url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biologiya/roslinniy-svit-ukraini0.html | Рослинний світ України | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/635218db74651b3abcbb25037922b515.ppt | files/635218db74651b3abcbb25037922b515.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rodina-rozovi-polunicya.html | Родина Розові: полуниця | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/94d387b95823c7c7f643a6bd7dbf3adf.pptx | files/94d387b95823c7c7f643a6bd7dbf3adf.pptx | Родина Розові: полуниця
Учениці 7-б класу
Форноль Анастасії
Полуниця
Полуниця (трускавка) — трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні рожево-червоні кисло-солодкі соковиті плоди - суничини.
Полуниця - це багаторічна трав'яниста низькоросла рослина, яка утворює короткі і розгалужені кореневища та мичкуваті корені.
Найвищі урожаї дає протягом трьох перших років вирощування.
Полуниця
Назва походить від латинського слова «fragaria vesca», що в перекладі означає «запашний», «ароматний». Трускавка - назва побутує на Галичині, Волині, Закарпатті. Також відомий прикметник «трускавковий», тобто «полуничний». Добре плодоносити починають 3 роки після посадження. Так плодоносять до 6 року.
Плоди містять цукри (6-9,5 %), лимонну, яблучну, хінну, саліцилову, фосфорну кислоти, при дозріванні з'являється бурштинова, вітамін C, пектинові речовини, антоціани, каротин, ефірна олія, флавоноїди.
За вмістом вітаміну С полуниця поступається лише чорній смородині. У п'яти плодах середньої величини вітаміну С стільки ж, скільки в одному великому апельсині. А фолієвої кислоти в полуниці більше, ніж у малині й винограді.
Також полуниця допомагає в лікуванні гіпертонії й використовується в медицині, як засіб що очищає травну систему.
Полуниця пригнічує розвиток вірусу грипу.
Наявність у її складі йоду компенсує його недолік у повсякденній їжі й питній воді.
Полуниця дозволяє заповнити дефіцит заліза при малокрів'ї.
Русанівка
Багряна
Смачного! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-kilchastih-cherviv-znachennya.html | Різноманітність кільчастих червів, значення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/4b012de2fb9dd36e70feb69860a31a4a.pptx | files/4b012de2fb9dd36e70feb69860a31a4a.pptx | Правильні відповіді
Тип Плоскі черви – 1, 4, 6, 8, 12, 15.
Тип Круглі черви – 1, 5, 6, 10, 16.
Тип Кільчасті черви – 1, 2, 3, 6, 7. 9, 10, 11, 14.
Тема уроку:
Різноманітність кільчастих червів, значення
МЕТА
Освітня. Розширити знання учнів про кільчастих червів; розкрити різноманітність цих тварин; ознайомити із поширенням представників типу у різних середовищах; особливу увагу звернути на значення кільчаків у ґрунтоутворенні.
РОЗВИВАЮЧА
Розвивати уміння порівнювати будову та життєдіяльність кільчастих червів; уміння спостерігати, співставляти, логічно мислити, використовувати набуті знання у повсякденному житті та господарській діяльності людини.
ВИХОВНА
Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища та безхребетних тварин довкілля, особливо дощових червів, які мають велике значення у ґрунтоутворенні.
Проблемне запитання
Чому значення Кільчастих червів у природі та житті людини набагато корисніше, аніж представників типів Плоскі або Круглі?
Тип Кільчасті черви
Клас Багатощетинкові
Нереїс
Клас Багатощетинкові
Піскожил
Клас Багатощетинкові
Тихоокеанський палоло
Клас Малощетинкові
Дощовий черв’як
Австралійський земляний черв’як
Клас Малощетинкові
Трубочник
Клас П’явки
Проблемне запитання Чому значення Кільчастих червів у природі та житті людини набагато корисніше, аніж представників типів Плоскі або Круглі?
Ланцюг живлення в екосистемі.
Їжа для людей.
Беруть участь у процесі ґрунтоутворення.
Утворюють біогумус.
Багатощетинкові черви – біофільтратори.
У медицині.
Домашнє завдання
Опрацювати § 19, с. 86, питання 1 – 4.
Повторити § 15 – 18, тестові завдання с. 87 підручника.
Новинки-цікавинки
У вологих тропічних лісах Південно-Східної Азії поширені суходольні п’явки. Ці невеликі (до сантиметра завдовжки) тварини прикріплюються до листків дерев задніми присосками, а передній кінець тіла тримають випростаним. Коли поряд проходить теплокровна тварина чи людина, черв’як швидко присмоктується до живителя та ссе кров.
У деяких видів багатощетинкових червів розвинена турбота про нащадків. Наприклад,поліоніди мають на спинному боці тіла особливі виводкові камери, утворені дископодібними лусочками,в них розвиваються яйця та личинки. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sistema-krovoobigu.html | СИСТЕМА КРОВООБІГУ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/38a09e677024073c1f3da94e7da3d175.ppt | files/38a09e677024073c1f3da94e7da3d175.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vodorosti-sushi.html | Водорості суші | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/233a86ceee20e939a8cfe3dd38d720d4.ppt | files/233a86ceee20e939a8cfe3dd38d720d4.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sposobi-rozmnozhennya-roslin-vegetativne-rozmnozhennya-praktichna-robo.html | СПОСОБИ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН. ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1. ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/642ac3c09f9bf34a3d3f769a7f1bdb1d.ppt | files/642ac3c09f9bf34a3d3f769a7f1bdb1d.ppt | 1.
2.
3.
4.
5.
6.
7. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/stovburovi-klitini.html | Стовбурові клітини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/d5fdebd255eabf89d07c61d32ab9bbe0.ppt | files/d5fdebd255eabf89d07c61d32ab9bbe0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-kishkovoporozhninnih.html | РІЗНОМАНІТНІСТЬ КИШКОВОПОРОЖНИННИХ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/518a46f15517241467621e26131284a2.ppt | files/518a46f15517241467621e26131284a2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/serce-lyudini.html | Серце людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/b82ab0d15a2bab3446e273f9b30f15c7.ppt | files/b82ab0d15a2bab3446e273f9b30f15c7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vodyaniy-vuzh.html | Водяний вуж | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/7e97c3959ce5cf05ff225ea6e3244313.pptx | files/7e97c3959ce5cf05ff225ea6e3244313.pptx | Водяний вуж
Розповсюдження
Розповсюджені від південно-західної Франції на заході до Центральної Азії на сході. Північна межа ареалу проходить по 49-53° півн. широти, південна - через Північну Африку, Палестину, Північно-західну Індію.
Верхня межа ареалу - 3000 м. В Україні зустрічається у степовій зоні та у Криму. У межах всього ареалу водяний вуж тісно пов'язаний з водоймами, далеко від яких він зустрічається дуже рідко.
Будова
Зазвичай довжина самців - до 80 см, самиць - до 1 м. Голова плоска, морда загострена. Міжносові щитки трикутної форми. Верхньогубних щитків, як правило, вісім. Навкруги тіла 19 лусок.
Черевних щитків 162-189 - у самців та 164-197 - у самиць; 60-86 підхвостових у самців та 47-70 - у самиць. Луска як тулубна, так і хвостова з сильно розвиненими реберцями.
Забарвлення
Забарвлення верхньої частини тулуба оливкове різних відтінків (оливково-сіре, оливково-зеленувато-оранжеве, оливково-буре), іноді може бути темне, навіть чорне. На спині численні темні плями, розташовані у шаховому порядку або наявні вузькі поперечні смуги.
Забарвлення
На потилиці зазвичай темна пляма, що має вигляд латинської V, напрямлена вістрям до голови. Забарвлення черева жовтувате або червонувате, з чорними прямокутними плямами.
Жовтих “вушок” позаду голови, як у звичайного вужа, у водяного немає. Часто дорослі особини одноколірні, без малюнку.
Спосіб життя
Водяний вуж може заселяти як прісні так і дуже солоні водойми, як з проточною, так і зі стоячою водою. Гарно плаває, навіть на сильній течії, може довго знаходитись під водою. Укриттям для тварин слугують порожнини під камінням, покинуті нори гризунів, сухі залишки рослинності.
Активні вдень, особливо вранці та ввечері, більшу частину часу проводять у воді. Полюючи, можуть запливати на 3-5 км від берега. Також вдень можуть грітися на сонці на березі.
раціон
Основу раціону складає риба, також живиться жабами, іноді дрібними птахами та ссавцями. Впіймавши у воді крупну здобич, вуж спочатку, тримаючи жертву у щелепах, пливе на берег, де маючи тверду опору для тіла може її проковтнути. При появі небезпеки вужі ховаються на дні водойми. Зимують вужі у норах гризунів та природних порожнинах, частіше за все великими скупченнями (до 200 особин різної статі та віку), іноді разом з іншими зміями.
Розмноження
Парування водяних вужів відбувається на протязі квітня. Самиці відкладають яйця наприкінці червня - на початку липня. Кількість яєць складає 4-18, розміри яких 15-16 х 32-35 мм. Молоді вужі, розміром до 20 см з'являються у середині серпня на початку вересня. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sensorni-sistemi1.html | "Сенсорні системи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/ac93e2a45f8891b3e01964431f040e23.ppt | files/ac93e2a45f8891b3e01964431f040e23.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pidshlunkova-zaloza.html | Підшлункова залоза | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/08a84ac3d86f4cacfbaf952e1a5cd6a5.ppt | files/08a84ac3d86f4cacfbaf952e1a5cd6a5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/strukturni-ta-regulyatorni-geni1.html | Структурні та регуляторні гени | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/165cb0c71a76649c7d0a23ac1355537d.pptx | files/165cb0c71a76649c7d0a23ac1355537d.pptx | Структурні та регуляторні гени
Ген
Ген - одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки. Ген є ділянкою молекули ДНК, що містить інформацію для синтезу РНК.
Гени розглядаються як носії спадкової інформації, яка передається в результаті розмноження від батьків до нащадків.
Наука, що вивчає структуру, функцію та спадкову передачу генів називається генетикою.
Уявлення про ген
Уявлення про ген, як про абстрактну одиницю спадковості введене в науковий вжиток у 1909 р. Спочатку гени у хромосомах уявляли собою нитку з намистинками, механічно зв’язаних одна з одною.
Пізніше хромосому розглядали як величезну молекулу, в якій гени є окремими ділянками. Вчені того часу вважали, що ген є чимось неподільним. Тоді ще ніхто не знав, що ДНК є речовиною – носієм генетичної інформації.
Ген
За способами організації нуклеотидів в ДНК, гени розділяються на наступні фрагменти: 1) структурні гени, 2) регуляторні гени, 3) сателітна ДНК, 4) спейсерна ДНК, 5) кластери генів; 6) повторювані гени.
Кожен ген характеризується низкою специфічних регуляторних послідовностей ДНК, таких як промотори, які беруть безпосередню участь в регулюванні прояву гена.
Ген
Властивості генів
- дискретність – гени не змішуються;
- стабільність - здатність зберігати структуру;
- лабільність - здатність багаторазово мутувати;
- множинний алелізм - багато генів існують в популяції в безлічі молекулярних форм;
- алельність - в генотипі диплоїдних організмів лише дві форми гена;
- специфічність - кожен ген кодує свій продукт;
- плейотропія - множинний ефект гена;
- експресивність - ступінь вираженості гена в ознаці;
- пенетрантність - частота прояву гена в фенотипі;
- ампліфікація - збільшення кількості копій гена.
Три основні групи структурних генів кодують:
- гени першої - структуру молекул білків;
- гени другої – тРНК;
- гени третьої – рРНК.
Молекули іРНК синтезуються лише на одному з ланцюгів молекули ДНК. При цьому послідовність нуклеотидів молекули іРНК комплементарна послідовності ланцюга ДНК, на якому вона синтезована, і збігається за послідовністю нуклеотидів з іншим ланцюгом, який називають кодуючим або змістовним.
Структурні гени
Ділянки ДНК, які у процесі дозрівання іРНК вирізаються, дістали назву інтрони. Ті, що потім зшиваються і служать матрицею для трансляції називаються екзони.
У нуклеотидній послідовності одного локусу, що кодує білок, налічують 3-5 інтронів.
Така інтронно-екзонна структура генів характерна тільки для еукаріотів.
Структурні гени
Структурна організація нуклеотидних послідовностей (генів) у ДНК: 1 - повторювані групи (кластери) структурних генів;
2 - міжгенна (спейсерна) ділянка; 3 - ділянка з великою кількістю повторів (сателітна ДНК); 4 - ділянки регуляції активності структурного гена (регуляторний ген); 5 - структурний ген;
6 - екзони; 7 - інтрони; 8 - ДНК; 9 - повторювані гени.
Структурні гени
Геном еукаріотів досить складний, бо має більшу кількість ядерної ДНК та структурних і регуляторних генів. Наприклад, геном дрозофіли складається з майже 180 000 000 пар нуклеотидів і включає близько 10 000 структурних генів. За даними останніх досліджень, структурних генів у геномі людини близько 30 000.
Структурні гени
Регуляторні гени
Крім структурних генів, що кодують ту чи іншу форму РНК, у геномі всіх організмів є ще регуляторні гени, які визначають початок, швидкість і послідовність процесів синтезу РНК на матриці ДНК.
Вони є місцем прикріплення ферментів та інших білків, які беруть участь у реплікації і транскрипції та регулюють активність генів.
Регуляторні гени невеликі, вони включають лише 20-80 пар нуклеотидів кожний, а тому порівняно із структурними генами займають набагато менше місця у геномі. Але без них неможливе функціонування генетичного апарату організму.
У результаті досліджень з'ясовано, що кількість ДНК в ядрі перевищує необхідну кількість для кодування всіх структурних генів у 8-10 разів. Причини цього явища різні:
- по-перше, ДНК еукаріотів містить велику кількість послідовностей нуклеотидів, кожна з яких повторюється до сотень тисяч разів;
- по-друге, значна частина ДНК взагалі не несе генетичної інформації;
- по-третє, чимало є регуляторних генів, які не кодують структуру білків або РНК.
Структурні та регуляторні гени
Гено́м — сукупність всієї спадкової генетичної інформації організму, тобто всіх генів, некодуючих послідовностей ДНК та позахромосомного генетичного матеріалу.
Термін «геном» був запропонований Гансом Вінклером в 1920 році
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/radionuklidi1.html | радіонукліди | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/95f926b25bc2ee577d3d8bcf6d29b124.pptx | files/95f926b25bc2ee577d3d8bcf6d29b124.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prezentaciya-na-temu-oko-optichniy-prilad.html | Презентація на тему: Око - оптичний прилад | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/1986189dc3042539020b1dfd2324b622.pptx | files/1986189dc3042539020b1dfd2324b622.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/roslinniy-pokriv-ukraini.html | "Рослинний покрив України" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/b93fda3a3885e79476eacfd3da09893c.pptx | files/b93fda3a3885e79476eacfd3da09893c.pptx | Рослинний покрив України
Флора України характеризується значною різноманітністю. На території України нараховується до 16 тис. видів рослин, в тому числі понад 4 тис. видів дикорослих рослин. Сучасна флора України сформувалася в кінці антропогену, після материкового зледеніння. Впродовж попередніх періодів вона зазнавала значних змін.
Лісова рослинність
Ліс – безцінний дар природи. Значення його в природі неможливо переоцінити. Ліси впливають на клімат, пом’якшуючи його, мають величезне водорегулююче значення. Ліс впливає на формування грунтів. Лісові насадження захищають поля від суховіїв, вітрової та водної ерозії грунтів. Лісове повітря позбавлене пилу, наповнене корисними виділеннями лісових рослин, які відновлюють сили людини, дарують їй здоров’я.
У житті людини ліс відіграє першочергову роль ,як надзвичайно важливий природний ресурс. Він дає матеріали для будівництва, деревообробної та меблевої промисловості, постачає сировину для паперової, сірникової та хімічної промисловості.
У лісах росте багато рослин. Це суниця, чорниця, брусниця, журавлина, малина, буяни, ожина, черемха, ліщина. В лісах зростає велика кількість різних видів грибів.
Сосна
Сосна – окраса лісу. Сосни потребують сонця і ростуть там, де багато світла. Дуже часто вони ростуть на піску, тому що у них дуже глибоке коріння, Якби сосна не закріплювала своїм корінням піски, вітер розвіяв би їх, а вода заливала б пісок у річку і замулювала б її. Сосни приносять велику користь природі. Насінням з шишок люблять ласувати білки і дятли.
Ялина
Ялина європейська – витривале дерево. Воно не боїться морозів і навіть при температурі -5оС не впадає у сон, а продовжує рости. Голки ялини – це своєрідні листки, які тримаються на дереві по 5-7 років. Деревину ялини використовують як будівельний матеріал, на виготовлення паперу. З неї виготовляють скрипки.
Дуб
Серед листяних дерев наших лісів досить поширеним є дуб звичайний, а на заході України дуб скельний. Дуби найпізніше прокидаються від зимового сну. Деревина дуба міцна і гарна, а тому з неї роблять паркет і меблі, будують кораблі. Молодою корою дуба лікують людей, тварин, з жолудів роблять каву.
Граб
Досить поширеним у наших лісах є граб звичайний, який ціниться за міцну деревину.
Береза
Найчастіше в Україні зустрічається береза бородавчаста, або повисла і береза пухнаста. Береза – світлолюбна порода. Берези підгодовують у узимку пташок, весною бджоли збирають з квітучих берізок пилок, а з листків клей.
Клен
Справжньою окрасою наших лисів є клен гостролистий. Це високе, струнке дерево з колоподібним стовбуром. Кора у клена дуже гарного сірого відтінку, покрита дрібними тріщинками. Клени – тіньовитривалі, у лісі вони часто ростуть під іншими деревами.
Липа
Липа – тіньовитривале деревина, доживає до 1000 років. З квіток липи бджоли збирають багато нектару і вироблять липовий мед. Квітки липи збирають, сушать і заварюють як чай для лікування людей.
Досить звичними у листяних лісах є ясен звичайний, верба, вільха.
Горобина
На галявинах і узліссях можна зустріти горобину звичайну, плодами якої люблять ласувати снігурі, дрозди.
Другий ярус лісу представлений різноманітними кущами. Досить поширеними є ліщина звичайна, калина, шипшина собача бруслина бородавчаста, барбарис звичайний, малина, ожина, бузина чорна, бузина червона і бузина трав’яниста, чорниця. До третього ярусу лісових рослин належать трав’янисті рослини.
У березні і квітні починають цвісти рослини, які називають ефемероїдами, що з перекладу означає швидкоплинний. Серед них: підсніжник, проліска, мати-й-мачуха, ряст, зірочки жовті, медунка, фіалки, сон, первоцвіт весняний.
Найбільш цікавими у травні є конвалія звичайна, купина лікарська, горлянка повзуча, веснівка дволиста, суниці лісові.
звіробій
У серпні-вересні в лісах продовжують квітнути трав’янисті рослини. В лісі можна знайти гвоздики, енатеру, звіробій, цмин.
П’ятий ярус лісової рослинності займають гриби і бактерії.
Рослинність луків
Всі луки поділяють на заплавні, материкові і гірські. Заплавні луки розташовані по долинах річок і щороку заливаються весняними водами. Грунти поживні, в основному наносні. Материкові луки розташовуються поза річковими заплавами, а гірські – в горах вище від межі лісової рослинності. На луках відсутні дерева. Майже всі лучні рослини належать до багаторічних. Трав’янисті рослини, що ростуть на луках, належать до різних родин.
Крім того, їх поділяють на такі господарські грунти: злаки, бобові, різнотрав’я, осоки.
Найбільш поширені злаки – це тимофіївка, лисохвіст, тонконіг, грястиця, костриця лучна.
На заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлиці, келерії, а також конюшина, жовтець, щавель, деревій тощо. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки.
ВОЛОШКИ
Осока
Осоки зустрічаються найчастіше на заплавних луках. Їхні пагони поїдають тварини.
Степова рослинність
На Україні степова зона займає 40% усієї території. Степова рослинність в природному вигляді до нього часу збереглася тільки на схилах балок, у передгір'ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках.
Типчак
Єдиною незайманою територією з типчаком в Україні (і в Європі взагалі) є заповідний степ в Асканії-Нова
Пирій
Лікарська, кормова і харчова рослина.
Ковила
До роду відносяться біля 300 видів багаторічних сухолюбивих трав, що ростуть переважно в тропічних і теплих степових районах.
Тонконіг
Один з найцінніших багаторічних злаків, заввишки 40-60см.
Костриця
Костриця— цінна кормова культура лісостепових, поліських та західних районів України. Трава й сіно її добре поїдаються тваринами.
Шавлія
Батьківщина шавлії — Середземномор’я та Південна Європа. Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв.
Конюшина
Росте на заплавних луках, у чагарниках, на узліссях, по балках в лісових і лісостепових районах, рідше в Степу і Криму.
Болотна рослинність
Болотна рослинність розвивається в зниженнях з надмірним зволоженням. Болота займають близько 2% території України. Найбільше поширення вони дістали на Поліссі. Врослинному покриві переважають трав'яні і трав'яно-мохові угруповання. Поширені осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З дерев – вільха чорна, менше – сосна, береза, верба, чагарники з верби і берези
Рослинність боліт: хвощі і мохи.
На території України нині зростає понад 10 тис. видів рослин і 15 тис. видів грибів. Але діяльність людини створила серйозну загрозу для існування багатьох видів рослин, тварин і грибів. Тому виникла потреба їхньої охорони та збереження. Що таке Червона книга? Розуміння необхідності ретельного обліку рідкісних і зникаючих видів організмів, зокрема рослин, зумовило створення Міжнародним союзом охорони природи й природних ресурсів Міжнародної Червоної книги, окремі випуски якої почали видавати з 1966 року. Види, занесені до Міжнародної Червоної книги, мають охороняти на терені всіх країн, де вони поширені. Види, які потребують охорони в межах певної країни, занесені до національних Червоних книг окремих держав. Крім видів, занесених до Міжнародної Червоної книги, туди включені й ті, що є рідкісними або зникаючими на території певної країни. Види, що потребують охорони на терені країн Європи, заносять до Європейського Червоного списку видів
Перші тварини на території України
Велетенські мамонти
Печерні ведмеді
Печерні леви
Коні-тарпани
Північний олень
Шерстистий носоріг
білка
Звичайна білка - це один з найвідоміших гризунів, до якого багато людей ставляться із симпатією. Спочатку вона була мешканцем хвойних лісів. Нині її можна зустріти в міських садках і парках.
Дикий кабан
Дикий кабан передав своєму нащадкові, домашній свині, багато важливих особливостей. Хоча він і менший за розмірами, але жвавіший, ніж його одомашнений родич.
борсук
Небагато ссавців Центральної Європи є більш відомими, ніж борсук. Він відмінно пристосований до риття нір, у яких проводить більшу частину життя, тому спосіб життя борсука маловідомий.
Кріт
Крота в оксамитовій шубці людина бачить рідко, хоча ця тварина с одним з найпоширеніших дрібних ссавців. Більшу частину життя кріт проводить у своїй підземній норі.
Благородний олень є одним з найбільших ссавців, що населяє територію Центральної Європи. Його великі, гіллясті роги справді вражають своєю красою і величчю.
руда рись
Попри те, що руда рись е однією з найчисленніших невеликих кішок, що мешкають у Північній Америці, зустріти її в природі випадає нечасто.
Бурий ведмідь
Бурий ведмідь - хижий ссавець родини ведмежих, один з найбільших і найнебезпечніших наземних хижаків. Найбільший хижак фауни України.
Козуля
Козуля - найменший представник родини в Центральній Європі. Вона мешкає в лісистій місцевості. Іноді в лісі можна знайти сліди роздвоєних копит козулі.
Лисиця
Тетерук
Тетерук мешканець різноманітних ландшафтів, зустрічається в Центральній і Північній Євразії – від Альпійських гір і Британських островів на заході до Усурійського краю і Корейського півострова на сході.
Рябчик
Рябчик — вид невеликих птахів. Дуже широко поширений в північній половині Європи і по всій сибірській тайгі, один з найхарактерніших лісових птахів. Цей птах розмірами лише дещо більше голуба.
Глухар
Глухар у звичайний час - дуже обережний птах, проте навесні під час виконання токової пісні самець на деякий час втрачає здатність чути й бачити.
Чорний лелека
Чорний лелека є типовим мешканцем незайманих природних лісів. На відміну від свого близького родича - білого лелеки, чорний лелека уникає цивілізації
Чапля
Чапля — птах колоніальний, але не зграйний. Усі чаплі птахи легкі, й у сірої при її метровому зрості буквально куряча вага.
Крижень
Крижень живе переважно на прісних водах, особливо стоячих і зарослих очеретами, травою, хоча під час прольоту і взимку тримається і в морі біля берегів. Це обережний птах, який швидко літає,
ховрах
Цей рід також називають в україномовній науковій літературі як "ховрашок" та "єврашка".
Бабак
Бабаки завжди були символом степових просторів. Бабак степовий є на гербі Луганщини , на території якої розташовані найбільші популяції цього виду.
Тушканчик
Тушканові поширені у Азії, на східній частині Європии та у Північній Америці.
Тхір
Тхір - це нічний мисливець-одинак. Сьогодні в багатьох районах Європи він зустрічається рідко, оскільки в результаті меліорації було знищено багато місць його існування.
жайворонок
Польовий жайворонок піднімається високо в небо рано-вранці, ще вдосвіта. Злітає майже вертикально вгору, зависає в небі і без втоми співає — його пісня лунає далеко над полями.
перепілка
Загалом перепілки — одні з найменших представників ряду куроподібних , їх маса становить 90-130 г, довжина тіла — 16-20 см.
Риби
Щука
Карась
Сом
Лин
Короп
Окунь
Форель
Вугор
Камбала
Тюлька
Виконала учениця 4-Б класу Похна Анастасія |
https://svitppt.com.ua/biologiya/stres.html | "Стрес" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/9fc4be9e2f4298b1a2a4b18c6908cb7e.ppt | files/9fc4be9e2f4298b1a2a4b18c6908cb7e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rodina-zlakovi.html | РОДИНА ЗЛАКОВІ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/a69cb184a3a0cf8f28f5fb7d11f491d0.ppt | files/a69cb184a3a0cf8f28f5fb7d11f491d0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/strukturi-klitinnogo-rivnya-biomolekuli-ta-organeli-klitini.html | Структури клітинного рівня: біомолекули та органели клітини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/b00b5cbb5400a170f5b6f49eb8da0826.ppt | files/b00b5cbb5400a170f5b6f49eb8da0826.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sposobi-zhivlennya-tvarin-lancyugi-zhivlennya.html | Способи живлення тварин. Ланцюги живлення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/155b3a2f8cd73fadd3294e64d2ca5867.ppt | files/155b3a2f8cd73fadd3294e64d2ca5867.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/strukturi-klitinnogo-rivnya-biomolekuli-ta-organeli-klitini-u-biologii.html | Структури клітинного рівня: біомолекули та органели клітини у біології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/acb395c575709954c1557afcd5658507.ppt | files/acb395c575709954c1557afcd5658507.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prezentaciya-na-temu-kviti.html | Презентація на тему: Квіти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/550840bde24ec9c6eb4e4f7151fa5cd1.pptx | files/550840bde24ec9c6eb4e4f7151fa5cd1.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prezentaciya-na-temu-metodika-provedennya-shtuchnogo-dihannya-i-zakri1.html | Презентація на тему: "Методика проведення штучного дихання і закритого масажу серця" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/b0cd92968e08f58502bef440b5bedbf8.pptx | files/b0cd92968e08f58502bef440b5bedbf8.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/strukturi-klitinnogo-rivnya.html | Структури клітинного рівня1 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/acae780f70cc2abb7a09309c16f8bf2f.ppt | files/acae780f70cc2abb7a09309c16f8bf2f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rakopodibni3.html | ракоподібні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/79af5f886386de098cd2768b4bfdf340.pptx | files/79af5f886386de098cd2768b4bfdf340.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/straus.html | Страус | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/edacc619619ef891e51af6d2a9cdaf48.pptx | files/edacc619619ef891e51af6d2a9cdaf48.pptx | Чим цікаві нелітаючі страуси
Найбільший птах
Страус - найбільший у світі птах, що може сягати 2 м 70 см. Дорослий самець страуса може мати масу до 100 кг. Із-за відсутності кіля і через велику масу тіла страуси не можуть літати, але можуть розвивати швидкість до 50 км/год.
Загальна характеристика
Страуси можуть довгий час обходитися без води, але при нагоді охоче її п'ють та купаються. В неволі страуси живуть до 50 років.
Розповсюдження
Мешкають в степах та напівпустелях Африки. Живуть гуртами від 10 до 50 особин. Часто із страусами в савані пасуться стада гну, зебр та інших тварин.
Розповсюдження
Сотні тисяч років тому страуси жили також на півдні України. А сьогодні ми все частіше зустрічаємо страусові ферми на нашій території, де можна насолодитися спостереженням за цими незвичайними птахами.
Спосіб життя
Найчастіше страус уникає хижаків втечею. Часто молоді страуси припадають до землі, витягуючи при цьому свою довгу шию. У такій чудернацькій позі ворогу страуса тяжко помітити свою жертву.
Спосіб життя
Якщо до птаха наблизитися, він миттєво схоплюється і тікає.
Коли ж птахові нікуди відступати, він стає небезпечним. Його особливі двопалі лапи - надійна зброя.
Спосіб життя
Легенда, що наляканий страус ховає голову в пісок, ймовірно, походить від того факту, що самиця, яка сидить на гнізді, у випадку небезпеки розпластує по землі шию і голову, прагнучи стати непомітною на тлі навколишньої савани. Так само діють страуси, помітивши хижаків.
Харчування
Оскільки у страусів немає зубів, для подрібнення їжі в шлунку вони ковтають дрібні камінці, а часто і все, що їм трапляється: цвяхи, шматки дерева, заліза, пластмаси …
Розмноження
Самець обирає 2-3 самиці і риє у піску ямку - гніздо. Всі самиці туди відкладають свої яйця, а потім по черзі їх висиджують.
Розмноження
Яйця вдень висиджують самки, оскільки їхнє сіре оперення непомітне хижакові на тлі ландшафту. А вночі їх замінює самець, чиє чорне оперення непомітне на тлі нічного неба.
Розмноження
Малята виростають швидко: майже на 30 см щомісяця.
Страусові ферми стають все численнішими. Вони спеціалізуються і на м’ясі, і на яйцях, і на перах.
Одна пара страусів за рік дає 1800 кг м’яса, 50 кв. м шкіри та 36 кг пір’я.
Продуктивність
Завітайте на страусову ферму! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ptahi.html | Птахи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/aa9a588d0b0c82ef35fcc41fa40d7b4c.pptx | files/aa9a588d0b0c82ef35fcc41fa40d7b4c.pptx | Птахи
Соколенко Олена Анатоліївна
вчитель початкових класів
Криворізька гімназія № 127
Розповідь про рибу
за планом
Декоративна, прісно-
водна чи морська?
Форма тіла,
забарвлення.
Чим живиться?
Яке значення має
для людини?
Декоративна, прісно-
водна чи морська?
Форма тіла,
забарвлення.
Чим живиться?
Яке значення має
для людини?
Декоративна, прісно-
водна чи морська?
