url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biologiya/porushennya-gormonalnih-funkciy-endokrinnih-zaloz.html | "Порушення гормональних функцій ендокринних залоз" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/f151eacdda0ea4286f6f443f297e688c.pptx | files/f151eacdda0ea4286f6f443f297e688c.pptx | Порушення гормональних функцій ендокринних залоз (у рамках шкільної програми)
РОБОТА КЛОКОВА
Гормональні відхилення
У діяльності гіпофізу: карликовість, гігантизм, акромегалія, нецукровий діабет.
У діяльності щитоподібної: кретинізм, мікседема, зоб, базедова хвороба.
У діяльності підшлункової: цукровий діабет.
У діяльності наднирників: Аддісонова хвороба.
У діяльності статевих: затримка або раннє статеве дозрівання.
Карликовість – захворювання, що викликається дефіцитом соматотропного гормону.
Карлик – це доросла людина маленького росту.
Причини карликовості
* Спадкова схильність;
* Вроджені дефекти
(порушення формування
гіпофіза у зародка);
* Травми голови, в тому
числі під час пологів;
* Пухлини гіпофіза та
оточуючих його структур;
* Такі захворювання, як: туберкульоз, сифіліс, саркоїдоз;
* Перенесена променева чи хіміотерапія.
Карликовість
Симптоми
* Уповільнення окостеніння кістяка, порушення розвитку і зміни зубів;
* Слабкий розвиток м'язової системи;
* Недорозвинення статевих органів;
* Схильність до артеріальної гіпотонії;
* За наявності пухлини гіпофіза або навколишніх ділянок мозку поряд з перерахованими симптомами відзначається порушення зору.
Карликовість
Гігантизм - захворювання, що виникає при надлишковій секреції гормону передньої долі гіпофіза - гормону росту. Частіше спостерігається у чоловіків. Проявляється зазвичай у 9—10-річному віці або в період статевого дозрівання.
Великани при патологічному рості мають слабе здоров’я, до старості доживають рідко, психіка подібна до дитячої, статевий потяг знижений або відсутній.
Гігантизм
Акромегалія — захворювання, пов’язане із порушенням функції передньої долі гіпофіза. Супроводжується розширенням або потовщенням кистей, стоп, черепа, особливо лицьової частини: збільшення надбрівних дуг, виличних кісток, нижньої щелепи. Виявляється гіпертрофія м’яких тканин носа, губ, вух і, навіть, язика. Збільшення нижньої щелепи призводить до зміни прикусу за рахунок розходження міжзубних проміжків. Виникає акромегалія в основному після завершення росту організму. Розвивається поступово і триває багато років.
Акромегалія
Нецукровий діабет – захворювання, що зустрічається нечасто, близько 1 на 1000000, що пов’язане із порушенням функції гіпофізу та можливо й гіпоталамуса. Характеризується поліурією, тобто виділенням 6-15 літрів сечі на добу та полідипсією – спрагою.
Нецукровий діабет — хронічне захворювання, що зустрічається у людей обох статей, як серед дорослих, так і серед дітей. Частіше всього хворіють люди від 18 до 25 років.
Нецукровий діабет
Дефіцит таких гормонів як фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого, що стимулюють вироблення статевих гормонів, призводить до затримки статевого потягу.
Гіпопітуїтаризм - дефіцит кількох або всіх гормонів гіпофіза, що призводить до гормонального дефіциту інших ендокринних залоз (щитоподібної, надниркових, статевих) та гальмуванню гормонально залежних процесів в організмі.
Причинами є:
туберкульоз, саркоїдоз, сифіліс, перенесені енцефаліти, менінгіти, а також травми черепа.
Дефіцит гормонів гіпофізу
Гіпофункція щитоподібної залози
Гіпотиреоз - це не захворювання, а специфічний стан організму, пов'язаний з реакцією на низький рівень концентрації гормонів щитовидної залози. Уперше гіпотиреоз як захворювання був описаний в 1873 році. Якщо гіпотиреоз розвивається в дитячому віці, виникає кретинізм. У дорослих це зумовлює інший патологічний стан - мікседему (слизовий набряк).
Кретинізм - природжений гіпотиреоз - ендокринне захворювання, що викликається недоліком гормонів щитовидної залози, характеризується порушенням функції щитовидної залози і затримкою розвитку. При цьому захворюванні спостерігається затримка росту, порушення пропорцій тіла, фізичного, статевого та психічного розвитку.
Кретинізм
Мікседема - захворювання, обумовлене недостатнім забезпеченням органів і тканин гормонами щитовидної залози. Розглядається як крайня, клінічно виражена форма гіпотиреозу. Внаслідок порушення білкового обміну органи і тканини стають набряклими. Термін "мікседема" (слизовий набряк шкіри) по відношенню до важких форм гіпотиреозу став вживатися з 1878 року. У хворих відзначається збільшення маси тіла за рахунок надмірної кількості міжтканинної рідини, одутлість обличчя, психічна загальмованість, сонливість, зниження інтелекту, порушення статевих функцій та всіх видів обміну речовин.
Мікседема
Зоб - будь-яке збільшення щитовидної залози.
Тиреотоксикоз, Базедова хвороба - стан, викликаний стійким підвищенням рівня тиреоїдних гормонів, що негативно впливає на життя людини: нервова система постійно збуджена, пульс та тиск крові підвищені, часто буває задишка, безсоння, тремтіння рук, вразливість. Описав це захворювання німецький учений Карл Базедов, тому і називають хворобу Базедовою. У хворих значно прискорюється обмін речовин та енергії. За зовнішнім виглядом таких хворих можна визначити за допомогою симптому - витрішкуватість очей.
Гіперфункція щитоподібної залози
Цукровий діабет
Розвивається внаслідок виділення недостатньої кількості гормону інсуліну, в результаті чого розвивається гіперглікемія - стійке збільшення глюкози в крові. Захворювання характеризується хронічним перебігом та порушенням всіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального та водно-сольового.
Аддісонова (бронзова) хвороба
Вперше це захворювання було описане англійським лікарем Аддисоном у 1855г. В його основі лежать руйнуючі зміни у тканинах наднирників. Причини : туберкульозне ураження залоз або інші інфекції, пухлини, хірургічні втручання, інколи гнійні процеси, крововиливи, і взагалі все, що призводить до атрофії коркового шару. Симптомами є наростаюча загальна слабкість, зниження м’язового тонусу, відсутність апетиту, тошнота, рвота, болі в животі та попереково- крижовому відділі, кишкові кровотечі, втрата маси тіла. Найбільш характерний симптом – земляний відтінок шкіри та поява темних плям на слизових оболонках губ, ясен, внутрішніх поверхнях щік, на язиці та піднебінні. Сама шкіра набуває бронзового блиску.
При підвищеній гормональній функції яєчок та яєчників спостерігається раннє статеве дозрівання, а при зниженій функції навпаки – затримка статевого дозрівання. При цьому не зовсім помітні вторинні статеві ознаки. Порушення в секреції статевих гормонів супроводжується різноманітними патологічними відхиленнями в органах статевої сфери і в усьому організмі. У чоловіків часто зустрічається гіпофункція стероїдогенної тканини. При цьому спостерігається тривалий ріст людини, євнухоїдна будова тіла. У жінок буває гіпогонадизм - патологічний стан, що виявляється у виробленні яєчниками недостатньої кількості жіночих статевих гормонів.
Порушення діяльності статевих залоз |
https://svitppt.com.ua/biologiya/viniknennya-zhittya-na-zemli.html | "Виникнення життя на Землі" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/d33c7bb3fc15ebaec264df52fab71952.pptx | files/d33c7bb3fc15ebaec264df52fab71952.pptx | Виникнення життя на Землі: 7 найбільш поширених теорій
За підрахунками вчених, життя на Землі зародилося близько 3 мільярдів років тому: за цей час найпростіші організми розвинулися в складні форми життя. Однак для вчених дотепер залишається загадкою, як зародилося життя на планеті, і вони висунули кілька теорій, що пояснюють цей феномен.
Електричні іскри
В ході знаменитого експерименту Міллера-Юрі (Miller-Urey Experiment), вчені довели, що блискавки могли сприяти появі основних речовин, необхідних для зародження життя: електричні іскри утворюють амінокислоти в атмосфері, що складаються з величезної кількості води, метану, аміаку і водню. Потім з амінокислот розвинулися більш складні форми життя. Цю теорію дещо змінили після того, як дослідники з’ясували, що атмосфера планети мільярди років тому була бідна воднем. Вчені припустили, що метан, аміак і водень містилися у вулканічних хмарах, насичених електричними зарядами.
Глина
Хімік Олександр Грем Кернс-Сміт (Alexander Graham Cairns-Smith) з університету Глазго, Шотландія, висунув теорію про те, що на зорі зародження життя в глині містилося багато органічних компонентів, що знаходяться недалеко один від одного, і що глина сприяла організації цих речовин в структури, подібні нашим генам.
ДНК зберігає інформацію про структуру молекул, і генетичні послідовності ДНК вказують на те, як амінокислоти повинні вишикуватися в білки. Кернс-Сміт припускає, що кристали глини сприяли організації органічних молекул в впорядковані структури, а пізніше цим стали займатися самі молекули, “без допомоги” глини.
Глибоководні жерла
Відповідно до цієї теорії, життя зародилося в підводних гідротермальних жерлах, що викидають молекули, багаті воднем. На їх кам’янистій поверхні ці молекули могли зібратися разом і стати мінеральними каталізаторами для реакцій, які й привели до зародження життя. Навіть зараз у таких гідротермальних жерл, багатих хімічною та термальною енергією, мешкає досить велика кількість живих істот.
Крижаний початок
3 мільярди років тому Сонце світило далеко не так яскраво, як зараз, і, відповідно, тепла до Землі доходило менше. Цілком можливо, що поверхню землі покривав товстий шар льоду, який захищав тендітні органічні речовини, що знаходяться у воді під ним, від ультрафіолетових променів і космічного впливу. До того ж, холод допоміг молекулам довше проіснувати, в результаті чого стали можливі реакції, що призвели до виникнення життя.
Світ РНК
ДНК потрібні білки для формування, а білкам для утворення потрібна ДНК. Як могли вони сформуватися один без одного? Вчені припустили, що в цьому процесі брала участь РНК, яка, так само, як і ДНК, зберігає інформацію. З РНК, відповідно, утворилися білки і ДНК.
Виникло інше запитання: “Як з’явилася РНК?”. Деякі вважають, що вона мимоволі з’явилася на планеті, а інші заперечують таку можливість.
“Проста” теорія
Деякі вчені припустили, що життя розвинулося не з складних молекул на зразок РНК, а з простих, які взаємодіяли один з одним. Вони, можливо, перебували в простих оболонках, схожих з клітинними мембранами. В результаті взаємодії цих простих молекул з’явилися складні, які ефективніше вступали в реакції.
Панспермія
Зрештою, життя могло зародитися не на нашій планеті, а прийшло з космосу: в науці цей феномен називається панспермія. У цієї теорії є цілком міцна основа: через космічний вплив від Марса періодично відокремлюються уламки каміння, які долітають і до Землі. Після того, як учені виявили марсіанські метеорити на нашій планеті, вони припустили, що ці об’єкти і принесли з собою бактерії. Якщо вірити їм, то всі ми марсіани. Інші дослідники припустили, що життя принесли комети з інших зоряних систем. Навіть якщо вони мають рацію, то людство буде шукати відповідь на інше питання: “А як життя зародилося в космосі?”. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/poyava.html | Поява | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/e087fc761a4e532885cdd534fdd2dad5.ppt | files/e087fc761a4e532885cdd534fdd2dad5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/travlennya0.html | Травлення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/389a80fdcdb640eab0cf768a5d35a446.ppt | files/389a80fdcdb640eab0cf768a5d35a446.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/transkripciya-pro-ta-eukariot.html | Транскрипція про- та еукаріот! | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/92560a85a92f97207619b339f5c6c295.ppt | files/92560a85a92f97207619b339f5c6c295.ppt | ~ 70-90 bp
T
T
G
A
C
A
T
A
T
A
A
T
A/G
5'
5'
3'
3'
+1
-10
-35
5'
5'
UAAUCCCACA
G-C
A-U
C-G
C-G
G-C
C-G
C-G
G-CAUUUUUUU
C
U C
U G
mRNA
TFII B
TBP
TAFs
TFII D
TATA box
TFII A
RNAP II
TFII F
TFII E
TFII H
TATA
-30
+1
+30
DPE
Inr |
https://svitppt.com.ua/biologiya/virusi-ih-budova-zhittevi-cikli.html | Віруси, їх будова, життєві цикли | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/30b0e771ac8f9546cfab6ac62c20fb7a.ppt | files/30b0e771ac8f9546cfab6ac62c20fb7a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/uvaga.html | Увага | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/1dcbef37256686300e3d17d2302194c8.ppt | files/1dcbef37256686300e3d17d2302194c8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/uzagalnennya.html | Узагальнення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/70fc7ba7750515a629fe6c58edc17c6a.ppt | files/70fc7ba7750515a629fe6c58edc17c6a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vikoristannya-idey-k-d-ushinskogo-dlya-rozvitku-biologii.html | Використання ідей К. Д. Ушинського для розвитку біології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/2a154eeb064abfdbc4124344dba55ddf.ppt | files/2a154eeb064abfdbc4124344dba55ddf.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/translation-control-procariot.html | Translation_control_procariot | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/0ae34f41b0ef486d918df81b709b6127.ppt | files/0ae34f41b0ef486d918df81b709b6127.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vidove-ta-sortove-riznomanittya-travyanistih-roslin-grupi-suhocvitiv-i-perspektivi-ih-vikoristannya.html | «Видове та сортове різноманіття трав’янистих рослин групи сухоцвітів і перспективи їх використання» | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/71009f6873c5900861758e7875c8b8bd.ppt | files/71009f6873c5900861758e7875c8b8bd.ppt | 25. 10
17. 06
17. 06
03. 06
17. 05
07. 05
7.
27. 09
21. 07
21. 07
14. 07
17. 05
07. 05
6.
29. 09
16. 07
16. 07
12. 07
21. 05
06. 05
5.
26. 09
19. 06
12. 06
05. 06
13. 05
07. 05
4.
28. 09
26. 08
18. 08
07. 08
22. 05
15. 04
3.
30. 08
25. 07
10. 07
29. 06
01. 06
17. 05
2.
14. 09
17. 07
21. 06
10. 06
02. 05
16. 04
1.
0
0
0
9(0)
20
100
6.
0
0
0
9(0)
20
100
5.
88
32
10(88)
6(32)
20
100
4.
79
46
9(79)
6(46)
20
100
3.
89
67
5(89)
3(67)
20
100
2.
92
81
5(92)
3(81)
20
100
1. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/-translation-control-procariot-.html | 18_10__7_Translation_control_procariot_18 10 11 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/f014aee5553a6091b58821714b9798b6.ppt | files/f014aee5553a6091b58821714b9798b6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vidozmineni-pagoni-laboratorna-robota-vidozmini-pagona.html | ВИДОЗМІНЕНІ ПАГОНИ. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6. ВИДОЗМІНИ ПАГОНА | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/23d760a771840c9dea10327f7a08d8cf.ppt | files/23d760a771840c9dea10327f7a08d8cf.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/spriynyattya-svitu-tvarinami.html | "Сприйняття світу тваринами" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/9654781e734a777ddebcd3502d5f90e3.ppt | files/9654781e734a777ddebcd3502d5f90e3.ppt |
. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tovburovi-klitini-diferenciaciya-klitin.html | Стовбурові клітини. Диференціація клітин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/84c73d5d3778461457cf7df1bb71e73d.ppt | files/84c73d5d3778461457cf7df1bb71e73d.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/viroschuvannya-eliti-zernovih-kultur-ukraini1.html | "Вирощування еліти зернових культур України" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/82be18a394faaeb5b3d55c2d8f8c7e5e.pptx | files/82be18a394faaeb5b3d55c2d8f8c7e5e.pptx | Презентація на тему: "Теоретичні основи ринкової економіки та її основні елементи"
Підготувала
Студентка 1 курсу 3 групи
Факультету аграрного менеджменту
Губка Олександра Романівна
Зміст
Основні положення соціально-орієнтованої економіки.
Положення теорій цін і ціноутворення.
Глосарій.
Основні положення соціально-орієнтованої економіки
Сьогодні в більшості розвинутих країн світу панує соціально орієнтована ринкова економіка, яка представляє собою найвищу стадію розвитку класичної ринкової економіки. В ній захист конкуренції та ринкові методи господарювання ефективно поєднуються з державним регулюванням національної економіки, з її соціальною спрямованістю. Соціально орієнтована ринкова економіка притаманна соціальній державі.
Соціальна економіка уявляє собою сукупність соціально-економічних стосунків проміж людьми, які виникають в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг у світі обмежених ресурсів. Вона створює визначену економічну систему (господарство), яка свідомо орієнтована на розвиток особистості, економічне зростання та соціальний прогрес, підвищення добробуту та рівня життя в країні.
Для порівняння зупинимося на теоретичних засадах вільної ("чистої") ринкової економіки:
- приватна власність (на засоби виробництва);
- економічні стимули, мотиви (в першу чергу - прибуток);
- ринкове ціноутворення (встановлення цін шляхом вільної конкуренції);
- проведення національної політики "невтручання держави".
До недоліків вільної ринкової економіки, яка не існує у чистому вигляді можливо віднести:
- зосередження власності в руках окремих суб'єктів права (фізичних, юридичних осіб), що призводить до монопольного ціноутворення;
- страждає в першу чергу індивід, власник робочої сили та інтелекту, коли пропозиція робочої сили перевищує попит, і як наслідок - різке зменшення рівня оплати праці (нижче, за рівень бідності).
В центрі соціальної ринкової економіки знаходиться індивід з його потребами, інтересами, його стосунками з іншими людьми, членами суспільства, установами, організаціями, урядом держави, які проявляються в процесі виробництва, розподілу обміну та споживання.
Людські істоти - нещасні творіння, які обмежені потребами. В числі іншого їм потрібна любов, суспільне визнання, матеріальні блага та життєві зручності. Боротьба людини за підвищення рівня матеріального забезпечення, прагнення "заробити собі на життя" та забезпечити гідне існування своїх близьких, родичів, нащадків - є предметом соціально орієнтованої економіки.
Термін "соціальна" означає, що:
- ефективність функціонування ринкової економіки орієнтована на одночасне, комплексне досягнення економічних і соціальних цілей у визначений термін часу;
- ринкова економіка обмежується там, де вона неефективна і може призвести до соціально небажаних наслідків.
Засади та принципи соціально орієнтованої ринкової економіки:
♦ ринок виступає основою економіки, хоч йому не під силу розв'язання численних соціальних проблем;
♦ основний напрямок функціонування соціально орієнтованої економіки - це задоволення зростаючих потреб споживачів на основі створених умов для вирішення соціально-економічних проблем;
♦ принципи соціальної справедливості та соціальної захищеності, рівності усіх громадян перед Законом;
♦ єдність соціально орієнтованої економічної політики та економічно орієнтованої соціальної політики;
♦ розмежування та інтеграція складових соціальної економіки на мікро-, мезо- та макрорівнях;
♦ принцип системності та комплексності у використанні джерел й факторів соціально-економічного зростання;
♦ принцип ефективності системи соціального партнерства між суб'єктами, робочої сили, інтелекту, капіталу, нерухомості та політики як необхідна умова соціально-економічного зростання;
♦ принцип синергетичності при обґрунтуванні розмірів та наслідків соціально-економічних ефектів.
Економіка соціально-ринкового типу - це економічна система, заснована на пануванні колективних та індивідуальних форм капіталістичної власності (трудової і нетрудової), в якій органічно поєднані державне регулювання макро- та мікроекономічних процесів з ринковим саморегулюванням з перевагою перших, узгодження соціального з ринковим. В останні три десятиріччя XX ст. акціонерами-співвласниками крупних промислових корпорацій стають акціонери, які як дивіденди отримують до 10% річного заробітку. У США - майже 50 млн. акціонерів, в Англії 23% найманих працівників фірм (у Швеції продаж акцій своїм працівникам на пільгових умовах практикують до 50% крупних фірм), але тільки деякі з них стають співвласниками. Державна власність на засоби виробництва у країнах Заходу задовольняє інтереси підприємців, забезпечує загальні умови виробництва для народного господарства, послаблює економічні кризи, надає більші гарантії зайнятості.
Соціальним в економіці соціально-ринкового типу є розгалужена система соціального захисту широких верств населення у формі державних витрат на розвиток освіти, охорони здоров'я, навколишнього середовища, перекваліфікації працівників, виплати пенсій, пільг безробітним. У більшості розвинутих країн світу 60-70-х рр. XX ст. соціальні витрати держави посіли перше місце в структурі державних видатків, що свідчить про якісні зрушення в державних функціях, у зростанні ролі загальнолюдських цінностей в її діяльності.
Соціально орієнтована економіка передбачає такий механізм розподілу доходу, який би усував надмірне збагачення на одному полюсі та зубожіння на іншому. Його основним засобом є перерозподіл національного доходу через державний бюджет (соціальні витрати держави), відповідна фіскально-податкова політика. Прихильники концепції економіки соціально-ринкового типу не виступають за відродження вільної ринкової економіки, що функціонувала за принципом - природного порядку, природного розвитку явищ і процесів. Іншим критерієм соціального ринкового господарства є раціональне поєднання ринкової економіки та планового господарства, планомірність пронизує ринкову підсистему. Ерхард зазначав: "Ми повинні відшукати золоту середину, що визначає пропорції між компетентністю і діяльністю держави та компетентністю і діяльністю приватного господарства. Е. Хансен основними функціями такої економіки вважав створення держави добробуту та здійснення певних форм національного економічного планування (цим терміном позначають поєднання різних, навіть протилежних за змістом форм власності). Для цього необхідно здійснювати перерозподіл національного доходу через державний бюджет, що збільшує сукупний добробут.
При перерозподілі частини доходу на користь найбідніших верств населення сума їх задоволення зростає більше, ніж зменшується сума задоволення багатих. При плануванні головна проблема, полягає в тому, хто розроблятиме і затверджуватиме план - панівна еліта чи все суспільство.
У Німеччині підприємства всіх галузей економіки мають фінансову підтримку держави: на початку 90-х рр. XX ст. вона становила майже 50 млрд. марок. Після об'єднання Західної та Східної Німеччини на фінансову підтримку підприємств колишньої НДР уряд щорічно виділяє понад 50 млрд. марок.
Положення теорій цін і ціноутворення
Найбільший вклад у цю теорію належить Д. Рікардо, К. Марксу, М. Туган-Барановському та А. Маршаллу.
До них Ф. Кене (представник класичної політекономії) запропонував концепцію витрат виробництва, в якій стверджував, що рівень ціни товару визначається витратами на його виробництво. Проте цій концепції властива тавтологія: оскільки величина витрат виробництва залежить від цін на сировину, матеріали, паливо, транспортні послуги та ін., то ціна на кінцеву продукцію пояснюється цінами на окремі елементи затрат. Такий підхід також означає абстрагування від величини вартості додаткового продукту. Отже, додатковий продукт (а значить і додаткова вартість) є невід'ємним і важливим елементом ціни.
Тавтологія була притаманна концепції трьох факторів виробництва (Ж.-Б. Сей та Ф. Бастіа). Згідно з концепцією у процесі виробництва беруть участь такі фактори, як праця, земля і капітал, ціною яких є відповідно заробітна плата, рента і прибуток. Ціна факторів, на думку авторів, формує основу вартості, грошовим виразом якої і є ціна. Отже, у концепції трьох факторів виробництва ціни пояснюються цінами.
Д. Рікардо першим виокремив три основні фактори субстанції (тобто основи) вартості: працю, корисність (споживчу вартість) і рідкісність. Перші два фактори відіграють вартісно-утворюючу роль для більшості відтворних товарів (тобто товарів, які постійно виготовляються); третій важливий для невеликої групи товарів, які є невідтворними (шедеври мистецтва, рідкісні книги тощо). Він справедливо критикував положення Ж.-Б. Сея про те, що корисність товарів є регулятором їх вартості (пізніше ця теза була розвинута в теорію граничної корисності). Ступінь корисності, на думку Рікардо, не може бути мірою вартості, оскільки товар, який виробляється з більшими зусиллями, завжди дорожчий, ніж той, що виробляється з меншими зусиллями.
. Крім того, навіть двоє людей, які користуються однією і тією самою річчю, отримують від неї різне задоволення. Дещо однобічним було твердження Д. Рікардо про те, що визначення вартості не відтворювальних товарів (рідкісних творів мистецтва) залежить винятково від їх рідкісності, оскільки праця талановитих творців могла бути складною і тривалою.
У концепції граничної корисності основна роль у визначенні ціди відводилась суб'єктивно-психологічній оцінці споживачів. В. Парето вважав, що суб'єктивні оцінки покупців і продавців не можна зводити лише до психологічних, оскільки ринкові відносини також визначають правила поведінки.
Наприкінці XIX ст. виникла концепція попиту і пропозиції, яка пояснювала механізм ціноутворення лише співвідношенням між попитом і пропозицією. Проте і вона була однобічною, оскільки до уваги брався лише один фактор ціноутворення, до того ж опосередковано пов'язаний зі сферою безпосереднього виробництва, ігнорувалася залежність попиту і пропозиції від цін товарів. Ця концепція неспроможна пояснити, чим визначається рівень цін у разі рівноваги попиту і пропозиції.
Внеском К. Маркса у розвиток теорії ціни є чітке розмежування вартості і ціни. Вартість, на його думку, визначається суспільно необхідними витратами, є основою ціни, а співвідношення між попитом і пропозицією впливає на відхилення ціни від вартості. Визначається вартість не тим робочим часом, що витрачається на виробництво товарів, а тим, що витрачається на їх відтворення. К. Маркс поставив вартість у залежність не тільки від суспільно необхідної праці, а й від відповідності товарної маси величині суспільних потреб, суспільній споживчій вартості. Однак у його теорії ціноутворення не проаналізовано вплив на ціни витрат і результатів, тобто суспільно необхідних витрат виробництва і корисності товарів.
Вперше спробу синтезувати ці два фактори ціноутворення у вітчизняній теорії зробив М. Туган-Барановський. Він запровадив у науковий обіг поняття "вартість" (як витрати засобів виробництва і праці) і "трудова вартість" (витрати живої праці), розмежував категорії "вартість" і "цінність". Остання має суб'єктивний (психологічна оцінка корисності товару окремим споживачем) та об'єктивний (оцінка такої корисності з боку суспільства) аспекти. З об'єктивної точки зору цінність виступає як ціна. Тому при правильному розумінні концепції граничної корисності, ціна, на думку вченого, не заперечує теорію трудової вартості.
Вдало з приводу поєднання теорії витрат виробництва і концепції граничної корисності висловився А. Маршалл: "Сперечатися про те, регулюється вартість корисністю чи витратами виробництва, все одно, що з'ясовувати, розрізає аркуш паперу верхнє чи нижнє лезо ножиць". Він першим із західних економістів спробував синтезувати дві теорії. Будучи послідовником Д. Рікардо, він розглядав ринкову ціну як результат взаємодії витрат виробництва (персоніфікатором яких є продавці) та граничної корисності (уособленням якої є споживачі), зіткнення попиту і пропозиції.
При цьому А. Маршалл вважав граничну корисність другорядною. Такий підхід відображений у підручнику "Економікс" П. -Е. Самуельсона. Недоліками концепції витрат виробництва є те, що в ній різним факторам виробництва відводиться однакова роль у процесі створення товару, а також ідея А. Маршалла про можливість вимірювання абсолютної сторони суб'єктивної вартості.
Серед сучасних західних вчених поширилася багатофакторна теорія ціни. Зокрема, факторами ціни називають витрати виробництва, продуктивність праці, наявність циклів в економіці, стан грошового обігу, співвідношення попиту і пропозиції, характер державного регулювання та ін. Концепція попиту і пропозиції все більше відмежовується від концепції витрат виробництва, що значною мірою властиво ординалістській концепції ціни Дж. Хікса. Він та видатний український економіст Є. Слуцький відмовились від тези А. Маршалла про незмінну граничну корисність грошей, що дало змогу відокремлено аналізувати ефекти заміщення і доходу. Дж. Хікс також відмовився від закону знижувальної корисності (цінності, за його словами). Проте і ця абстрактна концепція відірвана від практики.
Глосарій
Інфраструктура ринку − це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування.
Недосконала конкуренція − ринкова ситуація, коли підприємство або об’єднання підприємств виробляє і постачає таку частку продукту, що може вирішальним чином впливати на формування ціни. Недосконалою конкуренцією є: чиста монополія, олігополія, монополістична конкуренція.
Ринковий механізм − координація діяльності суб’єктів через систему цін.
Рівноважна ціна − ціна, за якої не має ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг; ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і величина пропозиції збігаються.
Рінова еластичність попиту − відношення відсотка зміни величини попиту до відсотка зміни ціни. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tvarini-afriki.html | Тварини Африки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/28457ee3aa611476dc7e2b412cf3de59.pptx | files/28457ee3aa611476dc7e2b412cf3de59.pptx | Тварини Африки
Здивувалась дітвора: „Це тварина чи гора? Як же їсть він,
як він п’є?” А для цього хобот є!
Слон
Слон – найбільша тварина Африки. Зріст декого з них може бути більшим за деякі будинки. Старі слони сягають в висоту до 4 метрів. У слона величезні вуха і довгі бивні. Та головне – хобот. Він для слона важливіший, ніж рука ля людини. Хоботом слон дихає, рве і кладе в рот траву і листя, улюблену свою їжу. А захоче пити, набере в хобот відра два води і направляє струмінь води прямо в рот. Перепливаючи ріку, слон повністю занурюється в воду і тільки хобот тримає над поверхнею. Всупереч великим розмірам і незграбності, слон легко лазить по горам. І бігає слон швидко, на коні не наздоженеш. Слони живуть до 80-ти років, майже як люди. Два роки треба слонисі, щоб виносити маля. Маленькі слоненята годуються материнським молоком, а потім, як дорослі слони переходять на рослинну їжу.
Нижчі нього стіл та шафа, Довга шия, - це …
Жирафа
Жирафу впізнаєш з першого погляду: довжелезні шия і ноги, маленька голова, прикрашена парою маленьких ріжок, золотисте забарвлення з темними плямами – так виглядає жирафа. Це найвищий звір у світі, буває до 6 метрів у висоту. Живуть жирафи тільки в Африці, в саванах. Живляться листям акацій, мімоз та інших дерев. Ось для чого потрібна довга шия! Довга шия аж ніяк не заважає швидко бігати – доросла жирафа розвиває швидкість до 50-ти кілометрів за годину. Листя зриває довгим вузьким язиком, що не боїться колючок. А пастися на траві не можуть – заважають довгі ноги. І пити важко – доводиться широко розставляти передні ноги і згинати шию. Жирафи – миролюбні тварини, але можуть за себе постояти: навіть лев боїться удару важкого копита передньої ноги жирафи.
Він незграбний і товстий, Завжди він чомусь сумний. А на лобі в нього ріг, Ця тварина _ _ _ _ _ .
