url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biografiya/ernest-miller-heminguey-.html | Ернест Міллер Хемінгуей 1889 - 1961 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/2a4bb8c53f4e51520488bc8b51fe2a7f.ppt | files/2a4bb8c53f4e51520488bc8b51fe2a7f.ppt |
http://my.mail.ru/apps/441805?ref=lmnu&ref_top3=1
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/evgen-malanyuk0.html | Євген Маланюк | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/7fa74d90717891b69e58699bd7e6f511.ppt | files/7fa74d90717891b69e58699bd7e6f511.ppt | .
. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/illya-mechnikov.html | "Ілля Мечников" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/01481e71c893037696de381d6e5ed24d.pptx | files/01481e71c893037696de381d6e5ed24d.pptx | Ілля Мечников
Ілля Ілліч Мечников (3 травня 1845, Іванівка Харківської губернії — † 2 липня 1916, Париж) — український, російський і французький науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.
Навчався у 2-й Харківській гімназії та на відділенні природничих наук Харківського університету (закінчив 1864 року).
1864–1867 — працював у Гессені, Геттінгені та Мюнхені.
1867 — отримав ступінь магістра зоології.
Працював у Новоросійському університеті (Одеса; 1867–1868; доцент зоології) та Петербурзькому університеті (1868–1870).
1870–1882 — завідувач кафедри зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету (Одеса)
1886–1887 — завідував організованою ним (разом із Миколою Гамалією) першою в Російській імперії Одеською бактеріологічною станцією (нині Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології).
1888–1916 — завідувач лабораторії в Інституті Пастера в Парижі (з 1905 р. — заступник директора інституту).
Почесний член Петербурзької академії наук (1902). Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 «За вивчення імунної системи».
Сьогодні часто можна почути: «Треба зміцнювати імунітет», «Організм повинен сам побороти хворобу», «Все залежить від захисних сил організму». І кожна людина розуміє, що влада будь-якого захворювання — не абсолютна, що воно починає брати гору лише тоді, коли сам людський організм ослаб і десь «зламався». Саме це наприкінці XIX століття — тоді, коли про таке поняття, як імунітет, ще ніхто й не чув — збагнув Ілля Мечников
. Він сформулював загальну теорію запалення як захисної реакції організму в боротьбі з інфекцією та заклав основи імунобіології. Усі розуміли, що існують якісь хвороботворні бактерії, але Мечников першим заявив, що запалення — це не лише свідчення атаки мікробів, а й захисна реакція організму. Він помітив це під час дослідів із личинкою морської зірки: коли вчений ввів у неї шип троянди, то рухливі клітини обліпили його, намагаючись знешкодити шкідливого «нападника». Мечников назвав такий процес фагоцитарною реакцією організму, а клітини, які борються з мікробами — фагоцитами. Фагоцитарна теорія Мечникова стала наріжним каменем в сучасній концепції імунітету людини.
У 1886 році в Одесі була створена друга у світі — після Пастерівської в Парижі — бактеріологічна станція, яку очолив Ілля Мечников. У 1887 році Мечников виїхав до Парижа, де очолив лабораторію в Інституті Луї Пастера, а з 1903 року він був заступником директора цього інституту. Загалом Ілля Мечников пропрацював в Інституті Пастера 28 років.
Окрім значних заслуг у галузі імунології, до класичних робіт Мечникова належать праці з мікробіології. Серед них — дослідження з холери, тифу, туберкульозу, а також спільні з французьким ученим Емілем Ру дослідження з сифілісу. На той час збудник сифілісу був невідомим, а експериментально викликати цю хворобу в тварин ученим не вдавалося. Мечников вирішив стати на прю зі страшною хворобою, яка викликала тяжкі ураження організму. Його обурювала позиція деяких моралістів, які бачили в цій хворобі «кару Божу». До того ж «французька хвороба», як називали сифіліс, часто вражала і тих, на кого Богові, здавалося б, гніватися немає за що: насамперед дітей, які народжувалися від хворих матерів або заражалися від них чи годувальниць через молоко.
Крім того, сифіліс, який передається через спільний посуд і речі, стрімко поширювався у XIX столітті в деяких районах Росії, де панували перенаселення і антисанітарія. Мечников вирішує боротися з небезпечною хворобою і на свою власну премію, присуджену йому 1902 року на медичному конгресі в Мадриді, купує кілька… шимпанзе. Саме Мечников спільно з Емілем Ру зуміє вперше у світі викликати експериментально сифіліс у мавп. Завдяки цьому згодом буде відкрито збудник вищезгаданої хвороби — блідну спірохету. А ще пізніше Мечников винайде перші ліки від сифілісу — каломелеву мазь (суміш ртуті, хлору і ланоліну).
Коли теорія Мечникова про роль фагоцитозу і функції лейкоцитів здобула визнання в науковому світі, він розпочав роботу над проблемами старіння і смерті. Прагнучи віддалити смерть, Мечников ретельно стежив за способом життя: пив лише кип'ячену воду, ніколи не їв немитих плодів, не вживав алкоголю, не грав в азартні ігри. Одного разу, читаючи Біблію, Мечников звернув увагу на слова: «І помер у старості добрій, постарілий і насичений життям…» І тоді видатний імунолог подумав: а може, і справді життям можна «насититися», і померти спокійно, погодившись з тим, що земний шлях пройдено? На думку Мечникова, людина боїться смерті тому, що вмирає зарано. Тож наука повинна продовжити людське життя, щоб людина пройшла повний життєвий цикл, який Мечников і називав «ортобіозом».
1903 року вчений опублікував працю, присвячену «ортобіозу», або «вмінню жити правильно», яка називалася «Етюди про природу людини». В цій праці Мечников доводив, яким величезним є вплив харчування на тривалість життя. Він був переконаний, що для довголіття треба вживати велику кількість кисломолочних продуктів або кефіру, заквашеного болгарською паличкою.
Сам Ілля Мечников помер у 71 рік після кількох інфарктів. Незадовго до смерті Мечников написав: «Моя мати померла у 65 років, батько у 68, брат у 57. Серцева спадковість у мене, безперечно, погана. Тож нехай ті, хто вважає, що за моїми правилами я повинен був би прожити 100 років і більше „пробачать“ мені передчасну смерть з огляду на вищезгадані обставини». |
https://svitppt.com.ua/biografiya/epoha-vidrodzhennya-renesans1.html | Епоха Відродження (Ренесанс) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/1e05b6988da82735bc7487655349cba5.pptx | files/1e05b6988da82735bc7487655349cba5.pptx | Перша медична допомога
Вознюк Дмитро
Що таке перша медична допомога?
Перша медична допомога (ПМД) — комплекс негайних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала від дії зовнішніх факторів до її передачі під опіку медичному персоналу.
Міжнародний символ першої медичної допомоги
Невідкладна медична допомога
Не дивлячись на те, що всі люди знають про потенційні небезпеки і всіляко намагаються їх уникнути – нещасні випадки все ж таки трапляються. Причиною може бути власна неуважність, втома, переоцінка власних сил, недостатня підготовка.
Коли трапляється нещасний випадок, час не на вашому боці
Постраждалому треба якнайшвидше надати ефективну допомогу, від якої часто залежить не тільки тривалість та важкість процесу відновлення його здоров’я, а можливо навіть і життя людини.
Тому, щоб діяти ефективно в таких ситуаціях, необхідно пригадати головні принципи ПМД.
1. “Не панікуйте”
Незалежно від того чи в людини зупинилося серце, чи просто біжить кров з глибоко порізаного пальця, люди, які стали свідками таких випадків, можуть піддатися паніці та діяти неадекватно. Завжди зберігайте спокій та здоровий глузд, не піддавайтеся паніці оточуючих та самі не створюйте її.
2. “Припиніть дію ушкоджуючого фактору”
Якщо ви стали свідком нещасного випадку, перше що треба зробити - припинити дію ушкоджуючого фактору – витягти з води, відтягти від електричного струму, загасити одяг, припинити дію газів, підвищеної температури, холоду та таке інше.
3. “Визначте, хто тут головний”
Якщо ви не медик, з’ясуйте чи немає їх серед оточуючих. Якщо ви виявились найкваліфікованішим – беріть ситуацію під свій контроль.
Ваші дії повинні бути впевненими, рішучими, накази чи прохання чіткими та зрозумілими. Ваша впевненість заспокоїть постраждалого, передасться всім іншим і убезпечить вас від купи безглуздих та непотрібних порад оточуючих.
4. “Подбайте про безпеку!”
Порятунок постраждалого не повинен наражати на небезпеку вас, інших рятівників, саму жертву чи будь-кого з оточуючих. Якщо постраждалого можна перевести/перенести в більш безпечне місце, зробіть це в першу чергу. Використовуйте медичні рукавички для надання ПМД.
5. ”Передайте постраждалого під опіку кваліфікованого медичного персоналу!”
Передати жертву професіональним медикам по суті ваше головне і єдине завдання, зробивши при цьому все від вас залежне, щоб процес подальшої допомоги був найбільш ефективним.
У випадку відмови надавати першу допомогу не можна.
Можна надавати першу медичну допомогу дитині до 14 років, коли вона перебуває сама, а при наявності близьких треба запитати в них згоди.
Обстежувати і надавати допомогу постраждалому треба у такій послідовності:
Станції швидкої допомоги
Для надання першої медичної допомоги створюються спеціальні медичні заклади —станції швидкої допомоги та пункти невідкладної допомоги (травматологічні, стоматологічні та ін.)
На станціях швидкої допомоги є спеціалізовані машини (реанімобілі), які оснащені сучасним обладнанням, що дозволяє надавати висококваліфіковану лікарську першу допомогу. Лікарі та фельдшери, які обслуговують ці машини, на шляху слідування у стаціонар
роблять хворому переливання крові або кровозамінників,
здійснюють зовнішній масаж серця або штучне дихання за допомогою спеціальних апаратів,
дають наркоз,
вводять протиотруту та інші лікарські препарати.
Людина, що надає допомогу, повинна чітко відрізняти непритомність від смерті. При виявленні мінімальних ознак життя необхідно негайно розпочати оживляння та надання першої допомоги.
Ознаками життя є:
наявність серцебиття. Серцебиття визначають рукою або вухом на грудній клітці у ділянці лівого соска.
наявність пульсу на артеріях. Пульс визначають на шиї (сонна артерія), у ділянці променевозап'ясткового суглоба (променева артерія), паху (стегнова артерія);
наявність дихання. Дихання визначають за рухами грудної клітки та живота, зволоженням дзеркала, яке прикладають до носа та рота постраждалого, рухами шматочка вати або бинта, які підносять до носових отворів;
наявність реакції зіниць на світло. Якщо освітити око пучком світла (наприклад, ліхтариком), то спостерігається звуження зіниць — позитивна реакція зіниці. При денному освітленні цю реакцію можна перевірити так: на деякий час закривають око рукою, потім швидко відводять руку убік, при цьому буде помітно звуження зіниці.
Для зупинки кровотечі, накладання пов'язки на рану, закриття опікової поверхні при термічних опіках та обробки шкіри при хімічних опіках та ін. виникає необхідність зняти з постраждалого одяг.
При пошкодженні верхніх кінцівок одяг знімають спочатку зі здорової руки. Потім, притримуючи пошкоджену руку, обережно стягуючи рукав, знімають з неї одяг. Якщо постраждалий лежить на спині та посадити його неможливо, то одяг з верхньої половини тулуба та рук знімають у такій послідовності:
Обережно витягають задню частину сорочки (сукня, пальто та ін.) до шиї та через голову переводять на груди, потім витягують із рукава здорову руку.
У останню чергу вивільняють ушкоджену руку, стягуючи (не вивертаючи) з одягу за рукав.
З нижньої частини тіла одяг знімають у аналогічній послідовності.
При сильних кровотечах та тяжких опіках одяг не знімають, а розрізають.
Іммобілізація
Найчастішим та основним прийомом першої медичної допомоги є іммобілізація — створення нерухомості ушкодженої частини тіла. Іммобілізація заспокоює біль та є протишоковим засобом, особливо при переломах кісток та суглобів, попереджує зміщення країв рани та слугує захисним засобом від проникнення інфекції до рани.
Не можна:
Вивихнуту руку не можна вправляти самим, а зламані кістки не можна самим суміщати чи накладати шину.
При втраті свідомості не треба ляскати по щоках, підносити до носа нашатирний спирт і плескати в обличчя холодну воду.
Не радити постраждалому при кровотечі з носа відкинути голову назад або лягти, не можна затикати ніс ватою.
При серцевому нападі не можна давати корвалол, валідол. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/vasnecov-viktor-mihaylovich2.html | "Васнецов Віктор Михайлович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/64be806f2d2119e6ebe4f26ca8f33661.pptx | files/64be806f2d2119e6ebe4f26ca8f33661.pptx | Презентація на тему: «Васнецов Віктор Михайлович»
Виконала учениця 11 класу
Гаврилиця Анастасія
Вчитель Артемова І.П.
Віктор Васнецов(1848 – 1926) - російський художник і архітектор, майстер живопису на історичні та фольклорні сюжети, один з основоположників російського модерну в його національно-романтичному варіанті.
Народився 3 (15) травня 1848 в чуваському селі Лоп'ялі («Тихе село» в перекладі з чуваської) Уржумськой волості Вятскої губернії (нині — Кіровскої області), в сім'ї православного священика, що походив із стародавнього вятського роду Васнецових. Себе художник вважав за скіфа.
Батько, Михайло Васильович Васнецов, мати, Аполлінарія Іванівна, народила шестеро синів, з яких Віктор був другим. У 1850 році батько отримав нову парафію, і сім'я переїхала в невелике село Рябово, де був побудований з модрини затишний будинок з мезоніном. У нім Віктор провів свої дитячі роки, які він згадував з вдячним відчуттям все життя.
Освіту здобув в духовній Вятській семінарії. Вчився живопису в Петербурзі — спершу у І. М. Крамського в Рисовальной школе общества поощрения художеств (рос. ) (1867–1868), потім в Художній Академії (1868–1875).
Після закінчення Академії їздив за кордон. Виставляти свої роботи почав з 1869 року, спочатку беручи участь в експозиціях Академії, потім — у виставках передвижників.
