url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biologiya/travlennya-v-rot-porozh.html | Травлення в рот порож | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/d7c0ca93053a727627c3ae222f8ff6fa.pptx | files/d7c0ca93053a727627c3ae222f8ff6fa.pptx | Травлення
в ротовій порожнині
Ротова порожнина
Ротова порожнина – початок травної системи. Її утворюють зуби, язик, внутрішні поверхні щік, піднебіння.
Їжа в ній аналізується на смак, змочується слиною, зазнає механічної та хімічної обробки, тут формується харчова грудка для подальшого просування по травній системі.
Ротова порожнина є початковим відділом травного тракту, де здійснюється: подрібнення та змочування їжі слиною, аналіз смакових властивостей речовин і розподіл їх на харчові та ті, що відкидаються та захист травного тракту від попадання неякісних харчових речовин і екзогенної мікрофлори.
У ротовій порожнині здійснюється початкове перетравлення вуглеводів.
Ротова порожнина
У ротовій порожнині здійснюється початковий гідроліз вуглеводів та формування харчової грудки; подразнення механо-, хемо-, терморецепторів, що викликають збудження діяльності не тільки власних, але й травних залоз шлунка, підшлункової залози, печінки, дванадцятипалої кишки, всмоктування деяких речовин.
Ротова порожнина
Ротова порожнина виконує роль зовнішнього бар’єру в захисті організму від патогенної мікрофлори, завдяки наявності в слині бактеріцидної речовини лізоциму (муромідаза), антивірусній дії нуклеази слини, здатності імуноглобуліну A слини зв’язувати екзотоксини, фагоцитозу лейкоцитів (4000 в 1 см3 слини), пригніченню патогенної мікрофлори власною сапрофітною мікрофлорою ротової порожнини.
Ротова порожнина
Їжа знаходиться в ротовій порожнині 16-18 секунд і за цей час слина, що виділяється в ротову порожнину розчиняє розчинні і обволікає тверді, змочує сухі речовини, нейтралізує подразнюючі рідини чи зменшує їх концентрацію, полегшує видалення неїстівних речовин, що відкидаються шляхом змивання їх з слизової оболонки порожнини рота.
Ротова порожнина
При скороченні м'язів форма язика змінюється.
Язик бере участь у процесі жування, чіткого мовлення, смакового сприйняття.
Язик – орган живих істот, розміщений
у ротовій порожнині
Ротова порожнина
У комірках верхньої та нижньої щелеп розташовані зуби. Вони подрібнюють і перетирають їжу до кашоподібного стану. У дорослої людини 32 зуби.
За формою і функціями зуби поділяють на різці, ікла, малі і великі кутні. На кожній щелепі по 4 різці, 2 ікла, 4 малих кутніх і 6 великих кутніх зубів.
Ротова порожнина
У кожному зубі розрізняють коронку, шийку і корінь. Коронку зуба вкриває емаль. Це найтвердіша тканина в організмі людини, за твердістю наближається до кварцу. Під емаллю розташований дентин. Він утворює більшу частину коронки, шийки і зануреного у ясна кореня.
Ротова порожнина
Шийку і корінь зуба вкриває цемент. Порожнину зуба заповнює сполучна тканина - пульпа. У пульпу через канал кореня входять кровоносні та лімфатичні судини, нерви. За рахунок пульпи зуб живиться та росте.
Ротова порожнина
Найпоширеніша хвороба зубів – карієс - руйнування твердих тканин зуба з утворенням порожнини у його стінці. Розвиток цього захворювання прискорює також нестача вітамінів (особливо групи В), солей кальцію, фосфору, фтору.
Ротова порожнина
У людини є три пари великих слинних залоз: привушні, підщелепні і під'язикові
Слинні залози. Слина
Окрім них в слизовій оболонці рота є численні дрібні залози, які за розміщенням називаються: губними, щічними, піднебінними та язиковими. B ділянці язика розташовані: передня слинна залоза на нижній поверхні кінчика язика, на корені язика – залози, протоки яких впадають у проміжки між листовидними та жолобовидними пипками. Вивідні протоки губних, щічних залоз відкриваються у пристінок рота, а підщелепних, під’язикових, піднебінних та язикових – у власне ротову порожнину. За характером секрету залози поділяються на білкові, слизові та змішані.
Слинні залози. Слина
Слинні залози виділяють слину, яка призначена природою для хімічної обробки їжі в ротовій порожнині.
Кількість слини залежить від якості вжитої їжі. За добу слинні залози виробляють 0,5-2 л слини.
Консистенція слини в’язка та клейка.
Слинні залози. Слина
Слина – це суміш секретів трьох великих і множини малих слинних залоз. До секрету, що виділяється в ротовій порожнині, домішуються епітеліальні клітини, частинки їжі, слинні тільця (нейтрофільні лейкоцити, лімфоцити, слиз, мікроорганізми).
Слинні залози. Слина
До складу секрету слинних залоз входить 98-99% води, а все інше – твердий залишок, в який входять мінеральні аніони хлоридів, фосфатів, бікарбонатів, йодидів, бромідів, фторидів, сульфатів. У слині є катіони натрію, калію, кальцію, магнію і мікроелементи – залізо, мідь, нікель, літій та інші.
Концентрація таких речовин, як йод, калій, стронцій набагато більше, ніж у крові.
Слинні залози. Слина
Привушні залози секретують рідку слину з вмістом великої кількості хлоридів калію і натрію, ферменти – каталазу(здійснює гідроліз перекису водню до води і кисню) і амілазу.
Підщелепні залози секретують продукт, який містить велику кількість органічних речовин (муцин, амілаза) і невелику кількість калію.
3 мінеральних речовин переважають солі: хлориди натрію, хлориди кальцію, фосфат кальцію, фосфат магнію. Амілази значно менше, ніж у секреті привушної залози.
Під’язикові залози виділяють слину, багату на муцин і мають сильну лужну реакцію.
Слинні залози. Слина
Захисна функція слини полягає в тому, що вона захищає слизову оболонку і зуби від висихання, фізичних та хімічних пошкоджень їжею, вирівнює температуру їжі, зв’язує як амфотерний буфер кислоти та основи, відмиває наліт з зубів, сприяє самоочищенню порожнини рота і зубів; наявність лізоциму – ферментоподібного білку, який має бактеріоцидні властивості, надають їй можливості приймати участь у захисних реакціях організму та в процесах регенерації епітелію при пошкодженнях слизової оболонки рота.
Слинні залози. Слина
Виділення слини є складним рефлекторним актом, що здійснюється не тільки внаслідок подразнення рецепторів ротової порожнини їжею або іншими речовинами (безумовно-рефлекторні подразники), але при одночасному подразненні зорових, нюхових, слухових рецепторів видом, запахом їжі, подіями і обстановкою, в якій відбувається споживання їжі (умовно-рефлекторні подразнення).
Слинні залози. Слина
Смачного! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/transportna-rnk.html | "Транспортна РНК" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/13cb13ee5eae291c7d9897a628a9af2a.ppt | files/13cb13ee5eae291c7d9897a628a9af2a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/zahist-shkiri.html | "Захист шкіри" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/8f87856a00ab185376cd285834c759fd.ppt | files/8f87856a00ab185376cd285834c759fd.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vikovi-osoblivosti-obminu-rechovin-i-energii-normi-harchuvannya-u-dite.html | Вікові особливості обміну речовин і енергії. Норми харчування у дітей та підлітків. Порушення харчування | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/60cf53b2230956cd4ca5f8981af7c159.pptx | files/60cf53b2230956cd4ca5f8981af7c159.pptx |
Лекція
на тему:
“ Вікові особливості обміну речовин і енергії. Норми харчування у дітей та підлітків. Порушення харчування ”
1
1. Особливості обміну речовин і енергії у різні періоди постнатального розвитку.
Білковий обмін
Вуглеводний обмін
Обмін жирів
Водно-сольовий і вітамінний обмін
Енергетичний обмін
2. Раціональне харчування у дітей та підлітків
3. Розлади харчування
2
Білковий обмін
1 грам білків = 4,1 ккал=17,2 кДж енергії (1 ккал=4,2 кДж)
Продукти білкового перетравлення в організмі не накопичуються.
Позитивний азотистий баланс спостерігається у дітей
Для людей старечого віку характерний негативний азотистий баланс
3
Білковий обмін
4
На першому році життя на 1 кг маси тіла діти повинні отримувати 2,5-4 г на добу. У віці від 1 до 3 років – 4 г, від 4 до 7 років -3,5-4 г. У підлітків на 1 кг маси тіла становить 2 г, у дорослих тільки 1 г.
Продукти тваринного походження переважали в їжі дитини і становили не менше 75% харчового раціону
5
Обмін жирів
Загальна кількість жиру в організмі в середньому становить близько 10-20%
Жири поділяються на повноцінні і неповноцінні.
Повноцінні жири не синтезуються в організмі і надходять з їжею.
6
7
У людей літнього і старечого віку виникає генералізований ліпоїдоз органів, підвищення холостерину. Від 35-60 років збільшується жирова маса, щорічно зростає а 0,2-0,8 кг. Після 60 років відбувається зниження загальної маси тіла, але жирова маса продовжує зростати.
8
Вуглеводний обмін
Загальна кількість вуглеводів в організмі людини становить 1%.
До 1 року життя потреба в організмі становить 110 г на добу, від 1,5-2 років -190 г, в 5-6 років – 250 г, в 11-13 років -380 г, для дорослої людини – 400 г вуглеводів.
Обмін вуглеводів не зазнає істотних вікових змін.
9
Водно – сольовий обмін
В організмі новонародженого об'єм води становить 70-80%, а у дітей 13 років -56%. Більший вміст води в оганізмі дітей пов’язаний з більшою інтенсивністю обмінних реакцій.
10
Нестача мінеральних речовин у їжі швидко призводить до різних порушень обмінних реакцій і відповідно до порушення росту і розвитку.
Норма споживання кальцію в організмі однорічної дитини становить 1000 мг, фосфору – 1500 мг. У віці 7 – 10 років потреба в мікроелементах збільшується , але до кінця статевого дозрівання потреба в мікроелементах знижується.
11
Видно, що потреба у вітамінах В1, В2, В6, РР і D зі збільшенням віку дещо знижується, а потреба у вітамінах А і В12 зростає.
Частіше за все і більше всього пацієнтам старших вікових груп не вистачає вітаміну С, у той час як потреба організму в ньому майже в 3 рази вище, ніж в осіб середнього віку.
Дефіцит вітамінів-антиоксидантів - аскорбінової кислоти, токоферолів і каротиноїдів є одним з факторів, що посилюють ризик серцево-судинних і онкологічних захворювань. До вітамінів, що гальмують розвиток атеросклеротичного процесу можуть бути віднесені холін, інозит, вітамін В12 і фолієва кислота. Вираженими ліпотропними властивостями володіє і вітамін В6 (піридоксин), пантотенова кислота, токоферол
Потреба у вітаміні В2 у літніх людей значно нижче, ніж у молодих, але всмоктуваність його падає з віком
12
Обмін енергії
13
Особливості енергетичного обміну новонароджених дітей
Енергетичні потреби організму, який росте забезпечується високим рівнем фосфорилювання та окислення;
Протягом першого року життя дитини істотно змінюється обмін, ніж був характерний для ембріонального періоду існування;
Високий рівень гліколітичних процесів, які забезпечують високу стійкість до гіпоксії, який з віком поступово знижується.
14
Характерною особливістю періоду новонародженості є більш низький основний обмін, що пов’язано з недостатньою функцією щитоподібної залози в цей період.
На 2-3-й день життя і протягом всього періоду новонародженості у дітей відмічається початкове підвищення основного обміну до 1 року.
15
Зміни втрати енергії в дитини
При неспокої дитини втрата енергії збільшується на 20%, а під час крику – в 2-3 рази. Збільшується основний обмін і при підвищенні температури тіла (на 10С підвищення становить на14-16%).
16
Енергетичний обмін у дітей і підлітків
17
18
Енергетичний обмін у дітей і підлітків
Інтенсивність обмінних процесів у дітей у перерахунку на 1 кг маси тіла значно вища, ніж у дорослих.
У хлопчиків 8 років величина основного обміну 6190 кДж на 1м2 , у дівчаток- 5110 кДж. У юнаків 15 років – 4800 кДж, у дівчат-4480 кДж
19
Інтенсивність гліколізу у дітей першого року життя на 30-35 % вища, ніж у дорослих, особливо висока вона в перші три місяці життя.
Одночасно зростає інтенсивність окислювальних процесів.
Обмін енергії на одиницю маси тіла або поверхні у дітей значно вищий, ніж у дорослих.
Висока інтенсивність обмінних процесів у дітей- результат перерозподілу співвідношення між активною клітинною масою та екстрацелюлярною рідиною.
20
Режим раціонального харчування дітей і підлітків
А. Г. Хрипкова із співавт. (1990) рекомендує дошкільнятам (до 6 років) та школярам молодшого шкільного віку (6-10 років) дотримуватись співвідношення білків, жирів та вуглеводів у складі їжі на рівні
Для учнів середнього (11-13 років) і старшого шкільного (14-17 років) віку, так як і для дорослих людей, співвідношення основних компонентів їжі рекомендується на рівні 1:1:4.
21
І. М. Маруненко, 2004 рекомендують дотримуватись співвідношення білків, жирів і вуглеводів у їжі харчуванні як дорослих, так і дітей будь-якого віку на рівні 1:1:4
Експерти Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я) вважають, що оптимальним є вживання співвідношення 1:2:3 (цитується за В. Г. Грибан, 2005).
22
Для дітей молодшого шкільного віку (від 6 до 10 років) як для хлопчиків так і для дівчат рекомендується такий склад їжі за добу (в грамах): білків 72-78 г; жирів 65-70 і вуглеводів 332-365 г.
23
Для хлопців 11-13 років необхідно споживати за добу: білків до 91 г, жирів до 82 г і до 425 г вуглеводів.
Дівчатам цього ж віку рекомендується вживати: білків до 83 г; жирів до 75 г і вуглеводів до 340 г.
24
діти молодшого шкільного віку потребують приймання їжі через кожні 3,5-4 години
за добу не менше ніж 4-5 разів.
Перед сном діти повинні їсти не пізніше ніж за 1,5-2,0 години, щоб забезпечити нормальний відпочинок організму.
Вечірня їжа повинна бути мало об'ємною і складатись із овочів та молочних продуктів.
Діти середнього та старшого шкільного віку повинні їсти за добу не менше 3-х разів
25
Порушення харчування
Аліментарні хвороби – хвороби, що пов'язані із недостатнім або надлишковим харчуванням.
Аліментарні хвороби виникають внаслідок тривалих порушень харчування.
26
Аліментарна дистрофія
27
Ожиріння
Гіподинамія
Генетичні чинники, зокрема:
Підвищена активність ферментів ліпогенеза
Зниження активності ферментів ліполізу
Підвищене споживання легкозасвоюваних вуглеводів:
пиття солодких напоїв
дієта, багата цукрами
Деякі хвороби, зокрема
Схильність до стресів
28
29
Адепозогенітальна дистрофія
30
Синдром Кушенга
31
Гіпотериоз
32
Глікогенози
33
Дитяче ожиріння
34
Анорексія
35
Булімія
36
Рекомендована література
1. Хрипкова А.Г., Антропова М.В., Фарбер Д.А. Возрастная физиология и школьная гигиена: пособие для студентов пед. институтов. ─ М.: Просвещение, 1990.─ С.179-207.
2. Зубар Н.М. , Основи фізіології харчування: Підручник. – К.: Київ. Нац. торг. – екон. ун-т, 2006.-341 с.
3. Дмитроца О.Р., Швайко С.Є. Вікова фізіологія: Опорний конспект лекцій. – Луцьк , 2010. – с. 119.
4. І.П. Аносов, В.Х. Хоматов, Н.Г. Сидоряк, Т.І. Станішевська, Л.В. Антоновська Вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Підручник для студ біологічних спеціальностей ВНЗ. – Мелітополь: ТОВ «Колор Принт», 2008. – 434 с.
37
Дякую за увагу!
38 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/pokritonasinni0.html | Покритонасінні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/7/182cd94112e22f947ddc22055f834a69.ppt | files/182cd94112e22f947ddc22055f834a69.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/schitopodibna.html | Щитоподібна | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/fcb2af5dc04f5e23c59f88420b3ae1a1.ppt | files/fcb2af5dc04f5e23c59f88420b3ae1a1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/virusi-ta-virusopodibni-strukturi0.html | Віруси та вірусоподібні структури | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/2cba935dd8bae15df3e3c88af9a355a1.ppt | files/2cba935dd8bae15df3e3c88af9a355a1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-sposobiv-zhittya-tvarin.html | РІЗНОМАНІТНІСТЬ СПОСОБІВ ЖИТТЯ ТВАРИН. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/e1ebff0b9d2159c7a13f0acb76aac52a.ppt | files/e1ebff0b9d2159c7a13f0acb76aac52a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vidomi-biologi.html | "Відомі Біологи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/3fe30f9fdc3b623f12e96f91f9b75462.pptx | files/3fe30f9fdc3b623f12e96f91f9b75462.pptx | Вчені-біологи
Матеріали до уроків у 10 класі
Засновник вітчизняної школи біохіміків, академік. Навчався в університеті св. Володимира. Як керівник міської організації партії "Народна воля" брав участь у революційному русі. Виступив ініціатором створення фізико-хімічного інституту ім. Л. Карпова, а згодом - Інституту біохімії АН СРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з фотосинтезом, окислювальними процесами в живій клітині й вивченням ферментів.
Бах Олексій Миколайович (1857 - 1946)
Український анатом і гістолог. Праці присвячені будові головного мозку, а саме відмінам у тонкій структурі – архітектоніці різних його ділянок. Відкрив рухову зону кори головного мозку і описав велетенські пірамідні нервові клітини. Вчений вивчав також морфологію остеогенезу та проблеми неврології.
Бец
Володимир Олексійович (1834 - 1894)
Вчений - патофізіолог, академік. Доклав чимало зусиль до створення Інституту експериментальної біології та патології Народного Комісаріату охорони здоров'я УРСР та Інституту клінічної фізіологи АН УРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з актуальними проблемами патологічної фізіології, ендокринології, обміну речовин, імунології, алергології, патології кровообігу, патогенезу шоку, механізму старіння організму.
Богомолець Олександр Олександрович (1881 - 1946)
Російський лікар-терапевт. Створив учення, згідно якого організм являє собою єдине ціле, а головну роль в його життєдіяльності та зв’язках із довкіллям відіграє нервова система. Багато уваги приділяв жовчнокам’яній хворобі та вказав на роль інфекції в утворенні каменів. Детально описав вірусний гепатит.
Боткін
Сергій Петрович
(1832 – 1889)
Бурденко
Микола Нілович
(1876 - 1946
Лікар-хірург. Засновник хірургічної школи експериментального напрямку, створив вчення про рану, запропонував ефективні методи хірургічного лікування бойових травм. В 1944 р. розробив інструкцію з профілактики і лікування шоку. У боротьбі з інфекцією в ранах вперше використовував антибіотики.
Радянський генетик, засновник сучасної наукової селекції. Організатор і керівник численних експедицій для вивчення культурної флори. Розробив вчення про імунітет рослин, сформулював закон гомологічних рядів спадкової мінливості, розробив вчення про центри походження культурних рослин. Створив школу вчених-рослинників, генетиків та селекціонерів.
Вавілов Микола Іванович (1887 - 1943)
Видатний учений, філософ і громадський діяч, організатор і перший президент УАН. Засновник в Україні геохімії, біогеохімії та радіогеології. Творець всесвітньо відомого вчення про ноосферу. Автор низки праць "Біосфера", "Наукова думка як планетне явище", "Досвід описової мінералогії“.
Вернадський Володимир Іванович (1863 - 1945)
Учений-хірург, академік ВУАН. У 1882 р. закінчив університет св. Володимира, в якому викладав до 1922. З 1923 - завідувач кафедри хірургії Київського відділення Головнауки Наркомосу України. Одним із перших в Україні опанував методику проведення найскладніших хірургічних операцій.
Волкович Микола Маркіянович (1858 - 1928)
Радянський мікробіолог та епідеміолог, один із засновників радянської мікробіології і профілактичного напряму у вітчизняній медицині. Розробив засоби запобігання багатьом інфекційним захворюванням (сказ, чума, холера…), заклав основи вчення про бактеріофаг, опрацьовував проблеми мінливості мікробів та імунітету.
Гамалія Микола Федорович (1859 - 1949)
Учений-мікробіолог, епідеміолог, один із засновників епідеміологічної школи. Основні напрямки досліджень пов'язані з вивченням чуми, холери, інших інфекційних захворювань. У 1893 р., вивчаючи холеру, Д.Заболотний у лабораторії професора В. Підвисоцького в Києві провів разом з І.Савченком на собі небезпечний експеримент. Здійснивши завчасно імунізацію, він випив живу холерну культуру, чим довів ефективність щеплення.
Заболотний Данило Кирилович (1866 - 1929)
Радянський фізіолог рослин і мікробіолог, засновник вірусології. Вивчав захворювання тютюну, відкрив і описав захворювання небактеріальної природи, що згодом названо вірусом. Проводив дослідження з мікробіології грунту, спиртового бродіння.
Івановський Дмитро Йосипович (1864 - 1920)
Учений - патофізіолог, академік АН УРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами реактивності організму - розробленням тестів визначення та методів ії підвищення, теоретичних і прикладних проблем онкології. Вперше запропонував лікування пухлин за допомогою лазерів.
Кавецький Ростислав Євгенович (1879 - 1978)
Учений-біолог, ембріолог, селекціонер, академік УАН. Виступив ініціатором створення Зоологічного музею (1919-1926) та акліматизаційного саду (1913 - 1931). Основні напрямки досліджень пов'язані з вивченням проблем ембріології хребетних тварин і людини, гістології, мікроскопічної техніки, теріології, герпетології, акліматизації та селекції рослин.
Кащенко Микола Феофанович (1855 - 1935)
Радянський природознавець, засновник еволюційної палеонтології. Обгрунтував вчення про адаптивну і неадаптивну еволюцію організмів, розробив питання стратиграфії мезозойських та кайнозойських відкладів.
Ковалевський Володимир Онуфрійович (1842 - 1883)
Радянський зоолог-еволюціоніст, один із засновників порівняльної ембріології й фізіології, експериментальної та еволюційної гістології. Вивчав зародковий розвиток безхребетних та деяких хребетних. Розробив вчення про зародкові листки та показав спільність закономірностей розвитку хребетних та безхребетних, довів еволюційну спорідненість цих груп тварин.
Ковалевський Олександр Онуфрійович (1840 - 1901)
Учений - гігієніст, епідеміолог, академік. Очолював кафедру народного здоров'я, а згодом кафедру гігієни й санітарії ВУАН. В 1934 - 1938 рр. завідував відділом Інституту демографії та санітарної статистики. Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами епідеміології та санітарного стану населення.
Корчак-Чепурківський Авсентій Васильович (1857 - 1947)
Учений-ботанік, академік УАН. Основні напрямки досліджень були пов'язані з флористикою, систематикою, географією вищих рослин, гербарною справою, принципами організації ботанічних садів, історією ботаніки. Здійснив експедиції в різні регіони України, описав чотири нові роди та понад 220 нових видів і різновидів рослин. Дослідження водоростей Чорного моря в 1930 - 1931 рр. сприяли створенню першого в Україні заводу з виробництва йоду. Його іменем названо 45 нових видів рослин.
Липський Володимир Іполитович (1863 - 1937)
Російський та український біолог, один із засновників ембріології, імунології та мікробіології. Відкрив явище фагоцитозу, за що йому було присуджено Нобелівську премію. Приділяв велику увагу розробці проблем імунітету, довголіття, вивченню таких інфекційних хвороб як холери, черевного тифу, сифілісу, туберкульозу….
Мечников
Ілля Ілліч (1843 - 1916)
Учений у галузі генетики й селекції. Він довів, що акліматизація плодових рослин можлива лише способом насінного розмноження їх у нових районах. Розробив принципи гібридизації географічно віддалених форм організмів та створив вчення про виховання гібридів (метод Ментора).
Мічурін
Іван Володимирович (1855 - 1935)
Учений у галузі ембріології та цитології рослин. Відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин. Вивчав будову клітинного ядра і хромосом рослин на цитологічному рівні. Заклав основи вчення про каріологію.
Навашин
Сергій Гаврилович (1857 - 1930)
Біохімік, засновник науково-обгрунтованої теорії походження життя на Землі. За цією теорією життя на планеті – результат еволюції вуглецевих сполук. Запропонував теорію оборотності ферментативних реакцій у живій рослині.
Опарін Олександр Іванович (1894 - 1980)
Засновник найбільшої у Росії фізіологічної школи. Наукова діяльність розвивалась по трьох напрямках: фізіології кровообігу, фізіології травлення та вищої нервової діяльності. Він є одним із засновників вчення про нервізм. Лауреат Нобелівської премії.
Павлов Іван Петрович (1849 - 1936)
Учений-біохімік, один із засновників вітчизняної наукової біохімічної школи, академік АН. Основні напрямки досліджень пов'язані з біохімією нервової системи та м'язової діяльності. Першим розпочав біохімічні дослідження вітамінів.
Палладін Олександр Володимирович (1885 - 1972)
Видатний хірург і анатом, засновник воєнно-польової хірургії, педагог, громадський діяч. Автор низки фундаментальних праць із топографічної анатомії людського тіла. Учасник Кримської війни 1853-1856 рр. Організатор медичної допомоги пораненим воїнам. У 1858-1861-"попечитель" Київського навчального округу. Разом із професором П.Павловим заснував перші недільні школи для дорослих.
Пирогов Микола Іванович (1810 - 1881)
Засновник вітчизняної фізіології та матеріалістичної психології. Його праці з фізіології нервової системи. Він вперше виявив явище гальмування в ЦНС та встановив закономірності рефлекторної діяльності мозку. Створив вчення про гази крові. Виконував роботи з природи стомлення, обгрунтував доцільність 8-годинного робочого дня та довів ефективність активного відпочинку.
Сєченов Іван Михайлович (1829 - 1905)
Вчений-терапевт, академік, засновник однієї з провідних терапевтичних шкіл. 3 1936 р. очолював Український науково-дослідний інститут клінічної медицини. Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами фізіології та патології травлення, недостатності кровообігу, хронічної інфекції, алергії, ревматизму та туберкульозу. Разом з В.Образцовим уперше в світі поставив прижиттєвий діагноз тромбозу вінцевих судин серця.
Стражеско Микола Дмитрович (1876 - 1952)
Природодослідник-дарвініст, один із засновників школи фізіології рослин. Основні праці присвячені експериментальній і теоретичній розробці проблеми фотосинтезу. Його дослідження мало важливе значення в обгрунтуванні вчення про єдність і зв’язок живої і неживої матерії в кругообігу речовин і енергії в природі.
Тімірязєв Климент Аркадійович (1843 - 1920)
Відомий фізіолог. Досліджував проблеми фізіології нервової системи. Створив учення про домінанту як головного принципу роботи нервових центрів та організації поведінки. Вивчав можливості використання психоаналізу в його взаємодії з фізіологією нервової системи. У 1928 р. опублікував книгу «Психоаналіз та фізіологічна теорія поведінки».
Ухтомський
Олексій Олексійович
(1875 – 1942)
Український фізіолог. Основні праці присвячені фізіології травлення, кровообігу, ВНД. Відкрив вплив симпатичних нервів на секреторну діяльність шлунка. Створив вчення про фізіологію процесів виснаження і відновлення. Відкрив негативні (гальмівні) рефлекси.
Фольборт Георгій Володимирович (1885 - 1960)
Український ботанік. Праці з питань систематики рослин, зокрема папоротеподібних. Організував систематичне вивчення флори спорових рослин. Розробив перше ботанічне районування території України.
Фомін Олександр Васильович (1869 - 1935)
Український ботанік та мікробіолог. Його праці присвячені питанням фізіології, анатомії та екології рослин, мікробіології, фітогенних речовин атмосфери, виникнення життя на Землі. Він є одним із засновників вчення про фітогормони.
Холодний Микола Григорович (1882 - 1953)
Український фізіолог, один із засновників електрофізіології. Основні праці присвячені дослідженню фізико-хімічної природи електричних потенціалів у живих тканинах та механізмів їх електричного подразнення.
Чаговець Василь Юрійович (1882 - 1953)
Український біохімік, його основні праці з питань біохімії м’язів, біохімії вітаміновмісних ферментів. Вивчав взаємозумовленість м’язової роботи, умов відпочинку і тренування. Він довів, що вітаміни впливають на метаболізм. Розробив теорію еволюції вітамінів.
Чаговець Ростислав Всеволодович (1904 - 1982)
Учений-зооморфолог, академік. Народився в Києві. В 1907 р. закінчив університет св.Володимира. У 1930 - 1941 - директор Інституту зоології та біології АН УРСР (з 1939 - Інститут зоології), в 1936 - 1948 - директор Інституту еволюційної морфології АН СРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з питаннями еволюційної морфології, експериментальної зоології, вивченням закономірностей росту, проблемою кореляції, філогенії тварин, біокібернетикою.
Шмальгаузен Іван Іванович (1884 - 1963)
Учений-терапевт, академік, один із засновників вітчизняної школи терапевтів. Закінчив університет св. Володимира. З 1921 р. завідував кафедрою терапії Київського медичного інституту. Досліджував клініку туберкульозу легень, хвороби нирок , питання клінічної бактеріології, фізіології та патології травлення, патології кровообігу.
