url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biologiya/dihannya-roslin-i-tvarin.html | Дихання рослин і тварин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/a85658635d890c4487a6b084151e28c4.ppt | files/a85658635d890c4487a6b084151e28c4.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/degradaciya-gruntiv-ukraini.html | "Деградація грунтів України" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/5674933e8e32e06918349f84ae5d15d8.pptx | files/5674933e8e32e06918349f84ae5d15d8.pptx | Деградація грунтів України
Геосистеми – природні системи різних рівнів, які охоплюють взаємодіючі частини літосфери, гідросфери, біосфери і атмосфери. Ландшафт - це основна геосистем.
Деградація природи — це процес порушення екологічної рівноваги, який спричиняється природними чи антропогенними факторами і призводить до руйнації навколишнього середовища.
Прогнозування деградації природи
-І століття до н. є. — Цицерон
-X ст. — Ібн Сіна (Аві-ценна)
-1972 року, Римський клуб опублікував тривожний прогноз розвитку людської цивілізації «Межі зростання»
-У другій половині XX століття чимало інших відомих учених висловлювали стурбованість із приводу зростаючої загрози людству з боку наслідків стихійного науково-технічного прогресу
Виникнення надзвичайних екологічних ситуацій
Під надзвичайними екологічними ситуаціями розуміють виникнення раптових природних лих чи техногенних аварій, що супроводжуються великими економічними збитками. Тривалий стан надзвичайної екологічної ситуації спричинює виникнення екологічної катастрофи.
Причини деградації природи
глобальне потепління
руйнування озонового шару
кислотні дощі
забруднення всіх геосфер планети
деградацію лісів
накопичення і неконтрольоване переміщення токсичних речовин і відходів
спустелювання
ерозія ґрунтів
зменшення біологічної різноманітності.
вітрова чи водна ерозія ґрунтів;
погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей ґрунтів; та
довготермінова втрата природного рослинного покриву.
Фактори деградації грунтів
Види деградації ґрунтів
Геологічна ерозія
Водна ерозія
Вітрова ерозія
Геологічна ерозія - це природний процес, який відбувається протягом геологічних епох і завдяки якому сформувався сучасний характер земної поверхні. Головні фактори, що зумовлюють геологічну ерозію і опади, вітер, крутизна схилу, температурні коливання, фізичні властивості порід, часткове підняття земної кори і землетруси.
Водна ерозія буває внаслідок змивання й вимивання частин ґрунту опадами, талими та проточними водами. Вона залежить від кількості й інтенсивності опадів, рельєфу, властивостей ґрунту, рослинного покриву. Небезпека водної ерозії полягає не лише в зниженні родючості орного горизонту, а й замулюванні річок, ставків, водойм, заплавних земель. Цей вид ерозії поширений на схилах, переважно розораних, і найбільш небезпечний у гірських ландшафтах, в яких знищений лісовий покрив.
Вітрова ерозія поширена там, де немає перешкод сильним вітрам, і де відсутній природний рослинний покрив, що захищає поверхневі шари ґрунту, розораного на великих площах. Локальна вітрова ерозія спостерігається і на безструктурних піщаних ґрунтах. Особливо небезпечні піски біля озер та на узбережжях морів, де часто дмуть сильні вітри.
Причиною вітрової ерозії, крім несприятливих кліматичних умов, є руйнування зернистої структури ґрунту внаслідок неправильного обробітку та відсутності надійного його захисту. Надмірне випасання худоби в посушливих степах, яке призводить до знищення дернини, теж може спричинити вітрову ерозію.
Інтенсивність ерозії
В залежності від інтенсивності руйнування ґрунтів ерозію поділяють на:
слабку,
середню,
сильну
надмірну.
Наслідки деградації грунтів
Щороку землі України втрачають 24 млн. т гумусу (перегною), що визначає родючість ґрунтів. Через те що ґрунти стали неродючими, активізувалося спустелювання й триває вирубування лісів, лише в 21 державі Африки в 1984—1985 рр. потерпіло близько 30 млн. чоловік, 10 млн. людей змушені були змінити місце свого проживання, ставши «екологічними» біженцями.
Стійкість геосистеми полягає в її здатності в разі дії зовнішнього фактора перебувати в одній із областей етапів та повертатися до неї за рахунок інертності й відновлюваності, а також переходити завдяки пластичності з однієї області станів до інших, не виходячи при цьому за рамки інваріантних змін протягом заданого інтервалу часу.
Стійкість геосистем
Оптимізація геосистем – це дії, спрямовані на переведення геоcистем у стани, в яких вони здатні максимально ефективно виконувати задані функції, не зазнаючи при цьому небажаних змін протягом невизначено довгого часу.
Покращення геосистеми України
Для агрофункції геосистем степової зони України оптимальна вологість ґрунту знаходиться в діапазоні 60-80 % найменшої вологоємності, оптимальні температури коливаються від 12-14° (для фази сходів та кущення) до 18-22° (фази колосіння та визрівання), глибина промочування геосистеми дощами та поливними водами 60-80 см, рН фрунту 6,1-7,2, запаси гумусу – більше 600-650 т/га, потужність гумусових горизонтів 150-160 см, щільність ґрунту 1,10-1,35 г/см3, вміст водорозчинних солей – не більше 0,10 %, рівень прісних ґрунтових вод 120-160, мінералізованих – глибше 5-10 см, стрімкість поверхні 1°-1°30'.
Глобальне значення деградації
Щорічні втрати гумусу складають у середньому 0,62 т/га. Згідно з прогнозом Інституту спостережень за станом світу, при наявних темпах ерозії й збезлісення до 2030 року родючої землі на планеті стане менше на 960 млрд. Т, а лісів — на 440 млн. Га.
Глобальне значення деградації
У результаті ерозії в ґрунтах зменшується зміст азоту і засвоюваних рослинами форм фосфору й калію, ряду мікроелементів (йоду, фтору, міді, цинку, кобальту, марганцю, нікелю, молібдену, селену), від яких залежить не тільки врожай, але і якість сільськогосподарської продукції, продуктивність тварин, а також бути причиною виникнення ендемічних захворювань серед населення.
Глобальне значення деградації
Якщо зараз на кожного жителя планети припадає у середньому по 0,28 га родючої землі, то до 2030 р. площа скоротиться до 0,19 га. Зниження врожаю на ерозійних ґрунтах складає 36—47 %.
земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші
До деградованих земель відносяться
Деградація земель в Україні
В Україні ці процеси йдуть інтенсивніше, ніж у цілому на планеті. Із 60,3 млн. га її території 42 млн. га займають сільськогосподарські угіддя, 33,2 млн. га - під ріллею. За останні 30 років площа еродованої орної землі збільшилась на 1,9 млн. га, тобто втрачалося по 64 тис. га щороку, і зараз площа еродованих земель складає 11,3 млн. га або майже п'яту частину всієї території України.
Карта забруднення території України
Шляхи вирішення глобальних екологічних проблем
енергетичне забезпечення
високого рівня життя і
охорони довкілля
використання науково-технічного
прогресу для охорони
природи і забезпечення
високого рівня життя
Екологічна культура
витрати на рішення
екологічних проблем
обмеження споживчого
відношення до природи
Результат:
Високий рівень життя
Збереження планети,клімату,біосфери.
Висновок
Повернення родючості вже пошкодженим ґрунтам складна справа. Однак цілком можлива, якщо виявити терпіння, діяти обачливо і повільно, не воювати з природою, а залучати її сили на допомогу ґрунту. Якщо наш досвід у цьому невеликий (це переважно кілька вдалих випадків повернення життя неродючим відвалам кар’єрів, зменшення кислотності ґрунтів внесенням сполук кальцію тощо), то в Європі є країна, населення якої методично, настійливо і цілком успішно нарощує свій резерв ґрунтів, освоюючи дно моря . Як відомо, це Нідерланди, де вже не сотні гектарів, а тисячі квадратних кілометрів лук і полів зеленіють там, де діди сучасних фермерів з траулерів ловили морську рибу. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/cikoriy.html | Цикорій | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/fd09e375cee163eb5bb01f5d742d5dbf.ppt | files/fd09e375cee163eb5bb01f5d742d5dbf.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/budova-roslin.html | Будова рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/90e6c850d4051862446e8ec829a3d832.pptx | files/90e6c850d4051862446e8ec829a3d832.pptx |
Будова рослин
Будова рослин
Тарасова Т.В.
Вчитель вищої категорії Златоустівської СЗШ
Всі рослини мають схожу будову. Кожна рослина складається з частин , які називаються органами. Кожен орган має свою назву.
Органи рослини
1 – корінь;
2 – стебло;
3 – листки;
4 – квітка;
5 – плід.
Всі ці частини є у трав'янистих рослин, кущів, дерев.
Органи рослин відрізняються розміром,
формою , кольором,
розташуванням у просторі .
Зростання рослини починається з кореня. За допомогою кореня рослини одержують з грунту воду і розчинені в ній поживні речовини.
Корені зміцнюють рослини в грунті. Найбільша глибина залягання кореневої системи
Пальми 5 – 10 м
Кавун 10- 18 м
Виноград 12 – 16 м
Стебла
різних рослин неоднакові
У трав'янистих рослин стебла м'які, соковиті.
У дерев і кущів – тверді, здерев'янілі.
На стеблі розміщені
листки, квіти,
плоди з насінням
Листя рослин різноманітні . Листя сосни і ялівця називаються хвоєю, а дерева хвойними.
ялівець
сосна
Береза, горобина, осика, тополя і ліщина - листяні рослини.
За допомогою листків рослина живиться.
У листках
під дією світла з вуглекислого газу і води
утворюються цукор і крохмаль
- поживні речовини , якими живиться рослина.
При цьому рослини виділяють
в повітря кисень.
Поживні речовини потрібні рослині для росту , розвитку й розмноження
Листя виділяє в повітря значну кількість кисню, яким дихають всі живі організми і поглинає вуглекислий газ.
Всі рослини тягнуть свої листки до сонячного світла.
Дивовижне листя латаття Вікторії, що росте в Південній Америці. Вони бувають близько 2 метрів у діаметрі. Такий лист витримує великий вантаж і не тоне.
Квіти рослин теж різноманітні
Цвітіння шипшини і липи
цвітіння берези
квіти жасміну
Із квіток
утворюються плоди
з насінням
Плоди різних рослин несхожі між собою, але вони завжди утворюються на місці квіток. У плодах знаходиться насіння.
Плоди захищають насінину від пошкоджень, замерзання і засихання. Насіння дає життя новій рослині.
Деяке насіння може зберігатися і проростати через 10, 20, 40 і навіть 100 років.
Такі рослини , як грицики, ростуть кілька місяців
А деякі дерева живуть більше
100 років
Рослини рухаються. Вони повертають свої листки до світла
Квітки латаття білого на ніч згортають свої пелюстки й ховаються під воду до наступного ранку
Молоді стебла гороху вусиками нишпорять в пошуках підпори.
Рослини живляться, дихають, розмножуються, народжуються, ростуть і розвиваються, відмирають, рухаються. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/domashnya-aptechka.html | "Домашня аптечка" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/e5d9dc8d9ffb65828696561da7716ca9.pptx | files/e5d9dc8d9ffb65828696561da7716ca9.pptx | Домашня аптечка
У кожній родині повинна бути невелика аптечка з ліками, необхідними для надання першої допомоги при раптовій хворобі або нещасному випадку.
Для зберігання ліків найкраще мати окрему шафку або спеціальну шухлядку.
До складу домашньої аптечки повинні входити засоби різних груп.
1. Знезаражувальні або антисептичні:
Розчин йоду
Розчин брильянтового зеленого (зеленка)
Перекис водню
Розчин калій перманганату (марганцівка)
Етиловий спирт
Пантенол та фурацилін
2. Знеболювальні:
Анальгін
3.Спазмолітичні
Но-шпа
4.Шлунково-кишкові:
Левомицетин
Фестал
5.Заспокійливі:
Настоянка валеріани лікарської (валер’янка)
Корвалол
6. Протиалергічні:
Діазолін
7. Засоби від кашлю та нежитю:
Мукалтин
Нафтизин
9.Інші препарати:
Аспірин
Нашатирний спирт
Глюконат кальцію
Активоване вугілля
Крім того, в аптечці повинні бути:
Бинт (стерильний, нестерильний)
Вата
Бактерицидний пластир
Термометр
Бинт еластичний
Джгут кровоспинний
Прилад для вимірювання артеріального тиску
Роботу виконали учениці 11-І класу: Строгецька Ірина Березовська Наталія Шпак Оксана |
https://svitppt.com.ua/biologiya/chomu-skisae-moloko1.html | Чому скисає молоко | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/66a100807d74e19cf73c925d9fe4474d.ppt | files/66a100807d74e19cf73c925d9fe4474d.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/delfin.html | Дельфін | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/e60486852394e357d2040b228d2d215c.pptx | files/e60486852394e357d2040b228d2d215c.pptx | Дельфін
Підготувала учениця 10 класу
Карчова Дар‘я
Систематичне положення
Дельфі́н (Delphinus) — рід морських ссавців з родини дельфінових (Delphinidae). У перекладі з давньогрецької δελφίς, δελφύς дослівно означає «утроб», «матка», тобто «риба з маткою».
Нерідко словом «дельфін» позначають всіх зубатих представників ряду китоподібних (підряд дельфіноподібні, або «зубаті кити»). Зокрема, це стосується трьох різних родів родини дельфінових, поширених у морських акваторіях України: фоцени, афаліни і власне дельфіна.
Дельфін (Delphinus) — типовий рід родини Дельфінові (Delphinidae).
рід Delphinus — Дельфін
Delphinus capensis — Дельфін довгомордий
Delphinus delphis — Дельфін білобокий
Delphinus tropicalis — Дельфін тропічний
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Китоподібні (Cetacea)
Підряд: Зубаті кити (Odontoceti)
Родина: Дельфінові (Delphinidae)
Рід: Дельфін (Delphinus)
Критерії виду:
Морфологічний
Фізіологічний
Етологічний
Географічний
Екологічний
Біохімічний
Генетичний
Морфологічний
Довжина тіла 1,2–3 м, у деяких видів до 10 м. Вага від 50 кг до 7000 кг.
Живуть переважно в помірно-теплих морських водах. Їхні родичі (річкові дельфіни) живуть у прісних водах. Більшість дельфінів — стадні тварини. Вони чудово плавають, можуть розвивати швидкість до 55 км/год. Як правило, вони живуть на мілководді або принаймні залишаються поблизу поверхні. При пошуках їжі й орієнтуванні під водою використовують ехолокацію, мають розвинену звукову сигналізацію. Харчуються рибою і кальмарами; косатки також полюють на ссавців (інші китоподібні й ластоногі), а також на птахів. Тривалість життя — 30 (дрібні дельфіни) — 50 років. Це товариські й приязні тварини, які добре приживаються і розмножуються в неволі, піддаються дресуванню.
Фізіологічний
Період вагітності дельфінів - 10-18 місяців. Самка дельфіна зазвичай приносить одного дитинчати завдовжки 50-60 см і деякий час дбайливо його охороняє. Ростуть дельфіни, мабуть, повільно, і тривалість їх життя повинна бути досить значна (20-30 років). У деяких випадках вчені спостерігали, що дитинчата зовсім не сплять перший місяць життя, змушуючи і самок бути активними весь цей час. У 1970-х група вчених Утрішского морської станції ІПЕЕ відкрила у дельфінів незвичайний характер сну. На відміну від інших вивчених на той момент ссавців, в стані повільного сну у них поперемінно знаходиться тільки одне з двох півкуль мозку. Мабуть, головна причина цього в тому, що дельфіни змушені час від часу підніматися до поверхні води для дихання.
Розвиток мозку
Розмір мозку дельфінів у співвідношенні з розміром їхнього тіла набагато більше, ніж у шимпанзе, а їх поведінка вказує на високий ступінь розумового розвитку. Мозок дорослого дельфіна важить близько 1700 грамів, а у людини - 1400. У дельфіна в два рази більше звивин в корі головного мозку, ніж у людини.
За останніми науковими даними когнітивної етології і зоопсихології дельфіни не тільки мають «словниковий запас» до 14000 звукових сигналів, який дозволяє їм спілкуватися між собою, але і мають самосвідомість, «соціальне свідомість» (social cognition) і емоційне співчуття, готовність допомогти новонародженим і хворим , виштовхуючи їх на поверхню води
Рух
З дельфінами пов'язаний так званий «парадокс Грея». У 1930-х рр. англійця Джеймса Грея здивувала надзвичайно висока швидкість плавання дельфінів (37 км / год по його вимірах). Провівши необхідні розрахунки, Грей показав, що за законами гідродинаміки для тіл з незмінними властивостями поверхні, дельфіни повинні були володіти в кілька разів більшою м'язовою силою, ніж спостерігалася у них. Відповідно, він припустив, що дельфіни вміють управляти обтічністю свого тіла, зберігаючи ламинарное обтікання при швидкостях руху, для яких воно вже має ставати турбулентним. У США і Великобританії після Другої світової війни і на 10 років пізніше в СРСР почалися спроби довести або спростувати це припущення. У США вони практично припинилися в період з 1965-1966 до 1983 року, так як на основі невірних оцінок були зроблені помилкові висновки про те, що «парадоксу Грея» не існує, і дельфінам цілком достатньо однієї лише м'язової енергії для розвитку такої швидкості. В СРСР спроби тривали і в 1971-1973 рр. з'явилися перші експериментальні підтвердження припущення Грея.
етологічний
Всі види дельфінів стайні тварини, їх групи можуть налічувати від 10 до 150 особин. Соціальні відносини у них дуже розвинені. Це доброзичливі тварини, які підтримують один з одним мирні відносини, між ними не буває бійок і жорсткої конкуренції. Але в зграї є свої лідери, більш досвідчені тварини і молодняк. Між собою вони спілкуються звуками різної тональності та тривалості, у кожного члена стада свій індивідуальний голос. Різними сигналами дельфіни повідомляють один одному про небезпеку, що насувається, наявність корму або бажання пограти. Більш того кожну категорію об'єктів дельфіни позначають своїм звуком. Наприклад, при наближенні косатки (небезпечний хижак) дельфіни "говорять" інакше ніж при наближенні кита (просто сусід), вони можуть об'єднувати прості звуки в складні слова і навіть пропозиції. Це не що інше як мова! Ось чому дельфінів вважають одними з найбільш високорозвинених тварин, ставлячи їх інтелект на один щабель з людиноподібними мавпами.
географічний
Мешкають дельфіни виключно у водоймах, ніколи не покидаючи товщі води. Ареал цих тварин дуже обширний і охоплює майже всю земну кулю. Дельфінів немає тільки в самих холодних арктичних і субантарктичних водах. В основному ці ссавці живуть у солоних водах - морях і океанах, але деякі види дельфінів (китайський і амазонський річкові дельфіни) мешкають у великих річках. Дельфіни воліють відкриті простори, вільно переміщаючись по океанській широчіні, але іноді вони підходять близько до берега і навіть грають у хвилях прибою.
З цим пов'язаний ще один феномен - так зване викидання дельфінів на берег. З давніх пір відомі випадки знаходження на березі окремих тварин і навіть цілих зграй дельфінів. Викинуті тварини завжди здорові, а часто ще живі. З якої причини вони опиняються на березі вчені сперечаються до цих пір. Дорікнути дельфінів в помилках пересування неможливо, адже ехолокаційні здібності у них розвинені як не можна краще. Думка про те, що дельфіни роблять це спеціально, неспроможна, оскільки жодна тварина не здатна до самогубства. Найбільш ймовірно, що дельфіни виявляються на березі через інформаційний "шум" - великої кількості звуків, що видаються двигунами суден, радіочастотними маяками і т.д. Досконалий ехолот дельфінів вловлює цю какофонію, але їх мозок не здатний відфільтрувати таку кількість джерел звуків, в результаті тварини бачать помилкову "карту місцевості" та потрапляють на мілину. Це підтверджує те, що дельфіни частіше гинуть в районі жвавого судноплавства і взагалі поблизу від людської цивілізації.
Екологічний
Прибережні води тропічного і помірного кліматичних поясів; великі популяції живуть у Чорному і Середземному морях. Дельфіни, які харчуються рибою, що плаває косяками, постійно кочують з місця на місце.
- ареал перебування дельфінів
Біохімічний
Знімальна група документального серіалу Dolphins: Spy in the Pod зняла дельфінів, які навчилися використовувати як наркотичну речовину нейротоксини, що виробляються отруйними рибами Tetraodon. Tetraodon — сімейство риб, у шкірному покрові та внутрішніх органах яких містяться токсини, найнебезпечніший з яких — тетродотоксин, отрута нервово-паралітичної дії, за її допомогою вони захищаються від хижаків. Однак у невеликій кількості токсин викликає наркотичний ефект. На думку зоологів, дельфіни «експериментально» знайшли спосіб, як змусити Tetraodon випускати оптимальну кількість отрути. Вони обережно «жують» рибу і впадають в стан, близький до трансу, а потім відпускають її.
Ссавців зняли за допомогою прихованих підводних камер, установлених на роботах, що були замасковані під черепаху, рибу й кальмара. Це дозволило спостерігати за дельфінами в природному середовищі протягом 900 годин.
Генетичний
У звичайного дельфіна виду «Delphinus delphis», а також у прісноводного амазонського дельфіна виду «Inia geoffrensis» в клітині організму знаходиться 44 хромосоми, тобто 22 пари.
Існуюча теорія про походження людини від мавпи стала не так переконлива після останніх досліджень хромосом дельфінів. Як виявилося, чоловік і дельфін мають разючу подібність хромосомних структур. Серед інших організмів, що живуть на землі, дельфін виявився найближче до парнокопитним і гіпопотамів. Багато спільного було виявлено зі слонами. Людини, дельфіна і слона відрізняє пропорційний обсяг мозку щодо тіла. Особлива будова нервової системи визначає значну кількість синапсів (нервових зв'язків) і мозкових звивин. Ці властивості дозволяють дельфінам швидко навчатися. У дельфінів вищий інтелект, ніж у мавпи.
Морські мешканці дізнаються себе в дзеркалі, розуміють інтонацію людської мови, вміють наслідувати і строго дотримуються правил, що склалися в зграї. Спілкуються китоподібні за допомогою низькочастотних звуків. Морська вода містить в собі магнію сульфат, який поглинає шуми з високою частотою. Тому жителі моря навчилися використовувати звуки, здатні поширюватися в воді на великі відстані. Людські гени, відповідальні за сон, у дельфінів просто видозмінені. Тому ці ссавці сплять по-особливому. У процесі досліджень вчені виявили ДНК, який відповідає за неспання однієї половини мозку, поки спить інша. Це сталося в процесі мутації. Вченими було зроблено висновок, що після людини, дельфіни мають найвищий інтелект на планеті.
Різновиди Дільфінів
Белобрюхий дельфін (чорний дельфін, чилійський дельфін) (лат. Cephalorhynchus eutropia) мешкає виключно на узбережжі Чилі. Тварина з досить скромними розмірами – довжина кремезного та досить товстого тіла цього китоподібного не перевищує 170 см. Спинка і боки белобрюхого дельфіна мають сірий колір, тоді як горло, область черева і прилеглі до тіла частини ласт абсолютно білі. Ласти і спинний плавник белобрюхого дельфіна менше, ніж у інших видів дельфінів. Даний вид близький до зникнення, охороняється чилійськими владою.
Дельфін-белобочка (звичайний дельфін) (лат. Delphinus delphis). Довжина морської тварини нерідко досягає 2,4 метра, вага дельфіна варіюється в межах 60-80 кілограмів. В області спини звичайний дельфін забарвлений в темно-синій або практично чорний колір, черево біле, а вздовж світлих боків проходить ефектна смужка жовтувато-сірого відтінку. Цей вид дельфінів живе в акваторії Середземного і Чорного морів, привільно відчуває себе в Атлантичному і Тихому океанах. Зустрічається дельфін-білобочка на східному узбережжі Південної Америки, уздовж берегів Нової Зеландії та Південної Африки, в морях Японії і Кореї.
Беломордий дельфін (лат. Lagenorhynchus albirostris) – великий представник китоподібних з довжиною тіла, що досягає 3 метрів і масою до 275 кг. Відмінною особливістю беломордого дельфіна є дуже світла, часом білосніжна морда. Ареал проживання цього ссавця включає в себе води Північної Атлантики, узбережжя Португалії і Туреччини. Харчується дельфін такими рибами, як мойва, навага, камбала, оселедець, тріска, мерланг, а також молюсками й ракоподібними.
Крупнозубий дельфін (лат. Steno bredanensis). Довжина тіла цього морського ссавця 2-2,6 метра, вага різниться від 90 до 155 кг. Висота спинного плавця становить 18-28 см. У забарвленні дельфіна переважає сірий колір, за яким «розкидані» плями молочного кольору. Цей вид дельфінів поширений біля узбережжя Бразилії, в Мексиканській і Каліфорнійському затоках, мешкає в теплих водах Карибського і Червоного морів.
Афаліна (великий дельфін або пляшконосий дельфін) (лат. Tursiops truncatus). Довжина тварини може варіюватися від 2,3 до 3,6 метрів, а вага від 150 до 300 кг. Забарвлення тіла афаліни залежить від місця проживання, але в основному вид має темно-буру верхню частину тіла і сірувато-біле черево. Іноді з боків спостерігається слабко виражений візерунок у вигляді нечітких смуг або плям. Мешкає афаліна в Середземному, Червоному, Балтійському і Чорному морях, часто зустрічається в Тихому океані уздовж узбережжя Японії, Аргентини та Нової Зеландії.