Носоріг
Носоріг недаремно отримав таку назву: у нього дійсно на носі ріг, частіше два – передній великий, а задній маленький. Ріг – грізна зброя носорога, навіть слон поступається йому дорогою. Носоріг дуже погано бачить, але слух і чуття у нього прекрасні. Проти вітру до нього можна підійти майже впритул, та ледь вітер зміниться, звір відразу чує небезпеку і безстрашно атакує людину. Живуть носороги поодинці. Все життя носороги проводять на вибраній ділянці («домівці»)і відлучаються тільки до річки або озера – попити. Живиться носоріг гілочками чагарників і не боїться ні шипів, ні колючок.
Знову чути дикий рев? Це в савану вийшов...
Лев
Серед хижих тварин Африки лев беззаперечно посідає перше місце. Але колись давно леви жили не тільки в Африці, а навіть у Європі та Азії. Лев – величезна та сильна кішка. У самців на плечах і шиї густа грива; левиці менші, стрункіші і гриви у них немає. Леви живуть групами: один-два дорослих самців, декілька левиць та їх потомство різного віку. У кожного свої обов’язки: дорослі леви охороняють мисливську ділянку від чужаків, левиці полюють на здобич – зебр і антилоп. А левенята граються, як і всі діти у світі. Життя левів просте: цілий день вони сплять на сонечку, ворогів у них немає. Хіба що стадо слонів може потривожити. А з настанням сутінків вирушають на полювання. Лев може перемогти будь-яку тварину. Не наважується нападати лише на слонів, носорогів, африканських буйволів і горил. Здобич поїдають всі разом.
Велетенський має рот Африканський...
Бегемот
В ріках і озерах Африки живе один дивний звір – бегемот. У нього немає волосяного покриву, і все його життя пов’язане з водою. Лише в нічні прохолодні години бегемоти виходять пастися на сушу і з’їдають цілих 100 кілограмів трави. Незграбні на землі, вони прекрасно плавають і пірнають, подовгу залишаючись під водою. Бегемот може навіть ходити по дну на великій глибині. Рухатися у воді бегемотам допомагає плавальна перетинка між пальцями на ногах. Тримаються бегемоти сімейними групами по 10-12 тварин різного віку, де визнаним вожаком буває дорослий самець. Якщо на сімейну ділянку забреде чужак, вожак вступає з ним в бійку і може нанести серйозні травми своїми величезними кликами. Бегемот може атакувати навіть човен з людьми. Зі своїми найближчими сусідами, крокодилами, бегемоти підтримують нейтралітет: крокодил ніколи не нападе навіть на малят бегемота.
У савані проживає, Чорно-білі смужки має. І весела, і пригожа, На конячку нашу схожа.
Зебра
Дивлячись на зебру, дуже хочеться сказати: який гарненький смугастий коник! Дійсно, зебра дуже схожа на коня, тільки хвіст не пухнастий, а з китичкою на кінці, та грива коротка – сторчма, ніби підстрижена! Ну і забарвлення інше, чорно-біле смугасте. У зебр різних видів і смужки на шкірі різні. Пістрявий «одяг» допомагає зебрам ховатися у високій траві від левів та гієн. Зебри – справжні африканці, в інших місцях вони не живуть. Живуть зебри табунами, завжди об’єднуються з іншими травоїдними – газелями, антилопами різних видів, разом кочують в пошуках свіжої трави по савані. Незважаючи на зовнішню миролюбність, зебри дикі і норовисті: ще нікому не вдалося приручити зебру. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/stateva-sistema.html | статева система | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/fbdc2cfdc826a1776b378b6a70e61f35.pptx | files/fbdc2cfdc826a1776b378b6a70e61f35.pptx | Дихальна система
Газообмін – процес обміну газами між організмом і зовнішнім середовищем
ДИХАННЯ- сукупність фізіологічних процесів , які забезпечують надходження до організму із зовнішнього середовища кисню , використання його клітинами і тканинами для окиснення органічних речовин та виведення з організму вуглекислого газу
Зовнішнє дихання (вентиляція легень) — надходження повітря в повітроносні шляхи і газообмін між альвеолами та зовнішнім середовищем. До цього процесу належать дихальні рухи — вдих і видих, спрямовані на надхождення повітря в дихальні шляхи, а з них — до легенів і в зворотному напрямі.
Клітинним диханням називають сукупність процесів одержання клітиною енергії за рахунок окиснення органічних речовин. Воно може здійснюватися як за відсутності, так і за наявності кисню. Реакції окиснення відбуваються в цитоплазмі та мітохондріях клітин.
Будова дихальної системи
ПОВІТРОНОСНІ (ДИХАЛЬНІ) ШЛЯХИ - це система з'єднаних між собою порожнистих органів для перенесення вдихуваного та видихуваного повітря: носова порожнина глотка , гортань , трахея , бронхи .
Носову порожнину та з’єднану з нею частину глотки називають носоглоткою.
Усі повітроносні шляхи побудовані з кісткової та хрящової тканин, що захищає від злипання стінок для неперервного надходження повітря.
Шлях повітря повітроносними шляхами при вдиху: з носової порожнини повітря потрапляє у носову частину глотки (носоглотка), далі — у ротову частину глотки (ротоглотка), проходить повз лімфоїдну тканину глотки (мигдалини), звідки надходить у гортань, потім у трахею, бронхи.
Верхні дихальні шляхи: носова порожнина, глотка.
Нижні дихальні шляхи: гортань, трахея, бронхи.
Будова повітроносних шляхів пристосована до проведення, зволоження, зігрівання чи охолодження, очищення та знешкодження повітря, що повинно потрапити в легені.
• ОРГАНИ ГАЗООБМІНУ – парні органи дихальної системи, де відбувається газообмін: легені
Газообмін у легенях і тканинах
Роблячи навперемінно вдих і видих, людина вентилює легені, підтримуючи в альвеолах відносно сталий газовий склад.
Людина дихає атмосферним повітрям з вмістом кисню 21%, вуглекислого газу 0,03%, а видихає кисню — 16%, вуглекислого газу — 4%. В альвеолярному повітрі кисню — 14,2%, вуглекислого газу — 5,2%. Альвеолярне повітря відрізняється від вдихуваного і видихуваного. Це пояснюється тим, що при вдихові в альвеоли надходить повітря повітроносних шляхів, а при видиху — навпаки, до видихуваного повітря домішується атмосферне повітря, яке знаходиться в тих же повітроносних шляхах.
+У легенях кисень із альвеолярного повітря переходить у кров, а вуглекислий газ із крові надходить у легені. Рух газів відбувається за законами дифузії, згідно з якими газ поширюється із середовища з високим парціальним тиском у середовище з меншим тиском (схема 4). Парціальним тиском називають частину загального тиску, яка припадає на цей газ у газовій суміші.
Дихальні рухи — вдих і видих відбуваються внаслідок ритмічного скорочення та розслаблення дихальних м'язів — міжреберних, діафрагми і м'язів передньої черевної стінки. Дихальні рухи регулюються дихальним центром, що розміщений в довгастому мозку, з двома вузлами — центром вдиху та центром видиху. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/starinnya.html | Старіння | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/f9f1b41fbd20f24c932834fa91e90c29.ppt | files/f9f1b41fbd20f24c932834fa91e90c29.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vischa-nervova-diyalnist.html | Вища нервова діяльність | https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/b311b43ad555f100b8975860d8cd5331.ppt | files/b311b43ad555f100b8975860d8cd5331.ppt | =
+
+
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/travlennya.html | Травлення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/a6bc202c2523a3e61ff7e3aa591875ce.pptx | files/a6bc202c2523a3e61ff7e3aa591875ce.pptx | РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТРАВНИХ СИСТЕМ
Травлення — сукупність процесів, що забезпечують механічне подрібнення та хімічне розщеплення харчових продуктів на компоненти, які всмоктуються та беруть участь в обміні речовин.
Внутрішньоклітинне травлення — субстрат надходить у клітину, де розщеплюється ферментами цитоплазми або за участі лізосом, а також у травних вакуолях (піноцитоз, фагоцитоз) одноклітинних та нижчих багатоклітинних організмів.
Зовнішньоклітинне травлення — ферменти, що синтезуються в клітинах, виділяються в зовнішнє середовище та розщеплюють речовини на значній відстані від клітин, які декретують їх (кишковопорожнинні, кільчасті черви, ракоподібні, хордові, крім ланцетника).
Вищі багатоклітинні — порожнинне травлення.
Пристінкове, або мембранне, травлення — ферменти, що знаходяться на клітинній мембрані. У більшості високоорганізованих тварин такі процеси протікають на поверхні травних клітин.
Кишковопорожнинні, зокрема гідра, за допомогою щупалець уловлюють дрібну здобич: інфузорій, дрібних рачків, іноді личинок і мальків риб. У кишковій порожнині на їжу діють травні ферменти. їх виділяють залозисті клітини. Під впливом травних ферментів здобич розпадається на шматочки, що захоплюються травними клітинами. Неперетравлені рештки їжі виводяться через ротовий отвір. Отже, у кишковопорожнинних ми спостерігаємо два варіанти перетравлення їжі. Порожнинне травлення відбувається в кишковій порожнині під дією ферментів, які виділяють залозисті клітини, внутрішньоклітинне - у травних вакуолях травних клітин.
Вивчаючи паразитичних червів - гельмінтів, ви ознайомилися з представниками плоских червів - печінковим і котячим сисуном, бичачим ціп'яком.
У плоских червів кишечник замкнений.
У ціп'яків травна система в процесі історичного розвитку зовсім зникла. Поживні речовини вони вбирають через покриви тіла.
У кільчастих червів наскрізний кишечник закінчується анальним отвором. У цих тварин з'являються й примітивні слинні залози. У дощового черв'яка передній відділ кишечнику диференціюється на ротову порожнину, глотку та стравохід. Розширюючись, стравохід утворює воло, у якому на певний час може затримуватись їжа. У цей час на неї діють травні ферменти слини. Передня частина середнього відділу кишечнику утворює розширення - шлунок.
У членистоногих будова травної системи подібна. Але в них на голові є кінцівки, які формують ротовий апарат - щелепи.
Ротовий отвір веде в коротенькі глотку та стравохід, які переходять в об'ємний шлунок. Він складається з двох відділів: у передньому їжа подрібнюється; у задньому - тверді часточки відціджуються від рідини.
У річкового рака є й спеціалізована травна залоза - печінка.
Павук-хрестовик може живитись лише рідкою їжею. Тип травлення, який починається поза тілом тварини, називають позакишковим. Передній відділ кишечнику цих тварин складається з глотки, стравоходу та смоктального шлунка. При цьому глотка та смоктальний шлунок діють як насоси, що закачують у кишечник рідку їжу. Як і в річкового рака, у павука є печінка та невеликі слинні залози.
Молюски, як і кільчасті черви та членистоногі, мають наскрізну травну систему.
У ротовій порожнині черевоногого молюска виноградного слимака є пластинка з органічної речовини - щелепа, а в глотці - мускульний язик з терткою.
У шлунок відкриваються протоки печінки. Задній відділ кишечнику відкривається назовні анальним отвором.
У двостулкового молюска жабуриці (беззубки) коротенький стравохід відкривається в об'ємний шлунок. Його оточує травна залоза - печінка.
Травна система риб починається ротовим отвором, обмеженим щелепами.
У більшості видів риб на щелепах та інших кістках черепа розташовані зуби, які допомагають схоплювати й утримувати здобич.
За шлунком знаходиться тонкий кишечник, у який відкриваються протоки спеціалізованих травних залоз - печінки та підшлункової залози.
Неперетравлені залишки їжі потрапляють у товстий кишечник, а з нього через пряму кишку та анальний отвір - назовні (у кісткових риб). У хрящових риб кишечник відкривається в клоаку.
Травна система амфібій , як і риб, починається ротоглотковою порожниною, що переходить у стравохід. Сюди відкриваються протоки слинних залоз (у риб вони відсутні). Слина в амфібій не містить ферментів, а слугує лише для зволоження їжі, що полегшує її ковтання. Кишечник в амфібій, як і в хрящових риб, відкривається у клоаку.
Травна система рептилій дещо складніша порівняно з амфібіями.
Слина, яку виробляють слинні залози, містить травні ферменти.
Кишечник рептилій відкривається, як і в земноводних, у клоаку.
У них є невеличка сліпа кишка - передній відділ товстого кишечнику, де їжа перетравлюється за допомогою симбіотичних мікроорганізмів.
Травна система птахів починається дзьобом, який захоплює і подрібнює їжу. Форма дзьоба залежить від того, чим живляться птахи.
Язик, який міститься в ротовій порожнині, може допомагати в здобуванні їжі. Далі їжа через глотку потрапляє до стравоходу і на певний час затримується в його розширенні - волі.
Із стравоходу їжа надходить у шлунок, який складається з двох відділів. Передній відділ шлунка - залозистий. У ньому виділяється травний сік, під дією якого триває перетравлення їжі. У м'язовому відділі шлунка їжа перетирається до кашкоподібного стану. Мускульний відділ шлунка певною мірою компенсує птахам відсутність зубів.
Як і в плазунів, кишечник відкривається у клоаку.
Для забезпечення процесів життєдіяльності та постійної високої температури тіла (від + 38 °С до + 43 °С) птахи потребують великої кількості енергії. Тому їм потрібно багато їжі, яка у птахів перетравлюється дуже швидко.
У ссавців добре розвинені травні залози: слинні, печінка та підшлункова.
Передротова порожнина та м'ясисті губи, за допомогою яких схоплюється їжа, притаманні лише ссавцям. У ротовій порожнині їжа подрібнюється за допомогою зубів, а також починається її перетравлення під дією травних соків, що їх виробляють слинні .
У ссавців, які споживають рослинну їжу, що погано перетравлюється, шлунок може мати складну будову.
Кишечник у ссавців, як і в інших хребетних тварин, поділяється на тонкий і товстий відділи.
Неперетравлені рештки їжі виводяться через анальний отвір. Лише в першозвірів кишечник відкривається у клоаку.
Наприклад, у жуйних (як ви пам'ятаєте, це група парнокопитних, до якої належать олені, лосі, жирафи, вівці, велика рогата худоба та ін.) шлунок складається із чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки та сичуга.
У рубці мешкають мікроорганізми, які допомагають перетравлювати клітковину. З рубця їжа надходить до сітки, звідки вона відригується знову до ротової порожнини. Тут частково перетравлена їжа перетирається зубами й зволожується слиною. З ротової порожнини їжа надходить до книжки (її стінки мають згортки, що нагадують аркуші книжки), а з неї - до сичуга. Там виділяється шлунковий сік.
Довжина кишечнику ссавців залежить від типу їжі, яку споживає тварина. У травоїдних він довгий, у хижаків - короткий.
Узагальнення: травлення безхребетних
Узагальнення: травлення хребетних
Порівняйте:
Дякую за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/tyutyunokurinnya2.html | "Тютюнокуріння" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/e768b0b0ef09deab5756bd32744d8e53.pptx | files/e768b0b0ef09deab5756bd32744d8e53.pptx | Тютюнокуріння
У тютюні міститься нікотин — надзвичайно отруйна речовина. Викуривши пачку сигарет, людина поглинає смертельну дозу цієї речовини. Але пачка викурюється не відразу — у людини виробляється деяка стійкість до отрути.
Нікотин
Склад
Крім нікотину, під час паління на організм негативно впливають й інші речовини:
чадний газ, який утворює з гемоглобіном стійку сполуку карбоксигемоглобін, після чого зменшується здатність крові переносити кисень;
недоокислені ароматичні та вуглеводні сполуки, зокрема бензпірен, який є сильним канцерогеном (від cancer — рак, genes — породжуючий);
смоли;
важкі метали та радіоактивні речовини, які потрапляють у рослину із грунту, а потім під час згоряння з димом надходять у дихальні шляхи і всмоктуються у кров.
Вплив тютюну на організм людини:
Легені
Серцево-судинна система
Мозок і нервова система
Шлунково-кишковий тракт
Смертельний результат
Ті, хто курить, хворіють на рак легень в двадцять разів частіше, ніж некурящі. Тому можна сміливо стверджувати, що рак легень в основному розвивається на ґрунті куріння. Нерідко рак виявляється настільки запущеним, що неможливо врятувати хворого навіть ціною видалення легені.
У медичній науці є багато робіт, які показують шкідливість куріння. Вчені досліджували 200-300 тисяч чоловік, близьких один до одного за віком, діяльністю, побутовими умовами. Різниця була тільки в тому, курять вони чи ні. Виявилося: серед некурців рак легень зустрічається 12 разів на сто тисяч чоловік. Серед тих, хто викурює пачку сигарет в день, — 112, а у тих, хто курить дві пачки, — 284.
Також доведено, що тютюновий дьоготь, введений експериментальним шляхом тваринам у легені або на шкіру, викликає рак у всіх випадках.
Легені
Куріння викликає передчасне зношування серця, судин, а також інших життєво важливих органів.
Одна викурена сигарета збільшує пульс на двадцять ударів за хвилину, піднімає тиск на кілька десятків міліметрів, зменшує температуру шкіри. Ці зміни тримаються близько тридцяти хвилин.
Таким чином, протягом дня серце постійно отримує додаткове навантаження, що згодом призводить до його захворювання.
Серцево-судинна система
Мозок і нервова система
Про шкідливу дію нікотину на центральну нервову систему можна судити за дією першої викуреної цигарки: нудота, блювота, холодний піт, іноді втрата свідомості — ось симптоми, які говорять про отруєння клітин мозку.
Шлунково-кишковий тракт
Курці іноді говорять, що куріння робить їжу смачнішою. Звичайно, якщо попередньо наповнити рот якоюсь гидотою, то після цього звичайна їжа здасться смачною. Насправді куріння знижує апетит. Давно помічено: той, хто кинув палити, починає набирати вагу. Після припинення нікотинової інтоксикації всі обмінні процеси поліпшуються, краще засвоюється споживана їжа.
Статистика говорить: смертність від серцево-судинних захворювань серед курців в два рази вище, ніж серед некурців.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, курці помирають від пневмонії в десять разів, а від виразки шлунку в шість разів частіше, ніж некурящі. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ukusi-komah-.html | "Укуси комах " | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/5d7eae4c8a810b64cc109a21bc0e354d.pptx | files/5d7eae4c8a810b64cc109a21bc0e354d.pptx |
Укуси комах
Щорічно в світі більше 10 мільйонів чоловік піддаються нападам отруйних тварин, більше 50 тисяч потерпілих гинуть. При чому летальних результатів від укусів бджіл або ос в 3 рази більше, ніж від укусів гримучої змії.
Бджоли, оси, джмелі – комахи, що жалять, можуть бути небезпечними для людей які мають підвищену чутливість до їх отрути.
Щоб уникнути укусів цих комах необхідно:
збираючись на прогулянку, одягати світлий, нейтральний одяг;
бути обережними в місцях скупчення комах, що жалять.
якщо оса сіла рукав одягу, треба просто струсити її, а не прихлопувати, інакше укус гарантований;
не наближатися до бджолиних вуликів і осиних кубел, а також здійснювати різкі рухи, оскільки це провокує напад комах;
Допомога при укусі
1. Відразу ж після укусу бджоли необхідно, обережно видалити пінцетом або навіть нігтями жало з рани,дати постраждалому антигістамінні препарати з аптечки (діазолін, цетиризин, супрастин тощо)
2. Якщо людина знепритомніла, намагайтесь привести її у свідомість, потерши скроні нашатирним спиртом або давши понюхати його.
3. Добре промийте місце укусу водою з милом.
4. Зробіть пов’язку з нашатирного спирту, розведеного водою в співвідношенні 1:5.
6. Давайте потерпілому від укусу пити багато рідини, щоб швидше нейтралізувати отруту.
7. При високій температурі прийміть жарознижуючі засоби і викличте лікаря.
Кліщі
Через слину цих комах можуть поширюватися до 60 видів вірусів. Найнебезпечніший з – них це кліщовий енцефаліт.
Перш ніж вкусити, кліщ може повзати по тілу кілька годин.
Запобігти нападам кліщів неважко, для цього треба користуватися спеціальними засобами – репелентами. Недорогим і досить дієвим репелентом є бальзам “Зірочка”.
Існує кілька способів видалення кліщів. Але всі вони відрізняються тільки інструментом яким видаляється кліщ.
Найзручніше видаляти зігнутим пінцетом або хірургічним затискувачем. Кліща захоплюють якомога ближче до хоботка. Потім його акуратно потягують і при цьому обертають навколо своєї осі в зручну сторону. Через 1-3 оберти кліщ витягується цілком разом з хоботком. Якщо ж кліща намагатися висмикнути, то велика ймовірність розриву.
Каракурт
Каракурт відноситься до Чорних вдів (лат. Latrodectus) - поширеного у всьому світі сумнозвісного роду павуків, відомого сильною отруйністю всіх своїх 31 видів.
Кусає павук не дуже боляче, а на місці укусу з’являється невелика червона плямочка, яка швидко блідніє чи зникає. Укушене місце не опухає, біль швидко проходить, а уві сні укус можна й не помітити.
Перша медична допомога:
1) В перші 2-3 хвилини можна припекти місце укусу каракурта полум’ям запаленого сірника, для чого 1-2 сірника притискують голівками до місця укусу і підпалюють 3-м сірником. Оскільки уражується поверхневий шар шкіри (до 0,5 мм), полум’я сірників достатньо для зруйнування токсину. На місце укусу також потрібно прикласти лід.
2) Дати постраждалому з аптечки антигістамінні засоби (діазолін, цетиризин тощо.), при наростаючих болях – знебольвальні засоби (аспірин, парацетамол, ібупрофен тощо), інші препарати з аптечки для зменшення симптомів отруєння, наприклад, заспокійливі засоби, тощо.
3) Доставити постраждалого в лікувальний заклад, де йому введуть протикаракуртову сироватку або проведуть іншу дезінтоксикаційну терапію.
Укуси тварин
Укуси тварин - Собак, кішок, диких тварин становлять чималу небезпеку для людини. Серед захворювань, що виникають від укусів тварин, особливо небезпечно сказ. Для ран від укусів тварин характерні нерівні краї, нерідко з дефектом тканин. Рани забруднені слиною тварин.
Сказ – це важке вірусне захворювання, що викликається інфекцією. У 99,99% випадків призводить до смертельного результату. Носіями сказу можуть бути всі теплокровні, причому, птиці в їх числі. Але зараження, як правило, приходить від собак, кішок, мишей, лисиць.
Перша допомога: - Обробити шкіру навколо ран настойкою йоду, промити 3% розчином перекису водню; - Накласти стерильну пов'язку. У всіх випадках рекомендується звернутися за лікарською допомогою в травматологічний пункт, якщо ж потерпілий був укушений невідомою собакою або дикими тваринами (лисиця, єнот тощо), то звернення за лікарською допомогою обов'язково. Таких потерпілих госпіталізують і проводять вакцинацію проти сказу.
Обов’язково потрібно робити щорічні щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак, доставляти фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин або їх трупи в разі загибелі. Не можна знімати шкуру з трупів диких тварин, вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси, а терміново викликати ветеринарного лікаря. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/teoriya-simbiogenezu-i-viniknennya-eukariotiv.html | "Теорія симбіогенезу і виникнення еукаріотів" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/6e456ddbae7c84091a98b7d14025478d.pptx | files/6e456ddbae7c84091a98b7d14025478d.pptx | Теорія симбіогенезу і виникнення еукаріотів
Даниленко 11-А
Теорія симбіогенезу
Теорія симбіогенезу – гіпотеза, згідно з якою всі еукаріотичні організми є результатом своєрідного симбіозу різних видів прокаріотів.
Відмінність мітохондрій та пластид від інших органел цитоплазми
Мають двошарову оболонку.
Містять власний генетичний апарат у вигляді згорнутої у кільце молекули ДНК.
Мають свої, дрібніші за звичайні, рибосоми.
Відтворюються, як і клітини, шляхом поділу навпіл.
Етапи симбіогенезу
РОСЛИНИ
ТВАРИНИ
Ціанобактерії
Утворення хлоропластів
Виникнення прокаріотів з мітохондріями, клітинною мембраною і джгутиком
Бактерії спіралеподібної форми
АЕРОБНІ БАКТЕРІЇ
ПРОКАРІОТИЧНИЙ АМЕБОЇДНИЙ ОРГАНІЗМ
Утворення мітохондрій
Схема еволюції органічного світу відповідно до теорії симбіогенезу
Царство Бактерії
Спільний предок
Формування еукаріотної клітини
Надцарство Доядерні
Надцарство Ядерні
Симбіоз з різними бактеріями
Одноклітинні гриби (протисти)
Багатоклітинні
Царство Гриби
Найпростіші (протисти)
Багатоклітинні тварини
Безхребетні
Хребетні
Царство Тварини
Симбіоз гетеротрофних бактерій з ціанобактеріями
Одноклітинні водорості (протисти)
Багатоклітинні водорості
Вищі рослини
Царство Рослини
зелені
бурі
зелені
червоні |
https://svitppt.com.ua/biologiya/virusi1.html | Віруси | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/a7830acdad54fc2ed769dfa8b633f499.pptx | files/a7830acdad54fc2ed769dfa8b633f499.pptx | Болгарія: перше знайомство
Урок № 2
Іванченко Н. П.
Болгарія: перше знайомство
Болгарія – країна у південно-східній Європі, має спільний кордон з п’ятьма країнами.
На сході по Дунаю з Румунією, на заході – із Сербією і Македонією, на півдні – з Грецією і Турцією.
Іванченко Н. П.
Болга́рія (болг. България)
На сході омивається Чорним морем. Загальна довжина державного кордону 2245 км, з них 1181 км - сухоземний, 686 км - річний, і морський - 378 км. Площа 110,9 тис. км2, населення — 7,576 млн (2010 )
Іванченко Н.П.
Державна символіка
Столиця — Софія, офіційна мова — болгарська, грошова одиниця — лев. Болгарія — член ООН, ЄС, НАТО
Іванченко Н. П.
Державний устрій
Республіка
Президент - Георгій Парванов
Незалежність від Османської імперії проголошено 3 березня, 1878 р.
- визнано -22 вересня, 1908 р.
Вступ до ЄС -1 січня, 2007р.
Населення
- оцінка 2005 р. 7 450 34
- Густота 69 5 чол,/км² (94)
Іванченко Н. П.
Адміністративно-територіальний поділ Болгарії
Країна поділена на 28 областей та 264 общини, які здійснюють місцеве самоуправління.
Голови общин (болгарською мовою кмети) обираються шляхом прямого голосування на місцевих виборах терміном на 4 роки.
.
Іванченко Н. П.
Адміністративний поділ Болгарії
Керівництво областю здійснює губернатор, який призначається рішенням уряду Республіки Болгарія
Іванченко Н. П. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-parazitichnih-ploskih-cherviv-ih-rol-u-prirodi-ta-zhitt.html | Різноманітність паразитичних плоских червів, їх роль у природі та житті людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/b10c1eb8ce54278bf24e220cdec20627.ppt | files/b10c1eb8ce54278bf24e220cdec20627.ppt | ???
???
3
4
2
1
6 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/virusi-ihnya-budova-zhittevi-cikli.html | "Віруси, їхня будова, життєві цикли" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/ebfafb83ff95ba985db2e83e260566e5.ppt | files/ebfafb83ff95ba985db2e83e260566e5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vidoutvorennya.html | Видоутворення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/e9ad3456ae83c38f47ecdcff36715a05.ppt | files/e9ad3456ae83c38f47ecdcff36715a05.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamin-a.html | Вітамін «А» | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/5d3c1345db4dca9a6d3518f89dabe009.ppt | files/5d3c1345db4dca9a6d3518f89dabe009.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vidozmini-pagona.html | ВИДОЗМІНИ ПАГОНА | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/a00ed78ee9da59e39e6a9308e582318d.ppt | files/a00ed78ee9da59e39e6a9308e582318d.ppt | 1
2
3
4
1
2
3
4
5
7
6
1
2
3
4
5 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini-ta-ih-rol-u-zhitti-lyudini.html | Вітаміни та їх роль у житті людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/f56d4d5f6d1ed900e63a26c8a7520d3f.ppt | files/f56d4d5f6d1ed900e63a26c8a7520d3f.ppt | http://www.ru.wikipedia.org
http://ukr9bio.narod.ru/page16.htm
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/vid-vidoutvorennya-mikroevolyuciya.html | Вид, видоутворення. Мікроеволюція | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/701664a1243539ca53ce6004f2f53812.ppt | files/701664a1243539ca53ce6004f2f53812.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vidove-biorozmaittya-miscevogo-lisnictva-problema-zberezhennya-vidiv.html | Видове біорозмаїття місцевого лісництва. Проблема збереження видів. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/e62f1410dcc9b1ea1eb20b2ad7d808f5.ppt | files/e62f1410dcc9b1ea1eb20b2ad7d808f5.ppt |
568
530
325
478
1
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini-u-nashomu-zhitti.html | ВІТАМІНИ У НАШОМУ ЖИТТІ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/ee8fc63d3ec8f01202c08fe3eba5dd58.ppt | files/ee8fc63d3ec8f01202c08fe3eba5dd58.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/transplantaciya.html | "Трансплантація" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/f78ba90b0f238d3ccdf01e9e9a9f4f2f.ppt | files/f78ba90b0f238d3ccdf01e9e9a9f4f2f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tip-molyuski.html | Тип Молюски | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/6a278a6a114b8ffc464473dc823e4ffa.ppt | files/6a278a6a114b8ffc464473dc823e4ffa.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamin-d.html | Вітамін D | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/eb9b688f1b900bac8d00cafb6a329683.ppt | files/eb9b688f1b900bac8d00cafb6a329683.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/shlunok1.html | "Шлунок" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/08669db3357c1e29c2414f323dfcc443.ppt | files/08669db3357c1e29c2414f323dfcc443.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biologiya/teoriya-himichnoi-budovi1.html | Теорія хімічної будови | https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/d0189e856d7ab343a11e4e6e831f8384.ppt | files/d0189e856d7ab343a11e4e6e831f8384.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini-yak-komponenti-izhi-lyudini1.html | Вітаміни як компоненти їжі людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/768bb328ff1b54c0ad17a70e1969b907.ppt | files/768bb328ff1b54c0ad17a70e1969b907.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/voshi-versiya-.html | Воші. Версія 1 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/f8d9a9939942cb8433a2435bd74be0a2.ppt | files/f8d9a9939942cb8433a2435bd74be0a2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/-vitamini.html | 07. ВИТАМИНЫ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/fe5c85aaf397d6cc4e38d91a1da0f9b9.ppt | files/fe5c85aaf397d6cc4e38d91a1da0f9b9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/poyava-osnovnih-grup-organizmiv-na-zemli-ta-formuvannya-ekosistem.html | Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/0e5b566595f75cafa98463f79b0f739b.ppt | files/0e5b566595f75cafa98463f79b0f739b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini-ih-znachennya.html | "Вітаміни. Їх значення" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/2722746a914958d6fb96770fdab36f1c.ppt | files/2722746a914958d6fb96770fdab36f1c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamin-v0.html | Вітамін В12 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/4e85adf905fc75b15554e465f6a06e60.ppt | files/4e85adf905fc75b15554e465f6a06e60.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/reptilii.html | Рептилії | https://svitppt.com.ua/uploads/files/12/965b1c523458879508c5586be2309399.ppt | files/965b1c523458879508c5586be2309399.ppt | 2011
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/vischi-sporovi-roslini.html | вищі спорові рослини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/04825d7fcc4a97920bbace5b4a8737c1.ppt | files/04825d7fcc4a97920bbace5b4a8737c1.ppt | 1
2
3
4
5
6
7
8 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamin-v2.html | вітамін В12 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/0614c3bd6060135c70248a3e0589008a.ppt | files/0614c3bd6060135c70248a3e0589008a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/reliktovi-roslini.html | Реліктові рослини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/34/6b1464c088581bc99ef955cd50bf3dc8.ppt | files/6b1464c088581bc99ef955cd50bf3dc8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/prolisok.html | Пролісок | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/ba55bd8d9364520f7fca9d0bf08d5476.ppt | files/ba55bd8d9364520f7fca9d0bf08d5476.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vivchennya-krovoobigu-persha-dopomoga-v-razi-krovotech.html | Вивчення кровообігу. Перша допомога в разі кровотеч | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/fd28005981136afc3437df50706a07e9.ppt | files/fd28005981136afc3437df50706a07e9.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ruhoma-aktivnist.html | Рухома активність | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/7e380bdeb564719dcba08a18ca1de54e.pptx | files/7e380bdeb564719dcba08a18ca1de54e.pptx |
Значення атмосферного тиску в житті людей і тваарин Особливе значення атмосферний тиск має для сухопутних тварин. Під дією атмосферного тиску в їхніх організмах відбуваються різні процеси. Розглянемо організм людини. Іноді, коли в людей болить голова (особливо перед зміною погоди або після значного навантаження), вони згадують про тиск. Це артеріальний тиск. Підвищений або знижений артеріальний тиск — це, мовою фізики, неврівноваженість тиску крові в судинах з атмосферним тиском. Як ми дихаємо? Під час розширення грудної клітки утворюється розріджене повітря. Під дією атмосферного тиску повітря надходить у легені через ніс і рот. Цей тиск можна відчути, якщо закрити рот і ніс та зробити вдих. Видих спричиняє збільшення тиску в легенях унаслідок їх стискання. Як ми пємо? Чому рідина тече нам у рот, коли ми втягуємо її? Коли людина п є, вона розширює грудну клітку, внаслідок чого повітря в роті розріджується. Під дією атмосферного тиску рідина піднімається в рот за законом сполучених посудин. Навпаки, якщо охопити губами горлечко пляшки, то ніякими зусиллями не можна втягнути з неї воду в рот, оскільки тиск повітря в роті і над водою однаковий. Отже, ми п ємо не тільки ротом, а й легенями. Як використовує атмосферний тиск лось? Лось живе в лісі. Йому часто доводиться ходити болотами. Що допомагає йому не грузнути? Це його роздвоєна ратиця, яка має міцну перетинку. Коли ратиця грузне в болоті, вона розширюється. При підніманні ноги ратиця звужується, під неї легко заходить повітря. Якби в лося замість ратиці було копито, то при підніманні ноги, утворювалося б розріджене повітря між копитом і багном, і атмосферний тиск притискав би копито до болота, лосю важко було б там ходити. Атмосферний тиск допомагає і комахам. Наприклад, чому муха не падає, коли лізе по стелі чи похилій площині? У неї на кінчиках лапок є присоски, які утримують муху завдяки дії атмосферного тиску. Атмосферний тиск використовують також павуки і комарі. Деякі види павуків, що живуть біля водойм, будують для себе будиночки, що мають форму ковпака, наповненого повітрям і відкритого знизу. Вода не затоплює цей будиночок, бо тиск повітря в ньому дещо вищий від атмосферного, який і зрівноважує тиск води на даній глибині. Запас повітря поповнюється за рахунок бульбашок повітря, які павук приносить з поверхні води на своєму тілі. У горизонтальному положенні личинка комара анофелеса біля плівки поверхневою натягу води тримається за допомогою особливих пальмоподібних волосків. Коли личинка занурюється у воду, пелюстки цих волосків стуляються і захоплюють із собою деяку кількість бульбашок повітря, які допомагають їй повертатися до поверхні води. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/viroidi.html | віроїди | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/11e9067eb986faa104db49c0020b63d1.pptx | files/11e9067eb986faa104db49c0020b63d1.pptx | ВІРоїди – збудники хвороб рослин
історичні відомості
Віроїди відкрив 1971 році Теодор Дінер, який вивчав інфекційне захворювання картоплі, відоме під назвою «веретеноподібність бульб». На превеликий подив дослідника під час біохімічного аналізу очищеного збудника не виявили жодних ознак білка.