Яновський Феофіл Гаврилович (1860 - 1928)
Голландський природознавець, засновник наукової мікроскопії. Опанував мистецтво шліфування оптичних скелець і виготовляв лінзи, які збільшували у 300 разів. За допомогою таких лінз спостерігав мікроскопічні організми – бактерії, рух крові у капілярах, еритроцити, окремі рослинні і тваринні клітини, яйця і зародки. Вперше описав партеногенез.
Антоні ван Левенгук (1632 - 1723)
Французький природознавець, засновник першої цілісної теорії еволюції. Заклав основні принципи систематики рослин. Подав систематичний опис і класифікацію тварин, що відображає поступове ускладнення організації живих істот від найпростіших до людини. Вперше поділив тварин на безхребетних і хребетних. Поклав початок зоопсихології.
Жан Батіст Ламарк (1744 - 1829)
Французький природознавець. Праці стосуються порівняльної анатомії, палеонтології та систематики тваринного світу. Запропонував застосовувати порівняльно-анатомічний принцип у вивченні будови органів, відкрив явище кореляції, описав багато вимерлих видів. Розвинув метафізичне вчення про провідну роль катастроф в історії Землі.
Жорж Кюв’є (1769 - 1832)
Французький мікробіолог, засновник сучасної медичної мікробіології та імунології. Встановив, що бродіння спричиняється діяльністю різних видів мікроорганізмів, відкрив явище анаеробізму. Розробив методи запобіжних щеплень проти ряду інфекційних захворювань. Профілактична вакцинація набула великого поширення.
Пастер Луї (1822 - 1895)
Німецький мікробіолог, один із засновників бактеріології та епідеміології. Наукові праці присвячені вивченню етіології сибірської виразки, інфекцій ран, туберкульозу, холери. Запропонував ряд методів мікробіологічних досліджень, способи дезінфекції, винайшов препарат для лікування туберкульозу.
Роберт Кох (1843 - 1910) |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-tkanin-zhivih-organizmiv.html | "Різноманітність тканин живих організмів" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/faef6a702bacd3ec8636be3ccfa3886c.pptx | files/faef6a702bacd3ec8636be3ccfa3886c.pptx | Різноманітність тканин
живих організмів
Матеріали до уроків у 10 класі
На основі знань біології рослин, біології
тварин та біології людини згадати
різноманітність їхніх клітин і тканин у
зв’язку з виконуваними функціями.
Дати коротку характеристику
основним видам рослинних і
тваринних тканин. Розвивати
уміння порівнювати біологічні об’єкти.
Мета уроку
З чим пов’язана різноманітність
клітин і тканин
у живих організмах?
Проблемне запитання
У квіткових рослин нараховують 80 різноманітних типів клітин
Рослинні клітини
Рослинні клітини
Форми рослинних клітин
Рослинні клітини
Клітини кореня
Рослинні клітини
Клітини здерев’янілого стебла
Рослинні клітини
Клітини листка
Рослинні клітини
Вибрати вірну відповідь
Із напівмертвих клітин побудовані:
а) продихи;
б) судини;
в) ситоподібні трубочки.
Клітини із виростами наявні у:
а) шкірці листка;
б) тканинах кореня;
в) луб’яних волокнах.
Рослинні клітини
Що зображено на малюнку?
Рослинні клітини
Що зображено на малюнку?
Тканини рослин
Тканини рослин
Твірні тканини
Тканини рослин
Твірні тканини
Cкладаються з молодих клітин, щільно притиснутих одна до одної, які здатні до постійного поділу. Вони дрібні, мають тонкі стінки й великі ядра, чим і забезпечується їхній постійний і швидкий поділ. Розташовуються твірні тканини на верхівках кореня та пагона або всередині цих органів.
Тканини рослин
Завдяки твірним тканинам пагони ростуть у висоту, а корені у глибину. Вони дають початок усім іншим тканинам.
Тканини рослин
Покривні тканини
Тканини рослин
Покривні тканини утворені щільно зімкнутими клітинами, які часто бувають мертвими.
Розташовані на поверхні рослин.
Відмежовують рослину від навко-
лишнього середовища та виконують захисні функції.
Зверху клітини можуть бути вкриті жироподібними або воскоподібними шарами речовин.
Тканини рослин
Продихи – це особлива складова частина покривних тканин, через які здійснюється газообмін між рослиною та довкіллям. Продих складається з двох клітин бобоподіб-
ної форми та продихової щілини між ними.
Продихи
Тканини рослин
Основні тканини
Тканини рослин
Основні тканини є переважаю-
чими в рослинах. До них належать:
хлорофілоносна (фотосинтезуюча), що знаходиться у листках і зелених молодих стеблах;
запасаюча – у серцевині;
водоносна – у кактусах.
Тканини рослин
Міжклітинники – це спеціальні повітряні порожнини, які знаходяться в основних тканинах.
Тканини рослин
Механічні тканини
Тканини рослин
Механічна тканина – особливий вид основної, що надає рослині пружності і міцності, тобто є для рослин опорою.
Тканини рослин
Провідні тканини
Тканини рослин
Провідні тканини – це тканини, по яких переміщаються розчинені поживні речовини. Вони здійснюють зв’язок між підземною та надземною частинами рослин.
Тканини рослин
Провідні тканини поділяються на два види:
ксилема – судини, по яких рухається вода з розчиненими в ній речовинами від коренів до листків;
флоема – ситоподібні трубочки, по яких рухаються органічні речовини, що утворюються в листках під час фотосинтезу.
Тканини рослин
Яка тканина зображена на малюнку?
Тваринні клітини
Різноманітність тваринних клітин
Тваринні клітини
Одноклітинні організми
- Епітеліально-м’язові
- Жалкі
- Нервові
- Проміжні
- Травні
- Залозисті
- Яйцеклітина
- Сперматозоїд
Клітини гідри
У тварин і людини нараховують 4 групи тканин:
Епітеліальні.
Сполучні.
М’язові.
Нервова.
Тканини тварин
Кубічний епітелій
Плоский епітелій
Епітеліальні тканини
Циліндричний епітелій
Війчастий епітелій
Епітеліальні тканини
Багатошаровий епітелій
Епітеліальні тканини
Епітелій тонкого кишечника
М'язові тканини
Посмугована Гладенька Серцева
М'язові тканини
Назвати їх
Сполучні тканини
Пухка Щільна Хрящ Кістка Кров
Сполучні тканини
Назвати їх.
Нервова тканина
Будова нервової клітини
Тканини тварин
Які тканини зображено?
З чим же пов’язана різноманітність
клітин і тканин
у живих організмах?
Дати відповідь на проблемне запитання
Успіхів
у вивченні
нових тем! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/schit-zaloza.html | Щит_залоза | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/b98e50577b0d5bc6c9aff088fed39a4a.pptx | files/b98e50577b0d5bc6c9aff088fed39a4a.pptx | Щитоподібна залоза
Місце в організмі.
Щитоподібна залоза розташована на передній поверхні шиї, попереду трахеї, над “адамовим яблуком”.
Завдяки вільному сполученню з гортанню, вона піднімається і опускається при ковтанні, зміщується в бік при повороті голови.
Будова щитовидної залози
Складається із двох дольок, поєднаних перешийком – істмусом та нагадує вигляд метелика.
Тканина залози кожної частки складається з численних фолікулів, порожнини яких заповнені густою, в’язкою жовтуватого кольору масою - колоїдом, утвореним головним чином тиреоглобуліном - основним білком, який містить йод.
Кровопостачання залози
Щитовидна залоза добре постачається кров’ю. Вона посідає перше місце серед органів за кількістю крові, яка протікає за одиницю часу на одиницю маси. Здійснюється воно двома верхніми і двома нижніми щитовидними артеріями. У 10% людей буває ще й п’ята артерія.
Венозна сітка залози розвинена краще, ніж артеріальна. Дрібні вени зливаються і утворюють сітку великих судин.
Гормони щитоподібної залози
Тиреокальцитонін бере участь у регуляції кальцієвого обміну. Під його впливом рівень кальцію в крові знижується. Це пов’язано з тим, що він активізує функцію остеобластів, які беруть участь в утворенні нової кісткової тканини, і пригнічує функцію остеокластів, які її руйнують. Разом із тим гормон гальмує виведення кальцію з кісткової тканини, сприяючи відкладенню його у ній. Крім того, він гальмує всмоктування кальцію і фосфатів з ниркових канальців в кров, таким чином сприяючи їх виведенню із сечею з організму.
Йодові гормони стимулюють обмін білків, жирів, вуглеводів, водний і електролітний обмін, обмін вітамінів, теплопродукцію, основний обмін. Вони посилюють окислювальні процеси, процеси поглинання кисню, витрати поживних речовин, споживання тканинами глюкози. Під впливом цих гормонів зменшуються запаси глікогену в печінці, прискорюється окислення жирів. Посиленя енергетичних і окислювальних процесів є причиною схуднення, що спостерігається при гіперфункції гормонів.
( Йодова недостатність
( Гіпотеріоз
( Тиреотоксикоз
( Тиреоїдит
( Дисгормональний зоб
( Гіперсекреція кальцитоніну
( Рак щитовидної залози
Хвороби щитоподібної залози |
https://svitppt.com.ua/biologiya/stateve-rozmnozhennya-lyudini.html | "Статеве розмноження людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/78517438117bff03c583816bfefdf51b.pptx | files/78517438117bff03c583816bfefdf51b.pptx |
Статеве розмноження людини
м.Івано-Франківськ
2013
Зміст
Вступ
Статеве розмноження
Що відбувається при статевому розмноженні?
Роль мейозу в статевому розмноженні
Що відбувається під час статевого дозрівання?
Первинні статеві ознаки
Вторинні статеві ознаки жінок
Вторинні статеві ознаки чоловіків
Гаметогенез
Сперматогенез
Оогенез
Визначення статі
Ембріональний період
Запліднення
Дроблення і бластуляція
Гастуляція
Органогенез
Постембріональний розвиток
Розмно́ження (відтворення, репродукція) — біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних. Розмноження — фундаментальна особливість всіх відомих життєвих форм, кожен індивідуальний організм існує в результаті розмноження.
Вступ
Статеве розмноження
Статеве розмноження є типом розмноження, при якому організми утворюють нащадків, що мають комбінацію генетичного матеріалу від більш ніж одного (зазвичай двох) різних представників виду. Кожен з двох організмів-батьків надає приблизно половину генетичної інформації нащадкові, продукуючи гаплоїдні гамети. Більшість організмів формують два різні типи гамет. У анізогамних видів гамети різні, у такому випадку розрізняють дві статі — самця (виробляє сперму або мікроспори) і самку (виробляє яйцеклітини або мегаспори). Крайній випадок ізогамії, коли гамети дуже різні, називається оогамією.
Що відбувається при статевому розмноженні?
При статевому розмноженні потомство виходить в результаті злиття генетичного матеріалу гаплоїдних ядер. Зазвичай ці ядра утримуються в спеціалізованих статевих клітинах - гаметах; при заплідненні гамети зливаються, утворюючи диплоїдні зиготу, з якої у процесі розвитку виходить зрілий організм. Гамети гаплоїдні - вони містять один набір хромосом, отриманий у результаті мейозу; вони служать сполучною ланкою між даним поколінням і наступним.
Роль мейозу в статевому розмноженні
Мейоз - важливий етап життєвих циклів, що включають статеве розмноження, так як він веде до зменшення кількості генетичного матеріалу вдвічі. Завдяки цьому в ряду поколінь, що розмножуються статевим шляхом, ця кількість залишається постійною, хоча при заплідненні кожного разу подвоюється. Під час мейозу в результаті випадкового народження хромосом та обміну генетичним матеріалом між гомологічними хромосомами. Кросинговер. В результаті кросинговеру виникають нові комбінації генів, що потрапили в одну гамету, і таке перетасовування підвищує генетичну різноманітність.
Що відбувається під час статевого дозрівання?
Процес статевого дозрівання у ссавців регулюється щитовидною залозою, зокрема, виробленим їй гормоном тироксином. Під час процесу дозрівання чоловічий організм починає виробляти сперму ( сперматогенез), в той час як жіночий організм продукує здатні до запліднення яйцеклітини, які самка може виносити в разі настання вагітності, коли ж запліднення не відбулося, яйцеклітина виходить під час наступної менструації. Перше менструальна кровотеча ( менархе) відбувається зазвичай без попередньої йому овуляції, після кількох нерегулярних ановуляторних циклів настає перша овуляція, з цього моменту жіноча особина здатна до статевого розмноження.
Крім того, в період статевого дозрівання відбувається розвиток первинних і вторинних статевих ознак у обох статей.
Первинні статеві ознаки
Вторинні статеві ознаки жінок
-Добре розвинені груди
-Менші розміри й легші кістки
-Менший зріст
-Довгий відносно кінцівок тулуб
-Слабша — делікатніша будова скелета
-Менший череп
-Брак заросту обличчя
-Волосся й очі трохи більш пігментовані
-Більш S-подібна ключиця
-Вузькі плечі
-Дещо довші перші два ребра
-Через репродуктивні функції грудна клітка
більш бочкувата, вище розташована діафрагма
-Серце розташоване більш поперечно
-Менша гортань, печінка, нирки, серце, легені
-Грудний дихальний шлях
-Менша талія
-Коротший, ширший таз, широкі
Стегна
-Ширший і коротший сечовий міхур
-Трикутна форма волосся на лобку
-Заокруглені форми
-Жирова тканина накопичується головним
чином навколо стегон
-Шкіра тонша, блідша
-Більші можливості рухів суглобів
-Нижче розташований центр ваги тіла
-Менша сила м’язів
-Вищий кров’яний тиск
-Менші потреби в їжі
-Більший імунітет, менша хворобливість
-Аналітичний тип пам’яті
-Більша тривалість життя
Вторинні статеві ознаки чоловіків
-Груди нерозвинені
-Більший череп
-Череп характеризують більш виражені
місця прикріплення м’язів
-Виступаючі брови
-Більш похилене чоло
-Нижчі очниці
-Більш назовні вивернуті кути підборіддя
-Більша щелепа, підборіддя та зуби
-Сильна будова верхніх частин тіла
-Сильний плечовий пояс і грудна
клітка
-Діафрагмовий дихальний шлях
-Вузькі стегна
-Більша розбіжність ніг між колінними суглобами
-Менші можливості рухів суглобів
-Більша волосатість тіла: волосся на
верхній губі, на підборідді,
часто на грудях, животі, передпліччях
і гомілках, деколи також на руках,
стегнах, сідницях, плечах
-Для волосся голови типовими є кути
чола та два бічні пасма волосся,
які сходять до потилиці
-Жирова тканина накопичується
головним чином навколо плечового
поясу
-Більша уява
-Більша здатність до асоціативності
та синтезування
-Низька тональність голосу
-Швидший обмін речовин
-Більша фізична витривалість
Гаметогенез
Гаметогенез (від гамети і грец. genesis — походження) — процес формування і утворення статевих клітин — гамет.
Сперматогенез
Сперматогене́з - розвиток чоловічих статевих клітин (сперматозоїдів), що відбувається під регулюючим впливом гормонів.
Оогенез
Оогене́з або овогене́з (грец. ōón яйце + грец. genésis виникнення) — у тварин, розвиток жіночої статевої клітини — яйцеклітини (яйця).
Визначення статі
У людини головну роль у визначенні статі відіграють статеві хромосоми. Наша спадкова інформація зосереджена головним чином у ядрі клітин нашого тіла і представлена там у вигляді 23 пар хромосом (кожна хромосома представлена двома екземплярами) —спеціальних тілець, до складу яких входять білки та ДНК. Тобто всього кожна клітина нашого організму містить 46 хромосом. Лише в гаметах хромосом не 46, а 23. У них кожна хромосома предсталена лише в одному екземплярі. 22 пари хромосом у чоловіків і жінок однакові. Ці хромосоми називають аутосомами. А от хромосоми останньої пари у чоловіків і жінок відрізняються (це так звані статеві хромосоми). У жінок статеві хромосоми представлені двома великими Х-хромосомами, а у чоловіків є одна велика Х-хромосомай одна маленька Y-хромосома. Маленька Y-хромосома містить мало спадкової інформації, але виконує дуже важливу функцію. Саме ця хромосома «вмикає» програму розвитку чоловіків. Без її наявності розвиток організму чоловіка неможливий. Оскільки жіночі клітини мають у своєму ядрі лише Х-хромосоми, то й у гаметах жіночого організму будуть знаходитися лише статеві хромосоми цього типу. Тобто за цією ознакою всі жіночі гамети будуть однаковими. Під час утворення ж чоловічих гамет одна половина з них отримає Х-хромосому, а інша — Y-хромосому. Тобто за цією ознакою чоловічі гамети будуть двох типів. Стать майбутньої дитини визначається в момент запліднення. Якщо з яйцеклітиною злився сперматозоїд, який має Х-хромосому, то народиться дівчинка. А якщо сперматозоїд мав Y-хромосому, то народиться хлопчик.
Ембріональний розвиток — розвиток організму тварини, що відбувається в оболонках яйця поза материнським організмом або усередині нього. Зародковому розвитку передує період передзародкового розвитку, коли зростає, формується і дозріває яйцеклітина. Після зародкового розвитку період післязародкового (постембріонального) розвитку. В ході зародкового розвитку з однієї відносно просто організованої яйцеклітини утворюється багатоклітинний організм, що складається з різних органів і тканин і здатний до самостійного існування.
Ембріональний період
Періоди ембріогенезу
Початок зародкового розвитку — запліднення — відбувається в материнському організмі або у водному середовищі. Чоловіча статева клітка — рухливий сперматозоїд — досягає жіночої яйцеклітини і проникає в неї, часто через спеціальні отвори в оболонках — мікропилі. Яйцеклітина і сперматозоїд містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість. Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, т.к. кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.
Запліднення
Дроблення і бластуляція
Після запліднення в період дроблення яйце послідовне багато разів ділиться спочатку на великі, потім на все дрібніші клітини — бластомери; далі утворюється багатоклітинний зародок (звичайно з порожниною усередині) — бластула . В результаті дроблення створюються умови для виникнення відмінностей між частинами зародка — диференціалізація . Клітини, що утворилися з різних ділянок яйця, отримують неоднакову цитоплазму (що визначає первинне диференціювання) і стають здібними до пересувань, що забезпечує формування органів майбутнього організму.
Під час гаструляції відбувається відособлення зародкових листків, розташованих шляхом різних переміщень так, що усередині виявляється ентодерма, зовні ектодерма, а між ними мезодерма . Гаструляция протікає у різних тварин по-різному, але в результаті неї створюється загальний план будови організму, схожий навіть у віддалених в систематичному відношенні груп тварин.
Гаструляція
В період органогенезу зародкові листки розділяються на зачатки органів і систем; великі зачатки диференціалізуються на дрібніші, і таким чином створюється усе складніша структура цілого організму. Органогенез досягається в основному за рахунок клітинних переміщень і диференціалізації самих клітин. Для виходу зародків з оболонок або народження в кінці зародкового розвитку синтезується фермент, який розчиняє оболонки, з'являються пристосування, що допомагають розбити шкаралупу тощо.
Органогенез
Постембріональний розвиток
Період життя людини після народження можна поділити на кілька етапів. Їх тривалість відрізняється у чоловіків та жінок. Крім того, велике значення мають особисті характеристики людини, такі як її спадковість та спосіб життя. Зовнішні фактори також можуть впливати на тривалість окремих етапів онтогенезу. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/travlennya-v-rotoviy-porozhnini.html | Травлення в ротовій порожнині | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/f07ffb969fc5fdffe454680ed8f58c0e.ppt | files/f07ffb969fc5fdffe454680ed8f58c0e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ponyattya-pro-nayprostishi-organizmi.html | Поняття про найпростіші організми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/41/df57427df8a8690e8dffbb760b5a5160.ppt | files/df57427df8a8690e8dffbb760b5a5160.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vpliv-alkogolyu.html | "Вплив алкоголю" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/e035fdbe154ae4755e7c6d57e78d6973.pptx | files/e035fdbe154ae4755e7c6d57e78d6973.pptx | ВПЛИВ АЛКОГОЛЮ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Кожний з нас чув слово «спирт» і в принципі знає, що воно означає. Найбільш відомі і часто застосовуються на практиці - це метанол і етанол.
Будь-яка доза алкоголю, навіть така, що не викликає сп'яніння (починаючи з концентрації 1-10 мкг на мл крові), завдає шкоди організму людини.
Як тільки алкоголь потрапляє у кров, він з достатньо високою швидкістю розповсюджується в усьому водному середовищі організму, в усіх органах і системах. Особливо швидко там, де багато кровоносних судин. Потім, коли велика частина алкоголю потрапила в організм, починається активний процес його виведення. Від 2 до 10% виводиться в незмінному вигляді. Решта окислюється всередині організму — на 90-98% в печінці, на 2-10% в інших тканинах і органах. В міру окислення концентрація алкоголю в організмі зменшується. При цьому деякі органи і системи можуть «утримувати» молекули алкоголю довше, ніж кров — наприклад, мозок, статева система. Чим довше він там знаходиться, тим сильніші згубні руйнівні наслідки.
При сучасному рівні споживання алкоголю «середня» в цьому відношенні людина «раптом» стикається з найрізноманітнішими недугами у віці близько 30 років. Це не тільки захворювання серцево-судинної системи, але і порушення в роботі шлунку, печінки, неврози, розлади в статевій сфері. Втім, хвороби можуть бути найнесподіванішими: адже дія алкоголю універсальна, він вражає всі органи і системи людського організму.
Через деякий час після того, як алкоголь через шлунок і кишечник потрапляє в кров, починається руйнування еритроцитів. Зрозуміло, що при цьому еритроцити вже не можуть виконувати свою функцію.
Що стосується вживання пива, вже сам факт надходження в організм великої кількості рідини несприятливо відбивається на роботі не тільки серцево-судинної системи, але і нирок. У любителів хмільного «напою» формується так зване бичаче або пивне серце — розширення його меж, при цьому частішає частота серцевих скорочень, виникають аритмії, підвищується тиск.
Оскільки етиловий спирт добре розчинний у воді, його надходження в органи і тканини тим вище, чим краще їх забезпечення кров'ю. Ймовірно, з цим і пов'язана висока токсичність алкоголю стосовно мозкової тканини.
Саме у мозку виявляються найбільші зміни при розтині. Тверда мозкова оболонка напружена, м'які оболонки набряклі, повнокровні. Головний мозок різко набряклий, судини розширені, безліч дрібних кіст діаметром 1-2 мм. Ці кісти утворилися в місцях крововиливів і некрозу (омертвіння) ділянок речовини мозку.
У випадках несмертельного гострого алкогольного отруєння в головному мозку і нервових клітинах його кори відбуваються ті ж самі процеси. Сприйняття потерпілого ускладнюється і сповільнюється, порушуються увага та пам'ять. Внаслідок цих змін, а також постійного впливу на людину алкогольного і питтєвого клімату, починаються глибокі зміни її характеру, психіки.
Таким чином, якщо вживати алкоголь частіше, ніж один раз на два тижні, мозок не зможе звільнитися від впливу наркотичної отрути і весь час знаходитиметься в «напіввідключеному» стані. Якщо ж приймати алкоголь тривалий час, то робота вищих центрів так і не відновиться. У разі безперервної дії алкоголю на мозок шкода, що заподіюється йому, безперечна.
У печінці відбувається окислення 90-98% етанолу до ацетальдегіду — дуже небезпечної і токсичної речовини. Потім ацетальдегід окислюється до оцтової кислоти, яка далі розщеплюється до води і вуглекислого газу. В інших органах і системах також можливе «переварювання» алкоголю, але в значно менших кількостях, ніж в печінці.
Печінка поступово зменшується в розмірах, тобто зморщується, судини печінки здавлюються, кров в них застоюється, тиск підвищується в 3-4 рази. І якщо відбувається розрив судин, починається рясна кровотеча, постраждалі від якої часто гинуть. За даними ВООЗ, близько 80% хворих помирає протягом року після першої кровотечі. Зміни, описані вище, називаються цирозом печінки.
Численні досліди на тваринах, проведені Іваном Петровичем Павловим, показали, що після порівняно невеликих доз алкоголю у собаки гаснуть вироблені умовні рефлекси і відновлюються лише через шість днів. Досліди пізніших років підтверджують негативну дію алкоголю на нервову систему. Друкарка, яка перед початком роботи випила 25 грамів горілки, робила помилок на 15-20% більше, ніж звичайно. Водії автомашин пропускали заборонні знаки, стрілець не міг точно влучити у мішень.
При тривалому прийомі спиртних «напоїв» розвивається хронічний алкоголізм. За допомогою експериментів і спостережень над питущими людьми встановлено, що отруйність алкоголю тим сильніша, чим вища його концентрація.
Смерть від опою в Російській імперії траплялася в 3-5 разів частіше, ніж в інших європейських країнах. Виходячи з цих даних, учені роблять абсолютно справедливий висновок, що тут існують особливі умови, що викликають безпрецедентну в порівнянні з іншими країнами алкогольну смертність, навіть при нижчому середньодушовому споживанні алкоголю. Аналіз раптових і випадкових смертей показує, що алкоголь як причина нещасних випадків до цих пір займає одне з провідних місць.
Підготувала учениця 11 класу Шахрайчук Іванна |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vidi-buryaniv.html | Види бурьянів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/2ef67ab0e1c633cd2afe0a0c56b3b5b2.ppt | files/2ef67ab0e1c633cd2afe0a0c56b3b5b2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ponyattya-pro-klas-zemnovodni-amfibii.html | Поняття про клас Земноводні ( Амфібії) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/7348fd0d50be0f0e618566e6fb63449c.ppt | files/7348fd0d50be0f0e618566e6fb63449c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/teoriya-zhittevogo-ciklu-tovaru-ta-ii-praktichne-vikoristannya-v-pidpr.html | "Теорія життєвого циклу товару та її практичне використання в підприємницькій діяльності" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/f1dcd20a0f0d452996a08fed14d93f26.pptx | files/f1dcd20a0f0d452996a08fed14d93f26.pptx | Теорія життєвого циклу товару та її практичне використання в підприємницькій діяльності
Підготувала учениця 11-Б класу
Прохоренко Анастасія
Життєвий цикл товару визначає послідовність періодів існування товару фірми на ринку та характеризує зміну обсягів продажу та прибутку від його реалізації.
Етап впровадження
- це період появи нового товару на ринку і поступового збільшення обсягу продажу.
Основні цілі щодо просування товару - поінформованість перших споживачів про новий товар і стимулювання пробних купівель, для чого вдаються до таких заходів:
• використання безплатних зразків товару;
• публічна демонстрація продукції, участь у виставках-ярмарках.
Етап зростання
відбувається з моменту, коли фірма починає отримувати прибуток, що супроводжується швидким зростанням обсягу продажу і свідчить про те, що товар схвалено споживачами. Зростаюча активність конкурентів вимагає модифікації окремих характеристик товару, вдосконалення упаковки, сервісу.
Етап зрілості
Темпи приросту збуту на цьому етапі уповільнюється.
Щоб довше втримати товар на етапі зрілості, застосовують такі стратегії:
• модифікація ринку, тобто його розширення;
• пошук нових способів використання товару;
• модифікація товару, тобто зміна його характеристик, поліпшення дизайну;
• модифікація комплексу маркетингу, зокрема зміна цінової політики, каналів розподілу, акцентів у рекламній компанії, поліпшення сервісу тощо.
Етап спаду
У цей період споживачі переходять на використання нового товару. Кількість конкурентів зменшується, обсяги реалізації і прибуток знижуються.
На етапі занепаду підприємство може використовувати різні стратегії:
• припинити випуск застарілої продукції;
• якщо товар ще рентабельний, різко скорочувати витрати на його маркетинг;
• укласти контракти на його виробництво з дочірніми підприємствами в інших країнах чи регіонах.
Теорія життєвого циклу товару справедлива для описової моделі, але не у випадку складання прогнозованої моделі. Тому, незважаючи на те, що деякі товари відповідають своєму життєвому циклу, маркетинг, що має силу уяви, дозволяє іншим товарам надати новий і досить прибутковий строк життя, у той час як строге проходження нашої теорії "пророкує" занепад.
Практика маркетингу, з метою продовження життєвого циклу товару, використовує такі кроки:
• постійне вдосконалення надійності та зручності виробів;
• використання сучасних матеріалів у конструкції;
• удосконалення функціональних властивостей пакувальних матеріалів;
• підтримання високого рівня післяпродажного обслуговування;
• розширення спектру застосування споживчих якостей товару;
• аналіз розвитку ринку з метою пристосування товару до мінливих уподобань споживачів;
• пошук шляхів зниження цін на товари.
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ukusi-otruynih-zmiy.html | Укуси отруйних змій | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/6ee7a5f48a08e9f610ae7c3b6fd8ff3d.ppt | files/6ee7a5f48a08e9f610ae7c3b6fd8ff3d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rozvitok-medicini.html | Розвиток медицини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/f8660275868d041692ac9d52ccc5e749.pptx | files/f8660275868d041692ac9d52ccc5e749.pptx | Розвиток медицини в Київській Русі (ХІ-ХІІІ ст.)
Додаткові матеріали до уроків
учениці СШ № 273
Форноль Анастасії
Із наукових знань найбільшого розвитку у Київській державі набула медицина.
У дохристиянські часи лікуванням займалися знахарі та волхви.
Першим лікарем був преподобний Антоній,який лікував відварами з трав та мікстурами хворих ченців і світських людей.
Першу лікарню створив чернець Агапіт, якого вважають засновником терапевтичної школи.
