url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-latinskoi-ameriki5.html | "Країни Латинської Америки" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/c3a690b6c42d716ac490f795874914af.pptx | files/c3a690b6c42d716ac490f795874914af.pptx | підготувала: Чепеленко Катерина
Країни Латинської Америки
Вплив Першої світової війни на країни
Неоднозначний вплив на різних етапах;
Війна у далекій Європі йшла на користь народам Латинської Америки;
США встановила своє економічне панування у Латинській Америці (торгівля впродовж 1913-1920 рр. збільшилася на 40 %);
Скорочення європейського імпорту сприяло розбудові національних економік;
Змінилась психологія населення.
Щодо участі латиноамериканських країн у війні, то вона не виходила за межі постачання продовольства й сировини та участі в патрулюванні у водах Південної Атлантики й морських операціях Британії.
Важливе значення для регіону мали іноземні інвестиції.
XX ст. внесло суттєві зміни у господарське життя Латинської Америки
економічна експансія індустріальних держав
Іноземний капітал нерівноправні договори
* спонуканням урядів до укладання військово-політичних угод і навіть збройними інтервенціями, як це неодноразово чинили США щодо Мексики.
Позитивне
встановлення контролю з боку США та Західної Європи, насамперед Великої Британії, над господарським життям латиноамериканських країн;
розвиток приватної ініціативи підприємств комунального господарства;
іноземні інвестиції стимулювання формування національних підприємницьких кіл у країні
Негативне
не має власних вільних коштів для модернізації промисловості;
після закінчення війни економічна ситуація ускладнилася.;
закриття великої кількості підприємств;
погіршення матеріального рівня життя більшості населення;
Аграрний сектор був неспроможний дати притулок і роботу тисячам безробітних;
засилля іноземних монополій.
Економічна криза
Тяжким випробуванням для Латинської Америки стала економічна криза 1929-1933 рр., скоротила попит на сировину (головну статтю регіонального експорту). Це тяжко позначилося на всіх секторах господарства: згорталося виробництво, банкрутували банки, тисячі працівників залишилися без засобів до існування. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/-naykrasivishih-mist-svitu.html | 8 найкрасивіших міст світу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/ff671c8cf297fd6878e9ec41cb98b53c.pptx | files/ff671c8cf297fd6878e9ec41cb98b53c.pptx | 8 найкрасивіших міст світу
Неймовірно, як гармонічно у цьому місті поєднується стародавнє та нове! Краса Барселони укладена в легендарній архітектурі Гауді
Барселона
(Іспанія)
Найкрасивіше місто світу, за результатами опитування, знаходиться в Італії: Флоренція, столиця регіону Тоскана. Флоренція із її численними музеями, палацами та іншими пам'ятками також вважається місцем народження мистецтва епохи Ренесансу. Такі митці як Леонардо да Вінчі залишили свій слід в історії міста.
Флоренція (Італія)
Празький град, якому більше тисячі років, вважається одним з найбільших замків у світі. Він височіє над містом на Влтаві. А в його підніжжі - лабіринт маленьких вуличок у центрі старого міста, де відвідувачі можуть здійснити подорож у часі й зануритися в епоху середньовіччя.
Прага (Чехія)
Ці "родзинки" можуть порадувати туристів не тільки фотогенічністю, але також і іншими приємними речами, як наприклад, творчою атмосферою, різноманітністю, енергетикою, розвагами та багато іншого.
Стокгольм (Швеція)
В середині списку найкрасивіших місць планети перебуває Сент Люсія, розкішний тропічний острів і однойменна країна, що входить до складу Карибського Архіпелагу.
Сент Люсія
Один з найкрасивіших замків Німеччини – Нойшванштайн .Величний замок королів, більш схожий на казкову споруду.
Нойшванштайн
(Німеччина)
Дощові ліси Амазонки в Південній Америці є легенями нашої планети. Вони розпростерлися на цілий ряд країн континенту і є одним з найбільш захоплюючих куточків Землі.
Амазонка
(Пд.Америка)
«Вічне місто» вражає своєю архітектурою, класичної розкішністю та історією. У ньому все гармонійно і, незважаючи на вік, жваво.
Рим (Італія)
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/geografiya/nafta.html | Нафта | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/03886ae107d85dd6e646cf26deda41f9.pptx | files/03886ae107d85dd6e646cf26deda41f9.pptx | нафта
Фізичні властивості
Густа масляниста рідина
Забарвлення: червоно-коричневе, жовто-зелене, чорне, зустрічається безбарвна нафта
Характерний запах
Легша за воду
Нерозчинна у воді
Густина — 760—990 кг/м³ (нижче 0,83, — легка, 0,831-0,860 — середня, вище за 0,860 — важка)
Хімічний склад (близько 1000 речовин)
Хімічний склад
Нафта – джерело вуглеводнів
Технологічні властивості
легкозаймиста рідина, температура спалаху від −35 до +120 °C (залежить від фракційного складу і вмісту в ній розчинених газів).
розчинна в органічних розчинниках,
у звичайних умовах не розчинна у воді, але може утворювати з нею стійкі емульсії.
Нафта - від перс. напатум - спалахувати, запалювати
Добування нафти
Переробка нафти
http://www.km-school.ru/r1/media/gif/kolonna.swf
Типові фракції перегонки нафти
Крекінг нафтопродуктів
Дерево нафтопродуктів |
https://svitppt.com.ua/geografiya/polscha0.html | Сусіди України. Річ Посполита | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/69db19ecb86881174595ea2c8f2a8837.ppt | files/69db19ecb86881174595ea2c8f2a8837.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-ameriki.html | "Країни Америки" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/677eb4d1c0b9c85a49760c9a9faa375f.pptx | files/677eb4d1c0b9c85a49760c9a9faa375f.pptx | Презентація на тему: Країни Америки
Виконала учениця 10-Б класу Сяркевич Олена
Карта Америки
США. Візитна картка
Офіційна назва — Сполучені Штати Америки.
Площа — 9,4 млн км2 (4-те місце у світі, 2-ге — в Америці).
Населення — 307,9 млн чол. (3-тє місце у світі, 1-ше — в Америці). Столиця — Вашингтон. Тип країни — високорозвинена держава, країна «Великої сімки».
ВВП на душу населення — $46 954. Державний устрій —- президентська республіка, федеративна держава. Склад території — 50 штатів і Федеральний округ Колумбія.
Член міжнародних організацій — ООН, НАТО, НАФТА та ін.
Офіційна мова — англійська.
Релігія — християнство (протестантизм, католицтво ).
Валюта — долар.
Економіко-географічне положення
США займають понад 1/3 території Північної Америки. За площею країна посідає четверте місце у світі (після Російської Федерації, Канади, КНР). Сьогодні територія країни складається з трьох розрізнених частин: основна частина, або "суміжні штати", розміщена між Канадою і Мексикою. Вона займає 85 % площі країни. Тут розміщено 48 штатів і федеральний округ Колумбія та проживає 99,5 % населення. Омивається ця частина країни водами Тихого океану на заході та Атлантичного — на сході й Мексиканської затоки — на півдні.
Аляска — 49-й штат, площею понад 1,5 млн км2, розташована на північному заході Північної Америки. Межує з Канадою, омивається водами Північного Льодовитого та Тихого океанів. Протока завширшки 3,5 км на заході відокремлює Аляску від російського острова Ротманова. У 1959 р. Гавайські острови набули статус 50-го штату США.
Водні простори океанів полегшують торгові зв'язки з державами, розміщеними як в зоні Атлантичного, так і Тихого океанів. Відстані між Нью-Йорком і Лондоном (6000 км) або між Сан-Франциско і Йокогамою (8400 км) легко долаються за допомогою сучасних транспортних засобів.
США є найвпливовішим членом Ради Безпеки ООН, воєнного блоку НАТО. Разом з Канадою та Мексикою США у 1992 р. створили Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА). На території США розташовані штаб-квартири багатьох міжнародних організацій, у тому числі ООН, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародний валютний фонд та ін.
Населення
За Кількістю жителів США посідають третє місце у світі, значно поступаючись Китаю та Індії. Середній річний приріст населення країни складає в останні роки 0,4 %. Середня тривалість життя чоловіків — 72 роки, жінок — 79 років.
Своєрідною для США є проблема імміграції. Країна була створена переселенцями, і сьогодні жодна країна світу не приймає стільки іммігрантів, як США. Серед них найбільшу частку складають три групи — політичні іммігранти, спеціалісти вищої кваліфікації та некваліфікована робоча сила.
Населення США (американці) — це нова політична нація, яка сформувалася у результаті змішування різних расових і етнічних елементів. Вона складена представниками трьох основних рас (монголоїдів, європеоїдів та негроїдів), а також трьома головними етнічними групами:
— американці США, що складають 3/4 всього населення;
— перехідні іммігрантські групи;
— жителі-аборигени (індіанці, ескімоси, алеути — 0,8% населення).
На території США сформувалась порівняно велика українська діаспора (понад 1 млн жителів). Американці українського походження проживають здебільшого на північному сході країни, а серед міст — у Нью-Йорку, Філадельфії та Чикаго.
Середня густота населення становить близько ЗО осіб на 1 км . Густота населення зменшується у напрямку на захід від Атлантичного океану, від 375 осіб на 1 км2 у штаті Нью-Джерсі до 2 осіб на 1 км2 у штаті Вайомінг та 0,3 особи на 1 км2 — на Алясці.
Майже 70 % населення проживає на території, що займає 12 % площі країни. Міста з передмістями займають 6 % площі США, але в них проживає понад 75% населення. Головна частина міського населення зосереджена у великих агломераціях. Злиття агломерацій призвело до утворення мегаполісів, яких у США виділяють три. Уздовж Атлантичного узбережжя простягається північно-східний мегаполіс з агломераціями: Бостон а, Нью-Йорка, Філадельфії, Балтімора, Вашингтона, а також декількох менших між ними (всього 50) — і називається "Босваш". У районі Великих озер сформувався Приозерний мегаполіс, до складу якого входять агломерації Піттсбурга, Клівленда, Детройта, Чикаго — "Чипіттс". Третій виник на заході країни. Він простягається від Сан-Франциско через Лос-Анджелес до Сан-Дієго — "Сан-Сан". Аналогічні процеси злиття агломерацій спостерігаються й у деяких інших районах. Станом на 2005 р. найбільші агломерації США — Нью-Йоркська (16,8 млн осіб) і Лос-Анджелеська (16,4 млн осіб).
Загальна кількість трудових ресурсів країни — понад 120 млн осіб (44 % жінки). Безробітні — близько 8 млн осіб. Для галузевої структури робочої сили характерні дві основні тенденції: різке скорочення кількості зайнятих у сільському господарстві та значне збільшення їх у сфері послуг. Відбувається також швидкий ріст зайнятості у наукоємних галузях економіки (аерокосмічна промисловість, виробництво обчислювальної техніки, засобів зв'язку).
Природні умови і ресурси
Надра США багаті на, здебільшого, зручні для експлуатації та вигідно розташовані родовища корисних копалин. За багатством мінеральних ресурсів (понад 100 видів) США посідають одне з провідних місць у світі. У надрах США залягають паливно-енергетичні, рудні та нерудні корисні копалини.
Серед паливно-енергетичних ресурсів провідне місце посідає вугілля. За промисловими запасами вугілля США посідають перше місце у світі. Виділяються — Іллінойський, Пенсільванський і Аппалачський басейни. Значні запаси нафти розташовані на узбережжі та в шельфовій зоні Мексиканської затоки, у передгір'ях Кордильєр, на півночі штату Аляска та в шельфовій зоні моря Бофорта. У центральних Кордильєрах є великі поклади уранових руд.
Із рудних корисних копалин країна виділяється запасами залізної руди, що розташовані західніше Великих Американських озер і південніше Аплалачсьхих гір. Манганових руд у США дуже мало і їх імпортують. Краї- -на багата на руди деяких кольорових металів (мідні, поліметалеві, ртутні). Є поклади золота, особливо в штаті Аляска, які значною мірою уже вичерпані. Відносно невеликі поклади алюмінієвих руд.
Із нерудних корисних копалин важливе значення мають значні запаси фосфоритів, сірки, калійної та кухонної солей, які зосереджені у південних штатах (Луїзіана і Техас). Водночас США за рахунок імпорту тепер задовольняє понад 50 % потреб економіки країни у мінеральній сировині.
Водні об'єкти розміщені по території США нерівномірно. На переважній частині території розвинута густа та повноводна мережа річок. Особливо важливе значення мають Великі озера, зв'язані каналами з Атлантичним океаном та басейном річки Міссісіпі. Важливим транспортним шляхом е Міссісіпі. Створена система берегових каналів, що зв'язує у нижній течії основні річки, які впадають в Атлантичний океан, й Мексиканську затоку. США мають великі запаси підземних прісних вод, але ці води мають стратегічне значення і майже не використовуються. Дефіцит прісної води мають гірські та тихоокеанські штати.
США мають значні площі, вкриті лісом, які займають майже 1/4 частину території країни і представлені здебільшого цінними породами дерев, передусім хвойних: сосна, ялина, смерека. Основні лісові райони розташовані на узбережжі Великих Американських озер (мішані ліси), у межах Приатлантичної і Мексиканської низовини (листяні породи дерев), а також на узбережжі Тихого океану (хвойні породи дерев).
Природні умови США відзначаються великою різноманітністю. Більшу частину основної території країни займають рівнини та низовини й невисокі гори Аппалачі. Із просуванням на захід рельєф поступово змінюється і на самому заході США та на Алясці розташовані гори Кордильєри (до 3—5 тис. м). Тому західна частина країни є найменш придатною для господарської діяльності людини. І лише на узбережжі Тихого океану, особливо в південно-західній частині, є сприятливі умови для життя і господарської діяльності людини. Саме тут розташований один з найбільш розвинутих і заселених штатів — Каліфорнія..
На території США представлені практично всі кліматичні пояси. Основна частина території країни розміщена у двох із них (північна частина — у помірному кліматичному поясі, південна — в субтропічному кліматичному поясі, де є передумови для вирощування двох урожаїв протягом року). Вона здебільшого добре зволожена (опади сюди приносять східні мусони з Атлантичного океану). На східному узбережжі США випадає від 1000 до 2000 мм опадів на рік. У цілому, агрокліматичні умови основної частини території країни є досить сприятливими для розвитку сільського господарства.
Земельні ресурси США становлять 940 млн га, з яких понад 400 млн га є сільськогосподарськими угіддями. За їхньою площею, а також площею орних земель (180 млн га) держава посідає перше місце у світі. У США переважають здебільшого родючі грунти, у тому числі чорноземні. Цей чинник у поєднанні з тривалим періодом вегетації, сприятливим температурним режимом, достатньою кількістю опадів створюють надзвичайно сприятливі передумови для розвитку рослинництва та тваринництва.
Промисловість
Як і в будь-якій високорозвинутій країні, економічне "обличчя" США визначає промисловість, вартість продукції якої в 10 раз перевищує вартість продукції сільського господарства. Для промисловості США базовим комплексом є ПЕК. Паливна промисловість США працює, перш за все, на власних паливно-енергетичних ресурсах і, частково, на імпортному паливі. Країна є одним із найбільших у світі як виробників, так і споживачів палива. Видобуток вугілля сягає майже 1 млрд т (друге місце після Китаю). США експортують близько 100 млн т вугілля, переважно до країн Європи. Головний район видобутку вугілля — Аппалачський. Іншим районом є штати Іллінойс та Індіана, розміщені на південь від озера Мічиган. У структурі споживання палива в США провідне місце посідає нафта 40 %, природний газ — 23 %, вугілля — 22 %, використовують також біопаливо — 4%.
У країні видобувають понад 310,2 млн т нафти (третє місце у світі). Водночас потреби національної економіки у нафті значно більші і перевищують 900 млн т. Тому США завозять близько 400 млн т нафти і є найбільшим її імпортером у світі. Це у свою чергу зумовило розміщення нафтопереробних заводів, перш за все, у портових містах і передусім на узбережжі Мексиканської затоки (Х'юстон, Бомонт, Новий Орлеан), на березі Атлантичного океану (Філадельфія, Ньюарк), у містах Сент-Луїс, Чикаго та в Каліфорнії. США видобувають близько 525 млрд м3 газу і за цим показником посідають друге міоце після Росії. Видобуток газу концентрується в районі Мексиканської затоки. Споживається близько 600 млрд м газу, а решту газу США імпортують з Канади та Мексики.
Країна має найпотужнішу у світі електроенергетику. Загальна потужність електростанцій держави перевищує 800 млн кВт. США мають один із найвищих у світі показників за виробництвом електроенергії на одну особу. У структурі виробництва електроенергії США основу становлять великі ТЕС і ТЕЦ, які виробляють понад 70 % електроенергії, близько 20 % дають АЕС і 10 % - ГЕС.
Металургійна промисловість є однією із найбільших у світі і характеризується досить високим рівнем розвитку як чорної, так і кольорової металургії. В країні виплавляється близько 90 млн т сталі (третє місце після Японії та Китаю). Чорна металургія частково працює на власній та довізній залізній руді із Канади та Венесуели, повністю на довізній мангановій руді з Бразилії і Габону (Африка). Тому значна кількість металургійних комбінатів розташована в портових містах і, перш за все, в мегаполісі Босваш. Чорна металургія розвивається також на узбережжі Великих озер, де вона орієнтована на поклади залізної руди і власне коксівне вугілля. У США добре розвинута електрометалургія і переробна металургія, тому виплавка сталі майже в 1,8 разу перевищує виплавку чавуну. США мають розвинену кольорову металургію, яка переважно працює на власній і частково імпортованій сировині. За обсягами алюмінієвого виробництва, яке використовує імпортовані з Центральної Америки боксити, країна посідає перше місце у світі. Значна питома вага її у світовій виплавці та споживанні міді. На власній сировині працюють також свинцево-цинкове та нікелеве виробництва, виплавка рідкісних кольорових металів. США е значним виробником золота (300 т) та срібла.
За обсягами виробництва продукції машинобудування США посідають перше місце у світі. Машинобудування випускає близько 40 % промислової продукції країни та 48 % усього експортного потенціалу. США — єдина країна у світі, яка виробляє майже всі види машин. Галузь має тіснокоопе-ровані зв'язки з підприємствами Канади та Мексики. Підприємства машинобудування розміщені дуже нерівномірно. Майже 2/3 їх зосереджено в індустріальних центрах Півночі та Тихоокеанського узбережжя. Найважливіші центри машинобудування і металообробки: Лос-Анджелес, Чикаго, Детройт, Нью-Йорк, Філадельфія, Клівленд, Бостон, Сент-Луїс, Мілуокі, Даллас.
Підприємства автомобільної промисловості концентруються у штаті Мічиґан (майже 1/3 виробництва автомобілів країни). Найбільшим центром виробництва автомобілів є Детройт. Основні потужності авіаракетно-космічної галузі зосереджені на Півдні (Даллас, Форт-Уерт, Атланта) та Тихоокеанському узбережжі (Лос-Анджелес, Сіетл, Сан-Дієго, Сан-Хосе), Космодроми США розміщені на мисі Канаверал — у Флориді та Ванден-берг — у Каліфорнії.
Суднобудування в США, крім військового, займає порівняно скромне місце. Електротехнічна промисловість розміщена переважно у штатах Півночі та Півдня. Для сільськогосподарського машинобудування США ха рактерним є високий рівень територіальної концентрації: на три централь ні штати припадає майже половина випуску всіх сільськогосподарських машин і обладнання.
США — безумовний лідер світової хімічної промисловості, як за обсягом виробництва, так і за асортиментом продукції. Структурно-сировинні-зрушення сприяли переміщенню хімічної промисловості із штатів Півночі на Південь, який багатий на енергетичні ресурси та гірничо-хімічну сировину. Підприємства Півдня виробляють 3/4 полімерних матеріалів, близько половини технічних хімікатів, понад половину мінеральних добрив. Основні центри хімічної промисловості на Півдні — Х'юстон, Чарльстон, Бомонт, Техас-Сіті.
Розміщення підприємств лісозаготівлі та деревообробки відповідає географії лісових ресурсів. Головну роль тут відіграють тихоокеанський Північний Захід і південноатлантичні штати. Останні є також головним районом меблевої та целюлозно-паперової промисловості.
Легка промисловість розвинута по всій території США, хоч найбільша концентрація його у районах старого розвитку, тобто у штатах Півночі.
Останнім часом усі галузі промисловості США активно перебудовують технічну базу виробництва у напрямку використання нових форм електронної автоматизації, освоєння маловідходних технологій.
Сільське господарство
Ефективність сільського господарства США базується, головним чином, на використанні високопродуктивної техніки і технології, кваліфікованих кадрах, високій продуктивності праці, підтримці уряду. Головним підприємством аграрного сектора економіки у США є ферма. В країні понад 2 млн ферм, на яких працює близько 3 млн осіб. їх доповнюють майже два десятки мільйонів тих, хто обслуговує сільське господарство, переробляє та реалізує його продукцію. Провідною галуззю сільського господарства США є тваринництво, яке дає понад 1/2 вартості сільськогосподарської продукції.
Рослинництво створює кормову базу для тваринництва, вирощує продовольчі та непродовольчі культури. У структурі посівних площ провідне місце посідає зернове господарство, яке щорічно дає близько 300 млн т зерна, значна частина якого експортується. Основна, зернова культура — це кукурудза, річний збір якої сягає до 100 млн т або 40 % загального світового виробництва. Кукурудзу вирощують у зеленому (кукурудзяному) поясі, який розташовується на південний захід від Великих озер (штати Айова, Іллінойс, Індіана). Друга зернова культура — пшениця (озима), валові збори якої сягають до 90 млн т і є одними з найбільших у світі. Основні посіви — лісостепова зона та зона степів (прерій). На півдні вирощують рис, частина якого експортується. Висівають також ячмінь, гречку, зернобобові.
Серед технічних культур провідне місце посідає на півдні прерій — бавовна, на півночі лісостепу — цукровий буряк, на Гаваях — цукрова тростина. Основна олійна культура США — це соя, за виробництвом якої країна посідає перше місце у світі. Є посіви тютюну. На базі технічних культур у країні сформувався спеціалізований АПК, розвиваються цукрова, олійна і тютюнова промисловість. США збирають високі врожаї картоплі, яку вирощують у північно-західних штатах. Досить добре, особливо в приміських зонах, розвинуте овочівництво, а на півдні та південному сході — садівництво і виноградарство (Каліфорнія та Флорида).
У структурі тваринництва провідне місце посідає скотарство, яке має молочний напрямок, особливо в приміських зонах та межах кукурудзяного поясу, а в решті регіонів — м'ясний і м'ясо-молочний. США мають надзвичайно високу продуктивність скотарства. Скотарство сприяє формуванню досить потужного молоко-промислового комплексу (за виробництвом молока США посідають перше місце у світі, а за виробництвом тваринного масла — четверте). Скотарство дає 40 % виробництва м'яса в США і разом із свинарством, яке дає 1/3 всього обсягу, сприяє формуванню одного із найбільших у світі м'ясо-промислових комплексів. Третя за значенням галузь — це птахівництво, яке розвивається на високоіндустріальній основі. Воно має, перш за все, м'ясну спеціалізацію, по-друге, виробництво дієтичних яєць. Розвивається вівчарство (на південному заході), конярство (повсюдно), на узбережжях — рибальство, на Алясці — оленярство.
Транспорт
У США розвинуті всі види транспорту. У перевезенні вантажів лідирують залізниці (38 %), автотранспорт (28 %), внутрішній водний (16 %) і трубопроводи (18 %). У пасажироперевезеннях провідну роль відіграє автомобільний транспорт (82 %) та авіаційний (17 %). Частка залізниць, внутрішнього водного та морського транспорту, за винятком туристських круїзів, зведена до мінімуму. Зростає роль авіації в перевезенні вантажів.
Протяжність мережі залізниць становить близько 260 тис. км. Залізни-. ці в США перебувають у приватній власності.
Довжина автомобільних шляхів — близько 6,5 млн км. Парк легкових автомобілів має понад 125 млн одиниць (переважно машин приватного користування), вантажних — близько 50 млн, автобусів — близько 500 тис. одиниць. •
Система залізничних і автомобільних шляхів утворена магістралями широтних і меридіональних напрямків, які отримали назву "транспортних коридорів".
Загальна довжина трубопроводів — понад 280 тис. км. Крім того, побудовано 400 тис. км підвідних допоміжних ліній.
Протяжність внутрішніх водних шляхів — понад 40 тис. км.
Морський торговий флот США за тоннажністю суден посідає дев'яте місце у світі, а за вантажообігом випереджає усі країни світу. Тут діє 11 великих морських портів.
Протяжність регулярних авіаліній — 600 тис. км. Найбільші аеропорти США: Атланта, О'Хара (Чикаго), Маямі на півострові Флорида, ім. Кеннеді (Нью-Йорк).
Зовнішньоекономічні зв'язки
США широко користуються перевагами міжнародного поділу праці. Так, об'єм товарообігу на рік складає понад 1 трлн дол. США, у тому числі експорт — близько 470 млрд дол., а імпорт — понад 580 млрд дол. Дефіцит торгового балансу покривається за рахунок доходів від діяльності іноземних філій ТИК, туризму, пасажирських перевезень і різноманітних послуг (ліцензії, інформація, ділові послуги тощо), кредитно-фінансовоі діяльності.
Країна експортує 8 % ВНП. У структурі експорту переважає промислове устаткування та машини, авіаційна і аерокосмічна техніка, зброя, вугілля, пшениця, фуражне зерно, соя, бавовник, тютюн та ін. Як експортер наукоємної продукції, патентів та інформації, США — поза конкуренцією.
Країна імпортує нафту і нафтопродукти, манганову руду, деякі руди кольорових металів, побутову техніку, споживчі товари, газетний папір.
Приблизно 2/3 торгівлі припадає на країни з розвинутою ринковою економікою — Канаду, країни Західної Європи, Японію; 1/3 — на країни, що розвиваються. Частка США в зовнішньому торговому обігу України наприкінці XX ст. становила близько 4 %.
Канада. Візитна картка
Офіційна назва — Канада. Площа — 10 млн км2 (2-ге місце у світі, 1-ше — в Америці). Населення — 34,4 млн чол. (37-ме місце у світі, 5-те — в Америці). Столиця — Оттава. Тип країни — високорозвинена держава, країна «Великої сімки». ВВП на душу населення — $47 066. Державний устрій — країна у складі Співдруж- ності (Брит.), федеративна держава. Склад території — 10 провінцій, 3 території. Член міжнародних організацій — ООН, НАТО, ОАД таін. Офіційна мова — англійська, французька. Релігія — християнство (протестантизм, католицтво ). Валюта — канадський долар.
Економіко-географічне положення
Канада належить до високорозвинутих країн і посідає сьоме місце за обсягом промислового виробництва серед найрозвинутіших держав світу.
Канада розташована в північній частині Північної Америки і займає 2/5 її території. За площею — це друга країна світу після Росії. Омивається вона водами трьох океанів: Північного Льодовитого на півночі, Тихого на заході та Атлантичного на сході, має надзвичайно довгий морський кордон, який становить майже 120 тис. км. Найбільше значення для формування економічних зв'язків має узбережжя Атлантичного океану і зокрема естуарію річки Святого Лаврентія. На заході Канада омивається водами Тихого океану. Виробничий потенціал цього району щороку зростає за рахунок розвитку зовнішніх економічних зв'язків із США і країнами Східної Азії.
Канада має сухопутний кордон тільки з США. Безпосереднє сусідство з цією країною вплинуло на те, що вони є взаємозалежними і доповнюють одна одну. США є основним торговим партнером Канади, що робить ЕГП Канади відносно вигідним.
Населення
Сьогодні кількість населення Канади на 1/3 формується за рахунок іммігрантів. Природний приріст населення — 6 на 1000 осіб. Середня тривалість життя — понад 77 років. Понад 10% населення старше 65 років, і їхня питома вага продовжує зростати.
Сучасне населення Канади сформувалось переважно з іммігрантів — вихідців з європейських країн. Корінні жителі — індіанці (1 млн осіб) та ескімоси (50 тис. осіб) дуже мало впливали на формування канадської нації. Основу населення Канади складають англоканадці (близько 58 % населення країни) та франко-канадці (31 % населення). Значна частка вихідців з Німеччини, Італії, України. Державні мови — англійська та французька. Франко-канадці населяють провінцію Квебек і час від часу висувають вимоги щодо створення франко-канадської держави. Українці складають 10% населення провінції Манітоба і 8% — Саскачеван (усього близько 1 млн осіб).
Середня густота населення в Канаді є однією з найнижчих у світі — трохи більше трьох осіб на 1 км2. У долині річки Святого Лаврентія і на міжозерній рівнині вона досягає 160 осіб на 1 км2. У північно-західних територіях на кожні 100 км2 припадає дві особи. Дві третини населення зосереджено в приозерній частині, а 90 % проживає в смузі, яка прилягає до кордону зі США.
Рівень урбанізації становить 80 %. Інтенсивно розвивається процес субурбанізації. Великими адміністративними, фінансово-торговельними, .транспортними, науковими і культурними центрами країни на сьогодні є Торонто, Монреаль, Оттава, Ванкувер, Едмонтон, Калгарі, Вінніпег.
Близько 75 % населення країни зайнято в сфері послуг.
Природні умови і ресурси
За різноманітністю і загальними запасами мінеральних ресурсів Канада посідає одне із провідних місць у світі. В її надрах є великі поклади паливно-енергетичних, рудних і нерудних корисних копалин. Зокрема, вона посідає п'яте місце у світі за запасами вугілля, має значні поклади нафти та газу. Значні поклади цих видів вуглеводневого палива відкриті у передгір'ях Кордильєр. Канада є багатою на уранові руди, які становлять 2/5 від їхніх запасів у розвинених країнах світу.
На території держави є значні поклади рудних корисних копалин; які зосереджені як у межах канадського кристалічного щита, так і в горах Кордильєрах. Особливо значні запаси залізних руд, різноманітних руд кольорових металів (особливо нікелю, поліметалевих руд, міді, титану та інших кольорових металів).
Канада має найбільші у світі запаси нерудних корисних копалин, а саме калійних солей, що є важливою передумовою виробництва тут калійних добрив. Канада має значні поклади різноманітної будівельної сировини.
Загалом територія країни ще недостатньо освоєна, а її надра, особливо в північних районах, слабо досліджені. Останнім часом держава вкладає великі кошти в господарське освоєння північних територій.
Канада має величезні водні ресурси, що охоплюють Великі озера та річки Св. Лаврентія, Маккензі, Юкон, Нельсон. Значні запаси прісних вод є в центральних і особливо в північних регіонах Канади, де багато прісноводних озер і повноводних річок. Але слабка освоєність цих регіонів не сприяє використанню наявних тут водних ресурсів. У Канаді багато гірських річок, тому є великі запаси гідроресурсів.
Приблизно половина (43 %) території Канади вкрита лісами, більша частина яких розташована у доступних для освоєння районах. За запасами лісу (близько 20 % світових) Канада посідає третє місце у світі після Росії та Бразилії.
Різноманітність природних умов Канади визначається її географічним положенням. Територія Канади витягнулася з півдня на північ на 4600 км і розташована у помірному, субарктичному та арктичному поясах. Зі сходу на захід вона простягається на 5200 км і розміщується в шести годинних поясах. Територія Канади охоплює чимало островів і півостровів, які ще мало освоєні й характеризуються екстремальними кліматичними умовами. Головними елементами рельєфу є Аппалач-ські гори, Кордильєри і розташована між ними Лаврентійська височина з прилеглими низовинами.
Лише південні райони Канади мають сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для розвитку сільського господарства. Стримує цей розвиток на Великих рівнинах недостатня кількість опадів (250—500 мм на рік). На більшій частині Канади ґрунти підзолисті, на півдні — сірі лісові, чорноземні та каштанові. 15 % території країни придатні для обробітку. Майже 70 млн га використовується в сільському господарстві.
Промисловість
Галузі спеціалізації промисловості — лісова, енергетична, гірничовидобувна, кольорова металургія.
ПЕК країни працює на власних паливно-енергетичних ресурсах. Канада видобуває близько 100 млн т вугілля, 80 млн т нафти і 100 млрд м3 газу. Частину газу та нафти вона постачає до США, але у той же час імпортує нафту з Нігерії для східних регіонів. Канада має добре розвинену електроенергетику, яка виробляє понад 540 млрд кВт • год (це шосте місце у світі). Основа енергетики Канади — ГЕС, які виробляють 60 % енергії, 23 % — ТЕС, які працюють на вугіллі та мазуті і 17 % дають АЕС. Найбільшими споживачами електроенергії в Канаді є такі енергоємні галузі, як кольорова металургія та целюлозно-паперова промисловість. Частина електроенергії по ЛЕП безпосередньо передається до електромережі США.
Металургія Канади представлена чорною і кольоровою металургією. Чорна металургія забезпечує потреби національної економіки в металі. Розвинута кольорова металургія, яка працює здебільшого на власній сировині (лише алюмінієва промисловість працює на імпортній сировині з Центральної Америки). Держава має майже повний галузевий набір виплавки кольорових металів. Зокрема, на власній сировині в Канаді базується мідеплавильна промисловість (за виплавкою міді країна посідає одне з перших місць у світі). Поєднання дешевої енергії ГЕС і наявність великих запасів прісної води сприяли розвитку потужної алюмінієвої промисловості на імпортованих бокситах з Ямайки. За виробництвом алюмінію Канада також посідає одне з провідних місць у світі. Крім того, тут розвинута свинцево-цинкова, титанова, нікелева промисловість. Канада є експортером багатьох кольорових металів на світовий ринок.
Потужна металургійна база країни є важливою передумовою для розвитку тут багатогалузевого машинобудування, яке дає 1/4 вартості промислової продукції і.понад 40 % експортного потенціалу Канади. Головна галузь — транспортне машинобудування, яке тяжіє до машинобудівних центрів США. Високорозвинутим є автомобільне (понад 2 млн автомашин), сільськогосподарське та енергетичне машинобудування, яке розміщене у Торонто, Монреалі, Гамільтоні, Вїнсорі, Оттаві, Галіфаксі, Ванкувері.
Канада має розвинуту нафтопереробну і хімічну галузі промисловості, які відіграють важливу роль у формуванні експортного потенціалу. Гірничо-хімічна галузь представлена, перш за все, видобутком калійних солей. Важливе місце належить основній або неорганічній хімії, яка спеціалізується на виробництві мінеральних добрив (калійних, азотних, фосфорних) — третє місце після США та Китаю. Важливу роль у структурі промисловості відіграє органічна хімія, яка охоплює виробництво пластмас (дев'яте місце у світі), синтетичного каучуку, хімічних волокон. Основними центрами є: Сарнія, Монреаль, Торонто та ін.
За заготівлею деревини Канада посідає п'яте місце, а за виробництвом пиломатеріалів і паперу — третє місце у світі. В експорті пиломатеріалів і паперу Канада — світовий лідер. Найбільші підприємства деревообробної та целюлозно-паперової промисловості розміщені у лісовому поясі країни (на заході).
Легка і харчова промисловість Канади орієнтуються на споживача і їх розміщення збігається з розселенням населення. Товарами легкої промисловості Канада забезпечує свої потреби тільки на 50 %.
Сільське господарство
У Канаді добре розвинуте сільське господарство (дає 9 % ВВП). У його галузевій структурі при добре розвинутому рослинництві дещо переважає тваринництво.
Рослинництво характеризується високими зборами продовольчого зерна, зростанням ролі фуражних і кормових культур (ячменю, кукурудзи). Канада посідає шосте місце у світі за збором зернових.
Головними сільськогосподарськими районами залишаються степові провінції, які спеціалізуються на зерновому господарстві, м'ясному скотарстві, м'ясо-вовняному вівчарстві. У провінціях південного сходу переважає виробництво картоплі, молочне тваринництво.
Канада здійснює вилов тріски в Атлантичному океані, у Тихому — лосося, в озерах — окуня.
Транспорт
Потужний розвиток транспорту в Канаді зумовлений величезними розмірами території, приморським положенням, експортним характером економіки, глибокою спеціалізацією господарства окремих районів.
Перше місце за вантажообігом посідає залізничний транспорт, аза пасажирообігом — автомобільний. Довжина залізничної колії — 67 тис. км і має вона широтне простягання, а у районах Лабрадору, Великого Невільничого озера — меридіональне. Довжина автодоріг — понад 900 тис. км.
Русло річки Св. Лаврентія глибоке і океанські кораблі мають змогу заходити в порти Великих озер. Канада має добре розвинутий трубопровідний, а також морський транспорт. Найбільшими портами є Ванкувер, Сеть-Уль, Монреаль, Квебек, Галіфакс
Найбільший аеропорт Канади — Монреаль.
Зовнішньоекономічні зв'язки
Приблизно 25% промислової й сільськогосподарської продукції держави надходить на експорт. Перш за все, це продукція гірничовидобувної і паперової промисловості, кольорової металургії і сільського господарства.
У структурі імпорту переважають готові промислові вироби, вугілля, нафта, цитрусові, устаткування для деяких галузей промисловості. У Канаді розвинута промисловість туризму, яка поповнює державний бюджет більше ніж на 6 млрд дол. США щорічно.
Близько 87 % канадського експорту припадає на торгівлю з США. Іншими торговими партнерами Канади є Японія, Велика Британія, Німеччина.
Бразилія. Візитна картка
Офіційна назва: Федеративна Республіка Бразилія
Площа: 8 511 965 кв. км
Населення: 186,4 млн. чол.
Столиця: місто Бразиліа
Державний устрій: федеративна республіка
ВВП на душу населення: $ 10.073
Член міжнародних організаціях: ООН, LAES, LAIA, UNASUR, Латинський Союз, СОТ
Грошова одиниця: реал
Економіко-географічне положення
Бразилія розміщена в східній і центральній частині Південної Америки. Найбільша країна на материку, займає майже 50 % його площі. Межує з усіма країнами Південної Америки, окрім Еквадору та Чилі. Протяжність кордонів Бразилії перевищує 23 тис. км (сухопутних — 16,5 тис. км; берегова лінія Атлантичного океану — 7,4 тис. км). У північній частині країну перетинає екватор, а у південній — Південний тропік. Найбільша протяжність країни із заходу на схід і з півночі на південь — близько 4300 км. Приблизно на перетині цих найдовших ліній побудована столиця держави.
З 1983 р. країна набула членства організації "Латиноамериканська асоціація інтеграції" — МЕРКОСУР і субрегіонального торгово-економічного об'єднання "Ла-Платська група" — з 1969 р. Від 1978 р. учасниця торгово-економічного утворення "Амазонський пакт".
Населення
Бразилія посідає п'яте місце у світі за кількістю населення. Держава має високий природний приріст населення — 3 млн осіб на рік. Народжуваність становить 37 на 1000 осіб, а смертність — 9 на 1000 жителів. 50 % населення — молодь до 20 років, старше 50 років — 10 % населення. Середня тривалість життя — 63 роки.
Оскільки Бразилія — це колишня португальська колонія, то португальці відіграли головну роль у формуванні як країни, так і нації. Державна мова — португальська. З розвитком кавового виробництва сюди їхали також німці, швейцарці, італійці. Значний внесок в економічний розвиток країни внесла японська імміграція 1930-х рр. (понад 1 млн осіб.). Більшість із них були висококваліфікованими спеціалістами.
У цілому бразильці — це нація, сформована в результаті змішаних шлюбів європейців, негрів та індіанців. Європейці складають 25%, негри — 10 %, індіанці — 0,2%. Дві третини — змішане населення (мулати, самбо, метиси).
Багато районів Бразилії заселені слабо, середня густота населення — 20 осіб на 1 км2, а в Амазонії — 0,1 особи на 1 км2. На узбережжі Атлантичного океану у державі проживає 80 % населення, а густота його коливається від 60—100 осіб на 1 км2. З метою перерозподілу населення по території країни уряд прийняв рішення збудувати нову столицю ближче до центральних регіонів Бразилії, подалі від моря. Кількість жителів міста Бразиліа на сьогодні перевищує 1 млн осіб.
У державі швидко зростає кількість міського населення, його частка — 65 %. Більшість міського населення Бразилії проживає в містах-мільйонерах, розташованих переважно на узбережжі Атлантичного океану (Сан-Паулу — 18,4 млн осіб, Ріо-де-Жанейро — 11,7 млн осіб, Ресіфі — 3 млн осіб, Салвадор — 3,5 млн осіб, Порту-Алегрі — 3,5 млн осіб і т. д.).
Кількість економічно активного населення — понад 63 млн осіб, причому жінки становлять лише 20 % цієї категорії населення. При зростанні частки зайнятих, у галузях матеріального виробництва, 45 % зайнятих працює в сфері обслуговування.
Природні умови і ресурси
Бразилія має великі запаси мінеральних ресурсів, у структурі яких переважають рудні корисні копалини. Запаси паливно-енергетичних ресурсів у країні незначні і не забезпечують власних потреб. Так, Бразилія має відносно невеликі поклади вугілля на південному сході країни. Великі прогнозні запаси нафти в Амазонській низовині, територія якої досліджена дуже слабо, та у межах шельфу зони Атлантичного океану, що простягається більш як на 7 тис. км. Брак власної нафти став поштовхом до широкого використання спирту з тростинового цукру як пального на автотранспорті. Велике значення для енергетики мяють великі поклади уранових руд.
Бразилія має великі запаси залізних руд — 40 млрд т (друге місце після Росії), манганових руд (одне з перших місць у світі), значні поклади різноманітних руд кольорових металів, зокрема бокситів, нікелю, олов'яних, титанових і вольфрамових руд. Здавна Бразилія славилась великими запасами золота, дорогоцінного каміння. Країна має незначні запаси сировини для хімічної промисловості.
Рельєф Бразилії та кількість опадів, щоф тут випадають, сприяють формуванню розгалуженої річкової мережі, яка відіграє основну роль у формуванні її водних та гідроенергетичних ресурсів. Особливе значення має Амазонка — найбільша за площею басейну річка світу (7 млн км2). Бразилія посідає одне з провідних місць у світі за запасами гідроресурсів, що оцінюються майже в 120 млн кВт, з яких використовується лише 50 млн кВт.
Країна посідає друге місце у світі після Росії за запасами лісових ресурсів. Найбільші на Землі площі вологих екваторіальних лісів (5 млн км2) розміщені в Амазонії. Завдяки величезним запасам лісу, Бразилія може зайняти в перспективі одне з провідних місць у світі за його заготівлею та експортом.
За природними умовами територію держави можна поділити на дві частини: лісові рівнини Амазонії і тропічні ландшафти Бразильського плоскогір'я. Територія країни лежить в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічному кліматичних поясах. Середньорічна кількість опадів: 2000—3000 мм — в Амазонії, 1400—2000 мм — у центрі Бразильського плоскогір'я. Найпосушливіші території розташовані на північному сході Бразильського плоскогір'я (500 мм на рік). У цілому агрокліматичні умови Бразилії, зокрема період вегетації, який триває майже увесь рік, кількість та періодичність опадів сприяють вирощуванню тут таких сільськогосподарських культур, які можуть вирощуватись в обмеженій кількості країн світу: кава, какао, цукрова тростина.
Земельні ресурси Бразилії становлять понад 750 млн га, але сільськогосподарські угіддя займають менше 1/5 частини території країни. У їхній структурі переважають пасовища.
Промисловість
У Бразилії продовжує зростати територіальна концентрація промисловості. У структурі бразильської промисловості основну роль відіграє обробна, частка якої становить 75 %. В останні роки посилюється роль галузей, що виробляють засоби виробництва.
Видобуток вугілля порівняно незначний і становить менше як 10 млн т. Бразилія імпортує коксівне вугілля із Південної Африки. Видобуток нафти становить близько 30 млн т, але далеко не задовольняє потреби економіки Бразилії. Тому основну частину нафти вона імпортує з Венесуели, Нігерії, країн Перської затоки. Цим зумовлено те, що нафтопереробні заводи розташовані переважно на узбережжі. Бразилія має добре розвинену електроенергетику. При цьому основу електроенергетики становлять ГЕС, які дають 92 % виробництва електроенергії, ТЕС — 7 % і 1 % — єдина АЕС (у штаті Ріо-де-Жанейро).
Бразилія має добре розвинену металургію, як чорну, так і кольорову. Значна роль належить гірничодобувній промисловості. Видобувають залізну, манганову і хромову руди, олово, боксити, золото, алмази та напівдорогоцінне каміння. Усього в Бразилії видобувають 55 видів мінералів.
Із металічних корисних копалин найбільше значення має видобуток залізної руди (центральна та східна частини країни): Родовища мангану експлуатуються біля гирла Амазонки та у басейні річки Парагвай. Видобуток бокситів ведеться у північно- та південно-східній частинах країн: Майже 100 % видобутку вольфрамових руд зосереджено у родовищах північніше міста Ресіфі. У структурі металургійної промисловості провіде місце належить чорній металургії, яка працює на власній залізній та мангановій рудах та довізному коксівному вугіллі. Тому металургійні комбінати орієнтовані на залізну руду і довізне вугілля, розміщуючись у портових містах. Виплавка сталі перевищує 20 млн т і в цілому задовольни потреби Бразилії в чорних металах.
Машинобудуванню належить важливе місце в структурі промисловості Бразилії і характеризується високою питомою вагою спільних підприємств, збудованих за участю США, Японії та розвинених країн Європі зокрема Німеччини та Великої Британії. У структурі машинобудування важливе місце посідає транспортне машинобудування, яке спеціалізується на морському та річковому суднобудуванні. Сьогодні Бразилія входить д п'ятірки найпотужніших країн світу за рівнем розвитку морського судне будування. В останні десятиліття набуло розвитку автомобілебудування за участю Японії, американських і німецьких фірм. Бразилія є найбільшим виробником автомобілів у Південній Америці. Розвивається також локомотивобудування та вагонобудування, продукція яких також поставляється до країн Латинської Америки. Новою галуззю транспортного машинобудування є авіаційна промисловість, яка виникла завдяки притоку капітал і технологій із США та Канади. Розвиток електроенергетики сприяв поширенню тут енергетичного машинобудування. Під впливом власного ринку та капіталовкладень США розвивається сільськогосподарське машинобудування, виникла електронна та радіотехнічна промисловість.
