url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biologiya/organela.html | Органела | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/f150093a07b6515923b20b6049efdde4.pptx | files/f150093a07b6515923b20b6049efdde4.pptx | Структури клітини - органели
Структури клітини - органели
Органела - зазвичай вільноплаваюча в цитоплазмі частина еукаріотичної клітини, яка виконує специфічну функцію.
Історично органели були виявлені за допомогою різноманітних форм мікроскопії або завдяки клітинному фракціонуванню.
Органели клітин поділяються на немембранні і мембранні (одномембранні та двомембранні):
- до одномембранних належать ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, …;
- до двомембранних відносять мітохондрії та пластиди.
У представників різних царств природи певні органели у клітинах відсутні.
Органели поділяються
Структури клітини - органели
Ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) або ендоплазматична мережа – внутрішньоклітинна органела еукаріотичних клітин, що представляє собою розгалужену систему з оточених мембраною сплющених порожнин, бульбашок і канальців.
Мембранні органели
Комплекс Ґольджі - одномембранна органела, що в основному призначена для виведення речовин, синтезованих в ЕПР.
Являє собою стопку дископодібних мішечків або цистерн, що розширені ближче до країв.
Названий так на честь італійського вченого Камілло Гольджі, який виявив його у 1897 р.
Мембранні органели
Вакуоля - обмежена мембраною органела, яка міститься в деяких еукаріотичних клітинах і виконує різні функції секреції, екскреції і зберігання запасних речовин.
Вакуолі особливо добре помітні в клітинах рослин і грибів.
Мембранні органели
Лізосома - одномембранна органела, що містить гідролітичні ферменти і виконує функцію внутрішньоклітинного розщеплення макромолекул.
Лізосоми були відкриті бельгійським цитологом Крістіаном де Дювом в 1955 році.
Мембранні органели
Мітохондрія - двомембранна органела, присутня у більшості клітин еукаріот.
Мітохондрії називають «клітинними електростан -ціями», тому що вони перетворюють молекули поживних речовин на енергію у формі АТФ через окислювальне фосфорилювання.
Мембранні органели
Типова еукаріотична клітина містить близько 2 тис. мітохондрій, які займають приблизно одну п'яту її повного об'єму.
Мітохондрії містять мітохондріальну ДНК, незалежну від ДНК, розташованої у ядрі клітини.
Мембранні органели
Пластиди - основні органели рослин та водоростей, що вкриті подвійною мембраною і мають в своєму складі багато копій кільцевої ДНК.
Пластиди відповідають за фотосинтез, зберігання харчових запасів і синтез багатьох класів молекул.
Мембранні органели
Пластиди рослин можуть диференціюватися в різні форми, залежно від потрібної для клітини функції.
Зелені пластиди називаються хлоропластами, кольорові (червоні, жовті, оранжеві) - хромопластами, безбарвні - лейкопластами.
Мембранні органели
Рибосоми - дрібні органели, що складаються із двох субодиниць: великої та малої.
Утворюються в ядерці. Беруть участь у синтезі білків.
Немембранні органели
Клітинний центр – це органела, яка складається із двох центріолей.
Центріоль - невелика органела, що знаходиться в цитоплазмі біля ядра. Являє собою циліндр, стінки якого побудовані з дев'яти триплетів мікротрубочок, довжиною 0,2—0,8 мкм.
Структурним елементом мікротрубочок є білок тубулін.
Немембранні органели
Центріоль характерна для усіх тваринних та деяких рослинних клітин, в яких зазвичай знаходяться дві центріолі, оточені центросомою.
Під час поділу клітини центріолі розходяться до її полюсів і “організовують” веретено поділу. Кожна з дочірних клітин отримує по одній центріолі.
Усі функції центріолей ще остаточно не з’ясовані, але вони беруть участь в утворенні війок та джгутиків.
Немембранні органели
Псевдоподії - тимчасові органели, що виникають завдяки рухові цитоплазми.
Основні функції – це переміщення клітини у просторі, а також здійснення процесів фагоцитозу чи піноцитозу.
Немембранні органели
Війка або цилій - органела, що є тонкою волоскоподібною структурою на поверхні еукаріотичної клітини, що складається із коротких мікротрубочок. Довжина може становити від 3-15 мкм до 2 мм, діаметр - 0,1-0,6 мкм.
Війки можуть бути як рухомими, так і ні (у цьому випадку вони служать рецепторами).
Немембранні органели
Працюють війки скоординовано та злагоджено. Основні їхні функції залежать від того, де вони можуть знаходитись: в клітинах одноклітинних організмів чи клітинах багатоклітинних.
У одноклітинних вони виконують функції переміщення у просторі, направлення їжі, захист від ворогів. У багатоклітинних можуть брати участь у травленні (гідра) або захисті від забруднення (клітини дихальних шляхів).
Немембранні органели
Джгутик або флагела - поверхнева та позаклітинна структура, що присутня у багатьох прокаріотів і еукаріотів, що служить для пересування в рідкому середовищі або поверхнею вологих твердих середовищ. Їхній рух в основному гвинтоподібний.
Складаються джгутики із довгих мікротрубочок.
Основні функції: переміщення у просторі, орган чутливості та захисна.
Немембранні органели
Ядерце - сферичне тільце діаметром 1-2 мкм. Його формування відбувається на специфічній ділянці хромосоми - ядерцевому організаторі. Найчастіше це буває на вторинних перетяжках, де розташовані гени, які кодують синтез рибосомних РНК.
Ядерце є найщільнішою частиною ядра.
Немембранні органели
Межа між молекулами і органелами дуже нечітка. Рецептори та інші дрібні, молекулярного рівня, структури, органелами не називають.
Рибосоми, які зазвичай однозначно відносять до органел, можна вважати також складним молекулярним комплексом.
Все частіше до органел зараховують інші подібні комплекси різного рівня складності - протеасоми, сплайсосоми ...
Структури клітини - органели |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klonuvannya-i-embriotehnologii.html | Клонування і ембріотехнології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/1c9b6f22ed357f2f00bee16944fbb6ff.pptx | files/1c9b6f22ed357f2f00bee16944fbb6ff.pptx | Клонування і ембріотехнології
Підготував:
учень 11-Б класу
Каспревич Андрій
План
1. Клонування.
- шляхи досягнення клонування.
2. Клітинні технології.
3. Стовбурові клітини (СК).
- роль СК (7-10);
- функції СК (11-13).
2
Клонування — це метод розмноження статевороздільних істот (тварин і людей), з допомогою якого в нестатевий спосіб можна отримати новий організм, який буде генетично ідентичним до організму, що передбачається клонувати.
3
План
Існують два різні шляхи, з допомогою яких можна досягнути клонування. 1.Розщеплення ембріонів, тобто штучне проведення природного процесу формування ідентичних близнюків (або монозигот), який полягає в мікрохірургічному поділі ембріональних клітин на перших стадіях їхнього розвитку (до 14 днів після запліднення) на два або більше ідентичних ембріонів. 2. Перенесення ядра клітини суб’єкта, якого хочуть клонувати (дублювати).
4
План
Мабуть, наймолодшим напрямком сучасної медицини можна вважати клітинні технології, в яких клітини є джерелом тих або інших необхідних чинників, наприклад пухлинних антигенів під час вакцинотерапії. Але використовувати клітину можна не тільки як джерело будь-яких субстанцій, а й для регенеративної медицини. Тут особливий інтерес викликають технології, засновані на стовбурових клітинах.
5
План
Стовбурові клітини (також відомі як шматові клітини) - це первинні клітини, що зустрічаються в усіх багатоклітинних організмах. Ці клітини можуть самовідновлюватися шляхом поділу клітини, а також можуть дифференціюватися в досить велику кількість спеціалізованих типів клітин. Цей термін вперше був введений у біологію О.О. Максимовим у 1908р.
6
План
Унікальна роль стовбурових клітин полягає у виробництві всіх цих різних типів клітин. Стовбурові клітини є постачальниками нових клітин нашому організмові. Коли стовбурові клітини діляться, вони можуть або самовідновлюватися, або ж примножувати інші спеціалізовані типи клітин.
7
План
Ці клітини є суттєвими для щоденної підтримки наших життєвих функцій, таких, що дозволяють нашому серцю битися, мозку думати, ниркам очищати нашу кров, шкірі замінювати мертві клітини тощо.
8
План
Стовбурові клітини, що знаходяться в шкірі, можуть або виробити більше стовбурових клітин шкіри, або утворити диференційовані клітини шкіри, які мають свої власні функції, такі, наприклад, як виробництво пигменту меланіну.
9
План
На відміну від звичайних клітин, приречених виконувати чітко визначені функції в організмі,СК у процесі розвитку мають можливість набувати спеціалізації. СК розмножуються шляхом поділу, як і всі інші клітини. Відмінність полягає в тому, що вони можуть ділитися необмежено, а зрілі клітини зазвичай мають обмежену кількість циклів поділу.
10
План
Здатність до необмеженого поділу й перетворення на різні типи клітин (так звана плюрипотентность) робить їх ідеальним матеріалом для трансплантаційних методів терапії.
11
План
Потрапляючи в організм під час трансплантації, СК продовжують ділитися й самі знаходять місце, де їхня допомога найпотрібніша. Ця здатність СК отримала назву хоумінга. Отже, хоумінг — це здатність клітин до міграції в «потрібне місце» — «рідний» орган і тканину (у свою стовбурову нішу) або в ділянку ушкодження.
12
План
Також ці клітини здатні до диференціювання — процесу необоротньої спеціалізації клітин.
13
План |
https://svitppt.com.ua/biologiya/korin-budova-y-funkcii-prorostki.html | Корінь, будова й функції. Проростки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/9bf1bb8444b36919d3df7872291cd1b1.ppt | files/9bf1bb8444b36919d3df7872291cd1b1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/organizaciya-zhittediyalnosti-bagatoklitinnih-organizmiv.html | Організація життєдіяльності багатоклітинних організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/56/f462c42d3b5abacec9883caff2c4aec8.ppt | files/f462c42d3b5abacec9883caff2c4aec8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mutalizm.html | Муталізм | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/a13209eb18a665a741cf49d047a0d2fc.ppt | files/a13209eb18a665a741cf49d047a0d2fc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/na-krilah-vesni-povertayutsya-ptahi.html | На крилах весни повертаються птахи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/ebe1a3f945a26d49f11790e82455a8a0.pptx | files/ebe1a3f945a26d49f11790e82455a8a0.pptx | Конкурс знавців природи
“На крилах весни
повертаються птахи”
1 клас
Привітанням журавля Я пробуджую поля, Наповняю ручаї Та заквітчую гаї. Кожен з вас мене впізна. Відгадали? Я - …
Весна
Перші вісники весни-…….
Ребуси
загадки
ігри
про ПТАХІВ
ЗООЛОГИ
ОРНІТОЛОГИ
ЮННАТИ
Розминка
За якою ознакою птахів відрізняють від інших тварин?
Яку користь приносять
птахи природі?
З чого з'являються
пташенята у птахів?
Який птах
не вміє літати?
Який птах живе на
Північному полюсі?
Який птах
найменший у світі?
ЩО ЗА ПТАХ?
,
ОБ
,,,
,
Н
,,,
,,
,,
Загадки про птахів
Білосніжні, гарні птиці Дім будують на водиці, Дуже схожі на гусей, Обережні до людей!
Хто це у садку скрекоче, Всі новини знати хоче? Це хитренька, білобока, З чорним хвостиком …
У червонім фартушку
птах стрибає по сніжку
і розпитує синичку
про найближчу
годівничку
Впізнай
по голосу
Відпочинок
АНАГРАМИ
Попрацюємо у парах
ОРОНАВ
ТЕЛДЯ
ВІПЕНЬ
ОЛОСЕЙКОВ
ВОРОНА
ПІВЕНЬ
ДЯТЕЛ
СОЛОВЕЙКО
НИСИЯЦ
БІДЬЛЕ
КАЛЕЛЕ
ШКАП
СИНИЦЯ
ЛЕЛЕКА
ЛЕБІДЬ
ШПАК
ЧКААК
САКГУ
ВЕЙСОКОЛО
ПІНЬВЕ
КАЧКА
СОЛОВЕЙКО
ГУСАК
ПІВЕНЬ
Конкурс кмітливих
С,Р,Й,К,Л,О,В,І,П,А,Т,Е,Н,Ч
З цих букв потрібно скласти якомога більше назв птахів. Одну букву можна використовувати декілька разів.
Конкурс кмітливих
Сова, сорока, сойка, сокіл, ластівка, орел, соловей, пелікан, перепілка, лелека, ворона, павич, тетерів.
Гра “Вчимося любити природу”
Діти вішають на дерева шпаківні.
Людина ловить птахів з метою продажу.
Людина полює на лебедів.
Діти вилікували ластівці крило.
Людина тримає птаха в клітці.
Людина підгодовує голубів в парку.
Діти полізли дивитися на яйця в гнізді.
Хлопчик цілиться з рогатки в горобця.
Діти виготовили годівниці для птахів.
Без пташиного співу і щебету природа була б сумною і непривітною.
Дякую за увагу ! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/noviy-rik1.html | Новий рік | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/4d4a9ac589fefcb6ac32fab0919aa312.ppt | files/4d4a9ac589fefcb6ac32fab0919aa312.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/organizaciya-yadernogo-aparatu-klitini.html | ОРГАНІЗАЦІЯ ЯДЕРНОГО АПАРАТУ КЛІТИНИ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/0eca06d877077e85bde46693ebc6cf60.ppt | files/0eca06d877077e85bde46693ebc6cf60.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-selekcii.html | Основи селекції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/72ade2dd1bc9472f8c0c8da3238e9860.ppt | files/72ade2dd1bc9472f8c0c8da3238e9860.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-genetiki-lyudini.html | Основи генетики людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/61f669e6ba2156bed8f6f858b3f64f7f.ppt | files/61f669e6ba2156bed8f6f858b3f64f7f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-sistematiki-osnovni-ponyattya.html | ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/b4b7e96d1fabaf6f5e2a6dad9c524e8c.ppt | files/b4b7e96d1fabaf6f5e2a6dad9c524e8c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mineralnosirovinni-resursi0.html | Мінерально-сировинні ресурси | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/2ff42f103a1f563f6fa2c1a04c0acd71.ppt | files/2ff42f103a1f563f6fa2c1a04c0acd71.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/liliya.html | Лілія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/53e9ee35a0e9182040ca0bf89c588a25.ppt | files/53e9ee35a0e9182040ca0bf89c588a25.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/krugli-chervi-abo-nematodi.html | КРУГЛІ ЧЕРВИ або НЕМАТОДИ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/62627c9ed05102974c2d454aa8187aac.ppt | files/62627c9ed05102974c2d454aa8187aac.ppt | Haga clic para cambiar el estilo de título
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel
3
4
6
2
1
5
§17 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/korisna-ta-shkidliva-izha0.html | Корисна та шкідлива їжа | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/3967a6b08b55782fd0a5fbf537be2240.pptx | files/3967a6b08b55782fd0a5fbf537be2240.pptx | Корисна та шкідлива їжа
ГМО продукція,
харчові стабілізатори, ароматизатори, алкогольні або слабоалкогольні напої…
Робота учениці 8-А класу
Гончарук Марини
сш №273 м.Києва з поглибленим вивченням
української мови та літератури
генетично-модифіковані організми - це такі організми, в які додають інші гени – рослин чи тварин. це змінює властивості рослини: покращується їх урожайність, посилюється опір шкідникам, підвищується морозостійкість.
Корисна та шкідлива їжа
генетично-модифікована соя
Корисна та шкідлива їжа
ГМ-СОЮ ЩЕДРО ДОДАЮТЬ В КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ – ПЕЧИВО, ТІСТЕЧКА, ШОКОЛАД, ЦУКЕРКИ, ГАЗОВАНУ ВОДУ, МОРОЗИВО ТА ЗГУЩЕНЕ МОЛОКО.
Харчові добавки - це речовини, які додають у продукти з технологічних міркувань, щоб вони не попсувалися, не змінили колір і консистенцію. Позначаються літерою “Е”.
Корисна та шкідлива їжа
Цукерки
Йогурт
Чіпси,
солодку воду, жуйки
Морозиво
Корисна та шкідлива їжа
Що найбільше люблять вживати діти?
Гамбургер
з картоплею фрі
Домашню котлету
з картоплею пюре
Корисна та шкідлива їжа
А щоб обрали ви?
чи
Енергетичний напій
Чашку зеленого чаю
Корисна та шкідлива їжа
Що ви питимете зранку?
чи
Мівіну швидкого приготування
Домашні макарони
Корисна та шкідлива їжа
Що б ви обрали на обід?
чи
Солодкої води
Компот
Корисна та шкідлива їжа
Що б ви випили після обіду?
чи
Алкоголь
Боржомі
Корисна та шкідлива їжа
Коли знаходишся в компанії однолітків, що обереш?
чи
Тобі обирати … Чи зберегти своє здоров’я, чи зруйнувати його ще підлітком?
Вибір за тобою … |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klopi1.html | "Клопи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/4a50425e6fa43135fbe5025c158c417d.pptx | files/4a50425e6fa43135fbe5025c158c417d.pptx | Клопи - напівтвердокрилі комахи, довжина тіла у яких від 1 мм до 12 см.
У наш час налічується 50 тис. видів, що поширені на всіх материках і океанічних островах. В Україні їх налічується близько 1000 видів.
Це наземні та водні комахи, що живляться клітинним соком рослин, також серед них є хижаки й кровососи.
Крил - 2 пари, які в стані спокою складаються плоско; основна їхня частина - тверда, шкіряста, вершина - перетинчаста з характерним жилкуванням.
Ротові органи у вигляді членистого хоботка, колючо-сисні.
На задньогрудях у дорослих клопів є пахучі залози. Тому усі клопи помірних широт видають різкий запах, а тропічні навпаки видають аромат, що нагадує аромат нарцисів чи гіацинтів. Вважається, що це є засобом залякування.
Завдяки геометрії і гнучкості сегментованого тіла голодний клоп слабо вразливий для механічних способів боротьби з ним.
Ситий клоп стає менш рухливим, його тіло набуває більш округлої форми і тому можна приблизно визначити, коли дана особина востаннє харчувалася.
Розвиток з неповним перетворенням. Яйця відкладають на рослини або інший субстрат.
Клопи здебільшого дають одне потомство на рік. Для них характерний розвиток з неповним перетворенням.
Протягом місяця самки кілька разів відкладають яйця - від декількох десятків до 200 штук.
- Багато видів клопів значні шкідники сільськогосподарських культур і садів.
- Деякі хижі клопи самі по собі є ворогами шкідників.
- Інші клопи мають корисне значення для людини, наприклад, у виробництві барвників кошеніль або шелак.
Клоп-черепашка має характерні для клопів ротові придатки.
Вони видозмінені в колючо-сисний апарат - хоботок. Це видозміна пов'язано зі способом харчування клопів.
Проколюючи шкіру ще не дозрілого зерна, клоп-черепашка висмоктує з нього соки.
Клопи-солдатики чорного кольору з червоним малюнком. Задні крила відсутні. Довжина тіла від 9 до 11,5 мм.
Живе колоніями на землі, у підніжжях стовбурів дерев, смокче рослинні соки, насіння рослин, також їжею слугують дрібні комахи.
Живуть колоніями, від декількох десятків до сотень особин, має місце канібалізм.
Клопи - капустяний (оздоблений), рапсовий, гірчичний і інший види, ушкоджують капусту.
Це комахи з яскравим фарбуванням, білими, жовтими, червоними плямами, рисками й смужками на зеленому, синьому і чорному тлі. Довжина тіла 5,5 10 мм.
Клоп постільний, або блощиця постільна - кровосисна комаха, що має сплющене тіло завдовжки від 3 до 8,4 мм залежно від насичення кров'ю. Самці менші за самок.
Забарвлення - від брудно-жовтого до темно-коричневого.
З переднього краю голови відходить хоботок, пристосований для проколу тканин і смоктання крові.
Клоп поцілунковий - велика крилата комаха з витягнутою головою конічної форми.
Ведуть нічний спосіб життя, живуть у щілинах підлоги, тріщинах стін, норах тварин.
Живляться кров'ю, нападають на диких і домашніх тварин. Людей кусають переважно біля очей і в губи, на місці переходу шкіри в слизову оболонку (звідси назва "поцілунковий" клоп).
Одним з найвідоміших водяних клопів є водомірки.
Поверхня води ледь-ледь прогинається під його ногами, і комаха легко й елегантно ковзає, наздоганяючи здобич, тобто у пошуках їжі він досить граціозно бігає по воді.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/noosfera.html | Ноосфера | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/9665b6cd43d7da9d6ab0b582c850460a.pptx | files/9665b6cd43d7da9d6ab0b582c850460a.pptx | Вчення ВОЛОДИМИРА ІВАНОВИЧА Вернадського про ноосферу
Виконав
Ліцеїст 42 групи
Горсткін олег
Зміст
Біографія
Ноосфера
Єдність людини і біосфери
Перехід біосфери в ноосферу
Основні ідеї вчення про ноосферу Вернадського
Висновок
Біографічна довідка
В. І. Вернадський народився 12 березня 1863 року у Петербурзі в сім’ї українського економіста, професора Івана Вернадського. Він навчався в Петербурзькому університеті, коли там викладали великі вчені В. В. Докучаєв, Д. І. Менделєєв, М. П. Вагнер та інші. Вернадський багато зробив для відродження України, її культури і науки. Зокрема, він був організатором і першим президентом Всеукраїнської академії наук, Національної книгозбірні України, Комісії по вивченню продуктивних сил України тощо. Всесвітню славу вченому принесли створені ним вчення про біосферу та ноосферу.
Вернадський В. І. 1863-1945
З 1923 - 1936 роки виходять у світ окремі томи «Історії мінералів земної кори».
У 1937 році Володимир Іванович востаннє виступає на Міжнародному геологічному конгресі з доповіддю «Про значення радіоактивності для сучасної геології».
6 січня 1945 на вісімдесят другому році життя він помер.
Роботи В.І. Вернадського
З 1906 по 1918 виходять у світ окремі частини його фундаментальної праці «Досвід описової мінералогії». У 1923 - 1926 роки він провів за кордоном, переважно у Франції, ведучи велику науково-дослідну та викладацьку роботу.
Повернувшись в 1926 році на батьківщину, він публікує свою знамениту монографію «Біосфера».
Ноосфера – це сфера взаємодії суспільства і природи, у межах якої розумна людська діяльність стає визначальним чинником розвитку.