Агапіт вміло лікував простудні захворювання та хвороби внутрішніх органів людини.
Першим дерматологом на Русі став чернець-іконописець Алімпій.
Засновником педіатрії був чернець Даніман. Він лікував дітей молитвами, покладанням рук, святою водою та освяченою оливою (миром).
Першим на Русі фармацевтом вважають Прохора Лободника. Він вирощував лікарські рослини та використовував їх для лікування.
Під час голоду в Києві навчав міщан випікати хліб з лободи.
Засновником психотерапії в Київській державі був чернець Лаврентій затворник.
Першу наукову працю з медицини “Алімма” написала в середині ХІІ ст. онука Володимира Мономаха Євпраксія-Зоя.
Цей трактат має п’ять частин і 29 розділів.
Зберігається він у бібліотеці міста Флоренції (Італія). |
https://svitppt.com.ua/biologiya/transportni-sistemi-klas.html | Транспортні системи 7 клас | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/e3e7da0b39409013b42bc03c7fabcbe6.ppt | files/e3e7da0b39409013b42bc03c7fabcbe6.ppt | Haga clic para cambiar el estilo de título
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vil-ta-snid1.html | ВІЛ та СНІД | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/7dd6857f00edd3b24405212832feb541.pptx | files/7dd6857f00edd3b24405212832feb541.pptx | ВІЛ та СНІД
СНІД, або Синдром набутого імунодефіциту — важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який вражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням.
Перші випадки СНІДу діагностували у 1981 р. у США. Офіційно ВІЛ був виділений та ідентифікований у 1983 р. французськими вченими на чолі з Л. Монтеньє в Пастерівському інституті в Парижі.
Гіпотези виникнення ВІЛу та СНІДу
Висловив американський дослідник Б. Корбетт більш ніж 20 років тому. ВІЛ початково потрапив у кров людини від шимпанзе під час поділу туші чи через укус тварини.
Більшість науковців вважають батьківщиною СНІДу Центральну Африку.
Порівняно недавно виникла версія Е. Хупероу, що вірус з’явився внаслідок помилки науковців під час створення вакцини поліомієліту у 50-х р. минулого століття.
ВІЛ був створений у результаті генно-інженерних маніпуляцій, у процесі розробки чергового типу зброї.
Чи можна вилікувати СНІД?
Сучасні антиретровірусні препарати можуть пригнічувати розмноження вірусу і перешкоджати прогресуванню хвороби. Кардинальних змін в терапії ВІЛ інфекції досягнуто не було: монотерапія (лікування одним препаратом) виявилася недостатньо ефективною, хворі продовжували вмирати, незважаючи на лікування.
1995 рік вважається початком "ери ВААРТ" (високоактивної антиретровірусної терапії). ВААРТ передбачає призначення трьох (трітерапія) і більше препаратів із різних груп.
Шляхи поширення вірусу СНІДу
Вірус СНІДу поширюється такими шляхами:
статевим;
через кров, що містить вірус ВІЛ;
від інфікованої матері плоду і новонародженому;
при переливанні донорської крові, зараженої ВІЛ;
через нестерильні шприци;
при використанні одного шприца, який може містити ВІЛ.
ВІЛ не передається через:
рукостискання чи інші фізичні контакти;
поцілунки;
їжу;
предмети, яких торкався хворий, його речі;
при купанні в басейні;
спілкуванні з домашніми тваринами;
укуси комах;
при догляді за хворими.
Профілактика захворювання ВІЛ/СНІДу
Основні напрямки профілактики:
Навчання населення правильній статевій поведінці
Використання презервативів
Дотримання правил особистої гігієни
Забезпечення правил поводження зі шприцами
Стерилізація медінструментів і систем переливання крові
Використання одноразових інструментів у медицині
Висновок
СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це руйнування імунної системи організму, яка захищає його від інфекцій. Хворобу викликає вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який потрапляє в організм різними шляхами. Вірус вражає та використовує для свого розмноження Т-лімфоцити - які в нормі активізують захисні системи організму.
На жаль, поки ще немає лікарських препаратів, що могли б цілком позбавити пацієнта від ВІЛ-інфекції, хоча попередження її прогресування є цілком реальним завданням. За допомогою раціональної терапії сьогодні вдається відстрочити розвиток загрозливих для життя уражень, домогтися ремісії, забезпечити хворому кращу якість життя та збільшити його тривалість.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/stat-ta-tipi-viznachinnya-stati.html | стать та типи визначиння статі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/c5ed8d674da6c8ab9e3974fe057dec95.pptx | files/c5ed8d674da6c8ab9e3974fe057dec95.pptx | Презентація з біології на тему: “ Стать та типи визначення статі”
Виконали: учениці 11-А класу
Обертович Оксана
Васількова Тетяна
Стать — біологічно (генетично) зумовлений поділ біологічних організмів на самців та сами ць (для людей — на чоловіків та жінок). У більшості організмів стать визначається набором специфічних статевих хромосом. При цьому одна з статей є гомохромосомною (2 однакові хромосоми: у людей це жінка, набір ХХ), а інша — гетерохромосомною (2 різні хромосоми: у людей це чоловік, набір ХY).
Визначення статі
Найбазовішою статевою системою є така, у якій всі організми даного виду є гермафродитами, і виробляють як чоловічі так і жіночі гамети. Така система є актуальною для деяких тварин (наприклад равликів) та більшості квіткових рослин. Проте, у багатьох випадках відбувається спеціалізація статевої системи — окремі організми виробляють лише чоловічі, або жіночі гамети. Біологічний план розвитку організма до тієї чи іншої статі називається «визначення статі». Для більшості видів з статевим поділом є характерною наявність чоловічих (виробляють тільки чоловічі гамети) або жіночих (виробляють відповідно тільки жіночі гамети) особин. З цього правила є численні винятки — так наприклад круглий черв C. elegans має дві статі — гермафродитну і чоловічу (така система називається андродиоційна) Іноді організм розвивається у стан, проміжний між чоловічою і жіночою статю, так званий інтерсекс. Іноді інтерсексуальних індивідуумів називають «гермафродитами». Але на відміну від біологічних гермафродитів, інтерсекси є особливими випадками і зазвичай є неплідними як у чоловічому, так і у жіночому аспекті.
Генетичне визначення
Генетичні системи визначення статі характеризуються тим, що стать організму визначається геномом, який цей індивідуум успадковує. Генетична система визначення статі зазвичай залежить від асиметричного розподілу успадкованих статевих хромосом. Ці хромосоми несуть у своєму складі генетичні елементи, що впливають на розвиток. Стать може визначатися як лише наявністю певних статевих хромосом, так і їх кількістю у клітині. Генетичне визначення статі зазвичай продукує співвідношення чоловічого і жіночого потомства як один до одного. Причиною цьому є те, що основою генетичного визначення статі є розходження хромосом під часмейозу.
Як і людини та інших ссавців, у звичайної фруктової мушки стать визначається за системою XY.
Стать сприяє поширенню вигіндних організму властивостей та рис за ракухнок рекомбінації. На малюнку зображені діаграми, на яких порівнюється еволюція частоти алелей серед статевої (вгорі) та безстатевої популяцій (внизу).Вертикальна вісь відповідає частоті, а горизонтальна — часу. Алелі а/А та b/B виникають у випадковому порядку. При статевому розмноженні якісні алелі А і В, що виникають незалежно, можуть бути швидко об'єднані, що призведе до їх вигідної комбінації AB. При безстатевому розмноженні, утворення подібної комбінації займе більше часу або взагалі не буде можливим, оскільки для цього необхідний індиівід у якого вже є В, або навпаки.
Негенетичне визначення
У багатьох видів стать визначається не спадковістю, а факторами зовнішнього середовища, що діяли під час розвитку зиготи або пізніше у онтогенезі. Для багатьох рептилій характерним є температурозалежне визначення статі: температура за якої відбувався розвиток ембріона визначає стать організму. У деяких видів черепах наприклад, вилуплення самців є наслідком нижчої інкубаційної температури, ніж потрібна для того, щоб із відкладених яєць з'явилися самки. Різниця між цими критичними температурами може не перевищувати 1-2 °C.
Багато риб змінюють стать протягом свого життя. Це явище називається послідовний гермафродитизм. У риби-клоуна, менші особини зазвичай чоловічої статі, а домінантна та найбільша особина групи стає самкою. Для багатьох губанів ситуація прямо протилежна — більшість риб спочатку жіночої статі, і перетворюються на самців лише з досягненням певних розмірів. Послідовні гермафродити можуть виробляти обидва типи гамет напротязі свого життя, але у будь-який даний час вони тільки чоловічої або жіночої статі.
Риби-клоуни початково самці; найбільша особина групи згодом стає самкою.
Стать людини
Біологічна стать людини визначається як сукупність анатомічних, фізіологічних, біохімічних та генетичних характеристик, що відрізняють чоловічий організм від жіночого, здатних застосовуватися окремо або в комплексі для ідентифікації та розрізнення чоловіка від жінки.
біологічній статі виділяють наступні компоненти:
Генетична стать, або хромосомна стать — залежить від набору статевих хромосом: XY у чоловіків, XX у жінок.
Гонадна стать, або стать гонад, стать статевих залоз — наявність яєчок або яєчників.
Внутрішня генітальна стать, або стать внутрішніх статевих органів — наявність простати та сім'янних канальців у чоловічому організмі або матки та маткових труб у жіночому.
Зовнішня генітальна стать, або стать зовнішніх статевих органів — пеніс та мошонка або клітор, піхва та статеві губи .
Гормональна стать — переважання у крові певного виду статевих гормонів: андрогенів (чоловічих) або естрогенів (відповідно жіночих).
Стать вторинних статевих ознак — оволосіння за чоловічим або жіночим типом, наявність або відсутність розвинених молочних залоз, висота та тембр голосу, будоваскелету, розподіл підшкірної жирової клітковини. Розвиток вторинних статевих ознак визначається як рівнем статевих гормонів, так і расовими, іншими генетичними особливостями, характеристиками зовнішнього середовища.
Визначення статі у людини
У переважній більшості випадків стать можна визначити візуально: за наявністю первинних статевих ознак (найпопулярніший цей метод при визначенні статі дитини чиплоду). Винятком є випадки тяжкої генетичної чи гормональної патології (наприклад гермафродитизм), коли генетичну стать визначають мікроскопічно (пошук тілець Барау лейкоцитах). Вторинні статеві ознаки не є показником статі, вони лише відображають правильність перебігу процесу статевого дозрівання.
Стать комах
Розмноження у більшості комах супроводжується паруванням та заплідненням і пов'язане з участю двох статей. Однак комахам притаманні й інші способи розмноження — живонародження, партеногенез, педогенез і поліембріонія.
У дорослих комах часто спостерігається статевий диморфізм, а в ряді випадків і поліморфізм. Найпоширеніший тип поліморфізму — статевий, притаманний суспільним комахам (бджолам, мурахам, осам, термітам). Інший тип поліморфізму можна назвати екологічним, бо виникає він під впливом зовнішнього середовища. Прикладом екологічного поліморфізму є сезонний поліморфізм.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-zhivogo.html | Різноманітність живого | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/6c242bc9dad73cc859aec080bfe04a6b.ppt | files/6c242bc9dad73cc859aec080bfe04a6b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vikovi-osoblivosti-sistemi-dihannya.html | Вікові особливості системи дихання | https://svitppt.com.ua/uploads/files/36/aa1a46b6bb26891d24d0def38f98766f.ppt | files/aa1a46b6bb26891d24d0def38f98766f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/teploobmin-ta-termoregulyaciya-rol-shkiri-v-termoregulyacii.html | Теплообмін та терморегуляція. Роль шкіри в терморегуляції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/4d8a15ea026a4c8c1773bf0c0f201fb6.ppt | files/4d8a15ea026a4c8c1773bf0c0f201fb6.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rozvitok-ditini.html | "Розвиток дитини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/b946a51ecdbe8b46532182a659c01ce5.pptx | files/b946a51ecdbe8b46532182a659c01ce5.pptx | Розвиток дитини
Виконав:
Учень 9 класу
Фурка Тарас
Перший місяць
Рухає ручками
Може підносити ручки до лиця
Віддає перевагу більше людям чим предмам
Реагує на знайомі звуки та голоси
Може зосередити свою увагу на предметах,які розташовані дуже близько від нього (на відстані 20 см)
Реагує на гучні звуки
Моргає при яскравому освітленні
Другий місяць
Вміє посміхатися
Слідкує очима за об'єктами
Видає звуки відмінні від плачу
Може повторювати деякі звуки (агов, оу, уу)
Третій місяць
Може піднімати голову, коли її кладуть на животик
Піднімає голову на 45 градусів
Може згинати і випрямляти ноги, коли лежить на спинці
Піднімає-опускає ручки
Дотягується руками до підвішених об'єктів (іграшок)
Може тримати в руці іграшки
Починає імітувати звуки
Роспізнає знайомі об'єкти і людей навіть з відстані
Починає розвивати координацію рук і очей
Може зводити руки
Четвертий місяць
Може спати близько 6 годин вночі, перед тим як прокинутися
Починає повертатися
Сидить з підтримкою батьків
Піднімає голову на 90 градусів
Починає щось бормотати
Відгукується на всі кольори і відтінки
Починає вивчати предмети (тобто тягне все в рот)
Висловлює свої емоції (біль, страх, дискомфорт) через плач
Відгукується на дзвінок або стукіт
П‘ятий місяць
Привертає увагу на дрібні предмети
Експерементує з поняттям "причина-результат"
Починають різаться зубки
Може тримати в полі зору всю кімнату
Використовує руки для того, щоб підтягти іграшки ближче до себе
Шостий місяць
Тримає голову, коли її садять
Видає деякі звуки
Відкриває рот, коли підносять ложку
П'є з кружки з підтримкою батьків
Копіює деякі вирази обличчя
Може тримати пляшечку з молоком в руках
Сьомий місяць
Повертається в сторону, звідки видається звук
Може сама з'їсти дрібну їжу
Імітує багато звуків
Роспізнає емоції по тону голосу
Восьмий місяць
Може жувати предмети
Відвертає голову, коли наїлася
Може спати по 11-13 годин вночі
Постійно крутиться
Повзає на четвереньках
Використовує різні звуки для різних потреб
Перевіряє гравітацію, кидаючи предмети
Відгукується на своє ім'я
По-різному реагує на різних членів сім'ї
Показує тривогу, коли його забирають від батьків
Дев‘ятий місяць
Тянется до іграшок
Кидає предмети, а потім спостерігає за ними
З цікавістю забирає ложку під час годування
Самостійно лягає і сідає
Починає розпізнавати себе в дзеркалі
Бере в руки дрібні предмети
Десятий місяць
Розуміє, які функції може виконувати той чи інший предмет
Сердиться, коли від неї забирають іграшки
Намагається стояти на ногах, тримаючись за когось
Одинадцятий місяць
Починає говорити "мама" і "тато"
Може перекладати предмети в коробку і діставати їх звідти
Махає головою, кажучи "ні"
Веселить сама себе, відкриваючи й закриваючи дверцята в шафах та ін.
Реагує на музику, намагається танцювати
"Цікавиться" книгами, може добре розрізняти деякі предмети
Розуміє прості прохання
Боїться незнайомих людей
Дванадцятий місяць
Відкидає ті іграшки, з якими вона не хоче гратися
Знімає самостійно шапки, кепки, шкарпетки
Розуміє, як можна застосувати ті чи інші предмети
Коли одягають, розводить руки або витягує ноги, щоб допомогти батькам
Добре розпізнає себе в дзеркалі
Пробує порівняти реакцію батьків на свою поведінку |
https://svitppt.com.ua/biologiya/urokviktorina-chi-znaesh-ti-amfibiy-ta-reptiliy.html | Урок-вікторина «Чи знаєш ти амфібій та рептилій» | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/8c97cde7b98e1acafe4d61a4947a99c4.pptx | files/8c97cde7b98e1acafe4d61a4947a99c4.pptx | Урок вікторина
Чи знаєш ти амфібій і рептилій
Підготувала
вчитель біології
Семенівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Мороз Р.П.
Мета: Узагальнити знання учнів з теми. Поглибити знання про амфібій і рептилій, їх роль в екосистемах і житті людини
Хід уроку I. Організаційний момент (формування команд) II. Конкурси: 1. Вікторина “розминка” 2. Чи правда це? 3. Кросворди 4. Задачі 5. Конкурс капітанів 6.Зайве фото 7. Ти мені - я тобі (запитання командам-суперникам) III. Підсумки
Розминка 1. Чи можна назвати язик змії жалом? 2. За якими ознаками можна відрізнити змію від ящірки? 3. Личинки жаб дихають…? 4. Залози жаб, яких нема в риб? 5. Яке ускладнення будови спостерігається в крокодила? 6. Чому жаба Бугай так називається? 7. Яка тварина скидає шкіру як “панчоху” при линянні? 8. Де стоять памятники жабам? 9. Яка прикраса була на головному уборі фараонів?
Відповіді на запитання розминки
Ні.
За язиком.
Зябрами.
Отруйні та слинні.
Чотирикамерне серце.
Бо видає звуки, як бугай.
Змія.
Париж, Токіо, Бостон, Київ, Львів та ін.
Змія.
Чи правда це? 1.Чи танцює кобра? 2. Розлючений хамелеон стає чорний? 3. Чи плачуть крокодили і черепахи? 4. Чи використовувалась отрута змій на війні? 5. Чи правда, що коли взяти жабу в руки, то на шкірі зявляються бородавки? 6. Шкіра плазунів вкрита лусками? 7. У земноводних 1 шийний хребець? 8. Змії пускають отруту язиком? 9. На передній кінцівці амфібій 5 пальців?
Відповіді на запитання конкурсу Чи правда це?
Ні.
Так.
Ні.
Так.
Ні.
Так.
Так.
Ні.
Ні.
Задачі 1. Жаби – надзвичайно корисні для людини. Назвіть якомога більше прикладів, які показували б, як саме жаби приносять людині користь? 2. У світі відомо понад 2,5 тис. видів змій, з них лише 240 – отруйні. Визначте а)% отруйних змій; б) Чи правильний вислів “отруйні змії шкідливі для людини”; в)Яка змія зображена на емблемі медиків?
Відповіді до задач.
Лабораторні тварини, отрута використовується в
медицині, при полюванні,сповільнюють процес
скисання молока, в пустелі жаба– джерело води,
поїдають велику кількість шкідників, для лікування ангіни,
їжа.
2. а) 9,6.
б) ні, бо отрута– це ліки.
в) ескулапова змія.
Конкурс капітанів 1.Якщо у слові переставити одну букву то отримаєте назву плазуна місто-ящірка. Місто-порт у Болгарії 2. Про кого говорять “хамелеон”?
Вибрати зайве фото. Пояснити чому?
Вибрати зайве фото. Пояснити чому?
Ти мені - я тобі. (Запитання командам -суперникам)
Підсумки. Дякуємо за увагу
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/narkotiki3.html | "Наркотики" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/12d2f93d61eda30c0a3fba93db2fb5a8.pptx | files/12d2f93d61eda30c0a3fba93db2fb5a8.pptx | Наркотики та наркоманія
Наркоманія — група хвороб, що виникає внаслідок систематичного, у наростаючій кількості вживання речовин, які включені до затвердженого на офіційному рівні списку наркотиків.
Проявами наркоманії є психічна і фізична залежність від цих речовин, а також розвиток абстиненції внаслідок припинення
їх прийому.
Випадки епізодичного чи помірного вживання ряду речовин наркотичної чи стимулюючої дії без розвитку залежності від них
носять назву
«наркотизму»,
або
«періодичної
наркотизації».
Наркозалежність — непереборний потяг пов'язаний з психічною, а інколи фізичною залежністю від наркотиків:
Позитивна прихильність —
прийом наркотику для
досягнення приємного
ефекту (ейфорія,
відчуття бадьорості,
підвищений настрій)
Негативна прихильність —
прийом наркотику для
того, щоб позбутися
поганого самопочуття.
Причини виникнення:
особливості характеру
психічні і фізичні розлади
соціальних чинників
медичних цілях
Боротьба
на законодавчому рівні: практично в усіх країнах передбачені жорсткі кримінальні санкції за виробництво і розповсюдження наркотичних речовин. Тим часом, силові заходи не усувають причин наркоманії.
Боротьба
пропаганда здорового стилю життя, життя без наркотиків.
Боротьба
забезпечити в суспільстві соціальні умови, що не сприяли б зловживанню наркотиками.
Особливо це стосується головної групи ризику — молоді.
Лікування
в спеціалізованих клініках (методики дійові лише при активній позиції самого хворого). Але й у таких випадках після одужання частими є рецидиви.
Лікування
християнські реабілітаційні центри. Вони також не дають гарантії позбавлення від наркотичної залежності, але зафіксовано випадки звільнення, коли попереднє медичне лікування не дало результатів.
Таких центрів на
території України є сотні. Хворі у таких
центрах мають
певний розпорядок
дня.
У 2010 р. МВС констатувало, що кожен із семи тяжких злочинів вчинено у сфері обігу наркотиків.
Того ж року Міністерство охорони здоров`я подало, що «від 8% до 26% школярів у віці 13-16 років пробували наркотики хоча б один раз». Нині наркозалежність помолодшала до 10-11-ти років. Останніми роками Україна послідовно прямує до національної катастрофи: кількість наркозалежних зростає в геометричній прогресії.
Підготувала Женчук ірина |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ryad-babki.html | ряд Бабки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/a7045f40c9a0bc47389df3991130090e.pptx | files/a7045f40c9a0bc47389df3991130090e.pptx | Ряд Бабки
Тіло бабок
Бабки - середніх або великих розмірів (до 13 см довжиною) хижі комахи, які характеризуються розвитком із метаморфозом. Комаха проходить три стадії: яйце - личинка (німфа) - імаго.
Імаго з струнким або коренастим тілом, з двома парами схоже влаштованих крил, що мають сітчасте жилкування. Крила можуть бути прозорі або забарвлені. На першій парі крил є очко - птеростігма.
На голові великі фасеточні ока та три прості вічка. Антени короткі щетинковидні, що складаються з 4-7 члеників. Ротовий апарат гризучий з сильними мандибулами. Ноги бігальні, перша пара призначена для утримування здобичі. Органи слуху розташовуються в вусиках, органи звуку біля основи крил.
Бабки - характерні активні хижаки. Дорослі живляться комахами, спійманими на льоту. Кожна особина має свою територію, на якій харчується, яку охороняє від своїх родичів і в разі необхідності б'ється за неї. За їх поведінки їх можна назвати хижаки - дозорники.
Бабки поїдають комарів, гедзів і багатьох інших представників членистоногих, практично всіх комах, яких здатні зловити і здолати. Німфи ведуть водний спосіб життя, мешкаючи головним чином в стоячих водоймах: озерах, ставках і старицях річок. Вони не можуть плавати, зате ходять по дну серед розкладаються залишків або рослинності. Німфи також є хижаками: вони ловлять водних комах, ракоподібних, хапаючи їх своєю висувною губою , забезпеченою щипами. Також харчуються личинками комарів і мух.
Тіло бабок
Личинки типу наяд мають трахейні зябра, живуть від одного року до трьох. Линяють в процесі розвитку до 25 разів.
Личинки мають ротові органи гризучого типу з сильно витягнутою і коліноподібною нижньою губою, перетвореною на потужний хапальний орган, здатний утримувати жертву. Ноги сильні.
Розмір яйця в залежності від видової приналежності коливається від 0,5 мм до 2 мм.
Личинки
Німфи ведуть водний спосіб життя, мешкаючи головним чином в стоячих водоймах: озерах, ставках і старицях річок. Вони не можуть плавати, зате ходять по дну серед розкладених залишків або рослинності.
Німфи також є хижаками: вони ловлять водних комах, ракоподібних, хапаючи їх своєю висувною губою, забезпеченою щипами. Також харчуються личинками комарів і мух.
Личинки
Яйця відкладаються різними способами в воду або поблизу води. Одні види занурюють їх у тканини рослин або гнилу деревину, інші кладуть їх у вигляді грудок на будь-яких предметах безпосередньо під поверхнею води, треті відкладають у воду стрічками або кільцями, а іноді поміщають в мокрий бруд біля урізу води. Самки багатьох видів занурюються у воду і змивають яйця з кінця черевця. Інші повзають під водою, відкладаючи яйця.
Під час відкладання яєць деякі самки складають крила віялоподібно. Самка за життя може відкласти від 200 до 1600 яєць. Деякі види і до кілька десятків тисяч. Бабки можуть утворювати міграції.
Відкладка яєць
Жіночих і чоловічих особин можна розрізнити за інтенсивністю забарвлення: cамці яркозабарвлені, самки ж не так кидаються в очі своїм забарвленням.
На вершині черевця самців є парні верхні і нижні непарні вирости - придатки, у самок же тільки парні верхні. Чудовою особливістю є спосіб парування. У цьому заслуга належить самцеві: на відміну від інших чоловічих особин комах, у самця бабок є вторинні статеві органи, які знаходяться на другому стерні черевця - пузиревидний приймач.
Статевий диморфізм
Значення представників цього ряду комах, у природі, визначається їх хижацькою природою поведінки, красою видового різноманіття, а також місцем проживання личинкової фази розвитку.
Бабки пiдтримують видову рівновагу в екосистемах не тільки поїдаючи різних представників тваринного світу, а також тим, що їх личинки є проміжними господарями різних захворювань (до 160 видів), у тому числі такого захворювання як простогоніоз.
Cвоєю витонченою формою, а багато видів і своїм забарвленням, бабки відіграють велику роль в естетичному сприйнятті світу людиною.
Значення бабок
Імаго рівнокрилих бабок відрізняється дуже своєрідно влаштованими грудьми: середньогруди разом із задньогрудьми мають вигляд прямокутної призми, що знаходиться приблизно під кутом 70-80 градусів по відношенню до поздовжньої осі тіла.
Крила у спокої спрямовані всі разом вгору під прямим кутом до верхніх країв грудей. Складені таким чином крила лежать паралельно одне одному і розташовуються прямо над черевцем.
Більшість імаго темно-пофарбовані, однак, деякі мають червоні або чорні перев'язі на крилах, металево-зелене, або бронзове тіло і крила. Hімфи також мають своє тіло та три великі хвостові трахейні зябра.
Різноманітність
Інший півдряд бабок з більш міцною статурою, і характеризуються потужним, граціозним і чудово керованим польотом. Груди не нахилені як у представників рівнокрилих бабок і крила у спокої направлені в сторони.
Багато видів яскравозафарбовані і мають на крилах помітний малюнок - строкатий або плямистий. У старих особин на тілі і крилах часто розвивається блідо-блакитний восковий наліт, який маскує первісне забарвлення і малюнок.
Різноманітність |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vit-k.html | Віт К | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/ed4f2582fa507e5c297edcd3f58af388.pptx | files/ed4f2582fa507e5c297edcd3f58af388.pptx | Vit (філохінон)
Під загальною назвою вітамін K поєднується велика група близьких за своїм хімічним складом й дією на організм речовин - від вітаміну K1 до K7.
Із цієї групи найбільший інтерес мають дві головні форми вітаміну K, що існують у природі: вітамін K1 і вітамін K2.
Vit K - філохінон
Вітамін K1 - речовина, яка синтезується в рослинах і знаходиться в листках.
Вітамін K2 - речовина, яка переважно синтезується в організмі людини мікроорганізмами (сапрофітними бактеріями) у тонкому відділі кишечнику, а також клітинами печінки тварин. Його можна виявити у всіх тканинах тварин.
Vit K - філохінон
Крім природних вітамінів K, відомий ряд похідних нафтохінону, що мають антигеморагічну дію, які отримані синтетичним шляхом. До них належать наступні сполуки:
- Вітамін K3 (2-метил-1,4-нафтохінон);
Вітамін K4 (2-метил-1,4-нафтогідрохінон);
Вітамін K5 (2-метил-4-аміно-1-нафтогідрохінон);
Вітамін K6 (2-метил-1,4-діамінонафтохінон);
Вітамін K7 (3-метил-4-аміно-1-нафтогідрохінон).
Vit K - філохінон
Вітамін K є жиророзчинним вітаміном, що запасається в невеликих кількостях у печінці. Стійкий до високих температур, але руйнується він на світлі й у лужних розчинах.
У 1943 р. А. В. Палладін і М. М. Шемякін синтезували дисульфідну похідну метил-1,4-нафтохінону, що одержала назву вікасол, який застосовується в медичній практиці в якості замінника вітаміну K.
Vit K - філохінон
Vit K - філохінон
Вітамін К необхідний для вироблення у печінці протромбіну та інших речовин, що беруть участь у зсіданні крові. Сприяє зміцненню капілярів та припиненню кровотеч, тому і називають його коагуляційний вітамін.
Відсутність цього вітаміну викликає порушення роботи жовчних проток, оскільки він всмоктується з їжі тільки в присутності жовчних солей.
Значна кількість цього вітаміну міститься у білокачанній , цвітній, брокколі і брюссельській капусті, у гарбузах та зелених листкових овочах: щавлі, шпинаті, латуку.
Зелені частини рослин дають від 50 до 800 мкг вітаміну K1 на 100 г їжі.
Vit K - філохінон
Є вітамін К у злакових рослинах, картоплі, томатах, горосі, сої, моркві, буряках, в деяких фруктах: авокадо, ківі і банани, у плодах шипшини, зеленому чаї.
Оливкова олія також містить значну кількість вітаміну К.
Vit K - філохінон
Із тваринного походження вітамін К наявний у яйцях, печінці, м'ясі, коров'ячому молоці і молочних продуктах.