Широкомордий дельфін (бесклювий дельфін) (лат. Peponocephala electra) поширений у водах країн з тропічним кліматом, особливо масові популяції мешкають уздовж узбережжя Гавайських островів. Торпедообразное, світло-сіре тіло тварини вінчає конусоподібна голова темно-сірого кольору. Довжина ссавця нерідко досягає 3 метрів, а важить доросла особина більше 200 кг.
Китайський дельфін (лат. Sousa chinensis). Цей представник роду горбатих дельфінів мешкає в водах уздовж узбережжя Південно-Східної Азії, але в період розмноження мігрує, тому зустрічається в затоках, тихих морських лагунах і навіть річках, що омивають Австралію і країни Південної Африки. Довжина тварини може становити 2-3,5 метра при вазі в 150-230 кг. Дивно, але хоча народжуються дельфінята абсолютно чорними, у міру їх зростання забарвлення тіла змінюється спочатку на світло-сіру, з трохи рожевими цятками, а дорослі особини стають практично білими. Китайський дельфін харчується рибами і молюсками.
Іравадійский дельфін (лат. Orcaella brevirostris). Відмінною особливістю даного виду дельфінів є повна відсутність дзьоба на морді і гнучка шия, яка отримала рухливість за рахунок декількох шкірних і м’язових складок за головою. Забарвлення тіла іравадійский дельфіна може бути як світло-сірим з блакитним відливом, так і темно-сірим, при цьому черево тварини завжди на тон світліше. У довжину це водний ссавець сягає 1,5-2,8 метрів при вазі в 115-145 кг. Ареал проживання дельфіна охоплює води теплого Індійського океану, починаючи від Бенгальської затоки і аж до північного узбережжя Австралії.
Хрестоподібний дельфін (лат. Lagenorhynchus cruciger) мешкає виключно в водах Антарктики і Субантарктики. Забарвлення дельфіна чорно-біла, рідше – темно-сірого тону. Ефектна мітка білого кольору, охоплюючи боки ссавця, тягнеться до його морди, обрамляючи область очей. Друга мітка проходить поздовжньо задньої частини тіла, перетинаючись з першої і утворюючи малюнок у вигляді пісочного годинника. Дорослий хрестоподібний дельфін має довжину тіла близько 2 метрів в довжину, вага дельфіна варіюється в межах 90-120 кілограм.
Ластівка (косатка) (лат. Orcinus orca) – ссавець, яке відноситься до сімейства дельфінові, роду косатки. Ластівка самець має довжину близько 10 метрів і вага в межах 8 тонн. Самки менше: їх довжина сягає 8,7 метрів. Грудні ласти косаток мають широку овальну форму. Зуби косаток досить довгі – до 13 см в довжину. Бока і спина ссавця чорні, горло біле, а на череві знаходиться біла смуга. Над очима розташовані білі плями. Іноді зустрічаються повністю чорні або білі особини в водах Тихого океану. Мешкає косатка у всіх водах світового океану, крім Азовського моря, Чорного моря, моря Лаптєвих і Східно-Сибірського моря.
Дельфін єдиний ссавець, який народжується вперед хвостом.
-Самки дельфінів надають допомогу іншій самці при важких пологах. Решта дельфінів будуть плавати навколо для захисту породіллі.
-Акули бояться дельфінів, оскільки останні здатні їх убити.
-Деякі види дельфінів можуть затримувати дихання на 30 хвилин.
-Молоді дельфіни залишаються з матір'ю протягом 2 або 3 років.
-Хоча більшість диких тварин уникають контактів з людьми, дикі дельфіни люблять пограти і поспілкуватися з людиною, особливо з дітьми.
-Очі дельфіна виробляють сльози, які захищають очі від інфекцій і сторонніх предметів. Морські дельфіни чудово бачать, як під, так і над водою.
-Як і у корів, у дельфінів є два шлунки. Перший для зберігання їжі, а другий для перетравлення.
-Дельфін може запросто занурюватися до 300 метрів.
-Спинний плавець у кожного дельфіна унікальний, таким чином вчені відрізняють їх один від одного.
-Дельфіни як правило, не можуть жити в повній самоті. Вони мають складну соціальну структуру і у них є широкий діапазон емоцій, в тому числі і гумор.
-Дельфіни можуть плавати зі швидкістю до 30 км. на годину протягом тривалого часу. Це приблизно в 3 рази швидше, ніж найшвидші люди у світі.
-Очі дельфіна виробляють сльози, які захищають очі від інфекцій і сторонніх предметів. Морські дельфіни чудово бачать, як під, так і над водою.
-Як і у корів, у дельфінів є два шлунки. Перший для зберігання їжі, а другий для перетравлення.
-Дельфін може запросто занурюватися до 300 метрів.
-Спинний плавець у кожного дельфіна унікальний, таким чином вчені відрізняють їх один від одного.
-Дельфіни як правило, не можуть жити в повній самоті. Вони мають складну соціальну структуру і у них є широкий діапазон емоцій, в тому числі і гумор.
-Дельфіни можуть плавати зі швидкістю до 30 км. на годину протягом тривалого часу. Це приблизно в 3 рази швидше, ніж найшвидші люди у світі.
-Дорослий дельфін з'їдає близько 33 кг. риби за добу, що за людськими мірками дорівнює 15-22 кг. м'яса на день, але дельфіни не набирають зайву вагу.
-Шкіра дельфіна дуже тонка і вона може бути легко пошкоджена при контакті з іншими поверхнями.
-Дельфінячий "Сонар" або "Ехолот" рідко зустрічається в природі і набагато перевершує сонар кажана. Ехолот дозволяє йому буквально відчути відстань, форму, щільність і рух об'єкта.
-Ніхто не знає точно, чому дельфіни викидаються на берег. Щоб прокладати свій шлях, дельфіни можуть використовувати магнітне поле землі, деякі вчені вважають, що ці місця мають аномальне магнітне поле.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/crr.html | Проект консультування злиття | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/3d45b2429591beb10ae21185020eaac7.pptx | files/3d45b2429591beb10ae21185020eaac7.pptx | Проект консультування злиття ІнтелектСервіс та ТехноСервіс
З позиції незалежної групи консультантів:
Дмитрецький Д., Король О., Канавець А., Чупахін Є. Каскевич Є., Єгорочкіна Т.
Причини труднощів з консультуванням:
Успішне злиття
1. Керівництво ІнтелектСервіс
2. Організаційна структура
3.Ефект синергії
4.Персонал нової компанії
5. Організаційна культура
6.Двухстороній зв’язок
1.1.
2.2.
2.1.
4.1.
1.3.
3.2.
3.1.
6.2.
5.2.
4.2.
6.1.
5.1.
Метод Ішикави
1.2.
1. Керівництво ІнтелектСервіс
1.1. Роль директора
1.3. Бачення кінцевої стратегії
1.2. Погляд на проблеми в новій фірмі
2. Організаційна структура
2.1. Неповність структури
2.2. Розподіл повноважень
3.Ефект синергії
3.1. Ідентичність компаній
3.2. Рівність компаній
4. Персонал нової компанії
4.1. Ставлення до злиття
4.2. Розподілення ролей
5. Організаційна культура
5.1. Цінності, та устої компаній
5.2. Спільний погляд на існування
6.Двухстороній зв’язок
6.1Зв’язок з керівництвом
6.2. Взаємодія між персоналами компаній
Очікування та результати
Діагностика методом силового поля
Можливість усунення чинників
Еластичність
Зони конфліктів
Позиційний аналіз
За критерієм формальної незалежності груп
За критерієм підтримки змін, визнання цінностей спільної системи:
Злиття: керівники компаній Р. Кривенко та С.Макаренко
Опір змінам:
Топ-менеджмент, який має достатньо незалежну від керівника позицію у полі своєї роботи
Байдужість: Працівники нижчого рівня, робота яких контролюється відповідно до статуту
За критерієм активності працівників в інноваційному процесі:
Інноваційний потенціал персоналу
Я буду діяти як господар
Я господар
Мотиваційний механізм
Власне бачення подолання проблеми
Альтернативи розв’язку завдання
Вибір альтернативи
Злиття
Зміна орг. структури
Співробітництво
так
ні
Якісне злиття, з усуненням супутніх проблем
Швидке, але не якісне злиття
так
ні
Експертна оцінка альтернатив
Оптимальний варіант подолання генеральної проблеми
Недосконалість ОСУ
+
=
Наслідки Реорганізованої ОСУ
Яким чином???
Відбір найкращих
=
Процес відбору
Комунікація та зворотній зв'язок
Для чого нам потрібні контракти?
Адаптація, тренінги
Об'єднання стратегій
Етап Ініціації
Етапи проведення запропонованих змін
Етап ініціації
Етап діагностики(7днів)
Етап планування (9днів)
Етап реалізації (17 днів)
3 дні
3 днів
3 дні
2 дні
4 днів
2 дні
Етап завершення (3 дні)
Дякуємо за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/embrionalniy-rozvitok.html | Ембріональний розвиток | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/e8fb322c0a6ecbbb5a263a15b1ab7d8b.ppt | files/e8fb322c0a6ecbbb5a263a15b1ab7d8b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/doslidi-nad-golovonogimi-molyuskami.html | "Досліди над головоногими молюсками" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/d87dd5033d836a4dc19df34943257a06.pptx | files/d87dd5033d836a4dc19df34943257a06.pptx | Досліди над головоногими молюсками
Приготував
Учень 8-Б класу
КНВК
Воротинцев Артем
Вчені вивчали реакцію восьминогів на телевізор. Восьминогів розташовували у акваріум перед яким був розташований телевізор. Три відео фрагменти , які їм показували (краб, що рухається по дну , восьминіг, що пливе і пластикова пляшка на хвилях), викликали у створінь бурхливу , але абсолютно різну реакцію.
Якщо при вигляді краба більшість молюсків робили однозначні спроби атакувати монітор , то при вигляді побратима восьминоги висловлювали весь спектр емоцій. Деякі намагалися залякати противника , інші змінювали забарвлення тіла або навіть забивалися в інший кут акваріума. Пластикова пляшка викликала тривогу лише у особин , що раніше не бачили такий предмет , однак лише через кілька днів і вони почали її ігнорувати.
Як плаває восьминіг?Надми повітряну кульку і пальцями затисніть її. Відпусти кульку. Вона полетить від тебе, так як буде здуватися. Отже, тепер ми знаємо . Як і повітряна кулька, здувши, летить у повітрі, так і восьминіг плаває в океані. Він всмоктує воду і видуває її назад через отвір, який знаходиться під його головою. Сила виштовхнутою води рухає восьминога вперед. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologichni-problemi-povyazani-z-vikoristannyam-teplovih-mashin-i-dvig.html | "Екологічні проблеми, пов’язані з використанням теплових машин і двигунів" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/f348569f0ca460476420b3a607f82a4f.pptx | files/f348569f0ca460476420b3a607f82a4f.pptx | Екологічні проблеми, пов’язані з використанням теплових машин і двигунів
Більша частина двигунів на Землі є тепловими двигунами. Саме вони дають нам дешеву електроенергію, є серцем майже всіх видів швидкісного транспорту. Сучасна людина не може обходитися без них. Але широке застосування теплових двигунів впливає на стан навколишнього середовища.
Під час роботи теплових двигунів найбільшому забрудненню піддається повітряний басейн планети. Тверді частинки пилу й сажі, що утворюються під час роботи теплових двигунів, запилюють повітря.
Викиди сірчистого газу й оксидів азоту є причиною утворення кислотних опадів, які приводять до загибелі сільськогосподарських культур, лісів, негативно впливають на прісні водойми і їхніх мешканців.
Під час роботи теплових двигунів виділяється вуглекислий газ. Наявність цього газу в атмосфері разом з парами води приводить до парникового ефекту.
У результаті температура на поверхні землі підвищується.
Як паливо зараз використовуються нафтопродукти.
У результаті аварій, витоків під час заправлення танкерів і перекачування нафти в берегові сховища величезна кількість нафти потрапляє в море.
Навіть незначна домішка нафти до морської води викликає загибель ікри й мальків багатьох видів риб
Але головна загроза забруднення морських вод нафтою полягає в загибелі фітопланктону, що є першою ланкою харчового ланцюга мешканців моря.
Фітопланктон є основним виробником кисню на земній кулі, виробляючи за рахунок фотосинтезу близько 70 % усього кисню.
Катастрофічні розливи нафти в море приводять до знищення безлічі морських птахів. Водоплавні птахи дзьобом змащують свої пір'я жиром, який виділяють особливою залозою. У результаті пір'я не змочуються водою, пух під пір'ям залишається сухим. Завдяки цьому птах тримається на волі й не мерзне навіть у холодній воді. Коли ж пір'я змочує нафта, вода проникає в шар пуху, птах замерзає й тоне.
Шкідливі викиди, що утворюються в результаті роботи теплових двигунів, впливають на організм людини. Діоксид вуглецю діє на шкіру й слизові оболонки. Оксид вуглецю при вдиханні зв'язується з гемоглобіном крові, витісняючи з неї кисень, у результаті настає кисневе голодування.
Оксид вуглецю може зумовити появу хвороби серця — стенокардії.
Діоксид азоту викликає сильне роздратування слизових оболонок очей.
У разі фотохімічного смогу запалюються очі, слизові оболонки носа і горла, відзначаються симптоми ядухи, загострення легеневих і нервових захворювань.
Сірчистий газ призводить до росту онкозахворювань.
Шляхи зниження забруднення навколишнього середовища
використання в автомобілях замість карбюраторних бензинових двигунів дизелів, у паливо яких не додають свинцю
випробування автомобілів, у яких замість бензинових двигунів застосовують електродвигуни, що працюють на акумуляторах, або двигуни, що використовують як паливо водень
На теплових електростанціях, що працюють на вугіллі і викидають велику кількість оксидів сірки в газах, слід пропускати ці гази через спеціальні пристрої — скрубери, в яких сірка зв'язується вапном, тоді концентрація оксиду сірки істотно зменшується |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dika-priroda.html | Дика природа | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/e6a70359ac69866be901b0a9c94573a3.ppt | files/e6a70359ac69866be901b0a9c94573a3.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biologiya/cherepahi.html | Черепахи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/c67be20611e9d95de8862abc497b3956.ppt | files/c67be20611e9d95de8862abc497b3956.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimiya-m-yaziv.html | Біохімія м язів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/72c3fcd0a519c233e77f0b2b62ebd8f7.ppt | files/72c3fcd0a519c233e77f0b2b62ebd8f7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/disciplina-osnovi-biotehnologii-roslin.html | ДИСЦИПЛІНА ОСНОВИ БІОТЕХНОЛОГІЇ РОСЛИН | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/ca3d55be0d2f944eff51b3aca7dcc3ee.ppt | files/ca3d55be0d2f944eff51b3aca7dcc3ee.ppt | 1
1
2
3
3
1
1
2
3
4
5
1
2
3
4
5
1
2
4
1
2
3
4
5
1
2
3
4 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biohimiya-nervovoi-sistemi-chi.html | БІОХІМІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ч.І | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/63454f9172291d68763d7deb766e83ae.ppt | files/63454f9172291d68763d7deb766e83ae.ppt | Brain-derived neurotrophic factor ( BDNF)
FGF-1
FGF-2 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologichne-mislennya.html | Екологічне мислення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/b762aaa52fdb3b06f34f7e6dd7be38fd.pptx | files/b762aaa52fdb3b06f34f7e6dd7be38fd.pptx | Творчий шлях Василя Стуса
Підготувала: Тимошенко Вікторія
ВАСИЛЬ СТУС
Народився 6 січня 1938р. в хліборобській родині в с. Рахнівці на Вінниччині. Після закінчення школи навчався в Донецькому педінституті. Далі вчителював, служив в армії, працював в газеті.
ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ
У 1959р. у «Літературній газеті» з’явилися перші вірші поета.
З 1961р. викладає українську мову та літературу в 23-й Горлівській школі.
У 1963р. вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка в Києві. Бере участь у роботі Клубу творчої молоді. За участь у протесті на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» виключили з аспірантури. Відтоді на батьківщині не надрукували жодного його рядка.
У 1965р. одружився з Валентиною Попелюх, та народився син Дмитро.
У 1970р. на похороні Алли Горської звинуватив владу у її вбивстві.
У 1972р. разом з іншими українськими поетам його було заарештовано й засуджено. Ув’язнення відбував у Мордовії. Після завершення основного терміну відправили у заслання. В ув’язненні всі його вірші знищували.
Після повернення відмовився від радянського громадянства. Його здоров’я було підірвано, він працював звичайним робітником на заводі.
У 1979 р. повертається та працює у Києві.
У 1980 р. знову був засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років заслання.
28 серпня 1985 р. його відправили у карцер, де він оголосив голодування.
У ніч із 3 на 4 вересня 1985р. помер.
ТВОРЧІСТЬ
Творчість:
збірка «Круговерть»
збірка «Зимові дерева»
збірка «Веселий цвинтар»
збірка «Палімпсести»
збірка «Свіча в свічаді»
збірка «Птах душі»
збірка «Дорогаболю»
Дякую за увагу
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/ehinokok.html | ехінокок | https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/9400f3c6c9826c74c113d12e7e509460.pptx | files/9400f3c6c9826c74c113d12e7e509460.pptx | Презентація на тему Ехінокок
Підготував учень 8 класу
Любомльської ЗОШ
I-III ст №2
Фірко Андрій
Ехінокок
вид стьожкових червів, що в дорослому стані паразитують у кишечнику собаки, вовка, шакала, зрідка кішки, а в личинковій стадії - інших тварин і людини. Спричинює хворобу ехінококоз.
.
Тіло завдовжки 3—5 мм, складається з голівки (з 4 присосками й 2 віночками крюків) і 3—4 члеників. Останній (єдності, зрілий) членик становить половину довжини тіла. Яйця ехінокока виходять з кишечнику господаря разом з екскрементами й можуть потрапити на його шерсть. Проміжний господар ехінокока — корова, вівця,свиня та ін.
Життєвий цикл ехінокока: 1 -остаточний хазяїн (1а - ехінокок у кишках остаточного хазяїна);
2 - рухливий членик; 3-яйце; 4 - онкосфера; 5 - фрагмент ехінококового міхура; 6 - проміжні хазяї; 7 - ехінококові міхурі в органах проміжних хазяїв
Тварини, а також людина, заражається, ковтаючи яйця ехінокока. У кишечнику проміжного господаря з яйця виходить личинка — онкосфера. Через стінку кишечника вона потрапляє в систему комірної вени і з кров'ю заноситься в печінку, рідше в легені, м'язи, кістки або інші органи. Тут вона розвивається в пузирчасту стадію, яка також називається ехінокок. Кожна онкосфера утворює міхур, на стінках його утворюються вторинні й навіть третинні міхури, на яких формується безліч голівок, схожих з такими дорослих черв'яків. Міхури ехінокока зростають дуже повільно і можуть досягати великих розмірів. Остаточний господар заражається ехінококом, коли поїдає хвору або полеглу тварину, що містить пузирчасту стадію цього паразита.
Ехінокок у людини може довгий час протікати безсимптомно. Це пов'язано з повільним зростанням кісти. Основні прояви захворювання залежать від місця локалізації капсули.
При ураженні печінки кіста розтягує оболонку органу, що проявляється тупими, ниючими болями. Печінка збільшується в розмірах, трохи болюча при промацуванні. Досягаючи великих розмірів, кісти в печінці починають здавлювати жовчні протоки, що виявляється появою жовтяниці. В останній стадії розвитку кісти можливий її розрив. Тоді клінічна картина яскрава і загрожує життю хворого. З'являється висока температура, сильні болі в животі. Часто розвивається анафілактичний шок.
При ураженні легень виникають задишка, кашель, іноді з кров'ю, біль в грудній клітці. При прориві кісти в порожнину бронхів спостерігається посилення кашлю і задухи, алергічні реакції, ціаноз. При прориві в плевральну порожнину настає анафілактичний шок зі смертельним результатом.
Якщо ехінококові кісти розташовуються в інших органах, то клініка дуже нагадує пухлинний процес відповідної локалізації.
Ехінокок у дітей має ті ж стадії розвитку. Захворювання довгий час протікає безсимптомно або з незначними не специфічними проявами. Часто діагноз ставиться на підставі даних профілактичних оглядів.
Найпоширеніший і інформативний аналіз на ехінокок - реакція Кацоні. У місці внутрішньо-шкірного введення ехінококовой рідини при позитивному результаті утворюється вогнище інтенсивного запалення. Діагноз підтверджується контрастними методами дослідження та комп'ютерною томографією.
Видалення ехінококкових кіст з організму людини можливе лише оперативним шляхом. Розрізняють повне видалення кісти разом з усіма оболонками або розтин кісти з видаленням всього вмісту. В останньому випадку особливу увагу приділяють ізоляції вмісту кісти від органів і тканин організму.
Таким чином, ехінокок - це дуже небезпечний для людини паразит, який викликає важке захворювання. Початкові стадії ураження ехінококом зазвичай протікають з мізерною симптоматикою. Коли клінічна картина проявляється повністю, ехінококова кіста досягає значних розмірів і стає загрозливою життя хворого. Тому, важлива роль в боротьбі з ехінококоз відводиться профілактиці зараження |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ciroz-pechinki0.html | Цироз печінки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/53338bfb3596f90899ff8f82e9f011c6.pptx | files/53338bfb3596f90899ff8f82e9f011c6.pptx | Цироз печінки
Цироз печінки — хронічне захворювання печінки, яке протікає з порушенням її функцій і зазвичай з її збільшенням. Найчастіше є наслідком вірусного гепатиту, що має тривалий перебіг без клінічних симптомів. Інша важлива причина хвороби — тривале зловживання алкоголем.
Симптоми
слабкість
поганий апетит
Нудота
Блювота
біль у правому підребер'ї
носові кровотечі.
Симптоми
жовтяниця
Симптоми
Пальці можуть приймати форму «барабанних паличок», нігті — «годинникового скла». Можлива гіперемія долоней.
Печінка зазвичай збільшена, щільна на дотик.
Симптоми
При порушенні відтоку за портальною веною (портальна гіпертензія) з'являється асцит, видно розширені вени на шкірі живота, збільшена селезінка.
Симптоми
При дослідженні крові знаходять помірну анемію, лейкопенію, тромбоцитопенію (прояви гіперспленизму). У сироватці крові підвищується вміст амінотрансфераз (особливо аланінової), альдолази, прямого білірубіну. Білкові зсуви характеризуються зменшенням альбуминів, збільшенням глобулінів, особливо гамма-глобулінів, одночасно змінюються показники сулемової, тимолової проб. Знижується вміст у сироватці протромбіну і холестерину.
Симптоми
При рентгеноскопії у ряді випадків виявляють розширення вен стравоходу, з яких можлива масована кровотеча.
Клінічно в одних випадках можуть переважати симптоми портальної гіпертензії, в інших — порушення функцій печінки з її збільшенням, жовтяницею, іншими периферійними симптомами.
Симптоми
Своєрідним варіантом хвороби є первинний біліарний цироз печінки, при якому уражаються внутрішньопечінкові жовчні ходи і виникає жовтяниця з вираженим свербіжом, підвищенням рівню білірубіну і холестерину у крові. Перебіг хвороби ускладнюється підвищеною кровоточивістю, з'являються ксантелазми на повіках (відкладання холестерину на шкірі). У крові підвищується рівень лужної фосфатази.
Прогресування цирозу печінки з порушенням її функцій може призвести до печінкової коми:
порушення нервової діяльності,
безсоння,
апатія,
сонливість,
періодична дратівливість і агресивність.
Зазвичай зростає жовтяниця. Смерть може настати при зростанні інтоксикації, гіпотонії, гіпотермії, явищ геморагічного діатезу.
Лікування
Харчування повинно бути різноманітним, висококалорійним, з достатнім вмістом повноцінного білка. При асциті і затримці рідини обмежують поварену сіль.
Лікування
Призначають вітаміни групи В (вітамін В12, фолієва кислота)
Лікування
При наявності жирової дистрофії (в осіб, що страждають на алкоголізм) показані метионін, холіну хлорид.
Лікування
При асциті і набряках вводять сечогінні: фуросемід, гіпотиазид, верошпирон, при свербіжу застосовують метилтестостерон по 5 мг 3 рази на день.
Лікування
Початковий цироз печінки з вираженою активністю, лихоманкою, білковими зсувами, високою ферментемією є показанням до застосування кортикостероїдів (преднізолон) і цитостатичних засобів (азатиоприн).
Лікування
Розвиток печінкової коми у хворих
цирозом печінки має дуже
несприятливий прогноз. Хворим
обмежують білок у дієті, призначать
антибіотики широкого спектру дій,
вводять достатню кількість рідини у
вигляді 5% розчину глюкози. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-lyudini-etapi-evolyucii-lyudini-.html | Еволюція людини .Етапи еволюції людини . | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/6f8bc84c84b7adf4bdecaa368454510c.ppt | files/6f8bc84c84b7adf4bdecaa368454510c.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biotehnologiya-ta-ii-osnovni-napryamki.html | Біотехнологія та її основні напрямки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/40c91c4618a860d79027a341b6e0fa72.ppt | files/40c91c4618a860d79027a341b6e0fa72.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/endokrinni-zahvoryuvannya-lyudini.html | "Ендокринні захворювання людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/ef4768ce27d6b2f857a7a5fae39edb72.pptx | files/ef4768ce27d6b2f857a7a5fae39edb72.pptx | Ендокринні захворювання людини
Гормона́льні пору́шення, або Ендокринні захворювання — клас захворювань, які виникають у разі порушення функції залоз внутрішньої секреції. Залози можуть виділяти гормони в надлишку, що супроводжується їх гіперфункцією (понад норму). В інших випадках залози можуть виробляти мало гормонів, тоді виявляється недостатність їх в організмі — гіпофункція (менше норми). Гіпер- і гіпофункція призводять до порушення життєдіяльності організму, виникнення захворювань.