Форма тіла,
забарвлення.
Чим живиться?
Яке значення має
для людини?
Хто це? Відповідь
починай так:
Це не комаха, тому що…
Це не риба, тому що…
До якої ж групи тварин
належить ця тварина?
Це птах.
Яких птахів ви знаєте?
Хто такі птахи?
Будова тіла птаха
дзьоб
голова
шия
тулуб
крила
хвіст
ноги
Птахи – тварини, тіло
яких укрите пір’ям.
Відгадайте загадки
Страус і пінгвін не літають.
Чому ж ми відносимо їх
до групи «Птахи».
Що ви можете
розповісти про…
горобець
синичка
дятел
Гра
«Риба, птах, комаха»
Вам було цікаво?
Що нового
дізналися?
Молодці! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sporovi-roslini.html | Спорові рослини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/e153c2b57629be8a36d8c092bd7fffe9.pptx | files/e153c2b57629be8a36d8c092bd7fffe9.pptx | 1
Урок №6
ТЕМА.
Органические вещества:
нуклеиновые кислоти.
Мельникова Евгения Юрьевна
2
Нуклеиновые кислоты –
это высокомолекулярные,
органические, Р – содержащие биополимеры, мономерами которых явля- ются нуклеотиды.
Мельникова Евгения Юрьевна
3
Открыты в 1869 г. швейцарским биохимиком Ф.Мишером
Мельникова Евгения Юрьевна
в ядрах лейкоцитов
«нуклеус»- от лат. –ядро.
4
Упаковка ДНК
Мельникова Евгения Юрьевна
5
Модель ДНК
Гуанин
Цитозин
Аденин
Тимин
1953р- Джеймс Уотсон и Френсис Крик открыли пространственную организацию молекулы ДНК.
Мельникова Евгения Юрьевна
6
Строение нуклеотида
Азотистое основание
Пентоза
Фосфат
Мельникова Евгения Юрьевна
7
1-водород, 2-кислород,
3-углерод,
4-азотистое
основание,
5-фосфор.
Диаметр-2нм
Шаг спирали -3,4нм
Длина 1нуклеотида-0,34нм
Каждый виток-10 пар нуклеотидов
Мельникова Евгения Юрьевна
8
Принцип комплементарности
Правило Чаргаффа:
∑(А) = ∑(Т)
∑(Г) = ∑(Ц)
∑(А+Г) = ∑(Т+Ц)
Мельникова Евгения Юрьевна
9
Сравнение ДНК и РНК
ДНК
РНК
Нитратное основание
(А, У, Г, Ц)
Углевод- дезоксирибоза
Остаток Ф.К
Нитратное основание
(А, Т, Г, Ц)
Углевод-рибоза
Остаток Ф.К
Мельникова Евгения Юрьевна
10
Сравнение ДНК и РНК
ДНК
Две
полинуклеотидные
цепи в виде спирали
РНК
Одна полинуклеотидная
нить
Мельникова Евгения Юрьевна
11
Свойства:
1. Денатурация
2. Ренатурация
3. Самоудвоение молекули ДНК- репликация.
4. Транскрипция-синтез и-РНК на ДНК.
5. Трансляция- сборка полипептидной молекули на и-РНК.
Мельникова Евгения Юрьевна
12
ФУНКЦИИ
1. Хранение и передача наследственной информации
2. Организация синтэтических процессов в клетке.
Мельникова Евгения Юрьевна
13
Строение молекули АТФ
1) АТФ-1ост.фосфорной к.=АДФ(освобождается 42кДж энергии)
2) АТФ-2ост.фосфорной к.=АМФ(освобождается 84кДж энергии)
Мельникова Евгения Юрьевна
14
Задачи
Необходимые знания:
относительная молекулярная масса одного нуклеотида – 345
расстояние между нуклеотидами в цепи молекулы ДНК (=длинна одного нуклеотида)- 0, 34 нм
Правила Чаргаффа:
1.∑(А) = ∑(Т); ∑(Г) = ∑(Ц)
2.∑(А+Г)=∑(Т+Ц)
Принцип комплементарности:
ДНК - А-Т;Г-Ц
РНК- А-У; Г-Ц
Мельникова Евгения Юрьевна
15
Решите задачи
Задача №1
Определите последовательность нуклеотидов
1 фрагмента цепи ДНК, если фрагмент
второй цепи имеет такой состав:
АГГ-ТАА-ЦТГ-ЦТА
Задача №2
Определите последовательность нуклеотидов
фрагмента и- РНК, если участок
соответствующей цепи ДНК
имеет такой состав:
ЦГГ-АЦТ-ТГА-ТАГ
Мельникова Евгения Юрьевна
16
Ответы
№1
ТЦЦ-АТТ-ГАЦ-ГАТ (по принципу комплементарности, А-Т; Г-Ц)
№ 2
ГЦЦ-УГА-АЦУ-АУЦ (по принципу комплементарности, А-У; Г-Ц)
Мельникова Евгения Юрьевна
17
Домашнее задание
Конспект-выучить
§ 7(Стр.33-37)(загальна біологія:10 кл./М.Є.Кучеренко,Ю.Г.Вервес.та ін.-К.:Генеза,2001)
Контрольные вопросы-стор. 37
Завдання 1,3,4 рабоч.тетр.
(стр 24-25).
дополнительное: написать реферат.
(тема: мутации) или
Придумать условие 2 задач или
Составить кроссворд,ребус
Мельникова Евгения Юрьевна |
https://svitppt.com.ua/biologiya/skilki-myaziv-u-lyudskomu-tili.html | Скільки м'язів у людському тілі? | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/a80084b56ce2f212f3c48bf3a650065b.pptx | files/a80084b56ce2f212f3c48bf3a650065b.pptx | Скільки м'язів у людському тілі?
Загалом налічується 640 м'язів. Найбільші з них – м'язи торса, плечей, стегон і тазу. Під час руху їх помітно під шкірою. Але більшість м'язів досить малі за розміром. Око, наприклад, утримується за допомогою шести невеликих м'язів, завдяки яким воно добре рухається і створює значний кут огляду.
Яку роботу виконують мязи?
М'язи виконують два види роботи. Перший вид – рух, тобто переміщення тіла в просторі або частин тіла відносно одна одної – це динамічна робота. Другий вид роботи, яку виконують м'язи, - це утримання частин тіла у певному положенні (стоячому, сидячому тощо). Це статична робота м'язів, під час якої вони не скорочуються, а лише напружуються.
Як швидко працюють м'язи?
М'язи різних типів працюють із різною швидкістю. Наприклад, м'язи в пальцях, на обличчі та біля очей скорочуються за 1/20 с, тобто вони працюють швидко, але й швидко втомлюються. М'язи спини скорочуються набагато повільніше, але можуть працювати довго й не стомлюватись.
Що контролює м'язи?
Роботу м'язів контролює мозок, посилаючи до них імпульси рухомими нервами. Таким чином він передає інформацію про те, яке м'язове волокно має збуджуватись і на який час. Багато дій людина виконує автоматично (жує, ходить, говорить), вона не задумується, як це зробити. Навіть для того, щоб стояти, людина користується можливостями і працею м'язів. Мозок, звичайно, теж контролює ці дії, але не так сильно, як інші.
Рефлекси – зверни увагу!
Рефлекс – це рух тіла, який відбувається незалежно від волі людини (без команди мозку). Багато рефлексів допомагають людині уникнути небезпеки ушкодження частин тіла. М'язи швидко “забирають” частину тіла від небезпечного подразника. Наприклад, якщо до обличчя наближається якийсь предмет (згадаймо спортивні ігри), то тіло має декілька рефлексів, щоб зреагувати:
Повіки закриваються, щоб захистити око
М'язи на обличчі напружуються
Голова повертається, щоб уникнути удару
Руки рефлекторно піднімаються, щоб відбити м'яч
Рефлекси
Чому м'язи виснажуються?
Кров доставляє до м'язів кисень та поживні речовини і видаляє з них кінцеві продукти обміну, чим забезпечує їх продуктивну роботу. Коли серце працює погано, кров рухається повільніше, тому м'язи виснажуються через брак поживних речовин. М'язи також виснажуються внаслідок хвороб та у людей літнього віку, коли відбуваються ушкодження м'язової тканини і зниження її активності.
Чи можна збільшити кількість мязів?
Людина може збільшити лише масу м'язів, але не їх кількість. М'язи можна “накачати”, виконуючи фізичні вправи. Постійні тренування, гімнастика, рухливі ігри та фізичні навантаження роблять м'язи міцнішими, людину – здоровішою. Такі заняття також позитивно впливають на роботу серця та легень.
Фізичні вправи
Фізичні вправи роблять м'язи більшими та міцнішими. Такі вправи, як піднімання штанги, корисні для людського організму, оскільки людина вчиться бути стійкою та сильною як фізично, так і духовно.
Рухливі ігри
Під час гри в теніс працюють не лише м'язи рук, а й шиї, спини та ніг. Щоб навчитися добре грати, треба не боятись фізичних навантажень.
Цікаві факти
Вага м'язів становить 2/5 усієї ваги людини
У чоловіків м'язова система розвинена краще, ніж у жінок
Найбільший м'яз – сідничний, він допомагає людині ходити, бігати чи стрибати
Найменший м'яз – вушний, його розміри можна порівняти з розмірами літери “і”
Будова і функції зубів
Красива посмішка і рівні зуби - мрія мільйонів.
Сучасне уявлення про красиву і здорову людину нерозривно пов'язане зі сліпучою посмішкою, що відкриває ряд рівних білосніжних зубів.
Зуб - орган, який служить в основному для первинної механічної обробки їжі. А також бере участь в утворенні звуків мови.
Молочні зуби
Молочні зуби
Зачатки
постійних
зубів
Ротова порожнина дорослої людини
Формула зубів
32
Зовнішня будова зуба
коронка
шийка
корінь
Різці, ікла мають по одному кореню
Великі корінні зуби - по 2-3 кореня
Корні зубів
Строение зуба в разрезе
Пульпа зуба складається з пухкої сполучної тканини з великою кількістю кровоносних і лімфатичних судин, нервів.
Повторимо!
Емаль
Десна
Дентин
Пульпа
Функції зубів
Різці - ріжуть. Ікла - розривають. Великі і малі корінні - перемелюють
Брекети
відмінний спосіб отримати здорові зуби в будь-якому віці.
Виправлення прикусу відіграє величезну роль у справі збереження Вашого здоров'я. Неправильний прикус найчастіше стає причиною таких неприємних захворювань як: карієс, пародонтоз, гінгівіт і навіть гастрит.
керамічні
брекети
сапфірові
брекети
Звичайні брекети
Карієс
руйнування емалі зубів
Карієсогенні фактори
Залишки їжі
утворюється зубний наліт, який створює сприятливе середовище для мікроорганізмів, утворення молочної кислоти, що викликає розчинення емалі
Нестача
іонів фтора
емаль стає менш міцною
F
Карієсогенні фактори
Куріння
викликає утворення нальоту на емалі, через перепад температури в ротовій порожнині на емалі утворюються тріщини
Карієсогенні фактори
Етапи розвитку карієсу
Зміна зовнішнього вигляду емалі зуба (стає тьмяна, меловідного).
Освіта порожнини в зубі.
Пульпіт - запалення пульпи зуба в результаті проникнення мікроорганізмів у пульпової камеру через каріозну порожнину.
Періодонтит - запалення кореневої оболонки зуба, що викликає набряк м'яких тканин обличчя
Профілактика захворювань
необхідно вести здоровий спосіб життя
проводити фторування водопровідної води
систематично відвідувати стоматолога з метою профілактичного огляду порожнини рота
проводити гігієнічний догляд за порожниною рота-чистка зубів:
зубна щітка (змінюється не рідше 1 разу на 3 місяці)
зубна паста
зубна нитка
Профілактика захворювань
поновлення та дезодорація:
зубний еліксир
дезодорант для порожнини рота
жувальна гумка
Профілактика захворювань
Посміхайтесь на здоров’я!
Харчування та здоров'я
Харчування відіграє життєво важливу роль у нашому повсякденному існуванні, в тому, наскільки ми енергійні, бадьорі, і яка наша сила в опорі хворобам.
Здоров'я людини багато в чому залежить від того, чим і як він харчується. При правильному харчуванні людина отримує всі необхідні для організму речовини.
Їжа має бути поживною та різноманітною. Одноманітна їжа приїдається, гірше засвоюється.
До складу їжі повинні входити продукти рослинного і тваринного походження
Хорошому відділенню травних соків сприяють фруктові соки, овочеві салати і вживання перших страв
Піраміда харчування
Баланс між споживанням і фізичною активністю
Потреба в їжі відчувається періодично. Коли вміст поживних речовин в шлунку, кишечнику, крові опускається нижче норми, збуджуються центри голоду в головному мозку, і людина починає шукати їжу.
Режим харчування
Для нормальної роботи травної системи важливо харчуватися в одні й ті ж години - дотримуватися режиму харчування.
Дотримання режиму харчування забезпечує більш швидке переварювання і краще засвоєння їжі.
«Краще 7 разів поїсти, ніж один раз наїстися»
Золоті правила
харчування
«Їж стільки, щоб тіла будівля не гинула від переїдання» (А. Джамі)
Золоті правила
харчування
«Хто довго жує – той довго живе»
Золоті правила
харчування
При чотириразовому харчуванні споживання їжі розподіляють так: сніданок - 25% обід - 40% полудень - 15% вечеря - 20%
Харчуватися краще 4 рази на день. Дорослі люди можуть їсти 3 рази на день.
Пропустити сніданок або перекусити вранці незбалансованої їжею - все одно, що рушити в дорогу на машині з напівпорожнім баком.
Правила прийому їжі
Тривалі проміжки між їжею, харчування всухом'ятку призводять до захворювань шлунка.
Вечеряти треба за 2 год до сну. За цей час їжа в шлунку встигає перетравитися.
Їжа повинна бути не дуже гарячою і не дуже холодною. Не слід зловживати гострою їжею.
Після їжі потрібно сполоснути рот, очистити зуби від залишків їжі.
Їжа з приємним запахом і смаком викликає апетит і виділення травних соків
Спочатку вживають страви, які посилюють сокоотделеніе (салат, вінегрет, бульйон)
Пам’ятайте! Солодощі знижують апетит!
Не їжте відразу після серйозних фізичних навантажень: занять спортом, важкої фізичної роботи, переохолодження або перегріву організму, а також після бурхливих емоцій.
Не треба пити безпосередньо перед прийомом їжі, під час і відразу після їжі. Виняток можна зробити лише в тому випадку, якщо вживаєте дуже суху їжу, яку можна запивати невеликими ковтками. Пити треба мінімум за півгодини до їжі і не раніше години після їжі.
Відразу після їжі не беріться за роботу, а трохи відпочиньте. Але не лежите і не спите. Найкраще неквапливо прогуляйтеся. Перерва має становити не менше 15 хвилин у разі легкої роботи і не менше півгодини в разі тяжкої фізичної. А при серйозних заняттях спортом перерва між закінченням їжі і початком тренування повинен становити не менше години.
Якомога менше споживайте жарених страв!
Ми їмо, щоб жити,
а не живемо, щоб їсти!
Слідкуйте за вагою
ІМТ – індекс маси тіла
ІМТ = маса тіла (кг): зріст (м2)
Норма 18,5-24,9
Надлишок 25, 0-29,9
Більше 30 – необхідно знижувати вагу
Показник ІМТ
Їжа на ніч веде до збільшення маси тіла
Вітаміни
Вітаміни – біологічно активні речовини різної хімічної природи, що необхідні для забезпечення важливих процесів в організмі.
Вітаміни
На добу організмові людини необхідно кілька міліграмів вітамінів.
Вони відіграють значну роль в обміні речовин і енергії.
Вітаміни швидко розпадаються в огранізмі. Більшість з них не відкладаються про запас і не синтезуються в організмі. Тому необхідно постійно вживати продукти, що містять вітаміни.
Найбільше вітамінів міститься в свіжих фруктах, овочах, у молоці та м`ясі.
За відсутності вітамінів у їжі в організмі виникають захворювання – авітаміноз, а за їх нестачі – гіповітаміноз.
Вітаміни
Відомо 50 вітамінів.
Їх поділяють на водорозчинні та жиророзчинні.
До водорозчинних належать вітаміни групи В, вітаміни Р, С.
До жиророзчинних – A, D, E, F, K.
Водорозчинні
Вітамін В1 (тіамін) бере участь а обміні білків, жирів, вуглеводів. За нестачі вітаміну втрачається апетит, людина швидко стомлюється, стає дратівливою, у неї порушується діяльність нервової системи. Найбільший вміст вітаміну В1 у чорному хлібі, вівсяній крупі, яєчних жовтках, печінці. Добова потреба становить 2-3 мг.
Вітамін В1
Водорозчинні
Вітамін В2 (рибофлавін) необхідний для синтезу ферментів. За нестачі вітаміну порушується діяльність нервової системи, уражається рогівка очей, шкіра, слизові оболонки порожнини рота. Вітамін В2 у значних кількостях є в рибних продуктах, печінці, молоці, гречаній крупі. Добова потреба становить 2-4 мг.
Вітамін В2
Водорозчинні
Вітамін С (аскорбінова кислота) міститься у відносно великій кількості в багатьох плодах, зелених частинах рослин – шипшині, чорній смородині, лимонах, помідорах, цибулі, часнику. За його недостатньої кількості кістки робляться крихкими, виникає біль у суглобах, настає недокрів`я, на слизових оболонках рота з`являються виразки, зуби розхитуються і випадають – розвивається захворювання цинга. Добова потреба становить 100 мг.
Вітамін С
Жиророзчинні
Вітамін А (ретинол) міститься в основному в їжі тваринного походження – вершковому маслі, риб`ячому жирі та ікрі, печінці, яєчних жовтках, молоці. При нестачі вітаміну А сповільнюється ріст організму й волосся, порушується формування зубів, уражаються легені, кишечник. Одне з захворювань – куряча сліпота, коли з настанням сутінок слабне зір. Добова потреба у вітаміні 1-2 мг.
Вітамін А
Жиророзчинні
Вітамін D (протирахітний) міститься у відносно великій кількості в риб`ячому жирі, ікрі, печінці, яєчному жовтку. За його нестачі в дітей зменшується вміст солей у кістках, скелет формується неправильно, знижується опір організму до захворювань – розвивається рахіт. Під впливом сонячного проміння в організмі синтезується речовина, здатна перетворюватись на вітамін D.
Вітаміни A, C, D
Вітаміни
Вітамі́ни (лат. vitae — життя і "амін" - азотиста речовина, що містить NH2) — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини.
Ретинол Вітамін А
Норми споживання
Вітамін А
Вітамін А (аксерофтол, ретинол, антксерофтальмічний, вітамін росту) відносять до групи жиророзчинних вітамінів. Вітамін регулює обмінні процеси в шкірі, слизових оболонках очей, дихальних та сечових шляхів, травного каналу. Він значно підвищує опірність організму до інфекційних хвороб. Вітамін спричиняє значний вплив на стан клітинних мембран, тканинне дихання, функціонування ендокринних залоз.
Він міститься в деяких продуктах тваринного походження - риб'ячий жир, печінка, нирки, молочні продукти (сметана, вершкове масло), курячі яйця, ікра осетрових риб. Але тільки половина необхідної для організму людини добової норми вітаміну А задовольняється після їх вживання.
Вітаміни А
Вітаміни А
Решта надходить із рослинних продуктів, які містять пігментний каротин. Каротиноїдні (від французького carrot - морква) - оранжево-червоні пігменти, які при попаданні в організм людини мають властивість під впливом ферменту каротинази перетворюватися на вітамін А. Вони містяться в листі, квітках і плодах багатьох рослин, а також у грибах і водоростях. В організмі людини з цих попередників вітамінів у результаті складних окислювальних реакцій утворюється ретинол (вітамін А1), а в організмі прісноводних риб - вітамін А2. Ретинол у вільному стані має кристалічну будову. Його кристали жовтого кольору, розчиняються в жирах, ефірі, ацетоні та інших органічних розчинниках, які є нерозчинними у воді. Оскільки каротин (попередник вітаміну А) втричі слабший від вітаміну А, його необхідно вживати втричі більше. Наприклад, якщо добова норма для організму вітаміну А 1,5 мг, то каротину необхідно 4,5 мг.
Вітаміни А
Вітаміни А
Найбагатші на каротин ті частини рослин і плоди, які забарвлені у оранжево-червоний або зелений колір. Багато цієї речовини в моркві, червоному перці, помідорах, кропиві, шпинаті, салаті, гарбузі, зеленій цибулі, петрушці, щавлі, персиках, абрикосах, плодах обліпихи і шипшини.
Вітаміни А
Вітамін А
Вітамін А і каротин мають чудову властивість накопичуватися в організмі і їх надлишки можуть зберігатися більше року, тому достатньо наситити себе в літньо-осінній період відповідними продуктами, щоб потім цілу зиму потихеньку використовувати ці елементи з "власних" запасів. Резерв вітаміну А може витрачатися впродовж 2-3 років.
Для засвоєння ретинолу та каротину в кишечнику необхідна присутність жирів та жовчних кислот.
Звичайна теплова обробка майже не впливає на вміст у продуктах ретинолу. Засвоєння організмом каротину і перетворенням його в ретинол покращується, якщо овочеві страви готувати з жиром (наприклад, тушкувати моркву зі сметаною).
Потреба людини у цьому вітаміні значно зростає при хворобах кишечника, підшлункової залози, шкіри, дихальних шляхів, щитовидної залози, при опіках, переломах, нефролітіазі, гнійних ранах і ін. Ретинол руйнується під дією сонячних променів та при згіркненні жирів, що містять цей вітамін.
Аскорбінова кислота Вітамін С
Норми споживання
Вітаміни С
Аскорбíнова кислотá (гамма-лактон 2,3-дегідро-L-гулонової кислоти, вітамін C) C6H8O6, відносно проста органічна кислота, міститься у свіжих фруктах і овочах. Вона не синтезується у організмі людини і надходить лише з продуктами харчування. Розчиняється у воді і руйнується при тривалому кип'ятінні, тому вимочування або переробка овочів знижує вміст у них вітаміну С. Велика кількість вітаміну C міститься в лимонах, плодах шипшини, червоного перцю, смородини, зеленої цибулі. Добова потреба людини в аскорбіновій кислоті досить велика - 63—105 мг. Нестача аскорбінової кислоти може привести до цинги. Отримана 1934 Тадеушем Рейхштейном, швейцарським хіміком, нобелянтом.
Вітаміни С
Вітаміни С
Багато вітаміну «С» містить хрін, який слід натирати відразу ж на оцет, так як кислота сприяє збереженню вітаміну. Саме тому кисла капуста зберігає вітамін протягом цілого року.
Вітаміни С
Варка овочів, бобів, гороху з содою прискорює руйнування вітаміну, так само як і повільне нагрівання. При приготуванні їжі слід кидати овочі та картоплю в киплячу воду і споживати відразу, не даючи довго стояти звареній їжі. Ягоди, плоди та овочі краще вживати сирими або у вигляді свіжих соків і сиропів.
Вітаміни С
Кальциферол Вітамін D
Норми споживання
Вітаміни D
Вітамі́н D має кілька форм. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітаміну D2), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D3), який отримано із тканин тварин. В організмі людини обидві ці речовини перетворюються в активні форми вітаміну. Потреба в кальциферолах складає в середньому 100 МО (міжнародних одиниць) на добу.
До препаратів групи «Вітамін D та аналоги» згідно з міжнародною класифікацією відносять: альфакальцидол, дигідротахистерол, ергокальциферол, кальцитріол., колекальциферол, парикальцитол
Вітаміни D
Крім того існують такі аналоги вітаміну D: доксеркальциферол — doxercalciferol, максакальцитол — maxacalcitol, фалекальцитріол — falecalcitriol.
Отже, за недостатності вітамінів групи D, у дітей переважно перших трьох років життя з'являються ознаки рахіту. В дорослих (особливо у вагітних жінок), які мало перебувають на сонці, не вживають достатньо повноцінної їжі, кісткова тканина втрачає кальцій і кістки розм'якшуються. В цих випадках таке явище називають остеопорозом. Недостатність вітамінів групи D може розвинутись і у дітей старших трьох років, особливо в періоди інтенсивного росту, якщо їх білкове харчування є недостатнім, а також має місце різка зміна кліматичних умов. Крім того, до розвитку D-вітамінної недостатності ведуть хронічна ниркова недостатність, хвороби печінки, тривалий прийом протисудомних препаратів, синдром мальабсорбції (порушеного всмоктування в кишечнику) різного генезу.
Вітаміни D |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovniy-katabolizm.html | основний катаболізм | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/552afcc02d1fbe42ebbad0fc5876ed9d.pptx | files/552afcc02d1fbe42ebbad0fc5876ed9d.pptx | Загальна карта метаболічних шляхів
http://www.expasy.ch/cgi-bin/show_thumbnails.pl
Трофічна класифікація живих організмів
Різноманіття способів живлення є характерним для прокаріотичних організмів.
Натомність всі рослини - фотолітоавтотрофи, всі тварини і гриби - хемоорганогетеротрофи
Енергетичні зв’язки між анаболізмом і катаболізмом
Стадії перетворення основних поживних речовин клітини
Шляхи утилізації пірувату
Основні стадії клітинного дихання
Стадії основного катаболічного шляху тваринної клітини
Гліко́лиз
Окислювальне декарбоксилювання пірувата
Цикл лимонної кислоти (цикл трикарбонових кислот, цикл Кребса)
Окислювальне фосфорилювання
Гликолиз
Глико́лиз (фосфотриозный путь, или шунт Эмбдена — Мейерхофа, или путь Эмбдена-Мейергофа-Парнаса ) — ферментативный процесс последовательного расщепления глюкозы в клетках, сопровождающийся синтезом АТФ. Гликолиз при аэробных условиях ведёт к образованию пировиноградной кислоты (пирувата), гликолиз в анаэробных условиях ведёт к образованию молочной кислоты (лактата). Гликолиз является основным путём катаболизма глюкозы в организме животных. Осуществляется в цитоплазме.
Гликолиз
Баланс гликолиза : в аэробных условиях молекула глюкозы деградирует до двух молекул пирувата. Кроме того, образуются по две молекулы АТФ и НАДН + H+ (аэробный гликолиз). В анаэробных условиях пируват претерпевает дальнейшие превращения, обеспечивая при этом регенерацию НАД+ . При этом образуются продукты брожения, такие, как лактат или этанол (анаэробный гликолиз). В этих условиях гликолиз является единственным способом получения энергии для синтеза АТФ из АДФ и неорганического фосфата.
Some important compounds of general catabolic pathways
Гликолиз
Реакции гликолиза
1.Сахара подвергаются метаболическим превращениям преимущественно в виде сложных эфиров фосфорной кислоты. Глюкоза, которую ткани получают из крови, в клетке также предварительно активируется путем фосфорилирования. В АТФ-зависимой реакции, катализируемой гексокиназой [1] глюкоза превращается в глюкозо-6-фосфат.
2.После изомеризации глюкозо-6-фосфата в фруктозо-6-фосфат [2]
Реакции гликолиза
3. последний вновь фосфорилируется с образованием фруктозо-1,6-дифосфата. Фосфофруктокиназа [3], катализирующая эту стадию, является важным ключевым ферментом гликолиза . До этого момента на одну молекулу глюкозы расходуются две молекулы АТФ.
4. фруктозо-1,6-дифосфат расщепляется далее альдолазой [4] на два фосфорилированных С3-фрагмента.
Реакции гликолиза
5. Эти фрагменты — глицеральдегид-3-фосфат и дигидроксиацетонфосфат — превращаются один в другой триозофосфатизомеразой [5].
6. Глицеральдегид-3-фосфат затем окисляется глицеральдегид-З-фосфатдегидрогеназой [6] с образованием НАДН + Н+. В этой реакции в молекулу включается неорганический фосфат («субстратное фосфорилирование») с образованием 1,3-дифосфоглицерата. Такое промежуточное соединение содержит смешанную ангидридную связь, расщепление которой является высоко экзоэргическим процессом.
Реакции гликолиза
7.На следующей стадии (катализируемой фосфоглицераткиназой [7]) гидролиз этого соединения сопряжен с образованием АТФ.
8. Следующий промежуточный продукт, гидролиз которого может быть сопряжен с синтезом АТФ, образуется в реакции изомеризации 3-фосфоглицерата, полученного в результате реакции [7], в 2-фосфоглицерат (фермент: фосфоглицератмутаза [8]) .
Реакции гликолиза
9. и последующего отщепления воды (фермент: енолаза [9]). Продукт представляет собой сложный эфир фосфорной кислоты и енольной формы пирувата и потому называется фосфоенолпируватом (PEP).
10. На последней стадии, которая катализируется пируваткиназой [10], образуются пируват и АТФ. Наряду со стадией [6] и тиокиназной реакцией в цитратном цикле это третья реакция, позволяющая клеткам синтезировать АТФ независимо от дыхательной цепи. Несмотря на образование АТФ она высоко экзоэргична и потому необратима.
Молочнокислое брожение
11. В результате одиннадцатой реакции происходит восстановление
пировиноградной кислоты и образуется молочная кислота. Реакция протекает при участии фермента лактатдегидрогеназы и кофермента НАДН, образовавшегося в шестой реакции
Спиртовое брожение
Пируват вначале подвергается декарбоксилированию, в результате чего образуется ацетальдегид. Данная реакция катализируется ферментом пируватдекарбоксилазой, который требует наличия ионов Mg и кофермента ТПФ
Образовавшийся ацетальдегид присоединяет к себе водород, отщепляемый от НАДН, восстанавливаясь при этом в этанол. Реакция катализируется ферментом алкогольдегидрогеназой
Гликолиз – энергетический баланс
Окислительное декарбоксилирование пирувата
Пируватдегидрогеназный комплекс включает в себя 3 фермента, 3 кофактора (простетическая группа, связанная с апоферментом прочно ковалентно), 2 кофермента (простетическая группа, связанная с апоферментом непрочно нековалентно):
Е1 — пируватдегидрогеназа декарбоксилирующая.
Кофактором является активная формавитамина В1 — тиаминпирофосфат.
Е2 — дигидролипоилацетилтрансфераза.
Кофактором является витаминоподобное вещество — липоевая кислота, которая присоединив 2 атома водорода может превращаться в дигидролипоил.
Коферментом является активная формапантотеновой кислоты — НS-КоА, она принимает ацетильный остаток от липоевой кислоты.
Е3 — дигидролипоилдегидрогеназа .
Кофактором является флавинадениндинуклеотид (ФАД) — активная форма витамина В2.
Коферментом является активная форма витамина PP — никотинамидадениндинуклеотид (НАД+).
Окислительное декарбоксилирование пирувата
Acetyl coenzyme A
Окислительное декарбоксилирование пирувата
Окислительное декарбоксилирование пирувата
Реакции окислительного декарбоксилирования пирувата
Пируватдегидрогеназа (Е1) катализирует декарбоксилирование пирувата, перенос образованного гидроксиэтильного остатка на тиаминдифосфат (TPP, 1а), а также окисление гидроксиэтильной группы с образованием ацетильного остатка. Этот остаток и полученные восстановительные эквиваленты переносятся на липоамид .
