url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biologiya/bakterii-naymenshi-odnoklitinni-organizmi.html | бактерії- найменші одноклітинні організми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/8b90842d6d23ba252e1b87dabef602bc.pptx | files/8b90842d6d23ba252e1b87dabef602bc.pptx | Бактерії – найменші одноклітинні організми.
1. Що таке бактерія? 2. Який вигляд мають бактерії? 3. Які їхні особливості? 4. Які їхні розміри? 5.Як вони побудовані? 6. Як вони розмножуються?
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ БАКТЕРІЙ
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ БАКТЕРІЙ
Французький вчений Луї Пастер (1822-1895рр.)розробив методи дослідження бактерій і з’ясував, що саме ці організми є причиною багатьох хвороб людини. Він є засновником науки про бактерії – мікробіології.
НАРАЗІ ВЧЕНИМИ ОПИСАНО БЛИЗЬКО 30 тис. ВИДІВ БАКТЕРІЙ. СЕРЕД НИХ ЛИШЕ МЕНШЕ 100 ВИДІВ Є ВИЗНАНИМИ ЗБУДНИКАМИ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХВОРОБ ЛЮДИНИ. НА ТІЛІ ЗДОРОВОЇ ЛЮДИНИ ЖИВЕ ВІД 300 ДО 1000 ВИДІВ БАКТЕРІЙ. ЗАГАЛЬНА МАСА ЯКИХ СКЛАДАЄ БЛИЗЬКО 1 КГ! ЧИСЕЛЬНІСТЬ КЛІТИН БЛИЗЬКО 10 КВАДРИЛЬЙОНІВ. ЦЕ В 10 РАЗІВ ПЕРЕВИЩУЄ ЧИСЕЛЬНІСТЬ КЛІТИН САМОЇ ЛЮДИНИ.
ФОРМИ БАКТЕРІЙ БАКТЕРІЇ МОЖУТЬ БУТИ КУЛЯСТИМИ, ПАЛИЧКОПОДІБНИМИ, ЗІГНУТИМИ І СПІРАЛЬНИМИ.
РОЗМІРИ БАКТЕРІЙ
КЛІТИНИ БАКТЕРІЙ ДУЖЕ ДРІБНІ. РОЗМІР БАКТЕРІАЛЬНОЇ КЛІТИНИ СТАНОВИТЬ ВІД 0, 5 ДО 2 МКМ ( МІКРОН). ЦЕ У 10-100 РАЗІВ МЕНШЕ, НІЖ СЕРЕДНІ РОЗМІРИ КЛІТИНИ РОСЛИН ЧИ ТВАРИН.
БУДОВА БАКТЕРІЙ
БАКТЕРІЇ – ПРОКАРІОТИЧНІ ОРГАНІЗМИ ( ТОБТО У НИХ НЕМА ЯДРА). КЛІТИНА ВКРИТА КЛІТИННОЮ МЕМБРАНОЮ, МАЄ ЦИТОПЛАЗМУ В ЯКІЙ РОЗМІЩЕНІ РИБОСОМИ ТА МОЛЕКУЛА ДНК ( НОСІЙ СПАДКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ).
БІЛЬШІСТЬ БАКТЕРІЙ МАЮТЬ НАД МЕМБРАНОЮ І КЛІТИННУ ОБОЛОНКУ , ЯК У РОСЛИН; АЛЕ ДЕЯКІ ЇЇ НЕ МАЮТЬ. МІТОХОНДРІЇ, ХЛОРОПЛАСТИ, ЛІЗОСОМИ, ВАКУОЛІ З КЛІТИННИМ СОКОМ У БАКТЕРІЙ ЗОВСІМ ВІДСУТНІ. ДЕЯКІ БАКТЕРІЇ МАЮТЬ ДЖГУТИКИ- ОРГАНЕЛИ РУХУ.
ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ВСІ БАКТЕРІЇ ЖИВЛЯТЬСЯ ( ПОГЛИНАЮТЬ ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА); РОСТУТЬ ; ВИДІЛЯЮТЬ ШКІДЛИВІ ПРОДУКТИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ; ВИРОБЛЯЮТЬ НЕОБХІДНУ ХІМІЧНУ ЕНЕРГІЮ; ПОДВОЮЮТЬ ДНК; РОЗМНОЖУЮТЬСЯ
РОЗМНОЖЕННЯ БАКТЕРІЙ РОЗМНОЖЕННЯ БАКТЕРІЙ ВІДБУВАЄТЬСЯ ШЛЯХОМ ПОДІЛУ КЛІТИНИ НАВПІЛ. БАКТЕРІЇ ДІЛЯТЬСЯ ДУЖЕ ШВИДКО. НАПРИКЛАД КИШКОВА ПАЛИЧКА ДІЛИТЬСЯ КОЖНІ 20 ХВ. ЗА ДВІ ДОБИ ПОКОЛІННЯ ВІД МАТЕРИНСЬКОЇ КЛІТИНИ ЗА МАСОЮ ЗДАТНЕ ПЕРЕВИЩИТИ МАСУ НАШОЇ ПЛАНЕТИ. АЛЕ ЦЬОГО НЕ ТРАПЛАЄТЬСЯ, ТОМУ ЩО НЕ ЗАВЖДИ Є СПРИЯТЛИВІ УМОВИ ДЛЯ РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТКУ БАКТЕРІЙ - ЦЕ ВОЛОГА, ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ, ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ, ТЕМПЕРАТУРА ТА ІН.
ПЕРЕНЕСЕННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ УМОВ
БАКТЕРІЇ ЗДАТНІ УТВОРЮВАТИ ЗАХИСНУ ОБОЛОНКУ ( ЦИСТУ) І ПЕРЕБУВАТИ У НІЙ ЗА НЕСПРИЯТЛИВИХ УМОВ. ПРИ ЦЬОМУ ВОНИ ТИМЧАСОВО ПРИПИНЯЮТЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ.
ТАКИЙ СТАН НАЗИВАЄТЬСЯ – А Н А Б І О З.
БАКТЕРІЇ НАВКОЛО НАС
Перевірка знань
1. Чим клітини бактерій принципово відрізняються від клітин рослин і грибів?
2.Чому бактеріальну клітину називають прокаріотичною.
3.Які процеси життєдіяльності бактерій свідчать про те, що вони є живими організмами?
4.Чим пояснюється велика стійкість бактерій до несприятливих факторів?
5.Як називається наука, що вивчає бактерії? Хто вважається її засновником.
Біологічний диктант
Поставте так або ні біля тверджень.
1.бактерії – це тільки багатоклітинні організми
2.клітини бактерій мають оболонку і цитоплазму
3.бактерій можна побачити без мікроскопа
4.розмножуються бактерії поділом навпіл
5.бактерії поширені всюди
6.бактерії належать до прокаріотів
7. усі бактеріальні клітини мають ядро
8.першими відкрив бактерії Луї Пастер
9.за несприятливих умов бактерії утворюють цисти
10.округлі бактерії звуться коки
Біологічний диктант
11.деякі бактерії рухаються за допомогою джгутиків
12.бактерії – це дрібні організми, які не мають клітинної будови
13.вивченням бактерій займається наука мікробіологія
14.бактерії можуть жити лише в грунті
15. бактерії не мають ядра
16.розвиток бактерій залежить від умов середовища
17.бактерії розмножуються дуже повільно
18.бактерії спричиняють багато захворювань у людини
ВІДПОВІДІ ВИСНОВКИ
1. НІ, 2 –ТАК, 3- НІ, 4- ТАК, 5- ТАК, 6-ТАК, 7-НІ, 8-НІ, 9 – ТАК, 10-ТАК , 11- ТАК, 12-НІ, 13- ТАК, 14- НІ, 15-ТАК, 16- ТАК ,17- НІ, 18- ТАК
БАКТЕРІЇ Є НАЙМЕНШИМИ ОДНОКЛІТИННИМИ ОРГАНІЗМАМИ
БАКТЕРІЇ НАЛЕЖАТЬ ДО ПРОКАРІОТ, ЇХНІ КЛІТИНИ НЕ МАЮТЬ ЯДРА І БАГАТЬОХ ОРГАНЕЛ
БАКТЕРІЇ ЗДАТНІ ДО ШВИДКОГО РОСТУ І РОЗМНОЖЕННЯ
БАКТЕРІЇ ПОШИРЕНІ ПРАКТИЧНО ВСЮДИ
Я вивчив… Я вперше замислився… Нове у нашому занятті… Головне що я хочу сказати… Наш урок закінчився, але я…
Домашнє завдання
& 11 опрацювати, відповідати на запитання, ознайомитись із запитаннями від школярів.
Творче завдання: підготувати повідомлення про корисних і шкідливих бактерій.
Міні проекти “ Чому скисає молоко?”
“ Живі фільтри”, “ Чим корисний йогурт?” |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bakterii-ta-zdorovya-lyudini.html | "Бактерії та здоров'я людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/a4b79771207c4724396b4f29dcfd92b9.pptx | files/a4b79771207c4724396b4f29dcfd92b9.pptx |
Бактерії та здоров'я
людини.
Бактерії необхідні для існування здорової людини, але вони також складають істотну загрозу здоров'ю, породжуючи хвороби. У тілі здорової людини міститься в 10 разів більш бактеріальних клітин, ніж клітин людини, більшість бактерій знаходяться на шкірі і в травному тракті. Завдяки їх дрібноті, бактерії-коменсали усюди захоплюють тіла тварин і рослин точно так, як вони захоплюють будь-яку іншу поверхню.
Хоча обширна більшість бактерій безневинні або вигідні, деякі хвороботворні бактерії викликають інфекційні захворювання. Найзагальнішою бактеріальною хворобою зараз є туберкульоз, який викликається бактерією Mycobacterium tuberculosis, яка вбиває близько 2 мільйонів чоловік у рік, здебільшого в Південній та Центральній Африці. Хвороботворні бактерії викликають і інші глобально важливі хвороби, наприклад пневмонію, яку можуть викликати багато бактерій, таких як Streptococcus і Pseudomonas, і харчові отруєння, які можуть викликати такі бактерії як Shigella, Campylobacter і Salmonella. Хвороботворні бактерії також викликають такі інфекції як стовбняк, черевний тиф, дифтерия, сифіліс і проказа.
Черевний тиф (Typhus abdominalis)
Черевний тиф (Typhus abdominalis) — гостра кишкова інфекція, яка викликається сальмонелою черевного тифу, з фекально-оральним механізмом передачі, характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією з розвитком тифозного статусу, шкірними висипами, ураженням лімфатичної системи тонкої кишки.
Профілактика
Профілактика:
неспецифічна (при всіх інфекціях)
специфічна (при тифо-паратифозних захворюваннях):
а) хімічна вакцина (моновалентна - S.typhi)
б) полівалентна адсорбована – TABte
в) специфічний бактеріофаг (черевний тиф)
Профілактика
Обстеженню на тифо-паратифи підлягають всі хворі з гарячкою, яка триває 5 днів і більше. їм роблять одноразове дослідження на гемокультуру, а при збереженні гарячки понад 10 днів ставлять реакцію аглютинації Відаля або РНГА. З метою активного виявлення бактеріоносіїв обстежують всіх, хто поступає на роботу на харчові і прирівнювані до них підприємства, а також осіб, які спілкувались з хворим в епідемічному осередку. Обстеженню підлягають також особи з вперше встановленим хронічним захворюванням печінки, жовчо- та сечовивідних шляхів. Після госпіталізації хворого в осередку проводять заключну дезінфекцію та епідеміологічне обстеження.
В профілактиці черевного тифу важливе місце займають санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на поліпшення забезпечення населення доброякісною питною водою, очищення населених пунктів, знешкодження стічних вод, контроль за об'єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами.
Профілактика
СТОВБНЯК (TETANUS)
Збудником хвороби є стовбнячна паличка своєрідного вигляду з потовщенням на кінці (спора). Забарвлюється всіма фарбами, за Грамом забарвлюється не завжди. Рухлива завдяки джгутикам, утворює спори, які дуже довго можуть зберігатись в землі; зараження викликається забрудненням ран землею. Зростає на звичайних середовищах без доступу кисню (анаероб). Утворює дуже сильний токсин, що діє на рухливі ганглії центральної нервової системи.
СТОВБНЯК (TETANUS)
Зараження відбувається шляхом заносу на рану або яке-небудь шкірне ушкодження землі, бруду, гною, заражених спорами стовбнячної палички. Спора може розвинутись у паличку в рані тільки в тому випадку, якщо створюються анаеробні умови, тому небезпечні глибоко проникаючі вузькі рани з нагноєнням, мікроби яких споживають кисень, широкі ушиблені рани із змертвінням.
Дифтерія
Дифтері́я — гостре інфекційне захворювання, яке викликається паличкою Леффлера та характеризується утворенням фібринозних нальотів у місці інвазії збудника, найчастіше на слизових оболонках ротоглотки та дихальних шляхів, загальною інтоксикацією, ураженням серцево-судинної, нервової систем та нирок.
Дифтерійна кардіопатія;
Міокардит;
Токсична полінейропатія:
Метаболічна енцефалопатія;
Набряк головного мозку;
Токсичний нефрозонефрит;
Імунокомплексний нефрит;
Гостра ниркова недостатність;
ДВЗ - синдром;
Серцево-судинна недостатність;
Дихальна недостатність;
Поліорганна недостатність;
Неспецифічні ускладнення: паратонзилярний абсцес, отит, пневмонія.
Ускладнення
Патогенез
Збудник викликає у ділянці вхідних воріт інфекції (наприклад, у зіві) фібринозне запалення з утворенням плівок. Екзотоксин збудника, що циркулює у крові, вражає серцево-судинну та нервову системи.
симптоми
Інкубаційний період у середньому 3-5 днів.
Розрізняють дифтерію зіва (найпоширеніша форма), дифтерію
гортані (круп), дифтерію носа та дифтерію очей. Крім того, дуже
рідко зустрічається дифтерія рани, шкіри, статевих органів. За
ступенем інтоксикації виділяють легкі, субтоксичні та токсичні
форми.
При дифтерії зіва у залежності від локалізації нальоту (фібринозних плівок) розрізняють локалізовану та поширену форму хвороби.
Локалізована форма починається гостро – зі збільшення температури до фебрильних цифр, нездужання та незначної хворобливості при ковтанні.
Сифіліс
Сифіліс - одне із самих заразних захворювань, переданих статевим шляхом, викликуване блідої трепонемою. Зараження відбувається статевим шляхом, а також вертикальним шляхом (від матері до плоду). Дуже рідко зараження відбувається побутовим шляхом, головним чином інфікуються маленькі діти, що мають тісний контакт із хворими батьками.
Лікування
Лікування сифілісу проводиться тільки після встановлення діагнозу і підтвердження його лабораторними методами дослідження. Основним видом лікування є антибактеріальна терапія. Бліда трепонема найбільш чуттєва до антибіотиків групи пеніциліну (пеніцилін, біцилін - 1, 3, 5 і ін.). Також використовують при третинному сифілісі бийохинол. Небезпечно займатися самолікуванням сифілісу, тому що видужання визначається тільки лабораторними методами.
Проказа
Прока́за (ле́пра, хвороба Гансена) — хронічний гранулематоз (хронічна інфекційна хвороба), викликана мікобактеріями лепри. Проходить з переважним ураженням шкіри, периферійної нервової системи, іноді переднього відрізку ока, верхніх дихальних шляхів вище гортані, а також кисті та стопи.
Симптоми
Розрізняють три основні типи лепри:
лепроматозний;
туберкулоїдний;
недиференційований (невизначений).
Лепроматозний тип — найтяжча форма, при якій уражується багато органів та тканин (шкіра, слизові, лімфатичні вузли, нервові стовбури, внутрішні органи).
Лікування
Лікування прокази потребує участі багатьох спеціалістів. Окрім протимікробної терапії можуть знадобитися консультації ортопеда, офтальмолога, невропатолога, фізіотерапевта. Хворі підлягають негайної госпіталізації у лепрозорії, де створюються умови, наближені до домашніх, та призначається відповідне лікування.
Електронна мікрофотографія з підсиленими кольорами, Salmonella typhimurium (червона) вторгається до людських клітин.
Бактеріальні інфекції часто можуть лікуватися за допомогою антибіотиків, які називаються бактеріцидними, якщо вини вбивають бактерій, або бактеріостатичними, якщо вони тільки запобігають росту бактерій. Існує багато типів антибіотиків і кожен клас інгібує процес, відмінний у патогені порівняно з хазяїном.
Антибіотики
Хлорамфенікол і пуроміцин, які перешкоджають роботі бактеріальних рибосом, але не структурно відмінних рибосом еукаріотів. Антибіотики використовуються як для лікування хвороб людей, так і в інтенсивному сільському господарстві, щоб просувати ріст тварин, але таке використання сприяє швидкому розвитку резистентності (стійкості до антибіотиків) у бактерій.
Інфекції можна запобігти і антисептичними заходами, наприклад стерилізуванням шкіри перед проникненням голкою шприца, і правильним доглядом катетерів в медицині. Хірургічні і зубні інструменти також мають бути простерилізованими щоб запобігти забрудненню і бактеріальним інфекціям. Дезинфікуючі засоби, наприклад, вибілювачи, використовуються для знищення бактерій та інших патогенів на поверхнях, щоб запобігти забрудненню і скоротити ризик інфекції. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/alkogolizm1.html | "Алкоголізм" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/2b3fae270951b35c337d5f2aac7060af.pptx | files/2b3fae270951b35c337d5f2aac7060af.pptx | Алкоголь також наркотик!
Роботу виконала: Павленко Наталка(11-Б)
Алкоголь - етиловий, чи винний, спирт. Прийнятий всередину він через 5 -10 хвилин всмоктується в кров і розноситься по всьому організму.
Алкоголь - отрута для будь-якої живої клітини. Проникнувши в організм, алкоголь дуже скоро пригнічує роботу тканин і органів. Швидко згораючи, він забирає у них кисень і воду. Клітини зморщуються. При значному і частому потраплянні алкоголю в організм клітини різних органів зрештою, гинуть.
Алкоголь – наркотик!
Алкоголізм – вид наркоманії!
Алкоголі́зм (пия́цтво) - найбільш поширений вид наркоманії, що характерний психофізичною залежністю від алкоголю, основою якої є наявність алкоголю в обмінних процесах людського організму, розвивається внаслідок хронічного зловживання алкогольними напоями.
Алкоголізм - сукупність шкідливих звичок, пов'язаних із зловживанням алкоголем, впливів на здоров'я, життя, працю і добробут людей. Психологічно має дві стадії: звичка та хвороба.
Розрізняють три ступені гострого алкогольного сп'яніння: початковий, середній і важкий.
Гостре алкогольне сп’яніння
Початковий виявляється у відчутті тепла в тілі, легкого запаморочення голови. Поведінка людини майже не змінюється, але з'являється самовпевненість. Посилюється серцебиття, розширюються зіниці, судини обличчя. Зовнішні рухові розлади непомітні, але координація рухів дещо порушується, уповільнюється реакція на зовнішні подразники.
Початковий ступінь сп’яніння
При вживанні великої кількості алкоголю наступає середній ступінь оп'яніння. П'яний нервується, йому властиві спалахи гніву, буяння, озлобленості, він втрачає почуття відповідальності за свої вчинки, прихильний до вихваляння і агресії.
Після витвережування, проявляється в'ялість, сонливість, головний біль.
Середній ступінь сп’яніння
Важкий ступінь сп'яніння наступає при вживанні великої дози алкоголю. Для цього стану характерні дві фази: збудження і гальмування:
у фазі збудження мова стає невиразна, рухи некоординовані, вчинки беззмістовні, нерідко агресивні;
фаза гальмування проявляється у в'ялості, сонливості і закінчується глибоким наркотичним сном. В такому стані людина не реагує навіть на сильні больові подразники, вона може заснути на вулиці, а в холодну пору року замерзнути.
Після пробудження людина майже не пам'ятає, що з нею було, з'являється сильне бажання випити ще. У людини можлива нудота, блювота та інші ознаки отруєння.
Важкий ступінь сп’яніння
Внаслідок неодноразового прийняття спиртних напоїв у людини закріплюється умовний рефлекс. Після забуття і пробудження у п'яниць наступає важкий стан похмілля, симптоми якого знімаються при повторному вживанні спиртних напоїв. Це головна ознака хронічного алкоголізму. Вона супроводжується синдромом астенії – втомою та непрацездатністю.
Шлях до хронічного алкоголізму
Хвороба, при якій у людини з'являється неймовірний потяг до спиртних напоїв, спостерігається симптоми астенії і абстиненції та інші алкогольні розлади. Самопочуття алкоголіка дуже пригнічене, він невпевнений в собі, часом кається, лякається. Характер різко погіршується, сон короткочасний і поверхневий, він бачить жахливі сни. Водночас підвищується опірність організму до алкогольного отруєння.
Хронічний алкоголізм
В стадії побутового п'янства звичайні дози алкоголю вже недостатні. Ще одна ознака алкоголізму - ослаблення захисних рефлексів - блювоти, нудоти, слиновиділення. При вживанні великих доз алкоголю спостерігаються галюцинації, гострі психози, втрата пам'яті. З'являється нестійкий мотив поведінки, хворий здійснює вчинки, не властиві йому раніше. У алкоголіка відсутня цілеспрямованість. Він ніколи не доводить розпочату справу до кінця.
Хронічний алкоголізм
В останній стадії алкоголізму різко знижується опірність до великих доз алкоголю. Хворі почувають себе погано, у них порушується кровообіг, з'являються гострі розлади серцево-судинної системи, печінкова недостатність.
За зовнішнім виглядом вони нагадують хворих, яким властива психічна і соціальна деградація.
Остання стадія
Сучасній науці відомо кілька станів:
початковий: соматичні відхилення не простежуються, окрім порушень функцій окремих органів або систем;
перехід від епізодичного до систематичного вживання алкоголю. В цей час відбуваються порушення апетиту та шлунково-кишкові розлади;
хронічний формується протягом кількох років; фізичний потяг до спиртного характерний похмільним синдромом, максимальною толерантністю;
втрата будь-якого контролю з метою заспокоєння психо-фізичного дискомфорту; психічне звикання та стійкість організму розвиваються паралельно і послідовно; соматично ушкоджені окремі органи і системи, у деяких випадках з незворотними патологіями.
Динаміка розвитку алкоголізму
Алкоголізм - це одна з найбільш поширених причин деформації подружньої гармонії та перешкода актуалізації подружньої потенції. Сім'я алкоголіка перебуває в постійному стані тривоги та нестабільності. Вживання алкоголю одним з членів сім'ї спричинює дисбаланс поколінь: батьків, друзів, дітей.
Вплив алкоголізму на сім’ю
Хронічний алкоголізм характерний заниженням статевої функції. Це окреслюється передчасною еякуляцією та послабленням ерекції.
У половини всіх осіб, що зловживають алкоголем, і у всіх хворих хронічним алкоголізмом має місце алкогольна імпотенція, яка стає причиною неврозів та депресій. Це призводить до зниження соціальної адаптації.
Ураження статевої функції
Досить відповідальним є період вагітності. Пренатальний період характерний повною залежністю від матері. Алкоголь, токсичні речовини, що утворюються внаслідок обмінних процесів організму, через плацентарний бар'єр потрапляють в організм плоду та спричинюють отруєння. Особливу небезпеку спричинює вживання алкоголю в перші три місяці вагітності.
Грудні діти хворіють алкоголізмом через кров і молоко матері.
Вплив на потомство
Тератогенний. Народження неповноцінної дитини, завдяки вживання жінкою в день зачаття або в перші тижні вагітності спиртних напоїв. Алкоголь, проникаючи через плаценту, може проявити пряму токсичну дію на клітини ембріону і плоду, викликаючи різні аномалії, що одержали назву алкогольний синдром або алкогольна ембріонатія.
Мутагенний. Різні пошкодження хромосом, розтяжки і розриви, утворення кільцевих хромосом статевих клітин в результаті хронічного зловживання алкоголю батьками. У плоду замість двох статевих хромосом утворюється три, що призводить до народження розумово відсталої дитини.
Соматогенний. Пов'язаний з травмами і хронічними захворюваннями батьків-алкоголіків, що негативно відбивається на розвиток плоду.
Види впливу на потомство
Для лікування алкоголізму успішно застосовується багато методів: вироблення негативного умовного рефлексу на алкоголь за допомогою блювотних засобів, введення тетураму (антабусу), психотерапія, гіпнотичне навіювання, гідро-, інсуліно-, гормонотерапія, лікувальний сон, трудова терапія та ін.
Лікування … ???
Пам’ятники алкоголікам.
Неймовірно, але факт!
Обирати Вам! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/alkogol-takozh-narkotik.html | "Алкоголь також наркотик!" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/2a93295a36ba21393ee57a236f1d576c.pptx | files/2a93295a36ba21393ee57a236f1d576c.pptx | Алкоголь також наркотик!
Алкоголь - етиловий, чи винний, спирт. Прийнятий всередину він через 5 -10 хвилин всмоктується в кров і розноситься по всьому організму.
Алкоголь - отрута для будь-якої живої клітини. Проникнувши в організм, алкоголь дуже скоро пригнічує роботу тканин і органів. Швидко згораючи, він забирає у них кисень і воду. Клітини зморщуються. При значному і частому потраплянні алкоголю в організм клітини різних органів зрештою, гинуть.
Алкоголь – наркотик!
Алкоголізм – вид наркоманії!
Алкоголі́зм (пия́цтво) - найбільш поширений вид наркоманії, що характерний психофізичною залежністю від алкоголю, основою якої є наявність алкоголю в обмінних процесах людського організму, розвивається внаслідок хронічного зловживання алкогольними напоями.
Алкоголізм - сукупність шкідливих звичок, пов'язаних із зловживанням алкоголем, впливів на здоров'я, життя, працю і добробут людей. Психологічно має дві стадії: звичка та хвороба.
Розрізняють три ступені гострого алкогольного сп'яніння: початковий, середній і важкий.
Гостре алкогольне сп’яніння
Початковий виявляється у відчутті тепла в тілі, легкого запаморочення голови. Поведінка людини майже не змінюється, але з'являється самовпевненість. Посилюється серцебиття, розширюються зіниці, судини обличчя. Зовнішні рухові розлади непомітні, але координація рухів дещо порушується, уповільнюється реакція на зовнішні подразники.
Початковий ступінь сп’яніння
При вживанні великої кількості алкоголю наступає середній ступінь оп'яніння. П'яний нервується, йому властиві спалахи гніву, буяння, озлобленості, він втрачає почуття відповідальності за свої вчинки, прихильний до вихваляння і агресії.
Після витвережування, проявляється в'ялість, сонливість, головний біль.
Середній ступінь сп’яніння
Важкий ступінь сп'яніння наступає при вживанні великої дози алкоголю. Для цього стану характерні дві фази: збудження і гальмування:
у фазі збудження мова стає невиразна, рухи некоординовані, вчинки беззмістовні, нерідко агресивні;
фаза гальмування проявляється у в'ялості, сонливості і закінчується глибоким наркотичним сном. В такому стані людина не реагує навіть на сильні больові подразники, вона може заснути на вулиці, а в холодну пору року замерзнути.
Після пробудження людина майже не пам'ятає, що з нею було, з'являється сильне бажання випити ще. У людини можлива нудота, блювота та інші ознаки отруєння.
Важкий ступінь сп’яніння
Внаслідок неодноразового прийняття спиртних напоїв у людини закріплюється умовний рефлекс. Після забуття і пробудження у п'яниць наступає важкий стан похмілля, симптоми якого знімаються при повторному вживанні спиртних напоїв. Це головна ознака хронічного алкоголізму. Вона супроводжується синдромом астенії – втомою та непрацездатністю.
Шлях до хронічного алкоголізму
Хвороба, при якій у людини з'являється неймовірний потяг до спиртних напоїв, спостерігається симптоми астенії і абстиненції та інші алкогольні розлади. Самопочуття алкоголіка дуже пригнічене, він невпевнений в собі, часом кається, лякається. Характер різко погіршується, сон короткочасний і поверхневий, він бачить жахливі сни. Водночас підвищується опірність організму до алкогольного отруєння.
Хронічний алкоголізм
В стадії побутового п'янства звичайні дози алкоголю вже недостатні. Ще одна ознака алкоголізму - ослаблення захисних рефлексів - блювоти, нудоти, слиновиділення. При вживанні великих доз алкоголю спостерігаються галюцинації, гострі психози, втрата пам'яті. З'являється нестійкий мотив поведінки, хворий здійснює вчинки, не властиві йому раніше. У алкоголіка відсутня цілеспрямованість. Він ніколи не доводить розпочату справу до кінця.