Добова потреба у вітаміні значно збільшується при гепатитах, цирозі печінки, жовчокам'яній недузі, хворобах кишечника, кровотечах, а також при тривалому застосуванні антибіотиків та сульфаніламідних препаратів.
Vit K - філохінон
Кількість вітаміну K, яка необхідна для запобігання дефіциту в нормальних умовах, становить приблизно 1 мкг на кілограм ваги тіла в день, тобто при вазі 60 кг людині потрібно 60 мкг вітаміну K у день.
Типовий раціон містить від 300 до 500 мкг вітаміну K у день.
Vit K - філохінон
Дефіцит вітаміну - явище рідке, за винятком тих випадків, коли харчування різко обмежене або коли взаємодії з ліками впливають на засвоєння вітаміну. Навіть без харчових джерел нормально функціонуюча популяція бактерій кишечнику може виробити достатню кількість вітаміну K.
Vit K - філохінон
Немовлята на природному вигодовуванні ризикують придбати дефіцит вітаміну K, оскільки жіноче молоко містить недостатню кількість вітаміну, а кишкова флора в них ще недостатньо розрослася, щоб його робити в необхідних кількостях.
Потреба у вітаміні K у немовлят становить у перші дні життя 10-12 мкг. Сучасні суміші містять близько 4 мкг вітаміну K на 100 калорій, чого при нормальних обставинах буде цілком достатньо для забезпечення потреб організму.
Vit K - філохінон |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vklad-aristotelya-v-biologiyu.html | Вклад Арістотеля в біологію | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/e11321d468edb93df0af9d033ae69b14.ppt | files/e11321d468edb93df0af9d033ae69b14.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tkanina-tvarin.html | Тканина тварин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/c7488452ea0ef032eb082672fee77bf4.pptx | files/c7488452ea0ef032eb082672fee77bf4.pptx | Клітини тварин. Тканини тварин, їх функції.
Залежно від особливостей будови клітини (зокрема, від наявності ядра) всі організми поділяють на два надцарства - Прокаріоти та Еукаріоти. До прокаріотів належать бактерії та ціанобактерії, до еукаріотів - представники царств Рослини, Гриби і Тварини.
Особливості будови клітин тварин
Cеред тварин є як одноклітинні, так і багатоклітинні види. В одноклітинних тварин єдина клітина - це цілісний організм, що самостійно живиться, виводить назовні продукти життєдіяльності, здійснює газообмін тощо. У багатоклітинних - клітини різних типів виконують різні функції. Але попри все різноманіття клітин тварин усім їм притаманні спільні особливості будови.
І рослини, і тварини - еукаріоти, тобто їхні клітини складаються з клітинної мембрани, цитоплазми та ядра (або декількох ядер). У клітин рослин до складу клітинної оболонки, крім тоненької мембрани, входить ще й щільна клітинна стінка. Вона складається переважно з клітковини і забезпечує сталість форми клітини.
Мал.1. Рослинна (1) і тваринна (2) клітини
У клітинах тварин зовні від мембрани розташований лише тоненький пружний шар з органічних сполук - глікокалікс. Він нездатний підтримувати постійну форму клітини. Завдяки цьому певні групи тваринних клітин можуть утворювати непостійні вирости - несправжні ніжки, або псевдоподії. Так, одноклітинна тварина амеба завдяки псевдоподіям пересувається та захоплює частинки їжі. Процес клітинного захоплення твердих часток має назву фагоцитоз.
Органели клітин тварин.
Своєрідним «командним пунктом» клітини, що керує процесами її життєдіяльності, є ядро. У ньому зберігається спадковий матеріал, властивий саме цьому організму. У клітинах тварин і рослин можна помітити такі органели, як мітохондрії. Це «енергетичні станції» клітини, які забезпечують енергією всі процеси її життєдіяльності. У клітинах тварин, на відміну від клітин рослин і грибів, немає вакуоль з клітинним соком. Однак в одноклітинних тварин трапляються травні вакуолі, в яких перетравлюється захоплена їжа.
У клітинах тварин (за винятком окремих одноклітинних видів) відсутні хлоропласти. Отже, більшість тварин, на відміну від рослин, нездатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних. Вони належать до гетеротрофів. Запасною речовиною в них є вуглевод глікоген, а не крохмаль, як у рослин.
Функції епітеліальних тканин.
Тіло тварин вкриває покривний епітелій. Він розташований в один або кілька шарів і захищає організм від несприятливих впливів довкілля. Через ці тканини може відбуватися газообмін, надходження одних сполук в організм та виведення з нього інших.
Мал.2. Епітеліальні тканини: 1 - покривний епітелій; 2 - залозистий епітелій
Клітини епітелію можуть вистилати зсередини різні органи або порожнину тіла. Особливий різновид епітелію - залозистий. Його клітини входять до складу покривного епітелію або епітелію, який вистилає внутрішні органи, чи є у складі спеціалізованих залоз. Наприклад, залозистий епітелій входить до складу травних залоз (слинних, підшлункової залози, печінки). Вони виробляють речовини, які забезпечують перетравлення їжі.
Тканини внутрішнього середовища.
Вони виконують в організмі різноманітні функції: захисну, транспортну, опорну, запасання поживних речовин тощо. Від епітеліальних тканини внутрішнього середовища відрізняються тим, що складаються не лише з клітин, а і з добре розвиненої міжклітинної речовини. Залежно від будови та виконуваних функцій, тканини внутрішнього середовища поділяють на сполучні, кров та скелетні.
Мал.3. Тканини внутрішнього середовища: 1 - сполучна; 2 - жирова; 3 - кров
Сполучні тканини досить різноманітні (мал.3). Одні з них містять у міжклітинній речовині волоконця різного типу. Ці волоконця надають тканинам міцності і підтримують форму різних органів. Вони також забезпечують еластичність шкіри тварин. З тканин утворені зв’язки та сухожилки, якими м’язи прикріплюються до кісток.
У клітинах жирової тканини (різновид сполучної) (мал.3) запасаються поживні речовини. Крім того, жирова тканина забезпечує захист організму від дії низьких температур. Кров - це тканина внутрішнього середовища. Її міжклітинна речовина - рідка (плазма), в ній розташовані окремі клітини (еритроцити, лейкоцити тощо). Кров забезпечує транспорт поживних речовин, газів, біологічно активних речовин та захисні реакції організму. Із скелетних тканин у багатьох тварин утворений внутрішній скелет, який виконує захисну та опорну функції. Скелет може складатися з кісткової та хрящової тканин.
М’язові тканини.
М’язові тканини поділяють на непосмуговані (гладенькі) та посмуговані(поперечносмугасті). М’язові клітини містять пучечки міофібрили, утворені білками, здатними до скорочення.
Клітини непосмугованої м’язової тканини мають переважно веретеноподібну форму і одне ядро. Скорочення таких м’язів досить повільні. Непосмуговані м’язи входять до складу оболонок внутрішніх органів хребетних тварин. Посмугована м’язова тканина склаається з великих видовжених багатоядерних клітин. Свою назву - посмугована - ця тканина дістала тому, що в її міофібрилах поперемінно чергуються світлі та темні ділянки. Посмуговані м’язи здатні скорочуватись значно швидше, ніж непосмуговані.
Функції нервової тканини.
Нервова тканина, так само як і м’язова, є тільки у тварин. Клітини, з яких складається нервова тканина, - нейрони забезпечують важливу властивість організмів - подразливість. Нейрони мають відростки. Вони здатні сприймати подразнення та проводити їх до різних тканин та органів. Нервова тканина забезпечує досконалу регуляцію життєвих функцій організму тварин.
Мал.4. Нервова тканина (1) і нейрон (2) |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tipi-shkiri.html | типи шкіри | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/71545d407754b96517699ed59033782b.ppt | files/71545d407754b96517699ed59033782b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tipi-rozvitku-komah.html | Типи розвитку комах | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/8ef4a1da98c32fd34be60bcc36b41d3f.ppt | files/8ef4a1da98c32fd34be60bcc36b41d3f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanittya-bakteriy.html | Різноманіття бактерій | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/45fdccd9af2b10596647622dd45cadea.ppt | files/45fdccd9af2b10596647622dd45cadea.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/viktorina0.html | Вікторина | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/f3cc8b7aa8b63756a3ef1268c7a30cdc.ppt | files/f3cc8b7aa8b63756a3ef1268c7a30cdc.ppt | 1
2
3
4
5
6 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/runt-sklad-runtu-riznomanitnist-runtiv0.html | Ґрунт. Склад ґрунту. Різноманітність ґрунтів. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/3a6928776078112a45c600283268f02c.ppt | files/3a6928776078112a45c600283268f02c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/scho-take-bilki.html | Що таке бiлки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/3fe67a1800ce4cee185124ad1b2d95a7.ppt | files/3fe67a1800ce4cee185124ad1b2d95a7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vilsnid.html | "ВІЛ/СНІД" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/7972bf51156c6f9837f9ed803e3520ef.ppt | files/7972bf51156c6f9837f9ed803e3520ef.ppt | 1.
2.
3. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vpliv-alkogolyu-na-ditey-ta-pidlitkiv1.html | "Вплив алкоголю на дітей та підлітків" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/6877f6004bcec613f74034914ae3b30e.ppt | files/6877f6004bcec613f74034914ae3b30e.ppt | 40%
16
10-11% |
https://svitppt.com.ua/biologiya/schos-velike-v-lisi-zdohlo.html | "Щось велике в лісі здохло" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/035d3c9d82503f961d778938b62801a9.pptx | files/035d3c9d82503f961d778938b62801a9.pptx | “Щось велике в лісі здохло…”
Підготувала
учениця ІІ курсу природничого класу
Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради
при НДУ ім.Гоголя Саченко Анна
Завдання:
Припустити, при якому співвідношенні числа атомів Карбону до числа гетероатомів в молекулі запах буде найсильнішим;
Дослідити залежність інтенсивності запаху від типу гетероатома;
Розглянути на прикладах сполук, що містять Нітроген, Фосфор, Сульфур, Селен.
Запах
За́пах — особливе відчуття присутності деяких летких речовин у повітрі, що здійснюються хімічними рецепторами нюху, що знаходяться в носовій порожнині людини або тварин.
Основні теорії запаху
Хвильова теорія
Електронна теорія
Резонансна теорія
Вібраційна теорія
Електромагнітна теорія
Адсорбційна теорія
Геометрична теорія
Біохімічна теорія
Фізичні теорії нюху
Хімічні теорії нюху
Умови сприйняття запаху
Молекулярна маса речовини не менше 17 і не більше 300;
Речовина повинна мати ненасичені молекулярні зв’язки;
Речовина повинна мати атомні групи;
Речовина повинна відрізнятись жиро- та водорозчинністю;
Речовина повинна відрізнятись помірною швидкістю дифузії;
Речовина повинна відрізнятись леткістю за звичайних умов;
Речовина повинна мати електричний заряд.
Моделювання залежності: сила запаху – будова речовини
Сульфуровмісні сполуки
Нітрогеновмісні сполуки
Фосфоровмісні сполуки
Селеновмісні сполуки
Залежність інтенсивності запаху від природи гетероатому |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vischi-sporovi-roslini-uzagalnennya.html | Вищі спорові рослини. Узагальнення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/f02974c9feecb58c6c63186fa2bbf4ef.ppt | files/f02974c9feecb58c6c63186fa2bbf4ef.ppt | 1
5
6
7
9
2
3
4
8 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/travlennya-v-shlunku-y-kishechniku.html | Травлення в шлунку й кишечнику | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/bd89c9d57f8644a9fb9354cb5be1bfb2.ppt | files/bd89c9d57f8644a9fb9354cb5be1bfb2.ppt | 2011 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rukokrili.html | рукокрилі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/162e3eaf33a00480f98e99866961fe07.ppt | files/162e3eaf33a00480f98e99866961fe07.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/stavki.html | Ставки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/221b2515f6cb9c19ef1c4e70eaeca18f.ppt | files/221b2515f6cb9c19ef1c4e70eaeca18f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tip-pogonofori.html | Тип Погонофори | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/80c4711f2113f960b6efb6fb812f8629.pptx | files/80c4711f2113f960b6efb6fb812f8629.pptx | Тип Погонофори (Бородоносці)
Ковтун Тетяна Петрівна,
Одеський навчально-
виховний комплекс № 84
Історія відкриття
Першу погонофору виявила
в Охотському морі радянська
океанографічна експедиція
в 1932.
Пізніше радянський
зоолог А. В. Іванов
описав відкриті
ним нові види
погонофор.
У 1955 А. В. Іванов
виділив погонофор
у самостійний тип
Зараз відомо біля 100 видів
Зовнішня будова
червоподібні вториннороті морські тварини, що живуть на великих глибинах (від 2 000 до 9 000 метрів),
довге тіло вміщене в захисну хитінову трубку завдовжки близько 1,5 м, з якої може висовуватися передній кінець тварин,
тіло складається з трьох сегментів.
передній відділ має багато щупальців: від 1 до 2000 (звідси назва – бородоносці).
Погонофори мають дві унікальні особливості: по-перше, це єдині непаразітічні багатоклітинні тварини без всяких слідів рота і травної системи; по-друге, ним, можливо, належить рекорд довголіття.
Вважають, що вік окремих особин може складати більше 25 000 років. Ці оцінки зроблені з обліком як дуже повільного утворення їх трубки, так і загальної дії на живий організм постійно низької температури морських глибин (в середньому 2оС).
Внутрішня будова
Покриви - одношаровий епітелій, багатий одноклітинними залозами і майже повністю покритий кутикулою.
Під шкірним епітелієм лежить тонкий шар кільцевих мускульних волокон, за яким розташовується потужний подовжній мускульний шар.
Порожнина тіла – вторинна (целом)
Внутрішня будова
У передньому відділі знаходиться примітивний мозок, від якого відходить спинний нервовий стовбур (трубка).
Кровоносна система: замкнена; примітивне серце лежить на черевній стороні першого сегмента.
Щупальці, які знаходяться на передньому кінці тіла - органи дихання.
Роздільностатеві. Гонади лежать у задньому сегменті.
Живлення
Травна система: рота і кишечника немає.
Поживні часточки захоплюються щупальцями, і виділюваними ними ж ферментами перетравлюються поза тілом.
Перетравлена пожива всисається також через щупальці, які служать і органом дихання.
Утворюють симбіоз з хемосинтезуючими бактеріями, які перетворюють сірководень або метан.
Розмноження та розвиток
Роздільностатеві. Самки і самці схожі.
Статеві залози лежать в середньому сегменті.
Запліднення зовнішнє.
Самки відкладають яйця у свою власну трубку, де вони й розвиваються.
Личинка може плавати, виконує функцію розселення.
В неї є нормальний рот і кишечник, які пізніше розсмоктуються.
Значення
Погонофори мають велике еволюційне значення:
з одного боку нагадують за будовою кільчастих червів,
з іншого – за розвитком схожі з хордовими тваринами.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/viznachennya-tipu-shkiri-na-riznih-dilyankah-oblichchya-ta-skladannya-.html | Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/9388b3ff6b34f62741f249d8c75a9dc2.pptx | files/9388b3ff6b34f62741f249d8c75a9dc2.pptx | Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою
Підготувала
Костя Каріна
Типи шкіри
В залежності від наявної на шкірі природної жирової змащення і вмісту вологи шкіру умовно поділяють на нормальну, жирну, суху, чутливу і комбіновану.
Характеристика жирного типу шкіри
Блиск, пористість, часті вугри та прищі. Вона має сіруватий колір. Плюси такої шкіри – вона еластична, краще зволожена, добре захищена від дії навколишнього середовища завдяки плівці, яку створює жир, зморшки на такій шкірі з’являються пізніше, ніж у власниць іншого типу шкіри.
Сухий тип шкіри
Тонка і ніжна шкіра, схильна до передчасного старіння, має низьку еластичність, часто лущиться, червоніє, тріскається, запалюється, на ній рідко проявляються прищі, але вона сильно схильна до впливу зовнішніх факторів.
Нормальний тип шкіри
Самий рідкісний тип. Шкіра практично бездоганна, в міру чутлива, пружна, матова, пори майже не видно. З часом може з’явитися сухість, зморшки і тріщини.
Комбінований тип шкіри
Цей тип поширений більше інших, його особливість в тому, що різні області на обличчі мають різний тип шкіри, наприклад, на вилицях шкіра суха, а на лобі, носі, підборідді — жирна. Ця шкіра алергенна, схильна до прищів і подразнень.
Чутливий тип шкіри
Це шкіра, яка з-за впливів зовнішніх факторів свербить, відчуває сухість, червоніє, запалюється. Вона погано реагує на застосування агресивних косметичних засобів. Така шкіра менш еластична і менш зволожена, ніж інші типи шкіри, у неї слабкі захисні властивості.
Як визначити тип шкіри: тест
Дайте відповідь на кілька питань, використовуючи варіанти відповіді:
A – так, майже завжди, завжди; B – може бути, буває, важко; C – виключено, ніколи;
Вас турбують прищі?
Коли ви без макіяжу, добре видно пори?
У вас «тече» макіяж?
У вас бувають точкові вугри?
Є відчуття стягнутості після вмивання?
Порахуйте кількість кожної з літер, подивіться результат: «A» – жирна; «B» – комбінована або нормальна; «C» – суха;
Як підібрати крем в залежності від типу шкіри?
Для жирної шкіри краще легкі креми, краще на гелевою основі і з матуючим ефектом. У складі повинні бути вітаміни А, В, Е, рапсова олія, екстракти алое, календули, лаванди, ромашки, деревію та інших трав. Для сухої — зробіть акцент на харчування і зволоження вашої шкіри, а для цього потрібні жирні креми з вітамінами А і С, гіалуронової кислотою, різними натуральними маслами, гліцерином, колагеном, еластином, прополісом, воском. Виключіть спиртовмісні засоби. При догляді за комбінованою шкірою завдання ускладнюється, тому що потрібно використовувати декілька видів крему для кожної області обличчя. Звичайно, можна використовувати один крем для комбінованої шкіри для всього обличчя, але косметологи радять підібрати різні крему. Вивчіть склад, наявність цинку, кальцію, масла сердечника лугового і ши, а також протизапальних компонентів – гарантія прекрасного результату. Для чутливої шкіри лікувальні засоби вибираються в залежності від основного типу і від погоди. Вони повинні бути з вітамінами В 6, F, Е, С, каоліном, маслом примули або чайного дерева. Нормальній шкірі для догляду досить легкого крему з екстрактами рослин і з нейтральним PH-баланс.
Правила догляду за жирною шкірою
Ретельна, регулярна очистка і знезаражування – це головне у догляді за такою шкірою. Також зверніть увагу на харчування: молочні і кисломолочні продукти, овочі, зелень, фрукти повинні бути у вашому раціоні щодня, а ось жири і прянощі треба обмежити.
Жирна шкіра часто змінює свій тип і з часом стає комбінованої, важливо не упустити цей момент, щоб внести зміни в догляд.
Засоби догляду за сухою шкірою
Суха шкіра без належного догляду може стати шорсткою, стягнутої, роздратованою. До того ж вона схильна до утворення тріщин, появи зморшок раніше часу. Тому, вибираючи засоби по догляду, робіть акцент на її живлення і зволоження, але не перевантажуйте її доглядають засобами і не експериментуйте часто з новими.
Догляд за комбінованою (змішаною) шкірою
Комбінована шкіра складна у догляді тим, що вимагає різних засобів догляду для різних ділянок обличчя.
Особливості догляду за чутливою шкірою
У косметології чутливу шкіру виділяють в окремий тип шкіри, але він завжди поєднується з якимось основним типом, наприклад, може бути суха чутлива шкіра.
Ще одна особливість такої шкіри – вона належить до групи ризику розвитку шкірних (дерматологічних захворювань, тому перш, ніж почати самостійно доглядати за такою шкірою, отримаєте рекомендації лікаря.
Будь-якій шкірі безперечно потрібен регулярний, правильний догляд, але пам’ятайте, що стан вашої шкіри – це всього лише віддзеркалення стану вашого організму, крім щоденного зовнішнього догляду, проявляйте турботу про свій внутрішній здоров’я, займайтеся профілактикою захворювань внутрішніх органів, спортом, загартовуйтеся, стежте за харчуванням. Краса вашої шкіри – у ваших руках! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/narkotichni-rechovini.html | "Наркотичні речовини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/f716182d8263f7fc5df2864f258eaba7.pptx | files/f716182d8263f7fc5df2864f258eaba7.pptx | Виконала учениця 7(11)-В класу
Юрків Ольга
Наркотичні
речовини
Визначення терміну
Наркотик (від грец. narkoticos — той, що призводить до заціпеніння, одурманюючий) — дуже різні по відношенню до обміну речовин субстанції природних чи штучних речовин, здатні викликати і фізичну залежність, внаслідок заміщення однієї з речовин-учасників природного метаболізму, і — психічну. Впливаючи на нервові центри головного мозку, наркотик може створювати підняття настрою, чи надмірну сонливість, хворобливу, незвичайну веселість — ейфорію, а іноді й порушення свідомості.
Наркотична речовина
Термін «наркотична речовина» включає три критерії:
медичний (речовина повинна справляти специфічну дію на ЦНС (стимулюючу, седативну, галюциногенну та ін.), яка і є безпосередньою причиною її немедикаментозного застосування.)
соціальний (немедикаментозне вживання даного засобу набуває таких масштабів, які становлять серйозну суспільну небезпеку).
юридичний (вимагає, аби відповідна речовина була законодавчо внесена до списку наркотиків.)
Наркотичні препарати
До наркотичних препаратів відносяться:
найнебезпечніші: героїн, морфій, опіум і інші наркотики; амфетаміни типу метедріна та метамфетаміна що вводяться як ін'єкція;
менш небезпечні: кодеїн; стимулятори амфетамінового типу: бензедрин і барбітурати;
найменш небезпечні: канабіс; препарати амфетамінового типу пониженої активності, ЛСД.
Синтезовані препарати, наприклад екстезі, зазвичай є модифікаціями молекули амфетаміна, змінюваної, щоб обійти закон, а також для отримання додаткових ефектів, і можуть бути в багато разів сильнішими і небезпечними. Крек, форма кокаїну, був створений виробниками наркотиків на початку 1980-х.
Історія наркотиків
Більшість сучасних наркотиків виготовляється хімічним способом — кокаїн, героїн, ЛСД, амфетаміни — мають рослинне походження, традиції, застосування, вживання яких на Сході сягає тисячі років.
Європейська цивілізація стала по-новому відкривати для себе ці речовини лише у XIX ст. (при цьому лікарі сподівалися, що синтез нових ліків допоможе здійснити прорив у терапії).
Винахід у 1853 році Шарлем Габрієлем Провазом шприца для ін'єкцій започаткував новий етап вживання наркотиків. Дія речовин, що потрапляють прямо в кров, посилюється багаторазово.
Сьогодні вживання наркотиків пов'язують насамперед з ін'єкціями (хоча необхідно зважити на те, що їх здійснюють у різні способи — курять, їдять, п'ють, нюхають.)
Соціальна оцінка
Наркотичні речовини можна диференціювати і відповідно до соціальної оцінки.
Легалізовані: тютюн, алкогольні напої, ліки, кава, чай, засоби побутової хімії, рослини та гриби наркогенного вмісту тощо.
Нелегалізовані: конопля, героїн, кокаїн та всі, внесені до Міжнародного та Національного переліку заборонених наркотичних речовин (наркотиків).
Нелегальні наркотики умовно поділяються на «легкі» і «важкі».
Групи і види наркотиків
Структура наркотизації неповнолітніх в Україні представлена наркотичними речовинами різних видів і груп. Наркотики, які виготовляють з певних видів коноплі, мають особливо велике поширення. Вони відомі під такими назвами: анаша, гашиш, марихуана, план тощо. Особливо поширене вживання цих наркотиків (серед підлітків відома їхня узагальнена назва – “дур”) у колективній формі. Сигарета з наркотиком, як правило, передається по колу, нібито символізуючи єднання. Така сигарета, яка є сумішшю коноплі і тютюну, згорає нерівномірно з різних боків, тому на жаргоні вона носить назву “косяк”. Анаша, марихуана, гашиш бувають різних кольорів: зеленого, сірого, коричневого, чорного, червоного.
Марихуана
Може призводити до виникнення незначних галюцинацій. Куріння марихуани підвищує ризик таких захворювань як бронхіт, емфізема та рак легенів. Куріння марихуани в 4 рази швидше призводить до раку легенів, ніж куріння тютюну (один “косяк” маріхуани прирівнюється до 25 сигарет). Крім того, погіршується розумова діяльність, зростає неуважність, знижується імунітет організму, ушкоджуються статеві органи. Продукти розпаду маріхуани відкладаються в печінці, легенях, мозку, селезінці, лімфатичних тканинах і статевих органах.
Гашиш
При вживанні гашишу абстинентний синдром дуже слабкий або навіть повністю відсутній, що стало причиною поширення думки, що це слабкий, а тому нібито безпечний наркотик. Однак тривале вживання цього наркотику призводить до формування таких психічних захворювань як шизофренія, органічне ураження або параліч мозку.
Стероїди
Поширеним є міф про те, що вживання стероїдів підвищує продуктивність фізичної діяльності, тому їх потрібно вживати для досягнення значних спортивних результатів. Справді, стероїди збільшують вагу і масу м’язів, проте водночас спричиняють тяжкі наслідки для організму людини. Вони можуть призвести до погіршення настрою від “качання м’язів”, агресивної поведінки, запалень і прищів на шкірі, ушкодження кісток, зниження потенції.
Кокаїн
Кокаїн – здавна відомий наркотик. Здебільшого він має вигляд порошку яскраво-білого або темнувато-сірого кольору. На перших етапах вживання кокаїн нібито активізує діяльність людини, але дієздатність швидко знижується, й людина, хвора на кокаїнову наркоманію, не усвідомлює своєї хвороби, оскільки кокаїн одурманює розум: хворому здається, що все чудово. Насправді ж ситуація дедалі погіршується після кожного чергового вживання наркотику.
Транквілізатори
Належать до групи ліків, які застосовуються для розслаблення або заспокоєння центральної нервової системи. Вживання препаратів цієї групи може викликати ціаноз – нестачу кисню в крові.
Уживання транквілізаторів і холінолітичних речовин з немедичною метою в дозах, яка в кілька разів перевищує терапевтичну, дає ефект ейфорії, що призводить до виникнення галюцинацій. Окрім того, спостерігаються розлади мови, в ряді випадків виникають затяжні депресивні стани, а постійним фоном настрою людини стає смуток.
Барбітурати
Лікарські препарати, які використовуються медициною як снодійні засоби, є не менш шкідливими наркотиками, ніж опій. При вживанні цих речовин короткочасний стан розслаблення тривалістю 1-2 хв. змінюється станом збудження, який характеризується суттєвим зниженням самоконтролю, гальмуванням рухів, різкими змінами настрою; з’являється страх переслідування. Зловживання барбітуратами супроводжується найтяжчими порівняно з дією інших лікувальних препаратів емоційними порушеннями – нападами
злоби, агресії, тривалими депресіями з
суїцидальними тенденціями. Швидкодіючі
барбітуратиможуть паралізувати частину
мозку, яка контролює процес дихання, і тим
самим спричинити смерть. Ознаками
передозуванняє ціаноз, серцева недостатність,
утруднення і затримка дихання
Поширення в Україні
В Україні більш поширені наркотичні речовини опіатної групи. Їй отримують з олійного та опійного маку. За допомогою різноманітних технологій (від кустарних до наукомістких) виготовляють як примітивні суміші, так і морфій, героїн тощо. Речовини опіатної групи вживають внутрішньо: вколюють під шкіру, у м’язи чи вени або курять чи нюхають. Морфін, кофеїн та інші подібні речовини використовуються у медицині, і тому їх виробляють і розфасовують на фармацевтичних фібриках і продають в аптеках.
Останнім часом у різних країнах в молодіжному середовищі набули значного поширення синтетичні наркотики. Підлітків приваблює їх порівняно невисока ціна та значний ейфорійний ефект. Ці речовини синтезуються на основі лікарских препаратів.
Дія наркотичних речовин на людський організм і психіку
Як засвідчили дослідження вчених, в організмі людини є рецептори, призначені для наркотичних речовин типу морфію – так звані опіатні рецептори. Вони знаходяться на поверхні нервових клітин. Молекула морфію входить у них, як ключ у замок, і змінює роботу мозку. Пізніше в організмі людини були виділені речовини, що відповідають цим рецепторам – морфоподібні пептиди, які називабться енкефалінами, та подібні до них речовини – ендорфіни.
Головний мозок сам виробляє речовини, які зв’язуються з призначеними для них рецепторами і діють на “центри задоволення” мозку, що викликає у людини почуття радості, душевного спокою, задоволення життям, щастя. Для чого природа створила такий механізм впливу на психіку? Річ у тім, що всі поведінкові акти, які мають біологічну та соціальну обумовленість, супроводжуються позитивними емоціями на момент досягнення цілі. Організм ніби сам себе стимулює на правильну поведінку. Фізіологічний механізм цього якраз і полягає в тому,що при задоволенні потреб підвищується синтез ендорфінів (енкефалінів), які, зв’язуючись із відповідними рецепторами головного мозку, викликають позитивні емоції. При вживанні наркотиків відбувається таке: наркотичні речовини сприймаються рецепторами як ендорфіни й енкефаліни, і наркотик імітує дію створюваних самим організмом речовин, на які розраховані опіатні рецептори. Тобто ендорфіни й енкефаліни входять у рецептори, як людина у свій дім, відкриваючи двері своїм ключем: наркотики ж відчиняють двері відмичкою і, як злодії, входять до чужої оселі.