Следующий фермент, дигидролипоамидацетилтрансфераза (Е2) переносит ацетильный остаток с липоамида на кофермент А (2), при этом липоамид восстанавливается до дигидролипоамида.
Последний снова окисляется до липоамида третьим ферментом, дигидролипоамиддегидрогеназой (Е3) с образованием НАДН + Н+ (NADH + Н+) (3). Электроны переносятся на растворимый НАД+ через ФАД и каталитически активный дисульфидный мостик субъединицы Е3.
Цикл трикарбоновых кислот
Ацетил-КоА под действием цитратсинтазы передаёт ацетильную группу оксалоацетату с образованием лимонной кислоты, которая поcтупает в цикл трикарбоновых кислот (цикл Кребса). В ходе одного оборота цикла лимонная кислота несколько раз дегидрируется и дважды декарбоксилируется с регенерацией оксалоацетата и образованием одной молекулы ГТФ (способом субстратного фосфорилирования), трёх НАДН и ФАДН2.
Суммарное уравнение реакций:
Ацетил-КоА + 3НАД+ + ФАД + ГДФ + Фн + 2H2O + КоА-SH = 2КоА-SH + 3НАДH + 3H+ + ФАДН2 + ГТФ + 2CO2
У эукариот ферменты цикла находятся в свободном состоянии в матриксе митохондрий, только сукцинатдегидрогеназавстроена во внутреннюю митохондриальную мембрану.
.
Цикл трикарбоновых кислот
Реакции цикла трикарбоновых кислот
1.Сначала ацетильная группа в реакции, катализируемой цитрат-синтазой [1], конденсируется с молекулой оксалоацетата с образованием цитрата (цикл получил свое название по продукту этой реакции).
2.На следующей стадии [2] цитрат изомеризуется в изоцитрат с переносом гидроксильной группы внутри молекулы. При этом промежуточный продукт реакции, ненасыщенный аконитат, остается во время реакции связанным с ферментом. Поэтому фермент, катализирующий реакцию, называют аконитат-гидратазой [2] («аконитазой»).
Реакции цикла трикарбоновых кислот
3.На следующей стадии изоцитратдегидрогеназа (3) окисляет гидроксигруппу изоцитрата в оксогруппу с одновременным отщеплением одной из карбоксильных групп в виде CO2 и образованием 2-оксоглутарата.
4.Последующее образование сукцинил-КоА [4], включающее реакции окисления и декарбоксилирования, катализируется мультиферментным комплексом, 2-оксоглутаратдегидрогеназой
Реакции цикла трикарбоновых кислот
5. Расщепление тиолсложноэфирной связи сукцинил-КоА с образованием сукцината и кофермента А, катализируемое сукцинат-КоА-лигазой («тиокиназой» (5)], — высокоэкзоэргическая реакция, энергия которой используется для синтеза фосфоангидридной связи («субстратного фосфорилирования»). В цитратном цикле синтезируется не АТФ, как в большинстве таких реакций, а гуанозинтрифосфат [ГТФ (GTP)], который легко превращается в АТФ нуклеозиддифосфаткиназой.
Реакции цикла трикарбоновых кислот
6. В приведенных реакциях ацетильный остаток полностью окисляется до CO2. Однако одновременно молекула переносчика оксалоацетата восстанавливается в сукцинат. В трех последующих реакциях цикла сукцинат снова превращается в оксалоацетат. Вначале сукцинатдегидрогеназа [6] окисляет сукцинат в фумарат. В отличие от других ферментов цикла сукцинатдегидрогеназа является интегральным белком внутренней митохондриальной мембраны. Поэтому ее относят также к комплексу II дыхательной цепи. Сукцинатдегидрогеназа содержит ФАД (FAD) в качестве простетической группы, однако фактическим акцептором электронов является убихинон.
Реакции цикла трикарбоновых кислот
Затем к двойной связи фумарата с помощью фумарат-гидратазы («фумаразы», [7]) присоединяется вода и образуется хиральный (2S)-малат.
На последней стадии цикла малат окисляется малатдегидрогеназой (8) в оксалоацетат с образованием НАДН + Н+. Эта реакция замыкает цитратный цикл.
Окислительное фосфорилирование
Основное количество молекул АТФ вырабатывается по способу окислительного фосфорилирования на последней стадии клеточного дыхания: в электронтранспортной цепи. Здесь происходит окисление НАД∙Н и ФАДН2, восстановленных в процессах гликолиза, β-окисления, цикла Кребса и т. д.. Энергия, выделяющаяся в ходе этих реакций, благодаря цепи переносчиков электронов, локализованной во внутренней мембране митохондрий (у прокариот — в цитоплазматической мембране), трансформируется в трансмембранный протонный потенциал. Фермент АТФ-синтаза использует этот градиент для синтеза АТФ, преобразуя его энергию в энергию химических связей. Подсчитано, что молекула НАД∙Н может дать в ходе этого процесса 2.5 молекулы АТФ, ФАДН2 — 1.5 молекулы.
Конечным акцептором электрона в дыхательной цепи аэробов является кислород.
Окислительное фосфорилирование
Окислительное фосфорилирование
Общее уравнение дыхания, баланс АТФ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ptahinosorogi.html | Птахи-носороги | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/378f188f24478debfaa6caca28248101.pptx | files/378f188f24478debfaa6caca28248101.pptx | Птахи - носороги
Роботу виконали:
Опятюк Анастасія та Брайчук Дарина
учениці 8-б клас СШ № 273
Птахи-носороги - належать до ряду сиворакшеподібних, що мешкають в Африці і Південно-Східній Азії, на островах Тихого і Індійського океанів; 10 з них є ендеміками південної Африки.
Наукова назва цих птахів походить від грец. βουσ — «бик» і κέρας — «ріг», що буквально переводиться як «бичачий ріг». Всі птахи-носороги дуже схожі один на одного за способом життя, але в інших відношеннях надзвичайно різноманітні.
Хто ж вони?
Птахи-носороги отримали свою назву із-за великих довгих дзьобів, що різко заломлені вниз і мають біля своєї основи значні вирости різної форми.
Незважаючи на свою величину, такі дзьоби дуже легкі, оскільки усередині них (як і усередині кісток) знаходяться великі повітряні пустоти.
Зовнішній вигляд
Функція виростІв не зовсім з’ясована, проте учені припускають, що вони можуть служити для підтримання крупних дзьобів, посилення криків або статевої поведінки.
Зовнішній вигляд
Розміри птахів-носорогів варіюють від 30 см до 1 м. Вага від 111 г до 6 кг. Незважаючи на такий діапазон, птахи-носороги в основному крупні коренасті птахи. Для них характерне зрощення пальців ніг: другий і третій пальці зростаються на половину довжини основної фаланги, третій і четвертий — на 2/3 фаланги.
Розміри тіла
Для того, щоб утримувати голову і великий дзьоб, у птахів-носорогів досить міцні м'язи шиї. Голова щодо розмірів тіла маленька; хвіст і шия — довгі; крила досить довгі, могутні, широкі і сильно заокруглені; ноги дуже короткі.
Розміри тіла
Політ рідко буває тривалим, хоча незважаючи на це, вони здатні пролітати досить великі відстані.
Під час польоту птахи-носороги створюють своїми крилами сильний шум, схожий на звук потягу, що наближається. Причиною цього є повітряні простори між маховими пір'ями, які у них не закриті дрібним пір'ям, як у інших птахів. Тому під час польоту, повітря проходить через крила і виникає цей вібруючий звук.
Політ
Птахи-носороги досить галасливі; практично у всіх видів часто повторюється, особливо в період гніздування, різкий глухий односкладовий або двоскладовий крик. Його час від часу можна почути під час польоту птахів, або коли вони стривожені.
Голос
Якщо птах поранений або спійманий живцем, він видає безперервний страхітливий виск. Цей звук можна почути, навіть, за кілометр.
Голос
Птахи-носороги поширені у вологих тропічних лісах Африки, на південному заході Аравійського півострова, в Південно-Східній Азії, на островах Тихого та Індійського океанів. Гніздяться в природних дуплах. Живуть завжди в густих, високих лісах і проводять велику частину свого часу на деревах.
Місця проживання
Різні види займають, як правило, різні екологічні ніші, що дозволяє різним видам птахів-носорогів жити на одних і тих же територіях.
Птахи-носороги відносяться до осілих птахів.
Місця проживання
Людству ці птахи відомі дуже давно. Вже в Стародавньому Римі вони були відомі як «птахи-носороги».
Їхні довгі дзьоби і великі шоломи часто використовуються як церемоніальні головні прикраси. Спочатку такі убори носили тільки вожді і священики, проте сьогодні їх носять як символ мужності.
Птахи-носороги і людина
Малайський гомрай є національним символом малайського штату Саравак, що знайшло віддзеркалення в його гербі, на якому цей птах зображений з розпростертими крилами. Для місцевого населення цей птах є символом непорочності і чистоти. Люди часто використовують або самого птаха, або його зображення в релігійних обрядах. Малайський гомрай з його задертим вгору шоломом символізує одного з наймогутніших даякських богів — бога війни Сінгаланг , який грає важливу роль в релігійних фестивалях ібанів. У цьому штаті водиться безліч видів цих птахів, із-за чого його часто називають «країною птахів-носорогів». У Сараваці, як і на інших територіях Південно-Східної Азії, птахи-носороги знаходяться під охороною.
Птахи-носороги і людина
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-gribiv1.html | Різноманітність грибів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/9085c8625ffba3f6e679a6aceca09b28.pptx | files/9085c8625ffba3f6e679a6aceca09b28.pptx | Різноманітність грибів
Підготувала учениця 10-Б класу Мороз Марія
План
ОЗНАКИ ГРИБІВ;
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРИБІВ;
ЇСТІВНІ ГРИБИ;
ОТРУЙНІ ГРИБИ ;
ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ У ПРИРОДІ;
ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ ДЛЯ ЛЮДИНИ;
2
22.10.2019
Ознаки грибів
Гриби живляться готовими органічними речовинами, як тварини, але поглинають з живих або мертвих організмів (наприклад, пенька) усією поверхнею тіла (виділяють ферменти, які розчиняють органічні речовини).
Гриби ведуть прикріплений спосіб життя, як рослини, проте не мають хлорофілу.
Гриби живуть у всіх середовищах: ґрунті і на його поверхні, у воді й на деревині, на поверхні і всередині рослин і тварин.
22.10.2019
Різноманітність грибів
22.10.2019
22.10.2019
Цвілеві гриби
Дріжджі
Шапинкові(білий гриб)
Гриби-паразити
Їстівні гриби
ЇСТІВНІ ГРИБИ - білі гриби, маслюки, печериці, лисички справжні, підосиновик, опеньок тощо.
На жаль, вони можуть бути небезпечними, коли ростуть на забрудненій території, бо гриби мають здатність вбирати токсичні речовини.
Збираючи гриби, слід акуратно зрізати плодові тіла, намагаючись не пошкодити грибницю, бо з грибниці знову виросте новий гриб.
22.10.2019
22.10.2019
Отруйні гриби
ОТРУЙНІ ГРИБИ - бліда поганка, чортів гриб, гірчичний гриб, червоний і пантерний мухомори тощо.
Приводять до отруєння, порушення здоров'я, навіть смерті людини, але їх споживають тварини (лосі, кабани, білки, миші).
22.10.2019
22.10.2019
Чортів гриб
Опеньки несправжні
Бліда поганка
Мухомор
ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ У ПРИРОДІ
Гриби вживають тварини лісу (комахи, білки, кабани тощо).
Грибниці підберезника, підосичника, білого гриба, опенька від рослин беруть органічні речовини, а з ними діляться водою та мінеральними речовинами.
Цвілеві гриби зумовлюють гниття.
Деякі гриби перетворюють гнилі рештки на неорганічні речовини.
22.10.2019
ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ ДЛЯ ЛЮДИНИ
їстівні шапинкові гриби вживає в їжу;
з цвілевих грибів роблять антибіотики, використовують при виготовленні твердих сортів сиру;
дріжджові гриби використовує у випічці.
22.10.2019
Дякую за увагу!
22.10.2019 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/stres-ta-yogo-biologichne-znachennya.html | Стрес та його біологічне значення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/dcc94e02fd73dcee92611bc65470dd4d.pptx | files/dcc94e02fd73dcee92611bc65470dd4d.pptx | МБУДО «Детская музыкально-хоровая школа «Мечта» Нижнекамского муниципального района РТ
Презентация на тему:
«Фридерик Шопен»
Нырова А.В., преподаватель
музыкально-теоретических дисциплин
г. Нижнекамск, 2014 г.
Фридерик Франсуа Шопен 1810 - 1849 Польский композитор, пианист-виртуоз, педагог
Шопен – величайший пианист и композитор, родившийся в Варшаве
и покоривший Париж своими великолепными сочинениями –
мазурками, полонезами, фортепианными концертами и этюдами, искрящимися виртуозным блеском.
Семья
Николя Шопен. Отец Ф. Шопена
Когда в 1735 году бывший король Польши Станислав I стал герцогом Лотарингии, часть поляков последовала за ним на эту землю. Николя Шопен родился в 1771 году в деревне Маранвилль, принадлежавшей польскому дворянину, последовавшему за своим королём. Николя прекрасно владел польским языком и, когда ему исполнилось шестнадцать лет, приехал в Варшаву. Обретя новую родину, во Францию он больше не возвращался. В 1802 году Николя Шопен был приглашён в качестве воспитателя к детям графа Скарбека и в его имении познакомился с Юстыной Кжижановской. Они поженились в 1806 году.
Юстына Шопен. Мать Ф. Шопена
Место рождения Ф. Шопена в Желязовой Воле. Польша
Музыка звучала в их доме постоянно: отец играл на скрипке и флейте, а мама немного играла на фортепиано и пела. Сначала родители подумали, что мальчик не любит музыку, потому что, когда мама начинала играть, ребёнок начинал волноваться и плакать. Но оказалось, что причина этого - влечение к музыке. К пяти годам он уже умел неплохо играть на фортепиано.
Серьёзно учить его стал известнейший польский музыкант той поры Войцех Живный. В семь лет состоялся первый концерт мальчика, имевший большой успех. Тогда же было издано первое композиторское произведение Шопена - фортепианный Полонез. По этому поводу варшавская газета писала, что сын профессора французского языка – «подлинный гений».
Успехи мальчика были так велики, что когда ему исполнилось 12 лет, Живный сам отказался с ним заниматься. Он сказал, что ничего уже не сможет дать своему выдающемуся ученику. Больше учителей фортепианной игры у Шопена не было. Всё чего он достиг – результат самостоятельного труда внутреннего развития и роста.
Фортепиано марки Erard, на котором играл Ф. Шопен
Фридерик Шопен в детстве
Летнее увлечение
Шопен был общительным мальчиком и легко находил новых друзей, даже среди молодых аристократов, которые учились у его отца. Жарким летом 1824 года Шопен с сестрой Эмилией проводили каникулы у друзей в Шафарне. Там они и составили рукописный журнал под названием «Курьер шафарнский», где и отразилось увлечение Шопена народной музыкой и крестьянскими танцами (вдохновлённый лёгкими мелодиями, он сам научился танцевать мазурку). Некоторые заметки впоследствии стали фортепианными миниатюрами.
В 1826 году Шопен поступил в Варшавскую консерваторию. В 1828 году он посетил Берлин вместе с другом отца – профессором, отправлявшимся туда на конгресс. В этом городе Шопен получил незабываемые впечатления, посещая музеи, театры и встречаясь с известными людьми своего времени.
Фридерик Шопен в юном возрасте
Время перемен
В 1829 году в Варшаве состоялась коронация русского императора Николая I, который был объявлен польским королём. Это событие не могло не привести к гражданским волнениям.
К слову, Шопена в данный момент занимало совсем иное: Варшаву посетил легендарный скрипач-виртуоз – Паганини. Отец считал, что для полного расцвета таланта Шопену необходимо поехать за границу, и в 1830 году молодой человек прибыл в Вену. Он дал здесь два концерта, в которых выступил и как автор. Оба концерта прошли с огромным успехом. Венские музыкальные критики писали о нем как о гении. Вырученных денег могло хватить на некоторое время проживания за границей.
Можно было отправляться в путешествие, но Шопен откладывал поездку со дня на день. Политическая обстановка в Польше обострялась все больше: польские патриоты готовили восстание против русского царизма.
Наконец, день отъезда был назначен.
Главные ворота и пристройки Дворца Чапских. Варшава
В южной пристройке (слева) на 3 этаже Маленький салон семьи Шопен.
Маленький салон семьи Шопен
Вдали от родины
2 ноября 1830 года Шопен выехал в Париж. Накануне друзья устроили прощальный вечер и вручили ему серебряный кубок с польской землёй. Принимая его, Шопен сказал слова, оказавшиеся пророческими: «Я убеждён, что покидаю Варшаву и никогда в неё больше не вернусь, и что я говорю вечное «прощай» моей родине». Словам этим суждено было сбыться.
Спустя две недели после его отъезда в Варшаве началось восстание. Узнав об этом, Шопен хотел уехать домой. Но друзья убедили его, что он должен служить родине своим искусством, которое при сложившейся в Польше обстановке было бы обречено на гибель. Ему оставалось только тревожиться за участь своих родных, за исход восстания издали.
Попытка поляков добиться победы не увенчалась успехом. Польша стала частью Российской империи, на неё даже распространялись действовавшие по всей России монетная система, системы мер и весов. Только в 1918 году Польша восстановила свою независимость.
Шопен. Портрет написан неизвестным художником в 1831 г.
Панорама М. Залеского. Взятие варшавского арсенала
Успех в Париже
Поражение восстания навсегда отрезало Шопену путь на родину. Осенью 1831 года, будучи 21-летним, он приехал в Париж, где оставался до конца своей жизни.
Именно здесь он завоевал репутацию замечательного пианиста и композитора. В салонах французской и польской аристократии слава Шопена росла чрезвычайно быстро, знатные вельможи с удовольствием слушали его игру и становились преданными поклонниками композитора. Великолепные миниатюры Шопена – вальсы, мазурки, ноктюрны и этюды как нельзя лучше подходили для исполнения в таких тесных кружках, поскольку сам Шопен не любил играть для большой аудитории.
Прослушав одно из произведений Шопена - Вариации на тему из оперы Моцарта «Дон-Жуан»,- немецкий композитор Р. Шуман писал: «Шапки долой, господа, перед вами гений!»
Шопен, играющий на фортепиано в салоне князя Радзивилла Г. Семирадский
Портрет Ф. Шопена кисти М. Водзиньской
Поворот судьбы. 1838
В Париже Шопен встретил главную любовь своей жизни – писательницу Аврору Дюдеван, известную под псевдонимом Жорж Санд. Его первоначальная настороженность и предубеждение постепенно переросли в страсть. Мужское имя в качестве псевдонима, мужские наряды, сигары, свободные взгляды писательницы шокировали многих. К тому же она была на шесть лет старше композитора и в разводе с мужем. Однако ее смелость увлекала Шопена.
Это была талантливая писательница, художественно одарённая натура, обладавшая и музыкальными способностями. Она сыграла большую роль в жизни Шопена. Их роман длился девять лет.
Дом, где поселились Шопен и Жорж Санд, стал одним из интереснейших салонов. Здесь можно было встретить Мицкевича, Бальзака, Гейне, представителей польской аристократии.
В ноябре 1838 года Шопен и Жорж Санд уехали на Майорку в надежде, что тёплый климат окажет благотворное влияние на здоровье композитора.
Жорж Санд (Амандина Аврора Люсиль Дюпен)
1804 – 1876
Французская писательница
Конец романа
Зима, проведённая на Майорке в заброшенном монастыре в Вальдемоссе, стала испытанием для их чувств. Болезнь в сочетании с тревогой о судьбе Польши чуть не убила Шопена, поэтому в 1839 году было принято решение вернуться во Францию. Летом Шопен и Санд жили в ее поместье в Ноане, а остальное время проводили в Париже. Девять лет Жорж Санд самоотверженно ухаживала за Шопеном, но обязанности сиделки не способствовали поддержанию пылких чувств. Их отношения были бурными и завершились отнюдь не счастливой развязкой, которую ускорила ссора композитора с сыном писательницы Морисом. Их последняя встреча состоялась в начале марта 1848 года. Шопен всегда носил с собой локон ее волос, который хранился в записной книжке композитора, и он каждый раз перекладывал его из старой книжки в новую.
Городок Вальдемосса уютно расположился у подножия гор
Монастырь Ла Картуха, где жили Ф. Шопен и Ж. Санд
Бронзовая скульптура Шопена.
Ла Картуха. Вальдемосса
Последние годы жизни
Однако жизнь композитора все больше омрачала тоска по родине. Разрыв с Жорж Санд подорвал его здоровье. Болезнь лёгких, которой он страдал с юности, обострилась. Последние годы стали самыми мрачными в его жизни. Средства его иссякли. Не только потребность в деньгах, но и безразличие к своей судьбе побудили его совершить поездку в Лондон, Шотландию.
В конце ноября 1848 года по совету врачей смертельно больным он вернулся в Париж. Была вызвана сестра Шопена Людовика. Ей он завещал свою предсмертную просьбу: «Я знаю, вам не разрешат перевезти моё тело в Варшаву, отвезите туда, по крайней мере, моё сердце».
В ночь на 17 октября 1849 года Шопена не стало. Весь музыкальный мир был ошеломлён его смертью. В Париже прошли его торжественные похороны, где известнейшие артисты того времени исполнили Реквием Моцарта. В могилу Шопена высыпали горсть польской земли из кубка, который подарили ему друзья при прощании с родиной.
Ф. Шопен. 1849 г.
Могила Шопена на Пер-Лашез
в Париже. Эвтерпа.
Звуки музыки
Этюд С-moll «Революционный»
Вальс-минутка
Des-dur
Ноктюрн
Es-dur
Вальс
cis-moll
1.http://www.peoples.ru/art/music/composer/chopin/
Список используемой литературы
2.http://to-name.ru/biography/friderik-shopen.htm
3.http://tonnel.ru/?l=fonoteka&main=336 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prokarioti0.html | Прокаріоти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/0b7caf378e4a21cb1e09ab178dbcf173.ppt | files/0b7caf378e4a21cb1e09ab178dbcf173.ppt | Cliquez pour modifier le style du titre
Cliquez pour modifier les styles du texte du masque
Deuxième niveau
Troisième niveau
Quatrième niveau
Cinquième niveau |
https://svitppt.com.ua/biologiya/spadkovi-hvorobi1.html | Спадкові хвороби | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/9ce74b0b128ab4e4e3d1d254d50fa421.pptx | files/9ce74b0b128ab4e4e3d1d254d50fa421.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/suchasni-uyavlennya-pro-istorichniy-rozvitok-bakteriy-gribiv-roslin.html | Сучасні уявлення про історичний розвиток бактерій, грибів, рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/fb60b68882d351c5463bdb6b80e061c5.ppt | files/fb60b68882d351c5463bdb6b80e061c5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/suchasne-viznachennya-zhittya-yogo-osnovni-oznaki-rivni-organizacii-zhivoi-materii.html | Сучасне визначення життя, його основні ознаки. Рівні організації живої матерії | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/fad475f457240178a4c443566020f517.ppt | files/fad475f457240178a4c443566020f517.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sulfati1.html | сульфати | https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/d473fb60be4584e16cc277be68f3b2fa.ppt | files/d473fb60be4584e16cc277be68f3b2fa.ppt |
;
,
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/suchasni-biologichni-nauki-zvyazok-biologii-z-inshimi-naukami.html | Сучасні біологічні науки. Зв’язок біології з іншими науками | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/71bc8df0dbfd194c8882ab0f578ed11e.pptx | files/71bc8df0dbfd194c8882ab0f578ed11e.pptx | Сучасні біологічні науки. Зв’язок біології з іншими науками
Біологію називають провідною наукою ХХІ століття. Без досягнень біології нині неможливий прогрес аграрних наук, охорони здоров'я і навколишнього природного середовища, біотехнології тощо.
Біологія- система наук про життя на різних рівнях його організації; вивчає живі організми та узагальнює закономірності, притамані всім організмам, її завдання- пізнання суті життя
БІОХІМІЯ- наука про хімічний склад живих організмів і хімічні процеси, які в них відбуваються
БІОТЕХНОЛОГІЯ- прикладна наука, яка розробляє й впроваджує у виробництво промислові методи з використанням живих організмів і біологічних процесів
БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ- наука про закономірності індивідуального розвитку організмів віл зародження до смерті
ЕКОЛОГІЯ- наука про взаємозвязки між собою та умовами середовища мешкання, структуру та функціонування багатовидових систем (екосистем, біосфери). Екологічні принципи слугують теоретичним підгрунтям охорони природи
МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ вивчає процеси, що відбуваються в живих системах на молекулярному рівні
СИСТЕМАТИКА- наука про видову різноманітність сучасних і вимерлих живих істот. Систематики описують нові для науки види, відносять їх до вищих систематичних одиниць- родів, родин і т.д. та на основі узагальнення досягнень інших галузей біології впорядковують (класифікують) знання про живу матерію, створюючи систему організмів. ЇЇ завдання: опис нових для науки видів, розподіл їх по систематичних одиницях- родах, родинах тощо
ГЕНЕТИКА- наука про закономірності спадковості та мінливості, механізми передачі спадкової інформації від батьків нащадкам
СЕЛЕКЦІЯ- прикладна наука про створення нових штамів мікроорганізмів, сортів рослин і порід тварин
ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ- наука, яка встановлює закономірності історичного розвитку живої матерії на нашій планеті
ФІЛОГЕНІЯ- наука про конкретні шляхи та етапи історичного розвитку різних груп живих організмів
БАКТЕРІОЛОГІЯ- наука про прокаріотичні організми
Взаємозв'язки біології з іншими науками
Біологія тісно пов'язана з іншими природничими та гуманітарними науками. Унаслідок взаємодії з хімією виникла біохімія, а з фізикою – біофізика. Біогеографія- комплексна наука про поширення живих організмів на Землі - розроблена зусиллями кількох поколінь учених, що вивчали флору, фауну, угруповання видів у різних географічних частинах нашої планети. В усіх галузях біології застосовують математичні методи обробки зібраного матеріалу.
Унаслідок взаємодії екології з гуманітарними науками виникла соціоекологія (вивчає закономірності взаємодії людського суспільства та навколишнього природного середовища), а взаємодія біологїі людини з гуманітарними науками сформувала антропологію - науку про походження та еволюцію людини як особливого біосоціального виду, людські раси тощо.
Філософія біології - наука, що виникла внаслідок взаємодії класичної філософії з біологією. Вона вивчає проблеми світосприйняття у світлі досягнень біології.
У другій половині ХХ ст. завдяки успіхам різних природничих наук (фізики, математики, кібернетики, хімії та інших) сформувалися нові напрями біологічних досліджень:
• космічна біологія - вивчає особливості функціонування живих систем в умовах космічних апаратів і Всесвіту; • біоніка - досліджує особливості будови та життєдіяльності організмів з метою створення різних технічних систем і приладів; • радіобіологія - наука про вплив різних видів іонізуючого випромінювання на живі системи; • кріобіологія - наука про вплив на живу матерію низьких температур.
Сучасне суспільство часто стикається з проблемами, що виникають на стику з іншими науками. Наприклад, для оцінки наслідків антропогенних впливів на живі системи (як-от, радіаційних, хімічних тощо) потрібні спільні зусилля біологів, медиків, фізиків, хіміків та ін. Створення біоінформаційних технологій (наприклад, для вивчення структури і функцій наборів спадкової інформації організмів) неможливо без спеціальних комп'ютерних програм. Вивчення спадкових хвороб людини - також завдання для багатьох наук (генетики, біохімії, медицини тощо). Саме це так тісно пов*язує біологію з іншими науками. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/spadkovi-hvorobi-lyudini3.html | Спадкові хвороби людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/0ae7f6567114603e0302246fd34cf1e0.pptx | files/0ae7f6567114603e0302246fd34cf1e0.pptx | Welcome to London!!!
It is the best place in the world.
London is situated upon both banks of the
River Thames, it is the largest city in Britain
and one of the largest in the world.
Its population is about
7 million people.
Trafalgar square is a very famous square where on New Year's Eve people gather to celebrate. At midnight people jump into the fountains fully clothed and enjoy themselves.
In the middle of the square there is a very famous statue "Nelson's Column" which is over 170 feet high. The statue on the top is in memory of Lord Horatio Nelson who won the most famous sea battle at Trafalgar. Trafalgar Square has become famous as a rallying point for all kinds of demonstrations, marches and political meetings. Some people say it is the most beautiful place in London.
It is a square in the central part of London, where we can see people of many nationalities.
The popular place is Piccadilly Circus.
Piccadilly Circus
is the meeting point of six streets.
London’s famous restaurants and best-known theatres
and cinemas are on Piccadilly Circus.
London is very rich in museums and art galleries. If you are fond of painting you'll go to the Tate Gallery.
There are about 300 oils and 19000 watercolours and drawings
The British Museum is the largest and richest of its kind in the world. The present building was built in 1852.
This collection is so vast that only a very small percentage of it is on show to the public.
Buckingham Palace
Buckingham Palace is the official residence of the Queen.
Buckingham Palace has 600 rooms, a swimming pool, a cinema, a ballroom, a nuclear cellar and a garden, which is like a private park. In summer the Queen gives three garden parties for about 9,000 guests.
Buckingham Palace has the “Changing of the Guard” in front of the palace every morning at 11 o’clock.
The Houses of Parliament
The Houses of Parliament in London, known also as the Palace of Westminster is the place where members of Parliament gather to make laws.
The Houses of Parliament
The Palace of Westminster stands on the riverside near Westminster Abbey. Tourists always go to see them.
Westminster Abbey
It is the traditional place of coronation and burial site for British monarchs and other famous people of England.
Westminster Abbey
Westminster Abbey, is a large, mainly Gothic church, in Westminster, London, located just to the west of the Palace of Westminster.
Big Ben
The Clock Tower with the biggest bell is known as Big Ben. The tower is 96.3 meters high. It weights 13 tons.
Big Ben
Besides Big Ben there are four Little Bens which strike before Big Ben.
Tower Bridge is one of the finest bridges over the River Thames not only in England.
The Tower Bridge
The Tower Bridge
It is close to the Tower of London, which gives it its name. It has become an iconic symbol of London.
Tower
The Tower of London has been a fortress, a palace, an arsenal, a mint, a prison, an observatory, a zoo, the home of the Crown Jewels and a tourist attraction.
The Tower’s greatest treasure is the Imperial State Crown.
There are 2 800 diamonds on it.
The quards of the Tower are called Beefeaters.
The legend says that if the ravens leave, the Tower and the country will fall.
St. Paul’s Cathedral
St.Paul’s Cathedral is a famous building too.
Prince Charles and Princess Diana married here in 1981.
Double-deckers
There are big red buses called double-deckers in London.
People sit upstairs and downstairs on these buses.
Tourists like them very much.
Taxis
Taxis in London are old-fashioned black cars.
Telephone booths
From here you can call your friends.