У структурі хімічної промисловості провідною галуззю є основна або неорганічна хімія, яка виробляє кислоти, солі, синтетичні барвники, соду, азотні і фосфатні добрива. В останні роки швидкими темпами розвивається хімія органічного синтезу і зокрема виробництво синтетичного каучуку, шин, гумотехнічних виробів, хімічних волокон, пластмас і виробів із них. Є власне виробництво лакофарбових виробів, продукції побутової хімії, за участю іноземних інвесторів здійснюється виробництво фармацевтичних виробів.
Лісопромисловий комплекс країни спеціалізується на заготівлі та переробці цінних порід деревини.
Місцеве значення має легка промисловість, яка орієнтована на власний ринок і значною мірою на власну сировину, зокрема бавовну, вовну та шкіру. Розвинута текстильна промисловість, яка виробляє, перш за все, бавовняні та меншою мірою вовняні тканини, і виробництво волокон та тканин із них. Добре розвинута шкіряно-взуттєва промисловість, виробництво трикотажних виробів. На експорт працюють цукрова, м'ясна, олійна та тютюнова галузі.
Сільське господарство
У сільському господарстві зайнято понад 40 % економічно активного населення країни. Воно дає 12 % ВНП, а його продукція — 65 % вартості експорту.
Рослинництво дає 60 % вартості сільськогосподарської продукції, і має чітко виражену експортну спрямованість. Головні продовольчі культури, під якими зайнято половину посівних площ,— кукурудза, квасоля, манірк. Вони поширені повсюдно. Серед зернових культур у Бразилії найбільше значення мають рис, пшениця, ячмінь, овес.
Найпоширеніші серед технічних культур — бавовник і цукрову тростину — вирощують на північному та південному сході країни. Щорічно в країні виробляється близько 10 млн т цукру, третина його надходить на експорт. П'ять експортних культур: кава, какао, бавовник, цукрова тростина та соя — займають 32 % посівних площ і дають 37 % вартості продукції рослинництва. За виробництвом кави Бразилія посідає перше місце у світі (2,5 млн т). Головні райони вирощування — східні узбережні штати країни. За збором бананів і апельсинів Бразилія посідає перше місце у світі, значна частина їх експортується. На півдні країни розвинуте виноградарство і тютюнництво. У лісовому господарстві велике значення має збір (близько 50 тис. т) природного каучуку, бразильського горіха.
Тваринництво має переважно м'ясний напрямок і дає 40 % вартості продукції сільського господарства. Провідною галуззю є скотарство, яке має відстійно-пасовищний характер. За поголів'ям великої рогатої худоби (більше як 165 млн голів) Бразилія посідає друге місце у світі після Індії. Місцеве значення має свинарство, вівчарство і птахівництво. Бразилія є однією з провідних країн світу за виловом риби (понад 1 млн т).
Транспорт
У Бразилії розвиваються всі види транспорту. Протяжність залізниць — понад 30 тис. км, із яких 7 % електрифіковані. Але провідну роль у здійсненні внутрішньодержавних перевезень вантажів і пасажирів відіграє автотранспорт, яким перевозиться 80 % вантажів. Протяжність автошляхів з твердим покриттям — понад 180 тис. Недоліком розвитку залізничного та автомобільного транспорту є те, що переважна більшість залізниць і автомагістралей розташована на сході Бразилії, на узбережжі Атлантичного океану. Водночас на величезних просторах Амазонії залізниць майже немає і лише в останній час були прокладені автомагістралі. Трубопровідний транспорт розвинутий слабо.
Прокладання автомагістралей з одночасним розвитком річкового транспорту на Амазонці та її притоках відіграє важливу роль у розвитку господарства Амазонії. Протяжність річкових шляхів Бразилії сягає 50 тис. км, але оскільки річки протікають у слаборозвинених районах, то їхнє транспортне значення незначне. Зовнішні економічні зв'язки здійснює морський транспорт. Розвинутий і повітряний транспорт.
Зовнішньоекономічні зв'язки
Бразилія експортує, передусім, продукцію сільського господарства (м'ясо, цукор, сою, олію, бавовну, каву і какао), залізну і манганову руду, деякі види машин. За експортом сільськогосподарської продукції Бразилія посідає друге місце у світі після США.
Бразилія імпортує деякі види паливних ресурсів, зокрема нафту і газ. Завозить різноманітні машини, які вона не виробляє, товари народного споживання, особливо ті, що не виробляються в галузях важкої та легкої промисловості. Імпортуються фосфорити і зерно, технологічне устаткування для різних галузей господарства. Бразилія має позитивне зовнішньоторговельне сальдо (34 млрд дол. США у 2004 р.).
Кінець |
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-okeanii.html | "Країни Океанії" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/fe48c05295082d9eaec11d575054b99f.pptx | files/fe48c05295082d9eaec11d575054b99f.pptx | Країни Океанії
Усього на території Океанії станом на 2006 рік — 14 незалежних країн та 23 залежні території. Загальна площа Океанії — 9 269,5 тис. км. Загальна кількість населення (станом на 1 липня 2002 року) — 60 735,4 тис. осіб.
Традиційний поділ Океанії:
Австралія (Австралія, острів Норфолк та інші залежні території)
Меланезія (Папуа-Нова Гвінея, Соломонові острови, Фіджі, Вануату, а також Нова Каледонія). За розширеного трактування до Меланезії відносять частину островів Індонезії зі Східним Тимором.
Мікронезія (Кірібаті, Науру, Палау, Федеративні Штати Мікронезії, Маршаллові острови, а також Гуам, Північні Маріанські острови та інші залежні території)
Полінезія (Нова Зеландія, Самоа (Західне Самоа), Тонга, Тувалу, а також Американське Самоа, Острови Кука, Французька Полінезія, Гаваї США, Ніуе, Піткерн,Токелау, Волліс і Футуна.
Острів Но́рфолк
Острів Но́рфолк (англ. Norfolk Island) — маленький заселений острів в Тихому океані, розташований міжАвстралією, Новою Каледонією і Новою Зеландією. Острів відкритий капітаном Джеймсом Куком в 1774 році під час його плавання південно-західною частиною Тихого океану. Разом з двома довколишніми острівцями утворює одну з австралійських зовнішніх територій.
Населення Норфолку в липні 2003 року становило 1.853 людини, з яких 20,2% населення у віці до 14 років, 63,9% — від 15 до 64 років, 15,9% — старше 65 років.
Основна частина населення належить до білошкірої раси, при цьому близько половини остров'ян є нащадками переселенців з острова Піткерн.
Всі жителі острова — християни, з них 33,5% — протестанти, 37,4% — англіканці, 14,5% належать до Об'єднаної австралійської церкви, 11,5% — до Римської католицької церкви і 3,1% — до Церкви адвентистів сьомого дня.
Остров'яни, в основному, говорять англійською, а також креольською мовою, відомою як Норфак, що утворилася в 1700-х роках як суміш англійської і таїті мов. У2005 році Норфак отримав статус офіційної мови Норфолка.
Папуа Нова Гвінея
Тваринний світ
Тваринний світ Нової Гвінеї подібний до тваринного світу Австралії — австралійська біогеографічна область. Фауна переповнена сумчастими ссавцями (опосум,кускус, кенгуру рідкісних видів (валлабі), бандикут), кажанами (летючі собаки), комахами та рептиліями (змії, ящерки, черепахи та крокодили). На острові налічується близько 500 видів птахів, серед них багато представників родини рідкісних пістрявих райських птахів (Paradisaeidae), папуг, казуарів, куриних.
Опосум
Кускус
Бандикут
Куроподібні
Казуари
Сільське господарство
Основа економіки — вирощування сільськогосподарської сировини експортного напряму на великих та малих плантаціях. На великих плантаціях вирощують каву,боби какао, кокосову та олійну пальми, каучуконоси, чай, піретрум. У натуральних невеличких господарствах місцеве населення вирощує батат, ямс, таро, сорго,банани та інші фрукти, овочі.
Промисловість
Існують окремі підприємства деревообробної промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції, зокрема, переробка кокосів і плодів олійної пальми, a також риби[7]. Менший розвиток отримала деревообробна промисловість (у тому числі меблева). Є велика кількість швейних підприємств.
Вулкан Тавурвур
Вануату
Флора та фауна
У гірських лісах на висоті 500 м ростуть переважно агатіси та подокарпи, а також метросідероси, сізігіуми, вейнманії та інші рослини[14]. Сезонні ліси, що є перехідною зоною між сухими і тропічними лісами, зустрічаються на підвітряній стороні островів. Прибережна рослинність представлена мангровими заростями, а літоральні ліси — казуаринами, панданами, баррінгтонією, харітакі
Казуаринові
Єдиними ссавцями Вануату є 4 види летючих лисиць і 8 видів комахоїдних летючих мишей, з яких 4 види є або ендеміками, або майже ендеміками[14].
На островах Вануату мешкає 57 видів наземних птахів
Кажани
Нова Зеландія
Тваринний світ
Ще близько 1000 років тому, до появи на островах постійних поселень людини, історично повністю були відсутні ссавці. Виняток становили два види летючих мишей і кити, що мешкали в прибережних водах, морські леви та морські котики
Морські леви
З представників фауни Нової Зеландії найвідомішими є птахи, що стали національним символом країни. Серед птахів також необхідно зазначити кеа, какапо , такахе.
Ківі
Кеа
Какапо
Такахе
Населення
За даними на лютий 2010 року населення Нової Зеландії становить близько 4353 млн осіб
Середній вік жителів країни становить близько 36 років. 2006 року в країні жило більше 500 осіб, старших 100 років. У тому ж році частка населення у віці до 15 років становила 21,5 %
спорт
Важливим елементом культури остров'ян та фактором утворення нації є регбі. Збірна Нової Зеландії з регбі — All Blacks — є першим номером на світовій арені й відіграє у Новій Зеландії роль, подібну до релігії. У регбі тут грають усі, починаючи з трирічного віку. Регбі на островах усюди — у парках, на пляжах, на телеекранах, у пресі та ін.
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/istoriya-vidkrittya-ta-zaselennya-avstralii.html | Історія відкриття та заселення Австралії | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/7c4dd3a3a70143b14d5aa5fb141dd02f.ppt | files/7c4dd3a3a70143b14d5aa5fb141dd02f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/istoriya-vidkrittya-i-zaselennya-avstralii.html | Історія відкриття і заселення Австралії | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/602413cd03c8993240dd2a33b7649ea0.ppt | files/602413cd03c8993240dd2a33b7649ea0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/problemni-hvorobi-stolittya0.html | Проблемні хвороби століття | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/f0b6bc0b6eb6b40d203921eeea7cf1c5.ppt | files/f0b6bc0b6eb6b40d203921eeea7cf1c5.ppt | 1994 1996 2000 2003 2004 |
https://svitppt.com.ua/geografiya/naykrasivishi-miscya-svitu1.html | Найкрасивіші місця світу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/cc46322dad02e1be7717bea4991b15ce.pptx | files/cc46322dad02e1be7717bea4991b15ce.pptx | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/biosfera0.html | БІОСФЕРА | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/59fab73890ffc39d8afc6c407e6f690e.pptx | files/59fab73890ffc39d8afc6c407e6f690e.pptx | БІОСФЕРА
Презентацію створив вчитель біології Березівської спецшколи
Ігор Миколайович Ковтун
Що таке біосфера?
Біосфера це — сфера активного життя, що охоплює нижню частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери.
Біосфера
(від грецького bios — життя і sphaira — куля)
Межі біосфери.
Біосфера займає нижній шар атмосфери(10 км), всю гідросферу(11км) і верхній шар земної кори(15 км).
Презентацію створив вчитель біології
Березівської спецшколи
Ковтун ігор Миколайович
Що таке жива речовина?
Знайдіть визначення на ст.184.
Біохімічні функції живої речовини
Газова
Концентраційна
Окисно-відновна
Презентацію створив вчитель біології
Березівської спецшколи
Ковтун ігор Миколайович
КОЛООБІГ РЕЧОВИН В БІОСФЕРІ
Що таке біогеохімічні цикли?
Біогеохімічні цикли це переміщення біогенних елементів від одного компоненту біосфери до інших. На певних етапах цього кругообігу вони входять до складу живої речовини.
БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ: вуглецЬ, кисЕнЬ, водЕнЬ, азот, сіркА, фосфор, кальціЙ, каліЙ
КОЛООБІГ РЕЧОВИН В БІОСФЕРІ
Колообіг води
КОЛООБІГ РЕЧОВИН В БІОСФЕРІ
Біогеохімічний цикл карбону
КОЛООБІГ РЕЧОВИН В БІОСФЕРІ
Біогеохімічний цикл оксигену і нітрогену
Презентацію створив вчитель біології
Березівської спецшколи
Ковтун ігор Миколайович
Роль організмів у перетворенні оболонок Землі
створення осадових порід
підтримання сталості газового складу атмосфери
ґрунтоутворення
Презентацію створив вчитель біології
Березівської спецшколи
Ковтун ігор Миколайович
Первинний контроль та узагальнення набутих знань
Поняття біосфера запропонував: а)Зюсс, б)Вернадський, в)Сукачов.
Вчений, який створив учення про біосферу: а)Зюсс, б)Вернадський, в)Сукачов.
Назвіть оболонки Землі з яких сформована біосфера.
На якій максимальній висоті були виявлені живі організми? А)20км, б)23 км, в)22 км.
Основними функціями живої речовини є: а)газова, б)концентраційна, в)популяційна, г)окисно-відновна. Позначте помилкову відповідь.
Якого газу найбільше у атмосфері Землі: а)оксигену, б)нітрогену, в)вуглекислого, г)гідрогену.
Який газ автотрофні організми поглинають під час фотосинтез: а)оксиген, б)нітроген, в)вуглекислий, г)гідроген.
Складні сполуки нітрогену в організмі розкладаються до: а)амоніаку, б)сечовини, в)води. Позначте помилкову відповідь.
Поставте після речення плюс(якщо це вірно) або мінус(якщо це помилка).
Увесь кисень атмосфери має фотосинтетичне походження.
Крейда утворення із скелетів і черепашок відмерлих організмів
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам'ять: що таке біосфера та жива речовина – 6 балів.
Назвіть межі біосфери та біогеохімічні функції живої речовини – 8 балів*
Розкажіть про роль живих організмів у перетворенні оболонок Землі – 10 балів**
*За умови знання першого рівня
**За умови знання перших двох рівнів
Презентацію створив вчитель біології
Березівської спецшколи
Ковтун ігор Миколайович |
https://svitppt.com.ua/geografiya/promislovist-svitu.html | Промисловість світу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/7aa7d8e5d6d6d7bcb40bc9c89f51e6b1.pptx | files/7aa7d8e5d6d6d7bcb40bc9c89f51e6b1.pptx | Промисловість. Географія основних галузей промисловості світу
Енергетика
Енергетика, або паливно-енергетичний комплекс (ПЕК), — це складна міжгалузева система, яка видобуває паливо та виробляє електроенергію, а також транспортує, розподіляє її. Енергетика — основа сучасного господарства. Рівень споживання електроенергії є важливим показником економічного потенціалу та рівня розвитку країни. Світове виробництво та споживання енергоресурсів (нафти, газу, вугілля, урану, рушійної сили води, енергії Сонця, вітру) поступово зростають. Найбільші енергоспоживачі: США — 26 % світового енергоспоживання, Китай - 10%, Росія - 1%, Японія,ФРH - 4%, Україна, Велика Британія, Італія, Франція — по 2%.За останні два століття світова енергетика пройшла у своєму розвитку два головних етапні нині наблизилася до третього.
Етапи ПЕКу
Перший, вугільний етап, тривав упродовж XIX і першої половини XX ст., коли переважало вугільне паливо.
Другий, нафтогазовий етап, розпочався в другій половині XX ст. і продовжується нині, що зумовлено багатьма перевагами нафти й газу як ефективніших енергоносіїв порівняно з твердим паливом.
Третій етап — це поступовий перехід від використання переважно вичерпних мінеральних ресурсів до енергетичного палива, що ґрунтується на відновлюваних і невичерпних ресурсах, або до альтернативних джерел енергії (енергії Сонця, геотермальної енергії Землі, енергії морів і океанів, вітру, біоенергії, енергії термоядерних реакцій). Це пояснюється погіршенням гірничо-геологічних умов видобування палива і загостренням проблеми енерго
забезпечення людства на початку XXI ст.
Електроенергетика
Е л е к т р о е н е р г е т и к а — галузь, яка визначає НТП. Основну частину електроенергії виробляють великі електростанції: теплові — 65 %, гідравлічні — 15 % атомні — 15%. У їх розміщенні простежуються певні тенденції: зміщення в райони, що найбільш забезпечені енергоресурсами; у країнах, які імпортують енергоносії, — тяжіння до приморських районів з орієнтацією на нафтопереробні заводи або вугільні термінали; зниження рівня територіальної концентрації в економічних районах. Найбільші потужності АЕС зосереджено у США, Франції, Японії, Росії, Німеччині, Канаді, Бельгії, Великій Британії, Україні, Швеції.
Металургія
Ця галузь охоплює чорну та кольорову металургію, які є основним виробником конструкційних матеріалів. Чорна металургія виробляє чавун, сталь і прокат, використовуючи як основну сировину залізну руду, а як паливо — високоякісне вугілля. Найбільші запаси залізної руди сконцентровано в Росії, Бразилії, Китаї, США, Канаді, Австралії. Чорні метали виробляють в 67 країнах світу, 80 % загального обсягу випуску сталі дають розвинуті країни. Швидкими темпами розвивається чорна металургія в Бразилії, Індії, Південній Кореї, Туреччині.
Залежність підприємств чорної металургії від сировинної бази поступово зменшується. Крім того, збільшується рівень використання вторинних ресурсів — металобрухту, у розміщенні підприємства чорної металургії тяжіють до місцевих сировини і палива: до залізорудних (Франція, Швеція, Україна, Росія) або до вугільних (Німеччина, Росія, Польща) басейнів. Проте останнім часом їх нерідко споруджують поблизу довізної сировини в портах і припортових районах (Японія, Франція, США) або, орієнтуючись на споживача, будують невеликі переробні заводи (США, Італія, Іспанія). Територіальна структура підприємств чорної металургії в світі має свої особливості: це не окремі металургійні центри, а цілі металургійні райони. Наприклад, у США — Клівленд—Детройт, Чиказький район, у ФРН — Рейнсько-Вестфальський район, у Великій Британії — Південний Уельс.
Кольорова металургія
Кольорова металургія сформувалась у країнах, які мають значні запаси руд різних кольорових металів: Росії, СІЛА, Китаї, Канаді, Австралії, ШАР. Основну сировину для виробництва алюмінію — боксити — видобувають в Австралії, Гвінеї, Бразилії, Ямайці, Китаї, Індії. Провідними країнами зі світової виплавки алюмінію є Китай (14%), Росія (13,5%), США (11 %), Канада(10,7%), Австралія (7,4 %), Бразилія (5 %), Норвегія (4,4 %). Поклади свинцево-цинкових руд ще є в багатьох країнах світу. На них багаті надра США, Канади, Австралії, Іспанії, Німеччини, Мексики, Перу. Видобування і виробництво олова сконцентровано переважно в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Більшість промислово розвинутих країн бідні на руди кольорових металів. Основними чинниками розміщення підприємств кольорової металургії є: сировинний, транспортний, енергетичний, орієнтація на споживача.
Машинобудування
Машинобудування. Це провідна галузь промисловості за загальною вартістю продукції, що виробляється, і за кількістю зайнятого у виробництві населення. Машинобудівний комплекс охоплює машинобудування та металообробку. Він ґрунтується на значних між- і внутрішньогалузевих зв'язках і характеризується складністю структури. На машинобудування припадають 37 % вартості світового промислового виробництва. У світі сформувалися 4 великих ареали машинобудування : Північноамериканський, де основну роль відіграють США, Західноєвропейський, де лідирують Німеччина, Велика Британія, Італія, Франція,Східноазіатський та Південно-Східноазіатський (Японія), Східноєвропейський (машинобудівний комплекс Росії). Досить високого рівня досягло машинобудування в таких країнах Європи, як Швеція, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія, Іспанія, Чехія, Польща, Азії — Південна Корея, Сінгапур, Індія, Туреччина, Латинської Америки — Бразилія, Аргентина, Мексика.
Хімічна промисловість
Хімічна промисловість. Основною сировиною, що використовується в хімічній промисловості, є коксівне вугілля, газ, нафта, солі. Продукцію галузі — кислоти, мінеральні добрива, фарби, лаки, отрутохімікати, штучні волокна, синтетичний каучук, пластмаси — використовують у технологічних процесах багатьох галузей господарства. Хімічна промисловість виробляє фототовари, фармацевтичні вироби, побутові хімікати. Найбільшими виробниками хімічної продукції у світі є США (близько 20% світового виробництва), Японія, Росія, Німеччина (по 10%), Китай, Велика Британія, Франція, Італія, Україна. Значного розвитку галузь набула в Бразилії, Індії, Південній КореїОсновні принципи розміщення підприємств хімічної промисловості такі: тяжіння до місцевої сировини (США, Росія), довізної сировини (наприклад, нафтохімічні підприємства Японії, Італії, Нідерландів, що розташовані в портах), нафто- і газопроводів (США, Росія).
Лісова і деревообробна промисловість
Ця галузь охоплює лісозаготівлю, лісопиляння та обробку деревини. Основними виробниками пиломатеріалів у світі є США, Канада, Японія, Швеція, Німеччина, Фінляндія; фанери — Південна Корея, Японія; картону та паперу — США, Японія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Канада. Понад 50 % світового виробництва целюлози припадають на США і Канаду, а також Швецію, Японію, Росію, Фінляндію, Китай, Бразилію. Підприємства цієї галузі тяжіють до сировини, джерел водопостачання і споживача.
Легка промисловість
Провідною галуззю легкої промисловості є текстильна. Основні райони виробництва тканин зосереджено в Китаї, Росії, США, Індії (перше місце у світі за випуском бавовняних тканин), Японії (світовий лідер за випуском шовкових тканин), Німеччині. Підприємства легкої промисловості тяжіють до споживача, сировини і трудових ресурсів. Нині у легкій промисловості світу розрізняють виробництва, які випускають дешеву продукцію, що виробляється низько кваліфікованою робочою силою, і виробництва, які потребують застосування складних технологій, дорогої сировини, висококваліфікованих кадрів.
Харчова промисловість
До неї належать галузі, які виробляють продукти харчування, тютюнові, лікеро-горілчані вироби, мінеральні води, біологічні добавки та ін. Підприємства тяжіють до джерел сировини (заводи мінеральних вод, рибоконсервні заводи, виноробна галузь), споживача (підприємства з виробництва продуктів харчування, молокозаводи, борошномельні комбінати, хлібозаводи, кондитерські фабрики та ін.). Між країнами на світовому ринку відбувається постійний товарообмін продукцією харчової промисловості. Значний розвиток промисловості на планеті призводить до загострення екологічних проблем. За умови раціонального природокористування ці проблеми можна розв'язувати, споруджуючи високотехнологічні очисні споруди, впроваджуючи безвідходні технології виробництва, доцільно розміщуючи підприємства. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/promislovist-providna-sfera-materialnogo-virobnictva.html | Промисловість – провідна сфера матеріального виробництва. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/0bfd1e716104bccefb06cac5128bfb58.pptx | files/0bfd1e716104bccefb06cac5128bfb58.pptx | Загальна характеристика промисловості України .
Промисловість належить до виробничої сфери.
За міжнародними стандартами:
Важка індустрія.
Виробництво засобів виробництва (техніка, устаткування, транспортні засоби, сировина, паливо, матеріали).
Виробництво предметів особистого споживання (техніка, устаткування, легкові автомобілі, меблі, хім.-фармацевт. Продукція).
Легка індустрія.
Виробництво предметів особистого споживання (продукція легкої і харчової промисловості).
Класифікація промисловості за призначенням продукції, що виробляється.
Територіальна структура.
Сировинний.
Паливний.
Електроенергетичний.
Водний.
Трудовий.
Науковий.
Споживчий.
Транспортний.
Природні умови.
Екологічний.
Географічні чинники розміщення.
Важка індустрія – сукупність галузей, що виробляють засоби виробництва.
Легка індустрія – група галузей переважаючого виробництва предметів особистого споживання.
Промисловий район – зосередження різноманітних галузей і виробництв на порівняно великій, багатій природними ресурсами, території.
Промисловий пункт – зосередження одного промислового підприємства у поселенні.
Промисловий вузол – сукупність промислових пунктів і центрів, що пов'язані між собою інфраструктурою і трудовими ресурсами.
Промисловий центр – зосередження кількох промислових підприємств у поселенні.
Словник. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/problemi-voyni-i-mira-v-sovremennih-usloviyah.html | ПРОБЛЕМЫ ВОЙНЫ И МИРА В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/3512d6dc3f03fc7b7f5448499e1f0778.ppt | files/3512d6dc3f03fc7b7f5448499e1f0778.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/klasifikaciya-krain-za-formoyu-pravlinnya-ta-administrativnoteritorialnim-ustroem0.html | Класифiкацiя країн за формою правлiння та адмiнiстративно-територiальним устроєм | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/1523a29facda849d6f64b43303b088cd.ppt | files/1523a29facda849d6f64b43303b088cd.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/programi-zahistu-navkolishnogo-seredovischa.html | "Програми захисту навколишнього середовища" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/965ce0efbd3fabe6650190129db1fdf6.ppt | files/965ce0efbd3fabe6650190129db1fdf6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/shveycariya.html | "Швейцария" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/3314db0169f4b66235c17ae878fc017b.ppt | files/3314db0169f4b66235c17ae878fc017b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/fizika/viroschuvannya-kristaliv2.html | Вирощування кристалів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/06f4de5de36de763ffd390b5ec18f6b5.ppt | files/06f4de5de36de763ffd390b5ec18f6b5.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/geografiya/-naykrasivishih-geologichnih-chudes-svitu.html | 5 найкрасивіших геологічних Чудес світу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/b9b8a040006c13f7961ad5a8e2639b92.ppt | files/b9b8a040006c13f7961ad5a8e2639b92.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/pivdenniy-bereg-krimu.html | Південний берег Криму | https://svitppt.com.ua/uploads/files/56/951bd90e357a55c482338d302fb96fbf.ppt | files/951bd90e357a55c482338d302fb96fbf.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/prodovolcha-problema-lyudstva1.html | продовольча проблема людства | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/c4dd4be70cb43443700d307a72d8ff24.ppt | files/c4dd4be70cb43443700d307a72d8ff24.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/indoneziya-egp.html | Індонезія ЕГП | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/a23a117264f9cb2fc9efc4578ecacb70.ppt | files/a23a117264f9cb2fc9efc4578ecacb70.ppt | Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/pro-krim.html | Про Крим | https://svitppt.com.ua/uploads/files/12/83b455a5dc03695f5eac52d299282759.ppt | files/83b455a5dc03695f5eac52d299282759.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/naykraschi-novorichni-yalinki-svitu.html | найкращі новорічні ялинки світу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/e7ea0484b08dbe3d263a1ccc27cc5e1f.ppt | files/e7ea0484b08dbe3d263a1ccc27cc5e1f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/pivdenna-amerika-prirodni-zoni.html | Південна Америка. Природні зони | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/3530f3c6ef90c0e83227ed2643d01cfa.ppt | files/3530f3c6ef90c0e83227ed2643d01cfa.ppt | 2
2
^
^
-
2
Video
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Video
Video
Video
2
2
Video
2
2
Video
2
2
Video
Video
Video
2
Video
2
2
Video
2
Video
2
Video
2
2
2
2
Video
2
Video
2
2
^
^
^
^
^
2
2
2
2
2
2
2
2
Video
Video
2
^
-
^
2
2
2
^
^
-
2
2
Video
2
2
2
2
2
2 |
https://svitppt.com.ua/geografiya/problemi-viyni-i-miru-lesyuk.html | Проблеми війни і миру. Лесюк | https://svitppt.com.ua/uploads/files/61/df05c6eb2b0b8425c4c086ec57868249.ppt | files/df05c6eb2b0b8425c4c086ec57868249.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/prognoz-pogodi-sposterezhennya-za-pogodoyu-i-obrobka-zibranih-materialiv.html | Прогноз погоди. Спостереження за погодою і обробка зібраних матеріалів. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/12/9ebe3019f72cd9f49a14e1f3fb9b9e6d.ppt | files/9ebe3019f72cd9f49a14e1f3fb9b9e6d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/avstraliya-i-okeaniya.html | "Австралия и Океания" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/ff349578bb2539bcbc14da20c82f57ea.ppt | files/ff349578bb2539bcbc14da20c82f57ea.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/shveycariya2.html | Азія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/9a837ac42f4ce61c4160007e8a64c6d9.ppt | files/9a837ac42f4ce61c4160007e8a64c6d9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/pivnichna-amerika-prirodni-zoni.html | Північна Америка (Природні Зони) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/a93b980a0d3bf8043894a174f99edc3c.pptx | files/a93b980a0d3bf8043894a174f99edc3c.pptx | КІНЕЦЬ |
https://svitppt.com.ua/geografiya/proekt-zberezhennya-chornogo-i-azovskogo-moriv.html | "Проект збереження чорного і азовського морів" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/e189e33a9078444d45af7ca5b052fcd0.pptx | files/e189e33a9078444d45af7ca5b052fcd0.pptx | Проект збереження Чорного і Азовського морів
Шторм утих. Молите бога, чтоб был обилен ваш улов:
Трудна и пениста дорога по мутной зелени валов.
Все холодней, все позже зори…
Но знает кормчий ваш седой, что ходят по морю святые
И носят звезды над водой.
Э.Багрицкий
Чорне і Азовське моря — найвіддаленіші від Світового океану. Площа їх водозбірного басейну значно перевищує площу самих морів. Це зумовило надзвичайну чутливість їх до впливу людської діяльності. Протягом останніх десятиріч відбувалися евтрофікаційні процеси, забруднення морського шельфу токсичними речовинами, абразія берегів, втрати біологічного різноманіття і рибних ресурсів, значні втрати рекреаційних ресурсів.
До Азово-Чорноморського басейну належить 98% території України. Водозбірний басейн Чорного і Азовського морів охоплює територію 2,4 млн кв. км. Частка території України у площі Азово-Чорноморського водозбірного басейну становить 23% і включає водозбірні басейни Дунаю, Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця (басейн Дону), малих річок північного Приазов'я, Криму, північного-західного Причорномор'я.
Морське узбережжя Чорного і Азовського морів займає значну частину південного кордону України. Воно охоплює п'ять адміністративних одиниць — Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області, а також Автономну Республіку Крим. Загальна довжина берегової лінії перевищує 3000 км.
У Чорному і Азовському морях внутрішні води займають 10881 кв. км, територіальні води України становлять 29454 кв. км, а площа шельфу до ізобати 200 м — 55750 кв. км, що становить 57% усього Чорноморського шельфу..
У межах України розташовані 14 морських лиманів і естуаріїв загальною площею 1952 кв. км, 8 заток загальною площею 1770 кв. км, близько 20 приморських водно-болотних угідь загальною площею 635 000 га. Інтенсивний економічний розвиток і виснажливе природокористування призвели до значного екологічного навантаження на екосистеми Азовського та Чорного морів.
Проблеми Чорного і Азовського морів
Перевищення обсягу забруднень над асиміляційною здатністю морських екосистем, надходження до морів чужинних біологічних видів, використання природних морських ресурсів в обсягах, що перевищують їх потенціал, застосування екологічно шкідливих технологій добування морських ресурсів, транспортування і перевантаження морських вантажів тощо протягом останніх 30 років обумовили значні зміни природного стану морського довкілля. Мікробіологічне забруднення прибережних вод стоками комунальних підприємств часто унеможливлює їх використання для оздоровлення людей. Хвильова абразія призводить до поширення небезпечних геологічних процесів уздовж усього морського узбережжя.
Одним із негативних впливів на морське середовище є днопоглиблювальні і гідромеханізовані роботи, які здійснювалися в територіальних водах та на шельфі Чорного моря.
Проблемою прибережної смуги є також берегова ерозія. Близько 2600 км берегової лінії руйнується від змивання та ерозії. Понад 100 га землі втрачається для різного використання щороку. Це призводить до зменшення територій для містобудування і розвитку туризму, має згубний вплив на берегову екосистему.
Найчутливішою до антpопогенного навантаження є пpибеpежна частина Чоpного та Азовського моpів, особливо у зонi діяльності поpтiв, гирлових piчкових зонах, а також зонах впливу великих мiст. Прибережну частину Чорного моря забруднюють берегові підприємства, які скидають стічні води в море.
Значна частина забруднювальних речовин потрапляє до моря внаслідок діяльності об'єктів комунального господарства великих міст на узбережжі — Одеси, Севастополя, Феодосії та інших. Загалом за 1998 р. у межах України в море було скинуто стічних вод без очищення 5,9 млн. м3: недостатньо очищених — 34,5 млн. м3: нормативно очищених — 224,6 млн. м3. При цьому в море надійшло 5,1 тис. т завислих речовин і 5,1 тис. т органічних речовин.
Об'єми скидів стічних вод до Чорного моря
Слід відмітити, що очисні споруди в основному справляються з забрудненням у межах встановлених нормативів. Наприклад, в Одесі з остаточним введенням в експлуатацію біологічної системи очищення «Південна» зменшився скид недостатньо-очищених стічних вод у море на 55 млн. м3. Водночас багато очисних споруд зони, що контролюється, через неефективну роботу не справляються з нормативними показниками з очищення стічних вод. Це Одеська ТЕЦ, пансіонат «Золоті піски», Іллічівський морський торговельний порт та ін.
Велику шкоду завдає морському середовищу скидання неочищених стічних вод у м. Балаклава, де щодобово скидається близько 10 тис. м3. Зниження обсягу неочищених стічних вод або введення очисних споруд найближчим часом не передбачаються. В той же час в планах капітального будівництва Чорноморського флоту закриття усіх джерел забруднення планується тільки після 2005 р. Одночасно з цим у Севастополі не планується введення в експлуатацію біологічного очищення муніципальних стічних вод. Каналізаційна мережа не відповідає нормам експлуатації, тому трапляються пориви колектора, під час яких у зоні рекреації до Чорного моря надходить чимало неочищених стічних вод.
Екологічний стан Чорного і Азовського морів
Незважаючи на вказані недоліки протягом останніх років, стан навколишнього середовища Чорного і Азовського морів дещо покращився і має тенденцію до стабілізації. За даними моніторингу, за останні роки вміст у воді біогенних речовин знаходиться на постійному рівні, який значно нижче ГДК для азоту амонійного, нітратів і фосфатів. Це пов'язано зі зниженням інтенсивності внесення мінеральних добрив, пестицидів на сільськогосподарські угіддя, що сприяло зменшенню вимивання біогенних і забруднювальних речовин з водозбірних територій основних річок. Основними забруднювальними компонентами морського середовища є нафтопродукти. Постійний вміст нафтопродуктів у морській воді пов'язаний з діяльністю промислових підприємств, портів, втратами під час бункерних операцій, виносом до моря з річковими водами і стічними водами комунальних очисних споруд.
Способи вирішення
Контрол забруднення, що надходить зі стоком річок (включаючи елементи басейнового управління, регулювання використання агрохімікатів на водозбірній площі, будівництво та реконструкцію каналізаційних мереж та очисних споруд для запобігання скидання забруднених стічних вод у річки басейну, моніторинг та контроль якості води річок, які впадають в моря)
Скорочення забруднень з точкових джерел (реконструкція очисних споруд стічних вод у міських населених пунктах, зокрема, в Іллічівську, Одесі, Генічеську, Складовську; складання реєстру землекористувачів та реалізація водоохоронних заходів)
Зменшення забруднення атмосфери (інвентаризація джерел забруднення, реалізація технологічних рішень, контроль промислових об’єктів в зонах рекреації тощо)
Удосконалення системи поводження з твердими відходами у прибережній смузі (будівництво нових сучасних полігонів в АР Крим, Донецькому регіоні; інвентаризація та ліквідація несанкціонованих звалищ; стимулювання підприємств з переробки відходів тощо)
Посилення системи контролю за переміщенням небезпечних речовин та матеріалів, а також запобігання забрудненню з суден
Запобігання аварійним ситуаціям в регіоні (перевірка промислових підприємств та об’єктів підвищеної небезпеки, підготовча діяльність для запровадження Плану дій при надзвичайних ситуаціях на Чорному морі, розроблення Національної програми реагування в разі виникнення аварій, інші).
Захист та невиснажливе використання біо- та ландшафтного різноманіття.
Охорона земель та запровадження системи інтегрованого управління у прибережній смузі
Дякую за увагу
Дякую за увагу |
https://svitppt.com.ua/fizika/viprominyuvannya1.html | Випромінювання | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/1c7d50ee8ce8bbd3b11d37bfc7b8a252.pptx | files/1c7d50ee8ce8bbd3b11d37bfc7b8a252.pptx | Випромінювання Агапевич Тамара 8-А
Випромінювання - найкращий спосіб передачі енергії. Для того, щоб ним скористатися не потрібна ніяка середу. Випромінювання можливо навіть у вакуумі !!!
Що може зрівнятися з ним?
Адже тільки за допомогою випромінювання ми отримуємо енергію від Сонця.
Якщо ви хочете отримувати максимум енергії, то застосовуйте темні поверхні.
Для тих, хто хоче захистити себе від випромінювання радимо використовувати яскраві, блискучі поверхні.
Випромінювання - дуже красивий вид теплопередачі. Але, на жаль всю його красу можна побачити тільки за допомогою спеціальних приладів.
Використовуйте випромінювання !!!
Адже його отримують всі тіла і при будь-якій температурі.
Люди в корисних цілях використовують особливий вид випромінювання - рентген. З його допомогою можна розпізнати травми скелета людини.
Також інфрачервоне випромінювання допомагають людству. Його випромінюють нагріті тіла.
Радіохвилі - окремий вид випромінювання. Вони передають інформацію по радіо, телебаченню, телефону і інтернету.
Але, випромінювання може виявитися дуже небезпечним! Будьте обережніше! Не дивіться на сонце без сонцезахисних окулярів!
Радіація також є найнебезпечнішим видом випромінювання. Тому будьте уважними! Не наближайтеся до місць, де є знаки небезпеки: РАДІАЦІЯ !!!
Ще один небезпечний вид випромінювання - ультрафіолет. На Землі є особливі області - місця з вузьким озоновим шаром. Це дуже небезпечно. Якщо ви не захищені у вас можуть виникнути опіки навіть утворитися рак шкіри. Так, що в таких районах обов'язково потрібно виходити на улицю тільки в яскравому та світлому одязі. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-azii-ta-afriki.html | Країни Азії та Африки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/be7ceb900a5e77585cebdbfa22eb6ef8.pptx | files/be7ceb900a5e77585cebdbfa22eb6ef8.pptx | Тема 6. Країни Азії та Африки
ЯПОНІЯ
КИТАЙ
ІНДІЯ
КРАЇНИ СЕРЕДНЬОГО ТА БЛИЗЬКОГО СХОДУ
Закінчення таблиці
КРАЇНИ АФРИКИ
Закінчення таблиці |
https://svitppt.com.ua/geografiya/promislovist-geografiya-osnovnih-galuzey-promislovosti-svitu.html | Промисловість. Географія основних галузей промисловості світу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/c78eb484123752f8552e6af93377d3d1.pptx | files/c78eb484123752f8552e6af93377d3d1.pptx | Промисловість. Географія основних галузей промисловості світу
Енергетика
Енергетика, або паливно-енергетичний комплекс (ПЕК), — це складна міжгалузева система, яка видобуває паливо та виробляє електроенергію, а також транспортує, розподіляє її. Енергетика — основа сучасного господарства. Рівень споживання електроенергії є важливим показником економічного потенціалу та рівня розвитку країни. Світове виробництво та споживання енергоресурсів (нафти, газу, вугілля, урану, рушійної сили води, енергії Сонця, вітру) поступово зростають. Найбільші енергоспоживачі: США — 26 % світового енергоспоживання, Китай - 10%, Росія - 1%, Японія,ФРH - 4%, Україна, Велика Британія, Італія, Франція — по 2%.За останні два століття світова енергетика пройшла у своєму розвитку два головних етапні нині наблизилася до третього.
Етапи ПЕКу
Перший, вугільний етап, тривав упродовж XIX і першої половини XX ст., коли переважало вугільне паливо.
Другий, нафтогазовий етап, розпочався в другій половині XX ст. і продовжується нині, що зумовлено багатьма перевагами нафти й газу як ефективніших енергоносіїв порівняно з твердим паливом.
Третій етап — це поступовий перехід від використання переважно вичерпних мінеральних ресурсів до енергетичного палива, що ґрунтується на відновлюваних і невичерпних ресурсах, або до альтернативних джерел енергії (енергії Сонця, геотермальної енергії Землі, енергії морів і океанів, вітру, біоенергії, енергії термоядерних реакцій). Це пояснюється погіршенням гірничо-геологічних умов видобування палива і загостренням проблеми енерго
забезпечення людства на початку XXI ст.
Електроенергетика
Е л е к т р о е н е р г е т и к а — галузь, яка визначає НТП. Основну частину електроенергії виробляють великі електростанції: теплові — 65 %, гідравлічні — 15 % атомні — 15%. У їх розміщенні простежуються певні тенденції: зміщення в райони, що найбільш забезпечені енергоресурсами; у країнах, які імпортують енергоносії, — тяжіння до приморських районів з орієнтацією на нафтопереробні заводи або вугільні термінали; зниження рівня територіальної концентрації в економічних районах. Найбільші потужності АЕС зосереджено у США, Франції, Японії, Росії, Німеччині, Канаді, Бельгії, Великій Британії, Україні, Швеції.
Металургія
Ця галузь охоплює чорну та кольорову металургію, які є основним виробником конструкційних матеріалів. Чорна металургія виробляє чавун, сталь і прокат, використовуючи як основну сировину залізну руду, а як паливо — високоякісне вугілля. Найбільші запаси залізної руди сконцентровано в Росії, Бразилії, Китаї, США, Канаді, Австралії. Чорні метали виробляють в 67 країнах світу, 80 % загального обсягу випуску сталі дають розвинуті країни. Швидкими темпами розвивається чорна металургія в Бразилії, Індії, Південній Кореї, Туреччині.
Залежність підприємств чорної металургії від сировинної бази поступово зменшується. Крім того, збільшується рівень використання вторинних ресурсів — металобрухту, у розміщенні підприємства чорної металургії тяжіють до місцевих сировини і палива: до залізорудних (Франція, Швеція, Україна, Росія) або до вугільних (Німеччина, Росія, Польща) басейнів. Проте останнім часом їх нерідко споруджують поблизу довізної сировини в портах і припортових районах (Японія, Франція, США) або, орієнтуючись на споживача, будують невеликі переробні заводи (США, Італія, Іспанія). Територіальна структура підприємств чорної металургії в світі має свої особливості: це не окремі металургійні центри, а цілі металургійні райони. Наприклад, у США — Клівленд—Детройт, Чиказький район, у ФРН — Рейнсько-Вестфальський район, у Великій Британії — Південний Уельс.
Кольорова металургія
Кольорова металургія сформувалась у країнах, які мають значні запаси руд різних кольорових металів: Росії, СІЛА, Китаї, Канаді, Австралії, ШАР. Основну сировину для виробництва алюмінію — боксити — видобувають в Австралії, Гвінеї, Бразилії, Ямайці, Китаї, Індії. Провідними країнами зі світової виплавки алюмінію є Китай (14%), Росія (13,5%), США (11 %), Канада(10,7%), Австралія (7,4 %), Бразилія (5 %), Норвегія (4,4 %). Поклади свинцево-цинкових руд ще є в багатьох країнах світу. На них багаті надра США, Канади, Австралії, Іспанії, Німеччини, Мексики, Перу. Видобування і виробництво олова сконцентровано переважно в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Більшість промислово розвинутих країн бідні на руди кольорових металів. Основними чинниками розміщення підприємств кольорової металургії є: сировинний, транспортний, енергетичний, орієнтація на споживача.
Машинобудування
Машинобудування. Це провідна галузь промисловості за загальною вартістю продукції, що виробляється, і за кількістю зайнятого у виробництві населення. Машинобудівний комплекс охоплює машинобудування та металообробку. Він ґрунтується на значних між- і внутрішньогалузевих зв'язках і характеризується складністю структури. На машинобудування припадають 37 % вартості світового промислового виробництва. У світі сформувалися 4 великих ареали машинобудування : Північноамериканський, де основну роль відіграють США, Західноєвропейський, де лідирують Німеччина, Велика Британія, Італія, Франція,Східноазіатський та Південно-Східноазіатський (Японія), Східноєвропейський (машинобудівний комплекс Росії). Досить високого рівня досягло машинобудування в таких країнах Європи, як Швеція, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія, Іспанія, Чехія, Польща, Азії — Південна Корея, Сінгапур, Індія, Туреччина, Латинської Америки — Бразилія, Аргентина, Мексика.
Хімічна промисловість
Хімічна промисловість. Основною сировиною, що використовується в хімічній промисловості, є коксівне вугілля, газ, нафта, солі. Продукцію галузі — кислоти, мінеральні добрива, фарби, лаки, отрутохімікати, штучні волокна, синтетичний каучук, пластмаси — використовують у технологічних процесах багатьох галузей господарства. Хімічна промисловість виробляє фототовари, фармацевтичні вироби, побутові хімікати. Найбільшими виробниками хімічної продукції у світі є США (близько 20% світового виробництва), Японія, Росія, Німеччина (по 10%), Китай, Велика Британія, Франція, Італія, Україна. Значного розвитку галузь набула в Бразилії, Індії, Південній КореїОсновні принципи розміщення підприємств хімічної промисловості такі: тяжіння до місцевої сировини (США, Росія), довізної сировини (наприклад, нафтохімічні підприємства Японії, Італії, Нідерландів, що розташовані в портах), нафто- і газопроводів (США, Росія).