Французький математик і філософ Едуард Леруа запропонував поняття "ноосфера" у 1927 р. і трактував ноосферу як "мислячу" оболонку, що формується людською свідомістю.
Єдність біосфери і людини
Людина, як він спостерігається в природі, як і всі живі організми, як усяка жива речовина, є певна функція біосфери, у визначеному її просторі-часі;
Людина у всіх його проявах являє собою частина біосфери;
Прорив наукової думки підготовлений усім минулим біосфери і має еволюційні корені;
Ноосфера - це біосфера, перероблена науковою думкою, що підготовляється всім минулим планети, а не короткочасне і перехідне геологічне явище.
Однією з ключових ідей, що лежать в основі теорії Вернадського про ноосферу, є те, що людина не є самодостатньою живою істотою, що живе окремо за своїми законами, він існує всередині природи і є частиною її.
У «Філософських думках натураліста» Вернадський писав: «Ми якраз переживаємо її яскраве входження в геологічну історію планети. Під впливом наукової думки і праці біосфера переходить у новий стан - у ноосферу ».
Перебудова навколишнього середовища науковою людською думкою за допомогою організованої праці навряд чи є стихійним процесом. «Людина ... складає неминучий прояв великого природного процесу, що закономірно триває протягом, принаймні, двох мільярдів років».
Вернадський про єдність людини і біосфери
В.І. Вернадський вважав, що під впливом наукової думки і людської праці біосфера буде повільно переходити у новий стан - ноосферу. Свої біосферні функції людина зможе повноцінно виконати лише в епоху ноосфери. В.І. Вернадський визначав ноосферу як біосферу, що контролюється розумом людини.
Перехід біосфери в ноосферу
Заселення людиною всієї планети.
Різке перетворення засобів зв'язку та обміну між країнами.
Посилення зв'язків між всіма країнами Землі.
Переважання геологічної ролі людини над іншими геологічними процесами.
Розширення меж біосфери та вихід у космос.
Продумана система народної освіти і піднесення добробуту трудящих.
Перехід біосфери в ноосферу
Відкриття нових джерел енергії.
Рівність людей всіх рас і релігій.
Збільшення ролі народних мас у вирішенні питань зовнішньої та внутрішньої політики.
Свобода наукової думки і наукового пошуку.
Розумне перетворення первинної природи Землі з метою зробити її здатною задовольнити потреби населення.
Винятки війн з життя суспільства.
У 1944 р. В.І. Вернадський написав статтю "Декілька слів про ноосферу", де визначив, що ноосфера - це "останній з багатьох етапів еволюції біосфери в геологічній історії етап наших днів. Перебіг цього процесу тільки починає прояснюватися з вивчення її геологічного минулого у деяких своїх аспектах. Ноосфера - нове геологічне явище на нашій планеті. У ній людина вперше стає величезною геологічною силою. Вона може й повинна перебудувати своєю працею і думкою своє життя, перебудувати докорінно порівняно з тим, що було раніше".
Теорія ноосфери В.І. Вернадського сформувалася тоді, коли світ складався з трьох взаємопов'язаних елементів: природа - людина - суспільство. До них потім приєднується ще один суттєвий елемент - техніка, яка створена людиною і яка стала головним чинником змін на планеті, особливо з початком наприкінці 50-х років XX ст. науково-технічної революції як велетенського якісного стрибка у розвитку науки і техніки. Це й спричинило екологічну проблему - одну з найнебезпечніших з-поміж глобальних проблем людства; почалася руйнація гармонії відносин між людьми та природою.
Основні ідеї вчення про ноосферу В.І. Вернадського
Еволюція біосфери спричинила появу людини, котра відзначається мисленням та рефлексією. Мислення стає самостійним феноменом, що впливає на подальший розвиток довколишнього світу, і це відбувається певною мірою спрямовано. Останнє є сутністю поняття ноосфери.
Людина завжди лишається складником природи.
Основні ідеї вчення про ноосферу В.І. Вернадського
Людство повністю заселило біосферу. Його тиск здійснюється повсюди, має глобальний характер. Потужність впливу людини на довкілля зрівнялась із наймогутнішими природними процесами.
Завдання науки - свідоме формування ноосфери, регулювання за допомогою людської діяльності доцільного розподілу природних благ.
ВИСНОВОК
Вчення про ноосферу В. Вернадського стало стимулом у формуванні нової картини світу, що спрямована перш за все на знання як істину у пізнанні, а не підкоренні законів природи (екологічного імперативу), перегляду усієї сукупності традиційних світоглядних уявлень про місце і роль людини у природі і суспільстві, виявленні нових цінностей, пріоритетів і норм буття суспільства.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmin-rechovin-ta-energii-v-organizmi-lyudini.html | "обмін речовин та енергії в організмі людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/96a45098b058015c320bcb3610cb873b.pptx | files/96a45098b058015c320bcb3610cb873b.pptx | обмін речовин та енергії в організмі людини
Під обміном речовин розуміють сукупність змін, що відбуваються з речовинами від моменту їхнього надходження до організму з навколишнього середовища до моменту утворення кінцевих продуктів розпаду і виведення їх з організму
Етапи обміну речовин.
I етап – травлення: розщеплення у шлунково-кишковому тракті під дією травних ферментів складних молекул поживних речовин до простих.
ІІ етап – всмоктування в кишечнику та надходження у кров і лімфу, рознесення по організму простих молекул поживних речовин.
ІІІ етап – побудова клітинними структурами з простих речовин, що надійшли в клітину, складних молекул, потрібних даному організмові.
Етапи обміну речовин.
ІV етап – розщеплення синтезованих складних сполук, вивільнення при цьому енергії та утворення проміжних продуктів обміну речовин.
V етап – використання енергії на виконання різноманітних функцій організму й виведення з нього кінцевих продуктів обміну.
Продукти харчування, які викоистоввує людина, є різноманітними. Основна частина продуктів харчування має біологічне походження і менша частина – небіологічне. Основну масу їжі складють високомолекулярні речовини. У поняття “поживні речовини” входить група основних компонентів їжі. До поживних речовин відносяться необхідні енергетичні і пластичні потреби організму. До поживних речовин відносяться 6 груп речовин: білки, вуглеводи, ліпіди, вітаміни, мінеральні речовини, вода. Крім поживних речовин у їжі містяться велика кількість допоміжних речовин, які не мають ні енергетичного, ні пластичного значення, алевиявляють смакові та інші якості їжі, допомагаючи всмоктуванню і розпаду поживних речовин. Присутність цих речовин приймається до уваги при розробці раціоналнього харчування.
Фактори залежності
При обмеженнях харчування основний обмін сповільнюється. Маса тіла при цьому може залишатися незмінною або зменшуватися – у залежності від індивідуальних особливостей людини, кількості та якості спожитої їжі. При повному голодуванні або вираженому недоїданні основний обмін сповільнюється не лише через зниження його інтенсивності у м’язах, але й унаслідок зменшення м’язової маси.
При переїданні основний обмін може і сповільнюватися, і пришвидшуватися. Сповільнення обміну пояснюється накопиченням в організмі малоактивної жирової тканини, а пришвидшення – підвищеним навантаженням на внутрішні органи, пов’язаним із надмірною масою тіла.
Також основний обмін залежить від збалансованості раціону. При надмірному та переважно білковому харчуванні основний обмін пришвидшується, а при вуглеводному – сповільнюється.
У прагненні швидко схуднути ми часто обмежуємо свій денний раціон настільки, що не покриваємо навіть рівень основного обміну. Наш організм, розуміючи, що настали «чорні дні», переходить на режим енергозабезпечення й починає споживати менше калорій на свої першочергові потреби, відкладаючи решту калорій про запас. Тому зниження ваги припиняється, а іноді можна спостерігати навіть її зростання.
ТОП-4 продуктів, що прискорюють обмін речовин
Крім того, що яблука можна назвати відмінним замінником нездорових закусок, наприклад чіпсів і пончиків, так вони ще і стимулюють обмін речовин. Намагайтеся з’їдати хоча б по одному яблуку кожен день
Грейпфрут
Грейпфрут містить у собі один із відомих цитрусових флавоноїдів – нарінгин, який є справжнім природним жироспалювачем. Саме він надає плодам грейпфрута гіркуватий смак, а також підвищує обмін речовин і активізує роботу печінки.
Куряча грудка
Для здорової втрати ваги важливо не тільки вживати фрукти й овочі, але і м’ясо, яке містить багато білка
Зелений чай
Що стосується напоїв, то тут поза конкуренцією зелений чай. Крім приємного аромату і смаку, він є корисним для пришвидшення метаболізму.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/nasinina-i-plid.html | Насінина і плід | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/99e45f64df2def226f3f8aeef11630fa.ppt | files/99e45f64df2def226f3f8aeef11630fa.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmorozhennya-u-lyudini.html | "Обмороження у людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/34080dbfb5134c90e75fdca65c0e5697.pptx | files/34080dbfb5134c90e75fdca65c0e5697.pptx | Обмороження у людини
методи лікування
Сенько Ольги
Якщо людина тривалий час перебуває на холоді, в неї може виникнути переохолодження всього організму, або загальне замерзання.
У розвитку загального переохолодження виділяють кілька фаз:
1) людина відчуває втому, скутість, сонливість, байдужість до навколишнього;
2) за подальшого зниження температури тіла спостерігається запаморочення;
зупинка кровообігу, серцевої діяльності.
Якщо виявлене обмороження:
не тріть і не масажуйте постраждалий ділянку;
не прикладайте чи сніг лід — це небезпечно;
не використовуйте для відігрівання гарячі чи камені вогонь;
не давайте пити алкогольні напої;
не дозволяйте потерпіл ходити, спираючи на недавно відморожену ногу;
не розкривайте пухирів, що можуть з"явитися.
Переохолодження не завжди легке діагностувати. Тому важливо стежити, чи не проявилися у вас наступні симптоми:
блідість і сильне, некероване тремтіння;
ненормально низька температура тіла (перевіряється на ощупь);
слабість і утома м"язів;
сонливість і ослаблення зору;
скорочення частоти серцебиття і подихи;
непритомність, утрата свідомості (особливо небезпечно!).
Після зігрівання слід визначити, чи не відбулося обмороження кінцівок та інших частин тіла. Якщо такі ознаки є, треба вжити заходів щодо обробки обморожених місць.
Обмороження — це ушкодження тканин у результаті дії низьких температур. Може виникнути навіть за температури, вищої від О °С. Мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу, під холодним дощем; хвороби, втрата певної кількості крові, алкогольне отруєння тощо можуть стати причиною обмороження. Найбільш уразливі для обморожень частини тіла з найслабшим кровотоком: ніс, вуха, кінцівки.
У нормі температура тіла коливається у межах 36—37 °С. Головними джерелами теплоутворення є м"язи і печінка. Звідти тепло кров"ю транспортується по всьому організму. Віддача тепла на 80—90 % здійснюється шкірою. Температура тіла може змінюватися під дією на нього високих і низьких температур. У разі дії на організм дуже низької температури розвиваються в основному два патологічні стани — відмороження і замерзання.
Під час перебування на холоді треба закривати, де це можливо, всі відкриті ділянки шкіри. Слід періодично перевіряти чутливість обличчя та кінцівок. Якщо ви використовуєте різні мазі для профілактики обморожень, пам'ятайте, що вони можуть дещо захистити від вітру, але не від морозу. Перед виходом на вулицю у холодну погоду слід ситно поїсти. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/myasni-produkti.html | "М’ясні продукти" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/df695c39d18d8837eda8af4f28188afe.pptx | files/df695c39d18d8837eda8af4f28188afe.pptx |
Презентація на тему : “ М’ясні продукти”
План
Види і класифікація м’яса
Склад і властивості м'яса
Споживчі якості м'яса
Виробництво м'яса
Ковбасні вироби
Натуральні напівфабрикати
Маркування м'яса
Відмова від споживання м'яса
Вегетаріанство-як спосіб вберегти себе
Види і класифікація м’яса
Власне м’ясо це м’ясо домашніх ссавців —великої та дрібної рогатої худоби, свиней, коней, кролів тощо.
М’ясо птиці це м’ясо домашніх птахів — курей, качок, гусей тощо.
Дичина — м’ясо диких звірів чи птахів.
М'ясо великої рогатої худоби залежно від віку і статі тварин поділяють на яловиччину дорослої худоби (волів, корів, биків) — від тварин віком від трьох і більше років, яловиччину молодняка — від 3 місяців до 3 років, і телятину — від 14 днів до 3 місяців.
Конкретні види м’яса називаються:
за видом тварин — яловичина, свинина, баранина тощо;
за частиною туші — ошийок, нога, лопатка тощо.
У європейському культурному просторі часто вживаються такі види м’яса:
Види м’яса
Червоне м’ясо:
Яловичина і телятина
Свинина
Овече м’ясо та ягнятина
козяче м’ясо (козина)
Конина
Кролятина
М’ясо нутрії
Біле м’ясо:
Пташине м’ясо
Курятина
Індичатина
Гусятина
Качатина
М’ясо диких птахів:
М’ясо дикої качки
М’ясо фазана
М’ясо куріпки
Страусятина
Перепелятина
Споживчі якості м'яса
М'ясо є джерелом незамінних амінокислот, заліза й вітамінів групи В (ніацин, холін, рибофлавін, вітамін B6, вітамін B12). Особливо важливим для людини є залізо. Його складно отримати в достатніх кількостях з рослинних продуктів. До того ж, із продуктів тваринного походження воно краще засвоюється. Іншими важливими хімічними складниками м'яса є цинк, селен, фосфор. М'язова тканина бідна вуглеводами і не має клітковини. Вміст жиру в м'ясі може бути дуже різним у залежності від виду та природи тварини, а також від того, як цю тварину відгодовують, від частини тіла й методу приготування. Дичина зазвичай має менше жиру, ніж домашні тварини. Загальна тенденція попередніх десятиліть до вирощування жирніших тварин, у нас час поступається попитом на пісніше м'ясо.
Виробництво м'яса
В Україні на душу населення споживається близько 45 кг м'яса на рік .З них близько 18 кг - свинина. При цьому експерти зазначають, що рівень споживання свинини з часом зростатиме .У структурі світового виробництва м'яса всіх видів свинина займає перше місце — 39,1%, на другому місці м'ясо птиці — 29,3%, далі йдуть яловичина — 25,0%, баранина — 4,8%, інші види м'яса — 1,8%.Ціни на ринку м'яса піддаються значним коливанням і залежать від якості, умов поставки та інших факторів.
У світовій торгівлі яловичиною і телятиною чітко виділяються за регіонами основні країни експортери й імпортери цієї продукції. Так, лідерами експорту є Австралія і Нова Зеландія (понад 25% обсягу світових поставок), а також Бразилія,Аргентина, Уругвай, країни ЄС і США. Основним імпортерами їхньої продукції є Японія, Республіка Корея, Іран, Єгипет.
Основні експортери баранини і ягнятини — Нова Зеландія і Австралія.За експортом птиці виділяються країни ЄС і США.
Особливе місце у світовій торгівлі м'ясом і м'ясопродуктами займають США. Відносно низькі світові ціни на ці товари привели до того, що ця країна віддає пріоритет імпорту перед власним виробництвом. Аграрна політика США все більш направлена на підтримку експорту зернових, у тому числі фуражного зерна, в результаті чого потенційні можливості США сконцентровані не на експорті тваринництва, а на експорті «сировини» для їхнього виробництва.
Для виробництва 1,2 кг м'яса необхідно біля 8 кг зерна.
Ковбасні вироби
Ковбасні вироби — харчові продукти з м'яса, оброблені механічним та фізико-хімічними способами з додаванням деяких інших продуктів. Механічна обробка полягає у видаленні з м'яса неїстівних, малопоживний частин і його подрібненні. До фізико-хімічної обробки належать соління, дозрівання, обсмажування, варіння, копчення.
Розрізняють ковбасні вироби варені (в тому числі сосиски і сардельки), напівкопчені, копчені, копчено-варені, ліверні. До ковбасних виробів відносять також копченості. Сировиною служать: нежирна яловичина, свинина,шпиг, рідше баранина і м'ясо птиці
Особливості виготовлення
У ковбасному виробництві широко використовується допоміжна сировина: кухонна сіль, нітрати, аскорбінова кислота, штучні харчові барвники, фосфати та ін., без яких неможливо виготовити якісну продукцію.
Сіль поварена – основний смаковий та бактеріостатичний компонент.
Нітрати. Основний стабілізатор забарвлення м'ясопродуктів.
Штучні барвники. В останні роки для зменшення дії нітратів на організм людини та попередження харчових отруєнь нітратної етіології, вченими розроблені і запропоновані харчові барвники:
Кармазин – для забарвлення емульгованих та цільном'язових виробів. Застосовується у вигляді 1% водяного розчину у кількості 1…2,5 г на 100 кг сировини.
Аскорбінова кислота використовується в ковбасному виробництві для підвищення інтенсивності і стабільності кольору.
Цукор (фруктоза, глюкоза, декстроза). Використовується в ковбасному виробництві для надання смаку, а також для створення поживного середовища для розвитку молочнокислої мікрофлори.
Фосфати. Суміші солей фосфорної кислоти. Фосфати використовують при виготовленні ковбас як активатори, які: збільшують водозв'язуючу здатність м'яса, сполучають іони кальцію, підвищують рН середовища, викликають розпад актоміозину, підвищують емульгуючу здатність фаршу, сприяють розчиненню міозину та гальмують окислювальні процеси.
Спеції. Спеції – це прянощі, які додаються у ковбасні вироби для надання їм специфічного смаку і аромату.Необхідно враховувати, що спеції, практично, завжди засіяні мікрофлорою, серед якої значну питому вагу становить спорова мікрофлора, стійка до високих температур, що часто сприяє псуванню ковбасних виробів у процесі їх зберігання.
Ковбасні оболонки:
Натуральні оболонки – це спеціально оброблені і підготовлені відділи кишечника усіх видів худоби. Натуральні оболонки добре зберігають смакові властивості ковбас і використовуються у виробництві всіх видів ковбасних виробів.
Білкові оболонки. Білкові оболонки виробляють із обрізків шкур великої рогатої худоби відповідних розмірів та діаметру. Випускають їх під різними назвами: білкозин, кутизин, еластин, налуксин, фібрин, натурин. За міцністю і стійкістю до високих температур вони перевершують кишкові оболонки, але за технологічними властивостями і взаємодії з фаршем вони значно нижчі.
Натуральні напівфабрикати
Натуральні напівфабрикати — це шматки м’яса із заданими або довільними масами, розмірами і формою з відповідних частин туші.
їх поділяють на великошматкові, порційні та дрібношматкові. Крім того, натуральні напівфабрикати можуть бути як безкістко- вими, так і м’ясо-кістковими.
Натуральні напівфабрикати характеризуються вищою якістю порівняно з іншими видами напівфабрикатів, оскільки їх виготовляють переважно з найніжніших частин м’ясної туші. Завдяки видаленню з м’яса кісток, сухожиль і хрящів підвищується його поживна цінність, тому натуральні напівфабрикати мають значний вміст білків і незначну кількість жиру.
Для виробництва натуральних напівфабрикатів використовують яловичину і баранину першої і другої категорій, свинину — першої — четвертої категорій, телятину. Не допускається вживання м’яса биків, кнурів, баранів та козлів, а також м’яса, замороженого більше ніж один раз.
Маркування м'яса
Залежно від вгодованості та результатів ветеринарно -санітарної експертизи на кожну тушу, напівтуші або четвертини м'яса всіхвидів тварин нешкідливої фарбою фіолетового кольору ставлять клеймо. На клеймі зображено скорочена назва республіки, номер підприємства іслово «Ветосмотр». Клейма встановлені наступних основних форм: круглої,квадратної і трикутної.
Кругле клеймо ставлять на яловичині, молочної телятині, баранини,козлятина і конину I категорії, свинини жирної і беконної, м'ясі поросят I категорії, а додатково на м'ясі поросят ставлять штамп - букву «М» на бирці.
Квадратне клеймо ставлять на яловичині, баранині, козлятині і конині IIкатегорії, свинині м'ясної, обрізний, м'ясі підсвинків і поросят II категорії, а додатково на м'ясі поросят ставлять штамп - букву «П». Трикутним клеймом маркують тощее м'ясо всіх видів тварин.
Кількість клейм залежить від товарної оцінки м'яса. На кожну напівтуші яловичини I категорії накладають п'ять клейм: на лопаткову, спинну,поперекову, стегнову і грудну частини. На тушу баранини ставлять 5 клейм здвох сторін: симетрично на лопатки, стегнової частинах і одне клеймоправоруч на грудної частини.
Відмова від споживання м'яса
Деякі групи людей відмовляються від вживання м'яса взагалі, або лише деяких його видів, або тільки протягом деякого часу (наприклад, під час релігійного посту). Причини цього бувають часто етичного, релігійного, а також дієтологічного характеру. Прихильники вегетаріанства принципово виключають зі свого раціону м'ясо і рибу, саме з етичних причин, а також найчастіше відмовляються від тваринних продуктів взагалі, таких, як молоко та яйця. У деяких культурах, виключають вживання м'яса в їжу, іноді використовуються його аналоги.
У деяких релігіях або повністю заборонено вживання м'яса, або м'яса конкретних тварин (наприклад, свинини або яловичини).
Американська асоціація дієтологів і Дієтологи Канади стверджують, що вегетаріанські дієти, при правильному плануванні, є здоровими і повноцінними на будь-якій стадії людського життя, а також можуть сприяти лікуванню і запобіганню певних захворювань. При цьому в деяких випадках, якщо спостерігаються низькі рівні будь-яких речовин в організмі, вегетаріанцям рекомендується приймати харчові добавки, вітаміни або продукти, збагачені вітамінами і мінералами.
Великомасштабні наукові дослідження показали, що смертність від ішемічної хвороби серця є нижчою у вегетаріанців-чоловіків та у вегетаріанців-жінок, ніж у невегетаріанців.Можливим поясненням даної залежності є нижчий рівень жирів в крові вегетаріанців, в порівнянні з невегетаріанцями.Також важливим фактором є те, що вегетаріанська дієта містить менше холестерину та тваринних білків та більше вуглеводів, клітковини та таких антиоксидантів як Вітамін С та Е.Наукові дослідження також сходяться у висновках щодо зв'язку вегетаріанського харчування та підвищеного кров'яного тиску. В результаті досліджень було виявлено, що частота гіпертензії була статистично значимо нижчою у вегетаріанців, ніж у невегетаріанців. Можливим поясненням нижчого кров'яного тиску у вегетаріанців є сумарний ефект різних корисних сполук, таких як калію, магнію, антиоксидантів, харчових жирів та волокон, що містяться у рослинних продуктах.
