url
stringlengths
34
127
title
stringlengths
3
254
download_url
stringlengths
71
74
filepath
stringlengths
42
43
content
stringlengths
0
2.75M
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-spektaklya-k-skazke-krasnaya-kurochka-klass.html
Сценарий спектакля к сказке "Красная Курочка" 2 класс
https://doc4web.ru/uploads/files/20/d308d94902a9135c9304bb270c6a3044.docx
files/d308d94902a9135c9304bb270c6a3044.docx
The Little Red Hen. This is the little Red Hen. Her name is Jen or Jen the Hen She is very clever. She has got a family. She has got three little children, three little chickens. Chickens: I am a daughter. We are sons. Hen: (sing a song) Chuck, chuck. oh. my chickens Chuck, chuck. chuck. chuck, oh Little, lovely, Fluffy chickens. White and yellow little chickens Jen the Hen has three friends: a cat, a dog, a duck, Dog; I am very big. I live in a doghouse My name is Tug or Tug the Dog Cut; I am a cat. I am grey and big I live in Green street. My name is Pam or Pam the Cat. Duck: I am brown and big I am a good swimmer. I live near the lake, My name is Chuck. or Chuck the Duck One day Jen the Hen says: Hen: l've got five seeds. I want to plant them. I know how to have many seeds. (К цыплятам) Children! Let's go to our friends. So she goes to see her friends. Hen: Hi. Pam! How are you? I want to plant some seeds. Can you help me? Pam: I’d love to, but I am not well to-day . I can’t help you. I can’t work, but I can play. ( c мячом убегает со сцены) So Jen the Hen goes to Tug the Dog. Hen: Hello. Tug! Are you fine? I want no plant some seeds. Can you help me? Dog: I’m fine but I don`t like to work. I like to play. ( уходит с футбольным мячом) So Jen the Hen goes to Chuck the Duck. Hen: Glad to meet you, my friend. Can you help me plant some seeds? Duck: Oh, no. I am sorry, I can’t. We like to swim and play there. And we don't like to work. (c кругом) (Втроем кружатся и поют песню) So Jen the Hen goes to her chickens and says: Hen: I'm very sorry but my friends are very lazy. Can you help me? Chickens: Of course we can. With great please. They love their mother and they help her plant the seeds. They do it very well. (Копают лопатками, лейкой поливают, сажают зерно) Now Jen the hen has got many seeds. She knows how to make bread for her children and friends. She wants them to help her. But they are lazy. Pam: I don't want to help you make bread. I want to jump. Dog: I don't want to help you make bread. I want to run. Duck: I don't want to help you make bread. I want to swim. Hen: What a pity! She goes home. Hen: I'm very sorry, my friends are very lazy. They don‘t want to help me make bread. Children: Oh, don't worry, dear Mummy. We can help you. Hen: Let's go and begin make bread. Jen the Hen and her children are tired, but happy, the bread is ready. The bread is on the table. Jen’s friends come in. They see the bread and they are hungry and want to eat it. Duck; We see the bread on the table. Dog: I am as hungry as a Hunter. Cat; We want to eat it. Hen: You are right. The bread is nice. But you are lazy. I don`t want to give the bread to you. I want to give the bread to my little chickens. They are very, very nice. They are not lazy. They always help me. ( Даёт им хлеб. Остальные уходят ) THE END
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-skazki-te-tree-little-pigs.html
Сценарий сказки «THE THREE LITTLE PIGS»
https://doc4web.ru/uploads/files/15/f1f3861e0bffd174158611ca8b57e8b6.docx
files/f1f3861e0bffd174158611ca8b57e8b6.docx
Сценарий сказки «THE THREE LITTLE PIGS». Ведущий: Once upon a time there was a mother pig who had three little pigs.The three little pigs grew so big that their mother said to them, Мама: "You are too big to live here any longer. You must go and build houses for yourselves. But take care that the wolf does not catch you." Поросята: "We will take care that the wolf does not catch us," they said. ЗВУЧИТ МУЗЫКА, ИДУТ ПО КРУГУ, НА СЛАЙДЕ ДОРОГА. Ведущий: Soon they met a man who was carrying some straw. 1й поросёнок: "Please will you give me some straw?" asked the first little pig. "I want to build a house for myself." "Yes," said the man and he gave the first little pig some straw. Ведущий: Soon they met a man who was carrying some sticks. 2й поросёнок: "Please will you give me some sticks ?" "I want to build a house for myself." "Yes," said the man and he gave the second little pig some sticks. Ведущий: Soon they met a man who was carrying some bricks. 3й поросёнок: "Please will you give me some bricks?" asked the third little pig. "I want to build a house for myself." "Yes," said the man and he gave the third little pig some bricks. ПОД ЗВУЧАЩУЮ НА ЗАДНЕМ ПЛАНЕ МУЗЫКУ ИДУТ НА СТРОЙКУ. СТРОЯТ ДОМИКИ И ГОВОРЯТ СТИХИ (БЕЗ МУЗЫКИ) 1 И 2 ПОРОСЯТА. ЗАТЕМ ТАНЦУЮТ ПОД СЛОВА ПЕСНИ. ИДУТ В СВОИ ДОМА, СТИХ ГОВОРИТ 3 ПОРОСЁНОК. (Fifer Pig) I built my house of straw I built my house of hay I toot my flute I don't give a hoot And play around all day (Fiddler Pig) I built my house of sticks I built my house of twigs With a hey-diddle-diddle I play on the fiddle And dance all kinds of jigs (Practical Pig) I built my house of stone I built my house of bricks I have no chance To sing and dance For work and play don't mix Ведущий: The next day the wolf came along the road. Волк: "Little pig, little pig, let me come in." 1й: "No, no," " I will not let you come in." Волк: "Then I'll huff and I'll puff and I'll blow your house in," said the wolf. (одинаковые реплики у 1го и 2го поросёнка) Сдувает домик и съедает поросёнка. Ведущий: The wolf was very angry, but he pretended not to be. Волк: "This is a clever little pig. If I want to catch him I must pretend to be his friend." "Little pig, if you will be ready at six o'clock in the morning, I will take you to Farmer Smith's field. We shall find some nice turnips for dinner." НА СЛАЙДЕ ПОЛЕ, ПОД МУЗЫКУ СОБИРАЕТ РЕПКУ. Ведущий: So the next morning the third little pig set off for Farmer Smith's field at five o'clock. He filled his basket with turnips. At six o'clock the wolf knocked on the little pig's door. Волк: "Are you ready, little pig ?" 3й поросёнок: "Oh! I have been to Farmer Smith's field," "I filled my basket with turnips and now I am cooking my dinner." Волк разозлился. "If you will be ready at five o'clock in the morning, I will take you to Farmer Brown's apple tree. We will pick some red apples." ПОД МУЗЫКУ СОБИРАЕТ ЯБЛОКИ. НА СЛАЙДЕ ЯБЛОНЯ. Ведущий: Next morning, the little pig set off at four o'clock. He found the apple tree. He was up in the tree, picking apples, when the wolf came along. 3й поросёнок: "These are fine apples, Mr. Wolf. I'll throw you one."(бросает яблоко, волк бежит за ним; поросёнок бежит домой). Волк - "Little pig, I am going to eat you up. I am going to climb down your chimney to get you." Ведущий: The little pig was very frightened, but he said nothing. He put a big pot of water on the fire, to boil.The wolf climbed on the roof. Then he began to come down the chimney.Into the pot fell the wolf, with a big splash. And that was the end of the wolf.The third little pig was too clever for him.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vvodniy-test-angliyskiy-yazik-klass.html
Вводный тест «Английский язык» 3 Класс
https://doc4web.ru/uploads/files/16/733e72c72f1d4e62fc98e596ce091fc3.doc
files/733e72c72f1d4e62fc98e596ce091fc3.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-po-teme-morskoy-boy-moy-drug.html
Урок для 2 класса по теме: "Морской бой «Мой друг»"
https://doc4web.ru/uploads/files/15/2bfb84d45c8d9154aed967970c71917c.doc
files/2bfb84d45c8d9154aed967970c71917c.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-dlya-klassov-priklyucheniya-pitera-pena.html
Внеклассное мероприятие для 4 классов «Приключения Питера Пена»
https://doc4web.ru/uploads/files/31/3660f5c76fb8d3cef3fbe587d5f24c93.doc
files/3660f5c76fb8d3cef3fbe587d5f24c93.doc
null
https://doc4web.ru/astronomiya-/klasifikaciya-reklamnih-virobiv-zasobiv-ih-ocinka-ta-vibir.html
Класифікація рекламних виробів засобів їх оцінка та вибір
https://doc4web.ru/uploads/files/226/54060fdcf283e614fae9c709978e636b.docx
files/54060fdcf283e614fae9c709978e636b.docx
Реферат на тему: КЛАСИФІКАЦІЯ РЕКЛАМНИХ ЗАСОБІВ, ЇХ ОЦІНКА ТА ВИБІР Фахівці з реклами на місці продажу товарів всі засоби реклами поділяють на періодичні, прямі, радіотелевізійні та образотворчі. Крім того, всі рекламні засоби класифікують як внутрішні та зовнішні, тобто залежно від місця, де за допомогою цих засобів відбувається контакт з потенційними покупцями. Періодична реклама з'являється через певні проміжки часу: щодня, один раз на тиждень, один раз на місяць. Носіями періодичної реклами є газети, торгово-інформаційні видання, змішані видання типу довідників, журналів, видань різних організацій, які мають великий тираж і значне поширення. Пряма реклама (на відміну від інших рекламних засобів) дає змогу звернутися безпосередньо до тих людей, які справді можуть стати покупцями. Незалежно від того, чи надсилають рекламні матеріали на певну адресу конкретній людині, чи розносять по домівках, чи просто вручають відвідувачам, коли вони входять у торговий заклад, на засоби прямої реклами зверне увагу відносно невелика кількість людей — справді перспективних покупців. Засобами прямої реклами (або прямого маркетингу) є поштова реклама (листи, вкладені в конверт проспекти, циркуляри-інструкції, поштові листівки з відповідним текстом, каталоги тощо), безпосередня телефонна розмова з можливим клієнтом, змішані засоби (вкладиші в упаковку, написи на упаковці, товарні ярлики та етикетки, подарункові сувеніри з рекламою торгового закладу, поєднання телевізійних рекламних звернень із закликом замовити товар телефонічно, реклама в Інтернеті тощо). Радіореклама торгового закладу або товарів, які в ньому реалізуються, є найпоширенішим способом повідомлення в торгівлі. Радіо є найдемократичнішим засобом зв'язку торгового закладу з покупцями, а радіореклама — дешевою, гнучкою, її легко «вмонтувати» в будь-які інші передачі: концерти, випуски новин, спортивні передачі, навіть у прогнози погоди. Відтак радіореклама дуже ефективна, хоч їй властиві й великі недоліки: неможливість показати товар, швидке старіння, короткочасність тощо. Радіореклама дає значний ефект і за її застосування безпосередньо в торгових закладах (внутрішня мережа трансляції). Види реклами Реклам внутрішні Ні носії зовнішні Друкована багатотиражна Листівки, вкладиші, пам'ятки, етикетки, рекламні тексти на упаковці Рекламні звернення і статті в газетах та журналах, календарі, каталоги, рекламні листи, рекламні листівки Плакатно-графічна (образотворча) Вивіски, внутрішні плакати, афіші, покажчики стелажні та настінні прейскуранти Рекламні оголошення, вуличні плакати та транспаранти, панно, щити, плакати, афіші на транспорті Світлова Світлові вивіски, електронні табло та покажчики Світлові плакати, панно, електронні щити, «рядок, що біжить» Кінореклама Кіноролики в кінотеатрах Кіноекрани у зовнішніх вітринах торгових закладів Відеореклама Телевізори у внутрішніх вітринах торгових закладів, реклама на телебаченні Телевізори поза торговими закладами Радіореклама Радіотрансляційна мережа торгового закладу Рекламні оголошення та рекламні звернення на місцевому або державному каналах радіомережі усна реклама та Інші види Реклами Консультації працівників торгового закладу, консультації спеціалістів, виставки, демонстрації товарів у дії, покази мод безпосередньо в торговому залі, вітрини та інше торгове обладнання Інформація в середовищі покупців, виставки та ярмарки, Інтернет, показ мод у спеціальних залах, реклама на сувенірах тощо Реклама на місці продажу — це інструмент ефективного спілкування торгового підприємства (а дуже часто й виробника товару) з клієнтурою. Сприяти цьому мають також обладнання торгового залу та його оснащення. До обладнання інформативного характеру належать схеми із зображенням плану торгового закладу, різні покажчики, інформаційні табло, вивіски різних відділів, світлові табло, транспаранти, плакати. Такі самі функції виконують різні автовідповідачі, довідкові автомати, що поширюють інформацію про технічні дані товарів, а також телевізійні вітрини, електронні табло, які на бажання покупця можуть підібрати потрібний комплект товарів, різні демонстраційні стенди тощо. Застосування всіх цих інструментів інформативного характеру має на меті спростити комунікативні контакти торгового закладу з кожним відвідувачем, щоб допомогти йому зробити покупку (і не тільки допомогти, а й спонукати до цього). Тому вони динамічно видозмінюються, з'являються нові види устаткування (обладнання), такі, як замкнуті відеосистеми, які дають можливість відвідувачам торгового закладу негайно знайти необхідний відділ чи стелаж, а також мікроінформатика, коли комп'ютер відповість на всі запитання відвідувача щодо наявних у магазині товарів. Обладнання рекламного характеру дає добрі результати, тому що воно допомагає бачити товар на власні очі, а іноді ще й помацати і навіть понюхати його. Воно повинно само по собі зацікавлювати відвідувача торгового закладу. Проте воно є досить складним, швидко застаріває та потребує регулярної заміни. Використовуються в основному спеціальні автоматизовані демонстраційні стенди. До рекламного обладнання відносять і звукові системи, які передають рекламні тексти та створюють загальний музичний фон. Особливо дійовим є поєднання звукової реклами парфумів, наприклад, з одночасною подачею через вентиляційну систему відповідно ароматизованого повітря. Рекламним обладнанням є і також різноманітні візки та стелажі для друкованої рекламної 1 продукції. Якщо обладнання інформативного характеру забезпечує орієнтацію відвідувача в торговій залі, тобто спрямовує його пошуки в необхідному напрямку, то реклама торгової зали — це завершення реклами виробника й усіх рекламних заходів торгового підприємства. Обладнання стимулюючого характеру забезпечує відвідувачу доступ до товару та підштовхує його до купівлі, причому негайної. До стимулюючого обладнання належить спеціальне рекламне обладнання для демонстрації товару, демонстраційні стенди, комп'ютери, телевізори інтерактивної дії, сучасні би віртуальної реклами. Вони дають змогу відвідувачеві спочатку стати тимчасовим господарем товару, тобто взяти його і розглянути з усіх боків, а потім або імпульсивне його купити відчути нестримне бажання його колись придбати. До цієї категорії належать і так звані діалогові комп'ютерні стенди, що видають на запит покупця докладну рекомендацію, що саме йому в то купити. Такі технічні новинки, за даними зарубіжних фахівців збільшують кількість покупок щонайменше на третину. В сучасний Дизайн та елементи оформлення торгового закладу сприяють створенню певного іміджу такого закладу. Єдність образу торгового закладу забезпечується всім тим, що оточує відвідувача вже на підході до нього, і тим, що знаходиться всередині. У торговому закладі майже всі площі, за винятком підсобних, мають служити одній меті — показу товарів та їхньому продажу, створенню затишної обстановки та налагодженню тривалих зв'язків із покупцем, тобто меті перетворити людину, що випадково потрапила до цього торгового закладу, на постійного та вигідного покупця. Дизайн та внутрішнє оформлення торгового підприємства стає нині своєрідним різновидом реклами на місці продажу, різновидом, який визначається товаром, що його пропонує відвідувачу торгове підприємство, загальним стилем його інтер'єру, оформлення, формами обслуговування. Так, для невеликих виробів не треба використовувати великі площі (вони там просто загубляться), а великі за розміром вироби не можна розміщувати на невеликій площі (вони будуть пригнічувати відвідувача). Сучасне або «під старовину» оформлення приміщення залежить від товару та тієї цільової аудиторії, для якої цей товар призначено. Розплановуючи торгове приміщення, необхідно розробити маршрути руху відвідувачів, щоб не утворювалось небажаного натовпу і можна було визначити оптимальне місце для прилавків, вітрин, для зберігання товару на кілька годин торгівлі. Крім того, оптимальні маршрути значно скорочують час обслуговування відвідувачів, тобто теж є засобом стимулюючого характеру. В оформленні приміщень рекомендують дотримувати таких правил: • завелика кількість елементів оформлення, особливо в малих приміщеннях, дуже погано сприймається відвідувачем; • не рекомендується використовувати занадто контрастні кольори (це може спричинитися до швидкого втомлення відвідувача); • добираючи кольори, треба виходити з того, на яку цільову аудиторію розраховано торговий заклад і яке призначення має товар; • головний елемент, який повинен привертати увагу відвідувачів, найліпше розмістити трохи осторонь від інших елементів. \ Принципові особливості має оформлення магазинів-складів та магазинів-демонстраційних залів, а також оформлення вітрин навіть у звичайних магазинах. Магазин-склад — це торгове підприємство, яке здійснює оптову реалізацію товарів за зниженими цінами з мінімумом торгових послуг. Відтак оформлення такого магазину має бути суто утилітарним та інформативним. Магазини-демонстраційні зали, як правило, мають обладнання для всебічного показу товарів покупцям, особливо тоді, коли вони працюють за каталогами. Естетичний фактор в оформленні такого магазину відіграє першорядну роль. Вітрина — це основний засіб торгової реклами на місці продажу. Сучасні засоби передачі інформації покупцям через пресу, телебачення, радіо, зовнішню рекламу не зменшили значення традиційних способів показу товару за допомогою вітрин. Вітрина як засіб реклами виконує різноманітні функції. Вона інформує про наявність товарів у продажу або про можливість надходження якоїсь суперновинки в майбутньому, що створює привабливу для деякої категорії покупців атмосферу чекання та таємничості. Вона стимулює продаж товарів, указуючи на ярликах виставлених товарів інформацію про ціни та знижки з них. 1 Вона нагадує про наближення сезону відпочинку або свята. Вона | не тільки прикрашає вулицю, а й виховує естетичні смаки. І Виконання цих завдань залежить від ефективності психологічного впливу вітрини, її мистецького рівня, відповідності смакам перехожих та відвідувачів торгового закладу. Безпосередній контакт з товаром, як і раніше, відіграє основну роль у процесі купівлі, тому що найуспішніше рекламує себе сам товар. Вітрина впливає передовсім на зорове сприйняття товару. Людина досить часто переносить своє задоволення й здивування майстерно зробленою вітриною на сам товар як невід'ємний її елемент. Відтак предмет реклами — товар впливає на психіку людини сильніше, ніж його образ на фотографії або на рисунку. Безпосередній зоровий контакт з товаром надає людині найточнішу інформацію про його форми, розміри, колір, фактуру, новизну, відповідність стилю та модним тенденціям тощо. Усе це є також стимулюючим щодо процесу купівлі фактором. В основу психологічного впливу вітринної реклами покладено пізнавально-орієнтувальний рефлекс «що це таке?». Дія цього рефлексу починається з привертання уваги. Свідома зупинка біля вітрини та ознайомлення з товаром мають конкретний результат — задоволення інтересу. Вплив усієї вітринної композиції або одного з ЇЇ компонентів виявляється у формуванні підсвідомих мотивів. Проблема залучення уваги потенційних покупців нині є дуже актуальною, тому що з'явилось багато торгових підприємств і переглянути всі вітрини практично неможливо. Фахівці стверджують, що такими елементами є світло (освітлення товару, створення світових ефектів), динамічні установки (підставки, що обертаються; частини композиції, що рухаються), звукові ефекти, а також елементи справжньої новизни в оформленні. Сприйняття вітрини відбувається миттєво, протягом кількох секунд. Тому важливою вимогою до оформлення вітрин є стислість, зрозумілість та миттєве сприйняття декорацій. Необхідно брати до уваги такі фактори, як контрасти кольору за відтінками, інтенсивністю та глибиною, гармонію кольорів (використання колористичних схем) та вплив освітлення на колір. Необхідно пам'ятати про три принципи поєднання кольорів — ритм, баланс та пропорція. Ритм — за допомогою кольору можна створити певний ритм у вітрині, повторюючи таку саму кольорову гаму через певний інтервал. Баланс — барвисті кольори треба врівноважувати приглушеними тонами, темні — світлими, теплі — холодними. Пропорція — невеликий за розміром простір вітрини, пофарбований у світлі тони, ніби наближається до перехожих. Навпаки, тьмяні, приглушені кольори ніби віддаляються від них. У природному денному світлі переважають блакитні тони, а штучне світло в основному складається з променів жодної частини спектра. Тому, як правило, для освітлення вечірнього одягу, наприклад, необхідно використовувати лампи жовтого світла, денного — лампи денного світла, що випромінюють блакитні промені. Жовте освітлення нейтралізує блакитні тони, тобто блакитна тканина виглядатиме тьмяною та сірою, зате теплі кольори стануть більш інтенсивними, тобто червоний, наприклад, колір буде значно яскравішим. Холодне денне освітлення нейтралізує теплі кольори, тобто помаранчевий колір виглядатиме майже як беж, а холодні кольори стають більш інтенсивними, тобто зелений колір (скажімо, на вітрині овочевої крамниці) у променях лампи денного світла набере яскравого й свіжого вигляду. І образ, і колір, і експресія мають взаємодіяти у вітрині так, щоб спинити перехожого та привернути його увагу до викладених у вітрині товарів. Найголовніше — це образне розкриття у виставлених товарах їхніх різноманітних властивостей. Привертання уваги — це перший етап в процесі купівлі товарів. Наступні дії можливого покупця залежатимуть від правильного, зручного для ознайомлення розміщення товарів у вітрині. Важливо створити такі умови сприйняття вітринної композиції, щоб споживач міг легко запам'ятати, а потім пригадати, де він бачив товар, який йому сподобався. Для цього необхідно створити тривалу асоціацію між товаром та відповідною потребою перехожого, використовуючи такі фактори, як інтенсивність подразнювача та новизна стимулятора. Запам'ятовуванню товарів і самої вітрини сприяють графічні елементи (фірмовий знак або слоган). Щодо людей, котрі вже мають намір купити товар і спинилися перед вітриною тільки для того, щоб зайвий раз на нього поглянути, завдання буде іншим. Необхідно домогтися, щоб вони й справді придбали цей товар і саме в цьому торговому закладі. Цим людям необхідно запропонувати відповідну аргументацію. Специфічною вітринною аргументацією є гранична стислість, використання символіки, а також уміла гра формою та кольором товару. Експресія, виразність, майстерність художнього втілення — це фактори, які визначають психологічний вплив вітрини. Експресія виражається в гострих та виразних контурах, в яскравих фарбах, у динамічній лінії рисунку. Декоративні елементи вітрини, які виконуються в експресивному стилі, створюють, на думку фахівців, своєрідну кольорову мозаїку вітринного простору, яка ще здалеку впадає в око. Яскраві колористичні акценти привертають увагу перехожих, просто примушують зупинитися та поглянути на це диво. А рекламісту тільки цього і треба, бо зацікавлення— це перший крок до купівлі. Вітринний показ товарів має такі переваги: • по-перше, людина може скільки завгодно разів підійти до вітрини і оглядати її стільки часу, скільки заманеться; • по-друге, вітрина дає змогу з максимальною ефективністю використовувати можливості натурального кольору; • по-третє, вітрина показує товар у натуральну величину. Особливе значення має сюжет вітрини, її оригінальність, які можуть вигідно відрізнити показ товарів торгового закладу від вітрин його конкурентів. Ось чому важливо знати, як зробити вітрину ефективним рекламним засобом і які прийоми необхідно для цього використати. Фахівці з торгової реклами виокремлюють два типи вітрин: торговельні та престижні. Перші розраховано на безпосередній ефект, тобто збільшення продажу; другі — на створення високого іміджу закладу. У престижних вітринах виставляються новинки останньої моди, а також звертається увага на широкий асортимент інших високоякісних товарів у цьому закладі. Показ товарів у вітринах має послідовний або тематичний характер. .... За послідовного показу кілька сусідніх вітрин використовуються для показу товарів-супутників. Наприклад, бритви виставляються у першій вітрині, а по сусідству — ті товари, що супроводжують процес гоління: креми — у другій вітрині, туалетні освіжаючі води — у третій тощо. За тематичного показу всі ці товари розміщуються в одній вітрині. Тематичний показ добре підкреслює загальну ідею вітрини, але має той недолік, що за одночасного показу багатьох товарів, різних за призначенням, виглядом та ціною увага покупця розпорошується і переважної більшості з них він просто не бачить. Оформляючи вітрини, необхідно враховувати ще й такі фактори: • своєчасність показу сезонних вітрин, • підтримування принадності та ефективності вітрин, що були оформлені вже давно, • дані про продаж і очікувану реалізацію товарів окремими відділами торгового закладу, тобто треба посилити показ у вітринах тих товарів, що мають успіх у покупців, • зорову принадність товару, що його було відібрано для показу у вітрині, • вплив вітрин на престижність торгового закладу, • логіку комбінування у вітрині різних за призначенням товарів. Кожний торговий заклад має специфічні риси, які зумовлюють частоту зміни оформлення вітрин. На думку фахівців, до них належать: • місцезнаходження торгового закладу (ділові чи житлові квартали), оскільки повз вітрини в житлових кварталах проходить значно більша кількість людей, ніж у ділових кварталах міста, • асортимент торгового закладу, • кількість перехожих, тому що вітрини на людному місці необхідно міняти частіше, ніж вітрини в тихих кварталах. Взагалі частіша зміна оформлення вітрин дає покупцям ліпшу нагоду ознайомитися з усім асортиментом товарів даного закладу а вітрини матимуть сучасніший та привабливіший вигляд, бо виставлені у вітрині товари не так блякнуть та забруднюються. У великих містах та промислових центрах необхідно постійно оновлювати вітрини, бо вони швидко вкриваються пилом. Нині, проектуючи нові торгові заклади, часто влаштовують так звані відкриті вітрини, тобто такі, що крізь них можна роздивитися, що є у магазині і що там відбувається. Такі вітрини влаштовують переважно в магазинах торгових центрів, приміських зон або на околицях міст. Фахівці вважають, що відкриті вітрини дають можливість покупцю швидко визначити характер магазину, наближають торгову залу до тротуарної доріжки, відкривають перед перехожим мальовничу картину діяльності магазину, спокусливий затишок (особливо у дощову та прохолодну погоду), що породжує в перехожого бажання зайти, зігрітися, а, користуючись нагодою, і розглянути товар. Крім того, з комерційного погляду використання відкритих вітрин зберігає чималі кошти, які витрачаються на утримування та облаштування звичайних вітрин. Використання відкритих вітрин є дуже ефективним у невеликих торгових закладах, де немає надто широких проходів між прилавком і вітриною. Але відкриті вітрини мають і недоліки: вони позбавляють покупця елемента несподіванки, таємниці, на яку він чекає, наближаючись до нової вітрини; вони не дають змоги сконцентрувати ^ увагу саме на тому товарі, який потрібний покупцю. Найбільшим недоліком відкритих вітрин є те, що перехожий може бачити торговий зал не тільки в час пожвавлення торгівлі, а й тоді, коли в залі порожньо, а продавці позіхають чи п'ють каву. ж Оформляючи вітрини закритого типу, необхідно зрозуміти, ™ що багато вітрин є малоефективними, тому що неправильно використано задник. Задник, тобто задня частина вітрини, у жодному разі не повинен відвертати увагу від товару, виставленого у » вітрині. Мета задника — забезпечити таке декоративне тло, щоб т виставлені товари виглядали реалістично і водночас привабливо. ™ Він має бути витриманий у нейтральних чи пастельних тонах. Розрізняють два основні типи задників: декоративні (статичні) та сюжетні (художні). До перших належать дерев'яні панелі, різноманітні драпіровки та решітки. Вони служать нейтральним тлом для товарів, що їх демонструють. За використання сюжетних задників виставлені товари демонструються у своєрідних декораціях (як у театрі). Однією з головних переваг сюжетного задника є можливість його частої заміни. Відтак можна змінювати імідж торгового закладу за кожної зміни декорацій. Статичні задники залишаються після зміни товарів у вітрині. Реконструкція таких вітрин потребує капітальних витрат. Для демонстрації товарів у вітринах використовують найрізноманітніші прийоми викладки. Статичною називають викладку по вертикалі та горизонталі. Динамічна викладка передбачає використання косих ліній. Можна використовувати и мішаний принцип викладки або користуватися фантастичними, тобто непрямими, лініями. Спосіб викладки залежить від характеру товару. Громіздкі меблі потребують тільки статичної викладки, біжутерія — динамічної, а дитячі товари — фантастичної. Практики рекомендують такі композиції: • ступінчасту (головне, для продовольчих товарів); • пірамідальну (для показу винно-горілчаних виробів, взуття, парфумів, електротоварів тощо); • горизонтальну; • похилу (використовують похилі полиці, підставки або тримачі, які дають змогу бачити не тільки товар, а і його марку, ґатунок та інші атрибути), • дугоподібні (у центрі встановлюють фірмовий знак, а навколо нього — зразки товарів), • у вигляді віяла (використовують для показу фактури та кольору легких тканин). Визначеного способу оформлення вітрин треба суворо дотримуватися. Овальні та квадратні форми предметів належать до пасивних і тому відіграють другорядну роль у побудові композиції вітрин. Активні форми надають особливої принадності вітрині (мисливське приладдя, фотоапарати, дитячі іграшки, взуття та одяг). Показ товарів у вітрині має бути наближеним до реальних умов користування. Наприклад, валізу необхідно виставити так, ніби її підготовлено до укладання речей, тобто напіввідкритою, фарби — поряд із щіточками тощо. Вироби квадратної форми ставлять один на одному. Товари більшого розміру експонують на підставках. За показу дрібних ювелірних виробів у центрі виставляють найкоштовніші на підставці, а дешевші — викладають навколо. У вітринах виставляють здебільшого ті товари, які найбільше цікавлять покупців (якісь новинки або дуже дорогі, престижні товари). Рекомендують такі принципи показу товарів у вітрині: • графік показу товарів у вітринах треба координувати із загальним планом рекламних заходів торгового закладу; • У вітринах треба демонструвати товар (товари), який користується попитом. Це необхідно для того, щоб сприяти стимулюванню Імпульсних покупок та привернути увагу перехожих; • за кожного оновлення вітрин треба враховувати нові напрямки, які з'явилися на цей час у рекламному мистецтві (нові матеріали, нові прийоми тощо); • кількість виставлених у вітрині товарів має відображати характер торгового закладу. Велика кількість виставлених товарів (особливо дешевих) погіршує їхнє сприйняття покупцем, а також може створити враження дешевого розпродажу, що дуже зашкодить іміджу закладу; • товари невеликих розмірів ставлять ближче до вікна вітрини, великі — відсувають углиб; • товари однакового призначення бажано розміщувати поряд; • товари не повинні затуляти один одного. Дрібні ставлять перед великими, не рекомендується викладати поруч великі і дрібні предмети, бо останні губляться серед великих; • товари необхідно розміщувати на всьому просторі вітрини, а не тільки в її нижній частині; • найбільш важливі з погляду рекламування товари необхідно розміщувати в найзручніших для огляду частинах вітринного простору; • композиція вітрини має бути простою, елегантною, привабливою і водночас не відвертати уваги від самих товарів (це дуже суперечлива вимога і дотримати її можуть тільки справжні майстри реклами з бездоганним художнім смаком і величезною мистецькою фантазією); • вітрини треба добре освітлювати. Слабке освітлення заважає сприйняттю товару і оцінці його товарного вигляду покупцем. Найчастіша помилка: затемнення однієї частини вітрини і занадто яскраве освітлення іншої. Потік світла у вітрині має розподілятися рівномірно, крім тих випадків, коли яскраве спрямоване освітлення використовується як художній прийом; • вітрини мають завжди бути чисті. Це стосується як товарів, так і всіх елементів оформлення, а також вітринного скла. Брудне скло, збляклі та забруднені товари можуть відразити навіть найприхильнішого до закладу покупця; • основний елемент, на який необхідно звернути увагу покупця, ліпше розмістити трохи осторонь від інших товарів, створивши навколо нього більше вільного місця; • для оформлення вітрин не треба використовувати надто контрастні кольори — це втомлює глядача; • товар треба розмістити так, щоб покупець міг роздивитись його якнайліпше; для всіх товарів обов'язкові цінники, а для новинок — ще й зображення зірки, слово «новинка» тощо; для технічно складної продукції обов'язковим є опис із необхідними характеристиками; — найбільш активно покупці сприймають товари, що розміщення демонстраційних вітринах на рівні рук та очей. Можна збільшити продаж товару тільки за рахунок його перестановки (із рівня рук на рівень очей — на 63%, із рівня підлоги до рівня рук — на 34%, із рівня підлоги до рівня очей — на 78%); • найчастіше демонстраційні вітрини використовують для по-азу перспективного товару, якого ще не має в продажу. У такому разі у вітрині розміщують табличку із зазначенням реального строку поставки та ціни товару; — розміщення елементів композиції може бути симетричним або асиметричним. Раніше вважали, що вісь симетрії має обов'язково проходити через середину вітрини, нині великий успіх мають діагональне симетричні експозиції. Необхідно пам'ятати, що вітрини призначено не для зручності продавців, а для ознайомлення покупців зі зразками нових товарів, їхніх модифікацій, кольорової гами товару, для забезпечення можливості покупцям роздивитися товар з невеликої відстані з усіх боків. У зв'язку з цим необхідно використовувати так званий семплінг та інші сучасні методи торгової діяльності. Важливу роль у рекламі на місці продажу відіграє упаковка. Це питання ми розглянемо в окремому розділі.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-te-abc-party-klas.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку "The ABC PARTY" 2 класс
https://doc4web.ru/uploads/files/3/46be824ba5d3dc4e6ebbcef3f4a72d21.docx
files/46be824ba5d3dc4e6ebbcef3f4a72d21.docx
Внеклассное мероприятие 2 «б» The ABC PARTY Вступление «Встань в алфавитном порядке» Презентация «Буквенный конкурс» «Найди пару» Лотерея «Кот в мешке» «Закончи рифму» Игра «Sit» Песня The ABC В начале урока весь класс делится на две группы (6-7 человек). Ученики сами придумывают название команды (Том и Джерри, Малыш и Карлсон, Белоснежка и семь Гномов и т.д.) На доске пишутся названия команд в два столбика и в течение всего конкурса вносятся баллы за каждое задание. Вступление Ведущий: В разных странах говорят на разных языках. В мире существует несколько тысяч языков. И все они для нас иностранные. Вот вы, ребята, какие знаете иностранные языки? (учащиеся называют несколько языков). В древности люди говорили на одном языке, все они жили дружно и счастливо. Однажды они решили построить башню до небес, чтобы прославить себя. Строили они эту башню не год, не два и даже не 10 лет. И вот когда высота этой башни была такой, что с земли не было видно ее конца, Бог разгневался на людей за то, что они так возгордились собой, и разрушил башню. А людей расселил по разным концам земли. Люди перестали общаться, забыли общий язык, и в разных местах стали говорить по-разному, по-иному. Так и появились иностранные языки. Но чтобы общаться с людьми из разных стран, нужно знать их языки. Мы с вами ребята начали изучать один из самых распространенных в мире, а самое главное - один из самых красивых языков - английский язык. Книга, которая лежит перед нами, написана на английском языке. И чтобы прочесть ее, надо познакомиться с буквами английского алфавита и научиться читать. Давайте пригласим все буквы английского алфавита! Ребята, а вы знаете, что в английском языке тоже есть согласные и гласные буквы. Гласных всего 6. Без них не было бы ни одного слова. Это очень важные буквы. Давайте назовем их! ( А все остальные буквы, какие? Правильно, согласные! А теперь займите, свои места, пожалуйста! Take your seats! «Встань в алфавитном порядке» (выход детей с буквами) По пять человек из каждой команды выходят к доске и получают по одной букве (одна команда получает заглавные буквы: A, B, C, D, E; а другая маленькие буквы: a, b, c, d, e.) По команде: one, two, three! дети становятся в алфавит- ном порядке. Побеждает команда, ставшая первая. Презентация об Англии Now we will see some interesting places are in England. Сейчас мы посмотрим, какие интересные места есть в Англии. (Показ слайдов об Англии). What sights you see? Какие достопримечательности вы увидели? Учащиеся называют, что было изображено на картинках. «Буквенный конкурс» В квадрате расположены буквы английского алфавита, учащиеся подходят, переворачивают букву и называют ее и слово к ней (например: F- fish, fat, etc.). Кто больше назовет слов к букве, тот выигрывает. «Найди пару» На доске два столбика заглавных букв в алфавитном порядке (10 букв), а внизу маленькие буквы, но в другом порядке. Обе команды выстраиваются в колонну напротив доски и по команде учителя: “begin!” по одному ученику из каждой команды подбегают к доске, берут маленькую букву и располагают рядом с большой. Побеждает команда, расставившая буквы правильно и быстро. 6. Лотерея "Кот в мешке" (ученики поочередно достают из мешка по одной записке с заданием; неверно выполненное задание возвращается в мешок) Вопросы: Сосчитай от 1-10. Сосчитай от 10-1. Назови 5 цветов. Назови 5 животных. Назови 4 музыкальных инструмента. Назови 5 действий, которые ты умеешь делать. Назови 5 видов спорта. Назови членов семьи. 7. Игра: Закончи рифму. (названия животных) Мишка косолапый ходит еле-еле. Мишка, медвежонок по-английски - bear. Кот вчера мой съел омлет. Он - воришка, этот cat! У меня живет бульдог, а собака это dog! Имеет пышный рыжий хвост проказница лисица - fox. Прыгнула из грядки прямо на порог зеленая красавица, лягушка - frog. В английском я вершин достиг! Свинья, я знаю, будет - pig. В зоопарке - обезьянки. Обезьянки - это monkey. Стреляли в волка: пиф и пуф! Волк по-английски - это wolf. Игрушку вдруг я захотела. Куплю зайчонка: заяц - hare. В цирке он большой талант, слон могучий - elephant. 8. Конкурс на повторение глаголов. Игра “Sit!”Дети, двигаясь вокруг стульев, выполняют команды учителя: go, run, jump, fly, swim, count, sing, dance, write, read, draw, etc. При команде: “sit!”, дети должны сесть на стулья. Ученик, оставшийся без стула, выходит из игры. Выигрывает та команда, участник которой остается последним. 9. Заключительная песня «The ABC» Итак, друзья! Мы знакомы со всеми буквами английского алфавита. Надеемся, что вы не будете их путать при чтении. Давайте же споем гимн английскому алфавиту! Все поют песню: "A,B,C,D,E,F,G, H, I, J,K, L,M,N,O,P,Q,R,S and T,U,V.W and X,Y,Z -This is the English alphabet!" Алфавит – the ABC, Знают все, кого не спроси: Немцы, французы, датчане, И само собой англичане. И мы теперь знакомы с ним, Его еще раз для вас повторим: (поют песню The ABC) Ведущий: My dear friends, our ABC-party is over. Thank you. Good-bye.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-na-temu-ispolzovanie-informacionnih-tehnologiy-na-rannem-et.html
Урок на тему «ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА РАННЕМ ЭТАПЕ ИЗУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА»
https://doc4web.ru/uploads/files/28/15067bc8f8f102b5b762ee2b4a2eac8f.docx
files/15067bc8f8f102b5b762ee2b4a2eac8f.docx
«ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА РАННЕМ ЭТАПЕ ИЗУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА» МОУ «СОШ № 3» г. Валуйки. В Концепции модернизации российского образования обозначены цели обучения иностранным языкам как развитие иноязычной коммуникативной компетенции в совокупности её составляющих - речевой, языковой, социокультурной, компенсаторной, учебно-познавательной. Коммуникативная компетенция - это способность осуществлять речевую деятельность, реализуя коммуникативное речевое поведение на основе языковых, социолингвистических, предметных и страноведческих знаний, в соответствии с различными задачами и ситуациями общения в рамках той или иной сферы общения. (Зимняя И.А., Азимов Э.Г., Щукин А.Н.). Профессор Г.К. Селевко предлагает «создать информационно-коммуникационную среду для реализации коммуникативного подхода в учебном процессе» [3]. В настоящее время большинство детей на первое место ставят компьютерные игры и общение с друзьями через Интернет (ICQ). Можно предположить, что раз новые информационные технологии привлекают учащихся и являются одним из главных их интересов, то их использование в учебном процессе может способствовать формированию положительной мотивации, а, следовательно, не может не влиять положительно на успеваемость. О. В. Амелина пишет «Главное в раннем обучении иностранному языку не то, чтобы ребёнок как можно быстрее заговорил, запел и начал общаться на новом языке, а чтобы он хотел это делать. Главное - не потерять вкус, интерес. Это важно не только в дошкольном, но и в школьном возрасте» [1]. В связи с возрастающим интересом детей к компьютерным технологиям педагоги школ стараются использовать информационные технологии как одно из средств повышения мотивации в изучении английского языка. К тому же, в концепции стандартов общего образования второго поколения в Российской Федерации отмечается обновление содержания образования и использование новых технологий. Чтобы развивать у дошкольников и младших школьников коммуникативную компетенцию вне языкового окружения, недостаточно насытить урок английского языка коммуникативными упражнениями, позволяющими решать коммуникативные задачи. Важно предоставить им возможность мыслить, рассуждать на английском языке с тем, чтобы учащиеся акцентировали внимание на содержании своего высказывания, чтобы в центре внимания была мысль. Основная идея подобного подхода к обучению английского языка, таким образом, заключается в том, чтобы перенести акцент со всякого рода упражнений на активную мыслительную деятельность учащихся, требующую для своего оформления владение определенными языковыми средствами и навыками. Выдвинутая автором тема статьи предполагает, что использование интерактивного комплекса и информационно-коммуникационных технологий обучения способствует формированию коммуникативных навыков, а также развитию активной, самостоятельной, творческой личности младшего школьника и дошкольника. Однако использование информационных компьютерных технологий на уроках английского языка на начальном этапе ограничено во времени, что связано со здоровьесберегающим фактором обучения. В связи с этим рекомендуется использовать мультимедийные средства обучения на наиболее значимых этапах урока. Яркими примерами ИКТ являются презентации, мультфильмы, видеофильмы, мультимедийные обучающие и игровые программы, Интернет- ресурсы. В рамках муниципального эксперимента обучение английскому языку начинается в средней группе детского сада (возраст детей - 4 года). Со второго класса начальной школы обучающиеся изучают английский углублённо. Так, например, в средней группе, изучая тему “My family” новая лексика вводится в виде презентации, далее дети разучивают песенку о семье “Mummy, Mummy” и смотрят анимационный материал по данной теме. На изучение каждой темы в средней группе отводится 4-5 занятий. Так, на заключительном занятии по теме «Семья» дети уже могут перечислить членов свое семьи, назвать членов английской семьи и сказать, как к ним можно обращаться, ответить на вопрос “Who is this”? В старшей группе при знакомстве с темой “Home sweet home” введение новой лексики и знакомство со страноведческим материалом происходит при помощи презентации по теме «Дом, мебель». Использование речевых конструкций “This is a bed”, “The sofa is yellow” представлено в мультфильме по изучаемой теме. На итоговом занятии ребятам предлагается обставить свою комнату, используя функцию перемещения, и рассказать о ней на английском языке. После знакомства с данной темой ребята активно используют изученную лексику, отвечают на вопросы по картинкам, знают, как любят обставлять свои квартиры англичане. В подготовительной группе при изучении темы “Food” введение новой лексики и знакомство со страноведческим материалом также происходит при помощи презентации по данной теме. Посредством анимации дети знакомятся с новыми речевыми конструкциями “I eat…”, “I prefer…”. Развивая навыки говорения, можно провести интерактивную игру «В продовольственном магазине». «Покупатель» приходит в магазин, чтобы купить продукты. «Продавцом» может быть взрослый или ребёнок. Ведётся диалог на английском языке между «покупателем» и «продавцом» (приветствуют друг друга, задают вопросы, отвечают, «покупатель» благодарит за покупку, прощаются). По окончании изучения темы, используя заранее подготовленные учителем флэш-анимации, группе предлагается составить меню на обед. Владея лексикой по изученной теме, дошкольники рассказывают о любимых блюдах и напитках своей семьи, английских и американских детей. Одна из главных тем 1-го класса – это английский алфавит. Изучая его постепенно, к кону года обучающиеся выходят на чтение коротких слов. Знакомство с буквами английского языка проходит успешнее при использовании программы Smart Board, где каждая буква наглядно «представляет» себя, рассказывая стихотворение. Детьми лучше запоминаются короткие стихотворения на русском языке, в которых определённые слова произносятся по-английски. Например, Bee- это пчёлка, Летает, жужжит, B- это bear, в лесу он рычит. При изучении темы “I Like Holidays” первоклассники знакомятся с традициями празднования Нового года, Рождества, Дня рождения в англоязычных странах. Учащиеся смотрят красочные презентации, анимационные песенки, разучивают их. В 1-м классе продолжаются развиваться навыки проектной деятельности. Учащиеся при помощи приготовленных заранее флэш-анимаций составляют поздравительные открытки, пожелания, сервируют праздничный стол. Формирование коммуникативных навыков происходит также с помощью песенного материала, используемого для проведения физкультминутки на каждом уроке: “Clap your hands”, “Head and shoulders”, “Bingo” и др. Когда песня сопровождается флэш- роликом разминка проходит с большим интересом. На этапе релаксации успешно применяется интерактивная доска. Например, обучающиеся передвигают смайлики к тучке или солнышку, высказывая при этом своё впечатление от урока по-английски. Основной этап обучения английскому языку начинается во 2-м классе, когда учащиеся начинают углубленно изучать язык. На данном этапе программа предлагает большой объём информации, и ученик должен быть очень хорошо к нему подготовлен. Еще А.Франс высказал мысль, что “Лучше усваиваются те знания, которые поглощаются с аппетитом”. Я как педагог понимаю, что “Ученик – это не сосуд, который надо наполнить знаниями, а факел, который надо зажечь”. Необходимо удержать тот интерес к изучению языка, который уже появился у ученика. Таким образом, на данном этапе обучения считается актуальным использование информационных технологий. Действенным способом работы с компьютером считается использование подготовленных с учетом определенных требований мультимедийных презентаций. Это дает возможность фокусировать внимание всей группы учащихся, осуществлять повтор демонстрируемого материала. Демонстрация презентации на Smart Board позволяет продуктивно работать маркером, делая пометки, исправления, дополнения, подчеркивания, как на этапе актуализации знаний, так и на этапе объяснения и закрепления материала. Успешно вводится и закрепляется грамматический материал (временные темы, притяжательный падеж, модальный глагол и др.). Так, например, после изучения темы “Animals” во 2-м классе ученикам можно предложить интерактивную игру. На доске ребятам предлагается 5 школьных предметов. Выбирая один из них, ребята выполняют задание. По английскому нужно соотнести между собой слова антонимы. Программа автоматически проверяет и определяет количество баллов. Математика предлагает решить примеры, озвучив их на английском языке. В задании по окружающему миру необходимо определить животное по его звукам. «На физкультуре» ученики делают зарядку под песенку. По изобразительному искусству в качестве релаксации ребятам предложено выразить в рисунке своё впечатление от урока. Основной задачей использования информационных технологий при обучении навыкам общения является повышение эффективности подачи материала. Подготовленный к уроку материал можно рассматривать как учебный фон. А ученик, или группа учеников создает на этом фоне объекты и управляет ими непосредственно в процессе обучения. Эффект замечательный. Не остается ни одного незаинтересованного ученика, ни одного, кто не хотел бы принять участие в таком уроке. Использование мультимедийных программ вовсе не исключает традиционные методы обучения, а гармонично сочетается с ними на всех этапах обучения. Современные информационные технологии позволяют не только многократно повысить эффективность развития коммуникативных навыков, но и стимулировать обучающихся к дальнейшему самостоятельному изучению английского языка. Библиографический список. Амелина А. В. Иностранный язык. Когда ещё рано и когда уже поздно/ Начальная школа. 2006. №1. Примерная «сквозная» программа раннего обучения английскому языку детей в детском саду и 1-м классе начальной школы. Под. ред. Епанчинцевой Н. Д., Моисеенко О.А.- Белгород: ИПЦ «ПОЛИТЕРРА», 2008. Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе информационно-коммуникационных средств. М.: НИИ школьных технологий, 2005 г. Материалы ресурса Интернет: http://standart.edu.ru
https://doc4web.ru/astronomiya-/materialno-pravovi-i-procesualnopravovi-principovi-pitannya-stru.html
Матеріально правові і процесуально-правові принципові питання Структура поземельного кадастру
https://doc4web.ru/uploads/files/218/391993ac5dfd23c4f9c582a98c4c89d9.docx
files/391993ac5dfd23c4f9c582a98c4c89d9.docx
Реферат на тему: „Матеріально правові і процесуально-правові принципові питання Структура поземельного кадастру Правові реєстрації” Вступ Ведення поземельних кадастрів є необхідним фундаментом (підставою, базою) для упорядкованих економічних відносин, особливо в аспекті (точки зору) стимулювання інвесторів і вимог для дієвого гарантування власності і кредитів. Інститут поземельного кадастру є суттєвою передумовою для принципу державної справедливості і виходячи з цього також гарантом прав окремого власника на землеволодіння. За допомогою поземельного кадастру представляється окремій особі гарантоване індивідуальне право на нерухомі засоби, яке може туби однозначно і доступним способом юридично передаватися чи змінюватися. Можливість підтвердження прав на нерухомість за допомогою поземельного кадастру, і зокрема припущення можливості гіпотези, гарантується кредиторами і перш за все банками, які дають гарантію і тим самим стимул. Даючи позику чи кредит, щоб отримати необхідні грошові засоби, які необхідні знову для інвестицій будь-якого виду. Таким чином може досконалий поземельний кадастр, який застосовують не лише як основну земельну книгу, але який забезпечує і гарантовані юридичні дії, може стати суттєвим елементом в прискоренні економічного розвитку. З точки зору ринкових учасників повинна система поземельного кадастру відповідати наступним вимогам: Повинен бути прямий і постійний зв’язок між поземельною книгою і кадастром, для того, щоб ідентичність земельних участків і їх юридичний статус дотримувалися; Необхідно цінити основний принцип реєстрації записів. Будь-яке володіння правом на земельний участок потребує реєстрації, оскільки лише в цьому випадку гарантовано, що записи є досконалі (точні); Отримувач / покупець має довірится і покаладатися на правильність і точність записів у поземельній книзі; Привілегії, що замовчуються, не сміють обезцінювати в першу чергу гіпотезу; Кожен зацікавлений повинен швидко і доступно добиватися достовірного представлення про юридичний статус. Матеріально правові і процесуально-правові принципові питання У сфері права про нерухомість повинен законодавець від самого початку за означений час приймати певні рішення і міри (заходи), оскільки йдеться про те, щоб створити довіру, шляхом стабільності і прозорості матеріально-правових відносин. “Довіра” – являється тут, у області права про нерухомість і права про поземельний кадастр, не лише довірою в загальному смислі в надійність політичних і правових інститутів держави, але й в цілком конкретному юридичному значенні слова, як довіра купця нерухомого майна і кредитора у правильність і точність поземельного кадастру. Тільки тоді, коли кредитор виявить надійний основний принцип (базу) довіри, він є готовий надати свій капітал на довший строк, не вимагаючи додаткових гарантій для створення яких надання кредиту значно ускладниться і подорожчає. З історичного досвіду, який у центральній Європі набутий з 18 століття, відомо, що лише швидке і далеко роз поширене безкомпромісне регулювання на користь поземельного кадастру може увінчатися успіхом, якщо стане основним принципом захисту довіри. Інші принципові, варті захисту інтереси, такі як приватний інтерес до обов’язку не розголошувати тайну боргів, бажання кредиторів до надання переваг своїм вимогам чи наприклад фіскальним інтересам, не повинні наперекір цьому відступати на задній план, але можуть лише прийматися до уваги, оскільки це співзвучне з вимогами публічності. Для того, щоб відповідати високим вимогам по захисту довіри, повинна бути створена повнота матеріально-правових, процесуально-правових і організаційних умов. Про які вимоги в цілому йде мова, можна найкраще установити з правовоісторичного і правовопорівняльного огляду. У рамках наданого вивчення повинна відображатися тодішня кадастрова система і слідуючи за цим порівняння із головними кадастровими і реєструючи ми системами із короткою характеристикою. Байдуже, якщо системою користується держава при створенні своєї кадастрової системи, повинно все ж таки при веденні поземельного кадастру розглядатися суспільна задача (завдання). Збір і ведення одних лише засвідчуючи документів держава може довірити і приватним особам. Якщо реєстраційні записи набудуть юридичної сили як захисний засіб довіри, то неминуче з веденням кадастру буде пов’язане сильне вмішання приватних претензій, яке повинно дотримуватися державою, а саме судовою власдою. Кошти, пов’язані з веденням поземельного кадастру повинні фінансуватися державою, чи по меншій мірі, з надією на пізніші прибутки, довгостроково профінансуватися наперед. Австрійська система поземельного кадастру І. Поняття і завдання Поземельний кадастр – це є ведений судами суспільний реєстр, в який записуються земельні участки і основані на них закони (тобто закони (чи права), які опосередковують власність на засоби). Цей реєстр є доступний кожному (принцип громадськості, принцип формальної публічності). Записи, що містяться в ньому, мають довіру у суспільства: кожен сміє покладатися на його правильність і точність. (Принцип довіри, принцип матеріальної публічності). Кадастрове розуміння речей обмежується нерухомим майном, оскільки розповсюдження чи розширення цього розуміння на рухоме майно могло б процес затруднити (рухомі речі часто відчужуються або віддаються в залог). Поруч із загальним поземельним кадастром в Австрії існують ще і особливі поземельні кадастри, значення яких занепадає. Колишні особливі земельні кадастри є кадастри дворянських земель для колишніх дворянських угідь, гірські кадастри для записів гірських робіт, а також залізно дорожні кадастри, які служили для реєстру власності залізної дороги. Подібні до поземельного кадастру функції виконує корабельний реєстр. Якщо не було особливих предписів, то особливі реєстри містили предписи закону про земельний кадастр. Структура поземельного кадастру Поземельний кадастр складається з головної книги і збірки (уставу) документів. Окрім цього є ще допоміжні структури, які не є самі частиною поземельного кадастру. А. Головна книга. У головній книзі для кожної земельної одиниці існує кадастровий додаток, на який вказує власне додаткове число. Оскільки додаток створюється для окремого нерухомого майна чи просторово пов’язаних з ним інших нерухомостей, мова йде про систему реальних фолій (діюча в раньші часи система охоплює всі земельні участки одного власника з одним додатком). Окремі додатки складаються з трьох частин (“листків”): А-листка (листок майнового фонду); В-листка (листок власності); С-листка (податковий лист). Листок майнового фонду охоплює поруч з надписом (означення нерухомості –ЕZ) два розділи. У першому розділі А-1 позначені усі земельні участки (парцели) земельного кадастру з кадастровими номерами і видом використання (категорія, дарчий надпис). Другий розділ (А-2) містить пов’язані з власністю нерухомості права. Крім цього у другому розділі записуються зміни в поземельному кадастрі шляхом дописування і списання, суспільно-правові обмеження і податки. Підвласність (сервітут) є обмежене майнове право користуватися чужим земельним участком. Власник терпить на користь іншого (підтверджуючий сервітут) або відмовляється (заперечуючий сервітут). “Позиція власника” означає, що власник нерухомості є уповноважений користуватися сервітутом. Лист власності дає відомості про відносини на приватну власність. Він містить інформацію про власників і передачу власності. В цей лист записують також суб’єктивні обмеження, яким власник підчиняється (наприклад: неповноліття). Податковий лист містить поруч з власністю на нерухомість пов’язані борги, зокрема гіпотековий борг, підвласність по службовій позиції і реальні борги, окрім цього особливі об’єктивні обмеження на такі як: заборона на відчуження, право продажі і купівлю та інші майнові права. Під реальним боргом розуміють речовий діючий борг земельного участка з гарантіями як правило колишнього власника. Головна книга відповідно (додається) складається для кадастрового самоврядування, яке не має нічого ідентичного із політичним самоврядуванням. Судовий окрес охоплює регулярно більшу кількість кадастрових самоврядувань. В.Статут (збірка документів). У статуті зберігаються всі документи (в оригіналі чи копії), які були основою для реєстрації. Реєстрації здійснюються лише на підставі письмових документів, які, як правило, мають бути представлені в оригіналі. Хоча, наприклад, контракт на купівлю, не підлягає якійсь формі, він повинен бути оформлений у письмовій формі, якщо він повинен служити як титульний заголовок для передачі права власності на нерухомість. С. Допоміжні структури. До головної книги належить і кадастрова карта, це є карта землі, яка передає місцеве розположення земельних участків та їхні межі. З карти але не видно ані те, хто є власником земельних участків, ані те, які земельні участки в додатку зібрані. При покупці межі робляться не по межам бувшого земельного участка, а тим самим і розміру земельного участку, а по справжнім наявним межам купляємого земельного участку. Достовірність кадастрової книги не зберігається. Особисті позначення (позначення власника) власників нерухомості в земельному кадастрі здійснюються в алфавітному порядку. Позначення земельних участків здійснюється в порядковій послідовності цифрами. Для міських областей крім цього ведеться вуличне позначення, яке записується в каталог за номерами будинків. Всі ці позначення вказуються в числі додатку. D. Пошук додатку Хто хоче прояснити про свої матеріальні права на нерухомість, мусить звернутись у кат астральне самоврядування і вияснити число додатку поземного кадастру. Якщо воно відоме, тоді немає ніяких труднощів у його виявленні (знаходженні). Якщо число додатку – вказівник власника, при умові, що купуючий знає прізвище власника нерухомості, чи вказівник вулиці, якщо адреса є відома. В іншому разі, необхідно спочатку з допомогою карти встановити число земельного участку, це очевидно за позначеннями земельного участку. Можна встановити до якого поземельного кадастру належить розшуканий земельний участок. Раніше розшукувався розділ поземельного кадастру, того окружного суду, в адміністративному підпорядкуванні якого нерухомість знаходилась. З переходом на електронний поземельний кадастр став можливим його перегляд іншими судами, в нотаріальних конторах та в інших місцях. ІІІ. Правові реєстрації Згідно австрійського закону в поземельний кадастр вносяться три види записів: анкетування; попередня реєстрація; примітка. Для запису годяться лише відповідні права: це є майнові права і права на перепродаж, на попередній продаж і орендне право. Судовий дозвіл на реєстрацію обумовлює що пред’явлені документи з одного боку виконані згідно предписних норм (наприклад нотаріальний акт) і мають правове підґрунтя (наприклад контракт про купівлю). Документи не сміють мати очевидних дефектів (закреслення, підчистки) і повинні, якщо вони складаються з багатьох листків, бути скріплені так, щоб не рухались. Крім цього, вони повинні бути завірені задіяними в правовому процесі особами, зокрема має бути наведена дата народження. Документ має містити дальше дані про місцезнаходження, день, місяць, рік і дату виготовлення.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-spektaklya-na-angliyskom-yazike-dlya-nachalnoy-shkoli-l.html
Сценарий спектакля на английском языке для начальной школы "Lazy Little Princess and New Year"
https://doc4web.ru/uploads/files/32/b8ae4d0d967e3e260d347baba9e0ce79.docx
files/b8ae4d0d967e3e260d347baba9e0ce79.docx
Сценарий спектакля на английском языке для начальной школы Разработала: Токова Мадина Борисовна, учитель английского языка высшей категории. 2013 год. Цели: Заинтересовать учащихся в изучении английского языка. Применить знания, умения и навыки учащихся в новой ситуации. Дать учащимся возможность оценить свой уровень владения языком. Активизировать познавательную деятельность и творческие способности учащихся. Создать дружную атмосферу в группе. Оборудование: Декорации. Костюмы. Афиша. Цветы. Музыкальное сопровождение. Бенгальские огни, фейерверки. Lazy Little Princess and New Year CHARACTERS: Narrator Princess Queen King Fairy Snow Queen Snowflake 1 Snowflake 2 Bear Tiger Rabbit Fox Santa Claus Королевский дворец. За столом сидит принцесса, перед ней тарелка с пирожным и стакан молока. Narrator : Once upon a time there lived a little princess. Her name was Emily. She was lazy. She didn’t like reading and going to school. And she didn’t like to do her homework. She had a mother, and a father… Выходят король и королева. Narrator : And a Fairy Godmo-mother. Выходит фея. King: Good afternoon, my child! Princess: Hi, Daddy. Queen: Good afternoon, dear! Princess: Hi, Mum. Fairy:: Hello, Emily. Princess: Hello, hello. King: How are you today? Princess: Terrible! Queen: Oh, why? Princess: I don’t want to clean my teeth! I don’t want to drink this milk and eat these cakes! I don’t want to go to school! Fairy: And what do you want? Princess: I want to get my Christmas presents right now! King: What presents do you want to get? Princess: New dress, dolls, and cars, and… King: But you have got many dolls! Queen: And cars! Fairy: And toys! Princess: Sweets, a dog, a cat… Here you are, father! (Принцесса отдает Королю огромный список подарков.) Король, Королева и Фея уходят. Появляется Снежная Королева, скрытая плащом. Snow Queen: Dear girl, could you help me? Princess: Who are you? I don’t know you. Why must I help you? Snow Queen: I am only an old woman. I’m thirsty and hungry. Could you give me some food, please? Princess: Go away. I’m busy. I am doing my homework. Snow Queen: Could you give me some bread? Princess: I haven’t got any bread. Go away. Snow Queen: OK. I am going away. (Собирается уходить.) But… Снежная Королева достает волшебную палочку, взмахивает ей. Появляется снежинка, снимает со Снежной Королевы плащ. Snow Queen: I’m the Snow Queen! The snow is falling, The wind is blowing, The ground is white All day and all night! Snowflake 1: Yes! She is the Snow Queen! And I am her Snowflake! Snowflake 2: And I am her Snowflake too! Snow Queen: Little snowflakes, come and play! Снежинки кружатся вокруг принцессы. Snowflake 1: I am little Snowflake Falling from the sky, Falling, falling, falling Down to Earth I fly. Snowflake 2: Snowflakes are nice, Snowflakes are white. They fall all day, They fall all night! Snow Queen: Emily, you are a bad girl, and that’s why all of you (обводит всех волшебной палочкой) will never meet Santa Claus and New Year! Snowflakes: Never! Never! Снежная Королева удаляется. Снежинки убегают за ней. Принцесса начинает плакать. Princess: How can we live without Santa Claus and New Year? And without presents? Появляется фея-крестная. Fairy: Don’t cry, Emily. I am your Fairy and I can help you to find Santa Claus and New Year. But you must become a good girl! Princess: Yes, yes, I promise! Thank you, thank you! Фея подает ей плащ. Fairy: You must find Santa Claus and New Year. And now, please, close your eyes. One, two, three! Принцесса закрывает глаза. Фея уходит. Принцесса открывает глаза и оказывается в темном лесу. Princess: Oh, I am in the forest. It’s cold. Where is Santa Claus ? Появляются тигренок и лисичка. Tiger: Oh, girl, I am a little Tiger. I am cold, help me, please. Princess: You are so small! Take my coat, please! Fox: I am a little Fox and I am cold too! Принцесса отдает лисичке свои варежки. Fox: Thank you! You re so kind! Появляются медвежонок и кролик. Bear: I am hungry! Принцесса вздыхает и отдает конфету. Rabbit: I am so hungry too! Give me some sweets, please! Принцесса делит между ними все конфеты. Rabbit: Thank you! What is your name, little Princess? Princess: My name is Emily! Tiger: You are so nice, Emily! Rabbit: We can help you, Emily. Go to that big tree. Princess: Thank you very much, my friends! Bear, Tiger, Rabbit and Fox: Goodbye, Emily! Princess: Bye-bye. Принцесса идет к дереву. Под деревом сидит Санта Клаус. Princess: Hello. Who are you? Santa Claus: Hello. I am Santa Claus. Princess: Really? Hurray! I am glad to see you! Santa Claus: I am glad to see you too, little Princess! New Year Day! New Year Day! Let us sing. And let us play! Santa brings many toys For little girls and little boys! Princess: And for me! Santa, Santa, I want a doll. Santa Claus: You helped these little animals; you are a very good girl! Санта дарит принцессе куклу. Princess: Santa Claus Santa Claus Come to our house! New Year is near. Come quickly here! Появляются все. Queen: Oh, look! Emily is coming with new friends! Fairy: And Santa Claus! King: Now we can celebrate Christmas and New Year! Everybody: Merry Christmas! Happy New Year! Santa Claus: New things to learn, Fairy: New things to meet, King: New songs to sing, Queen: New joys to greet. Snow Queen: New things to see, Snowflake 1: New things to hear, Rabbit: New things to do Everybody: In this nice New Year! Все поют песню “We wish you a merry Christmas”. THE END “We wish you a merry Christmas” We wish you a Merry Christmas, We wish you a Merry Christmas, We wish you a Merry Christmas And a Happy New Year. Good tidings we bring to you and your kin Good tidings for Christmas and a Happy New Year. Пусть сбудутся все желания, Заветные ожидания. Удача вас ждет, Всем счастья в Новый год. Желаем удачи, любви и добра. Встречаем мы Новый год. Встречаем, ура!
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-dlya-h-klassov-po-uchebniku-appy-engl.html
Урок по английскому языку для 5-х классов по учебнику "Happy English"
https://doc4web.ru/uploads/files/64/5a05faa76125cfbb1d4685232bd9e63a.docx
files/5a05faa76125cfbb1d4685232bd9e63a.docx
Открытый урок по английскому языку для 5-х классов по учебнику "Happy English" Цель урока: Тренировать учащихся в умении пользоваться ранее введённым речевым материалом, неосознанное и непроизвольное запоминание слов и грамматических форм, быстрое и правильное общение. Переработка материала. ОБОРУДОВАНИЕ: лексические карточки по темам “FOOD”, “RESTAURANT”, “SHOP”, “SCHOOL”, “SIGHTSEEING”, картинки с данной лексикой, магнитофонная запись. (рассчитано на 2 урока) Ход урока 1. О. М. Вводная речь учителя о ходе урока, целях и задачах. T: Hello! Hello, everybody! What a nice day it is today, isn’t it? Look at the window! The sun is not shining yet; the sky is covered with clouds. Our weather today is like England’s weather, isn’t it? Do you like such weather? I do! Today at the lesson we are going to visit London- the capital of the UK! In our class 3 groups of pupils are present. They are from different countries: from Great Britain, from the USA, from Australia and from Russia of course. Your 1-st task is – you have to be acquainted with each other. With the help of 2 journalists from the UK and from Australia you’ll make friends with each other. A journalist from the UK, you are welcome, please, but 1-st will you speak about yourself? Then you are welcome to interview anybody you like. P1рассказывает о себе, задаёт вопросы другим учащимся: Hello! My name is … I am 12. I am from the UK. My hobby is… my favorite sport is…, my telephone number is…, my favorite subject at school is… P1->P2 -What is your name? -What is your surname?  -Where are you from? -How old are you? -What is your hobby? -What is your favourite sport? Etc. То же самое в режиме P2->P3,P4,P5…(все ученики познакомились друг с другом.) 2. T: Oh, look here, please. I see Helen Stuart here. She seems to be an interesting person. So, you are welcome to ask her any “HAVE YOU GOT”questions. CL->P4 -Have you got a sister? -Have you got a computer? -Have you got an aunt? Etc. 3. ВЫБОР ПРОФЕССИИ. a) T: Now, boys and girls, you know that tests are differ. Some of you want to be doctors, others to be teachers and so on. And what about you? What are you going to be? P1P2P3… -I’ll be a worker. I am going to be a driver. Etc. b) словообразование-------WORK+ER=A WORKER TEACH+ER=A TEACHER b) загадки о профессиях------- T->Cl –The person who teachers at school is a--------- -The person who works in the farm is a---------- -The person who writes books is a----------- -The person who works in the hospital is a-------- -The person who works in the plant is a------------ -The person who sings a song is a-------- -The person who dancers is a--------- -The person who serves in the Army is a--------- -The person who acts on the stage is a -------- -The person who reads books is a---------- -The person who goes in for sport is a-------- -the person who drives a car is a---------- (Можно предложить ребятам самим составить загадки, аналогичные образцу.) ИТОГ T: Now, pupils, you’ve learnt much about each other, so let’s have a little rest and go for a walk through the nice city of London. You’ll have to sit to our red double-decker and to notice everything through the window of our bus. Be careful, please. What places of interest can you see in London? 4 P1,P2,P3,P4…: Hyde Park, Big Ben, The Houses of Parliament, Trafalgar Square, Piccadilly Circus, St. Paul’s Cathedral, Tower Bridge, the Tower of London, the National Gallery, Buckingham Palace, Westminster Abbey, St. James’s Park… 5.T: Look at the window, please! What a nice view, isn’t it? And now, are you tired a little bit? Yes?! Then let’s make exercises not only for our feet and hands and body, but also for our heads. (Дети выходят и составляют предложения из «ходячих человечков) + They lived in Ufa. ? Did they live in Ufa ? - They did not live in Kiev. Etc. T: Thank you, sit down, please. O’key, friends! And what about singing a song together with the Beatles? Cl : (все поют песню из репертуара группы Битлз “ I’ll follow the sun” or “Yesterday”) T: It was a pleasure to hear this song once again. Thank you very much. 7. T: Look here! There is a restaurant over there. Are you hungry? I am. Let’s have a look at it. Look there is a Menu there. Let’s read it. Repeat after me all together: (повторение лексики по теме “FOOD”) Cheeseburger, hamburger, fishburger, hot dog, apple pie, pizza, Roast chicken, mixed salad, sweet, vanilla ice-cream, mineral water,  Large coke, cheese, tomato, ham, extra toppings, fish and chips,  Soup, bacon and eggs, ham sandwich, milk shakes, hot chocolate, Coffee, tea, fruit juice etc. 8. T: Boys and girls let us play “SHEEPHEAD” (ребята по очереди называют любимое блюдо предыдущего одноклассников и добавляют своё, если забыл, то становишься “sheephead”) 9. Повторение диалогов «В ресторане» P1: Could you show us the menu, please? P2: Here it is. Are you ready to order? P1: I’m very hungry. I’d like… And what about you? P3: And I think I’ll take… P2: Anything else? P1: Yes, I’ll take a large coke, please. P2: It’ll be ready in 5 minutes. P3: Thank you very much. P1: That will be 5.20$ please. P2: Here you are. P3: Thank you very much. P1: Good bye. 10. ИГРА “DO YOU LIKE…?” (если на вопрос ведущего игры кто-нибудь ответит “ДА”, то все вскакивают, а ведущий пытается сесть) 11. СИТУАЦИЯ “IN THE SHOP” 1)Собрать в сумку «ПРОДУКТЫ»- картинки с магнитной доски, которые ученик может назвать по-английски. P1: I’ll take a loaf of bread, a tin of honey, fish, apples, etc. 2) (Вариант) Mother: Mike, could you go to the shop and buy some butter, bread and milk, please? P2: Certainly… 12. T: Dear friends! Do you remember a poem? “One potato, Two potatoes, Three potatoes, four. Five potatoes, six potatoes, Seven potatoes more. Bad one?” Could you make your own poems, using the pictures on the table? (вместо слова «картошка» учащиеся используют слова «банан», «яблоко», «дыня» и т. д.) 13. T :Boys and girls! Look to the right, please! Do you see a school over there? Let’s have a look at it! Now tell me please what things do you take with you to school? (СИТУАЦИЯ: «Что ты берёшь с собой в школу?, вариант «Что находится в сумке у слонёнка и какого цвета?» 14. KID’S LOTO. 15.ИГРА “20 QUESTIONS” (нужно догадаться, как зовут знаменитую личность, задав всего 20 вопросов, на которые можно ответить “ДА” или “НЕТ”) стр. 254. На спину одного из учащихся прикалывается лист с именем, ученик задаёт вопросы классу, класс отвечает”да” или “нет”, а. ученик пытается угадать чьё имя написано у него на спине.) 16 .T: When we were in London what places of interest have you seen through the windows of our red double-decker? P1P2P3… 17. ЧТЕНИЕ. Упр. 4, стр. 265 (прослушивание идеального чтения в записи, хоровая отработка трудных слов за учителем, чтение учащимися. Желательно опросить всех учащихся.) 18. Подведение итогов. Оценки. Комментирование. 19. Домашнее задание: вспомнить и написать в тетрадях, что мы «увидели», путешествуя по Лондону на уроке. ПРИМЕЧАНИЕ. Урок можно считать обобщающим, поэтому для в уроке я пригласила ребят 5,6,7-ого классов, учитывая, что все они занимаются по учебнику “СЧАСТЛИВЫЙ АНГЛИЙСКИЙ”. То, что подзабыли ученики 7-ого класса, помнят пятиклассники. Каждый ученик имеет перед собой визитную карточку с выбранным именем и всеми данными о себе, например HELEN STUART 15 THE USA Tel: 23104795 Hobby-READING, MUSIC, COLLECTING COMPUTER GAMES
https://doc4web.ru/astronomiya-/kriminologicheskoe-prognozirovanie-.html
Криминологическое прогнозирование 2
https://doc4web.ru/uploads/files/221/f4774e7c6be6370e36d16cfea7001ac0.docx
files/f4774e7c6be6370e36d16cfea7001ac0.docx
Криминологическое прогнозирование   ВВЕДЕНИЕ. Прежде чем перейти к непосредственно теме последней лекции курса “Криминология” в МВИ ПВ РФ, мне бы хотелось кратко напомнить Вам некоторые из основных положений общей теории предупреждения преступлений. Прежде всего, предупреждение состоит из трех уровней: социальная профилактика (профилактическое воздействие на качественно-количественные характеристики преступности в целом) ; собственно криминологическая профилактика (предупреждение видов и форм преступного поведения /например, воинских преступлений и пр./, предупреждение преступлений отдельными социальными группами лиц /например, военнослужащими ФПС РФ - офицерами, в/с по призыву или контракту и пр./) ; индивидуальная криминологическая профилактика (предупреждение преступлений отдельными лицами) . Вы должны знать, что решение задач первого уровня выходит за рамки Вашей компетенции, т.к. является частью общественной практики вообще. Но не должны забывать, что Ваша работа является часть общественной практики, в связи с тем, что ФПС РФ является структурным подразделением общей системы безопасности государства и выполняет одну из функций государства охрану государственной границы Российской Федерации. Решение задач второго и третьего уровня - это одна из Ваших основных функциональных обязанностей (и как государственных служащих, выполняющих специальные функции, и как офицеров - командиров, работающих с подчиненными) . То есть Вы являетесь субъектами предупреждения преступлений по следующим группам: субъектами непосредственной профилактики преступлений (семьях, коллективах и пр.) ; субъектами, осуществляющими профилактику при выполнении правоохранительных функций; субъектами, осуществляющими профилактику преступлений при выполнении функции контроля; и, субъектами, осуществляющими руководство профилактикой преступлений. Так же хотелось бы напомнить Вам, что схему предупреждения преступлений можно уложить в следующую схему: предупреждение = криминологическая характеристика + разработка и реализация мер профилактики. В свою очередь криминологическая характеристика - это совокупность трех групп признаков: 1. Субъективные (криминологически значимые признаки преступления) - свойства личности преступника, мотив и цель преступления и свойства личности потерпевшего. 2. Объективные (данные, раскрывающие криминологическую ситуацию) статистика преступлений; сведения о социальных условиях /обстановка/ преступления /социально-политическая, социально-экономическая; время, география; социальная среда и т.п./. 3. комплексные (признаки, определяющие специфику деятельности по предупреждению преступлений) - причины преступлений, последствия преступлений, механизм преступления и обстоятельства, способствующие преступлениям. И последнее, что мне хотелось напомнить, это криминологические методы, которыми Вам необходимо будет пользоваться: статистический метод; анкетный метод (недостаток и одновременно преимущество - субъективная оценка опрашиваемых; анкеты должны быть правильно составлены; лучше всего проводить закрытое анкетирование) ; интервью (беседа, одни участник задает вопросы, другой отвечает; свободное неформальное, стандартизированное - формальное; индивидуальное или групповое) ; тестирование (здесь нужен профессиональный психолог) ; социометрии (отслеживаются криминологические особенности взаимоотношений в группе - наличие группировок, лидерства, конфликтов и пр.) ; проводится с помощью анкетирования и интервью; документальный метод (изучение официальной и неофициальной информации) ; наблюдение (визуальное восприятие обстановки, имеющей криминологическое значение; непосредственное (пассивное) ; включенное (исследователь становится активным участником изучаемого процесса) ; эксперимент (научно поставленный опыт) ; экспертная оценка (мнение специалистов) ; криминологическая экспертиза (анализ нормативной базы и разных проектов социально-экономической, организационно-хозяйственной и иной направленности) . В результате анализа выше перечисленных признаков, субъект профилактики (в зависимости от стоящих перед ним задач) с помощью специальных знаний, полученных при изучении ряда общественных и юридических дисциплин (в том числе и криминологии) разрабатывает и реализует меры профилактики. В том числе, как раз на этом этапе Вам понадобятся специальные знания, умения и навыки по прогнозированию и планированию борьбы и предупреждения преступлений. Таким образом, мы непосредственно подошли к предмету обсуждения настоящей лекции. Итак… Вопрос 1. Криминологическое прогнозирование. Этапу разработки профилактических мер, после анализа качественно-количественных характеристик обязательно предшествует криминологическое прогнозирование, представляющее собой процесс получения, обработки и анализа необходимой для прогноза информации. Криминологический прогноз преступности - это вероятностное суждение о будущем состоянии (уровне, структуре) преступности, ее детерминант и возможностей профилактики через определенный период времени, включающее качественную и количественную оценки предполагаемых изменений и указание их примерных сроков. Необходимо знать, что криминологическое прогнозирование является: разновидностью социального предвидения; отраслью юридического прогнозирования и самостоятельным видом прогнозирования. Процесс криминологического прогнозирования по своей сути должен быть непрерывным, требующим постоянного систематического уточнения по мере накопления новых данных. Т. е. стремление к законченным, не нуждающимся в уточнении прогнозам может привести к ненадежным результатам или даже к ложным выводам. Также необходимо знать, что существующая “проблема неопределенности” позволяет прогнозу быть только приблизительным, а не абсолютно точным. В самом слове “прогноз” уже заложена невозможность точного “прогнозирования” . Но важно помнить в этом случае, что “даже плохой прогноз лучше хорошей неопределенности” . Источниками прогноза являются не только данные, отмеченные как качественно-количественные характеристики преступности, но и, так называемая, “опережающая информация” . Например, отслеживание будущего изменения уголовного законодательства, обязательно внесет коррективы в прогноз преступности и соответственно в систему ее предупреждения. Цели криминологического прогнозирования формулируются следующим образом: общая цель - установление наиболее общих показателей, характеризующих развитие (изменение) преступности в перспективе, выявление на этой основе нежелательных тенденций и закономерностей и отыскание способов изменения этих тенденций и закономерностей в нужном направлении. Общая цель предопределяет основные цели следующего уровня: обеспечение всех обстоятельств, имеющих существенное значение для разработки перспективных планов; принятие длящихся управленческих решений; выработку общей концепции борьбы с преступностью; выбор оптимального пути совершенствования деятельности органов, ведущих борьбу с преступностью; - установление возможных изменений в состоянии, уровне, структуре и динамике преступности в будущем; определение возможностей появления новых видов преступлений и “отмирания” имеющихся в настоящем, а также причин и условий, способных повлиять на это; установление возможного появления новых категорий преступников. Перечисленные цели криминологических прогнозов являются основными. Другие цели соответствуют названным, вытекают из них и соотносятся с ними как частное с общим. Все они (цели) должны постоянно уточняться, конкретизироваться, обновляться в связи с непрерывностью самого процесса прогнозирования. В зависимости от целей прогнозирования, объекта исследования и сроков прогнозирования определяются и задачи прогнозирования. Основными задачами являются: получение информации об изучаемом будущем; соответствующая обработка этой информации; обобщение всех показателей “будущей” преступности; а самая основная задача состоит в том, чтобы на основе выявленных показателей определить в прогнозируемом периоде наиболее важные и эффективные пути (средства и меры) борьбы с преступностью. Вопрос 2. Виды, сроки и методы прогнозирования. Криминологическое прогнозирование в широком смысле классифицируется на два вида: прогнозирование науки криминологии (прогнозирование криминологических исследований, определение перспектив развития, конкретных направлений науки) и прогнозирование преступности (первичной и рецидивной) . Из теоретической части криминологии Вы помните специальные криминологические методы: типологии или изучение конкретного случая /case-study/. Применительно к рассматриваемой части вопроса Вами будет осуществляться два вида прогнозов: прогноз преступности (в целом по ФПС, округу, отряду, заставе, взводу, отделению или отдельных ее составляющих) и прогнозов индивидуального преступного поведения. Эти виды криминологических прогнозов существенно между собой различаются (как общее и частное) . В каждом из этих направлений (первичном и рецидивном) выделяются прогнозирование преступности (различных категорий обследуемых: по контракту или призыву, офицеров, прапорщиков; мужчин или женщин) ; отдельных видов и групп преступлений; преступности в разных регионах (в масштабах ФПС, округа, отряда, заставы, отделения) . Самостоятельным видом прогнозирования является прогнозирование индивидуального антиобщественного (преступного) поведения (индивидуальное прогнозирование) . Объединение информации всех (или части) перечисленных прогнозов составляет совокупный криминологический прогноз. Любое прогнозирование проводится с целью составления прогноза на тот или иной конкретный срок. Т. е. по времени прогнозы делятся на: краткосрочные (от одного до 2-х лет) - обслуживают текущие задачи борьбы с преступностью. Как правило, эти прогнозы достаточно достоверны; среднесрочные (от 3-х до 5-ти лет) - позволяют учитывать возможное воздействие на преступность и ее изменение явлений макросоциального уровня; использовать антикриминальный потенциал этих явлений и процессов; своевременно разработать адекватные меры по нейтрализации или ослаблению возможных криминогенных последствий, подготовить соответствующие людские, материальные и иные ресурсы и т.д. и и долгосрочные (до 10-ти - 15-ти лет) при существующих методиках могут давать лишь некоторые общие оценки возможных тенденций преступности. Практика деятельности органов Федеральной Пограничной службы также показывает необходимость сверхкраткосрочных криминологических прогнозов - на сутки, неделю, месяц, квартал. В криминологическом прогнозировании используются общенаучные, частнонаучные и специальные методы познания. Наибольший интерес для Вас представляют последние, т.е. специальные методы криминологического прогнозирования, которые могут быть сгруппированы в три основные группы: 1. методы экстраполяции; 2. методы моделирования и 3. методы экспертных оценок. Методы экстраполяции лежат в основе всякого прогноза. Сущность этого метода состоит в изучении прогнозируемого объекта и перенесении закономерностей его развития в прошлом и настоящем на будущее. На основе исходных данных формируются статистические ряды, которые распространяются на будущее. Степень точности прогнозов зависит от времени упреждения и стабильности криминологической ситуации. Следующий метод - моделирования, представляет из себя разработку математических моделей (на основе программирования) конечно в практике пограничной заставы не применим. Может быть использован на уровне округов и ФПС, но с привлечением специалистов. Ваша задача при его использовании - составление достоверной информации. Последний - метод экспертной оценки - выяснение мнения научных и практических работников, отобранных по ряду признаков (стаж работы, квалификация, сфера научных интересов и пр.) Как представляется, наиболее удобным для Вашей будущей деятельности наиболее приемлим метод экстраполирования. Более подробно следует остановиться на индивидуальном прогнозировании преступного поведения. Его принципами должны быть: системность (субъект является частью системы) ; преемственность; вероятностность (вероятностные прогнозы относительно поведения человека называются пропабилистическими /от лат. probabilic - вероятный/) ; относительность; многозначительность.
https://doc4web.ru/astronomiya-/kosmos-planeti-solnechnoy-sistemi.html
Космос. Планеты солнечной системы
https://doc4web.ru/uploads/files/228/5d493bd61bfe839c003db26cb16b27a3.docx
files/5d493bd61bfe839c003db26cb16b27a3.docx
Конспект внеклассного зачетного занятия Прокофьевой Татьяны Александровны. Тема: « Космос. Планеты солнечной системы». Цель: познакомить учащихся с планетами Солнечной системы, развивать словарный запас детей путём знакомства с новыми терминами Задачи: а) образовательная: познакомить учащихся с планетами Солнечной системы, сформировать представление о них. б) развивающая: развивать познавательный интерес учащихся, умение наблюдать и анализировать, а также развивать память, внимание, речь. в) воспитательная: воспитывать внимательное отношение к явлениям, происходящих вокруг нас; воспитание любви к родной планете – Земля. Оборудование: компьютер, наглядный материал. Организационный момент. Здравствуйте, дорогие ребята! Очень рада вас видеть. Садитесь, пожалуйста. Все помнят как меня зовут? Если забыли, то напоминаю, что зовут меня Татьяна Александровна, и сегодня мы вместе с вами отправимся в захватывающее путешествие. Хотите узнать куда именно мы отправимся с вами? Тогда послушайте стихотворение: Чтоб ракетой управлять, Нужно сильным, смелым стать, Слабых в космос не берут, Ведь полет- нелегкий труд! Ну, так куда мы отправимся? ( В космос). Да. Молодцы. Наше путешествие будет проходить через планеты солнечной системы. Вы узнаете множество интересных сведений о космосе, а так же вас ожидает множество интересных заданий. Ребят, а кто знает, что такое космос? Космос (от греч. Kosmos – строй, порядок, мир) – огромное, бесконечное пространство, окружающее нашу Землю. Космос еще называют Вселенной. В космосе находятся все небесные тела. А какие небесные тела вы знаете? ( Планеты, звезды, спутники и т.д.) А кто-нибудь знает, какая наука изучает космос? (Астрономия) Астрономия – одна из наиболее древних наук. Она изучает строение и развитие всех космических тел во Вселенной. Кто-нибудь знает, как называли астрономов в древности? ( звездочетами) А какой прибор помогает ученым- астрономам рассмотреть планеты да и различные небольшие небесные тела вблизи? ( телескоп) На доске – изображения телескопов Ребята, а знаете, что такое обсерватория? Обсерваторией называется место, где работают ученые-астрономы. Обсерватории строят, как правило, высоко в горах. Воздух там чище, поэтому сквозь него лучше видно звезды. Далекие звезды в небе горят Зовут они в гости умных ребят Собраться в дорогу недолго для нас И вот мы к полету готовы сейчас! Скомандует диктор: «Внимание, взлет!» И наша ракета помчится вперед Прощально мигнут и растают вдали Огни золотые любимой Земли. Итак, ребята, мы отправляемся с вами на неизведанные таинственные просторы нашей Вселенной. Ребята, а знаете ли вы как возникла вселенная? Астронавты предполагают, что началом возникновения нашей Вселенной послужил ужасный, невообразимо мощный Большой Взрыв. Он произошел примерно 15 миллиардов лет назад. После большого взрыва в космосе образовались гигантские облака газа и пыли. Многие из них быстро, как в водовороте, вращались, становясь все более горячими и плотными и наконец превратились в светящиеся шары из раскаленных газов. Так появились звезды. И прошло очень много времени, прежде чем на земле появились первые люди. Огромные скопления звезд в космическом пространстве образуют галактику. Во Вселенной разбросаны миллионы галактик разных форм и размеров. Галактика, в которой находится наша Земля называется как? Млечный путь. Звезды, которые мы видим на небе, это лишь малая часть бессчетного множества звезд, существующих во Вселенной. По подсчетам астрономов в одном только Млечном пути около 200 миллиардов звезд. А ведь во Вселенной, кроме Млечного пути, имеется огромное количество галактик. Ребята, что такое солнечная система? Солнце и движущиеся вокруг него небесные тела – 9 планет, их спутники, а также кометы и астероиды составляют Солнечную систему. Солнце – это самая яркая звезда на небе. Огромный огненный шар. Центр солнечной системы. ( На доске висит изображение солнца) Давайте вместе с вами посмотрим на изображение Солнца? Что мы можем сказать про него? А вы обратили внимание, что поверхность солнца неоднородна? Мы можем видеть как более светлые места, так и более темные. Пятна на Солнце – это гигантские газовые вихри. Их температура немного ниже, чем в окружающих областях, поэтому они кажутся темными. Солнце светящийся раскаленный шар. Его температура составляет 5900градусов на поверхности. Без Солнца Земля превратилась бы в безжизненную, мертвую равнину. Люди понимали это еще в глубокой древности почитали его как божество. Сегодня мы знаем. Что солнце – это звезда, которая дарит свет и тепло. Ученые установили, что Солнце – это не только свет и тепло, но и мощный источник ультрафиолетового излучения. Поэтому, несмотря на то, что летом все мы любим позагорать на солнышке, помните , что чрезмерное пребывание под ультрафиолетовыми солнечными лучами вредно и опасно для нашего здоровья. Так что летом обязательно нужно закрывать голову и не находиться долгое время н6а солнцепёке. Ребята. А сейчас давайте проведем физминутку. Смотрим на экран и выполняем зарядку для глаз. Вокруг солнца движутся 9 больших планет. Каждая из планет движется вокруг солнца по своему пути, траектории, которая называется орбита. И сейчас мы поговорим о планетах солнечной системы. Планеты, в отличие от звезд не святят своим светом, а лишь отражают свет Солнца. Поэтому они и видны на небе. (На доске висят изображения планет солнечной системы.) + Классификация планет солнечной системы. Итак, МЕРКУРИЙ - ближайшая к Солнцу и самая быстрая планета. Она обращается вокруг солнца за 88 дней. Днем на Меркурии жара, а ночью ледяной холод. Поверхность каменистая и пустынная. Планета получила свое название в честь римского бога торговли. ВЕНЕРА- вторая планета от Солнца. Носит имя богини красоты. Мы её видим часто на небе в виде самой яркой звезды, её ещё называют "утренней звездой", одной из первых после захода Солнца. Венера может сиять серебристым светом. Очень похожа на Землю. Окружена толстым слоем облаков. Температура на Венере достигает +480 С. ЗЕМЛЯ - третья от Солнца планета. Она представляет собой огромный шар, большая часть которого покрыта водой. Землю окружают слои воздуха, которые называются атмосферой. Наша планета находится в постоянном движении: она вращается вокруг Солнца и вокруг своей оси . Земля голубого цвета. Это единственное тело Солнечной системы, населённое живыми существами. У Земли есть один спутник - Луна. А что вы знаете про луну? Давайте посмотрим на изображение Луны. На луне можно увидеть тоже темные и светлые пятна. Пятна – это кратеры, и с Земли они кажутся более темными. Раньше же думали, что темные части - это моря и океаны. На луне нет ни воздуха. Не воды, поэтому на ней ничего не растет. Днем очень жарко( температура 130 градусов. А ночью наступает ледяной холод минус 170 градусов. Луна намного меньше чем Земля, в 81 раз легче . Поэтому и сила земного притяжения намного меньше. На луне можно подпрыгнуть в 6 раз выше, чем на Земле. Так, ребята, а знаете ли вы кто и когда первым ступил на поверхность Луны? 20 июля 1969 года американская лунная кабина опустилась на Луну. Астронавт Нил Армстронг стал первым человеком, ступившим на лунную поверхность. Ребят, вы конечно же слышали, что Луна растет и убывает. Конечно же на самом деле размеры луны не изменяются. Просто такое впечатление создается из-за того, что луна вращается вокруг Земли, и солнце освещает разные доли лунной поверхности. Поэтому мы можем наблюдать Луну и в виде серпа. И в виде полукруга. И в виде целого диска. Иногда луна оказывается точно между Землей и Солнцем. Лунный диск полностью закрывает солнечный, как две наложенные друг на друга монеты, и тогда посреди яркого дня вдруг наступает ночь. Солнечное затмение длится 3-4 минуты. А затем луна продолжает двигаться дальше. И солнце появляется вновь. МАРС. Четвёртой от Солнца находится планета Марс, названная в честь римского бога войны – за свой красный цвет крови. Марс меньше Земли примерно в 2 раза. Поверхность планеты содержит большое количество железа, которое и дает красный цвет. Марс имеет два спутника Фобос и Деймос, что в переводе означает Страх и Ужас – так звали сыновей бога войны. Ночью температура на Марсе опускается до -85 градусов. Мы с вами познакомились с четырьмя планетами, включая Землю, - их называют планетами земной группы. Остальные 5 планет называют газовыми. Их называют газовыми планетами из-за их состава. ЮПИТЕР- пятая от Солнца планета – самая большая в Солнечной системе. На планете – гиганте нет твердой поверхности, поэтому высадиться там невозможно. Она названа в честь самого главного римского бога Юпитера. В атмосфере Юпитера постоянно бушуют мощные ураганы. САТУРН - шестая планета Солнечной Системы. Сатурн легко узнать по светящимся кольцам , благодаря которым эта планета считается самой красивой и необычной. Кольца Сатурна состоят из обломков льда и камней. Сам Сатурн состоит из газа - это самая лёгкая планета. Сутки на Сатурне длятся около 10 часов. Температура поверхности планеты около -170 градусов. Названа в честь римского бога земледелия. УРАН, НЕПТУН И ПЛУТОН. Уран - седьмая, состоит из маленького каменного ядра и замерзших газов. Планета Нептун носит имя римского бога морей. Она мерцает голубоватым цветом, напоминающим блеск воды. Температура на поверхности Нептуна – минус 200 градусов. Плутон так далек от солнца, что на его поверхности царит невероятный холод – до минус 230 градусов. Это самая маленькая планета солнечной системы. Итак, мы познакомились с остальными планетами Солнечной системы. Их называют газовыми планетами из-за их состава. Просмотр видеоклипа про планеты. Ребята, ну вот, теперь вы имеете представление о нашей Галактики, Солнечной системе и 9 ее планетах. Но знайте. Что в космосе. Помимо больших небесных тел – планет и звезд, существуют и малые – кометы, метеоры, метеориты. А сейчас проверим. Внимательно ли вы меня слушали. Итак, что такое космос? Какая наука изучает космос? С помощью каких приборов ученые изучают космос? Что такое обсерватория? Сколько планет в солнечной системе(хором)? Кто-нибудь один перечислите мне порядок распложения планет солнечной системы. Молодцы, внимательно вы меня слушали! Ребята, знаете где в Москве можно увидеть вблизи звезды и много узнать о них? В московском планетарии. Там вблизи модно увидеть звезды и унать много интересного. Пока. Правда он закрыт на реконструкцию, но его открытие планируется 12 апреля 2011 года в День космонавтики. Так что обязательно съездите туда с родителями . Так, вашим домашним задание будет выучить все что мы говорили о планетах солнечной системы, последовательность их расположения, а еще я предлагаю вам к выполнению творческое задание: нарисуйте мне свою планету. Придумайте ей название, опишите ее. (Если останется время) Ребята, скажите, а кто первым полетел в космос? Юрий Алексеевич Гагарин первым совершил полет вокруг Земного шара на космическом корабле «Восток». На доске портрет Ю.А. Гагарина и космического корабля «Восток». А кто что знает знает про этого великого русского космонавта? Юрий Алексеевич Гагарин - космонавт СССР, полковник, Герой Советского Союза, летчик – космонавт СССР. Первый человек, совершивший полет в космос. Юрий Алексеевич родился в городе Гжатске Смоленской области. С 1941 года учился в средней школе села Клушино, но учебу прервала война. После окончания войны продолжил учебу в школе. После окончания школы в 1951 году окончил ремесленное училище в подмосковном городе Люберцы. В 1955 году поступил в 1-ое Чкаловское военное авиационное училище летчиков им. К.Е. Ворошилова. Которое окончил в 1957 году. Затем служил военным летчиком в частях истребительной авиации Северного флота. В 1960 принят в отряд космонавтов. 12. 04. 1961 года совершил первый в истории человечества полет на космическом корабле «Восток». За 1 час 48 минут он облетел земной шар и благополучно приземлился на землю в окрестности деревни Смеловки Саратовской области. После полета Гагарин непрерывно совершенствовал свое мастерство как летчик-космонавт, принимал непосредственное участие в обучении и тренировки экипажей космонавтов. В 1968 году с отличием окончил военно-воздушную академию им. Н. Е. Жуковского. Но, к сожалению, Гагарин трагически погиб трагической катастрофе вблизи деревни Новоселова Владимирской области во время выполнения тренировочного полета на самолете вместе с летчиком Серегиным.
https://doc4web.ru/astronomiya-/kult-osobi-mao-czeduna-ta-socialnoekonomichni-eksperimenti-komun.html
Культ особи Мао Цзедуна та соціально-економічні експерименти комуністів Китаю
https://doc4web.ru/uploads/files/226/0c20462bc560303fb1a8ca4a6d30ac3d.docx
files/0c20462bc560303fb1a8ca4a6d30ac3d.docx
Культ особи Мао Цзедуна та соціально-економічні експерименти комуністів Китаю. Події, які відбулись у другій половині 50-х років у СРСР, позначились на розвиткові Китаю. Гасла М. Хрущова – “Наздогнати і перегнати США в галузі економіки”, “Нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі” та інші – відбилися у ще більш авантюристичному курсі Мао Цзедуна. Він закликав побудувати комунізм у Китаї за дві-три п’ятирічки. У травні 1958 р. компартія Китаю проголосила так званий курс трьох червоних знамен: “генеральна лінія” (до комунізму), “великий стрибок”, “народні комуни”. Стрибок передбачав досягнути за п’ятиріччя (до 1962 р.) високих промислових показників, зокрема довести виплавку сталі з 5,4 млн. т щорічно. З цією метою створювали “малу металургію”: всюди – у селах, містах, на подвір’ях інститутів, шкіл, лікарень, театрів, установ – споруджували сотні тисяч кустарних доменних і мартенівських печей, які цілодобово виплавляли схожий на метал продукт. Для виробництва цієї непридатної для застосування “сталі” було марно витрачено 80 млн. т вугілля, 40 млн т залізної руди і працю длизько 100 млн чол. З серпня 1958 р. протягом кількох місяців усе сільське населення Китаю було загнане у 26 тис. “народних комун”. Характерною рисою була воєнізація праці, створення трудових армій. Селяни, об’єднані у роти, батальони, полки, на світанку солдатським кроком вирушали на польові роботи, а повертались у домівки після заходу сонця. Платнею за роботу була “залізна миска рису”. І хоч державна статистика рапортувала про зростаючі успіхи, гостра нестача продуктів харчування в країні призвела до голоду та мільйонних жертв у КНР. Соцально-економічні експерименти КПК загострили національні проблеми. У районах, де проживали національні меншини, провадилася жорстка політика насаджування “народних комун” бех урахування конкретних умов. У березні 1959 р. спалахнуло збройне повстання у Тібеті, а також відбулися заколоти у провінціях Південно-Західного Китаю. Політика “трьох знамен” завершилась повним провалом. У січні 1961 р. пленум ЦК КПК проголосив новий курс – на “урегулювання” економіки. На основі рішень пленуму було реорганізовано “комуни”, селянам повернули присадибні ділянки, худобу, хатнє майно. Згорнули капітальне будівництво, багато підприємств переорієнтували на випуск сільськогосподарського реманенту. Із міст у села примусово переселили 20 млн чол. Основним гаслом країни стало: “Сільське господарство – основа народного господарства. На початку 60-х років загострились радянсько-китайські відносини. Мао Цзедун виступив проти розвінчання культу особи Сталіна М. Хрущовим. Більш того, він почав претендувати на місце вождя міжнародного комуністичного руху, яке завжди належало лідерові КПРС. Суперечки радянських і китайських комуністів призвели до згортання економічних, торговельних зв’язків, а згодом і до прикордонних збройних сутичок у другій половині 60-х років. Антирадянська політика керівництва КПК викликала невдоволення певних сил у партії, державному апараті, інших ланках управління КНР. Десятки тисяч китайців, головно членів КПК, здобули освіту чи підвищували кваліфікацію в СРСР. Після повернення вони займали високі посади. Це, очевидно, наштовхнуло Мао Цзедуна та його найближче оточення на ідею грандіозної чистки у партії і держапараті під назвою “велика пролетарська культурна революція”. “Велика культурна революція” проводилася у 1965-1976 рр і стала апогеєм культу особи Мао Цзедуна. У грудні звинувачення у відхиленні від ідей Мао Цзедуна були висунуті проти керівників пекінського міському КПК, відділу пропаганди ЦК КПК, деяких вищих членів армії. Розправи йшли по всій країні. У серпні 1966 р. на мільйонному мітингу у Пекіні було оголошено про створення молодіжної організації хунвейбінів (“червоногвардійців” Мао.) Вони створювали нові органи партійної та адміністративної влади, які мали назву ревкомів. Хунвейбіни виконали свою роль, і нова влада, не гаючи часту, з ними розправилась. Мільйони їх було вислано на “перевиховання” у віддалені села. У результаті кампанії по створенню ревкомів, завершеної восени 1968 р., було встановлено безпосередній контроль збройних сил над усіма адміністративно-територіальними одиницями Китаю. ІХ з’їзд КПК, що, як і наступні, відбувся в умовах суворої секретності, закріпив новий політичний режим. З’їзд прийняв новий статут партії, який містив безпрецендентний пункт про спадковість посади голови КПК. Спадкоємцем Мао ще за його життя був оголошений Лінь Бяо. Однак невдовзі міністра оборони було оголошено ворогом народу, і він зник з політичної арени. Режим особистої влади Мао Цзедуна тримався на міцній соціальній базі партійних, військових та господарських функціонерів усіх рангів, яка налічувала близько 30 млн. осіб. Вони мали певні пільги і міцно за них трималися. 1976 р. позначений бурхливими подіями у житті Китаю. 8 січня помер прем’єр Державної ради, один із засновників КПК, авторитетний політик Чжоу Еньлай. У день пам’яті померлих, 4 квітня за традиційним місячним календарем на площі Тяньаньмень відбулось несанкціоноване владою масове покладання квітів у пам’ять Чжоу. 9 вересня 1976 р. на 83-му році життя помер Мао Цзедун. Ще до завершення траурних церемоній розпочалась гостра боротьба за владу, в результаті якої багатьох з найближчого оточення померлого вождя було заарештовано. Вдову Цзянь Цінь та ще трьох високопоставлених партійних соратників Мао оголосили “бандою чотирьох”, звинувативши їх у проведенні руйнівної “великої культурної революції”. Судовий процес над “бандою чотирьох” засвідчив причетність мао Цзедуна до масових репресій, які торкнулися близько 100 млн. осіб. Процес над “бандою чотирьох” тимчасово примирив молодих висуванців культурної революції на чолі з Хуа Гофеном, який після смерті Мао зайняв усі керівні посади в партії та державі, і стару гвардію, очолену реалібітованим Ден Сяопіном. Однак поступово партійна номенклатура з оточення Ден Сяопіна витіснила Хуа Гофена з усіх посад. У червні 1981 р. Головою КПК став Ху Яобан. Ще в середині 60-х років Ден Сяопін висунув ідею “чотирьох модернізацій” Китаю: у промисловості, сільському господарстві, науці й обороні. Ідея не була схвалена у вищих ешелонах влади, однак стала популярною в народі. Курс реформ Ден Сяопіна. Грудневий пленум ЦК КПК став етапним в історії КНР. Його рішення дали початок реформам, скерованим на побудову у країна “соціалізму з китайською специфікою”. І хоч Ден Сяопін постійно повторював китайську приказку, що “не має значення якого кольору кішка – чорного чи білого, аби вона добре ловила мишей”, все ж комуністична ідеологія залишалась основою проведення реформ. У 1979 р. Ден Сяопін сформулював “чотири принципи”, які згодом увійшли до оновленої конституції КНР 1982 р. Це: 1) дотримуватись соціалістичного шляху; 2) дотримуватись диктатури пролетаріату; 3) дотримуватись керівної ролі Компартії; 4) дотримуватись марксизму-ленінізму та ідей Мао Цзедуна. З 1979 р. китайські комуністи приступили до пошуків нетрадиційних для них шляхів економічного розвитку. Розпочався експеримент створення підприємств зі змішаним капіталом. Для заохочення іноземних вкладень на узбережжі Китаю створювали спеціальні економічні зони. Найбільшою зоною “економіко-технологічного розвитку” – така їх офіційна назва – є Тяньцзінська. Там збудовано 40 важливих промислових об’єктів. Капіталовкладення у зону на початок 1988 р. перевищили 100 млн доларів, з яких 44% належить китайській стороні. Такі зони мають суворий прикордонний контроль, робота в них надається на конкурсній основі. З 1984 р. розпочалася реформа системи управління державною промисловістю, мета якої – відмовитися від централізованого директивного плану і впровадити ринкові відносини. Закликаючи до збагачення, Ден переконує: “Бідність – не соціалізм”, не може бути багатої і сильної держави, де народ живе бідно. За роки реформ більш ніж у чотири рази збільшився валовий національний продукт і значно зріс життєвий рівень народу. Це не означає, що розбагатіли усі китайці. За офіційними даними, 80 млн чол. Не можуть забезпечити свої потреби в харчуванні та одязі. Формула Ден Сяопіна – “соціалізм із китайською специфікою” майже не зачепила партійну систему. Партійний контроль і надалі пронизує усі сфери суспільства. Розвал “світової системи соціалізму” вселив у народи Китаю надію на послаблення тоталітаризму всередині країни. У березні 1089 р. посилився широкий демократичний рух молоді за права людини. На центральній площі Пекіна відбувались демонстрації, мітинги, сотні студентів голодували на знак протесту проти репресивної політики влади. У травні 1089 р. у Пекіні було запроваджено воєнний стан. У ніч з 3 на 4 червня 1989 р. проти демонстрантів на площі тяньаньмень направили танки і бронемашини. Пролилася кров. За офіційними даними, серед мирного населення було 200 вбитих та 3 тис. поранених. Однак за оцінками західних засобів масової інформації, кількість жертв була значно більшою (близько 35 тис. осіб). Зовнішня політика КНР. У перше десятиріччя комуністичної влади свою зовнішню політику Китай будував, озираючись на Москву, яка міцно тримала важелі економічної військової допомоги Пекіну. І СРСР, і КНР приймали спільні рішення відносно агресії на Корейському півострові, підтримки комуністичних сил Індокитаю, інших зовнішньополітичних акцій. Восени 1958 р. пекінське керівництво за підтримкою СРСР спробувало вирішити проблему “двох Китаїв” – возз’єднати тайвань з КНР. Воєнна сутичка комуністів і гоміньданівців у Тайваньській протоці загрожувала перерости у конфлікт світового масштабу. Уряд КНР постійно погрожував Сполученим Штатам війною, оголошуючи “суворе й останнє попередження” за порушення американськими літаками і човнами повітряного та водного просторів Китаю, куди відносили і територію та акваторію тайваню. Кількість попереджень зростала, і рахунок йшов на сотні. Одночасно змінювалась радянсько-китайська дружба, особливо у військовій галузі. СРСР передав Китаєві десятки базових підприємств оборонної промисловості, технологію виготовлення сучасної зброї. Перші незгоди у радянсько-китайських стосунках виникли у зв’язку з відмовою Москви передати КНР атомну зброю. На рубежі шістдесятих років керівництво економічно зміцнілого Китаю проігнорувало поради СРСР щодо мирного врегулювання конфлікту між КНР та Індією у Гімалаях. У період становлення радянсько-індійського співробітництва КНР у 1962 році розпочала війну проти Індії і окупувала північну частину її території, що похитнуло престиж СРСР як “господаря” соціалістичного табору. Іделогічні суперечки з початку 60-х років між компартіями Китаю та Радянського Союзу за лідерство у міжнародному комуністичному русі, безкомпромісність лідерів – М. Хрущова та Мао Цзедуна – підштовхнули уряди обох країн до конфронтації. Китай займав жорстку позицію по відношенню до союзників Москви у Азії. Так Пекін відмовився надати обіцяну військову допомогу ДРВ у американо-в’єтнамській війні, виступив за негайне виведення радянських військ з території Монголії. КНР, проголосивши себе лідером “третього світу”, включилась в активну боротьбу за вплив на політику молодих країн Азії, Африки, Латинської Америки. У середині 60-х років у пекінського керівництва склалась зовнішньо-стратегічна концепція, сутність якої, за словами Мао Цзедуна, полягала в тому, щоб підштовхнути до смертельної сутички “двох тигрів” – СРСР та США, а “мудрій мавпі”, Китаєві, залишити роль спостерігача двобою. Із появою у Китаї, залишити роль спостерігача двобою. Із появою у Китаї, залишити роль спостерігача двобою. Із появою у Китаї ядерної зброї така концепція загрожувала світовою катастрофою. У пошуках виходу з ізоляції китайський уряд наприкінці 60-х років послабив критику США і розпочав пошуки контактів з Заходом. Важливою подією у міжнародному житті стало відновлення прав КНР у ООН. Восени 1971 р. її було визнано спадкоємницею Республіки Китай, однієї із засновників Організації. Антирадянський курс Пекіна схвально зустріли правлячі кола США. Відповідно до принципу “ворог мого ворога – мій друг”, США охоче пішли на нормалізацію стосунків з КНР. У 1972 р. за попередньою домовленістю президент США вперше відвідав Пекін. Того ж року Пекін відвідала урядова делегація Японії. Неодмінною умовою нормалізації відносин Китай ставив припинення офіційних контактів з тайванем. Японія, а згодом і США виконали умову і перевели свої стосунки із тайванем у ранг неофіційних, хоча це й не позначилось на економічних зв’язках з острівною республікою. У 1978 р. був підписаний мирний договір між КНР та Японією, а у січні наступного року Китай та США встановили дипломатичні відносини. Того ж 1979 р. Китай відмовився продовжити Договір про дружбу з СРСР 1950 р., 30-річний термін якого закінчувався, рішуче засудив агресію СРСР проти незалежного Афганістану і підтримав поставками зброї афганський партизанський рух опору. У лютому 1979 р. війська Китаю напали на Соціалістичну Республіку В’єтнам. Вперше у світовій історії розпочалась війна між соціалістичними державами. Ден Сяопін оголосив, що Китай вирішив “дати урок” В’єтнамові за його втручання у камбоджійські справи. Однак перший же місяць кровопролитних боїв продемонстрував силу і впертий характер “учня”. Зі значними втратами війська КНР відступили. У березні 1996 р. армія КНР провела масштабні манери біля тайваню, продемонстрували можливість воєнного вирішення проблеми “двох Китаїв”. Ще ніколи ракети з материка не долітали так близько до Тайваню. Для захисту острівної республіки США вирядили найбільше з часів в’тнамської війни бойове угрупування. Тайванська криза тривала недовго і завершилася демонструванням “м’язів” обох великих держав, однак суттєво попсувала їхні взаємовідносини. За цих умов під час візиту російського президента Бориса Єльцина у Китай в квітні 1996 р. було продемонстровано зближення позицій Москви і Пекіна з багатьох проблем міжнародного життя, а саме: сприяння модернізації армії; надавання допомоги у справі запуску людини у космос; у побудові АЕС в провінції Ляолін; у прокладанні газо- та нафтопроводів; а також у розробці найбільшого гідротехнічного проекту століття – каскаду ГЕС “Санься” (“Три міжгір’я”) на річці Янцзи. Динамічно розвиваються китайсько-українські відносини. За обсягами торгівлі Китай став другим після Росії торговим партнером України. Президент України Леонід Кучма, перебуваючи з офіційним візитом у КНР в грудні 1995 р., зазначив, що є всі можливості вже до кінця цього століття збільшити обсяг двосторонньої торгівлі, довівши до 2-3 млрд американських доларів на рік. Президент України назвав конкретні галузі, де існують цілком реальні резерви розширення зв’язків: металургія, хімія, енергетичне машинобудування, судно- і авіабудівна, текстильна промисловість, космічна сфера, сільське господарство. Сільське господарство – важлива проблема сучасного Китаю. За оцінками демографів у 2000 р. в країні буде понад 1,3 млрд населення. Уже нині у Китаї проживає понад 20% населення планети, яке обробляє лише 7% світових орних земель.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tema-uroka-chto-nuzhno-delat-chtobi-bit-zdorovim-klass.html
Тема урока: «Что нужно делать, чтобы быть здоровым?» 3 класс
https://doc4web.ru/uploads/files/1/20e9d67f10991e20c1f9fd665489a83a.docx
files/20e9d67f10991e20c1f9fd665489a83a.docx
Тема урока: «Что нужно делать, чтобы быть здоровым?» Цели урока: Введение слов many и much и их первичное закрепление в речи. Развитие навыков диалогической речи (общий вопрос «Do you…?» и краткий ответ на него). Тренировка техники выразительного чтения вслух. Совершенствование орфографического навыка. Оборудование: интерактивная доска. Ход урока. Организационный момент. Good morning! Good morning, good morning, Good morning to you! Good morning, good morning, We are glad to see you! Сегодня мы вспомним слова по теме: «Продукты» и выучим новые слова. Фонетическая разминка. (Упр.6 стр.116) Речевая разминка. (Упр.4 стр.115) - Работаем по цепочке: выбираем продукты, которые любим есть на завтрак. Совершенствование навыков орфографии. - Перед вами названия продуктов, но буквы в них перепутались, и если вы правильно их расставите, то сможете прочитать слова. BUTRET (butter) EATM (meat) CAEBBAG (cabbage) KILM (milk) FFEECO (coffee) BRAED (bread) ROTCAR (carrot) SHIF (fish) Выполнение упр.1 на стр.39 в рабочей тетради. Физкультминутка. Hands up! Hands down! Hands on the hips! Sit down! Stand up! Hands to the sides! Band left! Band right! Hands on the hips! One, two, three, hop, One, two, three, stop! Stand still! Sit down! Введение новых слов much и many и их первичное закрепление в речи. Введение новых слов при помощи картинок, выделяя при этом новые слова. Изучение таблицы на стр.116 учебника, выполнение упр.2 в рабочей тетради. Тренировка техники выразительного чтения. Работа над текстом упр.7 стр.116 учебника - тренировка чтения текста с разной интонацией. Развитие навыков диалогической речи. Повторение общих вопросов с глаголом do и кратких ответов на них. Закрепление пройденного материала. Выполнение упр. 5 стр. 116 учебника. Подведение итогов урока. - The lesson is over. Thank you for your work. Good bye. Домашнее задание: упр. 2,8 учебника, упр.3 стр.39 рабочей тетради.
https://doc4web.ru/astronomiya-/krovoobig-.html
Кровообіг 2
https://doc4web.ru/uploads/files/243/1517e59028a6babe50d694160d02ee00.docx
files/1517e59028a6babe50d694160d02ee00.docx
Реферат на тему: Кровообіг Основне значення системи кровообігу – це постачання кров’ю органів і тканин. Кров безперервно рухається по судинах. До системи кровообігу відносять серце і судини – кровоносні і лімфатичні. Серце являє собою біологічний насос, завдяки роботі якого кров рухається по замкнутій системі судин. Кожну хвилину серце перекачує в кровоносну систему біля 6 л крові, в добу – більше 8 тисяч літрів, протягом життя (при середній тривалості життя 70 років) – майже 175 млн. літрів крові. У людини є 2 кола кровообігу – велике і мале. Кров циркулюючи по великому колу кровообігу, забезпечує всі клітини організму киснем і поживними речовинами і забирає від них продукти обміну. Роль малого кола кровообігу в тому, що в капілярах легень забезпечується відновлення (регенерація) газового складу крові. Тиск крові в різних розділах судинного русла неоднакове: в артеріальній системі він вищий, в венозній – нижчий. Тиск крові – це тиск крові на стінки кровоносних судин, вимірюється в паска лях (1 Па = 1 Н/м2). Нормальний кров’яний тиск необхідний для циркуляції крові і постачання кров’ю органів і тканин. Величина кров’яного тиску залежить від трьох основних факторів: частоти і сили серцевих скорочень; величини периферійного супротиву, тобто тонусу стінок судин, головним чином артерій і капілярів; об’єму циркулюючої крові. Тиск крові визначають в артеріальних, венозних, капілярних судинах. Розрізняють систолічний, діастолічний, пульсовий і середньо динамічний тиск. Систолічний (максимальний) тиск – зображує стан міокарда лівого шлуночка. Воно дорівнює 13,3 – 16,0 кПа (100-120 мм рт. ст.). Діастолічний (мінімальний) тиск характеризує степінь тонусу артеріальних стінок: 7,8 – 10,7 кПа (60-80 мм рт. ст. ). Пульсовий тиск – це різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску. В нормі 4,7-7,3 кПа (35-55 мм рт. ст.). Середньо динамічний тиск дорівнює сумі діастолічного і 1/3 пульсового тиску. Середньо динамічний тиск виражає енергію безперервного руху крові і представляє собою постійну величину для даної судини. Список використаної літератури: С.А.Георгієвський “Фізіологія”.