Лісова і деревообробна промисловість
Ця галузь охоплює лісозаготівлю, лісопиляння та обробку деревини. Основними виробниками пиломатеріалів у світі є США, Канада, Японія, Швеція, Німеччина, Фінляндія; фанери — Південна Корея, Японія; картону та паперу — США, Японія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Канада. Понад 50 % світового виробництва целюлози припадають на США і Канаду, а також Швецію, Японію, Росію, Фінляндію, Китай, Бразилію. Підприємства цієї галузі тяжіють до сировини, джерел водопостачання і споживача.
Легка промисловість
Провідною галуззю легкої промисловості є текстильна. Основні райони виробництва тканин зосереджено в Китаї, Росії, США, Індії (перше місце у світі за випуском бавовняних тканин), Японії (світовий лідер за випуском шовкових тканин), Німеччині. Підприємства легкої промисловості тяжіють до споживача, сировини і трудових ресурсів. Нині у легкій промисловості світу розрізняють виробництва, які випускають дешеву продукцію, що виробляється низько кваліфікованою робочою силою, і виробництва, які потребують застосування складних технологій, дорогої сировини, висококваліфікованих кадрів.
Харчова промисловість
До неї належать галузі, які виробляють продукти харчування, тютюнові, лікеро-горілчані вироби, мінеральні води, біологічні добавки та ін. Підприємства тяжіють до джерел сировини (заводи мінеральних вод, рибоконсервні заводи, виноробна галузь), споживача (підприємства з виробництва продуктів харчування, молокозаводи, борошномельні комбінати, хлібозаводи, кондитерські фабрики та ін.). Між країнами на світовому ринку відбувається постійний товарообмін продукцією харчової промисловості. Значний розвиток промисловості на планеті призводить до загострення екологічних проблем. За умови раціонального природокористування ці проблеми можна розв'язувати, споруджуючи високотехнологічні очисні споруди, впроваджуючи безвідходні технології виробництва, доцільно розміщуючи підприємства. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/prodovolcha-problema-lyudstva.html | "Продовольча проблема людства" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/e166b6de67423137572d476e29ae3b44.pptx | files/e166b6de67423137572d476e29ae3b44.pptx | Продовольча проблема людства
Продовольча проблема – це проблема, яка проявляєтся в дефіциті продуктів харчування та недостатній їх калорійності, в нестачі вітамінів, білків тваринного походження. Вона визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє та майбутнє населення планети.
Виділяють чотири групи чинників, які впливають на глобальну продовольчу проблему:
-природні умови і розміщення населення
-світовий транспорт і зв'язок
-політична ситуація у світі
-світова економіка і торгівля
Згідно з даними ФАО , нині на планеті голодують понад 500 млн осіб, а ще 1 млрд осіб постійно недоїдають. Нині різні форми недоїдання в багатьох країнах, що розвиваються, є досить поширеним явищем для широких мас населення.
Харчування людей
В цілому, світова економіка володіє достатніми ресурсами для того, щоб прогодувати в 2 рази більше людей, ніж проживає на Землі. Проте спостерігається розрив між основними районами виробництва та споживання продовольства і районами, де потерпають від голоду й недоїдання:
В США, Канаді і Західній Європі спостерігається надлишок продовольства, а в країнах, що розвиваються, країнах Азії, Африки и Латинської Америки – їх нестача.
Масовий голод
Масовий голод - важливий і сумний аспект відсталості країн; криза, що загрожує перерости в катастрофу. Кожен п'ятий мешканець Землі (близько 1 млрд. чоловік) сьогодні живе впроголодь. Щорічно від голоду помирає від 12-18 млн. осіб, з них 75% становлять діти.
1 працівник сільського господарства годує в країнах «третього світу» менше 2 осіб, тоді як у країнах Заходу - більше 20 чоловік; в тому числі в США - 80, у Бельгії, Нідерландах - 100 чоловік.
Шляхи вирішення
Екстенсивний шлях, який полягає в подальшому розширенні орних, випасових, рибопромислових угідь.
Інтенсивний шлях пов’язаний зі збільшенням виробництва продуктів харчування за рахунок використання сільськогосподарських територій шляхом механізації.
Заходи щодо вирішення проблеми:
Зараз продовольчою проблемою зайнялося багато міждержавних офіційних та громадських організацій , до них приєдналися і впливові банки : МБРР, регіональні банки розвитку , спеціальний фонд ОПЕК , які фінансують численні проекти підйому сільського господарства в країнах, що розвиваються . |
https://svitppt.com.ua/fizika/viparovuvannya-ta-kondensaciya.html | "Випаровування та конденсація" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/57e6eff65ea68032833dfe456340a759.ppt | files/57e6eff65ea68032833dfe456340a759.ppt |
Q
t1>t2
v1=v2
s1>s2
s1
s2
Q
|
https://svitppt.com.ua/fizika/viprominyuvannya-priymannya-i-analiz-priymachi-viprominyuvannya.html | Випромінювання: приймання і аналіз. Приймачі випромінювання | https://svitppt.com.ua/uploads/files/12/87f50fbb17bec740f7651a08df369672.ppt | files/87f50fbb17bec740f7651a08df369672.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/prezentaciya-na-temu-vnutrishni-vodi-evrazii.html | Презентація на тему: ВНУТРІШНІ ВОДИ ЄВРАЗІЇ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/86b56a9f8fe04da404f4699309df92ea.pptx | files/86b56a9f8fe04da404f4699309df92ea.pptx | Тема уроку:Води суходолу – поверхневі та підземні . Річка:річкова система ,басейн річки , річкова долина. Найдовші,найбільші за площею басейну і найповноводніші річки світу.
Вивчення нового матеріалу
Дана — богиня води в слов′янській міфології, покровителька річок, струмків і водойм
Води суходолу
Поверхневі Підземні
річки знаходяться під землею:
озера в порах,тріщинах порід
болота і порожнинах земної
льодовики кори
штучні водойми
канали
багаторічна мерзлота
Води суходолу залежать :
від клімату;
особливостей рельєфу;
складу гірських порід.
Основні поняття:
1.Річка
2. Витік
3.Гирло
4.Річкова система
5.Русло
6.Заплава
7.Тераса
8.Річковий басейн
9.Річкова долина
10.Вододіл
Річка – природний водний потік , що тече у виробленій ним заглибині.
Витік – місце , де річка бере початок.
Гирло – місце , де річка впадає.
Якщо притока впадає з правого берега - це права притока та навпаки.( Щоб їх визначити , слід стати обличчям до гирла,тобто за течією. Ліворуч буде лівий берег , праворуч – правий.
Річкова система – головна річка з усіма притоками.
Річковий басейн – площа , з якої вода стікає в одну річку.
Річковий басейн – площа , з якої вода стікає в одну річку.
Вододіл – межа , яка відокремлює сусідні річкові басейни.
Річкова долина - це пониження , у якому тече річка
Русло – заглиблення у річковій долині ,яким постійно тече вода.
Заплава – частина річкової долини , яка інколи затоплюється водою.
Тераса – частина річкової долини , яка ніколи не затоплюється водою.
Рівнинна річка
Гірська річка
Назвати найбільші річки (користуючись фізичною картою світу):
1.Північної Америки.
2.Південної Америки.
3.Євразії.
4.Австралії.
5.Африки.
Використання прийому ″ Закінчіть речення ″
1.Водний потік, який тече у виробленому ним самим руслі називають…
2.Початок річки – це…
3.Місце , де річка впадає в іншу річку , море чи озеро …
4.Головна річка з притоками…
5.Територія ,з якої річка разом з притоками збирає воду…
6.Заглиблення у річковій долині ,яким постійно тече вода…
7.Частина річкової долини , яка інколи затоплюється водою.
8.Частина річкової долини , яка ніколи не затоплюється водою.
9.Найдовша річка світу.
10.Межа , яка відокремлює сусідні річкові басейни.
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/pusteli-afriki.html | Пустелі Африки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/5cc6f3340fd65cc877b10324c6dc7771.pptx | files/5cc6f3340fd65cc877b10324c6dc7771.pptx | Пустелі Африки
Робота
Учениці 7-а класу
Летичівського НВК №1
Ніцевич Марії
Пустелі Африки
На північ й південь від саван в Африці розташовуються зони тропічних пустель й напів пустель. В Північній Африці – це грандіозна Сахара ( з півночі на південь простягнулась на 2 000 км, з заходу на схід – близько 6 000 км, площа – 8,7 млн. км2). В Південній Африці – пустелі й напівпустелі западини Калахарі й пустеля Наміб.
В пустелях Африки – екстремальні кліматичні умови. В них не існує сезона стійких опадів. Річна сума опадів не перевищує 100-200 мм; інколи роками не буває дощів. Характерні надзвичайна сухість повітря, дуже високі денні й порівняно низькі нічні температури, пилові й піщані бурі.
Рослинність африканських пустель дуже розріджена й представлена переважно ксерофітами в Сахарі й сукулентами в Південній Африці. В Сахарі в складі злаків представлені аристида й дике просо з чагарників – акації, ефедра. Для Калахарі характерні сукуленти: алое, молочаї. В пустелі Наміб поширені своєрідна рослина – вельвічія.
Тваринний світ африканських пустель і напівпустель пристосувався до життя в азидних умовах. Вони можуть в пошуках їжі проходити значні відстані (наприклад, дрібні антилопи) чи подовгу обходитись без води (плазуни, верблюди). В жарку пору доби багато жителів пустель зариваються глибоко в пісок чи нори, а активне життя ведуть вночі
Пустеля Сахара в Африці
Ця фізико-географічна країна - найбільша в світі пустеля з площею 8,7 млн. км2 (понад 1/3 площі материка). Вона повністю розміщена в межах Сахарської плити - північної частини Африканської платформи.
Поверхня фундаменту плити вкрита товщами вапняків, пісковиків, мергелів та глинистих порід різного віку. Подекуди на поверхню виступають давні кристалічні породи фундаменту або інтрузії, утворюючи високі нагір'я (Ахаггар, Тібесті та ін.) зі значним поширенням вулканічних порід, лавових плато, згаслих вулканів. Про недавшо вулканічну діяльність свідчать гарячі джерела та виходи газів. Тут рельєф типово гірський, дуже почленований, з крутими схилами.
На заході Сахари домінують низькі плато та улоговини з потужними пластами осадових порід. На ділянках платформи з моноклінальною структурою розвинуті куестові гряди, які розділені широкими долинами та вузькими ущелинами. Східна частина - це головним чином Лівійська, Аравійська та Нубійська пустелі. Тут знаходиться і одна з найглибших сухих улоговин земної кулі - Каттара (-133 м), площа якої 19,5 тис. км2. Поблизу Червоного моря височать столові плато з глибокими ущелинами флювіального походження, які свідчать про значне ерозійне розчленування в минулі гумідні епохи. Повсюди зустрічаються сухі русла річок - ваді, а також оазиси.
Так виглядає пустеля Сахара
Пустеля Наміб
Безкрайнє море піщаних барханів йде в глиб материка, до висохлого серця пустелі Наміб. На перший погляд, зовсім небагато тварин і рослин мешкає в цьому сухому кліматі, проте варто тільки побризкати дощику, і пустеля раптом прокидається, починається яскраве і активне життя. Насіння та цибулини, довгий час поховані в піску, раптом дають пагони, сухі долини перетворюються на луки, а слідом за рослинами з'являються птахи і тварини. В'юрки і жайворонки їдять насіння трав, а сарич ласує численними комахами. У деяких місцях пустеля може навіть прогодувати антилопу, що харчується молодою травою. Але якщо в один рік відбувається вибух життя в пустелі, то другий рік може подарувати лише невелику рослинність, і мало знайдеться тварин, готових нишпорити по безплідної пустелі в пошуках їжі.
Нещодавно геологи відкрили, що під гарячими пісками Намібії приховані поклади корисних копалин - урану, міді і навіть алмазів; можливо, і ця негостинна земля скоро впаде жертвою експансії людини.
Пустеля Наміб відрізняється такою сухістю, що рослини і тварини змушені були розвинути специфічні біологічні механізми, що відповідають місцевим умовам. Одна з рослин - вельвічія - зустрічається тільки в пустелі Наміб, головним чином в північній її частині, де піщані бархани змінюються рівниною, вкритою гравієм. Вельвічія здається нечутливою до засух; за кілька безводних років кінчики її червонувато-коричневих шкірястих листків можуть підсохнути, але перші краплі дощу повертають їм зелений колір і дають можливість рости. Вона може проіснувати кілька років на запасах води, поглинених із землі в більш вологий рік.
Так виглядає пустеля Наміб
Пустеля Калахарі
Калаха́рі — природна, переважно напівпустельна область в центральній частині Південної Африки, на території Анголи, Ботсвани, Замбії, Зімбабве, Намібії і ПАР.
Калахарі — обширна впадина (довжина з півночі на південь біля 2 000 км, ширина понад 1 200 км, площа близько 630 тисяч км², окантована на сході і заході ступінчатими плато і глибовими хребтами; на півночі її кордоном служить водорозділ Конго—Замбезі, на півдні — долина річки Оранжева. Переважають висоти 900—1 000 метрів. На рівнинній поверхності — червоні і білі піски, що утворюють пологі дюни (висота до 100 м на півдні і південному заході); на заході солончаки.
Клімат переважно тропічний, на захід від річки Замбезі — субекваторіальний. Опадів від 150 мм на рік на півдні і до 1 000 мм на півночі. Калахарі — один з найспекотніших районів Південної Африки. Середньомаксимальна температура — плюс 29°C, а середньомінімальна — плюс 12 °C, випаровуваність 3 тисячі мм.
Рослинність — на півночі рідколісся, паркові савани з акаціями, молочайними і баобабами; на південь від 20° південної широти — опустиненні дерево-чагарникові савани; на південь і південний захід — ландшафти напівпустель і пустель, на значних просторах позбавлені рослинного покрову.
Так виглядає пустеля Калахарі |
https://svitppt.com.ua/geografiya/doslidzhennya-vsesvitu-lyudinoyu.html | Дослідження Всесвіту людиною | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/1c8fdb454e5170397e679a15bc855914.pptx | files/1c8fdb454e5170397e679a15bc855914.pptx | Країна – Всесвіт.
Місто - Галактика “Чумацький шлях”.
Район - Сонячна система .
Вулиця - третя орбітальна.
Будинок – планета Земля
На попередньому уроці ми здійснили уявну подорож Всесвітом, з’ясували, що проживаємо за адресою:
Дослідження Всесвіту людиною
Познайомимося з уявленнями давніх людей про світобудову;
Помандруємо сторінками історії вивчення Всесвіту;
Ознайомимося із сучасними космічними дослідженнями;
З'ясуємо роль України в освоєнні та дослідженні космосу
Уявлення давніх людей
про Всесвіт
Людей завжди манили далі,
Їх вічно звали океани,
А космос жив і не спішив.
Він був казковим і страшним…
Аристотель (384—322 рр. до н. є.) стверджував: «Всесвіт — досконалий, а тому сферичний, бо сфера — єдина досконала фігура». Він вважав Землю центром Всесвіту, навколо якого обертаються Сонце, планети, зірки.
Піфагор (VI ст. до н. є.), давньогрецький учений, уперше висловив припущення про кулястість Землі.
Грецький вчений Клавдій Птолемей .
Тривалий час Птолемей і люди вважали, що Земля нерухома і знаходиться в центрі Всесвіту. Як очевидний факт приймалося, що Сонце, Місяць і весь небосхил обертаються навколо Землі.
Микола Коперник
У 1543 р. польський астроном Микола Копернік спростував уявлення Птолемея про Всесвіт і запропонував альтернативну геліоцентричну систему
Він зупинив Сонце і зрушив Землю
Джордано Бруно
Робота з підручником.
Прочитати розділ параграфа с. 67 «Прилади для дослідження небесних тіл із Землі» та дати відповіді на питання:
1. Які прилади використовували давні дослідники?
2. Хто й коли створив телескоп?
3. Які види сучасних телескопів використовуються для досліджень?
Галілео Галілей
Меркурій
Венера
Земля
Марс
Юпітер
Сатурн
Уран
Нептун
Плутон
Комети
Астероїди
Сонце
Відкриття Коперніка та Галілея дали змогу людству зробити важливий крок до розуміння будови частини позаземного простору, яка називається Сонячною системою.
ТЕСТ - КОНТРОЛЬ
1. Хто з народів вважав, що Землю тримають 4 слони, а слони стоять на величезній черепасі?
а) китайці
б) індійці
в) греки
2. Хто першим із давніх вчених почав вважати, що Земля кругла?
а) Піфагор
б) Аристотель
в) Галілео Галілей
3. Геліоцентричну будову Всесвіту розробив…
а) Птолемей
б) Джордано Бруно
в) Микола Коперник
4. Який вчений був страчений інквізицією за свої погляди на будову всесвіту?
а) Аристотель
б) Джордано Бруно
в) Микола Коперник
5. Прилади для дослідження небесних тіл це..
а) гномон, квадрант, астролябій, телескоп, супутник
б) гномон, мікроскоп, астролябій, квадрант
в) телескоп, супутник, гігроскоп, квадрант
6. Який вклад у дослідження космосу зробив Галілео Галілей?
а) Розробив гномон
б) Довів геліоцентричну будову сонячної системи
в) Розробив перший телескоп
7. В якому році був запущений в космос перший штучний супутник?
а) 1957
б) 1961
в) 1995
8. В якому році був запущений в космос перший український штучний супутник?
а) 1957
б) 1961
в) 1995
9. Костянтина Ціолковського називають…
а) «Піонером космонавтики»
б) «Батьком ракетної техніки»
в) «Універсальним вченим»
10. З якою знаменною датою пов'язаний День космонавтики?
а) Запуском першого супутника у 1957 році
б) Польотом Юрія Гагаріна в космос 12 квітня 1961 року
в) Висадкою людини на місяць у 1969 році
11. Перший український супутник, що був запущений у 1995 році має назву…
а) СП - 1
б) Супутник - 2
в) СІЧ – 1
12. Перший космонавт незалежної України це…
а) Леонід Каденюк
б) Юрій Гагарін
в) Сергій Корольов
Бланк правильних відповідей
Д/з вивчити пр. 17 Виконати дослід с. 70 Скласти ребус або кросворд до вивченої теми (за бажанням) |
https://svitppt.com.ua/geografiya/nacionalniy-dendrologichniy-park-sofiivka.html | "Національний дендрологічний парк «Софіївка»" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/32c707105e56f61b64e45ef1a89c9616.pptx | files/32c707105e56f61b64e45ef1a89c9616.pptx | Національний дендрологічний парк «Софіївка»
Історія заснування
В історії заснування, будівництва та розвитку "Софіївки"виділяють шість окремих періодів:
1.1796-1831. Заснування.
2.1831-1859. Царицин сад.
3.1859-1929. Училище садівництва.
4.1929-1955. Державний заповідник.
5.1955-1980. Академія Наук.
6.1980 по теперішній час. Відновлення
Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Архітектор Людвіг Метцель.
Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами.
Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній — понад 8 га, Нижній — близько 1,5 га та інші, водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший — до 20 м) тощо.
Станіслав Щенсний Потоцький
Софія Вітт
Заснування
Царицин сад
У 1832 році, після польського повстання, частина правобережних володінь родини Потоцьких, а серед них і Уманські землі з парком «Софіївкою», були конфісковані й передані Київській казенній палаті. Того ж року Микола І подарував Уманський парк своїй дружині — Олександрі Федорівні. Протягом цього часу парк зазнає значних змін, порівняно з тим, що зробив у ньому Людвіг Метцель з самого початку:
В 1838 році виникла вулиця Садова. Вона з'єднала парк з містом.
Розширилася і була викладена бруківкою Головна алея, одночасно виводиться вода з центру парку до Головного входу.
1844 року тут будуються дві башти в готичному стилі, які за вказівкою Миколи I були знесена і поббудовані башти в античному стилі.
В 1841 році побудовано альтанку «Грибок» та Китайську альтанку.
У 1842 — 1845 роках за проектом архітектора Раппонета будується Павільйон Флори.
В 1843 — 1845 роках на острові Анти-Цирцеї будується Рожевий павільйон.
У цей період Софіївка називається «Царициним садом».
Училище садівництва
30 березня 1859 року царським указом «Софіївку» передано у відання Головного училища садівництва Росії, переведеного з Одеси до Умані. Парк продовжував називатися «Царициним садом», хоч указом царя його названо «Уманським садом Головного училища садівництва».
З 1899 року, під керівництвом професора В. В. Пашкевича, парк поповнився новими насадженнями, де було зібрано понад сто видів і форм рідкісних дерев і чагарників.
Після революції «Софіївку» стали називати «Садом III Інтернаціоналу».
Водограй у «Софіївці». Початок ХХ ст.
Державний заповідник
Постановою Раднаркому УРСР від 18 травня 1929 року «Софіївка» була оголошена державним заповідником.
1945 року — парку дано повну назву: «Уманський державний заповідник «Софіївка»».
У 1946 році Рада Міністрів УРСР прийняла спеціальну постанову «Про відновлення і благоустрій Уманського державного заповідника «Софіївка»». На ремонт і реставрацію парку виділяється 1 мільйон карбованців.
1948 року — затверджується генеральний план відновлення і розвитку заповідника «Софіївка».
1949 року — створюється декоративний розсадник на площі 20 га. Активно проводяться роботи з ремонту і реставрації малих архітектурних форм, дорожньо-алейної системи, скульптур парку.. В цей період втрачено оригінали мармурових скульптур Аполлона Бельведерського, Венери-купальниці, Меркурія, з яких залишилися копії в органічному склі, а статуя Амура, як і бюст Станіслава Трембецького, безслідно зникли, хоч пізніше знайдено мармурові крильця від статуї Амура, які зараз знаходяться в музеї.
Академія наук
26 вересня 1955 року дендрозаповідник «Софіївка» на підставі Постанови Ради Міністрів України переводиться в систему Академії наук України і підпорядковується в своїй науковій діяльності Центральному республіканському ботанічному саду АН України. В підпорядкуванні
В цей період проводяться значні роботи з реставрації об'єктів парку і їхнього відновлення, розширення території парку.
В 1972 році до «Софіївки» приєднують територію площею 5,1 га, яка раніше належала військовій частині. Проводиться капітальний ремонт Рожевого павільйону. На Головній алеї за проектом Є. Лопушинської будується в 1974 році джерело «Срібні струмки».
Відновлення
Найбільші реставраційні, ремонтні та відновлювальні роботи в «Софіївці» було проведено після стихійного лиха в 1980 році, коли за чотири місяці було реставровано більше п'ятдесяти об'єктів. За період з 1980 по 1993 рік за проектом Є. Лопушинської упорядковано Ахеронтійське озеро, збудовано альтанку Грибок.
Із 1991 року парку надається статус самостійної науково-дослідної установи НАН України.
У 1995 році «Софіївка» брала участь в міжнародній конференції «Європа Ностра» і отримала всі відзнаки: медаль, диплом і барельєфну дошку за відновлення парку після стихійного лиха 1980 року, а також за збереження пам'яток історії та культури.
28 лютого 2004 року Указом Президента України дендрологічному парку надано статус національної установи, і він став іменуватися Національний дендрологічний парк «Софіївка».
Альтанка «Грибок»
Ахеронтійське озеро
Фонтан "Змія"
Фонтан "Змія" - посеред просторої дзеркальної поверхні Нижнього ставу з широко роззявленої пащі змії, що звивається на камені, стрімко б'ється 12-16-метровий стовп води. Вода надходить до фонтану по самопливному підземному водогону, викладеному з гранітного тесаного каменю вздовж дороги, яка веде від академії та оранжереї до павільйону Флори.
підземна річка Ахеронт
Її довжина під землею - 211 м, ширина З м і висота 3 м; глибина води в каналі досягає 1 м. Протягом всього підземного каналу влаштовано 4 люки, з допомогою яких частково забезпечується його освітлення. При цьому вражає геніальність інженерного розрахунку в поєднанні вибору віддалі при влаштуванні люків і вигинів каналу, що передбачає абсолютну відсутність протягу і убезпечує відвідувачів від застуди навіть в найжаркішу погоду;
Острів Анти-Цирцеї, або острів Кохання.
Він створений в перший період будівництва парку в розширеній частині Верхнього ставу, або Чаруючого моря. Зв'язок з островом спочатку здійснювався з допомогою порому чи човна, а 1853 р. між північним берегом і островом розкинувся на кам'яних опорах дерев'яний місток для пішоходів;
Грот Каліпсо
Грот Каліпсо, який здається створений самою природою. Вхід до нього розділений на дві половини гранітною, грубої форми підпорою, яка ніби підтримує його і надає йому цілком природного вигляду. В правому кутку гроту влаштований невеликий водоспад, гомін якого, очевидно, і став приводом для назви гроту Левовий або Громовий.
Темпейська долина
Темпейську долину, багату своєю романтичною історією. Темпейська долина багата символікою, яка повинна навіювати відвідувачам почуття журби та роздумів.
старий дуб
Дуб віком біля 400 років. Німий свідок багатьох подій, що відбувалися у цих місцях. За народними переказами, саме під цим дубом збиралися на наради з козаками легендарні українські ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта
Англійський парк
Англійський парк —розташований у північній частині парку. Він займає невелику територію у формі трикутника, площею біля 2 га. Його вершина торкається воріт Уманської сільськогосподарської академії. Територія арборетума густо порізана досить складним лабіринтом стежок. Тут є басейн, де колись розміщалась колекція водяних рослин, а також кам'яниста гірка, покрита колись рослинами-сукулентами — багаторічними рослинами, вегетативні органи яких здатні накопичувати вологу, дякуючи чому вони можуть рости в пустелях, на камінні і в пісках.
На ділянках арборетума росте найбільша кількість екзотичних деревних та кущових рослин, цінних і в декоративному, і в лісогосподарському відношенні, їх кількість в 1987 році становила понад 100 видів і форм.
Бюст Сократа
Бюст Платона
Бюст Арістотеля
Бюст Гомера
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/pusteli-ta-napivpusteli1.html | Пустелі та напівпустелі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/5a506246aa066680c88059e155efe2ca.pptx | files/5a506246aa066680c88059e155efe2ca.pptx | Кліматичні пояси Євразії
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/promislova-zona-nova-dolina-pivdennozahidna.html | Промислова зона «Нова Долина, південно-західна» | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/bed228dc3e4e7acb58d86309784616cc.pptx | files/bed228dc3e4e7acb58d86309784616cc.pptx | Промислова зона «Нова Долина, південно-західна»
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Географічне розташування міста
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Долина – місто районного
значення, районний центр
в західній частині
Івано-Франківської області
Розташоване на відстані 58 км
від обласного центру, має
статус гірського населеного пункту
Загальна площа - 20,2 км2
Долинський район
площа - 1,25 тис. км2
межує з Львівською, та
Закарпатською областями,
а також Рожнятівським і
Калуським районами
Івано-Франківської області.
Транспортне сполучення
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Через місто проходять автодороги державного значення:
Н-10 “Стрий-Чернівці-
Мамалига“
Р-38 “Долина- Хуст”
Найближчі аеропорти:
Міжнародний
аеропорт “Івано-
Франківськ”(60км)
Міжнародний
аеропорт “Львів” (114км)
Залізничне сполучення:
залізнична станція
“Долина“ Львівської
залізниці
Розташування ділянки
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Коротка характеристика
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Існуюче автосполучення
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Ділянка має прямий вихід до автодороги державного значення Р-38 «Долина-Хуст» з обладнаною під’їздною дорогою
На відстані 2 км автодорога Р-38 кільцевою розв’язкою з’єднується з автодорогою державного значення Н-10 «Чернівці-Стрий-Мамалига»
Транспортне сполучення ділянки
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Залізничне сполучення
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
В безпосередній близькості до ділянки (50 м від північної межі) проходить залізнична колія промислового призначення сполученням «м. Долина - смт. Вигода»
Залізнична колія сполучена з станцією «Долина» Львівської залізниці
На станції функціонує пасажирський з/д вокзал та вантажний пункт
Від станції «Долина» прокладені залізничні колії в напрямку Івано-Франківська, Львова та Чернівців
Існуючий стан ділянки
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Існуючий стан ділянки
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Освоєння ділянки
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
В 2008 році польський інвестор «Inter Groclin» на умовах довгострокової оренди отримав в користування частину ділянки площею 5 га з метою будівництва швейного виробництва
Плановий обсяг інвестицій – 11 млн. євро.
На сьогодні будівництво виробничих потужностей триває
Інвестором було проведено комплекс робіт, які сьогодні значно підвищують інвестиційну привабливість ділянки:
Прокладено під’їздну дорогу;
Збудовано ГРП безпосередньо на ділянці;
Збудовано трансформаторну підстанцію на ділянці;
Підведено до ділянки водопровід та каналізацію.
Під’їздна дорога
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Газопостачання
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
До ділянки підведено газопровід середнього тиску, діаметром 270 мм
На ділянці, що освоюється інвестором Inter Groclin побудоване ГРП
Проектована пропускна здатність газопроводу за даними місцевого УЕГГ є достатньою для потреб потенційних інвесторів ділянки
Електропостачання
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Підстанція 40/35/10 кВт розташована за 600 м від ділянки
На ділянці, що освоюється інвестором Inter Groclin побудована трансформаторна підстанція
На відстані 50 м від західного краю ділянки проходять
2 ЛЕП 10 кВт
Водопостачання і каналізація
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Мережі нові, перебувають у відмінному технічному стані, підведені в 2008 році інвестором Inter Groclin
План освоєння
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Пріоритети освоєння
Долинська міська рада
Пр. Незалежності 5, м. Долина,
Івано-Франківська обл., 77500
Тел./факс: +380 (3477) 27030 / 35 http://rada.dolyna.info/
Відповідно до стратегічного плану міста, ділянка «Нова Долина, південно-західна» є майданчиком для залучення нових виробництв, в сферах що не наносять значного негативного впливу на навколишнє середовище.
Варіанти освоєння ділянки:
1 великий інвестор на всі вільні площі;
Кілька (2-3) середні інвестори;
До 5 малих інвесторів.
Не пріоритетними для входження на територію міста є інвестори в сфері деревообробної промисловості. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/palivna-ta-energetichna-problema-svitu.html | Паливна та енергетична проблема світу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/31226e978c3065bb121d2a3ce8a41302.pptx | files/31226e978c3065bb121d2a3ce8a41302.pptx | Паливна та енергетична
проблема світу
Підготували
Учні 10 класу
Недбайло Іванна
та
Нікіфорчук Дмитро
Використання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів на нашій планеті постійно зростає. Так, щорічне споживання енергії у світі сягнуло нині понад 10 млрд т умовного палива, а в 1950 р. воно становило приблизно 2,5 млрд т, збільшується енергоозброєність безпосередніх виробників. Нині промисловий робітник у процесі праці застосовує енергію приблизно у 1000 кінських сил. На кожного жителя планети припадає більше 2 кВт енергії, а для забезпечення загальновизнаних норм якості життя необхідно 10 кВт енергії на людину. Такого показника досягнуто лише в деяких найрозвинутіших країнах. У зв'язку з цим, а також через постійне зростання населення планети, нераціональне використання енергії, сировини, нерівномірний розподіл паливно-енергетичних та сировинних ресурсів серед різних регіонів країн світу та інші фактори, виробництво та споживання енергії і далі зростатимуть.
Коротко про головне
Основною причиною загострення паливно-енергетичної проблеми з погляду речового змісту є зростання масштабів залучення природних ресурсів у господарський обіг та їх обмежена кількість на нашій планеті. З погляду суспільної форми такою причиною є відносини капіталістичної (насамперед монополістичної) власності, які зумовлюють хижацьку експлуатацію природних ресурсів. Схожі явища відбуваються в Україні.
Нераціональне використання енергоресурсів значною мірою спричинене неоколоніальною політикою імперіалістичних держав, зокрема "політикою дешевої сировини", яка знекровлює економіку країн, що розвиваються. Так, з 200 млрд дол., які споживачі розвинутих капіталістичних країн сплачують за сировинні товари, імпортовані з країн, що розвиваються, останні отримують лише приблизно 30 млрд дол.
Величезні витрати енергетичних ресурсів мали місце в затратній економіці колишнього СРСР та країнах Східної Європи. Цю негативну тенденцію не подолано.
Найбільш глибоко енергетична та сировинна кризи торкнулися більшості країн, що розвиваються, поставивши під сумнів можли-вість реалізації, а в деяких - і можливість економічного виживання держави. Відомо, що переважна частина запасів корисних копалин, які знаходяться на території країн, що розвиваються, зосереджена приблизно в 30 з них. Решта ж країн, що розвиваються, для забезпечення свого економічного розвитку, в основу якого в багатьох з них було закладено ідею індустріалізації, змушені імпортувати більшу частину необхідної мінеральної сировини й енергоносіїв.
Енергетична та сировинна кризи 70-80-х р. несли в собі також позитивні елементи. По-перше, спільні дії постачальників природних ресурсів із країн, що розвиваються, давали змогу країнамаутсайдерам щодо окремих угод країн-експортерів сировини проводи™ більш активну зовнішньоторговельну сировинну політику. Так, одним із найбільших експортерів нафти та деяких інших видів енергетичної і мінеральної сировини став колишній Радянський Союз. По-друге, кризи дали імпульс розвитку енергозберігаючих і матеріалозберігаючих технологій, посиленню режиму економії сировини, прискоренню структурно!' перебудови економіки. Ці заходи, розпочаті насамперед розвинутими країнами, дали можливість значно зм'якшити наслідки енергосировинної кризи.
Під впливом кризи стали проводитись великомасштабні геологорозвідувальні роботи, що привели до відкриття нових нафтога-зових родовищ, а також економічно рентабельних запасів інших видів природної сировини. Так, новими великими районами видо-бутку нафти стали Північне море й Аляска, мінеральної сировини -Австралія, Канада, ПАР. У результаті песимістичні прогнози забез-печеності світових потреб в енергоносіях і мінеральній сировині змінилися оптимістичними розрахунками, що базуються на нових даних. Якщо в 70-х - початку 80-х рр. забезпеченість основними видами енергоносіїв оцінювалася в 30-35 років, то у середині 90-х рр. вона збільшилася по нафті - до 42 років, природному газу - до 67 років, а по вугіллю - навіть до 440 років.
Таким чином, глобально енергосировинної проблеми в ЇЇ колишньому розумінні як небезпеки абсолютного браку ресурсів у світі зараз не існує. Але сама по собі проблема надійного забезпе-чення людетва сировиною й енергією залишається.
В даний час енергосировинну проблему можна охарактеризувати так. По-перше, розширення масштабів видобутку та спожи-вання корисних копалин спричинило різкі зміни в навколишньому середовищі. Металургійні, хімічні, нафтопереробні й інші підпри-ємства, що працюють переважно з використанням традиційних технологи, згубно впливають на стан повітря, грунту, водних, лісо-вих, біологічних ресурсів, призводять до кліматичних змін, різко змінюють умови існування людини. Зростання числа аварійних си-туацій в умовах розширення районів нафтовидобутку на морських шельфах, розширення морських перевезень нафти, збільшення до-вжини нафто- і газопроводів веде до забруднення поверхні Світово-го океану та суші.
По-друге, військово-політична нестабільність у багатьох регі-онах світу, насамперед у країнах, що розвиваються (наприклад криза навколо Іраку), вносять корективи в, здавалося б, прогнозовані ситуації, впливають на динаміку світових цін на сировинні товари, в тому числі на енергоносії. Так, починаючи з 1977 р. ціни на нафту дуже знизились, завдаючи збитків насамперед країнам, які висту-пають ЇЇ експортерами, в тому числі і Росії.
Серед експертів в останні роки все більше зміцнюється впев-неність у тому, що в довгостроковому плані людство не буде відчувати у своему розвитку обмежень з боку енергетичних і сировинних ресурсів.
У даний час вирішення проблеми ресурсо й енергозабезпечення залежить, по-перше, від динаміки попиту, цінової еластичності на вже відомі запаси та ресурси; по-друге, від потреб, що змінюються під впливом науково-технічного прогресу, в енергетичних і мінеральних ресурсах; по-третє, від можливості їх заміни альтернативними джерелами сировини й енергії та рівня цін на замінники; по-четверте, від можливих нових технологічних підходів до розв'язання глобально енергосировинної проблеми, забезпечити які може безупинний науково-технічний прогрес.
Сьогодні у світі паливо поки добувати, електростанції працюють безупинно і світове господарство функціонує в прискорюють режимі, проте енергетична проблема залишається однією з найбільш гострих. Іноді ці прогнози, висловлювані різними вченими, дещо не збігаються, однак лише кілька, що, природно, не додає людству додаткового оптимізму. Таким чином, обмеженість природних запасів вуглеводневої сировини складають сьогодні головний стрижень глобальної енергетичної проблеми. Звичайно, у міру розширення пошукових робіт достовірні запаси нафти, газу, вугілля, сланців зростають, але це слабка втіха. У всьому світі переходять до розробки родовищ сировини, менш продуктивних або розташованих у важкодоступних районах із складними природними умовами, що сильно здорожує здобич. Так, експлуатація нафти з бурових платформ на шельфі Світового океану обходиться набагато дорожче, ніж на найбагатших родовищах Близького Сходу. У багатьох країнах масове буріння на нафту і газ ведеться вже на глибинах 5-6 км. Виснаження ресурсів змушує виробляти ресурсозберігаючу політику, широко використовувати вторинну сировину. Вперше про енергетичну проблему заговорили в середині 70-х років, коли на Заході вибухнула економічна криза. Протягом багатьох років нафту залишалася самим дешевим і доступним видом палива. Завдяки її дешевизні вартість енергії довго не змінювалася, хоча її споживання наростало дуже швидко. Арабські нафтовидобувні країни скористалися продажем нафти як «політичною зброєю» в боротьбі за свої права і різко підвищили на неї ціни. Таким чином, основу енергетичної кризи становили причини не тільки економічні, але і політичні, соціальні.
Енергетична проблема
Криза знаменував собою кінець епохи дешевих джерел енергії. Було поставлено під сумнів використання нафти і газу в якості енергетичних ресурсів майбутнього. Нагадаємо, що ці ресурси – найцінніше сировину для хімічної промисловості. Отже, сьогодні енергетика світу базується на невідновлюваних джерелах енергії – горючих органічних і мінеральних копалин, а також на енергії річок і атома. В якості головних енергоносіїв виступають нафта, газ і вугілля. Найближчі перспективи розвитку енергетики пов’язані з пошуками кращого співвідношення енергоносіїв зі спробами зменшити частку рідкого палива (35). Людство вже сьогодні вступило в перехідний період – від енергетики, що базується на органічних природних ресурсах, які обмежені, до енергетики на практично невичерпною основі (ядерна енергія, сонячна радіація, тепло Землі і т. д.). Для цього періоду характерні розвиток енергозберігаючих технологій і всебічна економія енергії.
Ця проблема виражає рівень забезпеченості сировинними ресурсами процесу виробництва й життєдіяльності людей на планеті.
Найбільше вразливими ресурсами людства є відновлювані ресурси — вода, повітря, рослинний покрив і тваринний світ планети. Нині майже всі вони перебувають у стані, коли природні механізми відновлення й відтворення знаходяться на межі розладнання. Нові ж, які включають людську діяльність, за виразом В. І. Вернадського, творчою «геологічною» силою ще не стали.
Гостро постала проблема невідновлюваних природних ресурсів, до яких належать паливні, рудні й нерудні корисні копалини. Після 1950 р. попит на мінеральну сировину в усіх країнах світу зростав на 5% за рік, а подвоєння світового добування корисних копалин відбувалося в середньому за 15 років. Підраховано, що якби всі країни, що розвиваються, споживали мінеральну сировину на рівні США (в розрахунку на душу населення), то відомі нині запаси природного газу вичерпалися б через 5 років, нафти — через 4 роки, цинку — через 6 місяців, міді — через 9 років тощо.
Способи розв'язання сировинної проблеми: 1) зниження матеріалоємності продукції; 2) використання вторинних ресурсів (відходів виробництва); 3) створення безвідходного виробництва.
Сировинна проблема
Енергетична і сировинна проблема полягає в тому, що:
розвідані запаси нафти, природного газа та інших видів палива й сировини обмежені;
гірничо-хімічнні умови добування погіршуються;
територіальний розрив між районами добування й споживання збільшується,
райони добування зміщуються в райони нового освоєння з екстремальними природними умовами.
Суть проблеми
Геотермальна енергетика
Енергія з-під коліс
Паливо з морських
водоростей
Паливо з відходів |
https://svitppt.com.ua/geografiya/promislovist-ukraini-misceznahodzhennya-rodovisch-ta-in.html | Промисловість України( місцезнаходження родовищ та ін.) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/588ba3b41d14fcc7b3ce3f7ad54bfee8.ppt | files/588ba3b41d14fcc7b3ce3f7ad54bfee8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/fizika/viprominyuvannya-ta-poglinannya-svitla-atomami.html | "Випромінювання та поглинання світла атомами" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/02cb9142e02705b34ff0514f5e8c7b25.pptx | files/02cb9142e02705b34ff0514f5e8c7b25.pptx | Випромінювання та поглинання світла атомами. Атомні і молекулярні спектри. Спектральний аналіз та його застосування
Підготувала: ліцеїст 203 н.в. Бондаренко Оксана
Електромагнітне випромінювання будь-якої природи може характеризуватися спектром коливань, на які можна розкласти його за довжиною хвилі або частотою. Оптичні спектри випромінювання спостерігаються у джерел світла, які випускають фотони внаслідок збудження речовини під впливом зовнішнього чинника.
Оптичні спектри спостерігають візуально за допомогою спектральних приладів і фіксують, як правило, фотографічним способом або за допомогою фотоелементів. Спектри можуть бути :
За класичною теорією монохроматичне світло збуджуватиме хвилі певної частоти, а природне світло утворюватиме суцільний спектр випромінювання
Для наочного ілюстрування станів атома використовують енергетичні діаграми, на яких рівні енергії позначають горизонтальними лініями
Спектральний аналіз
Вивчення атомних і молекулярних спектрів випромінювання і поглинання покладено в основу спеціального методу дослідження складу і будови речовини — спектрального аналізу. Він грунтується на кількісних і якісних методах дослідження спектрів електромагнітного випромінювання речовин, які спостерігають за допомогою спеціальних приладів. Принцип дії цих приладів грунтується на їх здатності виокремлювати в просторі і часі з усього світлового потоку певні ділянки випромінювання. їх можна фіксувати фотографічним способом або вимірювати різні їхні характеристики — зміну світлового потоку, довжину хвилі спектральної лінії тощо. Спектральний аналіз ґрунтується на явищі дисперсії світла.
Історія
Ідентифікація хімічних елементів за оптичними спектрами атомів була запропонована у 1859 році Г. Кірхгофом та Бунзеном. За допомогою спектрального аналізу, гелій (He) був відкритий на Сонці раніше ніж на Землі. Але ще у 1854 році доктор Девід Альтер (англ. David Alter), науковець з міста Фріпорт, штату Пенсильванія (США) надрукував наукову працю, що описувала спектральні властивості 12 металів .
Кожен хімічний елемент має власний набір спектральнихліній, притаманний лише йому одному. Для одержання спектра випромінювання атоми речовини слід перевести у збуджений стан, наприклад нагріти тіло до високої температури. За високих температур атоми переходять у збуджений стан Е2, E3, Е4, Е5, в якому можуть перебувати недовго
Спектральний аналіз має низку переваг:
Спектральний аналіз виконується за допомогою спектрометра
Спектро́метр - спектральний прилад зі сканувальним пристроєм, який за допомогою фотоелектричних приймачів дає змогу кількісно оцінювати розподіл енергії у спектрі. Термін застосовується до приладів, що працюють у широкому діапазоні хвиль: від гамма- до інфрачервоного випромінювання.
Дякую за увагу !
|
https://svitppt.com.ua/fizika/virobnictvo-peredacha-ta-vikoristannya-energii-elektrichnogo-strumu.html | Виробництво, передача та використання енергії електричного струму | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/b20762e4a13edec68b25fb6f28b0b01f.pptx | files/b20762e4a13edec68b25fb6f28b0b01f.pptx | Презентація з фізики на тему: “Виробництво, передача та використання енергії електричного струму” учениці 7(11)Б Бургелі Наталії
Виробництво електроенергії
У наш час рівень виробництва і споживання електроенергії – один із найважливіших показників розвитку продуктивних сил суспільства. Провідну роль при цьому відіграє електроенергія – найуніверсальніша та найзручніша для використання форма енергії. Якщо подвоєння споживання енергії в світі відбувається приблизно за 25 років, то подвоєння споживання електроенергії – за 10 років. Це означає, що все більше і більше процесів, пов’язаних із витратою енергоресурсів, перетвориться на електроенергію.
Існують 2 основних типи електростанцій: теплові і гідроелектричні. У наш час теплові електростанції (ТЕЦ) виробляють близько 40% всієї електроенергії, а гідроелектростанції (ГЕС) – близько 20%.
Значну роль в енергетиці відіграють атомні електростанції (АЕС). Сьогодні вони виробляють близько 10% електроенергії.
ГЕС (гідроелектро станція)
АЕС атомнаелектростанція)
ТЕС (теплоелектро станція)
Схема передачі електроенергії споживачеві
Звичайно генератори змінного струму на електростанціях виробляють напругу, яка не перевищує 20кВ, оскільки за більш високих напруг різко зростає вірогідність електричного пробою ізоляції в обмотках генератора.
Для зниження втрат потужності напруга в лініях електропередачі (ЛЕП) має бути максимальною, тому на великих електростанціях ставлять підвищувальні трансформатори. Використання електроенергії на промислових підприємствах вимагає значного зниження напруги, що здійснюється за допомогою знижувальних трансформаторів. Подальше зниження напруги до величини порядку 4кВ необхідне для енергорозподілу по місцевих мережах. Менш потужні трансформатори знижують напругу до 220В.
Використання електроенергії
Потреба в електроенергії постійно збільшується як у промисловості, на транспорті, так і в побуті.Задовольнити цю потребу можна двома способами.
Найпростіший спосіб – будівництво нових потужніх електростанцій ( теплових, гідравлічних, атомних ). Передові технології дозволяють задовольнити потреби в електроенергії іншим способом. Пріоритет у зусиллях має бути відданий підвищенню ефективності використання електроенергії, а не зростанню потужності електростанцій.
|
https://svitppt.com.ua/fizika/virobnictvo-elektroenergii-na-aes.html | "Виробництво електроенергії на АЕС" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/9aefa125ee548e6025ed4848a253271a.pptx | files/9aefa125ee548e6025ed4848a253271a.pptx | Виробництво електроенергії на АЕС
Виконали учні 11-Б класу
Надворний Ярослав
Яна Ластовка
АЕС
А́томна електроста́нція (АЕС) — електростанція, в якій атомна (ядерна) енергія перетворюється в електричну. Генератором енергії на АЕС є атомний реактор.
