url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biologiya/parkova-kultura1.html | Паркова культура | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/1520669e22e7f8b5562db51406981b72.ppt | files/1520669e22e7f8b5562db51406981b72.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
© Duarte Design, Inc. 2009
© Duarte Design, Inc. 2009 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/listok.html | "Листок" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/d189b5b5eb5ffd1dde94a911ee6f8620.ppt | files/d189b5b5eb5ffd1dde94a911ee6f8620.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/plazuni.html | Плазуни | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/7a194304d7d722482ce7e20e60d6e892.ppt | files/7a194304d7d722482ce7e20e60d6e892.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/patofiziologiya-patologiya-imunnoi-sistemi.html | ПАТОФІЗІОЛОГІЯ. ПАТОЛОГІЯ ІМУННОЇ СИСТЕМИ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/359fa97e3cbf43560c81112a39c52ec1.ppt | files/359fa97e3cbf43560c81112a39c52ec1.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Porphyromonas gingivalis
Salmonella enterica
Herpes simplex
Trypanosoma cruzi
Enterococcus faecalis
Neisseria gonorrhoeae
Campylobacter jejuni
Streptococcus pyogenes
GelE
Lst, SOAT
Prot M
SpeB
PgtE
gC1, gC2
Streptococcus
Schistosoma mansoni
Borrelia burgdorferi
SIC
Yersinia pestis
Klebsiella pneumoniae
Streptococcus
SlyCEP
Listeria monocytogenes
Coxiella burnetii
Legionella pneumophila
Mycobacterium tuberculosis
NET - Neutrophil Extracellular Trap
Saiton T, Misawa T, Kozaki T; 2012
SCID X-linked
William French Anderson
Ashanti De Silva
www.slideshare.net/Dosenko |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pavukopodibni0.html | Павукоподібні-18 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/51a00e4a0f3bd2d222ecad48c109f30a.ppt | files/51a00e4a0f3bd2d222ecad48c109f30a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-organichnogo-svitu-kordiler1.html | "Особливості органічного світу Кордільєр" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/110793991cfb1441c34b8abc1f2aed1c.ppt | files/110793991cfb1441c34b8abc1f2aed1c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/persha-dopomoga-pri-utoplenni1.html | "Перша допомога при утопленні" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/c0d8cb4dd10fe5683b319b383e283202.ppt | files/c0d8cb4dd10fe5683b319b383e283202.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kofein.html | Кофеїн | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/36ceb9a4281a6b26d56e2fbbc245a298.ppt | files/36ceb9a4281a6b26d56e2fbbc245a298.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/persha-dopomoga-pri-utoplenni2.html | Перша допомога при утопленні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/c3454be5306137f3aeec29ab319a0062.ppt | files/c3454be5306137f3aeec29ab319a0062.ppt | j
j
j
j
j
1-
2-
3-
http://medterms.com.ua/blog/spoluchnotkaninnij_masazh/2014-05-30-2543
spoluchnotkaninniy-masazh-opis-metodi-ta-vdguki.html
spoluchnotkanynnyj-masazh
j
1-
2-
3- |
https://svitppt.com.ua/biologiya/neklitinni-formi-zhittya-odnoklitinni-organizmi.html | Неклітинні форми життя. Одноклітинні організми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/056d50edcfd90b308a27aa8890eaee10.ppt | files/056d50edcfd90b308a27aa8890eaee10.ppt | 1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/parnikoviy-efekt2.html | Парниковий ефект | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/2c09868652b8e6677cc043a44e1ae442.ppt | files/2c09868652b8e6677cc043a44e1ae442.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/patofiziologiya-nirok.html | ПАТОФІЗІОЛОГІЯ НИРОК | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/cbf26686a5ad72583e3fde788fb4391e.ppt | files/cbf26686a5ad72583e3fde788fb4391e.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Lysosomal proteins (N-acetyl-(D)-glucosaminidase (NAG), brush border enzymes (g-glutamyltransferse (GGT), alkaline phosphatase) cytosolic proteins (glutathione s-transferase (GST)).
Uromodulin
KLOTHO
Vitamin D receptor
Urokinase
Osteopontin
Vascular endothelial growth factor
Uromodulin
KLOTHO
Vitamin D receptor
Urokinase
Osteopontin
Matrix Gla protein
Vascular endothelial growth factor
Uromodulin
KLOTHO
Vitamin D receptor
Urokinase
Osteopontin
Matrix Gla protein |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nukleinovi-kislotidnk-ta-rnk.html | Нуклеїнові кислоти(ДНК та РНК) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/14b25a572f29a8286024da3c17501d05.ppt | files/14b25a572f29a8286024da3c17501d05.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/parnokopitni.html | ПАРНОКОПИТНІ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/c86ae43cd861f97237a1c8edc5d66a02.ppt | files/c86ae43cd861f97237a1c8edc5d66a02.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/parmacogenetic-lecture.html | Pharmacogenetic_lecture2 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/ef1294e5822e722428128d16d99092b8.ppt | files/ef1294e5822e722428128d16d99092b8.ppt | Pharmacogenetics/Pharmacogenomics
Outline
Introduction
Differential drug efficacy
People react differently to drugs
Why does drug response vary?
Potential causes of variability in drug effects
Genetic variation
Pharmacogenetics
What is Pharmacogenetics?
Pharmacogenetics VS. Pharmacogenomics
Genetic variation and drug response
Determinants of Drug Efficacy and Toxicity
Examples
Differential drug efficacy
Same symptoms,
Same findings,
Same disease?
Same drug
Same dose
Different patients
Lack of efficacy
Unexpected side-effects
Patient population with same disease phenotype
Patients with normal response to drug therapy
Patients with non-response to drug therapy
Patients with drug toxicity
Toxic responders
Non-responders
Responders
People react differently to drugs
Ethnicity
Age
Pregnancy
Genetic factors
Disease
Drug interactions
Genetic variation
Why does drug response vary?
Genetic variation
Primarily two types of genetic mutation events create all forms of variations:
Single base mutation which substitutes one nucleotide for another
--Single nucleotide polymorphisms (SNPs)
Insertion or deletion of one or more nucleotide(s)
--Tandem Repeat Polymorphisms
--Insertion/Deletion Polymorphisms
Polymorphism: A genetic variation that is observed at a frequency of >1% in a population
Single nucleotide polymorphisms (SNPs)
SNPs are single base pair positions in genomic DNA at which different sequence alternatives (alleles) exist wherein the least frequent allele has an abundance of 1% or greater.
SNP
might change
the DNA sequence
SNPs are the most commonly occurring genetic differences.
Single nucleotide polymorphisms (SNPs)
Insertion or deletion of one or more nucleotide(s)
Tandem Repeat Polymorphisms
Tandem repeats or variable number of tandem repeats (VNTR) are a very common class of polymorphism, consisting of variable length of sequence motifs that are repeated in tandem in a variable copy number.
Can affect transcript amount
Based on the size of the tandem repeat units:
Microsatellites or Short Tandem Repeat (STR)
repeat unit: 1-6 (dinucleotide repeat: TATA- in UCIT1A1 (glucuronosil transferase) promoter)
Minisatellites
repeat unit: 14-100
Insertion or deletion of one or more nucleotide(s)
Insertion/Deletion Polymorphisms
Pharmacokinetics and Pharmacodynamics
Pharmacogenetics
Common variation in DNA sequence (i.e. in >1% of population)
Genetic Polymorphism:
SNPs; INDEL; VNTRs
Potential Target Genes are those that encode:
Drug-metabolizing enzymes
Transporters
Drug targets
Example
A simple test, the urinary metabolic ratio, after administration of a probe
drug can identify the extensive metabolizer and the poor metabolizer
phenotype
CONSEQUENCES OF THE DEFICIENT CYP2D6 Responsible for metabolism of 15-25% of all medicines in use
Poor-metabolizer
(7 variants of low-activity alleles)
Increased risk of toxicity of antidepressants or antipsychotics
(catabolized by the enzyme drugs)
2. Lack of analgesic effects of codeine (anabolized by the enzyme)
3. Exaggerated response to
Ultra-rapid-metabolizer
(stable gene duplication, up to 13 active genes)
3. Extremely rapid clearance and thus inefficacy of antidepressants
Pharmacogenetics in Clinical Practice
20-40% of patients benefit from an approved drug
70-80% of drug candidates fail in clinical trials
Many approved drugs removed from the market due to adverse drug effects
The use of DNA sequence information (genome-wide approach) to measure and predict the reaction of individuals to drugs.
Personalized drugs
Faster clinical trials
Less drug side effects
WWW.PHARMGKB.ORG (NIH Sponsored Research Network And Knowledge Database)
Pharmacogenetics and Pharmacogenomics Knoweledge Base (PharmGKB)
Genotype and phenotype data related to drug response |
https://svitppt.com.ua/biologiya/minlivist-roslin.html | Мінливість рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/e9e8e526c2164cf490c1c4abdb74ddca.ppt | files/e9e8e526c2164cf490c1c4abdb74ddca.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/patologichna-anatomiya-tuberkulozu.html | "Патологічна анатомія туберкульозу" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/8b15a10700dbde770699ce89305ab2e9.ppt | files/8b15a10700dbde770699ce89305ab2e9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pechinkoviy-sisun.html | печінковий сисун | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/144714e2e7116b4134d19ad0f22f8d20.ppt | files/144714e2e7116b4134d19ad0f22f8d20.ppt | GCP / GMP
biomedicina.com.ua
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/narkomaniya2.html | Наркоманія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/f7294a4dae1494d440ea3656917ae88a.ppt | files/f7294a4dae1494d440ea3656917ae88a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/peregrivannya-organizmu.html | "Перегрівання організму" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/a699a5ec7e36f5f148c2b12dac37ff61.pptx | files/a699a5ec7e36f5f148c2b12dac37ff61.pptx | Перегрівання організму
Перегрівання організму – це хворобливий стан, що може виникнути внаслідок тривалої дії на організм підвищеної температури зовнішнього середовища (на виробництві, в умовах, які утруднюють тепловіддачу з поверхні тіла, в районах з гарячим кліматом).
Що сприяє перегріву:
фізичні навантаження та інтенсивна робота м’язами;
цупкий і теплий одяг;
підвищена вологість повітря;
мала швидкість руху повітря;
недостатнє вживання рідини;
Сонячний удар -
різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму.
У важких випадках – галюцинації, кома, смерть.
Симптоми
Погіршення самопочуття, слабкість, розбитість.
Відчуття сильного жару.
Почервоніння шкіри.
Рясне виділення поту.
Посилене серцебиття, задишка, пульсація і важкість у скронях.
Запаморочення, головний біль, іноді блювота.
Температура тіла підвищується до 38-40 °С.
Частота пульсу досягає 100-120 ударів за хвилину.
При подальшому зростанні температури до 40-41°С пульс збільшується до 140-160 ударів за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пітливість, що вказує на зрив пристосувальних реакцій.
У важких випадках теплового удару можливі :
затьмарення свідомості, аж до повної втрати;
судоми різних груп м'язів;
порушення дихання і кровообігу;
галюцинації, марення;
шкіра суха, гаряча;
язик теж сухий;
пульс слабкий, аритмічний;
дихання стає поверхневим
і нечастим.
Засоби профілактики та перша допомога
Щоб уникнути теплового і сонячного удару, не слід:
перегріватись;
не витрачати води і солей з організму;
влітку носити головний убір, переважно білого кольору;
у спекотну погоду слід збільшувати в
добовому раціоні кількість води і солі;
не рекомендується їсти жирну,
висококалорійну їжу. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/patofiziologiya-endokrinnoi-sistemi.html | ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/3c500b479f00380a906d5b94aeea6173.ppt | files/3c500b479f00380a906d5b94aeea6173.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master title style
Click to edit Master subtitle style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
-
-
-
+
_
_
_
TNF
CYP21
CYP17
+
-
-
+
_
_
_ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pavukopodibni-aracnida1.html | "Павукоподібні (Arachnida)" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/d27a7a2fefd46e5f0163220c103c76af.ppt | files/d27a7a2fefd46e5f0163220c103c76af.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pchela.html | "Пчела" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/1315cbd9062f3ae4d13b3728024cc19f.ppt | files/1315cbd9062f3ae4d13b3728024cc19f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/organizmi.html | ОРГАНІЗМИ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/4ca617c972a49b71523f5a73775d367c.pptx | files/4ca617c972a49b71523f5a73775d367c.pptx | ОРГАНІЗМИ
Кресак Наталя Миколаївна
Природні
Рукотворні
Кресак Наталя Миколаївна
Живі
Не живі
Кресак Наталя Миколаївна
Тіла живої природи
називають організмами.
Кресак Наталя Миколаївна
Живляться
Дихають
Ростуть
Розмножуються
Відмирають
Кресак Наталя Миколаївна
Поміркуйте,
чи рухаються рослини?
Кресак Наталя Миколаївна
Кресак Наталя Миколаївна
Кресак Наталя Миколаївна
Кресак Наталя Миколаївна
Кресак Наталя Миколаївна |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-obminu-rechovin-v-avtotrofnih-organizmiv.html | особливості обміну речовин в автотрофних організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/c03037a226220de5ba584d17fb5ef239.pptx | files/c03037a226220de5ba584d17fb5ef239.pptx | Доброго дня!
Царство Тварини Підцарство Підцарство Одноклітинні Багатоклітинні Тип Губки - Тип Кишковопорожнинні - Тип Плоскі черви - Тип Круглі черви - Тип Кільчасті черви - Тип Молюски - Тип Членистоногі - Тип Хордові
2
Золота рибка
декоративний вид ряду Коропоподібні
3
Риби вражають своєю дивовижною різноманітністю
«Якби ви не бачили риб, чи могли б ви повірити, що такі істоти дійсно існують?»
4
Загальна характеристика хребетних тварин. Риби: будова, спосіб життя
5
Тип Хордові
Підтип Безчерепні Підтип Черепні або Хребетні
Клас Головохордові
Надклас Риби Надклас Чотириногі
- Клас Хрящові Риби - Клас Земноводні (Амфібії)
- Клас Кісткові Риби - Клас Плазуни (Рептилії)
- Клас Птахи
- Клас Ссавці
Ланцетник
Ланцет
6
Основні ознаки хребетних тварин
- двобічна симетрія;
- тришарові організми;
- наявність хорди – внутрішній осьовий скелет (хребет складається з окремих сегментів – хребців; мають скелет голови – череп);
- нервова трубка (на зародковому етапі розміщена над хордою) → ЦНС (головний та спинний мозок);
- травна трубка (на зародковому етапі розміщена над хордою), починається ротовим отвором і закінчується анальним → диференційований кишечник ;
клоака – розширена частина заднього відділу кишечника, в яку відкриваються протоки видільної та статевої систем
- зяброві щілини у глотці (зародковий етап розвитку) → зябра, легені.
7
Зовнішня будова окуня річкового
8
«Робота в парах» Робота з підручником
Завдання:
використовуючи отримані знання, матеріал підручника §16 (с.67-68), заповнити опорні схеми до матеріалу уроку
9
Зовнішня будова окуня річкового
10
Домашнє завдання
- опрацювати §16;
- відповісти на запитання до §16 (1-5, с. 68) – усно;
- підготувати міні-плакат (формат А-4) про будь-який вид риб;
- Індивідуальне завдання рубрики «Слідство ведуть біологи»:
спираючись на ресурси Інтернету спробуйте відповісти, яких риб можна побачити на деревах. Що дозволяє їм залишати воду?*
11
«Лист самоконтролю»
Чи досяг я мети уроку?
Так Ні
Я працював на уроці на ______% ,
заслуговую на оцінку ____.
Чи потрібна допомога під час виконання домашнього завдання?
Так Ні
12
Дякую за плідну роботу!
13 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/odnomembranni-organeli-citoplazmi.html | Одномембранні органели цитоплазми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/b4e0b913ae8f1b842f000f10f5cca01f.pptx | files/b4e0b913ae8f1b842f000f10f5cca01f.pptx | Одномембранні органели
Матеріали до уроків у 10 кл.
Органели клітин
Органели (від грец. органон – орган, інструмент ) – постійні клітинні структури, обмежені однією або двома мембранами, а деякі взагалі не мають мембранної оболонки.
Кожна з органел забезпечує відповідні процеси життєдіяльності клітини, тому особливості їхньої будови пов’язані з функціями, які вони виконують.
До одномембранних органел належать:
ендоплазматична сітка - ЕПС;
комплекс Гольджі;
вакуолі;
лізосоми;
пероксисоми.
Одномембранні органели
ЕПС - ендоплазматична сітка або ендоплазматичний ретикулум становить собою систему порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх потовщень – цистерн. Діаметр канальців – 50-100 нм, а цистерн – до 1000 нм. Обмежені вони однією мембраною та сполучаються між собою, утворюючи цілісну систему, яку називають вакуолярною системою.
Ендоплазматична сітка
Розрізняють два різновиди ендоплазматичної сітки:
зернисту (гранулярну або шорстку);
незернисту (агранулярну або гладеньку).
Обидва різновиди мають тісні просторові зв’язки, тобто їхні мембрани можуть безпосередньо переходити одна в одну.
Ендоплазматична сітка
На зернистій розташовуються рибосоми, тому саме зерниста бере участь у синтезі білків та забезпечує їхній транспорт по клітині. У її порожнинах білки набувають притаманної їм просторової конфігурації і до них можуть приєднуватись небілкові компоненти.
Ендоплазматична сітка
На мамбранах незернистої синтезуються ліпіди, вуглеводи, певні гормони. По ній пересуваються і розподіляються синтезовані органічні речовини.
Наприклад, у порожнинах ЕПС печінки накопичуються і знешкоджуються отрути. Порожнини ЕПС у м’язових клітинах, залозистому епітелії та нейронах слугують як депо Кальцію.
Ендоплазматична сітка
Комплекс або апарат Гольджі названий на честь італійського вченого К.Гольджі, який відкрив цю органелу. Його називають ще пластинчастим комплексом. Це скупчення пласких цистерн або рулонів, укладених один на одного.
Комплекс Гольджі
У клітинах тварин комплекс Гольджі має вигляд скупчень лусочок, паличок і зерняток.
У рослинних клітинах та клітинах безхребетних тварин апарат Гольджі утворений невеликими тільцями – диктіосомами.
Комплекс Гольджі
До одного з полюсів кожної з цистерн постійно надходять пухирці, які відокремлюються від ендоплазматичної сітки і містять речовини, що в ній утворилися. З іншого полюса цистерн відокремлю- ються пухирці, наповнені різними речовинами.
Комплекс Гольджі
У комплексі Гольджі накопичуються і змінюються деякі сполуки. Речовини, які надійшли до його цистерн сортуються за хімічним складом і призначенням. Відсортовані молекули у вигляді пухирців, оточених мембраною, відокремлюються від цієї органели, транспортуються за допомогою мікротрубочок до різних частин клітини.
Комплекс Гольджі
У цистернах комплексу Гольджі синтезуються деякі полісахариди, які можуть сполучатися з білками, що надійшли із зернистої ЕПС.
У клітинах членистоногих у цій органелі утворюється хітиновмісна кутикула, що утворює їхній зовнішній скелет.
Комплекс Гольджі
Завдяки комплексу Гольджі в голівці сперматозоїда утворюється утвір – акросома, що містить спеціальні ферменти для розчинення оболонки яйцеклітини під час запліднення.
Комплекс Гольджі
Із комплексу Гольджі у одноклітинних організмів формуються скоротливі вакуолі.
Завдяки комплексу Гольджі у клітинах утворюються лізосоми – пухирці, які оточені власною мембраною, що поступово від нього відокремлюються.
Комплекс Гольджі
Лізосоми (від грец. lisis – розчинення, soma – тіло) – кулясті пухирці діаметром 100-180 нм. Містять ферменти, що здатні руйнувати, розщеплювати білки, нуклеїнові кислоти, ліпіди та вуглеводи.
У лізосомах перетравлю- ються мікроорганізми та віруси.
Лізосоми
Одні лізосоми можуть зливатися з піноцитарними чи фагоцитарними пухирцями і цим беруть участь у формуванні травних вакуоль.
Лізосоми іншого типу можуть перетравлювати окремі частини клітини, тобто знищують в основ- ному дефектні органели, ушкоджені або мертві клітини.
Лізосоми
У клітині можуть бути різні види лізосом, які відрізняються особливостями будови та функціями. Виділяють три групи:
прелізосоми;
власне лізосоми;
постлізосоми.
Лізосоми
У прелізосомах знаходяться речовини, що підлягають перетравленню, але в них відсутні ферменти.
Власне лізосоми є первинні і вторинні. Первинні містять новосинтезовані ферменти, а вторинні утворюються від злиття первинних лізосом і прелізосом.
Постлізосоми містять залишки перетравлю- ваного субстрату.
Лізосоми
Втрата лізосомами своїх функцій спричиняє тяжкі патологічні стани і навіть хвороби. Їх називають хворобами нагромадження, тому що пов’язані із нагромадженням неповноцінних,неперетравлених речовин. Ці хвороби проявляються у недостатності розвитку скелету, ЦНС, внутрішніх органів. З цим пов’язаний розвиток атеросклерозу, ожиріння.
Лізосоми
Вакуолі (від лат. вакуус – порожній) – органели клітини, які мають вигляд порожнин, що заповнені рідиною.
Розрізняють різні види вакуоль:
травні вакуолі;
скоротливі вакуолі;
вакуолі рослинних клітин.
Вакуолі
У рослинних клітинах вакуолі утворюються із пухирців, які відокремлюються від ендоплазматичної сітки. Згодом дрібні зливаються у більші, що інколи одна вакуоля займає весь об’єм цитоплазми.
Заповнені вакуолі клітинним соком – водним розчином органічних і неорганічних сполук.
Вакуолі
Вакуолі підтримують певний рівень внутрішньоклітинного тиску – тургору, чим і забезпечують збереження форми клітин.
Вакуолі містять запасні поживні речовини, кінцеві продукти обміну, також пігменти. Різнобарвні пігменти, розчинені у клітинному соку, зумовлюють забар- влення певних типів клітин і частин рослин – плодів, коренеплодів, квіток.
Вакуолі
Травні та скоротливі вакуолі наявні у клітинах одноклітинних організмів:
травні мають функцію перетравлення речовин, які надійшли до клітини;
у скоротливих вакуолях накопичується надлишок рідини та продуктів обміну. Вони здатні змінювати свій об’єм, виводячи свій вміст назовні. Цим регулюється внутрішньоклітинний тиск.
Вакуолі
Пероксисоми (від грец. пери – навколо, лат. окси – оксиген, грец. сома – тіло) – мікротільця - органели кулястої форми, діаметром 0,3-1,5 мкм. У них містяться ферменти, що забезпечують перетворення жирів на вуглеводи. Вони також здатні розщеплювати токсичний для клітин гідроген пероксид водню до кисню та води.
Пероксисоми
Повторення і закріплення
Позначити одномембранні органели
Повторення і закріплення
Які одномембранні органели зображені?
Успіхів
у вивченні
нових тем! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osobista-programa-zmicnennya-zdorovya.html | Особиста програма зміцнення здоров'я | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/cf85e55abb5b0b5bc0179cb2e482c012.pptx | files/cf85e55abb5b0b5bc0179cb2e482c012.pptx |
Особиста програма зміцнення здоров'я
Виконав Семенов Владислав 16-3
2
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров 'я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово «здоров’я».
Здоровий спосіб життя: основи та принципи
раціональне харчування
оптимальний руховий режим
загартування організму
відсутність шкідливих звичок
позитивні емоції
формування розвиток вольових якостей
моральний і духовний розвиток
інтелектуальний розвиток
3
В основі здорового способу життя лежать такі принципи:
Сім правил здорового способу життя
4
ПРАВИЛО № 1
Найважливіше при здоровому способі життя - це харчування.
5
Засвоєння їжі
створення приємної обстановки при прийомі їжі
Режим прийому Правильно організований режим прийому їжі
Якість їжі
правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини
Кількість їжі
це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму
Раціональне харчування має чотири основні вимоги:
6
7
За даними, людина за 1 рік
Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома.
Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.
РАЦІОН
8
Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниця, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань.
Щоденно треба з’їдати 4-5 горіхів. Столовий буряк містить багато заліза, що входить до складу гемоглобіну крові.
ПРАВИЛО № 2
Активність, активність і ще раз активність!
9
Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу. В умовах постійної зайнятості важко знайти час на походи в спортзал, заняття спортом ... А даремно! І все-таки, навіть якщо на спорт часу немає, то піші прогулянки на свіжому повітрі, ранкову пробіжку, гімнастику ніхто не відміняв. Ходіть більше пішки, гуляйте у парках та лісах, будьте рухливими.
Від серцево-судинних та інших серйозних захворювань потрібно йти або навіть тікати. У прямому сенсі слова. Рухайтеся назустріч міцному здоров'ю і довголіттю! І завжди просіть на це благословення Господнього, адже наш Творець хоче, щоб ми співпрацювали з Ним.
Активність
10
ПРАВИЛО № 3
Здоровий спосіб життя жодним чином не сумісний зі шкідливими звичками
11
Куріння, вживання алкоголю і тим більше - наркоманія. Правда, дехто вважає, що невеличку дозу спиртного під час якоїсь святкової гостини можна собі дозволити, однак прихильники здорового способу життя не підтримують цієї думки.
Вони переконані, що і так званого поміркованого вживання алкоголю потрібно уникати, оскільки навіть невеликі дози негативно впливають на організм, нищать здорові клітини, особливо головного мозку. Щодо куріння і наркотиків, то про них не може бути й мови.
Уникання шкідливих звичок
12
ПРАВИЛО № 4
Основа здорового способу життя - правильний розпорядок дня
13
Правильне харчування, фізична активність і відсутність шкідливих звичок при здоровому способі життя - це вже, звичайно, чимало, але ще не все. При здоровому способі життя обов'язково повинен бути правильний розпорядок дня.
Що означає правильний розпорядок дня? Це, передусім нормальний (хоча б семи-годинний) здоровий сон. Потрібно привчити свій організм лягати і прокидатися в один і той же час, незалежно від того, який день тижня: будній чи вихідний. В ідеалі, звичайно, прокидатися треба без будильника - це означає, що виспалися. Чому важливо висипатися? Хоча б, тому що існує прямий зв'язок між недосипанням і появою якоїсь недуги, зокрема виснаження нервової системи, що призводить до інших захворювань.
