url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/arhitektura/rol-proporcii-v-arhitekturi.html | Роль пропорції в архітектурі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/ae1c3595be96b0f1c46a4e7b2d8f5f16.ppt | files/ae1c3595be96b0f1c46a4e7b2d8f5f16.ppt | |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/romanskiy-stil.html | "Романський стиль" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/53/2a9a0e2af18eb73822d0a743764eb772.ppt | files/2a9a0e2af18eb73822d0a743764eb772.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/poverhnya-misyacya0.html | Поверхня Місяця | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/a947753fa7007cb9af6e69c3c186e775.ppt | files/a947753fa7007cb9af6e69c3c186e775.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/planetagigant-saturn.html | Планета-гігант Сатурн | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/5e1369c75bb30e084cc01a2bf685678d.ppt | files/5e1369c75bb30e084cc01a2bf685678d.ppt | http://www.br.com.ua/referats/astronomy/7271.htm
http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=24319
http://bestreferat.com.ua/referat/detail-2015.html
http://www.parta.com.ua/referats/view/101/
http://referat-kursovaya.repetitor.info/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD
|
https://svitppt.com.ua/astronomiya/evolyuciya-zirok-yak-skladniy-process-kosmotvorennya.html | Еволюція зірок як складний процесс космотворення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/099ef876af0afafe64dd26868ab93432.ppt | files/099ef876af0afafe64dd26868ab93432.ppt | 1
2
3
4 |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/ritorika-vidnovlennya-istorikokulturnoi-spadschini.html | Риторика «відновлення історико-культурної спадщини» | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/7bb4d72ff144a7eaf17b94137fac907b.ppt | files/7bb4d72ff144a7eaf17b94137fac907b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/evolyuciya-zirok-yak-metod-onovlennya-kosmosu.html | Еволюція зірок як метод оновлення космосу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/d63deda68537092cc629c110b4619323.ppt | files/d63deda68537092cc629c110b4619323.ppt | |
https://svitppt.com.ua/angliyska-mova/united-states-modern-national-olidays.html | United States Modern National Holidays | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/bb389a867c7814f9c1310d0683b7369a.ppt | files/bb389a867c7814f9c1310d0683b7369a.ppt | The country has federal holidays observed by government agencies, and some states have their own specific holidays, too.
Depending on the region of the country you are in and local customs, you may celebrate a holiday unheard of in other parts of the United States.
The United States celebrates several holidays that recognize the achievements of its citizens.
Independence Day celebrates the adoption of the Declaration of Independence.
Memorial Day honours all Americans who have died in wars since the Civil War.
Martin Luther King, Jr. Day honours the birth of this US civil rights leader.
|
https://svitppt.com.ua/astronomiya/ponyattya-pro-zvichayni-ta-podviyni-zori.html | Поняття про звичайні та подвійні зорі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/46467dcb3008777b26d245edc25ea609.ppt | files/46467dcb3008777b26d245edc25ea609.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/pidgotuvala-kondratyuk-violetta.html | Підготувала: Кондратюк Віолетта | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/fab259fde458eba908d9bb8e3811321a.ppt | files/fab259fde458eba908d9bb8e3811321a.ppt | Q
S
P'
Q'
N
W
E
L=L *10
The end! |
https://svitppt.com.ua/angliyska-mova/travelling-by-plane.html | ТRAVELLING BY PLANE | https://svitppt.com.ua/uploads/files/56/76a4c37757ea9a88490c8b3afd1c18f5.ppt | files/76a4c37757ea9a88490c8b3afd1c18f5.ppt |
[t] - travel, travelling, customs, flight, seat, ticket, get tickets, check-in counter, security
[d] - direct, depart, departure, mind, minded, declaration
[ð] - the, there, there is, there are, than, other
I like (dislike)
travelling by plane
(because):
Departure
To go through the formalities
Check-in counter
To fill in the customs declaration
Luggage
Boarding pass
Security check
Carry on luggage
Antihijacking measure
1. What do you need to go abroad? 2. What formalities do you have to go through before the departure? 3. What do you have to declare at the customs declaration? 4. What antihijacking measures are there at the air companies?
I value wisdom over gold and understanding over silver.
|
https://svitppt.com.ua/astronomiya/planetigiganti.html | "Планети-гіганти" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/3b47485c19c614cd5dcfdbaaeb1beee4.ppt | files/3b47485c19c614cd5dcfdbaaeb1beee4.ppt | http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua
http://images.yandex.ua |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/rozvitok-arhitekturi-v-epohu-vidrodzhennya.html | Розвиток архітектури в епоху Відродження | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/9684b3916fddfe4fe365dc5d7688dcc2.ppt | files/9684b3916fddfe4fe365dc5d7688dcc2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/predstavniki-kosmichnogo-svitu.html | "Представники космічного світу" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/ad30f81a55d3b3bda9d46c12f635bc09.ppt | files/ad30f81a55d3b3bda9d46c12f635bc09.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/planeta-faeton.html | Планета Фаетон | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/5dba5db26973fe334c3cd5a1f555d421.ppt | files/5dba5db26973fe334c3cd5a1f555d421.ppt | |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/risi-arhitekturi-cherkaschini-ii-pol-hviii-i-pol-i-st.html | Риси архітектури Черкащини ІІ пол. ХVIII - I пол. XIX ст. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/bdd1a4b01df338dd77d26272a2a694bc.ppt | files/bdd1a4b01df338dd77d26272a2a694bc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/svirzbkiy-zamok.html | Свірзбкий замок | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/ffa647e9951ea9723a673afe00a72247.ppt | files/ffa647e9951ea9723a673afe00a72247.ppt | |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/arhitektura5.html | Архітектура | https://svitppt.com.ua/uploads/files/57/acb336ad4e716afde99d9d5ab3b148bb.ppt | files/acb336ad4e716afde99d9d5ab3b148bb.ppt | http://www.portal-slovo.ru/art/45961.php
http://uk.wikipedia.org/wiki
http://www.if-art.com/pgallery/per/mvlaminck/1.html
http://art-arts.ru/index
https://www.google.com.ua |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/luna.html | "Місяць" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/ef0fe3571a64c3d9cbb0340159669e45.ppt | files/ef0fe3571a64c3d9cbb0340159669e45.ppt | Prezentacii.com |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/litosfera3.html | "Літосфера" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/81ed1fbe8e9c8d056efff1f42f47bebf.pptx | files/81ed1fbe8e9c8d056efff1f42f47bebf.pptx | Літосфера
Тверда оболонка Землі, що включає земну кору та верхній шар мантії, розташований на гарячій астеносфері.
Поверхня літосфери нерівна, усі її нерівності називають рельєфом
Літосферні плити – великі блоки літосфери, що повільно рухаються на мантії
Теорію мобілізму висунув в 1912 р. А.Вегенер |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/metodi-ta-zasobi-sposterezhennya.html | "Методи та засоби спостереження" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/a9a9ee4492953d1f66edd5f4fdd59ebb.pptx | files/a9a9ee4492953d1f66edd5f4fdd59ebb.pptx | Методи та засоби спостереження
Телескоп. Види телескопів
Телескоп — це оптичний прилад, призначений для спостереження віддалених об'єктів.
Паралельне проміння світла, що потрапляє в телескоп, збирається об'єктивом в точці фокусу.
Потім вони проходять через окуляр — систему лінз, дія якої протилежна дії об'єктиву.
Окуляр перетворить ті, що розходяться з
точки фокусу, проміння в
паралельні, забезпечуючи
збільшення побудованого
об'єктивом зображення.
Рефрактори (лінзові телескопи)
Проміння фокусується скляним об'єктивом, який складається з однієї або декількох лінз. Працюючі таким чином телескопи називають рефракторами.
Рефрактори мають ряд переваг в порівнянні з іншими конструкціями телескопів:
По-перше, в них не проникає пил і волога, оскільки труба закрита об'єктивом.
По-друге, оптичні елементи рефрактора фіксуються на фабриці і не вимагають юстирування — тонкої настройки оптичної системи.
По-третє, на відміну від інших систем, в рефракторах немає екранування об'єктиву, яке зменшує кількість збираного світла і спотворює дифракційну картину.
В результаті виходить висококонтрастне зображення, ідеально відповідне для спостережень місяця і планет.
***
Одним з основних недоліків рефракторів є фарбування яскравих об'єктів кольоровими ореолами. Причина появи ореолів полягає в тому, що проміння різних довжин хвилі заломлюється лінзою по-різному. Цей недолік можна виправити практично повністю, якщо зробити об'єктив з декількох дуже точно виконаних лінз, виготовлених із спеціально підібраних сортів скла.
Рефлектори (дзеркальні телескопи)
Віддзеркалення вхідного проміння увігнутою дзеркальною поверхнею. Так влаштовані телескопи, звані рефлекторами.
Дзеркало є скляним диском, одна із сторін якого має сферичну або параболічну форму і покрита шаром, що відображає. При цьому фарбування предметів, як в рефракторі, не відбувається, оскільки потрапляюче в телескоп світло не проходить через скло, а відображається від дзеркальної поверхні об'єктиву. Найбільш прості у виробництві дзеркала сферичної форми. Проте, якщо зробити таке дзеркало достатньо світлосильним, проміння з його країв і проміння з центру сходитимуться в різних крапках, що приведе до падіння чіткості зображення. Щоб усунути цей дефект, званий сферичною аберацією, поверхню дзеркала роблять параболічною.
Оскільки зібране головним дзеркалом світло відображається назад, його потрібно перенаправити, щоб вивести з труби. Це робиться за допомогою невеликого плоского дзеркала еліптичної форми (званого вторинним), розташованого під кутом в 45 градусів до оптичної осі головного дзеркала. На жаль, вторинне дзеркало і система його кріплення неминуче екрануватимуть головне дзеркало, зменшуючи кількість збираного їм світла і знижуючи загальний контраст зображення.
Катадіоптрічні (дзеркально-лінзові) телескопи
Катадіоптрічний рефлектор Ньютона — це класичний рефлектор, в який додана коректуюча лінза, розташована на шляху світлового проміння перед точкою фокусу. Цей коректор збільшує ефективну фокусну відстань об'єктиву, дозволяючи значно скоротити довжину труби. Катадіоптрічні рефлектори більш компактні і менш схильні коливанням від вітру, ніж прості Ньютони, але мають більше екранування і можуть бути складнішими у використанні.
50 сантиметровий телескоп у Ніцці, Франція
Орбітальний телескоп «Габбл» після сервісного обслуговування 1997 року, під час відокремлення від шатлу «Дискавері».
Very Large Array,
Нью-Мексико, США.
Радіотелескопи являють собою направленні антени, найчастіше параболічної форми. Оскільки радіодіапазон набагато ширший оптичного, конструкції радіотелескопів можуть значно відрізнятися |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/misyac-drugiy-abo-tretiy.html | Місяць другий або третій | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/d3ce4cc76a718e88eea8d96326164d70.pptx | files/d3ce4cc76a718e88eea8d96326164d70.pptx | Місяць та його дослідження
План
1.Поняття місяць.
2.Загальні характеристики Місяця
3.Умови на поверхні Місяця
4.Фази Місяця
5.Походження Місяця
6.Історія дослідження
7.Дослідження 1960-х — 70-х років
8.Дослідження початку XXI століття
Що таке місяць?
Мі́сяць — єдиний природний супутник планети Земля. Це другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця і п'ятий за величиною природний супутник планет Сонячної системи. Також є першим і єдиним позаземним об'єктом природного походження, на якому побувала людина. Середня відстань між центрами Землі і Місяця — 384 467 км.
Загальні характеристики Місяця
Радіус Місяця — 1738 км. Маса Місяця становить 1/81 від маси Землі. Температура на поверхні — від +120-130 (місячний день) до — 170 °C (місячна ніч). Сила тяжіння на поверхні Місяця вшестеро менша, ніж на Землі. Поверхня Місяця гориста, вкрита численними кратерами, переважно метеоритного походження, розмір яких — від мікроскопічних ямок до велетенських басейнів діаметром у сотні км.
Умови на поверхні Місяця
Атмосфера Місяця вкрай розріджена. Коли поверхня не освітлена Сонцем, вміст газів над нею не перевищує 2,0×105 частинок/см ³ (для Землі цей показник становить 2,7×1019 частинок/см ³), а після сходу Сонця збільшується на два порядки за рахунок дегазації ґрунту. Розрідженість атмосфери призводить до високого перепаду температур на поверхні Місяця (від -160 ° C до +120 °C), залежно від освітленості; при цьому температура порід, що залягають на глибині 1 м, постійна та дорівнює-35 ° C. Зважаючи на практичну відсутність атмосфери небо на Місяці завжди чорне, навіть коли Сонце перебуває над горизонтом, і на ньому видно зорі.
Фази Місяця
Місяць не є самосвітним тілом, як і всі планети. Спостерігати його можна лише тому, що він відбиває світло Сонця. Місяць завжди освітлюється Сонцем лише з одного боку, але земний спостерігач у різний час бачить освітлену половину під різними кутами. Місяць змінює свою видиму форму, і ці зміни називають фазами. Фази залежать від відносного розташування Землі, Місяця й Сонця.
Молодик — фаза, коли Місяць перебуває між Землею і Сонцем. У цей час він невидимий для земного спостерігача.
Повня — протилежна точка орбіти Місяця, у якій його освітлена Сонцем півкуля видима земному спостерігачеві повністю.
Проміжні фази — положення Місяця між молодиком і повнею, коли земний спостерігач бачить більшу або меншу частину освітленої півкулі, їх називають чвертями.
Походження Місяця
Перші теорії утворення Місяця передбачали, що він утворився зі первинної газо-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета). Однак головним питанням такої теорії є пояснення значного збіднення залізом та спорідненими з ним елементами.
Інші вчені пропонували теорії, за якими Місяць утворився в якихось інших місцях сонячної системи, збіднених залізом, і був захоплений Землею пізніше. Однак захоплення такого великого космічного тіла, як Місяць із далекої орбіти видається вкрай малоймовірним.
Останнім часом набули популярності теорії, за якими Місяць утворився внаслідок зіткнення із Протоземлею іншої протопланети приблизно марсіанського розміру.
Історія дослідження
Дослідження Місяця з використанням космічних апаратів почалось 13 вересня 1959 року зіткненням автоматичної станції Луна-2 з поверхнею нашого супутника. До того єдиним методом дослідження Місяця були спостереження. Винахід Галілеєм телескопа в 1609 році був великим етапом в астрономії, зокрема у спостереженнях за Місяцем. Сам Галілей використовував свій телескоп для дослідження гір і кратерів на місячній поверхні.
З початком космічної гонки між СРСР і США впродовж холодної війни Місяць був у центрі космічних програм СРСР і США. З точки зору США, висадка людини на Місяць 1969 року була кульмінацією місячної гонки. З іншого боку, багато значних наукових віх Радянський Союз досяг раніше від США. Наприклад, перші фотографії зворотного боку Місяця були отримані радянським апаратом Луна-3 1959 року.
Дослідження 1960-х — 70-х років
Вперше Місяць відвідав радянський космічний апарат Луна-2 13 вересня 1959 року. Цього ж року радянська автоматична міжпланетна станція Луна-3 сфотографувала зворотний бік Місяця.
Для підготовки пілотованого польоту NASA виконалоло космічні програми:
«Рейнджер» — фотографування поверхні,
«Сервейор» (1966 — 1968) — м'яка посадка і зйомки місцевості,
«Лунар орбітер» (1966 — 1967) — детальне зображення поверхні Місяця
Програма пілотованого польоту на Місяць «Аполлон». Здійснена впродовж 1969–1972 років.
Аполлон-11 (старт — 16 липня 1969), Аполлон-12 (14 листопада 1969), Аполлон-14 (31 січня 1971), Аполлон-15 (26 липня 1971), Аполлон-16 (16 квітня 1972), Аполлон-17 (7 грудня 1972). В рамках цієї програми вперше в історії людина ступила на Місяць. Цією людиною став американський космонавт Ніл Армстронг, це сталось 21 липня 1969 року о 21:18 за середньоєвропейським часом. З ним у місячній кабіні «Eagle» знаходився Едвін Олдрін, у той час, як Майкл Коллінз залишався на навколомісячній орбіті в командному відсіку «Columbus». Армстронг і Олдрін провели на Місяці 21 годину.
У плануванні висадки американських космонавтів на Місяць (1969) були використані результати видатної наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» (1929) Ю. В. Кондратюка (07.1897 — 10.1941(42)) — українського вченого-винахідника, одного із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.
Радянську програму вивчення Місяця очолював С. П. Корольов (01.1907 −12.1966) — видатний радянський вчений українського походження у галузі ракетобудування та космонавтики. СРСР досліджував Місяць двома радіокерованими самохідними апаратами, «Луноход-1» у листопаді 1970 року і «Луноход-2» у січні 1973 року.
Дослідження початку XXI століття
По закінченні радянської космічної програми «Луна» і американської «Аполлон» дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів практично припинились. На початку XXI століття Китай опублікував свою програму освоєння Місяця, що включає крім доставки місяцеходу (друга половина 2013 року) і відправки ґрунту на Землю (2017 рік), зокрема будівництво населених місячних баз (2030). Вважається, що це змусило інші космічні держави знову розгорнути місячні програми. Європейське Космічне Агентство 28 вересня 2003 року запустило перший місячний зонд «Смарт-1», а США 2004 року оголосили плани створення нових пілотованих космічних кораблів, здатних доставити людей на Місяць, щоб закласти до 2020 року перші місячні бази. Про подібні плани оголосила і Росія. Спостерігається тенденція до скорочення заявлених термінів початку реалізації проектів до 2012–2015 років.
Сьогодні дослідникам доступно 382 кг місячного ґрунту, зібраного під час здійснення проекту «Аполлон» (1969–1972 роки) і приблизно 300 г ґрунту, доставленого радянськими автоматичними станціями Луна-16, Луна-20 і Луна-24. Цей ґрунт являє собою приблизно 2200 різних зразків з дев'яти місць Місяця. Близько 45 кг зразків NASA безкоштовно передало кільком науково-дослідним організаціям у США та в інших країнах. Зразки для дослідження може отримати будь-яка наукова установа, що складе обґрунтовану заявку.
Джерела інформації
1.http://uk.wikipedia.org/wiki/Дослідження_Місяця
2. http://ua-referat.com/
3.http://uk.wikipedia.org/wiki/%CC%B3%F1%FF%F6%FC_(%F1%F3%EF%F3%F2%ED%E8%EA) |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/parizka-astronomichna-observatoriya.html | Паризька астрономічна обсерваторія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/94f7b6057ca86f8eeaf1e4fc3953de8c.pptx | files/94f7b6057ca86f8eeaf1e4fc3953de8c.pptx | Паризька астрономічна обсерваторія
Паризька обсерваторія — це астрономічна обсерваторія, чиї споруди розташовані в трьох місцях: Париж (Авеню Обсерваторія, частина центру міста на лівому березі Сени), Медон (на місці стародавнього замку Медону) та Нансе
Паризька обсерваторію було засновано у 1667 р. з метою створити астрономічну обсерваторію оснащену точними (на той час) інструментами, що дозволили б провести детальне картування для навігації. Вона стала своєрідним доповненням до французької Академії наук заснованої на рік раніше. Ця обсерваторія зіграла дуже важливу роль у розвитку астрономії на теренах колишньої Європи. Саме там набули бурхливого розвитку у Франції такі науки як геодезія, картографія та метеорологія.
Найбільший інструмент обсерваторії - подвійний фотовізуальний рефрактор (діаметр об'єктива візуального рефрактора-83 см, астрографа-63 см, фокусна відстань обох - 17 метрів). Інструмент, який отримав назву Grand Lunette, був встановлений у філії обсерваторії в Медоне в 1895 р.
Обсерваторія Медону Павільйон в Медоні було відкрито у 1876 р. на місці стародавнього замку Медону. Було побудовано великий купол, який містив інструменти для астрономічних спостережень. Обсерваторія Медону й по сьогоднішній день залишається ведучим інститутом Франції в галузі досліджень Сонця.
Очолювана Клодом Катала паризька обсерваторія є найбільшим національним інститутом, що проводить дослідження в галузі астрономії. Сьогоденна діяльність дослідників обсерваторії покриває всі сучасні області астрономії та астрофізики: 1. Сонце та сонячно-земні зв'язки 2.Планети та планетарні системи 3.Формування зір 4.Міжзоряне середовище 5.Формування та еволюція галактик 6.Космічні частинки 7.Космологія 8.Метрологія простору та часу 9.Історія та філософія наук
Купол Араго
Екваторіальний телескоп під куполом Араго. Загалом цей телескоп використовують для навчання в обсерваторії студентів.
На сьогодні обсерваторія пропонує навчання в галузі астрономії та астрофізики для осіб, що вже мають ступінь магістра, з отриманням вченого ступеня доктора філософії (український аналог кандидата наук). Обсерваторія надає також можливість дистанційного навчання
ПІДГОТУВАЛА УЧЕНИЦЯ 11 КЛАСУ ШАХРАЙЧУК ІВАННА |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/metodi-i-sposobi-astronomichnih-doslidzhen.html | Методи і способи астрономічних досліджень | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/3be42325957b03ba1d3f4e26aab28a53.pptx | files/3be42325957b03ba1d3f4e26aab28a53.pptx | Методи і способи астрономічних досліджень
Підготувала: Левіна Даша
Астрономічні дослідження проводяться в наукових інститутах, університетах і обсерваторіях. Пулковська обсерваторія під Ленінградом існує з 1839 р. і відома складанням найточніших зоряних каталогів. Її в минулому столітті називали астрономічною столицею світу.
Перша особливість астрономічних спостережень полягає в тому, що спостереження пасивні й іноді потребують дуже тривалих строків. Ми не можемо активно впливати на небесні тіла, ставити досліди (за винятком рідкісних випадків), як це роблять у фізиці, в біології. Лише космонавтика дала в цьому відношенні деякі можливості.
Багато явищ, наприклад зміна нахилу земної осі до площини її орбіти, стають помітні лише після закінчення величезних термінів. Тому для нас не втратили свого значення деякі спостереження, які вироблялися в Вавилоні і в Китаї тисячі років тому, хоча вони і були за сучасними поняттями дуже неточними.
Здавна основним методом астрономічних досліджень було візуальне спостереження за небесними тілами. Основним інструментом при цьому є оптичні телескопи.
Принцип дії оптичного телескопа залежить від його типу, проте всі вони орієнтовані на те, щоб зібрати якомога більше світла, що приходить від небесних світил, створити їх зображення та сконцентрувати світлові промені на приймачі променистої енергії.
• Типи оптичних телескопів:
• - лінзові (рефрактори)
• - дзеркальні (рефлектори)
• - дзеркально-лінзові
Принцип дії рефракторів
Зображення отримують в результаті заломлення світла в лінзі об'єктиву. Спостерігач фіксує його через окуляр. Об'єктив і приймач зображення (окуляр) жорстко з'єднані тубусом. Змінювати положення телескопа дозволяє спеціальна механічна конструкція - монтаж.
Зазвичай рефрактори використовуються для вимірювання положень зірок з високою точністю і для фотографування ділянок зоряного неба. Їх застосовують в астрометричних та зоряно-астрономічних дослідженнях.
Принцип дії рефлекторів
Телескопи-рефлектори використовуються в астрофізиці. У їх конструкціях використовується не переломлення, а віддзеркалення світла. У нижній частині тубуса встановлюють дзеркало, фокус якого знаходиться або всередині тубуса (рефлектор з прямим фокусом), або поза ним. Дзеркальні об'єктиви набагато досконаліше лінзових, оскільки у них відсутня хроматична аберація. Для усунення сферичної аберації відбивну поверхню увігнутого дзеркала виконують у формі параболоїда. Це набагато простіше, ніж виготовляти лінзи відповідних розмірів, оскільки в дзеркал обробці піддається тільки одна відбиваюча поверхня.
Інший важливий метод дослідження небесних тіл грунтується на тому, що всі тіла випускають випромінювання хвилі різної довжини. Установки, які дозволяють приймати радіовипромінювання від космічних об'єктів, называются радіотелескопами. Вони складаються з антени і чутливого радіоприймача з підсилювачем.
Антени являють собою параболічні відбивачі, здатні приймати хвилі в діапазоні від міліметра до декількох метрів. Антени нагадують дзеркала рефлекторів. У фокусі параболоїда розміщується пристрій для збору випромінювання, зване опромінювачем. Радіоприймач приймає і підсилює енергію, отриману від опромінювача, виділяє задану частоту сигналу і реєструє результат.
Вимірювання висоти, кутової відстані предмета або світила від горизонту, виконують теодолітом. Теодоліт - це зорова труба, що обертається близько вертикальної і горизонтальної осей. З осями скріплені кола, розділені на градуси і хвилини. На кораблях і на літаках кутові вимірювання виконують приладом, званим секстантом (секстаном) |
https://svitppt.com.ua/angliyska-mova/zhittya-suspilstva-do-you-kno-te-istory-of-ukraine.html | Життя суспільства. Do You Know the History Of Ukraine? | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/8df699370ab9c5b2283e406cc4558c15.pptx | files/8df699370ab9c5b2283e406cc4558c15.pptx | Життя суспільства.
Do You Know the History
Of Ukraine?
Моделі та їх значення |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/lyudina-i-vsesvit4.html | людина і всесвіт | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/cdc1be99117de9fe84b810dfecf8a35b.pptx | files/cdc1be99117de9fe84b810dfecf8a35b.pptx | Україна в 1994—1999 рр.
11 клас, Історія України, тема 42, Хорькова Л.В., КЗШ №114
Хронологія
Основні поняття і терміни:
дострокові вибори
Конституція України
змішана виборча система
Перегрупування партійно-політичних сил в умовах незалежної держави
на час проголошення незалежності України існувало понад 20 політичних партій.
після серпневих подій 1991 р. та заборони КПУ в політичному житті України стали переважати партії та рухи національно-демократичного спрямування.
засуджували тоталітаризм,виступали за розбудову національної держави,
національно-демократичні сили володіли на той час політичною ініціативою, однак не спромоглися трансформувати її у стійку більшість у ВРУ.
Партії правого спрямування
Праве крило політичних сил представляли партії національного й націоналістичного напрямів:
Народний рух України (НРУ),
Демократична партія України (ДПУ),
Українська республіканська партія (УРП),
Конгрес Українських націоналістів (КУН),
Християнсько-демократична партія України (ХДПУ),
Українська національна асамблея (УНА).
Проголошення незалежності дало можливість перенести в Україну діяльність організації українських націоналістів (ОУН), яка раніше функціонувала за кордоном.
У 1995 р. загальна кількість членів партій правої орієнтації становила близько 150 тис. осіб.
Партії лівого спрямування
стрімке погіршення соціально-економічного становища стало підґрунтям для відновлення лівого руху.
Створення соціалістичної партії України (СПУ) на чолі з О.Морозом.
Оголосила про своє існування селянська партія України (СелПУ). Вона виступила за відродження селянства як основи зміцнення нової держави.
У жовтні 1993 р. після тривалих дебатів відродилася Комуністична партія України (КПУ).
У березні 1995 р. делегати другого з’їзду проголосили КПУ правонаступницею партії, що існувала у складі КПРС і була заборонена в серпні 1991 р.
До лівих належить і Прогресивна соціалістична партія України (ПСПУ), зареєстрована у квітні 1996 р.
Партії центристського спрямування
1991—1993 рр. майже 28 політичних партій заявили про свою центристську позицію. Партії центристського спрямування в 1992 р. заснували громадсько-політичне об’єднання «нова Україна».
Центристські партії виявилися нечисленними й мали незначний вплив у суспільстві.
У 1994 р. тільки шість партій центристською спрямування провели своїх представників до Верховної Ради.
Лідерство належало Ліберальній партії України (ЛПУ).
До її складу входили переважно представники східних регіонів країни.
Помітну роль у центристському русі відігравала Партія праці України (ППУ).
До центристського напрямку прилягало соціал-демократичне крило, представлене соціал-демократичною партією України (СДПУ) і соціал-демократичною партією України (об’єднаною).
Президентський курс підтримували партії центристського спрямування. Ліві та праві сили, по суті, перебували в опозиції до президентської влади.
Дострокові вибори до Верховної Ради України та президента України 1994р. Л.Кучма.
загострення соціально-економічної ситуації в країні
загострення політичної ситуації
населення висловлювало невдоволення діяльністю Верховної ради та Президента України.
прийнято рішення провести дострокові вибори Президента й Верховної ради України.
27 березня 1994 р. відбулися вибори до Верховної ради України.
було обрано 338 народних депутатів, половина з яких — члени політичних партій.
вибори засвідчили домінування лівих сил у Верховній раді.
18 травня 1994 р. Головою Верховної ради було обрано О. Мороза. Новий парламент Прем’єр-міністром затвердив В. Масола.
Президент
Процес зміни політичної влади в Україні завершили президентські вибори, що відбулись у червні—липні 1994 р.
У другому турі виборів перемогу здобув Л. Кучма. Його кандидатуру підтримали східні й південні регіони України та Крим.
9 липня новообраний Президент України склав присягу.
Вибори 1994 р. стали свідченням того, що Україна стоїть на демократичному шляху розвитку.
Вона стала першою серед країн CНД, де зміна влади відбулася мирним демократичним шляхом.
Конституційний процес
Конституційний процес розпочався з прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.).
Передбачалася розробка нової Конституції. Було утворено комісію з вироблення нового основного Закону (Конституційна комісія.
Конституції України як основному Закону держави властиві особливості правового статусу: вона має найвищу юридичну силу, є основою для прийняття інших нормативних актів держави. їй притаманна підвищена стабільність.
17 вересня 1991 р. після внесення змін і доповнень Верховна рада перейменувала Конституцію УРСР в Конституцію України.
Проекти Конституції
У 1992 р. було підготовлено офіційний проект, який у липні того самого року було винесено на всенародне обговорення.
Доопрацьований проект Конституції у травні 1992 р. було подано до Верховної ради, а вдруге — у жовтні 1993 р. із різних причин, як об’єктивних, так і суб’єктивних, усі ці проекти не стали основним Законом України.
8 червня 1995 р. було прийнято Конституційний договір між Верховною радою України та Президентом України.
11 березня 1996 р. Конституційна комісія схвалила проект Конституції й передала його на розгляд Верховної ради.
Вибори до Верховної ради України 1998 р.
особливістю виборів до ВРУ 1998 р. стало те, що одна половина депутатів обиралася за пропорційною системою, інша — за мажоритарною. Запровадження змішаної системи виборів передбачало зміцнення партійної системи й більш чітку структуризацію парламенту.
До виборів 29 березня 1998 р. зареєстровано 30 списків кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій і в середньому по 20—25 кандидатів у депутати в одномандатних виборчих округах.
Результати виборів
У голосуванні взяли участь понад 26,5 млн виборців із 37,5 млн (майже 70,8 %, що трохи менше, ніж на виборах 1994 р.).
За підсумками голосування, у загальнодержавному багатомандатному окрузі 4%-й бар’єр подолали Комуністична партія України (24,65 % — 84 депутатські мандати), народний рух України(9,4 % — 32), виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України «За правду, за народ, за Україну!» (майже 8,6 % — 29), Партія зелених України (5,4 % — 19), народно-демократична партія (5 % — 17), Всеукраїнське об’єднання «Громада» (майже 4,7 % — 16), Прогресивна соціалістична партія України (4 % — 14), Соціал-демократична партія України (об’єднана) (4 % — 14) — загалом вісім партій (блоків).
Домашнє завдання
підготувати повідомлення за темою «Здобутки й прорахунки держа-вотворчих процесів, що відбувалися в 1994—1999 рр.». |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/kometi-i-asteroidi.html | "Комети і астероїди" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/7cf3471f9e3ff9bc9b73a9d4e0746795.pptx | files/7cf3471f9e3ff9bc9b73a9d4e0746795.pptx | Підготувала учениці 11-А класу Макарівського НВК Заріцька Вікторія
Комети і астероїди
Астероїди
Загальна їх кількість — більше 575 тис.
Загальна маса -4,2 × 1021 кг, що становить менше одного відсотка від маси Землі.
Орбіти більшості відомих астероїдів розташовані між орбітами Марса й Юпітера (так званий головний пояс астероїдів).
Найвідоміші астероїди: Паллада, Юнона, Веста, Ерос, Амур, Гідальго, Ікар.
Розмір: понад 100 км, але вже відкрито 26 астероїдів діаметром понад 200 км
Класифікація астероїдів
астероїди C-типу — темні, багаті на вуглець, вони становлять 75% усіх відомих астероїдів
астероїди S-типу — кам'янисті, багаті на кремній, становлять 17% всіх астероїдів;
до астероїдів U-типу належать усі інші, що не потрапляють до перших двох категорій.
Розподіл у Сонячній системі
Головний пояс астероїдів: дуже різні за розмірами, від 544 км у діаметрі, як Палада, до 10 м. Вони мають сформоване внутрішнє ядро та зовнішню кору. Однак більшість астероїдів невеликі й мають неправильну форму. Загальна маса усіх астероїдів поясу оцінюється в (3,0—3,6)× 1021 кг, що становить 4 відсотки від маси Місяця.
Навколоземні астероїди: мають орбіти, що лежать неподалік земної орбіти . Деякі з них навіть перетинають орбіту Землі й потенційно можуть зіткнутися з нашою планетою, тому вивченню таких астероїдів приділяють значну увагу..
Троянські астероїди:пов'язані силою тяжіння з Юпітером і синхронізовані з ним у русі. Вони або випереджають або відстають від планети-гіганта в її орбітальному русі. Відомо їх небагато, хоча вважається, що має бути не менше, ніж у поясі.
Астрероїди-Кентаври :це астероїди, орбіти яких лежать між орбітами Юпітера й Нептуна
Дослідження
Астероїд Веста (знімок космічного телескопа Хаббл)
перший астероїд Цереру (тепер це карликова планета) виявив італієць Джузеппе Піацці, 1 січня 1801 року
1891 року німецький астроном Макс Вольф вперше застосував для пошуку астероїдів метод астрофотографі
таном на 27 березня 2013 в базі даних Центру малих планет налічувалось 99 992 812 об'єктів
у 611 198 визначено орбіти і їм надано постійний номер
17 766 з них мали офіційно затверджені назви
Дослідники припускають, що у головному поясі астероїдів має бути від 1,1 до 1,9 мільйона об'єктів
Комети
Хвостаті небесні гості — комети завжди привертали до себе увагу не тільки спеціалістів, а й найширших кіл людей.
У наш час на зміну всіляким марновірним уявленням про комети прийшло чітке розуміння природного походження цих своєрідних небесних тіл.
Маленьке ядро діаметром кілька кілометрів — єдина тверда частина комети, і в ньому практично зосереджена вся її маса.
Маса комет надто мала й зовсім не впливає на рух планет. А планети
спричиняють великі збурення в русі комет.
Будова комет
Як правило, комети складаються з «голови» — невеликого яскравого згустку-ядра, що оточена світлою туманною оболонкою (комою), яка складається з газу та пилу.
У комет з наближенням до Сонця утворюється «хвіст» — слабка світна смуга, що у результаті дії сонячного вітру найчастіше спрямована у протилежну від Сонця сторону.
Комети зблизька
Ядро комети Галлея має неправильну форму; його розміри дорівнюють кільком кілометрам: 14 — у довжину, 7,5 — у ширину; обертається ядро навколо своєї осі, що майже перпендикулярно площині орбіти комети. Період обертання дорівнює 53 години.
Майбутні дослідження
Станція підійде до комети у 2014 р. далеко від Сонця - у холодній області, де в комети ще немає хвоста. Процес посадки на комету буде схожим, на стикування космічних апаратів, а не на приземлення. Швидкість посадкового модуля зменшиться до 0,7 м/с (2,5 км/год), що менше швидкості пішохода. Відеокамера, установлена зовні, покаже ландшафт кометного ядра й те, що відбувається на ньому при викидах газових струменів з надр. Настільки докладна інформація надійде вперше й дасть пояснення тому, як улаштовано й із чого складається кометне ядро.
|
https://svitppt.com.ua/astronomiya/prezentaciya-barokko.html | Презентация "Барокко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/16d4ec46704aec2d722a71236df066a3.ppt | files/16d4ec46704aec2d722a71236df066a3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/metodi-ta-zasobi-astronomichnih-doslidzhen.html | "Методи та засоби астрономічних досліджень" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/63550f42430da3d29a96693cf14c8016.pptx | files/63550f42430da3d29a96693cf14c8016.pptx | Методи та засоби астрономічних досліджень
Учениця 11 класу
Бондарчук Мар’яна
Упродовж тисячоліть спостереження астрономів зводилися до вимірювання кутових відстаней між світилами та визначення їхніх координат. Ця робота триває і в наш час.
Та після винаходу Галілео Галілеєм у 1609 р першого телескопа почалася ера телескопічних досліджень. Поглянувши у телескоп Галілей побачив, що поверхня Місяця схожа на поверхню Землі, у Венери є фази, навколо Юпітера обертаються чотири супутника, а у Сатурна є кільця, на сонці є плями, а сяйво Молочного Шляху – це міріади крихітних зір.
Все це змушувало замислитись над питанням про складність Всесвіту, його матеріальність, про можність населених світів. Зараз астрофізика отримала відповіді на
багато питань, поставлених людським розумом. Отримало їх завдяки новим потужним телескопам, що працюють як в наземних астрономічних обсерваторіях, так і на космічних орбітальних та міжпланетних станціях, а також застосуванню законів та ідей сучасної фізики при осмисленні отриманих результатів.
Отже, методи і засоби астрономічних досліджень поділяють на:
світлосприймальна, збираюча і аналізуюча техніка;
закони і методи теоретичної фізики;
різноманітний математичний апарат.
Астрономічні спостереження неозброєним оком
Астрономічні спостереження неозброєним оком – найперший і найдавнішій метод астрономічних спостережень. Ним користувалися до того, як Галілей винайшов свій перший телескоп у 1609 р. Але спостереження неозброєним оком обмежуються його оптичними характеристиками. оптичні характеристики ока визначаються роздільною здатністю і чутливістю.
Роздільна здатність ока, або гострота ока – це спроможність розрізняти об’єкти певних кутових розмірів (у людини α ≥ 1″).
α для Сонця і Місяця 30′. З Плутона і Нептуна диск Сонця має вигляд яскравої зорі.
Чутливість ока визначається порогом сприйняття квантів світла. Найбільша чутливість ока у жовто–зеленій частині спектра, і ми можемо реагувати на 7–10 квантів за 0,2 – 0,3 с.
Телескоп
Пристрій для спостереження за небесними об’єктами називається телескоп
ПРИЗНАЧЕННЯ ТЕЛЕСКОПА
• Збирати випромінювання від небесних
світил на приймаючий пристрій ( око,
фотопластинку)
• Будувати у своїй фокальній площині
зображення об’єкта чи певної ділянки
неба
• Збільшувати кут зору, під яким
спостерігаються небесні тіла
За конструкцією телескопи ділять на 3 групи: рефрактори, або лінзові телескопи, рефлектори, або дзеркальні телескопи та дзеркально–лінзові.