Гіпофіз
Гіпофіз невеликий за розміром, маса його 0,35—0,65 г, розміщений біля основи мозку, з яким з'єднаний за допомогою ніжки. В гіпофізі виділяють дві частки — передню і задню, а також проміжну частину (входить до складу передньої частки). Усі вони продукують гормони з різними функціями.
Передня частка виробляє кілька гормонів. Один з них впливає на ріст тіла, інші — на діяльність статевих залоз, щитоподібної, надниркових залоз тощо. Гормон стимулює розвиток організму, одночасно впливаючи на обмін жирів, вуглеводів і білків. При надлишку цього гормону розвивається гігантизм. У дітей і дорослих хвороба виявляється по-різному. Зріст хворих дітей значно перевищує зріст однолітків, і в юному віці вони можуть досягати двох метрів.
Якщо гіперфункція передньої частки гіпофіза розвивається у дорослих, то у них ніби відновлюється ріст. При цьому збільшуються тільки ті частини тіла (руки, ноги, язик, ніс, щелепи), які не втратили здатність рости. Захворювання називають акромегалією.
Функції гіпофізу
Цукровий діабет Цукровий діабет – це захворювання обміну речовин, в основі якого лежить стійка гіперглікемія, дефект секреції інсуліну або/та інсулінорезистентність. Хронічна гіперглікемія – основа чисельних ускладнень з боку серцево-судинної, нервової систем, очей, нирок та інших органів. Діабет – одне з поширених захворювань людей, яке суттєво впливає на стан здоров’я населення. Згідно даних ВООЗ в економічно розвинутих країнах світу до 4 – 6 відсотків населення хворіє на цукровий діабет. З віком захворюваність на цукровий діабет збільшується і після 65 років досягає 10 – 15%. Відділ неінфекційних захворювань ВООЗ опублікував дані про глобальне поширення цукрового діабету в окремих регіонах та країнах у 2000 році і прогноз до 2030 року. (табл. 1)
Поширеність цукрового діабету у світі (2000 – 2030 роки)
Діаграми хвороб
Користь йоду
Розвиток вродженого гіпотиреозу і кретинізму попереджається корекцією йодної недостатності у вагітних жінок. Тяжкість враження їх нервової системи залежить від ступеня йодної недостатності, а також від терміну гестації. Єдина можливість уникнути народження дітей із йододефіцитними захворюваннями - вживання до вагітності, в крайньому випадку з перших тижнів вагітності, адекватної кількості йоду. Йододефіцитні захворювання відносять до захворювань, які можна легко і ефективно попередити. Щоб зменшити недостатність йоду в харчуванні, застосовують методи індивідуальної, групової і масової йодної профілактики. Індивідуальна йодна профілактика полягає у вживанні продуктів з підвищеним рівнем йоду, а також лікарських препаратів, які забезпечують надходження фізіологічної кількості йоду в організм. Групова йодна профілактика полягає в призначенні препаратів йоду під контролем спеціалістів в групах найбільшого ризику розвитку ЙДЗ. Профілактика регулярне тривале приймання препаратів, які містять фіксовану, фізіологічну дозу йоду: - для дітей до 12 р. - від 50 -100 мкг в день; - для підлітків і дорослих - 100-200 мкг в день; - при вагітності і в період годування груддю < 200 мкг в день. Масова йодна профілактика вважається самим ефективним і екомічно вигідним методом і досягається шляхом додавання солей йоду до найбільш розповсюджених продуктів харчування (кухонна сіль, вода; хліб)
Розповсюдженість йоду |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologiya-harchuvannya.html | "Екологія харчування" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/59c3c7a49e4d7de4d0083931b99957b4.pptx | files/59c3c7a49e4d7de4d0083931b99957b4.pptx | ЕКОЛОГІЯ
ХАРЧУВАННЯ
Вплив екології на харчування людини
За всю історію існування людини харчування завжди було і
залишається найсуттєвішим чинником, який здійснює постійний
вплив на її здоров’я. Різке погіршення екологічної ситуації,
вплинуло на якісний склад харчових продуктів.
Питання екологічної безпеки харчових продуктів, вплив стану
довкілля на їх якість та проблеми наслідків їх забруднення на
даний час є актуальними практично в усіх країнах світу та в місті
Красилові зокрема.
Якість та склад продуктів харчування прямим чином зв’язані з станом навколишнього середовища.
Найбільш шкідливими є продукти харчування, які вирощені
на територіях біля автомагістралей і залізниць;
поблизу великих промислових підприємств;
На якість продуктів харчування негативно впливає використання:
мінеральних добрив;
пестицидів;
солей важких металів.
Шляхи зменшення шкідливого впливу :
не вирощувати харчові продукти біля автомагістралей і
залізниць;
віддавати перевагу добривам органічного походження;
посилити контроль з боку держави на різних етапах
виробництва;
збільшити штрафи власникам заводів і підприємств, які не
дотримуються правил переробки відходів;
розробки з комплексного використання сировини й
безвідходної переробки.
Харчові (Е) добавки
Харчові (Е) добавки- це простий та дешевий спосіб
надати продукту привабливий вигляд і колір,
посилити смак та продовжити термін зберігання.
До переліку Е добавок відносять: емульгатори,
ароматизатори, антиокислювачі та барвники. Всі ці
речовини негативно впливають на наш організм.
ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ :
Для того, щоб вберегти людину та зменшити негативний вплив на її організм, повинна розповсюджуватись інформація за допомогою ЗМІ, на бігбордах, в брошурах та буклетах, яка б мотивувала людей припинити вживання їжі з цими добавками. Владою повинні бути внесені закони про зменшення використання в продуктах харчування Е добавок.
Біологічно активні добавки
Біологічно активна харчова доба́вка — спеціальний харчовий
продукт, призначений для вживання або введення в межах
фізіологічних норм до раціонів харчування з метою надання їм
дієтичних, оздоровчих, профілактичних властивостей для
забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій
організму людини. Лікар може вводити їх у раціон дієтичного чи
раціонального харчування для оптимізації обмінних процесів та
функцій організму людини з урахуванням стану її здоров'я.
Біологічно активні добавки (БАД) використають як додаткове
джерело харчових і біологічно активних речовин, для нормалізації і поліпшення функціонального стану органів і систем організму людини. При використанні певних БАДів в організм людини виділяються важкі токсини.
Вирішення проблеми
БАД можна купувати лише в аптеках та за призначенням лікаря;
Не продавати добавок без назначень лікаря;
Заборонити рекламу БАДів.
Проблема неякісних лікарських засобів
в Україні загалом та в Красилові зокрема
Під впливом поганої якості харчових продуктів, збільшення
екологічних проблем у людей виникає нужда в лікарських засобах,але
й тут нас виникають проблеми адже підробка лікарських засобів дуже
розповсюджена.
Фальсифікати:
*Мають ціну нижчу ніж завжди
*Змінені звичайні ознаки (препарат має специфічні смак, запах або
колір)
* Змінену звичайну упаковку (різниця в упаковках одного й того ж
препарату).
Яка ж світова практика боротьби з підробкою ліків?
Ухвалення законів про відміну реклами лікарських засобів
Встановлення жорстокого контролю за експортом та імпортом ліків
Підвищення кваліфікації кадрів сфери фармацевтики
Практика українців у боротьбі з підробкою лікарських засобів:
Прийняття законопроекту про відміну реклами лікарських засобів
(але ще не ухвалений)
Збільшення контролю органів безпеки в місцях продажу ліків
Особисто запропоновані вирішення проблеми:
Остаточно заборонити рекламу лікарських засобів
Вилучати з продажу несертифіковані продукти
Посилити контроль за ввізною продукцією
Поради жителям Красилова :
Бути уважними при виборі ліків
Завжди радитись з лікарем
Не вестись на розрекламовані марки
Купляти ліки тільки в офіційних аптечних пунктах
Для людини харчування – це основний (і чи не єдиний керований) чинник, що забезпечує здоров’я, нормальний розвиток, довголіття, творчий потенціал, продуктивність праці. Рівень виробництва харчової продукції визначає якість життя спільноти людей, їх працездатність, впливає на долі цілих народів .
Аналіз динаміки харчування різних груп населення України свідчить про те, що за останнє десятиліття істотно порушилася структура харчування українців. Спостерігаються значні відхилення від формули збалансованого харчування передусім за рівнем споживання вітамінів, хімічних макро- і мікроелементів, біологічно цінних поживних речовин рослинного походження та інших біологічно активних речовин, які виконують важливу роль у підтриманні нормального обміну речовин .
За останні 100-150 років наш раціон змінився до невпізнання. Готувати стало легше, а перетравлювати важче. Ми п'ємо порошкове молоко, заварюємо окропом сухе картопляне пюре, готуємо каші-п'ятихвилинки, підтримуємо сили енергетичними напоями, їмо різні консерви, втамовуємо голод ход-догами і гамбургерами. Смачно-так! Корисно-ні!
Безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини відносять до основних факторів, що визначають здоров'я населення України і збереження його генофонду. Понад 70% усіх забруднювачів надходять в організм людини з продуктами харчування. Показники безпеки продовольства. Стан справ з безпекою продовольства в Україні, особливо в останні роки, погіршився в зв'язку з демонополізацією харчової промисловості, збільшенням обсягів постачань з-за кордону, ослабленням контролю за виробництвом і реалізацією продуктів харчування. Це викликає серйозну тривогу.
В даний час загострилася проблема забруднення продовольства токсинами, що володіють імунодепресивною дією і здатністю викликати злоякісні утворення. Зросло забруднення плодоовочевої продукції переробних підприємств у результаті використання некондиційної сировини.
Використання медичних антибіотиків як харчової добавки, їхнє застосування у ветеринарній практиці приводять до того, що вони виявляються в 15—26% продукції тваринництва і птахівництва. Нераціональне використання в сільському господарстві добрив веде до надлишкового нагромадження нітратів і важких металів у рослинницькій продукції. У результаті упорядкування використання хімічних засобів захисту рослин, скорочення обсягів хімізації намітилася динаміка зменшення вмісту залишкових кількостей пестицидів у продуктах харчування. Разом з тим викликають тривогу факти виявлення в окремих видах продовольства, у тому числі дитячого харчування, одночасно декількох пестицидів.
Дбайте про своє здоров’я! Не заощаджуйте на основному багатстві! Харчуйтеся правильно і періодично оздоровлюйтеся!
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologichna-piramida.html | Екологічна піраміда. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/2b29012ffb01b6cd4eac823d59ee9b3f.pptx | files/2b29012ffb01b6cd4eac823d59ee9b3f.pptx | Екологічна піраміда
Екологічна піраміда
Екологічна піраміда (трофічна піраміда, харчова піраміда) - графічне подання зміни кількості біомаси або біопродуктивності на кожному трофічному рівні екосистеми.
Піраміда біомаси показує кількість біомаси на кожному з трофічних рівнів, в той час як піраміда біопродуктивності показує кількість надлишкової біомаси, що продукується організмами на кожному з рівнів.
Екологічна піраміда
Екологічні піраміди:
починаються продуцентами на нижньому рівні;
продовжуються рівнями консументів: споживачів першого, другого, … порядків;
закінчуються редуцентами – перетворювачами органічних решток.
Типи екологічних пірамід
піраміда чисел − відображає чисельність окремих організмів на кожному рівні;
піраміда біомаси − кількість органічної речовини, синтезованої на кожному з рівнів;
піраміда енергії − величина потоку енергії.
Трофічні рівні
Для трофічних ланцюгів характерні наступні закономірності:
потік енергії, що виражається кількістю речовини, синтезованої на кожному рівні, у міру просування по ланцюгу зменшується.
так як певна кількість речовини може бути використана кожним біогеоценозом неодноразово, а порція енергії - лише один раз, то в екосистемі відбу- вається каскадний перенос енергії та кругообіг речовин.
Правило екологічної піраміди
Правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 разів за продукцію попереднього. Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується.
Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший обумовлене тим, що далеко не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується у кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10-15% використовується на побудову нових клітин.
Правило екологічної піраміди
Піраміда чисел
Піраміда чисел - відображає кількісний розподіл окремих організмів на трофічних рівнях. Особливістю такої піраміди є зменшення чисельності організмів при русі від продуцентів до консументів.
Ця закономірність пояснюється тим, що в будь-якій екосистемі дрібні тварини чисельно перевершують великих і розмножуються швидше.
Піраміда чисел
Для будь-якого хижака існує нижня і верхня межа розмірів їх жертв, тобто кожному хижакові служать їжею жертви певного розміру.
Піраміда може бути обернена, так як в лісових пасовищних харчових ланцюгах продуценти - це дерева, а первинні консументи - це комахи. Рівень первинних консументів за чисельністю перевищує рівень продуцентів.
Піраміда біомаси – показує співвідношення загальної кількості живої речовини на трофічних рівнях харчового ланцюга. Може мати два графічних різновиди - правильна і обернена. Спостерігаються наступні закономірності: піраміди з широкою основою і вузькою вершиною характерні для наземних і мілко- водних екосистем, в яких продуценти мають великі розміри і живуть порівняно довго.
Піраміда біомаси
У молодих екосистем вершина піраміди вужча, ніж у зрілих; піраміда може бути оберненою у відкритих і глибоких водах, де продуценти невеликі за розміром і живуть недовго. Піраміда біомаси відрізняється проміжним характером в озерах і ставках, так як тут рівноцінні ролі продуцентів, тобто великих прикріплених рослин і мікроскопічних водоростей.
Піраміда біомаси
Екологічна піраміда біомаси показує взаємодію між кількостями біомаси на різних трофічних рівнях, надаючи кількість біомаси на кожному з рівнів. Типовою одиницею біомаси на кожному рівні є грами на квадратний метр, або калорії на квадратний метр. Піраміди біомаси дають уяву про стан екосистеми в деякий момент часу.
Піраміда біомаси
Одним з недоліків піраміди біомаси є те, що вони часто (при прийнятих зараз процедурах обчислення) показують перебільшені значення кількості біомаси на трофічному рівні. Наприклад, всі птахи мають скелет, кігті та дзьоби, котрі, незважаючи на включення в загальну масу організму при обчисленні, не поїдаються (або не перетрав- люються) організмами наступ- ного трофічного рівня.
Піраміда біомаси
Піраміди біомаси також можуть спотворювати екологічну інформацію завдяки тому, що не беруть до уваги продуктивність кожного з трофічних рівнів. Це може призводити до появи обернених пірамід, де невелика кількість біомаси автотрофів підтримує набагато більшу біомасу наступного рівня гетеротрофів. Це часто трапляється у водних екосистемах, де водорості та фітопланктон, при невеликій власній біомасі в кожний окремий момент часу, завдяки великій біопродуктивності можуть підтри- мувати набагато більшу біомасу риб та зоопланктона, що ними харчуються.
Піраміда біомаси
Піраміда енергії
Піраміда енергії - величина потоку енергії, що проходить через різні трофічні рівні. На відміну від піраміди чисел або біомаси, що характеризують статику екосистеми, піраміда енергії характеризує динаміку проходження маси їжі через харчовий ланцюг. На її форму не впливають ні розміри особин, ні інтенсивність їх метаболізму. Тому піраміда енергії є найбільш універсальною характеристикою для порівняння потоку енергії, що проходить через різні рівні, а також для порівняння однієї екосистеми з іншою.
Значення вивчення екопірамід
Вивчення екологічних пірамід дозволяє оцінювати склад і особливості функціонування цілих екосистем або їх окремих частин, а також визначати ступінь антропогенного впливу на окремі організми або екосистему в цілому.
Піраміда енергії
Валовою первинною продукцією називається біомаса продуцентів, накопичена ними в процесі фотосинтезу, включаючи ту її частину, яка була витрачена на дихання.
Пч = Пв - Д1 Пв - валова первинна продукція; Д1 - витрати на дихання.
Потік енергії, що проходить через 2 рівень:
А2 = П2 + Д2 П2 - приріст біомаси другого рівня.
Потік енергії, що проходить через 3 рівень: А3 = П3 + Д3
Піраміда енергії
Приклад екологічної піраміди
Одну людину протягом року можна прогодувати 300 форелями. Для їхнього годування треба 90 тисяч пуголовків жаб. Для годування цих пуголовків треба 27 000 000 комах. Ці комахи потребують для годування 1000 тон трави.
Якщо перевести людину на харчування лише рослинною їжею, проміжні рівні піраміди можна оминути, і тоді 1000 тон біомаси рослин зможе прогодувати приблизно в 1000 разів більше людей.
Екологічна піраміда |
https://svitppt.com.ua/biologiya/chastnie-aspekti-metabolizma-uglevodov.html | частные аспекты метаболизма углеводов | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/3703660530f4a1679f2c0f04345bbbd0.pptx | files/3703660530f4a1679f2c0f04345bbbd0.pptx | Енергетичні зв’язки між анаболізмом і катаболізмом
Стадії перетворення основних поживних речовин клітини
Важные метаболические пути углеводов
Синтез/распад крахмала
Синтез распад гликогена
Глюконеогенез
С4 путь фотосинтеза
Фотосинтез по типу толстянковых
Фотодыхание
Шляхи утилізації пірувату
Метаболизм гликогена
Гликоген служит в животном организме резервом углеводов, из которого по мере метаболической потребности могут высвобождаться глюкозофосфат или глюкоза. Хранение в организме собственно глюкозы неприемлемо из-за ее высокой растворимости: высокие концентрации глюкозы создают в клетке высоко гипертоническую среду, что приводит к притоку воды. Напротив, нерастворимый гликоген осмотически почти неактивен.
Брожение
Метаболизм гликогена
Гликоген животных, как и амилопектин растений, представляет собой разветвленный гомополимер глюкозы, в котором остатки глюкозы соединены α(1→4)-гликозидной связью. Связи в точках ветвления находятся в положении α(1→6) примерно каждого 10-го остатка. Таким образом, возникает древовидная структура с молекулярной массой >1ּ107 Да (до 50 000 остатков), в которой имеется только одна свободная аномерная ОН-группа, т. е. только один восстанавливающий конец.
Брожение
Метаболизм гликогена
Анаболизм гликогена
Гликоген печени никогда не расщепляется полностью. Как правило, укорачиваются или удлиняются (при высоком содержании глюкозы) только невосстанавливающие концы древовидной структуры. Удлинение цепи катализируется гликоген-синтазой [2]. Так как образование гликозидных связей между сахарами является эндоэргической реакцией, вначале в реакции глюкозо-1-фосфата с уридинтрифосфатом [УТФ (UTP)] образуется активированный предшественник — УДФ-глюкоза (UDP-глюкоза) [1]
Анаболизм гликогена
После этого остаток глюкозы легко переносится с этого промежуточного соединения на гликоген.
Когда растущая цепь достигает определенной длины (>11 остатков), специальный фермент ветвления гликогена (1,4→1,6-трансгликозидаза ) [3] катализирует перенос концевого олигосахарида, состоящего из 6-7 остатков, на 6-ОН остаток глюкозы той же или другой цепи гликогена с образованием точки ветвления [α(1→6)-связи]
Дальнейшее удлинение этого фрагмента осуществляется гликоген-синтазой, образующей α(1→4)-связи.
Катаболизм гликогена
Разветвленная структура гликогена облегчает быстрое освобождение углеводных остатков. Наиболее важным ферментом деградации гликогена является гликоген-фосфорилаза [4], отщепляющая от невосстанавливающего конца цепи остатки глюкозы в виде глюкозо-1-фосфата. Чем больше таких концов, тем больше молекул фосфорилазы могут действовать одновременно. Образование глюкозо-1-фосфата вместо глюкозы имеет то преимущество, что для включения освобожденных остатков глюкозы в гликолиз или ГМП не требуется АТФ.
.
Катаболизм гликогена
Благодаря структуре гликоген-фосфорилазы, процесс последовательного отщепления останавливается за 4 остатка глюкозы от точки разветвления. Точки ветвления удаляются двумя другими ферментами [5 и 6]. Вначале трисахарид боковой цепи переносится [5] к невосстанавливающему концу главной цепи. Затем 1,6-гликозидаза [6] отщепляет остающийся единичный остаток глюкозы в точке ветвления в виде свободной глюкозы, после чего неразветвленная цепь, может вновь расщепляться фосфорилазой.
.
Баланс гликогена
В организме человека может содержаться до 450 г гликогена, треть из которого накапливается в печени, а остальное — главным образом в мышцах. Содержание гликогена в других органах незначительно. Гликоген печени служит прежде всего для поддержания уровня глюкозы в крови в фазе пострезорбции. Поэтому содержание гликогена в печени варьирует в широких пределах. При длительном голодании оно падает почти до нуля, после чего начинается снабжение организма глюкозой с помощью глюконеогенеза .
Баланс гликогена
Гликоген мышц служит резервом энергии и не участвует в регуляции уровня глюкозы в крови. В мышцах отсутствует глюкозо-6-фосфатаза, поэтому гликоген мышц не может быть источником глюкозы в крови. По этой причине колебания содержания гликогена в мышцах меньше, чем в печени.
Глюконеогенез
Некоторые ткани, такие, как мозг и эритроциты, зависят от постоянного снабжения глюкозой. Если получаемое с пищей количество углеводов недостаточно, необходимая концентрация глюкозы в крови может поддерживаться некоторое время за счет расщепления гликогена печенью. Если истощены также и эти запасы, в печени запускается синтез глюкозы de novo, глюконеогенез. Наряду с печенью высокой глюконеогенезной активностью обладают также клетки почечных канальцев.
.
Глюконеогенез
Исходными соединениями в глюконеогенезе являются аминокислоты мышечной ткани. При длительном голодании это приводит к массивному распаду мышечного белка. Другими важными исходными веществами для синтеза глюкозы служат лактат, образующийся в эритроцитах и мышечной ткани при недостатке О2 , а также глицерин, образующийся при расщеплении жиров. Напротив, жирные кислоты не могут трансформироваться в глюкозу в организме животных, так как в данном случае деградация жирных кислот не является анаплеротическим процессом . В организме человека за счет глюконеогенеза образуется несколько сотен граммов глюкозы в сутки.
Глюконеогенез
В то время как гликолиз протекает в цитоплазме, глюконеогенез происходит также в митохондриях и эндоплазматическом ретикулуме.
Первые стадии реакционной цепи протекают в митохондриях. Причиной такого «обходного» пути является неблагоприятная константа равновесия пируваткиназной реакции (см. с. 152). Для перевода пирувата непосредственно в фосфоенолпируват(PEP) недостаточно энергии расщепления АТФ. Пируват, образующийся из лактата или аминокислот, переносится в матрикс митохондрий и там карбоксилируется в оксалоацетат в биотинзависимой реакции, катализируемой пируваткарбоксилазой [2]. Оксалоацетат является промежуточным метаболитом цитратного цикла. Поэтому аминокислоты, которые включаются в цитратный цикл или конвертируются в пируват, могут непосредственно превращаться в глюкозу (глюкогенные аминокислоты,).
Глюконеогенез
Оксалоацетат, образующийся в митохондриальном матриксе, восстанавливается в малат [3]. который может переноситься в цитоплазму с помощью специальных переносчиков. Оксалоацетат может также переноситься из митохондрии в цитоплазму после переаминирования в аспартат.
В цитоплазме малат вновь превращается цитоплазматической малатдегидрогеназой в оксалоацетат, который в реакции, катализируемой ГТФ-зависимой РЕР-карбоксикиназой [4], переводится в фосфоенолпируват. Последующие стадии до фруктозо-1,6-дифосфата представляют собой модификации соответствующих реакций гликолиза. При этом для образования 1,3-дифосфоглицерата дополнительно расходуется АТФ
Гликолиз
Глюконеогенез
Две глюконеогенез-специфичные фосфатазы отщепляют по очереди фосфатные остатки от фруктозо-1,6-дифосфата. Промежуточной стадией является изомеризация фруктозо-6-фосфата в глюкозо-6-фосфат, одна из реакций гликолиза. Глюкозо-6-фосфатаза печени [5] является мембранным ферментом, локализованным внутри гладкого эндоплазматического ретикулума. Перенос глюкозо-6-фосфата в эндоплазматический ретикулум и возврат образующейся глюкозы в цитоплазму осуществляется специфическими переносчиками. Из цитоплазмы глюкоза поступает в кровь.
Глицерин прежде всего фосфорилируется [7] в положении 3. Образующийся 3-глицерофосфат окисляется НАД+-зависимой дегидрогеназой [8] в дигидроксиацетон-3-фосфат, который далее включается в глюконеогенез.
Цикл Хэтча-Слэка-Карпилова
Цикл Хэтча-Слэка-Карпилова
Цикл Хэтча-Слэка-Карпилова
Цикл Хэтча-Слэка-Карпилова
Цикл Хэтча-Слэка-Карпилова
Цикл Хэтча-Слэка-Карпилова
Цикл Хэтча-Слэка-Карпилова
Фотосинтез по типу толстянковых
Фотодыхание
Фотодыхание
Фотодыхание
Фотодыхание
Фотодыхание
Фотодыхание |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologichna-piramida0.html | Екологічна піраміда | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/2f7690b71845398ae51c6f06c06c7e09.pptx | files/2f7690b71845398ae51c6f06c06c7e09.pptx | Екологічна піраміда
Екологічна піраміда
Екологічна піраміда (трофічна піраміда, харчова піраміда) - графічне подання зміни кількості біомаси або біопродуктивності на кожному трофічному рівні екосистеми.
Піраміда біомаси показує кількість біомаси на кожному з трофічних рівнів, в той час як піраміда біопродуктивності показує кількість надлишкової біомаси, що продукується організмами на кожному з рівнів.
Екологічна піраміда
Екологічні піраміди:
починаються продуцентами на нижньому рівні;
продовжуються рівнями консументів: споживачів першого, другого, … порядків;
закінчуються редуцентами – перетворювачами органічних решток.