Статистика
За останні 5 років різко зросла кількість неповнолітніх, особливо підлітків, які вживають дурманні речовини, що викликають хворобливу пристрасть – токсикоманію. Токсикомани домагаються стану сп’яніння, дихаючи аерозолями – отруйними речовинами, що випаровуються. Під час вдихання ці речовини через дихальну систему потрапляють у кров і проникають у головний мозок. Ефірні та ацетонові сполуки змінюють процеси збудження і гальмування в корі головного мозку – виникає ейфорія. Але найстрашнішим є те, що такі сполуки спричинюють складні деструктивні зміни в клітинах печінки і нирок, які виконують функцію очищення (захисту) організму від токсичних речовин і продуктів обміну. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-vodorostey.html | "Різноманітність водоростей" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/b13ae6fd6830bddb7363b14f3cc3e48b.pptx | files/b13ae6fd6830bddb7363b14f3cc3e48b.pptx | Різноманітність водоростей.
Зелені, діатомові, бурі та червоні водорості
Зелені водорості
До відділу Зелені водорості відносять близько 15 тисяч видів одноклітинних, колоніальних і багатоклітинних рослин, які живуть у прісних і солоних водоймах, у морях та океанах, у ґрунті, на стовбурах дерев, на поверхні снігу та льоду.
Серед пігментів, що є в їхніх клітинах, переважає хлорофіл, який надає цим водоростям зеленого забарвлення.
Зелені водорості запасають крохмаль.
Розмножуються нестатево, вегетативно та статево.
Хламідомонада
Ульва
Водяна сіточка
Дуналієла
Хлорела
Спірогіра
Спірогіра
Вольвокс
Кладофора
Зелені водорості є основою для живлення багатьох мешканців прісних водойм.
Деякі види, наприклад, морський салат, споживає людина.
Частина видів використовується для лабораторних і космічних досліджень.
Найхарактернішими їх представниками, поширеними в Україні, є хламідомонада, хлорела, вольвокс, дуналієла, ульва та ін.
Хара
Зелені водорості
Ацетабулярія
Діатомові водорості
До відділу Діатомові водорості відносять близько 15 тисяч видів одноклітинних і колоніальних рослин, характерною ознакою яких є наявність на поверхні талому кремнистого панциру. Панцир складається з двох частин, які налягають одна на одну.
Чимало діатомових водоростей здатні виділяти слиз. За допомогою слизу водорості утворюють слизові трубки, ніжки для прикріплення до дна водойми чи підводних предметів, а також об'єднуються в колонії.
Живуть скрізь: у прісних і солоних водоймах, на каменях і скелях, на болотах, на ґрунті та в ґрунті, у снігу і на льоду
Діатомові
водорості
Планктоніела
Лікмофора
Піргодіскус
Пінулярія
Гомфонема
Трицератіум
Пентакрінус
Навікула
Розмножуються статево і вегетативно.
Найпоширенішими представниками є пінулярія, навікула, цимбела
Бурі водорості
Бурих водоростей налічується близько 1,5 тис. видів.
Це найбільш високоорганізований відділ нижчих рослин.
Слань багатоклітинна, бурого кольору, розміри варіюють від частки міліметра до 50 метрів.
Прикріплюються до субстрату ризоїдами.
Розмножуються вегетативно, спорами чи зооспорами і статево. Характеризуються чітким чергуванням поколінь.
Бурі водорості відкладають запасну речовину ламінарин.
Фукус
Ламінарія
Бурі водорості
Бурі водорості майже виключно морські рослини, живуть навіть у північних морях, на глибинах до 200 м.
Утворюють уздовж берегів підводні зарості.
Саргасум
Падіна
Ектокарпус
Червоні водорості або багрянки
Багрянки (близько 4 тис. видів) – це виключно багатоклітинні організми, поширені переважно в солоних водоймах.
Мають розгалужений талом рожево-червоного кольору. Клітини у них одно - чи багатоядерні, хлоропласти звичайно численні.
Червоні пігменти дозволяють цим водоростям вловлювати слабке світло на глибині 200-250 м.
У багрянок відсутні джгутикові стадії.
Порфіра
Делесерія
Червоні водорості або багрянки
Дазія
Цераміум
червоний
Каллітамніон
Червоні водорості відкладають у цитоплазмі запасну речовину –
багрянковий крохмаль (за хімічною будовою подібний до глікогену).
Розмножуються вегетативним, нестатевим та статевим способами.
Спираючись на матеріал підручника, заповніть таблицю.
Порівняльна характеристика різних відділів водоростей
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-zhivih-organizmiv-ta-ih-klasifikaciya.html | Різноманітність живих організмів та їх класифікація | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/c19d0229f98224412140313e9af92900.pptx | files/c19d0229f98224412140313e9af92900.pptx | Тема: Різноманітність живих організмів, середовища їх існування,класифікація. Рослинний світ – складова частина природи. Загальна характеристика рослин.
Наша мета
Дізнатися про царство Рослини;
показати його положення в системі органічного світу;
ознайомити з основними процесами життєдіяльності рослин та розкрити суть живлення, дихання, фотосинтезу, транспорту речовин
Навчитися порівнювати процеси життєдіяльності рослин та робити відповідні висновки;
бережливо ставитися до навколишнього середовища.
РІЗНОМАНІТНІСТЬ
ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ
Пригадайте основні ознаки живого
Ріст
Різноманітність живих організмів
Організми або живі істоти – це будь-які живі тіла, тобто тіла природи, що виявляють ознаки живого.
Різноманітність живих організмів
Живі організми виникли на Землі близько 4 млрд. років тому. З того часу вони постійно розвиваються, удосконалюються, пристосовуються до різних умов життя.
Увесь сучасний світ живого на нашій планеті налічує понад 2 млн. видів: рослин – 500 тис. видів, тварин – понад 1 млн. видів.
Різноманітність живих організмів
Усю сукупність живих істот сучасного
органічного світу об’єднують у 5 царств:
Бактерії.
Рослини.
Тварини.
Гриби.
Віруси.
Різноманітність живих організмів
Принадність світу -
у його різноманітності.
О.Смирнов
Живі організми дуже різноманітні. Для опису та упорядкування існуючих та вимерлих існує наука систематика. Вона займається класифікацією організмів.
Основною і найпершою (найнижчою) систематичною одиницею є вид, а найвищою – царство. Назва виду складається з двох слів: іменника та прикметника. Наприклад, ромашка польова, фіалка триколірна…
Різноманітність живих організмів
Різноманітність живих організмів
Наукові основи класифікації були закладені ще у ХVІІІ ст. Одиниці класифікації називають таксонами або систематичними категоріями: вид, рід, ряд, родина, клас, тип, відділ, царство… Усі таксони, мають міжнародні назви на латинській мові та національні назви на рідній мові. Наприклад: Віруси – Vira, Бактерії - Bakteria, Рослини - Plantae, Гриби - Mykota, Тварини - Animalia.
Різноманітність живих організмів
За будовою організми поділяють на одноклітинні та багатоклітинні. Лише віруси належать до неклітинних.
Живуть вони в різноманітних середовищах: воді, суходолі, грунті, повітрі… У кожному середовищі для них існують певні умови, які створюються температурою, вологістю, світлом, тиском, густиною…
Різноманітність живих організмів
Бактерії
Різноманітність живих організмів
Без’ядерні одноклітинні організми, що
живуть в усіх середовищах життя.
Мають ще назви: Прокаріоти, Дроб’янки.
На відміну від рослин і тварин існують на
планеті вже мільярди років.
дизинтерія
Організми, що
складаються з однієї або
багатьох клітин, які
мають ядро.
Містять хлорофіл і
здатні утворювати
органічні речовини,
виділяючи кисень.
Різноманітність живих організмів
Рослини
Одноклітинні та
багатоклітинні організми,
клітини яких мають ядро. Для живлення
використовують готові
органічні речовини.
Не здатні до активного
переміщення.
Різноманітність живих організмів
Гриби
Одноклітинні та
багатоклітинні
організми, у клітинах
яких також наявне ядро.
Живляться готовими
органічними речовинами. Здатні до активного
руху в просторі.
Різноманітність живих організмів
Тварини
Віруси
Різноманітність живих організмів
Неклітинні організми, що здатні
проявляти свою життєдіяльність лише у
клітинах інших живих організмів.
Утворюють окреме царство Vira, що
означає отрута.
Розподілити організми по царствах природи
Підберезовик, ромашка, шимпанзе, мох,
папороть, стафілокок, амеба, мукор, людина,
пшениця, пінгвін, туберкульозна паличка,
грип, береза, олень, метелик, боровик, ВІЛ.
Відповіді:
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Різноманітність живих організмів
- Зелені рослини – наші годувальники, вони дають харчі не лише нам, а й тваринам.
- весь кисень повітря був утворений протягом мільйонів років саме зеленими рослинами.
- зелені рослини за рік утворюють близько 150 млрд. т. органічних речовин і виділяють понад 200 млрд. т вільного кисню.
- Якби не було б рослин, поверхня Землі нагадувала б поверхню
Місяця: гострі скелі, рівнини з камінням і кратери вулканів.
Значення зелених рослин
Виключити зайве.
Синій кит, верблюд, акула, медуза, пінгвін.
2. Туберкульоз, воша, береза, менінгокок.
3. Орел, жайворонок, метелик, горобець.
Різноманітність живих організмів
Пояснити малюнок
Різноманітність живих організмів
Зв’язки в живій природі
Різноманітність живих організмів
Пояснити:
який вплив людини на природу?
який вплив зображених тварин у житті людини?
чи можемо ми змінити процеси існування живих організмів?
Різноманітність живих організмів
Висновки:
«Я не знаю ничего более
прекрасного, чем наша Земля».
К.Паустовский
Мої слова:
--------------------------------------------------
Мої слова:
--------------------------------------------------------
Домашнє завдання
Опрацювати параграф |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vlastivosti-etanovoi-kisloti.html | Властивості етанової кислоти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/9e1ed6223099865fb35ff3dd595a68c2.ppt | files/9e1ed6223099865fb35ff3dd595a68c2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/reyting-naybilsh-nebezpechnih-produktiv-harchuvannya.html | "Рейтинг найбільш небезпечних продуктів харчування" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/d6b698000da36a871cc7c1b650b34ec2.ppt | files/d6b698000da36a871cc7c1b650b34ec2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/viddil-pokritonasinni-kvitkovi-angiospermae-magnoliopyta.html | Відділ Покритонасінні (Квіткові) Angiospermae (Magnoliophyta) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/c7f1dbeb786de34ff1d8efa250ed27c0.ppt | files/c7f1dbeb786de34ff1d8efa250ed27c0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vivchennya-krovoobigu.html | Вивчення кровообігу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/dfe64e8b418997907d5e5446b6095d5b.ppt | files/dfe64e8b418997907d5e5446b6095d5b.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rozvitok-pagona-iz-brunki.html | Розвиток пагона із бруньки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/b78ad2c2de6e6fc30a0060397421b5ff.ppt | files/b78ad2c2de6e6fc30a0060397421b5ff.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ponyattya-pro-seredovische-isnuvannya-shlyahi-pristosuvan-do-nogo-orga.html | Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/9b33a6ec7e8a19905bfe96f8b0d3f2f7.ppt | files/9b33a6ec7e8a19905bfe96f8b0d3f2f7.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tipi-vzaemodii-mizh-zhivimi-organizmami.html | "Типи взаємодії між живими організмами" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/3bcd3f8ef98ba885d5e9a4664adf533e.pptx | files/3bcd3f8ef98ba885d5e9a4664adf533e.pptx | Типи взаємодії між живими організмами
Основні типи взаємодії між живими організмами
Нейтралізм
Мутуалізм
Коменсалізм
Аменсалізм
Паразитизм
Хижацтво
Конкуренція
Нейтралізм
Нейтралізм — форма біотичних взаємовідносин, при якій співіснування двох видів на одній території не здійснює на них безпосереднього впливу та не має ні позитивних, ні негативних наслідків.
Мутуалізм
Мутуалізм — тип співіснування різних видів, від якого вони отримують взаємну користь. Мутуалізм розглядають як один з різновидів симбіозу.
Коменсалізм
Коменсалі́зм — вид симбіотичної взаємодії між двома живими організмами, коли один з них — коменсал — отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг. Як й інші екологічні взаємодії, коменсалізм варіюється залежно від близькості та тривалості стосунків від щільних симбіозів, які тривають все життя, до короткочасних слабких взаємодій через посередників.
Аменсалізм
Аменсалі́зм — форма біотичних взаємовідносин між організмами, при якій один вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не відчуває негативного або позитивного впливу у відповідь. Організм, у якого відбувається пригнічення росту та розвитку, називають аменсалом; інший організм −інгібітор.
Паразитизм
Паразитизм — це вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один із них (паразит) більш-менш тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Паразитизм трапляється серед різних груп організмів: тварин (найпростіші, плоскі, круглі, кільчасті черви, молюски, членистоногі), бактерій, грибів (борошнисто-росяні, трутовики, ріжки, сажки) і навіть у квіткових рослин (повитиця).
Хижацтво
Хижацтво — тип відносин між біологічними популяціями, при яких хижак живиться іншими організмами,жертвою. Хижаки не обов'язково вбивають жертву, коли живляться нею. Подібними до хижаків організмами є детритофаги, споживачі мертвого органічного матеріалу (детриту), часто таку поведінку важко відрізнити від хижацтв, наприклад, коли паразит живе на тілі хазяїна, а потім пожирає його тіло після смерті. Головною характеристикою хижацтва, проте, є прямий контакт з популяцією жертви, тоді як деритрофаги лише пожирають наявний матеріал, часто не впливаючи на популяцію «донорських» організмів.
Конкуренція
Конкуренція — тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місцепроживання та інші необхідні для життя умови, впливають один на другого негативно. Виділяють внутрішньовидову, міжвидову, пряму та непряму конкуренції.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ryad-denni-hizhi-ptahi.html | "Ряд Денні хижі птахи" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/0a2b3bdb2a143ed69eac1eba64f0826e.pptx | files/0a2b3bdb2a143ed69eac1eba64f0826e.pptx | Ряд Денні хижі птахи
Денні пернаті хижаки — одна з найбільш таємничих груп птахів, зустріч із якими здебільшого викликає захоплення їх красою та досконалістю, і відчуття загадковості.
Про існування цих птахів знають усі. У народі їм дали загальну назву кібці — у південних регіонах України, коршаки — на півночі країни. Багато хто, особливо серед мешканців села, мисливців, лісників, голуб’ятників ставляться до них украй агресивно, при зустрічі вбивають їх і їхніх малят, розорюють гнізда, бо вважають шкідниками, які полюють на свійську птицю, голубів, мисливських птахів і дрібних звірів.Чи виправдане таке ставлення до пернатих хижаків? Чи правильно ми чинимо, знищуючи їх? Чи не зашкоджуємо такими вчинками в першу чергу собі? На ці запитання можна знайти відповіді лише з’ясувавши — якими є денні хижі птахи, хто вони і чим живуть.
В Україні зустрічається 33 види денних хижих птахів. Серед них скопа; шуліки; яструби; канюки; луні; орли (беркут, степовий орел, могильник, підорлики великий і малий, орел-карлик); орлани (білохвіст і довгохвіст); соколи; грифи. І кожен із них — це окреме життя, окрема історія і сформовані стосунки з людиною.
Більшість хижих птахів живиться хребетними. Кігті в них довгі і гострі, гачкоподібні — ними вони хапають і вбивають здобич. Дзьоб короткий, міцний, кінчик його загнутий гачком униз — ним хижаки розривають здобич на частини.
Політ в одних хижих птахів стрімкий, так що вони можуть на льоту хапати дрібних птахів або ловити звірків. Інші повільно ширяють у небі, вистежуючи здобич унизу.
Живуть хижі птахи парами, які у великих денних хижаків зберігаються протягом усього життя. Гніздяться на деревах або скелях. Це нагніздні птахи.
Багато денних хижих птахів корисні людині в сільському господарстві, бо вони винищують мишоподібних гризунів і шкідливих комах. Інші, виловлюючи насамперед хворих і старих тварин, тим самим сприяють оздоровленню їхнього складу. Багато з денних хижих птахів стали дуже рідкісними, і їх занесено до Червоної книги.
Соколоподібні — гніздові птахи. Гніздо будують один раз у кілька років. Самці у гніздовий період годують не лише пташенят, але й самку. Більшість соколоподібних — перелітні.
Кондор
У кондора найбільший розмах крил серед сучасних хижих птахів. Він не дуже красивий, проте його польоту притаманні неповторні досконалість і грація.
Сапсан
Це найшвидший птах, здатний розвивати найвищу швидкість серед усіх живих істот на планеті. Серед соколів сапсан може розділити славу хіба що тільки зі своїм родичем кречетом. З інших видів до нього близькі балобан, боривітри, кібчики.
Яструбові — одна з двох головних родин ряду соколоподібних або денних хижих птахів.
Яструб
Яструб зустрічається в лісовій і лісостеповій смугах, надаючи перевагу молоднякам, чагарникам, узліссям, лісовим галявинам, полезахисним лісосмугам тощо. В Україні яструб є звичайним гніздовим птахом, але всюди нечисельним. Під час міграції трапляється скрізь.
Шуліки
Шуліки —група хижих птахів з довгими крилами і слабкими ногами.
Орел
Орли будують свої гнізда на високих деревах або на високих кручах. Більшість видів відкладають по два яйця, але старше, більше пташеня часто вбиває свого молодшого брата одразу після вилуплення.Орли інколи використовуються для соколиного полювання. Вони є дуже популярними персонажами міфів та літературних творів багатьох культур. У Старому Світі, під орлом найчастіше мається на увазі беркут або пов'язані види, поширені у районах з теплим кліматом.
Грифи
Дуже великі птахи. Маса самок до 7,5, самців до 6,5 кг, іноді навіть більше. Дорослі птахи темно-бурі, комір навколо шиї і пух на шиї — світло-бурі. У молодих птахів все оперення, в тому числі і шия, темно-бурі.У природі легко визначити за розмірами, темним забарвленням оперення (в тому числі і голови, це відрізняє грифа від сипа білоголового), характерним силуетом у польоті: широкі крила, втягнута голова, короткий клиноподібний хвіст. Довго ширяють високо в повітрі, роблячи широкі кола. Помітивши поживу, круто і швидко пікірують з висоти з гучним шумом крил. Голос — шипіння і хрипле каркання.
Білоголовий сип
Білоголовий сип - це хижий птах з могутньою будовою тіла і розмахом крил близько двох з половиною метрів. Сип велично ширяє в повітрі, зрідка роблячи помахи крилами.
Виконала учениця 4-Б класу Похна Анастасія |
https://svitppt.com.ua/biologiya/narodna-medicina-v-zhitti-ukrainskogo-narodu.html | Народна медицина в житті українського народу | https://svitppt.com.ua/uploads/files/61/8f585f3fb1e22e783c520a4ad6a3b55d.pptx | files/8f585f3fb1e22e783c520a4ad6a3b55d.pptx | Індивідуальне навчально-дослідне завдання на тему: «Народна медицина в житті українського народу»
Підготувала:
студентка 31 гр.ФДКО
Ковальчук К.В
Перевірив:
Викладач
Черніченко Л.А
План
Вступ
1. Народна медицина далекого минулого
2. Українські народні цілителі
3. Фітоентологія
4. Витоки лікувальної магії праукраїнців
5.Рецепти з народної медицини
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
В глибоку давнину українці помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Багато дикорослих рослин, які застосовувались в народній медицині, полегшували страждання хворих, сприяли їх вилікуванню. Так поступово почала розвиватись народна медицина.
Люди створили багато повір'їв, зв'язаних з лікарськими рослинами. Наприклад, вони вірили, що тільки казкові красуні - дівчата, які ходять по горах, знають про лікувальну силу кожної рослини і передають “секрети” лікування лише ворожбитам. Якщо секрет стане загальновідомим, рослина втратить свою цілющу силу.
Купити можна все, не можна купити здоров'я». Здоров'я - найдорожче, людина завжди дбала про своє здоров'я, тому з давніх-давен користувалися народною медициною. Лікарські рослини на Україні називають зіллям. Вміння користуватися зіллям передалось від покоління до покоління.
1.Народна медицина далекого минулого
Народна медицина в широкому розумінні, охоплюючи медичну допомогу у вигляді само- та взаємодопомоги, є однією з найдавніших ланок діяльності людини. В основі її зародження лежить наймогутніший інстинкт - інстинкт самозбереження. Тому історія медицини віддзеркалює історичний розвиток суспільства, народу, нації. Масштабність, ємність поняття медицини відповідає історичному етапові та ступеню розвитку людського суспільства, нарешті, держави, її соціально-економічному та суспільному устрою.
Тривала відсутність української державності, формальна відсутність національних шкіл - це аргументи, якими можна заперечити, що медицина в Україні розвивалася на притаманних нашій землі, нашому народові матеріальній базі, духовному багатстві та інтелектуальному потенціалі. Та й слугувала, й допомагала вона українцям. За історично справедливих обставин багато що, включаючи і медицину, було б в Україні іншим, але щодо української медицини, то вона існувала, розвивалася й існує.
Народна медицина далекого минулого відтворює зв'язок між елементами матеріалістичного та містичного пізнання світу, глибинний взаємозв'язок між матеріальною та духовною культурою наших предків, тисячолітні автохтонні традиції, яких ми не сміємо забувати і зобов'язані примножувати все те, що відповідає нашому сьогоднішньому баченню та розумінню світу.
2.Українські народні цілителі
Українські народні цілителі минуло вирізнялися з-поміж інших людей передусім своєю мудрістю. Вони ніколи не лікували окремий орган людини, а всю її в цілому: тіло і душу. Тому обов'язково шептали молитви та давали людині духовні настанови.
Крім того, треба сказати, що всі народні цілителі були дуже чистими, гармонійними особистостями. Тож далеко не кожен міг здобути необхідну силу і знання для лікування інших. Як правило, вони передавалися дочці чи сину знахаря, вихованого ним самим у духовній чистоті та мудрості. Якщо серед родичів не було кому передати цілительський багаж, обиралася людина зі сторони, яка була достойна цього. Таких знахарі визначали особливим внутрішнім зором.
Сила й уміння народних знахарів була найкращою "рекламою" для них. Деякі з них могли приймати до 400 пацієнтів за день. Крім того, вони встигали вести своє господарство, ростити дітей. Треба сказати, що багато з них виховували не лише своїх рідних нащадків, а й брали в сім'ю сиріт.
Фітоетнологія
Праукраїнці та українці упродовж тисячоліть та епох використовували для зміцнення здоров'я і краси силу природи. Фітоетнологія українців через казки і легенди, музичний і словесний фольклор, витвори давнього мистецтва дійшла до наших днів. Загляньте до скарбнички народної мудрості й отримаєте силу, таку необхідну кожному сьогодні, в епоху надшвидкостей, стресів та хвороб.
Витоки лікувальної магії праукраїнців
В далеку давнину на території сучасної України (і не тільки) Людина і Природа не протиставлялися, а щонайтісніше поєднувалися. Архаїчне мислення наших пращурів було засноване на філософії возвеличення сил природи. Природа взагалі, таємничі небеса, земля, вода були персоніфіковані й одухотворені.
Навіювання шляхом замовлянь, сугестія, традиційний, узвичаєний у нашому народі засіб лікування. Він не терпить агресивності, примусу. Замовляння, здається, випливає з самої природи українця. Українець завжди спрямовує свої духовні і фізичні сили на чарування. А чарування-це первинний щабель, з якого починається народна медицина та первісне лікування.
Історія української народної медицини є складовою частиною історії української культури. Особливих доказів цей постулат не вимагає хоча б тому, що медицина є частиною культури..
Рецепти з народної медицини
* Для виведення солей з організму, які відкладаються в суглобах, нирках, сечових протоках, потрібно використати корені соняшнику - неоцінний дар природи, який часто даремно пропадає. Корені добре вимити, подрібнити, 1 столову ложку сировини проварити 10 хв, процідити. Пити протягом дня маленькими ковтками. У разі болю в суглобах парити руки і ноги у великій кількості цього відвару.
У разі депресії допоможе такий відвар: 10 г споришу, 10 г звіробою, 5 г м'яти. Одну столову ложку суміші залити 200 г окропу. Настояти і пити з медом протягом півроку не менше 3 разів на день.
Для очищення судин, профілактики і лікування гіпертонічної хвороби змеліть на м'ясорубці 1 кг хрону, залийте 3 л води, перемішайте і того ж дня починайте пити по 1 столовій ложці тричі на день. Якщо настій здається занадто міцним, можна розвести водою. Курс лікування до трьох місяців.
Для профілактики та лікування хвороб шлунка, підшлункової залози, очищення судин, розсмоктування каменів, виведення солей приготуйте собі приправу: 50 г морської солі, 100 г лаврового листа, 100 г насіння кропу змеліть на кавомолці, висипте до сільнички та приправляйте страви.
У разі циститу, розладу функцій яєчників, запальних процесів, утворення каменів у нирках та сечовому міхурі візьміть 100 г петрушки (коріння і зелень), дрібно наріжте, проваріть 10 хв в 1 л молока. Процідіть і пийте протягом дня невеликими ковтками, бажано теплим. Так робіть три дні, потім триденна перерва (чергувати кілька разів).
Висновки:
Отже, народні знання українців, що складалися протягом століть через набуття життєвого та виробничого досвіду і ґрунтувалися на спостереженнях над навколишнім природним середовищем, включають у себе народну медицину та метеорологію, народну астрономію і метрологію.
Народна медицина - одна з найважливіших галузей народних знань, яка визначає соціально-гігієнічні норми, побутову культуру, психологічні норми спілкування, її можна розглядати як складову традиційної культури. В народній медицині поєдналися позитивні емпіричні знання, засоби лікування, словом, досвід місцевих спостережень, світоглядні уявлення та вірування різних епох. Це - народні уявлення про анатомію і фізіологію людини, народне розуміння етіології захворювань, погляди на народних лікарів, методи діагностики та профілактики, санітарно-гігієнічні норми, класифікацію лікувальних засобів.
Список використаної літератури:
1. Давидюк В. Давидюк Г. Народна медицина та ветеринарія // Берегиня. - 1999. - №3. - С. 77-87.
2. Колодюк І. Куди веде коріння знахарства // Київська старовина. - 2006. - №1. - С. 46-53.
3. Лозко Г. С. Українське народознавство. - К., 1995. - 368 с.
4. Наконечна Ю., Українець А. Народна медицина: традиції та сучасність // Берегиня. - 2004. - №2. - С. 56-65.
5. Наулко В. І. Культура і побут населення України. - К., 1993. - 288 с.
6. Паламарчук Л. Культура здоровя в традиціях українського народу // Хімія. Біологія. - 2004. - №24. - С. 49-53.
7. Пономарьов А. Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. - К., 1993. - 256 с.
8. Тимченко А. Категорії часу в народній медицині українців // НГтЕ. - 2003. - №2. - С. 106-112.
9. Українська етнологія. За ред.. В. Борисенко. - К., 2007. - 400 с.
10. Українське народознавство / За ред.. С. П. Павлюка. - К., 2006. - 568с.
Дякую за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/transport-rechovin.html | Транспорт речовин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/58c027666fa69d0a8eb35804647a560f.pptx | files/58c027666fa69d0a8eb35804647a560f.pptx | Транспорт речовин
Вступ
Рослина - це цілісний організм, усі частини якого тісно взаємодіють, виконуючи певні життєві функції. Порушення будови чи функцій будь-якого з органів одразу ж позначається на діяльності інших, а отже, організму в цілому.
Вступ
Наприклад, ушкодження та відмирання кореня не тільки порушить закріплення рослини у ґрунті, а й унеможливить поглинання нею з ґрунту розчинів мінеральних сполук. Рослина з відмерлими коренями неодмінно загине. Те саме станеться з рослиною, якщо із стовбура молодого деревця зняти кору у вигляді пояска.
Вступ
Це призупинить надходження органічних речовин, утворених завдяки фотосинтезу, від листків до нижньої частини стебла та кореня. Рослина може загинути й унаслідок несвоєчасного скидання або відмирання листків, бо це унеможливить здійснення фотосинтезу.
Приклад
Дерево загине, якщо зняти з нього кору
Провідна тканина
Насамперед зв'язки між різними органами рослини здійснює провідна тканина. Вона пронизує весь організм - від кореня через стебло до кожного листка. Ви пам'ятаєте, що висхідні потоки розчинів поживних речовин відбуваються по судинах, а низхідні - по ситоподібних трубках.
Горизонтальне переміщення
Горизонтальне переміщення органічних речовин по стеблу дерев'янистих рослин може здійснюватись по серцевинних променях. Вони проходять уздовж стебла й сягають кореня.
Переміщення речовин
Кількість органічних речовин, що утворилися за один світловий день у хлоропласті, перевищує його масу в кілька разів. Тому велике значення для нормальної життєдіяльності має переміщення цих речовин від клітин, де вони утворюються, до всіх інших.
Рух речовин по рослині
Кореневий тиск
Рушійною силою для здійснення транспорту речовин у рослині є кореневий тиск і присисна сила листків. Кореневий тиск виникає у клітинах і судинах кореня внаслідок заповнення їх водним розчином, який вбирається кореневими волосками з ґрунту.
Кореневий тиск
Він забезпечує рух розчинів до надземної частини рослини. У трав'янистих рослин кореневий тиск сягає двох-трьох атмосфер, у дерев'янистих ще вище. Його можна виміряти, якщо приєднати до поперечного зрізу стебла прилад, що вимірює тиск.