З’ясувалося, що інфекцію спричиняла одноланцюгова молекула РНК. Подальші детальні дослідження дали змогу встановити, що вона має форму замкненого ланцюга і складається всього з 375 нуклеотидів. Ця РНК не кодує жодного білка, оскільки самовідтворюється в клітині хазяїна.
Теодор Отто Дінер
американський дослідник
Симптоми інфекцїі,
спричинені віроїдом
веретеноподібності
бульб картоплі
ВІРоїди
Віроїди (від "віруси" та грец. εἶδος — форма, вид) — інфекційні агенти, які являють собою низькомолекулярну, висококомплементарну одноланцюгову молекулу РНК, замкнену в кільце, та на відміну від вірусів не мають білкової оболонки.
Послідовності нуклеотидів віроїдів не кодують власних білків.
Віроїди викликають хвороби рослин.
Мал. Схема будови молекули віроїду: 1 - комплементарні ділянки одноланцюговоі РНК;
2 - некомплементарні ділянки одноланцюгової РНК
Як віроїди потрапляють у клітину рослини
Наразі відомо вже багато різних захворювань рослин (екзокортіс цитрусових, «каданг-каданг» кокосових пальм, сонячного опіку авокадо та ін.).
ВІРОЇДИ ЗНАЙДЕНО ВИКЛЮЧНО У РОСЛИН!
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ
В інфікованій клітині ця частинка потрапляє до ядра або хлоропласта, де використовує клітинний фермент РНК-полімеразу для відтворення власних молекул. Симптоми захворювання виникають унаслідок активного відтворення молекул РНК віроїду, що спричиняє патологічний процес в інфікованій клітині.
Розмноження (реплікація) проходить за допомогою ферментів РНК-полімераз хазяїна. При цьому реплікація нуклеїнових кислот самої клітини-хазяїна пригнічується. Залишається невідомим, яким чином РНК віроїда, не кодуючи ніяких білків, може пригнічувати біохімічні процеси рослини, та яким чином при реплікації працює РНК-полімераза, яка за звичайних умов в якості матриці потрібна ДНК.
Дякую
За
Увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamin-a1.html | "Вітамін А" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/8049159a1f126a9e63024120f7593ca9.pptx | files/8049159a1f126a9e63024120f7593ca9.pptx | Вітамін А
Вітамін А — група близьких за хімічною будовою речовин, яка включає ретиноїди: ретинол (вітамін A1, аксерофтол), дегідроретинол (вітамін А2),ретиналь (ретинен, альдегід вітаміну A1), ретиноєву кислоту і кілька провітамінів — каротиноїдів, серед яких найважливішим є β-каротин. Ретиноїди містяться в продуктах тваринного походження, а каротиноїди — у рослинних продуктах. Усі ці речовини добре розчиняються в неполярних органічних розчинниках і погано розчиняються у воді. Депонуються в печінці, здатні накопичуватися в тканинах. У разі передозування вітамін виявляє токсичність
В організмі людини й тварин має багато біохімічно важливих функцій. Ретиналь є компонентом родопсину — основного зорового пігменту. У формі ретиноєвої кислоти він стимулює ріст і розвиток. Ретинол є структурним компонентом клітинних мембран. Забезпечує антиоксидантний захист організму. У разі нестачі вітаміну А погіршується зір, розвиваються різні ураження епітелію, порушується змочування рогівки. Також спостерігається зниження імунної функції та уповільнення росту
Ретинол наявний тільки в продуктах тваринного походження, особливо багато його в печінці морських риб і ссавців. Джерелом вітаміну для людини можуть бути також каротини. Вони нетоксичні у високих дозах, але не можуть повністю замінити ретинол, оскільки лише обмежена їх кількість здатна перетворитися на вітамін A. Найбільша кількість β-каротину міститься в різних сортах моркви, але його концентрація може значно змінюватись від сорту до сорту (від 8 до 25 мг на 100 г). Добрими джерелами вітаміну є червоний перець, зелена цибуля, салат, гарбуз і томати. У середньому дорослому чоловікові потрібно 900 мкг, а жінці 700 мкг вітаміну A на добу. Найбільший припустимий рівень споживання для дорослих — 3000 мкг на добу
Фізико-хімічні властивості Речовини групи вітаміну A є кристалічними речовинами. Вони нерозчинні у воді, але добре розчиняються в органічних розчинниках. Ретинол окиснються киснем повітря й дуже чутливий до світла. Всі сполуки схильні до цис-транс-ізомеризації, особливо по зв'язках 11 і 13, проте окрім 11-цис-ретиналь усі подвійні зв'язки мають транс-конфігурацію. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamin-a2.html | Вітамін А | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/a701cb4276baab168aafdafbb6663994.pptx | files/a701cb4276baab168aafdafbb6663994.pptx | Вітамін А
Підготувала учениця 10 – Б класу Мороз Марія
Вітамін А
Вітамін А - група близьких за хімічною будовою речовин, яка включає ретиноїди: ретинол (вітамін A1, аксерофтол), дегідроретинол (вітамін А2), ретиналь (ретинен, альдегід вітаміну A1), ретиноєву кислоту і кілька провітамінів — каротиноїдів, серед яких найважливішим є β-каротин.
Причини дефіциту вітаміну А можуть бути:
Тривале незбалансоване харчування.
Дефіцит жирів та вітаміну Е.
Захворювання печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
Оперативне втручання на тонкій кишці.
Порушення засвоєння в організмі цієї групи вітамінів.
Ознаки недостатнього надходження вітаміну А:
Сухість шкіри, слизових оболонок
Поява дерматитів.
Ламкість волосся та нігтів.
Порушення адаптації у темряві («куряча сліпота»).
Схильність до інфекційних захворювань.
Виникнення злоякісних новоутворень.
Основні джерела вітаміну А тваринного походження:
М’ясо
Риба
Морква
Яєчні жовтки
Болгарський перець
Тверді сири
Картопля
Абрикоси і сливи
Капуста
Добова норма(призначення дієтолога)
100 г моркви (зі сметаною або рослинною олією).
Бутерброд із печінкою тріски (20 г).
200 г салату із зеленню, яйцями, сиром та солодким перцем.
3–4 шматочки тушкованої яловичої печінки. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamin-rr.html | "Вітамін РР" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/778095d8b3493ebc59586818726cd016.pptx | files/778095d8b3493ebc59586818726cd016.pptx | ВІТАМІН РР (Нікотинова кислота)
Підготували Реутенко А., Даниленко А., 11-А
Формула нікотинової кислоти
Нікотинова кислота, також Ніацин, вітамін PP, вітамін B3 — розчинний у воді вітамін; необхідний для багатьох реакцій окислення у живих клітинах.
C6H5NO2
Структурна формула та кулькова модель ніацину:
Головне джерело добування нікотинової кислоти – алкалоїд нікотин, який є побічним продуктом виробництва тютюну, та алкалоїд анабазин, що міститься в анабазисі – дикоростучій рослині в Середній Азії. Ці алкалоїди легко окиснюються різними окисниками до нікотинової кислоти:
Реакція, що лежить в основі добування
Білі голчасті кристали без запаху,
кислуватий смак,
дуже стійкі в зовнішньому середовищі,
витримує нагрівання і тривале зберігання
добре зберігається в харчових продуктах при сушінні.
У тваринному організмі знаходиться амід нікотинової кислоти (нікотинамід), який також відрізняється досить високою стійкістю.
При відсутності в їжї вітаміну РР у людини розвивається захворювання пелагра
Фізичні властивості
Фармацевтичне засіб «Нікотинова кислота» робить позитивний вплив на стан здоров’я людини, а саме:
метаболічний вплив, що веде до стабілізації процесу обміну речовин і нормалізації структури нейронів;
активізація обміну ліпідів і вуглеводів;
відновлення порушеного кровопостачання головного мозку і частин тіла хворого (використовується препарат як у формі таблеток, так і уколів);
розширення судин, що веде до нормалізації окисних процесів і кисневого обміну;
очищення організму від токсинів (що дозволяє використовувати медикамент для усунення наслідків отруєння).
Застосування |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vischa-nervova-diyalnist-lyudini.html | Вища нервова діяльність людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/e3a13a1aa3132dd0c4bebc3820aceb3d.pptx | files/e3a13a1aa3132dd0c4bebc3820aceb3d.pptx | Конструктор уроку біології
Вища нервова діяльність людини
9 клас
Розробила: учитель біології
Дем’янівської ЗОШ
Першотравневої районної ради
Донецької області
Ліхачова Ірина Євгенівна
Тема: Вища нервова діяльність людини
Задачи уроку:
Вивчити поняття вища нервова діяльність ”, безумовно-рефлекторна діяльність ”, умовно-рефлекторна діяльність ” людини, поведінкові реакції ”, психічні процеси ”.
Навчитися застосовувати знання на практиці.
Усвідомити важливість дотримуватись режиму праці й відпочинку, правил розумової діяльності.
Епіграф
Душа синяя – синяя,
Своя, а недотрога…
Поехать бы в себя,
Да дальняя дорога.
Е. Евтушенко
Е. Евтушенко
“ Пізнай самого себе ”
На колоні при вході до храму Аполлона у місті Дельфах, що в Греції, викарбовано напис: “ Пізнай самого себе ”. Ці слова були гаслом цілого філософського вчення. Це вчення давньогрецьких філософів можна сьогодні трактувати так: для проникнення в таємниці природи і навколишнього світу велике значення має самопізнання.
Греція, м. Дельфи,
Храм Аполлона
Згадайте які функції виконує нервова система в організмі людини?
(ЦНС):
I. Шийні нерви.
II. Грудні нерви.
ІІІ. Поперекові нерви.
IV. Крижові нерви.
V. Куприкові нерви.
1.Головний мозок.
2. Проміжний мозок.
3. Середній мозок.
4. Варолієв міст.
5. Мозочок.
6. Довгастий мозок.
7. Спинний мозок.
8. Шийне потовщення.
9. Поперекове потовщення.
10. «Кінський хвіст».
Центральна нервова система
Термінологічний словничок
Гіпотеза – науково обґрунтоване припущення .
Потреба – необхідна умова життєдіяльності та розвитку організму . Брак чогось для підтримки життя й розвитку організму викликає особливий стан , що зветься потребою.
Психіка – результат діяльності мозку, в якому відбуваються зовнішні події і внутрішній стан організму.
Поведінка – реакції організмів на зміну умов навколишнього середовища, які регулюють взаємозв'язки організму з довкіллям.
Рефлекс – відповідь організму на дію зовнішнього середовища
Психофізіологія – наука, яка вивчає вищу нервову діяльність, фізіологія психічних процесів та поведінку людини
Гіпотези походження психічної діяльності людини
Щодо походження психічної діяльності людини здавна існували два погляди.
Згідно з одним поглядом, психіка є результатом діяльності мозку, в якому відбиваються зовнішні події і внутрішній стан організму. Завдяки діяльності мозку людина оцінює різноманітні явища і події й відповідним чином реагує на них.
Згідно з другим поглядом (релігійним) поведінкою людини керує нематеріальна душа, яка утворена надприродними силами , що перебувають поза організмом людини. Ці дві гіпотези про природу психіки існують і тепер.
Історична довідка
Вперше поняття
“ рефлекс ” (від лат.
рефлексус – відбиття)
як відповідь на дію
Зовнішнього
середовища ввів в науку
в ХVІІ столітті
французький філософ
Рене Декарт.
Рене Декарт
Історична довідка
Чеський фізіолог
Їржи Прохаска (1749-1820)
довів, що рефлекси
відбуваються за
допомогою нервової
системи.
Історична довідка
Ідею про те,що
вся психічна
діяльність людини
є рефлекторною,
вперше висловив
1863 року
Іван Михайлович Сєченов
І . М . Сєченов
Історична довідка
Вчення про вищу нервову діяльність розробив Іван Петрович Павлов – видатний російський фізіолог, академік (з 1907 р.), лауреат Нобелівської премії (1904 р.)
Природжені реакції на дію подразника І. П . Павлов назвав безумовно-рефлекторною діяльністю. Вони успадковуються і є характерними для того чи іншого виду організмів.
Упродовж життя в кожної особини формується багато нових рефлекторних реакцій, так званих набутих, характерних тільки для неї. Набуті реакції організму І. П . Павлов визначив як умовно-рефлекторною діяльність.
І. П . Павлов
Домашнє завдання
Опрацювати § 9, відповісти на
запитання ?1,2,3 с.41(усно) – 7балів
Опрацювати § 9, вивчити визначення,
відповісти на запитання ! 2 с.40 – 9балів
Опрацювати § 9, вивчити визначення,
підготувати повідомлення про
діяльність видатних фізіологів
І.П.Павлова, І. М. Сєченова (на вибір) – 12 балів.
Джерела інформації
Біологія людини: Підруч. для 9 кл. серед.
загальноосвіт. навч. закл. / М.Н. Шабатура,
Н.Ю. Матяш, В.О. Мотузний. - 2-ге вид. перероб.
К.: Генеза, 2001. – 176 с.: іл.
CD Віртуальна лабораторія «Біологія людини.
8-9 клас» (версія 1.0 ЗАТ „ Транспортні системи ”);
CD Наочний довідник „ Біологія ” ТОВ „ Веста ”,
2007;
CD енциклопедія «Encarta»;
DVD Большая инциклопедия Кирилла и
Мефодия, 2006.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini-ta-harchovi-dobavki.html | Вітаміни та харчові добавки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/0db44c03d9548280ab566d21e9c6284f.pptx | files/0db44c03d9548280ab566d21e9c6284f.pptx | Вітаміни та харчові добавки
Шніт 11-А
(Пляшка з високою активністю В-комплексних таблеток, вітамінні добавки).
Вітаміни (лат. vitae — життя і "амін" — азотиста речовина, що містить NH2) — низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, з високою біологічною дією, необхідні для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів в дуже малій кількості.
Також існують
Харчові добавки
Харчові добавки (адитиви) — природні, ідентичні природнім або штучно синтезовані речовини, які додають у їжу як інгредієнт з технологічних міркувань: подовжити термін зберігання (консерванти), перетворити їжу в відношенні кольору, смаку (щоб зберегти і підвищити смак), текстури, консистенції, зовнішнього вигляду і поживної цінності.
Харчові добавки використовуються з метою:
- збереження поживних властивостей харчових продуктів;
- надання харчовим продуктам більш привабливого вигляду;
- збільшення терміну зберігання харчових продуктів;
- полегшення технологічної обробки продовольчої сировини;
- здешевлення та скорочення технологічного процесу.
Дякую за увагу!
Джерела:
http://ru.wikipedia.org/wiki/%C2%E8%F2%E0%EC%E8%ED%FB
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%B2%D1%8B%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8
http://www.br.com.ua/referats/Other/4691.htm
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/vidoutvorennya-mikroevolyuciya.html | "Видоутворення. Мікроеволюція" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/60e142eac662ed60f9954b47bf42a59a.pptx | files/60e142eac662ed60f9954b47bf42a59a.pptx | Тема уроку: Видоутворення. Мікроеволюція
Природа не терпить у своєму царстві нікого, хто не зумів би відстояти себе.
Автор Ральф Емерсон
Подумай …
Завдання уроку
Ознайомитись із критеріями виду.
Розглянути шляхи видоутворення.
Охарактеризувати чинники мікроеволюції.
Закінчіть речення:
1. Рушійний фактор еволюції за Ч.Дарвіном …
2. Виживання особин з проміжними, близькими до середніх значень ознак …
3. Еволюція на рівні, вищому за видовий …
4. Групи особин, в яких відбуваються еволюційні перетворення …
5. Виживання особин з певними генетично закріпленими ознаками …
6. Матеріалом для еволюції є мутаційна й рекомбінативна …
7. Ключовою еволюційною подією є процес утворення …
8. Недорозвиненні органи або структури тіла, які втратили своє функціональне значення …
Перевіряємо
Природний добір;
Стабілізуючий добір;
Макроеволюція;
Популяції;
Спрямований добір;
Мінливість;
Видів;
Атавізми.
Висловлювання вчених про вид
1. Вид реально існує в природі і не змінюється з часом
К. Лінней
2. Видів немає. Вони – плід уявлення; але історичний розвиток існує
Ж.Б. Ламарк
3. Види реально існують вони відносно постійні і є результатом історичного розвитку. Види змінюються внаслідок еволюції.
Ч. Дарвін
Критерії виду
1. Морфологічний – подібність за будовою;
2. Фізіологічний – подібності та відмінності
у процесах життєдіяльності;
3. Біохімічний – особливості будови
макромолекул та перебігу біохімічних реакцій;
4. Географічний – особливості ареалу;
5. Екологічний – особливості екологічних ніш.
Додаткова інформація
Шляхи видоутворення
1. Дивергенція: з вихідної форми утворюється два чи більше нових видів;
2. Поліплоїдія: кратне збільшення кількості хромосом у рослин;
3. Міжвидове схрещування: гібридні нащадки схрещуються між собою і утворюють нові плідні покоління;
4. Адаптація до змін довкілля: перетворення виду попередника на новий вид у процесі його історичного розвитку завдяки адаптацій до змін до змін довкілля.
Додаткова інформація
Чинники мікроеволюції
1. Боротьба за існування – конкуренція особин за якої одні організми здатні залишити більше потомства, ніж інші;
2.Мутації – стійкі, спонтанні зміни генотипу;
3. Дрейф генів – перерозподіл генів і зміна їх частоти зустріваності в наслідок випадкових схрещувань;
4. Хвилі життя – коливання чисельності особин у популяціях;
5. Ізоляція – неможливість схрещування між особинами одного виду;
6. Природний добір – переважаюче виживання і розмноження найпристосованіших до умов існування організмів певного виду.
Додаткова інформація
Акровірш
В
И
Д
О
У
Т
В
О
Р
Е
Н
Н
Я
Домашнє завдання
Опрацювати матеріал з параграфа (§40).
Середній рівень: скласти термінологічний словник; Достатній рівень: скласти шість запитань до теми;
Високий рівень: скласти акровірш.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini3.html | "Вітаміни" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/01bd6bfc82416c0903172ab5be646015.pptx | files/01bd6bfc82416c0903172ab5be646015.pptx | Вітаміни
Виконала:
учениця 9-Г класу
СЗШ №99 м. Львова
Тарнавська Оленка
Вітамі́ни (лат. vitae — життя і "амін" — азотиста речовина, що містить NH2) — низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, з високою біологічною дією, необхідні для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів в дуже малій кількості.
Вітаміни не синтезуються в організмі людини або накопичуються в недостатній кількості.[1] Ендогенний синтез деяких із них, що здійснюється мікрофлорою тонкої кишки, не може задовольнити потребу організму у вітамінах і тому потрібне постійне надходження їх з продуктами харчування.[1]
Більшість із вітамінів входить до складу ферментних систем, виконуючи коферментні функції. Вітаміни приймають участь в обміні речовин, переважно регулюючи окремі біохімічні й фізіологічні процеси. Переважно необхідні для забезпечення механізмів.
Вітамін B1 - водорозчинний вітамін, легко руйнується при тепловій обробці в лужному середовищі. Тваринні джерела М'ясо (свинина, яловичина), печінка, птиця, яєчний жовток, риба Рослинні джерела Хліб і хлібопродукти з борошна грубого помелу, крупи (необроблений рис, вівсянка), проростки пшениці, рисові висівки, гірчиця польова, овочі (спаржа, брокколі, брюссельська капуста), бобові (горох), горіхи, апельсини, ізюм, слива, чорнослив, плоди шипшини; ягоди (суниця лісова, лохина болотна, смородина чорна, обліпиха крушевідная); пивні дріжджі, водорості (спіруліна, ламінарія); трави (люцерна, петрушка, м'ята перцева, лист малини, шавлія, конюшина, щавель, корінь лопуха, котовник котячий, кайенській перець, насіння фенхелю, ромашка, пажитник сінної, хміль, кропива, солома вівса) Синтез в організмі Синтезується мікрофлорою товстої кишки
Вітамін B1 - водорозчинний вітамін
Дія Вітамін B1 необхідний для окисного декарбоксилювання кетокислот (піровиноградної та молочної), синтезу ацетилхоліну, він бере участь у вуглеводному обміні й пов'язаних з ним енергетичному, жировому, білковому, водно-сольовому обміні, надає регулюючу дію на трофіку й діяльність нервової системи. Тіамін поліпшує циркуляцію крові й бере участь у кровотворенні. Тіамін оптимізує пізнавальну активність і функції мозку. Він позитивно впливає на рівень енергії, ріст, нормальний апетит, здатність до навчання й необхідний для тонусу м'язів травного тракту, шлунка й серця. Тіамін виступає як антиоксидант, захищаючи організм від руйнівного впливу старіння, алкоголю і тютюну.
Вітамін В2 - вітамін не тільки здоров'я, а й краси. Нестача вітаміну В2 в організмі проявляється дуже підступно і скорочує тривалість життя. Це «шкірний» вітамін. Якщо ми хочемо мати еластичну, молоду, гладку, здорову шкіру, треба подбати про те, щоб в нашому раціоні були продукти, багаті вітаміном В2. Відомо, що здоров'я і загальний стан організму людини залежать від його шкіри.
Вітамін B2 (рибофлаїн)
Чим загрожує брак вітаміну В2 в організмі? Він приводить до поганого зору, розладу нервової системи, травлення, хронічних колітах, гастритів, загальної слабкості, різних шкірних захворювань, нервових зривів, депресій, зниження опірності хворобам. Якщо ваша шкіра негладка і нездорова, якщо у вас часто з'являються ячмінь, герпес, фурункул - ви повинні приймати продукти, багаті рибофлавіном і терміново змінити свою дієту, ввівши в неї продукти, багаті цим вітаміном.
Піридоксин є безбарвними кристалами, розчинними у воді. У більшості їстівних рослин піридоксину немає, або він зустрічається в незначних кількостях. Але існують рослини, наприклад, пітайя, виключно багаті піридоксином. Піридоксин синтезується деякими бактеріями. Також він міститься в м'ясних і молочних продуктах, але він менш стійкий до високих температур, чим інші форми вітаміну B, тому у варених і смажених м'ясних продуктах його мало. Вегетаріанці можуть отримати піридоксин з шкірки деяких овочів, в яких є залишки грунту, наприклад, картоплі, моркви.
Вітамін B6 (піридоксин)
Особливо багато вітаміну B6 міститься в зернових паростках, у волоських горіхах і фундуку, в шпинаті, картоплі, кольоровій капусті, моркві, салаті, кочанної капусті, помідорах, полуниці, черешні, апельсинах і лимонах. Міститься також в м'ясних продуктах, рибі, яйцях, крупах і бобових.
Найбільший вміст пангамовой кислоти виявлено в насінні злакових рослин і в ядрах кісточкових плодів. Потреба дорослої людини в пангамовой кислоті - 2 мг на добу.
.
Вітамін B15 (пангамова кислота)
Пангамова кислота має ліпотропні властивості. Ця властивість робить її необхідною для нормалізації ліпідного обміну, знижує ризик розвитку захворювань печінки. Особливе значення вітамін B15 має в синтезі креатинфосфату, який грає важливу роль у нормалізації функціональної здатності м'язів і в поліпшенні енергетичних процесів в цілому.
Аскорбíнова кислотá (гамма-лактон 2,3-дегідро-L-гулонової кислоти, вітамін C) C6H8O6, відносно проста органічна кислота, міститься у свіжих овочах (яблука, сливи, персики і т.д.) та городині (морква, капуста, буряк, картопля та ін.).
Вітамін С (аскорбінова кислота)
Не синтезується у організмі людини і надходить лише з продуктами харчування. Розчиняється у воді і руйнується при тривалому кип'ятінні, тому вимочування або переробка овочів знижує вміст у них вітаміну С. Велика кількість вітаміну C міститься в лимонах, плодах шипшини, червоного перцю, смородини, зеленої цибулі. Добова потреба людини в аскорбіновій кислоті досить велика — 63—105 мг. Нестача аскорбінової кислоти може привести до цинги. Отримана 1934 Тадеушем Рейхштейном, швейцарським хіміком, нобелянтом.
Вітамін С виконує в організмі дві головні задачі: забезпечення імунного захисту і стабілізації психіки. Вітамін С найкращий засіб для збереження життєвої сили. Коли бракує С в людей кровоточать ясна, часті простуди, загроза запалення слизових оболонок, зайва вага, підвищувана втомлюваність, слабкі нерви, погана концетрація уваги, депресивний стан, безсоння, раннє утворення зморшок.[1]
Вітамін А — група близьких за хімічною будовою речовин, яка включає ретиноїди: ретинол (вітамін A1, аксерофтол), дегідроретинол (вітамін А2),ретиналь (ретинен, альдегід вітаміну A1), ретиноєву кислоту і кілька провітамінів — каротиноїдів, серед яких найважливішим є β-каротин. Ретиноїди містяться в продуктах тваринного походження, а каротиноїди — у рослинних продуктах. Усі ці речовини добре розчиняються в неполярних органічних розчинниках і погано розчиняються у воді. Депонуються в печінці, здатні накопичуватися в тканинах. У разі передозування вітамін виявляє токсичність
Вітамін А (ретинол)
Вітамін було відкрито 1913 року. 1931 року було описано його структуру, а 1937 року його вдалося кристалізувати .
В організмі людини й тварин має багато біохімічно важливих функцій. Ретиналь є компонентом родопсину — основного зорового пігменту. У формі ретиноєвої кислоти він стимулює ріст і розвиток. Ретинол є структурним компонентом клітинних мембран. Забезпечує антиоксидантний захист організму[1].
У разі нестачі вітаміну А погіршується зір, розвиваються різні ураження епітелію, порушується змочування рогівки. Також спостерігається зниження імунної функції та уповільнення росту
Вітамі́н D має кілька форм. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу(вітаміну D2), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D3), який отримано із тканин тварин.
Вітамін D (кальцеферол)
Отже, за недостатності вітамінів групи D, у дітей переважно перших трьох років життя з'являються ознаки рахіту. В дорослих (особливо увагітних жінок), які мало перебувають на сонці, не вживають достатньо повноцінної їжі, кісткова тканина втрачає кальцій і кістки розм'якшуються. В цих випадках таке явище називають остеопорозом. Недостатність вітамінів групи D може розвинутись і у дітей старших трьох років, особливо в періоди інтенсивного росту, якщо їх білкове харчування є недостатнім, а також має місце різка змінакліматичних умов. Крім того, до розвитку D-вітамінної недостатності ведуть хронічна ниркова недостатність, хвороби печінки, тривалий прийом протисудомних препаратів, синдром мальабсорбції (порушеного всмоктування в кишечнику) різного генезу.
Вчитель:
Постолатій Світлана Михайлівна
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pikluvannya-pro-potomstvo-riznih-grup-organizmiv1.html | Піклування про потомство різних груп організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/3fec3779a3564b3dbb9e8357d58adf9c.pptx | files/3fec3779a3564b3dbb9e8357d58adf9c.pptx | Презентація на тему: « Майстерність маскування»
Тварини – не захищені істоти в природі, тому вони вимушенні маскуватися, щоб вижити та здобути їжу. Багато птахів і тварин природа одягла в такий одяг, що їх не видно серед трави, дерев. Так ці тварини зберігають своє життя.
Майстерність маскування - це здатність тварин виробляти захисне забарвлення або набувати захисної форми,
яка надає їм максимальної подібності з місцем існування.