https://doc4web.ru/arhitektura-/goticheskiy-stil-v-arhitekture-zapadnoy-evropi.html
Готический стиль в архитектуре Западной Европы
https://doc4web.ru/uploads/files/247/a2487acc33deebe5c9593e13783bddbc.docx
files/a2487acc33deebe5c9593e13783bddbc.docx
22 22 Экзаменационный реферат по МХК Готический стиль в архитектуре Западной Европы ученика 11 Б класса гимназии города Новополоцка Гаврика Алексея 2002 Оглавление 2 I.Введение 3-4 II.Готический стиль а архитектуре Западной Европы 5-8 II.1.Готический стиль во Франции 9-12 II.2.Готический стиль в Германии_____________________13-14 II.3.Готический стиль в Англии_______________________15-16 II.4.Готический стиль в Италии_________________________17 III.Заключение_____________________________________18-19 IV. Сноски____________________________________________20 V.Литература 21 VI.Приложение_____________________________________22-28 Введение. Искусство средневековья долго оставалось непринятым. Но вот пришло осмысление, и притягательность этого искусства обворожила сердца людей, уставших от выхолощенных норм классицизма. Вот как характеризует Гоголь средние века: «...величественные, как колоссальный готический храм, темные, мрачные, как его пересекаемые одни другим своды, пестрые, как разноцветные его окна и куча изузоривающих его украшений, возвышенные, исполненные порывов, как его летящие к небу столпы и стены, оканчивающиеся мелькающим в облаках шпицем1». В XII веке происходит архитектурная революция, которая видоизменила средневековое зодчество. О готическом стиле немало написано в научной литературе. Изучением этого направления в мировой культуре занимались такие видные архитекторы как Пьер де Монтеру, Жжен Монапасьен и др. Этот стиль своеобразен, он буквально видоизменил средневековое зодчество. Храмовые постройки обрели готическую вертикаль.Для многих людей этот стиль привлекателен тем, что храмы избавились от грузности, тяжести, массивности. Помещения стали казаться более светлыми и просторными, стены стали как бы незаметны. Соборы не снаружи, ни внутри не кажутся подавляющими. Они предстают скорее как воплощение деятельной жизни средневекового города. Они рассчитаны на многолюдье, чтобы вокруг кипела жизнь. Громада собора как бы избавилась от своей тяжести, чуть ли не ажурно для нашего глаза прорезались ее стены, вся она наполнилась воздухом и засверкала. О том, какие восторги вызвала готическая архитектура, когда после долгого забвения Европа осознала наконец, значительность художественного наследия Средневековья, мы можем судить по следующим строкам Гоголя: «Была архитектура необыкновенная... — мы ее оставили, забыли, как будто чужую, пренебрегли, как неуклюжую и варварскую. Не удивительно ли, что три века протекло, и Европа, которая жадно бросалась на все, алчно перенимала все чужое, удивлялась чудесам древним, римским и византийским или одевала их по своим формам, — Европа не знала, что среди ее находятся чуда... что в недре ее находятся Миланский и Кельнский соборы и еще доныне «реют кирпичи недоконченной башни Страсбургского мюнстера. Готическая архитектура, та готическая архитектура, которая образовалась перед окончанием средних веков, есть явление такое, какого еще никогда не изводил вкус и воображение человека. Ее напрасно производят от арабской, идеи этих двух родов совершенно расходятся: из арабской она заимствованна только одно искусство — сообщать тяжелой массе здания роскошь украшений и легкость; но сама эта роскошь украшений вылилась у ней в совершенно другую форму». Велика радость открытия шедевров искусства, веками пролежавших в земле после гибели породившей их цивилизации. В эпоху Возрождения такую радость испытывали новооткрыватели античности, откапывая мраморную статую идеальных пропорций или чудесно расписанную амфору; радость - вместе с негодованием по адресу тех, кто, утверждая христианскую веру, отрицал культурное наследие древнего языческого мира. А ведь искусство средневековья долго пребывало скрытым, хоть и не в земле, но не менее надежно под тяжелым пластом непонимания. Но вот наступило прозрение, и красота этого искусства обворожила умы и сердца. Целью нашей работы является отображение развития готического стиля в Западной Европе со времен его зарождения во Франции в середине 12 века и до наших дней. Задачами нашей работы являются: 1.Описание различных готических архитектурных ансамблей. 2.Отображение новых элементов в храмовой системе. 3.Выяснение, насколько широко исследуемый нами стиль нашел свое место в храмовых застройках исследуемых стран. 4.Исследование национальных особенностей готического стиля в различных государствах. Готический стиль в архитектуре Западной Европы. «В ней все соединено вместе: этот стройный и высоко возносящийся над головою лес сводов, окна огромные, узкие, с бесчисленными изменениями и переплетами, присоединение к этой ужасающей колоссальности массы самых мелких, пестрых украшений, эта легкая паутина резьбы, опутывающая его своею сетью, обвивающая его от подножия до конца шпица и улетающая вместе с ним на небо; величие и вместе красота, роскошь и простота, тяжесть и легкость — это такие достоинства, которых никогда, кроме этого времени, не вмещала в себя архитектура. Вступая в священный мрак этого храма, сквозь который фантастически глядит разноцветный цвет окон, поднявши глаза кверху, где теряются, пересекаясь, стрельчатые своды один над другим, один над другим и им конца нет, — весьма естественно ощутить в душе невольный ужас присутствия святыни, которой не смеет и коснуться дерзновенный ум человека», -так характеризовал Гоголь готическое течение. Основой романского храмового здания служила сама каменная масса. Эта масса с ее толстыми, глухими стенами поддерживалась и уравновешивалась подпружными арками, столбами и прочими архитектурными деталями, выполнявшими опорные функции. Для большей устойчивости здания романский зодчий увеличивал толщину и крепость стены, на которой и сосредоточивал главное внимание. Именно совершенствованию опорной системы суждено было произвести истинную революцию в тогдашнем зодчестве. Создание высочайших крестовых сводов на стрельчатых ребрах, или нервюрах принимающих на себя всю тяжесть перекрытия, увеличение числа нервюр, выходящих из каждого столба, образуемого пучком колонн, введение так называемых аркбутанов— полуарок, переносящих давление верхних стен среднего нефа на продолженные вверх могучие наружные столбы— контрфорсы боковых нефов, выполняющие функцию противодействующей силы,— все это настолько обогатило опорную систему, что она приобрела самостоятельное значение. В этом и заключалась совершенная революция. Лишившись за ненадобностью своей романской толщи, безбоязненно прорезанная огромными окнами в ярких многоцветных витражах и исчезающая в кружеве резного камня, стена утратила свой определяющий характер в общей структуре здания и, можно сказать, ее как бы не стало. Так что все здание свелось к остову — в преодолении тяжести чудесно разросшемуся ввысь каркасу, ставшему основой всей готической архитектуры. Об эмоциональном и художественном значении такой архитектурной революции свидетельствует ее выразительность. А вот один из ее непосредственных результатов в точных цифровых данных: высота в 18—20 м была предельной для среднего нефа романского храма, в Парижском соборе, самом раннем в готической архитектуре, эта высота уже возросла до 32, затем в Реймском —до 38 и, наконец, в Амьенском —до 42м. Так готическая вертикаль восторжествовала над романской горизонталью. Арка и свод. Эти архитектурные формы, так умело использованные римлянами и затем легшие в основу всего строительного искусства средневековой Европы, еще до Рима появились в Иране, который в свою очередь унаследовал их от древних культур Двуречья. Готические соборы не только высоки, но и также очень протяженны: например Шартрский имеет в длину 130 метров, а длина трансепта - 64 метра, и чтобы обойти вокруг него требуется пройти по меньшей мере полкилометра. И с каждой точки собор смотрится по-новому. В отличие от романской церкви с ее четкими, легко обозримыми формами, готический собор необозрим, часто асимметричен и даже неоднороден в своих частях: каждый из его фасадов со своим порталом индивидуален. Стены не ощущаются, их как бы и нет. Арки, галереи, башни, какие - то площадки с аркадами, громадные окна, все дальше и дальше - бесконечно сложная, ажурная игра ажурных форм. И все это пространство обитаемо - собор и внутри и снаружи населен массой скульптур ( в Шартрском соборе около десяти тысяч одних статуй). Они занимают не только порталы и галереи, но их можно найти также и на кровле, карнизах, под сводами капелл, на винтовых лестницах, возникают на водосточных трубах, на консолях. Словом, готический собор - это целый мир. Он и действительно вобрал в себя мир средневекового города. Если даже сейчас, в современном Париже, собор Парижской Богоматери царит над городом, и перед ним меркнет архитектура барокко, ампира, классицизма, то можно представить, как еще более внушительно он выглядел тогда, в том Париже, среди кривых улочек и маленьких двориков по берегам Сены. Тогда собор был чем - то большим, чем просто местом церковной службы. Вместе с ратушей, это был центр всей общественной жизни города. Если ратуша являлась центром деловой деятельности, то в соборе, кроме богослужения происходили театральные представления, читались университетские лекции, иногда заседал парламент и даже заключались мелкие торговые договоры. Многие городские соборы были так велики, что все население города не могло его заполнить. Возле собора, как правило, располагались торговые ряды. Потребности городской жизни побудили преобразовать замкнутый толстостенный, крепостного типа романский собор вот в такой пространственный, открытый вовне. Но для этого надо было изменить саму конструкцию. А вслед за конструкцией произошло и изменение архитектурного стиля. Поворот к готике начался с архитектуры, и лишь потом стал распространяться на скульптуру и живопись. Архитектура неизменно оставалась основой средневекового синтеза искусств. Если сравнивать типичные сооружения романского стиля и готики, то кажется, что они противоположны. Одни - представители массивности, другие - легкости. Но если взять сооружения переходного периода, то видно, что готика берет свое начало из романских корней. Началось все это с простейшей клетки, с ячейки, покрытой сводом, травеи. Они были квадратными, и это ставило определенный предел по расширению главного нефа. Храм при такой системе перекрытий не мог быть достаточно просторным внутри - он оставался узким и темным. Мысль зодчих идет к тому, чтобы расширить и облегчить систему сводов. Сплошные своды заменяются реберными перекрытиями - системой несущих арок. Вся воздушность, вся сказочность готического строения имеет рациональную основу: она вытекает из каркасной системы постройки. Средневековые зодчие с гениальной интуицией применили здесь закон параллелограмма сил. Исходя из этого, стена в соборе ничего не несет, и, следовательно, ее незачем делать сплошной и глухой. Так появляются сквозные галереи, аркады, огромные окна. Галереи используются для установки статуй, а окна - для монументальной живописи из цветных стекол. Средневековые художники страстно любили чистые, яркие, звучные краски. Это сказалось и в витражах, и в миниатюрах, и в раскраске скульптур. Внутри собор просторен, трансепт почти сливается с продольным пространством. Таким образом устраняется резкая граница между клиром и посетителями. "Святилище" перестает быть чем - то недоступным и сокровенным. Гробницы помещаются прямо в храме, а не в темной подземной крипте, как в романских церквах. Стиль готики драматичен, но не мрачен и не уныл. Что же представляли собой средневековые города? Основная масса городского населения представляла собой самые мятежные, самые свободные слои общества. Ремесленники уже не были чьими - то слугами, они объединялись в самостоятельные союзы, цеха. Во многих городах возникли университеты. Соборы и ратуши возводились по заказу городских коммун. Строились и достраивались они долго - десятилетиями, а то и веками. Все изобразительное убранство готических соборов, включая статуи, рельефы, витражи и алтарную живопись, все это мыслилось как своеобразная энциклопедия средневековых знаний - конечно подчиненных богословию. Причем в каждом соборе прослеживалась своя тема. К примеру Парижский посвящался богоматери и всему, что с ним связано; Амьенский - выражал идею мессианизма: на его фасаде фигуры пророков. Но замыслы этих изобразительных богословских энциклопедий, были, в общем, столь расплывчаты и аллегории настолько условны, что под их сенью находили себе место самые разнообразные сюжеты и мотивы, в том числе и очень далекие от церковной концепции мироздания. Под руками средневековых камнетесов мертвый камень оживает и расцветает тысячами соцветий. Трудно найти в истории более органические формы синтеза искусства, возникающие на этой основе. В большинстве готических соборов скульптурное убранство преобладало над живописью, если не считать витражи: это опять - таки определялось характером архитектуры, сделав стены ажурными и потому неподходящими для фресок. Готический стиль во Франции. В силу особых местных условий исторический процесс, происходивший тогда же в Италии, направлял художественное творчество к тому идеалу, которому, часто минуя готику, суждено было воплотиться в искусстве Ренессанса, или Возрождения. А во Франции с ее чисто средневековой культурной традицией те прогрессивные явления, о которых мы говорили выше, обусловили благодаря своему быстрому нарастанию переход от романского стиля к готическому. Достаточно сказать, что в Париже, ставшем в позднее средневековье уже не только фактической столицей государства, но и общепризнанным центром его культурной жизни, насчитывалось около ста цеховых организаций ремесленников, среди которых не последнее место занимали каменщики и ваятели, а число жителей к концу XII в. достигло почти ста тысяч, что было тогда беспримерным. Основанный в 1215 г. Парижский университет стал центром средневековой учености, в котором значительную роль играло пробивавшееся сквозь церковную схоластику стремление к точным наукам. Недаром один из писателей того времени называл Париж, куда съезжались из других стран ученые, художники и все жаждущие просвещения, «источником, орошающим круг земли». А кроме Парижа, кроме Шартра и всего Иль-де-Франс, наиболее передовыми стали северные провинции: Пикардия, Шампань и Нормандия—с такими цветущими городами, как Амьен, Реймс и Руан, — истинными сокровищницами готического искусства. Более трех столетий продержалась готика во Франции: последняя треть XII и первая четверть XIII в. — ранняя готика; с 20-х гг. до конца XIII в. — зрелая, или высокая, готика; XIV—XV вв. — поздняя готика, сначала радостно сияющая своей декоративностью и потому иногда называемая «лучистой», а затем «пламенеющая», чья бурно разросшаяся декоративность обретает уже самостоятельное значение. Длительность таких же периодов была далеко не одинаковой в разных странах. Знаменитый собор Парижской Богоматери (Нотр-Дам) — самый внушительный и, несомненно, самый замечательный памятник ранней готики, которым и открывается новая эра в истории западноевропейской архитектуры. Почти шесть веков прошло с тех пор, как был он воздвигнут, и Париж преобразился благодаря его стройной громаде, воцарившейся над городом. Во много раз увеличилась за эти века столица Франции, украсилась многими другими памятниками, знаменитыми на весь мир, но Нотр-Дам по-прежнему главенствует над ней, по-прежнему как бы служит ее символом, воспринимается нами как одно из высочайших воплощений французского художественного гения. Давно уже далеко на запад переместился центр города, давно уже этот собор не центр его общественной и политической жизни, и мы забываем, что призван был некогда олицетворять собой идею монархии, восторжествовавший при покровительстве церкви (первый камень собора был заложен в 1163 г.) французским королем и специально прибывшим в Париж римским папой, а много веков спустя тоже в присутствии папы в Нотр-Дам короновался Наполеон). Подобно пирамидам Египта, подобно Парфенону в Афинах или константинопольской Софии, парижский собор Нотр-Дам достоин только в веках, но и в тысячелетиях свидетельствовать об идеалах и вековой художественной культуре создавшего его народа. Восхищение Виктора Гюго западным фасадом Нотр-Дам нам понятно. Какая величавая ясность и размеренность! Это только начало готики, и потому горизонталь еще соперничает с вертикалью. Но именно это соперничество создает здесь такую несравненную четкость. Стена еще не исчезла, но не она уже определяет облик этой грандиозной пятинефной базилики. Главный фасад ее легок, причем горделивая высота башен как бы находит свое завершение в тонком, изящном шпиле (над средокрестием), стремительно возносящемся к небу. Огромное ажурное окно, так называемая роза, сияет в центре второго яруса над устремленными ввысь стрельчатыми арками углубленных порталов. И же длинная горизонталь «галереи королей» не в силах сдержать вертикальный ритм вытянутых королевских изваяний. Готическая скульптура имела огромную роль в готическом храме, общий облик которого рождается из сочетания архитектурных форм и, как каменные цветки, вырастающих вместе с (ми бесчисленных изваяний — статуй или рельефов. Реймский собор (где короновались французские короли и в который победно внесла свое знамя Жанна д'Арк) вместе со столь же прославленным Шартрским собором— вершины французской зрелой готики и, значит, всей ранцу французской готической архитектуры. Как и в парижском соборе Нотр-Дам, главный фасад— в три яруса, с ажурной розой посередине и двумя мощными башнями. Но здесь вертикаль легко и в то же время торжественно главенствует над горизонталью, ярусы почти стушевываются, и стена безоговорочно капитулирует перед грандиозным остовом тончайшей, хочется сказать филигранной, архитектуры, которая устремляется ввысь стройно, ясно, без всякого напряжения. И все тут не только величаво, но и нарядно, изящно, с полным выявлением исконной для галльского разума внутренней логики и чувства меры. Легкая ажурная громада— синтез зодчества и ваяния, праздничная симония стрельчатых арок, колонн и цветущего, сказочно великолепного скульптурного убранства. Есть в Нормандии городок Мон-Сен-Мишель. Он высится на скале, в час прилива со всех сторон окруженной морем. Это своего рода заповедник готического искусства. И издали на фоне морских просторов, и вблизи, когда смотришь на его рвущиеся к небу стены, Мон-Сен-Мишель производит впечатление истинно чудесного творения рук человеческих. Да и называют его также «Ла Мервей», что значит чудо или диво. Подобный же благодарности достоин славный мастер (возможно, Пьер де Монтеро), создавший такую подлинную жемчужину высокой готики, как Сен Шапель в Париже, самую восхитительную из королевских дворцовых капелл. Чудесен ее интерьер: вместо стены— ажурный переплет окон со сверкающими чистыми красками витражами. И музыка цвета радужно сочетается тут с музыкой изящнейших архитектурных форм. Высокие, легкие столпы подхватывают столь же легкие нервюры свода, доводя их динамику до самого пола. Стремительность взлетов и сказочная цветовая симфония создают в этом храме некое волшебно-поэтическое настроение. От зодчих поздней французской готики можно было услышать такое суждение: «Кто хочет построить совершеннейший собор, тот должен взять от Шартрского — башни, от Парижского — фасад, от Амьенского — продольный корабль, от Реймского — скульптуру». Но и в этих высказываниях названы далеко не все замечательные соборы, воздвигнутые в готическую пору во Франции. Замки, все более приобретающие характер дворца, городские ратуши с открытыми галереями, знаменитый Дворец правосудия в Руане, частные дома свидетельствуют о развитии светского строительства в XIV—XV вв. Но после своего великого расцвета в XIII в. готика уже отошла от достигнутой ясности, от своего совершенства. Краббы — причудливые декоративные детали в виде стилизованных листьев, укрепляющие щипцы или резные фронтоны над окнами и дверными проемами; «рыбьи пузыри» (так названные по-немецки из-за своей сложной криволинейной формы), вытянутые в длину в оконных переплетах и парапетах подобие «языков пламени» (французский термин); порталы, одетые в самые пышные, подчас фантастические украшения, и многое другое, столь же цветистое, что часто кажется нам лишь нанизанным на архитектуру, — все это само по себе очень эффектно, поражает буйным изобилием и впрямь пламенеющей роскошью. Но нам ясно теперь, что новые времена требовали не безудержного декоративного расточительства, заслоняющего архитектуру, а нового по своему стилю искусства. Конец средневековья знаменовал и конец готики, счерпавшей свои возможности, и прощальными, закатными были последние создания воспитанных на ее традициях мастеров. Подобная эволюция была характерна не только для французской, но и для всей европейской готической архитектуры. Готический стиль в Германии. В Германии готический стиль развился позднее, чем во Франции. Не отрицая приоритета французов, германские искусствоведы склонны видеть в германском художественном гении самого полного и яркого выразителя готического идеала красоты. Этот гений и готика, говорят они, как бы созданы друг для друга. Действительно, готика была периодом расцвета германского искусства, лишь с трудом и не до конца воспринявшего впоследствии идеалы Ренессанса. Созданное германским художественным гением в готическую пору представляет драгоценнейший вклад в сокровищницу мировой культуры. В северо-восточной Германии, бедной камнем, пригодным для крупных построек, возникла особая кирпичная готика, иногда несколько тяжеловесная, но подчас и очень внушительная, с замечательными декоративными эффектами. Немцы утверждают, что только в их зодчестве полностью выявлена сущность готического стиля и использованы все его возможности: только в их готике порыв действительно неудержим, действительно подымает к небу всю массу здания, создает и во внешнем его облике и под его сводами впечатление чего-то необъятного и непостижимого. Недаром немецкие зодчие заменили французскую розу стрельчатым окном над главным входом и нарушили боковые горизонтали контрфорсами. Во французской же готике, пусть очень тройной и гармоничной, полностью не исчезнувшая горизонтальность членений и общий размеренный ритм сдерживают порыв, вводят его в какие-то рамки разума, логики, и это- в ущерб той стихии, которая присуща готическому зодчеству. Но французы скажут в ответ, что в их готике порыв не сдержан, а упорядочен, что это придает зданию большую ясность и завершенность и в то же время большее изящество, что безудержная порывистость чужда французскому художественному гению, что она смущает человека, а не возвышает его, что чувство меры необходимо во всем. Тут два взгляда, как будто несовместимые. И однако те немцы, что по-настоящему любят искусство, восхищаются Реймским собором, равно как столь же любящие искусство французы — Кельнским собором. «...Кельна дымные громады». Это слова Александра Блока. Гоголь считал этот собор венцом готического искусства. Гордость Германии — Кельнский собор был закончен лишь в конце прошлого века по обнаруженным подлинным планам и рабочим чертежам. Гордость Франции — Амьенский собор послужил прототипом для Кельнского. Однако истинно головокружительный вертикальный порыв грандиозной каменной массы выдает в Кельнском соборе вдохновенное мастерство немецких зодчих. Порыв, столь же мощный, но при этом более сконцентрированный и потому неотразимо все себе покоряющий, — во Фрейбургском соборе, несравненном шедевре германской готики. В нем лишь одна башня, как бы заключившая в себе весь собор, слившись своим основанием с его фасадом, из которого она черпает великую силу, что дышит и в ажурном шатре, победно рвущемся к небу. Недаром считается, что эта башня — «самое высокое и ясное откровение готической мысли». Французские и немецкие культурные традиции издавна переплетались в Эльзасе. Страсбургский собор (по сей день не законченный и в отличие от Фрейбургского только потому однобашенный) отражает некоторым образом это переплетение. Главным его зодчим был, вероятно, немец Эрвин Штейнбахский. Готический стиль в Англии. Различие в отношении высоты к длине между памятниками английской готики и французской (да и вообще материковой) сыграло решающую роль во всем развитии английского зодчества в позднее средневековье, зодчества, которому мы обязаны множеством замечательных памятников. Какова же была причина такого различия? Завоеванная норманнами, принесшими с материка уже сложившуюся культуру, британская островная держава была первой страной, перенявшей от Франции вслед за романским готический стиль, который она и переработала на свой лад. Условия, определившие историческое развитие английского государства, определили и характер английской готики. Как и страны материковой Европы, Англия переживала в то время экономический подъем. Однако в отличие от этих стран развитие промышленности и торговли Англии определялось в первую очередь не городом, а деревней, где производилось и перерабатывалось сырье, предназначенное на вывоз. Не бюргерство. а дворянство играло в английской экономике главную роль, и, значит, городские интересы не имели в стране решающего значения. Вот почему храмовое строительство оставалось там преимущественно монастырским, как и в романское время. Собор воздвигался не в центре города как символ его богатства и славы, а за городом, где помещался монастырь. Во Франции или в Германии собор всей своей стройной громадой царил над теснившимися у его подножия низкими жилищами горожан, мощным своим взлетом к небу противопоставляя себя им. В Англии собор гармонически вписывался в пейзаж, служивший ему живописным обрамлением, и потому разрастался в первую очередь не в высоту, а так, чтобы вольготнее расположиться на лоне природы. И все же готика требовала устремленности к небу. Английские зодчие постарались выявить эту устремленность по-своему. Воздвигая соборы все более вытянутыми в длину, они снабжали их стрельчатыми дугами, многократно повторяющимися в окнах, и таким же изобилием настенных вертикальных переплетов, с добавлением третьей башни, уже не фасадной, а расположенной над средокрестьем. Растянутость храмового здания, узаконенное его место среди ровного живописного пейзажа с упором на вертикальность не архитектурного целого, а архитектурно-декоративных деталей фасада и интерьера — таковы отличительные черты английского готического зодчества. Разве не впечатляющи фасады таких соборов, как, например, в Солсбери(1220—1270 гг.) или в Линкольне (XI—XIV вв.), сплошь одетые в несчетное множество вертикальных деталей, искусно объединенных в единое целое! Но, пожалуй, еще причудливее грандиозные храмовые интерьеры — звездчатые, сетчатые, веерообразные. Фантастически разросшиеся пучки колонн, тончайшие нервюры, свисающие ажурные воронки, вертикально чередующиеся решетчатые переплеты — такой общий взлет и такая кружевная симфония, что, право, рождается впечатление полной невесомости сводчатого перекрытия. Здесь величавая одухотворенность готического зодчества как бы отступает перед самой безудержной, истинно неисчерпаемой декоративностью. Да и как не закружиться голове в соборе Глостера (1351—1407 гг.) или под сводами капеллы Королевского колледжа в Кембридже (1446—1515 гг.), где всюду над нами возникают самые причудливые архитектурные узоры, напоминающие орнаментальные чудеса древней нортумбрийской миниатюры. Английский позднеготический стиль от характерной для него подчеркнутости вертикальных членений получил название перпендикулярного. Прекрасными церквами, великолепными дворцами—палаццо, открытыми галереями — лоджиями с аркадами и капителями и живописными фонтанами, в которых мы ясно распознаем элементы готического стиля, украсились города Италии. Рассчитанный на сорок тысяч молящихся, Миланский собор (конец XIV—XIX в.) — самый большой из всех готических соборов. Близость Франции и Германии сказалась на Миланском соборе: строили его и французские, и немецкие, и итальянские мастера. В результате получилась некоторая компилятивность с преобладанием северных влияний и, быть может, не всегда оправданная, а значит, чрезмерная пышность, особенно в его скульптурном наряде. Как бы то ни было, специфически итальянского варианта готической архитектуры не выявилось в грандиозной миланской храмовой постройке. Готический стиль в Италии. Итальянский художественный гений шел своим особым путем, как мы знаем, наметившимся уже в романскую пору. Конечная цель пути не была, вероятно, ясна даже проводникам новых веяний. Рост городов, нарождение новых социальных отношений вместе с новым мировосприятием определяли развитие итальянского искусства, все более по своей сущности светского. Об этом речь впереди. Скажем только, что, заимствуя некоторые элементы готического стиля, воцарившегося в соседних странах, итальянские мастера оставались чужды самой его основе. Каркасная система, при которой как бы исчезала стена, была им не по душе, и стена сохраняла для них свое конкретное значение: ясно расчлененная, не рвущаяся ввысь, объемная, отнюдь не ажурная, прекрасная в своей стройности и уравновешенности. Не вертикаль, а размеренность увлекала итальянских зодчих, даже когда они строили здания с остроконечными башнями, стрельчатыми арками и оконными переплетами. Фронтоны, горизонтальные полосы разноцветного мрамора, богатейшие инкрустации придают итальянским фасадам той поры радужную нарядность. А в храмовом интерьере, несмотря на стрельчатые своды и нервюры, как, например, в знаменитой флорентийской церкви Санта Мария Новелла (XIII—XIV вв.), кстати, — и это особенно знаменательно — так понравившейся величайшему гению Высокого Возрождения Микеланджело, что он назвал ее своей «невестой», мы ощущаем прежде всего ясную уравновешенность архитектурных форм. Даже такие шедевры позднего средневековья, как Дворец дожей (IX— XVI вв.) и Дворец Ка Д'0ро (первая половина XV в.) в Венеции с их воздушными арками и стрельчатыми окнами — памятники не столько готики, сколько некоего радостного, лучезарного искусства, много почерпнувшего в своей сказочности от арабского Востока. Примечательно, что во Дворце дожей обычные архитектурные принципы решительно нарушены. Массивный блок огромной стены покоится на чудесных в своей стройной легкости аркадах и лоджиях. Но это не кажется неестественным, ибо горизонтальная масса стены как бы утрачивает свою тяжесть под разноцветной мраморной облицовкой из диагонально поставленных квадратных плит. За исключением Италии, где его вытесняли освежающие ренессансные веяния, готический стиль был, как правило, обязательным в зодчестве, поощряемом католической церковью. Интересен в этом отношении пример Литвы. Заключение. Итак, готика царила повсеместно. Как в Париже Нотр-Дам, венский собор св. Стефана главенствует над огромной столицей. Не только однобашенный фасад, как во Фрейбурге, но и храмы с почти одинаковой высотой центрального и боковых нефов, создающей единое, по- дворцовому обширное пространство, — новшество германской готики. В Нидерландах, где благодаря выгодному географическому положению городская торговля процветала уже в романскую пору, рост бюргерства вызвал бурное светское строительство. В последний период средневековья именно в Нидерландах наибольший размах получило строительство общественных зданий— ратуш, торговых рядов и складов, домов цеховых организаций. Величественные городские звонницы — вечевые башни (бефруа), игравшие важную роль в многочисленных восстаниях городского населения и служившие, наряду с собором, как бы символом мощи и богатства города, — замечательное достижение нидерландской архитектуры (башня, как столб возвышающаяся над торговыми рядами в Брюгге, башни в Ипре, Генте и др.). Всюду строились замки со все более совершенными укреплениями и в то же время обставленные со все возрастающей (особенно в поздней готике) роскошью, проявляющейся в пышной декоративности, высоких стрельчатых окнах с причудливыми переплетами, тройных каминах во всю стену и т. д. Европейские города окружались зубчатыми стенами с двойными воротами и башнями. Видоизменился сам облик города благодаря плотно прижатым друг к другу готическим домам с островерхими двускатными крышами, узкими окнами, стрельчатыми дверными проемами, аркадами, угловыми башенками — всем тем, что в лабиринте узких улочек кое-где еще сохранившихся средневековых кварталов обступает нас ныне как живописный декорум давно исчезнувшего жизненного уклада. Трудно найти подходящие слова, чтобы описать впечатления от готического собора. Они высоки и тянутся к небу бесконечными стрелами башен и башенок, вимпергов, фиалов, заостренных арок. Благодаря своей архитектуре с каждой точки собор смотрится по-новому. В отличие от романской церкви с ее четкими, легко обозримыми формами, готический собор необозрим, часто асимметричен и даже неоднороден в своих частях: каждый из его фасадов со своим порталом индивидуален. Стены не ощущаются, их как бы и нет. Арки, галереи, башни, какие - то площадки с аркадами, громадные окна, все дальше и дальше - бесконечно сложная, ажурная игра ажурных форм. И все это пространство обитаемо - собор и внутри и снаружи населен массой скульптур. Они занимают не только порталы и галереи, но их можно найти также и на кровле, карнизах, под сводами капелл, на винтовых лестницах, возникают на водосточных трубах, на консолях. Словом, готический собор- это целый мир. Он и действительно вобрал в себя мир средневекового города. Если даже сейчас, в современном Париже, собор Парижской Богоматери царит над городом, и перед ним меркнет архитектура барокко, ампира, классицизма, то можно представить, как еще более внушительно он выглядел тогда, в том Париже, среди кривых улочек и маленьких двориков по берегам Сены. Германская готика, также поражая своими размерами, стала своеобразным символом современных немцев, олицетворяя их национальную самобытность. Достаточно упомянуть хотя бы о том, что в Кельне довольно популярна поговорка, гласящая примерно следующее: «Кельнский собор вечная будет строиться до тех пор, пока будет стоять Кельн». Это напоминает слова одной песни: «...И пока она [Москва] будет стоять, не исчезнет Россия в веках...». Эти выражения символизируют целостность, неделимость и самобытность обществ, но если для россиян такой символ- Московский Кремль, то для западногерманцев этот символ- Кельнский собор. Вообще, если говорить о символах прошлого в истории различных народов, то готика является некой визитной карточкой могучей средневековой Европы, воплотившей в себе всю мощь веры и безграничную силу заражающегося самобытного искусства Западной Европы. Она (готика) повергает сегодняшних людей своими задумками, масштабностью и долговечием. Мне думается, что для очень дальних потомков искусство первого тысячелетия нашей эры будет прежде всего ассоциироваться с готикой, как для нас искусство древнего мира прежде всего ассоциируется с Грецией и Римом. Сноски. 1.Гоголь. Хезинга Й. <<Осень средневековья>>. Стр. 111. 2.Нервюра - арка из тесаных клинчатых камней, укрепляющая ребра свода. 3.Контрфорс - устой, поперечная стенка, вертикальный выступ, укрепляющий основную несущую конструкцию. 4.Ратуша- здание городского самоуправления, имеющее обычно два зала и часовую башню. Литература. 1.Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры, Москва, 1972 г. 2.Крыжановская М.Я. Искусство западного средневековья, Москва, 1963 г. 3.Лясковская О.А. Французская готика XII-XIV веков, Москва, 1973 г. 4.Малая история искусств. Тяжлов В.Н. Искусство средних веков в Западной и Центральной Европе., Москва, 1964 г. 5.Советский Энциклопедический словарь, Москва, 1988 г. 6.Хезинга Й. Осень средневековья, Москва, 1988 г. 7.Советская энциклопедия, Москва, 1986. 22 «Готика»
https://doc4web.ru/arhitektura-/gazosnabzhenie-zhilogo-rayona1.html
Газоснабжение жилого района
https://doc4web.ru/uploads/files/225/f7e34d9d43d89996d9d6636290b3ef8a.docx
files/f7e34d9d43d89996d9d6636290b3ef8a.docx
2 2 Министерство образования РФ Уральский государственный технический университет - УПИ кафедра "Теплогазоснабжение и вентиляция" ГАЗОСНАБЖЕНИЕ ЖИЛОГО РАЙОНА КУРСОВОЙ ПРОЕКТ ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА 2907.000000.029ПЗ Руководитель: Кошелева О.Б. Студент группы ТГВ-4 Екатеринбург С.П. 1851929 2001 Содержание Введение. 3 1. Исходные данные. 5 2. Расчет газопотребления. 5 2.1. Определение расхода газа на бытовые нужды. 5 2.2. Построение графиков бытового газопотребления. 7 2.3. Определение расхода газа на коммунально-бытовые нужды. 10 3. Выбор схемы газоснабжения и количества ГРП. 10 4. Гидравлический расчет газопроводов низкого давления. 12 5.Гидравлический расчет газопроводов высоуого давления. 16 6. Проектирование и расчет внутридомового и дворового газопровода. 17 7. Выбор оборудования ГРП. 18 Введение Городские системы газоснабжения Современные городские распределительные системы представляют собой сложный комплекс сооружение, состоящий из следующих основных элементов: газовых сетей низкого, среднего и высокого давления; газораспределительных станций, контрольно-регуляторных пунктов, газорегуляторных пунктов и установок; в указанных станциях и установках давление газа снижают до необходимой величины и автоматически поддерживают постоянным. Они имеют автоматические предохранительные устройства, которые исключают возможность повышения давления в сетях сверх нормы; системы связи и телемеханизации. Система газоснабжения должна обеспечивать бесперебойную подачу газа потребителям, быть безопасной в эксплуатации, простой и удобной в обслуживании, должна предусматривать возможность отключения отдельных ее элементов или участков газопроводов для производства ремонтных или аварийных работ. Сооружения, оборудование и узлы в системе газоснабжения следует применять однотипные. Принятый вариант системы должен иметь максимальную экономическую эффективность и предусматривать строительство и ввод в эксплуатацию системы газоснабжения по частям. Основным элементом городских систем газоснабжения являюттся газовые сети. По числу степеней давления, применяемые в газовых сетях, системы газоснабжения подразделяются на: 1. двухступенчатые, состоящие из сетей низкого и среденго или высокого (до 0,6 МПа) давления; 2. трехступенчатые, включающие газопроводы низкого, среденго и высокого (до 0,6 МПа) давления; 3. многоступенчатые, в которых газ подается по газопроводам низкого, среденго и высокого (до 0,6 и до 1,2 МПа) давления. Системы газоснабжения городов и поселков отличаются принципами, заложеными в схемы распределительных сетей, характером питания городской сети, типом оборудования и сооружений, применяемых в сетях, системами связи и телемеханизации. На выбор системы газоснабжения города оказывает влияние ряд факторов. Основные из них: 1) характер источника газа, свойства газа, степень его очистки и влажности; 2) размеры города, особенности его планировки и застройки, плотность населения; 3) количество и характер промышленных потребителей; 4) наличие естественных или искусственных препятствий для прокладки газопроводов. Газ подводят к городу по нескольким магистральным газапроводам, которые заканчиваются газораспределительными станциями (ГРС). В ГРС давление газа снижается и он поступает в сеть высокого давления. К кольцу высокого давления через контрольно-регуляторный пункт (КРП) присоединяют подземное хранилище газа. Для выравнивания суточного графика потребления газа в городе имеются газгольдерные станции. Газапроводы среднего и высокого давления (до 0,6 МПа) служат для питания городских распределительных сетей низкого давления через газорегуляторные пункты (ГРП). Они также подают газ через ГРП и местные газорегуляторные установки (ГРУ) в газопроводы промышленных и коммунальных предприятий. Газопроводы низкого давления служат для транспортирования газа в жилые и общественные здания, а так же мелким коммунальным потребителям, так же к ним могут присоединяться небольшие отопительные котельные. Количество ГРП, питающих сеть низкого давления, определяют технико-экономическим расчтетом. ГРП располагают в центре зон, которые они питают, зоны действия не перекрываются. Трассы газопроводов пректируют с обеспечением минимальной протяженности сети. Распределительные сети сотоят из основных линий и абонентских ответвлений. 1. Исходные данные Плотность г=0,73кг/м3; Теплотворная способность Qрн=35 МДж/м3; Расход газа котельной – 500 м3/ч; Давление в точке присоединения к магистральному газопроводу Р=0,4 МПа Расход газа промпредприятием № 1 – 400 м3/ч; Расход газа промпредприятием № 2 – 800 м3/ч. В квартале смешаной застройки 9 эт.–50%, 5 эт.-30%, 2 эт.-20%. 2. Расчет газопотребления 2.1. Определение расходов газа на бытовые нужды. Расход газа на бытовые нужды определяется поквартально в зависимости от численности населения и норм расхода теплоты. Нормы расхода теплоты: Q1=2800 Мдж/чел.год – при наличии в квартире газовой плиты и центрального горячего водоснабжения; (9 эт.) Q2=4600 Мдж/чел.год – при наличии в квартире газовой плиты и отсутствия центрального горячего водоснабжения; (2 эт.) Q2=4600 Мдж/чел.год – при наличии в квартире газовой плиты и газового водонагревателя. (5 эт.) Годовой расход газа определяется по формуле: Vгод=(Q1+Q2+Q3)/ Qрн; Часовой расход газа определяется по формуле: Vчас = Кm * Vгод, где Кm – коэффициент часового максимума, принимаемый по суммарной численности населения района по СНиП. Таблица 2.1. № кв. S застройки, га Этаж-ность Числ. насел. чел. Расход теплоты МДж/год Годовой расход газа Vгод, м3/год Кm Часовой расход газа Vчас, м3/ч Q1 Q2 Q3 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 14,625 9 13 162 36,854*106 - - 1 052 971,4 1/2200 478,623 2 10,125 9 9 112 25,514*106 - - 728 971,4 1/2200 331,350 3 13,000 9 11 700 32,76*1061 - - 936 000,0 1/2200 425,455 4 13,000 5 6 500 - - 52,0*106 1 485 714,2 1/2100 707,483 5 8,750 5 4 375 - - 35,0*106 1 000 000,0 1/2100 476,190 6 7,500 5 3 750 - - 30,0*106 857 142,9 1/2050 418,119 7 4,500 2 900 - 4,14*106 - 118 285,7 1/1800 65,714 8 16,625 2 3 325 - 15,295*106 - 437 000,0 1/2050 213,170 9 3,750 2 750 - 3,45*106 - 98 571,4 1/1800 54,762 10 8,750 5 4 375 - - 35,0*106 1 000 000,0 1/2100 476,190 11 7,500 5 3 750 - - 30,0*106 857 142,9 1/2050 418,118 12 10,500 2 2 100 - 9,66*106 - 276 000,0 1/2000 138,000 13 10,500 2 2 100 - 9,66*106 - 276 000,0 1/2000 138,000 14 18,000 5 9 000 - - 72,0*106 2 057 142,8 1/2200 935,065 15 4,500 2,5,9 2 880 5,67*106 0,828*106 5,40*106 339 942,9 1/2050 165,826 16 9,000 9 8 100 22,68*106 - - 648 000,0 1/2200 294,545 17 9,000 9 8 100 22,68*106 - - 648 000,0 1/2200 294,545 18 15,000 9 13 500 37,8*106 - - 1 080 000,0 1/2200 490,909 Всего 184,625 107 479 183,958*106 43,033*106 259,4*106 13 896 885,7 6 522,067 2.2. Построение графиков бытового газопотребления Бытовые потребители отличаются неравномерностью газопотребления по месяцам года, дням недели, часам суток. 2.2.1. Суммарный расход газа для данного района распределяется по месяцам года в следующих долях: Таблица 2.2. месяц процент расход Vмес, м3/мес месяц процент расход Vмес, м3/мес январь 10,3 1 431 379,2 июль 5 694 844,3 февраль 9,6 1 334 101,0 август 5,2 722 638,1 март 10 1 389 688,6 сентябрь 7 972 782,0 апрель 9,3 1 292 410,4 октябрь 8,7 1 209 029,1 май 8,6 1 195 132,2 ноябрь 9,4 1 306 307,3 июнь 7 972 782,0 декабрь 9,9 1 375 791,7 итого 100 13 896 885,7 Рисунок 2.1. Наибольший расход газа в январе, этот расход и применяется в дальнейшем за расчетный. 2.2.2. Определяем максимальный расход газа в неделю: Vнед = 1,25 * Vмес / 4, где Vмес – расход газа в январе. Vнед = 1,25 * 1 431 379,2 / 4 = 447306,0 м3/нед Расход газа по дня недели распределяется следующим образом: Таблица 2.3. день недели процент расход Vсут, м3/сут понедельник 13,6 59044,4 вторник 13,7 59491,7 среда 13,8 60386,3 четверг 14 62622,8 пятница 14,8 66201,3 суббота 17 76042,0 воскресенье 14,2 63517,5 вся неделя 100 447306,0 Рисунок 2.2. Максимальный суточный расход газа выпадает на субботу самой нагруженной январской недели. Этот расход используется для построения графика суточного потребления. 2.2.3. Распределение газопотребления по часам суток в процентах от расхода в субботу происходит следующим образом: Таблица 2.4. Часы суток процент расход Vчас, м3/час Часы суток процент расход Vчас, м3/час 0 – 1 1,5 1140,6 12 – 13 5,4 4106,3 1 – 2 0,5 380,2 13 – 14 5,4 4106,3 2 – 3 0,2 152,1 14 - 15 5,6 4258,4 3 – 4 0,2 152,1 15 – 16 5,5 4182,3 4 – 5 0,2 152,1 16 – 17 5,5 4182,3 5 – 6 0,5 380,2 17 – 18 6,0 4562,5 6 – 7 3,0 2281,3 18 – 19 6,6 5018,8 7 – 8 4,4 3345,8 19 - 20 7,0 5322,9 8 – 9 5,5 4182,3 20 – 21 6,6 5018,8 9 - 10 6,0 4562,5 21 – 22 5,8 4410,4 10 – 11 6,0 4562,5 22 – 23 4,3 3269,8 11 - 12 5,5 4182,3 23 – 24 2,8 2129,2 Всего 100 76042,0 Рисунок 2.3. 2.3. Определение расхода газа на коммунально-бытовые нужды Расходы газа коммунально-бытовыми предприятиями определяются по производительности или пропускной способности предприятий и нормам расхода теплоты на единицу продукции или одного клиента. Таблица 2.5. Потребители газа Расчет производитель-ности Показатель потребле-ния Норма расхода теплоты на ед. потребле-ния, МДж Расчет-ное число жителей, чел. Кm Расход газа Vпред, м3/ч Прачечная 100 т. белья на 1000 чел. в год 1 т. белья 8800 53 750 1/2900 466 Баня 52 помывки на 1 чел. в год 1 помывка 40 53 750 1/2700 1183 Столовая 2-х разовое питание, 220 рабочих смен 1 обед 1 завтрак или ужин 4,2 2,1 8 958 1/2000 355 Котельная по заданию 500 Промпредп.1 по заданию 400 Промпредп.2 по заданию 800 Vпред = Кm * Qпред / Qрн 3. Выбор схемы газоснабжения и количества ГРП. Схема газоснабжения низкого давления выбирается из условий минимальных металловложений и максимальной надежности. Для кварталов с наибольшими расходами целесообразна кольцевая сеть, для других – одно- двух- трехстороннее снабжение. Количество ГРП определяется из условий нагрузки на один ГРП 800-1200 м3/ч. Нулевые точки (точки встречи газовых потоков) намечаются на равных от ГРП расстояних, примерно равных 700-1000 м. ГРП распологаются в центре нагрузки, желательно в кварталах с максимальным расходом газа. Схема газоснабжения среднего давления тупиковая, трасса выбирается из условия минимальной протяженности. 4. Гидравлический расчет газопроводов низкого давления. 4.1. Vуд.кв = Vкв / l, где Vкв – часовой расход газа в квартале м3/ч; l – сумма длин участков сети, снабжающий данный квартал, м. Vуд.кв.1 = 478,623 / 1325 = 0,368 Vуд.кв.2 = 331,35 / 1100 = 0,301 Vуд.кв.3 = 425,455 / 1425 = 0,299 Vуд.кв.4 = 707,483 / 1075 = 0,69 Vуд.кв.5 = 476,19 / 900 = 0,529 Vуд.кв.6 = 418,119 / 500 = 0,836 Vуд.кв.7 = 65,714 / 450 = 0,144 Vуд.кв.8 = 213,17 / 600 = 0,355 Vуд.кв.9 = 54,762 / 150 = 0,365 Vуд.кв.10 = 476,19 / 900 = 0,529 Vуд.кв.11 = 418,119 / 500 = 0,836 Vуд.кв.12 = 138,0 / 475 = 0,290 Vуд.кв.13 = 138,0 / 400 = 0,345 Vуд.кв.14 = 935,065 / 1175 = 0,796 Vуд.кв.15 = 165,826 / 425 = 0,390 Vуд.кв.16 = 294,545 / 950 = 0,310 Vуд.кв.17 = 294,545 / 975 = 0,302 Vуд.кв.18 = 496,909 / 1525 = 0,326 Количество ГРП N = Vчас / 1200 = 6522 / 1200 = 5,44 = 6 4.2. Расход газа на участках сети Vпут = Vуд • l Vэкв = 0,5 • Vпут Vрасч = Vтранз + Vэкв, где Vуд – удельный расход в кварталах, который обеспечивает данный участок; Vтранз – транзитный расход на участке – сумма путевых расходов на участках за расчетным Расчеты сводятся в табл. 4.1. Таблица 4.1. Расход газа на участках сети № участков Длина уч-ков, м Vуд м3/ч•м Vпут м3/ч Vэкв м3/ч Vтранз м3/ч Vрасч м3/ч 1-2 150 0,368 55,2 27,6 92,0 119,6 2-3 500 0,301 150,5 75,3 73,3 148,5 3-4 700 0,299 209,3 104,7 0 104,7 1-9 500 0,368 184,0 92,0 0 92,0 9-10 300 0,897 269,1 134,6 0 134,6 10-11 350 1,204 421,4 210,7 94,2 304,9 2-5 350 0,669 234,2 117,1 268,1 385,2 5-11 350 0,669 234,2 117,1 324,0 441,0 3-6 250 0,600 150,0 75,0 31,4 106,4 6-11 250 0,991 247,8 123,9 366,6 490,4 6-7 350 0,989 346,2 173,1 596,8 769,9 7-8 350 0,989 346,2 173,1 123,6 296,7 4-8 250 0,299 74,8 37,4 0 37,4 8-12 250 0,690 172,5 86,3 0 86,3 11-12 700 1,045 731,5 365,8 0 365,8 11-15 500 0,499 249,5 124,8 263,1 387,8 15-20 450 0,635 285,8 142,9 347,6 490,4 9-13 400 0,529 211,6 105,8 0 105,8 10-14 400 1,365 546,0 273,0 40,4 313,4 13-14 300 1,058 317,4 158,7 74,1 232,8 13-17 400 0,529 211,6 105,8 31,7 137,5 14-16 200 1,365 273,0 136,5 493,2 629,7 16-18 200 1,365 273,0 136,5 553,1 689,6 17-18 300 1,325 397,5 198,8 68,8 267,5 18-19 350 1,632 571,2 285,6 0 285,6 19-24 350 1,186 415,1 207,6 0 207,6 17-22 350 0,796 278,6 139,3 68,8 208,1 22-26 200 0,310 62,0 31,0 100,8 131,8 26-27 650 0,310 201,5 100,8 0 100,8 22-23 300 1,106 331,8 165,9 339,8 505,7 23-24 350 1,106 387,1 193,6 105,1 298,7 24-27 200 0,612 122,4 61,2 0 61,2 20-21 350 0,671 234,9 117,4 89,7 207,1 21-29 550 0,326 179,3 89,7 0 89,7 28-29 350 0,326 114,1 57,1 0 57,1 20-25 250 0,628 157,0 78,5 245,9 324,4 25-28 300 0,628 188,4 94,2 109,9 204,1 27-28 350 0,302 105,7 52,9 0 52,9 20-24 500 0,692 346,0 173,0 163,6 336,6 11-30 250 0,980 245,0 122,5 312,4 434,9 30-31 150 0,509 76,4 38,2 189,9 228,1 31-32 150 0,655 98,3 49,1 140,8 189,9 32-19 250 1,126 281,5 140,8 0 140,8 ГРП1-5 25 - - - 826,2 826,2 ГРП2-7 25 - - - 1066,6 1066,6 ГРП3-15 25 - - - 878,3 878,3 ГРП4-16 25 - - - 1319,3 1319,3 ГРП5-23 25 - - - 804,4 804,4 ГРП6-25 25 - - - 528,5 528,5 Таблица 4.1. 4.3. Гидравлический расчет сети низкого давления № участков Длина уч-ков, м Расчетная длина, м Vрасч м3/ч d, мм Потери давления, Па на 1 п.м. на уч-ке 1-2 150 165 119,6 100 1,4 231 2-3 500 550 148,5 125 0,5 275 3-4 700 770 104,7 100 1,2 924 1-9 500 550 92,0 100 1,0 550 9-10 300 330 134,6 100 1,6 528 10-11 350 385 304,9 219х6 0,27 104 2-5 350 385 385,2 219х6 0,4 154 5-11 350 385 441,0 219х6 0,55 212 3-6 250 275 106,4 100 1,25 344 6-11 250 275 490,4 219х6 0,75 206 6-7 350 385 769,9 273х7 0,5 193 7-8 350 385 296,7 159х4 1,4 539 4-8 250 275 37,4 159х4 1,0 275 8-12 250 275 86,3 159х4 1,0 275 11-12 700 770 365,8 219х6 0,4 308 11-15 500 550 387,8 219,6 0,44 242 15-20 450 495 490,4 219х6 0,75 371 9-13 400 440 105,8 100 1,2 528 10-14 400 440 313,4 159х4 1,2 528 13-14 300 330 232,8 159х4 0,75 248 13-17 400 440 137,5 125 0,5 220 14-16 200 220 629,7 219х6 1,05 231 16-18 200 220 689,6 219х6 1,25 275 17-18 300 330 267,5 159х4 1,05 347 18-19 350 385 285,6 159х4 1,05 404 19-24 350 385 207,6 125 1,2 462 17-22 350 385 208,1 125 1,2 462 22-26 200 220 131,8 100 1,6 352 26-27 650 715 100,8 100 1,2 858 22-23 300 330 505,7 219х6 0,8 264 23-24 350 385 298,7 159х4 1,4 539 24-27 200 220 61,2 80 1,8 396 20-21 350 385 207,1 125 1,2 462 21-29 550 605 89,7 100 0,9 545 28-29 350 385 57,1 80 1,8 693 20-25 250 275 324,4 159х4 1,4 385 25-28 300 330 204,1 125 1,2 396 27-28 350 385 52,9 80 1,4 539 20-24 500 550 336,6 219х6 0,33 182 11-30 250 275 434,9 219х6 0,5 138 30-31 150 165 228,1 159х4 0,75 124 31-32 150 165 189,9 125 0,9 149 32-19 250 275 140,8 100 1,8 496 ГРП1-5 25 27,5 826,2 273х7 0,5 14 ГРП2-7 25 27,5 1066,6 273х7 1,0 28 ГРП3-15 25 27,5 878,3 273х7 0,6 17 ГРП4-16 25 27,5 1319,3 273х7 1,5 41 ГРП5-23 25 27,5 804,4 273х7 0,5 14 ГРП6-25 25 27,5 528,5 219х6 1,0 28 Невязки по кольцевым газопроводам: ( 814-707 ) • 100% _ 7-6-11-12-8-7 0,5•(539+275+193+206+308) = 14% ( 935-844 ) • 100% _ 5-2-1-9-10-11-5 0,5•(154+231+550+212+104+528) = 10% ( 1149-1015 ) • 100% _ 15-11-19-24-20-15 0,5•(242+138+124+149+496+371+660+462) = 12% ( 963-935 ) • 100% _ 7-6-11-12-8-7 0,5•(385+182+396+396+539) = 3% 5. Гидравлический расчет газопроводов среднего давления. Рнач2 – Ркон2_ 0,42 - 0,152_ ср = Lрасч = 4,73 = 0,029 МПа2/км, где Рнач – давление в магистральном газопроводе (по заданию Рнач =0,4 МПа); Ркон – давление у самого удаленного потребителя (принимаем Ркон = 0,15 МПа); Lрасч – расчетная длина самой протяженной магистрали. _ Ркон = Рнач2 – Lруч • уч Таблица 5.1. № уч-ка длина, м расчетная длина, км расчетный расход, м3/ч Диаметр, мм уч, МПа2/км Рнач, МПа Ркон, МПа (0-1 2000 2,2 9837 245х7 0,03 0,400 0,307 (1-2 125 0,14 9837 219х7 0,05 0,307 0,295 (2-3 50 0,06 9033 219х7 0,04 0,295 0,291 (3-4 550 0,61 7349 219х7 0,027 0,291 0,262 (4-5 50 0,06 6030 219х7 0,02 0,262 0,260 (5-6 250 0,28 6030 219х7 0,02 0,260 0,249 (6-7 100 0,11 5675 180х6 0,05 0,249 0,238 (7-8 150 0,17 5675 180х6 0,05 0,238 0,220 (8-9 400 0,44 3148 180х6 0,017 0,220 0,202 (9-10 300 0,33 1967 133х4,5 0,04 0,202 0,166 (10-11 200 0,22 900 103х4 0,02 0,166 ,0152 (11-12 100 0,11 500 103х4 0,008 0,152 0,149 12-кот. 25 0,03 500 103х4 0,008 0,149 ,0149 11-ПП1 25 0,03 400 76х3 0,025 0,152 0,150 10-ГРП2 200 0,22 1067 103х4 0,03 0,166 0,145 (9-13 250 0,28 1181 103х4 0,035 0,202 0,176 (13-14 100 0,11 826 103х4 0,018 0,176 0,171 14-ГРП1 25 0,03 826 103х4 0,018 0,171 0,169 13-Ст1 25 0,03 355 76х3 0,02 0,176 0,175 (8-15 400 0,44 2527 133х4,5 0,05 0,220 0,162 (15-16 150 0,17 1183 133х4,5 0,012 0,162 0,156 16-Баня 25 0,03 1183 133х4,5 0,012 0,156 0,155 15-ГРП3 25 0,03 878 103х4 0,02 0,162 0,160 15-Прач 25 0,03 466 76х3 0,03 0,162 0,159 6-Ст2 25 0,03 355 76х3 0,02 0,249 0,248 4-ГРП4 25 0,03 1319 103х4 0,05 0,262 0,259 (3-17 150 0,17 1684 133х4,5 0,028 0,291 0,283 (17-18 550 0,61 884 103х4 0,02 0,283 0,261 (18-19 100 0,11 529 76х3 0,055 0,261 0,249 19-ГРП6 25 0,03 529 76х3 0,055 0,249 0,246 18-Ст3 25 0,03 355 76х3 0,02 0,261 0,260 17-ПП2 25 0,03 800 103х4 0,018 0,283 0,283 2-ГРП5 25 0,03 400 103х4 0,018 0,295 0,294 6. Проектирование и расчет внутридомового и дворового газопровода. Для расчета принят одноподъездный семиэтажный жилой дом с 1-, 2- и 3-комнатными квартирами, оборудованный 2- и 4-х комфорочными газовыми плитами. Ввод в здание принимается цокольный в лестничную клетку, где устанавливается общий кран на вводе и краны для отключения каждого стояка. Газопроводы прокладываются по несущим капитальным стенам. Таблица 6.1. Внутридомовой газопровод № уч-ка Расчетный расход, Vрасч, м3/ч Геом. длина, м Расчетн. длина, м Диаметр, мм Потери давл., Па Нгс, Па Сумма потерь на уч-ке, Па на 1 п.м. на участке 10-9 0,75 3,5 5,85 15 1,4 8,19 13,72 -5,53 9-8 1,26 3,0 3,6 15 2,5 9,0 16,46 -7,46 8-7 1,64 3,0 3,6 20 1,0 3,6 16,46 -12,86 7-6 1,77 3,0 3,6 20 1,1 3,96 16,46 -12,50 6-5 1,84 3,0 3,6 20 1,4 5,04 16,46 -11,42 5-4 1,86 2,0 2,4 20 1,4 3,36 10,98 -7,62 4-3 1,89 8,0 10,0 20 1,5 15,0 6,59 8,41 3-2 4,34 0,3 0,4 32 0,6 0,24 0,0 0,24 2-1 6,09 2,0 2,5 32 1,4 3,5 -8,23 11,74 Итого во внутридомовых газопроводах -37,00 Потери давления в газовой плите 50,00 Суммарные потери 13,00 где Vрасч = Vном • n • Ko, Vном – расход газа одним прибором; n – количество однотипных приборов; Ko – коэффициент одновременности действия приборов (табл. 21а [2]); Нгс = 9,8 • h • ( возд - г ), h – разность отметок начала и конца участка; возд , г – плотности воздуха и газа. Таблица 6.2. Дворовой газопровод № уч-ка Расчетный расход, Vрасч, м3/ч Геом. длина, м Расчетн. длина, м Диаметр, мм Потери давл., Па Сумма потерь на уч-ке, Па на 1 п.м. на участке 1 6,09 50,0 55,0 32 1,4 77 77 7. Выбор оборудования ГРП Таблица 7.1. № ГРП Р1, МПа Р2 , МПа Vгрп (рас-ход) м3/ч Регулятор давления V, м3/ч фильтр марка d, мм VT, м3/ч тип Vф, м3/ч 1 0,169 2,23•10-3 826 РДУК2Н-50 50 1790 1008 ФСС-50 1310 2 0,145 2,85•10-3 1067 РДУК2Н-100 100 2840 1373 ФСС-50 1310 3 0,160 1,54•10-3 878 РДУК2Н-50 50 1790 955 ФСС-50 1310 4 0,259 2,40•10-3 1319 РДУК2Н-50 50 1790 1545 ФСС-50 1510 5 0,294 2,86•10-3 804 РДУК2Н-50 50 1790 1754 ФСС-50 1510 6 0,246 2,78•10-3 528 РДУК2Н-50 50 1790 1468 ФСС-50 1510 Р1 давление на входе в ГРП (по табл. 5.1.); Р2 давление на выходе из ГРП Р2 = Рсет + Рдом + Рдвор + 1300, где Рсет – потери давления в сети низкого давления до самой удаленной точки; Рдом – потери в доме (принимаем по табл.6.1.); Рдвор – потери в дворовой сети (принимаем по табл.6.2.); 1300 – необходимое давление перед горелкой. проверка подобранного регулятора давления: V = VT • P1 / P2 Литература 1. Методические указания к курсовому проекту "Газоснабжение жилого района". Екатеринбург. Изд-во УГТУ. 1996. 2. Ионин А.А. Газоснабжение: Учеб. для вузов. М.: Стройиздат, 1989. 3. СНиП 2.04.08-87 Газоснабжение / Госстрой СССР. М.: ЦИТП Госстрой СССР, 1988.
https://doc4web.ru/astronomiya-/derzhavne-strahuvannya.html
Державне страхування
https://doc4web.ru/uploads/files/235/4731a2b84c11351fa88ff05752189f4a.docx
files/4731a2b84c11351fa88ff05752189f4a.docx
РЕФЕРАТ з курсу “Державні фінанси” на тему: “Державне страхування” Для ринкової економіки властива свобода підприємництва, різноманітність його форм, орієнтація всіх суб'єктів господарювання на споживача з метою забезпечення зростання прибутку. В ринкових умовах держава безпосередньо не втручається в діяльність підприємницьких структур, їх взаємовідносини з партнерами й клієнтами, банками, тощо. Разом з тим державою визначаються найважливіші правила ринкового господарювання для всіх видів підприємницької діяльності та особливі умови для певних галузей виробничої й невиробничої сфер. Дотриманню встановлених вимог (нерідко досить суворих) сприяє система фінансових, податкових, митних та інших важелів. Ефективність ринкової економіки забезпечується гнучким і погодженим використанням економічних та неекономічних методів управління нею. З цією метою використовується і страхування. Воно відіграє як роль одного з елементів такого регулювання економіки, так і саме виступає об'єктом управління, що функціонує в межах загальних і специфічних для нього особливостей. Головною принциповою ознакою організації страхової діяльності на сучасному етапі є його демонополізація. Колись єдина на страховому ринку України організація Укрдержстрах, що діяла в системі державного страхування СРСР, зараз не визначає повністю страхову політику. На початку 1995 р. кількість страхових організацій, які одержали ліцензію Укрстрахнагляду на право здійснення страхової діяльності, перевищила 640 товариств. * Разом з тим Укрдержстрах, на базі якого була створена Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ще значно переважає інші страхові компанії. Так, в 1993 р. її частка статутною фонду та сформованих страхових резервів складала 34,9% до загальної суми, надходження страхових сум та страхового відшкодування — 20,1, надходжень страхових платежів за рік — 38,6%.* Поряд з державним страхуванням в Україні виникло і розвивається страхування, що здійснюється акціонерними товариствами, кооперативними та іншими організаціями. Ще не знайшло поширення взаємне страхування, яке відіграє помітну роль в країнах з розвинутою ринковою економікою. Державна форма страхування виражає відносини між державною страховою організацією і застрахованим. Вона може здійснюватись в умовах абсолютної монополії держави на проведення всіх видів страхування, монополії держави на окремі його види, або ж при відсутності будь-якої державної страхової монополії. На сучасному етапі спостерігається тенденція розвитку останнього варіанту .в Україні, хоча, звичайно, і не виключається пріоритет держави в проведенні деяких видів обов'язкового страхування. Основними ланками системи державного страхування є регіональні управління державного страхування ти інспекції, що входять в HACK "Оранта". На інспекції покладено проведення більшості видів добровільного І обов'язкового страхування: заключення договорів, оцінка майна, визначення і виплата страхового відшкодування і страхових сум (в межах лімітів). Роботу по особистому і майновому страхуванню серед населення безпосередньо проводять позаштатні агенти державного страхування. Їм надано право від імені органів державного страхування заключати з громадянами договори страхування і видавати страхові свідоцтва та квитанції встановленого зразка за своїм підписом і печаткою інспекції. Вказану роботу страховий агент повинен проводити на визначеній дільниці, з оплатою його праці на комісійних засадах. Органи державного страхування організують роботу інспекцій, безпосередньо проводять деякі види страхування, розраховують і затверджують крупні суми виплат страхового відшкодування, проводять ревізії підпорядкованих підрозділів, контролюють використання коштів на проведення заходів по попередженню загибелі, пошкодження застрахованого майна, тощо. Характерною ознакою державного страхування є участь в ньому багатьох державних і громадських організацій. Вона реалізується при розробці умов страхування, врахуванні й оцінці майна і проведенні обов'язкового страхування, заключенні договорів добровільного майнового та особистого страхування, визначенні причин виникнення матеріального збитку, обставин, пов'язаних із страховими випадками, що вже відбулись. Враховуючи, що при проведенні майнового і особистого страхування доводиться вирішувати питання, що вимагають спеціальних знань, до роботи страхових органів залучаються спеціалісти-експерти відповідних професій. Державне страхування направлене на забезпечення формування і розвитку ефективно функціонуючого ринку страхових послуг, створення в Україні необхідних умов для діяльності страховиків різних організаційно-правових форм, захисту інтересів страхувальників, Державне регулювання цих процесів повинно сприяти посиленню ролі на страховому ринку товариств, що мають міцну фінансову й правову основу, і разом з тим не допускати на нього спекулятивні чи фіктивні компанії, які можуть нанести шкоду як страховій справі, так і страхувальникам. Важливу роль в системі заходів державного регулювання страхування відіграє реєстрація страхових організацій, видача їм ліцензій на проведення певних видів страхування, здійснення контролю за діяльністю всіх страхових товариств (компаній) та їх об'єднань. Згідно з Декретом "Про страхування", державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективний розвиток страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю, що діє відповідно до Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Основними функціями вказаного Комітету є: 1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестрахувальників); 2) видача ліцензій на проведення страхової діяльності; 3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання інших страхових .зобов'язань перед страхувальниками; 4) встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів; 5) розробка нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності; 6) узагальнення практики страхової діяльності, розробка та надання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність; 7) участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності. Законодавством встановлені такі права Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю: 1) у межах своєї компетенції одержувати від страховиків встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про їх фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, в тому числі банків та громадян, необхідну для виконання покладених на нього функцій; 2) проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності; 3) при виявленні порушень страховиками вимог законодавства про страхову діяльність давати їм пропозиції щодо їх усунення, а у разі невиконання пропозицій зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до ліквідації виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій; 4) звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика у випадках, передбачених законодавством. Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю видає страховикам ліцензії на проведення конкретних видів страхування і перестрахування. Для одержання ліцензії страховик подає до Комітету — копії установчих документів та копи свідоцтва про реєстрацію; — довідки банків або інших кредитних установ, що підтверджують наявність і розміри сплаченого статутного фонду; — економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності; інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників. Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю зобов'язаний розглянути клопотання страховика про видачу йому ліцензії у термін, що не перевищує 30 днів з часу одержання всіх передбачених документів. При внесенні змін в установчий договір страховик зобов'язаний повідомити Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю в десятиденний термін з часу реєстрації цих змін в установленому порядку. Під обов'язковим страхуванням мається на увазі обов'язковість внесення відповідним колом страхувальників фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодування матеріального збитку або надання грошової допомоги зачіпає інтереси не лише конкретного потерпілого, але й державні інтереси. Йдеться про те, що обов'язкова форма страхування стосується пріоритетних об'єктів страхового захисту. Тому соціальне страхування, страхування житлових будівель, окремих сільськогосподарських тварин у громадян, пасажирів та деякі інші види страхування в Україні є обов'язковими. В інших країнах обов'язкова форма розповсюджується на страхування Цивільної відповідальності власників транспортних засобів, воєнних ризиків та інші види страхування. Для обов'язкової форми страхування властиві декілька принципів. По-перше, воно регулюється законодавчими актами, згідно з якими страховик зобов'язаний прийняти до страхування певні об'єкти, а страхувальники — вносити встановлені страхові платежі. В законодавстві встановлюється: сукупність об'єктів, що підлягають обов'язковому страхуванню; порядок визначення величини тарифних ставок або середніх їх розмірів з наданням права регіональної їх диференціації; періодичність внесення страхових внесків; обсяг страхової відповідальності; рівень страхового забезпечення. Зазначаються також основні права і обов'язки сторін щодо дотримання умов договору страхування. По-друге, для обов'язкової форми страхування властиве суцільне охоплення об'єктів, які законодавством віднесені до неї. Щоб реалізувати цей принцип, страхові організації щорічно здійснюють по всій країні реєстрацію наявних об'єктів, перевіряють правильність нарахування страхових платежів та своєчасність їх виплати. По-третє, принципом обов'язкової форми страхування є розповсюдженість її на об'єкти, що вказані в законі, без будь-яких дій страхувальника. В його обов'язки не входить повідомляти страховий орган про появу в господарстві нового об'єкта, що підлягає обов'язковому страхуванню. Коли буде проводитись щорічна чергова реєстрація, цей об'єкт буде врахований, а страхувальник буде ознайомлений з величиною страхових внесків і строками їх внесення. По-четверте, обов'язкове страхування передбачає відповідальність страхувальника за своєчасність і виплату страхових платежів в повному обсязі. Коли ж страхувальник з якихось причин порушить ці вимоги, страхові платежі стягуються за. рішенням суду. Можливий і випадок пошкодження чи загибелі застрахованих об'єктів, ще не оплачених останнім черговим платежем. В такому разі страхове відшкодування підлягає виплаті з вирахуванням заборгованості по платежах. Порушення строків виплати страхових платежів зумовлює нарахування на них пені. По-п'яте, обов'язкове страхування не обмежене в часі і діє на протязі періоду, поки страхувальник користується застрахованим майном. Виключенням є ветхі об'єкти та ті, господаря яких не встановлено. Вони не підлягають страхуванню. Якщо ж застраховане майно переходить до іншого господаря, то дія договору страхування не припиняється і втрачає силу лише в зв'язку з загибеллю майна. По-шосте, в разі застосування обов'язкового страхування встановлюються норми страхового забезпечення у відсотках до страхової оцінки або в повній грошовій сумі на об'єкт. Зазначимо, що деяким видам особистого страхування також властиві принципи обов'язкового, наприклад, суцільне охоплення, автоматизм, застосування норм страхового забезпечення. Але зазначені принципи діють суворо обумовлений строк і повністю зумовлені виплатою страхового внеску, наприклад, при обов'язковому страхуванні пасажирів. Використана література Закон України” Про внесення змін до Закону України “Про страхування”// України –business.-2001.- 6-13 листопада, №44. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від12 липня 2001р.// України –business.-2001.- 4-11 вересня, №35. Закон України ”Про внесення змін до Закону України”// “Про оподаткування прибутку підприємств // України – business.-2003.-21-28 січня, №3. Александрова М.М. Страхування: Навчально-методичний посібник.- К.: ЦУЛ, 2002-208с. Базилевич В.Д., Базилевич С.С. Страхова справа. - К.: Т-во «Знання», КОО,2002.-203с. Замков О.М. Страхування: Навчальний посібник / за редакцією д.е.н. О.О. Слюсаренко – К.: Міжнародна агенція «Bee Zonc», 2003-320с. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол.і наук.ред.СС.Осадець.Вид.2-у, переробл. і доп.-К.: КЕНУ,2002.-599с. Шумелда Я. Страхувння: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. Тернопіль: 2003-260с.
https://doc4web.ru/astronomiya-/kvazari1.html
Квазары
https://doc4web.ru/uploads/files/222/f1d7a82bbe5bb14e2edf0aebf3b2daee.docx
files/f1d7a82bbe5bb14e2edf0aebf3b2daee.docx
15 1 Содержание: Загадка сверхзвезд 2 Квазары и радиогалактики 6 Квазары и незвездная материя 12 Литература 15 Загадка сверхзвезд До недавнего времени в звездной астрономии считалось, что масса звезд не может превосходить массу Солнца более чем в 100 раз. В противном случае звезда окажется неустойчивой и распадется. Однако, Хойл и Фаулер предположили, что временами внутри ядер галактик, вследствие сгущения межзвездного газа, могут возникать «сверхзвезды» с массами, превосходящими солнечную в сотни тысяч и даже сотни миллионов раз. Такие сверхзвезды (ибо подобный объект не является звездой в обычном смысле этого слова), как показывают расчеты, должны постепенно сжиматься, что ведет к выделению огромного количества энергии, по сравнению с которым вспышка обычной сверхновой все равно, что вспышка спички по сравнению со взрывом водородной бомбы. Одна такая вспышка может породить вполне достаточное количество быстрых частиц, чтобы целая галактика стала радиогалактикой При фотографировании на обычную фотопластинку многие радиогалактики выглядят как слабые звезды. В 1963 г. голландский астрофизик Шмидт, работающий в США, исследовал одну из таких звезд ЗС 48, расположенную в созвездии Треугольника. Он обнаружил, что она находится на расстоянии полутора миллиардов световых лет от Земли и удаляется с колоссальной скоростью, составляющей около одной шестой скорости света. Вскоре еще один аналогичный объект — ЗС 273, который является своеобразным рекордсменом по количеству излучаемого света, заинтересовал советских астрономов А. С. Шарова и Ю. Н. Ефремова. Они изучили ряд фотографий соответствующего участка звездного неба, выполненных в разное время, и обнаружили, что таинственный объект то и дело менял свою яркость в течение коротких промежутков времени. Аналогичные наблюдения были сделаны и американскими астрономами. Казалось бы, на огромном расстоянии, превосходящем миллиард световых лет, обнаружить отдельную звезду вообще невозможно. Можно наблюдать только большую совокупность звезд—звездную систему—галактику. Однако яркость целой галактики не может испытывать столь быстрых одновременных изменений. Это позволило астрономам сделать заключение, что объект ЗС273 является единым телом — сверхзвездой. Интересно отметить, что поток электромагнитной энергии, излучаемой этим объектом, в 100 раз превосходит общий поток энергии всей нашей Галактики. Он составляет около 1047 эрг/сек. Уже одно это говорит о том, что сверхзвезда не может быть скоплением звезд. Чтобы обеспечить такую мощность излучения, надо было бы сосредоточить в каждом кубическом парсеке 108 звезд. Между тем в среднем на один кубический парсек приходится 1/10 звезды. Что же касается полной энергии, выделяющейся в момент образования сверхзвезды, то она достигает 1060 эрг. Чтобы выделить такую энергию с помощью ядерных реакций, пришлось бы переработать массу вещества, сравнимую с массой галактики средних размеров. Интересно отметить, что, вообще говоря, открытие сверхзвезд не было абсолютной неожиданностью. Как мы видели, изучение радиогалактик с необходимостью приводило к выводу о том, что во Вселенной должны существовать какие-то источники энергии, намного превосходящие по своей мощности все, что нам было известно. В дальнейшем сверхзвезды получили название квазизвездных объектов (т. е. объекты, похожие на звезды, но все же не звезды), или квазаров. В настоящее время обнаружено свыше ста квазаров. Более чем для пятидесяти из них удалось получить оптические спектры, позволяющие достаточно уверенно определить смещение спектральных линий и тем самым измерить ту скорость, с которой загадочные объекты перемещаются в пространстве. Скорости эти оказались чрезвычайно большими (один из квазаров, например, движется со скоростью, достигающей 80% скорости света). Как мы уже знаем, картина расширения нашей области Вселенной такова, что более далекие объекты удаляются с большими скоростями. Это позволяет по величине красного смещения определять расстояние до далеких космических объектов. Подобным методом удалось выяснить, что квазары находятся от нас на колоссальных расстояниях в несколько миллиардов световых лет. Но это означает, что наблюдая квазары, мы наблюдаем объекты, которые относятся к той самой эпохе, к которой, согласно современным представлениям, относится начальная стадия образования Метагалактики. Уже одно это делает квазары необычайно интересными объектами научного исследования. Наблюдение за движением и распределением квазаров в пространстве может также дать известные указания на то, какая модель Метагалактики ближе к реальному положению вещей: «неограниченно расширяющаяся» или «пульсирующая». Правда, справедливость требует отметить, что существует и другая точка зрения, согласно которой красное смещение в спектрах квазаров объясняется не космологическими причинами (т. е. участием этих объектов в общем расширении Метагалактики), а какими-то другими. Так, например, некоторые исследователи считают, что квазары—это объекты, которые выбрасываются со скоростями, близкими к скорости света (релятивистскими скоростями), из многих центров взрывов, более или менее равномерно распределенных в пространстве. Однако в подобном случае хотя бы некоторые квазары должны были бы к нам приближаться, в результате чего в их спектрах должно было бы наблюдаться не красное, а синее смещение. Однако до сих пор ни одного квазара с синим смещением не обнаружено. Другие ученые в связи с этим высказывают мысль о том, что квазары были выброшены из ядра нашей собственной галактики и поэтому удаляются от нас в различных направлениях. Однако трудно представить себе физическую природу таких взрывов, при которых возможно ускорение больших плотных тел до скоростей, сравнимых со скоростью света. Поэтому большинство астрономов все же придерживается мнения, что квазары—далекие объекты. В пользу такого предположения говорит и очень интересное исследование, выполненное молодым бюракан-ским астрономом М. Аракеляном. Ему впервые в результате изучения 60 ближайших квазаров удалось показать, что частоты распределения их красных смещений как раз таковы, какими они должны быть при условии, что эти красные смещения связаны с участием квазаров в расширении Метагалактики. Недавно было сделано еще одно открытие, воспринятое многими астрономами как сенсация. Оно связано с наблюдениями квазара ЗС 297, который, если судить по красному смещению, расположен на расстоянии нескольких миллиардов световых лет от Земли. В 1965 г. этот квазар наблюдался как обособленное образование. Однако уже в 1966 г. астрономы обнаружили, что вокруг пего появилась светящаяся туманность, угловые размеры которой составляют около 2 секунд дуги. Почему же ее не наблюдали раньше? На этот вопрос может быть два ответа: либо вещество туманности выброшено квазаром в самое последнее время, либо оно существовало и раньше, но находилось в тени, а теперь излучение квазара заставило ее светиться. Как нетрудно сообразить, «цена» каждой секунды дуги, если перевести ее в линейные меры, растет с увеличением расстояния. С другой стороны, процесс расширения или освещения туманности не мог происходить со скоростью, превосходящей скорость света. Отсюда путем несложных подсчетов получается, что квазар ЗС287 должен находиться от нас не дальше чем 100000 световых лет (т. е. вблизи нашей Галактики или даже внутри нее). Правда, справедливости ради следует отметить, что имеется и другая, довольно фантастическая возможность: предположить, что в дальнем космосе возможны процессы, распространяющиеся со скоростью, большей скорости света. А может быть, существует и какое-либо третье объяснение? Вероятно, мы узнаем об этом уже в недалеком будущем. •v' Колоссальный интерес для науки, — не только для астрономии, но и для физики,—представляет собой физическая природа самих квазаров. Здесь возникают два основных вопроса: каковы источники сверхмощной энергии квазизвездных объектов и каким образом эта энергия трансформируется в энергию космических лучей и магнитного поля, взаимодействие которых и порождает радиоизлучение? Согласно первоначальной идее Хойла и Фаулера сверхзвезды образуются в результате сгущения межзвездного газа. Но дело в том, что сжатие очень больших газовых масс, происходящее под действием собственной гравитации, как показал советский академик Я. Б. Зельдович, может при определенных условиях происходить без задержки. Повышение температуры и давления внутренней зоны такого сгустка оказывается недостаточным, чтобы воспрепятствовать дальнейшему сжатию. Происходит так называемый гравитационный коллапс—неудержимое сжатие всей массы газа. Любопытно, что масса вещества, принимающего участие в гравитационном коллапсе, должна составлять 107—108 солнечных масс. Таким образом, источник колоссальной энергии квазаров как будто бы ясен. Это—сжатие. Но какими путями энергия сжатия переходит в другие виды энергии? В этом и состоит одна из главных загадок сверхзвезд. С другой стороны, если выделение энергии сверхзвезд осуществляется за счет коллапса, то, как показывают расчеты, излучение света сверхзвездами будет происходить лишь в течение очень короткого времени. Вскоре силы тяготения сжавшегося вещества сделаются настолько мощными, что перестанут выпускать световые лучи. Между тем квазары, обнаруженные астрономами, излучают на наших глазах свет в течение длительного времени. В связи с этим высказывается предположение, что со временем коллапс может смениться антиколлапсом,т.е. катастрофическим расширением, и что именно эту стадию в жизни квазаров мы и наблюдаем. Другие астрономы считают, что у квазаров имеются особые источники энергии, о которых мы пока еще просто не можем судить из-за трудности наблюдений и недостаточности имеющихся данных. Но как бы там ни было, открытие квазаров—бесспорно, одно из самых замечательных достижений астрономии начала второй половины двадцатого столетия, которое может привести к пересмотру многих привычных представлений. Во всяком случае, построить удовлетворительную теоретическую картину этого явления, оставаясь в рамках современных физических теорий, до сих пор не удается. Разумеется, это вовсе не означает, что встретившись с каким-либо непонятным явлением, следует немедленно отказаться от попыток объяснить его с точки зрения уже известных представлений. Но, с другой стороны, нельзя забывать и о том, что всякая довая теория берет свое начало именно с таких фактов, которые не укладываются в рамки прежних представлений. Поскольку выяснение физической природы квазаров наталкивается на существенные трудности, мы вправе уже сейчас задуматься над вопросом: а что, если такого объяснения в рамках современных представлении получить не удастся? Очевидно, это будет означать, что переход энергии сжатия в энергию электромагнитного излучения в квазарах совершается какими-то еще не известными нам путями либо наши представления о самой природе квазаров и источниках их собственной энергии не вполне соответствуют действительности. Только дальнейшие астрономические исследования могут разрешить эту проблему. Во всяком случае, не исключена возможность того, что обнаружение квазаров относится к числу такого рода фактов, которыми открываются новые страницы истории науки. Квазары и радиогалактики Прежде всего необходимо установить, являются ли квазары самостоятельными, обособленными объектами или они связаны с процессами, протекающими в так называемых галактических ядрах, т. е. центральных сгущениях вещества, имеющихся в целом ряде звездных островов Вселенной. Чтобы решить эту задачу, нужно самым тщательнейшим образом проанализировать существующие в настоящее время данные астрономических и радиоастрономических наблюдений с тем, чтобы постараться выяснить физическую сущность процессов, происходящих в квазизвездных объектах. Не так давно было обнаружено, что один из первых открытых астрономами квазаров, ЗС 273, обладает довольно сильным инфракрасным излучением. Согласно подсчетам Шкловского мощность этого излучения примерно в 100 раз превосходит мощность светового излучения ЗС273. Анализируя данные наблюдений, ученый пришел к выводу, что источник инфракрасного излучения совпадает с оптическим ядром квазара. Это наводит на мысль, что инфракрасное и оптическое излучения ЗС 273 имеют общую природу. Как уже упоминалось выше, мощность, которая генерируется у ЗС 273 в инфракрасном и субмиллиметровом диапазонах, чрезвычайно велика, а размеры центрального ядра весьма незначительны. Но это означает, что исключительно велика и плотность излучения. При такой плотности должно иметь место особое явление, называемое обратным эффектом Комптона. Оно состоит в том, что фотоны невидимых электромагнитных излучений, взаимодействуя с электронами, движущимися со скоростями, близкими к скорости света (релятивистские электроны), рассеиваются с изменением длины волны. В результате получается электромагнитное излучение в оптическом диапазоне. Таким образом, согласно выводам Шкловского инфракрасное и оптическое излучения квазара ЗС273 тесно связаны между cобой. Подобное заключение позволяет сделать одно любопытное предсказание. Дело в том, что согласно наблюдениям оптическое излучение ЗС 273 носит переменный характер. Но если оптическое излучение порождается более длинноволновым, невидимым инфракрасным излучением, то это последнее, очевидно, также должно быть переменным. Дальнейшие наблюдения покажут, справедливо ли подобное предсказание. Анализ электромагнитного излучения квазаров позволяет установить явную аналогию между этими удивительными объектами и ядрами галактик, находящихся в активном состоянии—так называемых сейфертовских галактик. Ядра таких галактик имеют весьма малые размеры, сравнимые с размерами квазизвездных объектов, и подобно им обладают чрезвычайно мощным электромагнитным излучением. Правда, это излучение главным образом сосредоточено в инфракрасном диапазоне, но точно такое же явление, как мы уже видели, наблюдается и у типичного квазара ЗС 273. Это дает все основания предполагать, что в ядрах сейфертовских галактик, например, галактики NGC 1275, находятся «невидимые квазары». Астрономические наблюдения показывают, что ядра сейфертовских галактик содержат большое количество возбужденного и ионизованного газа, т. е. такого газа, частицы которого потеряли часть своих электронов и приобрели благодаря этому электрический заряд. Но какова причина подобной ионизации, что ее вызывает? Эта проблема, весьма важная для понимания физических явлений, происходящих в радиогалактиках, до недавнего времени была довольно далека от своего решения. Однако наличие квазаров в ядрах сейфертовских галактик проливает определенный свет на этот вопрос. Как мы уже знаем, благодаря высокой плотности излучения квазаров в них действует обратный комптон-эффект. Подсчеты, проведенные Шкловским для галактики NGC 1275, показывают, что в результате рассеяния инфракрасных и субмиллиметровых фотонов здесь должно возникать весьма мощное рентгеновское излучение. Этого жесткого излучения вполне достаточно для ионизации газов в ядре любой сейфертовской галактики. Можно предполагать, что аналогичные явления должны иметь место также и в ядрах других сейфертовских галактик, например NGC 1068, NGC7469 и NGC 3227. В связи с этим, по мнению Шкловского, было бы интересно попытаться обнаружить излучение их ядер в диапазоне 8 и 4 мм. Всесторонний анализ материалов, имеющихся в распоряжении современной оптической и радиоастрономии, по мнению Шкловского, позволяет сделать вывод, что квазары и ядра сейфертовских галактик представляют собой сходное явление. Во всяком случае, физическая природа этих объектов одинакова, а отличия сводятся к масштабам происходящих процессов. Не исключена также возможность, что эти объекты находятся в разных фазах своей эволюции. Какова же физическая сущность активности галак-тических ядер? Вероятно, в таких ядрах происходят взрывы, которые сопровождаются сильными выбросами больших газовых масс. Мощность подобного взрыва для различных галактик может изменяться в довольно широких пределах. Но, видимо, явление, о котором идет речь, должно происходить в любой галактике на определенной стадии ее эволюции. В частности, вполне возможно, что в свое время наша Галактика, так же как и другие подобные ей гигантские спиральные звездные острова, переживала стадию активности ядра и относилась, таким образом, к классу сейфертовских галактик. О явном сходстве квазаров с явлениями, происходящими в ядрах некоторых галактик, говорят и результаты исследований бюраканского астронома Б. Е. Мар-каряна. Еще в 1963 г. он опубликовал интересную работу, посвященную изучению особого класса галактик. Эти звездные системы обладают ядрами, которые значительно голубее, чем ядра большинства других галактик, имеющих такую же форму. Маркарян пришел к выводу, что голубые ядра исследованных им галактик отличаются также аномально сильным излучением в ультрафиолетовой части спектра. Чем же можно объяснить необычные характер излучения и цвет центральных областей таких галактик? На этот вопрос может быть два ответа: либо эти звездные системы обладают необычным звездным составом либо в их ядрах происходят необычные процессы. Очевидно, и в том и в другом случаях подобные звездные системы заслуживают особенно пристального внимания. В первой работе Маркаряна было исследовано 40 аномальных галактик. Однако чтобы получить возможность сделать какие-либо выводы, следовало не только расширить этот список, но попытаться выяснить, нет ли подобных галактик в отдаленных областях пространства. С этой целью в Бюраканской обсерватории был начат систематический обзор неба с помощью метрового рефлектора, снабженного специальными призмами для изучения спектров слабых космических объектов. Первая серия наблюдения охватила области созвездий Большем Медведицы и Жирафа и район северного полюса нашей Галактики. В результате помимо аномальных «ультрафиолетовых» галактик, входивших в прежний список, было обнаружено еще 70 объектов подобного типа. И вообще, статистические подсчеты показывают, что галактики с необычным ультрафиолетовым излучением составляют, по-видимому, не менее 5% от общего числа всех галактик. Любопытно, что у многих «ультрафиолетовых» галактик наблюдаются слабые оболочки или короны, отростки или небольшие хвосты, а иногда и слабые голубые спутники. Подобные придатки, видимо, могли возникнуть в результате выброса вещества из ядер таких звездных систем. Это говорит о том, что значительная часть «ультрафиолетовых» галактик в настоящее время переживает последующую за выбросом эпоху, как говорят астрономы, послеэруптивную стадию. Наибольший интерес представляет вопрос о происхождении аномального ультра4)иолетового излучения. Хотя окончательный ответ на него может быть получен лишь в результате всестороннего тщательного изучения необычных звездных систем, уже и на основании имеющихся данных можно сделать некоторые предварительные выводы. Оказалось, что все «ультрафиолетовые» галактики по характеру их спектров можно разделить на две группы. У галактик одной группы спектры похожи, на спектры некоторых звезд и квазаров, у галактик другой—на спектры ярких ассоциаций. Анализ спектров показывает, что ультрафиолетовое излучение ядер галактик второй группы может иметь чисто звездное происхождение. Что же касается ядер первой группы, то их излучение также в какой-то степени напоминает комбинацию излучения звезд определенных типов, а именно, голубых и красных гигантов. Однако весьма трудно предположить, что такие образования, как галактические ядра, могут состоять из этих двух типов звезд, представляющих противоположные этапы звездной эволюции. В связи с этим Б. Е. Маркарян пришел к заключению, что ультрафиолетовое излучение ядер этого типа имеет незвездное происхождение. Другими словами, подтверждается гипотеза академика Амбарцумяна о наличии в ядрах некоторых галактик активных тел незвездной природы. Подобный вывод хорошо согласуется с результатами радионаблюдений галактик Маркаряна, которые были проведены бюраканским астрономом Г. Товмасяном с помощью больших австралийских телескопов. Удалось установить два весьма любопытных факта. Во-первых, оказалось, что радиоизлучение ультрафиолетовых галактик заметно превосходит радиоизлучение обычных звездных островов. Во-вторых, что это радиоизлучение исходит главным образом из их центральных областей. Но из центральных областей галактик Маркаряна исходит и необычное ультрафиолетовое излучение. Это дает основание предполагать, что и то и другое излучения непосредственно связаны с какими-то процессами, протекающими внутри ядер. Видимо, такие процессы представляют собой одну из форм активной деятельности ядер, характерную для определенной стадии эволюции галактик, форму внешне менее заметную, но.более распространенную, чем взрывы, выбросы и деление ядер. Возможно, что именно эта форма деятельности приводит к образованию в галактиках спиральных рукавов. В свете полученных данных особенно большой интерес. приобретает сходство излучения ядер галактикМар-каряна с излучением квазаров. Кстати сказать, объекты, о которых идет речь, обладают и другими сходными признаками: высокой светимостью, большими массами, способностью создавать вокруг себя обширные газовые облака, а также облака частиц высокой энергии, которые являются источниками мощного радиоизлучения. Исследования Б. Маркаряна были продолжены другим бюраканским астрономом Э. Хачикяном, который совместно с американскими астрономами тщательно проанализировал спектры 35 «галактик Маркаряна». Среди этих галактик оказались две сейфертовские, причем более яркие, чем все остальные галактики этого типа, известные до сих пор. Ядро одной из них обладает почти такой же яркостью, как квазары. Кроме того, среди всех сейфертовских галактик «галактики Хачикяна» отличаются и самыми большими красными смещениями. Активные процессы, происходящие в ядрах сейфертовских галактик, согласно точке зрения, развиваемой бюраканскими астрономами, указывают на молодость этих космических объектов. Квазары, видимо, еще более молоды. Таким образом, есть все основания предполагать, что «галактики Хачикяна» по своим физическим свойствам являются промежуточным эволюционным звеном между . квазизвездными источниками радиоизлучения и обычными сейфертовскими галактиками. Чрезвычайно интересные радионаблюдения квазаров были проведены в последние годы. До недавнего времени радиотелескопы по своей разрешающей способности значительно уступали оптическим инструментам. Так, например, при оптических наблюдениях Солнца разрешающая способность достигала долей секунды дуги, в то время как даже самые крупные радиотелескопы давали в лучшем случае доли минуты. Чтобы преодолеть это затруднение, радиофизики пошли по пути создания так называемых радиоинтерферометров, т. е. системы радиотелескопов, разнесенных на некоторое расстояние. Важный шаг в этом направлении сделали английские ученые. Они построили интерферометр с базой в несколько сотен километров. Телескопы были связаны специальным кабелем и их одновременные показания непосредственно сопоставлялись с помощью телевизионных устройств. Затем был осуществлен следующий шаг: создан интерферометр с гигантской базой около 8 тыс. километров. Один из радиотелескопов находился в Англии, а другой в США в Калифорнии. При таком расстоянии прямая связь по кабелю оказалась невозможной. Поэтому каждая обсерватория в условленное время наблюдала определенный объект самостоятельно. Результаты измерений фиксировались на магнитной пленке вместе с сигналами точного времени. Затем производилась совместная обработка обеих записей. Наблюдения показали, что многие квазары обладают весьма малыми угловыми размерами, меньшими 0,5 секунды дуги. А у некоторых угловые размеры предположительно составляют около 0,1 секунды дуги. Эти данные подтверждают точку зрения, согласно которой квазары не являются галактиками, а представляют собой сравнительно небольшие образования, напоминающие ядра галактик, находящихся в особо возбужденном состоянии. Мы уже говорили о том, что многие гипотезы связывают образование квазаров с концентрацией межгалактического газа. Однако Шкловский считает, что подобная возможность совершенно исключена. Дело в том, что химический состав оболочек квазаров существенно отличается от химического состава межгалактической среды. Эта среда бедна тяжелыми элементами, а в оболочках квазаров они присутствуют. Такой вывод подтверждается, в частности, наличием квазара в ядре уже упоминавшейся 'галактики NGC 1275. Галактика, о которой идет речь, заведомо относится к числу весьма «старых» объектов, сформировавшихся в отдаленные времена. Квазар здесь намного моложе самой галактики. Таким образом, возникновение квазизвездных объектов, существование радиогалактик и процессы, происходящие в сейфертовских галактиках, по мнению Шкловского, представляют собой проявления различной степени активности галактических ядер. Это обстоятельство еще раз подтверждает, что проблема галактических ядер становится в настоящее время одним из центральных вопросов изучения Вселенной. В самое последнее время излучение спектров квазаров привело И. С. Шкловского и его сотрудников к весьма интересному выводу о том, что расширение Метагалактики происходило не непрерывно, а с «остановкой» приблизительно на 50 млрд. лет. В таком случае, по расчетам Н. С. Кардашева, возраст нашей области Вселенной составляет не 10 млрд. лет, как считалось раньше, а около 70 млрд. лет. Если подобные предположения оправдаются, это приведет к радикальному изменению многих представлений о Вселенной. Квазары и незвездная материя Что же могут представлять собой квазары и какова физическая природа активности галактических ядер? В современной астрономии имеются некоторые данные, позволяющие подойти к объяснению этих явлений. Мы уже знакомились с представлениями об особом состоянии вещества — дозвездной материи, развиваемыми академиком В. А. Амбарцумяном. Амбарцумян впервые выдвинул и обосновал предположение о возможности Рис. 58. Взрыв в ядре галактики М 82. образования космических тел не путем сгущения (или не только путем сгущения) разреженной среды, а путем распада первичных сверхтвердых тел. Как мы уже видели, эти дозвездные, или, лучше сказать, незвездные (ведь звезды могут из них и не образоваться) тела являются могучими аккумуляторами энергии. Поэтому вполне можно предположить, что квазары представляют собой не что иное, как одну из форм проявления незвездной материи, хотя справедливость требует отметить, что и подобная точка зрения сталкивается с целым рядом трудностей. В 1963 г. американский астрофизик А. Сандейдж завершил работу по изучению движения газа в сравнительно близкой к нам галактике М82. Сандейдж пришел к выводу, что характер этого движения указывает на то, что приблизительно 1,5 млрд. лет назад из ядра М 82 произошел выброс газовых масс, более чем в миллион раз превосходящих массу Солнца. Эти и другие подобные им факты и привели академика Ам-барцумяна к мысли, что в состав галактических ядер входят сверхплотные тела из незвезднои материи. До последнего времени о наличии в природе подобных материальных образований можно было судить только чисто теоретически, поскольку в устойчивом состоянии незвездная материя практически не излучает и, следовательно, не может быть обнаружена при обычных наблюдениях. Но вполне вероятно, что с открытием сверхзвезд мы впервые получили возможность наблюдать незвездную материю в таком состоянии, когда она бурно излучает (т. е. в момент взрыва). Подобное предположение подтверждается еще и тем обстоятельством. что обнаружены галактические ядра, которые находятся в «промежуточном» состоянии—«возбужденные» ядра. Светимость их выше, чем у спокойных ядер, по значительно ниже, чем у сверхзвезд. Спектральные наблюдения показали, что возбужденные ядра выбрасывают потоки газового вещества со скоростями, достигающими десяти тысяч километров в секунду. Можно предполагать, что активность галактических ядер, а также мощные взрывы — все это проявления находящихся & них незвездных тел. Что касается направления эволюции ядер, то окончательный ответ на этот вопрос могут дать лишь дальнейшие исследования. Но, согласно предположениям академика Амбарцумяна, не исключена возможность, что исходным пунктом развития являются изолированные незвездные тела, которые переходят в активное состояние, испускают огромное количество энергии и в конце концов переходят в спокойное состояние. Были сделаны попытки связать эту точку зрения с гипотезой «расширяющейся Вселенной». Не являются ли незвездные тела сгустками первоначального сверхпланетного вещества, которые по тем или иным причинам отстали от общего процесса эволюции и в течение некоторого времени находились в устойчивом состоянии? Подобное предположение вполне допустимо, хотя в то же время вряд ли возможно уложить все многообразие явлений, происходящих в мире галактик, в упрощенную схему расширяющейся Вселенной. В частности, не исключена возможность, что незвездная материя образуется в наше время из каких-то других ее форм. Интересно упомянуть и о соображениях советского ученого В. Л. Гинзбурга, который считает, что важную роль в выделении мощной энергии квазаров могут играть сверхплотные магнитные поля. Подсчеты показывают, что при определенных условиях энергия таких полей может превосходить ядерную энергию. Высказывается также предположение, что в кваза-рах происходит аннигиляция вещества и антивещества. Имеются интересные предположения также и относительно механизма радиоизлучения квазаров, основанные на результатах радиоастрономических наблюдений. Некоторые ученые считают, что в центральной части квазара располагается сравнительно небольшой источник излучения, обладающий сильным магнитным полем, в котором движутся электроны высоких энергий. Этот источник дает уже знакомое нам синхротронное излучение. Отмеченные наблюдателями колебания яркости центральной области квазаров, возможно, объясняются пульсациями и образованием ударных волн. Во всех направлениях от центрального источника разлетается газовая оболочка, состоящая из сравнительно плотных волокон. На еще больших расстояниях от центра движутся релятивистские электроны, т. е. электроны, обладающие скоростями, близкими к скорости света. Они тоже дают синхротронное излучение, но уже в слабых полях. Многие астрономы в настоящее время придерживаются мнения, что квазар - это газовая масса, внутри которой происходят крупномасштабные движения вещества со скоростями, достигающими одной десятой скорости света. Как показывают расчеты, такие движения должны повышать устойчивость. По той же причине должно происходить и общее вращение квазара, причем внутренние слои должны вращаться быстрее, а внешние медленнее. Только при таком условии не будет происходить центробежное сбрасывание вещества. Видимо, современная астрономия стоит на пороге открытий величайшей важности, открытий, которые явятся дальнейшим и притом весьма существенным шагом на пути познания Вселенной в целом. В одном из своих выступлений президент Академии наук СССР академик М. В. Келдыш особо подчеркнул, что наблюдая физические явления, которые происходят в необъятной Вселенной, мы можем многому научиться и для реализации новых процессов на Земле. Литература: «Увлекательная астрономия», Комаров В.Н., «Наука», 1968.
https://doc4web.ru/astronomiya-/kultura-prikarpattya-v-drugiy-polovini-ivviii-ctolittyah.html
Культура Прикарпаття в другій половині XIV-XVIII cтоліттях
https://doc4web.ru/uploads/files/233/f35f1fd9a0b35443a0150512178f0544.docx
files/f35f1fd9a0b35443a0150512178f0544.docx
Коломийський коледж права і бізнесу Р Е Ф Е Р А Т на тему: КУЛЬТУРА ПРИКАРПАТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV-ХVІІІ СТОЛІТТЯХ виконав: студент групи Ю-34 Рібун Василь Викладач: Сербенюк Л.М. Коломия 2000 КУЛЬТУРА КРАЮ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV-ХVІІІ СТОЛІТТЯХ Включення Прикарпаття, як і всієї Галичини, в II половині XIV століття до складу шляхетської Польщі та часті спустошливі татарські набіги дещо загальмували його культурний розвиток. Окупаційні власті вороже відносились до здобутків української культури. В одному з документів кінця XIV століття розповідається, що єзуїти, які прийшли в Галичину вслід за польською армією, перш за все почали конфісковувати і знищувати місцеві українські навчальні книги. У самому Кракові коронному і в костьолах римських (римо-католицьких — В. Б.) в склепах багато книг слов'янських замкнуто, яких нікому не показують; так само й у Львові в монахів домініканців є склеп великий, куди книг наших словенських учительських до купи знесено". Згадки про учительські книги свідчать про те, що серед конфіскованої літератури були посібники, за якими діти навчалися грамоти. Згодом ці книги знищувались. В цей далеко несприятливий для розвитку української культури період в культурному житті краю значну роль відіграли братства, які в ХУІ-ХУШ століттях існували в Галичі, Рогатині. Болехові, Станіславові й активно проводили культурно-освітню та суспільно-політичну роботу. Вони створювали притулки для убогих, лікарняні заклади. Та все ж особливу увагу братства приділяли школам, розвиткові друкарства, поширенню полемічної літератури. Так, на початку XVII століття в Галичі та Рогатині братства організували середні школи. З кінця XVII століття братська школа діяла при церкві Воскресіння у Станіславові. Видатних діячів культурно-освітнього руху на Прикарпатті виховали Острозька греко-слов'яно-латинська колегія і Львівська братська школа. В Острозькій колегії, зокрема, навчався, а потім працював педагог і письменник Иов Княгиницький, родом з Тисмениці. Повернувшись на Прикарпаття, він заснував православний монастир Скит Манявський - що функціонував протягом 1612-1785 років і був значним релігійним і культурним осередком краю. Відоме листування Иова Княгиницького з Кирилом Транквіліоном -Ставровецьким. Детальний розгляд праці останнього. “Зерцало богословіи". зроблений Й. Княгиницьким. вчені вважають чи не першою спробою української літературної критики. Скит Манявський. Худ. І. Деркач Втраченою для нас є творча спадщина уродженця Коломийщини Иова Желіза (Почаївського). твори якого, за свідченням дослідників, посідали важливе місце серед полемічної літератури. Близько 80 його творів пропали у Варшаві, куди були перевезені з архівом Почаївського монастиря у 30-ті роки XX століття. Та водночас слід згадати про те. що за заслуги перед православною церквою ім'я Иова Почаївського в 1659 році було канонізовано. Одним з переломних моментів в культурному житті Прикарпаття. як і всієї України, стала поява друкованих книг. Перші п'ять книг друкованих кириличним шрифтом старослов'янською мовою вийшли 1491 року в краківській друкарні Швайпольта Фіоля. Починаючи від 1517 року в Празі й від 1525 року у Вільно друкував книги білоруський першодрукар Франциск Скорина. Ці книги поширювались й в Україні. Книгодрукування в Україні започаткував відомий український і російський першодрукар Іван Федоров. який в 1574 році видав у Львові дві книжки — „Апостол" і „Буквар". Потім він переїхав до Острога, де також надрукував кілька книг. зокрема, відому „Острозьку Біблію". Це було перше повне видання Біблії в перекладі старослов'янською мовою. Всі згадані книги поширювались на території нашого краю. В деяких джерелах є неясні згадки про існування у Львові друкарні до приїзду туди І. Федорова, однак ніяких її видань не збереглося. Лише Іван Федоров став відомим українським першодрукарем, оскільки саме він поклав початок інтенсивному розвитку книгодрукування в Україні. На початку XVII століття в Стратині коло Рогатина та в Крилосі біля Галича діяли друкарні Федора та Гедеона Балабанів, в яких працював здібний друкар Семен Будзина. Видавничою справою керував відомий тоді діяч української культури Памво Беринда. Після смерті Федора Балабана стратин-ську друкарню в 1615 році купив києво-печерський архимандрит Єлікен Плетенецький, поклавши цим початок друкарні Києво-Печерської Лаври. Книгодрукування сприяло розвитку в краї української мови та літератури. В літературному житті кінця XVI — початку XVII століть основна увага була зосереджена на церковно-релігійних суперечках, на полеміці між греко-католицькими і православними публіцистами. Серед публіцистичних творів і памфлетів, що з'явились у відповідь на книгу єзуїта Петра Скарги, важливе місце займає анонімний памфлет „Пересторога". автором якого, як вважав І. Франко. був наш земляк Юрій Рогатинець. Найвидатнішим українським письменником-полемістом на початку XVII століття був Іван Вишенський. який в 1605-1607 роках перебував на Прикарпатті у свого друга Йова Княгиниицького — засновника Скита Манявського та монастиря в Угорниках коло Отинії. В своїх памфлетах та листах він гостро виступав проти національного, соціальною та релігійного гніту українського народу. Провісниками національного відродження були три великих уродженці Прикарпаття — Памво Беринда та Лаврентій і Стефан Зизанії. Памво Беринді, уродженцю Єзуполя. судилось продовжити в Україні розпочате І. Федоровим книгодруку-'вання. Він почав роботу в Стратині як сформований друкар високого класу, чудовий графік і редактор. Вершиною творчих пошуків П- Беринди стало створене ним „Євангеліє учительноє", що вийшло в світ у Крилосі в 1606 році. В ньому вперше в практиці східнослов'янського книгодрукування з'явились ілюстрації із світським сюжетом, вмонтовані в текст книги. Будучи першокласним гравером, П. Беринда широко вводить у книжкові заставки народний орнамент, а релігійні сюжети доповнює сценами Із народного життя. Потім він переїжджає до Львова, де викладає в братській школі, згодом приступає до роботи в ставропігійській друкарні. В 1617 році П. Беринда на запрошення Єлисея Плетенецького переїхав до Києва, де знову зустрівся із стратинською друкарнею, яка була закуплена Києво-Печерською Лаврою. Тут в 1627 році він надрукував відомий „Лексикон словено-роський" — цінну наукову працю, в якій дав пояснення 6982 словам. Це видання стало значною віхою у розвитку мовознавства в Україні. Лаврентій Зизаній (справжнє прізвище Кукіль — по-грецьки Зизаній) народився в селі Тустань коло Галича. В кінці XVI століття він вчителював в братських школах Львова. Бреста і Вільно. В 20-х роках XVII століття Л. Зизаній прибуває до Києво-Печерської Лаври, де працює редактором і перекладачем друкарні. У 1596 році у Вільно він видав „Граматику словенску". в якій розглядається теорія віршування. Там же він написав буквар „Наука читаню і розуміню писма словенскаго". до якого додав церковнослов'янсько-український словник, що охоплював 1061 термін. Як перекладач Л. ЗизанІй з грецької мови переклав твори Їоанна Золотоуста, Андрія Кесарійського. відредагував церковнослов'янський переклад Біблії. Брат Л. ЗизанІя Стефан увійшов в українську літературу як талановитий письменник і освітній діяч. В 1577 році він став ректором львівської української школи, яка в 1586 році реорганізувалась в братську школу. Літературну спадщину С. Зизанія становлять „Катехиз", „Їзложеніє о вірі" та „Казаньє святого Кирила". В цей час зароджується в краї і театральне мистецтво. Появляються шкільна драма та інтермедії, написані народною мовою. Одна з них — “Слово о збуренню пекла" з першої половини XVII століття відома з рукопису, знайденого І. Франком в селі Мостище біля Калуша. В ХУІІ-ХУПЇ століттях на Прикарпатті був поширений також ляльковий театр-вертеп. Дальшого розвитку набула усна народна творчість. Популярним жанром стають, зокрема, коломийки — невеликі двовіршові пісні, що співаються, і як приспівки до танцю. Зміст їх найрізноманітніший — від інтимних почувань і настроїв до оцінки суспільного життя. Коломийка як жанр розвинулась, мабуть, ще у XV столітті, а пізніше набрала масовості. Записи їх текстів і музики збереглися з XVII століття. У фольклорі ХУІІ-ХУШ століть на Прикарпатті відомі такі жанри як історична пісня, соціально-побутова пісня, лірична пісня, балада, легенда, переказ тощо. У фольклорній творчості народних мас краю широкий відгомін знаходить козацька тематика. Народ оспівував козаків як захисників від татарсько-турецьких загарбників, як визволителів з чужоземної неволі. Події визвольної війни 1648-1654 років, зокрема, битви під Зборовом І Збаражем, похід військ Б. Хмельницького під Львів і Замостя та активізація визвольної боротьби на Прикарпатті під проводом С. Височана та І. Грабівського ще вище піднімають ореол козацької слави. З тих часів в краї широковідомими стали пісні про Нечая. Бондарівну. Морозенка тощо. З піднесенням опришківського руху виникає багато пісень. легенд, коломийок і переказів про дії опришків і їх ватажків. з яких найпопулярніші про Олексу Довбуша. В царині образотворчого мистецтва цього періоду вирізняється живопис іконостасу церкви Святого Духа в Рогатині з 1649 року та богородчанського іконостасу. Автором останнього е уродженець міста Жовкви на Львівщині Иов Кондзелевич. Цей іконостас спочатку перебував у Скиті Манявському. а коли в 1785 році Скит було закрито, Богородчанська громада придбала його для своєї церкви. В згаданих іконостасах яскраві фарби і тонкі кольорові співвідношення сполучені з оригінальністю композиції. 2
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-dlya-uchaschihsy1.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку для учащихся 3-х классов
https://doc4web.ru/uploads/files/78/be60f1d414f26a60f813fc67d602179c.docx
files/be60f1d414f26a60f813fc67d602179c.docx
МОУ «СОШ №12 ЗАТО Шиханы Саратовской области» Методическая разработка внеклассного мероприятия по английскому языку для учащихся 3-х классов подготовила учитель английского языка Карпова Юлия Борисовна г. Шиханы 2014 Цель: Повышение у учащихся мотивации и интереса к изучению английского языка. Задачи: Образовательные – тренировка лексических и грамматических навыков, совершенствование навыков аудирования, актуализация страноведческого материала, расширение кругозора. Развивающие - развитие познавательной активности, творческих способностей, логического мышления, языковой догадки. Воспитательные – воспитание уважения к культуре изучаемого языка, формирование дружелюбного отношения друг к другу. Оборудование: ПК, карточки с заданиями, маршрутные листы, призы победителям, музыкальное оформление. Предварительная подготовка Игра проводится в форме «путешествия» по станциям. Для этого должны быть организованы 6 станций, на которые будет приходить каждая команда. Для организации работы каждой станции я воспользовалась помощью учеников 10 класса. Одни приводили команды, другие проводили конкурсы. Участвует 3 команды. Для деления на команды я использовала карточки разного цвета. Выбираешь синюю карточку-ты в команде “FUNNY”, выбираешь зеленую - в команду “SPORTY”, желтую-в команде “HAPPY”. Каждая команда получала маршрутный лист-карту, порядок прохождения станций. На каждой станции команда, выполняя задания, получала подсказку и ключ. Все команды в финале встречаются на одной станции и в зависимости от количества ключей, начинают выполнять последнее задание по очереди. Выбирается жюри из учеников 10 класса. По окончании каждого конкурса капитаны команд сдают карточки с выполненными заданиями для проверки членам жюри. Жюри подводит промежуточные итоги, а в конце игры объявляется команда-победительница и проводится церемония награждения. Ход мероприятия I. Организационный момент -Good morning, my dear boys and girls! -I am glad to see you. -Welcome to our competition “Fort Boyard”. We have three teams. You will have different tasks. Jury will give you scores. At the end of the competition we shall find out who the winner is. So, let's begin. I wish you good luck! Учитель приветствует учащихся и знакомит их с правилами игры. II. Деление на команды. Получение маршрутных листов. Знакомство с проводниками. III. 1 станция «The Smartest» You will get the cards with ten sentences. Your tasks are to answer the questions and to complete the correct variant. You have 3-4 minutes. Задание для участников – ответить на вопросы и заполнить пропуски в предложениях. На выполнение задания отводится 3-4 минуты. За первое задание команды получают максимально 10 баллов, подсказку и ключ. 1. День недели, который начинается на букву M. (Monday) 2. Кто жужжит и жалит? (Bee) 3. Цвет, который начинается на букву R.(Red) 4. Кто умеет летать? (Bird) 5. Ученики ходят каждое утро в … .(School) 6. Висит на дереве красное и вкусное … .(Apple) 7. По утрам я люблю пить … .(Tea) 8. Мой папа едет на …(Car) 9. Поздороваться спешу и говорю я всем …(Hello) 10. Шесть в английском будет … (Six). IV. 2 станция “The Quickest” Now, we’ll play the game. Игра “Sit” Дети, двигаясь вокруг стульев, выполняют команды ведущего: Go, run, jump, fly, swim, dance, etc. При команде “Sit”, дети должны сесть на стулья. Ученик, оставшийся без стула, выходит из игры. Стульев должно быть на один меньше, чем детей. После игры команда получает подсказку и ключ. IV. 3 станция “Crossword” Задания для учащихся : Найди 6 слов, обозначающих цвета. 1. What colour is the night? (Какого цвета ночь?) 2. What colour is the bear? (Какого цвета медведь?) 3. What colour is the sand? (Какого цвета песок?) 4. What colour is the juise? (Какого цвета сок?) 5. What colour is the sky? (Какого цвета небо?) 6. What colour is the fox? (Какого цвета лисица?) Ключи: Black, brown, yellow, orange, blue, red V. 4 станция “Grammatical” You will get the cards with sentences. Your tasks are to choose the right variant and to correct the mistake. 1) Употребите правильно глагол to be (am/is/are) 1 I …a pupil. 2 You … from England. 3 My dad … strong. 4 My mum … very good. 5 This dog … fat. 6 We …big. 7 Pete and Bob … students. 2) Найдите и исправьте ошибку. 1 Ann and Mike is pupils. 2 We English are. 3 I have five book. 4 They has two stars. 5 What is your names? 6 I see one dogs. 7 Pete run in the park. Keys: 1)1-am, 2-are, 3-is, 4-is, 5-is, 6-are, 7-are. 2) 1 Ann and Mike are pupils. 2 We are English. 3 I have five books. 4 They have two stars. 5 What is your name? 6 I see one dog. 7 Pete runs in the park. VII. 5 станция “Riddles” Отгадайте загадки. (Загадки загадывает старец Фура) 1) I am red and I have a fine tail, I live in the forest, I like meat. (Fox) 2) I am green. I can swim. I cannot jump. I like meat and fish. (Crocodile) 3) I can run. I can climb. I can catch (перевод) a mouse. (Cat) 4) I live in the river. I am not fish. I am green. What am I? (Frog) 5) I live in a hot country. I am big. I give people milk. I have a hump (горб) on my back. What am I? (Camel) VIII. 6 станция«Proverbs » It’s time to do the last task of our competition. -I want you to make up the proverb and translate it. You have 10 minutes. Учитель предлагает командам составить пословицу из слов подсказок и перевести её. Кто первый сделает правильно, тот и победил. Ключ: A friend in need is a friend indeed. Друг познаётся в беде. IX. Подведение итогов. - Ok, we have come to the end of our competition. It is interesting to find out what team is the winner today. Congratulations! You’ve done well! Thank you very much for the lesson! Good-bye! Учитель благодарит детей за работу, жюри подводит итоги соревнования и поздравляет победителей. Маршрутный лист : FUNNY Список интернет –ресурсов: http://kladraz.ru/viktoriny/viktoriny-dlja-shkolnikov/viktorina-s-otvetami-dlja-3-klasa-angliiskie-slova.html http://pesochnizza.ru/english/krossvordy#ixzz38xb4O0ic 3. http://nsportal.ru/nachalnaya-shkola/inostrannyi-yazyk/2013/08/21/zagadki-o-zhivotnykh
https://doc4web.ru/arhitektura-/elektroprogrev-betona.html
Электропрогрев бетона
https://doc4web.ru/uploads/files/243/6d70d9033d561023dfb562a2b7b2dde6.docx
files/6d70d9033d561023dfb562a2b7b2dde6.docx
Рекомендуемые способы электропрогрева бетонных и железобетонных конструкций. Таб. №1 Типы конструкций Способы электропрогрева Массивные неармированные фундаменты под тяжелое оборудование с модулем поверхности менее 2. Электротермос или периферийный электропрогрев при напряжении не выше 220 В. Фундаменты с модулем поверхности менее 5 отдельностоящие ленточные фундаменты под станочное оборудование. Электротермос при периферийном электропрогреве при напряжении не выше 110 В. Неармированные бетонные полы и стенки с одинарной арматурой при толщине конструкции не менее 2 см. Электропрогрев при напряжении не выше 110 В. 4. Неармированные бетонные полы и стенки. Электропрогрев при напряжении не выше 220 В. Железобетонные фундаменты различных типов, монолитные и сборные колонны, ригели,балки и др. Конструкции с модулем поверхности 6-15. Электропрогрев при пониженном напряжении электродных методов. 6. Плиты ребристые перекрытий а также полы с густой арматурой. Электропрогрев при пониженном напряжении осуществляемой с помощью инвентарных электродных панелей, нашивных и плавающих электродов. При повышенном напряжении с использованием отражательных печей. Мелкие железобетонные конструкции при незначительном объёме бетона, ж.бетонные перемычки , плиты перекрытий. а) Электропрогрев при пониженном напряжении; б) термоактивная опалубка при напряжении не выше 220в Сборные бетонные и ж. бетонные изделия (плиты , балки, колонны) Способ термоактивной опалубки при напряжении 220в. Прогрев в электропропарочной камере при напряжении 220в или 380в. Расстояние b и h между электродами диаметром 6 мм (трёхфазный ток) Таб.№2 Напряжение в вольтах Росстояние в см. При наибольшей мощности к квт/м3 2.5 3 4 5 6 7 8 9 10 51 65 87 106 220 b h b h b h b h b h 39 15 51 14 71 13 89 14 192 13 36 13 48 13 65 13 81 12 175 12 32 12 42 11 57 11 71 11 152 10 28 10 37 10 51 10 63 9 146 9 26 10 34 9 47 9 58 9 124 8 25 10 32 8 43 8 54 8 115 8 23 8 30 8 41 8 51 7 108 7 22 7 28 7 35 7 48 7 102 7 21 7 24 7 36 7 46 7 96 7 Режим электропрогрева. Прочность бетона в результате его прогрева и остывания до 5 градусов должна составлять: а) 50% для конструкции из бетона марки выше 100; б) 30% но не менее 30 кг/см2 для подготовки под полы из бетона марки 100 и ниже; в) 50% во всех случаях , когда сооружение должно быть распалублено до наступления тепла и на него к этому времени не будет действовать нагрузки, кроме собственного веса. Продолжительность изотермического прогрева в часах, обеспечивающего 50% проектной прочности бетона на А) Портландцементе марки 300-400 Таб.№3 t изотерм. При модуле поверхности прогрева. 3 4 5 6 8 10 12 15 а) при температуре наружного воздуха - 5гр. 30 23/34 35/42 40/46 44/49 47/52 50/54 52/56 53/58 40 -/10 11/22 20/27 25/29 28/32 29/33 30/34 31/35 50 ---- -/4 2/11 11/16 17/20 19/22 20/23 21/24 60 ---- ---- -/2 -/5 5/10 9/13 ---- ---- 70 ---- ---- ---- ---- -/5 2/8 ---- ---- б) при температуре наружного воздуха -10гр. 30 30/38 40/45 44/48 47/50 50/53 52/55 54/57 56/58 40 2/6 14/24 23/29 27/30 29/32 30/33 32/35 33/36 50 ---- -/6 5/15 14/19 18/20 20/22 21/24 22/25 60 ---- ---- -/4 2/8 8/10 10/13 ---- ---- 70 ---- ---- ---- -/2 1/6 4/9 ---- ---- в) при температуре наружного воздуха -20гр. 30 38/43 43/50 47/54 49/54 52/55 54/56 50/51 56/58 40 18/15 24/30 27/32 28/33 31/34 32/35 33/36 34/36 50 -/9 6/16 14/19 17/21 19/23 21/24 22/25 23/26 60 ---- -/4 2/7 5/10 9/13 12/15 ---- ---- 70 ---- ---- -/2 -/5 3/6 6/9 ---- ---- Б. Шлако - портландцемент марки 300-400 40 22/28 27/32 30/34 32/36 35/37 37/38 38/40 39/41 50 5/3 12/17 16/20 18/22 20/23 22/24 23/25 24/26 60 -/3 2/7 5/10 8/12 11/14 13/15 14/16 16/17 70 ---- ---- -/1 -/2 2/5 4/6 ---- ---- 80 ---- ---- ---- ---- -/1 -/2 ---- ---- б) при температуре наружного воздуха -10гр. 40 24/30 28/33 32/35 34/37 36/39 38/40 39/41 40/42 50 10/15 15/18 18/21 20/22 22/24 23/25 24/26 25/27 60 -/4 3/8 7/11 9/13 12/15 14/16 15/17 16/18 70 ---- ---- -/2 -/4 3/6 6/8 ---- ---- 80 ---- ---- ---- ---- -/1 -/3 ---- ---- в) при температуре наружного воздуха -20гр. 40 28/34 32/36 36/38 37/40 39/42 40/43 41/44 41/44 50 14/18 17/21 19/22 21/23 22/24 23/25 24/26 25/27 60 1/7 7/11 10/13 11/14 14/16 15/17 16/18 17/19 70 ---- -/2 -/4 2/5 5/7 6/9 ---- ---- 80 ---- ---- ---- -/1 -/2 2/4 ---- ---- Мощность и расход электроэнергии Величину необходимой мощности (в квт/м3), для нагрева бетона с интенсивностью подъёма Т= 5гр/час и для изотермического прогрева при Т 40, 60, 80 гр. с учётом экзотермии цемента и мощности, необходимой для нагрева опалубки, следует принимать по таблице № . Электроды. По способу укладки электроды разделяются на внутренние (стержневые и внутренние) и поверхностные (плавающие, пластинчатые, полосовые, нашивные). Стержневые электроды изготавливаются из стали диаметром 6-10 мм и применяются при электропрогреве балок, колонн, массивных плит, фундаментных башмаков, боковых поверхностей (переферийный прогрев). Струнные электроды изготавливаются из арматурной стали диаметром 6-10 мм и и укладываются в конструкцию перед бетонированием параллельно её оси отдельными звеньями длинной 2.5-3.5 м и закрепляют с помощью специальных крючьев. Концы звеньев загибаются под прямым углом и выводятся наружу через отверстия в опалубке. Схему расположения электродов смотри тех. карту. Бетонирование и техника безопасности. При производстве бетонных работ с электропрогревом надлежит: Применять , как правило, пластичные бетонные смеси малой подвижности, применение бетонных смесей с осадкой конуса более 12-14 см. Укладывать бетон с модумем поверхности и в случаях, когда расстановка и монтаж электродов уже произведены, - с Т не менее +5 гр. При модуле поверхности более14 и в случаях, когда установка электродов и монтаж должны производиться после укладки бнтона, Т бетона при укладке должна быть не ниже +10 гр. Начинать прогрев при Т бетона +10 гр. Непрерывно следить воизбежание местного перегрева бетона и короткого замыкания электродов за тем, чтобы во время бетонирования электроды не смещались и неприкасались к арматуре. Бетонировать болки целиком. В местах соприкосновения прогреваемого бетона с замёршей кладкой или замершим бетономразмещать дополнительные электроды. Тчательно следить за обогревом опорных участков и плит. Бетонировать балки ребристых перектрытий одновременно с плитами. Избегать при бетонировании плит скопленияводы или цементного молока. Следить за тем, чтобы верхний слой бетона имел требуемую толщину, а плиты ровную поверхность. Не применять для тонких плит бетон с крупным гравием. Размеры бетонируемой плиты принимать с расчетом , чтобы всю её поверхность можно было покрыть электродными панелями или электропечами. Если после укладки панелей или электропечей остаются не закрытыми не большие участки уложенного бетона, то последние прогревать при помощи плавающих электродов. При перерыве работ по электропрогреву стыки прикрыть теплоизолирующим покрытием При бетонировании высоких колонн и элементов рамной конструкции с перерывами отмечать на внешней стороне опалубки чровень верха бетона для возможности определения электродов подлежащих включению или отключению Включать повторно крайние электроды в ранее прогретом участке конструкции, примыкающие к прогреваемому бетону. Соблюдать все требования техники безопасности.
