url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biografiya/tvorchist-pitera-paul-rubensa-ta-rebranda-van-reynda.html | "Творчість Пітера Пауль Рубенса та Ребранда ван Рейнда" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/a9bd35c03d076053147ab1541d8895f4.ppt | files/a9bd35c03d076053147ab1541d8895f4.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/teo-ruzvelt-biografiya-ta-politichniy-shlyah.html | Тео Рузвельт: біографія та політичний шлях | https://svitppt.com.ua/uploads/files/57/46d5e942cc8f3e4ad6f01b3fcddd1281.ppt | files/46d5e942cc8f3e4ad6f01b3fcddd1281.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/taras-shevchenko-ukraina-chasiv-shevchenka-rozpovid-pro-poeta0.html | Тарас Шевченко. Україна часів Шевченка. Розповідь про поета. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/645d7ba458c7a071dfbb3cdbd331fe9a.ppt | files/645d7ba458c7a071dfbb3cdbd331fe9a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/tg-shevchenko-biografiya1.html | Т.Г. Шевченко- біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/eb7921bfa1e119720bef6f7202e3e467.ppt | files/eb7921bfa1e119720bef6f7202e3e467.ppt | 900igr.net
1840
1847
1847 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/georgiy-timofiyovich-beregoviy0.html | Георгій Тимофійович Береговий | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/26e3a2805027feb536fe95835110edfd.ppt | files/26e3a2805027feb536fe95835110edfd.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/tichina-pavlo-grigorovich-.html | Тичина Павло Григорович (1891 — 1967) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/2452f0cc84c7ec2180f3dc4871c6efa8.ppt | files/2452f0cc84c7ec2180f3dc4871c6efa8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rembrandt-velikiy-gollandec.html | "Рембрандт – великий голландець" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/46fe296a2f97f1e338379f798fb4830a.pptx | files/46fe296a2f97f1e338379f798fb4830a.pptx | Рембрандт – великий голландець
Виконала:
учениця 11 класу
Кравченко Оксана
Перевірила:
Білоус Наталія Леонідівна
Рéмбрандт Гáрменсон ван Рейн (15 липня 1606 (або 1607) — 4 жовтня 1669) — нідерландський художник, офортист доби бароко.
Роки навчання
Рембрандт Гарменсзон ван Рейн народився 15 липня 1606 року (за деякими даними, у 1607) в багатодітній родині заможного власника млина Гармена Геррітсзона ван Рейна в Лейдені. За даними нідерландських дослідників, родина матері залишилась в лоні католицької церкви, хоча після Нідерландської революції в країні домінував протестантизм.
У Лейдені Рембрандт відвідував латинську школу при університеті, але найбільший інтерес проявляв до живопису. У 13 років його віддали вчитися образотворчому мистецтву до лейденського історичного живописця Якоба ван Сваненбюрха, католика по вірі. Рембрантівських робіт цього періоду дослідники не виявили, і питання про вплив Сваненбюрха на становлення його творчої манери залишається відкритим: занадто мало відомо сьогодні про цього художника.
В 1623 році Рембрандт продовжив художнє навчання в Амстердамі у Пітера Ластмана, який встиг побувати в Італії і спеціалізувався на історичних, міфологічних і біблійних сюжетах (одна картина Пітера Ластмана була в збірці українця В. А. Щавинського, нині в Ермітажі). В 1627 році Рембрандт покинув Ластмана і повернувся у Лейден, де разом з товаришем Яном Лівенсом відкрив власну майстерню і почав набирати учнів. За декілька років він здобув значну популярність.
Перші кроки
Рембрандт береться за розробку біблійних сюжетів, пише перші портрети, є навіть один морський пейзаж («Концерт» 1626, «Св. Стефана забивають камінням» 1629," Христос в Еммаусі", «Морський пейзаж» 1630, "Автопортрет біля мольберта" 1628). Рембрандта помічають багаті меценати. Константин Гюйгенс (секретар принца Оранського) зробив молодому художнику замовлення на картини для свого хазяїна. На цьому етапі Рембрандт самостійно вивчав твори доби бароко, а також твори фламандця Рубенса.
Христос в Еммаусі
Амстердам
У 1631 р. Рембрандт покинув майстерню у Лейдені і виїхав до Амстердаму. Через рік майстерню закрив і Лівенс та виїхав на заробітки у Англію. Шляхи друзів розійшлися. В Амстердамі Рембрандт створив багато портретів. Не забуває й про релігійні сюжети («Пророк Ієремія» 1630 ,Ріксмузей). Дві картини на релігійний сюжет він робить для штатгальтера Фрідріха-Генріха Оранського («Воздвиження хреста», «Зняття Христа з хреста»). У творах відчутний вплив барокових гравюр Пітера Пауля Рубенса.
Груповий портрет «Урок анатомії доктора Тюльпа»(1632) приніс художнику успіх. На хвилі успіху майстер узяв шлюб з Саскією ван Ейленбюрх (1634), дочкою бургомістра міста Лаувердена. Рембрандт завдяки вдалому шлюбу увійшов у коло заможних людей. Тепер Рембрандт не встигає писати портрети. З'явилися великі гроші і він купує оселю в Амстердамі. Там же влаштовує майстерню і починає збирати витвори мистецтв (гравюри, картини іноземних майстрів, зброю, музичні інструменти, рідкісний одяг та екзотичні заморські речі). У цей період з'явилося і декілька його шедеврів («Автопортрет з Саскією на своїх колінах» 1636).
Вважають тепер шедевром і велике полотно «Нічна варта». Та в рік появи картина викликала скандал. Адже 16 офіцерів внесли по 100 гульденів за право бути рівними серед рівних та трохи рівнішими за інших. Зазвичай стрільців малювали за бенкетом. Рембрандт представив їх як варту, що йде у похід.
Дрезден, Автопортрет із Саскією на своїх колінах (1636)
«Нічна варта», Рейксмузей (1642)
Відмінна риса рембрандтівскої творчості 1650-х — ясність і монументальність крупнофігурних композицій. Характерна в цьому відношенні робота «Аристотель з бюстом Гомера», виконана в 1653 році для сицилійського аристократа Антоніо Руффо і продана в 1961 році його спадкоємцями на аукціоні Метрополітен-музею за рекордну на той момент суму — понад два мільйона доларів.
Якщо на полотнах 1650-х років число фігур ніколи не перевищує трьох, то в останнє десятиліття свого життя Рембрандт повертається до створення багатофігурних композицій. У двох випадках це були великі й престижні замовлення. Монументальна героїчна картина «Змова Юлія Цивіліса" (1661) створювалася для нової Амстердамської ратуші, але з якихось причин не задовольнила замовників і не була оплачена. Фрагмент картини, що зберігся в Стокгольмі, вражає суворим реалізмом і несподіваними спалахами світлих фарб на тлі навколишньої темряви. Груповий портрет "Синдіки" (1662), незважаючи на природність поз, жвавість міміки і спаяність композиційного рішення, являє собою крок назад порівняно з безкомпромісним натуралізмом «Нічного дозору». Проте всі вимоги замовників були виконані.
Останні два десятиліття життя Рембрандта стали вершиною його майстерності як портретиста. Моделями виступають не тільки товариші художника (Ніколас Брейнінг, 1652; Герард де Лересс, 1665; Йереміас де Деккер, 1666), але й невідомі солдати та старі люди. Їхні обличчя і руки осяяні внутрішнім духовним світлом. Внутрішню еволюцію художника передає низка автопортретів, що розкриває глядачеві світ його таємних переживань.
Змова Юлія Цивіліса
1663 року померла Хендрік'є. 1668 року помер син Тітус. Останньою втіхою старого стала 14-літня дочка від Хендрік'є, Корнелія, яку назвали на честь матері Рембрандта. Смерть прийшла до нього 4 жовтня 1669 року. Поховали на цвинтарі для бідних. Могила не збережена. Лише на стовпі є табличка, що саме тут знайшов свій останній спокій один з найдорожчих художників світу.
Останні роки
Автопортрет, датований 1669, роком смерті, хоча художник виглядає старшим на інших портертах. Національна галерея, Лондон.
З 1629 до 1669 майстер написав близько 60 автопортретів. Спадок майстра близько 600 картин, 300 офортів, 2000 малюнків.
Урок анатомії доктора Тюльпа
Бенкет Валтасара
Христос зцілює хворих
Польський вершник
Єврейська наречена |
https://svitppt.com.ua/biografiya/prom.html | Пром | https://svitppt.com.ua/uploads/files/61/15b68abc5bc80b5bc34091be4621e26f.pptx | files/15b68abc5bc80b5bc34091be4621e26f.pptx | Продзвенів дзвінок,
Починаємо урок
Працюватимем старанно
Щоб почули у кінці
Що у нашім дружнім класі,
Діти – просто молодці.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-mikolayovich-bogolyubov.html | "Микола Миколайович Боголюбов" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/9b94251c7bc4ef4c92bb7d28894c1023.pptx | files/9b94251c7bc4ef4c92bb7d28894c1023.pptx | Микола Миколайович Боголюбов
(8 (21) серпня 1909— 13 лютого 1992)
Радянський математик і механік, фізик-теоретик, засновник наукових шкіл з нелінійної механіки і теоретичної фізики, академік АН СРСР (від 1953) і АН УРСР (від 1948).
з 14-ти років уже брав участь в семінарі кафедри математичної фізики Київського університету.
У 15 років Боголюбов написав першу наукову працю.
У 20 років ступінь доктора математичних наук.
(На фото разом з своїм учителем Криловим)
Відомий завдяки:
асимптотичний метод Крилова-Боголюбова-Митропольського,
рівняння ББГКІ(Боголюбова-Борна-Гріна-Керквуда-Івона)
перетворення Боголюбова,
Теорема Боголюбова-Парасюка
Нові методи квантової теорії поля та статичної фізики,які дали можливість обгрунтувати теорію надтекучості та надпровідності
Основні праці Боголюбова з математики і механіки
- варіаційне числення,
наближені методи
- математичного аналізу,
- диференціальні рівняння,
- рівняння математичної фізики,
- асимптотичні методи нелінійної механіки і теорії динамічних систем.
Діяльність
- У 1929 році Боголюбов став науковим співробітником Української академії наук
- у 1934 почав викладати в Київському університеті (від 1936 року професор)
- Із 1948 року очолював Теоретичний відділ в Інституті хімічної фізики АН СРСР
- від 1950 року Боголюбов працював у Математичному інституті імені В. А. Стєклова і в Московському університеті, де заснував кафедру квантової статистики і теорії поля, якою керував до останніх днів свого життя.
Діяльність
- У 1950—1953 роках працював також у закритому інституті оборонного профілю в Арзамасі-16 (сучасний Саров, Росія).
- в 1965—1988 роках був директором Об'єднаного інституту ядерних досліджень
-У 1966 році став першим директором створеного ним Інституту теоретичної фізики АН УРСР у Києві
-академік-секретар Відділу математики АН СРСР
-У 1983—1989 роках очолював Математичний інститут імені В. А. Стєклова у Москві.
Боголюбов є засновником радянських наукових шкіл у галузі нелінійної механіки, статистичної фізики і квантової теорії поля. Він був членом багатьох іноземних академій (у Болгарії, НЛР, Польщі, США та ін.), наукових закладів і товариств.
Двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1979).
Ленінська премія (1958).
Державна премія СРСР (1947, 1953, 1984).
Золота медаль ім. Ломоносова АН СРСР (1985).
Заслужений діяч науки УРСР (1970)
Нагороди
Золотая медаль им. Ломоносова
Герой Соціалістичної Праці
Нагрудний знак лауреата Ленінської премії
Відзнака лауреата Державної премії СРСР
Заслужений діяч науки і техніки УРСР
Вшанування
У 2009 році в центрі села Велика Круча на Полтавщині встановлено пам'ятник вченому. Великокручанська семирічна школа була єдиним навчальним закладом, який він закінчив.
У 1992 р. Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені М. М. Боголюбова, яка вручається Відділенням математики НАН України за видатні наукові роботи в галузі математики і теоретичної фізики.
На честь вченого була названа мала планета «22616 Боголюбов».
Вшанування
21 вересня 2009 р. на фасаді Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка була відкрита меморіальна дошка геніальному вченому-академіку Миколі Боголюбову, на честь століття з дня його народження .
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/principi-dzhona-fon-neymana.html | "Принципи Джона фон Неймана" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/fc1ab4344003d5b93ee0880a63cb4492.pptx | files/fc1ab4344003d5b93ee0880a63cb4492.pptx |
Принципи
Джона фон Неймана
Принципи фон Неймана (або архітектура фон Неймана) - особливості побудови і функціонування комп'ютерів.
Історія появи:
У 1946 році троє вчених - Артур Беркс, Герман Голдстайн і Джон фон Нейман - опублікували статтю «Попередній розгляд логічного конструювання електронного обчислювального пристрою». По суті, їм вдалося узагальнити наукові розробки та відкриття багатьох інших вчених і сформулювати на їх основі принципово нове.
Ім'я Джона фон Неймана було досить широко відомо в науці того часу, що відсунуло на другий план його співавторів, і дані ідеї отримали назву "принципи фон Неймана".
Згодом на основі цих принципів вироблялися перші два покоління комп'ютерів. У більш пізніх поколіннях відбувалися деякі зміни, хоча принципи Неймана актуальні і сьогодні.
Суть принципів фон Неймана:
Принцип двійкового кодування.
Перевага перед десятковою системою числення полягає в тому , що пристрої можна робити досить простими , арифметичні і логічні операції у двійковій системі числення також виконуються досить просто .
2. Принцип послідовного програмного керування. Робота ЕОМ контролюється програмою, що складається з набору команд. Команди виконуються послідовно один за одним . Створенням машини, в якій програма зберiгається в пам'ятi, було покладено початок тому , що ми сьогодні називаємо програмуванням.
3. Принцип однорідності пам‘яті.
Пам'ять комп'ютера використовується не тільки для зберігання даних , але і програм. При цьому і команди програми і дані кодуються у двійковій системі числення , тобто їх спосіб запису однаковий. Тому в певних ситуаціях над командами можна виконувати ті ж дії , що і над даними.
4. Принцип адресності.
Комірки пам'яті ЕОМ мають послідовно пронумеровані адреси. У будь-який момент можна звернутися до будь-якої комірки пам'яті за її адресою. Цей принцип відкрив можливість використовувати змінні в програмуванні.
Найголовнішим наслідком цих принципів можна назвати те , що тепер програма вже не була постійною частиною машини (як наприклад , у калькулятора ) . Програму стало можливо легко змінити. А ось апаратура , звичайно ж , залишається незмінною , і дуже простою .
Для порівняння , програма комп'ютера ENIAC ( де не було програми, що зберігається в пам‘яті ) визначалася спеціальними перемичками на панелі. Щоб перепрограмувати машину ( встановити перемички по-іншому ) міг знадобитися далеко не один день. І хоча програми для сучасних комп'ютерів можуть писатися роки , однак вони працюють на мільйонах комп'ютерів після кілька хвилинної установки на жорсткий диск .
Класична структура машини фон Неймана
Арифметико-Логічний пристрій (АЛП)
Керуючий пристрій(КП)
Запам'ятовуючий пристрій (ЗП)
Пристрій вводу-виводу (ПВВ)
Дякую за увагу!
Презентацію підготувала
Саражин Марина, 11-М, 2013р. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/taras-grigorovich-shevchenko-poet-hudozhnik-borec-za-dolyu-ukrainskogo.html | Тарас Григорович Шевченко – поет, художник, борець за долю українського народу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/1ebcd516d96d8e0073ca15f113fb4b8b.pptx | files/1ebcd516d96d8e0073ca15f113fb4b8b.pptx | Тарас Григорович Шевченко – поет, художник, борець за долю українського народу
200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка присвячується
ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861)
Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор "Кобзаря", співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860)
Щовесни, коли тануть сніги, І на рясті просяє веселка. Повні сил і живої снаги. Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/taras-grigorovich-shevchenko.html | Тарас Григорович Шевченко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/87dc2f2ae2226651134d62c37d45a9d7.pptx | files/87dc2f2ae2226651134d62c37d45a9d7.pptx | Тема:
1843 рік подорож поета на Україну та картини цього періоду
Тарас Григорович Шевченко
Перша подорож Україною
13 травня 1843 року Шевченко з Петербурга виїхав до України. Зупинився поет у Качанівці на Чернігівщині (маєток поміщика Григорія Тарновського)
Відвідав Євгена Гребінку в його Убіжищі 29 червня 1843.
Саме тут Тарас Шевченко, якого вперше сюди привіз Є.Гребінка, познайомився з Варварою Рєпніною.
В «українському Версалі» в Мойсівці, познайомився з офіцером Яковом де Бальменом
Тарас та Яков
20 вересня1843 року гостював у рідному селі Кирилівці, Звенигородського повіту, на Київщині у сестри та братів.
Протягом жовтня — грудня 1843 року перебував у Яготині в Рєпніних, де на замовлення Олексія Капніста виконав дві копії з портрета Миколи Рєпніна.
Микола Рєпін
Микола та Тарас
Шевченкова хата
Картини цього періоду
Селянська родина
1843. Полотно, олія. 60 х 72,5.
На картині під час реставрації 1928 року виявлено праворуч унизу залишки авторського підпису: Шевч.
Художник написав картину під час першої подорожі на Україну. В цьому реалістичному, далекому
від академічних канонів полотні Шевченко відтворив родинну сцену біля хати: молоде подружжя втішається першими кроками своєї дитини.
Бандурист
1843. Папір, сепія. 14,5 х 10,5.
У Шевченка є кілька сюжетів, які мають як поетичне, так і малярське втілення. Малюнок "Бандурист", відомий під назвою "Сліпий" ("Невольник"), де зображено кобзаря в брилі, до співу якого прислухаються молода дівчина та літній чоловік, передував поемі Шевченка "Сліпий" і відповідає таким словам:
Отак на вулиці, під тином,
Ще молодий кобзар стояв
І про невольника співав.
За тином слухала Ярина...
1843. Папір, акварель. 24,7 х 20. Ліворуч унизу червоною фарбою авторські дата і підпис: 1843. Т. Шевченко. Робота, виконана Шевченком під час навчання в Академії мистецтв, свідчить про зацікавлення екзотикою сходу, яка приваблювала художника можливістю відтворення мальовничих сцен східного побуту. На першому плані зображено напівоголену молоду жінку, що лежить на ліжку. Над нею на тлі орнаментованої стіни
В гаремі
схилилася служниця з покривалом у руках. На другому плані — старий з довгою білою бородою та хлопчиком. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/storinki-z-zhittya-dmitra-pavlichka.html | Сторінки з життя Дмитра Павличка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/b7c5c174967da44452480be89b729ccd.pptx | files/b7c5c174967da44452480be89b729ccd.pptx | Сторінки з життя Дмитра Васильовича Павличка
Презентацію підготувала
вчитель Броварського
навчально-виховного комплексу
Романовська Ганна Володимирівна
Дмитро
Васильович
Павличко
народився
в 1929 році
Народився Дмитро Васильович Павличко на Івано-Франківщині.
З дитинства милували око хлопчика його рідні Карпати, які зимою вкривалися снігами,
а напровесні видзвонювали дзюркотливими струмочками.
Сім`я жила бідно, батько і мати змушені були працювати “від темноти до темноти”, щоб прогодувати “малесеньких семірко.”
Батько, Василь Миколайович, був освіченим на той час чоловіком, працелюбним та енергійним.
Мати, Параска Юріївна, походила з простої селянської сім`ї. Вона відзначалася надзвичайною пам`яттю.
“Послухавши один раз вірш або навіть великий уривок із поеми, вона могла повторити його слово в слово… Мати навчила мене розмовляти, а книжка – думати.” – згадує Дмитро Павличко.
Невеликі поезії Дмитро Павличко почав писати ще в дитинстві.
А поява першої поетичної книжки “Любов і ненависть” збіглася з роком закінчення ним Львівського університету.
Дошкільнятам та молодшим школярам полюбилися Павличкові поезії, які друкувалися в дитячих журналах, у календарі “Дванадцять місяців”, виходили окремими книжками: “Золоторогий олень”, “Дядько дощ”, “Де найкраще місце на землі?”, “Обруч” тощо.
Дмитро Павличко відомий не лише як поет, а й як пісняр, публіцист, громадський діяч. Його вірші надзвичайно мелодійні, пісенні. Саме тому багато його творів покладено на музику.
Люди знають Дмитра Павличка і як невтомного державного і політичного діяча – народного депутата Верховної Ради України, голову товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка,
члена Народного руху України. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/albert-eynshteyn4.html | "Альберт Ейнштейн" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/5cdf01e1ba6b3f9c994924fb04bd7578.pptx | files/5cdf01e1ba6b3f9c994924fb04bd7578.pptx | Альберт Ейнштейн
Підготували Семененко Анна та Рискаль Анна, учениці 10-Ф класу
ДИТИНСТВО
Альберт Ейнштейн народився 14 березня 1879 року в німецькому місті Ульмі в незаможній єврейській сім'ї Германа і Пауліни Ейнштейн. У Ейнштейна була молодша сестра Марія. Будинок, в якому народився вчений, був зруйнований під час бомбардувань 1944 року і не був відновлений.
Будучи дитям нерелігійних батьків, Альберт Ейнштейн відвідував католицьку початкову школу в Мюнхені і до 12-ти років був досить глибоко віруючим підлітком, хоча і не розмежовував християнське й іудейське віровчення. Однак, читання науково-популярних книг незабаром зробило його вільнодумцем і назавжди породило в ньому недовіру до авторитетів.
Хлопчик зростав замкнутим і нетовариським і не демонстрував яких-небудь значних успіхів в школі. Поширеною є думка, що в дитинстві Альберт Ейнштейн був не здібний до навчання. Як докази наводяться низькі показники, які він демонстрував у школі, а також той факт, що майбутній геній вельми пізно почав ходити і говорити. Проте така точка зору заперечується багатьма дослідниками біографії Альберта Ейнштейна. Дійсно, вчителі критикували Ейнштейна за повільність і погану успішність, проте пояснення низької успішності і труднощам в навчанні Ейнштейна слід шукати не в лінощі або поганих здібностях учня, а в елементарній скромності, несприйнятті застарілих педагогічних методів, що застосовувалися в німецьких
школах кінця XIX-початку XX століть, можливій дислексії або специфічній структурі мозку Ейнштейна.
Коли Альберту було п'ять років, його батько вперше показав йому компас. Це перше враження від знайомства з технікою у Ейнштейна збереглося на все життя і, визначило його захоплення всілякими механізмами і наукою. У 1889 р. знайомий студент-медик познайомив Ейнштейна з класичною філософією, зокрема, з «Критикою чистого розуму» Іммануїла Канта. Твори Канта також у значній мірі спонукали майбутнього вченого до вивчення математики, фізики і філософії. Крім того, в дитинстві під тиском матері він з шести років почав займатися грою на скрипці. Захоплення музикою також зберігалося у Ейнштейна впродовж усього життя, і у 1908 він навіть виступав у квінтеті музикантів-аматорів (спільно з математиком, поліцейським, юристом і палітурником). Вже перебуваючи в США у Прінстоні, у 1934 Альберт Ейшнтейн дав доброчинний концерт Моцарта для скрипки на користь учених і діячів культури, що емігрували з нацистської Німеччини.
Навчаючись в Луїтпольській гімназії, Альберт Ейнштейн вперше звернувся до самоосвіти: у віці 12 років в 1891 р. він почав самостійно вивчати математику за допомогою шкільного підручника з геометрії. Хоча часто стверджується, ніби Ейнштейн був некомпетентним в математиці, але це також не відповідає дійсності. У гімназії він вже був у числі перших учнів з вивчення точних наук, проте укорінена система механічного заучування матеріалу що вивчається, яка, як він сам вважав, завдає шкоди самому духу навчання і творчому мисленню, як і відносно тиранічне ставлення вчителів до учнів викликало у Альберта Ейнштейна неприйняття, тому він часто сперечався зі своїми викладачами, що продовжували вважати його безперспективним учнем.
«Рік чудес». Спеціальна теорія відносності
1904 року «Аннали фізики» отримали від Альберта Ейнштейна низку статей, присвячених вивченню питань статистичної механіки й молекулярної фізики. Вони були опубліковані 1905 року, відкривши так званий «Рік чудес», коли чотири статті Ейнштейна зробили революцію в теоретичній фізиці, поклавши початок теорії відносності, у якій Ейнштейн замінив розгляд частинок розглядом подій і перевернув уявлення про фотоефект і броунівський рух. Фізичне співтовариство в цілому погоджується з тим, що три з цих робіт заслуговували на Нобелівську премію, яка врешті-решт дісталася Ейнштейнові лише за роботу з фотоефекту — досить дивний факт, коли врахувати, що вчений відомий саме завдяки теорії відносності. Це можна пояснити відсутністю наочного експериментального підтвердження спеціальної теорії відносності, через що тогочасне наукове товариство її сприймало неоднозначно. Тому для консенсусу було визнано доцільним нагородити Ейнштейна премію за пояснення явища фотоефекту, наукова цінність якого була беззаперечною вже тоді.
Початок наукової діяльності
У 1900 Ейнштейн закінчив Політехнікум, отримавши диплом викладача математики і фізики. Хоча його успішність не була зразковою, проте він серйозно зацікавився цілим рядом наук, у тому числі геологією, біологією, історією культури, літературознавством, політичною економією. Хоча в наступному, 1901 року Ейнштейн отримав і громадянство Швейцарії, але аж до весни 1902 не міг знайти постійне місце роботи, лише підробляв, замінюючи вчителя у Вінтерурі. У армію він покликаний не був через плоскостопість і розширення вен. Унаслідок відсутності заробітку Альберт Ейнштейн буквально голодував, не приймаючи їжу по декілька днів поспіль. Згодом це стало причиною хвороби печінки, що нагадувала про себе до кінця життя.
Не зважаючи на проблеми, що переслідували його в 1900–1902 рр., Ейнштейн знаходив час для подальшого вивчення фізики. У 1901 р. берлінські «Аннали фізики» опублікували його першу статтю «Наслідки з явища капілярності», присвячену аналізу сил притягання між атомами рідин, проведеному на основі вивчення капілярного ефекту.
На деякий час Ейнштейнові удалось влаштуватися вчителем математики і фізики в Шафхаузені, в пансіонаті для іноземців, що поступали у вищі навчальні заклади Швейцарії. Один з друзів Ейнштейна, математик Марсель Гроссман, що був одночасно і батьком одного з його учнів, рекомендував Ейнштейна на посаду експерта третього класу у федеральне Бюро патентування винаходів з окладом 3500 франків в рік. Великий фізик працював в Бюро патентів Швейцарії з липня 1902 по жовтень 1909, займаючись переважно патентуванням винаходів, пов'язаних з електромагнетизмом. З 1903 він був постійним працівником Бюро. Характер роботи дозволяв Ейнштейнові присвячувати вільний час дослідженням в області теоретичної фізики.
6 січня 1903 Ейнштейн одружився на двадцятисемирічній Мільові Маріч. Вплив Мільови Маріч, дипломованого математика, на праці її чоловіка до нашого часу залишається нерозв'язаним питанням. Проте, їх шлюб був швидше інтелектуальним союзом, і сам Альберт Ейнштейн називав свою дружину «творінням, рівним мені, настільки сильним і незалежним, як і я». Між Ейнштейном і Маріч завжди існувала певна відстань, оскільки великий учений часто мав потребу проводити час наодинці для здійснення своїх досліджень. Цікаво, що радянський фізик Абрам Федорович Йоффе, особисто знайомий з Ейштейном, назвав останнього в некролозі Ейнштейном-Марічем, і цей факт часто наводиться як доказ спільності наукової діяльності видатного фізика і його дружини. Проте, висловлюються припущення, що Йоффе додав до прізвища Ейнштейна прізвище його дружини лише тому, що вважав це традицією, прийнятою в Швейцарії. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/silvio-berluskoni1.html | "Сільвіо Берлусконі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/41bf8d6b830b3d8b1ce23e4c6fcdc74a.pptx | files/41bf8d6b830b3d8b1ce23e4c6fcdc74a.pptx | Сільвіо Берлусконі
Народився 29 вересня 1936 в Мілані. Його батько, Луїджі, був банківським службовцем, матір звали Розелла Боссі. Після закінчення звичайної середньої школи в 1955 році він поступив до Міланського університету на факультет прикладної юриспруденції, який закінчив на відмінно в 1961 році, діставши можливість написати наукову роботу з реклами.
Сильвіо Берлусконі почав своє ділове життя в будівельній індустрії, і ця діяльність залишалася його основним заняттям протягом 20 років.
У кінці 70-х, у момент збільшення обсягів показу локальної телевізійної мережі (TeleMilano), Сильвіо Берлусконі усвідомив, що Італія готова до перегляду комерційного телебачення в національних масштабах і сконцентрував усю свою енергію на цьому новому і захоплюючому напрямі роботи. У 1980 він заснував Canale 5 — першу національну комерційну телевізійну мережу в Італії, яка відразу ж завоювала популярність серед телеглядачів. Дещо пізніше він створив ще два телеканали: Italia 1 (почав мовлення з Расконі в 1982) і Retequatro (почав мовлення в 1984 з Мондадорі).
Успіх комерційного телебачення в Італії дозволив Сильвіо розвинути ще кілька напрямів діяльності 80-х роках, які були об'єднані в рамках Fininvest holding company (заснованою в 1978 році). Сюди можна віднести створення телевізійного комерційного телеканалу La Cinq у Франції, який почав мовлення в 1986 році, створення телеканалів в Німеччині (Telefant, 1987) і Іспанії (Telechinco, 1989). Унаслідок такого стрімкого зростання на початок 90-х Fininvest стала другою за величиною приватною компанією в Італії (кількість працівників компанії становила близько 40 000) і найбільшою медіагрупою не тільки в Італії, але і в Європі.
У 1986 році Сильвіо Берлусконі став президентом A.C.Milan — одного з найвідоміших футбольних клубів в Італії.
На початку 1994 року Сильвіо Берлусконі вирішив залишити бізнес і зайнятися політикою. 26 січня того ж року він пішов зі своєї посади в Fininvest і створив новий політичний рух Forza Italia. На виборах 27 березня новий рух набрав найбільшу кількість голосів, а коаліція партій довкола руху Il Popolo della liberta, склала абсолютну більшість в парламенті. Надалі Президент Республіки доручив Берлусконі сформувати уряд, який було затверджено Парламентом в травні 1994.
На всіх рівнях, від національного до сімейного було визнано, що Уряд, очолюване Сільвіо Берлусконі, зумів досягти важливих результатів.
Від 1999 року сам Берлусконі кілька разів поставав перед італійським судом за звинуваченням в економічних злочинах (несплаті податків, даванні хабара), але був повністю виправданий.
Берлусконі знов очолив уряд після того, як новий правоцентристський блок «Дім свободи» отримав перемогу на виборах 15 травня 2001 року. Передвиборні обіцянки Берлусконі включали скорочення податків і бюрократичного апарату, збільшення пенсій і числа робочих місць, боротьбу з нелегальною імміграцією. Передбачалося провести реформи систем освіти і охорони здоров'я, судової системи. У вересні 2003 року прем'єр заявив про запуск масштабного реформування державного устрою Італії.
Результатами невдало спланованого входження Італії в зону євро в 2002 році стали зростання цін, зниження купівельної спроможності населення і загострення соціальних тертя. У 2002 і 2003 роках пройшли масові акції протесту. Незадоволеність італійців викликав і зовнішньополітичний курс Берлусконі: після терактів 11 вересня 2001 року країна надавала активну підтримку США в Афганістані, а потім в Іраку. У квітні 2005 року коаліція «Дім свободи» зазнала нищівної поразки на регіональних виборах, і Берлусконі відповідно до конституції вимушений був піти у формальну відставку. Загальні вибори в квітні 2006 року праві партії програли, хоч і з мінімальним розривом у голосах. Хоча факт перемоги лівоцентристів був підтверджений конституційним судом і навіть деякі прихильники Берлусконі закликали свого лідера визнати поразку, політик і медіамагнат покидав свій пост вельми неохоче. Лише 2 травня 2006 року він нарешті подав офіційне прохання про відставку. Але йти з політичної арени Берлусконі не збирався, він став депутатом Європарламенту від своєї партії.
Впродовж своєї кар'єри Берлусконі неодноразово притягувався до суду за звинуваченням в приховуванні доходів і дачі хабарів, а також в зв'язках з мафією і незаконному фінансуванні передвиборної кампанії. Проте адвокатам підприємця вдавалося позбавити його від відповідальності, вдаючись до апеляційних судових інстанцій. Два чергові процеси проти Берлусконі було припинено в 2008 році у зв'язку з участю екс-прем'єра в парламентських виборах.
Сам Берлусконі називав своє переслідування політично вмотивованим і наслідком спрямованих дій «судової мафії». На користь позиції Берлусконі говорить той факт, що судові розслідування неодмінно поновлювалися в момент його повернення до влади, і самі собою стихали, воли він залишав владні кабінети.
Сильвіо Берлусконі став єдиним державним політиком, якому вдалося за 14 років тричі очолити італійський уряд. Із 5 травня 2008 року Сильвіо Берлусконі офіційно прийняв присягу прем'єра, обійнявши цю посаду вчетверте.
В березні 2009 прем'єр-міністр Сильвіо Берлусконі оголосив про створення нової правоцентристської партії «Народ свободи». Прообразом нової політичної сили стала правляча коаліція, до якої входять партія Берлусконі «Вперед, Італія» та права партія «Національний альянс» Джанфранко Фіні, а також деякі менші політичні організації
Влітку 2009 Берлусконі потрапив у серію скандалів із сексуальним присмаком. Від нього пішла жінка, звинувативши його в подружніх зрадах. Преса винуватила прем'єра у зв'язках з неповнолітньою моделькою; у включенні в списки кандидатів до Європарламенту молодих привабливих жінок; у вечірках на віллі прем'єра із запрошенням моделей коштом приватних підприємців. З Берлусконі пов'язують появу в сучасному італійському лексиконі специфічного вислову «бунґа-бунґа».
Прозваний італійцями Il Cavaliere («Лицар», «Кавалер»), Берлусконі експлуатував образ «людини з народу». Водночас він є найбагатшою людиною Італії. Журнал Forbes в 2005 році оцінив його статки в 12 мільярдів доларів і надав йому 25 місце в своєму рейтингу багатіїв планети. Проте восени 2008 року в результаті світової фінансової кризи він позбувся більше півтора мільярда доларів і відкатався в рейтингу на 90-е місце.
Сильвіо Берлусконі був одружений двічі і виховує п'ятьох дітей: двох дітей від першого шлюбу і трьох від другого. Старші діти Берлусконі допомагають батьку керувати сімейним бізнесом.
L
Дякую за увагу
Виконала Скакалова Олександра 11-А |
https://svitppt.com.ua/biografiya/storinki-z-zhittya-petra-ershova.html | Сторінки з життя Петра Єршова | https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/a920b95b39b000141040705f12aa8c2e.pptx | files/a920b95b39b000141040705f12aa8c2e.pptx | Сторінки з життя Петра Єршова
Презентацію підготувала вчитель
Броварського
навчально-виховного комплексу
Романовська Ганна Володимирівна
Петро Павлович Єршов 06.03.1815 – 30.08.1869
Народився Петро Єршов у селі Безрукове Тобольської губернії, де його батько був військовим комісаром. Потім батька переводили в Петропавловськ, Омськ, Березове, знову в Омськ.
А з 9 років хлопчик живе окремо від сім`ї в Тобольську, де навчався спочатку в повітовому училищі, а потім у гімназії.
Уже в гімназії зацікавився народними казками. Уроки готував жартуючи: то приспівував що-небудь, то коментував різними оповідками у казковій формі. Його товариші пригадували, що Петро був неперевершеним оповідачем.
Після закінчення гімназії
Петро Єршов переїхав у
Петербург, куди перевели
батька.
Там разом з братом вступив
до університету.
У Петербурзі прожив 6 років.
Там він познайомився з
Олександром Пушкіним, Василем Жуковським,
а також з іншими відомими на той час письменниками та музикантами.
У 1836 році, після
смерті батька і брата
Петро Єршов разом
з матір`ю знову
повернувся до Тобольська, де й прожив
до кінця свого життя.
Працював спочатку вчителем Тобольської гімназії, яку сам колись закінчив, а потім став її директором.
Його учнем був Дмитро Менделеєв, який з теплотою згадував уроки Петра Павловича.
Помер Петро Єршов у 1869 році від хвороби, обтяжений нестатками, недугами та великою сім`єю, не маючи навіть власного дому.
Проте залишив по собі добру пам’ять серед своїх учнів.
На кладовищі в Тобольську серед білокорих берізок стоїть мармуровий пам`ятник із написом
“Петро Павлович Єршов, автор народної казки “Горбоконик”.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/storinki-z-zhittya-gricka-boyka.html | Сторінки з життя Грицька Бойка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/84c40ebb7da081587d424a5b925e458b.pptx | files/84c40ebb7da081587d424a5b925e458b.pptx | Сторінки з життя Григорія Пилиповича Бойка
Презентацію підготувала
вчитель Броварського
навчально-виховного комплексу
Романовська Ганна Володимирівна
Грицько
Бойко
1923 -1978
Григорій Пилипович Бойко народився на Донеччині. Декілька поколінь Бойків уміли говорити віршами. Батько поета, Пилип Бойко, писав вірші. Завдяки зусиллям односельців вийшла збірка “Чайка”, за яку Пилип Бойко отримав гонорар у вигляді… 2000 книжечок, які читало все рідне село Оленівка.