АЕС
Тепло, яке виділяється в реакторі в результаті ланцюгової реакції ділення ядер деяких важких елементів, потім так само, як і на звичайних теплових електростанціях (ТЕС), перетвориться в електроенергію.
На відміну від теплоелектростанцій, що працюють на органічному паливі, АЕС працює на ядерному пальному.
АЕС
У результаті роботи АЕС утворюються радіоактивні відходи та відпрацьоване ядерне паливо. Вони є небезпечними для людини і довкілля, для знешкодження вимагають переробки та тривалого зберігання.
Принцип дії АЕС
В наш час дуже актуальною проблемою для всього людства є енергозабезпечення.
З кожним роком традиційних енергетичних джерел таких як нафта, газ та вугілля становиться все менше і менше, і ціни на ці енергетичні ресурси невпинно зростають.
Отже, настала пора шукати нові джерела енергії. Найбільш реальний шлях вирішення цієї проблеми – це розвивати ядерну енергетику.
Ядерна енергетика в Україні має стратегічно важливе значення: АЕС виробляють майже 50 % електроенергії в країні.
Тим паче, що запасів урану в нашій країні вистачить на сотні років вперед.
За обсягами розвіданих покладів Україна посідає 6 місце у Світі, а це означає що атомні електростанції ще довго слугуватимуть основою її енергетичної безпеки.
В Україні є 4 функціонуючих атомних електростанцій:
Запорізька АЕС Південно-Українська АЕС
Хмельницька АЕС Рівненська АЕС
ЧАЕС
Чорнобильська АЕС, на якій відбулась найбільша в Світі ядерна катастрофа, ця АЕС була зупинена і виведена з єдиної енергосистеми України у 2000 р.
У порівнянні з тепловими електростанціями АЕС є більш дружніми для довкілля.
При виробництві електроенергії на АЕС немає викидів сірки, чадного газу та інших газів, питома активність викидів ТЕС у 5-10 разів вища ніж в атомних електростанціях.
На режимах безаварійної експлуатації АЕС спостерігається забруднення довкілля внаслідок витоків радіоактивної речовини, викидів вентиляційного повітря, захоронення радіоактивних допоміжних матеріалів, інструменту, спецодягу та інше, також водоймища охолоджувачі АЕС здійснюють великий тепловий вплив на довкілля, і спричиняють зміни мікроклімату прилеглих до АЕС районів.
Двоконтурні та одноконтурні АЕС
В наш час будуються АЕС, що працюють за різними схемами, але найбільш розповсюдженими є двоконтурні АЕС з водяним теплоносієм та одноконтурні з реактором киплячого типу.
Перша АЕС була побудована в Радянському Союзі та введена в експлуатацію в червні 1954 р.
Ця станція поклала початок використанню атомної енергії для виробництва електроенергії.
Вплив на навколишнє середовище
Вчені США оцінили вірогідність смертельних випадків при роботі АЕС, порівняли з небезпекою смерті людини від інших факторів та прийшли до висновку, що небезпека смерті людей що живуть поблизу АЕС, стихійних лих, автокатастроф та ін. на три та більше порядки менше, ніж від інших факторів.
Вплив на навколишнє середовище
Техногенні впливи на навколишнє середовище при будівництві й експлуатації атомних електростанцій різноманітні. Звичайно говорять, що маються фізичні, хімічні, радіаційні й інші фактори техногенного впливу експлуатації АЕС на об'єкти навколишнього сердовища.
Найбільш істотні фактори: -локальний механічний вплив на рельєф - при будівництві, -стік поверхневих і ґрунтових вод, що містять хімічні і радіоактивні компоненти, -зміна характеру землекористування й обмінних процесів у безпосередній близькості від АЕС, -зміна мікрокліматичних характеристик прилеглих районів.
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/geografiya/rasova-ta-etnichna-mozaika-svitu.html | РАСОВА ТА ЕТНІЧНА МОЗАЇКА СВІТУ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/56/2998e711d096f91578b7df6242f9e068.pptx | files/2998e711d096f91578b7df6242f9e068.pptx | Географія
10 клас
РАСОВА ТА
ЕТНІЧНА
МОЗАЇКА СВІТУ
Людські раси – це історично сформовані групи людей, що пов’язані єдністю походження, відображеного в загальних спадкових морфологічних і фізіологічних ознаках, які варіюються в певних межах.
РАСОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
РАСОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
ПОНЯТТЯ ПРО ЕТНОС
Етнос – це сформована (стала) людська спільнота, що історично виникла на певній території і яку характеризують усвідомлення своєї єдності й самобутності, спільність мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, особливості психологічного складу, а також загальної самосвідомості.
ПОНЯТТЯ ПРО ЕТНОС
Плем’я є найпершою і найпростішою етнічною спільнотою людей, що складається з кількох родів, споріднених кровними ознаками.
Народність – складніша етнічна спільнота, що формується з ростом суспільного поділу праці та держав; характеризується нечіткістю мовно-культурних граней, слабкістю
економічних зв’язків тощо.
Нація – спільнота людей, об’єднаних політичними інтересами, усвідомленням своєї єдності на певній території з певною державною організацією, єдиним громадянством, культурою, традиціями, незалежно від їхнього етнічного походження.
НАЦІОНАЛЬНО-ЕТНІЧНИЙ СКЛАД
НАСЕЛЕННЯ СВІТУ
Однонаціональні
Зі значним переважанням однієї нації
Двонаціональні
Багатонаціональні
ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА
КЛАСИФІКАЦІЯ НАРОДІВ
Загальна кількість мов у світі сягає понад п’ять тисяч, тобто збігається з кількістю етносів (народів)
ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА
КЛАСИФІКАЦІЯ НАРОДІВ
ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА
КЛАСИФІКАЦІЯ НАРОДІВ
Найвищою таксономічною одиницею в цій класифікації є мовна сім’я.
Фахівці налічують у світі близько 20 мовних сімей. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/prp.html | Олійне дерево | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/97b0248aaf361ac0d1391fef858f97db.ppt | files/97b0248aaf361ac0d1391fef858f97db.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/programnometodichne-zabezpechennya-vikoristannya-geografichnogo-maydanchika.html | Програмно-методичне забезпечення використання географічного майданчика | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/5e0e97874361f0e8c55b362a7afd61af.ppt | files/5e0e97874361f0e8c55b362a7afd61af.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/geografichne-polozhennya-afriki.html | Географічне положення Африки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/0d58757161665b602f5e66a21bd967a5.pptx | files/0d58757161665b602f5e66a21bd967a5.pptx | Географічне положення Африки,
дослідження та освоєння
Урок географії у 7 класі
Підготувала і провела учитель географії,
“вчитель-методист”
Запорізької ЗШ І – ІІІ ст.,
Апостолівського району,
Дніпропетровської обл.
Гришельова Тетяна Іванівна
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Африка – улюблениця сонця
А И У Б Н Я Н
Ф К Л Л И С Ц
Р А Ю Е Ц О Я
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Африка. Особливості географічного положення, елементи берегової лінії. Історія дослідження та освоєння материка
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Заплановані результати
Знати: - план характеристики географічного положення материка; - особливості географічного положення Африки; - імена видатних зарубіжних та українських вчених та дослідників Африки, результати їх роботи.
Вміти:
характеризувати географічне положення материка за планом;
розповідати про основні етапи дослідження материка;
показувати на карті географічні об'єкти;
працювати за тематичними картами світу.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
В далекі мандри ми рушаємо –
багато нового і цікавого ми взнаємо
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
План вивчення материка
Географічне положення.
Дослідження й освоєння.
Рельєф, корисні копалини й закономірності їх розміщення.
Клімат.
Води суходолу.
Ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ.
Природні зони.
Природні ресурси, природоохоронні території.
Населення й господарство.
Головні держави.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Африка – колиска людської цивілізації
Згідно із загальновизнаною нині теорією саме Африка була колискою людської цивілізації. Мільйони років тому на цьому континенті з’явилися перші люди, згодом вони розселилися по всій земній кулі.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Африка – найжаркіший континент світу.
Розташована в екваторіальному, субекваторіальних, тропічних і субтропічних кліматичних поясах.
Цілий рік тепло.
Зиму і літо можна розрізнити по тому, що один сезон вологий, а інший посушливий.
Середні температури влітку +25°+ 28 ° С, узимку +10 °+18 °С
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Дивовижна
Африка
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Африка – найжаркіший материк
Саме в Африці зафіксована найвища температура +58,4° і знаходиться найбільша пустеля Сахара
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Річка Ніл – найдовша річка в світі. Її протяжність понад 6 700 км. Давньогрецький історик Геродот говорив, що «Єгипет – дар Нілу»
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Баобаб – найогрядніше дерево
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
В наші дні тільки в Африці можна побачити величезні табуни диких тварин, що бродять рівнинами. В савані можна почути трубні крики слонів і рикання левів, що наздогнали жертву. В гущавині вологих тропічних лісів водяться родини горил - надзвичайно сильних, але миролюбних людиноподібних мавп. В африканських річках водяться хижі крокодили.
Тварини Африки
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Слон – найбільша
сухопутна тварина
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Горила – найбільша
серед людиноподібних мавп
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Жирафа – найвища з тварин
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Гепард – найшвидша
тварина світу
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Нільський крокодил –
найбільший з крокодилів
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Мамба – найотруйніша з гадюк
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Африка – казкова і загадкова
частина нашої планети
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Топонімічна загадка
«Афора» (фінікійське) — «той, що відокремився».
«Фарака» (арабське) — «розділення».
«Авриг», «африк» — назва арабських племен Північної Африки.
«Афрос» (давньогрецьке) — «піна».
«Африкус» «Афріа» (латинське) — «безморозна».
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
У перекладі з латинської мови “африкус” означає “безморозний”, ”той , що не знає холоду”.
Площа – 30,3 млн.кв.км
Другий за розмірами материк світу після Євразії
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
План характеристики географічного положення материка
Положення відносно екватора й нульового меридіана.
Крайні точки материка, їхні географічні координати.
Протяжність материка.
Положення відносно материків.
Положення відносно океанів і океанічних течій.
Положення відносно кліматичних поясів.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Положення відносно:
екватора
«0» меридіана
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Крайні точки материка
Крайня північна точка: м. Рас-Енгела
Крайня південна точка: м. Агульяс (Голковий)
Крайня західна точка: м. Альмаді
Крайня східна точка: м. Рас-Гафун
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Перевірте результати
Крайні точки
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Розміри материка
1. Відстань з півночі на південь вздовж 20° сх.д. в градусах і км
32° + 35° = 67°
67° × 111км = 7 437км
350 км ×21,1 см = 7 385 км
2. Відстань із заходу на схід вздовж 10° пн.ш. в градусах і км
14° + 52° = 66°
66° ×109,6км = 7 233,6(км)
350 км × 20,3 см = 7 105км
3. Порівняти результати,
зробити висновки
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Логічні ланцюжки
а)Екваторіальні широти максимальний кут падіння сонячних променів ? (температура повітря протягом року)
б)Екваторіальні широти тиск? ? (кількість опадів, режим випадання)
в)Тропічні широти тиск? ? (кількість опадів, режим випадання)
Висновки:
Які позитивні (негативні) наслідки такого положення? Це сприяє (не сприяє) життю та діяльності людей?
Наскільки контрастним (стабільним, одноманітним) може бути клімат за таких умов?
Чи комфортно жилося б вам при такому кліматі?
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Африка - це материк, (окреслили материк) Що до сонця вже привик, (окреслили сонце) Сонце - поруч, сонце - збоку (повороти тулуба) Літо - цілий рік, нівроку. (широко руки вбік) Тут півострів Сомалі - (показали руками) Невід'ємний ріг землі, (окреслили трикутник) Там Мадагаскар, це - острів, (окреслили еліпс) Відійшов від суші зовсім. (крок вправо і назад) Ось вулкан Кіліманджаро, (руки і погляд вверх) Що гукає: -Де ти, хмаро? (долоні трубою) Ми бредемо по Сахарі, (хода на місці) А пісок, як на пожарі. (скачки на місці) Тут є Нігер, там є Конго, (показали руками) Шо течуть собі під богом (руки вверх) Крокодил заліз у Ніл (повзуть руками) І від щастя очманів. (пливуть руками).
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Вас вітає туристичне агенство “Велкам”
Запрошуємо в круїз
“Навколо Африки за 20 днів”
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Каїр
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Середземне море
Гібралтарська протока
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Канарські острови
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Гвінейська затока
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Мис Агульяс (Голковий)
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Острів Мадагаскар
Мозамбіцька протока
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Червоне море
Баб-ель-Мандебська протока
Суецький канал
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Дякуємо за увагу!
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Логічні ланцюжки
а)Канарська течія яка? де? що?
б)Бенгельська течія яка? де? що?
в)Гвінейська течія яка? де? що?
Висновок. Атлантичний океан урізноманітнює чи сприяє збідненню природи материка; пом'якшує чи робить різкішим його клімат?
Атлантичний океан
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Логічні ланцюжки
Індійський океан
а)Сомалійська течія яка? де? що?
б)Мозамбіцька течія яка? де? що?
Висновок. Індійський океан пом'якшує чи робить різкішим клімат материка, урізноманітнює чи збіднює його природу?
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Перший: від найдавніших часів (фінікійці) до VII ст. (вторгнення арабів).
Другий: XV ст. — середина XIX ст. Колонізація материка європейцями.
Третій: ХІХ-ХХ ст. — дослідження внутрішніх районів материка (Давід Лівінґстон, Генрі Стенлі, Микола Вавилов, Василь Юнкер, Єгор Ковалевський та ін.)
Сучасні дослідження на материку пов'язані з вивченням тектонічної та геоморфологічної будови Великих Африканських розломів.
Етапи дослідження Африки
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Діаш Бартоломеу
1450 – 1500рр.
Відкрив південно-західне узбережжя Африки на південь від гирла річки Конго, мис Доброї Надії.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
1469 – 1524рр.
Обігнув Південну Африку, пройшов вздовж східного узбережжя материка, першим із європейців перетнув Індійский Океан і досяг берегів Індії.
Васко да Гама
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Давид Лівінгстон
1813 – 1873рр.
Вивчав басейни річок Конго и Замбезі, відкрив водоспад Вікторія.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Стенлі Генрі Мортон
1841 – 1904рр.
Вивчив озеро Танганьїка та прослідкував течію річки Конго.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Вавилов Микола Іванович
1887 – 1943рр.
Організував декілька експедицій в Північну та Східну Африку.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Пройшов пустелею з Єгипту в Судан та Ефіопію. Про свої дослідження написав книгу «Подорож до внутрішньої Африки».
Ковалевський Єгор Петрович
1809 – 1868рр.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Юнкер Василь Васильович
1840 – 1892рр.
Дослідив водорозділ річок Конго та Ніл.
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
досліджується і нині. Молоді незалежні африканські держави запрошують іноземних фахівців для проведення геологічних, етнографічних та інших досліджень.
Серед цих фахівців є й українці.
Материк Африка
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Кросворд “Африка”
А л ь м а д і
С о м а л і
А г у л ь я с
Ч е р в о н е
М а д а г а с к а р
С у е ц ь к и й
Л і в і н г с т о н
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Африка — другий за розмірами території материк Землі.
Екватор перетинає Африку майже посередині, що обумовлює своєрідність подібних природних умов північної та південної частин материка.
Це «колиска людства», яку досліджували європейці — Д. Лінґвістон, Є. Ковалевський, Г. Стенлі та інші.
Висновки:
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Домашнє завдання:
Опрацювати текст підручника §§11-12
Підготувати розповідь “Три дні в Африці” (за бажанням)
Скласти кросворд “Африка” (з вивченої номенклатури) (за бажанням)
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району
Будьте здоровими!
Гришельова Т.І.,учитель географії Запорізької ЗШ Апостолівського району |
https://svitppt.com.ua/geografiya/proterozoyska-era.html | "Протерозойська ера" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/a52cff0c89e2ad121659a19e81f20e6b.pptx | files/a52cff0c89e2ad121659a19e81f20e6b.pptx | Протерозойська ера
Охоплює період від 2500–2700 млн років до 542 млн років тому
Тривав понад 2 млрд років.
Під час протерозою сталася киснева катастрофа внаслідок якої
на планеті почали
домінувати
аеробні організми, які витіснили анаеробів.
Приблизно 2 млрд років тому вміст кисню в атмосфері досяг рівня 1% від нинішнього (так звана точка Пастера)
За припущеннями вчених такої кількості кисню цілком достатньо для забезпечення життєдіяльності одноклітинних аеробних організмів. Внаслідок такого високого вмісту кисню відбулася Киснева катастрофа під час якої загинуло безліч анаеробних видів, для яких кисень є отрутою
протерозой розділяється на три геологічні ери
ранній (палеопротерозой,)
середній (мезопротерозой)
пізній (неопротерозой).
В Протерозойську еру життя існувало переважно в морі.
Однак панували вже не прокаріоти, а зелені водорості (еукаріоти). У них з’являється розчленування тіла, що забезпечувало більшу поверхню всмоктування.
Рештки фауни цієї пори нечисленні, але відомо, що вже тоді існували всі типи безхребетних.
Важливим ароморфозом розвитку тіла тварин була поява двобічної симетрії.
З нею пов’язані диференціація тіла на передню і задню частини, спинний і черевний боки. На передній частині зосереджуються органи чуття, нервові вузли, а в тварин, які мають вищу організацію, — головний мозок. У цю еру в результаті ідіоадаптивних змін від найдавніших багатоклітинних організмів, що вели повзаючий спосіб життя і тому мали двобічну симетрію, виникли плоскі і круглі черви.
Внаслідок нових ароморфозів та ідіоадаптацій
Від нащадків найдавніших тварин, що мали двобічну симетрію, виникли молюски і кільчасті черви.
Споріднені з кільчастими червами членистоногі.
Від найдавніших тварин з двобічною симетрією виникли також голкошкірі і хордові, що мають низку подібних ознак, які виявляються в характері утворення та розвитку скелета, будові шкіри і відрізняються за цими ознаками від інших типів тварин.
У протерозої з’явились і найдавніші хордові — безчерепні. Представником цих організмів у сучасній фауні є ланцетник.
На суходолі у вологих місцях могли існувати бактерії, синьозелені водорості, одноклітинні тварини. Вони були першими ґрунтоутворювачами.
Отже
У протерозойську еру з’являються:
Всі типи безхребетних
Перші хордові
Дуже поширені бактерії
Синьо-зелені водорості
Бурі і червоні водорості
Поширенні одноклітинні організми
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/geografiya/pusteli-ta-napivpusteli.html | "Пустелі та напівпустелі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/8179222491adf31c26bfe2fc672513d4.ppt | files/8179222491adf31c26bfe2fc672513d4.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/transport-ukraini.html | Транспорт України | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/7855b519a42cec8b4ab030cd3e1bd2a5.pptx | files/7855b519a42cec8b4ab030cd3e1bd2a5.pptx | Транспорт. Зовнішні економічні зв’язки України.
Транспортний комплекс забезпечує виробничі й невиробничі потреби господарства і населення в усіх видах перевезень. В Україні розвинені всі види транспорту
)
Транспорт України
повітряний (авіаційний)
електронний
трубопровідний
водний (морський, річковий)
наземний (залізничний, автомобільний)
Транспортна мережа — загальна мережа доріг, об’єднання усіх видів транспорту. За функціями транспорт поділяється на вантажний та пасажирський.
Форми територіальної організації транспорту: залізничні вузли, станції, автостанції, морські та річкові порти, аеропорти.
Завдання транспорту — задовольняти потреби населення в перевезенні сировини й готової продукції до місця споживання або збуту.
Вантажообіг — кількість перевезених вантажів на довжину їх перевезення (т/км).
Пасажирообіг — кількість перевезених пасажирів на довжину перевезення (пас/км).
Провідну роль у вантажообігу відіграє трубопровідний транспорт, друге місце посідає залізничний.
Отже, існують такі галузі:
Залізничний транспорт
Автомобільний транспорт
Морський транспорт
Внутрішній водний транспорт
Трубопровідний транспорт
Роздивимося окремо кожну з галузей
Географія залізничного транспорту
В Європі залізниці втрачають свою частку в усіх секторах транспортного ринку, за винятком приміських та швидкісних пасажирських перевезень і деяких вантажних по маршрутах через Альпи. Фінансовий стан на всіх залізницях продовжує погіршуватися. У Північній Америці приватні вантажні залізничні компанії успішно витримали випробування на лібералізацію і покращили результати роботи з обсягів перевезень, продуктивності та —дещо меншою мірою — прибутковості.
У Південно-Східній Азії залізниці залишаються незамінними для масових перевезень пасажирів та вантажів незалежно від відстані. Це стосується Індії та Китаю, де залізниці не в змозі задовольнити попит на всі види перевезень. В Японії розвиток швидкісних пасажирських перевезень дещо загальмувався, але обсяг перевезень на короткі відстані продовжує зростати, а диверсифікація послуг, що надаються залізницями, дає відчутні фінансові результати.
Обсяг вантажних перевезень залізницями протягом багатьох років зростав на 4—8 % на рік, подвоївшись за останнє десятиліття в Китаї та за два десятиліття в СІЛА. У Сполучених Штатах і Канаді на 14 найбільших залізницях він сягнув рекордного рівня 2000 млрд. т/км, що становить третину світової перевізної роботи. Залізниці Китаю довели обсяг вантажних перевезень до 1300 млрд. т/км
Залізницями перевозять чорні й кольорові метали, кам’яне вугілля, руди, будівельні матеріали, ліс і лісоматеріали, зерно, нафтопродукти.
Загальний обсяг перевезень залізницями світу оцінюється нині приблизно у 8500 млрд. приведених кілометрів. По регіонах і країнах він розподіляється таким чином:
Залізниці як вид транспорту найбільше потерпають від спаду виробництва. В той же час інші види транспорту завжди вигравали від структурних зрушень в економіці, особливо автомобільний транспорт.
Географія автомобільного транспорту
Нині автомобіль став найбільш масовим і доступним видом транспортних засобів майже в усіх країнах і на всіх континентах. Якщо в 1990 р. кількість транспортних засобів у світі становила 500 млн. одиниць, то у 2000 р. — 700 млн. (прогноз). Збільшення автомобільного парку відбувається за рахунок індивідуальних легковиків. У деяких країнах їхня частка складає 80 % загальної кількості всіх видів автотранспортних засобів. Найбільший парк легковиків мають Північна Америка, Західна Європа та Японія. їхня частка становить близько 80 % автомобільного парку світу.
Автомобільний транспорт почав розвиватись пізніше за залізничний. Він використовується для перевезень на близькі відстані, але з кожним роком зростає питома вага перевезень на великі відстані. З 30 млн. км. шляхової мережі світу 24 млн. припадає на автомобільні шляхи, у тому числі 20 млн. — з твердим покриттям. Цей вид характеризується наявністю шляхів із твердим покриттям, станом і розміщенням рухового складу. Він більш розвинений там, де є розгалужена мережа шосейних шляхів і численний автомобільний парк. Це, насамперед, США, Японія, країни Західної Європи. Загалом на земній кулі понад 600 млн. автомобілів.
Забезпеченість автомобілями населення різних країн світу має різні показники. Так, у США один автомобіль випадає на 1,5 особи, а в країнах, що розвиваються, — на кілька десятків душ.
США
ФРН
Канаді
Італії
Греції
Польщі
600
480
460
400
150
110
Кількість автомобілів на тисячу жителів
Частка автотранспорту в загальному вантажообороті
Роль автомобільного транспорту в житті сучасного суспільства постійно зростає. Сфера використання автомобіля давно перетнула національні кордони, і автотранспорт посідає нині чільне місце серед інших видів транспорту в міжнародних перевезеннях вантажів.
Географія трубопровідного транспорту
Трубопровідний транспорт за вантажообігом перевершив залізничний, тому що будівництво трубопроводів у 3–5 разів дешевше, ніж залізниць. Високою економічністю та продуктивністю характеризується трубопровідний транспорт. Це вид безперервного транспорту, з допомогою якого здійснюють переміщення рідинних, газоподібних або твердих вантажів по трубопроводах. Найбільшого поширення у світі набули газопроводи, нафтопроводи та продуктоводи.
Довжина мережі магістральних газопроводів світу досягла нині понад 1,5 млн км, вантажооборот —1,8 трлн т/км (2 % загального вантажообороту). Найбільшого розвитку газопроводи дістали у США, Росії, Канаді, Україні. Ефективність і пропускна спроможність газопроводів головним чином залежать від діаметра труб. Максимальний діаметр труб, які застосовуються у США, становить 1067 мм, в Україні — 1420 мм.
Трубопровідний транспорт — найбільш дешевий та ефективний вид транспорту. Нині розробляються технології транспортування не тільки нафти, газу й нафтопродуктів, а й твердих вантажів у вигляді емульсії. Найбільш значним виглядає проект трансконтинентального газопроводу Ямал—Європа з пропускною спроможністю понад 60 млрд. м. Він буде унікальним за своїми технічними параметрами. Вперше у світовій практиці будівництва газопроводів будуть використані труби діаметром 1400 мм і тиск у 83 атмосфери.
Географія морського транспорту
Морський транспорт як галузь вирізняється низкою особливостей. По-перше, його діяльність має безпосередньо міжнародний характер. Переважна частка флоту більшості країн світу здійснює закордонні перевезення, тоді як у внутрішньому каботажі працює менше 10 % тоннажу. По-друге, він має органічний і постійний зв'язок з виробничою діяльністю інших галузей, у тому числі з іншими видами транспорту. По-третє, — морські перевезення вантажів є масовими й дешевими. Перевага морського судноплавства полягає в перевезенні великих партій вантажів, різних за вагою і габаритами, які лімітуються при перевезеннях сухопутним і річковим транспортом. Порівняно з сухопутним транспортом майже відсутні затрати на будівництво шляхів, значно менші витрати енергії та ін. За підрахунками французьких спеціалістів, капіталовкладення у суднохідну морську лінію, в тому числі витрати на портову інфраструктуру, не перевищують 5 — 10 % капіталовкладень в аналогічну за протяжністю залізничну колію. За розрахунками російських учених, собівартість перевезень на морському транспорті нижча, ніж на залізничному, в 1,52 раза і в 1,6 раза нижча, ніж на річковому, а продуктивність праці тут у 4,4 раза вища, ніж на залізницях, і в 3,65 раза порівняно з річковим транспортом.
Тривогу в морських колах світу викликають втрати суден. Щорічно катастрофу терплять 10 суден, гине понад 100 моряків. Морські міжнародні організації, встановлюючи причини катастроф, вказують на таке:
•старіння суден (переважна більшість із них має вік більше 15 років);
•складність конструкції та недосконалість методів завантаження, що створює стресові ситуації;
•відсутність достатнього фінансування для проведення досліджень поведінки конструкцій балкерів при навантаженнях тощо.
Географія річкового транспорту
Річковий транспорт. Поряд з морським є одним з найдешевих, оскільки використовує природні транспортні магістралі — судноплавні річки.
По ріках транспортують вугілля, кокс, залізні й марганцеві руди, метали, продукцію хімічної промисловості й сільського господарства.
Для подальшого розвитку річкового транспорту необхідно збільшити питому вагу спеціалізованих суден типу ріка—море, що сприятиме розширенню зовнішньоекономічних зв’язків, а також великовантажних суден для внутрішніх перевезень масових вантажів; поглибити фарватери ряду рік,; пом’якшити чинники сезонної нерівномірності перевезень за рахунок продовження експлуатаційного періоду та організації цілорічної навігації на півдні; вивести з експлуатації фізично і морально застарілі судна із заміною їх новими.
Переваги і недоліки видів транспорту
Зовнішні економічні зв’язки України
Зовнішні економічні зв’язки — взаємообмін із країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці.
Завдання зовнішніх економічних зв’язків:
- сприяння інтегруванню України у всесвітні структури;
- ефективний розвиток економіки, науки, освіти, культури;
- формування єдиного екологічно чистого простору Землі;
- задоволення особистих потреб населення.
Форми зовнішніх економічних зв’язків
Головна форма міжнародних економічних зв’язків — зовнішня торгівля. Показники зовнішньої торгівлі на початок 2006 p. порівняно з 2005 р.: експорт — 4857,9 млн. доларів США, імпорт — 5884,2 млн. доларів США. Україна експортує сировину та сільськогосподарські товари, споживачами яких є Росія, Китай, Білорусь, Туреччина та Німеччина. Імпорт складається переважно з нафти, газу, продукції промисловості.
Завдяки вигідному економіко-географічному положенню в Україні добре розвинуті транспортні послуги, у першу чергу — послуги трубопровідного транспорту (60 %), а також морського, залізничного, повітряного. Найважливіший торговий партнер України — Росія.
Найбільші інвестиції в Україну надходять із США, Кіпру, Нідерландів, Росії, Німеччини, Великобританії. Основні сфери вкладення: харчова промисловість (20 %), внутрішня торгівля (19 %), машинобудування (9 %), медицина та інші галузі.
Україна бере активну участь у міжнародних космічних програмах.
Проблеми та перспективи розвитку комплексу
Підведемо висновок
Транспорт об’єднує світове господарство і є матеріальною основою територіального поділу праці.
Транспортна мережа на земній кулі розвинена нерівномірно. Рівень і характер розвитку транспорту окремих країн залежить від рівня розвитку продуктивних сил, розмірів території тощо.
За об’ємом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку й особливості структури господарства країни або регіону.
Розвиток світової транспортної системи характеризується збільшенням шляхів сполучення і вантажних та пасажирських перевезень. При цьому темпи зростання перевезень перевищують темпи збільшення довжини транспортної мережі.
Існує багато форм міжнародних економічних відносин, на географію яких впливає міжнародний географічний поділ праці.
Найбільш розвиненою формою міжнародних економічних зв’язків є зовнішня торгівля.
3/4 всієї світової торгівлі припадає на економічно розвинені країни.
Міжнародне науково-технічне співробітництво сприяє об’єднанню зусиль світового співтовариства для впровадження глобальних наукових проектів та розв’язання глобальних проблем.
На початку ХХІ ст. туризм перетворюється у потужну галузь світової економіки, яка за обсягами надходжень поступається лише обсягам торгівлі нафтою та автомобілями. |
https://svitppt.com.ua/fizika/viprominyuvannya.html | Випромінювання | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/3fea03385dd9cd92cbb4c1c497b156fc.ppt | files/3fea03385dd9cd92cbb4c1c497b156fc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-azii3.html | "Країни Азії" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/29a7184b905f1a998baaa292cef553d4.pptx | files/29a7184b905f1a998baaa292cef553d4.pptx | Презентація на тему: Країни Азії
Виконав учень 10-Б класу Карпин Роман
Сучасна політична карта Азії
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АЗІАТСЬКОГО РЕГІОНУ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.
Сучасна політична карта Азії. Азія — найбільша за площею та кількістю населення частина світу. Вона займає територію 44,4 млн км2, що складає майже третину площі суходолу Землі. У цій частині світу проживають майже 4 млрд чол., тобто 61,2 % населення планети. В Азії знаходиться 48 держав і територій. Крім того, 2/3 площі Росії теж розміщено в Азії. 47 країн є суверенними. Крім них, Тайвань де-факто є самостійною державою, хоча де-юре являє собою одну з провінцій Китаю. Всі азіат- ські країни (крім Тайваню) є членами ООН. Нині за свою незалежність веде боротьбу Палестина, окупована у 1948 р. Ізраїлем. На жаль не раз через терористичні акти збоку арабських екстремістів зривалися мирні переговори про надання цим землям автономії. За рівнем економічного розвитку в Азії є всі типи держав: високорозви- нені, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою та країни з плановою економікою. Лише дві азіатські держави відносять до типу високорозвинених країн: Японію —- країну «Великої сімки» та Ізраїль — переселенську країну. 34 держави є країнами, що розвиваються, дуже неоднаковими за рівнем економіч- ного розвитку та місцем у міжнародному географічному поділі праці. Найбільших успіхів у розвитку виробництва серед країн, що розвиваються, досягли нові індустріальні країни (НІК), економіка яких перебуває у фазі стрімкого підйому. Це Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Малайзія, Таїланд, Індонезія. До групи нафтодобувних країн з високими
прибутками відносять країни Перської затоки та Бруней. До країн середніх можливостей відносять, зокрема, Індію, Пакистан, Іран, Йорданію, Філіппіни, Шрі-Ланку. За статистикою ООН, до групи найменш розвинених країн включено 9 азіатських держав: Афганістан, Бангладеш, Непал, Бутан, М'янму, Камбоджу, Лаос, Східний Тімор та Мальдіви. 9 держав Азії є країнами з перехідною економікою, 3 — з плановою економікою.
Федеративних країн - 9. До них належать: Індія (складається з 25 штатів), Пакистан (4 провінції), М'янма (14 областей), Малайзія (федерація 13 штатів), ОАЕ (7 князівств), Грузія, Азербайджан, Узбекистан, Таджикистан (мають у своєму складі автономні республіки). За площею в Азії багато великих держав. Дві з них, Китай та Індія, є найбільшими. Територія Китаю майже дорівнює площі всієї Європи, а Індії — площі всіх країн Західної Європи разом. З іншого боку, в регіоні існують карликові держави: Бахрейн (695 км2), Сінгапур (639 км2) та Мальдіви (300 км2). Економіко-географічне положення. Держави Азії розташовані на перетині важливих транспортних шляхів, які сполучають Європу з Тихим та Індійським океанами. Більшість країн мають приморське положення та виходять до морів і заток трьох океанів. В Азії сформувалися багато універсальних портів велетнів, 8 з яких знаходяться в Японії {Кобе, Тіба, На гоя, Токіо та інші), 10 — у Китаї (зокрема, Шанхай та Сянган). Найбільшим за вантажообігом портом Азії та світу є Сінгапур, крізь який проходить щорічно 646 млн тонн вантажів. Ряд країн мають острівне положення, є країни- архіпелаги. Проте 13 держав — континентальні, без виходу до моря. Більшість держав входять до організації Рух неприєднання. Членом військово-політичного блоку НАТО є Туреччина. 11 країн Аравійського півострова беруть участь у роботі Ліги арабських держав (ЛАД), 10 країн Південно-Східноі Азії — у роботі АСЕАН, 12 країн, що мають вихід до Тихого океану, — у Форумі «Азіатсько- Тихоокеанського економічного співробітництва», країни Перської зато-ки та Індонезія — у роботі ОПЕК. Проте у регіоні зберігаються численні осередки міжнародної напруги: не припиняються громадянські війни в Афганістані та Таджикистані, триває протистояння між грецькою і турецькою громадами на Кіпрі, гостро проявляються релігійні та територіальні конфлікти між Індією і Пакистаном, часто відбуваються терористичні акти на окупованих Ізраїлем палестинських землях і прикордонних районах Туреччини, Ірану та Іраку, заселених курдами.
Формування політичної карти Азії
Держави Азії мають тривалу історію свого розвитку та зв'язків з європейськими країнами. Вони зробили великий внесок у розвиток світової цивілізації. Проте на початку XX ст. Азія була важливою частиною колоніальних імперій розвинених країн світу. Державами-метрополіями тут були Велика Британія (яка володіла Індією, Шрі-Ланкою, країнами Перської затоки, Малайзією), Франція (мала колонії на півострові Індокитай), Нідерланди (підкорили Індонезію), США (панували після іспанців на Філіппінах), Японія (перетворила на свої колонії Корею, Тайвань, острови Мікронезії) та Португалія (захопила невеликі території в Індії, Китаї, Індонезії). Із сучасних країн ніколи не були колоніями лише Японія, Китай, Туреччина, Іран, Афганістан і Таїланд. Але більшість із них перебували у стані напівколоній, будучи поділеними на сфери впливу. Деколонізація охопила азіатські країни після Другої світової війни. Ослаблені війнами метрополії були не в змозі утримувати колоніальні порядки в регіоні. Незалежність здобули Індонезія, В'єтнам та Корея (1945 р.), Філіппіни (1946 р.), Індія та Пакистан (1947 р.), М'янма та Шрі-Ланка (1948 р.), Камбоджа та Лаос (1958 р,). Довго залишалися британськими протекторатами країни, багаті на нафту: лише у 1971 р. повний суверенітет здобули країни Перської затоки, а у 1984 р. Бруней. Останні уламки колоніалізму були ліквідовані при поверненні Китаю Сян- гану (Гонконгу) Великою Британією у 1997 р. та Аоминю (Макао) Порту- галією у 1999 р. У 2002 р. звільнився Східний Тімор, який протягом майже ЗО років був окупований Індонезією. Казахстан, країни Середньої Азії та Закавказзя здобули незалежність у 1991 р. після розпаду Радянського Союзу.
Природні умови та природні ресурси
Природні умови Азії вирізняються великою різноманітністю. Тут поруч із високими горами знаходяться величезні за площею рівнини, а типи клімату — майже всі, що існують на планеті. За особливостями рельєфу Азія — найвища частина світу: гори, нагір'я та плоскогір'я займають 3/4 її площі. Гірські системи тягнуться трьома великими поясами: на півдні та сході — молоді*сейсмічно активні гори Альпійсько-Гімалайського і Тихоокеанського поясів, у центрі — давні різні за висотою хребти Урало-Монгольського поясу. Між ними знаходяться великі за площею рівнини: в Росії — Західносибірська низовина та Середньосибірське плоскогір'я, на сході Китаю — Велика Китайська рівнина, в Індії — плоскогір'я Декан, у Саудівській Аравії —Аравійське плоскогір'я, в країнах Середньої Азії — Туранська низовина. Кліматичні умови в регіоні дуже різноманітні. Азія простягається від арктичного кліматичного поясу на півночі до екваторіального на півдні. При просуванні від узбережжя Тихого та Індійського океанів вглиб материка клімат змінюється від мусонного (з вологим літом і сухою зимою) до дуже посушливого континентального. На крайньому заході спостерігається се- редземноморський тип клімату зі спекотним сухим літом і теплою вологою зимою. Людина змушена пристосовуватися до різноманітних кліматичних умов, враховуючи їх особливості при веденні господарської діяльності. Клімат визначає спеціалізацію сільського господарства різних частин регіону. Природну перешкоду для освоєння окремих територій Росії, Монголії та Китаю створює багаторічна мерзлота, яка займає майже чверть площі Азії. Азіатські країни багаті на різні види природних ресурсів. Запаси деяких із них є унікальними та мають світове значення. Різноманітними є мінеральні ресурси, поклади яких пов'язані з будовою земної кори. В Азії розміщені величезні запаси паливних ресурсів, у першу чергу нафти та природного газу. Найбільшим нафтовим районом світу є басейн Перської затоки, в якому розміщено 15 унікальних родовищ, кожне з яких має запаси понад 1 млрд тонн. Родовище Гавар у Саудівській Аравії вважають найбільшим у світі: його поклади становлять майже 12 млрд тонн! Якість нафти дуже висока: в ній мало сірки та переважають легкі фракції, що йдуть на виробництво бензину.
Рудні ресурси Азії досить різноманітні. Поклади залізних руд приурочені здебільшого до щитів платформ. До першої десятки країн за їх запасами входять Китай (Північно-Східний та Східний басейни), Індія (Східний та Південний басейни), Росія (Південний та Східний Сибір), Казахстан (Північний басейн). Родовища марганцевих руд також розміщені на щитах платформ. їх великі поклади виявлені у Китаї, Індії та Казахстані поблизу залізорудних басейнів. Руди інших кольорових металів в основному залягають у поясах складчастості, тому їх родовища тягнуться довгими пасмами. В Альпійсько-гімалайському поясі знайдені поклади хромових, поліметалевих, мідних, молібденових, сурм'яних, ртутних руд. Проте запаси цього регіону поки що вивчені недостатньо. У Тихоокеанському поясі переважають родовища олов'яних (Росія, Малайзія, Індонезія, Таїланд) та вольфрамових (Китай) руд. До давнього Урало-Монгольського поясу приурочені запаси поліметалевих та мідних руд (Росія, Казахстан), а також унікальні поклади мідно-молібденових руд (Монголія). З нерудних ресурсів найбільш відомі поклади калійних солей Мертвого моря (Ізраїль), фосфоритів (Ізраїль, Йорданія, Сирія, Казахстан), слюди (Індія), графіту (Шрі-Ланка, Росія), самородної сірки (Туркменистан, Туреччина), алмазів (Росія, Індонезія), коштовного каміння (Індія, М'янма, Камбоджа). У Червоному морі та Перській затоці ведуть видобуток перлин та коралів. Водні ресурси на території Азії, залежно від особливостей клімату, розміщені вкрай нерівномірно. Найкраще ними забезпечені північні, східні та південні райони, у той час як дефіцит води відчувають центральні та південно-західні території. Найважливішими джерелами водопостачання є річки Росії (Об, Єнісей, Лена), Китаю (Янцзи, Хуанхе), Індії {Ганг), Пакистану (Інд), Бангладеш (Іраваді), Іраку (Тигр), Туркменистану та Узбекистану (Амудар'я). Багаті на гідроенерго- ресурси річки Сибіру (Росія), плоскогір'я Декан (Індія), Тибету (Китай).
НАСЕЛЕННЯ
Населення, Для демографічної ситуації всіх азіатських країн характерні другий тип відтворення населення та високі показники природного приросту, які варіюються від 9-19 чол./тис, (Китай, Ізраїль, Сінгапур» Таїланд, Казахстан, Грузія) до 80-40 чол./тис. і більше (арабські країни). Щоправда, завдяки активній демографічній політиці в деяких країнах «демографічний вибух» має тенденцію до спаду. Перший тип відтворення серед країн Азії має тільки Японія, яка досягла рівня природного приросту 2,2 чол./тис, завдяки активній демографічній політиці у 50-60-х рр. XX ст. Міграції населення за межі азіатського регіону були активними у другій половині XIX ст, Тоді вихідці з Китаю та Індії у пошуках роботи виїздили до Америки та островів Океанії. У XX ст. поширилися міждержавні міграції в межах самої Азії. Зокрема, економічні причини потягли за собою переселення китайців до країн Південно-Східної Азії, а індійців — на Шрі-Ланку для роботи на плантаціях тропічних культур, закладених європейцями. Нині до країн Перської затоки направляються потоки емігрантів з інших азіатських країн. У великих містах Індії працюють багато непальців сторожами чи домашньою прислугою. Тривають релігійні міграції між Індією та Пакистаном, які почалися ще після розпаду Британської Індії у 1947 р. З політичних міркувань люди виїздять з районів політичної напруги, утворюючи потоки біженців. Це характерно, зокрема, для Афганістану, Палестини, Камбоджі, КНДР.
За середньою густотою населення Азія поступається лише Європі — 86 чол./км2, а густота сільського населення тут найбільша у світі — понад 60 чол./км2. Однак населення розміщене дуже нерівномірно. До найбільш заселених територій належать Південна та Східна Азія, де густота населення сягає від 600 до 10 тис. чол./км2. Разом з тим мало заселені Центральна, Середня, Північна та частково Південно-Західна Азія. Більшості країн Азії притаманні середній рівень урбанізації та дуже високі темпи приросту міського населення. У країнах, що розвиваються, темпи урбанізації випереджають темпи приросту промисловості, будівни- цтва та сфери послуг, тому виникає явище хибної урбанізації. Високим рівнем урбанізації вирізняються Сінгапур (100 %), Ізраїль (91%), Японія (80 %), Республіка Корея (81 %), КНДР (61 %), Монголія (61 % ), Казахстан (60 %), а також арабські країни (зокрема Кувейт — 97 %) та держави Закавказзя. Низький рівень урбанізації мають Афганіс- тан (20 %), Бангладеш (18 %), Непал (13 %), Оман (13 %), Бутан (6 % ). Специфічною рисою урбанізації країн Азії є зосередження більшої части- ни городян у дуже великих містах. В регіоні — 18 міст-мультимільйонерів, у 9 з яких проживають понад 10 млн чол. До найбільших міст світу належать Шанхай (18,9 млн чол.), Карачі (18,1 млн чол.), Стамбул (16,8 млн чол.), Токіо (15,6 млн чол.), Мумбай (13,9 млн чол.), Дака (12,7 млн чол.), Маніла (12,3 млн чол.), Делі (12 млн чол.), Сеул (10,4 млн чол.). Навколо міст виникли великі міські агломерації, найпотужнішими з яких є Токійсько-Йокогамська (35,7 млн чол.) та Сеульська (22,7 млн чол.). В Японії сформувався найбіль- ший у світі мегаполіс Токайдо, в якому проживає понад 70 млн чол.
Господарство
Для більшості азіатських країн характерна багатоуклад- ність економіки. Поряд із родоплемінними та феодальними відносинами сформувалися сучасні форми власності. Основними видами діяльності біль- шості держав залишаються екстенсивне сільське господарство, в якому зайнято 60-80 % трудових ресурсів, та добувна промисловість. Обробна промисловість переважає лише у деяких державах, зокрема в Японії, Китаї, Казахстані, Ізраїлі, КНДР, нових індустріальних країнах. В окремих державах зростає роль невиробничої сфери. Крім Японії, яка є найбільшим осередком банківської справи світу, значними фінансовими та торговельними центрами стали Ліван, Сінгапур та Сянган. Курортне господарство дає значну частину прибутків Кіпру, Туреччині, ОАЕ, Ізраїлю, Таїланду.