https://doc4web.ru/astronomiya-/kreditnaya-politika-banka-1.html
Кредитная политика банка 4
https://doc4web.ru/uploads/files/236/4bd09f6a229795be8e19fc1ed822fe5b.docx
files/4bd09f6a229795be8e19fc1ed822fe5b.docx
72 Кредитная политика банка Введение Одним из важнейших направлений деятельности коммерческих банков является кредитование. В условиях экономического кризиса, банкротства предприятий кредитные операции являются весьма рискованными. В современных условиях задержка возврата ссуд клиентами банка становится довольно частым явлением. К началу 1999г. просроченная задолженность по банковским кредитам составляла 11,1% по всем кредитам, предоставленным хозяйству, населению и другим кредитным институтам. Сроки кредитования существенно сократились. Россия переживает тяжелый банковский кризис. Несмотря на то, что многие ученые-экономисты отмечали заметный рост производства, в реальности число банковских кредитов сократилось более чем вдвое. Рост производства, вызванный высокой инфляцией и девальвацией национальной валюты, при отсутствии системы кредитования может привести к глубокому кризису не только в банковской сфере, но и в области экономики в целом. Действительно, в отличие от стран с развитой экономикой, где зависимость корпораций от банковского кредитования уменьшается, для российских предприятий банковский кредит является практически единственным источником для получения денежных ресурсов. Целью написания дипломной работы является исследование теоретических и практических аспектов кредитной политики банка. Кредитная политика – это совокупность активных и пассивных банковских операций, рассматриваемых на определенную перспективу, обеспечивающих банку достижение намеченных целей и позволяющих решить задачу оптимального распределения кредитного ресурса в условиях реально имеющихся ограничений (обязательные нормативы Центрального банка России и фактический объем средств к размещению). В качестве объекта исследования кредитной политики банка на практике был выбран банк «Алемар». В связи с этим перед нами стояли следующие задачи: Изучение работы банка по предоставлению кредита Анализ критериев оценки кредитоспособности предприятия Определение политики банка по отношению к некредитоспособным предприятиям Выявление общих положений кредитной политики банка «Алемар» Исследование конкретных примеров реализации кредитной политики банка «Алемар» Разработка рекомендаций по совершенствованию кредитной политики банка «Алемар» В процессе написания дипломной работы были использованы труды Афанасьева Л.П. «Основы банковской деятельности», Лаврушина О.И. «Банковское дело», Антипова О.Н. «Банковский портфель», Коробовой Г.Г. «Банковской дело» и Ольшанского А.И. «Банковское кредитование (российский и зарубежный опыт)». 1. Теоретические аспекты кредитной политики банка Организация работы банка по предоставлению кредита Общая схема организации работы банка по предоставлению кредита состоит из нескольких взаимодополняемых элементов и выглядит следующим образом. Программирование 1. Выбор кредитной политики банка. 2. Разработка внутренних нормативных документов банка. Предоставление банковской ссуды 1. Переговоры с заемщиком и первичный анализ заявки на кредит. 2. Анализ кредитоспособности заемщика. 3. Принятие решения о предоставлении кредита и заключение кредитного договора. Текущий мониторинг кредитов 1. Оценка качества кредита. 2. Оценка соблюдения условий кредитного договора. 3. Оценка состояния обеспечения кредита. IV. Погашение кредита 1. Добровольное погашение кредита. 2. Работа с проблемными ссудами. Рассмотрим подробнее каждый из элементов. Программирование кредитной политики Программирование — суть данной стадии заключается в оценке макроэкономической ситуации в стране в целом, региона, где работают потенциальные заемщики, а так же способности персонала банка-кредитора к работе с различными категориями ссудополучателей, в принятии ряда внутрибанковских нормативных документов. Исходя из результатов проведенных исследований, руководство банка (обычно правление или Совет директоров банка) принимает меморандум кредитной политики, в котором определяются стратегия и тактика банка в области получения и предоставления кредитов. Меморандум кредитной политики принимается на определенный период времени, однако в течение срока его действия в него могут вноситься некоторые изменения, соответствующие текущему состоянию дел на кредитном рынке. Приведем основные положения, которые, как правило, содержатся в меморандуме кредитной политики банка. 1. Цели, на основе которых определяется кредитный портфель банка (виды, сроки погашения, размеры и качество кредитов). 2. Описание полномочий в области кредитования, которыми наделены вицепрезидент банка, отвечающий за кредиты, председатель кредитного комитета и кредитный инспектор (максимальные суммы и виды кредита, которые могут быть одобрены конкретным руководителем или сотрудником, и необходимые подписи). 3. Обязанности по передаче прав и предоставлению информации в рамках кредитной службы банка. 4. Практика обращения с просьбой о выдаче кредита; проверка, оценка и принятие решения по кредитным заявкам клиентов. 5. Перечень необходимых документов, прилагаемых к кредитной заявке и документации для обязательного хранения в кредитном деле (финансовая отчетность заемщика, кредитный договор, договоры залога, гарантии и т.д.). 6. Конкретные и подробные указания о том, кто отвечает за хранение и проверку кредитных дел, кто имеет право доступа к этим делам и в каком случае. 7. Основные правила приема, оценки и реализации кредитного обеспечения. 8. Описание политики и практики установления процентных ставок, комиссий по кредитам и условий их погашения. 9. Описание стандартов, с помощью которых определяется качество всех кредитов. 10. Указания относительно максимального лимита кредитов (т.е. максимально допустимого уровня соотношения суммы кредитов и совокупных активов банков). 11. Описание обслуживаемого банком региона, отрасли, сферы или сектора экономики, в которые должна осуществляться основная часть кредитных вложений. 12. Диагностика и методы анализа проблемных кредитов, характерные пути выхода из возникающих трудностей. Следующим шагом на стадии программирования организации работы банка по предоставлению ссуд является разработка внутренних нормативных документов. Это могут быть инструкция о порядке выдачи кредитов, положение о кредитном комитете банка (филиала), положение о внутреннем контроле и т.д. Инструкция о порядке выдачи кредитов регламентирует организацию кредитного процесса, перечень требуемых документов от заемщика и стандарты подготовки проектов кредитных договоров, правила проведения оценки обеспечения. В положении о кредитном комитете определяются регламент работы комитета, состав, лимит кредитных рисков данного кредитного комитета, процедура принятия решения. Предоставление банковского кредита Процесс предоставления банковского кредита можно разделить на несколько этапов: 1) заявка на кредит и предварительные переговоры; 2) истребование необходимых документов; 3) оценка кредитоспособности заемщика; 4) принятие решения о предоставлении (непредоставлении) кредита; 5) заключение кредитного договора. Рассмотрим подробно наиболее важные из них. В соответствии с разработанными и принятыми у каждого банка направлениями отбора сотрудники кредитного подразделения (кредитные инспекторы) осуществляют прием заявок на получение кредита. В заявке на кредит должны содержаться исходные сведения о требуемом кредитном продукте, а именно: — цель кредитного продукта; — размер кредитного продукта; — вид и срок; — предполагаемое обеспечение; — планируемые источники погашения задолженности; — краткая информация о фирме, ее основной деятельности, основных партнерах и перспективах развития. Заявка оформляется на фирменном бланке организации и подписывается надлежащим должностным лицом (руководителем) организации, уполномоченным на совершение названных кредитных сделок. Как правило, при первичном обращении клиента за получением кредита невозможно заранее определить вид и конкретные условия кредитного продукта. В этой связи кредитный работник в ходе предварительных переговоров с заемщиком должен обеспечить получение комплексной информации о будущем заемщике. Переговоры с будущим заемщиком относительно будущего кредита проводятся кредитным инспектором. В ходе переговоров кредитный инспектор разъясняет клиенту основные требования и стандарты кредитования, уточняет сведения о будущем заемщике и его бизнесе, об основных характеристиках испрашиваемого кредита, механизме и источниках его погашения, предлагаемом обеспечении, об имеющихся кредитах других банков, а также устанавливает наличие необходимых предпосылок и условий для данной кредитной сделки. В ходе переговоров кредитному инспектору следует выяснить наиболее ключевые базовые вопросы, представляющие наибольший интерес для банка как кредитора. При этом следует распределить вопросы по следующим группам. 1. Сведения о заемщике: — полное юридическое наименование клиента, включая указание на его организационно-правовую форму; — как давно учреждена (функционирует) фирма; — кто основные акционеры (участники) фирмы; — какую основную продукцию выпускает фирма, какие виды услуг она оказывает, — каковы основные финансовые характеристики фирмы (валюта баланса, объемы продаж, объем поступлений на счета в банке, какова средняя зарплата на предприятии); — кто основные поставщики и покупатели; — на каких условиях продается продукция (оказываются услуги). 2. Вопросы по поводу заявки о кредите: — каково назначение кредита; — на каких условиях клиент желает получить кредит: сумма, срок, доля собственного финансового участия в проекте, проценты (комиссия); — кредит какого вида намеревается получить клиент. 3. Вопросы, связанные с погашением кредита: — источники погашения кредита; — имеется ли у клиента положительный опыт работы с кредитными ресурсами. 4. Вопросы по поводу обеспечения кредита: — какое обеспечение предлагается клиентом; — насколько оно ликвидно, находится ли под контролем клиента и может ли быть продано; — является ли клиент собственником закладываемого имущества либо оно является собственностью третьего лица; требуется ли разрешение какого либо органа на стадии юридического оформления обеспечения; каким образом была произведена оценка имущества, предлагаемого в качестве обеспечения; подвержено ли обеспечение порче, каковы издержки по хранению обеспечения. 5. Вопросы о взаимоотношениях клиента с другими банками: клиентом каких банков является будущий заемщик; обращался ли он к другим банкам за кредитом, какова его кредитная история; почему клиент обратился за кредитом именно в этот банк; имеются ли непогашенные кредиты и каков их характер. Для определения целесообразности предоставления кредита кредитный инспектор истребует от заемщика следующие документы. 1.Заполненную и подписанную клиентом анкету. Анкета обычно содержит сведения о клиенте и его руководящих лицах. 2. Юридические документы: а) учредительные и регистрационные документы; в зависимости от вида юридического лица— устав либо учредительный договор и устав. Свидетельство (решение) о государственной регистрации; б) карточка образцов подписей и печати (форма 0401026), заверенная нотариально; в) документ, подтверждающий полномочия лица, имеющего право выступать от имени организации при ведении переговоров и подписывать кредитные договоры. 3. Финансовая отчетность: а) баланс (форма № 1), отчет о финансовых результатах (форма № 2) не менее чем за 3 последние отчетные даты, отчет о движении денежных средств (форма № 4) и приложение к бухгалтерскому балансу (форма № 5) за последний год, заверенные налоговым органом по месту регистрации; б) расшифровка структуры дебиторской и кредиторской задолженности (перечень основных дебиторов и кредиторов заемщика, сумма долга по ним); в) справки: — о полученных кредитах и займах; — о выданных поручительствах; г) копии выписок из расчетных и текущих валютных счетов заемщика, заверенные обслуживающим банком (банками). 4. Технико-экономическое обоснование (ТЭО, бизнес-план) использования кредита, отражающее экономическую эффективность и окупаемость затрат в течение периода, на который испрашивается кредит. В ТЭО должны быть отражены: а) основные виды деятельности предприятия и размер уплачиваемых налогов; б) цель, на которую испрашивается кредит, с указанием конкретных направлений использования заемных средств; в) предполагаемые сроки и сумма выпуска или приобретения продукции или оказываемых услуг с указанием расценок за единицу продукции или услуги; г) планируемый рынок сбыта; д) сумма ожидаемой прибыли от реализации (после уплаты платежей в бюджет). ТЭО обязательно должно быть проанализировано кредитным инспектором банка и подписано с пометкой «Расчет проверен» и собственноручной подписью кредитного инспектора. 5. Договор (контракт), в связи с которым потребуется кредит. 6. В случае принятия в залог имущества от Залогодателя затребуются соответствующие документы по залоговому имуществу. Кредитный мониторинг После заключения кредитного договора и получения ссуды организация заемщик должна находится под постоянным контролем, главная цель которого состоит в обеспечении надлежащего погашения кредита и регулярной уплаты процентов. В течение всего срока действия кредита кредитный инспектор производит оценку качества заемщика. Кредитный инспектор должен регулярно (ежемесячно) следить за движением средств по расчетным и текущим счетам заемщика: — ежемесячно по счетам в банке; — ежеквартально по счетам заемщика в других банках. В случае резкого уменьшения таких поступлений он должен установить причины того и принять необходимые меры, направленные на недопущение невозврата кредита. В течение срока действия кредитного договора от заемщика и от его поручителя (гаранта) потребуются документы бухгалтерской отчетности и проводится их тщательный анализ. На основании имеющейся информации, в том числе поступившей от службы безопасности и иных обеспечивающих служб, кредитный инспектор составляет, не реже 1 раза в 3 месяца, кредитный отчет относительно действующего статуса кредита, в котором должны содержаться ответы на следующие вопросы. 1. Качество кредита: — ухудшилось ли финансовое состояние кредита, как это может повлиять на возможность погашения кредита и выплату процентов; — обеспечивает ли предприятие объем продаж в связи с использованием кредитных ресурсов в соответствии с ожиданиями; — соответствуют ли уровни доходов и расходов, относящиеся к финансируемому проекту, приблизительно ожидаемым; — появились ли какие-либо негативные непредвиденные обстоятельства, способные привести к невозврату кредита; 2. Соблюдение условий кредитного договора: — соблюдаются ли заемщиком условия кредитного договоров (выплата процентов и др.); — использует ли заемщик средства кредита в соответствии с его целевым назначением, установленным кредитным договором; 3. Обеспечение: — снизилась ли рыночная стоимость обеспечения; — изменилось ли финансовое положение поручителя (гаранта) настолько, что он не может выполнить принятые на себя обязательства, вытекающие из договора поручительства (банковской гарантии); — имеются ли какие-либо факторы, оказывающие влияние на снижение ликвидности залога со времени последней проверки; — обеспечивается ли режим сохранности залога. В случае выявление хотя бы одного из вышеназванных факторов кредитный инспектор незамедлительно должен составить заключение, содержащее описание обнаруженных фактических данных, могущих служить основанием для досрочного исполнения обязательства, а также мотивированный вывод-предложение о целесообразности (нецелесообразности) требования досрочного исполнения заемщиком обязательства по кредиту. Рассмотрение вопроса о возбуждении процедуры требования досрочного исполнения кредита осуществляется кредитным комитетом банка в соответствии с его регламентом. Критерии оценки кредитоспособности предприятия Одним из самых важных этапов в организации процесса кредитования является оценка кредитоспособности клиента. От правильной оценки часто зависит жизнеспособность банка. Неправильная оценка может привести к невозврату кредита, что в свою очередь способно нарушить ликвидность банка и в конечном счете привести к банкротству кредитной организации. Поэтому банки придают огромное значение разработке современной методологической базы оценки кредитоспособности, тестированию квалификации кредитных работников, а также совершенствованию системы контроля и оценки кредитных рисков. Кредитоспособность – наличие у заемщика предпосылок, возможностей получить кредит и возвратить его в срок. Оценка кредитных заявок обычно основывается на применении комплексной рейтинговой системы оценки кредитных заявок, которая проводится в соответствии с действующими методиками определения группы кредитного риска кредитных продуктов (т.е. путем начисления баллов по заранее принятым критериям). При этом заполняется краткое досье клиента по установленной форме. Оценка кредитоспособности клиента обычно базируется на анализе следующих критериев: 1) качество управления компанией (уровень менеджмента); 2) характер кредитуемой сделки; 3) опыт работы банка с данным конкретным клиентом (кредитная история); 4) состояние отрасли и региона, конкурентоспособность клиента, положение конкретного клиента в указанной отрасли; 5) финансовое положение клиента; 6) возможность предоставления клиентом имущества для использования в качестве иного обеспечения. Руководство должно обладать достаточно высокой компетенцией и опытом, чтобы ставить реалистичные финансовые цели и задачи. Опыт работы банка с клиентом (характер взаимоотношений с клиентом). Прежде всего, кредитный инспектор должен оценить прочность взаимоотношений банка с клиентом и его историю. К факторам, которые нужно проанализировать при оценке характера взаимоотношений банка с клиентом, относятся: —длительность взаимоотношений заемщика с банком по кредитованию, предоставлению банком клиенту других продуктов, имеющих кредитные риски, по расчетно-кассовому обслуживанию и по другим видам банковских услуг (продуктов); — количественные параметры операций банка с данным клиентом по всем видам продуктов (суммы и сроки кредитов, гарантий и др., суммы оборотов по счетам, суммы депозитов и др.); — кредитная история. Анализ внешней среды (региональные и отраслевые факторы) является важным аспектом прогноза риска банка по каждой запрашиваемой ссуде. Оценив связанные с кредитной заявкой факторы внешней среды, в которой функционирует заемщик, уровень менеджмента и конкурентоспособность продукции, работ, услуг, предоставляемых (оказываемых) клиентом, кредитный инспектор приступает к анализу финансовой отчетности. Детальный комплексный финансовый анализ заемщика (движение денежных средств, платежеспособность, ликвидность, соотношение собственных и заемных средств) и объекта кредитования производится на основании имеющейся в распоряжении кредитного инспектора документации. При этом инспектором должны использоваться документы, предоставленные самим заемщиком, полученные из других источников, а также документы, уже имеющиеся в банке и ранее предоставленные заемщиком (по предыдущим кредитам и при получении других услуг). Основными источниками финансовой информации для анализа являются: бухгалтерский баланс предприятия (форма № 1 по ОКУД); отчет о финансовых результатах (форма № 2); отчет о движении средств (форма № 4); приложение к балансу (форма № 5). Обязательным является изучение финансового состояния заемщика в динамике. Для этого необходимо получение бухгалтерской отчетности заемщика не менее чем за 3 последних квартала (за исключением предприятий с иностранными инвестициями). Комплексный анализ финансового состояния заемщика целесообразно проводить в следующей последовательности: 1) анализ структуры активов и пассивов заемщика; 2) анализ денежных потоков заемщика; 3) анализ финансовой устойчивости заемщика; 4) анализ эффективности деятельности заемщика. Анализ структуры активов и пассивов заемщика Все активные и пассивные статьи баланса заемщика целесообразно группировать по степени их соответствия определенным признакам. Так, активы заемщика могут группироваться по признаку их участия в производственном процессе (оборотные и внеоборотные активы), а также по уровню их ликвидности. Пассивы обычно группируют по источникам их возникновения (собственный и заемный капитал), а также по степени их срочности. К оборотным и необоротным активам заемщика принято относить статьи баланса, указанные в I, II разделах баланса. К собственным источникам заемщика относятся статьи, содержащиеся в IV разделе баланса, а также строки 640, 650, 660; к привлеченному капиталу соответственно статьи V и VI разделов баланса, за исключением строк 640, 650,660. Относительная величина различных групп активов и пассивов зависит от того, к какой отрасли принадлежит данное предприятие. Так, у производственных предприятий (предприятия промышленности, транспорта) связи и др.) доля внеоборотных активов составляет обычно 40-60% от суммы активов, и, как правило, такова же доля собственных источников средств. У торговых (и прочих непроизводственных) компаний доля оборотных активов, напротив, обычно составляет 70-95%, и такова же доля привлеченных источников средств. Далее все заемные средства предприятия группируются по степени их «финансовой напряженности» для заемщика: а) задолженность в бюджет и по другим обязательным платежам (строки 625, 626 баланса); б) краткосрочные заемные средства (строка 610 баланса); в) задолженность кредиторам (строки 621, 622, 627, 628 баланса); г) прочая краткосрочная задолженность (строки 623, 624, 630 баланса); д) долгосрочная задолженность (строка 510 баланса). Активы заемщика группируются соответственно по скорости их обращения в денежные средства для выполнения текущих обязательств заемщика (по степени ликвидности): а) высоколиквидные активы — остатки денежных средств всех видов (строка 260 баланса); б) активы средней ликвидности — дебиторская задолженность сроком до года (строка 240), краткосрочные и долгосрочные финансовые вложения (сроки 250 и 140 баланса); в) активы низкой ликвидности — низколиквидные оборотные средства — запасы и затраты всех видов (строка 210), дебиторская задолженность со сроком погашения более 12 месяцев (строка 230), прочие оборотные средства (строки 220 и 270) и другие низколиквидные средства— основные средства (строка 120 баланса), незавершенное строительство (строка 130). Различные группы активов могут быть обращены в денежную форму и использоваться на погашение возникшей задолженности в течение определенного времени: высоколиквидные активы — 1-7 дней, среднеликвидные — 8-60 дней, низколиквидные — более 60 дней. Например, краткосрочные и долгосрочные финансовые вложения отнесены по этой причине именно к среднеликвидным активам. После соответствующей группировки статей баланса необходимо оценить динамику относительного изменения различных групп активов и пассивов за несколько последних кварталов: произошло ли изменение удельного веса какого-либо из разделов баланса или группы статей более чем на 10%. При наличии таких изменений надо выяснить, чем это вызвано. Особое внимание следует уделить изменению структуры оборотных средств, т.е. произошел ли рост дебиторской задолженности является ли уровень запасов сырья достаточным для работы предприятия, не произошло ли затоваривание складов готовой продукции. Анализ денежных потоков заемщика Анализ величины денежных потоков заемщика позволяет определить достаточность или чрезмерность разных видов активов и пассивов, установить уровень деятельности предприятия и выявить, достаточно ли у него денежных средств для погашения кредитов банков и процентов по ним. Для анализа денежных потоков используются: данные формы № 2 и формы № 4 периодической бухгалтерской отчетности, расшифровки оборотов заемщика по текущим (расчетным) счетам и выписки банков по указанным счетам клиента. На первом этапе анализа кредитному инспектору необходимо определить среднемесячную сумму выручки от реализации за последних три полных календарных месяца, которая отражается по строке 010 формы №2. В силу того, что все показатели формы № 2 указываются в отчетности нарастающим итогом, для определения величины выручки заемщика за последний квартал необходимо вычесть из данных анализируемой финансовой отчетности значения тех же показателей на начало периода. Такую процедуру необходимо осуществлять в отношении отчетности за все кварталы, кроме первого. Выручка от реализации заемщика состоит как из денежных поступлений на его счета в банках, так и из взаимозачетов и других сумм, не сопровождаемых движением денежных средств, которыми реально располагает предприятие и которые оно может использовать для погашения предоставленных ему кредитов. Поэтому важным показателем является сумма фактических денежных поступлений на текущие и расчетные счета клиента в российских банках. Данные о денежных поступлениях на счета заемщика могут быть получены или на основании комплекта выписок со счетов клиента, или по данным формы № 4 бухгалтерской отчетности (отчет о движении денежных средств). Обороты заемщика по форме № 4 определяются суммированием строк 30, 50 и 90, что отражает в достаточно полной мере регулярные поступления на счета клиента. После определения общей суммы денежных поступлений на счета заемщика необходимо выяснить их сезонность и регулярность. Под сезонностью денежных поступлений понимается изменение общей суммы денежных средств, приходящих на счет клиента в том или ином квартале, под регулярностью — соответственно изменение потока денежных поступлений внутри квартала. Такой анализ позволяет, во-первых, выявить сезонные закономерности в деятельности заемщика (если они есть), а во-вторых, получить представление о том, насколько налажена его финансово-хозяйственная деятельность, и, кроме того, уяснить основные циклы работы предприятия. Наряду с определением оборотов заемщика за предыдущие периоды большое значение имеет правильное прогнозирование денежных поступлений на счета предприятия в будущем. Ведь именно из этих средств будет производиться погашение задолженности по кредиту. В силу этого кредитному инспектору необходимо составить график наиболее крупных будущих поступлений на счета заемщика, определить вероятность их осуществления. На основе этих данных он должен сделать заключение, будет ли предприятие обладать достаточными средствами для погашения кредита. Если в деятельности заемщика наблюдаются сезонные колебания, то необходимо убедиться в том, что окончание срока кредитного договора не приходится на момент наименьших денежных поступлений. Анализ финансовой устойчивости заемщика Анализ финансовой устойчивости компании-заемщика позволяет оценить текущее состояние счетов предприятия, обеспечивающих его постоянную платежеспособность, а также их состояние на перспективу. Ликвидность баланса определяется как степень покрытия обязательств предприятия его активами, срок превращения которых в денежную форму соответствует сроку погашения обязательств. Для получения представления о возможностях предприятия по погашению средне- и краткосрочных обязательств используются два относительных показателя ликвидности, различающиеся набором ликвидных средств, рассматриваемых в качестве покрытия краткосрочных обязательств. Для расчета указанных показателей сопоставляются данные по различным группам активов, объединенных по степени ликвидности (срочности размещения), с суммами краткосрочной задолженности всех видов (банкам, бюджету, поставщикам и др. — строки 610, 620 и 670 пассива баланса). В результате определяются следующие коэффициенты. 1. Коэффициент текущей ликвидности, который характеризует платежеспособность предприятия на период, равный средней продолжительности одного оборота краткосрочной дебиторской задолженности. Таким образом, указанный коэффициент позволяет оценить оборачиваемость вложенных краткосрочных кредитных средств. Он рассчитывается по следующей формуле: Коэффициент текущей ликвидности = (Денежные средства + Дебиторская задолженность + Краткосрочные финансовые вложения) / Сумму краткосрочных обязательств (1) Данный показатель оценивается следующим образом: 1,0 и более— отлично, от 0,75 до 1,0 — хорошо, от 0,5 до 0,75 —удовлетворительно, менее 0,5 — неудовлетворительно. 2. Коэффициент покрытия показывает платежные возможности предприятия не только при условии своевременных расчетов с дебиторами и реализации готовой продукции, но и при продаже в случае необходимости материальных оборотных средств. Величина данного коэффициента зависит от факторов, связанных со спецификой деятельности заемщика: отрасли производства, длительности производственного цикла, структуры запасов и затрат. Коэффициент рассчитывается следующим образом: Коэффициент покрытия = (Сумма оборотных активов - Дебиторская задолженность со сроком более 12 месяцев) / Сумма краткосрочных обязательств (2) Данный показатель может быть оценен следующим образом: до 1,0 — неудовлетворительно; от 1,0 до 1,49 включительно— удовлетворительно; от 1,5 до 1,74 включительно — хорошо; более 1,74 — отлично. Для оценки финансовой устойчивости компании анализируются также наличие и величина собственных средств и доля собственных оборотных средств в оборотных активах компании. Относительную величину собственных средств характеризует коэффициент автономии: отношение суммы собственного капитала к общей сумме капитала компании. Коэффициент независимости = (Собственные оборотные средства) / (Сумма текущих активов) (3) Сумма собственного капитала определяется как сумма, отраженная в 1 разделе пассива баланса, за вычетом суммы убытков в отчетном периоде (строка 320 баланса), не внесенных учредителями средств в уставный фонд (строка 244 баланса), и нематериальных активов (строка 110); общий капитал компании как итоговая величина баланса (строка 699 или 399) за вычетом тех же статей убытков. Значения данного показателя оцениваются следующим образом: 60% и более — отлично; от 30 до 60% — хорошо; менее ЗО% — удовлетворительно. Анализ эффективности деятельности заемщика Анализ эффективности предприятия проводится по двум направлениям: 1) анализ рентабельности; 2) анализ деловой активности. Рентабельность предприятия отражает степень прибыльности его деятельности. Деловая активность — это интенсивность его деятельности (скорость оборачиваемости его средств). Анализ рентабельности заемщика осуществляется путем расчета коэффициента рентабельности оборота от основной деятельности, определяемого в виде отношения суммы прибыли от реализации за определенный период (строка 050 формы № 2) к сумме выручки от реализации за этот же период (строка 010 формы № 2). Данный коэффициент показывает, сколько прибыли приходится на единицу стоимости реализованной продукции. Характеристика значений этого коэффициента по степени их приемлемости (достаточности) для банка: отлично— более 20%; хорошо— от 15,1 до 20%; удовлетворительно —от 10,0 до 15%; неудовлетворительно — менее 10%. В некоторых случаях причиной малой рентабельности деятельности заемщика является намеренное уменьшение суммы налога на прибыль за счет увеличения себестоимости продукции. Поэтому при проведении финансового анализа заемщика кредитному инспектору в обязательном порядке необходимо выяснить причины неудовлетворительного значения коэффициента рентабельности. Анализ деловой активности компании-заемщика производится на основе расчета коэффициента оборачиваемости готовой продукции и товаров, коэффициента оборачиваемости запасов сырья и коэффициента оборачиваемости дебиторской задолженности. Все эти коэффициенты рассчитываются по единой формуле: ОБ = ОСТ * Д/ С, (4) где ОБ — оборачиваемость соответствующего вида активов в днях; ОСТ— среднеарифметическая сумма данного актива за период (сумма на начало периода + остаток на конец периода, деленное на 2); Д — сумма календарных дней в периоде (90 дней — для 1 -го квартала, 180 дней — для двух кварталов и т.д.); С — сумма выручки от реализации за период или затрат на производство и продажу. Нормативными оценками данных показателей являются следующие значения: 1) для коэффициента оборачиваемости запасов сырья и материалов промышленных предприятий: от 20 до 40 дней— хорошо; от 10 до 20 дней или от 40 до 60 дней — удовлетворительно; менее 10 или более 60 дней — неудовлетворительно; 2) для коэффициента оборачиваемости готовой продукции и товаров промышленных предприятий: до 5 дней — отлично; от 5 до15 дней — хорошо; от 15 до 30 дней — удовлетворительно; свыше 30 дней — неудовлетворительно; 3) для коэффициента оборачиваемости готовой продукции и товаров (для прочих товаров): менее 30 дней— отлично, от 30 до 60 дней— хорошо; от 60 до 90 дней — удовлетворительно; свыше 90 дней — неудовлетворительно. Для анализа дебиторской задолженности применяется коэффициент оборачиваемости дебиторской задолженности. Он рассчитывается по приведенной выше формуле, где в качестве ОСТ берется величина дебиторской задолженности со сроком погашения до года (данные строки 240 минус данные строки 244), а в качестве С — сумма выручки от реализации. Наилучшим можно признать значение коэффициента до 30 дней, хорошим — до 60 дней, удовлетворительным — до 90 дней, неудовлетворительным — более 90 дней. Критической для заемщика является ситуация, когда срок оборачиваемости дебиторской задолженности значительно больше срока оборачиваемости обязательств перед кредиторами. При анализе состава дебиторской задолженности нужно обращать внимание на сроки и реальность ее погашения. Для этого необходимо осуществлять подробную расшифровку дебиторской задолженности, включая рассмотрение финансового положения непосредственных дебиторов и выяснение их платежеспособности. Подлежит также выяснению следующее: сосредоточена ли дебиторская задолженность у одного покупателя и не является ли она безнадежно просроченной, растет ли дебиторская задолженность опережающими темпами по сравнению с объемом продаж и каковы причины этого. При расчете коэффициента оборачиваемости дебиторской задолженности сумма всей дебиторской задолженности уменьшается на величину безнадежной дебиторской задолженности. Определение группы риска кредитного продукта (классности заемщика). На основании изложенных выше показателей деятельности клиента кредитный инспектор, применяя комплексную рейтинговую систему и проводя анализ в соответствии с действующими методиками определения группы кредитного риска и кредитной политикой банка (т.е. путем начисления баллов по заранее принятым критериям), присваивает кредитному продукту определенную группу риска (класс заемщика). Следует учесть, что каждый банк, как правило, применяет собственную систему оценки группы риска кредитного продукта. Но старается сделать ее максимально приниженной к мировым стандартам и, следовательно, рекомендациям международных Аудиторских компаний (Artur Andersen, KPMG, Price Waterhouse). В итоге изучения клиента, проведенных с ним переговоров, анализа объекта кредитования, финансового состояния заемщика и предлагаемого обеспечения кредитный инспектор составляет письменное заключение о возможности или невозможности предоставления кредита. В этом заключении должны быть кратко изложены результаты проведенного комплексного анализа заявки, которые в своей совокупности дают основания сделать принципиальный вывод о целесообразности (нецелесообразности) предоставления кредита. После составления заключения и расчета группы риска (классности заемщика) кредитный инспектор выносит окончательное решение вопроса на рассмотрение кредитного комитета. Решение о предоставлении кредита осуществляется кредитным комитетом банка в соответствии с регламентом соответствующего кредитного комитета банка. Политика банка по отношению к некредитоспособным предприятиям Классификация предприятий по степени кредитного риска В качестве критериев риска используют два показателя: финансовое состояние заемщика и качество имеющегося у него обеспечения кредита. Финансовое состояние заемщика определяется по уровню рентабельности и доле обеспеченности собственными средствами. В соответствии с этими критериями выделяются три группы предприятий с различной степенью риска несвоевременного возврата кредита. Это предприятия, имеющие: безукоризненное финансовое состояние, т.е. солидную базу собственных средств и высокую норму рентабельности; удовлетворительное финансовое состояние; неудовлетворительное финансовое состояние, т.е. низкую долю собственных средств и низкий уровень рентабельности. По наличию и качеству обеспечения все предприятия подразделяются на четыре группы риска. Это предприятия, имеющие: безукоризненное обеспечение; достаточную, но неблагоприятную структуру обеспечения; труднооцениваемое обеспечение; недостаток обеспечения. Поскольку у каждого предприятия-заемщика одновременно действуют оба фактора, для окончательного вывода о степени кредитного риска составляется следующая таблица 1. Таблица 1. Обеспечение возврата Финансовое положение Безукоризненное финансовое положение Удовлетворительное финансовое положение Неудовлетворительное финансовое состояние Безукоризненное обеспечение 1 1 1 Достаточная, но неблагоприятная структура обеспечения 1 2 3 Труднооцениваемое обеспечение 1 3 4 Недостаточное обеспечение 1 4 5 Как показывает таблица, по степени кредитного риска выделяются пять типов предприятий. Отнесение к первой группе означает минимальный риск, поскольку обеспечивается возврат кредита или за счет безукоризненного финансового состояния, или за счет высокого качества имеющегося у него обеспечения. У последующих групп предприятий степень риска возрастает. С точки зрения финансового состояния можно выделить три группы предприятий, различающихся по уровню рентабельности и наличию собственных ресурсов. Это предприятия, которые имеют: безукоризненное финансовое состояние, т.е. доля собственных средств и уровень рентабельности выше среднеотраслевого показателя; удовлетворительное финансовое состояние, т.е. соответствующие показатели на уровне среднеотраслевых; неудовлетворительное финансовое состояние, т.е. соответствующие показатели на уровне ниже среднеотраслевых. Исходя из наличия и качества обеспечения, выделим четыре группы предприятий. Из них три группы предприятий имеют достаточное обеспечение, но различную его структуру, а одна группа предприятий характеризуется недостатком обеспечения. В первых трех группах можно выделить предприятия, имеющие: безукоризненное обеспечение, к которому следует отнести преобладание в его составе депозитных вкладов, легкореализуемых ценных бумаг, товаров отгруженных (дебиторских счетов), валютных ценностей, готовой продукции или товаров, пользующихся высоким спросом; достаточную, но неблагоприятную структуру обеспечения, что означает преобладание ликвидных средств второго и третьего класса; труднооцениваемую структуру обеспечения, что означает наличие значительных сумм затрат производства (в сельском хозяйстве), полуфабрикатов (незавершенного производства) или продукции, спрос на которую колеблется (промышленность), не котирующиеся на бирже ценные бумаги. Четвертая группа охватывает предприятия с недостатком обеспечения. Поскольку в реальной жизни эти факторы действуют в комплексе, возможно, что влияние положительных факторов может нивелировать действие отрицательных; возможно и другое - отрицательное влияние одного фактора будет умножаться действием другого. Конкретно эта взаимосвязь факторов при рассмотрении проблемы риска возврата кредита может быть представлена следующей классификацией типов предприятий. Наименьший риск невозврата кредита имеют предприятия, отнесенные к первому типу. Это предприятия, имеющие безукоризненное финансовое состояние независимо от наличия и качества обеспечения, или предприятия, располагающие безукоризненным обеспечением независимо от их финансового состояния. Действительно, основными источниками возврата кредита, как известно, являются: выручка от реализации и ликвидные активы, в том числе служащие обеспечением кредита. Следовательно, риск невозврата кредита минимален либо отсутствует вообще, если имеются в наличии оба фактора или по крайней мере один из них. Именно во втором случае происходит нивелирование отрицательного действия одного фактора за счет положительного влияния другого фактора. В отношении этого типа предприятий (кроме тех, кто имеет неудовлетворительное финансовое состояние) целесообразно считать основной формой обеспечения возвратности кредита выручку от реализации, не прибегая к юридическому оформлению гарантий. Для указанной группы предприятий механизм возврата кредита будет строиться на доверии, основанном на устойчивом финансовом состоянии заемщика. В этом случае банк не придает значения ни достаточности, ни качеству обеспечения. Кредитование предприятий, имеющих неудовлетворительное финансовое состояние, но отнесенных к первому типу вследствие наличия безупречного обеспечения, целесообразно осуществлять под залог соответствующих ценностей. Некоторый риск невозврата кредита в этом случае сведен к минимальному. Предприятия, отнесенные ко второму, третьему и четвертому типу при наличии определенного риска, в целом являются кредитоспособными. Они имеют экономические предпосылки для возврата кредита, которые должны быть закреплены юридически. Но формы обеспечения возвратности кредита должны быть дифференцированы. Для предприятий второго типа целесообразно использовать залог материальных ценностей с учетом опенки качества обеспечения. Для предприятий третьего типа целесообразно использовать как залог ценностей, так и гарантию, а может быть обе формы. Выбор формы будет зависеть от реальной экономической ситуации: оценки состава обеспечения и финансового состояния клиента. Предприятия четвертого типа целесообразно кредитовать либо под гарантию финансово устойчивой организации, так как они имеют недостаточные собственные источники для погашения ссуд, либо заключив договор страхования от риска невозврата кредита. Одновременно логично повысить процентную ставку за пользование ссудами. Эти предприятия обладают повышенным риском несвоевременного возврата кредита, поэтому банк должен уделять особое внимание анализу их финансового состояния и составу обеспечения. И наконец, пятый тип предприятий требует особого внимания и отношения со стороны банка в связи с высокой степенью риска. Однако этот тип предприятий также неоднороден. Одна их часть при существенной реорганизации производства и менеджмента, а также финансовой поддержке банка может выправить свою репутацию. Эти предприятия банк не должен оставлять без помощи, оказывая ее на условиях поручительства (гарантии). Другую часть предприятий можно признать безнадежной, в ней устанавливать кредитные отношения не рекомендуется. Порядок работы с проблемными кредитами При возникновении угрозы невозврата средств кредита кредитный инспектор незамедлительно подготавливает заключение по кредитному договору с указанием причин невозврата кредита и принятых им после возникновения первоначальных затруднений с возвратом кредита и выплатой процентов мер по его погашению. Заключение передается в юридическую службу банка, а также в службу безопасности. Юридическая служба – при поступлении сигнала о невозврате кредита – в течение кратчайшего периода предъявляет в установленном порядке должнику гражданский иск либо совершает иные необходимые действия. Сотрудник службы экономической безопасности с учетом предложений юридической службы организует работу по погашению просроченной задолженности. К проведению мероприятий по возврату просроченного кредита могут быть привлечены кредитные инспекторы, которые вели данный проект, а также сотрудники других служб банка. Наилучший вариант — разработка совместно с заемщиком плана мероприятий для восстановления стабильности компании и устранения обнаруженных диспропорций. При этом необходимо предпринять попытку установить сотрудничество независимо от того, решил банк продолжать работу с клиентом или ликвидировать ссуду. Если удастся убедить клиента, что положение можно исправить, следует наметить план действий. Он может включать в себя: продажу активов; сокращение накладных расходов; изменение рыночной стратегии; смену руководства и назначение новых лиц на ключевые посты. Другое решение может заключаться в продаже банком залога. Для этого следует прежде всего проверить документы и установить, действительно ли банк имеет безусловное право распоряжаться залогом. Затем необходимо выяснить, каковы возможности реализации залога: обычно это дорогостоящая и отнимающая время процедура. Идеальный вариант — сотрудничество с заемщиком в продаже залога. Если все эти усилия не достигают цели, банк должен обеспечить свои интересы, потребовав от заемщика платежа, продажи обеспечения, предъявления претензий к поручителю (гаранту и т.п.). И крайний вариант — объявление неплательщика банкротом, но это самый нежелательный путь для каждой из сторон и наиболее затратный по времени (см. Закон РФ от 19.11.92 №3929-1 «О несостоятельности (банкротстве) предприятий»). Банк должен действовать без промедления, так как если заемщик задержит платежи торговым кредиторам, страховой компании, налоговым органам, то будет наложен арест на имущество, и банк окажется в длинной очереди кредиторов, требующих возмещения долга. Добровольное погашение банковского кредита, а также процентов является показателем качества работы кредитного подразделения и всего банка в целом. Кредитный инспектор подшивает в дело лист расчетов полноты погашения задолженности с указанием сроков действия кредита, размера процентной ставки, дату погашения задолженности. Делается отметка: «Кредит возвращен полностью с причитающимися процентами, кредитное дело №___________ закрыто (дата закрытия дела)». Анализ кредитной политики банка «Алемар» Общие положения кредитной политики банка «Алемар» Краткая характеристика банка «Алемар» Акционерный коммерческий банк «Алемар» зарегистрирован 17 июня 1993 года в ЦБ РФ (номер 2384). Уставной капитал банка составляет 1600000000 рублей. Среди клиентов банка крупнейшие предприятия: АО «Новосибирскэнерго» АООТ «ВИНАП» МУП «Горводоканал» АОЗТ ИКФ «Алемар» ТОО «НТН-4» АОЗТ «Молодость Сибири» АОЗТ «Агрофирма Иня» АОЗТ стразовая фирма АСОПО АОЗТ «Сибирская газета» АОЗТ «Сибирский Бальзам» Акционерный коммерческий банк «Алемар» предоставляет своим клиентам следующие виды услуг: 1. Работа на рынке ценных бумаг: Совершение операций с облигациями государственного сберегательного банка, Совершение операций по выпуску и погашению векселей АКБ «Алемар», Совершение операций с векселями третьих лиц, Регистрация сделок с ценными бумагами. 2. Консалтинговые услуги (профессиональное оказание консультаций по вопросам действующего законодательства в области гражданских правоотношений, финансового и в том числе банковского менеджмента), 3. Работа с физическими лицами посредством депозитных (срочных, рентных, завещательных, до востребования) договоров, ОГСЗ и векселей. 4. Ускоренные платежи через собственную сеть банков-корреспондентов в городах России: Москве, Санкт-Петербурге, Уфе, Омске, Кемерово, Красноярске, Челябинске и др. 5. Кредитование юридических, физических лиц, коммерческих банков. 6. Использование компьютерно - модемной системы «Клиент-Банк», которая позволяет осуществлять следующие операции: Прием платежных поручений и писем клиента, который может отправлять их из своего офиса по обычному телефону, при этом удаленность клиента от банка не ограничена расстоянием, Прием клиентом выписок со своего расчетного счета и приложений к ним, Просмотр клиентом своих платежей за необходимый период, Возможность отправить платежные поручения в любое время суток, Передача и прием информации в защищенном от несанкционированного доступа виде, Возможность получать электронные выписки и приложения к ним даже в тех случаях, когда платежное поручение было оформлено в виде бумажного документа в любом отделении банка «Алемар», Возможность использовать клиентом АРМ «Клиент – Банк» на своем компьютере как печатную машинку для оформления платежной документации, Ведение архивов платежных поручений, выписок и приложений к ним. Структуру пассивов АКБ «Алемар» за период с 01.07.95 по 01.07.96 можно представить в виде диаграммы 1 и 2. Банк «Алемар» был награжден дипломом «Финансовый Олимп», который удостоверяет высокую деловую активность, стабильность и эффективность в финансовой деятельности. Диаграмма 1. Диаграмма 2. Сегменты кредитной политики банка «Алемар» Банк «Алемар» планирует достичь следующих целей в процессе реализации своей кредитной политики и создания соответствующих условий для кредитования: допускать лишь такой характер риска, который позволяет создавать активы высокого качества и обеспечивать постоянный целевой уровень доходности; предоставлять ссуды на финансирование экономически перспективных, рентабельных проектов, соответствующих стратегическим целям Банка; способствовать развитию долгосрочных, приносящих доход отношений с клиентами Банка; избегать использования высококонкурентных, но не оправданных методов кредитования, а также временных, не перспективных приемов в банковской практике. Банк «Алемар» работает на следующих сегментах рынка кредитования: 1. Предприятия пищеперерабатывающей промышленности. Данный сегмент обладает большой динамичностью (значительные потоки денежных средств, относительно короткий срок окупаемости), стабильностью в хозяйственных процессах (процесс поставок ресурсов, потребления, распределения готовой продукции), относительно устойчивой доходностью. АКБ «Алемар» уже имеет положительный опыт кредитования данного сегмента, и считает необходимым укреплять позиции Банка на данном рынке кредитования и далее. Для удобства обслуживания клиентов данного сегмента необходимо открывать кредитные линии с установлением лимита совокупных единовременных обязательств по активным операциям. Преимущества работы в данном сегменте: устойчивое финансовое состояние предприятий данного сегмента: быстрый оборот денежных средств; наличие альтернативных инструментов гашения кредита (векселя Банка и векселя, авалированные Банком); низкий документооборот на единицу денежных средств. Недостаток: высокая конкурентная борьба со стороны других банков и, как следствие, снижение процентных ставок. Условия кредитования: срок - до 36 месяцев; процентная ставка: - в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1 /2 средневзвешенной процентной ставки по предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования; - в иностранной валюте - не ниже 7"/о годовых. Емкость данного сегмента - до 30% кредитных активов. 2. Предприятия топливно-энергетического комплекса. Предприятия данного сегмента имеют огромные потенциалы в силу своей специфики, но при этом имеют определенные недостатки (общеэкономические), в большей степени, связанные с несвоевременными платежами за поставленную электро- и теплоэнергию. Соответственно, одной из проблем является нехватка оборотных средств, которая может восполняться за счет кредитов (краткосрочные денежные кредиты, кредиты на покупку векселей) на покрытие разрывов в ликвидности. Предприятия данного сегмента являются в основном монополистами по поставке товаров и оказанию услуг. АКБ «Алемар» в работе на данном сегменте видит следующие преимущества: устойчивое финансовое состояние предприятий данного сегмента: регулярные денежные поступления; низкий документооборот на единицу денежных средств. Недостаток: сезонные колебания спроса на оказываемые услуги. Условия кредитования; срок - до 12 месяцев: процентная ставка: - в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1/2 средневзвешенной процентной ставки по предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования; - в иностранной валюте - не ниже 7°/о годовых. Емкость данного сегмента - до 40^/о кредитных активов. 3. Предприятия оборонной промышленности. Предприятия данного сегмента (как и большинство отечественных производителей) в наибольшей степени испытывают на себе положительный эффект от процесса импортозамещения происходящий в российской экономике, поскольку продукция местных производителей стала более востребованной, чем раньше. Так как почти все предприятия имеют недостаток оборотных средств, то перспективным для АКБ «Алемар» направлением является развитие кредитования конверсионных программ оборонных предприятий по производству товаров народного потребления (ОАО Новосибирский завод «Экран», ОАО ПМСП «Электрон», ГП ПО «Север», ОАО «Новосибирский завод низковольтной аппаратуры»). Преимущества работы в данном сегменте: устойчивое финансовое состояние предприятий данного сегмента: регулярные денежные поступления; низкий документооборот на единицу денежных средств. Недостаток. сезонные колебания спроса на производимую продукцию; значительный удельный вес госзаказов. Условия кредитования: срок - до 12 месяцев; процентная ставка: - в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1/2 средневзвешенной процентной ставки по предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования; - в иностранной валюте - не ниже 7% годовых. Емкость сегмента - до 20% кредитных активов. 4. Предприятия химической и нефтехимической промышленности. Данный сегмент в НСО представлен такими крупными предприятиями как Химпласт, Новосибирскнефтепродукт и др. Как и все промышленные предприятия, предприятия данной отрасли имеют недостаток собственных средств для обновления устаревшего производственного оборудования, а также оборотных средств для приобретения сырья. Многие предприятия данного сегмента являются монополистами по производству отдельных видов продукции, товаров и работают в основном под заказ, т.е. имеют гарантированный сбыт, что делает их интересными для кредитования банком «Алемар». Преимущества работы в данном сегменте: устойчивое финансовое состояние предприятий данного сегмента: регулярные денежные поступления; низкий документооборот на единицу денежных средств. Недостаток: сезонные колебания спроса на производимую продукцию. Условия кредитования: срок до 12 месяцев; процентная ставка: - в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1/2 средневзвешенной процентной ставки по предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования; - в иностранной валюте - не ниже 7% годовых. Емкость сегмента - до 15% кредитных активов. 5. Предприятия полиграфической промышленности. В НСО функционируют крупные предприятия данной отрасли. В настоящее время ведущие предприятия пищевой, табачной промышленности нашей страны размещают крупные заказы на полиграфических предприятиях нашей области. Это связано, в первую очередь, с низкими ценами на продукцию наших предприятий по сравнению с зарубежными и московскими аналогами, во-вторых, отличное качество продукции и низкими ценами на доставку. Ассортимент полиграфической продукции очень широк, начиная с этикеток и заканчивая большими рекламными плакатами. Основная потребность данных предприятий заключается в переоснащении основных фондов, которое является очень дорогостоящим. Большая часть полиграфического оборудования производится за рубежом (Германия, Япония, Израиль) и в настоящее время многие производители предоставляют свое оборудование в кредит. АКБ «Алемар» находит следующие преимущества работы в данном сегменте: устойчивое финансовое состояние предприятий данного сегмента; регулярные денежные поступления; гибкая ценовая политика; низкий документооборот на единицу денежных средств. Недостаток: недостаточные мощности для освоения крупных заказов. Условия кредитования: срок - до 12 месяцев; процентная ставка: - в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1/2 средневзвешенной процентной ставки по предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования; - в иностранной валюте - не ниже 7°/о годовых. Емкость сегмента - до 20% кредитных активов. 6. Предприятия торговли. В настоящее время данный сегмент - один из самых динамичных по скорости обращения денег и наиболее кредитоемкий. У банка «Алемар» имеется положительный опыт кредитования данного сегмента, поэтому банк будет укреплять свои позиции на данном рынке кредитования. В настоящее время они наименее зависимые от конъюнктуры рынка, но при постоянно снижающейся рентабельности предприятия торговли вынуждены поддерживать доходность за счет большего товарооборота. Именно недостаток оборотных средств у предприятий торговли и является объектом интереса АКБ «Алемар». Дополнительно предусматривается кредитование предприятий данного сегмента, работающих по договорам аваля, которые постепенно переходят на обслуживание в Банк. Банк планирует в дальнейшем с помощью расширения спектра услуг по активным операциям (предоставления кредитов, овердрафтов и др.) перевести большую часть предприятий торговли на расчетно-кассовое обслуживание. Учитывая положительный опыт по авалированию векселей предприятий данного сегмента, кредитные активы в данном сегменте достаточно ликвидны. Сочетание операций по авалированию векселей и кредитования, а также предоставление овердрафтов формирует стабильное привлечение дешевых ресурсов и их ликвидное размещение. Преимущества работы в данном сегменте: диверсификация риска; предприятия данного сегмента обладают большой инертностью, вследствие чего будут являться стабильными клиентами: регулярная сдача наличной выручки на расчетные счета в Банке; хорошая платежеспособность. Недостатки: достаточно высокие трудозатраты на единицу денежных средств. Условия авалировиния векселей предприятий торговли: срок - до 4 месяцев; размер комиссии оговаривается в договоре индивидуально для каждого предприятия торговли. Условия кредитования; срок - до 24 месяцев; процентная ставка: - в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1/2 средневзвешенной процентной ставки по предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования; - в иностранной валюте — не ниже 7°/о годовых. Емкость сегмента - до 60% кредитных активов. 7. Строительные предприятия. Нехватка жилья в г. Новосибирске делает данный сегмент очень перспективным для АКБ «Алемар», особенно в секторе недорого жилья. Строительные проекты при наличии ресурсов у предприятий и их эффективном использовании составляют срок окупаемости от 1 года до 1,5 года, имея при этом достаточно высокую рентабельность. Основным объектом кредитование является начальный этап строительства, когда спрос на строящееся жилье недостаточен. Кредитование строительных предприятий на пополнение оборотных средств является наиболее удобным как для заемщиков, так и для кредиторов. Подобные кредиты обеспечиваются основными средствами или долей в строящемся объекте. Возможный недостаток - большие капиталовложения для создания условий, при котором объекты строительства становятся наиболее ликвидными, а также отсутствие законодательной базы по оформлению залога строящегося жилья. Преимущества работы в данном сегменте: диверсификация риска; наличие альтернативных инструментов гашения кредита. Недостатки: долгосрочный характер кредитов. Условия кредитования; срок - до 12 месяцев; процентная ставка; - в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1 /2 средневзвешенной процентной ставки по предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования; - в иностранной валюте — не ниже 7% годовых. Емкость сегмента - до 40% кредитных активов. 8. Кредитование субъектов Российской Федерации, органов местного самоуправления либо предприятий и организаций под поручительство субъектов Российской Федерации, органов местного самоуправления. Данный сегмент включает в себя в основном Администрацию Новосибирской области, Мэрию г. Новосибирска, бюджетные организации. С помощью таких кредитов банк «Алемар» участвует в покрытии дефицита бюджета, разработке и внедрении целевых программ, финансируемых за счет бюджета и др. В качестве основного источника возврата кредита является финансирование из бюджета и поступления местных сборов и налогов. Условия кредитования: срок - до 18 месяцев, процентная ставка в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1/2 средневзвешенной процентной ставки по предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования. Емкость сегмента - до 10% кредитных активов. 9. Кредитование предприятий на покупку срочных векселей Банка. При работе на данном сегменте Банк дополнительно (помимо процентов по кредиту) получает экономию расходов по привлечению денежных средств. К данному сегменту также относятся кредиты предприятий на покупку у третьих лиц срочных векселей Банка при условии, что векселя являются беспроцентными и их продажа первому векселедержателю производилась без учета дисконта, т.е. по номиналу. Преимущества работы в данном сегменте: диверсификация риска: привлечение новых клиентов; закрепление репутации векселей Банка как ликвидного платежного средства. Условия кредитования: рок - до 24 месяцев; процентная ставка: 1) до срока погашения векселя - не ниже 1% годовых, 2) после наступления срока погашения векселя: - в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1/2 средневзвешенной процентной ставки по предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования; - в иностранной валюте - не ниже 7% годовых. Если при наступлении срока платежа по векселю процентная ставка не увеличивалась до размеров, указанных в предыдущем абзаце, то кредит считается льготным. 10. Прочие промышленные предприятия и коммерческие организации. Условия кредитования: срок - до 3 лет, процентная ставка: - в рублях - не ниже 1/2 ставки рефинансирования ЦБ РФ, действующей на момент предоставления кредита, либо не ниже 1/2 средневзвешенной процентной ставки но предоставлению средств, рассчитанной по методике Инструкции Банка России № 17 от 01.10.1997 г. за предыдущий месяц, если средневзвешенная ставка ниже ставки рефинансирования: - в иностранной валюте - не ниже 7% годовых. Емкость сегмента - до 40% кредитных активов. Формы кредитования При кредитования юридических в Банке используется несколько вариантов размещения кредитных активов: предоставление стандартного кредита: открытие кредитных линий; предоставление овердрафтов. Стандартные кредиты оформляются отдельными кредитными договорами. Кредит предоставляется на срок до 6 месяцев на сумму до 16 миллионов рублей (или 500 000 долларов США), для финансирования текущей и инвестиционной деятельности Заемщика по согласованным с Банком проектам и сделкам, определенным в кредитном договоре. Данный вид кредита предоставляет возможность увеличить оборотный капитал предприятия (торговой фирмы), расширить ассортимент продукции, выйти на новые рынки сбыта. Потенциальными клиентами данной формы кредитования АКБ «Алемар» видит устойчиво работающие предприятия, имеющие оборот в месяц по своему расчетному счету не менее суммы запрашиваемого кредита и активы стоимостью в 2 раза превышающие сумму кредита, которые могут служить обеспечением. Процентная ставка по кредитному договору устанавливается в пределах от 24 до 28% годовых. На минимальную ставку могут рассчитывать предприятия, чей месячный оборот по расчетному счету в Банке превышает сумму кредита в 3 и более раз. Обеспечением может выступать залог имущества, а также поручительства и гарантии. Залогодателями могут быть как сам заемщик, так и третьи лица. В обязательном порядке оформляется поручительство основных учредителей, дополнительно - поручительство юридических лиц с хорошим финансовым состоянием. В качестве объектов залога Банк принимает недвижимость, оборудование и иные активы, имеющие рыночную стоимость. Величина обеспечения должна покрывать сумму основного долга по кредиту, процентов, причитающихся за весь срок пользования кредитом, а также возможные расходы Банка, связанные с принудительной реализацией залога. Необходимые документы. При предоставлении кредита оценивается финансовое состояние заемщика, заключается кредитный договор, договора залога и поручительства. Для заключения договоров заемщику необходимо представить в Банк Устав, Учредительный договор, Свидетельство о государственной регистрации, Свидетельство о постановке на учет в налоговом органе, Документы, подтверждающие полномочия руководителя, главного бухгалтера организации и лица, уполномоченного подписывать документы по кредитной сделке, карточка с образцами подписей и печати, имеющиеся лицензии, финансовую отчетность. При необходимости возможен запрос дополнительной информации. Подробный перечень необходимых документов передается клиенту по Е-Маll или на бумажном носителе. В случае если у клиента открыт расчетный счет в Банке «Алемар», документы предоставленные в Банк при открытии счета, повторно предоставлять не нужно. Банк «Алемар» предлагает при оформлении залога недвижимости (ипотеки) в целях снижения расходов предприятия по его оформлению (тариф за нотариальное заверение договора залога в размере 1,5% от оценочной стоимости) оценивать стоимость недвижимого имущества как 70% от его балансовой остаточной стоимости. Недостающая часть необходимого объема залога покрывается за счет материальных запасов или иного имущества. «Кредитная линия». Кредитная линия предоставляется на срок до 4 лет с максимальной суммой единовременных требований до 16 миллионов рублей (или 500 000 долларов США). Услуга предлагается клиентам в случаях, когда бизнес-план клиента или его производственный процесс предполагает использование заемных средств, не одной, а несколькими суммами (траншами). Потенциальными клиентами данной формы кредитования АКБ «Алемар» видит юридические лица, предпринимателей без образования юридического лица, устойчиво работающие предприятия, имеющие оборот в месяц по своему расчетному счету не менее суммы единовременных требований по кредитной линии и активы, которых могут служить обеспечением. Условия предоставления услуги. Кредитные средства предоставляется несколькими суммами (траншами), каждый транш предоставляется на срок до 6-9 месяцев. В течение срока действия кредитной линии сумма не погашенных на текущую дату траншей не должна превышать максимальной суммы единовременных требований по кредитной линии. Заявку на получение очередного транша заемщик должен предоставить в Банк за 3 дня до предполагаемой даты получения средств. Оборот по расчетному счету заемщика должен быть не меньше максимальной суммы единовременных требований по кредитной линии. На наибольший срок действия кредитной линии могут рассчитывать предприятия, которые предложат в качестве обеспечения залог недвижимого имущества. Другие условия предоставления услуги «Кредитная линия» аналогичны условиям для услуги «Стандартный кредит». Необходимые документы. Документы, предоставляемые для получения услуги «Кредитная линия» аналогичны документам, предоставляемым для получения услуги «Стандартный кредит». Стандартные условия кредитной линии разрешают клиенту досрочно погашать транши без изменения процентной ставки по кредитной линии, что позволяет сократить процентные расходы по обслуживанию долга. В Банке используется в основном 2 варианта кредитной линии: 1 вариант - Выдача каждого кредита оформляется отдельным протоколом к договору о кредитной линии, в котором содержатся основные условия (сумма кредита, срок возврата, вид обеспечения и др.). В данном случае договор о кредитной линии устанавливает общие условия всех кредитов в рамках линии (сумма лимита, лимит совокупной суммы единовременных требований к Заемщику по кредитам, срок. в течении которого Заемщик может получать кредиты, порядок выдачи кредитов, порядок начисления процентов, ответственность, обязательства сторон и др.) и носит характер соглашения. В протоколе указывается принимаемое по данному кредиту обеспечение. В отдельных случаях обеспечение может быть оформлено к договору о кредитной линии. Под совокупной суммой единовременных требований к Заемщику по кредитам понимается сумма всех отдельно действующих кредитов, выданных по протоколам, рассчитанная на определенную дату. Каждый протокол, по сути, является отдельным договором, в котором могут быть предусмотрены разные условия кредитования, поэтому кредиты, выданные по протоколам рассматриваются отдельно друг от друга. Если вопрос о принятии решения о выдаче кредита по конкретному протоколу относится к компетенции Кредитного Комитета, то он выносится па рассмотрение Кредитного Комитета. 2 вариант - Выдача кредитов производится по письменным заявлениям, в договоре о кредитной линии определен максимальный срок каждой суммы (меньший срок может быть установлен самим заемщиком в письменном заявлении). Также в договоре о кредитной линии оговариваются лимит совокупной суммы единовременных требований к Заемщику по кредитам, срок предоставления кредитов, процентная ставка по всем кредитам, вид обеспечения. Обеспечение оформляется при заключении договора на срок действия линии и на всю сумму оговоренного лимита. Надежных клиентов Банк может также кредитовать путем заключения дополнительного соглашения к договору на расчетно-кассовое обслуживание о предоставлении овердрафта. Он предоставляется в случае недостаточности средств на счете предприятия при проведении платежей. Овердрафт предоставляется на срок от 1 до 7 дней на финансирование текущих платежных разрывов, возникающих в ходе финансово-хозяйственной деятельности предприятий. Овердрафт предоставляет клиенту право осуществлять платежи со своего расчетного счета, не смотря на недостаточность или отсутствие на нем денежных средств. Потенциальные клиенты – клиенты Банка, имеющие большое количество контрагентов по сделкам, которым необходимо ежедневно планировать свои платежи в адрес поставщиков вне зависимости от фактического поступления выручки (торговые оптовые и розничные компании, производители пищевой продукции, услуг населению). Условия предоставления услуги. Сумма овердрафта не более 25% оборота по расчетному счету заемщика. Процентная ставка равна от 22 до 28% годовых и её размер зависит от суммы овердрафта и оборотов по счету клиента в Банке «Алемар». На минимальную ставку равную 22% могут рассчитывать клиенты, у которых сумма овердрафта более 10 млн. рублей и эта сумма не превышает 5% оборотов по их расчетному счету. Овердрафт является бланковым кредитом, т.е. предоставляется без оформления обеспечения по нему. Поэтому выдача таких кредитов возможна, в основном, только надежным Клиентам Банка «Алемар». Предъявляются следующие обязательные требования к Клиенту: - наличие расчетного счета в Банке: - отсутствие недобросовестной кредитной истории; - отсутствие каких-либо претензий к расчетному счету. Преимущества: не требует большого документооборота; выдается на короткие сроки. Недостатки: в основном оформляется без обеспечения (бланковый кредит). Овердрафт не может быть использован на погашение другого кредита. Необходимые документы. Документы, предоставляемые для получения услуги «Овердрафт» аналогичны документам, предоставляемым для получения услуги «Стандартный кредит», с исключением из перечня документов по залогу. Предоставление овердрафтов позволяет для Клиентов сэкономить время оформления выдачи кредитов (в течение 1 дня). Режим работы расчетного счета, при котором все свободные денежные средства клиента ежедневно направляются на погашение ссудной задолженности, позволяет клиенту получить существенную (от 2 до 4 % годовых) экономию процентов. Обеспечение кредитов банка «Алемар» В качестве обеспечения исполнения обязательств Заемщика в Банке принимается: 1) Залог, в том числе, как правило: товарно-материальных ценностей с передачей (без передачи) Банку, в обороте, недвижимого имущества (зданий, сооружений, квартир, земельных участков и других объектов, непосредственно связанных с землей). ценных бумаг; транспортных средств; прочее движимое имущество. 2) Поручительство юридических и физических лиц, заслуживающих доверие Банка. 3) Банковская гарантия, поручительство банков, заслуживающих доверие. 4) Страхование кредитных рисков страховыми организациями, заслуживающими доверие Банка. Кроме того, могут быть использованы особые формы обеспечения. При определении размера стоимости залога учитывается его стоимость на момент оценки исходя из различных факторов, в том числе: продажных оптовых цен на имущество, передаваемое в залог либо аналогичное имущество, остаточной балансовой стоимости: оценки БТИ, покупной стоимости, стоимости, указанной в заключении оценщика страховой стоимости и др., а также состояния конъюнктуры рынка по видам имущества, предоставленного в залог, ликвидности предмета залога и др. 1. Залог товарно-материальных ценностей в обороте. Кредитование под залог товарно-материальных ценностей в обороте предлагается лишь Заемщикам, имеющим устойчивое финансовое положение, положительную кредитную историю, а также, когда товарные запасы на складе значительно превышают сумму запрашиваемого кредита. Стоимость товарно-материальных ценностей в обороте рекомендуется определять в размере до 70% от продажных оптовых цен Заемщика существующих на момент оценки (в зависимости от степени ликвидности и сроков их хранения). Залог товарно-материальных ценностей применяется в двух вариантах: 1) с передачей Банку; 2) без передачи Банку. Залог товарно-материальных ценностей с передачей Банку используется в случаях, когда хранение предмета залога целесообразно осуществлять в складских помещениях сторонней организации, имеющее право оказывать услуги по ответственному хранению имущества. Под целесообразностью такого хранения можно понимать более низкую, нежели у Банка или Залогодателя стоимость услуг по хранению: наличие оборудования и специальных условий хранения; экономическая целесообразность перемещения предмета залога с одного склада на другой и т.п. Стоимость товарно-материальных ценностей рекомендуется определять в размере, не превышающем 70% от остаточной балансовой стоимости существующей на момент оценки. 2. Залог недвижимого имущества является достаточно надежным обеспечением возвратности кредита. Данный вид залога подлежит обязательной государственной регистрации в учреждении юстиции и вступает в силу только с момента его регистрации. Рекомендуемая оценочная стоимость недвижимого имущества - до 100% от балансовой остаточной стоимости либо оценки БТИ на дату выдачи кредита, либо покупной стоимости, указанной в договоре купли-продажи предмета залога. В случае если на дату выдачи кредита составлено заключение независимого оценщика о рыночной стоимости объекте недвижимости, предоставляемого в залог, то стоимость недвижимого имущества рекомендуется определять в размере, не превышающем 70% от стоимости, указанной в заключении оценщика. 3. Залог ценных бумаг. Ценные бумаги, предлагаемые в залог, должны иметь хождение на рынке цепных бумаг и соответственно рыночную стоимость, либо это обязательства третьих лиц с устойчивым финансовым положением. Реальная рыночная стоимость оформляемых в залог ценных бумаг определяется на основании заключения Управления ценных бумаг Банка на день выдачи кредита. Стоимость оформляемых в залог ценных бумаг рекомендуется определять на основании заключения Управления ценных бумаг Банка в размере, не превышающем 90% от их реальной рыночной стоимости, существующей на момент оценки. В случае отсутствия реальной рыночной стоимости оформляемых в залог ценных бумаг они не рассматриваются как реальное обеспечение. 4. Залог автотранспортных средств. Автотранспортные средства, передаваемые в залог, должны иметь таможенное оформление и/или регистрацию в соответствующих государственных органах. В случае если на дату выдачи кредита составлено заключение независимого оценщика о рыночной стоимости автотранспортных средств, предоставляемых в залог, то стоимость автотранспортных средств рекомендуется определять в размере, не превышающем 70% от стоимости, указанной в заключении оценщика. При отсутствии заключения независимого оценщика о рыночной стоимости автотранспортных средств, стоимость незастрахованных автотранспортных средств, принадлежащих юридическим лицам, рекомендуется определять в размере, не превышающем 70% от балансовой остаточной стоимости существующей на момент оценки. Максимальную стоимость застрахованных отечественных и иностранных автотранспортных средств, принадлежащих юридическим и физическим лицам, рекомендуется определять в размере, не превышающем 70% от страховой стоимости, указанной в страховом полисе или договоре страхования данного объекта. 5. Прочее имущество, предлагаемое в залог и не перечисленное выше в АКБ «Алемар» принято оценивать в размере, не превышающем 70% от реальной (рыночной) стоимости, существующей на момент оценки залога. 6. Поручительство. Банковская гарантия. В качестве обеспечения кредита принимается поручительство юридических и физических лиц, гарантия или поручительство банка, заслуживающих доверие Банка. При кредитовании юридических лиц-предприятий производственной и торгово-закупочной сферы деятельности с численностью до 100 человек целесообразно принимать поручительства руководителей и учредителей предприятия- заемщика. 7. Страхование кредитного риска. Также в качестве дополнительного обеспечения кредита может быть застрахован риск невозврата кредита и неуплаты процентов в страховой организации, заслуживающей доверие Банка. Это, как правило, страховые компании-клиенты Банка. Реализация кредитной политики банка «Алемар» по отношению к предприятию ООО «Фаэтон» Решая вопрос о целесообразности предоставления кредита предприятиям, АКБ «Алемар» производит оценку риска каждой организации, подавшей заявку на получение кредита. В АКБ «Алемар» оценка степени риска по заемщику производится по следующей схеме: оценка финансового состояния предприятия, оценка качества обеспечения, оценка оборотов клиента, анализ кредитной истории предприятия. Каждой из этой группы присваивается весовой коэффициент. Расчет итогового показателя производится с помощью экспертных оценок. Приведем таблицы рассчитываемых показателей, используемых экспертных оценок и весовых коэффициентов групп. 1.Финансовое состояние (вес группы – 0,25). В процессе анализа финансового состояния предприятий банком «Алемар» рассчитываются показатели, представленные в Таблице 2. Оценка финансового состояния рассчитывается по формуле – (Б* П* В), (5) где Б – количество баллов, П – вес показателя, В – вес группы. Таблица 2. Наименование коэффициента Расшифровка коэффициента Значение Количество баллов Вес показателя Коэффициент рентабельности оборота от основной деятельности Отношение прибыли от реализации за последний квартал к сумме выручки от реализации за последний квартал более 0,2 100 0,12 0,15 - 0,2 75 0,1 - 0,15 50 0 - 0,1 30 менее 0 10 Коэффициент текущей ликвидности Отношение суммы денежных средств, дебиторской задолженности и краткосрочных финансовых вложений к краткосрочным обязательствам более 1 100 0,1 0,75 - 1 75 0,5 - 0,75 50 менее 0,5 25 Коэффициент покрытия Отношение суммы оборотных активов за минусом дебиторской задолженности со сроком погашения более чем через 12 месяцев к сумме краткосрочных обязательств. более 1,75 100 0,13 1,5 - 1,75 75 1,2 - 1,5 50 менее 1,2 25 Коэффициент независимости Отношение суммы собственного капитала к итогу баланса более 0,6 100 0,1 0,3 - 0,6 60 менее 0,3 30 2.Оценка качества обеспечения (вес группы – 0,25). Оценка качества обеспечения ведется по следующей формуле – (Р* (1 – Д))/К, (6) где Р – рыночная стоимость обеспечения (сумма поручительства, гарантии), Д – залоговый дисконт, К – сумма основного долга по кредиту. При значении показателя равном - более 1,5 бальная оценка составит 100 баллов, - 1 – 1,5 бальная оценка составит 50 баллов, - менее 1 – 25 баллов. 3.Оценка оборотов клиента (вес группы – 0,3). В данном разделе рассчитывается следующий показатель: Достаточность оборотов = (обороты / кредит) (7) Баллы расставляются следующим образом: более 3 100 1,5 - 3 90 1 - 1,5 70 0,6 - 1 55 0,3 - 0,6 30 0,01 - 0,3 10 0 0 4.Анализ кредитной истории предприятия (вес группы – 0,1). Если у клиента нет текущей просроченной задолженности, то за каждый предыдущий кредитный продукт без просрочки выплаты процентов и основного долга клиент получает 10 баллов, которые умножаются на вес группы. АКБ «Алемар» выделяет следующие группы риска в зависимости от итоговой бальной оценки. Количество баллов Группа риска Свыше 45 1 30 - 45 2 15 - 30 3 Менее 15 4 Необходимо отметить, что определение группы риска по предприятиям в банке «Алемар» необходимо для выявления тех из них, которым не следует выдавать кредиты в связи с высокой вероятностью их непогашения. К таким предприятиям относятся организации, вошедшие в 4-ю группу риска. Процентная ставка же устанавливается в зависимости от показателя достаточности оборотов. Рассмотрим схему оценки риска по предприятию ООО «Фаэтон». В банк «Алемар» обратилось предприятие ООО «Фаэтон» с заявкой на предоставление кредита в размере 300000 руб. ООО «Фаэтон» является официальным дистрибьютером фирмы «Rouhde» (Германия), выпускающей оборудование радиосвязи и транкинговой. В связи с тем, что Общество осуществляет прямые поставки от непосредственных производителей оборудования связи, «Фаэтон» имеет широкую сеть оптовых покупателей в России. Наибольший удельный вес деятельности Общества - это импорт радио оборудования и далее оптовая продажа по регионам России через Дилеров и самостоятельно. Второе направление деятельности ООО «Фаэтон» - это сервисный центр, который предоставляет клиентам услуги по ремонту (как гарантийному, так и послегарантийному), диагностике и настройке радио оборудования. Кредит необходим предприятию для расширения ассортимента предлагаемых товаров и услуг. ООО «Фаэтон» имеет в банке «Алемар» свой расчетный счет, но услугами кредитования в данном банке ранее не пользовалось. Месячный оборот предприятия на расчетном счете составляет 3752762 рублей. Получив необходимые документы от ООО «Фаэтон» (Баланс и Отчет о прибылях и убытках), банк приступил к оценке кредитоспособности предприятия. 5.Финансовое состояние ООО «Фаэтон». Показатели финансового состояния рассмотренного выше предприятия рассчитывались по данным Баланса (см. Приложение 1) и Отчета о прибылях и убытках (см. Приложение 2). Результаты представлены в Таблице 3. Таблица 3. Наименование коэффициента Значение Количество баллов Вес показателя Вес группы Сумма баллов с учетом веса Коэффициент рентабельности оборота от основной деятельности 0,116 50 0,12 0,25 1,5 Коэффициент текущей ликвидности 0,940 75 0,1 0,25 1,875 Коэффициент покрытия 1,030 25 0,13 0,25 0,8125 Коэффициент независимости 0,056 30 0,1 0,25 0,75 ИТОГО 4,94 6.Оценка качества обеспечения В качестве обеспечения возвратности кредита ООО «Фаэтон» предлагает залог недвижимого имущества – одного из имеющихся в их распоряжении офисов. Независимый оценщик определил рыночную стоимость данного объекта – 600000 рублей. В АКБ «Алемар» принято, что при залоге недвижимого имущества залоговый дисконт составляет 30%. Оценка качества обеспечения составит (600000*(1-0,3)/ 300000) = 1,4. Таким образом, в данной группе ООО «Фаэтон» получает 50 баллов. Итоговая оценка же по качеству обеспечения составит 50*0,25 = 12,5 баллов. 7.Оценка оборотов предприятия ООО «Фаэтон». Достаточность оборотов = (3752762/ 300000) = 12,51 Оценка по данной категории составит – 100 баллов*0,5*0,3 = 15 баллов. 8.Анализ кредитной истории. Т.к. кредитов ООО «Фаэтон» в банке «Алемар» ранее не брало, то количество баллов в разделе кредитной истории будет равно 0. Сумма всех баллов по предприятию ООО «Фаэтон» составит 32,44. Следовательно, данную организацию можно отнести ко 2ой группе риска. Банк «Алемар» заинтересован в работе с данным предприятием, так как оно имеет экономические предпосылки для возврата кредита и работает в сфере торговли, являющейся одним из наиболее привлекательных сегментов кредитования для банка. Обеспечение, предлагаемое ООО «Фаэтон», является достаточно надежным. Месячный оборот в банке превышает сумму кредита более чем в 3 раза, а значит, по договору кредита с предприятием ООО «Фаэтон» будет установлена минимальная процентная ставка для стандартного кредита в размере 24% годовых. Срок возврата кредита будет установлен, как и для всех предприятий торговли, до 24 месяцев. Реализация кредитной политики банка «Алемар» по отношению к предприятию ООО «Крузарус» Предприятие «Крузарус» обратилось в АКБ «Алемар» с заявкой на предоставление кредита в размере 500000 рублей. Предприятие работает в сфере пищеперерабатывающей промышленности и занимается выпуском молочной продукции. Так как ООО «Крузарус» расположено в одном из районов Новосибирской области, то спрос на их продукцию невысок. Предприятие несет убытки, потому что сельские жители предпочитают иметь в своем хозяйстве коров и производить молочные продукты самостоятельно. Кредит необходим для развития собственной сбытовой сети в крупных городских центрах, например, в городе Новосибирске. ООО «Крузарус» имеет в банке «Алемар» свой расчетный счет, а также пользовалось ранее услугами кредитования банка (2 кредита) и возвращало их без просрочки выплаты процентов. Среднемесячный оборот предприятия на счете в АКБ «Алемар» составляет 2380904 рублей. 1. Финансовое состояние ООО «Крузарус». Данные для расчета показателей взяты из Баланса (Приложение 3) и Отчета о прибылях и убытках (Приложение 4) данного предприятия. Результаты представлены в Таблице 4. Таблица 4. Наименование коэффициента Значение Количество баллов Вес показателя Вес группы Сумма баллов с учетом веса Коэффициент рентабельности оборота от основной деятельности -0,042 10 0,12 0,25 0,3 Коэффициент текущей ликвидности 0,126 25 0,1 0,25 0,625 Коэффициент покрытия 0,403 25 0,13 0,25 0,8125 Коэффициент независимости 0,581 60 0,1 0,25 1,5 ИТОГО 3,238 2.Оценка качества обеспечения. В качестве обеспечения возвратности кредита ООО «Крузарус» предлагает залог акций на сумму 500000 рублей. В АКБ «Алемар» принято, что при залоге ценных бумаг залоговый дисконт составляет 10%. Оценка качества обеспечения составит (500000*(1-0,1)/500000) = 0,9. Таким образом, в данной группе ООО «Крузарус» получает 25 баллов. Итоговая оценка же по качеству обеспечения составит 25*025 = 6,25 баллов. 3.Оценка оборотов предприятия ООО «Крузарус». Достаточность оборотов = (2380904/ 500000) = 4,76 Оценка по данной категории составит – 100 баллов*0,5*0,3 = 15 баллов. 4.Анализ кредитной истории. ООО «Крузарус» в банке «Алемар» ранее брало 2 кредита и возвращало их без просрочки выплаты процентов, поэтому количество баллов в разделе кредитной истории будет равно (10+10)*0,1 = 2. Сумма всех баллов по предприятию ООО «Крузарус» составит 26,49. ООО «Крузарус» можно отнести к 3ей степени риска – неустойчивое финансовое состояние и недостаточное обеспечение, но АКБ «Алемар» выдаст рассмотренному предприятию кредит под 24% годовых, так как месячный оборот по расчетному счету в банке превышает сумму кредита в 3 раза. Так как ООО «Крузарус» – предприятие пищеперерабатывающей промышленности, то срок возврата кредита банку составит до 36 месяцев. Совершенствование кредитных отношений банка и предприятия Рекомендации по совершенствованию кредитной политики банка « Алемар» Рассмотрев схему оценки риска по заемщику и факторы, влияющие на формирование процентной ставки по кредиту, можно порекомендовать банку «Алемар» следующее: Ввести дополнительные коэффициенты оценки финансового состояния заемщика. Учитывать привлекательность обеспечения кредита при оценке качества обеспечения. Рассчитывать процентную ставку по кредиту, учитывая не только месячный оборот по расчетному счету в банке, но и группу риска по предприятию в целом. В качестве дополнительных коэффициентов для оценки финансового состояния предприятия можно предложить следующие: - Коэффициент оборачиваемости дебиторской задолженности (в днях), - Коэффициент достаточности денежных средств. Расшифровку коэффициентов, предлагаемый вес коэффициентов, возможные значения и количество баллов по ним представим в виде таблице 5. Таблица 5. Наименование коэффициента Расшифровка коэффициента Значение Количество баллов Вес показателя Коэффициент оборачиваемости дебиторской задолженности (в днях) Отношение средней за анализируемый период величины дебиторской задолженности сроком погашения до года за минусом задолженности по взносам в уставной капитал и приблизительной величины НДС, умноженной на длительность анализируемого периода (в днях) к выручке от реализации за анализируемый период Менее 40 100 0,1 40-60 75 60-90 50 Более 90 25 Коэффициент достаточности денежных средств Отношение возможного притока денежных средств в течение семи дней к их возможному оттоку за данный период более 1,5 100 0,1 1-1,5 75 0,7-1,0 50 менее 0,7 25 Предложенные коэффициенты помогут банку более полно и точно оценивать финансовое состояние заемщиков. Таким образом, в 1ом пункте схемы оценки риска по заемщику будут рассматриваться не 4 коэффициента, а 6. При оценке качества обеспечения АКБ «Алемар» следует учитывать не только степень покрытия обеспечением суммы кредита, но и его надежность и привлекательность для банка. Например, банками Германии используется следующая трехбалльная оценка эффективности форм обеспечения возвратности кредита (Таблица 6). Таблица 6. Форма обеспечения возвратности кредита Предпосылки использования Преимущества Недостатки Рейтинг качества в баллах Максимальная сумма кредита в % к сумме обеспечения Ипотека нотариальное удостоверение стабильность цены высокие расходы за нотариальное удостоверение 3 60-80% внесение в поземельную книгу неоднократное использование простота контроля за сохранностью трудность оценки возможность использования залогодателем Залог вкладов, находящихся в банке, который предоставил кредит договор о залоге низкие расходы могут быть проблемы, связанные с налоговым правом 3 100% сберегательная книжка может быть сдана в банк на хранение высоколиквидное обеспечение Поручительство (гарантии) письменный договор о поручительстве низкие расходы могут быть проблемы при проверке кредитоспособности поручителя (гаранта) 2 В зависимости от кредитоспособности гаранта до 100% письменная гарантия участие второго лица в ответственности быстрое использование Залог ценных бумаг договор о залоге низкие расходы может быть резкое падение рыночной цены 2 Акции – 50-60%, Ценные бумаги, приносящие твердый процент –70-80% передача ценных бумаг на хранение удобство контроля за изменениями цены (при котировке на бирже) быстрая реализация Уступка требований по поставке товаров или оказанию услуг договор о цессии низкие расходы интенсивность контроля 1 20-40% передача копии счетов или списка дебиторов при открытой цессии - быстрое использование проблемы, связанные с налоговым правом особый риск тихой цессии Передача права собственности договор о передаче права собственности низкие расходы проблемы оценки 1 20-50% в случае высокой ликвидности – быстрая реализация проблема контроля использование обращения в суд В нашем случае, можно предложить использовать данный рейтинг форм обеспечения в схеме оценки риска заемщика. Итак, рассмотрим как будет проводится оценка качества обеспечения с учетом вышеприведенной таблицы. Вес группы по оценке качества обеспечения останется 0,25. Исходная формула – (Р* (1 – Д))/К, где Р – рыночная стоимость обеспечения (сумма поручительства, гарантии), Д – залоговый дисконт, К – сумма основного долга по кредиту. Исходную формулу преобразуем следующим образом: Н*((Р* (1 – Д))/К), (8) Где Н – надежность или привлекательность формы обеспечения в баллах. При значении показателя равном - более 4,5 бальная оценка составит 100 баллов, - 3 – 4,5 бальная оценка составит 75 баллов, - 2 – 3 балльная оценка составит 50 баллов, - 1 – 2 балльная оценка составит 25 баллов, - менее 1 – 10 баллов. С введением дополнительных показателей оценки финансового состояния заемщика и изменением шкалы оценки качества обеспечения изменится и итоговая шкала баллов для определения степени риска выдачи кредита. Необходимо отметить, что 4ая группа риска, выделяемая АКБ «Алемар» неоднородна, поэтому имеет смысл выделять не 4 группы риска, а 5. К четвертой группе риска можно отнести предприятия, которые временно находятся в сложном положении, предприятия же пятой группы уже близки к банкротству. Количество баллов Группа риска Свыше 50 1 30 - 50 2 15 - 30 3 10-15 4 Менее 10 5 Банку «Алемар» также можно порекомендовать устанавливать процентную ставку по кредиту в зависимости не только от месячного оборота по расчетному счету в банке, но учитывая группу риска, к которой принадлежит предприятие. Так, например, АКБ «Алемар» при начислении процентов за кредит может использовать следующую схему, предложенную американский финансистом Т. Коуплэндом. Категория риска Премия за риск (в %) Отсутствие риска (1ая группа)................................................ 0,00 Стандартный риск (2ая группа).............................................. 0,50 Особый риск (3ая группа)........................................................ 1,50 Риск выше стандартного (4ая группа)................................... 2,50 Риск, связанный с сомнительным кредитом (5ая группа).. 5,00 Так как 5ая группа риска присваивается некредитоспособным предприятиям, банку «Алемар» не рекомендуется выдавать таким организациям кредиты Рекомендации по улучшению кредитного климата предприятия Предложим рекомендации по улучшению кредитного климата для предприятий ООО «Фаэтон» и ООО «Крузарус». ООО «Фаэтон» согласно используемой банком « Алемар» схеме было отнесено ко 2ой группе риска. Чтобы снизить банковский риск и улучшить свой кредитный климат ООО «Фаэтон» необходимо улучшить свое - Финансовое состояние - Качество обеспечения возвратности кредита Для улучшение финансового состояния ООО «Фаэтон» необходимо: Увеличить объем прибыли от реализации так, чтобы соотношение прибыли и выручки было более 0,2. Снизить сумму краткосрочных обязательств до такого уровня, когда отношение суммы оборотных активов за минусом дебиторской задолженности со сроком погашения более чем через 12 месяцев к сумме краткосрочных обязательств будет более 1,75. Повысить долю собственного капитала в итоге баланса. Так как ООО «Фаэтон» имеет удовлетворительное финансовое состояние и было отнесено ко второй группе риска, данному предприятию целесообразно использовать залог материальных ценностей с учетом опенки качества обеспечения. Найдем необходимую стоимость обеспечения. (Р* (1 – Д))/К >1,5 где Р – рыночная стоимость обеспечения (сумма поручительства, гарантии), Д – залоговый дисконт, для материальных ценностей АКБ «Алемар» установил залоговый дисконт в размере 30%. К – сумма основного долга по кредиту, К=300000 руб. (Р* (1 – 0,3))/300000 >1,5, Р>642858 руб. Таким образом, ООО «Фаэтон» можно порекомендовать в качестве обеспечения – залог материальных ценностей стоимостью более 642858 руб. В данном случае качество обеспечения будет оценено максимальным количеством баллов – 100. Выполнение рассмотренным предприятием предложенных рекомендаций позволит улучшить кредитный климат ООО «Фаэтон» и перевести его в 1ую категорию риска. ООО «Крузарус» было отнесено банком « Алемар» к 3-ей группе риска. Чтобы перейти хотя бы во 2ую группу риска и улучшить свой кредитный климат ООО «Крузарус» необходимо изменить свои - Финансовое состояние - Качество обеспечения возвратности кредита Для улучшения финансового состояния ООО «Крузарус» необходимо: Сделать свою работу не убыточной, а прибыльной. Соотношение прибыли от реализации к сумме выручки должно быть более 0,1. Увеличить сумму денежных средств, дебиторской задолженности и краткосрочных финансовых вложений так, чтобы их отношение к сумме краткосрочных обязательств было более 0,5. Снизить сумму краткосрочных обязательств до такого уровня, когда отношение суммы оборотных активов за минусом дебиторской задолженности со сроком погашения более чем через 12 месяцев к сумме краткосрочных обязательств будет более 1,2. Так как ООО «Крузарус» имеет неудовлетворительное финансовое состояние и было отнесено к третьей группе риска, то данному предприятию следует использовать более стабильное и надежное обеспечения, например, ипотеку. Найдем необходимую рыночную стоимость обеспечения. (Р* (1 – Д))/К >1 где Р – рыночная стоимость обеспечения (сумма поручительства, гарантии), Д – залоговый дисконт, для ипотеки АКБ «Алемар» установил залоговый дисконт в размере 30%. К – сумма основного долга по кредиту, К=500000 руб. (Р* (1 – 0,3))/500000 >1, Р>714286 руб. Таким образом, ООО «Крузарус» можно порекомендовать в качестве обеспечения - залог недвижимого имущества стоимостью более 714286 руб. В данном случае качество обеспечения будет оценено 50 баллами и будет считаться достаточным для покрытия кредита. Выполнение ООО «Крузарус» предложенных рекомендаций позволит улучшить его кредитный климат и позволит перейти данному предприятию во 2ую группу риска. Заключение Опыт свидетельствует о том, что: — кредитование является одним из ключевых направлений деятельности банков, определяющих их судьбу; — искусство кредитования — это соблюдение определенных проверенных практикой правил. Современная практика кредитования включает следующие основные этапы, предусмотренные в меморандуме о кредитной политике (название этого документа может быть иным). Это — рассмотрение кредитной заявки и собеседование с заемщиком; изучение его кредитоспособности и оценка кредитного риска; подготовка и заключение кредитного договора и кредитный мониторинг. Все названные этапы — это слагаемые успешного кредитования. Банки могут значительно минимизировать риск кредитования с помощью различных способов обеспечения возврата банковских ссуд. Речь идет о таких способах обеспечения, как залог, поручительство, банковская гарантия, неустойка, страхование, задаток и аванс, удержание имущества должника и других, получивших широкое распространение в практике зарубежных и наиболее надежных российских банков. В условиях криминализации российского бизнеса особо важное значение приобретает знакомство руководства и сотрудников банков, а также правоохранительных органов с приемами и способами правонарушений в кредитно-банковской сфере. Подобные знания необходимы для выработки эффективных мер предупреждения и защиты против возможных обманных операций. За сравнительно короткий период времени: 1995 г. — первая половина 1997 г. — ЦБ РФ проведена значительная работа по созданию правовых основ кредитно-банковской системы, отвечающей современным требованиям. Это и совершенствование правил, регулирующих функционирование кредитных организаций; установление эффективного надзора над их деятельностью, в том числе контроля над соблюдением обязательных экономических нормативов; осуществление гибкой политики рефинансирования и т. д. Однако эта созидательная работа нуждается в продолжении и совершенствовании. Речь идет, в первую очередь, об укреплении правовой базы кредитования с принятием законов о залоге, ипотеке, лизинге, доверительном управлении (трасте), гарантировании вкладов граждан в банках, банкротстве и других. Таким образом, в процессе написания дипломной работы была выполнена поставленная перед нами цель - были исследованы теоретические и практические аспектов кредитной политики банка. Для реализации этой цели в 1ой главе работы были выполнены следующие задачи: Изучена работа банка по предоставлению кредита, Проанализированы критерии оценки кредитоспособности предприятия, Определена политики банка по отношению к некредитоспособным предприятиям. Во 2ой главе работы была подробно рассмотрена кредитная политика банка «Алемар»: изучена краткая характеристика банка «Алемар», выявлены цели кредитной политики АКБ «Алемар», рассмотрены наиболее привлекательные для банка сегменты кредитования, проанализированы предлагающиеся банком «Алемар» формы кредитования, разобраны принимаемые в банке виды обеспечения исполнения обязательств, рассмотрена кредитная политика банка «Алемар» по отношению к предприятиям ООО «Фаэтон» и ООО «Крузарус». В 3-й главе были предложены рекомендации по совершенствованию кредитной политики АКБ «Алемар», а также даны советы предприятиям по улучшению их кредитного климата. Так, например, АКБ «Алемар» было предложено ввести дополнительные коэффициенты оценки финансового состояния заемщика, учитывать привлекательность обеспечения кредита при оценке качества обеспечения и рассчитывать процентную ставку по кредиту, учитывая не только месячный оборот по расчетному счету в банке, но и группу риска по предприятию в целом. Предприятиям же для улучшения своего кредитного климата были даны рекомендации по улучшению финансового состояния, а также был подобран наиболее подходящий каждому из них вид обеспечения. Библиографический список Абалкин Л.И., Аболихина Г.А., Адибеков М.Г., Андросова Л.Д. Кредитный процесс коммерческого банка - М.: ДеКА, 1995. - 106 с. Амели Т., Асхауер Г., Динерс Р.-К., Фусс Р. Введение в банковское дело: Учеб. пособие / Пер. с нем. Вик Б.В. и др. –М.,1997. 627 с. Бабачев М.Ю., Бабичева Ю.А., Бурова М.Е., Дадашева О.Ю. Банковское дело: Справ. пособие. – М.: Экономика, 1994. – 397 с. Банки. Расчеты. Кредит: Сб. нормат. актов, инструкт. указаний и метод. положений: [В 6-ти вып.] / Акционер. о-во. Справ. - информ. служба "Факт". - М.. - 1992. Банковское дело: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 574 с. Гамидов Г.М. Банковское и кредитное дело. – М.: ЮНИТИ; БАНКИ И БИРЖИ, 1994. – 94 с. Колесников В.И., Кроливецкая Л.П., Александрова Н.Г., Баркова Н.Н. Банковское дело. - М.: Финансы и статистика, 1996. – 476 с. Коган М.Л. Предприятие - клиент банка. Расчетное кредитное обслуживание. Валютные операции.. - М.: Аркаюр, 1994. - 215 с. Кравцова Г.И., Войтещенко Б.С., Кравцов Е.И., Кузьменко Г.С. Деньги, кредит, банки : Справ. пособие - Минск: Меркаванне, 1994. - 269 с. Кучковская Н.И. Банковское дело: Теоретич. Курс авториз. излож./ Моск. экстер. гуманит. ун-т. –М.: МЭГУ, 1994. –171 с. Лексис В. Кредит и банки / Пер. с нем. Р. и Ф. Михалевских. - М.: Перспектива, 1993. - 118 с. Ольшаный А.И. Банковское кредитование: (Рос. и зарубеж. опыт): Предоставление кредита, обеспечение возврата, предупреждение преступлений / Моск. ин-т междунар. бизнеса при Всерос. акад. внеш. торговли МВЭС РФ. - М.: РДЛ, 1997. - 348 с. Основы банковской деятельности / Под ред. Тагирбекова К.Р. – М.: Издательский дом “ИНФРА – М2”, Издательство “Весь Мир”, 2001. Павлов И.П., Воложинова В.Д., Данина Т.М. Банковское дело: Конспект лекций. – Чебоксары, 1997. – 169 с. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. – М.: ИНФРА – М. 2000. –478 с. Сидорова К.Т. Банковское дело: Теоретич. курс: Кн. авт. излож./ Моск. экстер. гуманит. ун-т. –М.: МЭГУ, 1997. –167 с. Тосунян Г.А. Банковское дело и банковское законодательство в России: опыт, проблемы, перспективы / Акад. Нар. Хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации. –М.: Дело Лтд, 1995. –294 с. Приложение 1 Бухгалтерский баланс на 01. 01. 2003 г. Форма № 1 по ОКУД_____________ Дата (год, месяц, число)__________ Организация ООО «Фаэтон» ________________________________ по ОКПО Единица измерения: .руб. __________________________________ по СОЕИ Дата утверждения ______________ Дата отправки (принятия)____________ АКТИВ Код стр. 01.01.2002 01.01.2003 1 2 3 4 I. ВНЕОБОРОТНЫЕ АКТИВЫ Нематериальные активы (04,05) 110 7304 5426 в том числе: патенты, лицензии, товарные знаки (знаки обслуживания), иные аналогичные с перечисленными права и активы 111 организационные расходы 112 деловая репутация организации 113 Основные средства (01,02,03) 120 212507 308781 в том числе: земельные участки и объекты природопользования 121 здания, машины и оборудование 122 212507 308781 Незавершенное строительство (07,08,16,60) 130 Доходные вложения в материальные ценности (03) 135 в том числе: имущество для передачи в лизинг 136 имущество, предоставляемое по договору проката 137 Долгосрочные финансовые вложения (58,59) 140 - 16000 в том числе: инвестиции в дочерние общества 141 инвестиции в зависимые общества 142 инвестиции в другие организации 143 займы, предоставленные организациям на срок более 12 месяцев 144 прочие долгосрочные финансовые вложения 145 Прочие внеоборотные активы 150 Итого по разделу I 190 219811 330207 АКТИВ Код стр. 01.01.2002 01.01.2003 1 2 3 4 II. ОБОРОТНЫЕ АКТИВЫ Запасы 210 219319 880035 в том числе: сырье, материалы и другие аналогичные ценности (10,14,15,16) 211 53536 141990 животные на выращивании и откорме (11) 212 затраты в незавершенном производстве (издержках обращения) (20,21,23,29,44,46) 213 15410 52965 готовая продукция и товары для перепродажи (14,15,16,20,41,42,43) 214 145591 496658 товары отгруженные (45) 215 расходы будущих периодов (97) 216 4782 188422 прочие запасы и затраты 217 Налог на добавленную стоимость по приобретенным ценностям (19) 220 8668 129619 Дебиторская задолженность (платежи по которой ожидаются более чем через 12 месяцев после отчетной даты) 230 в том числе: покупатели и заказчики (62,63,76) 231 векселя к получению (62) 232 задолженность дочерних и зависимых обществ (76) 233 авансы выданные (60,76) 234 прочие дебиторы 235 Дебиторская задолженность (платежи по которой ожидаются в течение 12 месяцев после отчетной даты) 240 84993 7274157 в том числе: покупатели и заказчики (62,63,76) 241 4.947 4.392.961 векселя к получению (62) 242 задолженность дочерних и зависимых обществ (76) 243 задолженность участников (учредителей) по взносам в уставный капитал (75) 244 авансы выданные (60,76) 245 56444 1746902 прочие дебиторы 246 23602 1134294 Краткосрочные финансовые вложения (58,59,81) 250 в том числе: займы, предоставленные организациям на срок менее 12 месяцев 251 собственные акции, выкупленные у акционеров (81) 252 прочие краткосрочные финансовые вложения 253 Денежные средства 260 98223 3322410 в том числе: касса (50) 261 70 99 расчетные счета (51) 262 78498 3322116 валютные счета (52) 263 19655 195 прочие денежные средства (55,57) 264 Прочие оборотные активы 270 3232 243 Итого по разделу II 290 414435 11606464 БАЛАНС (сумма строк 190 + 290) 300 634246 11936671 ПАССИВ Код стр. 01.01.2002 01.01.2003 1 2 3 4 III. КАПИТАЛ И РЕЗЕРВЫ Уставный капитал (80) 410 119000 119000 Добавочный капитал (83) 420 - 33562 Резервный капитал (82) 430 11900 13218 в том числе: резервы, образованные в соответствии с законодательством 431 резервы, образованные в соответствии с учредительными документами 432 Фонды социальной сферы (84) 440 Целевые финансирование и поступления (86) 450 Нераспределенная прибыль прошлых лет (84) 460 141065 135065 Непокрытый убыток прошлых лет (84) 465 Нераспределенная прибыль отчетного года (99) 470 Х 368555 Непокрытый убыток отчетного года (99) 475 Х Итого по разделу III 490 271965 669400 IV. ДОЛГОСРОЧНЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА Заемные средства (67) 510 в том числе: кредиты банков, подлежащие погашению более чем через 12 месяцев после отчетной даты 511 займы, подлежащие погашению более чем через 12 месяцев после отчетной даты 512 Прочие долгосрочные обязательства 520 Итого по разделу IV 590 V. КРАТКОСРОЧНЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА Заемные средства (66) 610 - 677805 в том числе: кредиты банков, подлежащие погашению в течение 12 месяцев после отчетной даты 611 займы, подлежащие погашению в течение 12 месяцев после отчетной даты 612 Кредиторская задолженность 620 295407 10586395 в том числе: поставщики и подрядчики (60,76) 621 59249 3605482 векселя к уплате (60) 622 задолженность перед дочерними и зависимыми обществами (76) 623 задолженность перед персоналом организации (70) 624 2956 339931 задолженность перед государственными внебюджетными фондами (69) 625 2244 13839 задолженность перед бюджетом (68) 626 11969 88678 авансы полученные (62) 627 218989 6373146 прочие кредиторы 628 - 165319 Задолженность участникам (учредителям) по выплате доходов (70,75) 630 Доходы будущих периодов (98) 640 Резервы предстоящих расходов (96) 650 5670 3071 Прочие краткосрочные обязательства 660 61204 - Итого по разделу V 690 362281 11267271 БАЛАНС (сумма строк 490 + 590 + 690) 700 634246 11936671 Приложение 2 Отчет о прибылях и убытках за 2002г. Организация ООО «Фаэтон» Единица измерения: руб. Наименование показателя Код стр. За отчетный период 1 2 3 I. Доходы и расходы по обычным видам деятельности Выручка (нетто) от продажи товаров, продукции, работ, услуг (за минусом налога на добавленную стоимость, акцизов и аналогичных обязательных платежей) 010 4338349 в том числе от продажи: товаров 011 4258549 услуг 012 79800 Себестоимость проданных товаров, продукции, работ, услуг 020 3074432 в том числе проданных: товаров 021 3042792 услуг 022 31640 Валовая прибыль 029 1263917 Коммерческие расходы 030 760026 Управленческие расходы 040 Прибыль (убыток) от продаж (строки 010 – 020 – 030 – 040) 050 503891 Проценты к получению 060 390 Проценты к уплате 070 - Доходы от участия в других организациях 080 - Прочие операционные доходы 090 97172 Прочие операционные расходы 100 70613 III. Внереализационные доходы и расходы Прочие внереализационные доходы 120 32757 Прочие внереализационные расходы 130 67489 Прибыль (убыток) до налогообложения (строки 050 + 060 – 070 + 080 + 090 – 100 + 120 – 130) 140 496108 Налог на прибыль и иные аналогичные обязательные платежи 150 127553 Прибыль (убыток) от обычной деятельности 160 368555 IV. Чрезвычайные доходы и расходы Чрезвычайные доходы 170 Чрезвычайные расходы 180 Чистая прибыль (нераспределенная прибыль (убыток) отчетного периода) (строки 160 + 170 – 180) 190 368555 Приложение 3 Бухгалтерский баланс на 01. 04. 2003 г. Форма № 1 по ОКУД Дата (год, месяц, число) Организация ООО «Крузарус»______________________________ по ОКПО Единица измерения: руб. по СОЕИ Дата утверждения __________ Дата отправки (принятия)______ АКТИВ Код стр. 01.01.2003 01.04.2003 1 2 3 4 I. ВНЕОБОРОТНЫЕ АКТИВЫ Нематериальные активы (04,05) 110 237761 236444 в том числе: патенты, лицензии, товарные знаки (знаки обслуживания), иные аналогичные с перечисленными права и активы 111 организационные расходы 112 237761 236444 деловая репутация организации 113 Основные средства (01,02,03) 120 142552737 141871908 в том числе: земельные участки и объекты природопользования 121 3289000 3289000 здания, машины и оборудование 122 139263737 138582908 Незавершенное строительство (07,08,16,60) 130 3782739 3783726 Доходные вложения в материальные ценности (03) 135 0 0 в том числе: имущество для передачи в лизинг 136 имущество, предоставляемое по договору проката 137 Долгосрочные финансовые вложения (58,59) 140 200 200 в том числе: инвестиции в дочерние общества 141 инвестиции в зависимые общества 142 инвестиции в другие организации 143 200 200 займы, предоставленные организациям на срок более 12 месяцев 144 прочие долгосрочные финансовые вложения 145 Прочие внеоборотные активы 150 Итого по разделу I 190 146573437 145892278 АКТИВ Код стр. 01.01.2003 01.04.2003 1 2 3 4 II. ОБОРОТНЫЕ АКТИВЫ Запасы 210 18383634 20172674 в том числе: сырье, материалы и другие аналогичные ценности (10,14,15,16) 211 11151488 9762249 животные на выращивании и откорме (11) 212 затраты в незавершенном производстве (издержках обращения) (20,21,23,29,44,46) 213 489763 1185106 готовая продукция и товары для перепродажи (14,15,16,20,41,42,43) 214 1360879 3863659 товары отгруженные (45) 215 5238515 5238515 расходы будущих периодов (97) 216 142989 123145 прочие запасы и затраты 217 Налог на добавленную стоимость по приобретенным ценностям (19) 220 1396124 1463143 Дебиторская задолженность (платежи по которой ожидаются более чем через 12 месяцев после отчетной даты) 230 1160400 1081176 в том числе: покупатели и заказчики (62,63,76) 231 векселя к получению (62) 232 задолженность дочерних и зависимых обществ (76) 233 авансы выданные (60,76) 234 прочие дебиторы 235 1160400 1081176 Дебиторская задолженность (платежи по которой ожидаются в течение 12 месяцев после отчетной даты) 240 9192432 6375633 в том числе: покупатели и заказчики (62,63,76) 241 9023683 6199218 векселя к получению (62) 242 задолженность дочерних и зависимых обществ (76) 243 задолженность участников (учредителей) по взносам в уставный капитал (75) 244 авансы выданные (60,76) 245 прочие дебиторы 246 168749 176415 Краткосрочные финансовые вложения (58,59,81) 250 485000 1755158 в том числе: займы, предоставленные организациям на срок менее 12 месяцев 251 собственные акции, выкупленные у акционеров (81) 252 прочие краткосрочные финансовые вложения 253 485000 1755158 Денежные средства 260 6623 119635 в том числе: касса (50) 261 6620 119635 расчетные счета (51) 262 3 валютные счета (52) 263 прочие денежные средства (55,57) 264 Прочие оборотные активы 270 Итого по разделу II 290 30624213 30967419 БАЛАНС (сумма строк 190 + 290) 300 177197650 176859697 ПАССИВ Код стр. 01.01.2003 01.04.2003 1 2 3 4 III. КАПИТАЛ И РЕЗЕРВЫ Уставный капитал (80) 410 30000000 30000000 Добавочный капитал (83) 420 123594585 123594585 Резервный капитал (82) 430 1592209 1592209 в том числе: резервы, образованные в соответствии с законодательством 431 резервы, образованные в соответствии с учредительными документами 432 1592209 1592209 Фонды социальной сферы (84) 440 8186509 8186509 Целевые финансирование и поступления (86) 450 Нераспределенная прибыль прошлых лет (84) 460 Непокрытый убыток прошлых лет (84) 465 -59186835 -59186835 Нераспределенная прибыль отчетного года (99) 470 Непокрытый убыток отчетного года (99) 475 Х -1488816 Итого по разделу III 490 104186468 102697652 IV. ДОЛГОСРОЧНЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА Заемные средства (67) 510 0 0 в том числе: кредиты банков, подлежащие погашению более чем через 12 месяцев после отчетной даты 511 займы, подлежащие погашению более чем через 12 месяцев после отчетной даты 512 Прочие долгосрочные обязательства 520 Итого по разделу IV 590 0 0 V. КРАТКОСРОЧНЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА Заемные средства (66) 610 37330188 21226174 в том числе: кредиты банков, подлежащие погашению в течение 12 месяцев после отчетной даты 611 5637767 5441984 займы, подлежащие погашению в течение 12 месяцев после отчетной даты 612 31692421 15784190 Кредиторская задолженность 620 35680994 52935871 в том числе: поставщики и подрядчики (60,76) 621 8981274 25616646 векселя к уплате (60) 622 10265915 9882230 задолженность перед дочерними и зависимыми обществами (76) 623 задолженность перед персоналом организации (70) 624 1009777 558533 задолженность перед государственными внебюджетными фондами (69) 625 5184667 5980151 задолженность перед бюджетом (68) 626 6733641 7107718 авансы полученные (62) 627 3431951 3703512 прочие кредиторы 628 73769 87081 Задолженность участникам (учредителям) по выплате доходов (70,75) 630 Доходы будущих периодов (98) 640 Резервы предстоящих расходов (96) 650 Прочие краткосрочные обязательства 660 Итого по разделу V 690 73011182 74162045 БАЛАНС (сумма строк 490 + 590 + 690) 700 177197650 176859697 Отчет о прибылях и убытках за 1-ый квартал 2003 г. Форма № 2 по ОКУД Дата (год, месяц, число) Организация _____________________________________________ по ОКПО Идентификационный номер налогоплательщика ___________________ ИНН Вид деятельности________________________________________ по ОКДП Организационно-правовая форма / форма собственности_________________ ________________________________________________ по ОКОПФ / ОКФС Единица измерения: тыс.руб. / млн.руб. (ненужное зачеркнуть) по ОКЕИ Наименование показателя Код стр. За отчетный период 1 2 3 I. Доходы и расходы по обычным видам деятельности Выручка (нетто) от продажи товаров, продукции, работ, услуг (за минусом налога на добавленную стоимость, акцизов и аналогичных обязательных платежей) 010 24185947 в том числе от продажи: реализации готовой продукции 011 22426214 реализации услуг арендаторам 012 715316 реализации услуг вспомогательных производств 013 86954 реализации услуг по переработке давальческого сырья 014 957463 Себестоимость проданных товаров, продукции, работ, услуг 020 23233134 в том числе проданных: себестоимость готовой продукции 021 21866267 себестоимость услуг арендаторам 022 288059 себестоимость услуг вспомогательных производств 023 себестоимость услуг по переработке давальческого сырья 024 1078808 Валовая прибыль 029 952813 Коммерческие расходы 030 218844 Управленческие расходы 040 1752038 Прибыль (убыток) от продаж (строки 010 – 020 – 030 – 040) 050 -1018069 Проценты к получению 060 Проценты к уплате 070 Доходы от участия в других организациях 080 Прочие операционные доходы 090 40789 Прочие операционные расходы 100 116709 III. Внереализационные доходы и расходы Прочие внереализационные доходы 120 44878 Прочие внереализационные расходы 130 295239 Прибыль (убыток) до налогообложения (строки 050 + 060 – 070 + 080 + 090 – 100 + 120 – 130) 140 -1344350 Налог на прибыль и иные аналогичные обязательные платежи 150 144466 Прибыль (убыток) от обычной деятельности 160 -1488816 IV. Чрезвычайные доходы и расходы Чрезвычайные доходы 170 0 Чрезвычайные расходы 180 0 Чистая прибыль (нераспределенная прибыль (убыток) отчетного периода) (строки 160 + 170 – 180) 190 -1488816
https://doc4web.ru/astronomiya-/derzhavne-upravlinnya-zovnishnoekonomichnoyu-diyalnistyu.html
Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю
https://doc4web.ru/uploads/files/222/884d41ecf0293eba75d9eeb8b24b5b35.docx
files/884d41ecf0293eba75d9eeb8b24b5b35.docx
Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю 13.1. РОЛЬ ПРАВА І ДЕРЖАВИ. ОБМЕЖЕННЯ ВЛАДИ ДЕРЖАВИ ../../My Documents/В БИБЛИОТЕКУ/enbv.narod.ru/enbv.narod.ru/text/Econom/mzed/str/13.html - 123#123 Підприємництво будь-якого виду впливає на господарську діяльність і навіть на суспільну безпеку країни. З іншого боку, підприємствам дуже важко діяти самим, без допомоги держави. Тому держава повинна відігравати велику роль як у розвитку, так і в обмеженні та перевірці кожного підприємництва. Це особливо важливо в міжнародній торгівлі. В історії навіть існували держави, які жили тільки за рахунок торгівлі і для торгівлі (наприклад Фінікія, Венеція, Генуя, міста Ганзейської ліги). Торгівля спричинила появу багатьох питань міжнародних відносин. Держава повинна захищати економічні інтереси своїх жителів і підприємств в інших країнах. З іншого боку, держава зобов'язана стежити за тим, щоб господарське положення в країні поліпшувалося. Вона повинна захищати своїх підприємців і народ від небажаних дій підприємців і торговців інших країн. Відіграючи таку важливу роль, держава, безумовно, може мати як позитивний, так і негативний вплив. Часто роль держави в міжнародній економічній діяльності може здаватися тільки обмежувальною, але є історичні приклади, які це заперечують. Держави нерідко знижують митні тарифи. Є навіть приклади (Англія, XIX століття) одностороннього зниження ставок ввізного мита. Незважаючи на це, держави відіграють, головним чином, обмежувальну роль. Заходи регулювання і контролю стосуються буквально кожної форми торгівлі і кожного етапу її здійснення, наприклад: - купівля-продаж товарів; - фінансування і гарантії; - торгівля послугами; - передача прав інтелектуальної власності; - перевезення товарів через кордон. Акти, що стосуються торгівлі та інших видів підприємницької діяльності, приймають різні органи. Наприклад, в Україні їх видають такі державні органи, як: - Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції; - Державна митна служба; - Національний банк; - Кабінет Міністрів; - Верховна Рада. Як приклад державного втручання у підприємницьку діяльність можна розглянути процес імпорту. Втручання держави впливає на розвиток процесу імпорту, тобто видозмінює той ряд дій, які необхідно виконати, щоб займатися торгівлею. Адже менеджеру зовнішньоекономічної діяльності, щоб здійснити міжнародну купівлю-продаж товарів за кордон, нерідко потрібно виконати дуже багато різних дій, наприклад: - провести переговори й укласти угоду (зазвичай такі переговори і укладання угоди відбуваються "на відстані", між "відсутніми", тому на практиці досить часто зовнішньоторговельні операції відбуваються у формі обміну листами, телеграмами, телефонограмами і т.ін.); домовитися з транспортною компанією (або навіть із декількома компаніями). Крім того, під час перевезення виникне необхідність у послугах експедитора (freight forwarding), послугах із транспортного оформлення вантажу; - застрахувати вантаж (тут у справу вступає страхова компанія); - забезпечити гарантію платежу, виставити акредитив (у зв'язку з цим необхідно задіяти банк) і т.ін.; - провезти відповідний вантаж через митницю, провести його митне оформлення (для цього можуть знадобитися послуги митних брокерів або декларантів) тощо. 13.2. РЕГУЛЮВАННЯ ІМПОРТУ ../../My Documents/В БИБЛИОТЕКУ/enbv.narod.ru/enbv.narod.ru/text/Econom/mzed/str/13.html - 123#123 13.2.1. ЦІЛІ ОБМЕЖЕННЯ ІМПОРТУ Імпорт певних товарів може бути заборонений або обмежений для захисту здоров'я і добробуту споживачів або флори і фауни країни імпорту. З іншого боку, імпорт можуть обмежувати для досягнення економічних цілей, наприклад, для захисту вітчизняних виробників від конкуренції або для захисту інтересів експортерів з певних країн (за рахунок експортерів з інших країн). 13.2.2. ЗАСОБИ ОБМЕЖЕННЯ ІМПОРТУ Імпорт можна обмежувати: - через митні тарифи. Чим вищі митні тарифи, тим вищою, напевно, буде ціна імпортованого товару. Якщо мито буде дуже високим, то це може змусити імпортера відмовитися від ввезення товару в країну. Для імпортера важливо заздалегідь знати всі ставки ввізного мита і своєчасно одержувати інформацію про зміни в ставках ввізного мита. Бажано, щоб всі відомості про імпортні мита, у тому числі про зміни в їхніх ставках, публікувалися заздалегідь, ще до їхнього введення в дію (наприклад, за 60 днів); - іншими засобами. Ці інші засоби можна об'єднати під назвою "нетарифні обмеження імпорту". На практиці використовується багато нетарифних засобів, але їх можна звести до кількох типових ситуацій: 1) кількісні обмеження, квоти і ліцензування імпорту; 2) дискримінація іноземних підприємств, які бажають продавати товари (роботи, послуги) для державних потреб; 3) стандарти, в тому числі заходи, націлені на захист здоров'я і життя людей, тварин і навколишнього середовища; 4) митні процедури; 5) виняткові засоби захисту внутрішнього ринку: * антидемпінг; * компенсаційні заходи; * спеціальні заходи. 13.2.3. МІЖНАРОДНІ ЗУСИЛЛЯ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ НЕТАРИФНИХ ОБМЕЖЕНЬ ІМПОРТУ З кінця Другої світової війни і до сьогоднішнього дня ведуться багатосторонні міждержавні переговори про зменшення тарифних бар'єрів, особливо в торгівлі з розвинутими країнами. Основою для таких переговорів є Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Весь цей час тарифні бар'єри поступово зменшувалися. Паралельно зі зменшенням тарифних бар'єрів постійно відбувалося збільшення нетарифних обмежень імпорту. В рамках ГАТТ було прийнято декілька "кодексів" поведінки держав, спрямованих на зменшення нетарифних заходів обмеження торгівлі, їхнім основним недоліком було те, що в них брали участь далеко не всі члени ГАТТ. Становище змінилося в 1995 р. В результаті багаторічних переговорів було прийнято рішення про те, що участь у розроблених ГАТТ "кодексах" (текст яких був доопрацьований і доповнений) є умовою членства у Світовій організації торгівлі (СОТ). Крім того, були розроблені нові "кодекси", в яких також необхідно брати участь усім державам, які прагнуть бути членами СОТ. Ці нові кодекси стосуються: - правил інвестиційної діяльності; - правил походження товарів; - інспекції перед відвантаженням; - захисту прав інтелектуальної власності; - спеціальних заходів захисту ринку від імпорту. Головна складність нетарифних бар'єрів - це їх велика кількість. Міжнародні переговори, націлені на їх зменшення, не завжди проходять без ускладнень. В рамках СОТ продовжуються переговори з різноманітних проблем нетарифного обмеження імпорту. На регіональному і двосторонньому рівні теж укладають міжнародні договори, націлені на зменшення нетарифних заходів обмеження імпорту. 13.2.4. КІЛЬКІСНІ ОБМЕЖЕННЯ, КВОТИ І ЛІЦЕНЗУВАННЯ ІМПОРТУ Деякі товари підлягають імпортним квотам або кількісним обмеженням. Законодавство, яке обмежує імпорт, може мати найрізноманітнішу спрямованість. Воно може, наприклад: - забороняти ввезення товарів; - обмежувати ввезення у визначені порти; - обмежувати маршрути перевезення товарів; - обмежувати місця збереження товарів; - обмежувати можливості використання товарів. Такі обмеження можуть ставитися до всіх імпортних товарів, у тому числі до тих, які пересилаються поштою або розміщуються у вільних економічних зонах. Експортеру завжди потрібно переконатися в тому, що його контрагент у країні імпорту надав йому відповідну і вичерпну інформацію, що дозволить підготувати товар до ввезення в країну, в тому числі забезпечити відповідне упакування, маркірування і т.ін., і що імпортер, із свого боку, здійснив всю необхідну підготовку для ввезення товару в країну. Законодавство багатьох країн про зовнішню торгівлю постійно змінюється. Щоб одержати повну і вичерпну інформацію про порядок імпорту, потрібно в деяких випадках консультуватися з компетентними державними органами країни імпорту. Держави обмежують імпорт різних товарів, наприклад: 1) сільськогосподарської продукції, в тому числі: - молочної продукції; - фруктів і овочів; - живих комах; - тварин; - м'ясних продуктів; - рослинних продуктів; - домашньої птиці, яєць і похідної продукції; 2) зброї; 3) побутової техніки; 4) ліків; 5) нових лікарських засобів для людей; 6) нових лікарських засобів для тварин; 7) косметики; 8) харчових продуктів; 9) вірусів і токсинів; 10) іноземної валюти, дорогоцінних металів і марок; 11) текстильних виробів, вовни, хутра; 12) товарних знаків, об'єктів авторського права; 13) шкіри і слонової кістки; 14) алкогольних напоїв; 15) транспортних засобів; 16) плаваючих засобів; 17) літаків; 18) інших товарів. Найчастіше держави просто обмежують кількість товару, яку можна ввезти в країну. Наприклад, у країну дозволяється за рік ввезти тільки 100 тис. т визначеного товару. Такі обмеження можуть стосуватися: - всіх імпортних товарів даного виду (глобальні обмеження); - товарів даного виду, які імпортуються з визначеної країни (локальні обмеження). Обмеження можуть виступати в двох основних формах: - кількісні обмеження (назвемо їх нетарифні квоти); - тарифні квоти. Коли імпорт товару підлягає кількісним обмеженням (тарифним або нетарифним квотам), щоб ввезти товар, як правило, необхідно одержати ліцензію. Нетарифні квоти Уряд країни А може встановити, що в 2002 році в країну А квота на ввезення цукрової тростини становить 100 тис. т. Припустимо, що п'ять підприємств планують ввезти в країну А цукрову тростину (табл. 12). Хто одержить ліцензію на ввезення у межах нетарифно'! квоти? У різних державах це питання вирішується по-різному. В одних країнах ліцензію одержує той, хто раніше подав заявку. Якщо таке правило діє в країні А, то зазначені підприємства одержать ліцензії на ввезення: - підприємство "А" - на ввезення 30 тис. т; - підприємство "Б" - на ввезення 30 тис т; - підприємство "В" - на ввезення 30 тис. т; - підприємство "Г" - на ввезення 10 тис. т. Підприємство "Д" не зможе в 2002 році ввезти в країну А цукрову тростину. В інших країнах ліцензію одержує той, хто відповідає якимось іншим вимогам, наприклад позитивний платіжний баланс за попередній фінансовий рік. Якщо умовою одержання ліцензії є позитивний платіжний баланс підприємства за попередній рік, то ситуація виглядатиме так (табл. 13): Тарифні квоти На практиці держави використовують ще один засіб штучного обмеження торгівлі. На той самий товар встановлюються дві різні ставки ввізних мит: - перша стосується товарів, які ввозяться в рамках так званої квоти. Квота - це максимальна кількість товару, яку можна ввезти в країну протягом року. Квоти звичайно "розподіляються" між імпортерами. Як правило, щоб ввезти товар у межах квоти, необхідно одержати ліцензію на ввезення певної кількості товарів; - імпортери, яким "не вистачило" встановленої квоти, при імпорті повинні сплатити мито за другим, більш високим тарифом. Наприклад, уряд країни А встановив, що в 2002 році в країну А квота на ввезення цукрової тростини становить 100 тис. т. Всі товари, "що ввійшли в квоту", при ввезенні оподатковуються митом за ставкою 5 %. Товари, "що в квоту не ввійшли", теж можна ввозити, але ввізне мито для них складає 30 %. Припустимо, що п'ять підприємств побажали ввезти в країну А цукрову тростину (табл. 14). Хто одержить ліцензію на ввезення у межах тарифної квоти і яке мито доведеться сплатити кожному підприємству? В різних державах це питання вирішується по-різному: в одних країнах, ліцензію одержує той, хто раніше подав заявку; в інших - той, хто відповідає будь-яким іншим вимогам, наприклад, позитивний платіжний баланс за попередній фінансовий рік. Якщо в країні А ліцензії видаються тим, хто подав заявки раніше, то зазначені підприємства ввозитимуть товари за такими ставками (табл. 15): Якщо умовою одержання ліцензії є позитивний платіжний баланс підприємства за попередній рік, то ситуація буде виглядати так (табл. 16): Тарифні квоти найчастіше застосовуються до сільськогосподарської продукції. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) забороняє державам встановлювати кількісні обмеження імпорту товарів, за винятком деяких особливих випадків, у числі яких значне погіршення платіжного балансу країни імпорту. 13.2.5. ДЕРЖАВНІ ЗАКУПКИ У сучасному світі державні закупки товарів, послуг і робіт становлять значну частку світового обсягу продажу. Тому юридичні питання організації державних закупок мають велике значення. При державних закупках, незалежно від того, хто їх здійснює - центральний уряд або місцевий орган влади (наприклад, міська адміністрація), і на відміну від звичайної купівлі-продажу, за покупку сплачують грошима платників податків. Майже кожна країна в силу законодавства або традиції прагне обмежити права іноземних підприємств продавати товари в обмін на "державні гроші". Як правило, якщо уповноважений державний орган приймає рішення закупити товари (роботи, послуги), він дає про це оголошення. В конкурсі можуть брати участь (залежно від того, в якій країні він проходить): - усі бажаючі, або - тільки ті, хто відповідає певним вимогам (досвід роботи на ринку відповідних товарів, робіт, послуг, наявність необхідного устаткування і т.ін.), або - тільки підприємства і громадяни цієї країни. Учасники конкурсу подають свої пропозиції. З цих пропозицій організатор конкурсу (державний або комунальний орган) вибирає крашу за певними критеріями: - ціна, яку просить учасник; - якість товарів (робіт, послуг); - досвід роботи учасника на ринку; - наявність в учасника якісного і сучасного устаткування. В багатьох країнах існують законодавчі норми, які забороняють організаторам закупок купувати товари (роботи, послуги) в іноземних підприємств і громадян. В інших країнах укладати контракт з іноземним учасником конкурсу дозволено тільки в тому випадку, якщо запропонується ціна, що перевершить найвищу ціну вітчизняного учасника на визначену кількість відсотків (наприклад, на 15 %). Крім таких прямих обмежень, торговці, які бажають продавати товари (роботи, послуги) державі (в тому числі й іноземній), можуть зіткнутися і з іншими проблемами, наприклад: - нечіткі правила процедури торгів (повідомлення учасників, вибір кращої пропозиції), які дають, на думку торговців, організаторам торгів занадто широкі повноваження в прийнятті рішень; - процедури оскарження рішень організаторів торгів (наприклад, не в усіх країнах ці рішення можна оскаржити в суді). Ще в 1979 році в рамках ГАТТ була укладена угода про державні закупки (її текст переглядався в 1988 році). Угода: 1) забороняє її сторонам дискримінацію іноземних учасників державних тендерів (як пряма заборона участі, так і створення нерівних умов); 2) вимагає, щоб процедури проведення торгів були прозорими, у тому числі відносно: * термінів повідомлення про початок конкурсу і його умови, порядку такого повідомлення; * крайнього терміну внесення змін в умови конкурсу (наприклад, не пізніше, ніж за 60 днів до крайнього терміну подачі документів учасників); * критеріїв допуску до участі в конкурсі; * порядку розгляду документів; * критеріїв добору переможця конкурсу; * процедури оскарження. Головні недоліки цього міжнародного договору: - по-перше, те, що його учасниками було біля десяти держав; - по-друге, договір не стосувався: * державних закупок робіт і послуг (це дуже важливо, оскільки велика частина всіх державних закупок стосується будівельних робіт); * закупок, які здійснюють державні підприємства; * державних закупок з боку місцевих органів влади (в тому числі державних закупівель суб'єктів федерації у федеративних державах, наприклад, земель у Німеччині). Укладена в 1994 році Угода про державні закупки набагато розширила договори 1979 року. Вона закрила всі зазначені вище недоліки договору 1979 року (це стосується не всіх державних закупок місцевих органів влади). 13.2.6. СТАНДАРТИ НА ТОВАРИ Розвиток стандартів на товари. Якість товарів дуже важлива в торгівлі. Вже у стародавні часи солідні підприємства намагалися підтримувати певний рівень якості своїх товарів. Якщо товари були високої якості, вони заробляли довіру споживачів і розширювали свій ринок. У багатьох випадках стабільний рівень якості робить товари дуже відомими. Наприклад, тульські самовари були широко відомі в Росії як найкращі саме тому, що виробники завжди намагалися підтримувати їх якість на високому рівні. На жаль, не всі підприємства або торговці зацікавлені в тому, щоб підтримувати продукцію на високому рівні. Недбале ставлення до виробництва товарів і послуг призводить до того, що іноді держава в особі відповідних спеціалістів змушена втручатися в процес виробництва. Спочатку вона вимагає дотримання мінімальних заходів захисту від неякісної продукції. Ці заходи спрямовані, головним чином, на захист життя і здоров'я людей, тварин і безпеку рослин. Але, крім того, держава зацікавлена в підтримці репутації ярмарків, ринків і інших подібних заходів, які проводяться на її території. Історично першим заходом державного втручання була норма про карантин тварин і рослин, потім почали з'являтися розпорядження, які стосуються інших галузей. З розвитком технологій, з появою технічно "складних" товарів споживачам все складніше стає самостійно судити про якість товарів, що їм пропонують, і держава, в особі спеціалістів, змушена все більше втручатися в систему стандартизації. В той же час продовжують існувати і розвиватися стандарти, які приймають самі торговці і виробники (так звані добровільні стандарти). Деякі з цих добровільних стандартів приймаються в рамках різного роду асоціацій і об'єднань виробників. Інші стандарти приймають окремі підприємства, особливо ті, що вже досягли світової популярності. Ці підприємства дуже строго слідкують за своїми стандартами якості, які іноді набагато перевищують вимоги державних стандартів за тими ж типами товарів. Сьогодні всі стандарти поділяються на "обов'язкові" (приймаються державою) і "добровільні" (приймаються самими виробниками). В більшості країн і насамперед у країнах із розвинутою промисловістю, переважна більшість стандартів - добровільна. Коли на якийсь товар існує стандарт, товар не можна продати або ввезти в країну без проведення перевірки його відповідності стандарту. Якщо стандарт прийнятий державою, то таку перевірку повинні проводити тільки такі організації, які одержали на це дозвіл від держави, відповідно до встановлених державою процедурних правил. Ці процедурні правила можуть бути складними і призводити до ускладнень у торгівлі. Стандарти в Україні. Стандарти існували в Україні і тоді, коли вона була частиною СРСР. Оскільки всі підприємства були державними, в цей період держава розробила величезну кількість стандартів. Добровільних стандартів, тобто стандартів, які б приймали приватні особи в СРСР, не існувало, оскільки приватні особи не могли займатися підприємництвом. Коли в 1991 році Україна стала незалежною, вона успадкувала цю систему стандартів і продовжувала її використовувати. Навіть нині система стандартизації незалежної України значною мірою побудована за зразком системи стандартизації колишнього СРСР. Останнім часом, у зв'язку з розвитком світової торгівлі, посилюється прагнення до створення міжнародних стандартів якості, які можна було б застосовувати однаковою мірою в різних країнах. Для зниження собівартості продукції дуже важливо, щоб однакові стандарти існували в тих країнах, що торгують між собою різними видами товарів. З цією метою було створено багато урядових і неурядових міжнародних організацій, які займаються уніфікацією стандартів різних країн. Одна з най-відоміших організацій такого роду - Міжнародна організація зі стандартизації (ISO). Крім неї, є ще дуже багато інших подібних організацій. Саме так сформувалася система стандартизації в багатьох країнах світу. Стандарти як перешкода міжнародній торгівлі. Пряма заборона ввозити певні товари, "які не відповідають стандартам", складні процедури оцінювання відповідності товару стандартам, - всі ці заходи можуть призвести до штучного зменшення імпорту. До кінця сімдесятих років багато країн широко застосовували стандарти як засіб нетарифного обмеження імпорту, тобто свідомо встановлювали невиправдані вимоги в стандартах або в процедурах перевірки відповідності стандартам. Іноді причини були іншими - держави "щиро" бажали захистити навколишнє середовище, життя та здоров'я людей чи тварин, проте при цьому не враховували всі можливі наслідки таких обмежень або заборон для міжнародної торгівлі і те, наскільки виправдані такі обмеження порівняно з наслідками, що вони мають для торгівлі. Вирішити цю проблему можна шляхом укладання двосторонніх міжнародних договорів про взаємне визнання стандартів і результатів перевірки відповідності стандартам. У рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) ще в 70-ті роки XX ст. почалися переговори з метою: - зобов'язати кожну країну, в усіх випадках, де тільки це можливо, визнавати стандарти іншої країни; - ліквідувати всі заборони на ввезення товарів, які не підкріплені науковими даними; - зобов'язати кожну країну заздалегідь публікувати інформацію про нові стандарти, що вона збирається ввести, із тим, щоб усі зацікавлені особи могли з ними ознайомитися і внести свої коментарі і пропозиції, що повинні враховуватися при подальшій роботі над стандартами; - зобов'язати кожну країну у всіх випадках, де тільки це можливо, при розробці стандартів брати за основу існуючі міжнародні стандарти на відповідні товари; - зобов'язати кожну країну створити в себе інформаційний центр, в якому кожний учасник торгової діяльності міг би одержати інформацію про чинні стандарти і стандарти, введення яких планується; - забезпечити визнання всіма країнами - учасницями ГАТТ результатів перевірки відповідності стандартам, проведеної в будь-якій країні ГАТТ, за винятком тих випадків, коли невизнання результатів перевірки виправдано особливими кліматичними, технічними, культурними умовами; - встановити, що всі країни - учасниці ГАТТ будуть надавати товарам з інших країн - членів ГАТТ режим найбільшого сприяння при оцінювання відповідності товарів стандартам. У 1979 році ці положення були включені до "Кодексу про стандарти" ГАТТ. Головним недоліком цього кодексу була невелика кількість учасників. У 1995 році набрали чинності дві угоди - Угода про технічні бар'єри в торгівлі й Угода про санітарні і фітосанітарні заходи, їхні положення аналогічні тим, які містилися в "Кодексі", але в нових договорах бере участь набагато більше держав2. 13.2.7. МИТНІ ПРОЦЕДУРИ Будь-який імпортований (експортований) товар має пройти через митницю. Митниця існує для того, щоб контролювати ввезення (вивезення) товарів. При митному оформленні товару здійснюються: 1) визначення товару; 2) митне оцінювання товару, виходячи з якого в більшості випадків визначається сума мита і податків3. За звичайних умов товар проходить через митницю і ввозиться в країну одночасно. Виняток із цього правила має місце, коли товар потрапляє на певну територію країни імпорту, наприклад у "вільну економічну зону". В багатьох країнах товар можна ввезти і до сплати мита. При цьому митниця одержує від імпортера (його представника) спеціальний документ. Він встановлює обов'язок імпортера сплатити суму податків, мита й інших обов'язкових платежів у зазначений у ньому термін. У багатьох випадках законодавство вимагає, щоб оплата за векселем була гарантована банками. Використовуючи систему таких векселів, можна, наприклад, відразу сплатити загальну суму мита і податків на імпорт за всі товари, завезені за визначений період. У торгівлі можуть виникнути такі основні труднощі, пов'язані зі здійсненням митних процедур: - дуже складні митні процедури. Вони призводять до того, шо вартість товару штучно завищується. Щоб перебороти ці перешкоди в торгівлі, 1973 року у Кіото, у рамках Всесвітньої митної організації, було укладено Міжнародну конвенцію про спрощення і гармонізацію митних правил. 25 червня 1999 р. прийнято нову редакцію конвенції; - для різних товарів існують різні митні ставки. Для полегшення роботи митниці в кожній країні існують спеціальні переліки товарів (класифікації), в яких товари розбиті на групи, підгрупи, і т.ін.5 Не в усіх країнах такі переліки однакові. Може трапитися і так, що той самий товар класифікується в різних країнах по-різному; - ставки мита і зборів (плата за митне оформлення і пов'язані з ним дії державних органів), процедура їхньої сплати, порядок митного оформлення можуть бути змінені, а інформацію про це опубліковано незадовго до цього, а то і взагалі postfactum. Це питання стосується і ГАТТ, яка вимагає, щоб інформація про зміни в ставках мита і зборів публікувалася заздалегідь, з тим щоб учасники торгової діяльності могли ознайомитися з ними і вжити усіх відповідних заходів (в тому числі сплатити необхідні суми у встановленому порядку); - багато держав стягують з того самого товару різні мита, залежно від того, з якої країни товар надходить. Методи визначення походження товарів, а також пов'язані з ними формальності і процедури в різних країнах можуть відрізнятися. Нерідко ці формальності і процедури надзвичайно складні. Все це перешкоджає нормальному процесу торгівлі; - розмір мита (і нерідко митних зборів) часто залежить від вартості товару. При ввезенні товарів імпортер (або його представник) вказує вартість товару в митних документах, розміри мита і зборів розраховуються на основі цих даних. Але буває і так, що митна служба "не вірить" твердженням імпортера і визначає вартість товару на основі своєї інформації. При цьому часто виникають труднощі, пов'язані з методом визначення митної вартості товару. Електронна торгівля. Сьогодні дуже часто замість того, щоб йти у магазин, покупець може увімкнути комп'ютер, обмінятися електронними повідомленнями із продавцем, і угоду буде укладено. Дуже часто для укладання таких угод використовується Інтернет. Останнім часом укладається все більше таких "електронних" угод. У багатьох з них беруть участь особи або підприємства, які знаходяться у різних країнах, і для виконання таких угод необхідно перевезти товар з однієї країни до іншої. В той же час, щоб ввезти куплений товар з-за кордону, потрібно пройти адміністративні процедури. Наприклад, необхідно пройти митні процедури (представити певні документи, в певному порядку сплатити необхідну суму мит та зборів тощо). Такі процедури виникли задовго до появи електронної торгівлі і не враховують певних її особливостей. Це зумовлює три основні проблеми в багатьох країнах: 1) неможливо заздалегідь підрахувати суму мит та зборів; 2) неможливо заздалегідь сплатити суму мит та зборів; 3) неможливо переводити валюту за кордон, якщо угода - "електронна". З розвитком нових інформаційних технологій буде все більше можливостей для розвитку "електронної торгівлі". З іншого боку, зараз деякі адміністративні процедури є бар'єром для "електронної торгівлі", причому бар'єр навіть більший, ніж для звичайної торгівлі. Сьогодні торгівці висловлюють все більше незадоволення таким станом речей і все активніше вимагають реформ. Під впливом цих вимог багато держав вже починають вживати заходів, спрямованих на зменшення бар'єрів в "електронній торгівлі". Наприклад, поправки до Конвенції Кіото, прийняті в рамках Всесвітньої митної організації 25 червня 1999 року, спрямовані на зменшення таких бар'єрів. На жаль, поки дуже небагато держав ратифікувало ці поправки. Але цілком очевидно, що рано чи пізно митні процедури почнуть змінюватися в багатьох країнах. Такі зміни, що відбуваються під впливом революційних технологій, приведуть до розвитку цілком нового митного процесу. Це приклад того, як розвиток технології змінює законодавство. Митна класифікація Відмінності в митних класифікаціях у різних країнах нерідко викликають проблеми, які можна проілюструвати таким запитанням: "Як потрібно оформляти на митниці дерев'яну картинну раму, яка буде використана для "складання" картини?". Варіанти відповіді: - як картинну раму; - як дерев'яну матрицю; - як предмет мистецтва; - як продукт лісу; - як особисту річ. Правильна відповідь: будь-який із цих варіантів можливий, усе залежить від того, в яку країну ви ввозите товар. Така непевність перешкоджає здійсненню торгівлі. Прагнення торговців, менеджерів, юристів вирішити цю проблему в остаточному підсумку привело до того, що багато держав почали укладати міжнародні договори, їхні учасники домовлялися використовувати однакові класифікації товарів для цілей митного оформлення. Наприклад, вже незабаром після Другої світової війни велика кількість європейських країн домовилася використовувати так звану "Брюссельську тарифну номенклатуру". Проте багато інших держав (у тому числі США і Канада) не застосовували цю "Брюссельську тарифну номенклатуру". У вісімдесяті роки почалася робота із створення єдиної "глобальної" системи товарної класифікації. Результатом цих зусиль стала поява в середині 80-х років "Гармонізованої системи кодування й опису товарів". В основу цієї системи була покладена система "Брюссельської тарифної номенклатури", а також системи митної класифікації деяких держав. Гармонізована система опису і кодування товарів почала діяти 1 січня 1988 року. Вона включає понад 5000 шестизначних товарних позицій, які можна розподілити на більш детальні позиції, з урахуванням особливостей національних адміністративних і статистичних вимог. Цілі "Гармонізованої системи": - домогтися однаковості класифікації товарів з метою митного оформлення у різних країнах; - полегшити збір, аналіз і порівняння статистичних даних; - створити загальну міжнародну систему кодування, опису і класифікації товарів для цілей торгівлі; - надати зацікавленим особам оновлену товарну номенклатуру, яка дозволяє судити про технологічний прогрес і зміни в міжнародній торгівлі. На сьогодні цю систему використовують митні служби декількох десятків держав. Контроль за застосуванням державами "Гармонізованої системи опису і кодування товарів" здійснює Всесвітня митна організація. В рамках СНД уряди країн - учасниць домовилися використовувати єдину "Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності Співдружності Незалежних Держав". Митна оцінка Навіть у тих випадках, коли імпортеру заздалегідь відомо, за якою "статтею" буде класифікуватися товар і ставка мита, виражена у відсотках до вартості товару, можуть виникнути труднощі, якщо імпортер і митники не узгодять вартість ввезеного товару. В таких випадках представники митниці звичайно визначають вартість товару на основі свого розуміння. Багато держав встановили спеціальні методи визначення митної вартості, які митники повинні використовувати в таких спірних ситуаціях. Наприклад, деякі країни встановлюють "мінімальну митну вартість товару", і митниця не має права встановлювати митну вартість нижчу від цієї "мінімальної вартості". Інший спосіб - встановити митну вартість імпортного товару на основі оптової ціни того ж товару, коли він продається в країні імпорту. Подібні методи оцінювання часто викликають незадоволення імпортерів, оскільки використання таких методів призводить до того, що вони змушені сплачувати, на їхню думку, занадто велике мито. Торговці давно прагнули встановити загальні правила, яким повинні слідувати митні служби різних країн при обчисленні митної вартості товару. В 1979 році в рамках ГАТТ був підписаний "Кодекс про митну оцінку". Кодекс передбачав, що вартість імпортного товару не повинна розраховуватися на основі вартості товарів, які походять з країни імпорту, або на довільних, або штучних ставках митної вартості товару. В 1995 році набрала чинності розроблена на основі цього кодексу Угода про застосування статті VII ГАТТ. Участь у цій угоді є обов'язковою умовою членства у Світовій організації торгівлі. Правила походження товарів Питання про походження товарів може виникнути за найрізноманітніших обставин. Найтиповішими з них є наступні: - товар ввозиться з країни Б, але був вироблений в країні В; - товар ввозиться з країни Б, був вироблений у країні Б, але деякі його компоненти вироблені в країні В. У сучасному світі все частіше мають місце ситуації, коли різні етапи виробництва товару відбуваються в різних країнах. Правила походження товарів можуть застосовуватися: - при імпорті товарів, коли ставка мита залежить від того, з якої країни походить товар; - при здійсненні державних закупок, коли участь іноземних підприємств у державних торгах або умови такої участі залежать від походження товарів, які вони пропонують державі. Різні держави використовують різні критерії для оцінювання того, в якій країні вироблений імпортований товар. Як правило, використовуються такі критерії: - товаром, виробленим у країні А, вважається товар, повністю вироблений у країні А. В різних країнах існують різні визначення поняття "повністю вироблений". Це може викликати додаткові ускладнення в торгівлі; - товаром, виробленим у країні А, вважається товар, що виник у результаті "достатньої переробки" товарів, хоча вони були завезені і з інших країн. У різних країнах "достатню переробку" розуміють по-різному. Два найбільш типових критерії визначення "достатньої переробки" такі: 1. Зміни в "коді" готового товару порівняно з товаром, що переробляється. Наприклад, коди товарів у деяких товарних класифікаціях складаються з дев'яти цифр. Припустимо, що в країні А переробка вважається достатньою, якщо в кодах товару, що утворився в результаті переробки товару, використаного для переробки, відрізняються більше чотирьох чисел. Тоді якщо ми маємо товар 1 (виробництва країни А) із кодом "22 345 7864", що виник у результаті переробки товару 2 із кодом "22 345 3290" (товар 2 виготовлений в іншій країні), тобто відмінності існують тільки в останніх чотирьох цифрах, то товар 1 не буде вважатися повністю виробленим у країні А. 2. Частка вартості товару, що переробляється, у вартості кінцевої продукції. Припустимо, що в країні А переробка вважається достатньою, якщо частка вартості переробленого товару у вартості товару, що виник у результаті переробки, менш як 50 %. Тоді якщо товар 1 (виробництва країни А) продається за ціною 100 дол. і виник в результаті переробки товару 2 (виготовленого в іншій країні), що був куплений виробником за 40 дол., то товар буде вважатися достатньо переробленим у країні А. Розбіжності в підходах до понять "достатня переробка" і "товари, повністю вироблені в країні", різні (іноді невиправдано складні) формальності, пов'язані з правилами походження товарів (наприклад, процедури одержання документів, які засвідчують "походження" товару), створюють додаткові ускладнення в торгівлі. Торговці, менеджери, юристи давно прагнули звести ці ускладнення до мінімуму. В 1995 році набрала чинності Угода про правила походження товарів. Участь у цій угоді є обов'язковою умовою членства у СОТ. Угода зобов'язує країни - учасниці спільно встановлювати єдині правила походження товарів, які мають бути: - зрозумілими; - об'єктивними; - передбачуваними. 13.2.8. ЗАХИСТ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИКІВ ВІД ІМПОРТУ Розмір мита на товар може бути вищим від тарифної ставки, що застосовується в більшості випадків. Це може відбутися в результаті застосування до цього товару "антидемпінгових заходів" або "компенсаційних заходів". Антидемпінгові мита стягуються за вимогою вітчизняних виробників у відповідь на дії іноземних торговців, що в країні-імпор-тері вважаються "демпінгом". Під "демпінгом" звичайно розуміють продаж товару за ціною, нижчою від тієї, за якою той самий або подібний товар продається в країні експорту ("справедлива ціна "). "Компенсаційні" мита стягуються у відповідь на допомогу, яку інша країна надає своїм виробникам, щоб штучно домогтися їхньої більшої конкурентоспроможності на зовнішньому ринку (так звані субсидії). Для вітчизняних виробників є ще і третя альтернатива. Якщо імпортні товари ввозяться в таких кількостях, що це створює істотну загрозу розвитку вітчизняної промисловості, в багатьох країнах вітчизняні виробники можуть почати спеціальні процедури, результатом яких може стати обмеження імпорту таких "небезпечних" товарів, причому не тільки шляхом підвищення мита, але й через кількісні обмеження. Складність полягає в тому, що в різних країнах використовуються різні підходи до визначення таких понять, як "істотна загроза вітчизняним виробникам", "демпінг" і т.ін. З 1995 р. діють три угоди, що разом часто називають "Антидемпінговим кодексом COT": - Угода про застосування Статті VI ГАТТ (про антидемпінг); - Угода про субсидії і компенсаційні заходи; - Угода про спеціальні заходи. Участь у цих угодах є обов'язковою умовою членства у СОТ. Угода про застосування Статті VI ГАТТ (про антидемпінг) і Угода про субсидії і компенсаційні заходи дозволяють застосування антидемпінгових і компенсаційних мит для захисту вітчизняних виробників. Проте при цьому повинні бути дотримані дві умови: 1) здійснення несправедливої торгової практики, тобто: - продаж товарів нижче справедливої ціни, або - продаж товарів, щодо яких у країні експорту діють субсидії, заборонені за правилами СОТ, або субсидії, що не заборонені СОТ, але до яких країни імпорту можуть застосовувати компенсаційні заходи; 2) результатом такої "несправедливої практики" є: - збитки вітчизняних виробників, або - негативні торгові ефекти для вітчизняних виробників. На відміну від цих двох угод, третій договір в "Антидемпінговому кодексі СОТ" (Угода про спеціальні заходи) встановлює єдину умову застосування спеціальних заходів: імпорт товарів (неважливо, "справедливий" або "несправедливий") має бути істотною причиною серйозного збитку або становити небезпеку такого збитку. Не всі субсидії в рамках СОТ заборонені. Угода передбачає, що застосування спеціальних заходів неприпустиме, коли існує декілька причин збитку вітчизняному виробнику, серед яких і "занадто" великі обсяги імпорту або будь-які обставини імпорту (наприклад ціна імпортних товарів). Необхідно підкреслити, що відповідно до вимог "Антидемпінгового кодексу СОТ" жоден із цих заходів не може застосовуватися як відповідь надії іншої держави. Кожен захід може застосовуватися тільки з ініціативи зацікавлених вітчизняних виробників і після проведення розслідування уповноваженим державним органом. Демпінг і антидемпінгові мита Для підвищення результативності своєї діяльності торговці використовують різноманітні прийоми. Якщо між територіальними сегментами ринку існують торгові бар'єри (наприклад державні кордони між країнами, що не входять в один митний союз), торговець може продати товар в одному "сегменті" за нижчою ціною, ніж в інших "сегментах" (наприклад в країні імпорту за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку). Метою такої політики може бути витіснення конкурентів або підвищення довгострокових прибутків. Угода про застосування статті VI ГАТТ передбачає, що демпінгом може вважатися тільки "продаж товару за ціною, нижчою його "нормальної вартості", тобто ціною за той же або подібний товар, яка платиться в країні експорту при продажу на внутрішньому ринку в звичайному процесі торгівлі. На жаль, не завжди таку ціну можна встановити, наприклад, тому що такий же або подібний товар не продається в країні експорту; метод продажу такого ж або подібного товару в країні експорту істотно відрізняється від методу продажу в іншій країні (наприклад, не звичайна купівля-продаж, а лізингова операція). Для цих випадків у зазначеній угоді СОТ передбачена ієрархія методів штучного обчислення "нормальної вартості". 1. Ціна, за якою подібний товар експортується в третю країну в звичайному процесі торгівлі. 2. Вартість виробництва товару в країні експорту плюс "розумний" прибуток, "розумні" адміністративні витрати, витрати на продаж і будь-які загальні витрати. Субсидії і компенсаційні заходи Субсидії можуть встановлюватися в різноманітних формах, наприклад: - звільнення від сплати податків; - податкові інвестиційні кредити (коли підприємству дозволяється сплатити податок пізніше, за умови виплати відсотка або без такої умови); - інші податкові пільги; - пряме переведення коштів із бюджету (гранти, позики або капітальні вкладення); - державні гарантії виплати позики; - кредити від державних банків на пільгових умовах (наприклад, під низькі відсотки) іноземним підприємствам, за умови, що останні імпортують з країни банку визначені товари. Теоретично розмір компенсаційного мита повинен точно відповідати тим негативним ефектам, які створює субсидування в країні експорту відповідного товару. На практиці цього не завжди легко домогтися. Прагнення торговців звести до мінімуму "зловживання" компенсаційними заходами призвело до того, що в ГАТТ були включені положення, що стосуються субсидій і компенсаційних заходів. Зрештою, в рамках ГАТТ у 1994 році було укладено Угоду про субсидії і компенсаційні заходи. Згідно з цією угодою держава імпорту може накладати компенсаційні мита тільки після проведення розслідування, розпочатого з ініціативи зацікавлених вітчизняних виробників. Вживати такі заходи можна тільки якщо розслідування показало, що: - встановлено субсидію; - наявні негативні торгові ефекти, як, наприклад, надана шкода вітчизняним виробникам; - є причинно-наслідковий зв'язок між субсидією і негативними торговими ефектами. Угода про субсидії і компенсаційні заходи поділяє субсидії на три групи: 1) "зелені" субсидії - ті субсидії, застосування яких правомірне і які не дають права на вжиття відповідних заходів; 2) "жовті" субсидії - такі субсидії, застосування яких дозволено, але при цьому надається право державі, якій нанесений істотний збиток у результаті застосування субсидій, на вживання "відповідних заходів"; 3) "червоні" субсидії - субсидії, застосування яких не допускається. Угода дає чіткі Критерії, за допомогою яких можна віднести ту або іншу субсидію до одного з цих видів. Угода не стосується субсидій, що надаються сільськогосподарським товарам. Порядок застосування таких "сільськогосподарських" субсидій встановлений в Угоді про сільське господарство". Спеціальні заходи обмеження імпорту Стаття XIX ГАТТ дозволяє підвищувати тарифи стосовно деяких країн (залишаючи в той же час тарифи незмінними щодо інших країн), якщо збільшення обсягів імпорту заподіє серйозний збиток вітчизняним виробникам або така загроза існує. В 1995 році набрала чинності Угода про спеціальні заходи. Угода забороняє державам укладати договори про добровільне обмеження імпорту або експорту. Вона вимагає також розірвати такі договори, які були укладені до її вступу в дію. Винятки складають тільки договори, дія яких минає не пізніше 1999 року. Угода також містить вимоги до процедури спеціальних розслідувань, встановлює максимальні терміни застосування спеціальних заходів - вони не повинні перевищувати 4 роки (цей термін можна продовжити до 8 років). Протягом перших трьох років застосування спеціальних заходів країна, відносно якої були застосовані ці заходи, має право піти на відповідні кроки. Крім того, в Угоді визначені спеціальні правила для країн, що розвиваються. Ці правила: - обмежують можливість використання спеціальних заходів проти експорту з країн, що розвиваються; - надають додаткові права країнам, що розвиваються, в сфері застосування спеціальних заходів. Ситуація в Україні. Український "Антидемпінговий кодекс" В Україні, як і в багатьох інших країнах, існує законодавство, яке дозволяє обмежувати імпорт на вимогу вітчизняних виробників. Цим питанням спеціально присвячені три закони, які разом часто неофіційно називають "Антидемпінговим кодексом України": - Закон України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" № 330-XIV від 22 грудня 1998 року; - Закон України "Про захист національного товаровиробника від субсидійованого імпорту" № 331-XIV від 22 грудня 1998 року; - Закон України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" № 332-XIV від 22 грудня 1998 року. Крім них, було прийнято ще три закони, які внесли зміни до вже чинних законів: - Закон України "Про внесення змін у Закон Української СРСР "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 335-XIV від 22 грудня 1998 року; - Закон України "Про внесення змін у Закон України "Про єдиний митний тариф" № 334-XIV від 22 грудня 1998 року; - Закон України "Про внесення змін у Закон України "Про систему оподаткування" № 333-XIV від 22 грудня 1998 року. Уповноваженим органом, який має право проводити розслідування і вживати заходи до імпорту, є Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Членами цієї комісії є представники різноманітних центральних органів влади (міністерств, служб і т.ін.). На сьогоднішній день в Україні вже було проведено декілька спеціальних розслідувань, в тому числі з приводу імпорту електричних лампочок, поролону. Великий інтерес становить розслідування щодо імпорту автомобілів в Україну, що на даний момент продовжується. Існує думка, що "Антидемпінговий кодекс" не повністю відповідає вимогам СОТ, куди Україна прагне вступити. У цієї думки є як прихильники, так і противники. 13.2.9. ОБМЕЖЕННЯ ІМПОРТУ. ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ Міжнародна торгівля, як правило, пов'язана з використанням іноземних валют. За товари, продані в Японії, можуть заплатити єнами, за товари, продані в Казахстані, можуть заплатити теньге. Продавцю з Європи швидше за все неважко перевести єни в долари. А от якщо мова йде про теньге, банк продавця може не прийняти від нього таку валюту: якщо цей банк потім спробує обміняти її в будь-якому казахському банку, в останньому може не виявитися в наявності доларів. Країни, що розвиваються, дуже часто мають обмежені запаси конвертованої валюти. Конвертованою валютою називають валюту, що вільно обмінюється на інші валюти, в той час як інші валюти називають неконвертованими. Питання про валюту виникають не тільки при продажу товарів за кордон. Якщо американська компанія планує здійснити інвестицію в Мексику, їй будуть потрібні песо. Якщо мова йде про будівництво нового заводу, песо будуть потрібні для оплати будівельних робіт, а потім для виплат робітникам заводу. Американська компанія може використовувати валюту, отриману в ході попередньої діяльності, або перевести наявні в неї долари в песо. Уряди часто регулюють обмінні курси й обмежують конвертованість валют. Йдеться, насамперед, про країни, що розвиваються. Курси валют основних промислово розвинутих країн і порядок їхнього обігу, як правило, визначаються вільним ринком. Іноді уряди і центральні банки втручаються в процес торгівлі валютою, намагаючись стабілізувати обмінні курси. Наприклад, центральний банк може скуповувати слабші валюти. Наприкінці 80-х років XX ст. центральні банки Німеччини і Японії купували долари СІЛА, щоб підтримати американську валюту, що "падала". В деяких державах встановлений офіційний обмінний курс своєї валюти стосовно долара США. Курс мексиканського песо був довгий час "прив'язаний" до курсу долара США, тобто його курс коливався паралельно курсу долара США. Ліцензування й обов'язковий продаж через центральний банк можуть використовуватись як засоби гарантії фіксованого обмінного курсу валюти, але ці заходи можуть також означати, що курс валюти буде коливатися залежно від коливань курсу іншої валюти, найчастіше долара США. В деяких країнах заборонено одержувати "тверду" валюту для здійснення попередньої оплати за імпортні товари або встановлюються інші обмеження на купівлю-продаж валюти. 13.3. РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ ../../My Documents/В БИБЛИОТЕКУ/enbv.narod.ru/enbv.narod.ru/text/Econom/mzed/str/13.html - 123#123 13.3.1. СИТУАЦІЯ У СВІТІ Як правило, держави зацікавлені у збільшенні експорту, а не в його обмеженні. Зростання експорту означає збільшення прибутків скарбниці та зростання зайнятості. Проте в деяких випадках держави обмежують експорт. Для торговця важливо брати до уваги обмеження експорту не тільки в країні, де виробляються товари, але також у країнах, де виробляються його компоненти або відповідні матеріали. Найчастіше обмеження експорту запроваджуються з внутрішньо-або зовнішньополітичних причин, але непоодинокими є випадки, коли в основі таких дій лежать економічні причини. Іноді обмеження експорту запроваджуються з цілого ряду причин, серед яких є і політичні, і економічні. Серед причин обмеження експорту: - проблеми національної безпеки (наприклад експорт зброї); - небезпека поширення ядерної зброї (експорт збагаченого урану); - збереження природних ресурсів (наприклад видів тварин, що вимирають); - збереження ресурсів для використання всередині країни (наприклад цінних порід дерева); - збереження ресурсів для використання в майбутньому (наприклад нафти). Обмеження експорту можуть здійснюватися в різних формах, наприклад: - експортні квоти; - експортні мита або податки; - заборона експорту визначених товарів. Нерідко держави обмежують експорт, виконуючи свої міжнародні угоди. ГАТТ та інші угоди СОТ, хоча і прагнуть максимально зменшити обмеження торгівлі, не містять положень, які б прямо торкалися обмеження експорту. При проведенні переговорів країни - члени ГАТТ підтвердили необхідність переглянути деякі положення ГАТТ з тим, щоб сфера її застосування охоплювала і обмеження експорту, проте на сьогоднішній день угоди СОТ залишаються документами, націленими насамперед на імпорт. 13.3.2. РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ В УКРАЇНІ В Україні обмежується експорт цілого ряду товарів, серед яких: - зброя; - боєприпаси; - військова техніка і спеціальні комплектуючі вироби для їхнього виробництва; - вибухові речовини; - ядерні матеріали; - технології, устаткування, установки, спеціальні неядерні матеріали і пов'язані з ними послуги; - джерела іонізуючого випромінювання; - інші види продукції, технологій і послуг, що використовуються при створенні озброєння і військової техніки або розкривають державну таємницю України; - дорогоцінні метали і сплави, коштовні камені; - наркотичні і психотропні засоби; - твори мистецтва і стародавні предмети з музейних фондів України. Заходи обмеження експорту включають: - заборону експортувати товари з України без дозволу Державної служби експортного контролю; - вимогу про обов'язкове узгодження з державними органами умов торгівлі деякими товарами; - встановлення обов'язкових умов експорту товарів. Більш докладно про обмеження експорту див. "Положення про державний експортний контроль в Україні", затверджене Указом Президента № 117/98 від 13 лютого 1998 року, із змінами, внесеними: - Указом Президента № 283/99 від 26 березня 1999 року; - Указом Президента № 953/99 від 2 серпня 1999 року. 13.4. РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТУВАННЯ. ПЕРЕДАЧА ТЕХНОЛОГІЙ ../../My Documents/В БИБЛИОТЕКУ/enbv.narod.ru/enbv.narod.ru/text/Econom/mzed/str/13.html - 123#123 Багато країн активно прагнуть залучити якнайбільше іноземних інвестицій. З цією метою вони нерідко створюють особливі, сприятливі умови для іноземного інвестування. Рівень і суть таких сприятливих умов може відрізнятися залежно від форми і місця інвестування. В інших країнах, в силу законодавства або існуючої практики, іноземні інвестиції знаходяться в несприятливих умовах. Навіть у тих випадках, коли держава прагне залучити іноземні інвестиції, їх можна здійснювати тільки за визначених обставин і з визначеними обмеженнями. Зокрема, репатріація прибутку, роялті, отримані в результаті інвестиції, можуть підпадати під державні обмеження або ж бути обумовленими одержанням дозволу від компетентних державних органів. Після того, як інвестиція була здійснена, вона підпадатиме під дію місцевого законодавства і залежатиме від місцевих політичних подій, в тому числі можливої політичної нестабільності. Перед здійсненням інвестиції необхідно уважно вивчити законодавство країни, в якій здійснюватимуться інвестиції й будь-які двосторонні угоди цієї країни з країною підприємства, яке збирається здійснювати інвестицію. Важливо вивчити всі можливості оскарження дій держави, що призвели до втрати зробленої інвестиції, якщо ці засоби, звичайно, є. Там, де підказує здоровий глузд, необхідно застрахувати іноземну інвестицію від некомер-ційних ризиків (тобто від втрати внаслідок дій держави або політичних подій). Коли прийняте рішення про здійснення інвестиції і про те, де саме її здійснити, найчастіше необхідно починати процедуру одержання державного дозволу. Там, де існують спеціальні пільги для інвесторів в обмін на виконання ними визначених умов, необхідно буде вступити з державою в переговори про умови таких пільг. Обмеження на інвестиції може накладати і держава інвестора. Наприклад, багато країн забороняють інвестування за кордоном у вигляді технологій, що особливо важливо для безпеки країни, її зовнішньої політики. Треба зазначити, що інтелектуальна власність і торгівля нею, в тому числі ліцензування і франчайзинг, займають важливе місце серед причин, що спонукають держави регулювати іноземне інвестування (стимулювати або обмежувати). Наприклад, держава може вимагати від іноземного інвестора передачі цінної технології в обмін на дозвіл працювати в країні або на надання привілеїв (наприклад податкових пільг). 13.5. СТВОРЕННЯ ЗАКОРДОННИХ ПІДПРИЄМСТВ І ПРЕДСТАВНИЦТВ ../../My Documents/В БИБЛИОТЕКУ/enbv.narod.ru/enbv.narod.ru/text/Econom/mzed/str/13.html - 123#123 Здійснювати іноземне інвестування можна в різних формах, в тому числі створюючи нові підприємства, які цілком або частково належать іноземним інвесторам. Держави встановлюють вимоги, які необхідно виконувати і мати на увазі при створенні підприємств. У той час, як деякі з цих вимог спеціально "призначені" для того, щоб обмежувати іноземне інвестування, більшість з них належить до всіх видів діяльності і до всіх форм організації бізнесу. До вимог, спрямованих на обмеження іноземного інвестування, можна віднести заборону або обмеження на створення підприємств, що повністю належать іноземним особам. Єдиним виходом буде створення спільного підприємства. В деяких країнах існують різного роду мінімальні рівні вітчизняної участі в підприємствах: наприклад, у жодному підприємстві, утворюваному в країні А, не повинно бути менше 49 % місцевого капіталу. В різних країнах застосовуються свої правила бухгалтерського і податкового обліку. Це може призвести до того, що особам з однієї країни буде важко зрозуміти фінансові документи іншої, або, що ще гірше, вони зрозуміють їх неправильно. Трудове законодавство і практика відносин між роботодавцем і найманими працівниками також не однакові у всіх країнах. Відносини між урядом і приватними підприємствами в одних країнах можуть значно відрізнятися від відносин в інших державах. Вплив уряду на рішення керівників підприємств не однаковий у різних країнах. Не однаковий і ступінь участі державних підприємств у підприємницькій діяльності. 13.6. РЕГУЛЮВАННЯ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ ../../My Documents/В БИБЛИОТЕКУ/enbv.narod.ru/enbv.narod.ru/text/Econom/mzed/str/13.html - 123#123 Держави різними засобами обмежують і регулюють міжнародну торгівлю послугами. До таких засобів належать: 1. Обмеження на пересування людей і на їхнє право здійснювати фахову практику за кордоном. 2. Податкові норми і правила переказу валюти за кордон, що на практиці призводить до відсутності іноземних джерел послуг. 3. Обмежувальна практика ліцензування або сертифікації, наприклад, ліцензування телевізійних станцій або надання іноземним літакам права приземлятися на своїй території. 4. Обмеження на створення іноземцями підприємств з надання послуг. 5. Існування монополій на надання певних послуг, визнаних державою, а іноді навіть здійснюваних нею. 6. Заборона державним органам закуповувати іноземні послуги 7. Обов'язкові вимоги використовувати місцеві підприємства з надання певних послуг. 8. Заборона передавати у власність іноземцям приміщення, устаткування і т.ін., необхідні для надання послуг. 9. Неофіційна, але дуже ефективна бюрократична протидія роботі іноземних (або контрольованих іноземцями) підприємств, що надають послуги. За результатами Уругвайського раунду переговорів у ГАТТ було підписано Генеральну угоду про торгівлю послугами (ГАТС). Участь у ГАТС є обов'язковою умовою членства у СОТ, прямої спадкоємиці ГАТТ. ГАТС - перша спроба встановити "всесвітні правила поведінки" держав при регулюванні торгівлі послугами. Оскільки ще немає досвіду таких всесвітніх угод і тому, що міжнародна торгівля послугами, на відміну від міжнародної торгівлі товарами, справа порівняно "нова", держави змогли домовитися тільки про загальні підходи до регулювання торгівлі послугами. На основі цих єдиних підходів деякі країни вже знижують бар'єри в торгівлі послугами. Що особливо важливо, ГАТТ заклала основу для подальших переговорів між країнами - членами СОТ про зниження бар'єрів у торгівлі послугами. Вже зараз ведуться переговори про: - фінансові послуги (банківські, страхові й ін.); - професійні послуги (бухгалтерські і юридичні); - обмеження на пересування фізичних осіб. Література 1. Внешнеторговые сделки / Сост.: И.С. Гринько. - Сумы, 1994. 2. Державне регулювання економіки: Підруч. для ВНЗ. - 2-ге вид. / За ред. J.P. Михасюка. - К., 2000. 3. Липсиц И.В. Введение в экономику и бизнес: Учеб. для сред. спец. учеб, завед. - 2-е изд. - М., 1999. 4. Чистое СМ., Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. для ВНЗ. - К., 2000.