У властивості деяких організмів імітувати зовнішній вигляд або інші ознаки інших непов'язаних організмів або неживих об'єктів називаеться - мімікрія
Хамелеон здатний змінити своє забарвлення відповідно до навколишнього середовища. У шарах його шкіри знаходяться пігментні клітини, які містять барвники. З їх допомогою хамелеон може змінювати забарвлення шкіри. Ця незвичайна тварина міняє колір залежно від забарвлення навколишнього середовища, температури або при роздратуванні. Хамелеон може змінити свій колір протягом 15 хвилин. Стан його пігментних клітин регулюється нервовою системою.
Березовий п'ядак До часів промислової революції у Великій Британії існував тільки один колірний різновид березового п'ядуна. Білі метелики з маленькими темними плямочками на крилах досконало імітували забарвлення порослої лишайниками березової кори, на якій вони вдень відпочивали, і завдяки цьому були малопомітними.
Самки фазана, дрімлюги, крижні та інших видів птахів, що гніздуються на землі, мають коричневе оперення з темними і світлими плямами. Таке забарвлення допомагає їм злитися з навколишнім середовищем.
Звичайний восьминіг має здатність змінювати забарвлення, пристосовуючись до навколишнього середовища. Це пояснюється наявністю в його шкірі клітин з різними пігментами, здатних під впливом імпульсів з центральної нервової системи розтягуватися або стискатися залежно від сприйняття органів почуттів. Звичайний забарвлення - коричневий. Якщо восьминіг наляканий - він біліє, якщо розгніваний, то червоніє.
Звичайний богомол - типовий хижак-засадч ик, мімікруючий під навколишні рослини. Підстерігаючи жертву, малорухомий, при появі її в межах досяжності захоплює передніми хватальними ногами.
Кожен вид риб-метеликів поєднує в своєму забарвленню кілька кольорів, часто є смуги або плями. Великі поодинокі плями в хвостовій частині взагалі властиві багатьом видам риб-метеликів. Ці плями виконують маскуючу функцію: дезорієнтують хижака під час атаки, а яскрава забарвлення в цілому чудово маскує риб серед строкатості коралового рифу.
Деякі тварини своїм забарвленням говорять про те, що вони небезпечні. Переважна більшість гусениць мають маскуюче забарвлення та форму, деякі гусениці — яскраві та строкаті, що вказує на їх отруйність.
Багато змій мають забарвлення, завдяки якому вони вдало маскуються на землі. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vishnya-nezvichayne-derevo.html | Вишня - незвичайне дерево | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/86cde927ff4e76124ccdbc30933a9532.pptx | files/86cde927ff4e76124ccdbc30933a9532.pptx | вишня
Поки лист з вишень не впав,
скільки б снігу не випало,
відлига його зжене.
Народна прикмета.
Історичний шлях вишні
Вишня - дерево родини Розових.
Найдавнішим видом вишні вважається вид під назвою «вишня пташина», який більш відомий як черешня, плоди якої були знайомі людям, що населяли сучасну територію Малої Азії, Швейцарії та Данії ще 8000 років до н.е.
Перші вишні були завезені в Рим з Малої Азії в 74 році до н.е. полководцем Лукуллом.
Загальні ознаки
Вишня - дерево або чагарник, що досягає до 8 м у висоту.
Листя черешкові, широкоеліптичні, загострені, темно-зелені зверху, світліші знизу і досягають у довжину 8 см.
Квітки білого кольору, зібрані в зонтики по 2-3 квітки. Чашолистків п'ять, тичинок 15-20, маточка одна.
Плід - кисло-солодка кістянка.
Загальні ознаки
Плоди вишні - круглі або овальні темно-червоного кольору з блискучою шкіркою.
Існує більше 600 видів вишень, з них близько 200 - з їстівними плодами.
Найбільш популярний вид вишневого дерева на Україні – це вишня звичайна (або вишня кисла).
Забарвлення плодів
Барвний пігмент -антоціан, розташованийрівномірно по всьому об'єму вишневого плода, тому відмінно засвоюється організмом.
вживання
Плоди вишні вживають свіжими. З них роблять вишневий сік, варять компоти, варення та джеми, готують плодове вино, лікери, вишневі морси та наливки.
Свіжі та консервовані вишні використовують при виготовленні кондитерських виробів - в якості інгредієнта і для прикрас тортів і тістечок.
Свіже листя вишневого дерева іноді додають в маринад при консервації овочів.
Корисні властивості
Вишня - не тільки дуже смачна, але й корисна для здоров'я, так як у м'якоті плодів багато речовин, що мають бактерицидні властивості.
Плоди вишні містять кумарин, який знижує згортання крові, тому вишню можна їсти для профілактики ускладнень при артеріальному атеросклерозі.
В 100 г вишень міститься близько 52 ккал.
У плодах вишні містяться:
органічні кислоти - лимонна, яблучна, янтарна, саліцилова;
мікроелементи - мідь, залізо, цинк, марганець, хром, фтор, молібден, бор, ванадій, кобальт, нікель, йод, рубідій;
макроелементи - калій, кальцій, фосфор, магній;
пектинові речовини, цукри, вітаміни А, С, Е,В1, В2, РР, фолієва кислота.
У кісточках вишні містяться: жирне масло - 25-35%, ефірна олія, глікозид амігдалин, в корі - дубильні речовини.
Корисні властивості
В якості лікарського засобу використовують висохлий сік вишневого дерева - клей. До його складу входять арабан, цукри - пентоза, арабіноза і галактоза.
При запаленнях слизової оболонки шлунка вишневий клей вважають ефективним обволікаючим засобом.
Корисні властивості
Кісточки вишні та насіння її при вживанні у великій кількості можуть викликати отруєння, оскільки глікозид амігдалин у кишечнику розкладається під впливом гнильних бактерій з утворенням синильної кислоти.
Корисні властивості
Лікарі рекомендують їсти вишню людям із захворюваннями серцево-судинної системи - це знизить частоту і ризик серцевих нападів. За цю властивість вишня отримала в народі назву «серцева ягода».
У народній медицині вишневий сік застосовують при артриті, від -сутності апетиту, в якості м'якого проносного і відхаркувального засобу.
Свіжі плоди радять для профілактики подагри.
Корисні властивості
Вишня для українців
Вишня за віруваннями українців, дерево взаємної любові, весни, краси, мужності.
В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість.
На день святої Варвари (17 грудня) дівчата заготовляли гілочки з вишень і ставили у воду. Якщо вони розквітали на Різдво, то це віщувало швидкий шлюб.
Вишня для українців
З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Івана Купала.
В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні та вишневі садки.
Будьте гарними, як вишневий цвіт! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/virubuvannya-lisiv.html | Вирубування лісів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/1d5f11d030abe4c72a0f0d59c65b88b1.pptx | files/1d5f11d030abe4c72a0f0d59c65b88b1.pptx | До екологічних проблем
Вирубування лісів –
втрата дихання планети
Ліси планети
Ліс - важлива складова біосфери. Він є одним із основних типів рослинності і складається з сукупності дерев, трав, чагарників, мохів, лишайників, а також тварин і мікроорганізмів.
Все у лісі біологічно взаємопов'язано і впливає не лише одне на одне, але й на навколишнє середовище.
Ліси планети
Ліси планети
Ліс дає харчові продукти (гриби, ягоди), сировину для виготовлення паперу, деревину для будівництва і виготовлення меблів.
Ліс сприяє підтриманню нормального водного режиму річок, регулює клімат на величезних територіях, захищає ґрунти від ерозії і сприяє підвищенню врожайності полів.
Ліси планети
За підрахунками вчених, за один сонячний день 1 га лісу поглинає з повітря 120-280 кг вуглекислого газу і виділяє 180-200 кг кисню. Одне дерево середньої величини виробляє достатню для дихання трьох людей кількість кисню.
Гектар хвойного лісу затримує 40 тонн пилу, а листяного - 100 тонн.
Ліси планети
Затримуючи надовго танення снігів, ліс гарантує собі достатній запас вологи в разі, якщо влітку не буде достатньої кількості опадів. Саме цим він забезпечує існування джерел, які значно покращують продуктивність місцевості.
Ліси відіграють також важливу роль як захист від сухих і холодних вітрів.
Ліси планети
Масове вирубування дерев може спричинити раптові зміни температури, знесення родючого шару ґрунту.
Як результат, на місці вирубаних лісів утворюються пустелі. Особливо це стосується південних територій України.
Раніше на цілинах Північного Причорномор'я росли буйні трави, букові, дубові гаї й ліси, а тепер залишився тільки голий степ, який з усіх боків провівають вітри.
Ліси планети
Ліси планети
Ліси планети
Ліси ростуть на всіх континентах, окрім Антарктиди, і покривають близько 30 % суходолу – це більше 4 000 млн.га.
Майже половина лісів - тропічні і субтропічні.
На основі супутникових зйомок вчені створили інтерактивну карту змін лісового покриву Землі. Як з'ясувалось, за останній період наша планета втратила близько 1,5 млн. кв. км лісів.
Карта змін лісового покриву відображає динаміку за останні десятиріччя:
зеленим кольором виділені заліснені території;
червоним відзначені зниклі ліси;
синім – знову виникаючі;
на ділянках рожевого кольору ліс одночасно і знищується і відроджується.
Ліси планети
Ліси планети
Вавилонський цар Хаммурапі видав перший в історії закон про збереження лісів.
Згідно із цим законом за вирубування лісів засуджували до смертної кари.
Ліси планети
Давньогрецький вчений Аристотель, філософ Фалес Мілетський, римський вчений Пліній Старший і багато інших присвячували свої безцінні праці дбайливому ставленню людини до природи й - основне - до лісового багатства. Вже тоді брали до уваги, що варварське вирубування може призвести до незворотних наслідків зміни клімату, а опісля - й до екологічної катастрофи. На жаль, мало хто сьогодні обізнаний з діяннями цих великих мужів давніх часів.
Ліси планети
За підрахунками Всесвітнього Фонду Охорони Дикої Природи (WWF), вже через 40 років біоресурси Землі будуть цілком вичерпані.
З лісовими масивами найгірша ситуація: знищують їх за лічені дні, а ростуть вони десятиріччями.
Ліси планети
Ліси планети
Розмір “легень планети” стрімко зменшується: протягом багатьох десятиліть від них відрізаються досить суттєві шматки. Як кажуть екологи, швидкість зникнення лісів - площа у 36 футбольних полів щодня.
Ліси планети
Ліси планети
21 березня відзначається Міжнародний день лісів. Новий день у світовому календарі знаменних дат і подій з'явився з ініціативи членів Організації Об'єднаних Націй.
Ліси планети
Починаючи з 2013 року 21 березня буде щорічно відзначатись з метою підвищення обізнаності з питань раціонального використання, збереження та сталого розвитку всіх видів лісів в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Ліси планети
Ліси планети
Агентство WCRS створило шокуючу рекламну кампанію для неурядової організації Born Free, де дикі тварини представлені як бомжі.
Надпис на плакатах такий: «Тисячі тварин стають бездомними кожного місяця. Допоможіть зберегти дику природу в диких умовах».
Ліси планети
Ліси планети
Вирубка це ще не все, на що можуть очікувати ліси нашої планети. Близько 94 % лісових пожеж трапляється саме з вини людини і лише 6 % пожеж спричиняють природні катаклізми.
Проте і це ще не все. Поширено заснування несанкціонованих звалищ побутового сміття в районах лісосмуг чи посадок.
Ліси планети
Ліси планети
Час вже оцінити грандіозну роботу лісів! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/top-nayshvidshih-tvarini-planeti.html | "Топ 10 Найшвидших тварини планети" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/a2d9a59f8107f6e02f68c0b6b077ff30.pptx | files/a2d9a59f8107f6e02f68c0b6b077ff30.pptx | Топ 10 Найшвидших тварини планети
10
Койот
Розпочинає наш рейтинг койот, який здатен розвивати швидкість до 69 км/год.
9
Дев'яте місце рейтингу посідає ГІЄНОПОДІБНА СОБАКА. Вона може розвивати швидкість близько 72 км/год.
Вапіті
8
Наступний учасник нашого хіт-параду являється мешканець Північної Америки ВАПІТІ - різновид класу Благородного Оленя. Максимальна швидкість його бігу складає 72 км/год.
7
Найшвидший кінь на планеті - Американський верховий кінь або Канадський кінь. Серед своїх побратимів цей кінь найпотужніший, він може розвити швидкість в 76 км/год.
6
Між іншим, ЛЕВ здатний тікати від свого ворога із швидкістю 80 км/год, але не може довго підтримувати її.
Газель Томпсона
5
Не менш швидкою є ГАЗЕЛЬ ТОМПСОНА. Ця граціозна тварина здатна досягти 80 км/год.
Антилопа ГНУ
4
Антилопа Гну теж не поступається ні леву, ні газель, але вченими досліджено, що в цих тварин краще працює рухова система, а отже вони краще і довше зберігають набуту швидкість – 80 км/год.
3
Найшвидша наземна тварина Західної півкулі яка розганяється до 98 км/год -ВИЛОРІГ. Також володіє надзвичайно добре розвиненим зором, слухом і нюхом. Щойно одна з тварин помічає що-небудь підозріле, вона негайно ж попереджає про небезпеку все стадо.
2
Почесне друге місце серед усіх тварин і перше місце серед чотириногих посідає ГЕПАРД – різновид леопарда. Ця “кицька ” наздоганяючи жертву здатна розігнатися до 112 км/год всього лише за 3 секунди. Чому вони найшвидші? Гепарди при прискоренні збільшують частоту кроків. Таким чином вони фактично «перемикають передачі».
Загалом природа наділила хижаків дуже щедро, якщо йдеться про швидкість.
Найшвидше з усіх живих істот пересувається, а точніше, летить САПСАН. Цей хижий птах родини соколових, поширений на всіх континентах, окрім Антарктиди, розміром з сіру ворону, здатен розвинути швидкість понад 320 км/год!
1
Рейтинг швидкості живих істот, поданий нижче, базується на даних журналу Natural History. Швидкість тварин вимірювали на відстанях до 500 м.
Продовження таблиці
Ось і підійшов до кінця наш рейтинг Топ 10 Найшвидших тварини планети
Над презентацією працював
Учень 10 - Б класу
Чернівецької ЗОШ №6
КАРАБКА ДМИТРО
Дякую за увагу |
https://svitppt.com.ua/biologiya/virusne-zahvoryuvannya-roslin.html | "Вірусне захворювання рослин" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/aee923f05ff1c87dfb043c9bbd22197b.pptx | files/aee923f05ff1c87dfb043c9bbd22197b.pptx |
Вірусне захворювання рослин
При ураженні рослин вірусними захворюваннями їх зростання помітно погіршується.
У першу чергу вірусні захворювання легко сплутати з хлорозом. Крім того, віруси важко відразу визначити тому, що рослина рідко гине. Але іноді вірусне захворювання може супроводжуватися і ознаками, які ставлять квітникаря в глухий кут, наприклад, спочатку починається хлороз листя, потім вони обсипаються, і спостерігається загнивання стовбура. Така картина характерна при захворюванні ксілопорозісе цитрусових.
Мозаічная хвороба
Мозаічная хвороба характеризується різноманітними за формою плямами та смугами, білими або жовтуватими на листі, світлими або темними на квітках, що викликано розпадом хлоропластів. Мозаїка зазвичай має якийсь малюнок — концентричні кола, кільця або смужки розташовані в якомусь порядку або візерунку. Крім того, мозаїчність часто супроводжується деформацією листа — зморшкуватістю або кучерявістю. Найчастіше вражаються бегонії, кали, гідрангеі, пеларгонії, примули.
Курчавість листя
Курчавість листя — вірусне захворювання, при якому на листках з’являються численні дрібні плями розміром 1-2 мм, які потім висихають. Листи стають зморшкуватими, кучерявими, квітки деформуються. Хвороба може супроводжуватися появою сіро-білих або світло-жовтих плям і ліній. Найчастіше вражаються гідрангеі, примули, пеларгонії, пуансеттії.
Пожовтіння листя або жовтяниця
Вірусне захворювання, при якому листя стають жовтими або жовто-зеленими. Окремі пагони або вся рослина відстає у рості, стебла стають ламкими за рахунок того, що в них накопичується багато крохмалю, клітини буквально забиваються ім. При цьому на листках так само може позначатися мозаїчний візерунок з концентричних кіл і плям. Іноді жовтяниця проявляється не на всьому рослині, а на окремій гілці — починається хлороз листя, при цьому можуть з’являтися нові листи, але дрібні і вже Хлорозні.
Заходи боротьби
Точне визначення конкретного вірусного захворювання представляє великі труднощі. Безпосередня боротьба з вірусами хімічними препаратами неможлива. Набагато простіше і надійніше попередити захворювання, проводячи боротьбу з комахами, які, як правило, є переносниками збудників. Переносниками вірусів кімнатних квітів є попелиці та трипси. Але дуже часто інфекція заноситься ще в теплиці, до того, як рослина надійде в продаж через пошкоджені частини коріння або ранки на стеблах і листках.
Всі уражені частини рослини необхідно видалити і знищити. Після роботи руки відразу ж ретельно вимити з милом, а використовуваний інвентар ще й протерти спиртом. Живці брати тільки із здорових рослин. У суху і спекотну пору рослину притіняти і частіше обприскувати. Плямистість листя, схожа як на грибкову, так і на бактеріальну або вірусну плямистість, може бути викликана не цими захворюваннями, а нематодами. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini-i-ih-rol-v-zhitti-lyudey2.html | "Вітаміни і їх роль в житті людей" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/93acb9769fdefedd22fada6fde84582b.pptx | files/93acb9769fdefedd22fada6fde84582b.pptx | Вітаміни і їх роль в житті людей
Вітаміни - низькомолекулярні органічні речовини, що потрапляють в організм з продуктами харчування. Вітаміни зазвичай входять до складу ферментів і впливають на багаточисельні змінні процеси:
Потреба людини у вітамінах залежить від його віку, стану здоров'я,условий життя, характеру його діяльності, пори року, вміст в їжі основних компонентів живлення
Дефіцит вітамінів веде до появи специфічних порушень обміну з характерними клінічними проявами -гиповитаминозам. Надлишок витаминов- гіпервітаміноз - зустрічається набагато рідше ( в основному для вітаміну А).
Вітамін С
Вітамін С - аскорбінова кислота- бере участь у обміні речовин і потрібний для загального розвитку організму. Недостатня кількість аскорбінової кислоти в організмі приводить до зниження працездатності, швидкої втомлюваності, розвитку цинги.
Вітамін С виробляють тільки рослини, тому овочі, плоди і ягоди є основним джерелом постачання його в організм людини. Особливо багато вітаміну С у шпинаті, зелених волоських горіхах, чорній смородині, лимонах, апельсинах, солодкому стручковому перці, суницях, плодах шипшини. Вітамін С дуже нестійкий, легко окислюється киснем, навіть за кімнатної температури. Значне підвищення температури (понад 50°С) при вільному доступі повітря призводить до швидкого його руйнування. Добре зберігається вітамін С у кислому середовищі (квашеній капусті).
Вітамін B1
Вітамін B1 - тіамін - сприяє повному засвоєнню вуглеводів організмом. Відсутність вітаміну в організмі викликає захворювання нервової системи — бері-бері. Міститься вітамін В1 у житньому та пшеничному хлібі, дріжджах, печінці тварин, яйцях, овочах, переважній більшості фруктів.
Вітамін В2
Вітамін В2 - рибофламин - входить до складу ферментів, які беруть участь у вуглеводному і білковому обмінах. Нестача його призводить до ураження шкіри, запалення язика, губів, розширення кровоносних судин рогівкової оболонки очей, випаданню волосся. Вітамін В2 міститься в яловичій печінці, нирках тварин, дріжджах, зерні, молоці, яєчному жовтку.
Вітамін В6 (піридоксин) бере участь у обміні речовин. Відсутність або нестача його в їжі спричинює запалення шкіри. Вітамін В. міститься в м'ясі, рибі, печінці, квасолі, пшениці, дріжджах.
Вітамін В6
Вітамін В9
Вітамін В9 (фолієва кислота) має велике значення у кровотворенні. При нестачі його розвиваються різні форми недокрів'я. Багато вітаміну В9 у зеленому листі салату, шпинаті, петрушці. Він міститься майже у всіх продуктах тваринного і рослинного походження. Вітамін В9 дуже нестійкий при тепловій обробці й швидко руйнується.
Вітамін В12
Вітамін В12 (ціанкобаламін) синтезується тільки мікроорганізмами. Відсутність його в організмі спричинює недокрів'я. Міститься вітамін В12 в продуктах тваринного походження, найбільше його в печінці, нирках, яєчному жовтку, менше — в м'ясі, молоці.
Вітамін В15
Вітамін В15 (пангамова кислота) бере участь у окислювальних процесах організму, сприятливо діє на серце, судини, кровообіг. Міститься вітамін В15 у висівках рису, дріжджах, печінці.
Вітамін Р
Вітамін Р (цитрин) сприяє зміцненню тонких кровоносних судин, захищає організм від крововиливів, сприяє накопиченню вітаміну С у тканинах. Він міститься в рослинах, багатих на вітамін С.
Вітамін PP
Вітамін PP - (нікотинова кислота) входить до складу деяких ферментів і відіграє важливу роль у обміні речовин. У разі нестачі цього вітаміну людина може захворіти на пелагру (шорстка шкіра), що виявляється як запалення шкіри, порушення діяльності органів травлення і нервової системи. Вітамін РР міститься в картоплі, яловичій печінці, житньому хлібі, дріжджах.
Вітамін А
Вітамін А - (ретинол) впливає на зір, ріст і нормальний розвиток скелета, стан шкіри і слизової оболонки. При нестачі вітаміну А припиняється ріст і розвиток організму, випадає волосся, погіршується зір, особливо в присмерках (куряча сліпота). Міститься вітамін А в риб'ячому жирі, печінці, жовтках яєць, молоці. У продуктах рослинного походження жовто-оранжевого кольору і в зелених частинах рослин (шпинаті, салаті) міститься провітамін А — каротин, який в організмі людини під дією ферменту печінки (в присутності жиру) перетворюється на вітамін А. Потреба у вітаміні А на 75 % задовольняється за рахунок каротину. Вітамін А і каротин добре зберігаються при тепловій обробці. Каротин розчиняється у жирі при пасеруванні овочів і краще засвоюється організмом. Згубно діють на вітамін А сонячне світло, кисень повітря, кислоти.
Вітамін Д
Вітамін Д (кальциферол) бере участь в утворенні кісткової тканини, сприяє утриманню в ній солей кальцію і фосфору, стимулює ріст. Особливо необхідний він дітям, оскільки його нестача сприяє розвитку рахіту, а у дорослих людей може стати причиною захворювання кісток. Міститься у печінці тріски, палтусі, оселедці, печінці яловичій, вершковому маслі, яйцях, молоці. Проте в основному він синтезується в організмі, утворюючись з провітаміну (речовина, яка міститься в шкірі) під дією ультрафіолетового проміння. Надлишок надходження вітаміну Д може спричинити отруєння.
Вітамін Е
Вітамін Е (токоферол) впливає на процеси розмноження. У разі нестачі його відбуваються зміни у статевій, нервовій системах та в секреції організму. Вітамін Е міститься в олії та зародках злаків.
Вітамін К
Вітамін К (філохінон) бере участь у процесі згортання крові. Міститься в зелених листках салату, капусти, кропиви. Більша частина його синтезується бактеріями у кишковому тракті людини.
Історія відкриття вітамінів
Першим виділив вітамін в кристалічному вигляді польський вчений Казимир Функ в 1911 році. Рік потому він же придумав і назву - від латинського "vita" - "життя".
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Відсутність якого-небудь з вітамінів в їжі веде до недостатньої освіти в організмі певних життєво важливих ферментів і, як наслідок, до специфічного порушення обміну речовин.
Роль вітамінів в житті людини
Сучасна медицина вважає, що на 85% стан нашого здоров'я залежить від живлення. Але способи здобуття, обробки, зберігання і приготування їжі, що існують на сьогоднішній день, зводять нанівець її живильну і біологічну цінність. Мало того, що ця їжа не забезпечує всі зростаючі потреби людини у вітамінах, мікро- і макроелементах, амінокислотах і інших живильних речовинах, вона ще і сприяє їх посиленому виділенню, що наводить до подальшого погіршення стану здоров'я.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini-i-ih-rol-v-zhitti-lyudey.html | Вітаміни і їх роль в житті людей | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/c1fd1e87ed37975d39e15c5f3a0867c8.pptx | files/c1fd1e87ed37975d39e15c5f3a0867c8.pptx | Вітаміни і їх роль в житті людей
Вітаміни - низькомолекулярні органічні речовини, що потрапляють в організм з продуктами харчування. Вітаміни зазвичай входять до складу ферментів і впливають на багаточисельні змінні процеси:
Потреба людини у вітамінах залежить від його віку, стану здоров'я,условий життя, характеру його діяльності, пори року, вміст в їжі основних компонентів живлення
Дефіцит вітамінів веде до появи специфічних порушень обміну з характерними клінічними проявами -гиповитаминозам. Надлишок витаминов- гіпервітаміноз - зустрічається набагато рідше ( в основному для вітаміну А).
Вітамін С
Вітамін С - аскорбінова кислота- бере участь в окислювально - відновних реакціях, підвищує опірність організму екстремальною дією.
Міститься в :
Вишні, бананах, винограді, яблуках, і так далі
Вітамін B1
Вітамін B1 - тіамін - необхідний для нормальної діяльності центральною і переферической нервової системи. Регулювальник жирового і вуглеводного обміну.
Міститься в : хлібі, горосі, вівсі
і так далі
Вітамін В2
Вітамін В - рибофламин - бере участь в окислювально - востонавительных процесах.
Міститься в : сирі, молоці, яйцях, батоні, печінці, капусті брокколі і так далі
Вітамін PP
Вітамін PP - Ніацин - бере участь в окислювально - відновних реакціях в клітках.
Міститься в : Зелених овочах, горіхах, крупах з цілісного зерна, дріжджах і так далі
Вітамін А
Вітамін А - ретинол -входит до складу зорового пурпуру, підсилює гостроту зору при слабкому освітленні, укріплює епітеліальні тканини, необхідний для нормального зростання .
Міститься в : морква, цитрусових і так далі
Історія відкриття вітамінів
У другій половині XIX століття вважалося, що харчова цінність продуктів визначається вмістом в них білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і води. Між тим за століття людство накопило чималий досвід тривалих морських подорожей, коли при достатніх запасах продовольства люди гинули від цинги. Чому?
На це питання не було відповіді до тих пір, поки в 1880 році російський вчений Микола Лунін, що вивчав роль мінеральних речовин в живленні, не відмітив, що миші, що поглинали штучну їжу, складену зі всіх відомих частин молока (казеїну, жиру, цукру і солей), чахнули і гинули. А мишки, що отримували натуральне молоко, були веселі і здорові. "З цього виходить, що в молоці... містяться ще інші речовини, незамінні для живлення", - зробив вивід учений.
Ще через 16 років знайшли причину хвороби "бері-бері", поширеної серед жителів Японії і Індонезії, що харчувалися в основному очищеним рисом. Лікареві Ейкману, що працював в тюремному госпіталі на острові Ява допомогли... кури, що бродили по двору. Їх годували очищеним зерном, і птиці страждали на захворювання, що нагадувало "бері-бері". Варто було відмітити його на рис неочищений - хвороба проходила.
Першим виділив вітамін в кристалічному вигляді польський вчений Казимир Функ в 1911 році. Рік потому він же придумав і назву - від латинського "vita" - "життя".
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Відсутність якого-небудь з вітамінів в їжі веде до недостатньої освіти в організмі певних життєво важливих ферментів і, як наслідок, до специфічного порушення обміну речовин.
Вітаміни і вітаміноподібні речовини.
Сучасна класифікація вітамінів.
Роль вітамінів в житті людини
Сучасна медицина вважає, що на 85% стан нашого здоров'я залежить від живлення. Але способи здобуття, обробки, зберігання і приготування їжі, що існують на сьогоднішній день, зводять нанівець її живильну і біологічну цінність. Мало того, що ця їжа не забезпечує всі зростаючі потреби людини у вітамінах, мікро- і макроелементах, амінокислотах і інших живильних речовинах, вона ще і сприяє їх посиленому виділенню, що наводить до подальшого погіршення стану здоров'я.
Дієта для розсіяних
Для збереження відмінної пам'яті нейрофізіологи рекомендують як молодим, так і літнім полюбити рибу, волоські горіхи, бутерброди з житнього хліба з вершковим маслом,.Корисні для поліпшення розумових здібностей всілякі фрукти і овочі. Так, ананаси, багаті серотоніном, роблять чутливішим наші органи чуття. Банани у великій кількості містять вітамін В6, недолік якого повинний в забудькуватості. Виноград допомагає людині зосередитися. Тією ж здатністю володіють яблука: зубрити підручник і гризти яблуко -прекрасное поєднання. У помідорах багато марганцю, який дуже корисний людям, інтелектуальною працею, що займається. Морква уповільнює процеси старіння організму, у тому числі і мозку. Тим же ефектом відрізняються червоний перець (паприка) і апельсини. Шампіньйони дають людині вітамін В3 і пантотенову кислоту, які допомагають боротися з втомою. Картопля покращує працездатність. Соняшникова олія впливає на міру жвавості уяви.
Утренний кофе для светлой головы
Уранішня кава для світлої голови
Ніщо так не підстібає роботу думки, як чашка кави або чаю. У літніх людей, які випивають 220-270 міліграм кави вранці або вдень, пам'ять краща, ніж у людей, що вживають напої без кофеїну. Це з'ясувалося при тестуванні, проведеному ученими з Арізони. До речі, цей факт ніскільки не противоречит результатам інших досліджень, в ході яких виявилося, що у людей похилого віку пам'ять краще всього працює вранці, а ближче до вечора їм складніше впоратися із забудькуватістю.
Геронтологи рекомендують літнім людям призначати важливі зустрічі на ранок і випивати чашку кави, яка здатна зберегти їх голову світлою і в другій половині дня. Але із-за високого вмісту кофеїну цими допінгами не можна зловживати гіпертонікам, язвенникам і людям, страждаючим деякими іншими хронічними недугами.
Истязание плоти и разума
Катування плоті і розуму
Залицяльники всіляких розвантажувальних дієт незрідка не можуть похвалитися хорошою пам'яттю. Якщо відчуття легкого голоду активізує розумову роботу, то те, що тривале утримується від повноцінної їжі діє прямо протилежним чином. Досліди зафіксували: реакція на різні ситуації у людей з нормальним режимом харчування відбувалася через 350-400 мілісекунд, а тим, хто катував плоть і обмежував свій денний раціон, було потрібне все 500. Виходить, що разом з кілокалоріями чоловік скидає і мегабайти інформації, що зберігається в його мозку. До речі, відмічено, що пам'ять різко слабшає в тих, хто не має звички снідати вранці.