Дослід
Дослід, що демонструє наявність кореневого тиску
Випаровування
Випаровування води листками також значно впливає на висхідний потік, створюючи так звану присисні силу листків. Чим більше води вони випаровують, тим інтенсивніше корінь поглинає її з ґрунту і тим швидше водний розчин надходить до надземних органів рослин.
Використання
Знаючи шляхи та механізми пересування речовин по рослині, можна керувати ними. Так, щоб прискорити дозрівання помідорів, їх пасинкують, тобто видаляють бічні пагони. Обрізавши пагони, що з'являються після формування виноградних грон, можна змінити потік поживних речовин та прискорити достигання плодів.
Функції
Певні функції рослини можуть одночасно здійснюватись різними органами. Наприклад, фотосинтез може здійснюватись не лише у листках, а й у зелених частинах стебла. Але зазвичай без участі листків інші зелені частини рослин не здатні повністю забезпечити рослину поживними речовинами.
Рослині як цілісному організмові притаманні ріст і розмноження, вона здатна реагувати на зміни умов навколишнього середовища. Все це відбувається завдяки постійному обмінові речовин та перетворенню енергії в її організмі.
Під час фотосинтезу зелені рослини утворюють складні органічні сполуки з неорганічних з використанням енергії сонячного світла та виділяють кисень. А для здійснення фотосинтезу, крім світла, необхідні вода та вуглекислий газ. Вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами надходить у рослину з ґрунту, а вуглекислий газ - із повітря.
Під час дихання за участю кисню продукти фотосинтезу розкладаються до більш простих, при цьому вивільняється енергія та виділяється вуглекислий газ.
Дослід
Для виявлення дихання у рослин візьміть дві склянки. В одну з них налийте чисту воду та помістіть гілочку елодеї, а в іншу - прозору вапновану воду.
Дослід
Накрийте склянки ковпаками та поставте у темне місце. Через два-три дні можна побачити, що вапнована вода стала каламутною. Це свідчить про те, що рослина під час дихання виділяє вуглекислий газ, який реагує з вапнованою водою (мал. 85).
Дослід
Рослина у чистій воді (1) і у вапнованій воді (2)
Підсумки
Таким чином, рослині притаманний газообмін - обмін газами між повітрям атмосфери і рослиною. Під час фотосинтезу рослина поглинає вуглекислий газ, а виділяє в атмосферу кисень. Під час дихання, навпаки, рослина поглинає кисень, а виділяє вуглекислий газ.
Підсумки
Отже, процеси фотосинтезу та дихання певним чином протилежні один одному, хоча водночас взаємопов'язані. Під час фотосинтезу рослини вивільняють значно більше кисню, ніж споживають його під час дихання, а тому зелені рослини збагачують ним атмосферу.
Підсумки
Рослини, випаровуючи воду, впливають також на вологість атмосферного повітря. Інтенсивність газообміну та випаровування вологи регулюють продихи.
Підсумки
Здійснюючи газообмін, рослини тим самим регулюють газовий склад атмосферного повітря, підтримуючи оптимальне співвідношення кисню та вуглекислого газу. За рахунок виділеного рослинами кисню у верхніх шарах атмосфери утворився особливий озоновий шар, який поглинає частину шкідливих для живих істот космічних ультрафіолетових променів. Таким чином, діяльність рослин запобігає змінам клімату на планеті Земля.
Підсумки
Крім повітряного, рослині притаманне і мінеральне живлення. Як ви пам'ятаєте, мінеральні речовини надходять у рослину з ґрунту через кореневу систему. Тому рослини не тільки підтримують постійний газовий склад атмосфери, а й забезпечують колообіг різноманітних хімічних елементів у природі.
Підсумки
Рослини є необхідною ланкою в коло-обігу речовин, оскільки вони поглинають з довкілля неорганічні сполуки та створюють із них органічні. У свою чергу їхні рештки розкладаються за участі різноманітних мешканців ґрунту (бактерій, грибів, тварин) до неорганічних, які знову можуть засвоюватись рослинами.
Висновок
Отже, рослинний світ - найважливіша складова частина природи, що зумовлює існування життя на нашій планеті.
Джерела
http://school.xvatit.com
http://teachua.com |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tip-goloshkiri.html | Тип Голошкірі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/64aee046c4b0e7495e2b6f5b5ad672dc.ppt | files/64aee046c4b0e7495e2b6f5b5ad672dc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/schosch.html | Земноводні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/6227b219e29c88e3ed6bafdfcb28d1a7.ppt | files/6227b219e29c88e3ed6bafdfcb28d1a7.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level
Atelopus spumarius barbotini
Kassina maculata
Leptopelis
Leptopelis
Dendrobates auratus
Dendrobates auratus
Dendrobates auratus
Dendrobates tinctorius
Dendrobates tinctorius
Dendrobates tinctorius
Dendrobates leucomelas
Dendrobates leucomelas
Dendrobates histrionicus
Scaphiophryne marmorata
Rhacophorus arvalis
Rhacophorus aurantiventris
Rhacophorus pardalis
Rhacophorus prasinatus |
https://svitppt.com.ua/biologiya/velika-panda.html | ВЕЛИКА ПАНДА | https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/2b1396f633c147e549e895e4cf84b421.ppt | files/2b1396f633c147e549e895e4cf84b421.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/velika-panda1.html | "Велика панда" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/2f1d0af21b3b9feb56a6418af5492228.ppt | files/2f1d0af21b3b9feb56a6418af5492228.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ribapapuga-ta-kaplya.html | Риба-Папуга та Капля | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/06d64264e4c966246a498a67da0c728c.ppt | files/06d64264e4c966246a498a67da0c728c.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/rozvedennya-roslin.html | Розведення рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/39abcad78d68f9d556e088afb5f2f959.ppt | files/39abcad78d68f9d556e088afb5f2f959.ppt | 5
Video
3
3
14
14
14
14
14
14 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vpliv-alkogolyu-na-organizm-lyudini2.html | Вплив алкоголю на організм людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/8cf9f9184b1eb720b9e0b51a7440dd3c.ppt | files/8cf9f9184b1eb720b9e0b51a7440dd3c.ppt |
http://www.tvereza.info/alcohol/effects/organismeffects.html http://horting.org.ua/node/274 http://www.refine.org.ua/pageid-3015-1.html http://vse-sekrety.ru/17-vliyanie-alkogolya-na-organizm-cheloveka.html http://alcofact.org.ua/publ/1-1-0-4 http://www.newrusproject.ru/notice.html?id=176 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/viznachennya-tipu-shkiri-na-riznih-dilyankah-oblichchya-ta-skladannya1.html | визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правел догляду за власною шкірою | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/34017e589f5c861bf99bfc13a503f613.ppt | files/34017e589f5c861bf99bfc13a503f613.ppt | HCl
HBr
HJ
HF
H2S
HPO3
HNO3
HNO2
H2CO3
H2SiO3
H2SO3
H2SO4
H3PO4 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tipi-vzaemodii-nealelnih-geniv.html | Типи взаємодії неалельних генів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/d3ec2879518550b8905d723b53cc95ef.ppt | files/d3ec2879518550b8905d723b53cc95ef.ppt | ?
Ab
aB
ab
AB
AABB
AABb
AaBB
AaBb
Ab
AABb
AAbb
AaBb
Aabb
aB
AaBB
AaBb
aaBB
aaBb
ab
AaBb
Aabb
aaBb
aabb
F2
?
A1A2
A1a2
a1A2
a1a2
A1A2
A1A1A2A2
A1A1A2a2
A1a1A2A2
A1a1A2a2
A1a2
A1A1A2a2
A1A1a2a2
A1a1A2a2
A1a1a2a2
a1A2
A1a1A2A2
A1a1A2a2
a1a1A2A2
a1a1A2a2
a1a2
A1a1A2a2
A1a1a2a2
a1a1A2a2
a1a1a2a2
F1 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/yak-zahistiti-sebe-vid-nitrativ.html | Як захистити себе від нітратів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/380af51a79036138c86fac8a07c17cf1.pptx | files/380af51a79036138c86fac8a07c17cf1.pptx | Як захистити себе від нітратів
Нітрати
Нітрати — безбарвні кристалічні речовини, солі і ефіри азотної кислоти HNO3. Вони утворюються при взаємодії нітратної кислоти з відповідними металами, або їх оксидами та гідроксидами. У воді нітрати добре розчиняються.
При сильному нагріванні нітрати розкладаються, не плавлячись. Виняток становлять лише нітрати натрію і нітрат калію, які спочатку плавляться, а потім уже розкладаються. При цьому продукти розкладу нітратів залежать від активності металу, що входить до складу солі.
Нітрати
Природні солі мають кристалічну острівну будову. Виникають виключно при екзогенних процесах, часто внаслідок гниття органічних решток. Можливе також утворення азотистих сполук з азоту повітря під час громових розрядів. Застосовують як добрива, протрави при фарбуванні, компоненти вибухових речовин. Нітрати амонію, лужних та лужноземельних металів називають селітрами. Ефіри – безбарвні або світло-жовті, приємні на запах рідини. Містять у молекулі одну або декілька ONO2-груп, пов’язаних з органічним радикалом. Деякі ефіри (нітрогліцерин) застосовують як вибухові речовини (див. нітрогліцеринові ВР).
Негативний вплив на організм людини
В організмі людини нітрати в процесі хімічних реакцій відновлюються до нітрити, які в подальшому, реагуючи з амінами й амідами, беруть участь в утворенні нітрозамінів, які мають канцерогенні властивості.
Плоди і овочі, на відміну від токсичних елементів, є основним джерелом надходження до організму людини нітратів (70-90% від загальної кількості), гранично допустимі рівні вмісту яких детерміновані видом та сортом рослинної сировини, способом вирощування, термінами збору врожаю та специфікою кулінарної обробки.
Негативний вплив на огранізм людини
Нітрати характеризуються досить широким спектром токсичної дії. Токсична дія нітратів полягає у тому, що в травному тракті вони частково відновлюються до нітрити (більш токсичних), і останні при надходженні в кров можуть викликати метгемоглобенію, а також пригнічення активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Крім того, встановлено, що з нітритів у присутності амінів можуть утворюватись N-нітрозаміни, які виявляють канцерогенну активність. При вживанні високих доз нітратів з питною водою, чи продуктами харчування через 4-6 годин проявляються характерні симптоми нітратного отруєння: нудота, задуха, посиніння шкірних покривів і слизових оболонок, діарея. Це часто супроводжується загальною слабкістю, головокружінням, запамороченням, болями у потиличній частині, тахікардією. Перша допомога при отруєнні нітратами — ретельне промивання шлунку, активоване вугілля, сольові проносні, свіже повітря, у складних випадках негайна госпіталізація.
Негативний вплив на огранізм людини
Допустима добова доза нітратів для дорослої людини становить 325 мг. ДСТУ питної води визначає гранично допустиму концентрацію нітратів до 45 мг/дм3. Рекомендоване ВООЗ споживання продуктів харчування, де використовується питна вода (чай, кава, сік, перші страви тощо) у помірному кліматі становить приблизно 1-1,5 л, максимум 2 л/добу. Таким чином, з водою доросла людина може спожити близько 68 мг нітратів. Відповідно, на харчові продукти залишається 257 мг нітратів. Дослідження виявили, що токсичний вплив нітратів у харчових продуктах проявляється слабше, аніж нітратів, що розчинені у питній воді, приблизно у 1,25 раз. Отже, безпечна добова доза нітратів, яку можна спожити разом з харчовими продуктами становить 320 мг.
Нітрати негативно впливають на організм вагітної жінки та її плід, погіршуючи показники його біофізичного профілю.
Як захистити себе від нітратів?
1. Для дитини обмежуйте споживання тепличних овочів: як правило, вміст нітратів у овочах закритого ґрунту у 1,5-2 рази більше, ніж у відкритому ґрунті.
2. Краще споживати сезонні овочі.
3. 3. Якщо є підозра, що овочі, які ви купили, «багаті на нітрати», то зберігати їх потрібно протягом короткого часу і бажано у прохолодному темному місці, а ще краще — в холодильнику, щоб нітрати не перетворювалися у нітрити.
4. Для зменшення кількості нітритів в організмі людини необхідно у достатній кількості споживати вітамін С (аскорбінову кислоту) та вітамін Е, вони знижують шкідливий вплив отруйних речовин.
5. Салати необхідно готувати безпосередньо перед вживанням та з'їдати відразу.
6. Соки зберігайте в холодильнику. Не варто споживати соки, пюре, плодоовочеві консерви, що тривало зберігались без охолодження.
7. Не використовувати для приготування їжі для дітей розморожені плоди та овочі, які до споживання довго перебували у розмороженому стані. При розморожуванні ці продукти легко уражаються мікроорганізмами, які викликають накопичення нітратів.
8. Не споживайте питну воду із джерел, неперевірених або неконтрольованих на вміст нітратів.
Зниження вмісту нітратів
Дослідженнями останніх років доведено, що за зберігання овочів упродовж 7 міс. уміст нітратів, порівняно із його вмістом під час закладання на зберігання, знижується: у цибулі на 15,4%, картоплі — на 36,5%, капусті — 32,5%, моркві — 55,6%, буряках — на 60,2%.
Оскільки для виробництва швидкозаморожених плодоовочевих продуктів використовують виключно свіжозібрану сировину, що пов'язано, перш за все, з економічними аспектами виробництва та харчосмаковими властивостями продукції, управляти вмістом нітратів можна лише застосуванням технологічних операцій: обчищенням, бланшуванням, витримкою у воді тощо. Наукові дані свідчать про те, що під час видалення шкірки вміст нітратів в овочах знижується на 14-40%, бланшування — 26-60, замочування у холодній воді протягом 5 год. — 27-29%, хімічного обчищування із використанням 4% розчину їдкого натру — 33-62%.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tipi-vzaemodii-nealelnih-geniv1.html | "Типи взаємодії неалельних генів" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/3b456219be34152e5222723a86f4e0ff.pptx | files/3b456219be34152e5222723a86f4e0ff.pptx | Типи взаємодії неалельних генів
Типи взаємодії неалельних генів
Епістаз – пригнічення алелями одного гена у фенотипі алелів іншого, неалельного гена.
Комплементарність – одночасна дія двох домінантних генів різних локусів дає нову ознаку.
Плейотропія – вплив одного гена на розвиток кількох фенотипічних ознак.
Полімерія – зумовленість однієї ознаки дією кількох генів.
Епістаз
- тип взаємодії генів, за якого ген однієї алельної пари пригнічує дію гена іншої пари.
Епі” – зверху, “стасіс” – стояння
Ген, що пригнічує фенотипічні прояви іншого, називається епістатичним; ген, чия активність пригнічена, називається гіпостатичним.
Епістаз буває двох типів:
домінантний, коли домінантний алель одного гена пригнічує прояв іншого гена;
рецесивний, коли рецесивний алель пригнічує прояв іншого гена.
Розщеплення при епістазі
У випадку дигібридного схрещування, коли геном-пригнічувачем є домінантний ген, розщеплення у другому поколінні буде 13 : 3 або 12 : 3 : 1.
У випадку схрещування дигібридів, при рецесивному епістазі, розщеплення в дру - гому поколінні спостерігається у відношенні 9 : 3 : 4.
Комплементарність
Це явище, при якому два неалельних гена, які поєдналися, дають нову ознаку.
При схрещуванні дигібридів у другому поколінні відбувається розщеплення по фенотипу у відношенні 9 : 3 : 3 : 1.
В інших випадках комплементарності можливе розщеплення у відношенні
9 : 7, або 9 : 6 : 1, або 9 : 3 : 4.
Приклад комплементарної взаємодії генів – забарвлення оперення у папуг
A – голубий пігмент
а – відсутність голубого пігменту
B – жовтий пігмент
b – відсутність жовтого
пігменту
A.B. – зелений колір
аabb – білий колір
Р ♀ Aabb Х ♂ aaBb
голубий жовтий
Гамети Ab ab aB ab
F1 aabb : AaBb : aaBb : Aabb
білий зелений жовтий голубий
Плейотропія або множинна дія генів
- явище, при якому один алель впливає на формування варіантів декількох різних ознак.
Причиною множинної дії генів є те, що кожний ген контролює певний етап обміну речовин. Оскільки різноманітні процеси обміну речовин взаємопов’язані, то порушення, які виникли на одному з його етапів, неодмінно впливатимуть на наступні.
Прикладами є:
арахнодактилія “павучі пальці”- формуються видовжені пальці на руках і ногах, дефект кришталика та вади серця, які викликані домінантним геном;
серповидноклітинна анемія поєднується із фенілкетонурією, які викликаються рецесивним геном.
Полімерія
це явище, коли одна і та ж ознака визначається кількома алелями. Більшість ознак організму контро- люють полімерні гени. Ступінь ознаки залежить від кількості домінантних алелів. Чим більше домінантних генів, тим сильніше проявляється ознака.
Розщеплення при дигібридній полімерії з підсилюючими один одного генами буде 1 : 4 : 6 : 4 : 1, а без підсилення 15 : 1.
По типу полімерії успадковується колір шкіри у людини
А1А1А2А2 – чорношкірі
А1А1А2а2 або А1а1А2А2 –
темні мулати
А1а1А2а2 або а1а1А2А2
або А1А1а2а2 –
середні мулати
А1а1а2а2 або а1а1А2а2 –
светлі мулати
а1а1а2а2 – білі
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/viroschuvannya-kulturnih-roslin-metodom-gidroponiki.html | "Вирощування культурних рослин методом гідропоніки" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/7a1e81482785022b0e377df28cb9e391.pptx | files/7a1e81482785022b0e377df28cb9e391.pptx |
Вирощування культурних рослин методом гідропоніки
Вступ
Гідропоніка - це технологія вирощування рослин без грунту, на штучних середовищах за допомогою живильних розчинів. При цьому рослина отримує з розчину всі необхідні живильні речовини в потрібних кількостях і точних пропорціях.
В порівнянні з класичним вирощуванням рослин гідропоніка дозволяє забезпечити екологічну чистоту продукції, різко прискорити ріст рослин і збільшити їх врожайність, оскільки фізіологічні процеси протікають в даному випадку набагато швидше.
Хоча деякі квітникарі все ще декілька скептично відносяться до методу гідропоніки, він давно вже широко застосовується в домашніх умовах, не дивлячись на те, що вимагає досить значних витрат.
Ідея, що лежить в основі методу, досить проста: для того, щоб рослини могли рости і квітнути, їм потрібні світло, повітря, вода, тепло і поживні речовини. Грунт не такий вже потрібний, якщо коріння може отримувати необхідні для росту рослини мінеральні речовини з поживного розчину.
Спосіб вирощування кімнатних квіткових рослин без грунту, на поживних середовищах, відомий давно. В 1896 році в Росії на Всеросійській промисловій та художній виставці в Нижньому Новгороді вперше демонстрували рослини, які росли в посудинах, заповнених розчином мінеральних речовин. В 1929 році в Каліфорнійському університеті У.Ф. Геріке здійснив промислове вирощування овочевих культур у водних розчинах мінеральних солей. Цей метод він назвав гідропонікою.
Для успішної культури рослин на водних розчинах кореневим системам необхідно створювати найбільш сприятливі умови їх життєдіяльності. До основних умов відносяться наступні:
1) кореневій системі повинен бути забезпечений постійний доступ повітря, який необхідний для кисневого живлення;
2) коренева система весь час повинна знаходитися в просторі, насиченому частинками води;
3) необхідний простий контакт кореневої системи з поживним розчином.
Мал. 1. Пристрій гідростелажа при субіригаційній подачі поживного розчину: 1 - кран, через який поступає живильний розчин, 2 - дренажні труби, 3 - захисні коробки, 4 - патрубок, 5 - сифон для видалення розчину
Схема вирощування рослин гідропонним методом без субстрату: А - колектор по дну наземного стелажу; а - стелаж, б - облицювання з вініпласта, в - кришка, г - стаканчик з капрону, д - колектор, е - розпилювач (розсікач) струменя. Б - стелаж на чотири ряди рослин з двома колекторами. В - колектор розташований під кришкою стелажа
Фізичні властивості деяких субстратів.
Діаграма залежності росту (см) рослини від субстрату.
Виcновки
Гідропоніка має великі переваги в порівнянні із звичайним (грунтовим) способом вирощування:
- оскільки рослина завжди отримує потрібні йому речовини в необхідних кількостях, вона росте міцною і здоровою, і набагато швидше, ніж у грунті.;
- коріння рослин ніколи не страждає від пересихання або недостатку кисню;
- оскільки витрату води легко контролювати, немає необхідності щодня поливати рослини.;
- не виникає проблеми недостатку добрив або їх передозування;
- зникає багато проблем грунтових шкідників ;
- сильно полегшується процес пересадки багаторічних рослин;
- Немає необхідності купувати новий грунт для пересадки;
- оскільки рослина отримує тільки потрібні їй елементи, вона не накопичує шкідливих для здоров'я людини речовин;
- немає необхідності возитися із землею: руки завжди чисті; гідропонні судини мало важать.
Дякую за увагу ! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-roslin.html | Різноманітність рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/9dfb18962623971c1a7087a649d1be33.pptx | files/9dfb18962623971c1a7087a649d1be33.pptx | Автор: Кресак Наталя Миколаївна,
вчитель початкових класів
Різноманітність
рослин
Ліс
Поле
Луки
Город
Дуб
Сосна
Ялина
ГРИБИ
Брусниця
Журавлина
Чорниця
Суниця
Біле латаття
Листя яких рослин людина
використовує у їжу? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/transgenni-organizmi2.html | Трансгенні організми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/0b064654c5e36ceb902697ac4ab1fff8.pptx | files/0b064654c5e36ceb902697ac4ab1fff8.pptx |
2020 н.р.
ТРАНСГЕННІ
ОРГАНІЗМИ
Фараонівський НВК
"ЗОШ 1-3 ст. ДНЗ (ясла-садок)"
Виконала: учениця 11 класу
Дондя Анна
Що ж таке "Трансгенні організмми"?
ТРАНСГЕННІ ОРГАНІЗМИ — різні організми, які мають у складі свого геному чужорідні гени інших організмів та які отримують за допомогою методів генної інженерії.
Трансгенний організм
Виведення трансгенних організмів є перспективною альтернативою традиційним методам селекції тварин та рослин. Поліпшення сортів рослин та порід тварин традиційними методами – тривалий процес, який потребує 7–12 років. Генна інженерія дає можливість створювати нові форми рослин і тварин з потрібними людині властивостями всього за кілька років. Трансгенні рослини чи тварини, подібно до бактерій, можуть стати дешевим і простим засобом виробництва достатньої кількості різноманітних корисних продуктів, і не тільки харчових.
ПРИЧИНИ СТВОРЕННЯ
*тварини з геном гормону росту в рівних умовах утримання видають підвищені темпи зростання;
*для посилення імунітету до інфекцій;
*для отримання біологічно активних речовин;
*для отримання людського білка від трансгенних тварин;
*використання тварин як біореакторів для отримання медпрепаратів.
1)В ядро яйцеклітини, попередньо заплідненої, вводиться клонований ген. 2)Запліднені яйцеклітини з впровадженої ДНК поміщаються в обрану заздалегідь жіночу особину для подальшого виношування трансгенного плода.
3)Проводиться відбір потомства, народженого за допомогою впровадження чужорідної ДНК, з таким розрахунком, щоб клонована ген містився в кожній клітині отриманого організму.
4)Схрещуються тварини, які в клітинах зародкової лінії несуть клонований ген. 5)Таким чином отримують нову генетичну лінію.
Як отримують трансгенний організм?
В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ПРОЦЕС?
1) Мікроін'екціонний метод.
2) Метод лікування ретровірусними векторами.
3) Пересадка ядер клітин, які культивуються in vitro.
4) Метод ліпосом - переносників ДНК.
5) Метод використання статевих клітин сім'яників.
МЕТОДИ ТРАНСГЕНЕЗА ТВАРИН
Трансгени - це введений штучно і закріпився в ДНК тварини чужорідний ген. А трансгенез - це процес інтеграції і перенесення в геном тваринного чужорідної генетичної інформації.
Існують певні методи отримання трансгенних тварин. Серед них виділяють:
Спосіб мікроін'єкції заснований на введенні розчину генних конструкцій в чоловічій пронуклеус (попередник ядра) зигот. При заплідненні в яйцеклітині утворюються два ядра, одне з яких чоловіче (чоловічий пронуклеус), інше - жіноче (жіночий пронуклеус). Чоловічий і жіночий пронуклеус після зближення об'єднуються в загальне ядро з з'єднанням батьківських і материнських хромосом в один генотип ембріона.Про успішність мікроін'єкції можна судити по збільшенню обсягу пронуклеуса в 1, 5 рази. Коли процедура завершується, отримані ембріони кілька годин культивуються, а потім підсаджуються в матку одночасно кільком самкам.Після народження потомства проводиться аналіз на інтеграцію трансгени шляхом відбору проб. Число трансгенних малюків від загального числа народився за допомогою даного методу потомства досить незначно. У піддослідних мишей це приблизно 15%, у свиней - від 10 до 15%, у овець, кіз і великої рогатої худоби цей показник лавірує від 5 до 10%. Над поліпшенням даного співвідношення вчені працюють донині.
Метод
мікроін'єкції
МЕТОДИ
Метод лікування ретровірусними векторами
Ретровірус проникає в клітину за допомогою мікропіноцитоз - транспорту невеликих за розміром молекул. У одних вірусів транскрипція відбувається в ядрі клітини, у інших - в цитоплазмі. Якщо інтеграція трапляється в геномі генеративних клітин, то ретровіруси передаються потомству у спадок. Тут йде мова про ендогенних ретровірусів.
Вперше вірусна ДНК була виявлена в клітинах дорослої миші в 1974 році. Інфекція зигот в більшості випадків призводить до отримання трансгенних тварин, так як інтеграція можлива, якщо клітина вступає в непрямий поділ після реплікації ДНК.
МЕТОД ЛІКУВАННЯ РЕТРОВІРУСНИМИ ВЕКТОРАМИ
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ РЕТРОВІРУСНИХ ВЕКТОРІВ
1) Майже 100% ембріонів, оброблених ретровирусом, можуть бути інфіковані.
2) Стає можливим проведення генною терапією спадкових захворювань.
3)Ретровіруси уможливлюють трансформацію окремих органів (наприклад, молочних залоз для підвищення удою).
НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ РЕТРОВІРУСНИХ ВЕКТОРІВ
1) Обмежена ємність.
2) Придушення експресії трансгенів in vivo.
3) Низький титр (вирішена за допомогою псевдотіпірованія).
4) Можливість клітинних онкогенів.
5) Неможливість передачі у спадок трансформації окремих органів.
Особливістю методу є використання трансформованих клітинних ліній для отримання трансгенних особин за допомогою генних конструкцій. Для цього беруться стволові лінії, а також соматичні клітини, які культивуються in vitro, тобто в пробірці.
Одним з методів пересадки ядер є метод мікроманіпуляції, і полягає він в наступному:
1) За допомогою мікропіпетки відбувається вилучення пронуклеусів після того, як відбулося проколювання зон пеллюціда і зон плазматичної мембрани.
2) Піпеткою з великим діаметром в той же прокол вводиться ядро з повним набором хромосом від донора.
Метод пересадки
ядер клітин
За допомогою такого методу цитоплазма зиготи травмується набагато менше, як і донорське ядро.
Існує ще один спосіб трансплантації ядра. Цей метод полягає в використанні для цієї мети цітохалазін, тобто речовин, які синтезовані за допомогою грибів. Структура мікроферментов (ниток, що складаються з молекул глобулярного білка актину) руйнується цитохалазином В, після чого ядро може бути розташоване унікальним чином. Ядро за допомогою тоненькою нитки цитоплазми залишається з'єднаним з кліткою. Потім цей зв'язок штучно розривається за допомогою центрифугування. Утворюються цітопласти (клітини без ядра) і каріопласти (ядра, оточені цитоплазмою). У градієнті щільності цітопласти відокремлюються від інтактних клітин, і можуть бути використані для з'єднання з каріопласти інших клітин, щоб вийшла життєздатна клітина.
МЕТОД ПЕРЕСАДКИ
ЯДЕР КЛІТИН
Це найбільш нешкідливий метод трансгенеза. Його особливість полягає в використанні ліпосом для збереження і перенесення в них генів. Ліпосоми створюються з різними властивостями. Вони не іммуногени і не володіють токсичністю.
Однак даний метод не є ефективним, тому що ДНК, транспортувати таким чином в клітку, відразу ж захоплюється лизосомами і руйнується ними.
Метод ліпосом - переносників ДНК
Сперматозоїди - це природний вектор, який транспортує ДНК в клітину. Але проведені в цій області дослідження показали неоднозначні результати методу. В експериментах М. Lavitrano в 1989 році 30% опитаних мишей, які були отримані за допомогою ін'єкцій змінених сперматозоїдів в незапліднені яйцеклітини миші, виявилися трансгенними і могли передавати трансгени у спадок.
МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ СТАТЕВИХ КЛІТИН СІМ'ЯНИКІВ
5 ДИВОВИЖНИХ ТРАНСГЕННИХ ОРГАНІЗМІВ
На думку генетика Авігдора Каханер з Єврейського університету в Єрусалимі, майбутнє масового птахівництва в теплих країнах полягає в розведенні птахів без пір'я. Як стверджує Каханер, "голий" курча прекрасно пристосований до виживання в теплому кліматі: він зможе швидко рости, завдаватиме менше шкоди навколишньому середовищу, а його м'ясо буде низькокалорійним. Червоношкірий курча був створений шляхом схрещування природної породи "голого" курчати зі звичайним бройлерів.