Після закінчення сільської семирічки Григорій вчився в Оленівській рудниковій школі, яка знаходилась досить далеко. Тому хлопцеві щодня доводилося вставати о 4годині ранку, кілька кілометрів йти пішки до станції, а вже звідти їхати робочим поїздом до школи. І не здавалося, що важко, адже тяга до знань була безвимірною.
По закінченню школи Грицько Бойко пішов на фронт захищати Батьківщину від навали фашистів. Служив рядовим кулеметного взводу, а потім і офіцером-зв’язківцем. Брав участь у боях під Сталінградом, був поранений і контужений. Удостоєний бойових урядових нагород.
Після війни Грицько Бойко став студентом українського відділу літературного факультету Донецького педагогічного інституту. У 1949 році закінчив його з відзнакою. Друкуватися він почав ще 15-річним хлопцем. Будучи студентом, видав свою першу збірку, і Григорія Пилиповича одразу прийняли
до Спілки письменників.
Початком своєї літературної діяльності Г.Бойко вважав 1950 рік, коли в Донецькому обласному видавництві вийшла його перша збірка віршів „Моя Донеччина”. Адресована вона була дорослим, а вже наступного року вийшла в світ збірка його поезій для дітей „Будем шахтарями”. Відтоді поет не зраджував наймолодшим читачам, повністю віддав їм тепло свого серця і свій непересічний талант.
Грицько Бойко писав для дітей поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, п`єси-казки. Письменник видав близько 100 книжок для дітей. Ще за життя
наклад його книжок
сягав 20 мільйонів.
Григорій Пилипович часто зустрічався з дітьми. На прохання дітей читав дошкульну для малюків-плаксіїв поему “Вереда”. А коли зі своїм сином Вадимом гуляв на вулиці, то часто чув: “Дядько Вереда пішов!”
Грицько Бойко не тільки поет-гуморист, а й поет-перекладач. Для українських дітей він переклав твори С.Маршака, К.Чуковського, А.Барто, С.Михалкова, а також інших поетів.
А ще на слова поета створено понад 400 пісень.
20 років жив поет з однією легенею. А в 1978 році ця єдина легеня почала розпадатися.
Похований на київському кладовищі «Берківці». Поруч з ним похований його син драматург Вадим Бойко. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/prezentaciya-na-temu-duayt-devid-eyzenhauer.html | Презентація на тему: "Дуайт Девід Ейзенхауер" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/5d8f04e434fe5843a3fbd8b2fa54271d.pptx | files/5d8f04e434fe5843a3fbd8b2fa54271d.pptx | Інтернет для навчання
Проект
Учениць 5-в класу
Мельникова Анна
Федорченко Маргарита
Корнелюк Софія
Користь Інтернета :
Більшість людей, особливо користувачів мережі, погодяться з твердженням, що інтернет – це величезне досягнення людства. Він є невичерпним джерелом
інформації, що допомагає отримати необхідні знання та вирішити складні завдання. Всесвітня павутина допоможе стати розумнішим, эрудированнее, навчить багатьом цікавим речам
Шкода інтернета:
Звичайно, користь мережі величезна і з цим не посперечаєшся. Проте шкоду інтернету може виявитися чималою. В першу чергу, коли заходить мова про згубний вплив всесвітньої павутини, на розум приходить інтернет-залежність. А адже це не просто якийсь міфічний термін.
Науково доведено, що близько 10% користувачів інтернету залежні від нього, причому третина з них вважають інтернет таким же важливим, як дім, їжа і вода. У Південній Кореї, Китаї і Тайвані інтернет-залежність вже розцінюють як проблему національного масштабу
Ітернет для навчання:
Інтерне́т-осві́та (англ. Online tutoring) — освіта, що здійснюється з використанням ресурсів та технологій глобальної мережі Інтернет. У відношенні до поняття дистанційна освіта є видовою відмінністю, більш строго регламентує техніко-технологічну специфіку навчання — використання мережі Інтернет (дистанційно можна навчатися не тільки через Інтернет, але і за допомогою локальних мереж, відеозв'язку тощо) Більшість діючих центрів навчання можна умовно розділити на три групи за ступенем «занурення» в Інтернет.
Інтернет це-
Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя[1] — всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/storinki-z-zhittya-anatoliya-kosteckogo.html | Сторінки з життя Анатолія Костецького | https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/5c00b2aa3e5809b6282f513b0bde562e.pptx | files/5c00b2aa3e5809b6282f513b0bde562e.pptx | Сторінки з життя Анатолія Георгійовича Костецького
Презентацію підготувала
вчитель Броварського
навчально-виховного комплексу
Романовська Ганна Володимирівна
Анатолій
Георгійович
Костецький
1948 – 2005
Народився Анатолій Костецький у місті Києві в учительській сім`ї. Про своє дитинство розповідає з гумором: „Дитинство було важке: класний керівник – тато; „нормальні” діти після школи відпочивали від учителів, а в школі від батьків, а у мене вчителі і вдома і в школі...”.
Його мама, вчителька російської мови та літератури, з трьох років брала сина з собою на уроки й садила за останню парту. У 4 роки хлопчик навчився читати, а в 5 засвоїв грамоту, вже писав і починав римувати. Рано навчився грати в шахи й плавати. Відтоді не розлучався зі спортом, книгою й пером.
Ще в 5-річному віці, коли старші запитували Анатолія, ким він хоче бути, хлопчик твердо й упевнено відповідав: ”Письменником”. Це викликало сміх у дорослих.
У перший клас Анатолій Костецький пішов, маючи у зошиті декілька своїх віршів. А в 5 класі на шкільному конкурсі одержав диплом за вірші, присвячені Т.Г. Шевченку.
Друкуватися Анатолій Костецький почав “аж” у 20 років. У його творчій долі надійним помічником був Михайло Стельмах. Одного разу, прочитавши вірші поета-початківця він сказав: ”Спробуй писати для дітей”.
З того часу Анатолій Костецький став улюбленим поетом дітвори.
Анатолій Георгійович був кандидатом філологічних наук, обдарованим прозаїком, автором наукових праць.
Його вірші перекладено білоруською, російською, молдавською, туркменською, чуваською, угорською, німецькою, естонською та іншими мовами.
Упродовж кількох років на радіо поет вів популярну передачу “Пригоди славнозвісних книг”, звертаючись до своїх наймолодших слухачів “книголюбчики та книгознавчики”.
Анатолій Костецький тривалий час був головою творчого об`єднання дитячих письменників Київської організації НСПУ.
Лауреат Державної літературної премії імені Лесі Українки
та премій імені
Миколи Трублаїні
й Олександра Копиленка.
З творів Анатолія Георгійовича Костецького можна скласти бібліотеку. Він видав понад 50 книжок віршів і казкових повістей для дітей.
Останньою, підсумковою його книжкою
була “Мої та твої таємниці”. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/volfgang-amadey-mocart1.html | "Вольфганг Амадей Моцарт" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/a0161caa018d90e77bbfed43a0e72d14.pptx | files/a0161caa018d90e77bbfed43a0e72d14.pptx | Вольфганг Амадей Моцарт
австрійський композитор,
представник класицизму
БІОГРАФІЯ
Вольфганг Амадей Моцарт (1756-1791) повне ім'я: Йоганн Хризостом Вольфґанґ Теофіл Моцарт - австрійський композитор. Представник віденської класичної школи.
Вважається одним із найгеніальніших музикантів в історії людства. Творчий доробок Моцарта становить понад 600 творів.
Моцарт, як відомо, був вундеркіндом: у чотири роки маля написало свій перший концерт для клавіру, такий складний, що навряд чи хто-небудь з європейських віртуозів міг би його виконати.
ЦІКАВІ ФАКТИ
вундеркінд
важке дитинство
Все дитинство Моцарта було безперервною низкою виступів і музичних занять. На багаточисельних концертах в різних куточках Европи диво-дитя розважав великосвітську публіку: грав на клавірі із закритими очима - отець закривав йому обличчя хусткою. Тією ж хусткою закривали клавіатуру, і він цілком справлявся з грою.
На одному з концертів на естраду раптом вийшла кішка... Моцарт кинув грати і зі всіх ніг помчав до неї. Забувши про публіку, юний геній почав бавитися з твариною, і на сердитий окрик отця відповідав:
- Ну, татко, ще трохи, адже клавесин нікуди не подінеться, а кішка піде.
співрозмовник
Одного разу, коли семирічний Моцарт давав концерти у Франфкурте-на-Майне, після виступу до нього підійшов хлопчик років чотирнадцяти.
- Ти так чудово граєш! - сказав він юному музикантові. - Мені ніколи так не навчитися...
Та що ти! -здивувався маленький Вольфганг. - адже Це так просто. А ти не пробував писати ноти?.. Ну, записувати мелодії, які приходять тобі в голову...
Не знаю... Мені в голову приходять тільки вірші...
- Напевно, писати вірші дуже важко?
- Та ні, зовсім легко. Ти спробуй. Співрозмовником Моцарта був юний Гете.
Молодий академік
У сім років Вольфганг написав свою першу симфонію, в дванадцять років - першу оперу "Бастьен і Бастьена". У Болонській академії існувало правило не приймати нікого в члени академії молодше двадцяти шести років. Але для вундеркінда Моцарта було зроблено виключення. Він став академіком Болонської академії в чотирнадцять років.
подарунок
У Ватикані всього один раз в рік виконувався гігантський дев’ятиголосний твір Алегрі для двох хорів. За наказом Папи Римського партитура цього твору ретельно охоронялася і нікому не показувалася. Але Моцарт, прослухавши усього лише раз це твір, записав його на слух. Він хотів зробити дарунок для своєї сестри Наннель - піднести їй ноти, які є тільки у Папи Римського...
марнотратство
Заробляв цілком пристойні гонорари, проте, він постійно займав гроші. Отримавши за виступ на концерті величезну суму, Вольфганг вже через два тижні сидів без грошей.
Проте, не дивлячись на своє марнотратство, Моцарт, при своїй геніальності, був дуже скромною людиною.
ДОБРИЙ ВЧИНОК
Про його доброту і співчуття свідчить один яскравий випадок:
Одного дня на одній з вулиць Відня до композитора звернувся один бідняк. Але грошей при собі у композитора не виявилось, і Моцарт запросив нещасного зайти в кафе. Сівши за столик, він вийняв з кишені папір і за декілька хвилин написав менует. Моцарт віддав цей твір жебракові, і порадив зайти до одного видавця. Той узяв папір і відправився за вказаною адресою, не дуже-то вірячи в успіх. Видавець поглянув на менует і дав жебракові п'ять золотих монет, сказавши, що можна приносити подібні твори ще.
НАЩАДКИ
Мало кому відомо, що син Вольфганга Моцарта - Франц Ксавер Моцарт - майже тридцять років прожив в Львові. Він організував в місті хорове суспільство, учив дітей грі на фортепіано, сам виступав з концертами і диригував оркестром. У Львові він написав п'єси для фортепіано на мотиви українських народних пісень. І до цього дня в Львівській консерваторії імені Н. Лисенко звучить музика, створена сином Вольфганга Моцарта.
Більш ранні дослідження присвячувалися впливу музики Моцарта на інтелект - так званий «ефект Моцарта», причому прослуховування музики у студентів дійсно призводило до тимчасового поліпшення розумових здібностей, також існують свідчення впливу Моцарта на ріст і набирання ваги недоношених немовлят.
ЦІКАВО
ДОСЛІДЖЕННЯ
ПАМ’ЯТЬ
Творчість Моцарта належить до вершин світової культури. Його музична мова є своєю досконалістю для подальшого історичного розвитку музичного мистецтва. Кращі опери Моцарта не сходять з сцен музичних театрів світу.
На його честь було поставлено мюзикл «МОЦАРТ. РОК ОПЕРА.»
Підготувала:
Учениця 22 групи
НВК «ШЕЛ» м. Львова
Степась Мар’яна |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pavlo-grigorovich-tichina2.html | "Павло Григорович Тичина" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/486940a4b923a9cab55da0a831f0e14c.pptx | files/486940a4b923a9cab55da0a831f0e14c.pptx | Павло Григорович Тичина
Презентація
ліцеїстки гр. ФМ-31
ТЛ НТУУ «КПІ
Тарасенко Ольги
Павло Григорович Тичина народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Походив зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького).
Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти». Сім'я була багатодітна (народилося 13, зіп'ялося на ноги 9 дітей), жили впроголодь, зате гарно співали. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування.
На кожній парті сиділо душ по десять або ж по дванадцять учнів. Не знаю, скільки мені тоді вийшло років, коли я однієї зими вже підсідав то до одного, то до іншого учня і якось швидко, непомітно для себе вивчився читати».
Поет згадував:«У нашій хаті в першій кімнаті із земляною долівкою (а була ще й друга кімната, з дерев'яною підлогою) стояли дві довгі парти.
Вчився спочатку в земській школі, потім у чернігівській бурсі (фактичною платою за це навчання були співи малого Павла в монастирському хорі, — у хлопця виявились чудові голос і слух), згодом — у місцевій духовній семінарії. Пізніше він знайомиться з славним земляком-чернігівцем — М. М. Коцюбинським, відвідує літературні «суботи» в його домі, читає там свої, схвально зустрінуті, вірші, підтримує сердечні стосунки з старшим письменником аж до його смерті.
Друкуватися Тичина почав у 1912р., перша збірка віршів — «Сонячні кларнети» — датована 1918р. (фактично вийшла весною 1919р).
Жовтневу революцію він зустрів уже зрілою людиною і відомим поетом молодшого покоління. Знамениті вірші весни і літа 1919р. — «На майдані», «Як упав же він з коня…» та ін., — а потім і вся збірка «Плуг», принесли йому славу натхненного співця «краси нового дня». Він працює в журналі «Мистецтво», в державному видавництві «Всевидат», завідує літературною частиною в Київському театрі ім. Т. Г. Шевченка, політкомісаром якого був О. Довженко.
Після семінарії П. Тичина вчився в Київському комерційному інституті, одночасно працював на різних дрібних посадах — в конторах та редакціях газет і журналів, в українському театрі М. Садовського (помічником хормейстера).
Активна громадська і державна діяльність Тичини, набуває широкого розмаху в передвоєнні, а особливо — повоєнні роки. З 1938р. і до кінця життя він — депутат Верховної Ради УРСР, протягом двох скликань був її Головою, обирався депутатом Верховної Ради СРСР кількох скликань. Академік АН УРСР (з 1929р.), він у передвоєнні та в перші воєнні роки працює директором Інституту літератури АН УРСР, а з 1943 по 1948р. — міністром освіти Радянської України.
В часи Великої Вітчизняної війни Тичина був прийнятий до членів КПРС. Згодом він неодноразово обирався членом ЦК КП України. Поет удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії СРСР та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Пам'ять
Меморіальна дошка на будинку в Києві на вулиці Терещенківській
Надгробок Павла Тичини на Байковому цвинтарі в Києві
Шануючи пам'ять поета, його земляки відкрили в селі Піски Бобровицького району музей і пам'ятник письменника.
У Чернігові на фасаді будинку № 40 на вулиці Свердлова, де колись розміщалася Чернігівська духовна семінарія і де навчався майбутній поет, встановлено меморіальну дошку.
Пам'ять
Одну з вулиць Чернігова названо іменем Тичини.
Засновано літературну премію імені Павла Тичини республіканського значення.
16 квітня 1981 року Постановою Ради Міністрів УРСР Бобровицькій районній бібліотеці надано ім'я Павла Тичини.
3 лютого 1981 року засновано стипендію імені Тичини.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/storinki-z-zhittya-tamari-kolomiec.html | Сторінки з життя Тамари Коломієць | https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/ca8086974ade9e00a622e578d64bd226.pptx | files/ca8086974ade9e00a622e578d64bd226.pptx | Сторінки з життя Тамари Коломієць
Презентацію підготувала
вчитель Броварського
навчально-виховного комплексу
Романовська Ганна Володимирівна
Тамара Опанасівна Коломієць народилася в 1935 році
Тамара Коломієць народилася в місті Корсунь-Шевченківський. Мати тяжко працювала, тому вихованням дівчинки займалася бабуся. Неписьменна баба Ганна знала напам`ять майже весь “Кобзар” і часто цитувала його. Маленька Тамара дуже любила процес лущення квасолі, оскільки тоді слухала безліч бабусиних оповідок.
Мама дівчиники працювала лікарем, але Тамарі ця професія була не зовсім зрозумілою. Й до того ж маму вона бачила лише ввечері та у вихідний день. Дідусь і татко загинули на війні. Але був ще маленький братик, для якого дівчинка власноруч майструвала вітрячки, літачки та кораблики.
Тамара Опанасівна належить до покоління, дитинство якого було перерване війною. Ще до війни дівчинка вміла читати. А потім усі підручники замінив “Кобзар” та бабусині козацькі й чумацькі сумовиті пісні.
У дитинстві дівчинка нада-вала перевагу хлопчачій компанії і гралася виключно
з хлопчаками.
Якщо у школі задавали писати твір на вільну тему, то Тамарі легше було висловлюватись у віршованій формі. А коли в
пам `яті народжувався якийсь рядок, то він, як правило, мав бути останнім і на нього
“треба було вийти”.
Після закінчення Гельмязівської школи, що на Черкащині, Тамара навчалася на факультеті журналістики Київського університету. Ще будучи студенткою, вона стала відомою поетесою. Перша збірка її поезій називалась “Пролісок”. На початку творчого шляху молоду поетесу помітив і благословив напутнім словом Максим Рильський. Першим редактором був Михайло Стельмах.
Тамара Опанасівна писала для дорослих та дітей. Але так вийшло, що Тамара Коломієць – відома дитяча письменниця. У її творчому доробку – понад 30 збірок оригінальних
казок, небилиць, лічилок,
смішинок, загадок.
Тамара Коломієць – щаслива мама і бабуся. Вона має двох дочок і шестеро онуків. Стежками матері пішла донька - талановита
поетеса Мар`яна Рочинь, а брат – Петро Коломієць – відомий сьогодні письменник, журналіст, автор багатьох історико-пригодницьких повістей. Письменниця продовжує працювати на літературній ниві
і тішить малечу своїми книжечками. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/storinki-z-zhittya-anatoliya-kachana.html | Сторінки з життя Анатолія Качана | https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/a5e833359acb7773179b871ea8adf054.pptx | files/a5e833359acb7773179b871ea8adf054.pptx | Сторінки з життя Анатолія Леонтійовича Качана
Презентацію підготувала
вчитель Броварського
навчально-виховного комплексу
Романовська Ганна Володимирівна
Анатолій
Леонтійович
Качан
народився
в 1942 році
Дитинство Анатолія Качана промайнуло серед розлогих південних степів, а зрілі роки пов`язані з морем і річками.
Народився Анатолій Леонтійович Качан у селі Гур'ївці, на Миколаївщині, у сім'ї токаря місцевої МТС. Від батька взяв відчуття землі, селянську
мудрість і спостережливість.
А від матері, чия пам'ять збері-
гала безліч усіляких пісень, переказів, бувальщин, —
доброту й любов до слова.
А потім письменник свою долю пов'язав із славнозвісним Дніпром-Славутою, оселившись на його березі в Києві. Степ і море - невід‘ємна частина творчості поета.
З дітьми А. Качан завжди розмовляє серйозно, ніколи не «ламає»
язика, не підлаштовується
під малечу. Стільки всіляких
скоромовок, дражнилок,
мирилок, забавлянок знає
він, що годі з ним і змагатися!
У зовнішній незворушності, небагатослівності, розважливості Анатолія Качана ховається широта натури, глибина думок, мислення.
Паперовий кораблик щодня
Відпливає в країну знання.
А під вечір оцей корабель
Повертає у рідний порт Фель.
З цим віршем пов`язаний кумедний випадок…
Якось на зустрічі з київськими школярами прозвучали ці рядки. А ввечері зателефонував батько одного з юних слухачів (сам штурман) і жартома поскаржився, що вони з сином до пізньої ночі просиділи над атласом, але порт Фель так і не знайшли…
До читанок, підручників з української мови, книг для позакласного читання включено понад п'ятдесят поезій Анатолія Качана.
Анатолій Качан не тільки відомий поет, а й досвідчений журналіст, сумлінний редактор, знавець літератури, заслужений працівник культури України, Відмінник освіти України, лауреат премій імені Миколи Трублаїні та імені Лесі Українки. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/storinki-z-zhittya-natali-zabili.html | Сторінки з життя Наталі Забіли | https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/acfe6e87b9f7bb64c3f7076b27fbe4ef.pptx | files/acfe6e87b9f7bb64c3f7076b27fbe4ef.pptx | Сторінки з життя Наталі Забіли
Презентацію підготувала
вчитель Броварського
навчально-виховного комплексу
Романовська Ганна Володимирівна
Наталя Львівна Забіла 1903 - 1985
Наталя Львівна Забіла народилася в Петербурзі у дворянській родині, де любили музику, поезію. З раннього дитинства дівчинці запам`яталися білі ночі, надокучлива мжичка і, цікаві батькові спогади про славетних предків-українців - діда та прадіда.
Зі спогадів письменниці…
“Нас у родині було семеро – сестер і братів, я по старшинству друга. Мама не вміла співати, а, укладаючи нас спати, читала вірші, яких знала напам `ять безліч.
Це було для нас найулюбленішою розвагою.”
У 1917 році Наталя Забіла з матір`ю опинилася в Україні, в невеличкому селищі Люботині, недалеко від Харкова. Щоб якось вижити, дітям довелось іти працювати. 17-річною дівчинкою Наталя учителювала й одночасно вчилася у Харківському інституті народної освіти.
Писати вірші, казки та оповідання Наталя почала ще в дитинстві. Згодом писала і для дорослих, і для дітей, нікому не віддаючи переваги. Але саме дитячою письменницею вона стала завдяки збірці “Ясоччина книжка”.
Наталя Львівна – не лише відома поетеса , а й талановита казкарка. Вона вважає, що ці твори для дітей обов `язково повинні мати щасливий кінець.
Поетеса широко відома як перекладач творів Олександра Пушкіна, Миколи Некрасова, Сергія Михалкова, Агнії Барто, Самуїла Маршака, Корнія Чуковського. Також успішно перекладала твори з французької, польської та інших мов. Вірші та казки письменниці перекладено багатьма мовами.
Наталя Забіла створила “Веселу абетку”, з якою дітям легко і цікаво вивчати літери. Крім того вона була автором підручників “Читанка” для 2 та 3 класів, які перевидавалися кілька разів.
У 1927 році за видатні досягнення у дитячій літературі Наталя Забіла стала першим лауреатом престижної республіканської премії імені Лесі Українки.
А в 1989 році дитячий журнал “Малятко” на її честь установив премію імені Наталі Забіли за кращий літературний та ілюстрований матеріал року, вміщений у часописі. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/storinki-z-zhittya-stepana-zhupanina.html | Сторінки з життя Степана Жупанина | https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/ff808b7d780d6f6cdb79522977650380.pptx | files/ff808b7d780d6f6cdb79522977650380.pptx | Сторінки з життя Степана Жупанина
Презентацію підготувала
вчитель Броварського
навчально-виховного комплексу
Романовська Ганна Володимирівна
Степан Ілліч Жупанин (1936 – 2005)
Між високими горами, рясно вкритими шовковими травами, на березі річки Синявки, що на Закарпатті, знайшло собі притулок місто Іршава (раніше було село).
Тут, у багатодітній селянській сім`ї Марії Петрівни та Ілька Андрійовича Жупанина народився син Степан, якому судилося стати відомим дитячим поетом.
Разом з іншими дітьми він бігав на пасовище збирав хмиз, ліщинові горіхи гриби, ягоди.
Зростав хлопчик серед гостроверхих смерек, гірських потоків, синіх полонин і співучих односельчан, які часто збиралися в їхній хаті на вечорниці. Сюди сходилися мешканці Зарічної околиці, щоб разом попрацювати і поспівати. Малий Степанко до кінця вечорниць був з дорослими, допомагав працювати.
У школі Степан був кращим учнем. Йому вистачало часу і на захоплення ляльковим театром. А в 7 класі перед початком вистави Степан виконав свого власного вірша-пісеньку “Мак і бджілка”.
Потім було навчання в Ужгородському університеті, аспірантура, вчителювання в сільській і міській школах, викладання в Ужгородському університеті і робота в Закарпатському інституті. А останні роки Степан Ілліч працював викладачем
Ужгородського
училища культури.
Степан Ілліч Жупанин –
український педагог,
доктор педагогічних наук,
професор,
лауреат премій імені Лесі Українки
заслужений працівник освіти України,
автор близько 300 наукових праць, підручників
письменник
Поет був переконаний – для дітей треба писати так, як і для дорослих, тільки ще краще. Своїми мелодійними поезіями Степан Жупанин привернув увагу композиторів, які зазначали, «що його вірші самі просяться на музику».
Понад 100 поезій
Степана Ілліча
стали піснями і навіть
вийшли окремим виданням. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/sofiya-kovalevskamatematik-i-literator.html | "Софія Ковалевська-математик і літератор" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/faaf3ad79d12662b7812cdb9833c25dc.pptx | files/faaf3ad79d12662b7812cdb9833c25dc.pptx | Софія Ковалевська-математик і літератор
Підготувала:
Ліцеїстка ІІІ-і курсу
Колодій Тетяна
Софі́я Васи́лівна Ковале́вська (* 15 січня 1850, Москва — 10 лютого 1891, Стокгольм) - математик, письменниця і публіцист. Професор Стокгольмського університету.
Авторка праць з математичного аналізу (диференціальні рівняння і аналітичні функції), механіки і астрономії.
О. Ковалевського — основоположника еволюційної палеонтології, що походив із старшинського роду на Слобожанщині.
Дитинство софії
Змалку в дівчини проявилися такі риси характеру, як зосередженість, наполегливість у досягненні мети і цілковита самостійність. Читати Соня навчилася сама. Пізніше до дітей взяли вчителів. Гувернантка-англійка вчила Соню хороших манер і англійської мови. Учитель Малевич викладав російську граматику, літературу, математику та інші предмети. Він був широко освіченою людиною, передовим педагогом.
Змалку в дівчини проявилися такі риси характеру, як зосередженість, наполегливість у досягненні мети і цілковита самостійність. Читати Соня навчилася сама. Пізніше до дітей взяли вчителів. Гувернантка-англійка вчила Соню хороших манер і англійської мови. Учитель Малевич викладав російську граматику, літературу, математику та інші предмети. Він був широко освіченою людиною, передовим педагогом.
Дитинство Софії
Два з половиною роки вона займалася арифметикою, потім пройшла курс алгебри простудіювавши популярний у той час двотомник Бурдона, (за яким у той час займалися студенти Паризького університету) вже в середині курсу її вчителю довелося почати викладати їй основи геометрії, а на шостому році навчання приступила до вивчення стереометрії - науки про геометричні фігури в просторі.
Два з половиною роки вона займалася арифметикою, потім пройшла курс алгебри простудіювавши популярний у той час двотомник Бурдона, (за яким у той час займалися студенти Паризького університету) вже в середині курсу її вчителю довелося почати викладати їй основи геометрії, а на шостому році навчання приступила до вивчення стереометрії - науки про геометричні фігури в просторі.
Коли Соні сповнилось 11 років, під час зимового перебування родини Крюковських у Петербурзі викладачем математики до неї запросили лейтенанта флоту О.М. Страннолюбського. Вже на перших заняттях викладача здивувало те, що дівчина так швидко засвоювала перші поняття з вищої математики — поняття границі, похідної тощо, «начебто вона їх раніше знала».
Соня пояснила: «У ту хвилину, коли ви пояснювали мені ці поняття, мені раптом пригадалося, що все це було написано в лекціях Остроградського, якими була обклеєна наша кімната, і саме поняття про границю здалося мені давно відомим».
Щоб жити самостійно і вчитися, восени 1868 Софія Василівна вступає у фіктивний шлюб (який пізніше став фактичним) з Володимиром Онуфрійовичем Ковалевським.
Пізніше Софія Ковалевська говорила, що пристрасть до науки вона отримала від предка, угорського короля Матвія Корвіна, любов до математики, музики і поезії від діда Шуберта, вільну і свободолюбиву вдачу - від Польщі, потяг до мандрування і невміння підкорятися загальноприйнятим звичаям - від прабабки циганки, а все інше - від Росії.
Софія була середньою з трьох дітей у сім'ї, мала сестру Анну та брата Федора. Коли дівчинці було шість років, батько вийшов у відставку і поселився в своєму родовому маєтку Палібіно, у Вітебській губернії.
Софія Василівна, працюючи у Веєрштраса вела власну творчу роботу. Першу невелику працю вона написала для математичного журналу, але вона не була надрукована через те, що до редакції кількома днями раніше надійшла аналогічна праця іншого автора. У цей період Софія Василівна написала три складних математичних праці. Перша з них називалася «Зведення де якого класу абелевих інтегралів третього рангу до інтегралів еліптичних», її дуже високо оцінив професор Веєрштрас.
Друга її праця - «Про форму кільця Сатурна» — доповнювала дослідження Лапласа з цього питання. Третя праця— «До теорії диференціальних рівнянь у частинних похідних» узагальнювала відповідні дослідження самого Веєрштраса. До Вейерштрасса цю тему досліджував відомий французький математик Коші. Теорема, що її довела Ковалевська, належить до класичних, вона увійшла до математичних курсів університету під назвою «теорема Коші-Ковалевської”.
ПоДії 1874 р.
1874 р. Ковалевська повертається до Петербурга. Зайняти посаду викладача математики у вищій школі вона не могла, бо це було жінкам категорично заборонено. Софія Василівна змушена була відійти на деякий час від наукової роботи. Вона поринула у літературно-публіцистичну діяльність: писала для газет наукові нариси і театральні рецензії. У домі Ковалевських можна було зустріти таких визначних учених, як Сєченов, Менделєєв, Чебишов, письменників — Тургенєва, Достоєвського та ін.
Ковалевська показує свої математичні праці Чебишову. Він дав їм високу оцінку за свіжість, глибину думок і, порадив одну з них прочитати на VI з'їзді природодослідників і лікарів, що мав відбутися у Петербурзі в 1879 р. Доповідь Ковалевської на тему «Зведення деякого класу абелевих інтегралів третього рангу до еліптичних інтегралів» вислухали з великою увагою. Видатні вчені М. Є. Жуковський і К. А. Тимирязєв щиро радили їй працювати й далі в цій галузі, бо вона «народилася для математики».
Літературна спадщина софії ковалевської
Особливо близько зійшлася Софія Василівна Ковалевська з письменницею Анною Шарлотою Едгрен. Вони написали велику драму «Боротьба за щастя»,яку було поставлено на російській сцені. У цій п'єсі вперше порушувалосьпитання про роль робітничого класу в розвитку суспільства.
У Стокгольмі С. В. Ковалевська написала також відомий роман «Нігілістка»і повісті «Спогади дитинства», «Сестри Раєвські». Крім цього, Софія Василівна писала статті і замітки на літературні та громадські теми догазет і журналів як російських, так і закордонних.
Не отримавши можливості займатися на батьківщині наукою (мала право тільки викладати арифметику в жіночій гімназії), Ковалевська стала співробітничати в газеті "Новий час", виступаючи як науковий оглядач і театральний критик. З її літературного доробку відомі повість "Нігіліст" (1884), драма "Боротьба за щастя", сімейна хроніка "Спомин дитинства" (1890), де авторка розказує про садибний побут 1860-х рр. про свою сестру А. В. Корвін-Круковську (по чоловіку Жаклар), учасницю Паризької Комуни, про Ф. М. Достоевського.
У цей час фіктивний брак Софії став справжнім. Восени 1878 року у Ковалевських народилася донька.
Одужавши після пологів, Софія Василівна продовжує наполегливу наукову працю, читає лекції в Лондоні, Парижі, Цюріху, викладає в Стокгольмському університеті. Чудово зарекомендувавши себе в університеті, вона була призначена ординарним професором і протягом 1884 - 1890 рр. прочитала 12 курсів. Крім занять педагогічною діяльністю співробітничала в журналі "Acta mathematica", займалася науковою і літературною роботою.
"Я все моє життя не могла вирішити: до чого у мене більше схильності - до математики чи до літератури?" , - говорила Ковалевська.
Рада університету обрала С. В Ковалевську штатним ординарним професором. Шведські газети помістили її портрети і біографію. Професор Міттаг-Леффлер одержував листи від газетярів Парижа, Лондона і Відня з проханням надіслати портрет і біографію С. В. Ковалевської. Наступного року в Стокгольмському університеті С. В. Ковалевській запропонували читати, крім лекцій з чистої математики, курс лекцій з механіки.
Поряд з читанням лекцій в університеті Софія Василівна наполегливо проводила дослідження. Світову славу Ковалевській принесла її фундаментальна праця «Обертання твердого тіла навколо нерухомої точки». До Ковалевської над цим питанням працювали Ейлер і Лагранж. Після їх праць тільки праці Ковалевської просунули вперед розв’язання цієї задачі.
Рада університету обрала С. В Ковалевську штатним ординарним професором. Шведські газети помістили її портрети і біографію. Професор Міттаг-Леффлер одержував листи від газетярів Парижа, Лондона і Відня з проханням надіслати портрет і біографію С. В. Ковалевської. Наступного року в Стокгольмському університеті С. В. Ковалевській запропонували читати, крім лекцій з чистої математики, курс лекцій з механіки.
Поряд з читанням лекцій в університеті Софія Василівна наполегливо проводила дослідження. Світову славу Ковалевській принесла її фундаментальна праця «Обертання твердого тіла навколо нерухомої точки». До Ковалевської над цим питанням працювали Ейлер і Лагранж. Після їх праць тільки праці Ковалевської просунули вперед розв’язання цієї задачі.
У 1888 р. Паризька академія наук оголосила третій конкурс на найкращу працю з цієї теми з видачею премії Бордена на три тисячі франків. Перші два конкурси не дали очікуваних результатів, і премію нікому не присудили. Софія Василівна надіслала свою роботу на конкурс, узявши за девіз французьку приказку: «Говори, що знаєш, роби, що повинен; що буде, те й буде”. На конкурс було подано 15 праць. Спеціальна комісія Паризької академії визнала, що твір під девізом «Говори, що знаєш», відмінний, що в ньому відкрито новий випадок. Враховуючи всі наукові якості цієї праці, комісія ухвалила присудити авторові твору збільшену премію: замість трьох тисяч — п'ять тисяч франків. Ця праця була надрукована в наукових записках Паризької академії наук за 1889 рік.
У 1888 р. Паризька академія наук оголосила третій конкурс на найкращу працю з цієї теми з видачею премії Бордена на три тисячі франків. Перші два конкурси не дали очікуваних результатів, і премію нікому не присудили. Софія Василівна надіслала свою роботу на конкурс, узявши за девіз французьку приказку: «Говори, що знаєш, роби, що повинен; що буде, те й буде”. На конкурс було подано 15 праць. Спеціальна комісія Паризької академії визнала, що твір під девізом «Говори, що знаєш», відмінний, що в ньому відкрито новий випадок. Враховуючи всі наукові якості цієї праці, комісія ухвалила присудити авторові твору збільшену премію: замість трьох тисяч — п'ять тисяч франків. Ця праця була надрукована в наукових записках Паризької академії наук за 1889 рік.
Протягом всього свого життя Софія Ковалевська відстоювала своє святе право - бути вченим, професором, дослідником нарівні з чоловіками. І їй це вдалося. Якщо перерахувати всі досягнення Ковалевської, всі її успіхи і нагороди, пригадати почесті, надані їй науковим світом, важко повірити, що ця жінка прожила на Землі всього сорок один рік. Вона померла 29 січня 1891 року в Стокгольмі.
Протягом всього свого життя Софія Ковалевська відстоювала своє святе право - бути вченим, професором, дослідником нарівні з чоловіками. І їй це вдалося. Якщо перерахувати всі досягнення Ковалевської, всі її успіхи і нагороди, пригадати почесті, надані їй науковим світом, важко повірити, що ця жінка прожила на Землі всього сорок один рік. Вона померла 29 січня 1891 року в Стокгольмі.
Дякую за увагу!
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/stiv-dzhobs.html | Стів Джобс | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/ae77987533ee8cb374e258dbacd5d6cb.pptx | files/ae77987533ee8cb374e258dbacd5d6cb.pptx | Steve Jobs.
History of creation of the company apple
The history of this legendary company has begun in far 1970, with two enterprising young men Steve Jobs and Steve Voznjaka, started to trade in the first self-made personal computers. Business has gone uphill and in 1976, having received financing, company Apple has been organized.
In those of year, personal computers gathered, basically enthusiasts under the various schemes published in magazines. Modular computers, such as Commodore, certainly, too were, but they were on sale, at first, not so in large quantities. And only with an exit of personal computer Apple 2, it was already possible to speak about mass character, after all models of these computers were issued by millions.
Till 1980, various updatings of successful child Apple ll were on sale basically. In 1980 the new computer from ruler Apple – Apple lll has been let out, but for some reasons its sales were not so successful as its predecessor.
The history of this legendary company has begun in far 1970, with two enterprising young men Steve Jobs and Steve Voznjaka, started to trade in the first self-made personal computers. Business has gone uphill and in 1976, having received financing, company Apple has been organized.
In October, 2001, the first has been presented iPod, making deafening success all over the world. By 2007, it has been sold about 110 million players of this company. Same 2007, the company has gone further, having presented to the world the new creation – iPhone 2G, which, already by the developed tradition as has made furor.