https://doc4web.ru/astronomiya-/mehanizm-pologiv.html
Механізм пологів
https://doc4web.ru/uploads/files/233/3baa26b1a30946b4595f59a08291ee05.docx
files/3baa26b1a30946b4595f59a08291ee05.docx
Реферат на тему: Механізм (біомеханізм) пологів У другий період пологів плід зганяється з порожнини матки через родові шляхи, до яких належать кістковий канал (малий таз) і м'які тканини родового каналу. Стінки кісткового каналу мають різну товщину. Стінки малого таза нерівні: лобковий симфіз значно коротший від крижів, внутрішня поверхня яких увігнута. Форма малого таза в різних площинах неоднакова: вхід у таз має поперечновитягнуту форму, порожнина — круглу, вихід — овала, витягнутого в передньозадньому напрямку. До м'яких тканин родового каналу, крім розгорнутого нижнього сегмента і піхви, належать пристінкові м'язи таза й тазове дно. М'язи таза, які вистеляють кістковий канал, згладжують нерівності його внутрішньої поверхні, що створює сприятливі умови для просування голівки. М'язи (і фасції) тазового дна та піхвового кільця чинять опір голові, яка просувається, тим самим сприяючи її поворотові навколо горизонтальної осі. Чинячи опір, м'язи тазового дна разом із тим розтягуються, взаємно зміщуються й утворюють видовжену вихідну трубку, діаметр якої відповідає розмірам голівки і тулуба плода. Ця трубка є продовженням кісткового каналу (порожнини малого таза). Вона йде косо, згинаючись назад у вигляді дуги. Нижній край родового каналу, утворений піхвовим кільцем, теж видовжується і різко згинається наперед (вгору). Тому провідна лінія таза має форму параболи: у кістковому каналі вона йде вниз, майже прямо (по центру), а на дні таза згинається і спрямовується вперед (вгору). Голова плода також має неоднакові розміри (прямий, косі, поперечні й вертикальний). У зв'язку з особливостями родового каналу (малого таза і м'яких тканин) голова не може пройти через нього по прямій лінії, без поворотів. Вона робить поступальні рухи, повороти навколо поздовжньої осі і обертається навколо поперечної осі. згинаючись і розгинаючись. Сукупність рухів, які здійснює плід під час проходження через малий таз і м'які тканини, називають механізмом (біомеханізмом) пологів. До початку пологів плід у 99,5 % випадків лежить у порожнині матки поздовжньо. Передлеглою його частиною здебільшого (96 %) є голова. Переважає потиличне передлежання (згинальний тип) — 95 %. Хребет плода трохи зігнутий наперед, перехрещені руки складені на грудях. Ноги зігнуті в кульшових і колінних суглобах. Наприкінці вагітності голова стоїть над входом у малий таз, дещо зігнута. Стріловидний шов відповідає поперечному або одному з косих розмірів входу в таз. У перший період пологів голова плода робить тільки деякі поступальні рухи, а в основному вона просувається родовими шляхами в період зганяння. Поступальні рухи плода починаються після повного розкриття зіва і відходження навколоплідних вод (своєчасного) під впливом скорочень матки, які посилюються (перейми), і черевного преса (потуги). Під дією цих сил плід формується і голова починає входити в таз. Вставлення голови при фізіологічних пологах звичайно (90 %) синклітичне (осьове, серединне). Стріловидний шов розташований на однаковій відстані від лобкового симфізу і крижового мису. Інколи спостерігається незначний фізіологічний передній (вставляється переважно перед-ньотім'яна кістка, стріловидний шов трохи відхиляється від осі таза до мису) або задній (стріловидний шов ближче до лобкового симфізу) асинклітизм. При нормальному перебігові пологів стріловидний шов під час поступальних рухів плода повертається в серединне положення і асинклітизм зникає. Біомеханізм пологів при передньому потиличному передлежанні. Розрізняють чотири моменти механізму пологів. 1. Згинання і вставлення голови в поперечному або в одному із косих розмірів входу в малий таз (flecsio capitis). При першій позиції голова вставляється в правому, при другій – в лівому косому розмірі. Згинання голови відбувається за законом нерівномірного двоплечого важеля, на короткому кінці якого розташована потилиця, а на довгому — лоб і лице. Цей важіль виникає у зв'язку з тим, що хребет з'єднується з головою не в центрі, а ближче до потилиці. Сила тиску під час пологів передається через хребет на голову. При нерівномірному важелі коротке плече (потилиця) опускається, довге (лоб) — піднімається вгору, тобто відбувається згинання голови. Унаслідок згинання голова вставляється в малий таз малим косим розміром (діаметр – 9,5 см, обвід – 32 см). Провідною, тобто найнижче розташованою точкою голови стає мале тім'ячко. Воно першим опускається у вхід у таз, просувається вперед і першим показується із статевої щілини. 2. Опускання і внутрішній поворот голови та тулуба (rotation capitis interna normalis). Під впливом тиску голова плода в зігнутому положенні проходить кісткове кільце входу, опускається в порожнину малого таза. При цьому сагітальний шов з косого переходить у прямий розмір і потилична кістка повертається в бік лобкового симфізу. Поворот завершується на тазовому дні. Внутрішній поворот голови відбувається внаслідок пристосування найменших її розмірів до найбільших розмірів таза. Має значення також опір поступальному руху голови плода з боку м'язів таза. 3. Розгинання голови (extensio, deflexio capitis). Голова підходить підпотиличною ямкою під лобковий симфіз. Відбувається додаткове згинання. Після утворення точки фіксації в ділянці підпотиличної ямки (гіпомохліон) голова розгинається, чому сприяє опір м'язів промежини. Клінічно це проявляється врізуванням, прорізуванням голови, народженням лобика, личка, і підборіддя. Отже, голова народжується личком вперед. Прорізування свідчить про закінчення внутрішнього повороту і початок розгинання голови. Прорізування, коли голова під час потуги з'являється із статевої щілини і більше не зникає, вказує на розгинання її. 4. Внутрішній поворот тулуба і зовнішній поворот голови (rotation trunci internum et capitis externum). Після народження голова повертається личком до правого або лівого стегна матері (залежно від позиції). При цьому плечі, які вставились у вхід малого таза в поперечному або косому розмірі, здійснюють внутрішній поворот і переходять у прямий розмір виходу з малого таза. Це й зумовлює зовнішній поворот голови потилицею в бік одноіменної позиції. Потім народжується плече. Спочатку під лобкову дугу підходить переднє плече і впирається в нижній край лобкового симфізу (точка фіксації) . Відбувається згинання тулуба в шийно-грудному відділі. внаслідок чого народжується заднє плече. Потім народжуються тулуб, сідниці і ноги. Народження цих частин тіла плода не має спеціального механізму, оскільки за розмірами вони набагато менші за голову і плечі. Основні опорні пункти біомеханізму пологів при передньому виді потиличного передлежання, провідна точка – мале тім’ячко, точка фіксації – підпотилична ямка, конфігурація голівки – доліхоцефалічна, тобто витягнута в напрямку великого косого розміру, родова пухлина – в ділянці малого тім’ячка голівка прорізується обводом по малому косому розміру (32 см). Біомеханізм пологів при задньому потиличному передлежанні значно відрізняється від механізму пологів при передньому виді потиличного передлежання. Головна різниця полягає в тому, що при внутрішньому повороті голова повертається потилицею не вперед (до живота), як це буває при передньому виді, а назад (до крижів). Це має велике значення для клінічного перебігу пологів. Задній вид потиличного передлежання спостерігається в 1 % випадків всіх потиличних передлежань. Виділяють також чотири моменти механізму пологів. 1. Згинання і вставлення голови відбувається так, як і при передньому потиличному передлежанні. 2. Внутрішній поворот голови. Унаслідок повертання потилиця зміщується до крижів, обличчя — до лобкового симфізу. Вслід за потилицею назад повертається і спина плода, мале тім'ячко — до крижів, велике — до лобкового симфізу. Стріловидний шов при першій позиції збігається з лівим, при другій — з правим косим розміром, у виході — з прямим розміром виходу із таза (поворот закінчено). 3. Максимальне додаткове згинання і розгинання голови. Згинання відбувається внаслідок утворення першої точки фіксації передньої частини великого тім'ячка голови в ділянці нижнього краю лобкового симфізу. Народжуються лоб, тім'яні горби, доки потилична ямка не увіпреться у верхівку куприка. Розгинання голови відсувається навколо другої точки фіксації, що утворилась між підпотиличною ямкою і верхівкою куприка. Під час розгинання голова народжується. Клінічно це проявляється прорізуванням. 4. Зовнішній поворот голови і внутрішній поворот плечей. Голова повертається потилицею до стегна матері одноіменної позиції. Далі процес народження плода відбувається, як і при передньому передлежанні. Особливості пологів при задньому передлежанні: а) в 3-му моменті біомеханізму пологів визначається 2 точки фіксації (передній край великого тім'ячка і підпотилична ямка), б) при максимальному згинанні голови тривалість пологів збільшується і підвищується ризик пологового травматизму плода і матері, в) у разі народження першими великих тім'яних горбів з великим поперечним розміром (9,5 см) збільшується частота травм промежини. Основні опорні пункти біомеханізму пологів при задньому потиличному передлежанні: провідна точка — мале тім'ячко, форма голови — доліхоцефалічна: родова пухлина — в ділянці малого тім'ячка, голова прорізується обводом по середньому косому розміру (33 см). Виділяють і клінічні особливості перебігу пологів. При задньому виді потиличного передлежання голова просувається родовими шляхами з трудом, період зганяння триваліший, ніж при передньому виді потиличного передлежання. Додаткове згинання голови відбувається при сильних і тривалих потугах. При цьому роділля витрачає багато сил, дно розтягується більшою мірою, частіше бувають розриви промежини. У зв'язку із значною тривалістю періоду зганяння і утрудненим просуванням голови родовим каналом (додаткове згинання) нерідко порушується газообмін плода, аж до гіпоксії. Пологи при цьому відбуваються без ускладнення, якщо плід невеликий, родова діяльність і розміри таза в межах норми. Причини виникнення заднього виду потиличного передлежання не з'ясовані. Припускають, що ними є невеликі розміри голови плода (невеликий або недоношений плід), помірне вкорочення прямих розмірів таза, розслаблення або розриви м'язів тазового дна, відвислий живіт тощо. Є відомості, що причиною виникнення цього механізму пологів може стати ослаблення родових сил. У зв'язку з цим голова плода, яка перебуває наприкінці вагітності і в перший період пологів у задньому передлежанні, не може здійснити ротацію потилицею вперед і обертається потилицею назад. Пологи при задньому потиличному передлежанні плода частіше бувають у тих, хто народжує повторно. Вплив механізму пологів на форму голови. У процесі проходження через родові шляхи змінюється форма голови плода. Кістки черепа находять одна на одну в ділянці сагітального, кінцевого та ламбдовидного швів, великого і малого тім'ячок. Унаслідок цього, змінюючи форму, голова пристосовується до розмірів обводу таза і родових шляхів, тобто відбувається конфігурація її. Ступінь конфігурації залежить від багатьох чинників, а саме: звуження таза, механізму пологів, розгинання голови та ін. При потиличному передлежанні, особливо задньому, голова витягується в напрямку потилиці, набуває доліхоцефалічної форми. При передньоголовному передлежанні голова витягується в напрямку тім'я, при лобному — лоба тощо. При нормальних пологах конфігурація швидко минає і не позначається на здоров'ї і розвитку новонародженого. В період зганяння, крім конфігурації, утворюється так звана пологова пухлина, тобто набряк і припухлість тканин у найнижчій ділянці передлеглої частини голови. Набряк виникає внаслідок утруднення відтоку венозної крові з передлеглої частини, яка міститься нижче від пояса прилягання. Родова пухлина буває лише у живих плодів при головному і тазових передлежаннях. У разі лицьового передлежання вона виникає на обличчі. При швидких пологах родова пухлина буває невеликою або й зовсім не виникає. При патологічних пологах (наприклад, при вузькому тазу) або оперативному втручанні може виникнути кров'яна пухлина (кефалогематома). Вона буває внаслідок крововиливу під окістя тім'яних кісток. Кефалогематома — м'яка, неправильної форми припухлість. Іноді визначається симптом флюктуації. На відміну від родової пухлини кров'яна не виходить за межі швів і тім'ячок.
https://doc4web.ru/arhitektura-/upravlenie-kachestvom-stroitelstva.html
Управление качеством строительства
https://doc4web.ru/uploads/files/226/cffff89a2d43872f0a02891f668b4a28.docx
files/cffff89a2d43872f0a02891f668b4a28.docx
Московский государственный агроинженерный университет им. Инженерно-экономический институт Кафедра: “Управления и права в АПК” К у р с о в а я р а б о т а. По дисциплине: “Организация строительного производства в АПК” На тему: “Управление качеством строительства” Вариант № 21 Выполнил: студент Проверил: проф. Москва- 2002 Аннотация В данной курсовой работе рассмотрены теоретические и концептуальные положения в управлении качеством строительства. Проведен анализ современного состояния управления качеством строительства на примере ДСК-3 г. Москвы. Курсовая работа изложена на 35 страниц машинописного текста включая приложение, содержится 1 таблицу и 3 схемы,библиография в количестве 6 наименований литературных источников. Введение. Целью курсовой работы является подготовка квалифицированных специалистов-организаторов строительно-монтажных работ, знающих теоретические основы , умение пользоваться документацией, СНиПами, нормами и правилами и практические навыки по организации и планированию строительного производства и умение их использовать в практической деятельности строительных организаций, фирм, трестов и т.д. Содержание. стр Аннотация ..............................................................................................2 Введение..................................................................................................4 Глава 1 Теоретические и концептуальные положения в управление качеством строительства........................................................................5 1.1 Общее положение..............................................................................5 1.2 Этапы формирования качества строительной продукции.........7 1.3 Комплексная система управления качеством строительной продукции (КСУКСП)............................................................................11 1.4 Основные принципы создания комплексной системы управления качеством строительной продукции...............................13 1.5 Организация контроля качества строительной продукции........14 1.6 Оценка качества строительной продукции...................................17 Глава 2 Анализ современного состояния управления качеством строительства............................................................................................20 2.1 Функции комплексной системы управления качеством строительной продукции (КСУКСП).....................................................20 Глава 3 Экономическая эффективность внедрения проектных предложений.........................................................................32 Основные выводы и предложения..........................................................37 Список использованных литературных источников...........................38 Приложение: Перечень международных стандартов ИСО по управлению качеством Перечень государственных стандартов по Российской Федерации по управлению качеством Глава 1 Теоретические и концептуальные положения в управление качеством строительства. 1.1 Общее положение. В условиях экономической реформы существенно повышение качества строительной продукции является важнейшим условием интенсивного развития строительной отрасли в целом. Низкий уровень качества снижает экономическую эффективность капитальных вложений, отрицательно влияет на всю экономику страны, затрудняет решение социально экономических задач. Значительную роль в решении проблемы повышения качества строительной продукции призвана сыграть Международная организация по стандартизации (ИСО), являющаяся всемирной федерацией национальных организаций по стандартизации (комитетов членов ИСО). Каждый комитет член, заинтересованный в деятельности, для которого создается технический комитет имеет право быть представленным в этом комитете. Международные представительства и неправительственные организации, имеющие связи с ИСО, также принимают участие в работах. Международные стандарты содержат требования к системам качества, которые можно использовать для обеспечения качества. Стандарты устанавливают требования, которые определяют, какие элементы необходимы для включение в системы качества. Однако целью этих международных стандартов не является навязывание единообразия системам качества. Эти стандарты являются общими и не зависят от какой либо конкретной отрасли промышленности. На разработку и внедрение системы управления качеством оказывают влияние специфика потребностей организации, ее конкретные задачи, поставляемая продукция и услуги, а также применяемые процессы производства и практический опыт. В этой связи Международные стандарты принимаются в их настоящим виде, однако иногда они нуждаются в специальной адаптации путем добавления или изъятия определенных требований к системе управления качеством в зависимости от конкретных условий. Международные стандарты устанавливают требования к системе управления качеством, направленные на удовлетворение потребителя посредством предупреждения несоответствия продукции нормативным требованиям на всех стадиях от проектирования до эксплуатации. В настоящее время Международной организацией по стандартизации разработано 17 международных стандартов ИСО по управлению качеством (Приложение 1). В последнее время в Российской Федерации проводится определенная работа в решении проблемы повышения качества. Только в 1995 1996 гг. разработан ряд государственных стандартов Российской Федерации по управлению качеством (Приложение 2). Большая работа по управлению качества строительной продукции осуществляется в г. Москве. Так, в результате комплексной проверки инспекцией Архитектурно-стоительного надзора. Мосстройинспекцией, Объединением администротивно-технических инспекций и Мосстройсертификацией строящихся объектов было выявлено: использование несертифицированной продукции; отсутствие на объектах сертификатов на сертифицированную продукцию; отсутствие в сопроводительной технической и товара сопроводительной документации записей о проведении сертификации; отсутствие маркирования законов соответствия сертифицированной продукции. В целях устранения выявленных в процессе проверки недостатков правительство Москвы приняло распоряжение о сертификации систем качества в строительстве. В результате разработан и утвержден перечень систем качества, подлежащих сертификации. Сертификации подлежат системы качества организаций при производстве продукции, работ (услуг), используемых при реализации московских городских и муниципальных строительных программ на объектах нового строительства, реконструкции, технического перевооружения и ремонта. Кроме того, Московской лицензионной палатой, Мосстройлицензией и АО “ЦНИИОМТП” разработаны сборники нормативных требований к качеству выполнения строительных работ в соответствии с классификатором СНиП часть 3 “Организация, производство и приемка работ”. Систематическая повседневная работа по реализации разработок Международной организации по стандартизации (ИСО), организаций Российской Федерации по стандартизации, других организаций будет способствовать успешному решению проблемы повышения качества строительной продукции, разработке и внедрении систем управления качеством. 1.2 Этапы формирования качества строительной продукции Под управлением качества строительства понимается разработка и выполнение комплекса технических, экономических и организационных мероприятий на всех этапах создания, функционирования конечной продукции строительства и уровнях управления, направленных на установление, обеспечение и поддержание необходимого уровня качества, осуществляемых путем систематического контроля, строгое выполнение других функций управления и целенаправленного воздействия на условия и факторы, влияющие на качество этой продукции. Под качеством законченных строительством объектов следует понимать совокупность свойств пусковых комплексов, очередей строительства и объектов различного назначения, обуславливающий их пригодность удовлетворять определенные потребности в соответствии с назначением продукции в конкретных условиях эксплуатации. Данное определение характеризует потребительский уровень качества законченных строительством объектов, который устанавливается на предпроектной стадии при разработке нормативной документации (стандартов, норм и правил), обеспечивается при проектировании, изготовлении материалов, конструкций, деталей и изделий, производстве строительно монтажных работ и поддерживается в процессе эксплуатации. Рассмотрение этапов формирования качества позволяет выделить такие понятия уровня качества конечной продукции строительства, как “нормативный”, “фактический” и “эксплуатационный” (Рис. 1.1). Разработка нормативной документации (ГОСТ, СНиП, ТУ и т. д.) Проведение научно исследовательских работ Установление уровня качества строительной продукции (предпроектная стадия) Производство СМР Изготовление материалов, деталей, конструкций, изделий, оборудования Проектирование Обеспечение уровня качества строительной продукции (производственная стадия) Эксплуатация объекта Законченный строительством объект Поддержание уровня качества строительной продукции (послепроизводственная стадия) Рис. 1.1 Этапы формирования качества строительной продукции Нормативный уровень качества определяется требованиями СНиП, ГОСТов, СН, ТУ и других нормативных документов и этот уровень должен быть общественно необходимым, так как не высокое повышение уровня качества продукции является благом для общества. Нормативный уровень качества конечной продукции строительства устанавливается на стадиях научных и экспериментальных исследований, исходя из требований решения социально-экономических задач, перспектив развития научно-технического процесса, технических и экономических возможностей государства. Фактический уровень это достигнутый уровень качества конечной продукции строительства на стадиях проектирования и осуществления проекта. Он характеризует уровень качества проекта, качество работы строителей. Фактический уровень качества на стадии проектирования зависит от степени соблюдения его нормативного уровня. На стадии исполнения проекта, т.е. производства, фактический уровень качества обуславливается степенью выполнения требований проекта. Однако уровень качества конечной продукции строительства окончательно выявляется в процессе эксплуатации. На этой стадии он характеризует степень фактического удовлетворения потребителей, формируя тем самым эксплуатационный уровень качества. Фактический уровень качества конечной продукции строительства зависит от качества научно-исследовательских и экспериментальных работ, нормативной и проектной документации, строительных материалов, конструкций и оборудования, применяемых строительных машин и механизмов, а также качества труда непосредственных исполнителей и технико-экономических особенностей строительства. Эксплуатационный уровень качества проявляется и поддерживается в процессе эксплуатации законченных строительством объектов. Приведенные выше составляющие определение уровней качества указывают на тесную взаимосвязь единого процесса воспроизводства качества конечной продукции строительства, который следует рассматривать в динамике. Это обстоятельство свидетельствует о межотраслевом характере проблемы качества конечной продукции строительства и о сложности ее решения. Другими словами, чтобы проблемы качества конечной продукции строительства, надо решить проблему качества промежуточной продукции, включающую нормативную и проектную документацию, строительные материалы, конструкции и оборудование, строительно-монтажные работы, а также проблему качества эксплуатации зданий и сооружений. Установление необходимого уровня качества конечной строительной продукции предполагает обоснование минимального количества показателей для объективной оценки качества продукции, методов расчета и количественного измерения этих показателей, отражение их в нормативных документах. На стадии установления уровня качества продукции решается порядок разработки, накопления, изучения, хранения, пользования и пересмотра нормативных документов, а также предусматривается систематическое повышение технико-экономического и архитектурно-технического уровней качества строительной продукции. Процесс установления связан с формированием нормативных уровней качества промежуточной и конечной продукции строительства. Низкий уровень нормативного качества не может быть компенсирован даже самым тщательным выполнением работ на последующих стадиях цикла определения качества продукции. Обеспечение качества конечной продукции строительства достигается разработкой о осуществлением комплекса с взаимосвязанных мероприятий, разрабатываемых на основе изучения условий и факторов для достижения стабильного выполнения требований нормативной документации на этапе формирования фактически достигнутого уровня качества этой продукции. Обеспечение охватывает проектирование и производственную стадию, включающую изготовление строительных конструкций, материалов, изделий, оборудования, строительно-монтажные и специальные работы. Для достижения необходимого уровня качества должен быть обеспечен соответствующий уровень качества труда на каждом рабочем месте и качество промежуточной продукции на всех этапах создания конечной продукции. Поддержание достигнутого уровня качества конечной продукции строительства (послепроизводственная стадия) заключается в разработке и реализации мероприятий, позволяющих сохранить фактический достигнутый уровень качества при эксплуатации объектов в течение заданного периода в определенных условиях эксплуатации. 1.3 Комплексная система управления качеством строительной продукции (КСУКСП) Комплексная система управления качеством строительно-монтажных работ совокупность мероприятий, методов и средств, направленных на обеспечение соответствия качества строительно-монтажных работ и законченных строительством объектов требованиям нормативных документов и проектной документации. Состав и содержание этой системы в строительно-монтажных трестах, производственных строительно-монтажных объединениях, домостроительных комбинатах и других организациях, строительных министерствах и ведомствах определен “ Основными положениями по разработке комплексной системы управления качеством строительно-монтажных работ”. Основные задачи системы: обеспечение установленного качества СМР на стадиях подготовки строительного производства и производства строительно-монтажных работ; планомерное повышение уровня качества СМР; постоянное совершенствование организации строительного производства и технологии строительно-монтажных работ; совершенствование методов оценки качества СМР; улучшение экономических показателей деятельности строительных организаций. Общее руководство разработкой и внедрение КСУКСП осуществляется руководителем строительной организации (фирмы). Разработка КСУКСП осуществляется под руководством и при участии ведомственных базовых организаций по управлению качеством, назначенных из числа головных институтов и трестов Оргтехстрой, министерств и ведомств. Ответственным за организацию разработки и внедрения КСУКСП и осуществление всех технических мероприятий является главный инженер строительной организации. Организационно-методической основой КСУКСП, определяющей механизм управления качеством в строительной организации, являются стандарты предприятия (СТП), разрабатываемые, как правило, соответствующими службами и подразделениями этой организации с привлечением в необходимых случаях институтов и трестов Оргтехстрой под методическим руководством и при участии ведомственных базовых организаций. СТП по управлению качеством строительной продукции подразделяются на основные, общие и специальные. Основные стандарты характеризуют КСУКСП в целом. Они разрабатываются на начальном этапе создания системы. Общие СТП регламентируют порядок разработки, оформления, утверждения и внедрения СТП, проведение дней (месячников) качества и их регламент, работу комиссий (по качеству, по культуре производства и др.). Специальные СТП устанавливают методы определения и оценки качества строительной продукции по видам работ, регламентируют выполнение функций управления качеством СМР и организацию трудовой деятельности. Разработку и внедрение КСУКСП, стандартов предприятия (строительной организации), регистрацию и учет состояния ее разработки и внедрения следует осуществлять в соответствии с “ Основными положениями по разработке комплексной системы управления качеством строительно-монтажных работ”. 1.4 Основные принципы создания комплексной системы управления качеством строительной продукции. Комплексная системы управления качеством строительной продукции должно строиться на следующих основных принципах: системного подхода, стандартизации, комплексного решения задач рационального ограничения, прямой и обратной связи, динамичности, оптимальности, интеграции и модульного построения., автоматизации и новых задач. Принцип системного подхода предусматривает: необходимость управления качеством на всех уровнях; распределение процессов управления качеством на все стадии жизненного цикла; охват всех функций управления по отношению к управляемому объекту. Принцип стандартизации указывает на то, что все основные требования к качеству продукции и функции комплексной системы управления качеством должны регламентироваться или обеспечиваться стандартами и нормативно-технической документацией. Принцип комплексного решения предусматривает комплексный подход к проблеме качества конечной продукции строительства, в частности, выделение задач по управлению качеством промежуточной и конечной продукции строительства по уровням управления (по вертикали и по горизонтали). А это в свою очередь предполагает разработку и осуществление комплекса взаимосвязанных мероприятий (технических, экономических, юридических, воспитательных организационных и др.) на всех этапах цикла качества строительной продукции. Принцип рационального ограничения предполагает постоянную реализацию эффекта фильтрации информации для рассмотрения из всей совокупности лишь тех явлений, условий и факторов, которые в наибольшей степени влияют на качество конечной продукции строительства. Принцип прямой и обратной связи предполагает постоянное взаимодействие субъекта и объекта в системе управления на стадиях: “контроль получение информации критическая оценка принятие и реализация решений”, наличие связи между всеми элементами комплексной системы управления качеством. Принцип динамичности предусматривает непрерывный процесс совершенствования комплексной системы управления качеством в процессе ее функционирования с учетом научно-технического прогресса, изменений требований нормативно-технической документации и накопительского опыта. Принцип предполагает несколько этапов развития системы от самой несовершенной до автоматизированной вначале на отраслевом, а за тем на общегосударственном уровнях, рассматривая ее как открытую систему, подлежащую расширению по мере развития производства и управления. Принцип оптимальности предусматривает обеспечение решения поставленных задач на основе выбора наилучшего варианта и при минимальных затратах на разработку системы и ее функционирования. Принцип интеграции и модульного построения указывает на то, что комплексная система управления качеством должна состоять из отдельных модулей, которые могут рассматриваться как самостоятельные системы, действующие на различных уровнях управления и жизненного цикла. Принцип автоматизации и новых задач ориентирует на автоматизированно решение задач на основе применения вычислительной техники. Для этого необходимо сформулировать новые задачи и методы их решения с учетом последних достижений науки и техники. 1.5 Организация контроля качества строительной продукции. Качество строительной продукции определяется по результатам производственного контроля и оценивается в соответствии со специальной инструкцией по оценке качества строительно-монтажных работ. Производственный контроль качества в строительно -монтажных организациях должен включать входной, операционный и приемочный (с оценкой качества). Данные результатов всех видов контроля должны фиксироваться в журналах работ. Строительные конструкции, изделия, материалы и инженерное оборудование, поступающие на стройку, должны проходить входной контроль. При входном контроле надлежит проверять соответствие их стандартов, техническим условиям, паспортам и другим документам, подтверждающим качество, и требованиям рабочих чертежей, а также соблюдение требований разгрузки и хранения. Входной контроль должен возлагаться, как правило, на службу производственно-технической комплектации и выполняться на комплектованных базах или непосредственно на предприятиях-изготовителях. В необходимых случаях в процессе входного контроля надлежит выполнять испытания материалов и изделий в строительной лаборатории. Производители работ (мастера) обязаны проверять путем внешнего осмотра соответствие качества конструкций, изделий и материалов, поступающих на строительную площадку, требованиям рабочих чертежей, технических условий и стандартов. Операционный контроль должен осуществляться после завершения производственных операций или строительных процессов и обеспечивать своевременное выявление дефектов и причин их возникновения, а также своевременное принятие мер по их устранению и предупреждению. При операционным контроле должен проверяться: соблюдение заданной в проектах производства работ технологии выполнения строительных процессов; соответствие выполняемых работ рабочим чертежам, строительным нормам и правилам производства работ и стандартам. Операционный контроль должен выполняться производителями работ и мастерами, а самоконтроль исполнителями работ. К операционному контролю надлежит также привлекать строительные лаборатории и геодезические службы. Основными рабочими документами при операционном контроле качества должны служить схемы операционного контроля, разрабатываемые в составе проектов производства работ. Схема операционного контроля должна содержать: эскизы конструкций с указанием допускаемых отклонений в размерах и требуемой точности измерений, а также сведения по требуемым характеристикам качества материалов; перечень операций или процессов, качество выполнения которых должен проверять производитель работ (мастер); перечень операций или процессов, контролируемых с участием строительной лаборатории и геодезической службы; перечень скрытых работ, подлежащих освидетельствованную с составление акта. Приемочный контроль должен производиться для проверки и оценки качества законченных строительством предприятий, зданий и сооружений или их частей, а также скрытых работ и отдельных ответственных конструкций. Все скрытые работы подлежат приемке с составлением актов из освидетельствованная. Акт освидетельствования скрытых работ должен составляться на завершенный процесс, выполненный самостоятельным подразделением исполнителей. Составление актов освидетельствования скрытых работ в случаях, когда последующие работы должны начинаться после длительного перерыва, следует осуществлять непосредственно перед производством последующих работ. Отдельные ответственные конструкции по мере их готовности подлежат приемки в процессе строительства с составлением акта промежуточной приемки этих конструкций. Перечень ответственных конструкций, подлежащих промежуточной приемке, устанавливается проектом. Кроме производственного контроля в строительно-монтажных организациях (входного, операционного, приемочного) за качеством строительства осуществляется контроль со стороны государственных и ведомственных органов контроля и надзора, действующих на основании специальных положений о них (пожарный, санитарно-технический, горно-технический и др.). В строительных организациях должны разрабатываться организационные, технические и экономические мероприятия, направленные на обеспечение контроля качества строительства. В этих мероприятиях должны быть, в четности, предусмотрены вопросы создания строительных лабораторий, геодезических служб, повышения квалификации и мастерства исполнителей. На всех стадиях строительства с целью проверки эффективности ранее выполненного производственного контроля выборочно осуществляться инспекционный контроль. Он осуществляется специальными службами, если они имеются в составе строительной организации, либо специально создаваемыми для этой цели комиссиями. По результатам производственного и инспекционного контроля качества СМР разрабатываются мероприятия по устранению выявленных дефектов, при этом учитываются требования авторского надзора проектных организаций и органов государственного надзора. 1.6 Оценка качества строительной продукции. Современный период характеризуется значительным количеством предложений по оценке уровня качества продукции. Заслуживают внимания предложения о внедрении альтернативной оценки (“годен-негоден”). По существу постановки вопроса эта идея реализуется при внедрении Саратовской системы управления качеством, ориентирующей на сдачу продукции с первого предъявления “ноль-дефектов”. Принципы оценки Саратовской системы получили широкое распространение не только в промышленности, но и в строительстве, особенно при производстве материалов и конструкций, выполнении строительно-монтажных работ. Однако нельзя сказать, что применение системы оценки качества по альтернативному признаку обусловливает “ноль-дефектов”, поскольку бездефектное изготовление продукции можно представить лишь теоретически. Не случайным является тот факт, что основная идея Саратовской системы с самого начала не была реализована полностью, наблюдались возвраты продукции. Таким образом, внедрять альтернативную систему оценки можно лишь в том случае, когда достигнут высокий уровень качества продукции, а для этого должны быть созданы необходимые и достаточные предпосылки: высокий технический уровень производства, сложенная работа всех участников строительного процесса, четкая инженерная производственно-технологическая комплектация, высокая квалификация работников и совершенный хозяйственный механизм управления. Экономические интересы строителей и государства требуют учета не только высокого качества строительной продукции, но и дополнительных затрат при достижении этого же уровня качества. Такой подход к оценке уровня качества строительной продукции особенно актуален в условиях рыночных отношений. Основной недостаток методов оценки уровня качества, применяемых в настоящее время в строительстве, состоит в том, что все они базируются на чисто инженерном подходе и понятию качества продукции как совокупности свойств, обусловливающих ее пригодность удовлетворять определенные потребности в соответствии с ее назначением. Все это создает трудности при подсчете экономического эффекта от внедрения мероприятий, направленных на повышение качества продукции. Не создается и реальная база для экономического стимулирования труда работников. Проведенные исследования позволяют сделать вывод о том, что объективность оценки качества продукции повышается, если в ней сочетаются одновременно инженерный и экономический подходы. Введенная после отмены балльной альтернативная система оценки не способствовала повышению качествах сдаваемых в эксплуатацию объектов. Анализ показывает, что в эксплуатацию сдаются объекты различного качества. При этом подрядные организации, сдающие объекты с уровнем качества, превышающим соответствующий и даже ниже нормативного, стимулируются одинаково. В соответствии с условиями альтернативной оценки приемка объектов не должна производиться, если уровень качества строительной продукции не соответствует требованиям норм. Однако в силу ряда объективных и субъективных причин, это требование не выполняется. Оценка должна быть объективной и получена расчетным путем на основе информации, поступающей от независимой контролирующей службы. Критерием оценки должна быть степень соответствия показателей качества выполненных работ и продукции требованиям норм. Любые отклонения от требований норм приводят к дополнительным затратам, перерасходу материально-технических ресурсов. Поэтому оценка качества должна иметь экономическое содержание и отражать потери из-за недополнительного качества. Эта важнейшая характеристика оценки должна быть учтена при определении значимости показателей качества. Критерием значимости показателей качества являются трудозатраты на устранение дефектов в процессе производства работ, а также размер возможного ущерба на стадии эксплуатации строительной продукции. Для объективной оценки качества строительной продукции необходимо создавать службу контроля качества, к функциям которой относятся осуществление всех видов контроля и сбор информации для оценки качества, поступающей в процессе операционного контроля. В результате можно управлять процессом формирования показателей качества, то есть определять причину возникновения отклонений от технологических режимов, место и время их возникновения и выявлять конкретных виновников появления дефектов. Глава 2 Анализ современного состояния управления качеством строительства. 2.1 Функции комплексной системы управления качеством строительной продукции (КСУКСП). Содержание управления качеством конечной продукции строительства раскрывается через его функции. В функциональном аспекте систему управления качеством можно представить как совокупность функций управления качеством, выполняемых в проектных, строительных, эксплуатирующих организациях, а также на предприятиях стройиндустрии на разных организационных уровнях с целью установления, обеспечения и поддержания уровня качества строительной продукции. КСУКСП предусматривает выполнение на разных этапах цикла качества следующих основных функций: планирования, организации, координации, контроля, стимулирования, учета, анализа, оценки и аттестации. Каждую из перечисленных функций управления следует рассматривать как процесс и как результат. Как процесс каждая функция комплексной системы управления качеством строительной продукции есть определенный специализированный вид управленческой деятельности, с помощью которого осуществляется целенаправленное воздействие на условия и факторы, влияющие на качества продукции. В этом смысле каждая функция системы управления качеством должна выполняться по технологии, которая сводится к определению комплекса составляющих ее операций, соблюдению строгой последовательности методов и приемов их выполнения и требований к обработке информации как к специфическому предмету управленческого труда. Каждая из функций системы управления качеством должна соответствовать объекту, от которого исходит задача, подлежащая решению. Основой для выявления функций, связанных с управлением качеством, их группировки по определенным признакам, а также принятия правильных решений служит обоснованная формулировка задач управления качеством. Это связано с наличием причинно-следственных связей между задачами управления функциями управления решениями. Естественно, выполнению каждой функции должен соответствовать свой результат. Функция планирования охватывает широкий круг вопросов, и, в частности, планирование научно-исследовательских и экспериментальных работ, повышение уровня качества проектных решений, строительно-монтажных работ, материалом, изделий и конструкций, технологических процессов, труда исполнителей, организационно-технических мероприятий, конечной строительной продукции и работ, связанных с поддержанием уровня ее качества на стадии эксплуатации. Состав показателей планов повышения качества должен быть различным для различных стадий цикла качества и уровней управления. Основная задача функции планирования формирование целей комплексной системы управления качеством продукции строительства и ее подсистем, методов и путем их достижения в условиях заданных ограничений по времени и ресурсам. Функция организации предполагает создание единой службы управления качеством как по вертикали, так и по горизонтали. Это значит, что такая служба должна быть создана во всех звеньях управления отрасли. Например, функция организации строительства предполагает формирование службы качества министерства, объединений, стройтрестов (ДСК), промышленных предприятий, общественных комиссий качества на разных уровнях управления, а также уточнение основных функций подразделений и отдельных должностных лиц в системе управления качеством продукции. В этой связи комплексная система управления качеством должна в основном базироваться на организационной структуре управления строительным производством, которая должна быть наделена дополнительными функциями, отвечающими цели планомерного повышения качества строительства. Задача обеспечения уровня качества продукции строительства и систематического его повышения не может быть делом только узкого круга специалистов. Организационная основа комплексной системы управления качеством должна включать все подразделения и службы предприятий и организаций, участвующих в создании конечной продукции строительства на стадиях проектирования, возведения и эксплуатации. При этом важна правильно распределить функции управления качеством между всеми службами и отдельными работниками. Такое распределение является конкретным для каждой строительной организации и во всех случаях производится ее руководителем. Однако за основу должен быть принят принцип личной ответственности каждого за порученную работу. Работники службы управлением качеством несут ответственность за координацию работ, связанных с действием комплексной системы управления качеством, за обработку и накопление сведений о качестве и т. п. Управление качеством осуществляется руководителями строительных организаций, их заместителями, начальниками отделов, служб и подразделений. Однако практика ведущих домостроительных комбинатов (ДСК), в частности ДСК-3 г. Москвы, показывает, что эффективность работы по повышению качества строительства значительно усиливается, если создается специальная служба управления качеством. Ни рис. 1.2. показана организационная структура системы управления качеством ДСК-3. В этом ДСК между организационными структурами системы управления качеством и системой управления производством имеется тесная связь. Особенно она усиливается при подготовке и проведении аттестации выпускаемой продукции. Функциональные службы комбината, а также связанные с ними организации-смежники привлекаются для этой работы через инженерный штаб. Отдел технического контроля, учета и оценки качества Группа стандартизации и сертификации продукции Лаборатория завода Группа метрологии Группа анализа и планирования качества Отдел учета, анализа и планирования качества Центральная лаборатория Сектор технического контроля Сектор геодезический Отдел контроля и оценки качества строительно- монтажных работ Сектор лабораторного контроля Сектор стандартизации Сектор метрологии Информации Подготоаки технической документации к сертификации Генподрядных, субподрядных работ и транспорта Строительства Инженерной комплектации Заводского производства Проектирования Инженерного совета (штаба) по подготовке к сертификации жилых зданий. Секторы Служба УК завода. Начальник службы зам. главного инженера Функциональные подразделения службы УК Служба управления качеством комбината. Начальник службы зам. нач. ДСК Главный инженер завода Инженерный совет (штаб). Предсидательначальник комбината Главный инженер комбината Объединенный профком Рис. 1.2. Организационная структура службы управления качеством на ДСК-3 ( г. Москва) Функция координации предполагает согласование, упорядочение действий научных и практических работников, различных коллективов всех уровней управления для выборотки решений, направленных на установление, обеспечение и поддержание необходимого уровня качества продукции. Невыполнение этой функции в области управления качеством продукции приводит к дублированию, разному подходу при решении этой проблемы и снижению эффективности всей работы по повышению качества строительства. Функции контроля качества охватывает контроль технических и специальных знаний работающих; технической и проектной документации; качества труда исполнителей, технологических процессов, материалов и конструкций собственного производства; материалов, конструкций, инструментов, оборудования, поступающих со стороны; строительно-монтажных работ; выполнения мероприятий по повышению уровней качества промежуточной и конечной продукции. Функции стимулирования предусматривает экономические (материальные) и моральные формы стимулирования. Экономическое стимулирование повышение качества продукции охватывает стимулирование организаций участников строительства: инженерно-технических работников, служащих и рабочих. Моральное стимулирование охватывает совокупность мер по воспитанию работников на лучших традициях коллективов, передовых организаций страны. Оно включает моральные в сочетании с материальными формами поощрения за достигнутые результаты. Функции учета выполняется по результатам контроля сведений и предполагает их сбор и систематизацию: о дефектах, претензиях, рекламациях потребителей и эксплуатирующих организаций; об отступлениях поступающих материалов, конструкций, инструментов, оборудования, от норм; об отказах на долговременных и специальных испытаниях, о дефектах, выявляемых в процессе проектирования, производства строительно-монтажных работ, изделий и конструкций; о показателях качества продукции и работы всего коллектива. Функция анализа охватывает анализ причин низкого качество проектных решений, строительной продукции, технологических-процессов, применяемых материалов и конструкций, строительно-монтажных работ, труда исполнителей и всего коллектива, выработку оперативных воздействий, направленных на совершенствование производственно-технической базы с целью повышения уровня качества продукции и всех элементов системы КСУКСП. Функция оценки и сертификации качества не являются равнозначными. Оценка качества в узком смысле есть частный случай измерения качества, предусматривающий определение уровня качества. Оценка качества в широком смысле есть частный случай измерения качества, предусматривающий определение уровня качества. Оценка качества в широком смысле связана с развитием логики оценки в виде системы взаимосвязанных операций обобщенного алгоритма оценки. Оценка предполагает выбор методов для измерения уровней качества проектных работ, продукции предприятий строительной индустрии, строительно-монтажных работ, труда исполнителей и всего коллектива, технологических процессов и конечной продукции строительства. Функцию сертификации качества следует также рассматривать в узком и широком смысле. В узком смысле сертификация рассматривается как результат системы оценки с целью установления уровня качества промежуточной или конечной продукции строительства. Однако даже в этом смысле она не может полностью совпадать с функцией оценки. Традиционная оценка качества будет производится всегда для всех объектов строительства, тогда как сертификация для определенного их перечня, утверждаемого министерствами и ведомствами. Кроме того, сертификация отличается от традиционной оценки новым содержанием показателей и критериев оценки уровня качества продукции. Сертификация рассматривается как специфический метод оценки с целью стимулирования планомерного повышения уровня качества продукции и своевременного внедрения научно-технических достижений. Очевидно, что сама по себе оценка на может повысить или понизить уровень качества продукции. Поэтому в широком смысле сертификации это прежде всего процесс, направленный на обеспечение или повышение соответствия базовым показателям уровня качества проектных решений, применяемых материалов, узлов, деталей, конструкций, технологических процессов, строительно-монтажных работ и конечной продукции строительства. В этом смысле сертификация является комплексной функцией, заключающийся в обязательном выполнении основных функций управления с целью планомерного повышения качества конечной продукции строительства и ускорения научно-технического прогресса в экономику отрасли. Принимая во внимание также тот факт, что сертификация качества продукции производится на заводском (производственном) и государственном уровнях, эту функцию, если рассматривать ее отдельно, можно назвать системой сертификации качества продукции. Структура системы сертификации качества продукции строительства дана на рис. 1.3. Детальное рассмотрение функции сертификации позволяет определить ее главенствующее место в функциональной структуре КСУКСП. Она определяет цель, основное содержание и результат этой системы (рис. 1.4.). Это дает возможность методически более правильно подойти к рассмотрению сертификации продукции строительства. В теоретическом плане функция сертификации качества продукции разработанна еще недостаточно, что вызывает необходимость специального рассмотрения технико-экономических особенностей строительства, состояния и методов сертификации качества промышленной и строительной продукции. О ц е н к а к о н е ч н о й п р о д у к ц и и с т р о и т е л ь с т в а Проектов Стадии жизненного цикла продукции строительства Сбор информации для дальнейшего выполнения уровня качкства на всех стадиях жизненного цикла продукции строительства Эксплуатация объектов строительство Фактическое подтверждение оценки качества конечной продукции строительства Строительно монтажных работ Выполнение строительно монтажных работ Осуществления комплекса подготовительных, технических, экономических, организационных и воспитательных мероприятий для проведения сертификации Строительныо монтажных работ на уровне строительной организации Оборудования и инвентаря Производство оборудования и инвентаря Заводской и государственной оборудования и инвентаря Материалов, деталей и конструкций Производство материалов, деталей и конструкций Заводской и государственной материалов, деталей, конструкций Государственной проектов Проектирование Выполнение общих и специфических функций управления, выработка управленческих решений Сертификация качества продукции как процесс Сертификация продукции как результат системы оценки Рис. 1.3. Структура сертификации качества продукции строительства Анализ и регулирование Планирование Организация Координи- рование Контроль Учет Оценка качества Управления и факторы, влияющие на качество продукции Объекты управления Экономическое и моральное стимулирование Выполнение функций управления качеством Научно-исследовательские и эксперементальные работы И Н Ф О Р М А Ц И Я Рис. 1.4. Функциональная система КСУКСП Поддержание качества в сфере эксплуатации Сертификация конечной строительной продукции Изготовление оборудования Проектиро- вание Сертификация Сертификация оборудования Сертификация строительных работ Выполнение строительных работ Сертификация изделий и конструкций Производство изделий и конструкций Сертификация строительных материалов Производства строительных материалов Стадии жизненного цикла Цель системы планомерное повышение уровня качества конечной строительной продукции Установление уровня качества продукции Управленческие решения Обеспечение уровня качества продукции Управляющий орган В табл. 1.1. приведены основные функции служб и подразделений треста в системе управления качеством строительной продукции. Таблица 1.1 Распределение функций КСУКСП между службами и подразделениями строительно-монтажного треста Службы и подразделения Характер и содержание функций Служба качества СМР Осуществляет координацию деятельности всех подразделений и служб по выполнению функций управления качеством. Организует и совместно с другими подразделениями осуществляет разработку и внедрение мероприятий, обеспечивающих эффективное функционирование комплексной системы управления качеством, направленных на достижение планируемого уровня качества. Осуществляет инспекционный контроль качества СМР и надзор за его необходимой полнотой на объектах и обеспечивает его в целом по строительной организации в соответствии с планом. Обеспечивает постоянной информацией о качестве СМР в процессе производства работ и на стадии эксплуатации зданий в гарантийный период и ведет учет их качества с проверкой достоверности сведений и объективности оценки; участвует совместно с органами государственного надзора, представителями технического надзора заказчика и авторского надзора в проведении приемочного контроля и оценке качества законченных строительством объектов; разрабатывает и внедряет стандарты предприятий (СТП) по функциям КСУКСП; осуществляет контроль за метрологическим обеспечением СМР, участвует совместно со строительной лабораторией, главным технологом и главным механиком в разработке методов и средств измерений, организует их внедрение, осуществляет надзор за состоянием средств измерений; разрабатывает предложения по совершенствованию программ обучения кадров. Плановый (планово-экономический и планово-производственный) отдел вместе с техническим (производственно-техническим) и главным технологом Осуществляет планирование качества СМР и мероприятий, направленных на его обеспечение и повышение, определяет фактическую экономическую эффективность КСУКСП. Главный технолог Руководит подготовкой строительного производства, работами по обеспечению и повышению качества СМР за счет совершенствования организации технологических процессов производства работ, участвует в проведении операционного контроля и разработке мероприятий, направленных на обеспечение и повышение качества СМР. Решает задач, которые в КСУКСП определяются “Типовым положением о строительных лабораториях”, в том числе осуществляет метрологическое обеспечение СМР. Строительная лаборатория Решает задачи, которые в КСУКСП определяются “Типовым положением о строительных лабораториях”, в том числе осуществляет метрологическое обеспечение СМР Главный геодезист Решает задачи, которые в КСУКСП определяются СНиП 3.01.03-84 “Геодезические работы в строительстве”. Производственный (производственно-технический, планово - производственный отдел) Осуществляет контроль за обеспечением высокого технического уровня строительного производства, увязки технологической последовательности выполнения работ между исполнителями и участвует в проведении подготовки строительного производства. Отдел снабжения или управления производственно-технической комплектации (УПТК) Осуществляет в сроки, предусмотренные графиком, материально-техническое обеспечение строительных объектов и выходной контроль комплектующих материалов, деталей, конструкций, инженерного оборудования и других ресурсов. Главный механик и главный энергетик Участвует в осуществлении подготовки строительного производства и контролирует техническое состояние средств механизации и технологического оснащения с целью обеспечения качества СМР Отдел организации труда и заработной платы Осуществляет, совместно со службой управления качеством СМР, организацию бездефектного труда, разрабатывает мероприятия по научной организации труда и решает задачи по материальному стимулированию рабочих и ИТР за качество СМР. Юридический отдел Выполняет совместно со сметно-договорным отделом функции правового обеспечения качества СМР; совместно с бухгалтерией проводит претензионную работу; совместно с техническим отделом участвует во входном контроле качества проектной документации. Отдел кадров Осуществляет совместно с учебным пунктом подбора, расстановку, воспитание и обучение кадров. Технический отдел (производственно-технический) Выполняет совместно со сметно-договорным отделом входной контроль качества и комплектности проектной документации и своевременную ее передачу на строительство. Разрабатывает техническое мероприятия в КСУКСП, обеспечивает все подразделения и службы необходимой нормативно-техноческой литературой, а также информацией о лучших образцах качества СМР на аналогичных отечественных и зарубежных объектах. Литературные ИТР (старшие производители работ, производители работ мастера) Организуют выполнение запланированных показателей качества СМР и осуществляют входной, операционный и приемочный контроль и оценку качества СМР. Руководители бригады Обеспечивают выполнение запланированных показателей качества СМР и участвуют в проведении входного, операционного и приемочного контроля и оценке качества СМР. Глава 3 Экономическая эффективность внедрения проектных предложений. Для выполнения расчета имеем следующие данные: 1. Объем реализованной продукции за прошлый год составляет 5096,0 тыс. руб. (т.е. ОР= 5096,0 тыс. руб.) 2. Трудоемкость реализованной продукции за прошлый год составляет 723539 чел.-ч. (т.е. Тс= 723539 чел.-ч.) 3. Себестоимость всего объема реализованной продукции за прошлый год составляет 4361,0 тыс. руб. (т.е. С= 4361,0 тыс. руб.) 4. Трудоемкость условной единицы продукции приняты равной 390 чел.-ч. (т.е. Ту=390 чел.-ч.) 5. Единовременные капитальные вложения на внедрение мероприятий по совершенствованию равна 181,6 тыс. руб. (т.е. Кt = 181,6 тыс. руб.). 6. Средний срок амортизации основных фондов, приобретенных за единовременные капитальные вложения (Та= 9 лет). 7. Экономия ФОТ за счет внедрения мероприятий по совершенствованию равна 98,6 тыс. руб. По отчетным данным объем реализованной продукции за прошлый год составило на сумму 5096,0 тыс. руб. Трудоемкость реализованной продукции составила 723539 чел.-ч. Себестоимость всего объема реализованной продукции за прошлый год составляет 4361,0 тыс. руб. Тогда программу выпуска продукции Nу можно определить: где Тс - 723539 - трудоемкость реализованной продукции за прошлый год в чел.ч.; Ту =300 чел.ч. - трудоемкость одной продукции. Соответственно цена одной условной продукции Цу определяется из выражения: где ОР= 5096,0 объем реализованной продукции за прошлый год, руб. Если принять, по результатам анализа за прошлые года, что программа будет расти примерно на 3 % в год, а принятый расчетный период равен 5 годам, можно определить экономический эффект от внедрения мероприятий по совершенствованию: где Рт - стоимость оценки результатов, полученным в результате внедрения за расчетный период; Зт - стоимостная оценка затрат на осуществление внедрения мероприятий за расчетный период. В свою очередь: где tн - начальный год расчетного периода; tк - конечный год расчетного периода; t- год, затраты и результаты которого приводится к расчетному году; Цу - цена реализации услуг; аt - коэффициент приведения одновременных затрат и результатов к расчетному году; ки - коэффициент, учитывающий инфляцию по годам расчетного периода; Nу - программа выпуска услуг в год, предыдущему расчету (Nу = 2411,8 услв.) Величину коэффициента приведения разновременных результатов и затрат аt определим так: где Ен - норматив привлечения разновременных затрат и результатов, числено равны нормативу эффективности капитальных вложений (Ен=0,1); tр - расчетный год. Тогда будим иметь: t2000=0,9091 t2001=0,8264 t2002=0,7513 t2003=0,6830. Величину коэффициента, учитывающего инфляцию kи, рассчитывают по специальным методикам или берут по данным ЦБ РФ. Объективность этого коэффициента зависит от уровня регулирования цен на конвертируемую валюту со стороны государства. Наиболее простым методом определения kн может быть выражение: где Кdtp-1 - среднегодовой курс доллара по отношению к национальной валюте (т.е. рублю) в год, предшествующему расчету году; tр - расчетный год; Kdtp - среднегодовой курс доллара по отношению к национальной валюте в расчетном году. В РФ в условиях так называемого “валютного коридора” можно ожидать, что kи будет равен (это примерно соответствует величине данного коэффициента в странах с рыночной экономикой): kи2000=0,90 kи2001=0,92 kи2002=0,94 kи2003=0,95 kи2004=0,96 Взяв такие высокие величины этого коэффициента, мы скорее всего выдаем желаемое за действительное. По специальным расчетам она лежит в пределах 0,65......0,8. Используя вышеприведенные данные, определяем Рт за расчетный период: Далее определим величину Зт по выражению: где Су - себестоимость одной услуги с учетом внедрения мероприятий., руб., kt - единовременные капитальные затраты на осуществление мероприятий, руб.(эта величина будет определена ниже); Лt - ликвидационное сальдо (остаточная стоимость) основных фондов, выбывающий в году t, после внедрения мероприятий. Ликвидационное сальдо: где Та - амортизационный срок, (Та = 9 лет). В свою очередь в величину kt включается затраты на приобретение ПЭВМ, программ, на наладку компьютеров и обучение персонала, т.е. Зн kt= 181,6 руб., Тогда : Себестоимость одной условной услуги Су до внедрения мероприятий будет равна: где ОС - общая себестоимость всех реализованных услуг за прошлый год, руб. Экономия ФОТ за счет внедрения мероприятий по совершенствованию равна 98,6 тыс.руб. Кроме того, будем иметь экономию от не начисления налогов и сборов с фонда оплаты труда Нфот, который сэкономлен, т. е. общая экономия будет равна (42 % отчислений налогов в среднем из ФОТ): После внедрения мероприятий себестоимость равна. Тогда : Где Эт - реальный экономический эффект от внедрения проектных мероприятий за расчетный период, руб.; Эт1 - экономический эффект, полученный за расчетный период без внедрения проектных мероприятий, руб.; Эт2 - экономический эффект, полученный за расчетный период после внедрения проектных мероприятий, руб. Соответственно: Тогда : В свою очередь : Тогда величины экономического эффекта будут равны : Далее определяем срок окупаемости tок дополнительных капитальных вложений затраченных на осуществление мероприятий. Таким образом, внедрение мероприятий по совершенствованию за расчетный период 5 лет дает около 297,4 тыс. руб. экономического эффекта при сроке окупаемости дополнительных капитальных вложений около 0,1 года. Основные выводы и предложения В условиях рынка необходима стройная система организационно-технического образования инженерных кадров, которая помогла бы им овладеть методами организационно-технической оценки технических решений, выработать организаторов (руководителей) производства высокий профессионализм, предприимчивость, умение видеть перспективу, быть воспитателями и организаторами в строительстве. Сейчас очень важно научить анализировать любую организационно-экономическую проблему с позиций системного анализа и использования ЭВМ, рационального использования материально-технических, трудовых и финансовых ресурсов. Всему этому следует учитывать будущим руководителям организаторам строительного производства. Список использованных литературных источников. Цай Т.Н., Грабовый П.Г, Марашда Б.С. Конкуренция и правление рисками на предприятиях в условиях рынка.-М.:”Аланс”, 1997.-400 с. Российская архитектурно-строительная энциклопедия. В 5-ти томах.-М.: изд. “Триада”, “Альфа”.- 1995, 1996, 1998. Монахов Н.И. Справочное пособие заказчика. Справочник строителя. В 2-х томах., 6-е изд., перераб. и доп.-М.: Стройиздат.-1990.-256 с. Васильев В.М., Панибратов Ю.П, Резник С.Д., Хитров В.А., Управление в строительстве. Уч. для вузов.-М.: изд. АСВ, 1994.-456 с. СНиП 3.01.03.-84 “Геодезические работы в строительстве” Организация строительного производства. Учебник для вузов. под ред. Т.Н. Цай, П.Г. Грабовый, Бальшаков В.А.и др.-М.:Изд. АСВ.1999-432 с. Приложение 1 Перечень международных стандартов ИСО по управлению качеством [1] ИСО 9000-1:1994Стандарты по управлению качеством и обеспечению качества Часть 1: Руководящие указания по выбору и применению. [2] ИСО 9000-2:1993Стандарты по управлению качеством и обеспечению качества Часть 2: Общие руководящие указания по выбору и применению стандартов ИСО 9001,ИСО 9002 [3] ИСО 9000-3:1991Стандарты по управлению качеством и обеспечению качества Часть 3: Руководящие указания по применению стандарта ИСО 9001 к разработке, по ставке и техническому обслуживанию программного обеспечения. [4] ИСО 9000-4:1993Стандарты по управлению качеством и обеспечению качества Часть 4: Руководство по управлению программой обеспечения надежности. [5] ИСО 9001:1994Системы качества Модель для обеспечения качества при проектировании, разработке производстве, монтаже о обслуживании. [6] ИСО 9002:1994Системы качества Модель для обеспечения качества при разработке, производстве, монтаже и обслуживании. [7] ИСО 9003:1994Системы качества Модель для обеспечения качества при контроле и испытаниях готовой продукции. [8] ИСО 9003:1994Управление качеством и элементы системы качества Часть 2: Руководящие указания по услугам. [9] ИСО 9004-3:1993Управление качеством и элементы системы качества Часть 3: Руководящие указания по перерабатываемым материалам. [10] ИСО 9004-4:1993Управление качеством и элементы системы качества Часть 4: Руководящие указания по улучшению качества. [11] ИСО 10011-1:1990 Руководящие указания по проверке систем качества. Часть 1: Проверка. [12] ИСО 10011-2:1991Руководящие указания по проверке систем качества. Часть 2: Квалификационные критерии для экспертов-аудитов по проверке систем качества. [13] ИСО 10011-3:1991Руководящие указания по проверке систем качества. Часть 3: Руководство программой проверок. [14] ИСО 10012-1:1992Требования характеризующие качество измерительного оборудования Часть 1: Системы подтверждения метрологической пригодности измерительного оборудования. [15] ИСО 10013:-1 Руководящие указания по разработке руководств о качеству [16] ИСО/ТО 13425:-1Руководящие указания по выбору статистических методов при стандартизации и разработке технических требований. [17] Справочник ИСО 3:1989 Статистические методы Приложение 2 Перечень государственных стандартов по Российской Федерации по управлению качеством ГОСТ Р ИСО 9001-96Системы качества Модель обеспечения качества при проектировании, разработке, производстве, монтаже и обслуживании. ГОСТ Р ИСО 9002-96Системы качества Модель обеспечения качества на производстве, монтаже и обслуживании. ГОСТ Р ИСО 9003-96Системы качества Модель обеспечении качества при окончательном контроле и испытаниях. ГОСТ Р 40.001-95 Правила по проведению сертификации систем качества в Российской Федерации. ГОСТ Р 40.002-96 Система сертификации ГОСТ Р. Регистр систем качества. Основные положения. ГОСТ Р 40.003-96 Система сертификации ГОСТ Р. Регистр систем качества. Порядок проведения сертификации систем качества. ГОСТ Р 40.005-96Система сертификации ГОСТ Р. Регистр систем качества. Инспекционный контроль за сертифицированными системами качества и производствами.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-chas-poezii-mir-b.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку «Час поэзии. Мир бессмыслиц»
https://doc4web.ru/uploads/files/25/154a888280d087f8b20bf19706b05d5d.doc
files/154a888280d087f8b20bf19706b05d5d.doc
null
https://doc4web.ru/astronomiya-/kartofelnaya-zapekanka-.html
`Картофельная запеканка `
https://doc4web.ru/uploads/files/236/b33653336286f2d7d1c2aa5871c1d6c0.docx
files/b33653336286f2d7d1c2aa5871c1d6c0.docx
План. Характеристика п.о.п. предвыпускной производственной практики. Расчётно – технологическая часть. Краткая характеристика блюд из овощей. Технологический процесс приготовления: «Запеканка картофельная». Товароведная характеристика сырья. Организация работы производственных цехов при приготовлении блюда: «Запеканка картофельная». Безопасные приёмы работы. Графическая часть. Технологическая схема: «Запеканка картофельная». Технологическая карта: «Запеканка картофельная». Список используемой литературы. II. Расчётно – технологическая часть. 1. Краткая характеристика блюд из овощей. Из овощей готовят разнообразные вторые блюда и гарниры к мясным и рыбным блюдам. В зависимости от вида тепловой обработки различают отварные, припущенные, жаренные, тушённые, запечённые овощные блюда. Для запекания овощей их предварительно варят, припускают, тушат или жарят, а иногда используют сырыми. Овощи запекают на противнях или порционных сковородах. Запечённые овощи можно разделить на группы: овощи запечённые в соусе, запеканки; фаршированные овощи. Перед запеканием поверхность запеканок, рулетов смазывают сметаной, а овощи запекаемые в соусе, посыпают тёртым сыром или молотыми сухарями и сбрызгивают маслом. Технологический процесс приготовления: «Запеканки картофельной». Очищенный картофель варят, обсушивают, протирают горячим, затем охлаждают до 40-50 ºС; вводят яйца и хорошо перемешивают. На противень, смазанный маслом и посыпанный сухарями, выкладывают половину картофельной массы, слоем 2 см, на нее кладут фарш, распределяют его ровным слоем. Сверху закрывают другой половиной картофельной массы, поверхность выравнивают, смазывают сметаной, делают рисунок и запекают. Для фарша: Грибы варят, шинкуют соломкой, слегка обжаривают. Лук репчатый нарезают соломкой и слегка обжаривают (пассируют). Грибы соединяют с луком, варёнными рубленными яйцами, добавляют соль, перец и перемешивают. Можно добавить зелень петрушки или укропа. При отпуске запеканку нарезают на порции, кладут на порционное блюдо или тарелку, поливают маслом или подливают соус. Требования к качеству. Запеканка имеет ровную поверхность без трещин, с румяной корочкой. На разрезе толщина верхнего и нижнего слоя одинаковая, фарш распределён равномерно. Цвет и вкус – картофеля. Консистенция мягкая. 3. Товароведная характеристика сырья. Картофель – содержит в среднем 25% сухих веществ, из них основным является крахмал (18%). Кроме того, имеются азотистые вещества (2%), сахара (1,5%), минеральные вещества (1%), клетчатка (1%), кислоты (0,1%), до 20мл. г. % витамина С и незначительное количество витаминов С; В2; В6; РР; Е; К; U. Лук репчатый – содержит до 6 мл.% эфирного масла, сахар (до 9%), витамины С; В1; В2; В6; РР и фолиевая кислота, минеральные вещества (кальций, фосфор, калий, натрий, магний, железо), азотистые вещества. Грибы – главной питательной частью являются азотистые вещества (1,5-3%), из которых половину составляют белки и экстрактивные вещества, содержится незначительное количество углеводов, минеральных веществ, витаминов А; В; С и D. Яйцо – содержит белки (12,7%), жиры (11,5%), углеводы (0,7%), минеральные вещества (1,0%), вода (74,0%), витамины В1; В2; РР. Сметана – содержит от 10 до 40% жира, 2,4-2,8% белка, 2,6-3,2% углеводов, 54,2-82,7% воды, витамины А; Е; В1; В2; РР. 4. Организация работы производственных цехов при приготовлении блюда: «Запеканки картофельной». Овощной цех – предназначен для механической кулинарной обработки овощей. В этом цехе я провожу первичную обработку овощей. Картофель – сортирую, очищаю, мою. Капусту – мою, очищаю, нарезаю соломкой. Лук и морковь – очищаю и нарезаю соломкой. Грибы мою. Горячий цех – предназначен для приготовления первых, вторых блюд и соусов. Здесь готовлю картофельный рулет. Инвентарь и посуда: ножи с маркировкой «О. С.»; разделочные доски с маркировкой «О. С.»; кастрюли; сковороды; противень; тарелки. Оборудование: картофелечистка – МОК-25; плита ПЭСМ – 4ШБ; протирочная машинка. III. Безопасные приёмы работы. Электрооборудование должно быть заземлено. К работе с оборудованием допускаются лица, прошедшие инструктаж. Запрещается мыть и чистить оборудование включённое в сеть. Заполнение котлов производить на 80%. Рабочее место должно быть хорошо освещено. Нарезку производить специальными ножами с маркировкой «О.С», «О.В» и «М.С». Крышку с котлов снимать при помощи ветоши движение руки на себя. Повар на рабочем месте должен быть в чистой спецодежде. Волосы должны быть собраны и убраны под колпак. Ногти должны быть подстрижены, обработаны, но не покрыты лаком. Категорически запрещается проталкивать продукты руками. IV. Графическая часть. 1. Технологическая схема «Запеканки картофельной». картофель яйцо грибы яйцо пер.обр-а пер.обр-а варят шинкуют варят протирают обжаривают нарезают охлаждают 40-50°С соединяют добавляют перемешивают перемешивают выкладывают на середину кладут придают форму сухари смазывают поверхность сметана посыпают сухари делают проколы сбрызгивают масло запекают порционируют отпуск 2. Технологическая карта: «Рулет картофельный с овощами». № наименование продуктов на 1 порцию на 5 порций на 10 порций картофель 180 900 1800 масса протёртого картофеля 175 875 1750 капуста свежая 30 150 300 грибы свежи 30 150 300 лук репчатый 10 50 100 морковь - - - маргарин 10 50 100 масса фарша 40 200 400 сметана 5 25 50 сухари 5 25 50 масса п/ф 225 1125 2250 масса рулета 200 1000 2000 Очищенный картофель варят, обсушивают, протирают горячим, затем охлаждают до 40-50 ºС; вводят яйца и хорошо перемешивают. На противень, смазанный маслом и посыпанный сухарями, выкладывают половину картофельной массы, слоем 2 см, на нее кладут фарш, распределяют его ровным слоем. Сверху закрывают другой половиной картофельной массы, поверхность выравнивают, смазывают сметаной, делают рисунок и запекают. Для фарша: Грибы варят, шинкуют соломкой, слегка обжаривают. Лук репчатый нарезают соломкой и слегка обжаривают (пассируют). Грибы соединяют с луком, варёнными рубленными яйцами, добавляют соль, перец и перемешивают. Можно добавить зелень петрушки или укропа. При отпуске запеканку нарезают на порции, кладут на порционное блюдо или тарелку, поливают маслом или подливают соус. Требования к качеству. Запеканка имеет ровную поверхность без трещин, с румяной корочкой. На разрезе толщина верхнего и нижнего слоя одинаковая, фарш распределён равномерно. Цвет и вкус – картофеля. Консистенция мягкая. V. Список используемой литературы. Сборник рецептур блюд. Киев «А.С.К.» 2001г. Н. А. Анфимова «Кулинария» Москва 1987г. З. П. Матюхина «Товароведение» Москва 1982г. М. И. Беляев «Организация производства и обслуживания» Москва 1986г.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-dlya-klassa-na-temu-odezhda.html
Урок по английскому языку для 5 класса на тему «Одежда»
https://doc4web.ru/uploads/files/22/5a22bc975dd79bb6a3df4069d054dc71.doc
files/5a22bc975dd79bb6a3df4069d054dc71.doc
null
https://doc4web.ru/astronomiya-/medicina-starodavnoi-rimu-i-grecii.html
Медицина Стародавньої Риму і Греції
https://doc4web.ru/uploads/files/229/c32873d91175b0b32e0e81a6866192b4.docx
files/c32873d91175b0b32e0e81a6866192b4.docx
ТЕМА: “Медицина Стародавньої Риму і Греції” Великий вплив на історичний розвиток людства зробили Древня Греція (Еллада) і Древній Рим. Наукова медицина почала свій розвиток у Древній Греції. У Греції існували школи, де готувалися лікарі по типу ремісничого учнівства. Найбільш відомі школи на берегах Малої Азії на острові Кіс і півострові Кнід. У порівнянні з древньою медициною в інших країнах медицина в Греції в меншій ступені знаходилася під впливом релігії. Жрецька каста не мала пануючого впливу. З розвитком рабовласницького ладу, і в зв'язку з цим релігії, храми в Греції, як і в інших країнах стародавності, стали також місцями лікування, а жреці привласнили собі функції лікарів. Але поряд із храмовою, жрецькою медициною продовжувала існувати і народна медицина. У Древній Греції в ряді міст були суспільні лікарі, що безоплатно лікували бідних громадян і вживали заходів проти епідемій, минулого і домашніх лікарів у знаті і багатіїв. Мандрівні лікарі — періодевти обслуговували торговців і ремісників. Світські лікарі обслуговували поранених під час воєн. Поряд з асклепіонами (приміщення, що призначалися для лікування при храмах) продовжували існувати лікарні і школи лікарів не жреців; існували і дрібні ятреї — тип приватної лікарні вдома в лікаря. Назва «асклепійон» походить від імені Асклепія. Асклепій (ескулап по-латинському), по переказу лікар, що жив у північній Греції, згодом був обожнений і вважався богом лікарського мистецтва — сином Аполлона «зцілювального». Багато великих лікарів Древньої Греції і Риму вважалися його нащадками. Покровителька окремих галузей медицини Гігіея (звідси термін «гігієна») і лікарської терапії (Панакея) вважалися його дочками. Звичайно Асклепій зображувався з великим ціпком, навколо якого оповилася змія — емблема мудрості, здоров'я і медицини. У міфології країн Древнього Сходу також часто фігурувала змія, звичайно разом з божествами, яких зв'язували зі здоров'ям людей і медичною діяльністю: зустрічається змія й у руках жриць, що підносять молитви чи приносять жертви. Професійною емблемою лікаря стала змія. Зображення це збереглося до наших днів, хоча первісний зміст його давно втрачений. Храм Асклепія в Епідаврі й інші асклепійони в Греції розташовувалися звичайно в місцевості з гарним кліматом, що у сполученні з правильним режимом, тишею, харчуванням благотворно діяв на хворого. Відому роль грало вселяння: підготовляли хворого посадою, молитвами, музикою, жертвоприносинами, що одурманюють паліннями. Далі випливав сон хворих у храмі, і жреці тлумачили сни, що при цьому бачив хворий. Приділялася увага водолікуванню і масажу, вироблялися і хірургічні операції. При розкопках виявлені залишки хірургічного й іншого медичного інструментарію: ножі, ланцети, голки, пінцети, гачки для раней, кісткові шприци, зубні щипці, долота, шпателі, зонди й ін. При розкопках виявлені зліпки хворих органів, що приносилися хворими в храми іноді як жертвоприносини в надії на лікування, іноді як подяка за лікування. Зліпки ці виготовлялися з глини, мармуру, дорогоцінних металів, представляючи в цьому випадку своєрідний вид гонорару жрецям. Вони дають представлення як про хвороби, із приводу яких зверталися в храми, так і про рівень анатомічних зведень у древніх греків. Характерною рисою давньогрецької культури була велика увага до фізичних вправ, до загартовування й у зв'язку з цим до особистої гігієни. У сучасній фізкультурі збереглися давньогрецькі терміни, наприклад стадіон і ін. Молодь училася в гімназіях — школах фізичних вправ. На численних грецьких вазах — предметах повсякденного побуту — збереглися художні зображення відходу за тілом: обливань, розтирань, масажу і т.д. Давньогрецькі скульптори в численних статуях відбили культ здоров'я і краси тіла. Під впливом передових філософських навчань древніх греків — стихійного матеріалізму і наївної діалектики — передові лікарі Древньої Греції епохи її розквіту дали нові рішення багатьох питань медицини: про матеріальні причини хвороб, про зв'язок їхній із зовнішнім середовищем, про хворобу як змінюється явищі, що проходить у своєму плині визначені стадії, про необхідність спостереження за ходом хвороби і т.п. Ці нові підходи до хвороби і її лікуванню сприяли розширенню і поглибленню медичних знань. Родоначальником наукової медицини був Гіппократ (460-370 р.м. до н.е.). У своїй лікувальній практиці він використовував близько 200 лікарських рослин і застосовував їх без переробки. Гіппократ вважав, що лікарські речовини містяться в природі в оптимальному виді і лікарські рослини в неопрацьованому виді й у виді соків роблять кращу дію на організм людини. Давньогрецький лікар писав, що "медицина їсти мистецтво наслідувати цілющому впливу природи". Він застосовував такі рослини, як білена, бузина, гірчиця, ірис, золототисячник, мигдаль, м'ята, чілібуха і т.д. У Древньому Римі медицина розвивалася під сильним впливом грецької медицини. Праці видатного лікаря і фармацевта Клавдія Галена мали велике значення не тільки для давньоримської медицини, але і для наступного розвитку медицини і фармації. Найбільше значення мають два його травники, у яких описане більш 300 лікарських засобів з рослин. Гален, на противагу Гіппократові, вважав, що в рослин є два початки: одне з них робить на хворий організм лікувальна дія, інше чи даремно навіть шкідливо. У Римі в умовах великої держави медицина одержала значно більші можливості розвитку, ніж в інших східних рабовласницьких державах з їхнім більш низьким рівнем продуктивних сил, з їх патріархальними пережитками. Високий рівень розвитку державності виразився в створенні постійної армії. Далекі походи римських легіонів у місцевості, що різко розрізняються по кліматі і санітарних умовах, сприяли виникненню різноманітних захворювань. Щоб зберегти боєздатність армії і надавати хірургічну допомогу в боях, були створені військові госпіталі (валетудінарні, буквально - здравниці), виділені табірні лікарі. До нашого часу збереглися сліди санітарних споруджень, що обслуговували мирні нестатки великих міст римської держави і насамперед самого Рима. Велике число рабів дозволяло здійснювати будівництво великих споруджень по міському благоустрої і санітарії: водопроводів каналізації, бань і ін. Пам'ятником міського благоустрою Древнього Рима залишаються і великі лазня-терми (з III століття до н.е. і пізніше); деякі з них були розраховані на тисячі купаючихся одночасно. При термах малися площадки для фізичних вправ і змагань, для відпочинку і прийняття їжі, для народних зборів і ін. У законах римлян існували постанови санітарного характеру: заборона ховатися усередині міста, розпорядження користатися для питва водою не з Тібру, на берегах якого розташований Рим, а ключовою водою із Сабінських гір і ін. Спостереження за проведенням санітарних заходів входило в обов'язок спеціальних міських чиновників (не лікарів) — едилов. В імператорському Римі була введена посада архіятрів — головних лікарів, що спостерігали за іншими лікарями. Згодом архіятри були введені у віддалених провінціях Римської імперії як посадові особи для спостереження за здоров'ям римських воїнів і чиновників. Лікарі складалися при цирках, театрах, суспільних садах, а пізніше при виниклих об'єднаннях ремісників. Лікуванням у Древньому Римі займалися звичайно іноземці — спочатку раби з військовополонених, потім вільновідпущеники і приїжджі іноземці: переважно греки чи вихідці з країн Сходу — Малої Азії, Єгипту й ін. Положення лікарів у Римі відрізнялося від їхнього положення в Древній Греції. У Греції лікарська діяльність була справою особистої угоди хворого і лікуючого його лікаря; держава залучала лікарів до роботи під час чи епідемій воєн. У Римі були елементи державної лікарської діяльності і лікарської справи. У Римі медицина в значній мірі втратила зв'язок з релігійними встановленнями (храмами). Храмова медицина в Римі відігравала незначну роль. Як і в Греції, у Римі відбувалася боротьба «лінії Демокріта» і «лінії Платона», прогресивних тенденцій у науці і політику з регресивними, реакційними тенденціями. У період упадку і розкладання рабовласницького суспільства, коли існувала Римська імперія, переважали реакційні філософські і соціально-політичні навчання. Це знайшло відображення й у медицині. Медицина Древнього Рима була тісно зв'язана з медициною Греції, однак вона мала і свої особливі риси. Матеріалістичні погляди Демокріта і Епікура в Римі одержали подальший розвиток у Лукреція Кара (99—54 р. до н.е.), головного представника римського матеріалізму й атеїзму. Матеріалістичний атомізм Лукреція і його представлення про біологію і медицину одержали відображення в знаменитій поемі Лукреція «Про природу речей». З позицій атомістичного навчання Лукрецій підходив до питанням медицини, зокрема питанням поширення заразних хвороб. Лукрецій визнавав наявність у природі дрібних, невидимих простим оком часток («насінь»), з яких окремі є хвороботворними і можуть викликати заразні хвороби. До нашого часу збереглися сліди санітарних споруджень, що обслуговували мирні нестатки великих міст римської держави і насамперед самого Рима. Велике число рабів дозволяло здійснювати будівництво великих споруджень по міському благоустрої і санітарії: водопроводів каналізації, бань і ін. Храмова медицина в Римі відігравала незначну роль. Як і в Греції, у Римі відбувалася боротьба «лінії Демокріта» і «лінії Платона», прогресивних тенденцій у науці і політику з регресивними, реакційними тенденціями. У період упадка і розкладання рабовласницького суспільства, коли існувала Римська імперія, переважали реакційні філософські і соціально-політичні навчання. Це знайшло відображення й у медицині.Лікар Асклепіад (128—56 р. до н.е.) в основу своїх медичних поглядів поклав філософське навчання Епікура і Лукреція. По навчанню Асклепіада, людський організм складається з атомів. Вони утворяться з повітря в легенях і з їжі в шлунку, потім надходять у кров і розносяться нею по організму, де і споживаються тканинами для харчування і відновлення речовини. У тканинах атоми рухаються по невидимим канальцям (порах). Якщо атоми рухаються в порах безперешкодно й у тканинах розташовуються правильно, то людина здорова. Причину хвороби Асклепіад бачив у порушенні: правильного розташування атомів, у змішанні рідких і газоподібних атомів і в порушенні руху атомів, їхньому застої, що приводить до зміни щільних частин. Найближчою причиною порушення руху атомів у порах і розташування їх у тканинах Асклепіад вважав зайве чи звуження розслаблення пір. Стан пір залежить від шкідливості клімату, місцевості і способи життя людини — шкідливостей харчування, нестачі руху. Метою лікування Асклепіад вважав відновлення правильного руху і розташування атомів і рекомендував розумне харчування і можливо більше перебування на повітрі, оскільки з їжі і повітря утворяться атоми, що складають тіло, а також фізичні вправи, щоб сприяти руху атомів по порах і тканинам. Бачачи найближчу причину хвороби у твердих частинах, у тканинах органів, Асклепіад рекомендував звільняти пори, засмічені і звужені внаслідок неправильного змішання атомів. Особливе значення Асклепіад додавав «невидимому подиху» шкіри. Це шкірний подих (випар), як і загальний рух часток у тілі, необхідно підтримувати насамперед загальною чистотою, частими обмиваннями, а потім і більш сильними впливами, які розтирання, потіння, фізичні вправи, гімнастика, ходьба, біг. Ґрунтуючись на положенні Епікура, що природа може шкодити, а шкідливі бажання варто суворо придушувати, Асклепіад перший з лікарів вказав, що природа не завжди доброзичлива і непогрішна, а навпаки, нерідко здатна заважати зціленню організму. Асклепіад відкинув ідеалістичні уявлення, що хвороба є кара богів і, раз розпочалася, то повинна обов'язково пройти усі фази, закінчуючи смертю хворого чи його видужанням. По Асклепіаду, хвороба може зупинитися на будь-якій фазі і розвиватися в зворотному напрямку. Асклепиад пішов далі Гіппократа і вважав, що лікарським утручанням можна перервати хід хвороби. Асклепиад і його школа представляли передовий матеріалістичний напрямок у медицині Древнього Рима. Цьому напрямку протистояв реакційний ідеалістичний напрямок, що особливо оживилося в період імперії в перші століття н.е. Цельс. Авл Корнелій Цельс (30—25 р. до н.е., 40—45 р. н. е.), багатий рабовласник, написав твір «Про медицину», у якому прагнув дати корисні зведення рабовласникам, змушеним лікувати своїх рабів, тому що раби стали дороги і лікувати їхній стало економічно вигідно. Цельс поряд зі зведеннями по семіотиці, діагностиці, прогностиці, диететике і методам лікування привів також опису деяких хвороб. Частина праці Цельса присвячена хірургії і хворобам кіст. Деякі описи і визначення Цельса ввійшли в медичну науку і збереглися дотепер. Випливаючи в основному за Гіппократом, Цельс критично зібрав і зберіг для наступних поколінь добутку інших древніх медиків, і багато цих добутків дійшли до нас тільки завдяки йому. Так, значною мірою завдяки Цельсу ми знаємо про роботи Герофіла. Еразістрата й інших лікарів і вчених Олександрійської школи. Соран Ефеський. В II столітті н.е. у Римі жив грецький лікар Соран Ефеський. Він був тонким спостерігачем і автором багатьох творів по гінекології, акушерству і педіатрії. Роботи Сорана містять великий матеріал по діетеці, відходу за новонародженими і грудними дітьми. Сораном докладно розібрані багато питань: перев'язка пуповини, одяг дитини, відхід за ним, сповивання, відібрання від грудей, харчування далекі походи римських легіонів у місцевості, що різко розрізняються по кліматі і санітарних умовах, сприяли виникненню різноманітних захворювань. Щоб зберегти боєздатність армії і надавати хірургічну допомогу в боях, були створені військові госпіталі, виділені табірні лікарі тощо. ЛІТЕРАТУРА 1) П.Е. Заблудовський, Г.Р. Гачок, М.К. Кузьмін, М.М. Левіт Історія медицини, Москва, "Медицина", 1981. 2) М.П. Мультановський "Історія медицини" вид. Медицина", Москва, 1967. 8
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-velikobritaniya-d.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку «Великобритания. Добро пожаловать»
https://doc4web.ru/uploads/files/90/72d62b3a2e4834327b66a723dcb7d064.doc
files/72d62b3a2e4834327b66a723dcb7d064.doc
null
https://doc4web.ru/astronomiya-/kupap-st-.html
КУпАП ст 213-330
https://doc4web.ru/uploads/files/231/c09723bcf30cb66bf3393794b16472b5.docx
files/c09723bcf30cb66bf3393794b16472b5.docx
Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) ( ст.1 - ст.212-20 ( 80731-10 ) Про порядок застосування заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу додатково див. Закон N 2467-12 від 17.06.92 Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ Глава 16 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення Справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад; ( Пункт третій статті 213 виключений на підставі Закону № 244/94-ВР від 15.11.94 ) 3) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними, районними в містах комісіями в справах неповнолітніх; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями); 5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. ( Стаття 213 із змінами, внесеними згідно із Законами № 244/94-ВР від 15.11.94, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб). Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання. ( Стаття 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 244/94-ВР від 15.11.94; № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України. ( Стаття 215 із змінами, внесеними згідно із Законом № 244/94-ВР від 15.11.94, в редакції Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету. Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України. ( Стаття 216 із змінами, внесеними згідно із Законами № 244/94-ВР від 15.11.94, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України. ( Стаття 217 із змінами, внесеними згідно із Законами № 244/94-ВР від 15.11.94, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Глава 17 ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 218. Адміністративні комісії Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 92-1, 99, 103-1 - 105, частинами першою, третьою, четвертою і п'ятою статті 111 (за порушення, вчинені на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 196, 212-1 цього Кодексу. Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 92-1, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, 155, 156, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 186-1, 196, 212-1 цього Кодексу. ( Частину третю статті 218 виключено на підставі Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) ( Стаття 218 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 1117-11 від 16.10.85, № 2010-11 від 03.04.86, № 2444-11 від 27.06.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 3690-11 від 12.03.87, № 4134-11 від 12.06.87, № 4135-11 від 12.06.87, № 4452-11 від 21.08.87, № 6976-11 від 14.12.88, № 7542-11 від 19.05.89, № 8711-11 від 19.01.90, № 8918-11 від 07.07.92, № 1369-12 від 29.07.91; Законами № 2354-12 від 15.05.92, № 2547-12 від 07.07.92, № 2977-12 від 03.02.93, № 3785-12 від 23.12.93, № 3888-12 від 23.12.94, № 3890-12 від 28.01.94, № 4044-12 від 25.02.94, № 84/94-ВР від 05.07.94, № 209/94-ВР від 14.10.94, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 79/95-ВР від 01.03.95, № 296/95-ВР від 11.07.95, № 81/96-ВР від 06.03.96, № 148/96-ВР від 25.04.96, № 386/96-ВР від 01.10.96, 497/96-ВР від 14.11.96, № 308/97-ВР від 04.06.97; № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, № 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001, № 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, № 2888-III ( 2888-14 ) від 13.12.2001, № 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, № 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, № 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, № 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 ) Стаття 219. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 104, 141, 142, 152, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186-1. ( Стаття 219 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 1117-11 від 16.10.85, № 2010-11 від 03.04.86, № 2444-11 від 27.06.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 4135-11 від 12.06.87, № 6976-11 від 14.12.88; Законами № 2547-12 від 07.07.92, № 3785-12 від 23.12.93, № 209/94-ВР від 14.10.94, № 81/96-ВР від 06.03.96, № 148/96-ВР від 25.04.96; в редакції Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, № 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 ) Стаття 220. ( Стаття 220 виключена на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94 ) Комісії в справах неповнолітніх Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні, районні у містах комісії в справах неповнолітніх розглядають справи про адміністративні правопорушення неповнолітніх, крім справ про правопорушення, передбачені статтею 185 цього Кодексу. Справи про правопорушення, передбачені статтями 51, 121-127, частинами першою і другою статті 130, частинами першою і другою статті 131, статтями 173, 174, 190-195 цього Кодексу, розглядаються ними лише в тих випадках, коли орган (посадова особа), до якого надійшла справа про зазначені правопорушення, передає справу на розгляд цих комісій. Комісії в справах неповнолітніх розглядають також справи щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 180, частинами першою, третьою, четвертою і п'ятою статті 184 цього Кодексу. ( Стаття 220 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91 ) ( Статтю 220-1 виключено на підставі Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1 - 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 51 - 51-2, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 90, 91, 96-1, 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частиною третьою статті 133, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 160-2, 162, 163 - 163-4, 164, 164-3, 164-5 - 164-14, 166-1 - 166-4, 166-7 - 166-10, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 185-11, 186-5 - 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, частиною першою статті 189-1, статтями 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, частиною першою статті 203, статтями 204 - 206-1, 212-2 - 212-20 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Стаття 221 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 2444-11 від 27.06.86, № 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, № 6976-11 від 14.12.88, № 7445-11 від 27.04.89, № 8710-11 від 19.01.90, № 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.03.90, № 9082-11 від 20.04.90, № 9166-11 від 04.05.90, № 647-12 від 18.01.91, № 661-12 від 28.01.91, № 1369-12 від 29.07.91, № 1413-12 від 09.08.91; Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 2857-12 від 15.12.92, № 2992-12 від 04.02.93, N 3039-12 від 03.03.93, № 3350-12 від 30.06.93, № 3582-12 від 11.11.93, № 3785-12 від 23.12.93, № 3888-12 від 28.01.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 8/95-ВР від 19.01.95, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 123/95-ВР від 05.04.95, N 210/95-ВР від 02.06.95, № 358/95-ВР від 05.10.95, № 386/96-ВР від 01.10.96, № 666/97-ВР від 21.11.97, № 210/98-ВР від 24.03.98, № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, № 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, № 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, № 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, № 1587-III ( 1587-14 ) від 23.03.2000, № 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, № 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, № 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, № 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000, № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, № 2114-III ( 2114-14 ) від 16.11.2000, № 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, в редакції Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, № 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, № 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, № 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, № 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, № 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, № 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, № 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, № 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, № 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, № 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, № 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, № 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, № 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ), № 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, № 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, № 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, № 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, № 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, № 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, № 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, № 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, № 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005, № 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, № 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, № 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, № 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006 Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція) Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, за порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, статті 122-3, 124-1 - 128-1, частини перша і друга статті 129, стаття 132, частини перша, друга, четверта і п'ята статті 133, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статті 137, 139, 140, 161, 164-4, 173, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 189-2, 192, 194, 195, статті 197-201). Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, частиною другою статті 106-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 119, частинами першою, другою і п'ятою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статтями 137, 161, статтями 164-4, 173, статтею 203 цього Кодексу, - начальники органів внутрішніх справ та їх заступники, а статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частинами першою і другою статті 178, статтями 189-2, 192, 194, 195, 197-201 цього Кодексу - начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ; за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 133, частиною другою статті 135 цього Кодексу, крім того, - начальники лінійних пунктів міліції, а за порушення, передбачені частиною третьою статті 109, статтею 110 цього Кодексу, - також і інші працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил. Розмір штрафу, що накладається начальниками лінійних пунктів міліції, не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177 частинами першою і другою статті 178 цього Кодексу, крім того - начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівнених до районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ, а за правопорушення, передбачені статтею 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу, - також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції; ( Абзац четвертий пункту 1 частини другої статті 222 виключено на підставі Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) 2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121-1, 122-3, 124-1, частинами першою і другою статті 126, частинами третьою і четвертою статті 127, статтями 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129, частиною четвертою статті 133, статтями 139, 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби. В разі відсутності у районному, міському, районному у місті відділі внутрішніх справ відділення (відділу) Державної автомобільної інспекції зазначені справи розглядаються начальником або заступником начальника відділу внутрішніх справ. У розгляді таких справ можуть брати участь представники трудових колективів і громадських організацій; 3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 125, частиною третьою статті 126, частинами першою і другою статті 127 цього Кодексу, - працівники Державної автомобільної інспекції, які мають спеціальні звання. ( Стаття 222 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 1117-11 від 16.10.85, № 2444-11 від 27.06.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 4134-11 від 12.06.87, № 4135-11 від 12.06.87, № 4452-11 від 21.08.87, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 3890-12 від 28.01.94, № 155/94-ВР від 29.07.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 296/95-ВР від 11.07.95, № 148/96-ВР від 25.04.96, № 398/96-ВР від 02.10.96, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, № 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, № 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, № 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, № 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, № 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 ) Стаття 222-1. Органи Державної прикордонної служби України Органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, а також з неповерненням капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 207). Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники; керівники підрозділів органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України. ( Кодекс доповнено статтею 222-1 згідно із Законом № 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99; в редакції Закону № 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 ) Стаття 223. Органи державного пожежного нагляду Органи державного пожежного нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду (статті 120, 175, 188-8). Від імені органів державного пожежного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) головні державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів державного пожежного нагляду та їх заступники - штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 1-1) старші державні інспектори з пожежного нагляду - штраф на громадян до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) головні державні інспектори з пожежного нагляду місцевих органів державного пожежного нагляду, державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів державного пожежного нагляду - штраф на громадян до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) державні інспектори з пожежного нагляду - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 223 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законом № 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону № 651/97-ВР від 19.11.97, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1155-IV ( 1155-15 ) від 11.09.2003 ) Стаття 224. Органи залізничного транспорту Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки на залізничному транспорті (статті 109, 110, частина перша статті 120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, частини перша і третя статті 135, стаття 136). Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальники станцій та їх заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів (механіки-бригадири пасажирських поїздів); контролери-ревізори пасажирських поїздів, ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники дистанцій сигналізації та зв'язку; начальник відділу Управління воєнізованої охорони Міністерства транспорту України та його заступник, начальники відділів (загонів, команд, пожежних поїздів) та їх заступники, старші інструктори та інструктори по протипожежній профілактиці, начальники відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, старші в місці розташування станцій посадові особи воєнізованої охорони; ( Абзац п'ятий частини другої статті 224 виключено на підставі Закону № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 ) головний санітарний лікар залізничного транспорту та його заступник, головні санітарні лікарі залізниць та їх заступники, головні санітарні лікарі метрополітенів, головні санітарні лікарі відділків залізниць, головні санітарні лікарі лінійних дільниць. Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми майстрами, начальниками відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 224 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 225. Органи морського і річкового транспорту Органи морського і річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морського транспорту, правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп'яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп'яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад установлені норми на морському і річковому транспорті, безквитковий проїзд на суднах водного транспорту, порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському і річковому транспорті, невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, стаття 131, частина друга статті 133, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, статті 136 і 188-15 цього Кодексу). Від імені органів морського і річкового транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 114, частиною другою статті 133 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан морського порту; 2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан морського порту, капітан судна; 3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116, 116-1, 116-2, 117, 118, частиною третьою статті 129, частинами третьою і четвертою статті 130, статтею 131 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан річкового порту; 4) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 116-3 цього Кодексу, - Головний державний реєстратор флоту України та його заступники; 5) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 116-3 цього Кодексу, - Головний державний реєстратор флоту України та його заступники, капітан порту; 6) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан порту, капітан судна; 7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, - начальник порту та його заступники, начальник пристані і вокзалу, капітан судна; 8) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 136 цього Кодексу, - начальник порту та його заступники, начальники районів порту (виробничо-перевантажувального комплексу в порту), начальник морського вокзалу та його заступники, капітан судна; 9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 цього Кодексу, - начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, Головний державний реєстратор флоту України та його заступники. ( Стаття 225 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, в редакції Закону № 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001 ) ( Статтю 226 виключено на підставі Закону № 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001 ) ( Статтю 227 виключено на підставі Закону № 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001 ) Стаття 228. Органи повітряного транспорту Органи повітряного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки авіації, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті, правил про міжнародні польоти (стаття 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), частина перша статті 112, стаття 113, частина друга статті 120, частина друга статті 135, стаття 137). Від імені органів повітряного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), частиною першою статті 112, частиною другою статті 120, частиною другою статті 135, статтею 137 цього Кодексу: керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступники, начальник інспекції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступник, інспектори та регіональні інспектори спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України, керівники авіапідприємств та аеропортів або їх заступники, начальники служб організації перевезень авіапідприємств та аеропортів, командири повітряних суден; посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, що виконують контрольно-ревізійні функції; ( Абзац четвертий пункту першого частини другої статті 228 виключено на підставі Закону № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 ) начальник санітарно-епідеміологічного відділу, головний санітарний лікар центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства цивільної авіації СРСР, головний лікар санітарно-епідеміологічної станції цивільної авіації; начальники загонів і окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів). Розмір штрафу, що накладається посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, що виконують контрольно-ревізійні функції, начальниками служби організації перевезень авіапідприємств (аеропортів), начальниками окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів), не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 113 цього Кодексу, - керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступники. ( Стаття 228 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п'ята статті 133, статті 133-1, 133-2, частина друга статті 134, частина четверта статті 135). Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) на автомобільному транспорті - директор Державного департаменту автомобільного транспорту - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; заступники директора Державного департаменту автомобільного транспорту, начальники автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; заступники начальників автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; контролери автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях - штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) - начальники трамвайно-тролейбусних управлінь, начальники трамвайно-тролейбусних депо, начальники служб руху і районів руху трамвайно-тролейбусних управлінь, контролери трамвайно-тролейбусних управлінь. ( Стаття 229 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 3282-11 від 19.12.86, № 7542-11 від 19.05.89; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000 ) Стаття 230. ( Стаття 230 виключена на підставі Закону N 8/95-ВР від 19.01.95) Правові і технічні інспектори праці професійних спілок Правові і технічні інспектори праці професійних спілок розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням законодавства про працю і правил щодо охорони праці (стаття 41). Розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) за порушення законодавства про працю - правові інспектори праці - штраф у розмірі до десяти карбованців і головні правові інспектори праці - до п'ятдесяти карбованців; 2) за порушення правил щодо охорони праці - технічні інспектори праці - штраф у розмірі до десяти карбованців і головні технічні інспектори праці - до п'ятдесяти карбованців. Стаття 230-1. Органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю Органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів (стаття 188-6). Від імені органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: державні інспектори праці територіальних органів - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; Головний державний інспектор праці України, його заступники; головні державні інспектори праці територіальних органів, їх заступники; державні інспектори праці спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю - штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 230-1 згідно із Законом № 666/97-ВР від 21.11.97, в редакції Закону № 1725-IV ( 1725-15 ) від 18.05.2004 ) Стаття 231. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядають справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (частина друга статті 41 (за винятком порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4). Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці: державні інспектори - штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; головні державні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступники - штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за порушення законодавства про надра, нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці: державні інспектори - штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; головні державні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступники - штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 231 із змінами, внесеними згідно із Законами № 8/95-ВР від 19.01.95, № 55/97-ВР від 07.02.9, № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98; в редакції Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004 ) Стаття 231-1. Органи державного геологічного контролю Органи державного геологічного контролю розглядають справи про порушення законодавчих та інших нормативних актів, які встановлюють порядок, правила і вимоги щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр України (статті 57, 58). Від імені органів державного геологічного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право: державні інспектори - штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; головний державний інспектор державного геологічного контролю та його заступники - штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 231-1 згідно із Законом № 1379-XIV ( 1379-14 ) від 13.01.2000 ) Стаття 232. ( Стаття 232 виключена на підставі Закону N 8/95-ВР від 19.01.95 ) Органи держатоменергонагляду Органи держатоменергонагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил, норм та інструкцій по безпечному веденню робіт на об'єктах, підконтрольних органам держатоменергонагляду (стаття 95). Від імені органів держатоменергонагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) начальники інспекцій держатоменергонагляду - штраф у розмірі до тридцяти карбованців; 2) начальники управлінь округів держатоменергонагляду та їх заступники - штраф у розмірі до п'ятдесяти карбованців; 3) Голова Державного комітету СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт в атомній енергетиці та його заступники - штраф у розмірі до ста карбованців. ( Статтю 233 виключено на підставі Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) ( Статтю 234 виключено на підставі Закону № 2415-III ( 2415-14 ) від 17.05.2001 ) Стаття 234-1. Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6). Від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 234-1 згідно із Законом № 2941а-12 від 26.01.93, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 234-2. Органи державної податкової служби України Органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6). Від імені органів державної податкової служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Головної державної податкової інспекції України та його заступники, начальники державних податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 234-2 згідно із Законом № 323/96-ВР від 12.07.96, із змінами, внесеними згідно із Законами № 23/97-ВР від 23.01.97, № 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001, № 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003 ) Стаття 234-3. Національний банк України Національний банк України розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166-5), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6). Від імені Національного банку України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку України та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку України та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 234-3 згідно із Законом № 1342-XIV ( 1342-14 ) від 22.12.99, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001, № 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001 ) Стаття 235. Військові комісаріати Військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (статті 210, 210-1, 211 - 211-6). Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари. ( Стаття 235 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2010-11 від 03.04.86, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; в редакції Закону № 308/97-ВР від 04.06.97; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2197-IV ( 2197-15 ) від 18.11.2004 ) Стаття 235-1. Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 121, статтею 121-1, частинами пертою, другою і третьою статті 122, статтею 122-3, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною другою статті 132, частиною четвертою статті 133 цього Кодексу. Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України ( 551-14 ). Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду. Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України ( 551-14 ). ( Кодекс доповнено статтею 235-1 згідно із Законом № 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, в редакції Закону № 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 ) Стаття 236. Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням державних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (стаття 42), а також про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 41, статтями 78, 80 - 83, 90-1, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), та статтею 188-11 цього Кодексу. Від імені органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду, визначених законодавством, мають право: 1) головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, об'єктів, що мають особливий режим роботи, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх заступники; 2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм). ( Стаття 236 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 81/96-ВР від 06.03.96, № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, № 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року ) Стаття 237. ( Статтю 237 виключено на підставі Закону N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 ) Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд, розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (в тому числі по охороні атмосферного повітря) відповідно на об'єктах, розташованих на території військових містечок і навчальних центрів Міністерства оборони СРСР, та на об'єктах, підвідомчих Міністерству внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР (стаття 42). Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на посадових осіб мають право: 1) головний епідеміолог Міністерства оборони СРСР та його заступник - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; начальник Центральної санітарно-епідеміологічної лабораторії Міністерства оборони СРСР, а також головні епідеміологи видів Збройних Сил СРСР, військових округів, округів ППО, груп військ і флотів - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) начальник Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства внутрішніх справ СРСР та його заступник, а також начальник санітарно-епідеміологічного загону внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) начальники санітарно-епідеміологічних станцій Міністерства внутрішніх справ Української РСР і управлінь внутрішніх справ виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, а також начальники санітарно-епідеміологічних станцій виправно-трудових установ - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) начальник санітарно-епідеміологічної станції Комітету державної безпеки СРСР та його заступник, а також головний епідеміолог військ Комітету державної безпеки СРСР - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) начальник медичної служби Комітету державної безпеки Української РСР, начальники медичних служб управлінь Комітету державної безпеки Української РСР по областях, а також начальники санітарно-епідеміологічних загонів військ Комітету державної безпеки СРСР - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97 ) Стаття 238. Органи державного ветеринарного контролю Органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107). Від імені органів державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення: 1) головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники - штраф на громадян до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головний державний інспектор ветеринарної медицини на транспорті і державному кордоні та їх заступники - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, залізниць, транспортних і прикордонних пунктів - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) завідуючі дільничними лікарнями державної ветеринарної медицини, дільницями ветеринарної медицини, начальники ветеринарного нагляду на дезинфекційно-промивальних станціях і пунктах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Посадовими особами органів державної ветеринарної медицини штраф може стягуватися на місці з громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і з посадових осіб - до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86; Законами № 4045-12 від 25.02.94, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 238-1. Органи земельних ресурсів Органи земельних ресурсів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства в галузі використання і охорони земель та порядку регулювання земельних відносин (статті 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56, 188-5 цього Кодексу). Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Голова Державного комітету України по земельних ресурсах та його заступники, Голова Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та його заступники, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських головних управлінь та їх заступники, начальники міських (міст обласного та районного підпорядкування), районних управлінь (відділів) земельних ресурсів та їх заступники, інженери-землевпорядники сіл і селищ. ( Кодекс доповнено статтею 238-1 згідно із Законом № 2977-12 від 03.02.93, в редакції Закону № 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003 ) Стаття 238-2. Органи державної служби з карантину рослин Органи державної служби з карантину рослин України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил щодо боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин та бур'янами, а також вивезенням матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку (статті 105 і 106). Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) начальник Головної державної інспекції з карантину рослин України - Головний державний інспектор з карантину рослин України та його заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) головні державні інспектори з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та їх заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) державні інспектори з карантину рослин - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадяні на посадових осіб - до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 238-2 згідно із Законом № 4044-12 від 25.12.94, із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97 ) Стаття 238-3. Органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва Органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва (стаття 104-1). Від імені органів державного контролю в галузі насінництва та розсадництва розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) Головний державний інспектор України з насінництва - начальник Української державної насіннєвої інспекції, державний інспектор України з розсадництва - начальник Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Головний державний інспектор України з квітково-декоративного насінництва та розсадництва - начальник Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції, Головний державний інспектор України з лісового насінництва - начальник Української державної лісонасіннєвої інспекції - штраф на громадян до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) головні державні інспектори з насінництва Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст, головні державні інспектори з лісового насінництва - начальники зональних лісонасіннєвих інспекцій - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) державні інспектори з насінництва державних насіннєвих інспекцій, державні інспектори з розсадництва державної помологічно-ампелографічної інспекції, державні інспектори з квітково-декоративного насінництва та розсадництва державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції, державні інспектори з лісового насінництва державних лісонасіннєвих інспекцій - штраф на громадян до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 238-3 згідно із Законом № 1228-XIV ( 1228-14 ) від 17.11.99, в редакції Закону № 1805-IV ( 1805-15 ) від 17.06.2004 ) Стаття 238-4. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист рослин (стаття 83-1), а також щодо невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин (стаття 188-12). Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) Головний державний інспектор захисту рослин України і його заступник, головні державні інспектори захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей та їх заступники - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і на посадових осіб - до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; 2) головні державні інспектори захисту рослин районів - штраф на громадян до 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і на посадових осіб - до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 238-4 згідно із Законом № 1368-XIV ( 1368-14 ) від 11.01.2000 ) Стаття 239. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузях водного господарства, геології та використання надр Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил використання, охорони водних ресурсів (статті 48, 59, 60, 61 (за винятком випадків забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод). Органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 59, 60, 61 цього Кодексу, у випадках забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод. Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) заступники керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства, заступники керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі водного господарства Автономної Республіки Крим, начальники, заступники начальників управління комплексного використання водних ресурсів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства та управління водних ресурсів і водогосподарських систем спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі водного господарства Автономної Республіки Крим, начальники басейнових водогосподарських об'єднань та їх заступники, до компетенції яких належать питання використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, начальники регіональних (обласних) управлінь та відділів комплексного використання водних ресурсів (водного господарства) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства, заступник керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів, до компетенції якого належать питання контролю за охороною підземних вод, керівники, заступники керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр - штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) начальники відділів водних ресурсів, завідуючі гідрохімічними лабораторіями басейнових управлінь водних ресурсів, регіональних управлінь та відділів комплексного використання водних ресурсів, обласних управлінь водного господарства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства, директори державних регіональних та казенних підприємств спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр - штраф на громадян до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) провідні інженери басейнових управлінь водних ресурсів, регіональних (обласних) управлінь і відділів комплексного використання водних ресурсів (водного господарства) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Стаття 239 із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Законів № 1040-XIV ( 1040-14 ) від 14.09.99, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 240. Органи рибоохорони Органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та його заступники, начальники басейнових управлінь по охороні, відтворенню рибних ресурсів і регулюванню рибальства та їх заступники, начальники відділів рибоохорони зазначених басейнових управлінь, начальники державних інспекцій рибоохорони, старші державні інспектори та державні інспектори рибоохорони. ( Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону № 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) Стаття 241. Органи лісового господарства Органи лісового господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу. Від імені органів лісового господарства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі лісового господарства та його заступники, начальник, його заступники та спеціалісти управління охорони і захисту лісу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі лісового господарства, керівники, головні лісничі, начальники, старші інженери та інженери відділів охорони і захисту лісу державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей, керівники, головні лісничі, старші інженери та інженери по охороні і захисту лісу держлісгоспів та інших державних лісогосподарських підприємств і організацій, начальник, заступник начальника з льотно-виробничої служби, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу. Старшими інженерами та інженерами відділів охорони, захисту лісу державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей, старшими інженерами та інженерами по охороні і захисту лісу держлісгоспів та інших державних лісогосподарських підприємств і організацій, старшими льотчиками-спостерігачами та льотчиками-спостерігачами баз авіаційної охорони лісів, лісничими, помічниками лісничих та майстрами лісу штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені статтями 70, 73 та 77 цього Кодексу, може стягуватися на місці. ( Стаття 241 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону № 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 242. Органи мисливського господарства Органи мисливського господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів мисливського господарства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання і його заступники, начальник управління мисливського господарства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання і його заступники, керівники, головні лісничі, головні мисливствознавці територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств. Керівниками, головними лісничими, головними мисливствознавцями територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці ( Стаття 242 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону № 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) Стаття 242-1. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52-55, 57 - 74, 76 -77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 - 79-1 та статтями 80 - 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5. Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52- 55, 57 - 74, 76 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 - 79-1 та статтями 80 - 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та норм ядерної безпеки), статтею 153 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки), статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки) цього Кодексу, - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного, Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища. ( Пункт 2 частини другої статті 242-1 виключено на підставі Закону № 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003 ) Старшими державними інспекторами та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153 цього Кодексу, може стягуватися на місці. ( Кодекс доповнено статтею 242-1 згідно із Законом № 3176-12 від 04.05.93; із змінами, внесеними згідно із Законами № 8/95-ВР від 19.01.95, № 81/96-ВР від 06.03.96, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 254-IV ( 254-15 ) від 28.11.2002, № 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, № 1254-IV ( 1254-15 ) від 18.11.2003, № 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003 ) Стаття 243. Органи Національної комісії з питань регулювання зв'язку та Адміністрації зв'язку та радіочастот України Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про телекомунікації та поштовий зв'язок (стаття 148-5). Органи Державної інспекції зв'язку НКРЗ та Український державний центр радіочастот Адміністрації зв'язку та радіочастот України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про телекомунікації, про поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс України (статті 144, 145, 147, 148-1 - 148-4, 188-7). Від імені органів Державної інспекції зв'язку НКРЗ та Українського державного центру радіочастот Адміністрації зв'язку та радіочастот України розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівники Державної інспекції зв'язку і Українського державного центру радіочастот та уповноважені ними посадові особи. ( Стаття 243 в редакції Законів № 386/96-ВР від 01.10.96, № 1280-IV ( 1280-15 ) від 18.11.2003, № 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 ) Стаття 244. Органи держсільтехнагляду Органи державного нагляду за технічним станом машин і обладнання у сільському господарстві розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (стаття 108). Від імені органів держсільтехнагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи управлінь агропромислового комплексу районних державних адміністрацій. ( Стаття 244 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 244-1. Органи, які здійснюють державний пробірний контроль Органи, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням встановленого порядку виробництва, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина друга статті 189-1). Від імені органів, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова Державної пробірної служби та його заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-1 згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону № 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000 ) Стаття 244-2. Органи Пенсійного фонду України Органи Пенсійного фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (стаття 165-1) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок (стаття 188-23). Від імені органів Пенсійного фонду України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова правління Пенсійного фонду України, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-2 згідно із Законом № 2704-12 від 16.10.92; із змінами, внесеними згідно із Законами № 305/95-ВР від 13.07.95, № 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003; в редакції Закону № 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005 ) Стаття 244-3. Органи державної статистики Органи державної статистики розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень (стаття 186-3). Від імені органів державної статистики розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики та його заступники, керівники органів державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях, районах і містах та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-3 згідно із Законом № 3350-12 від 30.06.93, в редакції Закону № 1929-III ( 1929-14 ) від 13.07.2000 ) Стаття 244-4. Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (статті 155, 155-2 частина друга статті 156, статті 156-1, 156-2, 167 - стосовно правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статті 168, 168-1 (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 168-2, стаття 170 - стосовно правопорушень під час транспортування, зберігання і використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 170-1 - щодо правопорушень під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, стаття 172 - стосовно порушень на підприємствах (в організаціях) торгівлі, громадського харчування, сфери послуг і громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, стаття 188-2). Від імені органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники; керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим та його заступники, начальники управлінь у справах захисту прав споживачів областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-4 згідно із Законом № 3683-12 від 15.12.93; із змінами, внесеними згідно із Законами № 79/95-ВР від 01.03.95, № 23/97-ВР від 23.01.97, № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; в редакції Закону № 2443-III ( 2443-14 ) від 24.05.2001 - набирає чинності 01.09.2001 року; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 ) Стаття 244-5. Органи державного контролю за цінами Органи державного контролю за цінами розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування та застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами (статті 165-2, 188-3). Від імені органів державного контролю за цінами розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Державної інспекції з контролю за цінами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та його заступники, начальники державних інспекцій з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-5 згідно із Законом № 179/94-ВР від 22.09.94; із змінами, внесеними згідно із Законом № 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003 ) Стаття 244-6. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, недодержанням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, а також самовільним будівництвом будинків або споруд (статті 79-1, 96, 97). Від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві і Севастополі, містах обласного підпорядкування. ( Кодекс доповнено статтею 244-6 згідно із Законом № 209/94-ВР від 14.10.94 ) Стаття 244-7. Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації (стаття 167 - за винятком правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам і правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм; статті 169, 170 - за винятком правопорушень під час транспортування, зберігання і використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам і правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм; стаття 170-1 - за винятком правопорушень під час випуску, реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг громадянам-споживачам, статті 171, 171-1, 172, 172-1, 188-9). Від імені органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники; директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації Автономної Республіки Крим, області, міста та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-7 згідно із Законом № 79/95-ВР від 01.03.95; із змінами, внесеними згідно із Законами № 73/98-ВР від 04.02.98, № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 898-XIV ( 898-14 ) від 09.07.99, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 244-8. Органи державного контролю якості лікарських засобів Органи державного контролю якості лікарських засобів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов під час виробництва, зберігання, транспортування, реалізації чи використання лікарських засобів, передбачені статтями 167 - 170 цього Кодексу, з порушенням встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (стаття 45-1), а також з невиконанням законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів (стаття 188-10). Від імені органів державного контролю якості лікарських засобів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю якості лікарських засобів та його заступники, начальники державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники та державні інспектори з контролю якості лікарських засобів. ( Кодекс доповнено статтею 244-8 згідно із Законом № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 244-9. Органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків (стаття 165-3). Від імені Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-9 згідно із Законом № 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 ) Стаття 244-10. Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 165-4). Від імені Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники, керівники районних та міських відділень виконавчої дирекції Фонду. ( Кодекс доповнено статтею 244-10 згідно із Законом № 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 ) Стаття 244-11. Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків, а також порушенням порядку використання страхових коштів (стаття 165-5). Від імені Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-11 згідно із Законом № 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 ) Стаття 244-12. Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (стаття 188-18). Від імені органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор з ядерної безпеки України, його заступники. ( Кодекс доповнено статтею 244-12 згідно із Законом № 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003 ) Стаття 244-13. Органи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Органи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 95-1 (у частині порушення вимог нормативно-правових актів щодо технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів) і статтею 188-20. Від імені органів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) головний державний інспектор з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та його заступники - попередження або штраф на громадян та посадових осіб до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) старші державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії - попередження або штраф на громадян та посадових осіб до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії - попередження або штраф на громадян та посадових осіб до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 244-13 згідно із Законом № 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 ) Стаття 244-14. Органи Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж Органи Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 95-1 (крім порушення вимог нормативно-правових актів щодо технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів). Від імені органів Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) начальник Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та його заступники - попередження або штраф на посадових осіб до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) головні та старші інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж - попередження або штраф на посадових осіб до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Кодекс доповнено статтею 244-14 згідно із Законом № 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 ) Стаття 244-15. Національна комісія регулювання електроенергетики України Національна комісія регулювання електроенергетики України розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-21. Від імені Національної комісії регулювання електроенергетики України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова та члени Комісії. ( Кодекс доповнено статтею 244-15 згідно із Законом № 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005 ) Розділ IV. ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ Глава 18 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. ( Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 246. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. ( Стаття 246 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. ( Стаття 247 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 248. Розгляд справи про адміністративне правопорушення на засадах рівності громадян Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. ( Стаття 248 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 249. Відкритий розгляд справи про адміністративне правопорушення Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. З метою підвишення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника. ( Стаття 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 ) Стаття 250. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; опротестовувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення; зупиняти виконання постанови, а також вчиняти інші передбачені законом дії. ( Стаття 250 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2857-12 від 15.12.92) Стаття 251. Докази Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. ( Стаття 251 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91 ) Стаття 252. Оцінка доказів Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. ( Стаття 252 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 253. Передача матеріалів прокурору, органу досудового слідства або дізнання Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання. ( Стаття 253 із змінами, внесеними згідно із Законом № 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Глава 19 ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (стаття 258). ( Стаття 254 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, статті 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частина третя статті 133, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), статті 148, 151, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 160-2, 162, 164 - 164-11, 165-1, 165-2, 173 - 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 188, 189 - 196, 212-6, частина перша статті 203, статті 204, 205 - 206-1, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20); органів державного пожежного нагляду (статті 164, 183); органів охорони здоров'я (статті 45, 46, статті 167 - 170 (про правопорушення, пов'язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов щодо лікарських засобів), стаття 183 - щодо завідомо неправдивого виклику швидкої медичної допомоги); органів державної служби з карантину рослин (статті 105 - 106-2); органів охорони пам'яток історії та культури (стаття 92); органів державного енергонагляду (стаття 103-1); органів Державної інспекції з енергозбереження (статті 98, 101-103, 188-14; органів Міністерства транспорту України (статті 136, 141, 142); органів зв'язку (статті 144 - 148-4, 188-7); органів у справах захисту прав споживачів (статті 42-2, 156, 164-6, 164-7); фінансових органів (статті 164, 164-1); підприємств і організацій, у віданні яких є електричні мережі (статті 99, 103-1); підприємств і організацій, які експлуатують магістральні трубопроводи (стаття 138); органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (статті 42-1 - 42-3, 188-22); органів державного ветеринарного нагляду (статті 42-1 - 42-3, 188-22); органів Міністерства праці та соціальної політики України (частина перша статті 41, статті 41-1 - 41-3, 188-1); лабораторій радіаційного контролю міністерств і відомств України, організацій споживчої кооперації (стаття 42-2); державних органів реєстрації актів цивільного стану (стаття 212-1); органів Антимонопольного комітету України (стаття 164-3, 166-1 - 166-4); органів управління кінематографією (стаття 164-6 - в частині демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів у кіно- і відеомережі; стаття 164-7 - в частині порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів у кіно- і відеомережі; стаття 164-8 - в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу в кіно- і відеомережі); органів Державної прикордонної служби України (частини друга, четверта і п'ята статті 85, статті 185-10, 191, частина перша статті 203, статті 204 - 206-1); Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, її представники в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (стаття 164-6 - в частині демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України; стаття 164-7 - в частині порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України; стаття 164-8 - в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу на каналах мовлення телебачення України, стаття 212-9); органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), статті 195-5, 212-2 (крім пункту 9 частини першої), 212-5 і 212-6); органів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), пункт 9 частини першої статті 212-2); органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 163-1 - 163-4, 164, 164-5, 177-2); органів рибоохорони (статті 85, 85-1, 88-1); органів мисливського господарства (статті 85, 85-1, 88-1); органів Міністерства екології та природних ресурсів України (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91); органів повітряного транспорту (частина друга статті 112, частина третя статті 133); органів, що здійснюють контроль за видобутком дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина перша статті 189-1); державних органів управління племінною справою у тваринництві (стаття 107-1); інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (частина перша статті 96-1); Національного банку України (статті 164-11, 166-7 - 166-9); органів державної контрольно-ревізійної служби України (статті 164-12, 164-14); Рахункової палати (статті 164-12, 164-14, 188-19); органів управління архівною справою і діловодством (стаття 92-1); служби державної охорони природно-заповідного фонду України (стаття 91); органів Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки (стаття 188-16); органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків - статті 44, 173, 174, 182, 184-1, 185 і 185-7); спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю (статті 188-17, 212-4); спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (стаття 166-9); Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (статті 163, 166-9); органів виконавчої влади, що проводять реєстрацію друкованого засобу масової інформації (стаття 186-6); секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стаття 188-19); відділу контролю Апарату Верховної Ради України (стаття 188-19); спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (стаття 164-14); підприємств і організацій, у віданні яких є об'єкти електроенергетики (стаття 185-12); 2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 103-1, 103-2, 104, стаття 105 (за порушення правил боротьби з бур'янами), частина перша статті 106-1, статті 106-2, 149 - 154, 155, 156, 159 - 160, 160-2, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5; статті 78 - 84 (крім порушень санітарно-гігієнічних правил і норм по охороні атмосферного повітря, а також правопорушень, пов'язаних з перевищенням нормативів рівня шуму, утворюваного автомототранспортними засобами під час роботи); 2-1) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами селищних, міських рад або місцевими державними адміністраціями (частина друга статті 96-1); 2-2) голова, заступник голови, секретар, інші члени виборчої комісії, комісії з референдуму (статті 212-11, 212-15 - 212-20); 2-3) кандидати, уповноважені особи, офіційні спостерігачі (статті 212-16 - 212-18, 212-20)"; 3) власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (статті 51, 132, 179); 4) посадові особи, уповноважені відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать аеродроми (частини перша, третя, четверта і п'ята статті 111 (про порушення, вчинені на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках); 5) працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ, організацій (стаття 179); 6) державні виконавці (статті 51-1, 188-13); 7) секретар судового засідання, секретар суду (статті 185-3, 185-5, частина перша статті 185-6); 8) слідчий, особа, яка провадить дізнання, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина четверта статті 184, стаття 185-4, частина друга статті 185-6, статті 185-8, 185-11); 9) представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності: член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 92, 132, 148, 154, 160, 175-1, 179, 185-7, 186-2, 186-4); громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (стаття 92); 10) державні інспектори з питань інтелектуальної власності (статті 51-2, 164-9, 164-13); 11) прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (стаття 212-3); 12) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин (стаття 51-2). У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-15 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати: 1) посадові особи органів, що здійснюють контроль за використанням нафтопродуктів у промисловості та сільському господарстві (стаття 161); 2) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 65, 66, 70, 73, 77, 82, 89, 90-1, 121 - 128, частини перша і друга статті 129, частини перша і друга статті 130, статті 139, 140, 153 та 202 ); 3) позаштатний інспектор Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (частини перша, третя, четверта і п'ята статті 116, частина друга статті 116-1, частина третя статті 116-2, частина перша статті 117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, частини перша і друга статті 131); 4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64 - 70, 73, 77); 5) громадський мисливський інспектор (стаття 91-2 в частині порушення правил полювання); 6) громадський інспектор органів рибоохорони (стаття 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів); 7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 65-1, 77, 77-1, 78, 82, 89 (щодо диких тварин), статті 91-2, 153); 8) посадові особи підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу; 9) посадові особи органів залізничного транспорту (стаття 123); 10) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об'єднань громадян (статті 120, 175, 188-8); 11) посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори, - частина четверта статті 122, статті 122-1, 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частини перша і друга статті 130, частина перша статті 132, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань); 12) адміністрація підприємств, установ і організацій (стаття 132); ( Пункт 13 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону № 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001 ) 14) посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 59 (про правопорушення, вчинені в межах санітарних зон, джерел водопостачання), частина перша статті 61 (щодо пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв), стаття 77-1); ( Пункт 15 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону № 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003 ) 16) посадові особи органів Державної прикордонної служби України (частини перша і третя статті 85, статті 121-1, 195); 17) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин (стаття 104-1). У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення. Стаття 255 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 2010-11 від 03.04.86, № 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, № 3690-11 від 12.03.87, № 4134-11 від 12.06.87, № 4135-11 від 12.06.87, № 4452-11 від 21.08.87, N 4982-11 від 25.11.87, № 6347-11 від 03.08.88, № 7445-11 від 27.04.89, № 7545-11 від 19.05.89, № 8411-11 від 23.11.89, N 8710-11 від 19.01.90, № 8711-11 від 19.01.90, № 9082-11 від 20.04.90, № 9166-11 від 04.05.90, № 9280-11 від 14.05.90, № 647-12 від 18.01.91, № 661-12 від 28.01.91, № 1369-12 від 29.07.91, N 1413-12 від 09.08.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 2354-12 від 15.05.92, № 2547-12 від 07.07.92, N 2704-12 від 16.10.92, № 2857-12 від 15.12.92, № 2977-12 від 03.02.93, № 2992-12 від 04.02.93, № 3039-12 від 03.03.93, N 3134-12 від 22.04.93, № 3176-12 від 04.05.93, № 3350-12 від 30.06.93, № 3582-12 від 11.11.93, № 3683-12 від 15.12.93, N 3785-12 від 23.12.93, № 3888-12 від 23.12.94, № 3890-12 від 28.01.94, № 4040-12 від 25.02.94, № 4044-12 від 25.02.94, N 155/94-ВР від 29.07.94, № 179/94-ВР від 22.09.94, № 209/94-ВР від 14.10.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 8/95-ВР від 19.01.95, N 64/95-ВР від 15.02.95, № 75/95-ВР від 28.02.95, № 79/95-ВР від 01.03.95, № 123/95-ВР від 05.04.95, № 296/95-ВР від 11.07.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, № 323/96-ВР від 12.07.96, № 386/96-ВР від 01.10.96, № 489/96-ВР від 13.11.96, № 497/96-ВР від 14.11.96, N 23/97-ВР від 23.01.97, № 308/97-ВР від 04.06.97, № 651/97-ВР від 19.11.97, № 666/97-ВР від 21.11.97, № 210/98-ВР від 24.03.98, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 444-XIV ( 444-14 ) від 18.02.99, № 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, № 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, № 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, № 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, № 1580-III ( 1580-14 ) від 23.03.2000, № 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, № 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, № 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000, № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, № 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, в редакції Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, № 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, № 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001, № 2362-III ( 2362-14 ) від 05.04.2001, № 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, № 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, № 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, № 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, № 2888-III ( 2888-14 ) від 13.12.2001, № 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, № 3048-III ( 3048-14 ) від 07.02.2002, № 394-IV ( 394-15 ) від 26.12.2002, № 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, № 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, № 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, № 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, № 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, № 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, № 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, № 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, № 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, № 1107-IV ( 1107-15 ) від 10.07.2003, № 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, № 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003, № 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, № 1410-IV ( 1410-15 ) від 03.01.2004, № 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, № 1805-IV ( 1805-15 ) від 17.06.2004, № 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, № 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, № 2600-IV ( 2600-15 ) від 31.05.2005, № 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, № 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, № 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005 № 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, № 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, № 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, № 3349-IV ( 3349-15 ) від 17.01.2006, № 3475-IV ( 3475-15 ) від 23.02.2006, № 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006 Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Стаття 257. Надіслання протоколу Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 133-1, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, то складається протокол про адміністративне правопорушення. ( Стаття 258 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2010-11 від 03.04.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 81/96-ВР від 06.03.96, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, № 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) Стаття 259. Доставлення порушника З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку працівником міліції, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю - до органів Служби безпеки України її співробітником. При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього. При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств - працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також працівники міліції можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами. При вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення. При вчиненні правопорушень, пов'язаних із незаконним придбанням або зберіганням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення. Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк. Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше. У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. ( Стаття 259 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-12 від 03.04.86, Законами № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 3048-III ( 3048-14 ) від 07.02.2002, № 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, № 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, № 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 ) Глава 20 АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ. ОСОБИСТИЙ ОГЛЯД. ОГЛЯД РЕЧЕЙ І ВИЛУЧЕННЯ РЕЧЕЙ ТА ДОКУМЕНТІВ Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів. Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України. ( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 261. Адміністративне затримання Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. ( Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. Адміністративне затримання провадиться: 1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України; 2) органами прикордонної служби - у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об'єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України; 3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше; 4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного розкрадання державного або колективного майна, у разі вживання спиртних напоїв у громадських місцях, появи в громадських місцях у п'яному вигляді, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами. 5) органами Служби безпеки України - при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, придбанні або зберіганні спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації. ( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 2010-11 від 03.04.86, № 4134-11 від 12.06.87, № 6347-11 від 03.08.88, № 7445-11 від 27.04.89, № 8918-11 від 07.03.90, № 9082-11 від 20.04.90, № 9166-11 від 04.05.90, № 647-12 від 18.01.91; Законами № 64/95-ВР від 15.02.95, № 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, № 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, № 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, № 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, № 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, № 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004 ) Стаття 263. Строки адміністративного затримання Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання. Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу. Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу. Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження. ( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 6347-11 від 03.08.88, № 8918-11 від 07.03.90, № 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91; Законами № 64/95-ВР від 15.02.95, № 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, № 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, № 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, № 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004 ) Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, органів прикордонної служби, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів. Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця). Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання. Особистий огляд, огляд речей у митних установах провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом України. ( Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86; Законами № 3176-12 від 04.05.93, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, № 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, № 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003, № 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004 ) Стаття 265. Вилучення речей і документів Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції. ( Частину другу статті 265 виключено на підставі Закону № 2342-III ( 2342-14 )від 05.04.2001 ) Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання. При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 - 195-4 цього Кодексу ( 80731-10 ), працівник міліції, а при вчиненні правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього Кодексу, - також посадова особа прикордонної служби має право вилучити вогнепальну, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси, електрошокові пристрої і спеціальні засоби. Працівник міліції, посадова особа прикордонної служби має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовується лише у невідкладних випадках. ( Частину п'яту статті 265 виключено на підставі Закону № 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 ) ( Частину шосту статті 265 виключено на підставі Закону № 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 ) При вчиненні порушень, передбачених частиною другою статті 206-1 цього Кодексу, працівник міліції вилучає транспортний засіб до вирішення питання по суті судом. При вилученні транспортного засобу робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Вилучення транспортного засобу проводиться відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України. ( Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2010-11 від 03.04.86, № 4135-11 від 12.06.87, № 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 148/96-ВР від 25.04.96, № 323/96-ВР від 12.07.96, № 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, № 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, № 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 ) Стаття 266. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння Водії, судноводії та інші особи, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами або суднами та оглядові на стан сп'яніння. Направлення зазначених осіб для огляду на стан сп'яніння і проведення огляду їх провадиться в порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством юстиції України. ( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 267. Оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей та документів Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду. ( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Глава 21 ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ( Положення частини першої статті 268, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи втратили чинність як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 13-рп/2000 ( v013p710-00 ) від 16.11.2000 ) Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 160-2, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7 і 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення її від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу. Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою. ( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 4452-11 від 21.08.87, № 7445-11 від 27.04.89, № 8918-11 від 07.03.90, № 9166-11 від 04.05.90, № 647-12 від 18.01.91, Законами № 386/96-ВР від 01.10.96, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 ) Стаття 269. Потерпілий Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу. Стаття 270. Законні представники Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу. Стаття 271. Захисник У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, що його видає адвокатське об'єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи. ( Стаття 271 в редакції Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 272. Свідок Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок забов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання. Стаття 273. Експерт Експерт призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях. Експерт забов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи. Стаття 274. Перекладач Перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Перекладач забов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад. Стаття 275. Відшкодування витрат потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. За особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Глава 22 РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, статтями 128 - 129, частинами першою і другою статті 130, статтею 132, частиною четвертою статті 133 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника. Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. ( Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 1117-11 від 16.10.85, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, 44-1, 106-1, 106-2, статтею 162, 173, 173-1, 178, 185 і частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 160-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 51 і 176 - у п'ятиденний строк, а статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Стаття 277 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 2010-11 від 03.04.86, № 4135-11 від 12.06.87, № 4452-11 від 21.08.87, № 6347-11 від 03.08.88, № 7445-11 від 27.04.89, № 8710-11 від 19.01.90, № 8711-11 від 19.01.90, № 8918-11 від 07.03.90, № 9082-11 від 20.04.90, № 9166-11 від 04.05.90, № 647-12 від 18.01.91, № 661-12 від 28.01.91; Законами № 3039-12 від 03.03.93, № 3890-12 від 28.01.94, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 386/96-ВР від 01.10.96, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, № 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, № 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, № 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, № 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006 Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок. Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ( Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 1117-11 від 16.10.85, Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження. Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу. Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. При вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію. ( Стаття 282 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Глава 23 ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом. ( Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законами № 244/94-ВР від 15.11.94, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. ( Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 1117-11 від 16.10.85; Законами № 244/94-ВР від 15.11.94, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України. По справах про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнепальну зброю, а також бойові припаси ввірено в зв'язку з виконанням службових обов'язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю. ( Стаття 285 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 286. Доведення постанови про накладення адміністративного стягнення до відома громадськості Орган (посадова особа), який розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 51, частинами першою і другою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 173, 176, 177, 178 цього Кодексу, доводить до відома власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання порушника, а передбачені статтями 210 і 211 - до відома керівника підприємства, установи, організації, колективного сільськогосподарського підприємства та навчального закладу за місцем роботи (навчання) про накладене на нього стягнення. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 51, 164-12, 164-14, цього Кодексу, про прийняте рішення доводиться також до відома власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу, або органу внутрішніх справ, що надіслали до суду протокол. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 43, 109-115, 120, частинами першою, другою і третьою статті 133, частиною першою статті 134, частинами першою, другою і третьою статті 135, вчинені злісними порушниками, про прийняте рішення доводиться до відома адміністрації або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання злісного порушника. ( Стаття 286 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 3282-11 від 19.12.86, № 4135-11 від 12.06.87, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91, Законами № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, № 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 ) Глава 24 ОСКАРЖЕННЯ І ОПРОТЕСТУВАННЯ ПОСТАНОВИ ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 287. Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законами України. ( Стаття 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним; 2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним; 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним. Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення; ( Пункт 4 частини першої статті 288 виключено на підставі Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) ( Пункт 5 частини першої статті 288 виключено на підставі Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати. Особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. ( Стаття 288 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2010-11 від 03.04.86, № 7542-11 від 19.05.89; Законами № 2857-12 від 15.12.92, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Стаття 290. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором. Стаття 291. Зупинення виконання постанови в зв'язку з поданням скарги або принесенням протесту Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту. Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України. ( Стаття 292 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 293. Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи). Стаття 294. Повноваження судді, начальника органу внутрішніх справ, голови вищестоящого суду і начальника вищестоящого органу внутрішніх справ щодо перегляду справи Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1 - 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 51 - 51-2, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 90, 91, 96-1, 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частиною третьою статті 133, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 160-2, 162, 163 - 163-4, 164, 164-3, 164-5 - 164-14, 166-1 - 166-4, 166-7 - 166-10, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 185-11, 186-5 - 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, частиною першою статті 189-1, статтями 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, частиною першою статті 203, статтями 204 - 206-1, 212-2 - 212-20 цього Кодексу, а також постанови у справах про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, можуть бути скасовані або змінені за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищестоящого суду, його першим заступником або заступниками. Постанову начальника органу внутрішніх справ по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 цього Кодексу, може бути скасовано або змінено за протестом прокурора самим начальником органу внутрішніх справ, а також незалежно від наявності протесту прокурора - начальником вищестоящого органу внутрішніх справ. Стаття 294 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 2444-11 від 27.06.86, № 4452-11 від 21.08.87, № 6347-11 від 03.08.88, № 6976-11 від 14.12.88, № 7445-11 від 27.04.89, № 8710-11 від 19.01.90, № 8711-11 від 19.01.90, № 8918-11 від 07.03.90, № 9082-11 від 20.04.90, № 9166-11 від 04.05.90, № 647-12 від 18.01.91, № 1413-12 від 09.08.91; Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 3582-12 від 11.11.93, № 3888-12 від 28.01.94, № 179/94-ВР від 22.09.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 8/95-ВР від 19.01.95, № 123/95-ВР від 05.04.95, № 210/95-ВР від 02.06.95, № 386/96-ВР від 01.10.96, № 666/97-ВР від 21.11.97, № 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, № 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, № 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, № 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, № 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, № 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, № 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000; № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, № 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, № 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, № 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, № 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, № 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, № 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, № 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, № 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, № 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, № 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, № 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, № 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, № 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, № 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, № 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, № 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, № 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, № 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, № 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, № 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, № 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, № 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, № 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005 № 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, № 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, № 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, № 3336-IV ( 3336-15 ) від 12.01.2006, № 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006 Стаття 295. Надіслання копії рішення по скарзі або протесту на постанову Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання. Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві. Стаття 296. Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість. Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом. ( Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 297. Опротестування рішення по скарзі Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором. Протест на рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який прийняв рішення по скарзі. Розділ V. ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ Глава 25 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 298. Обов'язковість постанови про накладення адміністративного стягнення Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Стаття 299. Звернення постанови до виконання Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову. ( Стаття 299 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України. У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо. ( Стаття 300 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. ( Стаття 301 в редакції Закону № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 ) Стаття 302. Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання. Стаття 303. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі зупинення виконання постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень. ( Частину третю статті 303 виключено на підставі Закону № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) ( Стаття 303 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 304. Вирішення питань, зв'язаних з виконанням постанови Питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. Стаття 305. Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. ( Стаття 305 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 ) Глава 26 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ВИНЕСЕННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесення попередження Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику. Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу. При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 116-2, 117, 125, частиною першою статті 127 цього Кодексу, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або Міністерством транспорту України. ( Стаття 306 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 7542-11 від 19.05.89, Законнами № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Глава 27 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. ( Стаття 307 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 244/94-ВР від 15.11.94, № 196/96-ВР від 15.05.96 ) Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. ( Стаття 308 в редакції Закону № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 ) Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом. ( Стаття 309 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 7542-11 від 19.05.89 ) Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постанови про накладення штрафу Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову. Глава 28 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ОПЛАТНЕ ВИЛУЧЕННЯ ПРЕДМЕТА Стаття 311. Органи, що виконують постанови про оплатне вилучення предмета Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем. ( Частину другу статті 311 виключено на підставі Закону № 148/96-ВР від 25.04.96 ) По справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 191 і статтею 193 цього Кодексу, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, які передбачають оплатне вилучення вогнестрільної зброї та бойових припасів, виконуються органами внутрішніх справ. ( Стаття 311 із змінами, внесеними згідно із Законами № 148/96-ВР від 25.04.96, № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 ) Стаття 312. Виконання постанови про оплатне вилучення предмета Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом. Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до статті 28 цього Кодексу передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій. ( Стаття 312 в редакції Закону № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 ) Глава 29 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО КОНФІСКАЦІЮ ПРЕДМЕТА, ГРОШЕЙ ( Назва глави 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-12 від 25.06.91 ) Стаття 313. Органи, що виконують постанови про конфіскацію предмета, грошей Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом. ( Стаття 313 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2010-11 від 03.04.86, № 2444-11 від 27.06.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 4134-11 від 12.06.87, № 6976-11 від 14.12.88, № 7445-11 від 27.04.89, № 8711-11 від 19.01.90, № 158-12 від 03.08.90, № 1413-12 від 09.08.91; Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 3806-12 від 24.12.93, № 179/94-ВР від 22.09.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 81/96-ВР від 06.03.96, № 148/96-ВР від 25.04.96, № 323/96-ВР від 12.07.96, № 386/96-ВР від 01.10.96, № 497/96-ВР від 14.11.96, № 352-XІV ( 352-14 ) від 23.12.98, № 998-XІV ( 998-14 ) від 16.07.99, № 1587-ІІІ ( 1587-14 ) від 23.03.2000, № 1744-ІІІ ( 1744-14 ) від 18.05.2000, № 1969-ІІІ ( 1969-14 ) від 21.09.2000; в редакції Закону № 2056-ІІІ ( 2056-14 ) від 19.10.2000 ) Стаття 314. Порядок виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави. ( Частину другу статті 314 виключено на підставі Закону № 2342-ІІІ ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) ( Стаття 314 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 2342-ІІІ ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 315. Порядок реалізації конфіскованих предметів, грошей Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України. ( Стаття 315 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 2342-ІІІ ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 316. Закінчення провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову. ( Стаття 316 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 2342-ІІІ ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Глава 30 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВА Стаття 317. Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пункті 2 частини другої статті 222 цього Кодексу. Постанова про позбавлення права керування річковими і маломірними суднами виконується начальником Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступниками, капітаном річкового порту. Постанова про позбавлення права полювання виконується зазначеними у частині другій статті 242 цього Кодексу посадовими особами органів, мисливського господарства. ( Стаття 317 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86, Законами № 81/96-ВР від 06.03.96, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001 ) Стаття 318. Порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном У разі винесення постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном вилучене відповідно до частини п'ятої статті 265 цього Кодексу посвідчення водія (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, не повертається. Дія виданого замість вилученого посвідчення водія (свідоцтва, диплома) тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном продовжується до закінчення строку, встановленого для подання скарги, або до прийняття рішення по скарзі. Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи або про заміну позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном іншим заходом стягнення (пункти 3 і 4 частини першої статті 293 цього Кодексу), вилучене посвідчення водія (свідоцтво, диплом) повертається особі, у якої його було вилучено. ( Стаття 318 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 7542-11 від 19.05.89 ) Стаття 319. Порядок виконання постанови про позбавлення права полювання Виконання постанови про позбавлення права полювання провадиться шляхом вилучення посвідчення мисливця. У разі ухилення особи, позбавленої права полювання, від здачі посвідчення мисливця органи мисливського господарства, вилучення посвідчення мисливця провадять у встановленому порядку. Порядок вилучення посвідчення мисливця встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі лісового господарства. ( Стаття 319 із змінами, внесеними згідно із Законами № 81/96-ВР від 06.03.96, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) Стаття 320. Підстава і порядок скорочення строку позбавлення спеціального права При сумлінному ставленні до праці і зразковій поведінці особи, позбавленої на певний строк права керування транспортним засобом, річковим маломірним судном або права полювання орган (посадова особа), який наклав стягнення, може після закінчення не менш як половини призначеного строку скоротити за клопотанням громадської організації, трудового колективу строк позбавлення зазначеного права. Стаття 321. Обчислення строків позбавлення спеціального права Водії транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа. Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, а також у разі його скорочення відповідно до статті 320 цього Кодексу особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені у неї документи. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, після проходження нею перевірки знань правил дорожнього руху у Державній автомобільній інспекції. ( Стаття 321 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91 ) Глава 31 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРАВНИХ РОБІТ Стаття 322. Виконання постанови про застосування виправних робіт Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається органу Державного департаменту України з питань виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення. Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника. На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою. ( Стаття 322 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування. Кількість днів, віпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів. У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується. ( Стаття 323 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 324. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається: правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку; трудове виховання порушника; повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення. ( Стаття 324 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 325. Наслідки ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб. ( Стаття 325 із змінами, внесеними згідно із Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Глава 32 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ Стаття 326. Виконання постанови про застосування адміністративного арешту Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. ( Стаття 326 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 327. Порядок відбування адміністративного арешту Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України. ( Стаття 327 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 ) Стаття 328. Трудове використання осіб, підданих адміністративному арешту Особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтею 185, частиною другою статті 185-1 і частиною першою статті 185-3 цього Кодексу, використовуються на фізичних роботах. Організація трудового використання осіб, підданих адміністративному арешту, покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується. ( Стаття 328 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 4452-11 від 21.08.87, № 6347-11 від 03.08.88, № 9166-11 від 04.05.90, Законами № 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, № 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, № 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005 ) Глава 33 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ В ЧАСТИНІ ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ Стаття 329. Порядок і строк виконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом. Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (стаття 285), а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. ( Стаття 329 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 ) Стаття 330. Наслідки невиконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, установлений частиною третьою статті 329 цього Кодексу, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження. ( Стаття 330 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 ) Заступник Голови Президії Верховної Ради Української РСР В. ШЕВЧЕНКО Секретар Президії Верховної Ради Української РСР М. ХОМЕНКО м.Київ, 7 грудня 1984 року N 8073-X ( ст.1 - ст.212-2 ( 80731-10 ) Сторінка 50
https://doc4web.ru/astronomiya-/mehanizmi-formuvannya-toksikozu-u-ditey-iz-glomerulonefritom.html
Механізми формування токсикозу у дітей із гломерулонефритом
https://doc4web.ru/uploads/files/229/86924f104762574548d58c29ee83ac16.docx
files/86924f104762574548d58c29ee83ac16.docx
Механізми формування токсикозу у дітей із гломерулонефритом Серед захворювань нирок у дітей особливе місце займає гломерулонефрит (ГН) у зв’язку з тяжким перебігом цього захворювання, високим ризиком хронізації патологічного процесу, що в деяких випадках веде до формування хронічної ниркової недостатності (ХНН). Вищезазначене обумовлене неоднорідністю морфологічних змін у нирковій тканині при однотипних клінічних проявах ГН та, ймовірно, пов’язане з різними патофізіологічними механізмами формування цього захворювання. Дослідження, спрямовані на пошук особливостей патогенетичних механізмів формування ГН у дітей, є актуальними та необхідними для індивідуалізації терапевтичних заходів. Більшість соматичних захворювань, за винятком ряду вроджених аномалій, супроводжуються розвитком токсикозу. У свою чергу, токсикоз значно ускладнює перебіг основного захворювання, провокує розвиток різноманітних ускладнень, аж до летального кінця. Токсикоз - це стадійний, здатний до прогресування та генералізації патологічний процес, обумовлений накопиченням у кров’яному руслі речовин ендо- або екзогенного походження, спроможних шкідливо впливати на біологічні системи (клітини, тканини, органи) (2). Встановлено три основних механізми, які ведуть до гіперпродукції токсинів - обмінний, резорбтивний та інфекційний, або параінфекційний. Кожен із цих механізмів, з одного боку, запускається відомими патологічними процесами, з другого боку - обумовлює переважне накопичення у кров’яному руслі конкретного виду токсинів (1). В умовах гіперпродукції аутоагресивних речовин (АР) екзо- або ендогенного походження відбувається їх усмоктування та накопичення у кров’яному руслі з розподілом на токсиннесучих фракціях - альбумінах, глобулінах, клітинних мембранах та у так званому «вільному» від носіїв стані. При розвитку та формуванні токсикозу детоксикаційна терапія повинна бути індивідуалізованою з урахуванням особливостей фізико-хімічних властивостей токсичних агентів, їх розмірів, місць накопичення та транспортування у кров’яному руслі (білок-асоційовані або безбілкові). Метою наших досліджень було вивчення механізмів формування токсикозу у дітей з ГН для диференційованого підходу щодо використання методів детоксикації. Матеріали та методи досліджень Нами були використані методики, які дозволяють дослідити наявність та розміри АР у плазмі крові, розподіл різних АР на токсиннесучих фракціях плазми у кров’яному руслі, ступінь участі різних АР у розвитку та формуванні токсикозу. Дослідження токсичності АР здійснювали за допомогою методу цитолітичної активності (ЦА) (3, 5). Ретроспективна оцінка вищезазначених показників проведена у 120 хворих віком від 3 до 15 років із гострим (ГГН) та хронічним гломерулонефритом (ХГН). Дослідження проведені у 3 групах. До першої групи входили 75 дітей з ГГН, до другої групи - 40 дітей з ХГН, до третьої - 5 дітей із системним червоним вовчаком, вовчаковим нефротичним синдромом (ВНС). Крім того, діти з І та ІІ груп були розділені по підгрупах: підгрупу 1-а становили 54 дитини з ГГН та нефротичним синдромом (НС ГГН); підгрупу 1-б - 16 дітей з НС ГГН, гематурією та/або гіпертензією, умовно нами названою змішаним синдромом (ЗС ГГН); підгрупу 1-в - 5 дітей із ЗС ГГН, у яких надалі виникла ХНН. Підгрупу 2-а становили 29 дітей з нефротичною формою ХГН (НФ ХГН); підгрупу 2-б - 11 дітей зі змішаною формою ХГН (ЗФ ХГН). Діагноз клінічних синдромів ГГН та форм ХГН був верифікований за допомогою традиційних клініко-лабораторних, біохімічних, імунологічних методів досліджень. Функціональний стан нирок оцінювали за показниками динамічної реносцинтіграфії з радіофармакологічними препаратами. Розподіл і найменування основних клінічних синдромів ГГН та форм ХГН було здійснено відповідно до прийнятої класифікації ГН у дітей (4). Результати досліджень У дітей з досліджуваних груп спостерігали наявність токсикозу різних ступенів виразності (мал.1). Тяжкий ступінь токсикозу був у всіх групах дітей з ГГН (53,5±2,62%), ХГН (42,0±3,40%) та ВНС (66,7±3,65%). АР, які здійснювали переважний вплив на розвиток та формування токсикозу в дітей досліджуваних груп, у кров’яному руслі були асоційовані з глобуліновими білками крові. При цьому ушкоджувальну дію тяжкого ступеня викликали глобулінасоційовані токсини у дітей з ГГН, які обумовлювали підвищення показників ЦА до 40,3±2,87%. Ушкоджувальну дію середнього ступеня викликали глобулінасоційовані токсини у дітей з ХГН (33,0±2,53%) та ВНС (36,7±2,20%). Вільноциркулюючі токсини практично не мали шкідливих властивостей. Вивчення функціонального стану плазмових систем адаптації до токсикозу у дітей дозволило встановити різні рівні адаптаційних реакцій (мал.2). У всіх досліджуваних групах показники ЦА цільної плазми перевищували максимальні значення ЦА токсиннесучих фракцій плазми, що свідчить про виснаження адаптаційних механізмів плазми щодо токсикозу. Аналіз дітей у підгрупах У всіх дітей із досліджуваних підгруп спостерігали наявність токсикозу різних ступенів виразності (мал.3). Тяжкий ступінь токсикозу був зафіксований у дітей із ЗС ГГН, які надалі сформували ХНН (48,1±1,10%), НС ГГН (58,4±3,80%), ЗФ ХГН (52,0±3,40%). Середній ступінь виразності токсикозу був зафіксований у дітей з НФ ХГН - 32,0±3,40%. АР, які здійснювали переважний вплив на розвиток та формування токсикозу, у кров’яному руслі переважно були асоційовані з глобулінами крові. При цьому ушкоджуючу дію тяжкого ступеня викликали глобулінасоційовані токсини у дітей з НС ГГН, які обумовлювали підвищення показника ЦА до 52,0±3,20%, ушкоджуючу дію середнього ступеня ви-кликали глобулінасоційовані токсини у хворих із ЗС ГГН, які надалі сформували ХНН (38,0±2,40%), ЗС ГГН (31,0±3,00%), ЗФ ХГН (39,0±2,80%), а легкого ступеня - глобулінасоційовані токсини у дітей з НФ ХГН (27,0±2,25%). Вільноциркулюючі токсини практично не мали ушкоджуючих властивостей. Вивчення функціонального стану плазмових систем адаптації до токсикозу у дітей досліджуваних підгруп дозволило встановити різні рівні адаптаційних реакцій (мал.4). У дітей досліджуваних підгруп спостерігали однотипні зміни у стані плазмових систем адаптації до токсикозу. Показники ЦА цільної плазми у всіх хворих перевищували максимальні значення ЦА досліджуваних токсиннесучих фракцій плазми, що свідчило про виснаження адаптаційних механізмів плазми відносно токсикозу. Обговорення результатів Класифікації токсинів обумовлюють їх угрупування залежно від молекулярної маси або оптичної щільності. В наших дослідженнях ми використали мембранну технологію, яка передбачає розділення токсинів на 3 групи залежно від їх розмірів. До першої групи входять токсини з малими розмірами молекул - від 0 до 200 нм, до другої групи - токсини із середніми розмірами молекул - від 200 до 250 нм, до третьої групи - токсини з великими розмірами молекул - більш ніж 250 нм (5). Використані методики дозволяють, окрім розмірів токсинів, дослідити місця їх накопичення на токсиннесучих фракціях крові та токсичність аутоагресивних речовин. Проведені дослідження та отримані результати дозволяють вказати на те, що у дітей з гострим та хронічним гломерулонефритом, вовчаковим нефротичним синдромом у процесі розвитку захворювання відбувається накопичення у кров’яному руслі аутоагресивих речовин. Вони брали неоднозначну участь у формуванні токсикозу. Так, тяжкий ступінь виразності токсикозу ми спостерігали у дітей з гострим гломерулонефритом, у дітей зі змішаним синдромом при гострому гломерулонефриті, які надалі сформували хронічну ниркову недостатність, у дітей з нефротичним синдромом при гострому гломерулонефриті, у дітей з нефротичною формою хронічного гломерулонефриту та у дітей з вовчаковим нефротичним синдромом. Середній ступінь виразності токсикозу був зафіксований у дітей з нефротичною формою хронічного гломерулонефриту. При дослідженні місць накопичення аутоагресивних речовин, які формували токсикоз, виявлено, що у всіх дітей ці токсини були асоційовані з глобулінами крові. При цьому ушкоджувальну дію тяжкого ступеня викликали глобулін-асоційовані токсини у дітей з гострим гломерулонефритом, у дітей з нефротичним синдромом при гострому гломерулонефриті. Ушкоджувальну дію середнього ступеня викликали глобулін-асоційовані токсини у дітей зі змішаним синдромом при гострому гломерулонефриті, які надалі сформували хронічну ниркову недостатність, у дітей зі змішаним синдромом при гострому гломерулонефриті, у дітей із хронічним гломерулонефритом, у дітей зі змішаною формою хронічного гломерулонефриту та у дітей з вовчаковим нефротичним синдромом. Ушкоджуючу дію легкого ступеня викликали глобулін-асоційовані токсини у дітей з нефротичною формою хронічного гломерулонефриту. Вільноциркулюючі токсини практично не мали пошкоджуючих властивостей. У дітей досліджуваних підгруп були зафіксовані однотипні зміни у стані плазмових систем адаптації до токсикозу. Показники цитолітичної активності цільної плазми у всіх хворих перевищували максимальні значення цитолітичної активності досліджуваних токсиннесучих фракцій плазми, що свідчило про виснаження плазменних адаптаційних механізмів щодо токсикозу. Таким чином, отримані результати свідчать про різні механізми формування та реалізації токсикозу в дітей з нирковою патологією. Зрозуміло, що використання консервативних та екстракорпоральних методів детоксикації у цих дітей потребує індивідуалізованого підходу залежно від виду аутоагресивних речовин, ступеня виразності токсикозу та місць накопичення токсинів у кров’яному руслі. Висновки Отримані результати вказують на особливості формування та реалізації токсикозу в дітей з гострою та хронічною нирковою недостатністю, вовчаковим нефротичним синдромом. Вивчення параметрів токсичності, розмірів та накопичення аутоагресивних речовин у кров’яному руслі дозволяє вважати доцільним використання детоксикаційної терапії для цих хворих. Література Андрейчин М.А., Бех М.Д., Дем’яненко В.В., Ничик А.З., Ничик Н.А. Методи дослідження ендогенної інтоксикації організму. Методичні рекомендації МОЗ України. К.., 1998, с.1-31. Громашевская Л.Л. «Средние молекулы» как один из показателей метаболической интоксикации в организме.//Лабораторная диагностика. 1997, #1, с. 11-16. Козинец Г.П., Цыганков В.П., Боярская А.М. Способы определения токсических свойств сыворотки и экстрактов кожи обожженных. Рац.предложение N591 от 29.09.1991. Коровина Н.А., Гаврюшова Л.П., Шашинка М. Гломерулонефрит у детей. М.: Медицина, 1990, с. 7-176. Шейман Б.С., Осадчая О.И., Козинец К.Г. Дифференциально-диагностические признаки определения схемы детоксикационной терапии у больных с различной патологией. //Лабораторная диагностика. 1999, #4, с. 11-13
https://doc4web.ru/astronomiya-/biosintez-ta-plastichniy-obmin.html
Біосинтез та пластичний обмін
https://doc4web.ru/uploads/files/251/c74c186331ee2f5130b8f52651885a2f.docx
files/c74c186331ee2f5130b8f52651885a2f.docx
Сукупність реакцій біохімічного синтезу, в результаті яких із речовин, що потрапили до клітини, синтезуються необхідні для не сполуки, називають пластичним обміном. До основних процесів пластичного обміну належать біосинтез білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот, а також фотосинтез і хемосинтез. незамінні амінокислоти; вищих тварин і людини надходять у кров з тонкого кишечнику після перетравлення білків харчових продуктів Синтез кожної з двадцяти основних амінокислот — це складний багатоступеневий процес, який каталізують багато ферментів. Генетичний код - властива всім живим організмам єдина система збереження спадкової інформації в молекулах нуклеїновим кислот у вигляді послідовності нуклеотидів. Ця послідовність визначає порядок введення амінокислотних залишків у поліпептидний ланцюг під час його синтезу. Встановлено, що кожний амінокислотний залишок у поліпептидному ланцюзі кодується певною послідовністю з трьох нуклеотидів - триплетом. Логічно це можна пояснити так. Якщо до складу білків входить двадцять основних амінокислот, то до складу нуклеїнових кислот - лише чотири типи нуклеотидів. Якби один амінокислотний залишок кодувався одним нуклеотидом, то до складу білків входило б усього чотири типи амінокислот. Комбінацією з двох нуклеотидів можна закодувати шістнадцять амінокислот (42 = 16), тоді як комбінація з трьох нуклеотидів дає змогу кодувати 64 типи амінокислот (43 = 64). тим більш 20 основних. З'ясовано також, що генетичний код не перекривається, тобто генетична інформація може зчитуватися лише одним способом. Між генами існують «розділові знаки» — ділянки, які не несуть генетичної інформації і лише відокремлюють одні гени від інших спейсерами (від англ. стгейс—простір). У генетичному коді є три триплети (УАА, УАГ, УГА), кожен з яких означає припинення синтезу одного поліпептидного ланцюга (так звані стоп-кодони), а триплет АУГ визначає місце початку синтезу наступного. Етапи біосинтезу білків. Перший етап — транскрипція (від лат. транскрипціє - переписування) — синтез попередника ІРНК (про-іРНК), Спочатку фермент РНК-полімераза розщеплює подвійний ланцюг ДНК і на одному з ланцюгів за принципом комплементарності синтезує молекулу про-іРНК, яка таким чином повторює послідовність нуклеотидів певної ділянки молекули ДНК. Після цього за допомогою спеціальних ферментів про-іРНК перетворюється в активну форлгу ІРНК (з неї видаляються ділянки, позбавлені генетичної інформації), яка із ядра надходить до цитоплазми клітини. Другий - трансляція (від лат. транслятіо — передача) - переклад послідовності нуклеотидів у молекулі ІРНК у послідовність амінокислотних залишків молекули білка. Розгляньмо цей процес детальніше. Насамперед у цитоплазмі кожна з 20 амінокислот за допомогою ковалентного зв'язку приєднується до певної тРНК, на що витрачається енергія, яка вивільнюється при розщепленні АТФ. Потім ІРНК зв'язується з рибосомою, а згодом — із амінокислотним залишком, прикріпленим до певної тРНК. Транспортна РНК, Що переносить амінокислоту, за принципом комплементарності взаємодіє з особливим триплетом (кодонолг) ІРНК, який дає сигнал про початок синтезу поліпептидного ланцюга. Внаслідок цього процесу виникає ініціативний комплекс, який складається з триплету ірнк, рибосоми та певної тРНК. Далі поліпептидний ланцюг подовжується Кожна з амінокислот транспортується до рибосоми і розміщується на ланцюзі за допомогою певної тРНК, яка створює комплементарні пари з відповідним Їй триплетом в ірнк (мал.ЗЗ). . В одній частині функціонального центру антиикодон тРНК впізнає кодон ірнк, а в іншій — амінокислота звільняєтьсяяється від тРНК. Коли рибосома просунеться по ІРНК, то на її надходить друга, яка теж починає просуватись по цій молекулі. надходить третя, четверта і так далі. кулу ірнк з нанизаними на неї рибосомами називають полісомою(полірибосомою). Для здійснення процесу синтезу необхідні иві білки та енергія, яка вивільнюється при розщепленні АТФ. ли рибосома досягає стоп-кодону, синтез білкової молекули •шуеться, і рибосома разом з нею залишає ірнк. Потім рибосо-гграпляє на будь-яку іншу молекулу ІРНК, а мвілекула білка -.оплазматичну сітку, по якій вона транспортується у певну ді-у клітини. На ІРНК з ЇЇ лівого кінця насуваються нові рибосо-біосинтез білкових молекул триває далі. ї останньому етапі білок набуває своєї природної структури, рюючи певну просторову конфігурацію. До чи після цього за гю ферментів відбувається відщеплення зайвих амінокислот-залишків, введення фосфатних, карбоксильних та інших груп, єднання вуглеводів тощо. Після цих процесів молекула білка стає кціонально активною. Хемосинтезуючі організми (хелготрофи) для син-у органічних сполук використовують енергію, яка вивільнюєть-іід час перетворення неорганічних сполук. До цих організмів на-сать деякі групи бактерій: нітрифікуючі, безбарвні сіркобактерії, ізобактерії тощо. Нітрифікуючі бактерії послідовно окиснюють аміак до нітритів (солі НМО^), а потім - до нітратів (солі НЗ^О^). Залізобактерії одержують енергію за рахунок окиснення сполук двовалент-о заліза до тривалентного. Вони беруть участь в утворенні покладів залізних руд. Безбарвні сіркобактерії окиснюють сірководень нші сполуки сірки до сірчаної кислоти (Н^80 ). Іроцес хемосинтезу відкрив у 1887 році видатний російський робіолог С.М.Виноградський. Хемосинтезуючі мікроорганізми ві-зають виняткову роль у процесах перетворення хімічних елемен-у біогеохімічних циклах. Біогеохімічні цикли (біогеохіміч-'л колообіг речовин) - це обмін речовинами та забезпечення оку енергії між різними компонентами біосфери, внаслідок жит-іяльності різноманітних організмів, що має циклічний характер. ^отосинтез. Фатотрофи використовують для синтезу органічних лук енергію світла. Процес утворення органічних сполук із неор-ічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних ізків називають фотосинтезом. До фототрофних організмів на- •сать зелені рослини (вищі рослини, водорості), деякі тварини (рос-іні джгутикові), а також деякі прокаріоти - ціанобактерії, пурпу-і та зелені сіркобактерії. Основними з фотосинтезуючих пігментів є хлорофіли. За своєю уктурою вони нагадують гем гемоглобіну, але в цих сполуках іість заліза присутній магній. Залізо потрібне рослинним орга-мам для забезпечення синтезу молекул хлорофілу (якщо в рос-іу залізо не надходить, то в неї утворюються безбарвні листки, датні до фотосинтезу). Більшість фотосинтезуючих організмів має різні хлорофіли: хлорофіл а (обов'язковий}, хлорофіл Ь (у зелених рослин), хлорофіл с (у діатомових і бурих водоростей), хлорофіл а (у червоних водоростей). Зелені й пурпурові бактерії містять особливі бактеріохлорофіле. В основі фотосинтезу лежить окиснювально-відновний процес, пов'язаний із перенесенням електронів від сполук постачальників електронів (донорів) до сполук, які їх сприймають (акцепторів), з утворенням вуглеводів і виділенням в атмосферу молекулярного кисню. Світлова енергія перетворюється на енергію синтезованих органічних сполук (вуглеводів) в особливих структурах -реакційних центрах, що містять хлорофіл а. У процесі фотосинтезу у зелених рослин і ціанобактерій беруть участь дві фотосистелги - перша (І) та друга (II), які мають різні реакційні центри та пов'язані між собою через систему перенесення електронів. Процес фотосинтезу відбувається в дві фази — світлову та темно-ву. У світлову фазу, реакції якої перебігають у мембранах особливих структур хлоропластів - тилакоїдів за наявності світла (мал.36), фотосинтезуючі пігменти вловлюють кванти світла (фотони). Поглинання фотонів приводить до «збудження» одного з електронів молекули хлорофілу, який за допомогою молекул - переносників електронів переміщується на зовнішню поверхню мембрани тилакоїдів, набуваючи певної потенційної енергії. У фотосистемі І цей електрон може повертатись на свій енергетичний рівень і відновлювати її, а може передаватись такій сполуці, як НАДФ (нїкотинамідаденіндинуклеотидфосфат). Електрони, взаємодіючи з іонами водню, які є в навколишньому середовищі, відновлюють цю сполуку:Нагадаймо, що коли певна сполука віддає електрон - вона окис-нюеться, а коли приєднує - відновлюється. Відновлений НАДФ (НАДФ - Н) згодом постачає водень, потрібний для відновлення атмосферного СО^ до глюкози (тобто сполуки, в якій запасається енергія). Подібні процеси відбуваються й у фотосистеліі II. Збуджені електрони, повертаючись на свій енергетичний рівень, можуть передаватись фотосистемі І і таким чином її відновлювати. Фотосисте-ма II відновлюється за рахунок електронів, які постачають молекули води. Під дією світла за участю ферментів молекули води розщеплюються (фотоліз води) на протони водню та молекулярний кисень, який виділяється в атмосферу, а електрони використовуються на відновлення фотосистеми II: Енергія, вивільнена при поверненні електронів із зовнішньої поверхні мембрани тилакоїдів на попередній енергетичний рівень, запасається у вигляді хімічних зв'язків молекул АТФ, які синтезуються під час реакцій в обох фотосистемах. Деяка її частина витрачається на випаровування води^ Таким чином, під час світлової фази фотосинтезу утворюються багаті на енергію (яка запасається у вигляді хімічних зв'язків) сполуки: синтезується АТФ і відновлюється НАДФ. Як продукт фотолізу води в атмосферу виділяється молекулярний кисень. Реакції темпової фази фотосинтезу перебігають у внутрішньому середовищі (лгатриксі) хлоропластів як на світлі, так і за його відсутності. Як згадувалося раніше, в ході реакцій темнової фази С0„ відновлюється до глюкози завдяки енергії, що вивільнюється при розщепленні АТФ, та за рахунок відновленого НАДФ. Сполукою, яка сприймає атмосферний СО^, є рибульозобіфос-фат (п'ятивуглецевий цукор, сполучений із двома залишками фосфорної кислоти). Процес приєднання СОд каталізує фермент кар-боксилаза. Внаслідок складних і багатоступеневих хімічних реакцій, кожну з яких каталізує свій специфічний фермент, утворюється кінцевий продукт фотосинтезу - глюкоза, а також відновлюється акцептор СО^ - рибу льозобіфос фат. З глюкози в клітинах рослин можуть синтезуватися полісахариди — крохмаль, целюлоза тощо. Підсумкове рівняння процесу фотосинтезу у зелених рослин має такий вигляд:
https://doc4web.ru/astronomiya-/gospodarstvo-krain-latinskoi-ameriki.html
Господарство країн Латинської Америки
https://doc4web.ru/uploads/files/229/6a03ddaa9f14a340f0065abc7416053e.docx
files/6a03ddaa9f14a340f0065abc7416053e.docx
Реферат на тему: Господарство країн Латинської Америки У спадщину від колоніальних часів Латинська Америка дістала розвинуті дві га лузі - плантаційне сільське господарство і гірничодобувну промисловість, які і нині орієнтовані на експорт і залишаються провідними в господарстві. Але структура господарства поступово стає всебічно розвинутою: в гірничодобувній промисловик виділяються експортні комплекси (нафтодобувний, чорної металургії, кольорової металургії), кілька напрямів спеціалізації має агровиробнича сфера, розвивається лісова і рибна промисловість. Все більш міцні позиції на ринках регіону посідають так галузі обробної промисловості, як машинобудування та легка промисловість. Від початку XX ст. велику роль у господарстві регіону відіграє капітал США, країн Європи та Японії. Розвиток економіки залежить від імпорту обладнання та від експорту вітчизняної сировини і напівфабрикатів. У сільському господарстві регіону поєднуються дрібновласницьке землекористування та господарство великих латифундій. Латифундисти часто віддають свої землі в оренду. Сільськогосподарське населення регіону становить 132 млн чоловік Характерними рисами зайнятості є батрацтво, відробки, праця на плантаціях. Мал. Сільське господарство Латинської Америки. Велика частка земель перебуває у власності іноземців. Для сільського господарства характерне велике безробіття. На країни Латинської Америки припадає 15 % виробництва м'яса, 18 % - кукурудзи, 19 % - бавовни, 21 % - фруктів. Головні сільськогосподарські райони розташовані вздовж узбережжя океанів, а також навколо великих агломерацій. Найбільш важливими сільськогосподарськими районами є Мексиканське нагір'я, аргентинська пампа та східне узбережжя Бразилії. Ланцюжок ареалів високоінтенсивного землеробства тягнеться вздовж усього Тихоокеанського узбережжя материків. Близько 4/5 всієї продукції сільського господарства виробляється в 5 країнах - Бразилії, Мексиці, Аргентині, Венесуелі та Колумбії. При цьому Бразилія, у якій проживає 30 % населення регіону, виробляє 30 % продукції сільського господарства. Майже 50 % сільськогосподарської продукції йде на експорт. Це насамперед кава, цукор, бавовна, банани та цитрусові. Промисловість. У країнах Латинської Америки, які мають сировинну базу, сформувалося кілька орієнтованих на експорт секторів виробництва. В гірничодобувній промисловості - це гірничометалургійна та нафтова, в агропромисловому комплексі - виробництво цукру, кави, консервів, соків, алкогольних напоїв тощо. Розвиваються машинобудування, хімія, енергетика, чорна металургія, галузі легкої промисловості. Нині обсяги виробництва продукції важкої та легкої промисловості майже однакові. 75 % промислової продукції припадає на п'ять найрозвинутіших країн - Мексику, Бразилію, Аргентину, Венесуелу та Колумбію. Ці країни наздоганяє Чилі, яка за темпами розвитку економіки випереджає багато інших країн. Частка їх у регіональному виробництві автомобілів становить 99 %, текстильних виробів - 91 %, нафти - 86 %, мінеральних добрив - 85 %, енергоносіїв - 76 % будматеріалів - 75 %, цукру - 60 %. Промисловість концентрується у найбільших містах та міських агломераціях, переважно столичних. За формами організації промислове виробництво представлене сучасними по тужними підприємствами, комбінатами, об'єднаннями, поряд з ними є багато дрібних підприємств. Це стосується також торгівлі і сфери послуг. Розміщення підприємств гірничодобувної промисловості відповідає районам видобування корисних копалин, для яких характерне зональне розміщення («олов'яний пояс», «мідний пояс» тощо). Переробні підприємства не завжди знаходяться в районі видобутку копалин, частіше поблизу портів, оскільки орієнтовані на експорт. Транспортна система країн Латинської Америки почала формуватися наприкінці XIX - на початку XX ст. Перші залізниці були побудовані американськими та англійськими компаніями, зацікавленими у вивозі сировини і напівфабрикатів. Порівняно з іншими регіонами країн, що розвиваються, розвиток транспортної системи в країнах Латинської Америки недостатній (див. табл.) Магістралі сполучають переважно райони видобутку сировини з морським узбережжям. Міждержавних і, тим більше, трансконтинентальних ліній практично немає. Частка латиноамериканських країн у сумарному вантажообороті окремих видів транспорту країн, що розвиваються, % Регіони Вид транспорту залізничний авто мобільний річковий морський повітряний трубопровідник Латинська Америка Азія Африка 23,7 62,2 14,1 41,7 41,6 16,7 43,7 31,3 25,0 17,2 17,8 65,0 53,3 40,0 6,7 22,1 517 26,2 За обсягами вантажоперевезень на морський транспорт припадає 76 %, автомобільний - 10 %, залізничний — 6 %, трубопровідний - 6 %, водний - 1 %, вітряний - 1 %. Оскільки морський транспорт обслуговує переважно зовнішньо торговельні операції, то очевидним е переважання перевезень за межі регіоні Внутрішні та міжрегіональні транспортні перевезення незначні. Зовнішньоторговельні операції орієнтовані на ринки США, Західної Європи та Східної Азії. У структурі експортно-імпортних операцій переважає вивіз сировини та напівфабрикатів, завозять у регіон переважно готові товари. Товарний експорт - головна стаття валютних надходжень майже всіх країн континенту, за винятком Мексики, де переважають валютні надходження від туризму. ' шести найрозвинутіших країнах Латинської Америки намітилась тенденція д поступового переходу на експорт готових товарів і послуг. Потреби в імпорті переважають можливості експорту, тому структур зовнішньої торгівлі незбалансована. Всі країни Латинської Америки залежать ві зовнішніх позик та інвестицій. Всі країни регіону вивозять продовольство - кави какао, цитрусові, банани, цукор, зернові, м'ясо. Окремі мають вузьку спеціалізацію. Наприклад, світовим експортером кави є Бразилія, Колумбія, зернових - Аргентина, бананів - Еквадор. Аргентина та Уругвай - визнані світові лідери в експорті шкіри та м'яса. У світовому експорті сільськогосподарської продукції частка Латинської Америки у 1993 р. становила: кави - 56 %, бананів - 78 %, яловичини - 27 %, бавовнику - 19 %. Близько 1/4 товарного сировинного експорту припадає на нафту та нафтопродукти. Крім того, з країн Латинської Америки вивозять чорні та кольорові метали. Таї Чилі вивозить мідь, Перу - свинець та мідь, Болівія - олово, Ямайка - боксити. З готових товарів країни Латинської Америки експортують напої і тютюн (близько 10 % експорту), хімічні товари - 10 %, транспортні засоби і обладнання - 33-35 %. Нині значну частку експортних товарів становлять готові вироби але з них 1/3 - це напівфабрикати (тютюн і деякі хімічні товари). Отже, країни Латинської Америки не мають досконалих національних господарств, які розвиваються тільки на вітчизняній сировинній базі та виробляють не обхідні для населення товари, але беруть активну участь у міжнародному поділі.
https://doc4web.ru/astronomiya-/indukcionnie-datchiki.html
Индукционные датчики
https://doc4web.ru/uploads/files/229/abce27171f6b3bc2d9ab5e9052f9eb55.docx
files/abce27171f6b3bc2d9ab5e9052f9eb55.docx
Среди многообразия бесконтактных датчиков, по неприхотливости к внешним условиям, простоте изготовления и долговечности наиболее привлекательны индукционные (или генераторные) датчики. На их основе были созданы различные приборы - от самых простых, регистрирующих линейные перемещения, до сложных, таких как системы зажигания с цифровым управлением, системы впрыска топлива, антиблокировочные системы управления тормозами и т.п. Остановимся на процессе, проходящем в генераторном датчике. В простейшем случае датчик состоит из катушки с обмоткой, сердечника из магнитомягкого железа и магнита. Эти три компонента составляют статор датчика. Со статором взаимодействует ротор в виде зубчатого диска или зубчатой рейки с количеством зубцов, определяемым условиями применения датчика (рис.1). Puc.1 При вращении ротора, в обмотке статора возникает переменное напряжение.Когда один из зубцов ротора приближается к обмотке, напряжение в ней быстро возрастает и, при совпадении со средней линией обмотки, достигает максимума, затем, при удалении зуба, быстро меняет знак и увеличивается в противоположном направлении до максимума. На приводимом графике (рис.2) отчетливо видна большая крутизна изменения напряжения, поэтому переход между двумя максимумами может быть использован для управления электронными системами. Puc.2 Величина напряжения, вырабатываемого датчиком, зависит от частоты вращения ротора, числа витков катушки и величины магнитного потока, создаваемого постоянным магнитом. Поскольку две последние величины постоянны, величина индуцируемого напряжения достигает максимума при максимальной частоте вращения. При конструировании следует уделять особое внимание усилению импульсов при малой частоте следования. Сфера применения подобных датчиков обширна, остановимся на некоторых примерах. Датчик качания или удара (рис.3). На спиральной пружинке из тонкой проволоки укреплен небольшой кусочек магнитомягкого железа, при качании или толчке он взаимодействует со статором датчика, который вырабатывает серию апериодических импульсов. Puc.3 Ротометр (тахометр). В датчике частоты вращения коленчатого вала двигателя (рис.4) статор датчика укреплен на кожухе маховика или на заглушке смотрового лючка - в непосредственной близости от зубчатого венца маховика. Прибор обеспечивает наиболее точное определение частоты вращения без вторжения в цепи системы зажигания. Puc.4 Спидометр. Для измерения скорости движения автомобиля зубчатый ротор укрепляется на выходном валу коробки передач или на блоке коробки передач вместо гибкого вала. Система позволяет отказаться от дорогого таходатчика или механически малонадежного гибкого вала (рис.5). Puc.5 Одометр. Измерение пути автомобиля производится с помощью зубчатого диска, укрепленного на неприводном колесе (рис.6). Подобные датчики нашли также применении в автоматической системе торможения (ABS - AntiBlockSistem), предотвращающей блокирование колес автомобиля и его занос от "юза". Puc.6 Стеклоочиститель. Зубчатый сектор укрепляется на редукторе. Считываемые импульсы позволяют плавно регулировать частоту хода щеток в зависимости от погодных условий. Система зажигания. Генераторный датчик (рис.1) является основой системы зажигания фирмы "BOSH". В системе зажигания с цифровым управлением "Импульс-Техник" д-ра Хартига используется зубчатый венец маховика двигателя с дополнительным зубом для получения эталонного сигнала (рис.7). Данная система позволяет весьма точно регулировать момент зажигания. Puc.7 Если вернуться к конструкции индукционного датчика, то следует заметить, что если на скорость вращения ротора влияют параметры измеряемой среды, то возникает вопрос о тормозящем моменте, оказываемом магнитным полем постоянного магнита. В этом случае принимаются меры по увеличению момента трогания (увеличивают площадь крыльчатки). Если по условиям эксплуатации не требуется контролировать небольшую частоту вращения, сердечник можно выполнить из магнитотвердого материала без дополнительного магнита, и за счет остаточного магнетизма получить достаточную величину сигнала. В качестве примера можно привести параметры датчиков, нашедших применение в различных приборах. Например, сердечник датчика выполняется из стали (Ст1, Ст2, Ст3) 03...8 мм (рис.1). На сердечник напрессовываются щеки катушки 012...20 мм на расстоянии 10...15 мм друг от друга. Сердечник под обмоткой изолирован фторопластовой пленкой. Обмотка катушки выполняется внавал, до заполнения пространства между щеками. Провод - ПЭВ-1 00,06...0,1 мм. Количество витков получается примерно 2500...4000. Длина сердечника колеблется от 12 до 35 мм. С одной стороны сердечника предусмотрена площадка для прикрепления анизотропного магнита. Удобными оказались магниты от герконовых клавиатур. Свободный конец сердечника выводится из корпуса. Корпус датчика выполняется из немагнитного материала. Если требуют условия применения, датчик заливают компаундом. Ротор, если его необходимо специально изготавливать, выполняют из магнитомягкого материала. Количество зубцов определяется из условий эксплуатации. Зазор между статором и ротором должен быть минимально возможным. Сигнал с датчика поступает на вход простой электронной схемы (рис.8), усиливающей и формирующей сигнал для дальнейшего применения в аналоговой или цифровой форме. Puc.8 Следует упомянуть еще одну особенность подобных датчиков. Они могут считывать сигнал не только от специального ротора, это могут быть зубья шестерни или даже крепежные болты на вращающейся детали. Литература: 1. Бун Б. Электроника на автомобиле. - М.: Транспорт, 1979. 2. Цифровые и аналоговые микросхемы. Справочник. - М.: РиС, 1989. 3. 750 электронных практических схем. Сборник, 1987.
https://doc4web.ru/astronomiya-/biografii-astronomov.html
Биографии астрономов
https://doc4web.ru/uploads/files/229/8c106335007097ed4f4f4c541b82b7b1.docx
files/8c106335007097ed4f4f4c541b82b7b1.docx
Аристарх Аполлонович Белопольский. (1854-1934) Аристарх Аполлонович Белопольский - русский советский астроном, академик (с 1903 г.). Родился в Москве. С 1877 г. окончил Московский университет. Со студенческих лет работал на университетской астрономической обсерватории, а с 1888 г. до конца жизни - на Пулковской обсерватории (причем в 1917 - 1919 гг. был её директором). Деятельность А. А. Белопольского связана с начальным периодом развития астрофизики. В конце XIX в. в астрономии стали применятся новые методы исследований - спектральный анализ и фотография. А. А. Белопольский успешно использовал эти методы в своих астрофизических исследованиях, не раз совершенствовал конструкции применявшихся им приборов и приспособлений. Одним из первых он стал фотографировать кометы, Луну во время затмения, солнечную корону, детали на поверхности Солнца. В Физике известно явление, называемое эффектом Доплера (по имени австрийского физика), которое заключается в том, что длина волны распространяющихся световых, световых и других колебаний воспринимается наблюдателем несколько измененной, в сравнении с той, которая была излучена, если источник колебаний и наблюдатель движутся относительно друг друга. Следствием этого эффекта является то, линии в спектре звезды смещаются к его фиолетовому концу, если звезда движется, приближаясь к наблюдателю, к красному, если звезда удаляется от него. А. А. Белопольский экспериментальным путем доказал возможность использования эффекта Доплера для измерения лучевых скоростей небесных тел (т.е. скоростей вдоль луча зрения). Исследуя спектры переменных звезд - цефеид, он обнаружил, что изменения их блеска и лучевых скоростей происходят с одним и тем же периодом, но со сдвинутой фазой. Позже это было объяснено пульсацией (периодическим расширением и сжатием) звёзд такого типа. Цефеиды сыграли в дальнейшем большую роль в доказательстве существования других галактик. Исследуя лучевые скорости разных частей колец Сатурна, Белопольский в 1895 г. одновременно с рядом других астрономов доказал, что эти кольца не сплошные, а состоят из множества отдельных мелких тел, обращающихся вокруг планеты. Белопольский составил первый учебник астрофизики на русском языке. Фридрих Вильгельм Бессель. (1784-1846) Немецкий астроном и математик Фридрих Вильгельм Бессель родился в небольшом городе Минден на северо-западе Германии в семье мелкого чиновника. Свой жизненный путь Бессель начал торговым служащим. Усердно занимаясь самообразованием, он быстро и успешно овладел знаниями по математике и астрономии. Уже 20-летним юношей Бессель самостоятельно вычислил орбиту кометы Галлея. Став ассистентом у крупного астронома И. Шретера, Бессель занимался наблюдениями звезд. Эта работа вскоре принесла ему репутацию видного астронома-наблюдателя и вычислителя-математика. В 1810 г. Бессель был приглашен в Кенигсберг, где стал профессором астрономии Кенигсбергского университета. Здесь под его руководством была построена обсерватория, директором которой он оставался до конца своей жизни. Бессель - один из основателей астрометрии. Он последовательно проводил в жизнь идею о необходимости вносить в результаты наблюдений поправки, учитывающие влияние самых, казалось бы, незначительных факторов, понижающих точность астрометрических измерений. Бессель разработал строгие математические методы исправления результатов наблюдений. Первой большой работой Бесселя в этом направлении была переработка результатов наблюдений положений звёзд в каталоге, составленном в 40-50-х гг. 18 века английским астрономом Дж. Брадлеем. В дальнейшем Бессель сам вел наблюдения положения звезд. Он определил положение 75000 тысяч звезд и создал обширные звездные каталоги, которые стали основой современных знаний о звездном небе. Бессель был одним из первых астрономов, измеривших параллаксы, а тем самым и расстояния до звезд. Вслед за В.Я.Струве, который в 1837 г. впервые определил расстояние до звезды Вега в созвездии Лиры, Бессель в 1838 г. измерил расстояние до звезды 61 Лебедя. Эта звезда оказалась одной из ближайших к Солнечной системе. Наблюдая в течение ряда лет яркие звезды Сириус и Процион, Бессель обнаружил в их движении такие особенности, которые можно было объяснить только тем, что эти звезды имеют спутников. Но эти спутники настолько слабы по светимости, что их нельзя было увидеть в телескопы. Предположение Бесселя впоследствии подтвердились: в 1862 г. обнаружен спутник звезды Сириус, а в 1896 г. - спутник Проциона. БИРУНИ (973-1048) Абу Рейхан Мухаммед ибн Ахмед фль-Бируни - среднеазиатский ученый-энциклопедист. Родился в предместье города Кят, столицы древнего государства Хорезма (ныне часть Узбекистана). Живя в условиях господства мусульманской религии, враждебно относившейся к науке, он смело выступил против религиозного миропонимания. Бируни считал, что в природе все существует и изменяется по законам самой природы, а не по божественному велению. Постигнуть эти законы можно только с помощью науки. За свои передовые взгляды Бируни подвергался преследованиям и трижды вынужден был покидать родину и жить в изгнании. Научные труды Бируни охватывают различные области знаний: астрономию и географию, математику и физику, геологию и минералогию, химию и ботанику, историю и этнографию, философию и филологию. Основные работы (свыше 40) посвящены математике и астрономии, которая имела огромное практическое значение для хозяйственной жизни Хорезама - для поливного земледелия и торговых путешествий. Важнейшими задачами астрономии были совершенствование календаря и методов ориентирования на Земле по небесным светилам. Необходимо было уметь как можно более точно определять положения на небе Солнца, Луны, звезд, а также измерить с наибольшей возможной точностью так называемые основные астрономические постоянные - наклон эклиптики к экватору, длину солнечного и звездного года и др. А это в свою очередь требовало развития математики, в частности плоской и сферической тригонометрии, с одной стороны, и совершенствования инструментов для точных наблюдений, с другой. Результаты и достижения Бируни во всех перечисленных областях оставались непревзойденными в течение нескольких веков: самый крупный стенной квадрант - угломерный инструмент, позволявший измерять положение Солнца с точностью до 2'; самое точное определение наклона эклиптики к экватору и векового изменения этой величины; новый метод определения радиуса Земли - по степени понижения горизонта при наблюдении с горы. Бируни почти точно определил радиус Земли (более 6000 км), исходя из представления о ее шарообразной форме. Бируни воспринял и развил прогрессивные идеи древнегреческих и древнеиндийских философов по некоторым общим проблемам астрономии: утверждал одинаковую огненную природу Солнца и звезд, в отличие от темных тел - планет; подвижность звезд и огромные их размеры по сравнению с Землей; идею тяготения. Бируни высказал обоснованные сомнения в справедливости геоцентрической системы мира Птолемея. В самом первом сочинении "Хронология древних народов" (1000 г.) Бируни собрал и описал все известные в его время системы календаря, применявшиеся у различных народов мира. Астрономические исследования изложены им в "Книге истолкования основных начал астрономии" и в других научных трудах. Тихо Браге. Тихо Браге родился в местечке Кнутструп; он происходил из древнего датского рода. Свою научную деятельность Тихо Браге посвятил наблюдениям неба. На небольшом острове Гвен он построил уникальную обсерваторию "Ураниборг" ("Небесный замок"), а позже "Звездный замок", где в течение 21 года проводил многочисленные наблюдения небесных светил. Большинство инструментов тихо Браге сделал сам. Ему удалось добиться высокой точности на инструментах без оптических приспособлений (1-2`). Небывалой точности наблюдений он добился не только увеличением размеров инструментов (наибольшим был шестиметровый квадрант), но и разработкой новых методов наблюдений. Тихо Браге составил новые точные солнечные таблицы и уточненный каталог 800 звезд. Он открыл две новые неравномерности ("неравенства") в движении Луны, периодическое изменение наклона луной орбиты к эклиптике, а также изменения в положении лунных узлов. С именем Тихо Браге связаны открытие сверхновой звезды в созвездии Кассиопеи и первый обоснованный наблюдениями вывод о внеземной природе комет. В течении 16 лет Тихо Браге вел наблюдения планеты Марс. Материалы этих наблюдений помогли его помощнику - немецкому ученому И. Кеплеру открыть законы движения планет. Последние годы жизни Тихо Браге жил и работал в Праге. Федор Александрович Бредихин (1831-1904) Федор Александрович Бредихин - русский астроном, академик Петербургской академии наук ( с 1890 г.). Родился в городе Николаеве в семье морского офицера. В 1855 г. окончил Московский университет, затем преподавал там астрономию. Исследования Бредихина охватывают все основные разделы астрономии того времени. В области астрометрии он проводил наблюдения на меридианном круге и с исключительной точностью определял положение малых планет. В области астрофизики он изучал поверхности Солнца и планет, спектры планет и туманностей. Начатые в 60-е гг. исследования комет Бредихин продолжал до конца своей жизни. Он разработал первую механическую теорию движения вещества в хвостах комет. Все наблюдавшиеся в кометных хвостах явления он объяснял действием на вещество двух сил : силы тяготения, направленной к Солнцу, и светового давления, действующего в противоположенном направлении. Бредихин развил теорию образования метеорных потоков в результате распада ядра кометы. С 1873 по 1890 г. Бредихин возглавляет Московскую астрономическую университетскую обсерваторию, а после избрания его членом Петербургской академии наук - Пулковскую обсерваторию (1890-1895). Под его руководством в Пулкове расширилась программа как астрометрических, так и астрофизических исследований, были установлены новые инструменты. Бредихин был членом многих отечественных и зарубежных научных обществ. В 1946 в бывшем СССР была учреждена премия им. Ф. А. Бредихина за выдающиеся работы в области астрономии. ДЖОРДАНО БРУНО (1548-1600) Джордано Бруно - великий итальянский ученый, философ, поэт, пламенный сторонник и пропагандист учения Коперника. С 14 лет обучался в доминиканском монастыре и стал монахом, сменив подлинное имя Филиппо на Джордано. Глубокие знания получил путем самообразования в богатой монастырской библиотеке. За смелые выступления против догматов церкви и поддержку учения Коперника Бруно вынужден был покинуть монастырь. Преследуемый церковью он долгие годы скитался по многим городам и странам Европы. Везде он читал лекции, выступал на публичных богословских диспутах. Так, в Оксфорде в 1583 г. на знаменитом диспуте о вращении Земли, бесконечности Вселенной и бесчисленности обитаемых миров в ней он, по отзывам современников, "раз пятнадцать заткнул рот бедняге доктору" - своему оппоненту. В 1584 г. в Лондоне вышли его основные философские и естественнонаучные сочинения, написанные на итальянском языке. Наиболее значительным был труд "О бесконечности вселенной и мирах" (миром называли тогда Землю с ее обитателями). Вдохновленный учением Коперника и глубокими общефилософскими идеями немецкого философа XV в. Николая Кузанского, Бруно создал свое, еще более смелое и прогрессивное о мироздании, во многом предугадав грядущие научные открытия. Идеи Джордано Бруно на целые столетия обогнали его время. Он писал "Небо... единое безмерное пространство, лоно которого содержит все, эфирная область, в которой все пробегает и движется. В нем - бесчисленные звезды, созвездия, шары, солнца и земли... разумом мы заключаем о бесконечном количестве других"; "Все они имеют свои собственные движения... одни кружатся вокруг других". Он утверждал, что ни только Земля, но и никакое другое тело не может быть центром мира, так как Вселенная бесконечна и "центров" в ней бесконечное число. Он утверждал, что изменчивость тел и поверхности нашей Земли, считая, что в течение огромных промежутков времени "моря превращаются в континенты, а континенты - в моря". Учение Бруно опровергало священное писание, опирающееся на примитивные представления о существовании плоской неподвижной Земли. Смелые идеи и выступления Бруно вызывали ненависть к ученому со стороны церкви. И когда в тоске по родине Бруно вернулся в Италию, он был выдан своим учеником инквизиции. Его объявили в богоотступничестве. После семилетнего заточения в тюрьме его сожгли на костре в Риме на площади Цветов. Теперь здесь стоит памятник с надписью "Джордано Бруно. От столетия, которое он предвидел, на том месте, где был зажжен костер". ЭДВИН ПАУЭЛЛ ХАББЛ (1889-1953) Американский астроном Эдвин Пауэлл Хаббл родился в Маршфилде в штате Миссури. Отец Хаббла служил в чикагской страховой фирме, дети в семье воспитывались в условиях самой суровой дисциплины. Поступив в 1906 г. в Чикагский университет, Хаббл работал в лаборатории известного физика Милликена. Однако он не захотел заниматься физикой и направился в Англию, чтобы продолжить образование в Оксфордском университете, изучая... римское право. Возвратившись на родину, Хаббл получил диплом юриста. Но адвокатом он проработал всего год, а затем решил "бросить юриспруденцию ради астрономии". Хаббл вернулся в Чикагский университет и начал работать ассистентом Йерксской обсерватории, близ Чикаго. Но научная работа Хаббла прервалась. Шла первая мировая война, и его призвали в действующую армию. По возвращении из армии Хаббл работал в обсерватории Маунт-Вилсон в Калифорнии. Труды Хаббла положили начало современной внегалактической астрономии. В 1924 г. Хаббл при помощи телескопа с диаметром зеркала 250 см на обсерватории Маунт-Вилсон доказал, что туманность Андромеды и некоторые другие туманности имеют звездное строение и находятся далеко за пределами млечного пути. Таким образом Хаббл установил, что наша галактика не единственная звездная система во Вселенной. В последующие годы Хаббл исследовал много туманностей, которые он называл внегалактическими. Теперь они называются галактиками. Оказалось, что далеко не все эти галактики имеют спиральную форму. Многие из них эллиптической, а некоторые неправильной формы. В 1925 г. Хаббл составил первую подробную классификацию галактик по их формам и другим особенностям. В 1929 г. Хаббл обнаружил, что между лучевыми скоростями движения галактик и расстояниями до них существует линейная зависимость (закон Хаббла), и определил численное значение коэффициента этой зависимости (постоянная Хаббла). Это открытие стало наблюдательной основой теории расширяющейся Вселенной. Хаббл был одним из выдающихся астрономов ХХ в. и пионером изучения далеких звездных систем. В 1927 г. он был избран членом Национальной академии наук в Вашингтоне. ХАРЛОУ ШЕПЛИ (1885-1972) Американский астроном Харлоу Шепли вовсе не помышлял о научной деятельности. После окончания школы, проработал некоторое время газетным репортером, он решил поступить на отделение журналистики в университете штата Миссури в городе Колумбия. Приехав туда, Шепли узнал, что отделение будет открыто только через год. Он открыл список курсов, читавшихся в то время в университете, наткнулся на слово "астрономия", и это решило дело. Так впоследствии в своих воспоминаниях Шепли рассказал о выборе им профессии. В 1910 г. Шепли, окончил университет, получил степень бакалавра и уехал в Принстон, где начал заниматься изучением затменных переменных звезд. Он развил несколько новых идей об определении расстояний до затменных переменных путем изучения их цвета и спектра. В 1914 - 1921 гг. Шепли работал в обсерватории Маунт-Вилсон. Здесь он предложил метод определения расстояний до удаленных звездных систем и скоплений, который основан на наблюдениях входящих в них переменных звезд - цефеид. В обсерватории Маунт-Вилсон Шепли занимался также исследованием шаровых скоплений и спиральных туманностей. В 1921 г. Шепли стал директором Гарвардской обсерватории. Большое значение имеют его работы в области исследования внегалактических звездных систем (изучение Магелановых Облаков, структурных особенностей и распределений в пространстве других галактик). До конца своей жизни Шепли занимался не только научной, но и общественной деятельностью: руководил одной из крупнейших в США Гарвардской обсерваторией, содействовал приглашению иностранных ученых в США, участвовал в организации ЮНЕСКО (Организация Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры). И как ученый, и как организатор Шепли внес крупный вклад в развитие астрономии. Его работы значительно расширили наши представления о Вселенной, нашей Галактике и месте в ней Солнечной системы. ОТТО ЮЛЬЕВИЧ ШМИДТ (1891-1956) Отто Юльевич Шмидт - советский ученый-математик, геофизик, географ, астроном, академик (с 1935 г.). Родился в Могилеве, в 11913 г. окончил Киевский университет. В 1923-1956 гг. был профессором математики в Московском университете и одновременно вел руководящую научную и научно-организационную работу в различных областях. Для комплексного изучения Земли как планеты Шмидт основал новый институт - Институт теоретической геофизики Академии наук СССР и стал первым его директором (1937-1949; ныне это Институт физики Земли им. О. Ю. Шмидта). С 1932 по 1939 г. он возглавлял Главное управление Северного морского пути. Участвовал в организации дрейфующей научной станции "Северный полюс-1" (1937), за что ему было присвоено звание Героя Советского Союза. В области астрономии Шмидт во главе коллектива ученых разработал космогоническую теорию "холодного" образования Земли и других планет Солнечной системы из газопылевого облака, окружавшего солнце. По этой теории, мелкие частицы протопланетного облака сначала слипались в тела небольших размеров, а затем уже в планеты. Особой заслугой Шмидта как теоретика было то, что он доказал принципиальную возможность захвата Солнцем случайно встреченного им протопланетного облака. Гипотеза Шмидта позволила дать объяснение распределению момента количества движения между Солнцем и планетами, впервые согласовала между собой многие астрономические, геофизические и геологические факты: например, объясняла наблюдаемую закономерность в распределении планет Солнечной системы и хорошо согласовывалась с оценками возраста Земли по возрасту горных пород. Гипотеза Шмидта является важным вкладом в небесную механику и звездную динамику. В честь О. Ю. Шмидта названы остров в Северном Ледовитом океане, равнина в Антарктиде и мыс на Чукотке. За лучшие работы по геофизике Академия наук СССР присуждает премии им. О. Ю. Шмидта. ПАВЕЛ КАРЛОВИЧ ШТЕРНБЕРГ (1865-1920) Павел Карлович Штернберг - советский астроном, революционный и государственный деятель, член Коммунистической партии с 1905 г. П. К. Штернберг родился в городе Орле. Еще в гимназические он увлекся астрономией. В 1887 г. он окончил физико-математический факультет Московского университета, был учеником Ф. А. Бредихина. По окончании университета П. К. Штернберга пригласили работать на обсерватории Московского университета, а в 1916 г. он стал директором этой обсерватории. П. К. Штернберг с 1914 г. был профессором Московского университета. Будучи поборником высшего женского образования в России, с 1901 г. преподавал на Высших женских курсах. До февраля 1917 г. никто на университетской обсерватории, где он жил и работал, не знал, что он - активный член Московского комитета партии большевиков, руководитель его Военно-технического бюро, которое подготавливало вооруженное восстание. Штернберг принимал активное участие в Великой Октябрьской социалистической революции, был членом Центрального штаба Красной гвардии, возглавлял боевые действия рабочих в Замоскворечье. После Октябрьской революции П. К. Штернберг участвовал в разработке положения о высшей школе, широко открывшей двери людям из народа. В годы гражданской войны он был членом Реввоенсовета Восточного фронта. В области астрономии П. К. Штернбергу принадлежат важные новаторские труды по трем научным проблемам. Он изучал движение земных полюсов, вызывающее изменение широт различных мест на Земле. Одним из первых он применил фотографию для точных измерений в астрономии (особенно для изучения двойных звезд). Много внимания он уделял работам по определению силы тяжести (гравиметрия) в разных местах Европейской России. Эти работы имеют большое практическое значение: они помогают обнаруживать залежи полезных ископаемых. Сейчас такие исследования развернулись на территории нашей страны в огромных масштабах. Имя П. К. Штернберга в 1931 г. было присвоено Астрономическому институту при Московском университете. Астероид № 995 получил название Штернберг. Джеймс Хопвуд Джинс (1877-1946) Английский физик и астроном Джеймс Хопвуд Джинс родился в Лондоне. В 1900 г. он окончил Кембрджский университет и в течении ряда лет преподавал там математику . Астрономические работы Джинса посвящены проблеме строения и эволюции звезд, звездных систем и туманностей. В 1904 г. Джинс высказал идею о внутриатомной энергии, а в 1917 г. он обратил внимание на то, что вещество в недрах звезды должны быть полностью ионизированным и потому совершенно однородным, близким к состоянию идеального "электронно-ядерного" газа. Идеи Джинса на начальном этапе развития астрофизики служили мощным стимулом для исследования звездных недр и атмосфер. Джинс - автор одной из гипотез о происхождении Солнечной системы. Джинс считал, что планеты образовались из стру вещества, вырванного из Солнце притяжением пролетавшей мимо звезды. Гипотеза Джинса об образовании Солнечной системы пользовалась широкой популярностью в 20-30-е гг. ХХ в., но позже была доказана ее несостоятельность. Американский астроном г. Рассел, советский астроном Н. Н. Парийский и другие доказали, что вырванное из Солнца вещество стало бы обращаться вокруг него на расстоянии нескольких солнечных радиусов, тогда как радиусы планет орбит составляют сотни и тысячи радиусов Солнца. Кроме того, вырванное вещество, имея температуру в миллионы градусов, рассеялось бы в пространстве. Джинс успешно занимался популяризацией науки. Широкое признание его книга "Загадочная Вселенная", "Звезды и их судьбы", "Вселенная вокруг нас", "Движение миров", в которых Джинс популярно рассказал о труднодоступных вопросах физики и астрономии. АРТУР СТЕНЛИ ЭДДИНГТОН (1882-1944) Английский физик и астроном Артур Стенли Эддингтон родился в маленьком городке Кендал на севере Англии. Он учился в Кембриджском университете, а с 1906 по 1913 г. был ассистентом старейшей в Англии Гринвичской обсерватории. С 1913 г. Эддингтон - профессор и директор обсерватории Кембриджского университета. Первые работы Эддингтона как астронома связаны с изучением движений звезд и строением звездных систем. Но главная его заслуга - в том, что он создал теорию внутреннего строения звезд. Глубокое проникновение в физическую сущность явлений и мастерское владение методами сложнейших математических расчетов позволили Эддингтону получить ряд основополагающих результатов в таких областях астрофизики, как внутреннее строение звезд, состояние межзвездной материи, движение и распределение звезд в Галактике. Эддингтон рассчитал диаметры некоторых красных звезд-гигантов, определил плотность карликового спутника звезды Сириус - она оказалась необычайно высокой. Работа Эддингтона по определению плотности звезды послужила толчком для развития физики сверхплотного (вырожденного) газа. Эддингтон был хорошим интерпретатором общей теории относительности Эйнштейна. Он осуществил первую экспериментальную проверку одного из эффектов, предсказанных этой теорией: отклонение лучей света в поле тяготения массивной звезды. Это удалось ему сделать во время полного затмения Солнца в 1919 г. Вместе с другими учеными Эддингтон заложил основы современных знаний о строении звезд. Юрий Алексеевич Гагарин. (1934-1968) Юрий Гагарин... Бесстрашный рыцарь космоса, славный сын нашей великой Родины, коммунист. Человек, покоривший небо. Человек, подвиг и улыбка которого покорили нашу планету. 12 апреля 1961 г. Эта дата навсегда вошла в историю человечества. Весенним утром мощная ракета-носитель вывела на орбиту первый в истории космический корабль "Восток" с первым космонавтом Земли - гражданином России Юрием Гагариным на борту. 108 минут длился первый космический полет. В наши дни, когда совершаются многомесячные экспедиции на борту орбитального космического комплекса "Салют" - "Союз", он кажется очень коротким. Но каждая из этих минут была открытием неизвестного. Детство русского крестьянского паренька Юры Гагарина проходило в деревне Клушино на Смолещине, а затем в небольшом городке Гжатске, ныне носящем славное имя Гагарина. Школа, ремесленное училище, литейный цех, индустриальный техникум в Саратове... Шли нелегкие первые послевоенные годы наше страны. И в эти годы юный Гагарин не только хорошо учился и работал, но и формировал свой трудолюбивый, настойчивый, благородный характер. "С Саратовом связано появление у меня... неудержимой тяги в небо, тяги к полетам..." - писал впоследствии Юрий Гагарин. После Саратовского аэроклуба, первой "небесной" страницы в биографии Гагарина, он успешно окончил Оренбургское летное военное училище, служил в частях ВВС - летал на краснозвездных сверхзвуковых самолетах, оберегая северные рубежи нашей Родины. В 1960 г. Юрий Гагарин начал готовиться к полету в космос в Центре подготовки космонавтов, ныне носящем его имя. Работал самозабвенно, с полной отдачей сил, с неистощимой любознательностью, трудолюбием, выдержкой. Был отлично подготовлен физически, аккуратен, скромен, внимателен к товарищам, смел и решителен. Когда обсуждался вопрос, кому быть космонавтом-1, выбор пал на Юрия Гагарина. И 12 апреля 1961 г. в момент старта прозвучало знаменитое гагаринское "Поехали!" Ликующая Родина радостно встретила первопроходца космоса. Его подвиг был отмечен высокими наградами и званием героя Советского Союза. Люди всей Земли бурно приветствовали советского человека, первым увидевшего нашу планету из космоса. Его восторженно принимали в десятках стран. Готовясь к новым полетам, Гагарин настойчиво продолжал тренировки, много летал на самолетах, окончил Военно-Воздушную инженерную академию им. Н.Е. Жуковского. В марте 1968 г. во время очередного тренировочного полета Юрий Алексеевич Гагарин трагически погиб в авиационной катастрофе. Верный сын нашей Родины, новую эру в освоении Вселенной, вечно будет жить в памяти людей. ВИЛЬЯМ ГЕРШЕЛЬ (1738-1822) Вильям Гершель - английский астроном, основоположник звездной астрономии, член Лондонского королевского общества (с 1781 г.). Родился в городе Ганновере (Германия) в семье военного музыканта, получил домашнее образование (учился музыке, языкам). В 1757 г. он уехал в Англию, где стал музыкантом - педагогом. В 35 лет Гершель увлекся астрономией, изучил ее самостоятельно и посвятил ей всю остальную жизнь. В своих наблюдениях он использовал телескопы, которые делал сам. В 1789 г. он построил крупнейший по тому времени 12-м рефлектор с диаметром зеркала 122 см. В 1781 г. Гершель открыл планету Уран. Гершель разработал новый метод изучения строения звездной системы, основанный на статистических подсчетах звезд в разных участках неба (метод "звездных черпков"). Применив метод "черпков", он впервые установил, что все наблюдаемые звезды составляют огромную сплюснутую систему - Млечный Путь (или Галактику). Гершель открыл (к 1802 г.) более 2 тыс. новых туманностей (в том числе около двухсот двойных и кратных), а также сотни новых визуально- -двойных звезд. Гершель установил, что двойные и кратные звезды существуют как системы звезд, физически связанных между собой и обращающихся вокруг общего центра тяжести. На основе огромного материала, собранного в результата многолетних наблюдений, Гершель построил свою звездно-космогоническую теорию развития космической материи под действием силы тяготения - от разреженных, хаотических форм к сложноорганизованным - звездам и звездным системам. Наиболее старыми он считал шаровые скопления, которые в ходе дальнейшего сжатия могли взрываться и давать начало новому циклу сжатия разлетевшейся материи. Одной из главных своих задач Гершель считал изучение строения нашей галактики. Он доказал, что наше Солнце со всеми своими планетами движется по направлению к созвездию Геркулеса. Изучая спектр Солнца, он открыл инфракрасную, невидимую часть его (1800). В 1789 г. Вильям Гершель был избран почетным членом Петербургской академии наук. ГИППАРХ (около 190-125 до н.э.) Гиппарх - древнегреческий ученый, один из основоположников астрономии. Родился в городе Никее, жил и работал на острове Родос. Гиппарху принадлежит заслуга создания первых математических теорий видимого движения Солнца и Луны и теории затмений. Он правильно определил размер Луны и ее расстояние от Земли. Сопоставляя результаты личных наблюдений и наблюдений своих предшественников, он с большой точностью вычислил продолжительность солнечного года (ошибка не более 6 мин). Гиппарх и другие астрономы древности уделяли много внимания наблюдениям движений планет. Наблюдаемое с Земли движение планет довольно сложно: скорость планеты то увеличивается, то уменьшается, временами она и вовсе останавливается, после чего начинает двигаться в обратном направлении. При этом планета иногда описывает на небе петли. Эта сложность, как сейчас мы знаем, является результатом того, что наблюдения ведутся с Земли, которая сама обращается вокруг Солнца. Гиппарх же, считавший Землю неподвижной, полагал наблюдаемое движение планет реальными. В объяснении движения планет он следовал теории эпициклов. Теория эпициклов давала с известным приближением чисто формальное, геометрическое представление о движении планет. Составленные Гиппархом таблицы положений Солнца и Луны позволили предвычислять моменты наступления с ошибкой 1-2 ч. Гиппарх впервые стал использовать в астрономии методы сферической тригонометрии. Он повысил точность наблюдений, применив крест нитей для наведения на светило в угломерных инструментах - секстантах и квадрантах. Ученый составил огромный по тем временам каталог положений 850 звезд, разделив их по блеску на 6 степеней (звездных величин). Гиппарх ввел географические координаты - широту и долготу, и его можно считать основателем математической географии. Иоганн Кеплер (1571-1630) Иоганн Кеплер - великий немецкий астроном и математик. Он открыл три основных движения планет, изобрел оптическую систему, применяемую в частности, в современных рефракторах, подготовил создание дифференциального, интегрального и вариационного исчисления в математике. Иоганн Кеплер родился в городе Вейль-дер-Штадт на юге Германии в бедной протестантской семье. После обучения в монастырской школе в 1596 г. поступил в духовную семинарию при Тюбингенской академии (позднее университет). В эти годы он познакомился с гелиоцентрической системой Н. Коперника. По окончании Академии в 1593 г. Кеплер, обвиненный в свободомыслии, не был допущен к богословской карьере и получил должность школьного учителя математики. В 1600 г. он приехал в Прагу к знаменитому астроному Т. Браге, после смерти которого получил материалы его многочисленных наблюдений. Кеплер написал много научных трудов и статей. Важнейшее его сочинение - " Новая астрономия " (1609), посвящена изучению движения Марса по наблюдениям Т. Браге и содержащая первые два закона движения планет. В сочинении "Гармония Мира" (1619) Кеплер сформулировал третий закон, объединяющий теорию движения всех планет в стройное целое. Солнце, занимая один из фокусов эллиптической орбиты планеты, является, по Кеплеру, источником силы, движущей планеты. Он высказал справедливые догадки о существовании между небесными телами тяготения и объяснил приливы и отливы земных океанов воздействием Луны. Составленные Кеплером на основе наблюдений Браге "Рудольфовы таблицы" (1627) давали возможность вычислять для любого момента времени положение планеты с высокой для той эпохи точностью. В работе "Сокращение коперниковой астрономии" (1618-1622) Кеплер изложил теорию и способы предсказания солнечных и лунных затмений. Его исследования по оптике изложены в сочинении "Дополнение к Вителло" (1604) и "Диоптрики" (1611). Замечательные математические способности Кеплера проявились, в частности, в выводе формул для определения объемов многих тел вращения. Рукописи Кеплера были приобретены Петербургской академией наук и хранятся сейчас в России в Санкт-Петербурге. УРБЕН ЖАН ЖОЗЕФ ЛЕВЕРЬЕ (1811-1877) Французский астроном Леверье родился в маленьком городке Сен-Ло в Нормандии в семье скромного служащего. В 1833 г. окончил Политехническую школу в Париже. В 1846 г. Леверье, избранный членом Парижской Академии наук, возглавил кафедру небесной механики в Парижском университете, 1854 г. стал директором Парижской обсерватории. Работы Леверье посвящены решению проблем небесной механики. В 1839 г. он предоставил в Парижскую Академию наук доклад "О вековых возмущениях планетных орбит", изучив вопросы о устойчивости Солнечной системы. В последующие годы он работал над теорией движения Меркурия, а в 1843-1845 гг. провел исследования некоторых короткопериодических комет. В 1845 г. Леверье, по предложению директора Парижской обсерватории Арго, занялся изучением неправильностей в движении планеты Уран и показал, что их причина - находящиеся за пределами орбиты Урана неизвестная планета. В 1846 г. он вычислил положение на небе этой планеты, позже названной Нептуном. Немецкий астроном Галле обнаружил новую планету в месте, указанном Леверье. Открытие Нептуна с помощью предвычислений Леверье - одно из крупнейших событий в области теоретической астрономии. Занимаясь теорией движения планет, Леверье до конца жизни работал над вычислением таблиц, отличающихся большой точностью. Теория планет Леверье использовалась для составления астрономических эфемерид - таблиц положений тел Солнечной системы. Михаил Васильевич Ломоносов (1711-1765) Михаил Васильевич Ломоносов - великий русский учёный-энциклопедист, естествоиспытатель и филолог, поэт и художник, философ естествознания, организатор отечественной науки и естествознания. По его инициативе и проекту создан в 1755 г. Московский университет. Михаил Васильевич Ломоносов родился в деревне Денисовка (по другим данным - в деревне Мишанинская) близ села Холмогоры Архангельской губернии в семье крестьянина-помора. В 19 лет он ушел из дома в Москву, где под вымышленным дворянским именем поступил в Славяно-Греко-Латинскую академию. В числе лучших учеников Ломоносов был направлен для продолжения образования в университет при Петербургской академии наук, а затем за границу, где совершенствовался в химии, физике, металлургии. В 34 года он стал одним из первых русских академиков. Круг его интересов и исследований в естествознании охватывал самые различные области фундаментальных и прикладных наук (физика, химия, география, геология, металлургия, астрономия). Ломоносов глубоко проник в материалистическую сущность природы, пропагандировал и развивал её основные физические и философские принципы: закон сохранения материи и движения, принципы познаваемости, закономерности законов природы. Умение анализировать явления в их взаимосвязи и широта интересов привели его к ряду важных выводов и достижений в области астрономии. Изучая явления атмосферного электричества, он выдвинул идею об электрической природе полярных сияний и свечений кометных хвостов. В 1762 г. Ломоносов создал отражательный телескоп-рефлектор с наклонным зеркалом, дававшим яркое изображение объекта. Ломоносов первым обрисовал поверхность Солнца как бушующий огненный океан. Одним из главных достижений Ломоносова в астрономии было открытие атмосферы планеты Венера, сделанное им 26 мая 1761 г. во время наблюдений прохождения Венеры по диску Солнца. М. В. Ломоносов был великим учёным-патриотом. В науке он видел могучую силу для улучшения жизни народа. Никто не заботился так, как Ломоносов, о практическом применении астрономии. Он проявлял особый интерес к созданию таких приборов, которые помогали бы морякам лучше ориентироваться в пути по звёздам и с наибольшей точностью определять время. М. В. Ломоносов всю жизнь неустанно боролся с отсталостью и невежеством, за торжество науки. Он утверждал, что Вселенная бесконечна, что как наша Земля, так и всё существующее в природе не неизменно, а непрерывно меняется и развивается. Александр Александрович Михайлов. (1888-1983) А.А.Михайлов - советский астроном, академик (с 1964 г.), Герой Социалистического Труда. Родился в городе Моршанске. В 1911 г. окончил с золотой медалью Московский университет, где преподавал с 1918 по 1948 г. и одновременно (с 1919 по 1947 г.) был профессором Московского института инженеров геодезии, аэрофотосъемки и картографии. С 1947 по 1964 г. Михайлов возглавлял Главную астрономическую обсерваторию АН СССР (Пулковскую); в разные годы был председателем Астрономического совета АН СССР, президентом Всесоюзного астрономо-геодезического общества. Научная деятельность академика Михайлова охватывала огромный круг проблем, связанных с астрономией, практической и теоретической гравиметрией, астрономией, небесной механикой, геофизикой, геодезией, историей науки. К числу важнейших его работ относятся фундаментальные исследования по теории солнечных затмений и её практическому применению (предсказание условий видимости затмений). Михайлов - автор превосходных звездных атласов (в том числе и большого атласа со звездами до 8,25 звездной величины), которые используются не только для научных наблюдений, но и служат в качестве пособий любителям массовых наблюдений метеоров, переменных звёзд и др. Среди многих гравиметрических исследований Михайлова большое практическое и научное значение имели выполненные в 20-е гг. работы по определению силы тяжести в районе Курской магнитной аномалии. Они помогли обнаружить в этом районе громадные залежи железной руды. После запуска в СССР первых искусственных спутников Земли Михайлов стал одним из организаторов наблюдений ИСЗ; эти наблюдения использовались для уточнения орбит спутников, для решения ряда геодезических и геофизических задач. Вместе с группой ученых он занимался расшифровкой первых снимков обратной стороны Луны, полученных с помощью советских космических аппаратов. Активное участие принимал Михайлов в создании крупнейшего в мире отечественного 6-метрового телескопа-рефлектора и радиотелескопа РАТАН-600. Много сил и энергии отдал он делу восстановления Пулковской обсерватории, полностью разрушенной во время блокады Ленинграда в годы Великой Отечественной войны. Михайлов был одним из образованнейших людей нашего времени, он свободно владел многими иностранными языками, неоднократно представлял нашу страну в международных организациях, научных конгрессах, был почетным членом нескольких зарубежных академий, научных обществ. Исаак Ньютон. (1643-1727) Исаак Ньютон - великий английский физик, механик, астроном и математик. Высокое признание получили работы Ньютона, в которых он заложил основы научного понимания законов мироздания взамен фантастических домыслов религии. Исаак Ньютон родился в местечке Вулсторп близ города Грантема в семье небогатого фермера. Учился в Кембриджском университете. В 1669 - 1701 гг. Ньютон - профессор физики и математики в Кембриджском университете ; с 1703 г. почти четверть века - бессменный президент Лондонского королевского общества - английской академии наук. Ньютон сформулировал основные законы классической механики, открыл закон всемирного тяготения, разработал основы дифференциального и интегрального исчислений. Главный труд Ньютона "Математические начала натуральной философии" (1687) был отправным пунктом всех работ по механике в течение последующих двух веков. В книге "Оптика" он объяснил большинство световых явлений с помощью развитой им корпускулярной теории света. Физические открытия Ньютона были тесно связаны с решением астрономических задач. Оптика Ньютона выросла из попыток усовершенствовать объективы для астрономических телескопов - рефракторов, избавить их то искажений - аберраций. В 1668 г. он разработал конструкцию зеркального телескопа - рефлектора и за это в 1672 г. был избран членом Лондонского королевского общества. Ньютон на основе установленного им закона всемирного тяготения сделал заключение, что все планеты и кометы притягиваются к Солнцу, а спутники - к планетам с силой, обратно пропорциональной квадрату расстояния, и разработал теорию движения небесных тел. Ньютон показал, что из закона всемирного тяготения вытекают законы Кеплера, пришел к выводу о неизбежности отклонений от этих законов вследствие возмущающего действия на каждую планету или спутник остальных тел Солнечной системы. Теория тяготения позволила ему объяснить многие астрономические явления - особенности движения Луны прецессию, приливы и отливы сжатие Юпитера, разработать теорию фигуры Земли. Взгляды Ньютона, его способность объяснить и описать широчайший круг явлений природы, особенно астрономических, оказали огромное влияние на дальнейшее развитие науки. Василий Яковлевич Струве (1793-1864) Василий Яковлевич Струве - русский астроном, один из основоположников звездной астрономии, член Петербургской академии наук (с 1832 г.). Он родился в городе Альтона (Германия) в семье директора местной гимназии, получил филологическое образование в Дерптском (ныне Тарутском, Эстония) университете, но призвание нашел в естествознании. В 1818-1839 гг. Струве - директор Дерптской университетской обсерватории; начиная с 1833 г. наиболее активный участник сооружения Пулковской обсерватории, открытой 19 августа 1839 г. Струве стал первым директором этой обсерватории. Благодаря его усилиям эта обсерватория была оборудована совершенными инструментами (в том числе в то время самым большим в мире рефрактором с 38-см объективом). При непосредственном участии Струве было проведено градусное измерение дуги меридиана на огромном пространстве от побережья Ледовитого океана до устья Дуная. В результате были получены ценные материалы для определения формы и размеров Земли. Под руководством В. Я. Струве была определена система астрономических постоянных, получившая в свое время всемирное признание и использовавшаяся в течение 50 лет. С помощью построенного по его идее пассажного инструмента Струве определил постоянную аберрации света. В области звездной астрономии Струве открыл реальное сгущение звезд к центральным частям Галактики и обосновал вывод о существовании и величине межзвездного поглощения света. Много времени уделял Струве изучению двойных звезд. Составленные им два каталога двойных звезд были опубликованы в 1827 и 1852 гг. Струве принадлежит первое (1837) успешное измерение расстояния до звезды (Веги в созвездии Лиры). В. Я. Струве было почетным членом многих иностранных академий и обществ.
