url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-dovzhenko4.html | "Олександр Довженко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/d6b7c9d4762f9941a554c3bc760a4236.pptx | files/d6b7c9d4762f9941a554c3bc760a4236.pptx | Життя творча спадщина Олександра Довженка
Світ дитинства та юнацтва
Рід Довженків - з козаків ще від середини XVIII століття. Найстарший з відомих предків - Карпо Довженко, який з Полтавщини переселився до Сосниці. Далі йде прадід Тарас, за ним - дід Семен, батько Петро, у котрого було чотирнадцятеро дітей, з яких залишились лише двоє: син Олександр і дочка Поліна. Решта померли, навіть не досягнувши працездатного віку.
Особистість майбутнього митця формувала передусім отчий поріг, рідна хата. В оповіданні «Хата» Довженко згодом згадає батьківську оселю - «білу, з теплою солом'яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом...» І все те, що навколо хати, - квітник, город. І все те, що ген далі, - квітчасті луки, неозорі поля, тіниста діброва, повновода ріка - одне слово, розкішна українська природа, його найперший після матері-батька вихователь.
Неабиякий вплив на розвиток його особистості мала народна пісня. Це - від матері Одарки. Найулюбленіші пісні родини Довженків - «Ой, попід горою», «Ой, мати моя старая»; «Налетіли гуси», «Устану я в понеділок». А ще колядки та щедрівки, які він записав від матері вже на схилі її віку. І це записування було до того приємне, що «сльози наверталися од радості».
Чимало пережив Олександр у роки німецької, російської і польської окупацій, був у складі 3-го полку армії УНР, бачив смерть на кожному кроці.
Школа, омріяна ним і батьком освіта. Вчився Сашко в парафіяльній школі з охотою і був першим учнем. Навчаючись, юнак-романтик линув у своїх мріях то в світ архітектури і мореплавства, то в сферу розведення риб і вчителювання. Перемогло останнє захоплення. У 1911 р. юнак вступає до Глухівського вчительського інституту.
«Мені так всього хотілося»
- ось основне його прагнення тих буремних літ.
Нарешті - омріяний Київ. Заходився було вступати і до Академії мистецтв, і до університету, і до географічного інституту, але зійшлося на комерційному вузі -і то вчився там неповних два роки. Наприкінці 1919-го він знову в Житомирі, працює у губнаросвіті - секретарем і завідувачем відділу мистецтв, а за сумісництвом - комісаром театру імені Тараса Шевченка.
На 2-ому році професійного життя Сашко покохав учительку Варвару Крилеву і невдовзі взяв з нею шлюб.
Цілу поему вірного Кохання з великої літери можна було написати лише за нещодавно виявленими листами Варвари до Олександра Довженка. І був ще один лист Варвари Довженко в якому, напевно, варті уваги такі слова: «Сашо, пам'ятаєш, колись давно-давно я сказала тобі: якщо ти покохаєш іншу жінку, я ніколи не стану на твоєму шляху, побажавши щастя - піду назавжди... Ти одним рухом розбив мені щастя... Неспокійне, велике, талановите серце, що з тобою стало?»
Життя в кінематографі: тріумф і каскад трагедій
Облишивши фах педагога, керівного працівника Наркомосвіти, дипломата, художника-карикатуриста, Довженко, при-бувши в 1926 р. до Одеси, взявся за зовсім нове для нього мистецтво. І це було кіно, тоді німе. Його поманила нова муза - кінематограф.
Без нього і він не мислив свого життя. Так, за свідченням самого Довженка, на тридцять другому році довелося все починати спочатку: і навчання, і професію, і побут, і навіть нове родинне життя. За кілька днів неофіт-кінодраматург приніс сценарій, а ще за кілька - розпочав постановку свого першого фільму.
Дебютував Довженко як кінодраматург і кінорежисер кінокомедією «Вася-реформатор», за нею - «Ягідка кохання» і «Сумка дипкур'єра». Це був цілий кіноуніверситет, в «стінах» якого молодий режисер виробив свій стиль праці: ставити фільм самому, за власним сценарієм, і третє - фільм має бути односерійним.
Висока культура може постати тільки як продовження і розвиток минулого. Саме тому в «Звенигорі» і показано Україну від прадавніх часів аж до наших днів. Навколо панувала зневага до історичних традицій, а Довженко дерзновенно заявляє: «Непошана до старовини, до свого минулого, до історії народу є ознакою нікчемності правителів, шкідлива і ворожа інтересам народу».
Наступний фільм Довженка - «Арсенал», яким він торкнувся болючої рани України - поразки УНР. Цим яскраво політичним, пробільшовицьким твором, який недвозначно засуджував ідеологію українського націоналізму, режисер об'єктивно схвалив, підтримав тоталітарний окупаційний режим на Україні. Митець, на жаль, стоїть тут на боці повсталих проти Центральної Ради робітників «Арсеналу».
Перед Довженком на весь зріст постала дилема: чи можна залишитись вірним своєму народові, ставши комуністом? З одного боку, його приваблювали обіцяні новим ладом нечувані масштаби соціальних перетворень, а з другого - він показує самобутнє духовне життя українців, чуже тим новаціям. З одного боку, він вітає національно-визвольний рух на Україні, з другого - різко засуджує уряд УНР за кволість керівництва цим рухом. З одного боку (правда, лише в перші роки революції), він був чистим комуністом, а з другого -українська стихія так глибоко з діда-прадіда була вкорінена в його психіці, що він об'єктивно органічно був ворожий усьому совєтському, комуністичному. І саме тому українські кола звинуватили його в зраді національних ідеалів, а більшовики приписували йому український буржуазний націоналізм. Бо в житті не буває, щоб сіно було ціле і коза сита. Так настало внутрішнє роздвоєння між голосом сумління і компромісом із більшовицькою деспотією.
І все-таки Довженко не продав душу дияволу навіть в «Арсеналі», а довів, що це душа українська. На підтвердження один-єдиний абзац із сценарію цього фільму.
«Гуде, лунає, заливається багатоцерковним дзвоном столиця України. Вся Софійська площа... захаращена народом. Кого тільки немає на історичній площі! Офіцери і навіть генерали, ... чиновники.., студенти, ... тисячі обивателів міста. Урочистим гулом гудуть дзвони. Сорок і ще чотири могутні київські ієреї на чолі з митрополитом в сяючих ризах... хресний хід рушив з собору через знамениту браму на площу... Увесь цей хресний хід, сповнений таємничої врочистості, хор гучних голосів і передзвін близьких і дальніх монастирів та соборів сколихнув серця майже всіх присутніх з такою силою, що багато хто почав плакати від зворушення».
Основні зйомки «Землі» проводились на Полтавщині, в селі Яреськах над Пслом. Нині вже тяжко уявити самобутню красу цього села, що тоді зберегло ще всі ознаки старого українського побуту, з отими розмальованими хатами й розмаїттям барвистих національних строїв.
Ось на лоні такої божественної природи знімає свій фільм Олександр Довженко. Тому не дивно, що він священ-нодійствував, а це неодмінно передавалось і акторам. На жаль, задуманий як твір про початок нового життя в українському селі, тобто колективного господарювання, цей фільм за своїм змістом став прологом чи не найбільшої трагедії в світі (голодомору 1932-1933 р. р.), а за формою, за художніми образами - неперевершеним і досі витвором українського кіномистецтва і одним з десяти найкращих фільмів усіх часів та народів.
Над презентацією працювала учениця 11-А класу СЗШ №225 Бурлака Тамара |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-kopernik.html | "Микола Коперник" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/38f7905f3ae49f995efe97d877b91cc7.pptx | files/38f7905f3ae49f995efe97d877b91cc7.pptx | Микола Коперник
Виконала учениця 11 Б класу
Кандибка Оля
Микола Коперник
«Я віддаю перевагу задовольнятися тим, за вірність чого можу поручитися»
Миколай Коперник – великий польський астроном, автор геліоцентричної системи світу
Миколай Коперник народився 19 лютого 1473 р. у польському місті Торунь на березі річки Вісли, в родині купця. Він був четвертою дитиною в сім'ї. Після смерті батька під час епідемії чуми вихованням племінника займався його дядько, єпископ Лукаш Ваченроде, брат матері. Миколай отримав блискучу освіту – спочатку навчався на факультеті мистецтв Ягеллонського університету в Кракові, потім – на юридичному факультеті Болонського університету, де вивчав громадянське та церковне право, і в Падуанському університеті, де студіював медицину. В університеті Феррари одержав ступінь доктора богослов'я.
На початку 1530-х років робота Коперника над створенням нової теорії та її оформленням у праці "Про обертання небесних сфер" була в основному закінчена. Коперник вважав, що людина сприймає рух небесних тіл так само, як і рух різноманітних предметів на Землі, коли вона сама рухається. Спостерігачу, який знаходиться на Землі, здається, що Земля нерухома, а Сонце рухається навколо неї. Насправді ж, і першим математично довів це саме Коперник, це Земля рухається навколо Сонця і протягом року робить повний оберт по своїй орбіті. Лише коли великий польський учений був при смерті, друзі принесли йому перший надрукований примірник книги "Про обертання небесних сфер". А 24 травня 1543 року Миколай Коперник помер.
Деякий час його праця вільно поширювалась серед учених. За кілька десятиліть по його смерті нею зацікавилися філософ Джордано Бруно та фізик і астроном Галілео Галілей. Погляди Коперника стали Ґрунтом для створення філософської системи Джордано Бруно, згідно з якою Всесвіт складається з нескінченної множини систем, подібних до Сонячної. Галілей за допомогою телескопа відкрив супутники Юпітера і Сатурна, фази Венери та інші явища, що підтверджували правильність теорії Коперника. І Бруно, і Галілея інквізиція визнала єретиками. Єретичною оголосили й книгу Коперника. Її було занесено до "Індексу заборонених книг", де вона перебувала до 1833 року. Утім, світова слава не обійшла видатного польського вченого. Його теорія стала підҐрунтям для багатьох досліджень у галузі астрономії та механіки й отримала розвиток у працях Іогана Кеплера, Ісаака Ньютона та інших, і, врешті-решт, її повсюдне визнання стало найкращим пам'ятником Копернику.
«Обов'язок філософа полягає в пошуках істини всюди і наскільки провидіння це тільки дозволяє людському розуму»
— Микола Коперник
«І був Аристарх судимий за те, що зрушив з місця святий центр світу»
— Микола Коперник
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonardo-da-vinchi.html | Леонардо – да Вінчі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/83c1ab014c943487cefd2edc170e5886.pptx | files/83c1ab014c943487cefd2edc170e5886.pptx | Леонардо – да Вінчі
Леонардо да Вінчі народився 15 квітня 1452 року в селищі Анкиано поблизу Вінчі, укріпленої за 30 км від Флоренції в «Три години ночі» тобто в дев'ять вечора(за сучасним відліком часу) Відмічено в щоденнику діда Леонардо (дослівний переклад) «В суботу, в три години ночі 15 квітня народився мій внук, син мого сина П'єро. Хлопчика назвали Леонардо
Будинок Леонардо да Вінче
фортеці
Приблизно з 15 років навчався у майстерні Вероккіо. Майстерня Верроккіо містилася в інтелектуальному центрі тодішньої Італії, місті флоренції, що дозволило Леонардо навчитися гуманітарним наукам, а також набути деяких технічних навичок.
У майстерні часто бували такі відомі майстри, як Гірландайо, Перуджино, Боттічеллі і Лоренцо ді Креді.
Нашим сучасникам Леонардо в першу чергу відомий як художник. Крім того, не виключено, що Да Вінчи міг бути і скульптором: дослідники з університету Перуджі - Джанкарло Джентіліні і Карло Циці - стверджують, що знайдена ними в 1990 році теракотова голова є єдиною скульптурною роботою Леонардо да Вінчі[3], що дійшла до нас.
Важливим джерелом для вивчення поглядів Леонарда да Вінчі є його записні книжки і рукописи (близько 7 тисяч аркушів), написані розмовною італійською мовою.
Завдяки його роботам мистецтво живопису перейшло на якісно новий етап свого розвитку.
Картини
Леонарда да вінче
Мона Ліза
(1503-1505/1506)
Мадонна з немовлям
Таємна вечеря (1498)
«Дама з горностаєм»
«Мадонна з
гвоздикою»
«Мадонна Бенуа»
Замок Кло-Люсэ, близ Амбуаза, Турень, Франция
Місце де помер
Леонардо
Висновок
Леонардо да Вінче зробив великий внесок
у мистецтво, своїми шедеврами він розвинув
творчісті у перед продвинувши його на один крок!!!
Підготувала учениця 8-В класу
Єрмоленко Катерина |
https://svitppt.com.ua/biografiya/petro-polischuk.html | Петро Поліщук | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/2e7757178821f75d59896fd599680aa3.ppt | files/2e7757178821f75d59896fd599680aa3.ppt | www.nspu.org.ua
www.udpu.org.ua
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/oles-gonchar.html | Олесь Гончар | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/24850a354801e8037d2f4d370ef4efa2.pptx | files/24850a354801e8037d2f4d370ef4efa2.pptx | Прапороносець величі людських почуттів
Олесь Гончар
Виготовила викладач української літератури
Паніотова Л.М.
1918-1995
Жити варто так, щоб на цьому чудесному шляху не побільшувати страждання і печалі світу, а усмішкою вітати його безмежну радість і таїну... Уільям Сароян
Народився Олесь (Олександр) Терентійович Гончар 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області у сім’ї робітників Терентія Сидоровича і Тетяни Гаврилівни; батько перед війною працював у приміському колгоспі (де й загинув від німецької авіабомби), мати – на заводі металевих виробів.
Батьки письменника Терентій Сидорович і Тетяна Гаврилівна та сестра Олександра
У 1921 році померла матір Олександра, хлопець переїхав до бабусі та дідуся (батьків матері), з 1925 року вчився в рідному селі, потім у с.Горішках. У 1933 році – після закінчення семирічної школи в с.Бреусівка Козельщинського району працював у редакції районної газети "Розгорнутим фронтом" (с.Козельщина).
У цьому будинкові народився Олесь Гончар, тут він осягав універси-тетські науки, сюди приїхав 1947-го зі столиці повідомити родичів, що "став письменником"
Протягом 1933-1937 років О.Гончар навчався в Харківському технікумі журналістики ім. М.Островського; по закінченні недовго працював учителем у с.Мануйлівка, потім в обласній газеті "Ленінська зміна". Саме тоді він писав перші оповідання і повісті (найбільш відомими з них є "Черешні цвітуть" та "Іван Мостовий"). У 1936 році почалася громадянська війна в Іспанії, і Олесь намагався домогтися того, щоб його відправили добровольцем на фронт. І це таки сталося – тільки в страшному 1941 році.
Олесь Гончар – студент Дніпропетровсь-кого університету
У 1938 році молодий письменник вирішив продовжити навчання і вступив до Харківсь-кого державного університету.
Олесь Гончар
серед однополчан
Коли розпочалася війна, вчорашній студент узяв до рук зброю. Гончар був старшим сержантом, старшиною мінометної батареї; звичайно, що на передовій писати не було часу. Але іноді Олесь встигав занотувати олівцем у блокноті, який завжди носив з собою, римовані рядки.
У ті роки народилися герої "Атаки", "Братів", "Думи про Батьківщину", інших новел і романів письменника; в цей час Олеь Гончар написав поезії (видані 1985 року окремою книгою "Фронтові поезії"). Нагороджений орденами "Слави" і "Червоної Зірки", трьома медалями "За відвагу", медаллю "За оборону Києва".
Гвардії старший сержант мінометної роти
Протягом 1946-1947 років О.Гончар написав романи "Альпи", "Голубий Дунай" (Державна премія СРСР, 1948 р.), "Злата Прага" (Державна премія СРСР, 1949 р.), які склали трилогію "Прапороносці«.
Олесь Гончар в робочому кабінеті
У 1947-1959 роках вийшла його повість "Земля гуде", збірки оповідань "Новели", "Весна за Маврою", "Південь", "Чарикомиші", "Мама з Верховини" та ін., повісті "Микита Братусь" (1951 р.), "Щоб світився вогник", роман-дилогія "Таврія" (1952 р.), "Перекоп" (1957 р.), книгу нарисів "Зустрічі з друзями" (1950, про Чехословаччину), "Китай зблизька" (1951р.).
Олесь Гончар з дружиною Валентиною і донькою Людмилою біля Троїцького собору
У 1959-1971 роках Олесь Гончар є головою правління Спілки Письменників України, у 1959-1986 роках – секретарем правління Спілки письменників СРСР; депутат Верховної Ради СРСР та УРСР.
Роман "Людина і зброя"(1960 р.) отримав Державну премію УРСР ім. Т.Г.Шевченка 1962 року.
Олесь Гончар і Павло Тичина
У 1966 році на V з’їзді письменників України Олесь Гончар виступив з доповіддю "Думаймо про велике".
Олесь і Валентина Гончарі на урочистому вечорі з нагоди 150-річчя від дня народження Льва Толстого. Київ, Державна опера ім. Т.Г.Шевченка, 1978 р.
Олесь Гончар із сином Юрієм. Одеса
Видані протягом 50-х років книги новел "Південь" (1951), "Дорога за хмари" (1953), "Чари-комиші" (1958), повісті "Микита Братусь" (1951) і "Щоб світився вогник" (1955) присвячені мирному життю людей, важливим моральним аспектам їхніх взаємовідносин, а романна дилогія "Таврія" (1952) і "Перекоп" (1957) – історико-революційній проблематиці.
Олесь і Валентина Гончарі в Карпатах
Олесь Гончар, Іван Драч, Віктор Коптілов, Сава Голованівський, Микола Бажан. Конча-Озерна, 1981 р.
Протягом 60–70-х років. Були створені романи "Тронка" (1963), "Собор" (1968), "Берег любові" (1976), "Твоя зоря" (1980), повість "Бригантина" (1972), новели "Кресафт" (1963), "На косі" (1966), "Під далекими соснами" (1970), "Пізнє прозріння" (1974) та ін.
У 1968 році опублікований роман "Собор".
Олесь Гончар на Форумі Миру в Парижі
Твори О.Гончара перекладалися на 67 мов, а творчий досвід письменника засвоюється і вітчизняними, і зарубіжними майстрами слова.
Олесь Гончар на дачі в Кончі-Озерній. Травень, 1995 р.
Останнє прижиттєве фото
Помер О.Гончар 16 липня 1995 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.
Хата-музей Олеся Гончара в селі Суха Кобеляцького району Полтавської області
У 2005 році Президент України присвоїв Олесеві Гончару звання Герой України (посмертно).
Любов і віра, й непоборність – Одного кореня й стебла, І вашої душі соборність Шевченкового джерела. Сльоту, спекоту й завірюху Зазнав наш рід з усіх доріг... Собор душі і думки, й духу Беріг нас вічно – і зберіг. Олесь Гончар
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/pablo-pikasso.html | "Пабло Пікассо" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/5f811efa5864cad29f4ad51e890ec3c9.ppt | files/5f811efa5864cad29f4ad51e890ec3c9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/hloya-reys-moritc.html | "Хлоя Ґрейс Морітц" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/3cb2e28561ca691f72acc1156ebdeeac.pptx | files/3cb2e28561ca691f72acc1156ebdeeac.pptx | Хлоя Ґрейс Морітц
Моя улюблена акторка
Біографія
Хлоя Ґрейс Морец (англ. Chloë Grace Moretz) (народилася 10 лютого 1997 року, Атланта, штат Джорджія, США) — американська акторка, відома завдяки своїм ролям у фільмах «500 днів літа» і «Щоденник слабака». Вона також зіграла супергеройку Hit-Girl у фільмі «Пипець», роль Еббі у стрічці«Впусти мене» (Let me in) і роль Ізабель у фільмі «Хранитель часу».
Біографія
Батько Хлої, Маккой, працює пластичним хірургом, а мати, Тері, медсестрою. У неї четверо братів, віком від 5 до 15 років. Грою на сцені вона зацікавилася, коли її другого старшого брата Тревора взяли до Школи Акторів в Нью-Йорку, тобто її кар'єра почалася в Голлівуді, коли родина переїхала в Лос-Анджелес. Її перша роль — роль Віолетти у двох епізодах серіалу "Захисник" ("The Guardian"). Перша кінороль — роль Моллі у фільмі "Серце свідка" ("Heart of the Beholder", 2005) — історії про сім'ю, яка відкрила в 1980-му перший пункт відео-прокату. Цей дебют продовжився участю в телекомедіі "Сімейний план" ("Family Plan", 2005) в ролі Янг Чарлі. Перший великий успіх прийшов після зйомок в римейку класичного хоррору 1979 року "Жах Амітивілля" ("The Amityville Horror", 2005). Хлоя зіграла Челсі. Ця роль принесла їй номінацію на премію "Young Artist Award". Далі був екшн Стівена Сігала "Сьогодні ти помреш" ("Today You Die", 2005). Також вона активно знімається в телесеріалах: Моріц грає невелику роль (роль Кенді Стокер) в шоу каналу NBC "Мене звуть Ерл" ("My Name is Earl"). Ще вона грала в серіалі «Відчайдушні домогосподарки». Моріц також озвучувала мультиплікаційного персонажа Дарбі в серіалі «Мої друзі Тигрик та Вінні». Друге підкорення великого екрану — фільм "Дім великої матусі 2" ("Big Momma's House 2", 2006). Вона брала участь в Лос-Анджелеському кінофестивалі, представляючи кілька фільмів у різних номінаціях. Її роль у фільмі Пипець (2010), де вона виконує роль Мінді, маленької вбивці-месниці, навченої власним батьком, щоб стати смертельною зброєю, приніс їй небувалий успіх.
Самих більших успіхів добилися фільми
Пипець(1 частина)2010р.
Пипець(2 частина)2013р.
Телекінез (Керрі) 2013р.
Пипець(1,2частини)
«Пипець» — культова супергеройська чорна комедія режисера Метью Вона, знята за мотивами однойменного коміксу Марка Міллара і Джона Роміт-молодшого.
СЮЖЕТ
Підліток Дейв Лізевскі — величезний фанат коміксів. Він наївно вірить, що головне для супергероя — це бажання допомагати людям. «Не проходити повз несправедливість, з якою ми стикаємося щодня, звично закриваючи очі» — ось його девіз. Він задається питанням: чому ніхто не намагається стати реальним супергероєм? Дейв вирішує спробувати ним стати. Він замовляє по інтернету зелено-жовтий гідрокостюм з маскою на кшталт ніндзя, вигадує собіСупергеройське ім'я «Пипець» (англ. Kick-Ass) і йде битися зі злом.
Трейлер до фільму Пипець
Телекінез(Керрі)
«Керрі» (англ. Carrie) — американський містичний фільм жаху 2013 р. Це третя екранізація однойменного роману 1974 р. письменника Стівена Кінга. У фільмі знімалися: Хлоя Морец як головна героїня Керрі Вайт і Джуліанна Мур у ролі мати Керрі, Маргарет Вайт. Після первісного оголошення про 15 березня 2013-го як дату релізу, публічний запуск фільму був пізніше відкладений до 18 жовтня 2013.
СЮЖЕТ
Непоказна старшокласниця по імені Керрі з народження має здібності телекінезу. Тиск з боку фанатично релігійною матусі і постійні знущання однолітків лише сприяє розвитку її надприродних здібностей. На випускному однокласники вирішують жорстоко пожартувати над нею, що призводить до фатальних наслідків.
Трейлер до фільму Телекінез(Керрі)
Презентацію виконав
Сільченко Артем |
https://svitppt.com.ua/biografiya/madonni-rafaelya-santi.html | "Мадонни Рафаеля Санті" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/81809647082e4df13b810e63d8052201.pptx | files/81809647082e4df13b810e63d8052201.pptx | Мадонни Рафаеля Санті
Найбільш ранні твори Рафаеля дійшли до нас від 1501 і 1502 рр. Тобто від того періоду , коли він працював у майстерні Перуджіно. Стилістика майстра справила на Рафаеля дуже помітний вплив. Рафаель настільки засвоїв манеру свого вчителя, що найчастіше їх роботи важко розрізнити.
1504 роком датована знаменита «Мадонна Коннестабіле », в якій багато мистецтвознавці бачать початок нового етапу в мистецтві Рафаеля.
Безумовно більш досконалою є його робота « Заручини Марії та Йосипа », датована тим же 1504 роком. Тут вже Рафаель не слід Перуджіно, а змагається з ним.
У Флорентійські роки (1504 і 1508 рр..) Він створює ряд зображень Мадонн, які принесли йому славу. Але крім форми тондо, він у цей час активно досліджує і інші форми і способи композиції. Одна з ранніх флорентійських робіт такого роду - чудова «Мадонна Грандука».
«Мадонна в зелені»
«Мадонна зі щигликом»
«Мадонна Альба»
«Мадонна делла седья»
«Мадонна Терранува»
«Мадонна Каніджані»
«Мадонна з канделябрами»
«Мадонна з рибою»
«Мадонна з трояндою»
1512 роком датована «Мадонна ді Фоліньо». Ця велика вівтарна композиція дуже важлива для італійського живопису, в усякому разі, для тієї її гілки, яка зображує Мадонну з святими в XVI столітті.
Рафаель відокремлює Марію від реального світу.
«Мадонна ді Фоліньо»
До останніх мадонн Рафаеля відноситься його знаменита «Сікстін».
Це один з перших творів, в якому глядач незримо виявляється вписаний в композицію: здається, що Мадонна спускається з небес прямо назустріч глядачеві і дивиться йому в очі.
Дякую за увагу!
Полошко Анастасія 11-В |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-ivanovich-mihnovskiy-.html | Микола Іванович Міхновський (1873 - 1924) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/fb7c6c52955033d3851e43983f0b9407.ppt | files/fb7c6c52955033d3851e43983f0b9407.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-kostovich-zerov.html | "Микола Костьович Зеров" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/aa761fa7eca80eb2c7f7131c86a84e25.pptx | files/aa761fa7eca80eb2c7f7131c86a84e25.pptx | Микола Костьович Зеров (1890-1937рр.)
Перша збірка М.Зерова “Камена”
Автограф сонету М.Зерова «Саломея»
Могила М.К.Зерову в Києві
Дякую за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-ivanovich-mihnovskiy.html | "Микола Іванович Міхновський" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/e60d66cb92c9a01f9b1fbc498334a0d2.ppt | files/e60d66cb92c9a01f9b1fbc498334a0d2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ronald-uilson-reygan.html | Рональд Уілсон Рейган | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/6d3c4d6f9edcf8687c2fa74004ad85f1.pptx | files/6d3c4d6f9edcf8687c2fa74004ad85f1.pptx | Рональд Уілсон Рейган
Рональд Рейган.
Народився 6 лютого 1911 року в Тампіко. Іллінойс. США.
40-й президент США.
Роки правління: 20.01.1981-20.01.1989.
У 1930-х Рейган переїхав до Лос-Анджелес (Каліфорнія). Свою кар'єру розпочав як актор, знімаючись в кіно, пізніше на телебаченні, всього знявся в 52 фільмах, що принесло йому популярність. Був обраний президентом Гільдії кіноакторів США, пізніше представником корпорації General Electric, де і почав політичну кар'єру. Спочатку був членом Демократичної партії США, але в 1962 році перейшов в Республіканську парті
Рейган двічі (у 1968 і 1976 роках) виставляв свою кандидатуру в президенти США на первинних виборах від Республіканської партії, але обидва рази програв.
У 1980 році виграв первинні партійні вибори, ставши кандидатом в президенти від Республіканської партії і на подальших виборах переміг кандидата від Демократичної партії, чинного президента Джиммі Картера. Вступив на посаду в січні 1981 року
На початку свого першого терміну, 30 березня 1981 року, пережив спробу замаху. На посту президента висунув ряд нових політичних і економічних ініціатив. Як і під час перебування на посту губернатора, президент Рейган дотримувався стратегії найменшого втручання уряду в регуляцію економіки, скорочення державних витрат, зниження податків, контролю над інфляцією (подібна економічна політика пізніше отримала назву «рейганоміки»).
Перший термін ознаменувався безпрецедентним тиском на Радянський Союз з розміщенням ядерного арсеналу в країнах Західної Європи. У 1983 році Рейган в своїй промові проголосив СРСР «імперією зла», відмовився від політики розрядки і взяв курс на політику «Мир через зміцнення», згідно своїй доктрині, що виразилося в прямій конфронтації з комунізмом, гонкою озброєнь і підтримкою антикомуністичних рухів у всьому світі .
Другий термін президентства був відзначений значними кроками вперед до закінчення холодної війни, хоча в період з 1985 по 1986 рік радянсько-американські відносини пережили масу шпигунських скандалів. Рейган провів кілька зустрічей (перша - в Женеві, (листопад 1985-го), вступивши в переговори з генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим, що призвело до підписання у 1987 році Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності між СРСР і США. Пізніше лідери двох країн провели переговори про скорочення ядерного арсеналу.
Рейган залишив посаду в 1989 році. Його наступником став Джордж Буш-старший, колишній віце-президентом в ході обох термінів Рейгана. У 1994 Рейгану поставили діагноз - хвороба Альцгеймера. У 1995 році був нагороджений дипломом «Хранитель Вогню» від Центру політики безпеки США.