Будова оптичного телескопа
Об’єктив, який збирає світло
і будує у фокусі зображення
об’єкта чи ділянки неба
• Труба (тубус), яка з’єднує
об’єктив з приймальним
пристроєм
• Монтування – механічна
конструкція, що тримає трубу
і забезпечує її наведення на
небо
• Окуляр (у разі візуальних
спостережень, коли
приймачем світла є око)
Телескопи, в яких використовуються лінзи називаються телескопами-рефракторами (від лат. “рефракто” – “заломлюю”)
Телескопи, в яких використовують систему дзеркал називають телескопами-рефлекторами (від лат.
“рефлекто” – “відбиваю”)
Радіотелескопи
Для реєстрації електромагнітного випромінювання у радіодіапазоні (λ > 1 мм) створені радіотелескопи, які приймають радіохвилі і передають їх до приймача.
Одним з методів дослідження далеких зір являється модель абсолютно чорного тіла.
Зорі випромінюють електромагнітні хвилі різної довжини, але в залежності від температури поверхні найбільше енергії припадає на певну частину спектра. Цим пояснюються різноманітні кольори зір – від червоного до синього.
Використовуючи закони випромінювання абсолютно чорного тіла, які відкрили фізики на Землі, астрономи розраховують температуру далеких космічних світил.
Блакитна зоря (λmax ≈ 250 нм) Т = 1200 К.
Жовта зоря (λmax ≈ 500 нм) Т = 5800 К.
Червона зоря (λmax ≈ 1000 нм) Т = 3000 К.
Методи астрономічних досліджень. Абсолютно чорне тіло. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/mifi-ta-legendi-zoryanogo-neba2.html | "Міфи та легенди зоряного неба" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/09c0c29ee241e6861cdb18feb8053a7b.pptx | files/09c0c29ee241e6861cdb18feb8053a7b.pptx | Тема. Міфи та легенди зоряного неба
Виконали учениці 11-А класу Окулічева Ольга та Малишева Юлія
У світі існує безліч легенд про найменування найвідоміших сузір'їв. Здавна спостерігачі неба об'єднували найбільш яскраві та помітні зірки в сузір'я, яким давали різноманітні найменування. На перший погляд назви багатьох сузір'їв здаються дивними. Часто в розташуванні зірок дуже важко або й неможливо роздивитися те, на що вказує назва сузір'я.
Різні народи створювали своєю уявою різні сузір'я, а якщо й існували «інтернаціональні» сузір'я, вони іменувалися по-різному в різних країнах. Джерелами назв сузір'їв зазвичай були міфи про богів, перекази про героїв і пов'язані з ними події, назви різних тварин і знарядь виробництва, що їх люди використовували в повсякденному житті.
СУЗІР'Я ОРІОНА
Найкрасивішим південним сузір'ям є сузір'я Оріон. Так звали сина бога морів Посейдона. Якось за дорученням богів він очистив острів Хіос від диких звірів. Вдячні жителі острова влаштували пишне вшанування героя, під час якого його увінчали лавровим вінком і піднесли дорогі подарунки. Свято супроводжувалося виконанням гімнів і танцями дівчат. Серед них Оріон побачив красуню Меропу, дочку місцевого царя.
Молоді люди сподобалися одне одному, і Оріон став просити у царя руки його дочки. Однак він відмовив герою. Тоді Оріон викрав красуню. Цар пішов на хитрість: зробив вигляд, що дає згоду на їх шлюб. Але вночі, обпоївши героя, осліпив його. Посейдон розгнівався і попросив Геліоса повернути синові зір. Питання про весілля після всіх пригод було вирішене, але в справу втрутилася Гера. Колись Оріон випадково убив улюбленого бика богині. Знаючи, що Оріон - хоробрий мисливець, вона напустила на нього Скорпіона, укус якого був смертельним. Оріон загинув, але за проханням Посейдона Зевс помістив його на небо туди, де він не міг зустрітися з Скорпіоном.
СУЗІР'Я КОЗЕРОГА
Бог виноробства та свят Діоніс весело простує по землі, підкоряючи всіх життєлюбством і чарівністю. Він вчить людей вирощувати виноград і робити з його спілих грон зігріваючий душу і серце напій - іскристе вино. Під звуки флейт і сопілок він йде через ліси і гори, його оточує весела свита: прикрашені вінками красиві дівчата - менади, які вміють повеселити Діоніса своїми танцями, харіти - богині жіночих чар, Єфросина - богиня радості, козлоногі сатири, що змагаються в веселих римах, і їх бог Пан, якого древні римляни називали Фавном.
Одного разу Пан, сидячи під деревом в парнасському лісі, грав на сопілці. Раптом на нього напав розбуджений музикою дракон Пифон. З переляку Пан кинувся в глибокий струмок, який біжить поруч. Діоніс, щоб заховати його від Пифона, перетворив Пана в козла, але з великим риб'ячим хвостом замість ніг. Так замість Пана з'явився Козеріг, якого пізніше боги помістили на небо як сузір'я з тією ж назвою.
СУЗІР'Я ВЕЛИКОЇ ТА МАЛОЇ ВЕДМЕДИЦІ
У царя Аркадії Ликаона була дочка Каллісто. Дівчина була дуже красива, але по велінню Оракула зберігала обітницю безшлюбності, так як їй в чоловіки був обіцяний бог. І дійсно, Зевс звернув увагу на прекрасну дівчину. Після закінчення року у Каллісто народився син Аркас. Гера дізналася про неї. Вона розлучила матір з сином, перетворивши її в ведмедицю, але не зупинилася на цьому. Помста Гери виявилася жахливою.
Аркас виріс і став хоробрим і сильним юнаком, чудовим мисливцем. Одного разу він полював в лісі, і Гера наслала на нього велику ведмедицю. Аркас вже націлився на неї, але щось зупинило його - думка про матір змусила опустити лук. Це Зевс вчасно підоспів на допомогу і не допустив смерті Каллісто від рук сина. Пізніше Зевс перетворив і Аркаса в ведмедя. З того часу загорілися на небі два дуже яскравих сузір'я: Велика Ведмедиця - Каллісто і Мала Ведмедиця - її син Аркас.
ПЕРЕВІР СЕБЕ!
1. Буквами якого алфавіту позначають найяскравіші зірки сузір'я?
а) грецького;
б) латинського;
в) українського.
2. Яку назву має найяскравіша зірка нічного неба?
а) Полярна зірка;
б) Андромеда;
в) Сіріус.
3. Як звали дівчину, з якою хотів одружитися Оріон?
а) Єлена;
б) Еврідіка;
в) Меропа.
4. Кого розбудив Пан своєю грою на сопілці?
а) мінотавра;
б) дракона;
в) сатира. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/misyac-suputnik-zemli1.html | "Місяць – супутник Землі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/dd27b3771c25153b2a2e35bfba83bd28.pptx | files/dd27b3771c25153b2a2e35bfba83bd28.pptx | Місяць – супутник Землі
Підготувала:
учениця 11-Акласу
ТвердохЛіБ АНЖЕЛІКА
Місяць — єдиний природний супутник планети Земля. Це другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця і п'ятий за величиною природний супутник планет Сонячної системи. Також є першим і єдиним позаземним об'єктом природного походження, на якому побувала людина. Середня відстань між центрами Землі і Місяця — 384 467 км
Планетарні характеристики:
Радіус = 1738 км
Велика піввісь орбіти = 384 400 км
Орбітальний період = 27,321 661 діб Ексцентриситет орбіти = 0,0549
Нахил орбіти до екватора = 5,16
Температура поверхні = від −160° до +120 °C
Доба = 708 годин
Середня відстань від Землі = 384 400 км (у перигеї — 356 400 км, в апогеї — 406 800 км)
Це другий за яскравістю об'єкт на небосхилі після Сонця. Оскільки Місяць обертається навколо Землі з періодом близько місяця, кут між Землею, Місяцем і Сонцем змінюється; ми спостерігаємо це явище як цикл місячних фаз. Період часу між послідовними новими місяцями становить 29,5 днів (709 годин).
Орбіта
З давніх часів люди намагалися описати і пояснити рух Місяця, використовуючи все точніші теорії. Основою сучасних розрахунків є теорія Брауна. Створена на рубежі XIX—XX століть, вона пояснювала рух Місяця з точністю вимірювальних приладів того часу.
При цьому в розрахунку використовувалося більше 1400 членів (коефіцієнтів і аргументів при тригонометричних функціях). Сучасна наука може розраховувати рух Місяця і перевіряти розрахунки на практиці з ще більш високою точністю.
Так, для розрахунку позиції Місяця з точністю вимірювань лазерної локації застосовуються вирази з десятками тисяч членів і не існує межі кількості членів у виразі, якщо буде потрібно ще більш висока точність.
Лібрації
Між обертанням Місяця навколо власної осі і його обертанням навколо Землі існує відмінність: навколо Землі Місяць обертається зі змінною кутовою швидкістю внаслідок ексцентриситету місячної орбіти (другий закон Кеплера) — поблизу перигею рухається швидше, поблизу апогею — повільніше.
Обертання ж супутника навколо власної осі рівномірне. Це дозволяє побачити із Землі західний і східний край зворотного боку Місяця. Це явище називається оптичною лібрацією за довготою.
Схема лібрації Місяця за довготою
Атмосфера Місяця вкрай розріджена. Коли поверхня не освітлена Сонцем, вміст газів над нею не перевищує 2,0×105 частинок/см ³ (для Землі цей показник становить 2,7×1019 частинок/см ³), а після сходу Сонця збільшується на два порядки за рахунок дегазації ґрунту.
Розрідженість атмосфери призводить до високого перепаду температур на поверхні Місяця (від -160 ° C до +120 °C), залежно від освітленості; при цьому температура порід, що залягають на глибині 1 м, постійна та дорівнює-35 ° C. Зважаючи на практичну відсутність атмосфери небо на Місяці завжди чорне, навіть коли Сонце перебуває над горизонтом, і на ньому видно зорі.
Умови на поверхні Місяця
Земний диск висить у небі Місяця майже нерухомо. Причини невеликих щомісячних коливань Землі по висоті над місячним горизонтом і за азимутом (приблизно по 7 °) такі ж, як у лібрацій. Кутовий розмір Землі при спостереженні з Місяця в 3,7 разів більше, ніж місячний при спостереженні з Землі, а закривається Землею площа небесної сфери в 13,5 разів більше, ніж закривається Місяцем.
Ступінь освітленості Землі, видима з Місяця, обернена місячними фазами, видимим на Землі: у повню з Місяця видно неосвітлену частину Землі, а під час молодика у місячному небі спостерігається освітлена півкуля Землі, яка створює приблизно в 50 разів сильніше освітлення, ніж Місяць у повню на Землі: максимальна видима зоряна величина Землі на Місяці становить приблизно-16m.
Умови на поверхні Місяця
Місяць не є самосвітним тілом, як і всі планети. Спостерігати його можна лише тому, що він відбиває світло Сонця. Місяць завжди освітлюється Сонцем лише з одного боку, але земний спостерігач у різний час бачить освітлену половину під різними кутами. Місяць змінює свою видиму форму, і ці зміни називають фазами. Фази залежать від відносного розташування Землі, Місяця й Сонця.
Молодик — фаза, коли Місяць перебуває між Землею і Сонцем. У цей час він невидимий для земного спостерігача.
Повня — протилежна точка орбіти Місяця, у якій його освітлена Сонцем півкуля видима земному спостерігачеві повністю.
Проміжні фази — положення Місяця між молодиком і повнею, коли земний спостерігач бачить більшу або меншу частину освітленої півкулі, їх називають чвертями.
Фази Місяця
Гравітаційні сили між Землею і Місяцем викликають деякі цікаві ефекти. Найвідоміший з них — морські припливи й відпливи. Гравітаційне тяжіння Місяця сильніше на тому боці Землі, який звернено до Місяця, і слабше — на протилежному боці. Тому поверхня Землі, особливо океани, витягнута в напрямку до Місяця.
Якби ми подивилися на Землю збоку, ми побачили б дві опуклості, одна з яких спрямована у бік Місяця, а інша — у протилежний бік. Цей ефект набагато сильніший в океанській воді, ніж у твердій корі, тож опуклість води більша. А оскільки Земля обертається набагато швидше, ніж Місяць пересувається своєю орбітою, рух опуклостей навколо Землі створює два припливи на день.
Гравітаційна взаємодія. Припливи та відпливи
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/planeta.html | "Планета" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/4bcfe4d7057ec51deb395b652902bbc9.pptx | files/4bcfe4d7057ec51deb395b652902bbc9.pptx | Презентация по астрономии
Ученицы 11-А класс ООШ № 24 г.Мелитополя Кондрецовой Алины
Планета
Планета (альтернативная форма др.-греч. — «странник») — это небесное тело, вращающееся по орбите вокруг звезды или ее остатков, достаточно массивное, чтобы стать округлым под действием собственной гравитации, но недостаточно массивное для начала термоядерной реакции , и сумевшее очистить окрестности своей орбиты от планетезималей.
Термин «планета» — древний и имеет связи с историей, наукой, мифологией и религией. В текстах на русском языке встречается с XI века, когда это название в форме «планита» было упомянуто в «Изборнике Святослава» 1073 года, где также были указаны небесные тела, подходившие к тому времени под это определение: Слъньце (Солнце), Ермис (Меркурий), Афродити (Венера),Луна, Арис (Марс), Зеус (Юпитер), Кронос (Сатурн)[3]. Во многих ранних культурах планеты рассматривались как носители божественного начала или, по крайней мере, статуса божественных эмиссаров. По мере того, как научные знания развивались, человеческое восприятие планет изменилось в немалой степени и благодаря открытию новых объектов и обнаружению различий между ними.
Движение планет по орбите
Согласно рабочему определению все планеты вращаются вокруг звёзд, что лишает статуса планеты любые потенциальные «планеты-одиночки». В Солнечной системе, все планеты обращаются по своим орбитам в том направлении в каком вращается Солнце (против часовой стрелки, если смотреть со стороны северного полюса Солнца). Хотя по крайней мере одна экзопланета, WASP-17b, вращается по орбите вокруг звезды в направлении противоположном её вращению. Период, за который планета обращается вокруг звезды, называется сидерическим или годом. Планетарный год в немалой степени зависит от расстояния планеты от звезды; чем дальше планета находится от звезды, тем большую дистанцию она должна пройти, и тем медленнее она движется, так как менее затронута гравитацией звезды. Поскольку никакая орбита не является совершенно круглой, расстояние между звездой и планетой на орбите варьируется в течение сидерического периода. Точку орбиты где планета ближе всего к звезде называют периастром (перигелий в Солнечной системе), тогда как самая дальняя точка орбиты называется апоастром (афелий в Солнечной системе). Поскольку в периастре планета ближе к светилу, потенциальная энергия гравитационного взаимодействия переходит в кинетическую и её скорость увеличивается подобно тому как брошенный высоко камень — ускоряется приближаясь к земле, а когда планета находится в апоастре, её скорость уменьшается, подобно тому как тот же брошенный вверх камень замедляется в верхней точке полёта.
Солнечная система
Со́лнечная систе́ма — планетная система, включающая в себя центральную звезду — Солнце — и все естественныекосмические объекты, обращающиеся вокруг Солнца. Она сформировалась путём гравитационного сжатия газопылевого облака примерно 4,57 млрд лет назад[2]. Бо́льшая часть массы объектов Солнечной системы приходится на Солнце; остальная часть содержится в восьми относительно уединённых планетах, имеющих почти круговые орбиты и располагающихся в пределах почти плоского диска — плоскостиэклиптики. Общая масса системы составляет около 1,0014 M☉.
Четыре меньшие внутренние планеты: Меркурий, Венера, Земля и Марс (также называемые планетами земной группы), состоят в основном из силикатов и металлов. Четыре внешние планеты: Юпитер, Сатурн, Уран и Нептун, также называемые газовыми гигантами, намного более массивны, чем планеты земной группы. Крупнейшие планеты Солнечной системы, Юпитер и Сатурн, состоят, главным образом из водорода и гелия; внешние, меньшие Уран и Нептун, помимо водорода и гелия, содержат в своём составе метан и угарный газ[19]. Такие планеты выделяются в отдельный класс «ледяных гигантов»[20]. Шесть планет из восьми и три карликовые планеты окружены естественными спутниками. Каждая из внешних планет окружена кольцами пыли и других частиц.
Структура
Центральным объектом Солнечной системы является Солнце — звезда главной последовательности спектрального класса G2V,жёлтый карлик. В Солнце сосредоточена подавляющая часть всей массы системы (около 99,866 %), оно удерживает своим тяготением планеты и прочие тела, принадлежащие к Солнечной системе[21]. Четыре крупнейших объекта — газовые гиганты — составляют 99 % оставшейся массы (при этом большая часть приходится на Юпитер и Сатурн — около 90 %).
Все планеты и большинство других объектов обращаются вокруг Солнца в одном направлении с вращением Солнца (против часовой стрелки, если смотреть со стороны северного полюса Солнца). Есть исключения, такие как комета Галлея. Самой большой угловой скоростью обладает Меркурий — он успевает совершить полный оборот вокруг Солнца всего за 88 земных суток. А для самой удалённой планеты — Нептуна — период обращения составляет 165 земных лет.
Бо́льшая часть планет вращается вокруг своей оси в ту же сторону, что и обращается вокруг Солнца. Исключения составляютВенера и Уран, причём Уран вращается практически «лёжа на боку» (наклон оси около 90°). Для наглядной демонстрации вращения используется специальный прибор — теллурий.
Меркурий
Мерку́рий — самая близкая к Солнцу планета Солнечной системы, обращающаяся вокруг Солнца за 88 земных суток. Продолжительность одних звёздных суток на Меркурии составляет 58,65 земных[13], а солнечных — 176 земных[4]. Планета названа в честь древнеримского бога торговли — быстроногого Меркурия, поскольку она движется по небу быстрее других планет.
. Видимая звёздная величинаМеркурия колеблется от −1,9[1] до 5,5, но его нелегко заметить по причине небольшого углового расстояния от Солнца (максимум 28,3°)
Меркурий — самая маленькая планета земной группы. Его радиус составляет всего 2439,7 ± 1,0 км[7], что меньше радиуса спутника Юпитера Ганимеда и спутника Сатурна Титана. Масса планеты равна 3,3·1023 кг. Средняя плотность Меркурия довольно велика — 5,43 г/см³, что лишь незначительно меньше плотности Земли. Учитывая, что Земля намного больше по размерам, значение плотности Меркурия указывает на повышенное содержание в его недрах металлов. Ускорение свободного падения на Меркурии равно 3,70 м/с²[16]. Вторая космическая скорость — 4,25 км/с[16]. Несмотря на меньший радиус, Меркурий всё же превосходит по массе такие спутники планет-гигантов, как Ганимед и Титан.
Венера
Вене́ра — вторая внутренняя планета Солнечной системы с периодом обращения в 224,7 земных суток. Названа именемВенеры, богини любви из римского пантеона. Это единственная из восьми основных планет Солнечной системы, получившая название в честь женского божества.
Атмосферное давление на поверхности Венеры в 92 раза больше, чем на Земле.
Венера — третий по яркости объект на небе Земли после Солнца и Луны и достигает видимой звёздной величины в −4,6. Поскольку Венера ближе к Солнцу, чем Земля, она никогда не удаляется от Солнца более чем на 47,8° (для земного наблюдателя). Лучше всего она видна незадолго до восхода или через некоторое время после захода Солнца, что дало повод называть её также Вечерняя звезда или Утренняя звезда.
Венера классифицируется как землеподобная планета, и иногда её называют «сестрой Земли», потому что обе планеты похожи размерами, силой тяжести и составом. Однако условия на двух планетах очень разнятся. Поверхность Венеры скрывают чрезвычайно густые облака серной кислоты с высокой отражательной способностью, что мешает увидеть её поверхность в видимом свете
Земля
Земля́ — третья от Солнца планета. Пятая по размеру среди всех планет Солнечной системы. Она является также крупнейшей по диаметру, массе и плотности среди планет земной группы. Приблизительно 70,8 % поверхности планеты занимает Мировой океан Земля взаимодействует (притягивается гравитационными силами) с другими объектами в космосе, включая Солнце и Луну. Земля обращается вокруг Солнца и делает вокруг него полный оборот примерно за 365,26 солнечных суток — сидерический год. Ось вращения Земли наклонена на 23,44° относительно перпендикуляра к её орбитальной плоскости, это вызывает сезонные изменения на поверхности планеты с периодом в один тропический год — 365,24 солнечных суток. Сутки сейчас составляют примерно 24 часа.
Земля взаимодействует (притягивается гравитационными силами) с другими объектами в космосе, включая Солнце и Луну. Земля обращается вокруг Солнца и делает вокруг него полны
Планета является домом для миллионов видов живых существ, включая человека
Марс
Марс — четвёртая по удалённости от Солнца и седьмая по размерам планета Солнечной системы; масса планеты составляет 10,7 % массы Земли
Названа в честь Марса — древнеримского бога войны, соответствующего древнегреческому Аресу.
Марс — планета земной группы с разреженной атмосферой (давление у поверхности в 160 раз меньше земного).
Особенностями поверхностного рельефа Марса можно считать ударные кратеры наподобие лунных, а также вулканы, долины,пустыни и полярные ледниковые шапки наподобие земных
У Марса есть два естественных спутника — Фобос и Деймос (в переводе с древнегреческого — «страх» и «ужас» — имена двух сыновей Ареса, сопровождавших его в бою), которые относительно малы (Фобос — 27×22×18 км, Деймос — 15×12,2×10,4 км)[6] и имеют неправильную форму.
Марс — четвёртая по удалённости от Солнца (после Меркурия, Венеры и Земли) и седьмая по размерам (превосходит по массе и диаметру только Меркурий) планета Солнечной системы[7]. Масса Марса составляет 10,7 % массы Земли (6,423·1023 кг против 5,9736·1024 кг для Земли), объём — 0,15 объёма Земли, а средний линейный диаметр — 0,53 диаметра Земли (6800 км)[6].
Юпитер
Юпи́тер — пятая планета от Солнца, крупнейшая в Солнечной системе. Наряду с Сатурном, Ураном и Нептуном Юпитер классифицируется как газовый гигант
Юпитер имеет, по крайней мере, 67 спутников, самые крупные из которых — Ио, Европа, Ганимед и Каллисто — были открытыГалилео Галилеем в 1610 году
Ряд атмосферных явлений на Юпитере — такие, как штормы,молнии,полярные сияния, — имеют масштабы, на порядки превосходящие земные. Примечательным образованием в атмосфере является Большое красное пятно — гигантский шторм, известный с XVII века
Исследования Юпитера проводятся при помощи наземных и орбитальных телескопов; с 1970-х годов к планете было отправлено 8 межпланетных аппаратов НАСА: «Пионеры», «Вояджеры», «Галилео» и другие
Во время великих противостояний (одно из которых происходило в сентябре 2010 года) Юпитер виден невооружённым глазом как один из самых ярких объектов на ночном небосклоне после Луны и Венеры
Уран
Ура́н — планета Солнечной системы, седьмая по удалённости от Солнца, третья по диаметру и четвёртая по массе. Была открыта в 1781 году английским астрономом Уильямом Гершелем и названа в честь греческого бога неба Урана, отца Кроноса(в римской мифологии Сатурна) и, соответственно, деда Зевса (у римлян — Юпитер).
В отличие от газовых гигантов — Сатурна и Юпитера, состоящих в основном из водорода и гелия, в недрах Урана и схожего с ним Нептуна отсутствует металлический водород, но зато много льда в его высокотемпературных модификациях.
Основу атмосферы Урана составляют водород и гелий. Кроме того, в ней обнаружены следы метана и других углеводородов, а также облака изо льда, твёрдого аммиака и водорода. Это самая холодная планетарная атмосфера Солнечной системы с минимальной температурой в 49 К (−224 °C). Полагают, что Уран имеет сложную слоистую структуру облаков, где вода составляет нижний слой, а метан — верхний[10]. В отличие от Нептуна, недра Урана состоят в основном изо льдов и горных пород.
Так же, как и у других газовых гигантов Солнечной системы, у Урана имеется система колец и магнитосфера, а кроме того, 27 спутников. Ориентация Урана в пространстве отличается от остальных планет Солнечной системы — его ось вращения лежит как бы «на боку» относительно плоскости обращения этой планеты вокруг Солнца. Вследствие этого планета бывает обращена к Солнцу попеременно то северным полюсом, то южным, то экватором, то средними широтами.
Нептун
Непту́н — восьмая и самая дальняя планета Солнечной системы. Нептун также является четвёртой по диаметру и третьей помассе планетой. Масса Нептуна в 17,2 раза, а диаметр экватора в 3,9 раза больше таковых у Земли[9]. Планета была названа в честь римского бога морей.
Нептун по составу близок к Урану, и обе планеты отличаются по составу от более крупных планет-гигантов — Юпитера иСатурна. Иногда Уран и Нептун помещают в отдельную категорию «ледяных гигантов»[10]. Атмосфера Нептуна, подобно атмосфере Юпитера и Сатурна, состоит в основном из водорода и гелия[11], наряду со следами углеводородов и, возможно,азота, однако содержит в себе более высокую пропорцию льдов: водного, аммиачного, метанового. Ядро Нептуна, как и Урана, состоит главным образом из льдов и горных пород[12]. Следы метана во внешних слоях атмосферы, в частности, являются причиной синего цвета планеты[13].
В атмосфере Нептуна бушуют самые сильные ветры среди планет Солнечной системы, по некоторым оценкам, их скорости могут достигать 2100 км/ч
Температура Нептуна в верхних слоях атмосферы близка к −220 °C[9][11]. В центре Нептуна температура составляет по различным оценкам от 5400 K[15] до 7000—7100 °C[16][17], что сопоставимо с температурой на поверхности Солнца и сравнимо с внутренней температурой большинства известных планет.
Формирование планеты
Ясности в том, какие процессы идут при формировании планет и какие из них доминируют, до сих пор нет. Обобщая наблюдательные данные, можно утверждать лишь то, что[47]:
Они образуются ещё до момента рассеяния протопланетного диска.
Значительную роль в формировании играет аккреция.
Обогащение тяжелыми химическими элементами идет за счет планетезималей.
Отправная точка всех рассуждений о пути формирования планет — газопылевой (протопланетный) диск вокруг формирующейся звезды. Сценариев, как из него получились планеты, существует два типа[48]:
Доминирующий на данный момент — аккреционный. Предполагает формирования из первоначальных планетозималей.
Второй полагает, что планеты сформировались из первоначальных «сгущений», впоследствии сколлапсировавших.
Окончательно формирование планеты прекращается, когда в молодой звезде зажигаются ядерные реакции и она рассеивает протопланетный диск, за счет давления солнечного ветра, эффекта Пойнтинга — Робертсона и прочих[49]. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/evolyuciya-zirok-na-nashih-ochah.html | Еволюція зірок на наших очах | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/58790a71ca28a5aecd9e3c814e9ffb04.pptx | files/58790a71ca28a5aecd9e3c814e9ffb04.pptx | Еволюція зір
Еволю́ція зір — зміна фізичних характеристик, хімічного складу та внутрішньої будови зорі із часом.
Еволюція зорі класу G на прикладі Сонця
Протозоря
Структура протозорі: 1. Оптично прозора газова оболонка у вільному падінні. 2. Несправжня фотосфера, що випромінює переважно в інфрачервоному діапазоні. 3. Непрозора пилогазова оболонка («кокон»). 4. Фронт ударної хвилі. 5. Гідростатично рівноважне ядро.
Еволюція зорі починається з гравітаційного колапсу молекулярної хмари міжзоряного газу. Типова молекулярна хмара має розмір приблизно 100 світлових років у поперечнику і масу в 6×106сонячних мас (M☉). У процесі гравітаційного колапсу хмара фрагментується на менші частки, кожна з яких стискається вже окремо. Тому зорі зазвичай народжуються групами. Під час колапсу потенційна енергія гравітаційної взаємодії молекул газу між собою перетворюється на тепло. Густина й тиск колапсуючого газу найшвидше зростають у центрі хмари. Утворюється ядро, яке називають протозорею.
Подальший розвиток подій залежить від маси протозорі.
Коричневі карлики та субзоряні об'єкти
Якщо протозоря має масу менше 0,08 M☉, то температура в її надрах ніколи не досягне рівня, достатнього для початку термоядерної реакції перетворення гідрогену на гелій, але може можуть відбуватися термоядерні реакції за участі літію та дейтерію. Такий об'єкт називають коричневим карликом. Вони мають масу не менше 0,0125 M☉ (або 13 мас Юпітера. У менш масивних об'єктах умови для початку термоядерних реакцій не виникають. Вони визначаються як субкоричневі карлики, але якщо вони обертаються навколо іншої зорі, то класифікуються як планети.
Для протозір із масою більше 0,08 M☉ температура в ядрі врешті решт досягне 3×106K, необхідної для початку реакцій протон-протонного циклу. Стискання зорі може тривати ще деякий час і припиняється, коли виділення енергії внаслідок термоядерних реакцій повністю врівноважує витрати енергії на випромінювання. Протозоря стає повноцінною зорею та опиняється на головній послідовності.
Головна послідовність
Енергія, що виділяється в термоядерних реакціях, підтримує випромінювання зорі та високий тиск у її надрах, який врівноважує тяжіння. У зір із масою до 1,2 M☉ перетворення гідрогену на гелійвідбувається переважно шляхом протон-протонного циклу, у масивніших зір — шляхом вуглецево-азотного циклу. Світність та ефективна температура зорі на головній послідовності змінюється дуже мало. Це найтриваліша стадія еволюції — тривалість усіх подальших стадій становить лише 10% від часу перебування на головній послідовності. Час перебування зорі на головній послідовності визначається її масою й може бути наближено подано формулою:
Перебування зорі на головній послідовності закінчується утворенням у її надрах гелієвого ядра. Подальша доля зорі залежить від її маси. З погляду еволюції зорі поділяють на такі групи:
зорі малої маси:
зорі помірної маси:
масивні зорі:
Межа між зорями малої маси та зорями помірної маси визначається умовами, в яких розпочинаються термоядерні реакції за участі гелію: у зорях помірної маси потрійна гелієва реакція розвивається в невиродженому ядрі й відбувається спокійно; у зорях малої маси ця реакція розпочинається у виродженому ядрі та має характер теплового вибуху.
Межа між зорями помірної маси та масивними зорями визначається аналогічно за умовами початку реакцій у вуглецевому ядрі.
Еволюція зір після головної послідовності
Туманність Котяче Око —планетарна туманність, яка сформувалась після загибелі зірки, яка за масою була близькою до Сонця
Коли майже весь гідроген в ядрі перетворюється на гелій, термоядерні реакції сповільнюються, зменшується температура та, відповідно, тиск у ядрі. Гідростатична рівновага порушується й під дією сил тяжіння відбувається стискання ядра. Це призводить до зростання його густини та температури. У цей період структура зорі змінюється. Зовнішні шари розширюються, а температура поверхні зменшується, світність зорі зростає, вона перетворюється начервоного гіганта. Термоядерне горіння гідрогену продовжується в шарі на периферії ядра, а маса гелієвого ядра поступово зростає.
У зорях із масою меншою 0,5 M☉ умови для інших термоядерних реакцій ніколи не виникають. Після припинення термоядерних реакцій протон-протонного циклу такі зорі поступово остигатимуть, хоча тривалий час іще будуть слабко випромінювати в інфрачервоному й мікрохвильовому діапазоні. У зорях із масою від 0,5 до 2,25 до M☉ коли маса гелієвого ядра сягає 0,4—0,5 M☉, а температура в ньому становить приблизно 100 мільйонів К, починаєтьсяпотрійна альфа-реакція, в якій гелій перетворюється на карбон. Оскільки реакція відбувається у виродженому ядрі, вона набуває вибухового характеру.
Зорі малої маси
У зір помірної маси після вичерпання Гідрогену в ядрі також розпочинається потрійна гелієва реакція, але на відміну від зір малої маси вона перебігає спокійно. Гелій в ядрі перетворюється на Карбон, водночас (завдяки реакціям вуглецево-азотного циклу) утворюється також деяка кількість Оксигену таНітрогену. Ці елементи накопичуються у виродженому ядрі зорі, яке поступово зростає. Врешті-решт температура та густина в такому ядрі досягають величин, коли розпочинаються реакції між ядрами карбону. Оскільки ці реакції розпочинаються у виродженому стані ядра, початок реакції матиме характер теплового вибуху.
Бурхливий початок реакції призводить до скидання оболонки, яка, крім Гідрогену й Гелію, містить значну кількість інших елементів (зокрема, Карбону, Нітрогену та Оксигену).
Після скидання оболонки зоря залишається без джерел термоядерної енергії й перетворюється на білого карлика.
Зорі помірної маси
Масивні зорі
Зорі з масою понад 8 сонячних після спалювання гелію залишаються досить масивними для початку в їх надрах подальших реакцій нуклеосинтезу: спочатку — за участі карбону, потім кремнію, магнію і так далі, до заліза. Кожна нова реакція розпочинається в центрі зорі, а всі попередні продовжуються в зовнішній частині ядра, таким чином структура зорі стає багатошаровою (подібною до цибулини). Основна частина хімічних елементів до феруму, з яких складається Всесвіт, утворилися саме в результаті нуклеосинтезу в надрах зір. Залізо не може бути паливом для подальших ядерних реакцій (синтезу або розпаду), оскільки має найбільшу енергію зв'язку на один нуклон, усі ядерні реакції за участі заліза відбуваються з поглинанням енергії. Внаслідок цього масивна зоря накопичує залізне ядро. Щоправда, завдяки s- та p-процесам у невеликій кількості утворюються також ядра хімічних елементів, важчих заліза.
Коли температура й тиск усередині ядра досягають певного рівня, нейтрон стає стабільною часткою. Тиск виродженого електронного газу далі вже не зростає, оскільки вільні високоенергетичні електрони взаємодіють із протонами з утворенням нейтронів. Починається нейтронізація речовини в ядрі зорі. Це створює умови для гравітаційного колапсу, коли оболонка зорі падає на ядро. Енергія, що вивільняється внаслідок падіння зовнішньої оболонки на нейтронізоване ядро настільки велика, що зоря буквально вибухає. Такі події називають спалахом наднової. За короткий час під час спалаху наднової випромінюється стільки енергії, скільки її випромінюють усі зорі галактики разом узяті
Оболонкова структура масивної зорі на пізніх стадіях еволюції (зображення не в масштабі).
Зоряні залишки
Гравітаційний колапс зір масою 10-30 сонячних мас зупиняється, коли дається взнаки тиск вироджених нейтронів. Після спалаху наднової й розльоту оболонки від зорі залишається дуже щільний об'єкт розміром близько 15 км у діаметрі, який називають нейтронною зорею. Нейтронна зоря швидко обертається і має потужне магнітне поле, наслідок чого випромінює електромагнітні імпульси з частотою обертання; такі об'єкти спостерігають як пульсари. Якщо ж маса ядра зорі перевищує 30 сонячних мас, тиск вироджених нейтронів не в змозі зупинити гравітаційний колапс, що може призвести до утворення гіпотетичного об'єкта, якому дали назву чорна діра.
Презентацію виконала
Учениця 11-А класу
ЗОШ№32
Шавурська Марія |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/mifi-ta-legendi-zoryanogo-neba.html | Міфи та легенди зоряного неба | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/d0586f97c502c2f68480e51fcdf57387.pptx | files/d0586f97c502c2f68480e51fcdf57387.pptx | Міфи та ЛЕГЕНДИ зоряного неба
З найдавніших часів люди горіли бажанням знайти силу, рівну божественній силі небожителів. По-неволі вони звертали свої погляди вгору і зіштовхувалися з яскравим світлом численних зірок і сузір'їв, яким привласнювали самі різноманітні імена і з який зв'язували всілякі історії, тим самим підкреслюючи свою єдність з космосом і його силою.
Почнемо з так називаної навколополярної області зоряного неба, що завжди доступна спостереженню. Кожному ще з дитячих років добре відомий зоряний ківш - Велика Ведмедиця і її сусідка - Мала Ведмедиця. Про Велику і Малу Ведмедиць існує багато легенд. От одна з них.
Древні греки розповідали що, колись, у незапам'ятні часи, у царя Лікаона, що правив країною Аркадією, була дочка по імені Каллісто. Вона була так красива, що вирішила суперничати своєю красою з дружиною верховного олімпійського бога - Герою. Володіючи незвичайно чудесною силою, Гера за таку зухвалість покарала Каллісто, перетворивши її в потворну Ведмедицю. Бідна Ведмедиця - Каллісто поплелася до себе додому, де ледве не стала жертвою свого сина юного Аркаса, що повертався додому з полювання, побачив у дверей свого будинку тварину і, нічого не підозрюючи, хотів убити власну матір, але в самий критичний момент Зевс, небайдужий до принадностей Каллісто, удержав руку Аркаса, а Каллісто назавжди взяв до себе на небо, перетворивши в красиве сузір'я. Заодно була перетворена в Малу Ведмедицю й улюбленого собаку Каллісто. Дивно, що Аркас теж не залишився на землі. Зевс перетворив його в сузір'я Волопаса, приреченого навіки сторожити в небесах свою матір. Саме тому головна зірка в сузір'ї Волопаса, називається Арктуром, що в перекладі з давньогрецького означає "страж ведмедиці".
Звичайно, не всі древні люди бачили в розташуванні цих зірок ведмедицю. Як її тільки не називали! Наприклад, у Древній Русі були такі назви: Ківш чи Каструля, Віз чи Колісниця, прив'язаний до кола Кінь, Лось чи Сохатий.
Древні киргизи думали, що сім зірок - це сім злодіїв, що крадуть коней.
Древні естонці називали сузір'я Віз Падо. Віз тяг віл, а на вола напав вовк. За напад вовк був покараний: його самого замість вола запрягли у віз.
Ще більш романтична історія сузір'їв Цефея і Кассіопеї. Один раз красуня Кассіопея, дружина пануючого в Ефіопії Цефея, похвасталася своєю красою перед міфічними мешканцями моря - нереїдами, що, у свою чергу, спонукувані жіночими ревнощами, поскаржилися на Кассіопею богу моря Посейдону. Посейдон за це напустив на Ефіопію страшне морське чудовисько. Воно стало постійно спустошувати країну. Тоді Цефей, щоб умилостивити Посейдона, віддав на поживу чудовиську свою єдину дочку Андромеду. Її прикували до скелі, де вона чекала своєї долі. Але в цей час на крилатому коні Пегасі над Ефіопією пролітав один із самих популярних героїв древньої Греції безстрашний Персей, що незадовго до цього відрубав голову іншому чудовиську - Горгоні Медузі. Персей, не роздумуючи вплутався в боротьбу з чудовиськом, що зринуло, за Андромедою. Герой здобув перемогу в цій боротьбі лише тому, що направив на морське чудовисько мертвущий погляд відрубаної голови Медузи. Чудовисько скам'яніло, перетворивши в острів, а історія звільненої Андромеди і Персея закінчилася веселим весіллям. Фантазія ж древніх греків увічнила всіх її персонажів у вигадливих фігурах сузір'їв. Цікаво, що одна з легенд про сузір'я Дракона говорить, що це той самий дракон, що ледве не зжер Андромеду. Таким чином, сузір'я є своєрідним пам'ятником міфотворчості стародавності.