Правильний розпорядок дня
14
ПРАВИЛО № 5
Одне з найважливіших правил здорового способу життя - це позитивний настрій
15
Не зациклюйтеся на невдачах і недоліках. Не переживайте і тоді, коли зробили щось чи сказали не так - усе можна поправити. Ніколи не впадайте у смуток, пригніченість і особливо – в розпуку, безнадію, адже це тяжкий гріх.
Не забувайте, що Господь завжди з вами, Він допоможе вийти зі скрутного становища, підкаже, як маєте діяти. В одній із пісень Малого Повечір’я є така молитва: «Радістю виповни серце моє, Діво, ти, що прийняла сповнення радості, руйнуючи печаль гріховну».
Позитивний настрій
16
ПРАВИЛО № 6
Здоровий спосіб життя - це дбайливе ставлення до себе
17
Себе треба любити, про себе потрібно піклуватися. Наприклад, під час занять спортом, на прогулянці чи навіть під час виконання якоїсь праці потрібно робити це зосереджено, із задоволенням, не думаючи про щось негативне. Завжди намагайтеся ходити прямо, з піднятою головою, дихайте глибоко, вдихаючи повітря через ніс і видихаючи ротом.
Спробуйте побачити і відчути красу навколишньої природи, бадьорість і свіжість ранкової прохолоди чи таємничість вечірньої пори. Пам’ятайте, що все це Бог створив для вас, аби ви споглядали, слухали, милувалися, дякували Творцеві за цю безмежну красу.
Дбайливе ставлення до себе
18
ПРАВИЛО № 7
Вести здоровий спосіб життя краще не самому, а в якомусь товаристві
19
Вести здоровий спосіб життя краще не самому, а в якомусь товаристві (сім’я, друзі, сусіди, співпрацівники). В ідеалі, звичайно, потрібно, щоб усі, хто оточує вас, дотримувалися такої ж життєвої позиції - разом веселіше і є дух суперництва.
Уявіть, що всі вони ведуть здоровий спосіб життя, всі в чудовому настрої, бажають один одному тільки добра. Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, це має бути способом життя! Здоровим способом життя. Краще вже бігати на свіжому повітрі, ніж по лікарях!
Спілкування
20 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pelikani.html | Пелікани | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/23d6e00a5769928d5514ef345b0e3388.pptx | files/23d6e00a5769928d5514ef345b0e3388.pptx | Спеціалізована школа № 273 з поглибленим вивченням української мови та літератури
Пелікани
Опис
Маса дорослих пеліканів досягає 7-14 кг, розмах крил - 127–320 см залежно від виду.
В них дещо незграбний масивний тулуб, короткі ноги, довга шия та довгий дзьоб, який за довжиною в 4-5 разів переважає голову.
Самці пеліканів дещо більші за самок, і мають довший дзьоб.
Всі чотири пальці на ногах поєднані гребною перетинкою.
На нижній частині дзьоба в пеліканів є характерний шкіряний міхур, що може сильно розтягуватись. За допомогою цього міхура пелікани полюють на здобич (риба, амфібії, дрібні ракоподібні та навіть комахи), переносять матеріали для будівництва гнізд, а також використовують його для терморегуляції.
Опис
Пір'я в пеліканів не дуже щільно прилягає до тіла, що, разом з повітряними положнинами в кістках, зменшує питому вагу птаха та полегшує утримання на воді. Але ці пристосування унеможливлюють пірнання пеліканів з поверхні води. Деякі види пеліканів (бурий, перуанський) пірнають при полюванні, пікируючи в воду з висоти від 4 до 15 м.
Опис
Гніздяться пелікани колоніально, в кладці 1-4 яєць, насиджування яких продовжується 30-42 дні.
Пташенята вилупляються сліпими та голими, пухом вони вкриваються через 8-10 днів, а здатними до польоту стають на 70-75-й день життя.
Опис
Список видів пеліканів
Рожевий пелікан (Pelecanus onocrotalus).
Кучерявий пелікан (Pelecanus crispus)
Бурий пелікан (Pelecanus occidentalis).
Американський білий пелікан (Pelecanus erythrorhynchos).
Рожевоспинний пелікан (Pelecanus rufescens).
Австралійський пелікан (Pelecanus conspicillatus).
Сірий пелікан (Pelecanus philippensis).
Перуанський пелікан (Pelecanus thagus).
Новозеландський пелікан (Pelecanus novaezealandiae) — вимерлий.
Ось які вони - пелікани
Ось які вони - пелікани
Ось які вони - пелікани
Ось які вони - пелікани
Ось які вони - пелікани
Ліворуч — неоперена ділянка голови Американського білого пелікана в порівнянні з такою Австралійського пелікана (праворуч), в якого вона є діагностичною ознакою виду.
Ось які вони - пелікани
Ось які вони – пелікани
Ось які вони - пелікани
Ось які вони - пелікани
Ось які вони - пелікани |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-napryami-suchasnoi-biotehnologii.html | Основні напрями сучасної біотехнології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/84afbb77ae66e540f98d10f6ffd7176e.pptx | files/84afbb77ae66e540f98d10f6ffd7176e.pptx | Основні напрями сучасної біотехнології
Виконували учні 11-А класу
СЗШ №286 м. Києва
Гречана Катерина
Опанасюк Анна
Семененко Настя
Ткаченко Марія
Скоропаденко Анастасія
Біотехнологія — це дуже широкий набір інструментів, а не обмежений набір продуктів. (Дж.Льюїс)
Зміст
Біотехнологія
Історія розвитку
Сучасна біотехнологія
В Україні
Науковці про біотехнологію
Продукти харчування, вироблені за допомогою сучасної біотехнології
Запитання до презентації
Біотехнологія
Біотехноло́гія (Βιοτεχνολογία, від грец. bios — життя, techne — мистецтво, майстерність і logos — слово, навчання) — використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві.
Історія розвитку
Сучасна біотехнологія
В Україні
Науковці про біотехнологію
Біотехнологія, прикладна біологія — прямий результат такого більш зрілого етапу в розвитку біології.(Ю.Глєба)
Біотехнологія стане одним із найважливіших засобів для прогодувати зростаюче населення Землі. (П.Дей)
біотехнологія могла б стати таким самим трампліном у світ багатства й добробуту, яким стали для багатьох азіатських країн електроніка і комп’ютерна технологія. (Ю.Глєба)
Біотехнологія — це дуже широкий набір інструментів, а не обмежений набір продуктів. (Дж.Льюїс)
Продукти харчування, вироблені за допомогою сучасної біотехнології
Запитання до презентації
Що таке біотехнологія?
використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві
Продукти харчування, що складаються з живих / життєздатних організмів або містять їх, назвіть приклад
Кукурудза
Джерела інформації
http://referat.repetitor.ua/Біотехнології_Історія_та_перспективи_розвитку
http://ua-referat.com/Етапи_розвитку_біотехнології
http://uk.wikipedia.org/wiki/Біотехнологія
http://www.uintei.kiev.ua/viewpage.php?page_id=300
http://www.monsanto.kiev.ua
http://www.undpsust.kiev.ua
http://www.consumer.kiev.ua/dialog/monsanto.htm
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/moe-dovkillya-moe-maybutne.html | "Моє довкілля – моє майбутнє" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/2792f7f3181dad86ceecc46f0e745489.pptx | files/2792f7f3181dad86ceecc46f0e745489.pptx | Моє довкілля – моє майбутнє
Проект виповнили: Клименко Ксенія та Коваль Юлія учениць 11-А класу Запорізької гімназії № 11, Жовтневого району
Запоріжжя
Запорі́жжя — місто в Україні, адміністративний центр Запорізької області, розташований на річці Дніпро. Місто, разом з навколишніми поселеннями, утворює Запорізьку агломерацію. Населення — 770 тис. осіб, площа міста 240 км².
Екологія
Екологічна ситуація у м. Запоріжжі і регіоні напружена, причина чого — насиченість промисловими підприємствами і недосконалість очищувальних технологій. У 2007 р. порівняно з 2000 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря промислових підприємств Запорізького регіону збільшились з 333,3 тис. т до 347,6 тис. т (4,2%).
Трохи більше об екологічній ситуації
Запоріжжя входить до п'ятірки найбільших індустріальних центрів країни. Але за це благо наші городяни розплачуються поганою екологією , а як наслідок своїм здоров'ям і здоров'ям своїх дітей. Багато дітей хворіють на ракб та іншу захворювання.
Повітря Запоріжжя
У повітрі Запоріжжя не рідко фіксують перевищення рівня марганцевих сполук , оксиду алюмінію , міді і хлору. Різні захворювання слідують за забрудненим повітрям.
Демографічна ситуація
Загрозлива екологічна ситуація відбивається на демографічній ситуації , збільшенні кількості патологій при народженні дітей. Здорових дітей налічується менше 50%. Поняття здоровий новонароджений потихеньку перетворюється на легенду.
Сміття в Запоріжжі
Запоріжжя є одним з найзабрудненіших міст України. Люди самі є причиною забруднення міста. Багато людей викидають сміття, наприклад поліетилен, який не може сам перероблятися; вандалізм також є причиною забруднення, люди руйнують громадські споруди і залишають багато обломків…
Види забруднень
Чисте довкілля
Ми повинні самі створювати своє навколишнє середовище: висаджувати рослини, прибирати довкола себе, робити все для того, щоб екологічна ситуація стала кращою.
Здорове майбутнє
З резолютивної частини можна зробити висновок про те, що для подолання екологічної кризи і послідовного вирішення проблем навколишнього середовища Запоріжжя та всієї України необхідно абсолютно новий і ціннісний юридичний світогляд.
Довкілля та здоров’я людей
У процесі еволюції людина пристосувалася до певної якості природного навколишнього середовища, і будь-які зміни його небайдужі для здоров'я людини і можуть призводити до виникнення захворювань. Навколишнє середовище не індивідуальне, а загальне для цілої популяції, тому забруднення довкілля в одному місці може проявлятися за десятки-тисячі кілометрів в іншому, яскравим прикладом чого є аварія на Чорнобильській АЕС.
Висновок:
Щоб покращити стан довкілля нашого міста потрібно:
Викидати сміття тільки у сміттєві контейнери та переробляти його;
Зменшити до мінімуму викиди брудних речовин с заводів та фабрик у навколишнє середовище;
Проводити акції, що до збору сміття в парках та громадських зонах;
Зберігати електроенергію;
Зменшити кількість вихлопів у атмосферу…
Перш за все, людина сама створює своє майбутнє. Якщо кожна людина буде дотримуватися елементарних порад, що до покращення навколишнього середовища, то за кілька років можна буде побачити якісь зміни у кращу сторону.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/park-velikiy-lug.html | Парк Великий Луг | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/38c27c454f90517793e8e067349ea01f.pptx | files/38c27c454f90517793e8e067349ea01f.pptx | Brilliance TM ряд
Brilliance UTI
Brilliance UTI Clarity
Brilliance Salmonella
Brilliance Bacillus Cereus
Brilliance Candida
Brilliance E. coli coliform
Brilliance E. coli coliform selective
Brilliance Listeria
Brilliance C.sakazakii
Brilliance MRSA 2
Brilliance VRE
Brilliance ESBL
Brilliance CompyCount
Brilliance Staph 24
Brilliance CRE
Brilliance ряд хромогенных сред Thermo Scientific
Как работает хромоген |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-napryamki-biotehnologii.html | "Основні напрямки біотехнології" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/850412e604aec712b413577a5031c4fd.pptx | files/850412e604aec712b413577a5031c4fd.pptx | Основні напрямки біотехнології
Підготувала учениця 11 Б класу Сидорук Аліна
Біотехнологія – сукупність промислових методів, що застосовують для виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів чи явищ.
Методи біотехнології
Хромосомна інженерія
Хромосомна інженерія -- сукупність методик, що дозволяють здійснювати маніпуляції з хромосомами. Одна група методів заснована на введенні в генотип організму пари чужих гомологічних хромосом, контролюючих розвиток потрібних ознак (доповнені лінії), або заміщенні однієї пари гомологічних хромосом на іншу (заміщені лінії). В отриманих таким чином заміщених і доповнених лініях збираються ознаки, що наближають організм до «ідеального сорту ».
Генна інженерія
Генна інженерія - це метод біотехнології, який займається дослідженнями з перебудови генотипів.
ГМО
коти, які світяться у темряві
екосвиня
отруйна капуста
кози, які плетуть павутиння
лосось, що швидко росте
помідор «Флавр Савр»
бананова вакцина
корови, які випускають менше газів
генетично модифіковані дерева та трави
У застосуванні до людини генна інженерія могла б застосовуватися для лікування спадкових хвороб. Однак, технічно, є істотна різниця між лікуванням самого пацієнта і зміною генома його нащадків.
Клонування - поява природним шляхом або отримання декількох генетично ідентичних організмів шляхом безстатевого (у тому числі вегетативного) розмноження. Термін "клонування" в тому ж сенсі нерідко застосовують і по відношенню до клітин багатоклітинних організмів.
Доллі - самка вівці, перше ссавець, успішно клоноване з клітини іншої дорослої особини.
Клонування амфібій (Дж. Гердон)
Перші успішні досліди з клонування тварин були проведені в 1960-і роки англійським ембріологом Дж. Гердон в експериментах на шпорцевой жабі. У цих перших дослідах для пересадки використовувалися ядра клітин кишечника пуголовків. Вони були піддані критиці, оскільки в кишечнику пуголовків могли зберегтися первинні статеві клітини.
Клітинна інженерія
Клітинна інженерія — створення кліток нового типу на основі їх гібридизації, реконструкції і культивування.
Гібридизація соматичних кліток
У основі методу лежить злиття кліток, внаслідок чого утворяться гетерокаріони, що містять ядра обох батьківських типів.
Культивування клітин
Культивування клітин - це метод збереження життєздатності клітин поза організмом в штучно створених умовах. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/likarski-roslini-nashoi-miscevosti.html | Лікарські рослини нашої місцевості | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/98b4acb1b5b2200abea253573586aa27.pptx | files/98b4acb1b5b2200abea253573586aa27.pptx | Лікарські рослини нашої місцевості
Виховний проект
учнів 7-го класу
Керівник:
Крицька Н.М.
Актуальність проекту:
Купити можна все, не можна купити здоров'я.
Здоров'я- найдорожче, людина завжди дбала про своє здоров'я, тому з давніх-давен користувалася народною медициною.
Мета проекту:
зібрати відомості про рослини, якими лікувалися в давнину наші предки, які ростуть на території нашого краю, які є цінним джерелом лікування;
рослини, які широко використовуються у народній та офіційній медицині на території нашого району;
поглибити знання про лікувальні властивості рослин;
охарактеризувати їх біологічні особливості та застосування;
виховувати емоційно – зацікавлене ставлення до народної медицини;
формувати елементарні уміння застосовувати набуті знання з метою збереження власного здоров’я.
розробити заходів щодо її раціонального використання та охорони;
віднайти згадки про лікарські рослини в народних піснях, легендах, звичаях.
Дивовижний рослинний світ нашого краю, багата на лікарські рослини наша Земля.
До чудо ліків в гості вирушаймо Дивинку щонайменшу помічаймо Де материнка, подорожний, молочай, Повинен знати кожен траво знай. Із вдячністю цілющі трави пийте, Ростіть на славу і здоровійте!
Кульбаба
У давнину її вважали «еліксиром життя».
У її листках багато вітамінів.
Ромашка
Квіти ромашки кладуть у різні настойки, застосовують у косметиці, парфумерії.
Подорожник
В народній медицині використовується як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, наривах, ударах та опіках.
Звіробій
У народі називають ліками від 99 хвороб.
Вживають для покращення апетиту, захворюваннях
шлунку, горла і т.д.
Чистотіл
У перекладі з латинської означає «дар сонця».
Затримує ріст деяких злоякісних пухлин.
Грицики
Знижують артеріальний тиск,
зміцнюють кровоносні
судини.
Шипшина
Дуже багата на вітаміни. Має властивість розчиняти камені в організмі людини.
Бузина чорна
Настій квіток вживають при простудних захворюваннях, кашлі,хворобах нирок.
Барвінок
Використовують при дизентерії, туберкульозі легенів, кровотечах.
Деревій (кривавник)
Швидко загоює рани,спиняє кровотечі, покращує обмін речовин.
Калина
Використовують при простудах,хворобах внутрішніх органів. Ягоди багаті на вітамін «С».
Кропива дводомна
Здатна відновлювати гемоглобін, спиняти кровотечу,знижує рівень цукру в крові.
Пустирник (собача кропива)
Заспокоює нервову систему, запобігає неврозам серця.
Малина
Найкращий засіб проти застуди.
Чорниця
Сушені ягоди допомагають при діареї, недокрів’ї,
шлункових корчах.
Валер’яна
Прекрасний засіб при неврозах, мігрені, безсонні.
Липа
Препарати використовуються при простудних захворюваннях,
отруєннях, ангіні.
Хороший
медонос.
М’ята
Має антисептичні, анестезуючі, спазмолітичні, жовчогінні властивості.
Лопух звичайний
Застосовують при цукровому діабеті, панкреатиті, кровотечах, випадінні волосся, злоякісних пухлинах.
Любисток
Використовують як лікарську та пряну рослину. Хороший дерматологічний засіб.
Лікарські рослини Червоної книги:
пролісок звичайний, первоцвіт весняний, крокус, сон великий, тирлич весняний.
Я квітку не можу зірвати, Бо їй, як людині, болить. Як нам, моє серце крилате, Під сонцем їй хочеться жить. І ти, наче квітка у полі, І в тебе душа, як блакить. Не можу завдать тобі болю, Щоб серця твого не розбить. В.Сосюра
Користуйтесь щедрими дарами матінки природи та будьте завжди здорові!!!
Бажаємо вам успіху! Щиро дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-bezpeki-harchuvannya.html | "Основні безпеки харчування" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/35840e50c807fc52772c90a03544429b.pptx | files/35840e50c807fc52772c90a03544429b.pptx | Основні безпеки харчування.Хвороби до яких призводить неякісне, незбалансоване харчування
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/plastidi-i-fotosintez.html | Пластиди і фотосинтез | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/d9cfc3e980e0e1f0aff01aab6345cb44.pptx | files/d9cfc3e980e0e1f0aff01aab6345cb44.pptx | Пластиди і фотосинтез
Учениці 10-Б кл.
Богданової Олени
Пластиди (від грец.— утворений, виліплений, оформлений) — основні органели рослин та водоростей. Покриті подвійною мембраною і мають в своєму складі багато копій кільцевої ДНК.
Пластиди відповідають за фотосинтез, зберігання харчових запасів, подібних до крохмалю, і синтез багатьох класів молекул, таких як жирні кислоти і терпени, які потрібні клітині як будівельні блоки або для функціювання рослини. Залежно від морфології і функції, пластиди мають здатність диференціюватися або редиференціюються, між кількома формами. Всі пластиди утворюються із протопластиди, які присутні в меристематичних тканинах рослини. Протопластиди і молоді хлоропласти часто діляться, а більш зрілі хлоропласти, хоча і зберігають властивість ділитися, роблять це рідко.
Пластиди рослин можуть диференціюється в наступні форми, залежно від потрібної для клітини функції: Лейкопласти — незабарвлені пластиди, як правило виконують функцію запасання речовин. Наприклад, у лейкопластах бульб картоплі накопичується крохмаль. Лейкопласт вищих рослин може перетворюватися на хлоропласти або хромопласти. Розрізняють: акілопласти, які синтезують і нагромаджують крохмаль; протеїнопласти позбавлені гран, синтезують білки і відкладають їх у вигляді алейронових зерен (у насінні); олеопласти, в яких утворюються і відкладаються олії (у клітинах насіння конопель, льону, рицини). Хромопласти — пластиди, забарвлені в жовтий, червоний або помаранчевий колір. Забарвлення хромопластів пов'язане з накопиченням в них каротиноїдів. Хромопласти визначають забарвлення осіннього листя, пелюсток квітів, коренеплодів, доспілих плодів. Форма хромопластів різна: куляста, тригранна, колоподібна, місяцеподібна.
Хлоропласти — пластиди, що містять фотосинтезуючі пігменти — хлорофіли. Мають зелене забарвлення і складну внутрішню структуру. Мають вигляд двоопуклої рідше плоскоопуклої лінзи, діаметром 5–8 мкм. Зовні хлоропласт оточений гладкою ліпопротеїновою мембраною. Внутрішня оболонка утворює систему паралельних вгинань. Між ними знаходиться строма, в якій містяться тилакоїди— замкнуті сплющені мішечки з двох мембран. У вищих рослин частина тилакоїдів має форму дисків, локальні скупчення яких формують грани хлоропласта, що з’єднані між собою системою міжгранних тилакоїдів строми.
Пропластиди — виступають в ембріональних клітинах промеристеми і меристеми. За будовою пропластиди нагадують мітохондрії, але відрізняються від них більшими розмірами і паралельним розміщенням внутрішніх мембран. Містять строму і дископодібні грани. Утворюються з недиференційованих зачатків пластид, які можуть інтенсивно ділитися. Спочатку вони круглі, згодом стають овальними. Це безбарвні, молоді стадії в розвитку всіх типів пластид. Етіопласти — утворюються з пропластид у випадку затримки їх розвитку через відсутність освітлення. Це ламелярні тільця, які містять прохлорофіл. На світлі етіопласти переходять у хлоропласти.
Фотоси́нтез — процес синтезу органічних сполук з вуглекислого газу та води з використанням енергії світла й за участю фотосинтетичних пігментів: (хлорофіл у рослин, хлорофіл, бактеріохлорофіл і бактеріородопсин у бактерій), часто з виділенням кисню як побічного продукту. Це надзвичайно складний процес, що включає довгу послідовність координованих біохімічних реакцій. Він відбувається у вищих рослинах, водоростях, багатьох бактеріях, деяких археях і найпростіших — організмах, відомих разом як фототрофи. Сам процес відіграє важливу роль у кругообігу вуглецю у природі. Узагальнене рівняння фотосинтезу (брутто-формула) має вигляд: 6СО2 + 6Н2О = С6Н12О6 + 6О2
Типи фотосинтезу Розрізняють оксигенний і аноксигенний типи фотосинтезу. Оксигенний найбільш поширений, його здійснюють рослини, ціанобактерії і прохлорофіти. Аноксигенний фотосинтез проходить у пурпурних, деяких зелених бактеріях та геліобактеріях. Виділяють три етапи фотосинтезу: фотофізичний, фотохімічний та хімічний. На першому етапі відбувається поглинання фотонів світла пігментами, їх перехід в збуджений стан і передача енергії до інших молекул фотосистеми. На другому етапі відбувається розділення зарядів в реакційному центрі, перенесення електронів по фотосинтетичному електронотранспортному ланцюзі, що закінчується синтезом АТФ і НАДФН. Перші два етапи разом називають світлозалежною стадією фотосинтезу. Третій етап відбувається вже без обов'язкової участі світла і включає біохімічні реакції синтезу органічних речовин з використанням енергії, накопиченої на світлозалежній стадії. Найчастіше в якості таких реакцій розглядається цикл Кальвіна і глюконеогенез, утворення цукрів і крохмалю з вуглекислого газу повітря.
Значення фотосинтезу Фотосинтез є основним джерелом біологічної енергії, фотосинтезуючі автотрофи використовують її для утворення органічних речовин з неорганічних, гетеротрофи існують за рахунок енергії хімічних зв'язків, запасеної автотрофами, вивільняючи її в процесах аеробного та анаеробного дихання. Енергія, отримувана людством при спалюванні викопного палива (вугілля, нафта, природний газ, торф), також є запасеною в процесі фотосинтезу. Фотосинтез є головним методом залучення неорганічного вуглецю в біологічний цикл. Весь кисень атмосфери біогенного походження і є побічним продуктом фотосинтезу. Формування окиснювальної атмосфери повністю змінило стан земної поверхні, зробило можливою появу дихання, а надалі, після утворення озонового шару, дозволило життю вийти на сушу.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pozhivni-rechovini.html | Поживні речовини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/65a6f610e1cab627507049e3c0d1f1b8.pps | files/65a6f610e1cab627507049e3c0d1f1b8.pps | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/persha-dopomoga-v-razi-travm-i-neschasnih-vipadkiv.html | "Перша допомога в разі травм і нещасних випадків" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/b3c0d310ffe926c927a339d622056090.pptx | files/b3c0d310ffe926c927a339d622056090.pptx | Перша допомога в разі травм і нещасних випадків
Іммобілізація при переломах
Кісток передпліччя та плечової кістки
Ребер та ключиці
Стегна та кісток тазу
Зупинка кровотечі
Зразки правильного притискання артерій
Методи зупинки кровотечі |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmin-bilkiv-vuglevodiv-i-zhiriv-ta-yogo-porushennya.html | Обмін білків, вуглеводів і жирів та його порушення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/4d098b841e7481cce3bb9af2c3568f9a.ppt | files/4d098b841e7481cce3bb9af2c3568f9a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pavukopodibni1.html | Павукоподібні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/1e91cec90013a3e106a1113a12fb5d8d.ppt | files/1e91cec90013a3e106a1113a12fb5d8d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/peredniy-mozok.html | Передній мозок | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/43d7bb66f6f4574fe2ed19f907ee238b.pptx | files/43d7bb66f6f4574fe2ed19f907ee238b.pptx | ПЕРЕДНІЙ МОЗОК, ЙОГО БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ
Передній мозок людини складається з проміжного мозку і кінцевого мозку.
У проміжному мозку розташовані центри вуглеводного, білкового, жирового, сольового, водного обмінів, регуляції температури тіла. Складається із зорових горбів - таламуса, гіпоталамуса і шишко- подібного тіла - епіфіза.
У зорових горбах передаються імпульси від всіх рецепторів (крім нюхових) до кори головного мозку. Тут знаходиться вищий центр больової чутливості.
Гіпоталамус пов’язаний з гіпофізом і керує всіма вегетативними реакціями організму.
Проміжний мозок
До структури кінцевого мозку відносять великий мозок , до складу якого входять півкулі великого мозку, мозолисте тіло, склепіння, нюховий мозок та бічні шлуночки.
Кінцевий мозок - найскладніша частина центральної нервової системи. В ньому сконцентровані центри, що здійснюють вищу нервову діяльність і керують різними відділами стовбура мозку та спинного мозку.