Біографія
На початку 1885 року отримав від А. В. Прахова запрошення взяти участь в розписі щойно збудованого Володимирського собору в Києві. Не відразу, але свою згоду художник дає. У нього вже є досвід — абрамцевськая церква Спаса, епічні полотна. Все це дозволяє йому звернутися до розпису великих стін, створення монументально-декоративного простору.
Віруюча людина, в роботі для церкви він починає бачити своє справжнє покликання. У величезному Володимирському соборі Васнецову треба було розписати головний неф і апсиду, відобразити найввжливіші сюжети Старого і Нового завітів, зобразити російських історичних діячів, зарахованих до лику святих, прикрасити споруду орнаментами.
У 1893 році Васнецов стає дійсним членом художньої Академії.
Російський патріот-великодержавник. Після 1905 співчував Союзу російського народу, але не став його членом[1], брав участь в оформленні його видань.
Помер 23 липня 1926 року в Москві.
Родинна фотографія
Художник у зрілому віці
У творчості Васнецова яскраво представлені різні жанри, що стали етапами дуже цікавої еволюції: від побутовго малювання до казки, від станкового живопису до монументального, від приземленості сподвижників до прообразу стилю модерн. На ранньому етапі в роботах Васнецова переважали побутові сюжети, наприклад в картинах «З квартири на квартиру» (1876), «Військова телеграма» (1878), «Книжкова ятка» (1876), «Балагани в Парижі» (1877).
Віктор Васнецов розпочинав як художник-жанрист, спостережливий і вдумливий побутописець народного життя. У його картинах: «Чаювання у трактирі» (1874 р.), «Книжкова лавка» (1876 р.), «Із квартири на квартиру» (1876 р.), «Військова телеграма» (1878 р.), — лунає співчуття до «маленьких» людей.
Творчість
«Богатирі»1881-1898 рр.
Справжнім шедевром творчості Васнецова є картина «Богатирі» (1881-1898 рр.). Могутні фігури трьох захисників Русі — Іллі Муромця, Добрині Микитича і Олексія Поповича — у військових шатах; давньоруські воїни охороняють кордони вітчизни. Фон картини «Богатирі» створюють високі пагорби під похмурим небом, молоді ялини і густі трави, пересипані купою сірого каміння. На картині гарно видно, що кінь кожного богатиря за характером схожий на свого хазяїна. Міцний вороний кінь непереможного Іллі Муромця косить налитим кров'ю оком, білий кінь хитрого і ґречного Добрині сторожко принюхується до повітря, а рудий кінь хвацького Олексія Поповича, скубає траву, нашорошивши вуха. Створюється урочисте враження спокійної сили воїнів, які нікого не бояться, з власної волі надійно оберігають рідну землю від нашестя ворогів.
«Добриня, Ілля і Олексій Попович на богатирському виїзді споглядають у полі, чи немає де ворога, чи не ображають когось де-небудь», — так сформулював сюжет картини сам художник.
Пізніше головним напрямом стає билинно-історичне — «Витязь на роздоріжжі» (1882), «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями» (1880) «Альонушка» (1881), «Іван Царевич на Сірому Вовку» (1889) «Богатирі» (1881–1898), «Цар Іван Васильович Грозний» (1897).
В кінці 1890-х все помітніше місце в його творчості посідає релігійна тема (роботи у Володимирському соборі в Києві і в храмі Воскресіння в Санкт-Петербурзі, акварельні малюнки і підготовчі оригінали стінного живопису для собору святого Владимира).
Після жовтневого перевороту 1917 р. Васнецов продовжував працювати над народними казковими темами, створюючи полотна «Бій Добрині Микитича з семиголовим Змієм Гориничем» (1918); «Кощій Безсмертний» (1917–1926). Фасад Третьяковської галереї виконаний за його малюнками.
«Цар Іван Грозний», 1897 р.
У декоративній манері Васнецов зобразив суперечливість людського характеру («Цар Іван Грозний», 1897 р.). Цар Іоанн Грозний у Васнецова не лише деспот-мученик, він неординарна особистість. З повагою до розуму, сили і разом з тим зі страхом перед надмірною жорстокістю відображений цар Іоанн Васильович у народних переказах.
Цар стоїть на сходах свого терема, встелених червоним килимом. Ця людина, безумовно, розумна, хитра, підступна, але він цар, помазаник Божий на російському престолі, — з вікон його палат видно церковну маківку.
«Три царівни підземного царства» 1884 р.
В основі сюжету цього живописного твору лежить казка про Іванушку, який шукав свою мати у підземному царстві. Три гарні дівчини — символи багатства земних надр: золота, дорогоцінного каміння й міді — його зустріли у підземному царстві. Мідь художник замінив на вугілля, що уособлює енергію. Іван вивів із підземелля цих казкових царівен. Дівчина, що уособлює золото, як і належить, зображена в блискучому вбранні і короні, прикрашеній рожевими перлами. Дорогоцінне каміння-дівчина одягнена у сарафані, розшитому сапфірами, смарагдами і яшмою з масивними прикрасами на грудях і волоссі. А дівчину-вугілля, на відміну від її сестер, зображено простоволосою в строгому чорному вбранні. У неї нема в руках білої шовкової хустки, як у інших царівен, тому що вона — робітниця, над головою полум'яніє блакитний вогник. Похмурі скелі, на фоні яких стоять царівни, написані плоско, немовби театральна декорація. Однак жіночі образи психологічні й виразні.
«Царівна-жаба» ,1918 р.
«Царівна-жаба» (1918 р.) — ще один казковий сюжет, в якому проглядає ледь вловимий відчай. Царівна, що скинула жаб'ячу шкіру й одягнула розшите зелену парчеву сукню, несамовито танцює, а гуслярі й балалаєчники із запалом грають на своїх інструментах. Розписний червоний терем з усіх боків оточує дівчину різними відтінками цього кольору. Її рух спрямовано в бік відкритого простору тераси, звідки видно село на протилежному березі річки з народними гуляннями поблизу води. Гуси-лебеді у небі схилили свої довгі шиї в бік царівни, вони наповнюють нестримні веселощі драматизмом і тривогою.
.
«Аленушка»(1881)
«Иван-Царевич на Сером Волке», 1889
"Прощання князя Олега з конем", 1899
Прощание Олега с конем. Иллюстрация к "Песни о вещем Олеге" А.С.Пушкина. Акварель
«Літаючий килим», 1880
На казкову тему написаний «Килим-літак» (1880 р.). Летить Іван-царевич на яскравому килимі з давньоруськими візерунками понад дрімучими лісами, річками і болотами і освітлює шлях величезним ліхтарем. Це образ того, хто несе світло людям, хто є провідником у щасливе майбутнє. Художник достовірно передав підбитий шовком костюм царевича, вовняний візерунковий килим і товсте скло ліхтаря, за яким при уважному розгляді видно не полум'я, а жар-птицю, що розкинула свої золоті крила.
«Спляча царівна»,1900-1926 рр.
У картині «Спляча царівна» (1900-1926 рр.) зображено ошатний дерев'яний палац, оточений дрімучим лісом.
Царівна на своєму троні, всі її слуги, і звірі, і птахи занурені в глибокий сон. Сюжет цієї картини — суміш двох літературних сюжетів: «Казки про мертву царівну й семеро богатирів» О. С. Пушкіна і «Сплячої красуні» Ш. Перро. Візерунками прикрашене все: розкішний сарафан царівни, костюми скомороха і слуг, сукні дівчат, сарафан босоногої дівчинки, що заснула на сходинках з «Голубиною книгою» в обіймах. Людські обличчя, що зображують нареченого й наречену на центральних стовпах тераси, залишають надію на пробудження царівни від поцілунку любого її серцю витязя.
Академік живопису, ілюстратор Віктор Михайлович Васнецов помер у своєму будинку в Москві 23 липня 1926 року і похований на Введенському кладовищі. Книжки російських народних казок, ілюстровані Віктором Васнецовим, — одне із найзворушливіших спогадів нашого дитинства.
Віктор Васнецов — засновник романтичного стилю, зітканого з історичних мотивів, романтики, фольклору і символізму. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-platonovich-bazhan.html | Микола Платонович Бажан | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/c5b5cd2c77e681ef4c1c77d2a8ad3fa2.ppt | files/c5b5cd2c77e681ef4c1c77d2a8ad3fa2.ppt | 1904 -1983 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/lizhichko-ruslana.html | "Лижичко Руслана" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/2348317146929b9fd8661e55dac82c6c.ppt | files/2348317146929b9fd8661e55dac82c6c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/do-richchya-vid-dnya-narodzhennya-andriya-malishka.html | До 100-річчя від дня народження Андрія Малишка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/e6e433a097bbbffead2acc786158d5f5.ppt | files/e6e433a097bbbffead2acc786158d5f5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ernst-teodor-amadey-gofman0.html | Ернст Теодор Амадей Гофман | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/423d903f41aef51363c7d62803c02ae3.ppt | files/423d903f41aef51363c7d62803c02ae3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/miroslava-lendel.html | Мирослава Лендел | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/c417fe382cdf62028540b8e2058f2021.ppt | files/c417fe382cdf62028540b8e2058f2021.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-ivanovich-tuganbaranovskiy-ukrainskiy-vcheniy-zi-svitovim-imyam0.html | Михайло Іванович Туган-Барановський – український вчений зі світовим ім’ям | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/04c3adc8050a54485f811ea87876cf0e.ppt | files/04c3adc8050a54485f811ea87876cf0e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/diego-velaskes2.html | "Дієго Веласкес" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/ac315a0f4c400fca6fcdeb8c3140deb0.ppt | files/ac315a0f4c400fca6fcdeb8c3140deb0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mao-czedun2.html | "Мао Цзедун" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/9d04d80bf48f3907fc7a6d74d3a1a850.ppt | files/9d04d80bf48f3907fc7a6d74d3a1a850.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/kazimir-severinovich-malevich.html | "Казимир Северинович Малевич" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/93992aef2a337ec2152a6d89eb2c5c1d.ppt | files/93992aef2a337ec2152a6d89eb2c5c1d.ppt | 1878-1933 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-sklovska.html | Марія Скловська | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/1a4ce0a6a11e09a4c838cf2ad2c9e68f.ppt | files/1a4ce0a6a11e09a4c838cf2ad2c9e68f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/komahi1.html | комахи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/9d174752ef13d2a85247191182eea320.ppt | files/9d174752ef13d2a85247191182eea320.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/lankmiler-lv.html | Ланкмілєр Л.В | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/e468c342e222583d1a6c6ec0841b72b9.ppt | files/e468c342e222583d1a6c6ec0841b72b9.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
5
5
7.2
100%
35%
8
8
7.4
100%
42%
9
9
8.1
100%
45%
5
2008
6
8
6
7
5-9
2011
8,9
2011
9
2011
1
2
3
4
5
6
1
2007-2008
2
2008-2009
3
2009-2010
4
2010-2011
5
2011-2012 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-tichina.html | Марія Тичина | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/ace945d1908199ac978e1a07f14ac373.ppt | files/ace945d1908199ac978e1a07f14ac373.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-timofeev.html | Микола Тимофеев | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/820fc820e9702cc7f782a291811d0ad6.ppt | files/820fc820e9702cc7f782a291811d0ad6.ppt | 1
2
3
1
2
3
IIIS
IIIS
IIR |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ogenri-vilyam-sidni-porter-.html | О.Генрі (Вільям Сідні Портер) 1862-1910 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/886e03f184f7684282bc1fe3d81df71c.ppt | files/886e03f184f7684282bc1fe3d81df71c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikelandzhelo-buonarroti1.html | "Мікеланджело Буонарроті" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/3159a404a9f7ab25ae886940f932d5a9.ppt | files/3159a404a9f7ab25ae886940f932d5a9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-sklodovskakyuri.html | Марія Склодовська-Кюрі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/5a411a0ab93065f3783c82a2dd043f4b.ppt | files/5a411a0ab93065f3783c82a2dd043f4b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/marich-vita-mikolaivna.html | Марич Віта Миколаївна | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/5c072ef62a37cb44b1cec23b9c89ac68.ppt | files/5c072ef62a37cb44b1cec23b9c89ac68.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/derzh-politika-ukr.html | держ полытика укр | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/92192f1e734f7b6763bb3d1ff66c83d2.ppt | files/92192f1e734f7b6763bb3d1ff66c83d2.ppt | 8
10
10
6
9
8
10
8
8
7
9
8
6
7
10
9
1,5
4,0
5,2
6,5 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/nikolo-paganini.html | "Ніколо Паганіні" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/68dab3c8d4ed2b487b854cf75145162b.ppt | files/68dab3c8d4ed2b487b854cf75145162b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/miko-la-vita-liyovich-li-senko.html | Мико ла Віта лійович Ли сенко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/33dbabfb852e45d4d607ccad57520224.ppt | files/33dbabfb852e45d4d607ccad57520224.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/nil-hasevich0.html | Ніл Хасевич | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/7f9df4b24941a5750ae7d2c216b2e15d.ppt | files/7f9df4b24941a5750ae7d2c216b2e15d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-blok-rr-biografiya.html | Олександр Блок 1880-1921рр. Біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/84a5ad11afd82d4b0e34ebe4c0aaf11c.ppt | files/84a5ad11afd82d4b0e34ebe4c0aaf11c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/grigoriy-savich-skovoroda2.html | Григорій Савич Сковорода | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/93859f0b349024344508bbfa7e4921e1.ppt | files/93859f0b349024344508bbfa7e4921e1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-voroniy0.html | Микола Вороний | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/e8c5684baa30cf6fec3eb5c073203cea.ppt | files/e8c5684baa30cf6fec3eb5c073203cea.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/nikko-paganini-.html | "Никко Паганини 1782 - 1840" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/6568d490b9e90720544100cf388c3f4c.ppt | files/6568d490b9e90720544100cf388c3f4c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-dovzhenko1.html | Олександр Довженко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/ce7e572d9b67f180347997d68966b3fd.ppt | files/ce7e572d9b67f180347997d68966b3fd.ppt | 1894 - 1956
1894 - 1956
1894 - 1956
1894 - 1956
1894 - 1956 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/levchenko-va.html | Левченко В.А. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/30f67896a1d8dc9af2418b11cb242c64.ppt | files/30f67896a1d8dc9af2418b11cb242c64.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-blok0.html | Олександр Блок | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/878d80859f976e9b5fecabaa142a2a22.ppt | files/878d80859f976e9b5fecabaa142a2a22.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-starickiy5.html | "Михайло Старицький" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/e6c6117b400e10e582fc59ac1329cb99.pptx | files/e6c6117b400e10e582fc59ac1329cb99.pptx | Михайло Старицький
(1840-1904)
Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня 1840 року в селі Кліщинці, що на Полтавщині (тепер — Черкаська область). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 року померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.