Типи екологічних пірамід
піраміда чисел − відображає чисельність окремих організмів на кожному рівні;
піраміда біомаси − кількість органічної речовини, синтезованої на кожному з рівнів;
піраміда енергії − величина потоку енергії.
Трофічні рівні
Для трофічних ланцюгів характерні наступні закономірності:
потік енергії, що виражається кількістю речовини, синтезованої на кожному рівні, у міру просування по ланцюгу зменшується.
так як певна кількість речовини може бути використана кожним біогеоценозом неодноразово, а порція енергії - лише один раз, то в екосистемі відбу- вається каскадний перенос енергії та кругообіг речовин.
Правило екологічної піраміди
Правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 разів за продукцію попереднього. Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується.
Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший обумовлене тим, що далеко не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується у кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10-15% використовується на побудову нових клітин.
Правило екологічної піраміди
Піраміда чисел
Піраміда чисел - відображає кількісний розподіл окремих організмів на трофічних рівнях. Особливістю такої піраміди є зменшення чисельності організмів при русі від продуцентів до консументів.
Ця закономірність пояснюється тим, що в будь-якій екосистемі дрібні тварини чисельно перевершують великих і розмножуються швидше.
Піраміда чисел
Для будь-якого хижака існує нижня і верхня межа розмірів їх жертв, тобто кожному хижакові служать їжею жертви певного розміру.
Піраміда може бути обернена, так як в лісових пасовищних харчових ланцюгах продуценти - це дерева, а первинні консументи - це комахи. Рівень первинних консументів за чисельністю перевищує рівень продуцентів.
Піраміда біомаси – показує співвідношення загальної кількості живої речовини на трофічних рівнях харчового ланцюга. Може мати два графічних різновиди - правильна і обернена. Спостерігаються наступні закономірності: піраміди з широкою основою і вузькою вершиною характерні для наземних і мілко- водних екосистем, в яких продуценти мають великі розміри і живуть порівняно довго.
Піраміда біомаси
У молодих екосистем вершина піраміди вужча, ніж у зрілих; піраміда може бути оберненою у відкритих і глибоких водах, де продуценти невеликі за розміром і живуть недовго. Піраміда біомаси відрізняється проміжним характером в озерах і ставках, так як тут рівноцінні ролі продуцентів, тобто великих прикріплених рослин і мікроскопічних водоростей.
Піраміда біомаси
Екологічна піраміда біомаси показує взаємодію між кількостями біомаси на різних трофічних рівнях, надаючи кількість біомаси на кожному з рівнів. Типовою одиницею біомаси на кожному рівні є грами на квадратний метр, або калорії на квадратний метр. Піраміди біомаси дають уяву про стан екосистеми в деякий момент часу.
Піраміда біомаси
Одним з недоліків піраміди біомаси є те, що вони часто (при прийнятих зараз процедурах обчислення) показують перебільшені значення кількості біомаси на трофічному рівні. Наприклад, всі птахи мають скелет, кігті та дзьоби, котрі, незважаючи на включення в загальну масу організму при обчисленні, не поїдаються (або не перетрав- люються) організмами наступ- ного трофічного рівня.
Піраміда біомаси
Піраміди біомаси також можуть спотворювати екологічну інформацію завдяки тому, що не беруть до уваги продуктивність кожного з трофічних рівнів. Це може призводити до появи обернених пірамід, де невелика кількість біомаси автотрофів підтримує набагато більшу біомасу наступного рівня гетеротрофів. Це часто трапляється у водних екосистемах, де водорості та фітопланктон, при невеликій власній біомасі в кожний окремий момент часу, завдяки великій біопродуктивності можуть підтри- мувати набагато більшу біомасу риб та зоопланктона, що ними харчуються.
Піраміда біомаси
Піраміда енергії
Піраміда енергії - величина потоку енергії, що проходить через різні трофічні рівні. На відміну від піраміди чисел або біомаси, що характеризують статику екосистеми, піраміда енергії характеризує динаміку проходження маси їжі через харчовий ланцюг. На її форму не впливають ні розміри особин, ні інтенсивність їх метаболізму. Тому піраміда енергії є найбільш універсальною характеристикою для порівняння потоку енергії, що проходить через різні рівні, а також для порівняння однієї екосистеми з іншою.
Значення вивчення екопірамід
Вивчення екологічних пірамід дозволяє оцінювати склад і особливості функціонування цілих екосистем або їх окремих частин, а також визначати ступінь антропогенного впливу на окремі організми або екосистему в цілому.
Піраміда енергії
Валовою первинною продукцією називається біомаса продуцентів, накопичена ними в процесі фотосинтезу, включаючи ту її частину, яка була витрачена на дихання.
Пч = Пв - Д1 Пв - валова первинна продукція; Д1 - витрати на дихання.
Потік енергії, що проходить через 2 рівень:
А2 = П2 + Д2 П2 - приріст біомаси другого рівня.
Потік енергії, що проходить через 3 рівень: А3 = П3 + Д3
Піраміда енергії
Приклад екологічної піраміди
Одну людину протягом року можна прогодувати 300 форелями. Для їхнього годування треба 90 тисяч пуголовків жаб. Для годування цих пуголовків треба 27 000 000 комах. Ці комахи потребують для годування 1000 тон трави.
Якщо перевести людину на харчування лише рослинною їжею, проміжні рівні піраміди можна оминути, і тоді 1000 тон біомаси рослин зможе прогодувати приблизно в 1000 разів більше людей.
Екологічна піраміда |
https://svitppt.com.ua/biologiya/divovizhni-dereva.html | Дивовижні дерева | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/22c322a7096c93847cd596183158b767.ppt | files/22c322a7096c93847cd596183158b767.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologichna-etika.html | Екологічна єтика | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/457ce0619029339e0011c242796135cf.ppt | files/457ce0619029339e0011c242796135cf.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dihalna-sistema-klasi.html | Дихальна система 3 класи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/61/5fa52291f5d2aa737886a3d43930190d.pptx | files/5fa52291f5d2aa737886a3d43930190d.pptx | Дихальна система
Виконала учениця
3-Б класу
Оля Горенок
Дихання
Для функціонування клітин організму потрібний кисень. Дихальна система, що складається із повітроносних шляхів, легеневих судин, легень, та дихальних м’язів постачає у кров кисень, який далі розподіляється між тканинами органами. Повітря надходить у легені завдяки змінам тиску внаслідок скорочення і розслаблення основних та допоміжних дихальних м’язів. Нормальне дихання — це переважно мимовільний процес, керований дихальним центром стовбура мозку.
Гортань
Із глотки повітря потрапляє у гортань, яка відіграє головну роль у голосоутворенні. Гортань прикрита спеціальним хрящем — надгортанником. Порожнина гортані лійкоподібна, вкрита слизовою оболонкою, що утворює дві пари складок. Верхня пара складок, що містять присінкові зв’язки, разом із надгортанником закривають вхід у гортань під час ковтання їжі. Нижня пара складок покриває голосові зв’язки. Скелетом гортані є спеціальні хрящі.
Легені
Два губчасті органи — легені, захищені грудною кліткою. Вони заповнюють більшу частину грудної порожнини. Легені є одним із найбільших органів тіла. Їх основна функція — забезпечення організму киснем і виділення вуглекислого газу. Легеня має конусоподібну форму, основа її дещо увігнута і прилягає до діафрагми. Повітря заходить у легені через систему дихальних шляхів. Бронхіоли входять у легеневі міхурці — альвеоли, наповнюючи легені повітрям. Легеневі міхурці є кінцевою частиною дихальних шляхів. Альвеоли мають тонкі еластичні стінки на внутрішній поверхні яких постійно присутні деякі лейкоцити (макрофаги). Вони захоплюють і перетравлюють бактерії, хімічні і механічні частинки. Кожна альвеола зовні оточена густою сіткою капілярів. Через стінки альвеол і капілярів проходить обмін газами.
Алвеоли
Альвеола - пухирчасті утворення в легенях, обплетене мережею капілярів. Через стінки альвеол (у легенях людини їх понад 700 млн) відбувається газообмін.
Газообмін у легенях
Дихальна мембрана альвеол, через яку відбувається газообмін, складається з кількох шарів. Незважаючи на це, вона дуже тонка. Вуглекислий газ дифундує із крові в альвеоли, а кисень переходить із альвеол у капіляри, де зв’язується з еритроцитами. Поверхня газообміну у легенях (площа поверхні альвеол) у 40 разів більша від поверхні тіла і сягає 150-200 м2. Приблизно така ж площа поверхні легеневих капілярів, що забезпечує ефективну дифузію газів. Якщо у легенях ушкоджена більша частина альвеол, поверхня газообміну втрачається і дихання стає неможливим.
Трахея і Бронхи
Нижче гортані розміщена трахея (дихальне горло), яка складається із 16-20 хрящів. У новонароджених її стінки відносно товсті, а діаметр трахеї звужується в напрямку зверху вниз. У нижній частині трахея розгалужується на два первинні бронхи (біфуркація трахеї). У немовлят правий головний бронх коротший і товстіший від лівого. Кут між трахеєю і цим бронхом дорівнює 25 градусів, тому інородні тіла найчастіше потрапляють саме у правий бронх. Лівий головний бронх довший правого. Кут між трахеєю і лівим бронхом дорівнює 50 градусів. Слизова оболонка трахеї немовлят містить невелику кількість залоз. М’язові волокна переважно зосереджені на задній стінці бронхів. Кожний головний бронх входить у ворота легені і далі розгалужується на бронхи щораз меншого діаметра, утворюючи бронхіальне дерево, яке є дихальними шляхами у легенях. Найтонші бронхи називають бронхіолами. Бронхіальне дерево
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/embriotehnologii-i-klonuvannya.html | Ембріотехнології і клонування | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/3005d0e6062ad8fc63a668c9a5aea51d.pptx | files/3005d0e6062ad8fc63a668c9a5aea51d.pptx | Ембріотехнології і клонування
Підготував:
учень 11-А класу
Ніколенко Арсен
Мабуть, наймолодшим напрямком сучасної медицини можна вважати клітинні технології, в яких клітини є джерелом тих або інших необхідних чинників, наприклад пухлинних антигенів під час вакцинотерапії. Але використовувати клітину можна не тільки як джерело будь-яких субстанцій, а й для регенеративної медицини. Тут особливий інтерес викликають технології, засновані на стовбурових клітинах.
Стовбурові клітини (також відомі як шматові клітини) - це первинні клітини, що зустрічаються в усіх багатоклітинних організмах. Ці клітини можуть самовідновлюватися шляхом поділу клітини, а також можуть дифференціюватися в досить велику кількість спеціалізованих типів клітин. Цей термін вперше був введений у біологію О.О. Максимовим у 1908р.
Здатність до необмеженого поділу й перетворення на різні типи клітин (так звана плюрипотентность) робить їх ідеальним матеріалом для трансплантаційних методів терапії.
На ранніх стадіях розвитку ембріона, клітини неспеціалізовані. Вони отримали назву стовбурових (СК), тому що розташовані біля основи уявного стовбура генеалогічного дерева клітин, яке вінчає корона з різних спеціалізованих клітин.
На відміну від звичайних клітин, приречених виконувати чітко визначені функції в організмі,СК у процесі розвитку мають можливість набувати спеціалізації. СК розмножуються шляхом поділу, як і всі інші клітини. Відмінність полягає в тому, що вони можуть ділитися необмежено, а зрілі клітини зазвичай мають обмежену кількість циклів поділу.
Також ці клітини здатні до диференціювання — процесу необоротньої спеціалізації клітин.
Потрапляючи в організм під час трансплантації, СК продовжують ділитися й самі знаходять місце, де їхня допомога найпотрібніша. Ця здатність СК отримала назву хоумінга. Отже, хоумінг — це здатність клітин до міграції в «потрібне місце» — «рідний» орган і тканину (у свою стовбурову нішу) або в ділянку ушкодження.
Клонування — це метод розмноження статевороздільних істот (тварин і людей), з допомогою якого в нестатевий спосіб можна отримати новий організм, який буде генетично ідентичним до організму, що передбачається клонувати.
Існують два різні шляхи, з допомогою яких можна досягнути клонування. 1. Перенесення ядра клітини суб’єкта, якого хочуть клонувати (дублювати). 2. Розщеплення ембріонів, тобто штучне проведення природного процесу формування ідентичних близнюків (або монозигот), який полягає в мікрохірургічному поділі ембріональних клітин на перших стадіях їхнього розвитку (до 14 днів після запліднення) на два або більше ідентичних ембріонів. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/chervona-kniga-ukraini-ptahi-ryadi-pelikanopodibni-lelekopodibni-gusep.html | Червона книга України. Птахи. Ряди пеліканоподібні, лелекоподібні, гусеподібні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/20fa7f4d7e68a66e8010894c8ef360e6.ppt | files/20fa7f4d7e68a66e8010894c8ef360e6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/doglyad-za-hvorimi-pislya-infarktu.html | "Догляд за хворими після інфаркту" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/1bf58c44f669a04b0252c72125dd9837.pptx | files/1bf58c44f669a04b0252c72125dd9837.pptx | Презетація на тему: “Догляд за хворими після інфаркту”
Підготували учениці 404 групи АКЛ НАУ Лященко Катерина та Москаленко Олександра
ІНФАРКТ
Дуже серйозне захворювання, що представляє собою некроз однієї з ділянок серцевого м'яза, що сталося внаслідок порушень кровообігу в ній. Дана ділянка не виконує своїх функцій і призводить до патологічного стану.
При інфаркті міокарда послаблюється (або ж зовсім припиняється) приплив крові до певної ділянки серця, внаслідок чого гинуть м'язові клітини. В основному даним захворюванням страждають люди у віці 40-60 років. У більш молодих людей і навіть у дітей інфаркт може виявитися при важких стресах і супутніх захворюваннях
Люди, що перенесли інфаркт міокарда відчайдушно потребують реабілітації та відновлення. У період реабілітації необхідно враховувати особливості самого захворювання. Залежно від стадії одужання виділяють 4 класи пацієнтів:
1 клас тяжкості
Це хворі з нетрансмуральним інфарктом міокарда, у яких відсутні ускладнення і напади стенокардії.
2 клас тяжкості
Це пацієнти у стані середньої тяжкості, у яких спостерігаються не надто важкі ускладнення, такі як одиночні екстрасістоди, синусова тахікардія, недостатність кровообігу не вище першого ступеня 3 клас тяжкості
Пацієнти у важкому стані з серйозними порушеннями, такими аритмія, кризового перебіг артеріальної гіпертензії, недостатність кровообігу 2, 3 та 4 ступеня.
4 клас тяжкості
Хворі у дуже важкому стані. У таких людей збільшений ризик раптової смерті, артеріальна гіпертензія 3 ступеня, недостатність кровообігу 4 ступеня, часті шлуночкові екстрасистоли.
Пацієнтом із станом 1,2 і 3 класу тяжкості показано санаторно-курортне лікування. Однак протягом року після перенесеного нападу лікування може проводитися тільки в місцевих спеціалізованих санаторіях.
Реабілітаційні заходи(догляд за хворими)
Завданням реабілітації пацієнта, який переніс інфаркт, є досягнення максимально комфортних умов життя!
Однією з найважливіших ролей у відновленні відіграє лікувальна гімнастика, фізичні вправи, що тренують серце і серцеві судини. Фізкультура допомагає знизити в рівень холестерину в крові, нормалізувати артеріальний тиск, надлишкову масу тіла і зменшити вплив стресу.
Слід зазначити, що лікувальна фізкультура підбирається індивідуально для кожного пацієнта. Вона була розроблена спеціально для лікування інфаркту міокарда, тому гімнастика для людей, які перенесли напад абсолютно не небезпечна. Також фізичні навантаження допомагають поліпшити настрій пацієнта і підтримувати організм у тонусі.
Людям, які перенесли інфаркт, необхідно постійно стежити за тиском, вести здоровий спосіб життя і відмовитися від шкідливих звичок. Це допоможе запобігти повторному виникненню інфаркту міокарда.
Одним з дуже важливих аспектів реабілітації є дієта, яка здатна запобігти атеросклерозу. Слід скоротити вживання жирної, солоної їжі, а їсти побільше овочів і фруктів.
Дуже корисно вживати родзинки, курагу і чорнослив, оскільки ці сухофрукти допомагають наситити організм калієм, необхідним для серця. Рекомендується їсти також і морепродукти, які так багаті йодом.
Дуже важлива людям, що перенесли інфаркт, і психологічна підтримка. Адже їм непросто повернутися до нормального життя. Іноді людині досить участі, турботи і уваги близьких і членів сім'ї. У важких випадках може навіть знадобитися допомога психоаналітика.
Психологічна реабілітація
Родичі людини, який переніс інфаркт, не повинні ставитися до нього як до тяжко хворого. Не слід обмежувати його діяльність, якщо вона не перевищує норми, приписані лікарем. Психолог зможе допомогти усунути постійний страх, тривогу і переживання через побоювання повторного нападу. Можуть навіть призначити спеціальні медикаменти, спрямовані на поліпшення емоційного стану.
Статеве життя після інфаркту
Через півтора-два місяці після гострого періоду вже можливе повернення до інтиму. Перед статевим актом лікар може порадити прийом нітратів. Повернення до інтимної близькості також є важливим аспектом в реабілітації після інфаркту.
Якщо все-таки інфаркт міокарда стався, не залишається нічого іншого, як навчитися жити з усвідомленням своєї проблеми. Звичайно, доведеться дещо підкоригувати свій спосіб життя, необхідно змиритися з обмеженнями і заборонами, однак нагородою цього буде довге життя, а що може бути цінніше?
Слід пам'ятати, що напад не стався просто так. Неправильний спосіб життя, нераціональне харчування, куріння, вживання алкоголю, стреси - все це негативно позначається на серцево-судинній системі і призводить до таких страшних наслідків як інфаркт міокарда. На жаль, усвідомлення власних помилок деколи відбувається занадто пізно.
Незалежно від причин, що викликали напад, всім без винятку пацієнтам показана спеціальна дієта. Зазвичай люди, які перенесли інфаркт, починають інакше ставитися до життя і досить легко відмовляються від тих продуктів, які можуть нашкодити здоров'ю, навіть якщо це найсмачніші і улюблені страви.
На жаль, зазвичай найсмачніша їжа виявляється самої некорисною. До неї дуже легко звикають, тому відмова від ласощів є великим подвигом. Але у випадку з інфарктом, інших варіантів, окрім дотримання суворої дієти, бути не може. Це дозволить продовжувати жити і уникнути повторення нападу, який може стати фатальним.
Перебіг інфаркту міокарда ділиться на кілька періодів: гострий, середній і постінфарктний. Для кожного з цих періодів розроблена своя дієта. Крім цього враховується загальний стан хворого, в тому числі ускладнення та супутні захворювання. У першому періоді дієта сама сувора - дозволяється лише протерта їжа.
Дієта після інфаркту міокарда: загальні принципи:
зменшення вживання жирів
зниження споживання тваринних жирів, вершкового масла, вершків, яєць
збільшення споживання поліненасичених жирних кислот, що містяться в рослинних оліях, рибі, птиці, морських продуктах
збільшення обсягів споживаної клітковини і складних вуглеводів (фрукти й овочі)
виключення з раціону продуктів, багатих на холестерин кухонна сіль дозволена в кількості 3-5 г на добу
Лікувальне харчування після інфаркту міокарда спрямоване на досягнення наступних цілей:
відновлення міокардит
поліпшення функціонування серця
нормалізація обміну речовин
профілактика атеросклерозу
профілактика зайвої ваги
перешкода появи набряків
нормалізація роботи нервової системи
Що можна їсти після інфаркту?
Під час реабілітації після інфаркту міокарда необхідно включити продукти, що містять ліпотропні речовини, що відновлюють обмінні процеси в організмі. До таких продуктів відносяться нежирні сорти риби, яловичини, сирів. Також корисні продукти з високим вмістом аскорбінової кислоти - це овочі та фрукти.
Необхідно включити в раціон продукти, що містять солі калію, які, як відомо, благотворно впливають на серце. До таких продуктів належить яловичина, буряк, сухофрукти, моркву.
Після інфаркту міокарда суворо заборонено такі продукти як:
молоко
фрукти з грубою клітковиною
Слід ввести в раціон більше морепродуктів, що містять йод, мідь, кобальт, марганець і метіонін, які запобігають згущення крові. Цукор рекомендується замінювати медом.
Інфарктнік, страждаючим надмірною вагою, необхідно знизити масу тіла. Це допоможе нормалізувати ліпідний обмін і знизити фізичні навантаження на серцевий м'яз. Для нормалізації ваги рекомендується раз на тиждень проводити розвантажувальні дні.
Строго дотримуючись перелічені в цій статті правила харчування після інфаркту, пацієнт може істотно продовжити собі життя, а також уникнути повторення нападу.
Правильний догляд за хворими-запорука одуження! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evgenika1.html | "Евгеніка" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/309e9f73508e6af37509bb55af7109c0.pptx | files/309e9f73508e6af37509bb55af7109c0.pptx | практика, спрямована на створення кращої породи людей.
Евгеніка
Термін «евгеніка" запропонував англійський вчений Френсіс Гальтон. Вона була дуже поширена у ХХ столітті, зокрема у Радянському Союзі, Нацистській Німеччині.
Розрізняють евгеніку позитивну і негативну.
Негативна евгеніка спрямована на фізичне знищення (вбивство) наступних поколінь людей з метою повної ліквідації «фізичних недоліків», що присутні в їхніх предків.
Позитивна евгеніка ставить своїм завданням розвивати позитивні фізіологічні риси в наступних поколіннях, що відсутні в їх попередниках.
Застосування евгеніки Через те, що в нацистський Німеччині євгеніка була проголошена державною доктриною (і проблема невідповідності »аварійським» стандартам розв’язувалась убивством), євгеніка почала асоціюватись із фашистською ідеологією. Однак початково євгеніка сприймалась як позитивне явище, гуманісти XVIII сторіччя розглядали цю практику як спосіб покращити тіло людини й уникнути страшних хвороб у майбутньому. Елементи євгеніки також присутні в сучасному світі — це стосується практики планування сім’ї, а також, як до цього вдаються в деяких країнах західного світу, практика перевірки крові чоловіка і жінки, які мають намір укласти шлюб.
Гене́тика
Гене́тика— це наука про спадковість і мінливість ознак організмів, методи управління ними та організацію спадкового матеріалу. Через універсальність генетичного коду генетика лежить в основі вивчення всіх форм життя від вірусів до людини.
Генетична інформація — існування в клітинах організмів таких сукупностей генів, які зберігають відомості про послідовність процесів обміну речовин у періоди росту та розмноження, про склад, будову і функції білків та нуклеїнових кислот. Носієм генетичної інформації є нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.
Походження терміну Слово «генетика» було уперше запропоновано для того, щоб описати знання про спадковість та мінливість, визначним британським вченим Вільямом Батесоном у особистому листі доАдама Седжвіка (18 квітня 1905). Уперше Батесон ужив слово «генетика» публічно на Третій міжнародній конференції з гібридизації рослин (Лондон, Англія) у 1906. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/calvin-cycle.html | Calvin cycle | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/ebfec42a03f4da060251dff1b94b5fb5.ppt | files/ebfec42a03f4da060251dff1b94b5fb5.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
AP Biology
AP Biology
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
2006-2007
AP Biology
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
2005-2006
Division Ave. High School Ms. Foglia
AP Biology
Photosynthesis: The Calvin Cycle Life from Air
The Calvin Cycle
Need to produce all organic molecules necessary for growth
carbohydrates, lipids, proteins, nucleic acids
Need to store chemical energy (ATP) produced from light reactions
in stable form
can be moved around plant
saved for a rainy day
Autotrophs
carbon
dioxide
6CO2
6H2O
C6H12O6
6O2
light
energy
+
+
+
Making energy & organic molecules from light energy
photosynthesis
Light reactions
Convert solar energy to chemical energy
ATP
NADPH
What can we do now?
How is that helpful?
Want to make C6H12O6
synthesis
How? From what? What raw materials are available?
CO2
C6H12O6
NADPH
NADP
reduce CO2
carbon fixation
NADP
Where does CO2 come from
Plants get CO2 from air via stomata
Have guard cells that open and close stomata
Also guard against loss of water vapor
From Light reactions to Calvin cycle
Calvin cycle
chloroplast stroma
Need products of light reactions to drive synthesis reactions
ATP
NADPH
Melvin Calvin
How did he do it?
Nobel prize in Chemistry - 1961
Air
Light
Light
Valve
Algae
Algae suspension
Transparent Flask
Hot methanol, for quick killing
Algae suspension
14CO2
starch, sucrose, cellulose & more
1C
CO2
Calvin cycle
5C
RuBP
3C
Rubisco
1. Carbon fixation
2. Reduction
3. Regeneration of RuBP
ribulose bisphosphate
ribulose bisphosphate carboxylase
6 NADP
6 NADPH
6 ADP
6 ATP
3 ADP
3 ATP
used
to make glucose
3C
3C
G3P
glyceraldehyde-3-P
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
6C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
PGA
phosphoglycerate
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
C
=
=
|
H
|
H
|
H
|
H
|
H
|
H
C
C
C
Calvin Cycle Reactions
Calvin Cycle Reactions
Calvin Cycle Reactions
Calvin Cycle Reactions
Calvin Cycle Reactions
Calvin Cycle Reactions
Calvin Cycle Reactions
Calvin Cycle Reactions
Calvin Cycle Reactions
is near
Anatoliy Vasserman
END, YEA.
glucose
C-C-C-C-C-C
fructose-6P
P-C-C-C-C-C-C-P
DHAP
P-C-C-C
G3P
C-C-C-P
pyruvate
C-C-C
2 ATP
2 ADP
2 NAD+
2 NADH
4 ADP
4 ATP
Remember G3P?
glycolysis
Glyceraldehyde 3-phosphate (3C) (G3P)
Glucose and
other sugars
Ribulose 1,5-bisphosphate
(RuBP) (5C)
3-phosphoglycerate (3C) (PGA)
Glyceraldehyde 3-phosphate (3C)
Glyceraldehyde 3-phosphate
(3C) (G3P)
Rubisco
Reforming
RuBP
Reverse of
glycolysis
Carbon fixation
Stroma of chloroplast
Carbon dioxide
(CO2)
6 NADPH
3 ATP
3 ADP
6 ATP
6 ADP
6 NADP+
2Pi
1,3-bisphosphoglycerate (3C)
6Pi
Calvin Cycle
To G-3-P and Beyond!