Рейган помер 5 червня 2004 року в віці 93 років. Про нього знято фільм «Рейган»
Після закінчення коледжа в 1932 році, Рейган працював на радіостанції-ціях WOC в Давенпорт (штат Айова) та WHO в Дес-Мойнес як радіо-ведучий бейсбольної гри Чикаго Кабс. Пос-ле закінчення 14-ти ме-сячної заочного воєн-ного курсу (військова ка-Федра), Рейган був приписаний до Резервної строкової служби в апре-ле 1937
Рейган в фильме Ковбой из Бруклина в 1938 году
В 1938 году Рейган снимался в фильме Brother Rat вместе с актрисой Джейн Уайман. Помолвка состоялась в театре «Чикаго», венча-лись 26 января 1940 г. в церкви в городе Форест-Лон, штат Калифорния.
У них было двое детей.
Нэнси и Рональд на катере в 1964 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/popov-oleksandr-stepanovich-.html | "Попов Олександр Степанович " | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/2546afc87a3c3ce3b37d782a0aaea1c0.pptx | files/2546afc87a3c3ce3b37d782a0aaea1c0.pptx | Попов Олександр Степанович
Підготувла учениця 11 Б класу
Кандібка Оля
Попов Олександр Степанович - (1859-1906) - відомий російський вчений в галузі фізики й електротехніки, вважається одним з батьків- творців електричного бездротового зв'язку (радіозв'язку, радіо)
Народився 4 березня 1859 на Уралі в селищі Тур'їнські Рудники (сучасна Єкатеринбургська область) у родині священика. Початкову освіту здобув у духовній семінарії Пермі.
У 1882 з відзнакою закінчив фізико -математичний факультет Петербурзького університету. По закінченні університету був запрошений викладати електротехніку в Кронштадтське технічне училище при Морському відомстві (1883-1901). У добре обладнаному класі Попов, у вільний від викладання час, проводив досліди і вивчав електромагнітні коливання, відкриті великим ученим Г. Р. Герцем.
У 1895 Попов винаходить приймач електромагнітних хвиль і демонструє можливість реєстрації послідовності електричних сигналів на відстані без проводів (радіозв'язок).
Навесні 1895 Попов робить публічну доповідь про свій винахід і результати досліджень. Цей день, 7 травня, є Днем Радіо в нашій країні.
Вже до літа 1897 Попов досяг дальності передачі радіосигналу до п'яти кілометрів.
У 1889-1900 Попов проводив експериментальні досліди на Чорному та Балтійському морях.
Після досягнення дальності радіозв'язку до 50 км, Морське міністерство ввело на суднах російського флоту бездротовий телеграф.
Разом зі своїми колегами - вченими П.Рибкіним і Д.Троїцьким, Попов запатентував в 1901 винайдений ними на основі ефекту когерером - «телефонний приймач депеш» для слухового прийому радіосигналів в навушниках.
З 1901 Попов стає професором фізики, а в 1905 Олександр Степанович обіймає посаду директора Петербурзького електротехнічного інституту.
У червні 1896 італійський фізик Г.Марконі у Великобританії офіційно запатентував винахід, що точно повторює схему пристрою, опубліковану раніше в Росії Поповим. Цей факт змусив Олександра Степановича виступити із спеціальними заявами в російській і зарубіжній пресі про свій пріоритет у винаході радіопередачі.
У 1900 на Всесвітній виставці в Парижі винахід Попова було удостоєно Великої золотої медалі.
13 січня 1906 (за новим стилем) Попов Олександр Степанович раптово помер у Петербурзі.
Його ім'я носять школа зв'язку в Кронштадті, Центральний музей зв'язку і Вище Військово - Морське училище в Санкт -Петербурзі, вулиці у різних містах Росії і багато іншого.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-hviloviy-zhitteviy-ta-tvorchiy-shlyah.html | Микола Хвильовий: життєвий та творчий шлях | https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/c1796ed372bb25bdeefda8c82fb4ebaf.ppt | files/c1796ed372bb25bdeefda8c82fb4ebaf.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/evgen-oskarovich-paton.html | Євген Оскарович Патон | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/b681d06f023cbb08268445da37ca9631.ppt | files/b681d06f023cbb08268445da37ca9631.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pirogov-mikola-ivanovich.html | Пирогов Микола Іванович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/5b49fa0454a70063551cdfeebbbf054f.pptx | files/5b49fa0454a70063551cdfeebbbf054f.pptx |
Пирогов Микола Іванович (1810 – 1881)
великий вітчизняний лікар і вчений, що видається,педагог і суспільний діяч; один з основоположників хірургічної анатомії й анатомо-експериментального напрямку в хірургії, воєнно-польовій хірургії, організації і тактики медичного забезпечення військ. Петербурзької академії наук (1847), почесний член і почесний доктор багатьох вітчизняних і іноземних університетів і медичних суспільств.
біографія
У 1824 р. (у віці 14 років) Н. И. Пирогов надійшов на мед. ф-т Московського ун-та, де серед його вчителів були анатом X. И. Лодер, клініцисти М. Я. Мудре, Е. О. Мухін. У 1828 р. закінчив ун-т і надійшов у числі перших "професорських студентів" у Дерптский професорський інститут, створений для підготовки професорів з "природних росіян", що успішно закінчили ун-ты і вступні іспити, що витримали, при Петербурзькій академії наук. Спочатку мав намір спеціалізуватися по фізіології, але в зв'язку з відсутністю цього профілю спеціальної підготовки зупинив свій вибір на хірургії.
біографія
У 1829 р. одержав золоту медаль Дерптского (нині Тартуского) ун-та за виконане в хірургічній клініці проф. И. Ф. Мойера конкурсне дослідження на тему: "Що потрібно мати на увазі при перев'язці великих артерій під час операцій?", у 1832 р. захистив докт. дисертацію на тему: " Чи є перев'язка черевної аорти при аневризмі пахової області легко здійсненним і безпечним втручанням". У 1833-1835 р., завершуючи підготовку до професури, Н. И. Пирогов знаходився у відрядженні в Німеччині, удосконалювався в анатомії і хірургії, зокрема в клініці Б. Лангенбека. Після повернення до Росії в 1835 р. працював у Дерпте в клініці проф. И. Ф. Мойера; з 1836 р. - екстраординарний, а з 1837 р. ординарний професор теоретичної і практичної хірургії Дерптского ун-та. У 1841 р. Н. И. Пирогов створив і до 1856 р. очолював госпітальну хірургічну клініку петербурзької Медико-хірургічної академії; одночасно складався гл. лікарем хірургічного відділення 2-го військово-сухопутного госпіталю, директором по технічній частині Санкт-Петербургского інструментального заводу, а з 1846 р. директором створеного при Медико-хірургічній академії Інституту практичної анатомії. У 1846 р. Н. И. Пирогова затвердили в званні академіка Медико-хірургічної академії.
Н. И. Пирогов перший серед вітчизняних учених виступив з ідеєю пластичних операцій (пробна лекція в Петербурзькій академії наук у 1835 р. "Про пластичні операції взагалі і про ринопластику особливо "), вперше у світі висунув ідею кісткової пластики(1854р.). Його метод з'єднання опорної кукси при ампутації гомілки за рахунок п'яткової кісти відома як операція Пирогова , він послужив поштовхом до розробки інших остеопластичних операцій.
біографія
Виняткова роль Н. И. Пирогова в розробці проблеми знеболювання.; Наркоз був запропонований у 1846 р., а вже в наступному році И. И. Пирогов провів широкий експериментальну і клин, перевірку знеболюючих властивостей пар ефіру. Він вивчив їхню дію в досвідах на тварин (при різних способах уведення - інгаляційному, прямокишковому, усередині- судинному), а також на добровольцях, у т.ч. і на собі.
біографія
Наукова, практична і суспільна діяльність Н. И. Пирогова принесла йому світову лікарську славу, незаперечне лідерство у вітчизняній хірургії і висунула його в число найбільших представників європейської медицини середини 19 в. Наукова спадщина Н. И. Пирогова відноситься до різних областей медицини. У кожну з них він вніс істотний вклад, що дотепер не втратив свого значення. Незважаючи на більш ніж вікову давнину, праці Н. И. Пирогова продовжують вражати читача оригінальністю і глибиною думки.
біографія
презентацію підготував Озарко Назар,учень 9 класу |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-negoda-biografiya.html | Микола Негода. Біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/4a911d5fc5a2dadebf4ec242653e5dba.ppt | files/4a911d5fc5a2dadebf4ec242653e5dba.ppt |
http://gorishna.narod.ru/
http://svitlytsia.crimea.ua
http://gorishna.narod.ru/
http://svitlytsia.crimea.ua
http://library.ck.ua
http://gorishna.narod.ru/
http://svitlytsia.crimea.ua
http://library.ck.ua
http://gorishna.narod.ru/
http://svitlytsia.crimea.ua
http://library.ck.ua
http://gorishna.narod.ru/
http://svitlytsia.crimea.ua
http://library.ck.ua
http://gorishna.narod.ru/
http://svitlytsia.crimea.ua
http://library.ck.ua
http://gorishna.narod.ru/
http://svitlytsia.crimea.ua
http://library.ck.ua
http://gorishna.narod.ru/
http://svitlytsia.crimea.ua
http://library.ck.ua
http://gorishna.narod.ru/
http://svitlytsia.crimea.ua
http://library.ck.ua
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonid-kuchma.html | Леонід Кучма | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/eb0b4b04bcfa09aae88a72740dde8421.pptx | files/eb0b4b04bcfa09aae88a72740dde8421.pptx | Леонід Данилович Кучма
Підготував: Бліщук Олександр учень 3 курсу групи №17
Зміст
1 Молоді роки
2 Кар'єра
3 Політична діяльність
3.1 Прем'єр-міністр
4 Президент України
4.1 Перший термін
4.2 Другий термін
5 Сім'я
6 Пам'ятник
7 Герб
8 Нагороди
Молоді роки
Народився 9 серпня 1938 року у селі Чайкине Чернігівської області. Батько — Данило Прокопович Кучма, учасник Другої Світової війни, загинув на фронті 1944 року. Мати — Параска Трохимівна Кучма, колгоспниця. Одружений, дружина Людмила Миколаївна — почесний президент Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям». Їхня дочка — Олена Пінчук (Франчук), дружина мільярдера Віктора Пінчука. Онуки: Роман і Катерина.
Кар'єра
У 1960 р. здобув освіту інженера-механіка у галузі ракетної техніки на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського університету.
У 1961 р. Леонід Кучма познайомився і одружився з Людмилою Тумановою, прийомною дочкою головного технолога «Південного машинобудівного заводу», а в майбутньому головного інженера Головного технічного управління Міністерства загального машинобудування СРСР Генадія Туманова[2]. Одруження допомогло Кучмі зробити стрімку кар'єру на «Південмаші»[3].
У 1960–1982 рр. інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур (Казахстан). Паралельно з 1975 по 1981 секретар партійного комітету комуністичної партії Конструкторського бюро «Південне», пізніше з 1981 по 1982 — секретар парткому Виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод» — на той час найбільший завод військової та ракетно-космічної техніки, а також цивільної продукції у Радянському Союзі.
З 1982 по 1986 — перший заступник генерального конструктора КБ «Південне», а з 1986 по 1992 — генеральний директор ВО «Південний».
Політична діяльність
У 1990–1992 рр. народний депутат УРСР (XII скликання, а пізніше Верховної Ради України першого скликання), член
Прем'єр-міністр Жовтень 1992 — вересень 1993 — прем'єр-міністр України, Ради національної безпеки і оборони. У вересні 1993 р. пішов у відставку з посади прем'єр-міністра.
З грудня 1993 р. — президент Ради промисловців та підприємців України. Березень 1994 — серпень 1994 — народний депутат України 2-го скликання, член міжрегіональної депутатської групи.
Президент України
Перший термін
Підтримка за регіонами на виборах 1994 року
10 липня 1994 — обраний на посаду Президента України (Передвиборча програма) У 1-му турі президентських виборів набрав 31,17 %, найбільше в Криму — 82,6%, найменше в Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях — 2.5-3.5% голосів. У 2-му турі: 52,15%, найбільше в Криму і Севастополі — 89.7 та 91,5%, найменше в Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях — 2.5-3.5% голосів. З шести суперників головним конкурентом на виборах став на той час діючий президент — Леонід Кравчук, набрав у першому турі 37,92%, а у другому —— 45,1% голосів.
Другий термін
Підтримка за регіонами на виборах 1999 року
14 листопада 1999 вдруге обраний на посаду Президента України. У 1-му турі 9.598.672 голосів (36.49%), перше місце з 13 претендентів. У 2-му турі 15.870.722 голосів (56.25%).
Сім'я
Леоні́д Дани́лович Ку́чма ( 9 серпня 1938, Чайкине, Чернігівська область) — український політик, прем'єр-міністр України з 13 жовтня 1992 по 21 вересня 1993, другий президент України (19 липня 1994 — 23 січня 2005). Почесний громадянин Дніпропетровська. Брат Олександр Кучма (1928–1984), шахтар, помер від раку легенів.
Племінник Володимир Кучма — бізнесмен..
Сестра Віра Тимошенко (Кучма), працювала машиністом електровоза, померла від інсульту у віці 48 років.
Дружина Людмила Кучма (1940) (уроджена Талалаєва).
Дочка Олена Пінчук (1970), засновниця фонду «АНТИСНІД» і глава наглядової ради групи StarLightMedia, яка включає телеканали СТБ, ICTV, Новий канал, QTV, М1, M2, а також низку медіакомпаній (StarLight Sales, StarLight Brand Content, StarLight Commercial Production, StarLight Films, Vavёrka Production, StarLight Rental, StarLight Scenery, StarLight Digital, «Нові Медіа Проекти»).
Пам'ятник
27 вересня 2007 року в Києві, на майдані Слави, прихильники цього блоку встановили гіпсовий пам'ятник Леоніду Кучмі, що зображав його у вбранні римських громадян. Через декілька годин після встановлення пам'ятник був викрадений.
Герб
Герб Л. Д. Кучми був створений у 1999 році. В щиті, перетятому лазуровим і золотим, лев протилежних тинктур, армований червоним, що йде на задніх лапах і тримає в предніх лапах Державний герб України — золотий тризуб в лазуровому п'ятикутному щиті з золотою облямівкою. Щит увінчаний золотою Українською адміністративною короною, над якою лицарський шолом. Клейнод: на двухколірному бурелеті (лазур, золото) золотий, армований червоним, лев, що виходить, і тримає в лапах срібний тризуб. Намет лазуровий, підбитий золотом. Щитотримачі: два діамантових чернігівських орла, армованих золотом, з червоними язиками. Девіз: RE, NON VERBIS — «Ділом, не словами».
Нагороди
1976 Орден Трудового Червоного Прапора.
1981 Лауреат Ленінської премії.
1993 Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки — за розроблення конструкції, технології виготовлення та освоєння серійного виробництва пасажирських тролейбусів великої місткості серії ПМЗ-Т (у складі колективу).
1999 Золотий орден Св. князя Володимира I ступеня (УПЦ МП).
1999 Орден святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня (УПЦ КП).
2000 Орден «Золота Віфлеємська зірка» (Палестина).
2000 Орден Лицарів Гробу Господнього.
2003 Найвища Державна нагорода Республіки Молдова «Орден Республіки».
2004 Диплом і медаль почесного доктора Національної академії державного управління при Президентові України.
2004 Орден Української православної церкви преподобного Іллі Муромця I ступеня.
2004 Почесний знак Співдружності Незалежних Держав.
2004 Диплом Почесного доктора, мантія і медаль Національного університету «Узбекистан» імені Мірзо Улугбека (м. Ташкент).
Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня (Російська Федерація, 20 квітня 2004) — за великий особистий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами Росії та України (орден був вручений Леоніду Кучмі Президентом Російської Федерації Дмитром Медведєвим у Кремлі 28 липня 2011 року) |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-vitaliyovich-lisenko2.html | "Микола Віталійович Лисенко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/27d1bcd0e2717380d4983ca8aa117804.pptx | files/27d1bcd0e2717380d4983ca8aa117804.pptx | Микола Віталійович Лисенко
1842 - 1912
За висловлюванням М. Грушевського
«…він безсмертний. Він був вищим творцем краси, володарем чистих насолод мелодій»
Народився в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії.
З 1867 року Микола Лисенко навчався у Лейпцизькій консерваторії.
У більшості студіював як піаніст
освоював гру на скрипці й органі
28 грудня 1867 року у Празі відбувся надзвичайно успішний концерт Лисенка, де він виконав багато українських пісень у власних фортепіанних аранжуваннях.
1869 — завершив навчання у консерваторії, пройшовши 4-річний курс навчання усього за два роки.
Лисенко — автор опер «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1885),
«Наталка Полтавка»(1889),
«Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910),
дитячих опер «Коза-дереза» (1880), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), оперети «Чорноморці».
найвідоміші
гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни»(на слова Олександра Кониського);
опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» й інші;
кантати «Б'ють пороги»;
Баркарола («Пливе човен»);
«Радуйся, ниво неполитая» (на слова Тараса Шевченка) й інші.
Пам'ятник Лисенку біля Київського оперного театру.
Дякую за увагу
!!!!!!!
Підготувала Манакова Світлана |
https://svitppt.com.ua/biografiya/prezentaciya-evgen-pluzhnik.html | Презентація "Євген Плужник" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/58981f0133bbe6a06ed9b54f0c3b3665.pptx | files/58981f0133bbe6a06ed9b54f0c3b3665.pptx | ЄВГЕН ПЛУЖНИК
(1898-1936)
О часе велетнів! Прости утому
Мені, найменшому з твоїх синів!
І невідомому в світах нікому
Мені день радісний яснів…
(Євген Плужник)
Життя таке коротке…
Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року у Воронізькій губернії.
Батько був хліборобом та небагатим купцем, родом з Полтавщини.
У родині було восьмеро дітей, які хворіли на сухоти.
2 грудня 1934 року було заарештовано та засуджено на 10 років таборів.
Помер 1936 року на Соловках.
Освіта
Навчався у гімназіях Воронежа, Ростова, Боброва.
З 1920 по 1921 рік навчається у ветеринарно-зоотехнічному інституті.
У 1921 році переводиться до музично – драматичного інституту, який не закінчує.
З 1918 року по 1920 рік працює вчителем у селі Великі Багачки, де створює драматичний гурток
Творчість
1926 рік – перша збірка “Дні” – приносить славу елітного митця.
1927 рік – збірка “Рання осінь”.
1933 рік – збірка “Рівновага” – 1943 рік
П'єси:
- “Професор Сухорат”, “У дворі на передмісті”
Роман “Недуга”
Переклади творів: М.Гоголя, А.Чехова, М.Шолохова “Тихий Дон”
Велике, щире й взаємне кохання поета до Галини Коваленко, дружини митця, його однодумиці й надійної опори в житті, возвеличено у творчості Є.Плужника. Вона була справжньою красунею, і для тогочасного оточення її вибір був неочікуваним і незрозумілим, адже Євген Плужник був тяжко хворим на туберкульоз. Проте для самої Галини це був цілковито усвідомлений вибір, продиктований велінням серця.
Є.Плужник органічно поєднав класичну традицію з модерними шуканнями, сполучивши елементи експресіонізму та імпресіонізму.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/oo-murashko.html | "О.о. Мурашко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/296278b97e708acf564d2874fad267d2.pptx | files/296278b97e708acf564d2874fad267d2.pptx | О.о. Мурашко
Презентація
Учня 11 Б класу
Бєльського Дениса
ПОЧАТОК ЖИТТЯ
Дім у якому жив Олександр
Дитячі роки і перший крок до мистецтва
Борозни – місто дитинства митця
Бажання малювати вище за все
Адріан Прахов
Михайло Врубель
Передвижники та Академія мистецтв
Художники-передвижники
Звання художника
Ілля Рєпін – новий вчитель
Похорон кошового
Закордонна подорож
Дівчина у червоному капелюшку
Бурхлива діяльність 1904/13 років
“Карусель” – золота медаль у Мюнхені
“Селянська сімя” – найвідоміше полотно майстра
Останні роки життя
Київське художнє училище
О.Мурашко брав участь у національному відродженні Української держави під час гетьманування Павла Скоропадського
Перерване життя
Могила Олександра Олександровича на Лук’янівському цвинтарі
Використана література
http://uk.wikipedia.org/wiki/Мурашко_Олександр_Олександрович
“Великі Українці” видавництво Пелікан 2008 рік
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/v-mayakovskiy.html | В. Маяковський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/9a55d3aaf43f034de2647cc1d9df10cb.ppt | files/9a55d3aaf43f034de2647cc1d9df10cb.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/madonna2.html | "Мадонна" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/b9565fb68c813bba8fd17a8fd44d6bef.pptx | files/b9565fb68c813bba8fd17a8fd44d6bef.pptx |
Мадонна
Виконала учениця 11-м класу
Євграфова Марина
Співачка
Акторка
Композитор
Режисер
Письменниця
Модельєр
Танцівниця
Продюсер
Активіст добродійних та правових оранізацій
Мадонна Луїза Вероніка Чикконе
(16 серпня 1958, Бей-Сіті, Мічиган, США)
Найуспішніша артистка в історії музики, світові продажі її альбомів перевищили 300 мільйонів екземплярів Користується настільки широкою популярністю, що її називають «Королевою поп-музики» Багаторазова рекордсменка Книги рекордів Гінесса. У 2008 році прийнята до Зали слави рок-н-ролу.
Дитинство та сімейні стосунки
Батько виховував своїх дітей
строго, вимагаючи від них
обов'язкового відвідування
церкви. У дитинстві Мадонна,
на думку оточуючих, була
водночас милим і пустотливим
дитям. Вона дуже любила матір.
Проте та вмерла від раку, коли
Мадонні було вже більше п'яти
років. Для дівчинки це стало трагедією.
Вона на два роки впала в іпохондрію,
переконавши себе в тому, що у неї, як і в матері, рак.
У 1966 році батько Мадонни одружився
з економкою Джоан Густафсон.
У них народилося ще двоє дітей.
Мадонна нелегко пристосувалася
до мачухи. Епатажна натура
дівчинки відкрилася ще у школі.
Юній Мадонні забороняли фарбуватися,
коротко стригтися. На знак протесту
знялася в аматорському фільмі
на домашній студії свого приятеля.
За сюжетом, на її животі смажили
яєчню. На конкурсі талантів танцювала
у самих лише бікіні. Але у школі
мала найкращі оцінки. У старших
класах займалася в балетній студії.
Шлях до успіху
Після успішного завершення школи
Мадонна подалася в балет. Але
вирішила, що зробити кар'єру зможе
лише у Нью-Йорку. У 1978 році Мадонна,
проти волі батька, полетіла у Нью-Йорк.
Вона жила впроголодь. Певний час їй
довелося ночувати на горищах, але незабаром
познайомилася з Деном і Едом Гілрой — які
мали маленький оркестр. Вже невдовзі вона
стала виступати разом із ними. Мадонна співала,
танцювала. Після завершення співпраці з
братами Гилрой Мадонна створила власний
маленький ансамбль, що поступово завоював
популярність у навчальних закладах та
університетських клубах. Врешті-решт їй
вдалося отримати контракт на студії звукозапису
«Саєр Рекордз. Після випуску двох успішних
синглів Мадонна випустила перший альбом
із нескладною назвою «Мадонна». Щоправда,
фотографію співачки на обкладинці диска не
розмістили. Співала вона у негритянському
стилі. Альбом випустили у липні 1983 року,
і він приніс Мадонні першу славу. За цим
альбомом знімали й перші музичні кліпи Мадонни.
Успіхи у різних галузях
Кіномюзіклом «Евіта» Мадонна
виборола у 1996 премію «Золотий глобус»
за головну роль. Фільм «Бруд та мудрість»
— перший її прояв як режисера. Протягом
наступних років знімалася в більш ніж двадцяти
фільмах. Але її спроби зніматися в кіно
супроводжувалися більше невдачами, ніж
успіхами. Оскільки у продажі розійшлися
120 мільйонів примірників її альбомів, Книга
рекордів Гіннеса у 2000 році відмітила, що
Мадонна — найуспішніша артистка всіх часів.
Також Мадонну залічують до найбагатших
американських жінок у шоу-бізнесі. У 2011
році Мадонна зняла свій дебютний фільм
— «Ми. Віримо у кохання», в якому виступила
режисером, співпродюсером та співсценаристом.
Фільм отримав суперечливі рецензії від критиків.
Особисте життя
Перший шлюб з актором Шоном
Пенном тривав 4 роки. Під час
зйомок у кінострічці "Дік Трейсі«
зав'язалися стосунки з Уореном Бітті,
які тривали близько року. З 1990 до
1992 року мала стосунки з фотомоделлю
Тоні Уордзом. Під час турне "Girlie Show«
мала сексуальні стосунки з Дженні Шиміцу.
У 1994 році зустрічалась зі скандальним
баскетболістом Денісом Родманом. У 1996
році Мадонна народила доньку Лурдес,
батьком якої став тренер співачки –
Карлос Леон. У вересні 2000 року Мадонна
народила сина від свого другого чоловіка
— англійського режисера Гая Річі. Наразі
Мадонна має стосунки з французьким
танцюристом Брахімом Зайбатом.
Діти Мадонни
Як відомо, королева
сучасної поп-музики
Мадонна має чотирьох
дітей: рідні - дочку Лурдес
і сина Рокко, а також двоє
прийомних – шестирічного
Давида і п'ятирічну Мерсі.
Мерсі і Давид
Лурдес
Рокко
Студійні альбоми
Madonna (1983)
Like a Virgin (1984)
True Blue (1986)
Like a Prayer (1989)
Erotica (1992)
Bedtime Stories (1994)
Ray of Light (1998)
Music (2000)
American Life (2003)
Confessions on a Dance Floor (2005)
Hard Candy (2008)
MDNA (2012) |
https://svitppt.com.ua/biografiya/hizhi-roslini0.html | Хижі рослини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/36bb802863989a131ff5a534f731e5f2.ppt | files/36bb802863989a131ff5a534f731e5f2.ppt | http://www.naturalist.if.ua/?p=232
http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=60&Itemid=30
http://vseslova.com.ua
http://www.life-plants.com/ua/nasekomoyadnye-rasteniya.html
http://www.carnivorousplants.org/gallery/gallerymain.html
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-gogol-zhittya-i-tvorchist.html | Микола Гоголь: життя і творчість! | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/1fc5f09ed802d60f1b8463d90a29e9f8.ppt | files/1fc5f09ed802d60f1b8463d90a29e9f8.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/evraziya3.html | Євразія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/de9ca45b657b059e42be9b3d01dbca13.ppt | files/de9ca45b657b059e42be9b3d01dbca13.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/evgen-shmorgun.html | Євген Шморгун | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/032d93aa794f3ef4bc55b47242c0d9a8.ppt | files/032d93aa794f3ef4bc55b47242c0d9a8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/marusya-churay0.html | Маруся Чурай | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/96be882975f7bccd48293d4f1d96938c.ppt | files/96be882975f7bccd48293d4f1d96938c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/fransisko-hose-de-goyya-lusiente.html | "Франсіско Хосе де Гойя Лусіенте" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/8d136bc84cd94856f35db1baedc05242.pptx | files/8d136bc84cd94856f35db1baedc05242.pptx | (1746 - 1828)
Франсіско Хосе де Гойя Лусіенте
Біографія
Франсіско Хосе де Гойя Лусіентес народився 30 березня 1746 у місті Фуендетодос, що в провінції Сарагоса. Він походив з родини ремісника-позолотника.
Посвячення Святого Алоізія, покровителя молоді
У 1760 у віці 14 років він вступив на навчання до художника Хосе Лухана. Наступним вчителем став Антона Рафаель Менгса, популярний художник при іспанському королівському дворі. У 1763 та 1766 роках, Гойя намагався вступити до Королівської академії художніх мистецтв, але йому було відмовлено у вступі.
“Ганнібал спрямовує погляд на Італію з висоти Альпійських гір”
У Мадриді Франсіско брав участь у дуелях, після одної з них втік до Рима, де у 1771 році виборов друге місце в художньому конкурсі, організованому містом Парма. Пізніше цього ж року він повернувся до Сарагоси, де намалював фрески в кількох храмах міста. Він навчався у Франсіско Байєї. В його малюванні почали з'являтись ознаки витонченої тональності, які пізніше зробили його відомим.
Поклоніння імені Бога або Слава (1772)
У 1774 році Гойя одружився із сестрою Байї Хосефою. Цей шлюб та членство Байї (з 1765 року) у Королівській академії художніх мистецтв допомогли Гойї отримати замовлення від королівської гобеленової майстерні.
Герцогиня Осуна (1785)
У 1783 році граф Флоридабланка, фаворит короля Карлоса ІІІ, доручив йому написати свій портрет. Гойя також потоваришував з крон-принцем Доном Луїсом і жив у нього в будинку. Коло його меценатів зростало, включаючи герцога та герцогиню Осуна , котрих він намалював, короля та інших знаних людей королівства.