Цікаві факти
Проект підготувала:
учениця 10-А класу
Сквирського ліцею
Гальчинська Наталія
Вчитель:
Гудзенко Світлана Василіївна вчитель біології Сквирського ліцею
Готові презентації на українські мові
http://fallen-souls.ucoz.ru/load/161 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini-i-ih-rol-v-zhitti-lyudini.html | Вітаміни і їх роль в житті людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/b8163cfb5dee71bf898ea33a2c139252.pptx | files/b8163cfb5dee71bf898ea33a2c139252.pptx | Вітаміни і їх роль в житті людей
Вітаміни - низькомолекулярні органічні речовини, що потрапляють в організм з продуктами харчування. Вітаміни зазвичай входять до складу ферментів і впливають на багаточисельні змінні процеси:
Потреба людини у вітамінах залежить від його віку, стану здоров'я,условий життя, характеру його діяльності, пори року, вміст в їжі основних компонентів живлення
Дефіцит вітамінів веде до появи специфічних порушень обміну з характерними клінічними проявами -гиповитаминозам. Надлишок витаминов- гіпервітаміноз - зустрічається набагато рідше ( в основному для вітаміну А).
Вітамін С
Вітамін С - аскорбінова кислота- бере участь в окислювально - відновних реакціях, підвищує опірність організму екстремальною дією.
Міститься в :
Вишні, бананах, винограді, яблуках, і так далі
Вітамін B1
Вітамін B1 - тіамін - необхідний для нормальної діяльності центральною і переферической нервової системи. Регулювальник жирового і вуглеводного обміну.
Міститься в : хлібі, горосі, вівсі
і так далі
Вітамін В2
Вітамін В - рибофламин - бере участь в окислювально - востонавительных процесах.
Міститься в : сирі, молоці, яйцях, батоні, печінці, капусті брокколі і так далі
Вітамін PP
Вітамін PP - Ніацин - бере участь в окислювально - відновних реакціях в клітках.
Міститься в : Зелених овочах, горіхах, крупах з цілісного зерна, дріжджах і так далі
Вітамін А
Вітамін А - ретинол -входит до складу зорового пурпуру, підсилює гостроту зору при слабкому освітленні, укріплює епітеліальні тканини, необхідний для нормального зростання .
Міститься в : морква, цитрусових і так далі
Історія відкриття вітамінів
У другій половині XIX століття вважалося, що харчова цінність продуктів визначається вмістом в них білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і води. Між тим за століття людство накопило чималий досвід тривалих морських подорожей, коли при достатніх запасах продовольства люди гинули від цинги. Чому?
На це питання не було відповіді до тих пір, поки в 1880 році російський вчений Микола Лунін, що вивчав роль мінеральних речовин в живленні, не відмітив, що миші, що поглинали штучну їжу, складену зі всіх відомих частин молока (казеїну, жиру, цукру і солей), чахнули і гинули. А мишки, що отримували натуральне молоко, були веселі і здорові. "З цього виходить, що в молоці... містяться ще інші речовини, незамінні для живлення", - зробив вивід учений.
Ще через 16 років знайшли причину хвороби "бері-бері", поширеної серед жителів Японії і Індонезії, що харчувалися в основному очищеним рисом. Лікареві Ейкману, що працював в тюремному госпіталі на острові Ява допомогли... кури, що бродили по двору. Їх годували очищеним зерном, і птиці страждали на захворювання, що нагадувало "бері-бері". Варто було відмітити його на рис неочищений - хвороба проходила.
Першим виділив вітамін в кристалічному вигляді польський вчений Казимир Функ в 1911 році. Рік потому він же придумав і назву - від латинського "vita" - "життя".
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Відсутність якого-небудь з вітамінів в їжі веде до недостатньої освіти в організмі певних життєво важливих ферментів і, як наслідок, до специфічного порушення обміну речовин.
Вітаміни і вітаміноподібні речовини.
Сучасна класифікація вітамінів.
Роль вітамінів в житті людини
Сучасна медицина вважає, що на 85% стан нашого здоров'я залежить від живлення. Але способи здобуття, обробки, зберігання і приготування їжі, що існують на сьогоднішній день, зводять нанівець її живильну і біологічну цінність. Мало того, що ця їжа не забезпечує всі зростаючі потреби людини у вітамінах, мікро- і макроелементах, амінокислотах і інших живильних речовинах, вона ще і сприяє їх посиленому виділенню, що наводить до подальшого погіршення стану здоров'я.
Дієта для розсіяних
Для збереження відмінної пам'яті нейрофізіологи рекомендують як молодим, так і літнім полюбити рибу, волоські горіхи, бутерброди з житнього хліба з вершковим маслом,.Корисні для поліпшення розумових здібностей всілякі фрукти і овочі. Так, ананаси, багаті серотоніном, роблять чутливішим наші органи чуття. Банани у великій кількості містять вітамін В6, недолік якого повинний в забудькуватості. Виноград допомагає людині зосередитися. Тією ж здатністю володіють яблука: зубрити підручник і гризти яблуко -прекрасное поєднання. У помідорах багато марганцю, який дуже корисний людям, інтелектуальною працею, що займається. Морква уповільнює процеси старіння організму, у тому числі і мозку. Тим же ефектом відрізняються червоний перець (паприка) і апельсини. Шампіньйони дають людині вітамін В3 і пантотенову кислоту, які допомагають боротися з втомою. Картопля покращує працездатність. Соняшникова олія впливає на міру жвавості уяви.
Утренний кофе для светлой головы
Уранішня кава для світлої голови
Ніщо так не підстібає роботу думки, як чашка кави або чаю. У літніх людей, які випивають 220-270 міліграм кави вранці або вдень, пам'ять краща, ніж у людей, що вживають напої без кофеїну. Це з'ясувалося при тестуванні, проведеному ученими з Арізони. До речі, цей факт ніскільки не противоречит результатам інших досліджень, в ході яких виявилося, що у людей похилого віку пам'ять краще всього працює вранці, а ближче до вечора їм складніше впоратися із забудькуватістю.
Геронтологи рекомендують літнім людям призначати важливі зустрічі на ранок і випивати чашку кави, яка здатна зберегти їх голову світлою і в другій половині дня. Але із-за високого вмісту кофеїну цими допінгами не можна зловживати гіпертонікам, язвенникам і людям, страждаючим деякими іншими хронічними недугами.
Истязание плоти и разума
Катування плоті і розуму
Залицяльники всіляких розвантажувальних дієт незрідка не можуть похвалитися хорошою пам'яттю. Якщо відчуття легкого голоду активізує розумову роботу, то те, що тривале утримується від повноцінної їжі діє прямо протилежним чином. Досліди зафіксували: реакція на різні ситуації у людей з нормальним режимом харчування відбувалася через 350-400 мілісекунд, а тим, хто катував плоть і обмежував свій денний раціон, було потрібне все 500. Виходить, що разом з кілокалоріями чоловік скидає і мегабайти інформації, що зберігається в його мозку. До речі, відмічено, що пам'ять різко слабшає в тих, хто не має звички снідати вранці.
Цікаві факти
Готові презентації на українські мові
http://fallen-souls.ucoz.ru/load/161 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/uspadkuvannya-stati-ta-oznak-zcheplenih-zi-stattyu0.html | Успадкування статі та ознак, зчеплених зі статтю | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/19f104c1766f937cc9d7ba22149c6fa2.ppt | files/19f104c1766f937cc9d7ba22149c6fa2.ppt | Click to edit Master title style
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
114-135
100
106
100
100
100
85
100
50
100
XY
XX
XY
X
X Y
XY
XY
XX
X Y
X
XO
XX
XO
X
X O
XO
XO
XX
X O
X
Sry on
Figure 1
Figure 2
XN XN
XN Xn
XN y
Xn y
XN
XN
y
Xn
X X
X X
X y
X y
X
X
y
X
XX
XY
XX
XY
XX
XY
XY
XX
XY
X
X Y
XY
XY
XX
X Y
X
XO
XX
XO
X
X O
XO
XO
XX
X O
X
Sry on
114-135
100
106
100
100
100
85
100
50
100
XX
XY
XY
XX
XY
X
X Y
XY
XY
XX
X Y
X
XO
XX
XO
X
X O
XO
XO
XX
X O
X
Sry on
114-135
100
106
100
100
100
85
100
50
100
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/pikluvannya-pro-potomstvo-riznih-grup-organizmiv.html | Піклування про потомство різних груп організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/1878d0e45e85e6c516064a4a4f0069af.pptx | files/1878d0e45e85e6c516064a4a4f0069af.pptx | Піклування про потомство
у різних груп організмів
Додаткові матеріали до уроків зоології у 8 класі
Піклування або турбота про потомство – це поведінка тварин, що забезпечує виживання і розвиток потомства: вигодовування, догляд і захист дитинчат, здійснювані самицею, самцем, шлюбною парою або групою родинних тварин.
Ці поведінкові реакції засновані на ланцюзі безумовних рефлексів, вироблених в процесі еволюції.
Піклування про потомство
Пасивні форми турботи зустрічаються у комах, наприклад, у жуків-скарабеїв, що відкладають яйця в скручену з гною кулю, а також у їздців і деяких ос, що відкладають яйця на паралізованих личинок інших комах, які слугують їжею їхнім личинкам.
Активну турботу про потомство проявляють громадські комахи (бджоли, деякі оси, мурахи), які влаштовують притулок та годують і доглядають за своїм потомством.
Форми турботи про потомство
Найбільш складні форми турботи про потомство проявляють птахи та ссавці. Вони не тільки годують, виходжують і захищають своїх дитинчат, а й влаштовують притулок, обігрівають, очищають їх тіло, навчають знаходити їжу, розпізнавати ворогів: у птахів мати намагається відвернути увагу ворога, що загрожує пташенятам або кладці; стадо копитних утворює кільце навколо молодняку, захищаючи його від нападу хижаків.
Форми турботи про потомство
У найзагальніших рисах можна виділити наступні способи батьківської поведінки:
вирощування потомства однією самкою або одним самцем;
вирощування потомства обома батьками;
вирощування дитинчат в складній сімейній групі;
виношування відкладених яєць на тілі одного з батьків, кількість яких обернено пропорційна рівню батьківського піклування;
Поведінка батьків
відкладання яєць в попередньо відшукане або спеціально підготовлене самкою середовище.
будівництво гнізд, відкладання туди яєць або ікри у деяких видів риб, охорона їх до народження потомства, а потім охорона народжених малюків до того моменту, поки не підростуть.
турбота про потомство до набуття ним самостійності.
Поведінка батьків
Самки річкових раків не кидають свою ікру де завгодно, а носять її на череві, притримуючи черевними ніжками. Весь розвиток рачків проходить під оболонкою ікринок.
Після того, як вони вийдуть з ікринок, деякий час проводять, причепившись до ніжок матері.
Піклування у раків
У деяких видів павуків розвинена турбота про нащадків. Більшість павуків взимку гинуть, тому восени добре маскують свої кокони.
Самки павуків, які живуть по декілька років, можуть охороняти кокон, а іноді навіть і молодих павучків.
Піклування у павуків
Мухи, як і інші комахи, не піклуються про своїх маляток, але перед тим як відкласти яйця, їм необхідно знайти труп тварини або шматок напіврозкладеного м'яса, яким зможуть харчуватися виведені личинки.
Піклування у комах
Метелики відкладають досить численну кількість яєць, як один із способів виживання свого потомства.
Кропив'янка, павичеве око або адмірал, для забезпечення своєї гусені необхідною їжею, повинні знайти зарості кропиви, а жук-носоріг - купу прілого листя.
Піклування у комах
Чорно-руда оса амофіла викопує нірку у пухкому піщаному грунті, де є кілька камер. Знайшовши гусінь, вона впорскує в її нервові вузли отруту і затягує в сховище та відкладає в неї свої яйця. Це для того, щоб личинкам було чим живитися, як вони вилупляться. Після цього закриває вхід в нірку і на цьому турбота про потомство закінчується.
Піклування у комах
Більшість риб обходиться без всякої турботи. Але протягом мільйонів років у багатьох з них виробилися найдивовижніші способи турботи про потомство. Одні риби знаходять надійні місця для метання ікри, інші по-різному оберігають ікру, а потім і молодь до повного переходу її до самостійного життя. Їхня турбота буває дуже цікавою.
Піклування у риб
Самка прісноводної рибки горчака на час розмноження випускає з анального отвору довгу та гнучку трубочку - яйцеклад і обережно вводить її між стулками молюска. Вона видавлює через яйцеклад ікру в мантійну порожнину молюска, а самець випускає близько щілини сперматозоїди, які засмоктуються в мантійну порожнину і запліднюють ікру. Усередині раковини безпечно, тому мальки залишаються там на деякий час.
Піклування у риб
Дуже оригінально піклується про своє потомство африканська рибка тиляпія: вона носить ікру й молодь у своєму роті! Мальки спокійно плавають навколо своєї матері, щось ковтають, вичікують. Але варто виникнути найменшій небезпеці, як мати подає сигнал різкими рухами хвостом і особливим тремтінням плавцями, і ... мальки тут же кидаються в притулок - рот матері.
Піклування у риб
Наймайстерніше житло будує рибка колючка. Це гніздо, будуванням якого займається самець. Воно має форму кулястої муфточки і будується з частин водних рослин, які самець з'єднує клейкою речовиною, виділеною із залозок шкіри. Коли гніздо готове, самець заганяє в нього одну за одною самок, які і відкладають там ікринки по кілька штук. Потім самки виганяються, а самець залишається вартувати гніздо від інших риб, кидається на них і проганяє, якщо вони підпливають близько, а також освіжає воду в гнізді, швидко рухаючи грудними плавцями.
Піклування у риб
Самець донної риби пінагора (морського горобця), який довжиною до 60 см і масою до 5 кг зустрічається в Баренцовому і Білому морях, не тільки охороняє відкладену самкою ікру, а й піклується про неї. Під час відпливу, коли ікра виявляється на мілині, пінагор набирає в шлунок води, стаючи важче і утримуючись за камені особливим присоском, кропить ікру з рота.
Піклування у риб
Дбайливо ставляться до свого потомства південно-американські рибки aкар. На очищеному від водоростей плоскому камені самка відкладає ікру. Закінчивши ікрометання, самка і самець стають поруч і обмахують ікру плавниками. Коли з'являються личинки, батьки обережно беруть їх в рот і переносять в ямки, заздалегідь вириті в піску. Помістивши їх в надійне укриття, батьки знаходяться біля гнізда і охороняють його. Вони готові кинутися на ворога, щоб захистити своє потомство.
Піклування у риб
Самець маленької рибки копеіна Арнольда, що живе в річці Амазонці шукає листок, що звисає над водою, потім вирушає шукати самку, яку приводить до того місця, де цей лист. Зчепившись плавниками, вони вискакують з води і на мить притискаються до листка. Самка встигає відкласти на лист кілька клейких ікринок, а самець - їх запліднити. Потім самка спливає, а у самця турбота: як зробити так, щоб ікринки не висохли? Б'ючи хвостом, він приймається регулярно бризкати на них воду. І так цілих три дні, поки з ікринок не вийдуть личинки і не впадуть у воду. Який хижак додумається шукати риб'ячу ікру на суші, на листках?!
Піклування у риб
Піклування у риб
Південноамериканські рибки акар
Рибки копеіна Арнольда
Гніздо із піни будують деякі риби для захисту ікри або мальків. Наприклад, макроподія, гурамі і інші так звані лабіринтові риби. Величезне, діаметром до 2 м, що плаває, гніздо влаштовує африканський довгорил.
Піклування у риб
У самця морської голки на череві утворюється особлива кишеня. Коли самець доглядає за самкою, вони склеюються разом, самка випускає через виступаючий з неї яйцепровід ікринки в сумку самця, де той їх і запліднює. Самець починає крутитися і звиватися, щоб утрамбувати ікру, а самка чекає, коли він закінчить це робити. Так декілька разів пара повторює свої дії, і все більше ікринок накопичується в сумці. Самка після цього спливає назавжди, а самець два тижні носить ікру в сумці, поки з неї не вийдуть личинки. Вони не відразу покидають батька, а деякий час тримаються біля нього, трохи ще ховаючись в сумку.
Піклування у риб
У самця морського коника під хвостом також є кишеня. Отримавши від самки ікринки, він виношує їх, поки не вилупляться маленькі коники. Сумка не тільки зберігає личинок, а й підгодовує їх: з кров'ю батька в неї приходять поживні речовини.
Піклування у риб
Самець риби сімфізодона "пасе" виводок мальків, пустуючих навколо нього. Шкіра тата в цей час виділяє живильний слиз, яким годуються мальки.
Найдовше піклується про свій виводок сом чорний бикоглав: його діти встигають дорости до цілком пристойних розмірів, а все плавають тісною зграйкою над батьком, риються в мулі.
Піклування у риб
Деякі види квакш та жаб-дереволазів виношують своїх пуголовків на спині до закінчення метаморфозу.
Піклування у земноводних
Жаба-бик, що мешкає на островах Карибського басейну протягом тривалого часу охороняє ікру і личинок. Самець стежить за рівнем води в пересихаючих калюжах, де вони розвиваються, і в разі необхідності поглиблює калюжі або прокопує канавку в сусідню калюжу, куди потім переганяє і пуголовків.
Піклування у земноводних
Суринамська піпа обрала незвичайний спосіб захисту майбутніх нащадків. Ікра закріплюється на спині самки, шкіра якої до цього моменту стає губчастою. Виступаючі зі спини частини ікринки одягаються роговим ковпачком, що захищає їх від висихання. Так на спині матері під міцним ковпачком протікає розвиток личинок, через кілька днів звідти вибираються молоді піпи.
Піклування у земноводних
У квакш цікаві форми турботи про потомство: батьки споруджують на рослинах спеціальні гнізда, що замінюють личинкам водойми. Наприклад, тропічні квакші-листолази відкладають ікру на листя дерев і охороняють кладку до моменту вилуплення личинок. Вилупившись, пуголовки заповзають на вологу спину самця, і він переносить їх у мікроводоймочки, що знаходяться тут же, в пазухах листків.
Піклування у земноводних
Вельми турботливими батьками є самці жаби-повитухи. Самки цього виду жаб відкладають яйця на суші у вигляді двох шнурів. Самець, схопивши шнури пальцями задніх ніг, витягує їх назовні і намотує на себе. Активний самець може отримати таким способом яйця від двох-трьох самок. Протягом усього періоду розвитку ікри, що триває кілька тижнів, самець носить шнури на собі. В кінці періоду самець відправляється на пошуки водойми, де і відбувається вилуплення личинок. Після цього він звільняється від пустих шнурів.
Піклування у земноводних
Деякі види жаб виношують ікру і личинок у спеціальних виводкових сумках. У період розмноження шкіра, що утворює сумку, змінює свою структуру: з неї зникають отруйні залози, пігментні клітини, розсмоктується кератин, вона стає ніжною і збагачується судинами.
У австралійських сумчастих квакш сумки-кишені знаходяться в паховій області самців. Розвиток ікри проходить на землі, а личинки, які вилупилися, самі заповзають в сумку свого батька. Великий жовтковий мішок забезпечує їх достатнім харчуванням і дозволяє пробути в виводкових сумках до кінця метаморфозу.
Піклування у земноводних
Самець крихітної жаби рінодерми Дарвіна виношує ікру в горловому мішку. Личинки спочатку забезпечені жовтковим мішком з солідним запасом їжі. У цей період вони можуть вільно переміщатися. Після виснаження ембріонального запасу їжі, личинки приростають спиною і хвостом до стінки горлового мішка. В результаті всередині мішка утворюються два шари личинок, що лежать черевцями один на одному, їх шкіра на спині і хвості має особливу будову, що дозволяє витягувати з крові батька кисень і необхідні для розвитку поживні речовини. Запаковані, як сигарети в пачці, пуголовки проводять так свою юність.
Піклування у земноводних
Більшість рептилій, відклавши яйця, більше не піклуються про потомство. Однак крокодилячі матусі місяцями залишаються поблизу, охороняючи кладку. Навіть коли вилупляться дитинчата, самка тримається неподалік, готова прийти на допомогу в разі небезпеки.
Піклування у плазунів
Самки деяких лускатих плазунів бувають досить дбайливими матусями. Вони не кидають яєць напризволяще, А відклавши їх в якомусь затишному місці (в дуплі дерева або серед каменів), обвиваються навколо них своїм тілом. Так вони не тільки охороняють яйця від хижаків, а й забезпечують їм відповідний температурний режим. Молоді плазунчики, вийшовши з яєць, тут же розповзаються у пошуках укриття.
Піклування у плазунів
Багато пернатих проявляють зворушливу турботу про своє потомство. У них виробилось немало прийомів, щоб нагодувати пташенят та уберегти їх від небезпеки. Вони доглядають і по одному, і разом, і всім суспільством, тобто у них наявне й колоніальне гніздування.
Птахи, які гніздяться поодиноко, також можуть об'єднатися, щоб відігнати хижака від своїх гнізд. Наприклад, якщо на дерево, де є гніздо, намагається залізти кішка або навіть людина, до нього злітається 10-15 птахів, які з криками накидаються на порушника спокою.
Піклування у птахів
У сільської ластівки клопоту з виведенням малят багато. Спочатку з мокрої землі і соломинок будується міцне гніздо, яке вистилається м'якою травою, пір'ям і волоссям. Відкладені яйця насид- жує тільки самка протягом двох тижнів. А от коли вилупляться сліпі і безпорадні пташенята доводиться потрудитися обом батькам: три тижні вони будуть годувати їх, щодня здійснюючи по 600 вильотів. Навіть, після того як пташенята покинуть гніздо, батьки ще кілька днів будуть їх підгодовувати.
Піклування у птахів
Імператорські пінгвіни гнізда не будують, але їх пташеня не відчувають незручність в холоднечі. Відкладене самкою яйце приймає на лапи самець. Прикриваючи його шкірною складкою на животі, довгі два місяці він буде його виношувати, тоді як самка в цей час вирушає в море. Перший час пташеня перебуває по черзі то з одним, то з іншим батьком, а коли підросте, то переходить у своєрідні пінгвінячі «ясла», де благополучно дорослішає, опікуваний дорослими птахами.
Піклування у птахів
Пінгвінячі «ясла»
Піклування у птахів
Самка кенгуру, лежачи в момент пологів на спині, вилизує доріжку до сумки, полегшуючи тим самим подолання цього простору своєму крихітному дитинчаті. Надалі мати тривалий час (до 8 місяців) доношує його в сумці. Молоде кенгуреня, що вже підросло, користується нею як тимчасовим притулком ще протягом тривалого часу.
Піклування у ссавців
У землерийок дитинчата народжуються голими і сліпими. Дорослішають вони дуже швидко: через три-чотири тижні вже стають самостійними. Коли вони тільки починають виходити на прогулянки, то переміщення родини являє собою зворушливу картину. Першою простує мати, ведучи дитинчат, наступний йде тримаючись зубами за її хвіст, другий тримається за першого і так далі. В потомстві може бути до восьми дитинчат, тому все це набуває вигляду такого собі паровозика.
Піклування у ссавців
Зайчиха, народивши десь під кущем зайченя і один раз погодувавши його, повернеться до нього тільки через кілька годин, а то й днів. Проте, це теж своєрідний спосіб турботи про потомство. У перші дні життя його потові залози не функціонують, тому по запаху виявити зайченя хижакам неможливо. Чим рідше зайчиха відвідує свого нащадка, тим менше вона привертає до нього увагу. А молоко у зайців настільки густе і жирне, що одного годування вистачає на довгий час.
Піклування у ссавців
Більшість ссавців в період виховання дитинчат більш збудливі, ніж зазвичай. Вони нападають на людей саме тоді, коли ті погрожують дитинчатам або виявляються близько від них. Наприклад, лосиха не допускає до дитинчат нікого, в тому числі й інших лосів.
Піклування у ссавців
Що стосується підтримки чистоти тіла дитинчат, то цей інстинкт, мабуть, властивий всім ссавцям без винятку. Мати часто вилизує шерсть дитинчат, вишукує у них бліх.
Самки єнотовидних собак і борсуки часто виносять малят з нір "на повітря" і через деякий час знову бережно повертають їх назад.
Піклування у ссавців
Отже, в процесі еволюції у багатьох груп тварин виникли пристосування до захисту та вигодовування потомства:
в ряді випадків турбота обмежується створенням притулку та заготівлею їжі для майбутнього покоління;
деякі тварини відкладають яйца на паралізовану ними гусінь, тобто турбуються про своїх майбутніх личинок;
дорослі особини носять з собою яйця або малят у спеціальних шкірних заглибинах, складках, сумках;
більшість хребетних активно турбуються про своїх малюків, вигодовуючи, зігріваючи, навчаючи та виховуючи їх.
Піклування про потомство
Еволюція піклування про потомство відзначається з одного боку, інтенсифікацією та диференціацією дій батьків по відношенню до потомства, а з другого, підсиленням його залежності від дорослих тварин.
Прогресивні еволюційні здобутки забезпечують більш глибокі пристосування ростучого організму до умов його життя в постембріональному розвитку і мають досить складну природу, включаючи в себе різні форми турботи про потомство, у залежності від ступеня зрілості при народженні.
Піклування про потомство |
https://svitppt.com.ua/biologiya/translation-control-eucariot-.html | Translation_control_eucariot_1 11 11 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/67d7158f7f38048597c13c2ba61372c7.pptx | files/67d7158f7f38048597c13c2ba61372c7.pptx | Регуляція трансляції у еукаріот
Основні шляхи регуляції трансляції
Контроль процесінга мРНК
Регуляція стабільності мРНК
Регуляція трансляції індивідуальних мРНК
Тотальна регуляція трансляції усієї сукупності мРНК :
Модифікація факторів трансляції
Білок p50 як регулятор трансляції
Короткі ОРС як регулятори трансляції
Контроль процесінгу пре-мРНК
транс-сплайсинг
альтернативний сплайсинг
Консервативні послідовності у інтронах та екзонах
Типи сплайсосом:
Великі
U1, U2, U4, U5 і U6 snRNP
Вирізають інтрони, що мають GU на 5'-сайті й AG на 3'-сайті. U1 зв'язуються з 5'-сайтом, U2 зв'язуються із бранч-сайтом і U6. U4 інгібує U6, інактивуючи сплайсосому. U5 зв'язує U1 і U2 утворюючи 'ласо'. При активації U6, U1 переміщується й зв'язує U2. U2-U6 формують активний каталітичний комплекс
Малі
11, U12, U4atac, U6atac і U5
Сплайсують РНК, що містять AU 3'- і AC 5'-кінці інтронів
Model for the negative and positive control of splicing
In negative control, the repressor protein binds to the primary transcript and prevents the excision of an intron.
In positive control, an activator protein is required to excise an intron
The function of the Rev protein in the processing of the transcripts of the Human Immunodeficincy Virus (HIV
The Rev protein is a regulatory protein required for the processing of the primary transcripts of HIV. In the early stadium of viral replication, before Rev protein is available, spliced mRNA of ca. 2kb are transported to the cytosol.
The spliced mRNAs are created by multiple splicing events of the primary transcript and encode the regulatory proteins Tat, Rev and Nef.
Once a critical level of Rev protein is formed, unspliced (9kb) or only singly spliced (4kb) forms of the viral mRNA appear in the cytosol. These encode for structural proteins and reverse transcriptase.
The Rev protein binds to a particular sequence of the viral RNA, the Rev responsive element (RRE). The binding of Rev to the RRE enables the transport of unspliced viral transcript into cytosol.
Форма сплайсингу, при якій з’єднуються РНК різних транскриптів
альтернативний сплайсинг
Поліаденілювання
Прокаріоти
Еукаріоти
Сприяє деградації мРНК, створюючи одноланцюгову “площадку” для посадки екзонуклеаз
Захист від деградації
Регуляція стабільності мРНК
Деградація мРНК
Прокаріоти
Екзонуклеази –РНКаза ІІ і ПНФаза
Ендонуклеази – РНКаза Е
Утворюють комплекси - деградосоми
Еукаріоти
Екзонуклеази:
5'->3‘ екзонуклеаза XRN1
3'->5‘ мультибілковий комплекс– екзосома - РНКаза Е, ПНФаза і РНК-хеліказа (розкручує дволанцюгові ділянки мРНК)
Model for the control of translation by tubulin
The amount of tubulin in animal cells is determined partially by the stability of g-tubulin mRNA, whereby tubulin itself acts as the regulating signal.
Starting from the 5’ cap, various stages of the translation of g-tubulin mRNA, represented as a chain of small circles, is illustrated in the figure.
As soon as the N-terminus of the growing g-chain emerges from the ribosome, the §-andg- subunits of tubulin bind to the terminal MREI sequence, upon which an endonuclease becomes activated by a presently unknown mechanism.
The degradation of the g-tubulin mRNA then proceeds.
Регуляція стабільності mRNA трансферинового рецептору та активності трансляції mRNA ферітину залізом
Fe exerts its regulatory effect via the IRE binding protein (IRE-BP). The IRE-BP binds to a control segment at the 3’ terminal region of the TFR mRNA, known as the iron responsive element (IRE). Binding of the IRE-BP to a hairpin structure of the IRE stabilizes the mRNA of the transferrin receptor and protects it agains nuclease attack. If high levels of Fe are present, then the IRE-BP is in its binding inactive form, the IRE is free and nucleases can attack the nontranslated 3’ end of the mRNA. Upon depletion of Fe, the IRE-BP is found in its binding compatible form and it protects the mRNA of the transferrin receptor from degradation. Binding-active and inactive forms of the IRE-BP differ in the content of Fe-S clusters.
Маскування мРНК у еукаріот
Зв'язування маскуючого білка із сегментом маскування в 3'-нетрансльованій області (3'-UTR) мРНК приводить до інактивації її функцій по всій довжині, включаючи як 3'-кінцеву деградацію (і поліаденілювання), так і 5'-кінцеву ініціацію трансляції.
Версії: структурна зближеність кінців мРНК або її структурна перебудова
Н: ембріогенез, гормональні сигнали
Тотальна регуляція трансляції усієї сукупності мРНК
Модифікація факторів трансляції
Білок p50 як регулятор трансляції
Короткі ОРС як регулятори трансляції
eIF4E
Фактор eIF4E розпізнає кеп-структури мРНК в складі багатокомпонентного фактору ініціації eIF4F , що є необхідним етапом об’єднання мРНК з 40S субодиницею рибосоми.
Фактор eIF4E лімітує ініціацію трансляції.
Регуляція біосинтезу eIF4E
Model of the regulation of translation by insulin
Insulin ( and other growth factors) activates the Akt kinase pathway, whose final result is the phosphorylation of 4E-
BP1, a regulatory protein of translation initiation. The 4E-BP1 protein inactivates the initation factor eIF-4E by complex formation.
eIF-4E is required, together with the proteins eIF-4A and p220, for the binding of the 40S subunit of the ribosome to the cap structure of the mRNA. If the 4E-BP1 protein becomes phosphorylated as a result of insulin-mediated activation of the PI3 kinase/Akt kinase cascade, then eIF-4E is liberated from the inactive eIF-4E*4E-BP1 complex and protein biosynthesis can begin.
eIF2
eIF-2, the initiator protein for the translation is a regulatory GTPase that occurs in an active GTP-form and in an inactive GDP form.
The active eIF-2*GTP forms a complex with the initiator-tRNA, fMet-tRNAfmet and the 40S subunit of the ribosome. This complex binds to the cap structure of mRNA to initiate the scanning process.
eIF-2 undergoes an activation cycle typical for regulatory GTPases: the
inactive eIF-2*GDP from is activated with the assistance of the eIF-2B protein into the active eIF-
2*GTP form. eIF-2B acts as a G-nucleotide exchange factor in the cycle
Тотальна регуляція у еукаріот
Тотальна регуляція у еукаріот
Control of eIF-2 by phosphorylation. Phosphorylated eIF-2*GDP binds strongly to eIF-2B without nucleotide exchange occurring. Initiation of protein biosynthesis is not possible in
this case.