Поруч з Андромедою знаходиться сузір'я Пегаса, що особливо добре видно опівночі в середині жовтня. Три зірки цього сузір'я і зірка альфа Андромеди утворять фігуру, що одержала в астрономів назву "Великий квадрат". Його можна легко знайти на осіннім небі. Крилатий кінь Пегас виник з обезголовленого Персеєм тіла Медузи Горгони, але не успадкував від її нічого поганого. Він був улюбленцем дев'яти муз - дочок Зевса і богині пам'яті Мнемозіни, на схилі гори Гелікон він вибив копитом джерело Іппокрени, вода якого приносила поетам натхнення .
І ще одна легенда, у якій згадають Пегаса. Онук пануючого Сісіфа Беллерофонт повинний був убити вогнедишне чудовисько Химеру (Химера - по-грецькі "коза"). Страховисько мало голову лева, тулуб кози і хвіст дракона. Беллерофонту удалося убити Химеру за допомогою Пегаса. Один раз він побачив крилатого коня і бажання заволодіти їм охопило юнака. В сні до нього з'явилася богиня Афіна, улюб-лена дочка Зевса, мудра і войовнича, покровителька бага-тьох героїв. Вона подарувала Беллерофонту чудесну вуздеч-ку, що втихомирює коней. З її допомогою Беллерофонт піймав Пегаса і відправився на битву з Химерою.
Високо піднявшись у по-вітря, він кидав у чудовисько стріли, поки воно не випустило дух.
Але своєю удачею Беллерофонт не задовольнився, а побажав на крилатому коні піднятися на небо, у житло безсмертних. Зевс, довідавшись про це, розгнівався, привів Пегаса в лють, і той скинув свого вершника на Землю. Пегас після цього піднявся на Олімп, де носив блискавки Зевса.
Головна визначна пам'ятка сузір'я Пегаса - яскраве кульове скупчення. У бінокль видно кругле світне мрячна цятка, краї якого іскряться, як вогні великого міста, видимого з борта літака.
На всім небі немає іншого сузір'я, яке б містило стільки цікавих і легко доступних для спостереження об'єктів, як Оріон, розташований поблизу сузір'я Тельця.
Оріон був сином Посейдона - бога морів по грецькій міфології (по римської - Нептуна). Він був знаменитим мисливцем, боровся з биком і похвалявся тим що немає тварини, який він не зміг би перемогти, за що Гера, могутня дружина могутнього Зевса, наслала на нього Скорпіона. Оріон очистив від диких звірів острів Хиос і став просити в царя цього острова руки його дочки, але той відмовив йому. Оріон спробував викрасти дівчину, і цар помстився йому: напоївши доп'яна, він засліпив Оріона.
Гелиос повернув Оріону зір, але від укусу посланого Герой Скорпіона Оріон усе-таки загинув. Зевс помістив його на небі таким чином, що він може завжди піти від свого переслідувача, і дійсно, ці два сузір'я одночасно на небі не видні ніколи
Сузір'я Лева. Близько 4,5 тисяч років тому в цьому сузір'ї знаходилася крапка літнього сонцестояня, і Сонце виявлялося в цьому сузір'ї в самий жаркий час року. Тому в багатьох народів саме Лев став символом вогню.
А сирийці так і називали це сузір'я "великий вогонь", і халдеї зв'язували лютого лева з неменш лютою жарою. Вони думали, що Сонце одержує додаткову силу і теплоту, знаходячись серед зірок лева.
У древніх народів самим головним було сузір'я Тельця, тому що новий рік починався навесні. У зодіаку Телець саме древнє сузір'я, оскільки в житті древніх народів скотарство відігравало величезну роль, і з биком (тельцем) зв'язували те сузір'я, де Сонце як би перемагало зиму і предрікало прихід весни і літа. Узагалі багато древніх народів почитали цю тварина, вважали його священним. У Древньому Єгипті був священний бик Апіс, якому поклонялися. У Греції бик теж користався великою пошаною. На Криті бика звали Минотавр. Герої Еллади Геракл, Тесей, Ясон утихомирювали биків. Сузір'я Овна також було дуже шановане в стародавності.
Верховний бог Єгипту Амон-Ра зображувався з баранячою головою, а дорога до його храму являла собою алею зі сфінксів з баранячими головами Вважалося, що сузір'я Овна названо на честь Овна з золотим руном, за яким і плили аргонавти. На небі, до речі, існує ряд сузір'їв, що відбивають Корабель Арго. Зірка альфа (сама яскрава) цього сузір'я називається Гамаль (по-арабски "дорослий баран"). Сама яскрава зірка в сузір'ї Тельця зветься Альдебаран.
У сузір'ї Близнюків дві яскраві зірки знаходяться дуже близько одна від іншої. Свою назву вони одержали на честь аргонавтів Діоскурів - Кастора і Поллукса - близнюків, синів Зевса, самого могутнього з олімпійських богів, і Леди, легковажної земної красуні, братів Олени прекрасної - винуватниці Троянської війни. Кастор славився як митецький візник, а Поллукс як неперевершений кулачний боєць. Вони брали участь у поході аргонавтів і калідонскому полюванню. Але один раз Діоскури не поділили видобуток зі своїми двоюрідними братами, велетнями Ідасом і Лінкєєм. У битві з ними брати були сильно поранені. І коли Кастор умер, безсмертний Поллукс не захотів розстатися з братом і попросив Зевса не розлучати їх. З тих пір з волі Зевса брати півроку проводять у царстві похмурого Аїда, а півроку - на Олімпу.
Можливо, саме ця обставина і дало привід до народженню легенди про братів, що живуть то в царстві мертвих, то на небі. Брати Діоскури вважалися в стародавності заступниками моряків, що потрапили в бурю.
Це сузір'я називалося в греків Гідрохос, у римлян - Акуаріус, в арабів - Сакіб-аль-ма. Усе це означало одне і теж: чоловік, що ллє воду. Із сузір'ям Водолія зв'язаний грецький міф про Девкаліона і його дружину Пірре - єдиних людей, що спаслись від всесвітнього потопу.
У Єгипті сузір'я Водолія спостерігалося на небі в дні найбільшого рівня води в ріці Ніл. Вважалося, що бог води Кнему перекидає в Ніл величезний ківш. Так само вважалося, що із судин бога випливають ріки Білий і Блакитний Ніл - припливи Нілу.
Можливо, що із сузір'ям Водолія зв'язана легенда про один з подвигів Геракла - очищення Авгієвих стаєнь (для чого герою знадобилося загатити три ріки).
Сузір'я Раку - одне із самих малопомітних зодіакальних сузір'їв.
По класичній древній міфології величезний морський Рак напав на Геракла, коли він боровся з Лернейскою Гідрою. Герой роздавив його, але богиня Гера, що ненавиділа Геракла, помістила Рака на небо.
У Луврі зберігається знамените єгипетське коло зодіаку, у якому сузір'я Раку розташовується вище всіх інших.
Дійсно, здається дивним, що серед тварин і "напівтварин" у Зодіаку є знак Терези. Понад два тисячоріччя назад у цьому сузір'ї знаходилася крапка осіннього рівнодення. Рівність дня і ночі могло стати однієї з причин, по якій зодіакальне сузір'я одержало назву "Терези".
Поява на небі Терезів у середніх широтах указувало, що прийшов час сівби, а древні єгиптяни вже наприкінці весни могли розглядати це як сигнал до початку збирання першого врожаю. Терези - символ рівноваги - могли просто нагадувати древнім хліборобам про необхідність зважити зібраний врожай.
У древніх греків Астрея - богиня справедливості за допомогою Терезів зважувала долі людей.
Сузір'я Діви, розташоване поруч з Левом, це сузір'я іноді представлялося казковим сфінксом - міфічною істотою з тілом лева і головою жінки.
Нерідко в ранніх міфах Діву ототожнювали з Реєю, матір'ю бога Зевса, дружиною бога Кроноса. Іноді в ній бачили Феміду, богиню правосуддя, що у своєму класичному обличчі тримає в руках ваги (зодіакальне сузір'я поруч з Дівою). Є зведення, що в цьому сузір'ї древні спостерігачі бачили Астрею, дочка Феміди і бога Зевса, останню з богинь, що залишила Землю наприкінці бронзового століття. Астрея - богиня справедливості, символ чистоти і безвинності, залишила Землю через злочини людей.
Козеріг - міфічна істота з тілом козла і хвостом риби. По найбільш розповсюдженій давньогрецькій легенді козлоногий бог Пан, син Гермеса, заступник пастухів, злякався стоглавого велетня Тіфона й у жаху кинувся у воду. З тих пір він став водяним богом, і в нього виріс риб'ячий хвіст. Перетворений богом Зевсом у сузір'я , Козеріг став владикою вод і провісником бурь. Вважалося, що він посилає на землю рясні дощі. По іншій легенді - це коза Амалтея, що вигодувала своїм молоком Зевса.
Індіанці назвали це сузір'я Макара, тобто чудо-дракон, теж наполовину козел, наполовину - риба. Деякі народи зображували його напівкрокодилом - напівптахом.
По давньогрецькій міфології наймудріший з кентаврів Хірон, син бога Хроноса і богині Феміди, створив і першу модель небесної сфери. При цьому одне місце в Зодіаку він відвів для себе. Але його випередив підступний кентавр Кротос, що зайняв обманом його місце і стало сузір'я Стрільця. А самого Хірона бог Зевс перетворив після смерті в сузір'я Кентавра. От так і виявилося на небі цілих два кентаври. Злісного Стрільця боїться навіть сам Скорпіон, у який той цілиться.
Саме розташування зірок на небі вселяє думка про двох риб, зв'язаних між собою чи стрічкою чи мотузкою. Походження назви сузір'я Риби дуже древнє і, очевидно, зв'язано з фінікійською міфологією. У це сузір'я Сонце вступало впору багатого рибного лову. Богиня родючості зображувалася у виді жінки з риб'ячим хвостом, що, як говорить легенда, з'явився в неї, коли вона разом зі своїм сином, злякавшись чудовиська, кинулася у воду.
Подібна легенда існувала й у древніх греків. Тільки вони вважали, що в риб перетворилися Афродіта і її син Ерот: вони йшли по березі ріки, але налякані злим Тіфоном, кинулися у воду і врятувалися, перетворивши в риб. Афродіта перетворилася в південну Рибу, а Ерот - у північну.
|
https://svitppt.com.ua/angliyska-mova/zhyattya-molodi-ukraini.html | Жяття молоді України | https://svitppt.com.ua/uploads/files/61/63b9f42ce3aefca2d5343168d822d90c.pptx | files/63b9f42ce3aefca2d5343168d822d90c.pptx | Project:
“The Life of Ukrainian youth»
Nowadays when our independent state Ukraine is developing, much attention is paid to our youth.
The desire of our young people to become qualified specialists in future motivates them to enter higher educational establishments.
For young people higher education is the method of developing their talents and abilities, their creative potential.
That is why beside their studies they are also engaged in different clubs and organizations.
Almost every school or institute has its own team of “joyful and smart” (KVN).
This game is rather popular among our young people and it helps them to bring out their brightest talents and to create team spirit.
Young people learn to work together, to share the moments of luck and failure. Besides studies young people are also engaged in scientific and research work. One may say that nowadays this sphere is not paid too much attention to.
This is true, but still there exist “Young Scientists’ Councils”, where young people can discuss or present their scientific investigations.
There also exists the Ukrainian branch of youth organization Greenpeace in Ukraine.
Young people learn to love their land and the world that surrounds them. This organization protests against environmental pollution, against extermination of all animals, not only rare species.
Some young people work in their church organizations: they help elderly people, reconstruct our historical monuments and monasteries. This work brings them closer to our history, teaches them to love their country and respect its past.
A lot of young people go in for sports, that is why schools and institutes have sport clubs and teams.
Our young people are especially interested in football, basketball, hockey, etc.
There also exists a great variety of different clubs in this country.
They are: theatre clubs, where young people stage different literary works; clubs “What? Where? When?”, where they can enlarge their knowledge in different fields of science and life, and so on.
Future belongs to the young, that is why the political life of this country is important to them.
Many young people are engaged in political parties and organizations such as: “the greens”, the Union of Ukrainian Youth, the Scouts.
The end |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/mifi-i-legendi-zvezdnogo-neba.html | "Міфи та легенди зоряного неба" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/9cb7b55d6561f7412051468c8169aa6b.pptx | files/9cb7b55d6561f7412051468c8169aa6b.pptx | Мифы и легенды звездного неба
Охотники и жертвы южного неба
Орион: на всем звездном небе нет другого созвездия, которое бы включало больше интересных и довольно легко доступных для наблюдения объектов. Мифический герой Орион был сыном морского бога Посейдона. Орион заслуженно носил славу замечательного охотника, успешно сражался с быками и похвалялся: "Нет в мире такого зверя, которого я не мог бы победить!". За это Гера, могущественная жена верховного Зевса, послала на охотника Скорпиона. Орион тем временем очищал остров Хиос от диких зверей и после успеха этой миссии стал требовать у царя того острова его дочь замуж, однако, получил отказ. Настойчивый Орион попытался похитить царевну и царь жестоко отомстил ему, ослепив Ориона. Бог Гелиос вернул Ориону потерянное зрение, но от укуса напавшего Скорпиона Орион все же гибнет. Зевс постарался разместить Ориона на небе так, чтобы он всегда мог убежать от своего преследователя Скорпиона, и потому эти два созвездия никогда не видны на небосклоне одновременно.
Откуда на небе волосы Вероники?
У древнего созвездия Льва на небе была довольно большая «территория», а сам Лев был обладателем великолепной «кисточки» на хвосте. Но в 243 году до н.э. он ее лишился. Произошла забавная история, о которой гласит легенда.У египетского царя Птолемея Эвергета была красавица супруга, царица Вероника. Особенно великолепны были ее роскошные длинные волосы. Когда Птолемей отправился на войну, его опечаленная супруца дала клятву богам: если они сохранят ее любимого мужа целым и невредимым, принести в жертву свои волосы.Вскоре Птолемей благополучно вернулся домой, но, увидев остриженную супругу, был расстроен. Царственную чету несколько успокоил астроном Конон, заявив что боги вознесли волосы Вероники на небо, где им предназначено вечно украшать весенние ночи.Созвездие Льва уменьшилось на несколько звезд, зато появилось новое созвездие: Волосы Вероники.
Созведие Тельца
У многих древних народов главнейшим было созвездие Тельца, поскольку новый год начинался не зимой как ныне, а весной. В зодиакальном кольце Телец - самое древнее созвездие, так как в жизни молодого человечества скотоводство играло первоочередную роль, и с быком (тельцом) связывали именно то созвездие, в котором Солнце побеждало зиму и возвещало наступление тепла и весны. Древние народы часто почитали это животное как священное. В Древнем Египте поклонялись священному быку Апису, мумию которого торжественно погребали в великолепной гробнице. При этом каждые четверть века Аписа заменяли новым. В Древней Греции бык-телец тоже пользовался большим уважением и почетом. На острове Крит священного быка именовали Минотавр. Герои Эллады Геракл, Тесей, Ясон демонстрировали свои боевые возможности, усмиряя быков. Созвездие Овна также было весьма почитаемо древними. Главный египетский бог Амон-Ра традиционно изображался с головой барана, а дорога к его храму была обозначена аллеей сфинксов с бараньими головами. Считалось, что созвездие Овна названо в честь золоторунного Овна, описанного в приключениях аргонавтов. Существует созвездие, отражающее легенду о корабле Арго. Самая яркая звезда этого созвездия (Альфа) называется Гамаль, что по-арабски означает "взрослый баран", а Альфа Тельца носит название Альдебаран.
Как на небо забрался Рак?
Среди зодиакальных созвездий одно из самых компактных и малозаметных - Рак. Существуют несколько причудливых версий происхождения имени этого созвездия. Например, вполне всерьез утверждалось, что древние египтяне поместили на небо Рака как смертельный символ, поскольку раки питаются падалью. Кроме того, известно, что раки передвигаются хвостом вперед. Около 2000 лет назад именно в созвездии Рака находилась точка летнего солнцестояния (то есть самый длинный световой день). Солнце, достигнувшее в этот момент крайнего отклонения к северу, начинало затем "пятиться" к югу - назад и продолжительность дня уменьшалась. И еще: по классической мифологии гигантский морской Рак напал на героя Геракла, когда тот сражался с Лернейской Гидрой. Герой раздавил напавшего Рака, но богиня Гера, не слишком любившая Геракла, в компенсацию поместила Рака на небо. В Луврском музее хранится знаменитый египетский зодиакальный круг, в котором созвездие Рака располагается выше всех иных созвездий.
Небесная Дева
Созвездие Девы соседствует со Львом и иногда это созвездие представляют мифическим сфинксом - существом с львиным телом и женской головой. Нередко в давних мифах небесную Деву отождествляли с богоматерью Зевса Реей. А иногда в ней видели богиню правосудия Фемиду, которая в своем классическом облике держит в руках Весы (это зодиакальное созвездие по другую сторону Девы). Еще есть сведения, что в этом созвездии древние видели Астрею - дочь Зевса и Фемиды, ставшую последней из богинь, покинувших Землю уже в конце бронзового века. Астрея - это богиня справедливости, одновременно символ чистоты и невинности, а покинула она грешную Землю из-за людского вероломства. Деву обычно изображают с колосом и жезлом Меркурия. Может быть, потому ярчайшая звезда Девы названа Спикой (по-латыни "колос"). Название этой звезды и то, что небесная Дева изображалась с колосом в руке, указывает на связь созвездия с сельскохозяйственными трудами древнего человечества. Вероятно, с появлением девичьего созвездия совпадало начало важных земледельческих работ.
Весы - единственное "неживое" созведие зодиака
Свыше 2000 лет назад в этом созвездии располагалась точка осеннего равноденствия. Именно равенство ночи и дня могло стать причиной, по которой это зодиакальное созвездие получило имя "Весы". Появление на небе Весов в средних широтах северного полушария показывало, что пришло время сеять, а древние египтяне в своем очень благоприятном климате могли рассматривать это как сигнал к старту уборки первого урожая. У древних греков богиня справедливости Астрея с помощью Весов взвешивала людские судьбы. Один из известных мифов объясняет возникновение зодиакального созвездия Весы как указание людям о строгости в соблюдении установленных законов. Напомним, что Астрея была дочерью Зевса и Фемиды - богини правосудия. По поручению родителей Астрея, вооружившись весами и завязав глаза, дабы судить обо всем объективно, регулярно навещала человечество, проверяя чистоту людских помыслов и дел. Видимо, эта деятельность оказалась весьма эффективной и отец Зевс решил, что Весы дочери достойны размещения на небесах.
В кого целится небесный стрелец?
По мифологии древних греков мудрейший кентавр Хирон, сын Хроноса и Фемиды, создал первую модель небесной сферы, где одно место в зодиакальном круге он предназначил себе любимому. Но Хирона опередил Кротос - коварный кентавр, обманом занявший это место и ставший в результате созвездием Стрельца. Самого же Хирона после смерти Зевс превратил в созвездие Кентавра; так на небе оказались целых два кентавра. Мстительного Стрельца боится даже Скорпион, в которого тот и целится из своего лука. В некоторых атласах встречается изображение Стрельца в виде двуликого кентавра: один лик обращен назад, другой - вперед, что несколько напоминает римского бога Януса, с именем которого связан январь - первый месяц нашего года. Солнце пребывает в Стрельце зимой. Следовательно, это созвездие символизирует завершение старого года и старт нового, вот потому одно лицо Стрельца глядит в прошедшее, а другое всматривается в будущее. В направлении созвездия Стрельца позиционируют центр нашей звездной системы Галактики. Как и Скорпион, Стрелец очаровывает загадочными туманностями, наверно, именно это созвездие более любого иного заслуживает название "небесная сокровищница", так как многие его звездные скопления поразительно красивы.
Куда льет воду водолей?
Почти у всех известных древних народов название этого созвездия означало одно - человек, льющий воду, Водолей, хотя и звучало по-разному: Гидрохос (греки), Акуариус (римляне), Сакиб-аль-ма (арабы). На созвездии Водолея основан греческий миф о людях, спасшихся от глобального потопа. Название этого созвездия действительно приводит на "родину всемирного потопа" - в долину малоазиатских рек Тигр и Евфрат: в некоторых документах шумеров эти две реки изображались вытекающими из сосуда Водолея.
Одиннадцатый месяц у шумеров назывался "месяцем водяного проклятья". По шумерским легендам, созвездие Водолея находится в центре обильного "небесного моря", а потому предвещает дождливый период года. В Египте созвездие Водолея наблюдалось на небе как раз в дни наибольшего подъема воды в великой реке Нил. Тогда считалось, что Кнему, бог воды, выливает в Нил огромный ковш животворящей влаги. Еще считалось, что из сосудов того бога вытекают притоки Нила: реки Белый и Голубой Нил. Вероятно, с созвездием Водолея связан также миф об очистке Гераклом Авгиевых конюшен, для чего герою понадобилось запрудить сразу три реки.
Небесные рыбы
Довольно редкий случай, когда расположение звезд в созвездии более или менее совпадает с его названием: фигура на небе вполне способна внушить образ двух рыб, соединенных веревкой или лентой. Название созвездия Рыбы, очевидно, очень древнее и вырастает из финикийской мифологии. В это созвездие Солнце вступало в период удачного рыбного лова. Довольно редкий случай, когда расположение звезд в созвездии более или менее совпадает с его названием: фигура на небе вполне способна внушить образ двух рыб, соединенных веревкой или лентой. Название созвездия Рыбы, очевидно, очень древнее и вырастает из финикийской мифологии
. В это созвездие Солнце вступало в период удачного рыбного лова. Тогда богиня плодородия изображалась в образе женщины с хвостом рыбы, который появился у нее, когда она, испугавшись чудовища, вместе со своим сыном бросилась в водную стихию. Аналогичная легенда существовала и в мифологии древних греков. Только те считали, что в рыб воплотились Афродита и ее сын Эрот: на берегу реки их напугал злой Тифон и, бросившись в воду, они спаслись, превратившись в рыб. Афродита стала южной Рыбой, а Эрот - северной. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/pidsistema-galaktiki-ta-ii-spiralna-struktura.html | Підсистема Галактики та її спіральна структура. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/e0f5cdc4692f0dcd120fd90633289978.pptx | files/e0f5cdc4692f0dcd120fd90633289978.pptx | Радіація на побутовому рівні та дози.
Що таке радіація
Радіація – це вид випромінення, який змінює стан ядер або атомів, перетворюючи на електрично заряджені іони і продукти ядерних реакцій. Різні види випромінення відрізняються різною проникаючою здатністю, тому неоднаково впливають на наш організм.
РАДІОАКТИВНІ ПРЕДМЕТИ В НАШОМУ БУДИНКУ
Непомітна небезпека радіації в побуті.
Джерелом радіації часто виявляються предмети, якими ми без побоювання користуємося у побуті, поруч із якими відпочиваємо чи працюємо.
Посуд. Келихи, фужери, салатниці з кришталю гарні та вишукані. Але цей дзвінкий прозорий матеріал таїть у собі небезпеку радіації через наявність у ньому свинцю, який не лише токсичний, а й може виявитися радіоактивним. Кришталевий посуд не виділяє радону, тому як експонат за склом не принесе шкоди. Але зберігати в ній харчові рідини та продукти небажано.
Ще одним джерелом радіоактивності у вашій кухні може виявитися керамічний та глиняний посуд. Наприклад, покрита жовтою або вогненно-жовтогарячою урановою глазур'ю. Ще в минулому столітті американські виробники наштампували великі партії такого кухонного начиння з радіоактивними солями урану. Пізніше виробництво випромінювання посуду припинили, але вилучити екземпляри, що розійшлися по світу, вже було неможливо.
РАДІОАКТИВНІ ПРЕДМЕТИ В НАШОМУ БУДИНКУ
Старі прикраси.
Якщо у вас є брошки або кулони, що дісталися у спадок, покриті яскравою глазур'ю, перевірте їх дозиметром. У них також може виявитися радіоактивний окис урану, через що фон поряд з такою річчю досягає 7 мкЗв/год, тобто в 35 разів вище за допустиме. Взагалі небезпека радіації таять у собі будь-які прикраси з каміння та кераміки, тому перевірити варто всі з них.
Ще одним джерелом радіоактивності у вашій кухні може виявитися керамічний та глиняний посуд. Наприклад, покрита жовтою або вогненно-жовтогарячою урановою глазур'ю. Ще в минулому столітті американські виробники наштампували великі партії такого кухонного начиння з радіоактивними солями урану. Пізніше виробництво випромінювання посуду припинили, але вилучити екземпляри, що розійшлися по світу, вже було неможливо.
РАДІОАКТИВНІ ПРЕДМЕТИ В НАШОМУ БУДИНКУ
Іграшки і предмети, що світяться в темряві.
У 40-50-ті роки у великому ході був спеціальний світлосклад постійної дії (СПД), яким покривали прикраси, стрілки компасів і годинників, елементи сувенірів та дитячих іграшок. Саме ця світломаса з радієм-226 у складі змусила сигналити дозиметр поряд із ялинковими прикрасами, про які згадувалося вище. Даних про небезпеку фарби, що світиться, СПД у ті часи не було, тому її застосовували без обмежень, наносячи на всілякі стрілки, циферблати, ручки перемикачів. Такі предмети створюють небезпеку радіації до цього дня.
Радіація у нашому будинку.
Внутрішнє облицювання. Перевірка дозиметром показує: у квартирі одними з найзабрудненіших радіацією місць часто виявляються ванні та санвузли. Концентрація радону в цих кімнатах найбільш висока через відсутність вікон та доступ свіжого повітря. Крім цього, в санвузлах іноді «фонять» облицьовані керамічною плиткою стіни та підлога. Трапляється, що дозиметр показує фон поряд з кахельною обробкою до 1,5 мкЗв/год і вище, що в 7 разів перевищує норму.Сировиною для виробництва плитки служить глина, і якщо її взяли із забруднених радіацією родовищ, такий оздоблювальний матеріал стає джерелом небезпеки для здоров'я людей. Гарантувати відсутність випромінювань не можуть навіть «правильні» документи. Тільки точний дозиметр радіації покаже, чи не випромінює радіацію керамічна плитка
Радіоактивне зараження в Краматорську
Наприкінці 1970-х у Каранському кар'єрі Донецької області, де видобували гравій та щебінь, було загублено джерело іонізуючого випромінювання типу «ІГІ-Ц-4» капсула з цезієм-137, що використовувалась у радіоізотопному рівні. Почалися пошуки, керівництво попередило своїх чисельних замовників про втрату. До закінчення пошуків постачання щебеню за вказівкою уряду СРСР було припинено. За тиждень пошуки офіційно закінчилися невдачею.1980 року в Краматорську було здано в експлуатацію панельний будинок № 7 на вулиці Гвардійців Кантемирівців (зараз будинок № 7 на вулиці Марії Приймаченко). Загублена ампула розміром 8 на 4 мм, яка випромінювала 0,200 рентгенів на годину, була вмурована в одну зі стін дитячої кімнати.1981 року померла 18-річна дівчина, що мешкала у цьому будинку, а через рік — її 16-річний брат, потім — їхня мати. У квартиру вселилася інша сім'я, у якої вскоре помер син-підліток. Усі загиблі померли від білокрів'я. Лікарі пояснювали діагнози поганою спадковістю. Батько загиблих домігся детального розслідування, яке виявило високий рівень радіоактивності в дитячій кімнаті, в суміжній квартирі за стіною та в квартирі поверхом вище.Мешканців відселили, після чого було визначено точне розташування джерела випромінювання. Вирізавши частину стіни, її доставили до Київського інституту ядерних досліджень, де ампулу було витягнуто. За заводським номером було встановлено власника ампули.
Після вилучення ампули гамма-випромінювання в будинку № 7 зникло, рівень радіоактивності зрівнявся з фоновим.
Що таке дозиметр, радіометр?
Дозиметр - це пристрій для вимірювання дози або потужності дози іонізуючого випромінювання, отриманої приладом (і тим, хто їм користується) за деякий проміжок часу, наприклад, за період перебування на деякій території або за робочу зміну. Вимірювання вищезгаданих величин називається дозиметрією.
Іноді "дозиметром" не зовсім точно називають радіометр - прилад для вимірювання активності радіонукліду в джерелі або зразку (в об'ємі рідини, газу, аерозолю, на забруднених поверхнях) або щільності потоку іонізуючих випромінювань для перевірки на радіоактивність підозрілих предметів і оцінки радіаційного стану в даному місці в даний момент. Вимірювання вищезгаданих величин називається радіометрією. Ренгенометр - різновид радіометра для вимірювання потужності гама-випромінювання.
Як вимірювати?
Як міряти β і γ випромінюванн
Гамма промені вважаються найнебезпечнішими, але виявити їх простіше. Піднесіть прилад якомога ближче до предмету. Слідкуйте за тим, щоб на апарат не потрапила пил: сторонні дрібнодисперсні речовини вплинуть на результат. Він не буде коректним.
Як міряти альфа-випромінювання
Дозиметр-радіометр для вимірювання всіх трьох видів випромінювання – RADEX RD1008. Візьміть звичайний аркуш паперу, покрийте їм поверхню. У другому циклі виконайте виміри без паперу. Якщо параметри сильно відрізняються, значить джерело «фонить» альфа променями
Дякую за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/misyacsuputnik-zemli.html | Місяць-супутник Землі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/9c44bd3f137716e3f57f87630cb07d31.pptx | files/9c44bd3f137716e3f57f87630cb07d31.pptx | Місяць - супутник Землі
Місяць – єдиний супутник нашої планети
Місяць, найближче до Землі космічне тіло, знаходиться в сотні разів ближче до нас, ніж сусідні планети Венера та Марс.
Місяць обертається навколо Землі за своєю орбітою. Повне коло обертання навколо Землі Місяць робить за 29,5діб.
Діаметр Місяця майже в 4 рази менше діаметра Землі.
Місяць почав своє обертання на орбіті навколо Землі приблизно 4,53 млрд років тому.
Відстань між центрами Місяця і Землі – 384 487 км.
Період орбітального руху навколо Землі 27,32 земної доби збігається з періодом осьового обертання Місяця. Завдяки цьому Місяць завжди обернений до Землі однією півкулею. Інша місячна півкуля завжди невидима. Вперше її сфотографувала автоматична станція “Луна-3”.
Поверхня Місяця досить нерівна і вкрита численними кратерами. Це наслідок малої маси Місяця, а відтак відсутності атмосфери.
Відсутність атмосфери є причиною різких коливань температури на поверхні: від +130оС до -160оС.
Заглибини на поверхні Місяця називають кратерами.
Це невеликий уламок одного з метеорита
Місячне затемнення спостерігається тоді, коли Місяць попадає в тінь Землі
Місяць у момент повного затемнення позбавляється сонячного світла, тому повне місячне затемнення видно з будь-якої точки нічної півкулі Землі.
Місячне затемнення
20 липня 1969 року
Перший крок на місячній поверхні зробив командир корабля “Аполлон-11” Ніл Амстронг.
Загадкове небесне тіло
Часто на поверхні Місяця бачать незрозумілі рухомі світні об’єкти (плями).
Спеціальні машини - місяцеходи
Грудень 1972. Готується до запуску остання місячна експедиція - Аполлон 17. З тих пір люди жодного разу не були на Місяці.
Всесвіт містить ще багато..
таємниць! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/gagarin-yuriy-oleksiyovich.html | "Гагарін Юрій Олексійович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/b2cb3056b437d448c169888904bc0a96.pptx | files/b2cb3056b437d448c169888904bc0a96.pptx | Гагарін Юрій Олексійович
Перша людина в космосі
Робота
учениці 10 класу
Лисяної Валерії
Народився 9 березня 1934 року у селі Клушино Гжатського району Смоленської області, недалеко від міста Гжатськ, яке нині перейменоване в Гагарін
Окрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, всього двадцять осіб. Претендентів відбирав Сергій Корольов, важливими були зріст, маса і здоров'я. Ракета, на якій мали летіти, була спроектована для відправки ядерної боєголовки до США. Марк Галлай — людина, яка готувала їх до польоту, — одного разу сказав дуже точно: «У будь-якому авіаційному полку можна було набрати двадцять таких льотчиків».
З двадцяти претендентів відібрали тільки шістьох, Корольов поспішав, оскільки були дані, що 20 квітня 1961 року свою людину в космос відправлять американці. І тому старт планували призначити між 11 і 17 квітня 1961 року. Того, хто полетить в космос, визначили останньої миті на засіданні державної комісії, ними стали Гагарін і його дублер Герман Титов. Було підготовлено три повідомлення ТАРС про політ Гагаріна в космос. Перше — «Успішне», друге на випадок, якщо він впаде на території іншої країни або в Світовому океані — «Звернення до урядів інших країн», з проханням допомоги в пошуку, і третє — «Трагічне», якщо Гагарін не повернеться живим.
Старт корабля «Восток» було здійснено 12 квітня 1961 року о 9:07 за московським часом з космодрому Байконур. Корабель вийшов на не розраховану високу орбіту (з апогеєм 327 км замість розрахованого 230 км). У випадку відмови гальмівної установки сходження з неї могло продовжуватися близько 10 діб, на що система життєзабезпечення корабля не була розрахована.
Виконавши один оберт навколо Землі о 10:25:34 на 108 хвилині, плановий політ було завершено — увімкнуто гальмівну систему. Через несправність клапана в паливній магістралі гальмівна установка відключилася на одну секунду раніше запланованого. Крім того, із запізненням на 10 хвилин від запланованого відбулося розділення спускового апарата і приладового відсіку. О 10.48 радар у місцевому військовому аеропорту виявив невідому ціль, це був спусковий апарат, а трохи пізніше за 7 км до землі, відповідно до плану польоту, Гагарін катапультувався і цілей на радарі з'явилося дві.
Першими землянами, які зустріли космонавта після польоту, стали дружина лісника Ганна Акимівна Тахтарова і її шестирічна внучка Ріта. Незабаром до місця подій прибули військові з найближчої військової частини. Одна частина військових узяла спусковий апарат під охорону, а інша повезла Гагаріна в розташування. Звідти Гагарін по телефону відрапортував командирові дивізії ППО: «Прошу передати головкому ВПС: завдання виконав, приземлився у визначеному районі, відчуваю себе добре, ударів і поломок немає. Гагарін».
Тим часом з Енгельського аеропорту вилетів вертоліт Мі-4, аби знайти і підібрати Гагаріна. Першим виявили спусковий апарат, але Гагаріна поряд не було, ситуацію прояснили місцеві жителі, вони сказали, що Гагарін виїхав на вантажівці в Енгельс. Вертоліт злетів і узяв курс на місто. Дорогою туди з нього побачили вантажівку, з якої махав руками Гагарін. Його підібрали і вертоліт полетів на базу в Енгельський аеропорт, подавши радіограму «Космонавта взято на борт, рухаюсь на аеродром».
В Енгельському аеропорту Гагаріна вже чекали, біля трапа вертольота було все керівництво бази, йому вручили вітальну телеграму радянського уряду. На «Побєді» Гагаріна повезли в диспетчерський пункт, а потім в штаб бази для зв'язку з Москвою.
До полудня на Енгельський аеродром з Байконура прибули два літаки Іл-18 і Ан-10, на якому були заступник ВПС генерал-лейтенант Агальцов і група журналістів. Коли змонтували трап, першим вийшов з літака Гагарін і привітав присутніх. Гагаріна відвезли на обкомівську дачу на березі Волги. Там він прийняв душ і нормально поїв. Через три години після Гагаріна в Куйбишев прилетіли Корольов і ще кілька осіб з Держкомісії. О 21 годині вечора накрили святковий стіл і відзначили вдалий політ Гагаріна в космос. А вже об 23 всі спали, позначилася накопичена втома.
За Гагаріним прилетів Іл-18, а на підльоті до Москви до літака приєднався почесний ескорт винищувачів МіГів. Літак прилетів в аеропорт Внуково, там Гагаріна чекав грандіозний прийом. Величезний натовп народу, вся верхівка влади, журналісти і оператори. Літак підкотив до центральної будівлі аеропорту, спустили трап і першим по ньому зійшов Гагарін. Від літака до урядових трибун була простелена яскраво-червона килимова доріжка, по ній і пішов Юрій Гагарін під звуки оркестру, який виконував радянський авіаційний марш «Мы рождены, чтоб сказку сделать былью».
Юрій Гагарін трагічно загинув 27 березня 1968 в авіакатастрофі. Згідно з розсекреченими документами, це сталось через виконання різкого маневру. "Висновки комісії: виходячи з аналізу обставин льотної події і матеріалів розслідування, найбільш ймовірна причина катастрофи - виконання різкого маневру для відвороту від кулі зонда. Або, що менш ймовірно, - для запобігання входу у верхній край першого шару хмарності", - сказав Степанов, цитуючи розсекречений документ. У ньому також говориться, що різкий маневр призвів до подальшого потрапляння літака в закритичний режим польоту і звалювання в умовах ускладненої метеорологічної ситуації. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/povitryana-obolonka-zemli.html | Повітряна оболонка Землі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/75e5f0044fbf7d4c6073650328765041.pptx | files/75e5f0044fbf7d4c6073650328765041.pptx | Повітряна оболонка Землі.
Перевірка домашнього завдання.
1. Які чинники забезпечують життя на планеті Земля? 2. Який колір має наша планета з космосу? Чому? 3. Що називають гідросферою? 4. У якому агрегатному стані може перебувати вода на планеті Земля?
Перевірка домашнього завдання.
5. Що ви розумієте під поняттям «Світовий океан»? 6. Води яких 4 океанів об’єднує Світовий океан? 7. Яка вода є на нашій планеті? 8. Де знаходиться солона вода? 9. Де знаходиться прісна вода?
Перевірка домашнього завдання.
10. Якої води на планеті більше прісної чи солоної? 11. Назвіть найкрупніші річки України? 12. У чому полягає руйнівна дія води? 13. Що ви розумієте під поняттям «колообіг води у природі»? 14. Яке значення колообігу води?
Виправ помилки.