Сільське господарство
Сільське господарство є провідною галуззю більшості країн. У його галузевій структурі переважає рослинництво, яке відзначається високою працемісткістю та екстенсивністю. В аграрних відносинах сформувалися високотоварний та дрібнотоварний сектори. Перший спеціалізується на вирощуванні експортних культур (чаю, бавовнику, джуту, цукрової тростини, гевеї, спецій, кокосової пальми, тропічних фруктів), другий постачає продукцію на внутрішній ринок (рис, пшеницю, просо, сою, батат). Основним типом господарств у високотоварному секторі є плантації, які в минулому належали іноземним власникам, а нині, як правило, є власністю держави. Розміщення сільськогосподарських культур залежить від кліматичних умов та типів ґрунтів. У мусонних областях на червоноземах, жовтоземах та чорних тропічних ґрунтах зосереджені основні райони землеробства Азії. Із зернових культур тут вирощують рис та пшеницю, переважно для власних потреб. Країни Азії дають 90 % світового збору рису, під яким зайнято понад 50 % ріллі. Під пшеницею площ удвічі менше. Світовими лідерами за зборами рису та пшениці є Китай та Індія. З технічних культур тут вирощують та експортують чай (понад 3/4 світового виробництва, найбільші плантації — в Індії, Китаї, на Шрі-Ланці), бавовник (Китай, Індія, Пакистан), джут (Бангладеш, Індія, Пакистан), цукрову тростину (Індія, Таїланд, Китай, Індонезія), тютюн (Китай), прянощі (Індія, Малайзія, Шрі-Ланка, Індо- незія, Філіппіни, Таїланд). Для власного споживання вирощують сою та бульбоплідні культури.
Обробна промисловість багатьох країн Азії представлена кустарно-ремісничими підприємствами, які виробляють килими (Іран, Афганіс- тан), тканини (Сирія, Ірак), ювелірні вироби (Індія, Іран), хутряний одяг (Афганістан) тощо. Набули розвитку також великі підприємства левкої та харчової промисловості. Багатопрофільна промисловість, яка представлена електроенергетикою, металургією, машинобудуванням, хімічною промисловістю, наявна у небагатьох країнах, таких як Японія, Китай, Індія, Республіка Корея, КНДР, В'єтнам, Казахстан. На продукції точного машинобудування та легкій промисловості спеціалізуються нові індустріальні країни. Для промисловості Ізраїлю характерна висока частка військової галузі, точного машинобудування (медична електроніка, електротехніка, авіабудування), хімічної та алмазообробної промисловості. В країнах Перської затоки останнім часом почали розвиватися нафтопереробка та синтез мінеральних добрив. У цілому транспорт регіону розвинений слабо (крім Японії, Республіки Корея, східної частини Китаю та Індії). Основним його видом у більшості країн є залізничний. Проте є держави, де залізниці зовсім відсутні: Афганістан, Оман, ОАЕ, Кіпр, Ємен, Бутан, Мальдіви, Лаос. Переважають ґрунтові дороги, на яких часто використовується гужовий та в'ючний транспорт. У нафтодобувних країнах швидкими темпами розвивається автомобільний транспорт. За протяжністю залізниць і автодоріг у регіоні вирізняються Індія, Китай та Японія. Морський транспорт забезпечує зовнішні перевезення при- морських країн. Найбільшим морським флотом серед країн Азії відомі Японія, Китай, Філіппіни, Сінгапур та Республіка Корея, а вантажообігом морського транспорту — Японія та Китай. Авіаційний транспорт є новим для багатьох азіатських країн. До найбільших аеропортів світу належать японські летовища у Токіо та Осаці. Отже, країни Азії є дуже різними за рівнем економічного розвитку і значенням у світовій економіці та політиці.
Японія. Візитна картка
Офіційна назва — Японія.
Площа — 372,2 тис. км2 (61-ше місце у світі, 19-те — в Азії). Населення — 127,5 млн чол. (10-те місце у світі, б-те — в Азії). Столиця — Токіо.
Тип країни — високорозвинута держава, країна « Великої сімки ». ВВП на душу населення — $38 095.
Державний устрій — конституційна монархія (імперія), унітарна держава. Склад території —47 префектур. Член міжнародних організацій — ООН, АТЕС та ін.
Офіційна мова — японська.
Релігії — буддизм, синтоїзм.
Валюта — єна.
Економіко-географічне положення
Японія — острівна держава. Більша частина території держави розташована на островах Хоккайдо, Хонсю, Кюсю та Сікоку, які омиваються морями Тихого океану. Крім того, їй належать ще близько 7 тис. дрібних островів.
До Японії географічно найближчими є Росія, Південна Корея, КНДР, Китай, Тайвань. Сусідні держави — дуже різні за політичним устроєм та економічним потенціалом. Південна Корея і Тайвань — це нові індустріальні країни першої хвилі з високими показниками економічного розвитку. Китай і КНДР — соціалістичні країни, проте Китай поєднує адміністративно-командну і ринкову економічні моделі. Японія є ООН, Організації економічного співробітництва і розвитку, Азіатсько-Ти-хоокеанського економічного співробітництва.
Країна розташована поблизу багатих на мінеральні ресурси Китаю і Росії, що є для Японії дуже важливим. Найважливіша для Японії "комора" корисних копалин — Австралія, розташована на зручних морських шляхах до Країни Сонця, що сходить.
Японія є центром економічного розвитку не тільки регіону, але й світу. Більшість сусідніх країн динамічно розвиваються і мають значний ресурсний і економічний потенціали і з часом закономірно відіграватимуть провідну роль у світі.
Природні умови і ресурси
Японія бідна на мінерально-сировинні ресурси. Промислове значення мають тільки кам'яне вугілля, незначні запаси нафти, газу, руди кольорових металів (мідь, свинець, миш'як, вісмут, цинк). Хімічна промисловість використовує власну сірку, будівельна — доломіт, гіпс, вапняки. Потреби у більшості видів мінеральної сировини забезпечуються за рахунок імпорту: нафти і газу — понад 99 %, кам'яного Вугілля — на 90 %, міді — на 3/4, залізної руди — на 99,9 %, більше, ніж на ' половину — свинцю та цинку.
Річки в Японії в основному гірські. їхні ресурси використовуються як для зрошення, так і для отримання електроенергії. Важливим джерелом питної води є численні невеликі озера.
Лісами вкрито 63 % території Японії. Переважають хвойні, широколистяні і субтропічні ліси. Однак власних лісових ресурсів також не вистачає для задоволення потреб виробництва!
Японія — гірська країна. Гори займають понад 3/5 території. У багатьох місцях вони дуже близько підходять до моря. Над центральною частиною о. Хонсю височіє вулкан Фудзіяма (3776 м). Найбільші рівнини розташовані в центральній частині о. Хонсю (рівнина Канто). їх перетинають численні іригаційні канали. Складний рельєф змушує будувати численні підземні транспортні тунелі. Брак рівнинних земель змушує штучно намивати землі у затоках для розбудови великих прибережних міст.
Характерною особливістю природних умов Японії є висока сейсмічність,. Інколи землетруси спричиняють появу величезних хвиль — цунамі.
Клімат — субтропічний, мусонний, на Хокайдо — помірний. Улітку панує південно-східний мусон, він характеризується переважанням жаркого та вологого повітря. Зимовий північно-західний мусон спричиняє інтенсивні снігопади. Опадів тут випадає від 1000 до 3000 мм на рік.
Агрокліматично Японія розташована у вологій зоні помірного (сприятливій для вирощування жита, ячменю, озимої пшениці, картоплі, зернобобових) і субтропічного (цитрусові, тютюн, рис) поясів.
Базою для туризму і рекреації є природа і самобутня культурна спадщина.
Загальні риси господарства
Японія — високорозвинена країна, входить до складу "великої сімки": За розмірами ВНП (понад 3 трля дол. США) вона поступається тільки США та Китаю. Із 1950—1960-х рр. японська економіка зростала дуже швидкими темпами. Сьогодні важливу роль уній відіграють великі, відомі на весь світ корпорації: "Тойота", "Ніс-сан" і "Хонда", "Соні", "Касіо" й "Тошіба". Проте 99 % японських ком-паній належать до сфери середнього і малого бізнесу. На Японію припадає 12 % світового промислового виробництва. У міжнародному поділі праці Японія посідає провідні місця у галузях електротехнічного, електронного.
Японія почала структурну перебудову своєї економіки з метою розширення внутрішнього попиту, підвищення ролі сфери послуг та інформатики, подальшого розвитку власного науково-технічного потенціалу. Пріоритетними стали галузі "високого потенційного зростання", високо-технологічні проекти і наукоємні напрямки: телекомунікації, мікроелек-троніка, оптико-волоконні матеріали, авіація і космонавтика, медицина, біотехнологія, захист довкілля тощо.
Про високий економічний рівень розвитку Японії свідчить оптимальний розподіл ВНП за сферами економіки: на сільське господарство припадає — 1,3 %, обробну промисловість — 24,7 %, сферу послуг — 74 %.
Промисловість
На частку важкої промисловості припадає 3/4 загального обсягу промислового виробництва. Однією з економічних проблем Японії є залежність від імпорту енергоносіїв. Тривалий час основою енергетики країни було власне вугілля, вода та деревина. Потім масштаби споживання імпортної нафти, коксівного вугілля, газу почали стрімко зростати. Великі нафтопереробні підприємства розміщені у портових містах (Йокогама, Нагоя, Кітакюсю).
Основна частка електроенергії виробляється на теплових електростанціях, які сконцентровані у промислових районах, центрах видобування та доставки вугілля та нафти. Потужні ГЕС побудовано в центральній частині Хонсю. Однак зростання важкої промисловості зумовило подальший ріст споживання електроенергії. Це спричинило розвиток атомної енергетики і використання альтернативних джерел енергії. Сьогодні в Японії діють 40 атомних реакторів.
Чорна та кольорова металургія базується, в основному, на довізній сировині. Модернізована металургія Японії є однією з найпотужніших у світі. Японія щорічно виплавляє понад 100 млн т сталі (друге місце у світі після Китаю). Кольорова металургія охоплює підприємства з виробництва міді, цинку, свинцю, алюмінію. За виробництвом міді та алюмінію Японія також посідає передові позиції у світі. Боксити й рудну сировину завозять з країн Південно-Східної Азії, Латинської Америки, Африки, Австралії.
Машинобудування — провідна галузь промисловості. У галузевій структурі виділяються транспортне машинобудування, верстатобудування, виробництво електротехнічних виробів, електроніки, гірничошахтного устаткування, будівельних машин, оптичної та медичної апаратури, устаткування для текстильної, хімічної, харчової промисловості, побутових електротоварів.
Особливе місце посідає транспортне машинобудування. У галузі суднобудування на частку Японії припадає понад третини світового тоннажу спущених на воду суден. Щорічне виробництво сягає близько 9 млн легкових автомобілів та 3 млн вантажних, понад 2 млн мотоциклів. Значним рівнем розвитку та широким асортиментом продукції виділяються електронна промисловість, що спеціалізується на виробництві спеціальних електронних приладів та апаратів, радіо-, теле-, відеоапаратури, навігаційних приладів, медичного обладнання.
Більша частина підприємств хімічної промисловості розміщені в околицях Токіо, Осахи, Наґої, Кавасакі. Переважають виробництва органічної хімії та біохімії, які орієнтуються на найбільші нафтопереробні комплекси, що розташовані на о. Хонсю.
Розвинені деревообробна і целюлозно-паперова, поліграфічна, текстильна і харчова галузі. Традиційними залишаються виробництва натурального шовку, порцеляни, кераміки, лаків, ляльок та інших іграшок.
Промисловість зосереджена переважно в центральній і південній частинах о. Хонсю. На індустріальну зону, яка простягнулась від Токіо до Нагасакі, припадає 3/4 всієї промислової продукції країни. В районі Токіо зосереджені сталевари і, машинобудівні, електротехнічні, суднобудівні, хімічні, нафтопереробні підприємства. Агломерація Наґої виділяється авіаційними й автомобільними підприємствами, нафтохімією. У районі Осаки, Кобе, Кіото виробляється 2/5 сталі і прокату, 1/4 кольорових металів. Суднобудування — головна галузь Осаки і Кобе.
Сільське господарство
Обробляється близько 12 % земель, а пасовища займають тільки 2 % площі. Зрошується 2,8 млн га сільськогосподарських угідь. Понад 2/3 загальної кількості господарств є дрібними селянськими господарствами із земельними ділянками площею до 1 га. Держава сприяє створенню великих спеціалізованих ферм, надає підтримку виробникам сільськогосподарської продукції. Завдяки цим заходам японське сільське господарство на 70 % забезпечує потреби населення держави.
Найважливішою галуззю сільськогосподарського виробництва є рослинництво. Головна зернова культура — рис. На півночі о. Хонсю і о. Хоккайдо є посіви пшениці, ячменю, проса, кукурудзи і вівса. З овочевих культур найважливішою є батат (п'яте місце у світі), також вирощують картоплю. Найпоширеніші технічні культури в Японії — тютюн, чай. Традиційно високорозвиненими є городництво і садівництво. В Японії культивують багато різних квітів. Багато уваги приділяється розвитку птахівництва і молочного тваринництва.
Велике значення в харчовому раціоні населення відіграють продукти моря. Японія посідає друге місце у світі за виловом риби.
Транспорт
Острівне положення країни в Тихому океані визначає особливе значення розвитку морського торгового флоту і цивільної авіації. Морський флот відіграє провідну роль не тільки у зовнішніх, але й у внутрішніх перевезеннях. У країні — приблизно 1000 портів і якірних стоянок. За тоннажем флоту Японія посідає третє місце у світі. В країні понад 70 аеропортів з Постійними рейсами, найбільші — Токіо, Осака, Наріта.
Гірські хребти ускладнюють сухопутні транспортні зв'язки всередині країни. Зручний гірський прохід, відомий під назвою Великий рів (довжина 250 км), перетинає центральну частину о. Хонсю. Уздовж нього прокладені головні шляхи сполучення, які зв'язують Токіо з портами узбережжя Японського моря.
Автомобільний транспорт посідає друге місце за вантажообігом. Дороги мають велику кількість інженерних споруд (мости, тунелі, естакади, віадуки). Між островами Хонсю і Хоккайдо діє підводний морський тунель Сейкан (54 км). Споруджена система мостів між островами Хонсю і Сікоку.
Провідне місце у перевезеннях пасажирів посідає залізничний транспорт. Довжина залізниць — понад 23 тис. км (понад 10 тис. км — електрифіковані). Діє система швидкісних залізниць Сінкансен, протяжністю 2000 км.
В Японії діє космодром Танегосіма.
Зовнішньоекономічні зв'язки
Країна характеризується величезними обсягами експорту (понад 450 млрд дол. США) та імпорту (понад 350 млрд дол. США). В експорті Японії переважають машини й устаткування, судна, електронні прилади, метали і металовироби, хімічні продукти, товари легкої промисловості. Країна імпортує сировину для промисловості, продукти харчування, паливо.
Країна торгує з більшістю країн світу, традиційні торгові партнери — США і Канада, країни ЄС і Південно-Східної Азії, Китай.
Найважливіша тенденція зовнішньоекономічної діяльності країни — перехід від переважно зовнішньої торгівлі до інтенсивної інвестиційної діяльності. Експорт капіталу став головною формою зовнішньоекономічної діяльності, а Токійська фондова біржа є "фінансовим пульсом" планети.
Китай. Візитна картка
Офіційна назва Китайська Народна Республіка.
Площа — 9,6 млн км2 (3-те місце у світі, 2-ге — в Азії).
Населення — 1,33 млрд чол. (1-ше місце у світі та в Азії).
Столиця — Пекін.
Тип країни — країна з плановою економікою.
ВВП на душу населення — $ 2 968. Державний устрій — соціалістична республіка, унітарна держава.
Склад території — 23 провінції; 5 автономних районів; 4 міста центрального підпорядкування: Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін; 2 спеціальні адміністративні райони: Сянган та Аоминь.
Член міжнародних організацій — ООН,АТЕС та ін.
Офіційна мова — китайська.
Релігії — буддизм, конфуціанство, даосизм, Валюта юань.
Економіко-географічне положення
Китай розміщений у регіоні Східної Азії. Протяжність території із заходу на схід — 5 тис. км, із півночі на південь — 4 тис. км. Китай омивається водами морів Тихого океану. Китаю належать ряд островів, найбільші серед них — Хайнань і Тайвань. Щоправда Тайвань де-факто є суверенною невизнаною світовою спільнотою китайською державою. Наприкінці 1990-х рр. до складу території КНР в якості спеціальних адміністративних районів увійшли колишні британська колонія Гонконг (Сянган) і португальська Макао (Аоминь).
На півночі КНР межує з Казахстаном, Монголією, Російською Федерацією, на північному сході — з КНДР, На півдні — з В'єтнамом, Лаосом, М'янмою, Бутаном, Непалом, на заході — з Індією, Афганістаном, Таджикистаном і Киргизстаном. Державний кордон Китаю проходить переважно природними кордонами, які особливо важкодоступні на південному заході і півдні країни, де височіють хребти Каракоруму, Гімалаїв і Бірманських гір. Більш доступними є південний кордон з В'єтнамом. Вигідним є близькість Китаю до економічно високорозвинених Японії і Південної Кореї.
В умовах сучасного динамічного розвитку китайської економіки власних паливно-енергетичних ресурсів не вистачає, тому важливе значення має сусідство держави з багатими на паливні, мінеральні та лісові ресурси регіонами Росії (Західний та Східний Сибір), Казахстаном. Морським шляхом Китай має змогу імпортувати нафтопродукти з багатих на нафту Індонезії, Малайзії та Брунею, мінеральну сировину — з Австралії.
Особливістю економіко-географічного положення Китаю є те, що через його територію пролягають найкоротші наземні шляхи від берегів Тихого океану до країн Європи.
Природні умови і ресурси
На мінеральні ресурси Китай дуже багатий, недарма його називають "геологічною коморою світу". КНР має значні запаси кам'яного вугілля (за його видобутком посідає перше місце у світі — майже 1,3 млрд т на рік), розвідані значні запаси нафти і газу (північний схід та захід Китаю, шельф морів), горючих сланців (північний схід і південь Китаю).
Значні поклади залізної руди сконцентровані на північному сході Китаю. Через східні території країни простягається Тихоокеанський металогенічний пояс, з яким пов'язані родовища мангану, вольфраму, молібдену, олова, сурми, ртуті й інших металів. Так, Китай посідає перше місце у світі за запасами вольфраму, олова, сурми, титану, цинку, магнезиту, літію, бури, рідкоземельних металів; друге — за запасами фосфору, нікелю, ртуті, молібдену, ніобію; третє — за запасами вугілля, залізної руди. У центральному й південному Китаї є нерудні корисні копалини (сірка, солі, гіпс), особливо значні поклади фосфоритів.
Водними ресурсами Китай забезпечений нерівномірно. Є дефіцит води у західних і північно-західних пустельних та напівпустельних районах країни. Гідроенергоресурси КНР найбільші у світі, але використовуються лише на 3—5 %.
Лісистість у Китаї невисока — 13 %, ліси збіднені через господарську діяльність.
Природні умови значною мірою визначають розвиток господарства, розселення населення країни. Динамічніше розвивається східна та центральна частина Китаю, де в рельєфі переважають рівнини — басейни річок Хуанхе, Янцзи, Сіцзян і Ляохе. На північному сході є Маньчжуро-Корейські гори, Великий і Малий Хінган; -невеликі гірські системи простягаються на півдні. Західна частина країна зайнята Тибетським нагір'ям (середня висота — 4500 м). Його обрамляють гірські системи Гімалаїв, Каракоруму, Куньлуню, Наньшаню.
Клімат Китаю має значні відмінності. На заході він — різко континентальний, на сході — переважно мусонний. Кліматичні умови центрально- та південно-східної частин країни сприятливі для вирощування двох урожаїв упродовж року. Середня температура липня — від +20 °С до +28 °С. Річна кількість опадів зменшується від 2500 мм на півдні і сході до 50 мм на півночі і заході.
Ґрунтовий покрив характеризується значною різноманітністю. У Китаї представлені всі види ґрунтів Євразійського континенту, крім-тундрових і північної тайги. 45 % території — піскові і кам'янисті пустелі, інші землі.
Населення
Китайська народна республіка — найбільша за кількістю населення країна світу (майже 1,3 млрд осіб). Держава дотримується жорсткої демографічної політики на зниження приросту населення. Це вже певним чином відобразилось на показнику природного приросту, він додатний — 6 на 1000 осіб у 2005 р. Отже КНР поступово перейшла до групи країн першого типу відтворення населення. Китайці — міграційноактивний народ, про це свідчить від'ємний показник сальдо зовнішньої міграції (-0,4 на 1000 осіб). Особи китайського походження утворюють великі іммігрантські групи в більшості країн азійсько-тихоокеанського регіону.
У національному складі населення країни переважають китайці — 92 %. До етнічних і національних меншин Китаю належать чжуани, хубей, тибетці, іцзу, уйгури, мяо, монголи, корейці, маньчжури. Більшість цих народів проживає в окраїнних і гірських районах країни. Китайська мова належить до однойменної групи сіно-тибетської сім'ї. Китайці сповідують конфуціанство, даосизм і різновид буддизму — махаяну.
Середня густота населення в Китаї — понад 130 осіб на 1 км2. Розміщене воно дуже нерівномірно: 80% його проживає на 1/10 території країни. Найзаселеніші райони середньої і нижньої течії річок Хуанхе, долин Янцзи і Сіцзяну, окремі райони Північно-Східного Китаю. Тут густота населення перевищує 400 осіб на 1 км2. Мало заселена північно-західна частина країни, у Тибеті — одна особа на 1 км2гЄ взагалі незаселені райони. Рівень урбанізації у Китаї — ЗО %. У Китаї є ЗО міст-мільйонерів.
Китай має найбільші у світі трудові ресурси. Частка зайнятих у сільському господарстві складає — 74 %, а у промисловому виробництві — всього 15 %. У країні близько ЗО млн безробітних.
Загальні риси господарства
В економіці Китаю поєднуються командно-адміністративний (плановий) і ринковий уклади. З початком реформ (із 1982 р.) Китай став однією з наймогутніших держав світу, обсяг ВНП якого становив 4,5 трлн дол. США у 2000 р., домігся стабільності в економіці й політиці, підвищив реальні доходи громадян у 2—3 рази.
Соціально-економічні досягнення КНР є одними з найпомітніших у світовій економічній історії останніх десятиліть XX ст. Китай є світовим лідером за виробництвом вугілля, сталі, цементу, зерна, м'яса, бавовни, утримує провідні позиції за видобутком нафти і виробництвом електроенергії.
Провідні світові корпорації розглядають Китай як найперспективнішу країну світового ринку. Країна активно залучає іноземний капітал і посідає друге місце після США за кількістю підприємств з іноземними інвестиціями.
Досягнувши суттєвих результатів у темпах економічного зростання, динаміці та обсягах промислового і сільськогосподарського виробництва, Китай, однак, продовжує відставати від провідних промислових країн і країн із середньорозвинутою економікою за рівнем виробництва, продуктивністю праці, доходами на одну особу та рівнем життя.
Промисловість
Паливно-енергетичний комплекс набув значного розвитку, але через досить високу енергоємність виробництва (у 4 рази вища, ніж у Японії) не повністю задовольняє потреби країни. Вугільна промисловість зосереджена у Північному та Північно-Західному Китаї (80 %). Нафтовидобувна промисловість забезпечує 1/5 паливно-енергетичного балансу. Нафтові родовища є у багатьох провінціях, але найбільші родовища розташовані у малорозвинутих районах країни. Нафтопереробка зосереджена у Нівнічно-Східному районі. Газ в енергобалансі становить поки що близько 2 %. Видобувають його, в основному, у південній частині країни.
Електроенергетика складається з теплової (80 %) та гідроенергетики (20 %). Будується декілька АЕС. Найпотужніша енергосистема на базі ТЕС розташована на північному сході країни. Найбільші ГЕС збудовані на річках Хуанхе, Сунгарі, на притоках Янцзи та цілий комплекс у верхній течії головної річки. На річці Янци готується до пуску найпотужніша у світі ГЕС.
Металургійна промисловість є у всіх районах (крім Тибету), але 90 % виробництва чавуну, сталі і прокату концентрується на північному сході. Найбільші металургійні комбінати — Аньшанський, Шанхайський, Пекінський та ін. Технічний рівень виробництва низький. 70 % металургійних підприємств не мають очисних споруд. У Китаї не вистачає високосортних видів прокату та сталі, які купують (1/4 від потреби) за кордоном.
Кольорова металургія зосереджена у провінціях Південного Китаю. Із 60 видів мінеральних ресурсів, які видобуваються у Китаї, 50, а саме руди кольорових металів, експортуються. Найбільшим попитом на світовому ринку користується олово, сурма, ртуть, вольфрамовий і молібденовий концентрати.
Розвинуте різногалузеве машинобудування. Країна практично повністю забезпечує себе устаткуванням для чорної металургії, коксохімічної промисловості, локомотивами, верстатами, ковальсько-пресовим обладнанням, багатьма видами двигунів, електрохімічним обладнанням та іншою продукцією. Найбільші центри — Шанхай (1/5 всієї продукції), Шеньян, Тяньцзинь, Харбін, Пекін, Лоян, Далянь. Верстатобудування (друге місце у світі за верстатним парком) зосереджено на північному сході держави. У Китаї виготовляють Пасажирські і військові літаки, ракети, штучні супутники Землі й космічне обладнання. Новітні наукоємні виробництва зосереджені у вільних економічних зонах, де виготовляють комплектуючі для комп'ютерної техніки та ін.
Лісопереробна промисловість дає 70 млн м3 деревини щорічно. За виробництвом паперу і картону Китай посідає четверте місце у світі після США, Японії та Канади.
Легка та харчова промисловість є провідними галузями промисловості, їх підприємства розташовані в Східному, Північному, Центральному та Південному Китаї. На північному сході зосереджені підприємства цукрової, м'ясомолочної промисловості, на північному заході — переробка продукції тваринництва, бавовни, на південному заході — харчова промисловість. Основні центри — Шанхай, Тяньцзінь, Циндао, Пекін, Гуанчжоу.
У Китаї важливою залишається роль ремісничого виробництва.
Сільське господарство
У структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво. Для Китаю характерним є дрібне землеволодіння (менше 1 га на людину). Обробляється 10 % площі, пасовища становлять 43 % сільськогосподарських угідь.
Основу зернового господарства становлять рис і пшениця. Рис — головна продовольча культура Китаю (перше місце у світі за виробництвом). Вирощують його переважно в субтропічному і тропічному поясах з достатнім зволоженням, збираючи щороку в середньому понад 200 млн т за середньої врожайності 56 ц/га (в Китаї на окремих ділянках вона найвища у світі — 75—80 ц/га). Основні райони рисосіяння — на південь від річки Хуанхе, де вирощують по два врожаї на рік. Культивують також пшеницю (перше місце у світі), кукурудзу (друге місце), гаолян (сорго), чумизу. їх використовують у продовольчих, харчових цілях. Найважливіші зернові райони — провінції центрально-східної частини країни.
Велике значення для економіки країн регіону має виробництво технічних культур, найважливішими серед яких є бавовник, цукрова тростина та цукровий буряк. Олійні культури представлені рапсом, арахісом, соєю. Традиційною культурою в регіоні є чай, батьківщиною якого є Китай. Основні райони вирощування — провінції південно-східної частини країни. Традиційною галуззю Китаю є вирощування лікарських рослин. Високорозвиненими є овочівництво і садівництво.
Серед галузей тваринництва найшвидше розвиваються свинарство і птахівництво. За поголів'ям свиней і курей Китай посідає перше місце у світі. Велика рогата худоба використовується переважно як тяглова сила, крім того в Китаї немає традиції споживання коров'ячого молока, саме тому поголів'я великої рогатої худоби не дуже велике. На півдні незамінною, твариною в сільському господарстві є буйволи. Поголів'я овець становить близько 120 млн, кіз — 100 млн. Степи, напівпустелі і гори північного заходу країни — головні райони розвитку вівчарства. Традиційними галузями тваринництва є бджолярство і шовківництво.
Китай посідає третє місце у світі з вилову риби і морепродуктів. Розвинене рибництво, штучне розведення молюсків в узбережних лагунах і прісноводних водоймах. Річки Янцзи і Хуанхе вважають найпродуктивнішими на рибу річками світу.
Транспорт
Значні зовнішні й внутрішні перевезення забезпечують добре розвинуті види транспорту. Однак транспортна мережа країни розвинена нерівномірно, що пов'язано з регіональними відмінностями в густоті населення і розвитку господарства. Найкраще транспортна інфраструктура розвинена в північно-східній частині Китаю, а найгірше в Тибетському, Синцзян-Уйгурському автономних районах. Особливо велике значення мають морський і залізничний, останніми роками швидко зростають вантажні й пасажирські перевезення авто- та авіатранспортом. Побудовано нові залізничні магістралі: Пекін — Сянган, Пекін — Улан-Батор, Ля-ньюиьган — Дружба (Казахстан), які є частинами євразійських трансконтинентальних залізниць. Найважливіші автошляхи'з'єднують східні і західні райони Китаю, ведуть до сусідніх країн.
Судноплавство здійснюється по річках системи Янцзи. У країні понад 100 аеропортів з постійними рейсами. Китай активно розвиває космічну галузь. Космодроми розташовані у провінціях Ганьсу і Сичуань.
Зовнішньоекономічні зв'язки
Експорт Китаю швидкими темпами зростає, мало поступається йому й імпорт товарів. В експорті: 1/3 становить текстиль і текстильні вироби, соя, чай, тютюн, шовк-сирець, металорізальні верстати, озброєння, телекомунікаційне обладнання і електротехнічні товари, пластмаси і медикаменти. В імпорті переважають машини і металовироби, нафта, хімікати, сталь, залізна руда, бавовна, олія, зерно.
Основні торгові партнери: Японія, Тайвань, США.
Індія. Візитна картка
Офіційна назва — Республіка Індія.
Площа — 3,3 млн км2 (7-те місце у світі, З - тє — в Азії).
Населення - 1,2 млрд чол. (2-ге місце у світі й в Азії),
Столиця — Нью-Делі.
Тип країни — країна, що розвивається.
ВВП на душу населення - $1081. Державний устрій — федеративна республіка.
Склад території — 25 штатів, 7 союзних територій.
Член міжнародних організацій — ООН, Руху неприєднання та ін. Офіційна мова — гінді.
Релігія — індуїзм.
Валюта — індійська рупія.
Економіко-географічне положення
Індія є найбільшою за площею і населенням, найпотужнішою за економічним потенціалом і найвпливовішою державою регіону Південної Азії. Територія Індії охоплює материкову і півострівну частини. Більша частина території розташована на півострові Індостан. Береги Індії омивають води Аравійського моря і Бенгальської затоки. Індії належать три великі архіпелаги.
На північному заході країна межує з Пакистаном, на сході — з Бангладеш і М'янмою, по гірських хребтах Гімалаїв — з Китаєм, Непалом і Бутаном. Протока відділяє Індію від Шрі-Ланки. Найбільш економічно розвиненими і політично впливовими сусідніми країнами є Китай і Пакистан, всі інші, крім Шрі-Ланки,— є одними з найменш розвинутих держав світу.
Велике значення має близьке розташування до держав регіону Перської затоки, світових лідерів нафто- і газовидобутку. Брак сухопутних міжнародних магістралей, які б перетинали територію країни, компенсується інтенсивними вантажопотоками морського транспорту світового значення, які склалися протягом століть і проходять вздовж західного і південного узбереж Індії та спрямовані з Європи і Близького Сходу до Південно-Східної Азії.
Природні умови і ресурси
Індія має значні мінеральні ресурси. На неї припадає близько 2 % світових запасів паливно-енергетичних ресурсів, серед яких переважають запаси вугілля. Поблизу Колкати є значні поклади урану. Запаси нафти і газу дуже незначні. Основні нафтові родовища зосереджені у західній частині держави. Знайдені поклади нафти у континентальному шельфі Камбейської і Бенгальської заток.
Основні запаси заліза сконцентровані у східній частині Індії та на південному заході. Одне з перших місць у світі належить Індії за запасами мангану, родовища якого розташовані у Центральній та Східній Індії. Промислове значення мають поклади хромових (третє місце за видобутком у світі), мідних, алюмінієвих руд. Багата Індія на нерудну сировину: магнезит, графіт, слюду, азбест. Наноси річок на півдні мають значні запаси золота.
Через перенаселеність Індія недостатньо забезпечена водними ресурсами. Поверхневий стік нерівномірний і приблизно 70—80 % стоку припадає на сезон дощів. 90 % води використовується для зрошування. Є багаті на гідроенергетичні ресурси річки, але їх освоєння ускладнене нестійкістю режиму та можливими негативними екологічними наслідками.
Ліси займають 20 % території країни. В останні роки велика увага приділяється заготівлі бамбуку, як основної сировини для виробництва паперу.
Більшу частину півострова Індостан займає плоскогір'я Декан, на півночі простягнулась Індо-Ґавґська низовина і найвищі гори Землі — Гімалаї і Каракорум. Рівнини з плоскогір'ями займають приблизно 3/4 території держави, що сприяє веденню сільського господарства та будівництву розгалуженої мережі наземних транспортних шляхів.
Клімат на півдні субекваторіальний, на півночі — тропічний, мусонний, що дає змогу займатися сільським господарством цілий рік. Середні температури січня — +15 °С і більше, на півдні — до +29 °С. Опадів — від 500 до 2000 мм на рік. Сезонний характер їхнього випадання обмежує розвиток сільського господарства. Приблизно 70—80 % опадів припадає на червень-листопад. На північному заході розташована тропічна пустеля Тар, у Гімалаях чітко виражена висотна поясність. Найбільші площі займають алювіальні грунти, тропічні чорноземи, червоноземи.
Населення
За кількістю населення Індія — друга після Китаю держава світу. Для неї характерні значні темпи приросту населення (1,4 %). Високий рівень народжуваності зумовлений етнічними і релігійними традиціями. Індія здійснює цілеспрямовану демографічну політику, яка спрямована на скорочення приросту населення, оскільки його високі темпи зумовлюють бідність, безробіття, неписьменність, поширення інфекційних хвороб.
У віковій структурі населення держави переважають молодші вікові групи. Середня тривалість життя невисока — 62,5 року. Для статевої структури населення характерним є переважання кількості чоловіків.
Громадяни Індії є активними мігрантами, показник сальдо міграції характеризується доволі значними від'ємними величинами. Частину емігрантів становлять висококваліфіковані спеціалісти (програмісти, лікарі, інженери), які виїжджають до Великої Британії, США, Канади та інших високорозвинутих держав.
На півночі, північному заході та більшій частині центру регіону живуть представники великої європеоїдної раси, а в центрі та частково на півдні Індії — групи, які становлять гілку великої австралоїдної раси. Практично увесь південь Індії заселений представниками південноіндійської перехідної раси. В Індії проживає близько 500 етносів, які розмовляють понад 1600 мовами і діалектами. Найчисельніші етноси — хіндустанці, які проживають у центральній і північній частинах Індії; бенгальці — на північному сході та ін. Жителі країни належать до різних мовних сімей: індоарійської групи індоєвропейської сім'ї (бенгальці, біхарці, хіндустанці та ін.); дравідійської сім'ї (таміли, малаялі, телугу та ін.); китайсько-тибетської сім'ї (шерпи). Офіційні мови — хінді та англійська. Більшість населення (85 %) сповідують індуїзм, багато мусульман, буддистів, християн, послідовників інших релігій.
Індія є однією з найгустіше населених країн світу. Найбільш густонаселеними (400—1000 осіб на 1 км2) є долини річок Ґанґу і Брахмапутра, а також приморські низовини та родючі рівнини південно-західних штатів. Необжитими до цього часу є Гімалаї та соляні болота на заході Індії.
Близько 30 % населення країни проживає у містах. В Індії відбувається процес псевдоурбанізації, тобто швидкого зростання міст за рахунок зубожілого сільського населення, яке утворює суцільну зону заселення навколо міських центрів. Зростання кількості міських жителів випереджає ріст індустріалізації.
Серед зайнятого населення у сільському господарстві працює 64 %, у промисловості — 16%.
Загальні риси господарства
Індія належить до групи країн, що розвиваються. В економіці є патріархальні і сучасні типи господарювання. За роки незалежності Індія досягнула значних успіхів на шляху індустріалізації економіки. Це особливо відобразилось на розвитку галузей важкої промисловості, енергетики. Сьогодні в Індії втілюється модель відкритої до світу економіки. У 2006 р. вона вийшла на друге місце у світі за привабливістю для іноземних інвесторів. Світові ТНК найбільше цінують високий освітній рівень працівників тих галузей, у які вкладають гроші. В Індії головними галузями для інвестування є інформаційні технології та виробництво програмного забезпечення. Ураховуючи значний економічний потенціал країни, очікуються високі темпи зростання її ВНП на найближчу перспективу. Проте, через складну демографічну ситуацію в країні підвищення деяких макрое-кономічних показників пов'язане із певними труднощами. Майже 40 % населення проживає за межею бідності. За даними Всесвітнього банку, в Індії проживає 63 % найбідніших людей планети. За показниками ВНП на одну особу вона є однією з найвідсталіших країн у світі. Сільське господарство залишається основною галуззю економіки Індії (25 %), обробна промисловість дає 24 %, сфера послуг — 51 %.
Промисловість
Близько 40 % промислової продукції виробляється в Індії на кустарних і дрібних підприємствах. Наприкінці 1990-х рр. країна мала досить високі темпи розвитку промисловості (до 12 % на рік). Дедалі більшу частку у ВВП Індії займає продукція машинобудування, хімічної та фармацевтичної галузей.
Головне мінеральне паливо Індії — вугілля, щорічний видобуток якого становить близько 200 млн т. Більше половини потреби в нафті задовольняється за рахунок імпорту. Електроенергію виробляють чотири АЕС, 3/5 її дають теплові електростанції. ГЕС сконцентровані на притоках Інду і Гангу. Значну роль відіграють непромислові види палива.
Металургійні підприємства Індії зосереджені поблизу головних родовищ вугілля і залізних руду східній (долина річки Дамодар) і центральній частинах країни. В країні видобувають мідну і свинцево-цинкову руду, золото.. Серед галузей кольорової металургії перше місце посідає алюмінієва, яка базується на власній сировині. Основними центрами виплавки алюмінію є м. Хіракуд.
Біля металургійних підприємств побудовані заводи важкого машинобудування в Ранчі, Джамешдпурі. В країні розвинуте транспортне машинобудування (виробництво рухомого складу для залізниць, суден, а також мотоциклів, велосипедів, автомашин). За виробництвом тракторів (90 тис.) вона належить до провідних країн світу. Виробляють устаткування для легкої та харчової промисловості. В Індії розвивається електротехнічна галузь (виробництво радіоприймачів, телевізорів, засобів зв'язку, комплектуючих до комп'ютерів). Основні центри машинобудування: Мумбай, Кол ката, Ченнай. У місті Банґалорі, який став науково-технологічним центром. Індії, виробляють комп'ютери, комунікаційні мережі та програмне забезпечення. У 2005 р. компанія Microsoft відкрила дослідний центр на півдні Індії в місті Хайдерабад. ,
В Індії налагоджено виробництво кислот, лугів, добрив, лаків і фарб, штучного та синтетичного волокон. Тут працює понад 40 потужних заводів з виробництва простого суперфосфату і сульфату амонію. Галузі хімічної промисловості зосереджені переважно у південно-західних районах.
Значного розвитку набули целюлозно-паперова промисловість, виробництво пиломатеріалів, паперу і картону.
Серед галузей легкої промисловості Індія спеціалізується на бавовняній (Мумбай, Ахмадабад) і джутовій (район Колкати).
Сільське господарство
У структурі земельного фонду переважає рілля — понад 50 %, пасовища займають тільки 4 %. Характерною рисою сільського господарства є переважання дрібних малопродуктивних господарств. Понад 60 % з них мають земельні наділи до 2 га. В Індії поширені . чотири головні типи землеробства: зрошуване, з достатнім зволоженням, суходільне і гірське. Основна галузь сільського господарства — рослинництво, а в ньому — виробництво продовольчих (передусім зернових) культур. Важливе значення має плантаційне господарство, вирощування джуту, гевеї, кокосової пальми, чаю.
Головна сільськогосподарська культура Індії — рис. Його посіви займають більш як 1/5 усіх площ і дають до 45 % збору зернових. Найбільша концентрація посівів пшениці в Індії спостерігається на рівнинах Пенджабу, Індо-Ґангського вододілу і верхнього Ґанґу, де пшеницю вирощують завдяки зрошуванню. Просо, яке є посухостійкою культурою, вирощують у районах із слабо розвинутою іригацією (західна частина плоскогір'я Декан).
Індія є батьківщиною цукрової тростини, за обсягом валового збору якої посідає перше місце у світі.
Повсюдно вирощують олійні культури — арахіс, кунжут, рицину, гірчицю/льон, кокосову пальму. В Індії у великій кількості вирощують бобові культури, червоний стручковий перець, ананаси, лимони, манго, апельсини, банани.
Індія є одним із найбільших виробників та експортерів чаю і кави. Три чверті виробництва чаю припадає на північний схід країни. Чайні плантації зазвичай розміщені у горах на висоті 1200—2100 м над рівнем моря. Добре зволожені схили Гімалаїв та гірських масивів на півдні з їх дренованими родючими чорноземами мають сприятливі умови для вирощування чайних дерев і кущів.
Індія є великим виробником джуту. Південь Індії спеціалізується на вирощуванні каучуконосу гевеї.
Розвиток тваринництва обмежується незначною площею пасовищ. У тваринництві найважливіше значення має розведення робочої худоби — більша частина поголів'я великої рогатої худоби (воли, буйволи, верблюди) використовується як тяглова сила. Через релігійні переконання м'ясне тваринництво не розвинуте, поширене розведення кіз, овець і свійської птиці. Основна товарна продукція тваринництва — шкіра. За виробництвом шкіри Індія посідає одне з перших місць у світі.
Транспорт
Транспортна інфраструктура Індії не є достатньо розвинутою. Довжина залізниць — 63 тис. км. На цей вид транспорту припадає 3/4 вантажних і 1/3 пасажирських перевезень. Довжина автодоріг — 3,3 тис. км. Більшість із них не має твердого покриття.
У країні — 16 тис. км річкових шляхів, проте річкове судноплавство розвинуте недостатньо. Головні морські порти: Мумбай, Ченнай, Кочин, Вішакхапатнам.
У країні є понад 60 аеропортів з постійними рейсами, найбільші — у Мумбаї, Нью-Делі. Індія активно розвиває власну космічну галузь, діє космодром на півдні Індії.
Зовнішньоекономічні зв'язки
Експорт незначний і поступається обсягам імпорту. У структурі експорту Індії переважає текстиль, кустарно-ремісничі вироби, продукти сільського господарства (чай, цукор, прянощі), продукція машинобудування, кам'яне вугілля, нерудні корисні копалини, чавун, пластмаси, добрива, гумові вироби, ліс, пробкова кора, медикаменти.
В імпорті домінує паливо, машини, продукти хімії, добрива, зброя. Основні торгові партнери: США, Німеччина, Японія.
До 10% бюджету країни формується за рахунок надходжень від туризму.
Структура экспорта Индии, 2008-2009 рр.
Кінець |
https://svitppt.com.ua/geografiya/rekreaciyni-rayoni-turechchini.html | "РЕКРЕАЦІЙНІ РАЙОНИ ТУРЕЧЧИНИ" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/149928eb8ddfd4cc9eebd9fb80da02ea.pptx | files/149928eb8ddfd4cc9eebd9fb80da02ea.pptx | РЕКРЕАЦІЙНІ РАЙОНИ ТУРЕЧЧИНИ
Виконав
Учень 10 класу
Кійко Едуард
План
Вступ
Туризм в Туреччині
Рекреаційні райони Туреччини
А)Головні курортні зони
Б)Основні туристичні райони
Висновок
Список використаної літератури
Туреччина - це країна,
розташована між Європою
й Азією. Вона простягнулася
від Едирне на болгарській
границі до Карса на вірмен
ській 1700 кілометрів і на
1000 кілометрів від Чорного
моря до Середземного. Туреччина граничить із Грецією,
Болгарією, Грузією, Вірменією,
Іраном, Іраком і Сирією.
Ландшафт країни різноманітний:
пустелі з оазисами, гори, степи,
звивисті ріки, родючі сільського
сподарські землі, узбережжя
роблять Туреччину привабливою.
Туризм в Туреччині
Туризм є однією з найбільш динамічно розвиваючихся галузей турецької економіки. Достаток унікальних історичних пам'ятників на території Туреччини, виняткової краси середземноморські пляжі,
сприятливий клімат - усе це відкриває широкі перспективи для туристичного бізнесу. Щорічно країну відвідує близько 9-10 млн. туристів майже з 80 країн. Доход державної казни від туризму складає майже чверть обсягу турецького експорту.
Рекреаційні райони Туреччини
Головні курортні зони : Егейське і Середземноморське узбережжя
Щороку узбережжя Егейского та Середземного моря відвідує величезна кількість туристів, число яких, за прогнозами фахівців, протягом найближчих 40 років зросте вдвічі. Природні біотопи на більшій частині узбережжя у зв'язку з їхнім рекреаційним використанням будуть практично знищені.
Основні туристичні райони: Стамбул
Стамбул - найбільше місто, важливий морський порт, промислово-торговельний і культурний центр Туреччини. Розташований він в горбистій місцевості на обох берегах протоки Босфор біля Мармурового і Чорного морів, будучи єдиним містом у світі, лежачим відразу на двох континентах - Азії і Європі.
Ізмір
Ізмір -третє за кількістю населення місто Туреччини і другий за величиною порт країни після Стамбулу. Розташоване в Ізмірській затоці Егейського моря.
Анталья
Анта́лія, місто, порт, курорт на Середземному морі на південному узбережжі Туреччини.Великий міжнародний аеропорт.Кількість туристів, які приїжджають, з кожним роком збільшується. Місцеві визначні місця, пам'ятки:
Мінарет Ївлі — символ Анталії
Термессос — античне місто
Водоспад Дюден
Олімпос — давнє еллінське поселення
Гора Янарташ (Химера)
Мечеть Іскеле
Бурса
Бурса — місто в північно-західній Туреччині, адміністративний центр провінції Бурса, четверте найбільше за кількістю населення в країні, після Стамбулу, Анкари і Ізміра, місто-мільйонер.
Таким чином, Туреччина - країна, що володіє великими рекреаційними ресурсами, залучає до себе увага туристів з усього світу з пізнавальними,
лікувально-оздоровчими, екскурсійними й іншими цілями, що приводить до взаємного співробітництва країн.