Хронічний алкоголізм
В останній стадії алкоголізму різко знижується опірність до великих доз алкоголю. Хворі почувають себе погано, у них порушується кровообіг, з'являються гострі розлади серцево-судинної системи, печінкова недостатність.
За зовнішнім виглядом вони нагадують хворих, яким властива психічна і соціальна деградація.
Остання стадія
Сучасній науці відомо кілька станів:
початковий: соматичні відхилення не простежуються, окрім порушень функцій окремих органів або систем;
перехід від епізодичного до систематичного вживання алкоголю. В цей час відбуваються порушення апетиту та шлунково-кишкові розлади;
хронічний формується протягом кількох років; фізичний потяг до спиртного характерний похмільним синдромом, максимальною толерантністю;
втрата будь-якого контролю з метою заспокоєння психо-фізичного дискомфорту; психічне звикання та стійкість організму розвиваються паралельно і послідовно; соматично ушкоджені окремі органи і системи, у деяких випадках з незворотними патологіями.
Динаміка розвитку алкоголізму
Алкоголізм - це одна з найбільш поширених причин деформації подружньої гармонії та перешкода актуалізації подружньої потенції. Сім'я алкоголіка перебуває в постійному стані тривоги та нестабільності. Вживання алкоголю одним з членів сім'ї спричинює дисбаланс поколінь: батьків, друзів, дітей.
Вплив алкоголізму на сім’ю
Поведінка та психофізичний стан членів сім'ї визначається станом та фазою захворювання алкоголіка. Внаслідок росту проявів алкоголізму (хвороба, втрата праці, фізичне насилля) зростає потреба ізоляції та маскування алкоголіка від суспільного життя.
Між подружжям відбуваються негативні зміни емоційних зв'язків. Пізніше простежуються деструктивні форми організації сімейного бюджету та питання дитячого виховання.
Вплив алкоголізму на сім’ю
Хронічний алкоголізм характерний заниженням статевої функції. Це окреслюється передчасною еякуляцією та послабленням ерекції.
У половини всіх осіб, що зловживають алкоголем, і у всіх хворих хронічним алкоголізмом має місце алкогольна імпотенція, яка стає причиною неврозів та депресій. Це призводить до зниження соціальної адаптації.
Ураження статевої функції
Досить відповідальним є період вагітності. Пренатальний період характерний повною залежністю від матері. Алкоголь, токсичні речовини, що утворюються внаслідок обмінних процесів організму, через плацентарний бар'єр потрапляють в організм плоду та спричинюють отруєння. Особливу небезпеку спричинює вживання алкоголю в перші три місяці вагітності.
Грудні діти хворіють алкоголізмом через кров і молоко матері.
Вплив на потомство
Тератогенний. Народження неповноцінної дитини, завдяки вживання жінкою в день зачаття або в перші тижні вагітності спиртних напоїв. Алкоголь, проникаючи через плаценту, може проявити пряму токсичну дію на клітини ембріону і плоду, викликаючи різні аномалії, що одержали назву алкогольний синдром або алкогольна ембріонатія.
Мутагенний. Різні пошкодження хромосом, розтяжки і розриви, утворення кільцевих хромосом статевих клітин в результаті хронічного зловживання алкоголю батьками. У плоду замість двох статевих хромосом утворюється три, що призводить до народження розумово відсталої дитини.
Соматогенний. Пов'язаний з травмами і хронічними захворюваннями батьків-алкоголіків, що негативно відбивається на розвиток плоду.
Види впливу на потомство
Для лікування алкоголізму успішно застосовується багато методів: вироблення негативного умовного рефлексу на алкоголь за допомогою блювотних засобів, введення тетураму (антабусу), психотерапія, гіпнотичне навіювання, гідро-, інсуліно-, гормонотерапія, лікувальний сон, трудова терапія та ін.
Лікування … ???
Пам’ятники алкоголікам. Не може бути!?
Неймовірно, але факт!
Обирати Вам! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bakterii1.html | Бактерії | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/528932fa92577afee5b704b181b27f62.pptx | files/528932fa92577afee5b704b181b27f62.pptx | Болезнетворные бактерии
Работа Мартыненко А., Свичкарь Е., учащихся 10 кл. ООШ№6 г.Рубежное
Разнообразие форм прокариот:
1 - кокк; 2 - диплококк; 3 - сардина; 4 - стрептококк; 5 - колония сферической формы; 6 - палочковидные бактерии (одиночная клетка и цепочка клеток); 7 - спириллы; 8 - вибрион; 9 - бактерии, имеющие форму замкнутого или незамкнутого кольца; 10 - бактерии, образующие выросты (простеки ); 11 - бактерия червеобразной формы; 12 - бактериальная клетка в форме шестиугольной звезды; 13 - представитель актиномицетов ; 14 - плодовое тело миксобактерии ; 15 - нитчатая бактерия рода Caryophanon с латерально расположенными жгутиками; 16 - нитчатая цианобактерия, образующая споры ( акинеты ) и гетероцисты ; 8, 75, 17, 18 - бактерии с разными типами жгугикования; 19 - бактерия, образующая капсулу; 20 - нитчатые бактерии группы Sphaerotilus , заключенные в чехол, инкрустированный гидратом окиси железа; 21 - бактерия, образующая шипы; 22 -Gallionella sp.
Формы бактерий
вызываемое палочкой Леффлера .
Дифтерия
Возбудителем является стрептоккок.
Воспаление миндалин, горла,
симптомы : высокая температура, резкая боль в горле.
Поражает горло, бывает отёк горла, что приводит к смерти человека
Ангина
Вызываемое бактерией бледной трепонемой, или бледной спирохетой.
Сифилис передаётся в основном половым путём, в связи с чем относится к группе венерических заболеваний.
Сифилис
Поражение лёгких и других органов.
Устаревшее название туберкулёза лёгких — чахотка.
Поражает палочка Коха
Туберкулёз
Пути передачи
Через дыхательные пути с воздухом проникают возбудители ангины, дифтерии, туберкулёза.
Через пищу проникают: холера, чума.
Через повреждённые покровы: бактерии, паразитирующие в коже, столбняк
Во время половых контактов: сифилис, гонорея, хламидиоз.
Насекомые и клещи: крысиные блохи передают чуму, а сыпной тиф-человеческие вши.
Переносчики сибирской язвы
Переносчики чумы
Переносчики заболеваний
блохи
вши
клещи |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ambroziya-prezentaciya.html | Амброзія презентація | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/5add58a35129566ac8e800f88040a074.pptx | files/5add58a35129566ac8e800f88040a074.pptx | Вороновицька СЗШ І-ІІІ ст. №1
Карантинний бур’ян – амброзія полинолиста: сучасний стан, проблеми та перспективи.
Перша половина осені – це не тільки золота пора року, коли люди милуються красою природи та смакують її щедрими дарами. Цими погожими днями на всіх нас чатує невидимий, але від того не менш підступний ворог – пилок амброзії.
Тому ця проблема в наш час є актуальною і ми вирішили вивчити, дослідити її для кращого розуміння ситуації, для розгляду і впровадження заходів боротьби з цією рослиною в нашому селищі.
Амброзія полинолиста – вид трав'янистих рослин із родини Айстрових. Це - однорічна яра рослина, за зовнішнім виглядом схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий. Стебло і листя опушене.
Амброзія полинолиста - вологолюбна рослина, але здатна пристосовуватись і до посушливих періодів. Рослина здатна рости на більшості типів грунтів.
Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, котре утворюється в великій кількості.
Алергологи вважають крихітний пилок амброзії одним з найбільш агресивних алергенів. Причому, викликати захворювання може навіть мізерна (3-4 пилинки) кількість пилку.
Алергени містяться також в насінні та листі амброзії і можуть викликати у людей дерматити.
Діапазон пристосувань цієї рослини дуже великий. Серед інших бур'янів, саме амброзія виділяється своєю надзвичайною пристосованістю до виживання.
Амброзія полинолиста має і лікувальні властивості.
На сьогоднішній день амброзія поширена в 20 державах Європи, в 12 державах Південної та Північної Америки, 3 державах Південної Африки, Кореї, Японії, Австралії.
Сьогодні вона стала масовим бур'яном України. Цей вид поширений у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Черкаській, Чернівецькій областях, АР Крим.
Вінниччину можна назвати відносно благополучним краєм, але й у нас амброзія полинолиста поширена у 17 районах (Вінницький, Піщанський, Тростянецький, Тульчинський, Томашпільський, Теплицький, Іллінецький, Бершадський, Ямпільський, Козятинський, Крижопільський, Чернівецький, Чечельницький, Барський, Літинський, Шаргородський, Могилів-Подіільський) та 4 містах області – Вінниця, Хмільник, Могилв-Подільський, Жмеринка.
Шкодочинність амброзії виключно велика.Вона засмічує посіви просапних культур, озимих, ярих, багаторічні та однорічні кормові трави, технічні культури, сади, виноградники, подвір'я, присадибні ділянки, парки, городи. Не випадково амброзію називають «зеленою пожежею».
Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини.
Амброзієвий листоїд – це жук невеликих розмірів, коричневого кольору з зеленим відтінком, на фоні світлих надкрилків – дві повздовжні темні смужки.
З метою забезпечення збалансованих та комплексних заходів обмеження поширення амброзії, найближчими роками пріоритетне значення буде надаватись механічним, агротехнічним та хімічним методам, що застосовують одночасно.
Всі ці надзвичайно важливі питання потребують додаткових поглиблених досліджень з висвітленням біологічних, екологічних особливостей виду. Тільки спільними зусиллями можна локалізувативогнища, знизити концентрацію пилку в повітрі, а значить, і алергічні захворювання та поступово зменшити поширення такого злісного карантинного бур'яну як амброзія полинолиста.
Тож поспішаймо, бо тільки ми з вами відповідальні за землю, на якій живемо, за наше власне здоров'я, і ми сподіваємось, що ця проблема не залишить байдужими ваші серця.
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biografiya/zhitteviy-shlyah-tarasa-grigorovicha-shevchenka.html | Життєвий шлях Тараса Григоровича Шевченка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/11533e28b6c1650dd84d445f27dd4a25.pptx | files/11533e28b6c1650dd84d445f27dd4a25.pptx |
Життєвий шлях Тараса Григоровича Шевченка
Дата народження - 9 березня 1814 року.
Місце народження – с.Моринці,Черкаська область.
Рід діяльності – видатний український поет, прозаїк, етнограф, драматург, художник, політичний і громадський діяч
Дата смерті – 10 березня 1861року
Місце смерті – м. Петербург
Тарас Григорович Шевченко
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тараса був хліборобом, до того ж умів читати й писати.
Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка.
У 1822 році батько віддав сина в науку до дяка. 1823 року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині точилися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.
Після смерті батька мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка-п'яниці Петра Богорського.
У 1829 році Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 році пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяева (здібності до малярства виявилися в Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів знущання задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури.
22 квітня 1838 року Тараса було викуплено у поміщика Енгельгардта з кріпацтва відомим російським художником - живописцем К.П.Брюловим, російським поетом В.А.Жуковським, видатним російським художником-новатором О.Г.Венеціановим. Цього ж року він став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом одним з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюллова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.
У 1838 році Шевченко знайомиться з художником Штернбергом.
У січні 1839 його зарахували пансіонером Товариства заохочення художників. У квітні цього ж року Шевченка нагородили срібною медаллю 2-го ступеня за малюнок з натури.
У 1840 році його нагороджено срібною медаллю 2-го ступеня за першу картину олійними фарбами "Хлопчик-жебрак дає хліб собаці".
У 1843 - 1845 роках поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорозької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.
У 1845 році поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Україну» — серію картин, де відображено історичні місця України, її побут і природу. Написав п'ять поем: «Кавказ», «Єретик», «Великий льох», «Наймичка», «І мертвим, і живим...» та всесвітньо відомий «Заповіт».
У 1846 році Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам'ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з викладачем історії Київського університету, в майбутньому — видатним ученим-істориком, письменником та публіцистом М. Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до таємної політичної організації — Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов'янського єднання.
Одночасно митця захоплює літературна творчість.
У 1837 р. була написана балада "Причинна", у 1838 р. - поема "Катерина", елегія "На вічну пам'ять Котляревському", у 1839 р. - поезія "Тополя", "До Основ'яненка".
У 1840 р. побачила світ збірка творів Шевченка "Кобзар", що містила вісім творів: "Думи мої ...", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч". У 1841 р. вийшов альманах "Ластівка", де було вміщено п'ять творів Шевченка: баладу "Причинна", поезії "Вітре буйний", "На вічну пам'ять Котляревському", "Тече вода в синє море...", перший розділ поеми "Гайдамаки" - "Галайда", та окремим виданням вийшла поема "Гайдамаки".
У вересні того ж року Шевченка відзначено третьою срібною медаллю 2-го ступеня за картину "Циганка-ворожка". З під рук Шевченка виходять малюнки "Козацький бенкет" – 1838 р., "Натурниця" – 1840 р. та низка портретів. Він ілюструє чимало художніх творів.
Деякі картини Тараса Шевченка:
5 квітня 1847 року Шевченка було заарештовано і відправлено до Петербурга. Тут, у казематі, він провів квітень і травень. Проте його звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних творів.
Після закінчення слідства поет засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати та малювати. Але Шевченко продовжував писати, ховаючися від унтерів та офіцерів, на випадково знайдених шматках обгорткового паперу оцупком олівця, хтозна-як добутого.
У 1848 році поета взяли художником у наукову експедицію під керівництвом О. Бутакова для вивчення й опису Аральського моря. Уже в дорозі на острів Кос-Арал Тарас Григорович чимало малював — і від цього повеселішав. На Кос-Аралі він жив бідно, зате не відчував тягаря солдатчини, багато читав, малював, писав. Але після доносу, у поета було вчинено обшук, Тарас Григорович, попереджений друзями, спалив майже всі свої папери (листи, малюнки, різні записи), тільки «захалявні книжечки», передав на зберігання.
У 1850 році Шевченка переведено до Новопетровського укріплення — на півострові Мангишлак. Умови тут були жахливими. Шевченка протримали майже сім років. Для нагляду за ним було прикріплено єфрейтора, котрий мав ходити за поетом, як тінь, і стежити за тим, щоб Тарас Григорович не міг ні писати, ні малювати. На муштру він мусив ходити навіть хворим, а хворів він безперервно два роки — цингою та золотухою.
На початку 1857 року друзі поета отримали царський дозвіл на його звільнення, але офіційного дозволу Тарасу Григоровичу довелося чекати аж до серпня. Його повернення до Петербурга вітали всі прогресивні сили країни. У 1859 році Шевченко отримав дозвіл повернутися в Україну. Але за революційну агітацію серед селян його знову заарештували та звеліли виїхати до Петербурга.
4 вересня 1860 року Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-гравера.
Цього ж року виходить нове видання
«Кобзаря».
Шевченко багато працює: пише вірші,
створює нові гравюри, стежить за
поширенням свого «Букваря», планує
видання кількох підручників
.
Тарас Шевченко - не лише поет і прозаїк, а й драматург. Написав він декілька п'єс, але повністю збереглися лише драма "Назар Стодоля" та уривок з історічної драми "Микита Гайдай", в якій ідеться про національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти під керівництвом Богдана Хмельницького. Устами сотника Микити Великий Kобзар закликав слов'янські народи до братерства.
10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку помер Тарас Григорович Шевченко. Над домовиною Шевченка в Академії мистецтв виголошено промови українською, російською та польською мовами. Поховали поета спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі.
26 квітня 1861 року домовину із тілом поета поїздом повезли до Москви. На Україну труну везли кіньми. До Києва прах Шевченка привезли 6 травня увечері, а наступного дня його перенесли на пароплав "Кременчуг". 8 травня пароплав прибув до Канева, й тут, на Чернечій (тепер Тарасова) горі, поета поховали. Над ним насипали високу могилу, вона стала священним місцем для українського та інших народів світу.
Літературна спадщина Шевченка:
«Kобзар»;
9 повістей (із 20-ти задуманих);
п'єса «Назар Стодоля»;
уривки драматичних творів;
щоденник та листи.
На закінчення хочу передати вам слова Павла Івановича Зайцева, який написав чудову книжку про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка: "Все йде, все минає...Але він буде так довго безсмертний, як довго існуватиме Україна".
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/bakterii-arhei-zasobi-borotbi.html | Бактерії, археї. Засоби боротьби | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/fc18e2b1fa75642b6d891f2c340a4de8.pptx | files/fc18e2b1fa75642b6d891f2c340a4de8.pptx | Основні види організмів: бактерії, археї.Засоби боротьби із хворобами бактеріальної природи
Підготувала учениця 9-А класу
КЗСОР СОГІ
Охрименко Діана
Вчитель: Мироненко А.О.
Поняття про основні види організмів
Особливості, різноманіття, значення бактерій
Наукове і практичне значення архей
Способи боротьби з бактеріальними інфекціями
Зміст
Поняття про основні види організмів
Роль модельних об’єктів у біології важко переоцінити - на них тримається вся наука. Багато з цих біологічних об’єктів є загальновідомими -практично всі знають горох посівний, дрозофілу, жабу чи мишей. Однак є й такі, про які й зовсім не чули. Це кишкова паличка (Escherichia coli).
Особливості, різноманіття, значення бактерій
БАКТЕРІЇ (Bacteria) - група мікроскопічних, одноклітинних організмів, у яких немає ядра та мембранних органел. Уперше ці мікроскопічні організми побачив під мікроскопом А. ван Левен-гук (1632 - 1723). Предки -архебіонти - анаеробні гетеротрофні прокаріотичні організми, які виникли близько 3,5 - 3 млрд років тому.
Більшість прокаріотів є аеробами, але є й численна група анаеробів, які дістають енергію, необхідну для життя, завдяки процесам бродіння. Рухаються за допомогою слизу або джгутиків. Розмножуються нестатево - поділом клітини
навпіл, іноді брунькуванням, дуже швидко(кожні 20 - 30 хв).
РОЛЬ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ
Мінералізація органічних решток
Санітарна роль на Землі
Роль у колообізі речовин
Ґрунтоутворення
«Цвітіння» води
Азотофіксація
Утворення нафти та газу
Спричиняють хвороби
Виробляють антибіотики
Підвищення врожайності рослин
У процесах бродіння
Як лабораторні об'єкти
Знешкодження забруднювачів
Наукове й практичне значення архей
АРХЕЇ (від грец. археос - старий) - мікроскопічні одноклітинні без’ядерні організми, що відрізняються від бактерій та еукаріотів. Це найменш вивчена і, можливо, найдавніша група клітинних організмів. Ці організми відкрито у 1977 р. К. Воузом і Дж. Фоксом.
На сьогодні описано близько 50 видів археїв із доволі незвичною формою клітин у вигляді квадрата, куба, паралелепіпеда. Але за формою клітин відрізнити їх від бактерій дуже складно.Основні особливості археїв пов’язані з хімічним складом і процесами життєдіяльності.
Археї розмножуються нестатево.
Багато архей поширені там, де життя інших організмів неможливе. Основна роль архей у природі пов’язана з їхньою участю в колообігу Нітрогену й Карбону.
Способи боротьби з бактеріальними інфекціями
Незважаючи на активний розвиток медицини, проблема інфекційних, в тому числі бактеріальних, захворювань вельми актуальна.
Кишкові інфекції
Причина: накопиченням токсинів, в різних продуктах харчування, домашні тварини, птахи, гризуни, хворі люди.
Інкубаціонний період: від 2 годин до 3 діб.
Симптоми: підвищується температура, з'являється озноб, головний біль, колікообразние болі в області живота, нудота.
Тривалість захворювання: 7 днів
Черевний тиф і паратифи А і В
Причина: їжа, вода, інфіковані предмети, джерело - хвора людина.
Інкубаціонний період: 3 - 21 день.
Симптоми: лихоманка, безсоння, головний біль, відсутність апетиту, збліднення шкірних покривів, збільшення печінки і селезінки, здуття живота, затримка стільця,діарея.
Харчова токсикоінфекція
Причина:умовно-патогенні мікроорганізми, що знаходяться в їжі.
Інкубаціонний період: від 30 хвилин до доби.
Симптоми: інфекція проявляється у вигляді нудоти, блювоти, рідкого стільця , температури, ознобу.
Дизентерія
Причина:прийняття інфікованої їжі, води, через побутові предмети і брудні руки, хвора людина.
Інкубаціонний період: 2-3 дні.
Симптоми: болі зліва і внизу живота, підвищення температури, запаморочення, озноб, головний біль.
Тривалість захворювання: від 2-3 до 7 днів і більше.
Тонзиліт (Ангіна)
Симптоми: зміни піднебінних мигдалин, болі в горлі, озноб, головні болі, блювота.
Гайморит
Причина: є бактерії, що проникли в порожнину носа через кров або з верхньої щелепи.
Симптоми: болі в носі та голові.
Пневмонія
Причина: хвороботворні бактерії .
Симптоми: кашлель з мокротинням, лихоманка, задишка, озноб, головний і м'язовий біль, зниження апетиту, підвищення стомлюваністі, слабкість.
Епідермальний булеоз
Причина: стафілококи.
Симптоми: пухирці і гнійники, які легко розкриваються, утворюючи товсті жовтувато-коричневі лусочки. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya1.html | Біологія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/bb503091de3e01ac736ec5d31390298b.pps | files/bb503091de3e01ac736ec5d31390298b.pps | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/adaptacii-organizmov-kak-rezultat-evolyucii.html | Адаптации организмов как результат эволюции | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/bc72b532ee5d53586bab4752367454cb.pptx | files/bc72b532ee5d53586bab4752367454cb.pptx | Адаптации организмов как результат эволюции
«Эволюционный процесс – это прежде всего образование новых адаптаций, их накопление и координация».
К.М.Завадский
Адаптации - это совокупность особенностей строения, физиологии и поведения, которые обеспечивают данному биологическому виду возможность специфического образа жизни в определенных условиях среды
Механизм возникновения адаптаций
Этап1
Этап3
Этап2
«Подхват» мутации естественнымотбором
Накопление мутации в популяции
Изменение
генотипа особи (мутация)
4
Типы адаптаций: Морфологические адаптации Форма тела
Обтекаемая Плоская
Покровительственная окраска
Предостерегающая окраска
Расчленяющая окраска
Мимикрия – способность к подражанию в окраске или по форме хорошо защищенным организмам плохо защищенными
«Бейтсовская мимикрия» – сходство между съедобными и несъедобными для хищника видами
Муха-журчалка Оса
При мимикрии, как правило, численность видов- моделей во много раз превышает численность видов-имитаторов
Мексиканская молочная змея Техасский коралловый аспид
неядовитая ядовитая
«Мюллеровская мимикрия» – несколько защищенных видов, имея сходную внешность, образуют «кольцо», подражая друг другу по форме и окраске
Божья коровка Клоп солдатик
Мимикрия у растений
Белозор Непентес
Орхидея
Разнообразие форм
Мадагаскарский листохвостый геккон Кузнечик
Кустарниковый сверчок Конек-тряпичник
зависит от образа жизни и среды обитания
Маскировка
Гусеница бабочки-пяденицы Камбала-ботус глазчатая
Листовидка
Поведенческие адаптации: Забота о потомстве
Угрожающие позы
Кобра Богомол
Плащеносная ящерица
Физиологические адаптации
Состояние анабиоза Накопление жира у верблюда
Эхолокация у летучих мышей
Задание: Назовите данные адаптации у животных
Выводы: - Приспособленность организмов к среде обитания формируется в результате длительного процесса исторического развития видов под действием движущих сил эволюции. - Основными этапами возникновения адаптаций являются: появление мутаций; сохранение в результате естественного отбора особей с изменениями, соответствующими среде обитания; распространение данного приспособления в популяции в процессе размножения. - Приспособленность носит относительный характер и полезна только в определённых условиях среды. В нетипичных условиях она может оказаться бесполезной или даже вредной.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/barvinok.html | БАРВІНОК | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/a263708bead508d680972ddc1f396557.pptx | files/a263708bead508d680972ddc1f396557.pptx |
БАРВІНОК
Рослина отруйна і вимагає уважності та обережності.
Vinca, на древньолатинському, означає обвивати, тобто плетучій, в'юнкий, звідси і пішла назва цієї рослини. А назва барвінок пішло від українських слів барва (фарба) і вінок (вінок), що означає гарний вінок.
Вірили, що барвінок володіє якимись магічними властивостями, здатними відганяти злих духів і притягувати любов. Звідси і плели вінки з нього і вішали над дверима.
Його використовували у судових процесах над відьмами. У давні часи з його допомогою визначали винність чи невинність. Звідси і пішла назва - фіалка відьом.
Зараз барвінок широко застосовується як в науковій, так і народній медицині, відкриваються нові його лікувальні властивості, створюються нові рецепти, препарати.
Барвінок успішно застосовують при гіпертонії, порушенні серцевої діяльності, спазмах судин головного мозку, мігрені, авітамінозі, висипу, при діабеті, проносах, коліті, туберкульозі, легеневих, кишкових, носових кровотечах.
Барвінок застосовували в медицині з давніх часів, про нього як про лікувальний засіб згадували ще античні медики Пліній Старший і Діоскорид.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichniy-progres-i-biologichniy-regres.html | "Біологічний прогрес і біологічний регрес" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/e5b69ac2eab5c852073ca848110a4667.ppt | files/e5b69ac2eab5c852073ca848110a4667.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/35.html | Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/1b8687480c74ea4f52004ba9f1807edc.pptx | files/1b8687480c74ea4f52004ba9f1807edc.pptx | Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів.
Прокаріоти Еукаріоти
Археї Бактерії Гриби
Водорості
Вищі рослини
Справжні тварини
Багатоклітинні тв
Анаболізм – це
Катаболізм - це
1. Особливості надходження речовин й енергії?
АВТОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ– це надходження в організм неорганічних речовин, необхідних для синтезу власних органічних сполук.
I - процеси повітряного і мінерального живлення.
II- використання готових органічних речовин
III - отримують енергію Сонця
ГЕТЕРОТРОФИ
ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ– це процес надходження в організм готових органічних речовин, що слугують джерелом Карбону.
Фотогетеротрофне -зовнішню світлову енергію
Хемогетеротрофне внутрішню хімічну енергію органічних сполук
Мікстотрофне – можливе і фото- і хемо
Особливості метаболізму в автотрофних організмів
Анаболічні реакції: безхлорофільний фотосинтез, кисневий фотосинтез, бактеріальний фотосинтез
Каталітичні: фото-(енергія сонця) та хемосинтез(хімічна енергія неорганічних сполук)
Особливості метаболізму в гетеротрофних організмів
Завдяки катаболізму відбуваються вивільнення хімічної енергії, перетворення її в енергію АТФ і використання для життєдіяльності та реакцій анаболізму
Анаболізм: Підготовчий етап(перетравлювання й розщеплення біополімерів), Безкисневий етап(розщеплення мономерів до ще менших молекул), Кисневий етап(цикл Кребса та окиснювальне фосфорилювання)
Особливості виділення у автотрофів
Екскреція – сукупність процесів, спрямованих на виведення невикористаних продуктів обміну речовин й енергії, а також чужорідних і шкідливих для клітини сполук.
Особливості виділення у гетеротрофів
Виділення з організму може здійснюватись
1. шляхом дифузії
2. за участі спеціальних видільних органів
3. Відкладання продуктів обміну в клітинах тіла
Групи організмів із типом обміну у автотрофних організмів
За особливостями живлення: рослини-сапрофіти(ялинник звичайний, гніздівка звичайна )
рослини-напівпаразити(омела біла, дзвінець, перестріч, очанка)
очанка
перестріч
дзвінець
рослини-паразити
вовчок
Петрів хрест
повитиця
рослини-хижаки
Венери на мухоловка
росичка круглолиста
жирянка
пухирник
непентес
Групи організмів із типом обміну у гетеротрофних організмів
За типом живлення: Фото-, Хемо-, Міксо-гетеротрофи.
За джерелом готових органічних речовин:
Хижаки, сапрофаги, фітофаги, паразити, симбіотрофи.
Фотогетеротрофи -
пурпурні несірчані бактерії
Міксогетеротроф
Хижаки
смердящий рог осьминога -гриб
сапрофаги
гриф
гиена
рак
паразити
симбіотрофи
актинії
губани-чистильники
Практична робота
Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/barvniki.html | барвники | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/20ec09e93fd2a795bfe5581517d757f5.pptx | files/20ec09e93fd2a795bfe5581517d757f5.pptx | Презентація на тему: “ барвники”
Харчові барвники використовували ще в древні часи для поліпшення зовнішнього виду харчових продуктів. Харчові барвники поділяються на їстівні барвники, стабілізатори кольору, поверхневі барвники та барвники для неїстівних оболонок.