Кінцевий мозок
Поверхні півкуль великого мозку поділяються борознами різної глибини та довжини на закрутки та частки великого мозку. Кожна з півкуль складається з лобової, тім'яної, скроневої, потиличної та острівкової часток. Усі ці нерівності значно збільшують загальну поверхню півкуль. Це має величезне значення, оскільки іззовні півкулі вкриті тонким шаром сірої речовини, що утворює кору великого мозку. Товщина кори коливається від 2 до 4 мм, а кількість нейроцитів досягає 14 млрд.
Великі півкулі
Мікроскопічно кора побудована з шести шарів різних за формою та функцією нейроцитів (уперше цей факт відзначив у 1874 р. професор Київського університету В. О. Бец). Вивчаючи півкулі великого мозку, розглядають їх:
- нейроцитоархітектоніку - будову та взаємовідношення тіл нейроцитів;
- мієлоархітектоніку - будову та взаємо- відношення нервових волокон;
- гліоархітектоніку - будову та взаємо- відношення гліоцитів між собою та нейроцитами;
- ангіоархітектоніку кори – розміщення між її структурами кровоносних судин.
Мікроскопічна будова кори
Лімбічна система - це центр емоційної чутливості сприйняття зовнішнього середовища, де формуються емоційні реакції, реакції поведінки (статеві та захисні), мотивувань, так звані підсвідомі реакції.
Разом з усією підкіркою нюховий мозок є джерелом енергії для кори і відповідає за життєво важливі реакції людини, регулює діяльність внутрішніх органів, зокрема, за відчуття голоду і спраги, сприйняття звуків і запахів, мотивацію поведінки.
Тут закладені механізми пам’яті, сну, емоцій.
Лімбічна система
P.S. Чи може існувати наш організм без структур, згаданих у роботі? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/minlivist-u-lyudini-yak-vlastivist-zhittya-i-genetichne-yavische0.html | Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/d1e78015d11b0305fd360a965013a628.ppt | files/d1e78015d11b0305fd360a965013a628.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pavuki0.html | Павуки! | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/9e17ad5c6f1769f7be3332f671ced88a.pptx | files/9e17ad5c6f1769f7be3332f671ced88a.pptx | Павуки!?
Павуки - ряд членистоногих тварин, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові.
Відомо близько 41000 видів, розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. Їхні розміри коливаються від 0,8 мм до 150 мм.
Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом є Багіра Кіплінґа, раціон якого на 90% складають тільця Белта - особливі виділення листків акацій.
Еволюція павуків
Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яно-вугільним періодом - 318–299 млн. років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину - девонським періодом - 386 млн. років тому.
Сучасні групи павуків: Миґаломорфи та Аранеоморфи виникли у тріасовому періоді - близько 200 млн. років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.
Еволюція павуків
Голова і груди павуків об'єднані у головогруди, що сполучаються із черевцем за допомогою стебельця, яке зазвичай коротке, рідше значно видовжене.
Головогруди (2) розділені на дві області: головну та грудну; з них перша несе дві пари кінцівок: хеліцери, що складаються з одного товстого, зазвичай короткого членика, озброєного рухомим кігтиком, поблизу вістря якого є отвір каналу, що виводить отруйні виділення залоз, і педипальпи, що складаються з 6 члеників. До головогрудей кріпиться 4 пари ходильних ніг (1).
У статевозрілих самців Тарсус педипальпи перетворені у апарат для спаровування - цимбіум.
Будова тіла павуків
Між хеліцерами на вершині горбика знаходиться ротовий отвір, що служить для смоктання; цей горбик знизу обмежений переднім відростком грудей, так званою губою, а з боків двома максилярними пластинками.
Позаду педипальп до головогрудей прикріплені чотири пари ніг, з яких кожна складається з 7 члеників: тазика, вертлуга , стегна, чашечки, гомілки, передлапки і лапки, озброєної знизу гладкими, або зазубреними кігтиками, між якими є іноді більш короткий непарний кігтик.
Будова тіла павуків
На передній опуклій лобовій частини головогрудей знаходяться очі. Їх може бути 8, 6 рідко 2, розташовані зазвичай у два прямих або вигнутих ряди.
Очі прості, двох видів: середня пара передніх очей, так званих лобових або головних, забезпечена особливою сітківкою і акомодаційнійним апаратом, інші очі називаються додатковими (середні, задні, тім'яні) і мають внутрішній відображаючий шар.
Бічні очі зближені по три і розташовані на рогоподібних відростках.
Очі павуків
Очі павуків різних родин дуже сильно відрізняються. У павуків, які полюють без ловчої мережі, наприклад у павуків-вовків, павуків-рисей і павуків-скакунів, дуже добре розвинений зір. Експерименти показали, що павуки-скакуни можуть навіть розрізняти кольори.
Печерні павуки, які живуть у темряві, не бачать зовсім або ж бачать дуже погано. Вони повністю залежать від звуків і відчуттів.
Павукам-кругопрядам зір, щоб ловити здобич, не потрібен. У них дуже добре розвинений механізм відчуттів, який дозволяє виявляти різні рухи у своїх мережах.
Очі павуків
Черевце в основному має овальну форму, рідше круглу, незграбну, або забезпечене різними відростками, іноді ж має дуже подовжену форму. Знизу біля його основи знаходиться статевий отвір, у самців у вигляді простої поперечної щілини, у самок ж він оточений потовщеною хітиновою платівкою - епігіною з язикоподібним, зігнутим відростком.
На нижній поверхні кінчика черевця знаходиться шість павутинних залоз, розташованих у порожнині черевця, які продукують білковий секрет, що при контакті з повітрям полімеризується, утворюючи нитку -павутину.
Будова тіла павуків
Довжина тіла різних представників варіює в значних межах: від часток міліметра майже до десятка сантиметрів. Найменший павук сягає розміру лише 0,37 мм. Найбільші павуки - птахоїди, довжина тіла яких може досягати 9 см, а розмах ніг - до 25 см.
Довжина тіла павуків
Павуки мають лише три види пігментів: візуальні пігменти, білін і гуанін, хоча можливо, є ще і невідкриті. Меланіни, каротиноїди та птерини, які дуже поширені серед тварин, у павуків відсутні.
У деяких видів екзокутикули лап і черевця утворюються за допомогою дублення і в результаті цього вони набувають коричневого кольору. Білін надає деяким павукам також коричневого кольору. Гуанін відповідальний за білий колір. Деяким родам гуанін надає сріблястого відтінку.
Забарвлення павуків
Є багато видів павуків, у яких наявні спеціальні лусочки, які називаються гуаноцитами .
Структурні кольори у деяких павуків утворюються у результаті заломлення, розсіювання або інтерференції світла, наприклад, на видозмінених щетинках і лусочках.
Деякі представники павукоподібних мають ділянки тіла, що складаються з видозмінених щетинок, які мають властивість відбивати світло.
Забарвлення павуків
Упіймавши здобич (наприклад, комаху) за допомогою павутини, павук вбиває її отрутою і впорскує у неї травні соки. Після деякого часу (зазвичай кількох годин) павук висмоктує перетравлений поживний розчин, що утворився.
Живлення павуків
Павутина - секрет павутинних залоз, який незабаром після виділення застигає у формі ниток. За хімічною природою являє собою білок, близький за складом до шовку комах. Павутину здатні виділяти представники ряду груп павукоподібних (павуки, псевдоскорпіони, деякі кліщі) і губоногі багатоніжки.
Павутина павуків
Варіанти використання павутини виявляються досить різноманітні, але найпоширеніше застосування її для побудови яйцевих коконів, сперматофор, ловчих мереж і укриттів на час линяння або несприятливих умов. Слід зазначити, що ловчу мережу павуків також часто називають павутиною. Павутина - це пружний матеріал, який рветься лише при розтягу 200–400%.
Павутина павуків
Відомо декілька типів павутинних залоз:
- glandula aggregata — виробляє липкий шовк;
- glandula ampulleceae — виробляє шовк для ниток, що використовуються для переміщення;
- glandula pyriformes — виробляє шовк для ниток кріплення;
- glandula aciniformes — виробляє шовк для заплітання здобичі;
- glandula tubiliformes — виробляє шовк для мішка з яйцями;
- glandula coronatae — виробляє шовк для осей липких ниток.
У одного виду павуків одночасно всі типи залоз не зустрічаються.
Павутинні залози
У павуків кілька сенсорних органів для відчуття оточення, в якому вони живуть. У павуків немає вух. Павук чує за допомогою дуже крихітних волосків трихоботрій, які розташовані на його ногах.
За допомогою волосків павук здатний дуже точно визначати місце випромінювання звуку, інтерпретуючи рух повітря.
Сенсорні органи павуків
Павуки відчувають запахи за допомогою спеціальних чутливих волосків, розташованих на ногах. Смакові відчуття у павука у роті відсутні. Павук відчуває чи їстівна його здобич за допомогою хімічно чутливих волосків, розташованих на ногах.
Сенсорні органи павуків
Павуки роздільностатеві тварини. У павуків також часто присутній статевий диморфізм. Самці часто менші і більш різнобарвні, ніж самки. Самців можна легко впізнати за педипальпами, точніше, за подовженим цибулинам на їх кінцях, які вони використовують, щоб ввести сперму у відкриті статеві органи жіночих особин. Органи відтворення павука розташовані перед прядильними органами.
Розмноження павуків
До спарювання самці заповнюють довгасті цибулини (цимбіуми) на кінцях педипальп спермою, для чого вони створюють маленьку мережу. Потім самці кидають на мережу декілька крапель сперми з геніталій і набирають сперму в цимбіуми.
Після спарювання самка часто поїдає самця, якщо він не встигає втекти.
Розмноження павуків
У самців існують різні способи демонстрації жіночій особині того, що він зацікавлений у паруванні. Самці деяких видів пропонують подарунок, інші «грають» ногами на ловчій мережі самки, а деякі виконують танець. Якщо сигнали правильні і самка готова до спаровування, вона дозволяє кавалеру наблизитися.
Розмноження павуків |
https://svitppt.com.ua/biologiya/paslonovi.html | Пасленовые | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/5159ee0341cff134dc1c75d02847c2e2.pptx | files/5159ee0341cff134dc1c75d02847c2e2.pptx | Семейство ПАСЛЕНОВЫЕ
В семействе около 90 родов и не менее 2500 видов, широко распространенных в тропических, субтропических и умеренных областях, главным образом в Центральной и Южной Америке.
Картофель
Томаты
Паслен сладко-горький
Паслен
Перец
Скополия карниолийская
Картофель
Картофель – представитель семейства пасленовых. Культурный картофель растет в виде нескольких довольно высоких стеблей, на каждом из которых темно-зеленые листья расположены поочередно.
В мире произрастает около 5000 сортов картофеля
Самый большой картофель в мире
Всех европейских фермеров с лёгкостью обогнал крестьянин Халил Семхат из города Тир, расположенного на юге Саудовской Аравии. Он сумел вырастить картофелину весом 11 килограммов 200 граммов, за что удостоился места в Книге рекордов Гиннеса.
Немного истории
В Андах по сей день, индейцы хранят
пословицу: "Сушеное мясо без "чуньо" подобно
жизни без любви". "Чуньо" было двух типов –
белое и черное.
"Картофель - лучшее сокровище людей здешних, надежда поколений грядущих" - именно эти слова выбиты на памятнике. Действительно, для украинского народа Картофель - второй хлеб.
Еще картофель очень полезен. Всего 1 кг отварного очищенного картофеля обеспечивает организм белками на 20%, углеводами на 40%, витаминами В1 (тиамин) и РР (никотиновая кислота) на 60%, витамином В2 (рибофлавин) на 30%, витамином С на 200%, а также калием (200%), магнием и фосфором (50%), железом (60%) и кальцием (20%)
Спасибо за внимание!
Презентацию подготовили ученики 7-А класс школы №134
Цуркан Елизавета и Безрук Данил |
https://svitppt.com.ua/biologiya/patologiya-nadnirkovih-zaloz.html | ПАТОЛОГІЯ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/3c58c1f20e73d8fcc6cef8618eb98a67.ppt | files/3c58c1f20e73d8fcc6cef8618eb98a67.ppt | `
20
8 - 12
25
5
4
4
0,5
0,1
18 - 36 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/odnomembranni-organeli1.html | Одномембранні органели | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/7b60ab6c6c02de86e0318d092d49afca.pptx | files/7b60ab6c6c02de86e0318d092d49afca.pptx | Одномембранні органели
Будова та функції ендоплазматичної сітки
Серед органел клітини найрізноманітнішими є одномембранні органели. Це оточені мембранами відсіки цитоплазми у вигляді пухирців, трубочок, мішечків. До одномембранних органел відносять ендоплазматичну сітку, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі, пероксисоми тощо. Загалом вони можуть займати до 17% об'єму клітини.
Ендоплазматична сітка – це одномембранна органела еукаріотичних клітин у вигляді замкненої системи канальців і плоских мембранних мішечків-цистерн.
ЕПС утворюють цистерни, трубчасті мембранні канальці, мембранні міхурці-везикули (транспортують речовини, що синтезуються) і внутрішня речовина – матрикс з великою кількістю ферментів. Ретикулум містить білки і ліпіди, серед яких багато фосфоліпідів, а також ферменти синтезу ліпідів, вуглеводів. Мембрани ЕПС, подібно до компонентів цитоскелету, полярні: з одного кінця вони нарощуються, а з іншого – розпадаються на окремі фрагменти. Розрізняють два види ендоплазматичної сітки: шорстку (гранулярну) і гладку (агранулярну). Шорстка ЕПС має рибосоми, які утворюють комплекси з іРНК, і присутня у всіх живих еукаріотичних клітинах, однак ступінь її розвитку різний і залежить від спеціалізації клітин. Гладка ЕПС не має рибосом і є похідною від шорсткої. Вона переважає в клітинах надниркових залоз, у м'язових клітинах, клітинах основних залоз шлунку.
Будова
Гладка і шорстка ЕПС виконують спільні функції:
1) розмежувальну – забезпечує упорядкований розподіл цитоплазми;
2) транспортну – здійснюється перенесення в клітині необхідних речовин;
3) синтезуючу – утворення мембранних ліпідів.
Функції
Види та функції ЕПС
Агранулярна
1) депонуюча;
2) синтез ліпідів і вуглеводів;
3) детоксикуюча
Гранулярна
1) біосинтез білків;
2) модифікуюча;
3) участь в утворенні комплексу Гольджі
Комплекс Гольджі, його будова та функції
Комплекс Гольджі – це одномембранна органела еукаріотичних клітин, основними функціями якої є зберігання та виведення надлишків речовин з клітин організму й утворення лізосом.
Побудована з мішечків, які називають цистернами, системою трубочок і міхурців різних розмірів. Цистерни комплексу Гольджі (КГ) також полярні: до одного полюса підходять міхурці з речовинами, які відриваються від ЕПС, з іншого полюса – міхурці з речовинами відокремлюються . У клітинах комплекс Гольджі розміщений, здебільшого, поблизу ядра. КГ є в усіх еукаріотичних клітинах, але його будова у різних організмів може бути різною. Мембрани комплексу Гольджі синтезуються гранулярною ЕПС, яка прилягає до нього. Під час поділу клітини КГ розпадається на окремі структурні одиниці, які випадково розподіляються між дочірніми клітинами.
Функції
1) участь у побудові біологічних мембран;
2) утворення лізосом;
3) утворення пероксисом;
4) синтез сполук поверхневого апарату;
5) участь у секреції речовин з клітини.
Будова
Лізосоми, будова та функції
Лізосоми – це одномембранні органели еукаріотичних клітин, які мають вигляд округлих тілець. В одноклітинних організмах їх роль полягає у внутрішньоклітинному травленні, у багатоклітинних – вони виконують функцію розщеплення чужорідних для клітини речовин.
Лізосоми мають вигляд міхурців діаметром близько 0,5 мікрометрів, оточених мембраною і заповнених гідролітичними ферментами, що діють у кислому середовищі. Ферментний склад лізосом дуже різноманітний, він утворений протеазами , амілазами, ліпазами, нуклеазами та ін. Усього нараховується до 40 різних ферментів. При ушкодженнях мембрани ферменти виходять у цитоплазму і викликають швидке розчинення клітини. Лізосоми утворюються шляхом взаємодії КГ і гранулярної ЕПС. Ферменти лізосом синтезуються в гранулярній ЕПС та за допомогою міхурців переносяться до КГ, розташованого поряд з ендоплазматичною сіткою. Відтак через трубчасті розширення КГ ферменти переходять на його функціональну поверхню і упаковуються в лізосоми
Функції
1) аутофагія – розщеплення в аутофаголізосомах власних компонентів клітини, цілих клітин або їхніх груп;
2) гетерофазія – розщеплення в фаголізосомах чужорідних речовин;
3) травна функція – в одноклітинних організмах ендосоми зливаються з фагоцитозними міхурцями і утворюють травну вакуолю, яка здійснює внутрішньоклітинне травлення;
4) видільна функція – видалення з клітини за допомогою залишкових тілець неперетравлених решток.
Будова
Вакуолі та їх значення для клітин
Вакуолі – одномембранні оргонели, заповнені рідиною. Утворюються вакуолі з міхурців ЕПС або КГ. Розташовуються в цитоплазмі прокаріотичних клітин, клітинах тварин, рослин. Особливо добре розвинені вакуолі в клітинах рослин, де займають більшу частину клітини. Мембрана, що їх оточує, називається тонопластом, а водний вміст – клітинним соком.
Функції
У клітинах вакуолі виконують дуже різні функції: перетравлення складних органічних речовин, видалення надлишку води і продуктів обміну, запасання речовин, підтримання сталої форми клітини, накопичення токсичних продуктів обміну, захист від поїдання та ін.
Єдина мембранна система клітин
Єдина мембранна система – це комплекс мембранних структур, пов'язаних між собою просторово та функціонально.
Тож до складу ЄМС входять: ЕПС, КГ, лізосоми, вакуолі, пероксисоми. Функціональний зв'язок цих органел у клітині можна продемонструвати на прикладі секреції травних ферментів у клітині підшлункової залози:
у гранулярній ЕПС з амінокислот синтезується білок → накопичується в КГ, де відбувається синтез неактивних травних ферментів → концентрування ферментів у пухирцях Гольджі → перенесення їх до плазматичної мембрани → злиття пухирців з мембраною і виділення ферментів. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/minlivist.html | "Мінливість" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/a0ffcb32cc2f8f479630c2d03c6c08a3.pptx | files/a0ffcb32cc2f8f479630c2d03c6c08a3.pptx | Модифікаційна мінливість
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/neklitinni-formi-zhittya1.html | НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/d9fa990222924d308236c51ea535cead.ppt | files/d9fa990222924d308236c51ea535cead.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/patofiziologiya-psihichnih-zahvoryuvan.html | ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/d2e729ad2af7364aed7fec2c8370fc01.ppt | files/d2e729ad2af7364aed7fec2c8370fc01.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
CRTAM
(cytotoxic and regulatory T-cell molecule)
ZBTB16
(zinc finger and BTB domain containing 16)
MOBP
(myelin-associated oligodendrocytic basic protein)
miR-9
Catechol-O-methyltransferase (COMT)
Neuron-specific K(+)-Cl(-) cotransporter SLC12A5
ZNF804a
Dopamine hydroxylase
Glutamate transporters (SLC1A)
Serotonin transporter gene
(5-HTT)
Neurocan (NCAN)
Disrupted in Schizophrenia-1 (DISC1)
Monoamine oxidase A
Brain-derived neurotrophic factor
Aquaporin 4
Dopamine transporter (DAT)
CREB1
Dopamine D2 receptor
Catechol-O-methyltransferase (COMT)
Methylenetetrahydro-folate reductase
Dopamine hydroxylase
Neurofibromatosis type 1 (NF1)
Deiodinase enzyme II
Fragile X A syndrome (FRAXA)
Fragile X E syndrome (FRAXE)
CC2D1A
Dopamine transporter (DAT)
CC2D2A
Dopamine D4 receptor
Non-syndromic autosomal recessive mental retardation
(NS-ARMR)
+ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/persha-dopomoga-pri-utoplenni.html | Перша допомога при утопленні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/c01c4505dcb0cdbc9d718ad38d935a7c.pptx | files/c01c4505dcb0cdbc9d718ad38d935a7c.pptx | Перша допомога при утопленні
Утоплення — заповнення дихальних шляхів рідиною або рідкими масами. Коли людина тоне, вода або якась інша рідина перекриває надходження в легені повітря. Задуха в більшості ви-падків, хоча і не завжди, викликана попаданням води в легені. Це веде до втрати свідомості від браку кисню в крові, що забезпечує мозок. Мозок гине, якщо більше 4-5 хвилин позбавлений кисню.
Фактично можна потонути в будь-якій кількості води, якщо її достатньо для того, щоб в неї занурилося обличчя. Серйозною причиною утоплення дорослих та підлітків є пияцтво. Абсолютно зрозуміло, що не можна пірнати в нетверезому стані.
Ознаками утоплення є виділення піни з рота, зупинка дихання і серцевої діяльності, посиніння шкірних покровів, розширення зіниць.
Схема надання першої допомоги:
При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води.
Перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги.
Якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку.
Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. Якщо потопаючий перебуває на поверхні води, то бажано заспокоїти його ще здалека, а якщо це не вдається, то краще доплисти до нього ззаду, щоб уникнути захоплень, від яких часом буває важко звільнитися.
Одним з ефективних прийомів, який дозволяє звільнитися від подібних судомних обійм є занурення з потопаючим у воду. У таких обставинах він, намагаючись залишитися на поверхні, відпустить рятувальника.
Діставивши потопаючого на берег, приступають до надання першої допомоги, характер якої залежить від його стану.
Якщо потерпілий знаходиться в свідомості, у нього задовільний пульс і збережено дихання, то достатньо укласти його на суху жорстку поверхню таким чином, щоб голова була низько опущена, потім роздягнути, розтерти руками або сухим рушником.
Бажано дати гарячі напої, обгорнути теплою ковдрою і дати відпочити.
Якщо потерпілий при витяганні з води знаходиться без свідомості, але у нього збережені задовільний пульс і дихання, то слід відкинути його голову і висунути нижню щелепу
після чого викласти таким чином, щоб голова була низько опущена
потім своїм пальцем (краще обернутим носовою хусткою) звільнити його ротову порожнину від мулу, водоростей і блювотних мас, насухо витерти і зігріти.
Потерпілому, у якого відсутня свідомість, немає самостійного дихання, але зберігається серцева діяльність, після попередніх заходів, які спрямовані на звільнення дихальних шляхів, потрібно якомога швидше почати штучне дихання.
При відсутності у постраждалого дихання і серцевої діяльності штучне дихання необхідно поєднувати з зовнішнім масажем серця.
Попередньо, по можливості швидше, слід видалити рідину з дихальних шляхів.
З цією метою рятувальник кладе потерпілого животом на стегно зігнутої у колінному суглобі ноги, надавлює рукою на спину потерпілого між лопаток, підтримуючи при цьому іншою рукою його чоло і піднімаючи голову.
Можна нахилити потерпілого через борт човна, катера або, поклавши обличчям вниз, підняти його в області тазу.
Ці маніпуляції не повинні займати більше 10-15 с, щоб не зволікати з проведенням штучного дихання.
Неприпустимо:
— припиняти реанімаційні заходи, поки не з’являться достовірні ознаки смерті (при пра-вильному проведенні масажу серця і штучної вентиляції легенів вдається повернути потерпілого до життя навіть через 20 хвилин після витягання його з води);
— не викликати швидку допомогу, навіть, якщо ознаки життя відновилися.
Профілактика
Для запобігання нещасних випадків на воді не можна залишати дітей без нагляду поблизу водойм
Купатися без нагляду дорослих, які вміють плавати і володіють прийомами надання першої допомоги при утопленні
Не рекомендується купатися з човнів і плотів, поблизу шлюзів, пристаней і мостів, запливати за межі відведених для купання місць.
Не варто входити у воду після прийому алкоголю і в найближчі 1,5-2 год після вживання їжі, в стані фізичного і психічного стомлення, після тривалого перебування на сонці.
Дуже небезпечно стрибати у воду, особливо в незнайомій водоймі, глибина якої невідома, головою вниз, оскільки це нерідко призводить до пошкодження шийних хребців.
Починати купатися рекомендується в сонячну, безвітряну погоду, при температурі води 17° - 19°С, повітря 20-25°С.
У воді потрібно знаходитися 10-15 хвилин.
Будьте уважними пильними та обережними! Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pavukopodibni.html | "Павукоподібні" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/49990c650b9314e394a4da0f82378cff.pptx | files/49990c650b9314e394a4da0f82378cff.pptx | Павукоподібні
Кротова Ірина 8а
http://pti.kiev.ua
Коротко про головне
http://pti.kiev.ua
http://pti.kiev.ua
http://pti.kiev.ua
Дихальна система
Органи дихання - пара легеневих мішків, які розташовані при основі черевця. Є ще трахеї у вигляді довгих нерозгалужених трубочок, що починаються непарним отвором на черевці. Трахеї безпосередньо транспортують кисень до тканин і органів.
Кровоносна система складається із серця, яке знаходиться на спинній частині черевця, і судини, по якій кров рухається від серця до передньої частини тіла. Оскільки кровоносна система незамкнена, то в серце кров повертається із змішаної порожнини тіла (міксоцелю), де вона омиває легеневі мішки і трахеї, збагачуючись на кисень.
Кровоносна система
Орган зору
Органами зору у павуків є прості очі, кількість яких може бути від 2 до 12. Розміщені на головогрудному щиті. Не дивлячись на велику кількість очей, зір у павуків слабкий. У кращому випадку, вони можуть бачити предмети на відстані не більше 30 см.
“Технологія виробництва павутини”
Починаємо з будівництва трикутної або чотирикутної рами – основи майбутньої пастки.
2. Потім прокладаємо кілька ниток, що перетинаються в центрі рами.
3.Робимо декілька складних операцій, після чого, ми покриваємо липким павутинним секретом і замінюємо допоміжну нитку.
http://pti.kiev.ua
http://h.ua
http://pti.kiev.ua
http://uk.wikipedia.org
Значення у природі та житті людини
Більшість видів павуків приносить користь, знищуючи комах - шкідників рослин. Але разом з тим отрута деяких із них небезпечна для здоров'я і життя людини, наприклад павуки-птахоїди, а також тарантула та каракурта. Швидшому одужанню сприяє і виведення отрути з потом (для цього необхідно зігріти тіло, зробити масаж тощо).
