article_title
stringlengths 4
132
| sentence
stringlengths 10
8.22k
|
|---|---|
Український правопис | За допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-): бальза́ківські тради́ції, франкі́вські соне́ти, пу́шкінські руко́писи, шевче́нківський стиль. Якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполучень або наукових термінів: а́вгієві ста́йні, ахілле́сова п’ята́, го́рдіїв ву́зол, дамо́клів меч, езо́півська мова, прокру́стове ло́же, ю́дині срібняки́; архіме́дова спіра́ль, базе́дова хворо́ба, бертоле́това сіль, ві́ттова хворо́ба, га́йморова порожни́на, піфаго́рова теоре́ма. |
Український правопис | Скорочені назви (абревіатури) установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, пишуться двояко: З великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення установ одиничних: Укрінфо́рм, Укрпрофра́да, Укоопспі́лка. |
Український правопис | Скорочені назви (абревіатури) установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, пишуться двояко: З малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: медінститу́т, облвиконко́м, райвно́, райра́да. |
Український правопис | Складноскорочені назви, утворені з початкових (ініціальних) букв, імен власних і загальних, пишуться великими літерами: АТС, КНР, НЛО, СНД, УРП, УТН. Примітка. Скорочення від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова (без вставних звуків), пишуться малими літерами: вуз (у ву́зах), загс (до за́гсу), неп (під час не́пу). Такі слова звичайно відмінюються. |
Український правопис | Складноскорочені назви, утворені з початкових (ініціальних) букв, імен власних і загальних, пишуться великими літерами: АТС, КНР, НЛО, СНД, УРП, УТН. Так само відмінюються ініціальні скорочення типу БАМ, а їхні закінчення, що пишуться з малої літери, приєднуються до останньої літери абревіатури без будь-якого знака (апострофа, коми): з БАМу, на БАМі, з ВАКу, ВАКом, ТЮГу, ТЮГом. |
Український правопис | Від абревіатур слід відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочених значень метричних мір: м — метр, мм — міліме́тр, см — сантиме́тр) пишуться з крапками на місці скорочення, при цьому зберігається написання великих та малих літер і дефісів, як і в повних назвах: півн.-сх. (півні́чно-схі́дний), півд.-зах. (півде́нно-за́хідний), Півн. крим. канал (Північнокри́мський кана́л). |
Український правопис | Слова не скорочуються на голосну, якщо вона не початкова в слові, і на ь. Наприклад, слово селя́нський може бути скорочене: сел., селян., селянськ. При збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного: стін. календар, ден. норма. При збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова: власноруч. або власноручн. (власнору́чний), але тільки власт. (власти́вий). |
Український правопис | Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків. |
Український правопис | Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґу́-дзик, хо-джу́. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати: над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти). |
Український правопис | Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько). |
Український правопис | Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або́, моя́, о́ко, ши́я тощо. |
Український правопис | При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий), восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний), далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний). |
Український правопис | Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ. |
Український правопис | У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про́ й Дніп-ро́, Оле-кса́ндра й Олек-са́ндра, се-стра́ й сест-ра́. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зьки́й і близь-ки́й, видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во, га́ли-цький і га́лиць-кий, росі́й-ський і росі́йсь-кий, убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во, суспі́льс-тво й суспі́льст-во. |
Український правопис | Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що до них відносяться: Т. Г. Шевче́нко (а не Т. Г. // Шевче́нко), гр. Іване́нко (а не гр. // Іване́нко), акад. (доц., проф.) Гончаре́нко (а не акад. (доц., проф.) // Гончаре́нко), тов. Гнатю́к (а не тов. // Гнатю́к). |
Український правопис | Якщо імена, звання тощо подаються повністю, то прізвища (а також по батькові) можна переносити: Тара́с Григо́рович Шевче́нко й Тара́с // Григо́рович Шевче́нко, акаде́мік // Агата́нгел Кри́мський і т. ін. |
Український правопис | Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917 р. (а не 1917 // р.), 150 га (а не 150 // га), 20 см³ або 20 куб. см (а не 20 // см³ або 20 // куб. см), 5 г (а не 5 // г). |
Український правопис | Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 1917 // рік, 150 // гекта́рів і т. ін. |
Український правопис | Граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 2-й (а не 2- // й), 4-го (а не 4- // го), 10-му (а не 10- // му) й т. ін. |
Український правопис | Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т. д., і т. ін., та ін., т-во тощо. |
Український правопис | Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки. |
Український правопис | Знак наголосу ставиться на маловідомих словах (локалізмах і т. ін.), а також тоді, коли слово може вживатися з двома наголосами, змінюючи при цьому своє значення, пор.: Ми схо́дили на гору й Ми сходи́ли на гору та повернулися додому ще завидна; Обра́зи (від дієслова обража́ти), о́брази (художні, літературні), образи́ (ікони). |
Subsets and Splits