https://doc4web.ru/astronomiya-/katolicizm-istoriya-viniknennya-animizm.html
Католицизм Історія виникнення Анімізм
https://doc4web.ru/uploads/files/234/58f7b24ec59483207138fe680034318b.docx
files/58f7b24ec59483207138fe680034318b.docx
Реферат З курсу РЕЛІГІЄЗНАВСТВО На тему: Католицизм. Історія виникнення. Анімізм Католицизм. Історія виникнення. Християнство є найбільш значною світовою релігією нашого часу, в якій розрізняють два головні напрямки: католицизм та православ’я, а також численні більш дрібні різновиди. Головним об’єктом шанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною, дехто – тільки Богом або тільки божественним посланцем. Християнство виникло у другій половині І ст. в одному із східних районів Римської імперії – Палестині. Головною соціальною причиною виникнення християнства було безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями. Християнство виникло як відгалуження іудаїзму, у якого воно спадкувало, насамперед, визнання Старого завіту – найдавнішої частини Біблії. Античне християнство у своєму розвитку пройшло три головні періоди: первісне християнство (від середини І ст. досередини ІІ ст.), раннє християнство (від середини ІІ ст. до початку ІV ст.) та пізнє християнство (від початку ІV ст. до кінця V ст.). Общини первісного християнства складалися з бідних елементів. Представників заможних класів були одиниці, і вони не відігравали особливої ролі в общинах. У цьому розумінні первісне християнство було релігією пригноблених. Церкви не було – вона тільки формувалася. У період раннього християнства в общини дедалі більше почали вливатися заможні люди, які утворювали всередині общин особливий соціальний прошарок і поволі захопили керівництво ними. Християнські общини, які почали називатися парафіями, об’єдналися у більш значні одиниці – єпископії на чолі з єпископами та митрополії на чолі з митрополитами. Церква, виникла, стала на захист існуючих порядків. У період пізнього античного християнства рабовласницький клас у своїй головній масі приєднався до християнської релігії. За імператора Костянтина (323 – 337 рр.) християнська релігія перетворилася на державну, вона користувалася економічною, політичною та ідеологічною підтримкою держави. Відбувається подальша централізація церкви: єпископії та митрополії об’єднались у патріархії на чолі з патріархом. У першій половині ІV ст. на території імперії були три патріархії – римська, олександрійська та антіохійська. У кінці ІV ст. – єрусалимська. Значною подією в історії християнської церкви був перший Вселенський собор, тобто з’їзд духовенства, який відбувся в 325 р. у Нікеї (Мала Азія). Собор був названий Вселенським тому, що на ньому було представлене вище духовенство усієї імперії. Скликання собору означало створення єдиної християнської церкви, бо в особі вселенських соборі духовенство імперії отримало свій вищий керівний центр. Хоча вселенські собори скликалися порівняно рідко (в ІV по VIII ст. було скликано всього 7), все ж вони відігравали важливу роль: об’єднували зусилля духовенства, регулювали церковне життя, сприяли виробленню єдиної ідеології та обрядовості. Етап античного християнства змінився етапом феодального християнства (VI – XV ст.), коли відбувся розкол церкви на православ’я та католицизм. Розмежування між православ'ям і католицизмом у християнстві почало виявлятися після поділу Римської імперії на Західну і Східну (395 р). Основною причиною цього стало суперництво між константинопольським і римським патріархом, що називав себе папою, за верховенство в християнському світі. В міру посилення економічної могутності римських пап у Західній Європі зростали і їхні претензії на роль глави Всесвітньої Церкви, що іншою Церквою, природньо, було визнано незаконним. Поступово розбіжності посилювалися. Так, уже на шостому Вселенському Соборі (680 р.) були засуджені деякі нововведення Римської Церкви, такі як: примус священиків і дияконів до безшлюбності, суворі пости в суботи Великого Посту і зображення Ісуса Христа у виді агнця (ягняти). Формальний поділ християнської Церкви на західну (римсько-католицьку) і східну (греко-православну) відбулося в 1054 р., коли посланець папи римського у Візантії кардинал Гумберт після безрезультатних переговорів із патріархом залишив у храмі Св. Софії в Константинополі лист, що відлучає від церкви патріарха і його послідовників. Патріарх у свою чергу наклав заборону на кардинала Гумберта. Остаточно поділ Церков завершився після захоплення в 1204 р. Константинополя хрестоносцями. Справа в тому, що в XI - ХІІ вв. католицька церква практично очолила торгово-колонізаційний рух європейців на Схід під приводом, нібито, звільнення Єрусалима і його святинь від арабів-мусульман. Проте Четвертий Хрестовий похід відправлявся вже не в Малу Азію, а в Константинополь. Хрестоносці взяли місто, розграбували його, опоганили святині православних храмів і утворили в Константинополі Латинську імперію, що проіснувала більш 50 років. З тих пір православна і католицька Церкви продовжували жити і розвиватися окремо одна від одної. Католицизм має багато спільного з православ’ям і водночас відрізняється від інших напрямів у християнстві системою віровчення, культу, своєрідними засобами пристосування до стрімкої зміни соціальних діяльності і нової релігійної свідомості. Католицизм доповнив “Символ віри” новими догматами. Католицизму притаманні догмати християнства, але він має й специфічні риси, особливості, котрих не знає православна церква. Що це за особливості? Основним догматом католицької церква, що відрізняє її від інших течій у християнстві, є догмат про непогрішимість папи Римського. Він полягає у тому, що папа Римський, який виступає з амвона з тих чи інших питань віри і моралі, є непогрішимим. Прийняття цього догмата папство домагалося протягом сторіч, але добилося тільки в 1870 р., коли його було прийнято католицьким Вселенським Собором у Ватикані. Ведучи боротьбу за духовну та світську владу, папи йшли на численні союзи з королями, користувалися опікою могутніх феодалів, невпинно примножували свої багатства і посилювали політичний вплив. Наступний догмат католицизму – це догмат про “чистилище”, прийнятий у 1439 р. на Флорентійському соборі. Вчення про “чистилище” полягає в тому, що душа людини після смерті потрапляє в "чистилище” – місце між пеклом і раєм, має змогу очиститися від гріхів і в подальшому переходити в пекло чи рай. Очищення душ здійснюється шляхом різноманітних випробувань. Рідні та близькі покійного за допомогою молитов і внесків на користь церкви можуть полегшити випробування душі, що перебуває в “чистилищі”. Доля душі визначалася, таким чином, не тільки поведінкою людини в земному житті, а й матеріальними можливостями близьких покійного. Дуже важливим положенням католицизму є теза про особливу роль духовенства, що людина не може заслужити Божої милості самостійно, без допомоги духовенства, яке має значні переваги перед мирянами і повинно мати надзвичайні права і привілеї. Зокрема, католицьке віровчення забороняє віруючим читати Біблію, оскільки це є виключним правом духовенства. Католицизм вважає канонічною лише Біблію, яка написана латинською мовою, якою не володіє переважна частина віруючих. Для католицької церкви узагалі властива строга організація та ієрархічний характер. Відповідно до її віровчення, папа римський є щирий намісник Ісуса Христа на землі, спадкоємець апостола Петра, його влада вище влади Вселенького Собору. Крім того католицизм проводить різке розмежування між мирянами і кліром. Виражається воно в ряді догм, відсутніх у православ'ї: целибат - обов'язкова безшлюбність духівництва, заборона виходу з духовного звання. Свої привілеї католицьке духовенство будує на католицькому вченні про "Скарбниці благодаті", відповідно до якого діяння Христа, Божої Maтері, апостолів і святих, створюють "запас" добрих справ, за рахунок яких церква має право відпускати грішникам гріхи, у тому числі - за гроші. Продаж індульгенцій, що засвідчують відпущение гріхів, була надзвичайно широко поширена в католицькому світі в середніх віках. До речі, тільки в католицизмі існує догмат про чистилище - проміжну інстанцію між пеклом і раєм, в якому душа грішника може бути "відмолена" ним самим, духовенством або родичами покійного. У католицизмі немає багатоденних постів, "приборкування плоті" рекомендується тільки в середу першого тижня Великого посту, у Страсну п'ятницю, у переддень Успення і Різдва. Особливо значної ролі католицька церква набула в епоху середньовічної європейської цивілізації. Церква була найбільшим феодалом, земельним власником. Її розташування і сприяння шукали наймогутніші імперії і королівства Європи. Церква справді супроводжувала людину з народження до самої смерті. Вона могла роздавати інтердикти - відлучення від церкви, влаштовувати судилища, що проявились в розгулі інквізиції, продавати церковні посади, страчувати і милувати. Серйозний удар по католицизму був нанесений в період утвердження капіталістичних відносин. В результаті реформації (ХVI ст), що намагалась значно пристосувати духовну культуру суспільства до реальних умов побуту, виникло навчання Лютера, що реалізувалось у протестантизмі і витиснуло католицизм із багатьох країн Європи. На відміну від інших напрямів у християнстві, католицизм має міжнародний центр управління – Ватикан і главу католицької церкви – папу Римського, що обирається довічно. Ще в 756 р. на невеликій території сучасної Італії виникла церковна держава – папська область. Вона проіснувала до 1870 р., коли в процесі об’єднання Італії її було включено до Італійської держави. Після першої світової війни папство вступило в союз з існуючим в Італії режимом. Пій ХІ (1922 – 1939) у 1929 р. уклав з урядом Муссоліні Латеранські угоди, згідно з якими відроджувалася папська держава – Ватикан. Ватикан – самостійна держава на території Італії площею 44 га. Вона розташована на Ватиканському горбі, де знаходиться собор святого Павла, два папських палаци, резиденція папи, замок “святого ангела” (церковна тюрма). Крім того, до юрисдикції папи відноситься залізнична лінія довжиною в кілька сотень метрів, що з’єднує Ватикан з мережею італійських залізниць, електростанція, радіостанція, телеграф, преса (“Оссерваторе Романо”), початкова школа, невеликі збройні сили, жандармерія. Ватикан випускає грошові і поштові знаки. Піддані Ватикану становлять близько тисячі чоловік. Необмеженим главою держави є папа Римський, він же – глава католицької церкви. Глава держави Ватикан обирається з кардиналів – вищих представників духовенства – на колегії (конклаві) кардиналів. Папа відмовляється від свого імені і приймає нове. Збори кардиналів відбуваються в надзвичайних випадках, в основному для виборів нового папи. Установи Ватикану включають в себе 9 конгрегацій (об’єднань); 3 трибунали й декілька секретаріатів. Конгрегації – своєрідні міністерства, які очолюються групою кардиналів (3 – 4 чол.) і главою – префектом. Серед них найважливішими є: Конгрегація священної канцелярії; Конгрегація пропаганди віри – веде місіонерську діяльність головним чином у країнах Азії та Африки. Це найзаможніша конгрегація, яка отримує дотації від правлячих кіл. Не тільки бізнесмени-католики, а й представники інших релігійних напрямків (наприклад, баптисти) подають значну матеріальну допомогу у створенні мережі семінарій, університетів, середніх шкіл, що виховують місцеве населення у дусі католицького віровчення. Ця конгрегація має своє видавництво, богодільні, школи. Сучасна католицька церква - найбільший релігійно-політичний і ідеологічний інститут. Сьогодні католицизм є переважною релігією в багатьох країнах Європи: у Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччині, у країнах Прибалтики, у Франції, Італії, Португалії, а також на Кубі і у країнах Латинської Америки, на територіях Західної Білорусії й України. Анімізм Анімізм – форма найдавніших вірувань про існування в тілі людини її двійника – душі, від якої начебто залежить саме життя особи, її фізіологічний і психічний стан. Ці уявлення спочатку мали дуже конкретний характер. Душу ототожнювали з диханням, з кров’ю, вважали, що вона міститься у серці, в очах. Згодом стали вважати, що вона розчинена в усій людині, вона є, але не міститься ніде, і може існувати без тіла. У багатьох народів головними двійниками були душі померлих родичів, тому анімістичні вірування часто називають культом предків. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: Закон Божий для семьи и школы. Сост. свящ. Серафим Слободской. - Коломна, 1993. История Европы. Т. 2 - Средневековая Европа. - М.„ 1992. Репина Л.П. Римская церковь и распространение христианства.// Средневековая Европа глазами современников и историков. 4.1, М., 1994. В.І. Лубський В.І., Релігієзнавство, Київ, “Вілбор”, 1997.
https://doc4web.ru/astronomiya-/konspekt-uroku-z-navchannya-gramoti-klas.html
Конспект уроку з навчання грамоти 1клас
https://doc4web.ru/uploads/files/223/ee7f897d524a2a7a081ad7eaea788986.docx
files/ee7f897d524a2a7a081ad7eaea788986.docx
Конспект уроку з навчання грамоти 1 клас Урок навчання грамоти, 1 клас Тема. Інтонаційне читання речень. Вправи на доповнення незавершених речень. Мета: Відпрацювати навички читання; звернути увагу на виразність читання, дотримуючись відповідної інтонації; формувати вміння доповнювати речення; розвивати фонематичний слух; виховувати бережливе ставлення до іграшок. Обладнання: таблиці, лісова галявина, лисеня. Хід уроку. І. Організаційна частина. Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми помандруємо лісовою галявиною разом з допитливим лисенятком. Воно приготувало для вас цікавих завдань. ІІ. Артикуляційні вправи. Положення язика при вимові [л] [л’] Чистомовка. Ла-ла-ла – молоко пила. Ло-ло-ло – ідемо в село. Лу-лу-лу – йдемо по селу. Ли-ли-ли – липки попили. Лі-лі-лі – рученьки малі. Повторення вірша „Ліс Микита”. Кого лисеня побачило на галявині? ІІІ. Гра „Добери слова” (ла, ло, лу, ли, лі). IV. Звуковий аналіз слів: Ліна, лила. Повторення вивчено- го про звуки. Чи правільно записано схеми? Чому? Які звуки може позначати буква л? V. Фізкультхвилика. Що лисиня побачело в лісі? VI. Вправи зчитання. 1. Гра „Впізнай букву”? 2. Читання складів (за таблицею). 3. Читання слів, поданих у складовій формі. 4. Читання речень (доповнення незавершених). VII. Робота над тектстом (с.40). Загадка. Що за диво – хата Іграшок багато? (іграшковий магазин). Вступна бусіда. Для чого дітям купують іграшки? Чи треба за іграшками доглядати? Як? Наше лисенятко підійшло до лісникової хати. Що воно побачило? Бесіда за ілютрацією. Читання тексту вчителем. Словникова робота. Читання учнями (по 1 реченню, хором). VIII. Розповідь про давні іграшки. ІХ. Гра „Мишка”. Х. Підсумок уроку. Яку букву ми вивчаємо? Які букви може означати буква л? Що вам найбільше запам’яталось? Що нового дізнались? Тема: закріплення букви „зе”. „У зоопарку”. Мета: Формувати дітей літературну вимову слів зі звуками [з [з]; Розвивати вміння здійснювати звукобуквені зіставлення; Виховувати бережливе ставлення до тварин. Обладнання: таблиця складів, слів; схеми слів, предметні малюнки (звірів), сигнали. Хід уроку. І. Організаційний момент. Сьогодні Буслик хоче запросити нас у похід. Куди? Про це ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку. Я ходив туди із татом. Звірів бачив там багато. Мавпу, лева, і слона, Ще й веджмедя крокодила... Всіх запам’ятать – несила. (зоопарк) Щоб потрапити в зоопарк потрібна перепустка. ІІ. Артикуляційні вправи. Положення язика при вимові звуків [з], [з], [с], [с]. Чистомовка: Са-са-са – тут оса, За-за-за – там коза. Скоромовка. Коза у лузі – лоза у тузі. Бери лозу – жени козу. Читання таблиці складів. Са со су се си сі За зо зу зе зи зі ІІІ. Вправи на звуко-буквені зіставлення. У зоопарку живе живе маленьке зебреня. Але крім свого імені воно не знає інших слів. Допоможіть йому! 1. Добрати слова із заданим злиттям (зо, са, зі, зе, сі). 2. Читання слів (за таблицею). Ліз Казка Ліс Казати Лізти Косити Злізти Розказати Гра “Знайди зайве слово” (ліс, косити). Чому ці слова зайві? 3. Дібрати слова – „родичі” до слова ліс. 4. Звуковий аналіз слів. Як поділяємо звуки? Як поділяємо приголосні звуки? Як позначаємо звуки в схемах? Серед поданих схем вибрати необхідні до слів: Зіна Зорі IV. Фізкультхвилинка. V. Опрацювання тексту „У зоопарку” (с.72). 1. Самостійне напівголосне читання. 2. Вибіркове читання тексту. Про кого розповідається в 1 реченні? Зачитати назви тварин, які були в зоопарку? Як було Зіні в зоопарку? Підібрати речення з тексту до малюнків, вміщених у букварі? Розповідь про заповідники (предметні малюнки). У тексті розповідалося про різних тварин, що живуть у зоопарку. А чому ці тварини живуть в зоопарку, а не на волі? В зоопарку живуть переважно рідкісні тварини, які мешкають у далеких краях. Крім цього, на Землі є такі тварини, яких залишилося дуже мало. Вони взагалі можуть вимерти і зникнути. Щоб цього не сталося, їх поміщають у заповідники, де вони живуть, як на волі, і охороняються. Частини цих тварин живе в зоопарках. В лісах України раніше майже не було лосів, козуль. А зараз їх стає все більше і більше. Ці тварини охороняються законом. В Україні є великий заповідник Асканія-Нова, де живе багато рідкісних тварин. А найближче до нас Карпатський заповідник. 4. Читання тексту ланцюжком. VI. Розвиток зв’язаного мовлення. Загадка. Влітку медом ласував, Досхочу малини мав. А як впав глибокий сніг, Позіхнув і спати ліг. (Ведмідь). До яких тварин належить ведмідь? Чим покрите його тіло? Якого кольору шерсті? Які у нього лапи? Кігті? Зуби? Очі? Вуха? Навіщо ведмедеві кігті? Чим він живиться? Що найбільше любить? Як він зимує? Бесіда за картиною „Природа”. Яка пора року? Де відбувається подія? Хто зображений на картині? Що роблять діти? Які у них личка? Хто налякав дітей? Чим? Складання речень за картиною. В яких казках героєм був ведмідь? 4. Гра „З якої казки?” 5.Легенда „Звідки взявся ведмідь”. VII. Гра „Дід Буквоїд”. (за таблицею) К.З. М.Р.З. З.РК. З.Р. VIII. Ознайомлення з дитячим журналом „Буслик”. IX. Гра „Так – ні” (сигнали ). X. Підсумок уроку. Яку букву ми вивчали? Які звуки може позначати буква з? Що нового дізнались? Що було найцікавішим?
https://doc4web.ru/astronomiya-/biznesplan-malogo-pidpriemstva.html
Бізнес-план малого підприємства
https://doc4web.ru/uploads/files/238/dca12bc7b38734bffcc63c55f852b46d.docx
files/dca12bc7b38734bffcc63c55f852b46d.docx
Міністерство освіти і науки Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” Хустська філія ВНЗ Кафедра Зовнішньоекономічної діяльності Курсова робота з курсу “ Економіка підприємства” на тему: “Бізнес-план малого підприємства” Виконав: студент ІІ курсу групи МЗД-21-02 Довганич Іван Васильович Науковий керівник: доц., к.е.н. Тирпак Василь Іванович Хуст - 2004 ЗМІСТ стр. ВСТУП 3 І. Теоретична ЧАСТИНА 4 Розділ 1.Короткий опис проекту 4 Розділ 2. Компанія та її загальна стратегія 6 Розділ 3. Маркетинговий аналіз: 7 Розділ 4. Маркетингова стратегія 11 ІІ. Практична ЧАСТИНА 13 1. Загальна характеристика підприємства 15 2. Резюме 16 3. Характеристика продукції, ринків збуту, маркетинг 17 4. Виробничий план 21 5. Організаційний план 32 6. Фінансовий план 33 7. Аналіз можливих ризиків та їх страхування 36 Додатки 38 ВИСНОВОК 39 Список використаної літератури 41 Вступ. Предметом дослідження даної курсової роботи є бізнес-план малого підприємства. Курсова робота складається з двох частин: теоретичної та практичної, тобто розрахункової. В свою чергу розрахункова частина має свою структуру. Вона починається із загальної характеристики підприємства, де міститься: назва, номер та дата державної реєстрації, вид діяльності, адреса підприємства та інше. Метою розроблення бізнес-плану – планування господарської діяльності підприємства на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку і можливостей отримання необхідних ресурсів. Складанню бізнес-плану передує визначення цілей власного бізнесу загалом і бізнес-плану зокрема. При цьому визначаються ділові загальні й особисті цілі, що є основою оцінки успішного бізнесу як особистого успіху підприємця. Цілі можна розглядати як бажаний стан справ. Як правило, спочатку визначаються загальні цілі, потім виділяються специфічні конкретні, що визначають проміжні етапи в досягненні загальної мети. Останнє допомагає визначити пріоритетність напрямків, їх розподіл за часом. Цілі суб'єктивні й у цьому розумінні вони не можуть бути правильними чи неправильними. Процедура вирішення цього питання відрізнятиметься при плануванні нового і реконструкції діючого підприємства як за складом, так і за змістом використання необхідної інформації. Для входження в ринок нового підприємства йому потрібні дослідження стану самого ринку і конкретної ринкової ситуації, а для того, щоб обґрунтувати необхідність реконструкції діючого підприємства останньому, крім того, слід використати об'єктивні оцінки досягнутих результатів діяльності підприємства. Бізнес-план охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі. Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Головна внутрішня ціль бізнес-плану — бути основою управління підприємницькою діяльністю. Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого підприємства, специфіку його діяльності. I Теоретична частина. Короткий опис проекту Нажаль, цей розділ дуже часто недооцінюється розробниками проекту. Хоча насправді, він є одним з найважливіших, бо може викликати (або ні) зацікавленість з боку того, хто його читає, тобто потенційного інвестора або банкіра. Як вже зазначалося, залежно від того, чи базується інвестиційний проект на вже існуючій компанії, чи його планується організувати на базі новоствореного підприємства, акцент повинен бути зроблений відповідно на компанії та її стратегії або на самому проекті. Так чи інакше, наведемо перелік головних питань, які повинні бути окреслені у цьому розділі. Проект Назва проекту; Джерела фінансування; Розміщення проекту; Мета проекту; Обґрунтування проекту. Бізнес Коротка історія бізнесу, що описує період його створення та розвитку; Короткий опис існуючої стадії розвитку бізнесу та середи, в якій він здійснюється; Опис того, як було прийнято рішення про просування бізнес-плану та здійснення інвестиційного проекту Продукція Стислий опис того, що робить продукцію унікальною та тих характерних особливостей, які ставлять її поза конкуренцією у ціновому, якісному або іншому відношенні. Ринок Об’єм ринку, що існує, його прогнозоване зростання; Опис ринку внутрішнього та/чи міжнародного; Канали розподілу; Прогнозоване зростання; Визначення орієнтовної частини ринку. Керівництво та персонал Наскільки укомплектований штат? Який освітній рівень? Який рівень безробіття в цій сфері бізнесу? Короткий опис вже набутого досвіду (треба підкреслити сильні сторони!) Фінансування Опис точних цілей необхідного фінансування; Прогнозування доходів та чистого доходу після сплати податків на три роки; Проектування початку надходження прибутку. Отже, саме цей розділ є має особливе значення. Як правило, дуже важливо перше враження від запропонованого проекту, якщо він, звичайно, є інструментом для отримання додаткового фінансування. Потенційний інвестор скоріше не буде ретельно роздивлятися та досліджувати всі розділи запропонованого бізнес-плану, цим будуть займатися відповідні підрозділи банків або інвестиційних компаній. Ви ж повинні справити враження саме в цьому розділі для прийняття рішення про розгляд проекту. Тут доцільно окреслити загальні переваги від проекту. А саме, треба окреслити сторони, які виграють від здійснення проекту. Особливо це торкається проектів, які сприяють впровадженню енергоефективних технологій та є очевидно суспільно корисними. Цими сторонами можуть бути: національні та місцеві уряди (включаючи податкові органи), жителі, інвестори, фінансисти, постачальники обладнання та споживчих товарів, робітники, працівники компанії та ін. Інтереси цих сторін різні, проте вони не є взаємовиключними: Народ виступає за поліпшення навколишнього середовища, покращення умов життя та створення робочих місць; Уряди шукають шляхи розширення бази оподаткування та зменшення капітальних та поточних витрат; Інвестори, фінансисти та постачальники віддають перевагу проектам та угодам із нульовим рівнем ризику. В плані повинна бути зроблена спроба принести користь всім сторонам, створити безпрограшні ситуації. Насправді, все що буде написано в цьому розділі потім повинно бути детально розкрито у основних розділах бізнес-плану. Але перед тим, як до цього перейти, треба детально окреслити само підприємство, яке висуває цей проект. Компанія та її загальна стратегія Цей розділ робить наголос на самій компанії, яка здійснює проект, він не повинен перевищувати 5-ти сторінок. Контрольний перелік питань, які повинні бути тут окреслені є наступним: Дата створення компанії та її юридична форма; Історія розвитку компанії; Власники та акціонери; Основний та допоміжні види діяльності; Управлінський апарат та персонал; Загальна характеристика керівництва компанії (освіта, досвід роботи); Інфраструктура та виробництва; Місце розташування; Територія, нерухомість, їх стан; Основні етапи виробництва; Фактори, що впливають на якість та собівартість; Методи реалізації продукції Попередній та поточний фінансовий стан. Звичайно, ваша компанія повинна бути представлена в цьому розділі у найвигіднішому світі, як така що є кредитоспроможною та здатна реалізувати економічно ефективний проект. В цьому руслі пригадуються слова відомого менеджера Лі Якокки: “Задля того, щоб отримати кредит, ви повинні довести, що він вам не потрібний”. Це, звичайно, певною мірою жарт, проте має під собою певне підґрунтя. Перед тим, як перейти до наступної позиції, яка повинна бути представлена в офіційному бізнес-плані, пригадаємо, що бізнес-план складається не лише для подання заявки на отримання кредиту. У цьому розумінні дуже суттєвою порадою, як на мене, є порада менеджерам компанії, незалежно від того, чи вона є новоствореною, чи вже діяла певний час у бізнес-середовищі. На цьому підході наполягають сучасні теоретики ведення бізнесу та, навіть, психологи. А саме, менеджерам вкрай необхідно в першу чергу для себе відповісти на наступні запитання: Які ваші персональні цілі та завдання при управлінні компанією? Які з них є короткостроковими, а які довгостроковими? Яким чином вони будуть досягнуті? Які завдання самого бізнесу? Такий структурований підхід дозволяє дійсно спланувати свою діяльність та діяльність підприємства, визначити проміжні та кінцеві завдання та результати, яких бажано досягнути. Нажаль, дуже часто трапляються авантюристи, які не аналізують подібним чином своєї діяльності, тому серед затверджених бізнес-проектів, які були ретельно досліджені та під них було залучено фінансування, трапляється багато невдалих. Маркетинговий аналіз Ефективний маркетинг – ключовий параметр вдалого бізнесу. Одна з головних причин невдач – недостатнє розуміння ринку та ринкового середовища. Дуже часто цей розділ складає головну перепону для підприємців, які розробляють бізнес-план. Тут необхідно оцінити маркетингової можливості вашої продукції. Підприємець повинен показати, що він добре розуміє ринок та вимоги ринку до його продукції. Цей розділ повинен складатися з: Аналізу сектору ринку. Структура цього сектору може мати великий вплив на успіх бізнесу. Аналіз потреб споживачів. Ваш бізнес повинен задовольняти очікування споживачів. Для того, щоб цього досягнути, треба спочатку їх визначити. Аналіз конкурентів. Ринкова економіка – це конкуренція. Для того, щоб вижити та мати успіх, вам необхідно знати, хто є вашими конкурентами, яким чином вони ведуть свій бізнес, та, по можливості, ключові фактори їх успіху. Аналіз ССМЗ. З урахуванням всіх наведених вище аспектів можна провести так званий аналіз ССМЗ. Це аналіз Сильних та Слабких сторін, Можливостей та Загроз бізнесу. Цей аналіз є засобом для виявлення потенційних переваг вашого бізнесу. Наведемо перелік ключових питань, які повинні бути наведені по кожному з цих підрозділів. Аналіз сектору ринку Який сукупний обсяг продажу по цьому сектору? Який сукупний обсяг продажу, що розглядається у бізнес плані? Яку частину продукції треба реалізовувати на регіональному, національному та міжнародному ринках? Які прогнози щодо продажу продукції на внутрішньому та міжнародному ринках? Опишіть відповідні сегменти ринку, на які ви розраховуєте, та тенденції їх розвитку. Який середній рівень прибутковості відповідної продукції? Які є можливі обмеження по продажу, та як ви передбачаєте їх подолати? Аналіз потреб споживачів Питання, які повинні тут бути окреслені розіб’ємо на дві частини, залежно від рівня споживачів, а саме: Посередники: Яка необхідна упаковка продукції? Який строк її зберігання? Як часто можуть здійснюватися поставки? Які умови оплати (кредитування)? Які необхідні гарантії? Кінцеві споживачі: Хто є кінцевими споживачами? Де вони знаходяться? Як часто вони купують продукцію? Як вони реагують на ціну продукції? Як визначають якість продукції? Яких спеціальних якостей вони вимагають від продукції? Скільки б вони сплатили за обслуговування? Наскільки вони задоволені вже існуючою продукцією? Та особливо щодо споживачів: Типи людей, що споживають вашу продукцію Виходячи з яких факторів вони приймають рішення? Який рівень їх доходу чи до якої групи вони відносяться? Який тип просування товару на ринку буде стимулювати їх покупки? Це короткий перелік тих питань, на які треба відповісти при складанні плану маркетингу. Відповідні на них не повинні бути простимим припущеннями та чиїмись персональними уявленнями. Вони повинні ґрунтуватися на фактичних даних отриманих через опитування, анкетування, співбесіди і т.д. Звичайно, не обов’язково відображувати всі вказані позиції у офіційному бізнес-плані, який подаватиметься до кредитної установи, проте, кредитор повинен безумовно відчути, що ви провели ретельне маркетингове дослідження та спираєтесь у своєму плані на реальні потреби ринку. Було б також доцільно навести зразки заповнених анкет чи результати отримані після опитування потенційних покупців. Аналіз конкурентів Яка якість продукції та послуг? Яка репутація? Як до них відносяться покупці? Як вони розповсюджують свою продукцію? Чи мають вони надійні фінансові ресурси? Чи вдало вони керують своїм бізнесом? Також конкурентів зручно аналізувати за допомогою подібної таблиці: Назва конкуренту Продукт чи послуга, що ним виробляється Частка ринку (%) Доцільно додати в цю таблицю, або сформулювати у новій, переваги вашої продукції над конкурентною продукцією по кожній з вказаних позицій. Аналіз ССМЗ. Контрольний перелік питань тут сформулювати дещо важко, бо кожний проект має свої специфічні риси, від яких і залежить його слабкі чи сильні сторони. Пояснимо лише концепцію цього аналізу. Спочатку треба виділити всі можливі переваги та недоліку проекту та процесу його здійснення. Тобто, визначити сильні та слабкі сторони. При цьому, кожний з об’єктів може мати як переваги, так і недоліки. До об’єктів можуть належати: система розповсюдження, сама продукція, технологія, управління компанією, фінансові ресурси і т.д. Потім, розподілені об’єкти треба проаналізувати по відношенню до того, які вони створюють можливості, та які загрози спричиняють. Дані необхідно подати у вигляді таблиці, але це знову той розділ, який створюється саме для внутрішніх потреб компанії, яка створює бізнес-план проекту, він не повинен обов’язково бути включений у документи, що подаються до кредитної установи. Наведений розділ – лише перша частина плану маркетингу. Вона відображає аналіз ринкового середовища, тобто тієї ситуації, яка має місце. Що б тут ще можна було порадити? По – перше, хоча це і є незвичною практикою для української економіки перехідного періоду, треба навести інформацію про твердим замовленням та укладеним угодам, які ви маєте вже сьогодні. Присутність в бізнес-плані інформації про форвардні контракти з покупцями та постачальниками вносить елемент впевненості та стабільності у сприйняття проекту, в першу чергу, інвестором. По – друге, хоча це і нерідко виділяють у окремий розділ, треба дослідити питання Регулювання та Зовнішніх обмежень, а саме, які необхідно отримати дозволи та ліцензії на національному та регіональному рівнях. Які існують вимоги щодо екологічної безпеки і т.д. Насправді, ці питання є вкрай необхідним, бо дуже часто трапляються випадки, коли, забувши про нього, бізнесмени зустрічаються із складнощами, про які вони раніше навіть не уявляли. Особливо якщо інвестиційний проект стосується певного виробництва, така інформація повинна зводитися у окремий розділ. Маркетингова стратегія Після дослідження характеристик ринку у минулому розділі бізнес-плану, маркетингова стратегія, наведена в цьому розділі, змальовує специфічні маркетингові дії, які підприємець планує здійснювати для досягнення своїх цілей. Будь-яка маркетингова стратегія будується відповідно до концепції “4P”: Product; Price; Promotion; Place. Тобто, усі маркетингові заходи можуть здійснюватися за чотирма напрямками: продукція, ціна, просування, місце продажу, відповідно. Продукція. Робота в цьому напрямку передбачає зосередження на властивостях самого продукту, що пропонується споживачам, на його особливостях та специфічних якостях. Це допоможе побудувати свій власний імідж та зробити його кращим, ніж імідж ваших конкурентів. Для того, щоб найкращим чином сформулювати маркетингові заходи в цьому напрямку, треба відповісти на наступні питання: Які соціальні характеристики та унікальність продукції? Яка потрібна якість продукції по кожному з сегментів ринку, на які спрямований бізнес? Яка кількість продукції необхідна по кожному з сегментів ринку? Яким є асортимент продукції? Який вид обслуговування пропонується разом із продукцією? Яким повинен бути строк зберігання продукції? Які пропонуються гарантії покупцеві? Ціна. Це є один з найскладніших та найвагоміших компонентів. Складність його передусім полягає в тому, що при виборі цінової стратегії повинні враховуватися безліч факторів, такі, як цілі бізнеса, зовнішні фактори (конкуренти, споживачі і т.д.) та внутрішні фактори (виробничі витрати, рівень заробітної плати і т.д.) Цінова стратегія будується виходячи з відповідей на наступні запитання: Який рівень цін? Який рівень цін у порівнянні із конкурентами? Чи існують рівні інтервенції цін? Чи проводяться якісь спеціальні заходи, пов’язані із ціноутворенням? Чи пропонується спеціальна ціна для посередника? Чи планується система знижок? Чи використовуються система бонусів, яка стимулює покупців? Яка політика диференціації цін? Які специфічні умови оплати? Яка конкуренція серед посередників? Просування. Просування на ринок є вирішальним фактором у ринковій економіці. Воно повинно бути предметом постійної уваги. Як заходи для просування продукції можуть використовуватися: особистий продаж, реклама, зв’язок із громадськістю та ін. Розглянемо ці компоненти по головним аспектам. Особистий продаж. Яка кількість продавців в штаті? Чи спеціалізовано продаж за географічним розподілом чи за типом продукції? Яка періодичність візитів до покупців? Наскільки часто складаються звіти по продажу? Як часто аналізуються результати продажу? Яким чином добирається персонал? Чи обучений персонал техніці переговорів? Наведіть статистику продажу, якщо вона збирається. Реклама Який використовується/планується використовувати вид реклами? Який бюджет визначено на цілі реклами? Яким чином здійснюється відбір засобів масової інформації? Які використовуються рекламні повідомлення та зовнішній вигляд реклами? Чи створено графік проведення рекламної компанії? Чи побудовано систему виміру ефекту від реклами? Яким чином добираються рекламні агенти? Зв’язок із громадськістю Яким чином підтримується зв’язок із засобами масової інформації (прес-релізи, конференції)? Чи влаштовуються будь-які інформаційні зустрічі, дні відкритих дверей, екскурсії і т. ін.? Чи приймає участь хто-небудь з членів правління у заходах по зв’язкам із громадськістю? Чи існують якісь контакти із місцевими органами влади та іншими урядовими структурами? Чи здійснюються публікації річних звітів фінансової діяльності? Інші заходи по просуванню на ринок Чи здійснюється придбання подарунків для налагодження ділових стосунків? Чи пропонуються спеціальні ціни? Протягом якого строку вони діють? Чи влаштовуються конкурси, ігри, вікторини, які сприяють просуванню продукції на ринок? Наскільки посередники пристосовані до таких форм просування товарів на ринок? Чи існують якісь юридичні вимоги щодо проведення подібних заходів? Місце продажу. Канали розподілу також мають вирішальний вплив на стратегію вибору продукції, її просування на ринок та ціноутворення. Якими є канали розподілу продукції по ринкових сегментах, та через яку кількість точок роздрібної торгівлі він здійснюється? Які засоби транспортування продукції? Чи використовуються власні або інші засоби транспортуванні? Яким чином перевозяться товари? Яким чином і де зберігається продукція? Чи використовується система управління запасами? Яким чином розповсюджується інформація про продукцію? II Практична частина БІЗНЕС-ПЛАН 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА Повне найменування - Приватне підприємство «Смак» Скорочене найменування за ЄДРПОУ - ПП «Смак» Номер та дата державної реєстрації підприємства - № 534 від 28.05.2004 року Назва органу, який здійснив реєстрацію - Виконавчий комітет Хустської міської ради. Вид діяльності за ЗКГНГ - Виробнича Форма власності за ЗКФВ - Приватна Адреса підприємства: м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 35 Монопольне становище (дата, № узгодження з АМКУ). - № 234, 20.05.2004 р. 9. Банківські реквізити: ПП «Смак» м. Хуст, вул. Л.Українки,35 тел. 4-45-50 факс 4-45-51 КОД ЄДРПОУ 25478952 р/р 760011656536 в КБ "Приватбанк" МФ051234 Адреса місцевої державної податкової адміністрації: м. Хуст, вул. Духновича, З Керівник підприємства (прізвище, ім'я, по батькові; телефон): Довганич Іван Васильович; 37-44-23 Головний бухгалтер (прізвище, ім'я, по батькові; телефон): Пилипчик Мар’яна Сергіївна; 22-06-67 ПП «Смак» - це новостворене підприємство. Підприємство буде розміщуватись в приміщенні ВАТ "Хустхліб", що дозволить швидко та якісно, в майбутньому, відкрити філії в інших частинах міста для прискорення доставки піци клієнтам додому, а також якісне обслуговування в кафе при підприємстві. Створене підприємство є представником харчової промисловості. Показники роботи підприємства харчової промисловості свідчать про те, що вперше за останні роки (2002-2003) визначилась тенденція до зростання обсягів виробництва в даній галузі, що є наслідком зростання попиту населення на вітчизняні якісні харчові продукти. 2. РЕЗЮМЕ Мета бізнес-плану - обґрунтувати ефективність організації приватного підприємства «Смак», і зацікавити інвесторів взяти участь у фінансуванні запропонованого проекту. Підприємство пропонує виготовлення піци в досить широкому асортименті для задоволення будь-яких смаків. На першому етапі планується випускати три види піци: а) м'ясна; б) із сиром; в) із грибами. У майбутньому даний асортимент продукції буде розширений, з урахуванням смаків потенційних споживачів. Технологія виробництва використовує спеціальні рецептори та новітнє обладнання фірми "Режим-Львів". Сировинну базу підприємства мають забезпечити виробники, які знаходяться на території Хустського району, що значно зменшить витрати на транспортування сировини, а також дасть можливість використовувати натуральну сировину високого ґатунку. Плановий обсяг випуску готової продукції - 143 280 штук на суму 373960,8 грн. (без ПДВ)на основі діючих виробничих потужностей та їх реконструкції. Ринком збуту продукції є підприємства харчової промисловості, які безпосередньо контактують зі споживачами (кафе, ресторани, їдальні), а також декілька точок фірмової торгівлі в м. Хусті. В подальшому планується забезпечити доставку піци на замовлення. Загальна вартість проекту по організації цеху з виробництва піци складає 45000 грн., які планується отримати в кредит, з бажаною ставкою до 35% річних, під заставу майна власника. Персонал фірми складається з 14 осіб, які забезпечують безперебійну і високоефективну роботу підприємства. Конкурентноздатність фірми забезпечується низькими внутрішньовиробничими витратами виготовленням продукції високого ґатунку, високим рівнем обслуговування споживачів, який є принципово новим для нашого ринку. Термін окупності кредиту складає 1,1 року. 3.ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ, РИНКІВ ЗБУТУ, МАРКЕТИНГ Предметом та метою діяльності ПП «Смак» є виготовлення піци, що сприяє найбільш повному задоволенню потреб споживачів у таких продуктах харчування і формах обслуговування. Продукція виготовлена за сучасною технологією і має високі смакові якості, які дозволяють їй конкурувати з аналогами на інших ринках. Планується декілька різновидів піци, а також приправ та соусів до неї, що дозволить задовольнити будь-який смак покупця. Реалізаційна ціна відносно невисока і становить 2 грн. 61 коп. (без ПДВ) за 500 г, що в середньому на 30-40% нижче ціни конкурентів. Витрати на виробництво одиниці продукції складають 1,65 грн. Запланований розмір валового прибутку, який буде приносити кожна одиниця продукції, становить 96 коп. обсяги споживачів піци населенням України, взагалі, і в м. Хусті в тому числі, з кожним роком зростають. За останні 4 роки цей обсяг зріс у 15 разів. У перспективі передбачається зростання темпів приросту обсягів споживання даного продукту. Виконаний нами аналіз ринку показав, що ринкова потреба міста Хуста у піці складає щоденно приблизно 2000 штук. Вузькоспеціалізованих виробників піци в м. Хусті не існує. Часткова потреба в даному продукті задовольняється за рахунок підприємств громадського харчування. Обсяги виробництва нами піци оцінені в 60% ринкової потреби. Таким чином, ми можемо говорити про існуючу нішу ринку в 40%, яку можемо частково заповнити продукцією нашого виробництва, завантаживши на 100% проектовані виробничі потужності. На початковому етапі планові обсяги реалізації складають приблизно 370 штук на день (фасовка по 500 грамів). Реально оцінюючи свої можливості, ми плануємо довести до третього року роботи обсяги випуску і реалізації до 395 штук у день. Завдяки високій якості і доступній ціні нашої піци заплановано потіснити наших конкурентів. Поява місцевих конкурентів, що також мають вузьку спеціалізацію по виробництву піци, очікується не раніше, ніж через рік з початку випуску нашої продукції. Це обумовлено відсутністю необхідних потужностей на місцевих підприємствах громадського харчування та тривалістю терміну організації подібного виробництва. Основними каналами розподілу продукції, що виробляється, будуть: 1) Підприємство-виробник - споживач (власна піцерія МП «Смак»). 2) Підприємство-виробник - споживач (доставка безпосередньо до клієнта). 3) Підприємство-виробник - дрібно гуртова торгівля а підприємства громадського харчування. У перші два роки роботи підприємства по першому каналу розподілу буде реалізовано 60% продукції, по другому - 10%, по третьому -30%. На третьому році діяльності планується збільшення обсягів реалізації через підприємства громадського харчування до 40%, через безпосереднє постачання - до 20 % (відповідно зменшуючи обсяги реалізації по першому каналу до 40%). Така динаміка структурних зрушень обсягів реалізації обумовлена особливостями конкурентної боротьби та утвердженням на ринку по даній товарній позиції з урахуванням місцевих факторів. Ціна на 30-40% нижче ціни конкурентів і здатна забезпечити постійно зростаючий попит споживачів. Отже, запропонована продукція розрахована на широке коло споживачів без вікових чи будь-яких обмежень, вона доступна для споживачів із середнім і низьким рівнем доходів. Підприємство «Смак» спроектоване першим у Хусті вузькоспеціалізованим виробником піци. Ринок даного продукту характеризується постійним зростанням обсягів його споживання. Ще десять років тому майже невідомий продукт, на сьогодні здобуває все більше прихильників. За останні 5 років у Хусті - кількість споживачів зросла приблизно в 16 разів. Основними нашими конкурентами є підприємства громадського харчування, розміщені в тому ж районі міста Хуста, що і ПП «Смак», і які пропонують споживачеві аналогічну продукцію. Але піца таких підприємств є лише одним із найменувань широкого асортименту. Водночас широта асортименту продукції є і головною перевагою конкурентів. Тобто перевагою піци наших конкурентів є її доступність поряд з іншими продуктами, що пропонуються до продажу підприємствами громадського харчування, а також диференціація цін і розфасовки. Однак у конкурентів існує проблема непостійності появи даного продукту на прилавках, а також часто допускаються значні огріхи з точки зору якості (пропонується до продажу залежна продукція). Крім того, у наших конкурентів досить високий рівень цін (у середньому 95 копійок за 100 г піци), що приводить до того, що потенційні покупці, маючи широкий вибір, віддають перевагу іншим продуктам. Слабким місцем більшої частини конкурентів є низький рівень обслуговування, недбале ставлення до споживачів. Проведений нами аналіз місцевого ринку показав, що наші конкуренти забезпечують менше як 60% потреби в продукті у натуральному вимірнику. Таким чином, ми володіємо унікальною можливістю "захвату" долі ринку в розмірі 40%. Сила позицій ПП «Смак» в конкурентній боротьбі полягає в наступному: 1) рівень ціни, що пропонується нами (2 грн. 61 коп. за 500 г), робить наш продукт доступним для середньо - та низькооплачуваного споживача, який складає на поточний момент близько 85-90% платоспроможного населення міста Хуста. Низький рівень цін досягається, головним чином, за рахунок вузькоспеціалізованого виробництва, що визначає менші, ніж у конкурентів, виробничі витрати, а відповідно і нижчу собівартість продукції; 2) висока якість, збалансованість складу та екологічна чистота продукту, що досягається за рахунок використання новітнього австрійського обладнання для виробництва піци; 3) диверсифікація рецептурних особливостей піци, що дозволяє враховувати різноманітність смаків споживачів (3 види піци); 4) зручність, яскравість та інформативність упаковки; 5) систематичне поліпшення якості піци на основі удосконалення рецептури приготування та технології виробництва; 6) гнучкість технологічного процесу, що дозволяє миттєво реагувати на запити споживачів, які постійно змінюються; 7) високий рівень обслуговування, ввічливе та поважне ставлення до клієнтів, запровадження нової послуги: доставка піци безпосередньо до споживача; 8) планується нейтралізувати негативні наслідки конкурентної боротьби для діяльності ПП «Смак» шляхом залучення на взаємовигідній основі підприємств громадського харчування, які є нашими конкурентами, до реалізації піци нашого виробництва. Для обґрунтування доцільності відкриття піцерій проведено маркетингове дослідження, сегментування ринку, яке показало, що сегментом ринку буде місцевий ринок м. Хуста, так як за проведеними дослідженнями стану харчової промисловості Хустського району аналогічних закладів не існує. Також для того, щоб визначити оптимальне місце розташування, проведено анкетування, опитано 500 кореспондентів в різних частинах міста: на Екозі (концентрація студентів), в центрі міста, в районі вокзалу. На основі анкетування зроблено висновок, що місце розташування ближче до центру і на ринку, де сконцентрована найбільша кількість людей. Доцільно в існуючих рамках сегменту ринку, виділити покупців: а) дрібні кафе, бари; б) споживачі (звичайні). Товар повинен зацікавити споживача, бо це перша піцерія в м. Хусті, аналогів не існує. Хоча й існують виробники піци в місцевих кафе та барах, але якість продукції ПП «Смак» значно краща. Підприємство використовує італійські рецепти виготовлення, якими володіє кухар. Цей фахівець працював в аналогічній піцерії в Італії. Це ще один із факторів підвищення конкурентноздатності нашої продукції. Для того, щоб зацікавити споживача, відкрити йому товар, ми використовуємо Sales Promotion (SP) (перекладається як "просування товару або стимулювання продажів"). Можна зазначити, що з допомогою SР втілюють комерційні та творчі ідеї, які стимулюють продажі в короткі терміни. Також це комплекс заходів стимулюючого впливу, які прискорюють чи посилюють зворотну реакцію ринку. При відкритті підприємства протягом одного тижня ми будемо використовувати SР-акцію стимулювання споживачів. Це дегустація товарів із використанням купонів, які дають право на доставку піци додому безкоштовно, при попередньому замовленні. По-друге, ми використовуємо SР-акцію для стимулювання сфери торгівлі: безоплатне надання певної кількості додаткового товару посереднику, який купив велику партію продукції; акції стимулювання торгових агентів, премії, заохочувальні акції продавці в. Використовуючи досвід великих торгових компаній, вдаючись до SР-акцій, можна підвищити рівень обізнаності та зацікавленості цільової аудиторії, змінити поведінку покупців, тобто послабити інтерес до торгової марки конкурента і привернути увагу до своєї. Кінцева мета - збільшення обсягу продажу. Паралельно і водночас ми будемо використовувати рекламу на місцевому радіо "Закарпаття FM". Радіо " Закарпаття FM " щоденно проводить різноманітні конкурси, ми хочемо прорекламувати свою продукцію на цих конкурсах. Розіграний приз - безкоштовний обід на 2 особи - піца. Також розмістити рекламу в газетах "Вісник Хустщини" та "Ріо", які містять безкоштовні купони на розміщення реклами. Таку акцію заплановано провести на протягом місяця. У перший день відкриття ми проведемо дегустацію. Презентація відбудеться в "Торговому центрі", який розташований у місці великої концентрації людей. Планується оренда приміщення на 1,5 години з орендною платою 250 грн. У результаті проведених досліджень зроблено висновок, що наша піца повинна бути доступна всім колам споживачів: від студентів, школярів - до людей похилого віку. Тому, виходячи з цього, ми орієнтуємося на споживача, який би в будь-яку хвилину міг скуштувати піцу, йдучи з роботи або в обідню перерву, чи в будь-який інший час. Піца буде продаватись не лише на підприємстві, де існує зал для клієнтів, а й на вулиці, під фірмовою назвою доставлятись в кафе, бари. Протягом першого місяця діяльності буде працювати наш маркетолог із метою врахування побажань і смаків споживачів та клієнтів. 4. ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН ПП «Смак» створюється з метою виробництва продукції, яка буде користуватись широким попитом населення міста Хуста. Підготовчий період містить наступні роботи: 1) Реєстрація підприємства. 2) Залучення фінансових ресурсів. 3) Укладання договорів на придбання основного обладнання, транспорту та необхідної сировини. 4) Укомплектування штату підприємства. Після завершення цих етапів підприємство протягом трьох місяців роботи виходить на заплановану потужність випуску продукції. З часом, тобто протягом 2003-2004 рр., залежно від рівня попиту на продукцію, що планується випускати, можливе підвищення обсягів випуску продукції. Робота підприємства передбачається в однозмінному режимі. Підприємство буде використовувати у виробничому процесі такі види основних засобів (табл. 2.1.). Таблиця 2.1. Машини та устаткування Найменування обладнання Купівля чи оренда Нове чи вживане Вартість, грн. Термін служби, років Амортизаційні відрахування за рік, грн. 1 . Автомобіль У\У Тгапзрогіег 1994 р.в. Купівля Нове 50370 4 12480 2. Машина тістомісильна Купівля Нове 4805 20 236 3. Піч для піци Купівля Нове 10460 20 516 4. Обладнання для піцерії Купівля Нове 10265 20 506 Всього: - - 75900 - 13738 Вибір технологічного процесу мас велике значення для забезпечення високих показників виробництва. Визначена наступна схема технологічного процесу: Змішування Обробка компонентів Обробка тіста Начинка Випікання Рис 2.1. Технологічна схема приготування піци. Обробка компонентів - це їх відповідна підготовка згідно рецептури (подрібнення і нормування). Дріжджове тісто замішують опарним і безпарним способом. Для здобного тіста краще застосувати опарний спосіб, оскільки здоба уповільнює піднімання тіста. Безпарним способом готують тісто з меншим вмістом здоби і слабшої консистенції. Обробка тіста - один із найважливіших моментів приготування виробів. Від її якості залежить якість виробів. Готове тісто кладуть на стіл або дошку, трохи посипану борошном, і викачують у довгий джгут, від якого потім відрізають окремі куски однакового розміру. Менші за розміром куски тіста, як правило, перепечені, а великі - недопечені. Під час обробки тіста і формування виробів треба враховувати бажані розміри майбутніх готових виробів. Об'єм готових виробів звичайно збільшується, причому розмір цього збільшення залежить від якості борошна, рецептури, часу вистоювання тіста і температури випікання. Сформовані вироби кладуть на змащений жиром лист рівними рядами з урахуванням збільшення об'єму виробів. Лист ставлять у тепле місце для вистоювання, яке потрібно для того, щоб вироби ущільнились під час формування. Бродіння, що триває в тісті з виділенням вуглекислого газу, спричиняє збільшення об'єму виробів. Щоб сформовані вироби під час вистоювання не обвітрювались, їх накривають легкою серветкою. Чим швидше вистоюється тісто, тим кращі будуть випечені вироби. Найкраща для вистоювання тіста температура -30-35°С, приблизний час вистоювання - 30-60 хв. Час вистоювання залежиться від розміру виробів, - чим вони дрібніші, тим менше часу потрібно для вистоювання; великі вироби, навпаки, потребують тривалішого вистоювання. В разі недостатнього вистоювання на виробах у процесі випікання утворюються тріщини, а самі вироби будуть важкі, погано пропечені. Надмірне вистоювання деформує вироби, а м'якуш у них буде з великими порами. Готовність вистояного тіста визначають наступним чином: якщо від легкого натискування пальцем заглибина на поверхні куска тіста швидко зникає, вистоювання ще недостатнє. При нормальному вистоюванні заглибина зникає повільно. При випіканні температура в духовці також впливає на якість готових виробів. В умовах високої температури на виробах швидко утворюється скоринка і бродіння в тісті припиняється. При порівняно низькій температурі в духовці вироби слід ставити туди з недостатнім вистоюванням, оскільки утворення скоринки і проникнення тепла в середину тіста відбувається повільніше, і тому вистоювання буде тривалішим. Ще одну суміш готують з олії, томатного соусу, добавляють сіль і 100 г води. Все це змішують з борошном. Після цього тісто роз'єднують на шматочки по 140 г і розкачують невеликими кругами. Зроблену масу випікають протягом 5 хвилин при температурі 250°С. Після цього на неї кладуть начинку і соус. Для приготування піци використовується сировина місцевих підприємств. Сировина підбирається найкращої якості і підприємств-виробників, які давно працюють на ринку. Таблиця 2.2. Сировина, підприємства - постачальники та ціна за одиницю сировини для виготовлення піци Сировина Ціна, грн. Одиниця виміру Назва підприємства-виробника 1 2 3 4 Борошно 1,50 1кг м. Хуст, Фірма "Булка" .Дріжджі хлібопекарські 2,80 1 кг Львівський спиртозавод Молоко пастеризоване 0,70 1л м. Хуст, "Міськмолзавод" Олія рафінована 4,40 1л Гуртовий ринок, м. Хуст Фарш 5,00 1 кг ВАТ "Хустський м'ясокомбінат" Гриби мариновані 4,50 1 кг Хустська фірма "Поінт" Сир твердий 9,00 1кг Селиська сироварня Майонез 0,90 0,25кг Підприємство "Золотарівське ЗАТ" Соус "Краснодарський" 1,00 0,5л Гуртовий ринок, м. Хуст Яйця 1,90 10шт Радомишльська птахофабрика Приправа до піци 1,90 0,5л Гуртовий ринок, м. Хуст Цибуля ріпчаста 0,90 1кг КСП "Ракета", с. Сокирниця Сіль "Екстра" 0,26 1 кг Фірма "Екстра", м. Хуст При виборі постачальників враховувались перш за все якість продукції, ціна, відгуки споживачів про сировину. Наприклад, дріжджі Львівського спиртозаводу вже давно користуються попитом, і споживач, при існуючому широкому асортименті, перевагу надає саме цій продукції. Також і Золотарівський майонез має найбільш високий попит серед існуючого асортименту, бо ця продукція перевірена роками. Останні складові теж обирались за такими критеріями. На основі зроблених маркетингових досліджень ми знайшли найбільш вигідних постачальників. За інформацією, отриманою в автоматизованих базах даних, ми згрупували потенційних постачальників сировини: за цінами на сировину; за цінами на доставку; за відомостями постачальника (гарантія надійності поставок і якості сировини). Аналіз інформації виконувався за допомогою спеціально розроблених програм ЕОМ і були відібрані найбільш вигідні постачальники. Розрахуємо потребу в сировині на 10 порцій кожного виду піци та визначимо загальні витрати на сировину. Таблиця 2.3. Витрати сировини на м'ясну піцу (10шт) №з/п Найменування продукту Необхідна кількість Сума, гри. 1 Борошно (в/г), г 2500 3,75 2 Молоко, г 1000 0,70 3 Соус «Краснодарський», г 230 0,46 4. Фарш, г 900 4,50 5 Дріжджі, г 100 0,28 6 Яйця, г 80 0,43 7 Цибуля, г 120 0,11 8 Олія рафінована, г 40 0,18 9 Сіль, г ЗО 0,01 10 Приправа, г 20 0,08 Всього: 5000 10,50 Таблиця 2.4. Витрати сировини на грибну піцу (10 шт.) № з/п Найменування продукту Необхідна кількість Сума, гри. 1 Борошно (в/г), г 2500 3,75 2 Молоко, г 1000 0,70 3 Майонез, г 230 0.46 4 Гриби мариновані, г 900 4,05 5 Дріжджі, г 100 0,28 6 Яйця, г 80 0,43 7 Цибуля, г 120 0,11 8 Олія рафінована, г. 40 0,18 9 Сіль, г ЗО 0,01 10 Приправа, г 20 0,08 Всього: 5000 10,05 Таблиця 2.5. Витрати сировини на сирну піцу (10 шт.) №з/п Найменування продукту Необхідна кількість Сума, гри. 1 Борошно (в/г), г 2500 3,75 2 Молоко, г 1000 0,70 3 Соус «Краснодарський», г 230 0,46 4 Сир твердий, г 900 7,65 5 Дріжджі, г 100 0,28 6 Яйця, г 80 0,43 7 Цибуля, г 120 0,11 8 Олія рафінована, г 40 0,18 9 Сіль, г ЗО 0,01 10 Приправа, г 20 0,08 Всього: 5000 13,65 Розрахуємо річні витрати на виробництво, виходячи з того, що на місяць підприємство виготовляє 11940 піц, у т.ч.: піц м'ясних - 5270 шт.; піц грибних - 4225 шт.; піц сирних -2445 шт. Зазначимо також, що витрати на сировину визначаються, виходячи з цін на сировину, яку ми отримаємо від постачальників. 1. Матеріальні витрати (основні): а) на м'ясну піцу: 5270 • 10,5/10 • 12=66402,00 грн. б) на грибну піцу: 4225 • 10,05/10 • 12=50953,50 грн. в) на сирну піцу: 2445 • 13,65/10 • 12=40049,00 грн. Всього витрати на основні матеріали: 157404,00 грн. 2. Витрати на допоміжні матеріали: Таблиця 2.6. Витрати на допоміжні матеріали № з/п Найменування матеріалу Потреба, тис. игг. Вартість, гри. одиниці всього на програму 1 Етикетки 35 0,02 700 2 Коробки для піци 35 0,12 4200 3 Фірмові наклейки 10 0,03 300 Всього 5200 Таблиця 2.7. Розрахунок часу на виготовлення виробів № з/п Перелік операцій Час проведення операцій на 100 виробів, год. на програму, год. 1 Обробка компонентів 2,6 3697,2 2 Змішування 1,5 2130,0 3 Обробка тіста 0,4 572,4 4 Начинка 1 1422,0 5 Випікання 1 1422,0 Всього 9243,6 3. Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи. Дані витрати містять основну та додаткову заробітну плату основних робітників та відрахування на соціальні заходи. Додаткова заробітна плата основних робітників становить 24% від основної заробітної плати. Рівень відрахувань на зарплату становить 37,5% від суми основної та додаткової заробітної плати. Таблиця 2.8. Розрахунок витрат на заробітну плату № з/п Статті витрат Сума, тис. грн. 1 Основна заробітна плата 14,4 2 Додаткова заробітна плата 3,5 3 Відрахування на соціальні заходи 6,7 Всього 24,6 4. Витрати на електроенергію для технологічних цілей. Річний план виробництва х витрати електроенергії на одиницю продукції х вартість 1 кВт електроенергії = (11940 х 12) х 0,472 х 0,17=11496,8 грн. Таблиця 2.9. Розрахунок вартості електроенергії на 100 штук виробів № з/ІІ Найменування устаткування Потужність, КВт/год Кількість Час роботи, год. Енерговитрати, КВт 1. Піч 18 1 1 18 2. Тістозамішувач 20 1 1,5 ЗО 3. Інше 2 Всього 50 5. Транспортні витрати на доставку матеріалів: а) бензин: 172л • 12 • 1,3=2683 грн. б) додаткові витрати на транспорт: 1155грн. Транспортні витрати складають: 2683 + 1155 = 3838 грн., що складає 3838/157404-100%=2,4% від вартості перевезених матеріалів. 6. Амортизація основних засобів. Суму амортизаційних відрахувань будемо нараховувати прямолінійним методом. Амортизаційна вартість автомобіля = Первинна вартість - Ліквідаційна вартість = 50370-450 = 49920 грн. Далі амортизаційна вартість автомобіля ділиться на кількість років корисної експ-луатації=19920:4=12480 грн. за рік. І так за кожним видом основних засобів. Таблиця 2.10. Розрахунок амортизації основних засобів № з/п Найменування обладнання Первинна вартість, грн. Ліквідаційна вартість, грн. Кількість років корисної експлуатації, роки Сума амортизаційних відрахувань, грн. 1. Автомобіль 50370 450 4 12480 2. Машина тістомісильна 4805 90 20 236 3. Піч для піци 10460 70x2 20 516 4. Обладнання для піцерії 10265 150 20 506 Всього - - - 13738 7. Орендна плата: 282 х 12=3384 грн. Для розрахунку собівартості продукції необхідно визначити всі витрати, що мають місце в процесі виробництва. Витрати грошових коштів будуть здійснюватися на придбання сировини та допоміжних матеріалів, виплати заробітної плати основним робітникам, оплату енергії на додаткові витрати, пов'язані з організацією та здійсненням діяльності підприємства. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування включають амортизаційні відрахування; експлуатаційні витрати на обладнання, транспорт, інструмент; витрати на ремонт. Загальновиробничі витрати формуються для нашого виробництва з витрат на організацію і управління виробництвом; на опалення, освітлення, зв'язок; транспортних витрат; орендної плати та інших. Таблиця 2.11. Виробнича собівартість піци (на програму) №з/п Найменування витрат Сума, тис. грн. 1 Сировина та матеріали 162,604 2 Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій - 3 Паливо та енергія на технологічні цілі 11,4968 4 Зворотні відходи - 5 Основна заробітна плата робітників 14,4 6 Додаткова заробітна плата 3,5 7 Відрахування на соціальні заходи 6,7 8 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання 21,5 а) Амортизаційні відрахування на основні засоби 13,7 б) Експлуатаційні витрати на обладнання, транспорт, інструмент 7,8 9 Загальновиробничі витрати а) Витрати на організацію і управління виробництвом 8,04 б) На опалення, освітлення, зв'язок 0,5 в) Транспортні витрати 3,8 г) Орендна плата 3,3 д) На охоронну та протипожежну безпеку 0,2 10 Втрати від браку 0,606 11 Інші виробничі витрати - 12 Попутна продукція - 13 Виробнича собівартість 236,6468 Використовуючи дані табл. 1, знаючи обсяги виробництва, розрахуємо виробничу собівартість одиниці продукції: ВС=236646,8/143280=1,65грн. Середня ринкова ціна піци на подібну продукцію складає 4,6 грн., за одиницю. Виходячи з виробничої собівартості і середньої ринкової ціни, назначимо початкову ціну на нашу продукцію - 2,61 грн. (без ПДВ) Прийнята ціна значно нижча, ніж у конкурентів, приблизно в 2 рази, що дасть змогу завоювати більше коло потенційних споживачів даного продукту. Розрахуємо виручку від реалізації нашої продукції (без ПДВ): В=2,61 • 143280=373960,8 грн. Визначимо суму прибутку П=373960,8 - (236646,8 + 13011 + 1411) = 122892 грн. Рентабельність виробництва продукції визначиться: Р=П/(ВС + Ва + Вз) • 100%. Прогноз розподілених адміністративних витрат Ва = 13011 грн. розподілених витрат на збут продукції В=1411 грн. Тоді, Р=122892/(236646,8+13011+1411) • 100%=49%. 5. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН ПП «Смак» є юридичною особою і діє на основі Статуту підприємства, має власне майно, самостійний баланс і розрахунковий рахунок. Продукція, що виробляється, відповідає ДСТУ, має сертифікат відповідності. Для успішного ведення виробництва надзвичайно важлива наявність досвідчених фахівців по приготуванню піци. Знання рецептури, технології приготування відіграє вирішальну роль у процесі формування високої якості продукції. Так, фахівці з досвідом роботи в італійській піцерії беруть участь в організації спільного бізнесу. Структура управління підприємством приведена на рис. 2.2 Директор Бухгалтер Маркетолог Водій Робітники Вантажник Начальник цеху Рис. 2.2. Структура управління ПП «Смак» Обов'язки працівників і вимоги до них: Директор - чоловік 27 років, досвідчений фахівець у сфері торгівлі. Добре знає справу постачання і збуту. Широко обізнаний у сфері виробництва, добре знає місцеву промисловість. Начальник цеху - чоловік 25 років, із вищою освітою, фахівець у сфері технології виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів із досвідом роботи не менше З років. Організовує постачання сировини та процес приготування піци. Бухгалтер - жінка 25 років, із дипломом бакалавра про закінчення вузу за фахом "Бухгалтерський облік і аналіз фінансової діяльності" з досвідом роботи на менше 4-х років, веде усю фінансову діяльність підприємства: розрахунок доходів, нарахування і сплату податків, розподіл прибутку, нарахування амортизації, розрахунок і видачу заробітної плати. Безпосередньо знаходиться під керівництвом директора. Маркетолог - збирач інформації - жінка 25 років, із вищою освітою за фахом "Інформаційні технології", займається пошуком і добором необхідної інформації, робить розрахунки та відповідні висновки, займається розробкою стратегії та збутом продукції. Таблиця 2.12. Потреба в персоналі та основна заробітна плата № з/п Посада Потреба, чол. Посадовий оклад, грн. 1 Директор 1 500 2 Начальник цеху 1 400 3 Бухгалтер 1 250 4 Маркетолог 1 250 5 Водій 1 150 6 Вантажник 1 140 7 Робітники 8 150 Разом 14 За результатами господарської діяльності за певний період працівникам підприємства нараховується премія. 6. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН Цей розділ бізнес-плану має узагальнити матеріали всіх минулих частин та подати їх у вартісному виразі. Для реалізації проекту необхідний кредит на суму 45000 грн. з бажаною ставкою 35% річних під заставу майна, а також власні кошти, які необхідно використовувати гранично-економно. Таблиця 2.13. Основні витрати підприємства Витрати Сума, гри. На придбання основних засобів 75900 На придбання основних матеріалів 157404 На придбання допоміжних матеріалів 5200 На оплату праці та відрахування на соц. заходи 24600 На енерговитрати на технологічні цілі 11496,8 На транспортні витрати 3838 У структурі собівартості річної програми: змінні витрати складають 199306.8 грн.; постійні витрати - 37370 грн.; виробнича собівартість річної програми – 236646,8 грн. На основі вищенаведених даних, прогнозуємо, розраховуємо, складаємо, обґрунтовуємо наступні документи: 1) Прогноз обсягів виробництва продукції: На перший рік виробництва прогнозуємо такий випуск продукції (табл. 2.14): 366 Таблиця 2.14. Прогноз обсягів реалізації продукції на 1-й рік № п/п Вид продукції 2004 рік 1 2 3 4 5 6 Всього 1 Піца м’ясна: Щоденний обсяг продажів 145 150 165 165 165 165 Місячний обсяг продажів 4550 4650 5115 5115 5115 5115 29785 2 Піца грибна: Щоденний обсяг продажів 100 120 135 135 135 135 Місячний обсяг продажів 3100 3675 4185 4185 4185 4185 23115 3 Піца сирна: Щоденний обсяг продажів 45 60 70 70 70 70 Місячний обсяг продажів 1450 1860 2170 2170 [ 2170 2170 11990 Всього: щоденний обсяг продажів 290 320 370 370 370 370 2090 Місячний обсяг продажів 8990 9600 11440 11440 11410 11440 64470 2) Розраховуємо точку беззбитковості і будуємо графік. Точка беззбитковості - мінімальний обсяг реалізації, при якому даний бізнес скуповує вкладені в нього витрати. Якщо обсяг реалізації нижче точки беззбитковості, то підприємство несе збитки, якщо вище - отримує прибуток. Беззбитковий обсяг визначимо за формулою: БО=С1/Р-С2=37370/(2,61-1,39)=30618(шт.) С1 =37370 грн. С2=199306,8/143280=1,39 грн. Р=2,61 грн. Побудуємо графік досягнення беззбитковості (рис.2.3). P сума (тис.грн.) Q обсяг продукції (тис. грн.) 100 400 300 200 20 120 140 100 60 80 40 1 2 3 4 5 6 1 - обсяг доходу від продажу; 2 - змінні витрати; 3 - постійні витрати; 4 - сукупні витрати; 5 - точка беззбитковості; 6 - зона прибутку. Рис. 2.3. Графік досягнення беззбитковості 7. АНАЛІЗ МОЖЛИВИХ РИЗИКІВ ТА ЇХ СТРАХУВАННЯ При розробці та написанні даного бізнес-плану проаналізована можливість виникнення кількох критичних ситуацій, які можуть негативно позначитись на роботі підприємства - можливість невдачі або непередбачених витрат (підприємницький ризик): 1) Ринковий ризик. 2) Ризик втрати майна. 3) Ризик капітальних вкладів (інфляція). 4) Ризик невиконання зобов'язань. 5) Політичний ризик. 6) Організаційний ризик. 7) Маркетинговий ризик. Можливі джерела виникнення ризиків: недостатня інформація про попит на даний товар; недостатній аналіз ринку; недооцінка конкурентів; падіння попиту на даний товар. Дія перерахованих ризиків може бути обмежена: регулярним аналізом ринкової ситуації; розробкою ефективної реклами; аналізом дій конкурентів; суворим контролем руху грошових і інших активів; розпиленням ризиків: страхування, вкладення частини засобів у державні цінні папери. Даний аналіз ризиків дає можливість зробити висновок про необхідність придбання страхового полісу від втрат майна внаслідок стихійного лиха. Інші ризики будуть компенсовані запроектованими заходами. Додатки. Так як графік досягнення беззбитковості (рис.2.3)був зроблений у текстовому редакторі Microsoft Word то тут він поданий зробленим в табличному редакторі Microsoft Excel. Додаток №1. Висновок Головним завданням нашої курсової роботи було створення власного підприємства на основах бізнес-плану. Щодо самого визначення бізнес - плану, то це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особисті управління ним. Бізнес-план виконує як зовнішні, так і внутрішні, життєво важливі для діяльності кожного підприємства функції. При пошуках партнерів, інвесторів і кредиторів добре виконаний та оформлений бізнес-план є найкращою візитною карткою підприємця: стає можливою стандартизацією процесу ознайомлення з підприємством, що дає змогу зекономити час і впорядкувати контакти. У бізнес-плані повинна міститися інформація, яка характеризує виробничо-господарську діяльність підприємства за останній рік в цілому та за структурними підрозділами, а також стратегічні напрямки розвитку підприємства на 2, 3, 5-річну перспективу. Заходи та пропозиції, викладені покупцем у бізнес-плані, враховуються в разі підписання договору купівлі-продажу. За основу було взято виробництво піци. Показані розрахунки доводять, що новостворене підприємство буде приносити прибуток, а його виготовлена продукція є конкурентноздатною на даному регіональному ринку. Позитивним є ще й те, що наше підприємство має досить широкий асортимент випуску продукції, воно виробляє три види піци: з м’ясом, з сиром та грибами. Слід звернути увагу на те, що ціна на нашу продукцію може бути встановлена значно нижча ніж на ринку. Це свідчить про те, що на нашому підприємстві виробнича собівартість на випуск одиниці аналогічної продукції нижча, а отже і процес організації виробництва, управління підприємством, рентабельність вища також. Смакові якості нашої піци значно перевищують смакові якості піци конкурентів. Це пов’язане з тим, що наша продукція виготовляється з найкращих продуктів довірених і здобутих визнання виробників; використовується новітня технологія по виробництву піци, а також залучений фахівець, який працював в аналогічній піцерії в Італії. Підприємство “Смак” є конкурентноспроможним, тому що ціна продукції значно нижча, ніж у конкурентів, приблизно в два рази, що дає змогу завоювати більше коло потенційних споживачів даного продукту. Щодо рентабельності виробництва продукції, то вона становить 49%, а це є досить позитивною рисою для нашого приватного підприємства. Отже всі попередні дані свідчать про те що наше підприємство зможе швидко стати на ноги, тим самим виправдовуючи своє створення. Список використаної літератури Швиданенко Г. О., Покропивний С. Ф., Клименко С. М., Економіка підприємства. – К.:КНЕУ, 2000р. Харків П. С., Економіка підприємства. - К.: Знання-Прес,2001р. Агафонова Л. Г., Рога О. В., Підготовка бізнес-плану: практикум., - К.: “Знання”, КОО, 2001р. Примак Т. О., Економіка підприємства.-К.: Вікар,2001р. Покропивний С. Ф., Економіка підприємства. - К.: Знання-Прес, 2001р. Шегда А. В., Економіка підприємства. - К.: “Знання”, НОО, 2001р. Покропивний С. Ф., Економіка підприємства. – К.: КНЕУ, 2001р. 32
https://doc4web.ru/astronomiya-/derzhavni-pensii.html
Державні пенсії
https://doc4web.ru/uploads/files/253/adb36f2788aeef24b4c8a31ca56054d5.docx
files/adb36f2788aeef24b4c8a31ca56054d5.docx
Реферат на тему: Державні пенсії. План Право громадян на матеріальне забезпечення в похилому віці і в разі наступлення окремих ситуацій. Поняття пенсії, її ознаки. Види державних пенсій. Умови призначення пенсій. Право вибору пенсії. Юридичні гарантії права на пенсію. Серед основних соціальних право громадян велике значення має право на матеріальне забезпечення громадян в похилому віці. Дане право закріплене в Конституції України. Держава гарантує всім громадянам України при наступленні старості отримання різних видів пенсійного забезпечення, яке здійснюється за рахунок різних джерел фінансування. Проте, держава законодавчо закріплює не лише право на пенсійне забезпечення в разі наступлення конкретного віку. Громадяни також мають право на матеріальне забезпечення в разі наступлення таких умов, коли їх стан здоров’я, або вік не дозволяють їм забезпечити своє проживання. Це матеріальне забезпечення в зв’язку зі стійкою втратою працездатності, тобто отриманням інвалідності. Це матеріальне забезпечення осіб, які по своєму віку і фізичному станові самі не можуть себе забезпечити. Таке забезпечення вони отримували від близьких їм людей, які померли, тобто матеріальне забезпечення в разі втрати годувальника. І, врешті решт, держава гарантує забезпечення непрацездатних громадян. Матеріальне забезпечення здійснюється шляхом виплати щомісячних пенсій. Що таке пенсія? В юридичній літературі є декілька визначень пенсії. Наведемо приклад 3-х з них. Пенсія – це грошове забезпечення, яке отримується з громадських фондів споживання громадянами при наступленні у них постійної або стійкої непрацездатності, або презюмірованої (по віковому признаку, по вислузі років), або встановленої шляхом медичного обстеження (по інвалідності); пенсія призначається громадянам за їх працю або іншу громадську корисну діяльність і служить для них постійним та основним джерелом засобів до існування. Це визначення в достатній мірі повно охоплює всі признаки, що характеризують пенсію взагалі. Ще одне визначення пенсії. Пенсія – це регулярна грошова виплата соціально-аліментарного призначення, яка проводиться особам похилого віку, інвалідам та іншим категоріям громадян і їх сім’ям в випадках, що передбачені законодавством з суспільних фондів споживання в зв’язку з їх (або особи, яка була їх годувальником) трудовою діяльністю, яка припинена або замінена більш легкою з поважних причин, встановлених законом; виплата, розмір якої залежить від заробітної плати, яку громадянин отримував раніше. Ця виплата являється для непрацюючих пенсіонерів основним джерелом засобів до існування. Таке визначення трохи громіздке. І ще одне визначення: Пенсія – це щомісячна грошова виплата аліментарного характеру з громадських фондів споживання, яка передбачена для непрацездатних громадян і яка проводиться в зв’язку із старістю, в випадку інвалідності, втрати годувальника та вислузі років, обумовлена конкретною тривалістю суспільно-корисної діяльності і в розмірі, що залежить від заробітної плати. На мій погляд це саме конкретне визначення, воно включає в себе всі основні ознаки, що характеризують пенсію. Це наступні ознаки: Щомісячність пенсії. Наявність джерела виплати пенсії. Аліментарний характер пенсії. Наявність конкретних випадків, встановлених законодавством, у разі наступлення яких призначається пенсія (вік та стан). Наявність умов виплати пенсій: а) вік; б) трудовий стаж; в) інвалідн6ість; г) заробітна плата. Це основне джерело засобів для існування. Грошове вираження в процентному відношенні до з.п. або до мінімального розміру конкретної пенсії (соц. пенс.). Законодавство України передбачає декілька видів державних пенсій. Це: Трудова пенсія: а) пенсія за віком; б) пенсія по інвалідності; в) пенсія в разі втрати годувальника; г) пенсія по вислузі років. Соціальна пенсія. для кожного виду державної пенсії характерні загальні ознаки пенсії. Проте кожний вид пенсії має свої характерні випадки і умови призначення, має свій розмір. Наприклад, пенсія за віком призначається лише в разі досягнення громадянином конкретного віку – пенсійний вік. На Україні такий вік встановлений для чоловіків в 60 років, для жінок в 55 років. Але повна пенсія призначається не тільки в зв’язку з роками, але й в зв’язку з наявністю конкретного трудового стажу: для чоловіків 25 років, для жінок – 20 років. Законодавство встановлює і пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи – це характерні ознаки пенсії за віком. Для пенсії по інвалідності характерною ознакою являється наявність саме інвалідності. Має значення і група інвалідності і вік громадянина і стаж його роботи до встановлення інвалідності. Для пенсії по втраті годувальника характерними ознаками являються: саме втрата годувальника, приналежність до членів його сім’ї, причина смерті годувальника, заробітна плата годувальника. Для пенсії по вислузі років характерною ознакою являється наявність стажу роботи, виконання якої привело до втрати професійної працездатності. Тобто, право на дану пенсію мають не всі громадяни, а лиш ті, які працювали в окремих галузях промисловості. Для соціальної пенсії характерно те, що вона призначається лиш тим непрацюючим громадянам, які не мають права ні на один із видів трудової пенсії. До прийняття Закону України про пенсійне забезпечення від 5.11.1991 р. пенсійне законодавство не знало такого терміну, як “соціальна пенсія”. В житті може виникнути ситуація, коли людина буде мати право на отримання пенсії декілька видів. Наприклад, жінка отримує пенсію по віку і в той же час трапилось так, що вона отримала інвалідність. При підрахунках виявилось, що пенсія по інвалідності в грошовому відображенні була б більшою. Як бути в такому випадку? Пенсійне законодавство дає можливість таким громадянам вибрати, яку пенсію їм краще отримувати. Це не стосується пенсії по інвалідності внаслідок поранення, каліцтва, що отримані при захисті Вітчизни або при виконанні інших зобов’язань військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або з виконанням інтернаціонального обов’язку. Гарантійні права на пенсійне забезпечення – це засоби, за допомогою яких забезпечується реальне здійснення наданого громадянам вказаного права. Під юридичними гарантіями пенсійного забезпечення розуміються правові засоби, за допомогою яких забезпечується вступлення громадян в пенсійні правовідносини, реалізація і охорона пенсійних прав, що надаються державою. Гарантії прав громадян України на пенсію закріплені: в Конституції України; в Кодексі законів про працю України; в Законі України про пенсійне забезпечення. Право на пенсію реалізується по стадіях. Тому, юридичні гарантії можна розглядати по стадіях теж. Звернення за призначенням пенсії – перша стадія. Гарантійність отримання пенсії передбачена ст. 7 Закону України про пенсійне забезпечення, яка передбачає право громадян на звернення за призначенням пенсії після виникнення права на неї, та ст. 83 даного Закону, яка гарантує призначення пенсії з дня звернення за пенсією; Підготовка пенсійної справи – друга стадія. На даній стадії гарантованість отримання пенсії передбачена ст. ст. 82 Закону про пенсійне забезпечення, яка гарантує розгляд документів про призначення пенсій в конкретний строк (не пізніше 10 днів з дня поступлення), 101 Закону, яка встановлює відповідальність за несвоєчасне оформлення пенсійних документів. Призначення пенсії – третя стадія. На даній стадії гарантованість отримання пенсії закріплена в ст.82, 83, 81 Закону про пенсійне забезпечення та ст. 258 Кодексу законів про працю України. Виплата пенсій – четверта стадія. На даній стадії гарантованість виплати пенсії передбачена ст. 85, 87, 88, 89 Закону України про пенсійне забезпечення, які встановлюють гарантії виплати пенсій по місцю фактичного проживання, по дорученню. Законодавство також гарантує громадянам право на оскарження рішення органу, що призначив пенсію. Це закріплено в ст. 104 Закону України про пенсійне забезпечення, згідно якої рішення можна оскаржити в місцевий орган влади, або в народний суд. Домашнє завдання. 1. Вивчити по конспекту та Закону України про пенсійне забезпечення.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-po-teme1.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 7 классе по теме «Страноведение: Соединённые Штаты Америки и Соединённое Королевство Великобритании и Северной Ирландии»
https://doc4web.ru/uploads/files/92/b1ebf43cb7e17393d26ead0baa69dd10.docx
files/b1ebf43cb7e17393d26ead0baa69dd10.docx
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 7 классе по теме «Страноведение: Соединённые Штаты Америки и Соединённое Королевство Великобритании и Северной Ирландии» Автор: Балеева Оксана Александровна Учитель английского языка МБОУ Сухо-Сарматская СОШ Неклиновский район Ростовская область 2013 г. Форма занятия – игра. Тема занятия: Соединённые Штаты Америки и Соединённое Королевство Великобритании и Северной Ирландии. 7 а, б классы Характеристика классов: Тип – общеобразовательный Уровень сформированности ОУУН – достаточный Характеристика темы – занятие входит в тему «Страноведение». Тип занятия – закрепление изученного материала. Цель занятия: Развитие иноязычной коммуникативной компетенции, направленное на достижение следующих результатов: Личностные: Формирование гражданской идентичности, чувства патриотизма и гордости за свой народ, свой край, свою страну, осознание своей этнической и национальной принадлежности, воспитание культуры работы в команде по достижению общей цели, умение выслушивать и уважать мнение других. Метапредметные: Развитие умения взаимодействовать с окружающими, выполняя различные роли в пределах речевых потребностей и возможностях. Развитие коммуникативных способностей школьника, умение выбирать адекватные языковые и речевые средства для успешного решения коммуникативных задач. Расширение лингвистического кругозора. Развитие языковой догадки учащихся, внимания, памяти; развитие познавательной, эмоциональной и волевых сфер, формирование мотивации к изучению иностранного языка. Предметные: Активизация употребления лексики по теме занятия, формирование навыков говорения и аудирования. Формы реализации целей: защита проектов, викторина, блиц - турнир, беседа, занимательная информация в ходе занятия, межпредметные связи. Формы организации познавательной деятельности: групповая и индивидуальная. Средства обучения: наглядные (карта мира с флагами у столиц Великобритании и США, проекты учащихся-презентации, эмблемы команд и оформление рабочего места каждой из команд), раздаточный материал (вопросы викторины и пословицы). Система контроля: сочетание контроля учителя, взаимоконтроль, оценивание ответов экспертами. Этапы занятия: Организационный момент. Объявление темы и формы занятия, цели занятия, мотивация. Good afternoon, children and guests! Today we are going to play “A Lucky Chance” game. We’ll speak about the USA and the UK (показать карту). Our referees are.... They will count the right answers. Try to get more points for every competition and win. Представление команд. Форма – защита проектов. There are two teams – the USA and the UK. The first part of our game is “Introduce your country”. I think the team of the USA begins. (команда США представляет проект) And now there is your turn. (команда Великобритании представляет проект) I can’t decide what team is the best, so I give you 5 points for every team and ask our guests to help. Please, raise the flag of that team whose introducing you like much more. Блиц - турнир. Форма – взаимоопрос. Дети задают противоположной команде заранее подготовленные вопросы о своей стране. Каждый правильный ответ даёт команде 1 балл. You have prepared questions about your country. Ask your friends, please. Now you begin. Викторина “How do you know the USA and the UK?” Проверка знаний о культуре и истории США и Соединённом королевстве. (см. Приложение №1) Учащиеся по очереди выбирают вопросы, каждый ответ-1 балл. Если команде попадает “A Lucky Chance Card”, она получает 3 балла, не отвечая на вопрос. Вопросы можно оформить в виде ромашки, чтобы акцентировать внимание на элементе случайности. I have questions for you. Every right answer gives one point to your team. Besides I have “A Lucky Chance Card” here and if you choose it, you get 3 points without answering a question. Английские пословицы. (см. Приложение №2) Ученикам предлагается взять из корзинки 3 пословицы и перевести их, получив за каждую 2 балла. “A Lucky Chance Card” даёт 3 балла. I've got a basket full of cards with English proverbs. Translate them and get 2 points for every proverb. “A Lucky Chance Card” gives you 3 points. Конкурс капитанов. Каждая команда подготовила набор картинок, капитан противоположной команды составляет предложения по картинкам, в итоге должна получиться история. За каждое правильное предложение-1 балл. The last part of the competition is as follows: the teams have prepared the set of pictures. They will show the pictures one by one to another team. The captains will have 30 seconds to think and to make up a sentence. There must be a story as a result. Подведение итогов, награждение команд. We have counted the points and the result is - the …. are/is winner(s)! Приложение №1. What are the colours of the British flag? The rose is а symbol of … The shamrock is а symbol of… How many pence are there in 1 pound sterling? The daffodil is а symbol of … What holiday is on the 25th of December? The thistle is a symbol of … What is the name of the big river in London? What is a very famous amusement park there in the USA? How many states are there in the USA? What is the largest state in the USA? Who was the first president of the USA? What city is the Statue of Liberty in? Who was the first man on the moon? What is the most popular sport in the USA? A lucky chance card Приложение №2 Rome was not built in a day. All is well that ends well. The devil is not so black as he is painted. He laughs best who laughs last. Appetite comes with eating. A Lucky Chance Card. Используемая литература: Видеокурс «Window on Britain». – Oxford University Press, 2006 Сигал Т. К. Тесты по английскому языку. 5-6 классы. - «Дрофа». 2001 г. Брюсова Н. Г. Лебедева Н. А. Английский язык. Устные темы для развития разговорной речи. 6-9 классы. - «Дрофа». 2000 г. Кауфман К. И., Кауфман М. Ю.. Совершенствуй свой английский. - «Титул» 2000 г
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-novogodniy-prazdnik-po-angliyskomu-yazi.html
Внеклассное мероприятие: Новогодний праздник по английскому языку «Merry Christmas and Happy New Year» для 1-4-х классов
https://doc4web.ru/uploads/files/45/567d93c21ba75173cba647030f83bafc.docx
files/567d93c21ba75173cba647030f83bafc.docx
Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение средняя общеобразовательная школа № 70 Внеклассное мероприятие: Новогодний праздник по английскому языку «Merry Christmas and Happy New Year» для 1-4-х классов подготовила учитель английского языка Фурсова Галина Михайловна Липецк 2013 Внеклассное мероприятие: Новогодний праздник «Merry Christmas and Happy New Year». Цели: • создать положительную мотивацию к изучению английского языка; • научить детей работать в коллективе и самостоятельно; • способствовать развитию у детей творческой активности, нравственных качеств; • Актуализировать знания и умения в игровой форме. Познакомить учащихся с традициями празднования новогодних праздников в англоязычных странах. Оснащение: • компьютер, проектор, экран; • электронные носители с аудио- и видеоматериалами: «Jingle Bells», «S-A-N-T-A», «Lyaly-pop», «We wish You a Merry Christmas»; видеопрезентация «Дед Мороз и Санта Клаус». • Декорации и реквизит к постановке сказки «Колобок-Snowbun». Ведущий 1: Good Afternoon, dear children and guests! We are glad to see you. Ведущий 2: Добрый день, дорогие ребята и гости! Мы рады вас видеть! Ведущий 1: Do you know what season is now? Ведущий 2: А вы знаете, какое сейчас время года? Ведущий 1: Of course, it’s a winter! Ведущий 2: Конечно, это зима! Ведущий 1: Children all over the world like this season! Do you know, why? Ведущий 2: Дети во всем мире обожают зиму. Как вы думаете, почему? Ответы детей из зала. Ведущий 2: Правильно, потому что именно зимой мы отмечаем самый любимый праздник – Новый год! Ведущий 1: Do you like New Year? Ведущий 2: Yes, I do. And you? Ведущий 1: I like New Year, too. Ведущий 1 и Ведущий 2: And what about you? Children, do you like New Year? Ответы детей из зала. «1» Стихотворения: 1) This is the season When Children ski, And Grandfather-Frost Brings the New Year tree! 2) This is the season When mornings are dark, And birds do not sing In forest and park! 3) Father Frost Brings many toys For little girls And little boys! 4) A Happy New Year, The day is so white, The sky is so bright, We shout with all might: «A Happy New Year!» 5) New Year day! Happy day! We are glad and very gay! We all dance and sing and say: «Welcome, welcome, New Year Day!» Ведущий 1: А еще мы любим зиму за ее красоту. Все вокруг такое белое и пушистое, как в сказке! «2» Танец снежинок. Ведущий 1: В каждой стране мира есть свой самый любимый праздник! В России это Новый год. А в Англии – Рождество! Этот праздник отмечается в ночь с 24 на 25 декабря и является самым главным днем в году для миллионов детей и взрослых по всему миру. Звучит песня Jingle Bells. Танец Ульяны. Ведущий 2: Ребята, давайте посмотрим, чем похожи русский Новый год и английское Рождество и чем они отличаются. Слайд с Санта Клаусом. Ведущий 2: Это Санта Клаус. Так называют Деда Мороза в Англии и США. Слайд с Дедом Морозом. Ведущий 2: А это всем вам хорошо известный Дед Мороз. Ведущий 2: Санта Клаус живет в Лапландии, в северной Финляндии. Ведущий 2: А наш Дедушка Мороз – в Великом Устюге. Ведущий 2: Санта раскладывает рождественские подарки в развешенные у камина носки. Ведущий 2: А Дед Мороз кладет подарки под елку. Ведущий 2: Санта Клаус путешествует на санях, запряженных оленями. Ведущий 2: А Дедушка Мороз на тройке лошадей. Ведущий 2: Но какими бы разными ни были праздничные традиции… Ведущий 2: И в России, и в Англии и во многих других странах взрослые и дети любят и ждут Новый год и Рождество! Ведущий 2: Ведь эти праздники дарят нам веселье, радость и, конечно, много подарков. А сейчас давайте все вместе споем песню про Санта Клауса. «3» Песня «S-A-N-T-A» Ведущий 1: Ну и какой же праздник без сладостей? «4» Танец конфет «Lyaly-pop» Ведущий 1: А что еще любят дети кроме подарков и сладостей? Ведущий 2: Дай-ка подумать. Может быть, сказки? Ведущий 1: Конечно. Мы для вас сегодня тоже приготовили сказку. Ведущий 2: Наша сказка про колобка, но на новый зимний лад! «5» Сказка «Колобок-Snowbun» Ведущий 2: Жил – был Колобок не простой, не золотой, не из теста, а из снега. Жил себе, поживал в ледяной избушке. На завтрак ел кашу из снега, на обед – мороженое, а на ужин – ледяные карамельки. Вот катится Колобок и поёт свою весёлую песенку (на сцене появляется Колобок). Колобок: Hello, hello, can you clap your hands? Hello, hello, can you clap your hands? Can you say «Hello»? Ведущий 2: Так катился колобок, пока под ноги лисе не попал. (Выходит лиса). Fox: Hello. Kolobok: Hello. Fox: What is your name? Kolobok: What is your name? Fox: I am Foxy. Kolobok: I am Kolobok. Fox: Kolobok, Kolobok, I am hungry. I can eat you. Kolobok: No, no. Ведущий 2: Раз! – и откусила от колобка маленький кусочек. Fox: Oops, no, no. Kolobok is not yummy. It is a Snowbun. Ведущий 2: Обиделась лиса и убежала. А Колобок прикатился к Зайчику. Hare: Hello. Kolobok: Hello. Hare: What is your name? Kolobok: What is your name? Hare: I am a hare. Kolobok: I am kolobok. Hare: I am hungry. I can eat you. Kolobok: No, no. Ведущий: Раз! И укусил заяц колобка за бочок. Hare: No, no. Kolobok is not yummy. It is Snowbun. Help me, Doctor. Ведущий 2: Побежал зайка искать доктора, а Колобок покатился дальше. Кто же это идет навстречу колобку? (Выходит медведь). Bear: Hello. Kolobok: Hello. Bear: What is your name? Kolobok: What is your name? Bear: I am a bear. Kolobok: I am Kolobok. Bear: I am hungry. I can eat you. Kolobok: No, I am Snowbun. Ведущий 2: Раз! И укусил колобка. (Медведь начинает рычать). Bear: R-r-r, Kolobok is not yummy. Ведущий 2: И давай реветь, да никто его не слышит. А Колобок прикатился к волку. Wolf: Hello. Kolobok: Hello. Wolf: What is your name? Kolobok: What is your name? Wolf: I am wolf. Kolobok: I am kolobok. Wolf: I am hungry. I can eat you. Ведущий 2: Раз! И откусил от Колобка маленький кусочек. Wolf: Kolobok is not yummy. It is Snowbun. (Волк кашляет и уходит). Ведущий 2: Прикатился Колобок к кошке. Cat: Hello. Kolobok: Hello. Cat: What is your name? Kolobok: What is your name? Cat: I am cat. Kolobok: I am Kolobok. Cat: I am hungry. I can eat you. Kolobok: No, no. (Кошка откусывает и выплевывает). Cat: E-a, e-a, o. It is Snowbun. Ведущий 2: Колобок покатился дальше, а кошка учуяла мышей. (Появляются мыши). Cat: Little mouse, little mouse, Where is your house? Mouse 1: Little cat, little cat, I have no flat. Mouse 2: I am a poor mouse I have no house. Cat: Little mouse, little mouse, Come to my house. Mouse 1: Little cat, little cat, I cannot do it. Mouse 2: You can eat me! (На последних словах мыши разбегаются в разные стороны). Ведущий 2: Все звери разбежались от Колобка. Стало ему грустно и одиноко. Но тут к Колобку пришла хорошая идея. Kolobok: Yes, I am not yummy. But we can play together. Ведущий 2: Стал Колобок звать всех зверей. Kolobok (кричит в разные стороны): Foxy! Hare! Bear! Wolf! Cat! Mouses! Let’s play snowballs! (На сцену выбегают звери. Все вместе кидают снежки). Ведущий 2: Так Колобок-Snowbun нашел много друзей. Ведущий 1: Совсем не важно, в какой стране ты живешь. Ведущий 2: Потому что радость и праздничное веселье объединяет нас всех! Мы от всей души поздравляем вас с Новым годом и Рождеством! Звучит песня «We wish you a Merry Christmas!» Список использованных ресурсов 1. Астафьева М.Д. Праздники для детей, изучающих английский язык. Сборник сценариев праздников для детей 6-7 лет / Астафьева М.Д. - М.: Мозаика-Синтез, 2006. – 72с. 2. Миронова В.Г. Открытые уроки и праздники на английском языке / В.Г. Миронова. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 2006. – 192с. 3. Тарасюк Н.А. Иностранный язык для дошкольников / Н.А. Тарасюк. – М.: Флинта: Наука, 2000. 4. Черепова Н.Ю. Английский для дошкольников. Игры, песни, стихи / Н.Ю Черепова. – М.: Аквариум ЛТД, К.: ГИППВ, 2002.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-na-temu-.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 3 классе на тему «Забавный счет»
https://doc4web.ru/uploads/files/10/d90243338d39e42ad3c0c2ef918592af.docx
files/d90243338d39e42ad3c0c2ef918592af.docx
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 3 классе на тему «Забавный счет» Цели: 1)Тренировка лексических навыков по теме « Числа. Счет» 2) Развитие навыков эффективной работы в команде Правила игры: в игре принимают участие 3 команды: от каждого 3 класса. В каждой команде должно быть одинаковое количество игроков. У каждой команды должна быть группа болельщиков из числа учащихся, не прошедших отборочный тур. Игра проходит в 4 тура. Это один отборочный тур и три основных. В отборочном туре всем учащимся предлагается( выдается) конверты с набором карточек с буквами. . Игроки должны быстро и правильно собрать из букв  числительные. Те, у кого больше слов, становятся участниками команд.  В каждой команде должно быть одинаковое количество игроков. В первом основном туре играют 3 команды. За каждый верный ответ или правильно выполненное задание, команде участников присуждается балл ( в виде карточек с числами). Две команды, набравшие наибольшее количество баллов, выходят в третий тур. В игре имеются подсказки для игроков. Чтобы заработать подсказки в основных турах, команды должны ответить на вопросы в отборочном туре. Какая команда быстрее ответит, та и заработает подсказку. В третьем туре подсказок нет. Дополнительный материал: карточки с числами и карточки с записью чисел буквами,  конверты с наборами карточек с буквами, ватманы с записанными в столбик числами, 4 стула, квадратики с числами – баллы музыкальное сопровождение, красочные буквы «Забавный счёт» и цифры разного цвета и размера  для оформления доски, мяч, магниты. Ход мероприятия Отборочный тур Всем игрокам предлагаются карточки с  буквами. Игроки должны быстро и правильно собрать из букв  числительные. Те, у кого больше слов, становятся участниками команд.  В каждой команде должно быть одинаковое количество игроков. Предложенные буквы: e – 3 шт.,        I  - 2 шт. , o – 2 шт, u  - 1 шт., f – 1 шт., g – 1 шт., h – 1 шт., n – 2 шт., s – 1 шт., x – 1 шт.. Получившиесяслова:  One, six, ten, four, eight. Дополнительные вопросы для команд и их болельщиков: - Назовите порядковое числительное для числа 1? (Ответ: first) - Какая часть прибавляется к числительным первого десятка, чтобы получились числительные второго десятка? (Ответ: teen) - Вписать недостающие буквы в числа tw…, t…n,  …l…ven, twent… (Каждая команда игроков и болельщиков получает карточку с числами, в которых пропущены буквы.) (Ответ: two, ten,  eleven, twenty) II. Первый тур Игра «Найди свою пару». Каждая команда учащихся 3-х классов получает набор карточек с числами от 5 до 20. На  одних карточках числа написаны цифрами,  на других - эти же числа написаны буквами. Задача учеников - найти свою пару. Те, кто нашли первыми  и соединили эти части, выигрывают. Игра с болельщиками «В круге чисел» Дети становятся в круг. Учитель бросает любому ученику мяч и называет числа по-русски, а учащийся, поймав мяч, должен назвать это число по-английски. Кто не смог это сделать, садится в центр круга. Только после трех подряд правильных ответов оставшихся игроков своей команды ученики, сидящие в центре круга, могут вернуться в круг и продолжить игру вместе со всеми. Побеждает та команда болельщиков,  которая больше назвала чисел, следовательно эта команда болельщиков заработала один балл для своей команды игроков. III. Второй тур Игра «Запиши число». Для каждой команды учащихся 3 классов на листах ватмана( бумаги) записаны 2 одинаковых колонки чисел. Задача учеников рядом с цифрой записать порядковое числительное. За каждое правильное порядковое числительное, команде присуждается 1 балл. 1 – … 2 - … 3 - … 5 - … 11 - … 12 - … 13 - … 24 - … 30 - … Игра с болельщиками «Круглые десятки» Дети ставят стулья в круг, спинками вовнутрь. Количество стульев должно быть на 1 меньше, чем детей. Играет музыка, дети ходят вокруг стульев. Учитель называет различные цифры, но как только он назвал круглые десятки 20, 30 и т.д. – учащиеся должны успеть занять свободный стул. Опоздавший участник выбывает из игры. Выигрывает тот, кто останется в игре последним, следовательно, 1 балл добавляется той команде, за которую он болеет. IV. Третий тур В этом туре участвуют команды-победительницы первого и второго туров. Игра «Числовые бега» Для игры используются четыре стула и комплект цифр. Команды  выстраиваются в колонны друг за другом. Около каждой команды стоит стул, на который они должны приносить карточки с числами со стула,  который стоит напротив. На втором стуле разложены карточки с числами от 1 до 12. Числа записаны прописью. Участники команд наперегонки подбегают к  своим стульям, берут карточку с числом и переносят  на  стул, который стоит рядом с командой. Тотчас же в игру вступают следующий игрок команды, и так до тех пор, пока все карточки с числами  не будут перенесены.  При этом числа надо переносить по порядку. Выигрывает та команда, которая быстрее справится  с заданием и у которой не будет ошибок. После подведения итога конкурсно-игровой программы и награждения победителей, участников  команд и болельщиков календарями, закладками, наклейками все учащиеся выстраиваются в большой круг и взявшись за руки играют в игру  «Мы - друзья». My number is one,  My number is two,  My number is three, И так далее учащиеся по цепочке продолжают числовой ряд, пока очередь не дойдёт до последнего игрока. Затем хором произносят последнюю фразу Wearefriends.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-dlya-klassa-at-er.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку для 3 класса «What? Where? When?»
https://doc4web.ru/uploads/files/24/f73b5761a25709c3df3d70ed5ea7cfaa.doc
files/f73b5761a25709c3df3d70ed5ea7cfaa.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-alloeen.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 8 классе «Halloween»
https://doc4web.ru/uploads/files/87/a24498bd23ef629e84361120980cf78f.docx
files/a24498bd23ef629e84361120980cf78f.docx
Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «средняя общеобразовательная школа №7» города Нижнекамска Республики Татарстан Внеклассное мероприятие по английскому языку в 8-х классах «Halloween» Подготовили: Фассахова Роза Габбасовна, Шамсутдинова Эльвира Ирековна, учителя английского языка МБОУ «СОШ №7» г.Нижнекамска «Halloween» Цель проведения мероприятия: 1. Развитие творческих способностей учащихся. 2. Расширение страноведческих знаний. 3. Расширение лексического запаса. 4. Повышение интереса к изучению английского языка, к стране изучаемого языка, её традициям, праздникам. Оформление: тыквы «Jack-o-lantern», плакаты с различными рисунками на тему «Halloween», газеты, свечи, ворота рая, ада. Реквизит: диски с фонограммой. Действующие лица: Сатана, Граф Дракула, ведьмы, ангелы, черти, Джек, привидения. Ход мероприятия: Звучит тревожная музыка. Граф Дракула появляется перед зрителями. Граф Дракула: Здравствуйте, я Граф Дракула. И не случайно я появился здесь сегодня-31 октября, в великий праздник ужасов. Трепещите, он грядёт! Торжественный и страшный День Всех Святых! Торопливо вбегает ведущий. Ведущий: Кто это занял моё место? Граф Дракула: Я, Граф Дракула. В это время входят ведьмы. Граф Дракула: Ха-ха-ха! Приветствую вас, силы тьмы! Я же предвидел, что этот день будет принадлежать только нам. Сегодня на земле будут управлять только темные силы зла, потому что сегодня наш праздник. А вы знаете какой? Дети: Halloween! Граф Дракула: Правильно! Ведущий: Сегодня нас ждёт много интересного и увлекательного на нашем вечере. Героями сегодняшнего праздника являются учащиеся 6а и 6б классов. Давайте их поприветствуем!!! (хлопают). Нам нужны 4 команды, которые будут соревноваться. В каждой команде должны быть капитан, девиз, эмблема. Но сначала вы должны ответить на вопросы. 1 вопрос для всех участников: что вы знаете об этом празднике? Дети отвечают. Ведьма 1: Правильно, Halloween - национальный праздник. Это вечер перед днём всех святых. Он берёт своё начало с тех времён, когда люди верили в дьявола, ведьм и привидений. Они и сейчас верят, поэтому наш праздник популярен и по сей день. Ведьма 2: Дети одевают в этот вечер маски, костюмы, берут с собой корзины и выходят на улицу. Да, что я вам рассказываю, давайте лучше взглянем в моё волшебное зеркало. Закройте глаза и представьте себе одну из улиц Бостона. А теперь откройте глаза и смотрите. Сценка «Treat-or-trick». Исполняется песня: Halloween Night (Lyrics: Bob Boyle / Music: B. Mossman) When the sky is dark and the Wuzzle Wolf sings Out come the creepy-crawly things When you see something scary, it's quite alright 'Cause tonight is the night Trick or treat! Ooo-oooo Halloween night Ooo-oooo Halloween night The moon is full and all is right Ooo-oooo, it's Halloween night Pumpkins, witches and spooky bats Candy, costumes and silly hats Ghosts and goblins, ghouls with wings Tricky, sticky, icky things 2 вопрос: Какие фильмы ужасов вы можете назвать? Thank you very much! Let’s begin our party! Many years ago in Ireland lived one man Jack by name. Выходит Джек. Джек: I’m dying! (падает на пол, как будто умирает). Ведущий: After his death his soul flew to the paradise. Джек стучится в двери рая. Голос из рая: Don’t knock. Go to the Hell. Джек стучится в двери ада: Черти: Before death you’d been laughing at us. Go away! Джек падает на колени Джек: Oh, I’m so unhappy! Появляется ангел. Ангел: Don’t cry. Go to the Earth and on the All Halloween’s Eve switch on the lanterns, protecting people from the evils. Джек зажигает свечи в тыквах. Граф Дракула: Ну, хватит, хочу послушать стихотворения про мой праздник. It’s Halloween! It’s Halloween! The moon is full and bright And we shall see what can’t be seen. On any other night Skeletons and ghosts and ghouls Grinning goblins fighting duels, Were wolves rising from their tombs, Withes on their magic brooms In masks and gowns we haunt the street And knock on door’s for trick or treat Tonight we are the king and queen, For oh, tonight it’s Halloween. Jack -o- Lantern. Sometimes big and sometimes small, But always round and yellow When children make my famous grin Then I’m a scary fellow. Treat (by Jack Prelutsky) Trick or treat, trick or treat Give us something good to eat. Give us candy, give us cake. Give us something sweet to take. Give us cookies, fruit and gum Hurry up and give us some You had better do it quick. Or we’ll surely play a trick. Trick or treat, trick or treat Give us something good to eat. Граф Дракула: Отлично, мне понравилось. А теперь я хочу, чтобы меня развлекли мои слуги - привидения. Ну, танцуйте же. Танец привидений. Ведущий: Кто знает, что является символом Хэллоуина? Правильно, тыква. На ней вырезают смешные рожицы, а внутри зажигают свечку. Конкурс тыкв. Граф Дракула: Ох, устал я от мирского шума. Мои помощники, ведьмы дорогие, задайте этим детишкам задание, да потруднее. А я пока пойду посмотрю, чем можно подкрепиться. Ведьма 1: Сейчас мы с вами попробуем рассказать страшную историю со спецэффектами. Я вас разделю на команды, каждый класс-это одна команда, которая будет изображать какие-то звуки, когда услышат определённые слова в моём рассказе. И так, ваши слова: 8а (1 команда) - wind, windy- вы изображаете звук ветра; 8а (2 команда) - ghost- завывание призраков; 8б (1 команда) – footsteps/running- топот бегущих; 8б (2 команда)- screaming- визг; 8в (1 команда) – knock on the door-стук в дверь; 8в (2 команда) - sleeping/sleep - храп спящих. Once upon a time in a windy forest (x), there was an old cottage which was haunted by evil ghosts (x). In a village lived two brothers who didn’t believe in stories about witches and ghosts (x). So they walked though the windy forest (x) to the old cottage. They knocked (x) on the door to make sure nobody was living there. Then they knocked (x) again to make double sure. And they walked inside. Inside the cottage it was very dark, but they got their sleeping bags (x). After an hour one of the boys jumped up and asked: «What’s that? I’m sure I heard a ghost (x)» «It was nothing» said the brother. And they soon went back to sleep (x). A little later they both jumped up when they heard the footsteps (x). They looked at each other and screamed (x). In front of them they saw a big white ghost (x), they both screamed again (x) and ran (x), opened the door and ran(x) through the windy forest (x). They ran (x) all the way back home and knocked (x) on their door. Now, they, too, believed the stories about ghosts (x) in the cottage that stood in the windy forest (x). А сейчас второй конкурс украшений для метлы ведьмы. Ведьма 2: Ну что, Граф, нашёл себе блюдо на ужин? Граф Дракула: Вот это вроде съедобное ( выбирает одно из лучших блюд). Конкурс блюд. Ведьма 2: Я вот тут себе прекрасное украшение на метлу приглядела. Проводится конкурс «Кто лучше всех украсит метлу ведьмы». Ведьма 1: Ой, старая, выбирай что получше, да прячь, слышу, сестрёнки наши младшенькие летят. Танец «Баба-ёшек». Граф Дракула : Надоели мне эти старухи. Может, хоть вы меня развеселите. Спойте для меня мою любимую песню «Clementine». The song Freddy Quinn «Clementine»: In a cavern, by a canyon, Excavating for a mine, Dwelt a miner, forty-niner And his daughter Clementine Припев: Oh, my darling, oh, my darling, Oh, my darling Clementine You are lost and gone forever, Dreadful sorry, Clementine. Light she was, and like a fairy, And her shoes were number nine, Herring boxes without topses Sandals were for Clementine Drove she ducklings to the water Every morning just at nine, Struck her foot against a splinter, Fell into the foaming brine. Ведьма 1: Ну, настало время своих искать в этой толпе детей. (Конкурс костюмов. Ведьмы выбирают детей с самыми яркими костюмами). Жюри в это время подводят итоги всех конкурсов. Граф Дракула: Я рад за вас и за нас, в первую очередь, что вы уважаете и отмечаете наш праздник. А теперь я хочу вручить грамоты своим лучшим командам. Молодцы! Но я хочу дать вам наставление, чтобы вы хорошо учили английский язык, иначе на следующий год мои слуги защекочут вас. Список использованной литературы: 1 Цветкова И.В., Клепальченко И.А., Мальцева Н.А. «Английский язык для школьников и поступающих в Вузы». - М.: «Глосса», 1997. 2 Kathleen Carrol, Marina Novikova «Holidays go round and round», ООО «Издательство Химера»», 1998. 3 Клементьева Т, Шэннон Джилл «Happy English 2». – «Обнинск. Титул, » 1996. Использованные материалы и Интернет-ресурсы: 1 http://englishon-line.ru/leksika-spravochnik2.html 2 http://megalyrics.ru/lyric/freddy-quinn/oh-my-darling-clementine-count.htm
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tema-uroka-clotes-odezhda.html
Тема урока: «Clothes – одежда»
https://doc4web.ru/uploads/files/13/5e5f2aba9872f96c0c81b8675ca2d000.doc
files/5e5f2aba9872f96c0c81b8675ca2d000.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tema-uroka-kakaya-pogoda-v-britanii-at-is-te-eater-like-in-brita.html
Тема урока: Какая погода в Британии? (What is the weather like in Britain?) 3 Класс
https://doc4web.ru/uploads/files/15/c71ea5064d631dd6df34007386396dbf.doc
files/c71ea5064d631dd6df34007386396dbf.doc
null
https://doc4web.ru/astronomiya-/derzhavniy-naglyad-i-gromadyanskiy-kontrol-za-ohoronoyu-praci.html
Державний нагляд і громадянський контроль за охороною праці
https://doc4web.ru/uploads/files/253/0b0b2089df7ca919d4f9d48d88319508.docx
files/0b0b2089df7ca919d4f9d48d88319508.docx
Реферат з БЖД ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ, ЇХ ОСНОВНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ПРАВА Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: — Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнагляд-охоронпраці); — органи Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою Міністерства екології та природних ресурсів України; — органи державного пожежного нагляду Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України; — органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Кожний із вищеперерахованих органів виконує функції в межах своїх повноважень, визначених положеннями про ці органи. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право: — безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань; — надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці; — зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; — притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці; — надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ Відповідно до Закону України «Про охорону праці» громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки — в особі своїх виборних органів і представників. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці створюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, видів їх діяльності та чисельності працюючих для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Діяльність уповноважених проводиться на підставі Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства. Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу. Працівник, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці, не може бути уповноваженим з питань охорони праці. Чисельність останніх визначається рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі. Свої обов'язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, котрим вони обрані. Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці, з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за: — виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці; — забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, які діють у межах підприємства, та додержання їх вимог працівниками; — своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань; — використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням, та інше. Уповноважені з охорони праці можуть і повинні залучатися до розроблення розділу «Охорона праці» колективних договорів та угод, комплексних перспективних планів з охорони праці, до роботи в комісіях з питань атестації робочих місць. Вони беруть участь: у комісіях з розслідування професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки; у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку в разі невиконання працівником вимог нормативних документів про охорону праці; розгляду факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для здоров'я чи життя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу. Уповноважені з охорони праці мають право: — безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів про охорону праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав; — вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду власником (керівником структурного підрозділу) пропозиції щодо усунення виявлених порушень; — вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих; — вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці. Гарантії для уповноважених з питань охорони праці щодо звільнення їх з роботи з ініціативи власника або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності передбачається у колективному договорі. Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу, який його обирав. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці Законом України «Про охорону праці» на профспілки покладено чимало повноважень у галузі охорони праці, виконання яких вони здійснюють через свої виборні органи та представників. Головною метою і завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань: — в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також відповідних угод з питань покращення умов і безпеки праці; — в опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці; — в опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці; — у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числі спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охорони праці вищих профорганів, у розробленні заходів щодо їх попередження; — у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку; — у розробленні пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору; — в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором); — у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегляду і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці; — у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність їх до вимог нормативних актів про охорону праці, з атестації робочих місць за умовами праці. Безпосередніми виконавцями функцій профспілок на підприємствах, згідно з Законом України «Про охорону праці», є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи і громадські інспектори з охорони праці. Функції і обов'язки цих громадських формувань і їх права викладені у відповідних положеннях, затверджених президією Федерації профспілок України від 20 вересня 1994р. Оскільки зміст роботи громадських інспекторів профспілкових комітетів та уповноважених з питань охорони праці трудових колективів багато в чому збігаються, то розгляд даного питання опускається, так як воно щодо уповноважених досить детально висвітлене в попередній частині підрозділу. Підтвердженням сказаного може слугувати і той факт, що відповідно до Типового положення про роботу уповноважених трудових колективів, останні можуть бути одночасно і представниками профспілок з питань охорони праці. В той же час, за рішенням трудового колективу обов'язки уповноважених можуть бути покладені на громадських інспекторів з охорони праці профспілок. Разом з тим, необхідно зазначити, що профспілковий комітет має дещо ширші права. Зокрема, він має право внести власнику, державним органам управління подання з будь-якого питання охорони праці та домагатися від них аргументованої відповіді. Більше того, відповідно до ст. 45 КЗпП на вимогу профспілкового комітету, який підписав за дорученням трудового колективу колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з будь-яким керівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує заходи або вимоги колективного договору, в тому числі і з питань охорони праці. Значна роль профспілкових комітетів щодо профілактики травматизму та професійних захворювань. На засіданнях своїх колективних органів вони розглядають причини нещасних випадків, особливо з важкими наслідками і дають принципову оцінку діяльності власника щодо підвищення рівня безпеки праці на виробництві. Важливою функцією профспілкового комітету є захист інтересів членів профспілки та інших працівників (на їх прохання) при розгляді конфліктних ситуацій з будь-яких питань охорони праці.