З історії барвників
Використання природних барвників було відомо ще за 3000 років до н.е. Барвники везли до Греції з Індії, де їх добували з рослини роду Indigofera (індиго). В Європі та в Росії індиго отримували з рослин виду Isatis tinctoria. Яскравий і міцний колір тканин, забарвлених індиго, надавав цьому барвнику велику цінність.
Один з найдавніших барвників - пурпур, який ще в X ст. до н.е. фінікійці отримували з равликів-багрянок (murex brandalis). Для отримання одного грама пурпура треба було обробити 10 000 равликів! Пурпур протягом кількох століть був найціннішим з усіх барвників.
Використання барвників
Барвники додають до харчових продуктів з метою:
відновлення природного забарвлення, втраченої в процесі обробки або зберігання;
підвищення інтенсивності природного забарвлення з метою посилення зовнішньої привабливості продукту;
фарбування безбарвних продуктів, наприклад, безалкогольних напоїв, морозива, кондитерських виробів для надання привабливого вигляду і колірного різноманіття.
У даній роботі ми щільніше познайомимося з натуральними і синтетичними харчовими барвниками.
Перший синтетичний барвник був отриманий в 1855 р. польським хіміком, професором Варшавського університету Я. Натансоном, яка у той час у Росії. При нагріванні аніліну з дихлоретаном він отримав яскраво-червоний барвник, названий фуксином.
Високоякісні харчові продукти гармонійно поєднують форму, смак, аромат і забарвлення. Високий рівень якості будь-якого з цих параметрів дозволяє виробу бути повноцінним, відповідати своїй назві і користуватися попитом. Однак саме колірна гамма значною мірою зумовлює привабливість і різноманітність асортименту продуктів харчування.
Споживачам, які піклуються про своє здоров'я, відомо, що для збереження, поліпшення і надання продуктам певного кольору і зовнішнього вигляду виробники використовують:
-синтетичні
-натуральні
Синтетичні барвники
Основними представниками синтетичних барвників, що відображають монохроматичні випромінювання червоного, помаранчевого і жовтого кольорів, є Кармуазін, Понсо, еритрозин, Тартразин. Їх істотним достоїнством є висока барвна здатність, яка дозволяє отримувати забарвлення харчових продуктів необхідної інтенсивності за допомогою малої кількості барвників. Вони мають стандартної силою фарбування, високою стійкістю до світла, окислювачів і відновників, змін рівня pH.Синтетичні барвники термостабільні, тому офарблює ними продукт можна піддавати всім необхідним технологічним операціям, в тому числі пастеризації, стерилізації, охолоджування і заморожування.
Тартразин
Колір водного розчину - жовтий.
Області застосування: кондитерські вироби, алкогольні та безалкогольні напої, драже, морозиво, макарони, молочні вироби, сири, соуси і кетчупи, пюре, джеми, ліки, миючі засоби.
Понсо 4R
Колір водного розчину: червоний.
Області застосування: алкогольні та безалкогольні напої, пудинги, десерти, фруктові консерви, рибо-і м'ясопродукти, кондитерські вироби, морозиво, макарони, молочні вироби, ковбасні вироби і фаршевих напівфабрикати, соуси і кетчупи, косметика, фармацевтика, миючі засоби.
Е124
E102
Хіноліновий жовтий
Колір водного розчину: лимонно-жовтий.
Області застосування: кондитерські та хлібобулочні вироби, алкогольні та безалкогольні напої, морозиво; макарони; драже; молочні, м'ясні та рибні продукти; сири; соуси і кетчупи; пюре, джеми; косметика; фармацевтика; миючі і чистячі засоби.
Кармуазін (азорубін)
Колір водного розчину: малиново-червоний.
Області застосування: ковбасні та кондитерські вироби, фаршевих напівфабрикати, соуси і кетчупи, десерти, алкогольні та безалкогольні напої, морозиво, макарони, пудинги, консерви, молочні вироби, для фарбування лікарських та косметичних засобів
E 104
Е122
Індигокармін
Колір водного розчину: синій.
Області застосування: кондитерські вироби, алкогольні та безалкогольні напої, морозиво, макарони, молочні вироби, ковбасні вироби і фаршевих напівфабрикати, соуси і кетчупи, пюре, джеми, десерти, фармацевтика, косметика.
Жовтий «Сонячний захід"
Колір водного розчину: помаранчевий.
Області застосування: алкогольні та безалкогольні напої; кондитерські вироби, морозиво, рибопродукти, креветки, макарони, молочні вироби, сири, соуси і кетчупи, пюре, джеми.
E 110
E132
Натуральні барвники
Натуральні (природні) барвники почали використовуватися дуже давно без проведення будь-яких досліджень, у тому числі токсикологічних. У більшості своїй вони мають рослинне походження і являють собою суміш каротиноїдів, антоціанів, флавоноїдів, хлорофілу і інших натуральних компонентів. Всі вони можуть застосовуватися для фарбування харчових продуктів.
Натуральні харчові барвники, що виділяються з рослинних джерел, можуть бути класифіковані за основними класами молекул-пігментів. З точки зору можливості використання рослинних барвників в кольороутворення харчових продуктів, найбільшого поширення набули речовини, що відносяться до беталаінам, каротиноїдів і антоцианам. |
https://svitppt.com.ua/biografiya/zhittevi-dorogi-lesi-ukrainki1.html | Життєві дороги Лесі Українки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/3e61d42e0a110b4701efc21a55ab45c3.ppt | files/3e61d42e0a110b4701efc21a55ab45c3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bilki2.html | “Білки” | https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/3b7f5dde8a1097596df100c82b24da27.ppt | files/3b7f5dde8a1097596df100c82b24da27.ppt | C
H2
O2
N
S |
https://svitppt.com.ua/biografiya/zinaida-tulub.html | Зінаїда Тулуб | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/1b5282ae9ed9773a6bf65c03444ce1b9.pptx | files/1b5282ae9ed9773a6bf65c03444ce1b9.pptx | “В степу безкраїм за уралом”
Зінаїда ТУЛУБ
1964 рік
“ Думка написати повість або роман про Тараса Григоровича Шевченка виникла у мене взимку 1947-1948 року, коли примхами зрадливої долі я працювала шкільним бібліотекарем в одному з районів Алма-Атинської області ”.
“ Наближалося 90-річчя від дня його смерті, а крім того, я вперше опинилася в Казахстані…”.
І. Приїзд в Оренбург
“ Шевченко мовчав. Подорож змучила його вкрай. Все бачене в дорозі: болотяні низовини Інгерманландії, дрімучі Костромські та Володимирські ліси, міста та посади, села й поля, весняна могутня розкіш Волги в водопіллі, заволзькі чорні землі, моторошно пустельний степ – все змішалось в якийсь строкати хаос. Спати! Лише спати! – благало знесилене тіло ”.
Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка
Засновано – 1989 р.,
Адреса:
м. Оренбург, вул. Совєтська, 24
“В казармі Тарас Григорович ліг на нари долілиць, пригнічений і приголомшений разючою зміною своєї зовнішності ”.
“ Друзі радісно метушилися, розставляли на столі українські ковбаси,сухі мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду й сухе київське варення, яке Шевченко так любив ”.
“І не встиг Левицький застібнути комір своєї вишиваної української сорочки, як Лазаревський вже ввів до кімнати Кобзаря ”.
Перші друзі
“Залишившись з Шевченком віч-на-віч, Герн попросив поета прочитати йому ті вірші, за які його засудили. Тарас Григорович не відмовлявся.
Прослухавши їх, Карл іванович довго мовчав, задумливо посмоктуючи цигарку і раз у раз струшуючи попіл у попільницю.
- Так, - нарешті сказав він. – Тепер мені все ясно: ці ваші вірші закликають не просто до селянського повстання, а… до штурму Бастилії. В жандармів нюх добрий…”.
В гостях у Герна
14 липня 1789 р.взяття Бастилії у Франції.
“ Вже третій тиждень тягнув Кобзар свою важку солдатську лямку. Тепер він добре знав команду, в строю чітку бив землю одразу всією підошвою…, і на стрільбах, і на солдатській “словесності” навіть заслужив похвали…”.
Просвіток
“Потім Шевченко розповів про Кирило-Мефодіївське товариство, про зошит “Три літа”, який забрали у нього жандарми, прочитав їм свої “Посланіє мертвим, і живим, і ненародженим землякам”, “Заповіт” і ще дещо.
Поляки дивились на поета побожно. Уперше в цій страшній в'язниці без стін вони були щасливі…”.
“…Коли генерал віддихався від своєї палкої тиради і знов спитав Шевченка, в чому йому допомогти, той просто сказав:
- Марштрування – клята річ, але ще гірше – життя в казармі. Цей жахливий бруд, цей непереносний сморід, і воші, і мільйони блощиць та мух, тарганів і прусаків, що не дають ані на мить відпочити… Я виріс у злиднях, у жалюгідній селянській хаті, але нічого подібного й уві сні не бачив…”.
Дні та думи
“…Зажурився Тарас Григорович, і на сторінках його крихітної книжечки з'явилися сумні рядки про те, що не гріє сонце на чужині і, якщо судилося йому загинути в зауральському степу, хай хоч вільний вітер принесе сюди жменьку рідної землі і посипле нею могилу вигнанця…”
В гостях у бая
“…Усі ми бідні. Дуже бідні. За старе шмаття та об'їдки працюємо на бая від ночі до ночі. Ти, мабуть, помітив, як Шаукен збирав баранячі кістки в миску? Це їм на вечерю. Це у вас достаток: мужик одягнений, і хата в нього тепла, і поле є, і город, та й худоба якась. Де нам так жити!
Шевченко мимоволі зупинився. Невже є такі нещасні, що заздрять кріпакам-селянам?! Спробували б вони того кріпацького, сльозами та кров'ю просоленого мужицького хліба!...”.
“Тільки раз не втримався Тарас Григорович: якось зустрів п'яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим. Приятелі йшли обнявшись і похитуючись. Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люд, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу. Доповіли генералові. Ісаєв сам пройшов цією вулицею, побачив карикатуру і теж дуже сміявся, а потім сказав Глобі:
- Яке ж це малювання? Це – жарт, карикатура для повчання наших п'яниць, щоб хоч на вулиці не показувались в такому непристойному вигляді. Малювати картини йому, звичайно, не дозволено, а це дрібниця…”.
Душа степу
Вибої життя
“Ввечері Лаврентьєв приніс наказ “посадити рядового Шевченка на гауптвахту строком на одну добу за появу на вулиці і в церкві в білих рукавичках замість формених рукавиць…”
“Живучи в казармі, Шевченко знов почав хворіти. Ноги нили від ревматизму і скільки не напував його фельдшер конячими дозами саліцилового натру, йому не легшало. Не допомагав йод, яким він мастив суглоби. А інших ліків не знав ані фельдшер, ані лікар Александрійський, і марширувати Шевченкові ставало все важче. З'явилася й задишка, і навіть набряки…
Тепер серце частіше нагадувало про себе: коли доводилося бігти і навіть при звичайному маршируванні Тарас Григорович задихався…”.
Порада Козловського
“ Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки…
Шевченко пішов у свій куток і ліг обличчям до стінки, щоб ніхто не бачив його сліз. Він пригадав своє безрадісне дитинство і той особливий Святвечір у рік материної смерті…”.
“А ЯКОСЬ, КОЛИ РОЗМОВИ УЩУХЛИ, Шевченко заспівав пісню. Солдати спочатку слухали, потім почали неголосно підспівувати, і сталося так, що відтоді кожного вечора, замість лайки і брудних дотепів, співали вони хороших пісень і за тиждень сам собою склався хор… Старі солдати не пізнавали казарми і здивовано казали один одному:
- Дивна річ: ніби від пісень люди на людей стали схожі й життя робиться легшим…”.
Облава
ІІ. До синього моря
“…день народження Тараса Григоровича. За два дні Лаврентиха купила все потрібне і приготувала таку закуску, що сам Шевченко здивувався. Крім офіцерів, довелося запросити фельдшера, фельдфебеля, унтера та чудового сліпого гармоніста … Він грав то марші, то народні пісні, а коли офіцери були напідпитку, вдарив камаринську…”.
Від Орська до Раїми
“Всю ніч палав степ… Обходячи вранці свій табір, генерал Шрейбер натрапив на Шевченка. Зупинившись біля художника, він довго дивився на його роботу, похвалив її і з одвертим жалем повернув Тарасу Григоровичу. Шевченко зрозумів натяк. Що робити?
- Ваше превосходительство, - зніяковіло сказав Шевченко. - Я бачу, що моя робота вам подобається. Дозвольте подарувати її вам на згадку про цю пожежу…”.
Ледве дочекався він світанку і, поки Макшеєв та його денщик мирно спали, тихенько вийшов із джеломійки, витяг свою заповітну книжечку і замислився… А рука швидше бігала білою сторінкою, нанизуючи дрібний бісер літер. Рядок за рядком народжувалася байка “Сичі”…”.
Орська фортеця. Малюнок 1736 р.
Лейтенант Бутаков
“Дружба Шевченка з Вернером міцнішала. Захопившись ботанікою, Тарас Григорович багато допомагав йому в збиранні гербарію, за допомогою довідника визначав сімейство та вид кожної рослини, сушив квіти, трави і гілки кущів”.
З'їжджаючи на берег, він перш за все шукав мальовничих краєвидів і одразу брався за пензлі. Але кожного разу в його розпорядженні було лише дві-три години. Тому він накреслював контур, намічав тіні і одразу брався за фарби, щоб схопити особливості колориту ”.
Укріплення Раїм
На Косаралі. “Багато став тепер писати Тарас Григорович. Знов і знов малював сумні картини важкої селянської долі, де жіноча краса – не щастя, а лихо ”.
“ Жорстких злиднів зазнав Шевченко цієї зими.
Частенько не було в нього мідного п'ятака на тютюн, на на конверт і поштову марку, на шматок мила, на фунт цукру до чаю. Довелося йому шукати заробітку. Він писав листи на батьківщину для неписьмнних солдатів і козаків, але й вони не мали чим платити. Інколи він пропонував офіцерам зняти з них портрет, і за такий портрет олівцем або аквареллю йому платили червінець”.
Укріплення Косарал
“…вийшов Тарас Григорович у своєму благенькому фраку з гусячим пером за вухом, а за ним козак Столєтов у синій чумарці, в чоботях пляшками і з довгою чорною бородою. Вони розіграли цікаву побутову сценку з життя чиновників - хабарників, які від усіх одвідувачів збирають свою данину, і ця сценка викликала вибух реготу й бучні оплески ”.
Зимівники
За шкурки-чорнобурки “…Жодної шкурки більше не продавай цьому мерзотникові. Принеси мені завтра двадцять штук…”.
“ Тарас Григорович теж не гаяв марно часу. Вранці Жайсак приніс йому двадцять чорнобурок, і Шевченко пішов з ним в Раїм і перш за все обійшов усіх одружених… Залишилося у Тараса Григоровича дванадцять шкурок, які він почав потроху збувати палким залицяльникам смугленької Людочки Цибісово ”.
“В день народження Людочки кожен з її вірних рицарів
подарував їй по чорн0-бурій лисиці. Багато було з цього приводу сміху і жартів…”.
Великий той
“ Шевченкові дуже хотілося, щоб Абдрахман проспівав йому славетні пісні Утемисова, якими той запалював і закликав на боротьбу за волю весь безкрай казахський степ. Ці пісні, як розповідали йому колишні учасники придушення руху Ісатая Тайманова, були вогненними кличами гніву, гімнами боротьби за волю ”.
(1791–1838 р.р.)
Ісатай Тайманов
Герой національно-
визвольної
боротьби казахського
народу
Герой повстання казахської бідноти
у Західному Казахстані
в 1836—1837 р.р.
Махамбет Утемисов
Думки, розмови і суперечки
“…ми зробимо розкішний альбом або навіть два альбоми з вашими малюнками і піднесемо їх цареві. Гадаю, вони стануть підставою для вашого повернення на батьківщину ”.
Прощай, убогий Косарале,
Нудьгу заклятую мою
Ти розважав-таки два літа…
“ Із затоки Перовського Бутаков узяв курс на мис Кара -Тюбе. В путі Шевченко замилувався білою скелею Аульє, схожою на велетенський біломармуровий саркофаг, який високо здіймався над морем. Далі шхуна попрямувала до півострова Куланди, де минулого року знайшли вони кам'яне вугілля ”.
“…а Шевченко дістав свою заповітну книжечку і почав писати. І раптом йому стало сумно від думки про те, що він часом так недбало і навіть презирливо ставився до цього Синього моря, до повної величі багатоводної Сирдар'ї, до Раїма і Косарала, де жилося йому багато краще, ніж в Орську. Тут сві ставилися до нього чуйно, шанували в ньому не тільки людину, але й художника, і поетав, і його прощальні вірші мимоволі відбили цей його сум”.
Матроська пісня
Серед друзів
“ Шевченко махнув рукою.
- доля моя бурлацька,-відповів з гіркою посмішкою.- Бутаков представив на унтер-офіцера за роботу в його експедиції, але всі ці малюнки треба ще докінчувати. Всі вони підуть у Петербург до самого господаря. Друзі сподіваються, може, тоді помилує… А поки що буду наполегливо працювати ”.
“ Але важливо те, що у лікарському висновку сказано, що ви хворієте на порок серця, а тому вас перевели у нестройові… А оскільки ви засланець і тепер вже працюєте як художник,- ваша хвороба це ще один серйозний шанс на помилування.
- Що ж, і за це спасибі долі,- сумно посміхнувся поет ”.
Столичний художник
“…- Однаково це задарма,- повторювала Софія
Іванівна.-Ну, тут ми знайдемо вам замовців. І не з бідних. Я сама чим займуся ”.
“…- Я на три роки відстав від літературного життя,-
пояснив Кобзар.- Хотів би прочитати все найкраще, що з'явилося за цей час. Треба наздогнати життя.
Бібліотекар почав викладати на стіл книжку за книжкою…”.
Портрет П.О. Румянцева.
Гравюра, 1844р.
Портрет Г.О. Потьомкіна.
Гравюра, 1844р.
Польський гурток
“…Сьогодні ввечері введу тебе в наш гурток. Сам знаєш, як багато нас тут, конфірмованих. Але не всі в солдатах: є й такі, що на вільному поселенні, живуть під наглядом поліції. Давно вже мене просили привести тебе, та через цю кляту роботу ніколи було й дихнути… Люди хороші, не жалкуватимеш ”.
На зламі двох років
“-Нам цього не можна. Пророк заборонив,- відсунув чарку Жайсак.
Жайсак схилив голову, потім раптом взяв чарку:
- коли це за те, щоб ти, Тарас-ага, вільний був і в свій рідний степ відкочував, - тоді я згодний,- сказав він і, не знаючись, що треба цокнутись, одним ковтком випив вино ”.
“…- Це означає, що треба бути обережним. Ваші аральські малюнки, виконані для державної потреби, ніхто не збирається ховати, але відкрито приймати замовлення на портрети й малювати їх тут, у майстерні, ніяк не можна, та й у замовця теж треба бути надзвичайно обережним і брати замовлення лише у напевно чесних і порядних людей і з умовою, щоб ніхто не застав вас там за роботу… Та ви не журіться, не занепадайте духом,- взяв його за руку Герн.- Усе минеться і все буде добре ”.
У слобдці
“ Довго сидів він так у своїй майстерні на слобідці, не відчуваючи плину часу, потім витяг свою заповітну книжечку і почав писати…”.
“ Брати замовлення за гроші Шевченко тепер не наважувався. Він малював на Костьольній кілька хороших пейзажів за аральськими етюдами, та не ризикнув їх підписати і тримав у кімнаті Лазаревського, з сумом міркуючи, що найкраща, але не підписана картина втрачає половину своєї вартості ”.
“Шевченку писалося. Він створив велику поему “Пет -русь” про долю парубка, що взяв на себе чужу провину і пішов на каторгу, рятуючись від суду справжнього винуватця. Не одну таку історію чув Кобзар по каторжних казематах ”.
… ведуть Старого дурня муштрувати. Щоб знав, як волю шанувати, Щоб знав, що дурня всюди б'ють.
“ Отрута ісаєвського доносу не відразу прохопила Обручова до кісток. Спочатку він просто кидав уривчасті обурені вигуки, повні презирства до Ісаєва і співчуття до Тараса Григоровича, але коли Герн пішов він вдруге перечитав донос, він зі всією ясністю зрозумів, що вістря доносу скеровано не проти художника, а проти нього самого ”.
“ Лазаревський побіг до перукарні, зазирнув в неї, але Шевченка там вже не було. Бігом повернувся він назад, зайшов до кухні і викликав Шевченка, який прасував там штани від нового сюртука.
- Їдьмо в слобідку: вночі у тебе буде трус. Обручову подано донос на тебе ”.
Крах
“ Отже, знов Орськ, казарма, муштра!
І в голові вже бриніли колись написані
в Орську рядки про те, як знову…”.
Лютий 1959 р. – жовтень 1962 р.
Світлій пам'яті мого діда, кирило - мефодіївського братчика, Олександра Даниловича Тулуба присвячую.
Кирило-Мефодіївське товариство
січень 1846-березень 1847 р.р.
Впу №7
Калуш 2013 р.
Філософія песимізму Т.Г. Шевченко
Шкіра Н.З.
“Шевченко довго мовчки ішов з Броненком, потім раптом заговорив, ніби думаючи в голос:
- Коли кинеш камінь у ставок, то підуть водою кола, спо-чатку маленькі, а потім все ширші й ширші… Отак ще ма-лим хлопчиком я думав, що коли б наш пан був добрим – все було б чудово. Це – найменше коло. Згодом я зрозумів, що треба видати закон, за яким панам суворо заборонялося б кривдити й ображати людей – це вже ніби ширше коло. По-тім побачив я, що треба зовсім скасувати кріпацтво. А під-ростаючи, зрозумів, що не самим лише селянам погано жи-ти, а й інтелігенції, і дрібним чиновникам, і майстровим. Думав, що досить було б мати кращого царя, а потім зрозу-мів, що всі вони однакові, тільки один пригноблює людей од-верто, а інший – обманом. Мріяв про КОНСТИТУЦІЮ, а зго-дом побачив, що це теж шахрайство: просто обдурюють людей обіцянками. Здавалося мені, що треба тільки оголо-сити республіку – і все зміниться, а за цей рік зрозумів, що й це тільки ширше коло, бо раніше гнобили людей аристок-рати, а за республіку – капіталістичні підприємці ”. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/analiz-sortovogo-rozmnozhennya-troyand-privatnoi-kolekcii-ta-perspe.html | Аналіз сортового розмноження троянд приватної колекції та перспе | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/552b0f52e2102aff2f61d60c630a80db.pptx | files/552b0f52e2102aff2f61d60c630a80db.pptx | Національний університет біоресурсів і природокористування України Кафедра декоративного садівництва та фітодизайну Магістерська робота на тему: "Аналіз сортового розмноження троянд приватної колекції та перспективи використання в озелененні.“ Виконала: Абакумова О. В. Науковий керівник: к.с.-г.н. Дзиба А. А.
Мета магістерської роботи:
Мета роботи – провести аналіз сортового розмноження троянд приватної колекції та виявити перспективні сорти для подальшого використання в озелененні.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
розглянути основні класифікації троянд;
проаналізувати сортове різноманіття троянд приватної колекції;
вивчити біологічні особливості троянд;
визначити декоративність сортів троянд приватної колекції;
виявити особливості розмноження сортів троянд груп чайногібридних та витких.
Об’єктом дослідження була приватна колекція троянд.
Предмет дослідження – біоекологічні особливості троянд та особливості їхнього розмноження.
Класифікація троянд
Колекція троянд приватної ділянки
Група флорибунда та грандіфлора
«Монтезума»
«Куїн Єлізабет»
«Артур Белл»
«Айсберг»
Група поліантові та витки
«Роте Тешендорф Юбілоймсрозе»
«Єва Тешендорф»
«Нью Доун»
«Майгольд»
Колекція троянд приватної ділянки
Група чайногібридних
«Коронадо»
«Ріна Херхольдт»
“Баккара”
«Глорія Деї»
Оцінка декоративності троянд
Достатньо висока декоративність
«Інзель Майнау»
Висока
декоративність
«Куїн Єлізабет»
Оцінка декоративності троянд
Надзвичайно висока декоративність
«Глорія Деї»
«Атена»
Зимостійкість троянд та захист їх у зимку
Укривання троянд на зиму
Укривання витких троянд
Календар цвітіння троянд приватної колекції
Перше цвітіння
Календар цвітіння троянд приватної колекції
Останнє цвітіння
РОЗМНОЖЕННЯ ВИТКИХ ТРОЯНД ПАРОСТКАМИ
Розмноження паростками
Розмноження стебловими живцями
Окремі частини стебел троянд здатні за певних умов утворювати корені і стебла. Для укорінення були використовані чайногібридні троянди, які мають надзвичайно високу декоративність:«Athena», «Baccara», «Coronado», «Dolce Vita», «Gloria Dei», «Rose Gaujard».
Метою даного дослідження було визначити вплив регулятору росту «Корневін» на процес вкорінення напівздеревянілих жівців.
Висадка живців
Укоріненні живці
Результати калюсоутворення троянд
Результати калюсоутворення троянд
Результати калюсоутворення
Використання сортів різних груп в озелененні
Троянди в міксбордері
Група троянд флорибунда
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Було проведено дослідження біологічних особливостей 20 сортів троянд які віднесені до 5 груп. Троянди групи флорибунда: Iceberg, Arthur Bell, Insel Mainau; група поліантові: Rote Teschendorffs Jubilaumsrose, Eva Teschendorff; група грандіфлора: Queen Elizabeth, Montezuma; група витки: Maigold, New Dawn; та група чайногібридних: Athena, Baccara, Black Velvet, Capistrano, Coronado, Dolce Vita, Gloria Dei, Kardinal, Rina Herholdt, Rose Gaujard, Valencia.
Розглянули класифікацію троянд та виявили, що групи флорибунда, поліантові, грандіфлора, виткі та чайногібридні відносяться до сучасних садових троянд (Modern Garden Roses).
Установлено існуючий взаємозв’язок між строками цвітіння і кліматичними умовами. Найбільш тривале цвітіння за вегетативний період (110 днів) мали сорти 2 груп: група флорибунда та група чайногібридних.
Встановлено, що серед досліджених 20 сортів надзвичайну високу декоративність мають 7 сортів троянд, високу - 8 сортів, достатньо високу декоративність - 5 сортів.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Провели оцінку зимостійкості троянд в умовах Київської області та виявили, що всі 20 сортів потребують штучного вкриття на зиму.
Встановлено, що найбільший приріст пагонів за умови розмноження витких троянд паростками був у троянди сорту «Майгольд».
Встановили, що регулятори росту покращують якісні показники при живцюванні троянд. Приживлюваність живців оброблених регуляторами росту, показала найвищий показник, так різниця в відсотках складає для сорта: «Baccara» 7%, «Coronado» 7%, «Gloria Dei» 13%, «Dolce Vita» 13%, «Rose Gaujard» 14%, «Athena» 20%, що є вище за контроль.
Виявили, що троянди «Baccara», «Coronado», «Rose Gaujard», які мають червоне, рожеве забарвлення квіток живцюються найкраще, а троянди «Gloria Dei», «Dolce Vita», «Athena» з забарвленням білого, жовтого коліру квітки показали найменший результат калюсоутворення.
Рекомендуємо, для створення рабаток, бордюрів використовувати поліантові сорти Eva Teschendorff, Rote Teschendorffs Jubilaumsrose; для клумб – чайногібрідні: Athena, Baccara Black, Velvet, Capistrano, Coronado, Dolce Vita, Gloria Dei, Kardinal, Rina Herholdt, Rose Gaujard: грандіфлора: Montezuma, Queen Elizabeth; флорибунда Arthur Bell, Iceberg, Insel Mainau; для вертикального озеленення – виткі Maigold, New Dawn.
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bakteriofagi.html | Бактеріофаги | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/b0beed20b245e19947ce237520bc3933.pptx | files/b0beed20b245e19947ce237520bc3933.pptx | Бактеріофаги
Будова бактеріофага
1-головка
2-відросток
3-нуклеїнова кислота
4-капсид
5-комірець
6-чохол
7-хвостові нитки
8-шипи
9-базальна пластинка
Вірулентні фаги
Етапи розвитку :
Адсорбція
Ін’єкція
Латентний період
Синтез молекул фага
Дозрівання Т-фагів
Вихід фагів
Лізогенні фаги
Етапи розвитку
Потрапляння нуклеїнової кислоти фага в клітину
Інтеграція в бактеріальну хромосому
Реплікація геному фага разом з геномом бактерії (на протязі кількох поколінь)
Вивільнення геному вірусу з геному бактерії
Стадія вірулентного фага
Застосування
У медицині:
Властивість бактеріофагів руйнувати бактерії використовується для попередження і лікування бактеріальних захворювань.