У 1851-1856 рр. хлопець навчався у Полтавській гімназії, яка була на той час однією з найкращих.
У 1858 році Михайло Старицький разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету.
А у 1860-му переводиться на фізико-математичний факультет Київського університету.
1861 року повертається до рідного села, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною.
1862 року одружився із сестрою Миколи Лисенка Софією Віталіївною.
1864 року повертається до Київського університету, але навчається вже на юридичному факультеті.
1865 року закінчує навчання у Київському університеті.
1871 року оселився у Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком - вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».
Під тиском імперської влади Старицький змушений був у 1878 році емігрувати на деякий час за кордон.
Повернувся в Україну в 1880 році й знову розгорнув видавничу і театральну діяльність.
У 1883 році Михайло Старицький став керівником і режисером першої об’єднаної української професійної трупи.
У 1883 та 1884 роках видавав український альманах "Рада" (вийшло два випуски).
У 1885 році через низку причин залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів.
В 1895 році залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.
Поезія та переклади
Поетичну творчість Старицький розпочав перекладами з Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Некрасова, Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича, Мартіна Андерсена-Нексе, сербських пісень та ін.
Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра у перекладі Старицького (1882).
Драматургія
Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Він написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893).
Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890).
Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899).
В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.
Проза
В останні роки свого життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» (1894), романи «Перед бурей» (1897), «Молодість Мазепи» (1898), «Разбойник Кармелюк» (1903) та інші російською мовою.
«Разбойник Кармелюк» вперше опубліковано у газеті «Московский листок», окремою книгою цей роман вийшов у Москві у 1908 році.
Українською мовою роман виходив у Львові (1909–1910) та у Чернівцях (1927).
У 1927–1928 р.р. під назвою «Кармелюк» роман вийшов у Києві за редакцією Л. М. Старицької. У 1957 та у 1959 роках роман з незначними скороченнями видавало видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь».
Видання
«Поезії» (1908);
«Драматичні твори» (1907–1910);
«Вибрані твори» (1954);
«Вибрані твори» (1959);
«Твори в восьми томах» (1963–1965);
«Твори у шести томах» (1989), видавництво «Дніпро»;
«Разбойник Кармелюк», (1988), видавництво «Дніпро».
Помер Михайло Старицький у Києві 27 квітня 1904 року, похований на Байковому кладовищі. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/margaret-tetcher2.html | "Маргарет Тетчер" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/822993964a414586f96e8bf8f5cfd619.pptx | files/822993964a414586f96e8bf8f5cfd619.pptx | Margaret Thatcher
Margaret Hilda Roberts was born on 13 October 1925 in Grantham, Lincolnshire, the daughter of a grocer. She went to Oxford University and then became a research chemist, retraining to become a barrister in 1954. In 1951, she married Denis Thatcher, a wealthy businessman, with whom she had two children.
Early political career
Thatcher became a Conservative member of parliament for Finchley in North London in 1959, serving as its MP until 1992. Her first parliamentary post was junior minister for pensions in Harold Macmillan's government. From 1964 to 1970, when Labour were in power, she served in a number of positions in Edward Heath's shadow cabinet. Heath became prime minister in 1970 and Thatcher was appointed secretary for education.
After the Conservatives were defeated in 1974, Thatcher challenged Heath for the leadership of the party and, to the surprise of many, won. In the 1979 general election, the Conservatives came to power and Thatcher became prime minister.
The Eighties
Victory in the Falklands War in 1982 and a divided opposition helped Thatcher win a landslide victory in the 1983 general election. In 1984, she narrowly escaped death when the IRA planted a bomb at the Conservative party conference in Brighton.
In foreign affairs, Thatcher cultivated a close political and personal relationship with US president Ronald Reagan, based on a common mistrust of communism, combined with free-market economic ideology. Thatcher was nicknamed the 'Iron Lady' by the Soviets. She warmly welcomed the rise of reformist Soviet leader Mikhail Gorbachev.
In the 1987 general election, Thatcher won an unprecedented third term in office. But controversial policies, including the poll tax and her opposition to any closer integration with Europe, produced divisions within the Conservative Party which led to a leadership challenge. In November 1990, she agreed to resign and was succeeded as party leader and prime minister by John Major.
The end of an era
In 1992, Thatcher left the House of Commons. She was appointed a peeress in the House of Lords with the title of Baroness Thatcher of Kesteven and continued giving speeches and lectures across the world. She also founded the Thatcher Foundation, which aimed to advance the cause of political and economic freedom, particularly in the newly liberated countries of central and eastern Europe. In 1995 she became a member of the Order of the Garter, the highest order of knighthood in England.
In 2002, after a series of minor strokes, Baroness Thatcher retired from public speaking. She died of a stroke on April 8, 2013, at the age of 87. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-kyuri1.html | Марія Кюрі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/323b5e2203249ff489df19721ca67858.pptx | files/323b5e2203249ff489df19721ca67858.pptx | Марія Склодовська-Кюрі: життя і наука
Підготувала
студентка гр.2-Е-30
Охрименко Діана
Марія Склодовська народилася 7 листопада 1867 року у Варшаві. Вона була молодшою з п'яти дітей у сім'ї Владислава і Броніслави Склодовських.
Місце народження Марії на вулиці Фрета у Варшаві
М. Кюрі
М. Кюрі в дитинстві
Марія блискуче вчилася і в початковій, і в середній школі. Ще в юному віці вона відчула привабливу силу науки і працювала лаборантом у хімічній лабораторії свого двоюрідного брата.
Марія виховувалася в сім'ї, де наукова робота була у пошані. Її батько викладав фізику в гімназії, а мати, поки не захворіла на туберкульоз, була директором гімназії. Мати Марії померла, коли дівчинці було одинадцять років.
М. Кюрі
під час навчання в школі
М. Кюрі
під час навчання в школі
Варшавський університет
На шляху до здійснення мрії Марії Склодовської про вищу освіту стояли дві перепони: бідність сім'ї і заборона на вступ жінок до Варшавського університету.
Зі своєю сестрою Бронею вони розробили план: Марія протягом п'яти років працюватиме гувернанткою, щоб дати можливість сестрі закінчити медичний інститут, після чого Броня візьме на себе витрати на вищу освіту сестри. Броня здобула медичну освіту в Парижі і, ставши лікарем, запросила сестру до себе.
Марія і Броня Склодовські
У віці 24 років залишивши Польщу (1891), Марія вступила до факультету природничих наук Паризького університету (Сорбонни). 1893 року, закінчивши курс першою, Марія отримала ступінь ліценціата з фізики Сорбонни (еквівалентну ступеню магістра). За рік потому вона стала ліценціатом з математики. Але цього разу Марія була другою на своєму курсі.
Паризький університет
1894 року в будинку одного польського фізика-емігранта Марія Склодовська зустріла П'єра Кюрі. П'єр був керівником лабораторії у Муніципальній школі промислової фізики і хімії. Познайомившись на ґрунті захоплення фізикою, Марія і П'єр через рік одружилися. Це відбулося незабаром після того, як П'єр захистив докторську дисертацію — 25 липня 1895 року.
Марія і П’єр Кюрі
Перша їхня донька –Ірен народилася у вересні 1897 року. За три місяці Кюрі завершила своє дослідження з магнетизму і почала шукати тему для дисертації.
Ірен Жоліо-Кюрі
1896 року Анрі Беккерель виявив, що уранові сполуки випромінюють глибоко проникливе випромінювання. Незабаром Марія Кюрі зробила набагато важливіше відкриття: уранова руда, відома під назвою уранової смоляної обманки, випускає сильніше випромінювання Беккереля, ніж сполуки урану і торію, і, принаймні, в чотири рази сильніше, ніж чистий уран.
Анрі Беккерель
Кюрі висловила припущення, що в урановій смоляній обманці міститься ще не відкритий і сильно радіоактивний елемент. Навесні 1898 року вона повідомила про свою гіпотезу і про результати експериментів Французькій академії наук.
Французька академія наук
Потім подружжя Кюрі спробувало виділити новий елемент. П'єр відклав свої власні дослідження з фізики кристалів, щоб допомогти Марії. У липні і грудні 1898 року Марія і П'єр Кюрі оголосили про відкриття двох нових елементів, які були названі ними полонієм (на честь Польщі — батьківщини Марії) і радієм.
Полоній
Радій
У вересні 1902 року Кюрі оголосили про те, що їм вдалося виділити одну десяту грама хлориду радію з декількох тонн уранової смоляної обманки. Аналізуючи сполуку, Марія встановила, що атомна маса радію дорівнює 225. Сіль радію випромінювала блакитне світло і тепло. Ця фантастична речовина привернула увагу всього світу. Визнання і нагороди за його відкриття прийшли до подружжя Кюрі майже одразу.
Завершивши дослідження, Марія Кюрі написала свою докторську дисертацію. Робота називалася «Дослідження радіоактивних речовин» і була представлена в Сорбонні в червні 1903 року. На думку комітету, що присудив Кюрі науковий ступінь, її робота була найбільшим внеском, коли-небудь внесеним до науки докторською дисертацією.
Робота з радіоактивними речовинами відчутно позначилася на здоров'ї Марії Кюрі. Спочатку вона перенесла важку операцію на нирках, потім у неї різко погіршився зір, з'явилися проблеми зі слухом. У 1920 році в листі до сестри вона писала:
«Мій зір дуже ослаб, і цьому, ймовірно, мало чим зарадиш. Що стосується слуху, то мене переслідує постійний шум у вухах, іноді дуже сильний.»
У період з 1923 по 1930 роки Марії було зроблено чотири операції на очах, які в підсумку відновили їй зір. Померла Марія Склодовська-Кюрі 4 липня 1934 від гострої злоякісної анемії, що була викликана переродженням кісткового мозку. У медичному висновку професор Рего написав:
«Мадам Кюрі може вважатися однією з жертв тривалого поводження з радіоактивними речовинами, які відкрили її чоловік і вона сама.»
Марії Склодовський-Кюрі було присуджено 10 наукових премій та 16 медалей. Вона була почесним членом 106 академій, наукових установ і товариств. Вона стала першою жінкою, що здобула Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди.
Її нагороди:
Нобелівська премія з фізики (1903)
Медаль Деві (1903)
Медаль Маттеуччі (1904)
Нобелівська премія з хімії (1911)
Мадам Кюрі була нагороджена французьким орденом Почесного легіону. Її старша дочка, Ірен Жоліо-Кюрі, отримала Нобелівську премію з хімії 1935 року. Молодша дочка, Єва Кюрі, пізніше написала біографію своєї матері.
У Польщі вона отримала звання почесного доктора Львівської політехніки — 1912 року, Познанського університету — 1922 року, Краківського Ягеллонського університету — 1924 року та Варшавської політехніки — 1926 року.
У 1967 році у Варшаві було створено музей Марії Склодовської-Кюрі.
Цікаві факти з життя Марії Кюрі
Марія Кюрі єдина в історії жінка, яка одержала дві Нобелівські премії.
У пам'ять про чоловіка Марія, за підтримки французького уряду, відкрила Інститут радію. Спочатку заклад орієнтувався на дослідження у галузі фізики та хімії. Через кілька років у ньому почали проводити дослідження з медицини.
Марія Кюрі носила нагрудний ланцюжок - талісман. Він був наповнений радієм. Жінка працювала без захисних засобів. Робота з радіоактивними речовинами вплинула на здоров'я.
4. Марію Кюрі назвали матір'ю сучасної фізики. Тіло жінки було настільки радіоактивним, що її ховали у труні, яку забили свинцевою кришкою завтовшки 2,5 см. 1995 року видатного науковця переносили у Пантеон. Тоді зробили заміри рівня радіації внутрішньої труни. Він у 30 разів перевищував фонові показники. Зараз особисті речі вченого, її меблі, книги, лабораторні записи зберігають у Національній бібліотеці в Парижі.
5. Марія Кюрі-Склодовська як одна серед перших жінок отримала водійські права.
6. Марія Кюрі-Склодовська любила спорт, особливо плавання і їзду на велосипеді
Відеоматеріал
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mazurova.html | Мазурова | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/5dcabe966aa58210177bff4abf54a0f6.pptx | files/5dcabe966aa58210177bff4abf54a0f6.pptx | учитель биологии, химии І категории Мазурова Ирина Ильсуровна и учащиеся 11 класса: Бурцев Андрей, Мазуров Николай, Чернышева Алина, и другие
Генетически
модифицированные организмы-
аргументы за и против
Урок биологии 11 класс
Ленинская общеобразовательная школа І-ІІІ ступени №1
Скажите мне – и я забуду. Покажите – и я запомню. Дайте возможность обговорить – и я пойму. Дайте научить другого – и я стану мастером. Конфуций
НАШИ
ОЖИДАНИЯ
Что такое генетически модифицированные организмы?
ГМО – это организмы, в которых генетический материал (ДНК) изменен невозможным в природе способом.
ГМО могут содержать фрагменты ДНК из любых других живых организмов.
Как выглядят ГМО продукты?
Соя и
клубника
с генами
бактерий
Помидоры
с генами
морской
камбалы
Стойкая
к засухам
пшеница,
с геном
скорпиона
Картофель,
содержащий гены
земляной
бактерии
устойчивость к вредителям
морозостойкость
урожайность
калорийность
Цель 1:
улучшение полезных характеристик
исходного организма-донора
Цель 2:
снижение себестоимости продукта
РЕЗУЛЬТАТ
Цель получения генетически измененных организмов:
ГМО объединяют три группы организмов:
Генетически
модифицированные
микроорганизмы
(ГММ)
Генетически
модифицированные
животные
(ГМЖ)
Генетически
модифицированные
растения
(ГМР)
Трансгены: «за»
Эксперименты свидетельствуют об отсутствии
негативных эффектов для здоровья человека
Ученые экономят время, при выводе новых сортов
Получаются культуры которые не боятся вредителей и заморозков,
дают высокий урожай не портятся при хранении и перевозке
ГМ-культуры всегда имеют товарный вид!