Вегетаріанство-як спосіб вберегти себе |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-racionalnogo-harchuvannyaharchuvannya-i-zdorovya.html | основи раціонального харчування.Харчування і здоровя | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/860262ebc388e63b75883c6beb8d6ed7.pptx | files/860262ebc388e63b75883c6beb8d6ed7.pptx | Раціональне
харчування
1
Харчування забезпечує організм енергією, необхідною
для процесів життєдіяльності. Відновлення клітин і
тканин в організмі відбуваєтьсяза рахунок надходження
з їжею пластичних речовин - білків, жирів, вуглеводів,
вітамінів, мінеральнихречовин. Крім того, їжа джерело
утворення ферментів, гормонів та інших регуляторів
обміну речовин в організмі.Правильне харчування,
з урахуванням умов життя, праці, побуту забезпечує
сталість внутрішнього середовища організму людини,
діяльність різних органів і систем, гармонійний
розвиток, високу працездатність.
Раціональне харчування - це правильно організоване і
своєчасне забезпечення організму смачно приготовленою
і безпечною їжею, вміст в раціоні оптимальної кількості
харчових речовин, необхідних для розвитку і
життєдіяльності організму. Раціональне харчування
забезпечує нормальну життєдіяльність організму,
високий рівень працездатності і стійкості до
несприятливих факторів навколишнього середовища,
максимальну тривалість активного життя.
В природі не існує ідеальних продуктів харчування, які містили б всі харчові речовини, необхідні людині (за винятком материнського молока).
Тільки різноманітні продукти харчування в раціоні забезпечують його харчову цінність, тому що різні продукти доповнюють один одного відсутніми компонентами. Крім того, різноманітне харчування сприяє кращому засвоєнню їжі.
“Ratio” - в перекладі з грецької означає розум, наука, а також розрахунок. Таким чином, раціональне харчування - це розумне, точно розраховане забезпечення людини їжею. Воно передбачає:
• відповідність харчування фізіологічним потребам та енерговитратам організму;
• дотримання кількісної та якісної збалансованості за основними харчовими та біологічно активними речовинами в добовому раціоні;
• дотримання правильного режиму харчування.
Піраміда
харчування
підлітків
Фрукти замість чіпсів
Фрукти – чудовий спосіб перекусити під час науки. Краще всього споживати їх, а не чіпси чи солодощі, які так люблять підлітки. Фрукти - цінне джерело вітамінів, мінеральних речовин та клітковини, але необхідно пам'ятати, що вони також містять багато цукру, який в великих кількостях може зашкодити здоров'ю.
Овочі та здоров'я
Радимо споживати більше ніж 5 порцій овочів на день. Можна їсти сирі овочі оранжевого та темно-зеленого кольору, вони чудово смакують та є головним джерелом вітамінів та мінералів. Чим інтенсивніший колір овочів, тим більше вони містять поживних речовин.
Гарною пропозицією для підлітків є заморожені овочі – вони легкі в приготуванні, що дозволить підліткам розвивати свої кулінарні вміння.
Уникайте фаст-фудів!
Більшість підлітків - це любителі гамбургерів, але все ж рекомендуємо обмежити споживання страв типу Fast Food до максимум одного разу на тиждень. Замість цього краще вживати нежирне м'ясо, яке багате на білок, з невеликою кількістю жиру.
Краще всього віддавати перевагу вареним чи печеним стравам, а також стравам приготованим на грилі. Цінним джерелом білків, корисних для організму жирів та вітамінів, що розщеплюються жирами є горіхи, зерно, горох та квасоля.
Їжа - це складна суміш харчових речовин ( біля 2000),
з яких більше 60 відноситься до числа незамінних .
Якість харчового раціону в значній мірі визначається
вмістом білків, жирів, вуглеводів, мінеральних
речовин, вітамінів. При цьому важлива не тільки
кількість цих речовин, але і їх правильне співвідношення.
Так співвідношення білків, жирів і вуглеводів
повинна складати 1:1,2:4.
Білки
Основа всіх клітин, вони є будівельним матеріалом, а також беруть участь в обміні речовин, у формуванні імунітету, в утворенні деяких сполук, що виконують в організмі складні функції. Білки, на відміну від жирів та вуглеводів, не утворюються з інших речовин, тобто є незамінною частиною їжі. Біологічна цінність різних видів білків обумовлюється їх амінокислотним складом. Із відомих нині 20 амінокислот 8 - незамінні (лізин, триптофан, фенілаланін, лецитин, ізолатицин, валін, треонін, метіонін). Вони не синтезуються в організмі і тому повинні обов’язково надходити з їжею.
Багатими на незамінні амінокислоти є білки тваринного походження, що містяться в м’ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах. Менш повноцінні білки рослинного походження - круп, бобових, хліба, овочів. Білки тваринного походження повинні складати 55% загальної кількості білка в раціоні, що становить в середньому для дорослої людини 86г на добу.
Як нестача, так і надмір білків у їжі негативно позначаються на здоров’ї.
Рафіновані вуглеводи
Під рафінованими вуглеводами ми маємо на увазі цукерки, торти та інші харчові продукти, в яких відсутні важливі поживні речовини − вітаміни, клітковина, залізо. Солодощі багаті цукром і білою мукою. Потрапляючи в організм у великих кількостях, вони збільшують виробництво андрогенів − чоловічих гормонів, які стимулюють діяльність сальних залоз і, отже, вироблення шкірного сала. Всі ми знаємо, що надлишок шкірного сала забиває пори і призводить до акне.
Вітамін А (ретинол) - необхідний для нормального росту,
функції зору,обміну речовин. Ретинол надходить
до організму з продуктамитваринного походження,
з рослинною їжею - у вигляді каротину, який у печінці
перетворюється на вітамін. Потреба - 1 мг на добу.
Багатим на цей вітамін є жовток яєць, печінка, вершкове
масло, а на каротин - морква, томати, абрикоси, перець, гарбуз
А
Вітаміни групи В - В1, В2, В6 - (тіамін, рибофлавін, піридоксин)
регулюють обмін речовин, функцію багатьох органів і систем.
Потреба в них підвищується при м’язових навантаженнях,
нервово - психічних напруженнях. За нестачі їх в організмі
порушуються функції нервової, травної, серцево-судинної
систем, уповільнюються процеси росту, кровотворення,
знижується стійкість організму проти різних хвороб.
Добову потребу в цих вітамінах можуть забезпечити
такі продукти: 500мл молока, 100г сиру, 200г м’яса,
ковбаси, 100 риби, 200г хліба, 25г круп.
В
Вітамін С (аскорбінова кислота) - бере участь в процесі
кровотворення, сприяє засвоєнню в організмі інших
вітамінів, білків, заліза, поліпшує роботу печінки,
функцію нервової та ендокринної систем. Оптимальна
потреба дорослої людини - 70мг на добу. Добову
потребу можуть задовольнити 200г свіжих фруктів
і ягід, 200г салату із свіжих овочів, зелені, 200г соку
із свіжих овочів та фруктів.
С
Вітамін Е (токофероли) - сприяє засвоєнню жирів,
вітамінів А, Д, бере участь в обміні білків, вуглеводів,
впливає на функцію статевих та ендокринних залоз.
Добова потреба дорослих 10 мг/добу, вагітних та жінок,
які годують немовлят груддю - 15 мг. Багатими на
токофероли є зернові та овочі, жирні молочні продукти,
яйця, олія, горох, квасоля, гречана крупа, м’ясо, риба,
шпинат, абрикоси.
Е
Харчування повноцінне,
Різноманітне, вітамінне.
Жири вживати лише рослинні,
Каші, смачні і поживні
Концентрати не купуйте,
Краще фруктами ласуйте !
Хай дари садів – городів
Завше будуть в вас на столі !
Я за
раціональне
харчування |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-tehnologii-utrimannya-bdzhil.html | Основи технології утримання бджіл | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/d0cea9f85d8b3757d27a07a4999edf39.pptx | files/d0cea9f85d8b3757d27a07a4999edf39.pptx | Презентація на тему:
Основи технології утримання бджіл
Розробив учитель трудового навчання Чубинецького НВК І –ІІ ступеня
Калуцький Анатолій Володимирович
В таких вуликах утримували бджіл
раніше
Сучасні вулики поділяються на 2 типи
Вуликова рамка – важливий елемент конструкції вулика
Від точності виготовлення рамки , залежить зручність обслуговування вулика
Пасічний інвентар для найприємнішої роботи – відкачування меду
Павільйон на 20 бджолосімей, для павільйонного утримання бджіл – дуже зручна річ.
Павільйон виготовлений на базі автомобільного причепа – розрахований на утримання 40 бджолосімей
Пасічники конструюють
Пасіка розміщена на даху міського будинку – оригінальна ідея, і головне – нікому не заважає
А так можна відкачати мед в причепі легковика, потрібно лише трішки фантазії
Ось такий він насправді – смачний, поживний, цілющий. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mineralni-rechovini-v-zhivih-organizmah.html | Мінеральні речовини в живих організмах | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/c43e99471a70af49e249f95462f2626b.ppt | files/c43e99471a70af49e249f95462f2626b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/morski-himeri.html | Морські Химери | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/3bf6cab95e10cf9513b35c9c216af0e7.pptx | files/3bf6cab95e10cf9513b35c9c216af0e7.pptx | Морські химери
Химероподібні риби
При вивченні класу Хрящові риби, ми коротко розглядали представників ряду Химероподібні, які поширені в Атлантичному, Індійському і Тихому океанах та океанічних водах Південної півкулі.
На жаль, підручник про цих тварин не багатослівний, тому дана презентація надасть додаткову інформацію про них.
Химероподібні - ряд морських хрящових риб, що мають досить видовжене тіло. Мешкають в основному на глибині понад 500 м.
Ряд складають 3 сучасних родини:
звичайні химери;
довгорилі химери;
гачкорилі химери.
Викопні химери відомі починаючи з пізнього девону.
Химероподібні риби
Характерні ознаки химероподібних риб:
5 зябрових щілин, 4 з яких вкриті згортками шкіри;
зуби у вигляді жуйних пластинок;
хорда вкрита численними вапняковими кільцями.
у деяких видів біля основи спинного шипа є отруйна залоза.
Довжина дорослих особин від переднього кінця до кінчика хвоста варіює від 0,6 до 1,5 метрів.
Химероподібні риби
Тіло химер звужується до заднього кінця і закінчується довгим (до половини довжини тіла) бичовидним хвостом.
Характерного вигляду химерам надають великі крилоподібні грудні плавці.
На боці голови і тулуба розташовується відкрита борозенка бічної лінії.
Химероподібні риби
Химероподібні риби
Вважається, що химери харчуються дуже твердою їжею (молюсками чи голкошкірими). Можливо, ці уявлення пов'язані з будовою щелепного апарату, який здатний стискати об'єкти з силою, що перевищує 100 ньютонів.
Прямі дослідження доводять, що раціон химер також включає поліхет, ракоподібних і навіть дрібних придонних риб.
Крім того, деякі химери здатні поїдати як дорослих представників свого виду, так і яйця.
Химероподібні риби
Глибоководні риби живуть у таких умовах, де життя, здавалося б, зовсім неможливе. Воно там є, але приймає найхимерніші форми, що, викликає не тільки подив, але й страх, і навіть жах. Більшість з цих істот мешкають на глибині від 500 до 6500 метрів.
Химероподібні риби
Глибоководні риби витримують величезний тиск води, і він такий, що риб, які мешкають у верхніх шарах води, розчавило б. Залишатися на постійній глибині і пристосовуватися до тиску води, їм допомагає насамперед плавальний міхур. Глибоководні риби постійно закачують в нього газ, щоб міхур не сплюснувся від зовнішнього тиску. Щоб спливти, газ з плавального міхура треба скинути, інакше при зниженні тиску води він сильно розтягнеться. Однак вивільняється газ з плавального міхура повільно.
Однією з особливостей справжніх глибоководних риб якраз і є його відсутність. При підйомі наверх вони гинуть, але без видимих змін.
Химероподібні риби
У глибоководних западинах Атлантичного океану поблизу Ріо-де-Жанейро виявлений невідомий вид риби, яку можна вважати живою копалиною.
Названа бразильськими вченими Hydrolagus matallanasi, ця риба, яка відноситься до підвиду химер, практично не видозмінилася за останні 150 мільйонів років.
Химероподібні риби
Химери роздільностатеві. Як і в інших хрящових риб, осіменіння проходить у формі копуляції. Відкладаючи на дно веретеноподібні яйцеві капсули, вони прикріплюють їх до субстрату спеціальними роговими нитками.
Для всіх видів характерне яйценародження.
Оскільки більшість видів живе на великих глибинах, дані про репродуктивну біологію цієї групи дуже обмежені.
Химероподібні риби
Європейська химера - хрящова риба, найбільш відомий вид ряду химероподібних. Зустрічається в Східній Атлантиці від Ісландії і Норвегії до Середземного моря і біля узбережжя Південної Африки, а також Баренцевому морі.
Має тупе рило, циліндричний тулуб, довгий хвіст і великі плавці.
Химероподібні риби
Інші представники химероподібних, як правило, також мають досить обмежене поширення.
Будучи повільними і неповороткими, ці риби постійно тримаються біля дна. Вони погані плавці і пересуваються, використовуючи як весла, свої віялоподібні грудні плавці.
Химероподібні риби
Промислового значення химери майже не мають:
- у торговій мережі мають товарну назву «морський кролик»;
- печінка використовується у медицині;
- яйця химер у Норвегії вважаються делікатесом.
Химероподібні риби |
https://svitppt.com.ua/biologiya/likarski-zasobi-.html | "Лікарські засоби " | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/0375bacd4df502820352a994b4b35e8d.pptx | files/0375bacd4df502820352a994b4b35e8d.pptx | Лікарські засоби
Виконали:
Александрова Ірина
Бадя юлія
Лікарський засіб - речовина або суміш речовин синтетичного чи природного походження у вигляді лікарської форми (таблетки, капсули, розчину, мазі тощо), що застосовується для профілактики, діагностики та лікування захворювань.
Перед вживанням в медичній практиці усі лікарські засоби повинні проходити клінічні дослідження і отримувати дозвіл до застосування.
Вже в давнину люди намагалися врятувати своє життя , використовуючи різні природні лікарські речовини. Найчастіше це були рослинні екстракти , але застосовувалися і препарати , які отримували з сирого м'яса , дріжджів і відходів тварин. У медицині користувалася з найдавніших часів великою кількістю лікарських засобів рослинного і тваринного походження (наприклад рицина , опій , морський лук , ртуть , наперстянка , конвалія , горицвіт і багато інших , що широко застосовуються народною медициною ) . Лише в епоху розвитку хімії люди переконалися , що лікувальний ефект таких речовин полягає у виборчому впливі на організм певних хімічних сполук. Пізніше , такі сполуки стали отримувати в лабораторіях шляхом синтезу .
Класифікація
Сировиною для отримання лікарських засобів слугують : - рослини (листя , трави , квіти, насіння , ягоди , кора , коріння) і продукти їх обробки ( жирні та ефірні масла , соки , камеді , смоли) ; - тваринна сировина - залози і органи тварин , сало , віск , жир овечої вовни й інше ; - органічна сировина - нафта і продукти її перегонки , продукти перегонки кам'яного вугілля; - неорганічні копалини - мінеральні породи і продукти їх обробки хімічною промисловістю і металургією (метали ) ; - всілякі органічні сполуки - продукти великої хімічної промисловості
Шляхи введення ліків в організм досить різноманітні. Найчастіше застосовується прийом лікарських засобів всередину перорально. Щоб уникнути швидкого розкладання лікарського засобу або подразнення шлунково -кишкового каналу або для досягнення найбільшої швидкості дії ліки вводять за допомогою шприца під шкіру - внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Деякі ліки вводять через пряму кишку або шляхом вдихання. Зовнішнім застосуванням лікарських засобів вважається нанесення їх на шкіру і на слизові оболонки ока , носа , вух , порожнини рота , сечостатевих шляхів (до місця входу в сечовий міхур і до цервикального каналу матки) , на слизову оболонку прямої кишки (до місця розташування внутрішнього сфінктера ) . В організмі лікарські засоби руйнуються , змінюються і , входячи в хімічні сполуки з його солями і рідинами , втрачають свої отруйні властивості ( а іноді , навпаки , набувають їх ) і в тому або іншому вигляді виводяться з організму через кишечник , нирки , дихальні шляхи , потові залози і т. д.
Способи застосування
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ontogenez2.html | онтогенез | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/69ec2d258bd3e77f1e9494ed1185e57e.pptx | files/69ec2d258bd3e77f1e9494ed1185e57e.pptx | Вода та її властивості
Виконала студентка 33 групи
Винник Оксана
Вода – найпоширеніша на Землі речовина. Вона вкриває ¾ поверхні земної кулі. Вода має дуже велике значення у житті всього живого на нашій планеті. Фізики та хіміки називають її незвичайною, дивною, нерозгаданою речовиною, вивчати яку дуже важко, її властивості досі не завжди до кінця прогнозовані.
Хімічні властивості води
Вода досить хімічно активна. Вона реагує з активними металами з виділенням водню:
2K + 2H2O = 2KOH + H2
З оксидами багатьох металів і неметалів з утворенням основ і кислот:
Na2O + H2O = 2NaOH
SO3 + H2O = H2SO4
З деякими активними неметалами з утворенням кислот:
Сl2 + H2O = HCl + HClO
Фізичні властивості води
Поверхневий натяг
Завдяки силам поверхневого натягу краплі рідини приймають максимально близьку до сферичної.
Агрегатний стан води
Діаграма стану води
Фазова діаграма води – графічне відображення рівноважного стану фаз води ( рідини, водяної пари, та різних модифікацій льоду).
Аномальні властивості води викликані особливостями її будови. Вони пояснюються існуванням у ній водневих зв'язків, які зв'язують між собою молекули як у рідкому, так і у твердому стані.
Пам’ять води
Вода складається з кластерів, тобто володіє особливою молекулярною шестигранною структурою. Ця структура змінюється, якщо на воду впливати різними способами – хімічним, електромагнітним і інформаційним. Під цими діями молекули здатні перебудовуватися, і таким чином запам'ятовувати будь - яку інформацію.
Цікаві факти про воду
Лід швидше отримати з гарячої води
Досліди показують, що в лід швидше перетворюється гаряча вода, а не холодна
У води більше трьох станів
Крім трьох основних агрегатних станів (рідкого, твердого та газоподібного) вчені виділяють 5 різних станів води у рідкому вигляді та 14 станів у замерзлому.
Вода як скло
При -120° С вода стає тягучою, а при температурі -135° С вона перетворюється в “скляну” воду – тверду речовину, в якій відсутня кристалічна структура, як у склі.
Білок у воді
Вода - дуже поживна субстанція. В 1 куб. см такої води міститься 1,5 г білка і інших речовин. Вчені вважають, що один тільки Атлантичний Океан за своєю поживністю оцінюється в 20 тис. врожаїв, які збирають за рік по всій суші.
Найбільше прісної води – в льодовиках
Є вода, що горить
В Азербайджані є вода в якій багато метану, тому вона може загорітися, якщо піднести до неї сірник.
Дякую за увагу!
Зміст
Вступ
Хімічні властивості води
Фізичні властивості води
Агрегатний стан води
Поверхневий натяг води
Діаграма стану води
Пам’ять води
Аномальні властивості води
Цікаві факти про воду |
https://svitppt.com.ua/biologiya/opornoruhova-sistema-lyudini1.html | "Опорно-рухова система людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/4f873625d6bba000cab9d821235b66c0.ppt | files/4f873625d6bba000cab9d821235b66c0.ppt | 1.
2.
3.
4.
5.
1
2
3
4
5
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/opornoruhova-sistema-lyudini.html | Опорно-рухова система людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/9cb7ee41a255431798c4970725adaded.ppt | files/9cb7ee41a255431798c4970725adaded.ppt | 1.
2.
3.
4.
5.
1
2
3
4
5
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmin-vuglevodiv.html | Обмін вуглеводів. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/8ad65ef98c4501967537ac8d67f7114c.ppt | files/8ad65ef98c4501967537ac8d67f7114c.ppt | O
H
OH
HO
H
OH
O
H
H
HOCH2
H
O
P
(C6H10O5)n+1
O
H
OH
HO
H
OH
O
H
H
HOCH2
H
O
O
P
O
O
P
O
H
H
H
OH
H
N
HN
O
O
3,3-5,5
---
7,8-11,1
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/organi-chuttya.html | ОРГАНИ ЧУТТЯ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/bf6b154d49130c732150e64a4431ed2f.ppt | files/bf6b154d49130c732150e64a4431ed2f.ppt | 1
2
3
4
5 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/novokain.html | Новокаїн | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/bd88941a072a5050012820ea2a672d2f.ppt | files/bd88941a072a5050012820ea2a672d2f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmin-rechovin-tipi-pozhivnih-rechovin.html | Обмін речовин. Типи поживних речовин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/84eb4575d9070bf1f36fc7dfdb627fd8.ppt | files/84eb4575d9070bf1f36fc7dfdb627fd8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/opora-ta-ruh.html | Опора та рух | https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/c61c25fce1378caa3e634fdc42b2f316.ppt | files/c61c25fce1378caa3e634fdc42b2f316.ppt | 1.
2.
3.
4.
5.
1
2
3
4
5
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/opale-listya1.html | "Опале листя" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/e24298f84a4ea0400953789674d935ac.pptx | files/e24298f84a4ea0400953789674d935ac.pptx | Опале листя друг чи ворог?
Восени у нас принято спалювати опале листя,навесні – торішню траву. В пік осіннього і весняного палів повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів.
Невже так і має бути?
ЧОМУ ШКІДЛИВО СПАЛЮВАТИ ОПАЛЕ ЛИСТЯ ТА ЩО З НИМ РОБИТИ?
Нагадуємо, що вдихання диму від спалювання опалого листя та залишків рослинності може завдати негативних наслідків здоров’ю людей. Адже навесні та влітку листя дерев не тільки очищують повітря та збагачують його киснем, а й накопичують пил та шкідливі речовини, які викидаються автотранспортом і підприємствами. У разі спалювання листя, забруднюючі речовини потрапляють у атмосферу в вигляді продуктів згорання.
