url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biografiya/macuo-baso.html | Мацуо Басьо | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/7a8a91f460f0233db09b210a35a73bd6.pptx | files/7a8a91f460f0233db09b210a35a73bd6.pptx | Мацуо басьо
японський поет періоду Едо. Традиційно вважається одним з найвизначніших поетів хайку, а також найвідомішим поетом Японії періоду Едо.
Басьо почав писати поезію у ранньому віці і після самоінтеграції у інтелектуальний зміст епохи Едо, він став добре відомим за межами Японії. Поет заробляв собі на життя вчителюванням, але відсторонювався від міського громадського життя та літературних кіл, і був схильний часто подорожувати Японією
Місце в провінції Іґа, в якому, як вважається, народився Басьо
Мацуо Басьо народився 1644 року в кварталі Акасака містечка Уено провінції Іґа. Окрім Басьо родина мала 5 дітей. Після смерті батька в 1656 році останній став головою роду.
За переказами, Басьо розпочав складати вірші на службі. Він підписувався своїм дорослим ім'ям «Мунефуса». Перші юнацькі вірші Басьо були складені 1662 року й опубліковані в Кіото двома роками поспіль.
Повернувшись в Едо, взимку 1691 року, Басьо поселився у своїй третій «банановій хатинці», також спорудженій за сприянням його учнів. Однак на цей раз він був не самотній, а взяв з собою племінника і його подругу, які щойно оговталася від хвороби.
Перебуваючи в постійному неспокої він писав одному своєму другові, що «стурбований іншим, я не маю спокою». Останній раз Басьо залишив Едо влітку 1694 року проводячи час в Уено та Кіото до свого прибуття в Осаку. Там він помер від шлункового захворювання в оточенні своїх учнів.
На честь Мацуо Басьо названо кратер на Меркурії. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/levitan-isaak-illich.html | "Левітан Ісаак Ілліч" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/36a26c7ed254ce5236f06e7dabfff558.ppt | files/36a26c7ed254ce5236f06e7dabfff558.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vasil-stus.html | Василь Стус | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/ad718aeda05bee43b75f68bff2fbb3c1.ppt | files/ad718aeda05bee43b75f68bff2fbb3c1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/viktor-andriyovich-yuschenko.html | Віктор Андрійович Ющенко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/e376eb26ca9ae10a48edb0b88904696d.ppt | files/e376eb26ca9ae10a48edb0b88904696d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vidomosti-pro-svit-ditinstva-t-shevchenka.html | Відомості про світ дитинства Т. Шевченка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/6a60bf54c53e10972fcb2b470291f0ad.ppt | files/6a60bf54c53e10972fcb2b470291f0ad.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-karpenkokariy0.html | Іван Карпенко-Карий | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/177d208c7426bb8dcfb8a8ffc3cb604d.ppt | files/177d208c7426bb8dcfb8a8ffc3cb604d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vasil-simonenko.html | Василь Симоненко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/3136ef5be9d8122b25f9b217eadf3049.ppt | files/3136ef5be9d8122b25f9b217eadf3049.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/lui-armstrong1.html | "Луї Армстронг" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/2e82468e6be71d634de039ee963affd5.pptx | files/2e82468e6be71d634de039ee963affd5.pptx | Луї Армстронг
Виконала: Палієнко Яна
Біографія
Дитинство
Луї, як називали його на креольський манер, народився в найбіднішому негритянському районі Нового Орлеана. Ріс у неблагополучній сім'ї (мати — праля, батько — робітник-поденник). Його батько рано покинув сім'ю, і хлопчика разом з молодшою сестрою Беатрис віддали на виховання бабусі Джозефіна, яка ще пам'ятала часи рабства.
Через деякий час мати Армстронга, Мейенн, забрала Луї і надалі виховувала його сама (хоча належної уваги йому ніколи не приділяла). Вони жили в Сторивилля, районі, відомому своїми вільними мораллю, а також барами, клубами, танцзалами і публічними будинками. Армстронг з дитинства працював, розвозив вугілля, продавав газети тощо.
Семирічного хлопчика пошкодувала і пригріла у себе єврейська сім'я Карнофскі, що нещодавно іммігрували до Америки з Литви. Спочатку вони просто давали йому «роботу» по дому, щоб підгодувати вічно голодну дитину. Потім він став залишатися ночувати в будинку євреїв, де вперше в житті з ним поводилися з добротою і ласкою.
Коли він лягав спати, пані Карнофскі співала йому російську колискову, і він підспівував їй. Пізніше він навчився співати і грати безліч російських і єврейських пісень. Згодом хлопчик фактично став прийомним сином у цій родині. Карнофскі дали йому гроші на купівлю його першої труби; як водиться в єврейських сім'ях, вони щиро захоплювалися його музичним талантом.
Пізніше, коли він став професійним музикантом і композитором, він використовував єврейські мелодії, в таких, наприклад, композиціях, як St. James Infirmary and Go Down, Moses. У пам'ять про них він до кінця життя носив Зірку Давида і розповідав, що саме у цієї сім'ї він навчився «how to live — real life and determination.»
Початок музичної діяльності
Армстронг рано почав співати в невеликому вуличному вокальному ансамблі, грав на барабанах і за кілька років натренував свій слух. Першу музичну освіту він здобув у виправному таборі-інтернаті «Уейф'с Хоум» для кольорових підлітків у 1913, куди потрапив за випадковий пустотливий вчинок — стрільбу з пістолета на вулиці в Новий рік (пістолет був викрадений ним у полісмена — одного з клієнтів матері).
На час закінчення терміну Луї вже вирішив стати музикантом. Звільнившись, він почав ходити по клубах і грати на позичених інструментах у місцевих оркестрах. Його взяв під своє заступництво Кінг Олівер, що вважався тоді найкращим корнетистом міста і якого сам Луї Армстронг вважав своїм справжнім вчителем.
Після від'їзду Олівера в Чикаго в 1918 Армстронга взяв у свій ансамбль вельми авторитетний тромбоніст Кід Орі. Луї епізодично починає виступати в ансамблі «Tuxedo Brass Band» Оскара «Папи» Селестина, де грали тоді такі музиканти як Пол Домінгес, Затті Сінглтон, Альберт Ніколз, Барні Бігард і Луїс Рассел. Бере участь у джазових парадах по вулицях рідного міста
За ним, поступово, в середовищі музикантів закріплюється прізвисько Сачмо — скорочення від англійського Satchel Mouth.
Професійна мистецька діяльність
У 1922 році Оліверу знадобився другий корнетист, і він запрошує Армстронга в Чикаго грати в «Лінкольн Гарденс» (ресторан на 700 місць) у своєму оркестрі «Creole Jazz Band».
У 1924 він удруге одружується (першою його дружиною була повія, креолка Дейзі Паркер з Нового Орлеана) на піаністці ансамблю, Ліл Хардін, і за наполяганням своєї дружини починає самостійну кар'єру.
У 1926 Луї — соліст оркестру Керролла Діккерсона. У той же час Армстронг відмовляється від корнета і повністю переходить на трубу, що любиться йому яскравішим звучанням. Виступає в дуетах з піаністом Ерлом Хайнсом і починає співати у манері «скет» (вперше це відбувається при записі п'єси «Heebie Jeebies»), отримуючи величезний успіх у слухачів.
Найбільш значні й революційні записи зроблені Армстронгом у 1927 і 1928 роках: відомі як «Louis Armstrong and His Hot Fives». Ці записи стали зразком для наступаючої «ери свінгу». Аж до кінця 1940-х Армстронг залишався імпровізатором, мав найбільш імітаторів серед усіх джазових музикантів.
У 1936 в Нью-Йорку виходить його автобіографічна книга «Swing That Music». Потім настають проблеми зі здоров'ям: переносить кілька операцій, пов'язаних з лікуванням травми верхньої губи (деформація і розрив тканин з-за надмірного тиску мундштука і неправильного амбушюра), а також операцію на голосових зв'язках (з її допомогою Армстронг намагається позбутися від хрипкого тембру голосу, цінність якого для його неповторною виконавської манери він усвідомлює лише згодом).
У 1938 Луї Армстронг одружується четвертий (і востанній) раз на танцівниці Люсіль Вілсон, з якою він проживе мирно і щасливо до кінця своїх днів.
У 1947 Джо Глейзер, його менеджер, збирає для Армстронга ансамбль «All Stars» (англ. «Усі зірки»). Спочатку це дійсно був оркестр всіх зірок — у нього тоді входили окрім Луї Армстронга (труба, вокал) Ерл Хайнс (фортепіано), Джек Тігарден (тромбон), Барні Бігард (кларнет), Бад Фрімен (тенор-саксофон), Сід Кетлетт (ударні) та інші знамениті майстри джазу.
Класичною стала зроблена їм і Еллою Фіцджеральд в 1950-ті роки запис опери Гершвіна «Поргі і Бесс». У зеніті слави Армстронгом записана пісня «Хелло Доллі!» англ. «Hello, Dolly!»; пісня входила в репертуар багатьох виконавців-знаменитостей, проте Армстронг з них найвідоміший.
Останнім хітом Армстронга стала пісня «What а Wonderful World».
У 1954 він пише другу автобіографічну книгу «Satchmo. My Life in New Orleans».
У 1959 Армстронг переніс інфаркт і з цього моменту здоров'я вже не дозволяло йому виступати в повній мірі, проте він ніколи не припиняв концертні виступи. У 1960-і рр.. Армстронг працює частіше як вокаліста, записуючи як нові версії традиційних композицій у стилі госпел («Go Down Moses»), так і нові пісні (наприклад, тема до фільму" На секретній службі Її Величності", «We Have All the Time in the World»).
Творчий та життєвий фінал
В кінці 60-х років здоров'я артиста стало різко погіршуватися, але він продовжує працювати. 10 лютого 1971 він востаннє грав і співав в телешоу зі своїм старим партнером по сцені Бінгом Кросбі. У березні Сачмо і його «All Stars» ще два тижні виступали в «Уолдорф Асторія» в Нью-Йорку. Але черговий серцевий напад знову змусив його лягти в лікарню, де він пробув два місяці. 5 липня 1971 Армстронг просить зібрати його оркестр для репетиції. 6 липня 1971 найбільший джазмен йде з життя. Серцева недостатність призвела до відмови нирок.
Смерть Армстронга викликала справжній потік самих щирих і глибоких співчуттів. Багато газет не тільки в США, але і в інших країнах (у тому числі і радянська газета „ Известия «) помістили на першій смузі повідомлення про його смерть. Похорон відбувся дуже урочисто і транслювалися по телебаченню на всю країну. 8 липня тіло було виставлено для урочистого прощання в навчальному манежі Національної гвардії, наданому для цих цілей за особистим розпорядженням президента США
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/vasil-stefanik-.html | Василь Стефаник (1871-1936) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/2e8fc9a573633d775b02c6af4e2d0c5f.ppt | files/2e8fc9a573633d775b02c6af4e2d0c5f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/igor-parasyuk.html | Ігор Парасюк | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/165ccc394fec94ae03bdf6f1b99c79ad.ppt | files/165ccc394fec94ae03bdf6f1b99c79ad.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/marina-cvetaeva.html | Марина Цветаева | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/5d2842d89a201fb799fb4047e5feada7.ppt | files/5d2842d89a201fb799fb4047e5feada7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/viktor-glushkov.html | Віктор Глушков | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/c3fdf39c7b35fc085bb8e985d8e5795d.ppt | files/c3fdf39c7b35fc085bb8e985d8e5795d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/demosfen.html | "Демосфен" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/df2274117c75b742ecbb116e329f9f7e.pptx | files/df2274117c75b742ecbb116e329f9f7e.pptx |
Демосфен
Загальні відомості
Демосфе́н (384 — 322 до н. е.) — давньогрецький оратор, логограф, полі-тичний діяч. Зараховується до канону 10 ораторів, визнаний найвидатнішим представником грецької риторики, блискучим стилістом і видатним політиком. Із 351 до н. е. лідер антимакедонського угруповання. Закликав греків до боротьби проти царя Македонії Філіппа ІІ, домігся створення антимакедонської коаліції грецьких полісів, яка не привела до успіху, і в 338 до н. е. установилося правління Македонії в Греції. Після смерті Александра Македонського організував повстання, що не мало успіху, і, щоб не потрапити до рук македонців, отруївся.
У класичній давньогрецькій риториці Демосфен (384—322 рр. до н. е.) став вершинною постаттю—її символом. Цьому сприяло те, що більшого патріота й захисника серед ораторів, як Демосфен, Давня Греція не знала. З одного боку, саме це патріотичне почуття надихало його досягти вершин в ораторському мистецтві, а з другого — особиста незавидна доля. Хворобливий хлопець-сирота, якого розорили нахабні опікуни, дійшовши повноліття, почав відстоювати свої права на спадкове майно, а для цього брав уроки у вже відомого оратора у спадкових справах Ісея і виграв процес.
Набравшись у такий спосіб певного ораторського досвіду, Демосфен став логографом. Проте у виступах перед великою публікою зазнав невдач. Погана дикція, нервовий тік плечей, часте дихання не подобалися слухачам. Плутарх цю історію Демосфена описав так. У розпачі після поразки, закрившись плащем, ішов Демосфен додому, його проводив вірний приятель актор Сатир. І Демосфен йому поскаржився, що віддає всі сили красномовству, але публіка шанує не його, а якихось п'яниць, що не сходять з підмостків. Сатир попросив Демосфена прочитати щось з Евріпіда або Софокла.
Демосфен виконав прохання. Цей самий текст прочитав і Сатир, але з іншим настроєм, і Демосфен зрозумів, у чому програвав. Треба думати, як подати, зіграти промову, бо самі собою вправи успіху не принесуть. Демосфен облаштував у підземеллі кімнату для занять і щоденно вчився там акторській грі, вдосконалював дикцію, змінював голос. Все життя підпорядковував меті стати прекрасним оратором. Заради цієї мети аналізував бесіди, зустрічі, розмови, виступи інших ораторів.
Запам'ятавши чужу гарну промову, намагався розкласти в ній всі ходи міркувань, доказів і спростувань, потім шукав інший шлях, свій, виразити цю саму думку. Оскільки в Афінах навіть судовому ораторові доводилося виступати на площі перед тисячами суддів-слухачів, а Демосфен мріяв бути політичним оратором і виступати перед Народними зборами, де ще більше слухачів, то він почав фізично загартовуватися, тренувати дихання і голос: піднімався в гори, читаючи вірші, набравши в рот камінців, перекрикував шум моря, відпрацьовував жести й міміку. Щоб позбавитися нервового посмикування лівого плеча, підвішував над ним меч.
І, нарешті, таки зробив з себе прекрасного оратора. Такі тренування привчили Демосфена завжди готуватися до промови. Він не виступав без попереднього обдумування промови, і через це над ним піджартовували. Демосфен же доводив, що істинний прихильник демократії повинен готуватися до промови, бо це знак поваги до народу, віра в силу слова. Тільки прихильники олігархії покладаються на силу рук, а не слів. Скромному і працьовитому Демосфену було соромно, якщо на світанку хтось ставав до роботи раніше за нього. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/igor-fedorovich-stravinskiy.html | "Ігор Федорович Стравінський" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/26e4c1bd15fce74c4471d880b4e4a5a9.pptx | files/26e4c1bd15fce74c4471d880b4e4a5a9.pptx | Ігор Федорович Стравінський
Ігор Федорович Стравінський народився 17 червня 1882 року в Оранієнбаумі, в сім'ї відомого співака, соліста Маріїнського театру, Федора Гнатовича Стравінського, дворянина польського походження. Як було прийнято тоді у таких сім'ях, Ігор отримав типове дворянське виховання. Хлопчик рано почав грати на роялі, імпровізувати, читати клавіри і навіть партитури. У Петербурзі маленький Ігор відвідував вистави за участю батька. Опери "Життя за царя» Глінки і «Юдіф» Сєрова назавжди залишилися для нього найсильнішими враженнями дитинства. У 1892 році на ювілейній постановці «Руслана і Людмили» йому судилося побачити Чайковського, музика якого вже тоді захоплювала майбутнього композитора.
Влітку 1902 року студент Ігор Стравінський знайомиться з батьком однокурсника по університету Миколою Андрійовичем Римським-Корсаковим. Це знайомство багато дало Стравінському. Він отримав безцінні уроки композиції, наполегливості і дисциплінованості в роботі. П'ять років Римський-Корсаков - незаперечний моральний авторитет для Стравінського, аж до того моменту, коли вислана для перегляду вчителю партитура «Фейєрверку» не застала адресата в живих.
Ще юнаком Стравінський став учасником «Вечорів сучасної музики" і зблизився з діячами «Світу мистецтва» зокрема з Сергієм Павловичем Дягілєвим, далеким його родичем по материнській лінії. При вирішальному впливі та заступництві Дягілєва, утвердилася блискуча композиторська кар'єра молодого Стравінського. На «Російських сезонах» в Парижі відбулися прем'єри балетів «Жар-птиця» в 1910 році, «Петрушка» у 1911 році і «Весна священна» в 1913 році. Ці твори назавжди затвердили світову славу російського композитора.
Роки першої світової війни Стравінський провів у Швейцарії, потім жив у Франції. Перший його візит в США відбувся в 1925 році. Тут він диригував Американським симфонічним оркестром, до репертуару якого входили найбільш відомі його твори. Потім він приїжджав ще кілька разів до Америки, а перед самим початком Другої світової війни в Європі (1939 р.), переїхав до США назавжди. У 1941 році Стравінський отримав американське підданство. Серед видатних творів, створених ним у США знаходяться оркестрова «Ода», написана в пам'ять дружини Сергія Куссевіцкого, «Симфонія в трьох ритмах», балет «Орфей», «Кантата, заснована на анонімних піснях часів Єлизавети», опера «Кар'єра марнотратника», а також вище досягнення Стравінського - «Реквієм». У 1966 році композитор створив це твір, що володіє істинними художніми прозріннями, твір, який узагальнив багато чого з його попереднього досвіду.
Ігор Федорович Стравінський назавжди покинув цей світ 6 квітня 1971 - за два місяці до свого 86-ліття. З Нью-Йорку його перевезли до Венеції і поховали на місцевому цвинтарі.
«Я не живу ні в минулому, ні в майбутньому. Я - в сьогоденні. Я не знаю, що буде завтра. Для мене існує тільки істина сьогоднішнього дня. Цій істині я покликаний служити і служу їй з повною свідомістю ». Так говорив Стравінський про свою музику
Значну частину своїх творів Стравінський писав на українській землі, а їхні джерела знаходив в українському фольклорі. Райським куточком для своєї творчості І. Стравінський називав містечко Устилуг поблизу Володимира-Волинського. Він приїжджав сюди до родини. Тут зустрів своє кохання, жінку, з якою поєднав свою долю, — Катерину Носенко. Після одруження 1906 року Ігор Стравінський розробив проект, за яким на околиці Устилуга був побудований його власний дім. Разом з братом Гурієм він заклав липову алею, котра й сьогодні милує око відвідувачів музею композитора та вихованців музичної школи, що знаходиться у його будинку.
Щоліта з 1907 до початку Першої світової війни композитор писав свої твори в Устилузі. В Устилузі І. Стравінський написав перший твір — фантазію для оркестру «Феєрверк», якому присвятив півтори місяці напруженої праці. Загалом же в Устилузі він працював над 17 творами, серед яких «Жар-птиця», «Петрушка» і широко відома «Весна священна».
Прем'єра балету «Петрушка» відбулась 13 червня 1911 року в паризькому театрі «Шатле»
Балет «Петрушка»
А.Н. Бенуа. Ескізи до балету І.Ф Стравінського «Петрушка»
Музика була вперше представлена як балет Російського балету Дягілєва в Парижі 25 червня 1910 оркестром під керуванням Габріеля П'єрне.
Балет «Жар -птиця»
Прем'єра балету відбулася 29 травня 1913 року в Театрі Єлисейських полів в Парижі.
Балет «Весна священна»
Дякую за увагу!
Підготувала
Учениця 11-Б класу
Кащук Олена |
https://svitppt.com.ua/biografiya/viktor-lvovich-kirpichov.html | Віктор Львович Кирпичов | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/869d52c9aaf39dc786cbdffd0d7f8855.ppt | files/869d52c9aaf39dc786cbdffd0d7f8855.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/do-richnici-z-dnya-narodzhennya-velikogo-kobzarya-tarasa-grigorovicha-.html | До 196-річниці з дня народження великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Його довготривала дружба з генієм | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/c0d3c8e421fd0c1afd8766079b62a198.ppt | files/c0d3c8e421fd0c1afd8766079b62a198.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vilyam-shekspir1.html | Вильям Шекспир | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/cfea71388f5345282927ccde307b6386.ppt | files/cfea71388f5345282927ccde307b6386.ppt | 1.Cricket 7. Boating 2.Jumping 8. Karate
3.Tennis 9. Running 4.Volleyball 10.Motor racing
5.Golf 11. Football
6.Wind surfing 12. Ski jumping
a b c d e f
g
h
i j k L
Swimming, gloves, crash helmet, football, racket, ring, boots, pool, motor racing, tennis, court, pitch, trunks, boxing, costume.
Equipment
Place
Sport
was / were V3
Well-known Ukrainian Sportsmen.
A B C D
You must know them!
Brothers Klychko
Andriy Shevchenko
Maria Sharapova
Yana Klochkova
Why do we go in for sport?
TO BE FULL OF ENERGY
TO MAKE NEW FRIENDS
TO KEEP FIT
TO LOOK YOUNG
TO BE HEALTHY
FOR PLEASURE |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vilgelm-i0.html | Вільгельм I | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/27016a4dab5bcf6025ef2291f5a2561d.ppt | files/27016a4dab5bcf6025ef2291f5a2561d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vasil-illich-kasiyan.html | "Василь Ілліч Касіян" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/3b269ea31ad68a7e4035f4acd1f71738.pptx | files/3b269ea31ad68a7e4035f4acd1f71738.pptx | Підготувала учениця 10-Ф класу, Семененко Анна
Василь Ілліч Касіян
Народний художник СРСР, дійсний член Академії мистецтв СРСР, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка Василь Ілліч Касіян зробив значний внесок у розвиток української станкової книжкової графіки.
Народився майбутній художник у селі Микулинцях поблизу міста Снятина, що на Івано-Франківщині, у багатодітній родині. Батьки віддали його в науку до цісарської «королівської» реальної школи. З дитинства хлопець виявив неабиякі здібності до малювання. Спочатку малював вуглиною по стінах, по свіжо вимащеній глиною землі, по запітнілих вікнах, пізніше — на папері й полотні.
Вдома всі звикли до його малюнків, але інколи вони несподівано вражали рідних своєю вигадливістю. Мама розповідала, що прийшовши з поля, відкрила двері до хати, а переступити через поріг не змогла — з землі на неї дивився святий Миколай — великий, на всю хату намальований. Мама першою розгледіла в синові художника і благословила на великий творчий шлях. Шкільний учитель малювання, побачивши здібності Василька, знайомив його з репродукціями творів західноєвропейських майстрів.
Незабаром хлопець вже досить вільно володів аквареллю, пастеллю, захоплювався малюванням з натури портретів, сільських побутових сценок. Самотужки вивчав історію, літературу і мріяв про вищу освіту. Та сталось інакше. У 1915 року 19-річним юнаком Василя Касіяна мобілізували до австро-угорського війська. Йшла Перша світова війна. В. Касіян три роки воював, був поранений. 1918 року потрапив у полон і два роки провів в Італії у концтаборі. Там він енергійно взявся за малювання з натури. Саме в полоні Василь Касіян створив свої перші художні твори — ілюстрації до поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка. Значно пізніше, в автобіографічних нотатках, В.І. Касіян напише: «Відколи пам’ятаю себе, мені було близьке й рідне ім’я Шевченка. Тоді я, природно, ще не міг усвідомити всієї величі цього ймення, але те, що Шевченкові портрети я бачив мало не в кожній хаті, а головне те, як відлунювалися в моїй дитячій душі то ніжно-тужливі, то бентежно-грізні рядки його пісень відразу й назавжди полонило мою уяву»
Художню освіту Василь Касіян здобув у Празькій академії образотворчих мистецтв у майстерні видатного чеського художника М. Швабінського. Празький період став одним із найяскравіших у творчості художника, приніс йому європейське визнання.
У 1927 році В. І. Касіян повернувся в Україну і почав працювати на посаді професора Київського художнього інституту. Темою його художніх творів була революція, громадянська війна, мирна праця, «квітуча Україна». Художник жив у тоталітарному суспільстві і тому повинен був відображати свою епоху, втілювати певні суспільні ідеали. І все-таки провідним лейтмотивом у творчості Василя Касіяна була Україна, український народ, його історія, біль і страждання і попри все — надія на кращу долю.
Талановитий графік створив багато ілюстрацій до творів класичної літератури, зокрема М. Гоголя, І. Франка, М. Коцюбинського, В. Стефаника, П. Тичини. Не випадково В. І. Касіян звертався до спадщини Т. Г. Шевченка. Василь Ілліч створив п’ять великих циклів ілюстрацій та оформлень до «Кобзаря» і до окремих видань «Наймички» та «Гайдамаків», серію портретів Тараса Григоровича, десятки видатних станкових творів, а серед них — офорти «Тарас Шевченко», «Шевченко і Йордан»; гравюри на дереві, літографії, ліногравюри, ілюстрації до роману Оксани Іваненко «Тарасові шляхи».
Визначальною особливістю ілюстрацій художника до «Кобзаря» було створення розгорнутих оповідних циклів, які містять соціально-психологічну характеристику образів героїв літературних творів, правдиве відтворення історичних обставин.
В. Касіян реалістичними мистецькими засобами передав революційний пафос поезії, створив образ Кобзаря, який закликав до боротьби проти гнобителів. Звідси і відповідний підхід до вибору сюжетів: художник ілюструє
найбільш соціально значущі поезії, зокрема ті, які в царській Росії через цензурні утиски ніхто не ілюстрував.
П’ятдесят років життя професор Василь Касіян віддав вихованню мистецьких кадрів: викладав у Київському та Харківському художніх інститутах, Українському поліграфічному інституті. Він — творець графічної школи, що ґрунтувалася на засадах реалізму та народності. Національне мистецтво пишається «школою Касіяна» та її учнями — такими відомими майстрами, як В. Авраменко, О. Данченко, В. Лопата, І. Малахов, В. Чебаник та іншими.
Творча спадщина |
https://svitppt.com.ua/biografiya/maksim-tadeyovich-rilskiy1.html | Максим Тадейович Рильський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/28aaaff8e177efb8ccfb7d950088b23c.pptx | files/28aaaff8e177efb8ccfb7d950088b23c.pptx | Максим Тадейович Рильський
1895-1964
Український поет, науковий діяч, критик, перекладач, публіцист, академік АН України.
Максим Рильський народився 19 березня 1895 р. в сім'ї українського культурного діяча, економіста й етнографа. Протягом 1908—1915 pp. Максим вчився в Києві (з третього класу) в приватній гімназії, здобув там глибоку гуманітарну освіту. У 1907 р. він почав друкувати поезії, а в 1910р. видав першу поетичну книжку «На білих островах», друкував поезії в журналах «Українська хата» і «Шлях». З 1915р. М. Рильський — студент медичного факультету Київського університету, через два роки продовжив навчання на історико-філологічному, але революція, громадянська війна змусили його перервати освіту й переїхати в село, де він вчителював у початковій школі.