Rubisco
Enzyme which fixes carbon from air
ribulose bisphosphate carboxylase
the most important enzyme in the world!
it makes life out of air!
definitely the most abundant enzyme
Accounting
Photosynthesis summary
Light reactions
produced ATP
produced NADPH
consumed H2O
produced O2 as byproduct
Calvin cycle
consumed CO2
produced G3P (sugar)
regenerated ADP
regenerated NADP
NADP
ADP
Summary of photosynthesis
6CO2
6H2O
C6H12O6
6O2
light
energy
+
+
+
Supporting a biosphere
On global scale, photosynthesis is the most important process for the continuation of life on Earth
each year photosynthesis synthesizes 160 billion tons of carbohydrate
heterotrophs are dependent on plants as food source for fuel & raw materials
All the solid material of every plant was built by sunlight out of thin air
All the solid material of every animal was built from plant material
sun
air
Any questions?
2006-2007
Thank you for your attention!
So, in effect, photosynthesis is respiration run backwards powered by light.
CO2 contains little energy because it is fully oxidized
Reduce CO2 in a series of steps to synthesize a stable energy storage molecule
RuBP = ribulose bisphosphate
Rubisco = ribulose bisphosphate carboxylase
Gluconeogenesis == making new glucose |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evgenika.html | Євгеніка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/731ece98f8f6021e23aa2269d20401cd.pptx | files/731ece98f8f6021e23aa2269d20401cd.pptx | практика, спрямована на створення кращої породи людей.
Євгеніка
Термін "євгеніка" запропонував англійський вчений Френсіс Гальтон. Вона була дуже поширена у ХХ столітті, зокрема у Радянському Союзі, Нацистській Німеччині.
Розрізняють євгеніку позитивну і негативну.
Негативна євгеніка спрямована на фізичне знищення (вбивство) наступних поколінь людей з метою повної ліквідації «фізичних недоліків», що присутні в їхніх предків.
Позитивна євгеніка ставить своїм завданням розвивати позитивні фізіологічні риси в наступних поколіннях, що відсутні в їх попередниках.
Застосування євгеніки Через те, що в нацистський Німеччині євгеніка була проголошена державною доктриною (і проблема невідповідності »аварійським» стандартам розв’язувалась убивством), євгеніка почала асоціюватись із фашистською ідеологією. Однак початково євгеніка сприймалась як позитивне явище, гуманісти XVIII сторіччя розглядали цю практику як спосіб покращити тіло людини й уникнути страшних хвороб у майбутньому. Елементи євгеніки також присутні в сучасному світі — це стосується практики планування сім’ї, а також, як до цього вдаються в деяких країнах західного світу, практика перевірки крові чоловіка і жінки, які мають намір укласти шлюб.
Гене́тика
Гене́тика— це наука про спадковість і мінливість ознак організмів, методи управління ними та організацію спадкового матеріалу. Через універсальність генетичного коду генетика лежить в основі вивчення всіх форм життя від вірусів до людини.
Генетична інформація — існування в клітинах організмів таких сукупностей генів, які зберігають відомості про послідовність процесів обміну речовин у періоди росту та розмноження, про склад, будову і функції білків та нуклеїнових кислот. Носієм генетичної інформації є нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.
Походження терміну Слово «генетика» було уперше запропоновано для того, щоб описати знання про спадковість та мінливість, визначним британським вченим Вільямом Батесоном у особистому листі доАдама Седжвіка (18 квітня 1905). Уперше Батесон ужив слово «генетика» публічно на Третій міжнародній конференції з гібридизації рослин (Лондон, Англія) у 1906. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dihalna-sistema-lyudini.html | Дихальна система людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/56/f140ca29a1677884f6564d00d62a886f.pptx | files/f140ca29a1677884f6564d00d62a886f.pptx | Дихальна система людини
Ди́хальна систе́ма — відкрита система організму, яка забезпечує газообмін, формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах, очищення повітря, яке вдихається, від чужорідних часток і мікроорганізмів, а також аналіз пахучих речовин в атмосферному середовищі.
Повітроносні шляхи включають порожнину носа, глотку, гортань, трахею, бронхи різних калібрів, включаючи бронхіоли. Тут повітря зігрівається (охолоджується), очищається від різноманітних частинок і зволожується. Також цей відділ забезпечує голосоутворення, нюх, імунний захист, депонування крові, регулює згортання крові, водно-сольовий баланс і виконує ендокринну функцію.
Стінка повітряносних шляхів складається з чотирьох оболонок:
слизова — вкриває внутрішню поверхню повітряносних шляхів, вкрита епітелієм, під яким лежить власна пластинка слизової оболонки. Клітинний склад епітеліальної пластинки та кількість гладеньких міоцитів залежить від відділу повітроносних шляхів.
підслизова — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною з великою кількістю кровоносних судин
фіброзно-хрящова — утворена хрящовою тканиною та може бути представлена гіаліновим чи еластичним хрящем, що утворює жорсткий і міцний каркас, який дає змогу підтримувати відкритим просвіт повітряносних шляхів для виконання їх основної функції — просування повітря
адвентиційна оболонка — побудована із пухкої волокнистої сполучної тканини
1:Трахея
2: Легенева артерія
3:Легенева вена
4: Альвеолярний хід
5:Альвеоли
6:Серцева вирізка лівого легкого
7:Бронхіоли
8:Третинні бронхи
9: Вторинні бронхи
10:Основні бронхи
11:Гортань
При окисних процесах утворюються продукти розпаду — вуглекислий газ, який повинен бути виведений із організму. Таким чином, одночасно із надходженням кисню має відбуватись і видалення вуглекислого газу. Цю функцію виконують органи дихання. Крім газообміну, дихання є важливим фактором теплорегуляції. Зігріваючи вдихуване повітря, легені втрачають теплову енергію. Значна кількість енергії витрачається при випаровуванні води з величезної поверхні. Ще легені виконують функцію виділення, через них виводяться із організму вуглекислий газ, аміак і деякі інші леткі речовини. При відхаркуванні і каші зі слизом видаляються деякі продукти обміну речовин, а також частинки пилу, мікроорганізми (які потрапляють в дихальні шляхи) і солі мінеральних речовин.
Дякую за увагу!!!
Презентацію підготувала Кліщ Софія 9-А |
https://svitppt.com.ua/biologiya/eukarioti-i-prokarioti.html | Еукаріоти і прокаріоти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/1913c86fd96627f01188a56f722a1010.pptx | files/1913c86fd96627f01188a56f722a1010.pptx | Тема: Клітини прокаріотів і еукаріотів
К.А.Тимирязєв: «Клітини – є цеглинки з яких зводиться будівля…».
Вставити слова в текст Вивчати клітини стало можливим після створення …… Першим творцем мікроскопа був ………….. , він назвав клітини ………. Антоні ван Левенгук створив понад ………………. власної конструкції і розглянув та замалював ……….. з такою точністю, якою фахівці захоплюються й досі. Крилатий вислів “Кожна клітина з клітини” належить ……… Творцями клітинної теорії стали ………....і ………….. Одне з положень клітинної теорії говорить, що клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні за …………..., …………………., ………………., ………………………… Пізніше вивчення клітини уповільнилось , а у ……році після винайдення …………………….. пішло вперед.
П/п -? - Для чого потрібні знання про будову клітин - “Якщо є умови клітина жива” Які умови для життя потрібні клітині?
Жива природа Імперія Імперія неклітинні форми життя клітинні форми життя Царство Надцарство Надцарство Віра Прокаріоти Еукаріоти Царство Царство Царство Царство Бактерії Рослини Гриби Тварини
Клітини
еукаріот
прокаріот
Характерні ознаки клітин
продовження
Висновок Отже, клітини прокаріот менші за розмірами від еукаріотичних, генетичний матеріал не оформлений і його небагато, немає багатьох органел. До структур, які є в будь-якій клітині належать: плазматична мембрана або плазмолема; цитоплазма; рибосоми.
Вправа №1 П/п-? 1.Ми не говорили про рибосоми, чи входять вони до складу прокаріотичних і еукаріотичних клітин? Поясніть чому. 2. Які організми з’явилися раніше на Землі прокаріотичні чи еукаріотичні? Поясніть. 3. Що важливіше організму: швидкість клітинних поділів чи досконалість роботи клітин? Чому?
Підготовка учнів до ЗНО Вправа №2 Встановіть відповідність і вкажіть яка це клітина (тваринна, рослинна чи грибів) Мітохондрії А погл. СО2 і вид.О2 Ендоплазматична сітка Б розщеплення Рибосоми В транспортування Лізосоми Г дихання клітин Пластиди Д синтез білків
Вправа №3 Бактерії розмножуються дуже швидко, які фактори належить до обмежувальних у їх розмноженні: - вода; - сонце; - високі температури; - вітер; - низькі температури; - радіація. -
Домашнє завдання: - прочитати §17; - вивчити особливості клітин прокаріот і еукаріот; - П/п-? Як попередити процес «цвітіння води» спричинений ціанобактеріями? Розробіть план заходів.
Добром ти на добро відповідай щоднини На зло також добром відповідай. Покликання найбільше для людини Творить добро, ти це запам’ятай! То ж творіть добро щоденно, успішного всім вам дня. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/endokrinni-zalozi1.html | "Ендокринні залози" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/ce4fd1867acb5cf0476a0a0d36a9fa8e.pptx | files/ce4fd1867acb5cf0476a0a0d36a9fa8e.pptx |
Біологія людини
“ Ендокринні залози ”
Принципи роботи ендокринної системи
Ендокринна регуляція здійснюється ендокринними залозами – залозами внутрішньої секреції, які виділяють свій секрет - гормони – безпосередньо у кровоносне русло.
Гіпофіз - (лат. hypophysis, синонім - нижній придаток мозку) — округле утворення, масою всього 0,5-0,6 г, розміщене на нижній поверхні головного мозку в гіпофізарній ямці турецького сідла клиновидної кістки, у проміжному відділі.
Гіпофіз відповідає за виробництво низки гормонів: росту, лактогенного, тиреотропного, адренокортикотропного, гонадотропного, антидиуретичного, окситоцину.
Гіпофіз
Епіфіз - невелике утворення, розташоване у глибині мозку; функціонує або як сприймаючий світло орган, або як ендокринна залоза, активність якої залежить від освітленості.
Основною функцією епіфізу є регуляція добових біологічних ритмів, ендокринних функцій, метаболізму, пристосування організму до змінних умов освітленості.
Епіфіз
Щитоподібна залоза - непарний, часто двохдольковий, орган, розташований на передній поверхні шиї, попереду трахеї, і є периферійним гіпофіззалежним органом ендокринної системи, який регулює основний обмін і забезпечує кальцієвий гомеостаз крові.
Виділяє йодовмісні гормони тироксин та трийодтиронін.
Щитоподібна залоза
Прищитоподібні залози – 4 невеликі тільця, овальної форми, що розта- шовані на задній поверхні бічних часток щитоподібної залози. Ці залози є паренхімними органами з власними волокнистими капсулами, від яких всередину відходять сполучнотканинні перегородки. Паренхіма продукує паратгормон, який регулює фосфокальцієвий обмін в організмі людини.
Прищитоподібні залози
Вилочкова залоза ( тимус ) - належить до центральних органів імунного захисту, кровотворення, в якому відбувається диференціація Т-лімфоцитів, які проникли сюди током крові з кісткового мозку. Тут виробляються регуляторні пептиди ( тимозин, тимулін ), які забезпечують розможення і дозрівання Т-лімфоцитів у органах кровотворення, а також низку біологічно активних речовин: інсуліноподібний фактор, який зменшує рівень цукру в крові, кальцитоніноподібний фактор, який знижує рівень кальцію в крові, та фактор росту, що забезпечує ріст тіла.
Вилочкова залоза
Підшлункова залоза - велика травна залоза, розташована позаду шлунка, цілком ним вкрита спереду, складається з головки, тіла і хвоста. Це змішана залоза, яка виробляє як травний сік (екзокринна функція), так і гормони (ендокринна функція), зокрема, інсулін та глюкагон.
Має вигляд видовженої пірамідки завдовжки 20 см і розташована за шлунком (якщо людина стоїть) або під шлунком (якщо лежить на спині). "Характер" у цього органа панський: не любить, коли її навантажують зайвою роботою, тому будь-яке переїдання, навіть вживання надмірної кількості дієтичних продуктів, їй не до вподоби.
Підшлункова залоза
Наднирники - парні залози внутрішньої секреції, розташовані над верхніми полюсами нирок. У людини вони знаходяться на рівні XI грудного - I поперекового хребців. Правий наднирник має трикутну форму, лівий – півмісяцеву.
В корковому шарі виробляються кортикостероїдні гормони, що регулюють обмін речовин. Крім цього цей шар виділяє деяку кількість статевих гормонів. Мозковий шар виробляє адреналін та норадреналін.
Наднирники
Статеві залози – яєчка (чоловічі),
яєчники (жіночі) є залозами подвійної дії, так як мають, і екзо- кринну, і ендокринну функції.
Ендокринна функція: виділяють статеві гормони – чоловічі або андрогени, найважливіший з них тестостерон і жіночі або естрогени, найважливіші естрадіол і естрон.
Екзокринна функція: у них дозрівають статеві клітини для процесу розмноження.
Статеві залози
Ендокринні залози
Залози внутрішньої секреції – життєво важливі органи. Їх необхідно берегти. При недостатній або надлишковій їхній функції виникають певні стани організму, які діагностуються як хвороби:
карликовість, гігантизм, акромегалія (гіпофіз);
мікседема, кретинизм, базедова хвороба (щитоподібна залоза);
цукровий діабет (підшлункова залоза);
Аддісонова (бронзова) хвороба (наднирники);
затримка або раннє статеве дозрівання, відсутність вторинних статевих ознак при порушенні гормональної діяльності статевих залоз. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/drozhi.html | Дрожі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/aedbad7b49ca33b36455f6b1a18e4872.pptx | files/aedbad7b49ca33b36455f6b1a18e4872.pptx | Дріжді
Дожжевая клітина має всі основні структури, які притаманні будь-якій еукаріотичної клітці, але в той же час вона має особливостями, властивими грибам, а саме, поєднанням ознак як рослинною, так і тваринною клітин: клітинна стінка в них ригідна, як у рослин, але в клітині відсутні хлоропласти і накопичується глікоген, як у тварин.
Дріжджі - збудники захворювань людини Серед дріжджів немає облігатно-патогенних видів, які можуть розмножуватися тільки в організмі людини. Однак, в природних середовищ існування зустрічаються факультативно-патогенні та умовно-патогенні дріжджі, які можуть викликати серйозні захворювання у людей з ослабленим імунітетом. До таких захворювань належать:
Кандидоз
Основним збудником кандидозу є Candida albicans. Проте це захворювання можуть викликати й інші види .Всі вони є недосконалими дріжджоподібними грибами аскоміцетового аффинитет.
Криптококоз (торулез, європейський бластомікоз) - захворювання, що викликається недосконалими дріжджами базідіоміцетового аффинитет Cryptococcus neoformans.
Дріжджі роду Malassezia - облігатні симбіонти людини і теплокровних тварин, що живуть на поверхні їх шкіри і на волосяному покриві.
Malassezia |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dieti.html | "Дієти" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/a3b5a2e0e1e7e16fe40e9dbda73f4b03.ppt | files/a3b5a2e0e1e7e16fe40e9dbda73f4b03.ppt |
20%
62%
80%
38% |
https://svitppt.com.ua/biologiya/diatomovi-vodorosti.html | Діатомові водорості | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/3088a4618146b24f73f73452d55767e7.ppt | files/3088a4618146b24f73f73452d55767e7.ppt | . |
https://svitppt.com.ua/biologiya/drizhdzhi-odnoklitinni-gribi.html | Дріжджі - одноклітинні гриби | https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/817d40594c1d9fbfcfb2c0ca9873d20d.pptx | files/817d40594c1d9fbfcfb2c0ca9873d20d.pptx | Дріжджі – це одноклітинні гриби
Презентація підготовлена вчителем 1категорії Іршанської ЗОШ 1-3 ст.
Рябченко Лідією Петрівною
План вивчення
1. Історія вивчення дріжджів.
2.Розміри, форма дріжджів та їх будова.
3. Розмноження і ріст дріжджів.
4. Поширення в природі.
5. Застосування людиною.
6. Дріжджі, які спричиняють захворювання.
Історія вивчення дріжджів
Дріжджі одні з найстародавніших
“ домашніх організмів”
.Тисячі років люди застосовували їх для випічки хліба і вироблення пива та вина. Пиво єгиптяни почали варити за 6000 років до н.е. , а до 1200 року до н.е. опанували технологію випічки дріжджового хлібу.
У 1680 році Антоні ван Левенгук уперше побачив дріжджі в оптичний мікроскоп.
Проте не розпізнав у них живих організмів, так як вони не рухались.
І лише у 1857 році французький мікробіолог Луї Пастер довів, що спиртове бродіння - це процес, що проводиться дріжджами, а не хімічна реакція, як вважалося до того.
Розміри та форма дріжджів
Дріжджі –це одноклітинні гриби. Вони мають розміри від 8 до 10 мкм( мікрон). Форма клітин дріжджів овальна або видовжена.
Будова клітини
Дріжджова клітина
Рослинна клітина
Розмноження і ріст дріжджів
Дріжджі під мікроскопом
Розмножуються дріжджі брунькуванням або прямим поділом клітини. Брунькування відбувається так: утворюється випинання, схоже на бруньку, яке поступово збільшується і перетворюється на самостійну клітину.
Дріжджі швидко ростуть і розмножуються.
Дріжджі під мікроскопом
Поширення в природі
Місця проживання дріжджів пов'язані переважно з багатими цукрами субстратами: поверхнею плодів і листя, де вони харчуються прижиттєвими виділеннями рослин, нектаром квітів, раневими соками рослин, мертвою фітомасою і т. д., проте вони також поширені у ґрунті (особливо у підстилці і органогенних горизонтах) і природних водах. Дріжджі (роди Candida, Pichia, Ambrosiozyma) постійно присутні у кишечнику і ходах ксилофагів (комах, що харчуються деревиною), багаті дріжджові співтовариства розвиваються на листі, ураженому тлею. Представники роду Lypomyces є типовими мешканцями ґрунту.
Застосування дріжджів
Приготування печеного дріжджового хліба одна з якнайдавніших технологій.
Дріжджі викликають бродіння вуглеводів з утворенням спирту і вуглекислого газу. Завдяки виділенню вуглекислого газу тісто підходить і стає пухким при випіканні.
Застосування дріжджів
Дріжджі, що знаходяться на плодах винограду, використовують для виробництва із винограду вина.
Застосування дріжджів
Дріжджі широко використовують у пивоварінні та для виробництва квасу.
Застосування у медицині
Висушені пивні дріжджі використовують для виробництва ліків і біологічно активних добавок.
Тривалий час випускався препарат Гефефітін, як загальнозміцнюючий лікарський засіб.
Рідкі пивні дріжджі традиційно прописувалися ослабленим, особам з алергічними захворюваннями і т. д.
Існує ряд препаратів ,що підтримують і поновлюють флору шлунково-кишкового тракту (пробіотики). Доказано, що S. boulardii знімає симптопи гострої діареї удітей], знижує ризик виникнення різних видів діареї удорослих], запобігає реінфекції , знижує частоту скорочень мускулатури кишечника у хворих на синдром подразненого кишечника.
Біологннічне очищення території
Деякі дріжджі знаходять потенційне застосування для очищення територій та води (біологічного очищення) . Одним з прикладів є дріжджі Yarrowia lipolytica, які перероблюють пальмову олію у сточних водах млинів, ТНТ (вибуховий матеріал) та багато інших вуглеводнів, наприклад жирні кислоти, жири й олії.
дріжджі є причиною деяких захворювань людини
Candida albicans: колонія дріжджових клітин
Деякі види дріжджів є факультативними і умовними паразитами, зазвичай викликаючи захворювання у людей з ослабленою імунною системою. Це різноманітні захворювання шкіри .
Перевір себе
1. дріжджі – це багатоклітинні організми.
2. дріжджі належать до еукаріотичних організмів…
3. дріжджі - це одноклітинні гриби.
4. вперше побачив дріжджі Роберт Гук.
5. довів роль дріжджів у спиртовому бродінні А. Левенгук
6. дріжджі живляться цукрами
7. дріжджі поширені як на рослинах, так і в грунті
8. дріжджі застосовують в медицині для лікування деяких захворювань
9. найдавніше дріжджі застосовують для випікання хліба
10 розмножуються дріжджі брунькуванням
Перевір себе
11.широко дріжджі застосовують у пивоварінні та виноробсті
12. дріжджі допомагають виготовити квас
13.деякі дріжджі можуть викликати захворювання людини.
14. дріжджі дуже повільно ростуть
15.роль дріжджів у спиртовому бродінні довів Луї Пастер- французький мікробіолог
16 дріжджі використовують для очищення стічних вод та забруднених територій
Відповіді
1-ні, 2- так, 3- так, 4-ні, 5-ні, 6-так, 7-так, 8-так, 9-так, 10-так,11-так,12-так,13-так,14-ні, 15-так, 16-так
На що переробляють цукор дріжджі? (1-воду, 2-вуглекислий газ, 3-воду і вуглекислий газ)
Яку особливість “показують” дріжджі при сходженні тіста ( підніманні тіста) ?
Чому дріжджі належать до еукаріотів, а не до прокаріотів?
Домашнє завдання
Цікавинки про дріжджі підготувати. Скласти запитання для однокласників про дріжджі. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/csavci.html | Cсавці | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/bc4549c899072764d33a0006ba366f90.pptx | files/bc4549c899072764d33a0006ba366f90.pptx | Робота на тему: ССАВЦІ
Речовина, яку виділяє особлива залоза скунсів з метою захисту від ворогів, може на деякий час паралізувати дихання своєї жертви. Крім того, так вони позначають свою територію для полювання.
Живляться вони комахами і маленькими тваринками. Великі чорні і білі смуги є своєрідним попередження для ворогів. Якщо ж це не допомагає, то скунси захищаються неприємним запахом.
Чому скунси мають такий неприємний запах?
У природному стані собаки та лисиці інстинктивно закопують залишки їжі. Лисиця, вполювавши велику здобич, звичайно не може з’їсти її одразу, тому вона вириває ямку і закопує залишки, щоб доїсти їх потім. Тому й собаки, інтенсивно наслідують своїх предків, закопуючи кістки про запас.
Чому собаки закопують кістки ?
Тигр - це велика кішка. Полює він зазвичай у сутінках. Смужки дозволяють йому бути непомітним, коли він полює на свою здобич: оленя, антилопу чи дикого кабана. Підстерігши здобич, він стрибає їй на спину.
Чому тигри смугасті?
чихуахуа важать трохи більше кілограма. цю породу собак вивели в мексиці.
Які собаки найлегші?
Гепард є найпрудкішим ссавцем. Він має великі лапи і гнучке тіло, тому може обігнати навіть швидкий поїзд. Зі швидкістю близько 100 км/год. він може пробігти невеликі відстані, що є компенсацією нетерплячості у полюванні. Зайці, маленькі антилопи і птахи є головною його здобиччю. Гепард полює зазвичай один чи два рази на тиждень.
Який ссавець
найпрудкіший?
При народженні синій кит досягає в довжину 7 м. Через 13 років він стає статевозрілою особою. До цього часу він виростає близько 30 м і важить у середньому 150 т. Серце синього кита важить 0,5 т і перекачує 8 т крові.
Які завбільшки
виростають кити?
Кити – ссавці, отже, вони повинні періодично підніматися на поверхню для того, щоб зробити вдих, а крім того, їм потрібно підтримувати певний об’єм легень, щоб триматися на поверхні. Приспаний наркотиками кит або тоне, або припиняє дихати і гине.
Чи сплять кити ?
Кажани використовують з цією метою свій природний ультразвуковий локатор. Вони випромінюють ультразвукові коливання і за допомогою відбитої від навколишніх предметів луни, визначають перешкоди на своєму шляху.
Яким чином кажан
орієнтується у темряві?
Найбільший гризун у світі – південно-американська водяна свинка, що не має нічого спільного із справжніми свинями. Водяна свинка(або капібара), яка досягає понад метр у довжину і важить понад 50 кг, є родичкою симпатичної морської свинки.
Скільки важить
найбільший гризун ? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologiya-harchuvanya.html | Екологія Харчуваня | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/ec18cdaad325481b4536cb0e14374546.pptx | files/ec18cdaad325481b4536cb0e14374546.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/epistaz.html | Епістаз | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/aea25a070ee3198157ec55f78f9dc126.ppt | files/aea25a070ee3198157ec55f78f9dc126.ppt | ?