Така коза-мутант дає молоко, з якого при подальшій обробці виділяють павукову нитку і використовують її в космічних технологіях, для створення надлегких бронежилетів, сполучних волокон для хірургії, штучних сухожиль і навіть в мікро чіпах. Одна коза дає стільки волокна, скільки дає кілька десятків тисяч павуків. Тим більше, що вид павуків-златопрядов виробляють це з'єднання в природі, досить агресивний і створення ферм, як наприклад, у шовкопрядів, фактично неможливо.
Генетично модифікований сорт рису посівного (Oryza sativa), в зернах якого міститься велика кількість бета-каротину. Зерна такого рису мають золотисто-жовтий колір. Це перша сільськогосподарська культура, цілеспрямовано генетично модифікована для поліпшення харчової цінності. Передбачається, що «золотий рис» при масовому вирощуванні може значно поліпшити якість харчування в багатьох країнах третього світу, де зараз спостерігається дефіцит вітаміну A.
Вчені вважають, що вразливість трансгенних кішок до вірусів імунодефіциту дозволить перевірити ефективність різних комбінацій генів, які задають стійкість до різних видів цього патогена.
Вчені розраховують, що розроблений ними метод допоможе створювати органи, придатні для трансплантації. Це, в тому числі, дозволить допомогти дітям з вродженими дефектами особи, а також тим, хто втратив вухо внаслідок поранення або нещасного випадку. У перспективі так само, як вухо, можна буде вирощувати і багато інших органів, сподіваються фахівці.
Як підкреслюють автори експерименту, вухо є «живим», тобто якщо, наприклад, пересадити його дитині, воно буде рости разом з ним.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-zhivih-organizmiv-seredovischa-ih-isnuvannyaklasifikaciya-roslinniy-svit-skladova-chastina-prirodi-zagalna-harakteristika-roslin.html | Різноманітність живих організмів, середовища їх існування,класифікація. Рослинний світ – складова частина природи. Загальна характеристика рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/f6364bb20e36881257547e849ce4046b.pptx | files/f6364bb20e36881257547e849ce4046b.pptx | Тема: Різноманітність живих організмів, середовища їх існування,класифікація. Рослинний світ – складова частина природи. Загальна характеристика рослин.
Наша мета
Дізнатися про царство Рослини;
показати його положення в системі органічного світу;
ознайомити з основними процесами життєдіяльності рослин та розкрити суть живлення, дихання, фотосинтезу, транспорту речовин
Навчитися порівнювати процеси життєдіяльності рослин та робити відповідні висновки;
бережливо ставитися до навколишнього середовища.
РІЗНОМАНІТНІСТЬ
ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ
Пригадайте основні ознаки живого
Ріст
Різноманітність живих організмів
Організми або живі істоти – це будь-які живі тіла, тобто тіла природи, що виявляють ознаки живого.
Різноманітність живих організмів
Живі організми виникли на Землі близько 4 млрд. років тому. З того часу вони постійно розвиваються, удосконалюються, пристосовуються до різних умов життя.
Увесь сучасний світ живого на нашій планеті налічує понад 2 млн. видів: рослин – 500 тис. видів, тварин – понад 1 млн. видів.
Різноманітність живих організмів
Усю сукупність живих істот сучасного
органічного світу об’єднують у 5 царств:
Бактерії.
Рослини.
Тварини.
Гриби.
Віруси.
Різноманітність живих організмів
Принадність світу -
у його різноманітності.
О.Смирнов
Живі організми дуже різноманітні. Для опису та упорядкування існуючих та вимерлих існує наука систематика. Вона займається класифікацією організмів.
Основною і найпершою (найнижчою) систематичною одиницею є вид, а найвищою – царство. Назва виду складається з двох слів: іменника та прикметника. Наприклад, ромашка польова, фіалка триколірна…
Різноманітність живих організмів
Різноманітність живих організмів
Наукові основи класифікації були закладені ще у ХVІІІ ст. Одиниці класифікації називають таксонами або систематичними категоріями: вид, рід, ряд, родина, клас, тип, відділ, царство… Усі таксони, мають міжнародні назви на латинській мові та національні назви на рідній мові. Наприклад: Віруси – Vira, Бактерії - Bakteria, Рослини - Plantae, Гриби - Mykota, Тварини - Animalia.
Різноманітність живих організмів
За будовою організми поділяють на одноклітинні та багатоклітинні. Лише віруси належать до неклітинних.
Живуть вони в різноманітних середовищах: воді, суходолі, грунті, повітрі… У кожному середовищі для них існують певні умови, які створюються температурою, вологістю, світлом, тиском, густиною…
Різноманітність живих організмів
Бактерії
Різноманітність живих організмів
Без’ядерні одноклітинні організми, що
живуть в усіх середовищах життя.
Мають ще назви: Прокаріоти, Дроб’янки.
На відміну від рослин і тварин існують на
планеті вже мільярди років.
дизинтерія
Організми, що
складаються з однієї або
багатьох клітин, які
мають ядро.
Містять хлорофіл і
здатні утворювати
органічні речовини,
виділяючи кисень.
Різноманітність живих організмів
Рослини
Одноклітинні та
багатоклітинні організми,
клітини яких мають ядро. Для живлення
використовують готові
органічні речовини.
Не здатні до активного
переміщення.
Різноманітність живих організмів
Гриби
Одноклітинні та
багатоклітинні
організми, у клітинах
яких також наявне ядро.
Живляться готовими
органічними речовинами. Здатні до активного
руху в просторі.
Різноманітність живих організмів
Тварини
Віруси
Різноманітність живих організмів
Неклітинні організми, що здатні
проявляти свою життєдіяльність лише у
клітинах інших живих організмів.
Утворюють окреме царство Vira, що
означає отрута.
Розподілити організми по царствах природи
Підберезовик, ромашка, шимпанзе, мох,
папороть, стафілокок, амеба, мукор, людина,
пшениця, пінгвін, туберкульозна паличка,
грип, береза, олень, метелик, боровик, ВІЛ.
Відповіді:
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Різноманітність живих організмів
- Зелені рослини – наші годувальники, вони дають харчі не лише нам, а й тваринам.
- весь кисень повітря був утворений протягом мільйонів років саме зеленими рослинами.
- зелені рослини за рік утворюють близько 150 млрд. т. органічних речовин і виділяють понад 200 млрд. т вільного кисню.
- Якби не було б рослин, поверхня Землі нагадувала б поверхню
Місяця: гострі скелі, рівнини з камінням і кратери вулканів.
Значення зелених рослин
Виключити зайве.
Синій кит, верблюд, акула, медуза, пінгвін.
2. Туберкульоз, воша, береза, менінгокок.
3. Орел, жайворонок, метелик, горобець.
Різноманітність живих організмів
Пояснити малюнок
Різноманітність живих організмів
Зв’язки в живій природі
Різноманітність живих організмів
Пояснити:
який вплив людини на природу?
який вплив зображених тварин у житті людини?
чи можемо ми змінити процеси існування живих організмів?
Різноманітність живих організмів
Висновки:
«Я не знаю ничего более
прекрасного, чем наша Земля».
К.Паустовский
Мої слова:
--------------------------------------------------
Мої слова:
--------------------------------------------------------
Домашнє завдання
Опрацювати параграф |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ryad-dvokrili.html | Ряд двокрилі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/a5a944c50810188cde125675e8cf8b9d.pptx | files/a5a944c50810188cde125675e8cf8b9d.pptx | Ряд двокрилі
Двокрилі - один з найбільших рядів комах, який нараховує приблизно 240000 видів.
До них відносять: мух, комарів, мошок, оводів, мокреців,ґедзів.
Двокрилі
Ротові органи двокрилих дуже різноманітні:
у мух – це м'який лижучий хоботок, що утворюються з нижньої губи;
у кровосисних та хижих двокрилих – колючо-сисні ротові органи;
в оводів та деяких інших двокрилих комах, які не живляться в дорослому стані, ротові органи недорозвинені.
Двокрилі
Двокрилі поділяються на дві групи: довговусі, до яких належать комарі, з багаточлениковими вусиками та коротковусі, до яких відносяться мухи, з вкороченими вусиками.
Як ясно з назви ряду, його представники мають тільки передню пару крил, а друга пара - високоспеціалізовані булавоподібниіутвори - дзижчальця.
Деякі види двокрилих бувають короткокрилими або й взагалі безкрилими.
Двокрилі
На голові мух розташовані фасеткові очі і вусики, або ж антени – органи нюху, на лапках – органи смаку. Між кігтиками її лапок знаходяться пульвіли та ароліум – клейкі, вкриті волосками подушечки, які дозволяють мусі ходити по вертикальних площинах.
Двокрилі: муха
Муха народжується і проводить більшу частину свого життя поблизу смітників та інших місць, сприятливих для розвитку бактерій. Ця матерія є найоптимальнішим місцем для розмноження мух. Тут самка відкладає білі яйця (розміром близько 1,2 мм), з яких з'являються тонкі, червоподібні, безногі личинки.
Двокрилі: муха
П'ять чи шість днів потому шкіра личинки потовщується, стає коричневою і життя мухи вступає в стадію відпочинку: личинка стає лялечкою. Ще через 5-6 днів з оболонки лялечки з'являється доросла муха.
10 днів потому муха спарюється, і трохи згодом самка відкладає від 100 до 150 яєць!
Двокрилі: муха
Овід - комаха ряду двокрилих, личинки якої паразитують в організмі різних тварин, бо відкладає яйця на шерсть.
Оводів відомо кілька видів: шлунковий, підшкірний і носоглотковий. Це великі мухи, які в дорослому стані не живляться, а існують за рахунок накопичень у личинковий період життя.
Двокрилі: овід
Самка великого шлункового овода відкладає яйця, прикріплюючи їх до шерсті коней. Личинка, що вийшла з яйця, всвердлюється в шкіру, викликаючи сверблячку. Коні, лижучи вражені місця, злизують їх і проковтують. Подальший розвиток овода відбувається в шлунку коня. Місяців через десять вони залишають травний канал, падають на землю і заляльковуються в грунті або в гної.
Двокрилі: овід
Ґедзі мають коротке компактне тіло і масивну голову з великими опуклими очима, що переливаються зеленим, червоним і фіолетовим кольорами, які утворюють плями та смуги.
Усі ґедзі підтримують свою життєдіяльність, споживаючи їжу у рідкому стані - це нектар, рослинні соки або кров тварин.
Укуси самок ґедзів досить болючі, тому що ці комахи мають дуже товсті хоботки, і рана від укусу є чутливою.
Двокрилі: ґедзі
У Центральній і Південній Америці живе зелена жовтонога муха. Місцеві жителі називають її личинок комариними хробаками. Там, де багато комарів, в'ються і ці мухи. Вони примудряються на льоту стрімко наблизитися і тут же, легко доторкнувшись черевцем до комара, приклеїти йому свої яйця.
Двокрилі: жовтонога муха
Днів через шість у них розвинуться личинки, які не вилазять з оболонок яєць до тієї пори, поки комар, щоб напитися крові, не сяде на яку-небудь теплокровну тварину. Як тільки це станеться, личинки негайно переселяються на шкіру тварини або людини. Вбуравлюються в неї і ростуть: під шкірою утворюється дуже болісний «жовно» до 2 см і більше. Він має свищ, через який до личинки надходить повітря. Через цей же свищ дозріла личинка вилазить і падає на землю, де і заляльковується , перетворюючись потім в дорослу комаху.
Двокрилі: жовтонога муха
Комарі - також комахи ряду Двокрилі.
Слово «комар» російського походження, і походить від звуку дзижчання та споріднене слову «джміль». Стародавнє слово звучало як «чмель», та потім пройшло через заміни у корені «ч» на «ко». Синонім слова комар, москіт, походить від іспанського «mosquito» - «мушка».
Двокрилі: комар
Личинки комарів живуть у прісних водоймах і є кормом риб і земноводних.
Дорослі комахи живляться нектаром квітів і є запилювачами, проте самки для формування яєць потребують додаткового білкового живлення і використовують для цього кров наземних тварин.
Двокрилі: комар
Самки комарів в період спарювання привертають увагу самців характерним тонким звуком, що нагадує писк, який створюють за допомогою крил. Комарі вловлюють звукові коливання своїми чутливими вусиками. Самки пищать трохи тонше самців, молоді - не так, як старі. І комарі-самці це чують і роблять вибір на користь дорослих самок. Комарі утворюють рій, де і відбувається спарювання самців і самок.
Двокрилі: комар
Зазвичай в помірному поясі комарі активні з травня по жовтень. Якщо взимку було багато снігу, а весна рання, стійко тепла і помірно-волога, комарі можуть з'явитися вже в квітні.
Більшість видів ведуть нічний спосіб життя.
Швидкість польоту від 1.5 до 2.5 км/год.
Двокрилі: комар
Мошки – кровосисні довговусі двокрилі комахи невеликих розмірів, личинки яких розвиваються у водоймах з швидкою течією.
Двокрилі: мошки
В деяких районах України і в Криму людині надто докучають мокреці - дуже дрібні комарики, личинки яких розвиваються у вологому ґрунті, нірках гризунів.
Це кровососучі двокрилі, що смокчуть кров людини і теплокровних тварин. Вони відомі як переносники багатьох хвороб.
Двокрилі: мокреці
Москіти – комахи розміром - 1,5-2 мм. Колір варіює від майже білого до майже чорного. Ноги і хоботок досить довгі. Пересуваються зазвичай короткими стрибками, літають погано, швидкість польоту звичайно не перевищує 1 м / с.
Мають три відмітних характеристики: у спокої крила підняті під кутом над черевцем, тіло вкрите волосками, перед укусом самка зазвичай робить кілька стрибків по господареві, перш ніж упитися в нього.
Двокрилі: москіти
Будьте обережними із двокрилими, вони небезпечні! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/zaplidnennya-u-kvitiv.html | Запліднення у квітів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/591ad122d94897c26f2c289833b2b6ae.ppt | files/591ad122d94897c26f2c289833b2b6ae.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vernadskiy-vladimir-ivanovich.html | "Вернадский Владимир Иванович" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/334a8da0a0382bdc0bf33616f60ef6e5.pptx | files/334a8da0a0382bdc0bf33616f60ef6e5.pptx | 1863 - 1945
Володимир
Іванович
Вернадський
“Царство моїх ідей попереду…”
Дитинство і родина майбутнього вченого
Батько - Іван Васильович
1821 - 1884
Посади: зав. кафедрою
політекономії в Київському,
викладач політекономії та
статистики в Московському
університетах ;
професор Головного
педагогічного інституту в
Петербурзі
Мати – Ганна Петрівна
Константинович
1837 - 1898
(друга дружина батька)
Учителька музики та співів
Володя з молодшими сестрами:
Катериною та Ольгою
1868 рік
Володі 4 роки
Володі 12 років
Володимир Іванович про своє дитинство (з листів до дружини):
“я був здоровою, тихою і серйозною дитиною; любив поспати, добре поїсти, одним з моїх улюблених занять було розглядання різнокольорових клаптиків і прикрашання ними своєї власної персони…”
“любив я роздивлятися і розкладати папери”
“я любив завжди чудесне, фантастичне; мене захоплювали образи “Старого завіту”… Ці образи викликали в мене безконечний ряд запитань;… пам’ятаю, як глибоко і сильно мене цікавили питання про те, що робиться з душею після смерті…”
“Найсвітлішими хвилинами уявляються мені в той час книги і думки, які ними викликались, і розмови з батьком та моїм двоюрідним дядею Є.М.Короленко, пам’ятається також сильний вплив дружби з моїм старшим братом…”
“я читав все, що попадалось під руку, але в ті перші роки я особливо пам’ятаю різні географічні книги, не тільки подорожі, але навіть і досить сухі і, здавлось би, малодоступні для мого віку, наприклад Реклю «Земля» і потім …”Великі явища і начерки природи”… Крім цих географічних книг, любив я вірші, оповідання, але терпіти не міг тих, які погано закінчувалися…”
“я любив завжди небо, зірки, особливо Молочний Шлях вражав мене”
“ я зачитувався історією…”
“головне дало домашнє життя – десятки журналів, російських та іноземних, які виписував батько”
Юність Володимира, студентські роки
1886 рік
Навчався В.І.Вернадський
в Петербурзькому
університеті
на фізико-математичному
факультеті (1881 – 1885)
Докучаєв В.В.
1846 - 1903
Мендєлєєв Д.І.
1834 - 1907
Бекетов А.М.
1825 - 1902
Воєйков О.І.
1842 - 1916
Вчителі Володимира Вернадського
БРАТСТВО
Під час навчання в університеті В.І.Вернадський увійшов до одного з народницьких
гуртків – науково-літературного товариства.
З надр товариства виникло у 1885 році Братство, діяльність якого прийняла
науково-етичний характер. Члени Братства за власні кошти видавали книги для
народу, відкрили в Петербурзі народні читальні, вели просвітницьку роботу.
Внутрішнє життя Братства впорядковувалось трьома основними правилами:
працюй якомога більше,
споживай (для себе) якнайменше,
на чужі біди дивись, як на свої.
Братство проіснувало 35 років. Друзі листувалися, щороку 30 грудня зустрічалися
сім’ями, проводили разом літні канікули. 30 грудня 1921 року в останній раз
зібралось разом братство.
Коли в 1942 році Вернадський одержав Сталінську премію (200 тис. руб.), то
100 тис. руб. він передав на оборону країни, а решту розділив між друзями і
вдовами померлих друзів, собі не залишивши нічого.
Ядро Братства (разом з дружинами) склали:
Шаховський Д.І.
(1861 – 1939),
історик
Ольденбург С.Ф.
(1863 – 1934),
індолог
Гревс І.М.
(1860 – 1941),
історик
Корнілов О.О.
(1862 – 1925),
історик
Краснов А.М.
(1862 – 1914),
ботанік
Вернадський В.І.
У 1886 році Вернадський одружується…
З Наталією Єгорівною Старицькою (1861 – 1942) Володимир Іванович
прожив, за його словами, “душа в душу і думка в думку” майже 56
щасливих років
Московський університет,
фото 1880-ті роки
Наукова
діяльність
В колі сім’ї
син – Георгій
дочка - Ніна
25 років разом
1911
З дружиною та дочкою, 1921
1940 рік
З дочкою
З внучкою
Тетяною
Гео́ргій (Джордж) Володи́мирович Верна́дський (* 20 серпня 1887, Санкт-Петербург — † 12 червня 1973, Нью-Гевен, штат Коннектікут, США) — російський і американський історик українського походження. Фахівець у галузі історії Русі і Росії.
Син Володимира Вернадського, онук Івана Вернадського.
Закінчив Московський університет. Захистив дисертацію, присвячену російському масонству доби Катерини II.
Навчався в Берлінському та Фрайбурзькому університетах.
У 1917—1918 роках був професором Пермського університету, у 1918—1920 роках — професором Таврійського університету в Сімферополі.
Від 1920 року — в еміграції.
У 1922—1927 роках був професором Карлового університету в Празі, у 1927—1956 роках — професором Єльського університету в США.
Був прибічником євразійської історичної концепції.
В роки I світової війни жила з батьками в Україні. В 1922 р. переїжджає до Чехословаччини, закінчила там медичний факультет Празького Карлового університету. Працювала в представництві Російського червоного хреста в Празі. В 1926 році вийшла заміж за М.П.Толя[1].
В 1929 році народжується дочка Тетяна.
В 1939 році вони переїхали в США, де в 1940-1953 рр. Ніна працювала в психіатричній клініці недалеко від міста Бостона.
[ред.] Примітки
↑ Толь Микола Петрович (1894 — 1975) — археолог, чоловік дочки Вернадського, Ніни Володимирівни. Доктор філософії Карлового університету (Прага), співробітник Кондаковського інституту, потім в США - співробітник Art School Йельского університету.
Толь (Верна́дська) Ні́на Володи́мирівна (1898 — 1986) — лікар-психіатр, виїхала з Росії у 1922 р., жила і працювала у Чехословаччині (1922 — 1939), США (1939 — 1986), донька Володимира Вернадського.
Радянський період життя і творчості
З асистентами (Ферсман О.Є. стоїть) 1911
В робочому кабінеті 1921
1930
Одне з останніх фото
Пам’ятник на могилі
В.І.Вернадського
В.І.Вернадський і Україна
В.І.Вернадський (у центрі) з родиною
у Великих Шишаках (Полтавщина). 1916 р.
Багато років життя Вернадського
пов’язані з Україною. У Харкові
минули його перші десять
щасливих літ. На Полтавщині в
селі Великі Шишаки Вернадські
мали садибу, куди майже щороку
приїздили на літо всією родиною.
Батько багато розповідав Володі
Про історію та культуру українсь-
кого народу, про походження
роду Вернадських. Один з предків
по батьковій лінії належав до
запорізької старшини, воював у
війську Богдана Хмельницького.
“Завжди, коли починаю якусь
справу, у мене в голові проноси-
ться запорізька приказка:
“або збуду, або вдома не буду!”,
з якою вони кидалися на якусь
важку справу.” (з листа, 1886 р.)
Доля України і її народу хвилювали Вернадського завжди:
“у Росії зовсім заборонено друкувати книги моєю рідною мовою. На канікулах
я із всім завзяттям візьмуся за неї. У Києві, якщо в якомусь будинку побачать
портрет Шевченка, то його відбирають.” (із щоденника, 1878 р.)
“Відродження української мови та інтересу й відчуття своєї національної
особистості я гаряче переживаю і цим відрізняюся від тутешніх кадетів. Слід сказати,
що в Полтаві серед українців майже немає яскравих людей і справжнього
національного міцного середовища немає. Чи можна за цих умов створити щось
міцне? Особливо якщо вони діятимуть кулаком і палицею!” (з листа до
М.П.Василенка,академіка, юриста, міністра народної освіти в уряді Скоропадського,
1918 р.)
“Ви знаєте, яка мені дорога Україна, і як глибоко українське відродження
проникає весь мій національний та особистий світогляд, і я вважаю, що на мою долю випало велике щастя взяти в ньому участь… І хоча в моєму світогляді
сталися під впливом подій глибокі зрушення – моє ставлення до української
культури та її майбутнього залишилося незмінним.” (з листа до М.П.Василенка,
1921 р.)
В.І.Вернадський написав статтю “Українське питання і російське суспільство”, яка була вперше опублікована лише у 1988 році.
Саме Володимир Вернадський, вчений та громадянин світу, доклав чималих зусиль для створення Української Академії Наук і став її першим “головою” (президентом) у
1918 році.
Очолив універсальну Національну бібліотеку України при УАН у 1918 році.
Революційність наукових поглядів В.І.Вернадського
“Найперше місце у моєму житті займав і займає науковий пошук, наукова
робота, вільна наукова думка, і творче шукання правди особистістю”.
(запис у щоденнику)
В одному із французьких наукових журналів В.І.Вернадського названо
хрещеним батьком глобальної екології
В.І.Вернадський читав наукову літературу на 15 іноземних мовах, деякі свої
наукові статті писав французькою, англійською, німецькою мовами. Окремі
праці Вернадського за його життя не друкували, інші – вилучали з друку і продаж
та забороняли. Його думки та наукові погляди часто були пророчими:
“Неможливо відкласти турботу про вічне і велике на той час, коли буде досягнута
для всіх можливість задоволення своїх елементарних потреб. Інакше буде пізно.”
“Ми стоїмо перед майбутнім владарюванням радіоактивної енергії, більш
потужної, ніж електрична”
“Вдивляючись у зміни, що вносяться новою геологічною силою – силою
культурного людства - створеною підготовкою мільйонів років змін живої
речовини, - бачиш, що агентом, який приводить її в рух, є свідомість, розум,
нова сила на нашій поверхні”
“В науці нема до цих пір ясної свідомості, що явища життя і явища неживої
природи, взяті з геологічної, тобто планетної, точки зору, є проявами
єдиного процесу”
“З усього обсягу фактів, точно встановлених, мені здається випливає, що
цим майбутнім людства є автотрофність людства – більш простими
словами, незалежність його існування від навколишньої живої матерії –
рослин і тварин”
“Ідеї вічності та безначальності життя, тісно пов’язані з її організованістю,
є тією течією наукової думки, послідовне проявлення якої відкриває
перед науковою творчістю надзвичайно широкі горизонти”
Роботи Вернадського,
сучасні видання:
“Десятиліттями, цілими століттями будуть вивчатися і поглиблюватися його геніальні ідеї, а в працях його - відкриватись нові сторінки, що послужать джерелом нових пошуків; багатьом дослідникам доведеться навчитись його гострій, наполегливій і відточеній, завжди геніальній, але важко зрозумілій творчій думці; молодим же поколінням він завжди буде служити учителем в науці і яскравим зразком плідно прожитого життя”
(академік О.Є.Ферсман, учень
В.І. Вернадського)
Вшанування пам’яті Володимира Івановича Вернадського
Проспекти ім. Вернадського
у Києві
та Москві
Меморіальні дошки Вернадському на будівлях Радієвого інституту
(Москва) та готелю “Вікторія” (Кременчук)
Пам’ятники Вернадському
у Києві та Кременчуці
Таврійський Національний Університет
ім. В.І.Вернадського
(Сімферополь)
Інститут геохімії та
аналітичної хімії
ім. Вернадського
РАН, Москва
Національна бібліотека України
ім. В.І.Вернадського
м. Київ
Антарктична науково-дослідна
станція “Академік Вернадський”
65º15´пд.ш., 64º16´зах.д. – о. Галіндез
Наукові читання академіка
В.І.Вернадського в Національній
Бібліотеці України
(Росія)
З метою відзначення вчених за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук, наукові праці, відкриття та винаходи, що мають важливе наукове й практичне значення та утверджують авторитет української науки, на честь першого президента Української академії наук – видатного вченого, академіка Володимира Івановича Вернадського, а також з нагоди святкування 85-річчя створення Академії у 2003 році Президією НАН України засновано золоту медаль імені В.І.Вернадського Національної академії наук України.
Золота медаль імені В.І.Вернадського є найвищою відзнакою НАН України, яка присуджується щорічно до дня народження академіка В.І.Вернадського (12 березня) двом вченим – одному вітчизняному і одному зарубіжному.
Медаль присуджується лише окремим особам персонально як за окремі наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць.
Одна і та ж особа не може бути нагороджена медаллю більше одного разу.
Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження.
В презентації використані матеріали, підготовлені
творчою групою вчителів географії Надвірнянського району.
Звучала музика Ріхарда Вагнера з опери “ПАРСІФАЛЬ” – один з
улюблених музичних творів В.І.Вернадського.
“Мені чужий капіталістичний лад, але чужий і тутешній (соціалістичний).
ЦАРСТВО МОЇХ ІДЕЙ ПОПЕРЕДУ…”
(із щоденника В.І.Вернадського, 1931 рік)
Виконав:
Учень 11-Б класу
Ганачівський Роман |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tipi-genetichnih-hvorob-lyudini.html | Типи генетичних хвороб людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/8c7e2e5d7770b1bc44b651dfb2dc4324.pptx | files/8c7e2e5d7770b1bc44b651dfb2dc4324.pptx |
Типи генетичних хвороб людини
Моногенні
Мутація одного гена, який кодує білок, в результаті – міняється структура білка
Муковісцидоз (МВ)
Рецесивна патологія
хронічний процес в дихальних шляхах, порушення роботи підшлункової залози, підвищений вміст електролітів в потовій рідині та обструктивна азооспермія у чоловіків
Серповидноклітинна анемія
(хвороба Аддісона-Бірмера)
рецесивна патологія
спадкове порушенням синтезу гемоглобіну
Зміна форми еритроцитів
Хвороба Гантінгтона
білок хантінгтін з невідомою функцією, пошкоджує нейрони в мозку
Полідактилія
Домінантна генна патологія – наявність додаткових пальців
Фенілкетонурія
Рецесивна патологія
Поломка гена у 12 хромосомі, який кодує фермент, що відповідає за один з етапів перетворення амінокислоти фенілаланіну
Полігенні
Мутації в кількох генах.
Щоб хвороби проявилися, потрібні певні умови
Хвороба Альцгеймера
Головний мозок людини похилого віку в нормі
і хворої на хворобу Альцгеймера
Ожиріння і Діабет
Порушення обміну речовин
Порушення роботи підшлункової залози
Ревматоїдний артрит
генетичний дефект імунної системи
Хромосомні
Відхилення в структурі і кількості хромосом
Синдром Дауна, Патау, Едвардса, Шершевського – Тернера, «котячого лементу» т.і.
Хвороба Дауна
Зайва 21 аутосома
Прояви хвороби
Синдром «котячого лементу»
втрата частини плеча п’ятої хромосоми
Наслідки: розумова відсталість, низька маса тіла, плач дитини, схожий на котяче нявкання
Геномні мутації (анеуплоїдії)
Наявність зайвої або відсутність однієї зі статевих хромосом
Недорозвинення статевих органів і порушення психіки
Синдром Шершевського – Тернера
Синдром Клайнфельтера
Мітохондріальні
пошкодження у молекулах ДНК мітохондрій: синдром Кірнса-Сейра, Пірсона,
міоклональна епілепсія , міокардіопатія
Синдром Пірсона
порушення кровотворення, функцій підшлункової залози. Нерідко буває ниркова та печіночна недостатність . |
https://svitppt.com.ua/biologiya/stihiyni-liha1.html | стихійні лиха | https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/71e0e919207a67bfe263ab2774ba8c82.pptx | files/71e0e919207a67bfe263ab2774ba8c82.pptx | Стихійні лиха
Стихíйне ли́хо — це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності. Це лиха, які утворюються завдяки вогню,повітрю та воді
Стихійні лиха можуть виникати як незалежно один від одного, так і зв'язано: одне з них може спричинити за собою інше. Деякі з них часто виникають в результаті діяльності людини (наприклад, лісові та торф'яні пожежі, виробничі вибухи в гірській місцевості, при будівництві гребель, закладці (розробці) кар'єрів, що часто призводить до зсувів, сніжним лавинам, обвалам льодовиків і т. п.).