ГМО могут стать полезными для здоровья, если
в них встроить вакцины против различных болезней.
Трансгенными продуктами можно
накормить всех голодных.
Урожая - море, фрукты и овощи наливные,
отборные, и стоят копейки
Отпадет нужна в удобрениях, гербицидах,
пестицидах, отравляющих внешнюю среду.
75% бор0ба с сорняками
25% борьба с вредителями
Направления
Можно ли полагать что только последние 20 лет ведется выведение новых животных и растений???
СЕЛЕКЦИЯ - наука о методах создания и улучшения пород животных, сортов растений, штаммов микроорганизмов.
Селекцией называют также отрасль сельского хозяйства, занимающуюся выведением новых сортов и гибридов сельскохозяйственных культур и пород животных.
Первые ГМП, 1984 год
Табак
Дальнейшее развитие и первый скандал
Помидор с геном рыбы, мог храниться несколько месяцев после сбора в домашних условиях.
Насчитывают до 60 видов моркови, которая была получена опытным путем.
4000 лет скрещивали разные сорта капусты чтоб получить рапс.
1000 лет назад у свеклы ели только ботву, а корнеплод был на то время ничтожен, и использовался в лекарственных целях.
Нектарин
Нектарин — фрукт, представляющий собой персик с гладкой кожицей. Несмотря на распространённый миф, нектарин получен методом селекции или простой мутации персиков и не является гибридом персика и сливы.
Мул
Мул (лат. mulus) — результат скрещивания осла и кобылы. Термин «мул» первоначально применяли к отпрыску любых двух животных разных видов — в настоящее время называемого «гибридом»
Лигр
Лигр (англ. liger от англ. lion — «лев» и англ. tiger — «тигр») — гибрид между львом-самцом и тигрицей-самкой, выглядящий как гигантский лев с размытыми полосами
Трансгены: «против»
Неизбежный риск при использовании
высоких технологий.
Возможные в результате употребления
ГМО нарушения здоровья,
Увеличивают риск возникновения опасных
аллергий, пищевых отравлений и мутаций.
Употребления ГМ-продуктов в пищу может стать
невосприимчивость к антибиотикам
Превращение обычных посевов в трансгенные.
В масштабах планеты экспансия трансгеном
приведет к вытеснению обычных растений.
Может привести к зависимости национальной
экономики от компаний, владеющих биотехнологиями.
Представляет угрозу
продовольственной безопасности страны.
ГМО — большой и перспективный бизнес
В мире более 60 млн. га занято под трансгенные культуры:
66% в США,
22% в Аргентине.
63% сои,
24% кукурузы,
64% хлопка - трансгенные
Кукуруза –
на 80 % состоит из генетически модифицированных сортов
Соя – самое «трансгенное» растение в мире
Мясной фарш - рассадник генномодифицированных организмов
Что может содержать ГМО
- колбаса, сосиски, сардельки и т.д.; - соевые молочные продукты; - растительное масло, маргарин, майонез; - детское питание; - мороженое; - конфеты и кондитерские изделия, шоколад; - хлебобулочные изделия; - вся косметика; - табак
- готовые завтраки
Монстры из фильмов ужасов
Свинообезьянка из Китая
Флуоресцентный кролик и мышь с геном медузы
Маркировка ГМО
В Украине не выдано ни одного разрешения на
коммерческое выращивание ГМ-культур.
Все сырье, содержащее ГМ-компоненты, на украинский
рынок поставляется из-за рубежа.
Надпись "не содержит генетически модифицированных источников"
тоже не всегда соответствует действительности.
Маркировка "содержит ГМО" на товарах практически не ставится.
Сейчас избежать употребления ГМО в пищу почти невозможно.
У потребителя отсутствует возможность и
право выбора той продукции, которую он предпочитает.
ГМ-продукты в Украине
Использовать ГМ-продукты в пищу в Украине официально
не запрещено.
Их влияние на здоровье человека пока не изучено.
В Украине нет законодательной базы для регулирования
продаж ГМП
И в условиях конкуренции с «нормальными» производителями
поставщики ГМП находятся в заведомо невыгодном положении.
Государству нужно проводить целенаправленную работу
по формированию общественного мнения в отношении ГМП.
Заключение
На сегодняшний день создано около 200 видов
генетически измененных растений.
Основным плюсом этих сортов,
является значительное прибавление урожая
Многие потребители не имеют возможность правильно оценить
информацию, поступающую из СМИ о ГМО
ГМ-продукты могут быть токсичными и опасными для
здоровья людей.
Ученые считают что без ГМП невозможно
решение проблемы голода на планете.
Это привело к появлению нового заболевания – трансгенофобия
(панический страх у людей употребления "чужих" генов в еде).
Заключение учащихся
По моему мнению…
Я считаю, что…
Вы имеете право на свое мнение, но я …
Вы переубедили меня в том, что…
Мы не агитируем не за, не против. Мы хотим сказать что боятся мутантов уже поздно!
Благодарим за внимание! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/grushevskiy1.html | "Грушевський" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/1d488c73aeb9ece611ab51a19a4443af.ppt | files/1d488c73aeb9ece611ab51a19a4443af.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/maksim-lukich-gaptar.html | Максим Лукич Гаптар | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/17d6f732ac3fc35a2251c00fe7bcfbc3.ppt | files/17d6f732ac3fc35a2251c00fe7bcfbc3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/grigoriy-tyutyunnik-biografiya.html | Григорій Тютюнник: біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/cf53b02068edc0c4333ee355aebfdd21.ppt | files/cf53b02068edc0c4333ee355aebfdd21.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/nikola-tesla2.html | "Нікола Тесла" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/fd015f2e8520dfae428783ed380c4ff7.ppt | files/fd015f2e8520dfae428783ed380c4ff7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/grigoriy-savich-skovoroda-biografiya.html | Григорій Савич Сковорода : біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/8fa162ed1a3294689cfc932639300a4f.ppt | files/8fa162ed1a3294689cfc932639300a4f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksa-novakivskiy.html | "Олекса Новаківський" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/f200256403e08d77c0811e225fcaacb4.ppt | files/f200256403e08d77c0811e225fcaacb4.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksa-petrovich-storozhenko-.html | Олекса Петрович Стороженко (24.11.1806 – 18.11.1874) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/4458ce8a1893e8d62110b14e43e66980.ppt | files/4458ce8a1893e8d62110b14e43e66980.ppt |
1806 - |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-bazhan.html | Микола Бажан | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/d1a0df442bf6d87f87ace6878f060335.ppt | files/d1a0df442bf6d87f87ace6878f060335.ppt | 1904 -1983 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-drayhmara.html | Михайло Драй-Хмара | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/2fab1e8d9c5d677232e132228837c447.ppt | files/2fab1e8d9c5d677232e132228837c447.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mihaylo-ivanovich-tuganbaranovskiy-velikiy-ukrainskiy-vcheniy-zi-svito.html | Михайло Іванович Туган-Барановський – великий український вчений зі світовим ім’ям | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/3f37ea69dd20c0471974443d4e188c16.ppt | files/3f37ea69dd20c0471974443d4e188c16.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-oleksandrovich-blok-zhitteviy-shlyah.html | Олександр Олександрович Блок: життєвий шлях | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/0575430d6c3ed8e946290efe6040cac2.ppt | files/0575430d6c3ed8e946290efe6040cac2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-oleksandrovichblok0.html | Олександр ОлександровичБлок | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/b78e67f8283d4f8b0214e487d80c993a.ppt | files/b78e67f8283d4f8b0214e487d80c993a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/grigoriy-savovich-skovoroda.html | ГРИГОРІЙ САВОВИЧ СКОВОРОДА | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/179ade7559b4c22851ebfaa787177a47.ppt | files/179ade7559b4c22851ebfaa787177a47.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/nevtomniy-mandrivnikfantast-i-vcheniy-zhul-vern-0.html | Невтомний мандрівник,фантаст і вчений ЖУЛЬ ВЕРН ( 1828 - 1905 ) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/9e2eb76dcf7d06c17e26748bbe05c14e.ppt | files/9e2eb76dcf7d06c17e26748bbe05c14e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-bogomolec.html | Олександр Богомолець | https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/244850157a753fffdbe21c7e3261333e.ppt | files/244850157a753fffdbe21c7e3261333e.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mirey-mate.html | "Мірей Матьє" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/e32c2645e4babcd1949174d9987f8599.pptx | files/e32c2645e4babcd1949174d9987f8599.pptx | Мірей Матьє. Життєвий і творчий шлях
Мірей Матьє народилася 22 липня 1946 року в Авіньйоні, в родині муляра, де була старшою з чотирнадцяти братів і сестер. Сім'я жила бідно, в холодному бараку; тільки після народження восьму дитину вони отримали чотирикімнатну квартиру в муніципальному будинку.
У школі Мірей була круглою двієчниця, але пов'язано це було з відношенням до неї першої вчительки. Справа в тому, що дівчинка від народження була лівшею, а вчителька вимагала, щоб вона писала правою рукою; коли Мірей намагалася писати лівою, вчителька била її по руці лінійкою. У результаті Мірей стала запинатися при читанні, і вчителька вирішила пересадити її на останню парту. Після цього Мірей взагалі перестала слухати вчительку. Хоча в наступному класі у неї з'явилася інша вчителька, всі переживання сильно відбилися на Мірей, і в 13 років вона кинула школу і пішла працювати на фабрику з виготовлення конвертів.
Коли Мірей було 15 років, сім'я перебралася жити в кімнатної квартири, субсидувалася урядом, де була незнана досі розкіш - ванна кімната!«Це був найкращий день у моєму житті, - згадує Мірей, -я вперше прийняла ванну! Це було надзвичайне відчуття ».
Мірей з раннього дитинства любила співати і багато в чому була зобов'язана цим своєму батькові, прекрасному тенору. Вона співала у церковному хорі, співала в дуеті зі своїм батьком, пристрасно любив оперу. У шістнадцятирічному віці вона взяла участь у міському конкурсі і зайняла друге місце. У 1965 році вона зуміла перемогти на цьому конкурсі, і мерія Авіньйона послала її в Париж для участі у телешоу «Гра фортуни» каналу «Теле-Діманш».
21 листопада 1966 Мірей Матьє вперше з'явилася перед французькими телеглядачами, виконавши пісню «Jezebel». Її виступ викликав фурор. Багатьом здавалося, що на сцені знову виступає Едіт Піаф, - так схожий був голос Мірей на голос співачки, що пішла з життя за три роки до цього виступу. А через день її батько і професійний продюсер Джонні Старк підписали контракт. C цього дня для Мірей почалася робота професійної співачки. Її навчали всього, що складає ремесло співака: вокалу, нотної грамоти, умінню триматися на сцені, правильно говорити, етикету і багато чому іншому, чому Мірей не могла навчитися в дитинстві.
Напередодні Різдва 1966 Мірей виступила на сцені найпрестижнішого концертного залу Франції - «Олімпія». На її прем'єрі були присутні багато зірок французької естради. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/nikolya-sarkozi.html | Ніколя саркозі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/a2e1bb08eb6e4951f4f7c8e8524b2c1a.pptx | files/a2e1bb08eb6e4951f4f7c8e8524b2c1a.pptx | Ніколя саркозі
Ніколя́ Поль Стефа́н Саркозі́ де Надь-Боча — французький державний і політичний діяч, 23-й президент Франції, 6-й Президент П'ятої республіки з 16 травня 2007 р. по 15 травня 2012 р.
Саркозі відомий у Франції своєю жорсткою позицією щодо порядку і правопорушників з часів, коли він був міністром внутрішніх справ країни. Він здобув прихильності серед виборців новою більш лібералізованою моделлю економічного розвитку країни і намаганням провести низку реформ в різних сферах життя країні. Він був кандидатом від правої партії Союз за Народний Рух і переміг у президентських виборах.
Біографія
Народився 28 січня 1955 року в Парижі.
Ніколя походить з родини угорського емігранта Поля Саркозі де Надь-Боча та французької матері Андре Малла
В школі Ніколя вчився посередньо, але після її закінчення поступив до Паризького Університету Нантерр і отримав диплом юриста. Він також вчився в Школі Політичних Студій Парижу, але не закінчив її. Після зарахування до асоціації юристів, Ніколя почав працювати в юридичній компанії, спеціалізуючись в сімейному і діловому законодавстві.
Кар’єра
Політична кар'єра Саркозі почалася у 22-річному віці, коли він у 1977 р. став членом міської ради одного з багатих передмість Парижу
З 2002—2004 рр. займає посаду Міністра внутрішніх справ
14 січня 2007 р. партія СНР висунула Саркозі на посаду президента у виборах 2007 року. В лютому 2007 р. відбулися перші телевізійні дебати між претендентами на посаду президента. Жак Ширак висловив свою підтримку кандидатури Саркозі і вже з початку перегонів він був фаворитом серед інших кандидатів
6 травня 2007 р. він отримав впевнену перемогу. Одразу після перемоги він підтвердив свій намір впровадити реформи та закликав до національної єдності усіх мешканців Франції. Попри це, в ніч після оголошення результатів виборів в декількох містах країни відбулися сутички його опонентів з поліцією та акти вандалізму
Ніколя Саркозі довгий час залишався одним з провідних політиків Франції. За час його головування в партії «Союз за Народний Рух» СНР кількість членів значно збільшилася. В пресі він також висловлювався за впровадження реформ в різних сферах життя країни. Він, зокрема, пропонував більш спрощену систему оподаткування, запровадження системи зменшення безробіття та посилення вимог на отримання допомоги від держави. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-mikolayovich-nosov-rn.html | Микола Миколайович НОСОВ (1908 – 1976 р.н.) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/de22f96dd14f3be67824a068a70b7353.ppt | files/de22f96dd14f3be67824a068a70b7353.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/olga-yulianivna-kobilyanska0.html | Ольга Юліанівна Кобилянська | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/90ae15b73f95522375eb92a6436e51f3.ppt | files/90ae15b73f95522375eb92a6436e51f3.ppt | 1863 - 1942 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleg-olzhich2.html | "Олег Ольжич" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/77f58c2b2562ba28ff7e9c547a6f8657.pptx | files/77f58c2b2562ba28ff7e9c547a6f8657.pptx | Олег Ольжич (1907-1944)
Народився в Житомирі.