Як учений і критик М. Рильський багато зробив для осмислення історії літератури та її сучасного досвіду. Перу поета належать також праці з фольклористики, мистецтвознавства, мовознавства (лексикографії та стилістики української мови), теорії перекладу.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
Збірка «На узліссі», «Під осінніми зорями», «Синя далечінь», «Крізь бурю й сніг», «Тринадцята весна», «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін», «Троянди й виноград», «Далекі небосхили», «Голосіївська осінь», «В затінку жайворонка».
Поет помер 24 липня 1964 р. після тяжкої хвороби (рак).
Різноманітність і багатство творчої спадщини майстра — незвичайні. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/biografiya-marusi-churay.html | Біографія Марусі Чурай | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/e9b577e4da4dd33d98078265f67db64a.ppt | files/e9b577e4da4dd33d98078265f67db64a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/david-gilbert.html | "Давид Гільберт" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/51df529f138bcaef797b88e68fe09cb5.ppt | files/51df529f138bcaef797b88e68fe09cb5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vilgelm-i-biografiya.html | Вільгельм I: біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/4a6e1b7db45ef4347023208001c4b940.ppt | files/4a6e1b7db45ef4347023208001c4b940.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/den-braun.html | "Ден Браун" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/023fd7e950b401009b7b6c43b66b4f7a.ppt | files/023fd7e950b401009b7b6c43b66b4f7a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vingranovskiy-mikola-stepanovich1.html | "Вінграновський Микола Степанович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/53/478bd0ada83bb0bda195723d39622969.pptx | files/478bd0ada83bb0bda195723d39622969.pptx | Вінграновський Микола Степанович
український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист і поет.
Життя поета
Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області.
Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. Після першого курсу, його забрав із собою у ВДІК до Москви Олександр Довженко. Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум'яних літ», автором якого був Олександр Довженко.
Писати вірші почав у студентські роки. Перші вірші з'явилися 1958 року на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»).
…
. Перша поетична збірка «Атомні прелюди» вийшла в 1962 році, а через п'ять років побачила світ друга поетична збірка «Сто поезій». Щоправда, завдяки старанням цензорів в остаточному варіанті поезій залишилося 99…
У дитячу літературу Микола Вінграновський прийшов на початку шістдесятих років, коли в журналі «Ранок» з'явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти». Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші.
Нагороди
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984) за збірки творів для дітей «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівко біля вікна», «На добраніч».[4]
Почесна Грамота Президії Верховної Ради України
Лауреат літературної премії «Благовіст»
Лауреат премії Фундації Антоновичів (США)
"Сеньйорито акаціє, добрий вечір..."
Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Коли стало любити важче, І солодше любити знов... Сеньйорито, колюче щастя, Хто воно за таке любов? Вже б, здавалося, відболіло, Прогоріло у тім вогні, Ступцювало і душу й тіло, Вже б, здалося, нащо мені? У годину суху та вологу Відходились усі мости І сказав я - ну, слава Богу, І, нарешті, перехристивсь... Коли ж - здрастуйте, добрий вечір... Ви з якої дороги, пожежо моя?.. Сеньйорито, вогонь по плечі - Осінь, ви і осінній я... 1986
Аналіз вірша Миколи Вінграновського "Сеньйорито акаціє, добрий вечір...":
Тема: Розкриття почуттів, які спалахнули на схилі літ.
Ідея: Відчуття давно забутого кохання, яке приносило більше муки від не розділених почуттів, ніж радості.
Автор використовує у вірші художний прийом – оксиморон (перебільшення): "колюче щастя".
Також використовує епітети: "годину суху та вологу", "пожежо моя", "осінній я".
Риторичні запитання: "Хто воно за таке любов?", "Вже б, здалося, нащо мені?", "Ви з якої дороги, пожежо моя?.." |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vilyam-shekspir0.html | Вільям Шекспір | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/2990f16a5b0036369e27f651791eca0d.ppt | files/2990f16a5b0036369e27f651791eca0d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vilgelm-ii.html | Вільгельм ІІ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/b563ed59295ca902613f96c663a5998a.ppt | files/b563ed59295ca902613f96c663a5998a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/franko-ivan-yakovich-.html | ФРАНКО Іван Якович (1856—1916) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/47f478409e51cc4a04736fd057a00b70.ppt | files/47f478409e51cc4a04736fd057a00b70.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/dostoevskiy-fm-ta-yogo-fenomen.html | Достоєвський Ф.М. та його феномен | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/b0abe67395ffa1bce3d293d0727b0cf7.ppt | files/b0abe67395ffa1bce3d293d0727b0cf7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vasiliyan.html | Василіян | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/dfc6d233af8af825a13c7d0d332d95b0.ppt | files/dfc6d233af8af825a13c7d0d332d95b0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mayya-frolova-vidoma-dityacha-pismennicya.html | Майя Фролова ― відома дитяча письменниця | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/0e5679933518f77e4a8fea196b984af3.ppt | files/0e5679933518f77e4a8fea196b984af3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/kovalchuk-tm.html | Ковальчук Т.М. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/6649a0858eb48f6a42c19585dcc23cc8.ppt | files/6649a0858eb48f6a42c19585dcc23cc8.ppt | .
.
.
.
.
.
LOGO
1
2
3
4
V
IV
1
2
3
.
31,2%
50%
28,8%
20,4%
2004 - 2005
2009 - 2010
2010 - 2011
2004
2010
2011
1
3
2
4
3
2
1
2
3
2
2
3
2
2
1
1
3
3
2
2
3
3
2
3
2
2
2
3
3
2
2
2
2
2
1
2
3
2
1 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ilarion-kiivskiy.html | "Іларіон Київський" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/4e023fa77b1eaf69e0fcb2f3e0382eb1.pptx | files/4e023fa77b1eaf69e0fcb2f3e0382eb1.pptx | Іларіон Київський
Презентацію підготувала
Незуненко Альона 11-Б
Святи́тель Іларіо́н І (990 — † 1088)
Митрополит Київський та всієї Руси, перший митрополит слов'янського походження, оратор і письменник, церковно-політичний діяч давньої України. Причислений до лику Святих.
День пам'яті: 28 серпня за старим стилем та 3 листопада (21 жовтня за старим стилем)
Видатний оратор
Однією з найвизначніших постатей суспільно-політичного, культурного й церковного життя Київської Русі XI ст. був знаменитий письменник і оратор, історик і філософ, перший руського походження глава (митрополит) церкви Іларіон. Доводиться з жалем констатувати, що історики майже нічого не змогли дізнатися про життєвий шлях цієї людини. Навіть роки її народження й смерті залишилися невідомими. З «Повісті временних літ» знаємо, що Іларіон був пресвітером (старшим священиком) палацової церкви на честь Апостолів у князівській заміській резиденції — с Берестовому поруч із Печерським монастирем. Нестор пояснює, чому Ярослав Мудрий спинив свій вибір" саме на цьому священикові, коли вирішив поставити на Русі митрополита. Адже звичайно митрополити надсилались на Русь із Константинополя, від глави вселенської православної церкви — патріарха. Літописець зауважує, що Ярослав опікувався попами, серед яких виділяв Іларіона, людину благосну, книжну і постника. Він видався князеві найбільш підхожим для відповідальної ролі глави Руської церкви.
Нестор подав дорогоцінну для вдумливого історика деталь, яка допомагає пролити світло на дальшу долю героя цього нарису вже після того, коли він перестав бути митрополитом: «Приходив Іларіон з Берестового на пагорбок, де тепер стоїть старий монастир Печерський, і там молився, ..бо був там ліс великий. Викопав він печерку малу, у два сажені, й, приходити з Берестового, відспівував там «години» й молився Богові таємно. Потім Бог підказав князеві думку поставити його митрополитом у церкві святої Софії, а печерка ця так і залишилась». Запам'ятаймо, читачу, цю печерку.
Іларіон входив до кола найближчих радників князя Ярослава, про що, зокрема, свідчить одна з найдавніших пам'яток руського права, «Устав князя Володимира», де записано, як Ярослав разом з митрополитом Іларіоном пристосував візантійське церковне право до умов і потреб релігійного буття Давньоруської держави. При всьому цьому залишаються неясними обставини призначення Іларіона на митрополичу кафедру Київської Русі. Ту кафедру раніше посідали виключно посланці константинопольського патріарха, греки за етнічною приналежністю. Самочинно поставивши митрополитом русина Іларіона, князь Ярослав неминуче викликав гнів патріарха, а відтак — імператора, тому що церква в руках Візантії та її панівного класу була головним засобом здійснення впливу на сусідів, проведення власної політики.
Доводиться пожалкувати, що Нестор та інші літописці сповіщають про призначення Іларіона на митрополичу кафедру надміру лаконічно. Під 1051 р. читаємо в «Повісті временних літ»: «Поставив Ярослав Іларіона в митрополити, русина родом, у церкві святої Софії, зібравши для того єпископів». Сам же Іларіон у своєму «Сповіданні віри» відзначив, що його поставили єпископи, а не князь: здається, тому, що за церковними канонами Ярослав не мав права так вчинити. Пізній Никонівський літопис XVI ст. так пояснює призначення Іларіона на митрополичу кафедру: тоді, мовляв, Давньоруська держава мала з Візантією «брани и нестроения», тобто війни й незгоди, тому-то князь Ярослав, порадившись з руськими єпископами, вирішив зробити Іларіона загальноруським митрополитом, і ця акція зовсім не означала церковного розриву з Константинополем.
Взагалі звістки Никонівського літопису за X і XI ст. викликають скепсис у сучасних істориків. Але в цьому випадку є певні підстави вірити інформації никонівського літописця. Адже 1043 р. стався останній великий похід війська й флоту Київської Русі на Царгород. Безпосереднім приводом до війни стало вбивство в Константинополі руського посла, про яке сповістив грецький хроніст Іоанн Зонара. Та й до того стосунки між двома державами стрімко погіршувалися. Візантія, що за угодами з Руссю X ст. мала надавати руським купцям і послам різні пільги в Константинополі й інших містах імперії, тяготилася таким принизливим для неї становищем. Мабуть, тоді було розформовано допоміжний руський корпус, що з часів княгині Ольги служив імператорам, а Русь одержувала за те чималі гроші.
«Повість временних літ »
Не досить добре підготовлений похід руського флоту на Царгород зазнав поразки. Але Візантія не змогла скористатися плодами перемоги: надто несприятливими буди внутрішні обставини в країні, а Ярослав загрожував новою війною при підтримці кількох держав Заходу, ще й вступив у союз із особливо страшними тоді для імперії печенізькими ханами. Імператор Костянтин IX Мономах вирішив миритися з переможеним суперником. Близько 1046 р. було підписано новий союзний договір між Візантією й Руссю, трохи пізніше скріплений найбільш надійною для тих суворих часів печаткою: династичним шлю-бом. Дочка грецького імператора Анастасія (за іншими відомостями її звали Марією) вийшла заміж за сина Яро-слава Всеволода. Так було владнано затяжний конфлікт між двома великими державами раннього середньовіччя.
Розповідь Никонівського літопису під 1051 р. про те, що Ярослав зробив Іларіона митрополитом через невщухаючі «брани и нестроения» з греками, змушувала істориків шукати продовження недружніх стосунків між Візантією й Київською Руссю в наступних роках після підписання угоди 1046 р. Припускали, що особливого загострення взаємини досягли в 1050—1051 pp., унаслідок чого Ярославу довелося вдатися до тиску на імперію в церковній сфері. Однак ні давньоруські, ні візантійські джерела не давали підстав для такої, досі поширеної у вченому середовищі, думки.
Тому заслуговує на увагу гіпотеза англійського дослідника Д. Смоленського, згідно якої після невдачі походу 1043 р. Ярослав, подібно до свого батька Володимира, здійснив похід до Криму, на візантійське місто Корсунь, і здобув його. Звістка про це збереглася в ряді пізніх російських, українських та польських джерел. На користь думки про завоювання Корсуня Руссю в 40-х pp. XI ст. свідчать так звані корсунські старожитності, привезені сином Ярослава Володимиром, що зберігаються у Москві та Новгороді.
Після здобуття русами Корсуня, як вважає Д, Смоленський, стосунки між Києвом і Константинополем ще більше загострилися, що й змусило Ярослава до демонстративного акту — самочинного поставлення в митрополити Іларіона. Це сталося, найімовірніше, 1044 р. Що ж стосується, розбіжності в датах, то Д. Оболенський гадає, що 1044 р. Іларіона дійсно обрали у митрополити на соборі руських єпископів, а 1051 р. це затвердив візантійський патріарх Михаїл Керуларій, про що прямо пише Густинський літопис під помилковим 1050 р. Цей літопис також є пізнім (складений на початку XVII ст.), але в ньому збереглися деякі автентичні відомості з давніх джерел. Однак, Іларіон не довго пробув на митрополичій кафедрі. Напевне, наступне потепління стосунків між Візантією й Руссю змусило Ярослава до більш тісної згоди з імператором, для чого князеві довелося пожертвувати своїм другом Іларіоном й погодитися на зміщення його з митрополичої кафедри. Сталося це, швидше за все, восени 1053 р. Коли в лютому 1054 р. помер Ярослав, митрополита на Русі вже не було: князя ховали звичайні попи, що співали належні при тому молитви. А наступного, 1055 р. на Русі вже перебував новий митрополит, грек за походженням, Єфрем.
Творчість Іларіона Київського
Перш ніж відповісти на питання — що сталося з Іларіоном по втраті ним митрополичої кафедри? — варто кинути погляд на наукову творчість цієї людини, що, мов сліпуча комета, освітила небосхил давньоруської культури й книжності. Іларіон прославився, насамперед, як автор видатної Історико-філософської праці, рівних якій не було на Русі. Маємо на увазі його «Слово про закон і благодать», де він-стверджував рівність між всіма народами землі, виклав патріотичну концепцію всесвітньої історії, в якій почесне місце відводилося Київській Русі. Іларіон пророкував велике майбутнє Давньоруській державі, її працьовитому та мужньому народові. Він оспівав героїчне минуле Русі, відбив пошуки й прагнення передової частини сучасного йому давньоруського суспільства. Деякі вчені вважають, що «Слово» було написане й виголошене Іларіоном перед князем Ярославом, його родиною й двором у Софійському соборі. Найімовірніше, те трапилося при урочистому освяченні головного на Русі митрополичого храму. Останнім часом встановлено, що Софійський собор був збудований, розписаний фресками і освячений до 1032 p., що дозволяє вважати часом створення «Слова про закон і благодать» кінець 20-х — початок 30-х pp. XI ст.
«Слово про закон і благодать»
Творчість Іларіона не обмежилася написанням «Слова про закон і благодать». Сучасні літописознавці слушно вбачають у ньому одного з перших — найшвидше, першого! - літописців, котрий започаткував вітчизняну історіографію. Встановлено, що першим літописом на Русі був створений у Києві між 1037 і 1039 pp. Найдавніший ізвод. Але долі літописна справа перервалася більше ніж на три десятиріччя — аж до появи Печерського ізводу 1073 р. Цей розрив літописної традиції звичайно пояснюють боротьбою за заміщення митрополичої кафедри в 40—50-х pp., в якій довелось взяти участь й Іларіонові. На початку нашого століття літописознавці О. Шахматов та І. Жданов виявили ідейну та стилістичну близькість між «Словом про закон і благодать» Іларіона й Найдавнішим ізводом 1037—1039 pp. Поступово вчені віднайшли й текстуальні збіги між цими творами. Подібне означає лише те, що автором обох праць могла бути та сама людина — Іларіон. Принаймні, якась частина Найдавнішого ізводу була створена ним, і це сталося в той самий час, коли майбутній митрополит працював над «Словом про закон і благодать».
Філологи й історики докладно вивчили другий за часом створення київський літопис, так званий Печерський звід 1073 p., написаний у Печерському монастирі. Вони зійшлися на думці, що діяльну участь у його складанні брав учений чернець Никон, сподвижник фундаторів монастиря Антонія й Феодосія. У несторовському «Житії Феодосія» Никон шанобливо названий Великим. Нестор зображує його за невтомною працею над створенням книжок, тобто літопису: «Сидить, бувало, Великий Никон і пише книжки». Його ім'я ставиться Нестором поряд зі славними іменами Антонія й Феодосія. Але хто був той Никон, наш літописець не згадав. Можливо, існувала якась причина тому.
Повертаючись до дальшої долі Іларіона по зміщенні його з митрополичої посади, не можна не згадати дотепної гіпотези відомого літописознавця М. Присьолкова, котрий на початку нашого століття висловив думку, ніби Никон був ... Іларіоном! Коли перед Ярославом і його радниками постало питання: що робити з усунутим з митрополитів Іларіоном, вирішили — найкраще йому податися в ченці. Він прийняв схиму і став Никоном. Це сталося 1053 р. На користь думки про тотожність Іларіона й Никона існують такі аргументи.
У «Житії Феодосія» Нестор оповідає, що Никон прийшов до Печерського монастиря й оселився в печерці його фундатора Антонія. А перед цим Нестор зауважив, що коли Антоній за багато років до того потрапив до Києва, «став він ходити пущами й горами у пошуках місця, яке б йому Бог вказав. І прийшов він на пагорб, де Іларіон викопав печерку, й полюбив це місце й поселився він (Антоній) у ній». На той час Іларіон зробився вже митрополитом і перестав молитися у своїй печерці. Немає сумніву в тому, що Антоній оселився у тій печерці за згодою Іларіона.
Далі Іларіона змістили з митрополичої кафедри, і він, здавалось, назавжди зникає з політичного обрію,— проте в колишній його печерці, де живе Антоній, з'являється новий насельник Никон, чомусь одразу прозваний у монастирі Великим. З «Житія Феодосія» виходить, що у тій печерці Никон почувався господарем. Тому найприродніше буде гадати, що Іларіон просто повернувся до власноручно викопаної печерки.
Слід узяти до уваги, що Никон, так само, як Іларіон, був пресвітером, тобто старшим священиком, притому — єдиним у Печерському монастирі в час своєї появи. Тоді на Русі священики рідко мали сан пресвітера. Нарешті, якщо виходити з того, що Никон і був недавно усунутим київським митрополитом, то стануть зрозумілими та ревнива увага й навіть одверта неприязнь тогочасного глави руської церкви до життя скромного, здавалось би, ченця Печерської обителі. Напевне, й позбавлений митрополичого сану Іларіон залишався впливовою постаттю суспіль-но-політичного життя Києва, і навіть усієї Давньої Русі, Київський князь Ізяслав, старший син Ярослава Мудрого, піддався на умовляння митрополита і, присікавшись до того, що Никон постриг у ченці двох київських вельмож без його дозволу, змусив Никона залишити Київ. Це сталося 1061 р.
«Житія Феодосія»
Іларіон-Никон — здається, існує чимало підстав називати його так — подався до далекої Тмутаракані, на узбережжя Чорного й Азовського морів. Там йому дозволили започаткувати монастир, що швидко став одним з найпомітніших осередків книжності й вченості на Русі. У «Житії Феодосія» Нестор з шаною до Никона писав: «Заснував ній монастир славний, що існує й донині». Вигнання Іларіона-Никона не зменшило його загальноруського авторитету. Він залишився суддею в головних справа?! держави. Коли 1067 р. помер князь Тмутаракані Ростислав, жителі міста умовили Никона поїхати до чернігівського князя Святослава й просити, щоб той відпустив піна до них князювати. Никон одвіз нового князя Гліба Святославича до Тмутаракані, а сам, на умовляння Феодосія, у вересні 1068 р. повернувся до Києво-Печерського монастиря. І знову активно поринув у суспільно-політичне й ідеологічне життя.
Іларіон-Никон докладав великих зусиль, щоб забезпечиш мир на Русі, припинити чвари між нащадками Ярослава. И коли 1073 р. чернігівський князь Святослав вигнав з Києва свого старшого брата Ізяслава й посів його місце, Никон рішуче засудив його. Гнів дражливого Святослава впав на Никона, але той тримався мужньо. По смерті Феодосія 1074 р. Іларіон-Никон стає ігуменом Печерського монастиря. Останні чотирнадцять років життя він очолює цей головний на Русі монастир і помирає 1088 р. у похилому віці. Іларіону-Никону належить заслуга надання давньоруським літописам того вигляду, в якому вони збереглись до нашого часу: він почав викладати події в порічних статтях, припасував до літопису хронологічну сітку. Історики мають вагомі підстави проголосити видатного письменника, філософа, літописця, церковного й політичного діяча Іларіона Київського однією з найбільш яскравих і привабливих постатей давньоруської історії.
«О законѣ Моисѣомъ данѣѣмъ, и о благодѣти и истинѣ Исусомъ Христомъ бывшии. И како законъ отиде, благодѣть же и истина всю землю исполни, и вѣра въ вся языкы простреся и до нашего языка рускаго, и похвала кагану нашему Влодимеру, от негоже крещени быхомъ и молитва къ Богу от всеа земли нашеа»
Мнихъ и прозвитеръ Иларионъ |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-antonovich-kocherga.html | Іван Антонович Кочерга | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/1ac8c4acdf01d7b1b290fa7a97111da0.pptx | files/1ac8c4acdf01d7b1b290fa7a97111da0.pptx | БІОГРАФІЯ.
Іван Антонович Кочерга.
Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891 p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899 р. він закінчує гімназію. Відтак їде доКиєва і вивчає право на юридичному факультеті. По закінченні університетських студій в 1903 р. повертається до Чернігова і стає на службу чиновником у контрольній палаті. З 1904 виступає з театральними рецензіями на сторінках чернігівських газет. 1910 р. пише першу п'єсу (російською мовою) «Пісня в келиху» (вперше поставлена в Харківському Народному театрі лише 1926 р. в перекладі П. Тичини під назвою «Легенда про пісню», п'єса успіху не мала). Нова п'єса — «Дівчина з мишкою» (рос. мовою, 1913) мала помітний, хоч і скандальний успіх.
1914 р. І. Кочерга переїхав у Житомир. П'єси російською мовою «Зубний біль сатани» (1922) та «Викуп (Весільна поїздка Марусі)» (1924) завершують певний етап драматургічного розвитку, в цей період творчого життя письменник починає писати українською мовою. 1925p. він завершує роботу над п'єсою «Фея гіркого мигдалю». 1927 р. — пише нову п'єсу «Алмазне жорно». 1928 р. — кілька п'єс, безпосередньо пов'язаних тематикою і проблематикою з тогочасною дійсністю. В цей період І. Кочерга з посади ревізора житомирської робсельінспекції переходить працювати літредактором у міську газету «Робітник», а згодом — у «Радянську Волинь».
Він пише комедію «Натура і культура» (1928), драму-феєрію «Марко в пеклі» (1928) і низку так званих «кооперативних» п'єс, типових для 20-х років агіток. Вистава «Марко в пеклі» в харківському Червонозаводському театрі (режисер В. Василько) мала успіх, але до самої п'єси рецензенти поставилися стримано. В 1929p. в Житомирі відбулися гастролі Другої державної української опери Правобережжя(липень-серпень), театру української Музкомедії і драми під керівництвом Д. Гайдамаки (жовтень-листопад) та інших колективів і окремих виконавців. І. Кочерга, який в попередні роки лише зрідка виступав у пресі, активізує свою критичну діяльність. З 14 липня по 9 серпня1929 p. він друкує в газеті «Робітник» 11 лаконічних, але глибокозмістовних рецензій на вистави театру української опери — це чи не більше, ніж за всі 1922 — 1928 pp. Він пише чимало п'єс: драматична поема «Свіччине весілля» (1930; інша назва «Пісня про Свічку»), водевіль «Ліза чекає погоди…» (виданий 1931 р.), п'єса «Майстри часу» (інша назва «Годинникар і курка», 1933). Драматичну поему «Свіччине весілля» поставлено лише 1935 р. в Запоріжжі й тільки після цього вона почала тріумфальний хід по сценах десятків театрів. П'єса «Майстри часу», попри те, що спочатку була відхилена українським реперткомом, на Всесоюзному конкурсі драматургічних творів у1934 p. дістала (під назвою «Годинникар і курка») третю премію.
1934 р. І. Кочерга переїздить до Києва, отримує квартиру в будинку письменників Роліт і поринає в активну громадську, критико-публіцистичну та творчу роботу. Продовжує художню розробку проблемних філософських питань, працює і над кіносценаріями, перекладами. З початку 2 світової війни живе в Уфі, де редагує газету «Література і мистецтво» й працює в Інституті літератури АН УРСР. У цей період створює кілька невеличких п'єс, які, часом дотепні, по-своєму правдиві, не стали, однак, досягненнями автора. Дещо пізніше написані твори «Чаша», 1942; «Досить простягти руку», 1946. В одноактівці «Зубний біль сатани» реалізований задум п'єси, який автор нотував ще в 10-х роках.
Повернувшись 1944 р. до Києва, І. Кочерга пише романтичну драму «Ярослав Мудрий» (1944, друга редакція — 1946).
Драма задумана як історична трагедія, але деяка ідеалізація самого образу князя не дозволила автору домогтися по-справжньому трагедійного звучання твору. Як романтична ж драма «Ярослав Мудрий» є високим досягненням в українській літературі. У повоєнні роки основні творчі сили письменник віддає роботі над драматичною поемою про Т. Г. Шевченка «Пророк» (1948). Помер 29 грудня 1952 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).
“Свіччине весілля”
«Свіччине весілля» – це високопоетичний твір про визвольну боротьбу київських ремісників на початку XVI ст. проти засилля литовських експлуататорів.
Цю драматичну поему Іван Кочерга написав у 1930 році.
Знайомлячись з історичними матеріалами про минуле нашого народу, письменник натрапив на дві грамоти литовських князів, які панували на загарбаних землях Києва кінця XV – початку XVI ст. В них ішлося про заборону для простих людей використання світла у своїх оселях, немовби з протипожежних міркувань. У разі непослуху стягувалися чималі для того часу штрафи. Безперечно, це було виявом жорстокого ставлення до трудящих.
У п’єсі «Свіччине весілля» І. Кочерга розповідає про жорстокі безчинства зарозумілого київського воєводи, який заборонив городянам користуватися світлом. Тяжка заборона тривала понад десять років. Робочий люд не міг із цим миритись і протестував. Цей мотив і поклав в основу свого твору І. Кочерга. Майстерно пов’язав драматург історичні факти з відомим на Київщині ремісницьким звичаєм «женити свічку». Цей народний обряд сягає в сиву давнину. Він побутував не лише в Києві, а й в інших містах України, Росії і навіть Західної Європи і був приурочений до різних річних і сімейних свят. Напевне, звичай походить від того, що люди здавна віддавали почесті дереву та вогню. Пізніше обряд дещо змінився і в ремісницькому побуті десь із XVI аж до XX ст. справлявся так: щороку першого вересня ремісники в домовлений час закінчували роботу, збиралися окремими цехами, запалювали «свічку яру», обвиту строкатими стрічками, і веселились.