Thank you for attention!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/suchasni-pitannya.html | СУЧАСНІ ПИТАННЯ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/b1b1f79d698c4f406eb3f56c264d689f.ppt | files/b1b1f79d698c4f406eb3f56c264d689f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sovi.html | Сови | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/7f0def76baf353adbe4c2fcc6dc0c37f.pptx | files/7f0def76baf353adbe4c2fcc6dc0c37f.pptx | Сова вухата та сова болотяна
Вступ
Жили-були дві сови: болотяна та вухата. Між ними виникла суперечка з приводу, хто має кращий зовнішній вигляд, хто більше приносить користі природі, чий ареал ширший та кого з них більше залишилося на планеті?
Вигляд сови вухатої
Сова вухата - птах середнього розміру. Забарвлення досить строкате з домінуванням рудих тонів. Спина сірувато-бура з рудим відтінком, груди і черевце руді або жовтуваті з продовгуватими чорними смугами, які перекреслені плоскими поперечними штрихами. Низ черевця і підхвістя білі. Хвіст знизу жовтуватий з рівномірною темною смугастістю.
Голова сови вухатої
Очі жовто-помаранчеві. Дзьоб темно-сірий або чорнуватий. Овал обличчя рудо-сіруватий, обрамлений білою і чорною смугами. Довкола очей чорні півмісяці зі сторони дзьоба. Під дзьобом чорне пір’я. Між очима білі валики у вигляді півмісяців. Пір’яні "вушка" довгі.
Вигляд сови болотяної
Сова болотяна - птах середніх розмірів, схожа на сову вухату. Забарвлення з домінуванням жовтуватих або вохристих тонів. Верх рудо-бурий, низ світлий з вузькими продовгуватими плямами (без поперечних штрихів). Низ грудей, черевце і підхвістя білі. «Вушка» дуже маленькі, ледь помітні (вночі їх притискає).
Лицевий диск болотяної сови рудий з ледве помітними бурими штрихами, не обмежений, через що, часто зливається. «Лице» витягнуте, на відміну від плоского лиця сови вухатої. Очі жовті, з широкими чорними кругами довкола очей. Дзьоб темно-сірий або чорнуватий.
Голова сови болотяної
Як сови сидять?
Коли сови сидять, вони добре відрізняються від інших птахів своєю манерою сидіння: наприклад, сова вухата сидить стовпчиком з витягнутими вертикально вгору пір’яними вушками.
Поширення вухатої
Поширені вухаті сови в Європі та Північній Азії, на північ до Охотського узбережжя, Примор'я та Японії (Хоккайдо), на південь до Іраку, Середньої Азії, Гімалаїв, Китаю. Мешкає також в Північній Африці на Канарських островах, у Північній Америці. Максимальної чисельності досягає в заплавних лісах, особливо в степовій і тайговій зоні.
Поширення болотяної
Гніздовий ареал болотяної охоплює Північну Євразію, Північну Америку та частково Півд. Америку. Ця сова - мешканець відкритих просторів, через що, найбільшої чисельності досягає в степах і тундрі. У степовій зоні максималь-ної чисельності досягає у високо-трав'яному степу, часто з солончаками. У лісовій зоні тяжіє до річкових долин.
Спосіб життя вухатої
Сова вухата - типовий лісовий вид. Для полювання їй потрібні відкриті простори, а тому, суцільних лісів вона уникає.
Характерною рисою сов вухатих є збирання у групи на денний відпочинок. Найчастіше групи відпочиваючих сов можна зустріти у осінньо-зимовий період. Інколи у них нараховується до 100 і більше особин.
Шлюбний сигнал самця - монотонне низьке "укання". Під час токування в проміжках між звуками часто літає і хлопає крилами. Самка видає плакучий звук "няяя", часто в дуеті з самцем. Крик хвилювання - різке "квяк", "квяк-квяк". Пташенята тонко свистять, при чому інтонація свисту залежить від віку.
Шлюбний період вухатої
Весною при світлі західного сонця можна побачити характерний шлюбний політ самця з різкими зниженнями і підйомами, крутими поворотами, з повільними і глибокими помахами крил, серіями ударів крильми перед собою в піке. Шлюбний сигнал самця - глуха монотонна трель, яка складається, як правило, з 18 складів. Самка видає різкі "вякаючі" звуки. При хвилюванні - уривисте "квік“.
Шлюбний період болотяної
Гніздування вухатої
В кладці від 3 до 9, частіше 4-6 яєць білого кольору. Під час висиджування деякі яйця забруднюються і стають брудно-білі.
Відстань між гніздами різних пар в щільних гніздових угрупуваннях коливається від 100 до 800 м, в менш насичених - від 0,8 до 3 км.
Гніздування болотяної
Гнізда болотяна сова влаштовує виключно на землі. Розташовує вона його серед високої трави або під прикриттям куща. На відміну від вухатої, болотяна зрідка будує гніздо самостійно.
В залежності від зволоження ґрунту гніздо представляє собою витоптану в траві площадку або ямку в ґрунті.
Пташенята в першому пуховому вбранні білі, мають білий дзьоб з легким сірим нальотом, який з віком темніє, в другому пуховому вбранні - світло-сірі з рудим відтінком і деякою рябизною, великими чорними полями довкола очей, що з’єднуються під дзьобом, білим пір’ям між очима над наддзьобком, сірим дзьобом і добре вираженими пуховими "вушками".
Пташенята вухатої
Пташенята болотяної
Пташенята в першому пуховому вбранні білі з рожевим відтінком і сіруватим дзьобом. Довкола очей великі чорні поля. Між очима над наддзьобком чорне пір'я, обрамлене по боках вузькими білими смугами. Під дзьобом досить довга і вузька біла пляма. Дзьоб чорний. Пухові вушка відсутні.
У порівнянні з іншими птахами, сови часто гинуть від отрутохімікатів, що використовуються в сільському господарстві. Це пояснюється тим, що сови заковтують свою здобич цілою, а нею є в основному гризуни. Якщо сова піймала гризуна, який щойно з’їв отруєну приманку, то вся отрута потрапляє сові у шлунок, разом із жертвою.
Причини зменшення сов
Червона книга
У 2009 р. сову болотяну було включено до Червоної книги України, до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори та до Бернської конвенції.
Разом з іншими птахами охороняється в заповідниках та національних природних парках України. Треба охороняти придатні для гніздування виду водно-болотні біотопи, проводити роз'яснювальну роботу серед мисливців.
“Не бійтеся
зустрічатися з нами, ми хороші і корисні”. Сови. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/suchasna-klitinna-teoriya-citotehnologii.html | Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/dd52c45ae2b246ea32cbc6ca0d681583.ppt | files/dd52c45ae2b246ea32cbc6ca0d681583.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/suspilni-komahi.html | "Суспільні комахи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/668d28fef2c556418b373a66dca13530.ppt | files/668d28fef2c556418b373a66dca13530.ppt |
= |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sviyska-pticya.html | СВІЙСЬКА ПТИЦЯ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/6f8bf5af9df91f7160337014512da5dd.ppt | files/6f8bf5af9df91f7160337014512da5dd.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sumchastiy-vovk.html | "Сумчастий вовк" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/36e28ede58755aead2a4b295869e78ba.ppt | files/36e28ede58755aead2a4b295869e78ba.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/povedinka-tvarin.html | Поведінка тварин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/10d7aefb35d3e75f9f5162d0693b34cc.ppt | files/10d7aefb35d3e75f9f5162d0693b34cc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/struktura-i-funkcii-imunnoi-sistemi.html | Структура і функції імунної системи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/2e060a8f95fb9b8d4faf5e57e04e2fa1.ppt | files/2e060a8f95fb9b8d4faf5e57e04e2fa1.ppt |
CD8
CD4
CD8
CD20
CD16,56
CD16
Fc
Fab
IgM
Fab
IgM
Fab
IgG2
Fab
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/shkidlivist-fastfudu-u-nashomu-zhitti.html | "Шкідливість фастфуду у нашому житті" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/2edac17fe0e7e54930cd52e093558eaf.pptx | files/2edac17fe0e7e54930cd52e093558eaf.pptx | Шкідливість фастфуду у нашому житті
Найпопулярніші продукти:
картопля фрі (french fries — «картопля, смажена по-французьки»). Ця їжа являє собою дуже шкідливе сполучення картоплі, масла, цукру і синтетичних харчових добавок. Вона продається практично у всіх фаст-фудах;
солодкі глазуровані пончики-донатс (donats);
чіпси;
солодкі газовані напої, до складу яких входить багато шкідливих хімічних компонентів у вигляді харчових добавок;
шоколадні батончики, що містять велику кількість цукру і харчових добавок;
смажена свиняча шкіра (дуже популярна в Америці їжа, уживана переважно в холодному виді і продається в пакетиках);
печиво зі зниженим вмістом жиру, що збільшує кількість синтетичних компонентів, що виступають у ролі замінників жиру;
крекери, що містять багато хімічних добавок;
претцели (pretzel) — солоні кренделі і ін.
Канцерогени
Для початку поговоримо про найстрашніше звинувачення на адресу фаст-фуду – канцерогенність. При згадці про вміст у продукті канцерогенних речовин потрібно розуміти, що мова йде не про склад самого продукту, а про низьку технологію його приготування.
Високотехнологічні способи приготування продуктів, вживані в промислових масштабах (а саме такі продукти використовуються в мережах ресторанів швидкого харчування), практично виключають нанесення шкоди здоров'ю споживача. Набагато частіше канцерогени можна знайти в домашній копченині – рибі або м'ясі, або в печені, приготованій на перегорілому маслі.
Навесні 2002 р. у Швеції вчені Стокгольмського університету з відділу національного відомства по контролі за харчовими продуктами провели обстеження закладів, де готується і продається продукція фаст-фуд. Ученими було виявлено, що при тепловій обробці їжі, багатої вмістом вуглеводів (наприклад, картоплі) утвориться велика кількість акриламіду.
Акриламід - (амід акрилової кислоти) є канцерогеном. Потрапляючи в організм людини, він робить генотоксичну дію, ушкоджує гени, що і стає причиною розвитку онкологічних захворювань. Акриламід також може вражати нервову систему і приводити до безпліддя.
У харчові продукти Акриламід частково попадає з навколишнього середовища, забрудненої цією речовиною, через стічні води і викиди в атмосферу хімічних підприємств, а також у результаті використання акриламіду для очищення води.
У зв’язку із цим була встановлена допустима норма вмісту Акриламіду в харчових продуктах у межах 0,2 мг/кг.
При дослідженні їжі фаст-фуд було виявлено значне перевищення цієї норми. Так, у хрустких картопляних чіпсах кількість акриламіду перевищує граничну норму в 500-1000 разів. Картопля фрі містить цю речовину в кількості, в 100 разів перевищуючу припустиму норму.
Канадські вчені при дослідженні Акриламіду виявили, що ця речовина утвориться в процесі готування швидкої їжі. Аналогічні результати були отримані також працівниками британського Агентства стандартизації продуктів харчування.
Всесвітньою організацією охорони здоров’я обговорювалася проблема великого вмісту Акриламіду в харчових продуктах. Про неї говорили фахівці в області онкології, токсикології, біохімії, аналітичній хімії і технології виробництва продуктів.
У результаті наукових досліджень було встановлено, що Акриламід утримується майже у всіх продуктах харчування, богатих крохмалем і обробкою з високою температурою. До таких продуктів відносяться: зернові культури і вироби з борошна, кукурудза, картопля і т.д.
Небезпека Акриламіду складається і у тім, що він є не тільки канцерогеном, але і генотоксичною речовиною. Ця властивість робить їжу небезпечною для людини при будь-якому кількісному вмісті речовини. Ризик захворювання існує завжди, навіть при самих маленьких дозах акриламіду.
Гранично припустимий рівень надходження цієї речовини в організм людини становить 1 мкг у день, однак уживання в їжу всього 0, 5 гр чіпсів або 2 гр картоплі фрі вже перевищує цю норму.
- Самими небезпечними в цьому плані продуктами є:
- картопляні чіпси (вони містять 980 мкг акриламіду / 1 кг продукту);
- картопля фрі (містить 410 мкг акриламіду / 1 кг продукту);
- пироги і кекси (содрежат 280 мкг акриламіду / 1 кг продукту);
- звичайний хліб (160 мкг акриламіду / 1 кг продукту).
Небезпечна для здоров’я речовина акриламід утвориться в більших кількостях при обробці продуктів при температурі не нижче 120 °С. Це відбувається в основному при смаженні, випіканні в духовці, готуванні у фритюрі або на грилі. Однак акриламід майже не утвориться при варінні.
Збільшення змісту канцерогену відбувається і під час повторного розігрівання їжі.
Кінець! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/svitoviy-okean.html | світовий океан | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/df01bdb61ddf8cfb0b0dce9a3507afe9.ppt | files/df01bdb61ddf8cfb0b0dce9a3507afe9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ptahi-i-konditerski-virobi.html | Птахи і кондитерські вироби | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/88751df6e869f88bd1dd5dcf57180ae5.ppt | files/88751df6e869f88bd1dd5dcf57180ae5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/suchasni-uyavlennya-pro-faktori-evolyucii.html | сучасні уявлення про фактори еволюції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/812cb2eb01ca4c69f6232ca793e76d5d.ppt | files/812cb2eb01ca4c69f6232ca793e76d5d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tema-uroku-organi-travlennya.html | Тема уроку: Органи травлення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/f6589b31622a10eaa0345ecad1d79ae0.ppt | files/f6589b31622a10eaa0345ecad1d79ae0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/primati1.html | Примати | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/6f947d586c93ebf930a869c897e5720a.pptx | files/6f947d586c93ebf930a869c897e5720a.pptx | Дитячі хрестові походи
Дитячі хрестові походи — подія, що відбулася на початку літа 1212, коли тисячі дітей, підлітків та дорослих з Франції та Німеччини, на чолі яких був харизматичний хлопчик Етьєн, вирушили в беззбройний Хрестовий похід у Святу землю. За історичними документами, цей похід обірвався вже на середземноморському узбережжі Італії.
Історії про дитячі хрестові походи деколи вважають вигадкою, легендами. Однак багато історичних джерел, літописи спростовують такі припущення. Дитячі хрестові походи справді були. Хрестові походи дітей стали результатом тяжкого становища простого люду і одночасно в смерті величезної кількості хлопчиків обвинувачують католицьку церкву, що розпалювала в серцях несформованих людей фанатичну пристрасть.
Причини Увірування
Ніхто й ніколи не зможе пояснити чрму діти селян,начебто б навчені гірким досвідом своїх батьків, так рвалися в хрестовий похід.Адже вони знали про те,що нічого доброго із цьго не вийде
Однчасно із французькими хлопчаками хрестові походи прибивали й німецьких підлітків
Дякую за увагу
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/taemnici-konyugacii.html | Таємниці кон’югації | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/7d32df8ce7062eac70ddd08e26aec84a.pptx | files/7d32df8ce7062eac70ddd08e26aec84a.pptx | Таємниці кон’югації
Таємниці кон’югації
Кон'югація (conjugatio - з'єднання) - це особлива форма статевого процесу, що зустрічається у клітинах одноклітинних і багатоклітинних організмів та ядерних структурах:
у бактерій;
у інфузорій;
у водоростей;
у грибів;
у хромосом.
Кон'югація у бактерій - передача генетичного матеріалу між бактеріями через прямий міжклітинний контакт, тобто від однієї бактеріальної клітини до іншої.
При цьому дві бактерії з'єднуються тонким містком, через який з однієї клітки (донора) в іншу (реципієнт) переходить відрізок нитки дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК).
Таємниці кон’югації
Спадкові властивості реципієнта змінюються відповідно до кількості генетичної інформації, поміщеної в переданому шматочку ДНК.
Таємниці кон’югації
В інфузорій кон’югація - це обмін статевими ядрами і подальше їх попарне злиття.
Інфузорії при цьому зближуються сторонами, на яких знаходиться ротовий отвір. При злитті вегетативне ядро - макронуклеус поступово руйнується, а статеве ядро - мікронуклеус подвійно ділиться шляхом мейозу, після чого три ядра руйнуються, а одне ділиться знову і кожна з його половинок обмінюється на половинку ядра партнера, тобто відбувається їх злиття.
Таємниці кон’югації
Після цього в результаті кількох поділів кожної з цих клітин нормальний ядерний набір відновлюється: вегетативне та генеративне ядра.
Біологічне значення кон'югації полягає в обміні спадковим матеріалом між особинами, що сприяє комбінативній мінливості - спадкова мінливість підвищується завдяки утворенню нових комбінацій хромосом.
Таємниці кон’югації
Під час кон'югації у інфузорій відбувається обмін генетичним матеріалом: одне з гаплоїдних ядер кожної клітини (мігруюче або чоловіче) по цитоплазматичному містку переходить в іншу клітину і там зливається з іншим гаплоїдним ядром (стаціонарним або жіночим).
Таємниці кон’югації
У водоростей кон'югація – це своєрідний статевий процес, при якому відбувається злиття вмісту двох зовні схожих вегетативних клітин.
Таємниці кон’югації
У багатьох груп грибів: зигоміцетів, аскоміцетів і базидіоміцетів статевий процес розпочинається з кон’югації генетично різних гіфів.
Біла цвіль pозмножується споpами, які утворюються шляхом кон'югації в окpуглих чоpних головках, що знаходяться на піднятих і розширених вгорі кінцях нитки.
Таємниці кон’югації
Кон'югація хромосом - це попарне тимчасове зближення гомологічних хромосом, під час якого між ними може статися обмін гомологічними ділянками. Після чого хромосоми розходяться уже з новими ділянками.
Таємниці кон’югації
Таким чином:
кон’югація у водоростей полягає у злитті вмісту двох вегетативних клітин, які на цей час функціонують як гамети;
кон’югація у грибів полягає у злитті вмісту протопластів двох гілок грибниці – зигогамія, з утворенням зиготи;
кон’югація у інфузорій полягає у тимчасовому сполученні клітин, при якому вони обмінюються частинами ядерного апарату і цитоплазми;
кон’югація у бактерій - спосіб перенесення генетичного матеріалу від однієї бактеріальної клітини до іншої, що відбувається при сполученні двох бактерій тонким місточком;
кон’югація хромосом - попарне тимчасове зближення гомологічних (парних) хромосом, під час якого вони можуть обмінюватися гомологічними ділянками.
Таємниці кон’югації |
https://svitppt.com.ua/biologiya/stovburovi-klitini1.html | "Стовбурові клітини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/3cbaf008af93d629629ee15b5198dd6e.ppt | files/3cbaf008af93d629629ee15b5198dd6e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/spinniy-mozok0.html | Спинний мозок | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/85b408348426fef365a775561751bcac.ppt | files/85b408348426fef365a775561751bcac.ppt | 1
2
3
2
3
1
5
4
6
7
8 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sucvittya.html | Суцвіття | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/17253d57e2596d1e195cc7a559fbaf0c.ppt | files/17253d57e2596d1e195cc7a559fbaf0c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/teorii-osobistosti.html | "Теорії особистості" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/11aa1d6db52520c89e27e3d0d26061a1.pptx | files/11aa1d6db52520c89e27e3d0d26061a1.pptx | Теорії особистості
Що таке особистість?
Особистість – соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння індивідом суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства. Особистістю ми стаємо під впливом суспільства, виховання, навчання, взаємодії, спілкування тощо.
процес становлення людини як особистості в результаті включеності її в різні спільності називають соціалізацією особистості.
Фрейдизм
Зігмунд Фрейд(1856 – 1939)
«Людина – це замкнута енергетична система, кількість енергії у кожної людини постійна величина.»
Фрейд
Зигмунд Фрейд рос в многодетной семье
он перечитывал все книги, какие ему попадались,
Оценки у Фрейда были идеальны, но назвать его образцовым студентом не приходится — именно в студенческие годы он приобрел зависимость от кокаина
Зигмунд Фрейд владел : Латинским, Греческим, Французским, Английским, Итальянским, Испанским, Древнееврейским и Немецким языками
Біхевіоризм
напрям в американській психології ХХ ст., який зводить психіку до різних форм поведінки як сукупності реакцій організму на стимули зовнішнього середовища.
Тому особистість – це сукупність поведінкових реакцій, які притаманні даній людині, це організована і відносно стійка система навиків.
Гуманістична психологія особистості
Маслоу, один з засновників гуманістичної теорії особистості, головною характеристикою особистості вважав потяг до самоактуалізації, самовираження, розкриття тенденцій до творчості та любові, в основі яких лежить гуманістична потреба приносити людям добро.
Ієрархія потреб особистості:
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/shkidlivist-gmo.html | "Шкідливість ГМО" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/a4ffeefb06b494a78c81d42b1b24df90.pptx | files/a4ffeefb06b494a78c81d42b1b24df90.pptx | Шкідливість ГМО
Виконала учениця IV-Б курсу
Слободяник Єлизавета
ШКІДЛИВИЙ ВПЛИВ ГМО
Генетично модифіковані організми (ГМО) це широка група рослин, тварин і бактерій, які розроблені для широкого спектру використання, починаючи від виробництва сільськогосподарської продукції і закінчуючи науковими дослідженнями.
Типи потенційних небезпек, пов'язаних з ГМО залежать від виду організму,в який вносяться зміни та його застосування. Занепокоєння щодо ГМО зумовлене їх потенціалом до негативного впливу на навколишнє середовище та здоров'я людини.
Шкідливість ГМО та похідних продуктів є контраверсійним питанням – так як такі продукти мають і своїх прихильників і противників.
Всі генетично модифіковані продукти, які були офіційно затверджені для застосування , на думку уряду,не шкідливі. Однак є кілька можливих наслідків для здоров'я, які можуть виникнути в результаті введення нових генів в організм.
Шкідливість ГМО може заключатися в наступному: виникнення нових алергенів, підвищена токсичність, понижена поживністі харчових продуктів, і резистентність до антибіотиків.
Харчовою алергією страждають приблизно 5% дітей і 2% дорослих у США, вона становить значну загрозу для здоров'я громадян. Алергічні реакції у людей відбуваються, колизвичайний нешкідливий білок потрапляє в організм і стимулює імунну відповідь.
Відповідно змінені білки,до яких організм людини не звик можуть викликати посилену імунну реакцію.Хоча жодного випадку алергічних реакцій на генетично модифіковані продукти не було підтверджено,певні лабораторні дослідження спонукали біотехнологічні компанії припинити розробки деяких ГМО похідних культур.
ХАРЧОВА АЛЕРГІЯ
Багато рослин виробляють речовини, які є токсичними для людини. Більшість рослин, що споживаються людьми, виділяють токсини, але в таких малих кількостях, що вони не шкодять здоров’ю. Існує думка, що включення екзотичних генів в рослину може викликати в ній синтез отруйних речовин в значно більших кількостях, що може бути небезпечно для людини. Це може статися в процесі вбудовування в ген рослини інородного гену.
Якщо інші гени рослини були пошкоджені під час процесу залучення гену це може призвести до запуску виробництва рослиною отруйних речовин. Хоча ці ефекти не спостерігалися в ГМО рослинах, вони простежувались в процесі традиційних методів селекції якими намагались запобігти швидкому розвитку ГМО технологій. Наприклад, картопля,яку вивели селективно, для збільшення резистентності хворобам,виробляла більш високі рівні глікоалкалоїдів.
ПІДВИЩЕНА ТОКСИЧНІСТЬ
Генетично модифіковані рослини теоретично мають більш низьку поживну цінність, ніж їх традиційні види, так як поживні речовини ГМО рослин можуть погано,або зовсім не засвоюватись травною системою людини. Дослідження показали, що генетично модифікована соя виробляє значно менші кількості фітоестрогенів (сполук,які як захищають людей від серцевих захворювань і раку), ніж традиційні соєві боби.
ЗНИЖЕННЯ ХАРЧОВОЇ ЦІННОСТІ
В останні роки медики стурбовані збільшенням числа бактеріальних штамів, які виявляють стійкість до антибіотиків. Бактерії виробляють стійкість до антибіотиків, створивши ген резистентності до антибіотиків шляхом природних мутацій. Біотехнологи використовують гени резистентності до антибіотиків в якості маркерів при вбудовуванні нових генів в рослини.
У ранніх стадіях процесу вченим не відомо, чи приживеться екзотичний ген у новому геномі. Приєднавши потрібний ген до гену стійкості до антибіотика нова ГМО рослина може бути досліджена,шляхом вирощування в середовищі,що містить відповідний антибіотик. Якщо рослина виживає, значить що вона взяла ген стійкості до антибіотика разом із вбудованим геном.
Існує побоювання, що бактерії, що живуть у кишечнику людини і тварини можуть забрати ген стійкості до антибіотика із генетично модифікованої рослини.
СТІЙКІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ
Поки що не ясно, які ризики можливі при такому трансгенезі.Офіційні дослідження ГМО бактерій із застосуванням ДНК з травної системи в контрольованих лабораторних умовах не проводилися.
Біотехнологами використовуються два типи генів резистентності до антибіотиків ті, які вже існують у бактерій в природі. Уряди багатьох країн заохочують біотехнологів до припинення експериментів в області резистентності до антибіотиків.
The End^^ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/surza.html | СУРЗА | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/79695612ca8c1cfd18ece238a3ac0894.pptx | files/79695612ca8c1cfd18ece238a3ac0894.pptx |
Фармакогенетичні особливості цитохромів CYP3A
Один із найважливіших цитохромів, оскільки здійснює біотрансформацію, принаймні, частково, близько 60% препаратів.
CYP3A4
Складається з 502 амінокислотних залишків, молекулярна маса 57 кДальтон.
Ген CYP3А4 знаходиться в 7-й хромосомі, локусі 7q22.1.
Генетичний поліморфізм не характерний CYP3A4, тобто не виявлено поширених алельних варіантів гена CYP3A4, носійство яких знижувало б активність CYP3A4.
CYP3А4 виявляється в основному в печінці і клітинах слизової кишечника – ентероцитах, де бере участь у активації про-ліків. Не виявляється в фетальній печінці. До першого місяця життя спостерігається 30-40% активності CYP3А4 від рівня дорослих.
CYP3А4 виявлено у нейронах головного мозку, хоча його роль у ЦНС поки що не встановлена.
Активність CYP3A4 залежить від багатьох факторів:
рівнів стероїдних гормонів в організмі (глюкокортикоїдів, статевих гормонів);
спільного застосовування індукторів, що підвищують активність CYP3A4 (барбітурати, рифампіни, карбамазепін, препарати звіробою та ін), і інгібіторів, що знижують активність CYP3A4 (циметидин, протигрибкові ЛП, макроліди, сік грейпфрута);
печінкового кровотоку, який знижується при захворюваннях печінки (жировий гепатоз, гепатити, цироз);
біоритмів.
Незважаючи на те, що було виявлено 28 одиночних нуклеотидних поліморфізмів (SNP) в гені CYP3A4, було встановлено, що це не призводить до значної індивідуальної варіабельності в природних умовах. Припускають, що це може бути пов'язано з індукцією CYP3A4 під дією субстратів.
Варіабельність CYP3A4 може бути визначена неінвазивно за допомогою еритроміцинового дихального тесту (ERMBT). ERMBT in vivo полягає у вимірюванні міченого вуглекислого газу, що видихається після внутрішньовенної дози (14С-N-метил)-еритроміцину.
CYP3A4 Є ОСНОВНИМ ФЕРМЕНТОМ ПРИ МЕТАБОЛІЗМІ НАСТУПНИХ ЛІКІВ:
імуннодепресанти (циклоспорин, сиролімус, такролімус);
засоби, що застосовуються при хіміотерапії (анастрозол, циклофосфамід, доцетаксел, ерлотинібу, тірфостін, етопозид, іфосфамід, паклітаксел, тамоксифен, теніпозід, вінбластин, віндезін);
протигрибкові засоби (клотримазол, кетоконазол, ітраконазол);
макроліди (кларитроміцин, еритроміцин);
трициклічні антидепресанти (амітриптилін, кломіпрамін, іміпрамін);
антидепресанти - селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, Езопрам, флуоксетин, сертралін);
антипсихотики (арипіпразол, галоперидол, зіпрасідон, рисперидон);
опіоїдні анальгетики (альфентанілу, кодеїн, метадон, фентаніл);
бензодіазепіни (алпразолам, клоназепам, мідазолам, флунитразепам);
гіполіпідемічні статини (аторвастатин, ловастатин, симвастатин);
блокатори кальцієвих каналів (амлодипін, верпаміл, дилтіазем, ніфедипін, фелодипін);
статеві гормони (левоноргестрел, міфепристон, тестостерон, естрадіол, етинілестрадіол, фінастерід);
а також аміодарон, буспірон, венлафаксин, силденафіл та інші.
CYP3A4 ТАКОЖ БЕРЕ УЧАСТЬ (АЛЕ НЕ Є ОСНОВНИМ ФЕРМЕНТОМ) в метаболізмі ІПП (омепразол і езомепразол), цизаприду і багатьох інших ліків.
CYP3A4
Протигрибкові засоби
Психотропні речовини
Гіполіпідемічні статини
Імунодепресанти
Статеві гормони
Блокатори Са2+ каналів
Макроліди
Опіоїди
Хіміотерапія
ІПП
Регуляція
сильні інгібітори CYP3A4: інгібітори ВІЛ-протеаз (індинавір, нелфінавір, ритонавір), антибіотики-макроліди (кларитроміцин, телітроміцин, еритроміцин), компоненти соку грейпфрута (бергамоттін), протигрибкові засоби (ітраконазол, кетоконазол, флуконазол, а також кверцетин, нефазодон та інші.
інгібітори CYP3A4: Н2-блокатор циметидин, знеболююче бупренорфін, компонент кави кофестол і багато інших.
індуктори CYP3A4: антиконвульсанти і нормотиміки (карбамазепін, окскарбазепін, фенітоїн), компонент звіробою гіперфорин, а також кіпротерон, модафініл, невірапін, рифампіцин, фенобарбітал, етравірин, ефавіренз і багато інших.
CYP3A4
CYP3A4
CYP3A4
Індуктори
Інгібітори
Сильні інгібітори
CYP3A5
CYP3A5 є основною позапечінковою ізоформою CYP3A, його поліморфізм може бути причетний до захворювань, пов’язаних з метаболізмом ендогенних стероїдів або ксенобіотиків.
Ген CYP3A5 має 13 екзонів, дикий тип (CYP3A5*1) зазнає нормального сплайсингу, в результаті якого утворюється функціональний транскрипт.
CYP3A5*1 експресується на 50% у афроамериканців і 20% у людей європеоїдної раси.
Точкова мутація в інтроні 3 CYP3A5 (CYP3A5 * 3 алель) призводить до вставки невідповідного 3B "екзону" в транскрипт. Цей екзон вводить ранній стоп-кодон, в результаті чого утворюється нефункціональний фрагмент білка.
Каталітична активність CYP3A5 вища у пацієнтів з принаймні одним алелем дикого типу (* 1) , ніж у осіб, гомозиготних по CYP3A5 * 3. Мікросоми печінки з CYP3A5 * 3 / * 3 характеризуються дуже низьким рівнем CYP3A5 і зниженою каталітичною активністю по відношенню до мідазоламу.
CYP3A7 вважається основною фетальною ізоформою CYP3A. Незважаючи на те, що експресія CYP3A7 значно пригнічується після народження, протеїн та мРНК були виявлені у дорослих.