https://doc4web.ru/astronomiya-/kriminologichni-aspekti-bankivskoi-diyalnosti.html
Кримінологічні аспекти банківської діяльності
https://doc4web.ru/uploads/files/249/ce7ef3aed6b1ac6db2ef31a576e4aced.docx
files/ce7ef3aed6b1ac6db2ef31a576e4aced.docx
Кримінологічні аспекти банківської діяльності За умов нинішньої нестабільності у суспільстві та економічної кризи, на фоні послаблення реального впливу держави на макро- і мікрорівнях, доларизації грошового обігу, посилення структурних деформацій в економіці відбувається значне зростання кількості вчинених корисливих злочинів. Значною мірою вражена кримінальними метастазами кредитно-фінансова та банківська сфера, в яких кількість злочинів постійно збільшується. Викрито чимало фактів незаконного отримання й нецільового використання пільгових кредитів, переливу капіталів у “тіньову” економіку і зарубіжні банки, “відмивання” грошей, здобутих злочинним шляхом. На кінець 2000 р. в Україні зареєстровано понад 200 фінансових установ. Серед них: 2 державні банки — Державний експортно-імпортний банк та Ощадний банк України, 118 — створено як відкриті акціонерні товариства, 49 — закриті акціонерні товариства, 27 — товариств з обмеженою відповідальністю, 30 — створено за участю іноземного капіталу, в тому числі 8 — зі стовідсотковим закордонним капіталом. Процент участі іноземного капіталу в банківські системі України становить 14,5 %. На ринку банківських послуг функціонує 158 комерційних банків. Розвиток банківської системи України за результатами 1999 р. характеризується початком реорганізації малих банків через їх приєднання до середніх. Кількість малих банків у 2000 р. порівняно з початком 1999 р. зменшилась з 32 до 6; середніх — збільшилась з 97 до 99; великих (за винятком 7 найбільших банків) — з 21 до 37. У стадії ліквідації, реорганізації та фінансового оздоровлення знаходиться 37 банків, 52 банки (25,6 % від загальної кількості вітчизняних комерційних банків) віднесено до категорії проблемних. За минулий рік 54 банки (33 % від загальної кількості) допустили порушення економічних нормативів. Постійно зростає кількість злочинів, вчинюваних у фінансово-кредитній сфері. Підрозділами МВС України у 1997 р. викрито 6 227 злочинів, у 1999 р. — 9 881 злочинів, що на 15,7 % більше, ніж у 1998 р., за 6 місяців 2000 р. — 6 298 злочинів. Із них вчинено організованими злочинними угрупованнями: у 1997 р. — 361 злочин; у 1998 р. — 750; у 1999 — 535; за 6 місяців 2000 р. — 494 злочини (табл.)   Таблиця   Кількість злочинів, зареєстрованих у банківській системі   Види банків та банківських установ Р о к и 1996  1997  1998  1999  І півріччя 2000  У системі НБУ 662 1036 1683 1712 881 В Ощадбанку та його філіях 582 920 1087 807 229 У комерційних банках 765 1078 953 1008 736 Інші банківські структури (фінансові корпорації, фонди, інвестиційні фірми і т.ін.) - 1653 2589 3140 1601 Разом у банківській сфері 2009 4687 6312 6667 3447   Як свідчать дані таблиці, протягом 1999 р. кількість злочинів, вчинених у банківській системі, зросла на 355 і досягла 6 667 злочинів, що на 5,6 % більше ніж в 1998 р. (6 312), у 1997 р. детальна кількість злочинів у банківській сфері склала 4 687, за 6 місяців 2000 р. — 3 447. Кількість злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями у банківських установах у 1999 р. дорівнює 453, у 1998 р. — 630, у 1997 р. — 262, за 6 місяців 2000 р. — 316. У системі Національного банку України вчинено у 1999 р. 1 712 злочинів (+ 1,7 %), в системі ощадбанків — 807, більше тисячі злочинів виявлено в комерційних банках. Таким чином, найвищими темпами криміналізувалися банківські установи, що безпосередньо підпорядковані НБУ. У системі банків у 1999 р. значного поширення набули розкрадання державного або колективного майна — 863 (+ 14,6 %), у тому числі у банках, підпорядкованих НБУ — 208 (+ 25,3 %), у комерційних банках — 156 (+ 3,3 %) і в ощадбанках — 159. У банківських установах домінують розкрадання у великих та особливо великих розмірах, відмічається зростання посадових злочинів. У минулому році їх зареєстровано, відповідно, 408 та 1 654 (+ 6,2 %), у тому числі безпосередньо в системі НБУ — 340 (+ 9,0 %); в ощадбанках — 256. Особливо небезпечним залишається поширення хабарництва серед працівників банківських установ. Зазвичай надання кредитів, прискорення проходження фінансової документації супроводжується хабарами. Так, у м. Києві працівниками органів внутрішніх справ викрито директора Оболонської філії АТ “Укрінкомбанк”, який за відкриття кредитної лінії отримав від директора ЗАТ “Фрегат-96” хабара на суму 8,8 тис. грн. Злочинця засуджено до 10 років позбавлення волі. Протягом 1997–1999 рр. виявлено 356 суспільно небезпечних корисливих правопорушень. Але наведені офіційні дані лише частково характеризують реальний стан дотримання законності у сфері банківської діяльності. Реальна криміногенна обстановка є тут значно складнішою через латентний характер злочинів. За своїм змістом акцент зловживань у банківських установах все помітніше переміщується від правопорушень, пов’язаних з кредитуванням, до відтоку грошової маси за кордон, “відмивання брудних” коштів шляхом акціонування підприємств, вкладання їх в нерухомість, укладання фіктивних угод, повернення незаконно вивезених грошей в якості інвестицій. Все активніше організована злочинність проявляє інтерес до операцій з цінними паперами. Злочинна діяльність у банківській системі завдає значних збитків державі. За 1999 рік сума встановлених збитків склала близько 55 млн грн, що на 90 % більше порівняно з 1998 р., а у 2000 р. вони склали вже 115,8 млн грн. Особливо значні збитки встановлено за цей період у системі НБУ, що сягли 89 млн грн. Серед загальної суми збитків, встановлених у банківській системі, збитки у банківських установах НБУ складають майже 80 %. Розширення мережі кореспондентських відносин українських банків із зарубіжними банківськими установами та включення до системи електронних міжбанківських міжнародних розрахунків залишаються майже не захищеними перед можливостями їх використання організованими злочинними угрупованнями для налагодження функціонування стійких каналів незаконного витоку за кордон валютних коштів через систему лоро-рахунків. Сформовано мережу фіктивних комерційних структур, які займаються конвертацією безготівкових коштів юридичних осіб різних форм власності у готівкову валюту, створено механізм переказу резидентами України валютних коштів на неконтрольовані державою рахунки у закордонних банках під виглядом оплати імпортних контрактів. У м. Києві резонансною справою стала ліквідація у 1998 р. найбільшого у столиці конвертаційного центру. До його послуг вдавалися понад 3 тис. комерційних організацій і державних установ. Через злочинну діяльність у фінансово-кредитній і банківській сферах економіка України втратила значну суму коштів, які знаходяться зараз за межами держави. Валютні цінності, котрі незаконно переведені за межі України, обчислюються мільярдами доларів; спроби повернути їх в Україну залишаються малоефективними. Валютні цінності на суму 529,5 млн грн через строк давності вже не можна буде повернути. Широкого розповсюдження набули шахрайства з фінансовими ресурсами. Кількість викритих шахрайств з фінансовими ресурсами залишається майже на одному рівні. За період з 1997 по 1999 рр. було викрито понад 1,7 тис. фактів щороку, за 2000 р. викрито 1 393 злочини. Такий високий рівень злочинності в банківській системі країни та її негативну динаміку обумовлено багатьма факторами, але деякі з них стали визначальними. Основним з них є “тінізація” економіки в цілому та її головної складової — грошового обігу. За даними НБУ, сьогодні в Україні поза банківською системою, в “тіньовому” обігу, знаходиться близько 10 млрд дол. США. Проте глибокого аналізу цього явища та основних його чинників, оцінки масштабів “тіньової” економіки і розробки єдиної цілісної концепції щодо її локалізації до цього часу не проведено. Ця обставина фактично виключає можливість розробки науково обгрунтованих заходів протидії цьому антисуспільному феномену. Науковий аналіз часто підміняється популістськими, публіцистичними міркуваннями, газетними сенсаціями, називаються різні, нічим не обгрунтовані цифри, які залежно від поглядів використовуються як один із засобів політичної боротьби. Поширенню злочинності у банківській сфері сприяє спрощений порядок створення банківських структур (тільки в Автономній Республіці Крим їх діє більше 100). За даними Головного управління МВС України в Криму, злочинні угруповання, користуючись недосконалістю банківського законодавства, створили свої банки. Навколо банків утворилися цілі групи “фіктивних” фірм, що були зареєстровані на загублені паспорти і померлих осіб. Ці фірми через банки займались “відмиванням” “тіньового” капіталу. Серйозну загрозу для економіки утворюють так звані конвертаційні центри, що створюються навколо комерційних банків з метою “відмивання брудних” грошей. Слід погодитися з пропозиціями фахівців і вчених-економістів щодо максимального обмеження кола небанківських організацій, які можуть укладати з банками агентські угоди стосовно обміну валюти, віддаючи перевагу спеціалізованим банківським установам. Не сприяла покращанню криміногенної ситуації у банківській сфері помилкова позиція Правління Національного банку України, яке ще у 1997 році стверджувало, що НБУ не має права здійснювати ревізії фінансово-господарської діяльності комерційних банків і таким чином попереджувати вчинення злочинів у банківській системі, що працівники НБУ ніби-то не є державними службовцями, тому не несуть відповідальності за корупційні діяння. Нагальною залишається проблема посилення контролю за наданням кредитів юридичним і фізичним особам. Триває і досі надання комерційними банками значних сум кредитів без належного оформлення угод і забезпечення гарантій повернення коштів, у зв’язку з чим порушується Закон України “Про заставу” і Положення про кредитування. Загостренню криміногенної ситуації сприяє недостатня взаємодія та координація роботи окремих служб НБУ з правоохоронними органами з узгодження можливостей НБУ, що випливають з його статусу, завдань та функцій відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” та Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”. Аналіз статистичних даних МВС України, оперативно-слідчої практики, матеріалів перевірок державних контролюючих органів свідчить про те, що організовані злочинні угруповання активно проникають в банки, використовуючи недосконалість законодавства, зловживання у самій банківській системі, що стала центральною ланкою у технологічному ланцюзі по “відмиванню” капіталів, здобутих злочинним шляхом, які потім вкладаються у сферу підприємництва та міжнародну фінансову систему. Деякі комерційні банки використовуються злочинцями для протиправного “перекачування” державних коштів на рахунки підставних фірм, або на рахунки окремих громадян. За таких умов значна частина фінансових рухів обслуговує “тіньові” товарні потоки, виплату процентів за кредити, боргів і т.ін. Через банківську систему, крім товарно-фінансових потоків, проходять також фіктивно утворені грошові кошти, інші кримінальні капітали, які потребують “відмивання” за допомогою банківських операцій через їх багаторазове перерахування з метою вуалювання джерел утворення та розміщення у легальному бізнесі. Немає жодної великомасштабної операції з “відмивання” грошей, яка б не передбачала використання банківських установ і фінансових інституцій. “Відмивання” грошей є одним з найбільш розповсюджених видів економічних злочинів і однією з найхарактерніших ознак організованої злочинності. Як заявив Президент України Л. Д. Кучма 14 грудня 1999 р. на Розширеному засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю: ”… у всьому світі банки заробляють гроші кредитуванням економіки. В Україні ж така діяльність неприваблива для банкірів. У наших комерційних банків є тільки декілька напрямів діяльності: по-перше, легальна закупівля валюти через уповноважені банки для забезпечення імпортних контрактів з використанням фіктивних фірм; по-друге, перерахування грошових коштів в національній валюті на лоро-рахунки зарубіжних банків з наступною покупкою валюти в Україні на міжбанківських торгах з використанням фіктивних фірм та компаній, зареєстрованих в офшорних зонах; по-третє, банківські операції по переведенню безготівкових коштів в готівку з використанням фіктивних фірм та кодованих рахунків фізичних осіб” [1]. Внаслідок злочинної діяльності в Україні з часу проголошення незалежності було отримано і потім “відмито” незаконних прибутків на суму понад 100 млрд дол. США. До “тіньового” сектора перераховано близько 14 млрд грн готівкою, які обертаються поза банківським обігом. За даними Світового банку, “тіньова” економіка України посідає перше місце за масштабами серед країн СНД (інформаційні матеріали семінару на тему: “Про протидію “відмиванню” коштів та майна, отриманих злочинним шляхом”, Київ, 1999 р., видані Міністерством юстиції України разом з Посольством США) [2]. Великий податковий тиск також сприяє зростанню рівня “тіньової” економіки. Теоретичні узагальнення та повсякденна економічна діяльність в Україні підтверджують, що перевищення допустимої (оптимальної, раціональної) величини податкового тягаря призводить до того, що платники податків — юридичні та фізичні особи — або розорюються, або переходять до “тіньової” економіки (“крива Лаффера”). “Відмивання” грошей, як правило, здійснюється у міжнародному масштабі та у такий спосіб їх кримінальне походження може бути краще замаскованим. “Відмивання” коштів та інвестиції прибутків, отриманих від кримінальної діяльності, тягнуть за собою інтернаціоналізацію злочинного світу, який шукає країни та банки, що надають найбільші гарантії таємності, законності та конфіденційності вкладів. В Україні проблема “відмивання” фінансів виникла нещодавно, проте процес “відмивання брудних” грошей розвивається дуже стрімко і сьогодні він вже набув найбільшої гостроти. За експертними оцінками, нелегальна валютна маса складала у 1999 р. в Україні від 8 до 16 млрд дол. США, або — від 28 до 58 млрд грн, що приблизно у 2–4 рази більше, ніж готівкова грошова маса, яка наприкінці 1998 р., за даними НБУ, складала 15,7 млрд грн [3]. Зростають масштаби нелегального експорту капіталу і позабанківського грошового обігу: якщо у 1994 р. доля неконтрольованої грошової маси складала 24,7 %, то у 1999 р. — 44,4 %, що становить 8,6 млрд грн. Основними причинами, що сприяють “відмиванню брудних” грошей з використанням фінансово-кредитних установ є недостатньо досконале законодавче та нормативне регулювання питань, пов’язаних з функціонуванням фінансово-кредитних установ та протидією “відмиванню брудних” коштів. В Україні не створено ефективно діючої системи запобігання злочинам та іншим правопорушенням у фінансовій сфері, відсутні законодавчі акти, зокрема, Закон України “Про протидію легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом”, які б визначали, що таке “відмивання” грошей, “незаконна діяльність”, “злочинно здобуті доходи” та ін. Оскільки за чинним законодавством України “відмивання брудних” грошей не є самостійним складом злочину, тому і правова відповідальність за такі дії відсутня, що значно поглиблює криміногенні процеси. У багатьох випадках “відмивання брудних” коштів переслідується у сукупності з протиправними діями, результатом котрих стало отримання незаконних прибутків, особливо в економічній та фінансовій сферах. У той же час у ряді країн світу передбачено кримінальну відповідальність за сам факт “відмивання” коштів, здобутих злочинним шляхом. Кримінальним законодавством деяких країн визнаються “брудними” тільки ті гроші, які були отримані від торгівлі наркотиками, прекурсорами та психотропними речовинами. Гроші, що надійшли, наприклад, від торгівлі жінками, дітьми, або в результаті отримання хабарів і т.ін., не вважаються “брудними”. Стаття 209 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність лише за вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом, а також за використання зазначених коштів для здійснення підприємницької діяльності та створення організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації(відмивання) таких коштів чи майна, а стаття 306 КК — за розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів у банках, на підприємствах, установах тощо, або придбання за такі кошти об’єктів, майна, що підлягає приватизації, або з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів. Для України орієнтиром законодавчого забезпечення та боротьби з “відмиванням” грошей має бути Міжнародна конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом, що регулює питання розшуку, слідства, арешту та конфіскації грошей злочинного походження, яку Україна ратифікувала 17 грудня 1997 року. Недостатнім є контроль за діяльністю підприємницьких та фінансово-кредитних структур, за зовнішньоекономічною діяльністю та за розрахунками через рахунки типу лоро, ностро з боку державних, фінансових та податкових органів. В Україні понад 90 банківських установ мають ліцензії на здійснення операцій з банками-нерезидентами; на підставі отриманих ліцензій було відкрито понад 600 кореспондентських лоро-рахунків. Особливо значних збитків державі завдають незаконні торговельні операції, що здійснюються через підставні фірми. Обсяги таких незаконних фінансових операцій досягли масштабів, що ставлять під загрозу подальше нормальне функціонування економіки країни. Протягом 1998 року підрозділами податкової міліції було викрито понад 2,7 тис. фіктивних підприємств. На їх рахунках заблоковано понад 27 млн грн, у 1999 р. виявлено більше 4 тис. фіктивних підприємств, ліквідовано 45 конвертаційних центрів, через рахунки яких було проконвертовано понад 2,5 млрд грн. Через стосунки легальних платників податків з виявленими у 1998–1999 рр. фіктивними фірмами втрати бюджету з ненадходжень тільки з податку на додану вартість склали понад 10 млрд грн. За 5 місяців поточного року підрозділами податкової міліції ліквідовано понад 2 тис. фіктивних фірм і 22 конвертаційні центри. За попередніми даними, обіг коштів на рахунках цих підприємств склав більше 2 млрд грн, заарештовано 34 особи, які займалися організацією фіктивних фірм. Характерним прикладом створення фіктивних фірм з метою переказу безготівкових коштів в українській валюті за межі нашої країни з наступною конвертацією в іноземну готівкову валюту є припинена Головним управлінням по боротьбі з організованою злочинністю МВС України спільно з Генеральною прокуратурою спроба переказу за кордон майже 80 млн грн. Ця сума раніше була викрадена з Вінницького обласного управління Національного банку України. Крадіжка була вчинена шляхом несанкціонованого доступу до комп’ютерної мережі НБУ. Створена фіктивна фірма, на яку були перераховані 80 млн грн, спочатку виступила як постачальник пально-мастильних матеріалів. У свою чергу вона нібито купила ще в однієї неіснуючої фірми комп’ютери та різографи. Метою всіх цих оборотів став переказ грошових коштів за межі України через кореспондентські рахунки з подальшим безперешкодним розпорядженням. ГСУ МВС України у 1999 році направило до суду кримінальну справу по відношенню до групи посадових осіб Центру ділових та творчих ініціатив “Мета” м. Києва, які звинувачувалися у розкраданні з використанням підроблених документів неіснуючих суб’єктів підприємницької діяльності з державних і комерційних банків України за допомогою телеграфних авізо грошових коштів на суму 259 млн грн і в посяганні на розкрадання ще 41 млн грн. Тільки за закінченими кримінальними справами за останні 2 роки у 18 регіонах України виявлено 124 фіктивні фірми, які через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів перерахували 63 млн дол. США і понад 90 млрд російських рублів. Вивчення світового досвіду з цього питання показує, що правовою основою протистояння кримінальному підприємництву в країнах з розвинутою економікою є досконале законодавство, що перешкоджає легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. “Відмивання брудних” грошей вважається злочином у цілому ряді країн, у тому числі у Великобританії, Канаді, Франції, Австрії, Італії. Найжорсткіше поставлено питання боротьби з цим явищем у США. Історія пошуку ефективних шляхів боротьби з “відмиванням брудних” грошей у США нараховує три десятиліття. Наприкінці 60-х років уряд США почав проявляти занепокоєність з приводу використання таємних банківських рахунків американськими громадянами, які займаються незаконною діяльністю. Такі рахунки використовувалися з метою ухилення від сплати податків; маніпуляцій на ринку цінних паперів; порушення правил внутрішньої торгівлі; торгівлі золотом; розміщення коштів, отриманих незаконним шляхом; переказу грошей, отриманих злочинним шляхом, через позичку “відмитих” коштів. Конгресом США у 1970 р. було прийнято цілу низку законодавчих актів, спрямованих на протидію легалізації злочинних доходів: Закон про контроль за організованою злочинністю, Закон про контроль за розповсюдженням наркотиків і Закон про банківську таємницю. На сьогодні чинними є такі акти: “Про всесторонній контроль злочинності” (1984 р.), “Про контроль “відмивання” грошей (1986 р.), “Про боротьбу з вживанням наркотиків” (1988 р.), “Про боротьбу з “відмиванням” грошей (1992 р.), “Про попередження “відмивання” грошей” (1994 р.), “Про заходи, спрямовані на стримання підробки та “відмивання” грошей”. У США кредитно-фінансові установи зобов’язані зберігати протягом мінімум п’яти років певну документацію, зокрема, інформацію про надання кредиту на суму більше 10 тис. дол., картки бухгалтерського обліку, що стосуються операцій по рахунках та копії чеків на суму більше 100 дол., сплачених у банківській установі. За порушення цих вимог банківська установа, її керівник, посадова особа, службовець можуть понести покарання у вигляді сплати штрафу у розмірі 10 тис. дол. за кожне порушення. Останні десять років застосовується додаткова форма звіту, що передбачає спеціальну помітку в тому разі, коли операція, що здійснюється, викликає підозру. Порушник даного положення може нести відповідальність у кримінальному порядку. Введено також форму звітності про платежі готівкою у сумі понад 100 тис. дол., яка повинна надаватися протягом 15 днів після отримання готівки. Порушник даного положення притягується до відповідальності у вигляді штрафу до 25 тис. доларів або позбавлення волі на строк до п’яти років. Крім того, законодавчо передбачено можливість виплати винагороди особам за надання інформації, підтвердження якої дозволяє стягнути з винних більше 50 тис. дол. у вигляді штрафу чи конфіскації майна. У 1986 році у США був прийнятий Акт про контроль за “відмиванням” грошей. Відповідно до цього документа здійснення фінансових операцій з “відмивання” власності, яка здобута з “однозначно визначеної незаконної діяльності” тягне покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 тис. дол. або позбавлення волі на строк до 20 років. Крім вельми жорстких санкцій, передбачених федеральним законодавством, у багатьох штатах діють закони, відповідно з якими “відмивання” грошей визнається державним злочином, а це значною мірою розширює, зокрема, можливості кримінального переслідування осіб, що здійснюють операції такого роду. При вирішенні питань дієвого застосування вилучення грошей у процесі протидії злочинним та комерційним проявам і пов’язаними з ними прибутками принцип збереження банківської таємниці виключається як обгрунтування для відмови діяти відповідно до положень п. 3 ст. 5 Віденської конвенції. Для цього вживаються законодавчі та регламентаційні заходи, що дозволяють обмежити фінансову таємницю. Такі заходи передбачають обов’язкове застосування правила “знай свого клієнта”, а також виявлення і надання інформації стосовно підозрілих фінансових угод, забезпечуючи при цьому повне звільнення представників фінансових установ від будь-якої відповідальності за сумлінне надання інформації про такі угоди, за винятком грубої недбалості. За оцінками зарубіжних спеціалістів, велику роль у боротьбі з незаконним обігом грошей повинні відігравати фінансові установи, тому що виявити ці гроші найпростіше саме на стадії розміщення їх у цих структурах. Тому, незважаючи на банківську таємницю, фінансовим установам надана можливість передавати посадовим особам правоохоронних органів обмежену інформацію щодо клієнтів, яка стосується будь-яких порушень закону. При цьому установи звільняються від відповідальності за розкриття такої обмеженої інформації. Такі правила діють у ряді країн світу. Наприклад, в Італії забороняються розрахунки готівкою на суму понад 20 млн італійських лір. Ці операції можуть здійснюватися тільки з використанням банківських чеків чи кредитних карток. Держава контролює рух грошових коштів, а також має право знати джерело виникнення вкладів. Положення Закону “Про заходи проти відмивання грошей” поширюються на компанії, що можуть брати участь у “відмиванні” грошей (казино, адвокати, бухгалтери, ювеліри). Кримінальний кодекс Італії передбачає застосування позбавлення волі від 7 до 12 років і грошовий штраф від 2 до 30 млн. італійських лір до осіб, зайнятих легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом. Установлено сувору відповідальність для осіб, які відмовилися надати або пред’явили фальшиву інформацію стосовно таких діянь. Банки та посередницькі структури несуть адміністративно-фінансову та кримінальну відповідальність. В Австралії касири фінансових установ зобов’язані повідомляти про рух грошових коштів готівкою у розмірі 10 тис. австрал. дол. та інші підозрілі операції Агентство по збору звітів про грошові операції. Такі відомості подаються, якщо існує підстава вважати, що особа має відношення до вчинення злочину. Банки Англії повідомляють щорічно поліцію в середньому про 18 тис. підозрілих операцій, три тисячі з яких (кожна шоста) детально розслідуються. У Росії Центральний банк прийняв Положення, відповідно з яким всі банки країни повинні відстежувати підозрілі фінансові операції та у разі необхідності повідомляти про них у правоохоронні органи. Підозрілими вважаються операції, якщо їх розмір перевищує 1000 мінімальних окладів (8 млн рублів). Для юридичних осіб встановлено межі у розмірі 10 000 мінімальних окладів. Для фізичних осіб визначено перелік “підозрілих” операцій з готівкою. До таких операцій відносяться: купівля (продаж) валюти; придбання цінних паперів; обмін банкнот однієї вартості на банкноти іншої; зарахування на рахунок грошей в упаковках, опечатаних іншим банком. Крім того, банки зобов’язані звертати особливу увагу на депозитарні вклади, гроші з яких може зняти кожен пред’явник відповідних документів. Фінансисти повинні відстежувати та аналізувати перерахування вкладів за кордон і переказ вкладів з-за кордону, а також розпорядження про виплату з рахунків грошей готівкою, якщо операції були незначними або не проводилися зовсім. Директива про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей, прийнята 19 червня 1991 р. Радою Європейського Економічного Співтовариства, також передбачає ряд заходів стосовно запобігання “відмивання” коштів, здобутих злочинним шляхом. У рамках ЄЕС створено підрозділ по боротьбі з організованою злочинністю, що запропонував розробити спеціальні заходи по захисту певних професій від впливу організованої злочинності взагалі та рекомендує розширити дію зобов’язання про надання інформації згідно з Директивою про відмивання грошей на осіб, які не зайняті у фінансовому секторі, стаття 132 якої передбачає основу для такого розширення, хоча залишаються невирішеними деякі питання професійної таємниці для певних професій. У Швейцарії професіонали, які пропонують фінансові послуги, підпадають під законодавство про “відмивання брудних грошей”. Відповідно до ст.7 Угоди про кодекс банкірів Швейцарії, банки не володіють правом надання будь-якої активної допомоги у переведенні капіталу за межі країн, законодавство яких забороняє подібні перекази чи встановлює обмеження в розміщенні коштів за кордоном. Банки не мають права повертати банківську таємницю проти Наглядової ради або перевіряючого. Комітет міністрів Європейської Співдружності 27 червня 1980 р. прийняв Заходи проти переказу та збереження грошових коштів злочинного походження, де зроблено висновок про те, що банківська система може відігравати дуже ефективну роль у попередженні такої злочинної діяльності, а співробітництво банків може бути корисним для розкриття таких злочинів судовими органами та поліцією. У Відні 20 грудня 1988 р. було прийнято Конвенція ООН (Віденська конвенція), одним з головних питань якої є боротьба з “відмиванням” грошей, отриманих від торгівлі наркотиками. Конвенцією висунуто принцип, згідно з яким таємниця банківських вкладів не повинна перешкоджати кримінальному розслідуванню. Важливу роль на шляху запобігання використання фінансової системи для “відмивання” грошей відіграє Декларація принципів, прийнята у грудні 1988 р. у Базелі банківськими наглядовими органами Групи Десятьох, в якій зазначається, що конфіденційність банківських операцій у зв’язку з використанням банків зі злочинною метою може бути порушена. Відповідно до вимог цих документів банки повинні прикладати значних зусиль для встановлення особистості клієнта, відмовлятися від угод, пов’язаних з “відмиванням” грошей, дотримуватися законів та положень, що мають відношення до фінансових оборотів, які, вірогідно, пов’язані з “відмиванням” грошей, співпрацювати з адміністративними і правоохоронними органами в рамках правил, котрі стосуються збереження таємниці фінансових операцій клієнтів. На жаль, законодавством України поняття “незвичайні (підозрілі) операції” не визначено, як не визначено і зобов’язаність банків їх відстежувати та надавати інформацію до правоохоронних органів. На нашу думку, ці питання необхідно визначити у проекті Закону України “Про протидію легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом”. Загострення криміногенної обстановки у банківській сфері значною мірою обумовлено неврегульованістю системи державного контролю за банками. В Україні у законодавчому порядку наглядові та регулятивні функції закріплено лише в Законі України “Про Національний банк України”, тобто, сьогодні обов’язки банківського нагляду в державі покладено лише на одне відомство — Національний банк України. Інші органи, зокрема Державна податкова адміністрація, виконують контрольні функції тільки з питань оподаткування. Стаття 51 Закону України “Про Національний банк України” передбачає підзвітність Національного банку тільки Президенту та Верховній Раді України. Проте, підзвітність інших банків ця норма не регулює. Разом з тим, ст. 61 цього ж Закону визначає наглядові та регулятивні функції НБУ відносно всіх банків та інших фінансово-кредитних установ, що полягають у здійсненні на місцях всіх видів перевірок банків, інших фінансово-кредитних установ. НБУ має право вимагати від них проведення загальних зборів акціонерів та брати участь в їх роботі з правом дорадчого голосу, вказувати вимоги щодо здійснення обов’язкових аудиторських перевірок. У разі невиконання у встановлений Національним банком термін вимог щодо усунення порушень відповідно до ст. 62 він має право накладати штрафи на фізичних та юридичних осіб, відстороняти керівництво від управління та зупиняти ліцензії на здійснення окремих банківських операцій. У той же час є очевидним, що й для НБУ це не головна функція. Ні за своїм призначенням, ні за своїми штатними можливостями центральний банк країни за умов становлення нової банківської системи одноособово забезпечити дієвий нагляд за діяльністю 201 комерційного банку і більше ніж двома тисячами їх філій, а також надати їм методичну допомогу в організації роботи реально не в змозі. Вивчення зарубіжного досвіду щодо організації банківського нагляду свідчить, що у більшості розвинених демократичних країн контрольні функції не монополізовані. Поряд з центральними банками їх виконують інші спеціально створені органи. Державний контроль за банківською діяльністю повсюдно максимально жорсткий. Це пов’язано з турботою держави не тільки про те, щоб зберегти свій контроль і владу над випуском і обігом валюти, а й забезпечити безпеку вкладників та інших кредиторів банків, репутацію фінансової системи країни в цілому. За останні роки в Європі удосконалено методи банківського контролю. Поряд зі зростанням ролі центральних банків, особливо у сфері валютного контролю, посилюється також вплив і спеціально створених автономних органів. Намітилася тенденція інтернаціоналізації банківської діяльності, дотримання однакових стандартів і міжнародних норм банківського контролю і регулювання. В Україні відповідно до Закону України “Про Національний банк”, прийнятий 20.05.1999 р., передбачено також створення вищого органу управління і контролю — Ради Національного банку. Проте її функції поширюються лише на Національний банк України, залишаючи за межами безпосереднього впливу головне — діяльність комерційних банків. У Франції головною функцією всіх трьох контролюючих органів — Банківської комісії, Національної кредитної ради і Комітету по банківській регламентації, а також органу управління Банку Франції є регламентація і контроль за діяльністю всієї банківської системи країни. Контрольні функції покладено також на орган управління Банку Франції — Генеральну раду. Таким чином, у більшості розвинених демократичних країн банківський нагляд не є монополізованим, він не здійснюється тільки одним відомством — центральним банком. Держава суворо контролює діяльність банків, використовуючи для цього різноманітні механізми і важелі. Такий досвід заслуговує на увагу і на впровадження у вітчизняну практику, оскільки стан банківського нагляду в Україні з боку держави не відповідає реальній обстановці в економіці країни і значною мірою обумовив зростання злочинності у цій сфері. Тому за умов розвитку банківської системи України на порядок денний винесено питання стосовно створення в Україні, крім НБУ, автономного державного органу, що зобов’язаний контролювати банківську діяльність, а також щодо надання певних прав органам Контрольно-ревізійної служби Міністерства фінансів. Виходячи з викладеного, на нашу думку, буде доцільним: 1. Кабінету Міністрів України прискорити розробку та подання у встановленому порядку до Верховної Ради України проекту Закону України “Про протидію легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом”. 2. Національному банку України посилити контроль за діяльністю комерційних банків з метою запобігання проведення ними підозрілих операцій та виконанням ними п. “б” ст.18 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” стосовно надання спеціальним органам відомостей, що можуть свідчити про організовану злочинну діяльність. 3. З метою запобігання створенню фіктивних фірм відповідним міністерствам і відомствам вивчити питання щодо створення єдиного банку даних про загублені громадянами паспорти та інші документи, котрі в подальшому використовуються для реєстрації фіктивних суб’єктів господарювання. 4. Національному банку України, Міністерству фінансів України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України разом з іншими відомствами розробити спеціальну навчальну програму для службовців банківських та фінансових установ по виявленню та розпізнанню підозрілих операцій з фінансами. 5. Національному банку України, Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству юстиції, Міністерству внутрішніх справ та Службі безпеки України за участю Генеральної прокуратури України, з урахуванням досвіду розвинених демократичних країн, вивчити питання щодо необхідності створення автономної служби банківського контролю в кожній області з розрахунку по 1 контролеру на область та 5–7 контролерів при Уряді України; внесення змін і доповнень до Закону України “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, якими передбачити надання цій службі права здійснення фінансового контролю за всіма комерційними структурами, у тому числі банків. 6. Національному банку України разом з Аудиторською палатою України внести зміни і доповнення до Закону України “Про аудиторську діяльність” стосовно внесення до статуту комерційних банків окремого положення про організацію внутрішнього аудиту; надання Національному банку України права суттєво впливати на процедуру і порядок проведення аудиту комерційних банків, наділивши його поряд з Аудиторською палатою України правом надавати ліцензію аудиторським організаціям для проведення аудиту банків, як це практикується у багатьох країнах; надання права Національному банку України проводити ліцензування аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, оскільки Національний банк України єдиний державний орган повно обізнаний з тим, якими професійними знаннями має володіти аудитор банку. 7. Національному банку України разом із зацікавленими міністерствами та відомствами прискорити розробку та подання до Верховної Ради України проекту Закону України “Про кредит”.   1. Виступ Президента України Л. Д. Кучми на Розширеному засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України 14 грудня 1999 р. // Крок. — 2000. — січ. — № 2. 2. Про протидію “відмиванню” коштів та майна, отриманих злочинним шляхом // Інформаційні матеріали семінару. — К: Міністерство юстиції України, Посольство США. — 1999. 3. Бізнес. — 1999. — квіт. — № 12.
https://doc4web.ru/astronomiya-/krasnuha-1.html
Краснуха 2
https://doc4web.ru/uploads/files/249/035b8f9fc9bbd1f7ad310e00f4ca0a77.docx
files/035b8f9fc9bbd1f7ad310e00f4ca0a77.docx
“Краснуха” ПЛАН Визначення Етіологія Епідеміологія Потогенез і патоморфологія Клініка Діагноз Лікування і профілактика Краснуха – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом краснухи, передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується помірною інтоксикацією, незначним катаральним запаленням слизових оболонок очей і носа, дрібно плямистою екзантемою, генералізованою лімфаденопатією, головним чином потиличних лімфатичних вузлів. Етіологія. Вірус краснух належить до роду Rubivirus, родини Togaviridae. Його розмір 60-70 нм, він містить РНК, найрамінідазу, гемаглютинуючий і комплекментзв’язуючий антигени. Відомий один антигенний тип вірусу. Культивується у первинній культурі клітин амніону людини, культурі клітин нирок кролика. У зовнішньому середовищі збудник нестійкий, чутливий до сонячного світла, термолабільний, швидко гине при висиханні, під дією УФО і дезинфікуючих засобів. При заморожуванні зберігає свою життєдіяльність протягом кількох років. Епідеміологія. Єдиним джерелом інфекції є хвора людина, яка заразна наприкінці інкубаційного періоду і протягом 2-5 днів після початку висипань. На одного хворого з явними ознаками хвороби припадає двоє хворих з субклінічними формами. Останні найбільш небезпечні в епідеміологічному відношенні. У дітей з вродженою краснухою вірус персистує протягом 12-28 місяців, у зв’язку з чим вони стають джерелом інфекції для старших дітей і неімунних дорослих, у тому числі вагітних жінок. Механізм передачі інфекції – повітряно-краплинний, можливий також транс плацентарний. Сприйнятливість до краснухи висока, найчастіше хворіють діти дошкільного і шкільного віку. У закритих колективах, наприклад в інтернатах, хворіють до 100% сприйнятливих осіб, в домашніх умовах – 50-60% сприйнятливих членів родини. Діти у віці до 6 місяців уникають цієї недуги, оскільки більшість з них мають імунітет, успадкований від матері. Максимальна захворюваність відзначається переважно в зимово-весняний період. Перенесена хвороба залишає стійкий імунітет. Патогенез і патоморфологія. Вірус проникає в організм через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, розмножується в лімфатичних вузлах, а через 6-8 днів після зараження потрапляє в кров. Вірус уражує ендотелій судин, спричиняє їх підвищену проникність, набряк і геодинамічні порушення у тканинах. У клініці це проявляється катаральним синдромом, інтоксикацією. В ендотелії судин поверхневих шарів шкіри вірус спричиняє вогнищеву запальну реакцію, яка зумовлює появу висипу. Через 2-3 дні після цього в крові з’являються вірус нейтралізуючі антитіла, що приводять до звільнення організму від збудника та формування напруженого і тривалого імунітету. Вірус краснухи має тропність до ембріональної тканини. Його тератогенний вплив проявляється у вигляді локального пригнічення мітотичної активності клітин, що призводить до сповільненого їх поділу і порушення внаслідок цього нормального розвитку організму. У ранні строки вагітності вірус спричиняє різні пороки розвитку ембріона, залежно від того, який орган розвивається в даний період: 2-9-й тиждень вагітності – пороки органу слуху, 3-11 тиждень – мозку, 4-7-й тиждень – серця, 4-10-й тиждень – органів зору, 10-12-й - твердого піднебіння тощо. Таким чином, найнебезпечнішим для розвитку плода є вкорінення в його тканини вірусу в першому триместрі вагітності. У цьому випадку розвивається хронічна інфекція, при поділі клітин створюються їх інфіковані клони зі значною кількістю ушкоджених хромосом, що призводить до швидкої загибелі клітин, Ушкодження тканин плода посилюється за рахунок гіпоксії внаслідок ураження судин плаценти і геодинамічних розладів у ній. Клініка. Інкубаційний період триває 14-15 день, найчастіше – 16-18 днів. Продромальні ознаки – млявість, незначні нежить і кашель – нерідко проходять непоміченими. Температура тіла субфебрильна, рідко підвищується до 38оС. Загальний стан хворого майже не змінюється. У перший день хвороби з’являється висип – характерна ознака краснухи, а іноді її перший симптом. Він з’являється на лиці і протягом кількох годин поширюється без будь-якої послідовності на все тіло і кінцівки. Характерна його переважна локалізація на розгинальних поверхнях кінцівок, спині, сідницях. Висип дрібно плямистий, діаметром 2-4 мм, рідше – плямисто-папульозний (у дорослих), блідо-рожевого кольору, круглої або овальної форми, з чіткими контурами, гладкою поверхнею, на незміненому тлі шкіри. Висип при краснусі дрібніший, ніж при кору, тенденції до злиття елементів немає. Зникає через 1-3 дні, не залишаючи ні пігментації, ні лущення. Патогномонічним для краснухи є збільшення всіх периферичних лімфатичних вузлів, особливо потиличних, завушних і задньошийних. Жодна хвороба не супроводжується таким значним збільшенням, ущільненням і часто болючістю цих груп вузлів. Збільшуються вони не пізніше як за 24 год. до висипання на шкірі. Збільшення лімфатичних вузлів – перший найбільш тривалий симптом краснухи, оскільки утримується протягом 2-3 тижнів після зникнення висипу, а інколи й довше. Будь-якої відповідності інтенсивності висипу і лімфаденіту не спостерігається. Лімфаденіт є сталою ознакою краснухи, проте висипу може й не бути. У розпалі хвороби можливі ознаки катарального запалення верхніх дихальних шляхів у вигляді незначного нежиті і кон’юнктивіту. На відміну від кору, світлобоязні немає, у більшості хворих на краснуху спостерігається енантема – окремі рожеві плями на м’якому піднебінні, деякі з них зливаються, переходять на піднебінні дужки і набувають темно-червоного кольору. Перебіг краснухи у дітей 2-14 років є найбільш типовим і легким. Краснуха у дорослих також переважно типова, але перебігає тяжче, із вираженою інтоксикацією, гарячкою. Висип густіший, плямисто-папульозний, іноді зі схильністю до злиття. Особливо на спині і сідницях. Тривалість періоду висипань – 2-5 днів. Атипові форми краснухи дуже різноманітні. Іноді вона починається відразу з висипу без будь-яких продромальних ознак можливі варіанти перебігу без підвищення температури тіла або без висипу і, нарешті, бесимптомні (інапарантні) форми, що діагностуються лише на підставі даних лабораторних досліджень. Зміни в крові при краснусі мають діагностичне значення. У періоді висипають спостерігаються лейкопенія, нейтропенія, відносний лімфоцитоз, моноцитоз (до 20% і вище) та навність плазматичних клітин і клітин Тюрка, загальна кількість яких може досягти 10-25% і корелює зі ступенем лімфаденопатії. Поєднання таких змін у крові з лімфаденопатією є діагностичною ознакою краснухи. Уроджена краснуха. У випадку захворювання вагітної жінки на краснуху в маніфест ній або безсимптомній, субклінічній (інапарантній) формі небезпека розвитку аномалій плода становить 100% при зараженні його в перші тижні вагітності, 40% - на 2-му місяці, 10% - на 3-му місяці, 4% - у ІІ і ІІІ триместрах. Тератогенний вплив вірусу в період закладання органів призводить до розвитку різноманітних ембірпатій. Синдром уродженої краснухи проявляється у вигляді тріади переважних аномалій – катаракти, пороків серця і глухоти. Цей синдром описав у 1941 р. австралійський офтальмолог N. Gregg. Пізніше до цих аномалій було віднесено мікро офтальмію, аномалії прикусу, черепномозкові деформації (мікроцефалія, гідроцефалія), енцефалопатію. У 40% випадків спостерігається загибель плода і спонтанне переривання вагітності. Якщо зараження вагітних відбувається після завершення органогенезу, розвиваються фетопатії (анемія, тромбоцитопенічна пурпура, гепатит, ураження кісток, легень тощо). Окремі ураження кісток, спричинені вірусом, можуть виявлятися у пізнішому періоді. Проте ураження деяких органів у перші дні життя не завжди вдається діагностувати (глухота, ретинопатія, глаукома). Ушкодження мозку плода призводить до розвитку хронічного менінгоенцефаліту, але клінічні його прояви у новонародженого виражені слабо у вигляді сонливості, кволості, або, навпаки, підвищеної збудливості, судорог. Надалі в дитини виявляється мікроцефалія. До ранніх неонатальних ознак вродженої краснухи належать рясний геморагічний висип на тлі тромбоцитопенії, що утримується 1-2 тижні, гемолітична анемія з гіпербілірубінемією, інтерстиціальна пневмонія. Більшість цих змін зникає протягом шести місяців життя дитини. У дітей при вродженій краснусі відзначаються низька маса тіла і маленький зріст при народженні, вони можуть відставати у фізичному і розумовому розвитку. Діагноз. Опорними симптомами клінічної діагностики краснухи є дрібноплямичтий, рожевий, округлої (овальної) форми, з чіткими краями висип на всьому тілі з переважною локалізацією на розгинальних поверхнях, що з’являється в перший день хвороби на нормальному тлі шкіри, полі аденіт з переважним збільшенням і часто болючістю потиличних і задньошийних лімфатичних вузлів. Важливе значення мають епідеміологічні дані. Специфічна діагностика полягає у виділенні збудника з крові, носоглоткових змивів, сечі в перші 5-7 днів хвороби. Вірусологічні дослідження є складними, тому на практиці частіше застосовують серологічні методи – РГГА, РЗК, РН. Найбільш простою і зручною для практичного застосування РГГА. Наростання гитру антитіл у 4 рази при досліджуванні парних сироваток крові отриманих від хворого з інтервалом в 10 днів, вважається за достовірне підтвердження діагнозу. Діагноз вродженої краснухи підтверджується виявленням у крові антитіл класу LgM. Лікування. Хворим на краснуху рекомендується постільний режим у період висипання. Лікарські засоби в більшості випадків не застосовують. Лише при значній інтоксикації і рясному висипу призначають переважно симптоматичні засоби – аскорути, анальгетики, серцеві засоби за показаннями. Профілактика. Хворих ізолюють у домашніх умовах на 5 днів з моменту висипання. Дезинфекція не проводиться. Карантин не встановлюється. Слід оберігатися вагітних, які раніше не хворіли на краснуху, від спілкування з хворими не менш як на три тижні. Питання про масову вакцинацію проти краснухи в нашій країні остаточно не розв’язане, хоча є вітчизняна жива вакцина. Для практики важливим є вирішення питання щодо припинення вагітності при захворюванні на краснухи в першому її триместрі. У разі контакту вагітної з хворим необхідні повторні серологічні дослідження з інтервалом в 10-2- днів для виявлення безсимптомної форми хвороби. Застосування імуноглобуліну для профілактики краснухи у вагітних неефективне.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-olympic-.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 10-11 классе “Olympic English”
https://doc4web.ru/uploads/files/19/7f817a7e5309b95e3fba56b348ff84e6.docx
files/7f817a7e5309b95e3fba56b348ff84e6.docx
Автор: Александрова Марина Николаевна Место работы: Петропавловский гуманитарный колледж имени Магжана Жумабаева (Казахстан, Петропавловск) Занимаемая должность: Преподаватель английского языка Название внеклассного мероприятия “Olympic English” Год: 2014 Тип работы: Внеклассное мероприятие Класс: 10-11 класс Цели и задачи: Обучающий аспект – обучение и развитие навыков понимания и говорения на английском языке. Развивающий аспект – развитие языковых способностей, памяти, речевого слуха, внимания. Развитие психических, эмоциональных, творческих качеств учащегося, его фантазии, способности к общению (умение работать вместе). Воспитательный аспект – воспитание у учащегося чувства осознания себя как личности, принадлежащей к определённому языковому и культурному сообществу. Оборудование: надпись на английском языке, эмблемы, записи с фонограммами песен, презентация. Предварительная подготовка: разучивание стихов, песни. “Olympic English” Anchorperson 1: Good afternoon, ladies and gentlemen! Glad to see you at festival! I hope, today we’ll have a good time, because two teams of our students will show us their knowledge of the English language, intelligence and skills. Anchorperson 2: Let’s have a look at them. We all greet the first team. Team 1: The name of our team is… Our motto is … Anchorperson 2: We all greet the second team. Let’s listen to some information about them. Team 2: The name of our team is … Our motto is … Anchorperson 2: And of course I must introduce you our strict and fair jury. Anchorperson 1: Today we shall go up your English stairs step by step. You’ll have to read, speak, recite English poems, sing English songs and fulfill different kinds of tasks. Let’s start! Let’s have “Olympic English”! Anchorperson 2: “The most significant thing in the Olympic Games is not to win but to take part. Just as the most important thing in life is not the triumph but the struggle. The essential thing is not to have conquered but to have fought well.” Baron Pierre de Coubertin Anchorperson 2: And our first step is called “Do you remember their names?” In the square full of letters you should find 10 words that are connected with the Olympic Games. You may look diagonally, horizontally, vertically. STEP 1 “DO YOU REMEMBER THEIR NAMES?” Anchorperson1: Now let’s see what you’ve got. Read and show the words by turns. Anchorperson 2: Well-done! Thank you very much. Let’s go on our moving up the stairs. The next step is called “5 tricky pictures”. Look at the pictures and try to answer my questions. Which four sports are indoors? What item of equipment is it and what sport is it used in? How long is the longest ramp in ski jumping? What are the symbols of the Sochi Olympics? What are the two most popular winter sports at the Olympics? STEP 2 “5 TRICKY QUESTIONS” Keys: 1. Figure skating, hockey, curling, speed skating. 2. Snowboarding mask 3. The hare, leopard and polar bear. 4. 90 m 5. Ice hockey, figure skating. Anchorperson 1: Good of you! Now please pay attention to the slide. You can see two columns. Your task is to match the Russian and English equivalents of well-known kinds of sport. STEP 3 “MATCH THE COLUMNS” плавание archery парусный спорт gymnastics тяжелая атлетика wrestling спортивная гимнастика cycle racing баскетбол rowing борьба swimming стрельба из лука sailing академическая гребля box велоспорт weightlifting бокс basketball Keys: 1f 2g 3i 4b 5j 6c 7a 8e 9d 10h Anchorperson 2: The next step is called “Fill in the gaps”. You are to look at the sentences and write down the missing words on the sheets of paper. You have time while we listen to the song. STEP 4 “FILL IN THE GAPS” [Введите цитату из документа или краткое описание интересного события. Надпись можно поместить в любое место документа. Для изменения форматирования надписи, содержащей броские цитаты, используйте вкладку "Работа с надписями".] 2018 [Введите цитату из документа или краткое описание интересного события. Надпись можно поместить в любое место документа. Для изменения форматирования надписи, содержащей броские цитаты, используйте вкладку "Работа с надписями".] Keys: 1.four 2. Field 3. Korea 4. Bronze 5. Athens, Greece. 6. Black 7. USA 8. (Beijing)Peking 9. Badminton 10. Usain Bolt (Dina) Queen – We are the champions I've paid my dues Time after time I've done my sentence But committed no crime And bad mistakes I've made a few I've had my share of sand Kicked in my face But I've come through And I need to go on and on and on and on We are the champions - my friend And we'll keep on fighting till the end We are the champions We are the champions No time for losers Cause we are the champions of the world I've taken my bows And my curtain calls You've bought me fame and fortune And everything that goes with it I thank you all But it's been no bed of roses no pleasure cruise I consider it a challenge before the whole human race And I ain't gonna lose And I need to go on and on and on and on We are the champions - my friend And we'll keep on fighting till the end We are the champions We are the champions No time for losers ‘Cause we are the champions of the world We are the champions - my friend And we'll keep on fighting till the end We are the champions We are the champions No time for losers Cause we are the champions Anchorperson 1: Thank you Dina, and now your time is up. Give your papers to the jury. They will check them. STEP 6 “BORROWED WORDS” Anchorperson 1: English is full of words “borrowed” from other languages. Which languages did you think these words come from? Karate Sport Kick Victory Ballroom dancing Judo Spear Darts Olympiad Biathlon Keys: 1Japanese 2French 3Scandinavian 4French 5French 6Japanese 7Dutch 8Old German 9Latin 10Greek STEP 7 “MULTIPLE CHOICE” Anchorperson 2: Well done! Now pay attention to the slide. You have questions with the variants of answer. Let’s answer them by turns. Keys: 1a 2b 3b 4c 5b 6a 7c 8a 9 c 10b STEP 8 “FAMOUS PHOTOS” Anchorperson 1: Look at the slide. You may see 10 photos there. These people are world famous sportsmen. Give their names please Keys: 1 Mike Tyson 2 Andrei Arshavin 3 Vladimir Vinokurov 4 Michael Schoomacher 5Elena Isinbayeva 6 Dmitry Babenko 7 Ilia Ilin 8 Maiya Maneza 9 Evgeni Plushenko 10 Alina Kabaeva STEP 9 “SPECTATORS’ TIME” Anchorperson 2: Now it’s time we checked our spectators’ knowledge. Look at the board and try to answer the questions. They are quite easy, so do your best. The captain should meanwhile get ready for their personal competition. What do 5 Olympic rings symbolize? What colors make up the Olympic rings? How many rounds are there in an Olympic boxing match? In which country was the 1992 Summer Olympics held? Keys: 1 5 Continents 3 black, yellow, red, green, blue. 4 3 rounds 5 Spain STEP 10 “CAPTAIN’S CONTEST” Anchorperson 1: The last and the most serious step that is awaiting us is “Captain’s contest”. Anchorperson 2: Let’s ask the captains of two teams to come out and recite their monologues that they’ve prepared at home. Captain of Team1, come out please… Captain of Team 2, it’s your turn… Anchorperson 1: While we are waiting for the results of our contest, let’s listen to a poem. Ziyada, please The Olympic Games The Olympic Games The Games of Life Not about trouble Not about strife It’s not the winning, It’s the taking part, It’s all about What’s true to heart It’s not the loosing, It’s all nations uniting It’s not about war but peace inviting Not about trouble Not about strife Just the Olympics The Games of life Anchorperson 1: All the contests are over. We want the jury to count the points and name the winner. So, the winner is … You are awarded with the certificate. Anchorperson 2: The time of our “Olympic English” has passed quickly. We’ve learnt some new facts, have sung the song, and have shown our knowledge. Thank you for your work. Используемые источники: http://www.eslflow.com/olympicslessonplans.html http://www.youtube.com/watch?v=xdCrZfTkG1c&feature=kp www.google.ru http://znanija.com/task/4249336
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-englis-for-all-vo.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку «English For All» во 2 классе
https://doc4web.ru/uploads/files/19/0a25097bd2963402d03b41ca9d3adecb.doc
files/0a25097bd2963402d03b41ca9d3adecb.doc
null
https://doc4web.ru/astronomiya-/b-m-kotlyarenko-vidomiy-infekcionist.html
Б М Котляренко відомий інфекціоніст
https://doc4web.ru/uploads/files/231/1ca533582677ac3bf3aaf57cc259d52e.docx
files/1ca533582677ac3bf3aaf57cc259d52e.docx
Пошукова робота Українські інфекціоністи. “Пам’яті видатного інфекціоніста Б.М.Котляренка (1900-1969 рр.)” 2001 6 червня 2000 р. виповнилося б 1000 років видатному інфекціоністу, клініцисту і педагогу, відомому вченому Борису Миколайовичу Котляренко. Б.М.Котляренко народився у м.Ряжську Рязанської губернії. У 1917 р. він закінчив реальне училище та поступив у Самарський університет. Великі здібності, працьовитість і особливе зацікавлення інфекційними хворобами дали йому змогу з 1919 р. працювати асистентом кафедри мікробіології. У 1925 р. Борис Миколайович закінчує Ленінградський інститут медичних знань. Перші роки молодого лікаря пов’язані з працею на Волховбудові, а незабаром – у лікарні ім.С.П.Боткіна на кафедрі одного з найвидатніших інфекціоністів проф.Г.О.Івашенцова. Одночасно він працює у патофізіологічній лабораторії академіка О.Д.Сперанського. Під їх керівництвом формувався досвідчений клініцист та експериментатор. Наприкінці 30-х років Б.М.Котляренко за дорученням Уряду працює лікарем 1-ої китобійної флотилії “Слава”. Під час навколосвітнього плавання він мав змогу досконало познайомитись з різноманітною інфекційною патологією й тропічними хворобами. У другу світову війну гвардії полковник Б.М.Котляренко – епідеміолог фронту. Кандидатську дисертацію (“К генезу кожных реакцій”) захистив у блокадному Ленінграді. Весь час Б.М.Котляренко поєднував практичну діяльність лікаря з викладацькою роботою у вищих навчальних закладах спочатку в Ленінграді, а з 1951 р. до грудня 1969 р. у Львові як завідувач кафедри інфекційних хвороб і головний лікар інфекційної клініки. Саме Б.М.Котляренко почав формувати Львівську наукову школу інфекціоністів і перш за все – школу лікарів-інфекціоністів. Будучи талановитим клініцистом, бездоганно володіючи всіма методами діагностики і лікувальних (у тому числі хірургічних) втручань у клініці інфекційних хвороб, він перший у Львові діагностував інфекційний мононуклеоз, феліноз, розробив і впровадив у практику діагностичні й лікувальні методи при кашлюку, ящурі, туляремії, правці, дизентерії, гнійних менінгітах, енцефалітах, бешисі, черевному і висипному тифах та ін. Достатньо сказати, що у практиці інфекціоністів відомо багато діагностичних симптомів за іменем Котляренка. Особливо багато уваги Б.М.Котляренко приділяв удосконаленню роботи кафедри та її клінічної бази. За його ініціативи і під його безпосереднім керівництвом було відбудовано 3-й поверх клініки. боксовано всі великі палати, створені біохімічна лабораторія, рентгенівський, фізіотерапевтичний, електрофізіологічний кабінети, операційну, патоморфологічне відділення. Організовані лекційна аудиторія, наукова лабораторія кафедри та перший в Україні кабінет тропічної медицини. Очолюючи понад 15 років інфекційну службу Львівської області, він багато зробив для її розвитку, впровадження у практику найновіших досягнень науки і підвищення кваліфікації практикуючих лікарів, часто виїжджав у райони західних областей України для ліквідації загроз спалахів інфекційних хвороб, вперше організував щомісячні науково-практичні конференції з інсектології для медичних працівників у районах Львівської області. Широке коло наукових інтересів Б.М.Котляренк знайшло відображення в 76 опублікованих працях у галузі інфекційної патології, імунології, епідеміології та у багатьох доповідях на конференціях і з’їздах. Він з великою любов’ю передавав свій багатий досвід клініциста й педагога молодій зміні, виховав цілий ряд талановитих спеціалістів і науковців. Під його керівництвом виконано 3 докторські й 23 кандидатські дисертації, підготовлено багато кваліфікованих лікарів. Кафедра була однією з провідних в Україні. Уряд високо оцінив заслуги Б.М.Котляренка, нагородивши його двома орденами і п’ятьма медалями. Борис Миколайович був людиною з різнобічними інтересами, цікавим співрозромовником, багато читав, мав дуже приємний сильний баритон, добре співав (і у концерта) зі своєю дружиною, відомою оперною співачкою Веронікою Водяницькою, грав на роялі. Наведений портрет видатного лікаря і педагога був би неповним, якщо б не сказати, що Борис Миколайович був скромною, чесною, чуйною, доброзичливою і відвертою людиною. Таким його знали учні й колеги. 22 грудня 1969 р. Бориса Миколайовича не стало. Він рано пішов з життя, але завжди буде жити в історії вітчизняної інфектології і в пам’яті тих, кому пощастило його знати.
https://doc4web.ru/astronomiya-/konstituciyne-pravo-yak-nauka.html
Конституційне право як наука
https://doc4web.ru/uploads/files/223/d98ed71da73c9b04e4a46cf1ee17379f.docx
files/d98ed71da73c9b04e4a46cf1ee17379f.docx
Конституційне право як наука Конституційне право кожної країни можна визначити як складову частину правової системи, її галузь. Ця галузь досліджується на рівні спеціальної юридичної науки. Наука конституційного права є єдиною юридичною галузевою наукою, проте предмет її подвійний. Предмет цієї науки становить, по-перше, відповідна галузь національної правової системи, по-друге, галузі конституційного права зарубіжних країн. Наука вивчає конкретний зміст галузі (галузей) конституційного права, її окремих інститутів і норм, на підставі чого визначаються закономірності розвитку самої галузі. До кола питань цієї науки входить також реалізація конституційно-правових норм, її предмет охоплює механізм дії таких норм. Іншими словами, предмет науки конституційного права становить не тільки нормативний матеріал, а й державна практика, що існує на його основі і навіть склалася поза сферою юридичної регламентації. Однак цим не обмежується предмет науки конституційного права. Її проблематика включає розробку теоретичних положень, пов'язаних зі змістом відповідної галузі, її основними категоріями і поняттями тощо, Важливим завданням науки конституційного права є дослідження питань ефективності конституційно-правового регулювання, аналіз зв'язків у сфері взаємодій правових норм і суспільних відносин. Крім того, перед вітчизняною наукою конституційного права стоять завдання виявлення і дослідження тих засобів регулювання, які б відповідали потребам національного державотворення. Наука конституційного права відрізняється від відповідної галузі своєю системою, яка збігається з системою галузі лише в цілому і в головному. В системі науки є розділи, яких немає і не може бути в системі галузі, наприклад поняття конституційного права, його предмет, суб'єкти тощо. Ці питання не входять до змісту конституційного права як галузі, проте без них практично не існує сама наука конституційного права. Це не виключає тісного зв'язку між галуззю і наукою, який виявляється в тому, що розвиток науки супроводжує еволюцію галузі. Потреби суспільного і державно-політичного життя спонукають до пошуку рішень у сфері конституційно-правового регулювання, стимулюють розвиток науки. Водночас наука не тільки коментує характер і зміст такого регулювання, а й визначає напрями його розвитку. Багато концепцій, ідей спочатку були сформульовані в теорії і лише з часом реалізовані на практиці. Формування науки конституційного права за рубежем має свою історію. Характеристики державної влади та її функціонування можна знайти в творах давньогрецьких мислителів. Щоправда вчені тих часів зосереджувалися на аналізі наявних тоді державних форм, а не на питаннях їх регулювання. До того ж самі державні форми звичайно розглядалися ними лише як підґрунтя для філософських і політичних узагальнень, а не як предмет спеціального дослідження. Перші справжні теоретичні розробки державно-правового характеру з'явилися в XVII—XVIII ст.ст. Як цілісна наука конституційне право сформувалося у другій половині XIX ст. Нині існує багато напрямів і шкіл цієї науки. Початки вітчизняної науки конституційного права також лежать у минулому. Розвиток ідей національного державотворення сприяв появі конституційних проектів українських мислителів, учених і політиків XVIII—XX ст.ст. Більшість з них, формуючи теорію державності, досліджувала зарубіжний досвід і нерідко посилалася на нього. На терені України у складі СРСР питання конституційно-правового розвитку зарубіжних країн вивчали нечисленні вчені в наукових установах і навчальних закладах, їхні розробки склали частину багажу радянської правової науки і були відповідним чином ідеологічно орієнтовані. Сьогодні перед наукою конституційного права стоїть завдання об'єктивного, по-справжньому наукового дослідження теорії і практики зарубіжного конституціоналізму. Наука конституційного права тісно пов'язана з іншими юридичними науками — загальнотеоретичною, історичною і галузевими. Теорія держави і права формулює найбільш загальні положення, на яких грунтуються конституційно-правові дослідження. Історія держави і права пропонує необхідну інформацію і узагальнення. Зв'язок науки конституційного права з галузевими юридичними науками більш складний. Кожна галузева наука звичайно охоплює дослідження, присвячені характеристиці відповідної галузі за рубежем. Значення науки конституційного права полягає передусім у тому, що вона пропонує не тільки інформацію, а й розроблену методологію. Співвідношення науки конституційного права і політології (політичної науки) має свої особливості. Предметом політологічних досліджень є всі без винятку елементи політичної системи, предметом науки конституційного права — лише один з них — держава. Політологічні дослідження грунтуються на узагальнених підходах до свого предмета. У цьому вони подібні до теоретико-правових. Більшість розділів науки конституційного права конкретизована за змістом і має не тільки теоретичний, а й практичний характер. Відрізняється політологія від юридичних наук, зокрема від науки конституційного права, також своїм апаратом наукового аналізу і пізнання. Наука конституційного права, як і кожна юридична наука, має свої специфічні методи дослідження. За умов необхідності вивчення відповідних галузей права великої кількості країн майже універсального значення набуває порівняльно-правовий (компаративний) метод. Використання цього методу створює додаткові можливості як для глибокого і всебічного дослідження галузей конституційного права окремих країн, так і для визначення загальних закономірностей розвитку теорії і практики зарубіжного конституціоналізму в цілому. Важливу роль у вивченні конституційного права відіграють системний і структурно-функціональний методи. Конституційно-правові інститути утворюють певну систему, в рамках якої кожний з них займає своє місце, і всі вони взаємодіють. Системний метод допомагає визначити місце і роль кожного з державних інститутів у механізмі здійснення влади. Водночас на основі цього методу можна дослідити державний механізм як ціле, що, в свою чергу, розширює уявлення про його окремі ланки. Структурно-функціональний метод також сприяє глибшому вивченню змісту галузі конституційного права та її конкретних інститутів. Відповідна характеристика державних органів розкриває не лише конституційні повноваження, а й зміст владної діяльності цих органів, їхні реальні функції. Тільки за допомогою структурно-функціонального методу можна з'ясувати фактичне співвідношення органів законодавчої і виконавчої влади у конкретній країні, справжню компетенцію уряду тощо. В цілому структурно-функціональний метод допомагає визначити, наскільки теорія тієї чи іншої конституційної системи відповідає її практиці. Згадані методи становлять методологічну основу науки конституційного права, саме вони характеризують цю науку, хоча вона і не обмежується ними.
https://doc4web.ru/astronomiya-/kazahstan-.html
Казахстан 25
https://doc4web.ru/uploads/files/221/9b1aca3fce9d6fe52e52a042143052bb.docx
files/9b1aca3fce9d6fe52e52a042143052bb.docx
Реферат на тему: Казахстан Прапор Казахстану Герб Казастану Штандарт президента Казахстану Площа - 2 717,3 тис. км2. Населення -17 млн чоловік. Столиця - Астана. Казахстан - одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території і п'ятнадцять в Азії за кількістю населення. На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні - з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході -з Китайською Народною Республікою. Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташозана до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці. Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що уможливлює розвиток багатогалузевого господарства. Казахстан має значний природно-ресурсний потенціал. На його території є запаси залізних руд (Тургайська западина), мідних (Казахський дрібносопковик), поліметалічних руд (передгір'я Алтаю), хромітів та нікелю (Мугоджари). Значні поклади паливних ресурсів представлені вугіллям, нафтою й газом. Кам'яне вугілля добувають у Карагандинському та Екібастузькому басейнах. Нафтогазоносна провінція охоплює Прикаспійську западину і півострів Мангишлак. Крім того, в країні є поклади фосфоритів, калійної та кухонної солей, азбесту, будівельних матеріалів. Найбільшими водними басейнами є Каспійське і Аральське моря, озера Балхаш, Алаколь, Тенгіз, води яких солоні. Прісні озера - Зайсан, Маркаколь та ін. Водні джерела використовуються для зрошення, забезпечення населення і у виробництві. Для цього споруджені канали Іртиш - Караганда, Волга - Урал, Великий Алматинський. На окремих річках побудовані ГЕС (Чардаринська, Кзил-Ординська, Капчагайська). Справжнім лихом Казахстану та інших країн Центральної Азії стала екологічна катастрофа Аральського моря, пов'язана з нерозумним використанням водних ресурсів річок Амудар'ї і Сирдар'ї. Гостро стоять проблеми охорони земельних ресурсів, рекультивації, комплексного використання корисних копалин. Для населення Казахстану характерні стабільні темпи зростання. Пересічна його густота - б чол. на 1 км2. У межах країни населення розміщене нерівномірно, що пояснюється великими природними відмінностями, історичними та соціально-економічними умовами. Північні і південні райони мають більшу густоту населення, західні і центральні - меншу. Міські жителі становлять більшість. Типовими є міста - центри гірничодобувної промисловості. Великі міста знаходяться здебільшого на півночі, північному сході та півдні. Найбільші міські агломерації - Алмати (1,2 млн чоловік) та індустріальний центр Караганда (600 тис. чоловік). У країні відчувається нестача трудових ресурсів, особливо в північних промислових районах. На структурі зайнятості позначається індустріально-аграрний тип економіки в країні. Господарство Казахстану для свого розвитку має достатню і різноманітну природну базу. За роки радянської влади в країні склалася потужна промисловість, визначилася спеціалізація сільського господарства. Промисловість представлена паливно-енергетичним, металургійним, хімічним, агропромисловим комплексами Участь країни в міжнародному поділі праці визначають такі галузі спеціалізації, як кольорова і чорна металургія машинобудування, паливна, хімічна харчова промисловість. Кольорова металургія охоплює добування, збагачення і виплавку міді свинцю, цинку, титану, магнію, нікелю, вольфраму, молібдену тощо. Це переважно матеріаломісткі галузі, які в розміщенні орієнтуються на сировинну базу. Основні райони зосередження кольорової металургії - Центральний та Східний Казахстан (Жезказган, Балхаш, Карсакпай - мідь, Чимкент, Усть-Каменогорськ -свинець, цинк). Основний центр чорної металургії - Теміртау. Тут виробництво розвивається на коксівному вугіллі Карагандинського і Екібастузького басейнів та залізній руді родовищ Кустанайської області. У хімічній промисловості провідне місце займає видобуток і переробка фосфоритів у Південному Казахстані, виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти і синтетичного каучуку. В останні роки дістали розвиток нафтохімія, виробництво пластмас, галузі основної хімії. Паливно-енергетичний комплекс представлений вугільною, нафтовою, газовою промисловістю. Провідне місце займає вугільна промисловість, що дає паливо на експорт. Сформувалися два великі видобувні центри: Карагандинський і Павлоград-Екібастузький. Нафтова і газова промисловість розвиваються на заході республіки: півострів Мангишлак, Прикаспійська низовина. Основою електроенергетики Казахстану є Карагандинська та Петропавловська теплові електростанції, що працюють на дешевому місцевому вугіллі, та гідравлічні (Усть-Каменогорська, Бухтарминська на Іртиші, невеликі ГЕС на гірських річках півдня та сходу). Машинобудування спеціалізується переважно на виробництві устаткування для вугільної, нафтової, будівельної промисловості та АПК. Дістали розвиток сільськогосподарська (Акмола), тракторна (Павлодар), електротехнічна (Алмати) галузі промисловості. На основі провідних галузей економіки сформувались і розвиваються територіально-виробничі комплекси: Карагандинсько-Теміртауський, Каратау-Джам-бульський, Мангишлацький, Павлодар-Екібастузький. Агропромисловий комплекс спирається на розвинуте сільське господарство, яке спеціалізується на виробництві зерна та продукції тваринництва. Рослинництво представлене в основному зерновими культурами. Провідною є яра пшениця, посіви якої поширені на півночі країни в лісостеповій і степовій зонах. На заході степової зоні' Культивують також просо, а з технічних культур - соняшник і гірчицю. В південних районах вирощують озиму пшеницю, на зрошуваних землях - рис. Тут поширені також кукурудза на зерно, бавовник (у долинах річок) і цукрові буряки. Великі площі зайняті під баштанними культурами, садами і виноградниками. У зонах напівпустель і пустель і в горах розвивається тваринництво. Галуззю спеціалізації є вівчарство, основна продукція галузі - м'ясо, вовна. Тут також традиційно розводять верблюдів. На півночі більш поширене скотарство молочно-м'яснoro напряму, свинарство, птахівництво, конярство. На основі обробки сільськогосподарської продукції дістали розвиток борошно-мельно-круп'яна, консервна, тютюново-ферментаційна, плодоовочева галузі харчової промисловості. Транспорт у країні представлений всіма видами. Провідну роль відіграє залізничний транспорт. По території Казахстану проходять Транссибірська, Транс-казахстанська магістралі, Турксиб та ін. Велике значення має автомобільний (особливо в північних районах) і повітряний транспорт. Казахстан має тісні економічні зв'язки з країнами Центральноазіатського регіону, з Росією та з іншими країнами СНД, КНР, Монголією. На країни СНД припадає більша частина експорту та імпорту Казахстану. Казахстан експортує вугілля - кольорові метали, зерно, м'ясо, вовну, імпортує деревину, машини, обладнання, поліграфічну продукцію, тканини. Природні особливості, історія освоєння краю і сучасні соціально-економічні умови спричинили територіальні відмінності в розвитку продуктивних сил. За спеціалізацією та рівнем комплексності в межах країни виділяють Північний, Південний, Центральний, Східний і Західний Казахстан. Територіальні відмінності Казахстану Назва і склад територій Галузі спеціалізації Північний Казахстан (Північно-Казахстанська, Кустанайська, Кокчетавська, Тургайська, Акмолинська області) Гірничодобувна, машинобудування (сільськогосподарське, тракторне, транспортне), харчова (м'ясна, молочна, маслоробна). Сільське господарство зернового напряму. Центральний Казахстан (Карагандинська, Джезказганська області) Вугільна, міцна, хімічна, чорна металургія. Тваринництво. Східний Казахстан Семипалатинська, Східноказахстанська області) Кольорова металургія, хімічна, харчова (м'ясна, борошномельно-круп'яна), легка (швейна, взуттєва). Південний Казахстан Алматинська, Джамбульська, Кзил-Ординська, Талди-Курганська, Чимкентська області) Сільське господарство рослинницько-тваринницького напряму. Харчова (цукрова, плодовоовочева, тютюново-ферментаційна), легка (бавовняна). Західний Казахаан Актюбінська, Актауська, Уральська, Мангишлацька області) Нафтова, газова, нафтохімічна, кольорова металургія (хроміти), хімічна, харчова (рибна, макаронна, кондитерська), легка (хутряна, трикотажна).
https://doc4web.ru/astronomiya-/biotehnologiya-tehnogennogo-suspilstva.html
Біотехнологія техногенного суспільства
https://doc4web.ru/uploads/files/241/e9f97ba0b43ff812071b870dcf6df454.docx
files/e9f97ba0b43ff812071b870dcf6df454.docx
План : Вступ Природа-технологія-культура Функціонування біотехнологій Епоха ноосфери. Біотехнологія, як складова життя. Відміність біотехнологій та хім. технологій. Біотехнологія , як спосіб інженерії Гуманістичні напрямки розвитку 3.1 Непередбачуваність процесів розвитку та використання біотехнологій Небезпечність біотехнологій. Висновок. Використана література. Вступ Хоча в сутності технології втілюється єдність природного і культурного, відношення технології з природою і культурою є суперечливим. Технологія в своєму функціонуванні породжує "світ технології", відчужується від природи і людини. Результатом є руйнування єдності, цілісності природних систем, деградація природи . Вплив технології на культуру теж може бути деструктивним, руйнуючим . Виникає парадоксальна ситуація: практичне освоєння людиною природи, раціоналізації технології обертається конфліктом як у відношенні технологія-природа, так і - технологія-культура. 1. Природа-технологія-культура З одного боку, людський розум в формі науки дозволяє опанувати якісно вищі форми руху матерії, технологічно й втілювати. З другого, - ці нові технолога стають у певному відношенні ще більш руйнівними для природи і культури. Пошуки адекватного людині і культурі технолога людської діяльності привели до новітньої біотехнології, до надії суспільства на те, що суперечність "природа-технологія-культура" може бути знята в процесі включення в існуючу систему технології біотехнології, перетворення її в базисну. Біотехнологія може бути технологічною основою не тільки системи технолога людської діяльності, але і основою, моделлю нового, порівнюючи з минулими етапами, відношення технології і культури. Використання пізнаних біологічних законів для створення технічних і технологічних систем, включення біотехнології в існуючу систему технології обумовлює не лише подальшу експансію людини в природу, а нову якість самої природи. Масове перетворення живого, що відбувається в практиці біотехно-логічного виробництва і дослідження, створює нову частину природи - "штучне-живе", біологічні системи, що є результатом людської конструкторської діяльності. Причому, ці штучні біологічні системи є не просто результатом поглиблення людського знання природи і нових шляхів їх практичного втілення. Слід підкреслити, що явище "штучного живого" являє собою результат втілення, своєрідний підсумок руху всієї людської культури, поза якою такі досягнення науки були б неможливі. Так, адекватне ставлення до штучного біологічного в межах наукового співтовариства можливе, якщо існує певний соціокультурний фон, включаючи відповідні світоглядні орієнтири, моральні, філософські оцінки. Поруч з ним, необхідною умовою об'єктивної оцінки "штучного живого" є достатній рівень біологічної культури суспільства. 1.1 Функціонування біотехнологій Виходячи зі сказаного, уявляється можливим підкреслити 2 принципових положення, що пов'язані з розвитком і функціонуванням біотехнології. По-перше, біотехнологічний спосіб людської діяльності обумовлює формування певного пласта біологічного світу, який в абсолютному значенні вже не є природою. Природа стає штучною. Це, у свою чергу, веде до зміни не тільки змісту, а й способів взаємодії технології і культури. Тому, друга обставина, яку треба відмітити, полягає в тому, що штучна природа обумовлює існування світу нової культури - техно-логізованої культури. Виникає проблема відношення природи і культури в умовах розвитку біотехнології як способу суб'єктивного впливу на світ. Одним з варіантів філософсько-світоглядного осмислення цієї проблеми є біосферно-неосферна концепція В.І.Вернадського. Оцінюючи її культурний сенс, П.О.Флоренський писав Вернадському: "... промышленность будущего, а может быть, ближайшего будущего станет биопромышленностью, ...за электротехникой... идет биотехника... Мое убеждение, что ваш биосферический лозунг должен повести к эмпирическим поискам каких-то биоформ и биоотношений в недрах самой материи" [З]. Розмірковуючи в цьому напрямку, П.О.Флоренський припускав існування біосфер: "особой части вещества, вовлеченной в круговорот культуры или, точнее, круговорот духа". В такій формі П.О.Флоренський висловив думку про єдність нової якості технології і розвитку людського духа, культури. "Біосферичний лозунг" - світоглядний орієнтир на розуміння диференційованої, багаторівневої системи життя як єдиної, цілісної, що дозволяє не тільки виявити фундаментальні "біовідношення", а й здійснити сходження до єдності біотехніки і людської культури, як одного з породжень біосфери - ноосфери. 2. Епоха ноосфери. Н.М.Моісеєв вважає за можливе існування "епохи ноосфери" -епохи в історії людства, коли воно зуміє не тільки усвідомити необхідність переходу біосфери в новий стан, а й почне реалізовувати відповідно планетарну стратегію такого переходу. Дослідник вважає, що вчення В.І.Вернадського про ноосферу повинно поступово перетворитися в теорію розвитку ноосфери і переходу природи і суспільства в якісно новий стан, в певну синтетичну дисципліну, що поєднує природознавство, знання про суспільство і людину, математику, філософію, мистецтво. Тобто, теорія розвитку ноосфер” стане синтетичною наукою про людину: "...ей предстоит сказать человеку, что он должен делать для того, чтобы остаться Человеком и приумножить в себе все человеческое, сохранить Разум как самое замечательное порождение природы". В теоретичному і практичному плані цей процес пов'язаний з введенням такого нового поняття, як коеволюція - сумісний гармонічний розвиток природи і суспільства. Від нього з необхідністю відбувається перехід до принципу екологічного імперативу, що визначає ту межу, переходити за яку людство не має права, бо це означає його загибель. Причому екологічний імператив вимагає нового мислення, переорієнтації більшості цінностей людини і з необхідністю веде до якогось морального імперативу, "морали епохи ноосферы" [4]. 2.1 Біотехнологія, як складова життя. Особливості біотехнології дозволяють їй бути основою такого способу людської діяльності, який може не діяти деструктивно на природу, людину, культуру. Можливості впливу біотехнології на життя людини дозволяють зробити висновок, що біотехнологія с частиною високої, тобто гуманної технології людської діяльності. Разом з тим, біотехнологія не тільки частина цієї технологи, а й спосіб формування нового середовища людської життєдіяльності, штучної природи. Ця штучна природа, як світ людської життєдіяльності, створюється, по-перше, в процесі якісної зміни традиційної технології під впливом біотехнології. Біологічні системи використовуються як засоби виробництва, продукти виробництва е результатом функціонування природних біологічних систем. По-друге, нове штучне природне середовище стає можливим в результаті формування на основі біотехнології екологічно чистого способу виробництва, що втілює нові принципи взаємодії суспільства і природи: біотехнологія є моделлю природної технології виробничих процесів, процесів людської життєдіяльності. По-третє, в процесі біологічного проектування і конструювання відбувається цілеспрямоване створення штучного живого. Науково-технологічні можливості біотехнології можуть бути втілені в нових напрямах біологічної еволюції, що спрямовується суб'єктом. Але біотехнологія не тільки створює нове зовнішнє середовище людської життєдіяльності. Вона може зберегти і покращити "внутрішній природний світ" людини, природне в ній. Біотехнологія, таким чином, є спосіб суб'єктивного впливу на діяльність, спосіб практичного перетворення середовища, людської життєдіяльності, зміни самої людини. 2.2 Відміність біотехнологій та хім. технологій. На відміну від хімічної технології, яка руйнує природу і, таким чином, позбавляє людину основного джерела збереження культури, біотехнологія є моделлю такої технології, що дозволяє природу відновлювати, тобто створює нові можливості для людини як суб'єкту розвитку культури. Біотехнологія дозволяє гармонізувати відношення людини і природи, тобто, і відношення технологія-культура. Втім, ці відношення завжди певною мірою суперечливі, оскільки використання біотехнології в певних умовах породжує негативні для людини наслідки. В чому ж полягає новий тип взаємодії технології і культури в умовах, коли біотехнологія стає пануючою технологією? Слід відмітити, що по ходу практичного опанування суб'єктом законів більш високих форм руху матерії, коли оцінювалась соціальна значущість технології і культури, "центр ваги" зміщувався в бік визнання самоцінності технології, незважаючи на систему культури, в якій дана технологія функціонує. Принципово безмежні можливості біотехнології посилили оцінки, в яких абсолютизувалась роль технології в розвитку суспільства. В той же час, всебічний аналіз біотехнології дозволяє сподіватися на можливість зворотнього руху - від технології до культури. По-перше, біо-технологія є результатом розвитку всієї людської культури. Крім того, для реалізації її технологічних можливостей необхідна адекватна людській сутності культура - орієнтована на гуманістичні принципи. Біотехнологія сприяє дійсно такій спрямованості розвитку культури, адже створює природно-технологічні підвалини відношення до людини як до природно-культурної унікальності. 2.3 Біотехнологія , як спосіб інженерії Саме біотехнологія, доводячи до абсолюта технологічність людської життєдіяльності - бо можна конструювати саму природу, сам світ такої життєдіяльності, живі системи - переконує в необхідності гуманізації технології, її включения в систему гуманної культури, роблячи людину головною проблемою існування новітньої технології. Таким чином, біотехнологія не тільки посилює процес технологізації людської життєдіяльності, ай створює можливість повороту від технологізації до гуманізації як реального шляху збереження і розвитку людини і культури. 3. Гуманістичні напрямки розвитку Таким чином, якими б, в технологічному відношенні, високими не були оцінки біотехнології, головним залишається питання про її гуманістичний зміст. Це поставило на порядок денний біологічних досліджень такі проблеми, як збереження природного в людині, лікування спадкоємних захворювань та інше. Оцінка морально-гуманістичного потенціалу біотехнології і можливість його реалізації передбачає виявлення того, чи є морально-гуманістичні орієнтири, виходячи з яких саморозвиток людини як особистості, індивідуальності є самоцінністю, соціальними регулятивами розвитку біотехнології. Зробити висновок про це можливо перш за все, судячи про "загальну стратегію" відношення суспільства до біотехнології - яке місце відводиться їй в структурі виробництва, в інших - невиробничих сферах, які взагалі проблеми збираються вирішити за її допомогою, яке ставлення до біот-ехнології наукового співтовариства, держави. Розвиток біотехнології пов'язаний з фундаментальною наукою. Такі дослідження дуже витратні. Тому велику роль відіграє політика відношення До біотехнології. Так, в Японії зростання загальних асигнувань на біотехнології за один рік становить 15 %, кількість співробітників, які працюють в галузі біотехнології в головних біотехнологічних фірмах щорік збільшується на 26 %. Загальна кількість фірм, які певною мірою розвивають біотехнологію, становить 2,5 тисячі. Яскравим показником реальності гуманістичної спрямованості біотехнології є те, що предметом осмислення стає проблема небезпеки біотехнології і включення певних аспектів проблеми людини в предмет біотехнологічного дослідження. Як можна судити, значна кількість досліджень з біотехнології, що здійснюються у технологічно розвинутих країнах, орієнтовані на людину, За прогнозами фахівців, саме в галузі біотехнолоп'ї людини слід чекати на майбутні найбільш значні успіхи. Так, в 1990 році за кордоном для лікування людей передбачалось використання більш 20 терапевтичних продуктів людини, які створені методами біотехнології, крім того - це діагностичні системи для всіх основних паталогій. Генна терапія вирішує проблему знищення у людей певних груп клітин (наприклад, пухлинних), штучного вироблення деяких органів для заміни ушкоджених, регенерацію тканин і органів. Генна терапія може усувати спадкоємні дефекти у подружжя, яке без цього не може мати дітей. Генна терапія робить можливим введення будь-яких заданих генів у запліднену яйцеклітину. 3.1 Непередбачуваність процесів розвитку та використання біотехнологій Незважаючи на величезні можливості біотехнології допомогати людині, розвиток ії має непередбачений характер. Ці результати можуть бути спрямовані і проти людини. Як можна судити з наукової літератури, все, що стосується біологічної зброї, збільшення вірулентності збудників, надання їм стійкості до захисних сил організму і ліків, науково-технологічно легко зробити, так само, як можна маніпулювати стандартними сумішами реактивів, ферментів і пристосувань для клонування генів. На основі вірусів, вводячи їм певні гени, можна одержати системи модифікації людини за будь-якими показниками - психічними, іммунними, фізичними, наприклад, - вже сьогодні можливо модифікувати вірус СНІДу таким чином, що він викликатиме у людини такі захворювання, які тільки можна уявити. 4. Небезпечність біотехнологій Небезпека використання біотехнології пов'язана з тим, що у випадку проникнення генно-інженерного матеріалу в зовнішню природу вже неможливо розділити, де "штучне біологічне" -наслідки конструкторської діяльності біолога-дослідника, а де -природне живе. Так, розроблена технологія конструювання комах з практично будь-якою додатковою генетичною інформацією. При цьому - ідеальне маскування під природні процеси.  Дуже небезпечні і так звані "молекулярні химери". Так, одержано генетичну конструкцію, що кодує химерний білок, одна частина якого впізнає рецептор (в кожному випадку такий, як треба), а друга - такий, що вбиває клітину. Ввести подібну систему в вірус - чисто технічне питання. І 'ситуація може стати безконтрольною. Висновок Таким чином, гуманістична перспектива біотехнології - це не єдина форма її майбутнього, бо в житті людини вона може привести до наслідків, які далекі від тих, що планувалися. Так, перспективним в екологічному відношенні є створення на Основі біотехнології нового технологічного засобу виробництва. Однак використання в наш час біотехнології в промисловості може мати і значні негативні наслідки. В результаті - негативний вплив на природу мутагенів і алергенів. Не кажучи" вже про те, що часто має місце порушення елементарних технологічних норм здійснення біотехнологічних промислових процесів, що може стати і стає причиною аварій, які загрожують здоров'ю і життю населення. Причому, таке забруднення середовища не може бути локалізоване, небезпека набуває масштабного характеру. Зменшення потенційної небезпеки біотехнології вимагає високої технологічної культури взагалі. В умовах нерозвиненої технологічної культури небезпека біотехнології є більш реальною, ніж ті блага, які вона може забезпечити. Втім, очевидно, що біотехнологія сама собою не має альтернативи. Скажимо, недостатньо розвинена новітня біотехнологія, генна інженерія, як це має місце зараз на Україні, може стати однією з причин того, що наша країна не досягне рівня. розвинених країн світу. Втім, сам собою розвиток біотехнології не гарантує благ людині, суспільству. Список використаної літератури 1. Уголев А.М- Естественные технологии биологических систем. - Л., 1987. - ,С-7; 2. Фромм Э. Иметь или быть? // Фромм Э. Иметь или быть? - М. 1986. - С.106; 3. Переписка В.И.Вернадского и П.А.Флоренского // Новый мир. - 1989. - № 2. -С. 198; 4. Моисеев Н.Н. Экология, нравственность, политика // Вопросы философии.- № 5- С. 7. 5. Сидоренко Л.І. Світоглядно-етичні засади біотехнологічної моделі природокористування.// Філософські читання пам'яті Павла Копніна. -К., 1997.- С.92-98.
https://doc4web.ru/astronomiya-/konstitucii-ukraini.html
Конституції України
https://doc4web.ru/uploads/files/241/1521021f13f87fe6f7fffd915956d86f.docx
files/1521021f13f87fe6f7fffd915956d86f.docx
Історія держави і права України. Конституції України 1. Конституція Орлика 1710р. У 1710 році було обрано гетьманом Пилипа Орлика (1710 - 1742рр.). Одночасно було схвалено Конституцію, що мала назву «Конституція прав і свобод Запорізького війська». У літературі її називають Конституцією Орлика. Основним її пунктом є проголошення незалежності України; наголошувалося,що в Україні повинна бути тільки православна церква, яка має залежати не від Московського патріархату, а від Константинопольського. Конституція передбачала створення вищого законодавчого органу - Генеральної Ради, який мав би скликатися тричі на рік. Він мав складатися з Генеральної старшини, представників Запоріжжя та по одному представникові від кожного полку. Конституція обмежувала права гетьмана, зокрема він не міг самочинно призначати на посади - всі вони повинні бути виборними. Гетьман не мав права нікого судити - цим мав займатися Генеральний суд. Без рішення Генеральної Ради гетьман мав право розглядати тільки поточні питання, радячись при цьому з Генеральною старшиною. Конституція також звертала увагу на становище міщан, посполитих та козаків. В ній, зокрема, зазначалось, що гетьман мав стежити за тим, щоб старшина не утискувала «людей убогих». Скасовувались усі тягарі, що були накладені на селян і козаків, та державні монополії. Отже, у відповідності із «Конституцією прав і свободЗапорізького війська» Україна мала стати демократичною республікою з виборними законодавчими і виконавчими органами. Конституція УНР від 29.04.18р. У кінці квітня 1918р. на засіданні Центральної Ради було обрано президента УНР. У той же день було ухвалено Конституцію УНР. Державним гербом України був тризуб. Місцевими органами самоврядування були губернські, повітові та сільські комітети. Конституція УНР гарантувала громадянам України різноманітні права і свободи: свободу слова, друку, совісті, свободу пересування, недоторканність житла. Громадяни користувались правом об’єднуватись в суспільно-політичні організації, проводити страйки, їм гарантувалась таємниця листування та інше. Конституція скасовувала смертну кару, тілесні покарання, а також такий вид покарання, як конфіскація майна. Конституція проголошувала, що суверенітет належить усім громадянам України. Своє суверенне право громадяни мали здійснювати через Всенародні збори України та місцеві органи самоврядування. Всенародні збори - Вищий законодавчий орган УНР, який обирався загальним, рівним, безпосереднім, таємним і пропорційним голосуванням усіх громадян України. Активне і пасивне виборче право наступало по досягненні громадянином 20 років. Всенародні збори України очолює Голова, який має заступника. До компетенції Всенародних зборів України відноситься прийняття законів, встановлення розміру стягування податей, позики, оголошення війни, укладення договорів, встановлення одиниці міри, ваги і монети. Всенародні збори України формують вищий виконавчий орган - Раду Народних Міністрів. Формує Раду Народних Міністрів Голова Всенародних зборів України. Склад Ради народних міністрів затверджується Всенародними зборами України. Висловлена Всенародними зборами України недовіра Раді народних міністрів веде до відставки всього уряду або окремого його члена. Двома третинами голосів Всенародних зборів України члени Ради народних міністрів можуть бути віддані до суду. Найвищою судовою установою УНР був Генеральний Суд УНР, що складався з колегії, яка обиралася Всенародними зборами України на 5 років. У ст. 67 Конституції УНР зазначалося: «Генеральний Суд є найвищою касаційною інстанцією для всіх судів Республіки і не може бути судом першої та другої інстанції та мати функції адміністративної влади». Конституція УНР гарантувала кожній нації, що мешкає на території України, право на національну автономію і на створення спеціального органу - Національного союзу, який користується законодавчими правами. Конституція Радянської України 1919р. На початку березня 1919р. на третьому з’їзді КП(б)У було затверджено проект Конституції УРСР. Керував роботою з’їзду, направлений ЦК РКП(б), Я.Свердлов. З’їзд зазначив, що для зміцнення держави диктатури пролетаріату і надання «трудящим широких демократичних прав і свобод», необхідно прийняти у загальному і в цілому Конституцію РРФСР. 14 березня 1919р. на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад Конституцію РРФСР було прийнято як Конституцію УРСР. У відповідності із цією Конституцією вищою владою в УРСР був всеукраїнський з’їзд Рад, який мав розглядати найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики, господарського, культурного і державного життя республіки. У період між всеукраїнськими з’їздами Рад вищою владою УРСР був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет(ВУЦВК). Він здійснював загальний напрямок діяльності уряду. Сесії ВУЦВК мали скликатися один раз у два місяці. Президія ВУЦВК користувалася правом видавати акти від імені ВУЦВК та скасовувати постанови Раднаркому УРСР. У відповідності із Конституцією 1919р. Рада Народних Комісарів була органом центральної влади УРСР. 4. Конституція Радянської України 1929р. У травні 1929р. ХІ Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив нову Конституцію УРСР, в основу якої було покладено Конституцію СРСР та Конституцію РРФСР. Статті Конституції УРСР мали декларативний характер і не були нормами прямої дії. У відповідності з Конституцією вищими органами влади УРСР були Всеукраїнський з’їзд робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, а в період між з’їздами - Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет, Президія ВУЦВК та Рада Народних Комісарів. Президія ВУЦВК та Рада Народних Комісарів у відповідності з Конституцією були вищими розпорядчими і виконавчими органами УРСР. Місцевими органами влади були з’їзди районних та окружних Рад та їх виконавчі комітети. Діяльність вищих органів державної влади УРСР визначалася рішеннями з’їздів, конференцій, пленумів ЦК РКП(б) та окремими директивними партійними інструкціями та листами. 5. Конституція Радянської України 1937р. Повна перемога соціалізму вСРСР була юридично закріплена у новій Конституції. На початку червня 1936р. відбувся пленум ЦК ВКП(б), який схвалив проект нової Конституції, а Надзвичайний VІІІ Всесоюзний з’їзд Рад 5 грудня 1936р. затвердів і ввів її в дію. Конституція СРСР стала зразком і основою розробки Конституції УРСР 1937 року. У відповідності з Конституцією вищим органом державної влади УРСР є Верховна Рада, яка затверджує народногосподарський план республіки, керує галузями народного господарства, встановлює у відповідності з законодавством СРСР державні податі. У компетенції Верховної Ради є законодавство про працю, організація судових органів. Президія, що обирається Верховною Радою, є постійно діючим органом, який видає укази, тлумачить закони республікі, контролює роботу уряду, присвоює почесні звання республіки, здійснює право помилування осіб, проводить референдуми. Вищим виконавчим і розпорядчим органом УРСР є Рада Народних Комісарів, яка створюється Верховною Радою. Уряд спрямовує роботу народних комісаріатів та підпорядкованих йому установ, вживав заходів для виконання плану розвитку народного господарства і місцевого бюджету. Місцевими органами влади були обдасні, районні і сільські Ради депутатів трудящих. Конституція УРСР формально проголошувала широкі права і свободи. 6. Конституція Радянської України 1978р. 7. Конституція України 1996р. 1
https://doc4web.ru/astronomiya-/imuniteti-i-privilei-konsulskih-posadovih-osib.html
Імунітети і привілеї консульських посадових осіб
https://doc4web.ru/uploads/files/251/b8e8405c0734fd95b8d3382790f41655.docx
files/b8e8405c0734fd95b8d3382790f41655.docx
Львівський національний університет ім. Івана Франка Факультет міжнародного права і бізнесу КОНТРОЛЬНА РОБОТА з курсу:’’Порівняльне конституційне право”. Тема: Імунітети і привілеї консульських посадових осіб. м. Львів. 2002 рік. План роботи. 1. Імунітети і привілеї консульських посадових осіб. 2 2.Іммунітети і привілеї адміністративно - технічного й обслуговуючого персоналу консульств. 12 Список використаної літератури 16 1. Імунітети і привілеї консульських посадових осіб. Пункт 1 d ст. 1 Віденської конвенції 1963 р. говорить: "Консульська посадова особа означає будь-яку особу, включаючи голову консульської установи, якому доручено в цій якості виконання консульських функцій". До цієї категорії осіб відносяться: генеральний консул, консул, віце-консул, консульський агент, проконсул і консульський стажист. Для нормального виконання своїх функцій консульські посадові особи наділяються іммунітетами і привілеями, що відбиті у Віденській конвенції 1963 р. (ст. 40—57) і в двосторонніх консульських конвенціях. Ці документи визначають права й обов'язки консульських посадових осіб і країни перебування стосовно них. Порівняльний аналіз Віденської конвенції 1963 р. і двосторонніх консульських конвенцій показує, що між ними є безліч розбіжностей, особливо в тому, що стосується іммунітетів і привілеїв консульських посадових осіб. Розглянемо дану проблему більш докладно. Віденська конвенція 1963 р., надаючи консульським посадовим особам, імунітет від юрисдикції, визначає: "Консульські посадові особи не підлягають юрисдикції судових чи адміністративних органів держави перебування у відношенні дій, чинених ними при виконанні консульських функцій" (п. 1 ст. 43). Це значить, що консульські посадові особи наділені іммунітетами, що носять функціональний, службовий характер. У сучасній міжнародній практиці службовий (функціональний) імунітет надається досить широкому колу осіб (консулам, військовим морякам, що служать для міжнародних організацій, адміністративно-технічному й обслуговуючому персоналу посольств і ін.). Надання службового імунітету означає, що особа, що користується ним, звільняється від карної, цивільної й адміністративної юрисдикції держави перебування у відношенні дій, чинених під час виконання службових обов'язків. Якщо ж правопорушення зроблене не під час виконання службових обов'язків, дане особа може бути притягнуте до відповідальності в країні перебування, але тільки "на підставі постанови судової влади, у випадку здійснення тяжких злочинів" (п. 1 ст. 41). І тут виникає проблема, особа до якої відноситься невизначеність поняття "дії, чинені при виконанні консульських функцій". У зв'язку з цим на практиці нерідко виникають труднощі у з'ясуванні того, чи знаходилася дана особа в момент, злочину при виконанні своїх службових обов'язків чи ні, отже, чи вправі в державі перебування залучати його до відповідальності. Не менші труднощі виникають і в питанні про те, хто правомірний, вирішувати цю проблему: держава перебування чи направляюча держава. Аналіз доктрини міжнародного права, договірних і законодавчих норм, практики держав показує відсутність універсального вирішення проблеми службового імунітету. Вважається, що універсального рішення даної проблеми взагалі не може бути. Це пояснюється, насамперед, тим, що різноманіття правопорушень, що допускаються, і неможливість у принципі скласти вичерпний перелік службових обов'язків кожної особи, що користується службовим імунітетом, виключають можливість вироблення конкретних і універсальних критеріїв, що дозволяють однозначно визначити, була чи не була дана особа в момент здійснення правопорушення при виконанні своїх службових обов'язків. Відсутність таких критеріїв збільшує виникнення у кожному випадку правопорушення протиріччя між інтересами, з одного боку, держави що направляє , яка зацікавлена в захисті своїх громадян, і, іншої — держави перебування, що несе збиток від заподіяного правопорушення. Відсутність чітких критеріїв, протиріччя між інтересами сторін перешкоджають розробці універсальної процедури розгляду питання, а їх одноособове рішення тією чи іншою стороною може бути необ'єктивним. На практиці питання, пов'язані з службовим імунітетом, нерідко викликають розбіжності і конфліктні ситуації у відносинах між державою, яка скеровує і країною перебування. Визначеним орієнтиром у вирішенні зазначених питань є судові прецеденти. Так, суди визнавали себе некомпетентними, розцінюючи дії консулів, які були здійсненні при виконанні ними службових обов'язків, у наступних випадках: — відмова консула у видачі виїзної візи (1927 р., Франція); — нанесення консулом збитку в результаті дорожньо-транспортної пригоди при поїздці у службових справах (1933 р., Франція); — скерування консулом до суду сертифіката, що засвідчує статус особистості (1962 р., США); — видача консулом паспорта і проїзних документів дівчині-співвітчизниці, що втікала від батьків (1970 р., Італія); — відмова консула вислати гонорар за підготовлену на його прохання публікацію (1970 р., США). Але були випадки, коли суди виносили рішення і вироки у відношенні консулів, розглядаючи їхні дії, які були здійсненні не при виконанні своїх службових обов'язків: — несплата боргу за обслуговування (1912 р., Франція); — розголошення консулом причин відмови у видачі візи, що принесло шкоду репутації (1927 р., Франція); — вбивство місцевого жителя в результаті хуліганських дій консула (1957 р., Японія); — оренда особистого житла (1963, 1965, 1967 р., Франція); — незаконний експорт військових літаків (1965 р., США); — незаконний ввіз наркотиків (1979 р., США); навмисне вбивство дружини (1980 р., Греція). Наведені прецеденти показують, що особа, що користається службовим імунітетом, у випадку здійснення карного злочину, як правило, залучається до кримінальної відповідальності в державі перебування, тобто здійснення злочину майже завжди розглядається як дія, що виходить за межі службових обов'язків. Узагальнивши практику залучення до кримінальної відповідальності консульських посадових осіб, французький юрист Ш. Руссо відзначав, що "у випадку здійснення злочину імунітет від карної юрисдикції не діє, таким чином, консул може бути арештований і, будучи засуджений, повинний у принципі відбути покарання. Складнішю є справа у випадку здійснення провин і інших порушень". Невирішеним є питання і про те, хто правомірний визначати, була чи не була конкретна особа в процесі здійснення правопорушення під час виконання службових обов'язків: держава перебування чи направляюча держава? Більшість закордонних авторів вважає, що цими уповноваженнями повинен бути наділений суд країни перебування. За компетенцію суду скеровуючої держави в цьому питанні у свій час виступали переважно радянські автори. В іноземних державах питання про те, був чи не був носій функціонального імунітету під час виконання службових обов'язків, нерідко зважується судовими органами країни перебування. А в США компетенція суду у вирішенні цього питання закріплена в законі. Випадки залучення до кримінальної відповідальності осіб, що користуються службовим імунітетом, були присутні наприкінці 1947 р. і на початку 1948 р. Були арештовані за обвинуваченням у шпигунстві і засуджені до тривалих термінів позбавлення волі-це секретар, шофер і кур'єр турецького консульства в м. Батумі. В інших випадках при здійсненні консульською посадовою особою злочину Міністерство закордонних справ завжди зверталося до відповідної консульської установи дипломатичного представництва з запитом була чи не була дана особа в момент здійснення правопорушення під час виконання службових обов'язків. Природно, у всіх випадках, іноді навіть усупереч здоровому глузду, відповідали позитивно, і питання про можливу кримінальну відповідальність знімалося. Таким чином, консульська посадова особа недоторканна при виконанні своїх функціональних обов'язків, і держава перебування зобов'язана відноситися до неї з належною повагою і приймати всі належні міри для попередження будь-яких зазіхань на її особистість, волю чи гідність (ст. 40). У п. 1 ст. 41 Віденської конвенції 1963 р. говоряться: "Консульські посадові особи не підлягають ні арешту, ні попередньому ув’язненню, інакше на підставі постанов компетентної судової влади у випадку здійснення тяжких злочинів". Пункт 2 говорить: "За винятком випадків, зазначених у п. 1 дійсної статті, консульські посадові особи не можуть бути ув'язнені. А також не підлягають ніяким іншим формам обмежень власної волі, інакше щодо виконання судових постанов, що вступили в законну силу". Якщо на консульську посадову особу заведена кримінальна справа, місцева влада держави перебування зобов'язана негайно повідомити про це голову консульської установи (ст. 42). У них є право викликати консула в компетентні органи, але при цьому йому виявляється повага, і держава перебування не повинна створювати йому перешкод у виконанні консульських функцій (ст. 41, п. 3). Говорячи про консульські іммунітети і привілеї, слід зазначити, що дану проблему неможливо розглядати на основі тільки Віденської конвенції 1963 р., тому що в двосторонніх консульських конвенціях зустрічається широка розмаїтність. Наприклад, існує, щонайменше, 11 варіантів вирішення питання про недоторканість особи консульської посадової особи, понад 15 варіантів вирішення питання про їхній імунітет від юрисдикції і т.д. У конвенціях з більшості західних країн недоторканість особи має обмежений характер: консульська посадова особа може бути арештоване й взята під варту в порядку попереднього висновку у випадку здійснення тяжкого злочину, а за інші злочини може бути позбавлена волі тільки на підставі вироку суду, що вступив у силу, (Італія, Франція, Швеція, Норвегія). Цілий ряд конвенцій, підписаних Україною з іншими країнами, які надають іммунітети консульським посадовим особам, поширюються і на членів їхніх родин, що проживають разом з ними і не є громадянами держави перебування. Хоча в інших конвенціях консульські іммунітети на членів родин не поширюють. Розглядаючи статус недоторканності консульських посадових осіб, слід зазначити, що у Віденській конвенції 1963 р. нічого не сказано про правове положення їхнього житла і приватної резиденції голови консульської установи. Деякі країни пішли по цьому ж шляху (Австрія, Литва, Білорусія та ін.). Це говорить про те, що відносно до відповідних документів резиденції голів консульств і житло консульських посадових осіб цих країн не наділені імунітетом недоторканності. Але більшість конвенцій, так чи інакше, регулюють це питання. Наприклад, статусом недоторканності наділяються житлові приміщення тільки голови консульства (Швеції — ст. 13, п. 2; Норвегії — ст. 10, п. 2) чи резиденція голови консульської установи (США — ст. 17, п. 1; Франції — ст. 21, п. 1; Італії — ст. 24, п. 2). Що стосується поширення імунітету недоторканності на житлові приміщення всіх консульських посадових осіб, то це відбито в консульських конвенціях Росії з Польщею (ст. 15, п. 2), Великобританією (ст. 14, п. 2), Японією (ст. 15), і іншими країнами. Своєрідно трактується статус недоторканності житлових приміщень консульських посадових осіб Фінляндії і ФРН. Так, у Конвенції Росії з Фінляндією сказано: "... у житлових приміщеннях консульських посадових осіб влада країни перебування не може починати будь-яких примусових мір без згоди консула" (ст. 14, п. 4). У зв'язку з цим виникає питання: а входити можна? Якщо так, то, при яких обставинах? На цей рахунок ніяких заборон і роз'яснень у документі немає. Ще більш цікаве формулювання дане в Конвенції Росії з ФРН: "... у житлових особистих приміщеннях консула влада держави перебування не буде здійснювати ніяких мір примусового характеру". Таке формулювання більш схоже на джентльменську угоду і не несе у собі ніяких заборон. Подібна угода не створює прямих юридичних зобов'язань для сторін і зв'язує їх лише морально. Крім цих проблем конвенції регулюють питання придбання житлових приміщень для консульських посадових осіб. З цього приводу в них говориться, що держава, що представляється, має право від свого імені чи через будь-яку уповноважену нею фізичну чи юридичну особу відповідно до законів і правил держави перебування і за згодою цієї держави придбати у власність, одержувати у користування, орендувати чи вступати у володіння в будь-якій іншій формі: а) резиденцією голови консульської установи, а також житловими приміщеннями для будь-якої консульської посадової особи, що не є громадянином держави перебування чи не має постійного місця проживання в цій державі; б) земельною ділянкою, призначеною для будівництва житлових приміщень. Держава, що представляється, може також поліпшувати житлові приміщення чи земельні ділянкі. Більш того, у конвенціях сказано, що ці статті і положення не слід тлумачити, як звільняючі акредитовану державу від відповідальності за недотримання законів і правил країни перебування. Неоднозначно в конвенціях тлумачиться проблема привілеїв, якими наділені житлові приміщення. Так, відповідно до конвенцій Росії з Білорусією і Литвою від усіх державних, районних чи муніципальних податків і зборів звільняється (крім консульських приміщень) лише резиденція голови консульства (ст. 15). Тоді як Конвенція Росії з Польщею говорить про звільнення від усіх видів податків, зборів і пошлин житлових приміщень усіх консульських посадових осіб (ст. 17). Це ще раз підтверджує наявні розходження в іммунітетах і привілеях, наданих консульським посадовим особам різних країн. Консульські конвенції, говорячи про імунітет від юрисдикції країни перебування, допускають і цілий ряд вилучень з іммунітетів. Імунітети не поширюються на наступні цивільні позови: 1), що випливають з пов'язаного з працівником консульської установи договору, по якому він не виступав прямо чи побічно як представник акредитуючої держави; 2) викликані в зв'язку зі збитком, нанесеним яким-небудь транспортним засобом у результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини працівника консульської установи в державі перебування; 3) які стосуються спадщин, в яких працівник консульської установи виступає як спадкоємця відмовоотримувача, чи виконавця заповіту, чи розпорядника опікуна спадщини, будучи приватною особою; 4) викликані самою консульською посадовою особою у справі, по якій він користувався би імунітетом від юрисдикції (у цьому випадку він позбавлється права посилатися на імунітет у відношенні будь-якого зустрічного позову, безпосередньо зв'язаного з основним позовом); 5) консульська посадова особа може бути піддана арешту попередньому вироку, якщо: здійснила тяжкий карний злочин; з цієї нагоди є постанова компетентних судових органів (див. ст. 41 Конвенції 1963 р.). Як бачимо, є досить велика можливість пред'явлення цивільних і інших позовів до консульських посадових осіб. Консульське право говорить, що держава, яка представляється, може відмовитися від привілеїв і іммунітетів, але ця відмова повинна бути чітко виражена і про неї повинно бути повідомлено державі перебування в письмовій формі. Причому відмова від імунітету юрисдикції у відносинах цивільної чи адміністративної справи не означає про відмову від імунітету щодо виконавчих дій, що є результатом судового рішення. У відношенні таких дій необхідна окрема відмова (ст. 45 Конвенції 1963 р.). Практично у всіх договорах сказано, що держава перебування відноситься до консульських посадових осіб з повагою і приймає всі належні міри для попередження будь-яких зазіхань на їхню особистість, волю і гідність. Цей захист і наданя можливості рівною мірою відносяться і до членів їхніх родин (ст. 40 Конвенції 1963 р.). Слід зазначити, що в більшості конвенцій відразу ж обговорено, що це положення не відноситься до консульських посадових осіб, що є громадянами країни перебування чи має в цій країні статус іноземця, якому на законній підставі дозволене постійне місце проживання, а також членам їхніх родин. Але є і конвенції, у яких подібне застереження відсутнє, наприклад, у Конвенції з Польщею. Таким чином, приналежність до громадянства може впливати на іммунітети і привілеї цієї категорії осіб. Консульські конвенції регулюють волю пересування консульських посадових осіб і, треба відзначити, не завжди однозначно. Ряд договорів дозволяє волю пересувань і поїздок по всій території країни перебування, за винятком зон, в'їзд у які забороняється чи регулюється відповідно до питань державної безпеки. Деякі угоди дозволяють консульським посадовим особам волю пересування і поїздок тільки по території консульського округу, за винятком зон, в'їзд у які забороняється чи регулюється відповідно до питань державної безпеки. І є договори, у яких не відбита проблема волі пересування консульських посадових осіб. У цьому випадку варто орієнтуватися на Віденську конвенцію 1963 р. (ст. 34), у якій сказано: "Оскільки це не суперечить законам і правилам про зони, в'їзд у який забороняється чи регулюється відповідно до питань державної безпеки, держава перебування повинна забезпечити всім працівникам консульської установи волю пересувань і подорожей по її території". На практиці представники влади країни перебування можуть зштовхнутися і з таким питанням: чи може консульська посадова особа виступати як свідок? Так. Це регулюється ст. 44 Віденської конвенції 1963 р. Консульські посадові особи можуть викликатися як свідки при судовиробництві судових чи адміністративних справ. Разом з тим, якщо консульська посадова особа усе-таки відмовляється від дачі показів свідків, до нього не можуть застосовуватися ніякі примусові заходи чи покарання (п. 1 ст. 44). Орган, якому потрібні покази консульської посадової особи, повинний уникати заподіяння перешкод у виконанні цією особою своїх функцій. Ця стаття надає право консулу, у випадку згоди, свідчити в будь-якому місці й у будь-якій формі: в органах внутрішніх справ, будинку, у консульській установі, письмово чи усно. При цьому консульські посадові особи не зобов'язані давати показання з питань, зв'язаних з виконанням ними своїх функцій, чи надавати стосовно до їхніх функцій офіційну кореспонденцію і документи. Вони також не зобов'язані давати показання, що роз'ясняють законодавство держави, яка представляється, (п. 3 ст. 44). Іншими словами, ця стаття, з одного боку, як би зобов'язує консула свідчити, за винятком окремих випадків, а з іншого боку — дає йому можливість відмовитися від дачі показань свідка, начебто б створюючи протиріччя. Але ми вважаємо, що це "протиріччя" виражає повагу суверенітету акредитуючої держави і країни перебування і не може негативно позначитися на консульських відносинах. З метою полегшення виконання консульських функцій консульські посадові особи можуть вільно спілкуватися з громадянами держави, яка представляється, і мати доступ до них, і навпаки. У тому випадку, якщо в межах визначеного консульського округу будь-який громадянин держави, що представляється, виявиться арештованим, ув'язненим у в'язницю чи узятим під варту в чеканні судового розгляду, чи затриманим у будь-якому іншому порядку, компетентні органи країни перебування повинні негайно повідомити про це голову консульської установи (п. 15 ст. 36). Консульські посадові особи мають право відвідувати громадянина держави, що представляється, який знаходиться у в'язниці, чи затриманий під вартою , для бесіди з ним, мають право переписування з ним і можуть вживати заходи для забезпечення йому юридичного представництва (п. 1 ст. 36). Якщо громадянин держави, що представляється, який знаходиться у в'язниці, чи затриманий під вартою , заперечує те, щоб консул виступав від його імені, то консульська посадова особа повинна від цього утриматись. Таке положення є природною нормою відносин консула і місцевої влади в будь-якій країні. Ці права консульські посадові особи можуть здійснювати тільки відповідно до законів і правил, прийнятими в державі перебування (п. 2 ст. 36). Стаття 38 Конвенції 1963 р. говорить про право голови консульської установи звертатися в компетентні місцеві органи його консульського округу при виконанні своїх функцій. Ця ж стаття говорить, що в компетентні центральні органи країни перебування голова консульської установи може звертатися тільки в тому випадку, коли це допускається законами, правилами і звичаями держави перебування чи відповідними міжнародними договорами. У тому випадку, якщо вимоги консула не будуть задоволені, він має право звернутися до уряду країни перебування, але тільки через дипломатичне представництво своєї держави. Безпосередні відносини з урядом можуть мати місце тільки в тому випадку, якщо в даній країні немає посольства країни, що представляється консулом. Що стосується податкових і митних привілеїв консульських посадових осіб, то їх регламентують ст. 49—59 Віденської конвенції 1963 р. У ст. 49 сказано, що консульські посадові особи, а також члени їхніх родин, що проживають разом з ними, звільняються від податків, зборів податків особистих і майнових, державних, районних і муніципальних, за винятком: 1) непрямих податків, що звичайно включаються у вартість товарів чи обслуговування; 2) зборів і податків на приватне нерухоме майно, що знаходиться на території країни перебування; 3) податків на спадкоємне майно , податків на успадкування чи податків на перехід майна, стягнутих державою перебування, з певними вилученнями, зв'язаними з переходом майна у зв'язку зі смертю працівників консульства і членів їхніх родин; 4) податків і зборів на приватний дохід, включаючи доходи з капіталу, джерела якого знаходяться в країні перебування, податків на капіталовкладення в комерційні чи фінансові підприємства держави перебування; 5) зборів, стягнутих за конкретний вид обслуговування; 6) реєстраційних, судових, реєстрових податків, іпотечних зборів, гербових зборів з вилученнями, які відносяться до консульських приміщень. Зарплата консульських посадових осіб у країні перебування звільняється від податків і зборів. Разом з тим працівники консульських установ, наймаючи осіб, зарплата яких не звільняється від прибуткових податків країни перебування, повинні виконувати зобов'язання, що накладаються законами і правилами цієї країни на наймачів. Іншими словами, створюється режим, відповідно до якого, власне кажучи, консульські посадові особи не звільняються від податків у відношенні діяльності,яка виходить за межі їхніх службових функцій. Що стосується звільнення від митних зборів і огляду на митниці, то ці моменти регламентуються в п. 1—3 ст. 50. У ній говориться, що мито не стягуються з предметів для особистого користування консульської посадової особи, включаючи предмети, призначені для його облаштування і для його офіційного користування. Від сплати митних зборів звільняються також члени родин консульських посадових осіб, що проживають разом з ними. Слід зазначити, якщо у відношенні митних зборів більш-менш визначене коло предметів, у відношенні яких мито не стягуються, то у відношенні огляду особистого багажу на митниці існують різні підходи. Конвенція 1963 р. (п. 3 ст. 50) звільняє від огляду особистий багаж консульських посадових осіб і членів їхніх родин, що проживають разом з ними. . Багаж може бути доглянутий лише в тому випадку, якщо в країни перебування є серйозні підстави припускати, що в ньому містяться предмети, що не є їх особистими предметами чи предметами для офіційного користування консула. Огляд можливий і в тому випадку, коли є підстави припускати, що в багажі знаходяться предмети, ввіз і вивіз яких заборонені законами і правилами країни перебування чи які попадають під його карантинні закони і правила. Такий огляд, однак, повинний проводитися в присутності відповідної консульської посадової особи чи члена його родини. Таким чином, ми бачимо, що можливість огляду особистого багажу консульських посадових осіб чітко визначено Конвенцією 1963 р. Подібні положення відбиті у багатьох двосторонніх угодах. Відповідно до інших двосторонніх конвенцій особистий багаж консульських посадових осіб і членів їхніх родин підлягає огляду на митниці. Таким чином, консульська практика їде по двох шляхах: звільняє від огляду особистий багаж консульських посадових осіб, якщо немає серйозних основ для огляду ; не звільняє від огляду ні при яких обставинах. Консульські посадові особи звільнені від усіх трудових і державних зобов’язань, незалежно від їхнього характеру, а також від військових зобов’язань, таких як реквізиції, контрибуції і військових розташувань. Це ж відноситься і до членів родин консульських посадових осіб, що проживають разом з ними (ст. 52). Стаття 53 визначає початок і кінець консульських іммунітетів і привілеїв. У ній сказано, що привілеї і іммунітети, передбачені Конвенцією, починають діяти у відношенні консульської посадової особи з моменту її вступу на територію держави перебування, якщо вона вже знаходиться на цій території, з моменту, коли вона приступила до виконання своїх обов'язків у консульській установі. Привілеї і іммунітети консульських посадових осіб припиняються з того моменту, коли вони залишають територію даної держави, чи після закінчення певного терміну, який достатній для того, щоб залишити територію даної країни. У відношенні членів родин привілеї і іммунітети припиняються з того моменту, коли вони залишають територію країни перебування, або коли вони перестають бути членами родини консульської посадової особи. Що стосується виконання функцій, то практично варто вважати загальновизнаними,ті які консул виконує до моменту залишення своєї посади в консульській установі. У випадку смерті працівника даної установи члени його родини, що проживають з ним, продовжують користуватися наданими їм привілеями і іммунітетами до моменту залишення країни перебування чи до закінчення певного терміну, протягом якого вони повинні були б залишити територію держави перебування. Важливе значення має ст. 54. Вона говорить про обов'язки третьої держави в момент, коли консульські посадові особи проїжджають через неї, прибуваючи до місця свого призначення чи повертаючись в акредитовану державу. У цій статті сказано: держава надає всі іммунітети передбачені іншими статтями дійсної Конвенції, що можуть знадобитися для забезпечення проїзду чи повернення консульської посадової особи. Це поширюється і на членів їхніх родин. Конвенція про консульські зносина 1963 р. зобов'язує консульських посадових осіб і всіх осіб, що користуються привілеями і іммунітетами, без збитку для них поважати закони і правила країни перебування (ст. 55). Спеціально підкреслений обов'язок невтручання у внутрішні справи, а консульські приміщення, як уже говорилося вище, не повинні використовувати з метою, несумісною з задачами виконання консульських функцій. Ця стаття відображає практику держав і сприяє розвитку дружніх відносин між ними. Консульські посадові особи зобов'язані дотримуватися будь-яких вимог, передбачених законами і правилами країни перебування, у відношенні страхування від шкоди, що може бути заподіяна третьою особою в зв'язку з використанням будь-якого дорожнього транспортного засобу, судна чи літака (ст. 56). Ця стаття спрямована також на забезпечення прав громадян у державах перебування у випадку здійснення правопорушень по відношенні до їхньої особи і майна консульською посадовою особою. Ця особа несе відповідальність за законами країни перебування (ст. 56). Штатним консульським посадовим особам забороняється займатися в країні перебування будь-якою професійною чи комерційною діяльністю з метою одержання особистих доходів. Це приводить до зняття іммунітету у даної особи (ст. 57). У результаті розгляду вищевказаних проблем можна зробити наступні висновки: 1. Особисті іммунітети і привілеї консульських посадових осіб неможливо розглядати лише на основі Віденської конвенції 1963 р., а варто враховувати і двосторонні конвенції, що відрізняються широкою різноманітністю в трактуванні даного питання. 2. Консульські посадові особи, як правило, наділяються службовим (функціональним) імунітетом, а універсального підходу до цієї проблеми взагалі не існує. Тому на практиці вирішення зазначених питань нерідко викликає розбіжності і конфліктні ситуації між направляючою державою і країною перебування, чого по можливості варто уникати. 3. Документи показують, що існує широка різноманітність у наданні іммунітетів і привілеїв консульським посадовим особам різних країн. 2. Іммунітети і привілеї адміністративно - технічного й обслуговуючого персоналу консульств. Важливість дослідження питань про іммунітети і привілеї адміністративно- технічного й обслуговуючого персоналу консульств підрозумівається двома обставинами: — у першу чергу тим, що значну частину працівників консульської установи складають саме ці категорії; — у другу чергу тим, що дана проблема залишається сьогодні невивченою. Необхідність поширення іммунітетів і привілеїв на зазначену категорію осіб у тому чи іншому обсязі припускається тим, що в силу специфіки виконуваних функцій деякі члени адміністративно- технічного персоналу, наприклад шифрувальники, діловоди, секретарі-референти й ін. інформовані в питаннях секретного характеру навіть у більшому ступені, ніж окремі консульські посадові особи. Арешт і інші примусові міри у відношенні них можуть серйозно дезорганізувати діяльність консульської установи і завдати значної шкоди акредитуючій державі. У той же час надання іммунітетів адміністративно-технічному й обслуговуючому персоналу консульств означає звільнення від місцевої юрисдикції дуже численної групи іноземних громадян. Це торкається фінансових інтересів країни перебування (звільнення від податків і митних зборів), а також інтереси забезпечення правопорядку і державної (національної) безпеки (звільнення від карної юрисдикції). Виходячи з вищевказаних обставин, у Конвенції 1963 р. було закріплене компромісне положення: "... консульські службовці не підлягають юрисдикции судових чи адміністративних органів держави перебування у відношенні дій, чинених ними при виконанні консульських функцій" (ст. 43). Таким чином, багатобічна Конвенція 1963 р. надала адміністративно-технічному персоналу, тобто консульському, що служить, обсяг і\ммунітетів, майже рівний іммунітетам консульських посадових осіб. Тобто їх іммунітети і привілеї носять функціональний (службовий) характер і поширюються тільки на дії, чинені консульськими службовцями при виконанні своїх функціональних обов'язків. Але, говорячи про іммунітети, цією статтею Конвенції обмежуватися неможливо. Справа в тім, що в ст. 72 сказано: "... при застосуванні положень дійсної Конвенції країна перебування не повинна проводити дискримінації між державами, однак не вважається, що має місце дискримінація, якщо країна перебування застосовує яке-небудь з положень дійсної Конвенції обмежно, через обмежувальне застосування цього положення до його консульських установ у державі, що представляється, якщо за звичаєм чи за згодою держави надають один одному режим, більш сприятливий, ніж той, котрий потрібно положенням дійсної Конвенції...". Це положення, по суті, привело до того, що іммунітети і привілеї як консульських посадових осіб, так і консульських службовців і працівників обслуговуючого персоналу різних країн у тій самій державі перебування значно відрізняються один від одного відбито в двосторонніх консульських конвенціях. Двосторонні консульські конвенції не єдині навіть у розподілі працівників консульських установ на категорії, не говорячи вже про різницю в наданих іммунітетах і привілеях. Розглянемо ці питання більш докладно на прикладі договорів. Так, Віденська конвенція 1963 р. поділяє працівників консульської установи на три категорії: консульські посадові особи, консульські службовці і обслуговуючий персонал. Конвенції ж Росії з Монголією, КНДР, США, Великобританією, Фінляндією, Японією, Швецією, Норвегією, Малі й ін. підрозділяють працівників консульської установи на двох категорій: консульські посадові особи і співробітники консульської установи. Тобто в них не проводиться різниця, наприклад, між іммунітетами шифрувальника і садівника. Особливо виділяється з цієї системи розподілу Конвенція Росії з ФРН, у якій до консульських посадових осіб віднесені секретарі і референти (див. п. 26 ст. 5), а до співробітників консульства — співробітники канцелярії, перекладачі, друкарки, стенографістки, бухгалтери, завідувачі господарством, шофери й інший обслуговуючий персонал (див. п. 3 ст. 5). Таким чином, споконвічно, навіть при розподілі на категорії в конвенціях закладається тенденція до надання різних іммунітетів особам, що займають ту саму посаду в різних консульствах. Як бачимо, передбачений Конвенцією 1963 р. розподіл персоналу консульської установи на три категорії носить дуже умовний характер, про що свідчать розглянуті двосторонні конвенції. Включання в ту чи іншу категорію конкретних співробітників консульств відноситься винятково до компетенції акредитуючої держави і не регулюється нормами міжнародного права. Позиції ж акредитуючої країн по цьому питанню далеко не однозначні і нерідко суперечать позиціям держав перебування. Грані між різними категоріями персоналу дуже невизначені, що наочно ілюструють приведені вище приклади. Це може бути зв'язане з інтересами забезпечення режиму безпеки в консульській установі, а також з тим, що акредитуюча держава при призначенні конкретних співробітників може бути не зацікавлене в публічному визначенні їхніх функціональних обов'язків. На практиці це приводить до того, що держава,яка представлена, визначаючи співробітників у консульські установи, не вказує, на які посади вони призначаються, а іноді навіть не уточнює, до якої категорії відноситься той чи інший співробітник. Висновок двосторонніх конвенцій, у яких визначається статус адміністративно-технічного й обслуговуючого персоналу приводить до множинності підходів. Аналіз іммунітетів і привілеїв, наданих адміністративно-технічному й обслуговуючому персоналу консульських установ різних країн, показує, що вони сильно відрізняються між собою. Так, адміністративно-технічному й обслуговуючому персоналу консульств Білорусії і Польщі в Росії можна пересуватися по всій країні, а такому ж персоналу Японії, Монголії, Італії, Литви, Франції — тільки в межах свого консульського округу. Тоді як цієї ж категорії осіби із ФРН, Китаю, Великобританії, КНДР, Швеції, Норвегії, США самостійно, без голов консульств чи консульських посадових осіб, пересуватися не можуть не тільки по країні, але навіть у межах їхнього консульського округу. Що стосується імунітетів від юрисдикції країни перебування, то можна сказати, що адміністративно-технічний і обслуговуючий персонал консульств Японії, Норвегії, США, Франції, Польщі не підлягає юрисдикції судових чи адміністративних органів у відношенні дій, чинених ними при виконанні своїх функціональних обов'язків. При цьому дана категорія осіб, а також члени їхніх родин з Японії і США користуються імунітетом від карної юрисдикції і в позаслужбовій діяльності, а на співробітників і членів їхніх родин з Норвегії, Франції, Польщі цей імунітет не поширюється. Службовим імунітетом наділений адміністративно-технічний персонал італійського консульства, але він не поширюється на обслуговуючий персонал. І зовсім особливе місце в системі іммунітетів займають співробітники адміністративно- технічного й обслуговуючого персоналу, а також члени їхніх родин з консульств Великобританії, Фінляндії, Монголії, КНДР — їхній іммунітети прирівняні до дипломатичного. Що стосується цієї ж категорії осіб з консульств Китаю, ФРН, Швеції, Білорусії і Литви, то їх іммунітети в конвенціях узагалі не визначені. Відмінність ми побачимо при розгляді іммунітетів житлових приміщень і особистого майна. Тут особливе положення займає консульство КНДР. Житлові приміщення його адміністративно - технічного й обслуговуючого персоналу недоторканні, і саме консульство, засоби пересування користуються імунітетом від обшуку, арешту і реквізиції нарівні з дипломатичними. Статус недоторканності мають житлові приміщення співробітників адміністративно - технічного й обслуговуючого персоналу консульства Монголії, у Конвенції нічого не сказано про його засоби пересування. У польському консульстві недоторканні житлові приміщення адміністративно - технічного персоналу і не мають іммунітетів приміщення обслуговуючого персоналу. Житлові приміщення адміністративно - технічного й обслуговуючого персоналу консульства ФРН звільнені тільки від усіх податків, але не наділені статусом недоторканності. Що стосується інших країн, їхніх двосторонніх конвенцій з Росією, варто констатувати, що недоторканність житлових приміщень і засобів пересування розглянутої категорії осіб ніяк у них не регламентована. Розходження є й у митних іммунітетах. Звільнені від митних зборів нарівні з адміністративно - технічним персоналом посольств співробітники і члени їхніх родин консульств Монголії, Китаю, Швеції, Норвегії, Фінляндії, США, і дана категорія осіб із КНДР — навіть від огляду на митниці. Тоді як адміністративно - технічний персонал (без обслуговуючого) консульств Італії, Франції, Литви, Білорусії звільнений від митних зборів тільки на предмети, призначені для первинного набування. Не обкладається ззборами на митниці особистий багаж адміністративно - технічного й обслуговуючого персоналу консульств ФРН і Польщі, а Конвенція з Японією поширює цей імунітет і на членів їхніх родин. Список використаної літератури.