Молочниця із Бордо
У травні 1824 року Гойя виїхав до Франції. Під час свого добровільного вигнання він малює портрети своїх друзів-емігрантів, оволодіває новою тоді технікою літографії (серія «Бордоські бики», 1826), створює повну оптимізму картину «Молочниця із Бордо» (1827—1828, Прадо). У цей час вплив Гойї на художню культуру починає набувати загальноєвропейського значення.
Шабаш відьом
Повернувся Гойя до Іспанії у 1826 році після чергового періоду хвороб. Незважаючи на теплий прийом, він знову поїхав у Бордо, де й помер в 1828 році у 82-річному віці.
Двобій на кийках
Маха одягнена
Собака, що тоне
Сатурн, що пожирає своїх синів |
https://svitppt.com.ua/biografiya/marshal-peremogi-zhukov.html | "Маршал «Перемоги» Жуков" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/e55f99e9febaf9d4cd615b04e3842552.pptx | files/e55f99e9febaf9d4cd615b04e3842552.pptx | Маршал «Перемоги» Жуков
Один з найвідоміших військових командувачів Другої Світової війни.
Великий герой герой Радянського Союзу та просто кат для радянського народу.
Георгій Жуков - в історію ввійшов як великий полководець, що не знав поразки, а також великий стратег. Але нові документи показують нове.
З усіх загальновідомих ресурсів про війну ми дізнаємося тільки те, що нам можна знати. Так і у випадку з Жуковим. Нам нав'язують думки про те що Жуков - є перемогою для всього народу. Але чи це так?
PR компаніям того часу могла би позаздрити навіть Кока-кола, напівзруйнованій країні потрібен був символ який впевнено веде до перемоги, і таким символом виявився Жуков. Він дуже старанно відпрацьовував свій хліб, не зупиняючись ні перед чим, але всі його «перемоги» на Курській дузі, обороні Ленінграда і Москви, взяття Берліна не більше ніж вигадка.
У Жукова преобладала манера в большей степени повелевать, чем руководить. В тяжелые минуты подчиненный не мог рассчитывать на поддержку с его стороны — поддержку товарища, начальника, теплым словом дружеским советом.-К.К. Рокоссовский.
Жорстокість, що проявляв Жуков до своїх солдат дивувала навіть американських генералів. Для американців це було не зрозуміло як можна не шкодувати простих людей до такої міри, щоб посилати просто на вірну смерть для проходження мінних полів.
Так хто він герой чи просто кат з владою у руках??
Перейдемо до конкретних фактів….
Перший міф, що ми розвіємо це те що битву на Халхін –Голі виграв Жуков.
1.На цьому полі бої вперше було випробувано метод розстрілу солдат для підвищення ефективності військ.
2.Головного розробника стратегії вважають Жукова, але це не так… за новими даними це був Камбрі Багданов.
Єльнинська операція
Саме цій битві під Єльним історики передавали великого значення. Там народилася радянська армія, там солдат навчився вести бій просто німців і там проявився полководський талант Жукова. Але сьогодні коли ми вже мали доступи до німецьких архівів саме ця битва виглядає вже по-іншому.
“Німецькі генерали не вважали важливим втримувати Єльн і вони її відддали майже без супротиву. Адже головна тогочасна ціль нацистів це був. За даними розвідки німці повинні були наступати на Києв, тому вони послабили наступ під Єльним і Жуков цим скориставшись як уже перемогою захопив Єльн , і тим самим віддавши Києв і не допомігши цілій армії( 30 000осіб), котрі потрапили у полон через самолюбство Жукова та відсутності підтримки з боку МАРШАЛА!!
Восени 1941 року коли німці з планом (Волжское водохранилище) намались прорвати в бік Істрінського водосховища. Фронтом командував Жуков. Оборону займає 16 армія під керівництвом Рокоссовського.
Оборону, де наказав вести Жуков , пройшла крахом і була самогубством для солдат. Рокоссовський вимагав від Жукова прийняти іншу позицію, але він отримав відмову. І тим самим знищуючи радянських солдат. Однак Рокоссовський пише лист до Начальника генерального штабу Шабашникову який дає згоду. Дізеавшись про це Жуков був у гніві і відпраляє телеграму Рокоссовському:
«Войсками фронту командую я! Приказ об отводе войск за Истринское водохранилище отменяю, приказываю обороняться на занимаемом рубеже и ни шагу назад, не отступать.
Генерал армии Жуков»
Під Сталінградом Жуков також відзначився лише своєю жорстокістю. В перші дні операції коли небо контролювало близько сотень німецьких літаків, а радянські втрати в небі досягли своєї вершини і Жуков почав розбиратися чому німці керують повітрям?
Жуков запросив до себе цих льотчиків і сказав, що вони є боягузами, та зрадниками . Як наочний приклад, що з ними може бути він вивів їх на подвір’я та наказав ростріляти на їх очах десяток солдат.
Також великий маршал обороняв Ленінград.
Німці його не штурмувати розуміючи його
неприступність, вже так вийшло що це був в СРСР
найукріпленішим містом, на відміну від радянської
влади німці берегли своїх солдатів, і на смерть їх не
посилали. Жуков прибув до Леніграда, якраз в той час
коли кільце блокади вже зачинилося, і для нього оборону
самої непереможної цитаделі СРСР вже організував
Маленков, а Жуков посланий йому на допомогу, дикою і
безглуздою жорстокістю викликав загальне
невдоволення.
І не дивно, бо першим ділом він взяв у заручники сім'ї своїх підлеглих, включаючи дружин, матерів, сестер, дітей.
А згодом видав такий наказ:
“Бойцы, сдавшиеся в плен, на возвращения подлежат
расстрелу. Семьи тех, кто сдался врагу- разыскать и расстрелять»
Важкий 1945. Рік коли вже майже не могло бути втрат, є найкривавішим..
1945. Виявляючи чудеса полководницького генія, Жуков вперше в історії кидає в бій танки на міські вулиці. В результаті чого дві танкові армії загинули в руїнах Берліна, жертви серед солдатів перевищили найважчі втрати початку війни, але місто узяте! Понад 300 тисяч людей безглуздо погубив Маршал що б приурочити перемогу до 1 травня і як вірний пес по швидше доповісти Сталіну. Берлін був повністю оточений, підходили війська союзників і Німеччина в будь-якому випадку б капітулювала через тиждень - інший, але чомусь Жукову здалося, що крові радянського народу пролилося мало
Мета моєї презентації, не споганює тих, що
воювали у війні, а для того щоб показати що
попри наших: бездарних і кривавих керівників у
цій війні перемогли прості люди, і перемогли ціною
мільйонів життів і пролитої крові, а ті кого зараз
показують героями , насправді ганьба наших
країн!!
Підготовила презентацію – Бутеско Христина Василівна 11-Б |
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonardo-da-vinchi-titan-italiyskogo-vidrodzhennya1.html | Леонардо да Вінчі – Титан італійського Відродження | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/6d030fac285cff55ade806c4d0246426.pptx | files/6d030fac285cff55ade806c4d0246426.pptx |
Леонардо да Вінчі – Титан італійського Відродження
Підготувала
Сидорук Оксана
група генетика
Леонардо да Вінчі
— історичний живописець, скульптор, архітектор, вчений та інженер епохи Відродження.
Леонардо да Вінчі Автопортрет
презентація
Найкращих робіт генія
Мадонна з дитиною
The Dreyfus Madonna 1469 Олія на панелі. 15.7 x 12.8 см Національна галерея мистецтв, Вашингтон
Благовіщеня
1473-1475 Олія і темпера на панелі
98 x 217 см
Галерея Уфіца,
Флоренція, Італія
Портрет Жиневри де Бенчі
1475 – 1478 рр. Темпера , олія на панелі 38.1 x 37 см Національна галерея мистецтв, Вашингтон
Madonna Benois 1478 - 1480 48х31,5 см Олія, перенесена з дошки на полотно. Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія.
Мадонна з квіткою (Мадонна Бенуа)
Мадонна Літта
1478-1482 Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія.
Поклоніння волхвів
1472-1477 Галерея Уфіца, Флоренція
1494 -1498 рр. Олія й темпера на штукатурці. 460 x 880 см Санта-Марія дель Грація, Мілан, Італія
Таємна вечеря
Дама з горностаєм
бл. 1488-1490 рр. Олія на панелі. 54.8 x 40.3 см Чарторський музей, Краків, Польща
Портрет музиканта
1485-1490 Олія на панелі. 43 x 31 см Бібліотека Амброзіано, Мілан, Італія
Мадонна в скелях
1483-1486 Олія на панелі (перенесено на полотно) 199 x 122 см Лувр, Париж, Франція
Монна Ліза (Джоконда) Mona Lisa (La Gioconda)
1514 – 1515 рр. Олія на тополиній дошці. 77 x 53 см Лувр. Париж, Франція
Мадонна і немовля з Святою Анною
168 x 130 см
Лувр, Париж, Франція
Іоан Хреститель
1512 р. Олія на панелі 69 x 57 см Лувр, Париж, Франція.
Дякую за увагу
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/petro-mikolayoviya-vrangel.html | Петро Миколайовия Врангель | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/bf9fe89e53f918210549f45512066950.pptx | files/bf9fe89e53f918210549f45512066950.pptx | Врангель Петро Миколайович
(1878 – 1928)
Народився в м.Новоолександрівск, Ковенська губернія
(нині м.Зарасай, Литва)
15 (27) серпня 1878 р. в сім’ї барона
Микола Єгорович врангель
Марія Дмитрівна Дементьєва-Майкова
Парад лейб-гвардії Кінного полку біля манежу в день полкового свята 1901 р.
У 1902 році, здавши іспит в Миколаївському кавалерійському училищі, він отримав звання «гвардієць корнети» і був зарахований в запас.
Миколаївське кавалерійське училище
Гірничо-розвідувальна команда 2-го Верхньоудинського полку Забайкальського козачого війська
Російсько-японська війна 1904-1905 рр. Війна на суші. Гірничо-розвідувальна команда 2-го Верхньоудинського полку Забайкальського козачого війська
Гірничо-розвідувальна команда 2-го Верхньоудинського полку Забайкальського козачого війська
У грудні 1904 року, йому був наданий чин сотника «за відмінність у справах проти японців» і нагороджений орденами Святої Анни 4-го ступеня і Святого Станіслава 3-го ступеня.
Орден святої анни 4-го ступеня
Орден святого станіслава 3-го ступеня
У серпні 1907 Петро Миколайович одружився на фрейліні, дочки камергера Найвищого Двору, Ользі Михайлівні Іваненко
Згодом Ольга народила йому дітей:
Наталя, Петро, Олена та мати Ольга
У 1910 році П. Н. Врангель закінчив Миколаївську академію Генерального штабу
Миколаївська академія Генерального штабу
На початку Першої світової війни був командиром ескадрону Лейб-гвардії Кінного полку в чині ротмістра
Барон Врангель серед кубанських козаків
У жовтні 1914 барон Врангель був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня за кінну атаку під Каушеном
У грудні 1914 він був проведений в полковники. А вже в червні 1915 року - нагороджений почесною Георгіївською зброєю.
Білий рух - військово-політичний рух різнорідних в політичному відношенні сил, сформований в ході Громадянської війни 1917-1923 років в Росії, з метою повалення радянської влади.
Включало в себе представників як поміркованих соціалістів і республіканців, так і монархістів, об'єднаних проти більшовицької ідеології та діяли на основі принципу «Великої, Єдиної і неподільної Росії».
У 1918 році П. Н. Врангель приїхав на Дон, де приєднався до білого руху і вступив в Добровольчу армію.
У грудні 1919 року через розбіжності з А. І. Денікіним барон був змушений піти у відставку і виїхати з сім’єю до Константинополя
У березні 1920 року П. Н. Врангель вступив у командування Збройними силами Півдня Росії, змінивши на цій посаді А. І. Денікіна. У квітні 1920 року переформував ЗСПР в Російську армію.
У період керівництва білим рухом зробив невдалу спробу створення в Криму незалежної державної освіти.
У листопаді 1920 року П. Н. Врангель керував евакуацією Російської армії з Криму
Після евакуації з Криму, барон емігрував до Бельгії
П. Н. Врангель помер 25 квітня 1928 в Брюсселі (Бельгія)
КІНЕЦЬ
Підготувала
учениця 6-А класу
Маньківської гімназії
Рогаченко Людмила |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pamyati-lesi-ukrainki.html | Пам'яті Лесі Українки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/287ede3f9dcd03ce2d593b1f3f684c9b.ppt | files/287ede3f9dcd03ce2d593b1f3f684c9b.ppt | 1871-1913 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/naybilshiy-optimist-stolittya.html | Найбільший оптиміст століття | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/f7a53ced4d4ee43348d4ec6c3fb32f16.pptx | files/f7a53ced4d4ee43348d4ec6c3fb32f16.pptx | « Найбільший оптиміст століття»
Тема: Чарльз Діккенс - англійський письменник. Повість « Різдвяна пісня у прозі».
Мета: ознайомити учнів з біографією
Ч. Діккенса;зацікавити повістю письменника; навчати школярів стежити за авторською думкою у творі; розвивати логічне мислення, спостережливість; донести до дітей суть гуманістичних ідеалів письменника; виховувати любов до художньої літератури.
Обладнання: портрет Ч. Діккенса,виставка його книг,підручник з текстом « Різдвяної пісні у прозі» , різдвяний віночок,малюнки учнів, кольорові олівці.
Тип уроку: засвоєння повних знань.
Хід уроку
1. Ми продовжуємо з вами цікаву,захоплюючу подорож країнами світу. Сьогодні на уроці ми завітаємо до «старої доброї Англії», « туманного Альбіону»,які мають пряме відношення до нашого уроку.
На дошці: портрет Ч. Діккенса, різдвяний віночок, малюнок,»віконце»(творча робота).
Яке відношення вони мають до творчості
Ч. Діккенса?
Ці радісні дні – дні милосердя,доброти,всепрощення.
Це єдині дні в усьому календарі,
коли люди наче за мовчазною згодою вільно розкривають одне одному серця і багать у своїх ближніх – навіть у бідних та знедолених – таких людей,як вони самі.
Ч. Діккенс
I Мотивація навчальної діяльності.
Бесіда
Заболотна
1) Що ви знаєте про Різдво? Коли і чому виникло це свято?
Орець
2) Коли відзначають Різдво в різних країнах?
3) Як святкують Різдво у нас та в інших країнах?
Скоробогатько¸ Іщенко
4) Які символи Різдва вам відомі?
Учитель: Ч. Діккенс, який дуже любив свято Різдва, вважав: « Ці радісні дні – дні милосердя і доброти, всепрощення» …
( читання епіграфа)
II Оголошення теми, мети уроку.
III Вивчення нового матеріалу.
1. Ознайомлення з біографією (письменника)
а) Бабій Віка
б) Івлєв Андрій, Ходацький Юрій
в) Баранюк Настя ( повідомлення про історію створення повісті « Різдвяна пісня у прозі».
Робота з текстом.
2.Коментоване читання уривків із I строфи.
Чи можете ви назвати головного героя?
1. Що ви дізналися про Скруджа і Марлі? Що їх поєднувало?
2. Що відомо про Скруджа?
( Зачитати) підручник стр. 67 від слів:
« А що вже безсердечний він був скупердяга, той Скрудж»… до … « не давав тій конторі відтанути бодай на півградуса навіть на Різдвяні святки».
3. Хто завітав до Скруджа напередодні Різдва? Чому він (герой) так не любить Різдва?(вважає все дурницею).
4. Зачитайте, як Скрудж зустрів Святвечір. стр.69
« Скрудж з’їв тоскний обід»…
5. Що здивувало Скруджа коли повернувся додому? ( замість Калатайла він побачив обличчя Марлі, свого колишнього компаньйона)
6. Як виглядав Марлі? (Марліне обличчя) стр.70
Виразне читання діалогу. Скрудж і Марлі.
7. Навіщо з’явився дух Марлі до колишнього компаньйона?
8.Учитель: Черствий і безжалісний Скрудж не вірив у привидів, але розповідь Марлі вплинула на нього і він, за одну ніч переживши почуттів більше ніж,можливо, за декілька років життя,все ж не наважується назвати все, що сталося з ним, «дурницями».
Герой починає замислюватись над своїм життям.
9. « Асоціативний ряд».
Р – радість,родина
І – іскра, ікона
З – зірка
Д – диво,добро
В – вогонь,веселощі
О – очікування.
10. За допомогою кольорових олівців зобразити: власне бачення Різдва.
IV Підбиття підсумків уроку.
Інтерактивна гра «Мікрофон»:
- Ваше враження від образу Скруджа?
- Як ви вважаєте, чи зможе цей герой змінитись на краще?
- Що для вас означає Різдво? Чого ви чекаєте від цього свята?
V Д.з.
Прочитати II, III,IV строфи «Різдвяної пісні у прозі»
Учитель: Цінуйте тих,хто поруч із вами!!!
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/oskar-uayld0.html | Оскар Уайльд | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/15b03549d1d4094811c8835c771a0c46.ppt | files/15b03549d1d4094811c8835c771a0c46.ppt | http://yandex.ru
http://www.google.com
http://vkontakte.ru
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/milorad-pavich3.html | Мілорад Павич | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/823395f260a3f7840d4791febdb453d8.ppt | files/823395f260a3f7840d4791febdb453d8.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biografiya/piter-paul-rubens1.html | "Пітер Пауль Рубенс" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/f40f04498ee48fd3cf8f0904e2c0bc5d.pptx | files/f40f04498ee48fd3cf8f0904e2c0bc5d.pptx | Пітер Пауль Рубенс
1577 - 1640
Біографія
Пітер Пауль Рубенс народився 28 червня 1577 року в Зігені, в Вестфалії (нині це частина Німеччини). Він був сьомою дитиною в сім'ї юриста Яна Рубенса. Довгий час родина Рубенсом жила в Антверпені, але в 1568 році переїхала до Кельна.
Адам і Єва
Загальну освіту Рубенс здобув в єзуїтській колегії, після чого служив пажем у графині Лаленг. Займатися живописом Рубенс почав дуже рано. Його вчителями були Тобіас Вергагт, Адам ван Ноорт та Отто ван Вен, що працювали під впливом італійського Відродження та змогли, особливо останній, вселити в молодого художника любов до всього античного.
Амур і Психея
У 1598 році Рубенс був прийнятий вільним майстром в Антверпенську гільдію св. Луки, а в 1600 році відправився закінчувати свою художню освіту до Італії. У 1601 році він служив при дворі мантуанського герцога Вінченцо Гонзагі, де залишався на службі протягом всього свого перебування в Італії.
Автопортрет з Ізабеллою Брант
У 1626 році померла перша дружина Рубенса, Ізабелла, а в 1630 році він узяв другий шлюб з Елен Фурман, яка відтоді почала з'являтися майже в кожній картині свого чоловіка
Жіночий портрет
Венера і Амур
Інфанта Ізабелла, правителька Нідерландів
Коли в 1635 році, через рік після смерті правительки Нідерландів інфанти Ізабелли, король Філіп IV призначив в правителі цієї країни свого брата, кардинала-архієпископа толедського Фердинанда, Рубенсу було доручено створення художньої частини святкувань з нагоди урочистого в'їзду нового штатгальтера до Антверпена; за ескізами великого художника були споруджені та розписані тріумфальні арки і декорації, що прикрашали міські вулиці.
Зустріч в Ліоні
Смерть прийшла до великого майстра ще в повній силі його таланту. Він помер в Антверпені 30 травня 1640 року.
Повернення Діани з полювання (спільно з Франсом Снейдерсом)
Повернення Брісеіди до Ахіллеса |
https://svitppt.com.ua/biografiya/magichniy-svit-vasilya-korolevastarogo.html | Магічний світ Василя Королева-Старого | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/57ad73d37937d7e7e653eceacca01a2e.ppt | files/57ad73d37937d7e7e653eceacca01a2e.ppt | 1879-1943
1879-1943
1879-1943
1879-1943
1879-1943 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pimonenko-mikola-kornilovich0.html | Пимоненко Микола Корнилович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/b9233697be84fddc52a5c9710b2e32e0.ppt | files/b9233697be84fddc52a5c9710b2e32e0.ppt | http://kpi.ua/pymonenko
http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=50
http://kpi.ua/pymonenko
http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=50
- http://kpi.ua/pymonenko
- http://kpi.ua/pymonenko
- http://kpi.ua/pymonenko
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/mizhnarodna-diyalnist-harkivskogo-institutu-bankivskoi-spravi.html | Міжнародна діяльність Харківського інституту банківської справи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/b0da88d3fa3d95802227ec672f313f5a.ppt | files/b0da88d3fa3d95802227ec672f313f5a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/albert-eynshteyn.html | Альберт Ейнштейн | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/4de18d4b9e8663d31ca4c01fc1862ab8.ppt | files/4de18d4b9e8663d31ca4c01fc1862ab8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/piter-rubens0.html | Пітер Рубенс | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/460d6b9a047713f4487eac9f3ed93d6d.ppt | files/460d6b9a047713f4487eac9f3ed93d6d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/albert-kamyu1.html | "Альберт Камю" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/3fffaf568ea82e3fbc0885d74affd8fe.pptx | files/3fffaf568ea82e3fbc0885d74affd8fe.pptx | Альберт Камю
Гениальность может оказаться лишь мимолётным
шансом, только работа и воля могут дать ей жизнь
и обратить её в славу.
Альбер Камю народився 7 листопада 1913 у франкоалжирской сім'ї в, на фермі «Сан-Поль» у містечка Мондові . У 1918 році Альбер став відвідувати початкову школу, яку закінчив з відзнакою в 1923 році. Його батько, Люсьен Камю, ельзасец за походженням, був наглядачем винного підвалу в виноробної фірмі, під час Першої світової війни служив у легкій піхоті, в 1914 році отримав смертельне поранення в битві на Марні і помер у лазареті. Мати Кутрін Санте, іспанка за національністю, напівглуха і безграмотна, переїхала з Альбером і його старшим братом Люсьєном в район Белькур міста Алжир.
Théâtre du Travail
У 1957 році йому була присуджена Нобелівська премія
з літератури «за величезний внесок у літературу,
висвітлив значення людської совісті» |
https://svitppt.com.ua/biografiya/grischenko-sergiy-georgiyovich.html | ГРИЩЕНКО СЕРГІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/98cba335bc881bd3dd7daa06295f8991.ppt | files/98cba335bc881bd3dd7daa06295f8991.ppt | 1
406
2
8792
3
2957
4
54
5
5
6
30
7
-
8
14
9
-
10
-
-
11
-
-
12
-
13
-
-
14
-
-
15
1,5
16
-
12259,5 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vasil-simonenko-biografiya.html | Василь Симоненко. Біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/d40179d05efd6effde5395265c97b2d4.ppt | files/d40179d05efd6effde5395265c97b2d4.ppt | 16.01.1963
29.09.1962 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mpavich.html | "М.Павич" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/44188585d00d393e1a024025d2929f0b.ppt | files/44188585d00d393e1a024025d2929f0b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/raymon-puankare.html | "Раймон Пуанкаре" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/0fdde8ab407f25bf65ab0279a65e2cbf.ppt | files/0fdde8ab407f25bf65ab0279a65e2cbf.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-zankovecka.html | Марія Заньковецька | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/61f3e9f3671d7a5e994f55f99cba1bf0.ppt | files/61f3e9f3671d7a5e994f55f99cba1bf0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/raisa-kirichenko1.html | Раїса Кириченко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/36/64b61032a1315d838680a2b0d1402602.ppt | files/64b61032a1315d838680a2b0d1402602.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/piter-paul-rubens.html | Питер Пауль Рубенс | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/bf73b7a948c47437ceadec9afd080044.ppt | files/bf73b7a948c47437ceadec9afd080044.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/m-kocyubinskiy.html | "М. Коцюбинський" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/1db6e9329c62883a6ba12115c16785c5.pptx | files/1db6e9329c62883a6ba12115c16785c5.pptx | Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. в місті Вінниці в чиновницькій родині.
Батько, Михайло Матвійович, був дрібним державним службовцем (губернським секретарем). Від природи людина неспокійна, він не терпів утисків, начальства й тому змушений був часто змінювати роботу. Тож сім’ї доводилося мандрувати з місця на місце. Своїм вихованням Коцюбинський зобов’язаний матері — Гликерії Максимівні, яка походила з
аристократичних родів, — вона
дуже любила сина, вкладала
в нього всю душу. Від неї він
успадкував «тонку душевну
організацію», «любов і розуміння
природи».
Початкову освіту Михайло дістав удома. З 1875 р. навчався спочатку в останньому класі Барської початкової школи, а згодом упродовж п'яти років (1876 - 1880) — у Шаргородському духовному училищі. Тут сталася подія, про яку письменник згадував з деяким гумором. 12-літнім підлітком він закохався у 16-річну дівчину, а щоб привернути її увагу, вирішив стати «великою людиною» і накинувся на книжки. Твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка справили на Михайла таке сильне враження, що він і сам захотів стати письменником. Після закінчення Шаргородської семінарії у1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам'янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася. 1881 року родина Коцюбинських, яка певний час переїздила з місця на місце, повернулася у Вінницю. Через тяжке матеріальне становище сім'ї юнакові не вдалося продовжити освіту: мати осліпла, а згодом (1886 року) помер батько.
Коцюбинський був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків. Знав дев'ять іноземних мов, серед яких грецька, кримська, циганська. Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. У своїх відомих на весь світ творах він оспівував цвіт яблуні, жайворонкову пісню, дитячі очі, малював словом людську біду і красу. З перших спроб Коцюбинського-прозаїка до нас дійшли оповідання «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма» (1884), «21-го грудня, на введеніє» (1885), «Дядько та тітка» (1885).
Друкуватися Коцюбинський почав у 1890 році: львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». На початку 1891 р. він їде в с. Лопатинці на Вінниччині, де поєднує роботу домашнього вчителя в родині місцевого службовця з поглибленим вивченням жття села, народної мови, культури і розпочинає серйозну літературну працю. За один 1891 рік з-під його пера виходять оповідання «Харитя», «Ялинка», «П'ятизлотник», повість «На віру», віршована казка «Завидющий брат». Твори привернули увагу літературної громадськості, засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий письменник.
На початку 90-х рр. частина молодої української інтелігенції, перейнятої ліберально-просвітительськими ідеями, утворює організацію “Братство
тарасівців”, з учасниками якої Коцюбинський деякий час підтримував зв'язок. Цей зв'язок відбився на його творчості. У казці “Хо” (1894) Коцюбинський підносить значення ліберально-просвітительської діяльності.
Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали життєвий матеріал для його творів “Для загального добра” (1895), “Пе-коптьор” (1896), “Посол від чорного царя” (1897), “Відьма” (1898), “В путах шайтана” (1899), “Дорогою ціною” (1901), “На камені” (1902), “У грішний світ”, “Під мінаретами” (1904).
У п'ятиліття перед революцією 1905 — 1907 рр. Коцюбинський написав і опублікував оповідання “Fata morgana”. Революція остаточно відкрила світові нове село, а Коцюбинський без будь-якого втручання в текст оповідання продовжив його як другу частину повісті. Друга частина повісті “Fata morgana” належить до найвизначніших творчих досягнень Коцюбинського, пов'язаних з подіями першої російської революції.
Провідним жанром малої прози Коцюбинського після 1901р. стає соціально-психологічна новела. У 1906 — 1912 рр. крім другої частини “Fata morgana” М. Коцюбинський створює новели “Сміх”, “Він іде” (1906), “Невідомий”, “Intermezzo”, “В дорозі” (1907), “Persona grata”, “Як ми їздили до Криниці” (1908), “Дебют” (1909), “Сон”, “Лист” (1911), “Подарунок на іменини”, “Коні не винні”, образки-етюди “Хвала життю!”, “На острові” (1912), а також повість “Тіні забутих предків” (1911).
Навесні 1913 р. М. Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.
Мовна практика Коцюбинського — один з яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Не заперечуючи ваги різних стилів української літературної мови, слів-новотворів, оригінальних виразів, конструкцій, він головним джерелом збагачення мови літератури вважав загальнонародну розмову. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/murashko-oleksandr-oleksandrovich.html | "Мурашко Олександр Олександрович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/ad13cf91395bb641493c4e4fb6f76610.pptx | files/ad13cf91395bb641493c4e4fb6f76610.pptx | Художник: Мурашко Олександр Олександрович
Мурашко Олександр Олександрович
“ Карусель”
“ Селянська родина ” (одне з найвідоміших полотен майстра на народну тематику)
Кращі твори Мурашка — «Портрет дівчини у червоному капелюсі» та «Селянська родина» — піднесли український живопис до рівня найкращих світових досягнень початку ХХ століття.
Портрет дівчинки у червоному капелюсі. 1902-1903 рр.
Саме в Парижі Мурашко створив один з найефектніших своїх творів «Дівчина у червоному капелюсі» (1902—1903), який є одним з кращих досягнень українського портрета ХХ століття.