У молекулярній біології:
У молекулярній біології бактеріофаги є дуже зручним об'єктом для вивчення механізмів функціонування білків та нуклеїнових кислот у клітині.
Кінець… |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bdzhilki-to-bozhi-ptahi.html | Бджілки – то Божі птахи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/356a40c36593b4d38c72fef90d32cc91.pptx | files/356a40c36593b4d38c72fef90d32cc91.pptx |
Бджілки – то Божі птахи!
Учитель – Дунаєвська Н.В.
Як вибрати якісний мед?
Що таке апітерапія?
Чи може бути корисним укус бджоли?
Чи є бджоли найрозумнішими комахами на планеті?
Не знаєте відповіді на ці запитання?!
Ми допоможемо Вам дізнатись це та багато іншого у нашому проекті!
Вам потрібно лише долучитись до нашого проекту і для Вас відкриються двері до істини та нових знань!
Тут Ви дізнаєтесь:
Хто такі бджоли.
Цілющі властивості меду та інших продуктів бджільництва.
Отримаєте можливість побувати на справжній пасіці та поспілкуватись із сім’єю бджолярів.
Дізнаєтесь що таке апітерапія.
Навчитель правильно обирати мед та багато іншого!
Ви будете працювати в групах і кожен отримає своє завдання!
Вам необхідно виконати:
Презентацію
Публікацію
Веб-сайт
Ви ще не любите мед?!
Тоді ми йдемо до Вас! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bezsonnya-ta-porushennya-snu.html | "Безсоння та порушення сну" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/067897bbbc7e5bf38d6354732c3c501e.pptx | files/067897bbbc7e5bf38d6354732c3c501e.pptx |
Безсоння та порушення сну
Порушення сну можливе по різним причинам. Мало таких людей, які хоч раз в місяць не переживають подібний стан. Неможливо заснути через невідступні думки, кошмарні сни, фізичний біль та інше. Порушує сон все: стрес, неврози та депресія.
Що ж заставляє нас прокидатись?
Думки вчених в цьому питанні розходяться. Деякі з них вважають, що сон і втома – це речі з одного ряду. Наші нервові клітини втомлюються, тому що запас енергії в них використовується швидше ніж надходить. Тому мозок та інші нервові структури потребують відпочинку у вигляді сну. Після сну ми відчуваєм приплив сил.
Інші вчені припускають, що ми засинаємо через те, що один із нервових центрів, який відповідає за регуляцію скорочення і розширення судин, втомлюється. Через це кровоносні судини трохи перекривають подачу крові, і в результаті ми засинаємо.
Є ще одна теорія сну і пробудження, по якій у людини в нижній частині мозку існує «центр неспання» і наш стан – спокою чи сну, залежить від сигналів, які надсилаються в даний центр.
Виходить, що сон – періодично наступаючий стан людини, під час якого він відновлює працездатність свого організму, в тому числі і центральну нервову систему. Сон є життєвою необхідністю для кожного організму. Третину нашого життя проходить в стані сну.
Існує дві основні причини безсоння, названі фахівцями, які потребують обов’язкового лікування. Ці причини відносяться до хронічних порушень.
Перша причина – це психічні розлади. Вона небезпечна тим, що сильно погіршує стан людини. Виходить своєрідне замкнене коло: сильні стреси, затяжна депресія, неврози і т.п. призводять до хронічних порушень сну, а порушення сну у свою чергу, тим більш постійне, ще більше дратує нервову систему, що вводить людину в ще більшу депресивний стан.
Друга причина – це хронічні розумові перевантаження. Це часто зустрічається серед наукових діячів і мислителів. Також це притаманне і творчим людям, робота яких пов’язана з необхідністю видавати щодня щось новеньке та креативне.
Таким людям завжди краще працюється вночі, це обумовлено тим, що у багатьох це час доби асоціюється зі спокоєм і умиротворенням, часто саме вночі і приходить натхнення, оригінальні ідеї та рішення найскладніших завдань. Але така організація дня пагубна для нашого організму, тим більше, якщо після безсонної ночі Вам потрібно йти на роботу.
Ознаками розумової перевтоми є постійне бажання спати вдень, коли приходить ніч, сон кудись зникає, слабкість і швидке стомлення навіть при мінімальних навантаженнях. Ці причини мають потребу в лікуванні, не можна залишати все на самоплив.
Безсоння нікому ще не приносило задоволення, воно лише псує настрій і збиває всі плани, з ним однозначно потрібно боротися. Якщо причини безсоння не такі серйозні і не вимагають особливого лікування, то Вам допоможуть декілька простих порад:
1. Просто розслабтеся і постарайтеся залишити турботи позаду.
2. Вимкніть телевізор і краще послухайте спокійну інструментальну музику.
3. Багатьом допомагає заснути читання книг перед сном, бажано не «важких» і приємних.
4. За дві години до сну постарайтеся закінчити всі важливі справи, пов’язані з мозковим штурмом.
5. Випийте перед сном склянку теплого молока з медом, цей напій не тільки дуже смачний, але і корисний, він допомагає розслабитися.
Дякуємо за увагу !!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bil.html | Біль | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/d65a6f90eab14bf851b28ba3cd1d288d.pptx | files/d65a6f90eab14bf851b28ba3cd1d288d.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bezstateve-rozmnozhennya.html | Безстатеве розмноження | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/c65c4a6b073bfdfc815503c05374ae1c.pptx | files/c65c4a6b073bfdfc815503c05374ae1c.pptx |
Безстатеве розмноження
1
2
Безстатеве розмноження, або агамогенез — форма розмноження, при якій організм відтворює себе самостійно, без будь-якої участі іншої особини.
розмноження одноклітинної водорослі:
Види безстатевого розмноження:
Ділення клітини (мітоз)
Брунькування
Спороутворення
Вегетативне розмноження
3
Поділ клітини
4
Характерно для одноклітинних організмів: наприклад, амеби, евглени, інфузорії.
Організми копіюють материнську клітину, отримуючи від неї повний хромосомний набір.
Брунькування
5
Характерно для одноклітинних і нижчих багатоклітинних організмів
Брунька може не відділятися від материнської особини, як наприклад у коралових поліпів
Спороутворення
6
Характерно для мохів, папороті, грибів
Спори - це особливий тип клітин, зазвичай з щільною оболонкою, які можуть зберігатися в стані спокою, якщо умови середовища несприятливі для їх росту
Вегетативне размноження
7
У рослин можуть використовуватися як спеціальні органи (кореневища, бульби, цибулини, вуса), так і звичайні частини тіла
А. Столон, який утворює нове суничне рослина.
Б. Розмноження трав'янистої рослини за допомогою кореневища.
В. Розмноження кореневими бульбами (картопля).
Г. Розмноження відведеннями: нова рослина утворюється при укоріненні гілок
Безстатеве розмноження.
Переваги:
Відбувається просто, не потрібно витрачати час і енергію для пошуку партнера;
Чисельність організмів збільшується відносно швидко;
В незмінних умовах середовища створюються безмежні можливості підвищення чисельності організмів з подібною спадковість - організмів, добре пристосованих до життя в цих конкретних умовах.
Недоліки:
Не забезпечує виживання в мінливе, непостійній середовищі (нові ознаки, які можуть виявитися корисними при зміні умов середовища, при безстатевому розмноженні з'являється тільки в результаті відносно рідкісних ситуацій)
8
Дякую за увагу!
9 |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/stanovlenie-obraza-antichnogo-kosmosa.html | "Становление образа Античного Космоса" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/9d6476d59c7015afd290ecb5a5a45b73.pptx | files/9d6476d59c7015afd290ecb5a5a45b73.pptx | От Пифагора к Платону: становление образа Античного Космоса
2014 год
Кто
и
как
создал
мир
?
1
+
2
+
3
+
4
=
10
=
?
Антиземля |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bati.html | Бати | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/6c8c7e1689cf20576aaa7a778c4a59b4.pptx | files/6c8c7e1689cf20576aaa7a778c4a59b4.pptx | Нутріцевтики та функціональні харчові продукт:
будова, класифікація, механізм дії, фізіологічне значення
Виконала:
Студентка
Групи БЛБМ-12з
Варгас-Бішко Мирослава
Викладач Бродяк І.В.
План
1.Основні терміни функціональних продуктів
2.Функції і властивості функціональних продуктів
3. Нутріцевтики будова, класифікація, механізм дії, фізіологічне значення
4. Потреби людини у функціональних продуктах
Функціональний харчовий продукт як продукт, що призначений для систематичного споживання у складі харчових раціонів всіма віковими групами здорового населення. Він знижує ризик розвитку захворювань, пов’язаних з харчуванням, зберігає і поліпшує здоров’я за рахунок наявності в його складі фізіологічно функціональних харчових продуктів.
Пробіотик — фізіологічно функціональний харчовий інгредієнт у вигляді корисних для людини (непатогенних і нетоксичних) живих мікроорганізмів, які забезпечують за умови систематичного споживання в їжі безпосередньо у вигляді препаратів або біологічно активних речовин до їжі чи до складу харчових продуктів сприятливу дію на організм людини в результаті нормалізації складу й підвищення біологічної активності нормальної мікрофлори кишечника.
Функціональні продукти, аналогічно БАДам, виконують наступні функції:
—компенсують дефіцити біологічно активних компонентів в організмі;
—підтримують нормальну функціональну активність органів і систем;
—знижують ризик різних захворювань, створюють дієтичний фон;
—підтримують корисну мікрофлору в організмі людини і нормальне функціонування шлунково-кишкового тракту.
ДІЇ ДОБАВОК І ГРУПИ ПРОДУКТІВ, В ЯКІ ЇХ ВНОСЯТЬ
Нутріцевтики – біологічно активні добавки до їжі, які використовуються для корекції хімічного складу їжі людини (допоміжні джерела поживних речовин — нутрієнтів).
Нутріцевтики поділяються на:
джерела переважно білка й амінокислот;
джерела переважно есенціальних жирних кислот, ліпідів та жиророзчинних вітамінів;
на основі рослинних олій;
на основі риб'ячого жира;
джерела переважно вуглеводів та цукрів;
джерела переважно водорозчинних вітамінів;
джерела переважно мінеральних речовин (макро- й мікроелементів); джерела переважно харчових волокон.
Основні функції, які виконують нутріцевтики:
- забезпечення організму ессенціальними харчовими речовинами;
- підвищення неспецифічної резистентності організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища;
- зв’язування та виведення з організму шкідливих речовин;
- індивідуалізація харчування людини відповідно до віку, статі, інтенсивності фізичного навантаження, фізіологічного стану та екологічних умов;
- профілактика хронічних захворювань (ожиріння, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, імунодефіцитний стан, злоякісні новоутворення).
Класифікація харчових речовин
Дефіцит нутріцевтиків може спровокувати нервозність, занепад сил і швидку стомлюваність, безсоння, ослаблення пам'яті та уваги, головні болі, проблеми зі шкірою, нігтями, волоссям, надмірна вага, погане травлення, зниження природного захисту організму.
Частина БАД є джерелом макро- і мікроелементів. Значна увага приділена селену, який служить антиканцерогенним фактором їжі.
Функціональні продукти харчування можна поділити на наступні групи:
—продукти збагачені з відповідним вмістом макро- і мікронутрієнтів;
—дієтичні і лікувального спрямування — направлені на усунення аліментарнозалежних захворювань людини;
—лікувально-профілактичного призначення — направлені на профілактику розповсюджених захворювань;
—спеціалізовані — вузьконаправлені на відповідні функції організму (радіозахисної, детоксикаційної, імуномоделюючої та інших дій або харчування в екстремальних умовах);
—дитячого і геронтологічного харчування.
Дякую за увагу |
https://svitppt.com.ua/biologiya/amorfoz.html | Аморфоз | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/ac504591cdc5ef2e09266f6e17125b9d.pptx | files/ac504591cdc5ef2e09266f6e17125b9d.pptx | Матеріали до уроків в 11 класі
Ери розвитку життя.
Ароморфози – це …
Ароморфози Архейської ери.
Ароморфози Протерозойської ери.
Ароморфози Палеозойської ери.
Ароморфози Мезозойської ери.
Ароморфози Кайнозойської ери.
Значення ароморфозів в еволюції.
Архейська – ера найдавнішого життя.
Протерозойська – ера первинного життя.
Палеозойська – ера давнього життя.
Мезозойська – ера середнього життя.
Кайнозойська – ера нового життя.
Архейська і Протерозойська - це ери «прихованого» життя.
Палеозойська, Мезозойська і Кайнозойська – ери «явного» життя.
Ароморфоз - один з напрямів еволюції організмів, який характеризується:
ускладненням загальної будови і функцій організмів;
розвитком пристосувань широкого значення;
розширенням ареалу - середовища проживання виду.
У процесі еволюції виникала численна кількість ароморфозів.
А.Н.Сєверцов: ароморфоз – пристосувальні зміни за яких підвищується загальна енергія життєдіяльності.
І.І.Шмальгаузен: ароморфози дають можливість викорис- товувати нові ресурси середовища.
Перші залишки живих організмів належать до Архейської ери, яка розпочалась приблизно 4,5 млрд., а закінчилась – 2,5 млрд. років тому.
Сформувались прокаріотичні екосистеми.
Поява фотосинтезу, в результаті виникли автотрофні організми та аероби, які використовували кисень, що утворювався в його результаті.
Поява багатоклітинних організмів.
Поява статевого процесу.
Розпочалась 2,5 млрд., закінчилась 0,6 млрд. років тому. Прокаріотичні екосистеми освоїли весь Світовий океан. У цей час виникли первісні одноклітинні еукаріоти - джгутикові, які швидко дивергували на водорості, найпростіші тварини та гриби.
Поява еукаріотичних клітин, які вже мали оформлене ядро.
Диференціація тіла організмів - розчленування тіла забезпечувало більшу поверхню всмоктування необхідних речовин.
Поява двобічної симетрії тіла - з нею пов’язана диференціація тіла на передній та задній кінці, на спинний та черевний боки.
Поява безчерепних - перших хордових тварин (на сьогоднішній день з них залишились лише ланцетники).
Розпочалась близько 600 млн., а закінчилась 240 млн. років тому.
Поділяється на такі періоди:
Кембрійський;
Ордовіцький;
Силурійський;
Девонський;
Кам’яновугільний;
Пермський.
Вихід рослин на суходіл - поява псилофітів та утворення у них тканин, які забезпечували їм життя на суші: покривної, провідної, механічної.
Поява кам’яновугільних лісів: рослини вже мали добре сформовані та диференційовані вегетативні органи: кореневу систему, стебла та листки.
Поява перших насінних рослин (голонасінних) та органу розмноження насіння.
Поява примітивних хордових – круглоротих, у яких з’явились череп та хребет.
Поява щелепноротих, що стало важливим етапом у загальній організації хребетних.
Поява двох способів дихання.
Вихід тварин на суходіл.
Поява внутрішнього запліднення: у яйці був великий запас поживних речовин, вкрите воно було щільною оболонкою, що захищала від висихання; таке запліднення забезпечувало розмноження на суходолі.
Поява рогового покриву тіла, який захищав від висихання.
Розпочалась близько 240 млн., а закінчилась 65 млн. років тому. За цей час виникли покритонасінні, птахи та ссавці.
Поділяється на періоди:
Тріасовий;
Юрський;
Крейдяний.
Запліднення у внутрішніх тканинах у рослин.
Поява покритонасінних рослин, утворення однодольних і дводольних.
Поява квітки.
Поява птахів - археоптерикс – першоптах.
Поява теплокровності, що забезпечило розселення по всіх географічних широтах.
Поява перших ссавців, предками яких були звірозубі плазуни; в тріасовому періоді були поширені однопрохідні та сумчасті.
Поява живородіння та вигодовування малят молоком.
Прогресивний розвиток дихальної та кровоносної систем.
Розпочалась близько 65 млн. років тому і триває донині.
Поділяється на періоди:
Палеогеновий;
Неогеновий;
Антропогеновий.
Поява трахейної системи у комах.
Виникнення членистих кінцівок у комах.
Виникнення поперечно-посмугованої мускулатури у тварин.
Розвиток хітинового покриву.
Удосконалення багатьох систем органів.
Утворення умовних рефлексів, що дало можливість пристосовуватись до різноманітних умов існування.
Поява приматів.
Поява людини.
Ароморфози – це еволюційні зміни, що
протягом історичного розвитку призводили до
підвищення організації організмів. Вони завжди
мали значні переваги у боротьбі
за існування і робили можливим
перехід у нові середовища
існування та сприяли виживанню
видів у природі. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/alterbhmo.html | альтер.бх.мо. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/3f95eb68e3cbcef25ab38480091afe5a.pptx | files/3f95eb68e3cbcef25ab38480091afe5a.pptx |
Альтернативні шляхи основного метаболізму
Гліколіз
Внаслідок гліколізу з однієї молекули глюкози утворюються 4АТФ та 2НАДН2.
Оскільки 2АТФ витратилося на першому етапі, загальний енергетичний вихід становить 2АТФ та 2НАДН2 на одну молекулу глюкози.
За обмеженої кількості неорганічних фосфатів у середовищі гліцеральдегід-3-фосфат-дегідрогеназа є недостатньо активною.
Фосфорилування 3-фосфогліцеринового альдегіду не відбувається.
Перетворення субстрату здійснюється обхідним шляхом через дигідроксіацетонфосфат і проміжний метаболіт метилгліоксаль.
Цей метаболічний шлях називають метилгліоксалевим шунтом.
Метилгліоксалевий шунт
Шлях Ентнера-Дудорова
Піруват утворюється з глюкози лише за 4 реакції (у гліколізі – за 9).
В результаті такого розщеплення 1АТФ витрачається і утворюється 1НАДН2.
Основний ключовий метаболіт – 2-кето-3-дезоксі-6-фосфоглюконова кислота (КДФГ), а специфічні ферменти:
6-фосфоглюконатдегідратаза
КДФГ-альдолаза.
Шлях Ентнера-Дудорова має кілька точок перетину з пентозофосфатним і гліколітичним шляхами, тому за потреби може на них переключатися.
Пентозофосфатний шлях
При розщепленні глюкози пентозофосфатним шляхом:
витрачається 1АТФ,
відновлюються 2НАДФН2,
відщеплюється 1СО2,
синтезуються сполуки з різними довжинами вуглецевого скелета: С3,С4,С5,С7, необхідні для подальшого біосинтезу.
Окиснення ацетильної групи ацетил-КоА до СО2 у циклі Кребса.
Основне призначення циклу Кребса – окиснення ацетату (ацетил-КоА) до 2СО2.
Паралельно з цим з 1 молекули ацетил-КоА утворюється ГТФ, 3НАДН2 і ФАДН2.
Цей цикл також має велике значення для анаболізму, бо α-кетоглутарова і щавлево-оцтова кислоти використовуються клітиною для біосинтезу амінокислот.
Дихальний ланцюг – це сукупність великої кількості переносників і ферментів, які фізично зв’язані з матрексом мембран і заглиблені в їх ліпідний шар.
У еукаріотів дихальний ланцюг в основному локалізований на внутрішній мембрані мітохондрій, а у прокаріотів – на цитоплазматичній мембрані (ЦПМ) та її утворах (мезосомах), спрямованих усередину клітини
Чергування переносників атомів водню й електронів призводить до транслокації протонів крізь мембрану.
В результаті на мембранах виникає градієнт електрохімічного потенціалу іонів водню
Протони повертаються назад у клітину крізь мембрану лише в місцях локалізації АТФ-синтетази (АТФ - ази).
Завдяки цьому відбувається реакція фосфорилування АДФ в АТФ:
АДФ + Фн + Н+ = АТФ + Н2О
Місця винесення протонів крізь мембрану називають пунктами фосфорилування.
У мітохондріальному дихальному ланцюзі таких пунктів три:
між Е-ФМН та залізо-сірчаними білками;
між хіноном і цитохромами;
на цитохромі aa3.
На кожні 2 електрони, що переносяться на кисень з НАДН2, можуть фосфорилуватися 3 молекули АТФ, а з ФАДН2 – 2 молекули АТФ.
Дихальні ланцюги прокаріотів на відміну від еукаріотів надзвичайно різноманітні.
Склад переносників й кількість пунктів фосфорилування, а отже, й вихід АТФ, залежать від багатьох чинників:
ОВП донора й акцептора електронів.
Типу метаболізму мікроорганізмів,
Умов довкілля.
Неповне окиснення органічних сполук
Аеробні хемоорганотрофи прості органічні субстрати зазвичай окиснюють до СО2 й Н2О і частково використовують для біосинтезу.
Але за певних умов вони можуть окиснювати субстрат неповністю і накопичувати у середовищі органічні кислоти і спирти.
Це явище отримало назву «аеробне бродіння», однак його механізм і причини принципово різняться від класичного анаеробного бродіння.
Неповне окиснення має практичне значення і використовується в біотехнологіях для отримання цінних речовин.
Неповне окиснення органічних речовин мікроорганізмами може зумовлюватися:
Особливостями метаболізму (наприклад, Acetobacter, Gluconobacter );
Аномальними фізіологічними умовами (нестача у середовищі макро- й мікроелементів або надлишок вуглеводів).
Типовими бактеріями, що здійснюють неповне окиснення внаслідок особливостей метаболізму, є оцтовокислі бактерії - група грамнегативних хемоорганогетеротрофних аеробів.
До них належать близькоспоріднені роди Acetobacter (1) і Gluconobacter, (2) які за надлишку спирту або цукру окиснюють субстрат з накопиченням у середовищі органічних кислот.
Бактерії роду Acetobacter мають повний цикл Кребса.
Однак спочатку вони окиснюють весь етанол до ацетату, який накопичується у середовищі.
Після повного використання етанолу бактерії починають окиснювати ацетат до СО2 і води.
У лабораторних і промислових умовах внаслідок порушення регуляції метаболізму гриби родів Rhizopus, Mucor, Circinella, Aspergillus можуть виділяти у середовище
молочну,
глюконову,
щавлеву,
цитринову,
ітаконову,
фумарову,
яблучну,
бурштинову,
мурашину кислоти
за нестачі заліза, мангану, міді, магнію, калію або кальцію.
Більшість представників Bacillus у разі росту за високих концентрацій вуглеводів накопичують у середовищі
ацетат,
піруват,
ацетоїн,
бутандіол,
які потім використовуються клітинами на стадії спороутворення.
Літотрофні мікроорганізми як джерело (донор) електронів використовують неорганічні сполуки у відновленому стані.
Залежно від донора електронів серед аеробних хемолітотрофів розрізняють:
водневі бактерії ( окиснюють молекулярний водень);
нітрифікувальні бактерії (окиснюють амоній і нітрит);
безбарвні сіркобактерії (окиснюють сульфід і сірку);
тіонові бактерії (окиснюють сульфід);
карбоксидобактерії (окиснюють монооксид вуглецю);
залізобактерії (окиснюють залізо-ІІ)
Метаболізм аеробних хемолітотрофів характеризується чотирма особливостями:
АТФ утворюється в процесі окисного фосфорилування, тобто на дихальному ланцюзі;
реакції субстратного фосфорилування відсутні (виняток - тіонові бактерії);
електрони надходять на дихальний ланцюг на рівні цитохромів (виняток -водневі бактерії);
транспорт електронів дихальним ланцюгом відбувається в прямому і зворотному напрямках.
Електрони при окисненні неорганічних сполук безпосередньо надходять на дихальний ланцюг.
Місце їх надходження визначається ОВП реакції окиснення донора.
Відірвавшись від донора, електрон потрапляє на той переносник дихального ланцюга, значення ОВП якого вище за ОВП реакції окиснення донора.
Отже, в усіх хемолітотрофів, крім водневих бактерій, електрони потрапляють на дихальний ланцюг не на початок (рівень флавопротеїнів), а на середину (рівень хінонів і цитохромів)
У хемолітотрофів електрон може рухатися дихальним ланцюгом у двох напрямках:
прямому
зворотному.
За прямого транспорту електрон рухається до термінального акцептора від переносників з нижчими значеннями ОВП до вищих.
Таке перенесення супроводжується утворенням градієнта протонів і відповідно синтезом АТФ.
Оскільки шлях електронів у прямому напрямку в хемолітотрофів значно коротший, ніж у хемоорганотрофів, кількість пунктів фосфорилування в них менша (як правило, один), а отже, і вихід АТФ значно нижчий.
У разі зворотного транспорту електрони від місця входження на дихальний ланцюг рухаються у напрямку флавопротеїнів (ФМН) і врешті відновлюють НАД+.
Призначення зворотного перенесення електронів - утворення відновлених еквівалентів, які необхідні клітині для біосинтезу і не можуть утворитися іншим шляхом за хемолітотрофного метаболізму.
На відміну від хемоорганотрофів, у яких НАДН2 синтезується без затрат АТФ, у хемолітотрофів цей процес енергозатратний.
Більшість хемолітотрофних бактерій є автотрофами, що потребує істотних енергетичних витрат (12 молекул відновлених еквівалентів і 18 молекул АТФ на 1 молекулу глюкози)
Отже, на відміну від хемоорганогетеротрофів хемолітотрофи
отримують АТФ лише за рахунок окисного фосфорилування за прямого транспорту електронів короткою термінальною частиною дихального ланцюга
додатково витрачають АТФ
на автотрофний біосинтез;
на відновлення НАД+ за зворотного перенесення електронів.
Енергетичні проблеми хемолітотрофів вирішуються наступним чином:
Оскільки вони мають дуже розгалужену термінальну частину дихального ланцюга і високу концентрацію цитохромів, це дає їм змогу передавати на термінальний акцептор велику кількість електронів. У зв’язку з цим вони мають розвинену систему внутрішніх цитоплазматичних мембран.
Хемолітотрофи досить швидко окиснюють неорганічні донори електронів. Вони переробляють велику кількість неорганічних сполук і виділяють у середовище багато кінцевих метаболітів, що надзвичайно важливо для колообігу речовин у природі.
Водневі (воденьокиснювальні) бактерії - це аеробні хемолітоавтотрофні прокаріоти, здатні отримувати енергію й електрони окисненням молекулярного водню, а всі речовини клітини будувати з вуглецю СО2.
Молекулярний водень вони використовують і в анаболізмі для отримання відновлених еквівалентів.
Метаболізм водневих бактерій можна описати такими рівняннями:
4Н2 + 2О2→ 4Н2О (Катаболізм);
2Н2 + СО2 → <СН2О> + Н2О (Анаболізм);
6Н2 + 2О2 + СО2 → <СН2О> + 5Н2О (Сумарне
рівняння).
Водневі бактерії не є таксономічною групою.
До водневих бактерій належать представники 20 родів, які мають
різну морфологію,
різне забарвлення за Грамом,
рухливі і нерухливі,
спорові і неспорові форми.
За винятком термофільних бактерій роду Hydrogenobacter, що характеризуються облігатною хемолітоавтотрофією, всі інші водневі бактерії – факультативні форми.
Вони можуть використовувати як джерело вуглецю й енергії також різноманітні органічні сполуки.
Їх здатність окиснювати молекулярний водень пов’язана з наявністю гідрогеназ, що каталізують реакцію: Н2 → 2Н+ + 2е-
Водневі бактерії містять два типи гідрогеназ :
розчинну
зв’язану.
Розчинна гідрогеназа міститься у цитоплазмі і каталізує відновлення НАД+. НАДН2 використовується у біосинтезі.
Гідрогеназа, зв’язана із субклітинними часточками, безпосередньо передає електрони на дихальний ланцюг на рівень флавопротеїнів, хінонів або цитохрому b, тобто бере участь в енергетичному метаболізмі.
Функції двох типів гідрогеназ у водневих бактерій
Анаболізм (грец. anabole – піднесення, сходження, накидання) – це сукупність енергозалежних біохімічних процесів синтезу простих молекул, полімерів і структурних компонентів клітини.
Процеси анаболізму супроводжуються:
окисненням відновлених еквівалентів;
гідролізом АТФ.
Основне призначення реакцій анаболізму – біосинтез.
Реакції анаболізму в клітині можна розділити на три рівні:
cинтез мономерів та дрібних молекул;
cинтез полімерів та макромолекул;
cинтез структурних компонентів клітини.
Структурні компоненти клітини утворюються з 4 класів макромолекул:
нуклеїнових кислот;
білків;
поліцукридів,
складних ліпідів.
Для синтезу цих макромолекул клітині необхідно понад 100 дрібних молекул:
рибонуклеотидів (4 типи),
дезоксирибонуклеотидів (4 типи),
амінокислот (близько 20),
моноцукрів (близько 15),
понад 20 речовин для синтезу складних ліпідів,
20 коферментів і переносників тощо.