Література
www.google.com.ua
Туреччина. Навч. посібник / За ред. В. В. Ковалевського, В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк та ін. - К.: Либідь.
Шаблій О.І. Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу – ЕК.: Либідь.
Дякую за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/geografiya/razvitie-chehii-i-slovakii-na-sovremennom-etape.html | "Развитие Чехии и Словакии на современном этапе" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/fa3babee4a43f069e35bf7eb8bcc4dd8.pptx | files/fa3babee4a43f069e35bf7eb8bcc4dd8.pptx | Развитие Чехии и Словакии на современном этапе
Подготовили
ученицы 11-Б класса
ОШ № 53
г. Мариуполя
Смоленская Виктория
1. Чехословакия
2. Бархатная революция и распад страны
3. Чехия и Словакия на современном этапе развития
4. Развитие Чехии:
а. экономика;
б. внешняя политика;
в. промышленность
г. религия;
д. население.
5. Словакия:
а. экономика;
б. внешняя политика;
в. промышленность
г. религия;
д. население.
6.Выводы
План
Чехословакия (чеш. Československo, словацк. Česko-Slovensko) — государство в Центральной Европе, существовавшее в период с 1918 по 1993 год.
Флаг Чехословакии
Герб Чехословакии
Девиз
«Veritas Vincit»
(«Правда побеждает»)
Столица Прага
Крупнейшие города Прага, Брно, Братислава
Язык(и) чешский, словацкий
В 1920-38 по конституции —«чехословацкий»[1]
Религия католицизм
Денежная единица чехословацкая крона
Площадь 127 900 км² (1992)
Население 15,6 млн чел. (1992)
Форма правления республика
Бархатная революция и распад страны
«Ба́рхатная револю́ция»— процесс бескровного реформирования социалистического режима в Чехословакии в ноябре-декабре 1989 года.
Толчок к Бархатной революции 1989 года положили процессы демократизации и гласности, проходящие в СССР и других странах социалистического лагеря.
Примерно с осени 1989 года начался процесс демонтажа социалистической системы «сверху», сопровождаемый массовыми демонстрациями. 28 ноября на очередной встрече правительства ЧССР и правящего Национального Фронта с представителями «Гражданского форума» было соглашение решение об отмене положения о ведущей роли коммунистической партии, закреплённого в Конституции ЧССР. 29 ноября Национальное собрание утвердило эту поправку к Конституции, в этот же день оно избрало своим председателем вернувшегося в политику Александра Дубчека, на должность президента ЧССР избран известный правозащитник и диссидент Вацлав Гавел.
С приходом к власти новых политических сил, тенденции политического размежевания Чехии и Словакии взяли, в конце концов, верх над идеями государственного единения чехов и словаков. После того, как в марте 1990 года Федеральное собрание отказалось от прежнего названия страны (Чехословацкая Социалистическая Республика), разгорелась так называемая «война из-за чёрточки»: часть словацких политиков потребовала писать название страны через дефис («Чехо - Словакия»), в то время как в Чехии настаивали на сохранении прежнего написания «Чехословакия» в одно слово. Компромиссное написание «Чешская и Словацкая Федеративная Республика» (ЧСФР, с вариантом без дефиса для чешского и с дефисом для словацкого языка] было утверждено лишь в апреле. Хотя проблема с названием страны и его написанием была решена, новая политическая элита убедила общественность в необходимости окончательного размежевания.
1 января 1993 страна мирным путём распалась на Чехию и Словакию, произошёл так называемый бархатный развод (по аналогии с бархатной революцией).
Чехия на современном этапе развития
ФЛАГ
ГЕРБ
Столица Чехии, Прага.
Экономика
Чешская Республика постепенно приближается по уровню жизни к западноевропейским странам. Развитие Чехии обусловлено тем, что на сегодняшний день ее экономическая система – одна из самых стабильных и удачных среди систем всех посткоммунистических держав.
После падения идеалов коммунизма Чехия получила в наследство крайне неэффективную в создавшихся условиях экономическую систему. Но еще до разделения Чехословакии на два независимых государства в структуре экономики были произведены значительные изменения. Страна была открыта для инвестиций из-за рубежа, которые не заставили себя ждать.
Внешняя политика
Развитие Чехии приобрело более высокие темпы после ее вступления в Евросоюз, которое произошло в мае 2004 года. Теперь Чешская Республика является одним из лидеров внешней торговли, опережая многие развитые страны.
Несомненно, огромное влияние на развитие Чехии оказали благоприятные условия для туризма. Ежегодно страну посещает большое количество туристов, которые стремятся увидеть знаменитые средневековые замки и достопримечательности жемчужины Чехии – Праги. Горнолыжные и лечебные курорты привлекают отдыхающих своим великолепным сервисом и современным оснащением, а также относительной дешевизной.
С 1995 года чешская крона является конвертируемой, и сегодня ее позиции весьма устойчивы. Это также позволяет сказать, что развитие Чехии идет в нужном направлении.
Промышленность Чехии
Хорошо развито в Чехии сельское хозяйство. При относительно малом проценте населения, занятого в этой отрасли, она способна полностью удовлетворить потребности страны. Это достигается благодаря отличной автоматизации и механизации данной отрасли.
Наибольшей популярностью за рубежом из того, что может предложить промышленность Чехии, пользуются изделия из стекла и фарфора, а также знаменитое чешское пиво. Кроме того с хорошей стороны известны автомобили Шкода, которые выпускает завод «Škoda Auto».
Религии в современной Чехии
Согласно переписи проведённой в 2001 году, 59 % граждан Чехии не относят себя к какой-либо религии или церкви. На опрос, проведенный в 2005 году, 19 % опрошенных сообщили, что верят в Бога, 50 % верят в некую природную или духовную силу, и 30 % не верят ни во что из этого. Больше всего верующих в Моравии, чуть меньше на востоке и юге Чехии. Самый большой процент атеистов в крупных городах, особенно в Северной Чехии. Существует тенденция к росту числа атеистов.
Население Чехии
В Чехии проживает 10 505 445 человек (перепись 2011). Из них чехи — 90.4%, моравы — 3,7% остальные: словаки — 1.9%, поляки — 0,6%, немцы — 0,5%, венгры — 0,2%, цыгане — 0,3%, евреи, украинцы и др.
Динамика роста населения
Год Население
1 500 000
1000 1 400 000
1500 2 000 000
1600 3 000 000
1700 3 000 000
1800 4 445 000
1900 9 364 700
2000 10 272 503
2012 10 509 286
Словакия
ФЛАГ
ГЕРБ
Столица Словакии, Братислава.
Экономика
Преимущества: рост производства, особенно в районе Братиславы. Рост иностранных инвестиций, некоторый успех программы приватизации. Экспорт в страны ЕС приносит прибыль. Членство в ЕС должно способствовать дальнейшей стабилизации. Перспективы для туризма, особенно для горнолыжных курортов в Татрах. Низкая инфляция (1,6 %), бедность (7,2 %) и государственный долг (52 % от ВВП) по сравнению с остальной Европой. Развитая фармацевтика и производство лекарств. Словакия смогла в очень короткое время (2002—2005 годы) переориентироваться на западный рынок. Полноценная рыночная экономика.
Слабые стороны: высокая безработица — 12,3 % в 2010 году. Из-за зависимости от внешней торговли Словакия чувствительна к мировой рецессии, однако пострадала меньше, чем Венгрия. Тяжёлая промышленность представляет собой очень малопродуктивный и неконкурентоспособный механизм. Восток страны беден (Кошицкий и Прешовский края). Рост безработицы (в 2004 году — 19 %).
В 2009 году перешла на евро. Согласно исследованию немецкой Торговой палаты, проведённому в марте 2004 года, около половины немецких инвесторов рассматривают Словакию как лучшее место для инвестиций. Словакия находится на 19 месте в рейтинге самых экономически конкурентоспособных государств мира и занимает 4 место среди посткоммунистических стран Восточной Европы.
Оживление внутреннего спроса в 2002 году, частично благодаря росту доходов, компенсирует замедление роста экспорта, помогая экономике идти к её наибольшему росту с 1998 года. Безработица, достигавшая 19,8 % в конце 2001 года, существенно снизилась к 2003 году до 11,2 %.
Внешняя политика
2002-2004 годах SR успешно завершила переговоры о вступлении в Европейский Союз, который был подтвержден первый в истории успешный референдум, и была приглашена вступить в НАТО. Член европейской и евро-атлантические структуры стал весной 2004 года.
Словакия стала полноправным членом Европейского Союза и принимает активное участие в принятия решений в ЕС и переговоров во всех областях, влияющих на ориентацию внешней торговли и политики безопасности. Важность членства в НАТО SR документально подтверждено, что в дополнение к стандартной связи с организацией и участием словацких солдат в миссии с SR готов "ведущих стран", в распоряжении неразорвавшихся боеприпасов.
Промышленность Словакии
В настоящее время в Словакии хорошее развитие получили следующие отрасли промышленности: автомобилестроение, электроника, машиностроение, химическая промышленность, информационные технологии. Автомобильный сектор относится к числу наиболее быстро растущих секторов в Словакии и прежде всего это связано с недавними крупными инвестициями Volkswagen, Peugeot и Kia Motors. В 2006 году было произведено 295 000, в 2011 почти 640 000 автомобилей.
Крупные промышленные предприятия Словакии: U. S. Steel Košice (металлургия), Slovnaft (нефтяная промышленность), Kia Motors Slovakia (автомобилестроение), Samsung Electronics (электроника), Sony (электроника), Mondi Business Paper (производство бумаги),Hydro Aluminium (производство алюминия) и Whirlpool (производство бытовой техники).
Религия
В целом Словакия является довольно религиозной страной, особенно по сравнению с соседней Чехией. Словацкая конституция гарантирует свободу вероисповедания. Большинство граждан Словакии (69 %) — католики; вторая по величине группа — протестанты (11 %, лютеране (главным образом словаки) и реформаты (главным образом венгры)), грекокатолики (4 %) и православные (1 %).
Население
Население – 5,394 млн. чел. В этническом отношении Словакия является многонациональным государством: 85,8% составляют словаки, 9,7% - венгры, 1,7% - цыгане, 0,8% - чехи. В ряде мест компактно проживают также русины, украинцы, поляки, хорваты, составляющие вместе 2% населения СР.
Родственные черты
Во-первых, нужно заметить, что сходство довольно-таки велико: ведь когда-то это была единая страна, с общим правительством, общественным строем, системой управления. Чехословакия существовала со времен окончания Второй Мировой вплоть до 1993 года.
По уровню экономического развития оба государства находятся примерно на одной ступени.
Старый частный дом в Чехии, Чешская Республика имеет несколько более высокий уровень жизни и развитие хозяйства.
С другой стороны, Словакия предпринимает очень активные шаги по улучшению своего положения и является весьма привлекательным местом для иностранных инвестиций.
Поэтому, кстати, довольно прост процесс бизнес-иммиграции в Словакию.
Похожи эти страны и по менталитету населения, а также по общему облику городов и достопримечательностям.
Как хвастаются турфирмы, которые занимаются организацией отдыха в Словакии и Чехии, в этих странах есть ВСЕ, кроме моря.
Довольно близки также цены в этих странах, в том числе цены на недвижимость (см. статьи «Сколько стоит квартира в Чехии«, «Стоимость квартиры в Словакии«).
Сходны языки — чехи и словаки легко понимают друг друга. Многие слова обоих языков будут ясны и русскому.
Источник: http://evroportal.ru/strani/chehiya-i-slovakiya-osobennosti-shodstvo-i-razlichie/#ixzz2tbuqIUcl
Можно сказать, что как Чехия ,так и Словакия на современном этапе имеют высокий уровень экономики, хорошо развитую внешнюю политику, промышленность, высокий жизненный уровень и хорошие условия для дальнейшего развития.
Вывод: |
https://svitppt.com.ua/geografiya/shveciya.html | "Швеція" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/b045bb282365278997fe3368a6916f68.pptx | files/b045bb282365278997fe3368a6916f68.pptx | Швеція
Офіційна назва - Королівство Швеція
Географічне положення - розташована в Північній Європі
Площа території - 449, 8 тис. кв. км.
Населення -9,34
Столиця - Стокгольм 0 млн. осіб
Адміністративний поділ - 21 лен (lan - губернія), які поділяються на 288 комун. Офіційна мова - шведська.
Релігія - переважає лютеранство
Грошова одиниця - шведська крона
Національне свято - 30 квітня - День народження короля ; 6 червня - День шведського прапора
Загальна інформація
Державний прапор
Прапор Швеції — прямокутне полотнище синього кольору з скандинавським хрестом жовтого кольору і співвідношенням сторін 5:8.
Точна дата появи шведського прапора невідома, проте найбільш ранні зображення жовтого хреста на синьому фоні датуються 16 століттям. Пропорційність узята зданського прапора, а блакитний і жовтий кольори прийшли з гербу.
Герби Швеції
Малий Герб - використовують частіше, є синім щитом з трьома золотими коронами, дві вгорі, одна внизу. Зверху щит увінчує корона, іноді щит облямовує золотий ланцюг Ордена Серафима
Великий Герб - це герб монарха. Щит на цьому гербі поділений на чотири частини, на ньому зображені три корони і «лев Фолькунґів». У центрі міститься герб нинішньої королівської династії.
Національний гімн
Текст "О давня, О вільна" написав дослідник фольклору і автор балад Ріхард Дибек (1811-1877) і поклав на народну мелодію, відому в провінції Вестманланд з середини ХІХ століття.
Визначні місця Швеції
Стокгольм - столиця Швеції
Стокгольм - шведська столиця - найбільш чарівне місто. Його називають найбезпечнішим містом Старого Світу. Його багатовікові алеї та сквери розкидані по всьому архіпелагу з 14 островів, на якому побудовано місто. Практично до всіх численних визначних пам'яток Стокгольма можна дістатися пішки, а це прекрасний спосіб оглянути місто. Можна зробити поїздку водним транспортом, і так ви побачите ще одну грань найкрасивішого міста Скандинавії.
Озеро - Маларен
Меларен — озеро в середній Швеції. На березі Меларена розташовано багато шведських міст, зокрема столиця країни — Стокгольм.
Стокгольмський метрополітен
Метро було відкрите 1 жовтня 1950 року і нині включає 100 станцій
Станція T-Centralen
. Саме тут розташовані центральний залізничний вокзал та автовокзал.
З T-Centralen ти можеш дістатися будь-якої точки Швеції і навіть Скандинавії.
Станція Vreten
Зі стелі, підлоги та стін цієї станції виглядають частинки скелі, прикрашені кубами небесно-блакитного кольору. Немов хтось розкидав шматочки неба глибоко під землею!
Станція Solna centrum
Це, без сумніву, одна з найяскравіших та найбільш вражаючих станцій. Solna centrum — справжня арена контрастів, розфарбована червоним та зеленим кольорами.
Станція Kungstradgarden
«Королівський сад» — саме так називають цю станцію. Вона оформлена наскельним живописом у стилі «печери гірського короля».
Якщо Ти вийшов на одній з віддалених та безлюдних станцій, а ескалатор не працює, — не хвилюйся! Просто стань на нього і він увімкнеться сам. До того ж, на станціях працюють ліфти.
Юнібакен
Дитячий музей казок
В центрі Стокгольма на острові Юргоден знаходиться дитячий музей казок Астрід Ліндгрен. Називається він Юнібакен.
Тобто на великій галявині розташоване «містечко», в якому живуть герої казок Астрід Лінгрен: Пеппі Довга Панчоха, Карлсон, Роні, Емілі, а також герої інших скандинавських письменників.
Музей Скансен
Музей під відкритим небом
Це музей під відкритим небом, що працює для відвідувачів з 1891 року. У ньому зібрані будинки з різних районів Швеції, збудовані в різні епохи (XV-XX ст.).
Екскурсоводи музею в костюмах відповідного періоду розкажуть про побут населення в ті давні часи. Тут є склодувна майстерня і зоопарк, у якому живуть північні тварини, в тому числі лосі.
У Скансені також є міні-зоопарк. Тут є вовки, рись, росомаха, бурі ведмеді, лось, північна лапландська сова, пугач, зубр, руда лисиця, дикий кабан, видра, котик і інші види тварин.
Парк атракціонів Грена Лунд Тіволі
Парк розташований на півострові Дьюргарден.
Він мічтить різні гірки, гонки на картах, каруселі, кімната сміху, американські гірки, корабель вікінгів, а також пропонуються різноманітні ігри з призами.
Парк Грена Лунд відомий також своїми концертами рок та поп музики.
Королівський палац Дротнінгхольм
Текст надписи
Палац є oдним з найбільшиx палаців у Eвpoпі. Зараз палац використовується як "робочий кабінет" короля. Частково палац відкритий для туристів.
Тут більше 500 приміщень з безліччю старовинних гобеленів та картин: апapтaмeнти Бepнaдoтів, бaнкeтні зaли, апapтaмeнти для гocтeй, рицapcькі зaли.
Корабель-музей Васа
Це єдиний у світі збережений до наших днів корабель XVII ст.
Корабель Васа був створений прекрасним і пафосним, з величезною кількістю прикрас і золота.
Після декількох років підготовчих робіт Vasa був піднятий з морського дна.
Завдяки тому, що збереглося більше 95% первинних елементів конкорабель Васа є унікальною художньою цінністю струкції.
Лицарський будинок
Лицарський будинок вважається найгарнішою будівлею міста, збудований у 1656 р. в стилі бароко.
Тут вивішувався герб шведського роду при зведенні в дворянський ранг.
А місцем коронації королів вже кілька століть служить церква Святого Миколая.
Спортивна арена Globen
Спортивна арена Globen - найбільша у світі сферична будівля. Місткість: 14100 осіб. Оглядові гондоли SkyView на даху спортивної арени Globen.
Острів Готланд
Острів популярний і як курортна зона - його поверхня поцяткована карстовими утвореннями.
Хвойні і широколіственниє ліси, а також осередкові торф’яники, додають ландшафту особливу чарівність, а численні вузькі пляжі, живописні зелені поля і колоритні рибальські села привертають сюди поклонників “сільського відпочинку”.
Старе місто Гамла Стан
Гамла Стан - це Стокгольм XVII століття, що дійшов до наших часів. Саме до цього періоду відносяться більшість споруд Старого міста.
Ратуша
Ратуша є однією з визначних пам'яток міста Хельсинборга. Відкрита вона була в 1897 році.
Ратуша збудована в неоготичному стилі і дуже схожа на справжній замок.
Як і належить головному будівлі міста, Ратуша прикрашена великими міськими годинниками.
Оперний театр
Будівля театру знаходиться в центрі Стокгольма.В репертуарі театру оперні спектаклі і балети.Опера має власний симфонічний оркестр виступаючий з концертами.
Казковий край - Лапландія
В північному регіоні Швеції, за полярним колом, розташовується казковий край - Лапландія. Лапландські світлові переливи приваблюють мандрівників з усього світу.
Влітку за полярним колом - 100 сонячних ночей. Іншими словами, більше трьох місяців постійного денного світла без найменших ознак ночі.
Гетеборг
Є другим за величиною містом Швеції і найважливішим портом країни.
Місто славиться своїми чистими пляжами, прекрасними ландшафтами з численними лісами і озерами.
Мальме
Мальме - третє за величиною місто і порт в Швеції, розташований в самій південній провінції Сконе, недалеко від Копенгагена.
Палац Мальмехус
Замок побудований на місці колишньої резиденції короля Еріка Померанского в 1397 році.
Довгий час тут знаходився Монетний двір. Через 150 років замок був зруйнований майже дощенту під час народного повстання.
Королівський парк - «Кунгспаркен»
Вперше був відкритий в 1872 році. В центрі парку знаходиться фонтан і грот з настінним живописом. Всюди є лавки і мости через який проходить тут канал, статуї.
«Пільдаммспаркен»
Він був закладений в 1914 році. Свою назву отримав завдяки великій кількості плакучих верб, які спеціально висаджували навколо паркових ставків.
Художня галерея
Є одним з найбільших виставкових залів в Європі і самим відвідуваним культурним закладом Мальме. Тут проходять різноманітні виставки мистецтва - від Гойї до Мисак Каваї.
Дякую за увагу |
https://svitppt.com.ua/geografiya/trigonomentichni-funkcii.html | Тригономентичні функції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/e4a2aa2ffd51530f0f710fd92021f914.pptx | files/e4a2aa2ffd51530f0f710fd92021f914.pptx | Тригономентичні функції
Презентація
Створіть слайди на тему «Тригонометричні функції», що демонструє зв’язок одиничного кола і графіків тригонометричних функцій. Застосуйте анімаційні ефекти таким чином, щоб точка рухалася одночасно навколо кола і по графіку.
Створіть слайд, що містить титри до фільму про ваш клас. Слайд має містити прізвища та
імена директора школи, класного керівника, вчителів та учнів класу. Застосуйте анімаційні
ефекти таким чином, щоб усі прізвища рухалися в певному напрямку і зникали.
Створіть слайди на тему «Правила переходу через дорогу», в якій демонструється рух
пішоходів та автомобілів залежно від показника світлофора.
Або
Створіть презентацію, яка демонструє обертання Землі навколо Сонця і, таким чином, зміну
пори року. |
https://svitppt.com.ua/fizika/viparovuvannya-vlastivosti-nasichenoi-ta-nenasichenoi-pari.html | випаровування . властивості насиченої та ненасиченої пари | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/9e227e7bc63951606786ecf844ec7192.pptx | files/9e227e7bc63951606786ecf844ec7192.pptx | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/puteshestvie-po-ukraine.html | "Путешествие по Украине" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/c9c605f441a906dbb894d81eaa24b719.ppt | files/c9c605f441a906dbb894d81eaa24b719.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/fizika/zarodzhennya-i-rozvitok-fiziki-yak-nauki1.html | Зародження і розвиток фізики як науки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/afebebc79261d9af5511dd493c20f933.pptx | files/afebebc79261d9af5511dd493c20f933.pptx | .
Зародження і розвиток фізики як науки. Роль фізичного знання в житті людини і суспільному розвитку. Методи наукового пізнання
/ 10 клас-перший урок/
Презентацію виконав: учитель фізики та астрономії Датов Ф.М. м.Купянськ
ТЕМА:Зародження і розвиток фізики як науки. Роль фізичного знання в житті людини і суспільному розвитку. Методи наукового пізнання.
Мета уроку: розглянути зародження і розвиток фізики як науки, методи наукового пізнання, пояснити учням роль фізичного знання в житті людини і суспільному розвитку; розвивати наукове мислення; виховувати уважність, акуратність, зацікавленість у матеріалі, що вивчається.
.
Первинний інструктаж з техніки безпеки в кабінеті фізики
Будьте уважними, дисциплінованими, обережними; неухильно виконуйте вказівки вчителя.
Приберіть все зайве зі столу. Не тримайте на робочому місці предмети, що не потрібні при виконанні завдання.
Розміщуйте обладнання та прилади на робочому місці так, щоб уникати їх падіння.
Перед тим, як почати виконання роботи, ознайомтесь з описом роботи та продумайте хід ЇЇ виконання.
Розпочинайте роботу лише з дозволу вчителя.
При роботі з електричними приладами пам’ятайте:
складати електричні кола, монтаж і ремонт електричних приладів треба здійснювати тільки при відключеному джерелі живлення;
джерело струму можна вмикати тільки з дозволу вчителя;
не доторкайтесь до елементів електричного кола, що перебувають під напругою і не мають ізоляції;
виявивши несправність в електричних пристроях, що перебувають під напругою, негайно вимкніть джерело струму і повідомте про це вчителя;
по закінченні роботи відключіть джерело електроживлення, після чого розберіть електричне коло.
Обережно поводьтесь з приладами, що виготовлені із скла (лінзи, трубки, лампочки, мензурки, пробірки тощо), щоб їх не розбити. Прибираючи уламки розбитого скла, користуйтесь совком і щіткою.
Не допускайте падіння приборів та приладдя, розгойдування важків та перевантаження пружин, бо це може призвести до травм або непоправного псування обладнання чи приладів.
Складіть обладнання та прилади в такому порядку, як вони були розміщені до початку роботи.
Приберіть своє робоче місце.
Повідомте вчителя про закінчення роботи.
Не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя.
Фі́зика (від грецького φυσικός (physikos): природний, φύσις (physis): природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами; це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту, як єдиної системи (космологія).
Деякі з закономірностей, які встановлені фізикою, є загальними для всіх матеріальних систем. До таких можна віднести, наприклад, закон збереження енергії. Такі закономірності називають законами фізики. Фізику вважають фундаментальною наукою, тому що всі інші природничі науки (хімія, геологія, біологія, тощо) мають справу з певними різновидами матеріальних систем, які підкоряються законам фізики. Наприклад, властивості хімічних речовин визначаються властивостями молекул та атомів, які їх складають, а ці властивості досліджують в таких галузях фізики, як квантова механіка, термодинаміка і/або електрика (електромагнетизм).
Фізика також тісно пов'язана з математикою. Фізичні теорії, як правило, збудовані на основі певного математичного апарату і цей апарат часто набагато складніший в порівнянні з іншими природничими науками. Але відмінність фізики від математики в тому, що фізика принципово зосереджена на описі матеріального світу, тоді як математика має справу з абстрактними ідеями та формулюваннями, які не обов'язково мають якесь реальне відображення. Хоча чіткого поділу не існує. На перетині цих двох наук постала спеціальна дисципліна — математична фізика, яка вибудовує математичні структури фізичних теорій.
Науковий метод.
Фізика - природнича наука. В її основі лежить експериментальне дослідження явищ природи, а її задача - формулювання законів, якими пояснюються ці явища. Фізика зосереджується на вивченні найфундаментальніших та найпростіших явищ і на відповідях на найпростіші запитання: з чого складається матерія, яким чином частинки матерії взаємодіють між собою, за якими правилами й законами здійснюється рух частинок, тощо. В основі фізичних досліджень лежать спостереження. Узагальнення спостережень дозволяє фізикам формулювати гіпотези щодо спільних загальних рис тих явищ, за якими велися спостереження. Гіпотези перевіряються за допомогою продуманого експерименту, в якому явище проявлялося б у якомога чистішому вигляді й не ускладнювалося б іншими явищами. Аналіз даних сукупності експериментів дозволяє сформулювати закономірність. На перших етапах досліджень закономірності мають здебільшого емпіричний, феноменологічний характер, тобто явище описується кількісно за допомогою певних параметрів, характерних для досліджуваних тіл та речовин. Аналізуючи закономірності та параметри, фізики будують фізичні теорії, які дозволяють пояснити досліджувані явища на основі уявлень про будову тіл та речовин і взаємодію між їхніми складовими частинами. Фізичні теорії, в свою чергу, створюють передумови для постановки точніших експериментів, в ході яких здебільшого визначаються рамки їхнього застосування. Найзагальніші фізичні теорії дозволяють формулювання фізичних законів, які вважаються загальними істинами, доки накопичення нових експериментальних результатів не вимагатиме їхнього уточнення.
Так, наприклад, Стівен Ґрей помітив, що електрику можна передавати на доволі значну віддаль за допомогою зволожених ниток і почав досліджувати це явище. Георг Ом зумів знайти для нього кількісну закономірність - струм у провіднику пропорційний напрузі (закон Ома). При цьому, звісно, експерименти Ома опиралися на нові джерела живлення та на нові способи вимірювати дію електричного струму, що дозволило кількісно охарактеризувати його. За результатами подальших досліджень вдалося абстрагуватися від форми та довжини провідників і ввести такі феноменологічні характеристики, як питомий опір провідника та внутрішній опір джерела живлення. Закон Ома й понині залишається основою електротехніки, однак дослідження встановили також рамки його застосування - відкрили елементи електричного кола з нелінійними вольт-амперними характеристиками і навіть речовини, які не мають електричного опору - надпровідники. Після відкриття заряджених мікроскопічних частинок - електронів, була сформульована мікроскопічна теорія електропровідності, яка пояснювала залежності опору від температури та пояснювала його розсіянням електронів на коливаннях кристалічної ґратки, домішках, тощо.
Основні галузі фізики
Сучасні фізичні дослідження можна розподілити на окремі галузі, які вивчають різні аспекти матеріального світу. Фізика конденсованих середовищ, напевно одна з найбільших окремих галузей досліджень, сконцентрована на вивченні властивостей звичних проявів матерії, таких як тверді тіла та рідини. Їхні властивості випливають з властивостей та особливостей взаємодії атомів цих речовин. Атомна, молекулярна фізика та оптика мають справу саме з індивідуальними атомами та молекулами. Галузь фізики елементарних частинок, також знана під назвою фізики високих енергій, вивчає властивості субмікроскопічних, набагато менших ніж атоми, частинок, із яких побудована вся матерія. Нарешті, астрофізика прикладає фізичні закони до пояснення астрономічних феноменів, починаючи від Сонця та інших об'єктів сонячної системі, і закінчуючи Всесвітом як таким.
Прикладна фізика
Від свого зародження фізика завжди мала велике прикладне значення й розвивалася разом із машинами й механізмами, які людство використовувало для своїх потреб. Фізика широко використовується в інженерних науках, чимало фізиків було водночас винахідниками і, навпаки. Механіка, як частина фізики, тісно пов'язана з теоретичною механікою та опором матеріалів, як інженерними науками. Термодинаміка зв'язана з теплотехнікою та конструюванням теплових двигунів. Електрика пов'язана з електротехнікою та електронікою, для становлення і розвитку якої дуже важливі дослідження в області фізики твердого тіла. Досягнення ядерної фізики зумовили появу ядерної енергетики, тощо.
Фізика також має широкі міждисциплінарні зв'язки. На межі фізики, хімії та інженерних наук виникла і швидко розвивається така галузь науки як матеріалознавство. Фізичні методи та інструменти використовуються хімією, що призвело до становлення двох напрямків досліджень: фізичної хімії та хімічної фізики. Дедалі потужнішою стає біофізика — область досліджень на межі між біологією та фізикою, в якій біологічні процеси вивчаються виходячи з атомарної структури органічних речовин. Геофізика вивчає фізичну природу геологічних явищ. Медицина використовує фізичні методи, такі як рентгенівські та ультразвукові дослідження, ядерний магнітний резонанс — для діагностики, лазери — для лікування хвороб очей, ядерне опромінювання — в онкології, тощо.
Архімедів гвинт - винахід античності
Люди намагалися зрозуміти властивості матерії з найдревніших часів: чому тіла падають на землю, чому різні речовини мають різні властивості, тощо. Цікавили людей також питання про будову світу, про природу Сонця і Місяця. Спочатку відповіді на ці запитання намагалися шукати в філософії. Здебільшого філософські теорії, які намагалися дати відповіді на такі запитання не перевірялися на практиці. Проте, незважаючи на те, що нерідко філософські теорії неправильно описували спостереження, ще в древні часи людство добилося значних успіхів в астрономії, а грецький мудрець Архімед навіть зумів дати точні кількісні формулювання багатьох законів механіки й гідростатики.
Деякі теорії древніх мислителів, як, наприклад, ідеї про атом, які були сформульовані у стародавніх Греції та Індії, випереджали час.
Поступово від загальної філософії почало відокремлюватися природознавство, як та її частина, яка описує навколишній світ. Одна з основних книг Аристотеля називається «Фізика». Незважаючи на деякі неправильні твердження, фізика Аристотеля впродовж віків залишалася основою знань про природу.
Період до наукової революції
Властивість людства сумніватися й переглядати положення, які раніше вважалися єдино істинними, в пошуках відповідей на нові запитання зрештою привела до доби великих наукових відкриттів, яку сьогодні називають науковою революцією, що розпочалася приблизно з другої половини 16-го століття. Передумови до цієї докорінної зміни склалися завдяки надбанням, які можна прослідкувати до Індії і Персії. Сюди входять еліптичні моделі планетарних орбіт, що спиралися на геліоцентричну модель Сонячної системи, яку розробив індійський математик і астроном Аріабхата I, базові положення атомізму, запропоновані індуськими та джайністськими філософами, теорія про те, що світло еквівалентне енергетичним частинкам буддистських мислителів Дігнаги й Дхармакірті, оптична теорія арабського вченого Альхазена, винайдена персом Могаммадом аль Фазарі астролябія. Перський учений Насир аль Дін ат Тусі вказав на значні недоліки птолемеївської системи.
Середньовічна Європа на певний час втратила знання античних часів, але під впливом Арабського халіфату збережені арабами твори Аристотеля повернулися. В 12-13 століттях знайшли свій шлях у Європу також твори індійських і перських учених.
В Середні віки почав складатися науковий метод, у якому основна роль відводилася експерименту й математичному опису. Ібн аль-Хайсам (Альхазен) вважається основоположником наукового методу. У своїй «Книзі про оптику», написаній у 1021 році, він описував експерименти, поставлені для того, щоб доказати справедливість своєї теорії зору, яка стверджувала, що око сприймає світло, випромінене іншими об'єктами, а не випромінює саме, як вважали раніше Евклід і Птолемей. В експериментах Альхазена використовувалася камера-обскура. За допомогою цього приладу він перевіряв свої гіпотези щодо властивостей світла: чи світло розповсюджується по прямій, чи змішуються в повітрі різні промені світла.
Наукова революція
Період наукової революції характеризується утвердженням наукового методу досліджень, вичленовуванням фізики із загалу натурфілософії в окрему область і розвитком окремих розділів фізики: механіки, оптики, термодинаміки, тощо.
Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли Копернику привезли з Нюрнберга вперше надрукований примірник його книги «Про обертання небесних сфер».
Впродовж століття відтоді знання людство збагатилося працями таких дослідників, як Галілео Галілей, Хрістіан Гюйгенс, Йоган Кеплер і Блез Паскаль. Галілей першим почав послідовно застосовувати науковий метод, проводячи експерименти, щоб підтвердити свої припущення і теорії. Він сформулював деякі закони динаміки і кінетики, зокрема закон інерції, і перевірив їх дослідним шляхом. В 1687 році Ньютон опублікував книгу "Principia", в якій в подробицях описав дві основоположні фізичні теорії: закони руху тіл, відомі під назвою закони Ньютона, і закони тяжіння. Обидві теорії чудово узгоджувалися з експериментом. Книга також наводила теорії руху рідин.
Період наукової революції характеризується утвердженням наукового методу досліджень, вичленовуванням фізики із загалу натурфілософії в окрему область і розвитком окремих розділів фізики: механіки, оптики, термодинаміки, тощо.
Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли Копернику привезли з Нюрнберга вперше надрукований примірник його книги «Про обертання небесних сфер».
Впродовж століття відтоді знання людство збагатилося працями таких дослідників, як Галілео Галілей, Хрістіан Гюйгенс, Йоган Кеплер і Блез Паскаль. Галілей першим почав послідовно застосовувати науковий метод, проводячи експерименти, щоб підтвердити свої припущення і теорії. Він сформулював деякі закони динаміки і кінетики, зокрема закон інерції, і перевірив їх дослідним шляхом. В 1687 році Ньютон опублікував книгу "Principia", в якій в подробицях описав дві основоположні фізичні теорії: закони руху тіл, відомі під назвою закони Ньютона, і закони тяжіння. Обидві теорії чудово узгоджувалися з експериментом. Книга також наводила теорії руху рідин. Згодом класична механіка була переформульована і розширена Леонардом Ейлером, Жозефом-Луї Лагранжем, Вільямом Гамільтоном та іншими. Закони гравітації заклали основу тому, що пізніше стало астрофізикою, яка використовує фізичні теорії для опису й пояснення астрономічних спостережень.
Після встановлення законів механіки Ньютоном, наступним дослідним полем стала електрика. Основи створення теорії електрики заклали спостереження й досліди таких вчених 17-го століття, як Роберт Бойль, Стівен Ґрей, Бенджамін Франклін. Склалися основні поняття - електричний заряд та електричний струм.
У 1831 році англійський фізик Майкл Фарадей об'єднав електрику й магнетизм, продемонструвавши, що рухомий магніт індукує в електричному колі струм. Спираючись на цю концепцію, Джеймс Клерк Максвел побудував теорію електромагнітного поля. Крім електромагнітних явищ рівняння Максвела описують світло. Підтвердження цьому знайшов Генріх Герц, відкривши радіохвилі.
Із побудовою теорії електромагнітного поля та електромагнітних хвиль перемогою хвильової теорії світла, започаткованої Гюйгенсом, над корпускулярною теорією Ньютона, завершилася побудова класичної оптики. На цьому шляху оптика збагатилася розумінням дифракції та інтерференції світла, досягнутим завдяки працям Френеля і Янга.
У 18-му і на початку 19-го століття були відкриті основні закони поведінки газів, а з добою теплових машин сформувалася наука термодинаміка. Всередині 19-го століття Джоуль встановив еквівалентність механічної та теплової енергій, що призвело до формулювання закону збереження енергії. Завдяки Клаузіусу був сформульований другий закон термодинаміки Гібс заклав основи статистичної фізики, Людвіг Больцман запропонував статистичну інтерпретацію поняття ентропії.
Під кінець дев'ятнадцятого століття фізики підійшли до значного відкриття - експериментального підтвердження існування атома.
В кінці дев'ятнадцятого століття змінилася роль фізики в суспільстві. Виникнення нової техніки: електрики, радіо, автомобіля, тощо, вимагало великого об'єму прикладних досліджень. Заняття наукою стало професією. Фірма General Electric першою відкрила власні дослідницькі лабораторії. Такі ж лабораторії стали з'являтися в інших фірмах.
Модель Бора - планетарна модель електронних оболонок атома
Кінець дев'ятнадцятого, початок двадцятого століття був часом, коли під тиском нових експериментальних даних фізикам довелося переглянути старі теорії й замінити їх новими, заглядаючи дедалі глибше в будову матерії. Експеримент Майкельсона-Морлі вибив основу з під ніг електромагнетизму, поставивши під сумнів існування ефіру. Були відкриті нові явища, такі як рентгенівські промені та радіоактивність. Не встигли фізики доказати існування атома, як з'явилися докази існування електрона, експерименти з фотоефекту та вимірювання спектру теплового випромінювання давали результати, які неможливо було пояснити, виходячи із засад класичної фізики. В пресі цей період називався кризою фізики, але водночас він став періодом тріумфу фізики, яка зуміла виробити нові революційні теорії, які не тільки пояснили незрозумілі явища, а й багато інших, відкривши шлях до нового розуміння природи.
В 1905 році Альберт Ейнштейн побудував спеціальну теорію відносності, яка продемонструвала, що поняття ефіру зайве при поясненні електромагнітних явищ. При цьому довелося змінити класичну механіку Ньютона, давши їй нове формулювання, справедливе при великих швидкостях. Докорінно змінилися також уявлення про природу простору й часу. Ейнштейн розвинув свою теорію у загальну теорію відносності, опубліковану в 1916 році. Нова теорія включала в себе опис гравітаційних явищ і відкрила шлях до становлення космології - науки про еволюцію Всесвіту.
Розглядаючи задачу про теплове випромінювання абсолютно чорного тіла Макс Планк у 1900 році запропонував неймовірну ідею, що електромагнітні хвилі випромінюються порціями, енергія яких пропорційна частоті. Ці порції отримали назву квантів, а сама ідея розпочала побудову нової фізичної теорії - квантової механіки, яка ще більше змінила класичну Ньютонівську механіку, цього разу при дуже малих розмірах фізичної системи. В тому ж 1905-му році Альберт Ейнштейн застосував ідею Планка для успішного пояснення експериментів із фотоефекту, припустивши, що електромагнітні хвилі не тільки випромінюються, а й поглинаються квантами. Корпускулярна теорія світла, яка, здавалося, зазнала нищівної поразки в боротьбі з хвильовою теорією, знову отримала підтримку.
Суперечка між корпускулярною і хвильовою теорією знайшла своє вирішення в корпускулярно-хвильовому дуалізмі, гіпотезі, сформульованій Луї де Бройлем. За цією гіпотезою не тільки квант світла, а будь-яка інша частинка проявляє водночас властивості, притаманні як корпускулі, так і хвилі. Гіпотеза Луї де Бройля підтвердилася в експериментах з дифракції електронів.
У 1911 році Ернест Резерфорд запропонував планетарну теорію атома, а в 1913 році Нільс Бор побудував модель атома, в якій постулював квантовий характер руху електронів. Завдяки роботам Вернера Гайзенберга, Ервіна Шредінгера, Вольфганга Паулі, Поля Дірака та багатьох інших квантова механіка знайшла своє точне математичне формулювання, підтверджуючись численними експериментами. В 1927 році була вироблена копенгагенська інтерпретація, яка відкривала шлях для розуміння законів квантового руху на якісному рівні.
Фізика сучасності.
Із відкриттям радіоактивності Анрі Бекерелем почався розвиток ядерної фізики, яка привела до появи нових джерел енергії: атомної енергії та енергії ядерного синтезу. Відкриті при дослідженнях ядерних реакції нові частинки: нейтрон, протон, нейтрино започаткували фізику елементарних частинок. Ці нові відкриття на субатомному рівні виявилися дуже важливими для фізики на рівні Всесвіту і дозволили сформулювати теорію його еволюції - теорію Великого Вибуху.
Склався остаточний розподіл праці між фізиками-теоретиками й фізиками-експериментаторами, Енріко Фермі був, мабуть, останнім визначним фізиком, успішним як у теорії так і експериментальній роботі.
Передній край фізики перемістився в область дослідження найфундаментальніших законів, ставлячи перед собою мету створити теорію, яка пояснювала б Всесвіт, об'єднавши теорії фундаментальних взаємодій. На цьому шляху фізика здобула часткові успіхи у вигляді теорії електрослабкої взаємодії та теорії кварків узагальненій у так званій стандартній моделі. Однак, квантова теорія гравітації досі не побудована. Певні надії пов'язуються з теорією струн.
Водночас, починаючи зі створення квантової механіки швидкими темпами розвивається фізика твердого тіла, відкриття якої привели до виникнення та розвитку електроніки, а з нею й інформатики, які внесли докорінні зміни в культуру людського суспільства.
Фізичні інструменти й фізичні теорії поширился в інші області науки: хімію, біологію, медицину, в сторону яких, загалом, змістився інтерес суспільства.
Історія фізики в Україні.
Природознавство, і фізика, як його складова частина, почало складатися в Україні з виникненням перших університетів, серед яких провідне місце займала Могилянська академія. Із середини 19-го століття почали закладися університетські фізичні факультети, як в межах царської Росії, так і на теренах Австро-Угорської імперії. Початок двадцятого століття став свідком розвитку значного числа науково-дослідних інститутів, серед яких слід особливо відзначити Харківський Фізико-технічний інститут, Інститут фізики, Інститут теоретичної фізики. В Україні працювали такі визначні фізики, як Микола Миколайович Боголюбов, Олександр Сергійович Давидов та багато інших.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
2011 рік |
https://svitppt.com.ua/geografiya/regionalniy-municipalitet-dyurem-energetichniy-centr.html | Регіональний муніципалітет Дюрем: енергетичний центр | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/0e8371cc27b4e424b357764f7b26fdb3.ppt | files/0e8371cc27b4e424b357764f7b26fdb3.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
www.durham.ca
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/geografiya/radon-mifi-i-realnist.html | Радон :міфи і реальність | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/e9765995f031e6930823bfb06ded6832.ppt | files/e9765995f031e6930823bfb06ded6832.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/prodovolchi-problemi.html | Продовольчі проблеми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/f19093bd262ef9970f6400fe4dcc5727.pptx | files/f19093bd262ef9970f6400fe4dcc5727.pptx | Митці Української діаспори
Грищук Анни 9-А
Дмитро Левицький (1735-1822) і
Володимир Боровиковський (1757- 1825) -представники українських художніх династій, відомі петербурзькі портретисти. Їхніми сучасниками були живописець з Глухова Антон Лосенко,
скульптор з Чернігівщини Іван Мартос – автор пам’ятників Дюку де Рішельє в Одесі, К. Мініну і Д. Пожарському в Москві, Г. Потьомкіну в Херсоні. Усі вони стояли біля витоків російського класицизму.
Дмитро Левицький
Дмитро Левицький (1735-1822)
Катерина ІІ
Володимир Боровиковський
Володимир Боровиковський (1757- 1825)
Портрет Марії Лопухіної
Федір Акименко
Федір Акименко (1876-1945) – французький
імпресіоніст у музиці, композитор, піаніст і
диригент, педагог.
Олександр Архипенко
Олександр Архипенко ( 1887-1964) – видатний український та американський скульптор, живописець і графік, основоположник кубізму в скульптурі.
Северин Борачок
Северин Борачок (1898-1975) – відомий німецький постімпресіоніст. Доброволець Легіону УСС. На початку 1930-х років жив і працював у Парижі. Після Другої світової війни оселився в Мюнхені, де був близьким другом Грегора Крука. У 1965 році переїхав у Річмонд, штат Мен. Між 1969-1972 виставляв свої роботи в Торонто, Буффало, Детройті, Філадельфії, Чикаго. Виставки були організовані його братом Мар'яном. Художник помер у 1975 році в штаті Вірджинія.
Северин Борачок
Михайло Дмитренко
Гірська ідилія
1932–1933
Михайло Дмитренко (1908-1997) – український та американський художник, автор настінного монументального розпису церков у Міннеаполісі, Нью-Йорку, Торонто.
Давид Бурлюк
Давид Бурлюк (1882-1967) – український, російський та американський художник-футурист, ідеолог авангардизму як у живописі, так і в поезії.
Давид Бурлюк
Українці. 1912
Кінь-блискавка
Володимир Горовиць
Володимир Горовиць (1903-1989) – видатний американський піаніст українського походження. В Україні започатковано Міжнародний конкурс юних піаністів пам’яті Володимира Горовиця.
1892 рік
у ролі Чіо-Чіо-Сан
(опера Д. Пуччіні
«Мадам Баттерфляй»)
Соломія Крушельницька (1872-1952) – видатна співачка бельканто, співала на
провідних сценах світу, ознайомлювала зарубіжну публіку з українськими народними піснями, які включала до програм своїх концертів.
Соломія Крушельницька
Софія Левицька
Софія Левицька (1874-1937) – український
живописець і графік, французький постімпресіоніст, перекладач з української на французьку.