Останнім часом експресію CYP3A7 пов’язують з заміною 60 п.о. у ділянці промотора CYP3A7 з гомологічних сегментів промотора CYP3A4 (CYP3A7 * 1С алелі).
Дякую за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/rotovi-organi-komah.html | Ротові органи комах | https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/cb56a1fbcda803f863a9ed5ab9d905c9.pptx | files/cb56a1fbcda803f863a9ed5ab9d905c9.pptx | Різноманітність ротових апаратів комах
Ротові органи комах різних рядів мають спільні ознаки будови у вигляді верхньої та нижньої губ, парних верхніх та нижніх щелеп.
У залежності від їжі та
способів її добування,
ротові органи у комах
відрізняються між
собою.
Ротові органи комах
Впродовж історичного розвитку ротові органи комах зазнали істотних змін. Виділяють ротові апарати різних типів:
гризучий;
смоктальний (сисний);
гризучо-сисний;
колючий;
колючо-сисний;
лижучий;
гризучо-лижучий.
За дослідженнями вчених еволюційно первинним вважають гризучий тип, а всі інші розвинулись пізніше у залежності від живлення.
Ротові органи комах
Гризучий ротовий апарат включає верхню губу (labrum), пару верхніх та нижніх щелеп, нижню губу та гіпофаринкс (hypopharynx). Верхняя губа – це складка покривів голови, гіпофаринкс включає язик та підглоточник – вип’ячування дна ротової порожнини. Пара верхніх щелеп (жвал або
мандибул) є кінцівками II
сегменту голови
(I сегмент та його
придатки майже повністю
редуковані).
Гризучий ротовий апарат
Гризучий ротовий апарат
Масивні нерозчленовані пластинки, що зазубрені по зовнішньому краю, відіграють основну роль у розгризанні їжі. Його мають жуки, мурахи, прямокрилі.
Гризучий ротовий апарат
Гризучий ротовий апарат
1 — верхня губа; 2 — жвали; 3 - 7 — нижні щелепи (3 — нижньощелепний щупик; 4 — зовнішня, 5 — внутрішні жувальні лопасті; 6 — стволик; 7 — основний членик); 8 — 12 — нижня губа (8 — підпідборіддя ; 9 — підборіддя; 10 — язичок — внутрішня лопасть; 11 — додатковий язичок— зовнішня лопасть; 12— нижньогубні щупики).
Ротові органи таргана гризучого типу. Головною зброєю пережовування їжі служать жвали, їм допомогають нижні щелепи. На нижніх щелепах та на нижній губі розміщені органи смаку, а дві пари щупалець — щелепні та губні — ощупують шматочки їжі та притримують її під час жування.
Ротовий аппарат таргана
У деяких жуків виростають великі за розмірами верхні щелепи. Так, у самця жука-оленя (Lucanus cervus) щелепи нагадують роги оленя, звідси і назва виду. А у рогача-гранта (Chiasognathus granti) верхні щелепи, навіть, перевищують розміри інших частин тіла!
Гризучий ротовий апарат
Колючий хоботок комах складається із жолобка і розміщених всередині нього видозмінених частин ротового апарату. Жолобок утворений витягнутою нижньою губою, щупики якої майже повністю редукувались. Верхня губа також витягується, її краї змикаються, формуючи трубку для засмоктування рідини.
Колючий ротовий апарат
1 – основа вусиків; 2 — лобний щиток; 3 — основа щелепного щупика; 4 - верхня губа; 5 — максили; 6 — мандибули; 7 — підглоточник; 8 — нижня губа; 9 — складені разом, що вводяться в ранку (верхня губа, мандибули, максили та підглоточник.)
У розправленому вигляді У нормальному положенні
під час акту смоктання
Ротові органи самки комара
Між внутрішньою поверхнею жолобка і трубкою розміщуються колючі стилети, які виникають із верхніх щелеп і пари нижніх щелеп та язика. Порожнина язика слугує для проведення слини. Такі ротові органи наявні у комарів, у клопів.
Колючий ротовий апарат
Колючий ротовий апарат
Колючий ротовий апарат називають ще колючо-сисний, тому що комаха, для того щоб поживитися, повинна проколоти субстрат.
Колюче-сисний апарат клопа утворений чотирма стилетами, заключеними в чохол – змінену нижню губу. Внутрішня пара стилетів – I пара нижніх щелеп – формує два жолобки для проведення слини в ранку і всмоктування рідкої їжі. Верхні щелепи, що утворюють зовнішню пару стилетів, почергово витягуються з чохла і заглиблю - ються в ранку. Потім одночасно витягаються нижні щелепи. Всі операції повторюються до тих пір, поки стилети не проникнуть на достатню глибину в тканини організму.
Колюче-сисний ротовий апарат
Колюче-сисний ротовий апарат
Ротовий апарат лускокрилих представлений смоктальним хоботком, що складається із пари щільно притиснених одна до одної нижніх щелеп, кожна з яких утворює жолобок. Внутрішні поверхні жолобків формують трубку для засмоктування нектару. У спокійному стані хоботок скручений в спіраль та захований під головою.
Смоктальний ротовий апарат
Хоботок розкручується за рахунок нагнітання рідини в порожнині нижніх щелеп, з’єднаних з порожниною тіла. Всі інші частини ротового апарату атрофовані: верхня губа практично зникає, нижня являє собою невелику пластинку з трьохчлениковими щупиками. Верхніх щелеп у смоктальному апараті немає.
Смоктальний ротовий апарат
Смоктальний ротовий апарат
Бігає по столу кімнатна муха, постійно висовуючи м’який язичок з подушечкою на кінці. Ним вона і злизує їжу. Головна частина лижучого ротового апарату мух – м’ясиста нижня губа, яка закінчується парою пластинчастих виростів. Ці вирости слугують для фільтрації напіврідкої їжі. В спокої вони складені, при повному розгортанні відкривають зуби, які використовуються для зішкрібання субстрату.
Лижучий ротовий апарат
Верхні щелепи мухи та перша пара нижніх щелеп атрофовані, але ще зберігаються нижньощелепні щупики. Верхня губа та язик лежать в заглибині нижньої щелепи і утворюють трубочку, по якій рухаються відфільтровані харчові частинки.
Лижучий ротовий апарат
1 — нижньощелепні щупики; 2 — нижня щелепа; 3 — верхня губа; 4 — підглоточник; 5 — нижня губа; 6—подборідок; 7 — кінцеві лопаті нижньої губи (нижньогубні щупики); 8 — проток слинної залози.
Ротові органи мухи
Гризучо-сисний ротовий апарат бджіл та джмелів характеризується подовженням нижніх щелеп, нижньої губи та утворення ними довгого гнучкого хоботка, який закінчується «язичком». Саме він і досягає до нектару, всмоктуючи його. У бджоли хоботки коротші, ніж у джмелів.
Гризучо-сисний ротовий апарат
Гризучо-сисний ротовий апарат
Верхня губа та верхні щелепи у гризучо-сисному ротовому апараті практично не змінюються, щелепи використовуються для збору та розмелювання твердого квіткового пилку.
Ротовий апарат бджоли відноситься до гризучо-сисного, а дехто вважає, що до гризучо-сисно- лижучого типу. До його складу входять верхня та нижня губа, парні верхні і нижні щелепи. Нижні щелепи разом із нижньою губою утворили витянутий хоботок, що схожий на трубочку, чим вона і засмоктує рідку їжу. Верхняя губа – це рухлива склеротизована пластинка, яка прикриває вхід в ротову порожнину. Вона вільно
звисає з нижнього краю лицьового щитка.
Під верхньою губою і ротовим отвором
знаходиться м’який виступ - епіфаринкс.
Ротові органи бджоли
Верхні щелепи - мандибули, які називають жвалами, вкорочені, тверді, нерозчленовані хітинові утворення, звужені всередині, ввігнуті до внутрішньої сторони. Вони прикріплені по боках верхньої губи і подтримують хоботок у звернутому або розвернутому стані. Мандибули своєю основою приєднуються до голови таким чином, що можуть переміщатися в поперечному напрямку. До зовнішньої сторони мандибул прикріплений м’яз, скорочення якого відводить їх в сторону. Другий, більш міцний привідний м’яз прикріплений до внутрішньої сторони мандибули. Поперемінне скорочення цих м’язів зводить і розводить мандибули в сторони. Всередині мандибул розміщена верхньощелепна залоза, вивідний проток якої виходить назовні.
Ротові органи бджоли
Форма мандибул у особин бджолиної сім’ї різна. У робочої бджоли вони розвинуті найбільше. Жувальні краї їх заокруглені, на верхній стороні є розширення та заглиблення у вигляді ложки. Тут же розміщуються невеликі гребнеподібні валики. Верхніми щелепами робочі бджоли виконують різноманітні
роботи: розгризають пиляки на тичинках квіток,
відкусують шматочки перги в сотах,
розминають віск при будівництві сот, збирають
прополіс, видаляють кришечки з лунок сот із
запечатаним медом…
У матки мандибули більш
ширші і на кінці мають
гострий зубчик, яким вона
надрізає кришечку перед
виходом із маточника.
Мандибули трутня недорозвинуті.
Ротові органи бджоли
Нижня губа бджоли влаштована досить складно. У ній збереглись всі типічні частини, але вони досить видозмінені. Розрізняють: - підпідборіддя (основа нижньої губи), що має форму невеликого трикутника;
- підборіддя - другий подовжений, добре хітинізований членик. Вниз від підборіддя відходить витягнутий язичок, що закінчується злегка расширеною ложечкою.
Нижні щелепи та нижня губа об’єднуються за допомогою зігнутої пластинки - вуздечки та хітинової мембрани.
Ротові органи бджоли
Щупики бджоли втратили функцію органів чуттів і входять в складову частину хоботка — органу прийому їжі. Під час прийому їжі щупики бджоли утворюють задню та частково бокові стінки великої трубки хоботка. Язичок бджоли складається із почергових кілець м’якої еластичної та щільної кутикули. Кільця кутикули несуть на собі волосинки, повернуті до кінчика язичка. Така будова надає язичку гнучкість, міцність та еластичність.
Ротові органи бджоли
При взятті корму бджола занурює хоботок в краплю наполовину. Всередині трубки язичок, під час всмоктування, здійснює швидкі рухи вперед та назад (подібно поршню насоса), що викликає переміщення нектару до основи язичка. Переміщенню нектара в медовий зобик сприяють також насмоктувальні рухи глотки — глотковий насос, м’язи якого натягнуті між глоткою та лицьовим щитком.
Ротові органи бджоли
Будова хоботка у всіх особин бджолиної сім’ї однакова. Різниця заключається лише в його довжині. У маток вона рівна 4,144 мм, у трутнів — 4,042 мм. Найдовший хоботок у робочих бджіл. Величина хоботка передається по спадковості. Ця ознака необхідна при визначенні породної приналежності, а також має самостійне селекційне, біологічне та господарське значення: бджоли, що мають довгий хоботок, здатні діставати нектар із нектарників, розміщених глибоко в квітках.
Ротові органи бджоли
Хоботок може складатися в два коліна та притискатися до голови верхніми щелепами та навпаки: висовуватися вперед і проникати в квітки з глибокими віночками.
Гризучо-сисний ротовий апарат
А у сліпця в роті— цілий набір колючих и ріжучих інструментів, тому що він живиться кров’ю людини та тварин, і тому щоб дістатися до неї, необхідно спочатку прорізати шкіру.
Ротові органи двокрилих
За дослідженнями вчених найбільш примітивним є ротовий апарат гризучого типу. На це вказує наявність такого рота у личинок, у яких у дорослому стані наявні ротові апарати інших типів.
Ротові органи комах
Є комахи, які у дорослому стані зовсім не живляться. Тому рот їм не потрібний. І його у них немає. До них належать поденки (Ephemeroptera) та самці щитовок (Diaspididae).
Ротові органи комах
У залежності від положення ротових органів виділяють три типи постановки голови:
якщо ротовий апарат направлений вниз, то голова гіпогнатична (у тарганів); - якщо ротовий апарат направлений вперед – прогнатична;
- якщо ротовий апарат направлений косо назад – опістогнатична (у цикад та тлі).
Ротові органи комах
Які основні причини, що призводять до видозмін будови ротових апаратів?
Чому у комах, що живляться
твердою їжею, розвинуті жвали,
а в інших вони видозмінюються ?
Ротові органи комах
Які ротові органи мають зображені комахи?
Ротові органи комах
Чим відрізняються зображені ротові органи?
Ротові органи комах
Ротові органи комах
Чим відрізняються зображені ротові органи?
Які комахи мають такі ротові апарати?
Бажаю успіхів
у вивченні нових тем! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ptahi2.html | птахи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/8ace46a08c9c81f11aaa9fed2b4ce940.pptx | files/8ace46a08c9c81f11aaa9fed2b4ce940.pptx | Загальна характеристика класу ПТАХИ або ПЕРНАТІ
Є багато пташок голосних, любі, милі нам співи пташині. Та завжди наймилішими з них будуть ті, що у рідній країні.
Чому пернаті так названі?
Систематичне положення птахів
ІМПЕРІЯ
НАДЦАРСТВО
ЦАРСТВО
ПІДЦАРСТВО
ТИП
ПІДТИП
КЛАС
Зонішня будова птахів
Покриви тіла птахів: шкіра, пір'я Різноманітність та будова пер:
Назвіть, на які частини поділяється тіло птахів?
Доведіть, що особливості зовнішньої будови птахів є пристосуванням до польоту
Поясніть різноманітність забарвлення покривів птахів нашої планети
Назвіть спільні риси зовнішньої будови Птахів і Плазунів, про що це свідчить?
ВНУТРІШНЯ БУДОВА Й ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПТАХІВ
ВНУТРІШНЯ БУДОВА
Опорно-рухова система
ТРАВНА СИСТЕМА
КРОВОНОСНА СИСТЕМА
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
НЕРВОВА СИСТЕМА
ГОЛОВНИЙ
МОЗОК
Опрацювати в підручнику
§20, конспект в зошиті
Домашнє завдання
Розмноження та
розвиток птахів
Перевірка домашнього завдання
Схарактеризуйте зовнішню будову птахів на прикладі дикого голуба:
Доведіть, що особливості зовнішньої будови птахів є пристосуванням до польоту
Поясніть різноманітність забарвлення покривів птахів нашої планети
Назвіть спільні риси зовнішньої будови Птахів і Плазунів, про що це свідчить?
Розмноження та
розвиток птахів
від лат. di — два, morphe — форма) — анатомічні відмінності між самцями і самками одного і того ж біологічного виду (крім будови статевих органів)
Статевий
диморфізм
ФОРМИ ПРОЯВУ
РОЗМІР
ЗАБАРВЛЕННЯ
ШКІРА
У багатьох видів
самці важчі
та більші за
самок
Самці частіше
яскраво
забарвлені
Характерні
нарости
(гребені)
Глухарі, страуси
Снігурі, павлини
Півні, тетерева
Статевий диморфізм
Статева система
1 – сім'яники 4 - яєчник
2 – сім'япроводи 5 - яйцепровід
3 – клоака 6 – редукований яйцепровід
Спів
Пісня повідомляє, що
територія зайнята;
Приваблює самок;
Сприяє
фізіологічній зрілості
Дрозди
ТОКУВАННЯ - поведінка птахів під час шлюбного періоду.
Токування сприяє приваблюванню самки або самця
Поведінка птахів
Шлюбні танці
Источник: http://www.fotonovosti.ru
Бійки (турніри)
Гнізда
Співочий дрозд
Синиця гаєчка
Куроподібні
Качині
Вівчарик
Соловей
Синиця ремез
Вивільга
Очеретянка
Будова
яйця
Від чого
залежить
колір яєць?
Розвиток
пташенят
Насиджування –це період між відкладанням першого яйця і вилуплюванням останнього пташеняти
Насиджування
Розвиток курчати
А
Типи розвитку птахів
За ступенем фізичної зрілості
пташенят поділяють на
НАГНІЗДНІ
ВИВОДКОВІ
Виводкові птахи
нагніздні птахи
Опрацювати в підручнику
§20,21
Домашнє завдання |
https://svitppt.com.ua/biologiya/teoretichni-aspekti-epidemiologii-infekciynih-hvorob.html | ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/e0da3542bfaff5dd94820bd45ea5d4c7.pptx | files/e0da3542bfaff5dd94820bd45ea5d4c7.pptx |
“ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ”
Доповідач:
д.мед.н. ДОАН Світлана Іванівна
Заступник директора з наукової роботи
ДУ “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України”
НАЙВАЖЛИВІШІ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ, ЩО СПРИЯЛИ ПРОГРЕСУ В БОРОТЬБІ З ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ
НАЙВАЖЛИВІШІ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ, ЩО СПРИЯЛИ ПРОГРЕСУ В БОРОТЬБІ З ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ
НАЙВАЖЛИВІШІ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ, ЩО СПРИЯЛИ ПРОГРЕСУ В БОРОТЬБІ З ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ
ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК ЕПІДЕМІОЛОГІЇ З ІНШИМИ НАУКАМИ
НАУКА ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
Еволюція епідеміології як науки
ОБ'ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ
ГОЛОВНІ РУШІЙНІ СИЛИ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ
ОПОСЕРЕДКОВАНІ РУШІЙНІ СИЛИ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ
Вчення Л.В. Громашевського про епідемічний процес і його рушійні сили
ДЖЕРЕЛО ІНФЕКЦІЇ – організм людини або тварини, абіотичне середовище, в якому збудник у результаті тривалої еволюції знайшов природне середовище перебування (розмноження, накопичення, виділення)
Екологічна класифікація інфекційних хвороб
Вчення Л.В. Громашевського про МЕХАНІЗМ ПЕРЕДАЧІ
Вчення Л.В. Громашевського про МЕХАНІЗМ ПЕРЕДАЧІ
Вчення Л.В. Громашевського про МЕХАНІЗМ ПЕРЕДАЧІ
покладено в основу раціональної природно-наукової класифікації інфекційних хвороб
Особливості фекально-орального механізму передачі
Багатофакторність у реалізації;
Наявність поряд з специфічними факторами, неспецифічних;
Значна роль естафетного процесу передачі збудника, коли останній доводиться до сприйнятливого організму через 3 та більше факторів;
Тривале виживання в об'єктах довкілля;
Як правило формування нестійкого імунітету
Особливості крапельного механізму передачі
Наявність єдиного фактору передачі – повітря;
Низька тривалість виживання збудника поза організмом людини;
Формування стійкого тривалого імунітету після інфікування;
Гострий характер поширення
ПАРЕНТЕРАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ ПЕРЕДАЧІ
Парентеральний механізм передачі збудників інфекції
Природній шляхи
Штучні шляхи
Перинатальний
Статевий
Гемоконтактний
(побутові
гемоперкутанні
контакти)
Лікувально-
діагностичні та
профілактичні
маніпуляції
Професійні
контакти с кров’ю
та іншими
біосубстратами
Ін'єкційне введення
наркотичних
речовин
Косметичні, гігієнічні
ритуальні процедури
(Гураль А.Л., 2009)
Структура шляхів передачі вірусу гепатиту В (м. Київ)
(За даними Гураля А.Л., 2007)
СПРИЙНЯТЛИВІСТЬ – основний гальмувальний чинник розвитку епідемічного процесу
Захворюваність на краснуху в Україні за 1994-2008 (8 міс.) р. р. (в пок. на 100 тис.нас.)
Наказ МОЗ №.14
від 25.01.96
МОЗ
68,3%
96,0 %,
природний фактор
епідемічного процесу – це елементи географічного середовища (ландшафт, рельєф, клімат, грунт та ін.), що взаємодіють з паразитарною системою і регулюють процеси, що в ній відбуваються .
Соціальний фактор
це сукупність соціальних умов, що впливають на біологічний компонент епідемічного процесу (взаємодію популяцій збудника і людини) і сприяють або перешкоджають проявам паразитизму збудників інфекційних хвороб.
ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМУ ПЕРЕДАЧІ
Біологічний фактор
епідемічного процесу – це біологічні властивості популяції збудника інфекції, переносника і хазяїна, що взаємодіють у складі паразитарної системи.
Теорія внутрішньої саморегуляції епідемічного процесу (В.Д. Бєляков, 1984)
Боротьба з інфекційними хворобами здійснюється шляхом організації та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів і ґрунтується на двох принципах:
комплексність — одночасна дія на всі три ланки епідемічного процесу: джерело збудників інфекції, механізм передачі збудників та сприйнятливий організм;
вибір головного напряму впливу на епідемічний процес, що забезпечує найбільшу ефективність боротьби з даною інфекцією в конкретних умовах (вплив на провідну ланку).
Провідна ланка – це один з компонентів первинних рушійних сил епідемічного процесу, щодо якого на даному етапі існують найраціональніші підходи на його блокування.
епідеміологічний нагляд
ЦІЛІСНА СИСТЕМА
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ
Епідеміологічний нагляд
Кінцева мета боротьби з інфекційною хворобою
СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ
Б.Л. ЧЕРКАСЬКОГО
Паразитарна система є хоча і найважливішою, але лише складовою частиною, одним з рівнів цілісної системи епідемічного процесу.
Паразитарна система за допомогою механізму передачі зв'язана з природним середовищем перебування, утворюючи в сукупності епідеміологічну екосистему, чи екосистемний рівень системи епідемічного процесу.
Екосистемний рівень віддзеркалює екологію паразита в популяціях біологічних хазяїв і на об'єктах навколишнього середовища, що є регуляторами життєдіяльності, гетерогенності та мінливості структури популяції паразита.
На цьому рівні соціальні фактори впливають на паразитарну систему ззовні, відіграючи роль зовнішніх умов її функціонування.
Сутність теорії Є.Н. Павловського зводиться до того, що збудники ряду хвороб, загальні для людини і тварин, тривалий час циркулюють у природі незалежно від людини, передаючись від одних тварин до інших. Людина в цьому циклі може бути випадковою, найчастіше епідемічно тупиковою ланкою.
Є.Н. Павловський ввів в теорію природної осередковості поняття антропургічних осередків.
Природні осередки еволюційно сформувались та існують незалежно від людини.
Однак природні осередки деяких хвороб переміщуються в зону, яка освоєна людиною і стають антропургічними осередками, тобто такими, що залежать від господарської діяльності людини. В цьому випадку в природник осередках заражаються синантропні гризуни і домашні тварини, а від них заражається і людина.
Теорія відповідності Ю.П. Солодовникова виконує роль наукового підґрунтя, покладеного в основу сучасного санітарно-гігієнічного напрямку в профілактиці кишкових інфекцій і боротьбі з ними.
Розвиток епідемічного процесу при шигельозах та інших кишкових інфекціях визначається активністю процесу передачі збудників, а не імунітетом населення, який обумовлює зміни біологічних властивостей збудників.
Всі конкретні прояви епідемічного процесу (у часі, просторі та серед різних груп населення), що знаходять реальне відображення в рівні захворюваності (бактеріоносійства), детермінуются інтенсивністю реалізації процесу передачі.
ОЗНАКИ ІНФЕКЦІЙ, ЩО НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВІДНЕСТИ ЇХ ДО ТРАДИЦІЙНИХ
одужання хворого не супроводжується елімінацією збудника з організму;
відсутність фазовості в перебігу інфекційного та епідемічного процесу;
у результаті зустрічі сприйнятливого організму й інфекційного агенту розвивається не маніфестна форма хвороби, а атипова;
початок захворювання з носійства збудника
один і той же збудник може викликати різні клінічні прояви хвороби;
один і той же клінічний синдром може бути наслідком інфікування вірусами різних видів і типів
неспроможність формування напруженого специфічного імунітету.;
суттєвий вплив на епідеміології інших інфекційних хвороб.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tablici0.html | Таблиці | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/4d5c41d05ae0038da53560393b3a2805.pptx | files/4d5c41d05ae0038da53560393b3a2805.pptx | До уроку
“Правильне харчування. Харчування і здоров'я”
9 клас
Таблиці, схеми
Енергетичні потреби організму за віком
Вимоги до раціонального харчування
Значення їжі для організму
Закони правильного харчування
Харчовий раціон при захворюваннях нирок
Раціон при захворюваннях печінки та підшлункової залози
Раціон при серцево-судинних захворюваннях |
https://svitppt.com.ua/biologiya/suchasni-citotehnologii.html | "Сучасні цитотехнології" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/99fc0d1d2e3a27bfe1160e0291c4ed9f.ppt | files/99fc0d1d2e3a27bfe1160e0291c4ed9f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/taemnici-carstva-gribiv0.html | Таємниці царства Грибів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/2b2ff2fe416aa10ba99b76813f2e7cc0.pptx | files/2b2ff2fe416aa10ba99b76813f2e7cc0.pptx | Таємниці царства Грибів
Виконала
Студентка IV курсу
Осіпова Тетяна
Царство грибів
Гриби - це окреме царство організмів, що налічує понад 80 тисяч видів, різних по способу життя, будові і зовнішньому вигляду. Вважається, що всього на Землі півтора мільйони видів грибів.
Вони виділені в окреме царство еукаріот.
На відміну від рослин гриби не мають хлорофілу і харчуються гетеротрофний. З іншого боку, гриби мають жорстку клітинну стінку, а більшість з них також, як і рослини, не здатні пересуватися.
Makromitseti
Найбільш відомі кожному з нас макроміцети, що є грибами з капелюшками. Це можуть бути різні по своєму систематичному положенню і морфологічним особливостям види, об'єднані наявністю плодових тіл досить крупних розмірів, доступних для спостереження неозброєним оком.
Сапротрофи
Більшість макроміцетів селяться на всіляких рослинних залишках - опалій хвої і листі, на гілочках і шишках, стеблах однорічних трав і інших елементах лісового опада, в підстилці - це підстилкові сапрофіти. До сапротрофам також відносяться цвіль (пеницилл, мукор), що селяться на грунті, хлібі, гниючих фруктах, і дріжджі.
Ксилофаги
Інша велика група - дереворуйнівні макромицеты, або ксилофаги, - складається з видів, які поселяються на деревині. Багато хто з них живе за рахунок розкладання живої деревини - це гриби-паразити. Паразити можуть жити не лише на деревах, але і на інших рослинах: так, спорынья приголомшує жито.
Симбіотрофи
Широко поширені в природі грибы-симбиотрофы, які отримують необхідні для життя органічні речовини за допомогою симбіозу з вищими рослинами (мікориза або грибокорінь). Ймовірно, більшість наземних рослин здатна вступати в такого роду зв'язок з грунтовими грибами.
Їстівні гриби
На території України зустрічається безліч видів їстівних грибів.
Найбільш поширені: шампіньйони, маслюки, підберезовики, лисички, опеньки, рижики, печіночниці тощо.
Умовно їстівні
Умовно їстівні – гриби, які необхідно перед кулінарною обробкою тривалий час варити і видалити відвар, або вимочувати у проточній воді. Невірне приготування може призвести до харчового отруєння.
Найбільш поширеними на даній території є: Мухомор червоніючий, Хрящ-молочник, Рядовка фіолетова, Дубовик, Вовнянка тощо.
Отруйні
Найбільш поширені отруйні гриби: мухомори, несправжні опеньки, клітоцибе, іноцибе, дощовик несправжній та безліч інших.
Клітоцибе червонуватий отруйний (Clitocybe rivulosa (Fr. ex Pers.) Kumm.)
Охорона грибів
Про те, що гриби теж повинні підлягати охороні, 25 років тому ще й не підозрювали. Тільки тоді, коли їх кількість помітно зменшилася і цього неможливо було не помітити, почали лунати голоси з вимогою вжити відповідних заходів. Причини, за якими грибів загрожує небезпека зникнення, складаються виключно в діяльності людини. Але при цьому прямий зв'язок - як, наприклад, при вирубці лісів - виявити буває досить важко. Як правило, існує безліч причин, що обумовлюють скорочення грибний флори.
До основних причин зникнення грибів належать:
Втрата площ через забудову
Зниження рівня ґрунтових вод і відведення води
Перетворення листяних лісів в хвойні
Посадка нетипових для даного регіону дерев
Знищення дерев, що становлять мікоризу з грибами
Зміна або руйнування чагарникового і трав'яного покриву
Вирубка дерев на лісових галявинах, чагарників
Підвищення забрудненості повітря і вимирання лісів
Фоторепортаж
Маслюк зернистий, Boletus granulatus
М'якуш у маслюка щільний, жовтий, при розрізуванні на повітрі не змінюється, смак і запах приємні. Зустрічається у соснових лісах, у червні - жовтні. Дуже добрий їстівний гриб, проте швидко псується. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують.
Найбільш поширений - опеньок
Опеньок осінній справжній, Armillaria mellea
Рижик смачний, Lactarius deliciosus
Підберезовик Boletus scaber
Шампіньйон двосторонній, Agaricus hisporus
Гнойовик сірий, Coprinus atramentarius
Лускатка звичайна, Pholiota squarrosa
Хрящ-молочник, скрипниця, Lastarius vellereus
Клітоцибе червонуватий отруйний (Clitocybe rivulosa (Fr. ex Pers.) Kumm.)
Шапка 2-5(6) см у діаметрі, опукло-, плоско- або увігнуторозпростерта, з тонким, плоским, часто лопатеподібним краєм, спочатку біла, блискуча, часто з концентричними кремовими або рудуватими зонами, згодом у центрі червонуваторудувата або червонувато-коричнювата, до краю світліша, призволоженні світло-рудувато- або коричнювата-м'ясо-червона. М'якуш білий, щільний, із слабким приємним запахом.
Росте у хвойних і листяних лісах, на галявинах, узліссях (на трав'янистих місцях), луках, пасовищах, групами; у липні — жовтні. Дуже отруйний гриб. Містить мускарин. При вживанні в їжу спричиняє отруєння, часом смертельне.
Мухомор червоний, Amanita muscaria
Значення грибів
Значення грибів не обмежується лише використанням їх в їжу. Сапротрофні гриби грають важливу роль в круговороті речовин в природі. Руйнуючи рослинні залишки з тим, аби добути необхідні для життя живильні речовини, сапротрофы повертають частину цих речовин в грунт, роблячи їх доступними для засвоєння іншими рослинами.
Шкідливі гриби
Багато грибів шкідливі. Так, цвіль викликає гниття і псування продуктів, зерна, фруктів, а також тканин. Багато гриби-сапрофітів - активні руйнівники деревини. Поселяясь на дерев'яних частинах будинків і інших споруд, на шпалах і стовпах, на штабелях лісоматеріалів в складах, гриби наводять деревину в повну непридатність.
Pазличные види головневых грибів приголомшують овес, ячмінь, просо, кукурудзу, пшеницю і інші злаки.
Окрім зерна і дерев, гриби-паразити живуть на картоплі, агрусі, яблуках. Так, на зернових культурах живе також гриб-паразит спорынья, що перетворює здорові зернівки на отруйні чорні ріжки.
Всі грибкові захворювання поширюються швидко, оскільки спори легко переносяться вітром.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/pristosuvannya-organizmiv.html | Пристосування організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/2e89c91f47831ba88db3b12f09b44cfe.pptx | files/2e89c91f47831ba88db3b12f09b44cfe.pptx | Пристосування організмів
Структурні адаптації - це спеціальні частини організму, що допомагають йому виживати в природніх умовах:
Колір шкіри;
Форма тіла;
Видозміни покривів.