Автопортрет (1918)
“ Похорони кошового ”
Продавщиці квітів. 1917 р
“ Благовіщення “
«Благовіщення» – єдиний твір Олександра Мурашко, присвячений біблійному сюжету. Суто імпресіоністичний за живописом, безпосередністю почуттів і свіжістю сприйняття. Xудожник вибрав євангельський сюжет, зображення якого має усталену іконографію, велику кількість художніх попередників - світових шедеврів іконопису і станкового живопису. Олександр Мурашко споріднив в цьому творі елементи філософського символізму модерну та імпресіоністичний, пленерний живопис, переконливу реальність зображення і віртуозну майстерність портретиста-реаліста. Перед нами світський художній твір з елементами побутового жанру, портрету.
“ Дівчинка за столом “(1911)
“ Зима “ (1905)
Портрет Мурашка намальований Миколаєм Петровим 1897-98рр.
Надгробок Мурашка О.О. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/martinennko-oleg-anatoliyovich.html | Мартиненнко Олег Анатолійович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/8561bd6efc0f6b171d6107bfd033b1fd.ppt | files/8561bd6efc0f6b171d6107bfd033b1fd.ppt |
15
*
*
126
*
60
200
60
*
105
20
40
*
40
*
150
*
18
64
793
0,33
0
57
0,5
0,3
552
0,31
0,1
157
0,3
0,1
182
0,19
0,2
300
0,21
0,1
190
0,43
0,4
615
0,09
0,1
198
0,54
0,3
494
0,57
0,4
662
17,3
13,8
23068
77,8
83,9
139986 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonardo-da-vinchi-i-rafael-santi.html | "Леонардо да Вінчі і Рафаель Санті" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/84748cb68259d391f8eddb550956c384.pptx | files/84748cb68259d391f8eddb550956c384.pptx | Епоха титанів: Леонардо да Вінчі і Рафаель Санті
Підготували:
учениці 11 класу
Білецька Оля та
Дунець Лідія
Леонардо да Вінчі
“Леонардо,син П`єро з Вінчі”-видатний італійський вчений,дослідник,винахідник,художник,архітектор,анатоміст і інженер.
Життєвий шлях
Ця розповідь починається 15 квітня 1452 року в селищі Анкіано поблизу Вінчі,укріпленої фортеці за 30 км від Флоренції,о третій годині ночі . Його батьками були 25-річний нотаріус і землевласник П`єро і його кохана,селянка Катерина. Перші роки життя Леонардо провів з матір`ю.Його батько незабаром одружився на багатій і знатній дівчині,але цей шлюб виявився бездітним,і П`єро забрав свого трирічного сина на виховання.Розлучений з матір`ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах.
Приблизно з 15 років навчався у майстерні Верроккіо.Майстерня містилася в інтелектуальному центрі Італії,що дозволило Леонардо навчитися гуманітарним наукам,а також набути деяких технічних знань.У 1473 році Леонардо да Вінчі отримує кваліфікацію майстра в Гільдії Святого Луки…
23 квітня залишив заповіт,а 2 травня помер.
Автопортрет
МИСТЕЦТВО
У 1481 р.-великий вівтарний образ “Покоління Волхвів”(не завершений).Тоді ж була почата робота над картиною “святий Ієронім”.
1482 створив срібну ліру у формі кінської голови.Почав роботу над кінним пам`ятником Франческо Сфорца.
Мона Ліза(Джоконда)
«Мо́на Ліза» — портрет молодої жінки, написаний близько 1503 року. Картина є одним з найвідоміших творів живопису у світі. Відноситься до епохи Відродження. Виставлена в Луврі(Париж, Франція).
Повна назва картини Ritratto di Monna Lisa del Giocondo — Портрет пані Лізи дель Джокондо.
Таємниця зображеної моделі
В записах Леонардо немає ні одної згадки про роботу над портретом.
Хто ж був моделлю?
Кандидатами в героїні ставали герцогиня Ізабелла д`Есте,флорентська дама по імені Пачіфіка Брандано,жінка флоренського купця Ліза Герардіні.
Одні дослідники вважають,що ніякої моделі не було,а Леонардо створив власний образ ідеальної дами.
Другі-що він зобразив риси своєї матері.
Треті думають ,що це юнак в жіночому одязі(учень і,можливо,навіть коханець самого майстра)-Джіана Джакомо Капроті
Також дуже популярна думка,що “Мона Ліза” –автопортрет самого Леонардо да Вінчі.
Детективна історія “Мони Лізи”
Мона Ліза ще довго була б відома лише витонченим знавцям образотворчого мистецтва, якби не її виняткова
історія, яка забезпечила їй всесвітню популярність.
З початку XVI століття картина, придбана Франціском I після смерті Леонардо, залишалася у
королівській колекції. З 1793 була розміщена в Центральному Музеї Мистецтв у Луврі. Мона Ліза завжди
залишалася в Луврі як одне з надбань національної колекції. 21 серпня 1911р. о третій по полудні картину було
викрадено. Жандарми обшукали 20 га території музею, допитали працівників, їхніх родичів і знайомих.
Провели обшуки в поїздах, закрили вокзали й порти. Хапали та перевіряли всіх підозрілих паризьких
художників та іноземців. Проте, всі ці заходи жодного результату не дали. Пошуки картини тривали два роки.
Увесь цей час у музеї висіла її копія в жалобній рамі.
13 грудня 1913 р. флорентійський антиквар Альфредо Джері одержав із Парижа листа: «Я — італієць, патріот
своєї батьківщини. Це я взяв у Луврі „Джоконду“ два роки тому. Прагнув повернути Італії скарб Леонардо,
украдений колись французами». Він пропонував антиквару придбати картину за півмільйона франків —
майже $ 3млн 370 тис. на теперішні гроші. Той погодився. Але щойно пересвідчився в тому, що картина
оригінал — здав її власника поліції. Злодієм виявився 32-річний італійський маляр Вінченцо Перуджа, родом
із села в Північній Італії.
Виявилося, що 1910 р. він працював у Луврі декоратором і установлював нове захисне скло перед полотном
Леонардо да Вінчі. Тоді і виникла ідея крадіжки. Знайшов спільників — художника Іва Шадро та шахрая
Едуардо де Валферно. Викрадачі вивезли «Джоконду» у США. Там почали продавати копії картини, видаючи
їх за оригінал. Так продали шість картин і заробили загалом $47 млн . Потім між
спільниками почалися сварки. От тоді Перуджа і забрав картину та втік з нею до Європи. Грошей взяти не
встиг. Тож аби мати за що жити вирішив продати оригінал.
Тайна вечеря
«Тайна вечеря» — відома фреска Леонардо да Вінчі, стінопис якої створено
в період 1495–1497 років у монастирі домініканців Санта-Марія-делла-
Грація в Мілані. Шедевр, який в історії живопису відкриває
епоху Відродження, зображує Ісуса Христа з апостолами та скорботне з ними
застілля у вечір перед самим розп'яттям. У 1517 році виявили, що фреска
псується: причина швидкого псування — своєрідна техніка, яка поєднує олію
з темперою, та відмова робити в класичній техніці вологого тиньку (тобто
фрески).
Вітрувіа́нська люди́на
Вітрувіа́нська люди́на — знаменитий малюнок, що супроводжується пояснювальними написами, виконаний Леонардо да Вінчі приблизно в 1490 році і поміщений в одному з його журналів. На ньому зображена фігура оголеного чоловіка в двох накладених одна на іншу позиціях: з розведеними в сторони руками і ногами, вписана в коло; з розведеними руками та зведеними разом ногами, вписана в квадрат. Малюнок і пояснення до нього іноді називають канонічними пропорціями.
Малюнок написано пером, чорнилом та аквареллю з допомогою металевого олівця, його розміри 34,3×24,5 сантиметри. Знаходиться в колекції Gallerie dell'Accademia у Венеції.
Згідно з супровідними записами Леонардо, він був створений для визначення пропорцій (чоловічого) людського тіла,
Творчий розквіт Леонардо-живописця:
« Мадонна в скелях »
« Мадонна Літта »
« Портрет музиканта »
« Іван Хреститель »
«Благовіщення»
«Дама з горностаєм»
«Хрещення Христа»
Наука і техніка
Особливу увагу Леонардо да Вінчі приділяв механіці,називаючи її “ раєм математичних наук ” .
Він зробив спроби встановити коефіцієнти тертя і ковзання, вивчав опір металів, займався гідравлікою.
Висловив правильні про природу бінокулярного зору .
Вперше описав низку кісток та нервів ,особливу увагу приділяв проблемам ембріології і порівняльної анатомії.
Вперше почав розглядати ботаніку,як самостійну біологічну дисципліну.
Дав опис листкорозміщенню,геліотропізму і геотропізму,кореневого тиску та руху соків рослин.
Любов до моделювання приводила Леонардо да Вінчі до геніальних конструктивних здогадок, які набагато випередили епоху; такими є ескізи проектів металургійних печей і прокатних станів, ткацьких верстатів, друкарських, деревообробних, землеробних та інших машин, підводного човна і танка, а також розроблені після ретельного вивчення польоту птахів конструкції літальних апаратів і парашута.
Єдиний його винахід, що здобув визнання за його життя, — коліща́тковий замок для пістолета,який заводився ключем.
Розробляє літальну машину-орнітоптер.
Виконує анатомічні малюнки черепів.
Цікаві факти
Він віртуозно грав на лірі. Коли в суді Мілана розглядалася справа Леонардо, він фігурував там саме як музикант, а не як художник чи винахідник.
. Є підстави вважати, що Леонардо був гомосексуалістом. Коли художник вчився в майстерні Вероккіо, його обвинуватили в домаганні до хлопчика, що позував йому в його роботах. Суд виправдав його.
За однією з теорій, Мона Ліза посміхається від усвідомлення таємниці для усіх своєї вагітності . За іншою версією, Джоконду розважали музиканти і клоуни в той час, як вона позувала художнику.
Вчені Амстердамського університету і фахівці зі США, вивчивши загадкову посмішку Джоконди за допомогою нової комп’ютерної програми, розгадали її склад: за їхніми даними, вона містить 83% щастя, 9% зневаги, 6% страху і 2% злості.
Леонардо розробив інструкції з підводних занурень, винайшов і описав прилад для підводного занурення, дихальний апарат для підводного плавання.
Леонардо першим пояснив, чому небо синє.
Леонардо був амбідекстром – в однаковому ступені добре володів правою і лівою руками. Леонардо писав дзеркальним способом.
Рафаель Санті
Божественний Санці- італійський живописець,майстер
портрету і декору,мономенталіст ,поет,скульптор і
архітектор епохи Відродження.
Життєвий шлях
Рафаель народився 6 квітня 1483 року в містечку
Урбіно в області Марке. Був сином Джованні
Санті придворного художника урбінського
герцога. У восьмирічному віці Рафаель втратив
матір, а три роки потому, в 1494 році, помер і його
батько. Хлопчик залишився під опікою свого
дядька Бартоломео, і той прилаштував його до
майстерні придворного живописця Тімотео
Віті.У 1500 році Рафаель поїхав до Перуджі,
пішов вчитися до майстерні П'єтро Перуджино.У 1503р.
перебирається до Флоренції.
У 1508 році Рафаель приймає запрошення свого земляка
Донато Браманте та Папи Юлія II і приїжджає до Риму,
щоб розписувати папський палац у Ватикані.
Рафаель прожив коротке життя,помер 6 квітня 1520 року у
Римі та похований у римському Пантеоні.
Творчість
Рафаель Санті за своє життя створив чимало
картин,всесвітньо відомих фресок,прекрасних
портретів.
Три ранні шедеври
«Мадонна Конестабіле»
«Сон лицаря» (Лицар на перетині шляхів)
«Заручини Діви Марії».
Рафаель портретист
Серед перших портретних зображень художника - портрети Аджело та Маддалени Доні. Рафаель намалював небагато суто станкових портретів. Значно більше їх лише на фресках в Ватикані.
Найвідоміші з них :
Портрет Маддалени Доні. 1506.
Портрет Анджело Доні. 1506.
Джуліано де Медичі
Кардинал Бернардо Довіці
Мадонни пензля Рафаеля
Мадонна великого герцога
Мадонна Темпі
Мадонна з гвоздиками
Мадонна на луці
Сикстинська Мадонна
. Опис
На картині зображені Мадонназ немовлям в оточенні папи Сикста II і Святої Варвари по сторонах і з двома ангеликами, що поглядає знизу вгору на сходження Бога. Фігури утворюють трикутник.
Легко крокує Марія по хмарах, ніжно тримаючи дитину. її прекрасне юне обличчя відтінює смуток. Мати у передчутті трагічної долі сина, але все ж таки несе його людям. Не по-дитячому задумливе й огорнене сутінню передчуття недоброго обличчя немовляти. Він також відчуває майбуття й готовий до нього. Опустилися на коліна святі, вражені моральною величчю материнського подвигу. Варвара схиляє голову, Папа Сикст II із захопленням дивиться на Марію. Всі образи картини пов'язані спільністю думок та відчуттів. Поглядами, ритмом плавних порухів й контурів, що йдуть по овалу, вони об'єднані в єдине ціле. Урочисто сприймаються блакитні, золотисті, м'яко освітлені зелені фарби.
Поширена думка, що Сікст Другий, папа римський, зображений Рафаелем на картині з шістьма пальцями на правій руці, оскільки він Сікст (що значить "шостий" на латині). Насправді уявний палець (мізинець) є частиною внутрішнього боку долоні.
В одного з ангеляток ми бачимо лише праве крильце. Кажуть,так художник показав ,що люди – це ангели з одним крилом і, щоб злетіти,нам потрібно знайти свою другу половинку – кохану людину.
Фреска «Афінська школа»
Рафаель і архітектура
Рафаель Санті недовго, але яскраво
попрацював як Архітектор. Значним
досягненням Рафаеля-архітектора
стали проект та побудова
вілли для Джуліо де Медичі (в
подальшому отримала назву —
Вілла Мадама). Значущим було
втручання Рафаеля-архітектора в
створення палаців для вельмож
папського двору неподалік
Ватикана. Встиг Рафаель побудувати і
невеличку церкву Сант Еліджио дельї
Орефічі в Римі.
декор склепіння лоджиї.
Малюнки Рафаеля Санті
Можливо, ніщо так добре не доводить працьовитість
художника, здатність до самоосвіти і постійне прагнення до досконалості, як малюнки.
По смерті Рафаеля залишилось доволі малюнків, як доби
учнівства, так і повного розквіту його здібностей. Це і
автопортрети, і анатомічні та мистецькі штудії,
наполегливі пошуки композицій, окремих груп майбутніх
картин чи фресок, фігури в ракурсі тощо.
Лінії цих малюнків - навіть несміливих - досить легкі,
досить точні,виразні, заокруглені. Кінчик пера стрімко
рухався по поверхні паперу, залишаючі тонкі силуети
фігур, вуаль штрихувань, обличчя персонажів в різному
психологічному стані.
КІНЕЦЬ |
https://svitppt.com.ua/biografiya/publiy-vergiliy-maronr-do-n-er-do-n-e.html | ПУБЛІЙ ВЕРГІЛІЙ МАРОН(70р. до н. е.—19р. до н. е.) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/5c221cf0e2462d4f9be0b8a8cb4e1b24.ppt | files/5c221cf0e2462d4f9be0b8a8cb4e1b24.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rodina-lesi-ukrainki0.html | РОДИНА ЛЕСІ УКРАЇНКИ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/135139d4d657f8bb7d0110ce9d87eec3.pptx | files/135139d4d657f8bb7d0110ce9d87eec3.pptx |
РОДИНА
ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Петро Антонович Косач
Петро Антонович Косач — український юрист, громадський діяч, освітянин. Батько Лесі Українки та Михайла, Ольги, Оксани, Миколи, Ізидори Косачів, чоловік Олени Пчілки.
Біографічні відомості
Народився 20 грудня 1841 року в місті Мглині Чернігівської губернії. Семирічним втратив матір. Проявивши в пансіоні тітки, яка виховувала племінника після смерті сестри, в гімназії, інтерес до математики, історії, літератури, Петро Косач вступив до Петербурзького університету на математичний факультет, але через рік перейшов на юридичний. Після «студенческих беспорядков» перевівся до Київського університету.
Брав участь у роботі української «Громади», пізніше перейменованої в «Стару громаду», до якої входили Михайло Драгоманов, Володимир Антонович , Павло Житецький, Костянтин Михальчук, Орест Левицький, Микола Лисенко, Михайло Старицький. Члени об'єднання навчали по недільних школах для дорослих, видавали «метелики» (популярні книжечки українською мовою), записували українські пісні та думи. Перший збірник пісень Лисенка Петро Косач видав своїм коштом (у Лейпцигу), вважаючи це за суто дружню послугу і тримаючи це в таємниці.
Після закінчення університету у 1864 році вступив до Київської палати карного суду кандидатом на судового слідчого. Після подання дисертації його затвердили в ступені «кандидата законоведення», в 1865 році виконував обов'язки помічника правителя канцелярії по судовому відділі, був призначений секретарем Київського губернського «по крестьянским делам присутствия». В 1866 році відряджений виконувати обов'язки голови Новоград-Волинського мирового з'їзду, в 1878 році переведений на посаду Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників, в 1886 році — голови Луцько-Дубенського повітового чиншових справ «присутствия», в 1891 році — на посаду голови Ковельсько-Володимир-Волинського з'їзду мирових посередників. Був на посаді Ковельського повітового «предводителя дворянства» (1897), членом від влади Київського губернського по селянських справах «присутствия» (1899), призначений членом Київської тимчасово створеної «пропинационной комиссии» (1899), призначений в склад Київського комітету «попечительства о народной трезвости» (1901), чиновником особливих доручень по селянських справах при Київському, Подільському і Волинському генерал-губернаторі (1902).
Олена Пчілка
Оле́на Пчі́лка (псевдонім Ольги Петрівни Косач — українська письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925); мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова.
Біографічні відомості
Народилася 5 (17 липня) 1849 року в містечку Гадяч на Полтавщині в родині небагатого поміщика Петра Якимовича Драгоманова. Початкову освіту отримала вдома. Батьки прищепили їй любов до літератури, до української народної пісні, казки, обрядовості. В 1866 році закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць».
Влітку 1868 року разом з чоловіком виїхали на Волинь до місця служби П. А. Косача у містечко Звягель (нині Новоград-Волинський), де записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок. 25 лютого 1871 року тут народилася дочка Лариса, яка ввійшла в світову літературу як Леся Українка. Два сини й чотири дочки виростила сім'я Косачів.
Свій творчий шлях розпочала з перекладів поетичних творів Пушкіна і Лермонтова. 1876 року вийшла друком у Києві її книжка «Український народний орнамент», яка принесла Олені Пчілці славу першого в Україні знавця цього виду народного мистецтва, в 1881 році вийшла збірка перекладів з Миколи Гоголя і з Олександра Пушкіна й Михайла Лєрмонтова «Українським дітям», видала своїм коштом «Співомовки» С. Руданського (1880). З 1883 року почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря», перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно брала діяльну участь у жіночому русі, в 1887 році разом з Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший Вінок».
Навесні 1879 року О. П. Косач з дітьми приїхала в Луцьк до свого чоловіка, якого було переведено на посаду голови Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників. У Луцьку вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки.
У 1890-х роках жила в Києві, у 1906—1914 роках була видавцем журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908—1914). Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмам, показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу.
Рід Косачів
Традиційний початок родоводу Косачів
Родовід Косачів, який сучасні історики (наприклад, Богдан Янишин) називають традиційним, було складено приблизно у другій половині XVIII століття. Згідно з традиційним родоводом, представники Косачів виводять початок роду із часів сербського намісника Боснії і Герцеговини Стефана Косача, а вже далі — від «шляхтича польської корони» Петра Косача зі Стародубщини — найпівнічнішої з українських історичних земель (нині це південно-західна частина Брянської області Російської Федерації; історичний центр цієї землі — місто Стародуб).
Погарська лінія Косачів
Не всі дослідники погоджуються з традиційним початком родоводу Косачів. Деякі з них, зокрема український історик Олександр Оглоблин, вказують на факти, які стверджують безпосередньо стародубське походження Косачів, імовірно, з місцевих козаків чи міщан. Так, один із Косачів — Дмитро — був у 1715—1719 роках війтом у містечку Погар Стародубського полку (нині село Погарь Брянської області Росії).
Зазначений у традиційному родоводі «шляхтич польської корони» Петро Косач, за достовірними відомостями, був стародубським городничим за полковництва Михайла Миклашевського у 1690—1706 роках та Івана Скоропадського у 1706—1708 роках.
Син Петра Косача Василь служив значковим товаришем Стародубського полку, асесором стародубського полкового суду й бакланським сотником (1732—1755).
Степан Косач і його сини
Онук Петра Косача та син Василя Косача — Степан Васильович (народився близько 1705 року) — був писарем стародубського полкового суду (1732), згодом — полковим осавулом (1748) та писарем (1757—1763). Як маршал шляхти погарського повіту брав участь у виборах до Комісії законодавчої 1767—1768 років.
Степан Васильович Косач мав кількох синів, з яких відомі Петро, Григорій, Василь і Федір.
Петро Степанович Косач 1763 року заступив батька на уряді полкового писаря, а у 1768—1778 роках виконував обов'язки стародубського полкового судді, відтоді служив бунчуковим товаришем, у 1782—1785 роках став погарським повітовим суддею, 1784 року дістав чин колезького асесора, у 1785—1789 роках за обранням дворянства головував у Новгород-Сіверському верхньому земському суді, а у 1791—1793 роках служив погарським повітовим маршалком.
Григорій Степанович Косач був бунчуковим товаришем, 1782 обраний мглинським повітовим маршалком.
Василь Степанович Косач деякий час був на військовій службі, але дослужився тільки до чина підпоручика. 1790 року його обрали головою погарського повітового суду.
Федір Степанович Косач був вахмістром, у цьому чині вийшов у відставку.
Мглинська лінія Косачів
Окрім погарської лінії Петра Косача, була ще й споріднена з нею мглинська (із міста Мглин на Чернігівщині; нині це місто Брянської області Росії). Про те, що ці лінії були певним чином споріднені, свідчить обрання Григорія Степановича, правнука Петра Косача, погарчанина, маршалком мглинського повіту.
Документальних даних про те, коли відокремилися ці дві лінії, немає. Олександр Оглоблин вважає, що це, імовірно, відбулося у першій половині 18 століття. Мглинська лінія походить від Йосипа Косача, який, можливо, був сином Петра Косача (або його сина Василя).
Косачі в XIX—XX століттях
Деякі представники мглинської лінії Косачів стали визначними діячами українського літературного та громадського життя другої половини XIX — XX століття. Саме з цієї гілки походили Петро Антонович Косач (1842—1909) і Олена Антонівна Косач (1845—1927, у заміжжі — Тесленко-Приходько). Антон Григорович, батько Петра, був внуком Матвія Максимовича.
Петро Косач і його діти
Сестри та брати Петра Косача
У подружжя Косачів народилося семеро дітей (з інтервалом приблизно в рік):
20 грудня 1841 (1 січня 1842 року за новис стилем) — Петро (батько Лесі Українки),
16(28) листопада 1842 — Матвій (помер через два місяці — 23 січня (4 лютого) 1843 року),
16(28) листопада 1843 — Григорій («дядя Гриша» для Лесі Українки),
9(21) січня 1845 — Олена («тьотя Єля»),
10(22) лютого 1846 — Порфирій (помер, не проживши і двох років, — 26 січня (7 лютого) 1848 року),
18(30) березня 1847 — Олександра («тьотя Саша»),
30 липня (11 серпня) 1848 — Степан (помер у дитинстві).
Фотогалерея сім‘ї Лесі Українки
Ісидора Косач – молодша сестра Лесі
Михайло Петрович Косач - брат Лесі
Оксана Косач та Юрій Тесленко
Ольга та Микола Косачі – брат і сестра Лесі
Климент Васильович Квітка – чоловік Лесі Українки |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ronald-reygan.html | Рональд Рейган | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/a062ff281dcff6efa2731dbf717ab459.pptx | files/a062ff281dcff6efa2731dbf717ab459.pptx | Рональд Рейган
Акторська кар'єра, служба в армії
У 1930-их роках Рональд Рейган переїхав до Лос-Анджелеса, де розпочав кар'єру актора. Його кінодоробок є доволі солідним — він виконав ролі у 77 телевізійних та художніх фільмах у яких Рейган виконував другопланові ролі ковбоїв або палких коханців.
29 квітня 1937 року, після проходження 14-ти заочних військових курсів, Рейган був включений до лав армійського резерву як рядовий В-класу.
1941 року вступив добровольцем до армії, але оскільки медична комісія встановила, що Рейган має поганий зір, то його участь у війні обмежилася зйомками навчальних та патріотичних художніх фільмів для підйому духу армії, відтак військовою службою Рейгана стала фактично кіноробота в Голлівуді.
На президентському посту
На початку свого першого терміну, 30 березня 1981, пережив спробу замаху. На посту президента висунув ряд нових політичних і економічних ініціатив. Як і під час перебування на посту губернатора, президент Рейган дотримувався стратегії найменшого втручання уряду в регулювання економіки, скорочення державних витрат, зниження податків, контролю над інфляцією (подібна економічна політика пізніше отримала назву «Рейганоміка»).
Рейгано́міка (англ. Reaganomics) — державна економічна політика американського уряду Рональда Рейгана (звідси — назва) в 1981—1988 роках для подолання економічної кризи 1980—1982 років та її наслідків.
Подолання економічної кризи здійсновалося шляхом запровадження системи реформ і заходів таких як:
відмова від кейнсіанських принципів державного регулювання економіки, які перестали себе виправдовувати, та повернення до економічних концепцій неоконсерватизму та неолібералізму (монетаризму);
жорсткі антиінфляційні заходи, в тому числі:
скорочення видатків державного бюджету і федеральних соціальних програм з їх заміною програмами штатів та муніципалітетів;
стимулювання інвестицій шляхом значного зниження податків на корпорації (з 70 до 50 відсотків, а потім — до 34 відсотків) та фізичних осіб з високими і середніми доходами (з 50% до 28 і 15%) та звільнення від оподаткування 6 млн. громадян з низькими доходами;
дерегулювання підприємницької діяльності;
лібералізація процентних ставок за банківськими депозитами, що призвело до підвищення ставок і припливу іноземних капіталів до банків США;
зняття обмежень на проведення прямого інвестування промисловості комерційними банками, які були запроваджені ще урядом «Нового курсу» президента Теодора Рузвельта.
Наслідками «рейганоміки» були: приток зарубіжних грошових коштів до американських банків; підвищення завантаженості промислових потужностей з 70 до 85 відсотків; скорочення безробіття з 11 до 5,5 відсотків; зростання питомої долі США у промисловому виробництві капіталістичних країн з 32 до 35 відсотків та їх товарообігу з 18 відсотків до 21 відсотків і санації національної економіки в цілому.
Перший термін ознаменувався безпрецедентним тиском на Радянський Союз, шляхом розміщення ядерного арсеналу в країнах Західної Європи. 1983 року Рейган в своїй промові проголосив СРСР «імперією зла», відмовився від політики розрядки, що виразилося в прямій конфронтації з комунізмом, гонкою озброєнь і підтримкою антикомуністичних рухів в усьому світі.
Його адміністрація доклала величезних зусиль для ліквідації Сандіністського режиму в Нікарагуа. Зброя, гроші та інструктаж надавалися людям, які боролися з урядом «Контрас», а навчені ЦРУ «командос» ставили міни в нікарагуанських портах, що призвело до підриву кількох радянських торгових суден.
У жовтні 1983 Рейган віддав наказ здійснити збройне вторгнення в Гренаду. Здійснювалася активна масована підтримка сил опозиції, що діяли проти контингенту радянських військ в республіці Афганістан.
У березні 1983 року Рональдом була оголошена довгострокова і широкомасштабна програма по досягненню військової переваги в космічному просторі (так звана Стратегічна оборонна ініціатива, або програма «Зоряних воєн»), що мала своєю метою максимально економічно ослабити СРСР.
У ході президентської кампанії 1984 Рейган запустив ефективну телеінформаційну кампанію «Ранок в Америці» і на президентських виборах 1984 року отримав значну перемогу над кандидатом від Демократичної партії Волтером Мондейла, отримавши 525 з 538 голосів вибірників і поступившись лише в рідному штаті Мондейла і в окрузі Колумбія.
Другий термін президентства був відзначений значними кроками вперед до закінчення холодної війни, хоча в період з 1985 по 1986 роки радянсько-американські відносини пережили масу шпигунських скандалів. Рейган провів кілька зустрічей (перша — в Рейк'явіку, в жовтні 1986-го), вступивши в переговори з генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим, що призвело до підписання 1987 року Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності між СРСР і США. Пізніше лідери двох країн провели переговори про скорочення ядерного арсеналу.
У квітні 1986 Рейган віддав наказ про нанесення авіаударів по Лівії.
У ході епідемії СНІДу, яка розгорілася в США в середині 80-х рокі, уряд Рейгана через ЗМІ вів пропагандистсько-просвітницьку роботу серед молоді. Президентська адміністрація виявилася замішаною в безлічі скандалів, найбільшим з яких стала справа «Іран-контрас». Щоправда, цей скандал майже не позначився на рейтингу довіри виборців США. 1986 року відбулося обвальне падіння цін на нафту, що економісти пов'язують із зовнішньою політикою Рейгана.