F1
Ab
aB
ab
AB
AABB
AABb
AaBB
AaBb
Ab
AABb
AAbb
AaBb
Aabb
aB
AaBB
AaBb
aaBB
aaBb
ab
AaBb
Aabb
aaBb
aabb |
https://svitppt.com.ua/biologiya/diyalnist0.html | Діяльність | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/c915322829dab5d81223593c98e924c6.ppt | files/c915322829dab5d81223593c98e924c6.ppt | 1 2 3 4 5
90
80
70
60
50
40
30
20
10
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologichni-faktori.html | Екологічні фактори | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/6e7f8345685e7f9103423ab9f3ce20e2.pptx | files/6e7f8345685e7f9103423ab9f3ce20e2.pptx | Тема уроку: Екологічні чинники
Викладач біології
Бабич Ірина Валеріївна
План:
Поняття про екологічні чинники
Класифікація екологічних факторів
Закон оптимуму
Екологічні фактори – це окремі властивості або елементи середовища, які впливають на організми.
Фактори середовища різноманітні, мають різну природу й специфіку дії.
Абіотичні фактори – це сукупність умов неживої природи, що прямо чи побічно впливають на живі організми. Це температура, світло, радіоактивне випромінювання, тиск, вологість повітря, сольовий склад води, вітер, течії, рельєф місцевості.
Біотичні фактори – це форми впливу живих істот одна на одну. Кожен організм постійно зазнає прямого або опосередкованого впливу інших істот, вступає у зв'язок із представниками свого виду й інших видів – рослинами, тваринами, мікроорганізмам, залежить від них і сам впливає на них.
Антропогенні фактори – це форми діяльності людського суспільства, що призводять до зміни природи як середовища існування інших видів або безпосередньо позначаються на їхньому житті. Значення антропогенних впливів на увесь живий світ Землі продовжує стрімко зростати. Зараз доля всіх видів організмів перебуває у руках людського суспільства, залежить від антропогенного впливу на природу.
Той самий фактор середовища має різне значення в житті організмів різних видів, що живуть спільно.
Сильний вітер узимку несприятливий для великих тварин, які живуть відкрито, але не діє на більш дрібних, які ховаються в норах або під снігом.
Сольовий склад грунту важливий для живлення рослин, але байдужий для більшості наземних тварин
Мінливість екологічних факторів
Більшість екологічних факторів – температура, вологість, вітер, опади, наявність укриттів або їжі, хижаки, паразити, конкуренти – дуже мінливі в просторі і часі. Ступінь мінливості кожного з цих факторів залежить від особливостей середовища існування. Наприклад, температура сильно варіюється на поверхні суходолу, але майже постійна на дні океану або в глибині печер. Паразити ссавців живуть в умовах надлишку їжі, тоді як для вільних хижаків її запаси весь час змінюються слідом за зміною чисельності жертв.
Зміни факторів середовища в часі можуть бути:
Регулярно-періодичні;
Нерегулярні;
Спрямовані.
Регулярно-періодичні фактори
змінюють силу впливу у зв’язку з часом доби, сезоном року, ритмом припливів і відпливів в океані.
Нерегулярні фактори
без чіткої періодичності, наприклад, зміни погодних умов у різні роки, явища катастрофічного характеру – бурі, зливи, обвали тощо
Спрямовані екологічні фактори
діють протягом певних, іноді тривалих, відрізків часу, наприклад, у випадках похолодання або потепління клімату, заростання водойм, постійного випасу худоби на одній і тій самій ділянці тощо
ЗАКОН ОПТИМУМУ:
Кожен фактор має лише певні межі позитивного впливу на організми.
Як недостатня, так і надлишкова дія фактора негативно позначається на життєдіяльності особин
Сприятлива сила впливу називається зоною оптимуму екологічного фактора.
Чим сильнішим є відхилення від оптимуму, тим більше виражена пригнічу вальна дія даного фактора на організм – зона песимуму
Максимально й мінімально витримувані значення фактора – це критичні точки, за межами яких існування організму неможливе, настає смерть.
Межі витривалості між критичними точками називають екологічною валентністю живих істот стосовно конкретного фактора середовища.
Фактор, інтенсивність дії якого наближується до меж витривалості або виходить за них , називають обмежувальним.
Оптимальна зона й межі витривалості організмів стосовно якого-небудь фактора середовища можуть зміщуватися залежно від того, з якою силою й у якому поєднанні діють водночас інші фактори. Ця закономірність одержала назву взаємодії факторів.
Наприклад, спеку легше переносити в сухому, а не у вологому повітрі.
Загроза замерзання значно вища під час морозу із сильним вітром, ніж у безвітряну погоду.
Таким чином, той самий фактор у поєднанні з іншими здійснює неоднаковий екологічний вплив.
Навпаки, однаковий екологічний результат може бути отриманий різними шляхами. Наприклад, в’янення рослин можна призупинити шляхом як збільшення кількості вологи в грунті, так і зниження температури повітря, що зменшує випаровування.
Питання для закріплення
Чому для кожної кліматичної зони характерний свій певний набір видів рослин, тварин, грибів?
Які зміни екологічних факторів називають періодичними, а які спрямованими?
Опишіть явище взаємодії екологічних факторів.
Домашнє завдання
Вивчити матеріал §24, конспект
Накреслити графік «Дія екологічного чинника» (будь-якого на ваш вибір)
Підготувати реферат на тему «Загальні закономірності впливу екологічних чинників на організм» - за бажанням.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-zhittya-naukoviy-fakt-chi-naukova-fantastika.html | "Еволюція життя. Науковий факт чи наукова фантастика?" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/ace4241a34a41829402f447ac4f45ef4.pptx | files/ace4241a34a41829402f447ac4f45ef4.pptx | Презентацію підготувала: Мамчур Соня
Еволюція життя. Науковий факт чи наукова фантастика?
Основоположником еволюційної теорії є англійський науковець Чарльз Дарвін. Основні положення цього вчення він виклав у своїй праці “Походження видів”.
Зародження теорії
Однак, сучасна теорія еволюції багато в чому відрізняється від ідей Дарвіна. Наприклад, у висновку своєї праці “Походження видів” Дарвін припускав, що, можливо, життя було “спочатку вкладене творцем в незначне число форм або тільки в одну”.
Сучасні ж еволюціоністи вважають, що життя зародилося випадково з неживої матерії.
Дослідженням цього питання займався відомий хімік Стенлі Міллер. Він проводив численні експеременти, метою яких було створення амінокислот із певних хімічних компонентів. Йому вдалося здобути лише 4 із 20 амінокислот, необхідних для утворення молекули білку.
Пізніше еволюціоністи підрахували ймовірність випадкового утворення в “первинному бульйоні” однієї білкової молекули: 1 : 10 (113 нулів). Ця цифра перевищує кількість всіх атомів у всесвіті!
Однак для забезпечення життєво необхідних процесів живої клітини необхідно 2 000 молекул білків, працюючих в якості ферментів (без них клітина неодмінно загине). Ймовірність випадкового виникнення їх усіх становить -
1 : 10 (40 000 нулів). Щоб просто записати цю цифру в звичайному зошиті знадобиться 67 сторінок!
Ось що з цього приводу сказав відомий вчений Фред Хойл: “Ймовірність критично незначна, до того незначна, що це було б неможливо навіть якби весь Всесвіт складався з органічного бульйону”.
Всупереч уявленням Дарвіна про так звану “просту” клітину, сучасні вчені відкрили неймовірну складність будови, доречність та незамінність найкрихітнішого її елемента.
Припущення щодо можливості поступових чи різких змін у будові клітини теж виявилися хибними, адже у разі зникнення будь-якого компонента цієї надскладної системи, вона гине.
Вони мають велике значення для теорії еволюції, адже сьогодні на землі не спостерігається перетворення одних живих істот в інші. Усі вони, навпаки, довершені формою та відмінні від інших типів. Як зауважив генетик Т. Добжанський, “світ живого не є суцільним рядом… утвореним неперервною серією перехідних форм”.
Палеонтологічні знахідки
Якби еволюція була фактом, то викопні дані, безперечно, засвідчували б поступовий перехід однієї форми життя в іншу.
Але, у книзі “Новий еволюційний графік” говориться : «В даний час палеонтологічний літопис показує, що види зберігаються протягом мільйонів і більше поколінь, не зазнаючи при цьому значних еволюційних перетворень ... Від свого виникнення до вимирання більшість видів відчуває лише незначний розвиток ».
Наприклад, комахи з'явилися в палеонтологічному літописі раптово і в достатку, без жодних еволюційних предків. Вони ледве змінилися навіть до цього дня. В торонтській газеті «Глоб енд мейл» повідомлялося: «За 40 мільйонів років напруженого підйому по еволюційних сходах вони не зазнали майже ніякого помітного прогресу».
Еволюційна модель
Реальні факти
І. Життя виникло з неживої природи шляхом випадкової хімічної еволюції (самозародження).
ІІ. Викопні рештки повинні засвідчити: 1) поступовий розвиток простих форм життя; 2) існування перехідних форм як сполучних ланок.
ІІІ. Кінцевий результат мутацій сприятливий та зумовлює появу нових ознак.
IV. Складні сучасні мови розвинулися з простих тваринних звуків.
V. Людина з`явилася мільйони років тому.
І. Життя походить тільки від уже існуючого життя; Випадкове утворення складного генетичного коду неможливе;
ІІ. Викопні рештки засвідчують: 1) раптову появу великої розмаїтості форм життя; 2) нові види завжди відмежовані від попередніх видів, немає сполучних ланок;
ІІІ. Малі мутації шкідливі, а великі – смертельні; вони ніколи не призводять до появи чогось нового.
IV. Мова виникла одночасно з людиною; часто стародавні мови складніші ніж сучасні;
V. Найстарішим письменам лише близько 5 000 років.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dnk2.html | "ДНК" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/bcbef38ef4f8867a34a7924e0693b28d.ppt | files/bcbef38ef4f8867a34a7924e0693b28d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/docilnist-vikoristannya-prezentaciy.html | Доцільність використання презентацій | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/9c49dd8d21ccab72768c1a6345ebec5b.pptx | files/9c49dd8d21ccab72768c1a6345ebec5b.pptx | Доцільність використання презентаційних матеріалів при вивченні біології
Мета
Показати можливості використання комп’ютерних технологій, а саме презентаційних матеріалів на уроках біології.
Чому я обрала саме таку тему?
Сучасний урок не повинен бути обмеженим підручником, класною дошкою та вчителем.
За сучасними вимогами навчального стандарту традиційна форма уроку не зможе дати учням такого об’єму інформації, яким є урок з використанням інформаційних технологій.
Нові технологизовані покоління дітей потребують нових форм подання навчального матеріалу.
Як вчитель біології – науки ХХІ ст. – я повинна уміти розкрити перед учнями у вигляді сучасних комп’ютерних технологій закодовані наукою різні поняття і терміни, що є ключовими при вивченні певної теми. Тому що поняття біології є досить складними для розуміння, особливо учнями7-9 класів. - Розкривати теми саме елементами новизни, так як підручники нашим учням уже є нецікавими.
Новизна презентаційних матеріалів стає більш зрозумілою у сучасному мобільному житті людини.
Концепції
Заговори, щоб я тебя побачив.
Сократ
Комп’ютерні технології на уроці можуть бути як:
спосіб розширення індивідуальної активності учнів.
спосіб самоорганізації праці та самонавчання.
включення фізичних потенціалів організму дитини, які направляються на активізацію процесу мислення.
спосіб покращення уваги та розвиток різних видів пам’яті: зорової, слухової, образної, змістової і навіть рухової.
джерело додаткової інформації з предмету, а використання візуальної інформації завжди має позитивний ефект.
можливість особистісно орієнтованого навчання.
ще один інструмент дослідження.
покращення темпу проведення уроку.
Презентація – опорний конспект
Текст повинен бути досить стиснутим, зрозумілим і простим для розуміння.
Підбір матеріалу повинен відповідати принципам науковості, доступності, наочності.
Метою презентації на уроці біології можуть бути:
актуалізація знань;
супроводження пояснення учителем нового матеріалу;
первинне закріплення знань;
узагальнення та систематизація знань;
додаткова інформація з теми.
Презентація - зручна і нескладна форма при проведенні уроку
В презентації можуть бути показані виграшні моменти теми: якісні ілюстраційні матеріали, ефектні анімаційні перетворення, портрети учених, схеми, цитати, графіки, звукове супроводження…
використання наочності, яка сприяє комплексному сприйняттю та кращому запам’ятовуванню матеріалу; - матеріал, що вивчається постійно підкріплюється зоровими образами;
швидкість та зручність показу необхідних малюнків та фото;
на слайди можна виносити ключові слова та терміни, акцентуючи увагу на них за допомогою різних анімаційних перетворень.
можливість використання Інтернету прямо на уроці.
Презентація на уроці забезпечує:
Прокаріоти- це …
Еукаріоти – це …
На мультимедійній дошці можна легко переміщати об’єкти та написи, додавати коментарі до текстів, малюнків та схем, виділяти ключові моменти або додавати нові кольори. Кожен об’єкт : текст, ілюстрацію, графік можна заховати, а потім знову показати в певний момент уроку. Всі об’єкти можна вирізати, копіювати, вставляти… Всі дії можна відміняти і повертати. Робиться все це вчителем та учнями перед всім класом, що приваблює загальну увагу. Робота з інтерактивною дошкою дозволяє швидко перевірити домашнє завдання, а також провести диспут, щодо відповіді на певні запитання.
Презентація та мультимедійна дошка
C Е Р Ц Е
Клапани серця
двостулковий
клапан
тристулковий
клапан
аортальний
клапан
клапан легеневої
артерії
Найважливіший матеріал, який потребує обов’язкового засвоєння, необхідно виділити яскравіше, оригінальніше, для включення асоціативної зорової пам’яті. І звичайно, що такий матеріал необхідно надавати учням декілька разів у різній формі. Навіть, найяскравіший демонстраційний матеріал, показаний лише один раз, забувається в деталях. Тому і необхідно повторювати одне і теж декілька разів.
Презентація та мультимедійна дошка
Т Р А В Л Е Н Н Я
Т Р А В Л Е Н Н Я
1. Інтерактивна дошка робить уроки біології цікавими, динамічними, доступнішими для розуміння.
2. Вона надає більше можливостей для участі у колективній та творчій роботі учнів.
3. Допомагає легше сприймати та засвоювати важкі запитання. 4. Допомагає учням перебороти комплекс боязні відповіді біля вчителя та стати впевненішими.
5. Вона створює в класі атмосферу відкритості та формує у кожного власні відношення до матеріалу, який вивчається.
6. Учні з великим задоволенням виконують домашні завдання, перетворюючи текст підручника у презентацію.
Звичайно, використання мультимедійних матеріалів не вирішує всіх навчальних проблем. Працювати постійно з таким шкільним приладдям не обов’язково і непотрібно.
Переваги мультимедійної дошки для учнів
Інтерактивні моделі можуть бути різноманітного виду та призначення: навчального, ілюстративного, експериментального, узагальнюючого.
Завдяки анімаційним ефектам досить складні процеси, такі як біосинтез білка, клітинне дихання, робота серця та багато інших стають більше зрозумілими.
Модель, що демонструє
процесс трансляції в клітині
Використання інтерактивних моделей
Газообмін у тканинах
Використання інтерактивних моделей
Вдихання повітря
Ковтання
Використання інтерактивних моделей та динамічних малюнків дозволяє:
імітувати біологічні процеси та явища;
проводити віртуальні спостереження за біологічними об’єктами;
детально розглянути їх будову та функціонування окремих органів та систем;
вивчати процеси, які протікають у живих організмах на клітинному та молекулярному рівнях.
Все це є істотним доповненням до біологічних спостережень та експериментів, що проводяться у природних умовах.
Інтерактивні моделі відкривають перед учнями великі пізнавальні можливості, де вони приймають безпосередню активну участь, тобто учні перетворюються із пасивних спостерігачів у активних учасників.
Використання інтерактивних моделей
Виконання лабораторних та практичних робіт інколи не досягає успіху із-за відсутності певних матеріалів та обладнання.
Інтерактивна дошка дає можливість використання готових мікропрепаратів та розроблення власних матеріалів. Вона дозволяє легко порівняти та співставити вивчені матеріали та ті, які вивчаються на даному уроці.
Допомога у проведенні лабораторних робіт
Використання інтерактивних технологій дозволяє учням:
- з цікавістю та швидко засвоювати та обробляти великий об’єм науково- пізнавальної інформації;
забезпечити активну навчальну діяльність;
стимулювати мислення;
сприяти задіюванню органів чуттів учнів.
уроки стають захопливими, якість їх
підвищується, але найголовніше
те, що матеріали таких уроків
надовго залишаються в пам’яті.
Мої презентаційні матеріали. 7 клас
Мої презентаційні матеріали. 8 клас
Мої презентаційні матеріали. 9 клас
Мої презентаційні матеріали. 11 клас
Cкільки б ти не жив,
все життя слід
учитися.
Сенека |
https://svitppt.com.ua/biologiya/carstvo-gribiv.html | Царство грибів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/27c1e49a6c45ae73260e7ed7c147202a.ppt | files/27c1e49a6c45ae73260e7ed7c147202a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/emocii-ta-pochuttyavidi-emociynih-staniv.html | "Емоції та почуття.Види емоційних станів" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/e45385ace4dc1c88b3a6877f501ed36a.ppt | files/e45385ace4dc1c88b3a6877f501ed36a.ppt |
+ 1,
-6,
+11,
+16,
-21
-2
+7,
+12,
+17,
+22
+3,
+8,
+13,
+18,
-23
+4,
+9,
+ 14,
+19,
+24
+5,
+ 10
+15,
+20
, +25 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/embriotehnologii-klonuvannya.html | Ембріотехнології. Клонування | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/d173b25f4e1618def40ac6db06c6456c.ppt | files/d173b25f4e1618def40ac6db06c6456c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciyadarvin.html | Еволюція.Дарвін | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/0326f220bbdb732d0507bad2f94f2d47.ppt | files/0326f220bbdb732d0507bad2f94f2d47.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-populyaciy.html | Еволюція популяцій | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/5c4dd7adf864d11aea8d259531359ef5.ppt | files/5c4dd7adf864d11aea8d259531359ef5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologichni-chinniki-seredovische-isnuvannya-pristosuvannya-organizmiv.html | Екологічні чинники. Середовище існування, пристосування організмів до середовища існування. Біологічні адаптивні ритми організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/db909b13448acde973011e791a20b68c.ppt | files/db909b13448acde973011e791a20b68c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/doslidzhennya-biologichnih-obektiv2.html | Дослідження біологічних об’єктів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/af3deeffefab75b726cea5c8efcbafec.ppt | files/af3deeffefab75b726cea5c8efcbafec.ppt | ? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekosistemi-biogeocenozi.html | Экосистемы Биогеоценозы | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/91b01bbba8777f808975b6ceee912ceb.ppt | files/91b01bbba8777f808975b6ceee912ceb.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologichni-faktori2.html | Екологічні фактори | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/f643f9cb4acdd2fbce3f1200292796ed.pptx | files/f643f9cb4acdd2fbce3f1200292796ed.pptx | Екологічні фактори
Підготували
Учениці 11-А класу
СШ №307
Високоморна Ярослава
Гудименко Марія
Зміст
Вступ
Абіотичні фактори
Біотичні фактори
Антропічні фактори
Інші класифікації екологічних факторів
Вплив факторів на організм
Вступ
Екологі́чні фа́ктори, екологічні чинники або фа́ктори середо́вища — сукупність усіх чинників середовища (температура, вологість, світло, гравітація, субстрат, живі організми тощо), що діють на живий організм або надорганізмову систему (моноцен, демоцен, плейоцен, біом, біосфера). Не всі вони однакові за своїм значенням, вплив окремих компонентів взагалі незначний. Всю різноманітність екологічних факторів ділять за походженням і характером дії на три великі групи — абіотичні, біотичні та антропогенні. До абіотичних відносять фактори неорганічної, або неживої, природи, до біотичних — вплив живої природи, а також людини. Антропогенні фактори зумовлені діяльністю людини, вплив її на природу може бути як свідомим, так і стихійним, випадковим. Такий поділ певною мірою є умовним, оскільки кожен з факторів існує і проявляється лише як результат загальної дії середовища.
Кліматичні
Едафічні
Орографічні
Хімічні
Фізичні
Абіотичні фактори
Кліматичні
Світло — це важливий фактор середовища, який визначає біологічні ритми (добові, місячні, річні) у житті більшості тварин та здатність їх орієнтації у просторі. Джерелами світла на Землі є Сонце, Місяць, зірки і біолюмінесценція. Важливим аспектом світла, як екологічного фактору, є його інтенсивність та спектр, як у видимому, так і в ультрафіолетовому, й інфрачервоному діапазонах довжин хвилі.
Світло є основним джерелом енергії, яка засвоюється рослинами у вигляді хімічних зв'язків у цукрах, а ті з рослинною біомасою є їжею для тварин. Сонячна енергія, яку зелені рослини поглинають і використовують у процесі фотосинтезу, називається фізіологічно-активною радіацією (ФАР). Це промені з довжиною хвилі 0,4…071 мкм, проте рослина поглинає енергію в цих межах неоднаково. До того ж, у житті рослини поза якістю світлових променів велике значення має кількість світла, тобто інтенсивність освітлення, яка буває неоднаковою в різні місяці вегетаційного періоду і залежить також від широти місцевості.
Рослини на нашій планеті ростуть у різних світлових умовах: від надмірно освітлених гір, пустель, степів до напівтемних печер та морських глибин. Тому у рослин у процесі природного добору виникли численні пристосування до життя відповідно до того чи іншого світлового режиму. За відношенням до світла рослини поділяються на три основні групи: світлолюбні, або геліофіти, тінелюбні, або сциофіти, та тіневитривалі.
Світло впливає на біологічні ритми тварин, у зв'язку із адаптацією тварин до природних джерел світла на поверхні планети. Добові зміни освітленості відзначаються високою регулярністю, оскільки відбуваються завдяки астрономічним процесам — обертання Землі довкола своєї осі, і спричинюють добові зміни активності поведінки тварин. Так само річні зміни освітленості зумовлені кутом нахилу планети до своєї осі, і зумовлюють виникнення річних біоритмів у тварин. Місячні біоритми тварин зумовлені циклічністю зміни фаз Місяця, а відповідно й наростання чи спадання рівня нічної освітленості.
Сприйняття тваринами спектральних відмінностей світла називається зором, який може бути монохромним або чорно-білим (наприклад, деякі черви, двостулкові й черевоногі молюски), дихромним або двоколірним — сприймається синє та червоне (наприклад, більшість ссавців), трихромним або триколірним — сприймається синє, жовте і червоне (наприклад, примати і людина) та тетрахромним або чотириколірним — сприймається ультрафіолетове, синє, жовте і червоне (наприклад, більшість комах, птахи, плазуни, риби, головоногі молюски та ін.). Деякі тварини (наприклад, гримучі змії, комарі) сприймають ще й інфрачервоне випромінювання, яке вже є теплом, або тепловим випромінюванням.
Температура
Температура є надзвичайно важливим екологічним фактором, і в першу чергу, через її вплив на швидкість хімічних реакцій у широкому розумінні цього слова.
За відношенням до температури виділяють дві екологічні групи рослин: теплолюбні — термофіли; холодолюбні — психрофіли. Теплолюбними називають рослини, що добре ростуть і розвиваються в областях тропічного, субтропічного та помірного поясів в умовах високих температур. До холодолюбних належать види, що живуть у полярних і високогірних областях, або ті, що займають холодні екологічні ніші.
Більшість термофільних рослин в умовах тропічного і субтропічного клімату здатні перенести дуже високу температуру. Окремі частини рослини можуть нагріватися до +60…+65°С (інколи протягом тривалого періоду), наприклад, наскельні лишайники. Найвища температура, при якій знайдено живі синьо-зелені водорості в термальних водах, +85 °C, бактерії +88 °C. Вищі рослини в термальних водах відсутні. У природі уже при 40 °C більшість видів виявляють ознаки пригніченості.
Рослини здатні витримувати і гранично низькі температури до −80 °C (водорості в товщі льоду в Антарктиді), в районах, де живуть вищі рослини, відмічена температура −65 °C (Якутія) — модринові ліси.
Для тваринних організмів температурний фактор визначає швидкість протікання біохімічних реакцій та активності ферментів, а відповідно й активності усього організму, особливо в пойкілотермних видів. Температура тіла останніх залежить від температури середовища і чим вища температура середовища, тим активнішими будуть пойкілотермні організми. Проте, зростання температури середовища може призвести до перегріву організму й загибелі тварини, тому важливі три основні аспекти температури як екологічного фактору: загрозливо низькі температури, загрозливо високі та проміжні.
Якщо перші два інтервали температур, здебільшого, спричинюють смерть, то проміжне між ними значення вміщує зону оптимуму (закон оптимуму або толерантності Шелфорда), в межах якої при зростання температури на 10 °C, у пойкілотермних тварин, швидкість метаболізму зростає у 2,5 рази. Окрім того, температура може виступати як імпульсний або стимулюючий фактор — у розвитку багатьох видів комах помірної або полярної кліматичних зон, змінна температура спричинює прискорення розвитку ембріону, личинки чи німфи, тоді як постійна спричинює сповільнення цих процесів.
Вологість
Вода/Вологість — це один із трьох найважливіших абіотичних екологічних факторів суходолу, що мають визначальний вплив на живі організми. Вода є основою внутрішнього середовища усіх клітинних живих організмів, виступає універсальним розчинником і середовищем протікання біохімічних реакцій. Вода, як екологічний фактор, виступає в ролі зовнішнього середовища, питної води тавологості повітря. Для водних організмів вода виступає також і зовнішнім — оточуючим середовищем, з яким вони вступають у водо-, газо- та сольовий обміни. Суходільні організми потребують постійного надходження води ззовні, тому вони розвинули низку пристосувань для використання, економії та поповнення води у своєму внутрішньому середовищі. Вологість повітря має визначальне значення для життєдіяльності та поширення живих істот, і визначається абсолютним і відносним її показниками. Абсолютна вологість повітря — це кількість водяної пари в 1 м3 повітря.