1. Усі води, що знаходяться у рідкому твердому та газоподібному стані утворюють водну оболонку Землі – атмосферу …
2. З космосу наша планета має зелений колір, бо на ній є зелені рослини…
3. Світовий океан об’єднує воду всіх річок планети…
4. Солоною є вода річок та суходолу…
5. Світовий океан об’єднує 5 океанів…
Виправ помилки.
6. Прісної води на планеті набагато більше ніж солоної…
7. Один глечик солоної води дорожчий від цілої прісної річки…
8. Яр та ущелини утворюються внаслідок землетрусів…
9. Моря та океани містять прісну воду…
Повітряна оболонка Землі.
Земля є особливою планетою Сонячної системи, тому що лише вона оточена повітрям. Завдяки притяганню до Землі повітря не залишає її і не відлітає у космічний простір, а обертається разом з нею як єдине ціле.
Повітряна оболонка Землі.
Ми з вами живемо на дні повітряного океану. Скрізь нас кочує прозоре покривало з повітря. Це покривало захищає всі живі істоти від небезпечного сонячного та космічного випромінювання. Щодень тонни космічних часток (метеорів) згоряють, не долітаючи до поверхні Землі.
Повітряна оболонка Землі.
Без цієї повітряної оболонки наша планета була б неживою - сонячні промені зігрівали б освітлений бік Землі, а неосвітлений був би надзвичайно холодним. Чому на планеті повітря не вичерпується? Чому планету не бомбардують метеорити подібно до Марса чи Місяця?
Повітряна оболонка Землі.
Що входить до складу повітря? Яке значення повітря має для живих істот? Чому повітря відносять до чинників, що забезпечують життя на планеті? У якому стані сьогодні повітря на нашій планеті. Саме на ці питання ми спробуємо знайти відповіді сьогодні на уроці.
Атмосфера. Значення.
Крім водної оболонки – гідросфери, Земля оточена ще й повітряною оболонкою, яку називають атмосферою.
Ми живемо ніби на дні велетенського повітряного океану, який разом з водою забезпечує життя на планеті.
Чому повітря є чинником, який забезпечує життя на Землі?
Атмосфера. Значення.
До складу повітря входить кисень, який необхідний для дихання всіх живих істот, повітряна оболонка захищає нашу планету від бомбардування метеоритами, складові повітря захищають живі істоти від ультрафіолетового випромінювання.
Крім того, під дією кисню в живих організмах відбуваються процеси окиснення білків, жирів, та вуглеводів, які є складовою частиною їжі. Внаслідок окиснення виділяється необхідна кількість енергії, яку ми використовуємо для здійснення всіх процесів життєдіяльності.
Атмосфера. Значення.
До складу повітря входить озон, який захищає все живе від коротких ультрафіолетових променів, які згубно діють на життя.
Сонячне проміння вільно проходить крізь товщу атмосфери й досягає поверхні Землі, де майже повністю поглинається ґрунтом, водами морів і океанів та інших водойм, живими організмами. Внаслідок вбирання сонячного проміння земна поверхня вдень нагрівається. Від теплих предметів на поверхні Землі нагрівається повітря. Тому шари повітря біля поверхні Землі мають вищу температуру порівняно з верхніми шарами атмосфери.
Атмосфера. Значення.
Складемо опорну схему:
Значення атмосфери
забезпечує життя на планеті
До складу повітря входить кисень
захищає нашу планету від бомбардування метеоритами
складові повітря захищають живі істоти від ультрафіолетового випромінювання.
під дією кисню в живих організмах відбуваються процеси окиснення білків, жирів, та вуглеводів
Сонячне проміння вільно проходить крізь товщу атмосфери і нагріває Землю
Структура атмосфери.
Атмосфера складається з кількох шарів, які мають свою висоту, температуру та значення
Серед них можна виділити слідуючи шари:
Тропосфера - нижній шар атмосфери, товщиною 17 км. Містить до 90% усіх газів атмосфери, та майже всю атмосферну вологу, де утворюються хмари, що несуть опади: дощ, град, сніг. У ній же утворюється вітер. Від стану тропосфери залежить погода на планеті, тому за нею спостерігають усі метеорологічні станції світу. У ній живуть аеробні організми (організми, які дихають киснем).
Структура атмосфери.
Стратосфера – наступний шар атмосфери товщиною до 30 км. Містить озон, який утворює озоновий шар. Озоновий шар розташований на висоті 20-25 км і виконує захисну роль.
Верхні шари атмосфери, найвищим з яких є іоносфера. Вона досягає висоти 100 км над Землею.
Структура атмосфери.
Складемо опорну схему:
Тропосфера
Стратосфера
Іоносфера
Хімічний склад повітря.
Подивіться навколо себе. Чим заповнений кабінет, у якому ви знаходитеся?
Чому повітря не заважає нам рухатися?
Повітря – це суміш речовин чи окрема чиста речовина?
Чому ви вважаєте, що повітря – суміш?
Які види сумішей вам відомі?
Хімічний склад повітря.
Якою сумішшю є повітря?
Чому повітря є природною сумішшю?
Чому повітря є газоподібною сумішшю?
Чому повітря є однорідною сумішшю?
Які речовини входять до складу повітря?
Це цікаво!!!
Зверніть увагу на те, що відсотковий склад кисню становить 21%, це - п’ята частина повітря. Це саме та кількість, яка потрібна живим істотам для нормального дихання. Якщо концентрація кисню у повітрі підвищиться до 30%, то всі процеси в живих організмах прискоряться, й вони почнуть швидко старіти. Крім того, може виникнути стан ейфорії й так зване кисневе отруєння. З іншого боку, якщо рівень кисню впаде нижче 16%, то жива істота почне задихатися.
Це цікаво!!!
азот — 78 % водяна пара кисень — 21 % домішки (сажа, мікроорганізми, інші гази — близько 1 % (пилок рослин) вуглекислий газ — 0,03 %
Властивості повітря.
Які ви можете назвати властивості повітря?
Що відбуватиметься якщо пусту склянку перевернути і опустити у посуд з водою?
Чому вода не входить у склянку?
Надута повітряна кулька чи м’яч мають пружність?
Отже, надута повітряна кулька — це приклад того, що повітря пружне й займає певний об'єм.
Повітря не має власної форми та об’єму.
Що відбувається з повітрям під час нагрівання?
Чому повітря піднімається угору?
Так, дійсно, тепле повітря підіймається вгору, а холодне — опускається донизу. Процес переміщування повітряних шарів, коли нагріте повітря піднімається вгору, а на його місце приходить прохолодніше, називається конвекцією.
Сучасний стан атмосфери
Атмосфера це своєрідний "скафандр" для Землі й водночас велетенський резервуар кисню. Але внаслідок господарської діяльності людини щорічно кількість кисню в атмосфері зменшується на 10 млрд. т (цього вистачило б для дихання кількох десятків мільярдів чоловік).
А промисловість, наприклад, США, Японії, ФРН, взагалі існує за рахунок інших, бо споживає кисню більше, ніж його утворюється на територіях цих країн.
Сучасний стан атмосфери
Або, скажімо, лише один сучасний пасажирський реактивний літак протягом 8 годин польоту поглинає 50-75 т кисню, натомість викидаючи в атмосферу десятки тонн вуглекислого газу.
Відтворити таку втрату кисню протягом доби в змозі масив лісу площею 25-30 тис. га.
І все ж, витрати атмосферного кисню поки що компенсуються його утворенням в процесі життєдіяльності рослинності суші і Світового океану. При фотосинтезі вони щорічно продукують близько 320 млрд. т кисню.
Сучасний стан атмосфери
За даними ООН, в атмосферу щорічно викидається близько 110 млн. т оксиду сірки; 70 млн. т оксиду азоту; 180 млн. т оксиду вуглецю; 70 млн. т неочищених отруйних газів; 60 млн. т зависли часток; 700 тис. т фреонів (сполук тяжких металів); 500 тис. тон свинцю; 100 тис. т токсохімікатів; 10 тис. т ртуті. А ми всім цим дихаємо.
Сучасний стан атмосфери
Виникла реальна загроза зміни клімату і порушення енергетичного балансу планети, що пов'язано із значним збільшенням обсягу вуглекислого газу в атмосфері. Звичайно, цей газ є необхідним компонентом фотосинтезу рослин. Та при спалюванні органічного палива, вирубці лісів, розорюванні степів, гнитті, вулканічній діяльності його продукується дедалі більше. Це може призвести до підвищення середньорічної температури.
Сучасний стан атмосфери
Слід також зазначити, що протягом тисячоліть середньодобова температура на Землі дорівнювала 15°С. Впродовж останніх 100 років вона підвищилась на 0,5-0,6°С і, за деякими прогнозами, до середини XXI століття може зрости на 1,5-2,5°С, що неминуче призведе до так званого парникового ефекту, тобто до підвищення температури земної поверхні. Цей процес відбувається через затримку вуглекислим газом тепла розігрітої Сонцем поверхні Землі. Небезпека такого явища непередбачувана, бо парниковий ефект змінить характеристики таких чинників, як опади, рух повітряних мас, морські течії, айсберги тощо.
Сучасний стан атмосфери
У середніх широтах значно збільшиться посушливість, клімат стане напівпустель¬ним, внаслідок чого різко знизяться урожаї. На узбережжях очікується значне підвищення рівня Світового океану за рахунок танення льодовиків Антарктиди, а отже - і затоплення великих ділянок суші. Це спричинить в багатьох країнах масштабне переміщення населення.
Фахівці стверджують, що за останнє століття рівень Світового океану піднявся на 10-12 сантиметрів.
Сучасний стан атмосфери
У повітрі циркулюють створені людиною отруйні речовини, які призводять до мутагенного забруднення. Науці відомо понад три тисячі хімічних з'єднань, що володіють мутагенною активністю. Так, якщо в 1945 року було зареєстровано 0,7% народжених з цієї причини неповноцінних дітей, то сьогодні - понад 10% немовлят народжуються із спадковими дефектами. Це вказує на грізну небезпеку зміни генофонду людства.
Сучасний стан атмосфери
Надзвичайне занепокоєння викликає руйнування антарктичного озону (40-50%). Якщо раніше ця пульсуюча діра відновлювалася, то з 1987 року вона існує цілорічно і має тенденцію до розширення. У 1987 році озонова діра над Антарктидою охоплювала площу в 5 млн. км , а в 1990 році - майже в 10 млн. км . Помічено останнім часом зменшення озону над Арктикою (на 6%), що досить небезпечно для близьких до неї густозаселених районів, адже зменшення озонового шару лише на 1% призводить до посилення ультрафіолетового випромінювання на 2% та до зростання захворювань на рак шкір катаракти очей на 5-6% .
Вірю не вірю
1. Повітряна оболонка Землі називається гідросфера.
2. Повітря прозоре, не має запаху та смаку.
3. До складу повітря входить кисень, кількість якого становить близько 30%.
4. Повітря добре проводить тепло.
5. Тепле повітря завжди піднімається вгору, тому що при нагріванні стає легшим.
6. Нижнім шаром атмосфери є стратосфера.
Вірю не вірю
У стратосфері зосереджений озон, який захищає нас від ультрафіолетового випромінювання.
8. Значної шкоди повітрю завдає тютюновий дим.
9. До складу повітря обов’язково входить вуглекислий газ.
10. Повітря завжди чисте, у ньому відсутні домішки інших речовин.
11. Повітря – це природна, однорідна суміш газів.
12. Всі процеси життя відбуваються у тропосфері – нижньому шарі атмосфери. |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/arhitekturni-pamyatki-ssha.html | "Архітектурні пам’ятки США" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/57/242051b8d33eb53917989ccf0ea397c0.pptx | files/242051b8d33eb53917989ccf0ea397c0.pptx | Архітектурні пам’ятки США
Підготувала учениця 6-А класу Федун Юлія
Північна Америка – найрозвиненіша держава світу, яка, попри своє важке минуле, створила і зберегла чимало архітекрурних пам’яток, щоб люди, трохи багатші за нас, могли їх побачити вживу, а ми щоб захоплювались їхньою красою з фільмів, відео та фото. Пропоную відзначити найцікавіші, на мою думку архітектурні пам’ятки:
Монумент Вашингтона
Статуя Свободи
Волинський Голівуд
Рашмор
Діснейленд
Білий Дім
Золоті Ворота
|
https://svitppt.com.ua/arhitektura/sport-in-ukraine1.html | "Sport in Ukraine" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/41/d11c1dd1286b376282b98259c6ee6221.pptx | files/d11c1dd1286b376282b98259c6ee6221.pptx | SPORT IN UKRAINE
GOOD HEALTH IS A GREAT GIFT
SPORT IS..?
There are a lot of stadiums, sports grounds, swimming pools in Ukraine.
SWIMMING
RUNNING
WRESTLING
FOOTBALL
VOLLEYBALL
ATHLETICS
SHOOTING
CHESS
SPORT IN SCHOOL
OKSANA BAIUL
OLYMPIC MEDALISTS
YANA KLOCHKOVA
VASYL LOMACHENKO
LILIA PODKOPAYEVA
ARTUR AYVAZYAN
NATALYA DOBRYNSKA
«HEALTH IS ABOUT WEALTH» PROVERB SAYS
THANK YOU FOR YOUR ATTENTION! |
https://svitppt.com.ua/angliyska-mova/ueens.html | Queens | https://svitppt.com.ua/uploads/files/36/5311e2b328c4efe9f96a42beda25e109.pptx | files/5311e2b328c4efe9f96a42beda25e109.pptx | Queens
Queens
Queens is the easternmost of the five boroughs of New York City, the largest in area and the second-largest in population. Since 1899, Queens has had the same boundaries as Queens County, which is now the second most populous county in New York State and the fourth-most densely populated county in the United States. Queens, as well as neighboring borough Brooklyn, sits on the west end of geographic Long Island. Queens is the most ethnically diverse urban area in the world with a population of over 2.2 million, 48% of whom are foreign-born,[1] representing over 100 different nations and speaking over 138 different languages.[2][3]
Queens
If each New York City borough were an independent city, Queens would be America's fourth most populous city, after Los Angeles, Chicago, and Brooklyn.[4] Queens has the second-largest and most diversified economy of all the five boroughs of New York City.[5] Long Island City, on the Queens waterfront across from Manhattan on the East River, is the site of the Citicorp Building, the tallest skyscraper in New York City outside Manhattan and the tallest building on geographic Long Island.
Queens
The differing character in the neighborhoods of Queens is reflected by its diverse housing stock ranging from high-density apartment buildings, especially prominent in the more urban areas of central and western Queens, such as Astoria, Long Island City and Ridgewood, to large free-standing single-family homes, common in the eastern part of the borough, in neighborhoods that have a more suburban layout like neighboring Nassau County, such as Little Neck, Douglaston and Bayside.[6][7]
Queens
Queens is home to two of the three major New York City area airports (and both major airports in New York City proper), JFK International Airport and LaGuardia Airport. These airports are among the busiest in the world, causing the airspace above Queens to be the most congested in the country. Attractions in Queens include Flushing Meadows Park—home to the New York Mets baseball team and the US Open tennis tournament—Kaufman Astoria Studios, Silvercup Studios, and Aqueduct Racetrack.
Queens
Queens was established in 1683 as one of the original 12 counties of New York and was named for the Queen consort, Catherine of Braganza (1638–1705), the Portuguese princess who married King Charles II of England in 1662.
A typical residential street in Jackson Heights.
Long Island City is a neighborhood in western Queens
Forest Hills Gardens
Row houses are prominent in many Queens neighborhoods, including Ridgewood
Queens County Courthouse
TWA Flight Center at John F. Kennedy International Airport
The Elmhurst Chinatown at the corner of Broadway and Dongan Avenue.
Street scene in Astoria, a largely Greek-American neighborhood.
5 Pointz graffiti exhibit in Long Island City
Citi Field, the home of the New York Mets.
46th Street – Bliss Street (IRT Flushing Line) subway station
Queens-Midtown Tunnel
Queensboro Bridge
Triborough Bridge
Throgs Neck Bridge
Air Train JFK path above the Van Wyck Expressway
A Queens-bound 7 train pulling into Queensboro Plaza
Standard cross-street signs in Queens.
Newtown Creek with the Midtown Manhattan skyline in the background.
Queens College is part of the City University of New York.
Queens Library in Flushing Chinatown
http://en.wikipedia.org/wiki/Queens |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/stili-arhitekturi.html | "Стилі архітектури" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/66c24245865e221d500994e9ab87be00.pptx | files/66c24245865e221d500994e9ab87be00.pptx | Стилі архітектури
Архітектура - мелодія душі творця, відображена на століття. Ф. Шеллінг
Архітектура – це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси.
Архітектурний стиль — сукупність основних рис та ознак архітектури певного історичного часу і місця, яка проявляється у функціональних, конструктивних, мистецьких особливостях будов.
Антична архітектура Термін “античний” (від лат. аntiquus, давній), було введено італійськими діячами культури епохи Відродження для означення давньої греко-римської культури з XII ст. до н.е. до V ст. н.е.
АКРОПОЛЬ
ПАНТЕОН
КОЛІЗЕЙ
ТРІУМФАЛЬНА
КУРІОН
АПАМЕЯ
АРКА
Рома́нський стиль (від лат. romanus — римський) — художній стиль, що панував у Європі (переважно західній) в X—XII ст. (у деяких місцях — і в XIII ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва. Найповніше виявив себе в архітектурі. Термін «романський стиль» увів на поч. XIX ст. Арсісс де Комон, який встановив зв’язок архітектури XI—XII ст. із давньоримською.
ІТАЛІЯ
НІМЕЧЧИНА
НІМЕЧЧИНА
НІМЕЧЧИНА
ФРАНЦІЯ
Готика — це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середніх століть культури країн Західної Європи. Термін «Готика» введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва. Готика зародилася в Північній частині Франції (Ільде-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в першій половині 13 ст. Для готики характерний символіко-алегоричний тип відображення.
Костел Св. Анни (Вільнюс)
ПРАГА
ФРАНЦІЯ
ФРАНЦІЯ
БАВАРІЯ
БРИТАНІЯ
Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI—го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування.
Церква Валь де Грас у Парижі
Церква La Madeleine у Парижі
Східний фасад Лувру
Костел Св. ОлександраКиїв
Палаццо К'єрікаті у Віченці
Баро́ко — стиль у європейському мистецтві та архітектурі початку 16 — кінця 18 ст. ронологічно бароко слідує за Ренесансом, за ним слідує Класицизм. За естетичним визначенням, бароко — стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народженняманьєризму. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи
Растреллі
Берніні
Борроміні
Київ
Італія
Модерні́зм (фр. modernisme) - загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття спроб порвати з художніми традиціями 19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту.
Неокласици́зм — загальна назва ряду художніх течій 2-ї половини 19—20 ст., які зверталися до традицій античності, відродження та класицизму, як до норми й ідеального зразка.
Рококо́ — реверсований стиль щодо бароко, що в другій половині 18 століття дійшов (з Франції і Австрії) вУкраїну — до Києва, Львова, а звідси у 1760 — 1770-их pp. Творчим рушієм доби рококо у всіх ділянках культури було еспрі («esprit») на противагу чуттєвості («sensibilité») бароко чи рації («raison») класицизму.
Неоготика або Псевдоготика — (тобто нова або ж псевдо готика) — напрямок в архітектурі, що сполучає елементи готики з ясними композиціями, що йдуть від класицизму. Частка «нео» - вказівка, що стиль виник на новому етапі розвитку архітектури кінця 18-середини 19 ст. і є складовою частиною так званих історичних стилів.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!
Презентацію підготувала учениця 11_го класу Масляк Марічка. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/priymachi-viprominyuvannya-nebesnih-svyatil.html | приймачі випромінювання небесних святил | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/71ce60349c13416c7af88b4622560492.pptx | files/71ce60349c13416c7af88b4622560492.pptx | Космічна Україна
Факти про космос
1)Багато хто знає, що Земля здається піщинкою на тлі таких планет-гігантів, як Юпітер і Сатурн. При цьому всьому маса Сонця становить 99% від маси всієї Сонячної системи.
2)З ядра Сонця до його поверхні фотон в середньому йде 170 000 років. Після цього він долітає до Землі всього за 8 хвилин.
3)Як припускають астрономи, далеко за межами орбіти Нептуна знаходиться так звана хмара Оорта. Згідно недавніх досліджень, в ньому може знаходитися небесне тіло розміром з Землю.
4)У сузір'ї Орла було виявлена газова хмара. Як вважають астрономи, в ньому міститься достатня кількість алкоголю, щоб зробити 400 трильйонів трильйонів пляшок пива.
5)Вважається, що сьогодні кожен день тільки в Чумацькому шляху народжується близько 275 мільйонів нових зірок.
6)Гору Олімп - найбільшу гору в Сонячній системі можна знайти на Марсі. Висота цього вулкана в 3 рази перевищує висоту Евересту і вершина
Олімпу виходить за межі
атмосфери Марса. Гора також настільки широка, що якщо стояти на краю її кальдери, то основа вулкана буде ховатися за горизонтом. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/poslannya-zemlyan-v-kosmos.html | Послання землян в космос | https://svitppt.com.ua/uploads/files/61/9752d8f76ca5b95777891798b3fb48bd.pptx | files/9752d8f76ca5b95777891798b3fb48bd.pptx | Послання ЗЕМЛЯН В КОСМОС
Роботу підготували учениці 11-Б класу
Галюта Олена та Григорян Каріна
Не менше тисячі років людство прагнути вступити в контакт з позаземними цивілізаціями. Проте всі численні послання, відправлені в космічний простір, залишаються без відповіді.
Багато хто вважає, що існує дуже великий ризик того, що інопланетяни виявляться недружніми стосовно землян. Але, незважаючи на таку ймовірність розвитку подій, люди продовжують шукати шляхи контактів з інопланетним розумом.
З 1962 року почалася ера активного пошуку розумних рас в космосі. З космодрому «Байконур» було надіслано безліч радіоповідомлень. Може бути зараз це звучить смішно, але перше радянське повідомлення у космос складалося з кількох слів - «Світ, Ленін, СРСР». За тривалий час, що минув з тих пір, на навколоземну орбіту було винесено близько ста барельєфів і декілька бюстів Леніна, зображення Брежнєва та Хрущова.
А ось американці, послали в космос колекцію доларів, грамофони з пластинками (з записами Луї Амстронга, Бетховена і народні мелодії) і конституцію на цинкової пластини. Але відповіді на такі «посилки» не було - тільки фіксувалися появи НЛО та незрозумілі кола на пшеничних полях.
Звичайно, існує думка, що кола на полях є рукотворними і не мають відношення до позаземним цивілізаціям. Особливо на цю думку наштовхує знайдене забавне зображення інопланетянина, який палить трубку, що з'явилося в 2011 році в графстві Вілтшир. Це послання, швидше за все, можна зарахувати до жарту якого-небудь глузливого містифікатора. Але фахівці все ж можуть відрізнити підроблені кола від справжніх: у справжніх колосся не бувають зламаними: вони акуратно лежать паралельно землі, немов поверглись теплового впливу. Примітно те, що колосся продовжують рости далі, будь-то нічого не сталося. А ось жоден містифікатор не зміг повторити це: при придавливании колосків людиною, порушується їх клітинна структура рослини.
Ці зображення з'явилися 14 серпня 2001 року в Чилболтоне, неподалік від Вервела, Гемпшир (Англія).
14 серпня 2001 року біля радіотелескопа, що знаходиться в Чилболтоне, неподалік від Вервела в Гемпширі (Великобританія) на хлібному полі з'явилися два великих і приголомшливих зображення. У стилі вже відомих «кіл із злаків» вони намальовані за допомогою загадково придавлених колосків. Одна з них схожа на повідомлення, надіслане землянами в 1974 році, а інше являє собою особа гуманоїда.
А розшифрували це послання так:
«Привет, Земля Мы отвечаем на ваше послание, в котором вы изобразили себя – мы это послание поняли. Мы тоже являемся углеводородной формой жизни. У нас подобная математика и логика. Однако у нас другая структура ДНК. Мы ростом ниже вас, с очень большими головами. В нашей солнечной системе мы населяем три планеты и луну. Чтобы передать вам это послание, мы использовали не радиотелескоп, а технологию телепатического луча, чтобы принять ваше послание мы использовали возможности сверхпространства а также воспользовались сверхпространством для того, чтобы вам ответить»...
Космічні листи в майбутнє
“Піонер”
«Посланнями в майбутнє» можна також вважати і пластинки з анодованого алюмінію на борту «Піонера-10» (запущений 2 березня 1972) і «Піонера-11» (запущений 5 квітня 1973). Вони містять графічні послання від людства представникам позаземної форми життя. На платівках викарбовані силуети чоловіка і жінки на тлі силуету корабля «Піонер», Сонячна система і траєкторія «Піонера», схема атома водню і положення Сонця по відношенню до центру галактики 14 галактичним пульсарам.
“Вояджер”
«Листами в майбутнє» можна вважати і позолочені відеодиски в алюмінієвих коробках, поміщені на космічні апарати серії «Вояджер». На диску 116 слайдів, на яких зібрані найважливіші наукові дані, види Землі, її материків, різноманітні ландшафти, сцени з життя тварин і людини, їх анатомічна будова і біохімічна структура, включаючи молекулу ДНК. У двійковому коді зроблені необхідні роз'яснення та вказано місце розташування Сонячної системи відносно 14 потужних пульсарів. В якості мірної лінійки» вказана надтонка структура молекули водню (1420 МГц). Крім зображень на диску записані звуки: шепіт матері і плач дитини, голоси птахів і звірів, шум вітру і дощу, гуркіт вулканів і землетрусів, шурхіт піску і океанський прибій. Людська мова представлена на диску короткими привітаннями на 58 мовах народів світу. По-російськи сказано: «Здравствуйте, приветствую вас!». Особливу главу послання складають досягнення світової музичної культури. На диску записані твори Баха, Моцарта, Бетфовена, джазові композиції Луї Армстронга, народна музика багатьох країн.
КЕО
У 2015 р. планується запуск супутника KEO з «листами в майбутнє» від сучасних людей. Цей проект організований за підтримки ЮНЕСКО та Європейського космічного агентства. Передбачається, що супутник повернеться на Землю через 50 тисяч років. Кожен житель Землі може залишити на сайті проекту або надіслати звичайною поштою послання на будь-якій мові, яке буде взято в космос.
ВИСНОВОК
Треба сказати, що більшість землян вважають, що послання в космос, з метою знайти розумні цивілізації, безперспективні.
Хоча у всі часи люди намагалися зв'язатися з інопланетним розумом за допомогою новітніх технологій, багато хто впевнені, що помічником у цьому може стати тільки наш власний розум.
ДЯКУЮЄМО ЗА УВАГУ |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/kosmichna-podorozh.html | Космічна подорож | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/19b0724bdce6aa9f757139e572088a21.ppt | files/19b0724bdce6aa9f757139e572088a21.ppt | |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/sanaciya-fasadiv-budivel-svitloprozori-konstrukcii-varianti-teploizolyacii-sanaciya-balkoniv-dahiv-varianti-sanacii-konstrukciy-poshireni-pomilki.html | Санація фасадів будівель світлопрозорі конструкції, варіанти теплоізоляції, санація балконів, дахів, варіанти санації конструкцій, поширені помилки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/5517fbc48f5ecdc6098fc084530d1e6a.ppt | files/5517fbc48f5ecdc6098fc084530d1e6a.ppt | = |
https://svitppt.com.ua/angliyska-mova/zoopark.html | Зоопарк | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/e6b8309026c053a4bb7b07f0887f1dfe.pps | files/e6b8309026c053a4bb7b07f0887f1dfe.pps | null |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/evolyuciya-vsesvitu4.html | "Еволюція Всесвіту" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/1b51ed10f7f000743ab853d1459af48e.pptx | files/1b51ed10f7f000743ab853d1459af48e.pptx | Еволюція Всесвіту
Підготував
Учень 11-А
Коваль Данило
Що таке Всесвіт?
Всесвіт - зазвичай визначається як сукупність усього, що існує фізично.
Всесвіт - це сукупність простору і часу, всіх форм матерії, фізичних законів і констант, які управляють ними.
Світла смуга через все небо, де зосереджено більшість зірок Галактики.
Чумацький шлях
Вік Всесвіту
Вік Всесвіту
Астрономічні спостереження Всесвіту дозволили з відносною точністю встановити « вік » Всесвіту , який за останніми даними становить 13,73 ± 012 мільярдів років. Однак , серед деяких вчених існує точка зору , що Всесвіт ніколи не виникала , а існувала вічно і буде існувати вічно , змінюючись лише в своїх формах і проявах. Уявлення про форму та розміри Всесвіту в сучасній науці також є гостродискусійних , імовірно протяжність Всесвіту становить не менше 93 мільярдів світлових років , при спостерігається частини всього в 13,3 мільярдів світлових років.
Будова Галактики
У центрі - ядро
спіральні гілки
корона
Вращение Галактики
Галактика вращается вокруг своей центральной области
Центр ее находится в созвездии Стрельца
Вращение Галактики обнаруживается по эффекту Доплера
Все звезды движутся вокруг центра Галактики.
Але це перше враження незмінності навколишньої Всесвіту насправді оманливе: вона еволюціонує , і ця еволюція , порівняно повільна зараз , на ранніх етапах була неймовірно швидкої , так що серйозні якісні зміни стану Всесвіті відбувалися за частки секунди. За сучасними уявленнями , спостережувана нами зараз Всесвіт виник близько 15 мільярдів років тому з деякого початкового " сингулярного " стану з нескінченно великими температурою і щільністю і з тих пір безперервно розширюється і охолоджується.
Відповідно до цієї теорії Великого Вибуху, подальша еволюція залежить від вимірного експериментально параметра р-середньої щільності речовини в сучасному Всесвіті. Якщо р менше деякого (відомого з теорії) критичного значення рс, Всесвіт буде розширюватися вічно, якщо ж р> рс, то процес розширення небудь зупиниться і почнеться зворотна фаза стиснення, що повертає до вихідного сингулярного стану.
Сучасні експериментальні дані щодо величини р ще недостатньо надійні, щоб зробити однозначний вибір між двома варіантами майбутнього Всесвіту.
Космос може розширюватися необмежено, тому, якщо простір між двома галактиками «розширюється», то вони можуть віддалятися один від одного на швидкостях і більше швидкості світла. Експериментальні вимірювання червоного зсуву, просторового положення віддалених галактик, реліктового випромінювання і поширеності по Всесвіту легких елементів свідчать на користь теорії розширення Всесвіту, і більш широко - теорії Великого вибуху, яка передбачає, що космос з'явився з нічого в певний момент у минулому.
Квазари
У 1963 році були відкриті джерела радіовипромінювання -
квазари.
Квазари мають дуже велику вагу.
Швидше за все це активні ядра далеких Галактик.
Різноманіття Галактик
Еліптичні це майже чверть всіх Галактик. Прості за структурою. Найяскравіші зірки в них червоні гіганти
Спіральні найчисленніший тип. До нього відноситься наша Галактика і Туманність Андромеди.
.
Квазари -
джерела радіовипромінювання.
Різноманіття Галактик
Радіогалактики володіють потужним радіовипромінюванням. Наприклад кульова галактика в сузір'ї Центавра.
Метагалактика
Це вся охоплена сучасними методами астрономічних спостережень частина Всесвіту.Метагалактика нестационарна.
Метагалактика еволюціонує.
Розширення її - саме грандіозне явище природи.
Висновок
Всесвіт постає перед нами як нескінченно розгортається в часі і просторі процес еволюції матерії.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/prezentaciya-venera.html | Презентація "Венера" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/a1888d30f6c65eca0c67c810326900dc.pptx | files/a1888d30f6c65eca0c67c810326900dc.pptx | Венера
Вене́ра — друга планета Сонячної системи. За розміром майже така сама, як Земля. Венера — внутрішня планета, і на земному небосхилі не віддаляється від Сонця далі 48°. Венера — третій за яскравістю об'єкт на небі; її блиск поступається лише блиску Сонця та Місяця. Належить до планет, відомих людству з найдавніших часів.
Характеристика Венери
Середня відстань від Сонця - 0.723 AU, 108.200.000 км;
Орбіта - 0.72 орбіти Землі; Нахил осі - 178 градусів; Ухил орбіти - 3.39 градуса; Середній радіус - 0.95 радіуса Землі; Середній діаметр - 12104 км; Маса - 4.87 х 10^24 кг (0.815 маси Землі); Середня густина - 5250 кг/м^3; Поверховий тиск - 90 атмосфер; Середня температура - 453 С; Найвища точка планети - Maxwell Montes.
Венера ділиться на 3 області. Найбільша їх – Земля Афродіти, розташована у екваторіальній частини планети. Її площа за рівнем 6052,2 км становить 41 млн. км2.
Період обертання планети і координати її Північного полюса, отримані в результаті спільної обробки бортових радіолокаційних і доплеровских вимірів «Магеллана» і «Венери-15, ?16» для 20 опорних точок поверхні Венери, виявилися наступними: Період обертання Т=243.0183 земної доби. Пряме сходження = 272.57. Відмінювання = 67.14.
Орбіта Венери ближча до кола, ніж орбіта будь-якої іншої планети Сонячної системи. Період обертання навколо Сонця (венеріанський рік) становить 224,7 земної доби. Іноді Венера підходить до Землі на відстань, меншу 40 млн км. Венера обертається навколо своєї осі в зворотному напрямку до обертання навколо Сонця, на відміну від Землі та інших планет.
Один з вулканів — це велетень, який має понад 240 км в основі і 11 км у висоту. Ядро планети складається з нікелю і заліза, як і в Землі.
Хоч планета схожа із Землею розмірами і будовою, проте умови на її поверхні нагадують справжнє пекло. Венера має щільну атмосферу, яка прикриває поверхню планети. Хмари в основному складаються тут із сірчаної кислоти, що надає Венері жовтувато-білого кольору. Дощі на Венері кислотні. На ній два материки розміром з Африку й Австралію, можливо є і моря. Діючі вулкани дозволяють припустити наявність тих самих процесів над поверхнею, що й на Землі.
Поверхня Венери
На поверхні температура дорівнює + 460 С
Склад атмосфери:СО-97%, N – 2%, О - 0,1%, Н О - 0,05%
Дослідженнями встановлено, що власного магнітного біполярного планетного поля у Венери не виявлено («Правда», 23.1.1976). Але слабке магнітне поле, пов'язане, ймовірно, з намагніченістю приповерхневих товщ гірських порід, є. Воно фіксується в зоні його взаємодії з сонячним вітром - ударною хвилею потужністю 10 - 20 км . Напруженість магнітного поля поверхні Венери оцінюється в 18 гам, тобто в 2-3 тис. Раз слабкіше, ніж у поля Землі (Почтар, 1978). Таке дуже слабке магнітне поле може лише в невеликій мірі послабляти вплив потужного плазмового потоку сонячного вітру на поверхню Венери. За даними радіометра був зроблений висновок, що радіовипромінювання формується в нижній атмосфері Венери, а не в іоносфері, як це допускалося раніше.
Магнітне поле
Назва Венери
Стародавні астрономи називали Венеру і Фосфорус і Геперус, помилково вважаючи, що це небесне тіло, видиме ввечері та вранці – це два окремих космічних об’єкта. Планету пізніше перейменували в Венеру в честь римської богині любові і краси.
|
https://svitppt.com.ua/astronomiya/prezentaciya-uran.html | Презентація "Уран" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/c4be82c9aa0b414951bfc2041a98b0c6.pptx | files/c4be82c9aa0b414951bfc2041a98b0c6.pptx | Презентація на тему «Планета Уран»
1. Про планету.
2. Історична довідка.
3. Загальні відомості.
4. Склад і внутрішня будова.
5. Цікаве про планету.
6. Видимість.
7. Супутники.
8. Висновок.
План
Уран - сьома планета від Сонця, відноситься до сімейства молодих планет.
Коли про Землю кажуть, що вона блакитна, це ласкаве перебільшення. По-справжньому блакитною планетою виявився далекий Уран! Уран - стародавнє грецьке божество Неба, самий ранній вищий бог, що був батьком Крона (Сатурна), циклопів і титанів (попередників Олімпійських богів).
Синій колір Урана є результатом поглинання червоного світла метаном у верхній частині атмосфери.
Історична довідка
Уран, перша планета, виявлена в новій історії, була відкрита випадково Уїльямом Гершелем, коли він розглядав небо в свій телескоп 13 березня 1781. Гершель назвав планету «Georgium Sidus» (Планета Георга) на честь свого покровителя, короля Англії Георга III, за що отримав від монарха королівську пенсію. Інші астрономи називали її планетою Гершеля. Ім'я ж «Уран» утвердилося лише в 1850 році.
Уїльям Гершель (15.10.1738-25.08.1822р.р.)
Загальні відомості
Склад і внутрішня будова
Атмосфера планети Урана складається в основному з водню, гелію та метану(Мал.1).
Теоретична модель будови Урана така(Мал.2): його поверхневий шар є газорідкою оболонкою, під якою знаходиться крижана мантія (суміш водяного й аміачного льоду), а ще глибше — ядро з твердих порід. Маса мантії та ядра становить приблизно 85-90% усієї маси Урана. Зона твердої речовини сягає 3/4 радіуса планети.
Температура в центрі Урана — близько 10 000 °C, тиск 7-8 млн атмосфер. На межі ядра тиск приблизно на два порядки нижчий.
Мал.1
Мал.2
Це цікаво:
Один оберт навколо Сонця Уран здійснює за 84 земних роки. За цей час на ньому відбувається зміна всіх 4 сезонів — весни, літа, осені й зими, тривалість кожного з яких дорівнює майже 21 земному року.
У «розпал» літнього сезону в північній півкулі Урану безперервний день триває більше 20 земних років. Увесь цей час південна півкуля занурена в суцільну темноту — там «зима», яку можна назвати й полярною ніччю.
У весняний і осінній періоди на Урані відбуваються щодобовий схід і захід Сонця.
На полюсах і на екваторі зміна пір року відбувається абсолютно по-різному. На екваторі урановий рік включає 2 літа і 2 зими, і тривалість цих сезонів відповідає майже 21 земному рокові. А ось на полюсах буває лише по одному літу і одній зимі. Зате тривають вони там в 2 рази довше, ніж на екваторі — по 42 земних роки.
- За допомогою японського телескопа Subaru зфотографували Уран в його кільцевої системи і двох його супутників - Міранди (угорі в центрі) і Аріеля (унизу зліва).
- З моменту відкриття Урана в нього знайшли 10 кілець і 15 супутників.
- Кільця в Урана не такі, як у Сатурна: вони дуже тонкі, буквально ниткоподібні, і побачити їх можна лише за допомогою спеціальних методів спостережень.
Видимість:
Уран іноді бачимо неозброєним оком у дуже ясну ніч; досить просто знайти його з біноклем (якщо ви точно знаєте, куди дивитися). У малий телескоп видний диск.
Супутники
Цікава особливість: майже всі супутники Урана названа на честь героїв з книг Шекспіра.