«Що стосується самого терміну «женити свічку», – писав відомий український фольклорист і етнограф, академік АН України М. Ф. Сумцов, – то виник він, очевидно, від звичаю обв’язувати свічку червоними стрічками (подібно до обрядових уборів молодої на весіллі) і може бути віднесений на рахунок малоросійського народного гумору».
Після виходу у світ п’єса «Свіччине весілля» не привернула до себе належної уваги театральних колективів. Івана Кочергу навіть критикували за неактуальність проблематики, за відображення події чотирьохсотлітньої давнини. Визнання прийшло в 1934 р. після постановки п’єси на Українському радіо групою київських акторів під керівництвом режисера-постановника О. Сумарокова. Вдруге радіопостановку «Пісня про Свічку» здійснив у 1953 р. народний артист СРСР В. Добровольський. «Пісня про Свічку» вперше була поставлена на сцені Запорізького драматичного театру ім. М. Заньковецької. Після цього п’єса набула широкої популярності. її ставлять театри багатьох міст України. У 1948 р. композитор М. Скорульський написав оперу «Свіччине весілля».
Жанр: історична драматична поема
Драматична поема – це літературний вид, що виник при поєднанні всіх трьох способів художнього моделювання дійсності – драматичного, епічного і ліричного.
Драматична поема оформляється віршем, в ній зосереджується увага на ідейному конфлікті між персонажами. Інакше кажучи, це поема в. драматичній формі чи драма – у віршовій, з спалахами ліричних переживань.
Історична – в основу покладено історичні події.
Тема: показ морального гніту та страждань київських ремісників і незаможних киян під час «темного закону» в період панування литовських князів на початку ХVІ століття; змалювання трагічної історії кохання молодого ремісника Івана Свічки та бідної дівчини Меланки.
Ідея: викриття і засудження свавілля й пригнобленого ставлення київських вельмож до незаможних верств населення в період антисоціальних законів про використання світла, негативне висвітлення аморальності керівної верстви киян; возвеличення чистого і щирого кохання, співпереживання, взаємодопомоги, прагнення до справедливості, притаманних незаможним киянам початку ХVІ століття.
Проблеми
Соціальної нерівності (київський воєвода, князь Ольшанський, війт Шавула, писар Козеліус, комендант замку Кезгайло та інші вельможі, купаючись у розкоші та маючи доступ до світла, проявляють відверте знущання стосовно ремісників та незаможних міщан, вимагаючи від них високих результатів трудової діяльності і забороняючи палити свічки, дружина воєводи Гільда стоїть на боці ремісників, бо і сама вона є дочкою слюсаря);
кохання (Іван Свічка та Меланка щиро кохають одне одного, намагаються справити весілля, але наштовхуються на опір з боку воєводи та його вельмож, князь Ольшанський вподобав Меланку, в результаті перепитій дівчина помирає, а Свічка вбиває Ольшанського);
моралі та моральних цінностей (звичайні городяни гуртуються, щоб здобути право на запалювання світла, організовують повстання, щоб врятувати Івана Свічку, Гільда сприяє викраденню грамоти про дозвіл на світла і дає вогню погаслій свічці Меланки; воєвода, рицарі, вельможі постають жорстокими, брехливими, егоїстичними, аморальними…);
жіночого пригнічення та жіночої долі (Гільда становить для свого чоловіка ще меншу цінність, ніж його пси; Меланку князь Ольшанський розцінює не як особистість, а як чергову забавку…) та інші.
Композиційні прийоми
1. «Свіччине весілля» побудовано на зіставленнях контрастних сцен, картин, портретів, образів:
а) повсякденні пишні розваги та оргії воєводи – безрадісне і нужденне життя ремісників;
б) осяяний безліччю яскравих вогнів, наповнений співами панський палац на горі – повите мороком ночі принишкле трудове Подольє;
в) чисте і високе почуття Івана Свічки – захоплення дівочою красою до Меланки. розбещеного Ольшанського.
2. Значну роль у композиції відіграють пісні, яких нараховується у творі понад двадцять. Є пісні народного походження, деякі створив сам драматург. Пісні увиразнюють обряд українського весілля («Ой панове-сватове, просимо вас…»), характеризують групи образів (дівоча гра про свічку, застільна пісня литовських рицарів). Допомагає характеристиці Івана Свічки і його лірична пісня«Темная нічка над містом спустилась».
Символічність образів драми
Групи образів
У п’єсі І. Кочерги показано зіткнення інтересів трудящого народу і литовських завойовників-експлуататорів. Відповідно до конфлікту персонажі поділяються на дві основні групи. Одна з них – представники трудового народу (Чіп, Коляндра, Передерій) на чолі зі зброярем Іваном Свічкою, друга – литовське панство з прислугою, очолене воєводою.
Образ Івана Свічки
Іван Свічка – центральний образ драматичної поеми. Над усе цінує волю і свободу, тому і не може спокійно сприйняти наказ воєводи. Свічка вважає це знущанням над робочими людьми і закликає цеховиків не коритися насильству:
А завтра ж всі гуртом до магістрату,
Нехай тепер хоч світло дасть, хоч ні –
А на панів не будем працювати!
Символічність образів драми
Свічка – миролюбива, спокійна людина. Він не хоче кровопролиття, відмовляє гарячого Чопа від бійки, намагається переконати своїх ворогів у справедливості своїх вимог:
Товариші! Не в кулаці, а в правді
Тепер повинна бути наша міць.
Облиш цю лаву, Чопе, мусим ми
Словами нашу правду довести.
Коли Іван переконався, що ніякі умовляння та мирні переговори не допоможуть, він закликає всіх ремісників до збройної боротьби. Цеховики поважають його за благородні поривання, називають братом, вважають, що сам він гідний бути війтом:
Хто ж, як не він, гідніший війтом бути!
Шавулу геть! Хай Свічка буде війтом!
Юнак сміливий, принциповий, з почуттям власної гідності. Він не гне голови навіть перед воєводою, нагадує йому про незадоволення, про народний гнів. І навіть його ворог, комендант замку Кезгайло, зворушений непохитністю Свічки:
Отямся, хлопче! Душу всю мені
Ти зворушив одвагою своєю.
Символічність образів драми
Іван Свічка вірить у справедливість, переконаний, що народ буде вільним і отримає свої законні права:
Хоч не мені – для вільного народу
Колись зоря займеться світова.
Юнак з пошаною відноситься до простого люду, щиро кохає Меланку, турбується про неї. З усіма тактовний, ввічливий. Його мрія – допомогти народу підвищити свій життєвий рівень. Боротьба за свої права – це найголовніше для Івана.
Символічність образів драми
Образ Меланки
Меланка – це проста міська дівчина, що живе з матір’ю у бідній хатині. Вона дуже любить свою неньку, турбується про неї під час хвороби. Одного разу не побоялася засвітити каганець, виконуючи прохання умираючої матері. А осмнику Козеці вона осудливо кидає у вічі:
Не смієш ти
Затримувать мене в таку хвилину,
Коли вмирає мати!
Символічність образів драми
Меланка дуже вродлива, але скромна і лагідна. Вона з пошаною відноситься до старших, щира подруга, навіть перед надокучливим Козеліусом заступається за дівчат. За доброзичливість, щирість та розсудливість шанують її і ремісники, і подруги. Навіть Ольшанський з першої зустрічі захопився дівчиною:
Яка краса чудова!
Відкіль така краса!
Неначе та шипшина чи троянда,
Що по ярах цих київських цвіте!
…Яка ж краса і грізна і чарівна!
Символічність образів драми
Та Меланка на ці слова уваги не звернула, бо кохає Івана Свічку. Кохає, тому і відмовляє його від боротьби, від активних дій. Вона не хоче, щоб боротьбою здобували світло, бо для неї:
…Світло любе, як воно
Своє проміння ллє в затишній хаті,
Коли сім’я вечеря за столом,
Коли дитину колисає мати…
Але ця тиха, лагідна дівчина ні на мить не завагалась виконати жорстокий воєводин присуд для врятування свого коханого:
Цю свічку я – побачиш – донесу.
Чи можу я не донести її,
Коли вона життя мого Івана!
В образах Івана Свічки та Меланки Іван Кочерга переконливо показав героїзм та незламність українського народу в боротьбі за свою волю і незалежність.
Символічність образів драми
Київські ремісники
У п’єсі змальовано ряд київських ремісників: кушнірів, бондарів, ковалів, зброярів, золотарів. Це порядні люди, душевно красиві, з почуттям власної гідності. Всі вони незадоволені воєводою, його жорстокою забороною користуватися світлом, обурюються новими насильствами. Зі збуреної юрби виділяється кожум’яка Чіп. Він гнівно кричить:
Знущання це! Ніколи не було,
Щоб від цехів такого вимагали!
Та що це ми – невільники, раби,
Челядники хіба ми воєводи,
На нього щоб робити день і ніч!
…Не діжде він, щоб ми йому робили!
…Хай світло дасть!
Символічність образів драми
Чи не найбільш гостро І.Кочерга осудив заборону світла образом золотаря Передерія. Цей майстер-умілець осліп, бо до темряви сидів над дрібною різьбою. Та він упевнений, що прозріє, як тільки в хатах ремісників засяють каганці. І дійсно, Передерій прозрів, коли запалав воєводин замок. Смертельно поранений, він відчуває щастя, бо вмирає за Київ, за свою маленьку перемогу:
Я бачу всіх. Товариші… брати…
В останній бій! За світло і за волю!
Тебе я бачу… Київ… рідний мій…
Ремісники солідарні між собою, одностайні в рішеннях та діях. Коли варта забирає Меланку від умираючої матері, народ обурюється і вступає в бійку. З юрби чуються голоси: «Ґвалтівники! Прокляті душогуби! Геть кривдників! Женіть їх! Бийте їх!..»
Символічність образів драми
Між ремісниками та пануючою верхівкою існує давня неприязнь, ворожнеча. Воєвода та його прислужники відчувають, що ремісники готові помститися за заподіяні кривди. Тому і посилюють охорону біля замку, постійно вартують, навіть Свічку переводять до в’язниці, бо бояться тримати його у палаці. Коли Свічку заарештували, трудове Подольє одностайно піднімається на відкриту боротьбу з воєводою та його попихачами. Гаслом виступу стають слова: «За Свіччине весілля!».
Отже, ремісницька маса показана як сила, що здатна постояти за себе, відкрито боротись за свої людські права та привілеї.
Символічність образів драми
Образ Воєводи
Воєвода– пихатий повелитель, жорстока людина. Він хизується своєю владою, заявляє з погордою: «Для цих рабів (киян) я князь і воєвода!» Грубо звертається він навіть до тих, хто його оточує, хто йому служить. А над своєю дружиною просто знущається. При людях може зло кинути їй в обличчя: «Безглузда слюсарівна!», «Безумна ти!», «Та я тебе на місці!.. Замовчи!».
Жорстоко повівся він і з Меланкою. Адже він розумів, що донести свічку від замку до Житнього торгу в таку негоду просто неможливо. Вдаючи із себе доброго і гуманного, прикриваючись богинею світла, воєвода промовляє:
Якщо вона укриє вогник твій
І свічку цю од бурі захистить,
Клянусь, він буде вільний і живий.
Символічність образів драми
Новаторство у творчості митця
«Свіччине весілля» справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії.
Життя середньовічного Києва Кочерга відтворив яскраво і по-справжньому талановито. Литовські князі прагнули не тільки якнайбільше зідрати з київських ремісників, але й задушити у них будь-яке прагнення до вільного життя. Символом і водночас фактом діяльності феодалів є у драмі заборона світити світло в домах ремісників. У боротьбі за повернення народу світла розкриваються характери героїв твору, мужня відданість зброяра Івана Свічки, ніжна стійкість його нареченої Меланки, сміливість ремісників Чіпа, Передерія, Коляндри. Боротьба закінчується народним повстанням, закликом Свічки запалити палац Воєводи, піднятися на боротьбу за визволення.
Новаторство у творчості митця
Таємницю постійної привабності «Свіччиного весілля» заховано у мальовничості його картин, у яскравих романтичних характерах, в уславленні глибоко людяних, прекрасних почуттів. Кочерга був прихильником того, щоб глядач бачив на сцені видовище красиве і зворушливе. У «Свіччиному весіллі» він створив багато картин ефектних, живописно виразних. Мальовничі куточки давнього Києва, економно відтворені драматургом, деталі середньовічного побуту, ретельно відібрані саме у своїй сценічній виразності, становлять барвисте тло, на якому чіткіше окреслюються постаті героїв.
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mahbub-ul-hak.html | Махбуб уль Хак | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/a356b594d08b5f526d6e0506b2844a3c.ppt | files/a356b594d08b5f526d6e0506b2844a3c.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
0,98
1,49
1,17
1,33
142
105
65
36
43,3
30,9
71,7
25,9
23,7
91,5
30,8
45,4
146,5
100,0
100,0
100,0
49,4
14,2
98,3
15,4
84,5
3,8
59,6
6,3
32,4
27,5
32,2
39,7
30,8
41,1
57,7
32,1
33,0
31,0
42,1
29,6
14,9
15,9
12,7
13,5
15,9
11,4
11,9
10,2
10,4
12,0
1,1
0,8
1,7
1,3
1,0
3,9
7,0
6,7
7,7
6,4
4,6
4,9
3,8
5,7
3,9
3,6
4,2
2,1
2,9
4,0
5,8
5,7
6,0
5,6
6,0
3,3
3,4
3,2
3,3
3,4
3,1
2,9
3,7
2,9
3,3
85,5
75,1
90,6
166,9
101,0
98,5
100,9
219,9
127,7
127,7
-
-
100,0
102,3
92,8
186,7
89,6
73,5
96,8
223,1
116,1
107,0
119,5
500,0
108,8
108,8
0,0
0,0
100,0
95,0
101,7
260,0
123,9
115,5
156,7
197,4
45,2
40,2
77,6
-
33,7
33,2
54,5
-
100,0
91,6
139,4
197,4
127,7
110,7
199,0
259,1
36,8
32,9
62,5
24,5
20,4
33,3
125,0
100,0
85,3
169,3
238,5 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-avksentevna-primachenko.html | Мария Авксентьевна Примаченко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/d2249a9c7d904b15a1e2bd27b127f7d5.ppt | files/d2249a9c7d904b15a1e2bd27b127f7d5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/lisnyak-anatoliy-anatoliyovich.html | Лісняк АНатолій Анатолійович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/0f22cb503665d4fefb19bfe960f08ae5.ppt | files/0f22cb503665d4fefb19bfe960f08ae5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mayya-frolova.html | Майя Фролова | https://svitppt.com.ua/uploads/files/22/269b37ca11cac22ea0042ecd5cbda066.ppt | files/269b37ca11cac22ea0042ecd5cbda066.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/lesya-ukrainka-zhitteviy-shlyah-gromadyanska-lirika.html | Леся Українка. Життєвий шлях. Громадянська лірика | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/02ccc4df5d7dd699f908027eab6017f3.ppt | files/02ccc4df5d7dd699f908027eab6017f3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/franko-ivan-zhittya-ta-tvorchist.html | ФРАНКО Іван: життя та творчість | https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/73ce3ccf8677fb19c2e53ccd84cbdb38.ppt | files/73ce3ccf8677fb19c2e53ccd84cbdb38.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/velikiy-loh-t-g-shevchenka-odna-z-vershin-poeta-v-zobrazhenni-tragichnih-epizodiv-istorii-ukraini.html | «Великий льох» Т. Г. Шевченка – одна з вершин поета в зображенні трагічних епізодів історії України. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/d79a0524755e6ccf1a5e5e934edf12fc.ppt | files/d79a0524755e6ccf1a5e5e934edf12fc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/maksim-rilskiy.html | Максим Рильський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/2bfddb9c667bf4a886275df6acdfbd90.ppt | files/2bfddb9c667bf4a886275df6acdfbd90.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/domashni-tvarini.html | Домашні тварини! | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/bfebd5e8d07819458833f9ab0f2fe55f.ppt | files/bfebd5e8d07819458833f9ab0f2fe55f.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/dzhuzeppe-moskati.html | Джузеппе Москаті | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/ff80a91990c460b400e144807cbdd095.pptx | files/ff80a91990c460b400e144807cbdd095.pptx | Джузеппе Москаті
Романчак Ольга
Хто Він?
Джузеппе Москаті – знаменитий італійський лікар, великий гуманіст і святий Римо-католицької церкви.
Біографія:
Народився 25 липня 1880 в Беневенто. Джузеппе був шостим з дев'яти дітей в заможній родині, його батько був видним юристом. Коли Джузеппе було 4 роки, сім'я переїхала в Неаполь , де він провів решту життя.
Після закінчення початкової школи в 1889 році вступив до ліцею Віктора Еммануїла, потім навчався на медичному факультеті Неапольського університету , який закінчив у 1903 році зі ступенем доктора медицини.
У 1919 призначений головним лікарем відділення для невиліковно хворих в одній з неаполітанських лікарень. Його дослідження сприяли відкриттю інсуліну. У вельми юному віці Джузеппе був прийнятий в члени Королівської Медико-хірургічної Академії.
У 1922 році спеціальна комісія міністерства громадської просвіти дала йому право вільного викладання в загальній лікувальній клініці.
Лікар-християнин
За відгуками колег Москаті був відомий своєю самовідданістю, безкорисливістю і глибокою побожністю. Майже ніколи не брав плати за лікування з бідняків, а особливо нужденним допомагав сам, вкладаючи купюри у виписані рецепти. Відкрито сповідував християнську віру, щодня причащаючись і спонукаючи хворих брати участь у церковних таїнствах, за що й нажив собі ворогів в медицинському середовищі.
Любов – головна сила!
Москаті все своє життя декларував, що головна сила - любов. Він постійно доводив це, поєднуючи блискучі лікарські здібності з любов'ю до ближнього.
Москаті стверджував, що навіть просте співчуття зцілить хворого швидше, ніж байдуже виконання лікарем своїх обов'язків, і переконував у цьому своїх учнів.
Слова Москаті:
“Життя - це мить. Пошана, тріумф, багатство і наука – все це проминуще. Всі спокуси життя проходять.
Залишається лише вічна любов - причина кожного доброго діла. Любов, що переживе нас. Адже Бог є любов”
У листі до одного колеги Москаті писав:
"Блаженні ми, лікарі, якщо пам'ятаємо, що крім тіл перед нами - безсмертні душі, яких, згідно євангельської заповіді, ми повинні любити, як самих себе. У цьому - наше задоволення, а не в тому , щоб чути, як нас проголошують цілителями фізичних недуг
(особливо тоді, коли совість підказує нам, що фізична недуга пройшла сама по собі!)"
Лікар бідняків!
Славнозвісний лікар Неаполя, великий Москаті, як називали його в місті, вів дуже скромне життя, залишаючи для себе лише малу частину своїх заробітків і роздаючи все інше нужденним.
За це його називали "фанатиком, божевільним, лікарем священиків і черниць"
Коли Джузеппе збирав своїх студентів біля мертвого тіла і починав розтин, він молився і казав:
"Тут закінчується гординя людини! Ось що ми таке, яка повчальна смерть! Якби ви, молоді люди, час від часу роздумували про смерть, ви були б набагато добрішими"
Студенти університету захоплювалися і його вченістю, і його доброю особистістю, яка випромінювала ніжність; деякі з них ходили з ним на месу.
Москаті часто передбачав, що довго не проживе, він міг знати це як лікар, але зустрів смерть, як не кожен лікар здатний: зранку сходив на месу, провідав хвору, зробив обхід в госпіталі, провів домашній прийом, а в 3:00 зупинив прийом, зайшов до себе кімнату, сів у крісло, схрестив руки на грудях і помер.
Світ втратив святого, а хворі бідняки Неаполя втратили все!
Джузеппе Москаті помер у 1927 році у віці 46 років від раптової хвороби.
25 жовтня 1987 року він був канонізований Римським Папою Іоанном Павлом II, як благочестивий мирянин, що використав свою професію лікаря для поширення християнства, справ милосердя серед хворих, які потребують духовної допомоги.
Центром шанування Джузеппе Москаті в Неаполі є церква Джезу Нуово, в яку через три роки після смерті було перенесено тіло святого. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/maks-ernst.html | "Макс Эрнст" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/ab7268a52c10ba020beb5286798aaefa.pptx | files/ab7268a52c10ba020beb5286798aaefa.pptx | Макс Эрнст
(1891-1976)
Немецкий и французский живописец, график, скульптор. Один из самых отчаянных экспериментаторов, автор им самим изобретенных коллажей, фроттажей и ассамбляжей.
Родился 2 апреля 1891, в Брюле, Германии. С 1909 он изучал философию в университете Бонна, но вскоре оставил это занятие, чтобы полностью посвятить себя искусству.
Сюрреализм и живопись
Во время учебы он основательно изучал психологию и интересовался искусством психически больных. Первые работы Эрнста были показаны в 1912 в галерее Фельдмана в Кельне. На выставке Sonderbund того же года в Кельне он познакомился с работами Поля Сезанна, Эдварда Мунка, Пабло Пикассо и Винсента ван Гога, которые оказали влияние на формирование его творческих взглядов.
Двое детей и соловей
Лес и чёрное солнце
В 1913 году Эрнст предпринял поездку в Париж. Несмотря на участие в первой мировой войне, Эрнст продолжал писать картины и даже смог устроить выставку своих работ в Берлине в 1916 году. В 1919 году он создал свои первые коллажи и с Джохэйннсом Барджелдом основал движение кельнского дадаизма; к ним присоединились Жан Арп и другие.
Зооморфическая пара
В 1921 в Париже прошла первая выставка работ Эрнста. В начале двадцатых годов ХХ века по приглашению Поля Элюара и Андре Бретона Эрнст становится участником движения французских сюрреалистов. В конце двадцатых годов Эрнст работал с Миро в проектах для театральных, балетных постановок Сергея Дягилева.
Око безмолвия
В 1930 художник сотрудничал с Сальвадором Дали и Луисом Бунюэлем в фильме "Андалузский пес". Первая американская выставка работ Эрнста прошла в Нью-Йорке в 1932 году. В 1936 работы Эрнста были представлены в галерее дадаизма и сюрреализма в Музее современного искусства в Нью-Йорке.
Кастор и Поллукс
В 1939 художник был интернирован во Франции как немецкий подданный. Два года спустя Эрнст бежал в Соединенные Штаты с Пэгги Гуггенхайм, на которой он женился в начале 1942. После развода с Пегги Гуггенхайм Эрнст женился на Дороти Таннинг и в 1953 году переселился во Францию.
Эрнст получил главный приз за оформление Биенале в Венеции в 1954, а в 1975 музей Соломона Р. Гуггенхайма представил практически полную ретроспективу работ художника. Макс Эрнст умер 1 апреля 1976 в Париже.
Будучи человеком заурядной конституции, я приложил все своё старание, чтобы сделать свою душу монстрообразной. Из слепого пловца, каким я был, я превратил себя в провидца. И обнаружил, что я влюбляюсь в то, что вижу, и хочу идентифицировать себя с виденным мною. Так рождались работы и образы самого себя.
Цитаты Макса Эрнста
Все хорошие идеи прибывают случайно.
Сомнительная женщина
Чтобы подвести базу под мои занятия медитацией и галлюцинацией, я сделал серию зарисовок кафельных плиток, накладывая на них наугад листы бумаги и заштриховывая их карандашом. Осмотрев результат, я был удивлен внезапно обострившимся ощущением, сходным с галлюцинацией, вызванным изменениями контрастно наложенных друг на друга рисунков. Я объединил первые «фроттажи» — рисунки, полученные таким образом, в серию и назвал её «История природы».
Соединение швейной машинки и зонтика на хирургическом столе это известный и ставший уже классическим пример феномена, открытого сюрреалистами: соединение двух внешне чуждых элементов на плоскости, чуждой обоим, является одним из сильнейших средств, чтобы высечь искру поэзии.
Искусство имеет ничего общего со вкусом.
Людям это неведомо
В качестве последнего суеверия, печального остатка мифа о творении западная культура сохранила легенду о суверенности творчества художника. Одним из первых революционных актов сюрреализма было то, что он атаковал эту выдумку действенными средствами и в самой резкой форме, усиленно настаивая на чисто пассивной роли так называемого автора в механизме поэтического вдохновения и разоблачая всяческий контроль со стороны разума, морали или эстетических соображений.
Царь Эдип
Женщина,старик и цветок
Французкий сад
Император
Благодарю за внимание!
Презентацию подготовила
Ученица 11-Б класса
Шевченко Катерина
2014 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-primachenko1.html | Марія Примаченко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/1eea4e855c0ea614bf0be67d666a8426.pptx | files/1eea4e855c0ea614bf0be67d666a8426.pptx | Марія Оксентіївна Примаченко
Марія Оксентіївна Примаченко
Народилася 30 грудня 1908 , село Болотня Іванківського району Київської області
українська народна художниця, представниця «народного примітиву»
(«наївного мистецтва»);
лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка, одна з найвідоміших українських художниць.
Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970, народна художниця України.
2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії
Роки творчості 1930-ті — 1997 р.
Чорний звір 1936 рік
Фантастичний звір 1936 рік
Лісовий павич 1962 рік
Птаха 1962 рік
Жар-птиця в квітах 1962 рік
Соняшники з бджолами 1962 рік
Ведмеді на пасіці 1965 рік
Дівчина-українка 1965 рік
Сороки-білобоки 1967 рік
Квіти 1971 рік
Звір на прогулянці 1971 рік
Бичок-третячок 1984 рік
Їде осінь на коні 1984 рік |
https://svitppt.com.ua/biografiya/maksim-sozontovich-berezovskiy.html | Максим Созонтович Березовський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/9b08d5e7126a05433e0bebfdf115b4e9.pptx | files/9b08d5e7126a05433e0bebfdf115b4e9.pptx | 1745 - 1777
Максим Созонтович Березовський
Народився 27 жовтня 1745 р. в Глухові. Походив, імовірно, з козацької родини.
У 1750 - ті роки навчався у Києво -Могилянській академії.
Під час навчання вже писав три - і чотири - голосні хорові твори, виконувані студентами.
1758 р. граф Петро Румянцев, майбутній президент Малоросійської колегії , звернув увагу на Максима і взяв його до царського двору.
1759р.Зарахували співаком до трупи Оранієнбаумського придворного театру, в якому співаками були переважно італійці, а оркестрантами — німці. Тут М . Березовський виступав у головних ролях.
Максим Созонтович Березовський
1765р. Дирекція російських імператорських театрів направила Березовського на навчання до відомого теоретика й педагога Болонської філармонічної академії Джованні Баттіста Мартіні (Джамбаттіста), у якого вчилися К.Глюк, А.Гретрі, В.А.Моцарт та багато інших славетних европейських музикантів.
З невеликим, але складним завданням, яке вимагало досконалого володіння контрапунктом строгого стилю, М.Березовський справився успішно. Його екзаменаційна робота донині зберігається в архіві академії. Того дня, разом із Максимом, членом академії став і Мислівечек, а за вісім місяців до них (9 жовтня 1770 р.) приєднався 14 -річний В.А.Моцарт. Іхні імена викарбувані золотом поруч на мармурових скрижалях Болонської філармонічної академії. В Болоньї були написані кращі з Максимових причасних віршів, вся "Літургія", які стали найзначнішою частиною його творчого доробку.