Особливо небезпечним є спалювання на присадибних ділянках рослин, які були оброблені хімічними речовинами. Найбільшу кількість хімікатів вбирає бадилля картоплі, адже для знищення колорадського жука картоплю щиро скроплюють різними хімікатами, часто навіть не задумуючись про їх склад. А вдихання продуктів згорання цих сполук ще шкідливіше, ніж самих сполук, і може бути надзвичайно небезпечним для здоров’я.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
В сухому листі згорають змуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
Спалювання листя призводить до руйнації грунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть грунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаются в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення грунту.
На природних ділянкахі газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання грунту.
Шановні, дбаючи про чистоту обійсть, господарств, населених пунктів, не нашкодьте довкіллю та своєму здоров’ю! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nervova-regulyaciya.html | "Нервова регуляція" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/c387d99a2acc0553bf824893549d449e.pptx | files/c387d99a2acc0553bf824893549d449e.pptx | НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ
Підготувала:
учениця 10-А класу
Вепрук Анастасія
Нервова регуляція відбувається за участю нервової системи.
Основним структурним і функціональним елементом нервової системи є нервова клітина - нейрон.
Він має тіло (1), численні короткі відростки (дендрити (2)) та один довгий (аксон (3)).
Тіла і дендрити аксонів складають сіру речовину, а аксони – білу.
У процесі еволюції у тварин виникли такі типи нервової системи: дифузна, стовбурова, вузлова та трубчаста.
Дифузна нервова система найдавніша, характерна для кишковопорожнинних.
Стовбурова нервова система характерна для Плоских та Круглих червів.
Вузлова нервова система типова для кільчастих червів, молюсків, членистоногих.
Трубчаста нервова система характерна для вищих тварин — хордових.
типи нервової системи
У більшості тварин нервова система складається з двох частин — центральної та периферичної.
Центральна нервова система хребетних (зокрема людини) складається з головного та спинного мозку.
Периферична нервова система складається з сенсорних нейронів, сукупностей нейронів, що називаються гангліями, та нервів, що сполучають їх між собою та з центральною нервовою системою.
Нерви залежно від складу їхніх волокон поділяють на чутливі, рухові і змішані.
Частини нервової системи
У більшості тварин нервова система складається з двох частин — центральної та периферичної.
Центральна нервова система хребетних (зокрема людини) складається з головного та спинного мозку.
Периферична нервова система складається з сенсорних нейронів, сукупностей нейронів, що називаються гангліями, та нервів, що сполучають їх між собою та з центральною нервовою системою.
Нерви залежно від складу їхніх волокон поділяють на чутливі, рухові і змішані.
В основі нервової регуляції лежить принцип рефлексу.
Рефлекс – це реакція організму у відповідь на будь-яке подразнення, яка здійснюється і контролюється центральною нервовою системою.
Усі рефлекси людини поділено на безумовні і умовні.
Безумовні рефлекси поділяються на: 1. Орієнтувальні, 2. Захисні, 3 Травні, 4 Статеві.
Умовні рефлекси виникають в процесі життя на основі безумовних. Для їх утворення необхідна сукупність певних чинників:
1. Передувати безумовному подразнику повинен байдужий (умовний).
2. Умовний подразник має бути слабкішим за безумовний.
3. Між умовним та безумовним подразниками інтервал часу має бути незначним.
4. Необхідне періодичне повторення дії закріплення умовного рефлексу. Тобто умовний подразник має бути підкріплений безумовним.
Рефлекс
Рефлекторна дуга
В основі будь-якого рефлексу лежить рефлекторна дуга:
1. Рецептори органів чуття сприймають подразнення і перетворюють їх на нервовий імпульс, який далі поширюється по структурах рефлекторної дуги.
2. Нервовий імпульс по доцентровому шляху (чутливому) несе інформацію до ЦНС, де відбувається передача імпульсу з чутливого на руховий нейрон.
3. В ЦНС інформація отримується, обробляється і передається на руховий шлях.
4. По руховому шляху (відцентровому) імпульс іде до робочого органа.
5. Робочим органом можуть бути скелетні та гладкі м’язи, залози, серце.
Основна частина рефлекторних дуг в організмі людини складається з трьох нейронів, деякі з двох.
Час рефлексу залежить від складності рефлекторної дуги, сили подразнення та рівня збудливості. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmorozhennya.html | "Обмороження" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/64ee2ee3dc05d5c21d05b347526d399c.pptx | files/64ee2ee3dc05d5c21d05b347526d399c.pptx | Обмороження
Загальна характеристика, причини та перша допомога
Що таке обмороження?
Верхні і нижні кінцівки, ніс та вуха найчастіше піддаються ураженню під час обмороження.
Обморо́ження або відморо́ження (лат. Congelatio) — ушкодження тканин організму під дією холоду. Нерідко супроводжується загальним переохолодженням організму і особливо часто вражає такі частини тіла як вушні раковини, ніс, недостатньо захищені кінцівки, в першу чергу пальці рук і ніг.
Причини і перебіг
Якщо людина тривалий час перебуває на холоді, в неї може виникнути переохолодження всього організму, або загальне замерзання. Як правило, таке трапляється, якщо людина заблукала, скажімо, в лісі, вибилася з сил чи виснажена хворобою. Найчастіше замерзають люди у стані алкогольного сп'яніння.
Фази загального переохолодження
1 фаза
людина відчуває втому, скутість, сонливість, байдужість до всього;
2 фаза
за подальшого зниження температури тіла спостерігається запаморочення;
3 фаза
зупинка кровообігу, серцевої діяльності.
Обмороження — це ушкодження тканин у результаті дії низьких температур. Може виникнути навіть за температури, вищої від О °С. Мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу, під холодним дощем; хвороби, втрата певної кількості крові, алкогольне отруєння, тощо можуть стати причиною обмороження. Найуразливіші для обморожень частини тіла з найслабшим кровотоком: ніс, вуха, кінцівки.
Класифікація обморожень
За тяжкістю та глибиною розрізняють чотири ступені обмороження.
І ступінь (легкий).
Характеризується ураженням шкіри, що супроводжується запаленням, набряком, болем. Такий стан триває кілька днів, потім поступово проходить. Уражена ділянка надовго залишається дуже чутливою до холоду.
ІІ ступінь (середньої тяжкості).
Проявляється некрозом поверхневих шарів шкіри. Після відігрівання уражене місце синіє. В зоні обмороження утворюються пухирці, наповнені прозорою чи білуватою рідиною. З'являється сильний біль. Серед загальних симптомів спостерігаються підвищення температури тіла, погані сон та апетит.
ІІІ ступінь (тяжкий).
Відбувається поступовий некроз тканин на значну глибину. В перші дні спостерігається поява пухирців, заповнених темною рідиною. Через кілька днів з'являються ділянки вологої мертвої тканини. Хворі відчувають нестерпний біль. Захворювання супроводжується виділенням поту та ознобами, апатією.
IV ступінь (вкрай тяжкий).
Характеризується змертвінням тканин до кістки. Ця частина тіла залишається холодною та абсолютно нечутливою. Шкіра вкривається пухирцями, заповненими чорною рідиною. Через кілька днів уражена ділянка швидко чорніє і висихає. Відбувається муміфікація тканин. Процес загоєння такої рани надзвичайно тривалий (1,5—2 місяці).
Допомога при обмороженні
Перша медична допомога у разі обморожування полягає у якомога швидшому зігріванні ушкодженої частини тіла і відновленні кровообігу. Найбільш ефективно це можна зробити за допомогою теплих ванн.
Не рекомендується розтирати обморожені ділянки снігом — це може призвести до погіршення стану потерпілого.
Профілактика відморожень
Обморожень зазвичай можна уникнути, якщо керуватися здоровим глуздом і наступними рекомендаціями: Носіть головний убір і одяг з вовни та хутра, які залишають повітряний прошарок між тілом і одягом. Закривайте частини тіла, найбільш схильні до відмороження: пальці рук і ніг, вуха і ніс.
Потрібно вживати більше теплого пиття, що сприяє кращій терморегуляції організму. Якщо гаряче пиття не можна приготувати, пийте більше звичайної води. Уникайте вживання кофеїновмісних (кава, чай) і спиртних напоїв, так як вони перешкоджають виробленню тепла організмом. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/organi-bagatoklitinnih-tvarinnih-organizmiv.html | Органи багатоклітинних тваринних організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/9300a6fcae9994f8d7ca334315725cea.pptx | files/9300a6fcae9994f8d7ca334315725cea.pptx | Органи багатоклітинних тваринних організмів.
Багатоклітинні тварини утворюють саму численну групу живих організмів планети, яка нараховує більше 1,5 млн нині живучих видів. Багатоклітинні тварини відбулися від одноклітинних організмів - протіст, однак зазнали істотні перетворення, зв'язані з ускладненням організації.
Однією з найважливіших характерних рис багатоклітинних тварин є морфологічне і функціональне розходження кліток тіла. Клітки спеціалізуються на виконанні визначених функцій, утворюючи тканини. Різні тканини поєднуються в органи, органи - у системи органів. Для здійснення взаємозв'язку між ними і координації їх роботи служать регуляторні системи - нервова, ендокринна й імунна.
В організмах багатоклітинних тварин існує внутрітранспортна циркуляторна система, яка поставляє віддаленим від поверхні тіла тканинам і органам необхідні речовини - рідка тканина кров. Багатоклітинні тварини одержують інформацію про зміни в навколишньому середовищі і реагують на них за допомогою нервової системи й органів почуттів.
Багатоклітинні тварини розмножуються статевим розмноженням. Розвиток організму багатоклітинної тварини з однієї клітки - зиготи - привело до виникнення в ході еволюції складного процесу індивідуального розвитку - онтогенезу. Подібність початкових стадій онтогенезу у всіх типів тварин свідчить про спільність їхнього походження з протіст.
По ознаці чи відсутності наявності внутрішнього кістяка тварини підрозділяються на дві груп - безхребетні і хребетні. Виділяють також первичнороті (первинний рот організму на стадії гаструли - бластопор - залишається ротом у дорослого організму) і другоряднороті (первинний рот зародка перетворюється в анальний отвір, а відкритий рот закладається вдруге у виді ектодермальної кишені). До вторинноротих відносяться типи Голкошкірі і Хордові. Виділяють також дві групи тварин по симетрії тіла: променисті, або радіальносиметричні (Губки і Кишковосмугасті) і двосторонньо-симетричні.
Усі багатоклітинні тварини також підрозділяються на двошарові і тришарові. Двошарові не мають мезодерми, а тільки ендо- і ектодерму. До них відносяться два типи - Губки і Кишковосмугасті. Губки - найбільш примітивні багатоклітинні тварини. У губок є диференціація кліток, але немає чи майже немає координації між клітками, необхідної для організації їх у тканині.
Губки не мають нервової системи. Ток води, необхідний для постачання організму живильними речовинами і киснем, здійснюється за допомогою хоаноцитів, чи воротничкових кліток.
Кишковосмугасті - переважно морські, радіально-симетричні, вільноплаваючі, сидячі чи прикріплені тварини, що нараховують близько 10 тис. видів. Кишково смугасті мають дуже примітивні риси будови:
- двошаровий тип будови: найбільше примітивно влаштовані гідроідні поліпи по своїй організації подібні з гаструлою - зародковою стадією багатоклітинних тварин - радіальна симетрія тіла: сформована в зв'язку з прикріпленим чи малорухомим способом життя у водяному середовищі - відсутність дійсних тканин (у всіх кишковосмугасті, крім коралових поліпів), багато процесів протікають ще на клітинному рівні
- дифузійний (розсіяний) тип будівлі нервової системи, що забезпечує відносно повільне здійснення тільки простих рефлексів дифузійний тип подиху і виділення змішаний тип травлення: воно починається в кишковій порожнині (як у більшості багатоклітинних тварин), а закінчується внутрікліткового (як у протист) - наявність (поряд з половим) безстатевого розмноження (брунькування), не властивого переважній більшості багатоклітинних тварин.
Деякі кишковосмугасті існують у двох життєвих формах: прикріпленого до субстрату поліпа і вільно плаває планктонної медузи. Ці форми чергуються один з одним. Чергування форм супроводжується зміною способів розмноження (медузи - полове, поліпи - безстатеве). Завдяки наявності медузоїдного покоління і їхніх личинок відбувається розселення. Обитание поліпів у дна, а медуз у товщі води знижує внутріводяну конкуренцію за їжу, місце мешкання. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nosach.html | Носач | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/62682b256bb7e7af4ddd9de4230ce5b1.pptx | files/62682b256bb7e7af4ddd9de4230ce5b1.pptx | Носач
Робота учениці 8 кл.
СШ № 273
Гончарук Марини
Носач, або Кахау - це мавпа, широко поширена тільки в одному невеликому районі земної кулі - долинах і побережжях острова Борнео. Носач відноситься до родини мартишкових мавп.
Ніс - це ознака, яка найбільше кидається в очі. За формою нагадує огірок, і звичайно, свою назву тварини отримали завдяки саме носу, який є характерною ознакою не самок, а самців.
До цих пір не вдалося встановити точне призначення настільки великого носа, але, очевидно, його розмір грає роль при виборі партнера для спаровування. Чим більший ніс, тим більше шансів завоювати самку.
Відомий американський приматолог О. Хілл встановив, що під час неприємних відчуттів ніс набухає, червоніє, кінчик носа тварини піднімається вгору, губи загострюються, а зуби вишкіряються. Голова при цьому відвернута від противника, але очі стрімко слідкують. В такий час необхідно припинити подразнювати тварину. .
Ранком і ввечері численні стада носачів збираються на деревах берегів річок і піднімають страшний галас. Звуки, які вони видають, співзвучні зі словом “кахау”, що означає сигнал небезпеки. Звуки “кахау” постійно чули мисливці, що полювали на них із-за смачного м’яса. Тому і називають носачів – кахау. Природними ворогами носачів є леопарди і крокодили.
Шерсть у цих мавп жовтувато-коричнева на спині і біла на череві. Кінцівки і хвіст пофарбовані в сірий колір, а обличчя шерстю не вкрите зовсім і має досить яскравий червонуватий, а у дитинчат - блакитний відтінок.
Розмір дорослого Носача може досягати 75 см, якщо не враховувати хвіст, який дорівнює розміру всього тулуба. Середня вага самця 18-20 кг, самки важать практично вдвічі менше.
Носачі надають перевагу вологій лісистій місцевості. Період їхньої активності припадає на денний час і перед заходом сонця. Вночі та вранці вони сплять, але з першими променями сонця і до його заходу, вони проводять весь день у активній діяльності.
Практично ніколи не віддаляючись від води, носачі -прекрасні плавці, які можуть долати під водою більше 20 м. На відкритому мілководді тропічних лісів пересуваються, як і більшість приматів, на чотирьох кінцівках, але в диких мангрових заростях (тропічні ліси острова Борнео) вони ходять на двох ногах, практично вертикально.
Крім людини і гібона, тільки носачі можуть пересуватися рівно на двох кінцівках протягом відносно тривалого часу.
Носачі живуть досить великими групами, до 30 особин. Це можуть бути як чисто чоловічі групи, так і гареми.
При досягненні статевої зрілості, у віці 5-6 років, самці відокремлюються від групи і шукають собі нову зграю. Харчуються носачі переважно фруктами і їстівним листям, іноді - квітками з солодким нектаром.
Вирубка лісів на сьогодні є головною загрозою для зменшення кількості цих цікавих і неповторних приматів. Деяку небезпеку становить також і полювання людини. Згідно міжнародних даних, носачі вважаються зникаючим видом.
По утрам и вечерам многочисленные стада Носачей собираются на деревьях у берегов рек и поднимают вой. Звуки, издаваемые ими при этом, очень сходны со словом «кахау». Возглас «кахау» с тревожным оттенком — сигнал опасности у носачей. И поскольку даяки, издавна охотившиеся на носатых обезьян из-за их вкусного мяса, всегда в первую очередь слышали именно сигналы опасности, они дали носачам название «кахау». Под этим именем в старой литературе и встречаются эти обезьяны.
Бережіть природу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mini-proekt.html | Міні проект | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/5d0f260d91211f832087bd64d72b16c4.pptx | files/5d0f260d91211f832087bd64d72b16c4.pptx | Презентація на тему:» Україна на карті світу. Карта України»
Учениці 4-Б класу
Молнар Анастасії
Карта України
Служба статистики, що обробляє данні, котрі поступаються з усіх міст та сіл, станом на травень 2017 оцінює наявну чисельність в 42,5 тисячі осіб.
Назва річки «Дніпро» вперше трапляється в літературних пам'ятках першої половини IV століття нашої ери[1]. Походить від давньосхідноіранського «велика річка». До того річка мала давньогрецьку назву Борисфен, що означає «той, що тече з півночі»[1]. Предки українців, давні східні слов'яни, називали її Славутичем («син слави») — ця назва досі зрідка використовується як синонім, особливо як поетична назва[1]; римляни називали річку Данаприс, турки — Узу або Узи[1]. Деякі дослідники схиляються до думки, що Дніпро в давнину називався Сіндгу, Сінд, Інд, оскільки в низів'ях річки існувала Сіндика, інакше — Сіндська Скіфія.[21]
Існують карти окремих країн
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-zakonomirnosti-funkcionuvannya-geniv-u-pro-ta-eukariotiv.html | Основні закономірності функціонування генів у про – та еукаріотів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/cee072b21e6d941ab0bea1fdc35d9b0c.pptx | files/cee072b21e6d941ab0bea1fdc35d9b0c.pptx | Основні закономірності функціонування генів у про – та еукаріотів
Підготували : Сацик Ілона
Підкова Тетяна Давидюк Іванна
Прокаріоти
Геном клітин прокаріотів містить значну кількість ДНК і, відповідно, більше генів порівняно з вірусами.
Наприклад, у бактерії кишкової палички є понад 4100 генів, які кодують білкові молекули, та близько 120 генів, що кодують молекули РНК.
Серед структурних генів прокаріотів та еукаріотів є 3 основні групи. Гени першої кодують структуру молекули білків, другої – тРНК, третьої – рРНК.
Молекули іРНК синтезуються лише на одному з ланцюгів молокули ДНК. При цьому послідовність нуклеотидів молекули іРНК комплементарна послідовності ланцюга ДНК, на якому вона синтезована, і збігається за послідовністю нуклеотидів з іншим ланцюгом, який називають кодуючим, або змістовним
У багатьох видів прокаріотів геном представлений єдиною молекулою ДНК, яка зосереджена у ядерній зоні клітини – нуклеоїді.
У цитоплазмі бактеріальних клітин є плазміди, або позахромосомні фактори спадковості. Це невеликі кільцеві молекули ДНК, до складу яких входять кілька генів.
Прокаріотичні клітини швидко реагують на зміни в навколишньому середовищі.
Процес, за якого спадкова інформація, закодована у вигляді послідовності нуклеотидів молекули ДНК, втілюється у функціональний продукт – молекулу білка або РНК певного типу, називається експресія генів.
Білкові молекули, які здатні впливати на експресію генів, спочатку зв*язуються з промотором - послідовністю нуклеотидів, розташованою перед кодуючою частиною гена.
Еукаріоти
В еукаріотів значна частина геному представлена послідовностями нуклеотидів, які не кодують структури молекул білків та РНК. Учені з’ясували, що 20-50 % генів еукаріотів мають одну, інші - кілька зазвичай не ідентичних копій. Понад 50 % усієї кількості ДНК припадає на повтори. Завдяки копіям, мутації окремих генів мало впливають на фенотип. Повторювані послідовності нуклеотидів зосереджені переважно на кінцях хромосом і в зоні прикріплення ниток веретена поділу (центромера).
Особливості регуляції експресії генів у еукаріотів
На відміну від прокаріотів, у клітинах еукаріотів молекули іРНК синтезуються на молекулах ДНК в ядрі і вже звідти транспортуються до цитоплазми. Таким чином, такі основні етапи експресії гена, як транскрипція та трансляція (синтез білкової молекули на матриці іРНК) в еукаріотів розділені у просторі та часі.
Гени багатоклітинних організмів поділяють на дві функціональні групи одні з них активні в усіх клітинах, де забезпечують універсальні функції живого, а інші - активні лише у клітинах певних типів. Особливу групу становлять псевдогени — змінені внаслідок мутацій послідовності нуклеотидів які нагадують певні гени, однак інформація з них не зчитується.
Ступінь прояву ознаки при реалізації генотипу в різних умовах називають експресивністю. Під експресивністю розуміють вираженість фенотипового вияву гена.
Експресивність — це зміна кількісного прояву ознаки в різних особин-носіїв відповідного алеля.
При домінантних спадкових захворюваннях експресивність може коливатися. В одній родині можуть виявлятися спадкові хвороби в різних формах — від легких, ледь помітних, до тяжких (наприклад різні форми гіпертонії, шизофренії, цукрового діабету тощо). Рецесивні спадкові захворювання в межах сім’ї виявляються однотипно і мають незначні коливання експресивності.
Запам'ятайте: на активність генів еукаріотів і прокаріотів впливають певні регуляторні послідовності нуклеотидів, які функціонально пов’язані з ними.
Запам’ятайте: активність будь-якого структурного гена залежить від наявності в клітині чинників, які пригнічують процеси транскрипції або стимулюють їх.
ДНК
Гістони
Нуклеосоми
Нуклеосома – пригнічувач активності генів.
Для активації процесу транскрипції потрібна
ПЕРЕБУДОВА ХРОМАТИНОВИХ НИТОК.
На експресію генів також впливають зміни хімічного складу ДНК. (але послідовність нуклеотидів при цьому не змінюється!)
Зближення відповідних структурних генів полегшує їхню взаємодію
Фактори
транскрипції
(білки)
+
Регуляторні
Послідовності
нуклеотидів
=
Ланцюжки,
що зближують віддалені
структурні гени та
їхні регуляторні ділянки
Активність генів залежить від взаємодіїї молекул НК між собою
РНК – інтерференція – процес пригнічення експресії гена за допомогою молекул мікро-РНК.
Відбувається під час :
Транскрипції
Трансляції
Руйнування ДНК
Молекули мікро-РНК -
НЕ кодують структуру білків!
Мають незначну довжину!