Супутники рухаються не в площині його орбіти (як це відбувається з супутниками всіх інших планет), а майже перпендикулярно їй. Це унікальний випадок у Сонячній системі. Зараз відомо 26 супутників Урана, 5 найбільш великих відкриті вже давно, перших 2 з них виявив сам Гершель в 1787 році.
Висновок
Планета Уран - одне з найбільш унікальних творінь Космосу. Вона прекрасна, загадкова і притягує людей своїми нерозкритими таємницями. Останні ж, по всій видимості, ще дуже і дуже багато. Мабуть пройде чимало років, перш ніж блакитно-зелена планета поділиться з людиною своїми основними секретами і наблизить нашу цивілізацію до розгадок інших таємниць, надійно укритий в глибинах Всесвіту.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/prezentaciya-z-astronomii-suzirya-velika-vedmedicya.html | Презентація з астрономії Сузір`я “Велика Ведмедиця” | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/7c494afeff9be866e1bdb2ec5ca498a3.pptx | files/7c494afeff9be866e1bdb2ec5ca498a3.pptx | Учениці 11-Б класу
Мададзе Тамріко
Презентація з астрономії
Сузір`я “Велика Ведмедиця”
Велика Ведмедиця
Велика Ведмедиця- сузір`я північної небесної півкулі, складається з семи великих зірок(Великий Віз) та 80 малих.Сім великих зірок Великої Ведмедиці, що утворюють окреме сузір'я, відомі під різними назвами. В Україні їх називали «Великим возом
Сузір'я Велика Ведмедиця (латинська назва Ursa Major) відомо, напевно, навіть дошкільникові. Відшукати на ясному піднебінні великий ківш з семи зірок ні для кого не складе труднощів. Проте ківш - ще не все сузір'я, а лиш хвіст і частина тулуба уявної небесної ведмедиці. Справа і знизу від ковша можна виявити ще декілька зірок, складових лапи і голову..
Велика Ведмедиця - третє за площею сузір'я сузір'їв, сім яскравих зірок якого утворюють відомий Великий Ківш; цей астерізм відомий з давніх-давен у багатьох народів під різними назвами: Плуг, Лось, Віз, Сім Мудреців і т. п. Усі зірки Ковша мають власні арабські імена : Дубге (Великої Ведмедиці) означає «ведмідь»; Мерак - «поперек»; Фекда - «стегно»; Мегрец (- «початок хвоста»; Аліот - сенс не ясний; Міцар - «пояс» або «пов'язки на стегнах». Останню зірку в ручці Ковша називають Бенетнаш або Алькаїда по-арабськи «Аль-Каїди Банат наш» означає «проводир плакальниць». Цей поетичний образ узятий з арабського народного осмислення сузір'я Великої Ведмедиці.
Міфи
Древнє сузір'я. Включено в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Грецький міф розповідає, що Зевс перетворив прекрасну німфу Каллісто в Ведмедицю, щоб врятувати її від помсти Гери. Другий міф, розказаний Філемон із Сіракуз, нагадує про дві критських німфа, яких немовля-Зевс також перетворив на ведмедиць, ховаючи від Кроноса, а потім переніс на небо у вигляді Великої й Малої Ведмедиці. У китайській астрономії сім зір ковша носять назву Північний Ківш (Бейдоу). У стародавні часи ручка ковша вказувала майже на полюс і використовувалася китайцями для відліку часу.
Сузір'я Великої Ведмедиці зображено на прапорі Аляски. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/pozaatmosferna-astronomiya-ta-astrofizika.html | Позаатмосферна астрономія та астрофізика | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/e42a7abe30be083046916a15b6eeeaed.pptx | files/e42a7abe30be083046916a15b6eeeaed.pptx | Позаатмосферна астрономія та астрофізика
У грудні 2005 року завершився масштабний іжнародний проект «Коронас-Ф», присвячений дослідженням Сонця з використанням фотометра ДИФОС, створеного за участю спеціалістів ГАО НАНУ.
Дані орбітальних досліджень зіставлялися з результатами синхронних наземних спостережень. Отримані результати розширюють теоретичні та експериментальні уявлення фізики Сонця.
Метою міжнародного експерименту «Коронас-Фотон» (ХНУ МОНУ) є продовження комплексних досліджень Сонця на перспективному спеціалізованому супутнику та вивчення впливу сонячної активності в різних діапазонах довжин хвиль на електромагнітну та радіаційну обстановку довкола Землі. Українськими учасниками експерименту розробляється супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф для вивчення динаміки високоенергетичних заряджених часток магнітосферного та сонячного походження.
Метою проекту «Інтерферометр»
(РІ НАНУ) є спостереження об’єктів ближнього та дальнього космосу за допомогою радіотелескопа РТ-70, який є однією з найбільших у світі антенних систем. Розроблено та впроваджено на РТ-70 нові елементи сучасного приймально-реєстраційного комплексу сантиметрово-дециметрового діапазонів хвиль, проводиться підготовка телескопа до нових перспективних досліджень (місія «Радіоастрон»).
Проект «Астро» (ГАО НАНУ). Розробляються унікальні прилади для перспективних астрономічних досліджень. Використання цих приладів дозволить вивчати властивості газово-аерозольного шару планетних атмосфер, безатмосферні тіла Сонячної системи, інтенсивність випромінювання Сонця в УФ-діапазоні, здійснювати моніторинг Землі.
Здійснено підготовку та виготовлення обладнання для проведення лазерного атмосферного комунікаційного супутникового експерименту. Реалізація результатів робіт матиме суттєве значення для дослідження природи кліматичних змін.
Космічна біологія, фізика невагомості, технологічні дослідження
В рамках проекту «Сегмент» проводиться підготовка до реалізації на борту Міжнародної космічної станції циклу космічних експериментів (КЕ) для вивчення впливу невагомості на живі об’єкти, фізико-хімічні процеси та властивості речовин. Результатом робіт стане отримання принципово нових знань в галузі фізики, біології, медицини, а також створення перспективних космічних і наземних технологій.
Завдання проектів медико-біологічного профілю «Клітина» і«Космобіологія» (ІБ НАНУ) – вивчення гравічутливості живих істот на різних рівнях їх організації, механізмів адаптації до умов мікрогравітації, розробка космічного обладнання та біотехнологій. У цій області космічної науки Україна посідає одне з провідних місць у світі. У виконанні досліджень задіяно низку профільних організацій Національної академії наук, Академії медичних наук, університети.
Системні дослідження
У рамках проекту «Система» (ІТМ НАНУ-НКАУ) розроблено можливі сценарії розвитку космічної діяльності України, методику оцінки ефективності проектів З(Н)КПУ. Сформовано проект нової Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 рр. з його економічним обґрунтуванням, проект Програми співробітництва між Україною і Російською Федерацією в космічній сфері.
У проекті «Система-1» (ННК ІПСА НТУУ «КПІ» МОНУ та НАНУ) перспективи розвитку космічної діяльності в Україні розглянуто із застосуванням методології технологічного передбачення. На цій основі розроблено нові концепції побудови сценаріїв майбутнього космічної галузі, створено інформаційну платформу та інструментарій сценарного аналізу у вигляді комплекса математичних, програмних, логічних та організаційно-технічних засобів.
Роботи за проектом «Освіта»(НЦАОМУ) роблять внесок у вирішення нагальної для галузі проблеми підготовки молодих спеціалістів. Його мета – залучення студентів та старших школярів до роботи над конкретним космічним проектом – створенням українського молодіжного супутника (УМС). |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/proyavi-sonyachnoi-aktivnosti.html | Прояви сонячної активності | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/4d91d15d9c8b8fd7798cb86326e4a4c2.pptx | files/4d91d15d9c8b8fd7798cb86326e4a4c2.pptx | Прояви сонячної активності, її вплив на біосферу землі
Сонячна Активність
термін, що характеризує поточну сонячну радіацію, її спектральний розподіл, супутні електромагнітні явища та зміни в часі характеристик Сонця. Сонячна активність визначається сукупністю фізичних змін, які відбуваються на Сонці
Зовнішні прояви сонячної активності:
Сонячні плями - темні утворення на поверхні Сонця, що є осередками сильного магнітного поля.(ділянки із зниженою яскравістю
Зовнішні прояви сонячної активності
Протуберанці — світлі утворення з розжарених газів, що спостерігаються у вигляді яскравих виступів різноманітної форми на краях сонячногодиска.
Зовнішні прояви сонячної активності
факелами називають яскраві поля утворені навколо сонячної плями.Тобто ділянки з підвищеною яскравістю
флокули – волокнисті утворення в хромосфері сонця, що мають велику яскравість та щільність.
Біосфера і сонячна активність
Біосфера - сфера поширення життя Землі.Включает нижню частина атмосфери, гідросферу і літосферу, населені живими організмами.
Сонячна енергія як альтернативне джерело
Сонячна енергія - невичерпний генератор, притому безпечний.
Сонячні батареї
Вплив на клімат
Зміна рівня сонячної активності призводить до зміни величин основних метеорологічних елементів: температури, тиску, числа гроз, осадів та що з ними гідрологічних і дендрологічних характеристик: рівня ставків і річок, грунтових вод, солоності і зледеніння океану, числа кілець в деревах, мулових відкладень тощо.
Вплив на живу природу
Зі зміною сонячної активності вченими зазначалося зміна чисельності комах і багатьох тварин. Через вивчення властивостей крові: числа лейкоцитів, швидкості згортання крові й ін., було доведено зв'язку серцево-судинних захворювань людини із сонячною активністю.
У результаті сонячного спалаху відбувається раптове звільнення енергії, накопиченої в обмежений обсяг сонячної атмосфери. Встановлено, що з спалахи виділяються радіохвилі і потоки частинок. Електромагнітне випромінювання сягає Землі за 8 хвилин, |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/planeti.html | Планети | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/fa3d5aa63d0a614ae4821bf57b935d10.ppt | files/fa3d5aa63d0a614ae4821bf57b935d10.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/pitannya-isnuvannya-inshih-vsesvitiv.html | "Питання існування інших Всесвітів" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/73a04684b218ea80653f50a7c90b3cd7.pptx | files/73a04684b218ea80653f50a7c90b3cd7.pptx | Питання існування інших Всесвітів. Унікуальність нашого Всесвіту Підготувала учениця 7(11)-Б класу Луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького Цибульська Вікторія
Всесвіт – це весь існуючий матеріальний світ , безмежний у просторі і часі . Він безпереривно змінюється і постійно розширюється.
У вужчому сенсі під Всесвітом мається на увазі світ небесних тіл із законами їхнього руху та розвитку, їхній розподіл у часі і просторі. Матерія у Всесвіті розподілена вкрай нерівномірно, значна частина її зосереджена в окремих більш або менш щільних космічних тілах: галактиках,зірках і туманностях. Відстані між окремими об'єктами як правило, вимірюють у світлових роках, тобто відстанях, які світло проходить за один рік (від Сонця до найближчої до нас зірки воно йде понад 4 роки).
Унікальність нашого Всесвіту
Порівняно вузькі межі можливих змін фундаментальних фізичних сталих , коли ще можливе існування життя , говорить про унікальністі їхніх значень у нашому Всесвіті. Саме ця їхня винятковість забезпечує можливість існування життя .
З точки зору антропного принципу , наш Всесвіт пройшов через нескінченну послідовність циклів розширення і стиснення . На початку кожного з них складався свій набір фізичних констант , що змінювавсь від циклу до циклу . Ми живемо в тому циклі , в якому сформувалося поєднання фізичних сталих та інших властивостей , сприятливе для вине- кнення складних структур і живих систем . Окрім цього , не виключено , що в матеріальному Космосі існує нескіченна кількість різних Всесвітів водночас у кожному з яких свій набір , свій комплекс фізичних констант і властивостей.
У нашому Всесвіті , з нашим комплексом фізичних явищ , зв’язків і фундаментальних фізичних констант , його стабільність забезпечує саме тими законами природи , які реалізувалися в навколишньому світі . Але можуть існувати й інші , незвичні для нас комплекси явищ , стабільність яких забезпечується іншим законам .
Звідси ясно , що можна припустити існування Всесвітів з іншими законами , іншими власти- востями простору-часу і світовими константами , не менш організованих , ніж наш , і навіть таких , що забезпечують існування не гуманоїдної форм життя і розуму. Отже ми існуємо у тому Всесвіті , властивості якого дозволяють формування живих організмів ; можуть існувати інші всесвіти , де діють інші фундаментальні закони , і можливе існування принципово інших форм життя .
І в тому , і в іншому випадках питання про те , як міг реалізуватися випадковим чином унікальний і тому малоймовірний набір фізичних констант , фактично знімається . Оскільки число можливостей , тобто циклів розширення (різних всесвітів ) , нескінченне , то в існуванні одному з цих циклів (в одному з цих всесвітів ) необхідного для життя збіг умов з позиції теорії ймвірностей вже немає нічого неможливого .
Теорії походження Всесвіту
1. Теорія Великого вибуху
Існують різноманітні теорії виникнення Всесвіту, якими намагались обґрунтувати, з чого виник Всесвіт і як він набув сучасних обрисів.
Основною теорією виникнення Всесвіту вважається теорія про Великий вибух, який відбувся приблизно 13,73 (± 0,12) млрд років тому з подальшим розширенням Всесвіту. У результаті Великого вибуху виникла матерія, простір і час. Теорія вважає, що після Великого вибуху Всесвіт мав дуже високу температуру. Приблизно через 10 секунд сформувались атомні частинки :протони, електрони і нейтрони. Атоми Гідрогену і Гелію, з яких складаються більшість зірок, утворилися лише через декілька сотень тисяч років після Великого вибуху, коли Всесвіт значно розширився в розмірах і охолов.
Пропонувалися також і інші теорії, наприклад теорія стаціонарного Всесвіту, яка, втім, втратила прихильників після відкриття реліктового випромінювання в середині 1960-их.
За підрахунками, якщо Великий вибух відбувся приблизно 14 млрд років тому, Всесвіт мав охолонути до температури близько трьох градусів Кельвіна. За допомогою радіотелескопів були зареєструвані радіошуми, які відповідають даній температурі, на всьому зоряному небі. Вони вважаються відголосками стану Всесвіту через деякий час після Великого вибуху, того часу, коли відбулося утворення нейтральних атомів.
2. Інфляційна модель
Теорії інфляції описують передбачувану стадію розширення Всесвіту, що почалася через ~ 10−42с після Великого Вибуху, що носить назву інфляційної стадії. Ця ідея дозволяє пояснити плоску геометрію простору. Крім цього теорія інфляції припускає народження спостережуваного Всесвіту з маленької спочатку причинно-зв'язаної області, що пояснює однорідність і ізотропність Всесвіту. Габблове розширення є рухом по інерції завдяки великій кінетичної енергії, що була накопичена в ході інфляції.
Будь-яке інфляційне розширення починається з планківських розмірів і часів, коли сучасні закони фізики починають адекватно описувати процеси, які відбуваються в цей момент. Єдина причина прискореного розширення в рамках загальної теорії відносності — це негативний тиск. Такий тиск можна описати скалярним полем, який отримав назву інфлантона. Зокрема, таким же чином можна описати і тиск фізичного вакууму (космологічну константу). В кінці інфляційної стадії це поле повинне розпадатися, в іншому випадку експоненціальне розширення ніколи не закінчиться.
Основний клас моделей інфляції грунтується на припущенні про повільне скочування: потенціал інфлантона повільно зменшується до нульового значення. Початкове значення може задаватися по-різному: це може бути значення початкових квантових збурень, а може бути строго фіксованим. Конкретний вид потенціалу залежить від обраної теорії.
Теорії інфляції також діляться на нескінченні і скінченні у часі. В теорії з нескінченною інфляцією існують області простору — домени — які почали розширюватися, але через квантові флуктуації повернулися в початковий стан, у якому виникають умови для повторної інфляції. До таких теорій належить будь-яка теорія з нескінченним потенціалом і хаотична теорія інфляції Лінде.
3. Мультивсесвіт
«Мультивсесвіт», «Великий Всесвіт», «Мультіверс», «Гіпервсесвіт», «надвсесвіт», — різні переклади англійського терміну multiverse. З'явився він у ході розвитку теорії інфляції.
Області Всесвіту, розділені відстанями більшими за розмір горизонту подій, еволюціонують незалежно один від одного. Будь який спостерігач бачить тільки ті процеси, які відбуваються в домені, що дорівнює за обсягом сфері з радіусом, що становить відстань до горизонту подій. В епоху інфляції дві області розширення, розділені відстанню близько горизонту, не перетинаються.
Такі домени можна розглядати як окремі всесвіти, подібні до нашого: вони точно так же однорідні й ізотропні на великих масштабах. Конгломерат таких утворень і є мультивсесвітом.
Хаотична теорія інфляції припускає нескінченну різноманітність Всесвітів, кожна з яких може мати відмінні від інших Всесвітів фізичні константи. В іншій теорії Всесвіти розрізняються за квантовим виміром. За визначенням ці припущення не можна експериментально перевірити.
Мультивсесвіт
Проблема існування інших всевітів
Питання про нескінченну кількість можливих всесвітів у фізиці та космології , як і всяка інша нова проблема , стикається з неясностями . Якщо інші всесвіти існують , то їхнє існування підкоряється принципово іншим законам , ніж існування нашого Всесвіту . А це означає , що ми аж ніяк не можемо отримати від них інформацію , адже фізичний зв’язок між різними об’єктами можливий тоді , коли вони живуть за подібними законами .
Як здіснити зв’язок з тим , що принципово не схоже на наш світ ? Окремі вчені припу скають , що такими каналами зв’язку можуть слугувати сингулярності , які в нашому Всесвіті мають місце у випадку чорних дір . Можливо , що бар’єри просторучасу , які відокремлюють наш Всесвіт від інших всесвітів , не такі вже й не приступні . Не виключено , що з часом вони будуть подолані наукою і виведуть наші уявлення про Космос на якісно новий рівень .
Ще 1934 р. австрійський вчений К. Гендель сформував теорему про неповноту наших знань , яка проголошує “Жодна система не може бути пізнаною до кінця зсередини – поза зв’язком її з іншими системами вищого порядку ” . Це означає , що неможливо вичерпно описати світ , у якому живе людина зокрема – описати причину появи та існування Всесвіту , не вийшовши за його межі .
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/chi-odni-mi-u-vsesviti-zhittya-poza-zemleyu.html | "Чи одні ми у Всесвіті. Життя поза Землею" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/452977354527d45f917d0b4dda9e5612.pptx | files/452977354527d45f917d0b4dda9e5612.pptx | Чи одні ми у Всесвіті. Життя поза Землею
Презинтацію підготував
Учень 11 класу
УНВК “ЗОШ І- ІІІ ст. № 7 – колегіум”
Демченко Ігор
Вчитель:
Кузьменко Юрій Володимирович
План:
Про пошуки життя за межами Землі;
Актуальне завдання - шукати непрямі ознаки далеких планет;
Планети-велетні не придатні для життя;
Досліди, що підтверджують гіпотези;
Близькі пошуки;
Песимістична точка зору;
Людина і Всесвіті;
Антропний принцип;
Проблема існування інших всесвітів;
Список використаної літератури.
Про пошуки життя за межами Землі
Попри недостатність надійної інформації, людство завжди замислювалось над таємницею походження життя і Всесвіту. Кожна цивілізація минулого створила свої міфи про виникнення світу і людини. Сучасна цивілізація також проявляє безмежну зацікавленість у цих питаннях. Як і колись, людство сподівається на можливість існування життя ще де-небудь окрім Землі - на планетах Сонячної системи чи взагалі поза її межами, серед зоряних світів. І сьогодні, коли автоматичні станції досліджують міжпланетний простір, а деякі з них вже летять у напрямку далеких зір.
Нині актуальне завдання - шукати непрямі ознаки далеких планет.
У 1995 році швейцарські астрофізики Мішель Майор і Дідьер Келоз за допомогою математичної обробки отриманих телескопом і комп'ютером діаграм відкрили, що у зірки, що знаходиться від нас на відстані 48 світлових років (зірка "51" в сузір'ї Пегаса) є супутник. Він величезний, важкий, схожий на наш Юпітер. Про існування життя на такій масивній планеті не може бути й мови. Це було відкриття першої планети за межами Сонячної системи.
У планах NASA і Європейського космічного агентства - запустити на орбіту гігантський телескоп з одним лише завданням: шукати у Всесвіті планети, що належать іншим сонцям
Але до цього ще довгий шлях.
Планети-велетні не придатні для життя. Але виявляється і тут бувають виключення. На відстані 72 світлових років від нас є карликова зірка в сузір'ї Діви. Навколо неї по орбіті, приблизно рівній орбіті нашого Меркурія, крутиться велика планета з поверхневою температурою плюс 85 оС. Астроном Марсі припускає, що якщо у цієї планети є ще одне чи два більш прохолодні місяці, то там можуть бути не такі вже й погані умови для життя.
Досліди, що підтверджують гіпотези
Дослідники спробували самі, своїми руками, створити планету. Для цього їм був потрібен найдрібніший пил: частки не повинні перевищувати дві тисячні частки міліметра. Ще знадобилися газ і умови невагомості. У січні цього року частки і газ були запечатані в вакуумній камері і поміщені в орбітальний корабель "Діскавері". Через кілька місяців (у травні) експеримент повторили. Була запущена ракета "Maser-8", і вона теж підняла на 300-кілометрову висоту вакуумний контейнер з такою ж сумішшю пилу і газу. Коли контейнер повернувся на Землю, у ньому знайшли слабкі сполуки частинок пилу.
Вчені дали таке тлумачення цій першій фазі народження планети. Спонукальною дією послужив відомий всім Броунівський рух молекул. Вони вдаряються в частинки пилу і штовхають деякі з них назустріч одна одній. Частинки зліплюються. Коли в будь-якому місці накопичується достатня кількість таких спарених частинок, починає діяти їх загальне тяжіння. Оточуючі, навіть ще не злиплі частинки спрямовуються до цього центру тяжіння, який стане згодом серцевиною астероїда, а можливо і планети. Ось таке збирання під дією гравітації частинок газопилової хмари, що оточує дуже молоду зірку,
Близькі пошуки
Ще за 400 років до настання нашої ери грецький філософ Метродора писав з приводу думок про те, що ми єдині у Всесвіті: "Це так само абсурдно, як і надія на те, що на засіяному полі зійде єдиний колосок".
Перші реальні докази існування життя на планетах нашої Сонячної системи (зрозуміло, крім Землі) з'явилися в останні роки. Кілька років тому співробітники NASA повідомили, що ними виявлені сліди мікроскопічного життя в метеориті, вибитого з кори Марса, що впав в Антарктиді.
Життя на Землі демонструє й інші, не менш дивовижні свої можливості. Німецький біолог Карл Штеттер спостерігав організми, що живуть в киплячій воді гейзерів, в гарячих нафтових джерелах, в димлячих вулканічних кратерах. Майже всі ці "жаростійкі" мешканці Землі обходяться без повітря і світла. Астробіологи оцінюють сьогоднішній зліт знань про здатність життя всюди знаходити собі ніші як справжній переворот в наших уявленнях про живе.
Песимістична точка зору
Але серед дослідників є й такі, хто досить скептично оцінює імовірність знайти життя і розум у Всесвіті. Адже мало того, що всі відомі позасонячні планети мають занадто великі маси, вони ще і рухаються по занадто витягнутих орбітах, що призводить до коливань температур, які виходять за межі припустимого для збереження життя. І скоріше за все Сонце з його планетною системою, де колові орбіти акуратно вкладені одна в одну, і сама Земля -це екстраординарна рідкість у Всесвіті.
У своїх доказах, окрім багатьох інших аргументів, вони спираються також на дані спектральних досліджень околиць нашої Галактики. Ці дослідження вказують на бідність вмісту в зорях їхнього зоряного населення таких необхідних для виникнення життя елементів, як залізо, магній і кремній. Ці елементи, утворюючись в ході термоядерних реакцій, розсіюються із надр зір під час їхніх вибухів. Але такі вибухи є величезною рідкістю на межі нашої зоряної системи
Людина у Всесвіті
Виникненню розуму передувала дуже довга еволюція фізичних чинників у Всесвіті. І якби еволюція Всесвіту мала інший характер, життя в ньому навряд чи могло б зародитись
у другій половині XX ст. астрофізик Г. Ідліс звернув увагу на те, що закони фізики, чинні у нашому Всесвіті, «дозволяють» існування атомів, зір, планет і життя.
А згодом космолог А. Зельманов сформулював дуже важливе положення - ми живемо у цьому Всесвіті, бо його фізичні властивості це допускають.
Англійський астрофізик П. Девіс також висловив думку про те, що наявність життя накладає обмеження на властивості Всесвіту - вони мусять бути тою чи іншою мірою визначеними.
Можливо, в іншому Всесвіті, що має інші властивості, ми просто не змогли б з'явитись, і такий «інший» Всесвіт нікому було б спостерігати і вивчати.
Антропний принцип
Антропний принцип (АП, від грец. «антропос» - «людина») уперше проголосив фізик Б. Картер 1974 р. Його формулюють так: «Ми існуємо, тому що Всесвіт такий, який він є». (АП, від грец. «антропос» - «людина»)
Б. Картер
Основна ідея антропного принципу - ідея зв'язку між існуванням людства і фундаментальними властивостями Всесвіту. Сам по собі цей принцип ще нічого не пояснює. Але він дає новий напрямок досліджень, сприяє постановці та вивченню ряду питань, на які раніше не звертали особливої уваги. Одне з цих запитань - які саме властивості Всесвіту забезпечують наше існування?
Розенталь вважає, що всю структуру Всесвіту та його історію визначають чотири фундаментальні взаємодії - гравітаційна, електромагнітна, сильна і слабка.
Саме по відношенню до цього і є дуже чутливим наш Всесвіт: досить внести незначні зміни у їхні значення, і це призведе до радикальних змін природи цілого Всесвіту не тільки на кількісному, але й на якісному рівнях. Ці зміни можуть бути навіть катастрофічними для Всесвіту.
Проблема існування інших всесвітів
Питання про нескінченну кількість можливих всесвітів у фізиці та космології, як і всяка інша нова проблема, стикається з неясностями. Якщо інші всесвіти існують, то їхнє існування підкоряється принципово іншим законам, ніж існування нашого Всесвіту. А це означає, що ми аж ніяк не можемо отримати від них інформацію, адже фізичний зв'язок між різними об'єктами можливий тоді, коли вони живуть за подібними законами.
Кінець! |
https://svitppt.com.ua/angliyska-mova/vidatni-miscya-londona.html | Видатні місця Лондона | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/d2a91e809cad8433c6ff03c4fc322464.pptx | files/d2a91e809cad8433c6ff03c4fc322464.pptx | Тема уроку “Визначні місця Лондону.”
Solve the crossword:
Check your skills:
We ARE FLYING TO LONDON
Let’s sing the song:
square
tower
palace
bridge
station
underground
Let’s review the numerals:
Let’s revise comparatives:
Now look at superlatives:
1.A station in London is (big) than in Pryluky.
2.The bridge in London is (famous) than in Pryluky.
3.The underground in London is the (long).
4.The tower in London is the (famous).
5.A palace in London is (old) than in Kyiv.
6.The square in London is (nice) than in Pryluky.
Open the brackets:
The Tower of London
Westminster Abbey
Regent’s Park
St. Paul’s Cathedral
River Thames
Metro called Tube
Big Ben
Tower Bridge
Match the pictures with the words:
Check your answers :
Tower Bridge
Big Ben
River Thames
Metro called Tube
The Tower of London
Regent’s Park
St. Paul’s Cathedral
Westminster Abbey
From Tower Bridge you can see…
a) St. Paul’s Cathedral
b) London Zoo
c) The Tower of London
2. The Queen lives in …
a) the Tower of London
b) Buckingham Palace
c) Westminster Abbey
3. Westminster Abbey is a famous …
a) museum
b) royal church
c) circus
4. In Regent’s Park there is the biggest … in the world.
a) metro
b) clock
c) zoo
1. The Tower of London is a … now.
a) museum
b) gallery
c) church
2. There is …in the centre of London
a) Piccadilly Circus
b) Trafalgar Square
c) Regent’s Park
3. There are … streets in London.
a) six
b) one million
c) ten thousand
4. They change the Guard at…
a) the National Gallery
b) Buckingham Palace
c) Big Ben
Group 1
Group 2
From Tower Bridge you can see the Tower of London.
2. The Queen lives in Buckingham Palace.
3. Westminster Abbey is a famous royal church .
4. In Regent’s Park there is the biggest zoo in the world.
Group 2
Group 1
1. The Tower of London is a museum now.
2. There is Trafalgar Square in the centre of London.
3. There are ten thousand streets in London.
4. They change the Guard at Buckingham Palace.
Check your answers: |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/prezentaciya-zemlya.html | Презентація "Земля" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/fe6c8515961b7ce402d10c45f249a158.pptx | files/fe6c8515961b7ce402d10c45f249a158.pptx | Земля
Планетарні характеристики: Земля обертається навколо Сонця еліптичною орбітою із середньою швидкістю 29 785 м/с на середній відстані 149,6 млн км із періодом, що приблизно дорівнює 365,24 доби (зоряний рік). Форма Землі — геоїд. Земля утворилася приблизно 4,7 млрд років тому з розсіяної в протосонячній системі газопилової речовини.
Фізичні характеристики:
середній радіус - 6371,3 км
екваторіальний радіус - 6378,14 км
полярний радіус - 6356,78 км
сплюснутість - 0,0033528
довжина обводу - 40 075,16 км (екватор) 40 008,00 км (меридіан)
- площа поверхні - 510 065 700 км² 70,8% вода; 29,2% суша
- об'єм - 1,0832×1012 км³
- маса - 5,9737×1024 кг
- середня густина - 5,515 г/см³
- прискорення вільного падіння на поверхні - 9,766 м/с2, або 1 g
- друга космічна швидкість - 11,186 км/с
- період обертання - 23 год 56 хв 4,1 с
- сонячна доба - 23 год 59 хв 39 с у вересні, 24 год 00 хв 30 с у грудні
- нахил осі - 23°26′21″,4119
Орбітальні характеристики:
- велика піввісь - 149 598 261 км 1,00000261 а. о.
- перигелій - 147 098 290 км 0,98329134 а. о.
- афелій - 152 098 232 км 1,01671388 а. о.
- ексцентриситет - 0,01671123 - орбітальний період - 365,25 днів 1,000017421 рік
- середня орбітальна швидкість - 29,785 км/с
- нахил орбіти - 7,155° до екватора Сонця; 1,58° до незмінної площини
- є супутником - Сонця
- супутники - Місяць
Атмосферний склад
Внутрішня структура Землі
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/molochniy-shlyah-ta-znayomstvo-z-nim.html | Молочний шлях та знайомство з ним | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/a91b26a5592bff4173603e04b8303a87.pptx | files/a91b26a5592bff4173603e04b8303a87.pptx | Підготували презентацію:
Чайкіна Марина,
Лубяницький Олександр |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/proyavi-sonyachnoi-aktivnosti-ta-ih-vpliv-na-zemlyu.html | "Прояви сонячної активності та їх вплив на землю" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/20a9bfdf1ea4f52df2e913c7127bc206.pptx | files/20a9bfdf1ea4f52df2e913c7127bc206.pptx | Прояви сонячної активності та їх вплив на землю
Хромосфера Сонця
Сонячна активність
Поверхня сонця під час спалахів і викидів речовин
Значення температури в різних ділянках
Сплески сонячної активності
Вплив сонячної активності на атмосферу Землі |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/prezentaciya42.html | презентація | https://svitppt.com.ua/uploads/files/53/7fe042ff795e03b167bcb85cc7dae593.pptx | files/7fe042ff795e03b167bcb85cc7dae593.pptx | «Прилади для дослідження небесних тіл»
Підготувала Лисенко Анна
Учениця 11 класу
Філологічного профілю
ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ ЗЕМЛІ
ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З КОСМОСУ
ВИДИ КОСМІЧНИХ ПРИЛАДІВ
Спостереженнями із Землі дослідження небесних тіл не обмежується. В останнє п'ятдесятиріччя створено прилади (орбітальні станції, штучні супутники, зонди тощо), які вивчають небесні тіла, перебуваючи в космосі. Крім того, вони ще здійснюють радіозв'язок, інформують про зміни погоди.
Завдяки космічним станціям стало відомо, що на поверхні Венери є рівнини і гори, часто стаються виверження вулканів, а в надрах Марса існують величезні запаси замерзлої води.
Також створено і виведено на орбіти спеціальні фотокамери, за допомогою яких фотографують небесні тіла. Знімки, зроблені ними, дають змогу детально роздивитися поверхні планет, астероїдів тощо.
Для досліджень з космосу
Орбітальна станція (ОС) — космічний апарат, призначений для довгострокового перебування людей на навколоземної орбіті з метою проведення наукових досліджень в умовах космічного простору, розвідки, спостережень за поверхнею й атмосферою планети, астрономічних спостережень, тощо
Орбітальна станція
Шту́чний супу́тник — об'єкт поміщений на орбіту Землі чи іншого небесного тіла зусиллям людини. Інколи називається просто супутник, однак в такому випадку слід відрізняти від природних супутників таких як Місяць.
Штучний супутник
Автоматична міжпланетна станція або Космічний зонд — безпілотний космічний літальний апарат, оснащений складним комплексом радіотехнічної, фототелевізійної та наукової апаратури, спеціальною системою орієнтації, пристроями програмного управління роботою бортової апаратури, системою автоматичного регулювання теплового режиму всередині станції та джерелами енергоживлення, який використовується для дослідження космічного простору, планет або Сонця.
Автоматична міжпланетна станція
Давні дослідники неба спостерігали за ним, використовуючи прості прилади: гномон, квадрант, астролябію. Ці прилади давали змогу визначати небагато - місце розташування і час перебування небесних тіл на небосхилі.
Для детального дослідження небесних тіл створено спеціальні прилади. Першим таким приладом став телескоп, назва якого означає «далеко дивлюсь». Його винайшов італієць Галілео Галілей у 1609 році. (Телескоп Галілея мав здатність наближувати зображення небесного тіла у ЗО разів.) Сучасні оптичні телескопи набагато потужніші, але навіть за їхньою допомогою проводять дослідження лише вночі і за безхмарної погоди. Нині вже створено прилади, які дають змогу вивчати небесні тіла із Землі цілодобово.
Прилади для дослідження небесних тіл із Землі
Ґно́мон (від грец. γνώμων — той, хто знає) — давній астрономічний інструмент для вимірювання часу, елементом якого є вертикальна жердина, що відкидає тінь на горизонтальний майданчик;
Гномон
Старовинний астрономічний прилад для відмірювання висот небесних світил над рівнем горизонту.
Квадрант
кутовимірювальний прилад яким до XVIII століття користувались для визначення широти i довготи в астрономії та навігації.
Астролябія
Телеско́п (заст. — далекогля́д) — прилад для спостереження віддалених об'єктів, був вперше сконструйований у 1608 році трьома винахідниками — Гансом Ліпперсгеєм, Захарієм Янсеном та Джейкобом Метьюсом. Значно вдосконалений Галілео Галілеєм у 1609 році. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).
Телескоп
являє собою трубу (суцільну, каркасну або фермову), встановлену на монтуванні. Оптична система телескопа складається з декількох оптичних елементів (лінз, дзеркал або лінз і дзеркал).
Оптичний телескоп
Радіотелеско́п — астрофізичний прилад для прийому власного електромагнітного випромінювання космічних об'єктів у діапазоні несучих частот від десятків МГц до десятків ГГц і дослідження його характеристик: координат джерел, просторової структури, інтенсивності випромінювання, спектру і поляризації.
Радіотелескоп
Запуск першого штучного супутника Землі, який обертався навколо неї подібно до її природного супутника Місяця, було здійснено 4 жовтня 1957 року. Супутник був виготовлений з алюмінію та інших речовин, важив 84 кг і мав форму кулі діаметром лише 58 см. Чотири довгі антени, розміщені на ньому, передавали радіосигнали на Землю. Так розпочалася космічна ера.
Нині кількість супутників, відправлених різними країнами у космічний простір, дуже велика. Вони здійснюють радіозв'язок та телевізійні передачі, випробовують апаратуру для майбутніх космічних польотів. Існують супутники, за якими, як за Сонцем і зорями, орієнтуються кораблі у морі та літаки в небі. Супутники-розвідники визначають місце розташування корисних копалин, допомагають складати прогнози погоди, виявляти радіаційні забруднення на нашій планеті тощо. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/prezentaciya-chorni-diri.html | Презентація "Чорні діри" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/caa2423a5cf2af63e73c616535046fb6.pptx | files/caa2423a5cf2af63e73c616535046fb6.pptx | Чорні Діри
Чорна діра може мати три фізичні параметри: масу, електричний заряд і момент імпульсу. Навколо чорної діри можна побудувати уявну поверхню, з-під якої не може виходити випромінювання, така поверхня називається горизонтом подій.
Область простору-часу поблизу чорної діри, розташована між горизонтом подій і межею статичності називається ергосферою. Об'єкти, що знаходяться в межах ергосфери, неминуче обертаються разом з чорною дірою за рахунок ефекту Ленза — Тіррінга. Ергосфера має форму сфероїда, менша піввісь якого рівна радіусу горизонту подій, більша — подвоєному радіусу.
В надрах чорної діри кривина сили гравітації сягає нескінченності в області, яка називається сингулярністю. Для чорних дір, які не обертаються, сингулярність має форму точки. Сингулярність чорної діри, яка обертається, має форму кільця.
Чорні діри зоряних мас спостерігаються у складі тісних подвійних систем. Речовина зорі-супутника перетікає на чорну діру по спіралі. При цьому утворюється акреційний диск, який випромінює в рентгенівському і гамма-діапазонах. Перша чорна діра була відкрита в 1967 в сузір'ї Лебедя. До 2004 р. рентгенівський космічний телескоп RXTE достовірно виявив 15 чорних дір в подвійних зоряних системах в нашій галактиці.
Маси гігантських чорних дір визначають по швидкостях зір в ядрах галактик. На 2004 р. таким чином визначені маси центральних чорних дір в 30 галактиках, в тому числі і в нашій.
Також чорні діри можуть бути виявлені завдяки явищу гравітаційного лінзування (при проходженні чорної діри між звичайною зорею і спостерігачем, відбувається візуальне збільшення яскравості зорі, оскільки гравітаційне поле чорної діри викривляє світлові промені). Це явище також називають кільцями Ейнштейна.
Наймасивніша з відомих чорних дір має масу 6.6 млрд сонячних мас. Вона є центральною чорною діркою у галактиці Мессьє 87.
З часу теоретичного передбачення чорних дір залишалося відкритим питання про їх існування, тому що наявність рішення типу «чорна діра» ще не гарантує, що існують механізми утворення подібних об'єктів у Всесвіті. З математичної точки зору відомо, що як мінімум колапс гравітаційних хвиль в загальній теорії відносності стійко веде до формування пасткових поверхонь, а отже, і чорної діри, як доведено Деметріосом Крістодулу в 2000-х роках (Премія Шоу за 2011 рік).