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/pavukopodibni-aracnida.html | Павукоподібні (Arachnida) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/2850d3cfe54d5dc890ac1bf7972ef690.pptx | files/2850d3cfe54d5dc890ac1bf7972ef690.pptx | Павукоподібні (Arachnida)
Будова і особливості життєдіяльності
28.11.2010
АРАХНА (греч. arachne — павук)
У старогрецьких міфах це ім'я дівчини, яка, за переказами, досягла такого високого ткацького мистецтва, що викликала на змагання саму богиню Афіну.
Арахна виткала тканину краще за Афіну. Але Афіна не визнала переваг Арахни і перетворила її на павука, що вічно тче свою павутину.
3
Павукоподібні (Arachnida)
60 000 видів
Довжина тіла 0,1 мм до 17 см
Більшість мають отруйні залози
Поширені по всьому світу.
4
Будова тіла павукоподібних
Тіло павукоподібних складається з двох відділів:
Головогруди
Черевце
Головогруди
Черевце
5
Будова тіла павукоподібних
Вусиків немає
4 пари простих очей
4 пари кінцівок з коготками
4 пари простих очей
4 пари кінцівок
6
Внутрішня будова павука
Травна система.
Видільна система.
Кровеносна система.
Дихальна система.
Нервова система.
Павутинні залози
7
Властивості павутини та інших волокон
Павутинова нитка в 50—70 разів легше за людський волос тієї ж довжини.
Підвісна нитка, якою можна було б охопити земну кулю по екватору, важила б всього 340 грамів.
8
Як павуки використовують павутину?
Як засіб пересування
9
Ловча сітка
Для упіймання комах паук-хрестовик будує вертикальну ловецьку мережу з павутини.
10
Ловча сітка
У тіло жертви павук вводить травний сік, який переварює і зберігає від гниття
11 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mineralokortikoidi.html | Мінералокортикоїди | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/5165b0a10b653e0dee33c001f7710069.pptx | files/5165b0a10b653e0dee33c001f7710069.pptx | Гіперфункція Гіпофункція
Затримка рідини в організмі і збільшення маси тіла. Розвиток артеріальної гіпертензії.
З організму з сечею виводяться натрій, хлор, вода і затримується калій.
H2O
Сl-
Na+
K+
Мінералокортикоїди
Гіперфункція Гіпофункція
Клінічні прояви у жінок включають гірсутизм, акне і , олігоменорею ( рідкісний менстр. цикл).
Вплив на утворення статевих органів у майбутньої дитини, і він може народитися з ознаками як хлопчика, так і дівчинки одночасно.
Псевдогермафродитизм
Андрогени і естрогени
Щось цікаве
Змінився гормональний настрій надниркових залоз, і обличчя жінки набуло чоловічого тип оволосіння. До речі, іспанському живописцю Хусепе Рібера належить картина, що зображає Магдалену Вентура. Літня жінка з густою бородою годує грудьми дитину. Поруч стоїть її чоловік, якому, як свідчить переказ, до цього вона вже народила двох дітей. Але борода в жінок - це, звичайно буває в кінцевій стадії ураження надниркових залоз.
Гіперфункція Гіпофункція
Адреналін і норадреналін
Одна з легенд говорить, Великий полководець Олександр Македонський мав звичай перевіряти кандидатів у воєнноначальники. Під час гучного бенкету, Олександр робив вигляд, що нападає на кандидата. З гучним криком замахувався на нього мечем і спостерігав реакцію випробуваного. Якщо чоловік ставав блідим - значить боягуз і користі на полі бою від такого не буде. Якщо червонів від гніву - значить хоробрий і в складній ситуації не розгубиться.
Сам великий завойовник не знав, що реакція ця обумовлена виділенням у кров адреналіну (гнів, зібраність перед небезпекою), або норадреналіну (ступор, розгубленість) ..
Адреналін - робить людину небезпечним і агресивним. Люди, в організмі яких погано виробляється адреналін, часто пасують перед життєвими труднощами. Рівень адреналіну підвищує регулярні фізичні навантаження, секс, і, як нещодавно було встановлено вченими, чорний чай. Знижують - заспокійливі настої на основі лікувальних трав.
Норадреналін - відповідає за гарний настрій, позитивне сприйняття реальності. Якщо в організмі низький вміст норадреналіну, то людині гарантовані депресія і туга. Ситуацію можна виправити, якщо приймати вітаміни з вмістом заліза, міді, марганцю, селену і цинку.
Щось цікаве
Існує припущення, що агресивний стан людини пов'язаний з виділенням норадреналіну, а почуття страху і невпевненості - з виділенням адреналіну.
"Когда человек боится -
выделяет адреналин,
Это знают собаки
и, лая, бегут за ним.
Когда ты вбегаешь в комнату
в черемуховом платье,
за тобой залетают осы -
ты выделяешь счастье.
Я знаю одного приятеля
с тухлым взглядом деляги.
Над ним все летают мухи.
Зависть он выделяет".
Андрей Вознесенский
Протягом ряду століть висловлювалися вкрай суперечливі думки про функції надниркових залоз. Писали про них як про додаткові нирки, фільтри крові, наділяли статевою функцією, вважали лімфатичними органами. В оповіданні "Живі мощі" І. С. Тургенєва описана клініка їх захворювання, що отримала назву бронзової хвороби (хвороба Аддісона). Тоді ще про гормони наднирників нічого не знали.
Щось цікаве
Підшлункова залоза
Продовгаста залоза . Маса становить 60 -100 г. Розташована за очеревиною, за шлунком, простягається в поперечному напрямку від дванадцятипалої кишки до селезінки.
Ендокринна частина залози- острівці Лангерганса- секретують глюкагон (антагоніст інсуліну, підвищує рівень глюкози в циркулюючої крові), інсулін (від лат. insula - острівець, знижує рівень глюкози в крові), соматостатин (пригнічує секрецію багатьох залоз), панкреатичний поліпептид (пригнічує секрецію підшлункової залози і стимулює секрецію шлункового соку ) і грелін («гормон голоду» - збуджує апетит).
Основну масу залози становить тканина, клітини якої виробляють панкреатичний сік. Ці клітини утворюють округлі структури залози – долі. Між ними розкидані острівці Лангерганса, які містять невелику кількість великих альфа-клітин і численні бета-клітини. Альфа-клітини секретують глюкагон, а бета-клітини - інсулін. Загальний обсяг цих клітин не перевищує 3% обсягу всієї підшлункової залози.
Гормони підшлункової залози
Гіперфункція Гіпофункція
Інсуліновий шок
Цукровий діабет
Ацидоз
У середині XIX століття в підшлунковій залозі виявили якісь скупчення клітин, функції яких з'ясувалися лише в двадцяті роки XX століття. Скупчення отримали назву - "острівці". Думаю, що справедливо. Острів - це завжди щось віддалене від суші, не схоже на неї, іноді невідоме, небезпечне. Дістатися до нього завжди складно. Поступово з'ясували, що згадані клітинні острівці явно володіють якимись важливими властивостями, а учень І. П. Павлова фізіолог Л. В. Соболєв встановив, що виділяється в кров (потім довели, що і в лімфу) хімічна речовина регулює вуглеводний обмін. Причому речовина це виділяє не вся заліза, а саме острівці. Вони по-латині називаються insula, звідси виробляється ними всім відомий гормон інсулін.
Щось цікаве
«Поступает в кровь гормон.
Инсулин зовется он.
Островковый аппарат -
В железе ее субстрат.»
Статеві залози ( яєчка , яїчники)
Завдання внутрішньої секреції статевих залоз є виробництво статевих гормонів і виділення їх в кров.
Так от, від ступеня розвитку статевих залоз і вироблення статевих гормонів залежить наступ статевого дозрівання.
Гормони статевих залоз
Гіперфункція Гіпофункція
Передчасне статеве дозрівання
Видалення статевих органів
В 1939 році 5-річна Ліна Медіна народила дитину 2.7 кг за допомогою кесаревого розтину
Гіпофункція
У чоловіків за 30, які страждають ожирінням, з кожним роком в крові тестостерону стає менше на 10-20%. Одночасно вона переводить чоловічий гормон на жіночий. Тому у чоловіків з ожирінням відбувається розвиток фемінізації - фігура стає жіночною (сідниці розповзаються, ростуть груди, зникають волосся в тих місцях, де раніше були).
Тестостерон - це основний анаболік, що відповідає за м'язову силу і масу. Якщо його мало, домогтися гарних фізичних успіхів не можна. При зниженому тестостероне фізичні навантаження переносити важко.
Тестостерон - основний ендогенний антидепресант. Можна сказати, це гормон щастя для чоловіка. Депресія, почуття пригніченості - явні ознаки зниження тестостерону в організмі чоловіка.
До ознак зменшення рівня тестостерону ставиться так само підвищене потовиділення, недосипання і втому. Зменшення вироблення тестостерону призводить так само до гіпертонії, цукрового діабету, а закінчується все це інсультом та інфарктом
І найголовніше - знижується статевий потяг і погіршується ерекція.
Гіпофункція
У період з 21-го по 28-й день місячного циклу рівень жіночих гормонів в крові різко падає, що призводить до появи гострих симптомів пригніченості, відомих під назвою "менструальна напруженість". Саме в цей період жінки стають дратівливими, агресивними, стомлює, плаксивими; у багатьох порушується сон, підсилюються головні болі; хтось навіть впадає в депресію; у деяких з'являється вугрова висипка, болі внизу живота, нагрубання молочних залоз, набряклість ніг і особи, запори, підвищується артеріальний тиск з головними болями до нудоти і блювоти. Це пов'язано з надлишком (естрогену) або нестачею (прогестерону) гормонів.
Приблизно близько 50 років (у середньому) у жінок остаточно припиняються менструації і настає так званий період менопаузи. З усього ансамблю ендокринних залоз вимкнулися статеві залози - яєчники. З настанням менопаузи організм жінки починає відчувати дефіцит жіночих статевих гормонів - естрогену і підвищення рівня тестостерону. У 45-50 років жінка може стати більш самостійною і рішучою, ніж раніше і виявити в собі здібності до підприємницької діяльності. З недоліків такого сюрпризу природи - імовірність росту волосся на обличчі у жінки (гірсутизм), схильність до стресів і підвищення ймовірності розвитку інсульту.
Щось цікаве
Зазвичай роль статевих залоз демонструють на курей. Після кастрації у півня різко зменшується гребінь, зникає характерне оперення, кігті, він перестає співати і за зовнішнім виглядом нагадує курку.
Після видалення у курки яєчників вона набуває риси, властиві півневі. Якщо кастрованій курці пересадити насінники півня, то у неї з'являються зовнішні ознаки і риси поведінки півня (розростається гребінь, виростають півнячий хвіст, кігті, вона починає співати). При пересадці яєчника півневі він набуває куряче оперення, хвіст і характерні риси поведінки курей.
ЕНДОКРИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Гігантизм - захворювання, що виникає при надлишковій секреції гормону передньої долі гіпофіза - гормону росту. Частіше спостерігається у чоловіків. Проявляється зазвичай у 9—10-річному віці або в період статевого дозрівання.
Гігантизм
Великани при патологічному рості мають слабе здоров’я, до старості доживають рідко, психіка подібна до дитячої, статевий потяг знижений або відсутній.
Гігантизм
Карликовість – захворювання, що викликається дефіцитом соматотропного гормону.
Карлик – це доросла людина маленького росту.
Карликовість
Причини карликовості:
Спадкова схильність;
Вроджені дефекти(порушення формування гіпофіза у зародка);
Травми голови, в тому числі під час пологів;
Пухлини гіпофіза та оточуючих його структур;
Такі захворювання, як: туберкульоз,сифіліс, саркоїдоз;
Перенесена променева чи хіміотерапія.
Карликовість
Симптоми
Уповільнення окостеніння кістяка, порушення розвитку і зміни зубів;
Слабкий розвиток м'язової системи;
Недорозвинення статевих органів;
Схильність до артеріальної гіпотонії;
За наявності пухлини гіпофіза або навколишніх ділянок мозку поряд з перерахованими симптомами відзначається порушення зору.
Карликовість
Найменший чоловік у світі китаєць Хі Пінпін
Кенаді Джоурдін Бромлі– відома у всьому світі як "маленьких ангел"
Акромегалія— захворювання,пов’язане із порушенням функції передньої долі гіпофіза.
Акромегалія
Супроводжується розширенням або потовщенням кистей,стоп,черепа, особливо лицьової частини:збільшення надбрівних дуг, виличних кісток, нижньої щелепи.
Акромегалія
Виявляється гіпертрофія м’яких тканин носа, губ, вух і, навіть, язика. Збільшення нижньої щелепи призводить до зміни прикусу за рахунок розходження міжзубних проміжків. Виникає акромегалія в основному після завершення росту організму. Розвивається поступово і триває багато років.
Акромегалія
Боксер Моріс Тілле
Хвороба Аддісона - захворювання, що виникає в зв`язку з порушенням функцій надниркових залоз, яке найчастіше є наслідком їх туберкульозу.
Хвороба Аддісона
Спостерігається приблизно в 30-50 років. Розвивається поступово,супроводжується слабкістю, розладами травлення, бронзовим забарвленням шкіри й слизових оболонок.
Хвороба Аддісона
Кретинізм - природжений гіпотиреоз - ендокринне захворювання, що викликається недоліком гормонів щитовидної залози, характеризується порушенням функції щитовидної залози і затримкою розвитку.
Кретинізм
При цьому захворюванні спостерігається затримка росту, порушення пропорцій тіла, фізичного, статевого та психічного розвитку.
Кретинізм
Базедова хвороба – захворювання, що виникає в зв`язку з підвищенням функції щитовидної залози, до крові при цьому надходить надмірна кількість її гормону – тироксину. Зустрічається в жінок віком 20-40 років.
Базедова хвороба
Мікседема - захворювання, обумовлене недостатнім забезпеченням органів і тканин гормонами щитовидної залози.
Мікседема
Розглядається як крайня, клінічно виражена форма гіпотиреозу. Внаслідок порушення білкового обміну органи і тканини стають набряклими. Термін "мікседема" (слизовий набряк шкіри) по відношенню до важких форм гіпотиреозу став вживатися з 1878 року. У хворих відзначається збільшення маси тіла за рахунок надмірної кількості міжтканинної рідини, одутлість обличчя,психічна загальмованість, сонливість, зниження інтелекту, порушення статевих функцій та всіх видів обміну речовин.
Мікседема
Розвивається внаслідок виділення недостатньої кількості гормону інсуліну, в результаті чого розвивається гіперглікемія - стійке збільшення глюкози в крові. Захворювання характеризується хронічним перебігом та порушенням всіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального та водно-сольового.
Цукровий діабет
Крипторхізм виникає при дефіциті тестостерону у внутрішьоутробному періоді.
Крипторхізм
Залози тіла людини
Мета презентації
Дати коротку характеристику та порівняти діяльність залоз тіла людини:
зовнішньої секреції;
внутрішньої секреції;
змішаної секреції.
Вступ
Людський організм складається з клітин, тканин, органів та систем органів. Кожна структурна одиниця має свою певну будову, місце розташування та виконує певні функції.
Постійно в організмі здійснюються різні фізіологічні, хімічні та біологічні процеси, які відбуваються завдяки нейрогуморальній регуляції: спільній роботі нервової та ендокринної систем.
Класифікація залоз
Залози - це органи, які виробляють специфічні речовини, що називаються секретом. Вони бувають одноклітинні (одноклітинні залози шлунка, дихальних шляхів) та багатоклітинні.
За функціональною діяльністю залози поділяються на групи: залози зовнішньої секреції, залози внутрішньої секреції та залози змішаної секреції, тобто подвійної дії.
Класифікація залоз
Екзокринні залози
Екзокринні – це залози зовнішньої секреції, які відкривають свої вивідні протоки та виділяють секрети на поверхню тіла або в порожнину організму.
До них належать:
молочні залози;
потові залози;
сальні залози;
слинні залози;
слізні залози;
залози слизової оболонки дихальних шляхів і травного каналу.
Екзокринні залози
Молочні залози виділяють молоко для вигодовування потомства.
Потові залози виділяють піт на поверхню шкіри, чим допомагають терморегуляції.
Сальні залози виділяють шкірний жир також на поверхню тіла.
Слізні залози утворюють сльози.
Слинні залози продукують слину, яка бере участь у травленні.
Залози слизової оболонки травного каналу також виділяють різні ферменти і речовини для процесу травлення.
Ендокринні залози
Ендокринні – це залози внутрішньої секреції, основною ознакою будови яких є відсутність вивідних проток. Їхні секрети виділяються безпосередньо у кров або лімфу, що їх омиває.
Секрет ендокринних залоз – гормони, їхня кількість досить невелика, але вплив на життєдіяльність організму життєво необхідний.
Науку, що вивчає будову, функції і захворювання залоз внутрішньої секреції, називають ендокринологією.
Ендокринні залози
До залоз внутрішньої секреції належать:
- гіпофіз, - епіфіз, - щитоподібна, - прищитоподібні, - загрудинна (тимус), - підшлункова, - надниркові, - статеві.
Гіпофіз - нижній мозковий придаток
Гіпофіз – округле утворення, масою 0,5-0,6 г, розміщене на нижній поверхні головного мозку в гіпофізарній ямці. Він відноситься до центральних органів ендокринної системи.
Гіпофіз відповідає за виробництво наступних гормонів: гормон росту, лактогенний, тиреотропний, адренокортикотропний, гонадотропний, окситоцин та вазопресин.
Мікроскопічна будова гіпофіза людини
Щитоподібна залоза
Щитоподібна залоза - двохдольковий орган, розташований на передній поверхні шиї, попереду трахеї. Регулює основний обмін і забезпечує кальцієвий гомеостаз крові. Гормони щитоподібної залози поділяють на дві групи: йодовані та тиреокальцитоніни.
Будова щитоподібної залози
Прищитоподібні залози
Прищитоподібні залози - невеликі тільця, овальної форми. Всього їх є 4: 2 верхні і 2 нижні. Вони розташовані на задній поверхні бічних часток щитоподібної залози.
Це паренхімні органи з власними волокнистими капсулами, від яких всередину відходять сполучнотка- нинні перегородки.
Продукують прищитоподібні залози паратгормон, який регулює фосфокальцієвий обмін речовин в організмі людини.
Вилочкова залоза - тимус
Вилочкова залоза – надзвичайний орган, який наявний лише в дитячому віці. До 14 років вона зникає.
Виробляє тимус Т-лімфоцити, що беруть участь у створенні імунітету дитини.
Підшлункова залоза
Підшлункова залоза – одна з великих залоз в тілі людини. Її роль подвійна, так як крім гормонів, вона виділяє підшлунковий сік.
Виділяє два гормони, що регулюють вуглеводний обмін – це інсулін та глюкагон.
Надниркові залози
Надниркові залози – парні ендокринні залози, розташовані безпосередньо над нирками. Вони відіграють важливу роль у регуляції обміну речовин і адаптації організму до несприятливих (стресових) умов.
Ендокринні залози
Гормони – продукти ендокринних залоз -фізіологічно високоактивні речовини, що виділяються в певному співвідношенні. Вони забезпечують координацію біохімічних реакцій, тобто регуляцію процесів обміну речовин, росту та розвитку, а отже, нормальне функціонування організму та пристосування його до змін зовнішнього середовища.
Ендокринні залози
Гормони в невеликих кількостях здатні робити на організм значний вплив. Вони характери-зуються специфічністю: кожний гормон виконує певну функцію.
Надходячи в кров, гормони виконують свою роль далеко від місця синтезу.
Ендокринні залози
На функцію ендокринних залоз впливають численні фактори: травма, біль, високі та низькі температури, інфекція, інтоксикація, кисневе голодування, внаслідок яких функція залоз може пригнічуватись або підвищуватись.
Порушення функцій залоз внутрішньої секреції відіграють велику роль у виник - ненні різних хвороб. При порушеннях однієї залози у хворобу підключаються інші залози, так як діяльність всіх залоз тісно пов'язана між собою. Отже, залози внутрішньої секреції функціонують як єдина фізіологічна система – ендокринна.
Залози змішаної секреції
До залоз змішаної секреції належать:
підшлункова залоза, що утворює підшлунковий сік, який виділяється через протоку в 12-палу кишку, та виділяє гормони, які регулюють кількість цукру у крові.
статеві залози, що продукують статеві клітини для продовження роду та статеві гормони, які формують вторинні статеві ознаки.
Залози змішаної секреції
Залози змішаної секреції виконують водночас дві функції: як залози зовнішньої секреції та залози внутрішньої секреції, тобто вони виділяють секрети безпосередньо у кров і в той же час мають вивідні протоки назовні тіла або в порожнину тіла.
Порівняння залоз
Продукт секреції екзокринних залоз – це рідка суміш речовин, а не чиста речовина, як у випадку внутрішньої секреції. Секрети екзокринних залоз містять воду, іони, ферменти, слиз та інші речовини.
Екзокринні залози являють собою вп’ячування епітелію, що складається з щільно упакованих секреторних клітин. Ендокринні залози – це цілі органи, які мають певну будову та місцезнаходження.
Порівняння залоз
Будова залоз зовнішньої та внутрішньої секреції
Нервова система людини
Нервова система
Усі функції людського організму — рухова діяльність, робота внутрішніх органів, тканинні процеси регулюються нервовою системою. Результатом фізіологічної діяльності головного мозку є психічна діяльність людини, її розумова робота.
Нервова система
Нервова система людини складається з двох великих відділів:
● центральної нервової системи (ЦНС), яка включає головний і спинний мозок;
● периферійної нервової системи, яка складається з нервових волокон, що відходять від головного і спинного мозку. Збираючись у пучки різної товщини, нервові волокна утворюють нерви, які зв’язують головний і спинний мозок зі всіма органами та системами організму.
Нервова система
За функціями нервову систему поділяють на соматичну і вегетативну. Соматична нервова система іннервує опорно-руховий апарат і всі органи чуттів, а вегетативна нервова система регулює процеси обміну речовин та роботу всіх внутрішніх органів (серця, нирок, легень та ін.).
Нервова система людини являє собою складне утворення і виконує різноманітні функції.
Спинний мозок
Спинний мозок розміщений у хребтовому каналі. В ньому розрізняють сіру речовину, в якій переважають нервові клітини різного розміру та форми, і білу речовину, утворену відгалуженнями нейронів довжиною 1 м і більше. Зі спинного мозку виходить 31 пара змішаних нервів, які своїми тонкими гілочками обплітають всі частини тіла.
Головний мозок
Головний мозок заповнює порожнину черепа і включає мозковий стовбур у складі продовгуватого, середнього, проміжного мозку й мозочка та передній, або великий мозок, поділений на дві півкулі.
Стовбур мозку
Стовбур мозку зверху покритий білою речовиною, а сіра речовина всередині утворює ядра, від яких відходять 12 пар черепно-мозкових нервів. У сірій речовині мозкового стовбура містяться дихальний, серцевий, судинно-руховий центри, а також центри, які регулюють скорочення м’язів, обмін речовин, потовиділення.
Мозочок
Мозочок виконує функції координації рухів, регулює м’язові скорочення та діяльність внутрішніх органів. В центральній частині стовбура мозку міститься ретикулярна формація у вигляді сітчастого утворення, так звана неспецифічна. Призначення її — за допомогою імпульсів регулювати збудливість центральної нервової системи (підвищувати або пригнічувати).
Великі півкулі
Великі півкулі головного мозку також складаються із сірої і білої речовини. Біла речовина утворена нервовими волокнами і розміщена всередині. Сіра речовина складається з нервових клітин і глії, розміщена зверху і утворює кору головного мозку. Товщина кори 2—3 мм, у ній налічується 15—18 млрд нервових клітин, 140 млрд міжнейронних елементів і понад 1000 млрд зв’язків між нейронами.
Глії
Глії — це допоміжні клітини, які є опорою для нервових клітин, виконують функцію їх живлення і зосереджують резервні енергетичні речовини. Періодично ці речовини виходять із депо і надходять до нервових клітин.
Нервові клітини
Нервові клітини кори головного мозку за допомогою відгалужень зв’язані між собою та нервовими клітинами, розміщеними в різних ділянках тіла.
Кора головного мозку
Кора головного мозку є вищим відділом центральної нервової системи і функціонує у взаємодії з нижніми відділами. Вона забезпечує взаємодію організму із зовнішнім середовищем, регулює і контролює всі функції організму.
Центри регуляції
Центри регуляції різних функцій організму локалізовані в певних зонах кори. Розрізняють сенсорні, моторні та асоціативні зони. Сенсорні зони — це мозкові відділи різних органів чуттів (зорового, слухового, больового і т. ін.). Моторні зони кори управляють рухами.
Сенсорна й моторна зони
Сенсорна і моторна зони займають невелику частину поверхні кори. Основна її частина являє собою асоціативні зони, які здійснюють зв’язок між всіма сферами кори. Діяльність асоціативних зон лежить в основі вищих психічних функцій — пам’яті, логічного мислення, уяви, навчання.
Нейрон
Головною структурною і функціональною одиницею нервової системи є спеціалізована нервова клітина — нейрон (неврон). Вона складається з тіла і відгалужень: одного довгого — аксона і багатьох коротких — дендритів.
Аксон
Аксон простягається від центральної нервової системи до того чи іншого органа. З аксонів складаються нерви і нервові волокна. Функція аксона полягає у проведенні нервових імпульсів до інших нейронів або виконавчих органів — м’язів, залоз, кровоносних судин тощо.
Дендрити
Дендрити здійснюють зв’язок між окремими нервовими клітинами і, як правило, не виходять за межі центральної нервової системи.
Спинний мозок людини
Спинний мозок
Спинний мозок — це тяж завдовжки 41–45 см (у дорослої людини), який розміщується в хребетному каналі і прикріплюється до його стінки. Угорі він переходить у головний мозок, а внизу закінчується нарівні 2-го поперекового хребця.
Будова:
1 — головний мозок;
2 — череп;
3 — ліквор;
4 — спинний мозок;
5 — хребет;
6 — хребетний канал
Хребетний канал утворений сукупністю хребетних отворів у хребцях. Спинний мозок має форму циліндричного тяжа з внутрішньою порожниною (спинномозковим каналом), і утримується в постійному положенні за допомогою зв'язок. Передній (верхній) кінець спинного мозку переходить в довгастий мозок, а задній (нижній) - у так звану кінцеву нитку
Спинний мозок
Спинний мозок оточений трьома оболонками: твердою , павутинною і м'якою. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ostraya-respiratornaya-virusnaya-infekciya.html | "Острая респираторная вирусная инфекция" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/a6f605d6f631982cdabffd5f9d042b84.pptx | files/a6f605d6f631982cdabffd5f9d042b84.pptx | ОРВИ
Что такое ОРВИ?