*ехолокація
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/shkidlivist-palinnya0.html | Шкідливість паління | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/d067c5a98abca23b09750a702e0432f3.pptx | files/d067c5a98abca23b09750a702e0432f3.pptx | Ми проти куріння! Ми - здорове покоління!
1.Сам по собі тютюн шкідливий чи корисний?
2.Як тютюн діє на живий організм?
3.Чи можливе існування людини без тютюну?
4.Використання тютюну-це необхідність чи данина моді?
5.Палити-це вигідна для людини справа?
6.Тютюн шкодить здоров’ю людини?
7.Той, хто палить шкодить лише власному здоров’ю?
8.Кинути палити легко?
9.Тютюн забруднює навколишнє
середовище?
10.Боротьба з тютюном – це
легка справа?
11.З курінням треба боротися?
12.Ви палите?
13.Скільки часу?
14.Ви бажаєте кинути палити?
(якщо палите)
15.Вам потрібна допомога?
16.Ви можете випробувати свою силу
волі і кинути палити?
За 1 секунду на Землі випалюється 300 тис. цигарок.
Паління є причиною 6% смертей у всьому світі.
З 1950 року паління вбило 62 мільйони людей і це більше, ніж загинуло у Другій світовій війні.
В Україні від хвороб, пов’язаних з курінням, щорічно гине майже 120 тисяч осіб.
1 цигарка скорочує життя на 15хв;
1 пачка цигарок — на 5 год;
той, хто палить 1 рік, втрачає 3 місяці життя;
хто палить 4 роки — втрачає 1 рік життя;
хто палить 20 років — 5 років;
хто палить 40 років — 10 років.
До тютюнового диму входять тисячі шкідливих речовин та хімічних сполук:
нікотин, миш'як, свинець, ацетил, бензол, ціанід, метиловий спирт, чадний газ
КУРІННЯ - причина серцевих нападів, інсультів, хронічних бронхітів, емфізем, різних видів онкозахворювань, особливо раку легень.
11 з 12 хворих, які помирають від раку легень, були курцями.
Жінки, які палять, у 10 разів частіше залишаються безплідними, у чоловіків розвивається імпотенція.
Визначення залежності від куріння
Дайте відповідь «так» або «ні»:
Чи викурюєте Ви більш 20 сигарет у день?
Чи курите Ви протягом першої півгодини після пробудження?
Чи була у Вас сильна тяга до паління під час спроби кинути курити?
Якщо на всі питання дана позитивна відповідь, це говорить про високий ступінь залежності від нікотину.
ЗАЛЕЖНІСТЬ формується непомітно!
Наслідки куріння
негайні довгострокові
Смертельна доза нікотину для людини 50-75 мг.
Викурюючи 20-25 сигарет на день, людина дістає смертельну дозу нікотину.
Міфи про куріння
1. Куріння заспокоює та допомагає зосередитись на певному завданні. 2. Куріння допомагає думати. 3. Легкі цигарки не дуже шкідливі для здоров’я. 4.Пасивне куріння не є небезпечним. 5. Повністю очиститися від
смоли у легенях неможливо.
Відмова від цигарок миттєво покращує здоров’я
Через 20 хвилин:
· Нормалізується кров’яний тиск, уповільнюється пульс;
· Температура долонь і ступней підвищується до нормальної;
Через 8 год.
· Відновлюється нормальний рівень кисню у крові;
· Знижується вміст оксиду вулицю;
Через 24 год.
· Зменшується ризик інфаркту.
Через 48 год.
· Відновлюється ріст нервових клітин;
· Поліпшується нюх і смак;
· Полегшується хода;
Через 2 тижні – 3 місяці.
· Поліпшується кровообіг;
· Об’єм роботи легенів збільшується на 30%.
Через 1 – 9 місяців.
· Збільшується опірність організму, відтак зменшується ризик застуди.
Через 1 рік.
· Ризик ішемічної хвороби серця знижується вдвічі.
Бажаючим кинути палити можна дати кілька порад:
визначте день припинення куріння. Назвіть його Днем Здоров’я. бажано, щоб він був у межах двох тижнів з моменту прийняття рішення;
в цей День Здоров’я у Вас виникає думка «Та, я сьогодні ще трохи покурю, а завтра вже точно кину палити – одразу ж змінюйте її на протилежну – «Сьогодні я протримаюсь і курити не буду, а завтра дозволю собі трохи покурити». І нехай це налаштування буде присутнє кожен день;
поступово зменшуйте кількість викурених сигарет на 1-3 штуки перед Днем Здоров’я;
намагайтеся до кінця не викурювати цигарку, оскільки в її останній частині міститься найбільше шкідливих речовин;
зменшуйте кількість затяжок і збільшуйте перерви між ними;
щоразу збільшуйте інтервал між курінням, не робіть глибоких затяжок; · не залишайте в кімнаті недокурки – викидайте їх одразу;
під час куріння намагайтеся рідше тримати цигарку в роті;
попросіть родичів, знайомих, друзів підтримати Вас у цьому починанні;
було б добре, якби відвикати від куріння Ви розпочинали з кимось із своїх друзів – матимете можливість поділитися успіхами або невдачами, проаналізувати їх причини, одержати підтримку, своєчасну пораду;
своїх знайомих попросіть категорично відмовляти Вам у проханні дати закурити;
урізноманітьте своє харчування овочами, фруктами, молочними продуктами та ін.
«Так сталося, що мене ця шкідлива звичка оминула. І коли мої друзі-курці мене запитують: «Ти що, ніколи не курив?», а я відповідаю: «Ні», вони кажуть: «Молодець! Ми тобі заздримо. На жаль, свого часу ми вчинили інакше і тепер шкодуємо!». Так говорять 9 з 10-ти знайомих курців. Та коли ти в процесі, відмовитися непросто. Давайте не починати!»
Святослав Вакарчук,
гурт “Океан Ельзи”
«Коли я був значно молодшим, я часом тягнув сигарету, а то й чийсь недопалок. За компанію. Підпадаючи під вплив оточення, перебуваючи у полоні хибних уявлень, нібито справжній чоловік обов'язково мусить смалити, я не одразу зрозумів, що людина не повинна в своєму житті робити те, чого не хочеться. Мій батько не курить, мій дід ніколи не курив, тож і я, коли трохи підріс та помудрішав, зрозумів, що мені це зовсім не потрібно, більше того – мені цього зовсім не хочеться».
Сашко Положинський,
гурт “Тартак”
«Хоча й кажуть, що куріння - це власний вибір кожної людини, я не погоджуюсь. Людина робить цей вибір абсолютно несвідомо, під впливом багатьох факторів з оточення. Коли людина запалює свою першу сигарету, вона не бачить конкретно, що відбувається з її організмом. Я думаю, якби їй це відразу показували, коли пропонують закурити, в нас було б набагато менше курців. В курінні, як на мене, просто немає сенсу! Вибір вести нормальне здорове життя має починатися з сім’ї . Я пам’ятаю, як мій батько ще в дитинстві сказав мені, що курити - це погано. Тому нашій молоді, як майбутнім батькам, слід задуматися, який приклад вони показуватимуть своїм дітям. Я
намагаюся уникати місць, де курять,
але це дуже важко в Україні.
У багатьох кафе, барах, ресторанах,
клубах курять. Іноді це просто обурює!»
Яна Клочкова, олімпійська
Чемпіонка з плавання
Я можу сказати таке. Якщо Ви насолоджуєтеся життям, якщо Ви думаєте, що життя в цьому світі чогось та варте, тоді курити – неймовірно тупо. Тому що цим Ви самі собі не даєте пожити по-справжньому.
Річард Долл, 2004 р.
Подумайте про своє здоров‘я!
Зробіть правильний вибір! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sviyski-koti.html | Свійські коти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/8e5db26e7537c055f039da9d6f0bbf02.pptx | files/8e5db26e7537c055f039da9d6f0bbf02.pptx | Роботу виконала
учениця 8-б класу
Хромець Аліна
Коти свійські
Кіт свійський, як і його родич кіт дикий або лісовий - невеликий ссавець ряду хижих.
Сучасна назва походить від латинської назви catus, що використо-вується для позначення дикого кота, на відміну від свійського, який латиною називається felis.
Коти свійські
Походження назви
Кіт знаходиться у тісному співіснуванні з людиною понад 9500 років.
Він є найпоширенішою хатньою твариною.
Мешкає у всіх районах земної кулі.
Налічується кількадесят порід кота свійського.
Коти свійські
Коти і людина
Поряд з людьми кішка живе від 14 до 20 років. Найстаріша кішка, Creme Puff, прожила 38 років.
Стверджують, що кішка може жити набагато довше, якщо весь час тримати її вдома: зменшується ризик отримання ран, хвороб, нещасних випадків.
Коти свійські
Коти в будинку
Кішка активна як і вдень, так і вночі, проте її хижацькі інстинкти роблять її нічною твариною.
Територія кішки може бути різною, від 7 до 28 гектарів.
Коти свійські
Поведінка котів
Хоч кішка, тварина яка прив'язана до свого житла, вона запросто може піти з дому на великий проміжок часу, і при цьому пройти багато сотень кілометрів, проте потім все одно повернутись до свого звичайного місця проживання.
Коти свійські
Поведінка котів
Уві сні кішка відновлює кількість своєї енергій більше, ніж деякі інші тварини. Вони можуть спати 13-16 годин в день, а старі кішки сплять ще більше.
Коти свійські
Поведінка котів
Години сну також залежать від самого характеру кішки, деякі особи сплять 20 годин з можливих 24. Вони швидко засинають, можуть спати навіть сидячи. Таку поведінку навіть занесли до англійського словника, як приказку. На людину яка швидко засипає, кажуть: «дрімає, як кішка».
Коти свійські
Поведінка котів
Спілкування кішок
Кішки мають вербальне спілкування і мову рухів. Це - нявкання, муркотіння, шипіння, гарчання, писк, «щебетання», клацання, і іноді «хрюкання».
Мова рухів виражається у положенні вух, хвоста, лап, всього тіла.
Коти свійські
Спілкування кішок
Хвіст і вуха мають в спілкуванні котів найважливіше значення. Високо піднятий хвіст свідчить про привітне відношення тварини. Хвіст також може розповісти про положення кішки в соціальній групі, домінування над людьми, чим менш часто піднімається хвіст, тим кішка більш піддається людям.
Коти свійські
Спілкування кішок
Ніс в спілкуванні кішки також має свою важливу функцію. При зустрічі кішки, якщо вони відразу не налаштовані на бійку, труться носами, тим самим впізнаючи один одного.
Деякі кішки в старості починають бути більш агресивними, особливо до молодого покоління.
Коти свійські
Полювання
Кішка харчується маленькими тваринами, перш за все птахами і гризунами, проте може їсти і рослинні продукти.
У полюванні застосовує дві стратегії: переслідування і засідка. Одна стратегія може не допомогти кішці зловити всю здобич. Тому засідку вони використовують для гризунів, а переслідування для птахів.
Коти свійські
Полювання
Більшість порід кішок намагаються знайти собі високе місце для відпочинку. Така поведінка залишилась ще з дикого життя, багато диких кішок відпочивають на деревах.
Високі місця також дають змогу краще роздивитись територію.
Коти свійські
Полювання
Якщо ж кішка падає, то її рефлекс приземлить її на ноги. Навіть якщо вона не згрупувалась, їй вистачить 90 см, щоб приземлитись на ноги. Тобто її гнучкість дозволяє, майже, не боятись середньої висоти.
Безпечно приземлитись можуть і безхвості коти, так як у цьому «процесі» хвіст майже не бере участі.
Коти свійські
Живлення котів
Від правильно збалансованого харчування залежить нормальний обмін речовин кішки. При цьому тварина виглядає здоровою, рухливою, із блискучою шерстю й очима. Корм, у якому вміст поживних речовин відповідає природним потребам організму, називається збалансованим.
Коти свійські
Основну частину раціону котів становить м'ясо. У природних умовах у раціон кішки входять дрібні гризуни (пацюки, миші), дрібні птахи, ящірки, жаби, риба, деякі комахи (коники, мухи, метелики, таргани), зрідка — кажани. Насамперед дикі кішки у своїх жертв виїдають нутрощі, а потім відривають шматочки м'яса й проковтують їх.
Коти свійські
Живлення котів
Їжа, яку одержує домашня кішка, повинна бути у вигляді невеликих шматочків, зручних для ковтання, або у вигляді шматка, від якого кішка легко зможе відірвати дрібніші.
На сьогоднішній день домашніх котів годують спеціальним кормом.
Коти свійські
Живлення котів
Цікаві факти
Кішка за своє життя може мати більше 100 кошенят. Одна пара
котів та їх потомство за 7 років в змозі народити 420 000 дитинчат.
Коти видають близько 100 різноманітних звуків. Для прикладу,
собаки-лише 10.
Малюнок поверхні носа кішки такий же унікальний, як і відтиск
пальця людини.
У кішки пітніють лише кінчики лап.
Кішка (як і жираф та верблюд) –
починає йти з лівих лап.
Котяче вухо повертається на 180 °.
У вусі кішки 32 м'язи.
Коти свійські
Коти, на відміну від собак, не можуть фокусувати погляд на
близько розміщених предметах. Вони краще бачать на відстані від
75 см до 2-6 м.
Чутливість кішки до гучності звуку в 3 рази вища, ніж у людини.
Нервовий стан кішки видають вуха - вони трохи рухаються, хоча
сама кішка може спокійно сидіти і спостерігати. Якщо доторкнутися
до тварини у такому стані, вона почне шипіти або вдарить лапою.
За допомогою вусів кішка отримує інформацію про все, що її
оточує: про предмети, вітер, температуру. Якщо їх видалити, вона
буде погано орієнтуватися і почуватиметься невпевнено. Вуса
допомагають котам визначити, пролізуть вони в отвір чи ні.
Якщо вуса кішки "дивляться" вперед - вона чимось зацікавлена
або хоче чимось налякати суперника. Якщо назад - кішка налякана.
Цікаві факти
Коти свійські
Коти свійські
Пам’ятайте!
Ви відповідаєте за тих, кого приручили! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/taemnici-carstva-roslin.html | Таємниці царства рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/4179aafaa07597d005d378eb6aefb169.pptx | files/4179aafaa07597d005d378eb6aefb169.pptx | Презентація на тему : “Таємниці царства рослин” Світ рослин
Виконала: учениця 7 - Б класу
Котій Аліна
Перевірила: вчитель біології Гладкова Ольга Олександрівна
Найбагатше царство флори - від бактерій до знайомих кожному рослин вражає своєю різноманітністю. Збагнення його таємниць веде до розуміння тієї життєво важливої ролі, яку рослини відіграють у нашому житті
Хоча рослинні скам'янілості зустрічаються набагато рідше, чим тварини, оскільки в рослин немає ні костей, ні кістяка, однак до наших днів дійшло чимало викопних останків, що дають чітку виставу про еволюцію рослинного миру. Першими боязкими проявами життя на Землі були примітивні форми рослинності, що поглинали живильні речовини із ґрунту й атмосфери, а першими рослинами, що заслуговують цієї назви, швидше за все, сталі одноклітинні водорості, у яких основні життєві процеси відбувалися в межах однієї клітки. Від них ведуть свій рід багатоклітинні організми, у яких різні функції виконуються окремими частинами або органами
Світ рослин традиційно розділяють на дві основні групи: "нижчі", або не квіткові рослини (водорості, папороті й мохи) і "вищі", або квіткові (орхідеї, чагарники й дерева). Втім, внутрішні розмежування в царстві рослин мають довільний характер. На думку деяких учених, окремі види живих істот не можна із упевненістю віднести ні до флори, ні до фауни, а тому їх слід виділити в окрему категорію. До неї, зокрема, ставляться бактерії й синьо-зелені водорості, клітки яких позбавлені оформлених ядер.
На більш високому щаблі розвитку коштує Spirogyra, клітки якої утворюють довгі нитки. Саме їй ми зобов'язані "цвітінням" стоячих водойм. Цю водорість легко вивчати під мікроскопом, тому що її циліндричні клітки вибудовуються в довгі ланцюжки, і рослина збільшується в довжину, але не в товщину. Цю багатоклітинну водорість справедливіше вважати колонією одноклітинних організмів, що живуть після розподілу в єдиній оболонці. Розмноження відбувається або вегетативним (частина рослини відпадає, утворюючи новий організм), або статевим шляхом ( при зчепленні двох ниток відбувається обмін клітинним матеріалом, із зигоспори, що утворювався, виростає нова нитка).
Гриби У грибів немає хлорофілу, що допомагає зеленим рослинам перетворювати сонячну енергію в живильні речовини, тому вони або харчуються мертвими тканинами, або живуть за рахунок інших живих організмів Деякі гриби можна побачити тільки під мікроскопом. Інші - помітні неозброєним оком. Трюфель, який у багатьох країнах миру вважається вишуканим делікатесом, теж гриб. Гриби відрізняються широким різноманіттям форм - від яскравих мухоморів до непомітної цвілі на хлібній кірці Є в грибів ще одна, досить неприємна роль - вони є збудниками багатьох хвороб рослин (фитофтороз картоплі) і тварин (эпидермофития стоп). Втім, інші різновиди служать сировиною для коштовних ліків, у тому числі найвідомішого антибіотика пеніциліну Багато грибів розмножуються за допомогою крихітних кліток, або суперечка, які легко розносяться вітром. У деяких видів для цього існують гіфи (ниткоподібні вирости під поверхнею), які, зливаючись, роблять генетичний матеріал. При сприятливих умовах з нього утворюється вегетативне тіло, яке викидає суперечки в навколишнє середовище.
Лишайники - це, по суті гриби, що живуть разом, і одноклітинні водорості, хоча результат цього симбіозу не схожий на своїх батьків. Лишайники ростуть там, де не під силу прижитися іншим рослинам - на голих скелях, деревних стовбурах або у вибілених сонцем черепах загиблих тварин. Вони зустрічаються набагато північніше й південніше будь-яких інших рослин, а в Гімалаях ростуть на висотах більш 5600 м. Лишайник, як результат симбіозу водорості й гриба, є одним із самих удалих прикладів мутуалізму, або взаємовигідного партнерства
Мохи й печеночники Bryophyta (мохи й печеночники) - це примітивні наземні рослини. Їхні стебла, листи й коріння набагато простіше по будові, чому аналогічні частини вищих рослин. Не маючи деревних тканин, вони завжди дуже малі, і на відміну від вищих побратимів не мають спеціальних кліток, що проводять воду й живильні речовини. Більшість цих рослин воліє селитися у вологих тінистих місцях, хоча багато мохів здатні місяцями витримувати посуху. У мохів і печеночників досить складний життєвий цикл. Викинуті дорослою рослиною спори проростають, утворюючи колонії жіночих і чоловічих рослин (у деяких видів на одному рослині одночасно існують і жіночі, і чоловічі репродуктивні органі). чоловічі клітки, Що утворювалися, "підпливають" до жіночої яйцеклітини за допомогою особливих жгутиків. Ця фаза розмноження завжди відбувається у вологім середовищі. Інший тип рослини розвивається із заплідненої яйцеклітини, або спорофіта (утримуючого суперечки). Зрештою, суперечки розпорошуються, і весь цикл починається заново.
У групу Pteridopbyta входять папороті, хвощі й плауни. Деревоподібні папороті можуть виростати до розмірів справжнього дерева. У всіх цих рослин є стебла, коренева система й різні за формою листи, але вони ніколи не цвітуть
Папороті - це найбільший клас плаунів, які, не будучи мохами, зовні схожі на них. У наші дні вони, як і хвощі, являють собою нечисленну групу рослин
Квіткові рослини Більше всіх нам знайомі квіткові рослини. До них ставиться більшість сільськогосподарських, декоративних культур і дерев. Правда, їх квітки найчастіше непоказні, а голонасінних ( у тому числі хвойні дерева), строго говорячи, зовсім не назвеш квітковими. Але всі голонасінні й покритонасінні, тобто істинно квіткові, розмножуються насінням й за рідкісними винятками живуть на суші. Не квітковим рослинам для розмноження потрібна вологе середовище
Голонасінні - це найдавніша група існуючих сьогодні рослин, які розмножуються справжніми насінням. Вторинний ріст відбувається в них цілком нормально, і, нарощуючи річні кільця, сіянець згодом виростає у звичайне дерево. До голонасінних ставляться й найвищі у світі дерева - каліфорнійські секвої. Однак квітки в них досить примітивні, і насіння утворюються в шишках.
Бактерії - сама різноманітна форма рослинному життя - зустрічаються в морській і прісній воді, у повітрі, ґрунті й навіть пили. Від інших рослин вони відрізняються рядом особливостей і являють собою грудочка протоплазми, ув'язнений у міцну оболонку, що полягає з білка, а не целюлози ( як в інших рослин). Вони не містять хлоропластів, тому лише деякі здатні самостійно виробляти живильні речовини, і більшість - це сапрофіти або паразити.
Бактерії розмножуються шляхом розподілу надвоє. Протоплазма розділяється на дві частини, кожна містить половинку первісного ядра. Через 20-30 хвилин з них виростають нові готові до розподілу особини, і при сприятливих умовах одна бактерія може всього за 10 годин дати життя сотням мільйонів мікроорганізмів! Деякі бактерії широко використовуються людиною. З їхньою допомогою виготовляють вершкове масло й сири, вони служать сировиною для виробництва багатьох антибіотиків (наприклад, стрептоміцину). Невелика група бактерій викликає різні хвороби, особливо харчові отруєння
Результати генетичного дослідження першої в історії науки рослини з повністю розшифрованим генотипом несподівано поставили генетику перед незручним фактом. Виявилось, що бур’ян резуховідка (Arabidopsis thaliana), геном якого був повністю (вперше серед рослин) розшифрований в 2000 році, може мати самі різні генотипи — але при цьому оставатся представником одного і того ж біологічного вигляду. Міжнародна дослідницька група під керівництвом Детлефа Вігеля виявила, що особини одного вигляду, що виростають в різних географічних районах, могуть мати геноми, що сильно розрізняються між собою. Ступінь відмінностей між ними набагато перевершує допустиму і з’ясовну в межах одного вигляду.
В даний час багато лікарських рослин широко застосовуються в медичній практиці, вони увійшли до офіційного розділ лікарських засобів. Тепер таємниці цих рослин розкриті, і вже всім відомо, що лікувальні властивості трав визначаються наявністю в них біологічно активних речовин (алкалоїдів, флавоноїдів, сапонінів та ін.) Різноманітні склад і будова діючих речовин, неоднаково і їх вплив на організм. Одні з них здатні регулювати діяльність нервової та серцево-судинної системи, інші покращують роботу органів дихання, травлення, треті згубно діють на розвиток шкідливих мікроорганізмів. Вчені встановили, що цілющі властивості лікарських рослин, їх складний хімічний склад багато в чому залежать від видової приналежності рослин, від районів їх зростання і що освіта і накопичення біологічно активних речовин у рослинах пов'язані з певною стадією їх розвитку. У різних органах і частинах рослин вміст таких речовин неоднаково.
Тому для лікарських цілей доцільно брати не вся рослина, а тільки ту його частину, в якій сконцентрована найбільша кількість діючих речовин, а сам збір рекомендується проводити в період, який забезпечує їх активність. Багато необхідних для нас ліки буквально оточують нас з усіх боків, часто ми ходимо по них, збираємо у букети і ще дуже мало знаємо про те, як їх можна використовувати. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/struktura-klitini-i-ii-komponentiv-istoriya-vivchennya-klitin-metodi-c.html | Структура клітини і її компонентів. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/89f6dda3c3ae1171b3645fb08d8d722f.ppt | files/89f6dda3c3ae1171b3645fb08d8d722f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prinadnist-ta-zhah-transgennih-kultur0.html | Принадність та жах трансгенних культур | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/2b1603c7614f044ee97199f4279bd6ff.ppt | files/2b1603c7614f044ee97199f4279bd6ff.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sviyskiy-sobaka.html | Свійський собака | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/f18783e4a055c33fd97677b74f42dd27.pptx | files/f18783e4a055c33fd97677b74f42dd27.pptx | Свійський собака – культигенна тварина
Свійський cобака чи пес - культигенна тварина. Термін застосовується як для домашніх, так і для бездомних тварин.
Домашній собака був одним з найбільш широко застосовуваних службових та компанійських тварин протягом всієї історії людства.
Свійський собака
Коли відбулося одомашнення - питання спірне; наукові оцінки варіюються в межах від 100.000 до 15.000 років.
Собака швидко став незамінним у всіх світових культурах, та був дуже цінним в ранніх людських поселеннях. Наприклад, вважається, що успішна еміграція через Берингову протоку могла б бути неможливою без їздових собак.
Свійський собака
Колись пращур собаки - вовк прийшов до багаття первісної людини. А може, й узагалі не приходив, а просто мисливці принесли виводок малесеньких вовченят, і комусь із них пощастило - його не з'їли. І безпорадне маля залишилося жити - спочатку як іграшка й живий запас їжі.
Свійський собака
Можливо, й маленьке вовченя змогло влитися в нову - людську зграю. Мабуть, так траплялося доволі часто, і вовченята виявилися корисними: вони мали кращий, ніж у людини, слух і нюх, могли гарчанням попередити про наближення ворога, допомагали заганяти здобич. І, може, тих, хто ставився до людини прихильно, не сахався, не намагався втекти, не виявляв агресії, не з'їдали відразу. Можливо, вони жили довго й пара таких «добрих» вовків навіть давала потомство - народжувалися по-дружньому налаштовані до людей вовченята.
Свійський собака
У вовка й собаки є одна спільна риса: вони зграйні тварини, соціальні, тобто кожен із них живе в зграї, серед схожих на нього. Вони разом здобувають їжу, охороняють територію і, щоб координувати спільні дії, спілкуються за допомогою розвинутої системи знаків: звуків, жестів, та поз.
Свійський собака
Є ще й заводські породи — продукт більш пізнього часу, організованого собаківництва. Це або аборигенні породи, офіційно визнані кінологічними, собаківницькими організаціями, або ж заново створені.
Свійський собака
Характерними ознаками родини собак є середні розміри тіла, добре розвинені довгі ноги, пристосовані для бігу, добре розвинений нюх і наявність 42 зубів.
Свійський собака
Під час ходіння й бігу собаки спираються на пальці з міцними кігтями. Голова тварини тримається на гнучкій шиї і дуже рухлива.
Шкіра міцна і еластична, оскільки змащується виділеннями сальних залоз, протоки яких відкриваються у волосяну сумку.
Свійський собака
Собаки виконують багато видів робіт для людей, таких як полювання, охорона, служба в поліції та військах, а також собаки допомагають пасти стада худоби, допомагають інвалідам, та служать компанійськими сімейними собаками.
Свійський собака
Універсальність собаки, більша ніж практично в будь-якої відомої людству тварини, дала собаці прізвисько «кращий друг людини».
Зараз, за підрахунками на планеті проживає 400 млн. собак.
Свійський собака
Породи собак поділяють на групи, наприклад, за призначенням - мисливські, службові, рятівники, декоративні. Зараз багато порід здобувають нові спеціальності, окрім того, собак практично всіх порід люди тримають як компаньйонів. Тому їх поєднують у групи швидше за спільністю давніх коренів: доги, вівчарки, такси, тер'єри, хорти.
Свійський собака
Спеціальне дресирування спрямоване на вироблення в собаки навичок, потрібних для використання її в певних видах служби: захисно-караульній, сторожовій, розшуковій тощо. Для кожного виду служби в собаки виробляються певні спеціальні навички — наприклад, недовірливе ставлення до сторонніх, робота по сліду та ін.
Свійський собака
Собака - помічник сліпого призначається для надання допомоги сліпому в орієнтуванні на місцевості. Для дресирування до цієї служби беруть собак різних порід: за розміром не дуже великі, але й не дрібні - від 50 до 70 см, урівноважені, спокійні, довірливі, з добре розвиненим зором і слухом.
Свійський собака
Декоративні собаки: болонка, японські й пекінські собачки, пуделі, карликові породи тер'єрів, мопси та ін. господарського значення не мають, їх розводять для задоволення естетичних потреб людини.
Свійський собака
Собака був, є і залишається другом людини! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/teorii-pohodzhennya-lyudini1.html | "Теорії походження людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/f6c90fabd224f4ffc7fc074e67812240.pptx | files/f6c90fabd224f4ffc7fc074e67812240.pptx | Теорії походження людини
Підготувала
учениця 11-М класу
Москаленко Анна
Еволюційна теорія
Еволюційна теорія припускає, що людина походить від вищих приматів - людиноподібних мавп шляхом поступового видозміни під впливом зовнішніх факторів і природного відбору.
Теорія творіння (креаціонізм)
Дана теорія стверджує, що людина створена Богом, богами чи божественною силою з нічого або з будь-якого небіологічного матеріалу. Найбільш відома біблійна версія, згідно з якою перші люди - Адам і Єва - були створені з глини. Ця версія має більш древні єгипетські коріння і ряд аналогів в міфах інших народів.
Різновидом теорії творіння можна вважати також міфи про перетворення тварин в людей і про народження перших людей богами.
Теорія зовнішнього втручання
Відповідно до цієї теорії поява людей на Землі, так чи інакше, пов'язане з діяльністю інших цивілізацій. У найпростішому варіанті ТЗВ вважає людей прямими нащадками інопланетян, що висадилися на Землю в доісторичний час.
Теорія просторових аномалій
Послідовники даної теорії трактують антропогенез, як елемент розвитку стійкої просторової аномалії - гуманоїдної тріади "Матерія-Енергія-Аура", характерної для багатьох планет Земної Всесвіту і її аналогів в паралельних просторах.
ОСНОВНІ СТАДІЇ ЕВОЛЮЦІЇ ЛЮДИНИ
Австралопітек
Австралопітеків або "південних мавп" - прийнято вважати вихідними формами в родоводу людини.
Довжина тіла 120-130 см, вага 30-40 кг. Їх характерною особливістю була двонога хода і пряме положення тіла. Вільні верхні кінцівки давали можливість використовувати палиці, камені і т.д.
Пітекантропи - істоти прямоходячі, середнього зросту і міцної статури, зберегли, однак, багато мавпячих рис, як у формі черепа, так і в будові лицьового скелета. У синантропів вже відзначена початкова стадія розвитку підборіддя. Судячи зі знахідок
вік найдавніших людей від
50 тис. до 1 млн. років
Пітекантропи
Палеоантроп
Неандертальці були людьми середнього зросту, міцної, масивного складання, за загальним будові скелета стоять ближче до сучасної людини. Обсяг мозкової коробки коливався від 1200 см3 до 1800 см3, хоча за формою їх череп відрізнявся від черепа сучасної людини.
Неоантропи
Час появи людини сучасного виду припадає на початок пізнього палеоліту (70-35 тис. років тому). Неоантропи були високими людьми, пропорційно складеними. Середній зріст чоловіків - 180-185 см, жінок - 160-163 см. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rakopodibni1.html | "Ракоподібні" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/413db76efbfc487bcf957dfe6ae95db5.ppt | files/413db76efbfc487bcf957dfe6ae95db5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/strukturna-i-funkcionalna-organizaciya-klitin.html | Структурна і функціональна організація клітин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/29ca21a5950ccd333a301b91bcbad31d.pptx | files/29ca21a5950ccd333a301b91bcbad31d.pptx | Тема. Структурна й функціональна організація клітин
Урок №6
Наша мета
ознайомитися зі структурною організацією клітини, її органелами й функціями, які вони виконують.