З фізичної точки зору відомі механізми, які можуть призводити до того, що деяка область простору-часу буде мати ті ж властивості (ту ж геометрію), що і відповідна область у чорної діри.
В реальності через аккреції речовини, з одного боку, і (можливо) випромінювання Хокінга, з іншого, простір-час навколо колапсара відхиляється від наведених вище точних розв'язків рівнянь Ейнштейна. І хоча в будь-якій невеликій області (крім околиць сингулярності) метрика спотворена не надто сильно, глобальна причинна структура простору-часу може відрізнятися кардинально. Зокрема, даний простір-час може, за деякими теоріями, вже й не мати горизонту подій. Це пов'язано з тим, що наявність або відсутність горизонту подій визначається, серед іншого, і подіями, що відбуваються в нескінченно віддаленому майбутньому спостерігача
Чорні діри зоряних мас утворюються як кінцевий етап життя зірки, після повного вигоряння термоядерного палива та припинення реакції зірка теоретично повинна почати охолоджуватися, що призведе до зменшення внутрішнього тиску і стиснення зірки під дією гравітації. Стиснення може зупинитися на певному етапі, а може перейти в стрімкий гравітаційний колапс.
Залежно від маси зірки і обертального моменту можливі наступні кінцеві стани:
Згасла дуже щільна зірка, що складається в основному, залежно від маси, з гелію, вуглецю, кисню, неону, магнію, кремнію або заліза (основні елементи перераховані в порядку зростання маси залишку зірки). Такі залишки називають білими карликами, маса їх обмежується зверху межею Чандрасекара.
Нейтронна зірка, маса якої обмежена межею Оппенгеймера — Волкова.
Чорна діра.
У міру збільшення маси залишку зірки відбувається рух рівноважної конфігурації вниз по викладеній послідовності. Обертальний момент збільшує граничні маси на кожному ступені, але не якісно, а кількісно (максимум в 2-3 рази).
Первинні чорні діри в даний час носять статус гіпотези. Якщо в початкові моменти життя Всесвіту існували достатньої величини відхилення від однорідності гравітаційного поля і щільності матерії, то з них шляхом колапсу могли утворюватися чорні діри. При цьому їх маса не обмежена знизу, як при зірковому колапсі — їх маса, ймовірно, могла б бути досить малою. Виявлення первинних чорних дір представляє особливий інтерес у зв'язку з можливостями вивчення явища випаровування чорних дір. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/chi-isnue-zhittya-u-vsesviti.html | "Чи існує життя у Всесвіті?" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/533d02cbfd1a3798d09cd29f33e44def.pptx | files/533d02cbfd1a3798d09cd29f33e44def.pptx | Чи існує життя у Всесвіті?
Підготувала Мирошниченко Тетяна
Екзопланети Екзоплане́та (позасо́нячна плане́та) — планета, що обертається навколо іншої зірки, тобто не належить до Сонячної системи. Глізе 581 g (англ. Gliese 581 g) — непідтверджена екзопланета, на орбіті зірки червоного карлику Глізе 581, який знаходиться у сузір'ї Терезів, 20,4 світлових років від Землі. Це шоста планета, знайдена у планетарній системі Глізе 581 й четверта планета за відстанню від зірки. Відкриття планети було оголошено Екзопланетним оглядом Лік-Карнегі, наприкінці вересня 2010 року, після десятирічних спостережень.
Глізе 581 g Останнім часом стають відомими все нові і нові екзопланети - об'єкти, як вважають вчені, найбільш придатні для життя. Вони розташовані на найбільш зручній для цієї відстані від своїх «сонць» - не близько і не далеко. Цікавий об'єкт очолив список таких планет цього разу - Глізе 581g. Справа в тому, що навколо самого факту її існування довго велися суперечки, і, нарешті, був поставлений вердикт - вона дійсно є. Від Землі Глізе розташована в 20 світлових роках - саме ця відстань і робить її найбільш придатною для розвитку життя. Підтвердили її існування вчені з Пуерто-Ріко, лабораторія планетарної населеності «Аресібо»
Маса об'єкта дорівнює трьом нашим Землям; коло свого червоного карлика під назвою Глізе 581 він облітає за тридцять днів. Крім 581g тут виявлені також об'єкти 581 f і 667 Cc. Перший досі є спірним і імовірно розташований далі свого «сонця». Другий відкритий ще в лютому поточного року і є другим кандидатом на наявність життя. Цікаво те, що система, де розташований 667 Cc, відрізняється існуванням тут відразу трьох зірок. Головним з них є помаранчевий карлик Глізе 667 А
Якщо вірити доктору Рагбір Баталу , то ще в грудні 2008 року він отримав дивний світловий сигнал з району Глізе 581 . Тобто , сталося це ще до того , як там була виявлена планета придатна для життя - 581 g. - Сигнал був різким , - говорить Батал , - немов би лазерна спалах . А зв'язок за допомогою потужного лазера цілком можливий. Ми шукаємо такі сигнали. На жаль , за першим сигналом другий не пішов . Але фахівці SETI поки збираються уважніше придивитися до того , що вже отримали. Запевняють , що володіють особливою методикою аналізу
Всесвіт являє собою не безкінечну порожнечу, він наповнений величезною кількістю зірок, а у багатьох з них є планети. Окремі планети схожі на Землю за своїми розмірами і відстанню до зірок, навколо яких вони обертаються, а це означає, що вони можуть бути населеними. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/monitoringove-doslidzhennya.html | Моніторингове дослідження | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/ca9f768b1cc35691ff5fb11dbcf7abaf.ppt | files/ca9f768b1cc35691ff5fb11dbcf7abaf.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
69
16
53
23
39
7
90
74
1435
1344 |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/chi-samotni-mi-u-vsesviti.html | "Чи самотні ми у Всесвіті?" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/886d118eb0508849d2bb3e38900d5973.ppt | files/886d118eb0508849d2bb3e38900d5973.ppt | |
https://svitppt.com.ua/angliyska-mova/travelling.html | “TRAVELLING” | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/2dada592f252f1b44bfe3838b4984507.pptx | files/2dada592f252f1b44bfe3838b4984507.pptx | “TRAVELLING”
Is travelling popular nowadays?
What means of travelling do you know?
How do you like to travel?
What is the best time for travelling?
What is the fastest way of travelling?
What kind of travelling is popular for pleasure trips?
What kinds of travelling are popular for business trips?
Means of transport
trolley-bus
tram
taxi
car
motorcycle
bicycle
plane
ship
Describe ways of travelling.
Travelling
by bus
by car
by train
by plane
by ship
by bicycle
by motorcycle
on foot
on horseback
is
the most dangerous
the safest
the fastest
the slowest
the most expensive
the cheapest
the most comfortable
the most uncomfortable
the most exciting
the most boring
the best
the worst
Speaking
People like alone Usually on business
with friends they travel for pleasure
to travel with parents in search of advantages
with a dog out of curiosity
with grandparents to see the beauty of the world
When they go shopping Because exciting
travel they meet new people travelling is useful
like to make new friends fascinating
go sightseeing enjoyable
learn about traditions of their countries good for health
But disappointing Travelling broadens our outlook
sometimes expensive gives us life experience
it can be dangerous leaves unforgettable impressions
troublesome helps us explore the world
tiring allows us to understand other
people better
Read the text
Travelling is very popular nowadays. Go to a railway station, a port or an airport in this country or abroad and you will see hundreds of people who want to go somewhere and to get there as quickly as possible.
The fastest way of travelling is by plane. With a modern airliner you can travel in one hour to a place which takes a day to travel by train.
Travelling by train is slower than by plane, but it nevertheless has its advantages. You can see the country you are travelling through and not only the clouds as you are flying. There are sleepers and dining-cars in passenger trains which make even the longest journey enjoyable. Some people like to travel by ship and enjoy a sea voyage or a river trip.
Many people like to travel by car. Travelling by car also has its advantages: you will never miss your train, ship or plane; you can make your own time-table; you can stop wherever you wish. Travelling by car is popular for pleasure trips while people usually take a train or a plane when they are travelling on business.
Travelling means getting about town too. There are many ways of getting about town. You may use tram, bus and trolley-bus routes, taxi service or the Metro. Trams, trolley-buses and buses stop to pick up passengers at special stops. Sometimes the tram, bus or trolley-bus you are on do not take you right to the place you want to go. In this case you have to take another tram, bus or trolley-bus. It means you have to change trams, buses or trolley-buses. In the Metro we often have to change for other lines.
After-reading activity
A) agree or disagree
Travelling is very popular nowadays.
The fastest way of travelling is by train.
Travelling by plane is slower than by train.
Travelling by car hasn’t got any advantages.
Travelling means getting about the town, too.
Listening
Listen to the short descriptions of different ways of travelling and guess each kind of travelling. Put the numbers of the descriptions into the table.
SUMMING UP
Your hometask is to read the text
of ex. 1 on p. 82.
THANK YOU VERY MUCH! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/proyavi-sonyachnoi-aktivnosti-ii-vpliv-na-biosferu-zemli.html | "Прояви сонячної активності, її вплив на біосферу землі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/186bed03e3d3f774c3754f7943b33ab7.pptx | files/186bed03e3d3f774c3754f7943b33ab7.pptx | Прояви сонячної активності, її вплив на біосферу землі
Підготувала: Лук’янова Олександра
Сонячна Активність
термін, що характеризує поточну сонячну радіацію, її спектральний розподіл, супутні електромагнітні явища та зміни в часі характеристик Сонця. Сонячна активність визначається сукупністю фізичних змін, які відбуваються на Сонці
Зовнішні прояви сонячної активності:
Сонячні плями - темні утворення на поверхні Сонця, що є осередками сильного магнітного поля.(ділянки із зниженою яскравістю
Зовнішні прояви сонячної активності
Протуберанці — світлі утворення з розжарених газів, що спостерігаються у вигляді яскравих виступів різноманітної форми на краях сонячногодиска.
Зовнішні прояви сонячної активності
факелами називають яскраві поля утворені навколо сонячної плями.Тобто ділянки з підвищеною яскравістю
флокули – волокнисті утворення в хромосфері сонця, що мають велику яскравість та щільність.
Біосфера і сонячна активність
Біосфера - сфера поширення життя Землі.Включает нижню частина атмосфери, гідросферу і літосферу, населені живими організмами.
Сонячна енергія як альтернативне джерело
Сонячна енергія - невичерпний генератор, притому безпечний.
Сонячні батареї
Вплив на клімат
Зміна рівня сонячної активності призводить до зміни величин основних метеорологічних елементів: температури, тиску, числа гроз, осадів та що з ними гідрологічних і дендрологічних характеристик: рівня ставків і річок, грунтових вод, солоності і зледеніння океану, числа кілець в деревах, мулових відкладень тощо.
Вплив на живу природу
Зі зміною сонячної активності вченими зазначалося зміна чисельності комах і багатьох тварин. Через вивчення властивостей крові: числа лейкоцитів, швидкості згортання крові й ін., було доведено зв'язку серцево-судинних захворювань людини із сонячною активністю.
У результаті сонячного спалаху відбувається раптове звільнення енергії, накопиченої в обмежений обсяг сонячної атмосфери. Встановлено, що з спалахи виділяються радіохвилі і потоки частинок. Електромагнітне випромінювання сягає Землі за 8 хвилин, |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/prohodzhennya-veneri-po-disku-soncya-chervnya-roku.html | Проходження Венери по диску Сонця 6 червня 2012 року | https://svitppt.com.ua/uploads/files/41/86e6f4d35b5387a5b74bb09b5b29ca77.ppt | files/86e6f4d35b5387a5b74bb09b5b29ca77.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/planetikarliki2.html | Планети-карлики | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/d17152b3bdc578394983018e4ea016d5.pptx | files/d17152b3bdc578394983018e4ea016d5.pptx | Планети- карлики
Підготувала
Студентка групи 2-Е-30
Охрименко Діана
У 2005 році в Сонячній системі було 9 планет. Зараз залишилося тільки 8. Генеральна асамблея Міжнародного астрономічного союзу на засіданні, яке відбулося 24 серпня 2006 р. у Празі, віднесла Плутон до новостворенного класу планет-карликів, тим самим викресливши його із списку класичних планет Сонячної системи.
Зараз карликовими планетами визнаються п'ять об'єктів Сонячної системи - Плутон, Ерида, Макемаке, Гаумеа і Церера. Ще кілька десятків об'єктів, як і Гігея, є кандидатами в карликові планети.
Карликова планета- це небесне тіло, що за параметрами схоже на планету, проте не має достатню масу для того, щоб «звільнити» свою орбіту від інших тіл.
Основні відомості
Плутон
Плутон відкрито 18 лютого 1930р.
Плуто́н — найбільша відома карликова планета Сонячної системи.
Дев'яте за розміром та десяте за масою небесне тіло, яке обертається навколо Сонця (без урахування супутників планет).
Плутон складається здебільшого з каменю й льоду.
У Плутона відомо п'ять супутників.
Рік на Плутоні триває 248 земних років.
Цікаві факти про Плутон
Коли Плутон був відкритий, назву для нього було вибрано на конкурсній основі. Переможницею стала 11-річна дівчинка з Оксфорда.
Через нестачу сонячного світла навіть удень з поверхні Плутона можна побачити зірки.
Перші фотографії Плутона були отримані лише у 2015 році.
Плутон - єдина карликова планета, що має атмосферу.
Ерида
Ерида — друга за розміром після Плутона, наймасивніша і найбільш віддалена від Сонця карликова планета Сонячної системи.
Ериду було відкрито 21 жовтня 2003 року.
Ерида протягом тривалого часу вважалася значно більшою від Плутона.
Макемаке
Об'єкт відкритий 31 березня 2005 року групою, очолюваною Майклом Брауном.
Макемаке має діаметр від 50% до 75% діаметра Плутона і займає третє (або четверте) місце за діаметром серед об'єктів поясу Койпера.
Макемаке, на відміну від свого сусіда Плутона, позбавлена атмосфери.
Температура на поверхні Макемаке -244°C
Гаумеа(Хаумеа)
Гаумеа була відкрита незалежно американською та іспанською групами астрономів. 28 грудня 2008 (Браун); 27 липня 2005 (Ортіс).
Гаумеа має дуже витягнуту форму й період обертання навколо своєї осі близько 4 годин.
Девід Рабіновіц запропонував назвати його на честь Гаумеа — гавайської богині родючості та дітонародження.
Церера
Цере́ра — карликова планета в поясі астероїдів, в середині Сонячної системи
Це найближча до Землі карликова планета, вона часом наближається на відстань 263 млн км.
Відкрита 1 січня 1801 року.
За діаметра близько 950 км Церера є найбільшим і наймасивнішим тілом у поясі астероїдів, за розміром перевершує багато великих супутників планет-гігантів .
|
https://svitppt.com.ua/astronomiya/prezentaciya-evolyuciya-zir-zminni-zori.html | Презентація "Еволюція зір. Змінні зорі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/2a89a248a5d1dc53aeab4af22ff86733.pptx | files/2a89a248a5d1dc53aeab4af22ff86733.pptx | Еволюція зір. Змінні зорі
Утворюються у газо-пилових хмарах
Виникають гігантські згустки речовини внаслідок гравітаційного притягання
Маса згустка дорівнює кільком масам Сонця
Ядро розігрівається до десятка мільйонів градусів внаслідок подальшого стискання
Виникає термоядерна реакція
Процес народження зорі може тривати до мільйона років
Через мільярди років їх верхні шари розширюються і відриваються від зорі
Утворюється білий карлик, який з часом згасає
Вибухають через певний час, утворюючи нейтронну зорю і чорну діру
За деяких умов (їх можна назвати кілька) конденсується хмара міжзоряного космічного пилу. За досить невеликий проміжок часу, під дією сили всесвітнього тяжіння з цієї хмари утворюється порівняно густа непрозора газова куля. Цю кулю не можна назвати зіркою, оскільки температура в її ядрі не достатньо висока, щоб почалися термоядерні реакції. Тиск газу всередині кулі не достатній щоб урівноважити силу тяжіння, тому куля під дією сили тяжіння продовжує стискатися. На цьому етапі зірку називають «протозорею».
В загальному випадку формується не одна така протозірка, а кілька, і в майбутньому група стає зоряним скупченням. Також навколо протозорі утворюються менші згустки, котрі потім стають планетами. У міру стискання протозорі її зовнішня і внутрішня температури зростають до моменту, коли температура і тиск у ядрі зроблять можливими реакції термоядерного синтезу. Тільки після цього протозоря стає зіркою.
Виникнення зірки починається з ущільнення речовини усередині туманності.Що утворювалося ущільнення поступове зменшується в розмірах, стискуючись під впливом гравітації. Під час цього стиску, або колапсу, виділяється енергія, що розігріває газ і пил і зухвалий їхнє світіння. Виникає так звана протозірка. У її центрі, або ядрі, щільність і температура речовини максимальні. Досягшись температури близько 10 000 000°С, у газі починають протікати термоядерні реакції. Ядра атомів водню з'єднуються, перетворюючись у ядра атомів гелію. При такому синтезі виділяється величезна кількість енергії. У процесі конвекції ця енергія переноситься в поверхневий шар, а потім випромінюється в космос у вигляді світла й тепла. Таким чином, протозірка перетворюється в справжню зірку
Цю початкову стадію еволюції зорі проходять залежно від їх маси: якщо маса більша, ніж маса Сонця, то етап триватиме кілька мільйонів років, якщо маса менша — до кількасот мільйонів років.
Після того як водень у ядрі здебільшого «вигорить», термоядерні реакції перестають виробляти достатню кількість енергії для того, щоб підтримувати сталий, потрібний для урівноваження сил гравітації, тиск. Внаслідок падіння тиску зоря знову починає стискатися, поки ядро знову не розігріється до температури, за якої починається вже інша термоядерна реакція — гелій перетворюється на вуглець. Ядерні реакції гелій-вуглецевого циклу характеризуються набагато більшою швидкістю та, відповідно, виділенням енергії. Світність зорі зростає у десятки раз, вона розширюється («розпухає»), пересуваючись на діаграмі Герцшпрунга-Рассела вправо, до області гігантів. Коли ж закінчиться і гелій, зорі просто «скидають» частину своєї маси(так формуються планетарні туманності) і тут все залежить від маси зорі.
Зоря, маса якої після скидання оболонки більше ніж 1,6 маси Сонця, починає сильно стискатися, і тому що при даній масі внутрішній тиск «виродженого» газу, з котрого складається зірка, не може урівноважити гравітаційну силу зоря стискається до точкових розмірів. Така зоря називається чорною діркою. Її гравітація настільки велика, що навіть фотони не можуть її подолати, тому ніякими методами окрім гравітаційних зафіксувати таку зірку неможливо.
Змінні зорі
Зміна блиску зумовлена процесами, що відбуваються у їх надрах
Пульсуючі зорі
Спалахуючі зорі
Цефеїди
Нові зорі
Наднові зорі
Цефеїди - зорі, які відзначаються ритмічним коливанням блиску ( з певним періодом) та зміною фізичних розмірів.
Нові зорі
Блиск раптово зростає в 1000 а то й в 1000000 разів
Виділяється енергія, яку Сонце випромінює за 100000 років
Схема утворення нової зорі
Перетікання речовини однієї зорі на іншу
Утворення аккреaційного диску
Збільшення маси і температури білого карлика
Стрімкий початок термоядерної реакції
Скидання оболонки в навколишній простір
Наднові зорі
Блиск у максимумі стає порівнянним з яскравістю всією зоряної системи (оболонка зорі розширюється і спостерігається і вигляді туманності).
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/praktichne-vikoristannya-kosmonavtiki.html | Практичне використання космонавтики | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/853cef53b6f99a528199d523d567de6c.pptx | files/853cef53b6f99a528199d523d567de6c.pptx |
Практичне використання космонавтики
Нині дедалі зростає кількість супутників, спрямованих у космічний простір. Ускладнюється та стає різноманітнішою й наукова апаратура — у космос відправляють цілі лабораторії. Фахівці ретельно вивчають інформацію, яка надходить зі встановлених на супутниках приладах.
Міжнародна космічна станція
Метеорологічний супутник - штучний супутник Землі, створений для отримання з космосу метеорологічних даних про Землю, які використовуються для прогнозу погоди. Супутники цього типу несуть на борту прилади, за допомогою яких спостерігають зокрема за температурою поверхні Землі і хмарним, сніговим і льодовим покривом.
Метеосупутник
Ураган Ізабель
5 ктегорії (швидкість вітру 160 миль за годину)
Дистанційне зондування Землі — спостереження поверхні Землі авіаційними і космічними засобами, оснащеними різноманітними видами знімальної апаратури.
Дані ДЗЗ з успіхом використовуються для:
прогнозу погоди і моніторингу небезпечних природних явищ;
оцінки збитків від лісових пожеж і їхніх наслідків;
спостереження за льодовою обстановкою в районах морських шляхів й в акваторіях видобутку нафти на шельфі;
моніторингу розливів нафти і руху нафтової плями;
відстеження динаміки і стану вирубки лісу;
Розлив нафти (вид з космосу)
Льодовики (вид з космосу)
Супутники зв’язку оповили своїми комунікаціями всю земну кулю.
Наше життя зараз не можливо уявити без мобільного телефону, телебачення та Інтернету. Супутникове телебачення — система передачі телевізійного сигналу від передавального центру до споживача через штучний супутник Землі, розташований на геостаціонарній навколоземній орбіті над екватором.
Служба погоди, навігація, порятунок людей і тварин, всесвітнє телебачення, зв’язок, найпрогресивніші технології — це сьогодення і завтрашній день космонавтики. Попереду — електростанції в космосі, видалення шкідливих виробництв з поверхні планети, заводи на навколоземній орбіті та Місяці…
Отже, космонавтика потрібна людству — вона грандіозний і могутній інструмент вивчення Всесвіту, Землі, самої людини.
Висновок
Дякую за Увагу! |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/planeti-navkolo-nas1.html | "Планети навколо нас" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/0906f1c4fddf6dac7d2d286a0e3b772b.pptx | files/0906f1c4fddf6dac7d2d286a0e3b772b.pptx | Планети навколо нас
Сонячна система
Сонячна система — планетна система, що включає в себе центральну зірку — Сонце, і всі природні космічні об'єкти, що обертаються навколо Сонця
Планети
Меркурій
Меркурій (0,4 а.о. від Сонця) є найближчою до Сонця і найменшою планетою системи (0,055 маси Землі). У Меркурія немає супутників, а його єдиними відомими геологічними особливостями, крім ударних кратерів, є численні зубчасті укоси, що тягнуться на сотні кілометрів — ескарпи, що виникли, ймовірно, внаслідок припливних деформацій на ранньому етапі історії планети в той час, коли його період обертання навколо осі відрізнявся від періоду обертання навколо Сонця.
Венера
Венера близька за розміром до Землі (0,815 земної маси) і, як і Земля, має досить потужну атмосферу та товсту силікатну оболонку навколо залізного ядра. Є також свідчення її внутрішньої геологічної активності. Однак кількість води на Венері набагато менша земної, а її атмосфера в дев'яносто разів щільніша. У Венери немає супутників. Це найгарячіша планета, температура її поверхні перевищує 400 °C. Причиною такої високої температури є парниковий ефект у щільній, багатій на вуглекислий газ атмосфері. Не було виявлено ніяких однозначних свідоцтв геологічної діяльності на Венері, але, оскільки у неї немає магнітного поля, яке запобігло б виснаженню її існуючої атмосфери, це дозволяє припустити, що її атмосфера регулярно поповнюється вулканічними виверженнями.
Земля
Земля є найбільшою та найщільнішою серед внутрішніх планет. У Землі є один природний супутник — Місяць, єдиний великий супутник планет земної групи Сонячної системи. Серед планет земної групи Земля є унікальною (насамперед — гідросферою). Атмосфера Землі радикально відрізняється від атмосфер інших планет — вона містить вільний кисень. Питання про наявність життя де-небудь, крім Землі, залишається відкритим.
Марс
Він має атмосферу, що складається головним чином з вуглекислого газу, із поверхневим тиском 6,1 мбар (0,6 % від земного). На його поверхні є вулкани, найбільший з яких, Олімп, перевищує розмірами всі земні вулкани, досягаючи висоти 21,2 км. Рифтові западини (Долина Марінер) поряд з вулканами свідчать про колишню геологічну активність, яка, за сучасними даними, скінчилася близько 2 млн років тому. Червоний колір поверхні Марса зумовлений великою кількістю оксиду заліза в його ґрунті. Планета має два супутники — Фобос і Деймос. Припускається, що вони являють собою захоплені астероїди.
Юпітер
Юпітер, п'ята і найбільша планета Сонячної системи, більш ніж у два рази важча, ніж всі інші планети разом узяті і майже в 318 разів важча за Землю. Уся видима поверхня Юпітера - щільні хмари, розташовані на висоті близько 1000 км над "поверхнею", де газоподібний стан змінюється на рідкий і утворює численні шари жовто-коричневих, червоних і блакитнуватих відтінків. На відміну від кілець Сатурна, кільця Юпітера темні і, імовірно, складаються з дуже невеликих твердих часток метеорної природи.
Сатурн
Сатурн є величезною кулею, що швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години), складається переважно з рідкого водню і гелію, має товстий шар атмосфери. Сатурн обертається навколо Сонця за 29,46 років на середній відстані 1427 млн км. Візитною карткою Сатурна є його знамениті кільця, що оперізують планету навколо екватора і складаються з безлічі крижаних часток з розмірами від часток міліметра до декількох метрів. Маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів і заліза, покрите льодом і глибоким шаром рідкого водню. У нього відомо більше 50 природних супутників, найбільший з яких — Титан.
Уран
Уран рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті. Один оберт навколо Сонця Уран здийснює за 84,01 земного року. Період власного обертання Урана складає приблизно 17 годин. Протягом багатьох сторіч астрономи Землі знали тільки п'ять «блукаючих зірок» — планет. 1781 був ознаменований відкриттям ще однієї планети, названої Ураном. Це відбулося, коли англійський астроном Вільям Гершель приступив до реалізації грандіозної програми: упорядкуванню повного систематичного огляду зоряного неба.
Нептун
Нептун четверта за розміром планета Сонячної системи, що належить до планет-гігантів. Її орбіта перетинається з орбітою Плутона в деяких місцях. Також орбіту Нептуна перетинає комета Галілея. Світло від Сонця доходить до Нептуна трохи більше, ніж за 4 години. Тривалість року, тобто час одного повного оберту навколо Сонця — 164,8 земних років. Нептун також має кільця — два широких і два вузьких. У Нептуна є 8 відомих супутників: 4 маленьких, 3 середніх і 1 великий
Дякую за увагу |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/13.html | "4-H" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/41/6a278131b570d24a81762e18bb2c91c9.pptx | files/6a278131b570d24a81762e18bb2c91c9.pptx | 4-H
Petrova Darina
11 B
4-H in the United States is a youth organization. It has over 6.5 million members from ages 5 to 21.
The goal of 4-H is to develop citizenship, leadership, responsibility and life skills of youth through experiential learning programs and a positive youth development approach.
To make the best better Learn by doing
The 4-H pledge is: I pledge my head to clearer thinking, My heart to greater loyalty, My hands to larger service, and my health to better living, for my club, my community, my country, and my world.
The official 4-H emblem is a green four-leaf clover with a white H on each leaf standing for Head, Heart, Hands, and Health
|
https://svitppt.com.ua/astronomiya/astronomiya-osnovi.html | "Астрономія основи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/7e34d70080687590d345384c3ac7c218.pptx | files/7e34d70080687590d345384c3ac7c218.pptx | Астрономія основи
Що вивчає астрономія?
Основи практичної астрономії
Вимірювання часу
Закони руху планет. Закони Кеплера
План:
Розділ 1
Що вивчає астрономія?
Астроно́мія (грец. αστρον — зірка і νομος — закон) — одна з найдавніших наук, що включає спостереження і пояснення подій, які відбуваються за межами Землі та її атмосфери. Вона вивчає походження, розвиток, властивості об'єктів, що спостерігаються на небі (і перебувають поза межами Землі), а також процеси, пов'язані з ними.
Астрономія вивчає…
…галактика…
Астрономи досліджують зірки, планети і їх супутники, комети і метеоритні тіла, туманності, зоряні системи і речовину, що заповнює простір між зірками і планетами, в якому б стані вона не знаходилась.
Астрономи вивчають…
Зображення Крабоподібної туманності, отримане космічним телескопом Хаббл.
Дані про будову і розвиток небесних тіл, про їх положення і рух в просторі дозволяють отримати уявлення про будову Всесвіту в цілому.
Астрономія вивчає…
будова сонячної системи
Коротка історія
Астрономія — одна з найстаріших наук, яка виникла з практичних потреб людства.
Астрономія успішно розвивалась у Стародавньому Вавилоні, Єгипті, Китаї та Індії. У китайському літописі описується затемнення Сонця, яке відбулося у 3-му тисячолітті до н. е.
Теорії, які на основі розвинутих арифметики й геометрії пояснювали та передбачали рух Сонця, Місяця і яскравих планет, були створені в країнах Середземномор'я в останні століття дохристиянської ери і разом із простими, але ефективними приладами, служили практичним цілям аж до епохи Відродження.
Коротка історія
Особливо великого розвитку досягла астрономія у Стародавній Греції. Піфагор вперше дійшов висновку, що Земля має кулясту форму, а Арістарх Самоський висловив припущення, що Земля обертається навколо Сонця. Гіппарх у 2 ст. до н. е. склав один з перших зоряних каталогів.
У творі Птолемея «Альмагест», написаному в 2 ст. н. е., викладено т. з. геоцентричну систему світу, яка була загальноприйнятою протягом майже півтори тисячі років. У середньовіччя астрономія досягла значного розвитку у країнах Сходу.
Коротка історія
В 15 ст. Улугбек спорудив поблизу Самарканда обсерваторію з точними на той час інструментами. Тут було складено перший після Гіппарха каталог зір. З 16 ст. починається розвиток астрономії в Європі.
Нові вимоги висувались у зв'язку з розвитком торгівлі та мореплавства і зародженням промисловості, сприяли звільненню науки від впливу релігії і привели до ряду великих відкриттів.
Основні розділи астрономії
Відповідно до предметів і методів досліджень астрономію поділяють на:
Астрометрія — підрозділ науки астрономії, що вивчає небесні тіла в конкретні моменти часу.
Небесна механіка — вивчає рух небесних тіл під впливом сили тяжіння та фігури рівноваги небесних тіл, що визначається силою гравітації та обертання. З'явилася небесна механіка лише у XVII столітті, коли стало можливим вивчення сил, що керують рухом небесних тіл.
Основні розділи астрономії
Астрофізика — вивчає фізичну природу небесних тіл, тобто фізичний стан і хімічний склад небесних тіл, а також досліджує питання про джерела енергії, випромінюваної Сонцем і зорями.
Зоряна астрономія — вивчає будову, походження і розвиток зоряних систем і міжзоряної матерії.
Фізична космологія — досліджує будову та еволюцію Всесвіту у найбільших масштабах, розглядає питання про утворення і розвиток систем небесних тіл, зокрема нашої Галактики та Сонячної системи.
небесна механіка
…ось що вивчає астрофізика…
Розділ 2
Основи практичної астрономії
Небесна сфера
Небе́сна сфе́ра — уявна сфера, що оточує Землю, на якій, як здається, лежать небесні тіла. Розташування небесних тіл, таких як зірки, планети і галактики, визначається за їх координатами на небесній сфері.
Еквіваленти широти і довготи на небесній сфері (у другій екваторіальній системі координат) називаються схиленням (вимірюється у градусах від +90° до -90°) та прямим піднесенням (вимірюється в годинах від 0 до 24).
Небесні полюси лежать над полюсами Землі, а небесний екватор розташований над земним екватором. Земному спостерігачеві здається, начебто небесна сфера обертається навколо Землі. Насправді, уявний рух небесної сфери зумовлений обертанням Землі навколо своєї осі.
наша небесна сфера
Екваторіальна система небесних координат і карти зоряного неба
Екваторіа́льна систе́ма координа́т — одна з систем небесних координат. В цій системі основною площиною є площина небесного екватору. Однією з координат при цьому є схилення δ (рідше — полярна відстань p).
Іншою координатою може бути:
або годинний кут t (в Першій екваторіальній системі координат)
або пряме піднесення (в Другій екваторіальній системі координат)
Перша екваторіальна система координат
Схиленням δ світила називається дуга небесного меридіану від небесного екватору до світила, або кут між площиною небесного екватору та напрямком на світило.
Схилення відраховують в межах від 0° до +90° до північного полюсу світу і від 0° до −90° до південного полюсу світу.
Полярною відстанню p світила називається дуга кола схилення від північного полюсу світу до світила, або кут між віссю світу і напрямком на світило.
Полярні відстані відраховують в межах від 0° до 180° від північного полюсу світу до південного.
Годинним кутом t світила називається дуга небесного екватору від верхньої точки небесного екватору (тобто точки перетину небесного екватору з небесним меридіаном) до кола схилення світила, або двохгранний кут між площиною небесного меридіана і колом схилення світила.
Друга екваторіальна система координат
В цій системі, як і в першій екваторіальній, основною площиною є площина небесного екватору, а однією з координат при цьому є схилення (δ) (рідше — полярна відстань p).
Друга координата — пряме піднесення (α). — вимірює кут „схід-захід” вздовж екватора. Початок відліку знаходиться в точці, де Сонце перетинає небесний екватор весною (точка весняного рівнодення).
Прямим піднесенням α світила називається дуга небесного екватора від точки весняного рівнодення до кола схилення світила, або кут між напрямком на точку весняного рівнодення та площиною кола схилення світила.
Прямі піднесення відлічують у бік, протилежний добовому обертанню небесної сфери, в межах від 0° до 360° (в градусній мірі) або від 0h до 24h (в годинній мірі).
Екваторіальна система координат
Розділ 3
Вимірювання часу та календар
Вимірювання часу
Час є філософською, фізичною та соціальною категорією, тому задача точного вимірювання часу є однією з найважливіших проблем сучасної науки. З нашого досвіду відомо, що час «тече» рівномірно, подібно до води в спокійній, тихій річці. За цим принципом були в давнину сконструйовані водяні та пісочні годинники. З часом був створений механічний годинник, дія якого основана на принципі періодичних коливань маятника, що довго може зберігати сталим період своїх коливань.
Вимірювання часу
Для визначення кутової швидкості обертання Землі орієнтирами можуть служити небесні світила — Сонце, зорі та інші небесні світила. Тому і використовують дві системи відліку часу — зоряний час і сонячний час. Зоряний час переважно використовують астрономи, а в повсякденному житті всі люди застосовують тільки сонячний час. Проміжок часу, за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі відносно Сонця, називають сонячною добою. Доба поділяється на 24 години. За традицією початок сонячної доби (0 год) настає опівночі.
Місцевий час
Сонячний час у певному місці, або місцевий час, можна визначити за допомогою сонячного годинника — звичайної палички, тінь від якої допоможе приблизно виміряти місцевий час. Місцевий полудень — 12 година за місцевим часом — настає о тій порі, коли триває верхня кульмінація Сонця,— тоді тінь від палички найкоротша.
Сонячна доба — час, за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі відносно Сонця.
1 год = 1/24 доби
1 год=60 хв = 3600 с
Місцевий час
У повсякденному житті користуватись місцевим часом незручно, бо в кожній точці на поверхні Землі він різний, і ми, переїжджаючи від одного місця до іншого, мусили б постійно переводити стрілки годинника на кілька хвилин. Ця проблема усувається, якщо користуватись поясним часом, який запровадили в кінці XIX ст. Землю поділили меридіанами на 24 годинні пояси і домовились, що всі годинники в одному поясі будуть показувати однаковий час, який дорівнює місцевому часу середнього меридіана.
Місцевий час
Нульовий пояс проходить через Гринвіцький меридіан, тому годинники у Великій Британії показують місцевий час Гринвіцького меридіана — цей час називають всесвітнім часом. У сучасних мобільних телефонах місцевий час нульового поясу позначають GMT (з англ. Гринвіцький середній час). Західна Європа живе за часом першого поясу, який на 1 годину випереджає всесвітній.
Місцевий час
Місцевий час визначається за допомогою сонячного годинника. Кожний меридіан має свій місцевий час
Поясний час дорівнює місцевому часу середнього меридіана відповідного поясу.
Всесвітній час (англ. UT) — місцевий час Гринвіцького меридіана. Всесвітній час застосовують в астрономи для визначення моментів різних космічних подій.
Київський час — час другого поясу, який на 2 години випереджає всесвітній час мешканці (київський час), випереджає всесвітній час на 2 години. Якщо поїхати на захід, до Польщі, то стрілки наших годинників треба перевести на 1 годину назад, а якщо подорожувати на схід, до Росії, наприклад до Москви,— то на 1 годину вперед.
Карта часових поясів
Розділ 4
Закони руху планет
Закони Кеплера
Закони Кеплера
Закони Кеплера — три емпіричні залежності, що описують рух планет навколо Сонця. Названо на честь німецького астронома Йоганеса Кеплера, який відкрив їх шляхом аналізу спостережень руху Марса навколо Сонця, здійснених данським астрономом Тихо Браге.
1 закон Кеплера
Всі планети обертаються навколо Сонця еліптичними орбітами, в одному з фокусів яких перебуває Сонце
(всі орбіти планет і тіл Сонячної системи мають один спільний фокус, в якому, власне, і розташовано Сонце).
1 закон Кеплера
2 закон Кеплера
Радіус-вектор планети (тіла Сонячної системи) за рівні проміжки часу описує рівновеликі площі.
Лінійна швидкість руху планети неоднакова в різних точках її орбіти: що ближча планета до Сонця, то більша її швидкість. Швидкість руху планети у перигелії найбільша, а в афелії — найменша. Однак площа, яку «замітає» радіус-вектор за певний проміжок часу, не залежить від того, в якій частині орбіти перебуває планета. Площа, яку «замітає» радіус вектор за одиницю часу називається секторною (сегментною) швидкістю.
Таким чином, другий закон Кеплера кількісно визначає зміну швидкості руху планети орбітою.
2 закон Кеплера
3 закон Кеплера
Квадрати зоряних періодів обертання планет відносяться, як куби великих півосей їхніх орбіт.
На відміну від двох перших законів Кеплера, що стосуються властивостей орбіти кожної окремо взятої планети, третій закон пов'язує властивості орбіт різних планет між собою. Якщо сидеричні періоди обертання двох планет та , а довжини великих півосей їхніх орбіт, відповідно, та , то виконується співвідношення:
3 закон Кеплера
Цей закон Кеплера пов'язує середні відстані планет від Сонця з їхніми зоряними періодами обертання і надає змогу встановити відносні відстані планет від Сонця, інакше кажучи, дає змогу подати великі півосі всіх планетних орбіт в одиницях великої півосі земної орбіти.