Вони формуються з попередників біосинтезу, які називають ключовими метаболітами, проміжними метаболітами, або центраболітами.
Ключовими метаболітами є:
глюкозо-1-фосфат,
глюкозо-6-фосфат,
рибозо-5-фосфат,
еритрозо-4-фосфат,
фосфоенолпіруват,
піруват,
3-фосфогліцеринова кислота,
α-кетоглутарова кислота,
сукциніл-КоА,
щавлево-оцтова кислота,
діоксіацетонфосфат,
ацетил-КоА.
У гетеротрофів ключові метаболіти вилучаються з амфіболічних шляхів.
У гетеротрофів існує 2 потоки вуглецю:
Катаболічний - спрямований на розщеплення органічного субстрату через ключові продукти до СО2 та Н2О,
Анаболічний – від ключових продуктів на біосинтез
В автотрофів ключові метаболіти синтезуються з неорганічного вуглецю.
В автотрофів існує 1 потік вуглецю, спрямований на біосинтез:
СО2 → ключові метаболіти → складні орг.сполуки
Потоки вуглецю в метаболізмі гетеротрофних (а) та автотрофних мікроорганізмів (б).
Поповнення пулу ключових метаболітів здійснюється спеціальними анаплеротичними реакціями (реакціями поповнення):
утворення оксалоацетату з пірувату чи фосфоенолпірувату (реакція Вуда-Веркмана);
поповнення пулу оксалоацетату за рахунок гліоксилатного шунта;
перетворення аспарагінової кислоти на оксалоацетат ( див. реакції трансамінування амінокислот);
перетворення глутамінової кислоти на α-кетоглутарову внаслідок дезамінування, тощо.
Найважливішою у природі анаплеротичною реакцією є реакція карбоксилування пірувату до оксалоацетату (ЩОК) за участю піруваткарбоксилази:
Піруват + АТФ + СО2 → ЩОК + АДФ.
Вона відбувається у мітохондріях клітин тварин, але не рослин.
Ця реакція безпосередньо пов’язує гліколіз і ЦТК.
Піруваткарбоксилаза активується ацетил-КоА, тому коли кількість ацетил-КоА перевищує запаси ЩОК, рівень ЩОК швидко зростає за участю піруваткарбоксилази.
Реакція енергозатратна.
За реакцією Вуда-Веркмана фосфоенолпіруват (ФЕП) карбоксилується за участю фосфоенолпіруваткарбоксилази:
ФЕП + СО2 → ЩОК.
При цьому використовується багатий на енергію фосфоенолпіруват, але безпосередній гідроліз АТФ не відбувається.
Реакція Вуда-Веркмана відбувається у клітинах дріжджів, бактерій та вищих рослин, але ніколи - у клітинах тварин.
Анаплеротична реакція Вуда-Веркмана
Гліоксилатний шунт – одна з модифікацій ЦТК, функцією якої є синтез додаткової молекули ЩОК.
Від звичайного ЦТК він різниться наявністю двох ферментів: ізоцитратліази і малатсинтетази.
Ізоцитратліаза каталізує реакцію розщеплення ізоцитрату до сукцинату й гліоксилату.
Малатсинтетаза каталізує реакцію конденсації додаткової молекули ацетил-КоА та гліоксилату з утворенням малату.
Отже, у гліоксилатний шунт включаються дві молекули ацетил-КоА і синтезується додаткова молекула ЩОК.
Гліоксилатний шунт є у мікроорганізмів та рослин, але відсутній у тварин.
Гліоксилатний шунт
У мікроорганізмів відомо чотири шляхи фіксування вуглекислого газу:
цикл Кальвіна (відновлювальний пентозофосфатний або рибулозо-біфосфатний шлях, RuBP);
відновлювальний цикл трикарбонових кислот (цикл Еванса-Буханана-Арнона, rTCA);
відновлювальний шлях ацетил-КоА (відновлювальний шлях Люнгдаля-Вуда, rACA);
3-гідроксипропіонатний цикл.
Цикл Кальвіна
Цикл Кальвіна – найважливіший шлях біосинтезу на Землі, характерний для рослин, ціанобактерій, пурпурних та зелених бактерій.
Цикл Кальвіна складається з трьох фаз:
Фаза 1. Фіксування вуглекислого газу.
СО2 зв’язується з рибулозо-1,5-дифосфатом (С5-сполукою).
Реакцію каталізує рибулозо-1,5-біфосфаткарбоксилаза (RuBisCo) – найунікальніший ключовий фермент цього циклу
В результаті утворюються дві молекули 3-фосфогліцеринової кислоти (дві С3-сполуки).
Рибулозо-1,5-дифосфат + СО2 + Н2О →
→ 2 3-Фосфогліцеринова кислота.
Фаза 2. Відновлення карбоксильних груп
фосфогліцеринової кислоти до альдегіду.
3-фосфогліцеринова кислота активується з утворенням 1,3-дифосфогліцеринової кислоти:
3-Фосфогліцеринова кислота + АТФ →
→ 1,3-Дифосфогліцеринова кислота + АДФ;
1,3-дифосфогліцеринової кислоти відновлюється до 3-фосфогліцеринового альдегіду.
1,3-Дифосфогліцеринова кислота + НАДФН2 →
→ 3-Фосфогліцериновий альдегід + НАДФ+ + Фн.
На цій стадії витрачаються практично вся енергія та відновник, необхідні для фіксації СО2.
Частково 3-фосфогліцериновий альдегід перетворюється на фруктозо-6-фосфат і йде на потреби біосинтезу.
Фаза 3. Регенерація акцептора вуглекислого газу.
Решта реакцій циклу призводить до відтворення рибулозо-1,5-дифосфату. Розпочинаються вони синтезом фруктозо-6-фосфату з двох молекул тріозофосфатів. Потім перебудовується вуглецевий скелет з утворенням пентозо-5-фосфатів. Ці процеси нагадують обернені (відновлювальні) реакції пентозофосфатного шляху.
Регенерація акцептора СО2 завершується фосфорилуванням рибозо-5-фосфату до рибулозо-1,5-дифосфату із затратою АТФ.
Процес каталізується другим специфічним ключовим ферментом циклу Кальвіна – фосфорибулокіназою.
Цикл Кальвіна
Енергетичний баланс циклу Кальвіна.
Для утворення молекули фруктозо-6-фосфату, яка використана для біосинтезу, має карбоксилуватися 6 молекул рибулозо-1,5-дифосфату, тобто зафіксуватися 6СО2.
6 молекул рибулозо-1,5-дифосфату після карбоксилування перетворяться на 12 молекул 3-фосфогліцеринової кислоти, потім на 12 молекул 1,3-дифосфогліцеринової кислоти і відновляться згодом до 12 молекул 3-фосфогліцеринового альдегіду.
На такі перетворення клітина витратить 12АТФ і 12НАДФН2.
Наступні 6АТФ будуть використані під час регенерації акцептора СО2 на фосфорилування рибозо-5-фосфату до рибулозо-1,5-дифосфату.
Отже, синтез однієї молекули фруктози «коштує» клітині 18АТФ та 12НАДФН2.
Загальне рівняння фіксування СО2 через цикл Кальвіна :
6СО2 + 12НАДФН2 + 18АТФ → С6Н12О6 + 12НАДФ+ + 18АДФ + 18Фн
Відновлювальний цикл трикарбонових кислот
(цикл Еванса-Буханана-Арнона)
Цикл Арнона (відновлювальний ЦТК) - це модифікований цикл Кребса, який функціонує у зворотному, відновлювальному напрямку.
Розрізняють повний і короткий цикли.
У результаті 1 оберту повного циклу фіксуються 4 молекули СО2 і синтезується щавлево-оцтова кислота (ЩОК).
Оскільки ЩОК сама по собі є проміжним продуктом циклу, то після 1 повного оберту одна молекула ЩОК регенерується, а друга синтезується з 4 фіксованих і відновлених молекул СО2.
У повному відновлювальному ЦТК відбуваються 4 реакції фіксації й відновлення СО2:
Ацетил-КоА + СО2 + Фередоксин відн →
→Піруват + КоА + Фередоксин окис;
Сукциніл-КоА + СО2 + Фередоксин відн →
→ α-Кетоглутарат + КоА + Фередоксин окис;
α-Кетоглутарат + СО2 + НАДФН2 ↔ Ізоцитрат+
+ НАДФ+ ;
Фосфоенолпіруват + СО2 → ЩОК + Фн.
Реакції (2), (3) відбуваються як у звичайному циклі Кребса, так і у відновлювальному ЦТК.
Реакції (1), (4) зустрічаються лише у відновлювальному ЦТК.
Сполуки, що вступають у реакції (1), (2), відновлюються фередоксинами, а не НАДФН2.
Асиміляція СО2 супроводжується затратою енергії.
Оберт короткого циклу приводить до регенерації ЩОК і синтезу ацетату з СО2.
Саме короткий цикл Арнона, який утворює ацетил-КоА з 2СО2, є оберненим до циклу Кребса.
Відкриття циклу Еванса-Буханана-Арнона підтвердило еволюційний зв’язок між гетеротрофними та автотрофними мікроорганізмами.
Відновлювальний шлях ацетил-КоА
(відновлювальний шлях Люнгдаля-Вуда):
THF – тетрагідрофолієва кислота.
Відновлювальний шлях ацетил-КоА (відновлювальний шлях Люнгдаля-Вуда) присутній у:
автотрофних сульфатредукторів,
гомоацетогенів,
метаногенів.
На відміну від решти шляхів асиміляції СО2, він не є циклічним.
Вуглекислий газ відновлюється молекулярним воднем згідно рівняння:
4Н2 + 2СО2 = Ацетат +2Н2О.
Одна молекула СО2 зв’язується спеціальним кофактором – тетрагідрофолієвою кислотою (THF) і відновлюється до метильної групи.
Друга молекула СО2 відновлюється до карбонільної (С=О) групи за допомогою ферменту карбонмонооксиддегідрогенази.
Метильна і карбонільна групи об’єднуються в ацетил-КоА, який використовується у подальших процесах біосинтезу.
3-Гідроксипропіонатний цикл
У результаті повного оберту цього циклу фіксується 2СО2 та синтезується гліоксилат (СНОСООН).
Одна молекула СО2 акцептується ацетил-КоА з утворенням малоніл-КоА, а інша - з’єднавшись з пропіоніл-КоА, утворює метилмалоніл-КоА.
Кінцевий проміжний продукт циклу – маліл-КоА розщеплюється на ацетил-КоА та гліоксилат.
Ацетил-КоА знову фіксує СО2 на наступному оберті, а гліоксилат використовується для біосинтезу.
Процес можна описати таким рівнянням:
2 НСО3- + 2НАДФН2 + 3Н+ + 3АТФ → СНО-СОО- + +2НАДФ+ + 3АДФ + 3Фн
Донори електронів і природа багатьох ферментів цього циклу наразі не вивчені.
Глюконеогенез – це процес синтезу глюкози з пірувату.
Він подібний до гліколізу, але відбувається у зворотному (відновлювальному) напрямку.
При гліколізі, окиснення глюкози супроводжується синтезом 2АТФ:
Глюкоза + 2НАД+ + 2АДФ + 2Фн → 2 Піруват + +2НАДН2 + 2АТФ + 2Н2О
При глюконеогенезі на синтез глюкози витрачається 6АТФ:
2 Піруват + 2НАДН2 + 4АТФ + 2ГТФ + 6Н2О →
→ Глюкоза + 4АДФ + 2ГДФ + 6Фн + 2НАД+ + 2Н+
Глюконеогенез
При гліколізі фосфоенолпіруват перетворюється на піруват з виділенням АТФ за 1 реакцію під дією піруваткінази.
При глюконеогенезі піруват перетворюється на фосфоенолпіруват за 2 реакції, через проміжний продукт ЩОК з використанням АТФ та ГТФ під дією двох ферментів: піруваткарбоксилази та фосфоенолпіруваткарбоксикінази.
Етапи синтезу поліцукридів:
Етап І Глюкозо-6-фосфат перетворюється на глюкозо-1-фосфат:
Глюкозо-6-фосфат Глюкозо-1-фосфат
Етап ІІ Фосфорильований цукор активується нуклеотидтрифосфатом
Глюкозо-1-фосфат взаємодіє з уридинтрифосфатом (УТФ):
Глюкозо-1-фосфат + УТФ Глюкозо-УДФ + ФФн
Утворюється уридиндифосфоглюкоза і пірофосфат неорганічний.
УДФГ відкрив Лелуар (60 роках 20 ст.), а у 1970 році він отримав за це відкриття Нобелівську премію
Глюкозо-УДФ :
Глюкоза-Ф-Ф-уридин
(глікопіранозиловий ефір нуклеозиддифосфата)
Етап ІІІ одна одиниця активованого цукру додається до іншої і т.д.
УДФГ - ключовий метаболіт у анаболізмі поліцукридів.
Приєднанням УДФ активуються також мономери пептидоглікану N-ацетилглюкозамін та N-ацетилмурамова кислота:
UDP-NAG (уридиндифосфат-N-
ацетилмурамова кислота)
UDP-NAM (уридиндифосфат- N-
ацетилглюкозамін)
Потрійний зв’язок робить молекулу N2 дуже інертною. Це найсильніший зв’язок у природі.
Відновлення молекулярного азоту в промислових умовах здійснюється за температури 5000С і тиску 30 МПа.
В Україні мінеральні азотні добрива з молекулярного азоту виробляють:
Виробниче об’єднання “Азот” (Черкаси, Рівне,
Северодонецьк, Дніпродзержинськ);
Одеський припортовий завод
Азотфіксація – це використання атмосферного газоподібного молекулярного азоту N2 як джерела азоту для біосинтезу.
В результаті азотфіксації молекулярний азот відновлюється до амонію, який включається у біосинтез амінокислот.
Цей процес характерний лише для бактерій (вільноіснуючих та симбіотичних) і деяких археїв, які містять специфічний складний фермент – нітрогеназу (нітрогеназний комплекс).
Бактерії здійснюють азотфіксацію за звичайних умов, але витрачають на це велику кількість енергії.
N2 + 8е- + 8Н+ + 16АТФ = 2NН3 + Н2 + 16АДФ + 16Фн
для відновлення 1 молекули азоту бактерії необхідно 16 молекул АТФ і 8 відновлених еквівалентів.
Азотфіксувальні бактерії:
1 – Azotobacter sp.;
2 – Azotobacter
vinelandii;
3 – Rhizobium sp.;
4 – Bradyrhizobium
japonicum;
5 – бульбочки на
бобових рослинах;
6 – Frankia sp.
Симбіотичні азотфіксатори (бульбочкові бактерії)
Азотфіксувальні бактерії (Rhizobium) утворюють ендосимбіотичні взаємовідносини з бобовими рослинами.
Rhizobium відновлює молекулярний азот - переводить у доступну для рослин форму – NH3.
Бульбочка захищає ферментний нітрогеназний комплекс Rhizobium від інактивації киснем за допомогою леггемоглобіну.
Етапи формування бульбочки
У кореневому волоску бактерії утворюють інфекційну гіфу – слизову масу з бактеріальних клітин, що інтенсивно розмножуються.
Інфекційна гіфа проникає у паренхіму рослини, а згодом у тетраплоїдні клітини рослини.
Частина бактерій починає розмножуватися у цитоплазмі тетраплоїдних клітин, стимулюючи поділ сусідніх клітин. Так формується тканинна бульбочка.
Бактеріальні клітини з часом перетворюються на бактероїди.
Бактероїди – це клітини, що втратили здатність до поділу, містять більше глікогену, поліфосфатів, полі-β-оксимасляної кислоти, але менше ДНК, фіксують молекулярний азот.
На другий день бульбочка стає червоною завдяки синтезу леггемоглобіну. Леггемоглобін зв’язує кисень.
На четвертий день бактероїд починає фіксувати молекулярний азот.
Інфекційна гіфа
Етапи формування бульбочки
Нітрогеназний комплекс складається з двох типів білків:
Молібдофередоксину
Азофередоксину
Будова нітрогеназного комплексу
Для відновлення 1 молекули азоту бактерії необхідно 16 молекул АТФ і 8 відновлених еквівалентів.
За рахунок енергії, що виділяється під час гідролізу АТФ, істотно знижується ОВП нітрогеназного комплексу (з -290 до -400 мВ), тобто нітрогеназа набуває властивостей «супервідновника».
Відновлені еквіваленти використовуються для постадійного відновлення N2 до 2NH3.
Оскільки паралельно з утворенням амонійного азоту відбувається виділення молекулярного водню, процес потребує 8 електронів:
N2 + 8е- + 8Н+ + 16АТФ = 2NН3 + Н2 + 16АДФ + 16Фн
Джерелами електронів можуть бути:
органічні сполуки у хемоорганотрофних азотфіксаторів (Azotobacter, Klebsiella, Clostridium),
неорганічні сполуки у хемолітотрофів (Alcaligenes, Methanosarcina, Methanococcus), а також
екзогенні донори електронів у фотосинтетиків (Cyanobacteria, Chromatium, Chlorobium, Rhodospirillum, Heliobacter).
Електрони надходять до нітрогеназного комплексу через низькопотенційні переносники: (фередоксини, флаводоксини).
(Позначення: AzoFd – азофередоксин; MoFe – молібдофередоксин)
Схема азотфіксації за Штифелем
Етапи фіксування молекулярного азоту
З відновленого фередоксину електрони надходять на азофередоксин (Fe-білок) і відновлюють його;
Азофередоксин передає електрони на молібден молібдофередоксину, сам при цьому окиснюється, а молібден молібдофередоксину (MoFe-білок) відновлюється з Мо(VI) до Mo(IV). Паралельно з цим за рахунок гідролізу АТФ відбувається пониження ОВП нітрогеназного комплексу з -290 до -400 мВ. Молібдофередоксин стає супервідновленим.
Атом заліза у молекулі молібдофередоксину сполучається з N2 й утворюється комплекс
N≡N-Fe (нітрид);
У молекулі молібдофередоксину (MoFe-білок) відбувається поетапне відновлення N2 за рахунок окиснення Mo(IV) до Мо(VI) через такі емпіричні проміжні продукти:
N≡N + 4e- → HN=NH (диімід) + Н2;
HN=NH + 2е- → H2N-NH2 (гідразин);
H2N-NH2 + 2е- → 2NH3 (аміак).
5. Молекулярний водень, що утворюється, активує молібдофередоксин перед відновленням молекулярного азоту.
Н2 в атмосферу практично не виділяється, а розкладається гідрогеназою на протони й електрони.
Електрони подаються на дихальний ланцюг.
В результаті клітина отримує додаткову енергію, а молекулярний кисень, що її оточує, швидше відновлюється.
Це захищає нітрогеназний комплекс від інгібування киснем.
Механізм фіксації молекулярного азоту
Для активної азотфіксації бактерія має підтримувати азофередоксин у супервідновленому стані.
Молекулярний кисень, ОВП якого становить +810 мВ, незворотно окиснює нітрогеназний комплекс.
Тому, у аеробних азотфіксаторів існують спеціальні механізми захисту нітрогенази від кисню.
Механізми захисту нітрогенази від кисню
Дихальний захист ґрунтується на тому, що бактерії (Azotobacter) швидко видаляють кисень із довкілля завдяки високоактивному розгалуженому дихальному ланцюгу.
Спеціальні гілки такого ланцюга мають лише один пункт фосфорилування і специфічний термінальний цитохром d-оксидазу.
Вони використовуються для швидкого відновлення кисню за критичного збільшення його концентрації навколо клітини.
Конформаційний захист нітрогенази забезпечується особливим захисним конформаційним білком.
У разі загрози інактивації киснем він сполучається з нітрогеназою.
При цьому нітрогеназа тимчасово втрачає свою активність, але отримує стійкість до кисню.
Після зниження концентрації кисню нітрогеназа повертається в активний стан.
Морфологічна адаптація – це утворення гетероцист у нитчастих ціанобактерій (Anabena).
Азотфіксація здійснюється лише спеціальними клітинами гетероцистами, які оточені щільною клітинною стінкою і не виділяють О2 у процесі фотосинтезу.
Симбіотичний захист характерний для симбіотичних азотфіксуючих бактерій (Rhizobium).
Вони ідукують синтез у клітинах рослини-симбіонта білка леггемоглобіну, який зв’язує кисень, знижуючи його парціальний тиск.
Негативний аеротаксис дає змогу рухливим азотфіксаторам уникати середовища з підвищеною концентрацією кисню.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/batki-i-diti.html | "Батьки і діти" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/06f1db9a93fd42c5d0b31e4696a5d598.pptx | files/06f1db9a93fd42c5d0b31e4696a5d598.pptx | Автор
Бойко Юлія Володимирівна
9-В клас
Новогуйвинської гімназії
Педагогічний керівник
Ярова-Боровик Марія Яківна
Вчитель біології
Новогуйвинської гімназії
«Батьки і діти»
Генетика ( з стард.грец. γενετικός genetikos – породжувати та γένεσις genesis –походити) – галузь біології; наука про гени, спадковість та варіативність організмів.
ДНК - молекулярна основа спадковості. Кожна молекула ДНК є подвійним ланцюгом з нуклеотидів (полінуклеотид), що з’єднуються посередині, утворюючи подвійну спіраль.
Гени є ділянками в ДНК - молекула, що складається з ланцюга чотирьох різних типів нуклеотидів - послідовність яких власне і є генетичною інформацією, яку успадковують організми.
Зв'язок між послідовністю нуклеотидів і послідовність амінокислот називається генетичним кодом. У більшості випадків відбувається зміна лише одного нуклеотиду. Часто це спричиняє якесь певне генетичне захворювання, яке може передаватися по спадковості.
Підвалини сучасної генетики були закладені Грегором Іоганном Менделем - німецько-чеським монахом-августином і вченим, який вивчав природу успадкування ознак у рослин.
Головні положення законів Грегора Менделя:
Перший закон або «Закон одноманітності гібридів першого покоління»
Другий закон або
«Закон розщеплення»
Третій закон або
«Закон незалежного
успадкування ознак»
Менделюючі ознаки людини – це ознаки, які підпорядковуються або успадковуються за закономірностями, встановленими Г.Менделем. Генетика статі, успадкування, зчеплене зі статтю.
Біологічне значення “розподілу” має дві сторони: позитивну та негативну. Наприклад, у людини близько 60 генів успадковуються в зв'язку з Х-хромосомою, у томучислі гемофелія, дальтонізм (колірна сліпота), м'язова дистрофія,потемніння емалі зубів, одна з форм агаммглобулінеміі та інші. Спадкування таких ознак відхиляється від закономірностей, встановлених Г. Менделем. Х-хромосома закономірно переходить від однієї статі до іншої, дочка успадковує Х-хромосому батька, а син Х-хромосому матері. Успадкування, при якому сини успадковують ознаку матері, а доньки - ознаку батька отримало, назву хрест-навхрест.
Відомі порушення колірного зору, так звана кольорова сліпота. В основі появи цих дефектів зору лежить дія ряду генів. Один з зчеплених з статтю рецесивних генів викликає особливий тип м'язової дистрофії (тип Дюмена). Ця дистрофія проявляється в ранньому дитинствіі поступово призводить до інвалідності і смерті раніше 20-річного віку. Тому чоловіки з дистрофією Дюмена не мають потомства, а жінки гетерозиготні за геном цього захворювання, цілком нормальні.
Y-хромосома передається від батька всім його синам, і тільки їм. Патологічні ознаки успадковуються по паралельній схемі успадкування (100%-не прояв по чоловічій лінії). До них відносять: 1) облисіння; 2) гіпертрихоз (оволосення вушної раковини у зрілому віці); 3) наявність перетинок на нижніх кінцівках; 4) іхтіоз (плямисте потовщення шкіри).
Але біологічне значення такого розподілу є й позитивне. Воно полягає у чіткому визначенні статі і особливостей, пов'язаних із нею (статеві органи, статура, голос…)
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/belki1.html | "Белки" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/20a4236f31fe65d58ae3dcec6fa6232b.pptx | files/20a4236f31fe65d58ae3dcec6fa6232b.pptx | Білки
Робота
учениці 11-А класу
Лаврів Тетяни
Серед органічних сполук білки найскладніші. Вони відносяться до з'єднань які називають полімерами.
Її мономером є нуклеотиди, що складаються з нуклеїнових кислот, тобто первинна структура білка - це послідовне з'єднання амінокислот, яке залишається за рахунок утворення пептидного зв'язку.
Вторинна модель будови білка - це з`єднання, закручене в спіраль, або поліпептидний ланцюжок.
Третинна модель структури білка - просторове розташування закрученого в спіраль поліпептидного ланцюжка.
Четвертинна модель структури білка існує в білках, до складу молекул яких входить більше одного поліпептидного ланцюжка.
БІЛКИ - біополімери, що є основою життєдіяльності організмів. З білками нерозривно пов'язані процеси обміні речовин і перетворень енергії . Обмін речовин здійснюють Б-ферменти, які специфічно каталізують хім. перетворення, властиві живому. Використовуючи енергію певних реакцій розпаду, ферменти (звичайно в комплексі з іншими специфічними білками)
Ефективно виконують різну роботу:
-механічну (при скорочуванні м'язів)
- осмотичну (при перенесенні речовин проти градієнта
-хімічну (при синтезі ряду речовин, у тому числі нуклеїнових кислот і самих білків).
До складу організму входять тисячі білків, кожний з яких має свою унікальну структуру. Завдяки інформації, що міститься в цій структурі, функціонують за різноманітними індивідуальними програмами, їм належить провідна роль у молекулярних механізмах усіх проявів життєдіяльності. Інформація, що міститься в білках величезна; вона записана у формі довгих послідовностей амінокислотних залишків і надходить з генетичного апарата клітини при біосинтезі білків.
Білки є найважливішими поживними речовинами для людини й тварин, їх застосовують у ряді галузей виробництва як сировину. Білкові ферменти широко використовуються як високоефективні каталізатори в різних галузях промисловості.
Порівняно прості молекули амінокислот містять кислотні групи - СООН, основні групи - NH2 та бічні ланцюги - R У . Амінокислоти представлені залишками, що з'єднані зв'язками - СО , - NН . Для білків характерні саме такі амінокислотні (поліпептидні) ланцюги, але кожен ланцюг складається з десятків, а то й сотень ланок. Молекула білка містить один або кілька з'єднаних між собою подіпептидних ланцюгів.
Довжина поліпептидного ланцюга в різних білків неоднакова. Різниться також склад амінокислот і їхня послідовність у ланцюгу. Відображуючи відмінності довжини поліпептидних ланцюгів, молекулярна маса білків коливається приблизно від десяти тисяч до багатьох сотень тисяч дальтонід.
Біосинтез білків відбувається в усіх клітинах живих організмів. Він забезпечує оновлення білків, процесії обміну речовин, їхню регуляцію, а також ріст і диференціацію органів і тканин. Інформацію про первинну структуру кожного Б. закодовано в дезокcupибoнуклеіновій кислоті (ДНК), звідки вона "переписується" на матричну рибонуклеїнову кислоту, мРНК ( процес транскрипції). Після цього РНК надходить до рибосом. Послідовність нуклеотидів мРНК забезпечує чітку послідовність амінокислот у поліпептидному ланцюгу.
Кожна амінокислота кодується трьома нуклеотидами - триплетом (кодоном). Всього існує 64 кодони; 61 з них кодує 20 властивих білкам амінокислот, а три - закінчення біосинтезу поліпептидного ланцюга. Процес біосинтезу починається з активації амінокислот аденозинтрн фосфорною кислотою, АТФ . Активована амінокислота сполучається зі специфічною для неї транспортною РНК (тРНК), утворюючи за участю ферменту сполуку амінокислоти з тРНК (амінрацилт РНК), яка переносить амінокислоту на рибосому. Тут здійснюється процес синтезу поліпептидного ланцюга на мРНК, трансляція. Кожна тРНК має відповідну послідовність із трьох нуклеотндів (антикодон), якою пізнає тільки свій триплет (колон), на мРНК.
Триплет ДНК
Властивості білків:
1. Існують білки абсолютно нерозчинні у воді.
2. Малоактивні і хімічно стійкі до впливу агентів клітинних органоїдів.
3. Існують білки, які мають вигляд ниток, або молекули у вигляді жирків діаметром 5-7мм.
4.Під впливом різних фізичних і хімічних факторів (висока t°, ряд хімічних речовин, опромінення, механічної дії) молекули білків змінюють свою будову і молекула розгортається.
Незамінні амінокислоти для людини:
Повноцінні білки – це білки, які містять усі незамінні амінокислоти.