Батько — відомий поет та письменник Олександр Іванович Кандиба (псевдонім Олександр Олесь), мати — Віра Антонівна Свадковська, гімназійна вчителька.
Родина в 1912–1919 жила заможно та мешкала в дохідному будинку Файбишенко на Новій будові, вул. Антоновича. Будинок вцілів, але перебуває в аварійному стані.
У 1919–1923 здобував середню освіту в трудовій школі, мешкаючи в Пущі-Водиці поблизу Києва, але закінчити середнє навчання довелося лише в Празі. Наприкінці 1922 він разом із матір'ю виїздить з України у Берлін, де 3 січня 1923 року нарешті зустрівся з батьком, який у лютому 1919 був змушений поспіхом емігрувати до Австрії, користуючись придбаним дипломатичним паспортом з повноваженням аташе по культурі при консульстві УНР у Будапешті.
1923 року родина Кандиб переїхала до Праги. Влітку - до Ржевниців, згодом— до Горніх Черношинець. Восени 1923 Олег разом з матір'ю повертається до Праги. Батько залишається в Горних Черношинцях, де він організував гурток з науковців, поетів та письменників.
Олег записується слухачем на літературно-історичний відділ Українського високого педагогічного інституту ім. Драгоманова в Празі. Цей інститут був заснований влітку 1923 року Українським Громадським Комітетом і до нього брали всіх охочих. Однак документи, що підтвердили б його навчання, не збереглися. Одночасно юнак записується на лекції в Український вільний університет. За непідтвердженими даними в числі засновників був його батько Олександр Олесь.
Олег Кандиба поступає на платні річні матуральні курси Українського Громадського Комітету в Празі, які закінчує 11 грудня 1924 з відзнакою. Це надавало йому можливість записатись вільним слухачем на безкоштовній основі у будь-який вищий навчальний заклад.
Документи студента Кандиби не збереглися, однак лишилися спогади його вчителів та колег, а також Л. Винар віднайшов конспекти О. Ольжича занять з археології, які проводив проф. Вадим Щербаківський. Тоді ж записався вільним слухачем філософського факультету Карлового університету в Празі.
Влітку 1926 року, склавши додаткові іспити по латині, став звичайним студентом університету. Будучи студентом (1928) отримав грант від Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові на експедицію в Більче Золоту.
Роки 1941 до травня 1944 — період принагідної наукової роботи. В цьому часі О. Кандиба був членом Археологічної Комісії НТШ (1941–1944), яку очолював Я. Пастернак. Кандиба живе в підпіллі, але рівночасно збирає історичні і фольклорні джерела, співпрацює з українськими вченими в західній і східній Україні.
Роки 1925–1930 — роки навчання та археологічних розкопок у Чехословаччині і в Західній Україні.
Роки 1931–1940 — період інтенсивної наукової і академічно-педагогічної діяльности О. Кандиби, час появи його основних наукових праць в різномовних наукових виданнях, його кількарічної співпраці з Гарвардським університетом і УВУ. Цей період також охоплює заходи з організації Українського Наукового Інституту в Америці.
Восени 1930 захистив дисертацію на звання доктор філософії на тему «Неолітична мальована кераміка Галичини». З жовтня 1930 по травень 1932 — асистент кафедри археології УВУ. Працював в археологічному відділі Національного музею Чехословаччини. У лютому 1931 року О. Кандиба одержав від Слов'янського інституту в Празі (Slovansky ustav) наукову стипендію в сумі двох тисяч чеських корон на студійну подорож в Німеччину і Австрію для збирання матеріалів для його дальших студій культури неолітичної кераміки.
З молодих літ Олег Кандиба став учасником українського націоналістичного руху. У 1929 — член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів ОУН, особисто Євгена Коновальця. В 1937 очолив культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів. В кін. 1930-х рр. редагував часопис «Самостійна думка», перетворивши його на орган ПУН.
У 1938–1939 брав активну участь у діяльності короткочасного державного утворення — Карпатської України — в її збройній боротьбі проти угорських окупантів. Був заарештований солдатами угорської армії і провів три дні у Тячівський в'язниці. Після листа угорських вчених на захист вченого уряд Угорщини розпорядився випустити Олега Кандибу та Уласа Самчука. Протягом 1939–1941 очолював Революційний Трибунал ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.
На початку радянсько-німецької війни 1941–1945 переїхав до Києва разом з Буковинським куренем, узяв участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції. В 1941–1942 О. Кандиба жив у Києві, налагоджував підпільну мережу ОУН в Україні. В жовтні 1941 О. Кандиба став одним з організаторів політично-громадського центру — Української Національної Ради у Києві. З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів Кандиба переїздить до Львова.
У травні 1942 Почаївська конференція ОУН обрала Олега Кандибу заступником голови ПУН та головою Проводу на українських землях. У січні 1944 після арешту Андрія Мельника перебрав посаду Голови ПУН ОУН. 2 серпня 1943 року у віддаленому селі Яблінка-Вижня біля Турки на Бойківщині одружився з дочкою літературознавця Л. Білецького Катериною (Калиною), та їх шлюб був недовгим. Вже після його смерті народився син Олег.
25 травня 1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув'язнений у Целенбау — окремому блоці для особливо важливих в'язнів на території концентраційного табору Заксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944, закатований гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг, Шульц).
Меморіальна дошка на будинку у Києві, де у 1941–1942 роках жив Олег Ольжич |
https://svitppt.com.ua/biografiya/odovzhenko1.html | О.Довженко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/c330d611c87e5a89e744ab76b91739a3.pptx | files/c330d611c87e5a89e744ab76b91739a3.pptx | Дитинство Народився О. Довженко 30 серпня 1894 р. в селі В’юнища коло Сосниці на Чернігівщині у родині козаків - хліборобів.
Підлітковість Навчався О. Довженко у чотирикласній парафіяльній школі, потім у Сосницькому міському чотирикласному училищі, і, закінчивши їх на «відмінно»!
Юність 1911 року вступив до Глухівського учительського інституту.
З 1914 року вчителював, як молодого фахівця, напра-вили до другого Житомирського змішаного вищого початкового училища, де довелося викладати фізику і природознавтво, географію та історію!
Воював на фронті.
Працював за кордон у Варшаву, а згодом у Берліні.
Зрілість
25 листопада 1956 року Олександр Петрович Довженко раптово помер.
Довженко постiйно вiдчував дис-комфорт, адже вiн усвiдомлював величину свого таланту, але реа-лiзувати його вiльно, на повну мiць не зумiв. Вiд цього вiн пос-тiйно страждав.
Йому здавалося, що вiн зрадив свiй народ, не живучи в Українi, що його всi забули. О. Довженко передчасно помер вiд болю серця.
Старість
Берлін
Кінострічки:
«Ягідка кохання», «Сумка дипломати- ного кур'єра», «Арсенал», «Земля», «Аерогард», «Щорс», «Рідна країна», «Мічурін», «Поема про море», «Повість полум'яних літ», «Зачарована Десна»…
І. Білодід, Ю. Бара-баш, М. Власов,
Л. Новиченко,
О. Гончар, П. Тичина, Р. Соболев,
Ю. Кочерган,
О. Поляруш
Співпраця
Презентацію виконав учень групи №16 Климишин Владислав
Калуш 2011
7212.2 Електрогазозварник, електрозварник на
7212.2 автоматичних та напівавтоматичних
7221.2 лініях; коваль ручного кування |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-zankovecka3.html | "Марія Заньковецька" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/53/9acd814abdc714347a961acad62e5ff3.pptx | files/9acd814abdc714347a961acad62e5ff3.pptx | Марія Заньковецька
Марія Заньковецька. 70-і рр. ХІХ ст.
Марі́я Костянти́нівна Занькове́цька (справжнє прізвище — Адасовська; *22 липня (4 серпня) 1854, с. Заньки, Ніжинський повіт, Чернігівська губ. — †4 жовтня 1934, Київ) — українська актриса.
Народилася у багатодітній родині дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки з Чернігова Марії Василівни Нефедової.
1876 — вийшла на сцену ніжинського театру.
М. Заньковецька з сестрою Лідією. 80-і рр. ХІХ ст.
Вона була п’ятою дитиною в сім’ї збіднілих поміщиків Адасовських. З десяти років Марія почала навчання у приватному пансіоні Осовської в Чернігові. На той час програма цього закладу відзначалася досить серйозним рівнем викладання широкого спектра дисциплін. Дівчинка з великим задоволенням поринула у світ знань, але більше за все любила імпровізувати зі своїми подругами на уроках танців, занять пантомімою. Дівчатка самі собі ставили невеличкі п’єси, різні етюди і з великим задоволенням їх виконували.
Артисти українського театру М. Кропивницький, М. Садовський і М. Заньковецька. 1883-1884 рр.
Замість вступу у консерваторію дружина артилерійського офіцера Хлистова, Марія Костянтинівна, переїхала у Бендери (Бесарабія), куди було переведено на службу її чоловіка. Там вона познайомилася з Миколою Тобілевичем (пізніше Садовський), жадібно вивчала українську та світову літературу, готувала себе до омріяних з дитинства виступів на сцені. Не зважаючи на категоричну заборону батьків та чоловіка виступати на сцені, Марія рвалася до неї. Для цього довелося залишити родину та розлучитися з чоловіком.
М. Заньковецька з братом Євтухієм Адасовським. 90-і рр ХІХ ст
Сім’я Адасовських відзначалася гостинністю. У них завжди збиралося багато молоді, приїжджали студенти — товариші братів по навчанню. Батько Марії Костянтин Костянтинович мав чудовий голос, соковитий баритон, а Марія — сильне меццо-сопрано. Удвох вони часто влаштовували для гостей сімейні концерти. На великі храмові свята батько запрошував до себе студентів з Ніжина.
М. Заньковецька. До 1917 р
Мій дебют на українській сцені був у Єлизаветграді… Я виступила в "Наталці Полтавці. Я хвилювалася у першій дії, не чула свого голосу, коли співала "Віють вітри". За кулісами я від хвилювання впала і пам'ятаю, як заметушилися усі навколо мене, Михалча (лікар) підніс мені краплі, Карпенко-Карий - вина. У другій дії я вже оволоділа собою і твердо вела свою роль.
М. Заньковецька в ролі Зосі у виставі за п'єсою І. К. Карпенка-Карого "Сава Чалий". До 1917 р.
Актриса створювала образи, проникнуті справжнім драматизмом і запальною комедійністю. Вона уславляла своєю грою звичайних простих людей, розкриваючи безмежність їхніх душ. Маючи чудовий голос — драматичне сопрано, незрівнянно виконувала у спектаклях українські народні пісні. Домагалася відкриття в Ніжині стаціонарного державного театру.
Театр для мене, перш за все і після всього, — Храм.
для мене і моїх сучасниць театр перш за все і після всього - храм… Я не можу грати те, чого не розуміє серце…
М. Заньковецька
Зроблене нею свідчить про величезний талант. А головне - все своє, від початку до кінця… Талант винятковий, свій, національний. Я сказав би - істинно народний
К. Станіславський
Всією душею люблю я народ свій і його драму"…
М. Заньковецька
Справжньою окрасою української сцени була Марія Заньковецька. Коли їй запропонували блискучу кар'єру в Росії, вона відповіла, що Україна надто бідна, щоб її покинути. Ця відповідь не випадкова: Заньковецька була свідома українка.
Т. Гунчак
М. Заньковецька в ролі Івги Цвіркунки в опереті М. Лисенко "Чорноморці". 1892 р.
Симон Петлюра, голова уряду і Директорії УНР у 1919 році. Заньковецька - "артистичний символ цього героя, сценічне втілення тих наук, які доводиться зазнавати українській нації в образі жінки. Її скарги на мачуху-долю, її сльози і часами розпач страшенний і, нарешті, надія на щастя, на те, що із сліз повиростають квітки запашні вільного гармонійного життя нашої нації, що все нагадує наші національні муки і наші надії".
М. Заньковецька в ролі Олени Чаплинської у виставі М. Старицького "Богдан Хмельницький". 80-90-і рр. ХІХ ст.
актриса прагнула свої "ніжні створіння" перетворити в героїчні характери. Це прагнення виявляє її особистість як людини, що зуміла подолати перешкоди родинних заборон театру, відмови від неї батька, неможливості одружитись з коханою людиною. Якби воля до боротьби не була властива актрисі, то її чудові дані так лишились би нікому не відомими. А ця тендітна, хвороблива, слабка жінка зуміла віддати свій талант театру, утвередженню гуманної ідеї - людина повинна боротись за свою свободу і щастя, не хилитися під ударами долі. Протест особистості був навіть у таких її страдниць, як Харитина в "Наймичці", Олена в "Глитаї", Софія в "Безталанній". Актриса не могла не наділити їх своєю силою волі, яка виявляє потенціальні можливості людини. М.Заньковецька повністю відповідає формулі, якою К.Станіславський визначає талант: "Талант - це щаслива комбінація багатьох творчих здібностей людини в сполученні з творчою волею"
М. Заньковецька. До 1917 р.
Ви питаєте, чи переживаю я, коли виходжу на сцену. Хіба можна передати ці умови. Скажу тільки, що скільки я б не грала, обов'язково нестерпне світло рампи, що б'є в очі, одночасно боляче б'є по моїх нервах: мить, і я вся холодію. Але це тільки коротка мить. Далі я "входжу в роль" і зовсім забуваю, що театр загадковий сфінкс, ім'я якому публіка
М. Заньковецька після свого бенефісу у виставі М. Кропивницького "Дві сім'ї". 1912 р.