Дайте відповіді на запитання
1. Які функції виконують ліпіди?
2. Які функції виконують вуглеводи?
3. Які хімічні елементи входять до складу клітин?
Дивуй
1. Будова й функції мітохондрій.
2. Будова й функції ядра клітини.
З допомогою розповіді учителя заповніть таблицю
КЛІТИННА ТЕОРІЯ Біологічною наукою доведено, що всі тваринні та рослинні організми побудовані та походять з клітин, які є елементарними структурними, функціональними та генетичними одиницями.
Уперше рослинну клітину побачив і намалював англійський учений Р. Г у к (1635—1703) в 1665 р. Пізніше М. Мальпігі, Н. Грю (1641— 1712), К. Ф. Вольф, Б. де Мірбель (1776—1854) та інші вчені довели загальність будови рослинної тканини з клітин.
Мікроскопічне дослідження будови тваринної клітини почалося пізніше, з появою більш досконалих оптичних приладів, тому що ці клітини значно меншого розміру і не мають чітких контурів.
У 1839 p. T. Шванн (1810—1882) сформулював клітинну теорію і на її основі створив класифікацію тканин (5 типів).
Клітина-це
жива елементарна одиниця, яка є складною біохімічною самовідтворюючою структурною системою.
Форма та розміри живих клітин різноманітні і залежать від походження та функції їх. Клітини бувають кулясті, зіркоподібні, багатогранні тощо.
К л і т и н и
На основі мікроскопічних досліджень доведено, що основними структурними компонентами клітин є клітинна оболонка, цитоплазма та ядро
Клітинна оболонка (cytolemma) складається з внутрішньої та зовнішньої пластинок і розміщеної між ними світлої зони. Припускають, що ці пластинки складаються з молекул білків, а світла зона — з молекул ліпідів. Клітинна оболонка є бар'єром, що визначає, які речовини можуть виходити з клітини або проникати в неї іззовні.
.
Під клітинною оболонкою міститься напіврідка, дрібнозерниста речовина — цитоплазма (cytoplasma), яку поділяють на гіалоплазму (hyaloplasma), екзоплазму (exoplasma) та ендоплазму (endoplasma). Під гіалоплазмою розуміють основну речовину цитоплазми, майже безструктурну, навіть якщо розглядати її за допомогою електронного мікроскопа, до складу якої входять білки, жири, вуглеводи, вода та інші органічні та неорганічні речовини. Екзоплазмою називають зовнішній щільний шар цитоплазми, що прилягає до оболонки клітини, а ендоплазмою — внутрішній шар, розміщений навколо ядра.
Цитоцентр розташований біля ядра, складається з центріолі (centriolum) та диплосоми (diplosoma) і являє собою циліндричне тіло, побудоване з дев'яти груп мікротрубочок. Встановлено, що цитоцентр бере участь у русі клітини та її поділі.
Мітохондрії (mitochondrium) —мають форму ниток, паличок або зерен, відокремлених від цитоплазми зовнішньою та внутрішньою мітохондріальними мембранами між якими є міжмембранний проміжок, заповнений рідким вмістом. Внутрішня мітохонДріальна мембрана місцями випинається в порожнину мітохондрії, заповнену напіврідким матриксом, і утворює кристи.
У клітинах мітохондрії звичайно розміщені безладно, але можуть нагромаджуватись у тих ділянках клітини, де найбільш інтенсивно здійснюються окислювально-відновні процеси. Це дає змогу припустити, що мітохондрії беруть участь у внутрішньоклітинному диханні.
Внутрішній сітчастий апарат, або комплекс Гольджі складається з дископодібних сплющених міхурців, що обмежені мембранами і розміщені один над одним. в ній відбуваються полімеризація полісахаридів та утворення їхніх сполук з білками Тут також можуть нагромаджуватися ферменти, гормони, ліпопротеїди та інші біологічно активні речовини.
Ендоплазматична сітка являє собою складну систему трубочок, цистерн, мішечків, стінки яких утворені тришаровими ліпопротеїдними пластинками. На основі електронно-мікроскопічних досліджень розрізняють незернисту та зернисту ендоплазматичні сітки, які можна вважати частинами однієї системи тому, що за певних умов одна з них переходить в іншу.
Ядро
Життєво необхідною частиною клітини є ядро (nucleus s, karyon), виявлене майже у всіх тваринних і рослинних клітинах. Форма його іноді відповідає формі клітини, але частіше залежить від її функціональних особливостей. Розрізняють ядра кільцеподібної, паличкоподібної, кулястої та інших форм. Ядро складається з каріотеки, каріоплазми та ядерця.
Каріотека (karyotheca) оточує ядро; складається із зовнішньої та внутрішньої ядерних мембран, між якими знаходиться цистерна каріотеки. Подекуди зовнішня і внутрішня ядерні мембрани стикаються та формують ядерні пори складної будови, крізь які відбувається обмін речовин між каріоплазмою та цитоплазмою.
ядерце
Майже у всіх ядрах тваринних клітин є різної форми тільця, які сильно заломлюють світло — ядерця (nucleolus), що мають складну субмікроскопічну будову. В ядерці розрізняють нуклеолонему (nucleolonema), утворену тонкими філаментами та гранулами (філаментозна та зерниста частини), і аморфну частину.
РОЗМНОЖЕННЯ КЛІТИН ТА УТВОРЕННЯ БІЛКА
Загальною властивістю всіх живих систем є самовідтворювання їх, завдяки чому можливий ріст організму, а також заміщення його відмерлих та пошкоджених тканин.
У багатоклітинних організмах клитини розмножуються поділом. Розрізняють прямий поділ клітини та ядра — амітоз (ami-tosis cellularis) і непрямий — мітоз (mitosis cellularis). Розмноження статевих клітин називають мейозом (meiosis).
а—в — профаза; г—д — метафаза; е — анафаза; е—ж — телофаза; 1 — ядро; 2 — ядерце; 3 — центріола; 4 — хромосоми; 5 — діастер; 6 — центральне веретено.
Найпоширеніший спосіб поділу клітин — мітоз, під час якого протягом кількох фаз відбувається повна перебудова ядра
Дати відповіді на питання:
1. Які функції виконують рибосоми?
2. Які функції виконують мітохондрії?
3. Розкажіть про особливості будови ядра. Самостійна робота учнів
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/sucvittya2.html | "Суцвіття" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/d041faa6ecb0f2b1915ccb31449179dc.ppt | files/d041faa6ecb0f2b1915ccb31449179dc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/teploviy-efekt-himichnoi-reakcii2.html | Тепловий ефект хімічної реакції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/0e12b6d9637d77fffc1fc636bff3c3ed.ppt | files/0e12b6d9637d77fffc1fc636bff3c3ed.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sunici.html | Суниці | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/eb239da48f0512e9d6419d179a89cbca.ppt | files/eb239da48f0512e9d6419d179a89cbca.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovniy-rezultat-evolyucii.html | "Основний результат еволюції" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/de2feea602a10a92dde5ea9f33b4c7fa.ppt | files/de2feea602a10a92dde5ea9f33b4c7fa.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/proekt-antialkogolnoi-antityutyunovoi-antinarkotichnoi-reklami-ochima-.html | Проект антиалкогольної, антитютюнової, антинаркотичної реклами очима дітей. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/8925d9a183970a8d247d698eff0257ee.ppt | files/8925d9a183970a8d247d698eff0257ee.ppt | 34
29
5
8
15
14
1
29
20
9
30
24
5
25
20
5
132
107
25 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/svit-tvarin.html | Світ тварин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/bb8d48c4285e0f8c35fa6b3086cd11cc.pptx | files/bb8d48c4285e0f8c35fa6b3086cd11cc.pptx | Презентація
на тему:
Світ тварин
студентки 2 курсу
групи 2Р
Інституту іноземних мов
Лимич Юлії Вікторівни
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Кішкоподібні (Feliformia)
Родина: Котячі (Felidae)
Рід: Пантера (Panthera)
Вид: Тигр (Panthera tigris)
Підвид: Бенгальський тигр
Бенгальський тигр, або Королівський бенгальський тигр (Panthera tigris або Panthera tigris bengalensis) - підвид тигра, мешкає в Індії, Пакистані, Бутані, М'янми, Непалі.З
Самці мають довжину тіла (з хвостом) в 274-310 см, іноді до 360 см. Хвіст великого самця зазвичай 85-95 см завдовжки. Вага 180-275 кг. Самки мають довжину тіла (з хвостом) в 242-270 см. Вага 100-180 кг. Офіційно найважчий Бенгальський тигр був самцем, який важив 258.6 кг і був застрелений на Північній Індії в 1938. Проте вчені зловили самця вагою 270 кг (Непал, 1984). Колір хутра від жовтого до світло-помаранчевого, колір смуг від темно-коричневого до чорного, живіт білий. Бенгальський тигр стоїть на другому місці, після Сибірського, по величині.
Білий тигр - найрідкісніша і в той же час найкрасивіша тварина на планеті, яка здатна просто напросто приворожити своїм зовнішнім виглядом будь-яку людину. На відміну від звичайного тигра має яскраво білий колір шерсті, який перетинають чорні смужки. Що в свою чергу, створює тварині масу проблем, пов’язаних з маскуванням під час полювання.
У виду тигр існує відома мутація, що призводить до виявлення суцільно-білого забарвлення. Таке забарвлення дуже рідко зустрічається серед диких тварин, але є відносно розповсюдженим в популяції, що утримується в неволі, з огляду на її популярність серед публіки. Також існують підтверджені дані про існування мутацій, що надають тиграм димчастого або повністю чорного забарвлення (меланісти).
Незважаючи на те, що даний підвид тигра є найбільш численним, він також знаходиться під загрозою, в основному потерпаючи від браконьєрства та руйнування звичного природного середовища. Найбільша кількість бенгальських тигрів живе в межах екорегіону Тераі-Дуар. Згідно до інформації індійського уряду, популяція даного підвиду нараховує 3100-4500 тварин, приблизно 3000 з яких живуть на території Індії; але багато індійських вчених ставлять цю інформацію під сумнів, вважаючи, що такі цифри є завищеними. За іншими даними, кількість тигрів в Індії може бути меншою за 2000, особливо враховуючи те, що більшість обліків проводилось по слідах, а ця методики звичайно дає завищені цифри.
Зоологи завжди виділяли в особливу групу п'ять великих кішок - тигрів, левів, леопардів, ягуарів і сніжних барсів, - які є в близькій спорідненості між собою. Проте з точністю з'ясувати ступінь їх спорідненості було складно.
З'ясувалося, що найбільш близькими родичами є леви, леопарди і ягуари.
Їхні предки відділилися від інших котячих від 4,3 до 3,8 млн років тому.
Основний тон забарвлення тигрів коливається від іржаво-червоного до іржаво-коричневого; живіт, груди та внутрішня поверхня лап світлі. Також є світлі мітки на тильній поверхні вух. Тіло вкрите смугами, колір яких варіює від коричневого до повністю чорного. Форма і відстань між ними відрізняється у різних підвидів, але більшість тигрів має більше ніж 100 смуг.
Тіло у тигра масивне, витягнуте, мускулисте, гнучке. Хвіст довгий, рівномірно опушений. Голова округла. Вуха невеликі закруглені. З боків голови баки. Волосяний покрив щільний і низький у південних підвидів, високий і пухнастий - у північних. На передніх лапах по 5 пальців, на задніх - по чотири, всі з втяжними кігтями.
Тигри мають добре розвинений нічний зір, а за деякими даними, їм частково притаманний і кольоровий зір. Як і всі представники роду пантер, тигр, завдяки будові гортані та голосових зв'язок, здатний видавати рев, проте в основному він подає голос тільки в період парування.
Тигриця буває здатна до запліднення лише кілька днів, протягом яких парування відбувається кілька разів на день, і супроводжується голосними звуками, як у звичайних кішок. Вагітність триває 103 дні, після чого звичайно народжуються 2-4 тигреня вагою близько одного кілограму. Тигриця вирощує їх сама, захищаючи в перші півроку і від тигрів-самців: блукаючі самці можуть вбивати тигренят. У віці 8 тижнів тигренята стають здатними слідувати за матір'ю, і покидають лігво.
Здатними до самостійного життя молоді тигри стають у віці приблизно 18 місяців, але звичайно залишаються з матір'ю 2-2.5 роки.
Після початку самостійного життя молоді самки звичайно залишаються неподалік від території своєї матері, в той час як молоді самці відходять у пошуках власної території на великі відстані; звичайно вони мають відвойовувати власну ділянку у інших самців, або, якщо в даній місцевості популяція тигрів нечисленна, займають пусті території.
Втрати місця існування і надзвичайно великомасштабні сфери дії втручання - серйозні погрози виживанню різновидів. Браконьєри вбивають тигрів не тільки через їх хутро, але також і через частини тіла, з них роблять різні традиційні східноазійські ліки. Інші чинники, що вносять свій внесок до їх втрати, - вбивство заради помсти. Фермери звинувачують тигрів в тому, що вони убили рогату худобу. Браконьєри також вбивають тигрів за для кісток і зубів, щоб зробити ліки, які, як передбачається, забезпечують силу тигра. Полювання для китайської медицини і хутра - найбільша причина зниження популяції тигрів. У Індії навіть армійський персонал іноді рятує декількох тигрів від переслідувань.
Дорослі тигри — істоти територіальні, а тому суворо захищають свою територію. Розмір особистої території тигра сильно залежить від наявності здобичі, і, у випадку самців, наявності в даній місцевості самок. Тигриця може мати територію розміром близько 20 км², в той час як територія самців звичайно набагато більша — 60-100 км².
Незважаючи на те, що тигриці час від часу виявляють агресію одна до одної, їхні ділянки можуть накладатись, і вони в цій ситуації мирно співіснують; самці ж ні в якому разі не дозволяють іншим самцям постійно перебувати на їхній території, і не завжди — навіть одноразово пройти крізь неї. З огляду на агресивну територіальну поведінку самців тигра, сутички з приводу розподілу місцевості між ними часто призводять до серйозних травм, а інколи навіть і до смерті одного із супротивників.
За способом життя тигр є одинаком. Він є видом виразно територіальним, що взагалі характерне для котячих. Звичним для тигра ландшафтом є середньо- та щільнозарослі лісові ділянки, хоча інколи його можна зустріти і на відкритій місцевості.
Як і у більшості інших котячих, основним прийомом полювання є підкрадання або вичікування в засідці із швидким, але коротким фінальним кидком. Більша частина здобичі представляє собою середніх та великих копитних, але тигр може полювати і на зовсім дрібних тварин, аж до щурів.
Тигр здатний стрибати на висоту до пя'ти метрів, і на 9-10 метрів в довжину, що робить практично неможливим втекти від нього на короткій відстані.
Впольовану здобич тигр може нести, тримаючи в зубах у висячому положенні або закинувши на спину: таким чином він може бігти із здобиччю вагою в 100 кілограм; з вантажем в 50 кілограмів в зубах тигр може перестрибувати перешкоди висотою до двох метрів. В разі полювання на дуже велику здобич (гаурів та азійських буйволів) тигр може перетягувати їх по землі, рухаючи таким чином здобич, що в 6-7 разів важча за нього, тобто загальною вагою більше тони.
Самці тигрів можуть легко спілкуватись з тигрицями на їхній території, і навіть ділитись здобиччю.
Звичайно тигриці намагаються відганяти самців від потомства, поки кошенята ще малі. На відміну від левів, тигри-самці дозволяють тигрицям та тигренятам приступати до їжі першими. Тигриці також можуть ділитись своєю здобиччю, подекуди навіть частіше, ніж тигри; але, на відміну від самців, вони набагато лояльніше відносяться до поділу здобичі з особинами своєї статі.
. З огляду на агресивну територіальну поведінку самців тигра, сутички з приводу розподілу місцевості між ними часто призводять до серйозних травм, а інколи навіть і до смерті одного із супротивників. Тим не менше, більшість конфліктних ситуацій проміж дикими тиграми вирішуються без фізичної бійки, а лише із застосуванням погрозливих поз та звуків
У Біблії тигр не згадується. Також образ тигра відсутній і в ранніх грецьких джерелах. Неарх, полководець Александра Македонського, привіз у ставку свого царя тигрову шкуру, отриману на Інді. Самого звіра Неарху побачити не вдалося, і тубільці, що піднесли цей дарунок, мали можливість дати повну волю своїй фантазії. З індуських небилиць еллінові більш за все запам'яталося, що тигр - звір величиною з великого коня, що перевершує всі інші істоти своєю силою і прудкістю.
Якщо в греко-романській літературній традиції тигр - символ неприборканої люті, пристрасті і чуттєвості, то в геральдичній інтерпретації йому «не пощастило». Важко уявити собі щось більш несхоже на тварину-прототип, ніж геральдичний тигр (його називають tyger на відміну від тигра сьогодення, іменованого tiger), вигадана істота з вовчим тілом, левовою гривою і хвостом і дзьобоподібною верхньою щелепою.
Деякі пізньоантичні автори підкреслювали в тигрові жіноче начало. Так Клавдіан описував наступний спосіб лову тигрят: кошеня потрібно викрасти, і, відносячи його, розкидати за собою осколки дзеркала. Тигр, виявивши пропажу, тут же, звичайно, кинеться в гонитву, але жіноча пихатість його настільки велика, що він неодмінно зупиниться перед дзеркалом, щоб помилуватися своїм віддзеркаленням, і абсолютно забуде про дитинча.
У давньоримському мистецтві змальовували зазвичай не тигра, а тигрицю. У парі з нею, як правило, ми знаходимо лева - як зіставлення. Тигр втілював пристрасть, а лев - розум. Як тут не пригадати ототожнення тигра з жіночим началом Інь в Китаї
У європейській культурі початок сприйняття тигра як носія загрози і руйнівного єства поклав Вергілій, у якого Рим, який загрузнув у пороках, названий «пустелею, що кишить тиграми».
Мабуть, один із найкращих літературних образів абсолютно ворожого людському племені тигра був створений Р.Кіплінгом. Його Шер-хан носить в собі ознаки міфологічного злого духу мусульманського світу, що, втім, недивно, якщо пригадати, що формування Кіплінга як письменника сталося саме в мусульманському регіоні Індії. Напевно, не випадково його тигр-людоїд носить ім'я афганського узурпатора індійського престолу, що повалив в 1540 році другого правителя з династії Великих Моголів, - Хумаюна. Для посилення схожості його із середньовічним вождем повсталих сурів у «Книзі Джунглів» неодноразово підкреслюється, що тигр поводиться так, ніби на нього не поширюється Закон Джунглів – через що і програє в боротьбі із «жабеням» Мауглі і стадом буйволів.
Не обійшло тигра і древнє повір'я, що сильний і небезпечний звір може виявитися перевертнем подібно до вовка у народів східної Європи. Тигр-перевертень зустрічається в легендах жителів Південно-Східної Азії - в Таїланді, Лаосі, Аннамі, Малайї і на островах Індонезії.
В деяких областях Індії тигр вважається божеством, і жителі, кажучи про нього, вживають різні описові найменування, а по імені не називають
У японську культуру шанування тигра, який, судячи з усього, одночасно з людиною ніколи не мешкав на островах Японського архіпелагу, прийшло з Китаю. Тут у середньовіччі вважалося, що, якщо людина навіть просто вмивалася водою, в якій колись відбилася голова тигра, то дух її зміцниться і хоробрість підвищиться. Крім того, подібна процедура повинна була захистити від хвороб. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sukcesiya.html | "Сукцесія" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/30e3f2899591a4ebb59a86385ac0fb44.pptx | files/30e3f2899591a4ebb59a86385ac0fb44.pptx |
Сукцесія
Сукце́сія-послідовна необоротна й закономірна зміна одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища
Класифікація сукцесій:
за масштабом часу (швидкі, середні, повільні, дуже повільні),
за оборотністю (оборотні й необоротні),
за ступенем сталості процесу (постійні й непостійні),
за походженням (первинні й вторинні),
за тенденціями зміни продуктивності (прогресивні й регресивні),
за тенденцією зміни видового багатства (прогресивні й регресивні),
за антропогенністю (антропогенні й природні),
за характером змін, що відбуваються під час сукцесії (автотрофні й гетеротрофні).
За походженням: Первинна
Вторинна
Підготував учень 11-А
Тропець Павло |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tamarin.html | Тамарин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/c06adb94ace9e947f40144b50caf2c4f.pptx | files/c06adb94ace9e947f40144b50caf2c4f.pptx | Імператорський
тамарин
Імператорський тамарин - один з найдивовижніших представників родини ігрунок.
Білосніжні вуса і борода звисають у нього іноді до самого живота :)
Мешкають імператорські тамарини в Південній Америці.
Живуть групами по 8-13 особин.
Маса дорослих особин від 250 г до 500 г.
Назва виду «імператорський» пов’язана із наявністю у цих мавпочок пишних білих «вус», що дана в честь німецького імператора Вільгельма II.
Довжина тіла — близько 25 см, хвоста — близько 35 см.
Ці грайливі мавпочки живуть в амазонських дощових лісах, де цілими днями займаються «гімнастичними вправами» у кронах найвищих дерев :)
Крихітних ігрунок вчені іноді називають пазуристими мавпами.
На відміну від інших мавп пальці рук і ніг закінчуються у них не нігтями, а гострими кігтями :)
Самки зазвичай приводять на світ близнят. Татусь всюди тягає їх на власній спині. А коли підходить час годування, він передає їх дружині :)
Головний корм імператорського тамарина - молоді пагони рослин і фрукти. Не відмовляється він і від комах та іншої дрібної живності :)
Ха – ха – ха! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tema-antropichniy-vpliv-na-atmosferu-gidrosferu-ta-runti.html | Тема. Антропічний вплив на атмосферу, гідросферу та ґрунти. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/67441632067fc2d4d0960dcbf35c6543.pptx | files/67441632067fc2d4d0960dcbf35c6543.pptx | Тема. Антропічний вплив на атмосферу, гідросферу та ґрунти.
Заглянув ангел на Землю крізь озонову діру і сказав «Боже, скажи їм, нехай схаменуться»
Ліна Костенко
Тема. Антропічний вплив на атмосферу, гідросферу та ґрунти.
План:
1. Антропічний вплив та наслідки забруднення атмосферного повітря та його охорона.
2. Антропічний вплив на гідросферу.
3. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм.
4. Охорона водойм.
Самостійне вивчення:
5. Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки.
6. Необхідність охорони ґрунтів.
Пригадайте! Атмосфера — це газова оболонка, що оточує Землю.
Атмосферне повітря ,як один з найважливіших природних ресурсів
Атмосферне повітря — один з найважливіших природних ресурсів, без якого життя на Землі було б абсолютно неможливим.
Атмосферний кисень О2, необхідний для дихання людей, тварин, переважної більшості рослин і мікроорганізмів.
Основне джерело утворення кисню — це фотосинтез зелених рослин.
Підраховано, що рослини за рік виділяють в атмосферу близько 70 млрд т кисню.
Близько 80% всього кисню в атмосферу постачає морський фітопланктон, 20% виробляє наземна рослинність.
Забруднення атмосферного повітря – це будь-яка зміна складу і властивостей повітря, що негативно впливає на людей, рослин і тварин.
Забруднення атмосфери може бути природним і штучним (антропогенним або антропічним).
За будовою та характером впливу на атмосферу забруднення умовно поділяють на:
механічні (пил цементних заводів, дим і сажа від спалювання вугілля)
хімічні (пилуваті або газуваті речовини, що можуть вступати в хімічні реакції).
Забруднення викликають забруднювачі, які розрізняють за агрегатним станом:
тверді (пил, сажа, смолисті речовини тощо);
рідкі (кислоти, луги, солі);
газуваті (оксиди Карбону, Нітрогену, Сульфуру та вуглеводні).
Індекс якості повітря — це індекс, який свідчить про щоденну якість повітря.
SO2
N2O3
Частка галузей промисловості в забрудненні атмосфери
парниковий ефект;
озонова дірка;
кислотні дощі;
смог.
Наслідки забруднення атмосфери
Парниковий ефект
Парниковий ефект- це явище в атмосфері Землі, при якому енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні Землі, не може повернутися в космос, оскільки затримується молекулами різних газів.
Вирішення
Знизити антропогенний тиск на клімат Землі можуть :
- зменшення вирубки та насадження лісів
- впровадження екологічно чистих технологій
- підвищення ефективності використання енергоресурсів
- використання альтернативних джерел енергії
Озонова діра – локальне падіння концентрації озону в стратосфері на 10 – 40%. Пов’язано це з дією фреонів, зменшенням кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків
Що таке озонова діра
Озонові діри
Наслідки руйнування озонового шару - це підвищена кількість випромінювання, яке виходить від Сонця і швидко досягає Землі.
Це негативно позначається не тільки на всіх живих істот: людей, тварин, рослини, тропічних лісах, а й на предметах. Наприклад, якщо озоновий шар стане занадто тонким, гума, яка використовується в господарстві, прослужить набагато менше. Водні організми, що мешкають у верхніх шарах води, припинять своє існування
Кислотні опади
Природно, атмосферні кислотні мікроелементи не щадять і людини. Однак, тут мова йде не тільки про кислотні дощі, але і про ту шкоду, що приносять кислотні речовини (двоокис сірки, двоокис азоту, кислотні аерозольні частки) при диханні. Вже давно встановлено, що існує тісна залежність між рівнем смертності і ступенем забруднення району.
Фізіологічні дослідження показали, що ступінь шкідливого впливу прямо пропорційний концентрації забруднюючих речовин. Однак, існує граничне значення, нижче якого навіть у самих чуттєвих людей не виявляються які-небудь відхилення від норми.
СМОГ БУВАЄ НАСТУПНИХ ТИПІВ:
Вологий смог лондонського типу - поєднання туману з домішкою диму і газових відходів виробництва.
Крижаний смог аляскинського типу - смог, що утворюється при низьких температурах з пара опалювальних систем і побутових газових викидів.
Радіаційний туман - туман, який з'являється в результаті радіаційного охолодження земної поверхні і маси вологого приземного повітря до точки роси.
19
Охорона атмосферного повітря.
Основним і найефективнішим методом боротьби із забрудненням атмосфери є економічний (система заохочувальних і заборонних заходів). Технологічні методи боротьби – технологічне переобладнання підприємств, що забруднюють атмосферу. Якість повітря в нашій країні регулює Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (1992).
Головними заходами в галузі охорони атмосферного повітря можуть бути:
• зменшення ступеня шкідливого впливу об’єктів – джерел забруднення повітря;
• посилення державного нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства в процесі експлуатації, розміщення, будівництва нових і реконструкції промислових підприємств та інших об’єктів;
• поліпшення контролю якості атмосферного повітря і повітряного середовища в житлових і громадських приміщеннях;
• удосконалення економічних методів управління якістю повітря.
2. Антропічний вплив на гідросферу.
Забруднення водойм – надходження у водойми різних забруднювачів у кількостях і концентраціях, здатних порушити нормальні умови середовища.
Наслідки забруднення гідросфери.
1) зниження первинної біологічної продукції (за оцінками вчених, на 10 %) і, відповідно, зниження приросту інших мешканців моря;
2) деградація й руйнування водних екосистем;
3) скорочення запасів прісної води;
4) погіршення якості води;
5) збільшення частоти інфекційних захворювань, збудники яких передаються через воду (холера, дизентерія, онхоцеркоз).
ОСНОВНИМИ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОБЛЕМАМИ ГІДРОСФЕРИ Є ТАКІ:
Проблема стічних вод
Проблема промислових відходів
Евтрофікація
Цвітіння води
Забруднення через розливи нафти.
Дефіцит водних ресурсів
Танення льодовиків
3. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм.
Якість природної води – це сукупність фізичних, хімічних, біологічних і бактеріологічних показників, що зумовлюють придатність води для використання.
принципи оцінювання екологічного стану водойм:
• комплексне вивчення чинників існування водойми, зокрема гідрологічних і гідрохімічних показників басейну водної системи, природно-кліматичних особливостей, продуктів взаємодії забруднювальних речовин у різних хімічних і біохімічних реакціях, які відбуваються у водному середовищі, тощо;
• реалізація екосистемного підходу з урахуванням трофічних рівнів екосистеми;
• урахування двох критеріїв оцінювання стану водойми: гранично допустимих концентрацій (ГДК) і впливу на гомеостаз водної екосистеми.
4. Охорона водойм.
Охорона водойм – сукупність заходів, спрямованих на запобігання забрудненню та виснаженню вод. Основними заходами охорони водойм є: • правові (дотримання природоохоронних законів, нормування якості води, державний моніторинг вод); • організаційні (створення санітарних зон, прибережних захисних смуг); • економічні (технології очищення стічних вод, оборотного водопостачання); • соціальні (виховання бережливого ставлення до води, екологічна освіта).
Світ в наших руках!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rakopodibni-tvarini-zdibni.html | Ракоподібні тварини здібні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/7965fdda3e9c7bc13ad975226be07b37.ppt | files/7965fdda3e9c7bc13ad975226be07b37.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tasmaniyskiy-diyavol.html | Тасманійський диявол | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/08d4c96eb34d2e4480778642c5ecaac2.pptx | files/08d4c96eb34d2e4480778642c5ecaac2.pptx | Тасманійський диявол
Будучи найбільшим із сучасних хижих сумчастих, ця тварина чорного забарвлення з білими плямами на грудях і крижах, з величезною пащею і гострими зубами. Має міцну статуру і сувору вдачу, за що, власне, і було названо Тасманійський диявол.
Видаючи ночами зловісні крики, масивний і незграбний звір зовні нагадує маленького ведмедя: передні лапки трохи довші задніх, велика голова, мордочка притуплена.
Тасманійський диявол.
Назва його роду - любитель плоті.
Ці тварини досягають 50-80 см завдовжки, до 30 см заввишки та 12 кг вагою, довжина хвоста - до 30 см. Сумка самок підковоподібна і відкривається назад.
Самці більші за самок, але в принципі від віку, харчування і ареалу також чимало залежить: розміри і вага звірків можуть змінюватися в ту або іншу сторону.
Тасманійський диявол.
Але що незмінно для всіх - невеликі рожеві вушка, коротка шерсть, сильний хвіст (де відкладаються запаси жиру), великі кігті і відсутність на задніх кінцівках першого пальця. Тасманійський диявол, нагороджений природою гострими міцними зубами, одним укусом здатний перекусити і роздробити не тільки кістки, а й хребет своєї здобичі!
Тасманійський диявол.
Раніше цей дивовижний звір жив на материковій Австралії, але сьогодні тасманійського диявола можна зустріти тільки на острові Тасманія. Передбачається, що його витиснули дикі собаки Дінго, завезені на материк аборигенами. Європейські поселенці також не щадили тасманійського диявола, безжально винищуючи його рід із-за звички звіра розоряти курники.
Тасманійський диявол.
У 1941 році офіційну заборону на полювання на тасманійського диявола буквально врятував цих звірів від повного зникнення з лиця Землі.