Після президенства
Рейган залишив посаду 1989 року по завершенню другого терміна. Його наступником став Джордж Буш-старший, який був віце-президентом під час обох термінів Рейгана.
1994 року Рейгану поставили діагноз — хвороба Альцгеймера. 1995 року нагороджений дипломом «Хранитель Вогню» від Центру політики безпеки США.
Рейган помер 5 червня 2004 в Лос-Анджелесі у віці 93 років.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariyka-pidgiryanka-zhitteviy-i-tvorchiy-shlyah.html | "Марійка Підгірянка. Життєвий і творчий шлях" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/172b5e4ece68cedbf8235a2678740b98.pptx | files/172b5e4ece68cedbf8235a2678740b98.pptx | Марійка Підгірянка. Життєвий і творчий шлях
10.03.2013
2
Марійка Підгірянка
(Марія Омелянівна
Ленерт-Домбровська) —
українська поетеса,
народилася 29 березня
1881р. у с. Білі Ослави на
Івано-Франківщині.
10.03.2013
3
Життєпис
Народилася в родині лісничого. У Марійки рано пробудився потяг до літератури, поезії. В 13 років пробує свої поетичні сили. В 1900 році екстерном успішно складає іспити в учительській семінарії у Львові. Отримує диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддана шкільній роботі та поезії.
10.03.2013
4
Писати почала М. Підгірянка ще в юності. Її твори друкувалися в 1902-1908 рр. в газеті „Діло”, журналі „Літературно-науковий вісник”. У 1908 році вийшла її перша поетична збірка „Відгуки душі”. Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904 р. в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 р.
10.03.2013
5
Родина
1904 познайомилась з Августином Домбровським, майбутнім педагогом, громадським діячем, послом до УНРади, який 1905 став її чоловіком. У них було четверо дітей: син Остап — викладач французької мови в Львівському університеті імені І. Франка, кандидат філологічних наук; син Роман — перекладач з німецької, працівник газети «Шлях перемоги» у Мюнхені; син Маркіян — український громадський діяч Австралії, інженер-електрик, автор «Підручника шофера»; дочка Дарія — вчителька української мови й літератури шкіл Галичини.
10.03.2013
6
Понад сорок років Марія Омелянівна разом з чоловіком, теж учителем пропрацювала на ниві народної освіти в Галичині й на Закарпатті.
По війні залишилася працювати на Закарпатті. Саме тут розквітнув талант Марійки Підгірянки як дитячої письменниці, її вірші друкувалися в періодиці, шкільних підручниках, виходили окремими книжечками.
10.03.2013
7
Творчість
Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки до 1939 р. — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»). Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми.
10.03.2013
8
Досить своєрідною є поема «Мати-страдниця», написана в 1919 р. Події у творі — це одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах з голоду і від епідемій. Композиційним обрамленням поеми є «Вступ» і своєрідний епілог. Сповідь страдниці, подану в жанрі голосінь, становлять 12 пісень.
10.03.2013
9
У 1929 році Домбровські повернулися до Галичини. 1957 року оселися в передмісті Львова. Вірші Марійки Підгірянки публікувалися в періодиці. 1962 р. вийшла її збірка „Гірські квіти”.
Твори М.Підгірянки часто друкувалися у видавництві „Веселка”.
10.03.2013
10
У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з'являлися лише в журналах. Потім видавництва Львова і Києва видали маленькі збірочки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».
10.03.2013
11
За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська її книжечки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».
10.03.2013
12
Свого часу Максим Рильський писав: «Марійка Підгірянка справді народна, щира, ніжна, талановита поетеса». І справді, поезія Марійки Підгірянки — як кришталева вода з гірського джерела, що втамовує спрагу дітям і дорослим.
Добре якось сказав відомий поет Дмитро Павличко, що слово поетеси Марійки Підгірянки серед чесних людей не пропаде ніколи. Творчість поетеси з Карпатських гір — це справжня материнська енциклопедія, на якій виховувалися і виховуються цілі покоління.
10.03.2013
13
Їде віз з гори в долину
Ту-ру, ту-ру, то-ру,
Їде віз під гору,
А із гори в долину,
До бабусі в гостину,
Де батько й матуся,
Їде тітка Олюся,
Їде Юрчик-синочок –
Гостей повний візочок.
А бабуся старенька
Любим гостям раденька,
Любих гостей вітає,
Хлібом-медом приймає.
МІЙ ДІДУСЬ
Мій дідусь старенький,
Як голуб сивенький,
По садочку ходить
І мене малого,
Онученька свого,
За рученьку водить.
По садочку ходить,
Яблучка знаходить
Ще й з горішків зерна.
Дідусь любий, милий,
Як голубчик сивий,
Голівка сріберна.
10.03.2013
14
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rafael-santi3.html | "Рафаель Санті" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/724cd0b4efeb24abf2016a742339921e.pptx | files/724cd0b4efeb24abf2016a742339921e.pptx | Рафаель Санті
(1483-1520)
Рафае́ль Са́нті
Італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження.
Народився 28 березня 1483 року в містечку Урбіно, Італія.
Помер 6 квітня 1520 року
(у 37 років) у Римі.
Перші навички малювання він отримав від батька, який також був художником і поетом та прищепив сину зацікавленість у мистецтві.
Мадонна з дитям (1498). Один із найперших творів майстра. Цю фреску Рафаель виконав у 15-річному віці.
У 1504 році художник приїхав до Флоренції. До цього періоду належать три маленькі шедеври молодого художника.
«Мадонна Конестабіле»
«Заручини Діви Марії»
«Сон лицаря»
Рафаель намалював небагато суто станкових портретів. Значно більше їх на фресках у Ватикані.
«Флорентійська пані
з однорогом»
«Портрет Біндо Альтовіті»
«Донна Велата»
Найвідоміші шедеври Рафаеля Санті
«Сікстинська Мадонна»
«Тріумф Галатеї»
«Мадонна з щигликом»
«Преображення»
Фреска «Афінська школа»
Дякую
За увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mizhnarodna-shkola-meridian-meridian-international-scool.html | Міжнародна школа “Меридіан” Meridian International School | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/83a93dfebbf4c09ffe8414025364fc48.ppt | files/83a93dfebbf4c09ffe8414025364fc48.ppt |
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master subtitle style
fg fd gfd gfd gdf
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
fg fd gfd gfd gdf
6
9
8
7
6
7
8
9
10
11
6
9
8
7
6
7
8
9
10
11
Subject of Lesson
SENSORY SYSTEM
15
15
1
General characteristics of sensory systems.
2
2
2
Visual sensory system, its structure, functions. Laboratory
work No. 1 Determination of the eye accommodation.
2
2
3
Disturbance of vision. Hygiene of vision. Laboratory
work No. 2. Determination of blind spot on the internal
membrane of the eye.
2
2
4
Auditory sensory system, its structure, functions.
2
2
5
Hygiene of hearing. Laboratory work No. 3. Measuring
of threshold of auditory sensitivity.
2
2
6
Sensory systems of equilibrium, movement, touch,
temperature and pain.
2
2
7
Sensory systems of smell and taste.
2
2
8
Attestation on the theme.
1
1
BIOLOGICAL BASIS OF HUMAN BEHAVIOR.
HIGHER NERVOUS ACTIVITY.
17
17
9
Higher nervous activity of human. Investigation
methods of higher nervous activity.
2
2
10
Conditioned and unconditioned reflexes. Laboratory
work No. 5. Unconditioned reflexes of human.
2
2
11
Inhibition of conditioned reflexes. Dynamic stereotype.
2
2
12
Physiological basis of speech. Perception and memory.
Practical work No. 31. Determination of attention
characteristics.
2
2
13
Types of memory. Practical work No. 2. Study of
different types of memory.
2
2
COLLECTION
OF EXERCISES FOR STATE
FINAL
EXAM ON
ALGEBRA
9
CLASS
fg fd gfd gfd gdf |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-antonovich-malkovich.html | "Іван Антонович Малкович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/77049488dbd35913691d1267977d9529.pptx | files/77049488dbd35913691d1267977d9529.pptx | Іван Антонович Малкович.
1961 рік.
Відкрите обличчя, ніжна, майже дитяча усмішка, світло-русяве волосся, що спадає на плечі з-під капелюха, довгі пальці музиканта. А ще — делікатність в усьому: у жестах, у розмові…….
Макет заголовка и объекта с диаграммой
Дмитро Павличко:
"…Він має музичну освіту, що благодатно відбивається на його творах. Літературними вчителями цього автора можна назвати Євгена Плужника та Богдана-Ігора Антонича. Але, приглянувшись уважніше до його поезії, побачимо, що в нього є третій і, можливо, найголовніший наставник - Павло Тичина. Вчитися для Івана Малковича - як, зрештою, для кожного справжнього митця - не значить наслідувати у письмі, а бути подібним лише у світовідчуванні, в жаданні певної естетичної досконалості…"
"… Але ж це поет, цілком своєрідний, справдешній. Його варто знати вже хоч би за те, що він в жодному слові своєму не покривив почуттям, що він дуже цільний у тому настрої, котрий можемо назвати уболіванням за добротою, лагідністю життя, що він у кожному образі являє свіжість і вишуканість…««Це людина, маніакально віддана ідеї особливо якісної української книги».
Іван Малкович — редактор, упорядник, автор та перекладач кількох десятків книжок для дітей. «Це людина, маніакально віддана ідеї «особливо якісної української книги». З раннього віку Іван займається справою – видавництва, яка згодом стала його «бізнесом». Він працював у декількох видавництвах, зокрема: «Веселка», «Молодь», «Соняшник».Та найбільшого успіху його справі принесло видавництво - «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яке було створене в 1992 році . Найпершими продуктами його справи були, такі збірки: «Українську абетку», «Вірші», «Улюблені вірші», «Із янголом на плечі».
У 2002 році Форум видавців у Львові визнає «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ» найкращим видавництвом року в Україні. У 2004 році видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» отримало право на створення філії в Москві (за умови, що на кожній книжці буде зазначено: «Книга без права продажи в Украине»). Того ж року Форум видавців у Львові визнає Івана Малковича найкращим директором видавництва в Україні. Тоді ж Іван Малкович став кавалером Міжнародного ордену усмішки (свого часу цю нагороду отримували Папа Іван-Павло ІІ, Астрід Ліндґрен, Сєрґєй Образцов, Дж.Роулінґ та ін.)
З 2008 року Іван Малкович починає видавати в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Зі» «дорослу» літературу. У 2009 році у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить «Дитяча Євангелія» з благословіннями Предстоятелів найбільших традиційних християнських церков в Україні.
Творчість митця.
Іван Малкович за своє життя видав та видає сотні книг, віршів. Ці твори були милі та залишаються і будуть милі усім людям. Ці твори були перекладанні на різні мови Європейських країн. На сьогодні творіння Малковича є у різних виглядах : У книгах, у фільмах та навіть у електронному вигляді (у вигляді ігор для дітей). Одним із таких творінням є бездоганно витончена гра на тему твору «Снігова королева». Вірші Малковича використовують для створення пісень. Одними з таких композиторів є Віктор Морозов, гурт Ді.Ор(Едуард Приступа, Орест Криса)……
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/marko-kropivnickiy0.html | Марко Кропивницький | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/81ffac5d0a4d30d12e975389747856f8.ppt | files/81ffac5d0a4d30d12e975389747856f8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/va-kondratyuk.html | В.А. Кондратюк | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/550f868b06c8d9862623888b9cb42438.ppt | files/550f868b06c8d9862623888b9cb42438.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mpdragomanov.html | М.П.Драгоманов | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/e9feb0410e9880e67a04e6cf9af9c334.ppt | files/e9feb0410e9880e67a04e6cf9af9c334.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/robert-fulton.html | "Роберт Фултон" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/35638f1a728e0809849c7bcdf79bffaf.ppt | files/35638f1a728e0809849c7bcdf79bffaf.ppt | http://www.thingshistory.com/
https://www.google.com.ua/
http://uk.wikipedia.org/
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/myazova-sistema-lyudini.html | "М’язова система людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/3d16127c818901727897f198a9127981.pptx | files/3d16127c818901727897f198a9127981.pptx | М’язова система
людини
Підготувала учениця 9-В класу Кошина Анна
М'язи виконують рухову (моторну) функцію. Клітини м'язової тканини називають міоцитами. У цитоплазмі міоцитів розташовуються міофібрили, що складаються зі скоротливих білків. Завдяки міофібрилам м'язова клітина здатна скорочуватися під впливом нервових імпульсів.
Існує дві класифікації м'язових тканин — морфофункціональна та генетична:
Згідно з морфофункціональною класифікацією м'язові тканини за особливостями будови, функції та локалізації поділяють на дві групи: гладенька (непосмугована) та поперечносмугаста (посмугована), яка в свою чергу
поділяється на скелетну та серцеву.
Ще виокремлюють спеціалізовану
м'язову тканину.
Згідно з генетичною класифікацією (М. Г. Хлопін) за походженням виділяють п'ять гістогенетичних типів:
соматичний (походить з міотомів мезодерми — це скелетна м'язова тканина);
целомічний (походить з вентральної мезодреми — це серцева м'язова тканина);
вісцеральний (розвивається із мезенхіми — це гладенька м'язова тканина стінок внутрішніх органів);
невральний (походить з нервової трубки — це гладенькі міоцити м'язів райдужної оболонки);
епідермальний — із шкірної ектодерми, містить міоепітеліальні кошикоподібні клітини потових, сальних, молочних, слинних та слізних залоз.
М’язи
Гладенький м’яз
Скелетний м’яз
Будова м’язів
М'язи у дорослої людини становлять 44 % загальної маси тіла. Кожен м'яз складається з великої кількості багатоядерних м'язових волокон і сполучної тканини. Зверху м'яз вкритий тонкою сполучнотканинною оболонкою - фасцією. У м'язі розташовані кровоносні судини і нервові волокна. Сполучна тканина утворює сухожилля, за допомогою яких м'язи прикріплюються до кісток.
Скоротливим елементом м'язових волокон є білки - актин і міозин. Скелетні м'язи називають посмугованими, оскільки товсті нитки міозину розміщуються між тонкими нитками актину.
Там, де вони перекриваються, під мікроскопом видно темну смужку, а де не перекриваються – світлу. Нитки актину і міозину поєднані між собою поперечними містками. Скорочення м'язів починається зі збудження м'язових волокон нервовими імпульсами і полягає в тому, що нитки актину за допомогою поперечних містків втягуються поміж ниток міозину. Довжина м'яза при цьому зменшується. Забезпечує скорочення м'язів енергія АТФ.
Серцевий м'яз також побудований з посмугованої м'язової тканини. Але на відміну від скелетної, він складається із м'язових клітин, що з'єднуються між собою утворами, які проводять імпульси. Завдяки цьому збудження від однієї клітини поширюється на весь серцевий м'яз.
Стінки внутрішніх органів (судин, кишечнику, сечового міхура тощо) утворені з непосмугованих м‘язових волокон - одноядерних веретеноподібних клітин. їхні скоротливі білки не мають строго упорядкованого розташування. Вони скорочуються повільно, але тривалий час можуть перебувати у скороченому стані.
1 - загальна будова скелетного м’яза , 2 - схематична будова м’яза
Основні групи м’язів
Форма і величина м’язів залежать від функцій, які вони виконують в організмі. Розрізняють довгі, широкі, короткі й колові м'язи. Довгі м'язи розташовані на кінцівках, а короткі там, де рухи незначні, наприклад між ребрами. Широкі м'язи розташовані на тулубі (широкий м'яз спини), а колові (коловий м'яз рота, коловий м'яз ока тощо) - навколо отворів. За групами розрізняють м'язи голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок .
Серед м'язів голови виділяють жувальні та мімічні. Жувальні м'язи підіймають нижню щелепу і рухають її вперед, назад або вбоки, забезпечуючи акт пережовування їжі. Мімічні м'язи одним кінцем прикріплюються до шкіри обличчя і при скороченні переміщують окремі її ділянки, надаючи відповідного виразу обличчю, тобто зумовлюють міміку. До мімічних м'язів належать також колові м'язи очей і рота.
До м'язів тулуба відносять м'язи грудної клітки, живота і спини. М'язи, які розміщені між ребрами (міжреберні), а також інші м'язи грудної клітки беруть участь у диханні. Тому їх називають дихальними. До них належить і діафрагма. Великі м'язи грудної клітки забезпечують рухи верхніх кінцівок.
М'язи живота утворюють стінку черевної порожнини, утримують внутрішні органи, сприяють здійсненню дихальних рухів. Якщо вони слабкі, не треновані, то в разі підняття великих вантажів можуть розходитися. В утворені між м'язами проміжки під шкіру живота можуть виходити внутрішні органи. Так виникають грижі.
Уздовж хребта розміщені численні м'язи спини. Вони забезпечують рухи хребта назад і вбоки, утримують тіло у вертикальному положенні.
За функціями м'язи поділяють на згиначі й розгиначі, відвідні й привідні, м'язи-обертачі. Основну роль у пересуванні людини, здійсненні різних рухів відіграють м'язи кінцівок. Згинання передпліччя в ліктьовому суглобі забезпечує двоголовий м'яз (біцепс), розгинання - триголовий (трицепс). М'язи передньої поверхні передпліччя забезпечують згинання, а задньої частини - розгинання кисті й пальців.
Основні групи м’язів
М'язи поясу нижніх кінцівок випрямляють зігнутий наперед тулуб, відводять, розгинають і повертають стегно. Найдовший у людини кравецький м'яз, розташований на стегні спереду. Він згинає ногу в кульшовому і колінному суглобах. Чотириголовий м'яз стегна розгинає колінний суглоб. Двоголовий м'яз стегна забезпечує згинання колінного суглоба. Литковий м'яз, розташований на задній поверхні гомілки, згинає стопу.
М'язи-обертачі поділяють на обертачі
шиї, грудної клітки та попереку. При
односторонньому скороченні вони
повертають певну ділянку хребта в
протилежний бік.
М'язи людини: 1 - вигляд спереду; 2 - вигляд ззаду
Фізичні властивості м’язів
До фізичних властивостей м'язів відносять: силу, швидкість скорочення, витривалість і тонус.
Сила м'язів характеризується величиною максимального напруження, яке може розвинути м'яз під час свого збудження. Вона залежить від маси скоротливих білків: актину і міозину, кількості одночасно збуджених м'язових волокон, частоти нервових імпульсів, що надходять до м'яза. Чим більше в м'язі скоротливих білків, тим більша його сила і маса.
Швидкість скорочення м'язів визначається часом, за який м'яз скорочується і розслаблюється. Чим коротший цей час, тим більша швидкість скорочення. М'язова система має повільні та швидкі м'язи. Повільні м'язи - це м'язи спини, литковий м'яз. До швидких м'язів відносять м'язи кисті руки, ока.
Витривалість м'язів - це їхня здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи. М'язи людини завжди перебувають у стані певного постійного напруження - тонусу (від грец. тонус - напруження). Він визначається природними властивостями м'язів і впливом нервової системи. У стані спокою м'язи пружні й еластичні завдяки тургору м'язових клітин, тобто постійному тискові цитоплазми на мембрану. До м'язів постійно надходять
нервові імпульси, які теж підтримують незначний тонус
м'язів.
Тонічні скорочення, наприклад м'язів живота, утримують
внутрішні органи у певному положенні. Тонус
непосмугованих м'язів судин забезпечує необхідний
діаметр судин, а отже, і кров'яний тиск.
Робота м’язів
Під час скорочення м'язи здатні виконувати механічну роботу. Роботу м'язів поділяють на статичну й динамічну.
Динамічна робота — це робота, що здійснюється м'язами під час їх переміщення (керування токарним верстатом, пиляння дров тощо); у цьому разі скорочення м'язів чергується з їх розслабленням.
Під час статичної роботи (утримання вантажу, пози) м'язи перебувають у тривалому напруженні, однак не змінюють свого положення в просторі.
Тривала безперервна робота м'яза спричинює поступове зниження працездатності — втому. Зниження працездатності м'язів зумовлене двома основними причинами. Першою з них є те, що нервово-м'язове з'єднання, через яке збудження передається з нерва на м'яз, стомлюється значно раніше, ніж м'язові волокна. І. М. Сєченов установив, що відновлення працездатності стомлених м'язів відбувається швидше, якщо перейти з заданого виду роботи на Інший. Наприклад, стомлена рука відпочиває швидше, якщо працюють м'язи другої руки. Такий відпочинок І. М. Сєченов назвав активним, на відміну від простого спокою. Ці факти він розглядав як доказ того, що втома розвивається насамперед у нервових центрах.
Другою причиною втоми працюючого м'яза є нагромадження в ньому недоокиснених продуктів розщеплення (молочної кислоти) внаслідок нестачі кисню, а також виснаження в ній енергетичних запасів. Якщо м'яз тимчасово припиняє роботу і перебуває в стані спокою, то кров видаляє з нього продукти розщеплення і постачає йому поживні речовини. Втома зникає, м'яз відновлює працездатність.
Робота м’язів
Значення фізичних вправ для правильного формування скелета і м'язів. Опорно-рухова система людини починає формуватися ще в зародковому стані. Ворушіння плода задовольняє потребу м'язів у рухах. Після народження потреба в рухах у дитини виявляється у невпорядкованих рухах рук і ніг. Однак такі рухи доцільні: вони привчають дитину координувати рухи кінцівок і тренувати м'язи. Поступово у дитини розвиваються узгоджені рухи і зростає сила м'язів.
Як відомо, м'язи прикріплені до кісток своїми сухожилками. Систематична інтенсивна робота м'язів сприяє збільшенню їхньої маси, що, в свою чергу, стимулює ріст кісток. Слабким м'язам важко підтримувати тулуб у правильному положенні, в зв'язку з чим розвивається сутулість, викривлення хребта, порушення нормальної діяльності серцево-судинної системи, дихання, травлення. Отже, чим краще розвинені м'язи тіла, тим надійнішим стає скелет і міцнішим здоров'я.
У дитячому віці не можна підіймати важкі вантажі або носити тісне взуття, оскільки це може спричинити неправильний розвиток стопи, її склепіння вирівнюється — виникає плоскостопість.
Форма і розміри м'яза, а також напрямок його волокон залежать від виконуваної ним роботи . За формою розрізняють три основних види м'язів — довгі, короткі і широкі. Довгі м'язи розміщені переважно на кінцівках. Бони мають веретеноподібну форму. Деякі довгі м'язи починаються кількома голівками на різних кістках або в різних місцях однієї кістки, потім ці голівки з'єднуються і на другому кінці м'яза переходять у спільний сухожилок. Відповідно до кількості голівок такі м'язи називають двоголовими, триголовими і чотириголовими.
Короткі м'язи розміщені між окремими хребцями і ребрами; тут частково збереглося сегментарне розміщення м'язів.
Широкі м'язи розміщені переважно на тулубі і мають форму пластів різної товщини. Сухожилки таких м'язів являють собою широкі пластинки (апоневрози; м'язи живота).
Дякую за увагу!
Джерела
http://school.xvatit.com
http://uk.wikipedia.org
http://ua.textreferat.com
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/ritorika-aristotelya.html | "Риторика Арістотеля" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/b180085374df80a2bbcbe98438b49dfa.pptx | files/b180085374df80a2bbcbe98438b49dfa.pptx | Риторика Арістотеля
Підготували учениці 11-а класу
Манакова С. , Маріна Р.
Від своїх попередників, зокрема й від Платона, Арістотель відрізнявся тим, що зробив риторику наукою, чітко визначив загальні закони красномовства, створив теоретичне вчення про принципи досягнення прекрасного у сфері мовотворчості.
Риторичне вчення Арістотеля викладене у двох трактатах:
Риторика, або Про мистецтво риторики
Поетика
Арістотель вважав, що насолода, яку ми одержуємо від оратора, повинна виявлятися не в чуттєвому задоволенні від словесної гри, а в пізнавальному та інтелектуальному збагаченні слухача. Сказане ритором має бути цікавим, правдивим і правильно сформульованим. Великий філософ основним у риториці вважав логічність викладу, пошук доказів, способів переконань.
Арістотель скеровував увагу риторів і ораторів на такі чинники:
предмет риторики;
позу оратора;
очікувані емоції слухачів;
стиль промови.
"Родзинкою" Арістотелевої теорії риторики була орієнтація на інтелектуальну насолоду, яку оратор має викликати у слухачів.
Арістотель цінував пізнавальний і педагогічний характер риторики, для нього кращим навчанням були не дидактика й повчання, а стимулювання роботи розуму.
"Холодність" стилю, на думку філософа, виникає з кількох причин: через складні слова, прикладки, довгі й несучасні епітети.
Висновок
У творах Арістотеля знайшли відображення всі найважливіші принципи, на яких ґрунтується доказовість, емоційно-психологічна і стилістична адекватність публічної мови.
Аристотель заклав фундамент риторичної системи, що одержала назву класичної, і яка протягом понад двох із половиною тисячоліть приймалася як зразок для навчання мистецтву публічної мови.
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-tg-shevchenka.html | "200 років від Дня народження Т.Г. Шевченка" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/b98ebd0fbb925cf8f7e7a4465a11ae22.pptx | files/b98ebd0fbb925cf8f7e7a4465a11ae22.pptx | Державний професійний заклад «Черкаський професійний автодорожній ліцей»
Проект
на тему:
200 років від Дня народження Т.Г. Шевченка
Виконали:
Учні групи ОС 6-13
Шкребтій Мирослава
Гончаренко Ярослав
Вязміна Анастасія
Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч
Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу.
Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринці на Черкащині.
В 1840 році була видана збірка віршів Шевченка «Кобзар»
24 березня 1847 р. Т.Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці з царською резолюцією про заборону писати i малювати.
У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання.
Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка
26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року помер видатний поет.
Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/predmet-ta-zavdannya-farmakokinetiki-vzaemozvyazok-budovi-klitini-i-farmakokinetichnih-parametriv.html | предмет та завдання фармакокінетики. Взаємозв’язок будови клітини і фармакокінетичних параметрів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/0b38e30a626bf1862dfe0e8962726850.ppt | files/0b38e30a626bf1862dfe0e8962726850.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mark-tven.html | Марк Твен | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/d8dbcb4f56bd8a85a42f48682fd962d3.ppt | files/d8dbcb4f56bd8a85a42f48682fd962d3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/marko-vovchok0.html | Марко Вовчок | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/aa10d9f506a2dff850f707cecf5b9d98.ppt | files/aa10d9f506a2dff850f707cecf5b9d98.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mizhnarodna-shkola-meridian-meridian-international-scool-.html | Міжнародна школа “Меридіан” Meridian International School (2) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/cd423f7c924762339bd26b81c07ca80d.ppt | files/cd423f7c924762339bd26b81c07ca80d.ppt |
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master subtitle style
fg fd gfd gfd gdf
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
fg fd gfd gfd gdf
6
9
8
7
6
7
8
9
10
11
6
9
8
7
6
7
8
9
10
11
Subject of Lesson
SENSORY SYSTEM
15
15
1
General characteristics of sensory systems.
2
2
2
Visual sensory system, its structure, functions. Laboratory
work No. 1 Determination of the eye accommodation.
2
2
3
Disturbance of vision. Hygiene of vision. Laboratory
work No. 2. Determination of blind spot on the internal
membrane of the eye.
2
2
4
Auditory sensory system, its structure, functions.
2
2
5
Hygiene of hearing. Laboratory work No. 3. Measuring
of threshold of auditory sensitivity.
2
2
6
Sensory systems of equilibrium, movement, touch,
temperature and pain.
2
2
7
Sensory systems of smell and taste.
2
2
8
Attestation on the theme.
1
1
BIOLOGICAL BASIS OF HUMAN BEHAVIOR.
HIGHER NERVOUS ACTIVITY.
17
17
9
Higher nervous activity of human. Investigation
methods of higher nervous activity.
2
2
10
Conditioned and unconditioned reflexes. Laboratory
work No. 5. Unconditioned reflexes of human.
2
2
11
Inhibition of conditioned reflexes. Dynamic stereotype.
2
2
12
Physiological basis of speech. Perception and memory.
Practical work No. 31. Determination of attention
characteristics.
2
2
13
Types of memory. Practical work No. 2. Study of
different types of memory.
2
2
COLLECTION
OF EXERCISES FOR STATE
FINAL
EXAM ON
ALGEBRA
9
CLASS
ECIS
fg fd gfd gfd gdf
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/rokfeller.html | рокфеллер | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/3d840adaaa7bde6ce41cea97e0d5598d.pptx | files/3d840adaaa7bde6ce41cea97e0d5598d.pptx | на тему: Джон РОКФЕЛЛЕР
Джон Рокфеллер (1839-1937) - американський підприємець і мультимільйонер, людина, чиє ім'я стало символом заможності. Він був працьовитим, цілеспрямованим і набожним, за що партнери прозвали його «дияволом».
Джон Дейвісон Рокфеллер народився 8 липня 1839 року в штаті Нью-Йорк. Його вихованням займалася в основному матір, затята баптистка. “Вона й священик із дитячих років вселяли мені, що треба працювати та заощаджувати”, - згадував потім Рокфеллер. Заняття “бізнесом” було частиною сімейного виховання. Ще в ранньому дитинстві Джон купував фунт цукерок, ділив його на маленькі купки і з націнкою розпродавав власним сестрам. У сім років він продавав вирощених ним індиків сусідам, а зароблені на цьому $50 позичив сусідові під 7% річних.