Софія Левицька
Як особистість художниця має перед Україною незаперечну заслугу – вона зуміла зацікавити українством багатьох французьких митців, вона була немов культурним аташе України у столиці Франції впродовж
30-х років ХХ століття.
Середземноморський краєвид
Петро Лещенко
П. Лещенко з дружиною в українському народному вбранні
Петро Лещенко (1898-1954) – російський і український співак,
виконавець циганських, українських народних та власних
пісень, жив та виступав за кордоном.
Петро Лещенко
Платівка з записом «Комарика»
Казимир Малевич
Казимир Малевич (1879-1935) – художник-авангардист, педагог,
теоретик мистецтва, філософ.
Основоположник супрематизму –
одного з найбільш ранніх проявів абстрактного мистецтва новітнього
часу.
Казимир Малевич
Супрематична композиція 1.1916
Чорний супрематичний
квадрат. 1915
Сергій (Серж) Лифар
Сергій Лифар (1905-1986) – видатний французький танцівник і хореограф, історик і теоретик балетного мистецтва.
Серж Лифар
С. Лифар у ролі Ікара
Іван Марчук
Іван Марчук (1936) – видатний український та американський художник ХХ століття. 2007 року потрапив до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета
The Daily Telegraph.
Іван Марчук
Пробудження |
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-karibskogo-baseynu.html | країни карибського басейну | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/99dc02f3bbf5a38d25e9a14d6f1d4507.pptx | files/99dc02f3bbf5a38d25e9a14d6f1d4507.pptx | Зміни природи Північної Америки людиною. Сучасні екологічні проблеми.
Матеріали підготовлені
вчителем географії
Комунальної установи
Сумська спеціалізована школа
І-ІІІ ступенів №7 ім. М. Савченка СМР
Ткаченко Наталією Миколаївною
Природа Північної Америки змінена в результаті господарської діяльності людини, особливо на території США.
Там, де розташовані великі міста, первісна природа зникла назавжди.
Забруднення річок, озер, вод океану.
Промислова вирубка лісів.
Деградація земель внаслідок с/г освоєння.
Надзвичайно змінено природу в районах видобутку корисних копалин.
Забрудненя атмосфери промисловими підприємствами, транспортом.
За роки освоєння материка людина суттєво вплинула на органічний світ континенту. Деякі види рослин та тварин через це перебувають на межі зникнення.
Видобуток корисних копалин
Аппалачі
Значною проблемою є часті забруднення узбережжя Мексиканської затоки виливаннями нафти внаслідок аварій суден.
Охорона довкілля у процесі користування нафтогазоносними надрами
Суб'єкти господарської діяльності незалежно від форми власності, що здійснюють користування нафтогазоносними надрами, видобуток, транспортування, зберігання, переробку та реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки,
повинні додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, нести відповідальність за його порушення і здійснювати технічні, організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу на нього.
Проекти на проведення геологорозвідувальних робіт на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення підлягають обов'язковій екологічній експертизі
Ліквідація аварійних викидів газу, нафти чи пластової води із свердловин
Ліквідацію аварійних викидів газу, нафти чи пластової води із свердловин здійснюють користувачі нафтогазоносними надрами, які проводять буріння розвідувальних та експлуатаційних нафтових і газових свердловин, а також розробку нафтових і газових родовищ та експлуатацію підземних сховищ газу.
Надрокористувачі повинні укладати із спеціалізованими підрозділами із запобігання та ліквідації відкритих нафтових і газових фонтанів угоди на виконання ними інспекційно-профілактичних і аварійних робіт.
Високий рівень розвитку промисловості
Значна кількість населення
Атлантичне узбережжя
На 01/06/ 2017 р. населення США - 325 350 377 осіб
Район Великих озер
Природні комплекси стали антропогенними
Сільськогосподарські райони:
Молочний пояс США сформувався в Приозер’ї і на Північно-Сході
Кукурудзяний пояс - в південній частині Центральних рівнин
Пшеничний пояс - Великі рівнини
Великі рівнини - пшеничний пояс США
Почали широко використовуватися для сільського господарства тільки в кінці XIX – початку XX в.
Після винищення величезних стад бізонів, а також винищення і витіснення місцевих індіанських племен.
Прерії Великих рівнин, що володіли дуже родючими грунтами, але більш сухим кліматом, виявилися найбільш придатними для посівів пшениці. Десятки тисяч переселенців з Європи ринули в ці місця, і в короткі терміни прерії також були розорані. Подальша історія району рясніла і злетами, і падіннями, але останнім часом рівень його розвитку відносно стабільний.
Пшеничний пояс дає 20-25 млн т цієї культури на рік.
Сьогодні лісостеп і прерії майже повністю розорано.
Бавовняний пояс США
Вся історія американського Півдня пов’язана з монокультурою «короля-бавовни» і формуванням бавовняного пояса.
Бавовник в США вирощується вже понад два століття. Основні райони - південно-східні штати, де бавовник вирощували без зрошення, використовуючи працю негрів – спочатку рабів, а потім орендарів-здольників (кропперов). Потім бавовняний пояс просунувся далі на захід – до Алабами, Міссісіпі, Техас, простягнувшись на 2,5 тис. км і перетворившись на найбільшу бавовницьких область світу.
Але після Другої світової війни становище різко змінилося. Традиційне кропперство фактично зникло, а колишні негри-орендарі переселилися в міста Півночі і Півдня. До 1980-их рр.. старий бавовняний пояс виявився розмитим. Великі плантації бавовнику збереглися тільки в нижній течії Міссісіпі, тоді як значна частина виробництва зрушилася у Техас і південні Гірські штати, де на зрошуваних землях (при самопливному і краплинному зрошенні) виникли високопродуктивні «бавовняні фабрики».
Об’єкти списку природної спадщини ЮНЕСКО.
На материку розміщено понад 150 об’єктів, які занесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. З них майже половина є природними об’єктами.
Одним із найвизначніших серед них вважається міжнародний біосферний заповідник, перший у світі національний парк (заснований 1 березня 1872 року), — Єллоустонський. Він відомий насамперед численними гейзерами та гарячими джерелами, багатою живою природою, мальовничими ландшафтами.
Йосемітський національний парк
Збережемо природу разом!
|
https://svitppt.com.ua/fizika/za-scho-zh-mi-lyubimo-fiziku.html | "За що ж ми любимо фізику" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/3bf2284537bedbfc6902bbedd460cb09.pptx | files/3bf2284537bedbfc6902bbedd460cb09.pptx | За що ж ми любимо фізику???
Юля Федун і Богдана Денисюк
Згадаємо найперше. Що ж таке ця дивна загадкова наука…
Фізика- це наука про закономірності природи. Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту, як єдиної системи (космологія).
А яке значення має фізика для нас?
Фізика – це крута наука! Якби не земне тяжіння, ми б собі літали в космосі. А якби не наукові дослідження Ома, ми б не знали, що коли в провіднику виникає електрорушійна сила, то відповідно, індукований в ньому струм буде визначатися за законом Ома формулою :
У 9 класі ми вивчили…
Електричне поле;
Електричний струм;
Магнітне поле;
Атомне ядро. Ядерна енергетика.
Особисто ми любимо фізику за те, що…
Вона нас навчила не сунути пальці в розетку;
Під час грози не лізти в воду;
Ми взнали про те, що Земля кругла!!!
Дізналися, що таке “явище електромагнітної індукції”.
Електромагні́тна інду́кція — явище створення в просторі вихрового електричного поля змінним магнітним потоком.
Фізика для нас – наука смішна. Ми навчилися сконцентровувати свою увагу на природі за вікном, на цікавому стенді, на дивних закарлючках, які малює наш вчитель Андрій Іванович на дошці.
До речі, про вчителя…
Зімич Андрій Іванович народився 26 серпня 1985 (?) в Любешові. Дитятко було примірне, вчилося добре. Найбільше його зацікавила така наука, як фізика. Адрійко твердо вирішив : «Все, буду фізиком!» І його заповітна мрія здійснилася!!!
На даний момент працює вчителем у Луцькому НВК «Гімназія №14» (колись був вчителем інформатики!).
В Андрія Івановича є синочок, якого звати Ілля (2 роки).
Наш вчитель – дуже неординарна особистісь, що виявляється насамперд у тому, що він полюбив таку глибоку і філософську науку. І ще в нього є почуття гумору…
І деякі цікавинки з фізики…
Бути глухим – не означає нічого не чути
Більш того, глухі можуть мати «музичний слух». Великий композитор Бетховен, наприклад, взагалі був глухим. Він приставляв до роялю кінець своєї палиці, а інший її кінець притискав до зубів. Таким чином звук доходив до його внутрішнього вуха, яке було здоровим.
Інфразвук
Інфразвук – це звукові коливання частотою менше 16 Гц. Саме інфразвуки, прекрасно поширюючись у воді, допомагають китам та іншим морським тваринам орієнтуватися в товщі води. Для інфразвуку не є перешкодою навіть сотні кілометрів.
Що важить більше: їжа, яку людина споживає протягом доби чи повітря, яке вона вдихає?
Вагу повітря, що вдихається і видихається людиною протягом доби, підрахувати нескладно. При кожному вдиху людина вводить в свої легені близько півлітра повітря. Робиться це в середньому 16 разів на хвилину. Значить, за одну хвилину в тілі людини встигає побувати близько 8 літрів повітря. У годину це складає приблизно 480 літрів, а в добу — 11 500 літрів. Такий об’єм повітря при нормальному тиску важить близько 14 кілограмів.
Таким чином, за добу людина проводить через своє тіло значно більше повітря, чим їжі: в середньому за цей час тіло споживає близько 3 кілограмів їжі (твердої і рідкої). Втім, якщо врахувати, що повітря, яке вдихається, на 4/5 складається з азоту (який не має ніякої користі для дихання), то вийде, що добова вага повітря приблизно рівна добовій вазі споживаної їжі. Приведені оцінки — переконливий аргумент на користь необхідності достатньо частого оновлення повітря в житловому приміщенні.
Ну все, папа
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/pustini.html | Пустыни | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/80714f9b6f0f985baf144cd2925c061b.ppt | files/80714f9b6f0f985baf144cd2925c061b.ppt | http://nauka.forblabla.com/blog/
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/rekreacionnie-resursi-mira.html | "РЕКРЕАЦИОННЫЕ РЕСУРСЫ МИРА" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/8e4ac6044b464dfb5a2e408b661054f1.pptx | files/8e4ac6044b464dfb5a2e408b661054f1.pptx | РЕКРЕАЦИОННЫЕ РЕСУРСЫ МИРА
« Одна из несомненных и чистых радостей есть отдых после труда»
Иммануил Кант
План презентации:
Определение рекреации и рекреационных ресурсов
Виды рекреационных ресурсов
Морские рекреационные ресурсы
Культурно - исторические рекреационные ресурсы
«А где же лучше отдохнуть?» - виды отдыха
Наиболее любимые туристами страны
Заключение
Рекреационные ресурсы — это ресурсы всех видов, которые могут использоваться для удовлетворения потребностей населения в отдыхе и туризме
Рекреация – восстановление здоровья и трудоспособности путем отдыха вне жилища – на зоне природы или во время туристической поездки; рекреация – синоним понятия "отдых".
Рекреационные ресурсы подразделяются на четыре главных типа:
рекреационно-лечебные (лечение минеральными водами)
рекреационно-оздоровительные (купально-пляжные местности)
рекреационно-спортивные (горнолыжные базы)
рекреационно-познавательные (исторические и природные памятники)
морские
горные
ландшафтные
Рекреационные ресурсы
Природные
Культурно - исторические
К культурно – историческим рекреационным ресурсам относятся: памятники истории, археологии, архитектуры, искусства.
Морские рекреационные ресурсы
Тулум - Мексика
Навагио Beach - Греция
Золотой мыс - Хорватия
Уайтхейвен Beach - Австралия
Горные рекреационные ресурсы
Курмайор - Италия
Валле-Д'Аоста (долина Аосты) - Италия
Зельден - Австрия
Культурно - исторические рекреационные ресурсы
Лувр - это не только архитектурный памятник, как дворец французских королей, но и один из самых известных музеев мира. В нем собрана богатейшая коллекция разнообразных экспонатов. Здесь можно найти барельефы из ассирийских дворцов, египетскую живопись и многое другое.
Лувр - Франция
Расположенный в 30 км от центра Санкт-Петербурга, Петергоф является одним из самых изысканных и самых известных дворцово-парковых ансамблей мира. Без всякого преувеличения его можно назвать главным украшением "жемчужного ожерелья" Санкт-Петербурга.
Петергоф - Россия
Московский Кремль - Россия
Московский Кремль - географический и исторический центр Москвы. Его мощные стены и башни, златоверхие храмы, древние терема и дворцы над Москвой - рекой и образуют неповторимый по красоте и величию архитектурно-художественный ансамбль.
Тадж Махал является одним из наиболее необыкновенных памятников мировой архитектуры. Строился Тадж Махал 20-ю тысячами работников. Стены его, потолки и пол сделаны из мрамора, а также украшены разнообразными видами драгоценных камней, привезенных из Индии и Азии.
Тадж Махал - Индия
Являясь одним из Семи Чудес Света, Великая Китайская Стена представляет собой впечатляющую инженерную конструкцию 5 века до н.э. Она использовалась в качестве форта, который защищал Китайскую Империю от нападений врагов.
Великая Китайская Стена - Китай
А где же лучше отдохнуть?
Это, пожалуй, самый популярный вид отдыха, поскольку все мы, говоря об отдыхе, сразу же вспоминаем солнце и море. Пляжный отдых это полная релаксация и освобождение от всех насущных проблем. Днем Вы загораете на пляже, а вечером Вас ждет культурная программа, организованная умелыми аниматорами, а для желающих и ночные дискотеки.
Пляжный отдых
Такие страны как Египет или Турция в наибольшей степени подходят для такого вида отдыха. Отдых в Болгарии и Черногории хоть и не столь популярен среди туристов, зато более доступен.
Подобный отдых, как правило, отличается насыщенной программой, основу которой составляют экскурсии, посещение музеев и знакомство с достопримечательностями. Экскурсионный отдых - это уникальная возможность за короткое время познакомиться с культурой, обычаями и традициями страны.
Поклонники экскурсионного отдыха могут выбрать для себя один из многочисленных автобусных туров по Европе, включающих в себя посещение Польши, Чехии, Венгрии, Бельгии и возможно даже в течение одной поездки.
Экскурсионный отдых
Не смотря на то, что горнолыжный туризм только начал приобретать популярность в нашей стране, в Европе он развивается уже давно. Многие курорты Турции, Болгарии и Словении могут обеспечить любителям горнолыжного спорта все необходимые условия для идеального отдыха. Как правило, горнолыжные курорты оборудованы подъемниками и канатными дорогами, все они обеспечивают безопасность отдыхающих.
Горнолыжный отдых
Всемирно известные горнолыжные курорты Австрии, Франции и Швеции заслуженно пользуются огромной популярностью среди любителей активного отдыха.
Лечение минеральными водами было весьма популярно еще во времена Римской империи. В наше время многие ожидают от отдыха не только положительных эмоций, но и общего оздоровления организма.
На сегодняшний день одной из лидирующих стран оздоровительного туризма в Европе является Чехия.
Традиционными местами лечебного туризма являются курорты Мертвого моря, которое издавна славится своими целебными свойствами. Отдохнуть на Мертвом море Вы можете, выбрав один из курортов Израиля или Иордании. В последнее время все более популярным становится лечение в странах Юго-Восточной Азии, например Китае или Малайзии, где при оздоровлении в SPA-центрах применяют методы восточной медицины.
Лечебный отдых
В наибольшей мере отдыхающих и туристов привлекают такие страны, как Италия, Франция, Испания, Швейцария, Болгария, Индия, Мексика, Египет и другие, где богатые природно - рекреационные ресурсы сочетаются с культурно - историческими достопримечательностями.
Заключение
Таким образом, рекреационные ресурсы рассматриваются как один из факторов развития туризма и производства туристического продукта.
СПАСИБО ЗА ВНИМАНИЕ
Выполнила
ученица 10-Б класса
Смирнова Диана
Презентацию |
https://svitppt.com.ua/geografiya/reka-geyzernaya.html | Река Гейзерная | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/ebb45b703ed896b2de014dd956e2e7a6.ppt | files/ebb45b703ed896b2de014dd956e2e7a6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-afriki.html | "Країни Африки" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/61/5951ed7a7bae886ffdb09ec167dd1075.ppt | files/5951ed7a7bae886ffdb09ec167dd1075.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/rekordi-pivnichnoi-ameriki.html | Рекорди Північної Америки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/5c33d756c6473326e9b231c17c9041e2.ppt | files/5c33d756c6473326e9b231c17c9041e2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/runt-sklad-runtu-ohorona-runtu1.html | Ґрунт. Склад ґрунту. Охорона ґрунту. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/cf59765fc526b76d9bae62e9528fcde6.ppt | files/cf59765fc526b76d9bae62e9528fcde6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/relef-evrazii.html | Рельєф Євразії | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/b8cdfe48e62caa76e19671bb695b5b41.ppt | files/b8cdfe48e62caa76e19671bb695b5b41.ppt | 2
1
1
3
2
4
5
6
7
1
2
3
4
5
6
7
1
2
3
4
5
6 |
https://svitppt.com.ua/fizika/zastosuvannya-elektrolihu.html | застосування електроліху | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/fb403eddef84fd015f7745dbc0ae9341.ppt | files/fb403eddef84fd015f7745dbc0ae9341.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/truboprovidniy-transport.html | ТРУБОПРОВІДНИЙ ТРАНСПОРТ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/5b8fa5096fe717234f6e8a02266c2eab.ppt | files/5b8fa5096fe717234f6e8a02266c2eab.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/shtuchni-ostrovi.html | Штучні острови | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/603fa17e172d33c7ccf8edc81dc71620.ppt | files/603fa17e172d33c7ccf8edc81dc71620.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/urok-z-geografii.html | Урок з географії | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/4806f6f5695025056569ecd2ebabf1c5.ppt | files/4806f6f5695025056569ecd2ebabf1c5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-evropi-zagalna-harakteristika-regionu-yogo-sklad-naselennya-mista-harakteristika-gospodarstva-krain-ta-znachennya-integraciynih-procesiv-u-yogo-formuvanni-subregioni-evropi-zahidna-evropa.html | Країни Європи. Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні. Субрегіони Європи. Західна Європа | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/840810a8d8430e39fe9ada9fb90bd2bc.pptx | files/840810a8d8430e39fe9ada9fb90bd2bc.pptx | Тема: Країни Європи. Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні. Субрегіони Європи. Західна Європа.
Мета: формувати знання про склад регіону, особливості його ЕГП, населення, з’ясувати місце і роль Європи у світі, характерні риси сучасного розвитку господарства, розвивати картографічні навички, критичне мислення, сприяти розвитку самоосвітньої і комунікативної компетентності, вихованню активної життєвої позиції.
Країни Європи
План
Загальні відомості про регіон.
Трансформація сучасної політичної карти.
Євроінтеграційні процеси.
Особливості європейської моделі господарства.
Місце Європи у світовому господарстві.
ЄВРОПА СЬОГОДНІ
Кількість суверенних країн 44
Площа 10,8 млн. кв. км
Населення 800 млн. осіб
Найбільша за площею Україна
Найбільша за населенням Німеччина(82 млн.)
Найменша Ватикан(1000 осіб)
Найдавніша республіка Сан – Маріно
Протекторат Андорра
Монархій 10
Республік 34
Природні умови
Зручне співвідношення рівнин та гір;
Переважно помірний і субтропічний пояси, на півночі – субарктичний;
Родючі грунти .
Фізична карта
Природні ресурси:
Рекреаційні ресурси
Трансформація сучасної політичної карти
Об’єднання Німеччини
Розпад Югославії, Чехословаччини, СРСР
Утворення
НАТО, ЄС
Політична карта мовами країн
Сан –Маріно Ліхтенштейн
Монако Люксембург Ватикан
Мікродержави Європи
Європейський Союз
Включає 27 країн: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція.
Європейський парламент у Страсбурзі
Президент Європейської Ради ЄС Херман Ван Ромпей
Чому Європа інтегрується?
Вигідне географічне положення.
Значні природні ресурси.
Загальні особливості економічного розвитку.
Історично сформовані господарські зв’язки.
Відносна однорідність етнічного складу населення.
Участь країн у європейських договорах та організаціях
Участь у НАТО:
В наш час число членів НАТО складає 28, серед них європейські: Бельгія, Велика Британія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Туреччина, Франція, Чехія, Латвія, Литва, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Албанія, Хорватія.
Господарство:
Високий ступінь відкритості;
Развиток на власному інтелектуальному потенціалі;
Високотехнологічні галузі виробництва;
Переважно постіндустріальний тип структури господарства;
Країни-лідери ФРН, Велика Британія, Франція, Италія мають широкий комплекс різноманітних галузей виробництва;
Локомотивні галузі економіки
За текстом підручника наведіть приклади країн - лідерів
Головне приміщення компанії BMW
Європа і світ
Площа – 7,4%
Населення – 13%
ВВП та промислове виробництво – 40%
Зовнішня торгівля, туризм – по 60%
Регіони Європи (класифікація ООН)
Східна
Північна
Південна
Західна
СУБРЕГІОНИ ЄВРОПИ
Наведіть приклади країн
Західна Європа – ядро Західної цивілізації
ЕГП
сприяє
торговим зв’язкам
зі всіма
країнами світу
та використанню
ресурсів морів
і океанів
приморське
положення
компактність
Мінеральні ресурси:
Як вирішується проблема виснаженості та вичерпності?
Населення
1 Тип відтворення
Велика частка іммігрантів
Строкатість етнічної карти
Панівна релігія - християнство
Урбанізація – 80%
Густота населення одна з найбільших у світі
Західна Європа - центр трудової міграції
Німеччина
Франція
Велика Британія
Туреччина, Греція, Хорватія, Італія
Греція. Италія, Туніс, Алжир, Марокко, Іспанія, Португалія.
Италія, Іспанія, з Африки, Індії, Пакистану, Вест-Индії.
Зробіть висновок щодо особливостей міграційних процесів
Лінгвістична карта
Національний склад
Мовні сім’ї
?
?
Мовні групи
Робота за картою атласу
Релігійний склад
католицизм
православіє
мусульманство
Наведіть приклади країн (Робота за картою)
протестантизм
Густота населення
Один з найбільше густонаселених регіонів світу.
Середня -
120 осіб/на км².
Найбільша – країни Бенілюкс
Великі міські агломерації: Паризька, Лондонська, Рейнсько-Рурська
Сфера послуг:фінанси банки, фінансові послуги - Швейцарія, Велика Британія, Нідерланди, ФРН
Швейцарський банк
Банк ЄС (Франкфурт-на-Майні)
Висновки
Європа – найбільше заселений та економічно розвинений регіон світу;
Центр давніх культур, що впливали на формування світової цивілізації;
Центри архітектурних пам’яток, мистецтва епохи Відродження;
Батьківщина Великих географічних відкриттів;
Має вихід до Світового океану, важливі морські шляхи;
Провідний центр світової економіки.
Обери тему дослідження у проекті “Європа і ми”
Яку роль відіграє Європа у світі?
Чому Європа інтегрується?
Чи є Україна європейською державою?
Яка з країн Європи і чому мене особливо цікавить?
Використані матеріали:
Географія: Підруч. Для 10кл.загальноосвіт. Навч. закл.:Рівень стандарту, академічний рівень/ В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова. –К. : Генеза, 2010. – 304с. : іл.
Ресурси Інтернет
Автор: Кременчугська Т.С., учитель географіїї Світлодарського НВК
м. Дебальцеве
Ресурси інтернет
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7e/Europe_countries_map_local_lang.png
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b1/Europe_satellite_globe.jpg
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/f3/Rectified_Languages_of_Europe_map.png
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/c5/Vegetation_Europe.png
http://images.yandex.ua/yandsearch?lr=142&noreask=1&ed=1&text=европейский%20союз&p=23&img_url=images.reklama.com.ua%2F2011-04-05%2F953906%2Fphotos0-800x600.jpeg&rpt
http://marlena.ua/news?page=11
http://www.lluban.by/?m=20101224
http://www.elephant-tour.ru/info/country/austria/
http://www.sostav.ua/news/2010/12/27/11/37072/
http://annosokina.blogspot.com/2009_12_01_archive.html
http://csr-ukraine.org/interes.html?id=125
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:European_Central_Bank_041107.jpg
http://ru.123rf.com/photo_4574703_european-union-map-flags-and-people.html
http://www.rueu.eu/index.php?name=Pages&op=page&pid=39
http://www.k2kapital.com/articles/?PAGEN_1=2619
http://www.rferl.org/content/EU_Leaders_Pledge_Coordinated_Action_To_Help_Greece/1955511.html
http://www.arrow-net.eu/news/
http://1news.az/society/20090619113440786.html
http://de.academic.ru/pictures/dewiki/69/Europaeisches_parlament_strassburg_mit_flaggen.jpg
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3.%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82.jpg
http://img.salamnews.org/9848070f16afcb94ca19d1a5e112a8b5/1289038503_4.jpg
http://images.yandex.ua/yandsearch?p=1&text=%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%20%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&img_url=mheckel.files.wordpress.com%2F2007%2F12%2Feurope-map-new.jpg&rpt=simage
http://forexaw.com/TERMs/GSM/img245747_1-3_Karta_nefti_v_SA.jpg
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/rekreaciyniy-potencial-krain-karibskogo-morya1.html | Рекреаційний потенціал країн Карибського моря | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/dffef0947f90d3ab4d156c70d5ba0cad.pptx | files/dffef0947f90d3ab4d156c70d5ba0cad.pptx | |
https://svitppt.com.ua/geografiya/tunis.html | "Тунис" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/eb7509f766aaac9ae9e1a5c159ffd40c.pptx | files/eb7509f766aaac9ae9e1a5c159ffd40c.pptx | Тунис
Тунис - самая маленькая страна Магриба (арабского северо-запада Африки) и в то же время одно из наиболее древних государств мира. Здесь на каждом шагу стремление к современности и западному образу жизни соседствует с приверженностью традициям. Красоты Средиземноморского побережья, оазисы и пески Сахары, руины римских крепостей и святилищ, укреплённые поселения берберов, священные города ислама с каждым годом привлекают всё больше европейских туристов. А еще Тунис - это первое в мире исламское государство, принявшее конституцию (разработана просветителем и государственным деятелем Хайреддином ат-Туниси).
Географическое положение Туниса
Рельеф страны преимущественно равнинно-холмистый. Выделяются три зоны: гористая северная, степная центральная и пустынная южная. Главные географические области - разделённые долиной реки Вади Меджерда отроги Тель-Атласа и Сахарского Атласа, низменность Тунисский Сахель, а также Тунисская степь, прорезанная невысокими складчатыми горами. Тунис вытянут с севера на юг почти на 800 км; длина его береговой линии - около 1200 км. На севере берега высокие, местами обрывистые, прорезанные многочисленными заливами, самый большой из которых - глубоко вдающийся в сушу Тунисский залив; на востоке - низкие, изобилующие лагунами. Даже на значительном удалении от берега морское дно понижается очень медленно. Крупные заливы - Тунисский, Хаммамет, Габес (Малый Сирт) - усеяны островами.
Климат Туниса
Из-за географического положения и рельефа климат этой небольшой страны разный - на севере преобладает субтропический средиземноморскии, а на юге - тропический пустынный. Зимой приток влажных воздушных масс с севера приносит обильные дожди, погода в УТО время очень переменчива. Летом преобладает жаркая сухая погода, формирующаяся под воздействием воздушных масс из Сахары. Самое тёплое время - июль и август (25-27 С), самый холодный месяц - январь (9-11 С). Во внутренних районах страны и в горах средние термические амплитуды возрастают до 20 С. Зимой в окрестностях Гафсы иногда выпадает снег, случаются кратковременные морозы до -9 С. Центр максимальных летних температур находится поблизости от Охотт эль-Джерид - до +54 С.
Несколько раз в год, в основном летом, два дня подряд в Тунисе дует горячий пустынный ветер сирокко, приносящий песок из Сахары и у многих людей вызывающий плохое самочувствие. Температура в это время переваливает за 45 С.
Население Туниса
Этнический состав населения Туниса практически однороден: 99% жителей составляют арабы, 1% - в основном берберы (группа коренных североафриканских народностей), кочующие племенами в степных и гористых районах. Структура населения существенно изменилась после 1957 г., когда из страны эмигрировала значительная часть европейцев и евреев. Сегодня Тунис - это страна с молодым населением {50% моложе 15 лет). Еще одна особенность - преобладание мужчин над женщинами.
Достопримечательности Туниса
Мягкий средиземноморский климат, тёплое море, прекрасные песчаные пляжи, множество достопримечательностей, доброжелательность жителей и, наконец, близость к Европе делают Тунис крайне привлекательной в туристическом отношении страной региона. Большое значение имеют четыре района: Сус - Аль-Мунастир, Хаммамат - Набуль, Джарба - Зарсис, а также город Тунис и окрестности. Четверть всех доходов от туризма даёт мыс Бон, вернее, его южная часть - узкая полоса пляжей между городами Хаммаматом и Набулем. Показательна история Хаммамата, буквально за десятилетие превратившегося из небольшой рыбацкой деревушки в огромный туристический комплекс с сотнями отелей (некоторые - на тысячу мест). Особого внимания заслуживает столица государства - город Тунис, расположенный на западном берегу Тунисской бухты Средиземного моря. Сердце города и одна из главных достопримечательностей Туниса - его древняя часть Медина с мечетями, кофейнями, банями, торговыми майданами
Тунис - древняя исламская страна. Об этом красноречиво свидетельствует архитектура. Тунис, который в прошлом называли Нумидией, Ливией, Африкой, Ифрикией и Варбарией, на протяжении 3000 лет испытывал влияние средиземноморских цивилизаций. Одна из древнеримских достопримечательностей Туниса - Булла Регия. В античном мире ходила легенда о его жителях, "ушедших под землю" в поисках спасительной прохлады. Римские колонисты строили здесь двухэтажные дома - один этаж над, а другой под землёй. Древнеримские руины - среди главных туристических достопримечательностей Туниса.
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/misto-drezden.html | Місто Дрезден | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/17b6baf8ac848d417ee9773c3cd2de00.pptx | files/17b6baf8ac848d417ee9773c3cd2de00.pptx | Місто Дрезден
Роботу виконала
студентка гр. КТО-32
Манукян Шушана
Цвінгер являє собою яскравий пам'ятник німецького бароко. Це палацовий ансамбль, який знаходиться в Альтштадте - старому місті Дрездена. Він складається з витончених ошатних павільйонів, які об'єднуються галереями.
Дрезденський Оперний театр Земпера - найвідоміший оперний театр Німеччини і один з найкрасивіших театрів світу. Побудований в XIX столітті за проектом зодчого Готфіріда Земпера. Оперний театр є родзинкою архітектурного ансамблю Театральної площі саксонської столиці.
Католицька Придворна Церква Хофкирхе, є одним з головних релігійних споруд Дрездена, розташовуючись вздовж набережної річки Ельби, поруч з Дрезденським замком. Вона вважається архітектурним шедевром пізнього бароко і з'явилася на світ у період з 1739 по 1754 р.
Дрезденський замок-резиденція, також Палац-резиденція - колишня резиденція саксонських курфюрстів (1464-1485, 1547-1806) і королів (1806-1918). Є одним із найстаріших будівель Дрездена, в архітектурі якого простежуються стилі від романського до еклектики.
Брюльскую терасу ведуть монументальні сходи (1814 р.), з боків якої встановлено чотири бронзові скульптурні групи, виконані в майстерні Шилінга. Скульптури символізують час доби.
Церква Фрауенкірхе - Богоматері була побудована між 1726 і 1743 роками під заступництвом Августа Сильного Баумейстер Георгом Бахром . Цей храм був одним з кращих європейських зразків стилю бароко в сакральній архітектурі. Фрауенкірхе стала однією з найважливіших протестантських церков Німеччини. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/reka-dnepr.html | "Река Днепр" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/a8f9592eadccdbcf5a4358de0709dc9a.pptx | files/a8f9592eadccdbcf5a4358de0709dc9a.pptx | Река Днепр
История
Первые упоминания о реке встречаются у греков в V веке до н. э., Геродот называл её Борисфеном (рекой с севера); у римских историков река получила имя Данаприс. Славянское название, период Киевской Руси — Славутич.
Днепр был частью важного торгового пути, соединяющего Прибалтику с Причерноморьем («Путь из варяг в греки»). На землях вокруг среднего течения Днепра в IX веке сформировалось ядро Древнерусского государства, здесь располагалась столица Руси (ныне столица Украины) — г.Киев. В XVI веке в излучине нижнего Днепра сформировалась база украинского казачества — Запорожская Сечь. Именно отсюда в 1648 году начали свой победоносный поход на запад казацкие отряды Богдана Хмельницкого.
История
В дальнейшем Среднее Приднепровье стало крупнейшим промышленным регионом юга Российской империи, а позже — СССР и Украины.
В 1943 году состоялась грандиозная битва за Днепр между армиями СССР и нацистской Германии, в ходе которой Днепр был форсирован и надежды гитлеровцев превратить эту природную преграду в непреодолимый оборонительный рубеж провалились.
Протяжённость реки Днепр — 2201 км, в пределах Украины — 981 км, площадь бассейна — 504 тыс. км², в Украине – 291,4 тыс. км². Берет начало в южной части Валдайской возвышенности возле деревни Бочарово Сычевского района Смоленской области, впадает в Днепровский лиман Черного моря.
Карта-схема бассейна реки Днепр в пределах Украины.
Всего в бассейн Днепра впадает около 32 тысяч речек, среди которых 89 рек – длиной 100 км и более. В Днепр впадает множество притоков, крупнейшие из них: Березина, Припять, Сож, Десна, Сула, Псел, Ворскла.
Вода в Днепре чистая, мягкая, насыщенная кислородом. Водная растительность развита хорошо. Грунты очень разнообразные: преобладают песчаные и иловато-песчаные, хрящеватые, глинистые, галечные, а местами и каменистые.
Из проходных рыб в низовьях Днепра входят: белуга, осетр, сельдь, тарань, рыбец и постоянно обитают: щука, плотва, красноперка, пескарь, усач, лещ, карась, вьюн, сом, окунь, ерш.
Дамба через Кременчугское водохранилище в Черкассах.
Вид на Днепр с Тарасовой горы в Каневе. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/transprt.html | транспрт | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/8a60d10c55509b2734801bc33713ed36.pptx | files/8a60d10c55509b2734801bc33713ed36.pptx | Підготувала Білокур Єлизавета
Розвиток транспорту Сумської області
Транспорт Сумської області — система транспортного обслуговування на теренах Сумської області, яка включає основні види міжміського громадського, залізничного та повітряного транспорту.
Власником тролейбусної мережі сумського тролейбуса є місто, забезпечення перевезення пасажирів здійснює КП СМР «Електроавтотранс» (Сумиелектротранс).
Тролейбус у Сумах є одним з головних видів громадського транспорту, що покриває як центральну частину, так і окремі віддалені мікрорайони.
Історія
Тролейбусний рух у Сумах було відкрито 25 серпня 1967 року. Першим міським тролейбусним маршрутом став «Хіммістечко — Залізничний вокзал». На початку відкриття було 25 б/в МТБ-82 з Москви і 10 нових Київ-4.
За період від дня відкриття тролейбусного руху по теперішній час підприємство очолювало 16 директорів, з них Іванов О.Ф. пропрацював найбільше — 11 років (1987—1998 рр.).
У кризові 1990-ті Сумам в цілому вдалося зберегти мережу сумського тролейбуса, однак від 1991 року не виконувався капітальний ремонт тролейбусів, а ремонтні роботи здійснювалися лише з відновлення корпусу та ходової частини. Враховуючи, що половина тролейбусів має термін експлуатації 20-28 років, стан електрообладнання в Сумах викликає серйозне занепокоєння.
В 2009-2010 роках на підприємстві велася цілеспрямована робота зі стабілізації тролейбусного парку. Разом з оптимізацією виробничого процесу, на підприємстві досягли того, що 2009 — на початку 2010 року на лінію щодня виходить 46-48 тролейбусів (2008 року цей показник становив 38-30), з яких через поломки у депо повертається усього 5-6 замість 10-12 проти торішніх показників. Коефіцієнт використання рухомого складу у КП «Електроавтотранс» (за інформацією його директора) є одним з найкращих в Україні.
Вартість проїзду
У 2016 році вартість одноразової поїздки становила 1 гривня 25 копійок.
З 1 січня 2017 року вартість одноразової поїздки становила 1 гривня 75 копійок.
З 1 квітня 2017 року вартість одноразової поїздки становила 2 гривні[7].
З 1 лютого 2018 року вартість проїзду становила 2,50 гривні.
З 1 лютого 2019 року вартість проїзду становить 4 гривні (для школярів та студентів 2 гривні).
На території області розвинуті усі види транспорту. В районах Слобожанщини і Сіверщини розташована доволі розлога мережа залізниць. Протяжність залізниць загального користування на 1985 рік — км.
Головні напрямки:
Київ — Харків
Конотоп — Курськ
Київ — Конотоп — Москва
Бахмач — Гомель
Сумська область межує з Російською Федерацією, довжина державного кордону — 298 км., на якому розташовані чотири пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіно, Пушкарне, Хутір-Михайлівський, Зернове) та п'ять — автомобільного (Бачівськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка).
Залізничний
У Сумській області знаходяться залізничні шляхи, які належать державній компанії «Укрзалізниця» в особах філій: в південній частині області (півночі Слобідщини) — Південна залізниця, в північній і центральній частинах — Південно-Західна залізниця.
Схема дільниць що обслуговуються локомотивним депо Конотоп
На теренах Сумської області діють: Сумська дирекція, Полтавська дирекція та Конотопська дирекція залізничних перевезень.
Найбільші залізничні вузли: Ворожба, Конотоп, Бахмач, Хутір-Михайлівський.
Повітряний
В області є кілька аеродромів, зокрема в Сумах міжнародний аеропорт «Суми» та аеродром у Глухові.
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/relef-geomorfologichna-budova.html | Рельєф. Геоморфологічна будова | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/3dc71d126f6f814a5c99974f4b6ee540.pptx | files/3dc71d126f6f814a5c99974f4b6ee540.pptx | Рельєф України. Рівнини.
Урок у 8 класі
Проненко О.П.,
учитель географії та економіки Люботинської гімназії №1
систематизувати та поглибити знання учнів про рельєф,ознайомити з формами рівнинного рельєфу, охарактеризувати низовини, височини, визначити пересічні та максимальні висоти рівнин, навчити складати стислу характеристику певних форм рельєфу;
удосконалювати вміння та навички учнів працювати з фізичною картою України, сприяти розвитку вміння зіставляти, аналізувати, описувати, розвивати вміння працювати з додатковою літературою, з інтернет-ресурсами;
виховувати патріотичні почуття завдяки пізнання рідного краю, здійснювати естетичне виховання шляхом сприймання прекрасного довкілля, вшановувати пам’ять великого Кобзаря.
Мета
називати основні форми рівнинного рельєфу України;
визначати найвищі точки рівнин;
наводити приклади рекордів рівнинного рельєфу України;
описувати низовини та височини за планом;
розповідати про природні пам’ятки, пов’язані з ім’ям Т.Г.Шевченко.
Після цього уроку учні зможуть:
«Учіться так, немов ви постійно відчуваєте брак своїх знань, і так немов ви постійно боїтеся розгубити свої знання».
"Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь..»
Конфуцій
Т.Г.Шевченко
Яку інформацію можна отримати з фізичної карти?
Що означають кольори: зелений, жовтий, коричневий?
Рельєф це…..?
Основні форми рельєфу…..?
За висотою рівнини розрізняють….?
За віком рівнини бувають…?
Гори за висотою ……..?
Гори за віком ……?
Рельєф формують сили….?
Внутрішні сили Землі називають…..?
До внутрішніх сил відносяться…..?
Зовнішні сили Землі називають…..?
Ендогенні сили це….?
Екзогенні сили це……?
Яри, балки, кари, каньйони це форми рельєфу сформовані під дією…….?
Рельєф – це сукупність форм твердої поверхні Землі. Його особливості відображають на фізичних картах.
Площа рівнин складає 95%. Значна частина України займає південно-західну частину великої Східно – Європейської рівнини. В її межах розташовані низовини (70%) та височини (25%).
Робота з фізичною картою України.
Знайдіть :
Поліську, Придніпровську, Закарпатську, Причорноморську низовини; Придніпровську, Подільську, Приазовську височини.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ЇХ АБСОЛЮТНІ ВИСОТИ. ЗРОБІТЬ ВИСНОВОК!
Характеристика височин і низовин України
Унікальність низовин і височин України.
“Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії, Блакитні здалека...”
Тарас Шевченко.
Перший шевченківський меморіал, зведений на Чернечій горі у 1883-84 рр.
Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка
Тарасова світлиця
Шевченківський національний заповідник
Домашнє завдання.
1. Опрацювати відповідний параграф.
2. На контурну карту нанести основні форми рельєфу та підписати максимальні висоти.
3. Продовжити збір інформації до захисту проектів.
4. Продовжити створення фотоальбому «Мальовнича Україна» |
https://svitppt.com.ua/fizika/zastosuvannya-elektroenergii.html | "Застосування електроенергії" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/80a0cc3ff3a289d772acd207edbfb95a.pptx | files/80a0cc3ff3a289d772acd207edbfb95a.pptx | Застосування електроенергії
Виконала: учениця 11 – А класу
Кирлейза Софія
Електроенергія відіграє важливу роль у побуті сучасної людини , супроводжуючи її всюди. Кожен з нас користується ліфтами, побутовою технікою, банкоматами, комп'ютерами - всі ці та багато інших звичні кожному речі, що полегшують наше життя, не здатні функціонувати без постійного електропостачання. При цьому кількість електроприладів, що оточують нас, не стає менше, воно постійно збільшується з року в рік. Електричне світло, тепло, гаряча вода, настільки необхідні для повноцінного затишку і комфорту в будинку , також надходять до нас завдяки електроенергії.
Роблячи своє життя комфортнішим, людина все більше стає залежною від електропостачання. Будь-які відключення електроенергії, нехай навіть і короткочасні, мають негативні наслідки. При цьому не можна забувати про промислові і соціально значущі об'єкти, в яких наявність електроенергії є необхідністю.
Енергетика забезпечує безперебійну роботу промисловості, сільського господарства, транспорту, комунальних господарств. Стабільний розвиток економіки неможливий без постійного розвивитку енергетики.
Величезну роль електроенергія грає в транспортному комплексі . Велику кількість електроенергії споживає електрифікований залізничний транспорт, що дозволяє підвищувати пропускну спроможність доріг за рахунок збільшення швидкості руху поїздів, знижувати собівартість перевезень, підвищувати економію палива.
Електроенергія в побуті невід'ємний помічник. Кожен день ми маємо з нею справу, і, напевно, вже не уявляємо своє життя без неї. Згадайте, коли останній раз вам відключали світло, тобто у ваш дім не надходила електроенергія, пригадайте, як ви лаялися, що нічого не встигаєте і вам потрібен світло, вам потрібен телевізор, чайник і купа інших електроприладів.
Значущості електроенергії в нашому житті можна посвітити цілу поему, настільки вона важлива в нашому житті і ми настільки звикли до неї. Хоча ми вже й не помічаємо, що вона надходить до нас у будинку, але коли її відключають, стає дуже не комфортно. Цінуйте електроенергію!
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/utvorennya-ta-poshirennya-bolit.html | Утворення та поширення боліт | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/2de0e4f695555fbf65f40efe4e4a416e.pptx | files/2de0e4f695555fbf65f40efe4e4a416e.pptx | Презентація на тему: Утворення та поширення боліт
Болото
Болото – одна зі складових внутрішніх вод. Це ділянки земної поверхні, які характеризуються великим застійним, слабкопроточним зволоженням верхніх шарів грунтового покриву. Болота є регуляторами водного режиму і водного балансу території.
Вони уповільнюють і зменшують річковий стік, знижують висоту весняної повені і збільшують її тривалість, впливають на процеси грунтоутворення, розвиток рослинного покриву.
Формування боліт визначається кліматичною, геологічною будовою, історією розвитку території, особливостями рельєфу, характером рослинного покриву. Переважання опадів над випаровуванням, незначний нахил місцевості, мала водопроникність порід є причинами заболочення.
Залежно від способу живлення та характеру рослинності болота поділяються на низинні, верхові й перехідні.
Низинні(евтрофні) болота живляться за рахунок атмосферних опадів і грунтових вод, вони порівняно багаті на мінеральні солі. Їх рослинний покрив складається з зелених мохів, болотного різнотрав’я. З деревних порід тут поширені вільха та береза. Зароджуються в зонах надлишкового зволоження в будь-яких пониженнях рельєфу, на плоских міжрічкових просторах, в низовинах біля водосховищ, при заростанні озер і ставків.
Верхові(оліготрофні) болота в основному живляться за рахунок атмосферних опадів, бідні на мінеральні солі. Поширені переважно на вододілах і мають випуклу поверхню. В їх рослинному покриві переважає сфанговий мох. В зонах давнього зледеніння верхові болота утворюються також на виходах скельних порід, оминаючи стадію низинного і верхового боліт.
Перехідні(мезотрофні) за способом живлення і характером рослинності посідають проміжне місце між низинними і верховими.
Ступінь заболоченості території визначається насамперед співвідношенням елементів водного балансу, які залежать від клімату. Оскільки клімат зональний, то розподіл боліт також є зональним. Поряд із широтною зональністю у поширенні боліт і заболоченні земель добре виражені регіональні особливості, пов’язані з історією формування території.
Болота також поділяють за прохідністю:
- прохідні болота – це болота зі щільним торф’яним покривом, а також лісові сфангово-соснові на піщаних грунтах;
- важкопрохідні – осоково-вільшані у притерасних пониженнях пойм;
- непрохідні – утворилися при заростанні озер.
• Найбільша кількість боліт зосереджена на континентах Євразія та Північна Америка.
• В арктичній тундрі знаходяться виключно низинні болота, ближче до півдня збільшується кількість верхових і перехідних боліт. Найбільш сприятливі умови для утворення боліт у зоні лісів, де міститься 80% всіх запасів торфу. В лісостепу, степу і вологих субтропіках на невеликих площах розвинуті заболочені землі і низинні болота. В пустелях і пониженнях рельєфу замість боліт утворюються солончаки.