Максим Созонтович Березовський
Після повернення до столиці імперії. М.Березовського, який мав широке професійне визнання в Італії, мав титул члена Болонської філармонічної академії, великі знання й досвід театральної, педагогічної та виконавської діяльності, зарахували на ту ж посаду композитора з невеликою платнею, яку він мав до Італії.
Зневажений, позбавлений уваги, самотній, зубожілий і зневірений, він дедалі частіше впадав у депресію. 1777 р., ймовірно, під час нервового зриву, Березовський покінчив життя самогубством. Щоправда, і в смерті його багато дивного, бо знайшли його з перерізаним горлом.
Максим Созонтович Березовський
Твори:
Опери
«Демофонт» (лібр. П. Метастазіо, 1773) ;
«Іфігенія» (не закінчена);
Хорові твори
Літургія св. Іоанна Златоустого,Духовні концерти:
«Не отвержи мене во время старости»,
«Остригну сердце»,«Милость и суде воспою»
,«Слава в вышних Богу»;
Причастники:«Творяй Ангелы своя духи»,«Чашу спасения приму»,«И память вечную», «Во всю землю» ,«Хвалите Господа», «Блажени яже избрал», «Не имамы иныя помощи».
Інше
Соната для скрипки і чембало (1772);
Максим Созонтович Березовський |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mayya-plisecka0.html | Майя Плісецька | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/376d3640606db4584d3425e9e255b450.pptx | files/376d3640606db4584d3425e9e255b450.pptx | Майя Плісецька
Тонкушіної Катерини 11-Ф
Народилася в Москві у відомій єврейській сім'ї Михайла Еммануїловича Плісецького і Рахілі Михайлівни Мессерер. Ходила до школи на Шпіцбергені, де її батько працював інженером «Арктиквігулля», потім був призначений генеральним консулом СРСР. У 1938 році його розстріляли.
Через те, що батька розстріляли Майю вдочерила тітка, балерина Суламіфь Мессерер. Завдяки їй Майя вступила до Московського хореографічного училища, яке закінчила у 1943 році.
Найвидатніші партії
Одетта — Оділлія в «Лебединому озері»
Аврора в «Сплячій красуні»
Господиня мідної гори в «Кам'яній квітці»
Раймонда в однойменному балеті Олександра Глазунова
В 1959 Плісецькій присвоєно звання Народної артистки СРСР.
В 1960 році Плісецька стала примою балету Большого театру. У радянській телеверсії «Анни Кареніної» вона зіграла княгиню Тверську. У 1971 році Родіон Щедрін написав балет на ту ж тему, де Плісецька танцювала головну партію і вперше спробувала свої сили в якості хореографа
У 1961 Плісецька бере участь у балеті «Легенда про любов» в Баку. Спеціально для Плісецької кубинський балетмейстер Альберто Алонсо поставив балет «Кармен-сюїта». Іншими хореографами, які створювали для неї балети, були Юрій Григорович, Ролан Петі, Моріс Бежар.
У 1980-х роках Плісецька та Щедрін проводили багато часу за кордоном, де вона працювала художнім керівником Римського театру опери та балету. У віці 65 років вона залишила творчість. На день свого 70-річчя вона дебютувала в спеціально написаний для неї номері Бежара під назвою «Аве Майя». З 1994 вона є головою щорічних міжнародних балетних змагань, що носять ім'я «Майя». Лауреат Імператорської Премії Японії (2006). |
https://svitppt.com.ua/biografiya/maks-plank1.html | "Макс Планк" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/55e6e9512cfe2fb9c5cae4dc3a865335.pptx | files/55e6e9512cfe2fb9c5cae4dc3a865335.pptx | Макс Планк
23.04.1858 — 4.10.1947
німецький фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики
Біографія
Макс Планк народився 23 квітня 1858 року в місті Кіль у сім’ї шляхетського походження. У 1880 році Планк написав докторську дисертацію “Рівноважні стани ізотропних тіл при різних температурах” і після відкритої лекції на тему «Про принципи механічної теорії газів» 14 червня 1880 року завершується захист його докторської дисертації і він став у 22 — річному віці приват-доцентом Мюнхенського університету. У ці часи Планк живе з батьками, його дисертація і роботи на той час не привертають уваги. Планк починає свої дослідницькі роботи в галузі термодинаміки.
М. Кіль
У квітні 1885 року Кільський університет запрошує Планка на місце екстраординарія теоретичної фізики, згодом він стає професором. 31 березня 1887 року одружується на Марії Мерк ( 2 сина та 2 доньки). У цей час Планк також визначає для себе теоретичну фізику як область наукових досліджень. Це рішення було незвичайним на той час, оскільки лише 2 кафедри у Німеччині тоді цим займались. У 1889 році став директором нового Інституту теоретичної фізики університету в Берліні, а згодом займав місце професора фізики Берлінського університету. Видав п'ятитомник «Вступ до теоретичної фізики».
Університет Фрідріха Вільгельма в Берліні
Політично та консервативно настроєний Планк був лояльним до кайзера і водночас патріотом своєї батьківщини. Протягом війни Планк показував себе її прихильником, але водночас він виступав проти шовінізму у якому бачив загрозу науці. Він відкидає підпорядкування науки національним інтересам. Його діти були активними учасниками на фронті, але до 1919р. усі вони загинули при різних обставинах. Під час Другої світової війни Планк залишає Берлін. В лютому 1944 будинок Планка у Берліні зруйновано під час бомбування. В останні дні війни Планк та його дружина перебувають між двох фронтів. 1945 року Планк повернувся на свою посаду (заклад було перейменовано на Інститут фізики Макса Планка), і очолював інститут до кінця життя. 4 жовтня 1947 року Планк помер. На його могильній плиті вибито тільки ім'я і прізвище ученого і чисельне значення сталої Планка.
Надгробок Макса Планка на міському кладовищі у Ґетінґені
Теорія
Свої дослідження Планк присвячував в основному питанням термодинаміки. Популярність він здобув після пояснення спектру так званого «абсолютно чорного тіла». Планк увів уявлення про квантову природу випромінювання. А саме, згідно з його теорією електромагнітні хвилі випромінюються і поглинаються порціями (квантами) з енергією, пропорційною частоті
При термодинамічній рівновазі чорного тіла, нагрітого до температури T, із своїм випромінюванням, спектр випромінювання описується розподілом Планка:
,
де I(ν) — енергія, яка з одиниці площі в одиницю часу випромінюється в частотному діапазоні між ν і ν+dν у просторовий кут ; c — швидкість світла, k — стала Больцмана.
Внесок Планка в сучасну фізику не вичерпується відкриттям кванта і сталою, що носить нині його ім'я. До інших його досягнень відноситься запропоноване ним виведення рівняння Фоккера — Планка, що описує поведінку системи частинок під дією невеликих випадкових імпульсів (див. Броунівський рух).
Планк запропонував систему універсальних фізичних сталих, утворених із відомих сталих, яка отримала назву одиниць Планка.
Макс Планк отримав Нобелівську премію в 1918 році за внесок у розвиток квантової фізики.
Пам’ять про Планка |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vasil-stefanik1.html | Василь Стефаник | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/705154e21329aeee73e4133104cf5424.pptx | files/705154e21329aeee73e4133104cf5424.pptx | Василь Стефаник
(1871-1936)
Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові.
Василь Стефаник
Основні події життя В.Стефаника
Село Русів.
Хата, в якій народився В.Стефаник.
школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник.
школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник.
школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник.
Школа в селі Русові, де навчався Василь Стефаник.
Титульна сторінка до збірки новел “ Синя книжечка ”
У 1926-1927 роках широко відзначалося 30-річчя літературної діяльності Стефаника. Ім'я письменника стає широко знаним у світі. Його втори перекладаються багатьма мовами. Одного разу, розповідають, Василь Стефаник з цікавістю і подивом запитав письменника Гната Хоткевича, автора великих прозових творів: - Я не розумію, як ви можете так багато і так легко писати? Хоткевич відповів: - Бачите, така вже несправедливість на цьому світі. Вам досить написати кілька сторінок, щоб сказати, що ви маєте талант, а мені треба – цілу книжку. У цій іскорці гумору є глибока і влучна характеристика одного з найславніших майстрів української літератури Василя Семеновича Стефаника.
В.Стефаник, Леся Українка, О.Кобилянська. Худ. П.Сахро.
В.Стефаник, Л.Мартович, М.Черемшина. Худ. В.Касіян.
Літературно-меморіальний музей В.Стефаника в с.Русові
Періоди творчості І період : 1897-1901рр 897-1901рр
ІІ період : 1916-1933 рр
Між першим і другим періодом творчості – 15 літ. П'ятнадцять літ він мовчав, п'ятнадцять літ його карали за мовчання.
Питаєте, чому я все мовчу,
П'ятнадцять літ лютую німотою,
П'ятнадцять літ я корчусь від плачу.
Що ж! тільки плач на мене йде ордою…
І я спитаю: чом ви мовчите,
Коли я вам підняв таке громов’я,
І горе люду, чорне і тверде,
Боров, як борють власне безголов’я?!..
Я ж вам гармати слів повиставляв
Я ж ніс за вас камінного хреста,
Аж захлиналась у сльозах земля
Так чом же вам заціпило вуста?!
(І.Драч)
Новела
“Камінний хрест”
Прообраз новели “Камінний хрест”
Прообразом Івана Дідуха була реальна особа – русівський селянин – Стефан Дідух.
Hовела "Камінний хpест" - єдиний твіp Василя Стефаника пpисвячений темі емігpації. В основу твоpу покладено спpавжній факт. Односелець письменника, емігpуючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хpест. Він і понині стоїть на найвищому пагоpбі в Русові. Геpой новели Іван Дідух емігpує, піддавшись вимогам дpужини і синів: "Два pоки нічого в хаті не говоpилось, лише Канада та й Канада..." Іван не тішив себе ніякими ілюзіями. Він пеpеконаний, що Канада - це могила для нього і дpужини.
Коли почуєш, як в тиші нічній
Залізним шляхом стугонять вагони,
А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,
Дитячий плач, жіночі скорбні стони,
Важке зітхання і гіркий проклін,
Тужливий спів, дівочії дисканти,
То не питай: Сей поїзд – відки він?
Кого везе? Куди? Кому вздогін? Се – емігранти.
І. Франко
На Краківському вокзалі. Худ. В.Касіян.
За море. Худ. О.Кульчицька
“ Вижу їх, як дубів, тих мужиків, що їх вода підмиває, корінь підмулює, як хитаються, як падають, як їх пхають на желізниці і везуть як дерево на опал. Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між її (громади) серцем і селом, і мені рвуться, чую їх жаль і муку”.
В.Стефаник
Я люблю мужиків за їх
тисячолітню історію, за культуру... за них я буду писати і для них.
В.Стефаник
Його новели – як найкращі народні пісні, в яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, непідфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії.
Іван Франко
Кадр з фільму «Камінний хрест»
Кадр з фільму «Камінний хрест»
В українській літературі елементи експресіонізму використовували:
Л.Курбас, М.Хвильовий, О.Довженко, В.Підмогильний, М.Бажан, Т.Осьмачка, але експресіонізм в українській літературі не склався в окрему течію.
В.Стефаник поєднує у своїй творчості засоби художньої виразності експресіонізму з глибиною реалізму, змальовуючи ті обставини, у яких формуються і діють персонажі, а характери героїв розкриваються через показ їхніх вчинків, дій, переживань.
В основі більшості новел Стефаника лежить один якийсь найтрагічніший момент з життя героя з незавершеним, відкритим сюжетом. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vinsent-villem-van-gog.html | "Винсент Виллем Ван Гог" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/8da814cfbf94f21f1d2cd0bd79fbfb03.pptx | files/8da814cfbf94f21f1d2cd0bd79fbfb03.pptx | Винсе́нт Ви́ллем Ван Гог
Автопортрет, 1889
Детство и юность
Винсент Ван Гог родился 30 марта 1853 года в деревушке Грот-Зюндерт на юге Нидерландов, недалеко от бельгийской границы. Отцом Винсента был Теодор Ван Гог - протестантский пастор, а матерью — Анна Корнелия Карбентус, дочь почтенного переплётчика и продавца книг из Гааги. Винсент был вторым из семи детей Теодора и Анны Корнелии. Своё имя он получил в честь деда по отцовской линии, который также всю свою жизнь посвятил протестантской церкви. Домашние помнят Винсента как своенравного, трудного и нудного ребёнка со «странными манерами», что было причиной его частых наказаний. По словам гувернантки, было в нём что-то странное, что отличало его от других: из всех детей Винсент был ей менее приятен, и она не верила, что из него может выйти нечто стоящее. Вне семьи, напротив, Винсент показывал обратную сторону своего характера — был тихим, серьёзным и задумчивым. Он почти не играл с другими детьми. В глазах односельчан он был добродушным, дружелюбным, предупредительным, сострадательным, милым и скромным ребёнком. Когда ему исполнилось 7 лет, он пошёл в деревенскую школу, но через год его забрали оттуда, и вместе со своей сестрой Анной он обучался дома, у гувернантки. 1 октября 1864 года он уехал в школу-интернат в Зевенберген, 20 км от родного дома. Отъезд из дома причинил много страданий Винсенту, он не мог забыть этого, даже будучи взрослым. 15 сентября 1866 года он начинает обучение в другом интернате — колледже Виллема II в Тилбурге. Винсенту хорошо даются языки — французский, английский, немецкий. Там же он получал уроки рисования. В марте 1868 года, посреди учебного года, Винсент неожиданно бросил школу и возвратился в отчий дом. На этом заканчивается его формальное образование. О своём детстве он вспоминал так: «Моё детство было мрачным, холодным и пустым…».
Работа в торговой фирме и миссионерская деятельность
В июле 1869 года Винсент устраивается на службу в гаагский филиал крупной художественно-торговой фирмы Goupil & Cie, владельцем которого являлся его дядя Винсент. Там он получил необходимое обучение в качестве дилера. В июне 1873 года его перевели в Лондонский филиал Goupil & Cie. Благодаря ежедневному контакту с произведениями искусства Винсент начал разбираться в живописи и ценить её. Помимо этого, он посещал городские музеи и галереи, любуясь работами Жана-Франсуа Милле и Жюля Бретона. В Лондоне Винсент становится успешным дилером, и в возрасте 20 лет зарабатывает уже больше, чем его отец. В конце августа, Винсент переехал на Хакфорд Роуд 87 и снял комнату в доме Урсулы Лойер и её дочери Евгении. Говорят, Винсент был влюблен в Евгению.Последние исследования свидетельствуют о том, что Винсент вовсе не был влюблен в Евгению, а, скорее, в немку по имени Каролина Хаанебик. Что же было на самом деле, остается неизвестным. Отказ возлюбленной потряс и разочаровал Винсента; постепенно он потерял интерес к своей работе и начал обращаться к Библии. В 1874 году Винсента перевели в Парижский филиал фирмы, но после трёх месяцев работы он снова уезжает в Лондон. Дела у него шли всё хуже, и в мае 1875 он опять был переведён в Париж. Здесь он посещал выставки в Салоне и Лувре. В конце марта 1876 года его уволили из фирмы Goupil & Cie. Движимый состраданием и желанием быть полезным своим ближним, он решил стать священником. В 1876 году Винсент возвратился в Англию, где он нашёл неоплачиваемую работу в качестве учителя в интернате в Рэмсгейте. В июле Винсент перешёл в другую школу — в Айлворте (под Лондоном), где он выполнял работу учителя и помощника пастора. 4 ноября Винсент прочитал свою первую проповедь. Его интерес к Евангелию рос, и он загорелся идеей проповедовать беднякам.На Рождество Винсент поехал домой, и родители уговорили его не возвращаться в Англию.В течение полугода работал в книжном магазине в Дордрехте. Эта работа была ему не по душе; большую часть времени он проводил, делая наброски или переводя отрывки из Библии на немецкий, английский и французский. Пытаясь поддержать стремление Винсента стать пастором, семья посылает его в мае 1877 году в Амстердам, где он поселился у своего дяди, адмирала Яна Ван Гога. отовясь к сдаче вступительного экзамена в университет на отделение теологии. В конце концов он разочаровался в учёбе, бросил свои занятия и в июле 1878 уехал из Амстердама. Желание быть полезным простым людям направило его в Протестантскую миссионерскую школу в Лакене под Брюсселем, где он прошёл 3й курс проповеди. В декабре 1878 года его направили на полгода миссионером в Боринаж, бедный шахтёрский район на юге Бельгии. Пройдя полугодичный стаж, Ван Гог намеревался поступить в евангельскую школу для продолжения образования, но счёл введённую плату за обучение проявлением дискриминации, и отказался от стези священника
Становление как художника
В 1880-х Ван Гог обратился к искусству, посещал Академию художеств в Брюсселе (1880—1881) и Антверпене (1885—1886), пользовался советами живописца Антона Мауве в Гааге, с увлечением рисовал шахтёров, крестьян, ремесленников. В серии картин и этюдов середины 1880-х гг.(«Выход из протестантской церкви в Нюэнене» , «Едоки картофеля», «Старая церковная башня в Нюэнене», «Башмаки») написанных в тёмной живописной гамме, отмеченных болезненно-острым восприятием людских страданий и чувства подавленности, художник воссоздавал гнетущую атмосферу психологической напряжённости.
В 1886—1888 Ван Гог жил в Париже, посещал престижную частную художественную студию знаменитого на всю Европу педагога П. Кормона, изучал живопись импрессионизма, японскую гравюру, синтетические произведения Поля Гогена. В этот период палитра Ван Гога стала светлой, исчезли землистого оттенка краски, появились чистые голубые, золотисто-жёлтые, красные тона, характерный для него динамичный, как бы струящийся мазок («Агостина Сегатори в кафе «Тамбурин», «Вид на Париж из квартиры Тео на улице Лепик», «Мост через Сену».)
Последние годы. Творческий расцвет
В 1888 году Ван Гог переехал в Арль, где окончательно определилось своеобразие его творческой манеры. Пламенный художественный темперамент, мучительный порыв к гармонии, красоте и счастью и, одновременно, страх перед враждебными человеку силами, находят воплощение то в сияющих солнечными красками юга пейзажах( «Жёлтый дом», «Кресло Гогена», «Жатва. Долина Ла-Кро»), то в зловещих, напоминающих ночной кошмар образах «Ночное кафе». Динамика цвета и мазка наполняет одухотворённой жизнью и движением не только природу и населяющих её людей «Красные виноградники в Арле», но и неодушевлённые предметы «Спальня Ван Гога в Арле». В последнюю неделю своей жизни Ван Гог пишет свою последнюю и знаменитую картину: «Пшеничное поле с воронами». Она была свидетельством трагической смерти художника. Напряжённая работа и разгульный образ жизни Ван Гога (злоупотреблял абсентом) в последние годы привели к появлению приступов психической болезни. Его здоровье ухудшалось, и в итоге он оказался в клинике для душевнобольных в Арле (врачи поставили диагноз «эпилепсия височных долей»), затем в Сен-Реми-де-Прованс (1889—1890) и в Овер-сюр-Уаз, где он познакомился с доктором Гаше (художником-любителем), там же он предпринял попытку покончить жизнь самоубийством 27 июля 1890 года. Выйдя на прогулку с материалами для рисования, выстрелил в себя из пистолета в область сердца (купил его для отпугивания птичьих стай во время работы на пленэре), а затем самостоятельно добрался до лечебницы, где, спустя 29 часов после ранения, скончался от потери крови (в 1:30 ночи 29 июля 1890 года). По словам брата Тео, который был при Винсенте в его смертные минуты, последними словами художника были: La tristesse durera toujours («Печаль будет длиться вечно»). Винсент Ван Гог был похоронен в Овер-сюр-Уаз. Через 25 лет (в 1914 году) рядом с его могилой были захоронены останки его брата Тео.
Посмертная слава
После первой выставки картин в конце 1880-х годов, известность Ван Гога постоянно росла среди коллег, искусствоведов, дилеров и коллекционеров[. После его смерти, мемориальные выставки были организованы в Брюсселе, Париже, Гааге и Антверпене. В начале XX столетия были ретроспективы в Париже (1901 и 1905), и Амстердаме (1905), и значимые групповые выставки в Кёльне (1912), Нью-Йорке (1913) и Берлине (1914). Это оказало заметное влияние на последующие поколения художников. К середине XX века Винсент Ван Гог рассматривается как один из величайших и самых узнаваемых художников в истории. Наряду с творениями Пабло Пикассо, работы Ван Гога являются одними из первых в списке самых дорогих картин, когда-либо проданных в мире, согласно оценкам с аукционов и частных продаж.
В своем последнем письме к Тео, Винсент признался, что поскольку у него не было детей, то он рассматривает свои картины, как потомство. Размышляя над этим, историк Саймон Шама пришёл к выводу, что он «действительно имел ребёнка — экспрессионизм, и много-много наследников».
За свою жизнь Ван Гог продал только одну картину — «Красные виноградники в Арле».
Картина Ван Гога «Портрет доктора Гаше» была продана на аукционе за 82,5 млн долларов
Звёздная ночь, 1889
Ван Гог хотел изобразить звёздную ночь как пример силы воображения, которое может создать более удивительную природу, чем та, которую мы можем воспринять при взгляде на реальный мир. Написав в Сен-Реми «Звёздную ночь», он исполнил свой замысел. Винсент писал к брату Тео : "Я по-прежнему нуждаюсь в религии.Потому я вышел ночью из дома и начал рисовать звёзды".
Серия из Арля
Парижская серия
В картине отсутствует высокая напряжённость, которая проявляется в его последующих работах. Он назвал картину «громоотвод для моей болезни», потому что он чувствовал, что может сдерживать свой недуг, продолжая писать. В картине прослеживается влияние японских гравюр укиё-э, как и в других работах Ван Гога и части его современников. Это сходство проявляется в выделении контуров объектов, необычных ракурсах, наличии детально прорисованных областей и областей, залитых сплошным цветом, не соответствующим реальности.
Закат в Монмажуре, 1888
Ранее считалось, что эта картина не является подлинным произведением Винсента ван Гога, В результате тщательного исследования, проведённого специалистами музея Винсента Ван Гога Луи ван Тилборгом и Тейо Медендорпом , удалось доказать, что картина всё-таки была написана Ван Гогом. Об этом было объявлено 9 сентября 2013 года. Картина выставлена в музее с 24 сентября 2013 года.
Картина «Закат в Монмажуре» была написана в июле 1888 года, при этом по какой-то причине она не была подписана Винсентом ван Гогом. После смерти художника картина находилась в коллекции его брата Тео. На обратной стороне холста сохранился номер 180, сделанный во время описи коллекции Тео ван Гога. После смерти Тео ван Гога в 1891 году картина оставалась у егов довы, а в 1901 году она была продана французскому арт-дилеру Морису Фабру В 1908 году картина была куплена норвежским промышленником Кристианом Николаи Мюстадом. По словам его родственников, вскоре после покупки картина была показана французскому послу в Швеции, который предположил, что это либо явная подделка, либо случилась ошибка при атрибуции картины. После этого картина хранилась на чердаке, и про неё стало известно только после смерти Мюстада в 1970 году. В 1991 году родственники Мюстада предлагали музею ван Гога проверить подлинность этой картины, но тогда пришли к заключению, что она не принадлежит кисти Ван Гога. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/viktor-mihaylovich-vasnecov.html | "Віктор Михайлович Васнецов" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/c07ae6197312ae985f7626caeeea40e0.pptx | files/c07ae6197312ae985f7626caeeea40e0.pptx |
Російський художник, один з авторів розписів у Володимирському соборі в Києві.
Талановитий живописець, ілюстратор, декоратор і архітектор Віктор Михайлович Васнецов народився 15 травня 1848 року в селі Лоп'ял Уржумського повіту Вятської губернії в сім'ї священика Михайла Васильовича та Аполінарії Іванівни Васнецових. По народженні Віктора родина переїхала до села Рябово, де й минули дитячі роки майбутнього художника. Вятський край, з його суворою природою, відокремленим побутом, в якому жила старовина у звичаях та народних повір'ях, сформував художнє світосприйняття майбутнього живописця.
Віктор Михайлович
Васнецов
Творчість художника
У творчості Васнецова яскраво представлені різні жанри, що стали етапами дуже цікавої еволюції: від побутовго малювання до казки, від станкового живопису до монументального, від приземленості сподвижників до прообразу стилю модерн.
«С квартиры на квартиру», 1876
«Военная телеграмма»1878
На ранніх етапах в творчості Васнецова
переважали побутові мотиви
З 1874 року молодий художник працює в критичному реалізмі: бере участь у пересувних художніх виставках.
Васнецов приєднався до плеяди живописців, які відображали у своїх творах важке життя народу.
Тематика творів спрямовувала увагу суспільства до соціальних проблем: картина «Нужденні піснярі (Богомольці)» (1873 р.).
Усі багатофігурні композиції на картинах художника несуть у собі гіркоту і правду життя, в той же
час вирізняються спостережливістю і влучністю характеристики персонажів. Картина «Преферанс»
(1879 р.) відображає духовні злидні споживацького існування.
«Преферанс» (1879)
«Нужденні піснярі (Богомольці)» (1873)
Воїн сидить на втомленому богатирському коні і з сумом дивиться на знаменитий шляховий валун, на якому вирізьблено давньослов'янськими літерами. Одинокий витязь втомлено опустив списа і, передбачаючи неминуче, оглядає черепи і кості загиблих воїнів, якими всіяне поле бою. Для нього спокуси інших доріг закриті, попереду тільки єдиний шлях — померти, захищаючи Вітчизну.
У 1882 році художник продовжив роботу над історико-билинним циклом. Полотно «Витязь на розпутті» — спроба відобразити не лише билинного героя, але й деякі риси російського національного характеру.
“На камне написано: «Как пряму ехати — живу не бывати — нет пути ни прохожему, ни проезжему, ни пролетному». Следуемые далее надписи: «направу ехати — женату быти; налеву ехати — богату быти» — на камне не видны, я их спрятал под мох и стер частью. Надписи эти отысканы мною в публичной библиотеке при Вашем любезном содействии.»
В.М. Васнецов
«Витязь на роздоріжжі» (1882)
Наступна билинно-казкова картина Васнецова — «Три царівни підземного царства» (1884 р.). В основі сюжету цього живописного твору лежить казка про Іванушку, який шукав свою мати у підземному царстві. Три гарні дівчини — символи багатства земних надр: золота, дорогоцінного каміння й міді — його зустріли у підземному царстві. Мідь художник замінив на вугілля, що уособлює енергію. Іван вивів із підземелля цих казкових царівен. Дівчина, що уособлює золото, як і належить, зображена в блискучому вбранні і короні, прикрашеній рожевими перлами. Дорогоцінне каміння-дівчина одягнена у сарафані, розшитому сапфірами, смарагдами і яшмою з масивними прикрасами на грудях і волоссі. А дівчину-вугілля, на відміну від її сестер, зображено простоволосою в строгому чорному вбранні. У неї нема в руках білої шовкової хустки, як у інших царівен, тому що вона — робітниця, над головою полум'яніє блакитний вогник. Похмурі скелі, на фоні яких стоять царівни, написані плоско, немовби театральна декорація. Однак жіночі образи психологічні й виразні.