Школу Рокфеллер так і не закінчив. В 16 років, маючи за плечима тримісячні курси бухгалтера, він почав шукати роботу в Клівленді, де тоді жила його родина. Через шість тижнів пошуків він влаштувався на місце помічника бухгалтера в торговельну компанію “Хьюітт і Таттл” (Hewitt and Tuttle). Спочатку йому платили $17 на місяць, а потім - $25. Одержуючи їх, Джон відчував почуття провини, знаходячи винагороду надмірно завищеною. Щоб не витрачати даремно ні цента, ощадливий Рокфеллер з першої зарплати купив маленьку бухгалтерську книгу, куди записував усі свої витрати, і дбайливо зберігав її все життя. Але ця була його перша й остання наймана робота. В 18 років Джон Рокфеллер став молодшим партнером комерсанта Моріса Кларка.
Стати на ноги новій компанії допомогла громадянська війна в США 1861-1865 років. Воюючі армії щедро платили за необхідні речі, і партнери поставляли їм борошно, свинину та сіль. До кінця війни в штаті Пенсільванія, недалеко від Клівленда, відкрили поклади нафти, і місто виявилося в центрі нафтової лихоманки. До 1864 року Кларк і Рокфеллер вже щосили займалися пенсільванською нафтою. Ще через рік Рокфеллер вирішив зосередитися тільки на нафтовому бізнесі, однак Кларк був проти. Тоді за $72 500 Джон викупив у партнера його частку і з головою поринув у нафту.
В 1870 році він створив «Стандард ойл». Разом із другом і партнером по бізнесу Генрі Флаглером він став збирати розрізнені нафтовидобувні й нафтопереробні підприємства в єдиний потужний нафтовий трест. Конкуренти не могли йому протистояти, Рокфеллер поставив їх перед вибором: об'єднання з ним, або руйнування. Якщо переконання не діяли, у хід ішли самі брудні методи. Наприклад, Standard Oil знижувала ціни на локальному ринку конкурента, змушуючи того працювати в збиток. Або ж Рокфеллер домагався припинення поставок нафти непокірливим переробникам. Для цього використовувалися підставні фірми, які в дійсності були частиною групи Standard Oil. Багато переробників навіть не догадувалися, що місцеві суперники, що тиснуть на них, насправді були частиною зростаючої імперії Рокфеллера.
Для успіху таких операцій вони трималися в найсуворішому секреті. Агенти Standard Oil обмінювалися з головною компанією зашифрованими депешами. Навіть відвідувачі керівництва Standard Oil не повинні були бачити один одного. Компанія використовувала розгалужену систему промислового шпигунства для збору відомостей про конкурентів і стан ринку. У картотеці Standard Oil були відомості практично про кожного покупця нафти в країні, про використання кожного бареля, проданого незалежними дилерами, і навіть дані про те, де купує гас кожний бакалійник від острова Мен до Каліфорнії.
До 1879 року “загарбницька війна” була фактично кінчена. Standard Oil контролювала 90% нафтопереробних потужностей у США. Сам Рокфеллер зустрів цю перемогу безпристрасно - як очевидну неминучість.
В 1890 році був прийнятий антитрестовий Закон Шермана, спрямований на боротьбу з монополіями. До 1911 року Рокфеллеру і його партнерам вдавалося обходити цей закон, однак потім «Стандард ойл» була розділена на тридцять чотири компанії (практично всі сьогоднішні великі американські нафтовидобувні компанії ведуть відлік своєї історії від «Стандард ойл»).
Рокфеллер був одружений на Лоре Селестіні Спелман, з якою познайомився, ще будучи студентом. Набожна, як і її чоловік, учителька Лора Спелман разом з тим мала практичний склад розуму. Рокфеллер якось помітив: «Без її порад я б так і залишився бідняком». Біографи пишуть, що Рокфеллер щосили привчав дітей до праці, скромності та невибагливості. Джон створив вдома своєрідний макет ринкової економіки: він призначив дочку Лауру “директором” і велів дітям вести докладні бухгалтерські книги. Кожна дитина одержувала кілька центів за вбиту муху, за заточення олівця, за годину занять музикою, за день утримання від цукерок. У кожного з дітей була своя грядка в городі, де праця по збиранню бур'янів також мала свою ціну. Зате за запізнення до сніданку маленьких Рокфеллерів штрафували.
В 1917 році особистий стан Джона Дейвісона Рокфеллера оцінювалося в суму від $900 млн до $1 млрд, що становило 2,5% від тодішнього ВВП Сполучених Штатів. У сучасному еквіваленті Рокфеллер володів приблизно $150 млрд. Дотепер він залишається найбагатшою людиною у світі. До кінця життя Рокфеллер крім часток у кожній з 32 “дочок” Standard Oil володів 16 залізничними й шістьма сталеливарними компаніями, дев'ятьма банками, шістьма пароплавствами, дев'ятьма ріелторскими фірмами та трьома апельсиновими садами. Володіння Standard Oil в 1903 році охоплювали близько 400 підприємств, 90 тис. миль трубопроводів, 10 тис. залізничних цистерн, 60 океанських танкерів, 150 річкових пароплавів. Компанія транспортувала й переробляла більш 80% нафти, що добувалася в США. Частка Standard Oil у світовій торгівлі нафтою перевищувала 70%.
Пожертвування Рокфеллера за його життя перевищили $500 млн. З них близько $80 млн одержав Чиказький університет, не менше $100 млн - баптистська церква. Також Джон Рокфеллер створив і фінансував Нью-Йоркський інститут медичних досліджень, Раду по загальній освіті й Фонд Рокфеллера.
Тести
1)З чим асоціюється ім'я Рокфеллера?
а) з бідністю
б) з нахабством
в) із заможністю
2)В якому штаті народився Рокфеллер?
а) у штаті Нью Йорк
б) у штаті Небраска
в) у штаті Каліфорнія
3)Чи закінчив Рокфеллер школу?
а) Так
б) Ні
4)Чи можна назвати Рокфеллера “імператором”? Якщо так, то чому?
5) Скільки відсотків нафтопереробних потужностей контролювала Standard Oil?
а) 20%
б) 85.5%
в) 90%
6) Як звали дружину Рокфеллера?
а) Лоне
б) Море
в) Лоре |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rafael-santi.html | Рафаель Санті | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/445bc03b4e6ef257360ea5cc7962ea60.pptx | files/445bc03b4e6ef257360ea5cc7962ea60.pptx | Рафаель Санті
( 1483 -1520 )
Рафае́ль Са́нті (італ.Raffaello Santi, Raffaellо Sanzio) народився в березені чи квітені 1483, в Урбіно — помер 6 квітня 1520, Рим — італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження.
Ранні роки
Рафаель народився у містечку Урбіно в області Марке, що належав тоді герцогам Монтефельтро.
Був сином Джованні Санті — придворного художника урбінського герцога. До того ж батько займався поезією. Збережені картини батька мають невелику мистецьку вартість. Але перші навички син отримав в майстерні батька, що прищепив сину зацікавленість в мистецтві. Батько помер, коли сину виповнилося одинадцять років. Відтепер на виховання підлітка і зростання його майстерності матимуть вплив сторонні митці.
Три ранні шедеври
До цього періоду належать три маленькі шедеври молодого художника -
«Мадонна Конестабіле»
«Сон лицаря» (Лицар на перетині шляхів)
«Заручини Діви Марії».
Рафаель портретист
Серед перших портретних зображень художника - портрети Аджело та Маддалени Доні. Рафаель намалював небагато суто станкових портретів. Значно більше їх лише на фресках в Ватикані.
Найвідоміші з них:
Портрет Маддалени Доні. 1506. Галерея Палатіна. Флоренція
Портрет Анджело Доні. 1506. Галерея Палатина. Флоренція
Джуліано де Медичі
Кардинал Бернардо Довіці , Палаццо Пітті
Мадонни пензля Рафаєля
Твори Рафаеля зображають переважно Мадонн, яких художник малював поетично і водночас просто за своєю композицією. Ні до ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і при цьому різноманітних картин із зображенням Мадонни з немовлям. Діва Марія на його картинах то зовсім юна і ніжна, то зображена у вигляді простої напрацьованої та стомленої селянки. Мадонна чи надійно тримає немовля Ісуса у руках чи бавиться з ним на тлі різноманітних пейзажів.
Мадонна Великого герцога, Палаццо Пітті, Флоренція
Мадонна Темпі. 1507. Стара Пінакотека. Мюнхен
Мадонна на луці. 1505. Музей історії мистецтв. Відень
Мадонна з гвоздиками. 1509-1512. Національна галерея, Лондон
Рафаель і архітектура
Рафаель Санті недовго, але яскраво попрацював як архітектор. Низка його художніх творів має зображення архітектрних споруд, що свідчать як про інтерес до будівництва і вивчення спадку Стародавнього Риму, як і обізнаність з архітектурною практикою своїх уславлених сучасників, серед яких Донато Браманте, Джуліано да Сангалло тощо.
Збудоване крило Вілли Мадама з боку саду.
Вілла Мадама, декор склепіння лоджиї.
Малюнки Рафаеля Санті
Можливо, ніщо так добре не доводить працьовитість художника, здатність до самоосвіти і постійне прагнення до досконалості, як малюнки.
По смерті Рафаеля залишилось доволі малюнків, як доби учнівства, так і повного розквіту його здібностей. Це і автопортрети, і анатомічні та мистецькі штудії, наполегливі пошуки композицій, окремих груп майбутніх картин чи фресок, фігури в ракурсі тощо. Лінії цих малюнків - навіть несміливих - досить легкі, досить точні,виразні, заокруглені. Кінчик пера стрімко рухався по поверхні паперу, залишаючі тонкі силуети фігур, вуаль штрихувань, обличчя персонажів в різному психологічному стані. Частка малюнків - перші шкіци,начерки, частка - доволі пророблені і майстерні композиції, здатні бути самостійними творами митецтва ( картон до «Афінської школи», Амброзіана, Мілан)
Картон до «Афінської школи»
Смерть
Рафаель прожив коротке життя, але залишив величезну кількість шедеврів. Він помер 6 квітня 1520 року у Римі (несподівано захворів і кілька останніх тижнів життя промучився від гарячки) та похований у римському Пантеоні. Могилу Рафаеля прикрашає статуя мадонни, виготовлена із мармуру, яку виконав учень митця — скульптор Лоренцо Лоренцетто.
Епітафія на надгробку написана латиною. Її можна перекласти так: «Тут покоїться той Рафаель, при житті якого велика природа боялась залишитись переможеною, а після його смерті вона боялася вмерти»
Галерея
Преображення. 1519-1520. Пинакотека.
Св. Георгій перемагає дракона.
Бл. 1505. Лувр. Париж
Тріумф Галатеї (частина, збільшено)
Тріумф Галатеї
Сікстинська Мадонна (1515). Дрезденська картинна галерея. Дрезден
Дякуємо за увагу!!! :)) |
https://svitppt.com.ua/biografiya/martin-lyuter-king.html | Мартін лютер кінг | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/6aaac8367c2da18571ec13b6400a82df.pptx | files/6aaac8367c2da18571ec13b6400a82df.pptx | Мартін лютер кінг
Ма́ртін Лю́тер Кінг, моло́дший (англ. Martin Luther King, * 15 січня 1929 Атланта, штат Джорджія, США — † 4 квітня 1968,Мемфіс, штат Теннессі) — американський проповідник і лідер руху за громадянські права 1960-х років, речник тактики ненасильства в боротьбі проти расизму. Нагороджений Нобелівською премією миру 1964 року.
Молодість і навчання
народився у родині пастора баптистської церкви
1944р. вступив у коледжі Морхауса для кольорових в Атланті
стає членом Національної асоціації прогресу кольорового населення (НАПКН)
1948р. закінчує коледж зі ступенем бакалавра соціології і продовжує навчання у Теологічній семінарії Крозера в Честері (штат Пенсильванія)
1951 р. одержав ступінь бакалавра богослов'я. Призначена йому стипендія дозволила вступити в аспірантуру Бостонського університету, де в 1955 р. Кінг захистив дисертацію — ставши доктором філософії
Діяльність
Ще раніше, в 1954 році Мартін Лютер Кінг став проповідником баптистської церкви в Монтгомері, штат Алабама, де й організував комітети соціальних дій, збирав кошти для НАПКН. Після інциденту з Розою Паркс — швачку було заарештовано за відмову поступитися місцем в автобусі білому пасажирові — у грудні 1955 р.
Роза Паркс
Надпис:”Кольорові пасажири”
Лише для кольорових клієнтів
Расизм
Білі-спереді, кольорові- позаду
НЕ КУРИТИ
Табличка White (білі)
В знак протесту всі масово ходили пішки, а автобуси стали пустими
Дехто пересів на велосипед
Терор Ку-клукс -Клану
Під керівництвом Кінга негритянська громада бойкотувала транспорт Монтгомері 382 дні. У листопаді 1956 р.Верховний суд США визнав закон про сегрегацію в Алабамі неконституційним. У грудні того ж року чорні й білі вперше користувалися автобусами спільно.
Унікальний внесок Кінга в справу захисту прав людини зумовила його схильність до принципів християнської філософії. Прикладом для себе Кінг вважав діяльність Махатми Ганді, лідера руху пасивного опору, завдяки якому Індія звільнилася від британського панування. «Філософія ненасильницького опору Ганді, — заявляв Кінг, —єдиний метод, виправданий у боротьбі за волю».
Ганді
У січні 1957 р. негритянські лідери півдня створили союз церковних організацій за громадянські права під назвою «Конференція керівництва християн Півдня» (ККХП) й Мартін Лютер Кінг був обраний президентом цієї організації. У вересні 1958 року, під час роздачі автографів у Гарлемі, його поранено ножем у груди психічно хворою жінкою.
Він подорожував по всій країні, читаючи лекції, причому 15 разів Кінга заарештовували. У1960 році за запрошенням прем'єр-міністра Джавахарлала Неру він провів місяць в Індії, де познайомився з діяльністю Ганді. У березні-квітні 1963 року Кінг очолив масові демонстрації в Бірмінгемі (штат Алабама) проти сегрегації на виробництві та у побуті, одним з гасел яких було створення комітетів громадян різних рас
Джавахарлал Неру
Поліція розганяла демонстрантів (серед яких було багато дітей) за допомогою собак, водометів і кийків. За порушення заборони на демонстрації Кінг був заарештований на 5 днів. У цей час він написав «Лист із бірмінгемської в'язниці» білим релігійним діячам міста, які дорікали його за «нерозсудливі й несвоєчасні дії».
У 1964 році Кінгу була присуджена Нобелівська премія миру. У вступній промові представник Норвезького нобелівського комітету Гунар Ян відзначив: «Хоча Мартін Лютер Кінг непричетний до міжнародних справ, його боротьба служить справі миру… У західному світі він був першим, хто продемонстрував, що боротьба не обов'язково має на увазі насильство». У своїй Нобелівській лекції Кінг говорив: «Ненасильство означає, що мій народ всі ці роки терпляче переносив страждання, не заподіюючи їх іншим… Це значить, що ми не відчуваємо більше страху. Але із цього не треба робити висновок, що ми хочемо злякати тих або інших або навіть суспільство, частиною якого ми є. Рух не прагне звільнити негрів за рахунок приниження й поневолення білих. Він не хоче перемоги над кимось. Він бажає звільнення американського».
Залишаючись суперечливою фігурою, Кінг мав багато ворогів — не тільки на півдні, але й в інших частинах країни. Найвпливовішим критиком Кінга був, мабуть, директор Федерального бюро розслідувань (ФБР) Едгар Гувер, що називав його комуністом, зрадником і глибоко аморальною людиною. ФБР прослуховувало телефони Кінга, зібрало велике досьє про його особисте й громадське життя. У 1967 р. Кінг видав книгу «Куди ми підемо звідси?». У квітні він відкрито висловився проти війни у В'єтнамі.
Едгар Гувер
У 1968 році Кінг був поранений снайпером, коли стояв на балконі мемфіського мотелю «Лорейн». Від ран він помер у госпіталі Сент-Джозефа і був похований в Атланті.
Джеймс Ерл Рей
Висновок: Мартін Лютер Кінг був дуже вагомою постаттю в розвитку цивілізації і людства в цілому. Завдяки його промовам і виступам проти расизму, люди задумались над питанням про колір і значення шкіри, були скасовані безглузді закони, які обмежували групи людей, і водночас давали владу і перевагу іншим людям. Мартін Лютер постать яка дала перший поштовх до розв’язанню проблеми расизму, зумів передати усі тревоги і не справедливості чорношкірого населення , був противником дискримінації і високодуховною людиною. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/paul-celan1.html | Пауль Целан | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/95c7538452c130a745b02260a1fc1f78.ppt | files/95c7538452c130a745b02260a1fc1f78.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/natalka-poklad.html | Наталка Поклад | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/d584f4f5c3309405f230ac76bc538cda.ppt | files/d584f4f5c3309405f230ac76bc538cda.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/podorozh-grinchenkivskimi-stezhkami.html | Подорож Грінченківськими стежками | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/3608efc267e613a0046f46a433168121.ppt | files/3608efc267e613a0046f46a433168121.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/robert-bosh.html | Роберт Бош | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/67ae8b75f0ea5fdb15568098858a4d2f.ppt | files/67ae8b75f0ea5fdb15568098858a4d2f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/semenko-mihayl-vasilovich.html | "Семенко Михайль Васильович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/f9479c221df3974a065d26f98df42710.pptx | files/f9479c221df3974a065d26f98df42710.pptx | Семенко Михайль Васильович
поет, теоретик мистецтва, літературний критик,
Редактор.
Основоположник футуризму
Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці, Миргородський повіту,
Полтавської губернії, нині Миргородський район, Полтавська область.
- Син письменниці Марії Проскурівни.
- Навчався у Психо-Неврологічному Інституті в Петербурзі.
Його поетичним дебютом стала збiрка "Prelude" (1913). До неï ввiйшли традицiйнi романсовi вiршi елегiйного типу, милозвучнi, сентиментальнi, властивi молодим поетам-початкiвцям.
1914 року М. Семенко опиняється в Києвi. Однак з початком Першоï свiтовоï вiйни Михайла мобiлiзовано до царськоï армiï.
В ніч на 8-е вересня 1919, арештовано в себе на квартирі українського письменника Михайла Семенка.
В розпал визвольноï боротьби, активно включається в лiтературний процес, стає одним з ватажкiв вiдродження i розвитку нацiональноï лiтератури.
Зі своєю першою дружиною Лідією, Михайль Семенко познайомився у Владивостоці де він прожив близько 3 років. Почуття Семенка до майбутньої дружини зображані у циклах «Осіння рана», «П'єро кохає» — зовсім нових мотивів і творчих рішень.
Від цього Михайль Семенко мав сина Ростислава і доньку Ірину.
Михайль Семенко був також одружений з українською актрисою Наталією Ужвій, з якою розлучився 1936 року. В цьому шлюбі єдиною дитиною був син Михайло.
Творчість поета:
• Перша збірка «Prelude» (1913)
• Збірки «П'єро задається», «П'єро кохає» і «Дев'ять поем» (Київ, 918)
• Збірки «Дерзання» і «Кверофутуризм» (1914)
•Збірки «П'єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних», поема «Ліліт». (1919)
Творчість поета:
• збірки «Сучасні вірші» (1931), «З радянського щоденника» і «Китай в огні» (1932) та «Міжнародні діла» (1933).
• 1924 видав під назвою «Кобзар» дві збірки своїх творів 1910–1922 років, 1925 — збірку «В революцію» та поезофільм «Степ»
• Збірка «Проміння погроз» (1921)
АРЕШТ і СТРАТА
Ще за три дні до свого арешту, 23 квітня 1937 р. Михайль Семенко провів у Києві творчий вечір.
Семенка звинуватили в "активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi. Надломлений морально i фiзично письменник, "зiзнається" в усiх пред'явлених обвинуваченнях: спроба скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв
23 жовтня 1937 року було винесено вирок - розстрiл. Того самого дня вирок було виконано.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-kotlyarevskiy.html | Іван Котляревський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/c8b647067141e22ec0ffffab93fbe110.ppt | files/c8b647067141e22ec0ffffab93fbe110.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/v-mayakovskiy-biografiya.html | В. Маяковський - біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/c1d4d06b930593e4df4b0b9b1e6ff97b.ppt | files/c1d4d06b930593e4df4b0b9b1e6ff97b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/roberta-guka.html | "Роберта Гука" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/21adfcf2150485b3e51e5bb60971c46d.pptx | files/21adfcf2150485b3e51e5bb60971c46d.pptx | Презентацию по физике подготовила
Ученица 11-А класса
Специализированной школы № 11
Алдаркина Наиля
Биография Роберта Гука
Роберт Гук
Дата рождения: 18 июля 1635
Место рождения: Фрешуотер, Остров Уайт, Англия
Дата смерти: 3 марта 1703 (67 лет)
Место смерти:Лондон, Англия
Научная сфера: физика, химия, биология
Альма-матер: Крайст-Чёрч, Оксфорд
Научный руководитель: Роберт Бойль
Известен как: закон Гука, микроскопия, первым использовал слово клетка
Биография
Отец Гука, пастор, готовил его первоначально к духовной деятельности, но ввиду слабого здоровья мальчика и проявляемой им способности к занятию механикой предназначил его к изучению часового мастерства. Впоследствии, однако, молодой Гук получил интерес к научным занятиям и вследствие этого был отправлен в Вестминстерскую школу, где успешно изучал языки, но в особенности интересовался математикой и выказал большую способность к изобретениям по физике и механике.
Способность его к занятиям физикой и химией была признана и оценена учёными Оксфордского университета, в котором он стал заниматься с 1653 года; он сначала стал помощником химика Виллиса, а потом известного Бойля. C 1662 был куратором экспериментов при Лондонском Королевском обществе. В 1663 Королевское общество, признав полезность и важность его открытий, сделало его своим членом. В 1677-1683 был секретарём этого общества. С 1664 — профессор Лондонского университета.
Роберт Бойль
Герб Оксфордского университета
В 1665 публикует «Микрографию», где описаны его микроскопические и телескопические наблюдения, содержащую публикацию существенных открытий в биологии .
Микроскоп Гука (гравюра из «Микрографии»)
С 1667 Гук читает «Кутлеровские лекции» по механике. В течение своей 68-летней жизни Роберт Гук, несмотря на слабость здоровья, был неутомим в занятиях, сделал много научных открытий, изобретений и усовершенствований. Это произошло более 300 лет назад: он открыл клетки, женскую яйцеклетку и мужские сперматозоиды.
К числу открытий Гука принадлежат:
открытие пропорциональности между упругими растяжениями, сжатиями и изгибами, и производящими их напряжениями (закон Гука),
правильная формулировка закона всемирного тяготения (приоритет Гука оспаривался Ньютоном),
открытие цветов тонких пластинок,
идея о волнообразном распространении света, экспериментальное обоснование её открытой Гуком интерференцией света,
волновая теория света,
гипотеза о поперечном характере световых волн,
открытия в акустике,
теоретическое положение о сущности теплоты как движения частиц тела,
открытие постоянства температуры таяния льда и кипения воды,
закон Бойля (каков здесь вклад Гука — не до конца ясно),
живая клетка (с помощью усовершенствованного им микроскопа; Гуку же принадлежит сам термин «клетка»),
непосредственное доказательство вращения Земли.
Изобретения
Изобретения Гука весьма разнообразны.
Во-первых, следует сказать о спиральной пружине для регулирования хода часов; изобретение это было сделано им в течение времени от 1656 до 1658. По указаниям Гука часовой мастер Томпсон сделал для Карла II первые часы с регулирующей пружиной. Нидерландский механик, физик и математик Христиан Гюйгенс применил регулирующую спираль позже Гука, но независимо от него; зацепляющие части, придуманные ими, неодинаковы. Идею о применении конического маятника к регулированию часов Гук приписывал себе и оспаривал первенство у Гюйгенса. В 1666 он изобрёл спиртовой уровень, в 1665 представил королевскому обществу малый квадрант, в котором алидада перемещалась помощью микрометренного винта, так что представлялась возможность отсчитывать минуты и секунды; далее, когда найдено было удобным заменить диоптры астрономических инструментов трубами, он предложил помещать в окуляр нитяную сетку.
Вообще Гук сделал немало усовершенствований в конструкции телескопов диоптрических и катоптрических; стёкла он шлифовал сам и много занимался наблюдениями; между прочим, он обратил внимание на пятна на поверхности Юпитера и Марса и по движению их определил, одновременно с Джованни Кассини, скорости вращений этих планет вокруг осей. В 1684 изобрёл первую в мире систему оптического телеграфа. Изобрёл множество различных механизмов, в частности для построения различных геометрических кривых (эллипсов, парабол). Предложил прототип тепловых машин.
Кроме того, он изобрёл оптический телеграф, термометр-минима, усовершенствованный барометр, гигрометр, анемометр, регистрирующий дождемер; делал наблюдения с целью определить влияние вращения Земли на падение тел и занимался многими физическими вопросами, например, о взвешивании воздуха, об удельном весе льда, изобрёл особый ареометр для определения степени пресности речной воды. В 1666 Гук представил Королевскому обществу модель изобретённых им винтовых зубчатых колёс. Эти винтовые колёса известны теперь под именем Вайтовых колёс. Карданово сочленение, служащее для подвеса ламп и компасных коробок на судах, Гук применил для передачи вращений между двумя валами, пересекающимися под произвольным углом. Установив постоянство температур замерзания и кипения воды, вместе с Гюйгенсом, около 1660 предложил эти точки в качестве реперных для шкалы термометра.
Другие достижения Гук был главным помощником Кристофера Рена при восстановлении Лондона после великого пожара 1666. В сотрудничестве с Реном и самостоятельно построил в качестве архитектора множество зданий (например, Гринвичскую обсерваторию, церковь Вилленского прихода в Милтон Кинсе).
Вилленская церковь в Милтон Кунсе.
Гук сотрудничал с Реном в строительстве лондонского Собора св. Павла. Внёс серьёзный вклад в градостроительство, предложив новую схему планировки улиц при восстановлении Лондона.
Рэглей Холл (Ragley Hall), спроектированный Гуком
Спасибо за внимание! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/sergiy-petrovich-botkin.html | Сергій Петрович Боткін | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/0b3a3f1db0fa3c7e5d7e9436866d49fa.pptx | files/0b3a3f1db0fa3c7e5d7e9436866d49fa.pptx | Сергій Петрович Боткін
Сергій Петрович Боткін (1832—1889) був сином московського купця-чаєторговця, в сім'ї якого було 25 дітей. Виховував Сергія Петровича його старший брат Василь Петрович, людина високої культури, який входив до знаменитого гуртка Бєлінського, Грановського, Станкевича і залучив у коло своїх інтересів і молодшого брата. Під час навчання на медичному факультеті Московського університету Боткін під впливом таких видатних своїх учителів, як Ф. І. Іноземцев фізіолог І. Т. Глєбов, терапевт І. В. Варвинський, виявив великий інтерес до наукової роботи. За рекомендацією І. Т. Глєбова, який був віце-президентом Медико-хірургічної академії в Петербурзі, Боткіну після закінчення медичного факультету було запропоновано підготуватися до того, щоб мати право посісти посаду ад'юнкта (помічника) професора терапевтичної клініки Петербурзької медико-хірургічної академії. Боткін їде за кордон, протягом трьох років працює в Берліні в найпередовішій у ті часи клініці Траубе, в лабораторії Вірхова, а також лабораторіях фізіологів Карла Людвіга у Відні і Клода Бернара в Парижі разом зі своїм другом по університету І. М. Сєченовим. Боткін ставився дуже критично до того, що спостерігав у клініках західних країн. Так, у Парижі він досить критично відгукнувся про Армана Труссо, одного з найпопулярніших тоді в Єв Перший з цих принципів полягає в тому, що Боткін у розвитку хворобливого процесу надавав провідне значення нервовій системі. "Геніальний помах сеченовське думки» (Павлов), за яким «всі акти свідомої і несвідомого життя по способу походження суть рефлекси ", поставив перед Боткіним питання про рефлекторному механізмі і різних інших тканинних процесах. Оскільки психічна діяльність носить матеріал (молекулярний) характер і має рефлекторну природу, такими ж повинні бути і матеріальні зміни в периферичних органах і тканинах, які як у фізіологічних, так і в патологічних умовах також повинні протікати за принципом рефлексу. Звідси виключно велику увагу, яку приділяв Боткін проблеми нервових центрів. Якщо фізіологічні і патологічні процеси, що відбуваються в наших (соматичних, периферичних) органах і тканинах, здійснюються рефлекторним шляхом, то в центральній нервовій системі повинні бути представлені численні апарати, що управляють цими процесами. Так, одне з найбільш частих проявів хвороби-лихоманку - Боткін пояснював виключенням нервових центрів, які керують охолодженням тіла. У своєму «Курсі клініки внутрішніх хвороб», (1875) Боткін висловив переконання в існуванні центру потовиділення, що й було невдовзі експериментально підтверджено А. А. Остроумова (1876) та Ф. Ф. Навроцьким (1881). Боткін висунув ідею про існування в черепно мозку центру, керуючого «як м'язами селезінки, так і просвітом її сусідів », що було підтверджено дослідами Тарханова. Боткін висловив вперше у світовій науці ідею про центральної нервової регуляції кровотворення: він припускав існування «центру кровотворення». "Я глибоко переконаний в існуванні такого центру, що впливає на склад крові шляхом або зменшення утворення або посиленого руйнування червоних кров'яних кульок, і як лікар з таким же правом кажу про нього, з яким раніше говорив на підставі клінічних спостережень про існування особливого центру для потовиділення, яки й був згодом відкрито фізіологами».