Now the company develops these directions. Worldwide products of this company – computers Macintosh are on sale – now have removed to professional circle of designers and developers. Computers iMac – personal computers for a wide range of consumers. Laptops iBook. Players iPod 6 and 7 generations, and also iPhone 3 and 4 generations.
Steve Jobs's citations
"Nobody wants to die. Even people who want to get on heavens do not want to die. And all the same, death – destination for all of us. Anybody never could avoid it. And should be, because Death, probably, the best invention of Life. It – the reason of changes. It clears old to open road to the new. Now new are you, but once (not very much and long remains) – you become old and you will clear. Forgive for such dramatic nature, but it is truth."
If you live every day as if it last, sometime you will appear are definitely right
— There is no such concept as the successful person who has never stumbled and has not committed an error. There are only successful people who have committed errors, but then have changed the plans, being based on these errors. I just one of such guys.
— Don't allow noise of another's opinions to interrupt your internal voice. And the most important: have bravery to follow the heart and intuition. They somehow already know the one whom you want to become actually
You learn that search, when will find.
Problem in that I became more senior and has understood that technological novelties aren't capable to change the world really. Excuse, but it is truth. This understanding comes with the advent of children. You are born, grow old, and then die. And so there are many years. And it won't change anything
Three apples have changed our world: with the first have tempted Eve, the second has woken Newton, and the third has caught sight to Steve Jobs. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rembrant.html | "Рембрант" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/ac75334939a9970dc5d45e9d97e8f060.pptx | files/ac75334939a9970dc5d45e9d97e8f060.pptx | Рембрандт
(1606-1669) - голландський художник, художник і гравер, великий майстер світлотіні, найбільший представник золотої доби голландського живопису.Він зумів втілити у своїх творах весь спектр людських переживань з такою емоційною насиченістю, якої до нього не знало образотворче мистецтво.
Рембрандт Харменс ван Рейн
Народився Рембрандт в Лейдене в сім'ї мірошника Харменса ван Рейна. Дуже рано виявилася у хлопчика схильність до живопису. Недовго провчившись в Лейденськом університеті, молодий Рембрандт цілком віддався мистецтву. Три роки пробув він в майстерні живописця Сваненбюрха, а потім декілька місяців у амстердамського художника Пітера Ластмана. Але більше, ніж у них, вчився Рембрандт у самого життя: він допитливо вдивлявся в навколишній світ, спостерігав за мімікою і жестами людей, вивчав ефекти освітлення.
У 1632 р. Рембрандт переїхав в Амстердам і швидко завоював там популярність. Число замовників безперервно росло. Подібно іншим голландським художникам, Рембрандт умів живо написати людську особу, відтворити м'які складки тканин і холодний блиск металу. Але вже в цей період він багато в чому перевершує по глибині і різноманітності задумів своїх побратимів по кисті.
Груповий портрет «Урок анатомії доктора Тюльпа»(1632) приніс художнику успіх. На хвилі успіху майстер узяв шлюб з Саскією ван Ейленбюрх (1634), дочкою бургомістра міста Лаувердена. Рембрандт завдяки вдалому шлюбу увійшов у коло заможних людей. Тепер Рембрандт не встигає писати портрети. З'явилися великі гроші і він купує оселю в Амстердамі. Там же влаштовує майстерню і починає збирати витвори мистецтв.
Урок анатомії доктора Тюльпа
Прагнучи до все більшої і більшої натхненності образів, Рембрандт жертвує зовнішніми подробицями і декоративними ефектами, нехтуючи часом і вимогами замовників.
Показова в цьому відношенні історія з картиною, що отримала пізніше назву «Нічна варта» (1642). Ця велика картина повинна була являти собою груповий портрет членів стрілецької гільдії. Однак Рембрандт представив їх як варту, що йде у похід.Рембрандт, відмовившись від прийнятого в той час рівного розташування фігур і статичного зображення всіх учасників, задумав сцену, повну рушення.
Нічна варта
У рік створення картини «Нічна варта» художник пережив велике особисте горе: померла його кохана дружина Саськия. Він залишився один з однорічним сином Тітусом. Рембрандт багато писав його в різному віці, відмічаючи з великою теплотою зростаючу вдумливість і допитливість хлопчика.
Після восьмирічного терміну художник багато заборгував та не зміг сплатити гроші. Майно художника описують судові пристави і продають на публічному аукціоні.
Майно, нажите за кілька років, продали за 6 тисяч флоринів. Після цього Рембрандт переїхав до бідної оселі на околиці.
1663 року померла Хендрік'є. 1668 року помер син Тітус. Останньою втіхою старого стала 14-літня дочка від Хендрік'є, Корнелія, яку назвали на честь матері Рембрандта. Смерть прийшла до нього 4 жовтня 1669 року. Поховали на цвинтарі для бідних. Могила не збережена. Лише на стовпі є табличка, що саме тут знайшов свій останній спокій один з найдорожчих художників світу.
З 1629 до 1669 майстер написав близько 60 автопортретів. Спадок майстра близько 600 картин, 300 офортів, 2000 малюнків.
офорт «Млин-вітряк» (1641)
Провідні музеї світу пишаються картинами Рембрандта в своїх збірках-Лувр, Метрополітен в Нью-Йорку, Кассель, Мадрид ,Берлін, Національна галерея в Лондоні, Амстердам, Петербург, Стокгольм, Дрезден.
Визначним явищем у театрі стала п'єса Дмитра Кедріна (1907–1945) «Рембрандт» (за віршованою поемою 1940 р.).
«Повернення блудного сина» — знамените полотно Рембрандта за сюжетом притчі із Нового завіту (Євангеліє від Луки 15, 20 - 24 ) про блудного сина, експонується в Ермітажі.
Три дерева (1643)
Автопортрет в образі Зевксіса,
Автопортрет в береті з піднятим комірцем
«Даная» (1636—1647) |
https://svitppt.com.ua/biografiya/serov-valentin-oleksandrovich.html | Сєров Валентин Олександрович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/aba0e5c424242e5357983073ea75f634.pptx | files/aba0e5c424242e5357983073ea75f634.pptx | Сєров Валентин Олександрович Автопортрет, 1880 рр.
Валентин Сєров — російський художник кінця 19 — початку 20 ст., представник російської гілки імпресіонізму. Малював портрети, побутові картини, пейзажі. Зробив спроби в стінопису. Надзвичайно обдарований художник-графік.
Валентин Олександрович Сєров народився в артистичній родині. Мати була піаністкою, батько — композитор. Як і в багатьох артистичних родинах, дитина була покинута. Сєрова підлітка пам'ятають похмурим, мовчазним, малоконтактним. Про невеселе дитинство та юність майбутнього художника свідчать і його ранішні графічні автопортрети, яких він зробив декілька
«Автопортрет», 1883 р., Держ. Російський музей
«Автопортрет в 15-річному віці», 1880 р.
Навчання 1880 року він вступив до Імператорської Академії мистецтв. Головним наставником в академії був П. П. Чистяков, другорядний художник, але цікавий педагог. Саме у нього начався і Врубель. Серов залишив Академію у 1884 році і почав працювати самостійно.
Серов рано перетворився на видатного художника. Пройшовши могутню художню школу у Рєпіна, доброго малювальника, Серов вдосконалював мистецтво малювання усе життя. Він з тих, чиї малюнки дорівнюють картинам олійними фарбами і мають окрему мистецьку вартість. Пізніше він з віртуозною легкістю виконуватиме замови на театральні афіші, що стали новим словом в російському мистецтві, як новим словом в мистецтві Франції стали афіші Тулуз-Лотрека (1864 — 1901).
Афіша для балерини Анни Павлової, 1909 р.
Марія Мамонтова верхи, 1884 р.
Портрет співака Шаляпіна, 1905 р
Генріетта Гіршман
Костянтин Бальмонт, 1905 р.
Ілля Репін , 1901 р.
Ескіз до портрета
Російське село взимку.
Венеція
Церква в Абрамцево взимку
В садибі Домотканово.
Зінаїда Юсупова, Фрагмент
Ольга Орлова, Фрагмент.
Марія Акімова
Софья Боткіна, Фрагмент
Дякуємо за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-lisenko.html | "Микола Лисенко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/1e0ea3f5d220b80384afe033ca51a26d.pptx | files/1e0ea3f5d220b80384afe033ca51a26d.pptx | Микола Лисенко
Підготувала учениця 10-Ф класу Семененко Анна
Микола Віталійович Лисенко — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч. До найвідоміших творів Лисенка належать, зокрема, гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» й інші, його Друга фортепіанна рапсодія, Елегія для фортепіано, кантати «Б'ють пороги», «Радуйся, ниво неполитая» (на слова Тараса Шевченка) й інші. Лисенко створив численні аранжації народної музики для голосу й фортепіано, для хору та інших складів, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка (романси, хори, кантати).
Біографія
Ранні роки
Микола Лисенко народився в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника Орденського кірасирського полку.
Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Освіту здобула у Петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат, розмовляла майже виключно французькою і примушувала до цього всіх членів родини.
Походив з козацько-старшинського роду Лисенків. Як одного з засновників роду історичні документи засвідчують Якова Лисенка. 1855 — М. Лисенко почав навчання у привілейованому навчальному закладі — 2-й Харківській гімназії. У Харкові він навчався у відомих музикантів М. Дмитрієва і чеха Вільчека. Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали, де він виконував п'єси Моцарта, Бетховена, Шопена, блискуче імпровізував на теми українських народних пісень.
Закінчивши гімназію, Лисенко вступив на природничий факультет Харківського університету. Але 1860 р. через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола разом із троюрідним братом Михайлом Старицьким перевівся до Київського університету. Його він закінчив з відзнакою, а 1865 р. навіть захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей».
Серед українського студентства університету панувала атмосфера патріотизму, і це сприяло формуванню Лисенка як громадського діяча. Він належав до «Київської Громади», працював у кількох гуртках, пов'язаних з етнографічною діяльністю, викладанням у недільних школах, заснував і провадив студентський хор, організовував концерти.
З 1865 по 1867 рік, одразу після закінчення Київського університету, Лисенко працював у Таращі на посаді мирового посередника. Там же в Таращі на посаді офіцера драгунського полку служив і батько Миколи Лисенка, Віталій Романович. У цей період Лисенки активно збирали фольклор і опублікували розвідку «Про історичні вподобання у смаках і модах народного одягу у Сквирському та Таращанському повітах». З 1867 року Микола Лисенко навчався у Лейпцизькій консерваторії. Студіював головно як піаніст, проте значне місце в навчанні займали й лекції з музично-теоретичних дисциплін. Окрім того освоював гру на скрипці й органі, та брав додаткові лекції з композиції та теорії музики. Його педагогами були Карл Рейнеке (фортепіано, приватні лекції з композиції та оркестрування), Ігнац Мошелес (фортепіано), Фердинанд Давід (клас ансаблевої та оркестрової гри), Ернст Венцель (фортепіано), Ернст Фрідріх Ріхтер (теоретичні дисципліни: складний контрапункт, імітація, канони, хорали на певний мотив), Роберт Веніамін Паперітц. У вільні хвилини Лисенко відвідував оперний театр, картинні галереї, церкву св. Томи, Гевандгаус. Концертне життя Лейпцига справляло сильне враження на Лисенка. З листів до рідних постає образ кмітливого молодика, який усе помічав, але вбирав у себе лише те, що вважав корисним та потрібним. Незважаючи на зайнятість, був активним пропагандистом українства в Європі.
28 грудня 1867 року у Празі відбувся надзвичайно успішний концерт Лисенка, де він виконав багато українських пісень у власних фортепіанних аранжуваннях.
Влітку 1868 року Лисенко одружується з Ольгою О'Коннор, яку він узяв зі собою до Лейпцига.
1869 — завершив навчання у консерваторії, пройшовши 4-річний курс навчання усього за два роки. В час навчання написав декілька інструментальних творів, зокрема 1-у частину симфонії та симфонічну увертюру «Ой запив козак, запив», струнний квартет та тріо, а також видав свою першу збірку українських народних пісень для голосу й фортепіано. Тоді ж Лисенко написав і свої перші твори на слова Тараса Шевченка: «Заповіт», «Ой одна я, одна», «Туман, туман долиною».
Повернувшись до Києва, Лисенко відновлює свої концертні виступи, але вже в новому статусі — як професійний піаніст. 1 лютого 1870 р. в залі Дворянського зібрання (сьогодні зала Київської філармонії) він дає великий концерт. Виконує чотири фантастичні п'си Шумана, фантазію "Мандрівник" Шуберта, п'єси із власної сюїти. Тоді ж прозвучало й кілька творів з першої Лисенкової серії "Музики до Кобзаря" у виконанні співака М. Богданова. Перший концерт мав великий успіх, тож Лисенко вирішив продовжувати цю справу. Квитки на Лисенкові концерти розкуповувались заздалегідь, а слухачі приїжджали навіть із провінції. Побачивши зацікавленість публіки, Лисенко вже з кінця 1870-х років виступає не лише у Києві, а й у Полтаві, Чернігові, Катеринославі тощо. Лисенко провів чотири великих гастрольних турне: 1892—3, 1897, 1899, 1902 рр. Програма складалась із двох відділів — на початку Лисенко виступав як піаніст з виконанням власних творів, а потім співав хор, якому Микола Віталійович акомпанував. Всю організаційну роботу також виконував композитор. Це була потужна пропаганда української музики.
1874–1875 — вдосконалював майстерність у Петербурзі в М. Римського-Корсакова.
5 (17) грудня 1872 року в приміщенні початкової школи сестер Марії та Софії Ліндфорс (будинок № 21 на вул. Фундуклеївській) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — «Чорноморці», автором якої був Микола Лисенко. Постановник опери — двоюрідний брат композитора Михайло Старицький. Він же — автор лібрето (за мотивами твору Якова Кухаренка).
Зрілий період
1878 — займав посаду педагога з фортепіано в інституті шляхетних дівчат. Тоді ж настають зміни і в особистому житті — Микола Віталійович взяв другий (цивільний) шлюб з Ольгою Липською, яка була піаністкою і його ученицею. Від цього шлюбу мав 7 дітей (двоє з них померли в ранньому віці). Цікаво, що своїй громадянській дружині Лисенко не присвятив жодного твору (натомість своїй першій дружині Ользі О'Коннор він присвятив 11 творів, серед яких обробка української народної пісні «Ой на гору козак воду носить...»).
З 1869 р. жив у Києві, де працював учителем гри на фортепіано, а 1904 року відкрив власну музично-драматичну школу.
Лисенка переслідував царський уряд, 1907 року він був на деякий час заарештований. Помер 6 листопада 1912 року у Києві, похований на Байковому кладовищі.
Творча спадщина
Микола Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. Суттєву роль у цьому відіграє як його композиторська, так і етнографічна діяльність.
Етнографічна спадщина Лисенка — запис весільного обряду (з текстом і музикою) у Переяславському повіті, запис дум і пісень кобзаря О. Вересая, розвідки «Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и песен, исполняемых кобзарем Остапом Вересаем» (1874), «Про торбан і музику пісень Відорта» (1892), «Народні музичні інструменти на Вкраїні» (1894).
У композиторській спадщині Лисенка важливе місце займають твори на тексти Тараса Шевченка. Музика до «Кобзаря», «Радуйся, ниво неполитая», «Б'ють пороги», «Гайдамаки», «Іван Гус» тощо, що стали наріжним каменем подальшого розвитку українського академічного музичного мистецтва та утвердження його самобутності. Лисенко — автор опер «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1885), «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), дитячих опер «Коза-дереза» (1880), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/uhtomskiy-oleksandr.html | Ухтомський Олександр | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/1bd7b5c93b078190a4c5731624d966eb.pptx | files/1bd7b5c93b078190a4c5731624d966eb.pptx | Відомий фізіолог. Досліджував проблеми фізіології нервової системи. Створив учення про домінанту як головного принципу роботи нервових центрів та організації поведінки. Вивчав можливості використання психоаналізу в його взаємодії з фізіологією нервової системи. У 1928 р. опублікував книгу «Психоаналіз та фізіологічна теорія поведінки».
Ухтомський
Олексій Олексійович
(1875 – 1942)
Олексій Олексійович Ухтомський народився 13 (25) червня 1875 року в родовому маєтку князів Ухтомських (Рюриковичі) у с. Вослома Ярославської губернії в сім'ї відставного військового Олексія Миколайовича Ухтомського (1842-1902 ) і його дружини Антоніни Федорівни, (1847-1913). Крім Олексія і померлих ще в дитинстві Володимира і Миколи, у них були дочки Марія та Єлизавета і старший син Олександр, згодом архієпископ Андрій (1872-1937).
ВЧЕННЯ ПРО ДОМІНАНТУ
Головним відкриттям Ухтомського прийнято вважати розроблений ним принцип домінанти - теорію, здатну пояснити деякі фундаментальні аспекти поведінки і психічних процесів людини. Принцип домінанти описаний ним у праці «Домінанта як робочий принцип нервових центрів» та в інших наукових працях. Цей принцип з'явився розвитком ідей Н. Введенського.
Термін «домінанта» Ухтомський, за його власними словами, запозичив з книги Ріхарда Авенаріус «Критика чистого досвіду». У примітці до роботи «Домінанта як робочий принцип нервових центрів» Ухтомський пише:
• Я вживаю цей термін у сенсі Авенаріус: «У конкуренції залежних життєвих рядів один з них доводиться розглядати як домінанту для даного моменту, в напрямку якої визначається тоді загальна поведінка індивідуума ».
ПАМ'ЯТЬ
• На будинку в Санкт-Петербурзі, де з 1906 по 1942 рік жив Ухтомський (16-а лінія Васильєвського острова , будинок 29), встановлено меморіальну дошку.
• У 1994 році РАН заснована Премія імені А. А. Ухтомського.
• НДІ фізіології ім. А. А. Ухтомського СПБДУ.
• 20 вересня 1990 в Рибінську в будинку на колишній Рівненське ГРП вулиці (нині вулиця академіка Ухтомського), де пройшли дитячі і юнацькі роки вченого, було відкрито Меморіальний Будинок-музей академіка О. О. . Ухтомського.
•Нарис фізіології нервової системи. - 1945.
•Фізіологія рухового апарату. - 1927.
•Інтуїція совісті. - Петербурзький письменник, 1996
•Вчення про парабіоз.
•Особа іншої людини. - Видавництво Івана Лімбаха, 2008
•Домінанта.
•Фізіологічний спокій і лабільність як біологічні чинники. - Л., 1937.
БІБЛІОГРАФІЯ
Підготувала: учениця 9 класу Пархоменко А. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/stiven-pol-dzhobs.html | "Стівен Пол Джобс" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/387eff664d636a0af70a777e812eac80.pptx | files/387eff664d636a0af70a777e812eac80.pptx | Стівен Пол Джобс (24 лютого 1955 - 5 жовтня 2011), відомий як Стів Джобс – американський підприємець і винахідник. Був співзасновником, головою ради директорів і головним керуючим корпорації Apple.
Біографія
Стівен Джобс народився 24 лютого 1955 в містечку Маунтін-В'ю, штат Каліфорнія. Його дитинство і юність пройшли там же, у прийомній сім'ї Пола і Клари Джобс, яким був відданий на виховання.
У школі, захопившись електронікою і тяжіючи до спілкування зі старшими хлопцями, Джобс знайомиться із Стівом Возняком, своїм майбутнім колегою по компанії Apple. Перша їхня спільна робота межувала з хуліганством: два Стіва змайстрували BlueBox ( «Синя коробка») - пристрій, що дозволяло здійснювати безкоштовні телефонні дзвінки на далекі відстані. Згодом, згідно з легендою, на основі тієї ж схеми вони побудували перший спільний бізнес. Возняк виготовляв ці пристрої під час свого навчання в Берклі, а Джобс, будучи учнем старших класів, займався їх продажем.
Стів Джобс і Стів Возняк (1976)
Стівен Джобс і Стівен Возняк стали засновниками компанії «Apple». Займалася виробництвом комп'ютерів власної конструкції, вона була заснована 1 квітня 1976, а зареєстрована офіційно на початку 1977 року. Автором більшості розробок був Стівен Возняк, тоді як Джобс виступав маркетологом.
Стів Джобс і Стів Возняк (1978)
Apple II
Першим персональним комп'ютером, який представили Стів Джобс і Стів Возняк, був Apple I за ціною 666 доларів 66 центів. У наслідку був створений новий комп'ютер Apple II. Успіх комп'ютерів зробив Apple ключовим гравцем ринку персональних комп'ютерів.
У грудні 1980 р. відбулася перша публічна продаж акцій компанії (IPO), що зробило Стіва Джобса мульти-мільйонером.
Комп’ютери Apple Macintosh
На початку 1980-х років Джобс був одним з перших, хто побачив комерційний потенціал керованого мишею графічного інтерфейсу користувача, що призвело до створення Macintosh.
Джобс передає екземпляр першого Macintosh директору німецького музею Отто Мейру (1985)
Pixar Animation Studios
Під керівництвом Джобса Pixar випустила такі фільми, як «Історія іграшок» і «Корпорація монстрів» та ін
Спочатку створювалася як розробник високоякісного графічного апаратного забезпечення.
Джобс і iMac, найбільш продаваний комп'ютер на ринку (1999)
У 1996 році Apple оголосила, що купить NeXT, тим самим повернувши Джобса в компанію, яку він заснував.
У 1997 р. Стів Джобс стає тимчасовим виконавчим директором Apple.
У 2000 р. з назви посади Джобса зникло слово «тимчасовий»
Презентація червоного iMac в Сан-Франциско (1999)
Перший іPod (2001)
Неймовірно компактний і портативний музичний плеєр оснащений кнопками, з вбудованим FM-радіо, крокоміром, кріпленням і безліччю інших функцій.
Перший iPhone (2007)
iPhone - лінійка чотирьохдіапазонний мультимедійних смартфонів, розроблена корпорацією Apple. Смартфони поєднують в собі функціональність плеєра iPod, комунікатора та інтернет-планшета.
Перший iPad (2010)
iPad - інтернет-планшет, що випускається компанією Apple. Пристрій був представлений на презентації в Сан-Франциско Стівом Джобсом 27 січня 2010.
24 серпня 2011 Джобс оголосив про те, що він залишає посаду генерального директора Apple Inс., Оскільки більше не може "відповідати своїм обов'язкам і очікуванням".
5 жовтня 2011 Джобс помер. Причиною смерті стала зупинка дихання, викликана злоякісною пухлиною підшлункової залози
Похорон Джобса пройшли 7 жовтня, причому їх місце було залишено в таємниці.
Джобс був одружений. У нього залишилося четверо дітей. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/diego-velaskes.html | Дієго Веласкес | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/30f73b81273642c5d4ae9277ca58095c.pptx | files/30f73b81273642c5d4ae9277ca58095c.pptx | Дієго
Веласкес
Підготувала
Вавілова
Ірина
Найвидатніший іспанський художник-реаліст, який заклав основи психологічного портрета в мистецтві Європи. Увагу художника привертали міфологічні, історичні картини, краєвид, побутові сцени.
Дієго Веласкес
Дієго Веласкес народився в Севільї в 1599 році, у незаможній дворянській родині вихідців із Португалії. Навчався живопису в рідному місті у Франсиско Еррери-Старшого та у Франсіско Пачеко, з донькою якого, Хуаною Міранді, він одружився в 1618 році.
Картина зчинила фурор («Портрет Філіпа IV із проханням», 1623 р, не збереглася). Веласкесу виплатили гонорар, потім призначили ренту, а також прийняли на посаду придворного художника. Філіп IV повторив йому обіцянку Олександра Македонського до Апеллеса: «ніхто, крім тебе, писати мене більше не буде».
Перша подорож до Італії
У 1629—1631 році Веласкес подорожує по Італії. Знайомство з творами великих художників Італії вплинуло на стиль живописця — він зробився більш вільним та блискучим, колорит менш темним в тінях, що передає натуру в яскравому освітленні.
У 1634 р. відомий художник отримав почесне звання королівського гардеробмейстера, у 1643 році — камердинера, у 1642—1644 рр. він супроводжував короля в його поході на Арагон.
Друга подорож до Італії
Наприкінці 1648 року Веласкес здійснив другу подорож до Італії - найвдалішим доробком, написаним у цій поїздці, став портрет папи Інокентія X. В Італії художника чекав гучний успіх, його було обрано членом римської академії.
Відвідав Веласкес і Неаполь, що тоді належав Іспанії.Владу іспанської корони уособлював віце-король.Придворним художником іспанького короля в Неаполі був Хосе де Рібера. Так зустрілися два великих іспанських майстра 17 століття.Веласкес не відчував в Рібері конкурента і всіляко сприяв придбанню картин Рібери в Мадрид, хоча іх художні манери значно розходились.
Хвороба і смерть
В 1652 р. художник був призначений королівським обер-гофмаршалом. Нова посада Веласкеса (у його обов'язки входила підготовка й організація свят при дворі) віднімала багато сил і часу. Після великого свята на кордоні із Францією, присвяченого одруженню інфанти Марії-Терезії із французьким королем Людовіком XIV, художник важко занедужав, і незабаром після повернення в Мадрид, 6 серпня 1660 року помер.
Севільський період
Ранні полотна севільского періоду в основному були створені в жанрі бодегонів (ісп. bodegon - трактир). Загалом, то були натюрморти, кухонні сцени, трактирні замальовки. («Сніданок», близько 1617-1618; «Стара куховарка», близько 1620; «Сніданок двох юнаків», «Водонос», близько 1621). У схожому стилі написані й кілька релігійних картин цього ж періоду - «Поклоніння пастирів», «Поклоніння волхвів» (1619); «Христос у будинку Марфи й Марії» (близько 1620).
Насамперед у них відчувається уважне вивчення молодим Веласкесом караваджистського мистецтва, багато зразків з якого були доступні в Севільї. А також довге перебування в майстерні Пачеко: робота з натури, старанність малюнка, точність подібності з моделлю.
“Сніданок”
«Стара куховарка»
“Водонос”
«Христос у будинку Марфи й Марії»
Придворний живописець
У мадридський період майстерність художника вдосконалюється. Він звертається до екстраординарних для іспанського живопису античних сюжетів («Вакх, або п'яниці», 1628-1629, «Кузня Вулкана», 1630), а також історичних - «Здача Бреди» (1634).
Портрети, створені Веласкесом в 1630-1640 роках, принесли йому заслужену славу майстра цього жанру. Хоча в портретах Веласкеса звичайно відсутні жести й рух, вони надзвичайно реалістичні й природні. Тло підібране так, щоб максимально відтінювати фігуру, колірна гама сувора, але пожвавлюється ретельно підібраними сполученнями кольорів. Веласкесу вдавалося в портреті передати характер людини, показати суперечливість рис його характеру.
Найвідоміші портрети дона Хуана Матеоса (1632), генерала Олівареса (1633), кінний портрет короля Філіпа III (1635), папи Інокентія X (1648).
Портретам пізнього періоду творчості Веласкеса у великій мірі властиві артистизм і психологічна завершеність (інфанта Марія Тереза, 1651; Пилип IV, 1655-1656; інфанта Маргарита Австрійська, близько 1660).
Вакх, або п'яниці
«Кузня Вулкана»
«Здача Бреди»
Портрет инфанта Дона Фернандо Автрийского (Младшего брата Филиппа IV) на охоте. 1632/33
Филипп III верхом. 1634/35.
Окровавленная одежда Иосифа принесенная Иакову. 1630.
Инфанта Маргарита. 1653.
Инфанта Маргарита. 1636.
Королева Маргарита верхом. 1634/35.
Принц Балтазар Карлос с карликом.
Карлик с книгой на коленях (Дон Диего де Аседо, ель Примо). 1645.
Карлик Франциско Лезано. 1643-45.
Туалет Венеры 1649-51 г.
Марс, бог войны 1640 г.
Дякую за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/stepan-bandera3.html | Степан Бандера | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/d8137e2de62647b0e8c0558ac9527aba.pptx | files/d8137e2de62647b0e8c0558ac9527aba.pptx | Наочний посібник для вчителів, вихователів, батьків, гувернерів.
Демонстраційний матеріал в малюнках
1000 великих українців
1.Степан Бандера – провідник української держави.
2.Михайло Остроградський – фундатор математичної школи в Україні.
3.Олександр Довженко – філософ екрану.
4.Іван Миколайчук – “майстер екрану”.
Демонстраційні матеріали в малюнках для бесіди
Зміст матеріалів:
Бандера
Степан
1 січня виповнюється 101 рік з дня народження С.Бандери – одного з найбільших борців за незалежність України і до цього часу однією з контраверсійних постатей в модерній українській історії.Таких історичних постатей небагато в будь-якого народу.
Народився С.Бандера в сім’ї священника, в с.Старий Угринів на Калущині в Галичині, яка в той час належала Австро- Угорській монархії разом з двома іншими Західноукраїнськими територіями: Буковиною і Закарпаттям.
На цьому слайді С.Бандера зображений зі своїми старшими друзями у центрі.Дитячі роки провів у с.Старий Угринів в домі своїх батьків,дідів,виростаючи в атмосфері українського патріотизму, національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. Вдома була велика бібліотека, часто в гості приїзджали активні учасники українського національного життя Галичини:його вуйки - Павло Глюдзінський – один із засновників “Маслосоюзу” і “Сільського господарства”, Яросла Весоловський – посол до Віденського парламенту, М.Гаврилко – скульптор та інші.
В 1933 р. С.Бандера спланував і провів шкільну акцію спрямовану проти спроб польського уряду полонізувати українське шкільництво.
В юнацькі та студентські роки навчався у Львові в політехнічній школі, однак не закінчив бо був ув’язнений за політичну діяльність. Активно приймав участь в товаристві “Основа”, в товаристві “Сільський Господар”, займався піднесенням агрокультури в Західній Україні.
Також брав активну участь у спортивному житті молоді, а саме:”Український студентський спортивний клуб”, “Луг у Львові”.До його спортивних вподобань належали: біг, плавання, лащетарство кошиківка і передусім мандрівництво.У вільний час Степан залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі та мандоліні. Не курив та не вживав алкоголь.
На цій картинці ви бачите ті рідкісні сімейні хвилини, де Андрій Бандера – баько разом із своїми дітьми Степаном і Лесею проводять дозвілля на природі.
У зрілі роки вів активну політичну діяльність щодо незалежності України, неодноразово за свої політичні погляди був арештований а саме в червні 1934 року в ході Варшавського процесу 1935-1936рр. і львівського процесу 1936р. був засуджений до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув’язнення.
В 1939р. очолив течію Організації Українських Націоналістів, яка стояла в опозиції до методів і тактики діяльності ОУН під керівництвом Мельника.
10 лютого 1940 р. у Кракові був створений революційний провід ОУН на чолі з Бандерою і затверджений у квітні 1941р. Великим збором ОУН.
Після початку радянсько-німецької війни червень 41-45р. С.Бандера ставить перед собою єдине завдання відновити українську державу, тому 30 червня 1941 р. завдяки Бандері у Львові було проголошено Українську державу,яку очолив Ярослав Стецько.
На цьому фото ви бачите могилу найкращого друга Степана Бандери Євгена Коновальця , який прощається з другом навіки.
Через політичну активну діяльність Бандери, занепокоїлось керівництво СРСР,тому 15 жовтня 1959р. у Мюнхені агент КДБ Богдан Сташинський пострілом із спеціально виготовленого пістолета (стріляв ампулами з ціаністим калієм) та вбив Бандеру.
На цьому фото ви бачите Степана Бандеру та останнього провідника ОУН-УПА Василя Кука , який з 1986 р. до останніх своїх днів перебував під наглядом КДБ. Помер Василь Кук в Києві 9 вересня 2007 р. на 95 р. життя.
2008 р. проголошений роком Бандери .1 січня 2008р. йому виповнилося б 100 років. Це був невідомий український патріот,який наперекір усім: радянській системі,фашистській диктатурі та польському конорові зробив Україну відомою, а себе одним із ідеологів українського націоналізму та національно-визвольного руху в Україні. Похований Степан Бандера в Мтонхені,його рідне село Старий Угринів стало своєрідною “Меккою” для Українців.
м. Калуш Івано-Франківська обл. ВПУ №7
2008-2009рр.
.
Підготували учні: група № 25 за спеціальністю “Кухар-офіціант”; група № 17 за спеціальністю “Кухар-офіціант”Стус Л.І.; група №5 Матвієнко Д.І. за спеціальністю “Кухар-офіціант”; група №21 Завальницький В.М. за спеціальністю “Муляр, маляр гіпсокартонних конструкцій”.
Під керівництвом викладача
суспільних дисциплін
Шкіри Н.З. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pavlov-ivan-petrovich1.html | Павлов Іван Петрович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/c5da8a9240712c5b39190bf7b0f3b757.pptx | files/c5da8a9240712c5b39190bf7b0f3b757.pptx | Павлов Іван петрович
Павлов Іван петрович
фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник найбільшої російської фізіологічної школи; лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології у 1904 «За роботу з фізіологіїтравлення».
Дослідження
Павлов понад 10 років присвятив тому, щоб отримати фістулу (отвір) шлунково-кишкового тракту. Зробити таку операцію було надзвичайне важко, оскільки сік, що виливався із кишечника, перетравлював сам кишечник і черевну стінку. Павлов так зшивав шкіру і слизову оболонку, вставляв металеві трубки і закривав їх пробками, щоб жоднихерозій не було, і він міг отримувати чистий шлунковий сік по всій довжині шлунково-кишкового тракту — від слинної залози до товстої кишки, що він і проробив на сотнях піддослідних тваринах.
досліди
Проводив досліди із уявним годуванням (переріз стравоходу таким чином, що їжа не потрапляла до шлунку) і уявною дефекацією (кільцювання кишківника шляхом зшивання кінця товстої кишки із початком дванадцятипалої). Завдяки цьому здійснив низку відкриттів у галузі рефлексів виділення шлункового і кишкового соків.
біографія
За 10 років Павлов, по суті, наново створив сучасну фізіологію травлення. У 1903 році 54-річний Павлов прочитав доповідь на міжнародному фізіологічному конгресі у Мадриді. А наступного, 1904 року, Павлову було присуджено Нобелівську премію за дослідження функцій головних травних залоз — він став першим російським Нобелівським лауреатом.
У Мадридській доповіді (російською мовою) І.П. Павлов уперше сформулював принципи фізіології вищої нервової діяльності, якій він і присвятив наступні 35 років свого життя. Такі поняття як підкріплення (англ. reinforcement), безумовний і умовний рефлекси (англ. conditional) стали основними поняттями науки про поведінку.
У 1883 П. захистив докторську дисертацію «Про відцентрових нервах серця». У 1884—86 відряджався для вдосконалення знань за кордон до Бреслау і Лейпціга, де працював в лабораторіях в Р. Гейденгайна і До. Людвіга . В 1890 вибраний професором і завідувачем кафедрою фармакології ВМА, а в 1896 — завідувачкам кафедрою фізіології, якою керував до 1924. Одночасно (з 1890) П. — завідувач фізіологічною лабораторією при організованому тоді інституті експериментальної медицини. З 1925 до кінця життя П. керував інститутом фізіології АН(Академія наук) СРСР. У 1904 П. удостоєний Нобелівської премії за багатолітні дослідження механізмів травлення (саме у цю серію робіт входять відомі всьому світу «павловськие фістули», що повністю перетворили дану область фізіології); ці праці П. поставили фізіологію травлення на строго наукову основу.
біографія
Наукова спадщина П. визначає значною мірою подобу сучасної фізіології і ряду суміжних галузей біології і медицини, воно залишило помітний слід в психології і педагогіці. Особливо велике значення досліджень П. для розвитку медицини. П. вважав, що що розуміються глибоко фізіологія і медицина неотделіми. Під впливом ідей П. формувалися крупні школи в терапії, хірургії, психіатрії і невропатології.
Над презентацією працювала
Трухим Андріана
учениця 9 класу
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/pismenniki.html | Письменники | https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/fc82dcc891f38c3ba6421f962ff70fe2.pptx | files/fc82dcc891f38c3ba6421f962ff70fe2.pptx | Казкова подорож дорогами дитинства (за книгою Марини Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко)
Урок позакласного читання у 7 класі
Учитель Проценко С. С.
Дитинство-казка, мов чарівна мить, Там завжди сонячно і світло. І річка вдаль приваблива біжить, А поле травами розквітло. Там стільки сонця, радості, тепла, Краси чарівної без краю! Там наймиліша стежка пролягла, Лиш вороття туди немає. Там велетні дерева до небес, Струмочки чисті гомінливі, Повсюди стільки казки і чудес… Там ми були такі щасливі! В дитинстві все яскраве і дзвінке, Уміє серце милувати. А малинове сонечко таке, Що у словах не передати. А неба синь нас кликала в політ, Там чисті роси найсвітліші. Там вперше пізнавали дивосвіт Й були, мабуть, найщасливіші.
Надія Красоткіна «Дитинство»
Д И Т И Н С Т В О
На уроці: а) ви більше дізнаєтеся про дитячі роки, формування характерів відомих письменників України; б) проаналізуєте зміст самостійно прочитаної книги із серії «Життя видатних дітей»; в) знайдете відповідь на проблемне питання: «Чому дитинство – це чарівна казка, в яку немає вороття?»
Мета і завдання уроку
Планування роботи на уроці
Давайте спробуємо передбачити, чого ви очікуєте від уроку і чи буде він цікавим для вас.