Велику піввісь земної орбіти взято за астрономічну одиницю відстаней, але її абсолютне значення було визначено пізніше, лише у XVIII столітті.
Підготувала
учениця 11-б класу
ЗОШ №23 м. Луцька
Масовець Олена |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/poshuk-zhittya-poza-sonyachnoyu-sistemoyu.html | "Пошук життя поза Сонячною системою" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/ba57560000b1544e83764803dcb905a1.pptx | files/ba57560000b1544e83764803dcb905a1.pptx | ПОШУК ЖИТТЯ ПОЗА СОНЯЧНОЮ СИСТЕМОЮ
Робота учениці 11-А класу Летичівського НВК №1 Мельничук Олександри
Науковий керівник – вчитель астрономії і фізики, вчитель-методист Кліпановська Надія Григорівна
Є багато чого на світі, друже Гораціо,
що і не снилось нашим мудрецям .
(Шекспір)
ГЕОЦЕНТРИЧНА ТА ГЕЛІОЦЕНТРИЧНА
СИСТЕМИ СВІТУ
(Птолемей) (Коперник)
Золоті пластинки «Піонера» – перша спроби встановити контакт другого типу
Чи самотні ми у Всесвіті?
“Дехто б сказав, що на Землі розумне життя ще тільки має з'явитись” –
пожартував Гокінг.
Людство і життя взагалі – це унікальне космічне явище, якому немає аналогів.
Є декілька високо розвинутих цивілізацій, але вони суттєво відрізняються від людства, а знайти їх – це свого роду виграш у лотерею.
Життя у Всесвіті існує, проте воно примітивне, а відносно організовані види – це дуже велика рідкість.
Проявивши надзвичайне легковір’я, сотні тисяч американців залишили своє житло і кинулись шукати порятунку від уявних марсіан. Загалом, Земля готувала себе до історичної зустрічі з близьким космічним сусідом.
Формула Дрейка (1960р.) дозволяє, виходячи з деяких припущень, визначити кількість цивілізацій у нашій Галактиці,
з якими людство потенційно може вступити в контакт.
Allen Telescope Array
Життя на Землі можливе завдяки:
Наше Сонце – жовтий карлик
Спостерігаючи за бурхливою сонячною діяльністю, мимоволі запитуєш себе:
А чи не згасне воно, не вибухне, чи що?
Тільки у нашій Галактиці налічуються мільярди зірок. За останніми даними
3-5% зірок мають планети.
Космічний інфрачервоний телескоп "Спітцер"
Старезний двійник Сонця
HIP102152 у порівнянні з Сонцем за іншими зорями
Наша “зворотна адреса”
Дякую за увагу!
Веселих новорічних
та рідзвяних свят! |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/arhitektura-krain-evropi.html | "Архітектура країн Європи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/33aba172fd2a0d4e331581421497abf2.pptx | files/33aba172fd2a0d4e331581421497abf2.pptx |
Архітектура країн Європи
Архітектура (з грец. – будівництво) - це
одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси.
Архітектура ґрунтується на
міцності, красі, користі та доцільності
Архітектура — застигла
музика
(с) Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг
Готика
- період у розвитку середньовічного мистецтва, що охоплює майже всі сфери матеріальної культури. Термін «готика» був запроваджений в епоху Відродження для позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським».
Готичний стиль зародився у середині XII ст. на півночі Франції.
Головна ідея: спрямованість храму вгору
Готика у Франції
Собор Нотр-Дам де Парі
Готика у Німеччині
Готика Великої Британії
Готика в Італії
Готика в Чехії
Готика в Австрії
Бароко
- один з основних стилів у мистецтві Європи й Америки кінця XVI — середини XVIII ст. XVII ст. синтезував уже відомі жанри та види мистецтв, різні форми та напрями, до того ж він був орієнтований на зорове сприй¬няття людини.
Мета: в рази приголомшити глядачів, тому
контрастність форм, об'ємів та кольорів, світлотіньові ефекти, прагнення до величі та пишності, театральність стали його невід'ємними рисами.
Бароко в Італії
Бароко у Франції
Бароко в Австрії
Бароко в Німеччині
Бароко в Україні
Модерн
- Модерн — стиль у європейському й американському мистецтві кін¬ця XIX — початку XX ст. У різних країнах використовують інші назви стилю модерн: ар нуво у Франції та Бельгії, югендстиль у Німеччині; сецесіон в Австрії; ліберті в Італії тощо. Модерн сформувався в умовах бурхливого розвитку індустрі¬ального суспільства.
Архітектура модерну вирізнялася відмовою від прямих ліній і кутів на користь більш «природніх» ліній, використанням нових технологій (метал, скло).
«Кожному часу — його мистецтво, мистецтву —
його свободу».
Девіз модерну
Ар нуво, Брюсель
Модерн у Франції
Модерн в Австрії
Ліберті
Югендстиль. Рига
А. Гауді
Парк Гуель
Будинок Батльо
Будинок Міла
Спокутний храм Св. Сімейства
Дякуємо за увагу!
Готували:
Макаренко Галина
та
Гнатюк Людмила |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/molochniy-shlyah1.html | "Молочний Шлях" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/34a4d9759b3b08ffff8e8538ab7c50dc.pptx | files/34a4d9759b3b08ffff8e8538ab7c50dc.pptx | Виконала:
ліцеїстка 42 групи
ПМЛ
Тачинська Юлія
Молочний Шлях. Будова Галактики. Місце Сонячної системи в Галактиці. Зоряні скупчення. Туманності.
м.Івано-Франківськ
2014
Зміст
Молочний Шлях
- Молочний Шлях як небесне явище
Розміри та вік
2. Галактика
Що таке “галактика”?
Вивчення галактики
3. З чого складається галактика?
А) Зоряні скупчення
Б) Туманності
Молочний Шлях
Молочний Шлях — власна назва галактики, у якій розташована Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.
Молочний Шлях є спіральною галактикою типу SBbc за класифікацією Хаббла, що разом із галактикою Андромеди,Галактикою Трикутника та низкою інших галактик утворюють місцеву галактичну групу. У свою чергу, місцева група входить до Надскупчення Діви.
этот слайд можно удалить
Молочний Шлях як небесне явище
Молочний Шлях при спогляданні на небі виглядає як неяскрава дифузна світла смуга, що проходить приблизно вздовж великого кола небесної сфери. У північній півкулі наша Галактика перетинає сузір'я Орла, Стріли, Лисички, Лебедя,Цефея, Кассіопеї, Персея, Візничого, Тельця та Близнюків; у південному — Єдинорога, Корми, Вітрил, Південного Хреста, Циркуля, Південного Трикутника, Скорпіона та Стрільця. У Стрільці лежить центр Галактики.
Розміри та вік
Основний диск Молочного Шляху має близько 100 000 — 120 000 світлових років у діаметрі та близько 250 000 — 300 000 у периметрі. Поза межами ядра галактики товщина Молочного Шляху становить приблизно 1 000 світлових років. У Молочному Шляху налічується понад 300 млрд зір.
Якщо зменшити діаметр Молочного Шляху до 130 кілометрів, то Сонячна система займала б лише 2 міліметри. Гало Молочного шляху простягається набагато далі розмірів Галактики, але обмежується орбітами двох галактик-супутників: Великої та Малої Магелланових Хмар, відстань до яких у перигалактіконі становить близько 180 000 світлових років. Абсолютна зоряна величина нашої галактики становить −21,3m
Дуже важко визначити вік, коли сформувався Молочний Шлях, але наразі вік найдавніших зірок у галактиці оцінюється у 13,6 мільярдів років, що приблизно дорівнює віку Всесвіту. За сучасними уявленнями, Молочний Шлях утворився внаслідок зіткнення і злиття невеликих галактик. Свідченнями цього є перші зорі з дуже низькою металічністю, що утворилися на найранішому етапі існування Всесвіту. Такі зірки вчені знаходять у галактичному гало — «околиці» Молочного шляху, що тягнеться за межі його видимої частини. У лютому 2010 року астрономи Європейської південної обсерваторії (Чилі) виявили такі ж зірки в карликових галактиках у сузір'ях Печі, Скульптора, Секстанта і Кіля.
Що таке “галактика”?
Гала́ктика (дав.-гр. Γαλαξίας — молочний) — гравітаційно пов'язана система з зірок, міжзоряного газу, пилу і темної матерії. Всі складові частини галактик рухаються навколо спільного центру мас.
Перші дослідження нашої Галактики як зоряної системи розпочав В. Гершель. Російський учений В. Струве (1793-1864) писав: «Явище Молочного Шляху настільки загадкове з першого погляду, що ми повинні майже відмовитись від бажання його пояснити. Проте вчений ніколи не повинен відступати ні перед темрявою явища, ні перед труднощами дослідження». Однією з причин такого песимізму було те, що ми перебуваємо всередині цієї велетенської зоряної системи. її краї недосяжні для вивчення або з огляду на замалу потужність засобів досліджень, або ж тому, що у вирішальних напрямках далекі зорі екрануються густими комплексами газово-пилових хмар. Тому задачу астронома порівнюють із зусиллям людини, яка повинна описати будову великого невідомого міста, опинившись на перехресті двох вулиць у його центрі.
Справжнє відкриття Галактики як фізичного об'єкта відбулося 1924 p., коли Е. Габбл довів, що вона - лише один із багатьох подібних до неї зоряних світів. Збагачення уявлень про Галактику розпочалося з 60-х років XX ст. після створення потужних наземних і космічних телескопів.
З чого ж складається Галактика?
Зоряні скупчення та асоціації. Деяка частина зір Галактики об'єднана в скупчення, тобто в групи, які пов'язані між собою взаємним тяжінням і тому рухаються в просторі як єдине ціле. Розрізняють два види зоряних скупчень: розсіяні та кулясті. Розсіяні зоряні скупчення складаються з декількох десятків, сотень, іноді тисяч зір і мають неправильну форму, їхні діаметри становлять 10-20 св.р. Майже всі розсіяні зоряні скупчення знаходяться в районі Молочного Шляху або поблизу нього. їх виявлено близько 1 200, а найвідоміші з них - Плеяди та Пади.
Кулясті зоряні скупчення мають сферичну або злегка сплюснуту форму діаметром до 300 св. р. Вони налічують сотні тисяч і навіть мільйони зір, які групуються до центра.
Американський астроном X. Шеплі зробив висновок у1918р.: Визначивши відстані до 70 кулястих скупчень, він довів, що вони згруповані навколо центра Галактики.
Кулясте зоряне скупчення
Розсіяне зоряне скупчення
Дуже показовою є різниця діаграм спектр-світність для розсіяних і кулястих скупчень. У розсіяних зоряних скупченнях багато масивних яскравих зір, а також змінних, спалахуючих та зір з незвичайним хімічним складом. Всі вони вкладаються на головну послідовність, тоді як червоних гігантів і надгігантів там практично немає. Це свідчить про те, що вік розсіяних скупчень у середньому становить лише 1 млрд років. Кулясті скупчення, навпаки, в більшості складаються з зір маломасивних, на пізніх етапах еволюції. Вік кулястих скупчень оцінюють у 10-12 млрд років.
Туманності. Не лише зорі населяють нашу Галактику. Міжзоряний простір заповнено газом та пилом. Ці газ та пил дуже розріджені - одна частинка на 10 см3. Та часом вони утворюють величезні за розмірами (10-100 пк), досить щільні (10-100 частинок в 1 см3), неправильної форми хмари - дифузні туманності. Дифузні туманності поділяють на світлі й темні. У темні серпневі ночі, коли сузір'я Лебедя майже в зеніті, можна бачити, що Молочний Шлях, починаючи від Денеба - найяскравішої зорі у Лебеді, двома іскристими стрічками тягнеться до горизонту і далі під горизонт до сузір'я Кентавра. У багатьох його ділянках є зони, де майже відсутні яскраві зорі. Так проявляють себе темні туманності, які поглинають світло зір, що знаходяться далі. Маси окремих із них сягають 10 000Мс.
Якщо поблизу туманності є достатньо яскрава зоря, то туманність відбиває її світло і завдяки цьому стає світлою туманністю. Якщо ж зорі, що знаходяться поблизу або всередині туманності, дуже гарячі (спектрального класу О чи БО), то, іонізуючи своїм ультрафіолетовим випромінюванням газ, що входить до її складу, вони змушують його світитися так само, як це відбувається в полярних сяйвах на Землі. Тоді до відбитого пилом світла додається власне випромінювання газів туманності.
Найвідомішою серед світлих туманностей є знаменита туманність Оріона, яку видно навіть неозброєним оком як слабеньку хмарку. Розмір цієї туманності приблизно 20 св. p., відстань до неї - майже 1 000 св. р. Цікаво, що в цій туманності (як загалом і в інших), окрім молекул і атомів водню, знайдено молекули кисню, води, ціану, метану, окису вуглецю та складних органічних молекул.
Окрім дифузних, існують також компактні туманності правильної форми. Вони поділяються на волокнисті та планетарні. І якщо саме з дифузними туманностями пов'язують на сьогоднішній день утворення зір, то волокнисті та планетарні туманності формуються на заключних стадіях розвитку зір зі скинутих ними оболонок. Принаймні частина волокнистих туманностей - це залишки спалахів наднових. Одна з них - вже згадувана Крабоподібна туманність із сузір'я Тельця, відстань до якої становить 5 500 св. p., а видима зоряна величина 8,6"'.
Планетарними названо туманності кільцеподібної форми, які здалека мають вигляд слабких кілець або дисків. Серед них і планетарна туманність Равлик із сузір'я Водолія (мал. 25.8). Відстань до неї - всього 650 св. р. Такі туманності розширюються зі швидкостями 20-40 км/с, так що через 10-20 тис. років після «народження» вони розсіюються в просторі і стають невидимими. Планетарні туманності світяться за рахунок ультрафіолетового випромінювання тих зір, чиїми оболонками вони колись були.
Різновиди туманностей |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/astronomiya-ta-astrologiya.html | Астрономія та астрологія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/b4da1bfde7840e8d1296ed220013f8fa.pptx | files/b4da1bfde7840e8d1296ed220013f8fa.pptx | Астрономія і астрологія
Астрономія
одна з найдавніших наук, що включає спостереження і пояснення подій, які відбуваються за межами Землі та її атмосфери;
астрономи досліджують зірки, планети і їх супутники, комети і метеоритні тіла, туманності, зоряні системи і речовину, що заповнює простір між зірками і планетами
Історія
Астрономія — одна з найстаріших наук, яка виникла з практичних потреб людства. За розташуванням зір і сузір'їв первісні землероби визначали настання пір року. Кочові племена орієнтувалися за Сонцем і зорями. Необхідність у літочисленні привела до створення календаря;
особливо великого розвитку досягла астрономія у Стародавній Греції. Піфагор вперше дійшов висновку, що Земля має кулясту форму.
Цікаві факти з астрономії
Щорічно на поверхню Землі з Космосу віпадає кілька тон пилу та каміння;
Щоб сонячне світло досяг Землі потрібно близько 8,5 хвилин.
Щодоби на Землю падає близько 200 тисяч метеоритів
Чумацький Шлях
Полярне сяйво
Чумацький Шлях
власна назва галактики, у якій розташована Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним око;
Першим вченим, який припустив, що Чумацький Шлях складається із віддалених зірок, був Демокрит
Полярне сяйво
Полярним сяйвом називають особливе світлове
явище, яке час від часу виникає у верхніх шарах
земної атмосфери – низку яскравих кольорових
смуг, що змінюють розмір і колір. Дуже часто це
явище називають північним сяйвом, так як його
століттями спостерігали жителі полярних областей
Північної півкулі. Це незвичайне і красиве
видовище виникає завдяки взаємодії магнітного поля
нашої планети з космічними випромінюваннями, які
проникають у верхні шари атмосфери.
Значення астрономії
Найширше розповсюджуються астрономічні методи навігації в мореплавстві і авіації, а останнім часом — і в космонавтиці. Обчислювання ефемерид (таблиць положень) найважливіших об'єктів і складання календарів, необхідним в народному господарстві, також засновані на астрономічних даних;
складення географічних і топографічних карт, вираховування настання морських припливів і відпливів
Астрологія
система вчень, спираючись на яку, нібито, можливо за розташуванням небесних тіл (здебільшого, планет), передбачати майбутнє життя індивіда чи суспільства
Історія
Астрологія виникла внаслідок того, що люди, які не знали законів природи на сучасно обґрунтованому рівні і впродовж сотень років спостерігали певні явища «підмісяцевого світу» (день і ніч, зміни пір року, розливи річок, затемнення Місяця і Сонця тощо), не розуміли суті цих явищ і тому, обожнюючи небесні світила, приписували їм якусь вищу волю «надмісяцевого світу», яка нібито відображає всі події на Земній кулі.
Астрологія була тісно пов'язана з медициною.
І саме завдяки тому, що вважалося, що медик
зобов'язаний знати астрологію (для постановки правильного діагнозу, правильного визначення, які ліки допоможуть хворому, розрахунків часу для тих або інших маніпуляцій, операцій, точного визначення часу настання криз хвороби) |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/mozhlivist-isnuvannya-zhittya-u-sonyachniy-sistemi.html | "Можливість існування життя у сонячній системі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/dd97acc9b12a195f07c7c1926acb22c9.pptx | files/dd97acc9b12a195f07c7c1926acb22c9.pptx | “ Можливість існування життя у сонячній системі. Космічні дослідження планет та супутників сонячної системи ”
Підготували
5 фаворитів на наявність позаземного життя в Сонячній системі
Енцеладус
Шостий за величиною супутник Сатурна. Вважається найімовірнішим кандидатом на життя завдяки своїй сприятливій температурі, ймовірною присутністю води та простих органічних сполук. Поверхня місяця на 99% вкрита водяною кригою і є великі шанси, що під нею знаходиться вода в рідкому стані. Спостереження зонду Cassini, що пролітав повз Енцеладус в 2005-му, вказують на присутність на ньому елементів вуглецю, водню, азоту та кисню – атомів необхідних для розвитку життя. Також здається, що всередині місяця є гаряче розплавлене ядро, що могло розігріти супутник до температур необхідних для виникнення життя.
Європа
Супутник Юпітера Європа також вважається можливим тереном позаземного життя завдяки гіпотетично наявній воді та вулканічній активності. Хоча поверхня місяця замерзла, вчені підозрюють, що під нею знаходиться океан рідкої води. Вулканічна активність могла створити необхідне тепло та важливі хімічні елементи необхідні для живих організмів. Мікробне життя могло потенційно вижити біля гідротермальних витяжок на Європі, точно так саме, як це відбувається сьогодні на Землі.
Марс
Якщо говорити про планети, то найімовірнішим кандидатом на присутність життя є наш сусід, Марс. Червона планета найбільш схожа на нашу з поміж решти планет системи, з наближеним розміром та температурою. На полюсах Марса лежать великі масиви криги, тому існує імовірність, що під ними може знаходиться вода. Слабка атмосфера планети нездатна захищати її поверхню від шкідливої сонячної радіації, хоча мікроби потенційно можуть існувати під поверхнею ґрунту. Геологічні дані вказують на те, що колись поверхнею планети текли ріки та працювали, на сьогоднішній день мертві, вулкани.
Титан
Найбільший супутник Сатурна, завдяки своїй потужній атмосфері та наявним органічним сполукам, підозріло схожий на планету, на якій колись могло існувати життя. Наприклад, повітря на Титані наповнене метаном, який зазвичай руйнується сонячним світлом. На Землі, живі форми постійно поповнюють запаси метану, тому можливо припустити, що таке саме могло трапитись і на Титані. Проте, Титан досить холодний і якщо на ньому зараз і існує вода в рідкому стані, то лише глибоко під кригою.
Іо
Супутник Юпітера, Іо, – один із небагатьох місяців Сонячної системи з атмосферою та складними хімічними сполуками, що потенційно могли створити та підтримувати життя. Активні вулканічні процеси суттєво зігрівають його, проте ймовірність виникнення життя на Іо менша завдяки сильному впливу Сонячного випромінювання, низьким температурам на поверхні та гарячою розплавленою лавою під нею.
Дослідження космосу
Ще з давніх-давен люди стали думати над питаннями: “Що таке космос? Чи є життя на інших планетах окрім Землі? Чи можливе життя на інших планетах? Як виник Всесвіт? Де взялося життя?” Тому людина все життя шукає відповіді на ці питання.
І тоді вчені та конструктури створили перший космічний корабель “Восток”. Космічний корабель – це складна технічна система. І перед тим як посадить в нього людину техніку треба перевірити.
Перші польоти
Але перед тим як відправити людину в космос, відправляли тварин. Першою в космос полетіла Лайка. На той час люди ще дуже мало знали про космос, а космічні апарати ще не вміли повертатися з орбіти. Тому Лайка була приреченою назавжди залишитися у космічному просторі.
Через 3 роки після невдалого польоту собаки Лайки в космос відправилися вже дві собаки – Бєлка і Стрєлка. В космосі ті пробули лише один день і вдало приземлились на Землю.
Америка і космос
Окрім СРСР космосом цікавились і американці. Вони також використовували тварин для випробовувань нової техніки. Першою в Америці, на ракеті “ Ред - Стоун ” в космос вилетіла мавпа.
Перший політ людини
Після вдалого польоту в космос тварин стала відкрита дорога людині до зірок. Через 8 місяців на такому ж космічному кораблі, на якому літали собаки Бєлка і Стрєлка, в космос відправили людину.
12 квітня 1961 р. о 6:07 з космодрому Байконур стартувала ракета-носій “Восток”. Вперше в світі комічний корабель з людиною на борту ввірвався у Всесвіт.
Юрій Гагарін
Кораблем управляв радянський космонавт Юрій Олексійович Гагарін. Він був першою людиною, яка власними очима побачила, що Земля дійсно кругла, а більшість її поверхні покрита водою.
Для тренувань космонавтів використовують тренажер -- центрифугу
З першого польоту людини в космос в ньому побувало 100 космонавтів, з яких лише 3 жінок. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/puteshestvie-v-galaktiku-prostie-i-sostavnie-chisla.html | Путешествие в галактику. Простые и составные числа | https://svitppt.com.ua/uploads/files/22/1cfb8246a5346f9ad1523620eda9741d.ppt | files/1cfb8246a5346f9ad1523620eda9741d.ppt |
2 3 4 5 6 7 8 9
11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 32 33 34 35 36
37 38 39 40 41 42 43
44 45 46 47 48 49
2 3 4 5 6 7 8 9
11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 32 33 34 35 36
37 38 39 40 41 42 43
44 45 46 47 48 49
2
3
5
7
11
13
17
47
19
23
29
31
37
41
43 |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/nebesni-svitila-i-nebesna-sfera.html | Небесні світила і небесна сфера | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/b487fcd3da34d91af57cb1e0f3f8a967.ppt | files/b487fcd3da34d91af57cb1e0f3f8a967.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/evolyuciya-zir-zminni-zori.html | Еволюція зір. Змінні зорі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/dbcfb97157d9a7a47416d7ab44afd0e5.pptx | files/dbcfb97157d9a7a47416d7ab44afd0e5.pptx | Еволюція зір. Змінні зорі
Утворюються у газо-пилових хмарах
Виникають гігантські згустки речовини внаслідок гравітаційного притягання
Маса згустка дорівнює кільком масам Сонця
Ядро розігрівається до десятка мільйонів градусів внаслідок подальшого стискання
Виникає термоядерна реакція
Процес народження зорі може тривати до мільйона років
Через мільярди років їх верхні шари розширюються і відриваються від зорі
Утворюється білий карлик, який з часом згасає
Вибухають через певний час, утворюючи нейтронну зорю і чорну діру
За деяких умов (їх можна назвати кілька) конденсується хмара міжзоряного космічного пилу. За досить невеликий проміжок часу, під дією сили всесвітнього тяжіння з цієї хмари утворюється порівняно густа непрозора газова куля. Цю кулю не можна назвати зіркою, оскільки температура в її ядрі не достатньо висока, щоб почалися термоядерні реакції. Тиск газу всередині кулі не достатній щоб урівноважити силу тяжіння, тому куля під дією сили тяжіння продовжує стискатися. На цьому етапі зірку називають «протозорею».
В загальному випадку формується не одна така протозірка, а кілька, і в майбутньому група стає зоряним скупченням. Також навколо протозорі утворюються менші згустки, котрі потім стають планетами. У міру стискання протозорі її зовнішня і внутрішня температури зростають до моменту, коли температура і тиск у ядрі зроблять можливими реакції термоядерного синтезу. Тільки після цього протозоря стає зіркою.
Виникнення зірки починається з ущільнення речовини усередині туманності.Що утворювалося ущільнення поступове зменшується в розмірах, стискуючись під впливом гравітації. Під час цього стиску, або колапсу, виділяється енергія, що розігріває газ і пил і зухвалий їхнє світіння. Виникає так звана протозірка. У її центрі, або ядрі, щільність і температура речовини максимальні. Досягшись температури близько 10 000 000°С, у газі починають протікати термоядерні реакції. Ядра атомів водню з'єднуються, перетворюючись у ядра атомів гелію. При такому синтезі виділяється величезна кількість енергії. У процесі конвекції ця енергія переноситься в поверхневий шар, а потім випромінюється в космос у вигляді світла й тепла. Таким чином, протозірка перетворюється в справжню зірку
Цю початкову стадію еволюції зорі проходять залежно від їх маси: якщо маса більша, ніж маса Сонця, то етап триватиме кілька мільйонів років, якщо маса менша — до кількасот мільйонів років.
Після того як водень у ядрі здебільшого «вигорить», термоядерні реакції перестають виробляти достатню кількість енергії для того, щоб підтримувати сталий, потрібний для урівноваження сил гравітації, тиск. Внаслідок падіння тиску зоря знову починає стискатися, поки ядро знову не розігріється до температури, за якої починається вже інша термоядерна реакція — гелій перетворюється на вуглець. Ядерні реакції гелій-вуглецевого циклу характеризуються набагато більшою швидкістю та, відповідно, виділенням енергії. Світність зорі зростає у десятки раз, вона розширюється («розпухає»), пересуваючись на діаграмі Герцшпрунга-Рассела вправо, до області гігантів. Коли ж закінчиться і гелій, зорі просто «скидають» частину своєї маси(так формуються планетарні туманності) і тут все залежить від маси зорі.
Зоря, маса якої після скидання оболонки більше ніж 1,6 маси Сонця, починає сильно стискатися, і тому що при даній масі внутрішній тиск «виродженого» газу, з котрого складається зірка, не може урівноважити гравітаційну силу зоря стискається до точкових розмірів. Така зоря називається чорною діркою. Її гравітація настільки велика, що навіть фотони не можуть її подолати, тому ніякими методами окрім гравітаційних зафіксувати таку зірку неможливо.
Змінні зорі
Зміна блиску зумовлена процесами, що відбуваються у їх надрах
Пульсуючі зорі
Спалахуючі зорі
Цефеїди
Нові зорі
Наднові зорі
Цефеїди - зорі, які відзначаються ритмічним коливанням блиску ( з певним періодом) та зміною фізичних розмірів.
Нові зорі
Блиск раптово зростає в 1000 а то й в 1000000 разів
Виділяється енергія, яку Сонце випромінює за 100000 років
Схема утворення нової зорі
Перетікання речовини однієї зорі на іншу
Утворення аккреaційного диску
Збільшення маси і температури білого карлика
Стрімкий початок термоядерної реакції
Скидання оболонки в навколишній простір
Наднові зорі
Блиск у максимумі стає порівнянним з яскравістю всією зоряної системи (оболонка зорі розширюється і спостерігається і вигляді туманності).
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/arhitektura/tema-arhitektura-stil-v-arhitekturi.html | Тема. Архітектура. Стиль в архітектурі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/69e386840c6a3db1129e94b999ba5bc6.ppt | files/69e386840c6a3db1129e94b999ba5bc6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/planetikarliki.html | Планети-карлики | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/dd025340eee01be2ae5fe509b87fc470.pptx | files/dd025340eee01be2ae5fe509b87fc470.pptx | ПЛАНЕТИ-КАРЛИКИ
Дев'ять великих планет, не вичерпують усього планетного населення нашої сонячної системи. Вони тільки найбільш помітні за величиною його представники. Крім них, біля Сонця паморочиться на різних відстанях безліч набагато більш дрібних планеток.
Перша з малих планет, Церера, відкрита була в першу ніч XIX століть (1 січня 1801 р.). Протягом XIX в. їх було виявлено понад 400. Усі малі планети рухаються навколо Сонця, між орбітами Марса і Юпітера. До недавнього часу вважалося тому встановленим, що астероїди скупчені кільцем в широкому проміжку між орбітами двох названих планет
Ці карлики планетного світу називаються астероїдами, або просто «малими планетами». Найбільш значна з них, Церера, має в поперечнику 770 км; вона значно менше Місяця за обсягом, приблизно в стільки ж разів, у скільки сама Місяць менше Землі.
Церера ( Ceres) — карликова планета в поясі астероїдів, в середині Сонячної системи . Церера — найближча до Землі карликова планета, вона віддалена від Землі на відстань у 263 млн км. Відкрита 1 січня 1801 року італійським астрономом Джузеппе Піацці у астрономічній обсерваторії в місті Палермо (вона перебувала в 23° Тільця), але пізніше була втрачена. 1 січня 1802 року Цереру вдалося знову виявити на місці, розрахованомуК. Ф. Гаусом. Це була перша відкрита мала планета.
Церера має форму сфероїда розмірами 975 × 909 км. Її маса становить 9,5 × 1020 кг, що становить майже третину всієї маси пояса астероїдів, але в той же час поступається масі Землі більш, ніж у 6000 разів. Значна маса Церери призвела до того, що під дією власної гравітації це небесне тіло, як і багато інших планетоїдів, набуло форми, близької до сферичної. Проте на цьому її еволюція не скінчилася і, на відміну від більшості астероїдів, на Церері почалася диференціація внутрішньої структури — важчі породи опускалися до центру, легші піднімалися до поверхні.
У 1920 р. астрономи наткнулися на
астероїд Гідальго , шлях якого
перетинає орбіту Юпітера і
проходить недалеко від орбіти
Сатурна. Астероїд Гідальго
чудовий і в іншому
відношенні : з усіх відомих
планет він володіє
надзвичайно
витягнутою орбітою
(ексцентриситет її
дорівнює 0,66 ) , до того
ж всього сильніше нахиленою
до площини земної орбіти:
під кутом в 43 °.
Ще більш розширилася зона карликових планет в 1936 р., коли відкритий був астероїд з ексцентриситетом 0,78. Новий член нашої сонячної системи отримав назву Адоніс. Особливість нововідкритій планетки те, що в найбільш віддаленій точці свого шляху вона відходить від Сонця майже на відстань Юпітера, в найближчій же проходить недалеко від орбіти Меркурія.
Нарешті, в 1949 р. відкрита мала планета Ікар, що має виняткову орбіту. Її ексцентриситет дорівнює 0,83, найбільша видалення від Сонця вдвічі більше радіусу земної орбіти, а найменше - близько однієї п'ятої відстані від Землі до Сонця. Жодна з відомих планет не підходить до Сонця так близько, як Ікар.
Ікар, мала планета № 1566. Відкрита американським астрономом У. Бааде в 1949. Середня відстань від Сонця 1,08астрономічної одиниці , ексцентриситет 0,83, нахил орбіти 23°, діаметр не більше двох кілометрів. Унаслідок особливостей своєї орбіти може наближатися до Землі на відстань 0,04 астрономічних одиниці. Названа ім'ям старогрецького героя Ікара
Роботу
виконав учень 11 класу
Кузніцов Євген |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/-faktiv-pro-yupiter.html | 10 фактів про Юпітер | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/b3e037de7c36182487457368dfa1f8ca.pptx | files/b3e037de7c36182487457368dfa1f8ca.pptx | Доповідач Ковач Г.А.
організація харчування
дітей у навчально-виховних закладах
Харчуємося смачно, вчасно, корисно, та безпечно
Режим харчування учнів
Протягом дня учень повинен дотримуватися режиму харчування:
при навчанні в першу зміну - сніданок вдома,
другий сніданок в школі для учнів 1-5 класів - після другого уроку,
для учнів 6-12 класів - після третього уроку.
за наявності сніданків для учнів 1-5 класів обід слід організовувати о 13-14 годині.
При харчоблоці повинні бути списки учнів, які знаходяться на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.
Санітарно-гігієнічні вимоги до постачання харчових продуктів
Обсяг та частота завозу продуктів харчування та продовольчої сировини регулюються в залежності від терміну їх реалізації та кількості дітей, які відвідують заклад, і повинні бути не рідше 2-3 разів на тиждень.
Маршрути, графіки та обсяг завозу продуктів у навчально-виховні заклади відпрацьовуються суб'єктами підприємницької діяльності та погоджуються з керівником закладу.
Постачання продуктів
Постачання продуктів харчування і продовольчої сировини повинно здійснюватися спеціальним автотранспортом з маркуванням "Продукти". Кузови машин із середини повинні бути покриті оцинкованим залізом, листовим алюмінієм або іншим матеріалом, які мають бути дозволені МОЗ У до контакту з продуктами харчування, і обладнані стелажами, що можуть зніматися. Водій цього транспорту, а також особи, що супроводжують продукти у дорозі і виконують вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати при собі особову медичну книжку та забезпечені санодягом (халатом, рукавицями).
Приймання продукції
Продукти харчування приймаються комірником, кухарем навчально-виховного закладу або особою, яка визначена наказом керівника. Оцінка якості продуктів харчування і продовольчої сировини проводиться за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, кольором, консистенцією. Вони повинні прийматися лише за наявності супровідних документів, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, у яких вказані: ґатунок, категорія, дата виготовлення, термін реалізації, умови зберігання.
Якісна співпраця – смачні та корисні обіди
Бракераж поступаючих на склад продуктів
При встановленні недоброякісності будь-якого продукту комісією з бракеражу продуктів складається акт бракеражу у 3-х примірниках. Недоброякісна продукція разом із актом, що підтверджує недоброякісність, повертається постачальнику.
При невиконанні заявки на продукти або при надходженні продуктів низької якості до постачальника надсилається претензійний лист, копії цього листа - до управління освіти або сільради: вказуються вага відсутніх продуктів, перелік продуктів, які не завезено, або наводяться відомості щодо продуктів низької якості (до листа додається акт бракеражу).
Невідповідності при прийомі
При виявленні нестачі або надлишку одного з продуктів відповідальна особа зобов'язана припинити приймання продуктів або сировини. Подальше приймання їх здійснюється комісією з бракеражу за участю представника постачальника, а також представника органу громадського самоврядування. Результати оформлюються актом приймання у 2-х примірниках: один - для обліку прийнятих продуктів харчування, другий - для направлення претензійного листа постачальникові. Акт складають того ж дня, коли було виявлено нестачу або надлишок.
Особливості прийому продуктів
Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти сумнівної якості із терміном придатності на межі його закінчення.
Відомості про якість продуктів, що швидко псуються, реєструються медсестрою у Журналі бракеражу. Тара, в якій надходять продукти, що швидко псуються повинна мати кришки, виготовлена з гігієнічних матеріалів, маркована - "м'ясо", "сметана", "риба", "сир“; після кожного використання митися гарячим 2% р-ном кальцинованої соди з наступним ошпарюванням окропом і просушуванням.
Відповідальність працівників
Комірник несе повну матеріальну відповідальність за приймання, зберігання та видачу продуктів харчування, дотримання умов зберігання і термінів реалізації продуктів. Облік продуктів здійснюється у “Книзі складського обліку”, де вказується дата їх надходження, номер накладної, постачальник, об'єм поставки, дата та об'єм щоденної реалізації. За продукти харчування, що знаходяться на харчо-блоці, повну відповідальність несе кухар.
Правила зберігання
Продукти, сировину необхідно зберігати в коморах, овочесховищах, де забезпечено дотримання санітарних норм і правил, умови товарного сусідства, температурний режим. Комори повинні бути оснащені необхідним обладнанням, посудом, інвентарем. Полиці повинні бути підняті від підлоги на 15см, на відстані 20см від стіни. Сіль, цукор, яйця необхідно зберігати у сухих приміщеннях, окремо від продуктів, які сильно
Для молочних та м'ясних продуктів необхідно передбачити окреме холодильне обладнання. У випадках зберігання їх разом слід забезпечити товарне сусідство.
Особливості прийому та зберігання
У холодильниках повинні бути термометри, контроль їх проводить комірник, кухар і медсестра.
Терези: окремо для сирої та готової продукції. При зважуванні продуктів забороняється класти їх безпосередньо на ваги.
Сире молоко необхідно приймати безпосередньо на кухню. Сире молоко повинне зберігатися у холодильнику і кип'ятитися при необхідності його використання. Якщо це не можливо, то молоко кип'ячене після зберігання у холодильнику перед використанням необхідно повторно перекип'ятити.
Особливості молочної продукції
Масло вершкове необхідно використовувати жирністю не нижче 72,5%, сир кисломолочний -9%- 18%, сметана - 15%, 20%. Масло вершкове повинно зберігатися в холодильнику у тарі виробника або брусками у пергаменті на чистому розносі окремо від продуктів, які сильно пахнуть.
Сир твердий необхідно зберігати без тари на чистих дерев'яних дошках, які періодично протирають серветкою, просоченою 3% р-ном кухонної солі. Якщо сир розрізаний, його зберігають загорнутим у серветку, змочену 3% р-ном кухонної солі.
Особливості зберігання овочів, хліба, яєць
Картопля, соління та інші овочі зберігають у сухих коморах, без природного освітлення та які матють достатню вентиляцію. Висота шару овочів не повинна перевищувати 1,5м. Стан овочів при зберіганні необхідно контролювати 1-2 рази на тиждень, при цьому зіпсовані овочі слід негайно видаляти. Для заготівлі квашених овочів використовують сіль понад норми.
Житній і пшеничний хліб зберігаються окремо один від одного. Дверцята шафи для хліба повинні бути з отворами для вентиляції. Хлібні полиці раз на тиждень протирають білою тканиною, змоченою 1% р-ном столового оцту.
Яйця зберігають у сухому прохолодному приміщенні без природного освітлення.
Правила обробки яєць
Перед приготуванням страв з яєць: яйця замочують на 30хв. у 2% р-ні питної соди, після чого миють протічною водою, для обробки яєць має бути відокремлена ємкість з маркуванням “для миття яєць”
Псування продуктів та сировини
При неправильному зберіганні продукти псуються, гниють, висихають, частково втрачають вагу.
У разі псування продуктів у коморі навчально-виховного закладу, комісією з бракеражу складається акт із зазначенням:
часу складання акта, назви закладу, прізвища і посади осіб, які брали участь у вибраковуванні недоброякісних продуктів харчування;
реквізитів постачальника, виду, номера і дати супровідних документів;
інших даних, що необхідні для більш докладної характеристики продуктів;
причин псування продуктів.