(19 – 21 пара нуклеотидів)
Виникнення мікро-РНК
Активація
певних генів
Синтез молекул РНК
з дволанцюговими
ділянками
Вирізання цих ділянок
Утворення
молекул
мікро-ДНК
з цих ділянок
Окрема молекула
Мікро-Рнк
+
Білкові
молекули
=
Сполука, що забезпечує
Розплітання ланцюгів РНК
Ланцюг
Мікро РНК
+
Комплентарна
ділянка РНК
=
РІЗНІ НАСЛІДКИ
Наслідок І
Ущільнення хроматину
та пригнічення
активності гена
Наслідок ІІ
Після транскрипції
молекула іРНК може
руйнуватись, що
унеможливлює синтез білка
Наслідок ІІІ
Можлива зупинка
синтезу білка
Альтернативний
сплайсинг
На відміну від звичайного, під час альтернативного сплайсингу , за участі певних ферментів можуть вирізатися певні екзони як і на початку, так і всередині гену. У результаті цього з однієї ділянки можуть бути синтезовані різні варіанти молекул іРНК, які кодують різні білки.
Генетична
інженерія
Генетична інженерія -
Експериментальна галузь молекулярної генетики.
Основні завдання генетичної інженерії :
Синтез поза організмом, виділення з клітин і перебудова окремих генів;
Копіювання і розмноження виділених або синтезованих генів;
Введення генів або їхніх груп до геномів інших організмів;
Поєднання різних геномів в одній клітині.
Кінець… |
https://svitppt.com.ua/biologiya/limfa-limfoobig-ta-yogo-znachennya.html | Лімфа. Лімфообіг та його значення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/9478524b114e7370e6ec29e2f91dc2d8.pptx | files/9478524b114e7370e6ec29e2f91dc2d8.pptx | Лімфа. Лімфообіг та його значення.
Вчитель біології
Монастирська А.П.
Пояснити рух крові по венах
і роль венозних клапанів.
Слово «лімфа» нам відомо вже давно.
Жаль, не бачили про неї жодного кіно.
Хто він, таємничий лімфообіг?
Чи такий же важливий, як знайомий кровообіг?
Чи це в кожного є, чи це тільки в нас?
Бо система ця працює – вищий клас!
Монастирська А.П.
Лімфати́чна систе́ма — мережа судин, тканин і органів, яка служить джерелом клітин, що забезпечують імунітет, фільтруючим комплексом, переносником жирів і інших речовин, а також дренажною системою, що сприяє поверненню надлишку тканинної рідини в кров.
Лімфа (від лат. lympha — чиста вода, волога) — прозора безколірна рідина, за своєю структурою схожа на плазму крові, проте не містить еритроцитів, і тромбоцитів, але містить багато лімфоцитів.
Функції лімфи
Повернення води, білків і солей із тканин у кров
Створення імунітету, захист від мікробів
Переносник жирів і інших речовин
При зневодненні і ослабленні імунітету
можливе поширення паразитів
(лімфогенний шлях розповсюдження інфекції)
Аденоїди Селезінка Тимус
Лімфосистема в черевній порожнині
В прямій і товстій кишках
Порушення лімфатичної системи
Аденоїди Варикоз
Бажаю успіху у вивченні нових тем!
В здоровому тілі здоровий дух. І якщо підтримувати нашу імунну систему, вона теж підтримає нас при необхідності.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/organi-chuttya-lyudini-gigiena-organiv-chuttya0.html | ОРГАНИ ЧУТТЯ ЛЮДИНИ. ГІГІЄНА ОРГАНІВ ЧУТТЯ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/96006642031c2ad9597a452f4b900557.ppt | files/96006642031c2ad9597a452f4b900557.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/myazova-sistema-budova-i-funkciya-myaziv.html | Мязова система. Будова і функція мязів. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/2dd466649b9df4d578b65f6de6487db3.ppt | files/2dd466649b9df4d578b65f6de6487db3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/organi-travlennya.html | ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/f4068f253bc6ebe85fd04c6d5eb6a664.ppt | files/f4068f253bc6ebe85fd04c6d5eb6a664.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/otruennya-kislotami-lugami-ta-metilovim-spirtom1.html | "Отруєння кислотами, лугами та метиловим спиртом" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/c39e4aa2ab76da1ce6f7e55095ce7307.pptx | files/c39e4aa2ab76da1ce6f7e55095ce7307.pptx | Отруєння кислотами, лугами та метиловим спиртом
Підготували
Учениці 11-А класу
СШ №307
Високоморна Ярослава
Гудименко Марія
Отруєння лугами і кислотами
Отруєння кислотами
Кислоти широко використовуються як в промисловості, так і в лабораторних роботах. Майже завжди вживання кислот відбувається з метою самогубства. Токсичні ефекти обумовлені їх прямою хімічною дією. Проковтування кислот може викликати роздратування, кровотечу і відторгнення некротичних мас в порожнині рота і стравоходу з розвитком більш важких опіків в шлунку, рідше – привести до розвитку перфорації з перитонітом. Слизова оболонка рота і глотки набуває коричнево-чорного забарвлення обвугленої поверхні. Жовте фарбування характерно для дії азотної і пікринової кислот. Як правило, з’являється сильний біль у роті, глотці, грудях і животі, потім – кривава блювота і кров’янистий пронос. Часто розвивається глибокий шок, який може бути фатальним. У хворих, що вижили може розвинутися медіастиніт або перитоніт в результаті ранньої або відстроченої перфорації стравоходу або шлунку.
Проковтнуту кислоту потрібно негайно розвести великими кількостями води або молока (при можливості в 100 разів). Щоб уникнути перфорації у хворого не слід викликати блювання або промивати шлунок. Діагностичну езофагоскопа доцільно виконувати в перші 24 годин після проковтування кислоти. Після виконання невідкладних заходів необхідно почати відповідну підтримуючу терапію для зменшення болю і лікування з приводу шоку, перфорації та інфекції.
Отруєння лугами
Сильні луги, такі як окис амонію, окис калію (поташ), карбонат калію, окис натрію (луг, таблетки Клінітест) і карбонат натрію, широко використовуються в промисловості, для хімічної чистки одягу та прання білизни. Фосфати натрію і калію застосовуються для пом’якшення води. Сильні лугу утворюють мила при взаємодії з жирами і протеінат при взаємодії з білками, в результаті чого розвивається проникаючий некроз тканин. Летальний результат наступає при ковтанні 5-30 г таких речовин.
Токсична дія лугів обумовлено роздратуванням і локальної деструкцією тканин. Після проковтування лугу розвивається. Сильний біль по роті, глотці, грудях і животі, блювання кров’ю і відторгнення омертвілої слизової оболонки, а також пронос. Рефлекторна втрата судинного тонусу часто веде до розвитку глибокого шоку. Перфорація стравоходу або шлунку може відбутися негайно або через кілька днів. У ротовій порожнині і глотці спостерігаються еритема та ділянки желатинообразное некрозу. Після проковтування засобів, що застосовуються для пом’якшення води, може значно зменшитися концентрація кальцію в сироватці крові, що веде до розвитку тетанії і гіпотензії. Ті, що вижили хворі згодом страждають від стриктур стравоходу.
Лікування полягає в негайному введенні великих кількостей води або молока. Щоб уникнути перфорації протипоказано викликати блювоту у хворих і промивати їм шлунок. Езофагоскопа у хворих із значними опіками стравоходу і шлунку слід проводити в перші 24 годин після травми. Для зменшення ризику утворення стриктур протягом 3 тижнів вводять стероїди, хоча прямі докази ефективності такої терапії відсутні. Після проковтування засобів, що застосовуються для пом’якшення води (фосфатів), слід вводити внутрішньовенно глюконат кальцію. Потім проводити симптоматичне лікування, спрямоване на зменшення болю, подолання обструкції дихальних шляхів внаслідок набряку гортанний частини глотки, заповнення втрат рідини і виведення з шоку.
Інгаляція аміаку, що використовується як охолоджувача призводить до подразнення верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів. При цьому розвивається набряк гортані та легень. Лікування повинно бути симптоматичним.
Отруєння метиловим спиртом
Метиловий спирт (метанол, карбінол, деревний спирт) - безкольорова летюча рідина з запахом винного спирту, широко використовується в хімічній промисловості, є складником і розчинником деяких фарб, лаків, середників для обробки дерева, шкіри, миючих та антифризних рідин. Метанол в організмі людини під дією ферменту алкогольдегідрогенази (АДГ) окислюється до формальдегіду і мурашиної кислоти, які зумовлюють його токсичну дію. Характерно, що швидкість та елімінації метанолу в 5-7 разів повільніша в порівнянні з етанолом, який конкуруючи за фермент АДГ, знижує його обмін і, відповідно, його токсичність. Продукти метаболізму метанолу мають вибіркову тропність до гангліозних клітин сітківки та зорових нервів.
Летальна доза метанолу становить 30-250 мл, однак сліпоту можуть викликати навіть 5-10 мл цієї речовини. Симптоми отруєння залежать від дози, попереднього наповнення шлунка та одночасного прийому етилового алкоголю. При отруєнні легкого ступеню характерні головний біль,нудота, загальна слабість, запаморочення. Отруєння середнього ступеня супроводжується сильними головними болями, блювотою, пригніченням ЦНС. Через 2-6 днів починаються і прогресують розлади зору, які можуть закінчитися тимчасовою або незворотньою сліпотою. При важкому отруєнні швидко розвивається коматозний стан з втратою свідомості, порушеннями гемодинаміки і дихання, появою “синюхи” – різкого тотального ціанозу шкіри і слизових. Смерть наступає від паралічу дихання, гострої серцево-судинної недостатності на фоні прогресуючого дикомпенсованого метаболічного ацидозу.
1. Якщо хворий в свідомості, можна викликати блювоту (подразнення коріня язика або задньох стінки глотки) або промити шлунок беззондовим методом 2-3% розчином гудрокарбонату натрію (харчової соди). Краще це зробити (а при порушеннях свідомості - обов’язково) за допомогою зонда. В кінці ввести в шлунок активоване вгілля або інший сорбент, сольове проносне. 2. Антагоністи АДГ - піразол або 4-метилпіразол в дозах згідно інструкції. 3. Антидотом метанолу є еталон, бо він зв’язує АДГ і цим затримує утворення токсичних продуктів розпаду метанолу. а) якщо хворий в свідомості, то етанол можна дати всередину в дозах 1,0 мл/кг 96 % спирту або інші алкогольні напої в еквівалентних дозах протягом першої доби. В наступному дають алкоголь по 0,15-0,20 мл/кг/год з розрахунку на 96 % спирту. б) якщо хворий в коматозному стані або не може приймати алкоголь всередину з інших причин, то призначають 10 % розчин станолу на глюкозі в насичуючій дозі 10 мл/кг довенно в першу добу. Підтримуюча доза в наступні дні складає 1,5-2,0 мл/кг/год. 10% розчину. Вищевказаними дозами створюються концентрації етанолу в крові 1,0-2,0 г/л. Тривалість дачі антидоту 4-5 днів або до зникнення клінічних проявів отруєння. 4. Лейковорин 1,0 мг/кг (максимальна доза 50 мг) разом з фоліевою кислотою 1,0 мг/кг внутрішньом’язево кожні 4 години. (всього 6 доз) для прискорення метаболізму мурашиної кислоти. 5. Метод осмотичного форсованого лужного діурезу (див. отруєння етанолом). 6. При прийомі більше 30 мл метанолу показані екстракорпоральні методи детоксикації, такі як гемодіаліз, перитонеальний діаліз або їх комбінація. 7. Корекція КЛР та водно-електролітного балансу за загальними правилами. 8. Симптоматична посиндромна терапія.
Невідкладна допомога
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nervova-regulyaciya-funkciy-organizmu-lyudini.html | Нервова регуляція функцій організму людини” | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/56c5664fba7734427e315ac6836b3939.ppt | files/56c5664fba7734427e315ac6836b3939.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/morski-himeri1.html | "Морські химери" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/28815624bef9f4d1e90bd3f2ea263df5.pptx | files/28815624bef9f4d1e90bd3f2ea263df5.pptx | Морські химери
Тема: Морські химери
Підготувала учениця 8-А класу:
Кухарук Вікторія
При вивченні класу Хрящові риби, ми не розглядали представників ряду Химероподібні, які поширені в Атлантичному, Індійському і Тихому океанах та океанічних водах Південної півкулі.
На жаль, підручник про цих тварин не багатослівний, тому дана презентація надасть додаткову інформацію про них.
Химероподібні риби
Химероподібні - ряд морських хрящових риб, що мають досить видовжене тіло. Мешкають в основному на глибині понад 500 м.
Ряд складають 3 сучасних родини:
звичайні химери;
довгорилі химери;
гачкорилі химери.
Викопні химери відомі починаючи з пізнього девону.
Химероподібні риби
Характерні ознаки химероподібних риб:
5 зябрових щілин, 4 з яких вкриті згортками шкіри;
зуби у вигляді жуйних пластинок;
хорда вкрита численними вапняковими кільцями.
у деяких видів біля основи спинного шипа є отруйна залоза.
Довжина дорослих особин від переднього кінця до кінчика хвоста варіює від 0,6 до 1,5 метрів.
Характерні ознаки
Зовнішня будова
спинний плавець
у деяких представників
Химероподібні
попереду спинного
плавця є отруйні шип
очі
найбільші очі у
тупоносої химери
Рило
Плугоподібне
рило химери- чудовий засіб
для дослідження
піску
і мулу,де можна
знайти закопану там здобич.
Зуби
Представляють собою
пластинку якою химера
може сильно вкусити чи
розламати товсту
раковину
здобичі
Зяброві кришки
зябра цієї риби захищені
кришками як і в інших
кісткових риб
Хвіст
Хвіст у химери
З носом схожий на
хвіст акули
У інших представників
цьогго ряду хвіст більш
довгий і вузький
Тіло химер звужується до заднього кінця і закінчується довгим (до половини довжини тіла) бичовидним хвостом.
Характерного вигляду химерам надають великі крилоподібні грудні плавці.
На боці голови і тулуба розташовується відкрита борозенка бічної лінії.
Тіло химер
Вважається, що химери харчуються дуже твердою їжею (молюсками чи голкошкірими). Можливо, ці уявлення пов'язані з будовою щелепного апарату, який здатний стискати об'єкти з силою, що перевищує 100 ньютонів.
Прямі дослідження доводять, що раціон химер також включає поліхет, ракоподібних і навіть дрібних придонних риб.
Крім того, деякі химери здатні поїдати як дорослих представників свого виду, так і яйця.
Харчування
Химери роздільностатеві. Як і в інших хрящових риб, осіменіння проходить у формі копуляції. Відкладаючи на дно веретеноподібні яйцеві капсули, вони прикріплюють їх до субстрату спеціальними роговими нитками.
Для всіх видів характерне яйценародження.
Оскільки більшість видів живе на великих глибинах, дані про репродуктивну біологію цієї групи дуже обмежені.
Розмноження і розвиток
Глибоководні риби живуть у таких умовах, де життя, здавалося б, зовсім неможливе. Воно там є, але приймає найхимерніші форми, що, викликає не тільки подив, але й страх, і навіть жах. Більшість з цих істот мешкають на глибині від 500 до 6500 метрів.
Глибоководні риби
Глибоководні риби витримують величезний тиск води, і він такий, що риб, які мешкають у верхніх шарах води, розчавило б. Залишатися на постійній глибині і пристосовуватися до тиску води, їм допомагає насамперед плавальний міхур. Глибоководні риби постійно закачують в нього газ, щоб міхур не сплюснувся від зовнішнього тиску. Щоб спливти, газ з плавального міхура треба скинути, інакше при зниженні тиску води він сильно розтягнеться. Однак вивільняється газ з плавального міхура повільно.
Однією з особливостей справжніх глибоководних риб якраз і є його відсутність. При підйомі наверх вони гинуть, але без видимих змін.
Глибоководні риби
Глибоководний вудильник
У глибоководних западинах Атлантичного океану поблизу Ріо-де-Жанейро виявлений невідомий вид риби, яку можна вважати живою копалиною.
Названа бразильськими вченими Hydrolagus matallanasi, ця риба, яка відноситься до підвиду химер, практично не видозмінилася за останні 150 мільйонів років.
Різновиди химероподібних
Європейська химера - хрящова риба, найбільш відомий вид ряду химероподібних. Зустрічається в Східній Атлантиці від Ісландії і Норвегії до Середземного моря і біля узбережжя Південної Африки, а також Баренцевому морі.
Має тупе рило, циліндричний тулуб, довгий хвіст і великі плавці.
Європейська химера
Химера эвропейська
Інші представники химероподібних, як правило, також мають досить обмежене поширення.
Будучи повільними і неповороткими, ці риби постійно тримаються біля дна. Вони погані плавці і пересуваються, використовуючи як весла, свої віялоподібні грудні плавці.
Інші представники
Водний кролик
Довгоноса химера
Каллоринх
Гідролаг американський
Промислового значення химери майже не мають:
- у торговій мережі мають товарну назву «морський кролик»;
- печінка використовується у медицині;
- яйця химер у Норвегії вважаються делікатесом.
Значення
Дякую за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kreydyaniy-period1.html | "Крейдяний період" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/8b196d40f983c313f60ca0cccaa7e020.pptx | files/8b196d40f983c313f60ca0cccaa7e020.pptx | Крейдяний період
Від 144 до 65 млн. років тому.
Основні положення
Перша половина крейдового періоду характеризується великим поширенням в межах материків мілководних морів та заболочених низовин. На початку пізньокрейдової епохи відбулася одна з найбільших в історії Землі трансгресія моря, протягом якої відклалися потужні верстви мергелю та крейди. Гороутворюючі рухи крейдового періоду пов'язані з альпійською складчатістю. Для флори цього періоду характерні папоротеподібні й голонасінні, з'явились перші покритонасінні, а в пізньокрейдову епоху — багато сучасних їх родів (дуб, бук, береза, верба, виноград та інші). Великого розвитку набули черевоногі молюски, губки, мохуватки, деякі види кісткових риб, у фауні наземних хребетних переважали плазуни, хижаки та інші, вимерлі морські й наземні ящери.
Від 144 до 65 млн. років тому.
Протягом крейдового періоду на нашій планеті продовжувався "великий розкол" материків. Величезні масиви суші, що утворювали Лавразію і Гондвану, поступово розпадалися на частини. Південна Америка й Африка віддалялися один від одного, і Атлантичний океан ставав все ширшим і ширшим. Африка, Індія й Австралія також почали розходитися в різні сторони, і на півдні від екватора в підсумку утворилися гігантські острови. Велика частина території сучасної Європи знаходилася тоді під водою.
Аж до початку крейдового періоду поширення спор і пилку рослин було пов'язане з чималим ризиком. Багато примітивних рослин покладалися лише на волю вітру. Що ще гірше, були рослини, що зовсім не мали якого-небудь механізму розпилення своїх спор. Вони розкидали спори на землю в тому місці, де росли самі. Однак у крейдовому періоді деякі рослини виробили нові, куди більш ефективні методи поширення пилка. Так, квіткові (покритонасінні) рослини зв'язали відтепер свою долю з комахами.
Між ними став налагоджуватися особливий вид партнерства, що проіснував до сьогоднішнього дня. Це партнерство відразу ж різко підвищило шанси рослин на успішне запилення. Комахи взяли на себе "зобов'язання" по зборі пилка і його доставці до місця призначення. У свою чергу, квітковим рослинам приходилося "розраховуватися" за послуги і пропонувати партнерам привабливу для них винагороду. Принадою для комах стали яскраво пофарбовані пелюстки і чудовий аромат квітів, а солодкий цукристий нектар та й сам пилок забезпечували комах усіма необхідними їм живильними речовинами. В результаті квіткові рослини почали бурхливо поширюватися по всій земній суші. У наші дні на Землі живе понад 250 000 різних видів квіткових рослин, у той час як всіх інших зелених рослин, разом узятих, — 50000 видів.
Колосальні сили, сховані в надрах Землі, продовжували формувати рельєф її поверхні. У ті часи великі райони земної поверхні займали теплі дрібні моря. На початку періоду там з'явилося безліч нових, надзвичайно різноманітних груп молюсків, у тому числі двостулкові молюски типу мідій і черевоногі молюски типу равликів. Величезні молюски амоніти зустрічалися рідше, ніж колись, зате белемнітів було дуже багато. На мілководді, поблизу узбережжя, також з'явилися нові мешканці — нові види хижих ракоподібних, таких, як дрібні креветки, краби й омари.
Далі від берегів, у відкритому морі, починалися володіння швидкохідних хижих рептилій. Серед них усе ще зустрічалися деякі види юрських плезіозаврів і іхтіозаврів. Однак на передній план вийшли люті морські плезіозаври крейдового періоду, начебто еласмозаврів, а також ящероподібні мезозаври. Вони полювали на нові різновиди кісткових риб і на хрящових риб біля всіляких схилів. У ті часи у Світовому океані плавали гігантські морські черепахи архелони, неспішно розгрібаючи ластами теплу воду в пошуках їжі. У довжину архелони досягали майже 4 м.
Змії, птахи і бджоли. Тим часом на суші також відбувалося багато найцікавіших подій. Від ящероподібних предків розвилися справжні змії. З'явилися і деякі нові види морських птахів. Гесперорніси були схожі на великих гагар.
А от іхтіпіорініс, маленька пташка, схожа на качку, перша з усіх птахів обзавелася дійсною грудиною. Усюди пурхали бджоли, метелики та інші комахи, а серед листя ховалися численні павуки, підстерігаючи здобич.
Іноді у викопних рештках зберігаються навіть м'які тканини живих істот, наприклад квітки. Перед вами викопний квітковий бутон. Його знайшли в скам'янілому крейдовому мулі у Швеції. При житті він мав усього лише 2 мм у довжину і 1 мм у поперек.
Нові рослини — нові динозаври.
Поступово заселяючи сушу, нові групи рослин стали утворювати великі ліси. Там до послуг наземним тваринам було саме різноманітне листя й інша їстівна рослинність. Динозаври продовжували бурхливо еволюціонувати, і їхні нові види виникали протягом всього крейдового періоду. Чільною групою рослиноїдних динозаврів стали качконосі гадрозаври. Вони жили чередами, подібно сучасним антилопам. Щелепи качконосих гадрозаврів були буквально утикані зубами — іноді в одному черепі їх виявлялося до 2000.
Ідеальне "устаткування" для відкушування і перетирання твердої рослинної їжі! Більш широко поширилися й інші травоїдні динозаври. З'явилися нові стегозаври й анкилозаври. Ближче до кінця крейдового періоду по Північно-америкапскому материку почали розгулювати масивні трицератопси — найбільші з усіх цератопсів і одні з останніх динозаврів, що жили на Землі.
Товсті черепи, гребені і коміри.