Незалежно від джерела виникнення, стихійні лиха характеризуються значними масштабами й різною тривалістю - від декількох секунд і хвилин (землетруси, снігові лавини, лімнологічних катастрофи) до декількох годин (сіли), днів (зсуви) і місяців (повені).
За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на:
Літосферні (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі);
Гідросферні (повені, снігові лавини, шторми);
Атмосферні (урагани, зливи, ожеледі, блискавка).
вогонь
Виверження вулкану
Великий вулкан вивергається
Грім
повітря
СМЕРЧ(УРАГАН)
ВОДА
ТАЙФУН
ЦУНАМІ
Повінь |
https://svitppt.com.ua/biologiya/scho-neobhidno-znati-pro-transgeni.html | Що необхідно знати про трансгени | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/7e207b8e9a6fe34ea2839ddc943aedea.pptx | files/7e207b8e9a6fe34ea2839ddc943aedea.pptx |
Що необхідно знати про трансгени
Сьогодні ГМО (генетично модифіковані організми) вирощуються в 21-й країні світу. Майже 8,5 млн осіб зайняті в цій галузі сільського господарства, причому більшість з них (приблизно 60%) вирощують трансгенну сою, 24% займаються вирощуванням ГМ-кукурудзи, 11% - ГМ-бавовни, нарешті, 5% вирощують ГМ-ріпак.
Суперечки навколо індустрії ГМ-сільського господарства розбурхують екологічно освічений захід ось вже десятиріччя, оскільки наукові докази згубного впливу ГМО на організм людини поки ще дуже неясні й неоднозначні.
На щастя, це питання стало бурхливо обговорюватися і в нашій країні, а це, хочеться сподіватися, є вірна ознака позитивного зрушення в екологічній свідомості громадян... Сьогодні, після божевільних дев'яностих, вже мало хто буде сліпо приймати підозріло м'ясисті курячі "ніжки Буша" - ми стали набагато уважніше і відповідальніше ставитися до того, що ми їмо і п'ємо, де ми живемо і що нас оточує.
Чи варто нам довіряти тим деяким вченим-поборникам прогресу, що схвалюють трансгени тільки тому, що ГМ-індустрія насамперед корисна і перспективна для майбутнього науки?
РОСЛИНИ-ПЕРЕВЕРТНІ...
Отже, що ж із себе представляють ГМО? Це живі організми (перш за все рослини), чия генетична структура була змінена для додавання нових, раніше не властивих їм якостей (стійкість до певних хвороб, шкідників, погодних умов). Таким чином підприємливі трудівники полів отримують більш стійкі і врожайні рослини, які, до всього іншого, менше потребують удобрення отрутохімікатами, оскільки містять захист у своїх власних змінених генах.
Цікаво, як же працює основний механізм генної інженерії, що дозволяє тепер вирощувати подібних "зелених перевертнів"?
Візьмемо, приміром картоплю, вирощену за допомогою генної інженерії. Одна з основних загроз для цієї сільськогосподарської культури - лічинки колорадського жука. Відомо, що ці личинки на дух не переносять речовину, що міститься в конвалії – від нього в них у прямому сенсі слова відбувається параліч жувальних м'язів. Тому для захисту від колорадського жука картоплі вирішили штучно прищеплювати ген конвалії, що багаторазово збільшує його врожайність. Інші навіть схильні вважати, що за допомогою ГМО вирішиться, нарешті, проблема голоду на планеті...
Однак у даного методу є й свої "зворотній бік". І справа тут зовсім не в страждаючих від голоду личинках колорадського жука ... Все набагато серйозніше. Хоча однозначних наукових доказів шкоди чи користі ГМ-продуктів для людини поки немає, результати недавніх досліджень, проведених на тваринах, декілька насторожують.
Одне з досліджень було проведено у Великобританії доктором Пуштаі, інше - в Росії, в Інституті харчування РАМН. Досліди проводилися на лабораторних щурах, яких годували ГМ-картоплею. Отримані результати багато в чому схожі: у щурів відбувалося порушення клітинної структури шлунку і печінки (збільшення внутрішніх органів), змінювалася формула (хімічний склад) крові, зменшувався вага тварин і вага їх головного мозку.
Найчастіше трансгени можна зустріти у вигляді соєвих масел і всіляких соусів і кетчупів (на основі сої) американського виробництва. Вони можуть бути також і в ковбасних виробах, паштетах, чіпсах і навіть у дитячому харчуванні, шоколаді і газованій воді. За даними Росспоживнагляду (державний орган, що займається перевіркою якості товарів споживання), серед генетично модифікованих продуктів у Росії найбільш поширені м'ясо, соя і хліб. У більшості цих продуктів трансгенний білок становить 70-80%.
... У НАС У ТАРІЛЦІ?
Однак проблема в тому, що деякі виробники не дуже-то люблять поширюватися про склад своєї продукції, тим більше знаючи про недовірливо уважного покупця щодо ГМІ (генетично модифікованих інгредієнтів) в продуктах харчування.
Так що поки вчені-експериментатори і прихильники ГМО говорять нам про можливе за допомогою генної інженерії збагаченні сої вітаміном Е, поки недалекоглядні економісти-прогресисти твердять, що жаростійкі ГМ-сільськогосподарські культури можна буде вирощувати навіть в екстремальних умовах тропічної Африки та Австралії, що, нібито, вирішить проблему голоду і поліпшить економічну ситуацію в регіоні, нам залишається сподіватися тільки на жорсткість експертизи, контролю і законодавства в цій сфері.
Примітно, що у нас в країні вже зроблені перші кроки в бік кращого контролю за розповсюдженням і збутом ГМ-продукції. Влада заявила про обов'язкове, яскраве, велике і зрозуміле маркування для всіх продуктів, що містять ГМ-сировину
А в Європі, наприклад, щоб отримати дозвіл на продаж своєї продукції, виробники мають пройти обов'язковий тримісячний тест на безпеку, нетоксичність (випробування, проводяться, відповідно, на лабораторних щурах). І не дивно тому, що і ГМ-продукція теж безперешкодно проходить цей тест - адже ГМО не містять токсинів і отрутохімікатів; їхні зміни - на генетичному рівні, вони складніші, і відомо про їхній вплив ще дуже небагато. Однак у листопаді минулого року одна австралійська лабораторія, що тестувала ГМ-зелений горошок на піддослідних мишах, виявила його алергенність.
Трансгени можуть повністю змінити зовнішність нашої флори, заражаючи при схрещуванні і нормальні рослини своєї штучно зміненою генної структурою, властивості якої тим більше ще не до кінця розкриті самими вченими! Тому, на відміну від деяких вчених, екологи, так само, як і окремі сільськогосподарські організації, виробники продуктів харчування органік та асоціації захисту прав споживачів виступають рішуче проти розповсюдження ГМ-рослин.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), для перевірки безпечності ГМО необхідно проаналізувати токсичність, алергенність, стабільність структури таких продуктів. Тому не завадило б нагадати вченим, що виступають за технічний прогрес, що ми відмовляємося бути піддослідними кроликами
Наостанок - кілька корисних зауважень:
- У Європі з квітня 2004 року (а з недавнього часу і у нас) на етикетці кожного продукту, що містить більше 0,9% ГМО, має бути обов'язково написано: "містить генетично модифіковані організми" (або "інгредієнти", тобто складові).
- Однак ... ніщо не зобов'язує при цьому виробників м'яса або курки вказувати на етикетці свого продукту, що той був приготований на основі м'яса тварини, яку годували трансгенною соєю або кукурудзою. Гарантію того, що тварина не вживала в їжу ГМ-корм, можуть дати тільки виробники продуктів харчування органік, про що неодноразово писалося.
Дякуємо за увагу!
Над проектом працювали:
Деревицька Наталія та Бойко юлія |
https://svitppt.com.ua/biologiya/plaunopodibni-ta-hvoschepodibni.html | Плауноподібні та хвощеподібні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/381b7bf835b53bd448728d3ec563a38e.ppt | files/381b7bf835b53bd448728d3ec563a38e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/vpliv-alkogolyu-na-organizm-lyudini3.html | "Вплив алкоголю на організм людини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/0576c45cd787d6109f5009ef7132b0af.ppt | files/0576c45cd787d6109f5009ef7132b0af.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tipi-vzaemodii-mizh-zhivimi-organizmami1.html | "Типи взаємодії між живими організмами" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/75e62419315ad49f5b0e77ce8109726c.pptx | files/75e62419315ad49f5b0e77ce8109726c.pptx | АГРОФІТОЦЕНОЗИ.
Роботу виконав:вчитель біології Коблівської ЗОШ I – IIIст.
Антошкіна С.О.
2012 – 1013 н.р.
Агрофітоценоз (від гр. Агрос - поле, Phyton - рослина, koinos - загальний) - штучно створене рослинних співтовариство, що складається з одного або декількох культурних видів рослин.
АГРОФІТОЦЕНОЗИ
КРЕАТИВНА КЛУМБА
ЕСТЕТИЧНА КЛУМБА
КЛУМБА “ МЕТЕЛИК”
ОВАЛЬНА КЛУМБА
МИ ТАКІ РІЗНІ…
КЛУМБА НА ВИСОТІ
КЛУМБА БІЛЯ ДОМА
КЛУМБА - ПІРАМІДА
РІЗНОБАРВНА КЛУМБА
ПОЄДНАННЯ КВІТІВ НА КЛУМБІ
БРЕВНО БРЕВНОМ, А ЦВІТЕ…
КЛУМБА ІЗ БІЛИХ КВІТІВ
КЛУМБА - ПАРАСОЛЬКА
КЛУМБА “ВЕСЕЛКА”
КЛУМБА “СОНЕЧКО”
КЛУМБА “ Я ЩЕ ЗНАДОБИВСЯ”
КЛУМБА “ МРІЯ ”
КЛУМБА “ МЕТЕЛИК”
КЛУМБА “ ФІГУРНА”
КЛУМБА “МИШАТА”
КЛУМБА “МИ ТЕЖ ТУТ”
КЛУМБА “ЇЖАЧОК”
КЛУМБА “ЧЕРЕПАШКА” |
https://svitppt.com.ua/biologiya/zakoni-gmendelya-ih-statistichniy-harakter-i-citologichni-osnovi.html | Закони Г.Менделя їх статистичний характер і цитологічні основи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/8b4c05319d2093d815f1f2388215aa9c.pptx | files/8b4c05319d2093d815f1f2388215aa9c.pptx | Закони Менделя
Підготував Саліх Мікаель 11-Ф
— закони, що становлять основу класичної генетики. У своїх працях Грегор Мендель ґрунтувався на дослідженнях, проведених на горосі посівному. Цей об'єкт виявився вдалим, тому що для нього характерне самозапилення, яке уможливлює одержання чистих ліній, тобто особин гомозиготних за більшістю генів.
Зако́ни Ме́нделя
Грегор Мендель
Основні уявлення про спадковість, поширені до початку XX століття, базувались на двох принципах.
По-перше, вважалось, що спадковість працює тільки в межах одного виду.
Хоч у міфології багатьох народів стрічаються такі гібридні тварини як мінотаври, кентаври. Починаючи із Середньовіччя людям стало відомо, що гібридизація між такими далекими видами переважно є неможливою.
Таким чином сформувалось поняття про те, що спадковість і мінливість діє тільки всередині кожного виду, а самі види залишились незмінними від часу їхнього створення
Уявлення про спадковість до Менделя
Грегор Мендель народився 1822 року у Моравії. По закінченню школи і Оломоуцького інституту філософії у віці 21 рік він постригся в монахи Августинського монастиря Святого Томаса у місті Брюнн (зараз Брно, Чехія). Тут у садку монастиря починаючи із 1857 року він проводив досліди, що заклали основи сучасної генетики. Свої результати він представив 1865 року на засіданні Брюннського товариства природознавства.
Початок дослідів
Монастир у Брно, де працював Мендель
Як модель для своїх досліджень Грегор Мендель вибрав горох посівний (Pisum sativum) Для цього було кілька причин. По-перше, попередні дані, отримані у працях із цією рослиною, свідчили про те, що можна очікувати розщеплення ознак у потомства. По-друге, у торговців насінням можна було купити різні сорти цієї рослини, що відрізнялись між собою чіткими ознаками, такими як забарвлення віночка або насіння.
Вибір об'єкта
Квітка гороху посівного
Після того, як Мендель пересвідчився, що обрані ним сорти є чистими лініями, він проводив експеременти із гібридизації. Перші схрещування були моногібридними, тобто такими, у яких враховувалась якась тільки одна ознака, наприклад, колір квітів.
Після отримання гібридів першого покоління (F1) Мендель дозволяв їм самозапилитись, для того, щоб відбулось розщеплення альтернативних станів ознак у другому поколінні (F2). Після цього він рахував всі рослини із конкретним фенотипом.
Аналогічним чином Мендель проводив також і ди- і тригібридні схрещування
Постановка досліду
Г.Мендель
Перший закон Менделя або закон одноманітності гібридів першого покоління формулюється так:
У першому поколінні від схрещування гомозигот із домінантною та рецесивною ознаками виявляється тільки домінантна ознака.
Перший закон
Другий закон Менделя або закон розщеплення говорить:
При схрещуванні гібридів першого покоління у нащадків спостерігається розщеплення фенотипових класів у співвідношенні 3:1
Другий закон
Третій закон або "Закон незалежного успадкування ознак":
кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні).
При дигібридному схрещуванні (коли спостереження ведеться за двома ознаками) серед гібридів другого покоління спостерігають розщеплення 9:3:3:1.
Цей закон справедливий лише для ознак, у яких гени знаходяться в різних хромосомах.
Третій закон |
https://svitppt.com.ua/biologiya/zakonomirnosti-spadkovosti-za-metodikoyu-gregora-mendelya.html | "Закономірності спадковості за методикою Грегора Менделя" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/dbae3b927bd7d9f3f7771c6d91696b18.pptx | files/dbae3b927bd7d9f3f7771c6d91696b18.pptx | Закономірності спадковості
за методикою Грегора Менделя
Свої досліди Г. Мендель провів на рослині з родини Бобові - горосі посівному
Тому що:
◉ є багато сортів цієї культурної рослини ◉ її життєвий цикл досить короткий ◉ це самозапильна рослина
Схрещуючи чисті лінії гороху між собою, Г. Мендель одержав гетерозиготні (гібридні) форми
Для початку він схрестив 2 види гороху: Жовту і Зелену
Як наслідок Мендель встановив Закон одноманітності гібридів: проявився лише один з двох варіантів ознаки, а саме - домінантний.
Дослід продовжується! Мендель вирощував рослини з насіння, отриманого покоління, і схрещував їх між собою.
Нащадки F1 та P утворили 8023 насінини, з яких 6022 були жовтого кольору, а 2001 – зеленого.
Закон розщеплення: при схрещуванні гібридів першого покоління між собою серед їхніх нащадків спостерігають явище розщеплення ознак: у фенотипі ¼ гібридів другого покоління проявляється рецесивний, а ¾ – домінантний варіант ознак.
Як наслідок:
Розщеплення за генотипом розслин F2 гороху посівного в разі самозапилення
Отож, Мендель сформував закон незалежного комбінування ознак: при ди- або полігібридному схрещуванні розщеплення за кожною ознакою відбувається незалежно від інших |
https://svitppt.com.ua/biologiya/schuka.html | Щука | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/72d84080850ca1da50388b6947648ebc.ppt | files/72d84080850ca1da50388b6947648ebc.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ponyattya-pro-sistemu-krovoobigu-v-organizmi-lyudini.html | Поняття про систему кровообігу в організмі людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/df551ac38f68869b6a317f4b8b138885.ppt | files/df551ac38f68869b6a317f4b8b138885.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/yazik-lyudini0.html | Язик людини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/72df7d4e61ad49420a7470c2964b5d30.ppt | files/72df7d4e61ad49420a7470c2964b5d30.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-zhivih-organizmiv1.html | Різноманітність живих організмів. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/36ffe803f909dbd9fe4ac5874893f772.ppt | files/36ffe803f909dbd9fe4ac5874893f772.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/tkanini-roslinnogo-organizmu.html | Тканини рослинного організму | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/d51a04f7fc344922bdab278fe26b4c9d.ppt | files/d51a04f7fc344922bdab278fe26b4c9d.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/zhittevi-cikli-virusiv.html | Життєві цикли вірусів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/455200239a5d90f39c77c03b299e8a65.ppsx | files/455200239a5d90f39c77c03b299e8a65.ppsx | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/transport-rechovin-i-viparovuvannya-vodi1.html | Транспорт речовин і випаровування води | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/e01d46995a7bf37d13ab2719f056df8a.ppt | files/e01d46995a7bf37d13ab2719f056df8a.ppt | ? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riznomanitnist-zhivih-organizmiv-v-prirodi.html | Різноманітність живих організмів в природі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/52/a4edcd18677fb81e1fd7cdfcf33aae60.ppt | files/a4edcd18677fb81e1fd7cdfcf33aae60.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/yak-tvarini-zahischayutsya.html | як тварини захищаються | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/b10f0d890756592ce468232c019b0a8f.ppt | files/b10f0d890756592ce468232c019b0a8f.ppt | 15
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/vil-snid-infekcii-ipssh-shlyahi-peredachi-i-metodi-zahistu.html | ВІЛ .СНІД. інфекції ІПСШ : шляхи передачі і методи захисту | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/29171a999cf91d6c9a3c8c0d2ef9c94c.pptx | files/29171a999cf91d6c9a3c8c0d2ef9c94c.pptx |
ВІЛ .СНІД. інфекції ІПСШ :
шляхи передачі і
методи захисту
Підготувала учениця
9-А
класу
Дудар Наталія
Автори однієї з гіпотез уважають, що попередником ВІЛ був вірус зеленої мавпи, ареал котрої охоплює майже всю екваторіальну Африку. Недавно вчені виявили вірус, близький за своїми властивостями до мавпячого вірусу, але здатний заражати людей. Мавпячий вірус міг потрапити в організм людини, зазнати там ряд мутацій, унаслідок чого виник новий невідомий вірус, а потім і ВІЛ.
Інша гіпотеза стверджує про те, що ВІЛ є біологічною зброєю, створеною штучним шляхом у військово-дослідницьких лабораторіях. Ця речовина нібито перевірялася в 1977 році. Експерти, котрі заперечують цю ідею, нагадують про те, що дослідження заморожених африканських сироваток крові показали, що вірус мав існувати вже задовго до 1977 року.
Єдиної гіпотези про походження ВІЛ поки що не існує.
При потраплянні в організм людини ВІЛ відбувається взаємодія вірусу з чутливою клітиною. Вірус прилипає до клітини. Після цього він проникає в чутливу клітину й скидає оболонку. З одного боку, клітина стає носієм вірусу й може передавати його дочірнім клітинам при діленні, а з іншого, – на неї чекає загибель.
Потрапивши тим чи іншим шляхом у кров, ВІЛ вибірково вражає Т-лімфоцити зараженої людини. ВІЛ завдає удару по самісінькому центру імунної оборони, що майже позбавляє людину організаційної та стимулювальної діяльності лімфоцитів щодо захисної реакції організму. При масовому руйнуванні Т-лімфоцитів у хворого розвивається клінічно виражений імунний дефіцит, який проявляється у вигляді різних інфекцій, що виникають у хворого в результаті втрати ним можливості чинити опір будь-яким інфекційним агентам. Окрім Т-лімфоцитів, ВІЛ вражає й деякі інші лімфоїдні клітини (клітини лімфатичних вузлів, а також клітини нервової системи).
Методи захисту від ВІЛ
Профілактика СНІДу тісно пов’язана зі здоровим способом життя. Здоровий спосіб життя різко знижує ризик зараження ВІЛ. Якщо людина усвідомлює важливість своїх рішень , пов’язаних зі збереженням здоров’я, розуміє шляхи передачі вірусу, небезпеку СНІДу, його фактично невиліковність, то вона зможе уникнути небезпечних ситуацій. Відсутність інформації, невміння захищати власний інтерес призводить до ризикованої поведінки, інфікування ВІЛ. До груп ризику належать люди, які вживають наркотики, ведуть безладне статеве життя, порушують норми моралі. У небезпечному становищі опиняються й необізнані підлітки.
Особистим захистом від ВІЛ є:
- наявність моральності й відсутність ранніх статевих зв’язків;
- відмова від наркотиків;
- використання презерватива;
- знання про шляхи передачі вірусу.
На сьогодні немає методів лікування СНІДу, що дозволяють вилікувати ВІЛ-інфікованого. Наявні лікарські препарати дають змогу тільки знизити кількість вірусу в організмі й призупинити руйнування імунної системи. До лікарських препаратів, використовуваних при СНІДі, належать противірусні препарати, що руйнують сам вірус, лікарські препарати, що зміцнюють імунну систему, лікарські препарати для лікування інфекцій, що виникають унаслідок ослаблення імунної системи.
Оскільки ВІЛ-інфекція невиліковна, то існують спеціальні законодавчі акти України, що стосуються проблеми цієї хвороби. Запрошую групу «Юристи» ознайомити нас із нормативними документами.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/vil-snid-infekcii-ipssh.html | "ВІЛ .СНІД. інфекції ІПСШ" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/02a07937d1de29a32e614c6c8b465fdc.pptx | files/02a07937d1de29a32e614c6c8b465fdc.pptx |
ВІЛ .СНІД. інфекції ІПСШ :
шляхи передачі і
методи захисту
Автори однієї з гіпотез уважають, що попередником ВІЛ був вірус зеленої мавпи, ареал котрої охоплює майже всю екваторіальну Африку. Недавно вчені виявили вірус, близький за своїми властивостями до мавпячого вірусу, але здатний заражати людей. Мавпячий вірус міг потрапити в організм людини, зазнати там ряд мутацій, унаслідок чого виник новий невідомий вірус, а потім і ВІЛ.
Інша гіпотеза стверджує про те, що ВІЛ є біологічною зброєю, створеною штучним шляхом у військово-дослідницьких лабораторіях. Ця речовина нібито перевірялася в 1977 році. Експерти, котрі заперечують цю ідею, нагадують про те, що дослідження заморожених африканських сироваток крові показали, що вірус мав існувати вже задовго до 1977 року.
Єдиної гіпотези про походження ВІЛ поки що не існує.
При потраплянні в організм людини ВІЛ відбувається взаємодія вірусу з чутливою клітиною. Вірус прилипає до клітини. Після цього він проникає в чутливу клітину й скидає оболонку. З одного боку, клітина стає носієм вірусу й може передавати його дочірнім клітинам при діленні, а з іншого, – на неї чекає загибель.
Потрапивши тим чи іншим шляхом у кров, ВІЛ вибірково вражає Т-лімфоцити зараженої людини. ВІЛ завдає удару по самісінькому центру імунної оборони, що майже позбавляє людину організаційної та стимулювальної діяльності лімфоцитів щодо захисної реакції організму. При масовому руйнуванні Т-лімфоцитів у хворого розвивається клінічно виражений імунний дефіцит, який проявляється у вигляді різних інфекцій, що виникають у хворого в результаті втрати ним можливості чинити опір будь-яким інфекційним агентам. Окрім Т-лімфоцитів, ВІЛ вражає й деякі інші лімфоїдні клітини (клітини лімфатичних вузлів, а також клітини нервової системи).
Методи захисту від ВІЛ
Профілактика СНІДу тісно пов’язана зі здоровим способом життя. Здоровий спосіб життя різко знижує ризик зараження ВІЛ. Якщо людина усвідомлює важливість своїх рішень , пов’язаних зі збереженням здоров’я, розуміє шляхи передачі вірусу, небезпеку СНІДу, його фактично невиліковність, то вона зможе уникнути небезпечних ситуацій. Відсутність інформації, невміння захищати власний інтерес призводить до ризикованої поведінки, інфікування ВІЛ. До груп ризику належать люди, які вживають наркотики, ведуть безладне статеве життя, порушують норми моралі. У небезпечному становищі опиняються й необізнані підлітки.
Особистим захистом від ВІЛ є:
- наявність моральності й відсутність ранніх статевих зв’язків;
- відмова від наркотиків;
- використання презерватива;
- знання про шляхи передачі вірусу.
На сьогодні немає методів лікування СНІДу, що дозволяють вилікувати ВІЛ-інфікованого. Наявні лікарські препарати дають змогу тільки знизити кількість вірусу в організмі й призупинити руйнування імунної системи. До лікарських препаратів, використовуваних при СНІДі, належать противірусні препарати, що руйнують сам вірус, лікарські препарати, що зміцнюють імунну систему, лікарські препарати для лікування інфекцій, що виникають унаслідок ослаблення імунної системи.
Оскільки ВІЛ-інфекція невиліковна, то існують спеціальні законодавчі акти України, що стосуються проблеми цієї хвороби. Запрошую групу «Юристи» ознайомити нас із нормативними документами.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/narodzheni-litati1.html | Народжені літати | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/4d16bca5c7c6cdbddbcea21dd5e80c44.pptx | files/4d16bca5c7c6cdbddbcea21dd5e80c44.pptx | Вітання Валерію з днем народження
Від учнів 6 класу
Вітаємо з днем народження! Бажаємо тобі бути завжди веселим та щасливим, здоров’я, успіхів у навчанні, здобувати більше нових знань,справжніх друзів .
Фото Валерія
Він мріє потрапити до Японії |
https://svitppt.com.ua/biologiya/riba-pivnik.html | Риба півник | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/0b3fac876812f4256d2211db63e83531.pptx | files/0b3fac876812f4256d2211db63e83531.pptx | Бійцівська риба: риба-півник
Бійцівська рибка або сіамський півник - невелика риба, що поширена в стоячих або повільнотекучих водоймах Південно-Східної Азії. Самці досягають 5 см довжини, а самки - 4 см. Півники - лабіринтові рибки, для дихання яких необхідний безперешкодний доступ до атмосферного повітря.
Риба - півник
Загальна характеристика
Перші згадки про її існування орієнтовно відносяться до 1800 р. У той період жителі Сіаму (нині Таїланд) звернули увагу на невеликих рибок, що відрізняються агресивною поведінкою по відношенню один до одного. Виявлені особини мали короткі плавці і непоказне коричневого відтінку тіло. Сіамці почали схрещувати диких Betta і отримали рибу, названу Pla Kat, що означає «кусача риба». У 1840 році король Сіаму передав деяких з своїх цінних екземплярів доктору Теодору Кантору, вченому в галузі медицини із Бангкока.
Риба - півник
Походження
У 1909 році пан Чарлз Тейт Реган британський іхтіолог і автор колосальної роботи з класифікації риб, перейменував їх у Betta Splendens, зазначивши, що вид Macropodus Pugnax вже існує. Чому Betta? Є припущення, що Реган запозичив назву у войовничого племені Bettah. Можливий переклад: Bettah (воїн) Splendid (гарний). Перша Betta була ввезена в Париж в 1892 р., а до Німеччини в 1896 році. Звідти пішов її хід по Європі і вже в 1910 році цю рибку побачили в США.
Риба - півник
Походження
Природне забарвлення світло-оливкове, злегка сіре, вздовж та впоперек тіла (в залежності від настрою) проходять більш темні смуги. Плавці короткі, округлі. Луска циклоїдна. Багатоколірність цих рибок отримали широку популярність у акваріумному рибництві. Півник живе не більше 3-х років, після чого гине.
Риба - півник
Забарвлення
За яскравістю і красою забарвлення півникам немає рівних. Червоні, сині, жовті, зелені, рожеві кольори, при кожному повороті при хорошому освітленні фарби грають, приймаючи різні відтінки. Особливо яскраві стають самці під час нересту або сутичці з іншими самцями. Самки півників пофарбовані блідіше, ніж самці, і мають невеликі плавці.
Риба - півник
Забарвлення
Статевозрілими стають у віці 3-4 місяців. Акваріум обладнують укриттями: акваріумні рослини, штучні гроти. Укриття необхідні для самки, так як самці досить агресивні. Стимулюють нерест заміною частини води на більш свіжу і збільшення температури води на 1-3 градуси Цельсія.
Риба - півник
Нерест
Перед початком нересту пару бажано "познайомити", для цього посудини з самкою і самцем ставлять поруч, щоб вони могли бачити один одного. У акваріум можна додати дрібнолисті плаваючі рослини, які самець півника зможе використовувати для посилення гнізда.
Риба - півник
Нерест
На поверхні самець будує пінне гніздо з пухирців повітря, скріплюючи їх слиною. Під час нересту самець і самка опускають на дно ікринки і проштовхують їх у гніздо. Після нересту самець відганяє самку і самостійно доглядає за гніздом, збираючи в нього ікринки, а в подальшому збирає в гніздо і личинки, і мальків. Плодючість 100-300 ікринок, інкубація триває від 36 годин (в залежності від температури води) рекомендована температура води для нересту і розвитку ікринок 28-36 градусів Цельсія.
Риба - півник
Нерест
Риба - півник
Різноманітність
Риба - півник
Різноманітність
Різноманітність
Риба - півник
|
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.