Під час московських гастролей у 1912 році Марію Заньковецьку бачив Лев Толстой у ролі Олени з драми Марка Кропивницького "Глитай, або ж Павук". Письменник був так захоплений грою акторки, що попросив її подарувати йому червону хустку з своїх плечей. Видатний майстер пера високо цінував творчість Заньковецької і шанобливо ставився до неї як до справжнього майстра сцени. Петро Чайковський, перебуваючи в Одесі, виступив як диригент у постановці своєї опери "Пікова дама". Після вистави Марія Заньковецька з групою українських акторів вітала геніального композитора й подарувала йому вінок із живих квітів з написом на стрічці: "Смертні - безсмертному". Невдовзі Чайковський дивився виставу "Безталанна" Івана Карпенка-Карого, де роль Софії виконувала Марія Костянтинівна. Композитор вийшов на сцену й урочисто підніс актрисі вінок, на якому були такі слова: "М.К.Заньковецькій - безсмертній від смертного".
театр «Українська трупа під орудою М.К Заньковецької»
У 1918 році вона організувала народний театр «Українська трупа під орудою М.К Заньковецької». У театрі гралиБ.Романицький, Т.Садовський, А.Ратмиров, В.Сосницький. Були поставлені спектаклі «Наталка Полтавка», «Гетьман Дорошенко», «Циганка Аза». Визнаючи її сценічні заслуги, в червні 1918 гетьман Скоропадський затвердив ухвалену Радою міністрів постанову про призначення їй довічної державної пенсії.
Народна артистка УРСР М. Заньковецька з внучатими племінницями Іриною і Галиною Воликами. Київ, 20-і рр. ХХ ст.
…Я побачив Вас вперше в російській п’єсі (в «Лісі») і мало не збожеволів від захоплення. Такого виконання я ще не бачив, хоча, як рецензентові однієї з південних газет, мені доводилося бачити багато талановитих знаменитостей… Кілька друкованих рядків, присвячених вам в одній з київських газет, здавалися мені краплею в морі, і я не міг зрозуміти тих, хто намагався переконати мене, що я перебільшив, що я сказав дуже багато, що у російських п’єсах Ви нібито слабіші, ніж у малоросійських! Брехня! Для таланту немає меж, немає мови, немає становища, яке б він не подолав
І.Висоцький
Відкриття меморіальної дошки на будинку № 121 по вул. Червоноармійській, де жила М. Заньковецька. Київ, 5 квітня 1953 р.
До останніх років життя видатна актриса цікавилася драматургією і розвитком театру, жила його інтересами, раділа з успіхів. Її квартира у Києві по вулиці Червоноармійській,121 (тепер там облаштовано меморіальний музей Заньковецької) була своєрідним університетом мистецтв. За порадами до неї часто приходили Панас Саксаганський, Іван Мар'яненко, Оксана Петрусенко, Гнат Юра, Наталія Ужвій. Особливо часто бував Іван Козловський. Вечорами між ними відбувалися довгі задушевні розмови, які завжди закінчувалися піснею. 15 грудня 1922 року театральна громадськість Києва відзначала 40-річчя сценічної діяльності Марії Заньковецької. Урочистості проходили у театрі, якому до цієї дати було присвоєно ім'я Заньковецької, а самій актрисі - звання народної артистки республіки, першій в Україні. Того дня Марія Костянтинівна останній раз виступила на сцені у ролі, з якою чотири десятиліття тому дебютувала у Єлизаветграді і неперевершений образ якої творила вподовж усього свого театрального життя - нев'янучої Наталки Полтавки.
Артисти Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької покладають вінки на могилу української актриси М. Заньковецької. Київ, липень 1957 р.
Померла 4 жовтня 1934 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі (надгробок — мармур, граніт; скульптор Ю. І. Білостоцький)[1].
Дружила з сім'єю Богомольців - президентом Академії Наук УРСР Олександром Олександровичем Богомольцем (1881-1946), його батьками, а також з двоюрідною сестрою академіка - Наталею Михайлівною Богомолець-Лазурською (1880-1959), з якою грала на одній сцені.
Підготувала Учениця 10 – А класу ССЗШ №307 Високоморна Ярослава
2013 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-vingranovskiy2.html | "Микола Вінграновський" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/78c125eba6ce982153c44d1cc05a6425.pptx | files/78c125eba6ce982153c44d1cc05a6425.pptx | Микола Вінграновський
Микола Степанович Вінграновський - класик української літератури, видатний український поет, письменник- шістдесятник, кінорежисер, сценарист, кіноактор.
Основні відомості з життя
Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області. Його батько – працьовитий заможний селянин, мати походила з давнього запорізького роду. Батьки й сонячний степовий край наділили хлопця бунтівною козацькою вдачею.
Згадуючи своє дитинство, письменник стверджує, що змалечку пам'ятав лише степ: «скрізь, куди не глянь степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки…
Не сліпий випадок, а велика потреба нашого народу в духовному відродженні, в припливі нових творчих сил стояла за долею кожного з отих «дітей війни» і вела їх життєвими дорогами... Так і Миколу Вінграновського привела вона з Богопільської школи на Миколаївщині — через захоплення Шевченком, Пушкіним, Лермонтовим — до Київського театрального інституту, «вивела» на Олександра Петровича Довженка, непомильне око якого зразу ж вирізнило обдарованого юнака, а щаслива рука «коронувала» на долю артиста, кінорежисера й поета, на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу...
Довженко запросив здібного юнака навчатися у Всесоюзному державному інституті кінематографії в Москві. В 1960 році М.Вінграновський закінчив цей інститут. Згодом він знявся у кількох фільмах, потім були режисерські роботи та плідна літературна праця …
Творчість
Перші поетичні публікації письменника з’явилися ще в 1957-58 рр. Проте справжнім дебютом стала велика добірка віршів у «Літературній газеті » 7 квітня 1961р.
Вагомим актом поетичного самоствердження Миколи Вінграновського стала його перша поетична збірка «Атомні прелюди», що вийшла 1962 року.
Наступна поетична збірка поета вийшла через п'ять років. Звалася вона «Сто поезій», але насправді в ній їх було... дев'яносто дев'ять.
Виразним свідченням подальшого творчого розвитку Вінграновського стала збірка «На срібнім березі» (1978). А 1984 року вийшла просто дивовижна невеличка книжечка — «Губами теплими і оком золотим».
Потім були ще поетичні збірки, була велика книжка «Вибраного» (1986)... Остання ж збірка — «Цю жінку я люблю» (1990) — містить, крім інтимної лірики, ще й раніше не публіковані вірші з 1960-1970-х років та нові поезії.
Чимала й прозова спадщина митця. У повістях «Первінка» розкривається моральне становлення особистості, «Сіроманець» — трагічний конфлікт цивілізації природи, «Літо на Десні» — безпричинність справжньої доброти. Остання повість майстра «Манюня» — про звичайну сучасну людину, про подорож головного героя разом із кобилкою Манюнею, лошатком Орликом і цуциком Султанчиком на возі понад річкою Кодимою.
У романі «Северин Наливайко» (1933) автор розкриває своє бачення трагічної української історії, простежує її перегук із сьогоденням, із вічністю.
Багато книжок М. Вінграновський написав для дітей. Це «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «На добраніч» та інші. Саме за ці збірки присуджено Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка
Відомий Микола Вінграновський і як актор, режисер і сценарист. Він зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум'яних літ», автором якого був Олександр Довженко. Він постановник низки художніх і документальних фільмів таких як: «Ескадра повертає на Захід», «Берег надії», «Тихі береги», а також він режисер документальних фільмів: «Голубі сестри людей», «Слово про Андрія Малишка», «Щоденник О. Довженка», «Чигирин - столиця гетьмана Богдана Хмельницького», «Гетьман Сагайдачний» та багато інших.
Микола Вінграновський помер 26 травня 2004 року в Києві на 68 році життя після тяжкої хвороби. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-zerov.html | Микола зеров | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/8aa51fdc1576ad4fdcc0889a9b9a62b0.pptx | files/8aa51fdc1576ad4fdcc0889a9b9a62b0.pptx | Микола зеров
Короткі відомості про письменника
Микола Зеров народився 26 квітня 1890 року в повітовому місті Зінькові на Полтавщині в багатодітній сім'ї вчителя місцевої двокласної школи Костянтина Іраклійовича Зерова.
Молодший брат Миколи — Михайло — став поетом і перекладачем, відомим під літературним псевдонімом Михайло Орест. Ще один молодший брат — Дмитро Зеров — став ботаніком, академіком АН УРСР.
По закінченні Зіньківської школи, де його однокласником був майбутній гуморист Остап Вишня Зеров навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях (1903–1908). У 1909–1914 роках — студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира.
1912 року з'явилися друком перші статті та рецензії Зерова в журналі «Світло», газеті «Рада».
З 1914 року за наказом попечителя Київського навчального округу Зерова призначено викладачем історії до Златопільської чоловічої, а з жовтня 1916 року — ще й жіночої гімназії.
З 1917року Зеров учителює в Другій Київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства та викладає латину.
В цей час Микола Зеров увійшов до елітарного гуртка діячів української культури, що сформувався довкола Георгія Нарбута, на зібраннях якого обговорювалися проблеми розвитку української літератури, малярства, графіки.
1920 року одружився із Софією Лободою
З голодного Києва Миколу Зерова запрошують на роботу до Баришівської соціально-економічної школи, де він працює близько трьох років. Усі вірші його збірки «Камена» (1924) написано саме тут. Також у Баришівці Зеров зробив багато перекладів, написав низку сонетів та сатир-пародій, кілька невеликих оповідань.
1923 року до Києва повернулося чимало письменників, що об'єднались у рамках АСПИСу. Серед них вирізнялася літературна група, що її стали називатинеокласиками, одним з лідерів якої був Зеров.
Того ж 1924 року було надруковано «Камену» — першу збірку віршів Зерова, до якої, втім, було включено й перекладний розділ. Автор скромно виправдовував це перед сучасниками потребою розробляти мову і стиль, удосконалювати техніку й синтаксичну гнучкість української поезії, називаючи свої сонети «сухарями» на розкішному бенкеті поетичної фантазії.
Глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока версифікативна майстерність творів Зерова вражали сучасників. Щоправда, багато хто поетові закидав, що він несучасний, байдужий до актуальних проблем. Підстави для таких тверджень давали не тільки його вірші, а й перший випуск історико-літературного нарису «Нове українське письменство» і монографія «Леся Українка», також видані 1924 року. Все це, вважали противники Зерова, належить минулому, яке треба відкидати.
Червневий пленум ЦК КП(б)У 1927 року дав прямі директивні вказівки щодо політичної оцінки «неокласиків»; фактично ця постанова означала заборону літературної та критичної діяльності Зерова. Для нього лишалася тільки одна ділянка — історико-літературні студії. Саме на цьому Зеров і зосередився наприкінці 1920-х років. Він писав передмови до творів українських письменників-класиків, які видавалися у видавництвах «Книгоспілка» та «Сяйво». З цих статей склалася книжка «Від Куліша до Винниченка» (1929 р.).
Наприкінці 1934 Зерова було остаточно звільнено з університету. Він втратив останнє матеріальне опертя й був змушений шукати будь-яку працю або залишити Україну. Водночас він довідався про те, що за сфабрикованими звинуваченнями було засуджено й розстріляно Григорія Косинку й Олексу Влизька. Переживши ще одну трагедію, — смерть десятилітнього сина — М. Зеров переїжджає до Москви.
У ніч із 27 на 28 квітня 1935 року Зерова було заарештовано під Москвою на станції Пушкіне. 20 травня його доправлено до Києва для слідства. Зерова звинуватили в керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією. М. Зерова було засуджено на 10-річне ув'язнення.
Наприкінці зими Зерова та засуджених з ним за тією ж справою відправлено до Карелії. 9 жовтня 1937 «справа Зерова та ін.» була переглянута особливою трійкою УНКВС по Ленінградській області. Засуджено до розстрілу. Зеров разом з багатьма іншими представниками української культури був розстріляний в селищі Сандармох 3 листопада 1937 року
Символічна могила Миколи Зерова знаходиться на Лук'янівському кладовищі в Києві (ділянка 12) разом зі справжньою могилою його сина — Котика (Констянтина) Зерова. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/omar-hayyam3.html | Омар Хайям | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/e849127c3ab2ab1530d3299c172a184e.ppt | files/e849127c3ab2ab1530d3299c172a184e.ppt | http://aida.ucoz.ru
http://aida.ucoz.ru |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-amosov.html | Микола Амосов | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/705fefdd54b94600ff96bcc96624992c.ppt | files/705fefdd54b94600ff96bcc96624992c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/nils-bor.html | "Нільс Бор" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/b820094e4ba9d431d8c850d2f453ca60.pptx | files/b820094e4ba9d431d8c850d2f453ca60.pptx | Нільс Бор (1885-1962)
Нільс Бор— данський фізик-теоретик і громадський діяч, один з творців сучасної фізики. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1922). Член Данського королівського товариства (1917) та його президент від 1939. Був членом більш ніж 20 академій наук світу.
Відомий як творець першої квантової теорії атома й активний учасник розробки основ квантової механіки. Зробив значний внесок у розвиток теорії атомного ядра та ядерних реакцій, процесів взаємодії елементарних частинок з середовищем.
Нільс Бор народився в сім'ї Крістіана Бора, професора фізіології Копенгагенського Університету та Еллен Бор, що походила з впливової єврейської родини.
СПОРТИВНІ ЗАХОПЛЕННЯ Нільса Бора
Весь вільний час Нільс Бор намагався віддавати спорту. Особливо футболу. Батько Бора заснував в Данії футбольний клуб, в якому грали обидва його сина. На першому етапі, молодший брат - Гарольд обігнав Нільса у футболі (Гарольда включили до складу збірної Данії на Олімпійських іграх). Нільс Бор був кандидатом до збірної команди своєї країни в якості воротаря. У Копенгагені Бора знали як футболіста ніж як знаменитого фізика.
Нильс Бор
Пізніше Нільс захоплювався катанням на лижах, вітрильним спортом і альпінізмом. У 1924 році Бор купив садибу в Луннене, де разом з дружиною і дітьми любив здійснювати велосипедні прогулянки в ліс.
Навчання і робота Нільса Бора
Початкову освіту Нільс отримав в Гаммельхольмской школі , яку закінчив у 1903 році. У віці двадцяти трьох років закінчив Копенгагенський Університет , де отримав репутацію незвичайного фізика- дослідника. Його дипломний проект був удостоєний золотої медалі Датської Королівської Академії Наук . Після закінчення Університету Нільс приїхав працювати в Англію , в лабораторію Резерфорда . Потім повернувся в Данію , де в 1916 році був запрошений до Університету в Копенгагені. У 1920 році Бор створив Інститут теоретичної фізики і став його директором.