О́страя респирато́рная ви́русная инфе́кция (ОРВИ) - группа заболеваний, передающихся воздушно-капельным путем, характеризующихся острым поражением различных отделов респираторного тракта с обязательным наличием ряда респираторных (катаральных) симптомов и необязательным повышением температуры разной степени выраженности (чаще субфебрильной).
Восприимчивость
Восприимчивость к заболеванию всеобщая и высокая. Относительно маловосприимчивы дети первых месяцев жизни, рождённые от матерей с циркулирующими антителами к возбудителям ОРВИ. При отсутствии у матери защитных антител к ОРВИ восприимчивы даже новорождённые. После перенесенной инфекции, как правило, формируется стойкий специфический пожизненный иммунитет. Повторное заболевание может быть вызвано заражением другим вирусом из группы ОРВИ.
Основные симптомы ОРВИ — насморк, кашель, чиханье, головная боль, боль в горле, глазных яблоках, рвота, жидкий стул, слабость.
Патогенез
В начальный период болезни вирус размножается во входных «воротах инфекции»: носу, носоглотке, гортани, что проявляется в виде рези, насморка, першения, сухого кашля. Температура обычно не повышается. Иногда в этот процесс вовлекаются слизистые глаз и желудочно-кишечного тракта.
Затем вирус попадает в кровь и вызывает симптомы общей интоксикации: озноб, головная боль, ломота в спине и конечностях. Активация иммунного ответа приводит к выработке организмом антител к вирусу, вследствие чего кровь постепенно очищается от него и симптомы интоксикации ослабевают.
На финальном этапе неосложнённой ОРВИ происходит очищение дыхательных путей от поражённых вирусом слоёв эпителия, что проявляется как насморк и влажный кашель с отхождением слизистой или гнойной мокроты.
Осложнения
К осложнениям относятся: бактериальные риниты, синуситы, отиты, трахеиты, бронхиты, тонзиллиты, пневмония, менингит, неврит, радикулоневрит.
Лечение
Регулярное употребление витамина C не снижает шансы заболевания простудой, однако позволяет уменьшить её тяжесть и длительность. Против большинства возбудителей ОРВИ в настоящее время не разработаны химиопрепараты, и своевременная дифференциальная диагностика затруднена.
Несмотря на то что ОРВИ вызывается вирусами, против которых антибиотики бесполезны, заболевание практически всегда сопровождается бактериальной инфекцией, и использование антибиотиков может быть оправдано, в частности, при болях в горле. Из жаропонижающих средств применяют нестероидные противовоспалительные средства, в их числе парацетамол, а в последнее время — ибупрофен.
Профилактика
В разгар инфекции рекомендуется ограничить посещение массовых мероприятий, особенно в закрытых помещениях, избегать слишком тесного контакта с больными, как можно чаще мыть руки. Те же правила следует соблюдать и заболевшим: взять больничный лист, не посещать массовые мероприятия, стремиться как можно меньше пользоваться общественным транспортом, избегать тесного контакта со здоровыми людьми, носить марлевую повязку.
« Здоровье — не всё, но всё без здоровья ничто. » Сократ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ocinka-kolekcii-i-ctvorennya-novogo-vihidnogo-materialu-lyupinu-zhovtogo-dlya-celekcii-na-ctiykict-proti-fuzarioznogo-vyanennya-v-umovah-licoctepu-ukraini.html | Оцінка колeкції і cтворeння нового вихідного матeріалу люпину жовтого для ceлeкції на cтійкіcть проти фузаріозного в'янeння в умовах Ліcоcтeпу України | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/0f8f59dd145a4cc531e144d04879011a.ppt | files/0f8f59dd145a4cc531e144d04879011a.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biologiya/persha-medichna-dopomoga-pri-teplovih-i-sonyachnih-udarah.html | "Перша медична допомога при теплових і сонячних ударах" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/ed7bc4886a2714f6365c4d3b9cfa5eee.pptx | files/ed7bc4886a2714f6365c4d3b9cfa5eee.pptx | Перша медична допомога при теплових і сонячних ударах
Виконала учениця 11-А класу
Ковальова Анастасія
Тепловий і сонячний удари — це патологічні стани, що
супроводжуються сильним головним болем,
головокружінням, загальною слабкістю, зблідненням,
сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання,
короткочасна втрата свідомості, підвищення температури
тіла до +40-+41°С. При подальшому впливі високої
температури шкіра обличчя й губ синіє,
посилюється задишка. Пульс стає
слабким і може зовсім зникнути.
З'являються занепокоєння, марення,
галюцинації та
судороги
Перша медична допомога
швидко перенести потерпілого в прохолодне місце,
покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або
розстебнути одяг
Змочити голову холодною водою
або покласти на неї змочений
холодною водою рушник, холодні
примочки на лоб
якщо людина не знепритомніла, корисно дати їй міцний
холодний чай, холодну воду. У випадку зупинки дихання і
серцевої діяльності необхідно до прибуття лікаря почати
зовнішній масаж серця і штучну вентиляцію легень
для запобігання перегріванню на сонці голову
обов'язково слід прикривати світлим головним убором,
що добре відбиває сонячні промені
У важких випадках слід одразу зважити на характер
дихання потерпілого, перевірити, чи не порушена у нього
прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а
в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на
бік і очистити порожнину рота бинтом або носовою
хустинкою, накрученою на палець
Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново
почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або
«рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихання.
Якщо ж при цьому не відчувається пульс, а зіниці
розширені і не реагують на світло, слід провести весь
комплекс реанімації—штучне дихання і непрямий масаж
серця
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nukleinovi-kisloti2.html | "Нуклеїнові кислоти" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/6f2cf75d4dda737eda4105883a268090.ppt | files/6f2cf75d4dda737eda4105883a268090.ppt | . |
https://svitppt.com.ua/biologiya/odnoklitinni-tvarini.html | Одноклітинні тварини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/3c80be1a1f71656889fabf8f01ec6102.pptx | files/3c80be1a1f71656889fabf8f01ec6102.pptx |
Одноклітинні тварини
Гречуха Вікторія
До одноклітинних відносяться тварини, тіло яких складається з однієї клітини, яка за своїми функціями є самостійним організмом.
Інфузорія туфелька
Їх перевищує 30 тис. Форма тіла різноманітна.
Одноклітинні організми
бактерії археї еукаріоти
Зазвичай одноклітинні організми є мікроскопічними. Проте деякі одноклітинні найпростіші видимі неозброєним оком (у рідкісних випадках сягаючи десятків сантиметрів).
Вважається, що одноклітинними були перші живі організми Землі. Найбільш древніми з них вважаються бактерії і археї.
Одноклітинні організми були відкриті
Антоні ван Левенгуком.
Планета
*
* - одноклітинні
Ми перші!
Приклади одноклітинних організмів.
Малярійний плазмодій
(знаходиться у просвіті кишечника, а проникаючи у стінки кишки, руйнує клітини слизової оболонки)
(уражає клітини крові – еритроцити)
Трипаносома
(паразитує у крові, лімфі, спиномозковій рідині;у людини спричиняє сонну хворобу)
Лийшманії
(паразитують у клітинах, уражають шкіру,внутрішні органи)
Лямблії
(паразитують у протоках печінки, тонкому кишечнику)
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/porushennya-gormonalnih-funkciy-endokrinnoi-sistemi.html | Порушення гормональних функцій ендокринної системи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/462d0fe2948c46abbfd341aad9dba847.pptx | files/462d0fe2948c46abbfd341aad9dba847.pptx | Порушення гормональних функцій ендокринних залоз (у рамках шкільної програми)
Гормональні відхилення
У діяльності гіпофізу: карликовість, гігантизм, акромегалія, нецукровий діабет.
У діяльності щитоподібної: кретинізм, мікседема, зоб, базедова хвороба.
У діяльності підшлункової: цукровий діабет.
У діяльності наднирників: Аддісонова хвороба.
У діяльності статевих: затримка або раннє статеве дозрівання.
Карликовість – захворювання, що викликається дефіцитом соматотропного гормону.
Карлик – це доросла людина маленького росту.
Причини карликовості
* Спадкова схильність;
* Вроджені дефекти
(порушення формування
гіпофіза у зародка);
* Травми голови, в тому
числі під час пологів;
* Пухлини гіпофіза та
оточуючих його структур;
* Такі захворювання, як: туберкульоз, сифіліс, саркоїдоз;
* Перенесена променева чи хіміотерапія.
Карликовість
Симптоми
* Уповільнення окостеніння кістяка, порушення розвитку і зміни зубів;
* Слабкий розвиток м'язової системи;
* Недорозвинення статевих органів;
* Схильність до артеріальної гіпотонії;
* За наявності пухлини гіпофіза або навколишніх ділянок мозку поряд з перерахованими симптомами відзначається порушення зору.
Карликовість
Гігантизм - захворювання, що виникає при надлишковій секреції гормону передньої долі гіпофіза - гормону росту. Частіше спостерігається у чоловіків. Проявляється зазвичай у 9—10-річному віці або в період статевого дозрівання.
Великани при патологічному рості мають слабе здоров’я, до старості доживають рідко, психіка подібна до дитячої, статевий потяг знижений або відсутній.
Гігантизм
Акромегалія — захворювання, пов’язане із порушенням функції передньої долі гіпофіза. Супроводжується розширенням або потовщенням кистей, стоп, черепа, особливо лицьової частини: збільшення надбрівних дуг, виличних кісток, нижньої щелепи. Виявляється гіпертрофія м’яких тканин носа, губ, вух і, навіть, язика. Збільшення нижньої щелепи призводить до зміни прикусу за рахунок розходження міжзубних проміжків. Виникає акромегалія в основному після завершення росту організму. Розвивається поступово і триває багато років.
Акромегалія
Нецукровий діабет – захворювання, що зустрічається нечасто, близько 1 на 1000000, що пов’язане із порушенням функції гіпофізу та можливо й гіпоталамуса. Характеризується поліурією, тобто виділенням 6-15 літрів сечі на добу та полідипсією – спрагою.
Нецукровий діабет — хронічне захворювання, що зустрічається у людей обох статей, як серед дорослих, так і серед дітей. Частіше всього хворіють люди від 18 до 25 років.
Нецукровий діабет
Дефіцит таких гормонів як фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого, що стимулюють вироблення статевих гормонів, призводить до затримки статевого потягу.
Гіпопітуїтаризм - дефіцит кількох або всіх гормонів гіпофіза, що призводить до гормонального дефіциту інших ендокринних залоз (щитоподібної, надниркових, статевих) та гальмуванню гормонально залежних процесів в організмі.
Причинами є:
туберкульоз, саркоїдоз, сифіліс, перенесені енцефаліти, менінгіти, а також травми черепа.
Дефіцит гормонів гіпофізу
Гіпофункція щитоподібної залози
Гіпотиреоз - це не захворювання, а специфічний стан організму, пов'язаний з реакцією на низький рівень концентрації гормонів щитовидної залози. Уперше гіпотиреоз як захворювання був описаний в 1873 році. Якщо гіпотиреоз розвивається в дитячому віці, виникає кретинізм. У дорослих це зумовлює інший патологічний стан - мікседему (слизовий набряк).
Кретинізм - природжений гіпотиреоз - ендокринне захворювання, що викликається недоліком гормонів щитовидної залози, характеризується порушенням функції щитовидної залози і затримкою розвитку. При цьому захворюванні спостерігається затримка росту, порушення пропорцій тіла, фізичного, статевого та психічного розвитку.
Кретинізм
Мікседема - захворювання, обумовлене недостатнім забезпеченням органів і тканин гормонами щитовидної залози. Розглядається як крайня, клінічно виражена форма гіпотиреозу. Внаслідок порушення білкового обміну органи і тканини стають набряклими. Термін "мікседема" (слизовий набряк шкіри) по відношенню до важких форм гіпотиреозу став вживатися з 1878 року. У хворих відзначається збільшення маси тіла за рахунок надмірної кількості міжтканинної рідини, одутлість обличчя, психічна загальмованість, сонливість, зниження інтелекту, порушення статевих функцій та всіх видів обміну речовин.
Мікседема
Зоб - будь-яке збільшення щитовидної залози.
Тиреотоксикоз, Базедова хвороба - стан, викликаний стійким підвищенням рівня тиреоїдних гормонів, що негативно впливає на життя людини: нервова система постійно збуджена, пульс та тиск крові підвищені, часто буває задишка, безсоння, тремтіння рук, вразливість. Описав це захворювання німецький учений Карл Базедов, тому і називають хворобу Базедовою. У хворих значно прискорюється обмін речовин та енергії. За зовнішнім виглядом таких хворих можна визначити за допомогою симптому - витрішкуватість очей.
Гіперфункція щитоподібної залози
Цукровий діабет
Розвивається внаслідок виділення недостатньої кількості гормону інсуліну, в результаті чого розвивається гіперглікемія - стійке збільшення глюкози в крові. Захворювання характеризується хронічним перебігом та порушенням всіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального та водно-сольового.
Аддісонова (бронзова) хвороба
Вперше це захворювання було описане англійським лікарем Аддисоном у 1855г. В його основі лежать руйнуючі зміни у тканинах наднирників. Причини : туберкульозне ураження залоз або інші інфекції, пухлини, хірургічні втручання, інколи гнійні процеси, крововиливи, і взагалі все, що призводить до атрофії коркового шару. Симптомами є наростаюча загальна слабкість, зниження м’язового тонусу, відсутність апетиту, тошнота, рвота, болі в животі та попереково- крижовому відділі, кишкові кровотечі, втрата маси тіла. Найбільш характерний симптом – земляний відтінок шкіри та поява темних плям на слизових оболонках губ, ясен, внутрішніх поверхнях щік, на язиці та піднебінні. Сама шкіра набуває бронзового блиску.
При підвищеній гормональній функції яєчок та яєчників спостерігається раннє статеве дозрівання, а при зниженій функції навпаки – затримка статевого дозрівання. При цьому не зовсім помітні вторинні статеві ознаки. Порушення в секреції статевих гормонів супроводжується різноманітними патологічними відхиленнями в органах статевої сфери і в усьому організмі. У чоловіків часто зустрічається гіпофункція стероїдогенної тканини. При цьому спостерігається тривалий ріст людини, євнухоїдна будова тіла. У жінок буває гіпогонадизм - патологічний стан, що виявляється у виробленні яєчниками недостатньої кількості жіночих статевих гормонів.
Порушення діяльності статевих залоз |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmin-rechovin-ta-energii1.html | Обмін речовин та енергії | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/dbb871a8eaddfef325593718d4c92123.pptx | files/dbb871a8eaddfef325593718d4c92123.pptx | Обмін речовин та енергії.
Енергетичний обмін.
Очікувані результати
Порівнювати обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних та гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;
називати етапи енергетичного обміну, характеризувати процеси гліколіза, аеробного і анаеробного дихання в клітинах про- та еукаріотів;
пояснювати, чому кисневе розщеплення енергетично ефективніше за безкисневе;
обґрунтовувати взаємозв'язок пластичного і енергетичного обміну в клітинах.
Обмін речовин та енергії
складові
Чи завжди процеси розпаду та синтезу врівноважені?
Який процес переважає під час росту молодого організму?
Який процес переважає у людини, яка виконує фізичні навантаження?
Який процес переважає у хворому або старіючому організмі та при зменшенні маси тіла?
Який процес переважає у рослин?
Автотрофи
Автотрофи
Хемотрофи
Організми, що використовують енергію від хімічних реакцій.
Нітрифікуючі Водневі бактерії
Залізобактерії
Сіркобактерії
Фототрофи
Організми, що використовують енергію світла.
Гетеротрофи
Гетеротрофи
Паразити
Сапрофіти
Хижаки
Міксотрофи
Біологічна енергія
Механічна
Хімічна
Електрична
Теплова
Світлова
АТФ - універсальний хімічний акумулятор енергії в клітинах
Енергетичний обмін речовин здійснюється у три етапи:
а) підготовчий;
б) безкисневий (анаеробне дихання);
в) кисневий (аеробне дихання).
Підготовчий етап
Де відбувається?
У шлунково–кишковому тракті, а також у цитоплазмі клітин.
Що відбувається?
Великі органічні молекули розщеплюються на мономери білки - до амінокислот, жири - до гліцерину і жирних кислот, вуглеводи - до моносахаридів, нуклеїнові кислоти - до нуклеотидів.
Безкисневий етап енергетичного обміну
Де відбувається?
В клітинах.
Його називають анаеробним тому, що цей етап відбувається без участі кисню.
Сумарне рівняння гліколізу
С6Н1206 + 2Н3Р04 + 2АДФ ⇒ 2С3Н603 + 2АТФ + 2Н20
Виділяється 200 кДж енергії.
Частина її (майже 84 кДж) витрачається на синтез двох молекул АТФ, а інша - розсіюється у вигляді тепла.
Отже, процес гліколізу енергетично малоефектив-ний: лише 35-40% енергії запасається в зв'язках молекул АТФ.
Кисневий етап енергетичного обміну
Де відбувається?
В мітохондріях.
Цикл Кребса
(цикл трикарбованих кислот) - це послідовне перетворення певних органічних кислот, що відбувається в матриксі мітохондрій. Цей процес названо на честь англійського біохіміка Ханса Адольфа Кребса, який відкрив його у 1937 році
Відбувається утворення сполуки НАД Н.
Окиснення НАД Н за участю ферменту.
Під час окиснення звільняються: електрони та протони.
Транспорт електронів відбувається за участю білків – переносників на внутрішню мембрану мітохондрій, а протони на зовнішню мембрану мітохондрій, де вони накопичуються.
Виникає та зростає різниця електричних потенціалів. Коли різниця потенціалів досягає критичного значення, іони Н+ із зовнішньої мембрани переносяться на внутрішню завдяки ферментній системі (Н+ - АТФаза),
Під час повернення іони Н+ у матрикс мітохондрій енергія вивільняється.
Сумарне рівняння кисневого етапу енергетичного обміну
2С3Н603 + 602 + 36Н3Р04 + 36АДФ ⇒
⇒ 6С02 + 36АТФ + 36Н20
Сумарне рівняння безкисневого і кисневого етапів енергетичного обміну
C6H12O6 + 38АДФ + 38Н3РО4 + 602 +6Н2О ⇒
⇒ 6С02 + 38АТФ + 44Н2О
Під час цих перетворень виділяється близько 2800 кДж енергії, з яких у вигляді макроергічних зв'язків молекул АТФ запасається 1596 кДж, або 55%, а 45% - розсіюється у вигляді тепла.
Домашнє завдання
1. Опрацювати §26 підручника.
2. Дати відповіді на запитання наприкінці §26,с.159.
3. Заповнити повністю таблицю «Етапи енергетичного обміну речовин».
4*. Фізіологи встановили, утворення невеликої кількості молочної кислоти у м’язах стимулюють їх скорочення, накопичення великої кількості молочної кислоти гальмує скорочення м'язів і викликає швидку втому. Поясніть: що відбудеться з людиною, у якої слабке серце, якщо під час бігу чи фізичної роботи через нестачу кисню у м’язах буде переважати гліколіз.
5*. Розв’яжіть задачу.
М’язи ніг під час бігу за 1 хв. витрачають 24 кДЖ енергії. Скільки всього грамів глюкози витратять м’язи ніг за 50 хв., якщо половину часу в м’язах буде йти повне засвоєння глюкози, другу половину – безкисневе?
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nukleinovi-kisloti0.html | Нуклеїнові кислоти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/60c2e8675707c3c42173f1a160e4753c.ppt | files/60c2e8675707c3c42173f1a160e4753c.ppt | . |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmin-bilkiv-zhiriv-vuglevodiv-porushennya-obminu-organichnih-rechovin.html | Обмін білків, жирів, вуглеводів. Порушення обміну органічних речовин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/109e3b59cf7dd93e2f5e5300609761f4.ppt | files/109e3b59cf7dd93e2f5e5300609761f4.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prezentaciya-nazemnopovitryane-seredovische-isnuvannya.html | Презентація "Наземно-повітряне середовище існування" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/08cda12fcee8805684a43a3a53b8f44e.ppt | files/08cda12fcee8805684a43a3a53b8f44e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kritichni-sistemi-organizmu-lyudini-dihalna-sistema.html | "Критичні системи організму людини. Дихальна система" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/52/0179a5421437e33edf389374fbb3a9cc.ppt | files/0179a5421437e33edf389374fbb3a9cc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nacionalniy-park-ukraini-velikiy-lug.html | Національний парк України - Великий Луг | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/373b141626e3b8d7f8b23faf9eebc0b9.ppt | files/373b141626e3b8d7f8b23faf9eebc0b9.ppt | L/O/G/O
.
. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obdarovani-diti2.html | Обдаровані діти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/9fe16cce0b9eebfdeb4bce9dde63d10e.ppt | files/9fe16cce0b9eebfdeb4bce9dde63d10e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mikrobiologichni-preparati-proti-shkidnikiv-silskogospodarskih-roslin-.html | Мікробіологічні препарати проти шкідників сільськогосподарських рослин та регламент їх застосування (грибні, бактеріальні та вірусні) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/e0d1bc62da6a8bdb71e2187f63177f98.ppt | files/e0d1bc62da6a8bdb71e2187f63177f98.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pp.html | Живі організми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/2037faa74728d2722e1304f0496ca5de.pptx | files/2037faa74728d2722e1304f0496ca5de.pptx | Різноманітність живих організмів та їх класифікація
Вступ
Кожен вид організмів відрізняється від інших особливостями будови, процесами життєдіяльності, середовищем життя. Проте одні живі істоти зовсім різні, а інші дещо подібні між собою або майже однакові. Тому з давніх-давен учені намагаються за особливостями будови об'єднати всі організми у групи.
Систематика
У сучасній біології з цією метою досліджують процеси життєдіяльності, хімічний склад, вимоги до середовища життя тощо. Такі групи організмів дістали назву систематичних одиниць. А наука, яка визначає належність організмів до тієї чи іншої систематичної одиниці, має назву систематика.
Групи організмів
Нині, вчені виділяють такі великі групи організмів, як бактерії, гриби, тварини та рослини. Упродовж тисячоліть людина, стикаючись із певними живими організмами, давала їм конкретну назву. Є назви народні, які вживають у певній країні чи місцевості. А є і наукові назви, що їх використовують учені всіх країн світу.
Царства живої природи
1 - Рослини; 2 - Тварини; З - Гоиби; 4 - Дроб'янки; 5 - Віруси
Наукові назви організмів
Що таке наукові назви організмів? Щоб зрозуміти, яка різниця між науковими та народними назвами організмів, розглянемо одного з представників рослинного світу - поширену в Україні рослину барвінок малий. У нашій країні вона має ще назви «барвін», « хрещатий барвінок », « барвінець », «ворвинок», «зельонка», «могильник» тощо.
Vinca minor
Звичайно, ні, бо кожному видові організмів учені дають єдину наукову назву, зрозумілу дослідникам усього світу. Вона складається із двох слів латинською мовою. У нашому прикладі рослина має наукову назву Vinca minor.
Vinca minor
Перше з цих двох слів - Vinca -це назва роду, до якого належить даний вид. Це слово завжди пишуть з великої літери, воно є ніби «прізвищем» організму. Інше слово -minor - видовий епітет, його пишуть з малої літери. Це «особисте ім'я», що відрізняє його від інших представників роду.
Карл Лінней
Систему подвійних назв видів запровадив у науку ще XVIII сторіччя шведський учений Карл Лінней . На той час мовою, якою писали наукові праці, була саме латинська. Цей принцип - подавати міжнародні наукові назви організмів латинською мовою - зберігся і дотепер.
Карл Лінней
Одиниці класифікації організмів
Які одиниці використовують для класифікації організмів? Зі свого повсякденного досвіду ви знаєте, що за певними зовнішніми ознаками можна відрізнити березу від тополі, сосну від ялини, шипшину від малини тощо. Тобто ми об'єднуємо в групи організми, подібні за певними ознаками, і відрізняємо їх від інших груп з відмінними рисами.
Систематичні одиниці
Саме так учені, спираючись на всебічне вивчення організмів, а не лише на підставі особливостей будови, об'єднують їх у певні групи - систематичні одиниці.
Вид
Основною систематичною одиницею є вид. Вид - це група організмів, подібних за особливостями будови та процесів життєдіяльності, які можуть вільно схрещуватися між собою в природі і давати плідне потомство. Кожен вид характеризується певними вимогами до умов існування і мешкає на певній території. Всі характерні ознаки виду нащадки успадковують від батьків.
Приклади видів рослин
1 - жовтець повзучий; 2 - жовтець язиколистий; 3 - жовтець золотистий
Рід
Крім виду, використовують й інші систематичні одиниці. Так, подібні між собою види рослин об'єднують в один рід. Наприклад, види береза бородавчаста та береза пухнаста належать до роду Береза. Близькі роди об'єднують у родини. Так, роди Бук, Каштан та Дуб належать до родини Букові.
Порядки. Класи
Близькі родини об'єднують у порядки. Наприклад, родини Ліщинові та Березові входять до порядку Березоцвіті. Близькі порядки об'єднують у класи. Так, порядок Букоцвіті разом з багатьма іншими порядками входить до класу Дводольні. Класи входять до складу відділів. Наприклад, класи Дводольні та Однодольні належать до відділу Покритонасінні рослини.
Рослини порядків
Березоцвіті (1) і Букоцвіті (2)
Царство
А найвищою систематичною одиницею є царство. Так, усі відділи рослин належать до царства Рослини. Цей підручник ознайомить вас з представниками царств Рослини, Гриби та Бактерії.
Висновок
Отже, класифікувати певний організм - це означає визначити його місце у системі органічного світу. При цьому вчені визначають належність певного виду до всіх основних систематичних одиниць - роду, родини, порядку, класу, відділу, царства.