У крейдовому періоді всілякі гребені і коміри динозаврів стали ще вигадливішими, ніж вони були в юрському. Різноманітні "шоломи" красувалися на головах гадрозаврів. Учені довгий час думали, що ці динозаври вели водний спосіб життя і що їхні греони відігравали роль якихось аквалангів. Однак одна з новітніх теорій стверджує, що подібні "шоломи" служили чимось начебто пізнавальних знаків, свого роду "кокардою", по якій самці і самки того самого виду розпізнавали один одного в шлюбний період.
Інші динозаври, цератопси, мали дуже дивні роги і величезні шийні коміри, нахилені назад. Вони захищали тварину і від лобової атаки, і від нападу позаду. Можливо, роги і коміри охороняли цератопсів і від перегріву — як тепло- і світловідбивачі. А от анкілозаври своєю будовою були схожі на невеликий танк і до того ж були від голови до хвоста покриті твердими кістковими пластинами. Навіть очні віка в них були з кісткової речовини. Хвіст анкілозавра закінчувався великою кістковою шишкою, яку, він, як видно, використовував як булаву. Подібна надміцна "броня", можливо, дозволяла анкілозавру успішно протистояти навіть самим лютим хижакам.
Пахіцефалозавр.
Якщо тиранозавр був одним з найбільших в історії Землі хижаків, то дейнозух, безсумнівно, найбільший крокодил усіх часів. Це 12-метрове чудовисько з масивними щелепами жило в ріках і підстерігало тварин, що приходили на водопій.
Самці пахіцефалозаврів, імовірно, були серед динозаврів абсолютними чемпіонами з бодання. Їхні черепи складалися з масивних кісток товщиною до 25 см і при сутичках за володіння територією або через самок могли виконувати подвійну функцію: бойового тарана і захисного шолома. Якщо подібні дуелі дійсно відбувалися, то настільки могутній захист повинен був заважати забіякам вибивати один одному мозки. Адже суперники, імовірно, зіштовхувалися з такою силою, що навантаження на кожну голову могло бути двадцятиразовим. Це більш ніж удвічі перевищує перевантаження, випробовувані пілотом винищувача F-16 під час крутого віражу.
Тиранозавриди.
Тиранозавриди належали до самих великих м'ясоїдних тварин, що, коли-небудь, проживали на планеті. Їхні викопні рештки знайшли в Північній Америці і Центральній Азії. Усі тиранозавриди мали масивний череп, а їхні величезні тіла спочивали на великих і мускулистих задніх кінцівках із трьома пальцями кожна.
Довгий і могутній хвіст, імовірно,
служив їм
противагою при ходьбі у випрямленому положенні.
Для настільки великих істот у тиранозавридів були на подив маленькі передні кінцівки. Відповідно одній з гіпотез, тварини спиралися на них, коли їм потрібно було піднятися з землі, тому що відпочивали вони, як видно, лежачи на животі.
Люті мисливці? У фахівців є розбіжності з приводу деяких сторін способу життя тиранозаврид. Ким вони були: лютими хижаками, що переслідували свою здобич або пересічними трупоїдними, що пожирали рештки динозаврів, що вмерли без їхньої допомоги? Все-таки будова кістяка, при якому могутній торс врівноважується довгим і сильним хвостом, скоріше говорить про те, що ці тварини були здатні починати швидкі ривки на короткі відстані.
Можливо, тиранозавриди не ганялися за своїми жертвами, а підстерігали їх у засідці і наздоганяли одним гігантським стрибком. Ця гіпотеза підтверджується формою і розмірами голови хижаків. Черепи тиранозаврид складаються з важких і міцних кісток. Це дозволяє припустити, що подібна конструкція була розрахована на удар страшної сили в той момент, коли тварина врізалася у свою жертву із широкою роззявленою пащею. Утім, деякі вчені наполягають на тому, що тиранозавриди були занадто великі для активного полювання і більше покладалися на свій загострений нюх, відшукуючи трупи, що розкладаються, якими вони і харчувалися. Ці вчені також думають, що довгі зуби тиранозаврида попросту обломилися б, якби тварина із силою встромила їх у тіло іншого великого динозавра. Відповідно до цієї теорії, такими зубами зручно було перетирати великі шматки м'яса з кісток уже мертвої тварини — на зразок обробних ножів.
Зуб тиранозавра Цей зуб тиранозавра зображений у натуральну величину. Тепер ви бачите, чому деякі вчені вважають цього м'ясоїдного динозавра трупоїдним. Зазубрені крайки уздовж "леза" роблять кожний зуб ідеальним знаряддям для розрізування м'яса.
Факт
Тиранозавр — один з найбільших хижаків, що, коли-небудь, жили на Землі. Перший практично повний кістяк тиранозавра знайдений у штаті Монтана, США, у 1902 р.
Тираноящер.
Тираноящер, можливо, відомий краще інших динозаврів. До того ж цілком імовірно, що це один з останніх динозаврів, що,коли-небудь, жили на Землі. Він був масивний: довжиною до 12 см і висотою з двоповерховий будинок. Гігантський череп у довжину перевищував метр, а щелепи прикрашали ряди зубів, кожен величиною близько 16 см.
У 1990 р. група палеонтологів під керівництвом доктора Джека Хорнера відкопала майже повний кістяк тиранозавра рекса. Знахідка змусила вчених переглянути деякі колишні уявлення про цього самого знамениттого з динозаврів. Приміром, вони рахували, що колись розміри тиранозавра рекса завищувались: тепер його оголосили "усього лише" четирьохтонним чудовиськом з інтелектом на рівні страуса эму (не дуже утішне порівняння!). Вивчивши копроліти (скам'янілий кал) і хімічний склад знайденого тиранозавра, фахівці прийшли до висновку, що він, як видно, був і мисливцем, і трупоїдом.
ДНК динозаврів. У 1993 р. американським вченим вдалося добути небагато скам'янілої крові тиранозавра рекса. На відміну від крові ссавців, кров рептилій містить червоні кров'яні клітини, що володіють ядрами. Тепер перед вченими відкрилася можливість вивчити генетичну структуру тиранозавра і навіть будову деяких його генів. Коли фахівці завершать цю роботу, ми зможемо набагато більше довідатися про еволюцію тиранозавра, про хімічні процеси, що протікали в його організмі, а також про його спосіб життя і звички.
Кетцалькоатль, або "пернатий змій" — довгошиїй птерозавр, що парив на потоках гарячого повітря, що піднімалося від землі, і, велично змахуючи крилами, пролітав над Техасом і Альбертою, США, наприкінці крейдового періоду. Важив він понад 100 кг, а розмах його витягнутих крил досягав 12 м- приблизно як розмах крил літака "Спітфайр".
Від зміщених дисків до метеоризму.
Наприкінці крейдового періоду відбулося щось досить дивне і загадкове. У морях і океанах відразу зникли белемніти, амоніти, пліозаври, плезіозаври, іхтіозаври і мозазаври. На суші раптово вимерли всі динозаври, а в небесах після закінчення крейдового періоду не залишилося ні єдиного птерозавра. Вчені вже не одне десятиліття ламають голову над розгадкою таємниці цього масового вимирання. Особливо їх цікавлять причини настільки раптового зникнення динозаврів.
АСТЕРОІДНАЯ ТЕОРІЯ
Гірські породи, що сформувалися наприкінці крейдового періоду, можуть служити непрямим підтвердженням "астероїдної" теорії загибелі динозаврів. У них утримується тонкий шар іридію, хімічного елемента, досить рідкого на Землі, але при цьому типового для астероїдів. Подібний астероїд повинний був бути величезним — щонайменше 10 км у діаметрі — і важити не менш 4 млн. т. Однак будь-яке тіло таких величезних розмірів, урізавшись у Землю, залишило б на її поверхні кратер мінімум 100 км в діаметрі. До самого недавнього часу нічого схожого на цей горезвісний кратер на нашій планеті не було виявлено. І от тепер "відсутню ланку", схоже, знайдено. У 1992 р. доктор Девід Крілл і доктор Вільям Бойнтон з університету в штаті Арізона, США, відкрили на п-ві Юкатан у Мексиці гігантський підземний кратер. Його діаметр 180 км, і, що саме цікаве, утворився він у той час, коли вимерли динозаври, тобто 65 млн. років тому. За аналогією з детективним романом, це якщо і не "знаряддя убивства", що учені розшукували останні 10 років, то, у всякому разі, "кульовий отвір". Цей величезний кратер може виявитися вирішальною ланкою, що дозволить вченим остаточно розкрити хвилюючу таємницю зникнення динозаврів.
Зліт ссавців.
Перші твариноподібні з'явилися ще в тріасовий період, не набагато більше 200 млн. років тому. Це були маленькі боязкі звірки, що проводили велику частину часу в пошуках комах, якими вони харчувалися. З погляду еволюції вони дуже мало просунулися вперед за наступні майже 100 млн. років. Потім, у першій половині крейдового періоду, у середовищі цих непомітних ссавців стали відбуватися серйозні еволюційні процеси. У підсумку процеси ці вилилися в появу однопрохідних сумчастих і плацентарних ссавців. Саме цим групам тварин призначено було стати спадкоємцями динозаврів у самому кінці крейдового періоду, 65 млн. років тому. З тих пір вони - пануюча форма життя на Землі.
Посібник з динозаврів. Уявіть собі, що хтось винайшов машину часу, що дозволяє подорожувати в давно минулі епохи. Припустимо, вас цікавлять динозаври і ви вирішили скористатися цією машиною, щоб перенестися в пізній крейдовий період. Природно, що вам захочеться за час перебування там сфотографувати й ідентифікувати — порівняти з тими, що відомо науці, — якнайбільше динозаврів. Ви упевнені, що розпізнаєте найбільш вивчені види динозаврів, однак вам можуть зустрітися і багато інших тварин, визначити яких ви не зможете. Щоб справитися з цією задачею, вам доведеться звернутися по допомогу до експерта по динозаврах.
Експерт складе для вас спеціальний визначник видів. Запам'ятайте, що визначник видів призначений допомогти вченим розпізнавати тварини і рослини, назви яких вони не знають або ніколи не бачили. Працює визначник по тім же принципу, що і система підказок, яка вказує дорогу до захованих скарбів. Він складається з ряду навідних запитань, розбитих попарно. Відповідаючи на кожну пару питань по черзі (починаючи з найпершої), ви крок за кроком просуваєтеся до все нових і нових питань (причому необов'язково підряд), поки нарешті не підберете підходящу назву тварини, яку намагаєтеся ідентифікувати.
Тут приводиться фрагмент базового визначника видів, використовуваного фахівцями. Він трохи спрощений, щоб вам було легше в ньому розібратися, але наочно ілюструє принцип роботи визначника.
Динозавр чотириногий, у динозавра є кістковий шийний щит.
Трицератопс - у динозавра немає кісткового шийного щита.
–М.Білоус
М.Потапенко
О.Фесюк
«Дякуємо за увагу!». |
https://svitppt.com.ua/biologiya/otruennya-metilovim-spirtom.html | "Отруєння метиловим спиртом" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/ec9f424d9ba7d90775cdbfe71e2a1c5e.ppt | files/ec9f424d9ba7d90775cdbfe71e2a1c5e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/morski-ssavci.html | Морські ссавці! | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/146ec1c0450fd05f6224791be221185a.ppt | files/146ec1c0450fd05f6224791be221185a.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biologiya/krugoobig-rechovin-ta-potik-energii-v-ekosistemah.html | Кругообіг речовин та потік енергії в екосистемах | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/04defb23a0e7d2666c2383915a3b2665.ppt | files/04defb23a0e7d2666c2383915a3b2665.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-racionalnogo-harchuvannya-harchuvannya-i-zdorovya.html | Основи раціонального харчування. Харчування і здоров'я | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/b101b112c929d64c8c00612164997749.pptx | files/b101b112c929d64c8c00612164997749.pptx | Харчування і здоров'я
Харчування відіграє життєво важливу роль у нашому повсякденному існуванні, в тому, наскільки ми енергійні, бадьорі, і яка наша сила опору хворобам.
Здоров'я людини багато в чому залежить від того, чим і як він харчується. При правильному харчуванні людина одержує всі необхідні для організму речовини.
До складу їжі повинні входити продукти рослинного та тваринного походження
Доброму відділенню травних соків сприяють фруктові соки, овочеві салати та вживання перших страв
Піраміда правильного харчування
Баланс між потребами та вживанням іжі
Потреба в їжі відчувається періодично. Коли вміст поживних речовин в шлунку, кишечнику, крові опускається нижче норми, то збуджуються центри голоду в головному мозку, і людина починає шукати їжу.
Регуляція травлення
Регуляція травлення здійснюється за допомогою нервових та гуморальних механізмів
Досліди Івана Петровича Павлова
Дослідження процесів травлення проводив І.П.Павлов, який розробив багато експериментально-хірургічних прийомів для їхнього вивчення. Це були фістульний метод, метод перерізання та формування “малого шлунка”.
Рефлекс слюдновиділення
Унаслідок досліджень було встановлено, що вигляд і запах їжі призводять до виділення певної кількості слини. Коли їжа потрапляє у ротову порожнину, слиновиділення підсилюється.
Пам'ятник собаці Павлова
Був поставлений у 1935 році за кошти академіка Павлова у Санкт-Петербурзі
Режим харчування
Для нормальної роботи травної системи важливо харчуватися в одні і ті ж години - дотримуватися режиму харчування.
Дотримання режиму харчування забезпечує більш швидке переварювання і краще засвоєння їжі. Чому?
Краще 7 разів поїсти, ніж один раз наїстися
Золоті правила
харчування
«Їж стільки, щоб будівля тіла не загинула від переїдання» (А. Джами)
Золоті правила
харчування
«Хто довго жує, той довго живе»
Золоті правила
харчування
При при чотириразовому харчуванні споживання їжі розподіляють так: сніданок - 25% обід - 40% полуденок - 15% вечеря - 20%
Харчуватися краще 4 рази в день
Дорослі люди можуть їсти 3 рази на день
Пропустити сніданок або перекусити вранці незбалансованої їжею - все одно, що відправитися в шлях на машині з напівпорожнім баком.
Правила прийому їжі
Давайте обґрунтуємо!
1. Довготривалі проміжки часу між прийомами їжі призводять до захворювань травної системи.
2. Вечеряти треба за 2 години до сну.
3. Їжа не повина бути дуже гарячою та дуже хлодною. Не треба зловживати гострою їжею.
4. Після їжі треба сполоснути рот водою та очистити від залишків їжі
5. Їжа з приємним запахом та виглядом сприяють кращому травленню
6. Спочатку вживають блюда, які сприяють соковиделенню: салат, суп
7. Пам'ятайте! Солодощі знижують апетит!
8. Не треба їсти перед та після важких фізичних навантажень!
9. Пити треба мінімум - за півгодини до їжі и не раніше години - після їжі.
10. Відразу після їжі не приймайтеся за роботу, а трошки відпочинте. Але не можна спати, достатньо прогулятися на свіжому повітрі.
11. Мінімум – смаженої їжі!
12. Їжа на ніч веде до збільшення маси тіла
Ми їмо, для життя,
а не живемо, щоб їсти !
Слідкуйте за власною вагою!
ІМТ – індекс маси тіла
ІМТ = маса тіла (кг) : ріст2(м)
Норма: 18,5-24,9
Надлишок: 25,0 - 29,9
Більш 30 – необхіно знижувати вагу
Показник ІМТ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klonuvannya-lyudini.html | "Клонування людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/b11c5e4bf211f61bde733693f9a778e9.pptx | files/b11c5e4bf211f61bde733693f9a778e9.pptx | Клонування людини
Етична і наукова проблема кінця ХХ і початку ХХІ століття, що полягає у можливості формування і вирощування принципово нових людських істот, які б не тільки ззовні, але й на генетичному рівні відтворювали того чи іншого індивіда, сьогодні чи раніше існуючого. Говорячи про клонування людей, у більшості випадків мають на увазі не випадок однояйцевих близнюків при вагітності, а власне штампування людей, хоча однояйцеві близнюки є клонами один одного.
Клонування — це метод розмноження статевороздільних істот (тварин і людей), за допомогою якого в нестатевий спосіб можна отримати новий організм, який буде генетично ідентичним до організму, що передбачається клонувати.
Існують два різні шляхи, з допомогою яких можна досягнути клонування:
Перенесення ядра клітини суб’єкта, якого хочуть клонувати (дублювати).
Розщеплення ембріонів, тобто штучне проведення природного процесу формування ідентичних близнюків (або монозигот), який полягає в мікрохірургічному поділі ембріональних клітин на перших стадіях їхнього розвитку (до 14 днів після запліднення) на два або більше ідентичних ембріонів.
Технологія клонування в наш час ще не повністю відшліфована: постає немало теоретичних і суто практичних питань. Проте вже сьогодні є методи, які дозволяють сказати, що питання вирішене. Одним із найефективніших методів клонування виявився метод "переносу ядра". Саме він і був застосований при клонуванні вівці Доллі у Великобританії - організму, який прожив достатню кількість років. На думку вчених, така методика є поки що найкращою серед тих, які ми маємо, щоби приступити безпосередньо до розробки методики клонування людей.
Іншим, обмеженішим і проблематичнішим є так звана технологія "розщеплення ембріона", хоч і повинна давати генетично ідентичних між собою організмів, проте не може забезпечити їх ідентичності із батьківським організмом.
Репродуктивне клонування людини передбачає, що індивід, який народився у результаті клонування повинен отримати ім'я, громадянські права, освіту, виховання, тобто все те, що отримують інші повнозначні громадяни держави. Репродуктивне клонування людей зустрілося із великою кількістю етичних, релігійних, юридичних проблем, що на сьогоднішній день не мають конкретного вирішення. В більшості країн світу репродуктивне клонування заборонено законом.
Терапевтичне клонування людини передбачає, що розвиток ембріона закінчується через 14 днів. Це використовується для отримання стовбурних клітин з ембріону. Законодавці багатьох країн бояться, що легалізація терапевтичного клонування може призвести до переходу його у репродуктивне. Проте у деяких державах воно є дозволеним, для прикладу - Великобританія.
Всупереч поширеній думці, клон не є завжди точною копією людини, на основі якої був склонований, оскільки при клонуванні копіюється лише генотип, а фенотип може бути відмінним, у залежності від навколишнього середовища та обставин. Наприклад, якщо взяти різних клонів і вирощувати їх у різних умовах:
клон при поганому харчуванні виросте низьким і худим, але якщо його постійно перегодовувати і обмежувати у фізичних навантаженнях, буде страждати ожирінням;
клон, який харчувався висококалорійною, але недостатньою на вітаміни та мінерали їжею, виросте товстим, але невисоким;
клон, забезпечений нормальним харчуванням і серйозними фізичними навантаженнями, виросте сильним і мускулястим;
клон, якому довелося в період росту носити важкі речі, виросте невисоким, але мускулястим;
клон, якому в ембріональному періоді вводили тератогенні речовини, буде мати вроджені відхилення від розвитку.
Перше клонування миші і клонування першого ссавця було у СРСР 1987 р. Першість в клонуванні першого ссавця за радянськими вченими не визнано досі. У 1979 року Стін Вилландсен виростив окремі дорослі клітини з восьмикліточних ембріонів вівці і великої рогатої худоби. Експерименти із пересадки ядер великої рогатої худоби виявилися ефективними, ніж мишей. Результатом наступних експериментів з'явилися клони восьми телят, отриманих з ембріона одного донора. На жаль, всі телята розвивалися з відхиленнями і мали явні ознаки патології. Вже у лютому 1997 року з'явилася повідомлення у тому, що у лабораторії Яна Вільмута в шотландському місті Единбурзі в Рослинському інституті зуміли клонувати вівцю. Як стало відомо пізніше, лише один дослід з 236 був вдалим. Прийняти клонування людини важко не тільки з погляду етики, хоча це основна проблема. Є серйозне занепокоєння і з технічної точки зору. При клонуванні тварин (пацюків, овець, свиней) було виявлено, що в них часто розвиваються фізичні дефекти або їх спіткає передчасна смерть. Професор Ян Вілмут, «батько» клонованої ягнички Доллі, попереджає, що при клонуванні людини «існує ризик, що на пізній стадії вагітності в багатьох випадках станеться викидень, або діти народяться з фізичними вадами, або мертвими, перш ніж вийде вдалий клон». Він підрахував, що 50% клонів помирає ще в утробі, ще 20% народжених помирають в ранньому дитинстві. З огляду на все це, клонування людей слід вважати злочином. На сьогоднішній день так думає більшість прогресивних вчених усього світу. Більше того, діти, породжені шляхом цих технологій, після народження можуть зіткнутися з багатьма страхіттями, такими як інформаційні перешкоди, різного роду деформації, та нестерпним психологічним тиском суспільства. Штовхнути людство до такого ризику буде найбільш неетичною справою в історії медицини.
ВІВЦЯ ДОЛЛІ (27 ЛЮТОГО 1997 Р.)
Питання про клонування людини викликало низку протестів, як зі сторони церкви, так і на законодавчому рівні. В 1997 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію, яка забороняє клонування людини та передбачає суворий контроль держави над усіма дослідженнями в цьому напрямі. Ті або інші форми заборони клонування застосовують Німеччина, Іспанія, Данія, Великобританія, Італія, Франція, Швеція, Нідерланди, Бельгія, а також Японія, Австралія та інші країни.
Закон і клонування
Близько 27 країн Європи підписали „Додатковий протокол про заборону клонування людини до Конвенції Ради Європи „Про права людини та біомедицину” 1997 р. У преамбулі Додаткового протоколу відзначається, що “інструменталізація людських істот шляхом навмисного створення генетично ідентичних людських істот є несумісною із гідністю людини і, таким чином, становить зловживання біологією та медициною”.
За повну заборону усіх досліджень, пов'язаних з можливістю клонування людини, висловилася наукова рада при Міністерстві освіти Японії. Аналогічною є позиція офіційного Вашингтона. Найкатегоричнішою є церква. Наприклад, Ватикан не раз наголошував на цілковитій неможливості втручання в акт божественного творіння. Папа Римський прийняв 7 нових смертних гріхів, (які ведуть до загибелі душі), серед яких є «маніпуляції на генному рівні».
Отже, клонування - це добре чи погано? У кожної людини своя думка на цей рахунок. Але все ж я хотіла б виразити свою думку. Я вважаю, що наука, звичайно, повинна розвиватися, але біоетичні принципи повинні бути обов'язково дотримані. Всі досягнення науки повинні бути використані на благо людини.