Інститут теоретичної фізики бора
Інститут Бора став одним з найважливіших світових наукових центрів. Вчені що виросли в цьому Інституті фізики працюють майже у всіх країнах світу. У свій інститут Бор запрошував також радянських учених, багато з яких працювали там тривалий час.
НАЙВАЖЛИВІШІ ДОСЯГНЕННЯ БОРА В НАУЦІ
Першим важливим досягненням було відкриття «закону радіоактивних зсувів». Інші, більш важливі закони, стосувалися самої моделі атома. За словами Ейнштейна робота Бора за будовою атома - «вища форма музикальності в області думки».
ПОЧЕСНИЙ ЧЛЕН БАГАТЬОХ АКАДЕМІЙ СВІТУ
Нільс Бор є членом Данського королівського наукового товариства з 1917 року, а також почесним членом понад 20 академій наук різних країн, лауреатом багатьох національних та міжнародних премій, включаючи медаль Макса Планка Німецького фізичного товариства і Медаль Лондонського королівського суспільства. Бор володів почесними вченими ступенями провідних університетів, включаючи Кембридж, Манчестер, Оксфорд, Едінбург, Сорбонну, Гарварда.
«Нашому воротареві дали Нобелівську премію!»
1922 року Нільсу Бору була присуджена Нобелівська премія з фізики «за заслуги в дослідженні будови атомів і випромінювання, що випускається ними» |
https://svitppt.com.ua/biografiya/onore-de-balzak0.html | Оноре де Бальзак | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/5d4a5cbdb45b9cf19f5a916d951eb752.ppt | files/5d4a5cbdb45b9cf19f5a916d951eb752.ppt | (1799-1850)
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/grebinka-evgen-pavlovich.html | Гребінка Євген Павлович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/cf2bcc36b82bcf22635a5cfd11679a22.ppt | files/cf2bcc36b82bcf22635a5cfd11679a22.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-sklodovskakyuri1.html | "Марія Склодовська-Кюрі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/76e56cf960768e6aa9107ca4af21c1e1.ppt | files/76e56cf960768e6aa9107ca4af21c1e1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/gorbachevskiy-ivan-yakovich.html | Горбачевський Іван Якович | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/c7c75bbf746e3fe91cd5ef26076130ba.ppt | files/c7c75bbf746e3fe91cd5ef26076130ba.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/goraciy.html | Горацій | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/f7ccaf6f7581211f101ed02295f575eb.ppt | files/f7ccaf6f7581211f101ed02295f575eb.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/olena-pchilka.html | Олена Пчілка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/65d725954a450edb8093a12423dec785.ppt | files/65d725954a450edb8093a12423dec785.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/gomer-st-do-ne-davnogreckiy-poet0.html | Гомер (8 ст. до н.е.) – давньогрецький поет | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/a577221f8e90b794ab74ab4d446740f7.ppt | files/a577221f8e90b794ab74ab4d446740f7.ppt |
Nota bene! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-mihaylovich-butlerov.html | "Олександр Михайлович Бутлеров" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/7596c0d4c41132b65e4791834b880902.ppt | files/7596c0d4c41132b65e4791834b880902.ppt | Prezentacii.com |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-barvinskiy.html | "Олександр Барвінський" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/1c3e8f31abfec765f1a33f9af26d862a.ppt | files/1c3e8f31abfec765f1a33f9af26d862a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-oleksandrovich-bogomolec1.html | "Олександр Олександрович Богомолець" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/bb1b4bb80e60e199b3695863065b03a2.ppt | files/bb1b4bb80e60e199b3695863065b03a2.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-gogol.html | Микола Гоголь | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/cc68d7099065499c37a8a2a07769c18a.ppt | files/cc68d7099065499c37a8a2a07769c18a.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonardo-da-vinchi16.html | "Леонардо да Винчи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/8e7795dda592fbbba171a1de8c06df12.ppt | files/8e7795dda592fbbba171a1de8c06df12.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/manakova-lyudmila-petrivna.html | Манакова Людмила Петрівна | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/27f97ab8980c41881cea1dfa06dcc2a8.ppt | files/27f97ab8980c41881cea1dfa06dcc2a8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/leonardo-da-vinchi-biografiya.html | Леонардо да Вінчі: біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/407a5fdf183b7b66ea9e358c7355b602.ppt | files/407a5fdf183b7b66ea9e358c7355b602.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oskar-uayld4.html | "Оскар Уайльд" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/5533b80a4fad4267952161a8eb6711f7.ppt | files/5533b80a4fad4267952161a8eb6711f7.ppt | Oskar Wilde (Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wild) He was born in 16 October 1854. Famous Irish writer and poet. He was born in family of doctor Sir William Wilde, and Jane Francesca Wilde. He study in Tryniti college (Dublin), and oxford college, named Sent Magdalena? But he started to went his own way, guided by the words "What really needs to know, not anyone spell"
First Collection
From 1882 to 1888 to get money for the family, he dealing mostly journalistic work. In 1888 world first time see his collection of stories «The Happy Prince and Other Stories»
Most successful novel by Oscar Wilde (The Portrait of Dorian Grey) brought to him a lot of problems. For example scandal, the process of the court and two years in prison for moral perversion.
Statue of Oscar Wilde in Merrion Square, Dublin.
Official version of life O. Wilde after the prison
He went to the France, change his name. He lived in poverty and had emotional trauma for life. In 1900 in age of 46 year he died. his body was buried at the Pere Lachaise cemetery in France.
Unofficial version
After the prison he went to the Brasil, and take a new name Pablo Escobar. He come back to the Columbia and started to be the most riched world drug lord.
Pablo Escobar |
https://svitppt.com.ua/biografiya/grigoriy-skovoroda-biografiya.html | Григорій Сковорода: біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/68bab844d4340ce1f3b4b31929e62c17.ppt | files/68bab844d4340ce1f3b4b31929e62c17.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/otto-shtern.html | Отто Штерн | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/6302188948a5585d9d2dc4647374d19e.ppt | files/6302188948a5585d9d2dc4647374d19e.ppt | Otto Stern |
https://svitppt.com.ua/biografiya/evgen-malanyuk-shlyah-emigranta-tvorchist-virnogo-patriota.html | Євген Маланюк: шлях емігранта, творчість вірного патріота | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/e90e5f141a97bee05e2a84d3d93f2417.ppt | files/e90e5f141a97bee05e2a84d3d93f2417.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/evgen-oskarovich-paton-biografiya-ta-spadschina.html | Євген Оскарович Патон: біографія та спадщина | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/7a324b1bd5dbcd5ae244227afbdbbb4e.ppt | files/7a324b1bd5dbcd5ae244227afbdbbb4e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-irvanec.html | Олександр Ірванець | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/8da0f0ebfab0ffad703c3f317cbfc648.ppt | files/8da0f0ebfab0ffad703c3f317cbfc648.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-koniskiy.html | "ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/6789d9c82831732ce8199395079d7f54.ppt | files/6789d9c82831732ce8199395079d7f54.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/otto-fon-bismark.html | Отто фон Бісмарк | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/23d233c691ee8326e863fe4b9ed3236e.ppt | files/23d233c691ee8326e863fe4b9ed3236e.ppt | 3 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-oleksandrovich-bogomolec.html | Олександр Олександрович Богомолець | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/7881fb53b9766a13cf0932a7eace93f9.ppt | files/7881fb53b9766a13cf0932a7eace93f9.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biografiya/pluzhnik-evgen.html | Плужник Євген | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/180d09b750a4321d382a894deb27ff48.ppt | files/180d09b750a4321d382a894deb27ff48.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biografiya/otto-fon-bismark-biografiya.html | Отто фон Бісмарк: біографія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/6b57ef04f22c2c71477fac39da5fb193.ppt | files/6b57ef04f22c2c71477fac39da5fb193.ppt | 1815-1898
I
36,1 %
60,0 %
63,9 %
40,0 %
? |
https://svitppt.com.ua/biografiya/omar-hayyam-zhittya-ta-tvorchist.html | ОМАР ХАЙЯМ: життя та творчість | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/c1560c2601215b2a02838568ac28db06.ppt | files/c1560c2601215b2a02838568ac28db06.ppt |
. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/oleksandr-oleksandrovich-murashko.html | "Олександр Олександрович Мурашко" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/2a379741793e2b6bccf7de95b005e4ff.ppt | files/2a379741793e2b6bccf7de95b005e4ff.ppt | {
{
{
{
{
{
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/gumenna-dokiya-kuzmivna.html | "Гуменна Докія Кузьмівна" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/a7343ff8108900caebb6151837c6b23f.pptx | files/a7343ff8108900caebb6151837c6b23f.pptx | Гуменна Докія Кузьмівна
Підготувала:
Шепель Поліна
До майстрів українського слова, що розгорнули свою творчу
діяльність головним чином уже в еміграції і здобули загальне
визнання, належить працьовита і талановита письменниця
Докія Гуменна. Вона була ідеалісткою, світлоносною натурою,
яка гаряче любила літературу і людей.
Народилася Докія Гуменна 10 березня (за деякими
джерелами 7) 1904 р. в містечку Жашків Таращанського повіту на Київщині (зараз Черкащина) в сім’ї інтелігентного й музично обдарованого селянина-крамаря Кузьми Гуменного, предки якого походили з Волині, та Дарії Кравченко, шляхетної збіднілої хуторянки, котра змалку прищеплювала доньці любов до правди, чесної праці та фольклорних традицій.
Дівчинка часто гостювала в діда й баби на хуторі. Саме з цим вільним степовим життям пов’язані найприємніші спогади дитинства, про що письменниця розповідає в мемуарах.
У 1922 р. вона стала студенткою Київського інституту народної освіти, обравши літературно-лінгвістичний факультет. На той час припадає посилене захоплення літературою, написання перших невеликих оповідань, що швидше нагадували ліричні нариси. Перший твір Д. Гуменної називався «У степу» і надрукований був у журналі «Сільськогосподарський пролетар», який виходив за редакцією письменника Сергія Пилипенка, тодішнього голови Спілки селянських письменників «Плуг». Взагалі від 1923 р. її доля на декілька років була пов’язана з «Плугом»: за дорученням спілки вона бувала у відрядженнях у різних куточках України, публікувала свої нариси в журналі «Плуг».
Початкуюча письменниця враз стала знаною, навіть знаменитою. Разом із тим поява
чесних репортажів викликала гострі напади офіційної критики.
Проте Докія Гуменна продовжувала писати і друкуватися. У
1930 р. з’явилася її повість «Де недавно ведмеді ходили»,
вийшла книжка нарисів про колективізацію «Стрілка
коливається», в 1931 р. – повість «Кампанія», в якій
письменниця зробила спробу реабілітуватись, але даремно.
І хоч коло відчуження і несприйняття, жорстокої і
несправедливої критики невблаганно звужувалось, все ж
молода письменниця багато писала, вперто працювала над
собою. Останній твір, який письменниця ще прагнула
опублікувати за радянських часів, мав назву «Пахощі польових квітів». Але і вона не влилася в річище соцреалізму Таким був кінець письменницької кар’єри Докії Гуменної в радянській дійсності.
На початку Другої світової війни Докія Гуменна жила в Києві. У цей період вимальовувалися перші контури майбутньої тетралогії «Діти Чумацького Шляху» – великого епічного полотна, яке критики вважають головною книгою життя письменниці. Поштовхом до написання роману-епопеї стало невтішне горе, яке спіткало авторку в 1942 р.: перебиваючись з хліба на воду в придавленому фашистською окупацією Києві, Докія втратила найдорожчу людину. Печаль, скорбота обпікали пам’ять. «Щойно я поховала свою матір, і так хотілося саме її життя, все те, що вона розказувала про ту епоху, яка вже ніколи не вернеться, вилити у слова, хотілося показати контраст між тією добою і катаклізмами, що випали на долю мого покоління», – згадувала пізніше письменниця.
До 1943 р. в окупованому Києві вона написала три перші книги і почала четверту. Стрімке наближення фронту поставило Докію Гуменну перед суворим вибором: залишитись
на батьківщині, але не мати можливості друкувати свої твори, чи емігрувати і втілити найважливішу мету свого життя – дописати й видати правдиве свідоцтво про події в Україні в останні півстоліття. Письменниця обрала еміграцію. Попереду
були табори для переселенців, поневіряння і непросте
вживання в чужий світ.
За жодну з книжок, що вийшли в еміграції, письменниця не
одержала найменшого гонорару, – навпаки, усі вони були видані на її скромні заощадження.
У 1996 р. смерть перервала земне життя талановитої українки, перекресливши чимало її планів, не давши повністю реалізувати
свій талант. І все ж обсяг і глибина зробленого нею вражають.
Та й сама письменниця неодноразово зізнавалася, що своє завдання вбачає в тому, щоб нести людям світло правди, будити сумління, адже правда завжди була і незмінно залишатиметься першою заповіддю художника.
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/panas-mirniy-panas-yakovich-rudchenko-.html | Панас Мирний ( Панас Якович Рудченко )1849 - 1920 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/3649985fbffb82113a3abed2aea8686d.ppt | files/3649985fbffb82113a3abed2aea8686d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/gorodeckiy-vladislav-vladislavovich.html | "Городецький Владислав Владиславович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/e7fc78607d74fd919184923a7f5cb1c6.ppt | files/e7fc78607d74fd919184923a7f5cb1c6.ppt | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%8F_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)
http://camrador.hall.org.ua/BY_TIME/1900-1917_Empire/06-gorodecki.htm
|
https://svitppt.com.ua/biografiya/gorbachov-mihaylo-sergiyovich2.html | "Горбачов Михайло Сергійович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/f9f1aded492957d6434b1fd83332a5c4.pptx | files/f9f1aded492957d6434b1fd83332a5c4.pptx | Горбачов Михайло Сергійович
Виконала:
учениця 11А класу
Манькина Марта
Миха́йло Сергі́йович Горбачо́в радянський політичний діяч та єдиний Президент в історії СРСР, при владі в 1985–1991 роках.