• Площа одних лише торфяних боліт у світі складає більш ніж 1млн квадратних км.
• В 1967р. ЮНЕСКО була створена спеціальна міжнародна організація захисту боліт.
• Лише на Поліссі заповідними оголошено 60000 га боліт.
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/rekreaciyni-resursi-svitu1.html | "Рекреаційні ресурси світу" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/da19108f0ae345f997ac7a7f52c9876b.pptx | files/da19108f0ae345f997ac7a7f52c9876b.pptx | РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ
Рекреація – відновлення здоров‘я та працездатності шляхом відпочинку за межами житла – на природі або під час туристичної подорожі; рекреація – синонім поняття «відпочинок».
Рекреаційні ресурси поділяються не за походженням, а за характером використання. До рекреаційних належать як природні, так і антропогенні об‘єкти та явища, котрі можна використовивати для відпочинку, туризму і лікування.
Рекреаційні ресурси поділяються на 4 типи:
Рекреаційно-лікувальні(лікування мінеральними водами)
Рекреаційно-оздоровчі (купально-пляжні місцевості)
Рекреаційно-спортивні (гірськолижні бази)
Рекреаційно-пізнавальні (історичні пам‘ятки)
Широко застосовується також розподіл рекреаційних ресурсів на природно-рекреаційні та культурно-історичні пам'ятки.
Природно-рекреаційні ресурси
Головні форми природно-рекреаційних територій – зелені зони навколо великих міст, заповідники, національні парки.
Морські узбережжя
Береги річок та озер
Лісові масиви
Мінеральні джерела
Лікувальні грязі
Динаміка міжнародного туризму
Розподіл туризму по регіонам
Культурно-історичні пам'ятки
Памятки історії, археології, архитектури та мистецтва.
Херсонес
Софія Київська
Собор Святого Юра
Найбільн привабливі для відпочиваючих та туристів країни: Італія, Франція, США, Іспанія, Кіпр, Таіланд, Єгипет, Туреччина, де великий природно-ресурсний потенціал поєднується з культурно-історичними пам'ятками.
Все це стосуєтьс і окремих регіонів. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/rekreaciyni-resursi-svitu4.html | РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/56/58bf9e6aaa35452b03aef25424c9093c.pptx | files/58bf9e6aaa35452b03aef25424c9093c.pptx | РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ
Рекреація – відновлення здоров‘я та працездатності шляхом відпочинку за межами житла – на природі або під час туристичної подорожі; рекреація – синонім поняття «відпочинок».
Рекреаційні ресурси поділяються не за походженням, а за характером використання. До рекреаційних належать як природні, так і антропогенні об‘єкти та явища, котрі можна використовивати для відпочинку, туризму і лікування.
Рекреаційні ресурси поділяються на 4 типи:
Рекреаційно-лікувальні(лікування мінеральними водами)
Рекреаційно-оздоровчі (купально-пляжні місцевості)
Рекреаційно-спортивні (гірськолижні бази)
Рекреаційно-пізнавальні (історичні пам‘ятки)
Широко застосовується також розподіл рекреаційних ресурсів на природно-рекреаційні та культурно-історичні пам'ятки.
Природно-рекреаційні ресурси
Головні форми природно-рекреаційних територій – зелені зони навколо великих міст, заповідники, національні парки.
Морські узбережжя
Береги річок та озер
Лісові масиви
Мінеральні джерела
Лікувальні грязі
Динаміка міжнародного туризму
Розподіл туризму по регіонам
Культурно-історичні пам'ятки
Памятки історії, археології, архитектури та мистецтва.
Херсонес
Софія Київська
Собор Святого Юра
Найбільн привабливі для відпочиваючих та туристів країни: Італія, Франція, США, Іспанія, Кіпр, Таіланд, Єгипет, Турція, де великий природно-ресурсний потенціал поєднується з культурно-історичними пам'ятками.
Все це стосуєтьс і окремих регіонів.
Автор:
Бєлоножко Олексій Володимирович,
вчитель географії
Світлодолинської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Мелітопольського району
Запорізької області |
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-pivdennoshidnoi-azii.html | "Країни Південно-Східної Азії" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/85b5ae7ba2355b545777a599e7d56fac.pptx | files/85b5ae7ba2355b545777a599e7d56fac.pptx | Країни Південно-Східної Азії
Південно-Східна Азія — південно-східна частина Азії, яка включає країни на південь від Китаю і на схід від Індії. Знаходиться у зоні підвищеної сейсмічної і вулканічної активності.
Південно-Східна Азія поділяється на два географічні регіони: Азійський материковий та острівний. Вона зазнала сильного культурного впливу сусідніх Китаю та Індії.
Азійський материковий регіон цієї частини світу є майже повністю буддистським. У острівному регіоні присутні також християнство та іслам.
Країни Південно-Східної Азії після Другої світової війни
Країни Південно-Східної Азії (Бірма, Таїланд, В'єтнам, Лаос, Камбоджа, Малайзія, Філіппіни, Індонезія, Сінгапур) під час Другої світової війни були окуповані Японією. Після поразки Японії в регіоні розгорнувся національно-визвольний рух. У серпні 1945 р. у В'єтнамі та Індонезії перемогли революції. 2 вересня 1945 р. В'єтнам був проголошений демократичною республікою Головою Тимчасового уряду та беззмінним керівником країни протягом наступних 24 років став Хо Ші Мін. 17 серпня 1945 р. була проголошена незалежність Республіки Індонезія, першим президентом якої став Сукарно (з 1968 р. - Сухарто). Однак країни метрополії розпочали воєнні дії проти цих держав.
Хо Ші Мін
Сукарно
У вересні 1945 р. французькі війська захопили центральну і південну частини В'єтнаму. Однак завдяки допомозі СРСР в'єтнамській армії вдалося навесні 1945 р. розбити французький експедиційний корпус у районі Дьєнб'єнфу. У липні 1954 р. між Францією і В'єтнамом були підписані Женевські угоди, за якими незалежним став Північний В'єтнам (Демократична Республіка В'єтнам - ДРВ). На південь від 17-ї паралелі у Південному В'єтнамі розташувалися французькі війська. У 1956 р. у Південному В'єтнамі було проведено вибори до Національних зборів і прийнято конституцію. США" Велика Британія, Франція визнали цю нову республіку і надали їй значну економічну й військову допомогу. Однак створений у 1960 р. Національний фронт визволення Південного В'єтнаму на чолі з комуністами, спираючись на підтримку ДРВ, розгорнув активні бойові дії проти сайгонського режиму, що поклало початок громадянській війні у В'єтнамі.
США, прагнучи утримати Південний В'єтнам під своїм контролем і не допустити встановлення там комуністичного режиму, поступово втягнулися в цю війну, а з 1964 р. розпочали активні воєнні дії проти ДРВ. Американсько-в'єтнамська війна- найбільш кривава серед локальних війн XX ст. - тривала майже 10 років і завершилися перемогою ДРВ. У січні 1973 р. США підписали Паризьку угоду про припинення війни і відновлення миру у В'єтнамі. 2 липня 1976 р. В'єтнам було об'єднано і проголошено створення Соціалістичної Республіки В'єтнам (СРВ) зі столицею в Ханої.
В Індонезії до 1949 р. точилася війна з країною-метрополією - Нідерландами. Після періоду "ліберальної економіки" 1950- 1957 рр., який характеризувався нестабільністю господарського життя, Сукарно запровадив воєнний стан. Спроба комуністів захопити владу в 1965 р. була придушена військовими на чолі з генералом Сухарто, який у 1968 р. став президентом, встановивши "новий порядок", що спирався на переважний вплив армії у всіх сферах життя. З цього періоду країна розвивалася здебільшого завдяки експорту нафти. У 70-80-ті роки було денаціоналізовано промисловість і аграрний сектор. Зовнішня і внутрішня політика стала орієнтуватись на західні країни - іноземному капіталові були надані пільгові умови для інвестицій. Рівень життя залишався порівняно невисоким. Після виборів 1987 р. режим Сухарто ще більше зміцнів і у XXI іст. країна вступила в умовах відносного економічного піднесення та політичної стабільності.
Один із найтрагічніших періодів розвитку пройшов після війни у Камбоджа. Після здобуття незалежності у 1954 р. там було відновлено монархію на чолі з принцом Сіануком. У 1970 р. у країні відбувся державний переворот і до влади прийшов уряд на чолі з генералом Лон Нолом. Камбоджа проголошувалась Кхмерською Республікою, а монархія була ліквідована. Але у 1975 р. до влади прийшов націоналістичний ультралівий режим "червоних кхмерів" на чолі з Пол Потом. Обравши за взірець маоцзедунівський Китай, Пол Пот висунув ідею кхмерського соціалізму: ліквідація міст, торгівлі, грошей, сім'ї, створення сільськогосподарських комун. Було знищено майже всю інтелігенцію та військових. Усіх жителів Пном-Пеня (столиці Камбоджі) виселели в сільську місцевість за 72 год, запровадили примусові шлюби. Загинуло 3 млн з 8 млн населення. У 1978 р. В'єтнам за підтримки СРСР захопив Камбоджу, полпотівців вигнали з країни і в січні 1979 р. була проголошена Народна Республіка Кампучія. Через 10 років в'єтнамські війська було виведено. Камбоджа поступово стала повертатися до мирного життя.
У 70-80-ті роки при владі в країні перебував пров'єтнамський режим. Йому протистояли прибічники принца Сіанука, який правив країною до 1970 р., і "червоні кхмери", які контролювали великий регіон на кордоні з Таїландом. Тільки наприкінці 80-х років розпочався політичний діалог з метою досягнення єдності в державі. У1989 р. В'єтнам вивів свої війська, у 1993 р. відбулися вибори, на яких перемогу здобули прибічники принца Сіанука, котрий знову очолив державу. У Камбоджі відновилась монархія. Але мирні ініціативи були зірвані у 1997 р., коли розпалася урядова коаліція і прибічники колишнього прем'єр-міністра Хун Сена розпочали громадянську війну.
Нородом Сіанук
У Південній Кореї (Республіці Корея), що виникла в 1948 p., щорічне економічне зростання протягом останніх 50 років було на рівні 4,5-13 %, нині дохід на одну особу становить понад 11 тис. дол. на рік. Економічне процвітання країни розпочалося з розвитку текстильної промисловості й експорту текстилю, ціни на який на світовому ринку були невисокими внаслідок низької собівартості робочої сили. У країні панував авторитарний режим військових (1948-1960 pp. - Лі Син Ман, 1960-1979 pp. - Пак Чжон Хі). Демократичні перетворення розпочалися у 1987 p., коли було проведено перші всенародні вибори і введено в дію демократичну конституцію країни. У 80-х роках Корея стала світовим лідером із виробництва побутової техніки, кораблів, легкових автомобілів, взуття.
Китайська Республіка (Тайвань) була створена у 1949 р. Чан Кайші, який емігрував на острів з континентального Китаю після поразки у громадянській війні. Як і в Кореї, економічному зростанню тут сприяв авторитарний режим: 1949-1975 рр.- Чан Кайші, 1975-1986 - Цзяа Цзінго, сина Чан Кайші. Демократичні перетворення утвердились лише після смерті останнього. Правлячий режим створив умови для розвитку таких галузей промисловості, як текстильна, виробництво одягу і взуття, іграшок; пізніше розвинулися машинобудування, наукомісткі галузі. На сьогодні на Тайвані резервний запас валюти у доларах США найбільший у світі.
Чан Кайші
Філіпіни
У 1946 р була проголошена незалежність Філіппін, однак США, під владою яких Філіппіни знаходились з 1898 р. зберігали тут свої військові бази та економічні позиції. Довгий час внутрішнє становище у країні було нестабільним через численні конфлікти між різними політичними угрупованнями, які нерідко доходили до збройного протистояння (комуністи, мусульмани).
У 70-х роках у країні було встановлено диктатуру Ф. Маркуса. Вводився військовий стан, будь-які прояви невдоволення придушувались силою. Такі методи правління не сприяли стабілізації в країні: посилився партизанський і екстремістський рухи. Ф. Маркус привласнював велику кількість державних коштів. Адміністрація США заплющувала очі на такі зловживання, тому що вона боялась, що Філіппіни можуть потрапити у сферу впливу СРСР або Китаю. Також диктатура гарантувала присутність американських баз на островах. (Бази США були головним джерелом прибутків диктатури Ф.Маркуса).
Зміни у відносинах між СРСР і США, а також у ставленні американської адміністрації до диктатора, привели до зміни влади на Філіппінах. У результаті президентських виборів 1986 р. до влади прийшла демократична опозиція на чолі з Корасон Акіно.
Новий президент розпочала ряд радикальних перетворень: була прийнята нова конституція, розпочата земельна реформа та модернізація економіки, з країни були виведені американські війська і ліквідовано найбільшу базу ВМС і ВВС США Субік Бей. Ці реформи заклали основи подальшого стрімкого економічного зростання країни. Проте політичне становище у країні залишається нестабільним: відбулось ряд невдалих військових переворотів, продовжується партизанський рух, мусульманські екстремісти вдаються до терористичних актів, захоплення заручників тощо.
Таїланд
У період Другої світової війни Таїланд був прибічником Японії. Але в 1944 р. гору взяли сили, що переорієнтували зовнішню політику на США і Англію. Політичне становищу у країні після війни було нестабільним, двічі в країні встановлювалась військова диктатура (1957-1973 рр, 1976-1977 рр). Після відновлення конституційного порядку неодноразово відбувались спроби державного перевороту. Не зважаючи на військові перевороти країна продовжує залишатися конституційною монархією.
Починаючи з кінця 70-х років почався процес бурхливого економічного розвитку. Швидкими темпами в країні розвивається електроніка і електротехніка, нафтопереробна, хімічна та автомобільна промисловість. На 1991 р. Таїланд займав 7 місце по рівню доходів на душу населення серед країн Східної Азії (3 1990 доларів США) і 9-е за чисельністю населення (57 млн чоловік). Зберігаючи цю позицію по теперішній день. Такий швидкий ріст економіки країни був досягнутий за рахунок дешевої робочої сили. Але таке джерело росту ї ненадійним і в майбутньому очікується уповільнення швидкого економічного розвитку. Вагомим чинником розвитку Таїланду став туризм, в який вкладаються величезні кошти.
В умовах коли прибутки держави збільшились уряд Таїланду намагається перетворити країну у регіонального лідера. Створюється могутня армія, авіація і флот.
У Сінгапурі, що став незалежною державою у 1965 p., понад третина населення зайнята у фінансовій галузі та сфері послуг. Місто Сінгапур - один із фінансових центрів світу і великий порт. Лідером правлячого в країні авторитарного режиму з 1959 по 1990 р. був прем'єр-міністр Лі Куан Ю. Головні статті експорту - електроніка та комп'ютерна техніка, продукти нафтохімії, легкої промисловості.
Лі Куан Ю
У Гонконгу (Сянгані), що перейшов під юрисдикцію Китаю від Великої Британії 1 липня 1997 p., дохід на одну особу складає - 24,5 тис. дол. на рік. Місто експортує до 90 % виробленої продукції (одяг, іграшки, годинники). У виробництві зайнято 28,5 % населення, стільки ж - у торгівлі, ресторанному та готельному бізнесі.
Швидкий економічний розвиток багатих корисними копалинами країн регіону відбувається завдяки переважно китайській буржуазії, яка виявила тут надзвичайну підприємливість, дуже швидко створивши великі транснаціональні корпорації. У федерації Малайзія власне малайська буржуазія контролює лише 30 % економіки, китайська - 60%. На експорт ідуть каучук, олово, нафта, деревина, а останнім часом- електротехнічні вироби, комп'ютери. Щорічний приріст ВВП - 8-9 %.
Королівство Таїланд, яке тривалий час було слаборозвинутою, політично нестабільною державою (за 60 років 17 державних переворотів), у 70-80-х роках перетворилося на найбільшого у світі експортера рису. У 80-х роках завдяки іноземним інвестиціям і технологіям експортними товарами стали електроніка, продукція хімічної й автоскладальної промисловості.
Молоді індустріальні країни прагнуть до регіонального об'єднання. У 1967 р. Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни утворили економічне об'єднання АСЕАН. Економічна інтеграція, безмитна торгівля в межах Асоціації дали змогу підняти рівень виробництва й перетворити цей регіон на один із центрів світової економіки.
Розвиток країн Азії в другій половині XX ст. характеризувався різноманітністю моделей та ідеологічних парадигм. Значній частині азійських держав не лише вдалося стати на шлях стійкого розвитку, а й успішно конкурувати з провідними європейськими державами та США, що дає підстави багатьом фахівцям ввести в обіг поняття "тихоокеанське століття''. І справді, за багатьма параметрами саме Азійсько-Тихоокеанський регіон (АТР) усе більше стає центром світової торгівлі та виробництва товарів і технологій.
Бруней
Султан Брунею Хассанал Болкія
Східний Тимор
Таур Матан Руак
Індонезія
Сусіло Бамбанг Юдойоно
Камбоджа
Нородом Сіамоні
Лаос
Сайнясон Тюммалі
Малайзія
Султан Мізан Зайнал Абідін
М’янма
Тін Сін
Сінгапур
Тоні Тан Кен Ям
Таїланд
Пхуміпон Адульядет
Філіпіни
Бениньо Акіно |
https://svitppt.com.ua/geografiya/religii-svitu.html | Релігії світу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/32ddbe3b347658e4c3271251682b7d4c.pptx | files/32ddbe3b347658e4c3271251682b7d4c.pptx | Презентація з географії на тему: “ Релігії світу ”
Виконала учениця 10-Б класу Христич Анна
1. Християнство
2. Буддизм
3. Іслам
Релігія (від лат. religio – зв'язок) - віра, особлива форма усвідомлення світу, яка не потребує обгрунтування і доказів. У широкому сенсі, як суспільний інститут, сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Включає до свого складу сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т.д.
Найбільша за кількістю послідовників світова релігія.
Християнство
Християнство виникло в Палестині в результаті діяльності Ісуса Христа, а також його найближчих послідовників.
Поширення християнства, особливо в перші п'ять століть нашої ери, йшло дуже швидко.
Більшість християн визнає необхідність здійснення таїнств - священних дій, покликаних повідомити віруючим Божу благодать. Православні, католики і монофісіти визнають сім таїнств: хрещення, миропомазання (у католиків - конфірмація), причастя, покаяння (сповідь), елеосвячення,
шлюб, священство. Більшість протестантів - тільки два: хрещення і причастя.
Християнство має велике число напрямів, течій, деномінацій. Основні напрями - православ'я, католицизм, протестантизм, монофісітство, несторіанство. Православ'я та монофісітство в організаційному відношенні діляться на значне число помісних церков. Загальна чисельність християн становила у 1996 р. 1955 млн. чоловік, близько 34% всього населення світу.
Буддизм
Виник в Стародавній Індії в VI-V ст. до н.е. Засновником вважається Сіддхартха Гаутама. Основні напрямки: хінаяна і махаяна. У центрі буддизму - вчення про "чотири благородні істини": існують страждання, його причина, стан звільнення і шлях до нього.
Страждання - стан неспокою, напруженості, рівне бажанням; звільнення (нірвана) - стан непов'язаності особистості із зовнішнім світом, досконалої задоволеності і самодостатності, що тягне за собою знищення бажань, точніше - згасання їх пристрасності.
В буддизмі немає душі як незмінної субстанції, немає протиставлення суб'єкта й об'єкта, духу і матерії, немає Бога як творця і безумовно вищої істоти. В ході розвитку буддизму поступово склалися культ Будди і бодхісатв, ритуал і чернечі громади. Буддизму дотримуються в світі близько 500 млн. чоловік.
Іслам (по-арабськи "покірність")
Монотеїстична релігія, одна зі світових релігій (поряд з християнством і буддизмом), її послідовники - мусульмани.
Виник в Аравії в VII ст. Засновник - Мухаммед. Іслам складався під значним впливом християнства і іудаїзму. В результаті арабських завоювань розповсюдився на Близькому і Середньому Сході, пізніше в деяких країнах Далекого Сходу, Південно-Східної Азії, Африки.
Головні принципи ісламу викладені в Корані. Основні догмати - поклоніння єдиному всемогутньому Богу - Аллаху і шанування Мухаммеда пророком - посланником Аллаха. Мусульмани вірять у безсмертя душі і загробне життя.
П'ять основних обов'язків, передбачених прихильникам ісламу: 1. віра в те, що немає Бога крім Аллаха, а Мухаммед є посланник Аллаха; 2. п'ятикратна щоденна молитва; 3. милостиня на користь бідних; 4. пост у місяці рамазан; 5. паломництво в Мекку, скоєне хоча б раз у житті.
Основні напрямки - сунізм і шиїзм. У X ст. створена система теоретичного богослов'я - калам; правова система ісламу розроблена в шаріаті. У VIII-IX ст. виникло містична течія - суфізм. Число послідовників ісламу оцінюється в 880 млн. чоловік. Майже у всіх країнах з переважно мусульманським населенням іслам є державною релігією.
Дякуємо за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/vazhneyshie-ekologicheskie-problemi.html | "Важнейшие экологические проблемы" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/db9ad355da9606ea7d3c190fb0c7c7f6.pptx | files/db9ad355da9606ea7d3c190fb0c7c7f6.pptx | Важнейшие экологические проблемы
Проблема ресурсов и получения энергии
Экологические проблемы использования невозобновляемых энергетических ресурсов
На современном этапе развитие народного хозяйства каждой страны зависит от способа решения трех важных проблем производства: энергии, экономики и экологии. Нельзя допустить быстрого исчерпания запасов энергии. Поэтому рациональный способ развития страны сегодня должен учитывать еще и экологический аспект.
Обеспечение энергетических потребностей человечества является глобальной, стратегической проблемой, сложность и противоречивость которой постоянно растет. Это обусловлено: увеличением численности населения и объемов производства; ростом энергопотребления; истощением запасов традиционного топлива; ухудшением экологической ситуации и климатическими изменениями.
Сегодня около 90% источников энергии происходит из невозобновляемых ресурсов-нефти, природного газа, угля, урана, запасы которых уменьшаются очень быстро (рис.1).
Истощение невозобновляемых топливно-энергетических ресурсов (ТЭР), отсутствие реальных альтернатив их замены, наличие рисков при их производстве и транспортировке последнее время приобретают все большее значения через общую нестабильность добычи ТЭР в регионах и напряжение на топливно-ресурсных рынках.
Накопление полезных ископаемых продолжалось миллионы лет, а сейчас объемы потребления нефти и газа втрое превышают объемы открытых новых месторождений.
Использование полезных ископаемых в будущем зависит от следующих факторов:
увеличение мировой популяции;
рост объемов производства в развитых странах;
наращивания промышленного производства развивающихся стран;
коэффициента полезного действия установок, сжигающих топливо;
степени термической изоляции зданий.
К важнейшим проблемам, связанным с полезными ископаемыми, относятся:
загрязнения атмосферы и угроза глобального повышения температуры;
угроза загрязнения океанов нефтью;
задолженность развивающихся стран, вследствии импорта нефти.
Развитые страны мира, прежде страны ЕС, которые уже достигли значительных успехов в решении проблем энергоэффективности, продолжают поиск новых источников энергообеспечения и разработку мероприятий по энергосбережению. Учитывая ситуацию, что сегодня складывается, эти проблемы придется решать в условиях общей нестабильности в мире, в том числе и на горюче-ресурсных рынках, при неблагоприятных прогнозах относительно дальнейшего роста цен на энергоресурсы и незначительных иностранных инвестиций в отечественную экономику. Необходимо государственное регулирование процессов энергосбережения и проведения целенаправленной государственной политики. Только государство посредством взвешенной, законодательной, гибкой ценовой, тарифной и налоговой политики может обеспечить дееспособность финансового механизма энергосбережения.
Ограничение бесполезных затрат энергии - это одновременно сбережение и обеспечение устойчивого развития. Согласно данным Европейской комиссии, производство дополнительного 1 кВтч энергии вскоре будет стоить на 50-400% больше, чем его сбережения. На основе этого можно сделать вывод, что энергетическая эффективность - шестой вид топлива - является важнейшим источником энергии (рис. 3), даже больше, чем нефть. Эффективное использование энергии - это гигантский источник экономии средств, который до сих пор в значительной степени игнорируется в Украине и мире.
Вопросы экономии энергии и повышения эффективности ее использования являются актуальными и с экологической точки зрения, поскольку сегодня атмосфера Земли разогревается намного быстрее, чем в прошлом.
Это обусловлено деятельностью человека: во-первых, человек подогревает атмосферу, сжигая большое количество угля, нефти, газа, во-вторых, и это главное, в результате сжигания органического топлива, а также вследствие уничтожения лесов в атмосфере накапливается углекислый газ.
Из нетрадиционных возобновляемых источников по статистическим данным в Украине потребляется энергии объемом 15,2 млн. тонн условного топлива, из них около млн. тонн - энергии, произведенной на гидростанциях.
Отметим, что в Украине загрязнения окружающей среды вредными выбросами уменьшалось не за счет внедрения энерго- и природосберегательных технологий, а благодаря существенному снижению объемов производства промышленной продукции.
Экологические проблемы получения энергии
Интенсивное развитие промышленности, рост численности населения на планете привели к тому, что через каждые 10 лет производство энергии удваивается.
Производство энергии связано с наиболее экологически опасными способами ее производства - тепловые, гидравлические, атомные станции. Почти не используются экологично чистые источники энергии - Солнца, ветра, земного тепла, океанических и морских притоков.
Теплоэнергетика - производство электрической энергии с помощью электрических генераторов - паровых турбин, работающих за счет сгорания твердых (уголь), жидкостных (мазут, нефть) и газообразных (природный газ) виде ей топлива. Это один из экологически опасных методов производства энергии, так как атмосфера загрязняется вредными веществами - оксидами серы, азота, которые создают кислотные осадки, а также пеплом, который ухудшает прозрачность атмосферы.Из-за этого уменьшается интенсивность фотосинтеза, температура атмосферы.
Гидроэнергетика - производство электроэнергии за счет кинетической энергии воды падает на лопасти турбины с большой высоты-плотины Этот метод производства энергии экологически менее опасен Но при строительстве ГЭС за атоплюеться большие площади полезных земель, уничтожаются растения, исторические памятники, изменяются природные биогеоценозы Существует возможность разрушения плотины - в результате затопления большой площади, разрушением я месіст.
Атомная энергетика - в Украине производится более 40% электроэнергии за счет энергии распада радиоактивных элементов - урана, плутония. При этом выделяется большое количество тепла. Тепломощность ядерного топлива примерно в 800 млн. раз больше, чем органического.
Считается, что уже сейчас в биосферу попало 64 кг плутония, а это столько, что может вызвать раковые болезни у такого количества людей, превышает нынешнее население планеты в 15 раз Это одна из причин роста числа раковых заболеваний, ускорение мутаций под действием радиоактивного излучения.
Термоядерные электростанции (ТЭС), в которых энергия выделяется не при расщеплении атомного ядра, а за счет синтеза тяжелых элементов из легких, например из ядер водорода. Такие процессы происходят в звездах. Топливом может быть дейтерий - тяжелый водород.
Но чтобы эту энергию получить, надо нагреть дейтерий до 100 млн. градусов и удерживать плазму с температурой 1 млн. градусов Это технически очень сложная проблема Первая в мире такая экспериментальная станция строится во Франции. Но в любом из вариантов - АЭС или ТЭС возникают одинаковые проблемы - радиоактивность.
Альтернативные источники энергии
Альтернати́вная энерге́тика — совокупность перспективных способов получения,передачи и использования энергии, которые распространены не так широко, как традиционные, однако представляют интерес из-за выгодности их использования и, как правило, низком риске причинения вреда окружающей среде.
Ветроэнергетика
Биотопливо
Солнечные батареи
Перспективы использования возобновляемых источников энергии связаны с их экологической чистотой, низкой стоимостью эксплуатации и ожидаемым топливным дефицитом в традиционной энергетике.
Подготовили:
Борода Тамара
Стрюков Андрей |
https://svitppt.com.ua/geografiya/mistochernigiv.html | Місто-Чернігів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/d94a6ed96cdee035d264e1a2002f2b4d.pptx | files/d94a6ed96cdee035d264e1a2002f2b4d.pptx | Місто-Чернігів
Підготувала:
Студентка 22 групи
Науменко Марина
Місто Чернігів - це адміністративний, промисловий, економічний і культурний обласний центр України. Він розташований на півночі України, в 140 км від Києва і 60 км від Славутича. Населення Чернігова складає близько 300 тис. чол.
Відповідно до історичних досліджень історія міста починається з 7 ст. н.е. і нараховує більше 1300 років. У Чернігові є багато древніх церков і соборів, що містять пам'ятники древнього живопису і архітектури 11-12 ст.
У сучасному Чернігові, розташованому серед мальовничих пейзажів ріки Десна, мотиви теперішнього міста унікально сполучаться з древніми архітектурними пам'ятками пам'ятниками. Місто дуже зелене, і, звичайно ж, його визначні пам'ятки варто подивитися. Особливо це стосується його історичної частини, яку називають "Вал". Тут є тінисті парки, білосніжні церкви і золоті куполи. Прекрасні музеї і дванадцять гармат, які були подаровані місту Петром І.
Пам'ятники і меморіальні плити розповідають історію боротьби за незалежність у роки Першої і Другої світових воєн. Серед 22 відомих архітектурних пам'ятників 10-19 ст. найбільш видатними є Спасо-Преображенський собор, Собор Св. Бориса і гліба, Успенський собор, Церква Св. Параски, Свято-Ільїнська церква, Єлецький монастир, Церква Св. Катерини і Троїцький собор, із дзвіниці якого можна побачити панораму Чернігова.
Чернігів також є і культурним центром. У місті є Драматичний театр, Молодіжний і Ляльковий театри, Філармонія, кілька будинків культури і кінотеатрів.
Чернігів є дуже компактним містом, тому з Валу можна дуже легко добратися до його центральної частини, де пам'ятники старовини прекрасно сполучаються із сучасними адміністративними будинками, магазинами, кафе, готелями, магазинами, кафе, гостиницями.
На даний час деякі з соборів відкриті для богослужінь, а в деяких із них розташовані музеї.
На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.
Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і XVII-ХІХ ст. Понад 200 із них мають світове значенн. Найбільш цінними пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові.
На державному обліку в області перебуває 239 пам’яток архітектури та містобудування (з них — 171 національного значення), 2316 пам’яток археології (з них — 31 національного значення), 2279 пам’яток історії (з них — 8 національного значення), 127 пам’яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). 14 міст і селищ міського типу включені до Списку історичних населених місць України. Це Батурин, Борзна, Ічня, Козелець, Короп, Любеч, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки, Седнів, Сосниця, Срібне, Чернігів.
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/misto-liverpul.html | Місто Ліверпуль | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/5d489db6de84c39c252faef771af93ef.pptx | files/5d489db6de84c39c252faef771af93ef.pptx | Місто Ліверпуль
Роботу виконала студентка гр.КТО-32
Манукян Шушана
Архітектурний колорит міста вражає різноманітністю форм і стилів будівель, найстаріші з яких були побудовані в кінці 18 ст. (більш ранні будівлі та споруди, на жаль, до сьогоднішніх днів не збереглися). Як вважають справжні знавці європейської культури, Ліверпуль - найкраще місто для знайомства з епохою Вікторіанської Англії, що стала втіленням англійських культурних традицій. Саме завдяки цьому туризм в Ліверпулі користується величезною популярністю у іноземців.
Один з найбільш впізнаваних орієнтирів міста - культовий символ Ройял Лайвер Білдінг. Розташоване в голові пірсу будівлі поряд з сусідніми структурами (всі-адміністративні будівлі морського порту), вирівнюючими берегову лінію міста, - Кьюнард Білдінг і Мерсі Докс - Три Прикраси Ліверпуля.
Альберт Док, розташований на береговій лінії Ліверпуля в безпосередній близькості від центру міста та інших головних визначних пам'яток, щороку відвідують не менше п'яти мільйонів чоловік.
У Ліверпулі знаходяться два розкішних собори - Кафедральний собор, що належить англіканської церкви і католицький собор, який представляє мальовничий приклад церковної архітектури другої половини двадцятого століття. Англіканський собор Ліверпуля побудований в минулому сторіччі і вважається порівняно новим за стандартами соборів будівлею. |
https://svitppt.com.ua/fizika/zastosuvannya-elektrolizu1.html | "Застосування електролізу" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/0d61d450f3b50c3807a10d93d35d27dc.pptx | files/0d61d450f3b50c3807a10d93d35d27dc.pptx | Микола Вінграновський
Микола Степанович Вінграновський - класик української літератури, видатний український поет, письменник- шістдесятник, кінорежисер, сценарист, кіноактор.
Основні відомості з життя
Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області. Його батько – працьовитий заможний селянин, мати походила з давнього запорізького роду. Батьки й сонячний степовий край наділили хлопця бунтівною козацькою вдачею.
Згадуючи своє дитинство, письменник стверджує, що змалечку пам'ятав лише степ: «скрізь, куди не глянь степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки…
Не сліпий випадок, а велика потреба нашого народу в духовному відродженні, в припливі нових творчих сил стояла за долею кожного з отих «дітей війни» і вела їх життєвими дорогами... Так і Миколу Вінграновського привела вона з Богопільської школи на Миколаївщині — через захоплення Шевченком, Пушкіним, Лермонтовим — до Київського театрального інституту, «вивела» на Олександра Петровича Довженка, непомильне око якого зразу ж вирізнило обдарованого юнака, а щаслива рука «коронувала» на долю артиста, кінорежисера й поета, на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу...
Довженко запросив здібного юнака навчатися у Всесоюзному державному інституті кінематографії в Москві. В 1960 році М.Вінграновський закінчив цей інститут. Згодом він знявся у кількох фільмах, потім були режисерські роботи та плідна літературна праця …
Творчість
Перші поетичні публікації письменника з’явилися ще в 1957-58 рр. Проте справжнім дебютом стала велика добірка віршів у «Літературній газеті » 7 квітня 1961р.
Вагомим актом поетичного самоствердження Миколи Вінграновського стала його перша поетична збірка «Атомні прелюди», що вийшла 1962 року.
Наступна поетична збірка поета вийшла через п'ять років. Звалася вона «Сто поезій», але насправді в ній їх було... дев'яносто дев'ять.
Виразним свідченням подальшого творчого розвитку Вінграновського стала збірка «На срібнім березі» (1978). А 1984 року вийшла просто дивовижна невеличка книжечка — «Губами теплими і оком золотим».
Потім були ще поетичні збірки, була велика книжка «Вибраного» (1986)... Остання ж збірка — «Цю жінку я люблю» (1990) — містить, крім інтимної лірики, ще й раніше не публіковані вірші з 1960-1970-х років та нові поезії.
Чимала й прозова спадщина митця. У повістях «Первінка» розкривається моральне становлення особистості, «Сіроманець» — трагічний конфлікт цивілізації природи, «Літо на Десні» — безпричинність справжньої доброти. Остання повість майстра «Манюня» — про звичайну сучасну людину, про подорож головного героя разом із кобилкою Манюнею, лошатком Орликом і цуциком Султанчиком на возі понад річкою Кодимою.
У романі «Северин Наливайко» (1933) автор розкриває своє бачення трагічної української історії, простежує її перегук із сьогоденням, із вічністю.
Багато книжок М. Вінграновський написав для дітей. Це «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «На добраніч» та інші. Саме за ці збірки присуджено Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка
Відомий Микола Вінграновський і як актор, режисер і сценарист. Він зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум'яних літ», автором якого був Олександр Довженко. Він постановник низки художніх і документальних фільмів таких як: «Ескадра повертає на Захід», «Берег надії», «Тихі береги», а також він режисер документальних фільмів: «Голубі сестри людей», «Слово про Андрія Малишка», «Щоденник О. Довженка», «Чигирин - столиця гетьмана Богдана Хмельницького», «Гетьман Сагайдачний» та багато інших.
Микола Вінграновський помер 26 травня 2004 року в Києві на 68 році життя після тяжкої хвороби. |
https://svitppt.com.ua/geografiya/kraini-evropi1.html | "Країни Європи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/33dea5fec773effd20c9404ba406208c.pptx | files/33dea5fec773effd20c9404ba406208c.pptx | Країни Європи
Підготувала учениця 10-С класу Русак Світлана
Франция
Географічне положення
Більша частина Франції розташована в Західній Європі, її материкова частина на північному сході межує з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході - зі Швейцарією, на південному сході – з Монако та Італією, на південному заході – з Іспанією та Андоррою.
Рельєф
На півночі і на заході країни розташовані рівнинні території і низькогір'я. Рівнини становлять 2/3 загальної території. Основними гірськими масивами є: Альпи, Піренеї, Юра, Арденни, Центральний масив і Вогези.
Клімат
Клімат на європейській території Франції помірно морський, переходить на сході в помірно-континентальний, на південному узбережжі в субтропічний. Всього можна виділити три типи клімату: океанічний (на заході), середземноморський (на півдні), континентальний (в центрі і на сході). Літо досить жарке і сухе - середня температура в липні досягає + 23-25 градусів, у той час як для зимових місяців характерні дощі при температурі повітря +7-8 °С.
Населення
Густота населення у Франції - 116 осіб/км2. За цим показником країна займає 14-е місце серед країн Евросоюза.Суммарный коефіцієнт народжуваності у Франції один з найвищих у Європі - 2,01 дитини на одну жінку репродуктивного віку. У Франції налічується 57 міських поселень з населенням більше 100 000 осіб.
Найбільш великі з них (на 2005 рік):
Париж - 9.6 млн.чел.;
Ліон - 1.7 млн.чел.;
Марсель - 1.3 млн.чел.;
Тулуза - 1 млн чол.
На 2006 рік 10,1 % населення мають іноземне походження (тобто не були громадянами Франції на момент народження), з них 4,3 % отримали французьке громадянство.
Сільське господарство
Франція - один з найбільших в Європі виробників сільськогосподарської продукції, посідає одне з провідних місць у світі за поголів'ям великої рогатої худоби, свиней, птиці та виробництва молока, яєць, м'яса. На частку сільського господарства припадає приблизно 4 % ВВП і 6 % працездатного населення країни.
Транспорт
Залізничний транспорт
Метрополітен
Автомобільний транспорт
Авіаційний транспорт
Морський транспорт
Скандинавські країни , Нордичні країни —
загальна назва країн, розташованих на Скандинавському півострові —Норвегії, Швеції та Фінляндії а
також Данії, Ісландії та Ґренландії, що зумовлено спільною історією і мовами північної германської групи мов, якими говорять в Данії, Норвегії, Швеції, Ісландії.
Скандинавський півострів —
півострів, розміщений в північно-західній частині Європи, що складається з Норвегії, Швеції і частини Фінляндії.
Найвища точка Гальхепігген в Норвегії — 2469 м. Ці гори також мають найбільший льодовик материкової Європи, Йостедалсбрин. Приблизно чверть півострова лежить на північ від Полярного кола, найпівнічнішою точкою є мис Нордкин. Клімат півострова варіюється від субарктичного до помірного морського на півдні і південному заході.
Цей регіон багатий на деревину, залізо та мідь на півдні Швеції. Великі поклади нафти та природного газу, були знайдені від узбережжя Норвегії на шельфі Північного моря і Атлантичного океану.
Велика частина населення зосереджена в південній частині півострова;
Стокгольм та Гетеборг в Швеції, і Осло, в Норвегії, є найбільшими містами.
Норвегія, Королівство Норвегія — держава у Північній Європі, в західній частині Скандинавського півострова. Межує зі Швецією, Фінляндією та Російською Федерацією. Столиця Норвегії — Осло (605 тис. жителів в 2011 р.).
Найбільші міста —Берґен,Трондхейм, Ставангер, Крістіансанн.
Норвегія — найпівнічніша країна Європи. Слово «Норвегія» в перекладі означає «шлях на північ». 1/3 країни лежить на північ від Північного полярного кола, де сонце з травня по липень майже не заходить за обрій. У середині зими на крайній півночі майже всю добу триває полярна ніч, а на півдні світловий день триває усього декілька годин.
Швеція, офіційна назва Королівство Швеція — країна у Північній Європі, у східній частині Скандинавського півострова (між Скандинавськими горами та Балтійським морем).
Межує на заході з Норвегією і на північному сході — з Фінляндією на півдні по морю — з Данією, з'єднана з нею мостом.
Фінляндія ,офіційно Фінляндська Республіка — держава у Північній Європі. Член Північної Ради (з 1956 року), Європейського Союзу (з 1995 року) і Шенгенської угоди (з 1996 року).
За версією журналу Newsweek, країна займає 1 місце в списку «Найкращі країни світу»
Королівство Данія — маленька європейська країна — найменше і найпівденніше королівство із скандинавських країн. Данія є конституційною монархією у північно-західній частині Європи. Країна займає півострів Ютландія і 406 островів в протоках і морях Північного і Балтійського морів. З 406-ти островів, населені лише 97. Із цих островів найбільш крупними і населеними є Зеландія, де знаходиться столиця країни Копенгаген, Фюн, острови-близнюки Лолланн і Фальстер, а також віддалений майже на 200 км на схід у Балтійському морі острів Борнгольм. До складу Королівства Данія входять також на правах автономії Фарерські острови і найбільший у світі острів Гренландія.
Ісландія — європейська острівна держава, що розташована у північній частині Атлантичног океану на Серединно-Атлантичному хребті. Вона налічує близько 320 тис. населення і має загальну площу 103 000 км².
Столиця і найбільше місто — Рейк'явік
Гренландія(дослівно — «зелена країна») — найбільший острів Землі(його площа становить 2 130 800 км²). Належить Данії і є автономною провінцією цієї країни.
Розташований між Північною Атлантикою і Північним Льодовитим океаном на північний схід від Північної Америки.
Уся внутрішня частина острова вкрита товстим шаром криги (залишки останнього льодовикового періоду)
Столиця – Мадрид
Територія – 504.8 тис.км,17 автономних республік
Релігія – християнська (римо-католицька)
Форма правління – конституційна монархія , глава держави – королева , глава уряду – прем’єр-міністр , законодавчий орган – парламент
ВНП – 532 млрд. дол.
Іспанія
Австрія
– держава в Центральній Європі. Межує з Чехією, Словаччиною, ФРН, Угорщиною, Словенією, Італією, Швейцарією та Ліхтенштейном. Площа – 84 тис. км2, населення – 8,15 млн (липень 2001).Столиця – Відень. Складається з 9 земель. Офіц. мова – німецька. Грошова одиниця – євро, до впровадження євро -австрійський шилінг.
КРАЇНИ-ЗАСНОВНИКИ ЄС 1957 Франція
Німеччина
Люксембург
Італія
Нідерланди
Бельгія
КРАЇНИ-СУСІДИ УКРАЇНИ ЧЛЕНИ ЄС Польща Словаччина Угорщина
Румунія Болгарія
Дякуємо За Увагу! |
https://svitppt.com.ua/geografiya/trudovi-resursi-ukraini-ta-ih-geografiya-porivnyannya-z-inshimi-krainami.html | Трудові ресурси України та їх географія, порівняння з іншими країнами | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/938565a33bd539d32eb5a7fc80684ac7.pptx | files/938565a33bd539d32eb5a7fc80684ac7.pptx | Трудові ресурси Зайнятість населення
Завдання уроку:
Навчитися розрізняти поняття “трудові ресурси”,
“економічно активне і зайняте населення”;
Дослідити забезпеченість трудовими ресурсами різних областей України;
Виявити проблеми зайнятості населення ;
Оцінити значення професійної компетентності трудових ресурсів для розвитку держави.
Трудові ресурси
Жінки у віці від 16 до 60
Чоловіки у віці від 16 до 60
Пенсіонери і підлітки , які працюють
Трудові ресурси – це частина працездатного населення, яке володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями необхідними для здійснення корисної діяльності.
Усе населення віком 15 – 70 років
Економічно активне населення
(у 2008 22,4млн осіб, 62,6%)
Економічно неактивне населення
Зайняті
Безробітні
Незайняті
Працюють
за
наймом
(80,7%)
Самозайняті
(19,3%)
Зареєстровані
Незареєстровані
Учні та студенти
(27%)
Пенсіонери
(50%)
Особи зайняті домашнім
господарством, доглядом за
дітьми, хворими родичами
(17%)
Рівень зайнятості визначають як відношення кількості
зайнятого населення віком 15-70 років до всього
населення цього віку.
В Україні у 2008 році, рівень зайнятості становив 59,3%
Безробіття
Безробіття – складне економічне, соціальне і психологічне явище.
До безробітних відносяться громадяни в працездатному віці, які:
а) не мають роботи (прибуткового заняття)
б) шукають роботу (зверталися у службу зайнятості)
г) готові приступити до роботи за наймом або на власному підприємстві.
Рівень безробіття – відношення кількості безробітних віком 15-70 років до всього економічно активного населення.
Економічно активне населення
Професійна компетентність трудових ресурсів
Назвіть складові професійної компетентності?
Охарактеризуйте залежність матеріального добробуту від рівня та якості здобуття освіти в Україні?
Які професії є найбільш затребувані?
Наша гордість
Федченко Феодосій Михайлович
Цибенко Микола Іванович
Завдання уроку:
Навчитися розрізняти поняття “трудові ресурси”,
“економічно активне і зайняте населення”
Дослідити забезпеченість трудовими ресурсами різних областей України
Виявити проблеми зайнятості населення
Оцінити значення професійної компетентності трудових ресурсів для розвитку держави
Домашнє завдання
Вивчити § 8.
Підготуватися до тематичного оцінювання
Список використаних джерел
Гілецький Й. Економічна і соціальна географія України 9 клас/ Й. Гілецький. – Тернопіль, 2009.
Фотографії різних професій images.yandex.ua
Фотографії із служби зайнятості images.yandex.ua
mintrud.nso.ru
|
https://svitppt.com.ua/geografiya/varshava.html | Варшава | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/1c4d517e2694ea2eb0ebb7a0fbe77f83.ppt | files/1c4d517e2694ea2eb0ebb7a0fbe77f83.ppt |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.