Саме вПавлова, Боткіна, в його спільної операції, підтверджені в клінічному досвіді фізіологічні дані, щоб отримати роз'яснення темних сторін клінічного спостереження і досвід клінічної точки зору в фізіологічних даних розробка нових видобутку фізіологічних проблем. Це справжня "коаліція медичних і фізіологічних>
В« Альянс медицини і фізіології "Бо золота, з метою подальшого зміцнення і вдосконалення павловськой близько Співдружності павловськой фізіологічної і Бо золото Клінічний медичний коледж, гордість китайської медицини.
фізіологічні методи не впроваджені в клінічну практику в клінічній медицині не можете створювати фізіологічні методи дослідження.
Застосування цих методів, звичайно, в клінічній лабораторії організацій. Наші препарати повинні бути розроблені лабораторією клінічної Боткіна і лікарню. В даний час, лікар (на одного пацієнта), очевидно, існує безліч клінік пропонують спеціальні дослідження. Сучасний діагноз часто не представляється можливим, немає ніяких науково-дослідних лабораторій та інструменти (біологічні, крові, біохімічні, радіологічні, ЕКГ, sfigmomanometricheskogo., І т.д.). Ці дослідження, однак, вимагає не тільки діагностики, але і для розуміння існуючого захворювання, його походження (етіологія і патогенез), тільки в клінічних фармацевтичних послуг для досягнення фізичного, хімічного, біологічного, тому що доктор Боткін для створення чіткого розуміння фізіологічної хвороби основі. Процес.
Боткіна, розвиток фізіологічного підходу до клініці імплантували їй не тільки лабораторний, але і експериментальний метод. Його питання, необхідно експерименту "ідея, яка полягає у визначенні клінічних спостережень." Головна мета експерименту в клінічних цілях, відповідно до Кім Бо повинна бути служба тварини, хоча дані, отримані в експериментах на тваринах, людські лікарі тільки може певною мірою.
експериментального методу в клінічній практиці, створюють Боткіна (Love), дуже розширювати і поглиблювати розвиток медицини як науки. Він дає лікарям можливість відкрити механізм захворювання. Тим не менш, він дав новий імпульс розвитку цієї дисципліни, так важливо - експериментальне лікування, яке лікарі та фармакології. Боткіна з лабораторії, в Зокрема, виявилося багато досліджень, основні експерименти наркотиків в клініці, в тому числі деякі нові школи відкрити Боткіна.
важливості Павлов описав наступним Бо золота як творець лабораторних і експериментальних методів у клінічній практиці, "Мені пощастило тривати протягом десятиліття станції до кінця роботи лікарів в їх . лабораторних приміщень потужностей на увазі, що це не спокуса ближче до ключ до успіху великої таємниці: що таке люди, які хворі, а також про те, як допомогти йому в польових дослідів в лабораторії ... У моїх очах кілька За останні десять років, його учні своїй лабораторії, і високо оцінив експерименті клініцисти, на мій погляд, немає ніякої слави Сергій Петрович його клінічного дії навколо Росії В»
фізіологічних методівзрозуміти медичної Боткіна, звичайно, не тільки ввів у клінічну практику, лабораторних та експериментальних (фізіологічних), який є необхідним, а тому, що вона знаходиться за межами клініки Кім Бо перетворення. внутрішня природа новий напрямок, засноване на ідеях, що відрізняється тим, що близько по всій принципі Боткіна доктрини і пов'язаних з ним компонентів.
Перший з цих принципів полягає в тому, що Боткін у розвитку хворобливого процесу надавав провідне значення нервовій системі. "Геніальний помах сеченовське думки» (Павлов), за яким «всі акти свідомої і несвідомого життя по способу походження суть рефлекси ", поставив перед Боткіним питання про рефлекторному механізмі і різних інших тканинних процесах. Оскільки психічна діяльність носить матеріал (молекулярний) характер і має рефлекторну природу, такими ж повинні бути і матеріальні зміни в периферичних органах і тканинах, які як у фізіологічних, так і в патологічних умовах також повинні протікати за принципом рефлексу. Звідси виключно велику увагу, яку приділяв Боткін проблеми нервових центрів. Якщо фізіологічні і патологічні процеси, що відбуваються в наших (соматичних, периферичних) органах і тканинах, здійснюються рефлекторним шляхом, то в центральній нервовій системі повинні бути представлені численні апарати, що управляють цими процесами. Так, одне з найбільш частих проявів хвороби-лихоманку - Боткін пояснював виключенням нервових центрів, які керують охолодженням тіла. У своєму «Курсі клініки внутрішніх хвороб», (1875) Боткін висловив переконання в існуванні центру потовиділення, що й було невдовзі експериментально підтверджено А. А. Остроумова (1876) та Ф. Ф. Навроцьким (1881). Боткін висунув ідею про існування в черепно мозку центру, керуючого «як м'язами селезінки, так і просвітом її сусідів », що було підтверджено дослідами Тарханова. Боткін висловив вперше у світовій науці ідею про центральної нервової регуляції кровотворення: він припускав існування «центру кровотворення». "Я глибоко переконаний в існуванні такого центру, що впливає на склад крові шляхом або зменшення утворення або посиленого руйнування червоних кров'яних кульок, і як лікар з таким же правом кажу про нього, з яким раніше говорив на підставі клінічних спостережень про існування особливого центру для потовиділення, який і був згодом відкрито фізіологами ".
Боткін дуже часто в описі та тлумаченні патологічних явищ при внутрішніх хворобах (як в «Курсі клініки», так і в «Клінічних лекціях») зупиняється на значенні нервової системи. Так, в походженні серцевих захворювань Боткін такими словами характеризує роль нервової системи: «Зміни функції серця часто-густо знаходяться в залежності від центральних нервових апаратів ». «Жодного порушення загального харчування, ні посилений працю, ні форсовані стомлюючі переходи самі по собі не в змозі викликати розлади компенсації, якщо регуляторні нервові апарати працюють добре ». За Боткіну, саме в порушенні останніх лежить причина декомпенсації, а посилений працю і т. п. «все це представляє лише побічні, що сприяють умови».
Боткін, спростовуючи погляд Вірхова на хлороз як на хворобу, пов'язану з вродженою аномалією аорти ( «Шукати причину хлороз у вузькій аорті-погляд, не витримує критики»), вперше вказав на залежність хлороз від зміни центральних нервових апаратів.
Велике значення в походженні внутрішніх хвороб Боткін надавав психічному фактору. Він часто приводив приклади розвитку тих чи інших внутрішніх захворювань у зв'язку з душевними переживаннями. Він охоче спирався на подібні окремі випадки на доказ правильності нейрогенного пояснення природи відповідних внутрішніх захворювань взагалі.
При поясненні різних неясних сторін походження тих чи інших патологічних явищ Боткін часто в своїх працях посилався на нервову систему. Часом ці посилання здаються зробленими недостатньо конкретно, як ніби-то автор за брак будь-якого іншого ясного тлумачення вдається до посиланням на нервовий фактор. Однак, читаючи праці Боткіна, поступово приходиш до висновку, що як в тих думках про роль нервової системи, які є основою уявлень С. П. Боткіна про походження внутрішніх хвороб, так і в ці посилання, які при поверхневому • читанні справляють враження випадкових здогадок, виявляється глибоке внутрішнє переконання автора про примат нервової системи у патології людини. Це переконання клініциста збігалося з загальним світоглядом Боткіна як натураліста. У своїй промові «Загальні засади клінічної медицини »* Боткін говорив про роль нервової системи в історії розвитку людини:« Первісна людина, володіючи складними нервовими-центральними і периферійними апаратами ... зберігав своє життя, постійно збільшував свою досвідченість і разом з тим свою пристосовуються здатність, передавав потомству результати своєї боротьби за життя, які і виявлялися в постійному його розвитку ». Як відомо, у 70-х роках ф. Енгельс писав, що істотною ознакою хребетних є "угруповання всього тіла навколо нервової системи", що, в відміну від нижчих тварин, у хребетних нервова система-"основа всієї організації".
Яскравим вираженням уваги нервового фактора в патології з боку Боткіна служить численність що вийшли з його клініки робіт, присвячених вивченню нервової системи
і фізіології та патології внутрішніх органів; крім того, значна кількість робіт в тому ж напрямі було виконано в лабораторії клініки під керівництвом Павлова.
Значення Боткіна в цьому відношенні дуже добре резюмував надалі І. П. Павлов: "Я був оточений клінічними ідеями професора Боткіна, - і з серцевою вдячністю визнаю плідну вплив, як у цій роботі, так і взагалі на мої фізіологічні погляди того глибокого і широкого, часто випереджального експериментальні дані нервізма, який, на мою розумінню, становить важливу заслугу Сергія Петровича перед фізіологією ". Павлов розумів під нервізмом "фізіологічний напрямок, що прагне поширити вплив нервової системи на якомога більшу кількість діяльностей організму».
У наш час Павлівське вчення стало основою медичної науки, роботами учнів Павлова доведено тісний і постійний зв'язок між вищими нервовими апаратами (корою головного мозку) і внутрішніми органами (К. М. Биков). «На базі вчення І. П. Павлова про трофічної іннервації тканин одержано нові відомості щодо трофічної ролі нервової системи. Досягнуті успіхи в розробці ідей нервізма Боткіна-Павлова у патології, ідеї про значення нервової системи у виникненні, перебіг і кінець патологічних процесів ". Необхідно відновити пріоритет Боткіна в розвитку" нейрогенної теорії медицини "(Ф. Р. Бородулин). Інша справа, наскільки можна зводити все Боткінської вчення до" рефлекторної теорії " . Уявлення про нервових центрах, до якого іноді вдавався С. П. Боткін, аж ніяк не вичерпувало для нього всього розмаїття механізмів розвитку патологічних процесів.
Боткін створив два науково-медичних журналу, що відіграли величезну роль розвитку вітчизняної клінічної науки: «Архів клініки внутрішніх хвороб» (1869— 1889) і «Еженедельную клінічну газету» (1881—1889). У цих журналах надруковані основні наукові праці як найбільш Боткіна, і його численних учнів.
Боткін таки за життя користувався заслуженим загальним визнанням і загальної любов'ю населення, учнівської молоді, лікарів і всієї передовий інтелігенції. Важко назвати більш прославлене ім'я за історію російської медицини. Неабияк сприяли та її виняткові особисті риси як людина гуманного, чуйного й водночас сміливого і принципового, з великим розумінням громадянського обов'язку.
Презентацію підготувала Білодід Лілія,учениця 9 класу |
https://svitppt.com.ua/biografiya/riznomanitnist-kistkovih-rib.html | РІЗНОМАНІТНІСТЬ КІСТКОВИХ РИБ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/5cf2de20a2c10bbb0657c64fcff27742.pptx | files/5cf2de20a2c10bbb0657c64fcff27742.pptx | РІЗНОМАНІТНІСТЬ КІСТКОВИХ РИБ
Ряд Осетроподібні
Ряд Осетроподібні – невелика за кількістю видів (близько 25) група кісткових риб. У них переважно хрящовий скелет, кістки трапляються лише у черепі. Хорда зберігається протягом усього життя риби, а плавальний міхур має зв'язок з кишечником. Передня частина голови в осетроподібних видовжена і називається «рило». Луска має вигляд великих кісткових щитків, які п'ятьма рядами проходять уздовж тіла. Крім того, на шкірі є багато дрібних лусочок.
Осетроподібні, як правило, живляться тваринною їжею, переважно безхребетними (ракоподібними, молюсками тощо), їжу збирають за допомогою рила, розпушуючи ним дно. Великі за розмірами види (як-от, білуга) можуть живитися рибою, а іноді й молодими тюленями. Білуга - найбільший представник осетроподібних - інколи сягає маси до 1,5 т при довжині тіла близько 9 м (мал. 162). Але тепер такі велетні майже не трапляються, бо людина інтенсивно веде промисел цих риб, і тому вони не можуть досягти свого максимального віку. До речі, осетроподібні можуть жити до 100 років, а статевозрілими стають на 4-20-му році життя. Для них характерна велика плодючість (від 1,5 тис. до 5 млн ікринок). Більшість осетроподібних - це прохідні риби, які мешкають у морі, а на нерест заходять до річок.
В Україні відомі такі види осетроподібних: білуга чорноморська, осетри азово-чорноморський та атлантичний, стерлядь (єдиний прісноводний представник), севрюга (мал. 162).
До речі, осетроподібні можуть жити до 100 років, а статевозрілими стають на 4-20-му році життя. Для них характерна велика плодючість (від 1,5 тис. до 5 млн ікринок). Більшість осетроподібних - це прохідні риби, які мешкають у морі, а на нерест заходять до річок.
В Україні відомі такі види осетроподібних: білуга чорноморська, осетри азово-чорноморський та атлантичний, стерлядь (єдиний прісноводний представник), севрюга (мал. 162).
Осетроподібні мають велике промислове значення. Людина споживає їхнє високоякісне м'ясо, ікру (так звану чорну ікру) і навіть хорду. Але через інтенсивний промисел та зміни у довкіллі (спорудження гребель, забруднення та зміління водойм тощо) чисельність цих риб різко знизилася. Тому промисел осетрових обмежений. Деяких осетроподібних людина розводить штучно. Завдяки селекційній роботі виведено гібрид білуги та стерляді - бістер, який має високі поживні якості й швидко росте.
Ряд Лососеподібні
Ряд Лососеподібні. У лососеподібних тіло округлої, валькуватої форми або трохи стиснуте з боків. Характерною їхньою ознакою є наявність особливого жирового плавця, розташованого на спинному боці тіла перед хвостовим. У нього немає променів. Плавальний міхур цих риб протягом усього життя зберігає зв'язок із кишечником.
Більшість видів лососеподібних – прохідні риби, але деякі постійно живуть у прісних водоймах. Наприклад, форель живе у гірських річках, її штучно розводять у рибних господарствах Карпат і Криму. Значна кількість видів лососеподібних поширена в морях Далекого Сходу (наприклад, кета, горбуша) або півночі (сьомга) (мал. 163). В Україні поширені такі види: харіус європейський, форель райдужна, дунайський і чорноморський лосось. Лососеподібні -промислові риби, їх цінують за високоякісне м'ясо (так звана червона риба) та ікру («червона ікра»).
сьомга
щука
Струмковий форель
Ряд оселецеподібні
Ряд Оселедцеподібні. Тіло оселедцеподібних риб сплощене з боків, а забарвлення переважно сріблясте. Бічної лінії немає або вона дуже коротка. Голова не вкрита лускою, промені плавців м'які, плавальний міхур зберігає зв'язок із кишечником. Більшість видів цих риб мешкає у товщі води, живлячись дрібними організмами. Налічують близько 300 видів цих цінних промислових риб.
Найвідомішими є атлантичний та тихоокеанський оселедці, довжина їхнього тіла сягає 40-50 см. Атлантичного оселедця, що живе у Балтійському морі, називають салакою. В Чорному морі поширений чорноморський оселедець (мал. 163) (довжина тіла - до 40 см, маса - до 1 кг). Частина особин цього виду заходить на нерест у Дунай, їх називають дунайським оселедцем. Чорноморські оселедці можуть запливати й в інші річки (такі, як Дніпро, Південний Буг), але у незначній кількості. У Чорному морі також трапляється кілька, тюлька та інші дрібні види цього ряду. У Дніпровських водосховищах виникла особлива прісноводна форма тюльки. У Чорному та Азовському морях мешкає європейський анчоус, або хамса.
анчоус
хамса
чорноморський оселедець
Ряд Короподібні
Ряд Коропоподібні. Цей ряд налічує близько 3 тис. видів. Коропоподібні мають м'які промені плавців, щелепи беззубі, але є так звані глоткові зуби, розташовані на задній зябровій дузі (мал. 148). Вони слугують для подрібнення їжі (безхребетні тварини, водорості, вищі рослини та ін.). Плавальний міхур цих риб протягом усього життя зберігає зв'язок із кишечником. Більшість видів коропоподібних поширена у прісних водоймах, але деякі (як-от, вобла, тарань) здатні мігрувати на нерест в опріснені ділянки морів (мал. 164).
Коропоподібні мають велике промислове значення. Всім .відомий свійський короп. Його диким предком є сазан (мал. 163). Коропа штучно розводять з давніх-давен, виведено багато його порід (наприклад, дзеркальний, український коропи). Порода - це штучно створена людиною група особин одного виду, що характеризуються певними корисними для неї ознаками. Представники деяких порід коропів можуть сягати маси до 20 кг при довжині тіла до 1 м. Вирощують коропа у рибних господарствах до товарної маси 0,5-2 кг, якої він сягає у віці 2-3 років. Короп стає статевозрілим у віці 3-5 років, його плодючість -- 600-800 тис. ікринок.
сазан
короп
Ряд Окунеподібні
Риби цього ряду мають витягнуте тіло, злегка сплюснуте з
боків. Забарвлення спинки темно-синє або зеленувате, черевце біле
зі срібним відливом. Парні й непарні плавці м’які. Бічна лінія
непомітна. Довжина тіла звичайно 5-75 см, іноді-до 5 м.
Більшість оселедцеподібних живе в морях, є також прохідні
-- ті, що мігрують на нерест з морів у ріки, і навпаки. Деякі
представники ряду живуть у прісних водоймах. Живляться
планктонними безхребетними.
Ряд складається з трьох родин. Найвідоміші риби з родини
оселедцевих – відносно дрібні або середні за розмірами, завдовшки
звичайно 35-45 см. Промислове значення мають океанічний
(атлантичний, балтійський, біломорський, тихоокеанський) оселедець,
сардина, івасі. Найдрібніші промислові риби – кілька і тюлька, що живуть
у Балтійському, Чорному і Каспійському морях.
окунь
тюлька
Надряд Кистепері
Кистепері риби — давня група кісткових риб, представлена єдиним сучасним реліктовим видом латимерією. Скелет у неї в основному хрящовий, є добре розвинута хорда. Парні плавці слугують не лише для плавання, але й для пересування по крутих схилах вулканічного дна. Плавальний міхур, подібно до легень дводишних риб, відходить від черевного боку передньої частини стравоходу, досить редукований і має вигляд трубки, що переходить в оточений жиром тяж. Виявлена латимерія (1938 р.) має велике значення для розуміння походження наземних хребетних тварин, оскільки викопні кистепері риби вважаються їхніми предками.
латимерія
Підготувала
Учениця 8 класу
Арбора Ірина |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-kornilovich-pimonenko.html | "Микола Корнилович Пимоненко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/8718b911c8382a0c94c08308fca861c1.pptx | files/8718b911c8382a0c94c08308fca861c1.pptx | Микола Корнилович Пимоненко-
«Майстер побутового живопису»
Біографія
Народився майбутній художник 9 березня 1862 року на околиці Києва (Пріорці) в родині іконописця Корнила Даниловича Пимоненка. Навчався і в іконописній майстерні Іванова у Києві, і в Київській рисувальній школі, і в Петербурзькій академії мистецтв. За малюнки з натури був нагороджений трьома срібними медалями. Але закінчити Академію мистецтв через хворобу не зміг.
Почав працювати викладачем, брав участь у розписах Кирилівської церкви разом з Праховим і Врубелем, експонував картини в академічних та пересувних виставках. У 1900 році був прийнятий у члени Театрального товариства, оформляв оперу Лисенка "Наталка Полтавка". Творчість Миколи Пимоненка була високо оцінена видатними художниками І. Рєпіним, М. Мурашком.
Творчість Миколи Пимоненка
З кінця 1880-х років провідне місце у творчості молодого майстра займають теми і сюжети з життя українського села. Невичерпним джерелом натхнення стало для художника село Малютинка під Києвом, де він з родиною проводив літо.
У творах Пимоненка, виконаних наприкінці 1880-х — початку 1890-х років, переважають сюжети побутово-обрядового характеру. В картинах«Святочне ворожіння» (1888) і «Ворожіння» (1893) показано ворожбу на воску й «балабушках» — пиріжках, спечених для ворожіння. На полотні 1888 року зображено сцену ворожіння на воску.
"Святочне ворожіння", 1888 рік
"Ворожіння", 1893 рік
Етапною в творчості Пимоненка стала картина «Весілля в Київській губернії», що знаменує початок художньої зрілості митця. У ній вперше так яскраво виявилося його вміння цікаво й детально розробляти сюжет, майстерно компонувати, досягати життєвої переконливості у відображенні певної ситуації та образів дійових осіб.
«Весілля в Київській губернії»
У ряді творів («Свати», «Засватали») Пимоненко з етнографічною точністю відобразив українські народні звичаї, пов'язані з сватанням. Якщо сватання було бажаним, дівчина за звичаєм мусила сидіти біля печі й з удаваною байдужістю колупати її так, як це показано в картині«Свати».
"Свати"
На полотні «Засватали» заручини не радують дівчину, навіть викликають протест. Про це говорить і вираз її обличчя, і співчуття, з яким дивиться на неї один із сватів.
"Засватали"
Осібно у творчості Пимоненка стоять полотна з соціально загостреним сюжетом («Проводи рекрута», «Жертва фанатизму»), що змушують задуматися над тяжкою долею людей у тогочасних суспільних умовах. Полотно «Жертва фанатизму», в основу сюжету якого покладено випадок, що стався в місті Кременці, було відповіддю художника-демократа на релігійну нетерпимість і ворожнечу між народами й народностями Російської імперії.
"Жертва фанатизму"
Пимоненко написав чимало творів, присвячених гомінким і мальовничим українським ярмаркам. Ця тема приваблювала його, як і деяких інших художників, можливістю показати розмаїття побутових сцен, типовість образів селян, відобразити барвистість, декоративність українського народного вбрання і предметів побуту.
"На ярмарку"
У ряді творів Микола Пимоненко, створюючи узагальнені портрети українських селянок, втілив народний естетичний і духовний ідеал трудової людини. Так, у картині «Молодиця» художник підкреслює привабливість, оптимізм молодої селянки, які виявляються через ладність її постаті, веселу усмішку, що ніби освітлює все обличчя, барвистість українського народного одягу, який відтіняє її красу.
"Молодиця"
У картині «Продавщиця полотна» в образі старої жінки, що ніби зупинилася на мить і зараз помандрує з своїм товаром далі, втілено відчуття власної гідності, мудрість і суворість селянки, яка пройшла нелегкий життєвий шлях.
У різні роки своєї творчості Пимоненко звертався до зображення селянської праці — показував роботу під час збирання хлібів та оранки. У картині «Жниця» художник створив привабливий образ молодої селянки. Її показано на першому плані, на тлі поля. Вона, здається, на хвилину відірвалася від роботи і, привітно всміхаючись, дивиться на глядача. Обличчя дівчини сповнене щирості й доброзичливості. Крім того, тут зображено жінок (на другому плані й вдалині), які вправно жнуть. Постаті їх лише намічено, і увага на трудовому процесі не акцентована.
Гармонійним поєднанням жанрової сцени з пейзажем відзначається картина «Збирання сіна на Україні». На полотні з влучною характерністю відтворено загальну картину праці селян і водночас прекрасно написано пейзаж.
"Збирання сіна на Україні"
Велику роль відіграє пейзаж у картинах Пимоненка на мотив побачень. У цих творах, вирішених у ліричному плані, художник торкається вічних для людства тем: кохання і дружби. Здебільшого він акцентує увагу на образах дівчат, їхніх емоціях, показуючи їх то зніяковілими, то замріяними, радісно усміхненими, зрідка зажуреними. Так, у картині «Ідилія» постаті дійових осіб органічно пов'язані з пейзажним середовищем. Сонячні промені заливають сільську вуличку, яскравими зайчиками пробиваються крізь густі дерева затіненого саду.
«Ідилія»
А ось інше полотно – «Біля криниці» (інша назва – «Суперниці»). Усе залите яскравим полуденним сонцем. Буяє зеленню сад, огорнутий теплим літнім повітрям. Але що це? У серпанкову безхмарність уривається зло. Дівчину, що ніби світиться зсередини, свердлить заздрісний погляд чорнявої суперниці, що причаїлася неподалік. Така нікому не простить, не подарує щастя! Така розіб’є, отруїть, зганьбить і зруйнує чуже кохання!
«Біля криниці»
Нерідко побачення дівчат і хлопців Микола Пимоненко писав на тлі краєвиду тихої літньої ночі, де світло місяця надає біленьким хаткам у густих садках, вулицям села особливої поетичності й водночас таємничості. Це допомагало художникові підкреслити лірико-романтичний настрій персонажів. Найвідоміші з таких картин — «Побачення» та «Українська ніч»
«Українська ніч»
«Побачення»
З кінця XIX сторіччя в українському жанровому живописі все частіше з'являються твори, присвячені життю середніх верств населення міст. На міську тематику писав картини і Микола Пимоненко. Чергову картину Пимоненко назвав «Нарада». Хотів заплатити старим за позування – образились: «Малюйте, скільки хочете, аби балакати не заважали.»
«Нарада»
Як і в картинах з сільського життя, у творах на міську тематику художник створює індивідуально своєрідні образи, виявляє психологічний стан дійових осіб. Виразно свідчать про це полотна «Київська квіткарка» 1897 і 1908 років, у яких Пимоненко звернувся до одного й того ж мотиву. У картині 1897 року зображено бадьору молоду міщанку, яка, привітно всміхаючись, пропонує квіти, звертаючись ніби до глядача. На полотні«Київська квіткарка» 1908 року показано дівчину зовсім іншого типу. З її одягу видно, що це жителька міської околиці.
«Київська квіткарка», 1908 рік
«Київська квіткарка», 1897 рік
Художник переважно звертався до відображення сучасного йому життя. Проте під впливом посилення інтересу українських митців кінця XIX — початку XX сторіччя до минулого свого народу він написав ряд творів на історичну тематику: «У похід» (два варіанти — 1901 і 1902 років) та «Повернення з походу», зробив ряд ескізів («Козаки, які п'ють воду», «Козаки відпочивають», «Богдан Хмельницький» та інші), що свідчать про задуми історичних творів, які не були здійснені.
«У похід»
Усе життя Микола Корнилович Пимоненко прожив у Києві. 26 березня 1912 р., у розквіті творчих сил, він помер, і був похований на Лук‘янівському цвинтарі. Талановитий митець залишив велику творчу спадщину – понад тисячу робіт, які зберігаються у найбільших музеях України та світу, і представляють багатобарвну живописну панораму життя українського народу кінця XIX - початку XX століття.
Могила Миколи Пимоненка |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ronald-reygan2.html | "Рональд Рейган" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/05e259c54d7e7382020f9ae80787557a.pptx | files/05e259c54d7e7382020f9ae80787557a.pptx | Рональд Рейган
Підготувала:
Учениця 11 – Б ,
Костенко Еліни
Дитинство і перші роботи
Народився Рональд 6 лютого 1911 в місті Тампіко, штат Іллінойс. Батько Рейгана був ірландського католицького походження, а його мати мала шотландсько-англійських предків. У Рональда був також старший брат — Нейл «Мун», що став менеджером у рекламному бізнесі. Через безпробудне пияцтво батька сім'я ледь зводила кінці з кінцями, і вдосталь надивившись на батька-алкоголіка, майбутній президент до кінця днів вживав спиртне зрідка, лише на офіційних прийомах.
Дитинство і перші роботи
Сім'я Рейганів деякий час переїжджала в різні міста штату Іллінойс, включаючи Монмаут, Гейлсбург і Чикаго. А 1920 року переїхали в місто Діксон, де він і пішов у середню школу, у якій виявляв інтерес до акторського мистецтва, спорту і розвивав навички оповідача. Часті переїзди з місця на місце примушували Рональда міняти школи, і щоразу йому як новачкові доводилося долати насторожену недовіру однокласників.
Дитинство і перші роботи
Справи пішли на лад тільки 1924 року, після успішної гри Рональда у футбольній команді Діксона. Однак найбільшого визнання в оточенні він домігся, працюючи на своїй першій роботі в якості рятувальника в Лоуелл-Парк. За 7 сезонів, починаючи з 1926 року, згідно з популярною легендою, ним було врятовано 77 осіб, що тонули.
Дитинство і перші роботи
1928 року він закінчив середню школу в Діксоні і поступив до коледжа міста Юрека на факультет економіки і соціології. У той же час він намагався брати активну участь у громадському житті, був членом студентського братства Тау Каппа Епсілон і з часом навіть очолив організацію студентського самоврядування. Також він активно займався спортом, включаючи американський футбол.