«Три царівни підземного царства» (1884)
Цар у Васнецова - розумний і підступний, грізний і мудрий, самотній і величний одночасно.
Художник спирався у своїй характеристиці царя на судження про нього сучасників і на психологічний портрет Івана Грозного історика Василя Ключевського. Їм переконливо представлений великий характер, сильна особистість, що відповідало як правді історії, так і поетичним переказам про грізного царя.
«Царь Иван Васильевич Грозный»
Картини «Зустріч Олега з чаклуном» (1899 р.), «Прощання Олега з конем» (1899 р.) і «Олег біля коневих кісток» (1899 р.) були написані на основі легенди про віщого Олега. Це графічні композиції, стилізовані під давньоруські книжкові мініатюри. Художник вибрав спокійну і врочисту колористичну гаму.
Схилені голови довгогривих коней, містичні образи персонажів і яскрава барвистість створюють атмосферу билинної поетики. Майстер також виконав декоративні заголовні буквиці й кінцівки, стилізуючи все видання під рукописну середньовічну книгу.
Справжнім шедевром творчості Васнецова є картина «Богатирі» (1881-1898 рр.). Могутні фігури трьох захисників Русі — Іллі Муромця, Добрині Микитича і Олексія Поповича — у військових шатах; давньоруські воїни охороняють кордони вітчизни. Фон картини «Богатирі» створюють високі пагорби під похмурим небом, молоді ялини і густі трави, пересипані купою сірого каміння. На картині гарно видно, що кінь кожного богатиря за характером схожий на свого хазяїна.. «Добриня, Ілля і Олексій Попович на богатирському виїзді споглядають у полі, чи немає де ворога, чи не ображають когось де-небудь», — так сформулював сюжет картини сам художник.
Майже двадцять років працював художник над «Богатирями». Особливо наполегливо шукав він тип і характер Іллі Муромця. Одного разу взимку в Москві Васнецов зустрів селянина Івана Петрова з відкритим добродушним обличчям, світлими очима, ладного, міцно збитого. Захоплений художник написав із Петрова великий портрет-етюд, який став основою образу Іллі Муромця. На створення «Богатирів» наштовхнули уяву художника могутні дуби, які росли в парку й нагадували кремезних велетнів. А вже як дуби перетворилися на богатирів, він пояснити не міг, — далі привиділося.
У картині «Баян» (1910 р.) художник зобразив тризну, на якій присутні богатирі, і сивий гусляр, і юний княжич. Майстер досконало виконав деталі: обладунки і одяг богатирів, а також орнаменти на їхніх чоботях, штанях і накидках. Давньослов'янський мотив присутній у вишивці білої сорочки Баяна. У 1917 році було написане похмуре, але динамічне полотно «Баба-яга». На фоні хижо переплетених стовбурів і гілок дерев у ступі з мітлою летить Баба-яга. Під пахвою вона тримає босоногого переляканого хлопчика, поруч летить сова, а на болотистому березі валяються кістки загиблих тварин. У цій понурості художник зробив наголос на трьох кольорових плямах: рожевому відсвіті далеких пожеж, білій сорочці невинної дитини та об'ємній червоній сукні відьми.
«Баян» (1910)
«Баба-яга» (1917)
«Царівна-жаба» (1918 р.) — ще один казковий сюжет, в якому проглядає ледь вловимий відчай. Царівна, що скинула жаб'ячу шкіру й одягнула розшите зелену парчеву сукню, несамовито танцює, а гуслярі й балалаєчники із запалом грають на своїх інструментах. Гуси-лебеді у небі схилили свої довгі шиї в бік царівни, вони наповнюють нестримні веселощі драматизмом і тривогою.
Відчужено застигла на своєму білосніжному троні й героїня «Царівни Несміяни» (1916-1926 рр.). Її підлеглі з гримасами на обличчях танцюють, грають на балалайках і лютнях, зачитують різноманітні манускрипти, але красуня-царівна у цій вакханалії зайва.
Академік живопису, ілюстратор Віктор Михайлович Васнецов помер у своєму будинку в Москві 23 липня 1926 року і похований на Введенському кладовищі. Книжки російських народних казок, ілюстровані Віктором Васнецовим, — одне із найзворушливіших спогадів нашого дитинства. Віктор Васнецов — засновник романтичного стилю, зітканого з історичних мотивів, романтики, фольклору і символізму.
Дякую за увагу
Презентацію виконала учениця 11 класу,
СШ №148, м.Києва Шманова Неллі Дмитрівна
Творчість Віктора Михайловича Васнецова в музеях світу
Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія
Російський музей, Санкт-Петербург, Росія
Державний музей образотворчого мистецтва ім. А. С. Пушкіна, Москва, Росія
Третьяковська галерея, Москва, Росія
Olga's Gallery
Auburn University Liberal Arts Department
History of Russian Painting
Russian Art Gallery
Використана література:
Шикман А.П. Діячі вітчизняної історії. Біографічний довідник. Москва, 1997 р.
Дмитрієнко А.Ф., Кузнєцова Е.В., Петрова О.Ф., Федорова М.О. 50 коротких біографій майстрів російського мистецтва. Ленінград, 1971 р.
Пастон Е. В. Віктор Васнецов. М.: СЛОВО/ SLOVO, 1996
Віктор Васнєцов. М.: Біле місто, 1999
Лазука А. К. Віктор Михайлович Васнєцов. Л.: Художник РРФСР, 1990
Маковський С. Силуети російських художників. М.: Республіка, 1999 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-primachenko2.html | "Марія Примаченко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/65c2fc8dfc7ae058e309bb882285d3e4.pptx | files/65c2fc8dfc7ae058e309bb882285d3e4.pptx | Марія Примаченко
Марія Оксентіївна Примаченко (30 грудня 1908 — 18 серпня 1997) — українська народна художниця, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»); лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка.
Марія Оксентіївна є однією з найвідоміших українських художниць. Вона - заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970, народна художниця України.
2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Примаченко.
Талант Примаченко відкрила киянка Тетяна Флору. 1936 року Марію Oвксентіївну запрошують до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва.
Її творчість стає різноманітнішою — Марія малює, вишиває, захоплюється керамікою.
Яким Герасименко, визнаний майстер української кераміки, охоче передавав Примаченко виготовлені ним різних форм вироби, а Примаченко розписувала їх рудими лисичками, страшними звірами, крокуючими по стеблах полуниць блакитними мавпами і неповторними зеленими крокодилами, вкритими квіточками.
Твори Примаченко свідчать про те, що за ними стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура народу. Процес її творчості являє собою феномен дивовижного сплаву конкретного мислення, інтуїції, фантазії і, нарешті, підсвідомого. Нерідко та чи інша композиція народжується уві сні, а потім, вранці або вдень, малюється на папері.
За типологією роботи Примаченко можна умовно поділити на сюжетні (фігурні), знакові, ритміко-орнаментальні. У середині 1960-х років на виставках її творчість була представлена переважно квітково-пташиними композиціями.
У 1967 року вона виконала цілий ряд побутових сценок. Особливий розквіт її сюжетної творчості припадає на початок 1970-х років: «Весілля», «Роман і Оксана», «Сватання» та інші.
Композиції з квітів — декоративні і монументальні, вони нагадують стінопис. У них неповторний ритмічний лад, що тримається саме у цьому кольорі, саме у цьому розмірі.
У композиціях Примаченко відчувається поетичне перетворення побутової теми, її вознесіння у світ краси, мрії. Їхня реалістичність, життєвість проявляється у правді настрою.
Правда настрою зберігається і у фантастичних композиціях Примаченко. Народна фантастика втілювала певні етичні категорії, глибоку філософію життєствердження. Ця філософія і стає провідною у фантастичних композиціях Примаченко.
У творчості Марії Примаченко загалом узгоджуються тематично-сюжетні й орнаментально-декоративні композиції. Загальнолюдська тема боротьби добра і зла наскрізь проходить крізь її мистецтво. Тема радості буття поєднується з темою смутку, та добро у неї завжди перемагає.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/marina-ivanivna-cvetaeva.html | Марина Іванівна Цвєтаєва | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/882cea70e63ed74eb03cf7263dd919a7.pptx | files/882cea70e63ed74eb03cf7263dd919a7.pptx |
Марина Іванівна Цвєтаєва (26.09.1892 - 31.08.1941)
Марина Цвєтаєва народилася 26 вересня 1892 року. Епоха, повна трагедій і кровопролитних подій, наклала відбиток на все її існування. Здавалося б, про що ще може мріяти дівчинка, якій поталанило з'явитися на світ у родині професора московського університету? Вона була дочкою професора-мистецтвознавця Івана Володимировича Цвєтаєва, а її мати - Марія Олександрівна Мейн. І про своє дитинство Марина, дійсно, згадує з теплотою та душевністю. В її щоденниках кожна сторінка сповнена любов'ю до рідних людей. Вже в 4 роки Цвєтаєва вміла читати, а 8 років вже писала свої перші вірші.
У 1902 році вона поступила в Московський університет, де благополучно провчилася до 1905 року. Після того, як по країні прокотилися перші криваві ріки і потекли сльози струмками з тисяч очей, марину відправили навчатися в пансіонати, розташовані за кордоном. Їй довелося навчитися потроху і в Італії, і в Німеччині, і в Швейцарії. Друзі поетеси не втомлювалися дивуватися її ерудицією та обізнаністю у багатьох питаннях іноді її навіть називали «енциклопедією» і були не далекі від істини.
У 1906 році Марина надходить в інтернат при московській гімназії. За час навчання змінює три гімназії. В 1908 році Марина, закінчивши гімназію, вирішує продовжити навчання. У 1909 році вона їде в Париж в Сорбонну - там вона слухає лекції з давньофранцузька літературі. В 1909 році відбулася спроба самогубства Марини Цвєтаєвої, але цей факт став відомий лише зі слів її сестри Анастасії. Марина Цвєтаєва почала друкувати свої вірші у шістнадцять років.
У 1910 році за свої кошти вона видає в друкарні А.І. Мамонтова збірку віршів «Вечірній альбом», який присвячений Марії Башкирцевої. 5 травня 1911 року Марина Цвєтаєва приїжджає до Криму на запрошення Максиміліана Волошина. там відбувається знайомство з майбутнім чоловіком, Сергієм Яковичем Ефроном. Він на рік молодший Марини, сирота і син революціонерів, навчається в кадетському корпусі Офіцерської Академії. 27 січня 1912 року Марина Цвєтаєва і Сергій Ефрон одружилися. 18 вересня (5 за старим стилем) 1912 року народилася перша дочка Марини Аріадна (Аля)
У 1912 році виходить ще одна збірка віршів Марини Цвєтаєвої, яка називається «Чарівний ліхтар» - її вона присвятила чоловікові. У цьому ж році виходить третя збірка «З двох книг». З травня по серпень 1913 року Марина Цвєтаєва з чоловіком Сергієм Ефроном та донькою Алею проживають в Коктебелі.
Взимку 1915 року вона здійснює спробу побачиться з Блоком і Ахматовою, для цього Марина їде в Петроград, але зустрітися з ними у неї не виходить.
1915-1916 роки - в цей час Марина Цвєтаєва як раз створила чудові віршовані цикли: «Вірші про москву», «Безсоння», «Стенька Разін», «Вірші до Блоку» (які, до речі, будуть дописані тільки в 1920-1921 роках), а також «Ахматової». 13 квітня 1917 року народжується ще одна дочка, Ірина. Восени 1917 року Марина з чоловіком їдуть в Крим. Повернувшись наприкінці листопада в Москву за дітьми, Марина вже не може виїхати назад. 1918 рік - Мариною Цвєтаєвої написані цикли віршів «Комедьянт»,а також п'єси «Червоний валет» і «Хуртовина». Січень 1918 року - чоловік Цвєтаєвої відбуває в армію Корнілова. Взимку цього ж року Марина Цвєтаєва познайомилася з Володимиром Маяковським.
У 1919 році з-під пера Марини Цвєтаєвої виходить цикл віршів «Вірші до Сонечки», а також п'єси «Фортуна», «Кам'яний ангел», «Пригода» і «Фенікс». У 1919 році Марина Цвєтаєва здає дочок у відомий підмосковний Кунцевський притулок. Через деякий час занедужує Аля, і Марина забирає її звідти. 15 лютого 1920 року прямо в притулку помирає друга дочка Цвєтаєвої - Ірина, згідно з офіційною версією, від виснаження і туги. 1920 рік - Мариною Цвєтаєвої написана поема «Цар-дівиця». У травні 1920 року Марини Цвєтаєвої вдається двічі побачиться з Блоком, як раз під час виступів поета в Москві. 1921 рік - вийшов новий збірник віршів «Версти». В цей же час Марина Цвєтаєва пише поеми «На червоному коні», яку вона присвятила Ганні Ахматової і «Егорушка», яку вона хоч і продовжувала писати в 1928 році, але вона так і залишилася незакінченою. Цикли віршів «Учень», «Розлука» і «Блага вість» також відносяться до цього часу. 1922 рік - написана поема «Молодець», яку Марина Цвєтаєва присвятила Борису Пастернаку, і цикли віршів «Кучугури» - присвячені Эренбургу і «Дерева» - присвячені Ганні Тесковой.
11 травня 1922 року - Марина разом з дочкою Алею їдуть в еміграцію. 15 травня 1922 року - приїзд в Берлін. 1 серпня 1922 року - переїзд в Прагу. Живуть вони на студентську стипендію Сергія Ефрона і допомогу від чеського уряду, а також гонорари від журналу «Воля Росії», які отримує Марина Цвєтаєва. 1923 рік - написаний цикл віршів «Проводи». 1923 рік - у Берліні виходить збірка «Ремесло» у видавництві «Гелікон». 1924 рік - написана п'єса «Аріадна». 1925 рік - написана поема «Щуролов». 1 лютого 1925 року народження Марини Цвєтаєвої сина Георгія (Мура). 1 листопада 1925 року - переїзд Марини Цвєтаєвої разом з родиною в Париж.
1926 рік - написані поеми «З моря», «Спроба кімнати», «Поема сходи». Кінець 1927 року - написання п'єси «Федра» і есе «Поет про критику», яке було прийнято в багнети російської еміграцією. 1928 рік - виходить книга «Після Росії», написання поеми «Червоний бичок».
1928 рік - Марина Цвєтаєва вітає Володимира Маяковського в Парижі - після цього проти неї ополчилася і виступає майже вся російська еміграція. 1929 рік - закінчення поеми «Перекоп», написання есе «Наталя Гончарова». 1930 рік - марина Цвєтаєва створює реквієм на смерть Володимира Маяковського - цикл віршів так і називається «Маяковському».
1931 рік - написання циклу віршів «Вірші до Пушкіна», а також есе «Історія одного посвяти». 1931 рік - чоловік, Сергій Ефрон, просить радянське громадянство, внаслідок цього стає радянським розвідником і активним діячем «Союзу повернення на батьківщину». 1932 рік - написання есе «Поет і час», «Епос і лірика сучасної Росії», який вона присвятила Борису Пастернаку і Володимиру Маяковському, а також «Живе про живе (Волошин)». 1933 рік - Марина Цвєтаєва написала цикл віршів «Стіл» і есе: «Два лісових царя», «Народження музею», «Відкриття музею», «Вежа у плющі», «Будинок біля Старого Пимена», «Поети з історією і поети без історії». 1934 рік - написання есе «Кирилівни», «Страхування життя», «Мати і музика», «Казка матері», «Полонений дух (моя зустріч з Андрієм Білим)». 1935 рік - написання Мариною Цвєтаєвою циклу віршів «Надгробок» та поеми «Співачка», а також есе «Чорт». 2 лютого 1935 року - доповідь Марини Цвєтаєвої «Моя зустріч з Блоком», яка до наших часів не збереглась.
1936 рік - написання циклу віршів «Вірші до сироті», написання есе «Шарлоттенбург», «Мундир», «Лавровий вінок», «Слово про Бальмонте», написання закінчення поеми «Автобус». 1937 рік - написання Мариною Цвєтаєвої есе «Мій Пушкін», «Пушкін і Пугачов», а також «Повість про Сонечки». 15 березня 1937 рік. Аріадна, дочка Марини Цвєтаєвої їде в Москву. Осінь 1937 року. - Сергій Ефрон повертається в Радянський Союз, так як паризька поліція підозрювала його у вбивстві Ігнатія Рейсу, колишнього радянського агента. 1938-1939 роки. Написання циклу віршів «Вірші до Чехії». 1939 рік - арешт Анастасії Цвєтаєвої. Від Марини це ретельно приховують.
12 червня 1939 рік. Цвєтаєва залишає Парижа, 18 червня вона приїжджає в Москву. З 27 на 28 серпня 1939 року - арешт Аріадни Ефрон. У таборах та засланнях в цілому вона провела неповні 17 років. Листопад 1939 рік - арешт Сергія Ефрона. Квітень 1941 рік. - Цвєтаєву приймають в профком літераторів при Гослитиздате. 6-8 червня 1941 рік - зустріч Марини Цвєтаєвої з Анною Ахматовою в Москві. 8 серпня 1941 рік. Цвєтаєва разом з сином їде на пароплаві з Москви в евакуацію в Єлабугу.
26 серпня - написання Мариною Цвєтаєвою заяви про прийом на роботу в їдальню Літфонду як працювати посудомийницею. 31 серпня 1941 рік - Марина Цвєтаєва повісилася. Досі точне місце її могили так і невідомо. Сергій Ефрон був розстріляний в 1941 році. Георгій Ефрон був призваний на фронт на початку 1944 року, де і загинув у бою під селом Друйка у Вітебській області. Аріадна Ефрон реабілітували після репресії в 1955 році, вона померла 27 червня 1975 року в Тарусі.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/literaturniy-tvorchiy-proekt-storinkami-schodennika-tarasa-grigorovich.html | Літературний творчий проект “Сторінками “Щоденника” Тараса Григоровича Шевченка” | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/7b20b5af81e44751581d7f5e4ba9ad3e.ppt | files/7b20b5af81e44751581d7f5e4ba9ad3e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/istorichniy-portret-franklina-delano-ruzvelta.html | "Історичний портрет Франкліна Делано Рузвельта" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/16cc6453abe36df000cd3035a70461d8.ppt | files/16cc6453abe36df000cd3035a70461d8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-sergiyovich-grushevskiy.html | Михайло Сергійович Грушевський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/03437e81a666feae7b123dc83f9cd0bc.ppt | files/03437e81a666feae7b123dc83f9cd0bc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/getman-vadim-petrovich.html | Гетьман Вадим Петрович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/d2477013ff260b1c2a9cecd4620af95f.ppt | files/d2477013ff260b1c2a9cecd4620af95f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/merilin-monro.html | "Мерилін Монро" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/5261551428cf8fa6b99108272e4e89ce.ppt | files/5261551428cf8fa6b99108272e4e89ce.ppt | 06.04.2012 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/viktor-fedorovich-yanukovich.html | "Віктор Федорович Янукович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/8ab688378539c58d46d8c56547ffff29.pptx | files/8ab688378539c58d46d8c56547ffff29.pptx | Віктор Федорович Янукович
Народився у робітничому селищі Жуківці біля міста Єнакієвого, Донецької області; батько Федір Володимирович (білорус, поляк, росіянин) — металург; мати Ольга Семенівна (росіянка) — медсестра.
Освіта
Єнакіївський гірничий технікум (1973);
Проте, 1967 року, згідно з постановою прокуратури.
Єнакієвого, Януковича відраховано з Єнакіївського гірничого технікуму за участь у вчиненні злочину.
Донецький політехнічний інститут (1980),
спеціальність інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»;Навчався заочно.
Українська академія зовнішньої торгівлі (2001),
магістр міжнародного права, «Міжнародне право»;
Дружина — Янукович Людмила— домогосподарка. Одружилися в листопаді 1972 року. (Обвінчалися у вересні 1997 року.)
У Віктора та Людмили Янукович два сини : Олександр (1973 р. н.) — лікар-стоматолог за освітою, бізнесмен-міліардер, та Віктор (1981 р. н.) — Народний депутат України. Мають трьох онуків.
Кар'єра
Серпень 1972 — квітень 1973 — автоелектрик
Квітень 1973 — листопад 1976 — механік, Єнакіївське АТП № 04113
Листопад 1976 — лютий 1984 — директор автобази, ВО «Орджонікідзевугілля», місто Єнакієве
Травень 1991 — січень 1994 — генеральний директор, об'єднання підприємств «Донбастрансремонт»
Вересень 1994 — серпень 1996 — генеральний директор, Донецького територіально-виробничого об'єднання автомобільного транспорту «Донецькавтотранс»
14 травня 1997 — 21 листопада 2002 — Голова Донецької облдержадміністрації та Голова Донецької облради
Політична діяльність до обрання Президентом України
Віктор Янукович вступив до лав КПРС 1980 року. Становлення Віктора Януковича як регіонального лідера відбулося в середині 90-х років. До цього моменту в Донецькій області вже оформилось одне з найсильніших фінансових угрупувань України. Після заміни на керівному посту області Щербаня Володимира на Полякова Сергія , влітку 1996 року Віктора Януковича призначено заступником, а потім першим заступником нового голови обласної державної адміністрації .
Голова Донецької облдержадміністрації
14 травня 1997 р. Указом Президента Віктор Янукович призначений на місце звільненого головиДонецької обласної державної адміністрації Полякова Сергія. Кандидатуру Януковича вважали найбільш логічною, враховуючи його здатність обходити гострі кути у відносинах між регіоном і центром.
14 червня 1998 р. Віктор Янукович перемагає на повторних виборах в обласний Раді з виборчого округу № 7, 78,41% виборців віддають за нього свій голос
Віктор Янукович — прихильник змішаної виборчої системи. Такої ж точки зору дотримувалася і Донецька облрада. Зокрема, 2001 р. він прийняв звернення до Верховної Ради і Президента з проханням зберегти змішану систему, «щоб не обмежувати права громадян».
Завдяки активній підтримці Віктора Януковича і фінансово-економічних груп Донбасу, в першу чергу Індустріального союзу Донбасу, кандидатури Леоніда Кучми на президентських виборах 1999 року, останній здобуває перемогу в Донецькій області.
Прем'єр-міністр України
(21 листопада 2002 — 5 січня 2005)
У листопаді 2002 р. Леонід Кучма відправив у відставку Прем'єр-міністра Анатолія Кінаха та запропонував на цю посаду Віктора Януковича. «За» проголосували 234 Народних депутата України. Коли Віктор Янукович став Прем'єр-міністром України, уряд почав приділяти більше уваги реформуванню вугільної галузі.
Віктор Янукович очолював уряд України 3 роки та 6 місяців (абсолютний рекорд перебування на посаді Прем'єр-міністра України). За часів першого уряду Віктора Януковича зафіксований найвищий показник зростання ВВП за історію незалежної України — 12,1% у 2004 р.
Президентські вибори 2004 року
У 2004 р. Прем'єр-міністр України Віктор Янукович за підтримки президента Леоніда Кучми став «кандидатом від влади» на президентських виборах в Україні. У першому турі Віктор Янукович набрав (39,26%) голосів, посівши 2-е місце серед 24 претендентів. У другому турі, Віктор Янукович здобув перемогу (одержавши 49,46% голосів). Згідно з рішенням ВСУ 26 грудня 2004 р. відбулося переголосування другого туру, у якому Віктор Янукович програв, набравши 44,2%.
Прем'єр-міністр України
(4 серпня 2006 — 18 грудня 2007)
13 грудня 2006 року уряд Віктора Януковича розповсюдив спеціальну заяву, в якій звинуватив президента Віктора Ющенка в свідомій дестабілізації обстановки. 12 січня 2007 року Верховна Рада ухвалила підготовлений урядом Віктора Януковича Закон «Про кабінет міністрів України». 23 листопада 2007 року, на I сесії Верховної Ради VI скликання, В.Янукович склав повноваження Прем'єр-міністра України. Виконував обов'язки Прем'єра до обрання 18 грудня 2007 Верховною Радою нового Прем'єр-міністра — Юлії Тимошенко.
Опозиційна діяльність (2007–2010)
У 2008 р. Віктор Янукович посідає шосте місце у рейтингу Топ-100 найвпливовіших українців за версією журналу Кореспондент.
У травні-червні 2009-го Янукович знову з'являється на обрії великої політики.
28 жовтня 2009 р. ЦВК реєструє Віктора Януковича кандидатом у президенти України.
Президентські вибори 2010 року
У першому турі виборів найбільшу кількість голосів набрав Віктор Янукович — 8 686 751 (35.32%), друге місце посіла Юлія Тимошенко — 6 159 829 (25.05%). Ці два кандидати вийшли до другого туру виборів. У другому турі виборів за результатами обробки 100,00% протоколів перемагає лідер опозиції Віктор Янукович — 48,95% ; Юлія Тимошенко відстає на 3,48 % .
14 лютого 2010 року ЦВК оголосила офіційні результати виборів президента України, згідно з якими лідер Партії регіонів Віктор Янукович переміг і став наступним президентом країни.
Президент України (25 лютого 2010 — 22 лютого 2014)
Першим указом Віктора Януковича на посаді Президента України стало скорочення робочого штату і витрат на утримання Секретаріату Президента на 20%. Масштаби кадрових змін на всіх рівнях структур державного апарату
Внутрішня політика
перевершили «кадрові чистки», що відбувались після Помаранчевої революції й активно критикувались самим Януковичем. На більшість керівних посад у державі призначалися вихідці з Донбасу.
Конституційна реформа. Янукович — Президент у президентсько-парламентській республіці.
Конституційний суд визнав неконституційним Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (політреформу 2004 року) у зв'язку з порушенням процедури його розгляду і ухвалення і відновив дію Конституції України 1996 року.
17 січня 2013 р. Янукович визнав провал більшості реформ своєї команди і звинуватив Миколу Азарова в саботажі
Зовнішня політика
21 квітня 2010 року, без попереднього суспільного обговорення, Президент України В.Янукович підписав з президентом Росії Дмитром Медведєвим «Угоду між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України», згідно з якою продовжується термін перебування Чорноморського флоту Росії вСевастополі на 25 років, до 2042 року.
Зона вільної торгівлі з ЄС чи митний союз?
12 квітня 2011 року відбувся візит голови уряду Росії Володимира Путіна до Києва. Росія схиляє Україну до вступу до Митного союзу. Основною поступкою за це має бути зниження ціни на російський газ для України майже наполовину. Янукович висловлюється за зближення країни з Митним союзом країн СНД.
Усунення з посади
21 лютого 2014 лідери опозиції підписали з Віктором Януковичем угоду щодо врегулювання кризи в Україні. Відповідно до угоди протягом 48 годин з моменту її підписання мала б відновити дію Конституція України редакції 2004 року та сформовано новий коаліційний уряд.