Закінчіть думку:
ДУМАЮ, ЩО СЬОГОДНІШНІЙ УРОК БУДЕ ЦІКАВИМ,
ТОМУ ЩО …
Серія «Життя видатних дітей»
Візитка Марини Павленко
Павленко Марина Степанівна народилася 30 березня 1973 року в селі Старичах Яворівського району Львівської області. У дворічному віці переїхала з батьками на Черкащину. Протягом 1991–1996 років здобула вищу педагогічну освіту в Уманському державному педагогічному інституті (нині – університеті) імені Павла Тичини. З 1995 по 2000 роки працювала вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії. З 2000 року – викладач кафедри української літератури й українознавства Уманського державного педуніверситету імені Павла Тичини. Кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків» (2002) і монографії «Тичининська формула українського патріотизму» (2002), за яку удостоєна літературної премії «Благовіст». Упорядник спогадів про Павла Тичину «З любов’ю і болем» (2005). Має багато публікацій у періодичній пресі, мистецьких часописах («Березіль», «Кальміюс», «Дзвін», в тім числі у тих, що видаються за кордоном: вірменському – «Гарун», в італійському – «Артекультура», в німецькій «Соборності»), альманахах та колективних збірниках. З 1997 року член Національної Спілки письменників України.
– Зізнайтеся, чи апробуєте свої книжки на домашніх? Наскільки це полегшує або ускладнює роботу над книжкою? – Розкажіть нашим читачам трохи про свої книжки. Ваша перша книжка для дітей – повість “Домовичок з палітрою” вийшла 2000 року, її наклад швидко розійшовся. Звідки узявся цей образ? Чи плануєте написати продовження? – Хто з вітчизняних і зарубіжних авторів у є для Вас взірцем? – За якою книжкою Ви зазвичай відпочиваєте? – Наскільки цікавою, на Вашу думку, є українська книга в європейському контексті? – Як мама і педагог, скажіть, якою на Вашу думку має бути хороша дитяча книжка? – Телевізор і комп’ютер добряче потіснили книжку з життя сучасних підлітків… – Як літературознавець, Ви займалися дослідженням творчості П. Тичини. Чому доробок саме цього письменника став предметом Ваших досліджень? – Окрім того, що Ви працюєте в царині красного письменства, Ви ще й художник-ілюстратор. До чого важче робити оформлення – до власних текстів чи до чужих? Чи важко довірити свій текст іншому художнику? Не виникає потім бажання підправити, змінити, посперечатися з ілюстратором – мовляв: “Не відчув він мій текст”? – Наостанок, чи варто мріяти в наш прагматичний час?
Інтерв’ю Зої Жук з Мариною Павленко
Візитка Марини Павленко
Видатний французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері стверджував,що «всі ми родом з дитинства». Наші дорослі досягнення ґрунтуються на дитячих спогадах та мріях. Ті, кому пощастило вчасно виявити свій талант, щасливі та відомі всьому світові.
Маршрут подорожі
Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася крутості трав – Добридень я світу сказав.
Не бував ти у наших краях!
Там же небо – блакитні простори…
Там степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!...
Гаї шумлять –
Я слухаю.
Хмарки біжать –
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
Так весело.
Янголи для Павлуся Тичини
– Чому Павлусевій радості немає меж? – З чим порівнює Павлусь гармонію в природі? – Хто простер свої крила над Павлусем і над Іваном, наче – яблуня гілля? – Які таланти мав батько хлопчика? – Чому Павлуся у родині всі любили? – Про що вели розмову вночі під зорями брати? – Яка тривога прийшла в родину в 1906 році? – Яких письменників брав за взірець Тичина-поет? – Чому у 1959 році Павло Тичина відмовився від депутатства? – Хто ж все життя охоронятиме письменника своїми крильми?
Вікторина «Чи уважний ти читач?»
Казка Надійки Суровцової
30 вересня 2005 року в місті Умані Черкаської області відкрито меморіальний музей-квартиру Надії Суровцової
Небезпечні польоти Василька Симоненка
«Лебеді материнства»
Василь Симоненко
У Івася немає тата. Не питайте тільки чому. Лиш від матері ласку знати Довелося хлопчині цьому. Він росте, як і інші діти, І вистрибує, як усі. Любить босим прогоготіти По ранковій колючій росі. Любить квіти на луках рвати, Майструвати лука в лозі, По городу галопом промчати На обуреній, гнівній козі. Але в грудях жаринка стука, Є завітне в Івася одно — Хоче він, щоб узяв за руку І повів його тато в кіно.
Василь Симоненко «Кривда»
Ну, нехай би смикнув за вухо,
Хай нагримав би раз чи два,—
Все одно він би тата слухав
І ловив би його слова...
Раз Івась на толоці грався,
Раптом глянув — сусіда йде.
— Ти пустуєш тута,— озвався,—
А тебе дома батько жде -
Біг Івасик, немов на свято,
І вибрикував, як лоша,
І, напевне, була у п'ятах
Пелюсткова його душа.
На порозі закляк винувато,
Але в хаті — мама сама.
— Дядько кажуть, приїхав тато,
Тільки чому ж його нема?..
Раптом стало Івасю стидно,
Раптом хлопець увесь поблід —
Догадався, чому єхидно
Захихикав сусіда вслід.
Він допізна сидів у коноплях,
Мов уперше вступив у гидь,
З оченят, від плачу промоклих,
Рукавом витирав блакить.
А вночі шугнув через грядку,
Де сусідів паркан стирчав,
Вибив шибку одну з рогатки
І додому спати помчав...
Бо ж немає тим іншої кари,
Хто дотепи свої в іржі
Заганяє буздумно в рани,
У болючі рани чужі...
Перемоги Василька Стуса
Василь Стус
Терпи, терпи - терпець тебе шліфує, сталить твій дух - тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, ніхто не зіб'є з власної тропи. На тій і стій, і стій - допоки скону, допоки світу й сонця - стій і стій. Хай шлях - до раю, пекла чи полону - усе пройди і винести зумій. Торуй свій шлях - той, що твоїм назвався, той, що обрав тебе навіки-вік. До нього змалку ти заповідався до нього сам Господь тебе прирік.
Сонячні секрети Іринки Жиленко
З очима, веселими й печальними водночас. Здивована дівчинка і зріла жінка в одній іпостасі. Зі школярською стрижкою, в якій поблискує сивина. Емоційна та іронічна. Наївна і прозірлива. Проста й оптимістична. Поезія і творчість – її життя.
Доміно «Яскрава особистість»
Оберіть зручне положення. Заплющіть очі. Розслабте обличчя, руки, шию, тіло. Відчуйте свою розслабленість. Усміхніться і уявіть, які ви гарні, коли усміхаєтеся. Згадайте найщасливіші хвилини вашого дитинства . Час, коли ви відчували себе спокійними, були поряд з люблячими людьми, відчували себе захищеними. Звільніться від негативних думок. Подякуйте образу вашого дитинства. Будьте щирі з собою. Розплющіть очі. Подивіться наліво, направо. Посміхніться усім навкруги. І давайте продовжимо нашу роботу.
Психофізіологічна розминка
1. Який фольклорний твір називається казкою? Які види казок ви знаєте? Чому дитинство порівнюють з чарівними казками? 2. Від чого залежить щастя дитини? Чи щасливим було дитинство героїв книги Марини Павленко? А ви – щаслива дитина? 3. Чи впливає родина на формування дитини, розвиток її талантів і здібностей? Доведіть це прикладами із книги М. Павленко. 4. Кажуть, що спогади дитинства – «сонячні і світлі». Ви теж згодні з цією думкою? Як про це пише письменниця? 5. Чому в дитинство «наймиліша стежка пролягла», та вороття туди немає?
Підсумок уроку.
Вправа «Завдання у конверті»
1. Коли задумуєтесь над своїм життям, приходите до висновку, що: 0 – все було скоріше гірше ніж краще; 1 – все було скоріше краще ніж гірше; 2 – все було відмінно. 2. В кінці дня зазвичай: 0 – незадоволений собою; 1 – день міг пройти краще; 2 – все було відмінно. 3. Коли Ви дивитесь у дзеркало думаєте: 0 – могло б бути і краще; 1 – а що, зовсім непогано; 2 – все прекрасно. 4. Якщо дізнаєтесь про вагомий виграш когось із знайомих, думаєте: 0 – ну, мені ніколи не таланить так; 1 – ах, чому ж не я; 2 – одного разу так поталанить мені. 5. Якщо почуєте по радіо, дізнаєтесь із газет про якусь трагічну подію, говорите собі: 0 – ось так одного разу буде і зі мною; 1 – на щастя мене ця біда обминула; 2 – ці репортери навмисно перебільшують та драматизують.
Тест “Чи вмієте ви бути щасливими ?”
6. Коли пробуджуєтесь зранку, частіше:
0 – ні про що не хочеться думати;
1 – зважуєте, що Вам цей день готує
2 – задоволені, що почався новий день і можуть бути нові сюрпризи.
7. Думаєте про Ваших друзів:
0 – вони не настільки цікаві як хотілося б;
1 – звичайно у них є недоліки, але в цілому вони дуже терпеливі;
2 – прекрасні люди.
8. Порівнюючи себе з іншими вважаєте:
0 – мене недооцінюють;
1 – я не гірший за інших;
2 – підходжу в лідери, і це, напевне, признають усі.
9. Якщо Ваша вага збільшилася на 4-5кг.:
0 – впадаєте в паніку;
1 – рахуєте, що в цьому немає нічого поганого;
2 – негайно переходите на дієту і посилено займаєтесь фізичними вправами.
10. Якщо сталася неприємність, Ви:
0 – клянете долю;
1 – знаєте, що поганий настрій минеться;
2 – намагаєтесь розважитися.
17 – 20 б.: Ви настільки щаслива людина, що навіть не віриться, що таке можливо! Радійте життю, не звертайте уваги на неприємності і життєві незгоди. Людина Ви життєрадісна, подобаєтесь оточуючим своїм оптимізмом, але … Чи не надто поверхнево і легковажно Ви відноситесь до всього, що відбувається? Дещо тверезості та скептицизму. Вам не зашкодить. 13 – 16 б.: Напевно, Ви “оптимально” щаслива людина, і радості в Вашому житті явно більше, ніж смутку. Ви хоробрі і холоднокровні, у Вас тверезий склад розуму і легкий характер. Не пасуєте, зустрівшись з труднощами, тверезо їх оцінюєте. Оточуючим з Вами зручно. 8 – 12 б.: Щастя і нещастя для Вас виражається формулою “50х50”. Якщо хочете схилити чашу ваг в свою користь, старайтесь не пасувати перед труднощами, зустріньте їх гідно, спирайтесь на підтримку друзів і не залишайте їх у біді. 0 – 7 б.: Ви звикли на все дивитися через чорні окуляри, вважаєте, що доля приготувала Вам участь людини невезучої, і навіть інколи мотивуєте цим. А чи треба так? Намагайтесь більше часу проводити в колі веселих, оптимістично налаштованих людей. Добре було б чимось захопитись, знайти “хобі ”.
Інтерпретація результатів:
- Що нового ти дізнався на уроці? - Чи цікавим був урок? - Чи справдилися твої очікування? - У яких життєвих ситуаціях ти скористаєшся матеріалами сьогоднішнього уроку?
Дайте відповіді на запитання анкети
Обов’язкове: написати лист-привітання Марині Павленко з нагоди 40-річчя від дня народження (30 березня), подякувати за цікаві і повчальні твори. Повідомлення залишити на сторінці письменниці В Контакті За бажанням: уяви, що Марина Павленко пише книгу про дитинство семикласників Баратівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Напиши ліричну сповідь про своє дитинство, яка ввійде до збірки письменниці.
Домашнє завдання |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/suzirya3.html | "Сузір’я" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/197260ffea4e92f55d91e6b64473c2ec.pptx | files/197260ffea4e92f55d91e6b64473c2ec.pptx | Сузір’я
Городнюк Юлія 11-Б
Сузір’я – одна з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера. У менш формальному контексті термін вживається для назви групи зір, взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур.
Зорі в сузір'ї рідко мають якийсь зв'язок одна з одною. Насправді вони розташовані в нашій галактиці далеко одна від одної і лише випадково опиняються поруч, якщо їх розглядати саме з Землі. Цікавий виняток із цього правила становить група зір сузір'я Великої Ведмедиці
У тривимірному просторі зірки, які ми бачимо на небесній сфері поруч, можуть бути розташовані дуже далеко один від одного. З найдавніших часів люди бачили деяку систему у взаємному розташуванні зірок і групували їх відповідно до неї в сузір'я.
Історія
Протягом історії спостерігачі виділяли різну кількість сузір'їв і їх контури, а походження деяких древніх сузір'їв так і не з'ясовано до кінця. До XIX століття під сузір'ями розумілися не замкнуті області неба, а групи зірок, які нерідко перекривалися. При цьому виходило, що деякі зірки належали відразу двом сузір'ям, а деякі бідні зірками області не ставилися до будь-якого сузір'ю. На початку XIX століття між сузір'ями були проведені кордону, ліквідували "порожнечі" між сузір'ями, проте їх чіткого визначення, як і раніше не було, і різні астрономи визначали їх по-своєму.
Із часом в астрономів виникла потреба однозначного визначення розташування зірок на небі. Сучасний розподіл північного неба базується на сузір'ях, які визначив грецький астроном Клавдій Птолемей.
Сучасний перелік 88 сузір'їв зафіксовано Міжнародний астрономічний союз 1922 року.
Сучасні межі сузір'їв були проведені Еженом Дельпортом 1930 року.
Андромеда
сузір'я північної півкулі неба, містить одну з найвідоміших галактик — Туманність Андромеди. В середніх широтах видно влітку, восени і зимою.
Одне із стародавніх сузір'їв. Включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея Альмагест. Отримало свою назву від Андромеди — принцеси із давньогрецького міфу про Персея.
Близнята
Одне з 12 сузір'їв зодіаку. Відоме з найдавніших часів.
. За однією з версій древні греки вважали сузір'я зображенням Діоскурів — Кастора і Полідевка.
У Близнятах розташовано розсіяне скупчення M35 та планетарна туманність NGC 2392.
В Україні Близнят найкраще видно пізньої осені, взимку та ранньої весни. Сонце перебуває у сузір'ї з 21 червня по 20 липня.
Велика Ведмедиця - це «Великий Віз»
Сузір'я північної небесної півкулі, складається з семи великих зірок (Великий Віз) та 80 малих.
Сім великих зірок Великої Ведмедиці, що утворюють окремий астеризм, відомі під різними назвами. В Китаї, Японії і Кореї — Північним ковшем. Синоніми - Великий Ковш, Плуг, Лось, Віз, Сім Мудреців, Катафалк і Плакальниці.
До реформи українського правопису 1933 року словники подавали назву сузір'я як Віз чи Великий віз, після реформи застосовується відповідник російського терміну.
На території України спостерігається протягом цілого року.
Великий Пес
сузір'я Південної півкулі неба. Відоме з давніх давен. Одне з 48 сузір'їв, включених до каталогу зоряного неба Птолемея. Великий Пес, Малий Пес та Гончі Пси є собаками мисливця Оріона.
В цьому сузір'ї знаходиться найяскравіша зірка на небі — Сіріус. Його древня шумерська назва — «собака сонця». Греки називали його просто «собака», а римляни — «собачка». Саме від цієї назви і походить назва сузір'я.
Візничий
сузір'я північної півкулі зоряноого неба. Належить до 48 сузір'їв, що були описані Птолемеєм. Найяскравішою зіркою цього сузір'я є Капелла. Назва цієї зірки пов'язана із давньогрецькою богинєю Амальтеєю, яку часто зображують у подобі кози.
Сузір'я Візничого містить багато розсіяних скупчень, оскільки через нього проходить Чумацький шлях. Трьома найяскравішими скупченнями є M36, M37 та M38. Якщо вести спостереження поза містом, то усіх їх буде видно у бінокль або невеликий телескоп. В більший телескоп можна розрізнити окремі зорі. Ці скупчення знаходяться, відповідно, на відстані 4100, 4400 та 4200 світлових років та мають видиму зоряну величину 6,3, 6,2 і 7,4.
Вітрила
сузір'я південної півкулі неба. Неозброєним оком у цьому сузір'ї можна розрізнити 195 зір. На території України можна спостерігати частково. Окремі яскраві зорі сузір'я Вітрил можна спостерігати над південним горизонтом починаючи з 50° півн. широти. Повна видимість на широтах південніше 34°.
Нове сузір'я. З давніх часів існувало сузір'я Корабель Арго, яке було в числі 48 сузір'їв, включених до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея Альмагест. За ініціативою Нікола Луї де Лакайля сузір'я Корабель Арго було розділене на три окремих сузір'я — Вітрила, Корма, Кіль.
Вовк
сузір'я південної півкулі неба, розташоване між Центавром і Скорпіоном. Найяскравіша зірка має зоряну величину 2,3 m. Найкращі умови видимості в травні.
Сузір'я відоме з давніх часів як астеризм у сузір'ї Центавра.
Водолій
велике зодіакальне сузір'я, розташоване між Козорогом та Рибами.
Сонце перебуває у сузір'ї Водолія з 16 лютого до 12 березня.
Волопас
сузір'я північної півкулі неба. Спостерігається на всій території України, найкращі умови спостереження з лютого по серпень.
Формується великим астеризмом, який є визначальним для вигляду сузір'я. Зустрічаються різні назви астеризму — Ескімо, Повітряний Змій або Парашут.
Зоря Тау Волопаса має планету класу Гарячий Юпітер. Одна з найбільш досліджуваних екзопланет.
У сузір'ї міститься багато подвійних зір, які можна досліджувати любительським телескопом.
Волосся Вероніки
сузір'я Північної півкулі неба. Займає на небі площу у 386,5 квадратного градуса й містить 64 зірки, видимі неозброєним оком, з них яскравіше 6m — 50.
Волосся Вероніки одне з небагатьох сузір'їв, що отримали назву від історичної персони — Береніки II, дружини правителя Стародавнього Єгипту Птолемея Евергета. За легендою Береніка віддала в жертву своє довге гарне волосся як жертву Афродіті на знак подяки за перемогу її чоловіка над сирійцями.
Сукупність близько розташованих зір сузір'я здавна розпізнавалась як окремий астеризм
Ворон
сузір'я південної півкулі зоряного неба, розташоване сузір'ями Діви і Гідри. На території України найкращі умови видимості у квітні-травні.
Геркулес
сузір'я Північної півкулі неба. П'яте за площею сузір'я з тих, що використовуються сьогодні в астрономії.
На орбітах 11 зірок сузір'я Геркулеса відкрито планети.
Гідра
сузір'я південної півкулі неба. Найбільше за площею сузір'я.
Незважаючи на свої розміри сузір'я Гідри містить лише одну яскраву зорю — Альфард, яка має видиму зоряну величину 1,98. Альфард хоч і означає в перекладі з арабської «одинак» є подвійною зорею.
Годинник
неяскраве сузір'я південної півкулі неба. Містить 35 зірок видимих неозброєних оком. На території України не спостерігається.
Голуб
сузір'я південної півкулі неба. Розташоване на південь від сузір'їв Великого Пса і Зайця. Містить 71 зорю видиму неозброєним оком.
Гончі Пси
сузір'я північної півкулі неба. Спостерігається на всій території України упродовж цілого року. Найкращі умови спостереження у квітні. Містить 57 зірок видимих неозброєним оком.
Дельфін
невелике за площею сузір'я північної півкулі неба, розташоване поблизу небесного екватора.
Найкращі умови для спостережень — у червні-серпні. Видно на всій території України. Стародавня українська назва цього сузір'я — Криниця
Діва
зодіакальне сузір'я, що лежить між Левом і Терезами. У сузір'ї Діви в сучасну епоху розташована точка осіннього рівнодення. Це одне з найбільших сузір'їв на небі. Його легко знайти на зоряному небі завдяки найяскравішій зірці Спіці
Дракон
навколополярне сузір'я північної півкулі неба, одне з найкраще вивчених сузір'їв.
У сузір'ї міститься зірка Kepler-10, на орбіті якої підтверджено наявність планети Kepler-10b — найменшої та найближчої за розмірами до Землі екзопланети.
Ерідан
сузір'я південної півкулі неба. Простягається від небесного екватора на південь до схилення -58 °. Займає на небі площу в 1137,9 квадратного градуса (6-е за площею сузір'я), містить 187 зірок, видимих неозброєним оком.
Назва сузір'я має давньогрецьке походження. В давньогрецькій міфології Еріданом називалася річка, яку іноді ідентифікують з Нілом або з По. На давньогрецьких картах сузір'я малювали як потік, що ллється із глека Водолія.
Єдиноріг
екваторіальне сузір'я. Містить 146 зірок, видимих неозброєним оком. Розташоване на небі всередині зимового трикутника, утвореного зорями Сіріус, Проціон і Бетельгейзе. Спостерігається по всій території України.
Жертовник
сузір'я у південній півкулі неба між сузір'ям Скорпіона і Південним трикутником. Сузір'я було відомо стародавнім грекам і перелічене серед 48 сузір'їв каталогу Птолемея "Альмагест" під назвою Курильниця.
Давні греки асоціювали це сузір'я з жертовним каменем, на якому Зевс, Посейдон і Аїд здійснили жертвопринесення перед тим, як Зевс почав десятирічну війну зі своїм батьком Кроносом.
Живописець
невелике сузір'я південної півкулі, розташоване між зіркою Канопус та Магелановою туманністю, містить 49 зірок видимих неозброєним оком. З території України не видно.
Жирафа
сузір'я північної півкулі неба, значне за площею, проте не містить якскравих зір.
Журавель
сузір'я південної півкулі неба, недоступне для спостереження на території України. Найяскравіша зірка — Альнаїр (1,7 зоряної величини) — знаходиться на відстані 100 світлових років. Лежить між Південною Рибою на півночі і Туканом на півдні. Займає на небі площу в 365,5 квадратного градуса і містить 53 зірки, видимих неозброєним оком.
Заєць
сузір'я Південної півкулі неба, розміщене на південь від Оріона. Містить 51 зорю, видиму неозброєним оком. Спостерігається на території України, на півдні видне найкраще.
Сузір'я Зайця відоме з стародавніх часів, включене до каталогу зоряного неба Альмагест давньогрецького астронома Клавдія Птолемея. Проте точне походження назви невідоме. Існує непідтверджена версія, що заєць є здобиччю мисливця Оріона.
Змієносець
екваторіальне сузір'я. Одне з 48 сузір'їв, внесених до зоряного каталога Альмагест Клавдія Птолемея. Сонце перебуває в Змієносці з 30 листопада по 17 грудня. Попри це, в астрології Змієносець не вважається зодіакальним сузір'ям.
Змієносець зображується як чоловік, що тримає змію, розділену його тілом на дві частини, Голову Змії та Хвіст Змії, які, проте, вважають одним сузір'ям.
Змія
екваторіальне сузір'я. Містить 106 зір видимих неозброєним оком. Єдине сузір'я, яке складається з двох ділянок небесної сфери, відокремлених одна від одної іншим сузір'ям Змієносця — Голова Змії і Хвіст Змії.
Золота Риба
сузір'я Південної півкулі. Містить 32 зірок, видимих неозброєним оком. На території України не спостерігається.
Індіанець
сузір'я Південної півкулі, містить 38 зір, видимих неозброєних оком. З території України не спостерігається.
Кассіопея
сузір'я Північної півкулі неба. Містить близько 150 зір, видимих неозброєним оком. Кассіопея лежить у смузі Чумацького Шляху.
Зображення Кассіопеї із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв опублікованого у Лондоні, бл. 1825
Відомо зі стародавніх часів і включено до каталога зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Стародавня українська назва цього сузір'я — «Борона» або «Пасіка»
Кит
сузір'я Південної півкулі неба. Розташоване у т.зв. «водному» районі небесної сфери, поруч із сузір'ями Водолія, Риб і Ерідана.
Кіль
сузір'я Південної півкулі неба. Містить 206 зір, видимих неозброєним оком. З території України не спостерігається.
Кіль був частиною старого сузір'я Корабель Арго, яке в 1752 за ініціативою Лакайля було поділене на три — Вітрила, Кіль і Корма.
Козоріг
зодіакальне сузір'я південної півкулі неба, розташоване між Водолієм і Стрільцем. Поряд розташовані сузір'я Мікроскопа, Південної риби та Орла.
Сузір'я Козорога лежить у нижній частині екліптики 270° — 300°. Сонце перебуває в сузір'ї з 19 січня по 16 лютого, астрологія вважає часом знаку Козорога період із 22 грудня.
Компас
сузір'я південної півкулі зоряного неба. Містить 43 зірки видимих неозброєним оком.
Нове сузір'я. На стародавніх небесних атласах на місці Компаса зазвичай розташовувалася щогла сузір'я Корабель Арго, яка не виділялася, як окрема частина Корабля
Корма
сузір'я південної півкулі неба. Містить 241 зорю, видиму неозброєним оком.
Нове сузір'я. З давніх часів існувало сузір'я Корабель Арго.
Косинець
сузір'я у південній півкулі зоряного неба. Через нього проходять обидві гілки Чумацького Шляху. Сузір'я не містить зірок яскравіше 4,0 видимої зоряної величини, 42 зірки, видимі неозброєним оком. Видиме на півдні України.
Лебідь
сузір'я північної півкулі неба. Розташоване в смузі Чумацького Шляху.
Інші назви: Північний Хрест, за аналогією з Південний Хрест. Українська народна назва: Хрест.
Лев
зодіакальне сузір'я розташоване між сузір'ями Рака та Діви. Сонце перебуває в сузір'ї Лева з 10 серпня по 15 вересня
Летюча Риба
сузір'я південної півкулі зоряного неба. Містить 31 зорю, видиму неозброєним оком. З території України не спостерігається.
Лисичка
сузір'я північної півкулі зоряного неба.
Ліра
невелике сузір'я північної півкулі неба, що знаходиться між Геркулесом і Лебедем.
Мала Ведмедиця
сузір'я у північній півкулі неба. Містить 40 зір, видимих неозброєним оком.
До реформи українського правопису 1933 року словники подавали назву сузір'я як Малий віз, після реформи застосовується відповідник латинського терміну.
Найяскравіша зірка сузір'я — Полярна.
Малий Кінь
екваторіальне сузір'я північної півкулі неба. Одне з найменших сузір'їв зоряного неба. Містить усього 14 зірок видимих неозброєним оком.
Малий Лев
сузір'я Північної півкулі неба. Містить 34 зорі, видимих неозброєним оком. Спостерігається на всій території України.
Малий Пес
екваторіальне сузір'я.
Малий Пес містить дві яскравих зорі: Проціон, Гомейса. Проціон є однією з найяскравіших і найближчих зір.
Сузір'я не містить помітних об'єктів далекого космосу.
Мікроскоп
невелике сузір'я південної півкулі неба. Лежить на південь від Козорога, на північ від Індіанця, на схід від Стрільця і на захід від Південної риби і Журавля.
Займає на небі площу в 210 квадратних градусів, містить 37 зірок, видимих неозброєним оком. Не містить зірок яскравіше 5-ї зоряної величини.
Найкращі умови видимості ввечері — у вересні-жовтні.
Муха
сузір'я південної півкулі зоряного неба. Містить 60 зір, видимих неозброєним оком. З території України не видно
Насос
сузір'я південної півкулі неба. Містить 42 зорі, видимих неозброєним оком
Овен
зодіакальне сузір'я.
Сонце входить у знак Овна 21 березня, відмічаючи цим день весняного рівнодення (початок весни); в сузір'я Овна воно входить 18 квітня. Найкращі умови для спостережень наприкінці літа, восени і взимку.
Октант
сузір'я південної півкулі неба. Містить 56 зірок, видимих неозброєним оком. З території України не спостерігається. У сузір'ї Октанта розташований Південний полюс світу.
Орел
екваторіальне сузір'я. Західна його частина лежить у східній гілці Чумацького Шляху, південніше сузір'я Стріли. Площа сузір'я 652,5 квадратних градусів, число зірок яскравіших 6m — 70. Стародавня українська назва цього сузір'я — «Дівчина з відрами»
Оріон
одне з найпомітніших сузір'їв на небосхилі. Розташоване на небесному екваторі. Названо на честь грецького міфічного мисливця Оріона. Сузір'я містить багато яскравих зір, у розташуванні яких впізнається фігура людини. Оріона легко розшукати за трьома блакитними надгігантами, що утворюють астеризм Пояс Оріона.
Павич
сузір'я Південної півкулі неба. Містить 79 зірок, видимих неозброєним оком.
Пегас
сузір'я північної півкулі неба. Одне з найбільших за площею сузір'їв, містить 166 зірок видимих неозброєним оком.
Персей
сузір'я північної півкулі неба.
Південна Гідра
сузір'я південної півкулі неба, містить 32 зорі, видимих неозброєним оком. На території України не спостерігається.
Південна Корона
сузір'я південної півкулі неба. Містить 40 зір, видимих неозброєним оком.
Південна Риба
сузір'я південної півкулі. Містить 43 зорі, видимі неозброєним оком. Спостерігається на всій території України. Найкращі умови видимості протягом жовтня-листопада (низько над південним горизонтом).
Південний Трикутник
сузір'я південної півкулі неба. Містить 32 зорі видимих неозброєним оком.
Південний Хрест
сузір'я південної півкулі неба, найменше за площею серед 88 сучасних сузір'їв. З території України не спостерігається.
Південний Хрест з трьох сторін оточений сузір'ям Центавра, з півдня з ним межує Муха.
Північна Корона
невелике за площею сузір'я північної півкулі неба. Найкращі умови для спостережень ввечері протягом червня—серпня.
Піч
сузір'я південної півкулі неба, містить 57 зірок видимих неозброєним оком. Найкращі умови видимості ввчечері у грудні-січні (низько над південним горизонтом).
Райський Птах
навколополярне сузір'я південної півкулі неба. Містить 20 зірок, видимих неозброєним оком. З території України не видно.
Рак
зодіакальне сузір'я. Найменш помітне з 12 зодіакальних сузір'їв, можна спостерігати лише у ясну ніч між сузір'ями Лева і Близнят. Найкращі умови видимості ввечері — у березні—квітні.
Риби
зодіакальне сузір'я. Умовно поділяють на "північну Рибу" (під Андромедою) і "західну Рибу" (між Пегасом і Водолієм).
У Рибах знаходиться точка весняного рівнодення. Сонце проходить через Риби з 12 березня по 18 квітня.
Найкращі умови видимості увечері — у листопаді-грудні.
Рись
сузір'я північної півкулі неба, містить 92 зорі, видимих неозброєним оком. Спостерігається цілорічно.
Різець
сузір'я південної півкулі неба. Містить 21 зорю, видиму неозброєним оком. З території України не видно.
Секстант
екваторіальне сузір'я. Містить 34 зорі, видимих неозброєним оком.
Найкращі умови видимості ввечері — протягом березня-квітня.
Сітка
невелике за площею сузір'я південної півкулі неба. Містить 22 зорі, видимих неозброєним оком. З території України не видно.
Скорпіон
івденне зодіакальне сузір'я південної півкулі неба. Сонце входить у сузір'я Скорпіона — 22 листопада, але 30 листопада залишає його (з усіх зодіакальних сузір'їв у Скорпіоні Сонце перебуває найменше часу), переходячи у сузір'я Змієносця.
Найкращі умови видимості ввечері у червні-липні.
Скульптор
сузір'я південної півкулі зоряного неба. Містить 55 зірок, видимих неозброєним оком. Найкращі умови видимості увечері — протягом листопада-грудня.
Столова Гора
навколополярне сузір'я південної півкулі зоряного неба. Містить 24 зорі, видимих неозброєним оком. З території України не видно.
Стріла
сузір'я північної півкулі зоряного неба. Містить 28 зір, видимих неозброєним оком. Найкращі умови видимості увечері — протягом липня—вересня.
Стрілець
зодіакальне сузір'я, що лежить між Козерогом і Скорпіоном. Сонце входить в знак Стрільця 22 листопада, а в сузір'я — 17 грудня. Найкращі умови для спостережень у червні—липні
Телескоп
сузір'я південної півкулі зоряного неба. Містить 50 зірок, видимих неозброєним оком.
Телець
зодіакальне сузір'я.
Українська народна назва: Бик, Тур, Віл.
Сонце проходить через Телець з 14 травня по 21 червня. Найкращі умови для спостереження в Україні ввечері — у листопаді — грудні.
Терези
зодіакальне сузір'я, що лежить між сузір'ями Скорпіона і Діви. Неозброєним оком в ньому можна виділити 83 зорі. Сонце знаходиться у сузір'ї Терезів з 31 жовтня по 22 листопада[
Трикутник
сузір'я північної півкулі зоряного неба. Містить 25 зір, видимих неозброєним оком. Найкращі умови видимості у грудні-січні.
Тукан
сузір'я південної півкулі неба. Містить 44 зорі, видимі неозброєним оком. З території України не видно.
Фенікс
сузір'я південної півкулі неба. Містить 68 зір, видимих неозброєним оком.
Хамелеон
сузір'я південної півкулі неба. Містить 31 зорю, видиму неозброєним оком.
Центавр
сузір'я південної півкулі неба. Найкращі умови для спостережень у квітні-травні.
Це одне з найпівденніших сузір'їв, відомих у давнину. Спочатку до нього включали деякі зорі, з яких пізніше утворене сузір'я Південний Хрест.
Цефей
сузір'я північної півкулі неба. Містить 148 зір, видимих неозброєним оком.
Найкращі умови видимості ввечері — у вересні-грудні.
Циркуль
сузір'я південної півкулі неба. З території України не видно.
Чаша
сузір'я південної півкулі неба. Містить 20 зір, видимих неозброєним оком. Найкращі умови видимості ввечері — у квітні-травні.
Щит
сузір'я південної півкулі неба. Займає на небі площу в 109,1 квадратного градуса, містить 28 зірок, видимих неозброєним оком.
У Щиті розташовується найяскравіша частина Чумацького Шляху. Найкращі умови видимості ввечері — у липні-серпні.
Ящірка
сузір'я північної півкулі зоряного неба. Містить 63 зорі, видимі неозброєним оком.
Джерела:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%80%27%D1%8F
http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%80_%D1%8F
http://referat.repetitor.ua/%D0%A1%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%80%D1%8F
Дякую за увагу! ☺ |
https://svitppt.com.ua/biografiya/tgshevchenko-hudozhnik.html | "Т.Г.Шевченко – художник" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/f5911d5e364b7fd1f620dbd609333dab.pptx | files/f5911d5e364b7fd1f620dbd609333dab.pptx | Управління освіти і науки Дніпоропетровської облдержадміністрації відділ освіти Петропавлівської райдержадміністрації Миколаївська загальноосвтня школа І-ІІІ ступенів
Т.Г.Шевченко – художник
(захист учнівської науково-дослідної роботи)
Робота учениці 11-Б класу
Ригальової Катерини
Керівник Переверзєва В.В.
2014 р.
Тема дослідження
“Т.Г.Шевченко – художник”
Мета й завдання дослідження
Зібрати матеріал про художню спадщину Т.Г.Шевченка
Підготувати презентацію роботи “Т.Г.Шевченко – художник”
Зміст
Вступ
Дитинство та юність Т.Г.Шевченка
В Академії мистецтв
Криза
Шевченко в Україні
Роки заслання
Після заслання
Висновки
Використана література
Вступ Т.Г.Шевченко був не тільки геніальним поетом, він ще був й великим народним художником. Про Шевченка-художника народ знає менше, ніж за Шевченка-поета. Тарас Григорович Шевченко був художником-новатором, переконаним і активним борцем за реалізм, за демократичне і суспільно-кориснемистецтво. Його живописні та графічні твори захоплюють нас своєю ідейною наснагою, реалізмом художніх образів, народністю. Вони хвилюють глядача задушевною поетичністю, глибокою гуманністю, високою культурою рисунка та художньою майстерністю.
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту, Київської губернії в сім'ї кріпака. Після смерті його батьків Тарас мусив іти у найми. Уже в той час у нього виникло непереможне бажання навчитись малювати. Першим наставником Шевченка була народна творчість. Народна художня культура українського села стала основою всієї творчості Тараса Григоровича. Жагуча пристрасть до малювання визначила майбутній життєвий шлях Т.Г.Шевченка. Втікши від кирилівського дяка, Тарас намагається потрапити в науку до живописців-богомазів навколишніх сіл. Потім Тарас потрапляє до сільського живописця в село Хлипівку. Цей, за 2 тижні переконавсь, що Тарас має здібності й охоту вчитись, згодився взяти його в науку.
Дитинство та юність
У 1831 році Шевченко потрапляє до Петербурга, куди він в кінці 1830 року переїхав його пан Енгельгардт. У 1832 році Енгельгард законтрактував Шевченка на 4 роки до різних живописних справ цехового майстра В.Г.Ширяєва. Перспектива стати малярчуком не захоплювала Шевченка, він хотів учитися справжньому мистецтву живопису. Тому білими ночами Тарас ходив до Літнього саду і зарисовував там, як умів, статуї, розставлені по алеях. Громадянським діячам, художникам і письменникам, які розпочали справу за звільнення Шевченка від кріпацтва, довелося долати перешкоди. Енгельгардт під час переговорів, що їх розпочав Брюллов, а закінчив Венеціанов, запросив нечувано високу ціну за свого кріпака – 2500 карбованців. Проте й цю трудність перемогли. Брюллов намалював портрет Жуковського, який розіграли в лотерею, і 22 квітня 1838 року Шевченко одержав відпускну. Йому в той час уже ішов 24 рік.