Народився в селі Привольне Красногвардій-ського району Ставропольського краю, у селянській сім'ї. Батько — Горбачов Сергій Андрійович (1907–1976), росіянин. Мати — Гопкало Марія Пантиліївна (1911–1993), українка.
Сім'я, особисте життя
Дружина — Раїса Максимівна Горбачова (уроджена Титаренко), померла в 1999 від лейкозу. Понад 30 років жила і працювала в Москві.
Дочка — Ірина Михайлівна, працює в Москві.
Онуки — Ксенія і Анастасія.
Правнучка —Олександра.
Партійна робота
1952 — прийнятий до лав КПРС.
1963 — завідувач відділу партійних органів Ставропольського крайкому КПРС.
Вересень 1966 — обраний першим секретарем Ставропольського міськкому партії.
1967 — закінчив економічний факультет Ставропольського сільськогосподарського інституту (заочно), спеціальність— агроном-економіст.
Серпень 1968 — другий секретар Ставропольського крайкому КПРС.
Квітень 1970 — перший секретар Ставропольського крайкому КПРС.
1971–1991 — член ЦК КПРС.
Листопад 1978 — обраний секретарем ЦК КПРС.
1979–1980 — кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС.
Генеральний секретар та Президент
З березня 1985 року — Генеральний секретар ЦК КПРС, а з жовтня 1989 року по червень 1990 року -голова Російського бюро ЦК КПРС.
Під час спроби державного перевороту в 1991 році був відсторонений від влади віце-президентом Генадієм Янаєвим та ізольований у Форосі; після відновлення влади повернувся на свою посаду, котру обіймав до розпаду СРСР в грудні 1991 року.
З 1970 по 1990 рік був депутатом Верховної Ради СРСР 8-12 скликань. Член Президії Верховної Ради СРСР з 1985 по 1988 рік; Голова Президії Верховної Ради СРСР із жовтня 1988 по травень 1989 року.
15 березня 1990 року Михайло Горбачов був обраний Президентом СРСР. Одночасно до грудня 1991 року був Головою Ради оборони СРСР, Верховним Головокомандуючим Збройних Сил СРСР.
Нагороди та почесні звання
«У знак визнання його провідної ролі в мирному процесі, який сьогодні характеризує важливу складову частину життя міжнародного співтовариства», 15 жовтня 1990 р. М. С. Горбачов був удостоєний Нобелівської премії миру 10 грудня 1990 на церемонії вручення в Осло замість Горбачова за його дорученням Нобелівську премію отримував заступник міністра закордонних справ Анатолій Ковальов.
Пізніше, 5 червня 1991 р., Горбачов виступив в Осло з Нобелівською лекцією, в якій підкреслив прагнення народів СРСР «бути органічною частиною сучасної цивілізації, жити у злагоді із загальнолюдськими цінностями, за нормами міжнародного права», але разом з тим зберегти свою унікальність і культурне розмаїття.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mi-lobachevskiy.html | М.І. Лобачевський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/74fea12384e1e5bff7f0d4a679c1214c.ppt | files/74fea12384e1e5bff7f0d4a679c1214c.ppt |
30
D
60 |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mikola-gurovich-kulish1.html | Микола Гурович Куліш | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/6607bd54f40eaa112de8e123118c1e2e.pptx | files/6607bd54f40eaa112de8e123118c1e2e.pptx | Микола Гурович Куліш (1892-1937)
Микола Гурович Куліш
народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинка Херсонської області.
НАВЧАННЯ
Сільська школа;
Олешковський університет;
Громадська чоловіча гімназія;
Одеська школа прапорщиків.
Влітку 1915 року М. Куліш одружився на Антоніні Невелль.
У серпні 1915 року він був направлений на фронт.
У 1918 році Микола Куліш повернувся з фронту до рідних Олешок і поринув в культурно-громадське життя.
У 1919 році сформував у Херсоні Дніпровський селянський полк.
Юрій Яновський у своєму романі "Вершники" описав полк Куліша під назвою "олешківського батальйону Шведа", а сам Микола Гурович став прототипом комісара Данила Чабана, якого Яновський характеризує як "майбутнього письменника".
У 1924 році Куліш написав свою першу п’єсу «97».
Прем’єрна вистава пройшла в Харківському театрі ім. І. Франка
У 1925 році М. Куліш входив у літературну організацію ВАПЛІТЕ, а 1926 року його обрано президентом організації і до січня 1928 року він займав цю посаду.
14 червня 1934 року його виключають з партії та не дають можливості писати й друкуватися.
7 грудня 1934 року М. Куліш був заарештований і за фальшивим обвинуваченням засуджений на 10 років ув’язнення.
3 листопада 1937 року Миколу Куліша розстріляли разом із великою групою української інтелігенції в лісі під Сандармохом (Карелія).
Літературна спадщина:
«На рыбной ловле» (1913р.) - перша п’єса російською мовою
роман
«Трохим Леміш» (1918р.)
«97» (1924р.) – перша п’єса українською мовою
комедії
«Отак загинув Гуска» (1925р.), «Мина Мазайло» (1929р.)
п'єси
«Народний Малахій» (1927р.), «Маклена Граса» (1933р.), «Прощай, село» (1933р.),
«Поворот Марка» (1934р.),
«Вічний бунт»
драма
«Патетична соната» (1929р.)
Реабілітований 4 серпня 1956 року за відсутністю складу злочину.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/moris-ogyust-shevale.html | "Моріс Огюст Шевальє" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/df4a4097cb6f0161b1a9736707bec049.pptx | files/df4a4097cb6f0161b1a9736707bec049.pptx | Моріс Огюст Шевальє
французький шансоньє
Моріс Огюст Шевальє (фр. Maurice Auguste Chevalier ) (12 вересня 1888 року, Париж , - 1 січня 1972 року, що Париж) - французький естрадний співак , кіноактор.
У 1912-1918 грав у театрі оперети , потім виступав на естраді як шансоньє .
Здобув широку популярність в кінці 1920 -х. Виступав у Великобританії , потім у США , брав участь у бродвейських шоу.
У 1937-1946 роках був одружений на танцівниці ните Раї . Під час окупації Франції в 1940-44 рр. . виступав у Парижі і гастролював по Німеччині.
На початку грудня 1943 Шевальє разом з Марлен Дітріх , Вадимом Козіним і Ізой Кремер брав участь у концерті для учасників Тегеранської конференції
З 1911 року Шевальє працював у кіно . У 1930 р. він вперше знявся в голлівудському фільмі Innocents of Paris .
Також знімався у фільмах «Парад кохання» ( 1931 , номінація на Оскар) , «Весела вдова» (1934) , «Мовчання - золото » (1947) , « Століття любові » (1956) , « Канкан » (1962) , «Фанні »(1963) , « Діти капітана Гранта » ( 1965 , роль Паганеля ) та ін.
Неодмінним атрибутом сценічного образу Шевальє був солом'яний капелюх - канотьє .
Maurice Chevalier - Sweepin' the Clouds Away
Дякую за увагу!
Над презентацією працював Лобач Владислав |
https://svitppt.com.ua/biografiya/mariya-sklodovskakyuri-ta-per-kyuri.html | "Марія Склодовська-Кюрі та П’єр Кюрі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/f000846fb3f1b3c3f8e7c7e69d45b0cd.pptx | files/f000846fb3f1b3c3f8e7c7e69d45b0cd.pptx | Марія Склодовська-Кюрі та П’єр Кюрі
Марія Склодовська-Кюрі
Народилася у Варшаві. Закінчила Паризький університет (1895 р.). З 1895 р. працювала в Школі індустріальної фізики і хімії в лабораторії свого чоловіка П'єра Кюрі.
У 1900-1906 рр.. викладала в Севрской нормальній школі, з 1906 р. - професор Паризького університету.
З 1914 р. керував хімічним відділом заснованого за її участі в 1914 р. Інституту радію в Парижі.
П’єр Кюрі
П'єр Кюрі (1859-1906 р.) народився в Парижі, в сім'ї лікарів, шістнадцяти років від народження, отримав вчений ступінь бакалавра Сорбонни, а два роки по тому-ступінь ліценціата (еквівалентну ступеню магістра) фізичних наук. У 1878 р. П'єр Кюрі став демонстратором у фізичній лабораторії Сорбонни, де зайнявся дослідженням природи кристалів.
У покинутому сараї школи промислової фізики та хімії, перетвореному подружжям у лабораторію, почалася титанічна робота з залишками уранової руди, отриманої з Іоахимсталя (нині Йоахіма).
У своїй книзі «П'єр Кюрі» Марія Кюрі описує, в яких умовах велася ця робота: «Мені доводилося обробляти за раз до двадцяти кілограмів первинного матеріалу і в результаті уставляти сарай великими судинами з хімічними опадами і рідинами.
Неважко бачити, що лабораторія обладнана досить примітивно і небезпечно для здоров'я. Поступово в лабораторії накопичився такий радіаційний фон, що всі предмети світилися в темряві.
Напружена праця принела щедрі плоди. У липневому випуску доповідей Паризької Академії наук з'явилася стаття П. і М. Кюрі «Про нову радіоактивну речовину, що міститься в смоляний руді»
«Ми ... вважали, що то речовина, яку ми витягли з смоляний руди, містить якийсь метал, до цих пір ще не помічений, за своїми аналітичними властивостями близький до вісмуту. Якщо
існування цього нового металу підтвердиться, ми пропонуємо назвати його полонієм, за назвою країни, з якої один з нас родом »
Активність полонію виявилася в 400 разів вище активності урану. У грудні того ж року з'явилася стаття подружжя Кюрі і Бемона «Про одну нову, сильно радіоактивну речовину, що міститься в смоляний руді»
Було отримано хлористе з'єднання нового елемента, активність якого в 900 разів перевищує активність урану. У спектрі сполуки була виявлена лінія, яка не належить жодному з відомих елементів. «Перераховані нами доводи,-писали на закінчення автори статті, - змушують нас думати, що ця нова радіоактивна речовина містить якийсь новий елемент, який ми пропонуємо назвати радієм».
У грудні 1903 Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики Беккерелю і подружжю Кюрі. Марі і П'єр Кюрі отримали половину нагороди «на знак визнання ... їх сумісних досліджень явищ радіації, відкритих професором Анрі Беккерелем». Кюрі стала першою жінкою, відзначеної Нобелівської премії. І Марі, і П'єр Кюрі були хворі і не могли їхати в Стокгольм на церемонію вручення премії. Вони отримали її влітку наступного року.ячсм
Марія Кюрі черпала сили у визнанні її наукових досягнень, улюбленій роботі, любові і підтримці П'єра. Як вона сама зізнавалася: «Я знайшла в шлюбі все, про що могла мріяти у момент укладення нашого союзу, і навіть більше того». Але в квітні 1906 року П'єр загинув у вуличній катастрофі. Втративши найближчого друга і товариша по роботі, Марія замкнулася у собі.
Проте вона знайшла сили продовжувати роботу. У травні, після того, як Марія відмовилася від пенсії, призначеної міністерством суспільної освіти, факультетська рада Сорбонни призначила її на кафедру фізики, яку раніше очолював її чоловік. Коли через шість місяців Кюрі прочитала свою першу лекцію, вона стала першою жінкою-викладачем Сорбонни.
Марія Кюрі та Анрі Пуанкаре на першій Солвейській конференції
Марія і П'єр Кюрі в своїй паризькій лабораторії, до 1907
Диплом Нобелівської премії 1911
Диплом почесного доктора технічних наук, наданий Марії Склодовській-Кюрі 10 липня 1912 Львівською політехнічною школою
Перша жертва радіоактивності
Робота з радіоактивними речовинами відчутно позначилася на здоров'ї Марії Кюрі. Спочатку вона перенесла важку операцію на нирках, потім у неї різко погіршився зір, з'явилися проблеми зі слухом.
У період з 1923 по 1930 роки Марії було зроблено чотири операції на очах, які в підсумку відновили їй зір. Померла Склодовська-Кюрі 4 липня 1934 від гострої злоякісної анемії, що була викликана переродженням кісткового мозку. У медичному висновку професор Рего написав:«Мадам Кюрі може вважатися однією з жертв тривалого поводження з радіоактивними речовинами, які відкрили її чоловік і вона сама».
Нагороди та наукові визнання
Марія Склодовська-Кюрі стала першою жінкою, що здобула Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди.
Нобелівська премія з фізики (1903)
Медаль Деві (1903)
Медаль Маттеуччі (1904)
Нобелівська премія з хімії (1911)
Мадам Кюрі була нагороджена французьким орденом Почесного легіону. Її старша дочка, Ірен Жоліо-Кюрі, отримала Нобелівську премію з хімії 1935 року. Молодша дочка, Єва Кюрі, пізніше написала біографію своєї матері.
1967 року у Варшаві було створено музей Склодовської-Кюрі.
У Польщі вона отримала звання почесного доктора Львівської політехніки — 1912 року, Познанського університету — 1922 року, Краківського Ягеллонського університету — 1924 року та Варшавської політехніки — 1926 року.
Марія Склодовська-Кюрі є єдиною жінкою, котра двічі отримала Нобелівську премію, а також єдиним науковцем в історії, відзначеним цією нагородою у двох різних галузях природничих наук. У 2009 журнал «New Scientist» визнав Марію Склодовську-Кюрі найвидатнішою жінкою-науковцем всіх часів.
Французькі наукові та навчальні заклади імені Марії Склодовської-Кюрі:
Університет імені П'єра і Марії Кюрі — найбільший науково-технічний та медичний університет у Франції; спочатку це був Інститут природничих наук Паризького університету де вона викладала, а тепер його названо на честь подружжя Кюрі. В університеті збережено дім-лабораторію, де вони відкрили радій.
Інститут Кюрі (фр. Institut Curie) і Музей Кюрі (фр. Musée Curie) в Парижі.
2007 року станцію «П'єра Кюрі» Паризького метрополітену було перейменовано на станцію «П'єра та Марі Кюрі».
Одну з вулиць Дніпропетровська названо ім'ям Марії Кюрі.
Сейм Польщі в грудні 2010 прийняв ухвалу присвятити 2011 рік — пам'яті Марії Склодовської-Кюрі.
Дякую за увагу
Виконала Скакалова Олександра 11-А |
Subsets and Splits
No saved queries yet
Save your SQL queries to embed, download, and access them later. Queries will appear here once saved.