Поточність та якість обробки
необхідно чітко дотримуватися поточності виробничого процесу:
Обробку сирих і готових продуктів проводять на різних столах з відповідним маркуванням;
Забороняється розморожування (дефростація) м'яса дрібними шматками, а також у воді або поруч із плитою, не допускається його повторне заморожування;
Рибу розморожують на повітрі або у воді, для зменшення втрат мінеральних речовин у воду додають сіль кухонну у розрахунку 7-10г на 1л води.
Рибне філе не можна розморожувати у воді.
Кулінарну обробку необхідно проводити із максимальним збереженням смакової якості і поживної цінності, зокрема вітамінів:
- Плодоовочеві продукти, що призначені для споживання у сирому вигляді, повинні після ретельного миття обдаватися крутим окропом у друшляку.
- З метою зберігання вітаміну «С» овочі необхідно очищати і нарізати безпосередньо перед приготуванням страв, закладати у підсолену воду, що кипить, варити в посуді з нержавіючої сталі під закритою кришкою, не допускаючи бурхливого кипіння.
Профілактика мікробного забруднення салатів, готових продуктів
З метою профілактики псевдотуберкульозу:
з 1 березня забороняється приготування салатів із свіжих овочів врожаю минулого року. Такі овочі підлягають обов'язковій термічній обробці.
- з 15 квітня по 15 жовтня заборонено готувати вінегрет.
Салати і вінегрети необхідно готувати з чітким дотриманням санітарних норм, заправляти безпосередньо перед видачею.
Мікробне забруднення продуктів, що виникає при їх первинній обробці, ліквідується наступною термічною обробкою.
Під час холодної і термічної обробки продуктів необхідно суворо дотримуватися вимог санітарних правил, контролювати роботу технологічного обладнання, тощо.
Варити і тушкувати продукти слід при температурі 1000С, смажити - при 195-2000С.
Висока температура сприяє знищенню мікробів.
Правила термічної обробки основних кулінарних виробів
Вироби з м'ясного або з рибного фаршу (котлети, тюфтельки, зрази, битки), сирники, риба повинні двічі проходити термічну обробку:
смаження в жиру на плиті впродовж 10 хв.,
наступне смаження у духовій шафі 10 хвилин, при температурі 220-2500С.
При використанні відвареного м'яса, птиці, риби для приготування других страв їх після розподілу на порції необхідно обов'язково повторно кип'ятити у бульйоні. Для обробки сирого та вареного м'яса потрібно мати окремі м'ясорубки.
Забороняється виготовлення кислого молока ("самоквасу"), холодців, м'ясних і рибних салатів, паштетів, зельців, форшмаку, виробів у фритюрі, макаронів "по-флотськи" з сиром м'яким або м'ясом, млинців з сиром м'яким або м'ясом, кремів, морсів.
Харчоблок, вимоги до устаткування і інвентарю
Харчоблок включає: кухню (цех для варіння), склади для овочів, фруктів, сипучих продуктів, холодильні камери, приміщення для первинної обробки овочів, для миття кухонного посуду тощо. На харчоблоці не повинно бути зустрічних потоків сирої і готової продукції. Над плитою повинна бути витяжна вентиляція. Харчоблок повинен бути забезпечений достатньою кількістю холодної і гарячої проточної води.
Необхідне технологічне та холодильне обладнання
Кухня обладнується і оснащується
- Технологічним обладнанням:
плитою; електричними котлами для води, приготування перших страв, кип'ятіння молока;
духовою шафою; електричною сковородою;
м'ясорубкою; картоплечисткою;
пристроєм для протирання; овочерізкою;
електрокип'ятильником;
столами для обробки продуктів харчування; шафами; полицями; піддонами; колодою для розрубування м'яса.
- Холодильним обладнанням (холодильники побутові, холодильні шафи, холодильні камери, прилавки, морозильні камери) з термометрами для контролю температурного режиму під час зберігання продуктів харчування.
Сучасний харчоблок
Забезпечення харчоблоку
- посудом різного розміру і призначення (каструлі, сковороди, казани, відра, ополоники, лопатки, веселки, ложки, мірний посуд), виготовленим з нержавіючої сталі, алюмінію, чавуну, дерева тощо.
- засобами вимірювання (терези товарні, гастрономі-чні) марковані окремо для сирої та готової продукції;
- інвентарем: наборами дощок, виготовлених з твердих порід дерева, з гладкою поверхнею та ножів, що марковані;"МС" - м'ясо сире, "МВ" - м'ясо варене, "РС" - риба сира, "РВ" - риба варена, "РОс" - риба оселедець, "ОС" - овочі сирі, "ОВ" - овочі варені, "Г" - гастрономія, "Х" - хліб, "Т" - тісто).
Виробничі столи повинні мати покриття із нержавіючої сталі, дюралюмінію, алюмінію, оцинкованого заліза, а також маркування - окремо для сирої і готової продукції (м'яса, риби, овочів тощо).
Забезпечення харчоблоку
Для виготовлення виробів з борошна допускаються столи з дерев'яною гладкою поверхнею без щілин. Колода для розрубування м'яса повинна бути виготовлена із дерева твердих порід (без тріщин), пофарбована з боків і встановлена на металеву підставку або дерев'яну хрестовину заввишки 20см. При появі глибоких зарубин та при значному зношенні поверхню колоди періодично спилюють.
Емальований посуд може бути використано лише для зберігання продуктів та для доставки готових страв у групи, але при умові відсутності пошкодження емалі. На зовнішню стінку казанів, каструль, ручки ополоників наносять фарбою маркування щодо їх об'єму і призначення. Листи повинні бути із заліза нелудженого. Баки і відра для зберігання запасу питної води, посуд для перевезення сипучих продуктів (крупи, борошна) допускаються із оцинкованого заліза;
Інструкції щодо правил миття посуду, інвентарю та обладнання.
Мийні засоби повинні мати дозвіл МОЗ України на застосування в навчальних закладах.
Кухонний інвентар ретельно промивають гарячою водою з миючим засобом, прополіскують окропом, висушують. Металеві частини машин після миття необхідно просушувати у духовій шафі.
Холодильне обладнання миється за необхідності.
Колоду для розрубування м'яса одразу після використання промивають гарячою водою, насухо зачищають ножем і посипають сіллю.
Металевий інвентар після миття прожарюють у духовій шафі.
Обробка обладнання кухні
Столи, ванни для миття кухонного посуду після закінчення роботи миють миючими засобами.
Мочалки, ганчірки, щітки, йоржики після миття посуду, кухонного інвентарю і столів промивають, перуть з миючим засобом, прополіскують і висушують, при зношенні своєчасно замінюють на нові.
ПРАВИЛА ОБРОБКИ ПОСУДУ:
Миття столового посуду
використовуються 4-5 ванн (3 - для обробки столових приборів і тарілок, 2 - стаканів).
Кружки знежирюються 1 раз в окремій ванні.
Тарілки, ложки та вилки - знежирюються двічі.
Миючий засіб використовується у першій ванні із розрахунку 100% згідно з інструкцією до нього, у другій ванні - 50%.
Полоскання посуду здійснюється під гарячою протічною водою.
Помиті ложки та виделки обов'язково прожарюють у духових шафах.
Під час карантину посуд з карантинних класів миється в окремому промаркованому посуді та знезаражується шляхом кип'ятіння.
Поводження з харчовими відходами
Харчові відходи, недоїдки після харчування дітей необхідно збирати у спеціально марковані ємності з кришками. Незалежно від обсягу наповнювання відходи виносять, їх випорожнюють наприкінці кожного дня, промивають 2% розчином кальцинованої соди, ополіскують гарячою водою і висушують.
Усі приміщення харчоблоку необхідно щодня прибирати з використанням мийних засобів, дозволенених для навчальних закладах.
Один раз на місяць проводиться генеральне прибирання із застосуванням мийних і дезінфекційних засобів.
Санобробка, дератизація та дезінсекція в їдальні
Інвентар для прибирання приміщень (тази, відра, щітки, швабри, йоржики) необхідно маркувати масляною фарбою і закріпити за кожним з цехів, складом, туалетом. Інвентар для туалету підписується червоною фарбою.
У приміщенні харчоблоку, їдальні не допускається наявність комах і гризунів, дозволяється використання тільки механічних засобів боротьби з ними, хімічних препаратів (принад), дозволених МОЗ У, за наявності захисних контейнерів.
На вікнах харчоблоку повинні бути сітки від мух. Необхідно забезпечити недоступність приміщень для гризунів.
Режим на харчоблоці, ведення необхідної документації
Вхід до приміщень харчоблоку заборонено стороннім особам. На харчоблоці категорично забороняється виготовляти харчову продукцію не для потреб навчального закладу та використовувати приміщення не за призначенням (святкування весіль, днів народжень, тощо). Під час роботи харчоблоку категорично забороняється проведення ремонтних робіт.
Уся документація з організації харчування повинна бути пронумерована, прошнурована, завірена підписом та печаткою керівника та зберігатися 1р. Книга складського обліку продуктів та журнал обліку відходів - 2 роки.
Журнали
Нормативні документи з організації харчування школярів
Спільний наказ МОЗ та МОН України від 01.06.2005р. за N 242/329 «ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У НАВЧАЛЬНИХ ТА ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ” ДСанПіН “влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу” 5.5.2.008-01
ПОСТАНОВА КМУ № 1591 від 22.11.04р. «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах”
Механізм організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах
Порядок організації харчування складається з:
відпрацювання режиму і графіку харчування дітей;
визначення постачальників продуктів;
приймання продуктів гарантованої якості;
складання меню-розкладу;
виготовлення страв;
проведення реалізації готових страв ;
надання дітям готових страв;
ведення обліку дітей, які отримують безоплатне гаряче харчування,
ведення обліку харчування за кошти батьків;
контроль за харчуванням;
інформування батьків про харчування дітей.
Відповідальні особи за організацію харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах
Відповідальними за організацію харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, за матеріально-технічний стан харчоблоку, додержання вимог санітарного законодавства є керівники цих закладів що забезпечують харчування дітей. Харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах здійснюється відповідно до норм харчування дітей, затв. Постановою КМУ від 22.11.2004 N 1591.
Відповідальними за виконання норм харчування є керівники навчального та оздоровчого закладу.
Якість та безпека продуктів харчування та продовольчої сировини
Відповідальність за безпеку і якість продуктів харчування та продовольчої сировини, готової продукції покладається на постачальника, організацію що забезпечують харчування учнів, або керівника закладу, якщо працівники харчоблоку входять до штатного розпису закладу.
Продукти харчування та сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість.
Бракераж сирої продукції здійснюється комірником, кухарем із залученням медичного працівника закладу.
Асортимент шкільних буфетів визначено ДСанПіНом влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів від 14.08.2001 за № 63.
Примірні двотижневі меню
Керівником закладу (навчального, оздоровчого) затверджуються примірні двотижневі меню, які погоджуються в установленому порядку.
Обов”язки особи, відповідальної за організацію харчування дітей:
- координація діяльності з роботою медичного персоналу щодо контролю за харчуванням дітей;
- відпрацювання режиму і графіка харчування дітей,
- режиму чергування педагогічних працівників в обідній залі;
- опрацювання інформації щодо кількості дітей, які потребують гарячого харчування (у тому числі дітей пільгових категорій);
- контроль за додержанням дітьми правил особистої гігієни та вживанням готових страв;
- контроль за санітарно-гігієнічним станом обідньої зали тощо.
Складання щоденних меню-розкладів
Складання щоденного меню-розкладу здійснюється медичним працівником на підставі примірних двотижневих меню, підписується керівником закладу.
Меню-розклад складається єдиним для всіх дітей закладу, але з різним виходом страв за віковими групами, наведеними в нормах харчування. Щоденний меню-розклад ураховує норми харчування, наявні продукти та продовольчу сировину.
Працівники, пов'язані з організацією харчуванням дітей, повинні проходити обов'язкові медичні огляди відповідно до чинного законодавства.
С П І Л Ь Н И Й Н А К А З МОЗ та МОН України № 620/563 від 15.08.2006
"Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах“,
Спільний НАКАЗ МОЗ та МОН України
№ 298/227 від 17.04.06р. «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».
Організація повноцінного, безпечного та якісного харчування дітей
І. Приймати до закладу безпечні і якісні продукти і сировину, дотримуватися умов і термінів їх зберігання, технології виготовлення страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоків.
Заборонити приймати та використовувати:
м`ясо та яйця водоплавної птиці,
м`ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю,
м`ясні обрізки, субпродукти
свинину жирну, свинячі баки,
річкову та копчену рибу,
гриби, соуси, перець,
майонез, вироби у фритюрі, у т. ч. чіпси,
вироби швидкого приготування,
газовані напої, квас, натуральну каву,
кремові вироби,
вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини
Заборонені складники продуктів для харчування дітей
Заборонити використовувати в дитячих закладах продукти, що містять:
синтетичні барвники,
ароматизатори,
підсолоджувачі,
підсилювачі смаку,
консерванти.
Заборонені до продажу в шкільних буфетах продукти та страви
- кондитерські вироби з кремами,
- морозиво,
- яйця та м'ясо водоплаваючої птиці,
- низькосортні м'ясні вироби (нижче I сорту),
- студні, зельци, фаршмаки, гриби,
- молоко-самоквас,
- сметана, фляжне молоко, сир м'який без термобробки,
- консерви непромислового виготовлення,
- солодкі газовані напої,
- нарізні салати з майонезом, оцтом, сметаною.
Вся продукція повинна бути забезпечена документами, які гарантують її безпеку та доброякісність.
Асортимент шкільних буфетів визначено ДСанПіНом влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів від 14.08.2001 за № 63.
|
https://svitppt.com.ua/astronomiya/pro-sonyachnu-sistemu.html | Про Сонячну систему | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/cc3f22868c28f4c3a86831e7dd9b1853.ppt | files/cc3f22868c28f4c3a86831e7dd9b1853.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/fizichni-harakteristiki-soncya.html | "Фізичні характеристики сонця" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/acfe936ba6b8752cbb3806e49e69e216.ppt | files/acfe936ba6b8752cbb3806e49e69e216.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/imovirnist-zhittya-na-inshih-planetah.html | "Імовірність життя на інших планетах" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/2006adc4cd6725c9ac5e5127f0cfcf23.pptx | files/2006adc4cd6725c9ac5e5127f0cfcf23.pptx | Імовірність життя на інших планетах
Підготувала Кузьменко Надія, 11-А
Подальший перехід від переджиття до життя, а також його існування стали можливими за підтримання стабільними впродовж мільярдів років цілком певних характеристик зовнішнього середовища. І ця умова також реалізувалась на Землі. Є три особливості, які роблять Землю унікальною серед інших планет: віддаль від Сонця, розміри і (що, можливо, менш істотно) відносно велика маса природного супутника Місяця.
Всі три характеристики виявились важливими для існування і розвитку життя
1
Земля знаходиться від Сонця на дуже зручній віддалі -149 600 000 км. Саме на цій відстані середня температура на поверхні така, що дозволяє воді, яка входить до складу тіл живих істот, знаходитись у рідкому стані, а не у вигляді льоду чи водяної пари.
Якби Земля знаходилась на місці Венери, то велика кількість радіації від Сонця врешті-решт зробила б її схожою на Венеру з потужною атмосферою з вуглекислого газу і занадто високою для існування життя температурою.
2
Відносно розмірів також зрозуміло. За більших розмірів Земля мала б більшу масу, і більшу силу тяжіння. Тоді її атмосфера нагадувала б атмосферу планет-гігантів - Юпітера чи Сатурна - і для життя була б непридатною. За менших розмірів і маси, як у Меркурія, Земля взагалі не могла б утримати атмосферу.
Таким чином, розміри і відстань від центрального світила - це два вирішальних фактори з точки зору умов для існування життя (в кожному разі, схожого на земне).
3
До цього треба додати важливість планет-гігантів, особливо Юпітера, у Сонячній системі. їхня наявність сприяє стабілізації орбіти Землі, без чого вона могла б бути викинутою за межі планетної сім'ї або впала б на Сонце. До того ж Юпітер як наймасивніша планета в Сонячній системі притягає до себе основну масу метеоритів, які могли б повністю зруйнувати поверхню Землі.
Оскільки закони фізики і хімії універсальні для усього видимого Всесвіту, на будь-якій планеті, знаходиться вона у Сонячній системі чи в якійсь іншій зоряній системі, за наявності відповідних умов повинні йти схожі процеси. Неорганічне утворення органічних, нехай і простих, сполук з подальшим їхнім ускладненням - це повсюдний космічний процес.
У Всесвіті є всі передумови для того, щоб ми не вважали існування життя та розуму на Землі чимось винятковим. Інша справа -наскільки ймовірно знайти у Всесвіті планети, де б реалізувались умови, подібні до земних. В даному випадку не будемо розглядати можливі екзотичні форми життя, такі як життя на нейтронних зорях, організація галактики в живу систему, життя у величезних міжзоряних хмарах тощо.
Є кілька методів, які дозволяють виявити наявність планет, навіть не бачачи їх. Основним серед них є метод проме невих швидкостей, який за сучасних методик дозволяє реєструвати коливання променевої швидкості зорі навіть у 3 м/с за рахунок наявності невидимого компонента.
Використовуючи цей метод, 1995 р. два швейцарських дослідники М. Майор і Д. Квелоц оголосили про відкриття першої позасонячної планети. Планета масою 0,47 маси Юпітера знаходиться біля непримітної зорі 51 Пегаса і обертається навколо неї з періодом лише 4,2 земних доби. Відтоді до кінця XX ст. було відкрито близько п'яти десятків планет біля зір у радіусі до двохсот світлових років від Сонця. Для пошуків використовуються найпотужніші сучасні наземні оптичні телескопи, такі як 10-метрові «Кек-І» і «Кек-ІІ» та інші.
ВИСНОВОК
Життя – складна відкрита система хімічних і біологічних сполук з
високим ступенем впорядкованості, яка зберігає величезний обсяг інформації про себе та навколишній світ. Земля за багатьма параметрами - закрита система, тому проблема виживання людства пов'язана з освоєнням космосу. Ми почали освоювати його, але можуть виникнути проблеми, під час встановлення контактів з чужими цивілізаціями, які знаходяться на високому рівні розвитку. |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/nebesni-tila1.html | Небесні тіла | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/915d1994a2aaf399c0cb4e8f4cca1216.ppt | files/915d1994a2aaf399c0cb4e8f4cca1216.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/magnitne-pole-zemli0.html | Магнітне поле Землі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/22/f241d9f93c31a99315a9ffbd90e6038e.ppt | files/f241d9f93c31a99315a9ffbd90e6038e.ppt | S
N |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/rastoyanie-do-zvezd.html | "Відстань до зірок" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/a8d8dfb4724556c2e1234bc585703b04.ppt | files/a8d8dfb4724556c2e1234bc585703b04.ppt | r |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/kosmichna-tehnika.html | Космічна техніка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/b18811514fa71962ae009c73b2241bcb.ppt | files/b18811514fa71962ae009c73b2241bcb.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/mali-atomatizovani-teleskopi-ta-ih-mozhlivosti.html | Малі атоматизовані телескопи та їх можливості | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/d9438fef5f272fdb1c4110543a65ca35.ppt | files/d9438fef5f272fdb1c4110543a65ca35.ppt |
Proposed 2 1.7%
Funded 2 1.7%
Under construction 14 12.2%
Being commissioned 26 22.6%
In operation 71 61.7%
Sum 115
Gamma-Ray Bursts 31 20.4%
Service observations 26 17.1%
Photometric monitoring 14 9.2%
Education 20 13.2%
All-sky surveys 12 7.9%
Exoplanet searches 18 11.8%
Supernovae search 10 6.6%
Asteroids 8 5.3%
Spectroscopy 4 2.6%
Astrometry 4 2.6%
AGN, Quasars 4 2.6%
Micro-Lensing 1 0.7%
Other uses 8 5.3%
The All Sky Automated Survey
ASAS
Results ASAS-2
ASAS-3
It consisted of two wide-field telescopes, each equipped with 200/2.8 Minolta telephoto lens and 2Kx2K AP-10 CCD camera, cover 8.8x8.8 deg of the sky through the V and I filters;
One narrow-field telescope: F=750mm, D=250mm, F/3.3 which is a Cassegrain-like instrument with 3-element Wyne corrector. It has the same 2Kx2K AP-10 CDD camera and I filter. FOV is 2.2x 2.2 deg, but correct PSF (FWHM < 2.5 pixels) is currently available only inside the circular field of ~1 deg radius.
The fourth one is a very-wide-field telescope equipped with the 50 mm lens and another AP-10 camera. It features 36x26 deg. FOV and observes only a few selected fields in purpose to test instrument sensitivity for fast transient events.
In April 2002 the ASAS-3 system has moved to the new automated enclosure in which all four instruments were installed.
ASAS publications
SuperWASP
SuperWASP is the UK's leading extra-solar planet detection program comprising of a consortium of eight academic institutions which include Cambridge University, the Instituto de Astrofisica de Canarias, the Isaac Newton Group of telescopes, Keele University, Leicester University, the Open University, Queen's University Belfast and St. Andrew's University.
SuperWASP (2004-2008)
SuperWASP consists of two robotic observatories that operate continuously all year around, allowing us to cover both hemispheres of the sky.
The first, SuperWASP-North is located on the island of La Palma amongst the Isaac Newton Group of telescopes (ING).
The second, SuperWASP-South is located at the site of the South African Astronomical Observatory (SAAO), just outside Sutherland, South Africa.
The eight wide-angle cameras allow a monitoring millions of stars simultaneously enabling a detecting the rare transit events.
SuperWASP
SuperWASP
Weight: >400 Kg
Pointing error: 30 arcsec RMS
full sky Tracking error < 0.01 arcsec/second
Controls: Stepper motors driven by Torus motion control electronics
Weather System: Full local weather monitoring
Time Standard: GPS receiver gives better than 1ms synchronisation with UTC Control and server computers Linux O/S
SuperWASP
SuperWASP
Lens Canon f=200mm; f/1.8
Aperture 11.1 cm
CCD2048 x 2048 thinned e2v produced by Andor
Pixel size 13.5 micrometers
Readout noise 12-18 e- (1MHz pixel read-t speed)
Gain settings 2, 1.4, 0.7 e-/ADU
Maximum pixel count 80,000 e-
Field of View 7.8 x 7.8 degrees (61 sq.degrees)
Plate Scale 13.7 arcsec/pixel
Operating Temperature-50 degree C Cooling Mechanism 3-stage Peltier
SuperWASP (33 planets)
TAROT (Telescope a Action Rapide pour les Objets Transitoires, Rapid Action Telescope for Transient Ob-s
TAROT
TAROT are two identical 25 cm telescopes F/D=3.4 that cover 1.86°x1.86° field of view on the Andor CCD cameras (Marconi 4240 back illuminated).
Spatial sampling is 3.3 arcsec/pix. Six filters are available : BVRI, a clear filter and a 2.7 density coupled to V (for Moon and planets). Detection limit is about V=17 in 1 min. exposure. Locations of telescopes are:
TAROT Calern observatory :
lon=6.9238° E lat=43.7522° N alt=1270 m
TAROT La Silla ESO observatory :
lon=70.7322° W lat=29.2608° S alt=2347 m
Publications with TAROT telescopes
2009A&A...503..783S Statta, G., Pozanenko, A., Atteia, et. all. A multiwavelength study of Swift GRB 060111B constraining the origin of its prompt optical emission
2010MNRAS.405.2372G Gendre, B.; Klotz, A.; Palazzi, E. et. all. Testing gamma-ray burst models with the afterglow of GRB 090102
2008Icar..195..184S Shepard, Michael K.; Clark, et. all. A radar survey of M- and X-class asteroids
2007A&A...476..307L J.F. Le Borgne, A. Paschke, J. Vandenbroere, et. all. Stellar evolution through the ages: period variations in galactic RRab stars as derived from the GEOS database and TAROT telescopes
2001adass..10..111B Boër, M.; Thiébaut, C.; Klotz, et. all. Hands-On TAROT: Intercontinental Use of the TAROT for Education and Public Outreach
Publications with TAROT telescopes
TELESCOPE TECHNIQUES
GAMMA RAY BURSTS
MINOR PLANETS
RR LYRAE VARIABLES
DISCOVERY OF NEW VARIABLE STARS
ORBITOGRAPHY OF GEOSTATIONNARY SATELLITES
EDUCATIONAL
STAR OCCULTATIONS BY MINOR PLANETS
SEARCHING FOR NEARBY SUPERNOVAE
MICELANEOUS
TAOS
TAOS Publications
BART is a small aperture telescope designed for quick GRB follow-ups with response time to GCN notices as short as possible
Robotic telescope BART
Robotic telescope BART
BART is equipped with a CCD camera with the field of view 40x60 arc minutes and resolution 3088x2056 pixels. A limiting magnitude of this camera is about 15 for a 60s exposition with possibility to detect one second flash of magnitude 10.
For more precise measurement, there is a Meade Schmidt-Cassegrain D=254mm, f=1.6m telescope with CCD camera FLI MaxCam CM2-1 with field of view 28.6x28.6 arc minutes and resolution 1024x1024 pixels. This telescope uses standard Johnson BVRIi filter set for photometry.
Robotic telescope BART
BART team
T35 telescope of Sierra Nevada Observatory (2896 m, Granada, Spain).
T35 telescope of Sierra Nevada Observatory (Granada, Spain).
T35 telescope of Sierra Nevada Observatory (Granada, Spain).
T35 telescope of Sierra Nevada Observatory (Granada, Spain).
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
Equipment
Celestron 14" Optical Telescope Assembly (OTA)
Astro-Phyics 1200GTO German-type equatorial mount
JMI Electronical focuser (EV2CM and PCFC)
Finger Lake Instrumentation Color filter wheel (CFW-1-8) and filters (UVBRI)
Apogee U47 CCD camera (1024*1024; 13mkm)
Astro-Haven 7ft dome
Davis Instruments Vantage Pro2 Weather Station
Logitec QuickCam Chat (x3)
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE Variable stars monitor
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
Team Members
T. Sakamoto (PI)
N. Gehrels
D. Donato
T. Okajima
T. N. Ukwatta
Y. Urata
C. A. Wallace
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
Publications
Vestrand W.T. et al. 2006, Nature, 442, 172
Page, K. L. et al. 2007, ApJ, 663, 1125
Fenimore, E.E. & Ramirez-Ruiz, E. 1999,
astro-ph/9909299
Rykoff, E.S. et al. 2005, ApJ, 631, L121
Urry, C.M. 1999, Astropart.Phys, 11, 159
Blazejowski, M. et al. 2005, ApJ, 630, 130
Lamb, D.Q. & Reichart, D.E. 2000, ApJ, 536, 1
Totani, T. 1997, ApJ, 486, L71
Kawai, N. et al. 2006, Nature, 440, 184
Totani, T. et al. 2006, PASJ, 58, 485
Böer, M. et al. 2006, ApJ, 638, L71
Schaefer, B.E. et al. 2006, GCN Circ. 5629
16.05.2011
Faulkes Telescope North Faulkes Telescope South
Pan-STARRS (Panoramic Survey Telescope and Rapid Response System)
Automated Planet Finder Lick Observatory on Mount Hamilton 2.4 m
LCOGT is a privately funded global telescope network with headquarters in Santa Barbara, California, loosely affiliated with UCSB.
We are building a robotic network of 15 1meter telescopes and 20 0.4meter telescopes to supplement our existing
2 meters: Faulkes Telescope North and South.
Our focus is the domain astronomy, especially supernovae and extrasolar planets (approximately half the science staff study supernovae and the other half study extrasolar planets).
Each site will have 2-3 1m telescopes (primarily for science) and 2-4 0.4m telescopes (primarily for education).
We have >50 employees at LCOGT headquarters in Santa Barbara, including 13 PhD astronomers. Others are based at Liverpool, Cardiff, Hawaii, and Australia.
The observatories each consist of eight wide-angle cameras that simultaneously monitor the sky for planetary transit events.
WASP-33 planet
TAROT
TAOS
TAOS
TAOS
The Taiwan American Occultation Survey
Institutional Partners
Institute of Astronomy and Astrophysics, Academia Sinica, Taiwan
Department of Astronomy, Yonsei University, South Korea
National Central University, Institute of Astronomy
Lawrence Livermore National Laboratory, The Institute of Geophysics and Planetary Physics
Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics
From all institutions 26 people
TAOS
TAOS
TAOS
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
GODDARD ROBOTIC TELESCOPE
|
https://svitppt.com.ua/astronomiya/rozvitok-kosmonavtiki-v-ukraini0.html | Розвиток космонавтики в Україні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/4057ad644fa7c802a120196cebd69c73.ppt | files/4057ad644fa7c802a120196cebd69c73.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/astronomiya-i-mistectvo.html | Астрономія і мистецтво | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/928560b3069bc57791e752c70fc6d3be.pptx | files/928560b3069bc57791e752c70fc6d3be.pptx | Презентація на тему: Астрономія і мистецтво
Зміст:
Мистецтво;
Астрономія - як складова частина навчання;
Астрономія у живописі;
Астрономія у поезії;
Сузір'я;
Космос у картинах митців;
Астрономія у Стародавньому Єгипті;
Сіріус;
Тести;
Використані джерела;
Мистецтво:
Мистецтво - вид людської діяльності, що відображає дійсність у чуттєвих образах. Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється естетично - художніми закономірностями, поглядами, ідеалами.
Навчання:
Ще з давніх часів астрономія є складовою частиною навчання. Пов'язано це з важливим значенням астрономічних знань для розвитку цивілізації. У астрономії були основні завдання: навчити людину орієнтуватися в просторі і часі.
Астрономія у живописі:
Картина нідерландського художника Яна Вермеєра «Астроном». Вона символізує прагнення людства до пізнання всесвіту.
Поезія:
Павло Тичина у 1922 році написав вірш, присвячений астрономії:
"Люблю астрономію..."
Люблю астрономію, музику і жінку.
Астрономія возвижує, музика оп'яняє,
жінка дивує -
у голосі, у погляді, навіть у посмішці - жінка завжди рождає.
Сузір'я:
Малюнки ведмедів взяті автором фото з гравюр польського астронома XVII століття Яна Гевелія. А знімок зроблений на Канарських островах, на березі острова Лансароте. У цих південних широтах небесний північний полюс світу сильно нахилений.
Полярна зірка, що відзначає собою кінчик хвоста Малої Ведмедиці, знаходиться низько над горизонтом.
Сузір'я Великої і Малої Ведмедиці
Картини:
Художник К.Деймон
Художник Я.Вермеєр
http://im5-tub-ua.yandex.net/i?id=31661480-43-72&n=21
Стародавній Єгипет:
Давні єгиптяни залишили помітний слід в історії людства. Вони досягли великих успіхів в архітектурі та мистецтві. Астрономія не усвідомлювалася як окрема наука. Астрономічні знання тісно пов'язувалися з міфами та релігією.
Давньоєгипетський календар з гробниці Сенмута
Сіріус:
Сіріус – це візуально подвійна зоря, тобто зоря, що має зорю -супутника, яку можна безпосередньо спостерігати в телескоп. Світність Сіріуса у 22 рази більша, ніж Сонця. Відстань до Землі становить 8,6 світлових років.
Сіріус
Тести:
Астрономія і мистецтво тести.xlsx
Використані джерела:
http://ru.wikipedia.org
http://images.yandex.ua
http://www.astrolab.ru/
http://www.astronomy.ru
http://www.astroclub.kiev.ua
http://cikavo.com
http://astro.franko.lviv.ua/
|
https://svitppt.com.ua/angliyska-mova/zoo.html | zoo | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/8fdd440740d63a7884cb62c9c8421477.ppt | files/8fdd440740d63a7884cb62c9c8421477.ppt | ZOO
Entrance
A BIG TIGER
A TIGER
A GIRAFFE
A DOLPHIN
A LION
A MONKEY
A TIGER
A GIRAFFE
A DOLPHIN
A LION
A MONKEY |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/misiya-rozetta.html | Місія «Розетта» | https://svitppt.com.ua/uploads/files/36/b3028c870d79c567372704c9eeb2d4f2.pptx | files/b3028c870d79c567372704c9eeb2d4f2.pptx | «Розетта» – це перший космічний апарат на орбіті ядра комети
Місія «Розетта»
Мета польоту — дослідження комети Чурюмова-Герасименко
Обсерваторія Каменське плато в Алмати, Казахстан
Комета Чурюмова-Герасименко на фотопластинці
Клим Чурюмов та Світлана Герасименко перед стартом ракети з «Розеттою»
Комета – це як машина часу, яка дає нам можливість заглянути в минуле Сонячної системи.
Зображення комети зроблені за допомогою «Розетти»
А так виглядала б комета на фоні Лос-Анджелеса
Астроном Клим Чурюмов радіє, почувши про успішне приземлення робота на відкриту ним комету
Зображення комети та «Розетти»
Зображення поверхні комети зроблені з модуля «Філи»
Успіхів в освоєнні космосу :) |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/mali-tila-conyachnoi-sistemi.html | Малі тіла Cонячної системи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/24207b000883f4ba6d2d09a0c36e30eb.pptx | files/24207b000883f4ba6d2d09a0c36e30eb.pptx | Малі тіла Cонячної системи
Виконала
Учениця 11-Г класу
Коваль Яна
Малі тіла сонячної системи
Астероїди
Комети
Метеори й метеорити
Астероїди
розміри від 1 км до 1500 км;
відсутня атмосфера і гідросфера;
різна форма: від кульової до сигароподібної;
різна структура поверхні, здатність відбивати світло;
різні періоди осьового обертання: від декількох годин до декількох діб.
Загальна кількість астероїдів – 30-50 тисяч, розміром більше 200 км – близько 30 штук, від 80 до 200 км – близько тисячі.
Найбільший астероїд – Церера, радіус 470 км.
Найближчі до Сонця астероїди – Фаетон і Ікар, найбільш віддалений – Хірон.
На астероїді Гаспра є магнітне поле.
Астероїд – “зіркоподібний”
Імена астероїдів – назви божеств, відомих людей, часто спереду вказують рік відкриття
Орбіти астероїдів
Орбіти 100 найкрупніших астероїдів, що перетинають орбіту Землі, показану червоним еліпсом
Орбіти астероїдів
Астероїди
Астероїди
Найбільший астероїд - Церера. Діаметр – близько 1030 км. За гіпотезою має чистий лід.
Астероїд Гаспра. Має кратери розміром до 160 м. Має магнітне поле.
Астероїд Ерос – перший астероїд, який досліджений космічною станцією NEAR
Астероїди
Астероїд Матільда 253 з відстані 1200 км. Знімок було отримано з КА 27.06.1997 р. На видимій частині астероїда видні численні ударні кратери з размірами від 0,5 до 30 км. На видимій поверхні є 5 кратерів з діаметром більше 20 км (!).
Великий кратер астероїда Ерос
Астероїди
Астероїд Іда (40 км) та її супутник Дактиль (1,5 км). Обертається на відстані 100 км від Іди
Тутатіс – подвійний астероїд
Небезпека: близько тисячі астероїдів мають орбіти, які перетинають орбіту Землі
Аризонський кратер – утворився від падіння небесного тіла вагою 10 000 т.
Комети
мають ядро і хвіст;
рухаються по дуже витягнутих, еліпсоподібних орбітах навколо Сонця;
переважна більшість комет знаходяться в хмарі Оорта (1012 – 1013 штук) та поясі Копейра (35 тис. розмірами більше 100 км, інших – близько 1 млрд.)
Комета – “довговолоса”, називають іменами вчених, які їх відкрили
Рух по орбіті комети Галлея
Комети
Комета Галлея в небі над штатом Джорджія, 1986 рік. Період обертання навколо Сонця – 76 років
Комета Хейла-Боппа, 1997 рік
Зіткнення комети Шумейкера-Леві-9 з Юпітером, 1992 рік
Ядро та хвіст комети Галлея
Комета видима в Австралії, 2007 рік
Деяку роль в утворенні гідросфери й атмосфери, можливо, також зіграли крижані ядра комет, що падали на ранню Землю
Метеори й метеорити
Метеор – світлове явище, що виникає на висоті від 80 до 130 км при вторгненні в земну атмосферу метеорних тіл (шматків каменю або скупчення космічного пилу).
Боліди – особливо яскраві метеори.
Метеорити – метеорні тіла, які досягають Землі.
Радіант – точка на небі, з якої розлітаються метеори.
Метеорні потоки:
Персеїди (20 липня – 20 серпня);
Ліріди (середина квітня);
Леоніди (середина листопада).
Спостереження боліда в штаті Вайомінг, 1972 рік (час 101 с).
Метеорити
В 1908 році над Підкам’яною Тунгускою пролетів яскравий болід. Вибухова хвиля поклала дерева на площі діаметром більше 100 км.
Вчені не знайшли практично ніяких останків самого боліда. Швидше за все, Тунгуський метеорит був кометою або невеликим (~30 м) астероїдом, що врізався в Землю.
Місцезнаходження основних ударних кратерів - астроблем
Метеорити
Кам’яний хондрит
Залізний метеорит
Залізно-кам’яний метеорит
У нас в Україні, у Вінницькій області, 430 млн. років тому в результаті падіння невеликого астероїда близько 100 м у поперечнику утворилося заглиблення, яке мало глибину 700 метрів і діаметр 4 х 10 кілометрів. Нині воно має назву Ільїнецький кратер.
В 1851 р. професор Київського університету К.Феофілактов шукав у цих місцях поклади горючих корисних копалин.
Вчених здивувало те, що мінерали мали незвичайну форму — були ніби сплюснутими під дією величезного тиску. А за кілометр від цього місця на поверхню виходила дуже крихка порода, найвірогідніше, після впливу високої температури.
ЗУСТРІЧ КОСМІЧНИХ ТІЛ ІЗ ЗЕМЛЕЮ
Щодня на Землю надходить від 100 до 1000 т неземної речовини.
Але тільки 1% від цієї кількості представлено великими уламками, що мають можливість долетіти до її поверхні.
Тобто, щодня на Землю падає від 1 до 10 т метеоритів(!). Але падають вони переважно в місцях, де людина її не бачить (океани, ліси).
Якщо маса тіла невелика, то продовжується подальше зменшення його швидкості до величини 50-150 м/с. З такими швидкостями на Землю упала більшість метеоритів.
Але при великій масі тіло не встигає ні згоріти, ні сильно загальмуватися і тому зіштовхується з поверхнею з космічною швидкістю. У цьому випадку відбувається вибух, викликаний переходом великої кінетичної енергії тіла в теплову, механічну й інші види енергії, а на земній поверхні утвориться вибуховий кратер. В результаті значна частина речовини плавиться і випаровується. |
Subsets and Splits
No saved queries yet
Save your SQL queries to embed, download, and access them later. Queries will appear here once saved.