Підписання угоди не було сприняте людьми на майдані: демонстранти вимагали від Президента достроково піти у відставку. Зранку 22 лютого Янукович зник з Києва. Того ж дня Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів підтримала постанову про усунення Віктора Януковича з постаПрезидента України, аргументуючи таке рішення самоусуненням Януковича від виконання своїх обов'язків, та призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року.
22 лютого Віктор Янукович записав телезвернення, у якому назвав події 18-20 лютого в Україні державним переворотом, порівнявши їх з приходом нацистів до влади у Німеччині, назвав депутатів, що вийшли з Партії регіонів, зрадниками та заперечив легітимність прийнятих Верховною Радою рішень
Перебуваючи в Росії, Янукович попросив президента РФ Володимира Путіна застосувати свої війська для "відновлення законності" в Україні.
Заклики до війни
На даний час обсяг золотовалютних резервів України становить орієнтовно $15 млрд. Водночас, американські експерти відзначили, що статки сім'ї Віктора Януковича сягають $12 млрд.
Межигір’я
Віктор Янукович є одним з найбільш високооплачуваних українських письменників. У 2011 році в якості авторських гонорарів і авансу за майбутні твори він заробив понад 2 млн доларів. На сьогоднішній день видано такі книги: |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-stelmah1.html | Михайло Стельмах | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/b158b28d8470ef07c163e0c9658556d4.pptx | files/b158b28d8470ef07c163e0c9658556d4.pptx |
МИХАЙЛОВІ СТЕЛЬМАХУ.
Нехай не знає втоми та рука,
Що добре зерно в добру землю сіє,
Не зневажає чорні суховії
І щедра, як напровесні ріка.
Благословенна праця рільника,
Що оре цілину в ясній надії,
Пшеницю від полови він одвіє,
Як жнив кінчиться радість нелегка.
Щасливий воїн, що во ім’я миру
Свою підносить бойову сокиру,
Во ім’я правди кривду тне з плеча!
Хвала тому, хто людям у приполі
Несе слова, подібні хлібу й солі,
І співи, гідні слави сіяча!
Максим Рильський
Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селi Дякiвцi Лiтинського району на Вiнниччинi в родинi незаможного хлiбороба.
Погано, коли в людини все сіре: і душа, і думки, і погляд. Сірі тільки перепілки гарні.
Може, тим без пісні я не можу Працювати, жити навіть дня, Що округ земля моя хороша, А на ній - моя рідня! Михайло Стельмах
«Поки людина живе — повинна чекати чогось великого»
Першi його вiршовi спроби припадають на тридцятi роки, коли вiн по закiнченнi
Вiнницького педагогiчного iнституту (1933) вчителює спочатку на рiдному Подiллi, а потiм у школi села Лiтки на Киïвщинi. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює i як збирач народнопiсенних скарбiв; пiзнiше (пiсля Великоï Вiтчизняноï вiйни) вiн деякий час вдосконалював професiйнi навики фольклориста на посадi наукового спiвробiтника в Iнститутi фольклору та етнографiï АН УРСР.
Перша збiрка поезiй "Добрий ранок" виходить пiд редакцiєю А. Малишка 1941 року. Перебуваючи у лавах Радянськоï Армiï, М. Стельмах зустрiв Велику Вiтчизняну вiйну. У 1941р. отримав важке поранення в голову i спину. Пiсля тривалого лiкування - знову на фронтi. Списаний медкомiсiєю зi служби в артилерiйськiй частинi, працює спецiальним кореспондентом газети "За честь Батькiвщини" (Перший Украïнський фронт). Залiкувавши друге важке поранення (липень 1944р.), вiн повертається до лав захисникiв Вiтчизни i закiнчує вiйну на нiмецькiй землi. Пiд час вiйни у Воронежi та Уфi вийшли пiд редакцiєю М. Рильського двi збiрочки фронтових вiршiв Стельмаха "Провесiнь" i "За яснi зорi" (1942), в 1943р. з'явилась надрукована в Уфi книжка оповiдань "Березовий сiк" пiд редакцiєю Ю.Яновського.
1943 роком датується початок роботи над вимрiяним ще до вiйни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вiсiм рокiв; частини твору "На нашiй землi" (1949) та "Великi перелоги" (1951) створили в цiлокупностi (пiсля кiлькох "промiжних" редакцiй окремих частин) об'ємний роман-хронiку пiд назвою "Велика рiдня". Роман був удостоєний Державноï премiï Союзу РСР i започаткував серiю епiчних полотен:
1957р.
- роман "Кров людська
- не водиця", написаний до 40-рiччя Великого Жовтня;
1959р.
- роман "Хлiб i сiль", який разом з обома попереднiми епiчними творами письменника
був удостоєний Ленiнськоï премiï 1961р.;
1961р.
- роман "Правда i кривда", несподiваний своєю публiцистичною "вiдкритiстю";
1969р.
- роман "Дума про тебе". Останнiй роман
- "Чотири броди" (1979, Державна премiя УРСР iм. Т. Г. Шевченка 1980р.), як i
"Велика рiдня" i "Дума про тебе", об'єктом зображення має украïнське село
30-х рокiв i часiв Великоï Вiтчизняноï вiйни. Цей роман, який
справедливо вважають творчим заповiтом видатного письменника, складно i довго йшов до читача.
Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив забороненi тодi теми
- голоду 1933 року, сталiнських репресiй, атмосфери недовiри та донощицтва, що панували в тi роки, свавiлля партiйних керiвникiв.
Поетична творчiсть М. Стельмаха зменшується: пiсля виходу збiрок "Шляхи свiтання" (1953) та "Жито сили набирається" (1954) письменник обмежується упорядкуванням двох книг вибраного
- "Поезiï" (1958) i "Мак цвiте" (1968)
- та виданням кiлькох книжечок для дiтей.
У 1957р. вийшла друком п'єса "Золота метелиця", яка поклала початок низцi драматичних творiв: "Кров людська - не водиця", 1958; "Правда i кривда", 1965; "Зачарований вiтряк", 1966; "На Iвана Купала (Дума про Морозенка)", 1966; "Кум королю", 1967; "Дума про любов", 1971. М Стельмах - знаний далеко за межами нашоï краïни романiст, поет, драматург,
повiстяр ("Над Черемошем", 1952; "Гуси-лебедi летять", 1964; "Щедрий вечiр",
1967), вчений-фольклорист.
Був удостоєний звання Героя Соцiалiстичноï Працi (1972), депутат
Верховноï Ради СРСР ряду скликань, академiк АН УРСР.
Під час колективізації 1937-1938 років Михайло Стельмах, який саме розпочинав літературну кар'єру, своїх у біді не залишив. Для чотирнадцяти дітей розкуркулених і засланих до Сибіру дяківчан облаштував щось на зразок школи-інтернату. Найняв хату, жінку, щоб за дітьми наглядала, привозив малим одяг
Кохання — це такий солодкий дар, що робить людям гіркість.
М. Стельмах
В людині має бути все прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки. А. Чехов
ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ М. П. СТЕЛЬМАХА
Музей відкрито 24 травня 1989 р. на батьківщині відомого українського пись-менника Михайла Панасовича Стель-маха (1912-1983) в спеціально побудова-ному приміщенні.
До квітня 1991 р. музей діяв на гро-мадських засадах, а згодом - як відділ Вінницького обласного краєзнавчого музею. З 1992 р. він стає самостійним державним музеєм.
Фонди музею нараховують близько 700 предметів. Щороку музей відвідує понад 1 500 осіб.
Оскільки ініціатором створення музею виступило обласне товариство книголюбів, було запропоновано, а згодом і втілено в життя ідею культурного комплексу музею-бібліотеки. На першому поверсі розташовано сільську бібліотеку та читальний зал. Другий поверх займають шість експозиційних залів музею та мемо-ріальний робочий кабінет М. Стельмаха з ірпінської дачі.
У музейній колекції є особисті речі письменника, документи, фотографії, кіно- та відеоматеріали, сувеніри, речі хатнього вжитку родини Стельмахів, меблі та книги з особистої бібліотеки Стельмаха, різноманітні видання його творів.
Щороку у травні проводиться літературно-мистецьке свято до дня народження письменника, а також дні пам'яті Михайла і Ярослава Стельмахів. Серед учнів Літинського району проводиться конкурс на краще ви- конання дитячих творів письменника, кращих малюнків, при-свячених його творчості. Вже традиційними стали зустрічі з рідними та друзями письменника.
Відвідувачі можуть побувати на території меморіальної садиби письменника (загальною площею 0,5 га), де знаходиться батьківська хата Стельмахів, дерев'яна клуня, сад та город.
Альбоми народних пісень і вишиваних візерунків зібраних Стельмахом в Літках стали об’єктом наукового дослідження учениці Літківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Вакули Оксани. Дана робота була визнана кращою на республіканському конкурсі «Україна вишивана» (2009 р.). Свято бережуть пам’ять про М. Стельмаха жителі с. Літки.
Його ім’я носить Літківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, одна з вулиць села. В школі є етнографічно-краєзнавчий музей, частина експозиції якого присвячена життю і діяльності М. Стельмаха. До сторіччя письменника (24 травня ц. р.) у рідному селі Михайла Стельмаха Дяківці, що в Літинському районі, земляки виконають усі заплановані заходи, крім одного. На виготовлення пам’ятника грошей знайти так і не вдалося.
1961 року М. Стельмах став лауреатом Ленінської премії. Отримані десять тисяч радянських рублів передав на будівництво школи у рідному селі. Згадують, письменник привіз гроші у мішку (було це до грошової реформи, тому так багато зібралося купюр). На зборах села Михайло Панасович передав той мішок директору школи Володимиру Сукачу, з яким товаришував. У закладі, збудованому на кошти письменника, досі навчаються діти.
— Стельмах був першим у нашому селі, хто здобув вищу освіту, — розповідає сільський голова Дяківців Юрій Голованюк. — Закінчив Вінницький педінститут, своїм талантом прославив наше село на весь світ.
Торік у день народження Стельмаха на подвір’ї школи презентували макет пам’ятника письменнику. Автор — відомий вінницький скульптор Анатолій Бурдейний. Планували виготовити пам’ятник до 100-річчя Стельмаха, але...
— На жаль, — каже сільський голова, — на пам’ятник треба десь двісті тисяч гривень. Виділити такі кошти з бюджету територіальної громади нема можливості. На всі наші звернення з листами до різних структур маємо одну позитивну відповідь від обласної влади. Обіцяють виділити чверть від тої суми — буде на ремонт музею М. Стельмаха. Його збудували 1989 року, вже після смерті письменника. Відтоді жодного разу не ремонтували. П’ять років тому музей пограбували, викрали дві картини відомих художників — Сергія Шишка і Марії Примаченко. Не знайшли їх досі.
У селі збереглася також хата письменника. Це меморіальна садиба, їй надано статус філіалу музею. Утримують за кошти сільради. За словами Юрія Голованюка, з бюджету виплачують зарплату доглядачу.
— У садибі збереглися скриня і лава Стельмахів, — каже директор музею Оксана Голованюк. — Це експонати виставки етнографічного побуту, яку організували у будинку, де народився і виріс письменник. Доповнили виставку старовинними речами від жителів села. А в музеї є рукописи деяких творів, бібліотека письменника, одяг, багато фотографій, особисті речі.
Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом. Л. Костенко
Могила Михайла Стельмаха
Бюст Михайла Стельмаха на алеї видатних земляків у м.Вінниця |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-grushevskiy.html | Михайло Грушевський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/3ba3a7f9e0c20f3f1ef88c42d935eb82.ppt | files/3ba3a7f9e0c20f3f1ef88c42d935eb82.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-kocyubinskiy.html | Михайло Коцюбинський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/18f934bae16ad07e185fa10c30137dd4.pptx | files/18f934bae16ad07e185fa10c30137dd4.pptx | Великий Сонцепоклонник
Батьки
Гликерія Максимівна Абаз
Михайло Матвійович
Мати відзначалась лагідною вдачею і сердечністю, любила літературу, мистецтво й природу.
Батько був чоловіком добрим, чесним, непримиренним до неправди і кривд, чинних начальством, тому й доводилось йому часто міняти місце роботи.
Родина
Ольга Коцюбинська
Лідія Коцюбинська
Леонід Коцюбинський
Хома Коцюбинський
Михайло Коцюбинський
Навчання
Навчаючись у Барській початковій школі (1875-1876 рр.) та Шаргородському духовному училищі (1876-1880) М.Коцюбинський виділявся серед своїх однокласників умінням писати цікаві, оригінальні твори.
По закінченні духовного училища через нестатки не зміг далі вчитися.(Після смерті батька в 1886 році на нього лягли родинні турботи).
Самоосвіта
Праця
Робота в селах Бессарабії дала йому матеріал для написання циклу молдавських оповідань: «Для загального добра», «Пе-Коптьор», «Дорогою ціною».
З 16 років був у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду — філоксерою. Працює в Бесарабії і Криму
Філоксе́ра (Daktulosphaira vitifoliae) — коренева попелиця із ряду рівнокрилих, що вражає листя і кореневу систему винограду.
В кінці листопада 1897 року М.Коцюбинський переїхав до Житомира і протягом кількох місяців працював у редакції газети “Волинь”.
Навесні 1898 року М. Коцюбинський повернувся до Чернігова. Тринадцять років працював він тут в губернському земстві діловодом, якийсь час завідував столом народної освіти, був редактором “Земського сборника”.
Родина Коцюбинського
Віра Устимівна Дейша – дружина, вірний друг та помічник.
Діти:
Юрій
Оксана
Ірина
Роман
Юрій Михайлович Коцюбинський
Народився 25 листопада 1896 Вінниця
Помер 8 березня 1937 репресований
національність українець Діяльність: Революціонер,
Дипломат
Батько: Коцюбинський Михайло Михайлович
Творчість
Повість “Fata morgana” – яскраве літературно-художнє полотно про революцію 1905 року на Україні.
Оповідання “Хо” і “Лялечка”.
До справжнього сарказму М. Коцюбинський підноситься в оповіданнях “Подарунок на іменини” та “Коні не винні”.
Художні нариси “Хвала життю” й “На острові”, написані влітку 1912 року, - останні твори М. Коцюбинського.
Новели “Сміх”, “Він іде!” (1906), “Невідомий”, “ В дорозі”, “Intermezzo”, “Як ми їздили до Криниці” (1908) “Дебют” (1909), “Сон”, “Лист” (1911), “Подарунок на іменини”, “Коні не винні”, “Хвала життю!”. “На острові”, а також повість “Тіні забутих предків” (1911).
У цих творах письменник осуджує міщанство, декаденство.
Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.
Могила М. М. Коцюбинського. Місто Чернігів, Україна.
Сучасність
Правнук Ігор Коцюбинський
1948 рік: Михайлина Коцюбинська з батьками - Хомою Михайловичем і Катериною Яківною. Фото з домашнього архiву
7 січня 2011 р. на 80 році життя померла Михайлина Хомівна Коцюбинська (племінниця відомого митця), одна із моральних авторитетів та інтелектуальних символів шістдесятництва.
Живе в серцях твоє безсмертне слово
і до народу рідного любов,
немов зорі сіяння пурпурове,
хоч ти від нас давно уже пішов.
Та з нами будеш вічно жити, жити, як сяйво сонця, як вечірній спів,
ти так любив землі своєї квіти,
і так, як квіти, ти людей любив.
Це рядки з поезії
В. Сосюри «Пам'яті Коцюбинського». Талант М.Коцюбинського справді розквітнув цвітом незвичайної краси, яку помітили не лише в Україні та Росії, а й в Європі.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/katerina-vasilivna-bilokur.html | "Катерина Василівна Білокур" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/fbf0706a19b51ad39c8f6d90596ac8f3.ppt | files/fbf0706a19b51ad39c8f6d90596ac8f3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonard-eyler.html | "Леонард Ейлер" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/7fabaaf43a0a8f853c8ce61959ca1adf.pptx | files/7fabaaf43a0a8f853c8ce61959ca1adf.pptx | Леонард Ейлер
В - число вершин опуклого багатогранника, Р - число його ребер Г - число граней.
Сума граней и вершин, без числа ребер
в будь-якому многограннику дорівнює 2.
Г + В - Р = 2
Теорема Ейлера відіграє величезну роль в математиці. З її допомогою було доведено величезна кількість теорем. Перебуваючи в центрі постійної уваги з боку математиків, теорема Ейлера отримала далекосяжні узагальнення. Більше того, ця теорема відкрила нову главу в математиці, яка називається топологією. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vasil-korolev.html | Василь Королев | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/dd375d6c2bbe164360eab2d22e487283.ppt | files/dd375d6c2bbe164360eab2d22e487283.ppt | 1879-1943
1879-1943
1879-1943
1879-1943
1879-1943 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/karatash-andriy-vasilovich.html | Караташ Андрій Васильович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/fb406119b82ef893b265e7ceec16ecf2.ppt | files/fb406119b82ef893b265e7ceec16ecf2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-minakov.html | Михайло Мінаков | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/81d592bccfa542505802329bbffabba7.ppt | files/81d592bccfa542505802329bbffabba7.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-opanasovich-bulgakov.html | Михайло Опанасович Булгаков | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/6f0764d1f2ef0ae7b4c1cf8da7148b9f.ppt | files/6f0764d1f2ef0ae7b4c1cf8da7148b9f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-bulgakov1.html | Михайло Булгаков | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/88b86b9119a8e6564e86622cbb68e33a.ppt | files/88b86b9119a8e6564e86622cbb68e33a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/migel-de-servantes-saavedra.html | Мігель де Сервантес Сааведра | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/6ccad317811b4963e6c315123ab75d3c.ppt | files/6ccad317811b4963e6c315123ab75d3c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-ostrogradskiy.html | Михайло Остроградський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/fe9cf6f178fb67f89ba50ab5b4054861.ppt | files/fe9cf6f178fb67f89ba50ab5b4054861.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/migel-de-servates.html | Мігель де Серватес | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/bc3eade37b34fc54df8fb4061db3e4e0.ppt | files/bc3eade37b34fc54df8fb4061db3e4e0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-pilipovich-kravchuk1.html | Михайло Пилипович Кравчук | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/06579d8c37f79cc081a1ffa581ab6f87.ppt | files/06579d8c37f79cc081a1ffa581ab6f87.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/kudricka-nadiya-ivanivna.html | Кудрицька Надія Іванівна | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/e04f7efe06b638173dbc78a49fde60c6.ppt | files/e04f7efe06b638173dbc78a49fde60c6.ppt |
Adobe PDF, Microsoft Word
pdf, doc, rtf
Microsoft Excel
xls
JPEG, GIF
jpg, gif
Microsoft Powerpoint
ppt
MPEG
mpeg, mpg, mpe
WAV, MP3
mav, mp3
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonardo-da-vinchi0.html | Леонардо да Вінчі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/6070e549cf8df4b9d719a26810c9930b.ppt | files/6070e549cf8df4b9d719a26810c9930b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-petrovich-dragomanov.html | Михайло Петрович Драгоманов | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/bfbc254434c8129dda5e450c284e4310.ppt | files/bfbc254434c8129dda5e450c284e4310.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihayl-semenko-biografiya-ta-tvorchiy-shlyah.html | Михайль Семенко: біографія та творчий шлях | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/fd12f49bf24b527b124dbecf0e84d74c.ppt | files/fd12f49bf24b527b124dbecf0e84d74c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-vrubel.html | "Михайло Врубель" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/087acbaff4af6d6a9bac04c645efdfea.ppt | files/087acbaff4af6d6a9bac04c645efdfea.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikelandzhelo-buonarroti3.html | "Микеланджело Буонарроти" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/3b87f9666f7daf596f10db993cdc14a9.ppt | files/3b87f9666f7daf596f10db993cdc14a9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-kravchuk.html | Михайло Кравчук | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/66f72f3dc92e7b5fa55c25c1d5b9914e.ppt | files/66f72f3dc92e7b5fa55c25c1d5b9914e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/marina-cvetaeva1.html | "Марина Цвєтаєва" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/bdfcbff3d4a28fd793710d3e212cdb8b.ppt | files/bdfcbff3d4a28fd793710d3e212cdb8b.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biografiya/kvitka-cisik.html | Квітка Цісик | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/c899d5f4fc77bb1459b93ae151e79650.pptx | files/c899d5f4fc77bb1459b93ae151e79650.pptx | Полум’яна Квітка
Пам’яті Квітці Цісик. Автор: Демків Марія Василівна, вчитель музики Жовківської ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів
Вірші в презентації – авторські, Демків Марії Василівни.
В просторі плину століть
Часом з’являються постаті,
Якими пишається світ,
Які, мов посланці із космосу…
У цьому житті їм судилося,
Як зірка нова, загорітися…
Ділами своїми у пам’яті
Мільйонів людей залишитися.
В буденне «радянське» життя
Увірвалась, як вихор, пісня
Мелодіями майбуття -
Співала її Квітка Цісик…
Та ні, не співала. Вона ними жила,
Піснями її України.
Любов і натхнення-усе віддала
Для пісні і для Батьківщини.
І хворою вперто ішла до мрії.
Якою ціною? Нам важко сказати.
Безцінний залишила слід на землі.
Ми будемо, Квітко, як ти, співати.
Сім’я Цісик: батько, доньки та дружина.
Неодноразово брала участь у комерційних проектах. За допомогою її витонченого співу свій імідж створювали корпорації АВС,NBC, CBS, Burger King, Mc`Donakd`s, American Airlines та Delta Air Lines, Coca-Cola, Pepsi-Cola та інші. З початку 1980-х вона стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США — рекламних мотивів для радіо й телебачення. 1981 року Квітка записала для компанії “Ford Motor” рекламну пісню «Have You Driven a Ford Lately?». Відтоді й аж до смерті вона залишалася єдиним голосом цієї автомобільної компанії.
Талант, мов джерельна водиця,
Мов птаха, тріпоче у серці,
Його не зламає і криця,
його не спіймати, не стерти.
Вся творчість Квітки - ніби промінь світла,
Це ніби крик душі, палкий вогонь.
І кожна пісня, мов маля тендітне,
Черпає силу духу і тепло долонь.
Альбоми Квітки не були комерційними-це подарунок українцям
Перший диск з українськими піснями «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України») був записаний 1980 року, другий «Two colors» («Два кольори») — 1989 року.
У період між записами сталося розлучення з першим чоловіком композитором-аранжувальником Джеком Кортнером і одруження 11 червня 1983 року з інженером звукозапису Едвардом Раковічем. Однак усі троє працювали над обома українськими альбомами, у створенні яких особливо посприяв її другий чоловік Едвард. Завдяки своїй професійності, душевній натурі та щедрості (на запис обох альбомів витратила 200000 $) Квітка зібрала для запису альбомів 40 найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, тих, кого собі не могли дозволити відомі поп-зірки США. Партію рояля виконувала старша сестра Марічка.
У хорі Квітка часто співала з маленьким Майклом Джексоном, майбутнім королем поп-музики. Крім того, займалась кінним спортом .
Живе у серці пісня нездоланна,
Лунає вільною на увесь світ.
Її співала Квітка Полум’яна,
Дала їй крила, вивела в політ.
Співачка Кейсі чи Орися-Квітослава?
Біографи старанно все вивчають.
Тебе чекає невмируща слава
І в Україні тебе знають й пам’ятають.
Любила щиро землю цю далеку,
Де сон-трава, пшениця й солов’ї…
Де відлетять до вирію лелеки,
Де ніч колише зірочки свої.
Комфортно почувалася усюди:
Фольклор і опера, рок, блюз-підвладні Квітці.
Тому любили Квітку щиро люди,
Малі й дорослі, в будь-якому віці.
Ти народилась і жила за океаном,
Та Україну понад все ти полюбила,
І за тонким, дівочим, ніжним станом
Ховалась мужність, віра, дивна сила.
І, хоч підступною була життя дорога,
Важка хвороба вперто дошкуляла…
Ти-йшла вперед, ти йшла до перемоги.
І, незважаючи на все, ти все ж СПІВАЛА!
Вікторина:
1. Яке справжнє ім’я Квітки Цісик?
2. Яким був її американський псевдонім?
3. На якому інструменті грала Квітка Цісик?
4. Яким мистецтвом ще вона займалася?
5. Який вид спорту був «хобі» співачки?
6. В якому фільмі знялася Квітка Цісик?
7. Які нагороди отримала співачка в кіно і музиці?
8. Хто в сім’ї Цісик був ще музикантом?
9. Скільки разів співачка відвідувала Україну?
10. Як вкладала спати Квітка свого сина?
11.Який альбом не встигла записати співачка
через хворобу? (з якими піснями, вказати)
12. В яких стилях співала квітка Цісик? |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ernest-miller-heminguey-0.html | Ернест Мíллер Хемінгуей (1899 – 1961) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/4495f833165286a32b988526002a77de.ppt | files/4495f833165286a32b988526002a77de.ppt |
26, 76
11, 99
43, 46
17, 31
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/emil-zolya-zhitteviy-ta-tvorchiy-shlyah.html | Еміль Золя: життєвий та творчий шлях | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/c75438197a4d9d4f98d6d566c9dc97d1.ppt | files/c75438197a4d9d4f98d6d566c9dc97d1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/korsunov-va.html | Корсунов В.А. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/dd6d5c925d3dbb912d24bddda1f89df0.ppt | files/dd6d5c925d3dbb912d24bddda1f89df0.ppt | Physiology and pathophysiology of endothelial cells
Properties of ECsIn sepsisSurface area: 1-7 m2ECs become injured, prothrombotic and antifibrinolyticWeight: 1 kg/70 kg body weightThey promote platelet adhesionNumber: 1-6 × 1013 cellsThey promote leucocyte adhesion and inhibit vasodilationThey line vessels in every organ: 'gate keeping role'They favour vasodilatationThey promote antithrombosis and profibrinolysisThey inhibit platelet adhesion and leucocyte adhesion
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx1, P Breedveld1, C Dejong1, P de Feiter1, F Rubulotta1, G Ramsay2 and N Deutz3
Crit Care Med. 2006 Jun;34(6):1847-9.
Effects of vasopressin, norepinephrine, and L-arginine on intestinal microcirculation in endotoxemia.
Nakajima Y, Baudry N, Duranteau J, Vicaut E.
From Département d'Anesthésie-réanimation et Laboratoire d'Anesthésie, Université Paris XI UPRES EA392, CHU Le Kremlin-Bicêtre, France.