Неповноцінні білки – це білки, до складу яких не входять ті чи інші незамінні амінокислоти.
При розчиненні білків у воді утворюється своєрідна молекулярно-дисперсна система (розчин високомолекулярної речовини). Деякі білки можуть бути виділені у вигляді кристалів (білок курячого яйця, гемоглобіну крові). |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bezpeka-zhittya1.html | "Безпека життя" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/b03b15192055f24f74ae1133e6502051.pptx | files/b03b15192055f24f74ae1133e6502051.pptx | Проект на тему: «Безпека життя»
Підготувала
Учениця 8 класу
Новогуйвинської гімназії
Загородня Катерина
Щорічно майже 1,3 млн. людей гине у дорожніх аваріях – це більше ніж 3 тис. людей в день.
Щорічно близько 20-50 млн. чоловік зазнають травми у разі аварій.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, якщо не вжити термінових заходів, до 2020 року аварії на дорогах стануть головною причиною смертності у світі, випередивши серцево-судинні захворювання та СНІД.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 2011 – 2020 роки Десятиліттям дій безпеки дорожнього руху.
Мета Десятиліття – скоротити втрати людських життів від ДТП.
Офіційне відкриття Десятиліття дій безпеки дорожнього руху в усьому світі відбулося 11 травня 2011 року.
План Десятиліття :
Створення дорожньої інфраструктури.
Навчання безпечній поведінці на дорогах.
Будівництво безпечних доріг.
Виробництво безпечних автомобілів.
Забезпечення належної швидкої допомоги потерпілим в ДТП.
За даними Міністерства внутрішніх справ України за 2008-2010 роки на вітчизняних дорогах загинуло 558, травмовано 11 402 дітей.
ЗНАТИ способи безпечної поведінки в умовах дорожнього руху;
ВІРИТИ, що ці знання допоможуть убезпечити життя;
ДІЯТИ на дорозі відповідально для збереження власного життя та життя інших людей.
Powerpoint Templates
БЕЗПЕКА НА ДОРОЗІ-
БЕЗПЕКА ЖИТТЯ
Упродовж останніх десятиріч кількість автотранспорту в світі невпинно зростає й у 2010 році досягла вже мільярда одиниць. В Україні налічується близько 10 млн автомобілів.
Яка приблизна кількість авторанспорту в світі і в Україні?
Самі переповнені дороги в світі – в Люксембурзі. Тут налічується 570 автомобілів на 1000 чоловік.
Де в світі найбільш за все автомобілів?
Автомобілізація зробила неоціненний внесок у розвиток багатьох галузей промисловості, сільського господарства, зростання товарообігу між різними територіями. Однак, водночас, зростання інтенсивності автомобільного руху, у багатьох випадках може призвести до збільшення кількості ДТП із загибеллю і травмуванням людей, пошкодженням автомобілів, руйнуванням дорожніх споруд, кризи вуличного руху у вигляді заторів на дорогах і зниження їх пропускної здатності, погіршення екологічної ситуації.
Які позитивні та негативні наслідки зростання кількості автотранспорту (автомобілізації)?
Щонайдовша «автомобільна пробка» в історії була зафіксована в 1980 році на французькій автостраді між Парижем і Леоном, її протяжність складала близько 200 кілометрів. Друге місце займає «пробка», зафіксована біля Гамбурга в 1993 році, її протяжність – 180 кілометрів.
Якою була щонайдовша «автомобільна пробка» в історії?
Яке явище в сучасних умовах називають «убивцею № 1» у світі?
Дорожньо-транспортні пригоди називають «убивцею № 1» у світі.
За статистикою, щогодини на дорогах світу гине 9 дітей. У тридцятьох випадках зі ста їхня загибель пов’язана з їх власною неправильною поведінкою на дорозі, а не з помилкою водія.
Скільки приблизно дітей гине на дорогах щогодини?
Прикро визнавати, але за рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод Україна посідає п'яте місце в Європі. За офіційною статистикою, торік в аваріях загинуло 4 709, травмовано – 38 917 осіб.
Кожен третій загиблий – молода людина віком до 29 років.
Яке місце в Європі посідає Україна з рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод?
Найпоширенішим видом ДТП є наїзд на пішохода. На цей вид припадає до 50 % усіх ДТП.
Який вид ДТП є найпоширенішим?
Часто діти потрапляють в ДТП із-за того, що під час переходу вулиці розмовляють по мобільному телефону або ж слухають в навушниках музику, оскільки у цей час розсіюється їхня увага та вони не у змозі контролювати ситуацію на дорозі.
Чому не можна розмовляти по телефону і слухати музику в навушниках, коли переходиш проїжджу частину?
Які частини тіла пішохода зазнають найбільших травм у випадку зіткнення з ним автомобіля?
У дорослих цей удар припадає на нижні кінцівки, а в дітей – переважно на грудну клітину та голову. Це пов’язано з різницею у зрості між дорослими та дітьми. Саме тому діти зазнають більш важких ушкоджень.
Які найбільш дієві засоби захисту водія і пасажирів у легковому автомобілі?
Підголівники в поєднанні з ременем і подушками безпеки є дієвим захистом водія і пасажирів легкових автомобілів. Кожен другий із тих, хто потрапив у ДТП і не користувався ременем безпеки, отримав серйозні травми, а четверо з п’яти, які пристебнули їх, залишилися неушкодженими .
Безпека – це стан, при якому ніщо кому– або чому-небудь не загрожує.
«Як ви розумієте, що таке безпека?»
«Як ви вважаєте, хто або що може стати на заваді безпеці на дорозі?»
Модель безпечного дорожнього середовища
"Трикутник безпеки"
Правила, яких треба дотримуватися, якщо їдемо на мотоциклі з пасажиром:
Відповідний одяг пасажира;
Відсутність речей, які можуть потрапити в рухомі частини мотоцикла;
Спокій пасажира від початку і до кінця поїздки;
Не можна відволікати увагу водія;
При зупинці на червоний сигнал світлофора пасажиру не слід спускати ноги на землю;
Заздалегідь потрібно домовитися з мотоциклістом про зрозумілі сигнали.
Водіям мопедів та велосипедів забороняється:
Перевозити на велосипеді пасажирів;
Буксирувати мопеди та велосипеди;
Під час руху триматися за інший транспорт;
Рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках;
Їздити, не тримаючись за кермо, й знімати ноги з педалей;
Керувати із несправними приладами;
Рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, якщо поруч є велосипедна доріжка.
Рухатися по дорозі на мопедах – з 18, на велосипедах – 14.
І група
Якою має бути дорога, щоб її можна було вважати безпечною?
ІІ група
Яким має бути транспортний засіб, щоб його можна було вважати безпечним?
ІІІ група
Як має діяти людина, щоб почувати себе у безпеці на дорозі?
підвищення плавності руху;
виявлення ділянок концентрації і зниження ризиків ДТП;
придорожній сервіс;
облаштування й сигналізація;
служби порятунку.
Принципи й заходи для зниження факторів ризику «ДОРОГА»:
регулювання придбання й експлуатації транспортних засобів;
контроль експлуатаційного стану парку транспортних засобів;
пасивне й активне устаткування транспортних засобів;
автомобілі і телематика.
Принципи й заходи для зниження факторів ризику «ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ»:
навчання дітей;
навчання водіїв;
організація інформаційних кампаній;
законодавство і контроль;
формування соціального середовища.
Принципи й заходи для зниження факторів ризику «ЛЮДИНА»: |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bilki3.html | білки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/c11320cacaebf18afae253c8fa0b71da.pptx | files/c11320cacaebf18afae253c8fa0b71da.pptx | Принципи здорового харчування
Підготувала учениця 9 класу
Кореновська Соломія
Харчування і здоров'я
Їжа є одним з найважливіших чинників довкілля, що впливає на стан здоров'я, працездатність, розумовий і фізичний розвиток, а також на тривалість життя людини. Стабільний настрій, висока розумова і фізична працездатність, повноцінний сон, гармонійна фігура і хороша шкіра - результат правильного харчування!
Зв'язок харчування і здоров'я був помічений ще в давнину. Люди бачили, що від неправильного харчування діти погано ростуть і розвиваються, дорослі хворіють, швидко стомлюються, погано працюють і гинуть. На користь правильного харчування красномовно свідчать деякі історичні факти:
< Цікаві історичні факти >
В XVII столітті адмірал англійського флоту в битвах з іспанською флотилією не втратив жодного солдата, а від цинги, що спалахнула на кораблях, у нього загинуло 800 чоловік з 1 000. Відсутність вітамінів в їжі виявилася небезпечніше ворогів.
Після завезення цукру, борошна і консервів на Алеутські острови в 1912 році, у дітей поширився карієс зубів і вже у 1924 році майже усе молоде населення Алеут, яке вживало завезену їжу, страждало від карієсу.
Дванадцять принципів здорового харчування
Раціони харчування повинні складатися із різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження.
Споживайте хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картоплю декілька разів на день.
Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених в місцевих умовах екологічно чистих зон.
Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах (значення індексу маси тіла від 20 до 25 кг/м2) за допомогою нормокалорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень.
Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями або м'якими маргаринами.
Заміняйте жирне м'ясо та м'ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або нежирним м'ясом.
Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі.
Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте частоту вживання рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів.
Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки (6 г) на добу, включаючи сіль, що знаходиться в готових продуктах. В ендемічних зонах необхідно вживати йодовану сіль.
Обмежуйте вживання алкоголю до 20 мл етанолу або еквівалентних алкогольних напоїв на добу.
Приготування їжі на пару, її варка, тушкування, випікання або обробка в мікрохвильовій печі допомагає зменшити кількість доданого жиру.
Пропагуйте годування дітей перших 6 місяців життя виключно материнським молоком
Здорове харчування — один із фундаментальних факторів, що підтримують здоров’я і настрій людини протягом усього життя. За даними вітчизняних фізіологів здоров’я на 40–45% залежить від харчування. Правильне здорове харчування сприяє росту і розвитку організму, забезпечує нормальний фізичний і психічний розвиток дітей, підвищує імунітет і захищає від несприятливої екологічної ситуації, що оточує нас сьогодні.
На теперішній час загальний рівень знань про здорове харчування не такий високий. Додає масла у вогонь реклама і пропаганда з усіх боків харчових продуктів і закладів швидкого обслуговування (так званих фаст-фудів), які не мають нічого спільного з раціональним харчуванням.
Здорове харчування передбачає гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів — основних речовин, які містяться в харчових продуктах. Довідкові таблиці фізіологічних норм харчування містять рекомендації для людей різного віку та видів діяльності, в якій кількості слід споживати кожну з цих речовин.
Здорове харчування для підлітка
Дитина після десяти років стає підлітком. Це час для нього відрізняється посиленим ростом організму, а також перебудовою всіх внутрішніх органів і систем.
Підліток поступово перетворюється на дорослу людину і його харчування теж змінюється. Збільшується не тільки кількість вживаної їжі, але і потребу в деяких речовинах, таких як магній, залізо, селен, йод, різні вітаміни та мінерали.
Три ступені розвитку підлітка
10 – 13 років. Цей етап відрізняється бурхливим ростом організму.Для розвитку хребта та кісток включайте в меню якомога більше продуктів, що містять кальцій. Це вся молочна продукція, бобові рослини, деякі горіхи. Будівельним матеріалом для м’язів служить білок тваринного походження. Він міститься в ікрі риби, а також у всіх видах м’яса, особливо яловичини.
14-16 років. Особливістю цього етапу є посилене розвиток залоз внутрішньої секреції. З-за цього на обличчі й тілі з’являються вугри та прищі. Щоб допомогти дитині впоратися з проблемою, обмежте кількість жирної їжі в його раціон. Замість неї слід вживати продукти, багаті клітковиною. Вона є в вівсяних пластівцях, чорному і отрубном хлібі, у всіх фруктах і овочах.
17 – 18 років. В цьому віці закінчується формування організму і тінейджерів потрібно навчити принципам збалансованого харчування. Покажіть їм на власному прикладі, як включити в раціон страви, багаті жирами, білками і складними вуглеводами. Слідкуйте за тим, щоб щодня приймалися вітаміни і мінеральні елементи.
Щоб їжа краще засвоїлася, розбийте її прийом на чотири рази. Сніданок і вечеря повинен становити 25% від добового об’єму їжі, обід – 40% і полуденок – 10%.
У підлітковому віці дівчатка часто не задоволені своєю зовнішністю. Наслідуючи худорлявим актрисам або моделей, вони намагаються сісти на дієту або морять себе голодом. Не можна залишати ці дії без уваги. Не забороняйте дитині змінювати свій зовнішній вигляд, а краще допоможіть правильними порадами.
1. Не можна харчуватися фаст-фудом.
Поясніть дитині, що зустрічаючись з друзями в піцерії або в іншому закладі швидкого харчування, вони замовляють дуже шкідливі, жирні вироби. Одна порція картоплі фрі, гамбургери або піци може містити більше калорій, ніж весь домашній обід.
2. Менше пийте газовані напої.
Для деяких дітей лимонади і солодкі напої повністю замінили воду і молоко. Однак напитися ними неможливо, до того ж, вони можуть викликати алергічну реакцію і сприяють вимиванню кальцію з зубів і кісток. А калорій вони містять стільки, що можуть зрівнятися з десертом.
3. Потрібно стежити за кількістю їжі.
Діти часто приходять зі школи, коли батьки на роботі. Покажіть їм, якого розміру повинна бути порція їжі. Щоб уникнути переїдання, привчайте дитину їсти повільно, і не дозволяйте їсти перед телевізором. Поясніть, що неможливо схуднути, пропускаючи прийоми їжі.
Дотримуючись цих правил, ваші діти зможуть правильно розвиватися і збережуть своє здоров’я у дорослому житті.
Дякую за увагу |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bilki-rol-bilkiv-v-organizmi.html | Білки. Роль білків в організмі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/b40fdb2f21ec28f05b05e88a3cbaa11c.ppt | files/b40fdb2f21ec28f05b05e88a3cbaa11c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biliy-amur.html | Білий Амур | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/9df37fa8502710a942a273d43fe632fe.ppt | files/9df37fa8502710a942a273d43fe632fe.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichni-nauki-scho-vivchayut-organizm-lyudini.html | Біологічні науки, що вивчають організм людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/1eb06ccba336c940558cffe2eae96b20.ppt | files/1eb06ccba336c940558cffe2eae96b20.ppt | |
https://svitppt.com.ua/astronomiya/zori-vsesvit-galaktiki.html | "Зорі. Всесвіт. Галактики" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/8699015bb051c11fa99ed9ff62801173.ppt | files/8699015bb051c11fa99ed9ff62801173.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichna-zbroya.html | "Біологічна зброя" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/3b23f7b4a04c71e769009e8525a00bdc.ppt | files/3b23f7b4a04c71e769009e8525a00bdc.ppt | L/O/G/O
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Content Layouts |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya2.html | "Біологія" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/dd0621e7ecf5374b0d1598ed8bbe18a2.ppt | files/dd0621e7ecf5374b0d1598ed8bbe18a2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biogenez.html | Біогенез | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/bbc4d40b8e26d8f907984026b07bc51a.ppt | files/bbc4d40b8e26d8f907984026b07bc51a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichni-osoblivosti-ta-vidove-riznomanittya-richkovoi-ihtiofauni-rivnenskoi-oblasti.html | "БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ РІЧКОВОЇ ІХТІОФАУНИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/a1ac1da8ab09de4a8dd9a207724e648d.ppt | files/a1ac1da8ab09de4a8dd9a207724e648d.ppt |
_
0,81
0,82
0,75
29
30
26
0,81
_
0,79
0,84
29
25
25
0,82
0,79
_
0,80
30
25
25
0,75
0,84
0,80
_
26
25
25
-
-
+
-
-
-
-
+
+
-
-
-
+
-
-
-
-
+
-
-
+
-
+
+
+
-
+
+
+
-
-
-
+
-
-
2010
2011
1395,4
1205
1,1
2918,4
1403
2,08
3750
790
4,74
2975
850
3,5
4680
1200
3,9
4556
1340
3,4
2050
1020
2,0
2194,2
954
2,3 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimiya-stresu.html | Біохімія стресу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/c2f7302435065277ddd6b0cd6b2f589f.ppt | files/c2f7302435065277ddd6b0cd6b2f589f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya-starinnya-gerontologiya-yak-nauka-budinkishternati-dlya-prestarilih.html | Біологія старіння. Геронтологія як наука Будинки-штернати для престарілих. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/46a9c1e1482f9a47da966df98098e94a.ppt | files/46a9c1e1482f9a47da966df98098e94a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologi.html | Біологи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/7c33ef0bc2c859f95f0a51195ecb9de8.pps | files/7c33ef0bc2c859f95f0a51195ecb9de8.pps | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya-ta-maybutne-lyudstva.html | Біологія та майбутнє людства | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/4c8f23aaf753e445287abdc1ea6a5590.ppt | files/4c8f23aaf753e445287abdc1ea6a5590.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichno-aktivni-rechovini-gormoni.html | БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ: ГОРМОНИ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/d54e41a13b6b5390dbb4f2b25a926c99.ppt | files/d54e41a13b6b5390dbb4f2b25a926c99.ppt | Haga clic para cambiar el estilo de título
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bioorganichna-himiya-yak-nauka-klasifikaciya-nomenklatura-ta-reakciyna-zdatnist-bioorganichnih-spoluk.html | Біоорганічна хімія як наука. Класифікація, номенклатура та реакційна здатність біоорганічних сполук | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/b32450c7459df4a032bdad1306a7167a.ppt | files/b32450c7459df4a032bdad1306a7167a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bioetika-povyazana-z-epidemiyami.html | Біоетика, пов`язана з епідеміями | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/86eb2e4ea6b1e3bca6b6bdf0f0b71385.ppt | files/86eb2e4ea6b1e3bca6b6bdf0f0b71385.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biocenoz.html | "Біоценоз" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/6ba97f616c3c0560a6a9ebcae1a67ac5.ppt | files/6ba97f616c3c0560a6a9ebcae1a67ac5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biografiya/ivan-antonovich-malkovich-zhitteviy-i-tvorchiy-shlyah-poeta.html | Іван Антонович Малкович. Життєвий і творчий шлях поета | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/173b5a1405a7195282a89f556a5af636.ppt | files/173b5a1405a7195282a89f556a5af636.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya-nauka-pro-zhivu-prirodu-znachennya-biologii.html | Біологія – наука про живу природу. Значення біології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/d50903c36d0bf1992e08c9789e67c5c9.ppt | files/d50903c36d0bf1992e08c9789e67c5c9.ppt | ? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya-nauka-pro-zhittya.html | Біологія - наука про життя | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/713aa56666360693b7f13f5949fabc40.ppt | files/713aa56666360693b7f13f5949fabc40.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/batko-genetiki.html | Батько генетики | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/5e27939b324088d45bf23519c86461fa.ppt | files/5e27939b324088d45bf23519c86461fa.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimiya-sechoutvorennya.html | Біохімія сечоутворення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/ab4d57c2e83ea3a09e8de640fadbe4cc.ppt | files/ab4d57c2e83ea3a09e8de640fadbe4cc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimiya-pechinki-biotransformaciya.html | Біохімія печінки. Біотрансформація | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/66ada9d15d16f695873ee9903b004f2c.ppt | files/66ada9d15d16f695873ee9903b004f2c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biosfera-yak-edina-ekosistema-zemli.html | "Біосфера як єдина екосистема Землі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/39e12c60eb93b676623f62dbc2b3878d.ppt | files/39e12c60eb93b676623f62dbc2b3878d.ppt | 2,40
99,2
0,02
0,8
2,42
100
0,0002
0,0030
93,7
0,0032
100
2,4232
-
2,4 x 1012
1
5,15 x 1015
2 146
1,5 x 1018
602 500
2,8 x 1019
1 670 000 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bioetika.html | Біоетика | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/36ac3eec441169522f314e66b976c1d1.ppt | files/36ac3eec441169522f314e66b976c1d1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biosferni-zapovidniki.html | Біосферні заповідники | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/57914c7e2bd9b7d5fa710d10f916b04a.ppt | files/57914c7e2bd9b7d5fa710d10f916b04a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimiya-spoluchnoi-tkanini-.html | биохімія сполучної тканини (1) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/e45f5a1a35a6f6a744a013c96ce57df5.ppt | files/e45f5a1a35a6f6a744a013c96ce57df5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/barakuda.html | Баракуда | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/51126f566b933186c059444e9378347c.ppt | files/51126f566b933186c059444e9378347c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bionika0.html | Біоніка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/9a1840700e746491a99ff7c6dd81d02c.ppt | files/9a1840700e746491a99ff7c6dd81d02c.ppt | 400
300
200
100
400
300
200
100
400
300
200
100 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/budova-i-funkcii-roslinnoi-klitini.html | Будова і функції рослинної клітини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/9aa224f8e85dba4226042db33ffdaa4d.ppt | files/9aa224f8e85dba4226042db33ffdaa4d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bionika2.html | "Біоніка" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/9dd8657fd485fbbfbd52367293963f0a.ppt | files/9dd8657fd485fbbfbd52367293963f0a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/anatomiya-chastini-tila.html | анатомія частини тіла | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/69907ced1d97dd48a51897214a37c9a5.ppt | files/69907ced1d97dd48a51897214a37c9a5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bioritmivnutrishniy-godinnik-lyudini.html | "Біоритми-внутрішній годинник людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/e8d6f8fc910ef3134d259daf81601fa5.ppt | files/e8d6f8fc910ef3134d259daf81601fa5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biotehnologii-gipoteza-mono-i-dzheykoba.html | "Біотехнології. Гіпотеза Моно і Джейкоба" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/d341df1f2719a451af0c07744e7de749.ppt | files/d341df1f2719a451af0c07744e7de749.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichno-aktivni-rechovini.html | "Біологічно активні речовини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/17d0d8495ca42152bdf2d4128a2fecd4.ppt | files/17d0d8495ca42152bdf2d4128a2fecd4.ppt | Haga clic para cambiar el estilo de título
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel
1
2 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/budova-i-funkcii-klitin-roslin.html | Будова і функції клітин рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/bdddee9482298101b4ab289f234c9f63.ppt | files/bdddee9482298101b4ab289f234c9f63.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bioritmi.html | Біоритми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/7bf42149376d331747c0097bea54fd83.ppt | files/7bf42149376d331747c0097bea54fd83.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/budova-klitini-evkariotiv.html | Будова клітини евкаріотів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/7525287c183488fde6dbd13591f4c4dc.pps | files/7525287c183488fde6dbd13591f4c4dc.pps | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimiya-zhovchosekretornoi-funkcii-pechinki.html | Біохімія жовчосекреторної функції печінки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/5b8eec7d44c33bb4a3b7b2d9806c2445.ppt | files/5b8eec7d44c33bb4a3b7b2d9806c2445.ppt |
Ùåëêíèòå äëÿ ïðàâêè ñòèëÿ îáðàçöà çàãîëîâêà
Ùåëêíèòå äëÿ ïðàâêè ñòèëÿ îáðàçöà ïîäçàãîëîâêà
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/budova-i-funkcii-shkiri.html | Будова і функції шкіри. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/31fbfe701afa0f163e5c1f26eeabf3a7.ppt | files/31fbfe701afa0f163e5c1f26eeabf3a7.ppt | 1
2 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimiya-spoluchnoi-tkanini.html | биохімія сполучної тканини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/d3a844c9380720ca955399e3a4c380f4.ppt | files/d3a844c9380720ca955399e3a4c380f4.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/budova-i-funkciya-organiv-dihannya.html | Будова і функція органів дихання | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/007ea606e925b09e8ca5daef55b29eb8.ppt | files/007ea606e925b09e8ca5daef55b29eb8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimichniy-sklad-kormiv-ta-fiziologichne-znachennya-pozhivnih-rechovin-v-zhivlenni-tvarin0.html | Біохімічний склад кормів та фізіологічне значення поживних речовин в живленні тварин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/53cb9b94a71a15649ba2cd6524f6c65f.ppt | files/53cb9b94a71a15649ba2cd6524f6c65f.ppt | 77,8
13,0
14,3
54,0
58,0
56,0
22,2
87,0
85,7
46,0
42,0
44,0
8,6
1,6
7,2
10,0
6,6
9,8
16,6
10,1
13,3
32,6
35,7
47,7
4,0
4,5
2,9
55,2
55,2
40,9
22,5
2,2
30,7
-
-
-
47,9
81,6
47,9
2,2
2,5
1,6 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/budova-klitini.html | будова клітини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/fe3c909e8c3be403ac96f77440c0f78d.ppt | files/fe3c909e8c3be403ac96f77440c0f78d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biosintez-bilka.html | Біосинтез білка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/b4628b6ad7a09e79026c4d0a4ac23e67.ppt | files/b4628b6ad7a09e79026c4d0a4ac23e67.ppt |
Mg2+ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya-testi.html | Біологія. Тести | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/ed809fe3f6bbac198a7fe31a9972b3a1.ppt | files/ed809fe3f6bbac198a7fe31a9972b3a1.ppt | 4
3
2
1 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bilki-ta-ih-rol-v-zabezpechenni-biologichnoi-specifichnosti-organizmiv.html | Білки та їх роль в забезпеченні біологічної специфічності організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/9953c654ee7743f1025628f02e4a357d.ppt | files/9953c654ee7743f1025628f02e4a357d.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biotehnologii1.html | "Біотехнології" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/4c8e20eff546d279ff78314321fa387a.ppt | files/4c8e20eff546d279ff78314321fa387a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bilki-ta-ih-rol-v-zabezpechenni-biologichnoi-specifichnosti.html | Білки та їх роль в забезпеченні біологічної специфічності | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/cb4ce741d102e9ade734c56879c48271.ppt | files/cb4ce741d102e9ade734c56879c48271.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichno-aktivni-rechovini-alkaloidi-toksini-antibiotiki-ta-inshi.html | БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ: АЛКАЛОЇДИ, ТОКСИНИ, АНТИБІОТИКИ ТА ІНШІ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/83fefafe2a8b58f3badcae6fc4615379.ppt | files/83fefafe2a8b58f3badcae6fc4615379.ppt | Haga clic para cambiar el estilo de título
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel |
https://svitppt.com.ua/biografiya/polit-trivav-dobi-godini-hvilin-sekund.html | Політ тривав 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/9baedc55951ebb4444d7170a5c5e22ce.ppt | files/9baedc55951ebb4444d7170a5c5e22ce.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya10.html | БІОЛОГІЯ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/060ba8bba779bd8e82e1395eb030da13.pptx | files/060ba8bba779bd8e82e1395eb030da13.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/be.html | бэ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/9093534f2f67411bb13b9542585e81f2.pptx | files/9093534f2f67411bb13b9542585e81f2.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bio-lancyugggg.html | Біо ланцюгггг | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/6d96aeb61949a980291d0e0a588d3fe7.pptx | files/6d96aeb61949a980291d0e0a588d3fe7.pptx | Цікаві факти про лисиць
Цікаві факти про лисиць Лисиці не пережовують їжу. Вони рвуть здобич і шматками ковтають її. Вся справа в тому, що лисиці мають специфічний склад шлункового соку, який негайно розщеплює навіть найскладніші і жорсткі шматки їжі. Саме тому – лисиця довгий час може обходитися без їжі – в шлунку завжди є залишки після останньої трапези. Лисиці взимку ведуть одиночний спосіб життя і тільки до літа вони заводять сім’ї. У лисячій сім’ї турботу про потомство беруть на себе обоє батьків. Батько ще до появи малят доглядає за своєю самкою і допомагає їй облаштовувати лігво. Якщо самка лисиці вмирає, то самець більше ніколи не шукає собі пару і проживає залишок життя “холостяком”. Однак, якщо вмирає самець, то самка знаходить собі самця
Лисиці всеїдні. Переважно харчуються лисиці невеликими тваринами: дрібними гризунами, кроликами, зайцями і козулями. Хвіст для лисиці дуже важливий орган. Під час бігу він допомагає їй тримати рівновагу, а взимку служить додатковим захистом від холоду. Лисиці дуже обережні. У разі небезпеки або погоні вони заплутують сліди і переховуються в інших місцях, щоб ввести переслідувача в оману. Саме через цю особливість лисиці присвоєно звання самого хитрого звіра./
Максимальна швидкість, з якою може бігти лисиця, – 50 км /год. Лисиці часто поселяються поблизу великих міст або передмість. Де вони дуже добре пристосовуються і обживають міські околиці. У дикій природі лисиці живуть близько 6-8 років, а в неволі можуть прожити від 20 до 25 років. Найбільш розвиненими почуттями у лисиць є слух і нюх. З їх допомогою звір дізнається про навколишнє середовище. Лисицю намагалися одомашнити. В результаті експерименту була одомашнена сріблясто-чорна лисиця, у якої з’явилися суттєві відмінності від її диких родичів в поведінці, будові тіла і фізіології. Лиса Феньок (Пустельна лисиця) – найменша серед всіх різновидів. Ця крихітна тварина важить 1.5 кг./
Дякую за увагу...