Джерела
http://school.xvatit.com
http://teachua.com/ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nabuta-povedinka.html | Набута поведінка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/0359888ef0c2c35b624d5a87a9c1c0b1.ppt | files/0359888ef0c2c35b624d5a87a9c1c0b1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/predmet-mikrobiologii-istoriya-ii-rozvitku-ta-zavdannya-medichna-mikro.html | Поняття про синтетичну гіпотезу еволюції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/36/d8a39a1d1d8906282b927c1860ab8bb7.ppt | files/d8a39a1d1d8906282b927c1860ab8bb7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pozaklitinniy-matriks.html | Позаклітинний матрикс | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/01c765928558ba0aac4e7b767e887a49.ppt | files/01c765928558ba0aac4e7b767e887a49.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/krov3.html | "Кров" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/b097c2184c796b1321db15829b61dbf8.ppt | files/b097c2184c796b1321db15829b61dbf8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nadannya-pershoi-dopomogi-pri-pereoholodzhenni-i-obmorozhenni.html | Надання першої допомоги при переохолодженні і обмороженні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/61fbfcf385bb33c986f227226d05c9ae.ppt | files/61fbfcf385bb33c986f227226d05c9ae.ppt | Haga clic para cambiar el estilo de título
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel |
https://svitppt.com.ua/biologiya/odnomembranni-organeli2.html | "Одномембранні органели" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/f45c77a25aee35108aaa64f2a2511057.pptx | files/f45c77a25aee35108aaa64f2a2511057.pptx | Над презентацією працювали:
Кушнерьова Тетяна
Колесникова Анастасія
- Деміхова Юлія
Одномембранні органели
Ендоплазматична сітка
це система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх розширень, обмежених мембраною, які сполучаються між собою.
Ендоплазматична сітка
Зерниста
Незерниста
Містить рибосоми на мембранах
Не має рибосом на мембранах
Бере участь у формуванні зовнішньої оболонки ядра в період між двома поділами клітини.
Зерниста ендоплазматична сітка
На мембранах за участю рибосом відбувається біосинтез білків. Синтезовані білки накопичуються у порожнинах зернистої ендоплазматичної сітки, розподіляються між різними ділянками клітини або виводяться з неї назовні.
У порожнинах цієї органели білки набувають притаманної їм просторової структури, до них приєднуються небілкові частини тощо. Крім того, зерниста ендоплазматична сітка бере участь у синтезі компонентів клітинних мембран.
Незерниста ендоплазматична сітка
На мембранах синтезуються ліпіди, вуглеводи, гормони ліпідної природи, які можуть накопичуватись у її порожнинах.
На них відбуваються процеси обміну деяких полісахаридів (глікогену). У порожнинах незернистої ендоплазматичної сітки накопичуються і знешкоджуються отруйні для організму сполуки, які згодом виводяться з клітини.
Комплекс Гольджі
Це одномембранна органела, що є переважно веукаріотів.
Комплекс (апарат) Гольджі відкритий в 1898 р. італійським ученим Гольджи
Комплекс(апарат) Гольджі
Є системою плоских дисковидних замкнутих цистерн, які розташовуються одна над іншою у вигляді стопки і утворюють диктиосому.
Від цистерн відходжують на всі боки мембранні трубочки і бульбашки. Число диктиосом в клітинах варіює від однієї до декількох десятків залежно від типу клітин і фази їх розвитку.
Особливості
Комплекс Гольджі є в усіх еукаріотичних клітинах, але у різних організмів його будова може відрізнятись.
Так, у клітинах рослин структурні компоненти цієї органели (їхня кількість може сягати 20 і більше) відокремлені один від одного, а в клітинах інших організмів вони зазвичай з'єднані.
Функції комплексу Гольджі
У органелі накопичуються і певним чином змінюються деякі сполуки.
Вони відходять від комплексу Гольджі і транспортуються за допомогою мікротру-бочок.
Функції комплексу Гольджі
У цистернах комплексу Гольджі синтезуються деякі полісахариди, які можуть сполучатись з білками, що надійшли із зернистої ендоплазматичної сітки.
Комплекс Гольджі бере участь в утворенні лізосом
Лізосоми
це мембранні бульбашки величиною до 2 мкм.
У середині лізосом містяться ферменти, здатні переварювати білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти.
Лізосоми утворюються з бульбашок, що відділяються від комплексу Гольджи.
Лізосоми
Зливаючись з ендоцитозними бульбашками, лізосоми утворюють травну вакуоль, де відбувається розщеплювання органічних речовин до складових їх мономерів.
Останні через мембрану травної вакуолі поступають в цитоплазму клітини.
Лізосома
Лізосоми були відкриті бельгійським цитологомКрістіаном де Дювом в 1955 році[1].
Ферменти лізосом
Містять більше 40 різних кислих гідролаз, зокрема протеази, нуклеази, ліпази, фосфоліпази, фосфатази,сульфатази.
Оптимум pH для цих ферментів лежить у межах 4,5—5.
Окрім того, протеази проявляють максимальну активність тільки після обмеженого протеолізу.
Навіть якщо мембрана, що відмежовує цей компартмент, з якихось причин втратить цілісність гідролази не будуть активними у цитозолі із pH близько 7,2.
Вакуолі
Це обмежені мембраною органели, які містяться в деяких еукаріотних клітинах і виконують різні функції Вакуолі особливо добре помітні в клітинах рослин і грибів.
Функції рослинних вакуоль
У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %.
Дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми.
Необхідні для регулювання тургорного тиску та цитоплазми.
У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність.
Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюстках для приваблення запилювачів.
У клітинах прісноводних одноклітинних тварин і водоростей є скоротливі вакуолі – вкриті мембраною пухирці, здатні змінювати об’єм, виводячи свій вміст назовні.
Скоротливі вакуолі регулюють внутрішньоклітинний тиск, виводячи надлишок води з клітини і запобігаючи їх руйнуванню.
Найскладнішу будову скоротливих вакуоль мають інфузорії.
Травні вакуолі тварин
Травні вакуолі серед тварин зустрічаються у представників одноклітинних. У цьому випадку травні вакуолі являються собою мембранні пухирці з їжею, в які виділяються травні ферменти. Поживні речовини всмоктуються клітиною, потім пухирець різко скорочується і неперетравлені залишки залишають клітину.
Пероксисоми
Це органели кулястої форми, оточені однією мембраною, діаметром близько 0,3-1,5 мкм.
Пероксисоми виявлені в різних організмів: одноклітинних і багатоклітинних тварин, дріжджів , вищих рослин, водоростей.
У рослин пероксисоми беруть участь у процесах поглинання кисню під час світлової фази фотосинтезу.
Тривалість існування однієї пероксисоми незначна – лише 5-6 діб.
Дякуємо за увагу!!!!!
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/pavuk.html | Павук | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/1591b69744fecd5f7b83d13cfa11cc13.pptx | files/1591b69744fecd5f7b83d13cfa11cc13.pptx | пАВУКОПОДІБНІ
Павукоподі́бні або арахніди – клас типу Членистоногих, який включає павуків, скорпіонів і кліщів. Вони відрізняються від інших членистоногих, оскільки мають тільки дві частини тіла: голову, об'єднану з грудною кліткою – головогруди і черевце.
Сучасні павукоподібні представлені наземними формами, які походять від водяних членистоногих, які спочатку заселяли моря. Щоб пристосуватися до наземного способу існування, павукоподібні повинні були:
- здійснити зміну органів дихання;
- максимально зменшити випаровування води з поверхні тіла;
- перейти на нові об'єкти живлення.
Павукоподібні
Клас Павукоподібні Переважно наземні членистоногі, але серед кліщів і павуків є вторинноводні форми. Їхнє тіло зазвичай складається з головогрудей і черевця. Вусиків павукоподібні не мають. Характерною ознакою групи є наявність у багатьох видів на черевці павутинних бородавок з павутинними залозами. Вони виробляють павутинні нитки, які павукоподібні використовують для створення ловчих сіток, вистилання нірок, виготовлення коконів та інших цілей.
Ряд Павуки
Павук-хрестовик
Павук-сріблянка
Павук-птахоїд
Тарантул
Каракурт
Іксодовий кліщ
Коростяний кліщ
Енцефалітний кліщ
Ряд Кліщі
Ряд Скорпіони
Основні особливості організації, що забезпечили пристосування павукоподібних до життя на суходолі:
поява «легенів» і трахей - органів дихання атмосферним киснем;
воскові виділення кутикули, які перешкоджають випаровуванню води;
зменшення розмірів тіла для обмеження числа линьок;
розвиток копулятивних органів і внутрішнього запліднення.
Павукоподібні
Зовнішня будова
Тіло павукоподібних складається: з головогрудей і черевця. Головогруди включають шість сегментів. Кінцівки першого сегмента - хеліцери - є органами захоплення і подрібнення їжі. На кінчиках хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз. Кінцівки другого сегмента - педипальпи - виконують функцію утримання здобичі, беруть участь у перенесенні сперми в статеві шляхи самки, слугують органами дотику.
Зовнішня будова
Кінцівки наступних чотирьох сегментів -ноги - беруть участь у пересуванні, плетінні павутини, викопуванні нірок, утриманні яєчного кокона, здобичі. Вони мають нюхові та дотикові рецептори. На відміну від раків обидві антени у павуків редукуються, фасеткові очі відсутні.
Зовнішня будова
Черевце з'єднується з головогрудьми за допомогою сьомого сегмента, який не несе кінцівок. Кінцівки черевця, які несуть «зябра», перетворюються на «легені». Кінцівки десятого й одинадцятого сегментів утворюють у павуків павутинні бородавки.
Павук
Внутрішня будова
Нервова система
Нервова система характеризується подальшою концентрацією нервових вузлів. У павуків у передньому відділі головогрудей виникає єдине скупчення нейронів - головогрудна нервова маса. З органів чуттів розвинені дотик (чутливі волоски на тілі та кінцівках) і нюх. Зір дуже слабкий, є декілька пар простих очок.
Внутрішня будова
Травна система
Більшість павукоподібних — хижаки, пристосовані до живлення напіврідкою їжею. Травлення у багатьох павукоподібних відбувається в два етапи: зовнішнє та внутрішнє (кишкове).
Спіймана здобич убивається отрутою, покриви жертви розриваються і всередину вводяться травні соки. Потім розріджений вміст жертви всмоктується. Для цього слугує забезпечена м'язами глотка, яка переходить у тонкий стравохід і далі, - у сисний шлунок. Вирости кишківника утворюють печінку, клітини якої виділяють травні ферменти.
Внутрішня будова
Дихальна система
Усі павукоподібні мають органи повітряного дихання. Навіть ті з павукоподібних, які вторинно переселилися у воду, дихають атмосферним повітрям. Дихальна система представлена "легенями" або трахеями.
Внутрішня будова
Внутрішня будова
Серед людей існує боязнь павуків – арахнофобія.
Не потрібно боятися павуків. Вони приносять користь природі.
Необхідно лише бути обережними у поводженні з ними.
Навіщо павукоподібним потрібні ногощупальці й хеліцери? Чи можуть кліщі приносити людині користь?
Які павуки небезпечні для людини? Чи може людина використати павутину? Де живуть кліщі? Чому деякі види кліщів небезпечні для людини? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmin-rechovin-ta-energii.html | Обмін речовин та енергії. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/0203a1082ff83045024d4ba84f11a1d1.pptx | files/0203a1082ff83045024d4ba84f11a1d1.pptx | Обмін речовин та енергії.
Енергетичний обмін.
Очікувані результати
Порівнювати обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних та гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;
називати етапи енергетичного обміну, характеризувати процеси гліколіза, аеробного і анаеробного дихання в клітинах про- та еукаріотів;
пояснювати, чому кисневе розщеплення енергетично ефективніше за безкисневе;
обґрунтовувати взаємозв'язок пластичного і енергетичного обміну в клітинах.
Обмін речовин та енергії
складові
Чи завжди процеси розпаду та синтезу врівноважені?
Який процес переважає під час росту молодого організму?
Який процес переважає у людини, яка виконує фізичні навантаження?
Який процес переважає у хворому або старіючому організмі та при зменшенні маси тіла?
Який процес переважає у рослин?
Автотрофи
Автотрофи
Хемотрофи
Організми, що використовують енергію від хімічних реакцій.
Нітрифікуючі Водневі бактерії
Залізобактерії
Сіркобактерії
Фототрофи
Організми, що використовують енергію світла.
Гетеротрофи
Гетеротрофи
Паразити
Сапрофіти
Хижаки
Міксотрофи
Біологічна енергія
Механічна
Хімічна
Електрична
Теплова
Світлова
АТФ - універсальний хімічний акумулятор енергії в клітинах
Енергетичний обмін речовин здійснюється у три етапи:
а) підготовчий;
б) безкисневий (анаеробне дихання);
в) кисневий (аеробне дихання).
Підготовчий етап
Де відбувається?
У шлунково–кишковому тракті, а також у цитоплазмі клітин.
Що відбувається?
Великі органічні молекули розщеплюються на мономери білки - до амінокислот, жири - до гліцерину і жирних кислот, вуглеводи - до моносахаридів, нуклеїнові кислоти - до нуклеотидів.
Безкисневий етап енергетичного обміну
Де відбувається?
В клітинах.
Його називають анаеробним тому, що цей етап відбувається без участі кисню.
Сумарне рівняння гліколізу
С6Н1206 + 2Н3Р04 + 2АДФ ⇒ 2С3Н603 + 2АТФ + 2Н20
Виділяється 200 кДж енергії.
Частина її (майже 84 кДж) витрачається на синтез двох молекул АТФ, а інша - розсіюється у вигляді тепла.
Отже, процес гліколізу енергетично малоефектив-ний: лише 35-40% енергії запасається в зв'язках молекул АТФ.
Кисневий етап енергетичного обміну
Де відбувається?
В мітохондріях.
Цикл Кребса
(цикл трикарбованих кислот) - це послідовне перетворення певних органічних кислот, що відбувається в матриксі мітохондрій. Цей процес названо на честь англійського біохіміка Ханса Адольфа Кребса, який відкрив його у 1937 році
Відбувається утворення сполуки НАД Н.
Окиснення НАД Н за участю ферменту.
Під час окиснення звільняються: електрони та протони.
Транспорт електронів відбувається за участю білків – переносників на внутрішню мембрану мітохондрій, а протони на зовнішню мембрану мітохондрій, де вони накопичуються.
Виникає та зростає різниця електричних потенціалів. Коли різниця потенціалів досягає критичного значення, іони Н+ із зовнішньої мембрани переносяться на внутрішню завдяки ферментній системі (Н+ - АТФаза),
Під час повернення іони Н+ у матрикс мітохондрій енергія вивільняється.
Сумарне рівняння кисневого етапу енергетичного обміну
2С3Н603 + 602 + 36Н3Р04 + 36АДФ ⇒
⇒ 6С02 + 36АТФ + 36Н20
Сумарне рівняння безкисневого і кисневого етапів енергетичного обміну
C6H12O6 + 38АДФ + 38Н3РО4 + 602 +6Н2О ⇒
⇒ 6С02 + 38АТФ + 44Н2О
Під час цих перетворень виділяється близько 2800 кДж енергії, з яких у вигляді макроергічних зв'язків молекул АТФ запасається 1596 кДж, або 55%, а 45% - розсіюється у вигляді тепла.
Домашнє завдання
1. Опрацювати §26 підручника.
2. Дати відповіді на запитання наприкінці §26,с.159.
3. Заповнити повністю таблицю «Етапи енергетичного обміну речовин».
4*. Фізіологи встановили, утворення невеликої кількості молочної кислоти у м’язах стимулюють їх скорочення, накопичення великої кількості молочної кислоти гальмує скорочення м'язів і викликає швидку втому. Поясніть: що відбудеться з людиною, у якої слабке серце, якщо під час бігу чи фізичної роботи через нестачу кисню у м’язах буде переважати гліколіз.
5*. Розв’яжіть задачу.
М’язи ніг під час бігу за 1 хв. витрачають 24 кДЖ енергії. Скільки всього грамів глюкози витратять м’язи ніг за 50 хв., якщо половину часу в м’язах буде йти повне засвоєння глюкози, другу половину – безкисневе?
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mislennya-i-cvidomist-lyudini1.html | "Мислення і cвідомість людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/5f067baa77e0733da936f24ec4b4ea2a.pptx | files/5f067baa77e0733da936f24ec4b4ea2a.pptx | Мислення і cвідомість людини
Подубієнко Цвітани 9-Б
Кора великих півкуль головного мозку
Кора великих півкуль головного мозку - це поверхневий шар сірої речовини. Її утворюють тіла нервових клітин, проміжки між якими заповнені клітинами нейроглії та містять нервові волокна і кровоносні судини.
Кора великих півкуль головного мозку
Наявність численних борозен і закруток значно збільшує площу сірої речовини. Загальна площа кори становить 220 тис. мм. Товщина кори в різних ділянках неоднакова і коливається від 1,3 до 4,5 мм. В ній міститься 14 - 15 млрд. різноманітних за формою, розмірами та функціями нейронів.
Складові мислення
Мислення
Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення (пізнання) загальних , суттєвих властивостей об’єктів та явищ дійсності, відображення взаємозв’язків та відношень, що існують між ними.
Мислення
Мислення починається з проблемної ситуації, для виходу з якої індивід повинен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії. Вона включає в себе невідоме (шукане, пізнавальну потребу індивіда, його здібності та досвід. Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як проблемну, часто не шукає виходу з неї. Він вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу. Тобто, задача - це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і невідомого, зв’язки між якими слід віднайти. Пошук таких зв’язків, тобто розв‘язування задачі і становить процес мислення.
Особливості процесу мислення
1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане з мовою, але виражене в мові .
2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.
Особливості процесу мислення
3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об’єктом пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення. При цьому кожне запитання символізує цілком визначений тип зв’язку, розкриття якого в певному конкретному явищі і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: ” Чий м’яч покотився?”- потребує встановити зв’язок лише однієї категорїї відношень належності. Запитання: ” Куди м’яч покотився?”- сигналізує також лише один тип зв’язку - напрям, місце. Запитання:” Чому м’яч покотився? - зумовлює пошуки причинних зв’язків.
Властивості свідомості людини:
1. Людина, що володіє свідомістю, виділяє себе з навколишнього світу, відокремлює себе, своє «я» від зовнішніх речей, а властивості речей - від них самих.
2. Здатний побачити себе, що знаходиться у визначеному місці простору й у визначеній крапці тимчасової осі, що зв'язує сьогодення, минуле і майбутнє.
3. Здатний побачити себе у визначеній системі відносин з іншими людьми.
4. Здатний встановлювати адекватні причинно-наслідкові відносини між явищами зовнішнього світу і між ними і своїми власними діями.
5. Віддає звіт у своїх відчуттях, думках, переживаннях, намірах і бажаннях.
6. Знає особливості своєї індивідуальності й особистості.
7. Здатний планувати свої дії, передбачати їхні результати й оцінювати їхнього наслідку, тобто здатний до здійснення навмисних довільних дій.
Діяльність
Діяльність — спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в дійсність зміни.
Основними компонентами діяльності є:
1) суб'єкт з його потребами;
2) мета, відповідно до якої предмет перетворюється на об'єкт, на який спрямовано діяльність;
3) засіб реалізації мети;
4) результат діяльності.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/mikobakteriya-tuberkulozu-mbt-zagalna-harakteristika-mbt-mbt.html | Мікобактерія туберкульозу (мбт) Загальна характеристика мбт мбт | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/0c0ccc9a7b13a72675c1ae92663a7f41.ppt | files/0c0ccc9a7b13a72675c1ae92663a7f41.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/princip-roboti.html | принцип роботи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/9e89f8e7adbbe52b5c47b9fe23f8736d.pptx | files/9e89f8e7adbbe52b5c47b9fe23f8736d.pptx | «Скажи мені, і я забуду.
Покажи мені, і я запам’ятаю.
Дай можливість діяти самому, і я навчуся»
Чому одні люди виростають дуже високими а інші зупиняються в рості ще в дитинстві?
Чому звичайна людина в екстренних випадках може проявити надздібності?
Чому одні люди повні а інші худі,розумні і не дуже, швидкі і неповороткі?
Чи чули ви про цукровий діабет?
Чому лише досягаючи певного віку ви починаєте цікавитись протилежною статтю?
Яким чином наш організм пристосовується до сильних коливань температур , надлишку чи нестачі їжі?
Принципи роботи ендокринної системи
План уроку: 1. Залози, їхня класифікація 2. Гормони, їхнє значення 3. Принципи роботи ендокринної системи
Поняття про ендокринну секрецію вперше було введено К. Бернаром, який встановив здатність клітин печінки виділяти глюкозу в кров.
Залоза — це орган, або група клітин, функцією яких є вироблення біологічно активних речовин (секретів).
Залози
Сальні залози
Слинні залози
Потові залози
Молочні залози
Слізні залози
Печінка
Залози шлунково-кишкового тракту
Гіпофіз
Епіфіз,
Щитовидна залоза
Паращитовидні залози
Вилочкова залоза
Наднирники
Підшлункова залоза
Статеві залози
Залози внутрішньої секреції ЕНДОКРИННІ
Залози змішаної секреції
Залози зовнішньої секреції ЕКЗОКРИННІ
Не мають вивідних протоків і їх «секрет» - гормон виділяється прямо в кров
Виділяють через вивідні протоки речовини- «секрет», на поверхню тіла або слизових оболонок, у ті чи інші порожнини.
Механізм дії гормонів
Клітини-мішені.
2. Способ дії на клітини:
а) вплив на прониклість мембран для різних речовин
б) вплив на швидкість реакції в клітиніість
в)регулюють активність спадкового апарату клітини.
3. Гормони діють як в одному напрямі
так і в протилежних.
Клітина-мішень
Ядро
Плазматична мембрана
Цитоплазма
Рецептор
Рецептор
Гормони
Судина
іРНК(або м РНК)
Молекула білкового
походження
Ендокринні
залози
Домашнє завдання.
Опрацювати § 39, підготувати повідомлення порушення в роботі підшлункової, щитоподібної, паращитопідібних залоз
(на вибір). |
https://svitppt.com.ua/biologiya/krokodili.html | Крокодили | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/5566f22c47f97cc566a5611ed548e402.pptx | files/5566f22c47f97cc566a5611ed548e402.pptx | КРОКОДИЛИ
Морфологічні особливості
Крокодили - водні хребетні тварини. Слово «крокодил» походить від грец. κροκόδειλος - «гальковий хробак», що дане через горбисту шкіру.
Довжина більшості крокодилів 2-5,5 м. Їх зовнішність демонструє адаптацію до перебування у водному середовищі:
голова плоска, з довгим рилом;
тулуб приплюснутий;
хвіст потужний, стислий з боків;
ноги досить короткі. На передніх кінцівках - 5 пальців, на задніх - 4 (немає мізинця), з'єднаних перетинкою.
Очі з вертикально-щілиновидною зіницею розташовані на верхній частині голови, так що тварина може виглядати з води, виставляючи назовні тільки ніздрі і очі.
Ніздрі і вушні отвори під водою закриваються рухомими клапанами.
Морфологічні особливості
Шкірний покрив
Шкіра крокодилів покрита прямокутними роговими щитками, які на спині і животі розташовуються правильними рядами.
Під спинними і рідше під черевними щитками розвиваються остеодерми (кісткові пластини), що утворюють панцир.
Органи дихання
Легені великі, влаштовані вони складно і вміщають великий запас повітря. З їх допомогою крокодил здатний регулювати плавучість.
Частина м'язів, оточуючих легені, використовується для переміщення повітря в легенях, а разом з ним і центру плавучості.
Кровоносна система
Серце крокодилів чотирикамерне: має два передсердя і два шлуночка, повністю розділених перегородкою. Існує механізм керованого змішування артеріальної крові з венозною завдяки збереженню обох дуг аорти, в місці перехрещення яких є анастомоз - паніццієвий отвір, і кров може надходити з однієї дуги в іншу.
Сильні антибіотики, що містяться в крові, допомагають уникнути зараження в забрудненій воді.
Зуби крокодилів
Зуби у крокодила однотипні, конічні, порожнисті усередині - у цих порожнинах в міру зношування розвиваються нові гострі зуби.
Кожен зуб змінюється приблизно раз на 2 роки. При цьому зуби верхньої і нижньої щелеп суміщені таким чином, що проти найбільших зубів однієї щелепи знаходяться найдрібніші зуби другої. Зуби сидять в альвеолах, як у ссавців.
Шлунок крокодила
Шлунок має товсті м'язові стінки; в ньому, як правило, знаходять камені - гастроліти, необхідні крокодилу для перетирання їжі (за іншою версією, вони переміщують центр ваги крокодила, надаючи цьому велику стійкість при плаванні).
Терморегуляція
Завдяки особливостям поведінки і будови тіла у великих крокодилів добові коливання температури тіла можуть бути дуже незначними - близько 1 градуса Цельсієм влітку і близько 1,5 градуса взимку, а у дрібних особин такі коливання можуть перевищувати 5 градусів.
Розмноження
Самка відкладає яйця в пісок на мілині або зариває в гніздо із бруду і гниючого листя. Число яєць у кладці коливається від 20 до 100 залежно від розмірів самки. На тінистих місцях закладаються неглибокі ямки, на сонячних - до півметра. Яйця засипаються землею (упереміш з листям і травою).
Самки зазвичай залишаються біля кладки, охороняючи яйця від ворогів. Усі яйця вилуплю - ються одночасно. Температура інкубації впливає на стать: якщо яйце зберігалося при температурі від 31-32 °C , то виводяться самці, якщо вище або нижче - то самки.
Піклування про потомство
Наявність барорецепторів в ротовій порожнині крокодила дозволяє самці бути гранично обережною при перенесенні потомства. Крім власних дитинчат вона іноді підбирає і переносить у воду також дитинчат деяких черепах, що відкладають яйця для безпеки поблизу від кладки крокодила (дитинчата черепахи вилуплюються одночасно з дитинчатами крокодила, але здатні самостійно дістатися до води).
Живлення
Полюють крокодили переважно вночі. Основним компонентом в їх дієті є риба, але вони також нападають на будь-яку здобич, з якою можуть впоратися. Тому набір кормів змінюється з віком: їжею молодим крокодилам служать різні безхребетні, дорослі полюють за земноводними, плазунами і водними птахами; найбільші особини здатні впоратися з великими ссавцями.
У багатьох видів відзначений канібалізм - пожирання дрібніших особин більшими. Туші крокодили можуть залишити на дні водойми на кілька днів, щоб вона розмокла.
Часто крокодили поїдають падаль або ховають не з'їдені залишки про запас. Жувати крокодили не можуть - велику здобич вони розчле - новують на березі за допомогою щелеп і передніх лап і ковтають по частинах. Нерідко вони, вчепившись у видобуток, обертаються навколо осі, вириваючи шматки.