Висновок |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-harchuvannya-lyudey.html | Особливості харчування людей | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/d83a8e90c847374988a91b02d97b7e8b.ppt | files/d83a8e90c847374988a91b02d97b7e8b.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/krugoobig-rechovin-i-potik-energii-v-ekosistemah-produktivnist-ekosist.html | Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/d3e05b46ea71cfe1a5cab250b1333515.ppt | files/d3e05b46ea71cfe1a5cab250b1333515.ppt |
25
50
75
100
43
30
21
12
45
32
19
18
47
28
20
15 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/otruennya-narkotichnimi-rechovinami-.html | "Отруєння наркотичними речовинами " | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/3f20cc9b579783422c97512dd2bc5291.ppt | files/3f20cc9b579783422c97512dd2bc5291.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master subtitle
style
Click to edit Master title style
LOGO |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mikobakteriya-tuberkulozu.html | "Мікобактерія туберкульозу" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/8dfc056b73aa56b1e118a284c46c3b26.ppt | files/8dfc056b73aa56b1e118a284c46c3b26.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/myazova-sistema.html | Мьязова система | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/3ba21979fb83d3249322415666ab8ae0.ppt | files/3ba21979fb83d3249322415666ab8ae0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/organizm.html | Організм | https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/c424f92bddddc5997745b79176f8e819.pptx | files/c424f92bddddc5997745b79176f8e819.pptx | трансгенный организм
Содержание:
Что такое трансгенный организм?
Цель создания?
Использование трансгенных организмов.
Трансгенные бактерии.
Транс генные растения.
Трансгенные животные.
Трансгенные мыши.
Связь между трансгенными организмами и ГМО.
Чья продукция содержит трансгенные организмы.
Шутки про трансгенные организмы.
Трансге́нный органи́зм — живой организм, в геном которого искусственно введен ген другого организма.
Что такое трансгенный организм?
Целью создания трансгенных организмов является получение организма с новыми свойствами. Клетки трансгенного организма производят белок, ген которого был внедрен в геном. Новый белок могут производить все клетки организма (неспецифическая экспрессия нового гена), либо определенные клеточные типы (специфическая экспрессия нового гена).
Цель создания?
Создание трансгенных организмов используют:
в научном эксперименте для развития технологии создания трансгенных организмов, для изучения роли определенных генов и белков, для изучения многих биологических процессов; огромное значение в научном эксперименте получили трансгенные организмы с маркерными генами (продукты этих генов с легкостью определяются приборами, например зелёный флуоресцентный белок, визуализируют с помощью микроскопа, так легко можно определить происхождение клеток, их судьбу в организме и т. д.);
в сельском хозяйстве для получения новых сортов растений и пород животных;
в биотехнологическом производстве плазмид и белков.
В различных отраслях хозяйственной деятельности человека используются трансгенные бактерии. Кроме того, что бактерии используются для клонирования генов и производства белка, они реконструируются и для других целей.
Разрабатываются трансгенные растения, способные продуцировать в интересах человека химические вещества и лекарства. Реконструирован картофель для продукции альбумина человека. Предполагается, что в будущем растения смогут образовывать в своих семенах такие белки, как гормоны человека. Быстрыми темпами развивается биоинженерия животных.
Трансгенные животные созданы для производства продуктов медицинского значения. Цепным инструментом для генетических исследований стали трансгенные мыши. Они дают важную информацию при планировании генной терапии у человека. Ученые, изучающие мышечную дистрофию Дюшена, выделили ген и его продукт – нормальный белок дистрофин, что отсутствует у больных. Предложено способ обеспечения больных детей дистрофином.
Трансгенные мыши оказались крайне необходимыми при изучении моногенных болезней, злокачественных опухолей и даже мультифакториальных болезней человека. Однако трансгенная технология является неточной, так что введение ДНК не направлено в определенный ло- кус хромосомы. Ген, который переносится, может нарушить функцию другого гена или попасть под контроль других генов.
Близко по значению к термину «трансгенный организм» стоит термин «Генетически модифицированный организм», но это понятие шире и включает в себя не только трансгенные организмы, но и организмы с любыми иными изменениями генома.
Спасибо за внимание!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osobista-gigiena-shkolyara.html | "Особиста гігієна школяра" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/5f431a4316485c658cee3d1edad6dc73.pptx | files/5f431a4316485c658cee3d1edad6dc73.pptx | Особиста гігієна школяра
Розмаїтий Дмитро, 9-Б клас
Під особистою гігієною розуміють сукупність гігієнічних правил, які сприяють зміцненню та збереженню здоров’я людини, збільшенню тривалості її активного життя. Вона включає правила гігієнічного утримання тіла, порожнини рота, статевих органів, а також користування взуттям, білизною, одягом, житлом, тощо. Підвищенню стійкості організму до різних несприятливих факторів, пристосуванню людини до навколишнього середовища також сприяють правильне харчування, гартування, фізкультура, регулярні заняття зарядкою та інші гігієнічні заходи.
Догляд за шкірою обличчя
Шкіра різних частин тіла потребує різного догляду. Водночас слід враховувати, що є шкіра нормального, сухого та жирного типу.
Якщо шкіра нормальна, краще користуватися водою кімнатної температури, бо холодна вода, звужуючи кровоносні судини, погіршує її живлення, перешкоджає виділенню секрету сальних залоз, а гаряча – робить шкіру в’ялою і нестійкою проти холоду, знижує її еластичність. Умиваються вранці та ввечері (з милом).
При сухій шкірі з милом умиваються раз на тиждень. Уранці умиваються водою кімнатної температури. Вона на якийсь час звужує судини, потім розширює, посилюючи приплив крові до шкіри і поліпшуючи її живлення. На ніч можна вмитися теплою водою, що заспокоює.
Якщо шкіра обличчя жирна, вранці умиваються прохолодною водою, а ввечері поперемінно теплою і прохолодною з милом.
У підлітків внаслідок підвищення активності статевих гормонів стимулюється функція сальних залоз шкіри, розташованих на обличчі, верхній частині грудей і спини. Одночасно ускладнюється вихід секрету, внаслідок чого у вихідних протоках утворюються сальні пробки – комедони. Вони можуть запалюватися, збільшуватися в розмірах, набирати рожевого кольору, нагноюватись.
Не слід видавлювати вугри, бо після цього запалення посилюється, з’являються синюшні плями та рубці. Появі вугрів сприяє недостатня фізична активність на свіжому повітрі, перевтома, недосипання, вживання таких харчових продуктів як хрін, гірчиця, оцет, перець, кава, какао, міцний чай, а також надлишок жирів і вуглеводів.
Незважаючи на велику кількість засобів для боротьби із вугровими висипами, які пропонує реклама, самим правильним буде не займатися самолікуванням, а звернутися до лікаря-дерматолога й дослухатися до його порад.
У підлітковому віці актуальним для дівчат стає використання декоративної косметики. Важливо розуміти, що функція декоративної косметики – підкреслити найкращі індивідуальні риси, тому не слід нею зловживати. Крім того, надмір косметики може поглибити проблеми зі шкірою чи викликати алергічні реакції.
Тіло та руки
Дуже важливо привчити дітей під час умивання мити обличчя до лінії волосся, шию та вуха, чистити ніс, спочатку одну, потім другу ніздрю.
Купатися потрібно не рідше одного разу на тиждень. Температура води повинна сягати 37–38 oС, тривалість купання 10–15 хв. Якщо є можливість, душ варто приймати щоденно, але не завжди з милом, щоб не пересушити шкіру.
Особливо важливо стежити за чистотою рук. Змалечку дитині потрібно пояснювати, що руками людина бере різні предмети: олівці, ручки, книги, зошити, м’ячі, іграшки, гладить тварин, береться за ручки дверей, торкається різних предметів у туалетних кімнатах. На всіх цих предметах є бруд, часто невидимий для ока, який залишається на шкірі пальців. Якщо брати немитими руками продукти харчування (хліб, яблука, цукерки тощо), торкатися обличчя, то цей бруд через рот може потрапити в організм. З брудом різні хвороби передаються від хворої людини здоровій.
І дорослі, і діти повинні мити руки з милом перед кожним прийомом їжі, після повернення з громадських місць, перед початком і після закінчення навчальних занять, після ігор, гімнастичних вправ, роботи (прибирання кімнати, робота на городі), після кожного відвідування туалету і перед сном.
Якщо під час роботи потрібно користуватися гострими або забрудненими предметами, можна надягнути гумові або брезентові рукавиці. Під час прання, прибирання житла можна скористатися захисними кремами.
Щоб попередити пересушування шкіри, руки після миття добре витирають.
Ноги
Постійного догляду потребують також ноги. Їх миють щоденно перед сном прохолодною водою з милом, тому що на ногах особливо сильно потіє шкіра й накопичується бруд. Після миття ноги потрібно ретельно витирати спеціальним рушником, особливо між пальцями.
Нерегулярне миття ніг, носіння брудних шкарпеток, панчіх сприяє появі зопрілостей та натертостей, а також призводить до виникнення грибкових захворювань. Аби запобігти неприємним наслідкам, не рекомендується одягати і міряти чуже взуття. У лазні, басейні, на пляжі потрібно надягати спеціальні капці. Панчохи й шкарпетки слід міняти не рідше ніж через день. Вдома – перевдягатися у домашні черевики або капці.
Якщо на шкірі ніг є потертості або дрібні тріщинки, то корисно робити ванну з календулою (на 1 літр води 1 столова ложка календули).
Для профілактики грибкових захворювань рекомендують 2–3 рази на тиждень протирати шкіру ніг столовим оцтом або спеціальним лосьйоном. У окремих випадках доцільно застосовувати пом’якшувальні гелі та креми для ніг.
З метою загартовування організму підлітка перед сном корисно мити ноги з милом, поступово знижуючи температуру води. Якщо ноги потіють, то після миття їх добре висушують і обтирають 5% розчином формаліну. Можна припудрювати ноги порошком з борної кислоти (10 г) і тальку (90 г); при сильному потінні ніг до суміші додають 3 г саліцилової кислоти.
Нігті
Догляду вимагають нігті на пальцях рук і ніг. Брудні нігті – це ознака неакуратної, неохайної людини, яка не дотримується правил особистої гігієни.
Нігті необхідно акуратно підстригати, тому що під довгими нігтями зазвичай накопичується бруд, видалити який важко. Крім того, довгими нігтями можна подряпати шкіру собі та оточуючим.
Швидкість росту нігтів на руках становить приблизно 1 мм на тиждень, на ногах вони ростуть у 3–4 рази повільніше. Тому нігті на руках потрібно стригти раз на тиждень, роблячи напівкруглий край, на ногах – раз на 3–4 тижні, роблячи прямий зріз, щоб не сталося вростання в шкіру.
У жодному разі не можна гризти нігтів!
Краще стригти нігті після купання, коли вони м’якші.
Діти, а тим більше підлітки, в усьому хочуть бути схожими на дорослих, тому їх дуже рано починає цікавити манікюр. Сьогодні вважається, що грамотно зроблений гігієнічний манікюр навіть корисний, оскільки допомагає позбавитися шкідливої звички гризти нігті та кутикули. Спеціалісти радять хоча б одного разу звернутися до професіоналів, які навчать батьків та дітей правильно робити манікюр. Завжди слід пам’ятати, що інструменти мають бути продезінфікованими, а лаки не вміщувати шкідливих речовин. Дітям не рекомендується зрізати кутикули та користуватися пилочкою.
Волосся
На голові людини росте 80–100 тис. волосин. Кожна з них може жити 2–4 роки. Нормально, коли за добу випадає кілька десятків волосин. Найбільш інтенсивно зміна волосся відбувається навесні та влітку.
До передчасного посивіння і випадіння волосся призводять нераціональне харчування, емоційні та розумові перевантаження, загальна перевтома. Негативно позначаються на його стані інфекційні, хронічні захворювання, фізіологічна перебудова, зв’язана зі статевим дозріванням, вагітністю, старінням: за цих умов волосся тьмяніє, погано лежить, починає випадати.
Для кращого росту волосся треба час від часу змінювати зачіску.
Якщо кінчики волосся розщеплюються, їх зрізають.
?
Шкідливими для волосся є гаряча завивка, начісування і часте змочування водою. Від високої температури при гарячій завивці руйнується структура волосини і її механічні властивості, начіс сплутує волосся, ускладнює догляд за ним, а часте змочування водою сприяє затриманню на волоссі пилу, солей води, внаслідок чого воно втрачає еластичність, стає ламким. Так само шкідливим є фарбування волосся, особливо улюбленими підлітками фарбами ядучих кольорів. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-zag-biologii.html | Основи_заг_біології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/2517fcc934aa6e9d9824d6d135253e76.ppt | files/2517fcc934aa6e9d9824d6d135253e76.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmin-rechovin-i-energii-v-klitini.html | Обмін речовин і енергії в клітині | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/cc13194143e65de7f378091c914a2702.ppt | files/cc13194143e65de7f378091c914a2702.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/metod-fistul-ippavlova.html | "Метод фистул И.П.Павлова" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/cef2ae53e53fc8faa8d01c9292adda77.pptx | files/cef2ae53e53fc8faa8d01c9292adda77.pptx | Архангельская область, п.Березник, МОУ «Общеобразовательная Березниковская средняя школа»
Го
Сергеевна
Выполнила учитель биологии
первой квалификационной
категории
Голикова Л.С
Метод фистул И.П.Павлова
Павлов Иван Петрович (26 сентября 1849г - 27 февраля 1936г)
Конец 19- начало 20 столетия ознаменовались крупнейшими достижениями в области физиологии пищеварения. Русским физиологом И.П.Павловым и его школой был разработан и широко внедрен в практику лабораторного эксперимента новый метод исследования пищеварительных процессов- метод хронических фистул.
Группа первых практикантов Института экспериментальной медицины. В центре И.П. Павлов. Май 1893
Павлов оперирует вместе со Сперанским. 1931 год.
И.П.Павлов изыскивал способы операции, которые позволили бы после выздоровления животного сохранить нормальные условия деятельности как изучаемого органа, так и всего организма в целом.
Проводя хирургическое вмешательство, И.П. Павлов образовывал постоянные фистулы, с тем чтобы можно было длительно вести наблюдения за деятельностью той или иной пищеварительной железы.
Собака Павлова, Музей Павлова, 2005
В опытах на здоровых собаках И.П Павлов изучил основные закономерности деятельности различных отделов пищеварительного канала.
В 1904 г. И.П. Павлову за его работы в области физиологии пищеварения была присуждена Нобелевская премия. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmorozhenya.html | Обмороженя | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/a7431f8fc59246f408da2a3c185dd724.ppt | files/a7431f8fc59246f408da2a3c185dd724.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klopi.html | Клопи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/df87c169ee27aa8999112361fbe99a3c.ppt | files/df87c169ee27aa8999112361fbe99a3c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/metod-dermatoglifiki.html | Метод дерматогліфіки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/6b34a930d9fccd2a4bed390702208991.ppt | files/6b34a930d9fccd2a4bed390702208991.ppt | 273 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/myazova-sistema1.html | М'язова система | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/811204b17a2ac3a0c4b49c6d2d01145d.ppt | files/811204b17a2ac3a0c4b49c6d2d01145d.ppt | 13
17 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/odnoklitinni-organizmi-yavische-kolonialnosti.html | Одноклітинні організми. Явище колоніальності | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/e78dfae44439d18d7377b27b2c114233.ppt | files/e78dfae44439d18d7377b27b2c114233.ppt | 900igr.net |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-budovi-procesi-zhittediyalnosti-ta-rozmaitist-lishaynikiv.html | Особливості будови, процеси життєдіяльності та розмаїтість лишайників | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/5fdcb65a606379e6a55731d49025fd73.ppt | files/5fdcb65a606379e6a55731d49025fd73.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-zakonomirnosti-nezalezhnogo-ta-zcheplenogo-uspadkuvannya.html | Основні закономірності незалежного та зчепленого успадкування | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/8d200f0898027a18ff1bc20eae79fdba.ppt | files/8d200f0898027a18ff1bc20eae79fdba.ppt | Rhrh
rh
RhRh, Rhrh
Rh
MN
M, N
MN
NN
N
NN
MM
M
MM
IAIB
AB(IV)
IA
i0i0
i0
0(I)
Aabb
Aabb, aaBb
0
aabb
aaBb
Aabb
AaBb
ab
aaBb
aaBB
AaBb
AaBb
aB
Aabb
AaBb
AAbb
AABb
Ab
AaBb
AaBB
AABb
AABB
AB
ab
aB
Ab |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-zagalnoi-biologii0.html | Основи загальної біології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/63203a09b441ee4b81639958541ba6ca.ppt | files/63203a09b441ee4b81639958541ba6ca.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/organichni-rechovini-i-zdorovya-lyudini.html | "Органічні речовини і здоров'я людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/0c8fe9c38b55ebd3116df3c7ed4862ee.ppt | files/0c8fe9c38b55ebd3116df3c7ed4862ee.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ochischennya-pomeshkannya-vid-bakteriy.html | "Очищення помешкання від бактерій" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/6e2b8eb9c724b31d838d5c8740cb3575.pptx | files/6e2b8eb9c724b31d838d5c8740cb3575.pptx | Очищення помешкання від бактерій
Для здоров'я людині необхідно дихати чистим повітрям. Однак повітря забруднене не тільки на вулиці, але і в приміщенні. По-перше, самі будівлі, в яких ми живемо, виділяють велику кількість шкідливих хімічних речовин. У житло забруднене повітря потрапляє з вулиці через кватирку. У повітрі наших квартир присутні різні бактерії, віруси, спори грибків і цвілі
Кімнатні рослини
Безперечно, кімнатні рослини найпопулярніші і найтрадиційніші для нас метод очищення повітря. Рослини мають природно закладену фільтраційну систему, яка вбирає шкідливі частинки і нейтралізує їх. Кімнати, в яких є рослини, мають наполовину менше мікробів в повітрі, ніж ті, в яких рослин немає.
Учені радять: у приміщенні, де люди проводять багато часу, треба мати не менш як три кімнатні рослини!!!
Вибирати домашні квіти варто не тільки за красою, але й за корисністю. У міських квартирах потрібні рослини, які очищають повітря від пилу, мікробів і токсичних речовин, збагачують його киснем, насичують корисними ароматами і фітонцидами.
Ось п`ять найбільш корисних кімнатних рослин:
1 Хлорофітум 4. Алое
2 Фікус 5.Герань.
3 Лавр.
Хлорофітум
Це чемпіон серед квітів по оздоровленню приміщень. Такі рослини корисні для поглинання формальдегіду, що виділяється теплоізоляцією з синтетичних матеріалів в квартирі середньої величини. А якщо в квіткові горщики покласти активоване вугілля, очисні властивості хлорофітума збільшуються у декілька разів. Цей "санітар" вбиває також шкідливі бактерії. Якщо поставити хлорофітум на кухні, він діятиме ефективніше за дорогі очисники повітря - очистить приміщення від шкідливих окисів газу і запахів за декілька годин.
Фікус
Має фітонцидні властивості, очищає повітря від токсинів, тому саме місце для нього - кухня або кімнати, вікна яких виходять, наприклад, на завантажену автостраду або промзону. Ідеально підходить для кухні глянсове листя фікуса: воно затримує велику кількість пилу, але його зручно мити і протирати. Фікус допоможе також зволожити повітря і наситити його киснем. Тільки важливо знати, що фікуси виділяють кисень вдень при сонячному світлі, а ось вночі поглинають його. Тому їх не варто ставити в спальні, а тим більше в дитячій.
Герань
Рекомендується тримати в спальні. Корисні сполуки, що виробляються пеларгонією (така наукова назва герані), мають заспокійливу дію, що дуже важливо при стресах і безсонні. Також виділяє біологічно активні речовини, вбиваючи стафілококи і стрептококи, дезинфікує приміщення і відгонить мух, так що і на кухні вона буде цілком доречна. Тим більше, що герань має властивість як би всмоктувати вогкість і чад, очищати і освіжати приміщення із запахом, що застоявся, "кислим".
Лавр
Корисно вирощувати в спальні. Цей невеликий вічнозелений чагарник вбиває мікроби і робить благотворний вплив на людей, страждаючих серцево-судинними захворюваннями, спазмами кишечника і жовчних шляхів.Лавр світлолюбний, добре росте тільки в сонячному місці.
Алое
Вночі виділяє кисень і поглинає вуглекислий газ, тому йому саме місце в спальні. А ще він знімає наелектризованість в квартирі. Плюс алое - справжня швидка допомога вдома. Промиті листки можна прикласти до рани, що кровоточить або інфікована. Сік алое допомагає при головних болях і застуді. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/korin-korenevi-sistemi-vidozmini-korenya.html | Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/7d1c7308c5820218c9274c5893a3b531.pptx | files/7d1c7308c5820218c9274c5893a3b531.pptx | Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня.
Матеріали до уроків у 7 кл.
Мета уроку
Ознайомити учнів із будовою та функціями кореня рослини.
Дати поняття коренева система.
Розкрити біологічне значення видозмін коренів у природі.
З’ясувати вірність народного прислів’я:
“Який корінець, такий пагінець”.
Що таке корінь?
Корінь – це осьовий підземний орган, що виник у рослин як пристосування до життя на суходолі. Він необхідний для прикріплення та утримання рослини в грунті, всмоктування води та накопичення поживних речовин.
Різноманітність коренів.
У залежності від походження коренів, вони є:
головний корінь, що розвивається із зародкового корінця (він завжди один);
додаткові та бічні корені утворюються на головному (їхня кількість численна).
Різноманітність коренів визначається походженням та умовами існування рослини.
Що таке коренева система?
Сукупність усіх коренів рослини утворює кореневу систему.
Розрізняють кореневі системи:
а) стрижневу ;
б) мичкувату .
а)
б)
Стрижнева коренева система
Стрижнева коренева система має добре розвинений головний корінь, який виконує функцію стрижня. Він галузиться завдяки утворенню бічних коренів.
Мичкувата коренева система
Мичкувата коренева система формується додатковими коренями, які галузяться за рахунок утворення бічних коренів. Стрижень відсутній і тому система нагадує мичку.
Будова кореня
Верхівка кореня прикрита кореневим чохликом. Він захищає клітини кореня і сприяє просуван- ню вглиб грунту. Під чохликом знаходяться клітини, які постійно діляться – це зона поділу. Клітини, що поділилися весь час розтягують- ся – це зона розтягування.
Зона поділу і зона розтягування утворюють зону росту.