В Академії мистецтв Звільненого від кріпацтва Шевченка прийняли в Академію. У вересні 1838 року його за рисунок «Боєць» переводять першим номером до натурного класу, на іспиті 29 квітня 1839 року за рисунок з натури він одержує срібну медаль, 27 вересня 1840 року – за першу роботу олією «Хлопчик-жебрак ділиться милостинею з собакою» другу срібну медаль. 26 вересня 1841 року, Рада Академія присудила Шевченкові третю срібну медаль за акварель «Циганка ворожить дівчині-українці».
Криза
В 1843 році Шевченко повідомляв у листі до Кухаренка: «Я в березні їду за кордон».
Замість закордону в тому ж 1847 році він потрапив рядовим до війська в Аральську пустелю.
У 1842 році працює над «Катериною» .
Наприкінці березня 1845 року Шевченко виїхав «для художніх занять» в Україну. Наприкінці того ж року стає співробітником Київської археологічної комісії. За завданням комісії Шевченко об'їздив Волинь і Поділля, а крім того, за власним бажанням – Полтавщину, Чернігівщину, Київщину, зарисовуючи старовинні будівлі, кургани, речі старовинного побуту та інше, тобто по суті він продовжує збирати матеріали за програмою «Живописной Украйны». Поряд із цим Тарас Григорович працює ще й над портретами, жанровими зарисовками, пейзажами.
У 1846 році, живучи в Києві, Тарас Григорович зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства. 5 квітня за доносом провокатора з наказу ІІІ відділу Тараса Григоровича заарештували і відправили до Петербурга.
Шевченко в Україні
Роки заслання
У доповідній Микола І написав: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати».
9 червня 1847 року Шевченка відправили до Оренбурга, а 13 червня – до Орської фортеці. Почалося тяжке десятирічне заслання.
Проте, незважаючи на сувору заборону, Тарас Григорович і на засланні рисував, але можливість рисувати залежала вад доброї волі його найближчих начальників.
У червні 1848 року Тарас Григорович був призначений художником до складу комісії, яка досліджувала береги Аральського моря.
На засланні, не зважаючи на сувору заборону, Шевченко намалював багато автопортретів, укомпонованих у різні жанрові твори.
Шевченка звільнили із заслання у 1857 році.
Після звільнення
2 серпня 1857 року Шевченко покидає Новопетровськ. 28 березня Тарас Григорович був уже в Петербурзі.
Т.Г.Шевченка визнали першим офортистом Росії.
Під час короткої поїздки в Україну в 1859 році Шевченко виконав низку пейзажів: «У Лихвині», «У Корсуні», «У Черкасах».
Смерть через хворобу серця 10 березня 1861 року завчасно обірвала життя геніального поета, великого художника, гуманіста-патріота, мислителя, полум'яного борця за щастя людства.
Творчість художника Тараса Шевченка — явище складне. Зросла вона на основі українського народного мистецтва.
Народність, реалізм, шукання шляхів для розвитку мистецтва суспільно-корисного і доступного широким масам роблять творчість Шевченка-художника дорогою і близькою людям.
Висновок
Використана література
Мистецька спадщина: У 4 т. /Редкол.:О.І.Білецький та ін.. – К.: Вид-во ААУРСР, 1961-1963. – т. 1-4
Автопортрети Тараса Шевченка: [Альбом/Упоряд. і авт.. Виступ. ст. Л.В.Владич]. – К.: Мистецтво, 1973. – 79 с. іл.
Тарас Шевченко: Живопис. Графіка: Альбом/ Авт.вис.ст. та упоряд. Д.В.Степовик. – К.: Мистецтво, 1986. – 175 с. іл.
Офорти Тараса Шевченка: Альбом репрод./ Авт. тексту та упорядник В.Касіян. – К.: Мистецтво, 1964. – 158 ст. іл.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/tvorchiy-shlyah-a-kamyu.html | ТВОРЧИЙ ШЛЯХ А. КАМЮ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/e5087587860e0b47d7939839520d3e1a.ppt | files/e5087587860e0b47d7939839520d3e1a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/svyatoslav-vakarchuk.html | Святослав Вакарчук | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/5cb222965f48b8b23753e0314936ab53.pptx | files/5cb222965f48b8b23753e0314936ab53.pptx | 1975
Святослав Вакарчук
Святослав Вакарчук народився 14 травня 1975 року в місті Мукачево, Закарпатської області, в Україні.
Святослав виріс в інтелігентній родині. Мати - педагог, займалася математикою. Батько - викладач теоретичної фізики. Спочатку 90-х Вакарчук-старший стане ректором Львівського університету, а потім буде займати посаду міністра освіти України. Нестачі в освіченості, як ви розумієте, у Слави бути не могло.
Дитячі роки
Дитячі роки
З шести років пішов у львівську елітну школу № 4 (з поглибленим вивченням англійської мови), яку закінчив з срібною медаллю (мав одну четвірку з математики). Лідером не був, але вплив на шкільне життя здійснював - готував стінгазети, брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. Два роки займався у музичній школі по класу скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. Улюбленим мультфільмом був – «Ну, постривай!»
Дитячі Роки
Музичний смак Вакарчука в дитинстві формували його бабуся і дядько. Від бабусі дісталася любов до української народної музики, від дядька схилиність до «Beatles», «Queen», «Rolling Stones» і «Pink Floyd».
Свою першу пісню він написав вже в 15 років! «Чесно кажучи, перших своїх пісень я вже не пам'ятаю. Вони були смішні такі ». А всього за 2 роки з'явилася перша композиція, що стала в наслідку справжнім хітом, називалася вона «Відпусти». Як не дивно, але ця, тепер уже легендарна, пісня була написана, коли Вакарчуку було всього 17!
Вища освіта
У 1991 р. Слава вступив на факультет теоретичної фізики Львівського Університету. Через 5 років вища освіта була успішно отримана. Причому, вища освіта у Вакарчука не одна, а цілих дві - Вакарчук паралельно з теор. фізикою займався економікою, за що й отримав диплом економіст-міжнародник в 2003 р. Тут би й поставити крапку в описі атестатів та дипломів, і припинити розповідати про навчання та ученья майбутнього лідера Океану Ельзи, так ні - не тут-то було!
Вища Освіта
У 1996-му р. він вступає до аспірантури на кафедру теоретичної фізики Львівського національного університету, де надалі отримує ступінь кандидата фізико-математичних наук. Тема кандидатської дисертації Святослава Вакарчука-«Суперсиметрія електронів у магнітному полі». Один з альбомів Океан Ельзи так і називатиметься «Суперсиметрія», одна з пісень - «Susy» (абревіатура SUperSYmmetry).
«Океан ельзи»
Гурт Океан Ельзи, завдяки творчості якого Святослав Вакарчук став відомим співаком та композитором, було створено 1994 року. Святослав став не тільки організатором гурту, але й автором переважної більшості текстів та музики та незмінним солістом Океану Ельзи. Після закінчення університету Вакарчук міг продовжувати навчання за кордоном, але натомість вибрав музичну кар'єру. Океан Ельзи до того часу вдало виступив на кількох фестивалях, й Святослав разом з гуртом поїхав до Києва записувати дебютну платівку ("Там, де нас нема", 1998).
Святослав Вакарчук брав активну участь у «помаранчевій революції», активно підтримуючи опозиційного кандидата в президенти України Віктора Ющенка. Ющенко на виборах таки переміг, а Вакарчук став радником президента з культури. Так само він був Послом доброї волі ООН, займався багатьма соціальними проектами. На дострокових парламентських виборах у 2007-му р. увійшов до списку блоку "Наша Україна - Народна самооборона". Активно виступав за появу в Україні соціально-відповідальної політики і політиків. У листопаді 2007-го Святослав Вакарчук став членом Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації.
Святослав Вакарчук дуже швидко став популярний по всій Україні. Його оригінальний, злегка захриплений голос і відмінна музика отримали мільйони шанувальників, і з виходом кожного нового диска Океану Ельзи число шанувальників тільки збільшується.
Цікаві факти:
Хобі - японська культура і все, що з нею пов'язано
Зростання - 1 м 76 см.
Телешоу - Святослав Вакарчук - переможець одного з випусків ігри "Хто хоче стати мільйонером?"
Талант - Вакарчук однаково володіє як лівої, так і правою рукою. Ця рідкісна здатність називається забавним терміном «амбідекстр».
Мови - українська, російська, польська, англійська.
Улюблені письменники - Юкіо Місіма і Харукі Муракамі.
Улюблені групи - "The Beatles", "Rolling Stones", "Queen", "Pink Floyd".
Улюблені напої - темне пиво, «Кривава мері".
Улюблена їжа - овочі і фрукти.
Спорт - баскетбол, футбол.
Сімейний стан - офіційно не одружений, але перебуває в цивільному шлюбі з Лялею Фонарьовою.
Улюблений серіал - «Доктор Хаус». А взагалі, як він сам зізнався, серіали він не любить.
The End! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/termoregulyaciya1.html | терморегуляція | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/20b8da474f2e93447146ac06a1ff5ec1.pptx | files/20b8da474f2e93447146ac06a1ff5ec1.pptx | ТЕРМОРЕУЛЯЦІЯ
Виконала студентка 2 курсу
Біолого-технологічного факультету
Юр’єва Катерина
Терморегуляція - це
сукупність фізіологічних процесів, що підтримують температуру тіла організму відмінною від температури навколишнього середовища. Найкраще та найстабільніше терморегуляція працює у людини та деяких інших теплокровних тварин (переважно ссавців і птахів), у яких температура підримується на майже сталому рівні, незалежно від змін температури зовнішнього середовища, у цих організмів терморегуляція є одним із аспектів гомеостазу. Крім них, багато організмів, від хребетних тварин до рослин, включаючи багатьох «холоднокровних», мають різноманітні рівні та методи терморегуляції, що дозволяють в певних межах регулювати температуру тіла.
Види терморегуляції у теплокровних
Ендотермія — здатність деяких організмів контролювати температурами своїх тіл за допомогою внутрішніх засобів, наприклад, тремтіння м'язів або внутріклітинних засобів. Протилежність ендотермії — екзотермія.
Гомойотермія — терморегуляція, що дозволяє підтримувати постійну внутрішню температуру тіла попри зовнішній вплив.
Тахіметаболізм — вид терморегуляції, характерний для організмів із високим рівнем основного обміну, тобто швидкості метаболізму у стані спокою. Тахіметаболічні організми, по суті, зберігають високу активність протягом всього часу. Хоча їх основний обмін і повільніший їх швидкість основного обміну с активному стані, різниця не така велика, як у брадіметаболічних організмах. Тахіметаболічні організми зазвичай потребують більше їжи та гірше переносять її нестачу.
Механізми терморегуляції у гомойотермних
Хімічна терморегуляція забезпечує зміни рівня загальних енерговитрат і теплопродукції тканин (терморегуляційний тонус м'язів, теплопродукцію мозку, міокарда, печінки тощо). Здійснюється шляхом змін інтенсивності окисних процесів.
Фізична терморегуляція забезпечує зміни тепловіддачі за рахунок судинних реакцій шкіри, потовиділення, сезонних змін теплоізолюючих властивостей хутра, терморегуляторної поведінки тощо.
Терморегуляторна поведінка, як сукупність рухливих актів, спрямованих на зміну теплообміну організму з довкіллям може бути рефлекторною і нерефлекторною. Рефлекторна — найчастіше це теплова задишка, наприклад, пелікани, які не мають потових залоз, під час спеки застосовують для охолодження внутрішню поверхню піддзьобового міхура, розтягуючи її і одночасно відкривши дзьоб. До нерефлекторних дій можна віднести пошук необхідного температурного середовища — наприклад, затінку і прохолоди під час спеки.
Хімічна терморегуляція
Реактивне збільшення теплопродукції організму у відповідь на дію низьких температур середовища.
Хімічна терморегуляція забезпечується посиленням теплопродукції печінки та інших внутрішніх органів при дії холоду. При високій температурі зовнішнього середовища обмінні процеси сповільнюються, що запобігає перегріванню організму. Фізична і хімічна терморегуляція тісно взаємопов'язані.
Фізична терморегуляція
зміни теплопровідності покривні тканини тіла, в результаті яких при сталій різниці температури тіла й навколишнього середовища величина тепловіддачі змінюється. Це досягається за рахунок радіації і конвекції тепла з поверхні тіла, потовиділення, теплового поліпное та випаровування вологи з поверхні ротової порожнини.
Створення та збереження тепла
Організми, що традиційно вважаються теплокровними, мають велике число мітохондрій на клітину, що надає їм можливість виробляти тепло, збільшуючи швидкість «спалювання» жирів і цукрів. Це вимагає набагато більшої кількості їжі, ніж кількість, що споживають холоднокровні тварини, для відновлення жирових та цукрових резервів.
Багато ендотермічних тварин доповнюють клітинний механізм тремтінням в холодних умовах, з ціллю перетворення жирів та цукрів на тепло за допомогою мускульної активності. Зимою, коли часто не вистачає їжі для підтримки високої швидкості обміну речовин протягом всього дня, деякі організми переходять в гіпотермічний стан, відомий як сплячка або глибокий сон. У такому стані енергія зберігається за рахунок зниження температури тіла. Багато птахів і маленьких ссавців (наприклад тенреки) також дозволяють температурі тіла знижуватися вночі, скорочуючи споживання енергії, необхідної для підтримки температури тіла. Навіть людина дещо знижує швидкість метаболізму протягом сну.
Втрата тепла більше загрожує невеликим організмам, оскільки вони мають більше співвідношення зовнішньої площі до об'єму. Найменші теплокровні тварини мають теплоізоляцію у вигляді хутра або пір'я. Водні теплокровні тварини загалом використовують глибокі шари жиру під шкірою для ізоляції, через те що хутро або пір'я неефектівні в їх оточеннях. Пінгвіни використовують як пір'я, так і жир, через те що їх напівводний спосіб життя обмежує ступінь ізоляції, яку може надати пір'я. Птахи, особливо болотяні, мають кровоносні судини на нижніх частинах ніг, що служать теплообмінниками — вени розташовані поряд з артеріями і тому забирають їх тепло і переносять його назад в кровоток. Багато теплокровних тварин білі або світлі, скорочуючи втрату тепла за рахунок випромінювання і через скорочення потоку крові через шкіру.
Охолодження та запобігання перегріву
В тропічному і екваторіальному кліматі і протягом літа у помірних районах перегрів є такою же загрозою, як і холод. У жарких умовах багато теплокровних тварин збільшують втрату тепла збільшенням дихання та випарюванням вологи у легенях, та збільшенням потоку крові через шкіру. Безволосі і коротковолосі ссавці крім того потіють, тому що випаровування поту також знижує температуру. Слони зберігають спокій, використовуючи свої величезні вуха подібно до радіаторів: вони розмахують своїми вухами, збільшуючи поток повітря над ними.
Холоднокровність
Холоднокро́вні — це організми нездатні підтримувати постійну температуру тіла (термічний гомеостаз), таким чином, що їх температура тіла залежить від температури навколишнього середовища. Іншими словами, вони використовують методи терморегуляції, відмінні від методів терморегуляції ссавців та птахів. Причина в тому, що артеріальна кров змішується з венозною. Холоднокровні організми у великій мірі є «рабами» середовищ, в яких вони мешкають, маючи ту ж саму температуру, що і середовище.
У холоднокровних тварин повільніше протікають процеси обміну речовин у 20-30 разів повільніше, ніж у теплокровних. Тому температура їх тіла вище температури навколишнього середовища максимум на 1-2 градуси. Холоднокровні тварини активні тільки в теплу пору року. Коли температура знижується, то у холоднокровних тварин знижується швидкість руху. На зиму вони впадають у стан анабіозу, тобто в сплячку.
Розвиток терморегуляції у гомойотермних, терморегуляція у людини
Терморегуляція розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування.
Терморегуляція здійснюється рефлекторно, під впливом подразнень, що надходять з терморецепторів шкіри, внутрішніх органів і слизових оболонок.
Центр терморегуляції міститься в гіпоталамусі й підпорядкований корі великих півкуль головного мозку.
Терморегуляція у немовлят — недосконала, здійснюється переважно за рахунок судинних реакцій і змін теплопродукції. Зниження температури середовища на 1°С підвищує основний обмін у немовлят на 5%, тоді як у дорослої людини — лише на 1%.
В похилому і старечому віці терморегуляція частково порушується, збільшується амплітуда добових і сезонних коливань температури тіла
Дякую за увагу ! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/toma-akvinskiy.html | "Тома Аквінський" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/e8571d16533a69eef0b68325a8a3e429.pptx | files/e8571d16533a69eef0b68325a8a3e429.pptx | Тома Аквінський (Фома, Томас) (1225- 1274рр.)
Тома Аквінський один з найвизначніших та найвпливовіших філософів і теологів в історії, засновник теологічної і філософської школи томізму святий католицької церкви
Був ченцем домініканського ордену.
Як видатний вчитель Християнської церкви, він також є головним представником філософії Високого Середньовіччя.
Тома Аквінський залишив після себе низку фундаментальних праць, що сприяли виникненню неотомізму та неосхоластики і досі мають важливе теологічне та філософське значення.
Тома Аквінський створив своєрідну енциклопедію католицького богослов'я «Сума теології», в якій усі питання пізнання природи і суспільства розглядалися з позицій теологічного раціоналізму . Висуваючи ідею гармонії віри і розуму, він намагається підпорядкувати науку богослов'ю, а тому розрізняє істини розуму та істини одкровення, вважаючи останні недоступними розуму, підвладними лише душі (вірі).
Так зображували та зображують Фому Аквінського
Ще в дитячому віці був відданий батьками до бенедиктинського монастиря в Монте-Касіно. Коли Фрідріх II вигнав звідти бенедиктинців, він вступив до Неапольського університету і проти волі батьків — до новоствореного ордену домініканців(1243).
За два роки керівництво ордену послало його до Парижа навчатися у Альберта Великого, за яким він попрямував до Кельна , але у 1252 році Тома повернувся до Парижа і почав викладацьку діяльність, яку пізніше продовжив у Орв'єто, Вітебро і Римі, а потім знову в Парижі.
Головні зусилля його теологічної діяльності були спрямовані на намагання поєднати раціоналізм Арістотеля з християнськими одкровеннями.
Завдяки своїм енциклопедичним знанням, він не тільки підкорив розуми тогочасних теологів, але значно вплинув на подальший розвиток філософії. Також Тома Аквінський є упорядником
П'яти доказів існування Господнього, які сам Аквінат називав шляхами (viae).
1323 року Римо-католицька церква проголосила
його святим, а 1567 року включила до складу
Вчителів церкви .
Політико-правові погляди Фоми Аквінського викладені у трактатах «Сума теології», «Про правління володарів», а також у коментарях до «Політики» і «Етики» Аристотеля. Аквінат, слідом за Августином розглядав державу як частину універсального порядку, творцем і верховним правителем якого є Бог.
Політико-правові погляди Фоми Аквінського
Фома Аквінський поділяв думку Арістотеля про те, що людина є політичною істотою. Головним у природі людини є прагнення жити з іншими людьми для забезпечення своїх потреб. Наслідком цього прагнення і є держава. Вона має важливе значення в житті суспільства, оскільки її метою є «загальне добро».
Головну мету і виправдання держави він вбачав у збереженні суспільної злагоди і громадського миру, які досягаються шляхом надання кожної людині прийнятних умов для існування, засобів для морального і розумового розвитку, що в свою чергу має допомагати державі в духовному вихованні справжнього християнина.
Роль володаря в державі теолог порівнював із роллю Бога у світі. Він зазначав, що Бог, перш ніж керувати всесвітом, встановлює відповідний порядок. Так і монарх насамперед установлює порядок у рамках держави, а потім здійснює правління. Монархія, на думку теолога, є найдосконалішою формою правління. За низкою ознак вона є усталенішою та надійнішою, ніж інші форми, а також здатною гарантувати щасливе життя.
Однією з таких ознак є те, що монархія за будовою схожа на всесвіт, що його створив Бог і править ним, як і монарх у своїх володіннях. Друга ознака і перевага монархії полягає в тому, що вона, як і людський організм, управляється одним центром — розумом, а тому виключає суперечки між учасниками правління, що точаться за аристократії, олігархії та демократії.
Водночас Фома Аквінський поділяв монархію на абсолютну і політичну. Останню теолог уважав прогресивнішою, оскільки влада в ній регламентується законом. У своєму політико-правовому вченні теолог намагався обґрунтувати тезу про зверхність у суспільстві духовної влади над світською.
Про державу:
Аналізуючи світську владу, він дійшов висновку, що вона складається з трьох аспектів: сутності влади; форми влади (походження) і використання влади. Сутність влади, або її першооснову, мислитель розглядав як установлений Богом порядок відносин панування й підкорення, в яких воля правителів приводить до руху підданих. На відміну від сутності влади, її походження не завжди збігається з приписами Закону Божого, оскільки заволодіти владою люди можуть завдяки омані чи застосуванню сили. Третій аспект — використання світської влади. Тут Фома Аквінський зазначив, що в житті має місце зловживання владою, несправедливе її використання, що теж порушує заповіти Бога. З огляду на невідповідність світської влади настановам Бога на стадіях її походження й використання теолог зробив висновок, що вона не може претендувати на зверхність у суспільстві.
Єдиною, що відповідає заповітам Бога, є церковна влада. Тільки завдяки її намаганням у суспільстві може бути встановлена справедливість. Свою правову концепцію Фома Аквінський будував з опертям на моральну категорію справедливості. Право, за його вченням, — це дія справедливості у божественному порядку людського спілкування. Справедливість полягає в наданні кожному свого, того, що йому належить. Як і Аристотель, Фома Аквінський розрізняв два види справедливості: розподільну і вирівняльну. Розподільна справедливість — це надання благ згідно з заслугами, а порівняльна — це дії на вирівнювання чого-небудь. Відповідно до цього існують і види права.
Про владу:
Якщо вирівняння відбувається за внутрішньою природою речей, то це дія природного права; коли вирівнюються дії (відновлюється справедливість) за людською волею — це позитивне (людське) право. Причому воля людини може робити правом тільки те, що відповідає природному праву.
Джерелом права є закон, Фома Аквінський стверджував, що існує злагоджена система, підпорядкована вічному законові. Вічний закон — це універсальні норми, загальні принципи божественного розуму, якими скеровується всесвіт, а всі інші закони випливають із нього. Передусім, це природний закон, що є відображенням вічного закону в розумі людини. Цим законом керується людина у своїх прагненнях до продовження роду, самозбереження, пошуку істини.
Далі в системі законів теолога знаходиться позитивний (або людський) закон, що конкретизує природний закон і за допомогою сили і страху змушує людей досягти доброчесності й відмовитися від зла. Заслуговує на особливу увагу теза мислителя про те, що на відміну від природного закону, який поширюється на всіх людей, норми позитивного закону в різних країнах можуть суттєво різнитися. Але серед цих норм є багато й таких, що збігаються за змістом. Ці норми Фома Аквінський називав «правом народів», за допомогою якого повинні врегульовуватися міжнародні відносини.
Рівночасно християнський мислитель зазначав, що люди, через їхню розумову недосконалість, не можуть усвідомити сутності правди, а позитивний закон, прийнятий ними, теж не завжди може відновити порушену справедливість. У цих випадках правда може бути відновлена завдяки Законові Божому (Святому Письму), який є критерієм істинної справедливості. Тут же теолог зробив спробу розмежувати соціальну роль і призначення божественного і позитивного законів, підкресливши непересічне значення першого з них. Якщо позитивний закон регулює лише відносини людей у суспільстві, тобто зовнішній бік життя, то божественний закон визначає кінцеву мету людського буття, скеровує душевний рух і прагнення людей.
Про природне і позитивне право: |
https://svitppt.com.ua/biografiya/volodimir-mikolayovich-chelomey.html | Володимир Миколайович Челомей | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/001a25e10c594eb71a966f730b1aa9c8.pptx | files/001a25e10c594eb71a966f730b1aa9c8.pptx | Володимир Миколайович Челомей
Народився Володимир Миколайович Челомей 17 червня 1914 року в м. Сілець в учительській родині. Дитинство і юність пройшли в Полтаві , з 1936 р. його родина переїхала до Києву .
У 1937 році В. М. Челомей закінчив Київській авіаційний інститут. Наукою почав займатися ще студентом. Щасливе поєднання глибоко теоретичного проникнення з чудовою винахідливістю інженера особливо яскраво проявилося під час його роботи в галузі ракетної техніки. Працюючи в Центральному інституті авіаційного машинобудування , він втілив свою студентську мрію - створює новий тип двигуна , який знайшов широке використання в крилах ракетах. Володимир Михайлович є автором нової ідеї розкриття крила ракету повітрі , технічне вирішення якої визнає зараз у всьому світі.
У 1959 році Челомея призначають генеральним конструктором КБ, де за участю суміжних організацій була створена ракета-носій “Протон” , що знаменувала собою початок нового етапу в освоєнні космосу. Згодом у цьому ж КБ були створені станції серії “Салют” ракети-носії та штучні сопутники Землі “Політ” , “Космос” та ін.
Московський державний технічний університет імені Н. Е. Баумана
Протягом багатьох років В. Челомей викладав теорію коливання механічних процесів , керував відповідною кафедрою У Московському Вищому технічному училищі ім. М.Е. Баумана , де проявив себе блискучим популяризатором науки. З 1974 року В. Челомей – член міжнародної академії астронавтики |
https://svitppt.com.ua/biografiya/volodimir-ivanovich-vernadskiy.html | Володимир Іванович Вернадський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/f39b205660b19edc800d76d650267d8a.pptx | files/f39b205660b19edc800d76d650267d8a.pptx | 1863 - 1945
Володимир
Іванович
Вернадський
“Царство моїх ідей попереду…”
Дитинство і родина майбутнього вченого
Батько - Іван Васильович
1821 - 1884
Посади: зав. кафедрою
політекономії в Київському,
викладач політекономії та
статистики в Московському
університетах ;
професор Головного
педагогічного інституту в
Петербурзі
Мати – Ганна Петрівна
Константинович
1837 - 1898
(друга дружина батька)
Учителька музики та співів
Володя з молодшими сестрами:
Катериною та Ольгою
1868 рік
Володі 4 роки
Володі 12 років
Володимир Іванович про своє дитинство (з листів до дружини):
“я був здоровою, тихою і серйозною дитиною; любив поспати, добре поїсти, одним з моїх улюблених занять було розглядання різнокольорових клаптиків і прикрашання ними своєї власної персони…”
“любив я роздивлятися і розкладати папери”
“я любив завжди чудесне, фантастичне; мене захоплювали образи “Старого завіту”… Ці образи викликали в мене безконечний ряд запитань;… пам’ятаю, як глибоко і сильно мене цікавили питання про те, що робиться з душею після смерті…”
“Найсвітлішими хвилинами уявляються мені в той час книги і думки, які ними викликались, і розмови з батьком та моїм двоюрідним дядею Є.М.Короленко, пам’ятається також сильний вплив дружби з моїм старшим братом…”
“я читав все, що попадалось під руку, але в ті перші роки я особливо пам’ятаю різні географічні книги, не тільки подорожі, але навіть і досить сухі і, здавлось би, малодоступні для мого віку, наприклад Реклю «Земля» і потім …”Великі явища і начерки природи”… Крім цих географічних книг, любив я вірші, оповідання, але терпіти не міг тих, які погано закінчувалися…”
“я любив завжди небо, зірки, особливо Молочний Шлях вражав мене”
“ я зачитувався історією…”
“головне дало домашнє життя – десятки журналів, російських та іноземних, які виписував батько”
Юність Володимира, студентські роки
1886 рік
Навчався В.І.Вернадський
в Петербурзькому
університеті
на фізико-математичному
факультеті (1881 – 1885)
Докучаєв В.В.
1846 - 1903
Мендєлєєв Д.І.
1834 - 1907
Бекетов А.М.
1825 - 1902
Воєйков О.І.
1842 - 1916
Вчителі Володимира Вернадського
БРАТСТВО
Під час навчання в університеті В.І.Вернадський увійшов до одного з народницьких
гуртків – науково-літературного товариства.
З надр товариства виникло у 1885 році Братство, діяльність якого прийняла
науково-етичний характер. Члени Братства за власні кошти видавали книги для
народу, відкрили в Петербурзі народні читальні, вели просвітницьку роботу.
Внутрішнє життя Братства впорядковувалось трьома основними правилами:
працюй якомога більше,
споживай (для себе) якнайменше,
на чужі біди дивись, як на свої.
Братство проіснувало 35 років. Друзі листувалися, щороку 30 грудня зустрічалися
сім’ями, проводили разом літні канікули. 30 грудня 1921 року в останній раз
зібралось разом братство.
Коли в 1942 році Вернадський одержав Сталінську премію (200 тис. руб.), то
100 тис. руб. він передав на оборону країни, а решту розділив між друзями і
вдовами померлих друзів, собі не залишивши нічого.
Ядро Братства (разом з дружинами) склали:
Шаховський Д.І.
(1861 – 1939),
історик
Ольденбург С.Ф.
(1863 – 1934),
індолог
Гревс І.М.
(1860 – 1941),
історик
Корнілов О.О.
(1862 – 1925),
історик
Краснов А.М.
(1862 – 1914),
ботанік
Вернадський В.І.
У 1886 році Вернадський одружується…
З Наталією Єгорівною Старицькою (1861 – 1942) Володимир Іванович
прожив, за його словами, “душа в душу і думка в думку” майже 56
щасливих років
Московський університет,
фото 1880-ті роки
Наукова
діяльність
В колі сім’ї
син – Георгій
дочка - Ніна
25 років разом
1911
З дружиною та дочкою, 1921
1940 рік
З дочкою
З внучкою
Тетяною
Гео́ргій (Джордж) Володи́мирович Верна́дський (* 20 серпня 1887, Санкт-Петербург — † 12 червня 1973, Нью-Гевен, штат Коннектікут, США) — російський і американський історик українського походження. Фахівець у галузі історії Русі і Росії.
Син Володимира Вернадського, онук Івана Вернадського.
Закінчив Московський університет. Захистив дисертацію, присвячену російському масонству доби Катерини II.
Навчався в Берлінському та Фрайбурзькому університетах.
У 1917—1918 роках був професором Пермського університету, у 1918—1920 роках — професором Таврійського університету в Сімферополі.
Від 1920 року — в еміграції.
У 1922—1927 роках був професором Карлового університету в Празі, у 1927—1956 роках — професором Єльського університету в США.
Був прибічником євразійської історичної концепції.
В роки I світової війни жила з батьками в Україні. В 1922 р. переїжджає до Чехословаччини, закінчила там медичний факультет Празького Карлового університету. Працювала в представництві Російського червоного хреста в Празі. В 1926 році вийшла заміж за М.П.Толя[1].
В 1929 році народжується дочка Тетяна.
В 1939 році вони переїхали в США, де в 1940-1953 рр. Ніна працювала в психіатричній клініці недалеко від міста Бостона.
[ред.] Примітки
↑ Толь Микола Петрович (1894 — 1975) — археолог, чоловік дочки Вернадського, Ніни Володимирівни. Доктор філософії Карлового університету (Прага), співробітник Кондаковського інституту, потім в США - співробітник Art School Йельского університету.
Толь (Верна́дська) Ні́на Володи́мирівна (1898 — 1986) — лікар-психіатр, виїхала з Росії у 1922 р., жила і працювала у Чехословаччині (1922 — 1939), США (1939 — 1986), донька Володимира Вернадського.
Радянський період життя і творчості
З асистентами (Ферсман О.Є. стоїть) 1911
В робочому кабінеті 1921
1930
Одне з останніх фото
Пам’ятник на могилі
В.І.Вернадського
В.І.Вернадський і Україна
В.І.Вернадський (у центрі) з родиною
у Великих Шишаках (Полтавщина). 1916 р.
Багато років життя Вернадського
пов’язані з Україною. У Харкові
минули його перші десять
щасливих літ. На Полтавщині в
селі Великі Шишаки Вернадські
мали садибу, куди майже щороку
приїздили на літо всією родиною.
Батько багато розповідав Володі
Про історію та культуру українсь-
кого народу, про походження
роду Вернадських. Один з предків
по батьковій лінії належав до
запорізької старшини, воював у
війську Богдана Хмельницького.
“Завжди, коли починаю якусь
справу, у мене в голові проноси-
ться запорізька приказка:
“або збуду, або вдома не буду!”,
з якою вони кидалися на якусь
важку справу.” (з листа, 1886 р.)
Доля України і її народу хвилювали Вернадського завжди:
“у Росії зовсім заборонено друкувати книги моєю рідною мовою. На канікулах
я із всім завзяттям візьмуся за неї. У Києві, якщо в якомусь будинку побачать
портрет Шевченка, то його відбирають.” (із щоденника, 1878 р.)
“Відродження української мови та інтересу й відчуття своєї національної
особистості я гаряче переживаю і цим відрізняюся від тутешніх кадетів. Слід сказати,
що в Полтаві серед українців майже немає яскравих людей і справжнього
національного міцного середовища немає. Чи можна за цих умов створити щось
міцне? Особливо якщо вони діятимуть кулаком і палицею!” (з листа до
М.П.Василенка,академіка, юриста, міністра народної освіти в уряді Скоропадського,
1918 р.)
“Ви знаєте, яка мені дорога Україна, і як глибоко українське відродження
проникає весь мій національний та особистий світогляд, і я вважаю, що на мою долю випало велике щастя взяти в ньому участь… І хоча в моєму світогляді
сталися під впливом подій глибокі зрушення – моє ставлення до української
культури та її майбутнього залишилося незмінним.” (з листа до М.П.Василенка,
1921 р.)
В.І.Вернадський написав статтю “Українське питання і російське суспільство”, яка була вперше опублікована лише у 1988 році.
Саме Володимир Вернадський, вчений та громадянин світу, доклав чималих зусиль для створення Української Академії Наук і став її першим “головою” (президентом) у
1918 році.
Очолив універсальну Національну бібліотеку України при УАН у 1918 році.
Революційність наукових поглядів В.І.Вернадського
“Найперше місце у моєму житті займав і займає науковий пошук, наукова
робота, вільна наукова думка, і творче шукання правди особистістю”.
(запис у щоденнику)
В одному із французьких наукових журналів В.І.Вернадського названо
хрещеним батьком глобальної екології
В.І.Вернадський читав наукову літературу на 15 іноземних мовах, деякі свої
наукові статті писав французькою, англійською, німецькою мовами. Окремі
праці Вернадського за його життя не друкували, інші – вилучали з друку і продаж
та забороняли. Його думки та наукові погляди часто були пророчими:
“Неможливо відкласти турботу про вічне і велике на той час, коли буде досягнута
для всіх можливість задоволення своїх елементарних потреб. Інакше буде пізно.”
“Ми стоїмо перед майбутнім владарюванням радіоактивної енергії, більш
потужної, ніж електрична”
“Вдивляючись у зміни, що вносяться новою геологічною силою – силою
культурного людства - створеною підготовкою мільйонів років змін живої
речовини, - бачиш, що агентом, який приводить її в рух, є свідомість, розум,
нова сила на нашій поверхні”
“В науці нема до цих пір ясної свідомості, що явища життя і явища неживої
природи, взяті з геологічної, тобто планетної, точки зору, є проявами
єдиного процесу”
“З усього обсягу фактів, точно встановлених, мені здається випливає, що
цим майбутнім людства є автотрофність людства – більш простими
словами, незалежність його існування від навколишньої живої матерії –
рослин і тварин”
“Ідеї вічності та безначальності життя, тісно пов’язані з її організованістю,
є тією течією наукової думки, послідовне проявлення якої відкриває
перед науковою творчістю надзвичайно широкі горизонти”
Роботи Вернадського,
сучасні видання:
“Десятиліттями, цілими століттями будуть вивчатися і поглиблюватися його геніальні ідеї, а в працях його - відкриватись нові сторінки, що послужать джерелом нових пошуків; багатьом дослідникам доведеться навчитись його гострій, наполегливій і відточеній, завжди геніальній, але важко зрозумілій творчій думці; молодим же поколінням він завжди буде служити учителем в науці і яскравим зразком плідно прожитого життя”
(академік О.Є.Ферсман, учень
В.І. Вернадського)
Вшанування пам’яті Володимира Івановича Вернадського
Проспекти ім. Вернадського
у Києві
та Москві
Меморіальні дошки Вернадському на будівлях Радієвого інституту
(Москва) та готелю “Вікторія” (Кременчук)
Пам’ятники Вернадському
у Києві та Кременчуці
Таврійський Національний Університет
ім. В.І.Вернадського
(Сімферополь)
Інститут геохімії та
аналітичної хімії
ім. Вернадського
РАН, Москва
Національна бібліотека України
ім. В.І.Вернадського
м. Київ
Антарктична науково-дослідна
станція “Академік Вернадський”
65º15´пд.ш., 64º16´зах.д. – о. Галіндез
Наукові читання академіка
В.І.Вернадського в Національній
Бібліотеці України
(Росія)
З метою відзначення вчених за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук, наукові праці, відкриття та винаходи, що мають важливе наукове й практичне значення та утверджують авторитет української науки, на честь першого президента Української академії наук – видатного вченого, академіка Володимира Івановича Вернадського, а також з нагоди святкування 85-річчя створення Академії у 2003 році Президією НАН України засновано золоту медаль імені В.І.Вернадського Національної академії наук України.
Золота медаль імені В.І.Вернадського є найвищою відзнакою НАН України, яка присуджується щорічно до дня народження академіка В.І.Вернадського (12 березня) двом вченим – одному вітчизняному і одному зарубіжному.