Акторська кар'єра, служба в армії
У 1930-их роках Рональд Рейган переїхав до Лос-Анджелеса, де розпочав кар'єру актора. Рейган уже тоді приятелював із першими зірками Голлівуду, його шанували, тому обрали головою профспілки голлівудських акторів (що стало згодом стартом політичної кар'єри), членом Американської кіноакадемії, його зірка є на «Алеї слави» в Голлівуді.
Початок політичної кар'єри
Початок політичної кар'єри Рональда Рейгана пов'язують ще з голлівудським етапом його життя а також з подальшою роботою представником корпорації General Electric. Спочатку Рейган був членом Демократичної партії США, але1962 року перейшов до Республіканської.
Початок політичної кар'єри
1964 року на партійній конвенції Рональд Рейган виголосив свою знамениту промову «Час обирати» .
Початок політичної кар'єри
Лише з третьої спроби, 1980 року Рональду Рейгану вдалося виграти первинні партійні вибори і стати кандидатом у президенти від Республіканської партії на виборах, на яких він переміг кандидата від Демократичної партії, чинного президента Джиммі Картера, перемігши в 44 штатах, зібравши 489 голосів вибірників. Картер переміг у 6 штатах, зібравши 49 голосів вибірників. , і в січні 1981 року вступив на посаду.
На президентському посту
На початку свого першого терміну, 30 березня 1981, пережив спробу замаху. На посту президента висунув ряд нових політичних і економічних ініціатив. Як і під час перебування на посту губернатора, президент Рейган дотримувався стратегії найменшого втручання уряду в регулювання економіки, скорочення державних витрат, зниження податків, контролю над інфляцією (подібна економічна політика пізніше отримала назву «Рейганоміка»).
Після президенства
Рейган залишив посаду 1989 року по завершенню другого терміна. Його наступником став Джордж Буш-старший, який був віце-президентом під час обох термінів Рейгана.
Особисте життя
1940 року він, тоді актор, одружився з Джейн Ваймен, і невдовзі в них з'явилася донька Морін. 1941 року подружжя всиновило хлопчика Майкла. Цей шлюб розпався 1948 року.
Особисте життя
1952 року Рейган одружився вдруге — з Ненсі Девіс. У цьому шлюбі народилися син Рон і донька Патті. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rodove-korinnya-larisi-petrivni-kosach-lesi-ukrainki.html | Родове коріння Лариси Петрівни Косач ( Лесі Українки) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/2e5764715d8634b0fec628a31da4e48d.ppt | files/2e5764715d8634b0fec628a31da4e48d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/rayner-mariya-rilke-biografiya-ta-tvorchist.html | Райнер Марія Рільке: біографія та творчість | https://svitppt.com.ua/uploads/files/52/d578eeda3fc94fb90938a6f1fde378a9.ppt | files/d578eeda3fc94fb90938a6f1fde378a9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pavlo-arsenovich-grabovskiy.html | Павло Арсенович Грабовський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/b53f57169c9b2d44c6fe8a27ec4a561c.ppt | files/b53f57169c9b2d44c6fe8a27ec4a561c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-malkovich4.html | "Іван Малкович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/a643bf41d8b0551dfef7406d35490df0.pptx | files/a643bf41d8b0551dfef7406d35490df0.pptx | Іван Малкович
Іван Малкович — український поет і видавець.
Народився 10 травня 1961 року в Березові Нижньому на Івано-Франківщині.
Закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музучилища та філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка.
Член Спілки письменників з 1986 р.
1984 — побачила світ перша поетична збірка «Білий камінь» (Київ, в-во «Молодь»). Публікацію відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. «Найніжніша скрипка України» — так назвала молодого поета Ліна Костенко у видавничій рецензії на «Білий камінь»
У 1985 році, отримавши диплом філолога-україніста Київського університету імені Т. Г. Шевченка, кілька місяців працює у школі вчителем української мови та літератури. У 1986 році переходить на посаду редактора дошкільної літератури у видавництві «Веселка». У 1986 році став (наймолодшим на той час) членом Спілки письменників СРСР.
1987 — переходить на посаду редактора відділу поезії у видавництво «Молодь». У 1988 році виходить друга поетична збірка «Ключ» (Київ, в-во «Молодь»).
У 1989 році долучається до організації першого молодіжного пісенного фестивалю «Червона Рута». з 1991 до 1992 року працює в редакції дитячого журналу «Соняшник». З 1992 року працює на посаді головного редактора дитячих програм «Укртелефільму».
Поетичні книги
«Білий камінь» (1984)
«Ключ» (1988)
«Вірші» (1992)
«Із янголом на плечі» (1997)
«Вірші на зиму» (2006)
«Все поруч» (2010)
У 1992 році у створеному власному видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» видає першу книжку — «Українську абетку». Того ж року виходить третя поетична збірка «Вірші» (Київ, «Український письменник»). У 1994 році у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить перше видання «Улюблених віршів». У 1997 році побачила світ четверта книга поета «Із янголом на плечі» (Київ, поетична аґенція «Княжів»).
З 2008 року Іван Малкович починає видавати в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Зі» «дорослу» літературу. У 2009 році у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить «Дитяча Євангелія» з благословіннями Предстоятелів найбільших традиційних християнських церков в Україні.
Іван Малкович — редактор, упорядник, автор та перекладач кількох десятків книжок для дітей. «Це людина, маніакально віддана ідеї «особливо якісної української книги». (Книжковий огляд, №1, 2002). У 2004, 2008, 2009 рр. входить до «ТОП-100 найвпливовіших людей України» щорічного рейтингу журналу «Кореспондент».
Вірші Івана Малковича перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, литовською, грузинською та іншими мовами.
За тринадцять років роботи «А-БА-БИ...» вийшло майже
70 найменувань книжок загальним тиражем 2 мільйони.
Книги цього видавництва «Снігова королева»,
«Казки туманного Альбіону», «Абетка», «Аліса у країні
чудес», «Вінні-Пух», «Тореадори з Васюківки» справжні
витвори поліграфічного мистецтва.
Ось як написав про нього Дмитро Павличко: «...Він має музичну освіту, що благодатно відбивається на його творах. Літературними вчителями цього автора можна назвати Євгена Плужника та Богдана-Ігора Антонича. Але, приглянувшись уважніше до його поезії, побачимо, що в нього є третій і, можливо, найголовніший наставник— Павло Тичина. Вчитися для Івана Малковича — як, зрештою, для кожного справжнього митця — не значить наслідувати у письмі, а бути подібним лише у світовідчуванні, в жаданні певної естетичної досконалості... Але ж це поет, цілком своєрідний, справдешній. Його варто знати вже хоч би за те, що він в жодному слові своєму не покривив почуттям, що він дуже цільний у тому настрої, котрий можемо назвати уболіванням за добротою, лагідністю життя, що він у кожному образі являє свіжість і вишуканість...»
Іван Малкович |
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonid-volodimirovich-pozen-.html | "Леонід Володимирович Позен " | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/e5e4b29b4312a2b455939e4532c260be.pptx | files/e5e4b29b4312a2b455939e4532c260be.pptx | Леонід Володимирович Позен
Біографія
народився 1849 року у селі Оболонь на Полтавщині;
навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету;
помер 1921 року у Петрограді;
похований на Смоленському кладовищі.
Роботи Леоніда Позена
Пам’ятник І.Котляревському
Пам’ятник Миколі Гоголю
“Запорожець у розвідці”
“Копчик”
Із життя скульптора…
Був він вищий середнього зросту, дуже стрункий, і хоча було йому під 60 років, виглядав значно молодшим.Вдягався буденно: юхтові чоботи, простенькі, у смужку штани, ситцева сорочка, підв’язана вузеньким паском.
У рідному домі скульптор завжди займав одну кімнату з трьома вікнами на захід.
Твори Позена подобаються усім,
бо вони талановиті, сповнені
справжньої художності й правди.
Стасов В.
Дякую за увагу! Підготувала учениця 10 класу Болюбаш Ірина |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pavlo-grigorovich-tichina-.html | Павло Григорович Тичина( 1891 – 1967 ) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/a678e6780ce24cd049ccf3fe31bc4b35.ppt | files/a678e6780ce24cd049ccf3fe31bc4b35.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonov-da.html | Леонов Д.А. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/d8c53f95485a6fcd4fe69ecad5f7840c.ppt | files/d8c53f95485a6fcd4fe69ecad5f7840c.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master subtitle style |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ruzvelt-roosevelt-franklin-delano.html | Рузвельт (Roosevelt) Франклін Делано | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/7b8ba8bd14e7e9d38b2686d6590cb732.ppt | files/7b8ba8bd14e7e9d38b2686d6590cb732.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/sergiy-pavlovich-korolov.html | Сергій Павлович Корольов | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/64a5646cb59bbdc16bc6ff4c34556ea9.ppt | files/64a5646cb59bbdc16bc6ff4c34556ea9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/sharl-de-goll.html | Шарль де Голль | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/349c051e10e2d79e9b340659163a1b5e.pptx | files/349c051e10e2d79e9b340659163a1b5e.pptx | Шарль де Голль
Виконав: учень 11-А класу Варлан Костянтин
Перевірила: Юшко Юлія Вікторівна
План
1)Біографія. Початок Кар’ери
2)Перша світова війна
3)1920-і роки. Сім'я
4) Військовий теоретик
5) Друга світова війна і лідер Опору
6) Шарль де Голль в період Четвертой республіки
7) П’ята республіка
8)Висновок
Біографія
Шарль де Голль ( Gaulle ) ( 1890-1970 ) - французький політичний і державний діяч , засновник і перший президент ( 1959-1969 ) П'ятої республіки. У 1940 році заснував у Лондоні патріотичний рух «Вільна Франція » (з 1942 « борців Франція » ) , який долучився до антигітлерівської коаліції ; в 1941 став керівником Французького національного комітету , в 1943 - Французького комітету національного визволення , створеного в Алжирі . У 1944 - січні 1946 де Голль - глава Тимчасового уряду Франції . Після війни засновник і керівник партії «Об'єднання французького народу». У 1958 році прем'єр -міністр Франції ..
Дитинство. Початок Кар’єри
Шарль де Голль народився 22 листопада 1890 року в місті Ліллі. Його батько викладав філософію та літературу в паризькому коледжі єзуїтів. Батьки своїх п'ятьох дітей виховували в дусі католицизму та патріотизму. З дитинства дуже любив читати, захоплювався історією та військовою справою. Але все ж він мріяв стати письменником.
Після року підготовчих навчань у паризькому коледжі Станісля у 1901 році його зарахували до Спеціальної військової школи в Сен-Сірі як піхотинця. У 1912 році у званні молодшого лейтенанта закінчив Сен-Сір із відмінною атестацією. Продовжив освіту у Вищій військовій школі в Парижі.
Перша світова війна
. 15 серпня у Дінані він отримує перше поранення, після якого повертається до війни лише у жовтні. 10 березня 1915 року поранений удруге у битві при Мениль-ле-Юрлю, а при поверненні отримує статус капітана і командира роти. У Верденській битві при селі Дуомон в 1916 році він поранений утретє. Залишаючи поле битви, він, вже нібито посмертно, отримує шану від армії. Проте де Голль не помирає, а потрапляє в полон до німців
З початку Першої світової війни 12 серпня 1914 року лейтенант де Голль бере участь у війні у складі 5-ої армії Шарля Ланрезака, розташованій на північному сході.
. Шарль де Голль робить п'ять невдалих спроб втекти. Разом з ним в полоні був М. М. Тухачевський, у майбутньому маршал Червоної Армії, з яким де Голль спілкується на воєнно-теоретичні теми.
Сім’я
З 1919 по 1921 рік де Голль знаходиться в Польщі, де викладає теорію тактики в колишньому училищі імператорської гвардії в Рембертові біля Варшави, а в липні—серпні 1920 року нетривалий час воює на фронті радянсько-польської війни; у 1919—1921 в чині майора. Відхиливши пропозицію про постійне місце у Війську Польському і повернувшись на батьківщину, він 6 квітня 1921 одружується на Івонні Вандру, а 28 грудня 1922 року в них народжується син Філіпп, названий на честь маршала Філіппа Петена. Де Голль викладає у військових училищах Сен-Сіра, а у 1922 йому дозволили викладати у Вищій військовій школі. 15 травня народжується дочка Елізабет.
Військовий теоретик
.Його роботи того часу: «За професійну армію», «На вістрі шпаги», «Франція та її армія» та інші. В них ідеться про необхідність розвитку танкових військ, його роботи подібні до робіт німецького теоретика Гудеріана.
У 1930-і роки підполковник, а згодом полковник де Голль стає значним військовим теоретиком.
На жаль, книги де Голля не зацікавили французьких головнокомандувачів
Друга світова війна
До початку Другої світової війни де Голль мав чин полковника. 14 травня 1940 року йому доручили командування 4-м полком (5000 солдатів і 85 танків). З 1 червня він одночасно виконував обов'язки бригадного генерала, але офіційно його не встигли утвердити, і після війни він отримував пенсію від Четвертої республіки як полковник. 6 червня прем'єр-міністр Поль Рейно призначив де Голля заступником міністра закордонних справ на період війни. На цій посаді генерал не прийняв умови перемир'я, а 17 червня, після переходу влади до Петена, емігрував до Британії.
Саме цей момент став переломним у біографії де Голля. У «Мемуарах надії» він пише: «18 червня 1940 року, відгукуючись на заклики своєї Батьківщини, позбавлений будь-якого шансу на порятунок своєї душі і честі, де Голль, один, нікому не відомий, мав взяти на себе відповідальність за Францію».
Друга світова війна
Спочатку йому довелось зіткнутися з чималими труднощами. «Спочатку я був ніким… У Франції — нікого, хто міг би за мене ручатися, і не був відомим у країні. За кордоном — ніякої довіри до мене і жодного виправдання моїй діяльності». Формування «Вільної Франції» було затяжним. Але хто знає, щоб було б, як би за нього не поручився прем'єр-міністр Британії Вінстон Черчілль. Саме прагнення Черчілля створити альтернативу вішістським капітулянтам привело його до того, що він визнав де Голля «главою всіх вільних французів» (28 червня 1940 року).
Великим успіхом «Вільної Франції» стало встановлення безпосередніх контактів з СРСР 22 червня 1941 року. За 1941—1942 роки розросталася мережа партизанських організацій в окупованій Франції. З жовтня 1941, після перших масових розстрілів заручників німцями, де Голль закликає французів до загального страйку і до масових акцій непокори.
Четверта республіка
Згідно Конституції 1946 роки, реальна влада в країні належала не президенту республіки ( як пропонував де Голль ) , а Національним зборам . У 1947 де Голль знову включився в політичне життя Франції . Він заснував Об'єднання французького народу.
Головною метою РПФ стала боротьба за скасування Конституції 1946 року і завоювання влади парламентським шляхом для встановлення нового політичного режиму в дусі ідей де Голля.)
Четверта республіка
Спочатку РПФ мало великий успіх. У його ряди вступив 1 млн. чоловік. Але домогтися своєї мети голлістом не вдалося. У 1953 році де Голль розпустив РПФ і віддалився від політичної діяльності.)
У цей період голлізм остаточно оформився як ідейно -політична течія (ідеї держави і « національної величі » Франції , соціальна політика
П‘ята республіка
Алжирська криза 1958 (боротьба Алжиру за незалежність) проклав де Голлю дорогу до влади. Під його безпосереднім керівництвом була розроблена Конституція 1958 року народження, яка значно розширила прерогативи президента країни (виконавчої влади) за рахунок парламенту.
Так почала свою історію існуюча і понині П'ята республіка. Шарль де Голль був обраний її першим президентом на семирічний термін.
П‘ята республіка
Зовнішню політику Шарль де Голль прагнув здійснювати в руслі своєї ідеї « національної величі » Франції . Він наполягав на рівноправності Франції , США і Великобританії в рамках НАТО. Не добившись успіху , президент в 1966 вивів Францію з військової організації НАТО. У відносинах з ФРН де Голлю вдалося досягти помітних результатів . У 1963 році був підписаний франко- німецький договір про співпрацю. Де Голль одним з перших висунув ідею «єдиної Європи». Він мислив її як «Європу батьківщин » , в якій кожна країна зберігала б свою політичну самостійність і національну самобутність. Де Голль був прихильником ідеї розрядки міжнародної напруженості . Він направив свою країну на шлях співпраці з СРСР , Китаєм і країнами третього світу
Висновок
Після відставки та смерті де Голля всесвітня непопулярність залишилась у минулому, його визнають перш за все як значну історичну постать, національного лідера, такого, як Наполеон І. Хоча більшість французів згадують його як генерала де Голля. Неприязнь до цієї постаті виникає хіба що у лівих.
Партія «Об'єднаних на підтримку республіки», створена де Голлем, після низки реорганізацій залишається впливовою силою у Франції. Ця партія зараз називається «Союз за президентську більшість» (UMP), яку зараз представляє президент Франції Ніколя Саркозі.
Шарль де Голль — людина, яка уособлювала стару колоніальну систему, свого часу дала свободу найбільшій колонії; людина, яка починала блискучу кар'єру у відомстві зрадника Петена, згодом викреслила зі сторінок історії режим Віші та провела блискучі демократичні перетворення; людина, яка зробила все, аби на чолі Франції не стали союзники, власною рукою ввела Париж до клубу ЄС і поклала початок грошовій реформі . Де Голль став своєрідним живим містком між старою і новою Францією. «Держава, гідна величі Франції, не має друзів», «Союзники — це іноземці, завтра вони можуть стати ворогами», «Війна — проти наших ворогів. Мир — проти наших друзів».
Використана Література
Ш. де Голль. Військові мемуари. Т. 1. Призыв. Т. 2. Единство. М., «Изд-во иностранной литературы», 1957, 1960; перевидання з доданим вперше перекладеним російською третім томом (див. нижче), М., «АСТ», 2003: ISBN 5-17-016112-3 (том 1), ISBN 5-17-016113-1 (том 2).
Ш. де Голль. Військові мемуари. Т. 3. Спасение. М., «АСТ», 2003, ISBN 5-271-07345-9
Ш. де Голль. Мемуари надії. «Новая и новейшая история», 1993, № 5
Н. Н. Молчанов. Генерал де Голль, М., «Международные отношения», 1973, 2-е изд. 1980, 3-е вид. 1988; найновіше перевидання 2003 р. під назвою «Де Голль», ISBN 5-699-02678-9
М. Ц. Арзаканян. Де Голль и голлисты на пути к власти. М., «Высшая Школа», 1990; перевидання 2001 р. під назвою «Генерал де Голль на пути к власти», ISBN 5-89826-075-7.
А. Пейрефит. Таким был де Голль (пер. Божовича В. І.). 2002 ISBN 5-93895-033-3.
М. Ц. Арзаканян. Де Голль (Жизнь замечательных людей). М.: Молодая гвардия, 2007. ISBN 978-5-235-02972-9.
Богдан Логвиненко про Нестора Махна, Шарля де Ґолля, Олеся Бердника, Джохара Дудаєва, Романа Шухевича» / Богдан Логвиненко. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/sharl-de-goll1.html | "Шарль де Голль" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/dec63368cf686c19553f223bb5acc2fd.pptx | files/dec63368cf686c19553f223bb5acc2fd.pptx | Шарль де Голль (22 листопада 1890 — 9 листопада 1970)
Я вільний француз. Я вірю в Бога і в майбутнє моєї батьківщини. Я не належу нікому. Я маю місію, одну тільки місію — боротися далі за звільнення моєї батьківщини. Урочисто присягаюся, що не належу до жодної політичної сили, не підтримую жодного політика, ким би він не був — чи то центристом, чи то консерватором, чи то лівим. Я маю лише одну мету: звільнити Францію.
— Шарль Андре Жозеф Марі де Голль, З «Єгипетського щоденника», 20 квітня 1941 року
Шарль де Голль ( 1890-1970 рр.) – один з найбільших політичних і державних діячів Франції, народився 22.11.1890 року у місті Ліллє. Його батько викладав філософію і літературу в паризькому коледжі єзуїтів. Батьки своїх п’ятьох дітей виховували в дусі католицизму і патріотизму.
1901 року де Голль розпочав навчання в коледжі, а 1909 р. поступив до військового училища Сен-Сир. У званні молодшого лейтенанта закінчив Сен-Сир із відмінною атестацією. Продовжив освіту у Вищій військовій школі в Парижі.
Учасник Першої світової війни, яку закінчив у званні капітана. Після завершення навчання 1925 року переходить на роботу до кабінету маршала Петена. 1937 р. йому присвоюють звання полковника й призначають командиром танкового полку в місті Мец. 1940 р. надають звання бригадного генерала та призначають заступником військового міністра.
Під час Другої світової війни де Голль у Лондоні заснував патріотичну організацію “Вільна Франція” ( з 1942 р. “Змагаюча Франція” ), яка примкнула до антигітлерівської коаліції.
У 1944 –1946 рр. – голова Тимчасового уряду Франції.
З 1947 р. керував діяльністю заснованої ним політичної партії “Об’єднання французького народу” ( ОФН ). У 1958 р. глава уряду Франції.
21 грудня 1958 р. обраний президентом Французької Республіки. 1965 р. переобраний на повторний термін. Після поразки на референдумі 28 квітня 1969 р. добровільно пішов у відставку.
«Вільна Франція» (фр. «La France libre»)
— офіційна назва (до липня 1942) сформованого під час Другої світової війни руху, що ставив на меті боротьбу за звільнення Франції від німецької окупації та режиму Віші.
У липні 1942 року організація змінила назву на «Франція, що бореться». Координаційний центр руху розташовувався в Лондоні.
У 1944 році брала участь у операції «Нептун»
Внутрішня політика
Тимчасовий уряд прагнув поліпшити економічне становище країни. У 1944 – 1945 рр. було націоналізовано ряд вугільних шахт, заводи авіаційних компаній, автомобільної фірми “Рено”, окремі значні фірми, підприємства енергетики, морський транспорт, Французький банк і чотири найбільших кредитних банки. Збільшувалась зарплата робітникам і службовцям, пенсії ветеранам війни, скасовувалися податки на зарплату малооплачуваних робітників. Колабораціоністи ( особи, які співробітничали з фашистами ) виганялися з державного апарату. Корінне населення колоній допускалося до адміністративних посад у себе на батьківщині; деякі його представники могли обиратися до французького парламенту.
Дії Тимчасового уряду де Голля в 1944-1946 рр. сприяли відродженню французької держави в нових історичних умовах.
Однією з першочергових проблем повоєнної Франції було питання про новий конституційний устрій. Його мали вирішити Установчі збори, вибори до яких було призначено на 21 жовтня 1945 р. Одночасно в країні проходив референдум, який мав на меті визначити статус і повноваження майбутнього парламенту, а також виявити ставлення до політичної системи Третьої республіки. Референдум відкрив ідею повернення до Третьої республіки.
13 листопада 1945 р. Установчі збори знову обрали генерала де Голля главою Тимчасового уряду. У грудні уряд представив на обговорення бюджет на 1946 р. Депутати-соціалісти запропонували скоротити на 20 % військові витрати. Їх підтримали комуністи. Генерал рішуче протестував, він був переконаний у нездатності коаліційного уряду справитися з труднощами економічного й міжнародного порядку, які очікували країну. 20 січня 1946 р. він зробив заяву про відставку. Главою уряду було призначено соціаліста Ф. Гуена. До уряду увійшли сім соціалістів, шість комуністів, шість католиків. У Франції розпочався період правління трьохпалатного блоку.
“Народно-Республіканський рух” спільно з іншими партіями Установчих зборів розробили проект, який у вересні 1946 р. Установчі збори прийняли як новий проект конституції. Його було схвалено в результаті референдуму, що відбувся 13 жовтня.
За новою конституцією парламент поділявся на дві палати – Національні збори і Раду республіки. В руках першої палати була, власно кажучи, зосереджена вся влада. Вона приймала закони і контролювала діяльність уряду. Президентові республіки, якого обрали на сім років, надавалися другорядні функції. 24 грудня 1946 р. нова конституція набрала сили.
16 січня 1947 р. відбулися вибори президента Французької республіки. Ним став правий соціаліст Венсан Оріоль. Так розпочала своє існування Четверта республіка.
Четвертій республіці дісталася дуже складна “економічна спадщина”. Першому урядові на чолі з соціалістом Полем Рамадьє були потрібні великі капіталовкладення для пожвавлення економіки. За умов їхнього дефіциту уряд Четвертої республіки провадив політику “програмування економічного розвитку”, що передбачало надання кредитів, податкових пільг, державних замовлень тощо. Щодо приватного капіталу програмування мало рекомендуючий характер.
Як наслідок прискорилися темпи економічного розвитку країни. 1948 р. промисловість перевершила довоєнний рівень, а в 1958 р. випуск промислової продукції зріс у 2,5 рази порівняно з довоєнним рівнем. У сільському господарстві цей рівень було досягнуто в 1950 р. Вже 1947 р. уряд схвалив перший план модернізації і реконструкції економіки, а з 1954 р. – другий. Виникли нові галузі промисловості – атомна, електронна, хімічна, нафтодобувна й нафтопереробна.
У квітні 1947 р. з ініціативи де Голля виникла нова партія “Об’єднання французького народу” ( РПФ ). Генерал кинув виклик Четвертій республіці, вирішив стати на шлях відкритої боротьби за втілення в життя своїх ідей. РПФ не мало програми – її заміняли “ударні ідеї”. Головна полягала у вимозі скасування конституції 1946 р. і встановленні сильної, незалежної від партій виконавчої влади країни.
У 1951-1956 рр. у Франції при владі були правоцентристські уряди ( МРП, радикали, “незалежні”). Всього за час існування Четвертої республіки змінилося 25 кабінетів міністрів.
У травні 1958 р., коли криза в Алжирі досягла апогею, генерал передав до друку декларацію, в якій говорилося, що він готовий взяти на себе владу в разі надання йому особливих повноважень.
1 червня 1958 р. більшість Національних зборів затвердила де Голля главою уряду. 2 червня де Голль одержав надзвичайні повноваження і розпустив Національні збори. Четверта Республіка назавжди пішла в історію.
Нова конституція Франції, прийнята 28 вересня 1958 р., значно звузила повноваження парламенту і значно розширила права президента. Глава держави практично одержав можливість одноосібно визначати внутрішню і зовнішню політику країни. 21 грудня 1958 р. президентом Французької республіки було обрано Шарля де Голля, прем’єр - міністром став М.Дебре ( 1959-1962 рр.).
Режим П’ятої республіки вирізнявся посиленням втручання держави в сферу економіки і соціальних відносин. У 60-ті роки практично зник зовнішньоторговельний дефіцит.
зовнішня політика
У зовнішній політиці де Голль мав на меті три основних завдання:
відродити велич Франції,
зміцнити її незалежність і самостійність,
послабити вплив США в Європі.
Негативно ставлячись до комуністичного режиму, він пішов на зближення із СРСР, що створив противагу США. 1966 р. президент заявив про вихід Франції з військової організації НАТО при збереженні участі в політичних структурах Південно – Атлантичного блоку. Де Голль приділяв першорядну увагу модернізації збройних сил, їхньому оснащенню сучасною зброєю. Франція створила атомну бомбу, атомні підводні човни, балістичні ракети. Президент заперечував проти перетворення ЄЕС на національну організацію й наполягав на створенні “Європи батьківщин”, виступав проти приєднання до ЄЕС Великої Британії, вважаючи її провідником впливу США в Європі. Здійснюючи курс на зближення з ФРН, він залишався принциповим і послідовним противником неофашистських і реванфашистських тенденцій.
Висновок:
За роки правління де Голля виробництво значно зросло, тоді як реальна заробітна плата зростала повільніше. У зв’язку з перебудовою промисловості збільшилась кількість безробітних. Постійно зростали податки. До 1968 р. усі категорії населення були незадоволені соціально-економічною політикою уряду. У травні – червні 1968 р. політична криза в країні вилилася в гостру сутичку робітничого класу, демократичних сил з силами урядових військ. Початок подіям поклали студентські виступи.
Прем’єр – міністр Ж.Помпіду вирішив піти на поступки. Він розпочав переговори з профспілками і підприємцями. Але становище залишалося напруженим. 30 травня де Голль виступив із промовою по радіо і телебаченню, в якій стверджував, що над Францією нависла погроза комуністичної диктатури, і оголосив про розпуск Національних зборів. Того ж дня у Парижі відбулася маніфестація на знак солідарності з де Голлем.
На виборах, які відбулися в червні 1969 р., президентом було обрано Ж.Помпіду. На президентських виборах 1974 р.(після смерті Ж.Помпіду) президентом було обрано послідовника де Голля Жискар д’Естена.
У міжнародних відносинах Франція проголосила курс на прискорення політичного об’єднання Європи, поліпшувалися відносини із США, тривало співробітництво з СРСР. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pavlo-grigorovich-tichina.html | Павло Григорович Тичина | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/f4ddbb495aa4d4a05e41ffe78bffea49.ppt | files/f4ddbb495aa4d4a05e41ffe78bffea49.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/sergiy-pavlovich-korolov-zhittepis.html | Сергій Павлович Корольов : життєпис | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/0d55cda3b63489d58ce76574c4f08643.ppt | files/0d55cda3b63489d58ce76574c4f08643.ppt |
Subsets and Splits
No saved queries yet
Save your SQL queries to embed, download, and access them later. Queries will appear here once saved.