За зоною росту розміщена всисна зона. У ній клітини мають вирости – кореневі волоски. За допомогою їх рослини всмоктують воду із розчиненими у ній поживними речовинами.
Довжина одного кореневого волоска декілька міліметрів, але їх дуже багато. На 1 кв.мм їх розміщується кілька сотень. Живуть кореневі волоски 10-20 днів, потім відмирають, а нові постійно утворюються.
Будова кореня (Поздовжній розріз)
Вище всисної зони розміщена провідна зона. У цій зоні корінь галузиться, тому її називають зоною бічних коренів. Ця зона становить більшу частину будь-якого кореня. Її довжина вимірюється від сентиметрів до метрів.
Будова кореня (Поздовжній розріз)
Видозміни кореня.
У деяких рослин корені набувають нових рис – видозмінюються. Бувають такі видозміни:
коренеплоди, бульбокорені, повітряні корені, дихальні корені, ходульні корені, грибокорені, корені-причіпки, корені-присоски…
коренеплоди
Коренеплоди - видозмінене потовщення головного кореня, що виконує функції запасання поживних речовин. Коренеплоди зустрічаються у буряків, моркви, петрушки, ріпи, редиски.
бульбокорені
Бульбокорені - кореневі бульби або шишки - видозмінені потовщені бічні та додаткові корені, що як і коренеплоди запасають поживні речовини. Вони зустрічаються у жоржин, орхідей, хвощів.
Повітряні корені
Повітряні корені - це корені, які утворюються у рослин, що пристосувалися рости на корі інших рослин. Вони мають здатність звисати вниз і поглинати вологу з повітря.
Дихальні корені
Дихальні корені - пневматофори, які утворюються у рослин, що ростуть на грунтах, де не вистачає кисню. Вони піднімаються над поверхнею грунту або води, якщо місце заболочене, і ростуть вгору. В цих коренях накопичується повітря, що потім поступає в звичайні корені, які знаходяться в товщі грунту. Такі корені характерні для рослин боліт та мангрових дерев у тропіках.
Ходульні корені
Ходульні корені - вирости, що утворюються на пагонах і виконують функцію опори, тому їх називають ще опорними. Такі корені наявні у кукурудзи, пальм, баньяна.
Ходульні корені
Завдяки ходульним кореням баньян називають дерево-ліс.
Корені - причіпки
Корені-причіпки - видозмінені корені, які з’являються у витких рослин. Вони здатні чіплятися за опору чи кору дерева, по якій в’ється рослина. Такі чіпкі корені наявні у плющів, фікусів.
Корені - присоски
Корені–присоски - гаусторії - зустрічаються у рослин-паразитів, таких як повитиця, омела.
грибокорінь
Грибокорінь - мікориза – корінь, який утворюється у тому випадку коли корені дерева та грибниця грибів щільно переплітаються між собою і утворюється корисне співжиття, при якому відбувається обмін поживними речовинами.
Корінь з бульбочковими бактеріями
Корінь із бульбочковими бактеріями - це звичайні корені рослин, у яких поселяються бактерії, утворюючи бульбочки, що допомагають рослині накопичувати в собі певні поживні речовини. Наприклад, бобові рослини завдяки бульбочковим бактеріям, акумулюють в собі азот з грунту. Крім бобових рослин такі корені мають береза, крушина.
Зробити підписи
1…………........
2……………….
3……………….
4……………….
1
2
3
4
Що це може бути?
Дати характеристику
(згідно вивченої теми)
Значення видозмін кореня.
Видозмінені корені виникли у рослин як пристосування до певних умов існування. У багатьох випадках вони мають корисне значення не лише для самої рослини, але і в житті та практичній діяльності людини.
Чи вірне народне прислів’я: “Який корінець, такий пагінець”.
Успіхів
у вивченні
наступних тем! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-budovi-procesi-zhittediyalnosti-ta-rozmaitist-gribiv-drizh.html | Особливості будови, процеси життєдіяльності та розмаїтість грибів: дріжджі й паразитичні гриби. Лабораторна робота № 17. Особливості будови нижчих грибів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/e3946eafa0b3bcb9a5dbd53dab9edac2.ppt | files/e3946eafa0b3bcb9a5dbd53dab9edac2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-budovi-y-zhittediyalnosti-hrebetnih.html | Особливості будови й життєдіяльності хребетних | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/66af71c9a6a02cf4668346b1f25328a5.pptx | files/66af71c9a6a02cf4668346b1f25328a5.pptx | Особливості будови й життєдіяльності хребетних
Клас Головохордові
Клас Хрящові риби
Клас Кісткові риби
Клас Земноводні
Клас Плазуни
Клас Птахи
Клас Ссавці, або Звірі
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/organizaciya-racionalnogo-harchuvannya.html | "Організація раціонального харчування" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/93e747685ab78f161ac0cd01f64b1404.pptx | files/93e747685ab78f161ac0cd01f64b1404.pptx | Організація раціонального харчування
Правила здорового харчування
1. Вживати якомога більше фруктів і овочів. На сайтах з приготування їжі можна знайти величезну кількість рецептів. Вашій увазі пропонуються різні блюда з овочів свіжих, а також приготованих на пару, варених, смажених, і навіть печених.
2. Повна або хоча б часткова відмова від легкозасвоюваних вуглеводів. Сюди відносяться різні булочки і кекси, тістечка і взагалі все солодке. Якщо ви ласун, зупиніть свій вибір на меді або гіркому чорному шоколаді, адже це єдині корисні солодощі.
3. Харчуйтеся дрібно, 5–6 разів на день. Обов’язково готуйте на сніданок щось ситне (кращий варіант — каша), і ні в якому разі не пропускайте сніданок. Інакше на обід ви з’їсте у два рази більше.
4. Пийте більше води. Вона не тільки збагатить ваш організм необхідними мікроелементами, але також позбавить вас від почуття голоду, додасть нових сил, наповнить енергією, поліпшить роботу травної системи.
5. Включіть в свій раціон ці 15 продуктів, які допоможуть вам завжди залишатися гарними й здоровими. 1. Томати — містять величезну кількість антиоксидантів — лікопенів і вітаміну С. 2. Апельсини — багаті вітаміном С і пектином. 3. Ківі — джерело вітамінів, А, С, Е і Омега-3. 4. Брокколі — вітаміни С, РР, К, U і бета-каротин. 5. Часник — стабілізує кров’яний тиск. 6. Авокадо — вітаміни, А, В2, Д, Е, РР. 7. Морква — покращує зір. 8. Яблука — виводять токсини з організму. 9. Оливкова олія — живить шкіру, волосся, нігті. 10. Гарбуз — багатий калієм, магнієм, залізом. 11. Зелень — джерело клітковини. 12. Яйця — джерело білка. 13. Сир — багатий кальцієм, зміцнює зуби, нігті, кістки. 14. Гречка — джерело кальцію і заліза. 15. Горіхи — джерело вітамінів, білка і кальцію. Допомагають роботі мозку, а також необхідні для нормального функціонування щитовидної залози.
Раціональне харчування
Раціона́льне харчува́ння — достатнє в кількісному й повноцінне в якісному відношенні харчування; фізіологічно повноцінне харчування здорових людей із врахуванням їх віку, статі, характеру праці та інших факторів.
Раціональне харчування сприяє збереженню здоров'я, опірності шкідливим факторам навколишнього середовища, високій фізичній й розумовій працездатності, а також активному довголіттю.
Вимоги до раціонального харчування складаються із вимог до:
харчового раціону;
режиму харчування;
умов прийому їжі.
Що їсти, скільки та як?
У першій половині дня рекомендуються продукти, багаті білком і жирами, оскільки вони поліпшують обмін речовин, довше затримуються в шлунку, довше підтримують відчуття ситості, збуджують нервову систему (м’ясо, риба, яйця, сир, каші, страви з бобових).
Вечеря повинна включати молочні та овочеві страви, які не викликають перезбудження нервової системи перед сном. На ніч не можна переїдати, але й не можна лягати спати голодним. Рекомендується випивати склянку кефіру. Порушення режиму харчування - одна з поширених причин розладу шлунка і дванадцяти палої кишки, хронічних гастритів та інших захворювань органів травлення.
Уникайте шкідливих звичок у харчуванні. Не зловживайте солодощами. Зайва кількість цукру веде до посиленого виділення інсуліну - гормону підшлункової залози, що збільшує ризик виникнення цукрового діабету, може призвести до порушення ліпідного (жирового) обмін, а потім і до ожиріння.
Не нехтуйте нормою солі, не випивайте багато рідини, кави. В добовому раціоні повинно міститися не більше 6 -10 г солі, до 2,5л рідини (вільної і в складі різних продуктів і страв).
Роздільне харчування
Роздільне харчування останнім часом увійшло в моду. Багато зірок та знаменитостей притримуються цієї системи.
Насправді ця система харчування не лише модна і актуальна, але й може бути корисною. Якщо ви хочете спробувати роздільно харчуватися, потрібно як слід розібратися в системі.
В основі роздільного харчування полягає сумісність та несумісність продуктів різних категорій.
Перша група об’єднує білкові продукти, які перетравлюються в основному із застосуванням кислоти.
Сюди належать: риба, м’ясо, яйця, гриби, баклажани, бобові, горіхи, насіння соняшника.
Друга група – це рослинні продукти, які містять в собі одночасно і поживні речовини, і ферменти для їх розщеплення.
Сюди входять: фрукти, сухофрукти, овочі (окрім картоплі), зелень, свіжі соки, ягоди, масла, жири.
Третя група - це вуглеводи, різні види цукру і крохмалю, які перетравлюються переважно лугами, які виділяються слинними залозами.
Сюди відносяться: вироби з борошна, хліб, цукор, цукерки, вареня, чай, крупи, картопля, мед.
Приблизний денний раціон
Сніданок. Вибирайте легкі продукти, щоб організму не довелося витрачати найціннішу ранкову енергію на переробку і засвоєння їжі. Сир твердий чи кисломолочний, сметана, бутерброд з вершковим маслом, фруктовий салат, несолодкі фрукти.
Обід. Повинен бути збагачений білками. Вживаючи м’ясні страви, не варто їх змішувати з макаронами або картоплею. На перше їжте овочеві супи і бульйони, на десерт фрукти, бажано несолодкі. Запивайте соками з натуральних фруктів.
Вечеря. На ніч краще харчуватися продуктами, багатими вуглеводами, адже вони досить швидко засвоюються організмом. Макарони з сиром, морквяна або картопляна запіканка, солодкі фрукти. В якості напоїв підійдуть натуральні соки.
Дякую за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/myazova-sistema-lyudini1.html | М'язова система людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/53/a9bef96084d650577185c51e2c29f9c8.ppt | files/a9bef96084d650577185c51e2c29f9c8.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master subtitle style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-zakonomirnosti-funkcionuvannya-geniv-u-pro-y-eukariotiv.html | Основні закономірності функціонування генів у про- й еукаріотів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/55a148d35556fa11ed6d4d10263c5774.ppt | files/55a148d35556fa11ed6d4d10263c5774.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-grupi-infekciynih-zahvoryuvan.html | Основні групи інфекційних захворювань | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/539309572364a99576c8d1fdf147d45c.ppt | files/539309572364a99576c8d1fdf147d45c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-zagalnoi-biologii.html | "Основи загальної біології" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/c09088974f8842f139ed085af3424773.ppt | files/c09088974f8842f139ed085af3424773.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-napryami-suchasnoi-biotehnologii1.html | "Основні напрями сучасної біотехнології" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/f62434d2b941d57f1632f96bf8338885.pptx | files/f62434d2b941d57f1632f96bf8338885.pptx | Основні напрями сучасної біотехнології.
Трансгенні та химерні організми.
Вперше термін біотехнологія був запропонований у 1917 році угорським інженером Карлом Ерекі , коли він описував процес виробництва свинини.
Біотехнологія – це сукупність промислових методів , що застосовують для виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів чи явищ.
Методи біотехнології.
Синтез генів поза огранізмом.
Виділення генів з клітини та перебудова окремих генів або іх частин.
Копіювання та розмноження виділених та синтезованих генів.
Введення генів та їхніх груп у геном інших організмів.
Поєднання різних геномів в одній клітині.
Генна інженерія.
Генна інженерія – прикладна галузь молекулярної генетики та біохімії. Її завдання – це розробка методів перебудови геномів організмів.
Спочатку вчені під керівництвом доктора Еріка Сасакі за допомогою вірусних векторів ввели у 91 ембріон мавп гени зеленого флуоресцентного білка, після чого 80 із цих ембріонів було введено в утробу сурогатних матерів. У п'яти мавп, що з'явилися на світ, деякі ділянки тіла світилися під впливом ультрафіолетового випромінювання.
Генна терапія.
Генна терапія (генотерапія) – це сукупність методів генної інженерії і медицини, спрямованих на лікування паталогій генетичного аппарату.
Клітина інженерія.
Клітинна інженерія – галузь біотехнології, у якій застосовуються методи виділення клітин з організму і перенесення на штучні поживні середовища, де продовжується їх життєдіяльність. Її завданнями є: отримання соматичних клітин різних видів, створення культурних клітин (тканин) для отримання цінних речовин.
Трансгенні організми.
ТРАНСГЕННІ ОРГАНІЗМИ – це рослини і тварини, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми;
Химерні організми.
Химерні організми - це генетичні мозаїки, що утворяться в результаті об'єднання бластомерів від ембріонів з різними генотипами. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-organizacii-ta-zhittediyalnosti-odnoklitinnih-eukariotiv-k.html | Особливості організації та життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні організми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/6f984ee53039af2944013c0e140aca9a.ppt | files/6f984ee53039af2944013c0e140aca9a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovi-evolyuciynogo-vchennya.html | "Основи еволюційного вчення" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/86f0e9e9fc3f8063f61168120ccfcaba.ppt | files/86f0e9e9fc3f8063f61168120ccfcaba.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pavuki.html | Павуки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/ad13c9a69ad780194d5b82c5fd9b2668.pps | files/ad13c9a69ad780194d5b82c5fd9b2668.pps | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-budovi-procesi-zhittediyalnosti-y-rozmaitist-gribiv-labora.html | Особливості будови, процеси життєдіяльності й розмаїтість грибів. Лабораторна робота № 16. Будова шапкових грибів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/097b7d33e98f7de6eb9aea8b985a9890.ppt | files/097b7d33e98f7de6eb9aea8b985a9890.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovnie-zakonomernosti.html | Основные закономерности | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/18353b15f1bbbbd0372d12a4301408f8.ppt | files/18353b15f1bbbbd0372d12a4301408f8.ppt | -10
0
10
20
30
40
50
60 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-napryamki-suchasnoi-biotehnologii0.html | Основні напрямки сучасної біотехнології. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/135a49bb230f24684b94029c056b70b9.ppt | files/135a49bb230f24684b94029c056b70b9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-aromorfozi-v-evolyucii1.html | "Основні ароморфози в еволюції" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/c5bf97e21523d4972766d7ec2efbbce5.pptx | files/c5bf97e21523d4972766d7ec2efbbce5.pptx | Основні ароморфози в еволюції
Ароморфоз - це
Ароморфоз - один з напрямів еволюції організмів, який характеризується:
ускладненням загальної будови і функцій організмів;
розвитком пристосувань
широкого значення;
розширенням ареалу – сере-
довища проживання виду.
У процесі еволюції виникала численна кількість ароморфозів.
За поглядами вчених
А.Н.Сєверцов: ароморфоз – пристосувальні зміни за яких підвищується загальна енергія життєдіяльності.
І.І.Шмальгаузен: ароморфози дають можливість викорис- товувати нові ресурси середовища.
Архейська ера
Перші залишки живих організмів належать до Архейської ери, яка розпочалась приблизно 4,5 млрд., а закінчилась – 2,5 млрд. років тому.
Ароморфози Архейської ери
Сформувались прокаріотичні екосистеми.
Поява фотосинтезу, в результаті виникли автотрофні організми та аероби, які використовували кисень, що утворювався в його результаті.
Поява багатоклітинних організмів.
Поява статевого процесу.
Протерозойська ера
Розпочалась 2,5 млрд., закінчилась 0,6 млрд. років тому. Прокаріотичні екосистеми освоїли весь Світовий океан. У цей час виникли первісні одноклітинні еукарі-
оти - джгутикові, які
швидко дивергували
на водорості, найпрос-
тіші тварини та гриби.
Ароморфози Протерозойської ери
Поява еукаріотичних клітин, які вже мали оформлене ядро.
Диференціація тіла організмів - розчленування тіла забезпечувало більшу поверхню всмоктування необхідних речовин.
Поява двобічної симетрії тіла - з нею пов’язана диференціація тіла на передній та задній кінці, на спинний та черевний боки.
Поява безчерепних - перших хордових тварин (на сьогоднішній день з них залишились лише ланцетники).
Палеозойська ера
Розпочалась близько 600 млн., а закінчилась 240 млн. років тому.
Поділяється на такі періоди:
Кембрійський;
Ордовіцький;
Силурійський;
Девонський;
Кам’яновугільний;
Пермський.
Ароморфози Палеозойської ери
Вихід рослин на суходіл - поява псилофітів та утворення у них тканин, які забезпечували їм життя на суші: покривної, провідної, механічної.
Поява кам’яновугільних лісів: рослини вже мали добре сформовані та диференційовані вегетативні органи: кореневу систему, стебла та листки.
Поява перших насінних рослин (голонасінних) та органу розмноження насіння.
Поява примітивних хордових – круглоротих, у яких з’явились череп та хребет.
Ароморфози Палеозойської ери
Поява щелепноротих, що стало важливим етапом у загальній організації хребетних.
Поява двох способів дихання.
Вихід тварин на суходіл.
Поява внутрішнього запліднення: у яйці був великий запас поживних речовин, вкрите воно було щільною оболонкою, що захищала від висихання; таке запліднення забезпечувало розмноження на суходолі.
Поява рогового покриву тіла, який захищав від висихання.
Мезозойська ера
Розпочалась близько 240 млн., а закінчилась 65 млн. років тому. За цей час виникли покритонасінні, птахи та ссавці.
Поділяється на періоди:
Тріасовий;
Юрський;
Крейдяний
Ароморфози Мезозойської ери
Запліднення у внутрішніх тканинах у рослин.
Поява покритонасінних рослин, утворення однодольних і дводольних.
Поява квітки.
Поява птахів - археоптерикс – першоптах.
Ароморфози Мезозойської ери
Поява теплокровності, що забезпечило розселення по всіх географічних широтах.
Поява перших ссавців, предками яких були звірозубі плазуни; в тріасовому періоді були поширені однопрохідні та сумчасті.
Поява живородіння та вигодовування малят молоком.
Прогресивний розвиток дихальної та кровоносної систем.
Кайнозойська ера
Розпочалась близько 65 млн. років тому і триває донині.
Поділяється на періоди:
Палеогеновий;
Неогеновий;
Антропогеновий.
Ароморфози Кайнозойської ери
Поява трахейної системи у комах.
Виникнення членистих кінцівок у комах.
Виникнення поперечно-посмугованої мускулатури у тварин.
Розвиток хітинового покриву.
Ароморфози Кайнозойської ери
Удосконалення багатьох систем органів.
Утворення умовних рефлексів, що дало можливість пристосовуватись до різноманітних умов існування.
Поява приматів.
Поява людини.
Еволюційне значення ароморфозів
Ароморфози – це еволюційні зміни, що
протягом історичного розвитку призводили до
підвищення організації організмів. Вони завжди
мали значні переваги у боротьбі
за існування і робили можливим
перехід у нові середовища
існування та сприяли виживанню
видів у природі.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/mishani-lisi.html | Мішані ліси | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/7652df21bb60c682d868eca0d2c1daa7.ppt | files/7652df21bb60c682d868eca0d2c1daa7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-etapi-rozvitku-genetiki.html | Основні етапи розвитку генетики | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/a890f8cd4e53db321eb4d78bd0697d42.ppt | files/a890f8cd4e53db321eb4d78bd0697d42.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-zimivli-bdzhil.html | Особливості зимівлі бджіл | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/0623321acbc0d6ff606e6a4f9ad344b7.ppt | files/0623321acbc0d6ff606e6a4f9ad344b7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nukkis.html | Нук-кис | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/4a8822178d9688a682d6c52c62675284.ppt | files/4a8822178d9688a682d6c52c62675284.ppt |
G
C
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/opornoruhova-sistema.html | ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/049e65efc6bdf8fa675470f9b5fb8129.ppt | files/049e65efc6bdf8fa675470f9b5fb8129.ppt | 1
4
3
6
5
2
1
1
2
2
3
3
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/minlivist1.html | Минливисть | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/125deb9b75a5a9cf093d02e4d3498090.ppt | files/125deb9b75a5a9cf093d02e4d3498090.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/moshkutelo.html | Мошкутело | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/b7d5fb6f59138a1c743e6e03abf1d65c.ppt | files/b7d5fb6f59138a1c743e6e03abf1d65c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/paslonovi-y-aystrovi-praktichna-robota-viznachennya-roslin-klasu-dvodo.html | Пасльонові й Айстрові. Практична робота № 2. Визначення рослин класу Дводольні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/fda9d0e221f50c0b8c72c4d2ffdb4bf5.ppt | files/fda9d0e221f50c0b8c72c4d2ffdb4bf5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-navchannya-doroslih0.html | Особливості навчання дорослих | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/9ba786b9aadfc16dafdd5de15dc8e3f9.ppt | files/9ba786b9aadfc16dafdd5de15dc8e3f9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-rostu-i-rozvitku-siyanciv-ta-sadzhanciv-zizifusa-v-pivnichniy-chastini-lisostepu.html | Особливості росту і розвитку сіянців та саджанців зізіфуса в північній частині Лісостепу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/769c0e03148524ab8de683116fe99dcc.ppt | files/769c0e03148524ab8de683116fe99dcc.ppt | _______
.
15
14
93
15
13
87
15
13
87
15
15
100
15
12
80
.
25,0
12,9
0,25
13,2
1,05
328,0
32,4
17,1
0,00
17,1
1,80
250,8
27,7
12,9
0,00
12,9
1,05
467,8
34,7
21,5
0,00
21,5
0,68
316,8
38,7
18,8
9,2
28,1
0,64
488,6
8,9
9,7
10,3
10,2
12,7
14836
16170
17170
17005
21171
28
29,2
29,6
29,4
31,2
1,88
1,80
1,72
1,73
1,47
222,5
242,5
257,5
255,1
317,5
194,5
213,3
227,9
225,7
286,3
694
730
769
767
917 |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.