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya4.html | Біологія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/b8ddaf40279910c2cfa60f6721968668.pptx | files/b8ddaf40279910c2cfa60f6721968668.pptx | Дмитро донцов
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/bilki-zhiri-vuglevodi0.html | Білки, жири, вуглеводи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/0c3e354bcf9d5ee7e956848b7f60b279.pptx | files/0c3e354bcf9d5ee7e956848b7f60b279.pptx |
Білки Жири Вуглеводи
Білки - це високомолекулярні біополімери, молекулярна маса яких може сягати до 1 млн. в.о.
Жири – це високомолекулярні біополімери, розщеплюються до гліцеринів і жирних кислот
Вуглеводи – органічні сполуки, до складу яких входять тільки вуглець, кисень та водень
Функції білків
структурна
скорочувальна
транспортна
каталітична
сигнальна
енергетична
будівельна
Функції Жирів
захисна
енергетична
терморегуляторна
транспортна
будівельна
Функції Вуглеводів
енергетична
структурна
будівельна |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biopalivo1.html | "Біопаливо" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/2760ae6fd3f6b2027b1fbdda9ac2e72f.pptx | files/2760ae6fd3f6b2027b1fbdda9ac2e72f.pptx |
Біопаливо
Біопа́ливо або біологічне паливо — органічні матеріали, такі як деревина, відходи та спирти, що використовуються для виробництва енергії. Це — поновлюване джерело енергії, на відміну від інших природних ресурсів, таких як нафта, вугілля і ядерне паливо. Офіційне визначення біопалива — будь-яке паливо мінімум з 80 % вмістом (за об'ємом) матеріалів, отриманих від живих організмів, зібраних в межах десяти років перед виробництвом.
Енергоносії
Види Біопалива
Використання біопалива
Переваги:
відновлюваність сировини;
позитивний енергетичний баланс;
закритий обіг СО₂;
низька моторна емісія;
відсутність вмісту сірки;
відкриття нових ринків для агровиробництва
Використання біопалива
Недоліки:
підвищення вивільнення окису азоту;
небезпека монокультури;
висока потреба в субвенціях (дотаціях);
невисокий виробничий потенціал;
ріст цін на продукти харчування
Висновок
Отже, ринок біопалива в Україні знаходиться на стадії формування, але сировинне забезпечення цього ринку має досить перспективні напрямки розвитку,які суттєво залежать від імпортерів (переважно європейських країн), оскільки внутрішнє споживання відзначається незначними обсягами. Світове зростання попиту на енергетичні сільськогосподарські культури сприяє зростанню цін на них, що породжує зростання пропозиції.
Дякуємо за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichna-rol-bilkiv.html | "Біологічна роль білків" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/3649e6a1a5275e9fe3aff0d8de747d8c.pptx | files/3649e6a1a5275e9fe3aff0d8de747d8c.pptx | Біологічна роль білків
Білки - високомолекулярні органічні сполуки, які складаються зі сполучених у ланцюг амінокислотних залишків. Унаслідок гідролізу руйнуються пептидні зв'язки між амінокислотними залишками. Реакція гідролізу білків обернена до реакції їхнього утворення з амінокислот.
Рівні організації білкової молекули - її первинна, вторинна, третинна й четвертинна структури. Первинна структура - послідовність амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі. Первинна структура білка виникає внаслідок утворення пептидних зв'язків між амінокислотними залишками. Вторинна структура - місцеве впорядкування фрагмента поліпептидного ланцюга внаслідок утворення водневих зв'язків. Третинна структура - просторова будова поліпептидного ланцюга, зумовлена взаємним розташуванням елементів вторинної структури. Третинна структура стабілізована насамперед ковалентними зв'язками, які виникають унаслідок взаємодії між функціональними групами різної хімічної природи. Четвертинна структура зумовлена взаємним розташуванням кількох поліпептидних ланцюгів у складі єдиного білкового.
Чи розчинні білки? Це залежить від їхньої будови: саме просторова структура білка визначає його властивості й біологічні функції.
У молекулах глобулярних білків поліпептидні ланцюги згорнуті в щільні кулясті структури - глобули. До глобулярних білків належать ферменти, антитіла, деякі гормони тощо. Чимало глобулярних білків - водорозчинні, зокрема альбуміни, - прості глобулярні білки, які містяться в яєчному білку, сироватці крові, молоці й насінні рослин.
Білки, що входять до складу покривних тканин і утворень, - фібрилярні (мал. 35.6). Вони погано розчинні або нерозчинні у воді. Це білки м'язових тканин, шкірних рогових покривів, вовни й пір'я тощо.
Усі без винятку хімічні реакції в організмі відбуваються у присутності спеціальних каталізаторів — ферментів, які являють собою білкові молекули. Вони прискорюють реакції в мільйони разів, причому кожну реакцію каталізує свій власний фермент.
Деякі білки виконують транспортні функції — переносять молекули або йони в місця синтезу або накопичення речовин. Наприклад, в крові міститься білок гемоглобін, що переносить кисень до тканин і вуглекислий газ від них, а білок міоглобін накопичує кисень у м’язах.
Білки — це будівельний матеріал клітин. З них побудовані опорні, м’язові, покривні тканини.
Білки-рецептори сприймають і передають сигнали, що надходять від сусідніх клітин або з навколишнього середовища. Наприклад, дія світла на сітківку ока сприймає білок родопсин.
Білки життєво необхідні будь-якому організму і тому є найважливішою складовою частиною продуктів харчування. У процесі травлення вони гідролізуються до амінокислот, які служать вихідною сировиною для синтезу інших білків, необхідних даному організму. Існують такі амінокислоти, які організм не в змозі синтезувати сам і одержує тільки з їжею,— їх називають незамінними.
Харчова і біологічна цінність білків визначається збалансованістю амінокислот, що входять до їх складу. Різноманітне харчування-найправильніший шлях постачання організму повноцінними білками.
Найбільшу біологічну цінність мають білки тваринного походження. Фізіологічними нормами передбачається, що 55 % необхідних білків мають забезпечуватись за рахунок білків тваринного походження.
Теплова обробка прискорює перетравлювання білків. Тривале розварювання, подрібнення, протирання продуктів поліпшує перетравлювання, і засвоювання білків, особливо рослинних. Проте надмірне нагрівання може негативно вплинути на амінокислоти, з яких складаються білки. Потреба в білках для дорослої людини становить у середньому 85- 90 г на день.
Білок — важливий компонент їжі людини. Основні джерела харчового
білка: м’ясо, молоко, продукти переробки зерна, хліб, риба, овочі. Потре -ба в білку залежить від віку, статі, виду діяльності. В організмі здорової
людини повинен бути баланс між кількістю спожитих білків і продуктами
розпаду, що виділяються. Для оцінки білкового обміну уведене поняття біл-кового балансу. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biotehnologiya1.html | Біотехнологія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/b4df2b86834c2b638943fee1beb660b0.pptx | files/b4df2b86834c2b638943fee1beb660b0.pptx | БІОТЕХНОЛОГІЯ
ВИКОРИСТАННЯ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ
І БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У
ВИРОБНИЦТВІ
Біотехноло́гія (Βιοτεχνολογία, від грец. bios — життя, techne — мистецтво, майстерність і logos — слово, навчання)
використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві. Біотехнологія — міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук.
З розвитком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем людства — ліквідацію нестачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.
З найдавніших часів людина використовувала біотехнологічні процеси при хлібопеченні, приготуванні кисломолочних продуктів, у виноробстві тощо, але лише завдяки роботам Луї Пастера у середині 19 століття, що довели зв'язок процесів бродіння з діяльністю мікроорганізмів, традиційна біотехнологія одержала наукову основу.
У 40-50-ті роки 20 століття, коли був здійснений біосинтез пеніцилінів методами ферментації, почалась ера антибіотиків, що дала поштовх розвитку мікробіологічного синтезу і створенню мікробіологічної промисловості.
У 60-70-ті роки 20 століття почала бурхливо розвиватись клітинна інженерія.
Біотехнологія, яка включає промислову мікробіологію, базується на використанні знань і методів біохімії, мікробіології, генетики і хімічної технології, що дає змогу діставати користь у технологічних процесах із властивостей мікроорганізмів та клітинних культур. Сучасніші біотехнологічні процеси базуються на методах рекомбінантних ДНК, а також на використанні іммобілізованих ферментів, клітин і клітинних органел.
Біотехнологія застосовується навколо нас у багатьох предметах щоденного вжитку — від одягу, який ми носимо, до сиру, який ми споживаємо. Протягом століть фермери, пекарі та пивовари використовували традиційні технології для зміни та модифікації рослин та продуктів харчування — пшениця може слугувати найдавнішим прикладом, а нектарин — одним з останніх. Сьогодні біотехнологія використовує сучасні наукові методи, які дозволяють покращити чи модифікувати рослини, тварини, мікроорганізми з більшою точністю та передбачуваністю.
Біотехнологія допомагає боротись з хворобами. Розвиваючи та покращуючи медицину, вона дає нові інструменти у боротьбі з ними. Біотехнологія дала медичні методи лікування кардіологічних хвороб, склерозу, гемофілії, гепатиту, та СНІДу.
Біотехнологія може принести значні переваги у сферу охорони здоров'я. Збільшуючи поживну цінність їжі, біотехнологія може використовуватись для покращення якості харчування.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichno-aktivni-harchovi-dobavki1.html | Біологічно активні харчові добавки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/d88a276ebbbb40e8a53c7f0a1cb02bb0.pptx | files/d88a276ebbbb40e8a53c7f0a1cb02bb0.pptx | Підготувала учениця 10-В класу
Волочиського НВК
Гарник Діана
Презентація на тему: “Генотерапія та її перспективи”
Генотерапія.
Генна інженерія.
Методи генотерапії.
Розвиток концепції генотерапії.
Історія питання.
Генна інженерія людини.
Переваги генної інженерії.
CRISPR.
Висновок.
План
Генотерапія — сукупність генноінженерних (біотехнологічних) і медичних методів, спрямованих на внесення змін в генетичний апарат соматичних клітин людини з метою лікування захворювань. Це нова область, орієнтована на виправлення дефектів, викликаних мутаціями (змінами) в структурі ДНК, або додання клітинам нових функцій.
Генотерапія
Генна інженерія – це метод біотехнології, який займається дослідженням перебудови генотипів. Генотип – це не просто механічна сума генів, а складна система. Генна інженерія дозволяє шляхом операцій в пробірці переносити генетичну інформацію з одного організму в інший. Перенесення генів дає можливість долати міжвидові бар’єри і передавати окремі спадкові ознаки одних організмів іншим.
Генна інженерія
Нові підходи до генної терапії соматичних клітин можна поділити на дві великі категорії: генна терапія ex vivo і in vivo. Розробляються специфічні лікарські препарати на основі нуклеїнових кислот: РНК-ферменти, модифіковані методами генної інженерії олігонуклеотиди, що коректують генні мутації in vivo і т. д.
Існує кілька способів введення нової генетичної інформації в клітини ссавців. Це дозволяє розробляти прямі методи лікування спадкових хвороб — методи генотерапії.
Використовують два основних підходи, що розрізняються природою клітин-мішеней: фетальна генотерапія, при якій чужорідну ДНК вводять у зиготу або ембріон на ранній стадії розвитку, при цьому очікується, що введений матеріал потрапить в усі клітини реципієнта (і навіть у статеві клітини, забезпечивши тим самим передачу наступному поколінню) соматична генотерапія, при якій генетичний матеріал вводять тільки в соматичні клітини і він не передається статевим клітинам.
Методи генотерапії
Концепція генотерапії, мабуть, з'явилася відразу після відкриття явища трансформації у бактерій і вивчення механізмів трансформації клітин тварин пухлино-твірними вірусами. Такі віруси можуть здійснювати стабільне впровадження генетичного матеріалу в геном клітини хазяїна, тому було запропоновано використовувати їх як вектори для доставки бажаної генетичної інформації в геном клітин. Передбачалося, що такі вектори можуть у разі необхідності поправляти дефекти генома. Історично генна терапія націлювалась на лікування спадкових генетичних захворювань, проте поле її застосування, принаймні теоретично, розширилося. В наш час[коли?] генну терапію розглядають як потенційно універсальний підхід до лікування широкого спектру захворювань, починаючи від спадкових, генетичних і закінчуючи інфекційними.
Розвиток концепції генотерапії
У 1944 році Освальд Ейвері довів, що ДНК є носієм спадкової інформації, а вже через 9 років Джеймс Уотсон та Френсіс Крік представили світовій громадськості першу модель молекули ДНК у вигляді подвійної спіралі, за що отримали Нобелівську премію. Починаючи з 70-х і 80-х років XX століття, з’явилася можливість локалізувати гени й елементи, які контролюють їх в організмі. Тепер вчені могли переносити гени з одного організму в інший, надаючи йому нових властивостей.
Формальною датою народження генної інженерії вважають 1972 рік, коли група П. Берга в США створила першу рекомбінанту ДНК in vitro, котра об’єднала у своєму складі генетичний матеріал з трьох джерел: повний геном онкогенного віруса мавп SV40, частину генома помірного бактеріофага К і гени галактозного оперона Е. coli. То була революція. Біологія як наука про складне завершила "інвентаризацію" — вивчення деталей, з яких складається жива клітина, організм, і перетворилась з науки, яка вивчає деталі, на науку, яка ресинтезує ціле з деталей
Історія питання
Питання застосування генної інженерії для людей довгий час залишалось на перших шпальтах, адже визначення гуманності та етичності не давало дозволу легко впровадити метод.
Та вчені змогли довести необхідність та користь даного методу.
Технології генної інженерії дозволяють редагувати ДНК людського ембріону для виключення небезпечних захворювань ще до народження дитини. Крім того, за допомогою генної інженерії можливе створення методів лікування генетичних захворювань за допомогою генотерапії.
Генна інженерія людини
За допомогою генетичної інженерії можна збільшити вміст корисних речовин і вітамінів порівняно з "чистими" сортами. Можна значно розширити ареали посіву сільськогосподарських продуктів, пристосувавши їх до екстремальних умов, таких як засуха і холод.
Шляхом генетичних модифікацій можна значно зменшити інтенсивність обробки полів пестицидами та гербіцидами, оскільки гм-рослини вже самі мають імунітет до певних шкідників або вірусів. Генетично зміненим продуктам можна надати лікувальних властивостей. Їжу з гм-продуктів можна зробити дешевшою, смачнішою і менш вибагливою щодо умов зберігання.
Кардинально можна змінити катастрофічну ситуацію з лісами – легенями нашої планети. Їх тепер можна буде вирощувати набагато швидше і з меншими затратами. Деревина стане набагато доступнішою: створюватимуться плантації швидкоростучих і стійких до впливу гербіцидів монокультур, які не матимуть природних конкурентів.
Переваги генної інженерії
CRISPR- це новітня розробка, яка базується на імунній системі бактерій. Дана розробка дає можливість позбутись таких жахливих звороб як ВІЛ, гепатит та ін. Даний метод заключається в тому, що бактерії здатні переробляти свою ДНК так, щоб стати стійкими до деяких вірусів. Вчені використовують цю можливість для перебудови людького геному.
Дану розробку було вперше застосовано в Китаї, а цього річ у США на ембріоні людини. Вчені заявили, що дослідження мають продовжуватись, для того, щоб сім’ї, у яких є геннетичні відхилення могли народити здорових дітей.
CRISPR
Висновок: науковці передбачають, що людство майбутнього ще більше страждатиме від серцево-судинних, онкологічних, ендокринних захворювань, цукрового діабету, психічних патологій, депресій, проблем із репродуктивною функцією та інших розладів, а тому й більше потребуватиме відповідної медичної допомоги, – зазначив В.Є. Досенко, підкресливши, однак, що здоров’я людини завжди великою мірою залежить від її способу життя.
Висновок
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bagatonizhki.html | Багатоніжки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/84a1415071792b4d5383ea7c50f7ea65.pptx | files/84a1415071792b4d5383ea7c50f7ea65.pptx | Багатоні́жки
10000 видів
підтип наземних трахейнодишних членистоногих тварин, які характеризуються тілом з однаковими сегментами. Лише передні членики тіла зливаються в головну капсулу — акрон. Кожен членик тіла несе одну або дві пари кінцівок.
прихований спосіб життя.
за рідким виключенням, дуже чутливі до вологості,
уникають прямих сонячних променів.
у денні години зазвичай ховаються в різного роду притулках (у грунт, під камені, під опале листя, кору дерев і т. п.),
вночі стають активними.
Поширені дуже широко у всіх зонах, окрім тундри.
СПОСІБ ЖИТТЯ
Голова
вкрита справжньою головною капсулою, яка подібна до такої ж у комах.
На голові містяться також прості або складні очі
Перша пара тулубних кінцівок перетворилися на ногощелепи із серпоподібним кігтем, який містить отруйну залозу, або щелепи
Вусики прості або розгалужені
Більшість багатоніжок (10-15 см) не отруйні, не кусаються, якщо потерти їх по спині, можуть побризкати рідиною, яка пахне, як мигдаль (оскільки ця рідина містить цианід, не варто дозволяти їм бризкати вам у рота)
Травна система: характерна наявність слинних залоз та відсутність печінкової залози.
Кровоносна система: у деяких добре розвинена, у деяких відсутня. Серце, у вигляді довгої трубки, що лежить над кишечником уздовж тулуба. На задньому кінці воно сліпо замкнене,поділене на камери
Дихальна система: трахеї — тоненькі розгалужені трубочки, які відкриваються назовні дихальцями
Видільна система: одна пара мапьпігієвих судин.
Нервова система: типової для членистоногих будови Статева система: роздільностатеві тварини. Запліднення сперматофорне або внутрішнє. Яйця здебільшого багаті на жовток. Розвиток прямий.
Внутрішня будова
Сколопендры –
Найбільші багатоніжки. Тіло - 21 – 23 члеників, дуже схожих один на одного
Є отруйні представники. Вони мають ногощелепи, в канали яких відкриваються отруйні залози. Їх отрута містить ацетилхолін, гістамін, серотонін, гіалуронідазу, холінестеразу, кініназу. Так, укус кільчастою сколопендрою викликає сильний біль, набряк, озноб, нездужання.
Сколопендры –
Поширені в теплих країнах з сухим кліматом.
Є в Криму, у нас теж.
Хижаки, нападають на дрібних тварин, іноді птахів
Kістянки
Перша пара ніг у цих хижих багатоніжок потовщена, зростається підставами і утворює так звану щелепоніжку, в якій поміщена отруйна залоза. Її протоки відкриваються на вершині кігтиків, якими багатоніжка схоплює видобуток. Кістянки харчуються дрібними комахами і черв'яками.
Ківсяк
зовні виглядає дуже ефектно –схожий на велику чорну блискучу гладку гусеницю з бахромою з багаточисельних ніжок
Рекордсмени
Істота, що має найбільшу кількість ніг в світі (самка) - 666 кінцівок.
Членистоноге Illacme plenipes відоме ще з 1926 року, коли воно було спочатку знайдене, а потім знову вважалося вимерлим. У 2006р. знайшли чотири чоловічі особини, три жіночих і п`ять статевонезрілих.
Звичайна багатоніжка налічує приблизно 300 кінцівок. Illacme plenipes можуть мати до 750 ніжок, що дозволяє вважати їх рекордсменами за кількістю кінцівок.
Illacme plenipes, схоже, мешкає тільки в одному місці на нашій планеті - на ділянці в Сан-Беніто площею 800 квадратних метрів. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimichniy-analiz-krovi-.html | "Біохімічний аналіз крові " | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/9f48879d36463190ee2512ce5e92aca7.pptx | files/9f48879d36463190ee2512ce5e92aca7.pptx | Біохімічний аналіз крові
Біохімічний аналіз крові
метод лабораторної діагностики, який дозволяє оцінити роботу внутрішніх органів (печінка, нирки, підшлункова залоза, жовчний міхур та ін.), отримати інформацію про метаболізм (обмін ліпідів, білків, вуглеводів), з'ясувати потребу в мікроелементах.
Біохімічний аналіз крові важливий для діагностики практично усіх хвороб, тому його призначають в першу чергу.
До стандартний показників біохімічного аналізу крові
Відносяться:
*Глюкоза (у крові) - основний тест в діагностиці цукрового діабету.
*Білірубін загальний - жовтий пігмент крові, який утворюється в результаті розпаду гемоглобіну, міоглобіну і цитохромів.
Група крові-
Це генетично зумовленій особливий білковій склад крові .
Білки виявляють антигенну актівність, яка проявляється аглютінацією еритроцитів ,а в іншої людини еритроцити НЕ проявляється аглютінацією еритроцитів і тому існують 4 групи крові.
КІНЕЦЬ!!!!!!!!!!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biotehnologiya3.html | "Біотехнологія" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/5f066095d24c7fdbbb48a3515b6464f7.pptx | files/5f066095d24c7fdbbb48a3515b6464f7.pptx | Біотехнологія
Біотехноло́гія -використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві. Біотехнологія — міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних ітехнічних наук. З розвитком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем людства — ліквідацію нестачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.
Біотехнологія як наука
Біотехнологія - це комплекс фундаментальних і прикладних наук, технічних засобів, спрямованих на одержання і використання клітин мікроорганізмів, тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності: ферментів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків та ін.
Біотехнологія, яка включає промислову мікробіологію, базується на використанні знань і методів біохімії, мікробіології, генетики і хімічної технології, що дає змогу діставати користь утехнологічних процесах із властивостей мікроорганізмів та клітинних культур. Сучасніші біотехнологічні процеси базуються на методах рекомбінантних ДНК, а також на використанні іммобілізованих ферментів, клітин і клітинних органел.
Основні напрями досліджень
Розроблення наукових основ створення нових біотехнологій за допомогою методів молекулярної біології, генетичної та клітинної інженерії.
Одержання й використання біомаси мікроорганізмів і продуктів мікробіологічного синтезу.
Вивчення фізико-хімічних та біохімічних основ біотехнологічних процесів.
Використання вірусів для створення нових біотехнологій.
Переваги біотехнологій
Біотехнологія допомагає довкіллю. Дозволяючи фермерам зменшити кількість пестицидів та гербіцидів, біотехнологічні продукти першого покоління призвели до зменшення їхгього використання у сільськогосподарській практиці, а майбутні продукти біотехнологій мають принести ще більше переваг. Зменшення пестицидного і гербіцидного навантаження означає менший ризик токсичного забруднення ґрунтів та ґрунтових вод. Культури, виведені методами біоінженерії, також сприяють ширшому застосуванню безвідвальної обробки ґрунту, що призводить до зменшення втрат родючості ґрунту.
Величезний потенціал біотехнологія має в боротьбі з голодом. Через зростання врожайності та виведення культур, стійких до хвороб та посухи, біотехнологія може зменшити брак їжі для населення планети, яке станом на 2025 рік складатиме понад 8 мільярдів осіб, що на 30% більше ніж сьогодні.
Біотехнологія допомагає боротись з хворобами. Розвиваючи та покращуючи медицину, вона дає нові інструменти у боротьбі з ними. Біотехнологія дала медичні методи лікування кардіологічних хвороб, склерозу, гемофілії, гепатиту, та СНІДу.
Застереження щодо застосувань
Обсяги вилучення біопродукціі з біосфери досягли 70%, а жива матерія функціонує на оптимальному рівні тоді, коли з продукції біосфери вилучається не більше 1%. Екосистеми і біосфера загалом усе більше втрачають здатність до саморегуляції та самопідтримки. Врешті-решт це надає кругообігу речовин на земній кулі якісно нового та непередбачуваного характеру. Стабільність функціонування біосфери опинилась під загрозою. Забрудненням та деградацією охоплені усі геосфери Землі. Повітря, вода та ґрунт стали втрачати свої основні природні властивості.
Біотехнологія у царині охорони здоров’я
Біотехнологія може привнести значні переваги у сферу охорони здоров'я. Збільшуючи поживну цінність їжі, біотехнологія може використовуватись для покращення якості харчування. Наприклад, зараз створюються сорти рису та кукурудзи з підвищеним вмістом білків. У майбутньому споживачі зможуть скористатись олією із зменшеним вмістом жирів, яку буде отримано з генетично модифікованих кукурудзи, сої, ріпаку. Крім того, генетична інженерія може використовуватись для виробництва продуктів харчування з підвищеним рівнемвітаміну А, що допоможе розв'язати проблему сліпоти у країнах, що розвиваються. Генетична інженерія також пропонує інші переваги для здоров'я, адже сьогодні створено методи, які дозволяють видаляти певні алергенні протеїни з продуктів харчування або уникати їхнього передчасного псування.
Біотехнологія в медицині
У медицині біотехнологічні прийоми і методи грають головну роль при створенні нових біологічно активних речовин і лікарських препаратів, призначених для ранньої діагностики і лікування різноманітних захворювань. Антибіотики — найбільший клас фармацевтичних сполук, які одержуються мікробіологічним синтезом. Створено генно-інженерні штами кишкової палички, дріжджів, що культивуються клітин ссавців та комах, використовувані для одержання гормону росту, інсуліну й інтерферону людини, різноманітних ферментів і противірусних вакцин. Змінюючи нуклеотидну послідовність у генах, що кодують відповідні білки, оптимізують структуру ферментів, гормонів і антигенів .Найважливішим відкриттям стала розроблена 1975 Р. Келером і С. Мільштейном техніка використання гібридом для одержання моноклональних антитіл бажаної специфічності. Моноклональні антитіла використовують як унікальні реагенти, для діагностики і лікування різноманітних захворювань.
Біотехнологія у сільському господарстві
Біотехнологія у сільському господарстві полегшує традиційні методи селекції рослин і тварин і розробляє нові технології, що дозволяють підвищити ефективність сільського господарства. У багатьох країнах методами генетичної і клітинної інженерії створені високопродуктивні і стійкі до шкідників, хвороб, гербіцидів сорти сільськогосподарських рослин. Як одна з найважливіших проблем біотехнології в усьому світі, дослідження можливості керування процесом азотфіксації, зокрема можливість уведення генів азотфіксації у геном корисних рослин, а також процесом фотосинтезу. Досліджується поліпшення амінокислотного складу рослинних білків. Розробляються нові регулятори росту рослин, мікробіологічні засоби захисту рослин від хвороб і шкідників, бактеріальні добрива. Генно-інженерні вакцини, сироватки, моноклональні антитіла використовують для профілактики, діагностики і терапії основних хвороб у тваринництві.
Біотехнологія у виробництві
Біотехнологічні процеси з використанням мікроорганізмів і ферментів на сучасному технічному рівні широко застосовуються у харчовій промисловості. Промислове вирощування мікроорганізмів, рослинних і тваринних клітин використовують для одержання багатьох цінних сполук — ферментів, гормонів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків, метанолу, органічних кислот (оцтової, лимонної, молочної) тощо. За допомогою мікроорганізмів здійснюють біотрансформацію одних органічних сполук в інші (наприклад, сорбіта у фруктозу). Широке застосування в різноманітних виробництвах одержали іммобілізовані ферменти. Для виділення біологічно активних речовин зі складних сумішей використовують моноклональні антитіла.
Висновок
В даний час біотехнологія вирішує проблеми не лише медицини або створення харчових продуктів шляхом ферментації ,з її допомогою ведеться, наприклад, розробка корисних копалин, вирішується проблема енергоресурсів, ведеться боротьба з порушеннями екологічного рівноваги. У деяких країнах біотехнологія оголошена «стратегічної індустрією», а в інших включена до числа наукових напрямів із зазначенням «національний пріоритет». У США число біотехнологічних фірм за 1985 - 2005 рр.. досягло півтори тисячі. У Європі їх кілька сотень.
Дякую за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichno-aktivni-harchovi-dobavki.html | Біологічно активні харчові добавки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/5025af5f95c3a8c92e5210e6f3cc5b98.pptx | files/5025af5f95c3a8c92e5210e6f3cc5b98.pptx | Біологічно активні харчові добавки
Біологічно активні добавки (БАД) - це природні або ідентичні природним біологічно активні речовини, одержувані з рослинного, тваринного або мінеральної сировини.
Вони можуть включатися до складу харчових продуктів, напоїв, або використовуватися самостійно в різних формах, з метою забезпечення організму людини необхідною кількістю незамінних харчових речовин.