В даний час вони живуть в національних парках Тасманії, в північній, західній і центральній частині острова, живучи практично в будь-яких ландшафтних умовах, за винятком густонаселених регіонів.
Тасманійський диявол.
Що стосується способу життя і раціону тасманійського диявола, то, населяючи прибережні савани, сухі і змішані склерофілло-дощові ліси, харчуються вони в основному падаллю, дрібними тваринами (щурами, кроликами) і птахами. У хід йдуть також комахи, змії і амфібії.
Тасманійський диявол.
Тасманійський диявол дуже ненажерливий: за день він повинен з'їсти 15% від своєї ваги. Якщо він не наїдається їжею тваринного походження, то закусити може і бульбами рослин, і їстівним корінням.
Активність тварина проявляє вночі, вдень ховається у густих чагарниках і щілинах каміння.
Тасманійський диявол.
Живуть звірки в норах і під стовбуром дерева, що впало, облаштовуючи собі з листя, кори і трави гнізда. Любить гуляти по березі водойми, поїдаючи навколишніх жаб, раків та інших дрібних водних мешканців.
Володіючи прекрасним нюхом, Тасманійський диявол може відчути падло на величезній відстані.
Тасманійський диявол.
Тут вже розміри не мають значення - якщо треба, з'їсть і вівцю, і корову! Особливо задоволений, якщо м'ясо як слід протухло і розклалося.
Вирушаючи на пошуки здобичі, яку Тасманійський диявол поїдає повністю, разом з кістками і шерстю, він може вступити за неї в сутичку з сумчастою куницею.
Тасманійський диявол.
За своєю природою Тасманійські дияволи - одинаки. У групи вони збираються лише в одному випадку - коли треба з'їсти щось велике. При цьому вони б'ються і голосно гарчать, пищать, пронизливо кричать, видаючи самі різноманітні звуки, ніж заробляють додаткову погану репутацію.
Тасманійський диявол.
Представляючи собою падальщиків, Тасманійський диявол грає найважливішу роль в тасманійській екосистемі, істотно знижуючи ймовірність зараження овець м'ясними мухами.
Незважаючи на сувору вдачу, тасманійського диявола можна приручити і тримати в якості домашньої тварини. Але тільки лякати його не треба, а то він буде видавати неприємний запах.
Тасманійський диявол.
Кінець |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rozmnozhennya-kvitkovih-roslin.html | Розмноження квіткових рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/74c5152133361ca703c454ba9d788097.ppt | files/74c5152133361ca703c454ba9d788097.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/parad-kvitiv-bilya-shkoli.html | Парад квітів біля школи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/71d7dfed57390677144888a9e8b43868.pptx | files/71d7dfed57390677144888a9e8b43868.pptx | Новотроїцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4
Там, де річка тече благословенно,
Де море птаства радісно бринить,
Щаслива й рідна Новотроїцька школа
Між білими каштанами стоїть
Творчий звіт
трудової акції
“Парад квітів біля школи”
Мета акції :
Створити квіткові зони на території школи;
формувати в учнів екологічну самосвідомість;
виробляти потребу активної благодійної діяльності;
виробляти художньо - естетичні смаки
Головні виховні завдання акції:
озеленення території школи;
розкриття проблем охорони довкілля;
реалізація завдань естетичного виховання;
залучення учнівської молоді до посильної праці;
розвиток комунікативних навичок;
налагодження співпраці між різновіковими категоріями учасників акції;
поглиблення знань з предметів природничого, гуманітарного, художньо-естетичного циклів тощо.
Парадний вхід до школи вартують красені каштани. Особливо вони красиві навесні, коли засвічують свої квіти-свічечки. Придивіться до цієї краси. Правда ж, краса ця неповторна.
Веселкова дуга з'єднує небо і землю, а квітка ірис переливається всіма барвами райдуги.
Назва півників – ірисів – походить від імені давньогрецької богині Ірис, покровительки веселки.
Ірис біля стежки синіє,
Розлігся кущем на межі.
На сонечку квіти він гріє
І гострить зелені ножі.
Навесні, біля школи, першими розквітають тюльпани та нарциси. Вони радіють своєму пробудженню, а ми радіємо їм та весні.
Лиш на землі розтане білий сніг – я вже вітаю сонце й синє небо.
Мої пелюстки білі, весняні,
А квіти – п'янко запашні.
Коли на весні розквітають тюльпани на шкільних клумбах, то не залишають жодного байдужого. І так завжди хочеться, щоб ця краса протрималася довше, адже вони своєю неповторністю та чарівністю піднімають настрій і відкривають двері у різнобарв’я літа.
Легенда про тюльпан
У золотому, щільно зімкненому бутоні тюльпана ховається, за легендою, людське щастя. Старі люди розповіли таку історію. Ішла якось широким степом бідна жінка і вела за руку свого синочка. Помітила вона золотистий бутончик, наблизилась до нього, не маючи наміру силою відкрити його. Жінка лише хотіла помилуватися чарівною квіткою. Раптом хлопчик побачив осяйний бутончик і дзвінко сміючись кинувся до квітки. Тієї ж миті сталося диво – бутон розкрився. Виявилося, що радісний дитячий сміх збільшує щастя на землі. Тому не варто зривати тюльпани. Адже в них заховане щастя.
Ось чому біля нашої школи так багато тюльпанів і лунає щасливий дитячий сміх!
Чорнобривці наші традиційні квіти, що ростуть на шкільних ділянках. Вони нас стрічають першими з літніх канікул. І, шикуючись по краях ділянок, немов дійсно на параді, запрошують знову в школу, до навчання.
Це квітка материнства, доброти, щедрості. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, але якщо у вас під вікном буде рости кущик чорнобривців, ви завжди будете пам'ятати і рідну домівку, і свою матір, і рідний край. Тому, мабуть, недаремно ці квіти дуже любив В. Сухомлинський. Любив квіти, до душі була й пісня.
Чорнобривці чорноброві Квітнуть в тиші вечоровій. Чорнобривці чарівні Так і просяться в пісні.
А це справжнісінькій парад квітів: ромашки, гвоздички та різноколірні городні василечки. Чи не найневибагливіші квіти на нашому шкільному дворі. Витримують добре спекотні дні і залишаються в час квітування красивими.
Біля самісінького входу в школу пригрівся на сонечку кущик хризантеми. Не боїться холоду ця квітка, тому і милує око всіх учнів та вчителів своєю вродою до самісіньких заморозків.
Мине тепло і холодно знов стане.
Подвір’я школи вкриє білизна.
Та навесні, як сонечко засяє,
Заквітчаними стануть школа і земля.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/principi-budovi-ta-funkcii-nervovoi-sistemibezumovni-refleksi-sistema-dovilnih-ruhiv.html | ПРИНЦИПИ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ. СИСТЕМА ДОВІЛЬНИХ РУХІВ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/a356e03ec1248d75fc80293c7edfeb97.ppt | files/a356e03ec1248d75fc80293c7edfeb97.ppt | m.orbicularis
oculi
m.orbicularis
oculi
m. masseter
m.levatores veli palatini
m. biceps
brachii
n. musculo-
cutaneus
m. triceps
brachii
n. radialis
mm. pronatores,
flexores,digitorum, brachioradialis, biceps
n. medianus
n. radialis, n.musculo-cutaneus
mm. teres major,
subscapularis
n. subscapularis
mm. transversus,
obliquus, rectus
abdominis
nn.intercostales
mm. transversus,
obliquus, rectus
abdominis
nn.intercostales
mm. transversus,
obliquus, rectus
abdominis
nn.intercostales
m. cremaster
n. genitofemoralis
m. quadriceps
femoris
n. femoralis
m. triceps surae
n. tibialis
(n. ischiadicus)
n. ischiadicus
m. sphinter ani
externus
nn. anococcygei |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ornitologiya.html | Орнітологія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/5632611500b7d80402db8d9ec226a065.ppt | files/5632611500b7d80402db8d9ec226a065.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/teorii-pohodzhennya-zhittya.html | "Теорії походження життя" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/9a89d8ad55f6d78e6a76a379cb0832b7.pptx | files/9a89d8ad55f6d78e6a76a379cb0832b7.pptx |
Теорії походження життя
Уявлення про виникнення життя на Землі, та і в усьому Всесвіті, різноманітні і далеко не достовірні. Усі відомі уявлення не слід розуміти як теорії в науковому сенсі, в більшості випадків вони не витримують наукової критики і можуть розглядатися тільки з точки зору культур, що їх породили. Слово «теорія», присутнє у назвах деяких з цих уявлень, не слід розуміти в його науковому сенсі, воно означає «ідея» або «концепція».
Основні уявлення і теорії
Згідно з теорією стаціонарного стану, Всесвіт існував вічно. Згідно з іншими гіпотезами, Всесвіт міг виникнути із згустку нейтронів внаслідок «Великого вибуху», народився в одній з чорних дір або ж був створений Творцем. З виключно філософської точки зору, наука не може спростувати тезу про божественне створення Всесвіту, тому що саме поняття «доказу» може трактуватися дуже відмінно від прийнятого у сучасній науці.
Креаціонізм
Креаціонізм вважає, що життя виникло внаслідок акту творіння, здійсненого вищою силою. Однак уяви про час цього акту творіння, а також про можливість і характер біологічної еволюції для різних напрямків креаціонізму є суттєво відмінними. Одні напрямки визнають біологічну еволюцію, інші вважають її можливою тільки у вузьких межах або повністю заперечують; одні визнають дані сучасної науки про вік Землі, небесних тіл і живих істот, інші наполягають на буквальному тлумаченні біблійної хронології або дотримуються компромісних поглядів.
Спонтанне зародження
Ця теорія була поширена в древньому Китаї, Вавілоні і Єгипті як альтернатива креаціонізму, з яким вона співіснувала. Арістотель (384—322 до н. е.), якого часто називають засновником біології, дотримувався теорії спонтанного зародження. Згідно з гіпотезою Арістотеля про спонтанне зародження, певні «частки» речовини містять деякий «активний зародок», який при відповідних умовах може утворити живий організм. Арістотель мав рацію, вважаючи, що цей зародок міститься в заплідненому яйці, але помилково вважав, що він є в сонячному світлі, твані і гнилому м'ясі.
У 1765 р. Ладзаро Спаланцані провів наступний досвід: піддавши м'ясні і овочеві відвари тривалому кипінню, він відразу ж їх запечатав, а потім зняв з вогню. Досліджуючи рідину через декілька днів, Спаланцані не виявив ніяких ознак життя. З цього він зробив висновок, що висока температура вбила всі форми живих істот, і без них ніщо живе вже не могло виникнути.
У 1860 р. проблемою походження життя зайнявся Луї Пастер. До того часу він встиг вже багато чого досягти в мікробіології, зумів вирішити проблеми, що загрожували шовкопряддству і виноробству. Він показав також, що бактерії існують всюди і що неживі матеріали легко можуть бути заражені ними, якщо їх належно не простерилізувати.
Внаслідок ряду експериментів, в основі яких лежали методи Спаланцані, Пастер довів справедливість теорії біогенезу і остаточно спростував теорію самозародження.
Стаціонарний стан
Згідно з цією теорією, Земля ніколи не виникала, а існувала вічно, вона завжди здатна підтримувати життя, а якщо і змінювалася, то дуже мало. Види також існували завжди. Оцінки віку землі сильно варіювали — від приблизно 6000 років за розрахунками архієпископа Ашера до 5 млрд років за сучасними оцінками, заснованими на обліку швидкостей радіоактивного розпаду. Більш довершені методи датування дають дедалі вищі оцінки віку Землі, що дозволяє прихильникам теорії стаціонарного стану вважати, що Земля існувала вічно. За цією теорією види також ніколи не виникали, вони існували завжди і у кожного виду є лише дві альтернативи — або зміна чисельності, або вимирання.
Прихильники цієї теорії не визнають, що наявність або відсутність певних викопних залишків може вказувати на час появи або вимирання того або іншого виду, і приводять як приклад представника хордових риб — латимерію. Прихильники теорії стаціонарного стану стверджують, що тільки вивчаючи види, які існують зараз, і порівнюючи їх з викопними залишками, можна робити висновок про вимирання. Використовуючи палеонтологічні дані для підтвердження теорії стаціонарного стану, її нечисленні прихильники інтерпретують появу викопних залишків в екологічному аспекті (збільшення чисельності, міграції в місця сприятливі для збереження залишків тощо). Велика частина доказів на користь цієї теорії пов'язана з такими незрозумілими аспектами еволюції, як значення розривів в палеонтологічному літописі, і вона найбільш детально розроблена саме в цьому напрямку.
Панспермія
Ця теорія не пропонує ніякого механізму для пояснення первинного виникнення життя, а висуває ідею про її неземне походження.
Теорія панспермії стверджує, що життя могло виникнути один або декілька разів в різний час в різних частинах Галактики або Всесвіту. Для обґрунтування цієї теорії використовуються багаторазові появи НЛО, наскельні зображення предметів, схожих на ракети і «космонавтів», а також повідомлення про нібито зустрічі з інопланетянами. Радянські і американські дослідження в космосі дозволяють вважати, що імовірність виявлення життя в межах Сонячної системи мізерна, однак вони не подають ніяких відомостей про можливе життя поза цією системою.
Біохімічна теорія
У даний час теорія походження життя на Землі, створена А. І. Опаріним, стала фундаментом розробки космохімічних досліджень та пошуку життя у Всесвіті.
Теорію А. І. Опаріна можна сформулювати у вигляді наступних постулатів.
Життя є однією із стадій еволюції Всесвіту.
Виникнення життя є результат хімічної еволюції сполук вуглецю.
Для переходу від хімічної еволюції до біологічної необхідні формування цілісних багатомолекулярних систем та їх природний відбір.
На сучасному етапі розвитку цивілізації теорія походження життя на Землі, висунута А. І. Опаріним, є найбільш прийнятною і об’єктивною.
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/persha-dopomoga-pri-krovotechah.html | "Перша допомога при кровотечах" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/5a81159444de683ed6efb6263566f157.ppt | files/5a81159444de683ed6efb6263566f157.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/seredovische-isnuvannya-tvarin-pristosuvannya-tvarin-do-riznih-umov-isnuvannya.html | Середовище існування тварин. Пристосування тварин до різних умов існування. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/ee96026be83933efaa1fb17db0bee445.ppt | files/ee96026be83933efaa1fb17db0bee445.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osa.html | Оса | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/e035edb05aaa3d23bd5e4d3aea16149d.pptx | files/e035edb05aaa3d23bd5e4d3aea16149d.pptx |
ОСА
Оси - крилаті жалкі комахи, що характеризуються наявністю тонкої талії між грудною кліткою й черевцем.
Оси можуть жити як на самоті, так і колоніями. У соціальних ос матки-королеви відкладають яйця: із запліднених яєць народжуються самиці - робочі особи, самці з'являються з незапліднених яєць і не мають жала.
ОСА
Загальне
Оси мають 2 складних, фасеткових ока, які забезпечують їм добрий зір.
Ротовий апарат: матки своїми сильними щелепами подрібнюють частинки деревини з дерев або огорож і з отриманої речовини будують гніздо.
ОСА
Будова
Оси мають дві пари прозорих крил, які дозволяють їм швидко і маневрено літати.
Вони мають три пари членистих ніжок, що закінчуються кігтиками, якими оса міцно чіпляється за поверхню.
ОСА
Будова
ОСА
Пасивним способом захисту в ос є їхнє яскраве застережливе забарвлення, що складається з поперечних жовтих і чорних смуг, які відлякують птахів, ящірок і дрібних ссавців.
Вороги швидко вчаться пов'язувати цей тип забарвлення з неприємним смаком здобичі і, після декількох спроб вживання, залишають ос у спокої.
ОСА
Захист
Активним способом самозахисту є жало. Жало є заломленою трубкою, на якій немає зазубрин. Після того, як оса встромлює жало у шкіру супротивника і вприскує отруту, вона не гине, тому що легко витягує жало із шкіри і може знову його використовувати.
ОСА
Захист
Цикл розвитку ос виглядає так. Спаровування відбувається в жовтні. Зазвичай матка злучається з декількома самцями. Трутні і робочі оси гинуть незабаром після спаровування.
Зиму самки проводять у сплячці. З настанням весни матка залишає місце зимування і вирушає на пошуки зручного для гнізда місця.
ОСА
Розвиток
Для будівництва гнізда оси вибирають найрізноманітніші місця: їх можна знайти у дуплах старих дерев у лісі, на гілках дерев, у садовому компості, покинутих норах полівок і мишей, під дахом будинку, на горищі.
Гніздо, зроблене з матеріалу, що нагадує папір, утворене системою комірок, в яких матка відкладає яйця. Нерідко оси прикріплюють гнізда до віконних рам.
ОСА
Гнізда
Спочатку матка будує декілька комірок, скріплених у вигляді овального стільника і підвішених до гілки або стелі приміщення. У кожну комірку самка відкладає по одному яєчку.
Личинок, що вилупилися з яєць, матка годує пережованими комахами. Перед перетворенням на лялечку личинки обвивають комірку павутиною.
ОСА
Розвиток
Щойно з лялечок виходять робітники, самка перестає літати за здобиччю і відкладає лише яйця.
Молоді оси найчастіше вилітають у липні і замінюють матку при годуванні личинок і при будівництві гнізда.
ОСА
Розвиток
Надалі пошуком їжі для самки і личинок займаються тільки робітники. Їхня функція - вигодовування личинок і добування їжі для матки. Личинки відригують крапельки рідини, якою живляться робітники.
Під осінь з яєць виходять вже не робочі оси, а самки і самці.
ОСА
Розвиток
Личинки живляться комахами, але дорослі оси їдять в основному фрукти і цукор.
Навесні та влітку, коли в природі з'являється багато дрібних комах, а серед них - садових та домашніх шкідників, оси стають швидше корисними, ніж шкідливими.
ОСА
Живлення
Робочі оси висмоктують квітковий нектар і інші солодкі рослинні соки. На початку осені дрібних комах стає дедалі менше, тому у пошуках корму оси забираються в будинки.
Узимку запліднена самиця впадає в сплячку, інші оси вмирають.
ОСА
Живлення
Оси!
Будьте
обережні! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/persha-dopomoga-pri-otruenni-chadnim-gazom.html | "Перша допомога при отруєнні чадним газом" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/a035163e68c0e661c3a8bbe5270919af.pptx | files/a035163e68c0e661c3a8bbe5270919af.pptx | Перша допомога при отруєнні
чадним газом.
Поради.
Сумна статистика свідчить, що найчастіше випадки отруєння чадним газом трапляються внаслідок порушення правил експлуатації газових приладів, пічного опалення та нехтування елементарними вимогами правил безпеки життєдіяльності, дотримання яких допоможе зберегти здоров’я та життя.
Часто в житлових приміщеннях, бажаючи зберегти тепло, зачиняють витяжку, коли ще не прогоріло паливо. Отруєння людей чадним газом – найпоширеніше під час опалювального сезону. Отруєння може статись під час роботи бензинових двигунів, при зго-
рянні природного газу, при пожежах. Головні ознаки та симптоми отру-
єння чадним газом – головний біль, нудота, задуха, сплутаність свідо-
мості, м'язова слабкість, червоний колір обличчя. Тривала дія чадного
газу може призвести до смерті. Чадний газ може виходити з будь-якого
джерела, працюючого на пальному паливі. Легкові автомобілі, каміни,
катери, дров'яні, гасові обігрівачі, деревно-вугільні грилі і газові прист-
рої, що використовуються в нагрівачах води, печах, сушарках - всі про-
дукують окис вуглецю. Зазвичай вони не викликають проблем. Це від-
бувається в тих випадках, коли:
Автомобілі або інші механізми з працюючими двигунами залишають в замкнутих просторах, наприклад, гаражах. Окис вуглецю (чадний газ) може накопичуватися в гаражі і просочуватися назад в машину.
Опалювальні прилади, що працюють на пальному паливі, неправильно встановлені або неправильно експлуатуються.
Опалювальні системи і прилади, що працюють на пальному паливі, використовуються в холодну пору року при закритих дверях і вікнах. У старих будівлях засмічені димоходи сприяють надходженню диму в будинку або офіси. У нових в будинках, які добре ізольовані і щіль-
но закриті, окис вуглецю може застоюватися всередині житлових
приміщень.
Перша допомога при отруєнні чадним газом: - потерпілого потрібно негайно винести на свіже повітря; - звільнити від тугого одягу, який заважає диханню, розстібнути комір
і ремінь; - на голову і груди потерпілого слід покласти холодний компрес; - напоїти гарячим чаєм, кавою; - при зупинці дихання та кровообігу – серцево-легенева реанімація; - піднести до ніздрів шматочок вати, змочений нашатирним спиртом.
Отруєння чадним газом трапляється, коли Ви вдихаєте занадто бага-
то чадного газу. Чадний газ (окис вуглецю) - газ, що утворюється при
неповному згорянні будь-якого типу палива (природного газу, масла,
гасу, деревини і т.д.). Він надходить у кров людини в 200 разів швид-
ше кисню і «перехоплює» у нього ініціативу. Чадний газ в кілька разів
легше і активніше вступає в зв'язок з гемоглобіном, який в результаті
цього втрачає здатність переносити кисень до тканин, в тому числі в
життєво важливі - мозок, легені, серце. Від нестачі кисню і наступає
ядуха. І якщо Ви дихаєте повітрям з високим вмістом чадного газу, то
смерть може відбутися через кілька хвилин. Ось чому дуже важливо
знати симптоми отруєння чадним газом, а також, що слід робити,
якщо у Вас або у членів Вашої родини з'явилися ці симптоми, і як
попередити такі випадки.
Симптоми отруєння чадним газом
Ранні симптоми:
тяжкість і пульсація в голові;
головний біль (голова як би «стягнута обручем»);
шум у вухах;
потемніння в очах;
тремтіння у всьому тілі;
запаморочення;
нудота, блювання;
оглушення.
Якщо у Вас є ці симптоми, і є ймовірність того, що вони могли бути
викликані отруєнням чадним газом, відразу ж залишіть приміщення
і викличте швидку медичну допомогу за телефоном «03». Якщо Ви
продовжите дихати димом, Ви можете втратити свідомість і померти. Симптоми отруєння чадним газом можуть з'явитися раптово, а можуть з'являтися поволі, протягом тривалого періоду часу. Вдихання повітря з низькою концентрацією чадного газу протягом тривалого періоду часу може викликати серйозні проблеми з серцем і пошкодження мозку. Зверніться до лікаря, якщо:
у Вас з'являються задишка, серцебиття, шум у вухах, нудота і головний біль, коли Ви знаходитесь в приміщенні;
Ви відчуваєте себе краще, коли ви залишаєте приміщення і гірше, коли Ви знову повертаєтеся;
інші люди, які працюють або проживають разом з Вами, мають ті ж симптоми, що і Ви.
Ваші дії при наданні ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ:
Якщо Ваша дитина або інші члени сім'ї мають вказані вище ознаки отруєння чадним газом, будьте спокійні, але дій ті швидко. НЕГАЙНО виведіть або винесіть потерпілого із загазованої зони (в теплу пору року - на вулицю, в холодну - в провітрюваних кімнату, на сходову клітку). Розстебніть воріт і тиснучу одяг. Забезпечте спокій і безперервний доступ свіжого повітря.
Викличте швидку медичну допомогу за телефоном «03».
Розітріть енергійними рухами тіло постраждалого.
На голову і груди покладіть холодний компрес.
Якщо потерпілий у свідомості, напоїти його теплим чаєм, кавою.
Якщо потерпілий без свідомості:
При втраті свідомості, що говорить про тяжке отруєння, шкіра у потерпілого червоніє,
зіниці розширюються. Дихання, спочатку часте і гучне, стає поверхневим. Людина мимо-
волі мочиться. Але навіть якщо справа зайшла настільки далеко, не зневіряйтеся. Негайно винесіть його на вулицю, а якщо ви не в змозі цього зробити, відкрийте вікно, в крайньому випадку, розбийте його. На голову і груди покладіть холодні компреси або грілку з льодом, пляшку з холодною водою. Дайте йому понюхати ватку з нашатирним спиртом (не підносьте ватку з нашатирним спиртом безпосередньо до носа, а помахує їй на відстані). Розітріть енергійними рухами тіло постраждалого. Якщо у потерпілого відсутнє дихання, негайно починайте проводити штучну вентиляцію легенів способом «з рота в рот» або «з рота в ніс», а за відсутності пульсу - і зовнішній масаж серця. Продовжуйте серцево-легеневу реанімацію до прибуття швидкої медичної допомоги або до приходу постраждалого до тями. Той, хто надає першу допомогу, щоб не отруїтися, вдих в рот або ніс потерпілого повинен робити через змочену водою марлеву серветку чи носовичок, а при пасивному видиху потерпілого відхиляти свою голову в бік, щоб видихуваний газ не потрапив у легені. Викличте швидку медичну допомогу за телефоном «03» або попросіть когось зробити це. Користуватися телефоном можна тільки у сусідів або на вулиці! Подальше лікування отруєння чадним газом буде визначатися лікарем.
Для уникнення отруєння чадним газом слід дотримуватися основних вимог безпеки: Багато людей помирає щорічно від випадкового отруєння чадним газом (окисом вуглецю). Ось деякі важливі кроки, які Ви можете зробити для зменшення ризику отруєння:
Щорічно перевіряйте всі пристрої, що працюють на пальному паливі (газові плити, газові водонагрівачі, каміни і дров'яні печі).
Регулярно перевіряйте стан пічних труб, димоходів і вентиляційних люків.
Відразу ж покажіться лікареві, якщо у Вас є симптоми отруєння (чадним газом), особливо, якщо більш ніж одна особа має ті ж симптоми.
Пам'ятайте про те, як уникнути отруєння чадним газом, коли ви керуєте транспортним засобом:
Не залишайте машину з працюючим двигуном в гаражі, навіть якщо двері гаража відкрита.
Не їздите в закритому кузові вантажного автомобіля.
Не плавайте позаду судна, працюючого на холостому ходу.
Дотримуйте техніку безпеки, коли використовуєте пристрої, що працюють на пальному паливі:
Ніколи не користуйтеся обігрівачами, працюючими на гасі або пропані в закритому приміщенні (наприклад в автофургоні, будинку на колесах, причепі, або наметі).
Ніколи не користуйтеся в приміщенні грилем, працюючим на газі або деревному вугіллі.
Ніколи не використовуйте газову піч для опалення будинку.
Не закривайте заслінку в димарі каміна або печі, поки вогонь повністю не згасне.
При лагодження автомобіля в гаражі:
тримайте двері гаража відкритою;
періодично вимикайте двигун;
провітрюйте приміщення, частіше виходьте на свіже повітря;
ні в якому разі залишайтеся на ніч в гаражі,
не спите в автомобілі з працюючим двигуном;
відрегулюйте двигун так, щоб чадного газу у вихлопних газах була мінімальна кількість;
не займайтеся лагодженням автомобіля в стані алкогольного сп'яніння.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/rol-virusiv-u-prirodi-ta-v-zhitti-lyudini.html | Роль вірусів у природі та в житті людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/52/71f67015fa2009544841331575aff638.ppt | files/71f67015fa2009544841331575aff638.ppt | 1727 - 1788
English painter and graphic artist.
He had started with sketches of his native county, Suffolk, when he was 10 years old.
In 1740 he moved to London and was taught painting by the famous French graphic, Hubert Gravlo.
In 1745 his own studio was opened.
In 1745 Thomas Gainsborough married Margaret Barr. They had two daughters.
The painter`s masterpieces were presented in The Royal Academy of Arts with a success. He had a gift to reproduce the likeness of the models and their mood.
You can find his paintings in the most famous museums and art galleries ot the world: the Hermitage Museum, the National Gallery of Edinburgh, in London and Washington and in the Louvre.
These are his last works.
Thanks for your attention!
By Dasha Philippchenko |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ssavciyaki-zhivut-u-runti.html | Ссавці,які живуть у Ґрунті | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/ca568db0e68a3d41745ab87c16e04f89.ppt | files/ca568db0e68a3d41745ab87c16e04f89.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sensorni-sistemi-ruhu-dotiku-temperaturi-bolyu.html | Сенсорні системи руху, дотику, температури, болю | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/0c6d17cac882383747dc59fde6bec25f.pptx | files/0c6d17cac882383747dc59fde6bec25f.pptx | ПРИГАДУЄМО СЕНСОРНІ СИСТЕМИ
ПОМІРКУЙТЕ!
Чому деякі люди полюбляють досолювати страву, навіть її не скуштувавши?
Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі?
Чому кажуть, що голод – кращий кухар? - Чому людина, щоб краще розрізнити запах, принюхується і робить кілька сильних вдихів?
В історичній мініатюрі В.Пікуля “Запашна симфонія життя” є такий цікавий епізод: до молодої дівчини залицялися двоє суперників – співак та парфюмер. На концерт свого суперника парфюмер приніс великий кошик фіалок і поставив на кришку рояля. Співак з ганьбою втікає, бо не може взяти ні однієї високої ноти.
ЩО ДОБРЕ ЗНАВ ПАРФЮМЕР?
ЯКА ТЕМА СЬОГОДНІШНЬОГО УРОКУ?
З’ясуємо під час дослідів!
У О.Купріна є цикл оповідань про рибалок. Після вдалої рибалки, під час святкування, починають вони дивну гру…
Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю
ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ – орган рівноваги, що контролює положення тіла та його рівновагу
ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ
присінок 3 півколові канали
стінка - епітелій рецептори (волоскові клітини) волоски в драглистій мембрані (з отолітами)
Різні види діяльності потребують високої координації рухів – це забезпечує рухова сенсорна система
Де містяться рецептори системи?
Який шлях нервового імпульсу?
Скорочення (розслаблення) м’язу
збудження
Механорецептор
нервовий імпульс
Спинний мозок
Мозочок
Гіпоталамус
Рухова зона кори мозку
Людина може лишитися зору, слуху, смаку. При нежиті зникає нюх. І тільки одне відчуття ніколи не кидає людину!
Це - ДОТИК!
Назвіть складові шкіри
1
2
3
ШКІРА
Верхній шар шкіри - …
Головний шар шкіри - …
Нижній шар шкіри - …
Головний пігмент шкіри - …
Корінь волосини знаходиться в …
В стрижень волосини відкриваються…
В шкірі є залози …
Похідними шкіри є …
Дотику (до 30)
болю
(до 200)
холоду
(до 15)
Тепла (1-2)
РЕЦЕПТОРИ
Працюємо з підручником ст. 216-217
Дотик руки – велике диво природи…
На цукрових заводах Голландії густоту сиропу робітник визначає, стискуючи пальцями краплину цієї рідини…
Дотик руки – велике диво природи…
збирачі бавовни на дотик вміють визначати сорт бавовни, стиглість…
Дотик руки – велике диво природи…
Люди, позбавлені зору, кінчиками пальців можуть “читати” з допомогою спец. шрифту Луїса Брайля
Добре треновані руки для лікаря – “друга пара очей”
Домашнє завдання:
Опрацювати § 75
підготуватися до узагальнення (повторити § 68-74)
виконати тестові вправи в зошиті (ст. 91-92)
БІОЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ
- космонавтам, що опинилися в умовах невагомості, спочатку здається, що вони перевернулися донизу головою. Чому?
Бажаю успіхів! |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.