Медаль присуджується лише окремим особам персонально як за окремі наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць.
Одна і та ж особа не може бути нагороджена медаллю більше одного разу.
Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження.
В презентації використані матеріали, підготовлені
творчою групою вчителів географії Надвірнянського району.
Звучала музика Ріхарда Вагнера з опери “ПАРСІФАЛЬ” – один з
улюблених музичних творів В.І.Вернадського.
“Мені чужий капіталістичний лад, але чужий і тутешній (соціалістичний).
ЦАРСТВО МОЇХ ІДЕЙ ПОПЕРЕДУ…”
(із щоденника В.І.Вернадського, 1931 рік) |
https://svitppt.com.ua/biografiya/uolt-disney.html | Уолт Дісней | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/23b92ca6b41e701eefd63d92fd9f82a9.pptx | files/23b92ca6b41e701eefd63d92fd9f82a9.pptx | Уолт Дісней
Уолт Дісней прожив довге творче життя: він народився 5 грудня 1905 року, а пішов з життя у 1966 році. Він вважається чемпіоном за кількістю одержаних "Оскарів" - їх у нього 26. Також йому належить абсолютний рекорд з числа номінацій на цю премію - 59.
Місто, у якому Дісней народився, було великим, шумним і зовсім не задовольняв батьків Уолта. Чикаго. Вони вирішили оселити дітей на фермі біля маленького містечка Марселін, штат Міссурі. Уолту було тоді тільки 4 роки. У родини не було грошей на олівці й папір, а Уолт хотів малювати. Уолт знайшов смолу, ціпок і намалював будинок ... на стіні власного будинку. Це, можливо, був найперший малюнок Уолта. Роки через три він почне продавати свої малюнки сусідам. А ще через 40 років вони будуть продавати ці малюнки на аукціонах.
Біографія
Лос Анжелес. Студия Уолта Диснея
Будування Діснея
Дісней скупив 43 квадратні милі невикористаної землі, що вдвічі перевищує розмір Манхеттена. Тут Уолт планував розмістити новий "Світ Діснея": розваги, курорти, готелі, мотелі, індустріальні комплекси, аеропорт майбутнього і його "експериментальне співтовариство завтрашнього дня". Після більше семи років планування й підготовки, включаючи 52 місяця фактичного будівництва, "Світ Діснея" відкрився, як і було заплановано, 1 жовтня 1971 року
16 жовтня 1923 року народилася компанія Уолта Діснея. Історія знаменитої компанії, почалася в маленькому голівудському гаражі, який 22-річний мультиплікатор Уолт Дісней разом з братом арендував у свого дядька. Уолт Дісней позичив гроші у старшого брата Роя, закупив фарби, пензлі, прожектори, і зайнявся виробництвом мультфільмів.
Спочатку сімейне підприємство мало назву "Дісней Бразерз студіо", але після підписання контракту на прокат мультфільму "Аліса в країні чудес", брати вирішили перейменувати компанію в "Уолт Дісней Компані". Саме ця назва стала відомою всьому світу.
Початок компанії
В гаражі з’явилися "Аліса в країні чудес", кумедний Мікі Маус, Білосніжка, Бембі та інші персонажі, які не втомлюються вчити та розважати дітей в усьому світі.
17 липня 1955 року парк відкрився, церемонію транслювало тоді ще молоде телебачення: "Діснейленд" - це ваша країна", звернувся тоді Уолт Дісней до американців. "Дорослі тут можуть згадати минуле, молоді - відчути смак до пригод". Скептики не вірили, що проект себе окупить. Але вже через два місяці кількість відвідувачів перевищила мільйон людей. Всього за півстоліття в каліфорнійському "Діснейленді" побувало півмільярда чоловік.
Відкриття парку
Про Мікі Мауса.
Доречі, найвідоміший персонаж мульфільмів Уолта Діснея Мікі Маус "народився" 15 травня 1928 року. Перший мультфільм, в якому "знявся" Міккі з'явився саме в цей день і мав назву "Пароплавчик Віллі". Майже ніхто не знає, що спочатку Уолт Дісней хотів назвати кумедного миша Мортимером, але дружина відмовила Уолта давати таке довге та серйьозне ім'я такому смішному персонажу, і Дісней погодився.
Фільми були короткими, найчастіше по 10 хвилин (їх ще називають короткометражними).
І лише у 1937 році Уолт Дісней створив свій перший повнометражний (тобто який продовжувався більше години) фільм - “Білосніжка та сім гномів”, за який знову отримав премію “Оскар”.
Потім на були й інші фільми - “Пінокіо”, “Бембі”, “Мері Попінс”...
Цікаво, що Уолт Дісней часто використовував у своїх фільмах різноманітні технічні новинки.
Так, ще у 1928 році в своєму фільмі “Пароходик Вілі” він одним з перших використав звук.
У 1966 році Уолт Дісней помер. Але, незважаючи на це, Діснейленди продовжують з'являтися й досі.
Так, їх було створено у Флориді (США), під Парижем (Франція), а також у деяких місцях Японії.
Продовжують випускатися й фільми за участю героїв Діснея. Цим займається кіностудія, яку було названо на його честь кіностудією Уолта Діснея.
Діснейленди
Сказочный ледовый Мир Диснея |
https://svitppt.com.ua/biografiya/slava-arhimedu.html | Слава Архімеду! | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/bdc4e4c18ba270776fe41dc13fc9261e.ppt | files/bdc4e4c18ba270776fe41dc13fc9261e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/brayl.html | "Брайль" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/59e78f835b0e2fbb952f08752a9003f3.pptx | files/59e78f835b0e2fbb952f08752a9003f3.pptx | Брайль: Читання руками .
Ланцюг подій, що призвели до появи шрифту Брайля, почався під час хрестових походів французького короля Луї IX
Рельєфні букви.
Ярмарок «St. Ovid's Fair » був одним з найбільш видовищних місць Парижа. З 14 серпня по 15 вересня кожен рік вуличні торговці , циркачі , лялькарі демонстрували тут свою майстерність. У 1771 році молодий чоловік на ім'я Валентин Хауї відвідує ярмарок і подає милостиню сліпому хлопчикові . На його подив , хлопчик назвав номінал монети. Так Хауї усвідомив , що сліпі можуть осягати грамоту за допомогою дотику . 12 -річний жебрак Франсуа Лезюер стає його першим учнем. Валентин учив його читати , спочатку використовуючи рельєфні дерев'яні літери , з яких формував слова .
Франсуа був талановитим учнем і через 6 місяців навчився відчувати на дотик надруковані сторінки. Хауї представив учня Королівської Академії , де його вміння приголомшило вчених мужів . Так з'явився рельєфно - лінійний шрифт. Люди водили пальцями по опуклим ( рельєфним ) буквах , складали їх в слова і пропозиції. Революційний винахід стало поширюватися в світі. У 1806 році Валентин Хауї приїжджає в Петербург на запрошення Олександра I. У заснованому В. Хауї « Петербурзькому інституті сліпих дітей » стали друкуватися книги.
Винахідники - послідовники Хауї користувалися принципово невірною передумовою : « що зручно для тих, хто бачить , то зручно і для сліпих» . За системою Хауї потрібно було « прочитувати » стандартні опуклі букви , досить часто мали хитромудрі контури. Винахідники в першу чергу стали пропонувати опуклі шрифти з оригінальними або спрощеними накресленнями букв.
У 1831 році англієць Джеймс Гол ввів кутовий опуклий шрифт , який використовувався якийсь час у притулку для сліпих. Олстон з Единбурга запропонував свій шрифт , що базувався на латинському алфавіті . Шрифт Олстона дуже нагадує один із сьогоднішніх комп'ютерних шрифтів - Arial .
У січні 1809 року в маленькому французькому містечку Кувре народився Луї Брайль . У дитинстві він випадково поранив око ножем і осліп. У 1819 році Луї зараховують у Паризьку школу для сліпих. Навчання проводилося за книгами системи Хауї , було дуже довгим і дорогим. Школа в Парижі мала у своєму розпорядженні всього лише 14 таких книг , які Луї успішно прочитав , обмацуючи кожну літеру.
Система Хауї була недосконалою. Щоб відчути кожну букву , було потрібно кілька секунд , і коли людина досягала кінця речення, то майже забувала про те , що було спочатку . Луї зрозумів , що необхідно шукати спосіб, що дозволяє читати швидко і легко.
.
Луї Брайль
І знову допоміг випадок. У той час у французькій армії використовувався оригінальний буквений код артилерійського офіцера Шарля Барб'є для доставки нічних повідомлень. Повідомлення не можна було написати на папері , тому що для прочитання потрібно було запалювати сірник , а отже - демаскуватися . Букви представляли собою пробиті в картоні отвори.
Читати такий лист було набагато простіше , ніж гігантські книги з рельєфними буквами. Луї опанував цей метод , але розглядали і його недоліки . Армійський код був повільним , і на сторінці поміщалося всього одне або два речення , що годилося для передачі координатів противника , але абсолютно не підходило для письма. Винахід Барб'є дало Луї творчий імпульс , і він створив систему рельєфно - крапкового письма , яка дозволяла записувати букви і цифри , хімічні та фізичні зна-ки . У 1824 році він ввів «осередок » , що складався з двох вертикальних рядів по 3 знаки в кожному. Це давало 63 комбінації. Обмацуючи кожну клітинку , людина може швидко і надійно розпізнати кожну літеру. Це, зрозуміло , легше , ніж обмацувати кілька ліній рельєфних букв системи Хауї .
Винахід Брайля намагалися ігнорувати , потім безрезультатно прагнули переробити , але зрештою у всьому світі було визнано, що розроблена Брайлем система писемності для сліпих - найкраща. Брайль створює і спеціальний прилад для письма ( що нагадує перфоратор ), який з невеликими змінами дійшов до нашого часу. У Росії перша книга за системою Брайля була видана А. А. Адлер в 1885 році.
Луї Брайль помер 6 січня 1852 і похований у рідному містечку Кувре . У травні 1887 -го в Кувре був відкритий пам'ятник.
.
.
Сучасні дисплеї для сліпих діють наступним чином . У ряд розташовані осередки Брайля. Текст перетворюється в сигнали , деякі стрижні в осередках висуваються , людина проводить пальцем по всіх осередкам і зчитує слова . Важать ці дисплеї більше кілограма і коштують більше $ 2 тис. Виникає питання - чи досягли пристрої свого піку розвитку або можна знайти нові рішення ?
Головні недоліки при роботі з шрифтами Брайля - низька швидкість зчитування тексту і неможливість вести спілкування в реальному часі. Прогрес створення все більш досконалих способів комунікацій йде по шляху зростання швидкості розпізнавання букв. Спочатку були рельєфно - лінійні шрифти ( опуклі букви Хауї ) . Їм на зміну прийшли рельєфно - крапковим шрифтом ( Брайль ) . Можливий наступний крок : одна точка - один знак .
.
.
Зараз досліджуються можливості приєднання телевізійних камер безпосередньо до закінчень зорових нервів. Отримано перші позитивні результати , але дана технологія знаходиться тільки у стадії випробувань і може бути застосована до обмеженої кількості людей , так що без відчутних апаратів не обійтися. Вчені у своїх дослідженнях йдуть далі. Так , група Крішнакутті Сатья з Університету Еморі досліджувала роботу мозку сліпих при читанні ними текстів , надрукованих азбукою Брайля. Скануючи мозок піддослідних , вчені встановили , що при обмацуванні букв пальцями працюють зорові центри мозку - причому точно так само, як у людей , які читають текст очима. Що проводилося в цей момент сканування їх мозку методом магнітного резонансу показало , що зорові центри працюють настільки ж активно , як і відчутні . Що це означає , поки що не зрозуміло, але факт дуже цікавий . |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ulas-samchuk-biografiya.html | Улас Самчук - біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/20ea4f89111350909b00772ec997b337.ppt | files/20ea4f89111350909b00772ec997b337.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/turyanskiy-osip-vasilovich1.html | "Турянський Осип Васильович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/8c270e19de56c003976706d4c87aed46.pptx | files/8c270e19de56c003976706d4c87aed46.pptx | Презентацію підготували учні 11-А класу Харківської гімназії №152
Турянський Осип Васильович
Осип Васильович народився 22 лютого 1880 року в селі Оглядів (нині Радехівський район Львівської області) в родині тесляра.
Окрім нього у родині було ще 7 дітей.
Спочатку навчався в сільській початковій школі, то потім з допомогою сільського вчителя Осип зміг вступити до Львівської української гімназії.
Згодом О. Турянський закінчив філософський факультет Віденського університету.
Життєвий шлях
На другому році навчання у гімназії Осипу довелося утримувати себе самостійно, зокрема й репетиторством.
У часи навчання у Відні відігравав велику роль у діяльності віденської спілки «Січ». Саме з тих часів почалась його діяльність як письменника.
Педагогічна діяльність
Репетиторство у часи навчання в Львівській гімназії;
У 1910 Осип Турянський був учителем української мови та літератури у Перемишлянській гімназії;
В 1923 Осип Турянський займався у Галичині видавничою та педагогічною діяльністю.
Війна та полон
Восени 1914 року був мобілізований в австрійську армію й відправлений на сербсько-австрійський фронт. Там він потрапив у сербський полон, де його було відправлено разом із 60 тисячами австрійських вояків етапом через гори Албанії. Для більшості з них цей перехід став останнім шляхом. Шляхом смерті. Після цього жахіття Осип Турянський розповів світові про антигуманність та аморальність злочину.
Пережите ніколи не давало йому спокою.
Війна та полон
Не зважаючи на те, що його було врятовано від смерті під час переходу, він ще залишався полоненим.
Його відсилають на острів Ельба.
Та згодом, коли розпалася австрійська монархія, він зміг повернутися до Відня, де викладав в університеті порівняльне право.
28 березня 1933 року Турянський Осип Васильович помер. Його скромно поховали на Личаківському цвинтарі у Львові.
Невдовзі про Осипа Васильовича забули. Лише в 1938 р. за ініціативою львівського письменника Романа Федоріва, за допомогою молоді вдалося розшукати й упорядкувати могилу Осипа Турянського.
Початок творчого шляху
У 1908 році з'явилися перші оповідання письменника у альманасі “Січ”. Письменник познайомив читачів з важким життям селянства.
Перебування на острові Ельба
Маючи статус полоненого, Осип Турянский у складних умовах пише фейлетони та статті. Вони публікувалися в італійських часописах. У цей же час (1917) письменник написав повість-поему “Поза межою болю”.
Повість-поема “Поза межою болю”
Твір присвячений дружині та сину Осипа Турянського.
Тема – трагедія і жах подій Першої світової війни.
Сюжет є автобіографічним.
Друком твір вийшов у 1921 р. у Відні.
Кадри з кінофільму
За мотивами повісті «Поза межами болю» 1989 року знято однойменний художній фільм (режисер — Ярослав Лупій).
Памфлет “Дума пралісу” (1922 р.)
У творі автор висловив свої думки щодо наслідків Першої світової війни, тому він наповнений алегоріями.
Автор розповідає про “загальний упадок людства в повоєннім часі, розвал моральних і духових цінностей, небувале розпаношення порожньої фрази, загальної облуди та брехні”.
20-ті та 30-ті роки XX століття
Осип Турянський організувує видавництво “Журавлі”.
У 1926 р. була написана книжечка “Боротьба за великість” (два оповідання).
У 1927 р. світ побачила сатирична комедія “Раби”.
У 1933 р. було написано твір “Як люди приймали Христа”.
“Син землі” – останній подих
Має реальну основу (страйк 1902 р. у Галичині).
Роман є останнім твором митця.
Твір є романтичного спрямування, а тому зображена класова боротьба є лише полотном, на якому ми бачимо головних героїв.
Тест
Де навчався О. Турянський?
До якої спілки входив О. Турянський у часи навчання в Віденському університеті?
Яка подія стала перемінною у діяльності Осипа Турянського.
Чим ще займався Осип Васильович Турянський, зокрема видавництва.
У якому році світ побачив перший твір Осипа Турянського?
На якому острові письменник продовжував писати після війни?
Де і коли була надрукована перша версія повісті-поеми “Поза межою болю”?
Як називалася сатирична комедія, яка була написана у 1927 році?
Назвіть особливості роману “Син землі”.
Дякуємо за увагу!
"Автор дав геніальний твір, що користуючись лише національними засобами творчості, увійшов у сім"ю видатніших всесвітніх творів і своєю вірою в перемогу людяності та добра надбав собі вічної юності безсмертя“
Михайло Селегій |
https://svitppt.com.ua/biografiya/illya-repin2.html | "Ілля Рєпін" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/2ef7f5bdb71ada0802688c3c10a42da5.pptx | files/2ef7f5bdb71ada0802688c3c10a42da5.pptx | Ілля Рєпін
Підготувала
Учениця 11-А класу
Кравчук Анастасія
Ілля Юхимович Рєпін народився 24 липня (5 серпня) 1844 р. у слободі Осинівка міста Чугуєва на Харківщині. Його батько — Юхим Васильович Рєпін (1804—1894) служив рядовим солдатом Чугуївського уланського полку. Його мати - Тетяна Степанівна Бочарова, вона була жінкою грамотною і начитаною. Юхим Васильович був непитущим, і сім'я була дружною. У Іллі були брати Іван, Василь та старша сестра Устя. Рєпіни були досить заможні. Бабуся художника тримала постоялий двір. Юхим Васильович вів вигідну торгівлю кіньми. За рисаками їздили на Дон, на Кавказ, у Воронезьку губернію і через Молдавію переправляли їх у Туреччину.
Дитинство Іллі було цілком щасливим. Його першими "художніми творами" були зображення улюблених коней — виліплені або вирізані з паперу. Двоюрідний брат Трохим Чапигін (Тронька) навчив Іллю малювати аквареллю, розфарбувавши для прикладу чорно-білу картинку в букварі. Батьки, помітивши пристрасть хлопчика до малювання, віддали його в корпус топографів, “у найбажаніше місце навчання, де малюють аквареллю і креслять тушшю." Проте невдовзі корпус був розформований, і топографи виїхали. Ілля Рєпін пішов учитися іконопису в майстерню Бунакових. Чугуївські іконописці користувалися заслуженою популярністю. Крім ікон і розписів церков, вони виконували і світські замовлення, насамперед портрети. Всього цього навчався і Рєпін. На початку 1860-х рр. у Юхима Васильовича сталося нещастя — через якусь епідемію загинули всі дорогі коні. Рєпіни опинилися на межі банкрутства. Тетяна Василівна почала шити на замовлення шуби, а 17-літній Ілля мав дбати про себе сам. На той час він вважався уже досвідченим іконописцем і користувався популярністю, працюючи разом з іншими майстрами в сільських церквах. Проте Ілля Рєпін не збирається зупинятися на досягнутому і мріє про петербурзьку Академію мистецтв.
Переїхавши до Петербурга в 1863 році, Рєпін навчався в художній школі Товариства заохочення мистецтв і в Академії мистецтв (1864-1871). Жив в Італії і Франції (1873-1876). У 1877 році Рєпін повернувся до Чугуєва, а потім жив в Москві і в Петербурзі, а з 1900 - в Куоккалі, в своєму маєтку «Пенати». Був одним з найактивніших членів «Товариства передвижників». Релігійні картини, написані з академічних програм (“ Іов і його друзі ” , 1869; “ Воскресіння дочки Яіра", 1871; обидві картини - в Російському музеї, Петербург), виявляють дивний дар психологічної концентрації. Сенсацією стала картина Рєпіна "Бурлаки на Волзі" (1870-1873); там же на базі численних етюдів, в основному написаних під час подорожі по Волзі, молодий Ілля Рєпін створив картину, вражаючу і яскравою виразністю натури, і грізною силою протесту, зріючою в цих ізгоях суспільства. Пафос і протест у картинах живописця Рєпіна то нерозривно з'єднувалися, як у урочисто-саркастичній "Хресний хід в Курській губернії" (1883), поділялися на два паралельні потоки: так, поряд з «революційним циклом» про трагічному розладі суспільства ("Відмова від сповіді", 1879-1885; "Не чекали", 1884; "Арешт пропагандиста", 1880-1892; всі роботи - у Третьяковській галереї, 17 жовтня 1905 року, 1907, Російський музей). Рєпін захоплено пише і мальовничі образи парадного фасаду імперії (" Прийом волосних старшин Олександром III у дворі Петровського палацу в Москві", 1885; "Урочисте засідання Державної Ради 7 травня 1901 на честь столітнього ювілею з дня його установи", 1901-1903, Російський музей) . Старіючи, художник продовжує дивувати публіку. Апогею імпресіоністично-мальовничій свободи - і в той же час психологізму - досягає живопис Рєпіна в портретних етюдах для Державної Ради. У загадковій картині "Який простір!" (1903, Російський музей) з молодою парою, радісною на обледенілому березі Невського затоки, - Рєпін висловлює своє ставлення до нового покоління в характерній для нього манері «любові - ворожнечі». Після жовтневого перевороту 1917 року художник виявляється відокремленим від Росії у своїх «пенатах», коли Фінляндія знаходить незалежність. У 1922-1925 роках Рєпін пише чи не найкращу зі своїх релігійних картин - пройняту безпросвітним трагізмом Голгофу (Художній музей, Прінстон, США ). Незважаючи на запрошення на самому високому рівні, він так і не переїхав на батьківщину, хоча і підтримував зв'язки з друзями, які там живуть (зокрема, з Корнієм Івановичем Чуковським). Ілля Юхимович Рєпін помер у своїх «Пенатах» 29 вересня 1930 року.
«Протодиякон» 1877 рік. Полотно, олія, Третьяковська Галерея, Москва, Росія. У 1876 році Рєпін повернувся з Франції до Росії. Першу зиму Рєпіни проводять в батьківському домі, в Чугуєві. У Чугуєві, поряд з іншими видатними картинами, він пише картину «Протодиякон». Тут Рєпін виступає як пристрасний сатирик. Іван Уланов, чугуєвський протодиякон, виглядає монументальною карикатурою на «Зевса» Івана Радова. Він теж написаний на золотому тлі, теж не мружиться від західного променя, що упирається в його багрову фізіономію. На голові чорно-оксамитова скуфія, права рука притискає до череву складень, підвішений на срібному ланцюзі, ліва - тримає тростину. Олійно блищить товстий червоний ніс, сипле дихання з ароматами вчорашнього бенкету виривається з напіврозкритого рота. «Диякон заслужений, - розповідає Рєпін Крамському про свою модель, - все місто Чугуїв може засвідчити цілковиту подібність з оригіналом, настільки потішаються городяни, і манера, і очі, словом - весь тут, говорили вони, до чималого задоволення батька Івана Уланова. Це екстракт наших дияконів, цих левів духовенства, у яких ні на одну йоту не покладається нічого духовного - весь він плоть і кров, банькуватий , але урочистий і сильний, як сам обряд в більшості випадків. Мені здається, у нас диякони є єдиний відгомін язичницького жерця, слов'янського ще, і це мені завжди бачилося в моєму люб'язному дияконі - як самому типовому, найстрашнішому з усіх дияконів». Лист Крамському відіслано Іллею Юхимовичем в грудні 1878 року. Страшний розмах пензля, яка благодатна широчінь! «Протодиякон» - примітний етап у мистецтві Рєпіна, свого роду "карб". По-перше, цю річ відкине офіційна комісія, що збирає експонати для Міжнародної художньої виставки в Парижі, бо побачить у ній викриття церкви і духовенства, образу релігії. По-друге, «Протодиякон» відзначений початком багаторічної роботи Іллі Юхимовича над його прославленим Хресний ходом в Курській губернії, картиною, де буде дана вся Росія.
«Літній пейзаж» (Віра Олексіївна Рєпіна на містку в Абрамцеві) 1879рік. Полотно, олія. Державний музей образотворчих мистецтв ім. О.С.Пушкіна - Відділ особистих колекцій.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/volodimir-nikitin.html | Володимир Нікітін | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/ccc7747c08a91fbfaec0eeafdf7ff145.ppt | files/ccc7747c08a91fbfaec0eeafdf7ff145.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua
Tel. (380-44) 236-4477
Web: www.icps.kiev.ua |
https://svitppt.com.ua/biografiya/u-l-a-s-s-a-m-ch-u-k-zhitteviy-ta-tvorchiy-shlyah.html | У л а с С а м ч у к - життєвий та творчий шлях | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/db18cb507f01ddf56635840714e5b409.ppt | files/db18cb507f01ddf56635840714e5b409.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pavlo-tichina.html | Павло Тичина | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/424dee444237a014f5759188af794840.ppt | files/424dee444237a014f5759188af794840.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/svit-galaktik-istoriya-vidkrittya.html | Світ галактик історія відкриття | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/10046fb45160129d84276185882c10c3.ppt | files/10046fb45160129d84276185882c10c3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mocart1.html | "Моцарт" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/9f55771ab35b02dfaa3f75411210924f.pptx | files/9f55771ab35b02dfaa3f75411210924f.pptx | Моцарт, Вольфганг Амадей
Полное имя Иога́нн Хризосто́м Во́льфганг Теофи́л Мо́царт
27 января 1756—5 декабря 1791
Австрийкий композитор,
капельмейстер, пианист, скрипач,педагог,
клавесинист, органист.
Биография
Моцарт родился 27 января 1756 года в Зальцбурге, Австрия. Отец Леопольд Моцарт был одним из ведущих европейских музыкальных педагогов. Отец обучил Вольфганга основам игры на клавесине, скрипке и органе. В 1762 году он предпринял с сыном и дочерью Анной, также замечательной исполнительницей на клавесине, артистическое путешествие в Мюнхен, Париж, Лондон и Вену и во многие другие города Германии, Нидерландов, Швейцарии. В этом же году юный Моцарт написал свою первую композицию. В 1763 году изданы в Париже первые сонаты Моцарта для клавесина и скрипки. В возрасте 17 лет у Моцарта имелось написанных 4 оперы, несколько духовных сочинений, 13 симфоний, 24 сонаты, много более мелких композиций.
Последний год
Последними операми Моцарта стали «Так поступают все» (1790 год), «Милосердие Тита» (1791 год) и наконец, «Волшебная флейта» (1791 год). Представленная в сентябре 1791 года в Праге опера «Милосердие Тита» была принята холодно; «Волшебная флейта», поставленная в том же месяце в Вене, в пригородном театре, напротив, имела такой успех, какого Моцарт в австрийской столице не знал уже много лет.
Смерть Моцарта
Умер Моцарт 5 декабря 1791 года примерно через час после полуночи, на 36-ом году жизни. Причина смерти Моцарта до сих пор является предметом споров. Большинство исследователей считает, что Моцарт действительно умер, как это и было указано в медицинском заключении, от ревматической лихорадки, возможно, осложненной острой сердечной или почечной недостаточностью. Знаменитая легенда об отравлении Моцарта композитором Сальери и сейчас поддерживается несколькими музыковедами, но сколько-нибудь убедительные доказательства этой версии отсутствуют. В мае 1997 года суд, заседавший в миланском Дворце правосудия, рассмотрев дело Антонио Сальери по обвинению в убийстве Моцарта, вынес ему оправдательный приговор.
Кенотаф Моцарта — наиболее известное «захоронение» кладбища Святого Марка
Творчество
Отличительной чертой творчества Моцарта является сочетание строгих, ясных форм с глубокой эмоциональностью. Уникальность его творчества состоит в том, что он не только писал во всех существовавших в его эпоху формах и жанрах, но и в каждом из них оставил произведения непреходящего значения. Музыка Моцарта обнаруживает множество связей с разными национальными культурами,тем не менее она принадлежит национальной венской почве и носит печать творческой индивидуальности великого композитора. Моцарт — один из величайших мелодистов. Его мелодика сочетает черты австрийской и немецкой народной песенности с певучестью итальянской кантилены. Несмотря на то, что его произведения отличаются поэтичностью и тонким изяществом, в них часто встречаются мелодии мужественного характера, с большим драматическим пафосом и контрастными элементами.
Творчество
Особое значение Моцарт придавал опере. Наряду с Глюком, он был величайшим реформатором жанра оперы, но в отличие от него, основой оперы считал музыку. Моцарт создал совершенно иной тип музыкальной драматургии, где оперная музыка находится в полном единстве с развитием сценического действия. В его операх нет однозначно положительных и отрицательных персонажей, характеры живые и многогранные, показаны взаимоотношения людей, их чувства и стремления. Моцарт написал 68 духовных произведений (мессы, оффертории, гимны и пр.), 23 произведения для театра, 22 сонаты для клавесина, 45 сонат и вариаций для скрипки и клавесина, 32 струнных квартета, около 50 симфоний, 55 концертов и пр., в общей сложности 626 произведений. Наиболее популярными стали оперы «Свадьба Фигаро», «Дон Жуан» и «Волшебная флейта». «Дон Жуан» считается одним из лучших произведений в мировом оперном репертуаре.
Фортепиано семьи Моцартов. Дом-музей композитора в Зальцбурге
Вольфганг Амадей Моцарт обладал феноменальным музыкальным слухом,
памятью и способностью к импровизации. Моцарт широко признан одним из
величайших композиторов: его уникальность состоит в том, что он работал
во всех музыкальных формах своего времени и во всех достиг наивысшего
успеха Наряду с Гайдном и Бетховеном, принадлежит к наиболее
значительным представителям Венской классической школы.
Моцарту не удалось организовать исполнение трёх последних, ныне самых знаменитых симфоний: № 39 ми-бемоль мажор, № 40 соль минор и № 41 до мажор «Юпитер» написанных в течение полутора месяцев в 1788 году; лишь три года спустя одна из них, Симфония № 40, была исполнена А. Сальери в благотворительных концертах.
2 шиллинга 1931 года — австрийская памятная монета,
посвящённая 175-летию со дня рождения Моцарта
10 евро — немецкая монета
2006 года
с изображением Моцарта
Почтовая марка СССР, 1956 год
Моцарт на марке Молдовы, 2006 год
Написанный в совершенно не характерном для Моцарта стиле, и величественно-горестный «Реквием»(траурная заупокойная месса), над которым Моцарт работал последние месяцы своей жизни. Работу над незавершённым «Реквиемом», потрясающим своим скорбным лиризмом и трагической выразительностью, закончил его ученик Франц Ксавер Зюсмайер, ранее принимавший некоторое участие в сочинении оперы «Милосердие Тита». |
https://svitppt.com.ua/biografiya/tvorec-usih-tvorciv.html | «Творець усіх творців» | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/7184c08e1a2b5deac90f231fecbff014.pptx | files/7184c08e1a2b5deac90f231fecbff014.pptx | НАЗВА НАШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
«Творець усіх творців»
Сьогодні ми разом з вами виконаємо наступні завдання:
З'ясуємо основні питання нашого дослідження
Поділимось на підгрупи для вирішення завдань
Проаналізуємо майбутні дослідження
Яке ж основне питання нашого дослідження?
Природа для нас, чи ми для природи?
ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ Вам потрібно РОЗділитись на групи для подальшої співпраці!
І підгрупа має дослідити:
Результати оформити у вигляді презентації!
ІІ підгрупа має дослідити:
Результати продемонструйте у вигляді публікації!
ІІI підгрупа має дослідити:
Результати презентуйте у вигляді веб-сторінки!
Бажаю всім успіхів!
На виконання всіх досліджень та завдань у вас є рівно
1 місяць! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/charli-chaplin.html | ЧАРЛІ ЧАПЛІН | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/0543421988c1085bbbdcf49e318a6910.pptx | files/0543421988c1085bbbdcf49e318a6910.pptx | Ч А Р Л І Ч А П Л І Н
Чарлі Чаплін - це людина легенда.
Чарлі народився 16 квітня 1889 року в Лондоні, в сім'ї артистів мюзик-холу. Його батьки - Чарльз Спенсер Чаплін-старший і Ханна Чаплін (по сцені Лілі Герлі) - були естрадними акторами. Мати виступала з піснями і танцями в різних театрах. Батько - володар приємного баритона - був у середині 1880-х років дуже популярний в лондонських мюзик-холах.
Чарлі вперше виступив на сцені в 1894 році, у віці п'яти років, замінивши мати в програмі мюзик-холу. У кінці 1898 року він поступив в дитячу танцювальну групу «Вісім ланкаширських хлопців». Цікаво, що пізніше критики називали фільми Чапліна «фільм-балет». На різдво 1900 року «Ланкаширські хлопці» брали участь в пантомімі «Попелюшка»; Чаплін в костюмі кішки вперше отримав можливість розсмішити глядачів. Навесні 1901 року Чаплін йде з «Ланкаширських хлопців». Чарлі рідко відвідував школу, працював продавцем газет, помічником лікаря, в друкарні і т. д., але ніде довго не затримувався з-за малого віку.
Марка яка вийшла в cша 1914 року
КАДРИ з Фільму «Великий Диктатор»
Цікаві факти
Чаплін на чотири дні старший від Гітлера, якого спародіював у фільмі «Великий диктатор».
У Чапліна були блакитні очі.
Чаплін був лівшою, і навіть на скрипці грав з лівою рукою.
Улюбленим видом спорту Чапліна був бокс, а улюбленим танцем було танго. У фільмі «Вогні великого міста» він «поєднав» бій на рингу з танго.
Чаплін на своїх фільмах здоларів.аробив близько 10,5 млн.
Під час зйомок фільмів Чапліна, відбувся всього один нещасний випадок. Травму отримав сам чоловік на зйомках фільму «Тиха вулиця».
Чаплін одного разу брав участь в конкурсі двійників Волоцюги. За однією версією він зайняв у конкурсі друге місце, за іншою версією - третє, за третьою версією - п'яте.
Чарлі чаплін та його родина
Чарлі у молодому та літньому віці
Народженний в Англії сер Чарлі Чаплін тихо помер у різдвяний день 1977 року в швейцарському місті Веве. За два роки до цього англійська Королева Єлизавета II посвятила його в лицарі.
Пам'ятник Чарлі Чапліну в Лондоні Чарлі Чаплін в музеї мадам Тюссо |
https://svitppt.com.ua/biografiya/brati-klichko.html | "Брати Кличко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/20e7a445f85238576d430eaf4e718bc4.pptx | files/20e7a445f85238576d430eaf4e718bc4.pptx | Брати Кличко
Віталій та Володимир Клички народилися у Киргизстані у сім’ї військового. Разом зі своїми батьками вони об’їздили більшу частину Радянського Союзу. У 1985 році вони переїхали до України.
Дитячі заняття різними видами єдиноборств склались у серйозне захоплення кікбоксингом, а згодом – боксом. Ще з дитинства брати мріяли стати чемпіонами світу з боксу одночасно і зібрати якомога більше поясів.
З кожним боєм брати вдосконалювали свою техніку, беручи щось для себе з техніки суперника.
В Германії Віталія Кличка називають “ королем нокаутів ”, адже він провів 27 перших боїв і завершив їх нокаутами.
Володимир “ сталевий молот ” має 32 перемоги, з яких 28 - нокаутуючі.
Лідируючи на протязі перших 9 раундів у поєдинку з Крісом Бьордом , Віталій приймає рішення відмовитися від подальшого проведення поєдинку. Стара травма не дозволила йому перемогти. Після оголошення результатів він сказав : “ Найдорожче, що є у спортсмена – це його здоров’я. Я програв бій. Але мій титул перейшов до Бьорда на деякий час. Я поверну собі пояс чемпіона “
Клички вписали нову сторінку в історію світового боксу, ставши першими братами, котрі зібрали всі найпрестижніші пояси серед важковаговиків
Після 4-х річного “ простою ” Віталій Кличко розібрався так невимушено з базікою-нігерійцем Семом Пітером, що ні в кого не виникла й тіні сумніву – переміг справжній чемпіон. Такого тріумфального повернення мало хто очікував. А про 4-х річний “ простій ” старшого Кличка тепер згадують лише як про вино, що з часом стає кращим.
Мають вищу освіту вільно володіють німецькою, англійською. З дитинства брати займались не тільки спортом, а й музикою. Віталій у 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему “ Бокс : теорія та методика спортивного відбору ”
Депутат Київради, Віталій Кличко, створив політичну партію “ Блок Віталія Кличка ”. Саме за позовом В. Кличка Шевченківський районний суд Києва зупинив дію рішень міськради про розграбування 1,5 га дорогоцінних земель.
Таким чином В. Кличко призупинив “ дерибан ” Києва.
12 жовтня 2007 р. Віталій був нагороджений орденом “ За мужність ” третього ступеню. Приймаючи нагороду, він сказав: “Я гордий тим, що мої успіхи в спорті допомагають всьому світу пізнати та полюбити Україну”
Віталій одружений на Наталі Єгоровій, має два сини - Єгор і Максим і дочку Єлизавету-Вікторію.
Дружина намагається не говорити дітям про світову славу батька та дядька, але їм цікаво, чому фото тата та дяді Вови на обкладинках журналів та на рекламних щитах.
А коли тато прийшов із “синцем” під оком, прийшлося їм пояснити, що в нього проблеми на роботі.
Віталій та Володимир мають авторитет в усьому світі. Не лише як спортсменів, але й як хороших людей.
Дякую за увагу
Виконала Скакалова Олександра 11-А клас |
https://svitppt.com.ua/biografiya/uitni-hyuston.html | "Уитни Хьюстон" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/44ac5ea07f8e0bc3fc3ee6483f65f121.pptx | files/44ac5ea07f8e0bc3fc3ee6483f65f121.pptx | Уитни Хьюстон
Whitney Houston
Народилася: 9 серпня 1963, США
Уїтні Хьстон - відома американська співачка, актриса, продюсер, колишня модель. Одна з найбільш успішних поп, соул і ритм-н-блюзоваих виконавиць, лауреат шести премій «Греммі» і безлічі інших нагород.