In reticulocytes, eIF-2 is subject to phosphorylation by the heme-regulated eIF-2-kinase (HRI).
The activity of the dimeric HRI is regulated via the heme concentration. Another protein kinase that can phosphorylate and regulate eIF-2 is the RNA-dependent eIF2§-kinase (PKR).
The latter is induced by interferons and activated by double stranded RNA.
Тотальна регуляція у еукаріот
Оксидативний стрес
Тотальна регуляція у еукаріот
Тотальна регуляція у еукаріот
Тотальна регуляція у еукаріот
Тотальна регуляція у еукаріот
Тотальна регуляція у еукаріот
Тотальна регуляція у еукаріот
Білок p50 як регулятор трансляції
На відміну від білка PABP , переважно асоційованого з функціонуючими полісомами , білок p50 є основным компонентом як неактивних, так і акивних мРНП, які беруть участь в синтезі білка. Білок p50 ретикулоцитів кролів виявляє до 98% гомології з факторами транскрипції тварин, які взаємодіють з Y-боксом (цис-регуляторною послідовністю ДНК CTATTGGC/TC/TAA). Фактори цієї родини переважно зв’язують одноланцюгову і апуринізовану ДНК, трьохланцюгову H-ДНК і РНК.
Білок p50 може виступати як інгібітор і як активатор біосинтезу білка. При високому відношенні p50/мРНК (5-10 молекул білка на молекулу мРНК) відбувається інгібування трансляції, при низькому (до 4-х молекул p50 на молекулу мРНК) - активація.
Можливо, при високих концентраціях білка відбувається вивільнення його С-кінцевих частин від контактів з РНК, що приводить до мультимеризації білка і переходу мРНП в конденсований стан.
Білок p50 виступает в якості фактору трансляції в полісомах, що активно синтезують білок. Вважають, що в цьому випадку він може полегшувати ініціацію трансляції, запобігаючи неспецифічній взаємодії мРНК з факторами трансляції, а також забезпечуючи формування у мРНК оптимальної просторової структуры.
Оскільки в p50 виявлено РНК- розплітаюча активність, він може сприяти скануванню 5'UTR мРНК преініціюючим комплексом.
Короткі ОРС как регулятори трансляції
Близько 10% мРНК рослин містять в своїх 5'-кінцевих лідерних послідовностях більш за один AUG-кодон. Деякі з них видаляються за допомогою альтернативного сплайсингу. Інші виникають в результаті використання РНК-полімеразами альтернативних промоторів при ініціації транскрипції відповідних генів. Присутність коротких ОРС в лідерних послідовностях мРНК, як правило, супроводжується зниженням ефективності трансляції таких матриць. Функціонування цього механізму виявлене в клітинах ссавців, рослин і дріжджів.
Вплив коротких ОРС на трансляцію розташованих нижче послідовностей нуклеотидів мРНК досліджений з використанням штучних генно-інженерних конструкцій, у яких змінювали довжину й число потенційних сайтів ініціації трансляції, що передували генам-репортерам.
Виявилося, що інгібуючий вплив коротких ОРС зростає зі збільшенням їх довжини. Навіть одиночний AUG- кодон знижує рівень трансляції нижче розташованих послідовностей у два рази. Короткі ОРС проміжної довжини (близько 30 кодонів) інгібували рівень трансляції в 5 разів, а протяжні ОРС (>100 кодонів) повністю пригнічували трансляцію наступних за ними послідовностей.
Механізм інгібуючої дії коротких ОРС пов'язаний з тим, що вони транслюються, що знижує ймовірність ініціації трансляції на ініціюючих кодонах, розташованих слідом за ними, оскільки процес реініціації трансляції вимагає надходження нових факторів ініціації трансляції в ініціаторний комплекс.
eIF4E: регуляция биосинтеза на уровне транскрипции
В ответ на действие сыворотки или факторов роста происходит многократное возрастание внутриклеточного содержания eIF4E-мРНК.
Промотор гена этого фактора содержит два сайта связывания фактора транскрипции Myc , которые функционируют в искусственных гибридных генах.
Повышенный уровень экспрессии гена c-myc сопровождается возрастанием внутриклеточного содержания eIF4E-мРНК. Известно, что белок Myc участвует в регуляции пролиферации клеток.
Поскольку фактор eIF4E сам по себе является ключевым регулятором роста и деления клеток, полагают, что его ген может быть одной из основных мишеней регуляторного воздействия белка Myc.
eIF4E: регулируемое фосфорилирование
Фосфорилированное состояние полипептидной цепи фактора eIF4E коррелирует с повышенной скоростью трансляции. В митозе, характеризуемом низкой скоростью трансляции, уровень фосфорилирования eIF4E минимален. Количество фосфорилированных молекул возрастает в ответ на внеклеточные воздействия гормонами, факторами роста, митогенами и цитокинами, а также в условиях повышенной нагрузки на сердце.
У млекопитающих в ответ на стимулы фосфорилирование полипептидной цепи происходит в основном в положении S209 (нумерация по полипептиду мышей). Остаток Thr в положении 210 фосфорилируется значительно реже. В клетках, трансформированных онкогенами ras и src , наблюдается усиление фосфорилирования eIF4E, поэтому полагают, что в этом процессе участвуют MAP(ERK)-киназы (MAPK/ERK). Это участие может быть косвенным, так как в системах in vitro киназы ERK не обладают способностью фосфорилировать eIF4E. Показано, что общим субстратом протеинкиназ p38MAPK и ERK является протеинкиназа фактора eIF4E, названная MNK1 (MAP kinase interacting kinase 1), которая в активном состоянии фосфорилирована. Поскольку MNK1 эффективно и специфически фосфорилирует фактор eIF4E in vitro по остатку Ser в положении 209, ее рассматривают в качестве основного кандидата, модифицирующего этот фактор в живой клетке, после активации каскадов реакций с участием киназ ERK и p38 MAPK.
eIF4E: семейство белков-репрессоров 4EBP
Обнаружены небольшие белки (молекулярная масса около 12 кДа), названные 4E-BP (eIF4E-binding proteins ), 4E-BP1 , 4E-BP2 и 4E-BP3, ингибирующие кэп-зависимую трансляцию после прямого взаимодействия с eIF4E. Образование комплекса eIF4E-4E-BP не изменяет сродство фактора к кэп-структуре, однако предотвращает его взаимодействие с eIF4G. Белки-ингибиторы 1, 2 и фактор eIF4G обладают гомологичной последовательностью аминокислот YXXXXLA, где X - любая аминокислота, а A-алифатический аминокислотный остаток.
Сродство ингибиторов семейства 4E-BP к фактору eIF4E регулируется через их фосфорилирование. Ингибитор 4E-BP1 был вначале идентифицирован как основной полипептид, фосфорилируемый под действием инсулина.
Фосфорилирование полипептидных цепей ингибиторов предотвращает образование белок-белковых комплексов и происходит в присутствии гормонов ( инсулин, ангиотензин, гастрин ), факторов роста ( EGF , PDGF , NGF , IGFI , IGFII ), цитокинов ( IL-3, GMCSF ), митогенов ( TPA ) и во время аденовирусной инфекции. В то же время в клетках некоторых типов тепловой шок и полиовирусная инфекция сопровождаются снижением уровней фосфорилирования ингибиторов. Все это указывает на прямое участие ингибиторов 4E-BP в регуляции трансляции у эукариот через взаимодействие с фактором eIF4E. По крайней мере, ингибиторы 4E-BP1 и 4E-BP2 являются субстратами протеинкиназы FRAP/mTOR - очень большого белка, принадлежащего к семейству киназ PIK, киназам фосфатидилинозитола. Каскад реакций, завершающихся фосфорилированием этой киназы и, в конечном счете, белковых ингибиторов трансляции, запускается в ответ на внеклеточные стимулы киназой PIK3, фосфорилирующей OH- группу фосфоинозитида в положении 3.
eIF2
Фактор eIF2 представляет собой гетеротримерный белковый комплекс. Его альфа-субъединица фосфорилируется тремя киназами эукариот: у животных - HRI и PKR, а у дрожжей - GCN2. Фосфорилирование фактора предотвращает обмен GDP на GTP, опосредованный фактором eIF2B, и ингибирует трансляцию. Поскольку фосфорилированная форма eIF2 обладает повышенным сродством к eIF2B, последний становится эффективным конкурентным ингибитором формирования активного комплекса eIF2-GTP-Met-тРНКi.
Примером изменения эффективности трансляции мРНК через фосфорилирование фактора инициации eIF2 является механизм контроля биосинтеза гемоглобина под действием гема.
Трансляция глобиновой мРНК в бесклеточной системе биосинтеза белка из ретикулоцитов кроликов в отсутствие гемина (окисленной формы гема) сопровождается быстрым прекращением включения аминокислот в растущие полипептидные цепи, т.е. остановкой трансляции. Оказалось, что в отсутствие гемина специфическая протеинкиназа фосфорилирует фактор инициации трансляции eIF2, который в фосфорилированном состоянии прочно взаимодействует с фактором инициации eIF2B и в составе комплекса остается в связанном с рибосомами состоянии. В результате трансляция глобиновой мРНК останавливается. Гемин, находящийся в избытке в системе трансляции, взаимодействует с протеинкиназой и инактивирует ее. Протеинкиназа утрачивает способность фосфорилировать фактор eIF2 и блокировать трансляцию.
Координация синтеза глобинов на уровне трансляции происходит и в других случаях. В диплоидной клетке человека имеются четыре активных альфа-глобиновых и два экспрессирующихся бета-глобиновых гена. Правильная сборка молекул гемоглобина предполагает участие эквимолярных количеств полипептидных цепей альфа- и бета-глобина, поэтому необходима координация биосинтеза этих белков, которая осуществляется на уровне инициации трансляции. Альфа-глобиновая мРНК конкурирует с бета-глобиновой мРНК за факторы инициации трансляции, однако бета-глобиновая мРНК обладает большим сродством к факторам, что приводит к более высокой эффективности ее трансляции по сравнению с альфа-глобиновой мРНК. В качестве фактора инициации трансляции, ответственного за предпочтительную трансляцию бета-глобиновой мРНК, выступает кэп-связывающий белок.
Mechanisms of 5′-UTR-mediated translational enhancement.
Gilbert W V J. Biol. Chem. 2010;285:29033-29038
©2010 by American Society for Biochemistry and Molecular Biology
The TCV RBSE. (A) Model for cap-independent translation initiation in TCV. The model suggests that the RBSE functions to recruit or recycle 60S ribosomal subunits to the template that then accesses the 5′ end possibly through interaction with prebound 40S s...
Zuo X et al. PNAS 2010;107:1385-1390
Тотальна регуляція у еукаріот
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/translation-control-procariot-.html | Translation_control_procariot 1 11 11 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/d2325bf860a6d568b1bc33195525bbba.pptx | files/d2325bf860a6d568b1bc33195525bbba.pptx | Регуляція трансляції прокаріот
Рівні регуляції трансляції прокаріот
На етапі біосинтезу і збирання компонентів апарату трансляції
На етапі функціонування апарату трансляції (ініціація, елонгація, термінація)
Компоненти апарату трансляції
АА-тРНК-синтетази - частина асоційована в складі полірибосом
тРНК – процесінг, модифікація основ
рРНК – загальний транскрипт, процесінг
іРНК – процесінг? Поліаденілювання?
Білкові фактори трансляції – метилювання ?
Регуляція ініціації трансляції
Контроль стабільності мРНК
Позитивна регуляція на основі спорідненості мРНК до ініціюючої рибосоми й факторів ініціації (дискримінація мРНК).
Негативна регуляція за допомогою білків-репресорів, які, зв'язуючись із мРНК, блокують ініціацію (трансляційна репресія)
Трансляційне спряження
Фактори, що впливають на стабільність прокаріотичної мРНК
Стабільність мРНК звичайно не залежить безпосередньо від її розміру, а визначається багатьма факторами, основними з яких є її
вторинна структура,
елементи первинної послідовності (сайти дізнавання для специфічних рибонуклеаз,
ефективність трансляції
Деградація мРНК у E. coli
Дві екзонуклеази, Рнказа II і полінуклеотидфосфорилаза (ПНФаза), руйнують РНК у напрямку 3'->5'.
РНКаза II – гідролітичний фермент, що дає при розщепленні РНК нуклеотидмонофосфати.
ПНФаза використовує при гідролізі неорганічний фосфат, генеруючи нуклеотиддифосфати. Інактивація обох екзорибонуклеаз приводить до нагромадження в клітині проміжних продуктів деградації мРНК і є летальною.
Ендорибонуклеаза E (РНКаза E, Rnase E), спочатку ідентифікована як необхідна для процесінгу рибосомної 5S РНК, також визначає стабільність багатьох мРНК.
Бактеріальні РНКази, що беруть участь у деградації мРНК
Мультибілкові комплекси деградації РНК
РНК-деградосома.
Основними компонентами цього комплексу є:
РНКаза Е
ПНФаза
РНК-хеліказа Rhlb
Поліаденілювання проявляє протилежний ефект на стабільність бактеріальних і еукаріотичних мРНК
Додавання полі(А) сприяє деградації РНК, чиї кінці захищені від дії екзонуклеаз вторинною структурою. Такі екзорибонуклеази, як ПНФаза й РНКаза I, потребують одноланцюговий "хвіст", за який можна "схопити" 3' кінець мРНК і почати її деградацію. Поліаденілювання 3' кінця створює сайт зв'язування для екзорибонуклеаз
Сайти поліаденілювання і катаболізм бактеріальних РНК
Локалізація сайтів поліаденілювання й шляхи катаболізму бактеріальних РНК:
а - узагальнена структура бактеріальної поліцистронної мРНК і положення сайтів поліаденілювання в РНК класів I-VI;
б - альтернативні шляхи катаболізму бактеріальних мРНК за участю полі(А)-полімерази, полінуклеотидфосфорилази (ПНФази) і різних РНКаз; Рнказа Х - гіпотетична рибонуклеаза
Дискримінація мРНК рибосомами
Різні мРНК мають різну спорідненість до ініціюючих рибосомних субодиниць.
У випадку слабкої спорідненості (угорі) швидкість ініціації низька, внаслідок чого полірибосоми, що утворюються, містять небагато транслюючих рибосом і, відповідно, продукція білка невисока.
При сильній спорідненості мРНК до ініціюючих рибосомних субодиниць (унизу) швидкість ініціації висока, що дає в результаті утворення щільних полірибосом, і, отже, високу продукцію білка
Дискримінація мРНК рибосомами
дискримінацію мРНК можна розглядати як механізм конститутивного контролю належного фіксованого співвідношення продуктів білкового синтезу
Н.: мембранний комплекс протонної АТФази бактерій побудований із трьох типів субодиниць: a, b і c - у співвідношенні 1:2:10 (a1b2c10), і відповідно субодиниця c кодується дуже сильним цистроном мРНК, субодиниця a - слабким, а субодиниця b - цистроном проміжної сили
Трансляційна репресія
Білок-репресор (R) має специфічну спорідненість до ділянки мРНК у районі ініціації трансляції (часто до ділянки з нестабільною вторинною структурою) і, зв'язуючись із ним (і стабілізуючи його), створює бар'єр або для посадки ініціюючих рибосомних часток (а), або для руху рибосоми до місця ініціації (б)
Більшість регуляторних білків, взаємодіючих з 5'- кінцевими TIR-послідовностями мРНК прокаріот, є негативними регуляторами трансляції
Трансляційна репресія
Рибосомні білки E. coli - запобігають взаємодії 30S субодиниць рибосом зі своїми мРНК
рибосомний білок S15 - взаємодіючи з TIR-послідовністю своєї мРНК стабілізує преіснуючий псевдовузел. У результаті SD-область мРНК стає пасткою для 30S субодиниці рибосоми, яка взаємодіє з нею, але не може ініціювати синтез білка.
Трансляційне спряження прокаріот
а — незалежна ініціація трансляції: вільні рибосомні субодиниці зв'язуються з початком кожного цистрону незалежно від трансляції іншого цистрону;
б - ініціація трансляції, залежна від трансляції попереднього цистрону: ініціаторна ділянка другого цистрону відкривається для вільних рибосомних субодиниць тільки при трансляції першого цистрону;
в — реініціація: ініціаторна ділянка другого цистрону взагалі недоступна для вільних ініціюючих рибосомних субодиниць (30S субчастин) і трансляцію другого цистрону ініціюють лише субодиниці, що закінчили трансляцію першого цистрону, що й не встигнули дисоціювати від мРНК.
Умови реініціації
в сайті реініціації є адекватна SD-послідовність
термінуючий і ініціюючий кодон розміщені достатньо близько один до іншого (менше еквіваленту довжини рибосоми)
Часто на UUG –кодоні (відсутність в комплексі IF3
Антисмислові РНК є потужними природними модуляторами експресії генів у прокаріот
Прокаріотичні антисмислові РНК довжиною 70-110 нп утворюють структури типу “стебло-петля", у яких стебло захищає ці РНК від деградації, а петля довжиною шість-вісім нп служить для початкової взаємодії із мРНК-мішенню.
Після утворенні комплексів РНК-РНК спостерігали зміну стабільності мРНК, ефективності процесінгу Рнк-мішені, термінації транскрипції або ініціації їх трансляції
Регуляція елонгації
Регуляція швидкості елонгації – зміна набору тРНК
Зсув рамки зчитування
Рибосомний “стрибок”
Сигнал до зсуву рамки зчитування
у ретровірусів і ретротранспозонів
Наявна гептануклеотидна послідовність типу X.XXY.YYZ (розмічена у вигляді кодонів у рамці зчитування 0), а також нижче розташований регуляторний елемент, що утворює вторинну структуру у вигляді шпильки або псевдовузла
Зсув рамки відбувається в момент, коли пептидил-тРНК, пов'язана з кодоном XXY у Р-ділянці рибосоми, і аміноацил-тРНК, взаємодіюча з кодоном YYZ в А-Ділянці, одночасно зсуваються на один нуклеотид назад і стають напроти кодонів XXX і YYY трансльованої РНК.
необхідно, щоб обидві молекули тРНК в А- і Р-ділянках утворювали міцний зв'язок з новими кодонами, які відрізняються від перших тільки нуклеотидами в положенні 3, що допускає неоднозначну відповідність антикодону
Процес зсуву рамки викликається або підсилюється структурним елементом РНК, перед яким працююча рибосома робить паузу в трансляції
гептануклеотидная последовательность типа X.XXY.YYZ
Регуляція на рівні термінації
Рибосомний тунель як регулятор трансляції – арест трансляції (стоп-пептиди)
Неправильне прочитання кодонів-термінаторів
Транс-трансляція
Рибосомний тунель як регулятор трансляції
У РТ розташовані сайти зв'язування багатьох (у т.ч. клінічно важливих) антибіотиків і, як наслідок цього, модифікація стінок РТ приводить до стійкості бактерій
стінки РТ беруть участь у моніторингу амінокислотної послідовності поліпептиду, що переміщається уздовж них
зупинка трансляції лежить в основі механізмів регуляції експресії деяких генів, у тому числі відповідальних за секрецію, амінокислотний метаболізм, стійкість до антибіотиків
Будова РТ
Стінки РТ і їх найближче оточення складаються переважно з нуклеотидних залишків рРНК великої субодиниці рибосоми й тільки двох-трьох невеликих сегментів рибосомних білків
Більшість нуклеотидних залишків рРНК, що формують стінки РТ, звернені в простір тунелю своїми гетероциклічними основами
Вуглеводнево-фосфатний кістяк рРНК, розташований поблизу стінок тунелю, створює в РТ негативний потенціал, який розподілений уздовж РТ нерівномірно на стінках тунелю немає великих гідрофобних або гідрофільних областей
Ростучий поліпептидний ланцюг в РТ еукаріотичної рибосоми
ділянки поліпептидного ланцюга білка з певними амінокислотними послідовностями здатні набувати в РТ α-спіральноъ (або близьку до неї) конформації
перехід у цю конформацію (як і закріплення в конформації розгорнутого ланцюга) модулюється взаємодією поліпептиду зі стінками тунелю в його специфічних зонах
Рибосомний тунель як регулятор трансляції
роль «стоп-пептидів» виконують т.зв. лідерні поліпептиди, закодовані в 5'-кінцевому районі оперону.
зупинка їх трансляції в РТ регулює експресію генів, розташованих «униз за течією» (down-stream) відносно лідерної послідовності.
Рибосомний тунель як регулятор трансляції
У генах, експресія яких регулюється через зупинку трансляції, закодовані мРНК, що володіють унікальною вторинною структурою, яка перебудовується так, як цього й вимагає класичний механізм аттенюації транскрипції.
Н.: сайт зв'язування з рибосомою для послідовності, що кодує стійкість до лікарських препаратів, перебуває усередині однієї із двох інвертованих повторюваних послідовностей.
Отже, у транскриптах цей сайт буде включений у стабільну структуру шпильки, яка перешкоджає трансляції. Лідерна послідовність, що кодує короткий регуляторний пептид, розташована «вище» (up-stream) цієї структури
«Стоп-пептиди» інгібують трансляцію в комбінації зі специфічними низькомолекулярними коефекторами
Основний етап аттенюації транскрипції – тимчасова зупинка рибосоми – викликаний інгібуванням пептидилтрансферазної активності короткими пептидами (5–8 амінокислотних залишків), що представляють собою N-кінцеві частини поліпептидів, закодованих у лідируючій послідовності регульованих генів.
В Staphylococcus aureus експресія цього гена регулюється «стоп-пептидом», закодованим у лідерній послідовності (19 кодонів), розташованій на відстані 65 нуклеотидних залишків перед початком ermc. Під час відсутності антибіотиків відбувається конститутивна трансляція лідерної послідовності. При цьому мРНК білка Ermc не транслюється, тому що сайт зв'язування з рибосомою екранований у її вторинній структурі.
У присутності антибіотика синтез лідерного пептиду зупиняється на 9-ом кодонові, вторинна структура мРНК перебудовується таким чином, що сайт ініціації трансляції білка Ermc стає доступним для рибосоми, і його синтез протікає безперешкодно .
Механізм дії макролідів
Зупинка трансляції
Антибіотики-макроліди в рибосомному тунелі
А. Розташування тилозину щодо найбільш важливих нуклеотидних залишків 23S рРНК, що формують сайт зв'язування макролідів.
Б. Положення нуклеотидних залишків 23S рРНК, що формують сайт зв'язування макролідів, у вторинній структурі доменів II і V. Нумерація як в 23S рРНК Н. marismortui (у дужках – номера відповідних нуклеотидних залишків 23S рРНК E. coli).
В. Розташування молекули еритроміцину щодо сусідніх з ним нуклеотидних залишків 23S рРНК Н. marismortui ( у дужках – номера відповідних нуклеотидних залишків 23S рРНК E. coli).
Зупинка трансляції
Ділянки зв’язування різних антибіотиків з 50S-субодиницею рибосоми
ВИР-S - віргініаміцин-S; ЭРИТ - еритроміцин; ВИР-М - віргініаміцин-М; СПИР - спіраміцин; ЛИН - лінкоміцин
Зупинка трансляції
Антибіотики-макроліди в рибосомному тунелі
Модель розташування тилозина в РТ, що демонструє утворення ковалентного зв'язку (показана зірочкою) між альдегідною групою тилозина й аміногрупою А2062. Стрілкою показаний перехід А2062 з «закритої» в «відкриту» конформацію, що супроводжує утворення цього зв'язку
Зупинка трансляції
Зупинка трансляції
Взаємодія еритроміцину зі «стоп-пептидом» ermC
Зупинка трансляції
Зупинка трансляції
Участь лідерного пептиду tnaС у регуляції триптофаназного оперона
Триптофаназный (tnА) оперон E. coli складається із лідерної регуляторної послідовності (320 п.о.), за якою ідуть два структурні гени tnaА і tnaB. У лідерній послідовності закодований 24-нуклеотидний регуляторний –«стоп-пептид» TnaС; tnaА кодує триптофаназу, а tnaB – триптофан-пермеазу.
Зупинка трансляції
Зупинка трансляції
Зупинка трансляції
Зупинка трансляції
Білок SecА відіграє важливу роль у секреції й транспорті через мембрани білків E. сoli
Експресія гена secА в E. coli регулюється його лідерною ділянкою, що містить відкриту рамку зчитування (ОРС), у якій закодований білок secМ (170 кодонів).
Коли на лідерній мРНК сайт зв'язування рибосоми доступний, подібний сайт на ділянці secА залучений в утворення вторинної структури мРНК, що перешкоджає ініціації синтезу SecА. Відбувається ініціація трансляції й полімеризація перших 165 амінокислот доти, поки в Р-сайт не потрапить Gly-Трнк, відповідна до кодону Gly165, на якому рибосома зупиняється. Поліпептидний ланцюг SecМ містить сигнальну послідовність на N-кінці, і якщо апарат секреції білків у клітині працює нормально, те N-кінцева частина пептиду SecМ буде виведена з тунелю, що спричинить вивільнення рибосоми з арештованого стану за допомогою SRP. У цьому випадку активації експресії гена secА не відбувається.
Ключовий момент роботи цієї системи полягає в тому, що арешт рибосоми відбувається при нестачі SecА у клітині, тобто в умовах порушення секреції білків. Рибосома зупиняється на 165 кодону secМ, у результаті чого вторинна структура мРНК перебудовується,і інша рибосома здійснює трансляцію тієї її частини, у якій закодований білок Seca
Зупинка трансляції
Зупинка трансляції
Неповна термінація синтезу поліпептидів
UGA
Він частіше інших помилково розпізнається транслюючою рибосомою як осмислений (очевидно, за участю триптофанової тРНК). У результаті синтезується більш довгий поліпептид, припинення синтезу якого відбувається на наступному термінуючому кодоні.
Н.: при трансляції РНК фага Q-бета. Цистрон білка оболонки фага закінчується термінуючим кодоном UGA, який з невеликою частотою розпізнається рибосомами як осмислений, що приводить до синтезу більш довгого, чим білок оболонки, поліпептиду. Цей поліпептид потрібен для збирання повноцінної (життєздатної) фагової частки і є життєво важливим для бактеріофага Q-бета.
Зупинка трансляції
UAG
Для утворення гібридного білка Gag-Pol ретровіруси типу С використовують супресію термінуючого кодону замість зсуву рамки зчитування. Супресія відбувається з ефективністю близько 5% і супроводжується помилковим прочитуванням UAG-кодону глутамініл-тРНК. Термінуючий кодон UGA у тому ж положенні декодується як аргініновий, цистеїновий або триптофановий.
Звичайні термінуючі кодони нормальних клітинних генів у цих умовах не супресуються, тому для здійснення супресії термінуючий кодон повинен перебувати в певному контексті.
Зупинка трансляції
Неповна термінація синтезу поліпептидів
Якщо деградація мРНК почалась, а рибосома ще зчитує …
Транс-трансляція у бактерій
Транс-трансляція у бактерій
Транс-трансляція у бактерій
Транс-трансляція у бактерій
Транс-трансляція у бактерій
Транс-трансляція у бактерій
Додаткові механізми регуляції
Трансляційні енхансери
Специфічні послідовності мРНК, розміщені в 5' и 3'- нетрансльованих областях поблизу послідовності Шайна-Дальгарно і кодону AUG , що сприяють відбору молекул мРНК рибосомою.
Енхансерні послідовності впізнають комплементарні ділянки16S рРНК, з якою вони взаємодіють на стадії утворення ініціаторного контакту мРНК з рибосомою.
Вважається, що ця взаємодія приводить до відносного збільшення концентрації мРНК поблизу 30S субодиниці рибосоми , підвищуючи таким чином можливість трансляції мРНК.
Типи енхансерів (епсилон, омега) - самостійно
Енхансер “епсилон” UUAACUUUA
Виявлений поблизу послідовності Шайна-Дальгарно в гені 10 фага Т4.
Ця AU- багата послідовність значно посилює експресію даного гену, а також ефективно функціонує при розміщенні перед іншими неродинними генами.
Схожий енхансерний элемент (UUAAUUUAC і UUAACU) виявлено в гені atp Escherichia coli. Послідовність «епсилон" комплементарна нуклеотидам 458-466 16S рРНК E. coli , що розміщені на поверхні субодиниці рибосомы.
Вважається, що ці пірімідин-багаті послідовності можуть також взаємодіяти з рибосомним білком S1.
Энхансер трансляционный омега
Энхансер трансляции "омега" был обнаружен в 5'- некодирующей области РНК вируса табачной мозаики.
Эта последовательность из 68 нуклеотидов усиливает трансляцию как в прокариотических, так и в эукариотических трансляционных системах in vivo и in vitro. Последовательность "омега" обогащена AU и не комплементарна области 460 в 16S рРНК , как последовательность "эпсилон" . В тех случаях, когда в матричной РНК отсутствует последовательность Шайна-Дальгарно , последовательность "омега" функционально эквивалентна ей и способна усиливать трансляцию в 40-120 раз, что тем не менее в 10 раз ниже уровня трансляции нормальной мРНК. В присутствии последовательности Шайна-Дальгарно последовательность "омега" усиливает трансляцию до 4 раз.
Последовательность "омега" располагается на мРНК в районе до - 110 нуклеотида от стартового сайта. Тандемные копии этой последовательности удваивают эффект усиления трансляции у E. coli. Наиболее важным элементом последовательности "омега" является последовательность ACAAUUAC, повторенная трижды. Предполагается, что пентануклеотид CAAUU комплементарно взаимодействует с последовательностью AAUUG, расположенной в 5'- области 16S рРНК. Эта область мРНК высококонсервативна у различных бактериальных видов и является потенциальным сайтом связывания трансляционных энхансеров.
Енхансер “омега” |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vivernadskiy0.html | В.І.Вернадський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/cfa2407af4695fdbdd4e733a45950642.ppt | files/cfa2407af4695fdbdd4e733a45950642.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vivchennya-skladu-antocianiv-u-sucvittyah-suhovershkiv-zvichaynih-prunella-vulgaris-l.html | ВИВЧЕННЯ СКЛАДУ АНТОЦІАНІВ У СУЦВІТТЯХ СУХОВЕРШКІВ ЗВИЧАЙНИХ (PRUNELLA VULGARIS L.) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/ced905150835de227a472d9c909e8f86.ppt | files/ced905150835de227a472d9c909e8f86.ppt | + 4% H3PO4 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/sistema-organichnogo-svitu-yak-vidobrazhennya-yogo-istorichnogo-rozvit.html | Система органічного світу як відображення його історичного розвитку | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/875f700a8c6cb4b5d107420cee3baa48.ppt | files/875f700a8c6cb4b5d107420cee3baa48.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/virusi-ihnya-budova-zhitteviy-cikl.html | "Віруси, їхня будова, життєвий цикл" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/bc86c68e2f68a7f5be5f116bf93dafeb.ppt | files/bc86c68e2f68a7f5be5f116bf93dafeb.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vivcya-dolli.html | Вівця Доллі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/3fca23ea2ba0200733484915e71d0131.pptx | files/3fca23ea2ba0200733484915e71d0131.pptx | Вівця Доллі
Вівця Доллі - самка вівці, перша успішно клонована тварина з клітини іншого дорослого організму.
Експеримент проводився у Великобританії, у місті Мітлодіан, Шотландія. Тут вона народилася 5 липня 1996 року, преса ж повідомила про це лише через 7 місяців — 22 лютого 1997 року. Проживши 6 років, вона померла 14 лютого 2003 року.