Живлення
За один раз можуть проковтнути до 23 % від маси свого тіла. До 60% з'їденої їжі у крокодилів переходить в жир, що дозволяє їм переживати тривалі періоди голоду.
Без їжі крокодили можуть обходитися від 1 року до 1,5 років. У деяких видів є сезонна їжа, за рахунок якої вони виживають.
Нільський крокодил полює на гну та зебр, коли їх стада перетинають річки.
Живлення
Крокодил чи алігатор?
Найбільша відмінність - в їх зубах. Коли щелепи у крокодила зімкнуті, то видно великий четвертий зуб нижньої щелепи. У алігатора ж верхня щелепа закриває ці зуби.
Також їх можна відрізнити за формою морди: у справжнього крокодила морда гостра, V -подібна, у алігатора - тупа, U -подібна.
Крокодил чи алігатор?
У крокодилів більш досконалий сольовий обмін, ніж у алігаторів. Надлишок солей виводиться з організму крокодила за допомогою спеціальних сольових залоз, розташованих на язиці (лінгвальні залози), а також з виділеннями слізних залоз («крокодилячі сльози»). Тому крокодили можуть жити в солоній воді, а алігатори живуть тільки в прісній. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prezentaciya-prirodniy-dobir.html | Презентація "Природний добір" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/b721b7f8c3ad98588de290904b3cf274.ppt | files/b721b7f8c3ad98588de290904b3cf274.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/principi-svitovoi-zoologichnoi-sistematiki-ta-nomenklaturi.html | Принципи світової зоологічної систематики та номенклатури | https://svitppt.com.ua/uploads/files/53/007a58aed9c53c10d2dad8fab18bd02e.ppt | files/007a58aed9c53c10d2dad8fab18bd02e.ppt | Talpa => Talp-ae => Talp-idae
Lampas => Lampad-is => Lampad-idae
Carmen => Carmin-as => Carmin-idae
Passer => Passer-is => Passer-idae
Radix => Radic-is => Radic-idae
Leo => Leon-is => Leon-idae
Bos => Bov-is => Bov-idae
Sus (Grus) => Su-is (Gru-is) => Su-idae (Gru-idae)
Ctenostylidae Bigot 1870
Ctenostylinae Bigot 1870 = Lochmostyliinae Hendel 1934
Ctenostylini Bigot 1870 = Lochmostyliini Hendel 1934
Ctenostylina Bigot 1870 = Lochmostyliina Hendel 1934
Urophora (Urophora) cardui (Linnaeus, 1758)
Urophora (Inuromaesa) maura Frauenfeld, 1857
Parnassius simo Gray, 1852
Parnassius simo simo Gray, 1852
Parnassius simo simulator Staudinger, 1899
Parnassius simo avinoffi Verity, 1911
2. Pseudoneptis ianthe Hemming 1964 nomen novum pro Papilio coenobita Fabricius 1793 non Papilio coenobita Cramer 1780
Musca oleae Gmelin 1790
=>
Dacus oleae (Gmelin 1790)
=>
Dacus (Daculus) oleae (Gmelin 1790)
=>
Bactrocera oleae (Gmelin 1790)
Urophora maura Frauenfeld 1857 =>
Euribia maura (Frauenfeld, 1857) : Hendel, 1927 =>
Urophora (Inuromaesa) maura Frauenfeld, 1857 : Korneyev, 1991 =>
Inuromaesa maura (Frauenfeld, 1857) : Norrbom & Freidberg, 1999
Musca cardui Linnaeus 1758 =>
Euribia cardui (Linnaeus, 1758) : Meigen 1800 =>
Urophora cardui (Linnaeus, 1758): Loew 1862
Urophora (Urophora) cardui (Linnaeus, 1758)
Urophora (Inuromaesa) maura Frauenfeld, 1857
Musca poeciloptera Schrank 1790 =>
Trypeta poeciloptera (Schrank 1790) : Meigen 1826 =>
Platyparea poeciloptera (Schrank 1790) : Loew 1862=>
Plioreocepta poeciloptera (Schrank 1790) combinatio nova
Myoleja, Myolea, Myioleja, Myolia, Myiolia, Myiolea, Mylea, Myiola
Iyaiyai
Gammaracanthuskytodermogammarus loricatobaicalensis Dybowski, 1921 (Crustacea)
Pericompsus bilbo Erwin
Oligodranes zzyzxensis Evenhuis (Bombylidae)
Eucosma bobana, E. cocana, E. dodana, E. fofana... E. vovana Kearfoot, 1907 (Oleuthreutidae)
Mozartella beethoveni Girault, 1926 (Hymenoptera)
Abra cadabra Eames and Wilkins 1957 (Mollusca)
Vini vidivici Steadman and Zariello, 1987 (Aves)
Ytu brutus Spangler, 1980 (Coleoptera)
Pisson eu (Coleoptera)
Angelopteromyia alf Korneyev (Diptera)
Nosferatumyia no Korneyev (Diptera)
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/osoblivosti-selekcii-roslin-tvarin-ta-mikroorganizmiv.html | "Особливості селекції рослин, тварин та мікроорганізмів" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/a24979354489aa2c9bb211ac544cba4a.ppt | files/a24979354489aa2c9bb211ac544cba4a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mislennya-i-svidomist-lyudini.html | Мислення і свідомість людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/f0989f3d2a4ac5ad7f5b407f6929221f.ppt | files/f0989f3d2a4ac5ad7f5b407f6929221f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/principi-zoologichnoi-sistematiki-tanomenklaturi.html | Принципи зоологічної систематики таноменклатури | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/a7e94cdcb30026421bb5d9daf4bb4b75.ppt | files/a7e94cdcb30026421bb5d9daf4bb4b75.ppt | Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37): |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mi-te-scho-mi-imo.html | "Ми – те, що ми їмо" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/337d5b97b769bddc3df7b8a7af27bece.ppt | files/337d5b97b769bddc3df7b8a7af27bece.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kriterii-ta-struktura-populyacii.html | Критерії та структура популяції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/5b5180294abe4b5a63a142db05de2422.ppt | files/5b5180294abe4b5a63a142db05de2422.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/obmin-rechovin-ta-energii-osnova-funkcionuvannya-biosistem.html | ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ БІОСИСТЕМ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/00aca2db946df6f8617b0076ac170738.ppt | files/00aca2db946df6f8617b0076ac170738.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prioni-ih-budova-poshirennya.html | Пріони, їх будова, поширення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/2940f5cd187e55a2e834b4c1f2a78d29.ppt | files/2940f5cd187e55a2e834b4c1f2a78d29.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prioni1.html | "Пріони" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/8e363ba92cc51c9d1aa935d8c58823e0.pptx | files/8e363ba92cc51c9d1aa935d8c58823e0.pptx | Пріони
Пріони — особливий клас інфекційних агентів, чисто білкових (тобто таких, що не містять нуклеїнових кислот), що викликають важкі захворювання центральної нервової системи у людей і ряду вищих.
Пріонний білок, що володіє аномальною тривимірною структурою, здатний прямо каталізувати структурне перетворення гомологічного йому нормального клітинного білка в собі подібний (пріонний), приєднуючись до білка-мішені і змінюючи його конформацію. Як правило, пріонний стан білка характеризується переходом α-спіралей білка в β-складчастість.
Зміна укладки поліпептидного ланцюга
під час перетворення нормального білка (а) на пріон (b)
Життєвий цикл пріонів має свої особливості. За нормальних умов пріони – це нешкідливі клітинні білки,проте вони мають здатність перетворюватися на стійкі структури, які спричиняють деякі смертельні захворювання головного мозку в людей та тварин. Уражена ділянка мозку має характерну губчасту структуру, яка свідчить про ураження великої кількості нервових клітин, що призводить до виражених неврологічних симптомів, таких як зниження тонусу м’язів, недоумство, втрата пам’яті і безсоння.
Гістологічний препарат, ураженої пріонами
тканини із утворенням характерною
губчастої структури.
Пріонні захворювання людини
Найбільш відомі пріонні інфекції, пов'язані з ураженням головного мозку:
хвороба Кройтцфельдта - Якоба
фатальна сімейна безсоння
хвороба Куру (Kuru), пов'язана з ритуальним канібалізмом у деяких країнах Океанії;
синдром Герстманна - Штройслера - Шейнкера.
Ці хвороби є повільними інфекціями, що спричиняють ураження сірої речовини головного мозку і призводять до рухових порушень, психічних розладів, недоумства, смерті.
Пріони дуже стійкі до звичайних методів дезинфекції. Іонізуюче, ультрафіолетове або мікрохвильове випромінювання на них практично не діє. Дезинфекційні засоби, що зазвичай використовуються в медичній практиці, діють на них лише в дуже обмеженій формі. Надійно їх ліквідовують дезінфікуючі реактиви - сильні окисники, що мають руйнівну дію на протеїни.
Потенційна небезпека для людини
Незважаючи на незначну кількість явних випадків пріонних захворювань у людей, багато фахівців вважають, що мається високий ступінь небезпеки «повільних» інфекцій для людини.
За неперевіреними даними, джерелом поширення можуть бути стоматологічні процедури, пов'язані з попаданням пріонів в кров'яне русло.
Під підозру потрапив також лецитин тваринного походження, що викликало скорочення застосування його в фармакологічній промисловості, і витіснення рослинним (в основному, соєвим) лецитином.
Дослідження пріонів дріжджів та інших мікроміцетів
Пріони-подібні білки, поведінка яких подібно до поведінки PrP, знайдені в природних популяціях дріжджів та інших мікроміцетів. Дослідження пріонів дріжджів підтвердили гіпотезу про те, що перетворення білків у пріонний стан залежить тільки від білків. Було показано, що пріони, екстраговані з клітин, можуть служити «зерном» утворення пріонів у пробірці.
Один із найдобріше вивчених білків, схильних до утворення пріонів у дріжджів - фактор термінації трансляції (eRF3), який утворює так названі PSI + клітини. Такі клітини мають змінений фізіологічний стан і змінений рівень експресії деяких генів, що дозволило висунути гіпотезу про те, що у дріжджів утворення пріонів може грати адаптативну роль.
Дякую за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klyatva-gipokrata.html | клятва Гіпократа | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/f28a091f1f17c09ccd3d19c2648eff07.pptx | files/f28a091f1f17c09ccd3d19c2648eff07.pptx | Виконали: учениці 11-А класу Обертович Оксана Васількова Тетяна
Презентація на тему:
“Клятва Гіппократа”
Гіппократ
Гіппокра́т (Ιπποκράτης) (бл.460 до н. е. — бл. 370 до н. е.) — давньогрецький лікар.
Народився близко 460 р. до н.е на острові Кос, Греція. Гіппократ був з роду Асклепіадів — династії лікарів, що вела свій рід від Асклепія — бога медицини.
Гіппократ жив за часів Перикла, сучасник Сократа і Платона, лікував від удаваного божевілля усміхненого філософа Демокрита. Розглядається як одна з видатних фігур в історії медицини. Він визнаний «Батьком медицини» та засновником власної медичної школи.
Гіппократу приписують авторство відомого Кодексу Гіппократа. Утім, це збірка трактатів практикуючих фахівців медицини, що належали до Школи Гіппократа, і особистих творів Гіппократа; тому дуже мало відомо про те, що Гіппократ справді думав, написав й зробив. Але без сумніву, Гіппократ протягом багатьох віків сприймається як взірець лікаря. Зокрема, з ним пов'язують систематичне вивчення клінічної медицини, систематизацію медичних знань попередніх шкіл та інші роботи. Регламентування діяльністі лікарів через Присягу, що пов'язують з ім'ям Гіппократа , де вперше були сформульовані етичні засади медицини.
Теоретичні погляди Гіппократа
Справді, у текстах, що належать до Кодексу Гіппократа, немає жодної згадки про містичні причини хвороб. Проте у Гіппократа є роботи з поглядами, які були засновані на недосконалому знанні анатомії та фізіології.
Школи давньогрецької медицини сперечались, про те як мати справу з хворобою. Медицині за часів Гіппократа майже нічого не було відомо про людську анатомію і фізіології, через грецьке табу, повну заборону на розтин тіла людини. Тому лікарі були не в змозі розрізнити, коли одна хвороба викликала багато різних симптомів. Школа Гіппократа домоглася більшого успіху, використовуючи узагальнені діагнози і нешкідливе лікування.
Клятва Гіппократа
Клятва Гіппократа — присяга, авторство якої приписують «батькові медицини» Гіппократу. Побутує думка, що всі лікарі складають клятву Гіппократа й зобов'язані її дотримуватись, насправді, це не відповідає дійсності. Вітчизняні лікарі складають Клятву лікаря України, а до 1992 року складали Присягу лікаря Радянського Союзу.
Більшість людей має вельми смутне уявлення про Гіппократа знаючи лише, те, що він був пов’язаний з практичною медициною; їх цілком влаштовує той факт, що перш ніж почати свою професійну кар’єру, дають клятву Гіппократа.
Ми можемо бути впевненні у тому, що Гіппократ підтримував філософію Піфагора, оскільки на той час, лише цей світогляд, серйозно відносився до ідеї святості життя. Клятва Гіппократа перекладена кількова мовами світу, але до сьогодні, клятву перероблювали та перекручували чимало.
Рукопис XII сторіччя з текстом Клятви у вигляді хреста
Текст клятви мовою оригіналу
«Ὄμνυμι Ἀπόλλωνα ἰητρὸν, καὶ Ἀσκληπιὸν, καὶ Ὑγείαν, καὶ Πανάκειαν, καὶ θεοὺς πάντας τε καὶ πάσας, ἵστορας ποιεύμενος, ἐπιτελέα ποιήσειν κατὰ δύναμιν καὶ κρίσιν ἐμὴν ὅρκον τόνδε καὶ ξυγγραφὴν τήνδε. Ἡγήσασθαι μὲν τὸν διδάξαντά με τὴν τέχνην ταύτην ἴσα γενέτῃσιν ἐμοῖσι, καὶ βίου κοινώσασθαι, καὶ χρεῶν χρηίζοντι μετάδοσιν ποιήσασθαι, καὶ γένος τὸ ἐξ ωὐτέου ἀδελφοῖς ἴσον ἐπικρινέειν ἄῤῥεσι, καὶ διδάξειν τὴν τέχνην ταύτην, ἢν χρηίζωσι μανθάνειν, ἄνευ μισθοῦ καὶ ξυγγραφῆς, παραγγελίης τε καὶ ἀκροήσιος καὶ τῆς λοιπῆς ἁπάσης μαθήσιος μετάδοσιν ποιήσασθαι υἱοῖσί τε ἐμοῖσι, καὶ τοῖσι τοῦ ἐμὲ διδάξαντος, καὶ μαθηταῖσι συγγεγραμμένοισί τε καὶ ὡρκισμένοις νόμῳ ἰητρικῷ, ἄλλῳ δὲ οὐδενί. Διαιτήμασί τε χρήσομαι ἐπ' ὠφελείῃ καμνόντων κατὰ δύναμιν καὶ κρίσιν ἐμὴν, ἐπὶ δηλήσει δὲ καὶ ἀδικίῃ εἴρξειν. Οὐ δώσω δὲ οὐδὲ φάρμακον οὐδενὶ αἰτηθεὶς θανάσιμον, οὐδὲ ὑφηγήσομαι ξυμβουλίην τοιήνδε. Ὁμοίως δὲ οὐδὲ γυναικὶ πεσσὸν φθόριον δώσω. Ἁγνῶς δὲ καὶ ὁσίως διατηρήσω βίον τὸν ἐμὸν καὶ τέχνην τὴν ἐμήν. Οὐ τεμέω δὲ οὐδὲ μὴν λιθιῶντας, ἐκχωρήσω δὲ ἐργάτῃσιν ἀνδράσι πρήξιος τῆσδε. Ἐς οἰκίας δὲ ὁκόσας ἂν ἐσίω, ἐσελεύσομαι ἐπ' ὠφελείῃ καμνόντων, ἐκτὸς ἐὼν πάσης ἀδικίης ἑκουσίης καὶ φθορίης, τῆς τε ἄλλης καὶ ἀφροδισίων ἔργων ἐπί τε γυναικείων σωμάτων καὶ ἀνδρῴων, ἐλευθέρων τε καὶ δούλων. Ἃ δ' ἂν ἐν θεραπείῃ ἢ ἴδω, ἢ ἀκούσω, ἢ καὶ ἄνευ θεραπηίης κατὰ βίον ἀνθρώπων, ἃ μὴ χρή ποτε ἐκλαλέεσθαι ἔξω, σιγήσομαι, ἄῤῥητα ἡγεύμενος εἶναι τὰ τοιαῦτα. Ὅρκον μὲν οὖν μοι τόνδε ἐπιτελέα ποιέοντι, καὶ μὴ ξυγχέοντι, εἴη ἐπαύρασθαι καὶ βίου καὶ τέχνης δοξαζομένῳ παρὰ πᾶσιν ἀνθρώποις ἐς τὸν αἰεὶ χρόνον. παραβαίνοντι δὲ καὶ ἐπιορκοῦντι, τἀναντία τουτέων»
Текст присяги в перекладі на латину
Hippocratis jus — jurandum Per Apollinem medicum et Aesculapium, Hygiamque et Panaceam juro, deos deasque omnes testes citans, mepte viribus et judicio meo hos jusjurandum et hanc stipulationem plene praestaturum. Ilium nempe parentum meorum loco habitumm spondeo, qui me artem istam docuit, eique alimenta impertirurum, et quibuscunque opus habuerit, suppeditaturum. Victus etiam rationem pro virili et ingenio meo aegris salutarem praescripturum a pemiciosa vero et improba eosdem prohibiturum. Nullius praeterea precibus adductus, mortiferum medicamentum cuique propinabo, neque huius rei consilium dabo. Casie et sancte colam et artem meam. Quaecumque vero in vita hominum sive medicinam factitans, sive non, vel videro, vel audivero, quae in vulgus efferre non decet, ea reticebo non secus atque arcana fidei meae commissa. Quod si igitur hocce jusjurandum fideliter servem, neque violem, contingat et prospero successu tarn in vita, quam in arte mea fruar et gloriam immortalem gentium consequar. Sine autem id transgrediar et pejerem contraria hisce mihi eveniam.
Текст українською
Клянусь Апполоном-цілителем, Асклепієм, Гігією та Панакеєю і усіма богами та богинями, беручи їх у свідки, виконувати чесно, відповідно до моїх сил і мого розуміння, наступну присягу і письмове зобов'язання: вважати того хто навчив мене лікарського мистецтва рівним з моїми батьками, ділитися з ним своїми статками і, за необхідності, допомагати йому в його потребах; його нащадків вважати за своїх братів, і це мистецтво, якщо захочуть його вивчити, викладати їм безоплатно і без усялякої домовленості; настанови, усні уроки і все інше у навчанні повідомляти своїм синам, синам свого вчителя і учням, що пов'язані зобов'язанням і клятвою за законом медичним, але нікому іншому. Я спрямовую режим хворих до їх користі згідно моїх сил і мого розуміння, утримуючись від завдання всілякої шкоди та несправедливості. Я не дам нікому, хто буде просити, смертельного засобу і не вкажу шляху для подібного задуму; так само я не дам ніякій жінці абортивного пессарія. Чисто і непорочно буду я проводити своє життя і своє мистецтво. В жодному разі не буду робити розтин у тих, хто страждає камінною хворобою, надавши це людям, що займаються цією справою. У який би дім я не зайшов, я зайду туди для користі хворого, без всілякого навмисного, неправедного і згубного, особливо від любовних справ з жінками і чоловіками, вільними і рабами.Що б при лікуванні, і також без лікування, я не побачив або не почув відносно життя людей з того, що не потрібно розголошувати, я промовчу про те, вважаючи подібні речі за таємницю. Мені, тому хто непорушно виконує цю клятву, нехай буде надано щастя в житті і в мистецтві і слава у всіх людей довіку; порушникові ж цієї клятви та тому, хто дає несправжню клятву, нехай буде все навпаки.
Етичний кодекс лікаря України
Значною подією в царині медицини має стати прийняття «Етичного кодексу лікаря України», проект якого був запропонований до обговорення на Колегії МОЗ. Вперше в історії незалежної України Кодекс, розроблений академіком НАН і АМН України Ю.І.Кундієвим, знайшов підтримку керівництва Міністерства охорони здоров'я та розпочата робота в напрямку втілення його в життя.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/nacionalni-prirodni-parki-ukraini.html | Національні природні парки України | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/2ea226c5332b167ad9572950ca8e4831.pptx | files/2ea226c5332b167ad9572950ca8e4831.pptx | Національні природні парки України
Національні природні парки України — заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України. В них дозволено вільний доступ туристів. В Україні станом на 2011 рік налічується 40національних природних парків загальною площею більше 10000км² (1,8 % території), які розташовані у 12 з 24 областей і Автономній Республіці Крим.
Функції:
у них охороняється природа, і в той же час ведеться організована рекреаційна, туристична та оздоровча діяльність. Крім цього, національні парки грають важливу роль у культурно освітніх процесах та науковій діяльності.
Територія поділена на частини – зони. Найголовніша із них – заповідна, призначена для охорони та збереження природи.
Ще є зона регульованої рекреації, де може відбуватися коротко часовий відпочинок та оздоровча, а також туристична та екоосвітня діяльність.
Забороняються: вирубки лісу (дозволяються лише санітарні), промислове рибальство та полювання. Любительське рибальство та мисливство дозволяється у певні терміни, визначені законодавством.
Третьою зоною є зона стаціонарної рекреації, де розміщуються готелі, кемпінги, мотелі та інше. У господарській зоні знаходяться населені пункти, а також ведеться господарська діяльність, зокрема і та, яка є необхідною для діяльності парку. Будь-яка господарська діяльність у межах національного природного парку не має шкодити збереженню природних комплексів та рекреаційнійним цінностям парку.
Вижниицький
Гуцульщина
Карпатський
Шацький
Національний природний парк Вижницький
Загальна інформація
Якщо б Господь Бог вирішив провести свою відпустку на Землі, то неодмінно вибрав би для цього Буковину”.
Ця говірка австрійської доби Буковини правдоподібно підкреслює неповторні риси довкілля та історії нашого благословенного краю. Тут, на порівняно невеликій території сконцентровані всі принади й чари, якими так щедро обдарувала людину природа, – урвища Дністровського каньйону, смарагдові шати Хотинської та Чернівецької височин, сріблясті плеса бурхливих Пруту й Черемошу, таємничі підземелля велетенських печер, галасливі водоспади. А найкраща окраса краю – чарівні будь-якої пори року Карпати з яскравим етнографічним колоритом Гуцульського ландшафту – м’які контури гір, смарагдово-сині хвилі смерекових лісів та полонин, чепурні будиночки.
Національний природний парк Гуцульщина
Загальна інформація
НПП „Гуцульщина” – це поєднання унікальних природних комплексів та самобутньої культури жителів Покутсько-Буковинських Карпат.
Парк славиться гірськими річками та потічками! Найбільшими із них є річки Лючка, Пістинська, Рибниця, Черемош, які є правими притоками р. Прут. При виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади. Місцеві жителі називають їх “гуками” через гуркіт і шум, які вони утворюють. На території парку знаходиться відома багатьом річка Черемош. Вона власне уособлює не лише Гуцульський край, але й усі Українські Карпати. Тут розташоване і чудове озеро Лебедине, біля якого дуже люблять відпочивати як місцеві жителі, так і приїжджі відвідувачі.
У парку, як і дорогою до нього, можна помилуватися багатством лісів, різнобарвними квітучими полонинами та гірськими краєвидами.
Карпатський національний природний парк
Загальна інформація
Карпатський національний природний парк поєднує на своїй території типові для Чорногори та Горган гірські і долинно-річкові природні комплекси, цінні історичні, архітектурні та етнографічні пам’ятки. Тут створені чудові умови для проведення наукових досліджень, відпочинку й оздоровлення населення, пропаганди природоохоронних знань і екологічного виховання.
Шацький національний природний парк
Загальна інформація
Шацький НПП – це дивовижний куточок Полісся, який славиться своїми озерами та величними лісами! Парк знаходиться у Шацькому районі Волинської області. Саме тут ми знайомимося із дивовижною природою західного Полісся, а сама назва „шацьк” означає „гарне місце”.
Дивують і зачаровують своєю красою соснові зеленомошники та чорничними, а також дубово-соснові та грабово-дубові ліси. Зустрічаються навіть таємничі ялинники. Саме у Шацькому національном парку збереглися природні лісові екосистеми. Інше багатство цієї землі – це озера. Тут знаходиться найбільше озеро України – славнозвісний Світязь. Не менш цікавими є озера Пулемецьке, Луки, Перемут, Люципер, Пісочне та інші!
І, звичайно, у ШНПП можна посмакувати чорницями, назбирати грибів, покупатися у чистій кришталевій воді, а також провести цікаві природничі дослідження, і просто відпочити із друзями чи батьками, поринувши у світ Лісу та Озер.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/kritichni-periodi-embriogenezu.html | Критичні періоди ембріогенезу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/d02305baabcbfe541e2c837cb37cd4a3.pptx | files/d02305baabcbfe541e2c837cb37cd4a3.pptx | Критичні періоди ембріогенезу
Роботу виконала
учениця 11-А класу
СШ I-III ступенів № 273
м. Києва
Романенко Надія
Київ 2012
Поняття про ембріон
Ембріон - стадія розвитку організму, починаючи зі стадії зиготи до народження чи виходу з яйцевих оболонок.
Термін «ембріон» застосовують у відношенні до ранніх стадій розвитку тварин.
У відношенні до рослин використовують термін «зародок».
Ембріональний розвиток
Зародковий розвиток, ембріональний розвиток, ембріогенез - розвиток організму тварини, що відбувається в оболонках яйця поза материнським організмом або усередині нього.
Зародковому розвитку передує період передзародкового розвитку, коли зростає, формується і дозріває
яйцеклітина.
Після зародкового розвитку настає період післязародкового (постембріонального) розвитку.
Ембріональний розвиток
Початок зародкового розвитку - запліднення - відбувається в материнському організмі, інколи поза ним. Чоловіча статева клітина - рухливий сперматозоїд - досягає яйця і проникає в нього, часто через спеціальні отвори в оболонках - мікропиле (у рослин).