Уїтні Елізабет Х'юстон (Whitney Elizabeth Houston) народилася 9 серпня 1963 в місті Ньюарк, штат Нью-Джерсі. Вона була молодшою з трьох дітей Джона і Сіссі Х'юстон. З раннього дитинства Уїтні Х'юстон займалася музикою і вже 11 років почала виконувати соло в молодшому госпел-хорі баптистської церкви New Hope в Ньюарку.
У 1992 році відбувся акторський дебют Уїтні Х'юстон / Whitney Houston Вона знялася разом з Кевіном Костнером у драмі « Охоронець» ( The Bodyguard ) , а також записала шість треків для цього фільму. Головна музична тема картини - « I Will Always Love You » - стала найбільш успішною і значною піснею в кар'єрі Уїтні і донині залишається самим продаваним синглом серед виконавиць .
Пізніше Уїтні Х'юстон знялася ще в декількох фільмах , але жоден з них не повторив успіх « Охоронця» .
Четвертий студійний альбом Уїтні Хьстон « My Love Is Your Love » вийшов в 1998 році. Сингли з цього диску стали міжнародними хітами і потрапили до п'ятірки кращих чарту Billboard.
Наступний альбом , випущений в 2002 році, став комерційно провальним для Уїтні Хьстон . Це було пов'язано в тому числі і з чутками про наркозалежності співачки , які пізніше підтвердилися. У 2004 році Х'юстон вперше надійшла в наркологічну клініку , але успішно пройшла курс реабілітації лише через рік.
У 2007 році Уїтні Х'юстон розлучилася зі своїм чоловіком , музикантом Бобі Брауном , з яким прожила майже 18 років. Чоловік співачки мав проблеми з законом , включаючи сексуальні домагання , водіння в нетверезому вигляді і бійки.
Уїтні Х'юстон / Whitney Houston Померла 11 лютого 2012 на 49 році життя. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ukrainska-pismennicya-dokiya-gumenna.html | "Українська письменниця Докія Гуменна" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/f282609bf3f5e48d02f8b858ca8a534d.pptx | files/f282609bf3f5e48d02f8b858ca8a534d.pptx | Українська письменниця Докія Гуменна
»Докія Гуменна – це жива легенда... Якби в інших народів була така письменниця, з неї зробили би національну героїню: писали монографії, знімали кіно- та телефільми, вручали державні нагороди...»
Докія Кузьмівна Гуменна народилася в селянській родині 23.02 (07. 03 ) 1904 р. в с.Жашків Таращанського повіту на Київщині.
Докія навчалася у міській початковій школі, потім у середній педагогічній школі. Вищу освіту здобула в Києвському інституті народної освіти (ІНО) на літературному факультеті, де викладали професори О.Грушевський, О.Оглоблін, М.Зеров, П.Филипович.
О.Грушевський
М.Зеров
О.Оглоблін
П.Филипович
Видавати свої твори Докія Гуменна почала за підтримки Сергія Пилипенка.
Перше оповідання "В степу" було надруковане в журналі "Сільсько-господарський пролетар", згодом її твори друкувалися в інших журналах, ("Глобус", "Життя і революція", "Червоний шлях", "Літературний журнал"). 1924 року вступила до письменницької організації "Плуг".
Відвідавши кілька колгоспів, Докія Гуменна написала ряд репортажів "Листи з степової України", “Ех, Кубань, ти Кубань хлібородная”, “Кампанія” , в яких описувала занепад українського побуту, культури та моралі.
У березні 1932 року її виключили з “Плугу”, заборонили друкуватися, що означало літературну смерть для письменниці: втрачаючи можливість друкуватися, вона була приречена на мовчання.
Вона залишає Харків і виїздить до Туркменії, де протягом кількох місяців вивчає східні мови і збирає чимало матеріалу про історію і давню культуру місцевого населення.
У 1933 році Докія Гуменна повертається в Україну, до Києва.
Вона змушена була працювати діловодом, секретарем, стенографісткою в різних установах міста. Обдарована сильною волею й жагою до життя, до праці, Д.Гуменна за таких складних умов не зламалася. Вона писала без надії на публікацію.
У 1940 році була надрукована повість “Вірус” і нарис “З історії сивої давнини”.
Невідомо, як би склалася подальша доля Д.Гуменної, але почалася Друга Світова війна. Письменниця залишається в Києві, налагоджує стосунки з членами Спілки українських письменників.
Невдовзі фашисти розігнали Спілку письменників України та її чільних представників (подружжя Теліг, Ірлявського, Рогача) розстріляли в Бабиному Яру під Києвом. Оскільки Докія Гуменна на людях майже не з’являлася, в Києві подейкували, що вона замордована гестапо.
Письменниця пильно приглядалася до життя українського народу під час німецької-фашистської окупації, занотовувала факти, характери, ситуації – все, чим дихало тодішнє життя і що лягло в основу роману “Діти чумацького шляху”, над яким вона почала працювати, і задуманного роману-хроніки “Хрещений Яр”.
Книгу "Епізод з життя Європи Критської" письменниця написала у 1944 році.
Тим часом наближається фронт, і Докія Гуменна їде далі на Захід, де потрапляє до збірного табору для “переміщених осіб” у Зальцбурзі. В Австрії письменниця працювала в редакції журналу “Керма”, на сторінках якого були вміщені окремі її твори:
новела “Прекрасна аномалія”,
водевіль “Премудрі розумники”,
оповідання “Наталка будує нову Європу”
збірка оповідань “Куркульська вілія”.
У 1948 році Докія Гуменна опинилась у Мюнхені, де у видавництві “Українська трибуна” вийшли чотири томи роману-хроніки “Діти Чумацького шляху ”.
Гуменна Д. Діти Чумацького шляху : роман у 4 кн. Кн.1/Д. Гуменна – Нью-Йорк, 1948. – 141с.
Гуменна Д. Діти Чумацького шляху : У 4 кн. Кн. 3 / Д. Гуменна. – Нью-Йорк, 1951. – 248 с.
Гуменна Д. Діти Чумацького шляху: У 4 кн. Кн 4 /Д.Гуменна. – Нью-Йорк, 1951. – 141с.
З 1950 року письменниця живе і працює в Америці. Незважаючи на цензуру починає працювати: втілювати задуми, друкуватися. Її твори публікуються на сторінках журналів і газет
“Київ”
“Нові дні”
“Наше життя”
“Український прометей”
“Свобода”
“Українські вісті”
“Новий шлях”
За кордоном Докія Гумена, написала і видала власним коштом 20 книжок:
Гуменна Д. Велике цабе [Текст]. – Нью-Йорк, 1964. – 328с.
Гуменна Д. Золотий плуг [Текст]. – Нью-Йорк, 1968. – 292с.
Гуменна Д. Родинний альбом [Текст]. – Нью-Йорк, 1971. – 351с.
Гуменна Д. Дар Евдотеї [Текст]. – Нью-Йорк, 1990. – 346с.
Літературну спадщину Докії Гуменної поділяють на твори про прадавню Україну, про сучасну Україну, а також казкові твори – всі вони являють собою справжнє мереживо думок, вигадок, міфологічних подій, історій, фантазій.
У багатьох своїх творах Гуменна низько уклоняється літнім жінкам:
“Жінки! У цій словесній творчості вони виступають, як берегині від хвороб, стихійного лиха, від посухи і граду. З допомогою слова-договору мали вони владу над дощем... Жінки – охоронниці. На наших очах відбувається те саме. У сьогоднішній Україні жінки похилого віку перебрали на себе функцію охорону освячених вірою традицій і ревно їх бережуть. Не раз чуємо: “А-а, тепер там до церкви ходять самі старі баби!” Еге ж, старі баби, не зважаючи на півстоліття антирелігійної пропаганди. На зміну одному поколінню старих бабів з’являються нові старі баби. Вони заповнюють церкви, христять дітей, святять паски, мак і квіти, а в Спасівку – яблука. Все, як має бути. Встаньмо і низенько вклонімося непереможному племені старих бабів!” (Гуменна Д. Минуле пливе в прийдешнє . – Нью-Йорк, 1978. – С.291-292).
Поряд з літературною діяльністю Докія Гуменна продовжувала активне громадське життя. Вона брала безпосередню участь у створенні Об’єднання українських письменників “Слово”.
Померла письменниця 4 квітня 1996 р. у Нью-Йорку, похована у містечку Бавнд Брук.
Єдиний закон, котрим Докія Кузьмівна Гуменна керувалася у житті – це правда життя і любов до свого народу.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/illya-repin1.html | "Ілля Репін" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/4e5f03af1e48587b56c0b43f63f5875d.pptx | files/4e5f03af1e48587b56c0b43f63f5875d.pptx | Ілля Репін
Ілля Юхимович Рєпін (24 липня - 29 вересня 1930) — російський художник-реаліст українського походження.
Народився у Чугуєві, Україна, походить з родини військового поселенця.
Хлопцем навчався у місцевій іконописній майстерні. У 20 років подався до столиці Російської імперії — Санкт-Петербургу.
З 1863 року в Петербурзькій малювальній школі, у 1864-71 роках — у Петербурзькій Академії Мистецтв, яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до Італії та Франції.
Портрет матері Портрет батька
Життя і творчість Іллі Юхимовича тісно були пов'язані з Україною . Художник знав українську мову та історію українського народу.
Він був членом журі комісії зі спорудження пам'ятника Т. Шевченку. Незадоволений рішенням комісії , вийшов з її складу , як і деякі українські художники. Ілля Юхимович особисто зробив кілька чернеток проекту пам'ятника , оскільки високо цінував особистість Шевченка , називаючи його « апостолом свободи».
Для цього Рєпін написав аквареллю «Прометея» з поеми Шевченка «Кавказ». Також він став членом - засновником Товариства з охорони пам'яток Т. Шевченка , статут якого не був затверджений урядом.
«Мужик з поганим Портрет Володимира
оком» Васильовича Стасова
Портрет Єлизавети Портрет письменника
Мамонтової Івана Сергійовича Тургенєва
Паризьке кафе
«Іван Грозний і син його Іван»
“Українська хата”
«Запорожці пишуть листа турецькому султану»
«Бурлаки на Волзі» |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/svit-zoryanih-galaktik.html | Світ зоряних галактик | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/28da71ed80bbf7d617215b784ab650c8.ppt | files/28da71ed80bbf7d617215b784ab650c8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/volodimir-samiylenko0.html | Володимир Самійленко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/2f18d25e410b1934f2a3922152158b37.ppt | files/2f18d25e410b1934f2a3922152158b37.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/volodimir-kirilovich-vinnichenko.html | Володимир Кирилович Винниченко(1880-1951) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/6f7958e981b044090ca13f462c4fd193.ppt | files/6f7958e981b044090ca13f462c4fd193.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/umberto-eko.html | "Умберто Еко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/3cb864b826d48613ed7949cbed30a58f.pptx | files/3cb864b826d48613ed7949cbed30a58f.pptx | Умберто Еко
Міністерство освіти і науки та спорту України
Охтирської загальноосвітньої школи I-III ст. №4
імені Остапа Вишні
Охтирської міської ради
Підготовила учениця 11 класу:
Більченко М.
2014 р.
Умбе́рто Е́ко— італійський письменник, філософ, лінгвіст, літературний критик.
Під час Другої світової війни Умберто і його мати, Джованна, переїхали в невелике село в горах П’ємонту.
Шкільну освіту отримав при салезіанському монастирі.
Умберто поступив у Туринський університет, щоби вивчати середньовічну філософію й літературу, і 1954 року успішно його закінчив.
Умберто Еко працював на телебаченні, оглядачем одного з найвпливовіших італійських видань «Еспрессо» , викладав естетику і теорію культури в університетах.
Професор Болонського університету.
З вересня 1962 року одружений з Ренатою Рамґ, вчителькою мистецтв німецького походження. Мають сина й доньку.
Переводчик романов Умберто Эко Елена Костюкович рассказала в интервью ….
— Елена , не могу не спросить — каков он, Умберто Эко в жизни?
— Ну, не такой уж добренький дедушка, как думают. Он эгоистичный, остроумный, был очень быстрый на ответ и быстрый на укол. Сейчас немножко постарел, 82 года, уже не так кусается. Я не могу сказать, что имею счастье видеть его каждый день, но раз 10 в год — да. Иногда на общих встречах подхожу к нему: "Здрасьте, вот я хотела тебя поприветствовать". Он отвечает: "Да, да, постой там". "Там" обычно отбирается некоторое количество людей, с которыми он вечером посидит, выпьет в баре.
Літературну діяльність почав 1980 року написанням філософсько-детективного роману «Ім’я рози». Цей роман досі залишається найпопулярнішим його твором. Інші відомі романи: «Маятник Фуко» (1988), «Острів попереднього дня» (1994), «Бавдоліно» (2000), «Дивовижний вогонь королеви Лоани» (2004) і «Празьке кладовище» (2010).
Енциклопедичні знання Еко вражають. Складається враження, що він намагається охопити весь інтелектуальний набуток європейської цивілізації і зрозуміти культурологічні процеси, які відбувалися і відбуваються у Європі. Умберто Еко є наче сучасним втіленням ідеалу італійського Ренесансу — «універсальної людини»
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/volodimir-ivasyuk-zhittya-yak-pisnya.html | Володимир Івасюк. Життя, як пісня | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/7ce386193a9a0f74c280a97b0f728675.ppt | files/7ce386193a9a0f74c280a97b0f728675.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/tvorchist-ta-zhittya-sburlakova.html | Творчість та життя С.Бурлакова | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/f193ede4ab5f5788da97147797afa142.ppt | files/f193ede4ab5f5788da97147797afa142.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vakarchuk-svyatoslav-ivanovich.html | "Вакарчук Святослав Іванович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/ef641001052cab643ef7bf54b1e8fad5.pptx | files/ef641001052cab643ef7bf54b1e8fad5.pptx | Вакарчук
Святослав
Іванович
Святослав Вакарчук - український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Заслужений артист України, народний депутат України 6-го скликання (від 2007 до 2008). Кандидат фізико-математичних наук (2009).
Народився у сім'ї львівського професора фізики Івана Вакарчука. Закінчив Львівську лінгвістичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. У 1990 році, після падіння «залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.
1991–1996 — навчався на фізичному факультеті Львівського університету (спеціалізація — теоретична фізика). Друга вища освіта — економіст-міжнародник. 1996 — вступив в аспірантуру на кафедрі теоретичної фізики того ж університету.
Гурт «Океан Ельзи», завдяки творчості якого Святослав Вакарчук став відомим співаком та композитором, було створено 1994 року. Святослав став не тільки організатором гурту, але й автором переважної більшості текстів та музики й незмінним лідером «Океану Ельзи». Після закінчення університету Вакарчук міг продовжувати навчання за кордоном, але натомість вибрав музичну кар'єру.
Влітку 2009 року захистив дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема роботи —«Суперсиметрія електрона в магнітному полі». Праця над роботою йшла вже багато років, але через постійну зайнятість завершити її вдалося лише 2009-го. Раніше один з альбомів «Океану Ельзи» був названий «Суперсиметрія», а одна з пісень альбому має назву «Susy», що є абревіатурою від supersymmetry.
Вільно говорить українською, польською, англійською, російською мовами.
За оцінкою тижневика «Кореспондент», Святослав Вакарчук входить до першої сотні найвпливовіших і найвідоміших людей в Україні.
Громадянська позиція
На виборах 1999 виступав із низкою інших співаків у промотурі на підтримку Леоніда Кучми як кандидата у Президенти. На виборах 2004 року активно підтримував на той момент опозиційного лідера Віктора Ющенка. Святослав Вакарчук був активним учасником Помаранчевої революції, виступав на концертах на підтримку Віктора Ющенка на Майдані Незалежності разом з Русланою, Олегом Скрипкою та іншими музикантами і співаками. Святослав Вакарчук бере участь у багатьох соціальних та культурних проектах.
Після виходу «Глорії» у 2005 році, де почали з'являтися певні соціально-політичні уривки та філософські запитання, стає послом доброї волі ООН в Україні. Проводить зустрічі із студентами по всій Україні.
З листопада 2007 року обраний народним депутатом України за списками блоку « Наша Україна - Народна самооборона».
11 вересня 2008 Святослав Вакарчук повідомив , що подав заяву про складення повноважень народного депутата України . 16 грудня 2008 Верховна Рада України достроково припинила його депутатські повноваження.
У 2013-2014 є активним учасником протестів на Євромайдані . 14 грудня 2013 проходить концерт на Євромайдані на підтримку протестувальників (у старому складі групи). Також багато разів Вакарчук був в ефірі ТСН , де висловлював свою думку щодо революції і ситуації в Криму. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ulanova-galina-sergiivna.html | "Уланова Галина Сергіївна" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/c89314aa59557e576c0b30ef07e0eabb.pptx | files/c89314aa59557e576c0b30ef07e0eabb.pptx | Уланова Галина Сергіївна
Уланова Галина Сергіївна
Уланова Галина Сергіївна (26 грудня 1909 (8 січня 1910), Санкт-Петербург — 21 березня 1998, Москва) — російська балерина, одна з найславетніших балерин за всю історію балету.
Пік кар'єри і світової слави Галини Уланової припав на 1940-і-1950-і роки, народна артистка СРСР (1951), двічі Герой Соціалістичної Праці (1974, 1980), лауреат Ленінської (1957) і чотирьох Сталінських премій (1941; 1946; 1947; 1950).
Учениця Агрипіни Ваганової. У 1928—1944 артистка Маріїнського (Кіровського) театру в Ленінграді, з 1944 по 1960 — Великого театру в Москві. Знамениті її ролі в «Жизелі» Адана, «Попелюшці» та «Ромео і Джульєтті» Прокоф'єва (дует з Костянтином Сергеєвим).
Єдиній балерині, їй за життя були встановлені пам'ятники в Санкт-Петербурзі (1984, скульптор Михайло Анікушин) та Стокгольмі (1984, скульптор Олена Янсон-Манізер). У Голландії виведений сорт тюльпанів «Уланова».
Біографія
Уланова народилася в родині артистів балету Маріїнського театру. Батько Сергій Уланов згодом став балетним режисером; мати Марія Романова була педагогом хореографічного училища. До кар'єри балерини в дитинстві не прагнула.
У віці 9 років прийнята у Петроградське хореографічне училище, де основними її педагогами стали її мати — Марія Романова (у неї дочка вчилася перші шість років), а потім Агрипіна Ваганова.
1928 року Уланова закінчила Ленінградське хореографічне училище. Після випускної вистави 16 травня 1928 її прийняли в трупу Ленінградського театру опери та балету (пізніше Ленінградський державний театр опери та балету ім С. М. Кірова, нині Маріїнський театр). Перші виступи Галини Уланове на сцені Маріїнського театру одразу ж привернули до неї увагу критиків. 1929 році у віці 19 років Уланова станцювала свою першу провідну партію — Одетту-Оділлію в «Лебединому озері». У Кіровському театрі Уланова пропрацювала до 1944 року.
Біографія (частина 2)
У 1944—1960 роках Уланова була провідною балериною Великого театру, де також блищала в «Лебединому озері», «Ромео і Джульєтті» (1947), «Бахчисарайському фонтані» (1944) та інших балетах. Вершиною трагедійного танцю Уланової стала роль Жизелі (особливо в сцені божевілля). Перші гастролі Великого театру у 1956 році в Лондоні, де Уланова танцювала Жизель і Джульєтту і мала тріумфальний успіх, рівного якому, за свідченням зарубіжних авторитетів, вони не бачили з часів Анни Павлової.
Біографія (частина 3)
У 1960 році, в останній раз станцювавши «Шопеніану», вона закінчила кар'єру прими-балерини. Свою сценічну діяльність балерина офіційно припинила в 1962 році. З 1960 року і до кінця свого життя Уланова працювала у Великому театрі балетмейстером-репетитором. Серед її учнів — ціла плеяда зірок: Катерина Максимова, Володимир Васильєв, Ніна Тимофєєва, Людмила Семеняка, Ніна Семизорова, Алла Міхальченко, Надія Грачова.
Померла Галина Уланова 21 березня 1998 в Москві і похована на Новодівичому кладовищі.
Біографія (частина 4)
Приватне життя
Галина Уланова тричі була одружена, і всі троє її обранців — люди мистецтва: режисер Юрій Завадський, актор і режисер Іван Берсенєв, художник Вадим Риндін.
У неї не було будь-якого хобі, побічних від професії занять. Була дуже суворою до себе. Рано вранці — цілу годину фізична зарядка, в яку були включені і балетні па. Навіть на схилі років її вага залишався такою же, що і в артистичні роки — 49 кг. Вона завжди була елегантною, відрізнялася легкою, витонченою ходою.
Нагороди Галини
Сталінська премія першого ступеня (1941); за видатні досягнення в галузі балетного мистецтва
Сталінська премія першого ступеня (1946); за виконання заголовної партія в балетному виставі «Попелюшка» С. С. Прокоф 'єва
Сталінська премія першого ступеня (1947); за виконання головної партії в балетному спектаклі «Ромео і Джульєтта» С. С. Прокоф 'єва
Сталінська премія другого ступеня (1950); за виконання партії Тао-Хоа в балетному виставі «Червоний мак» Р. М. Глієра
Ленінська премія (1957)
Народна артистка СРСР (1951)
Двічі Герой Соціалістичної Праці (1974; 1980)
Нагороди Галини (продовження)
Премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (1995). Нагороджена міжнародними нагородами: премія Анни Павлової Паризької Академії танцю (1958), премія Оскара Парселл «Життя заради танцю» (1988, Мілан), Командорські орден за заслуги в галузі мистецтва та літератури (Франція, 1992). Почесний член Американської Академії мистецтв і наук.
У 1953 році на кіностудії «Ленфільм» був знятий фільм «Майстри російського балету». У фільм увійшли фрагменти балетів Бориса Асаф'єва «Бахчисарайський фонтан» і «Полум'я Парижа», а також балету «Лебедине озеро» П. І. Чайковського. Галина Уланова виконала в цьому фільмі одну з головних партій.
На честь балерини названо астероїд 5421 Уланова[3].
Фотогалерея
Спасибо за внимание |
https://svitppt.com.ua/biografiya/taras-grigorovich-shevchenko-3.html | Тарас Григорович Шевченко 1814 - 1861 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/9e68ec0bc3c669aef1461e6ab3093cae.ppt | files/9e68ec0bc3c669aef1461e6ab3093cae.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/taras-shevchenko-hudozhnik0.html | ТАРАС ШЕВЧЕНКО - ХУДОЖНИК | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/35c4fed6d814153136b430ae907b16cd.pptx | files/35c4fed6d814153136b430ae907b16cd.pptx | ТАРАС ШЕВЧЕНКО - ХУДОЖНИК
Мистецька спадщина
Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка – твори живопису і графіки, що їх виконав Шевченко в різній техніці протягом усього життя. Збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві вітчизняних і зарубіжних граверів, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють данні про понад 270 втрачених і досі не знайдених робіт.
За часом виконання всі живописні й графічні твори Шевченка можна поділити на три періоди: від перших робіт доакадемічного часу і до заслання (1830-1847рр), твори років заслання (1847-1857рр) і роботи, виконані після повернення з заслання до смерті художника (1857- 1861рр). В межах кожного з цих періодів простежуються й коротші за часом етапи, які об*єднують твори не тільки за певною тематикою, а й за художньою вартістюїх і за технічними засобами виконання.
Художня спадщина Шевченка
За свідченням самого Шевченка, малювати він почав з раннього дитинства – “хрестами й візерунками з квітками” (вірш “А.О. Козачковському”) обводив сторінки в саморобному зошиті (1822-1826рр), а коли був у пана П. Енгельгардта козачком, - перемальовував лубки (1829). З доакадемічних робіт збереглися малюнок олівцем “Погруддя жінки”(1830), акварельний портрет П. Енгельгарда (1833), “Голова жінки”(1834), портрети Катерини Абази і Є. Гребінки (обидва – 1837), серія композицій на історичні теми – “Смерть Лукреції” (1835), “Смерть Олега, князя древлянського”, “Александр Македонський виявляє довір*я своєму лікареві Філіппу” і “Смерть Віргінії”(всі - 1836), “Смерть Богдана Хмельницького” (1836-1837) і “Смерть Сократа” (1837).
Ще до переїзду в Петербург Шевченко набув значної вправності в малюванні олівцем, а в Петербурзі, очевидно завдяки роботі у В. Ширяєва, порадам І. Сошенка та праці в класах Товариства заохочування художників, він уперше почав працювати тушшю - пером і особливо успішно – акварельними фарбами. Це дало Шевченкові змогу підготуватися до вступу в Академію мистецтв. У роботах художника доакадемічного періоду вже яскраво виявився інтерес до суспільно вагомих тем. Його композиції стверджують патріотизм, людську гідність, виражають протест проти насильства. В них Шевченко вперше звертається до вітчизняної історії.
Сюжетом для малюнка послужив епізод міжусобної боротьби з історії Київської Русі — загибель древлянського князя Олега 977 р. під час нападу на нього його брата, київського князя Ярополка, підмовленого на це воєводою Свінельдом. Зміст і деталі малюнка збігаються з описом закінчення походу Ярополка в «Истории государства Российского» М. М. Карамзіна: «Победитель, видя бездушный, окровавленный труп Олегов, лежащий на ковре перед его глазами, забыл свое торжество, слезами изъявил раскаяние и, с горестию указывая на мертвого, сказал Свенельду: «Того ли хотелось тебе?..»
Назва малюнка встановлена на підставі запису в щоденнику Бутакова: «Бай-Губек — единственный мыс, выдающийся в море далее прочих... На нем две небольшие бухточки глубиною около 4 саж. с песчаным грунтом: одна выходит на OSO, а другая на S. Первая замечательна тем, что белый известняк у горизонта воды весь облит икрою — по-видимому, весною рыба мечет тут икру и набивается туда в неимоверном множестве («Дневные записки плавання А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 — 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 21).
В літературі малюнок зустрічається під такими назвами: «Залив Аральського моря, куди риба заходить нереститись» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914).
Про дерево джангис-агач, або жангиз-агаш (що означає «одиноке дерево»), Шевченко розповідає в повісті «Близнецы»: «...верстах в двух от дороги, в ложбине, зеленело тополевое старое дерево. Я застал уже вокруг него порядочную [толпу], с удивлением и даже (так мне казалося) с благоговением смотревшую на зеленую гостью пустыни. Вокруг дерева и на ветках его навешано набожными киргизами кусочки разноцветных материй, ленточки, пасма крашеных лошадиных волос и самая богатая жертва — это шкура дикой кошки, крепко привязанная к ветке...»
Т. Г. Шевченко дає і поетичний опис цього дерева у вірші «У бога за дверима лежала сокира»:
І кайзаки не минають
Дерева святого.
На долину заїзжають.
Дивуються з його,
І моляться, і жертвами
Дерево благають,
Щоб парості розпустило
У їх біднім краї…
Офорт за малюнком Шевченка та опис зображеної місцевості Бр. Залеський вмістив у своєму альбомі: «Недалеко від Новопетровського рейду, на кам’янистому крутому березі моря, піднімається скеля «Монах» в вісімдесят футів висотою, названа так через свою форму. Вона стоїть як кам’яний сторож пустелі. її оточують лише розкидані поодинці скелі, а біля підніжжя її вічно реве море. Мешканці укріплення, позбавлені протягом усієї зими будь-яких засобів сполучення з західним узбережжям Каспію і прагнучи дізнатися, що нового діється на білому світі, з приходом весни, як тільки зникне лід, що сковує море, вибираються на вершину «Монаха» і з нетерпінням виглядають на обрії перший парус. Звідсіля вони легко його помітять, тому що «Монах» панує над іншими скелями цього узбережжя, але ні одно судно, навіть маленький човен, не пристане до підніжжя скелі, так багато підводного каміння в оточуючих її водах».
Мабуть, акварель була куплена самим А. Венгржиновським, тому що в листі від 8 листопада 1854 р. до Бр. Залеського Шевченко писав: «...целую трижды доброго Аркадия. Насчет Монаха напиши ему, чтобы он не беспокоился, деньги у меня пока еще имеются»
Ретельне вивчення мистецької спадщини Шевченка, зосередження всіх його творів у спеціальному музеї, публікація їх в академічному виданні (1961-1964) дали змогу об*єктивно оцінити великий за обсягом і значний за мистецькою вартістю доробок художника періоду заслання. Незважаючи на царську заборону, Шевченко в роки недолі працював багато плідно в усіх властивих йомуй раніше жанрах. Всього відомо 124 завершені твори й 220 екскізів та начерків, створених тоді. Змінилися тільки співвідношення між жанрами, питома вага кожного з них у загальному доробку митця. Найплідніше він працював у жанрі пейзажу – цьому великою мірою сприяла участь в Аральській і Каратауській експедиціях.
Найчастіше художникові доводилося фіксувати натуру нашвидку – звідси начерковий характер робіт, особливо рисунків у художніх альбомах. Ці рисунки дуже лаконічні, часто це лише контури або контур з незначною штриховкою. Деякі пейзажі часу Аральської експедиції Шевченко завершував вже в Оренбурзі за олівцевими рисунками з помітками “для пам*яті”, а частіше покладався на свою вийняткову зорову пам*ять. Про велику спостережливість художника говорять і численні пейзажі, на яких надзвичайно тонко зображено деталі не тільки на першому плані, а й на другому і третьому. З особливою силою спостережливість митця виявляється в численних малюнках науково- допоміжного характеру з зображенням структури берегів Аральського моря та скель і урвищ, що були важливими для геологічної характеристики місцевості. Такий філігранний рисунок, не позбавленний і великої художньої цінності, очевидно, прислужився митцеві для пізнішої роботи в офорті.
Про Дустанову могилу Шевченко згадує в повісті «Близнецы»: «...мы встановились на берегу Иргиза вблизи могилы батыря Дустана. Этот грубо из глины слепленный памятник напоминает общей формою саркофаги древних греков».
1929 р. малюнок експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові.
Копія з акварелі К. П. Брюллова.
Під малюнком на паспарту напис олівцем: Шевченко Сонъ бабушки и внучки.
Мистецька спадщина Шевченка періоду від вступу до Академії мистецтв і до заслання (1838-1847рр) становить окрему групу живописних і графічних творів, що відзначається широкою тематикою, появою нових жанрів і новим співвідноенням між ними, значним удосконаленням опанованих технічних засобів вираження і звернення до нових. На творах Шевченка цього періоду особливо помітний вплив К. Брюллова: певна ідеалізація зображуваного, романтична піднесеність, деяка умовність колориту. Разом з тим Шевченко вчився в нього майстерності композиції, реалістичного рисунка, мистецтва портрета.
Робота над цими копіями допомогла Шевченкові увійти в творчу лабораторію видатного художника, сприяла удосконаленню майстерності в акварельному живопису.
Можливо, це один з тих двох малюнків, що зазначені в списку оригінальних творів, які належали В. А. Жуковському .
Копії як з цієї, так і з іншої акварелі Брюллова, що зберігалися в приватних збірках, Шевченко міг виконати лише тоді, коли з оригіналів «Перерване побачення» (належав гр. Ферзен) та «Сон бабусі та внучки» (належав великій княгині Катерині Михайлівні) робилися копії для гравюр, вміщених в альманасі «Утренняя заря» на 1841 р. (цензурний дозвіл — жовтень 1840 p.). Це підтверджується й тим, що один з малюнків належав В. А. Жуковському, який уже на початку 1841 р. виїхав за кордон.
В літературі зустрічається під назвами «Італійка біля фонтана» .
ШЕВЧЕНКО – МАЙСТЕР ПОРТРЕТУ
Портрет Євгена Павловича Гребінки
Є. П. Гребінка (1812 — 1848) — відомий український письменник-байкар, товариш Шевченка. З його братом, М. П. Гребінкою, Шевченко вчився разом у рисувальних класах Петербурзької Академії художеств.
На малюнку зображено засудженого на смерть Сократа у в’язниці, який, тримаючи в руці келих з отрутою, звертається з промовою до своїх учнів.
КАРТИНА “Смерть Богдана Хмельницького
На малюнку зображено момент передачі вмираючим Богданом Хмельницьким гетьманської булави своєму синові Юрію. Зміст і деталі малюнка відповідають опису цієї події у відомій на той час Шевченкові історичній літературі і народній думі про смерть Хмельницького.
Картина “Смерть Віргінії”
Сюжет малюнка взято з історії стародавнього Риму. Віргінія (V ст. до н. е.) — дочка плебея Люція Віргінія. Один з децемвірів, Аппій Клавдій, щоб оволодіти Віргінією, об’явив її рабинею свого клієнта Марка Клавдія. Батько Віргінії вбив свою дочку, щоб врятувати її від рабства. Закликане до повстання плебеєм Віргінієм римське військо повалило владу децемвірів.
Картина “Александр Македонський виявляє довір’я своєму лікареві Філіппу”
На малюнку зображено хворого Александра Македонського, який, незважаючи на одержану записку з повідомленням про намір лікаря Філіппа отруїти його, передавши цю записку лікарю, з повним довір’ям п’є його ліки.
Попередні місця збереження: збірка О. П. Боголюбова, Радіщевський музей в Саратові.
1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві.
Автопортрети Т.Г. Шевченка
Автопортрети Т.Г. Шевченка – власні зображеня, які художник створював протягом усього життя. Найраніший з відомих тепер автопортретів (полотно, олія, 43*45, в овалі, ДМШ) виконано на початку 1840 в Петербурзі. Це одна з перших спроб Шевченка малювати олійними фарбами. У творі – романтично піднесений образ молодого поета- художника. В манері виконання – в легких лесируваннях, що подекуди поєднується з корпусним накладанням фарб, у витонченому малюнку, в довершеному пластичному моделюванні, в колориті, побудованому на синьо-зелених тонах з викрапленням червоних, а головне в романтичному забарвленні образу – виразно відчувається вплив К. Брюллова. Твір не завершено.
Перший автопортрет
Класичний автопортрет Шевченка
Останній автопортрет – у шапці й кожусі, створений не пізніше 4/12 1860 за фотографією А. Деньєра, зробленою 1859, дає узагальнений образ портретованого. Твір вражає глибиною і цілісністю характеристики. Недаремно сучасники поета вважали його найвдалішим і найбільш схажим з усіх прижиттєвих зображень Шевченка, і він здобув найширшу паопулярність. Технічно портрет виконаног бездоганно. Офортний штрих набув тут вийняткової експрессії. Штрихуванням вкрито не лише тло навколо голови, а й усе зображення; перегукуючись з енергійним штрихом, яким передано смушеву шапку й комір кожуха, воно надає портретові своєтідної суворості. На портреті є авторський підпис і дата виконання, а також монограма з облямованих колом літер, написаних енергійним розчерком. Офортні автопортрети Шевченка (естампи різних станів) зберігаються в кількох музеях, більшість – в ДМШ. В останні роки життя Шевченко малював і олійними фарбами. З чотирьох тогочасних полотен, що дійшли до нас, три – автопортрети. В них помітний вплив Рембранта, творчістю якого Шевченко захоплювався замолоді і яку тепер, працюючи над офортами, вивчав особливо старанно.
Останній автопортрет Шевченка
Незнайдені мистецькі твори Шевченка свідчать про те, що його художній доробок був набагато більший, ніж досі відомо. І хоч за тими згадками, що є в літературі про невідшукані і втрачені твори, важко говорити про їхні мистецькі якості, але й сам перелік робіт значно доповнює уявлення про мистейьку спадщину Шевченка, про різноманітність його інтересів і винткову творчу активність. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/shekspir1.html | Шекспір | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/4b6c0b1fa70f5f235e3b81e087340b78.pptx | files/4b6c0b1fa70f5f235e3b81e087340b78.pptx | «З-поміж усіх великих людей Шекспір найзагадковіший.
Єдине, що ми знаємо про нього, — це те, що він жив і страждав».
Дж. Джойс
«Син Вічності і Слави».
Дж. Мільтон
«Є генії, які належать не одній країні і не одній епосі,
а всьому людству, всьому Всесвіту,
і серед них одне з перших місць належить Шекспіру».
Ф.Шипулинський
Вільям Шекспір народився 23 квітня 1564 р. у графстві Йоркшир в невеликому провінційному містечку Стретфорд-на-Ейвоні на Хенлі-стріт
Пращури письменника були вільними землеробами. Серед них були хоробрі воїни, учасники Сторічної війни, про що свідчить прізвище «Шекспір», що в перекладі означало «той, хто трясе списом».
Батько Джон Шекспір був заможним ремісником, рукавичником і торговцем. Він займав видне положення в місті, у свій час був міським головою.
Мері Арден - мати поета, була дочкою багатого землевласника
У 1596 р. Дж.Шекспір отримав дворянство. Він домагався цього майже тридцять років і досяг завдяки впливовим друзям сина Вільяма.
Навчався Шекспір у «граматичній школі», де, крім англійської, вчили латині і грецькій мові.
Він був здібним учнем, тому його призначили помічником учителя.
У 18 років В.Шекспір одружився на доньці фермера Анні Хетевей, якій було 26 років.
Енн Шекспір пережила чоловіка на сім років і померла 6 серпня 1623 р.
Через два роки 20-річний Вільям став батьком великої сім’ї: за донькою Сьюзен народилися близнюки — донька Юдіф і син Гамлет.
У 1587 році Шекспір покинув рідне містечко.