Біологічно активні добавки випускають у вигляді фармацевтичних форм: порошків, таблеток, капсул, сиропів, екстрактів, настоїв, концентратів із рослинної, тваринної або мінеральної сировини, виготовлених хімічним та біотехнологічним способами.
БАДи поділяються на три групи
нутрицевтики
еубіотики
парафармацевтики
Біологічно активні добавки створюються на основі загальновідомих нутрієнтів, які довгий час застосовувалися в медичній практиці (вітаміни, мінеральні речовини, продукти переробки рослин та життєдіяльності мікроорганізмів тощо), достатньо вивчені в експерименті; накопичений великий досвід їх клінічного застосування.
Хімічний склад нутрієнтів, як правило, досить добре вивчений, і тому схема розробки та вивчення БАД дещо спрощена. Через те біологічно активні добавки проходять коротший, а, отже, і дешевший шлях від створення до впровадження в харчування населення порівняно з лікарськими препаратами.
Слід зазначити, що оскільки БАД є безрецептурним засобом, то вони не повинні містити: наркотичні та психотропні речовини; сильнодіючі та отруйні речовини, в тому числі препарати списку А та Б; нефармакопейну рослинну сировину та рослинну сировину, яка не застосовується в харчуванні.
БАДи можуть використовуватися для профілактики та допоміжної терапії захворювань, а також нормалізації функцій організму, але ні в якому випадку, добавки самі по собі не мають лікувального ефекту в цьому істотна відмінність БАД від ліків. Добавки не можуть лікувати, вони допомагають нашому організму протистояти різним несприятливим факторам.
Кожен вирішує сам, які активні добавки йому приймати. Адже на відміну від більшості лікарських засобів, для БАД не потрібно рецепт і призначення лікаря, але слід пам’ятати, що тим самим ми беремо на себе відповідальність за своє самопочуття та здоров’я. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologiya-genetika.html | Біологія Генетика | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/577b93d10f55fd78e5779404bf750642.pptx | files/577b93d10f55fd78e5779404bf750642.pptx | Спадкові хвороби
Підготував учень 9Б
Кравчук Владислав
План:
Спадкові хвороби:загальне;
Полідактилія;
Синдром котячого лементу;
Синдром Гурлера
Спадкові хвороби — захворювання, обумовлені порушеннями в процесах збереження, передачі та реалізації генетичної інформації. З розвитком генетики людини, у тому числі й генетики медичної, встановлена спадкова природа багатьох захворювань і синдромів, що вважалися раніше хворобами з невстановленою етіологією.
Етіоло́гія — розділ медицини, який вивчає причини хвороб.
Причини:
В основі спадкових захворювань лежать мутації: генні, хромосомні та геномні. Відповідно до цього всі спадкові хвороби людини можна об’єднати в 4 великі групи:
генні (зміни на рівні окремих нуклеотидів),
геномні (зміни кількості цілих хромосом),
хромосомні (внутрішньо- і міжхромосомні перебудови) і
мультифакторіальні (на розвиток хвороби впливають і гени, і фактори навколишнього середовища).
За локалізацією генів, які спричиняють розвиток, спадкові хвороби можна розділити на ядерні та мітохондріальні.
Ядерні спадкові хвороби-спадкові хвороби,що стосуються ядерного спадкового матеріалу
Мітохондріальні хвороби- спадкові хвороби,що зумовлені будь-яким порушенням в генах дихального ланцюга і супроводжується розвитком спадкової патології
Заголовок слайда
Текст слайда
Людина є носієм одного або декількох патологічних генів, але для того, щоб така наявність виявилася хворобою, необхідний ряд умов. Для моногенних аутосомно- рецесивних захворювань такою умовою є зустріч із іншим носієм мутації в тому ж генні — і в 25% випадків у такої подружньої пари народиться хвора дитина.
Спадкові захворювання викликаються пошкодженням структури і функції генетичного апарату клітини, але не всі з цих пошкоджень успадковуються. Також слід розрізняти спадкові захворювання від уроджених, які з'являються ще в процесі ембріогенезу.
Ембріогенез також Зародковий розвиток, Ембріональний розвиток,— розвиток організму, що відбувається в оболонках яйцеклітини поза материнським організмом або усередині нього.
Заголовок слайда
Текст слайда
Полідактилія (лат. polydactylia) — вроджена аномалія, що характеризується наявністю «зайвих» пальців на руці чи на ступні. Як правило, шостий палець на ступні підлягає хірургічному видаленню
Полідактилія
Заголовок слайда
Текст слайда
Синдром котячого крику (лементу)
Синдром котячого крику - рідкісне генетичне захворювання, що пов'язане з відсутністю частини 5 хромосоми. Уражені цим захворюванням діти (переважно, але не можна сказати, що усі діти) мають плач, який схожий на котячий крик, саме тому цей синдром отримав назву , що дослівно озаначає «плач кішки або крик кота». Вперше хворобу описав Жером Лежен у 1963 році.Частота виникнення синдрому — 1 дитина на 50000 народжених, зустрічається у всіх етнічних груп та частіше нею хворіють жінки.
Як вже було зазначено, синдром одержав свою назву через характерний плач дітей. Це явище відбувається через проблеми з гортанню і нервовою системою. Близько 1/3 дітей втрачають цю особливу характерну рису до 2 років. Іншими симптомами, які вказують на захворювання синдромом котячого крику є:
проблеми з харчуванням через труднощі при ковтанні і смоктанні;
низька вага при народженні та низькі темпи розвитку (в першу чергу фізичного);
суттєва затримка розвитку когнітивних, мовленнєвих функцій та функцій руху;
поведінкові проблеми, такі як гіперактивність, агресія, істерики і одноманітні
рухи, які постійно повторюються;
нетипові риси обличчя, які можуть з часом зникнути або посилитися;
надмірне, неконтрольоване слиновиділення;
Діагноз ставлять на підставі характерного дитячого крику і інших характерних для цього захворювання симптомів. Генетична консультація і генетичне тестування можуть бути запропоновані для сімей із хворими особами, які мають цей синдром. Серцеві вади часто вимагають хірургічної корекції, тому часто необхідна консультація дитячого кардіохірурга та спеціальна діагностика (ехо-кардіографія).За даними досліджень проведених у 2012 році хворобу котячого крику мають 0,08% людей у Європі.
Синдром Гурлера
Дана патологія відома також під назвою «гаргоилизм» і зумовлене порушенням обміну мукополісахаридів і ліпідів. Пацієнтами часто є діти. Вони низькорослі, мають крутим чолом, збільшеним черепом, впалым коренем носа, великою мовою, товстими губами, особливим виразом обличчя, обмеженням рухливості, короткою шиєю і рядом інших зовнішніх ознак. Кисть хворого віддалено нагадує тризуб. Живіт і сідниці виражені.
В органах спостерігаються наступні зміни:
гепатоспленомегалія;
дифузне помутніння рогівки;
пупкові грижі;
глухота;
гіпертрихоз.
Крім цього, простежуються:
хрипкий голос;
слабоумство;
карієс зубів;
тверді і сухі волосся;
проблеми з нігтями.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Синдром_котячого_крику
http://dermalatlas.ru/opuxoli-kozhi/polidaktiliya-anomaliya-razvitiya-palcev/
http://uk.wikipedia.org/wiki/Полідактилія
http://uk.wikipedia.org/wiki/Спадкові_захворювання
http://uk.wikipedia.org/wiki/Клітинне_ядро
http://cyberleninka.ru/article/n/ponyattya-pro-mitohondrialni-hvorobi-mitohondrialni-regulyatori-apoptozu-ta-vizhivannya-klitin
http://www.mif-ua.com/archive/article/33989
http://svitppt.com.ua/medicina/spadkovi-hvorobi-lyudini.html
Використані матеріали: |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biologichne-znachennya-ta-zastosuvannya-yodu.html | "Біологічне значення та застосування йоду" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/13b198f7a747cb4b349721be8b37fdf4.pptx | files/13b198f7a747cb4b349721be8b37fdf4.pptx |
Біологічне значення та застосування йоду
Йод (від грец. ιώδης - iodes — схожий кольором на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53, належить до галогенів. Символ І, атомна маса 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском. Погано розчинний у воді, розчиняється у спирті, водних розчинах йодидів, хлороформі, чотирихлористому вуглецю. Відкритий 1811 року французьким аптекарем Куртуа.
Зовнішній вигляд простої речовини. Блискучі темно-коричневі кристали.
Застосування йоду:
В медицині
В техніці
Динаміка споживання йоду
Значення йоду для організму
Застосування в медицині
У разі нанесення на шкіру й слизові йод чинить подразливу дію й може викликати рефлекторні зміни в діяльності організму. Препарати, які містять йод, мають антибактеріальні й протигрибкові властивості. Вони чинять також протизапальну й відволікаючу дію їх застосовують зовнішньо для знезаражування ран, підготовки операційного поля.
Уведення йоду в організм підвищує основний обмін, підсилює окисні процеси, тонізує м'язи, стимулює статеву функцію
Вживання йоду у великих кількостях всередину та зовні пригнічує функцію щитовидної залози.
Застосування в техніці
Джерела світла
галогеновая лампа
металогалогенові лампа
Виробництво акумуляторів
Йод використовується як компонент позитивного електрода (окислювача) в літієво-йодним акумуляторах для електромобілів.
Лазерний термоядерний синтез
Деякі іодорганіческіе сполуки застосовуються для виробництва надпотужних газових лазерів на збуджених атомах йоду (дослідження в області лазерного термоядерного синтезу і промисловість).
Радіоелектронна промисловість
В останні роки різко підвищився попит на йод з боку виробників рідкокристалічних дисплеїв.
Динаміка споживання йоду
Всесвітня організація охорони здоров'я і Міжнародна рада з контролю за йоддефіцитними станами рекомендують такі дози щоденної кількості йоду:
40-50 мкг – для дітей грудного віку
90-100 мкг – для дітей молодшого віку
120-140 мкг – для дітей від 7 до 12 років
150-180 мкг – для дорослих
Світове споживання йоду в 2005 склало 25,5 тис. тонн.
Середньостатистичний українець споживає в день 40-80 мкг йоду що в 2-3 рази менше, ніж його добова потреба.
Значення йоду для організму
Дослідження, проведені в останні роки всесвітньою організацією охорони здоров'я у різних країнах світу, показали, що рівень розумового розвитку (коефіцієнт інтелекту (IQ) безпосередньо пов'язаний із йодом.
Гормони щитовидної залози, основу яких становить йод, виконують життєво важливі функції. Вони відповідають за обмін речовин у всьому організмі керуючи витратою білків, жирів і вуглеводів. Ці гормони регулюють діяльність мозку, нервової системи, статевих і молочних залоз, ріст і розвиток дитини.
Токсичність
Йод дуже отруйний. Смертельна доза 3 г. Викликає ураження нирок і серцево-судинної системи. При вдиханні парів йоду з'являється головний біль, кашель, нежить, може бути набряк легенів. При попаданні на слизову оболонку очей з'являється сльозотеча, біль в очах і почервоніння.
. При попаданні всередину з'являється загальна слабкість, головний біль, підвищення температури, блювання, пронос, бурий наліт на язиці, болі в серці і почастішання пульсу. Через день з'являється кров у сечі. Через 2 дні з'являються ниркова недостатність і міокардит. Без лікування настає летальний результат.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/biogeocenoz.html | Біогеоценоз | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/7143c5e8a37abdb252a195f526c04a0e.pptx | files/7143c5e8a37abdb252a195f526c04a0e.pptx | Біогеоценоз
Біогеоценоз — це угрупування різних видів мікроорганізмів, рослин, тварин, які заселяють певні місця проживання, та які стійко підтримують біогенний кругообіг речовин. Підтримка кругообігу в конкретних географічних умовах є основною функцією біогеоценозу.
Біогеоценоз є структурною частиною ландшафту.
В науку термін біогеоценоз введений академіком
В. М. Сукачовим.
Біогеоценози можуть бути наземними і водяними.
Всі компоненти біогеоценозу створюють єдиний історично сформований природний комплекс, що постійно змінюється внаслідок взаємодії компонентів біогеоценозу між собою, з атмосферою та іншими факторами середовища.
Має характерний видовий склад. Існує дві характерні групи видів:
домінантні види, які творять зовнішній вигляд біоценозу (очеретовий, сосновий, ковиловий, сфагновий, вересковий), причому кожен з них має свою особливу, неповторну зовнішність;
субдомінантні види, які хоч і не виділяються так виразно, як перша група, але своєю присутністю віддзеркалюють умови місцезростання. Характерні види вказують на ці специфічні умови середовища, хоча часто не є видами-домінантами. Наприклад, коли ми згадуємо про барвінок, то бачимо діброву, в якій домінує дуб.
Межі окремих біогеоценозів найчастіше визначаються рослинними угрупованнями — фітоценозами, які найкраще відображають зміни, що відбуваються в кожному конкретному природному комплексі.
Ценокомплекс автотрофів — з цепопопуляцій рослин та інших живих істот фото- і хемосинтетиків, утворювачів первинної біологічної продукції з елементів косного середовища:
фототрофів — зелені вищі і нижчі рослини і деякі види жгутикових;
хемотрофів — бесхлорофільні хемотрофні бактерії.
Склад біогеоценозу
Живі компоненти біогеоценозу, що утворюють біоценоз.
Ценокомплекс біотрофів — з ценопопуляцій тварин і почасти рослин і мікроорганізмів — споживачів і трансформаторів живої біомаси та прижиттєвих виділень і утворювачів вторинної біологічної продукції:
фітофаги — травоїдні тварини, мікроорганізми і рослини-паразити та напівпаразити;
зоофаги — м'ясоїдні (хижі) тварини, мікроорганізми, комахоїдні рослини, тварини і мікроорганізми-паразити.
Ценокомплекс сапротрофів — з ценопопуляцій мікроорганізмів, а також тварин і рослин, споживачів і деструкторів відмерлих решток, покидьків і трупів рослинного і тваринного походження:
сапрофаги — мікроорганізми, безхребетні і деякі види хребетних тварин;
сапрофіти — гриби та деякі види вищих сапрофітних рослин.
Аеротоп — перетворене біоценозом повітряне середовище.
Едафотоп — перетворене біоценозом грунтове середовище.
Корисні компоненти біогеоценозу, що складають екотоп, який біоценозом перетворюється на біотоп.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/budova-klitin-prokariotiv.html | "Будова клітин прокаріотів" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/12e2da04466bca17ce9b4fe894acc618.pptx | files/12e2da04466bca17ce9b4fe894acc618.pptx | Будова клітин прокаріотів
Виконала учениця 10-А класу: - Александрук Таня
Прокаріоти (від лат. про - перед, замість та грец. каріон - ядро) - надцарство організмів, до складу якого входять царства Бактерії та Ціанобактерії (колишня назва — «синьо-зелені водорості»).
Клітини прокаріотів характеризуються простою будовою: вони не мають ядра і багатьох органел (міто-хондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, клітинного центру)
1 - цитоплазма;
2 - фотосинтетичні мембрани;
3 - капсула;
4 -джгутик;
5 - клітинна стінка;
6 - рибосоми;
7 - запасні поживні речовини;
8 - кільцева ДНК;
9 - плазматична мембрана;
10- складчасті впинання мембрани
Ще однією характерною рисою клітин цих організмів є відсутність системи внутрішньоклітинних мембран. Лише у деяких бактерій — мешканців водойм або капілярів ґрунту, заповнених водою, є особливі газові вакуолі. Змінюючи об'єм газів у цих вакуолях, бактерії можуть пересуватись у водному середовищі з мінімальними витратами енергії.
У цитоплазмі прокаріотів містяться рибосоми та різноманітні включення. Але розміри рибосом дрібніші, ніж у еукаріотів.
До складу поверхневого апарату клітин прокаріотів входить плазматична мембрана, клітинна стінка, іноді слизова капсула. Плазматична мембрана може утворювати гладенькі або складчасті впинання в цитоплазму. На складчастих мембранних впинаннях можуть розташовуватись ферменти, рибосоми, а на гладеньких - фотосинтезуючі пігменти. В клітинах деяких бактерій (наприклад, пурпурних) фотосинтезуючі пігменти можуть міститись у кулястих замкнених структурах, утворених випинаннями плазматичної мембрани. їх називають хроматофорами (від грец. хрома - фарба та форос - той, що несе).
Замість ядра, в клітинах прокаріотів є одна чи кілька ядерних зон зі спадковим матеріалом. Але на відміну від ядра еукаріотів, ядерні зони прокаріотів мембранами від цитоплазми не відокремлені. Спадковий матеріал прокаріотів представлений кільцевою молекулою ДНК, прикріпленою в певному місці до внутрішньої поверхні плазматичної мембрани (мал. 34). Отже, типові хромосоми, які в клітинах еукаріотів розташовані в ядрі, у прокаріотів відсутні.
Клітини деяких бактерій мають органели руху -один, декілька або багато джгутиків. Джгутики можуть бути довші за саму клітину, проте їхній діаметр незначний (10-25 нм), тому у світловий мікроскоп вони не помітні. Крім джгутиків, поверхня клітин бактерій має нитчасті та трубчасті утвори, які складаються з білків чи полісахаридів. Вони забезпечують прикріплення до субстрату або беруть участь у передаванні спадкової інформації під час статевого процесу.
Прокаріоти - мікроскопічні організми.
Розміри їхніх клітин не перевищують ЗО мкм, а в деяких видів діаметр клітин становить лише 0,2 мкм. Більшість прокаріотів - одноклітинні організми, серед них є і колоніальні форми. Скупчення клітин прокаріотів можуть мати вигляд ниток, грон тощо. Іноді вони оточені спільною слизовою оболонкою - капсулою. При цьому контакти між сусідніми клітинами, що мають вигляд мікроскопічних канальців, заповнених цитоплазмою, відомі лише для деяких колоніальних ціанобактерій.
Форма клітин прокаріотів різноманітна: куляста (коки), паличкоподібна (бацили), у вигляді вигнутої (вібріони) або спірально закрученої (спірили) палички тощо
Ультраструктура прокаріотичної клітини
1 - коки;
2 - бацили;
3 - спірили;
4 - вібріони
Прокаріоти розмножуються нестатевим способом — поділом навпіл.
Перед поділом клітина збільшується в розмірах, її спадковий матеріал (молекула ДНК) подвоюється. Таким чином, кожна з дочірніх клітин, які утворилися внаслідок поділу материнської, отримує подібну спадкову інформацію
У прокаріотів спостерігається і статевий процес -кон'югація (від лат. конюгатіо - сполучення). Під час кон'югації дві клітини обмінюються спадковою інформацією (у вигляді фрагментів молекули ДНК) через цитоплазматичний місток, що на певний час утворився між ними.
За несприятливих умов у деяких прокаріотів утворюються спори. В одних видів спори утворюються всередині материнської клітини: цитоплазма майбутньої спори вкривається багатошаровою оболонкою. Такі спори дуже стійкі до дії високої температури (в деяких випадках вони можуть витримувати кип'ятіння протягом кількох годин), іонізуючого опромінення, хімічних сполук тощо. Потрапивши у сприятливі умови, спори проростають. У вигляді спор бактерії можуть тривалий час зберігати життєздатність у несприятливих умовах
У ґрунті, що прилип до коренів засушених рослин з одного гербарію у Великобританії, було виявлено життєздатні спори, вік яких перевищував 300 років. Учені припускають, що життєздатність спор може зберігатися до 1000 років.
У деяких бактерій спори можуть утворюватись не всередині материнської клітини, а в результаті брунькування.
Деякі прокаріоти здатні до інцистування (від лат. ін - в, всередині та грец. кистіс - міхур). При цьому щільною оболонкою вкривається вся клітина. Цисти прокаріотів стійкі до дії радіації, висушування, але нездатні витримувати високі температури. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bakterii-v-zhitti-lyudini.html | Бактерії в житті людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/935a4284e4ac95b455ed2096aa69b24e.pptx | files/935a4284e4ac95b455ed2096aa69b24e.pptx | Бактерії в житті людини
Що таке бактерії?
Коли говорять про бактерії, багато хто відразу уявляє жахливо шкідливі організми, що приносять тільки хвороби і заразу. Не треба забувати, що в природі існує велика кількість видів корисних одноклітинних організмів. Бактерії в житті людини відіграють важливу роль.
Що таке бактерії?
Відкриття бактерій було зроблено вченим А. Левенгуком в кінці XVII століття. На початку вивчення цих мікроорганізмів помилково вважали, що вони зароджуються в гнилих рештках флори і фауни. Пізніше вчений Л. Пастер встановив, що вони походять тільки від інших живих бактерій і можуть викликати певні захворювання. У цій області величезна роль належить Р. Коху, який розробив "Постулати Коха".
Що таке бактерії?
В даний час відомо близько 400 видів корисних бактерій. Загальна кількість їх у тілі людини досягає кілька трильйонів. А ось в організмі новонародженого бактерії відсутні.
Види бактерій
Бактерії бувають хороші - дружні і погані - шкідливі. Порушення балансу дружніх і недружніх бактерій призводить до зниження активності мікрофлори кишечника. Це і є дисбактеріоз.
Роль у природі
Бактерії викликають гниття загиблих рослин і тварин на землі і у воді. Без них земля була б покрита різним мертвим матеріалом. Переробляючи складні речовини, бактерії розкладають їх на прості, які в свою чергу повертаються в ґрунт, воду і повітря, де використовуються рослинами і тваринами. Бактерії необхідні для підтримки життя на землі. Наприклад, азотовмісні мікроорганізми живуть у ґрунті і допомагають перетворити азот в речовини, які потрібні рослинам. А людина ці рослини вживає в їжу.
Будова
Бактерії - це примітивні одноклітинні організми, що мають мікроскопічні розміри від 0,1 до 28 мкм.
Бактеріальна клітина оточена щільною оболонкою, завдяки якій вона зберігає постійну форму. Міцність оболонці надає муреїн, який характерний лише для бактерій і не зустрічається в рослинних і тваринних клітинах. Рухливість обумовлена наявністю у них декількох джгутиків. Джгутик може обертатися зі швидкістю 3000 об/хв. Це велика швидкість.
Харчування
Більшість бактерій живляться готовими органічними речовинами. Лише деякі з них, такі як ціанобактерії, або синьо-зелені водорості можуть харчуватися в процесі фотосинтезу (фототрофи). Тільки кисень на відміну від рослин вони при цьому не виділяють. Вони отримують необхідну енергію для процесів життєдіяльності, окислюючи неорганічні речовини (хемотрофи). Бактерії, що харчуються готовими органічними речовинами можна поділити на дві групи: сапрофіти та паразити.
Розмноження і життєздатність бактерій
Розмножуються бактерії простим поділом надвоє. Час процесу розподілу становить близько 20 хвилин у сприятливих умовах. Якщо умови несприятливі, то вони покриваються щільною оболонкою, яку називають спорою. Спори можуть зберігатися тривалий час в умовах спеки та холоду, гарячої води і палючого сонця. А коли умови стають нормальними для життєдіяльності, спора знову росте і розмножується.
Харчова промисловість
В даний час бактерії застосовуються цією галуззю в основному для виробництва сирів, інших кисломолочних продуктів і оцту. Головні хімічні реакції тут - утворення кислот. Так, при отриманні оцту бактерії роду Acetobacter окислюють етиловий спирт, що міститься в сидрі або інших рідинах, до оцтової кислоти. Аналогічні процеси відбуваються при квашенні капусти: анаеробні бактерії зброджують цукор, що містяться в листках цієї рослини, до молочної кислоти, а також оцтової кислоти і різних спиртів.
Вилуговування руд
Бактерії застосовуються для вилуговування бідних руд, тобто переведення з них у розчин солей цінних металів, в першу чергу міді (Cu) та урану (U). Приклад - переробка халькопіриту, або мідного колчедану (CuFeS2). Купи цієї руди періодично поливають водою, в якій присутні хемолітотрофні бактерії роду Thiobacillus. У процесі своєї життєдіяльності вони окислюють сірку (S), утворюючи розчинні сульфати міді і заліза: CuFeS2 + 4O2 = CuSO4 + FeSO4.
Переробка відходів
Бактерії служать також для перетворення відходів, наприклад стічних вод, в менш небезпечні або навіть корисні продукти. Стічні води - одна з гострих проблем сучасного людства. Їх повна мінералізація вимагає величезних кількостей кисню, і в звичайних водоймах, куди прийнято скидати ці відходи, його для їх «знешкодження» вже не вистачає. Рішення полягає в додатковій аерації стоків в спеціальних басейнах (аеротенках): в результаті бактеріям-мінералізатором вистачає кисню для повного розкладання органіки, і одним з кінцевих продуктів процесу в найбільш сприятливих випадках вода стає питна.
Інші шляхи використання
До інших важливих областей промислового застосування бактерій відноситься, наприклад, мочка льону, тобто відділення його прядильних волокон від інших частин рослини, а також виробництво антибіотиків, зокрема стрептоміцину (бактеріями роду Streptomyces).
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/aystrovi-abo-skladnocviti.html | "Айстрові або Складноцвіті" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/4af5cd52d164d33f421d9f59e4369396.pptx | files/4af5cd52d164d33f421d9f59e4369396.pptx | Айстрові або Складноцвіті
Опівночі айстри в саду
розцвіли...
Умились росою, вінки одягли,
І стали рожевого ранку чекать,
І в райдугу барвів життя
убирать...
Олександр Олесь
Виконали учні
3-А (Г.) класу
Вегера Андрій
Бондар Валера
Ця родина поміж інших квіткових рослин налічує найбільше видів - близько 25 тисяч.
Айстрові - надзвичайно різноманітні рослини: здебільшого одно-, дво-або багаторічні трав'янисті рослини .
Інколи - напівкущі та кущі і дуже рідко - дерева. Поширені вони на всіх континентах, за винятком Антарктиди.
Представники родини Айстрові:
деревій (1), цикорій (2), кульбаба (3), пижмо (4), будяк (5), королиця (6)
Чашолистків нуль.
Віночок — з 5 пелюсток, що зрослися в трубку. Тичинок також 5; пиляками вони зростаються в тичинкову трубку навколо стовпчика. У квітці 1 маточка, із зав'язі якої розвивається плід сім'янка.
Родина: Складноцвіті
Формула квітки: Ч0 П(5) Т(5) М(1)
Суцвіття: Кошик – суцвіття з сидячих квіток,які розташовані на розширеній тарілкоподібній головній осі (соняшник).
Плід: сім’янка- сухий однонасінний нерозкривний плід, утворений двома плодолистками.
Листки: прості, жилкування сітчасте.
Коренева система: стрижнева
Типи квіток За особливостями будови розрізняють язичкові, трубчасті та лійчасті квітки.
Трубчасті квітки — усі пелюстки в нижній частині зрощені у трубку. Трубчастими, наприклад, є квітки у центральній частині суцвіття соняшника, ромашки, а також усі квітки череди.
Язичкові квітки — їхні пелюстки зростаються у вигляді язичка. Із язичкових квіток складається суцвіття кульбаби.
Лійчасті квітки — слугують лише для приваблення комах-запилювачів, і тому не мають тичинок і маточки. Віночок утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими пелюстками.
Господарське значення
Соняшник — важлива олійна рослина. Із деяких представників Айстрових виготовляють напої, що нагадують за смаком каву (кульбаба).
Багато айстрових вирощують як декоративні рослини (хризантеми, айстри, ромашки)
Серед айстрових є лікарські рослини (ромашка лікарська кульбаба, полин,нагідки, ехінацея, чорнобривці), а також є і бур'яни (осот, кульбаба, будяк, лопух).
Систематичне положегння виду
Соняшник
Спочатку його вирощували як декоративну рослину. Лише в середині XIX ст. в Росії з його насіння вперше було одержано олію. Тепер соняшник — одна з основних жиро- олійних рослин.
Відділ: Покритонасінні
Клас: Дводольні
Порядок: Айстроцвіті
Родина: Айстрові
Рід: Соняшник
Вид: Соняшник однорічний
Різномантність айстрових:
1 — кульбаба лікарська; 2 — волошка синя З — пижмо звичайне; 4 — оман високий 5 — осот польовий; 6 — любочки осінні 7 — волошка лучна
Загадки
1) Дівчинка трима в руці
Хмарку-пух на стебельці.
Як подуєш ти на нього —
Не залишиться нічого.
2) Осіння квітка сукню вділа
рожеву, синю, ніжно-білу.
Стоїть, неначе їжачок, у неї сотні
пелюсток.
3) У зеленім зіллі
Виросло дівчатко —
В неї вії білі
Й золоті очатка.
4) Чудова квіточка така,
Чорними брівками морга.
Дякуємо за увагу! |
Subsets and Splits
No saved queries yet
Save your SQL queries to embed, download, and access them later. Queries will appear here once saved.