Ембріональний розвиток
Яйцеклітина і сперматозоїд містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість.
Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, так як кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.
Місце початку ембріогенезу
Стадії ембріогенезу
1. Запліднення
2. Дроблення
3. Гаструляція
4. Нейруляція
5. Гістогенез
6. Органогенез
7. Системогенез
Біологічна роль у процесі запліднення
Сперматозоїда
Забезпечує зустріч із овоцитом
Надає 23 батьківських хромосоми
Визначає стать дитини
Вносить в овоцит центріоль
Надає мітохондріальну ДНК
Провокує завершення мейозу яйцеклітиною
Вносить сигнальний білок дроблення
Яйцеклітини
Доповнює хромосомний набір
Забезпечує живлення зародка (30 год.)
Забезпечує захист зародка на ранній стадії (7 діб).
Екстракорпоральне запліднення
1. Хірургічна операція 2. Запліднення “в пробірці” 3. Інкубація 3-4 доби (дроблення) 4. Бластоциста (18-32 бластомери) – “вільна бластоциста” поміщається в матку 5. Починається імплантація на 6-7 добу (15 % успішно)
Екстракорпоральне запліднення дозволяє:
1. Вибирати стать дитини
2. Збагачувати (покращувати) сперму
3. Уникнути генетичних захворювань
4. Допомогти сперматозоїдам в переміщенні та розчиненні оболонок овоцита
5. Лікувати деякі види жіночого безпліддя
6. Виключається позаматкова вагітність.
Запліднення
Дроблення
Дроблення – утворення багатоклітинного зародка бластули(2-7 доби)
Характеристика дроблення:
а) повне, часткове
б) рівномірне, нерівномірне
в) синхронне, асинхронне
Гаструляція
Гаструляція - наступний після дроблення період ембріогенезу, в якому відбувається утворення зародкових листків.
Рання гаструляція – утворення ектодерми та ентодерми.
Пізня гаструляція – утворення мезодерми.
Особливості гаструляції зародка людини:
Рання гаструляція - делямінація
Пізня гаструляція – іміграція
Імпалантація зародка в ендометрій та плацентація.
Утворення зародкових листків
Весь ембріональний період - з моменту імплантації до 12 тижня - є дуже відповідальним періодом у розвитку людини. Це час, коли відбувається закладка й формування всіх життєво важливих органів, формується плацентарне коло кровообігу, зародок набуває «людського вигляду».
При впливі несприятливих факторів на організм, що розвивається під час ембріо - нального періоду формуються так звані «ембріопатії», які проявляються вадами розвитку.
Ембріональний розвиток
У перші 2-3 місяці внутрішньоутробного розвитку відбувається інтенсивний поділ клітин і формування тканин і органів. Завдяки поділу, зростанню і переселенню клітин кожна частина тіла набуває чіткіших обрисів - здійснюється процес морфогенезу. В основному процеси морфогенезу завершуються на 8-му тижні розвитку.
Ембріональний розвиток
Критичні періоди ембріогенезу
Окремі тканини і органи формуються в різні періоди зростання ембріона і плоду. При цьому тканини організму у момент максимальної інтенсивності процесів диференціювання стають високо чутливими до ушкоджувальних впливом зовнішнього середовища (іонізуюча радіація, інфекції, хімічні агенти).
Такі періоди, для яких характерна підвищена чутливість до впливу пошкоджуючих факторів , називають «критичними періодами ембріогенезу». Імовірність формування відхилень у розвитку в критичні періоди найбільш висока.
Критичні періоди ембріогенезу
Період бластогенезу.
Відповідна реакція в цей період реалізується за принципом «все або нічого», тобто зародок або гине, або, в силу своєї підвищеної стійкості і здатності до відновлення, продовжує нормально розвиватися.
Морфологічні порушення, які виникають на цьому терміні, називають «бластопатіями».
Критичні періоди ембріогенезу
До морфологічних порушень відносять анембріонію, яка формується внаслідок ранньої загибелі і резорбції ембріобласта, аплазію жовткового мішка та ін.
Деякі дослідники до бластопатії відносять ектопічну вагітність і порушення глибини імплантації зародка. Велика частина зародків, пошкоджених в період бластогенезу, а також ті, які утворилися з дефектних статевих клітин, які несуть мутації, в цей період елімінується шляхом спонтанних абортів.
Критичні періоди ембріогенезу
Другий критичний період внутрішньоутробного розвитку триває від 20-го до 70-го дня після запліднення - це час максимальної вразливості зародка.
Фетальний (плодовий) період триває з 12 тижня до моменту народження. У цей час відбувається дозрівання організму - тонке диференціювання органів і тканин, що супроводжується швидким ростом плода.
Критичні періоди ембріогенезу
Ті ж шкідливості, що впливають на плід під час фетального періоду, провокують розвиток фетопатій, для яких морфологічні вади не характерні.
Частота ембріопатій досить висока - спонтанними абортами в ембріональному періоді закінчується не менше 10% зареєстрованих вагітностей.
Критичні періоди ембріогенезу
Здатність реагувати запальними процесами на інфекційне ушкодження у плода формується після 5-го місяця розвитку.
Також свій внесок в патологію плодового періоду вносять порушення обміну речовин і хронічні інтоксикації у матері, в якості прикладу можна навести діабетичну і алкогольну фетопатії.
Критичні періоди ембріогенезу
З порушень внутрішньоутробного розвитку найбільше клінічне і соціальне значення мають вроджені вади розвитку (ВВР). |
https://svitppt.com.ua/biologiya/krila-komah1.html | "Крила комах" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/cc29ca56f1baac9f99485393413a1a5b.pptx | files/cc29ca56f1baac9f99485393413a1a5b.pptx | Крила
комах
Матеріали для 8 класу
Комахи мають дві пари крил, які розміщені на грудях. Повністю вони розвиваються тільки при переході комах у дорослий стан.
Будова крил у значній мірі враховується як основа систематики крилатих комах: лускокрилі, двокрилі, перетинчастокрилі, твердокрилі, напівтвердокрилі, рівнокрилі…
Крила комах
Крила комах являють собою бічні вирости стінки тіла, що утворені тонкими мембранами, натягнутими на каркас жилок, по яких в крила проникають трахеї, нерви та порожнинна рідина. Просвіти перетинчастих частин крила, що розміщені між жилками, називаються комірками.
Крила комах
Жилки розміщуються так, що стають механічною опорою крила та допомагають протистояти потокам повітря при польоті.
Розміщення та число жилок — ознаки, які добре характеризують кожну систематичну групу комах.
Крила комах
Жилки пронизують все крило комахи, забезпечуючи необхідну жорсткість конструкції та її аеродинамічні властивості. Вони є поздовжні, які частково галузяться, та поперечні, що з’єднують поздовжні жилки між собою. Кожна жилка згідно її розміщення на пластинці має певну назву.
Крила комах
Перша, найтовстіша жилка, називається костальною – коста. Нижче неї розміщена субкостальна - субкоста, а далі йдуть радіальна та медіальна жилки, які галузяться. В задній частині крила проходять кубітальні, анальні та югінальні жилки. Крім того, у місця впадання субкости в косту може знаходитися щільний кутикулярний утвір – крилове очко, яке знімає шкідливі вібрації при польоті.
Крила комах
C – костальна жилка, Sc – субкостальна жилка, R – радіальні жилки, М – медіальні жилки,
Cu – кубітальні жилки, An – анальні жилки, Ju – югінальні жилки
Крила комах
Крила комах
У більш примітивних груп комах обидві пари крил досить подібні і сітка жилок густіша, ніж у представників вищих рядів. Крім того, у представників вищих рядів передні та задні крила часто значно відрізняються між собою. Нерідко розвивається лише одна пара крил, частіше передні (у мух, самців щитівок, деяких поденок), але буває і навпаки— розвинуті тільки задні крила (у віялокрилих).
Крила комах
Крила комах
У лускокрилих, тобто метеликів добре розвинені обидві пари крил, які густо вкриті мікроскопічними лусочками. Від їхнього забарвлення, структури та розміщення залежить різноманітне забарвлення та малюнок крил.
Крила комах
У перетинчастокрилих комах обидві пари крил перетинчасті з нечисленними жилками. Але друга пара менша за першу.
Крила комах
У двокрилих розвинута лише перша пара крил. Друга пара перетворилась на дзизкальця.
Крила комах
У мух, які мають тільки добре розвинені передні крила, задні перетворені в невеликі булавовидні придатки, багаті на чутливі волоски. Вони працюють як гироскопи і слугують стабілізаторами при польоті.
Крила комах
У твердокрилих - жуків перша пара крил перетворена на рогові жорсткі надкрила - елітри, які захищають спинну частину тіла. При польоті надкрила жуків відіграють роль лише плануючих виростів, які не здійснюють власних рухів, а для літання пристосовані лише задні крила. Інколи у жуків при польоті надкрила навіть не розправляються, а задні тільки висовуються в сторони з надкрил.
Крила комах
Для багатьох жуків, які живуть в сухих місцевостях, характерно те, що у них надкрила повністю зростаються між собою, утворюючи захисний «шолом» над черевцем. При цьому задні крила не можуть існувати і зникають. Це спостерігається у багатьох
довгоносиків, жужелиць та особливо часто у
степових та
пустельних
чорнотілок.
Крила комах
У напівтвердокрилих - клопів тверді лише половинки надкрил, тобто крила передньої пари щільні, шкірясті, лише у верхній частині вони перетинчасті. Виконують передні крила захисну функцію.
Крила комах
У прямокрилих комах крила першої пари перетворені у шкірясті вузькі надкрила, а друга пара широкі прозорі і з перетинками. У складеному стані більш тонкі перетинчасті задні крила прикриті передніми, які захищають їх від пошкоджень при переміщеннях у заростях рослин.
Крила комах
У бабок обидві пари крил розвинуті майже однаково. Деяка незалежність однієї пари крил від другої та наявність м’язів прямої дії дозволяють бабкам досягати високої швидкості під час польотів.
Крила комах
У рівнокрилих - цикад та попелиць дві пари перетинчастих крил однакові за будовою. Але задня з них менша за розмірами.
Крила комах
Отже, у багатьох комах передні крила, приймають на себе додаткові функції, які часто стають основними, а функція літання втрачається: у твердокрилих, прямокрилих, напівтвердокрилих.
Крила комах
Серед комах є безкрилі форми та види, у яких крила редукувались (воші та блохи). Така втрата крил може бути викликана різними причинами: переходом до паразитизму, до життя в грунті, при мешканні на відкритих для вітру островах або в горах …
Крила комах
Швидкість польоту у комах різноманітна: у золотоглазки — 0,5 м, у бджоли — 3 м, у метеликів бражників — 15 м в секунду. Бражники досить сильні комахи, без посадки вони летять на сотні кілометрів. Відомі приклади зальоту олеандрового бражника, що поширений в середземно- морських країнах, де росте олеандр, в Санкт-Петербург та Естонію.
Крила комах
Швидкість вібрації крил у різних комах різна. Метелик махаон при польоті робить 5—9 помахів крил на секунду, бджола близько 200, а комар — 1000. Така швидкість скорочень забезпечується густими посмугованими м’язами, на долю яких у добре літаючих форм приходиться 15—25% ваги тіла.
Крила комах
Рух крил обмежують дрібні хітинові пластинки, розміщені в області з’єднання мембрани між спинною та боковою пластинкою. До деяких із них прикріплюються м’язи, що слугують для зміни кута нахилу крил та їхнього складання вздовж тіла.
Крила комах
Таким чином можна сказати, що у більш примітивних комах передні і задні крила при польоті рухаються незалежно одне від одного, а у метеликів, перетинчастокрилих, цикад та інших більш організованих форм передні та задні крила з’єднуються так, що утворюють єдину поверхню. Зміни направлення при польоті досягаються у інших комах зміною положення площини передніх крил як у метеликів та амплітуди і площини вібрації як у бджіл.
Крила комах
Успіхів
у вивченні
нових тем
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/naydivovizhnishi-roslini-planeti.html | Найдивовижніші рослини планети | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/fe936e1753ed347241e986f6cb3ca340.pptx | files/fe936e1753ed347241e986f6cb3ca340.pptx | Найдивовижніші рослини планети
Кащенко Ірина Петрівна, вчитель початкових класів Уманської загальнгоосвітгньої школи №5 ім. В.І.Чуйкова
10 місце: Найаскетичніша рослина. Вельвічія - росте на півдні Африки, в пустелі Намібії. Листя цієї рослини закручуються тюрбаном навколо себе самих. Так як в Намібії майже ніколи не йдуть дощі, вельвічія використовує своє листя для поглинання вологи ... з туманів, що прилітають з Атлантики, а потім крапля за краплею передає її корінню.
9 місце: Жовтці. На думку народу, ця трава має суворий характер - звідси й назва (по-рос. «лютики»). Ця квітка – найвисокогірніша в Європі - зустрічається на висоті до 4 300 метрів над рівнем моря. Жовтці Ranunculus lobatus знаходили на висоті до 6 400 метрів над рівнем моря.
8 місце: Найдавніше нині зростаюче дерево - це гінкго, що виростає в китайській провінції Чжецзян. Цей вид виник ще в юрський період, близько 160 млн. років тому. У Японії гінко називається «Срібним абрикосом».
7 місце: Найбільший кактус у світі, сагуаро, росте в Мексиці і штаті Арізона. Він легко досягає висоти 15 метрів, а важить від 6 до 10 тонн. У квітці сагуаро - 3500 тичинок, які настільки великі, що дрібні птахи в'ють іноді там гнізда.
6 місце: Іва арктична - найпівнічніше дерево (чагарник) у світі, його гілки можуть досягати 5 метрів в довжину, але вони ніколи не піднімаються вище, ніж на 10 см від землі. Таким чином верба захищається від крижаного вітру і росте під сніговим покривалом протягом всієї зими.
5 місце: Найромантичніша рослина - Едельвейс. Насправді мова йде не про одну квітку, а групу з декількох крихітних квіточок, зібраних разом. Едельвейси дуже добре захищені від холоду, можуть виростати не тільки на скелях, а й у долинах.
4 місце: Найбільша хижа рослина, здатна перетравлювати найбільшу здобич. Відноситься вона до сімейства непентових. Жаби, птахи і навіть пацюки потрапляють в її пастку і перетравлюються за допомогою ферментів. Росте в тропічних лісах Азії, на о. Борнео та Індонезії.
3 місце: Найсмердючіша в світі рослина - аморфофаллус. Він росте в тропічних лісах і пахне гниючою рибою. Весь острів Суматра буквально пропах цим запахом.
2 місце: Найнебезпечніша жалюча рослина - Новозеландське кропив'яне дерево. Воно може вбити собаку і навіть коня, впорскуючи їм під шкіру суміш сильних отрут. Тонкі пекучі волоски на листках містять гістамін і мурашину кислоту.
1 місце: Орхідеї. Сімейство цих рослин - одне з найчисленніших у світі. Воно налічує понад 25 тисяч видів, більшість з яких росте на деревах, але, на відміну від рослин-паразитів, використовує їх лише як опору. Ця рослина на диво невибаглива, а при цвітінні не викликає алергії. На Гавайських островах в Тихому океані орхідеї настільки розплодилися, що фраза "Зважте чверть фунта орхідей" є цілком звичайною. Розповідали, що Патриція Аркетт, будучи нареченою відомого актора Ніколаса Кейджа, зажадала до весілля чорну орхідею, автограф Селінджера і вінчальну сукню з Тибету. Автограф Селінджера, на щастя, якраз продавався на одному з аукціонів, за сукнею довелося злітати до Тибету. А чорну орхідею Кейдж отримав простіше простого: він просто пофарбував квітку чорною фарбою.
У презентації використані ресурси Інтернету:
http://nevsedoma.com.ua/index.php?newsid=47354
http://fishki.net/comment.php?id=47077
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/persha-dopomoga-ta-doglyad-za-hvorimi.html | "Перша допомога та догляд за хворими" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/5fd4fccaa5fb15ed7aa98f16ce6b79a7.pptx | files/5fd4fccaa5fb15ed7aa98f16ce6b79a7.pptx | Перша допомога та догляд за хворими. Основи медичної деонтології. Особиста гігієна хворого.
Перша медична допомога
Перша медична допомога (ПМД) – це комплекс нагальних простих медичних заходів, які проводяться з використанням лікарських засобів медичним працівником людині, яка раптово захворіла або постраждала.
Перша медична допомога
Перша медична допомога
ПМД надають на місці отримання травми, виникнення якого-небудь гострого захворювання або загострення хронічного.
Крім медичних працівників – лікаря, фельдшера, медсестри чи медбрата, ПМД можуть надавати люди, що не мають медичної освіти, але володіють навичками надання першої медичної допомоги. Надання першої допомоги постраждалому має здійснюватися швидко і під керівництвом однієї людини. Суперечливі поради з боку, метушливість та розгубленість призводять лише до втрати дорогоцінного часу.
Перша медична допомога
Перша медична допомога
Людині без свідомості можна надавати допомогу, але якщо вона при свідомості, то необхідно запитати на це її згоди: “Вам допомогти?”. У випадку відмови допомагати не можна. Можна надавати першу медичну допомогу дитині до 14 років, коли вона перебуває сама, а при наявності близьких треба запитати в них згоди.
Догляд за хворими
Догляд за хворими -це процес, що складається з комплексу заходів, які забезпечують всебічне обслуговування хворого, створення належних гігієнічних умов, що сприяють неускладненому перебігу хвороби, прискоренню одужання, полегшенню страждань та запобіганню ускладненням і своєчасному виявленню їх, а також виконання лікарських призначень.
Догляд за хворими
Загальний догляд — це комплекс заходів, яких потребують будь-які хворі незалежно від характеру їх захворювання (патології), віку, статі тощо.
Його обсяг залежить від стану хворого, за якого лікар може призначити строгий ліжковий режим (не дозволяється сидіти), ліжковий (можна рухатися в ліжку), напівліжковий (можна ходити по приміщенню) і загальний режим. Коли рухова активність хворого не обмежується.
Догляд за хворими
Догляд за хворими
Догляд за хворими
Основні заходи загального догляду за хворими:
а) гігієнічне утримання приміщення, ліжка та меблів, самого хворого, його одягу, посуду, предметів туалету тощо;
б) чітке виконання всіх призначень лікаря.
в) спостереження за перебігом хвороби, станом хворого та інформування лікаря про зміни в його стані;
г) годування хворого. Дії медичного персоналу, пов'язані зі специфікою власне захворювання чи травми та їх лікуванням, складають спеціальний догляд.
Догляд за хворими
Догляд за хворими
Медична деонтологія
Медична деонтологія – це сукупність етичних норм і принципів поведінки медичного працівника при виконанні своїх професійних обов’язків.
Медична деонтологія тісно пов’язана з медичною етикою. Медична етика – це вчення про мораль медпрацівників, їх поведінку, взаємозв’язки з хворими, з колегами, із суспільством.
Медична деонтологія
Медична деонтологія
Порушення правил деонтології може призвести до виникнення такої патології як ятрогенія – психогенний розлад внаслідок неправильних, необережних висловлювань або дій медичного працівника. Тому важливим принципом є дотримування основного деонтологічного правила – не зашкодили при діагностиці, або лікуванні.
Основною функцією медичної сестри є догляд за хворими та виконання призначень лікаря, під керівництвом якого вона працює. Медична сестра своїми діями, поведінкою та словом повинна зробити все, щоб у хворого були оптимістичний настрій, впевненість у швидкому одужанні.
Медична деонтологія
Особиста гігієна хворого
Особиста гігієна хворого - це утримання в чистоті тіла (шкіри, волосся, порожнини рота, зубів), постільної й натільної білизни, одягу, взуття, житла. Дотримання особистої гігієни хворого сприяє його видужанню, збереженню і зміцненню здоров'я. Приготування постелі для хворого.
Особиста гігієна хворого
Для особистої гігієни хворого необхідно мати комплект білизни і постільних речей: матрац дві пір'яні або пухові подушки з наволочками, простирадло, ковдру і рушник. На ліжко кладуть матрац з рівною і пружною поверхнею. На подушки надягають чисті й випрасувані наволочки. Простирадло і наволочки мають бути без складок.
Особиста гігієна хворого
При догляді за хворим важливо забезпечити чистоту його шкіри. Якщо стан хворого задовільний, то він сам приймає душ або загальну гігієнічну ванну із зануренням у воду всього тіла, за винятком верхньої частини грудей, у напівсидячому положенні. Лежачим хворим роблять місцеві ванни із зануренням тільки якої-небудь частини тіла, наприклад рук або ніг. Температура води повинна бути 37-38 °С, тривалість процедури не більше. Важкохворим щодня обтирають обличчя ватою, змоченою б теплій воді (температура 36-37°С). Тіло обтирають губкою або рушником, змоченим теплою водою з туалетним милом, у певній послідовності: шию, груди, руки, живіт, стегна, ноги, розтираючи змочені ділянки сухим рушником до відчуття тепла.
Особиста гігієна хворого
Поява пролежнів у лежачих хворих - свідчення поганого догляду за ними. Пролежні - поверхнева або глибока виразка, що утворюється внаслідок порушення кровообігу й омертвіння тканин, їх появу спричинюють незручна постіль, що рідко перестилається, зі складками і крихтами їжі.
Особиста гігієна хворого
Важкохворих годують з ложки, надавши їм сидячого або напівсидячого положення, під підборіддя кладуть серветку або рушник. Напувати слід зі спеціального поїльника або невеликого чайника. Посуд, яким користувався хворий, треба негайно вимити гарячою водою з гірчицею і милом, призначеним для миття столового посуду, а потім обдати крутим кип'ятком.
Особиста гігієна хворого |
https://svitppt.com.ua/biologiya/parazitizm-yak-prirodne-yavische-adaptaciya-parazitiv-do-parazitarnogo.html | Паразитизм як природне явище. Адаптація паразитів до паразитарного способу життя | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/cfb72f18e5987980c8d078c01c8d9688.ppt | files/cfb72f18e5987980c8d078c01c8d9688.ppt |
.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/prezentaciya-po-cherepaham.html | Презентація по черепахам. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/7de88c67fe4509f07b8a14c8f81596e1.pptx | files/7de88c67fe4509f07b8a14c8f81596e1.pptx | Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5.
Підготували учениці
8 класу
Ситник Анна,Гончар Світлана
Черепахи.
Черепахи - ряд плазунів, що існує впродовж 250 мільйонів років. Включає близько 230 видів, що групуються в 12 родин і 5 підрядів.
Панцир.
Черепах можна безпомилково відрізнити від інших тварин за наявністю панцира. Складається він із спинного щита - карапакса і черевного - пластрона. Зверху у більшості черепах панцир покритий симетричними роговими щитками.
Вони поширені по всій Україні.
Панцир.
У деяких видів рухомі частини панцира можуть щільно закривати обидва отвори (або один з них) в хвилину небезпеки. Форма панцира пов'язана із способом життя черепах
На спинному щиті виділяються шийний, хребетні, бічні і краєві щитки, на черевному - горловий, міжгорлові, плечові, грудні, черевні, стегнові, задньопрохідні, пахвові, пахові і міжкрайові щитки.
Походження.
Умовно черепахи вважаються нащадками пермських котилозаврів. Перша черепаха з'явилася в Мезозойську еру у Тріасовому періоді (200 млн. років тому). З 26 родин 12 дожило до наших днів. Багато «сучасних» черепах зараз знаходяться на межі зникнення. Умовно черепахи вважаються нащадками пермських котилозаврів..
Походження.
Черепахи в минулому, ймовірно, мали величезний, практично однієї довжини з панциром, могутній хвіст усаджений двома рядами кістяних шпильок сплощень, а на кінцях трикутного черепа розташовувалися довгі притуплені «роги», направлені назад і убік.Черепахи в минулому, ймовірно, мали величезний, практично однієї довжини з панциром, могутній хвіст усаджений двома рядами кістяних шпильок сплощень, а на кінцях трикутного черепа розташовувалися довгі притуплені «роги», направлені назад і убік.
Відомо безліч викопних черепах, серед яких найбільшою була міоланія, завдовжки близько 5 м. Відомо безліч викопних черепах, серед яких найбільшою була міоланія, завдовжки близько 5 м. Найбільшою з відомих черепах є черепаха архелон з крейдового періоду, яка жила в морі. Розмір одного з виявлених скелетів сягає 4 м. Припускають, що її вага сягала до 2,2 тонн.
Походження.
Розмноження черепах протікає однотипно. Після спаровування, що здійснюється в більшості випадків на суші, самиці відкладають яйця в глекоподібну ямку, яку вони викопують задніми ногами. Потім ямка засипається і утрамбовується зверху ударами пластрона.
Розмноження.
Яйця кулясті або еліптичні, білого кольору, покриті твердою вапняною шкаралупою. Лише у морських і деяких бокошиїх черепах яйця покриті м'якою шкірястою оболонкою. Число яєць коливається у різних видів від декількох штук до сотні. Багато черепах мають декілька кладок протягом сезону.Яйця кулясті або еліптичні, білого кольору, покриті твердою вапняною шкаралупою. Лише у морських і деяких бокошиїх черепах яйця покриті м'якою шкірястою оболонкою. Число яєць коливається у різних видів від декількох штук до сотні. Багато черепах мають декілька кладок протягом сезону.
Розмноження.
Родини:
Кайманові черепахи
Мулові черепахи
Мексиканські черепахи
Великоголові черепахи
Прісноводні черепахи
Сухопутні черепахи
Прихованошийні черепахи.
Родина Морські черепахи
Родина Двохкіготні черепахи
Родина трьохкіготні черепахи
М’якотілі черепахи.
Родина Пеломедузові
Родина зміїношиї
Блокошийні черепахи.
Родина Шкірясті черепахи
Безщиткові черепахи.
ЧЕРЕПАХИ. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pristosuvannya-roslin-do-seredovischa-isnuvannya-zhittevi-formi.html | Пристосування рослин до середовища існування. Життєві форми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/bfd0aec8c3737a6ca98ff73214d1036c.ppt | files/bfd0aec8c3737a6ca98ff73214d1036c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/organi-travlennya-lyudini0.html | органи травлення людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/316084f86de9f5135d506e91b95e7285.ppt | files/316084f86de9f5135d506e91b95e7285.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ontogenez3.html | онтогенез | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/b3742f6f51be86446cd5f9a050b4edd2.ppt | files/b3742f6f51be86446cd5f9a050b4edd2.ppt |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.