Одні дослідники творчості Шекспіра стверджують, що це був бунт проти провінційної нудьги, намагання реалізувати себе й ствердити свій талант.
За легендою, Шекспір змушений був покинути рідні місця, тікаючи від переслідування місцевого аристократа, бо полюбляв полювати на оленів у його парку.
Інші вважають, що справа набагато простіша: батько Шекспіра майже збанкрутував, треба було шукати заробітку, а в Лондоні його знайти було значно легше. У будь-якому разі згодом Шекспір розрахувався не тільки з боргами, а й купив у Стретфорді найбільший будинок.
1587—1590 рр. — це роки, які залишилися білими плямами в його біографії. Як він провів їх — невідомо.
У 1590 р. Шекспір з’явився як актор і драматург у лондонському театрі, що був побудований його земляком Бербеджем.
Почав з того, що доглядав за кіньми багатих людей — глядачів театру, потім став актором, пізніше переробляв старі п’єси для театру, тобто став «штопальником п’єс». Залишився всього один крок до самостійної творчості.
У 1599 р. був побудований театр “Глобус”.
Свою назву театр дістав від статуї Геркулеса із земною кулею на плечах, що прикрашала вхід до театру.
Кругла форма без даху
Без декорацій: таблички з написами
2000 чоловік
Без антрактів
Вистави йшли при денному світлі
Жіночі ролі виконували юнаки
"зберігач книг"
"штопальник п'єс"
Зал для глядачів був овальним майданчиком, обнесеним високою стіною, по внутрішній стороні якої йшли ложі для аристократії.
Сцена не мала завіси
На задній частині сцени - троє дверей, куди входили і виходили актори.
Над задньою сценою знаходився балкон.
Вище за верхню сцену поміщалася будова - "хатина“ з вікнами, які служили для тих сцен, де по ходу дії персонажі розмовляли з вікна.
Коли в театрі починався спектакль, на даху хатини вивішувався прапор
Глядачі стояли навколо трьох сторін майданчика.
Над ними розміщувалася галерея для заможних громадян.
Деякі привілейовані глядачі сиділи на самій сцені.
«Весь світ - театр»
З 1595 р. Шекспір згадується як співвласник «Трупи лорда Чемберлена», а через чотири роки як співвласник театру «Глобус».
У Лондоні Шекспір багато працював, складаючи в середньому від однієї до двох п'єс в рік, а також поповнюючи свою освіту.
Драми його свідчать про ґрунтовні знання у області історії, природознавства, юридичних і інших наук.
Шекспір турбувався про добробут сім’ї: купив найкращий будинок у місті й землю у передмісті, оточив свого батька комфортом, виклопотав для нього дворянське звання.
У нього з’явився власний герб, який розшифровував його прізвище: це був сокіл, що держав спис і сидів на щиті, на якому по діагоналі було зображено другий спис.
Гордо звучало гасло: «Не без права».
Творчість В.Шекспіра припадає на час правління Єлизавети Тюдор та
Якова І Стюарда.
Обоє монархів з прихильністю ставилися до В.Шекспіра.
Як пайовик театру “Глобус”, Шекспір придбав солідний стан, який дав йому можливість приблизно в 1612 році повернутися в Стретфорд вже багатою людиною.
З 1612 по 1616 роки він живе в своїй сім'ї, з багатим приданим видає заміж своїх дочок. Купував і продавав будинки і земельні ділянки, давав гроші в зростання і переслідував по суду боржників. Про цю його діяльність збереглася порядна кількість документів. А ось від його творчої роботи як письменника і поета не залишилося абсолютно нічого – ні рукописів, ні чорнових нарисів. Навіть листів до друзів – і тих немає. Вдалося відшукати лише шість його підписів під офіційними документами.
Шекспір помер 23 квітня 1616 року в день свого народження. Йому виповнилося лише 52 роки.
У своєму заповіті він не згадав про рукописи п'єс і не залишив жодного прижиттєвого портрета.
Тіло поета було поховано у стретфордській церкві, під вівтарем.
Перед смертю він написав епітафію:
Добрый друг, ради Иисуса берегись тревожить прах, погребенный здесь: Благословен будь тот, кто пощадит эти камни, И проклят будь тот, кто потревожит мои кости.
37 драм (17 комедій, 10 трагедій, 10 історичних хронік),
2 поеми і 154 сонети.
Особливості драматургії Шекспіра:
змальовував долю окремих людей на фоні суспільного життя;
зображував людські характери з різних сторін, причому не застиглими, а в динаміці;
показував життя в контрастах;
підпорядковував форму драми завданням змісту, що сприяє миттєвості розвитку дії.
герої розкриваються в дії, а не в словесних характеристиках;
використав не рівномірність розвитку подій у п’єсі, а концентрацію дії в кульмінаційних її сценах;
гнучке переведення дії з одного плану на інший з наступною зміною ритмів у сюжеті.
Характерні особливості: радісне сприйняття життя, гуманістична віра автора у здатність людини бути творцем свого щастя.
Твори І періоду творчості.
10 комедій:«Приборкання норовливої», «Сон літньої ночі», «Багато галасу даремно», «Дванадцята ніч» та ін.; 9 історичних хронік: найвідоміші — «Річард III», «Генріх XIV»; трагедії «Ромео і Джульєтта», «Юлій Цезар»; 154 сонета; дві поеми; вірші
Характерні особливості: у творах відобразився крах ренесансної гармонії та гуманістичних ідеалів; зло і несправедливість вирішують конфлікти.
Твори ІІ періоду творчості.
Трагедії «Гамлет», «Отелло», «Король Лір», «Макбет»; драми на античні теми («Антоній та Клеопатра» та ін.)
Характерні особливості: у п'єсах цього періоду переважає спокій та рівновага, важкі випробування вводяться тільки для того, щоб солодшою була радість позбавлення від лих.
Твори ІІІ періоду творчості.
Трагікомедії (романтичні драми) «Перікл», «Цимбелін», «Зимова казка», «Буря»; історична драма «Генріх VIII»
За життя Шекспіра і після його смерті ніхто не мав сумніву в тому, що він був творцем прославлених трагедій, комедій і хронік. Але в XIX, а потім і в XX ст. стали виникати сумніви щодо авторства письменника, так зване «шекспірівське питання».
На сьогоднішній день існує 57 так званих „кандидатів у Шекспіри”.
Серед „вірогідних Шекспірів” вчені називають таких впливових осіб: Ф.Бекона, К.Марло, Генрі Різлі (графа Саутгемптона), Р.Меннерса (графа Ретленда), Мері Герберт (графиню Пембрук), королеву Єлизавету Тюдор та інших.
Згідно з «беконовською» теорією, сер Френсіс Бекон творив під псевдонімом «Шекспір», щоб захистити свою репутацію як людини шляхетного роду.
Англійський політик, філософ і есеїст. Один із творців емпіризму — філософського напряму, який твердить, що головне — власний досвід.
Френсіс Бекон ( 1561 — 1626)
Мав репутацію безбожника та вільнодумця. Є дані про його співпрацю з таємними службами.
Загинув від удару ножем в наслідок сварки, що розпочалася через рахунок в таверні.
Англійський поет, драматург («Трагічне життя доктора Фауста»). Вважається родоначальником англійської ренесансної трагедії. Саме Марло запровадив і розвинув білий вірш.
К.Марло ймовірно є співавтором ранніх п'єс Шекспіра.
Згідно з «марловською» теорією, К.Марло інсценував своє власне вбивство в 1593 році, а потім написав всі п'єси, приписувані Шекспіру.
Крістофер Мерлоу чи Марло
(1564 — 1593)
Ввжається, що це було зумисне вбивство, організоване агентами таємної поліції.
— утаємничений англійський поет і драматург
16—17 ст., що найбільше схожий на автора, відомого під псевдонімом Шекспір.
Російський шекспірознавець І. М. Гилілов (1924—2007) у дослідженні «Гра про Вільяма Шекспіра, або Таємниця великого фенікса» (1997 р.) називає тих, хто писав під літературною маскою шекспірівські шедеври - Роджера Меннерса, 5-го графа Ретленда і Єлизавету Сідні-Ретленд, дочку англійського поета Філіпа Сідні, що перебували у громадянському шлюбі.
Роджер Меннерс, граф Ретленд
(1576—1612)
В житті Меннерса сталося багато події, які прямо співставляються з творчістю Шекспіра. Наприклад, у списках Падуанського університету ім ‘я Меннерса значиться поруч з іменами двох студентів з Данії, Розенкранца і Гільденстерна (так, до речі, звати персонажів з трагедії „ Гамлет”). У 1603 р. Меннерс перебував з посольством у Данії, а через рік вийшло друге видання „ Гамлета”, доповнене багатьма географічними подробицями.
«Оксфордська» теорія залишається популярною досі.
Новий фільм Роланда Еммеріха «Анонім » (2011) підтримує цю версію , як науково доведений факт.
У своїх листах граф Оксфорд висловлює схожі думки та ідеї з шекспірівськими творами; в його особистій Біблії відзначені місця з коментарями його рукою, нібито збігаються з цитатами з п'єс великого драматурга.
Вперше «Оксфордська» теорія була запропонована приблизно 300 років після смерті Шекспіра. Прихильники ідеї про його авторство наводять різні доводи своєї правоти. Насамперед, вони знаходять схожість між подіями, описуваними в п'єсах Шекспіра, і реальними фактами з життя де Вера . Де Вер був наближеним королеви, він прекрасно знав придворне життя і звичаї. До того ж був визнаним драматургом і поетом.
Едвард де Вер, 17-й граф Оксфордський (1550-1604)
Генрі Різлі, 3-й граф Саутгемптон (1573-1624)
один з покровителів Вільяма Шекспіра та можливий адресат сонетів Шекспіра.
Придворний єлизаветинсього двору, драматург, поет, спортсмен та покровитель мистецтв.
Вільяма Стенлі вважали головою цілої групи авторів, які творили під псевдонімом «Шекспір». Основний доказ цієї теорії в тому, що сюжети деяких п'єс Шекспіра відображають події з життя Стенлі. Єдиний натяк на мотив , який змусив аристократа приховувати своє ім‘я, в тому, що сім'я графа Дербі була серед можливих претендентів на англійський трон , тому він прагнув триматися подалі від політики і мріяв присвятити себе літературній творчості . За винятком пари дослідників кн. XIX – поч. XX ст., мало хто сприймав теорію про Дербі всерйоз.
Вільям Стенлі, граф Дербі (1550 - 1604) )
Мері Герберт, графиня Пембрук
(1561-1621)
Придворна дама Єлизавети I, поетеса, перекладач. Володіла французькою , італійською , німецькою мовами . Єлизавета Тюдор запросила її до двору, де вона вважалася другою по вченості дамою після королеви .
Створила в маєтку чоловіка, в Солсбері, найвідоміший в Англії літературний салон, названий «Академією».
Ставши після заміжжя леді Пембрук , графиня об'єднала навколо себе найвідоміших поетів , музикантів , художників: Спенсера , Дрейтона , Деніела, своїх братів - поетів, Філіпа і Роберта Сідні.
Єлизавета І Тюдор (1533-1603)
Добра королева Бесс, Королева-діва - королева Англії і королева Ірландії з 17 листопада 1558, остання з династії Тюдорів.
Час правління Єлизавети називають «золотим століттям Англії» у зв'язку з розквітом культури («Елизаветинці»: Шекспір, Марлоу, Бекон і ін) і з зростанням значення Англії на світовій арені (розгром Непереможної Армади, Дрейк, Рейлі, Ост-Індська компанія).
Під час правління Єлизавети драматичне мистецтво розквітло. Цьому сприяла сама королева, яка підтримувала театр. Вона сама ж і брала участь в аматорських спектаклях. Крім того, в 1582 р. під патронатом Єлизавети I була створена Королівська трупа. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/zhitteviy-i-tvorchiy-shlyah-volodimira-kirilovicha-vinnichenka-yogo-bagatogranna-diyalnist-rannya-tvorchist-visoka-ocinka-zbirki-krasa-i-sila-ifrankom-ta-mkocyubinskim.html | Життєвий і творчий шлях Володимира Кириловича Винниченка, його багатогранна діяльність. Рання творчість. Висока оцінка збірки “Краса і сила” І.Франком та М.Коцюбинським. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/ee8f53b69d7a79dce6cd6df3d3ded362.ppt | files/ee8f53b69d7a79dce6cd6df3d3ded362.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/sharl-perro-yak-osnovopolozhnik-stvorennya-evropeyskoi-literaturnoi-ka.html | Шарль Перро як основоположник створення європейської літературної казки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/1ccc42d65831855b1b88db7791f206bb.ppt | files/1ccc42d65831855b1b88db7791f206bb.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-petrovich-dovzhenko0.html | Олександр Петрович Довженко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/ebb9f6ac3d0e938b2e372aec12f78331.pptx | files/ebb9f6ac3d0e938b2e372aec12f78331.pptx | Олександр Петрович Довженко
(1894-1956)
Народився Олександр Довженко 10 вересня 1894 року в селянській родині на Чернігівщині, в мальовничому містечку Сосниця.
Дім-музей О.Довженка
У Сосниці Сашко, як звали його рідні, здобуває початкову освіту. З сімнадцяти років він — студент Глухівського учительського інституту, закінчивши який у 1914 році, отримує направлення до Житомира.
Глухівський університет
Згодом він переїздить на роботу до Києва. Тут він вчителює і вчиться в Київському комерційному інституті на економічному факультеті. Коли ж у Києві відкрилася Академія мистецтв, Довженко стає її слухачем.
Київський комерційний інститут
Академія мистецтв в Києві
Згодом було направлено на роботу за кордон — спочатку до консульства у Варшаву, а потім у Берлін. Там він продовжує малювати й студіювати малярство. У 1923 році О.Довженко повертається в Україну. Доля заносить його до Харкова, на той час столиці України, де він влаштовується на роботу в газету «Вісті», працюючи там карикатуристом та художником-ілюстратором.
Він приїжджає до Одеси, де починає працювати режисером на кіностудії. Першою пробою став фільм «Ягідка кохання», що мав комедійний характер, але Олександр Петрович ніколи не зараховував його до свого творчого доробку.
Кадр з фільму «Ягідка кохання»
Точкою відліку свого кінематографічного життя він справедливо розпочинав зі стрічки «Сумка дипкур’єра», в якій окрім всього ще знявся і в ролі кочегара.
Мрією О.Довженка було національне кіно, наближення його естетики до народного мистецтва. У 1928 році він за сто днів знімає фільм «Звенигора» — історію українського народу від сивої давнини до сучасності. «Картину я не зробив, а проспівав, як птах», — казав митець.
На початку 1933 року залишає Київську кінофабрику і переїздить до Москви. Згодом разом з дружиною Ю.Солнцевою та письменником О.Фадєєвим вирушає на Далекий Схід. Мета поїздки — створення сценарію про східні рубежі країни. Результатом творчого відрядження став фільм «Аероград».
Напередодні війни працює над фільмом «Щорс», з основною темою — народ у війні. За цю роботу митець був удостоєний Державної премії СРСР. З початком війни змінюється і життя О.Довженка. Він добровольцем іде на фронт захищати рідну землю.
У травні 1945 року з’являється ще одна стрічка «Перемога на Правобережній Україні».
На початку п’ятдесятих років великий режисер в основному займається педагогічною та викладацькою роботою в Інституті кінематографії. Пише сценарії та кіноповісті: «Відкриття Антарктиди», «Поема про море», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна».
Сповнений творчих планів, О.Довженко раптово помирає 25 листопада 1956 року. Йому йшов шістдесят третій рік... Уже після його смерті виходить вибране О.П.Довженка, дознімаються дружиною Ю.Солнцевою «Поема про море», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна». У 1959 році за сценарій фільму «Поема про море» О.П.Довженку посмертно присуджується Ленінська премія. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/osmachka-teodosiy-stepanovich.html | Осьмачка Теодосій Степанович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/14f4ed011fc7e1ef8021381ea9688827.ppt | files/14f4ed011fc7e1ef8021381ea9688827.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/zodiakalni-suzirya.html | "Зодіакальні сузір'я" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/76c67c8865f8886d09954be20d0a9521.ppt | files/76c67c8865f8886d09954be20d0a9521.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/brezhnev-leonid-illich.html | Брежнєв Леонід Ілліч | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/d163bdec590f5c0945c7f16316f68e34.pptx | files/d163bdec590f5c0945c7f16316f68e34.pptx | Брежнєв Леонід Ілліч
19 грудня 1906 (1 січня 1907)-
10 листопада 1982, Москва
Народився в родині робітника-металурга. У 1915 році був прийнятий в класичну гімназію м. Кам'янське, яку закінчив у 1921 році. 1923 року вступив до Курського землевпорядного-меліоративного технікуму та вступив до лав комсомолу.
1927 року закінчив Курський землевпорядно-меліоративний технікум й почав працювати землевпорядником в Кохановському районі Оршанського округу Білоруської РСР
Сім’я
1928 року Леонід Ілліч одружився з Вікторією Петрівною Денисовою. Вона була на рік молодшою й навчалася в Курському медичному технікумі.
Після роботи в Курській області та Білорусі Брежнєва направили на Урал . Він брав участь у створенні колгоспів і
розкуркуленні. 1931 року перейшов на керівну роботу в окружне земельне управління, але через кілька місяців із невідомої причини покинув сільське господарство й повернувся в Кам'янське.
У 1935-1936 роках служив в армії: курсант і політрук танкової роти в Забайкаллі
Закінчив курси моторизації і механізації Червоної Армії, за що було присвоєно перше офіцерське звання - лейтенант
Будучи бригадним комісаром, при скасуванні інституту військових комісарів у жовтні 1942 року замість очікуваного генеральського звання був атестований полковником. У 1943 році отримав звання генерал-майора. Учасник Параду Перемоги 24 червня 1945 комісаром зведеного полку 4-го Українського фронту
З 30 серпня 1946 року по листопад 1947 перший секретар Запорізького (призначений за рекомендацією ,а потім Дніпропетровського (до 1950 року) обкомів партії.
Після війни — знову на партійній роботі (зокрема, перший секретар комуністичних партій Молдавії та
Казахстану).
1964 — після усунення від влади Микити Хрущова обраний Першим секретарем ЦК КПРС. Леонід Брежнєв пропонував В. Семичасному, голові КДБ СРСР у період підготовки Пленуму ЦК КПРС 1964 року, фізично позбутися М.С. Хрущова шляхом улаштування аварії літака, автокатастрофи, отруєння або арешту,
У сімдесяті роки на міжнародній арені сталося часткове примирення двох систем («розрядка»). Саме в цей час (1973) Брежнєв отримав Ленінську премію за зміцнення миру між народами.
22 березня 1974 (минуючи звання генерал-полковника) Брежнєву присвоєно військове звання генерал армії. У 1976 році йому було присвоєно звання Маршал Радянського Союзу
На початку 1976 року переніс клінічну смерть. Після цього він так і не зміг фізично відновитися, і його важкий стан і нездатність керувати країною з кожним роком ставали все очевидніше. Брежнєв страждав астенією (нервово-психічної слабкістю) та атеросклерозом мозкових судин. Працювати він міг лише годину-дві на добу, після чого спав, дивився телевізор і т. д. У нього з'явилася наркотична залежність від снодійного - нембутала.
У 1978 році нагороджений орденом «Перемога», який вручався тільки у воєнний час за видатні заслуги у командуванні фронтом при перемогах, що забезпечили корінний перелом у стратегічній обстановці (нагородження було скасовано указом М. С. Горбачова в 1989 році).
23 березня 1982 під час візиту Брежнєва в Ташкент, на літакобудівному заводі на нього обрушилися містки, повні людей. У Брежнєва була зламана ключиця (яка так і не зрослася). Після цього випадку здоров'я Брежнєва було остаточно підірвано. 7 листопада 1982 відбулася остання публічна поява Брежнєва. Стоячи на трибуні Мавзолею Леніна, він протягом кількох годин приймав військовий Парад на Червоній площі, а проте його важкий фізичний стан впадало в очі навіть на офіційній зйомці.
Леонід Ілліч Брежнєв помер 10 листопада 1982 на державній дачі «Заріччя-6». Тіло було виявлено охороною о 9 годині ранку. Першим з політичних діячів на місце смерті приїхав Ю. В. Андропов. Про смерть Брежнєва ЗМІ повідомили лише через добу, 11 листопада о 10 годині ранку. Похований на Червоній площі в Москві біля Кремлівської стіни. США на похоронах представляли віце-президент Джордж Буш-старший і держсекретар Шульц.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/mati-tereza.html | Мати ТЕРЕЗА | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/c58c427371fffdddae3a3e69cbb3e431.ppt | files/c58c427371fffdddae3a3e69cbb3e431.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rozpovid-pro-simonenko-u-fotografiyah-starih-i-novih.html | Розповідь про Симоненко у фотографіях (старих і нових) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/35eb81ac8a02ec921818af712a59f51f.ppt | files/35eb81ac8a02ec921818af712a59f51f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rene-dekartlyudina-ta-vcheniy0.html | Рене Декарт-людина та вчений | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/9aaa2a86bdb0c922e962a8bf4d0a79b2.ppt | files/9aaa2a86bdb0c922e962a8bf4d0a79b2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/taras-grigorovich-shevchenko2.html | Великий український кобзар | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/e352f33bf12e800eae7032913b40ab60.ppt | files/e352f33bf12e800eae7032913b40ab60.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-bagryaniy-biografiya.html | Іван Багряний: біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/2efba123cc8157aed7d0255cc34f87a3.ppt | files/2efba123cc8157aed7d0255cc34f87a3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/astronomi-mayya.html | Астрономи Майя | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/30bca61dba96577120c6d0ff90ffc95b.pptx | files/30bca61dba96577120c6d0ff90ffc95b.pptx |
Астрономи Майя
Місяці Майя
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/patrik-zyuskind0.html | Патрік Зюськінд | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/43c4cfafab641142b24cf78900fe75d3.pptx | files/43c4cfafab641142b24cf78900fe75d3.pptx | Патрік Зюськінд (нар. 26.03.1949)
Німецький драматург і прозаїк. Народився в родині професійного літератора. Одержав музичну освіту, вивчав історію в Мюнхенському університеті. Змінив багато професій - працював у патентному відділі фірми "Сіменс"; тапером у танцювальному залі, тренером з настільного тенісу. В 1994 році опублікував п'єсу-монолог "Контрабас", що приніс йому популярність. Зюскінд відомий як автор сценаріїв для телебачення.
Патрік Зюскінд народився 26 березня 1949 року в Амбасі біля Штарнберзького озера в Німеччині.
Був другим сином відомого публіциста Вільгельма Еммануеля Зюскінда. Дитинство майбутнього письменника минало у баварському містечку Холцхаузен, де спочатку він відвідував сільську шкалу, а потім гімназію.
По закінченні школи й альтернативної служби в армії Зюскінд почав вивчати історію в Мюнхені й заробляв гроші будь-якою роботою, що траплялась йому (працював у патентному відділі фірми "Сіменс", тапером у танцзалі, тренером з настільного тенісу). Протягом 1974 року Зюскінд відвідував лекції "Aix-En-Provопсе" й удосконалював свої знання з французької мови, літератури й культури.
Після цього він заробляв собі на життя написанням сценаріїв. Разом з було написанрежисером Гельмутом Дітлем о сценарії до двох успішних телевізійних фільмів "Кір Рояль і Монако Франц" і "Россіні, або Питання хто з ким спав".
Перший успіх на театральній сцені прийшов з написанням "Контрабаса" (1980).
Через п'ять років (1985) з романом "Парфумері" (що вийшов у видавництві "Діоген") до Зюскінда приходить світова слава.
Після виходу роману "Парфумер. Історія одного вбивці", що був перекладений 33 мовами й більше восьми років тримався в списку бестселерів, ім'я Патріка Зюскінда стало культовим. Написанню передувала кропітка підготовча робота: автор об'їхав місця дії майбутнього роману, досить довгий час вникав у секрети парфумерії на фірмі "Фрагонард", і, нарешті, вивчав велику кількість літературних і культурологічних джерел, які він щедро використав у романі.
Услід за феноменальним успіхом роману "Парфумер" з'являються нові, не менш значні книги "Голубка. Три історії і одне спостереження" (1987) і "Історія пана Зоммера" (1991).
Поступово Патрік Зюскінд стає відомим драматургом, прозаїком та автором сценаріїв. Його антигерої мають одну спільну рису, а саме: складнощі в життєвому пошуку й у спілкуванні з іншими людьми. Вони "особливі", себто від небезпечного світу воліють ховатися в маленьких кімнатах. Зюскінд мав не тільки природний нахил до літературної творчості, але й генетичну схильність: його батько був знайомий з родиною Томаса Манна, писав літературні тексти й працював у різних газетах, останньою була "Sueddeutsche Zeitung".
"Контрабас" (1980);
"Парфумер. Історія одного вбивці" (1985);
"Голубка. Три історії і одне спостереження" (1987);
"Історія пана Зоммера" (1991).
Парфуми: історія одного вбивці — роман Патріка Зюскінда, що досліджує сенс запаху, його зв'язок із емоційним станом людини.
У 2006 році роман було екранізовано німецьким режисером Томом Тиквером. Фільм називається Парфумер: Історія одного вбивці. Головні ролі у фільмі зіграли такі відомі актори, як Бен Вішоу, Дастін Гофман, Алан Рікман та інші.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/sergiy-pavlovich-korolov-zhitteviy-shlyah.html | Сергій Павлович Корольов . Життєвий шлях | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/859b19133b8f93d39166496b4df2c604.ppt | files/859b19133b8f93d39166496b4df2c604.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/molodist-mazepi.html | "Молодість Мазепи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/4421ed08f6aaab01d8414c12498f0d9f.pptx | files/4421ed08f6aaab01d8414c12498f0d9f.pptx | Старицький Михайло
« Молодість Мазепи»
Створення книги
Мо́лодість Мазе́пи — роман Михайла Старицького, перша книга, що розповідає про молоді роки майбутнього гетьмана України Івана Мазепи. Вперше була опублікована в 1898 в газеті «Московський листок», Після чого була заборонена до публікації і вперше була перевидана в 1997 році російською, українською і англійською мовами. Причина заборони полягала в тому, що головним героєм книги є Іван Степанович Мазепа..
Іван Мазепа
"Жалься, Боже, з України, що не в купі має сини"
Написання роману
Про час написання роману повідомляє сам Михайло Старицький у своєму листі до Дмитра Яворницького від 10 квітня 1898 року:
«Я зараз пишу великий роман про Мазепу, Тільки шо ся тема небезпечна для цензури, а в цензурному смаку я не напишу»
Сюжет книги присвячений середовищу, в якому формувався світогляд Івана Мазепи і яке визначило його подальші вчинки як державного діяча. Старицький підкреслює, що життя Мазепи на хуторі, в простій козацькій родині, де краса природи гармонує з красою людських відносин, надалі порівнювалося Мазепою з прогнилими засадами королівського двору Польщі, куди він був направлений на навчання
Окремим сюжетом описані стосунки Івана Мазепи з його першим коханням — козачкою Галиною, яка зіграла важливу роль у подальшій долі майбутнього гетьмана.
Іван Мазепа в романі Старицького — молодий політик-інтелектуал, політик-патріот, дипломат і воїн, що воює розумом, а не шаблею. Описуючи молодість Мазепи, Старицький пояснює подальші вчинки майбутнього гетьмана традиціями роду Мазеп і відповідним вихованням:
… Батько Івана, Степан Мазепа, все не хотів до Москви прилучатися, з Виговським був заодно … Наш був і тілом, і душею, від козаків не відступав, ні! … Мазепи не були перевертнями, зрадниками, і не будуть!
в театральних постановках
Образ гетьмана Мазепи
Постановка вистав з образом Мазепи на театральних сценах світу почалася ще на початку XIX ст. В Америці, в країнах Європи (особливо в Німеччині, Франції та Англії) і лише в другій половині XIX століття досягла Росії. Під час цих постановок, з легкої руки Г. Пейна, Л. Кюмевьера і Г. М. Мільнера, гетьман Мазепа трансформувався в татарського князя, а потім став асоціюватися з оголеним вершником, який мчить на коні диким степом.
Серед основних сценічних жанрів, які представляли образ Мазепи, були драми, трагедії, пантоміми, опери — буф, а також гіподрами та кінні жарти:
«Велика ідея» — театралізована вистава в Карнегі-Холі, постановка комітету Ліги української молоді Північної Америки, (Нью-Йорк, 1949);
«Гетьман Іван Мазепа: три картини з життя Великого гетьмана» — театралізоване подання до Карнегі Холі, постановка комітету Ліги української молоді
мазепа герой чи зрадник?
Іван Мазепа наважився не закрити очі, а поставити питання незалежності України з відповідною гостротою для наступних поколінь, що є найголовнішим скарбом-заповітом для нащадків.
Міф про те, що Мазепа – зрадник ніщо інше як політичний крок Російської держави, яка тільки й намагалася знищити наш бойовий дух.
Меншиков стверджує, що «Мазепа сеє учинил для всей Украини». То про яку зраду може йти мова?
народився 2 грудня (14 грудня за новим стилем) 1840 року
Біографія Михайла Старицького
Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 року померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.
Перші твори Старицького були надруковані у 1865 році. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр.
Творчість
Михайло Старицький переробляв п’єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об'єднану українську професійну трупу. Так були написані «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями»
В останні роки свого життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» (1894), романи «Перед бурей» (1897), «Молодість Мазепи» (1898), «Разбойник Кармелюк» (1903) та інші російською мовою.
«Разбойник Кармелюк» вперше опубліковано у газеті «Московский листок», окремою книгою цей роман вийшов у Москві у 1908 році. Українською мовою роман виходив у Львові (1909–1910) та у Чернівцях (1927).
У 1927–1928 р.р. під назвою «Кармелюк» роман вийшов у Києві за редакцією Л. М. Старицької. У 1957 та у 1959 роках роман з незначними скороченнями видавало видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь».
У 1965 р. цей роман випустило видавництво «Дніпро» російською мовою під назвою «Разбойник Кармелюк», а у 1971 році — українською мовою під назвою «Кармелюк».
Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893).
Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890).
В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.
У 1883 році Михайло Старицький став керівником і режисером першої об'єднаної української професійної трупи. У 1883 та 1884 роках видавав український альманах «Рада» (вийшло два випуски). У 1885 році через низку причин залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів. В 1895 році залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.
Помер поет 27 квітня 1904 року похований на Байковому кладовищі.
Учениця 10 класу Бігун Василина
Підготувала презентацію |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ruslana-lizhichko.html | "Руслана Лижичко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/d06bf786ab795de62c78316cdf39cb25.pptx | files/d06bf786ab795de62c78316cdf39cb25.pptx |
Підготувала: уч. 10-Г
Кулінчик Світлана
Руслана
Лижичко
Руслана народилася 24 травня 1973 у Львові З ініціативи її матері стала вчитися музиці, відвідувала музичну школу, співала у різних групах, включаючи групи «Горизонт», «Оріон» та дитячий ансамбль «Посмішка». Закінчила 52-гу школу у Львові. У 1995 році закінчила Львівську консерваторію як диригент і піаніст.
Перший сингл і музичні перемоги
Почала кар'єру як переможниця фестивалю «Слов'янський базар» у 1996 році. У цьому ж році була номінована як Співачка року в Україні, разом з кліпом на пісню «Дзвінкий Вітер» була номінована як «Краще Відео». У цей час її продюсером і автором пісень стає Олександр Ксенофонтов, за якого співачка вийшла заміж 28 грудня 1995.
1998 р. виходять два альбоми співачки — студійний альбом «Мить весни» і концертний альбом «Кращі концерти дзвінкого вітру».
Тоді ж візитною карткою Руслани стає пісня «Світанок», яка здобула приз «Золота Жар-птиця-98» у номінації «Краща пісня року».
2000 р., остаточно завершивши проект «Дзвінкий вітер», Руслана зайнялася новим проектом — «Гуцульським» . У цій роботі брали участь 250 спеціалістів з 5 країн світу, які працювали у 7 студіях
2002 р. співачка знялася в музичному фільмі «Різдвяні легенди з Русланою». Цього ж року вона знову виступає на фестивалі «Слов'янський базар»
Успіх у Європі
Улітку 2003 р. в неї вийшов новий альбом — «Дикі танці», з елементами традиційної гуцульської музики, який став лідером продажу музичних альбомів року в Україні. Робота над ним відбулася у травні 2003 р. на всесвітньо відомій музичній студії Пітера Гебріела «Real World» у Лондоні. Це сучасна компіляція етнічного матеріалу на основі стародавніх етнічних гуцульських мотивів(ритмів і танців) і сучасних течій поп- і рок-музики. Альбом підсумував творчість співачки в рамках «Гуцульського проекту» за весь час існування цього проекту. У2004 року була випущена англійська версія альбому «Wild Dances», який надійшов у продаж в багатьох європейських країнах. У Румунії Руслана отримала нагороду за «Кращий іноземний альбом» 2004 року, а в Угорщині номінувалася на подібну премію.
Участь у «Євробаченні» 2004
На самому конкурсі шоу Руслани кардинально відрізнялося від виступів інших учасників «Євробачення-2004». Телекоментатор британської студії ВВС назвав Руслану «принцесою-воїном». Серед 36 країн, які брали участь, за результатами світового телефонного голосування в прямому ефірі Руслана посіла перше місце з 280 балами.
Після перемоги на «Євробаченні» боксер Віталій Кличко вручав Руслані у Лас-Вегасі нагороду «World Music Awards» — «Всесвітню музичну нагороду» за найбільшу кількість проданих альбомів «Дикі Танці» у світі.
«Wild Energy»
В 2008 году випустила альбом «Амазонка».
Також була в политичній діяльності: Руслана приймала участь в передвиборчій компанії Віктора Ющенка, а в 2006 году була вибрана в Верховну Раду України від партії «Наша Україна», але потім відмовилась від мандата. Крім того, співачка була довіриним обличчям кандидата в президенти України Юліє Тимошенко у Львівскій області.
«Голос країни»
У травні 2011 року взяла участь у музичному шоу-проекті «Голос Країни» - українського каналу «1 +1», в якості тренера. Проект стартував 22 травня, Руслана разом з Діаною Арбеніною, Стасом П'єха та Олександром Пономарьовим.
Альбоми
1998 «Мить весни. Дзвінкий вітер»
1999 «Останнє Різдво 90-х»
2001 «Найкраще»
2002 «Добрий вечір, тобі...»
2003 «Дикі Танці»
2004 «Дикі Танці + Євробонус»
2004 «Wild Dances»
2005 «Wild Dances (New Year Edition)»
2005 «Club'in»
2008 «Амазонка»
2008 «Wild Energy»
2012 — Мій Брат! ("Ей-форі-Я")
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/volodimir-kirilovich-vinnichenko-biografiya.html | Володимир Кирилович Винниченко: біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/17931592454fc557345e2dcf662a7d87.ppt | files/17931592454fc557345e2dcf662a7d87.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rozpovid-pro-rodinu-simerenkiv.html | Розповідь про родину Симеренків | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/5a8fc44e890249d6719a7222498c9e65.ppt | files/5a8fc44e890249d6719a7222498c9e65.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/volodimir-mikolayovich-sosyura1.html | Володимир Миколайович Сосюра | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/ed709f7d50f7ab178cd162e24372b5b0.ppt | files/ed709f7d50f7ab178cd162e24372b5b0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/zori-ta-ih-klasifikaciya.html | Зорі та їх класифікація | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/c6294676af516019d162eaed500d4034.ppt | files/c6294676af516019d162eaed500d4034.ppt |
M1/M2=p1/p2
L=10 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pifagor-davnogreckiy-vcheniy.html | Піфагор давньогрецький вчений | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/4c606d496eb792f54711a8ad61180222.ppt | files/4c606d496eb792f54711a8ad61180222.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/volodimir-samiylenko-.html | ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО( 1864_1925 ) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/c67e7cee03e73b50e6d1ef7347fdc4cd.ppt | files/c67e7cee03e73b50e6d1ef7347fdc4cd.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-franko-geniy-ukrainskogo-narodu.html | ІВАН ФРАНКО – ГЕНІЙ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/007025e009a361cee4b967fa167994c9.ppt | files/007025e009a361cee4b967fa167994c9.ppt |
1992-1994
1994-2003
2003 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ulas-samchuk-biografiya1.html | Улас Самчук: біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/72d19e6d6f01780923032629d48d5ce6.ppt | files/72d19e6d6f01780923032629d48d5ce6.ppt | 1905 - 1987 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/panteleymon-kulish8.html | ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/41/e68200f0d0e6dfa0004c4f85349afc68.ppt | files/e68200f0d0e6dfa0004c4f85349afc68.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rene-dekartlyudina-ta-vcheniy-biografiya-ta-tvorchist.html | Рене Декарт-людина та вчений. Біографія та творчість | https://svitppt.com.ua/uploads/files/52/abe4fa63ede928e4d20c76bb044ad55d.ppt | files/abe4fa63ede928e4d20c76bb044ad55d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-mazepa3.html | "Іван Мазепа" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/53/190bb0db2d086e6f536832ff4875a0ff.ppt | files/190bb0db2d086e6f536832ff4875a0ff.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/tvorchist-leva-mikolayovicha-revuckogo.html | "Творчість Лева Миколайовича Ревуцького" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/48bb78850111511d250a5f8034567325.ppt | files/48bb78850111511d250a5f8034567325.ppt |
Subsets and Splits
No saved queries yet
Save your SQL queries to embed, download, and access them later. Queries will appear here once saved.