OBJECTIVE: The effects of vasopressin, norepinephrine, and L-arginine alone or combined on intestinal microcirculation were evaluated in the septic mouse by intravital microscopy, with which we measured the erythrocyte flux and velocity in villus tip arterioles and the density of perfused villi. DESIGN: Controlled animal study. SETTING: University research laboratory. SUBJECTS: Female BALB/c mice weighing between 18 and 21 g. INTERVENTIONS: Anesthetized and ventilated mice received at t0 an intravenous injection of Escherichia coli endotoxin (2 mg/kg bolus intravenously), inducing after 1 hr (t60) a decrease in mean arterial blood pressure to 40-50 mm Hg associated with a significant decrease in erythrocyte flux and velocity in villus tip arterioles and in the density of perfused villi. The mice then received a randomly different treatment for endotoxin-induced shock. Treatments consisted in continuous intravenous infusion for 1 hr with either saline (control group), norepinephrine, vasopressin, L-arginine, vasopressin+L-arginine, or norepinephrine+L-arginine. The doses of vasopressors (used alone or combined with L-arginine) were titrated to restore mean arterial pressure to the baseline level. MEASUREMENTS AND MAIN RESULTS: At the end of the treatment (t120), we observed in the control group further decreases in arteriolar flux and velocity and in the density of perfused villi. In the groups treated by a vasopressor alone, mean arterial pressure returned to baseline and there were no additional decreases in arteriolar flux and velocity or in the density of perfused villi. However, these latter three variables did not return to their preshock baseline values. Even though L-arginine did not restore mean arterial pressure, the infusion of L-arginine alone prevented the decrease in flux or erythrocyte velocity occurring between t60 and t120 and conserved to some extent the density of perfused villi compared with that in the control groups. In addition, we found that simultaneous administration of norepinephrine or vasopressin with L-arginine improved all microcirculation variables more efficiently than either vasopressor alone. CONCLUSIONS: From these data, we conclude that a) restoring mean arterial pressure after 1 hr of endotoxemia was not sufficient to restore ad integrum intestinal mucosa microvascular perfusion; b) L-arginine could have a beneficial effect at the microcirculatory level, which was independent of mean arterial pressure; and c) administration of L-arginine combined with the maintenance of perfusion pressure by vasopressive drugs allowed a better preservation of intestinal microcirculation at an early stage of endotoxemia.
(Circulation Research. 1995;76:418-425.) © 1995 American Heart Association, Inc. Articles
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince
Shock. 2008 Dec;30(6):653-9. Links
Nitric oxide donors in sepsis: a systematic review of clinical and in vivo preclinical data.
Lamontagne F, Meade M, Ondiveeran HK, Lesur O, Robichaud AE.
Division of Critical Care, Department of Medicine, McMaster University, Hamilton, Ontario, Canada.
An abundant literature in the field of sepsis focuses on the role of NO. Inhibiting NO synthesis corrects certain hemodynamic parameters of septic shock but failed to improve outcome in patients. Conversely, administration of NO donors lowers blood pressure but restores microcirculatory flow in patients with sepsis. We undertook a systematic review of the literature to comprehensively summarize the results of studies exploring the effects of systemic NO donors in sepsis. We included both clinical and preclinical data. We described the details surrounding NO donor administration, and the results obtained in each study were regrouped in broad categories. In the case of animal research, we limited our data collection to in vivo protocols and described the sepsis model. Finally, we critically appraised all the studies included in the review. Overall, the reviewed publications aimed for physiopathological description rather than clinical relevance and did not meet the required criteria for extrapolation to clinical practice. With this reserve, NO donors usually improved the outcomes measured (e.g., mortality, pulmonary hypertension, tissue/organ perfusion, etc.) but also lowered blood pressure. We conclude that our findings warrant further animal experimentation designed to maximize clinical relevance.
Acad Emerg Med. 2008 May;15(5):399-413. Links
Resuscitating the microcirculation in sepsis: the central role of nitric oxide, emerging concepts for novel therapies, and challenges for clinical trials.
Trzeciak S, Cinel I, Phillip Dellinger R, Shapiro NI, Arnold RC, Parrillo JE, Hollenberg SM; Microcirculatory Alterations in Resuscitation and Shock (MARS) Investigators.
Collaborators (2)
Rizzuto M, Zanotti S.
Department of Emergency Medicine, Division of Critical Care Medicine, University of Medicine and Dentistry of New Jersey (UMDNJ)-Robert Wood Johnson Medical School at Camden, Cooper University Hospital, Camden, NJ, USA. [email protected]
Microcirculatory dysfunction is a critical element of the pathogenesis of severe sepsis and septic shock. In this Bench-to-Bedside review, we present: 1) the central role of the microcirculation in the pathophysiology of sepsis; 2) new translational research techniques of in vivo video microscopy for assessment of microcirculatory flow in human subjects; 3) clinical investigations that reported associations between microcirculatory dysfunction and outcome in septic patients; 4) the potential role of novel agents to "rescue" the microcirculation in sepsis; 5) current challenges facing this emerging field of clinical investigation; and 6) a framework for the design of future clinical trials aimed to determine the impact of novel agents on microcirculatory flow and organ failure in patients with sepsis. We specifically focus this review on the central role and vital importance of the nitric oxide (NO) molecule in maintaining microcirculatory homeostasis and patency, especially when the microcirculation sustains an insult (as with sepsis). We also present the scientific rationale for clinical trials of exogenous NO administration to treat microcirculatory dysfunction and augment microcirculatory blood flow in early sepsis therapy.
Current Opinion in Critical Care:
August 2006 - Volume 12 - Issue 4 - p 303-308
doi: 10.1097/01.ccx.0000235206.92697.bf
Pharmacology, metabolism and nutrition
L-Arginine supplementation in sepsis: beneficial or harmful?
Kalil, Andre C; Danner, Robert L
Abstract
Purpose of review: Recent results are reviewed on the effects of L-arginine supplements in excess of standard nutritional practices during severe sepsis and septic shock.
Recent findings: Septic shock has been alternatively viewed as an L-arginine-deficient state or as a syndrome caused by excess nitric oxide, a vasoactive product of L-arginine metabolism. L-Arginine has many physiologic and pharmacologic effects that indicate its potential to affect survival in septic patients. Animal studies have documented immunologic effects of L-arginine and of commercial 'immune-enhancing' diets. However, survival studies in small animals have not consistently favored L-arginine. L-Arginine monotherapy in a canine model of septic shock found significant harm at infusion rates of less than twice that administered in standard formulations of total parenteral nutrition. Meanwhile, clinical studies have suffered from lack of statistical power, patient heterogeneity, randomization failures, and use of complex nutritional formulas. Meta-analyses have noted heterogeneity between the effects of immune-enhancing diets in surgical versus medical patients and mixed critically ill populations that include subjects with sepsis, indicating that these results may not be reliably pooled.
Summary: To date, published evidence has not established the safety and efficacy of L-arginine at doses above standard dietary practices in severe sepsis or septic shock.
: Crit Care Med. 2004 Oct;32(10):2135-45.
Sepsis: an arginine deficiency state? Luiking YC, Poeze M, Dejong CH, Ramsay G, Deutz NE.
Figure 3.
The red blood cell (RBC) as a deliverer and 'sensor' of oxygen (O2).By altering its conformation, hemoglobin
facilitates the release of nitrosothiol (RSNO; nitric oxide [NO] derivative) or ATP in
response to increased O2 tension (PO2) gradients or mechanical deformation. Both RSNO
and ATP evoke vasodilation, with the latter being NO mediated.
Bateman et al. Critical Care 2003 7:359 doi:10.1186/cc2353
Table 1
Luiking et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208 doi:10.1186/cc4555
<0.05
88 ± 4
83 ± 5
81 ± 3
78 ± 3
Stroke volume (ml/beat)
<0.05
95 ± 6
96 ± 6
101 ± 7
101 ± 6
HR (beats/min)
80 ± 4
79 ± 4
80 ± 6
75 ± 7
MAP (mmHg)
<0.01
192 ± 9
136 ± 7
86 ± 5
49 ± 2
P
1.8
1.2
0.6
Baseline
Downloading may take up to 30 seconds. If the slide opens in your browser, select File -> Save As to save it.)
Figure 3. Two representative tracings of coronary flow in a control (C) and an endotoxin-treated (lipopolysaccharide [LPS]) rat heart after inhibition of nitric oxide synthesis with N -nitro-L-arginine (NNLA, 100 µmol/L) at 0 minutes and a constant perfusion pressure of 60 mm Hg.
0,69±0,07
0,72±0,06
0,59±0,07
17,8±3,2
17,7±2,3
13,8±2,3
105,9±5,7
106,4±5,9
92,9±8,0
49,4±12,2
44,6±9,0
37,8±12,6
43,0±8,6
43,1±13,5
38,5±0,3
38,0±0,3
24,6±4,4
26,3±6,2
20,5±2,9
23,5±2,7
56,8±1,2
58,2±1,3
138,7±4,3
126,3±6,1
21,34±1,86
57,49±7,3*##
37,43±5,78#
0,57±0,17
1,76±0,17##
1,93±0,29##
23,57±2,35
59,24±7,34*##
39,37±5,90#
335,6±37,5
414,0±60,3*
710,4±111,7#
18,30±1,90
23,79±2,83*
33,71±3,99##
1363,3±81,9
1307,1±104,2
1556,7±149,2
70±1
63±2#
67±3
4,43±0,82
4,34±0,26
3,89±0,24
2,64±0,16
3,11±0,34*
2,23±0,26
27,1±1,6
23,2±2,7
19,5±3,1#
1,91±0,05
2,01±0,14
1,77±0,17
3,08±0,07
3,00±0,17
2,71±0,21
74,1±0,4
68,3±3,1
71,9±4,3
24±2
30±2#
19±2*
ITO2, %
140,0±20,0
207,5±18,6#
89,2±4,1***#
600,0±50,0
693,1±36,9
532,5±41,7*
1,5±0,5
2,96±1,0
3,87±0,97#
0,0±2,0
-5,21±2,26
-2,31±2,08
±BE
7,40±0,02
7,37±0,04
7,41±0,03
68,0±4,0
68,2±2,2
77,2±2,7*
SvO2,%
43,0±10,0
40,8±1,7
48,5±2,7*
97,0±2,0
97,4±0,5
95,4±1,5
SaO2,%
40,0±2,0
31,1±1,4#
33,8±2,1#
100,0±10,0
117,7±8,9
116,5±12,7
5/8
8/5
0,51±0,10
0,47±0,08
87,8±9,9
85,3±8,9
10,9±2,5
10,9±3,1
27,3±14,8
23,9±15,3
54,2±8,0
80,0±11,3
28,1±6,4
14,6±3,8
17,9±2,9
13,0±1,6
37,8±0,4
38,2±0,4
0
2,2±0,3
2,1±0,2
24,0±2,0
43,3±7,0##
49,7±5,2##
<110
178,2±49,9
150,4±29,6
<8,3
9,1±2,1
8,9±2,0
<90
119,90±11,55
104,89±7,48
23,57±2,35
45,69±10,24#
35,18±4,4#
<24
28,7±1,1
33,7±4,5
337,5±112,5
944,4±221,5#
761,5±103,4#
< 2,0
3,8±1,3
3,2±0,5
0
5,1±1,0
5,4±0,7
0
12,2±2,9
8,7±1,8
15
10,1±1,1
10,3±0,7
>1,0
0,55±0,13
0,75±0,06
3,7±0,3
5,4±0,4##
5,4±0,3##
2,22-4,44
2,68±0,14
2,72±0,28
29,0±5,0
44,3±4,7#
46,1±5,3#
<1,5
2,1±0,3
2,3±0,4
335,6±37,5
656,1±74,5##*
736,9±75,3##
868,4±91,7##
18,3±1,9
42,0±3,1###*
43,8±3,0###
52,7±4,4###
1363,32±81,94
1139,2±103,8
1212,7±120,4
1146,5±113,8
1259,1±108,7
70,0±1,0
63,7±3,9
64,6±3,5
67,6±3,1
69,3±3,2
4,5±0,3
4,9±0,4
4,6±0,3
5,2±0,4
4,8±0,3
45,63±2,13
35,2±3,1#
33,1±1,9##
35,5±2,2#
32,6±1,69##
1,91±0,05
1,74±0,20
1,73±0,19
1,69±0,24
1,57±0,21
3,08±0,07
2,62±0,21
2,61±0,19#
2,58±0,25
2,47±0,23#
4,0±2,0
8,0±2,0
3,2±0,6
4,5±0,9
3,8±1,0
74,09±0,40
70,7±4,4
70,2±4,9
71,3±1,6
74,4±2,4
98,3±2,0
140,9±7,3###
140,1±6,3###
145,1±5,1###
148,6±6,9###
124,97±7,23*
119,9±11,5
104,28±4,36
104,89±7,48
37,91±7,65
43,41±10,03
35,86±4,59
1,98±0,43
2,28±0,48
1,46±0,10
2,04±0,20
40,21±8,9
45,69±10,24
35,18±4,40
534,6±40,34*
564,8±27,4
699,2±49,1
672,0±58,0
113,58±7,42*
130,00±7,32
136,32±5,03
138,06±4,91
93,75±2,07*
96,19±1,10
93,46±1,10
SaO2 (%)
47,29±2,71
30,30±0,21
-4,13±1,70
1,80±2,78
-17,60±0,21
19,67±1,72
25,44±2,76
10,95±0,39
7,36±0,05
7,37±0,04
7,33±0,04
7,28±0,05
1,06±0,14
1,20±0,05
1,15±0,03
1,17±0,04
113,7±0,3***
109,8±1,9
103,7±1,8
101,0±1,7
3,5±0,2
3,9±0,3
4,4±0,2
148,0±3,2*
141,7±1,7
140,5±2,3
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx1, P Breedveld1, C Dejong1, P de Feiter1, F Rubulotta1, G Ramsay2 and N Deutz3
Crit Care Med. 2006 Jun;34(6):1847-9.
Effects of vasopressin, norepinephrine, and L-arginine on intestinal microcirculation in endotoxemia.
Nakajima Y, Baudry N, Duranteau J, Vicaut E.
From Département d'Anesthésie-réanimation et Laboratoire d'Anesthésie, Université Paris XI UPRES EA392, CHU Le Kremlin-Bicêtre, France.
OBJECTIVE: The effects of vasopressin, norepinephrine, and L-arginine alone or combined on intestinal microcirculation were evaluated in the septic mouse by intravital microscopy, with which we measured the erythrocyte flux and velocity in villus tip arterioles and the density of perfused villi. DESIGN: Controlled animal study. SETTING: University research laboratory. SUBJECTS: Female BALB/c mice weighing between 18 and 21 g. INTERVENTIONS: Anesthetized and ventilated mice received at t0 an intravenous injection of Escherichia coli endotoxin (2 mg/kg bolus intravenously), inducing after 1 hr (t60) a decrease in mean arterial blood pressure to 40-50 mm Hg associated with a significant decrease in erythrocyte flux and velocity in villus tip arterioles and in the density of perfused villi. The mice then received a randomly different treatment for endotoxin-induced shock. Treatments consisted in continuous intravenous infusion for 1 hr with either saline (control group), norepinephrine, vasopressin, L-arginine, vasopressin+L-arginine, or norepinephrine+L-arginine. The doses of vasopressors (used alone or combined with L-arginine) were titrated to restore mean arterial pressure to the baseline level. MEASUREMENTS AND MAIN RESULTS: At the end of the treatment (t120), we observed in the control group further decreases in arteriolar flux and velocity and in the density of perfused villi. In the groups treated by a vasopressor alone, mean arterial pressure returned to baseline and there were no additional decreases in arteriolar flux and velocity or in the density of perfused villi. However, these latter three variables did not return to their preshock baseline values. Even though L-arginine did not restore mean arterial pressure, the infusion of L-arginine alone prevented the decrease in flux or erythrocyte velocity occurring between t60 and t120 and conserved to some extent the density of perfused villi compared with that in the control groups. In addition, we found that simultaneous administration of norepinephrine or vasopressin with L-arginine improved all microcirculation variables more efficiently than either vasopressor alone. CONCLUSIONS: From these data, we conclude that a) restoring mean arterial pressure after 1 hr of endotoxemia was not sufficient to restore ad integrum intestinal mucosa microvascular perfusion; b) L-arginine could have a beneficial effect at the microcirculatory level, which was independent of mean arterial pressure; and c) administration of L-arginine combined with the maintenance of perfusion pressure by vasopressive drugs allowed a better preservation of intestinal microcirculation at an early stage of endotoxemia.
(Circulation Research. 1995;76:418-425.) © 1995 American Heart Association, Inc. Articles
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince
Shock. 2008 Dec;30(6):653-9. Links
Nitric oxide donors in sepsis: a systematic review of clinical and in vivo preclinical data.
Lamontagne F, Meade M, Ondiveeran HK, Lesur O, Robichaud AE.
Division of Critical Care, Department of Medicine, McMaster University, Hamilton, Ontario, Canada.
An abundant literature in the field of sepsis focuses on the role of NO. Inhibiting NO synthesis corrects certain hemodynamic parameters of septic shock but failed to improve outcome in patients. Conversely, administration of NO donors lowers blood pressure but restores microcirculatory flow in patients with sepsis. We undertook a systematic review of the literature to comprehensively summarize the results of studies exploring the effects of systemic NO donors in sepsis. We included both clinical and preclinical data. We described the details surrounding NO donor administration, and the results obtained in each study were regrouped in broad categories. In the case of animal research, we limited our data collection to in vivo protocols and described the sepsis model. Finally, we critically appraised all the studies included in the review. Overall, the reviewed publications aimed for physiopathological description rather than clinical relevance and did not meet the required criteria for extrapolation to clinical practice. With this reserve, NO donors usually improved the outcomes measured (e.g., mortality, pulmonary hypertension, tissue/organ perfusion, etc.) but also lowered blood pressure. We conclude that our findings warrant further animal experimentation designed to maximize clinical relevance.
Acad Emerg Med. 2008 May;15(5):399-413. Links
Resuscitating the microcirculation in sepsis: the central role of nitric oxide, emerging concepts for novel therapies, and challenges for clinical trials.
Trzeciak S, Cinel I, Phillip Dellinger R, Shapiro NI, Arnold RC, Parrillo JE, Hollenberg SM; Microcirculatory Alterations in Resuscitation and Shock (MARS) Investigators.
Collaborators (2)
Rizzuto M, Zanotti S.
Department of Emergency Medicine, Division of Critical Care Medicine, University of Medicine and Dentistry of New Jersey (UMDNJ)-Robert Wood Johnson Medical School at Camden, Cooper University Hospital, Camden, NJ, USA. [email protected]
Microcirculatory dysfunction is a critical element of the pathogenesis of severe sepsis and septic shock. In this Bench-to-Bedside review, we present: 1) the central role of the microcirculation in the pathophysiology of sepsis; 2) new translational research techniques of in vivo video microscopy for assessment of microcirculatory flow in human subjects; 3) clinical investigations that reported associations between microcirculatory dysfunction and outcome in septic patients; 4) the potential role of novel agents to "rescue" the microcirculation in sepsis; 5) current challenges facing this emerging field of clinical investigation; and 6) a framework for the design of future clinical trials aimed to determine the impact of novel agents on microcirculatory flow and organ failure in patients with sepsis. We specifically focus this review on the central role and vital importance of the nitric oxide (NO) molecule in maintaining microcirculatory homeostasis and patency, especially when the microcirculation sustains an insult (as with sepsis). We also present the scientific rationale for clinical trials of exogenous NO administration to treat microcirculatory dysfunction and augment microcirculatory blood flow in early sepsis therapy.
Current Opinion in Critical Care:
August 2006 - Volume 12 - Issue 4 - p 303-308
doi: 10.1097/01.ccx.0000235206.92697.bf
Pharmacology, metabolism and nutrition
L-Arginine supplementation in sepsis: beneficial or harmful?
Kalil, Andre C; Danner, Robert L
Abstract
Purpose of review: Recent results are reviewed on the effects of L-arginine supplements in excess of standard nutritional practices during severe sepsis and septic shock.
Recent findings: Septic shock has been alternatively viewed as an L-arginine-deficient state or as a syndrome caused by excess nitric oxide, a vasoactive product of L-arginine metabolism. L-Arginine has many physiologic and pharmacologic effects that indicate its potential to affect survival in septic patients. Animal studies have documented immunologic effects of L-arginine and of commercial 'immune-enhancing' diets. However, survival studies in small animals have not consistently favored L-arginine. L-Arginine monotherapy in a canine model of septic shock found significant harm at infusion rates of less than twice that administered in standard formulations of total parenteral nutrition. Meanwhile, clinical studies have suffered from lack of statistical power, patient heterogeneity, randomization failures, and use of complex nutritional formulas. Meta-analyses have noted heterogeneity between the effects of immune-enhancing diets in surgical versus medical patients and mixed critically ill populations that include subjects with sepsis, indicating that these results may not be reliably pooled.
Summary: To date, published evidence has not established the safety and efficacy of L-arginine at doses above standard dietary practices in severe sepsis or septic shock.
: Crit Care Med. 2004 Oct;32(10):2135-45.
Sepsis: an arginine deficiency state? Luiking YC, Poeze M, Dejong CH, Ramsay G, Deutz NE.
The red blood cell (RBC) as a deliverer and 'sensor' of oxygen (O2).
By altering its conformation, hemoglobin
facilitates the release of nitrosothiol (RSNO; nitric oxide [NO] derivative) or ATP in
response to increased O2 tension (PO2) gradients or mechanical deformation. Both RSNO
and ATP evoke vasodilation, with the latter being NO mediated.
Bateman et al. Critical Care 2003 7:359 doi:10.1186/cc2353
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx1, P Breedveld1, C Dejong1, P de Feiter1, F Rubulotta1, G Ramsay2 and N Deutz3
Crit Care Med. 2006 Jun;34(6):1847-9.
Effects of vasopressin, norepinephrine, and L-arginine on intestinal microcirculation in endotoxemia.
Nakajima Y, Baudry N, Duranteau J, Vicaut E.
From Département d'Anesthésie-réanimation et Laboratoire d'Anesthésie, Université Paris XI UPRES EA392, CHU Le Kremlin-Bicêtre, France.
OBJECTIVE: The effects of vasopressin, norepinephrine, and L-arginine alone or combined on intestinal microcirculation were evaluated in the septic mouse by intravital microscopy, with which we measured the erythrocyte flux and velocity in villus tip arterioles and the density of perfused villi. DESIGN: Controlled animal study. SETTING: University research laboratory. SUBJECTS: Female BALB/c mice weighing between 18 and 21 g. INTERVENTIONS: Anesthetized and ventilated mice received at t0 an intravenous injection of Escherichia coli endotoxin (2 mg/kg bolus intravenously), inducing after 1 hr (t60) a decrease in mean arterial blood pressure to 40-50 mm Hg associated with a significant decrease in erythrocyte flux and velocity in villus tip arterioles and in the density of perfused villi. The mice then received a randomly different treatment for endotoxin-induced shock. Treatments consisted in continuous intravenous infusion for 1 hr with either saline (control group), norepinephrine, vasopressin, L-arginine, vasopressin+L-arginine, or norepinephrine+L-arginine. The doses of vasopressors (used alone or combined with L-arginine) were titrated to restore mean arterial pressure to the baseline level. MEASUREMENTS AND MAIN RESULTS: At the end of the treatment (t120), we observed in the control group further decreases in arteriolar flux and velocity and in the density of perfused villi. In the groups treated by a vasopressor alone, mean arterial pressure returned to baseline and there were no additional decreases in arteriolar flux and velocity or in the density of perfused villi. However, these latter three variables did not return to their preshock baseline values. Even though L-arginine did not restore mean arterial pressure, the infusion of L-arginine alone prevented the decrease in flux or erythrocyte velocity occurring between t60 and t120 and conserved to some extent the density of perfused villi compared with that in the control groups. In addition, we found that simultaneous administration of norepinephrine or vasopressin with L-arginine improved all microcirculation variables more efficiently than either vasopressor alone. CONCLUSIONS: From these data, we conclude that a) restoring mean arterial pressure after 1 hr of endotoxemia was not sufficient to restore ad integrum intestinal mucosa microvascular perfusion; b) L-arginine could have a beneficial effect at the microcirculatory level, which was independent of mean arterial pressure; and c) administration of L-arginine combined with the maintenance of perfusion pressure by vasopressive drugs allowed a better preservation of intestinal microcirculation at an early stage of endotoxemia.
(Circulation Research. 1995;76:418-425.) © 1995 American Heart Association, Inc. Articles
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince
Shock. 2008 Dec;30(6):653-9. Links
Nitric oxide donors in sepsis: a systematic review of clinical and in vivo preclinical data.
Lamontagne F, Meade M, Ondiveeran HK, Lesur O, Robichaud AE.
Division of Critical Care, Department of Medicine, McMaster University, Hamilton, Ontario, Canada.
An abundant literature in the field of sepsis focuses on the role of NO. Inhibiting NO synthesis corrects certain hemodynamic parameters of septic shock but failed to improve outcome in patients. Conversely, administration of NO donors lowers blood pressure but restores microcirculatory flow in patients with sepsis. We undertook a systematic review of the literature to comprehensively summarize the results of studies exploring the effects of systemic NO donors in sepsis. We included both clinical and preclinical data. We described the details surrounding NO donor administration, and the results obtained in each study were regrouped in broad categories. In the case of animal research, we limited our data collection to in vivo protocols and described the sepsis model. Finally, we critically appraised all the studies included in the review. Overall, the reviewed publications aimed for physiopathological description rather than clinical relevance and did not meet the required criteria for extrapolation to clinical practice. With this reserve, NO donors usually improved the outcomes measured (e.g., mortality, pulmonary hypertension, tissue/organ perfusion, etc.) but also lowered blood pressure. We conclude that our findings warrant further animal experimentation designed to maximize clinical relevance.
Acad Emerg Med. 2008 May;15(5):399-413. Links
Resuscitating the microcirculation in sepsis: the central role of nitric oxide, emerging concepts for novel therapies, and challenges for clinical trials.
Trzeciak S, Cinel I, Phillip Dellinger R, Shapiro NI, Arnold RC, Parrillo JE, Hollenberg SM; Microcirculatory Alterations in Resuscitation and Shock (MARS) Investigators.
Collaborators (2)
Rizzuto M, Zanotti S.
Department of Emergency Medicine, Division of Critical Care Medicine, University of Medicine and Dentistry of New Jersey (UMDNJ)-Robert Wood Johnson Medical School at Camden, Cooper University Hospital, Camden, NJ, USA. [email protected]
Microcirculatory dysfunction is a critical element of the pathogenesis of severe sepsis and septic shock. In this Bench-to-Bedside review, we present: 1) the central role of the microcirculation in the pathophysiology of sepsis; 2) new translational research techniques of in vivo video microscopy for assessment of microcirculatory flow in human subjects; 3) clinical investigations that reported associations between microcirculatory dysfunction and outcome in septic patients; 4) the potential role of novel agents to "rescue" the microcirculation in sepsis; 5) current challenges facing this emerging field of clinical investigation; and 6) a framework for the design of future clinical trials aimed to determine the impact of novel agents on microcirculatory flow and organ failure in patients with sepsis. We specifically focus this review on the central role and vital importance of the nitric oxide (NO) molecule in maintaining microcirculatory homeostasis and patency, especially when the microcirculation sustains an insult (as with sepsis). We also present the scientific rationale for clinical trials of exogenous NO administration to treat microcirculatory dysfunction and augment microcirculatory blood flow in early sepsis therapy.
Current Opinion in Critical Care:
August 2006 - Volume 12 - Issue 4 - p 303-308
doi: 10.1097/01.ccx.0000235206.92697.bf
Pharmacology, metabolism and nutrition
L-Arginine supplementation in sepsis: beneficial or harmful?
Kalil, Andre C; Danner, Robert L
Abstract
Purpose of review: Recent results are reviewed on the effects of L-arginine supplements in excess of standard nutritional practices during severe sepsis and septic shock.