Важливим фактором водного середовища є її хімічний склад, а насамперед її солоність. Відповідно, водне середовище поділяють на прісне (ріки, озера, ставки тощо), солонувате (гирла річок, опріснені морські акваторії та ін.) та солоне (морські басейни, океан, солоні озера тощо). Відповідно організми поділяють на прісноводні та морські або солоноводні, окрім них також є прохідні — це такі організми (виключно тварини), які частину життєвого циклу проводять у прісних водоймах, а іншу — у солоних, причому для розмноження повертаються у прісні водойми або морські.
Повітря
Повітря як кліматичний фактор постійно впливає на рослини. Цей вплив викликаний рухом повітря (вітром). Крім того, повітря є одним із джерел живлення рослин. Повітряне живлення зеленої рослини — фотосинтез — тісно пов'язане з використанням Карбону. Майже половина сухої маси рослини припадає на Карбон, засвоєний нею з повітря.
Хімічний склад повітря в різних зонах земної кулі досить одноманітний. Екологічно важливим для рослин є наявність чистого повітря без різних домішок, багато з яких згубно впливають на рослину. Це оксид сірки (IV), вихлопні гази, різні оксиди, похідні ацетилену, свинцеві сполуки тощо.
Певну роль у житті рослин відіграє також рух повітря. Вплив вітру може бути прямим і непрямим. Прямий вплив багатогранний, це перш за все механічна дія: вітролом, пошкодження дерев і кущів. Формотворча роль вітру помітна на багатьох рослинах відкритих місць — тундр, степів, напівпустель, пустель (прапороподібні, сланкі і карликові форми тощо). При побічному впливі змінюється обстановка для зростання рослин: видування ґрунту, оголення коренів, засипання рослин піском, снігові заноси, висушування надземної частини, температурні перепади, зниження фотосинтезу тощо.
Позитивний вплив вітру в житті рослин виявляється в перехресному запиленні великої групи анемогамних рослин, до якої належить понад 10% усіх голонасінних тапокритонасінних рослин. Насамперед це дерева (сосна, дуб, ялина, ліщина, тис та ін.), майже всі злакові, осоки, хміль, коноплі, рослини тундри і високогірних поясів, де немає комах. Насіння та плоди рослин також переносяться на великі відстані (до 40 км) за допомогою вітру.
Едафічні фактори
Ґрунт є одним із компонентів наземних екосистем і природною основою їх функціонування, а рослинність — важливим фактором ґрунтоутворення, проте ґрунт визначає досить часто тип рослинності.
Всі рослини, залежно від наявності в ґрунтах поживних речовин, розділяють на три групи: еутрофи, мезотрофи і оліготрофи.
Орографічні фактори
Рельєф не здійснює прямого впливу на життя рослин, проте впливає на ґрунтотворення, а характер рельєфу, місцеположення в ньому рослин або рослинного угруповання значно впливає на життя рослин, регулює їх співвідношення і дію прямих екологічних факторів. Із зміною рельєфу змінюються кліматичні і ґрунтові умови. Таким чином, за рахунок рельєфу збільшується різноманітність умов зростання і відповідно урізноманітнюється флористичний склад.
Залежно від величини форм рельєфу виділяють три категорії: макрорельєф (гори, низовини, міжгірські западини), мезорельєф (пагорби, яри, гряди, степові блюдця тощо), і мікрорельєф (мілкі западини, нерівності, пристовбурові підвищення та ін.). Цей поділ умовний. Макрорельєф створює на обмеженій площі широку амплітуду висот, що, в свою чергу, викликає зміну кліматичних комплексів і відповідно до висоти змінюється і характер рослинного покриву. Характер висотної поясності залежить насамперед від положення гір у системі широтних зон, висоти гір і експозиції схилів. Мезорельєф також впливає на розподіл рослинності.
Прикладом може бути заплава. Велике значення для життя рослин має експозиція схилів та їх крутизна. Відомо, що на схилах південної експозиції освітлення більш інтенсивне і температура вища, режим зволоження інший, ніж на північних. У зв'язку з неоднаковими умовами на схилах різної експозиції помітно розрізняються склад рослинності, зовнішній вигляд і стан рослин. На південних схилах вище розміщується пояс деревної рослинності. Вплив експозиції виявляється не лише в горах, а й на невеликих горбах, підвищеннях і навіть на рівнинах.
До хімічних факторів відносяться: хімічний склад атмосфери, прісних і морських вод, ґрунту тощо.
Хімічні фактори
До фізичних факторів відносяться: шум, міагнітні поля, теплопровідність і теплоємність, радіоактивність, інтенсивність сонячного випромінення.
Фізичні фактори
Гомотипові взаємодії (коакції)
Гетеротипові взаємодії (коакції)
Біотичні фактори
Біотичні фактори, включають в себе весь комплекс впливу на даний живий організм, який виникає в результаті співіснування цього організму з іншими тваринами і рослинами. — фітогенні — мікробіогенні — зоогенні — антропогенні
Гомотипові взаємодії (коакції)
Розмноження (шлюбна поведінка, спарювання, народження тощо).
Груповий ефект — це оптимізація фізіологічних процесів, яка веде до підвищення життєздатності під час об'єднання тварин одного виду в групи.
Масовий ефект — це перенаселення середовища існування особинами одного виду.
Внутрішньовидова конкуренція — це суперництво між особинами одного виду за життєво важливі ресурси.
Гетеротипові взаємодії (коакції)
Протокооперація — це взаємодія між популяціями двох видів, при якій обидва одержують взаємовигідну користь, але їх співіснування є факультативним.
Мутуалізм або симбіоз — це взаємодія популяцій двох видів, при якій розвивається залежність одне від іншого — облігатний симбіоз.
Синойкія чи метохія — тісне співжиття організмів різних видів, при якій один із організмів може отримувати для себе користь, не причиняючи шкоди іншому організму.
Коменсалізм — це взаємодія між популяціями двох видів, при якому один з видів отримує користь, незавдаючи шкоди іншому.
Хижацтво — це поїдання одним організмом (хижаком) іншого організму (жертви), причому останній до нападу повинен бути живим, а не мертвим, що відрізняє хижацтво від детритофагії. Існує чотири основні категорії хижаків: справжні хижаки, пасовищні хижаки, паразитоїди та паразити. Справжні хижаки — це істоти, що у процесі живлення ловлять і вбивають свою жертву, після чого її поїдають цілком або частково. Впродовж життя вони вбивають велику кількість жертв, що можуть належати до різних видів. Пасовищні хижаки — це істоти, які живлячись не вбивають своєї жертви, але поїдають її частину, чинячи їй шкоду. За своє життя вони харчуються різноманітними жертвами з різних видів. Паразити — це істоти, що тісно пов'язані з однією або кількома особинами одного чи кількох видів впродовж усього свого життя, вони поїдають частину жертви, завдаючи їй шкоди. Паразитоїди — це істоти, які нападають на свою жертву, відкладаючи у неї яйця, личинка що вивелась вбиває свого хазяїна. Модель Лотки-Вольтера — це тип взаємодії популяцій хижака і жертви, коли ріст популяції хижака залежить від росту популяції жертви.
Нейтралізм — співіснування двох видів на одній території не здійснює на них безпосереднього впливу та не має ні позитивних, ні негативних наслідків.
Аменсалізм — один вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не відчуває негативного або позитивного впливу у відповідь.
Міжвидова конкуренція — це будь-яка взаємодія між двома чи більше популяціями різних видів, що негативно впливає на їх ріст і виживання особин. Міжвидова конкуренція проявляється у двох варіантах: алелопатії, або безпосередньої взаємодії, та конкуренції за ресурс, або опосередкованої взаємодії. Алелопатія — це конкурентна взаємодія між двома популяціями різних видів за посередництва хімічних речовин, що спричинює цілковите витіснення одного організму іншим.
Антропічні фактори
Антропічні або антропогенні фактори — такі фактори, агентами яких є людина (безпосередньо або внаслідок своєї діяльності). Роль антропічного фактора весь час зростає. Дія людини на рослинні угруповання може бути прямою (безпосереднє споживання, вирощування в системі сільського господарства, використання рослинних ресурсів, інтродукція, пряме винищення тощо) та непрямою (деградація та позитивні зміни в фітоценозах, вимирання одних видів та розповсюдження інших внаслідок різних видів людської діяльності). За результатом вплив людини умовно поділяють на позитивний та негативний. Людина може навіть істотно змінювати ландшафт. Так, у країнах Середземномор'я, особливо в Греції, свійські тварини (вівці, кози) ще за античних часів винищували багату та різноманітну рослинність. Великих втрат зазнали ліси нашої планети, особливо Європи, Малої Азії, Північної Африки, Куби. Тепер загроза нависла над сельвою Південної Америки.
Деякі автори виділяють окремо антропічні фактори (зірвана квітка, зрубане дерево) і антропогенні фактори (фабрика, завод і т. д.)
Інші класифікації екологічних факторів
У 1958 р. А. С. Мончадський запропонував класифікацію факторів за характером їхньої дії.
Стабільні фактори — ті, що не змінюються протягом тривалого часу (земне тяжіння, сонячна стала, склад атмосфери та ін.). Вони зумовлюють загальні пристосування організмів, визначають належність їх до мешканців певного середовища планети Земля.
Змінні фактори, які в свою чергу, поділяються на закономірнозмінні і випадковозмінні До закономірнозмінних належить періодичність добових і сезонних змін. Ці фактори зумовлюють певну циклічність у житті організмів (міграції, сплячку, добову активність та інші періодичні явища і життєві ритми). Випадковозмінні фактори об'єднують абіотичні, біотичні, і антропічні фактори, дія яких повторюється без певної періодичності (коливання температур, дощ, вітер, град, епідемії, вплив хижаків та ін.). Ці фактори впливають на чисельність популяцій і значною мірою зумовлюють амплітуду її коливань.
Крім цих груп слід виділити сигнальні і орієнтаційні фактори, які безпосередньо на метаболізм не впливають, але є причиною зміни стану або поведінки організмів. До сигнальних факторів належать різні природні явища, які передують появі несприятливих факторів і завдяки сприйманню яких організм завчасно може перебудувати свій метаболізм або поведінку. Наприклад, скорочення дня є сигналом для підготовки до зими (накопичення жиру, формування міграційних зграй, міграції і впадання у сплячку деяких видів тварин). Орієнтаційні фактори також виконують сигнальну роль і сприймаються органами чуттів для визначення положення в просторі і часі. Деякі риби іптахи за розташуванням зірок на небі визначають міграційні шляхи. Орієнтиром можуть бути також особливості рельєфу, споруди людини.
Дякуємо за увагу!
Дякуємо за увагу!
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/citoplazmacitoskelet-ta-nemembranni-organeli.html | Цитоплазма,цитоскелет та немембранні органели | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/1d09b2c6b4922382ae7e1e123858739a.ppt | files/1d09b2c6b4922382ae7e1e123858739a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dvomembranni-organeli-mitohondrii-ta-proces-dihannya-plastidi-i-proces.html | Двомембранні органели. Мітохондрії та процес дихання. Пластиди і процес фотосинтезу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/f3ffded472d2ffd36a193a4cc8e40280.ppt | files/f3ffded472d2ffd36a193a4cc8e40280.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/doslidzhennya-organiv-travlennya.html | Дослідження органів травлення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/d6cee67da648dcfc3800064f673cadb6.ppt | files/d6cee67da648dcfc3800064f673cadb6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/diyalnist-lyudini-ta-stan-biosferi.html | діяльність людини та стан біосфери | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/c179721bace646beb33fb39540197e67.ppt | files/c179721bace646beb33fb39540197e67.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologichni-grupi-organizmiv-po-vidnoshennyu-do-svitla.html | Екологічні групи організмів по відношенню до світла | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/abf51e9b469436198d7c239ac6a9258c.ppt | files/abf51e9b469436198d7c239ac6a9258c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/chim-cikavi-kalmari.html | "Чим цікаві Кальмари" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/1a849f1ec2c8ea09d36cb81ddb513b2c.ppt | files/1a849f1ec2c8ea09d36cb81ddb513b2c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-zhittya.html | Еволюція життя | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/4d84906c8661d41fa2590bdbceea9774.pptx | files/4d84906c8661d41fa2590bdbceea9774.pptx |
Еволюція життя. Науковий факт чи наукова фантастика?
Основоположником еволюційної теорії є англійський науковець Чарльз Дарвін. Основні положення цього вчення він виклав у своїй праці “Походження видів”.
Зародження теорії
Однак, сучасна теорія еволюції багато в чому відрізняється від ідей Дарвіна. Наприклад, у висновку своєї праці “Походження видів” Дарвін припускав, що, можливо, життя було “спочатку вкладене творцем в незначне число форм або тільки в одну”.
Сучасні ж еволюціоністи вважають, що життя зародилося випадково з неживої матерії.
Дослідженням цього питання займався відомий хімік Стенлі Міллер. Він проводив численні експеременти, метою яких було створення амінокислот із певних хімічних компонентів. Йому вдалося здобути лише 4 із 20 амінокислот, необхідних для утворення молекули білку.
Пізніше еволюціоністи підрахували ймовірність випадкового утворення в “первинному бульйоні” однієї білкової молекули: 1 : 10 (113 нулів). Ця цифра перевищує кількість всіх атомів у всесвіті!
Однак для забезпечення життєво необхідних процесів живої клітини необхідно 2 000 молекул білків, працюючих в якості ферментів (без них клітина неодмінно загине). Ймовірність випадкового виникнення їх усіх становить -
1 : 10 (40 000 нулів). Щоб просто записати цю цифру в звичайному зошиті знадобиться 67 сторінок!
Ось що з цього приводу сказав відомий вчений Фред Хойл: “Ймовірність критично незначна, до того незначна, що це було б неможливо навіть якби весь Всесвіт складався з органічного бульйону”.
Всупереч уявленням Дарвіна про так звану “просту” клітину, сучасні вчені відкрили неймовірну складність будови, доречність та незамінність найкрихітнішого її елемента.
Припущення щодо можливості поступових чи різких змін у будові клітини теж виявилися хибними, адже у разі зникнення будь-якого компонента цієї надскладної системи, вона гине.
Вони мають велике значення для теорії еволюції, адже сьогодні на землі не спостерігається перетворення одних живих істот в інші. Усі вони, навпаки, довершені формою та відмінні від інших типів. Як зауважив генетик Т. Добжанський, “світ живого не є суцільним рядом… утвореним неперервною серією перехідних форм”.
Палеонтологічні знахідки
Якби еволюція була фактом, то викопні дані, безперечно, засвідчували б поступовий перехід однієї форми життя в іншу.
Але, у книзі “Новий еволюційний графік” говориться : «В даний час палеонтологічний літопис показує, що види зберігаються протягом мільйонів і більше поколінь, не зазнаючи при цьому значних еволюційних перетворень ... Від свого виникнення до вимирання більшість видів відчуває лише незначний розвиток ».
Наприклад, комахи з'явилися в палеонтологічному літописі раптово і в достатку, без жодних еволюційних предків. Вони ледве змінилися навіть до цього дня. В торонтській газеті «Глоб енд мейл» повідомлялося: «За 40 мільйонів років напруженого підйому по еволюційних сходах вони не зазнали майже ніякого помітного прогресу».
Еволюційна модель
Реальні факти
І. Життя виникло з неживої природи шляхом випадкової хімічної еволюції (самозародження).
ІІ. Викопні рештки повинні засвідчити: 1) поступовий розвиток простих форм життя; 2) існування перехідних форм як сполучних ланок.
ІІІ. Кінцевий результат мутацій сприятливий та зумовлює появу нових ознак.
IV. Складні сучасні мови розвинулися з простих тваринних звуків.
V. Людина з`явилася мільйони років тому.
І. Життя походить тільки від уже існуючого життя; Випадкове утворення складного генетичного коду неможливе;
ІІ. Викопні рештки засвідчують: 1) раптову появу великої розмаїтості форм життя; 2) нові види завжди відмежовані від попередніх видів, немає сполучних ланок;
ІІІ. Малі мутації шкідливі, а великі – смертельні; вони ніколи не призводять до появи чогось нового.
IV. Мова виникла одночасно з людиною; часто стародавні мови складніші ніж сучасні;
V. Найстарішим письменам лише близько 5 000 років.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dosyagnennya-embriotehnologii.html | Досягнення ембріотехнології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/56/728c734b2ef9328f95cd6823d9276a3a.pptx | files/728c734b2ef9328f95cd6823d9276a3a.pptx | Презентація з біології на тему: «Досягнення ембріотехнології. Методи контрацепції»
Виконала:
учениця 11 класу
Кравченко Оксана
Перевірила:
Петренко Н. І.
Мабуть, наймолодшим напрямком сучасної медицини можна вважати клітинні технології, в яких клітини є джерелом тих або інших необхідних чинників, наприклад пухлинних антигенів під час вакцинотерапії. Але використовувати клітину можна не тільки як джерело будь-яких субстанцій, а й для регенеративноїмедицини. Тут особливий інтерес викликають технології, засновані на стовбурових клітинах. Здатність до необмеженого поділу й перетворення на різні типи клітин (так звана плюрипотентность) робить їх ідеальним матеріалом для трансплантаційних методів терапії. Найбільш доступними вважаються стовбурові клітини дорослого організму. Однак реальний потенціал їх диференціювання ще мало вивчений.
Мабуть, наймолодшим напрямком сучасної медицини можна вважати клітинні технології, в яких клітини є джерелом тих або інших необхідних чинників, наприклад пухлинних антигенів під час вакцинотерапії. Але використовувати клітину можна не тільки як джерело будь-яких субстанцій, а й для регенеративноїмедицини. Тут особливий інтерес викликають технології, засновані на стовбурових клітинах. Здатність до необмеженого поділу й перетворення на різні типи клітин (так звана плюрипотентность) робить їх ідеальним матеріалом для трансплантаційних методів терапії. Найбільш доступними вважаються стовбурові клітини дорослого організму. Однак реальний потенціал їх диференціювання ще мало вивчений.
Термін «стовбурова клітина» (СК) був уведений у біологію О. О. Максимовим 1908 р. Досліджуючи процеси кровотворення, він дійшов висновку: у нашому організмі протягом усього життя зберігаються недиференційовані клітини, які можуть перетворюватися на лімфоцити та інші спеціалізовані клітини сполучної тканини й крові. Пізніше О. О. Максимов назвав ці клітини стовбуровими.
Проблема планування сім'ї з кожним днем стає все більш актуальною в нашій країні, оскільки зміни в суспільстві, що відбулися за останні роки, політична нестабільність і в зв’язку з цим зростаюча невпевненість у завтрашньому дні змушують кожну сім'ю серйозно і розумно підходити до питання народження дитини.
На жаль, залишається фактом, що основним засобом регуляції народжуваності в нашій країні є штучні аборти. Але багато хто знає, що подібне запобігання вагітності спричиняє безплідність. Чи так варто ризикувати подібним чином?
Особливу увагу щодо запобігання від вагітності повинні проявляти ті підлітки, що вважали себе досить дорослими, щоб почати статеве життя.
Що ж можна протиставити аборту? Це, насамперед, величезний арсенал протизаплідних засобів, використання яких є найсучаснішим і найбільш ефективним методом запобігання від небажаної вагітності.
Поняття «контрацепція» означає «запобігання зачаттю». Звідси ж утворюється і термін «контрацептиви», або «протизаплідні засоби».
Методи контрацепції відрізняються великою розмаїтістю. Це традиційні методи: хімічні, механічні, біологічні, які, треба сказати, хоча і не є досить надійними, але все ще дуже поширені (про кожен із цих методів більш докладно буде сказано нижче). Існує і такий метод контрацепції, як хірургічна стерилізація (тобто знепліднення) і полягає вона в жінок у перев'язці маткових труб, у чоловіків—у перев'язці сім'явивідних проток. Раніше проведення хірургічної стерилізації здійснювалося за строгими медичними показаннями. Тепер питання про перев'язку маткових труб вирішується індивідуально з урахуванням національних особливостей і бажання жінки.
Хімічні контрацептиви — це спеціальні таблетки, свічки, кульки, тампони, гелі й піни. Ті препарати, що вводяться в піхву, є контрацептивами місцевої дії. Гормональні препарати є хімічними контрацептивами загальної дії. Останні відрізняються гнітючою дією на гіпоталамо-гіпофізарну систему, що відповідає за виділення гормонів, а також змінюють хімічне середовище матки, у якій неможливе життя заплідненої яйцеклітини.
Це один із найпоширеніших методів запобігання від небажаної вагітності.
У Європі та США методом оральної контрацепції (ОК) користуються понад 60—70 % жінок дітородного віку.
Більше ніж за 30 років, що пройшли з моменту випуску перших протизаплідних таблеток, в усьому світі вони стали найбільш надійним методом запобігання зачаття. Таблетки звільнили і жінок, і чоловіків від страху небажаної вагітності, завдяки чому скоротилося число абортів.
Разом з тим нерідко спостерігається негативне ставлення до ОК. За деякими даними, ними користуються до 5 % жінок репродуктивного віку.
У чому перевага оральних контрацептивів перед іншими методами контрацепції?
Це найбільш надійний спосіб запобігання вагітності. При правильному застосуванні цього методу гарантія від можливості небажаного зачаття дорівнює практично 100 %.
На тлі застосування гормональних таблеток краще протікає лікування перелічених запальних захворювань.
Перед тим як почати застосовувати протизаплідні таблетки, будь-яку жінку хвилює питання: який склад і механізм дії оральних контрацептивів?
Більшість протизаплідних таблеток містять два гормональних компоненти: естроген і прогестерон. Це жіночі статеві гормони, вміст яких в оральних контрацептивах дуже низький.
Протизаплідні таблетки блокують процес овуляції, тобто унеможливлюють вивільнення яйцеклітини з яєчника, що у свою чергу перешкоджає настанню вагітності.
Оптимально було б щодо підбору контрацептивних засобів радитися з лікарем ще до початку статевого життя.
Механічні контрацептиви — створюють певний бар'єр між яйцеклітиною і сперматозоїдами. Жіночі контрацептиви — різні металеві й пластмасові ковпачки і гумові діафрагми, спіралі, чоловічі — презервативи. Чоловічі механічні контрацептиви на сьогодні найбільше користуються попитом, жіночі ж залишаються менш затребуваними, і на те є свої причини. По-перше, тут усе залежить від особистої сприйнятливості до сторонніх тіл, по-друге, часто ковпачки та спіралі не забезпечують належної безпеки.
Фізіологічний метод — календарний. Полягає він у визначенні точного терміну овуляції і базується на вимірюванні температури. Жінка складає за календарем спеціальну таблицю, за якою і з'ясовує, у які з днів зачаття більш імовірне, а в які — менш. На основі отриманих даних жінка визначає дні «безпечного» інтимного життя і виключає дні, коли ймовірність завагітніти найбільш висока. Цей метод є досить ефективним, якщо в жінки вже встановився і врегулювався менструальний цикл. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dosyagnennya-embriotehnologii-metodi-kontracepcii.html | Досягнення ембріотехнології. Методи контрацепції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/47be6d2a38f2ef2327287dd62a314c81.pptx | files/47be6d2a38f2ef2327287dd62a314c81.pptx | Презентація з біології на тему: «Досягнення ембріотехнології. Методи контрацепції»
Виконала:
учениця 11 класу
Кравченко Оксана
Перевірила:
Петренко Н. І.
Мабуть, наймолодшим напрямком сучасної медицини можна вважати клітинні технології, в яких клітини є джерелом тих або інших необхідних чинників, наприклад пухлинних антигенів під час вакцинотерапії. Але використовувати клітину можна не тільки як джерело будь-яких субстанцій, а й для регенеративноїмедицини. Тут особливий інтерес викликають технології, засновані на стовбурових клітинах. Здатність до необмеженого поділу й перетворення на різні типи клітин (так звана плюрипотентность) робить їх ідеальним матеріалом для трансплантаційних методів терапії. Найбільш доступними вважаються стовбурові клітини дорослого організму. Однак реальний потенціал їх диференціювання ще мало вивчений.
Мабуть, наймолодшим напрямком сучасної медицини можна вважати клітинні технології, в яких клітини є джерелом тих або інших необхідних чинників, наприклад пухлинних антигенів під час вакцинотерапії. Але використовувати клітину можна не тільки як джерело будь-яких субстанцій, а й для регенеративноїмедицини. Тут особливий інтерес викликають технології, засновані на стовбурових клітинах. Здатність до необмеженого поділу й перетворення на різні типи клітин (так звана плюрипотентность) робить їх ідеальним матеріалом для трансплантаційних методів терапії. Найбільш доступними вважаються стовбурові клітини дорослого організму. Однак реальний потенціал їх диференціювання ще мало вивчений.
Термін «стовбурова клітина» (СК) був уведений у біологію О. О. Максимовим 1908 р. Досліджуючи процеси кровотворення, він дійшов висновку: у нашому організмі протягом усього життя зберігаються недиференційовані клітини, які можуть перетворюватися на лімфоцити та інші спеціалізовані клітини сполучної тканини й крові. Пізніше О. О. Максимов назвав ці клітини стовбуровими.
Проблема планування сім'ї з кожним днем стає все більш актуальною в нашій країні, оскільки зміни в суспільстві, що відбулися за останні роки, політична нестабільність і в зв’язку з цим зростаюча невпевненість у завтрашньому дні змушують кожну сім'ю серйозно і розумно підходити до питання народження дитини.
На жаль, залишається фактом, що основним засобом регуляції народжуваності в нашій країні є штучні аборти. Але багато хто знає, що подібне запобігання вагітності спричиняє безплідність. Чи так варто ризикувати подібним чином?
Особливу увагу щодо запобігання від вагітності повинні проявляти ті підлітки, що вважали себе досить дорослими, щоб почати статеве життя.