Походження імені
Спочатку вівці було присвоєно ідентифікаційний код 6LL3. Ім'я Доллі вона отримала згодом, вчесть американської співачки Доллі Партон за пропозицією одного із пастухів, який допомагав при родах вівці.
Долі і її перший нащадок — ягня Бонні
До клонування Доллі уже були перші спроби склонувати організми, зокрема були клоновані вівці Меган і Мораг тою самою групою вчених. В процесі створення Доллі в 277 яйцеклітин було вселено ядра із нестатевих клітин, після чого було утворено 29 ембріонів, із яких вижила лише Доллі.
Смерть
Доллі померла 14 лютого 2003 року від прогресуючого захворювання легень, що очевидно було спричинено ретровірусом. Такі захворювання переважно проявляються лише у літніх (пристарілих) овець (середня тривалість їх життя становить 10-12 років). Проте немає доказів того, що причиною захворювання стало передчасне старіння: в овець, які постійно перебувають у закритому приміщенні, ризик цього захворювання зростає, а Доллі якраз задля безпеки перебувала у приміщенні і рідко виходила випасатися з іншими вівцями.
9 квітня 2003 року муміфіковані рештки вівці було передано до Единбурзького музею.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/reproduktivne-zdorovya1.html | "Репродуктивне здоров’я" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/55c77371564d307855a6756f57b69374.pptx | files/55c77371564d307855a6756f57b69374.pptx | Репродуктивне здоров’я
Репродуктивне здоров’я – це стан психологічного, розумового та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб чи недуг в усіх сферах, що стосуються репродуктивної системи, її функцій і процесів.
Чинники ризику на репродуктивне здоров’я:
Несприятливий для здоров’я спосіб життя( хронічний стрес, низька фізична активність, безладні татеві зв’язки, нераціональне харчування, відсутність режиму праці й відпочинку тощо);
Вживання шкідливих речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків);
Негативні чинники екологічного середовища (забруднення навколишнього середовища, високий рівень радіації тощо);
Негативні чинники соціального середовища (низький рівень життя, безробіття тощо);
Негативні спадкові чинники;
Недоступність медичних послуг;
Недоступність послуг з консультування та інформування.
Вплив нікотину на репродуктивне здоров’я підлітків
Негативно впливають на репродуктивну систему алкоголь,
нікотин та наркотики.
Паління в підлітковому віці негативно впливає на всі фізіологічні системи, зокрема й на процес дозрівання репродуктивної системи. Ситуація ускладнюється тим, що наслідки цього підліткового паління можуть позначитися
пізніше, тоді, коли вже дозрілі чоловік та жінка вирішують народити дитину.
Можливо, у цей час вони вже кинули курити, але наслідки підліткового паління негативно впливають на них самих та на здоров'я їхньої майбутньої дитини.
Наслідки паління становлять загрозу й на генетичному рівні, оскільки позначаються на потомстві в другому й третьому поколінні
Вплив алкоголю на репродуктивне здоров'я підлітків
Алкоголь також негативно впливає на репродуктивне здоров'я. Насамперед, алкоголь порушує спадковий матеріал статевих клітин, що призводить до важких наслідків для потомства — розумової відсталості, анатомічних каліцтв, захворювань внутрішніх органів та систем. Алкоголь порушує роботу ендокринних залоз, що особливо небезпечно в підлітковому віці, оскільки від нормального функціонування ендокринної системи залежать ріст, розвиток і статеве дозрівання.
Вплив наркотиків на репродуктивне здоров'я підлітків
Наркотики ще більше, ніж нікотин та алкоголь, порушують генетичний апарат статевих клітин. Потомство наркоманів страждає від усіляких каліцтв, порушень роботи нервової системи та інших фізіологічних систем організму. Але найчастіше це потомство просто не народжується, оскільки гине на ранніх стадіях ембріогенезу.Не випадково кажуть, що наркотики можуть стати стратегічною зброєю для знищення цілої країни.
Наркотики діють на ендокринну систему, порушують нормальний синтез гормонів і припиняють процеси розвитку в підлітковому віці. Особливою небезпекою для потомства є зловживання наркотичними
препаратами під час вагітності. Наркотичні речовини потрапляють у плід і отруюють його. Наркотики потрапляють і в материнське молоко, тому мати-
наркоманка не може годувати свою дитину.
Вплив раннього статевого життя на репродуктивне здоров'я
До ризиків, пов'язаних з раннім статевим життям, належать:
- рання вагітність, що наражає на небезпеку здоров'я матерів-підлітків та їхніх
дітей;
- нервові стреси й невдачі, пов'язані з неготовністю нервової системи підлітка до
таких стосунків;
- зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), зокрема
ВІЛ/СНІДом.
Збереження репродуктивного здоров’я
Загартовування організму;
Фізичні вправи;
Налагодження режиму праці та відпочинку;
Помірне споживання солі, спецій, органічної жирної їжі. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vivihi-udari-roztyagnennya.html | "Вивихи, удари, розтягнення" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/294cadab9fc61a2c4865247f320b0730.pptx | files/294cadab9fc61a2c4865247f320b0730.pptx | Вивихи, удари, розтягнення
Сочнєвої Ірини
11-А
Вивих
Вивих являє собою пошкодження суглобової сумки, що призводить до втрати рухливості. Вивих може супроводжуватися розривом суглобової сумки і зв’язок.
Вивих відрізняється досить яскравою симптоматикою:
різкий біль, що посилюється при спробі поворухнутися;
зміна суглоба за формою;
припухлість і набряк шкірних покривів в області пошкодженого суглоба;
обмеженість суглоба в русі, неможливість ворушити ушкодженою кінцівкою.
Перша допомога людині, яка отримала вивих суглоба
обмежте пошкоджену кінцівку в русі;
якщо в місці пошкодження присутня рана, накладіть пов’язку;
прикладіть до ушкодженого місця холод, прикладати лід безпосередньо до шкіри не рекомендують, створіть тканинний прошарок;
для зменшення больового синдрому потерпілому необхідно прийняти знеболюючі препарати;
вправлення вивиху краще провести до появи набряків, поки не завдано відчутної шкоди м’яким тканинам і кровоносним судинам, поки не виник м’язовий спазм, а тому необхідно доставити потерпілого в медпункт.
при вивиху нижньої кінцівки потерпілого евакуюють лежачи. При вивиху стегна під коліно вивихнутою кінцівки треба підкласти подушку. При вивиху верхньої кінцівки слід підвісити руку на косинку.
Розтягнення зв’язок
При цьому виді ушкодження (воно може бути пов'язане з різкими рухами, стрибками) в області суглоба спостерігається набряклість, синці, хворобливість.
На відміну від вивихів при розтягуванні зв'язок рухи в суглобі можливі, хоча й болючі.
Перша допомога
При розтягуванні зв'язок рекомендується надати пошкодженій кінцівці спокій, підняти її, накласти холодні примочки, нарешті, забинтувати суглоб рівномірно здавлюючою його тугою пов'язкою.
Забиття
Забиттям називається ушкодження м'яких тканин тіла при збереженні цілості шкірних покривів. Крововилив зумовлює зміну кольору забитих тканин (у перші дні вони мають синій колір, потім зеленуватий, а згодом жовтий).
Одночасно з крововиливом, що обумовлює утворення синця, в області забитого виникає набряклість і болючість.
При ударах м'яких тканин рекомендується накласти в першу добу на забите місце холодну примочку, надати пошкодженій кінцівки вище положення і надати їй спокій.
Забиття
Удари можуть супроводжуватися переломами кісток (в цьому випадку потерпілому слід надати допомогу, як при переломі) і пошкодженням внутрішніх органів грудної та черевної порожнини.
При ударах грудної клітини, що супроводжуються кровохарканням, і особливо при ударах живота, якщо у потерпілого з'являються симптоми гострого недокрів'я (Кровотечі) або якщо виникає блювота, різка болючість при дотику до живота, напруженість м'язів черевної стінки, постраждалий підлягає негайній евакуації на пункт медичної допомоги.
Дякую за увагу |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vivcya-dolli-ta-ii-tvorci.html | "Вівця доллі та її творці" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/93d0b10dd18a9a8c4c25b24604c60ea6.pptx | files/93d0b10dd18a9a8c4c25b24604c60ea6.pptx |
Вівця доллі та її творці
Вівця Доллі - перше клонований ссавець тварина , що було отримано шляхом пересадки ядра соматичної клітини в цитоплазму яйцеклітини , позбавленої власного ядра. Вівця Доллі була генетичною копією вівці -донора клітини.
Генетична інформація для процесу клонування була взята з дорослих диференційованих клітин , а не з статевих або стовбурових . Самого вихідного тваринного на момент клонування вже не існувало. А частина клітин , необхідна для експерименту , була своєчасно заморожена і зберігалася в рідкому азоті , щоб зберегти і передати генетичний матеріал.
Вівця Доллі
Експеримент був поставлений Яном Вілмут і Кейтом Кемпбеллом у Рослінському інституті , в Шотландії , поблизу Единбурга в 1996 році. Експеримент вважається проривом в технологіях , порівнянним з розщепленням атома.
Сама Доллі стала найвідомішою вівцею в історії науки. Вона прожила 6,5 років і залишила після себе 6 ягнят.
Життя та смерть доллі
У ході експерименту одна із соматичних клітин вже померлої до того часу вівці послужила джерелом генетичного матеріалу , який був з'єднаний з статевої клітиною іншої вівці. Власний генетичний матеріал з останньої був повністю вилучений . Сформована таким чином яйцеклітина , що містить генетичний матеріал тільки перші вівці , була виношу вівцею - сурогатною матір'ю. У результаті народилося ягня , що став відомим як Доллі. І була доведена можливість клонування теплокровних тварин , включаючи і вже померлих , якщо від них залишився необхідний генетичний матеріал.
Експеремент
У ході експерименту з отримання Доллі в 277 яйцеклітин були перенесені ядра , узяті з вимені тварини -донора. Приблизно десята частина з них розвинулися до стану ембріонів. І з цих 29 ембріонів вижив тільки один. Преса оголосила про її народження лише через 7 місяців - 22 лютий 1997 року.
Доллі народилася 5 липня 1996 в Шотландії. На початку у неї не було навіть імені . Їй був привласнений тільки лабораторний ідентифікаційний номер 6LL3 . Ім'я Доллі з'явилося пізніше , за пропозицією одного з ветеринарів , які допомагали вченим при її народження.
Розвиток та значення експеременту
Доллі жила як звичайнісінька вівця . Вміла випрошувати ласощі у людей і народила шістьох ягнят. Її перший ягня , Бонні , народився у квітні 1998 року. Наступного року народилися ягнята Саллі і Розі . А потім Доллі народила трійню - Люсі , Дарсі і Коттон.
З осені 2001 року біля Доллі був виявлений артрит , їй стало важко ходити. Але захворювання успішно лікували протизапальним препаратом.
14 лютого 2003 на сьомому році її життя Доллі довелося приспати.
Життя доллi
Доллі стала найвідомішою вівцею в історії науки. 9 квітня 2003 опудало Доллі було виставлено в Королівському музеї.
Клонування може бути використано як для збереження вимираючих видів .
Клонування може бути також використане для відновлення вимерлих тварин.
Терапевтичне клонування допоможе надати реальну допомогу людині і врятувати йому життя.
Висновки |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamin-v1.html | "Вітамін В5" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/db46d813e8191cd78b6776f5711c8539.pptx | files/db46d813e8191cd78b6776f5711c8539.pptx | Вітамін В5
Підготувала учениця 9-В класу
Воробьова Єлизавета
Про вітамін В5
Вітамін В5 (пантотенова кислота) був відкритий в 1931 році Уільямсом і Труздейлом.
Пантотенова кислота належить до групи вітамінів В і отримала свою назву від грецького "пантотен", що означає "усюди". Відноситься до водорозчинних, чутлива до нагрівання, під час приготування їжі може бути втрачено до 50% вітаміну, хоча при пастеризації молока, одного з основних її джерел, втрати незначні.
Вітамін В5 бере участь у важливих процесах катаболізму і анаболізму в організмі.
Роль вітаміну В5
Вітамін В5 відіграє важливу роль у формуванні антитіл, сприяє засвоєнню інших вітамінів.
Пантотенова кислота, як складова коферменту А, відіграє ключову роль у метаболізмі вуглеводів, білків і жирних кислот, нормалізує обмін жирів, активує окислювально-відновні процеси в організмі і тому важлива для підтримки і відновлення всіх клітин тканин. Синтезує в організмі життєво важливі жирні кислоти, статеві гормони і гормони росту, холестерин, гістамін, ацетилхолін, гемоглобін.
Єдиний з вітамінів добре всмоктується при нанесенні на шкіру, тому використовується в ліках від опіків, а також у косметичних засобах.
Добова потреба та призначення вітаміну В5
Добова потреба
для дорослих 10-12 мг;
для вагітних 15-20 мг;
для годуючих мам 15-20 мг;
для дітей, залежно від віку та статі 3-7 мг;
для грудних дітей 2-3 мг;
Підвищені дози вітаміну необхідні при важких фізичних навантаженнях.
Призначення
різні патологічні стани, пов'язані з порушеннями обмінних процесів;
поліневрити, невралгії, парестезії;
екзема;
бронхіти, бронхіальна астма;
алергічні реакції;
трофічні виразки, опіки;
токсикоз вагітних;
туберкульоз;
недостатність кровообігу;
хронічні захворювання печінки;
хронічний панкреатит;
захворювання шлунково-кишкового;
дискінезія кишечника;
Авітаміноз та гіпервітаміноз
Авітаміноз
Втома;
головні болі;
розлад сну;
підвищена стомлюваність;
депресія;
нудота;
м'язові болі;
оніміння пальців ніг;
захворювання тонкого кишечника;
виразки 12-палої кишки;
Гіпервітаміноз
Надлишки вітаміну В5
швидко виводяться із
сечею, тому симптоми
передозування дуже
рідкісні, але в окремих
спостерігається діарея і
затримка води в організмі.
Джерела вітаміну В5
Джерела вітаміну В5 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamin-v.html | Вітамін В6 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/f62059d1ea05c91198ef9d5fd40e70bd.pptx | files/f62059d1ea05c91198ef9d5fd40e70bd.pptx | Вітамін В6
Вітамін B6 - загальна назва трьох речовин: піридоксина, піридоксаля, піридоксаміна, а також їх фосфатів, серед яких найважливішим є піридоксальфосфат. Піридоксин виконує роль коензиму, бере участь в обміні амінокислот, синтезі білка, обумовлює активність більше 60 різних ферментів.
Вітамін В6
Піридоксин необхідний в процесі фосфорилювання, впливає на глікогенез та глікогеноліз у м’язах, відіграє важливу роль в імунологічних та кровотворних процесах: для утворення червоних та білих кров’яних тілець, клітин імунної системи.
Крім того, він необхідний в процесах росту, розвитку та потрібен для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи.
Властивості
Особливо багато вітаміну B6 його в зернових паростках, у волоських горіхах і фундуку, в шпинаті, картоплі, моркві, кольоровій і білокачанній капусті, помідорах, полуниці, черешні, апельсинах і лимонах.
Джерела вітаміну В6
Також він міститься в м'ясних і молочних продуктах, рибі, яйцях, крупах і бобах. Вітамін B6 синтезується в організмі кишковою мікрофлорою.
Джерела вітаміну В6
Відіграє важливу роль в обміні речовин;
необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи;
бере участь у синтезі нейромедіаторів, білків, ферментів, гемоглобіну, гістаміну;
покращує використання ненасичених жирних кислот;
сприяє перетворенню фолієвої кислоти в її активну форму.
Функції вітаміну В6
- зміцнює імунну систему, збільшуючи кількість і якість антитіл; - запобігає появі набряків в ногах, на обличчі або в руках;
знижує рівень холестерину і ліпідів в крові;
покращує скоротливість міокарда; - нормалізує рівень цукру в крові; - знижує підвищений кров'яний тиск, нормалізує кровообіг та стимулює гемопоез;
Функції вітаміну В6
- заспокоює нерви і створює гарний настрій; - блокує істеричні стани нервової системи (особливо в стані вагітності!),
- запобігає депресії, дратівливості; - показаний при радикулітах, невритах, невралгіях;
- зменшує спазми м'язів, судоми литкових м'язів, оніміння рук, неврити кінцівок.
Функції вітаміну В6
- використовується як стимулятор в обміні речовин;
- запобігає дерматитам, діатезам та іншим захворюванням шкіри;
- покращує гостроту зору; - є натуральним сечогінним засобом;
- відіграє важливу роль у підтримці балансу статевих гормонів.
Функції вітаміну В6
Дорослим потрібно приблизно 2-3 мг, а для вагітних і жінок, що годують малят, ця норма трохи більше.
При серцево-судинних захворюваннях, гіпоглікемії, інфекціях потреба в ньому також підвищується.
Піридоксин не накопичується в організмі, тому повинен надходити з їжею постійно.
Піридоксин швидко витрачається, а надходить його дуже мало.
Добова потреба
Всмоктування піридоксину погіршується під час куріння і вживання алкоголю.
Любителі м'яса потребують піридоксину більше.
При діабеті своєчасне надходження вітаміну В6 може трохи знизити інсулінову залежність.
Переробка зернових не залишає в них не тільки піридоксину, але і практично нічого корисного, тому варто їсти менше хліба і випічки з білої муки вищого ґатунку.
Як зберегти вітамін В6
Руйнується вітамін В6 при тривалому зберіганні, консервації, смаженні та при приготуванні їжі у великій кількості води. Тому найкраще готувати овочі, а також м'ясо та рибу на пару, або запікати в духовці.
Заморожування продуктів, їх зберігання на світлі теж руйнує піридоксин.
Як зберегти вітамін В6
Наприклад, білки не засвоюються із-за нестачі цього вітаміну, тоді і розвиваються хронічні захворювання.
Інший приклад: людина з'їдає багато тваринного білка, і тоді весь піридоксин повинен використовуватися для їх засвоєння. Піридоксин при цьому забирається з печінки, кишечника і клітин, а іншим органам і системам його не вистачає.
Ознаки гіповітамінозу
У стресових ситуаціях витрачається весь піридоксин, який може перебувати в резерві - він буквально «тане», вимивається з клітин і тканин.
Брак піридоксину порушує баланс натрію і калію в рідині, і в організмі починає накопичуватися вода. Так виникають набряки на ногах, руках, обличчі, і навіть великий живіт може бути наслідком нестачі вітаміну В6.
Ознаки гіповітамінозу
Алергічні реакції у вигляді кропив'янки; - іноді може підвищуватися кислотність шлункового соку - дози від 200 до 5000 мг і більше можуть викликати відчуття оніміння і поколювання в області рук і ніг, а також втрату чутливості в цих областях.
Ознаки гіпервітамінозу |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tipi-genetichnih-hvorob-lyudini1.html | "Типи генетичних хвороб людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/7001ac9db5220dd913bcb54fd63ab8a8.pptx | files/7001ac9db5220dd913bcb54fd63ab8a8.pptx |
Типи генетичних хвороб людини
План
Поняття “генетичні хвороби”
Типи генетичних хвороб
Їх приклади
Генетичні хвороби —
порушення нормальної роботи організму через порушення послідовності генів або структури хромосом.
Тоді як деякі хвороби, наприклад рак, виникають через генетичні порушення, придбані кількома клітинами протягом життя, термін «генетична хвороба» зазвичай посилається на наявність хвороб у всіх клітинах тіла і присутніх з моменту зачаття.
Деякі генетичні хвороби викликаються хромосомними порушеннями, що виникають через помилки процесу мейозу між генеративними клітинами — спермою і якцеклітиною.
ТИПИ МУТАЦІЙ:
Моногенні
Мутація одного гена, який кодує білок, в результаті – міняється структура білка
Муковісцидоз (МВ)
Рецесивна патологія
хронічний процес в дихальних шляхах, порушення роботи підшлункової залози, підвищений вміст електролітів в потовій рідині та обструктивна азооспермія у чоловіків
Серповидноклітинна анемія
(хвороба Аддісона-Бірмера)
рецесивна патологія
спадкове порушенням синтезу гемоглобіну
Зміна форми еритроцитів
Хвороба Гантінгтона
білок хантінгтін з невідомою функцією, пошкоджує нейрони в мозку
Полідактилія
Домінантна генна патологія – наявність додаткових пальців
Фенілкетонурія
Рецесивна патологія
Поломка гена у 12 хромосомі, який кодує фермент, що відповідає за один з етапів перетворення амінокислоти фенілаланіну
Полігенні
Мутації в кількох генах.
Щоб хвороби проявилися, потрібні певні умови
Хвороба Альцгеймера
Головний мозок людини похилого віку в нормі
і хворої на хворобу Альцгеймера
Ожиріння і Діабет
Порушення обміну речовин
Порушення роботи підшлункової залози
Ревматоїдний артрит
генетичний дефект імунної системи
Хромосомні
Відхилення в структурі і кількості хромосом
Синдром Дауна, Патау, Едвардса, Шершевського – Тернера, «котячого лементу» т.і.
Хвороба Дауна
Зайва 21 аутосома
Прояви хвороби
Синдром «котячого лементу»
втрата частини плеча п’ятої хромосоми
Наслідки: розумова відсталість, низька маса тіла, плач дитини, схожий на котяче нявкання
Геномні мутації (анеуплоїдії)
Наявність зайвої або відсутність однієї зі статевих хромосом
Недорозвинення статевих органів і порушення психіки
Синдром Шершевського – Тернера
Синдром Клайнфельтера
Мітохондріальні
пошкодження у молекулах ДНК мітохондрій: синдром Кірнса-Сейра, Пірсона,
міоклональна епілепсія , міокардіопатія
Синдром Пірсона
порушення кровотворення, функцій підшлункової залози. Нерідко буває ниркова та печіночна недостатність .
Висновок:
Генетичні хвороби — порушення нормальної роботи організму через порушення послідовності генів або структури хромосом.
Типи мутацій:
Моногоенні
Полігенні
Хромосомні
Мітохондріальні
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/v-i-vernadskiy.html | В І Вернадський | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/84d81ceda735d7accc7dae14aa2838d3.ppt | files/84d81ceda735d7accc7dae14aa2838d3.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vektori-v-biologii.html | Вектори в біології | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/fa91134ddbf15f6f765e53653313ce62.ppt | files/fa91134ddbf15f6f765e53653313ce62.ppt | biology.civicua.org
uk.wikipedia.org
ru.encydia.com
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/vlastivosti-organizmiv.html | Властивості організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/e51a2f56730d4f8d557da8dc9519a111.ppt | files/e51a2f56730d4f8d557da8dc9519a111.ppt | http://narodna-osvita.com.ua/749-organzm-vlastivost-organzmv-roslini-tvarini-gribi-bakteryi.html
http://pedsovet.su/load/321-9-2
http://smiles24.ru/anime-jivotnie.html
http://shkola.ua/web/uploads/book/35
http://narodna-osvita.com.ua/749-organzm-vlastivost-organzmv-roslini-tvarini-gribi-bakteryi.html
http://pedsovet.su/load/321-9-2
http://smiles24.ru/anime-jivotnie.html
http://shkola.ua/web/uploads/book/35
http://narodna-osvita.com.ua/749-organzm-vlastivost-organzmv-roslini-tvarini-gribi-bakteryi.html
http://pedsovet.su/load/321-9-2
http://smiles24.ru/anime-jivotnie.html
http://shkola.ua/web/uploads/book/35
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/reproduktivne-zdorovya2.html | "Репродуктивне здоров'я" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/370d7497e2b731c46e1f3846e2073d99.ppt | files/370d7497e2b731c46e1f3846e2073d99.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/transgenni-organizmi1.html | "Трансгенні організми" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/f6350b0d9c261bfdde830a6b8c12711b.ppt | files/f6350b0d9c261bfdde830a6b8c12711b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/koagulyuvannya-plazmi.html | Коагулювання плазми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/0fab62360a843e0fc956b94814e883e3.ppt | files/0fab62360a843e0fc956b94814e883e3.ppt | S. simulans
S. epidermidis
S. saprophyticus
S. cohnii
S. intermedius
S. hyicus
S. capitis
S. hominis
S.auricularis
S. xylosus
S. haemolyticus
S. aureus
S. warneri
S. faecalis
S. arlettae
S. sapro-phyticus
S. epider-midis
S. aureus
+
R
S
S
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
Streptococcus pneumoniae
Tbp1, Tbp2, Lbp
P.III (Rmp)
LOS
P.I (Por)
P.II (Opa)
S. simulans
S. epidermidis
S. saprophyticus
S. cohnii
S. intermedius
S. hyicus
S. capitis
S. hominis
S.auricularis
S. xylosus
S. haemolyticus
S. aureus
S. warneri
S. faecalis
S. arlettae
S. sapro-phyticus
S. epider-midis
S. aureus
+
R
S
S
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
Streptococcus pneumoniae
Tbp1, Tbp2, Lbp
P.III (Rmp)
LOS
P.I (Por)
P.II (Opa) |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tila-i-rechovini-scho-otochuyut-lyudinu.html | Тіла і речовини, що оточують людину | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/4e3b5231fcb84b0175a4a6ea055b2400.ppt | files/4e3b5231fcb84b0175a4a6ea055b2400.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/osnovni-etapi-biologichnoi-evolyucii.html | Основні етапи біологічної еволюції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/cd44b6a57908faeb1bfe50bbb2af4b8d.ppt | files/cd44b6a57908faeb1bfe50bbb2af4b8d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/travlennya-lyudini0.html | Особливості травлення людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/d614ea01681b48730d72d395f8dc66b6.ppt | files/d614ea01681b48730d72d395f8dc66b6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanittya-golonasinnih-ta-ih-znachennya.html | Різноманіття голонасінних та їх значення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/50031b1a25b75cb4f21087fe871c1dd3.ppt | files/50031b1a25b75cb4f21087fe871c1dd3.ppt | 2
1
1
2
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/parazitichni-nayprostishi.html | "Паразитичні найпростіші" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/1fef2dacd78f4bca67dfb0f3cfadc371.ppt | files/1fef2dacd78f4bca67dfb0f3cfadc371.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/transplantaciya1.html | "Трансплантація" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/3ce8ed750a9a642371dc9b7aec150511.pptx | files/3ce8ed750a9a642371dc9b7aec150511.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/virusni-hvorob.html | "Вірусні хвороб" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/1906f971ccd2336b6ff563e3791b7b50.pptx | files/1906f971ccd2336b6ff563e3791b7b50.pptx | Вірусні хвороби
Вірусні захворювання
- це захворювання людини, що виникають у зв'язку з проникненням вірусів в клітини людського організму і їх розвитком у них. Віруси являють собою дрібні форми життя, що складаються з молекули нуклеїнової кислоти, носія генетичної інформації, оточений захисною оболонкою з білків. Вірус розмножується, живлячись вмістом клітини, в результаті чого клітина руйнується і гине.
ВІЛ-інфекція
Початок захворювання на ВІЛ-інфекцію, як правило, безсимптомний, хоча в окремих хворих може розвиватись хвороба з гарячкою. Висипи спостерігаються протягом 2-З тижнів від початку зараження. Проте у переважної більшості симптоми відсутні.
Після інкубаційного періоду від 1 до 10 років приблизно у 80 відсотків ВІЛ-інфікованих розвиваються наступні симптоми: ускладнення хвороб, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами, втрата ваги, діарея, гарячка, ушкодження мозку. Ушкодження нервової системи має характер інфекційного або пухлинного процесу.
Діагноз ВІЛ-інфекції потверджується виявленням сироваткових антитіл до вірусу.
Кір
Кір спричинюється параміксовірусом, який розповсюджується крапельним шляхом. Більшість людей хворіє на кір у дитинстві. Кір — дуже тяжка, з великою кількістю смертельних наслідків хвороба, поширена у багатьох тропічних країнах. Інкубаційний період триває близько 10 діб до початку катарального запалення.
Початок кору багато чим схожий на звичайну застуду. У хворого гарячковий стан з катаральним ринітом, чханням, почервонінням кон'юнктиви і сльозотечею. На другий день, як правило, з'являється кашель. На цій стадії діагноза кору може бути встановленою за наявністю кірного висипу на слизовій оболонці щік та язика. Цей висип має вигляд малих білих плям, оточених вузькою зоною запалення. На 3-4 добу хвороби висип на слизовій оболонці щік і язика зника. Нездужання і гарячка минають у міру того, як зникає висип.
Хворого слід, якщо можливо, ізолювати і заборонити йому відвідувати школу протягом 10 днів від з'яви висипу. У більшості хворих, незважаючи на високу температуру, ускладнень не буває. Антибіотики слід призначати тільки при визначених бактерійних ускладненнях.
Кірна краснуха
Кірна краснуха спричинюється тогавірусами, що розповсюджуються крапельним шляхом. Хвороба має тенденцію уражати старших дітей — підлітків та юнаків — і розповсюджується повільніше за кір. Інкубаційний період триває, як правило, 18 діб. У дітей хвороба протікає легко. У дорослих може протікати важче, але короткотривале і без тяжких наслідків.
Симптоми проявляються увигляді жовтуватих цяток, які з'являються спочатку за вухами і на лобі. Такий висип поширюється швидко, спершу на тулуб, а потім на кінцівки. Характерне незначне збільшення потиличних лімфатичних вузлів. У юнаків і дорослих початок хвороби може бути гострим із гарячкою і загальними болями, але навіть тоді хвороба триває тільки 2 чи 3 доби. Лікування не потрібне.
Свинка
Свинка спричинюється парамікровірусом, який передається крапельним шляхом і уражує переважно дітей шкільного віку та юнаків. У 30-40 відсотків хворих буває безсимптомна форма інфекції. Інкубаційний період триває близько 18 діб.
Симптоми: погане самопочуття, гарячка, біль поблизу куточків щелепи супроводжуються слабким набряком однієї чи обох привушних залоз. Часто набряк цих залоз — це перша ознака захворювання. Підщелепні слинні залози також можуть набрякати. Набряк цих залоз минає через кілька днів, після чого можуть набрякати раніше неуражені залози.
Дуже важливе дотримання гігієни ротової порожнини, особливо коли у роті сухо через нестачу слини. Після послаблення симптомів необхідності в терапії немає.
Вітряна віспа
Захворювання спричинюється вірусом вітряної віспи — зостер, який розповсюджується крапельно з верхніх дихальних шляхів. Захворювання може супроводжуватись везикульозним варіцелярним висипом. Вітряна віспа уражує переважно дітей віком до 10 років. Більшість дітей переносить цю хворобу добре, але у дорослих може розвинутись тяжка форма хвороби. У хворих на лейкемію хвороба може бути дуже тяжкою або навіть смертельною. Інкубаційний період триває 14-21 добу.