Recent findings: Septic shock has been alternatively viewed as an L-arginine-deficient state or as a syndrome caused by excess nitric oxide, a vasoactive product of L-arginine metabolism. L-Arginine has many physiologic and pharmacologic effects that indicate its potential to affect survival in septic patients. Animal studies have documented immunologic effects of L-arginine and of commercial 'immune-enhancing' diets. However, survival studies in small animals have not consistently favored L-arginine. L-Arginine monotherapy in a canine model of septic shock found significant harm at infusion rates of less than twice that administered in standard formulations of total parenteral nutrition. Meanwhile, clinical studies have suffered from lack of statistical power, patient heterogeneity, randomization failures, and use of complex nutritional formulas. Meta-analyses have noted heterogeneity between the effects of immune-enhancing diets in surgical versus medical patients and mixed critically ill populations that include subjects with sepsis, indicating that these results may not be reliably pooled.
Summary: To date, published evidence has not established the safety and efficacy of L-arginine at doses above standard dietary practices in severe sepsis or septic shock.
: Crit Care Med. 2004 Oct;32(10):2135-45.
Sepsis: an arginine deficiency state? Luiking YC, Poeze M, Dejong CH, Ramsay G, Deutz NE.
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208
Two representative tracings of coronary flow in a control (C)
and an endotoxin-treated (lipopolysaccharide [LPS]) rat heart
after inhibition of nitric oxide synthesis with
N -nitro- L-arginine (NNLA, 100 µmol/L) at 0 minutes and a constant perfusion pressure of 60 mm Hg.
<0.05
88 ± 4
83 ± 5
81 ± 3
78 ± 3
Stroke volume (ml/beat)
<0.05
95 ± 6
96 ± 6
101 ± 7
101 ± 6
HR (beats/min)
80 ± 4
79 ± 4
80 ± 6
75 ± 7
MAP (mmHg)
<0.01
192 ± 9
136 ± 7
86 ± 5
49 ± 2
P
1.8
1.2
0.6
Baseline
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208
Two representative tracings of coronary flow in a control (C)
and an endotoxin-treated (lipopolysaccharide [LPS]) rat heart
after inhibition of nitric oxide synthesis with
N -nitro- L-arginine (NNLA, 100 µmol/L) at 0 minutes and a constant perfusion pressure of 60 mm Hg.
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208
335,6±37,5
414,0±60,3*
710,4±111,7#
18,30±1,90
23,79±2,83*
33,71±3,99##
1363,3±81,9
1307,1±104,2
1556,7±149,2
70±1
63±2#
67±3
4,43±0,82
4,34±0,26
3,89±0,24
2,64±0,16
3,11±0,34*
2,23±0,26
27,1±1,6
23,2±2,7
19,5±3,1#
1,91±0,05
2,01±0,14
1,77±0,17
3,08±0,07
3,00±0,17
2,71±0,21
74,1±0,4
68,3±3,1
71,9±4,3
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208
Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats J. A. M. Avontuur, H. A. Bruining, C. Ince / Circulation Research. -1995;76:418-425.
Continuous L-arginine infusion does not deteriorate the haemodynamic condition in patients with severe sepsis Y Luiking1, M Poeze1, M Hendrikx et al. Critical Care 2006 10(Suppl 1):P208 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-starickiy0.html | Михайло Старицький | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/23c9124ef426c5307a7daaba613eee9b.ppt | files/23c9124ef426c5307a7daaba613eee9b.ppt | .
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/lana-del-rey1.html | "Лана Дель Рей" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/68eea6859406a339de417f3b4ba5bdc2.pptx | files/68eea6859406a339de417f3b4ba5bdc2.pptx | Лана Дель Рей
Приготувала учениця 11-А класу Бойко Наталія
Елізабет Вулрідж Ґрант — американська співачка та авторка пісень.
Її псевдонім складається з імені актриси Лани Тернер і назви автомобіля Ford Del Rey. Ліззі виросла в місті Лейк Плесід в штаті Нью-Йорк. Все дитинство її родина переїжджала — з Алабами в Нью-Джерсі, потім в Нью-Йорк.
Живучи в Нью-Йорку Ліззі, як і багато інших музикантів-початківців, вечорами виступала в клубах міста. Багато хто так і залишається на цьому рівні, але їй вдалося стати чимось більшим. У 2009 році під ім'ям Ліззі Грант вона випустила міні-альбом «Kill Kill»
Широка популярність прийшла до Лани Дель Рей влітку 2011 року після випуску відеокліпу «Video Games», який в Інтернеті переглянули 600 000 разів протягом трьох тижнів. Співачка називає себе «гангстерською версією Ненсі Сінатри», а свій стиль — «голлівудським седкором». Піар-команда описує її творчість як «кінематографічний темний поп 21-го століття». Лана співає з хрипотою, по-кіношному грає з вимовою слів і ніколи не забуває додати в вокал чуттєвий заклик.
Її пісня «Video Games», опублікована в 2011 році, була відзначена як «Найкращий новий трек» у виданні Pitchfork Media. Перший концерт Лани Дель Рей відбувся в 21 вересня 2011 року. У тому ж році дебютний сингл «Video Games», і «Blue Jeans», був виданий компанією звукозапису Stranger Records на вінілі 10 жовтня і в цифровому форматі на наступний день, він посів дев'яте місце у Великобританії і третє — в Нідерландах.
Лана Дель Рей була описана як "самопроголошена гангстерська версія Ненсі Сінатри, також її музика була відмічена кінематографічністю звуку і його посилання на різні аспекти поп-культури 1950-х і 60-х років. Ноа Леві, головний редактор журналу In Touch Weekly, відзначила, що її відданість і талант безперечні: «Я думаю, що вона піклується про мистецтво, що вона створює. Я думаю, що вона зовсім не прикидається».
Серед своїх музичних впливів Лана Дель Рей приводить в приклад декілька артистів, таких як Брітні Спірс, Елвіс Преслі, Френк Сінатра і Eminem.
10 червня 2013 року в палаці «Україна» відбувся концерт, на якому Дель Рей представила програму свого нового альбому «Born To Die: Paradise Edition» |
https://svitppt.com.ua/biografiya/katerina-bilokur0.html | Катерина Білокур | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/6557baab3fbf849048092df405532421.ppt | files/6557baab3fbf849048092df405532421.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonid-kravchuk1.html | "Леонід Кравчук" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/08ecf9099055a4b211132416b46a329a.pptx | files/08ecf9099055a4b211132416b46a329a.pptx | Леонід Кравчук
Підготувала:
учениця 11б класу
Ковальчук Катерина
Леоні́д Мака́рович Кравчу́к -перший Президент України після здобуття нею незалежності у 1991 році (1991–1994), Голова Верховної Ради України у 1990–1991 роках, Народний депутат України у 1990–1991 та 1994–2006 роках, Герой України (2001).
1 грудня 1991 Леонід Кравчук був обраний президентом Україну на перших прямих президентських виборах, набравши 61,6% голосів..
Одночасно з виборами Президента України відбувся загальнонаціональний референдум щодо проголошення незалежності України. На референдум було винесено одне питання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?". Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України. З них 28 804 071 особа (90,32%) проголосувала "За".
8 грудня 1991 підписав з Єльциним і Шушкевичем Біловезькі угоди про припинення існування СРСР.
Визначним кроком для України стало рішення про відмову від ядерного озброєння. Л.М. Кравчук активно обстоював ідею позаблокового та без'ядерного статусу України. Під час зустрічі з послами іноземних держав у Києві 1993 року Президент України Л.М. Кравчук наголосив, що розпочате Україною ядерне роззброєння проводитиметься поетапно. Роззброєння супроводжувалося значними ускладненнями. Насамперед ця справа потребувала величезних коштів та зусиль. Однак рішення відмовитися від ядерної зброї було правильним і вигідним для молодої української держави, оскільки завдяки цьому кроку значно полегшувалася її інтеграція у світову спільноту.
Після здобуття незалежності в основу діяльності України на міжнародній арені було покладено власні національні інтереси. Молода держава стає активною учасницею різноманітних міжнародних організацій, що також посприяло зміцненню міжнародних зв'язків та поширенню відомостей про Україну у світі. З 1992 року Україна бере участь у діяльності Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ). Того ж року держава приєдналася до Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку (СБ, раніше – Міжнародного банку реконструкції і розвитку).
Попри ці труднощі, саме за часів керівництва Кравчука держава Україна почала набувати усіх притаманних незалежній державі атрибутів. У січні 1992 року розпочалося складання військової присяги у Збройних силах України на вірність Україні. Неодмінним атрибутом кожної держави є її символіка – прапор, герб, гімн. 15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України ухвалила указ "Про Державний гімн України", яким затвердила мелодію національного гімну "Ще не вмерла Україна". 28 січня 1992 року Верховна Рада своєю постановою нарешті затвердила Державним прапором України синьо-жовтий стяг, який на момент проголошення незалежності України майорів уже над багатьма українськими містами й селами, був установлений у залі Верховної Ради, а 4 вересня 1991 року був урочисто піднятий над будинком парламенту. Постановою Верховної Ради від 19 лютого 1992 року малим гербом України затверджено тризуб, який стане головним елементом великого герба України.
Розбудовувалася дипломатична служба України. На середину 1992 року у Міністерстві закордонних справ налічувалося понад 200 штатних працівників. Для порівняння відзначимо, що в подібних Україні за територією і кількістю населення державах у зовнішньополітичних відомствах працювало значно більше людей. Певні ускладнення існували і зі справою виділення приміщень для українських посольств, оскільки усі закордонні радянські представництва, включно з майном, відійшли у власність Російської Федерації. Українським дипломатам також бракувало досвіду роботи та кваліфікації. Однак усі ці проблеми поступово вирішувалися, зокрема і за активного сприяння української діаспори.
період президентства Леоніда Кравчука постала Українська Православна Церква, пожвавилося релігійне життя, з підпілля вийшли греко-католики. Старі храми почали повертати релігійним громадам, а також будувати нові. Почало формуватися і громадянське суспільство. Зокрема, була створена громадська організація "Український союз промисловців та підприємців".
Приватизації промисловості країни супроводжувалася значною корупцією. Інфляція з 1992 по 1994 рік досягла тисячі відсотків. З'явилися багаторічні затримки з виплати заробітної плати для працівників промисловості, вчителів і т. д.
У березні 1994 року відбулися парламентські вибори. Вони вперше проводилися на багатопартійній основі. У виборах взяли участь 32 політичні партії, з яких 14 здобули право бути представленими у Верховній Раді.
Розпад Чорноморського пароплавства став сумним символом епохи Кравчука. Цей глобальний торговельний флот, найбільший в світі (базувався в основному в Одесі), був таємно проданий іноземним компаніям. Сотні моряків, які не отримали свої зарплати. Син Кравчука був пізніше звинувачений в участі в цьому шахрайстві.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ernest-miller-heminguey.html | Ернест Міллер Хемінгуей | https://svitppt.com.ua/uploads/files/22/1d30f2a4011c10a9248f206c010ca0bc.ppt | files/1d30f2a4011c10a9248f206c010ca0bc.ppt |
http://my.mail.ru/apps/441805?ref=lmnu&ref_top3=1
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-kavaleridze.html | "Іван Кавалерідзе" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/2c7087858ba4eaad4889e2d0fc153507.pptx | files/2c7087858ba4eaad4889e2d0fc153507.pptx | Презентація “ Іван Кавалерідзе – великий український скульптор “
Підготувала
Учениця 10 класу
Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ст. № 13
Імені Святителя Іоасафа Бєлгородського
Іва́н Петро́вич Кавалері́дзе (* 1 (13) квітня 1887, хутір Ладанський, нині Роменський район, Сумська область — † 3 грудня 1978, Київ) — український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист, художник кіно. Народний артист УРСР (1969).
Народився в селянській сім'ї Килини Луківни Кухаренко та Петра Васильовича Кавалерідзе (Кхварідзе) — сина Васо Кхварідзе, нащадка грузинського князівського роду, якого в середині 19 століття привіз в Україну московський генерал Ладонський після закінчення Кавказької війни.
Дитинство Івана Кавалерідзе минуло в селі Талалаївці Полтавської губернії (нині село Сильченкове Талалаївського району Чернігівської області).
1899 — закінчив початкову земську школу.
Більш за все йому подобалося ліпити з глини фігурки людей і тварин. Такі дивні розваги привернули увагу його дядька — художника й археолога Сергія Аркадійовича Мазаракі(представника відомого роду Мазаракі), що закінчив свого часу Петербурзьку академію мистецтв і працював хранителем скіфського відділу в Київському археологічному музеї. Він забрав хлопчика до Києва, де Іван навчався у гімназії Вальтера.
1907–1909 — навчався у Київському художньому училищі.
1909–1910 — навчався у Петербурзькій академії мистецтв у І.Гінцбурга.
1910–1911 — удосконалював художню майстерність у приватній студії Наума Аронсона (Париж), відтак повернувся до Києва, щоби взяти участь у конкурсі на найкращий проектпам'ятника княгині Ользі.
У лютому 1915 року був мобілізований до російської армії й направлений для проходження служби у 119-й запасний батальйон, дислокований у В'ятці, а в квітні 1915 року його перевели до школи прапорщиків у Петергоф (біля Петербургу), згодом — до 3-го Зведеного гвардійського запасного батальйону в Царському Селі, що стояв на варті біля покоїв останнього російського імператора Миколи II у лютому 1917 року.
Жовтневий переворот І. П. Кавалерідзе зустрів у Ромнах, де кінцем жовтня 1918 створив пам'ятник Тарасу Шевченку. Працюючи у відділі народної освіти у Ромнах, він викладав малювання у 6 школах, вів міський драмгурток і був головним режисером Роменського пересувного робітничо-селянського театру (1925–1930), організував Товариство охорони пам'яток старовини тощо.
1941 року в часи нацистської окупації кінорежисер і скульптор Іван Кавалерідзе керував відділом культури Київської міської управи.
По закінченні війни, коли радянська влада цькувала митця за перебування під німецькою окупацією, а Київська кіностудія виселила його зі службової квартири, майстра прихистила театральна актриса Любов Гаккебуш у своєму помешканні на Великій Житомирській, 17.
Помер у Києві 3 грудня 1978 року. Похований на Байковому цвинтарі.
Доробок у галузі скульптури
У творчому доробку Кавалерідзе — численні пам'ятники:
*княгині Ользі (Київ, 1911; зруйнований 1919, відновлений 1996)
*Тарасу Шевченку (Ромни, 1918; Полтава 1925; Суми, 1926 — зруйнований на початку 1960-х рр.)
*Григорію Сковороді (Лохвиця, 1922; Київ, 1977)
*Артему (Бахмут, 1924; Святогірськ, 1927)
*Леніну з комсомольцями
*Ярославу Мудрому (проект 1944–1960 рр., встановлений у 1990-х рр.)
Автор проекту пам'ятника Богдану Хмельницькому в Кобеляках (1962), скульптурного портрету Федора Шаляпіна (1909), скульптурних композицій «Амвросій Бучма в ролі Миколи Задорожного» (1954), «Прометей» (1962), «Лев Толстой» (1965), «Святослав у бою», «Запорожець на коні», «О.Пушкін і М.Гоголь», «Марко Кропивницький», «Летять журавлі»; меморіальних таблиць і горельєфів.
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Ромнах на Сумщині
Пам'ятник Богдану Хмельницькому, м.Чернігів
Пам'ятник Григорію Сковороді в місті Лохвиці (Полтавська область)
Пам'ятник Ярославу Мудрому
Пам’ятники Артему
Пам'ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію
Пам'ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію — пам'ятник вКиєві, розташований на Михайлівський площі поруч із Михайлівським Золотоверхим собором. Композиція складається з трьох мармурових скульптур на гранітному постаменті: в центрі розташована постать княгині Ольги, ліворуч — апостол Андрій Первозванний, праворуч розташовані просвітителі Кирило і Мефодій.
Вперше пам'ятник відкритий 4 вересня 1911 року. Його авторами були скульптори Іван Кавалерідзе, Петро Сниткін та архітекторВалеріан Риков. У 1919 році вандали скинули скульптуру княгині Ольги, а до 1935 року пам'ятник був остаточно демонтований.
У 1996 році пам'ятник відновили. Автори реконструкції — скульптори Віталій Сівко, Микола Білик та Віталій Шишов.
Пам’ятник у 1911 році
Пам'ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію |
https://svitppt.com.ua/biografiya/nechuylevickiy.html | Нечуй-Левицький | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/df4d61ed917e03490340542a49502b0a.ppt | files/df4d61ed917e03490340542a49502b0a.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-karpenko-kariy.html | Іван Карпенко - Карий | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/6ebdf83439c90767be90ecd66b6400d6.ppt | files/6ebdf83439c90767be90ecd66b6400d6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ernest-mller-heminguey-biografiya-ta-tvorchist.html | Ернест Мíллер Хемінгуей: біографія та творчість | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/bcaefcbe4fa592cda7d42cf12e279bd7.ppt | files/bcaefcbe4fa592cda7d42cf12e279bd7.ppt |
26, 76
11, 99
43, 46
17, 31
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-hviloviy.html | Микола Хвильовий | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/c1b461dccf1f979c4a7f02ea5a1ceed5.ppt | files/c1b461dccf1f979c4a7f02ea5a1ceed5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-yarimovich.html | "Михайло Яримович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/320467f523f52443b9171236d1aa0acb.pptx | files/320467f523f52443b9171236d1aa0acb.pptx | Михайло Яримович
Біографія…
Ніл Армстронг,
“Маленький крок для однієї людини – великий крок для всього людства”
американський астронавт
Михайло Яримович
нар. 13.10.1934 у Підляшші
переїхав до США, здобув вищу освіту
1956 р. – диплом магістра, Колумбійський університет.
1960 р. – докторський ступінь, Колумбійський університет
1955 р. – ступінь бакалавра, “Інженер аеронавтики”, нью-йоркський університет.
1964 – відповідальний за функціонування всіх систем космічних кораблів “Апполон”
1970 – 1973 - директора дорадчої групи для аерокосмічних дослідів при НАТО в Парижі.
З 1973 - головним науковим консультантом при штабі Військово-повітряних сил США у Вашингтоні.
З 1975 – асистент-адміністратор при федеральному агентстві в питаннях освоєння джерел енергії.
1977 - віце-президент аерокосмічного підрозділу потужної промислової корпорації Rockwell, яка у 90-х роках влилася в Boeing
НАГОРОДИ :
нагорода імені Теодора фон Кармана за 2006 рік
найвищою нагородою за особливі заслуги на цивільній службі при військово – повітряних силах США («US Air Force Exceptional Civilian Service Award»).
GPS – навігатор -
Один з проектів інженера Михайла Яримовича
Ігор Богачевський
Видатний вчений США у галузі аеронавтики та астронавтики народився в м. Сокалі на Львівщині в родині адвоката Данила Богачевського та громадської діячки Ростислави Богачевської (з дому Нечаїв). Ігор Богачевський - професор Нью‐Йоркського університету, автор понад ста наукових праць з ядерної фізики і астронавтики.
На початку 30-их років минулого століття родина Богачевських переїхала до Рави-Руської, де Данило Богачевський отримав місце адвоката. Тут Ігор навчався у народній школі з польською мовою викладання. У 1939 році родина переїхала до Томашева, а Ігор у 1941-1944 роках навчався у стінах Сокальської гімназії.
У 1944 р. Богачевські потрапляють до Німеччини. Тут Ігор здає матуру у Новому Ульмі і виїздить до США. У виборі професії Ігоря Богачевського важливу роль відіграло знайомство з добре відомим у наукових колах Америки фізиком Михайлом Петришиним - конструктором космічних кораблів. Богачевський продовжує студії в галузі технічних наук та математики та займається науково‐теоретичною працею у різних центрах США.
У 1963—1966 рр. — дослідник авіаційної лабораторії Корнельського університету.
У 1976—1987 рр. —провідний науковий співробітник Національної лабораторії в Лос-Аламосі (штат Нью-Мексіко).
У 1981—1993 рр. — провідний науковець корпорації «Роквел Інтернешнл».
Дослідження д-ра Богачевського переважно спрямовані на розвиток аеронавтики та термоядерної енергетики, створення нових систем зброї, математичне моделювання ядерних ракетних двигунів, удосконалення телефонних мереж. Він також вивчав проблеми, пов’язані з проникністю та циркуляцією атмосфери. Винайшов метод для проведення обчислень тривимірного входу у поле потоку, розробив багатовимірну обчислювальну схему дослідження гідромеханічних проблем та ударного хвильового потоку.
Так вивів формулу, яка дала змогу
конструкторам літаків і міжпланетних супутників визначати
повітряні струмені навколо цих апаратів під час
польотів. Він є також автором формули,що дозволяє розрахувати повернення космічного корабля на орбітальну станцію з поверхні іншої планети
Завдяки формулі Богачевського було розраховано політ на Місяць, а також повернення на Землю космічного корабля США
Цей проект — реалізація ідеї та розрахунків Ю.Кондратюка. Отримав численні нагороди, зокрема премію імені Шевелла (1975), Саті (1980) і Брагіна, відзнаку NASA за розробки для проекту «Аполлон», нагороду телефонної компанії ФТТ. Крім наукових публікацій, в його творчому доробку чимало патентів і популяризаторських статей, надрукованих останнім часом в Україні.
Ігор Богачевський завжди підкреслює:
"Щоб бути успішним у житті, треба довести, що ти умієш щось зробити людині, яка вже досягла що‐небудь у житті, тоді довіряють і дають усе нові і важчі завдання" |
https://svitppt.com.ua/biografiya/kennedi-dzhon-ficdzherald-.html | Кеннеді Джон Фіцджеральд (1917-1963) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/7d30abe6b73ccbbe269e850d42cc7c46.pptx | files/7d30abe6b73ccbbe269e850d42cc7c46.pptx | Кеннеді Джон Фіцджеральд (1917-1963)
35-ий президент Сполучених штатів (1961-1963), був наймолодшою особою, яка коли-небудь була обрана президентом. Він був також першим римо-католицьким президентом, першим президентом, який народився у ХХ сторіччі.
Кеннеді був убитий перш ніж закінчився його третій рік президентства. Однак, його вплив і участь у розв'язанні так званої Кубинської ракетної кризи, можливо запобіг появі Третьої Світової війни.
Джон Фицджеральд Кеннеді народився в Брукліні, штат Массачусетс, був другим з дев'яти дітей Джозефа Патріка Кеннеді і його дружини, Роуз Фицджеральд Кеннеді. Інші діти родини: Джозеф, Розмарі, Кетлін, Еніс, Патриція, Роберт, Джейн і Едвард. Роберт і Едвард Кеннеді також пішли в політику. Родина була досить багата.
Раннє життя
Батьки Дж. Кеннеді - Джозеф Патрік Кеннеді і його дружини, Роуз Фіцджеральд Кеннеді
У 13 років, Джон Кеннеді пішов у приватну школу в Новому Мілфорді, штат Коннектикут, але, захворівши, покинув її. Пізніше закінчив Тшоатську Підготовчу Школу в Валінгфорді, Коннектикут, і в 1935 році поступив до Університету Принстона. Але хвороба знову змусила його залишити навчання. Навчання Джон відновив аж у наступному році в Університеті Гарварда.
Освіта
У Гарварді Кеннеді написав дисертацію, яка стала основою книги ''Чому Англія занепала" (1940), в якій йшлося про відношення Англії до Німецької мілітаризації перед Другою Світовою війною. Кеннеді закінчив Гарвард у 1940 році. Протягом декількох місяців він відвідав ділову школу Стенфордського Університету, а потім подорожував по Південній Америці.
Сполучені Штати ввійшли у війну в грудні 1941, після зруйнування Японією Перл Харбора. Кеннеді хотів брати участь у війні, але в 1941 році був звільнений в запас за станом здоров'я. Пішов у флот. Незабаром (у 1943 році) Кеннеді став командуючим бойового корабля і служив на півдні Tихого океану. За мужність і відвагу Кеннеді одержав Морську Медаль і Морську Медаль Корпуса, присуджену за героїзм.
Військова служба під час Другої Світової Війни
Джон Кеннеді (стоїть праворуч) і екіпаж торпедного катера «PT-109»
В 1946 Кеннеді бере участь в Демократичних виборах у конгрес в 11-ому виборчому окрузі штату Массачусетс, де впевнено переміг. Потім Кеннеді легко виграв переобрання у Конгрес і у 1948 і 1950 роках.
Початок політичної карьєри
Джон Кеннеді був убитий 22 листопада 1963 року в місті Даллас (штат Техас); під час слідування президентського кортежу по вулицях міста почулися постріли. Перша куля потрапила президентові в шию ззаду і вийшла спереду з горла, друга потрапила в голову і викликала руйнування кісток черепа в потиличній частині, а також пошкодження мозкової речовини. Президент Кеннеді був доставлений в операційну, де через півгодини після замаху констатована його смерть.
Одруження
Кеннеді виправив свої помилки 1956-го і у 1960-го років і вступив у виборчу боротьбу. Але у нього було багато перешкод . Наприклад багато партійних лідерів вважали його занадто молодим і занадто недосвідченим для президентської посади. Основним суперником Кеннеді був Ліндон Джонсон зі штату Техас. Однак, Джонсона підтримували тільки південні штати. Кеннеді виграв боротьбу в першому турі голосування і потім переконав Джонсона стати його кандидатом на посаду віце-президента.
Вибори 1960 року
Кеннеді був інагурований на посаду Президента 20 січня 1961 року.На початку свого президентства Кеннеді закликав до "нового світового закону, у якому сильний завжди правий, а слабкий завжди захищений, закон, мир і особа стоять на першому місці". Він розумів труднощі цієї мети. "Все це не буде створено в перші 100 днів," він говорив. "Все це не буде закінчено в перші 1000 днів, все це не буде закінчене за життя цієї адміністрації, ні навіть можливо за життя планети. Але дозвольте нам почати".
Президент Сполучених Штатів
Джон Кеннеді був убитий 22 листопада 1963 року в місті Даллас (штат Техас); під час слідування президентського кортежу по вулицях міста почулися постріли. Перша куля потрапила президентові в шию ззаду і вийшла спереду з горла, друга потрапила в голову і викликала руйнування кісток черепа в потиличній частині, а також пошкодження мозкової речовини. Президент Кеннеді був доставлений в операційну, де через півгодини після замаху констатована його смерть.
Вбивство і смерть Дж. Кеннеді |
https://svitppt.com.ua/biografiya/evge-n-filimo-novich-malanyu-k.html | Євге н Филимо нович Маланю к | https://svitppt.com.ua/uploads/files/22/e0d9c346d6931f1cbb5506b174749fa2.ppt | files/e0d9c346d6931f1cbb5506b174749fa2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/evgen-filimonovich-malanyuk0.html | Євген Филимонович Маланюк | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/5b7ff3c9ccfa739077fe4184e003a1b1.ppt | files/5b7ff3c9ccfa739077fe4184e003a1b1.ppt |
Subsets and Splits
No saved queries yet
Save your SQL queries to embed, download, and access them later. Queries will appear here once saved.