Що ж можна протиставити аборту? Це, насамперед, величезний арсенал протизаплідних засобів, використання яких є найсучаснішим і найбільш ефективним методом запобігання від небажаної вагітності.
Поняття «контрацепція» означає «запобігання зачаттю». Звідси ж утворюється і термін «контрацептиви», або «протизаплідні засоби».
Методи контрацепції відрізняються великою розмаїтістю. Це традиційні методи: хімічні, механічні, біологічні, які, треба сказати, хоча і не є досить надійними, але все ще дуже поширені (про кожен із цих методів більш докладно буде сказано нижче). Існує і такий метод контрацепції, як хірургічна стерилізація (тобто знепліднення) і полягає вона в жінок у перев'язці маткових труб, у чоловіків—у перев'язці сім'явивідних проток. Раніше проведення хірургічної стерилізації здійснювалося за строгими медичними показаннями. Тепер питання про перев'язку маткових труб вирішується індивідуально з урахуванням національних особливостей і бажання жінки.
Хімічні контрацептиви — це спеціальні таблетки, свічки, кульки, тампони, гелі й піни. Ті препарати, що вводяться в піхву, є контрацептивами місцевої дії. Гормональні препарати є хімічними контрацептивами загальної дії. Останні відрізняються гнітючою дією на гіпоталамо-гіпофізарну систему, що відповідає за виділення гормонів, а також змінюють хімічне середовище матки, у якій неможливе життя заплідненої яйцеклітини.
Це один із найпоширеніших методів запобігання від небажаної вагітності.
У Європі та США методом оральної контрацепції (ОК) користуються понад 60—70 % жінок дітородного віку.
Більше ніж за 30 років, що пройшли з моменту випуску перших протизаплідних таблеток, в усьому світі вони стали найбільш надійним методом запобігання зачаття. Таблетки звільнили і жінок, і чоловіків від страху небажаної вагітності, завдяки чому скоротилося число абортів.
Разом з тим нерідко спостерігається негативне ставлення до ОК. За деякими даними, ними користуються до 5 % жінок репродуктивного віку.
У чому перевага оральних контрацептивів перед іншими методами контрацепції?
Це найбільш надійний спосіб запобігання вагітності. При правильному застосуванні цього методу гарантія від можливості небажаного зачаття дорівнює практично 100 %.
На тлі застосування гормональних таблеток краще протікає лікування перелічених запальних захворювань.
Перед тим як почати застосовувати протизаплідні таблетки, будь-яку жінку хвилює питання: який склад і механізм дії оральних контрацептивів?
Більшість протизаплідних таблеток містять два гормональних компоненти: естроген і прогестерон. Це жіночі статеві гормони, вміст яких в оральних контрацептивах дуже низький.
Протизаплідні таблетки блокують процес овуляції, тобто унеможливлюють вивільнення яйцеклітини з яєчника, що у свою чергу перешкоджає настанню вагітності.
Оптимально було б щодо підбору контрацептивних засобів радитися з лікарем ще до початку статевого життя.
Механічні контрацептиви — створюють певний бар'єр між яйцеклітиною і сперматозоїдами. Жіночі контрацептиви — різні металеві й пластмасові ковпачки і гумові діафрагми, спіралі, чоловічі — презервативи. Чоловічі механічні контрацептиви на сьогодні найбільше користуються попитом, жіночі ж залишаються менш затребуваними, і на те є свої причини. По-перше, тут усе залежить від особистої сприйнятливості до сторонніх тіл, по-друге, часто ковпачки та спіралі не забезпечують належної безпеки.
Фізіологічний метод — календарний. Полягає він у визначенні точного терміну овуляції і базується на вимірюванні температури. Жінка складає за календарем спеціальну таблицю, за якою і з'ясовує, у які з днів зачаття більш імовірне, а в які — менш. На основі отриманих даних жінка визначає дні «безпечного» інтимного життя і виключає дні, коли ймовірність завагітніти найбільш висока. Цей метод є досить ефективним, якщо в жінки вже встановився і врегулювався менструальний цикл. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/budova-ta-funkcii-organiv-zhinochoi-statevoi-sistemi.html | Будова та функції органів жіночої статевої системи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/4b9e9e8fcf4cdbff8c358453a47c9225.pptx | files/4b9e9e8fcf4cdbff8c358453a47c9225.pptx | Частина 6. Функціональні системи
Лекція 37. Будова та функції органів жіночої статевої системи
Авторський експериментальний проект
Студ.парламент НМУ
СНТ імені О.А. Киселя
Гомеостаз
Гомеостаз – це стан збалансованого співіснування різних структурних та функціональних елементів в організмі або організму та навколишнього середовища, при якому діяльність організму в цілому або його окремих структур зокрема направлена на підтримання стабільності структури та функцій шляхом протидії дестабілізуючим чинникам внутрішнього та зовнішнього середовища.
Елементи, що є ключовими у підтриманні стабільності функціонування організму, називаються параметри гомеостазу.
Функціональна система
Функціональна система – це сукупність органів та інших структур в організмі (тканини, окремі клітини), діяльність яких спрямована на виконання ряду функцій, всі з яких підтримують один або декілька споріднених параметрів гомеостазу.
Список функціональних систем
Нервова система
Ендокринна система
Імунна система
Серцево-судинна система
Травна система
Видільна система
Дихальна система
Репродуктивна система
Система неспецифічного захисту
Три рівні контролю
Діяльність більшості функціональних систем контролюється на трьох рівнях:
Власний контроль (паракринна регуляція)
Загальний контроль (ендокринна регуляція)
Інтегративний контроль (нервова регуляція)
Репродуктивна (статева) система
Репродуктивна система – це функціональна система, діяльність якої полягає у продовженні роду організму з метою збереження біологічного виду.
Репродуктивна система, як і інші функціональні системи, має три рівні контролю за своєю діяльністю.
Репродуктивна система складається з гонад (статевих залоз) та статевих органів, специфічних для кожної статі.
Наступна лекція
Тема: «Патології сечової системи. Аналізи сечі»
Дата проведення: 20 січня 2015 року
Пропозиції та побажання висловлюйте в усній або письмовій формі персонально лектору. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/durman.html | Дурман | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/1d81940a7d6cb28062dfb9eaa48c7af3.ppt | files/1d81940a7d6cb28062dfb9eaa48c7af3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/doslidi-po-temi-viyavlennya-organichnih-rechovin-ta-ih.html | Досліди по темі виявлення органічних речовин та їх | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/825d2949b4a986603d4814bc77229df6.pptx | files/825d2949b4a986603d4814bc77229df6.pptx | Досліди “Виявлення органічних молекул та їх властивостей ”
1. Розглянути речовину крохмаль, визначити її колір та агрегатний стан. Дослідити розчинність у воді.
Результат: ми бачимо, що крохмаль білого кольору, агрегатний стан – твердий, у воді не розчиняється.
2. Крапнути в утворений розчин дві краплі йоду.
Результат: крапнувши в утворений розчин дві краплі йоду, ми бачимо, що рідина набула фіолетового кольору.
3. Дослідити наявність крохмалю у сирій картоплі , чорному та білому хлібі.
Результат: виконавши дослід ми бачимо що і в картоплі , і в білому та чорному хлібі наявний крохмаль.
4. Розглянути олію, зазначити її колір та агрегатний стан, дослідити її розчинність у воді та ацетоні.
Результат: олія – рідина жовтого кольору, рідка. Нерозчинна у воді та ацетоні.
5. Нанести кілька крапель розчину олії в ацетоні на серветку, що спостерігається?
Результат: на серветці з’явилася жирна пляма з жовтим обідком .
6. Довести наявність жиру в насінні соняшнику.
Результат: беремо очищені зернятка, кладемо їх на серветку і притискаємо. Через кілька хвилин спостерігаємо плями жиру. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/elementarniy-sklad-zhivih-organizmiv.html | Елементарний склад живих організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/d0ed79d80408c60b010af7134346e24a.pptx | files/d0ed79d80408c60b010af7134346e24a.pptx | Елементарний склад живих організмів
Матеріали для уроків у 10 кл.
Хімічний склад організмів, на відміну від тіл неживої природи, відносно сталий. У живих організмах не виявлено жодного з хімічних елементів, якого б не було в неживій природі. За словами біохіміка В.О.Енгельгардта “глибока корінна відміна живого від неживого полягає у здатності живого - створювати порядок із хаотичного теплового руху молекул”.
Елементарний склад організмів
Елементарний склад організмів
Багато елементів присутні в організмах у вигляді іонів: катіонів та аніонів. Концентрація їх у клітинах може істотно відрізнятися від їхньої концентрації у довкіллі. Крім іонів, хімічні елементи є ще складовими частинами різноманітних неорганічних і органічних сполук.
Фосфор
Сульфур
Натрій
Ферум
Магній
Кальцій
Калій
Хлор
Найбільше в організмах макроелементів. Вони містяться в кількостях 0,1%- 0,01%. Сумарна частка близько 99,9% їхньої маси.
Елементарний склад організмів
Органогенні елементи входять до складу макроелементів і становлять 98% маси живих істот. Вони є основними складовими органічних сполук.
Оксиген
Карбон
Гідроген
Нітроген
Елементарний склад організмів
Вміст карбону становить 15-18 % від маси клітини. Він входить:
- до складу молекул усіх органічних і багатьох неорганічних сполук;
до складу зовнішнього скелету ракоподібних, черепашок молюсків та форамініфер;
до складу внутрішнього скелету хребетних тварин;
є складовою частиною вуглекислого газу.
Елементарний склад організмів
Оксиген та Гідроген входять до складу молекул води, багатьох неорганічних та органічних сполук. Завдяки оксигену у клітинах відбуваються процеси окиснення, при чому вивільняється необхідна для життєдіяльності енергія. Найважливіша роль кисню, звичайно, у процесі дихання організмів.
Елементарний склад організмів
Елементарний склад організмів
Нітроген є складовою частиною амінокислот, білків, нуклеїнових кислот, АТФ. Атоми нітрогену входять до складу мінеральних сполук, які всмоктують рослини з грунту, що необхідні для їхнього росту. Цей газ можуть засвоювати з атмосфери деякі організми – азотфіксуючі бактерії та ціанобактерії. Цим підвищу-
ється родючість грунтів.
Елементарний склад організмів
Калій та Натрій – одні з основних позитивно заряджених іонів живих організмів, що беруть участь у забезпеченні транспорту сполук через клітинні мембрани.
Калій сприяє регуляції роботи серця та нервової системи. Натрій входить до складу плазми крові.
Елементарний склад організмів
Кальцій входить до складу зубів, кісток, черепашок. В іонній формі бере участь у регуляції обміну речовин, скорочень скелетних м’язів. Він необхідний для забезпечення зсідання крові. Сполуки кальцію сприяють нормальній життєдіяльності нервової та серцево-судинної систем. Важливе значення має кальцій для вагітних жінок, щоб формувався скелет зародка та для ростучого організму дітей.
Елементарний склад організмів
Фосфор входить до складу біомолекул. Він є компонентом скелетів різних тварин. Цей елемент сприяє роботі головного мозку. Завдяки йому плоди дозрівають швидше, а самі рослини стають зимостійкішими.
Елементарний склад організмів
Ферум – елемент, що входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, складних ферментів. Сполуки феруму необхідні для кровотворення, тому із-за його недостачі можуть порушуватися процеси утворення еритроцитів.
Елементарний склад організмів
Хлор - основний негативно заряджений іон живих організмів. Входить до складу хлороводневої кислоти – складової шлункового соку. Разом із Натрієм Хлор є складовою частиною плазми крові у концентрації 0,9 %.
HCl
NaCl
Елементарний склад організмів
Магній – складова частина багатьох ферментів та молекул хлорофілу. А для синтезу самого хлорофілу необхідна наявність Феруму. За нестачі або відсутності цих хімічних елементів листки рослин стають блідо-зеленими. У тварин Магній необхідний для кісток та зубів.
Елементарний склад організмів
Сульфур входить до складу білка кератину, який входить до складу пір’я і волосся, а також до складу інших біологічно важливих органічних речовин.
Елементарний склад організмів
Мікроелементи в організмах містяться в кількості від 0,001% до 0,000001%. Хоча їх вміст незначний, але роль у забезпеченні нормального функціону-
вання досить важлива.
Цинк
Молібден
Купрум
Кобальт
Йод
Манган
Йод необхідний для того, щоб у щитоподібній залозі вироблялись гормони. Недостатня кількість йоду може призвести до порушення синтезу гормонів та появі захворювань. Йод приймає участь у регуляції енергетичного обміну.
Елементарний склад організмів
Кобальт і Купрум необхідні для процесів кровотворення. Кобальт входить до складу вітаміну В12 – цианокоболаміну, нестача якого призведе до злоякісного недокрів’я. Купрум входить до складу деяких ферментів та дихального пігменту безхребетних тварин – гемоціаніну.
Елементарний склад організмів
У рослин Манган бере активну участь у процесах фотосинтезу і накопичується у стеблах. В організмах хребетних тварин він сприяє нормальному розвитку кісткової тканини та процесу дихання.
Елементарний склад організмів
Молібден є складовою частиною деяких ферментів. Приймає участь у синтезі амінокислот у рослин, допомагає у фіксації Нітрогену з атмосфери та переробці спиртів.
Елементарний склад організмів
Цинк – компонент деяких ферментів та гормонів. Приймає участь у анаеробному диханні рослин, транспорті вуглекислого газу в крові. Необхідний при розкладі органічних речовин у водному середовищі. А також є невід’ємним при поділі клітин.
Елементарний склад організмів
До складу мікроелементів входять також ультрамікроелементи, кількість яких не перевищує 0,0001%. Їхнє значення для організмів до кінця не визначене. Серед них найважливішими є:
Елементарний склад організмів
Свинець
Срібло
Бром
Золото
Радій
Цезій
Ртуть
Елементарний склад організмів
Обрати із Періодичної системи елементів Д.Мендєлєєва:
Органогенні елементи ..………………………………………………
Макроелементи …………………………………………………………
Мікроелементи ………………………………………………………….
Успіхів
у вивченні
нових тем!
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-dihalnoi-sistemi-organiv-lyudini.html | "Еволюція дихальної системи органів людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/22f7c96f91a7e79668fa8bc3c73b8fb8.pptx | files/22f7c96f91a7e79668fa8bc3c73b8fb8.pptx | Еволюція дихальної системи органів людини
У ссавців (зокрема людей) розвиток дихальної системи сягає вершини порівняно з іншими представниками живої природи.
Поруч із подальшим удосконаленням легень надзвичайному розвитку піддаються повітроносні шляху.
Розвиваються бронхи другого, третього і четвертого порядків, і навіть бронхіоли і альвеоли.
Розвивається діафрагма, яка відокремлює грудну порожнину від черевної. Наявність високо спеціалізованих органів дихання забезпечує досить ефективний газовий обмін у легенях (зовнішнє дихання) й у тканинах (внутрішнє дихання). |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-ta-ii-etapi.html | Еволюція та її етапи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/5d8b2e56bb6292284bca65d083885b64.ppt | files/5d8b2e56bb6292284bca65d083885b64.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-ta-ii-etapi0.html | Еволюція та її етапи. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/f7b1d781fae1373c02dd040faa822d02.ppt | files/f7b1d781fae1373c02dd040faa822d02.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/bioticheskie-faktori.html | биотические факторы | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/8055c1d5f2f837d9486d838ebf8e4e76.ppt | files/8055c1d5f2f837d9486d838ebf8e4e76.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/fizichni-osnovi-funkcionuvannya-biologichnih-membran1.html | Фізичні основи функціонування біологічних мембран. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/28713222f729b3941074b6e9c8cb1ee9.ppt | files/28713222f729b3941074b6e9c8cb1ee9.ppt | j = qcv
P = |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dokazi-evolyucii2.html | докази еволюції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/6199497352ec666675f079d44e1c7ddc.pptx | files/6199497352ec666675f079d44e1c7ddc.pptx | Битва мужніх проти ніжних
Раунд 1 Склади літери
Раунд 2 Кнопка
Раунд 3 Хто я?
Раунд 4 Покажи назву пісні
Раунд 5 Обмін ролями
Раунд 6 Зірки в ряд
Фінал |
https://svitppt.com.ua/biologiya/biotehnologiya.html | Биотехнология | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/135be7572a500ae1e623403b7b9f005d.pptx | files/135be7572a500ae1e623403b7b9f005d.pptx | БІОТЕХНОЛОГІЯ
БІОТЕХНОЛОГІЯ (від грецької. bios - життя, techne - мистецтво, майстерність і logos - слово, навчання), використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві. Біотехнологія - міждисциплінарна га-лузь, що виникнла на стику біологічних, хімічних і технічних наук. С роз-витком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем людства - ліквідацію недостачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стана охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.
БІОТЕХНОЛОГІЯ
Історія біотехнології
З найдавніших часів людина використовувала біотехнологічні проце-си при хлібопеченні, готуванні кисломолочних продуктів, у виноробстві і т.п., але лише завдяки роботам Л. Пастера в середині 19 ст., що доказали зв'язок процесів шумування з діяльністю мікроорганізмів, традиційна біотехнологія одержала наукову основу. У 40-50-ті роки 20 ст., коли був здійснений біосинтез пеніцилінів методами ферментації, почалася ера ан-тибіотиків, що дала поштовх розвитку мікробіологічного синтезу і створен-ню мікробіологічної промисловості. У 60-70-ті р. 20 ст. почала бурхливо розвиватися клітинна інженерія. Зі створенням у 1972 групою П. Берга в США першої гібридної молекули ДНК in vitro формально пов'язане народ-ження генетичної інженерії, що відкрила шлях до свідомої зміни генетич-ної структури організмів таким чином, щоб ці організми могли робити не-обхідні людині продукти і здійснювати необхідні процеси
Ці два напрямки визначили образ нової біотехнології, що має мало загального з тією примітивною біотехнологією, що людина використовувала протягом тися-чоріч. Показательно, що в 70-е рр. одержав поширення і самий термін "биотехнология". З цього часу биотехнология нерозривно пов'язана з мо-лекулярною і клітинною біологією, молекулярною генетикою, біохімією і біоорганічною хімією. За стислий період свого розвитку (25-30 років) су-часна біотехнологія не тільки домоглася істотних успіхів, але і продемон-струвала необмежені можливості використання організмів і біологічних процесів у різноманітних галузях виробництва і народного господарства.
Біотехнологія в медицині
У медицині біотехнологічні прийоми і методи грають головну роль при створенні нових біологічно активних речовин і лікарських препаратів, призначених для ранньої діагностики і лікування різноманітних захворю-вань. Антибіотики - найбільший клас фармацевтичних сполук, одержання яких здійснюється за допомогою мікробіологічного синтезу. Створено ге-ноиіженерні штами кишкової палички, дріжджей, що культивуються клітин ссавців та комах, використовувані для одержання зрістового гормону, інсуліну й інтерферону людини, різноманітних ферментів і противірусних вакцин. Змінюючи нуклеотидну послідовність у генах, що кодирують відповідні білки, оптимизуюютт структуру ферментів, гормонів і антигенів (так наз. білкова інженерія).
Найважливішим відкриттям стала розроблена в 1975 Р. Келером і С. Мільштейном техніка використання гібридом для одержання моноклональних антитіл бажаної специфічності. Монокло-нальні антитіла використовують як унікальні реагенти, для діагностики і лікування різноманітних захворювань.
Біотехнологія в сільському господарстві
Внесок біотехнології в сільськогосподарське виробництво полягає в полегшенні традиційних методів селекції рослин і тварин і розробці нових технологій, що дозволяють підвищити ефективність сільського господар-ства. У багатьох країнах методами генетичної і клітинної інженерії ство-рені високопродуктивні і стійкі до шкідників, хворобам, гербіцидам сорту сільськогосподарських рослин. Розроблена техніка оздоровлення рослин від накопичених інфекцій, що особливо важливо для вегетативно що розмножуються культур (картопля й ін.). Як одна з найважливіших про-блем біотехнології у усьому світі широко досліджується можливість керу-вання процесом азотфіксації, у тому числі можливість уведення генів азотфіксації в геном корисних рослин, а також процесом фотосинтезу. Ведуться дослідження з поліпшення амінокислотного складу рослинних білків.
Розробляються нові регулятори росту рослин, мікробіологічні засо-би захисту рослин від хвороб і шкідників, бактеріальні добрива. Ге-ноінженерні вакцини, сироватки, моноклональні антитіла використовують для профілактики, діагностики і терапії основних хвороб сільськогосподарських тварин. У створенні більш ефективних технологій племінної справи застосовують геноінженерний гормон росту, а також техніку трансплантації і мікроманіпуляцій на ембріонах домашніх тварин. Для підвищення продуктивності тварин використовують кормовий білок, отриманий мікробіологічним синтезом. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-u-nash-chas.html | "Еволюція у наш час" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/7deaf21d689ef37352c3d16c44926613.ppt | files/7deaf21d689ef37352c3d16c44926613.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-suchasni-uyavlennya-pro-faktori-evolyucii.html | Еволюція. Сучасні уявлення про фактори еволюції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/5c990928bf782e37014db3af9ca0154e.ppt | files/5c990928bf782e37014db3af9ca0154e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/doglyad-za-kimnatnimi-kvitami.html | Догляд за кімнатними квітами | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/6740b6f36e95429cff8d2b068fe6e998.ppt | files/6740b6f36e95429cff8d2b068fe6e998.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dvosharovi-tvarini-tip-gubki-abo-poriferi.html | Двошарові тварини. Тип Губки, або Порифери | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/7985fafb9393291292200c287ad3c2d8.ppt | files/7985fafb9393291292200c287ad3c2d8.ppt | Callyspongia plicifera
Sponge Color Correct
Myxilla parasitica
Dysidea fragilis
Tube sponge
Isodyctia palmata
Hymedesmia paupertas
Breadcrumb sponge
1,4,5. Clathrina primordialis
2. Leucosolenia botryoides
3. Leuconia aspera
6. Clathrina blanca
Sycon quadran-gulatum
Mycale lingua
Phakellia robusta |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekologiya2.html | Екологія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/fed1a23a5d2607863800f8a9fbcc45fa.ppt | files/fed1a23a5d2607863800f8a9fbcc45fa.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/formi-pristosuvannya-tvarin-do-isnuvannya-v-vodnomu-nazemnomu-i-povitr.html | Форми пристосування тварин до існування в водному, наземному і повітряному середовищі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/b0a3b51fd625b40a0c2a34932a263e15.ppt | files/b0a3b51fd625b40a0c2a34932a263e15.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/formi-rozmnozhennya-organizmiv.html | Форми розмноження організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/199426101b5d3aefd088378958199301.ppt | files/199426101b5d3aefd088378958199301.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dobuvannya-saharozi.html | "Добування сахарози" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/d6ef9eb8a6474248e668ad605443c8e2.ppt | files/d6ef9eb8a6474248e668ad605443c8e2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ekotoksikanti.html | екотоксиканти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/efefef13c52dcb4630fa45d8b8b1c4f9.ppt | files/efefef13c52dcb4630fa45d8b8b1c4f9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dobriva.html | Добрива | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/c8183aab902c82b1b72567154f3c23d6.ppt | files/c8183aab902c82b1b72567154f3c23d6.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya.html | "Еволюція" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/1aebf1497676acce0ecc79c28ec3d39c.ppt | files/1aebf1497676acce0ecc79c28ec3d39c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/evolyuciya-krovonosnoi-sistemi-hordovih.html | Еволюція кровоносної системи хордових | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/28c9ac88dd3ce200bb55626124e941e4.ppt | files/28c9ac88dd3ce200bb55626124e941e4.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dovgastiy-mozok.html | Довгастий мозок | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/695bfa445d013b26ff1e95ba9a2829fb.ppt | files/695bfa445d013b26ff1e95ba9a2829fb.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/formuvannya-vischoi-nervovoi-diyalnosti-v-rizni-periodi-zhittya.html | Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/92eb6837bda2687b1bbfc873c16a079f.ppt | files/92eb6837bda2687b1bbfc873c16a079f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dnk-i-nanotehnologii1.html | ДНК і нанотехнології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/7978e09f870cd57afe19533079fdb65e.ppt | files/7978e09f870cd57afe19533079fdb65e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dovkillya-roslin-pristosuvannya-roslin-do-riznih-umov-isnuvannya-ohorona-roslin.html | Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов існування. Охорона рослин. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/2ad426832f8d554fdf151b3e35ea6e4b.ppt | files/2ad426832f8d554fdf151b3e35ea6e4b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/degradaciya-prirodi1.html | "Деградація природи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/d2d63b43b52a8351eb4b106c1a15f9d2.ppt | files/d2d63b43b52a8351eb4b106c1a15f9d2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dnk.html | ДНК | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/2d891922a3b60e3e8978bad94e3fcf41.ppt | files/2d891922a3b60e3e8978bad94e3fcf41.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/fermenti0.html | Ферменты | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/51cdc212b0e021ac39235b26e0dc73a8.ppt | files/51cdc212b0e021ac39235b26e0dc73a8.ppt | D
F |
https://svitppt.com.ua/biologiya/cvit-zapahiv.html | Cвіт запахів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/d2f388aaf6736f8e2ac7dbf678fde1ae.ppsx | files/d2f388aaf6736f8e2ac7dbf678fde1ae.ppsx | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/dihalni-procesi.html | Дихальні процеси | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/1b5dc0c3a6d520bfee45e16f0053915e.ppt | files/1b5dc0c3a6d520bfee45e16f0053915e.ppt |
20,94 %
0,03 %
79,03 %
16,3%
4%
79,7%
1
1
2
3
4
5 |
Subsets and Splits
No saved queries yet
Save your SQL queries to embed, download, and access them later. Queries will appear here once saved.