Першою ознакою цієї хвороби часто є висип. Іноді на другий день хвороби перед з'явою характерного висипу на тулубі виникають ураження на піднебінні. Після цього в патологічний процес втягуються обличчя і, нарешті, кінцівки. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vidmorozhennya0.html | Відмороження | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/e5cab94dca8e0cc2c66f0329aa8b9418.ppt | files/e5cab94dca8e0cc2c66f0329aa8b9418.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vitamini-yak-komponenti-izhi-ih-biologichna-rol.html | "Вітаміни як компоненти їжі. Їх біологічна роль" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/def71d3d8fc74f078357be197f48e427.pptx | files/def71d3d8fc74f078357be197f48e427.pptx | Вітаміни як компоненти їжі. Їх біологічна роль
Цікаві факти
Це було в 1736 році. Російські кораблі під командуванням видатних мореплавців Дмитра Лаптєва і Олексія Чирикова вирушили шукати Північний морський шлях. Їх затерли крижини, і вони зазимували біля узбережжя теперішнього моря Лаптєвих. Скоро запаси свіжих продуктів та овочів вичерпалися, кінчилась і квашена капуста. Команда перестала відрізняти сніданки від вечерь, такі вони стали одноманітними: все ті самі сухарі, солонина, сушена риба. І тут моряки один за одним стали хворіти на цингу. Тільки відвар із хвої врятував багатьох з них від загибелі. Під час другої Камчатської експедиції видатного російського мореплавця Вітуса Берінга в 1741 році кораблі «Св. Петро» і «Св. Павло» прибули на Командорські острови з екіпажами, хворими на цингу. Тут сам Берінг і багато інших моряків померли від цинги. Інші врятувались від смерті тим, що їли траву і зелень, зібрану за вказівкою ботаніка експедиції Стеллера. Англійський мореплавець Джеймс Кук, шукаючи засобів від цинги, розробив на своїх кораблях у плаванні 1772-1775 роках морський протицинготний пайок. До якого входив лимонний сік. Цинга здавна була лихом мореплавців і мандрівників. Від неї тяжко терпіли екіпажі експедицій Васко да Гама, Магеллана і багатьох інших. Без перебільшення можна сказати, що в епоху парусного флоту цинга забрала серед моряків більше жертв, ніж усі морські бої.
В старій Русі цинга була звичайною гостею. Вона не щадила ні простих людей, ні боярські сім'ї. Люди довго шукали засобу, що виліковує це тяжке захворювання, і поступово виявили, що проти цинги добре діють свіже м'ясо та відвари із хвої. Народна медицина з давнього часу знала також протицинготну дію шипшини. Як лікувальний засіб вона цінилась за стародавніх часів дуже високо. Для збирання ягід шипшини в степи теперішньої Оренбурзької області ще в ХVІ і ХVІІ сторіччі посилали спеціальні експедиції особливих «кінних травників», лікарів і лікарських учнів, які обслуговували царя, його сім'ю та наближених можновладців. Збирати шипшину повинні були і селяни. Давно, понад сто років тому, почалося і наукове шукання засобів, що захищають від цинги, пелагри, бері-бері. У 1820 році російський військово-морський лікар Петро Вишневський перший висловив припущення, що в рослинних продуктах є речовина, що захищає від цинги.
Існування і значення вітамінів для життя встановив у кінці минулого століття російський лікар М. І. Лунін (1881). Провівши численні досліди, він виявив, що білі миші, яких він годував натуральним коров’ячим молоком, добре росли і були здорові, а миші, яких він годував окремо всіма речовинами, що входили до складу молока, – білками, жирами, молочним цукром і мінеральними речовинами, гинули. Ці досліди дали можливість Луніну Зробити важливий висновок, що до складу молока, крім відомих уже хімічних речовин, входять ще якісь невідомі, але дуже необхідні для життя елементи. Пізніше польський хімік К. Функ (1912) назві біологічно активну речовину, яку виділили із рисових висівок вітаміном, бо вона містила в своїй молекулі аміногруп. Ця назва збереглась цього часу, хоч азот міститься не в усіх вітамінах. Функ висловив припущення, що причина захворювань на бері-бері, цингу, пелагру, рахіт – нестача в організмі тих чи інших вітамінів. Він запропонував називати ці хвороби «авітамінозами».
Поняття про вітаміни
Вітаміни - низькомолекулярні органічні сполуки різних класів,які в невеликих кількостях, але неодмінно потрібні для забезпечення нормальної життєдіяльності організмів.
Вітаміни необхідні для життєдіяльності людини і тварин.
Ще півтора століття тому про вітаміни й гадки не мали, однак наслідки їх нестачі, що призводили до тяжких захворювань на рахіт, курячу сліпоту, цингу та деякі інші, були відомі.
До вітамінів належать понад 20 органічних речовин природнього походження. Вітаміни окрім назви мають умовні позначення великими літерами латинського алфавіту.
Вітаміни є незамінними елементами, необхідними для росту, розвитку й життєдіяльності людини. Більшість вітамінів в організмі не синтезується, джерелом їх звичайно є зовнішнє середовище (харчові продукти рослинного й тваринного походження, мікроорганізми — нормальні мешканці ШКТ). Нестача вітамінів в організмі (вітамінна недостатність) може бути наслідком низького вмісту вітамінів у їжі, порушення їх усмоктування ( при патологічних змінах травного тракту). Підвищена потреба у вітамінах виникає в період інтенсивного зростання, у літньому віці, при вагітності, годівлі грудьми, важкій фізичній праці, при інтенсивних заняттях спортом. У таких випадках необхідно вживати вітамінні препарати — лікарські засоби, діючою речовиною яких є вітаміни або їх більш активні аналоги (коферменти). Вітамінні препарати отримують із природної сировини або синтетичним шляхом.
Вітаміни та потреба в них дорослого організму
Вітамін В1
Вітамін В1 (тіамін) міститься в дріжджах, зародках і оболонках пшениці, вівса, гречки, а також у хлібі, виготовленому з борошна простого помелу. Добова потреба дорослої людини у вітаміні В1 складає 1,5–2 мг. Препарати групи вітаміну В1 є не тільки специфічними "антигіповітамінозними" засобами. Вони активно впливають на різні функції організму, втручаючись в обмін речовин і в нервово-рефлекторну регуляцію, впливають на проведення нервового збудження в холінергічних синапсах. Активною (коферментною) формою вітаміну В1 є його фосфорильоване похідне — тіаміндифосфат (кокарбоксилаза), який бере участь у реакціях декарбоксилювання в якості простетичної частини декарбоксилаз і деяких інших ферментів, що відіграють важливу роль у вуглеводному й енергетичному обміні, особливо нервової й м'язової тканин. Для медичних цілей застосовують препарати, що містять синтетичний тіамін у вигляді броміду або хлориду, кокарбоксилазу й ін. Крім профілактичної й лікувальної дії при відповідному гіпо- і авітамінозі ("бері-бері"), показаннями до застосування вітаміну В1 є неврити, радикуліт, невралгії, периферичні паралічі. Кокарбоксилаза широко використовується в кардіології.
Вітамін В12
Вітамін В12 (ціанокобаламін) тканинами тварин не утворюється. Його синтез у природі здійснюється тільки мікроорганізмами. Потреби людини й тварин у ньому забезпечуються мікрофлорою кишечнику, звідки ціанокобаламін надходить в органи, накопичуючись у найбільших кількостях у нирках, печінці, стінці кишечнику. Біологічно активними (коферментними) формами вітаміну В12 є метил- і 5-дезоксиаденозіл-кобаламін. Основна функція — участь у переносі рухливих метильних груп і водню. Ціанокобаламін володіє багатьма фармакологічними властивостями. Він є чинником росту й стимулятором гемопоезу, впливає на функції печінки й нервової системи, активує процеси згортання крові, обмін вуглеводів і ліпідів, бере участь у синтезі різних амінокислот. Для застосування у якості лікарського засобу вітамін В12 отримують методом мікробіологічного синтезу, а також використовують препарати, одержувані з печінки тварин, органу, здатного його депонувати. Ціанокобаламін є високоефективним засобом, що допомагає при злоякісному недокрів'ї, постгеморагічних (залізодефіцитних), аліментарних і інших видах анемії. Призначають його також при променевій хворобі, захворюваннях печінки (хвороба Боткіна, гепатит, цироз), при деяких захворюваннях нервової системи, інфекціях і ін.
Вітамін В2
Вітамін В2 (рибофлавін) в організм людини надходить, головним чином, з м'ясними й молочними продуктами. Він широко розповсюджений у рослинному й тваринному світі й міститься в дріжджах, молочній сироватці, яєчному білку, м'ясі, рибі, печінці, гороху, зародках і шкірках зернових культур. Отриманий також синтетично. Добова потреба у вітаміні В2 для дорослої людини складає 1,5–2 мг. Біологічна роль вітаміну В2, як і інших водорозчинних вітамінів, пов'язана з його субстратною участю в утворенні відповідного коферменту. При надходженні в організм рибофлавін взаємодіє з аденозинтрифосфорною кислотою й утворює флавін-мононуклеотид і флавінаденін-динуклеотид. Обидва вони є простетичною частиною ферментних флавінпротеїнів, які беруть участь у перенесенні протонів і регулюванні окисно-відновних процесів. У такий спосіб рибофлавін відіграє важливу роль у вуглеводному, білковому й жировому обміні, у підтримці нормальної зорової функції ока ( входить до складу зорового пурпуру й захищає сітківку від шкідливого впливу ультрафіолетового випромінювання). У лікувальних цілях вітамін В2 застосовують при гіпо- і арибофлавінозі, кон'юнктивіті, кератиті, виразці рогівки, катаракті, при довго не заживаючих ранах і виразках, загальних порушеннях харчування, променевій хворобі, астенії, порушеннях функції кишечнику, хворобі Боткіна й інших захворюваннях.
вітамін В6
Активність вітаміну В6 мають похідні піридину: піридоксин, піридоксаль, піридоксамін, що відрізняються один від одного замісниками в положенні 4 (відповідно метоксил, форміл, метиламін). Вітамін В6 міститься в рослинах і органах тварин, особливо в неочищених зернах злакових культур, в овочах, м'ясі, рибі, молоці, печінці тріски й великої рогатої худоби, яєчному жовтку, дріжджах. Добова потреба дорослої людини в ньому становить 2 мг і задовольняється частково продуктами харчування, частково синтезом мікрофлори кишечнику. Піридоксин (піридоксаль, піридоксамін), надходячи в організм, фосфорилюється, перетворюється в піридоксаль− 5-фосфат і в цій формі каталізує декарбоксилювання та переамінування амінокислот. Він необхідний для нормального функціонування центральної й периферичної нервової системи. Застосовують вітамін В6 при В6-гіповітамінозі, токсикозах вагітних, анеміях, лейкопеніях різної етіології, захворюваннях нервової системи ряді захворювань шкіри ті ін.
Вітамін B9
Фолієва кислота (Вітамін B9) входить у групу вітамінів В. Вона міститься у свіжих овочах (бобах, шпинаті, томатах і ін.), а також у печінці й нирках тварин. В організмі людини, крім того, утворюється мікрофлорою кишечнику. Для медичних цілей (у т.ч. при інтоксикації, викликаної протипухлинними препаратами) використовують синтетичну фолієву кислоту. Сама фолієва кислота неактивна. В організмі вона відновлюється до тетрагідрофолієвої, що є коферментом багатьох метаболічних процесів. У першу чергу вона каталізує перенесення одновуглецевих фрагментів у синтезі пуринів і піримідинів, а значить необхідна для утворення РНК і ДНК. Її дефіцит порушує мітотичний розподіл клітин, їх дозрівання й функціонування. Недостатність фолієвої кислоти (і вітаміну В12) призводить до розвитку мегалобластичної анемії. Її препарати призначають при макроцитарній і перніціозній (разом з вітаміном В12) анеміях.
Аскорбінова кислота (вітамін C) міститься в значних кількостях у плодах шипшини, капусті, лимонах, апельсинах, хріні, ягодах, хвої й ін. Невелика її кількість міститься в печінці, мозку, м'язах тварин. Для медичних цілей вітамін C отримують синтетичним шляхом. У звичайних умовах добова потреба дорослої людини в аскорбіновій кислоті становить 70–100 мг, основні її ефекти обумовлені участю в регуляції окисно-відновних процесів, оскільки аскорбінова кислота легко переходить у дегідроаскорбінову й назад, віддаючи або приймаючи два протони (окислюючи або відновлюючи відповідні субстрати). Вітамін C активує діяльність залоз внутрішньої секреції, регулює всі види обміну, згортання крові, регенерацію тканин, утворення стероїдних гормонів, синтез колагену, проникність капілярів і ін. Аскорбінова кислота, виявляючи стимулюючий вплив на організм у цілому, підвищує його адаптаційні можливості, резистентність до інфекцій. Вітамін C додають до деяких протизапальних і інших готових лікарських форм.
Вітаміном D
Вітаміном D у цей час називають два жиророзчинні, близьких по хімічній будові й дії речовини — ергокальциферол (вітамін D2) і колекальциферол (вітамін D3). Основною властивістю цих сполук є здатність попереджати й лікувати рахіт, у зв'язку із чим їх іноді називають антирахітичними вітамінами. Вітамін D2 у невеликій кількості міститься в харчових продуктах: яєчному жовтку, вершковому маслі, молоці, ікрі, рослинах. Вітамін D3 утворюється в шкірі людини під впливом сонячних променів. Провітаміном колекальциферолу є 7-дегідрохолестерол. По біологічній активності вітамін D2 та вітамін D3 практично не різняться, оскільки в організмі обидва, ймовірно, перетворюються в кальцитріол — активний метаболіт вітаміну D. Доведена наявність у тканинах специфічних рецепторів, лігандом для яких є кальцитріол.
Основною властивістю вітаміну D є його участь у метаболізмі кальцію. Він сприяє всмоктуванню кальцію в травному тракті, активує його відкладення в кістках і перешкоджає резорбції з кісткової тканини. У цей час вітамін D розглядають не тільки як вітамін, але і як гормон, що регулює разом з гормоном паращитовидної залози концентрацію іонів кальцію в плазмі крові. Вітамін D регулює також вміст фосфору в організмі. Застосовують вітамін D для профілактики й лікування рахіту й захворювань кісток, викликаних порушеннями обміну кальцію (остеомаляція й деякі форми остеопорозу).
Вітамін Е
Під назвою Вітамін Е відомий ряд сполук (токоферолів), близьких по хімічній природі й біологічній дії. Найбільш активним з них є D-альфа-токоферол. Токофероли містяться в зелених частинах рослин, особливо в молодих паростках злаків, багаті токоферолами рослинні олії (соняшникова, бавовняна, кукурудзяна, арахісова, соєва, обліпихова). Деяка кількість їх міститься також у м'ясі, жирі, яйцях, молоці. Вітамін Е є ендогенним антиокислювальним фактором (антиоксидантом), що гальмує перекисне окислення ліпідів клітинних мембран. Бере участь у біосинтезі гему й білків, проліферації клітин, у тканинному диханні й інших найважливіших процесах клітинного метаболізму. Синтетичний препарат вітаміну Е (токоферолу ацетат), поряд з іншими антиоксидантами використовують у комплексній терапії серцево-судинних захворювань, очних хвороб і ін. Широке застосування знайшов токоферолу ацетат у геріатричній практиці. Вітамін Е призначають при м'язових дистрофіях, дерматоміозитах, аміотрофічному бічному склерозі, порушеннях менструального циклу, загрозі переривання вагітності й ін.
У деяких випадках при комбінованому застосуванні зменшується токсичність вітамінів, наприклад, вітамін D краще переноситься на фоні вітаміну A. Разом з тим вітаміни можуть проявляти й антагоністичні властивості: нікотинова кислота гальмує ліпотропну дію холіну. Активно беручи участь у різних біохімічних процесах, вітаміни при їхній комбінації виявляють більш сильну й різнобічну біологічну дію. Випускається велика кількість вітчизняних і закордонних комбінованих вітамінних препаратів у різних лікарських формах: таблетки, шипучі таблетки, драже, капсули, сиропи. Багато з них – багатокомпонентні - містять великий набір не тільки вітамінів, але й різноманітних макро- і мікроелементів (мідь, залізо, цинк, кобальт, марганець, молібден, селенів, хром і ін.).
Вітамінізовані креми і маски можна знайти в будь-якому косметичному магазині. Всі вони корисні, але кожен засіб виконує конкретне завдання. Тому, купуючи баночку, взнай, який ефект можна отримати. Вітамін А повертає шкірі еластичність, загладжує нерівності, усуває подразнення. В складі засобу фігурує як ретинол, ретинальдегід, ретиніл. Найкращий засіб проти фотостаріння, тому що вміє відновлювати пошкоджені УФ променями колагенові волокна. Креми з вітаміном А слід наносити на шкіру ввечері – сонячне світло нейтралізує більшу частину цього вітаміну. Вітаміни групи В усувають в’ялість і тьмяність шкіри, тримають її в тонусі. Вони часто позначаються не порядковим номером – В1, В5 чи В9, – а іменами власними: тіамін, інозитол, пантенол… Дружна команда В-вітамінів активно бере участь в обмінних процесах у всіх шарах шкіри. Їх «фішка» – лікування сонячних опіків, тому вони незамінні любителькам шоколадної засмаги. Вітамін В3 збільшує виробництво керамідів і жирних кислот – основу зовнішнього захисного бар’єру. Для максимального ефекту крем можна наносити вранці та ввечері. Вітамінів групи В багато в регенеруючи кремах.
Вітамін С вирівнює колір шкіри, забезпечує її ніжний натуральний відтінок. На упаковці крему з його добавкою часто трапляються слова «енергетичний» або «надає сяйва», а в складі замість аскорбінки згадується фосфоризат або глюколізат. Захищає від вільних радикалів, стимулює обмін речовин, зміцнює стінки судин. Пігментні плями стають світлішими, колір шкіри вирівнюється. Вітамін нейтралізує вільні радикали, які провокують появу зморшок. Вважають, що вітамін А краще всього «працює» з ліпідними структурами шкіри, а вітамін С – з водними. Вітамін Е підтягує, розгладжує, вирівнює шкіру, дозволяє їй виглядати молодшою. В назвах косметики з його добавкою зазвичай є слово «омолоджуючий», а в складі він значиться як токоферол. Вітамін укріплює бар’єрний шар епідермісу, перехвачує вільні радикали, зупиняє ланцюгові реакції руйнування клітин. Завдяки цьому шкіра стає еластичнішою, а дрібні мімічні зморшки розгладжуються. Найкраще працює в парі з вітаміном С. Найкраще наносити на шкіру ввечері. Дослідження доводять здатність кремів із вітаміном Е швидко заспокоювати шкіру та зводять до мінімуму пошкодження після перебування на сонці.
Вітамін К освітлює кола під очима. За відкриття цього вітаміну датський вчений Хенрік Дам отримав Нобелівську премію. Вітамін дуже потрібний для згортання крові – коагуляції. Дерматологи радять купувати креми, які містять вітамін А. На їх думку ретинол посилює здатність вітаміну К проникати через шкіру і нейтралізувати синці. Крем потрібно використовувати на ніч. Від того, що потрапляє вам в тарілку на сніданок, обід та вечерю, залежить колір вашого обличчя. Сухість, висипи, жирний відблиск – це її реакція на ваше меню. До тих пір, поки в раціоні не з’являться продукти, які полюбляє шкіра, можна забути слова «оксамитова», «ніжна», «чиста». План по спасінню такий: мерщій в магазин, а потім на кухню – щоб шкіра пораділа поживним речовинам. Зсередини.
Мигдаль укомплектований вітаміном Е – сильним блокатором УФ-випромінювання. 20 г мигдалю дорівнює 100 г арахісу дорівнює 150 г броколі дорівнює 14 мг вітаміну Е (добовій дозі).
Морква – не просто овоч, а справжня чарівна паличка!. Корисна для очей – це по-перше. Знімає запалення на шкірі – по-друге. Надає клітинам провітамін А – по-третє. Іще один привід погризти морквинку – вітамін А знижує ризик розвитку раку шкіри. З’їдай по одному середньому плоду в день. Заодно і ясна зміцниш.
Чорний шоколад вважається майже ліками – приводить в порядок тиск, лікує кашель, заставляє мозок краще працювати. А ще – здатний захищати шкіру від сонячних опіків, покращує колір обличчя і позбавляє від зайвого хвилювання перед важливими подіями.
Апельсини, лимони і вітамін С – без коментарів! Помідори недаремно ростуть лише там, де багато сонця. Частіше добавляй апетитні круглі плоди в салат – вони допоможуть зберегти твою шкіру.
Склянка томатного соку містить 50% добової норми вітамінів С і А.
Шипшина особливо цінується взимку, але заварювати його необхідно правильно. Якщо ягоди залити в термосі кип’ятком , то вранці отримаєш приємний, ароматний напій, з повністю окисленим вітаміном С. Краще плоди шипшини подрібнити, залити водою, довести до кипіння, протомити на слабкому вогні півгодини. Потім необхідно настояти 10 хвилин, процідити і пити.
Проростки пшениці потрібні, коли в холодну пору року хочеться ще більше вітамінів. Просто додай їх в їжу. В них присутні вітаміни А і Е. Із фруктових заготівель на зиму перш за все необхідно з’їсти перетерті з цукром. Справа в тому, що цукор – сильний окисник. І окислює вітаміни зі швидкістю 50% в місяць. Якщо в чорній смородині в липні було 2-4% вітаміну С, то в серпні – 1-2%, в вересні – 0, 5 -1%. А в лютому вітаміну майже зовсім немає!
Люди з давніх-давен шукають еліксири молодості і краси, використовують заморські овочі, екзотичні інгредієнти в самих дивних пропорціях. Але істина, як завжди, поруч. Все, що необхідно нам, знаходиться поруч: на грядках городів, полицях холодильників, кухонних столах. І лише від нас залежить, чи використаємо ми всі багатства природи на свою користь
Харчові добавки
Харчові добавки — це речовини, які додають у продукти з технологічних міркувань, щоб вони не псувалися, не змінили колір і консистенцію. Буквені коди «E» (перша буква в слові Europe) — це система кодифікації, розроблена в Європі для зручності сприйняття. Добавки нумеруються залежно від тієї функції, яку вони виконують. Серії «E» від 100 до 199 — це барвники, від 200 до 299 — консерванти, від 300 до 399 — антиокислювачі, далі йдуть загущувачі, емульгатори, піногасники, підсилювачі смаку й аромату. Така класифікація є умовною, оскільки ті самі речовини можуть бути, скажімо, і консервантами, і антиокислювачами одночасно (наприклад, сульфіт натрію E221). Багато харчових добавок — природного походження. Наприклад, E330 — лимонна кислота — є у всіх цитрусових. У томатах міститься E160а — каротин, E101 — вітамін В2 рибофлавін. З морських водоростей виділяють E400 — альгінат натрію.
Класи харчових добавок
E100—199 Барвники. Підсилюють чи відновлюють колір продукту.
E200—299 Консерванти. Підвищують термін збереження продуктів, захищають їх від мікробів, грибків, бактеріофагів, а також хімічно стерилізують добавки при дозріванні вин, дезинфеканти.
Антиокислювачі. Захищають від окислення, наприклад від згіркнення жирів і зміни кольору.
E400—499 Стабілізатори. Зберігають задану консистенцію. Загущувачі. Підвищують в'язкість.
E500—599 Емульгатори. Створюють однорідну суміш продуктів, що не змішуються, наприклад води й олії.
E600—699 Підсилювачі смаку й аромату.
E900—999 Піногасники. Запобігають утворенню піни чи знижують його рівень.
Найнебезпечнішими для людини і забороненими харчовими добавками є:
червоний барвник (Е 212);
амарант (Е 123);
консервант формальдегід (Е 240);
бромат калію (Е 924а) – для покращення борошна і хліба;
бромат кальцію (Е 924) – для покращення борошна і хліби;
алюміній (Е 173) – барвник.
Всі харчові Е добавки можна розділити на наступні групи:
(Е 100-182);
консерванти (Е 200-283);
антиокислювачі (Е 300-321);
кислоти, підстави і солі;
харчові добавки, які перешкоджають злежуванню і комкованию;
стабілізатори консистенції, эмульгаторы, загустители, текстураторы і сполучні агенти (Е 400-482);
улучшители для борошна і хліба;
фіксатори кольру;
харчові добавки, що підсилюють і змінюють смак і аромат харчового продукту (Е 620-І642);
Підсолоджувачі;
наповнювачі (носії і розчинники);
ароматизатори
Е добавками можна розділити на кілька категорій:
Заборонені Е добавки — (103, 105, 111, 125, 126, 130, 152;)
Небезпечні Е добавки- (102, 110, 120, 124, 127;)
Консерванти і эмульгатори, що сприяють виникненню ракових захворювань.- (103, 105, 130, 131, 142, 210, 211, 212, 213, 215, 214, 216, 217, 240, 330, 447)
Ємульгатори, шкідливі для шкіри — (230, 231, 232, 238)
Е добавки, що приводять до виникнення висипки — (311, 312, 313)
Консерванти і эмульгатори, здатні викликати розлад шлунка — (320, 221, 222, 223, 224, 225, 226; 322, 338, 339, 340, 341, 311, 407, 450, 461, 462, 463, 464, 465, 466)
Е добавки, здатні викликати порушення тиску — (250 і 251)
Е добавки, що підвищують рівень холестерину в крові — (320 і 321)
Е добавки, що викликають алергію — (230, 231, 232, 239, 311, 312, 313)
Е добавки, здатні викликати хвороби печінки – ( 171, 172, 173, 320, 321, 322)
підозрілі Е добавки – (104, 122, 141, 150, 171, 173, 180, 241, 477)
Е-добавки
Е-добавки застосовують для того, щоб додати продуктам більше апетитний вигляд, смак і запах. Спочатку використалися природні харчові добавки, виготовлені з натуральних продуктів, наприклад рослинні приправи.
З розвитком хімії стали виготовляти Е добавки. З’явилися такі синтетичні Е добавки, як барвники, консерванти, загущувачі, стабілізатори, антиокислювачі, нейтралізатори і т.п.
Вітаміни і мікроелементи, що додають у продукти і підвищувальну їхню цінність, не відносяться до Е добавок. На початку XX ст. харчові добавки широко використовувалися при випічці хлібобулочних і кондитерських виробів, а також у виробництві ковбас, консервів і прохолодних напоїв.
У цей час більшість продуктів на прилавках магазинів містять синтетичні Е-добавки .У зв’язку із цим кожна людина у рік з’їдає близько 2,5 кг речовин, що створюють ілюзію насичення при вживанні продуктів харчування. Щороку з’являються тисячі нових продуктів, для яких спеціально розробляється комплекс Е добавок. Крім того, харчові добавки, виготовлені з натуральних компонентів, не менш, а іноді і більше шкідливі, чим синтетичні, тому що часто містять у собі сторонні домішки. Адже цим природу не обдуриш.
Натуральні харчові добавки одержують шляхом білкових реакцій, процесів ферментації і із грибкових культур. Отриманих е добавок за допомогою ферментації, можна віднести речовини, що містять концентровані заходи свіжих вершків, сиру, шашликового диму і т.п.
Презентація з хімії підготувала Куровська Тетяна |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vischa-nervova-diyalnist1.html | "Вища нервова діяльність". | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/0f95113989cc1db9960d53ad5d82acdc.pptx | files/0f95113989cc1db9960d53ad5d82acdc.pptx | Проект на тему : "Виявлення рівня антропогенного впливу в екосистемах"
Підготувала учениця 9-Б класу
Дурда Анастасія
Антропогені фактори
Антропогенний вплив на природу — в буквальному перекладі «породжений людиною» вплив на біосферу.
Антропогенними називають ті фактори, які своїм походженням зобов'язані будь-якій діяльності людини. Цим вони принципово відрізняються від факторів природних, які виникли ще до появи людини, але існують і діють досі. Вплив людини як екологічного фактора надзвичайно сильний та різнобічний. Жодна екосистема на планеті не уникнула цього впливу, а багато з них зникли повністю.
З появою людини і суспільства природа вступила в новий етап свого існування — почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).
Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного — людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, корисні копалини), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад, різних стихій, клімату і т. д.), досить сильно залежала від неї.
Основні втручання людини в екосистеми:
Спрощення екосистеми і розрив біологічних циклів.
Поява генетичних змін в організмах рослин і тварин.
Введення в екосистему нових видів.
Концентрація розсіяної енергії у вигляді теплового забрудненя.
Збільшення отруйних відходів від хімічних виробництв.
Види забруднення, їхні наслдки для екосистеми
Види забруднення, їхні наслдки для екосистеми
Види забруднення, їхні наслдки для екосистеми
Види забруднення, їхні наслдки для екосистеми
Екосистема
Дякую за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/krov-i-limfa-variant-.html | Кров і лімфа. Варіант 3 | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/45e3bb8d9e59eade582f1ff4af431230.pptx | files/45e3bb8d9e59eade582f1ff4af431230.pptx | Тайна зниклої бактерії
Лейкоцити - це піхота, що защає організм від інфекцii.
Хто ж вони такі?
Лейкоцити (від грец. «Леукос» - білий, цітус - клітина) - безбарвні клітини крові. Так їх назвали на відміну від еритроцитів - червоних клітин.
Лейкоцити - першокласні "розвідники" і "спецназ" нашої імунної системи. Будь-який ворог, який опинився у внутрішньому середовищі нашого організму, швидко виявляється і безжально атакується цими "відважними" клітинами.
Лейкоцити різними способами захищають організм від мікробів, чужорідних речовин і власних дефектних або заражених вірусом клітин. Деякі види лейкоцитів є фагоцитами (клітинами-пожирачами). Це означає, що ті молекули і клітини, які необхідно знищити, фагоцити поглинають і переварюють.
Так куди ж поділась бактерія?
Лейкоцити
атакують бактерії золотистого стафілокока, щоб захистити людину від висипу угрів або пневмонії.
Також лейкоцити поглинають клітини еритроцитів,які вже не здатні виконувати свої функції.
Пізніше з'ясувалося, що лейкоцити беруть участь ще в регенерації (відновленні) тканин, згортання крові та транспорті ферментів.
З'ясувалося ще таке цікаве явище: лейкоцити, як таксі, перевозять у вогнище запалення антибіотик азитроміцин. Тому його концентрація в осередку запалення стає більше, ніж в інших тканинах організму. У результаті - лікувальний ефект вищий, токсичний нижчий. Такий феномен, наскільки відомо, поки що встановлений тільки для одного цього антибіотика.
Лікарі стежать за кількістю лейкоцитів, оскільки будь-яке його зміна найчастіше є ознакою хвороби або інфекції. Лейкоцити - це піхота, що захищає організм від інфекції. Ці клітини захищають організм шляхом фагоцитозу (поїдання) бактерій або ж за допомогою імунних процесів - вироблення особливих речовин, які руйнують збудників інфекцій. Лейкоцити діють в основному поза кровоносної системи, але в ділянки інфекції вони потрапляють саме з кров'ю.
Підвищення лейкоцитів в крові:
Лейкоз
Інфекції, запалення
Стан після гострої кровотечі, гемолізу
Алергія
Зниження лейкоцитів в крові:
Деякі інфекції (грип, кір, краснуха та ін)
Патологія кісткового мозку (апластична анемія)
Підвищена функція селезінки
Генетичні аномалії імунітету
Фотографія лімфоцита, зроблена за допомогою електронного мікроскопа.
А як же лейкоцити потрапляють до інфікованого місця?
Діапедез (гр.diapedesis - просочування, гр.dia - два, лат.pes, pedis - нога) - здатність формених елементів крові (еритроцитів та лейкоцитів) проходити через стінку кровоносних судин.
Кровоносний капіляр
Стінка капіляра
Плазма
Еритроцити
Лейкоцити
А де ж народжується наше славне військо?
Тимус
Мигдалини
Пахвові лімфатичні вузли
Селезінка
Пластинки Пейє
Кістковий мозок
Підготувала учениця 9-А класу КЗ “АНВК”Дипломат” Самойленко Марія |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.