https://doc4web.ru/astronomiya-/kultupa-samoupravlinnya-i-samovdoskonalennya-vchitelya.html
Культуpa самоуправління і самовдосконалення вчителя
https://doc4web.ru/uploads/files/228/cfe09715a41cd6f60ef2fff8c7b59a19.docx
files/cfe09715a41cd6f60ef2fff8c7b59a19.docx
Реферат на тему: Культуpa самоуправління і самовдосконалення вчителя План. 1. Вимоги до якостей особистості та вмінь учителя. 2. Культура самопочуття вчителя. 3. Техніка фонаційного дихання, мовлення. 4. Програма самовдосконалення. 5. Тренінг з самоуправління. 1. Якості особистості та вміння вчителя Культура зовнішнього вигляду. І. Постава: пряма постава, вміння сидіти прямо, вільно, підтягнутість, зібраність. 2. Одяг: охайність, скромність, кольорова гармонія, відповідність вікові, умовам занять, моді, почуття міри. 3. Грим: помірність. 4. Зачіска: охайність. 5. Міміка: вираз доброзичливості, спокою, впевненості (але не самовпевненості), погляд на співрозмовника; емоційна виразність; відповідність виразу обличчя характеру мовлення. 6. Пантоміміка: жести органічні, природні, хода пружна, ритмічна, легка; рухи гнучкі, розмірені, невимушені; стриманість у рухах, без нервозності, метушливості; вміння безшумно вставати, ходити, сідати. Техніка педагогічного спілкування. 1. Дотримання спокійного, доброзичливого тону в спілкуванні: вміння слухати, задавати питання, аналізувати виступ, встановлювати контакт, розуміти людину, орієнтуватися в ситуації спілкування. 2. Прагнення до встановлення зорового контакту: дивитися на аудиторію, бачити і розуміти реакцію слухачів. 3. Вміння зацікавити розповіддю, виступом: володіння вільним, зв'язним проголошенням промови: зовнішня виразність готовності і бажання спілкуватися; вміння передавати свое відношення до матеріалу педагогічного спілкування. III. Саморегулювання. 1. Вміння знімати зайву напругу, хвилювання, 2. Вміння переборювати нерішучість у спілкуванні. 3. Мобілізація робочого і творчого самопочуття. 4. Стриманість у стресових ситуаціях. 5. Вміння створювати необхідний настрій, оптимальні умови для спілкування. IV. Культура  і техніка мовлення.         Культура мовлення: 1. Граматична правильність. 2. Лексичне багатство. 3. Виразність, образність. 4. Логічність, доступність. 5. Чистота.          Техніка мовлення: гучність голосу; багатство інтонації: вірно вибрана сила голосу; чітка дикція; необхідний темп, ритм, тональність.       В.Сухомлинський створив чітку концепцію гуманістичного виховання особистості учня засобами живого переконливого слова вчителя, який у слові виявляє себе, свою культуру і моральність, ставлення до людини і виховання. Слово вчителя, як неодноразово підкреслював педагог, - це інструмент впливу на душу вихованця, який нічим не можна замінити. Мистецтво гуманістичного виховання містить, насамперед, мистецтво вчителя звертатись словом до серця учня.          Словом вчитель впливає на емоційну сферу школяра. Лише викликавши емоційні відгуки, видозміни у свідомості учня, можна надати педагогічному впливу гуманістичного спрямування. Багаторічний досвід переконав В.Сухомлинського у тому, що слово вчителя пробуджує в малої дитини, потім у підлітка, юнака, дівчини почуття людини – глибоке переживання того, що поруч з учителем людина зі своїми радощами й печалями, інтересами й потребами. Тонкість внутрішнього людського світу, благородство морально-емоційних стосунків не можна утверджувати без високої культури словесного виховання.          У “Школі радості” Василь Сухомлинський відзначає, що дитина стає “сином народу” через слово, яким діди та прадіди викладали свої заповіти, свою любов до рідного краю, до ближніх і друзів.      Значний крок вперед у розвитку мистецтва живого слова і його впровадження в практику гуманістичного виховання людини зробив В.Сухомлинський своїми статтями: “Слово вчителя в моральному вихованні”, “Рідне слово”, “Як добитися, щоб слово вихователя доходило до серця вихованця” та багато інших. Зміст цих статей  для майбутнього вчителя “ніби місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність.”          Учитель є джерелом словесної творчості, майстром переконливого слова. Він своїм словом надихає дитину. В.Сухомлинський писав, що за найбільшу творчу знахідку  він вважав ту мить, коли дитина сказала своє слово, тому що   в цю мить вона піднялась на одну сходинку людської культури. Не можна допустити, щоб дитина на самому початку свого шляху втратила віру в себе. Вплив слова на психіку дитини повинен бути наче легкий дотик. В атмосфері сердечності, доброзичливості у дітей виростає бажання стати кращими, у зв’язку з внутрішньою потребою відчувати повагу вчителя і оточуючих .     У статтях В.О.Сухомлинського знаходимо взірці образного, точного, емоційного слова про “живу мову” вчителя: “В руках вихователя слово такий же могутній засіб, як музичний інструмент у руках музиканта, як фарби в руках живописця. Як без скрипки нема музики,  без фарби і пензля – живопису..., так без живого, трепетного, хвилюючого слова немає школи, педагогіки”     Техніка самопочуття вчителя. Робота вчителя емоційно напружена. "Це робота серця і нервів, це буквально щоденна і щогодинна витрата величезних душевних сил. Наша праця - це повсякчасна зміна ситуації, що викликає то посилене збудження, то гальмування" (В. Сухомлинський, Т.5,426 ). Вчителю потрібна техніка саморегуляції, яка дає йому  впевненість в роботі, дозволяє без зайвого емоційного напруження здійснювати професійну діяльність.  Педагогічний оптимізм, впевненість в собі, відсутність страху перед дітьми; уміння володіти своїми фізичним, психічним, емоційним станами; наявність вольових якостей (цілеспрямованість, самовладання, рішучість, самокерування) сприяють позитивній самореалізації учителя. Для зняття нервової напруги, напруження м'язів існують різні системи вправ (аутотренінг, релаксація, гімнастика йогів тощо). Наведемо деякі  вправи, які необхідні для розвитку педагогічної техніки саморегуляції вчителя: Вправа №1 (Аутотренінг). Вихідне положення (в.п.) - стоячи, руки вперед. Нa рахунок "1-4": Повне напруження рук. Самонакази:- “Я сильний! Я все можу! - Я все перенесу! - Я вчитель!!” На наступний рахунок "1-4" : Повне розслаблення: руки вільно падають вниз, голова, плечі розслаблені. Команди: -“ Я відпочив... - Я спокійний... - Все буде добре! - Буду працювати !” Вправа №2  "Маска" релаксації. В.п. - Сидячи, "поза кучера" (розслабити голову, плечі, руки). Самонакази: розслабити лоба, брови розслабити, закрити очі, м'язи щік розслабити, губи, нижня щелепа вільно опущена вниз, опустити голову, розслабити плечі, руки, живіт, ноги. Уявити картину відпочинку (на березі моря, річки, в лісі, в садку: "Мені добре. Сонечко гріє. Річка дзюрчить. Пташки співають..."). Бажано включити заспокійливу музику. Відпочивши 2-3 хвилини, виходьте зі стану розслаблення: потягнутися, сісти прямо. Самонакази: “ Сплести пальці рук перед собою! Вивернути долоні наверх.  Зробити повний вдих, підняти наверх сплетені руки . З різким видихом опустити руки. Вправу треба повторювати 2-3 рази. Інші вправи на зняття напруги дивитися в 12.93-96]. Вправи па поставу. Вправа №1 "На кілок". В.п, - "Поза кучера". На рахунок "1" : Нахилитися вперед.  На "2" :  Нахилитися назад. На рахунок "З" : Підняти спину вверх і, опускаючи її, "надіти" на хребет, як пальто на плечико. На рахунок "4" :  Розслабитися. Повторити вправу 8 разів. Вправа №2. Ходити з максимально розгорнутими плечима, ніби притиснутими до стінки. Вправа №3.  Вправи з предметами на голові. Наприклад, присідання з книгою на голові, ходіння на пальцях  та інше. Вправа №4. Встати, сісти без шуму і граціозно, не тримаючись руками за стілець. Вправа №5. Контроль і корекція постави.  Перед дзеркалом приймайте постави, характерні для вчителя; робіть різні рухи (рук, ніг, голови, тіла), які властиві при спілкуванні. Проаналізуйте особливості своєї постави, жестів, положення тулубу - на скільки вони виразні, доцільні, естетичні. Відмітьте, над чим ще треба попрацювати. Вправи з гігієни зору (після 45 хвилин роботи). Вправа №1. В.п. - "Поза кучера". Покліпати очима 40 разів (8*5 разів). Число "8" кратне біоритму. Вправа 2.  В.п. -  "Поза кучера". Закрити очі , відкрити очі, подивитися па близький предмет,  подивитися в далечінь  (на зелений колір).  Вправу робити декілька разів.           Вправа 3. Обертання очей: а) горизонтальне: б) вертикальне: в) кругове: вліво – наверх – вправо - вниз: вниз-вправо-наверх-вліво. Закрити очі. Техніка фонаційного дихання. Навчившись керувати своїм диханням, вдосконалюючи його, вчитель набуває ще один засіб емоційного саморегулювання. Вправа №1. "Свічка" (рівний, плавний видих). В.п.- "Поза кучера". На рахунок "1-8": Взяти вдих носом. На рахунок "1-4": Затримати дихання (опора дихання). На рахунок "1-8" : Видих плавний.  "Свічку" (вузьку полоску паперу довжиною 4-10 см)  розташувати під кутом 90 градусів і у такому положенні її підтримувати, видихаючи повітря. Вправа №2. "Звуконаслідування". В.п. - "Поза кучера". 1) Плавний видих: при видиханні повторювати звуки природи: свист  "ссе ....”, шум лісу:  "шшиши .... , звук комара "зьзьзь"..., "жжж'..та інші. 2) Різкий видих: дзвоник "рьрьрь". трактор "тртртр", крик ворони "кркркр.... крр'... карр!!". Дихальна гімнастика О.М. Стрельнікової  (Див. Стрельникова О.М.. Только вдыхайте // Изобретатель и рационализатор.- 1976. - №8). Правила виконання. 1. Вдих шумний, енергійний носом. Видих довільний. 2. Вдих і рух (навантаження одночасно за 1 секунду, видих за 1/3 секунди) . 3. Кожну вправу треба повторювати 8 разів підряд, відпочити 3-5 секунд, ще раз 8 разів... Всього 8 х 24 рази (192 рази). 4. Поступовість кількості і складності вправ (перший тиждень – вправу робити по 8 разів, далі - по 16 разів і  так поки не наберете норму - 192 рази). Вправа №1. В.п.:  стояти, руки - на зустріч. Вдих і обхват грудної клітини -1 секунда. Вправа №2. В.п. : руки схрестити на грудях. Вдих з присіданням - 1 секунда. Вправа №3. В.п. - руки назустріч. Вдих, обхват грудної клітини, присідання  - 1 секунда. Вправа №4.  В.п. - руки назустріч. Вдих, обхват грудної клітини, нахилитися вперед - 1 секунда. Вправа №5. В.п.:   руки схрестити на грудях. Вдих , нахилитися назад - 1 секунда. Вправа №6. В.п.:   руки назустріч. "І": вдих - обхват грудної клітини, нахилитися вперед. (1/3 секунди). В.п.: руки схрестити на грудях.  "2": Видих, нахилитися назад. Головна ідея цієї гімнастики - тренування вдиху з фізичним навантаженням під час його. Інші вправи на дихання: див. [2.121-125]. Програма самовдосконалення вчителя. Пропонуємо декілька варіантів схем програми роботи над собою для формування педагогічної культури і техніки. 1.     Система самовиховання [1.46] містить: 1) етапи формування потреби у самовихованні, самопізнання, планування роботи над собою, реалізації програми, контролю та самоперевірки; 2) самоспостереження, 3) самоаналіз, 4) самооцінки, 5) самопрогнозування, 6) самозобов’язання,  7)  способи самовиховання:  самопе- реконання, самонавіювання, самоаналіз , самозаохочення,  самосхвалення, самоосуд, самоконтроль, самозвіт,  самооцінка. 2.     Программа самовиховання : усвідомлений перелік якостей педагогічної культури, техніки, які потрібно самовиховувати;  правила і вправи  самовиховання якостей. і вмінь; строки самовиховання. Матеріали щодо системи самовиховання особистості можна подивитися в літературі: 1) Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К.: Вища школа, 1997. - С. 273. 2) Елканов С.Б, Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. М.: Просвещение. 1989. Література: 1. Педагогічна майстерність  / За  ред. І.Зязюна. - К.: Вища школа, 1997.- С. 44-94. 168-175. 2. Основы педагогического мастерства / Под. ред. И.Зязюна. - Москва: Просвещение, 1989.- Раздел II. 3. Карнеги Д. Как перестать беспокоиться и начать жить. - К., 1992.-  С: 38-43, 173-182, 187-200. 4. Львова Ю. Л. Творческая лаборатория учителя.- Москва, 1985. -С. 98-121. 146-154. 5. Леви В. Искусство быть собой.- М.: Знание ,1991.- 256 с. 6. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу // Твори: у 7 т.- Т.5.-мК., 1954.- С. 76-80.   8.Сухомлинський B.C. Сто порад вчителю \\ Вибрані твори: У 5 т.- Т.2. -К., 1976.. - С.425-432.456-462.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa1.html
тест для 10 класса
https://doc4web.ru/uploads/files/90/34a5cec5ec097e4d356afbc52e186e13.doc
files/34a5cec5ec097e4d356afbc52e186e13.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-pole-chudes1.html
Внеклассное мероприятие «ПОЛЕ ЧУДЕС»
https://doc4web.ru/uploads/files/8/409e9d1bc19a64fd48423e70d7a09de1.docx
files/409e9d1bc19a64fd48423e70d7a09de1.docx
Муниципальное бюджетное образовательное учреждение Хадынская средняя образовательная школа Пий-Хемского кожууна РТ Внеклассное мероприятие «ПОЛЕ ЧУДЕС» Разработал и провел: Хоокуй-оол А.А. учитель английского языка 2011 г. Сценарий игры «Поле чудес» Цели: 1) знакомство с историей создания, построения села; 2) развитие интереса к истории своего края; 3) повтор и закрепление букв алфавита; 4) Повтор и закрепление алфавита; 5) Знакомство с написанием русских названий на английском языке. Оборудование: Барабан для раскрутки, компьютер, проектор, плакат с надписью «Wonder world». Ход мероприятия Здравствуйте, ребята! Сегодня мы проводим игру «Поле Чудес» среди 5-7 классов. Тематика игры посвящена юбилею нашего села Хадын. Только поле чудес у нас не совсем обычное. Задания будут даваться на английском языке, и после каждого тура присутствующие здесь и сами игроки откроют для себя новое слово, а именно, как называются и пишутся те или иные места нашего села на английском языке. Игра будет состоять из 3-х туров. В первом туре будут соревноваться учащиеся из 5 класса, а во втором учащиеся из шестого класса, ну а в третьем будут учащиеся уже с седьмого класса. И в финале встретятся победители 1, 2 и 3 туров. Правила игры: Порядок очередности участников определяет жребий! После прослушивания задания, участники должны назвать букву так, как она читается в алфавите, в случае неправильно названной буквы, ход передается следующему игроку. Итак, начинаем наш I тур! Приглашаем участников. И вот задание на 1-ый тур! «Where was opened the first Russian school, rural board, club, cowshed» (участники по одному крутят барабан и называют буквы из английского алфавита, если участник называет имеющееся в слове букву, то он продолжает играть, при неправильном отгадывании буквы, право крутить барабан переходит к следующему участнику) И в этом туре побеждает ________________! Благодарим остальных участников, а с победителем тура встретимся в финале! Итак, начинаем наш II тур! Приглашаем участников. И вот задание на 2-ой тур! «What was the surname of one of the founders our village?» «It was one of the first people who began to live here» И во втором туре побеждает ________________! Спасибо всем участникам, а победителя тура увидим в финале! Итак, начинаем наш III тур! Приглашаем участников. И вот задание на 3-ий тур! «What was the name of the village Khadyn earlier? How did we call Khadyn earlier? The first name of the Khadyn?» И в третьем туре побеждает ________________! Спасибо участникам 3-го тура, а победителя ждем в финале! Итак, перед вами финалисты нашей игры! И вот задание на финальный тур! «What was the surname of the first head(master) of Khadyn School?» «Nowadays the headmaster of our school is Nadezhda Ivanovna, but who was the first one?» И победителем сегодняшней игры становится ________________! Поздравляем нашего победителя! Молодец! Итак, что нового вы узнали за сегодняшнюю игру? Ну вот, сегодня вы познакомились не только с историей села, но и выучили английское правописание первого названия села и места где были открыты первые учреждения, также имен одного из основателей села и первого директора школы. Кто из участников вам больше всех понравился? Надеюсь, вам понравилось, до новых встреч.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/yazikovoy-portfel-kak-odna-iz-effektivnih-tehnologiy-ocenivaniya.html
Языковой портфель как одна из эффективных технологий оценивания и развития межкультурной коммуникативной компетенции учащихся
https://doc4web.ru/uploads/files/80/b32e756e0cd3f7374914c837dcbe9a9f.doc
files/b32e756e0cd3f7374914c837dcbe9a9f.doc
null
https://doc4web.ru/astronomiya-/konstituciyni-prava-ta-obov-yazki-gromadyan-ukraini.html
Конституцiйнi права та обов язки громадян України
https://doc4web.ru/uploads/files/230/8deac502dced5c64e3f78bd1b9c6525d.docx
files/8deac502dced5c64e3f78bd1b9c6525d.docx
Реферат "Конституцiйнi права та обов'язки громадян України" Вмiст ВСТУП ТЛУМАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ТЕРМIНIВ ОСОБИСТI ПРАВА ГРОМАДЯН ПОЛIТИЧНI ПРАВА ЕКОНОМIЧНI ПРАВА СОЦIАЛЬНI ПРАВА ЕКОЛОГIЧНI ПРАВА КУЛЬТУРНI ПРАВА КОНСТИТУЦIЙНI ГАРАНТIЇ ПРАВ ГРОМАДЯН ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН Список лiтератури ВСТУП На вiдмiну вiд глави VI Конституцiї України вiд 20 квiтня 1978 року роздiл II нової Констатуцiї України має назву "Права, свободи та обов'язки людини i громадянина". Такий акцент не випадковий. Адже перелiк конституцiйних прав та свобод в Конституцiї 1996 року значно розширений, конституцiйне закрiплення отримали давно визнанi свiто- вим та європейським спiвтовариством права людини на життя, на демок- ратичну процедуру затримання, група iнформацiйних прав, заборона примусової працi, право на приватну власнiсть, на пiдпрнємництво та iншi. Отже, в Конституцiї України закрiпленi основнi права людини, якi за визначенням П.М.Рабiновича, є певними можливостями, що необхiднi для iснування людини та її розвитку в конкретно-iсторичних умовах. Вони об'ективно визначаються досягнутим рiвнем розвитку людства i мають бути загальними i рiвними для всiх людей. Права людини закрiпленi, перш за все, в таких мiжнародно-право- вих актах: 1. Загальна Декларацiя прав людини (10 грудня 1948 р.) 2. Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi та культурнi права (16 грудня 1966 р.) 3. Мiжнародний пакт про громадянськi та полiтичнi права (16 грудня 1966 р.) 4. Факультативний протокол до Пакту про громадянськi та полiтичнi права (16 грудня 1966 р.) 5. Європейська конвенцiя про захист прав людини та основних свобод ( 4 листопада 1950 р.) 6. Європейська соцiальна хартiя (18 жовтня 1961 р.) Права людини як категорiя мiжнародного права практично стають правами громадяни- на в конкретнiй державi тодi, коли вони визнаються та закрiплюються внутрiшнiм законодавством певноi країнi. ТЛУМАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ТЕРМIНIВ Основне право громадянина - це встановлена державою та закрiпле- на в Конституцiї можливiсть, яка дозволяє кожному обирати вид i мiру певноi поведiнки, використовувати наданi йому блага, як в особистих, так i в суспiльних iнтересах. В Конституцiї та законах України вживається вислiв "права та свободи людини", "права та свободи громадянина". Як спiввiдносяться категорiї "права" i "свободи", чи є мiж ними принципова рiзниця? Бiльшiсть авторiв, якi дослiджувалн це питання, схиляються до думкн, що принипових вiдмiнностей мiж цими поняттями немае. Порiвняйте, наприклад, свободу наукової, технiчної творчостi та пра- во на творчiсть, право на вибiр професiї i свободу вибору професiї. Цi та iншi приклади свiдчать, що одну i ту ж правову можливiсть розглядають як право, i як свободу. Iсторично склалося так, що деякi права iменують свободами: свобода думки i слова, свобода свiтогляду та вiросповiдання, свобода мiтингiв, походiв i демонстрацiй. Крiм прав та свобод в Конституцiї та законах України зустрiчається поняття "законнi iнтереси", "iнтереси громадян" (ст.36, 44 Конституцiї України). Законнi iнтереси - це iнтереси особи, якi безносередньо не охоп- люються змiстом встановлених законом прав i свобод, але залишаються державою та законом. Закрiплюючи в Конституцiї права та свободи громадян, держава ви- магає вiд них правомiрної поведiнки, яка має вiдповiдати еталонам, зафiксованим у юридичних нормах. Держава формулюе свої вимоги до громадян у системi обов'язкiв та встаiювлює юридичну вiдповiдальнiсть за їх невиконання. Основний обов'язок - це встановлена державою в iнтересах усiх членiв суспiльства та закрiплена в Конституцiї необхiднiсть, яка приписує кожному громадянину вид i мiру певної поведiнки та вiдповiдальнiсть в разi її невиконання. В юридичнiй лiтературi права, свободи та обов'язки входять до поняття "правовий статус". Правовий статус особи - це сукупнiсть всiх прав, свобод та обов'язкiв, що належать громадянину i внзначають ного правове поло- ження у суспiльствi. В юридичнiй лiтературi зустрiчається така класифiкацiя видiв правового статусу. Загальний правовий статус розповсюджується на усiх громадян i закрiплений в Конституцiї та законах України. Спецiальний (родовий) статус поширюється на певнi групи грома- дян, закрiплений в окремих законах (наприклад, Закон України "Про статус суддiв" вiд 15 грудня 1992 р., Закон України "Про державну службу" вiд 16 грудня 1993 р. та iн.). Iндивiдуальний (приватний) правовий статус - поширюється на конкретних осiб. В законодавствi України також розрiзняють правовий статус грома- дян України, основм якого закрiпленi у ст. 21-25 Конституцiї України, правовий статус осiб без громадянства (апатридiв) та право- вий статус iноземних громадян. У статтi 26 Конституцiї України закрiплено принцип рiвностi прав та обов'язкiв iноземних громадян та апатридiв з громадянами України, за винятками, встановленими Конституцiєю, законами України. Бiльш конкретно це положення закрiплено у Законi України "Про правовий статус iноземцiв" вiд 4 лютого 1994 р., де проголошується право iно- земцiв на iнвестицiйну та пiдприємницьку дiяльнiсть, працю та вiдпо- чинок, на охорону здоров'я, на житло, на соцiальний захист, освiту, використання досягнень культури, участь у об'єднаннях громадян, на звернення до суду за захистом своїх прав. Але є й певнi обмеження: iноземцi не можуть бути членами полiтичних партiй, обирати та бути обраними до органiв державної влади та мiсцевого самоврядування, приймати участь в референдумi, на них не поширюється загальний вiйськовий обов'язок. У Законi також передбачений порядок в'їзду в Україну та виїзду iноземцiв з України, а також внпадки обмеження цього права (в iнтересах безпеки та здоров'я громадян України). В зв'язку з прийняттям Конституцiї України у пресi обговорювало- ся питання шодо класифiкацiї прав, свобод та обов'язкiв громадян. Конституцiя України 1978 року подiляла права на соцiально-еко- номiчнi, полiтичнi та особистi. Ця класифiкацiя зазнала критики як неповна (немає культурних, екологiчних прав, хоча вони i були закрiпленi). В деяких проектах нової Конституцiї за взiрець були взятi мiжна- роднi Пакти з прав людини та розподiл прав на громадянськi, полiтичнi, економiчнi, соцiальнi та культурнi. Доцiльною здається класифiкацiя прав особи за П.М.Рабiновичем (див, пiдручннк "Правознавство" за ред.М.Настюка, Л., 1995), який класифiкує права за змiстом потреб людини, що забезпечуються цим правом. Це фiзичнi, особистi, культурнi, економiчмi. полi- тичнi права. Крiм того, в лiтературi права та свободи подiляють: * за значенням їх для носiя на: - основнi (безумовно необхiднi для iснування людини, наприклад, пра- во на життя); - неосновнi (не є життево необхiдними, наприклад, право на участь у профспiлках); * за способом здiйснення на: - активнi (вимагають активних дiй, наприклад,право на освiту); - пасивнi (не вимагають активних дiй особи, наприклад, свобода свiтогляду); * за суб'єктами здiйснення на: - iндивiдуальнi (здiйснюються одноособовими дiями, наприклад, право на свободу переконань); - колективнi (можуть бути реалiзованi лише спiльними дiями групи носiїв прав, наприклад, право на утворення громадських об'єднань); * залежно вiд ролi держави на: - "негативнi права" (для їх здiйснення державi досить утриматись вiд втручання в свободу особи, наприклад, право на виховання дiтей); - "позитивнi права"(для їх здiйснення необхiдно прийняття певних за- ходiв з боку держави, наприклад, право звертатися до суду за захис- том). Щодо дiючоi Конституцiї, то вона не мiстить класифiкацiї прав та свобод. На думку авторiв серед прав та свобод громадян, закрiплених у Конституцiї, можливо видiлити такi групи: 1) особистi (ст. 27-35, 51-52), 2) полiтичнi (ст. 36-40), 3) економiчнi (ст. 41-45), 4) соцiальнi (ст. 46-49), 5) екологiчнi (ст. 50), 6) культурнi (ст. 53-54). ОСОБИСТI ПРАВА ГРОМАДЯН. Вперше в Українi офiцiйно закрiплене невiд'ємне право кожної лю- дини на життя (ст.27), хоча в мiжнародних актах, ратифiкованих Україною, воно iснувало. На жаль, нi цi акти, нi Конституцiя не мiстять юридичного визначення цього права. Не зафiксовано, коли воно виникає: з моменту народження дитини чи ранiше. В той же час у дiючому законодавствi України регулюються такi ас- пектн цього права: по-перше, заборона здiйснення медичними працiвниками еутаназiї - навмисного прискорення смертi або умертвлiння невилiковно хворого з метою припинення його страждань (Основи законодавства України про охорону здоров'я вiд 19 листопада 1992 р., ст. 52); по-друге, наявнiсть кримiнальної вiдповiдальностi за позбавлення життя, зараження вiрусом iмунодефiциту людини та за iншi злочини проти життя громадян (Роздiл III Кримiнального кодексу України). Проте тут актуальною є проблема спiввiдношення невiд'ємного права на життя i iснування в Українi смертноi кари (ст.24 Кримiнального ко- дексу України). Скасування цього виду покарання було однiєю з умов вступу України до Ради Європи. Питання це складне, у суспiльствi iснують рiзнi точки зору шодо цього. Але так званий "мораторiй на застосування смертноi кари", по-перше - незаконний, а по-друге, не є засобом вирiшення проблеми. Як вiдомо, змiнювати або вiдмiняти зако- ни (у тому числi, i Кримiнальний кодекс) має право виключно Верховна Рада України, яка вiдповiдного рiшення ще не прийняла. Частина 2 статтi 28 Конституцiї закрiпила положення про недопус- тимiсть катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гiднiсть особи, поводження чи покарання. Зазначена норма враховує вимоги вiдповiдної Конвенцiї, що була пiдписана 10 грудня 1984 року i яка дiє в Українi. Ст. 11 Конвенцiї вимагає вiд держав - учасниць систематично розглядати правила, iнструкцiї, методи та практику до- питiв, умови утримання пiд вартою, поводження з арештованим для то- го, шоб не припускати застосування тортур. Згiдно з частиною 3 статтi 28 Конституцiї України "жодна людина без її вiльної згоди не може бути пiддана медичним, науковим чи iншим дослiдам". Бiльш детально це положення розкрито в Основах за- конодавства України про охорону здоров'я, де у статтi 45 заборо- няється проведення науково-дослiдного експерименту на хворих, ув'яз- нених або вiйськовополонених, а також терапевтичного експерименту на людях, захворювання яких не має безпосереднього зв'язку з метою дослiду. Значну кiлкiсть особистих прав людини охоплює поняття "недотор- канiсть особи', яке розглядається, з одного боку, як право на свобо- ду та особисту недоторканiсть (ст. 29), а з другого, як право на охорону особистого та сiмейного життя (ст. 32). Право на свободу включає такi аспекти, як гарантiї вiд незаконного арешту та затри- мання, свободу пересування, вiльний вибiр мiста проживання, право залишати Україну та повертатись в Україну. Детально процедури i по- рядок в'їзду та виїзду закрiпленi в Законi України "Про порядок в'їзду з України та виїзду в Україну громадян України" вiд 21 сiчня 1994 р. Недоторканiсть особистого життя означає, що нiхто без згоди гро- мадянина не має права втручатися в його особисте життя, обмежувати його подружнi, родиннi, iнтминi та iншi проявн iндивiдуальної актнвностi. Серед норм законодавства України, що стосуються охороми особис- того життя, слiд окремо видiлити такi. 1. Недопустимiсть збирання, зберiгання, використання та поширен- ня конфiденцiйної iнформацiї про особу без її зголи, право громадян знайомитися iз вiдомостями про себе та гарантування судового захисту права спростовувати недостовiрну iнформацiю про себе та членiв своєї сiм'ї (ст.32 Конституцiї України). Це положення Конституцiї де- талiзується Законом України "Про iнформацiю" вiд 2 жовтня 1992 року, вiдповiдно до статтi 23 якого забороняється збирання вiдомостей про особу, якщо немає її попереднього погодження. А ст. 31 названого Закону передбачає наступнi права громадян: - знати пiд час збору iнформацiї, якi вiдомостi про них, з якою метою збираються, як, ким, з якою цiллю використовуються; - заперечувати достовiрнiсть, повноту, доречнiсть iнформацiї. Згiдно зi статтею 41 Закону України "Про телебачення та радiомовлен- ня в Українi" вiд 21 грудня 1993 року не припускається без згоди батькiв або осiб, що їх замiнюють, розiiовсюджепня iнформацiї про неповнолiтнiх, якi здiйснили злочин, про злочини щодо неповнолiтнiх, а також про самогубство неповнолiтнiх, якщо така iнформацiя дає мож- ливiсть iдентифiкувати особистiсть. 2. Забезпечення таємницi всиновлення (стаття 112 Кодексу про шлюб та сiм'ю України) шляхом змiни мiсця, дати народження дитини (не бiльш нiж на 6 мiсяцiв). Розголошення цiєї таємницi тягає вiдповiдальнiсть за статтєю 115-1 Кримiнального кодексу України. 3. Право на збереження лiкарської таємницi (Основи законодавства України про охорону здоров'я, ст. 40), за яким медичнi працiвники та iншi особи, яким у зв'язку з виконанням професiйних або службових обов'язкiв стало вiдомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та iх результати, iнтимну i сiмейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати цi вiдомостi. Окремо право на збереження лiкарської таємнмцi шодо осiб, якi iнфiкованi ВIЛ, закрiплено у Законi України "Про запобiгання захворюванню на СНIД та соцiальний захист населення" вiд 12 грудня 1991 р. Вiдповiдальнiсть про розго- лошення iнформацiї про цю категорiю хворих передбачена статтею 108-4 Кримiнального кодексу України. 4. Адвокатська таємниця. Статтею 9 Закону України "Про адвокату- ру" вiд 18 грудня 1992 р. передбачено, що предметом адвокатської таємницi є питання, з якими особа звертається до адвоката, змiст консультацiй, порад, роз'яснень та iнших вiдомостей, якi адвокат от- римав при здiйсненнi своїх професiйних обов'язкiв. Адвокату заборо- няється розголошувати цi вiдомостi, а також використовувати їх у власних iнтересах та в iнтересах третiх осiб. 5. Дотримання таємнiiцi здiйснення нотарiальних дiй нотарiусами та iншими посадовими особами (Закон України "Про нотарiат" вiд 2 ве- ресня 1993 р., стаття 8). 6. Недоторканiсть житла (ст.ЗО Конституцiї України). Це означає, що нiхто не має права знаходитися у чужому житлi проти волi його мешканцiв. Вiдповiдальнiсть за порушення цього права передбачена статтею 130 Кримiнального кодексу України. 7. Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та iншої кореспонденцiї (ст.31 Конституцiї України, ст.131 Кримiнального ко- дексу України). Конституцiя закрiплює свободу думки i слова, свiтог- ляду i вiросповiдання (ст. 34-35). Свобода слова - це вiльне вира- ження поглядiв та переконань. Свобода думки передбачає вiдсутнiсть державної iдеологiї, нав'язаної громадянину як юридичний обов'язок. Цi права зв'язанi з правом громадян на збирання, зберi- гання, вико- ристання iнформацїї, яке врегульовано ст.34 Конституцiї та Законом України "Про iнформацiю" вiд 2 жовтня 1992. Iнформацiя - це докумен- тованi або публiчно оголошенi вiдомостi про подiї та явища, якi вiдбуваються у суспiльствi, державi та навколишньому природньому се- редовищi. За режимом доступу iнформацiя подiляється на вiдкриту та iнформаiцю з обмеженим доступом. Обмеження права на отримання вiдкритої iнформацiї забороняється законом. Iнформацiя з обмеженим доступом подiляється на конфiденцiйну та секретну. Конфiденцiйна iнформацiя - це вiдомостi, якi знаходяться у володiннi, користуваннi та розпорядженнi фiзичних та юридичних осiб та поширюються за iх ба- жанням та умовамi. Секретна iнформацiя - це iнформацiя, яка мiстить вiдомостi, що складають державну та iншу таємницю, розголошення якої завдає шкоди особi, державi. Доступ до такої iнформацiї регулюється Законом України "Про державну таємницю" вiд 21 сiчня 1994 р. Право на свободу вiросповiдання, крiм ст.35 Конституцiї України, регулює Закон України "Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї в Українi" вiд 23 квiтня 1991 р. В законi, зокрема, передбаченi й такi права, як право батькiв за взаємною згодою виховувати дiтей вiдповiдно до своїх власних переконань та ставлення до релiї, навча- тися релiгiйного вiровчення та здобувати релiгiйну освiту та iшi. Слiд також зазначити, що церква та релiгiйнi органiзацiї вiдокрем- ленi вiд держави, а школа вiд церкви. ПОЛIТИЧНI ПРАВА. Полiтичнi права надають громадянам можливiсть брати участь у суспiльному та полiтичному життi країни. До них, перш за все, слiд вiднести право на свободу об'єднання у полiтичнi партiї та громадськi органiзацiї та право на участь у про- фесiйних спiлках (ст.36-37 Конституцiї України), якi в мiжнародних Пактах з прав людини об'єднуються в поняття "право на свободу асоцiацiй". Полiтичнi партiї та громадськi органiзацiї дiють на пiдставi Закону України "Про об'єднання громадян" вiд 16 червня 1992 р., за яким створювати полiтичнi партiї можуть громадяни, якi досягли 18 рокiв, не обмеженi судом у дiєздатностi i не тримаються в мiсцях позбавлення волi. Засновниками громадських органiзацiй можуть бути громадяни України, громадяни iнших держав та апатриди, якi досягли 18 рокiв, а молодiжних та дитячих органiзацiй - 15-рiчного вiку. Членами полiтичних партiй можуть бути громадяни з 18 рокiв, гро- мадських органiзацiй - з 14 рокiв, дитячих та молодiжних - за iх статутом. Громадяни мають право браги участь у виборах i референдумах. Гро- мадяни України мають право на доступ до державної служби (ст. 38 Конституцiї), яке бiльш детально закрiплено в Законi України "Про державну службу" вiд 16 грудня 1993 р. Державна служба в Українi - це професiйна дiяльнiсть осiб, якi займають посади в державних орга- нах та iх апаратi щодо практичного виконання завдань i функцiй дер- жави та одержують заробiтну плату за рахунок державних коштiв. Право на державну службу мають громадяни України, якi одержали вiдповiдну освiту i професiйну пiдготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний вiдбiр. Право збиратися мирно, без зброї i проводити збори, мiтинги, по- ходи i демонстрацiї (ст.39) дозволяє громадянам виражати колективний погляд на рiзнi питання суспiльного та державного життя, привертати до них увагу населення, державних органiв, висувати певнi вимоги або пiдтримувати соцiальнi iнiцiативи. Вимогами до проведення таких за- ходiв в свiтовiй практицi є: 1. непорушення прав i свобод iнших, 2. переслiдування мирних цiлей, 3. проведення цих заходiв без зброї. Право громадян звертатись до органiв державної влади та мiсцевого самоврядування та вчасно отримувати вiдповiдь, крiм ст.40 Конституцiї України, врегульовано Законом України "Про звернення громадян" вiд 2 жовтня 1996 р. Пiд зверненням громадян слiд розумiти викладенi в письмовiй або уснiй формi пропозицiї (зауваження), заяви (клопотання) i скарги. У зверненнi має бути визначене прiзвище, iм'я та по-батьковi, мiсце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауважен- ня, пропозицii, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення може бути усним (викладено на особистому прийомi) або письмовим, вiд ок- ремої особи чи групи осiб (колективне). Якшо цi вимоги порушенi, звернення не пiзнiше як через 10 днiв повертається особi з роз'яс- неннями. При розглядi заяви чи скарги громадянин має право: - знайомитися з матерiалами перевiрки, - бути присутнiм при розглядi звернення, - одержувати письмову вiдповiдь, - висловлювати вимоги шодо дотримання таємницi розгляду, - вимагати вiдшкодування збиткiв в разi порушення порядку розгляду звернень. Звернення розглядаються i вирiшуються у термiн не бiльше одного мiсяця вiд дня надходження, а тi, якi не потребують додаткового вив- чення - невiдкладно, але не пiзнiше 15 днiв. Якщо мiсячного термiну для розгляду недостатньо, встановлюється необхiдний термiн, про що повiдомляється особi. Загальний термiн розгляду не може перевищувати 45 днiв. Звернення громадян розглядаються без стягнення плати, але якщо витрати були зробленi при перевiрцi завiдомо неправдивих вiдо- мостей, вони можуть бути стягнутi за рiшенням суду. ЕКОНОМIЧНI ПРАВА. Новим для Української Конституцiї є закрiплення права приватної власностi, яке є непорушним, та його гарантiй (ст.41 Конституцiї України). Закон України "Про власнiсть" вiд 7 лютого 1991 року пе- редбачає, що право власностi - це врегульованi законом вiдносини що- до володiння, користування i розпорядження майном. Власнiсть в Українi виступає в таких формах: приватна, колектив- на, державна. Держава проголошує в Конституцiї захист прав усiх суб'єктiв права власностi, але й вимагає, щоб власнiсть не викорис- товувалась на шкоду людинi i суспiльству (ст.13 Конституцiї України). Вiдчуження об'єктiв приватної власностi вiдбувається: 1) у випадку реквiзицiї - коли вiдчуження супроводжується попе- редньoю i повною виплатою вартостi майна за умов суспiльної необхiдностi або з наступними повним вiдшкодуванням в умовах воєнно- го чи надзвичайного стану; 2) у випадку конфiскацiї - без усякого вiдшкодування виключно за рiшенням суду. Стаття 42 Конституцiї України закрiплює право громадян на пiдприємницьку дiяльнiсть, пiдприємництво, за Законом України "Про пiдприемництво" вiд 7 лютого 1991 року, це самостiйна iнiцiатива, систематична на власний ризик дiяльнiсть по виробництву продукцiї, виконанню робiт, наданню послуг та заняття торгiвлею з метою одер- жання прибутку. Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренцiї, захищає вiд недобросовiстної конкуренцiї, не допускає зловживання монопольним становищем на ринку. На рiвнi Основного Закону зафiксований i захист прав споживачiв, контроль держави за якiстю i безпечнiстю продукцiї, послуг, робiт. Одними з найважливiших прав людини є право на працю та вiдпочинок (ст.43,45 Конституцiї України). За Мiжнародним пактом про еко- номiчнi, соцiальнi та культурнi права вiд 16 грудня 1966 року право на труд включає право кожної людини на отримання можливостi заробля- ти собi на життя працею, яку вона вiльно обирає, право на справед- ливi та сприятливi умови працi, оплату працi, вiдпочинок та обмежен- ня робочого часу. Всi цi положення вiдображенi у чиннiй Конституцiї України. Крiм того, її 44 стаття передбачає право на страйк, як засiб захисту своiх економiчних i соцiальних прав. СОЦIАЛЬНI ПРАВА. Стаття 46 Конституцiї України проголошує право на соцiальний за- хист, тобто систему державних гарантiй для реалiзацiї прав громадян на працю i допомогу на час безробiття, пiдтримання життєвого рiвня населення через перегляд мiнiмальних розмiрiв основних соцiальних гарантiй за умов зростання цiн, надання державної допомоги, пiльг та iнших видiв соцiальної пiдтримки малозабезпечених громадян, ма- терiальне забезпечення при досягненнi пенсiйного вiку, тимчасової або постiйної втрати працездатностi, втрати годувальника. Стаття 47 передбачає для громадян, якi потребують соцiального захисту, пiльгове (безоплатне або за доступну для них плату) надання житла. Стаття 48 закрiплює право на достатнiй життевий рiвень, який включає достатнє харчування, оляг i житло. Мiжнароднi документи вiдносять до цього права i свободу вiд голоду. В Українi для здiйснення адресної допомоги малозабезпеченим був прийнятий Закон України "Про межу малозабезпеченностi" вiд 4 жовтня 1994 р., за яким право на одержання грошової допомоги мають непрацездатнi громадяни, якi отримують пенсiю i середньодушовий сукупний дохiд яких не пере- вищує величини вартостi межi малозабезпеченностi. Призначення допо- моги здiйснюють органи, що призначають пенсiю за мiсцем проживання особи за її особистою заявою. Кожна людина має природне невiд'ємне i непорушне право на охоро- ну здоров'я. Стаття 49 Конституцiї України передбачає також право на медичну допомогу та медичне страхування. Згiдно з Основами законо- давства про охорону здоров'я, здоров'я - це стан повного фiзичного, душевного i соцiального благополуччя, а не тiльки вiдсутнiсть хвороб i фiзичних дефектiв. Охорона здоров'я - система заходiв, спрямованих на забезпечення, збереження i розвиток фiзiологiчних i психологiчних функцiй, опти- мальгої працездатностi та соцiальної активностi людини при макси- мальнiй бiологiчно можливiй iндивiдуальнiй тривалостi життя. Згiдно iз Статтею 14 Основ реалiзацiя полiтики охорони здоров'я в Українi покладається на органи державної виконавчої влади. Особис- ту вiдповiдальнiсть за це несе Президент України, який виступає га- рантом права громадян на охорону здоров'я. ЕКОЛОГIЧНI ПРАВА. На жаль, ця група прав в Конституцiї вiдображена лише в статтi 50, де закрiплюється право громадян на безпечне довкiлля, вiдшкоду- вання завданої порушенням цього права шкоди, та права на iнформацiю про стан довкiлля, якiсть харчових продуктiв та предметiв побуту. Екологiчна безпека за Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" вiд 25 червня 1991 р. є такий стан навко- лишнього природного середовища, при якому забезпечується попереджен- ня погiршення екологiчної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологiчна безпека передбачає здiйснення комплексу взаємопов'язаних полiтичних, економiчних, технiчних, органiзацiйних та державно-правових заходiв. 3 метою охорони громадян вiд шкiдливих продуктiв у Статтi 18 Закону України "Про захист прав споживачiв" передбачено, що виготов- лювач, продавець зобов'язаний довести до покупця вiдомостi про това- ри, якi за певних обставин створюють небезпеку для життя, здоров'я споживача та його майна, а також про можливi наслiдки їх впливу. Покупець має право вимагати вiд продавця iнформацiю щодо товару та його якостей. КУЛЬТУРНI ПРАВА. Стаття 53 Конституцiї України закрiплює право кожного на освiту, у тому числi на отримання безоплатної освiти у державних i кому- нальних навчальних закладах. За Законом України "Про освiту" в ред. вiд 23 березня 1996 р. освiта в Українi базується на засадах гуманiзму, демократiї, нацiональної свiдомостi, взаємоповаги мiж нацiями i народами. Зазна- чений Закон регламентує питання управлiння, системи та структури освiти, права та обов'язки педагогiчних працiвникiв, батькiв та учнiв, державнi гарантiї працiвникам закладiв освiти та iншi. 4 листопада 1966 року на Генеральнiй конференцiї ЮНЕСКО була прийнята Декларацiя принципiв мiжнародної культурної спiвпрацi, яка проголосила, що для пiдтримання гiдностi людини необхiдне глибоке розповсюдження культури та освiти серед усiх людей на засадах спра- ведливостi, свободи та миру. Iншi мiжнароднi акти пiдкреслюють також право кожної людини вiльно брати участь у культурному життi, науко- вому прогресi, а також захищати авторськi права. Цi та iншi положен- ня вiдображенi у статтi 54 Коiiституцiї України. КОНСТИТУЦIЙНI ГАРАНТIЇ ПРАВ ГРОМАДЯН. Як вiдомо, забезпечення прав i свобод громадян - головне завдан- ня демократичної держави. Дiяльнiсть держави щодо реалiзацiї цiєї функцiї складається з забезпечення гарантiй прав громадян, створення умов для реалiзацiї прав громадян, повсякденної органiзацiї вiдповiдних процесiв у суспiльствi. Статтi 55-64 Конституцiї України мiстять гарантiї забезпеченнiя та захисту прав громадян. Слiд зазначити, що передбачається захист прав i свобод в органах суду, право звертатись до Уповноваженого Верховної Ради з прав люди- ни та в мiжнароднi органи. Окремо зафiксований порядок обмеження прав i свобод в умовах воєнного чи надзвичайного стану, а також пра- ва, якi взагалi не можуть бути обмеженi. ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН. Стаття 23 Конституцiї України, закрiплюючи право людини на вiльний розвиток своєї особистостi, наголошує, що такий розвиток за- безпечується виконанням обов'язкiв усiма членами суспiльства. Кожен громадянин повинен неухильно додержуватися Конституцiї та законiв України, поважати права i свободи iнших (ст.68 Конституцiї України), не заподiювати шкоду природi, культурнiй спадщинi, вiдшкодовувати збитки (ст.66), шанувати державнi символи України (ст.65), сплачува- ти податки, щорiчно подавати декларацiї про майновий стан та доходи (ст.67 Конституцiї України). За Законом України "Про оборону" вiд 6 грудня 1991 р., оборона України - справа усього народу. Обов'язок громадян щодо захисту Вiтчизни закрiплений у статтi 65 Конституцiї, а також у Законах України "Про загальний вiйськовий обов'язок та вiйськову службу" вiд 25 березня 1992 р. та "Про альтернативну (невiйськову) службу" вiд 12 грудня 1991 р. Крiм того, у статтi 51 Конституцiї України проголошений обов'язок батькiв утримувати дiтей до їх повнолiття та обов'язок повнолiтнiх дiтей пiклуватися про своїх непрацездатних батькiв. Бiльш докладно взаємнi обов'язки батькiв та дiтей врегульованi у Кодексi про шлюб та сiм'ю. Хотiлося б зазначити, що другий роздiл Конституцiї України "Пра- ва, свободи та обов'язки людини i громадянина" в цiлому вiдповiдає свiтовим та європейським стандартам з прав людини. Але не слiд забу- вати, що потрiбне не тiльки проголошення прав i свобод, але й наявнiсть механiзму їх реалiзацiї, який iснує сьогоднi далеко не для всiх закрiплених в Конституцiї прав. Список лiтератури 1. Конституцiя України вiд 28 червня 1996 // Вiдомостi ВР України № 30, 1996. 2. М.Г.Коваль, В.О.Євченко "Конституцiя України: вивчаємо Основний Закон" // Миколаїв, 1997
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/yazikovie-trudnosti-pri-izuchenii-angliyskogo-yazika.html
Языковые трудности при изучении английского языка
https://doc4web.ru/uploads/files/78/dff5aea06ba8f93ae9b11ffc21b9ba8e.doc
files/dff5aea06ba8f93ae9b11ffc21b9ba8e.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tema-uroka-te-pleasure-of-reading-my-favourite-autor-and-my-favo.html
Тема урока: "The pleasure of reading. My favourite author and my favourite book by him or her" 7 класс
https://doc4web.ru/uploads/files/75/52d7fbbfb3cba18d5a1753a3c8dce8b9.docx
files/52d7fbbfb3cba18d5a1753a3c8dce8b9.docx
Дата урока: 26.02.15 Класс: 7 “B” Тема урока: “The pleasure of reading. My favourite author and my favourite book by him or her ” Цели и задачи: Практические: - повторение ранее изученного материала -совершенствование речевой активности Развивающие: -развитие интеллектуальной сферы учащихся - развитие памяти -развитие логического мышления Воспитательные: -воспитание способности выслушивать собеседника и понимать его точку зрения -формирование картины окружающего мира - воспитание уважения к культуре другой страны Образовательные: - расширение знаний о литературе Британии ,Америки и России План урока: Этап урока Учитель Примечания I. Вступительный этап. -Приветствие, представление темы. II. Основная часть. -презентация. -проверка внимания учащихся и background knowledge III. Заключительный этап. -слова благодарности всем участникам - Домашнее задание: ex. 67 p.204 (in writing) Good morning! Today we don’t have an ordinary lesson. We have a lesson, devoted to a very interesting theme. : “The pleasure of reading. My favourite author and my favourite book by him or her” Now let’s listen to your presentations. Let’s have a look at the quiz and see how clever you are. Thank you all for your attention and your good behaviour. Ученики подготовили презентации о своих любимых авторах (Стивен Кинг, Джоанна Роулинг, Владимир Железников) и их произведениях. Текст викторины см. в Приложение 3 На следующем уроке ученики пишут контрольную работу. Дата урока: 26.02.15 Класс: 7 “B” Тема урока: “The pleasure of reading.” Цели и задачи: Практические: - контроль ранее изученного материала Развивающие: -развитие интеллектуальной сферы учащихся - развитие памяти -развитие логического мышления Воспитательные: - воспитание усидчивости, умения преодолевать трудности, аккуратности при выполнении заданий, -формирование картины окружающего мира Образовательные: - закрепление приобретенных умений -формирование навыков учебного труда: понимание задания, продумывание хода его выполнения, План урока: Этап урока Учитель Примечания I. Вступительный этап. - Раздать контрольные тетради - Комментарий к заданиям, которые ученики будут выполнять II. Основная часть. Ответы на вопросы учащихся по поводу оформления работы прояснение незнакомых речевых единиц, мешающих пониманию смысла предложений III. Заключительный этап. - Проконтролировать количество сданных тетрадей и наличие контрольной работы в них. -Еще раз обратить внимание на домашнее задание. Now you have a test. You have to do ex. 4, 5,7,8,9 p.24-25 in your Test-books.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-globaliz.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 11 классе "Globalization: for and against"
https://doc4web.ru/uploads/files/78/ee3e61401e8f3baf2119cde30d480dac.doc
files/ee3e61401e8f3baf2119cde30d480dac.doc
null
https://doc4web.ru/astronomiya-/dzhon-lok-yak-filosof-i-politik.html
Джон Лок як філософ і політик
https://doc4web.ru/uploads/files/242/c9a174b56d168984064ff36c370eabb9.docx
files/c9a174b56d168984064ff36c370eabb9.docx
Національний університет “Києво-Могилянська Академія” ФГСН. Кафедра історії і політології Теорія Джона Лока про владу Реферат Студентки ФГСН-2 Гриценко Оксани Олександрівни Викладач:Кисельов Сергій Олегович Київ-1999 План 1.Вступ. Джон Лок як філософ і політик ст.1-2 2.Теорія суспільного договору ст.2-3 3.Политична влада ст.3-4 4.Шляхи обмеження всевладдя влади ст.4-5 5.Законодавча влада ст.6-7 6.Виконавча влада ст.7-8 7.Значення політичних ідей Джона Лока ст.8-9 Вступ Джон Лок як філософ і політик Видатний англійський мислитель Джон Лок став безперечно непересічною особистістю в історії світової політичної думки. ”Сила Джона Лока - не в глибині філософської розробки проблеми, не в висуванні нових ідей чи в новаторському передбаченні далекого майбутнього, а в тому, що він твердо стояв на ґрунті сучасності і був пов’язаний з тими соціальними верствами, котрі в результаті довгої боротьби змогли забезпечити собі панівне становище.”\2 314\ “Син небагатого учасника парламентської армії, студент, а потім викладач Оксфорду, він у роки Реставрації як би знову здійснив той шлях , що пройшли багато авторів памфлетів в дореволюційний час і на початку громадянської війни, - від захисту свободи віри до прямої участі в політиці.” \3; 78\ “Лок повязав свою долю з перипетіями боротьби лорда Ешлі (пізніше граф Шефтсбері), - видатного державного діяча, що був то у напівприхованій, то у абсолютно явній опозиції до режиму Реставрації. Лок став домашнім лікарем у родині, а потім і секретарем лорда Ешлі. Він поділяє як політичні успіхи, так і невдачі свого покровителя, займає адміністративні посади.”\4; 17\ “В 1690р. в Англії видаються “Два трактати про равління” Джона Лока. Перший трактат присвячено критиці феодально-теократичної концепції божественного походження влади короля, що викладено в книзі Р. Філмера “Патріарх або захист природної влади королів проти неприродної свободи народу.”(1680р.) В другому трактаті Лок теоретично виправдовує той політичний переворот, який було здійснено “славною” революцією.”\5;14\ “Політичні трактати Лока мають подвійну мету: спростування традиційної англійської теорії про всесилля королівської влади і обґрунтування державного устрою, що відповідатиме природі людини. При цьому Лок широко користується всім тим, що накопила багата англійська політична література 18ст.”\3;79\ 2.Теорія суспільного договору Вся політична система Джона Лока базується на теорії суспільного договору, який людство уклало для захисту своїх невід ємних прав і свобод, у першу чергу праа на власність. ”Для створення гарантій природніх прав і законів, - вважав Лок, - люди відмовились від права власноручно забезпечувати ці права і закони. В результаті суспільної угоди гарантом природніх прав і свобод стала держава, що має право видавати закони, озброєні санкціями , використовувати сили суспільства для втілення цих законів, а також відати відносинами з іншими державами.”\6;186\ “Держава на його думку, має отримати рівно стільки влади, скільки необхідно й достатньо, щоб досягти головної мети політичного співтовариства: збереження та реалізації громадських інтересів людей на життя, здоровя, свободу володіння власністю.”\7;28\ Як пише Лок:”Добровільна згода дає політичну владу правителям на благо їх підданих, щоб забезпечувати їм володіння і користування їх власністю.”\1;364\ Проте, різні дослідники не одностайні у думках про те, чи вважав Лок суспільний договір історичним фактом, чи використовував його лише як раціональну схему. 3.Політична влада Важливим є те, що Джон Лок, визначаючи політичну владу, відмежовує її від влади батьків над дітьми. Він пише , що політична влада-“це та влада, кожна людина, володіючи нею в природному стані, передала б у руки суспільства і тим самим правителям, котрих суспільство поставило над собою з вираженою чи мовчазною довірою, що ця влада буде використана на благо членів суспільства і на збереження їх власності.”\1;362\ Разом з тим батьківська влада-“це влада, котру батьки мають над своїми дітьми, керуючи ними для їхнього ж блага.”\1;362\ Отже, батьківське правління “є природнім правом, але воно ніскілечки не поширюється на цілі і принципи правління політичного.”\1;362\ Таким чином Лок спростовує теорію Філмера та деяких інших монархістів, які вважають владу монарха над підданими природною, невід’ємною, дарованою Богом. Це дає змогу зрозуміти ставлення Джона Лока до абсолютизму. “Відповідно до теорій Лока, абсолютна монархія-один із випадків звільнення носія влади з під влади законів. Вона протирічить суспільному договорові вже з тієї причини, що суть останньго в установленні однакового для всіх суду і закону, а над абсолютним монархом суду взагалі не існує.”\6;187\ Лок вкрай неприязно ставився до деспотизму, характеризуючи владу деспота, як таку, що отримується завдяки погрозам та залякуванням. “Деспотична влада – це абсолютна, необмежена влада, котру має одна людина над іншою, маючи можливість позбавити її життя, коли їй заманеться.”/1;363/ 4. Шляхи обмеження всевладдя влади Лок, характеризуючи державу як певну політичну систему, виділяє в ній три основні ознаки: наявність спільного, встановленого закону, судової установи, до якої у разі потреби можна звертатись для вирішення суперечок і покарання злочинців, і сили, що могла б підкріпити та втілити справедливий договір. Отже, метою держави Лок вважає благо і безпеку громадян, а одне з основних завдань держави він бачить у захисті власності. “Лок передбачає особливий конституційний механізм, що заважає урядові виходити за межі своїх повноважень, стаючи тим самим деспотичним. Його найважливіші компоненти - принцип розподілу влади і законність. Щоб не допустити концентрації влади в руках керівництва, яке б таким чином отримало б можливість звернути на свою користь створення законів, і запровадження їх у життя, Лок пропонує не поєднувати законодавчу і виконавчу влади і підпорядкувати законодавців дії ними ж створених законів, що здійснюються виконавчою владою. Це один з найважливіших принципів Лока, і він справив значний вплив на подальшу політичну думку і практику, став одним з головних принципів буржуазної державності. Принцип законності полягає в тому, що “ні для кого з тих, хто знаходиться в громадянському суспільстві, не може бути зроблено винятку із законів цього суспільства”. Він передбачає також чітку законодавчу регламентацію структури, цілей і компетенцій всіх державних органів. Силу закону, за Локом, має лише акт законодавчого органу, сформованого народом. В той же час Лок розуміє законність не лише у формальному смислі, тобто як дотримання законів, встановлених відповідно до правил. Він вважає, що і самі законодавці не повинні порушувати законів природи.”\3;81\ У разі, якщо влада припинить виконувати свої обовязки перед громадянами, Лок передбачає право народу на повстання задля відновлення своєї свободи. “Ідею розподілу влади Лок теоретично обґрунтував такими рисами природи людини, як здатність розуму створювати спільні правила і керуватись ними (звідси законодавча влада), здатність своїми силами виконувати ці рішення, застосовуючи загальні правила до конкретних ситуацій (звідси суд, виконавча влада), нарешті, здатність визначати свої стосунки з іншими людьми (цим обумовлюється так би мовити союзна, чи федеративна, влада, що відає міжнародними відносинами). Разом з цим із слабкості людської природи, схильності до спокус теоретично виводилась необхідність спеціальних гарантій законності і прав громадян (в тому числі розподілу влади, недопущення політичних привілеїв). Теорія розподілу влади відбивала досвід англійської революції та її підсумки.”\6;189\ 5.Законодавча влада “Відповідно до розподілу прерогативів, який запропоновано Локом (воно ж відповідало практиці, що склалася після перевороту 1688р., коли до керма правління прийшли віги), верховна законодавча влада належить буржуазному парламентові, що вирішує питання за волею більшості. В своїй роботі парламент повинен законодавчо закріпити різноманітні “свободи”, як наприклад: совісті, слова, друку, зборів і приватної власності, а також гарантувати недоторканість останньої.”\4;80-81\ “Першим і основним позитивним законом всіх держав є встановлення законодавчої влади; точно так само першим і основним природнім законом, котрому повинна підкорятись сама законодавча влада, є збереження суспільства і кожного члена суспільства. Ця законодавча влада є не тільки верховною владою в державі, але й священною і незмінною в руках тих, кому співтовариство одного разу її довірило. І жоден з указів кого б там не було, в якій би формі його не було задумано і яка б влада його не підтримала, не має сили і обовязковості закону, якщо він не отримав санкції законодавчого органу, котрий обрано і назначено народом.”\1;339\ “Законодавча влада ніколи не може бути арбітрарною, бо навіть ті, хто її заснував, не мали такої влади; вона не може керуватися імпровізованими ухвалами, оскільки люди єднаються, щоб мати відомий закон та відомих суддів; вона не може позбавляти права власності без згоди, яка в Локовій інтерпретації означає більшість голосів; і вона не може делегувати себе, оскільки вона незмінно залежна там, де спільнота визначила їй місце. Загалом її влада ґрунтується на громадській довірі, оскільки люди мають найвище право змінювати законодавчу владу, коли та своїми діями перекреслює їхню довіру до себе.”\8;474\ “До законодавчої влади Лок відносив також діяльність уповноважених на те суддів; в цьому виявилася особливість англійського права, одним з джерел якого є судова практика.”\6;188\ 6.Виконавча влада Поряд із законодавчою Джон Лок визначає основні повноваження виконавчої влади. “Але оскільки закони, які створюються один раз і за короткий строк, мають постійну і сталу силу і потребують безперервного виконання чи спостереження за цим виконанням, то необхідно, щоб постійно існувала влада, котра б слідкувала за виконанням тих законів, котрі створюються і лишаються чинними. І таким чином, законодавчу і виконавчу владу часто треба розподіляти.”\1;347\ “Виконавча влада, включаючи судову і військову, передається урядові (кабінетові міністрів) і королю. Повноваження уряду регулюються законом і жоден з міністрів чи сам король не має права перейти рамки закону. Щодо влади “федеративної”, тобто стосунків з іншими державами, то вона також надається кабінетові міністрів.”\4;81\ Цікавим є визначення федеративної влади і її звязки з владою виконавчою. “Ці дві влади, виконавча і федеративна, хоча вони дійсно відрізняються одна від одної, оскільки одна з них вллючає виконання муніципальних законів суспільства всередині нього самого по відношенню до всього, що є його частинами, друга ж включає в себе керівництво зовнішньою безпрекою і інтересами суспільства в стосунках з усіма тими, від кого воно може отримати вигоду чи зазнати збитків, все ж ці два види влади майже завжди обєднані.”/1;348/ Не зважаючи на це, Лок пропонує надавати виконавчу і федеративну влади різним посадовим особам. 7.Значення політичних ідей Джона Лока Вчення Лока про визначення та розподіл політичноі влади, не зважаючи на його недоліки, безперечно справило відчутний вплив на розвиток політичної думки Європи та світу. “Лок спирався на праці своїх попередників і сучасників, на блискучу плеяду авторів політичних памфлетів англійської революції. Важко назвати яку -небуть тезу Лока, яка була б оригінальною. Особливо впадає в око майже повна подібність всіх принципових положень Лока до “Роздумів про уряд” Сіднея. Проте Лок звів погляди, що були висловлені до нього у струнку систему, створивши цільну політичну теорію, і це зробило його класиком, через котрого нащадки сприймали і зараз продовжують сприймати ідеї, творцем яких він не був.”/3;82/ “Найбильша вага Локової філософії полягає в тому, що завдяки їй тогочасна Англія посіла налнжне місце у політичній думці Америки і Франції, яка досягла апогея у великих революціях кінця 18 століття. Тут Локове обстоювання спротиву в імя невідємних прав особистої свободи, згоди і свободи володіти і користуватися власністю привело до повного здійснення таких прав. Через те, що початки всіх цих концепцій набагато давніші, ніж Локів доробок, і право їхнього первородства належало всім європейським народам, починаючи з 16 століття, - не можна приписувати їхнє існування в Америці та Фрвнції йому одному, але він був знаний усякому, хто цікавився політичною філософією. Його щирість, його глибока моральна переконаність, його первісна віра у волю, людські права і в гідність людської природи у парі з його поміркованістю і практичним розумом зробили Лока ідеальним речником революції, але не насильницьких реформ; Лок, можливо, переважує всіх інших авторів, хоч би кими вони були. Навіть його сумнівні ідеї - такі, як розмежування повноважень та неодмінна мудрість ухвал більшості, - живуть і далі, стали складником демократичного кредо.”/8;478-479/ Список використаної літератури 1.Локк Д. Сочинения: В 3 т. – М., 1988г.-с. 688 т.3 2.Политические учения и современность.-М.,1976г.-с.493 3.История политических и правовых учений.17-18в.в.-М.,1989г.-с.450 4.Нарский И.С. Западноевропейская философия 18 века.-М.,1973г.-с.296 5.Заиченко Г.А. Джон Локк.-М.,1988г. 6.История политических и правовых учений(под ред. Лейста О.Э.)-М.,1997г.-с. 567 7.Історія розвитку політичної думки.-К.,1996р.-с.173 8.Себайн Д.Г.,Торсон Т.Л. Історія політичної думки.-К.,1997р.-с.838
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa3.html
Тест для 5 класса
https://doc4web.ru/uploads/files/91/4b527a8b4e69eaca3cae4a85e5c807e6.docx
files/4b527a8b4e69eaca3cae4a85e5c807e6.docx
Контрольный срез по английскому языку за II полугодие в 5-ом классе. I Выбери правильную форму глагола: 1. Asel … in Astana. a) live b) lives c) is living 2. Asel … twelve years old. a) is b) are c) has got 3. We usually … breakfast at nine o’clock. a) have b) has c) has got 4. Look at Omar! he … a) gets up b) are getting up c) is getting up 5. They … exercises now a) are doing b) is doing c) do 6. I … History a) like b) likes c) is liking 7. He … five lessons every day a) have b) has c) is having 8. It’s ten o’clock. My sister … to bed. a) am going b) go c) is going 9. Kate … a book in the evening a) read b) reads c) are reading 10. Before supper Omar and his friend … computes games a) play b) plays c) are playing II Составьте вопросительные предложения из данных слов: 1. like juice would you of a glass ? 2. your is from friend where? 3. boys there in how many your are class? III Найди правильный ответ на вопрос: 1. What subjects do you like? a) It’s Spring now. 2. What time do you get up? b) Yes, I can. 3.When do you read? c) It is in Russia. 4. What days don’t you go to school? d) I live in Kazakhstan. 5. Can you play tennis? e) I get up at seven o’clock. 6. What season is it now? f) A computer Operator. 7. Where do you live? g) Yes, I go. 8.Where is Moscow? h) She is kind. 9.What time is it? i) On Sundays. 10. What is your Mother like? j) I like English and Russian. 11. What do you want to be? k) Usually. I read in the evening. 12. Do you help your parents? l) It’s 10 o’clock. IV Вставь пропущенные слова: Hello, my friend! 1. My name … Billy. 2 I … fine. 3 I am … America. 4 I go to school. 5 I … a sister. 6 Her … is Kate. 7 … is six. 8. She … … many toys. 9. I have got a … too. 10. His name … Sam. 11. He … ten. 12 We like to … with the toys. 13. We … play tennis. 14. How … you? 15. Have you … a sister or a brother? Please, write me soon. Bye, Billy. ( Is, from, have got, she, brother, is, can, got, am, go, name, has got, is, play, are.)
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-vstrecha-vesni-kl.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку «Встреча Весны» (2-5 классы)
https://doc4web.ru/uploads/files/13/70164e8fefb1fa75744d5346a833100a.doc
files/70164e8fefb1fa75744d5346a833100a.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-po-teme-.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 7 классе по теме «The USA»
https://doc4web.ru/uploads/files/22/61bd775e340b3f34d46a2f9e952f1b93.doc
files/61bd775e340b3f34d46a2f9e952f1b93.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-dlya-uchaschihsya.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку для учащихся начальной школы «Фестиваль песен и стихов на английском языке LET’S SPEAK ENGLISH»
https://doc4web.ru/uploads/files/46/f9e3df9e2039ae318a951a738b2467b7.doc
files/f9e3df9e2039ae318a951a738b2467b7.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-alloeen-klass.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку "Halloween" 8 класс
https://doc4web.ru/uploads/files/80/9aaf914033ceb353b9748e69a2d78885.docx
files/9aaf914033ceb353b9748e69a2d78885.docx
Муниципальное общеобразовательное учреждение «Нижнекамская общеобразовательная школа №7» города Нижнекамска Республики Татарстан Внеклассное мероприятие по английскому языку в 8-х классах «Halloween» Подготовили: Фассахова Роза Габбасовна, Нурмухаметова Эльвира Ирековна, учителя английского языка МБОУ «СОШ №7» г.Нижнекамска «Halloween» Цель проведения мероприятия: 1. Развитие творческих способностей учащихся. 2. Расширение страноведческих знаний. 3. Расширение лексического запаса. 4. Повышение интереса к изучению английского языка, к стране изучаемого языка, её традициям, праздникам. Оформление: тыквы «Jack-o-lantern», плакаты с различными рисунками на тему «Halloween», газеты, свечи, ворота рая, ада. Реквизит: диски с фонограммой. Действующие лица: Сатана, Граф Дракула, ведьмы, ангелы, черти, Джек, привидения. Ход мероприятия: Звучит тревожная музыка. Граф Дракула появляется перед зрителями. Граф Дракула: Здравствуйте, я Граф Дракула. И не случайно я появился здесь сегодня-31 октября, в великий праздник ужасов. Трепещите, он грядёт! Торжественный и страшный День Всех Святых! Торопливо вбегает ведущий. Ведущий: Кто это занял моё место? Граф Дракула: Я, Граф Дракула. В это время входят ведьмы. Граф Дракула: Ха-ха-ха! Приветствую вас, силы тьмы! Я же предвидел, что этот день будет принадлежать только нам. Сегодня на земле будут управлять только темные силы зла, потому что сегодня наш праздник. А вы знаете какой? Дети: Halloween! Граф Дракула: Правильно! Ведущий: Сегодня нас ждёт много интересного и увлекательного на нашем вечере. Героями сегодняшнего праздника являются учащиеся 6а и 6б классов. Давайте их поприветствуем!!! (хлопают). Нам нужны 4 команды, которые будут соревноваться. В каждой команде должны быть капитан, девиз, эмблема. Но сначала вы должны ответить на вопросы. 1 вопрос для всех участников: что вы знаете об этом празднике? Дети отвечают. Ведьма 1: Правильно, Halloween - национальный праздник. Это вечер перед днём всех святых. Он берёт своё начало с тех времён, когда люди верили в дьявола, ведьм и привидений. Они и сейчас верят, поэтому наш праздник популярен и по сей день. Ведьма 2: Дети одевают в этот вечер маски, костюмы, берут с собой корзины и выходят на улицу. Да, что я вам рассказываю, давайте лучше взглянем в моё волшебное зеркало. Закройте глаза и представьте себе одну из улиц Бостона. А теперь откройте глаза и смотрите. Сценка «Treat-or-trick». Исполняется песня: Halloween Night (Lyrics: Bob Boyle / Music: B. Mossman) When the sky is dark and the Wuzzle Wolf sings Out come the creepy-crawly things When you see something scary, it's quite alright 'Cause tonight is the night Trick or treat! Ooo-oooo Halloween night Ooo-oooo Halloween night The moon is full and all is right Ooo-oooo, it's Halloween night Pumpkins, witches and spooky bats Candy, costumes and silly hats Ghosts and goblins, ghouls with wings Tricky, sticky, icky things 2 вопрос: Какие фильмы ужасов вы можете назвать? Thank you very much! Let’s begin our party! Many years ago in Ireland lived one man Jack by name. Выходит Джек. Джек: I’m dying! (падает на пол, как будто умирает). Ведущий: After his death his soul flew to the paradise. Джек стучится в двери рая. Голос из рая: Don’t knock. Go to the Hell. Джек стучится в двери ада: Черти: Before death you’d been laughing at us. Go away! Джек падает на колени Джек: Oh, I’m so unhappy! Появляется ангел. Ангел: Don’t cry. Go to the Earth and on the All Halloween’s Eve switch on the lanterns, protecting people from the evils. Джек зажигает свечи в тыквах. Граф Дракула: Ну, хватит, хочу послушать стихотворения про мой праздник. It’s Halloween! It’s Halloween! The moon is full and bright And we shall see what can’t be seen. On any other night Skeletons and ghosts and ghouls Grinning goblins fighting duels, Were wolves rising from their tombs, Withes on their magic brooms In masks and gowns we haunt the street And knock on door’s for trick or treat Tonight we are the king and queen, For oh, tonight it’s Halloween. Jack -o- Lantern. Sometimes big and sometimes small, But always round and yellow When children make my famous grin Then I’m a scary fellow. Treat (by Jack Prelutsky) Trick or treat, trick or treat Give us something good to eat. Give us candy, give us cake. Give us something sweet to take. Give us cookies, fruit and gum Hurry up and give us some You had better do it quick. Or we’ll surely play a trick. Trick or treat, trick or treat Give us something good to eat. Граф Дракула: Отлично, мне понравилось. А теперь я хочу, чтобы меня развлекли мои слуги - привидения. Ну, танцуйте же. Танец привидений. Ведущий: Кто знает, что является символом Хэллоуина? Правильно, тыква. На ней вырезают смешные рожицы, а внутри зажигают свечку. Конкурс тыкв. Граф Дракула: Ох, устал я от мирского шума. Мои помощники, ведьмы дорогие, задайте этим детишкам задание, да потруднее. А я пока пойду посмотрю, чем можно подкрепиться. Ведьма 1: Сейчас мы с вами попробуем рассказать страшную историю со спецэффектами. Я вас разделю на команды, каждый класс-это одна команда, которая будет изображать какие-то звуки, когда услышат определённые слова в моём рассказе. И так, ваши слова: 8а (1 команда) - wind, windy- вы изображаете звук ветра; 8а (2 команда) - ghost- завывание призраков; 8б (1 команда) – footsteps/running- топот бегущих; 8б (2 команда)- screaming- визг; 8в (1 команда) – knock on the door-стук в дверь; 8в (2 команда) - sleeping/sleep - храп спящих. Once upon a time in a windy forest (x), there was an old cottage which was haunted by evil ghosts (x). In a village lived two brothers who didn’t believe in stories about witches and ghosts (x). So they walked though the windy forest (x) to the old cottage. They knocked (x) on the door to make sure nobody was living there. Then they knocked (x) again to make double sure. And they walked inside. Inside the cottage it was very dark, but they got their sleeping bags (x). After an hour one of the boys jumped up and asked: «What’s that? I’m sure I heard a ghost (x)» «It was nothing» said the brother. And they soon went back to sleep (x). A little later they both jumped up when they heard the footsteps (x). They looked at each other and screamed (x). In front of them they saw a big white ghost (x), they both screamed again (x) and ran (x), opened the door and ran(x) through the windy forest (x). They ran (x) all the way back home and knocked (x) on their door. Now, they, too, believed the stories about ghosts (x) in the cottage that stood in the windy forest (x). А сейчас второй конкурс украшений для метлы ведьмы. Ведьма 2: Ну что, Граф, нашёл себе блюдо на ужин? Граф Дракула: Вот это вроде съедобное ( выбирает одно из лучших блюд). Конкурс блюд. Ведьма 2: Я вот тут себе прекрасное украшение на метлу приглядела. Проводится конкурс «Кто лучше всех украсит метлу ведьмы». Ведьма 1: Ой, старая, выбирай что получше, да прячь, слышу, сестрёнки наши младшенькие летят. Танец «Баба-ёшек». Граф Дракула : Надоели мне эти старухи. Может, хоть вы меня развеселите. Спойте для меня мою любимую песню «Clementine». The song Freddy Quinn «Clementine»: In a cavern, by a canyon, Excavating for a mine, Dwelt a miner, forty-niner And his daughter Clementine Припев: Oh, my darling, oh, my darling, Oh, my darling Clementine You are lost and gone forever, Dreadful sorry, Clementine. Light she was, and like a fairy, And her shoes were number nine, Herring boxes without topses Sandals were for Clementine Drove she ducklings to the water Every morning just at nine, Struck her foot against a splinter, Fell into the foaming brine. Ведьма 1: Ну, настало время своих искать в этой толпе детей. (Конкурс костюмов. Ведьмы выбирают детей с самыми яркими костюмами). Жюри в это время подводят итоги всех конкурсов. Граф Дракула: Я рад за вас и за нас, в первую очередь, что вы уважаете и отмечаете наш праздник. А теперь я хочу вручить грамоты своим лучшим командам. Молодцы! Но я хочу дать вам наставление, чтобы вы хорошо учили английский язык, иначе на следующий год мои слуги защекочут вас. Список использованной литературы: 1 Цветкова И.В., Клепальченко И.А., Мальцева Н.А. «Английский язык для школьников и поступающих в Вузы». - М.: «Глосса», 1997. 2 Kathleen Carrol, Marina Novikova «Holidays go round and round», ООО «Издательство Химера»», 1998. 3 Клементьева Т, Шэннон Джилл «Happy English 2». – «Обнинск. Титул, » 1996. Использованные материалы и Интернет-ресурсы: 1 http://englishon-line.ru/leksika-spravochnik2.html 2 http://megalyrics.ru/lyric/freddy-quinn/oh-my-darling-clementine-count.htm
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tema-uroka-povtorenie-leksiki-po-teme-cristmas-tradicii-prazdnov.html
Тема урока: Повторение лексики по теме Christmas; Традиции празднования Рождества в англоязычных странах
https://doc4web.ru/uploads/files/17/445b08ca95258db76005f8f34d4cff9e.docx
files/445b08ca95258db76005f8f34d4cff9e.docx
Christmas Spirit Тема урока: Повторение лексики по теме Christmas; Традиции празднования Рождества в англоязычных странах Ход урока: Представление команд (название, девиз) Брейн-ринг: When do people celebrate Christmas Day?
 - вопрос для всех What do people send to their relatives and friends?
 What tree do they decorate?

 What do they put on the top of the Christmas tree?
 Where do people put their presents?
 Who brings the presents for the children?
 Where does he put the presents for the children? (into the stockings). Команды делятся на три группы: 1.YES or NO? December 22 is Christmas. People decorate their houses. It is a time to remember poor people. Children write letters to Christopher Columbus. People sing Christmas carols. On Christmas Eve many people go to school. Children hang up their shoes. 2. Match: Christmas tree stocking gift Christmas card Santa Claus Тест: Christmas Traditions in England 1. People send Christmas ... to greet each other. letters, cards, faxes, presents. 2. They wish “... Christmas and Happy New Year!” 1.Funny, 2.Brilliant, 3.Merry, 4.Busy. 3. Father Christmas “comes” to every house through ... the door, the window, the chimney. 4. Father Christmas arrives from ... the North Pole, Alaska, Russia, Africa. 5. He brings ... a snow girl, snow, a New Year tree, presents. 6. He is wearing ... a rain coat, jeans, a suit, a fur coat. 7. He puts little presents ... under children` s beds, into children` s shoes, into children` s stockings, under their pillows. 4.Заполнить пропуски в тексте словами: am/is/are: Dear friends,  It  *   winter.  The stars    *    in the sky. I   *   from London. I have got Christmas reindeers and a bag with presents. A book, a blue pen, toy cars, dolls, toy dogs   *    in my bag. The children’s stockings   *   on  the bed.  I put presents into them.         The children   *    happy.  I   *   happy too.   Merry Christmas,   Santa Claus. Письмо Санта Клаусу (закончить): Худ. Оформить! Dear …., My name is ….. I am a ….. I live in …. I have …... I want … Thank you! Yours, …                    Стихи: Year-near-dear-deer Nise-wise-surprise-advice You-new-few-sew Claus-nose-rose-froze Художественные номера: Поздравление с Новым годом Конкурс капитанов: составить слова из Merry Christmas Эмблема года (если есть время) Таблица Holidays in Britain:        Holidays in Britain Christmas Mother`s Day St. Valentine`s Day New Year`s Easter           1. This day people usually visit their friends. There is a lot of dancing and eating. People bring a piece of coal for good luck. 2. People decorate trees with toys, send greeting cards and find presents in their stockings. 3. People send cards to people they love. They don` t write their names. Those who get them must guess who sent them. 4. All people eat chocolate eggs. Sometimes parents hide eggs in the house or in the garden and children look for them. 5. This day children help at home and give or send cards and presents. Mothers like this holiday. 11. Итоги Раздаточный материал: 1.YES or NO? December 22 is Christmas. People decorate their houses. It is a time to remember poor people. Children write letters to Christopher Columbus. People sing Christmas carols. On Christmas Eve many people go to school. Children hang up their shoes. 2. Match: Christmas tree stocking gift Christmas card Santa Claus Choose correct variant: Christmas Traditions in England 1. People send Christmas ... to greet each other. letters, cards, faxes, presents. 2. They wish “... Christmas and Happy New Year!” 1.Funny, 2.Brilliant, 3.Merry, 4.Busy. 3. Father Christmas “comes” to every house through ... the door, the window, the chimney. 4. Father Christmas arrives from ... the North Pole, Alaska, Russia, Africa. 5. He brings ... a snow girl, snow, a New Year tree, presents. 6. He is wearing ... a rain coat, jeans, a suit, a fur coat. 7. He puts little presents ... under children` s beds, into children` s shoes, into children` s stockings, under their pillows. 4.Fill in am/is/are: Dear friends,  It  *   winter.  The stars    *    in the sky. I   *   from London. I have got Christmas reindeers and a bag with presents. A book, a blue pen, toy cars, dolls, toy dogs   *    in my bag. The children’s stockings   *   on  the bed.  I put presents into them.         The children   *    happy.  I   *   happy too.   Merry Christmas,   Santa Claus. Holidays in Britain:        Holidays in Britain Christmas Mother`s Day St. Valentine`s Day New Year`s Easter           1. This day people usually visit their friends. There is a lot of dancing and eating. People bring a piece of coal for good luck. 2. People decorate trees with toys, send greeting cards and find presents in their stockings. 3. People send cards to people they love. They don` t write their names. Those who get them must guess who sent them. 4. All people eat chocolate eggs. Sometimes parents hide eggs in the house or in the garden and children look for them. 5. This day children help at home and give or send cards and presents. Mothers like this holiday. Write a letter to Santa Claus: Dear …., My name is ….. I am a ….. I live in …. I have …... I want … Thank you! Yours, …                    Make a poem: Year-near-dear-deer Nise-wise-surprise-advice You-new-few-sew Claus-nose-rose-froze
https://doc4web.ru/astronomiya-/gostra-gniyna-infekciya-osteomielit-bursit-gniyniy-gastrit.html
Гостра гнійна інфекція Остеомієліт Бурсит Гнійний гастрит
https://doc4web.ru/uploads/files/218/5d7b5aa4ad5198351ac97713d8d793b8.docx
files/5d7b5aa4ad5198351ac97713d8d793b8.docx
РЕФЕРАТ на тему: “Гостра гнійна інфекція. Остеомієліт. Бурсит. Гнійний артрит.” Підготувала: Хільчук Н.М. Медсестра ТМО м. Коломия 2000 Викликається стафілококами, стрептококами, пневмококами і гонококами, рідше — синьогнійною, кишковою і черевнотифозною паличками. У зв'язку з широким застосуванням антибіотиків питома вага стрептокока і пневмокока в розвитку гнійної інфекції знизилася; на перше місце вийшла стафілококова інфекція. Численні дослідження і клінічні спостереження свідчать про зрослу стійкість мікроорганізмів, особливо стафілококів, до антибіотиків, що утруднює профілактику і лікування гнійних захворювань. Мікроорганізми проникають в організм через «вхідні ворота» — при порушенні шкіри і слизових оболонок або ендогенним шляхом — по лімфатичних і кровоносних судинах. У травмованих тканинах створюються сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів внаслідок некробіотичних змін і порушення окисних процесів. Гостра гнійна інфекція супроводиться місцевою і загальною реакцією організму. Організм реагує як цілісна система. В захисній реакції беруть участь насамперед центральна нервова та ендокринна системи й органи кровотворення. У захисній реакції організму велике значення має підвищення числа лейкоцитів — місцеве в ділянці заглиблення мікробів і в крові хворих. Лейкоцити, як показали дослідження І.І. Мечникова, поїдають мікробів фагоцитоз) і тим самим запобігають поширенню інфекції в організмі, сприяють її відмежуванню. Місцева запальна реакція характеризується почервонінням, набряком, болем, підвищенням температури тіла і порушенням функції. В результаті місцевої запальної , реакції настає відмежування інфекції. Місцева лейкоцитарна інфільтрація тканин, потім грануляційна тканина і піогенна оболонка перешкоджають поширенню мікробів у організмі. Загальна реакція організму виявляється у високій температурі, ознобі, головному болі, збільшенні кількості лейкоцитів у крові (лейкоцитоз), порушенні обмінних і окисних процесів. Ці симптоми пов'язані із заглибленням мікробів, інтоксикацією організму мікробними токсинами та продуктами розпаду тканин і поширенням мікробів. Залежно від реактивності організму запальна реакція може бути нормальною (нормергічною), підвищеною (гіперергічною) і зниженою (гіпоергічною). Центральна нервова система регулює складні обмінні трофічні процеси в організмі, в тому числі й функцію ендокринної системи, яка впливає на перебіг запального процесу. Викликаючи зміни функції нервової системи, наприклад, новокаїновими блокадами, можна вплинути на перебіг запального процесу. Гормони кори надниркових залоз зменшують (кортизон) або посилюють (дезоксикортикостерон) запальну реакцію. Принципи лікування гнійних захворювань включають проведення загальних і місцевих лікувальних заходів. Загальне лікування спрямоване на дезинтоксикацію .організму, підвищення його захисних сил та нормалізацію функції внутрішніх органів і нерозривно пов'язаних з ними обмінних і окисних процесів. Місцеве лікування полягає у відмежуванні запального процесу, зменшенні деструкції тканин і своєчасному розрізуванні гнійного вогнища для зменшення інтоксикації і створення достатнього відтікання гнійного виділення. Велике значення мають своєчасна іммобілізація, боротьба з болем і антибактеріальне лікування (антибіотики, сульфаніламідні препарати). Використання антибіотиків повинне грунтуватися на чутливості до них збудників гнійної інфекції. Бурсит (Bursitis) — запалення слизової сумки. Захворювання виникає в результаті механічної травми (травматичний бурсит) або викликається різними мікроорганізмами (стафілококами, стрептококами та ін.). Травматичний бурсит здебільшого виникає у ділянці препателярної і ліктьової слизових сумок, наприклад у шахтарів наслідок постійного професійного травмування. У ділянці плечового суглоба часто спостерігаються піддельтовидний і акроміальний бурсит. Захворювання характеризується м'яким еластичним утворенням округлої форми, розміщеним над кістковими виступами в ділянці суглобів. Шкіра при серозному бурситі не змінена, болісність незначна. При гнійному бурситі визначаються симптоми гнійного запалення — різка болісність, набряклість та гіперемія шкіри і порушення функції. Захворювання супроводиться підвищенням температури, лейкоцитозом та іншими симптомами гнійної інтоксикації. При хронічному бурситі відбувається фіброзне стовщення стінки слизової сумки, утворення вільних сольових відкладів («рисових тіл»). Хронічний бурсит називають гігромою. Лікування. Для лікування гострого серозного бурситу застосовують зогрівальні компреси, УВЧ. При тривалому перебігу роблять пункції для видалення випоту і введення антибіотиків. Після пункції накладають давлячі пов'язки. При хронічному бурситі рекомендуються фізіотерапевтичні методи лікування (грязелікування, парафін та ін.). Якщо консервативна терапія неефективна, вдаються до операції — видалення запаленої слизевої сумки. При гнійному бурситі показані розріз і дренування запаленої слизової сумки, призначення антибіотиків. Профілактика бурситу полягає в запобіганні професійному травматизму і своєчасному лікуванні Інфекційних захворювань. Гнійний артрит (Arthritic purulenta) — гостре гнійне запалення суглобів — виникає у зв'язку з інфікуванням під час травми (поранення, перелом), лімфогенним і гематогенним шляхом з різних гнійно-запальних вогнищ. Особливо часто гнійний артрит розвивається при сепсисі і пораненнях суглобів. Захворювання викликається стрептококом, стафілококом, пневмококом та іншими мікроорганізмами. Гнійний артрит характеризується різким болем у суглобі, загальною слабістю, підвищенням температури тіла. Активні та пасивні рухи суглобів неможливі внаслідок різкої болісності. Суглоб збільшується в об'ємі, відмічається почервоніння і набряклість шкіри, контури суглоба згладжені. При пальпації визначається підвищення температури в ділянці суглоба, різка болісність і наявність випоту. Гнійний артрит може розвинутися як ускладнення серозного запалення суглоба. Розрізняють емпієму суглоба, коли гнійний процес обмежується синовіальною оболонкою. Тяжке ураження всіх елементів суглоба називають панартритом. При прориві гною в тканини, що оточують суглоб, виникають гнійні запливи, розвивається параартикулярна флегмона. Лікування гнійного артриту хірургічне. В ранній стадії захворювання застосовують пункції для видалення гнійного ексудату і введення антибіотиків. Якщо це не дає ефекту, роблять артротомію — розріз суглоба і дренування. Через дренажі систематично промивають суглоб розчинами антисептичних речовин (фурацилін та ін.) або антибіотиків. Суглоб іммобілізують гіпсовим лонгетом у функціонально вигідному положенні. Призначають лікування антибіотиками, вітаміни, повноцінне харчування. Після вилікування гнійного артриту може розвинутися нерухомість суглоба (анкілоз) або обмеження рухів (контрактура). Для лікування контракту? показані механотерапія, грязе- або парафінолікування та інші методи. При анкілозі відновлення рухомості суглоба можна досягти з допомогою операції (артропластика). Остеомієліт (Osteomyelitis) —гнійне запалення кістки. Розрізняють остеомієліт гострий і хронічний. Гострий триває 2—3 тижні, хронічний — місяці і роки. Виділяють гематогенні, травматичні остеомієліти. При гематогенному остеомієліті мікроорганізми проникають у кістковий мозок з якого-небудь гнійного вогнища гематогенним шляхом. Остеомієліт, що виник в результаті проникнення мікроорганізмів із зовнішнього середовища при травмі, називають травматичним. Зокрема, остеомієліт, який розвивається після вогнестрільних поранень кісток, має назву вогнестрільного остеомієліту. Збудником остеомієліту здебільшого є стафілокок, рідше стрептокок або їх асоціація з іншими мікроорганізмами. Мікроорганізми заносяться в кістку течією крові з якого-небудь гнійного вогнища (ангіни, фурункула, флегмони та ін.). Факторами, що сприяють розвиткові остеомієліту, є травма кістки, простуда, виснаження, перевтома, авітаміноз і т. д. Гострий гематогенний остеомієліт настає в результаті спазму судин, який виникає у відповідь на надмірні подразнення, що виходять із зовнішнього середовища (охолодження, травма та ін.). Велике значення має попередня сенсибілізація організму. При гострому остеомієліті в кістковому мозку розвиваються гіперемія і набряк, потім флегмона і некроз кісткового мозку. Запальний процес поширюється, захоплюючи нові ділянки кісткового мозку. По гаверсових каналах запальний процес поширюється на кортикальний шар кістки і окістя. У процес звичайно втягуються метафіз і частина діафізу кістки. В суглобі спостерігається реактивне запалення у вигляді серозного випоту. Кортикальний шар розпушується, окістя відшаровується від кістки. Внаслідок тромбозу судин настає різке порушення живлення кістки з наступним некрозом. Утворюються різної величини ділянки некрозу — секвестри. Іноді мертвіє вся ділянка кістки між двома епіфізами (тотальний секвестр). Гній поступово пробивається назовні, після чого утворюється фістула, і запальні явища стихають. Навколо некротичних ділянок кістки утворюється секвестральна капсула, або коробка. Хронічний остеомієліт характеризується деформацією ураженої кістки внаслідок нерівномірного кісткотворення, виникненням секвестрів, часто наявністю порожнин і склерозуванням кістки. Фістули на шкірі зберігаються доти, доки в ураженій кістці є ділянки некрозу (секвестри) і гнійні порожнини. Гострий остеомієліт починається гостро, подібно до багатьох інфекційних захворювань. Захворюють найчастіше діти і підлітки. Спочатку відмічається загальна слабість, нездужання, озноб. Температура тіла підвищується до 39—40°С. Хворі скаржаться на сильний головний біль, блювання. Пульс частий. Язик сухий, обкладений. При дослідженні крові виявляється високий лейкоцитоз із зрушенням лейкоцитарної формули вліво. Початок захворювання настільки нагадує цілий ряд гострих інфекцій, що це дало підставу деяким авторам образно називати дане захворювання «кістковим тифом». Хворі скаржаться на біль в ураженій кінцівці. Через кілька днів він посилюється, спостерігається набряклість і гіперемія шкіри над ураженою кісткою. При рентгенологічному дослідженні в гострій стадії процесу виявити зміни у кістці спочатку не вдається. Лише на 10 — 12-й день захворювання з'являються лінійні нашарування паралельно кірковому шару кістки (періостит). При хронічному остеомієліті відмічається ущільнення в ділянці ураженої кістки, фістули з гнійним виділенням. Фістули періодично закриваються, але через деякий час знову виникає сильний біль, з'являються набряк і почервоніння шкіри, підвищується температура. Невдовзі фістула прориває, виділяється гній, і запальний процес знову затихає. При хронічному остеомієліті нерідко виникає амілоїдне переродження нирок і печінки. При рентгенівському дослідженні визначають секвестри, порожнини і склероз кістки. Секвестри відрізняються від живої кістки різкішою тінню (меншою прозорістю) і оточені світлим обідком—вінчиком з грануляційної тканини. Застосовується контрастне дослідження з допомогою введення через фістулу різних контрастних речовин (фістулографія). Лікування. При гострому остеомієліті вирішальне значення має своєчасне призначення антибіотиків (бензилпеніцилін, стрептоміцин та ін.) місцеве і внутрішньом'язово. Якщо захворювання має тяжкий перебіг, вдаються до операції, яка полягає в розрізі м'яких тканин над ураженою ділянкою кістки з наступним розсіченням окістя і трепанацією кістки. Своєчасне застосування антибіотиків значно поліпшує результати лікування гострого остеомієліту. Антибіотики розчиняють у 0,25 % розчині новокаїну і краплинним способом вводять у порожнину абсцесу під окістям шляхом пункції після попереднього відсмоктування гною. Кінцівку обов'язково іммобілізують. Використовують також переливання малих доз крові, вітамінотерапію, введення розчинів глюкози та ін. Тепер найкращим способом лікування хронічного остеомієліту слід вважати оперативний. Рецидиви виникають лише в тих випадках, коли операцію зроблено не досить радикально. Основним принципом оперативного лікування остеомієліту має бути видалення некротичних тканин, головним чином кісткових секвестрів, і ліквідація порожнин. Видаляються секвестри і просочені гноєм грануляції, ділянки кістки, що виступають. У процесі передопераційної підготовки застосовують антибіотики, які сприяють ліквідації гострого процесу, відмежуванню остеомієлітичного вогнища. Антибіотики можна використовувати як для внутрішньом'язових ін'єкцій, так і місцеве через фістульні ходи внутрішньокістково і внутрішньоартеріально. Велике значення мають загальнозміцнювальне лікування, раціональне харчування і призначення вітамінів. У післяопераційному періоді рекомендується фізіотерапія, зокрема грязелікування. При цьому зміцнюється рубець, стимулюється утворення нової кістки на місці кісткового дефекту. Етіологія, патогенез і патологічна анатомія вогнестрільного остеомієліту значно відрізняються від остеомієліту гематогенного. Збудником вогнестрільного остеомієліту можуть бути різні мікроорганізми, в тому числі й анаеробні, які потрапили у рану в момент поранення. При вогнестрільному остеомієліті завжди має місце більш або менш значне руйнування м'яких тканин. Секвестри утворюються внаслідок порушення живлення і безпосереднього руйнування судин під час поранення. Секвеструються осколки кісток, що втратили живлення, і кінці відламків («кінцеві остеомієліти»). Процеси регенерації при вогнестрільному остеомієліті менш виражені внаслідок руйнування м'яких тканин. При вогнестрільному остеомієліті спочатку, коли ще не минули гострі явища, здійснюється оперативне втручання за типом вторинної хірургічної обробки вогнестрільного перелому. Коли ж процес перейшов у хронічну стадію, лікування не відрізняється від лікувальних заходів при хронічному гематогенному остеомієліті.
https://doc4web.ru/astronomiya-/kyiv.html
KYIV
https://doc4web.ru/uploads/files/253/90776ead0cee6c0513efc18c08c6b765.docx
files/90776ead0cee6c0513efc18c08c6b765.docx
KYIV Kyiv is the capital of Ukraine. It is a large political, industrial, scientific and cultural centre. Its population equals nearly 3 million people. Kyiv is situated on the Dnieper, the longest river in Ukraine. The glorious history of Kyiv spans 1,500 years. From olden times it is referred to as “the Mother of all cities of ancient Rus”. In the 9th century the city became a big trading centre of Eastern Europe linked through the Dnieper and the Black Sea with Caucasus, the Middle East countries and Rome. From the 11th century, a time of prosperity for the Kyiv Rus State, many European kings considered it an honour to establish matrimonial ties with the family of the Grand Prince of Kyiv. Kyiv enjoys wide popularity in many countries. It is the scientific, industrial and cultural center of Ukraine. It has many scientific institutions and higher educational establishments among which are National University, Polytechnic University, Food Industry Technological University, Light industry Technological University, Pedagogical University Medical University, etc. There are huge enterprises in Kyiv. They produce excavators, airliners, computers, automatic lathes, gas equipment, chemical goods, cameras, ready-made clothes, etc. The museums, art galleries, theatres and historical monuments in the capital make it very important for world culture. St. Sophia Cathedral rightly belongs to the world treasury of ancient architecture. I personally find the Sophia Cathedral the masterpiece and the top of the creative spirit of the Ukrainian people. Kyiv is the centre of Ukrainian culture. The famous Kyiv Shevchenko Opera and Ballet Theatre has one of the best opera and ballet companies in the country. There are also lots of other theatres in Kyiv. The picturesque green banks and hills, plentiful flower-beds with millions of different flowers, wonderful beaches of the Dnieper, the Kreshchatik, one of the widest and most beautiful streets in our country – all this adds up to the beauty of the Ukrainian capital. The people of Ukraine are proud of their capital because is become one of the world biggest center’s where different festivals, scientific congresses, international exhibitions and world sport events take place every year.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tema-uroka-televidenie-reklama-plyusi-i-minusi-klass.html
Тема урока: Телевидение. Реклама: плюсы и минусы (9 класс)
https://doc4web.ru/uploads/files/41/b0735cabcc314e1f17e971b90b210f0c.doc
files/b0735cabcc314e1f17e971b90b210f0c.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-dlya-uchaschihsya-nachalnoy-shkoli-vese.html
Внеклассное мероприятие для учащихся начальной школы «ВЕСЕЛОЕ ПУТЕШЕСТВИЕ В АНГЛИЮ»
https://doc4web.ru/uploads/files/17/145d92e774e875cb34b9cd9d00601d77.doc
files/145d92e774e875cb34b9cd9d00601d77.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-englis-l.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 7 классе ”ENGLISH LITERARY CLUB”
https://doc4web.ru/uploads/files/22/5a4dfcf63af815a7451173d2535eecea.doc
files/5a4dfcf63af815a7451173d2535eecea.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-vesna-pr.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку в 5 классе "Весна пришла"
https://doc4web.ru/uploads/files/80/9e032ee74acbd8203b24cae043e5d020.docx
files/9e032ee74acbd8203b24cae043e5d020.docx
Администрация Фрунзенского района муниципального образования «Город Саратов» Муниципальное общеобразовательное учреждение «Средняя общеобразовательная школа № 77» Фрунзенского района г. Саратова 410071 г. Саратов, ул. Шелковичная, 141, т. 56-10-54. Внеклассное мероприятие по английскому языку в 5 классе «Spring Is Here!» «Весна пришла» подготовила учитель английского языка Тихонова Ольга Владимировна г. Саратов 2014 Цели мероприятия:создать условия для активного и творческого развития личности и стимулировать интерес учащихся к изучению английского языка. Задачи: – мотивировать учащихся использовать знания, умения и навыки, полученные при изучении различных дисциплин для решения поставленной задачи; – развивать у учащихся воображение и фантазию; – формировать умение взаимодействовать в коллективе; – воспитывать у учащихся ответственность за порученное дело, самостоятельность, чувство сопереживания; – дать возможность учащимся и их родителям участвовать в подготовке и проведении внеклассного мероприятия, а также оценивать их результаты. Cтруктура и содержание: 1. Обсуждение идеи (сюжета). 2. Создание сценария. 3. Выбор и распределение ролей, их разучивание. 4. Репетиции. 5. Обсуждение и изготовление декораций, костюмов, реквизита. 6. Оформление помещения (декорации, плакаты, газеты). 7. Музыкальное оформление спектакля. 8. Создание презентации. Практическая направленность: 1. Совершенствовать фонетические навыки учащихся Увеличивается активный и пассивный словарный запас; Развивать коммуникативные умения; Совершенствовать навыки спонтанной речи; Расширять кругозор, углубляются знания по различным предметам, их изучение приобретает практическую значимость, т.к. возникает необходимость использовать свои знания и умения в новой жизненной ситуации. Костюмы и декорации изготовлены самими участниками спектакля. Действующие лица: - Эльф(Elf); - Весна(Spring) ; - Королевацветов (QueenofFlowers); - Март, Апрель ,Май (March, April, May) ; - Подснежник (Snowdrop); - Крокус (Crocus); - Примула (Primrose); - Мимоза (Mimosa); - Фиалка (Violet); - Нарцисс (Daffodil); - Эдельвейс (Edelweiss); - Жасмин (Jasmine); - Радуга (Rainbow); - Солнце (Sun). Spring is here! Elf: Hello! Welcome to our Carnival! I am Elf. I have come from a spring forest. Springisbeautiful! Look! Heresheis! Spring: I am Spring. When I come, green leaves and flowers begin to grow. This is the season when snowdrops bloom. This is the season when birds make their nests. This is the season we all like best. Spring is dancing through the wood In a lovely dress and hood. I am here with my spring months. March: I am March. In the spring ,in the spring Sweet and fresh is everything. April: I am April. I like the sun, I like the spring. I like the birds that twitter and sing. May: When it is May We are happy and gay. The trees are green, Blue skies are seen, Winter days are far away The world looks new and gay. Elf: Spring is here! Spring is here! Flowers are coming, too. Snowdrops, violets ,daffodils Now are coming through. Let’s invite the Queen of Flowers. Queen of Flowers: Good morning, children! I am glad to see you. I like flowers that are bright, I like flowers that are white, I like flowers with a smell, I treat flowers very well. Уходят Эльф и весенние месяцы, на сцену выходят « цветы». Появляются «цветы» из-за декорации, изображающей лесную полянку. Snowdrop: My name is Snowdrop. I come when the snow is on the ground. I am white. I am very pretty. Pretty little snowdrops, Growing through the snow. We are the first to come. Don’t you know? Crocus: My name is Crocus. I come next. I am yellow. Spring is coming, So you are told By a crocus, Dressed in gold. Primrose: I am a Primrose. We are pink, white, blue and yellow. Spring is here. So you can guess By the primrose’s beautiful dress. Mimosa: I am Mimosa.I am yellow and orange. Mimosa is the symbol of the 8th of March. All girls and women Like me very much. Violet: I am Violet. I don’t like snow. I like warm days. My dress is violet-coloured. Deep in the woods a song I hear A bird is singing: “Spring is here!” Then at your feet a violet blue. “I am singing and blooming for you” Daddodil: I come next. My name is Daffodil. I am white like snow and yellow like the sun. Once while walking in the hills I saw some golden daffodils. Beside the lake, beneath the trees Dancing, dancing in the breeze. Edelweiss: I am Edelweiss. It’s very difficult to find me. I grow high in the mountains. Jasmine: My name is Jasmine. I am from the East. My flowers are white. They smell so sweet! После этого две девочки – цветы танцуют танец. Все участники спектакля вновь на сцене: они радуются восходящей радуге: поют песню «Rainbow»: Red and yellow and pink and green Purple and orange and blue I can sing a rainbow, sing a rainbow, sing a rainbow to you Появляется Радуга: - Rainbow: Oh, Rainbow, Oh, Rainbow ,oh, Rainbow How lovely are my colours. Purple, red and orange too. Yellow, green and blue so true. Oh, Rainbow ,oh, Rainbow How lovely are my colours! Из-за радуги выходит Солнце: - Mr.Sun, Mr.golden Sun, Please, shine down on me. Mr.Sun, Mr.golden Sun, Hiding behind a tree. These little children are asking you: To please come out so We can play with you Mr.Sun, Mr.golden Sun, Please, shine down on me! Все вместе участники исполняют песню «Springishere!», которая идёт параллельно на видеоролике. Список использованной литературы 1. Журнал «Первое сентября. Английский язык» № 10 2009 г,стр.32-34 «FlowerCarnival»
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-dlya-uchaschihsy2.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку для учащихся 9 класса на тему «I like English»
https://doc4web.ru/uploads/files/87/ed2a28af4fdeda75c65763476e515f7d.doc
files/ed2a28af4fdeda75c65763476e515f7d.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-cristmas-day-klas.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку "Christmas Day" 3-5 класс
https://doc4web.ru/uploads/files/19/910ec3d16d824da0e43128dbae817cd0.docx
files/910ec3d16d824da0e43128dbae817cd0.docx
Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение Средняя общеобразовательная школа № 9 г. Кинель Самарской области CHRISTMAS DAY Разработка внеклассного мероприятия для 3-5 классов Подготовил: Ермилина Анна Михайловна Учитель английского языка ГБОУ СОШ № 9 г.о. Кинель Кинель 2013 Тема внеклассного мероприятия « CHRISTMAS DAY» Цель внеклассного мероприятия: 1) активизировать употребление изученного лексико-грамматического материала в рамках темы « CHRISTMAS DAY» Задачи: 1) Способствовать формированию коммуникативных умений на младшей и старшей ступени обучению иностранного языка; 2) Ознакомление и сравнение учащихся с культурой ( традициями и обычаями) изучаемого языка; 3. способствовать эстетическому и толерантному воспитанию учащихся Оборудование: мультимедийный пректор, компьютер, картинки с изображениями празднования Рождества в Великобритании, Соединенных Штатах, России, детские рисунки и поделки учащихся на тему « Chrismas», электронная презентация( 12 слайдов), CD диски с песнями про Рождество Дата проведения: 23.12.2012г. Место проведения: медиатека Merry Christmas! Good evening boys and girls! Good evening dear teachers! We are very glad to see you here! We shall celebrate Christmas and New Year today! We shall sing songs and dance, play games and recite poems! Начало праздника. Все гости и участники праздника усаживаются в зале. На сцену выходят двое ребят-ведущих. В1: Hello, children! Hello, our guests! B2: Hello, boys and girls! We are glad to see you! В1:Merry Christmas! B2: Happy New Year! *** B2: Дети заранее начинают готовиться к Рождеству: всем своим родственникам и друзьям они посылают рождественские открытки (Christmas cards) с пожеланиями весёлого Рождества и счастливого Нового года. В1: В каждом доме ставится рождественская ёлка (Christmas tree), которая украшается красивыми гирляндами и огоньками; изготавливаются праздничные композиции со свечами и веночки. B2: Dear boys and girls, look! We have a New Year tree, too! В1: Let’s decorate it! B2: На сцену приглашаются ученики 3 «Б» класса! Ребята, ваша задача – украсить ёлку. Но сначала вы должны достать игрушку из мешка, сказать на английском языке, что это и какого цвета – и только после этого повесить игрушку на ёлку. итак, приступаем к украшению нашей ёлки под музыку! (дети поют песню “Decorate the Christmas tree” и украшают ёлку). В1: Дети в Англии устраивают театральные представления. Мы покажем вам такое представление “Three little kittens” B2: На сцену приглашается …. класс для участия в сценке! Kittens: Three little kittens lost their mittens and they began to cry. The 1st kitten: Oh, Mother dear! The 2nd kitten: We very much fear! The 3rd kitten (crying): That we have lost our mittens! Mother Cat: What? Lost your mittens, you are naughty kittens! Then you will have no pie! Miee-ow, miee-ow! No pie! (Three kittens look for their mittens) Kittens: Three little kittens found their mittens and they began to cry The 1st kitten: Oh, Mother dear! The 2nd kitten: See here, see here! The 3rd kitten: We have found our mittens! Mother Cat: You are good kittens! Put on your mittens! And you will have some pie! В1: Но, наверное, больше всего ждут прихода Деда Мороза (Santa Clause)! Christmas is here! The day is so clear, The show is so white, The sky is so bright! We shout with so might Merry Christmas! Listen! Somebody goes! Who is this? Is it Father Christmas? or Santa Clause? Let’s call him! Say after me! Father Christmas! One, two! Father Christmas! Where are you? (Father Christmas appears). Father Christmas: I’m here, children! Hello, children and teachers! Merry Christmas to you! Merry Christmas to me! Merry Christmas to all your friends, Where ever they may be! Merry Christmas to school! And to your teachers, too! Merry Christmas to everyone! And I wish my wish comes true! Let’s meet! I’m Father Christmas! And what is your name? How are you? Sit down, Father Christmas, and have a rest! You are tired. Let’s sing the song ‘Jingle bells!’ Father Christmas: Let’s play a game! the game is “I shall freeze”. Give me your hands, please! (a game). It is very cold! Let’s do exercises! (дети поют песню и выполняют упражнения) Now, children, rack your brains! Let’s recite poems about Christmas! Father Christmas: I have come and brought presents for you! (вручить подарки, которые дети приготовили друг для друга заранее). Let’s congratulate each other and sing the song ‘We wish you a Merry Christmas and a Happy New Year!’ Our party is over! Thanks for your coming! Merry Christmas and Happy New Year to all of you! Goodbye! Список использованной литературы: 1. О. А. Зайкова. Увлекательный английский. Внеклассные мероприятия 3-9 классы. 2. Журнал « Иностранные языки в школе», № 1, 2004 ( методическая мозаика) 3.В. П. Кузовлев, Л. П. Лапа, Э. Ш. Перегудова, И. П. Костина, Е. В. Кузнецова, Ю. Н. Балабардина, О. В. Черных. Учебник для 5 класса.- М.: Просвещение, 2005 Интернет-источники: 1.http://festival.1september.ru 2. www.tea4er .ru
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-zvezdniy-chas.html
Внеклассное мероприятие по английскому языку «Звездный час»
https://doc4web.ru/uploads/files/91/4c21f38b3cad117d89570d0f6615f3e8.docx
files/4c21f38b3cad117d89570d0f6615f3e8.docx
Пищева Любовь Анатольевна КГУ «СШ №2» г. Каркаралинск. Учитель английского языка Внеклассное мероприятие по английскому языку «Звездный час» Цели: Обобщить и систематизировать знания у учащихся о традициях празднования популярных праздников, о культуре, о литературе в Великобритании . Задачи: Развивающая: развивать творческие способности учащихся, развивать языковую догадку, смекалку, внимание, память, мышление. Образовательная: формирование страноведческих, социокультурных знаний, расширение кругозора учащихся Воспитательная: воспитывать интерес к изучению предмета. воспитывать уважение к культуре и традициям Великобритании. Класс: 5-6 класс Оснащение: - компьютер, - интерактивная доска, - проектор, - раздаточный материал (маркеры, бумага, сигнальные карточки, звезды) Подготовка: создание презентации игры, изготовление сигнальных карточек изготовление звезд, изготовление диплома для победителя, изготовление плаката с изображением ослика Иа (без хвоста), для игры флаги: Англии, Шотландии. Уэльса и Северной Ирландии, эмблемы, символы. Ход мероприятия: Организационный этап. Приветствие участников и гостей мероприятия. Роль ведущих исполняют учителя. в роли наблюдателей, контролирующих правильные ответы участников и зачисляющих звезды собирается жюри. Teacher (T): Good afternoon, dear boys and girls! Т2: Good afternoon, dear guests! T: We’re glad to see you in our intellectual competition… T : “Star Hour” Т2 will take part in a game to prove that they are the best, the cleverest. T: To answer the question “who’s the best?”, our players will have to come through 6 rounds of the competition. 2. Объяснение правил игры. · The competition consists of 6 rounds. · Players answer the questions, raising cards they have · You can get a star for each correct answer. _____________________________________ · Соревнование состоит из 6 туров. · Участники отвечают на вопросы, поднимая сигнальные карточки · За каждый правильный ответ дается звезда. Ход игры. 1 ТУР (Приложение) Представление участников. T: Now let’s learn the names of our teams. Don’t forget to tell us about your emblems.(Участники игры по очереди представляют себя, рассказывая о себе, о команде, о эмблеме. 4команды по 3 игрока. У каждой команды на столе свой флаг (Англии, Шотландии, Уэльса и Северной Ирландии). Названия команд “Red rose”, “Thistle”, “Daffodil”, “Shamrock” (соответственно флагу стран Англия- красная роза и т. д.). Участники команд по очереди рассказывают почему символом стран стали эти растения. 2 ТУР ВИКТОРИНА And we hope you can show us your knowledge of culture of different countries. Your task is to choose the correct answer. В первом туре игроки отвечают на 6 вопросов, выбирая правильный ответ из трех предложенных. 1. What holiday don’t we celebrate in Kazakhstan? a) thanksgiving day b) New Year c) Christmas 2. When is Christmas Day in Great Britain ? a) December 25th b) December 26th c) January 7th 3.Who brings present for children in Great Britain? a) Ded Moroz b) c) Santa Claus d)Father frost 4. What colour is Santa’s costume? a) It’s green b) It’s blue c) It’s red 5. Why children hang their stockings by the fireplace? a) for decorate b) for present c) for drying 6. Santa goes into your house through the … a) window b) chimney c) door 7. Where do people celebrate New Year in February? a) Germany b) Great Britain c) China 3 ТУР Let's talk about the UK. Your should call the right answer. Which is the Flag of Great Britain? Какой из этих флагов является флагом Великобритании? What is the capital of Great Britain? Столица Великобритании? Who is in the head of the Great Britain? Кто является главой Великобритании What is the national symbol of England? (the rose) Какой национальный символ Англии? (роза) What is the national symbol of Scotland? (the thistle) Какой национальный символ Шотландии? (чертополох) What is the national symbol of Wales? (the daffodil) Какой национальный символ Уэльса? (нарцисс) What is the national symbol of Northern Ireland? (the shamrock) and red hand Какой национальный символ Северной Ирландии? (трилистник) What is the symbol of London? (Big Ben) Какой символ Лондона? (Биг Бен) What is the biggest city in Great Britain? (London) Какой самый большой город Великобритании? (Лондон) What is the Queen's name? (Elisabeth II) Имя королевы? (Елизавета II) What birds can you see in the Tower of London? (ravens) Каких птиц вы можете увидеть в Лондонском Тауэре? (ворон) What river does London stand on? (The Thames) На какой реке стоит Лондон? (Темза) What is the official London home of the Queen? (Buckingham Palace) Как называется официальная резиденция королевы в Лондоне? (Букингемский дворец) What is the double -decker? (a bus) Что такое double -decker? (двухэтажный автобус) What is the name of the traditional Scottish man’s skirt? (a kilt) Как называется традиционная шотландская юбка у мужчин? (килт) What colour is London taxi? (black) Какого цвета такси в Лондоне? What colour are there in the British flag? Какие цвета в британском флаге? What colour are the telephone boxes in England? Какого цвета телефонные будки в Англии? 4ТУР What famous places can you see? Choose and tell sightseeing of the UK. (Команды по очереди называют достопримечательности ВБ). Для 1 й команды The 1 st team It is the tallest Ferris wheel in Europe, Italy USA and the most popular paid tourist attraction in the United Kingdom. Аlmaty, Kazakhstan A bridge which crosses the River Thames , just to the east of the Tower of London. Often used as a symbol of London. Для 2 команды It is a big clock tower. It is famous Egypt Rio de Janeiro, Brazil all over the world. It is part of the Houses of parliament. It is one of the symbols of London. A typical British bus with two levels Bayterek, Astana . Some of them specialize in short sight-seeing tours for tourists. Для 3 команды The official home of the British New York, USA Sydney, Australia, opera theatre royal family in London, containing almost 600 rooms. Astana Stonehenge, England Stonehenge is one of the most famous prehistoric places in the world. This ancient circle of stones stands in Southwest England. It measures 80 metres across and made with massive blocks of stone up to fourmetres high. Why it was built is a mystery. Для 4 команды Paris, France Madam Tussaud's Museum, London England Madam Tussaud's is the most popular and talked about wax museum in the world. There are wax models of the famous and infamous, both living and dead, from every walk of life. Asrana , Kazakhstan Moscow, Russia 5 ТУР Great! Now it’s time to remember English literature. You see the names of some writers. Who wrote these books? Учитель раздает листы с заданиями. Все задания выполняются на время. Пока ребята работают можно включить музыку. По истечении времени листы собираются 1. W. Shakespeare 2. L. Carroll 3. D. Defoe 4. A. Milne 6 ТУР “Romeo and Juliet Alice in Wonderland” “Winnie-the-Pooh” “Robinson Crusoe And the next round «Who I am?». Every captain has a sticker with cartoon or fairy tale hero. You have got only 5 questions. Then you should guess who are you. Капитан каждой команды имеет стикер с героем мультфильма или сказки. Вы можете задать только 5 вопросов , затем угадать кто ты. SHREK, RED HOOD, WINNIE- THE POOH, CROCODILE GENA Пока жюри подсчитывают баллы, давайте поиграет - Guys, look at Donkey how he sad today He went to the forest with his friends and lost his tail! Help him . На доске - большой рисунок ослика Иа без хвоста. Ребята, посмотрите какой он сегодня грустный !!! Он ходил в лес со своими друзьями и потерял свой хвост! Помогите ему - прицепить хвостик на место. Дети с завязанными глазами прикрепляют хвост Иа. Ok, time passed very quickly. Now, let’s listen to our jury, what is your score? And now we know the winner. Подведение итогов игры. Победитель награждается дипломом. Всем игрокам небольшие сувениры T: Thank you for the game! Т: Good luck!
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tema-uroka-vremena-goda-i-pogoda-klass-konspekt-uroka-po-angliys.html
Тема урока: «Времена года и погода» (3 класс) Конспект урока по английскому языку
https://doc4web.ru/uploads/files/1/6ba3e90a8d022e247df97e1a2414ec1d.docx
files/6ba3e90a8d022e247df97e1a2414ec1d.docx
Конспект урока по английскому языку с применением ИКТ, игровых и групповых технологий Тема урока: «Времена года и погода» Возраст обучающихся: 8-9 лет, 3-ий класс Авторы: УМК «Английский язык» В.П.Кузовлев, Н.М. Лапа, И.П. Костина, Е.В. Кузнецова Вид урока: урок-игра (КВН) Тип урока: закрепление знаний Цель урока: развивающий аспект – развитие антиципации, умения высказывать предположения, планировать высказывания; воспитывать интерес к иностранному языку как средству общения, к многообразию средств иностранного языка; воспитательный аспект – воспитание познавательных потребностей, любознательности, воспитание потребности в приобщении к мировой культуре через чтение; учебный аспект – совершенствование речевых навыков Речевой материал: продуктивный: лексический – лексические единицы цикла; грамматический – безличные предложения. Оборудование: аудиозапись, электронное приложение к учебнику В.П. Кузовлева, Н.М. Лапа, И.П. Костиной и др., раздаточный материал, карочки с изображением звуков. Ход урока Этапы урока Действия и вопросы учителя Возможные ответы учеников I. Самоопределение к учебной деятельности (Мотивационно-вступительный) 2.. Приветствие. Речевая подготовка. Good morning, children. How are you today? Today we’ll have a competition on the topic “Seasons and Weather”. Let’s divide into two teams. Let’s talk about the weather today. I’ll start out conversation and you’ll finish the logical chain. Each student must add one or two sentences. Фонетическая зарядка. (Конкурс 1) Let’s play with the English sounds. Make up as many words , as you can. [I], [i:], [^], [e], [o:],[n],[ou] Аудирование с извлечением конкретной информации. (Конкурс 2) Now we’ll listen to the text. Guess what Dan’s favourite season is. Open your books on p.93 Good morning, our teacher. We are fine, thanks. P1-P2-P3-P4 It is (not ) foggy. It is (not) stormy. It is (not) cloudy. It is (not) wet. It is (not) frosty. - It is…..above zero. - I like the weather today because it is sunny. - I dislike rainy weather. - I hate when it rains - snows - melts. Cold, snow, below, windy, spring, winter, freezing, zero, sunny, summer, wet, weather, frosty, hot, stormy, foggy, autumn. It is winter. (Побеждает команда, ответившая первой) II. Актуализация знаний в учебной деятельности (Включение в систему знаний и повторение) Актуализация знаний в учебной деятельности (конкурс 3, диалогическая речь). Now we’ll role-play the dialogues about the weather today. You’ll work in groups during 5 minutes and then we’ll start. Конкурс 4. It’s time to remember poems and do some exercises. This is the season When fruit is sweet, This is the season When school-friends meet. This is the season When children ski And Grandfather Frost Brings the New Year Tree. This is the season When vegetables grow, I come to the garden And make water flow. This is the season When nights are short And children have plenty Of fun and sport. Boating, swimming All the day, With a merry song On a sunny day. Конкурс 5. Put the Object in the Pictures (Use the Computur) Конкурс 6. Tell us the story using the pictures. Конкурс 7. Let’s play the “Seasons”. Open your Activity Books, page 68. Конкурс 8. And the last competition for today. Write what you know about the weather in Russia. Open your Activity Books on page 65 -Hello, Ted! - Hi, Dan! How are you? - Fine. Thanks. And what about you? - I’m not fine. The weather isn’t good today. It is cold and windy. - What are you going to do? - I don’t know yet. May be I stay at home and watch TV. And you? - I’m going to ski. (Autumn) (Winter) (Spring) (Summer) It’s sunny. It’s hot. It’s wet. It’s windy. It’s cold. 1. It’s autumn. The weather is cool and nice. It isn’t cloudy. I have not got my umbrella. 2. It’s summer. The weather is sunny. The sun is bright. The trees are green. It is hot. Team 1.It’s winter. It’s cold in winter. It often snows in winter. Sometimes it is very frosty. We can play snowballs and make snowmen. In winter we put on our warm coats and hats. Team 2. It’s spring. In March and April it often rains. Sometimes the sun shines, too. In May there are flowers in the gardens and parks. There is a rainbow in the sky. There are seven colours in the rainbow. Pupils write sentences in their Activity Books. III. Рефлексия учебной деятельности на уроке Подведение итогов урока Our lesson is coming to the end. In conclusion, I want to tell you that you’ve worked brilliantly at the lesson. I’m satisfied with your answers. Let’s see which team is the best. Well, the winner is team 1. Our lesson is over. Good-bye! Обучающиеся самостоятельно анализируют и подводят итоги урока-КВН. Good-bye, our teacher!
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-dlya-obuchayuschihsya-klassov-nachalnoy.html
Внеклассное мероприятие для обучающихся 3 классов начальной школы по предмету: английский язык "Рождество"
https://doc4web.ru/uploads/files/32/ebac89f40acbd4c8a590baf590b31e8a.docx
files/ebac89f40acbd4c8a590baf590b31e8a.docx
Муниципальное автономноеобщеобразовательное учреждение гимназия № 2 г. Асино Внеклассное мероприятие для обучающихся 3 классов начальной школы (УМК «Английский с удовольствием») по предмету: английский язык Составители: Наливайко О.Г. учитель английского языка Емелина О.В. учитель английского языка г. Асино 2013 План мероприятия (Активные формы работы на уроках английского языка с использованием современных технологий, как средство повышения познавательной активности учащихся) Тема: Рождество Класс: 3 Тип мероприятия:внеклассное мероприятие – повторение, систематизация и обобщение знаний. Цель мероприятия: обобщить и систематизировать знания учащихся о Рождестве в Великобритании. Задачи мероприятия: образовательные: актуализировать знания учащихся о Рождестве; активизировать употребление лексических единиц по теме «Christmas»; совершенствовать навыки аудирования с извлечением необходимой информации. развивающие: развивать языковые умения;развивать память, мышление; развивать навыки целеполагания и рефлексии. воспитательные:прививать интерес к культуре стран изучаемого языка, воспитывать чувство взаимоуважения при работе в группе. Универсальные учебные действия, на формирование которых направлен образовательный процесс: познавательные, коммуникативные. Ключевые компетентности, которые формируются в ходе данного мероприятия: учебно- познавательная, социальная. Оборудование:компьютер, проектор, магнитофон,презентация, сцена украшена снежинками, гирляндами, в центре сцены стоит небольшая елка, надпись «MerryChristmas», фонограммы песен “Wewishyou a merryChristmas”, “JingleBells” и музыки для заставок; костюм Санта Клауса; Ход мероприятия Christmas Дети сидят. Свет выключен. ( 9 ) человек по центру со свечами. Ведущий 1 (Люба) SilentNight! HolyNight! Alliscalm, allisbright! Roundyou, Virginmotherandchild Holyinfant, sotenderandmild. Sleepandheavenlypeace, Sleepandheavenlypeace! В 2(Настя) Goodmorning, goodmorning, goodmorning. Thiscoldwintermorningwearewellhowareyou? Pupils:(выступающие на сцене, гасят свечи, встают) Goodmorning, goodmorning, goodmorning. Thiscoldwintermorningwearewell, andyou? В 1: Todaywehave a greatholiday – Christmas. В 2: ButwhydopeoplecelebrateChristmas? В 1: PeoplecelebratethebirthofJesusChrist. В 2: Right. ChristiansbelievethatJesusChristwasborn 2 thousandyearsago. Pupils:Все вместе ChristmasDay, HappyDay! Weallgladandwanttoplay! Wealldanceandsingandsay: “Welcome! Welcome! ChristmasDay!” В1: «A Christmas Story» Сценарийсказки «A Christmas Story» Действующиелица: Steve, Annie, Mother, Santa Claus. Дети украшают ёлку .Входит мама. Mother: Oh! What a beautiful Christmas Tree! Steve: We put blue baubles, yellow lights, orange bells… Annie: And green crackers and a red star on the tree! Mother: Yes, very good! But now it’s time for bed! Gotosleep! (уходит) (Стив и Эни идут к кроватям и ложатся спать) Steve: Please, Santa Claus! Can I have a computer game and a football for Christmas? Annie: Oh, dear Santa Claus! I want a small present… a small kitten!!!(вздыхает) (Спят. Раздается шум. Выходит Санта Клаус) Santa Claus: Here I am! Annie: Oh, Steve, it’s Santa Claus, look! Steve: Yes! It’s Santa! Hooray! Hooray! Santa Claus: Hello, children! Now take your presents! Steve, a computer game and a football for you! (подаетСтивуподарки). Steve: Thank you, Santa Claus! Santa Claus: Annie, a book is for you! Annie: (грустно) Thank you, Santa! Santa Claus: And a small kitten!(подаетЭникотенка). Annie: (весело): Oh, a small kitten! Thank you, Santa Claus! Steve& Annie: We wish you a Merry Christmas, Santa! Всегерои: (поют):We wish you a Merry Christmas! We wish you a Merry Christmas! We wish you a Merry Christmas! And a Happy New Year! В2 And now - the poems! P1  Стихотворение: ” AtChristmasTime” (О.Г.) EveryyearatChristmastime Youcanhearthechurchbellschime. P2:        (О.Г.)      TheyringoutonChristmasmorning Forthat’sthedaythatJesuswasborn. P3:          (О.Г.)     AndeachyearfromHeavenabove YourownspecialAngelbringsyouherlove. Whatcan I giveHim? Pooras I am? If I were a shepherd I wouldbring a lamb, If I were a wiseman I woulddomypart, Yetwhatcan I giveHim, Givemyheart. P4 Whatcan I giveHim? Pooras I am? If I were a shepherd I wouldbring a lamb, If I were a wiseman I woulddomypart, Yetwhatcan I giveHim, Givemyheart. В2:     Christmastodayiscelebratedbysendingcardsandgivingpresents, lotsofgoodthingstoeat, crackers, Christmastreeswithlightsdecorationsandfunatcharades. And now let`s dance6 класс танецROCKN Roll B 2 and now the 5 th form (сценка О.Г.) В 1: Кто же приходит в этот день? Стук в дверь, входит Санта Клаус. S. C.  Helloboysandgirls! I amgladtoseeyou! Isthereany  naughtyboy  amongyou? Pupils:Все вместе (No) Isthereanylazygirlamongyou? Pupils:Все вместе (No) Doyoulearnwell? Pupils:Все вместе (Yes) Doyoulistentoyouteacher? Let’saskyourteacher. Doyouloveyourparents? Pupils:Все вместе (Yes) Thenyouaregoodchildren. And I wanttotakepartatyourpartyandlistentoyoursongsandpoems. В1. «I like your Mooving» (катя даша 6 класс) P4:   (Артем) WhendoesSantacome? Hecomesatthenight! Hecomesatthenight! Hesoftlyandsilentlycomes; P5:     (Сережа) Hecutsthroughthesnow Like a shipthroughthefoam, Whilethelittlewhitesnowflakesswirl. P6: (Гильдебранд Д)   Whotellshim? Nooneknows! Buthefindsthebedside Ofeachgoodboyandgirl. В 1: Let` s sing “JingleBells” Все вместе c залом В2 Now let`s meet David with his Surprise (игра аккордеон) В2 : Let`s play “If you are Happy!”Stand up! с заломнет!!!!!Убрать!!! В1 Let`s sing and dance «Merry Christmas» Дети встают в круг, хоровод 2 раза «Merry Christmas» SantaClause: Letsplaythegame a little. (А сейчас отгадайте мои загадки с залом) -Itlivesinthehouse. Itlikesfishandmeat.(A cat). - Itlivesintheforest. Itlikesbananas.(A monkey). -Itisverybigandgrey,(A elephant). -Thisanimallivesathomeorinthestreet. It`sman`sfriend.(A dog). - Itisgreenandbig. Itlikesmeat. Itlivesintheriver.(A crocodile). (За правильный ответ дети получают конфетку). В2 Let`s meet Ефимова Оля with her present Карина? SantaClause: Oh, howlateitis! I musthurry. Doyoupromisetobegoodchildrenandlearnwell? Ifyoudo, I’llcomeandgiveyou a presentonChristmasnight. Goodbye, dearchildren! P, Т: MerryChristmasandGoodbye! Песня «Happy New Year»
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-dlya-uchaschihsya-nachalnoy-shkoli-vech.html
Внеклассное мероприятие для учащихся начальной школы "ВЕЧЕР СКАЗОК НА АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ"
https://doc4web.ru/uploads/files/17/46cd1a61859a2e8c8660bdd1d3063929.doc
files/46cd1a61859a2e8c8660bdd1d3063929.doc
null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-dlya-nachalnoy-shkoli-te-goat-and-te-se.html
ВНЕКЛАССНОЕ МЕРОПРИЯТИЕ ДЛЯ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ «THE GOAT AND THE SEVEN KIDS»
https://doc4web.ru/uploads/files/15/8d236b3bd98bace54cd0664bc227106a.docx
files/8d236b3bd98bace54cd0664bc227106a.docx
МУНИЦИПАЛЬНОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ «СРЕДНЯЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ШКОЛА № 34 ПГТ. ДЖУБГА» МО ТУАПСИНСКИЙ РАЙОН ВНЕКЛАССНОЕ МЕРОПРИЯТИЕ ДЛЯ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ «THE GOAT AND THE SEVEN KIDS» (devoted to “Mother’s Day”) Разработала учитель английского языка Бакланова Людмила Анатольевна 2012 год Цель: 1. Активизация фонетических навыков. 2. Закрепление лексических навыков. 3. Раскрытие творческого потенциала у детей. Scene 1. На полянке в лесу стоит домик, в котором живут коза и ее семеро детей. Коза-мама спит. Семеро козлят хотят приготовить ей к празднику сюрприз: убрать в доме, а также возле него. One of the kids (jumping out of the house and stretching): Nice morning! Oh, hello! This is the house we live in. Isn’t it beautiful? We are seven little goats. My name is Curly. (The others are jumping out): My name is Whirly, my name is Bunny, my name is Hunny, my name is Hopsy, my name is Mopsy and I’m Cotton-Tail. Берутся за руки, поют и танцуют. All: Together, together, Together every day; Together, together We work and play. Curly: Today we have a holiday! Hopsy: It’s Mother’s Day today! Hunny: We want to help the Mother, Whirly: Because of holiday! Начинается уборка. Bunny (подметает): Sweeping, sweeping, We must do the sweeping, We must get it clean. No dust must be seen, While Mother is still sleeping. Mopsy (вытирает пыль): Dusting, dusting, We must do the dusting, We must get it clean. We must get it clean, While Mother is still sleeping. Cotton-Tail (начищает посуду, остальные чистят обувь): Polishing, polishing, We must do the polishing. We must get it shine, A beautiful shine, While Mother is still sleeping. Hopsy: Now the house is clean and bright! Whirly: We have done it quite all right! All: Wake up, wake up, Mother, do, Come and see what we’ve done for you! Scene 2. Выходит коза и поёт: Good morning, my dear kids, Good morning to you. Good morning, good morning, I am glad to see you. Kids: Good morning, Mummy! Бросаются к козе, окружают. Curly: We like the way you look, We like the way you cook. So, what we really want to say All: Is “Happy Mother’s Day!” Берутся за руки и поют песенку «My Dear, Dear Mummy». Goat: Oh, my dear kids, how nice of you! Your song is so sweet, your work is so good, I thank you! Now, my dear children, I have to go to the market to buy some fruit for you. Don’t open the door to anybody! Bye-bye. Close the door. Don’t forget! Уходит. Козлята запирают дверь и поют песенку. Help your mother set the table With a knife, and fork, and spoon. Help your mother set the table Every afternoon. Help your mother clear the table, Take the knife, and fork, and spoon. Help your mother clear the table Morning, night and noon. Scene 3. Выходит волк. Wolf: I am big and grey! I am terrible! (рычит) I am hungry! (подходит к домику) Open the door, it’s me, your mother. Kids: No, no! You are not our mother. Mummy’s voice is soft and sweet. Go away, you, bad wolf! Wolf: You are silly little goats. Волк уходит, через некоторое время подходит снова, говорит мягким голосом: Open the door, my dear children! It’s me, your mother. I have some sweets for you. Kids: Your voice is soft, but you are not our mother. Go away! Wolf: Don’t you want the sweets? Kids: No, we don’t! Wolf: Open the door or I will break it down! Kids: No! Go away! Wolf: Do you give up? Kids: We are not afraid of you! Wolf: OK! One! Two! Three! (ломает дверь и вбегает в дом) Начинается борьба. Козлята производят большой шум, и волк убегает. Scene 4. Подходит коза. Goat: What’s the matter? What’s happened? Kids: Oh, Mother, the wolf wanted to eat us! Goat: My dear children, I’m very happy, that you are so brave and strong! (Целует козлят и даёт им фрукты.) Все берутся за руки, поют и танцуют: The more we are together, together, together, The more we are together, the happier we are! So, my friend is your friend And your friend is my friend. The more we are together, the happier we are! THE END.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/teme-farm-and-ild-animals-klass.html
Theme: Farm and wild animals 1 Класс
https://doc4web.ru/uploads/files/11/0eeb997ca96a73aea406d81c6f3aa62a.docx
files/0eeb997ca96a73aea406d81c6f3aa62a.docx
Date 28.02. Form 1 class Lesson Plan # 21 Theme: Farm and wild animals Aims: 1) to revise the words – from previous lessons. to revise the phrase It is a …. To study letters Ll. Задачи:  1. Познакомить учащихся с новыми словами и научить их правильному произношению, а также отличать их от других слов;  2. Развивать навыки говорения, письма, слушания, чтения;  3. Продолжить работу над закреплением счета в пределах 10;  4. Повоторить лексику прошлого урока;  5. Воспитывать интерес у учащихся к изучению предмета.  Оборудование: Мягкая игрушка Teddy Bear, картинки животных, конверты с разрезанными картинками (5шт.), буквы алфавита, смайлики 50 (шт.), картинка солнца.  Ход урока.  1. Орг.момент.  Good morning pupils! Sit down please.  2. Целеполагание.  -Итак, ребята, сегодня на урок к нам пришел сказочный персонаж – мишка Teddy. Он говорит нам, здравствуйте.  -А как по-английски сказать здравствуйте?(hello)  -Hello  -А как по-английски сказать, как тебя зовут? (What is your name?)  -My name is Teddy.  -А теперь давайте спросим, как у тебя дела? (how are you?)  - I am fine thank you.  -Как спросить, откуда ты? (Where are you from?)  - I am from America.  -Молодцы ребята. Но Teddy пришел к нам сегодня не просто так, а принес с собой новые слова, а чтобы узнать какие, мы должны с вами выполнить задания, которые он для нас приготовил. А за каждый правильный ответ вы будете получать смайлики, у кого будет больше смайликов, тот получит пятерку.  -Готовы? Тогда начинаем наш урок.  3. Фонетическая разминка.  -Посмотрите ребята, Teddy принес нам буквы из которых состоит английский алфавит, но как всегда все перепутал. Давайте-ка поможем ему и расставим буквы в правильной последовательности.  E I A D F G H J K C B   (Ученики выходят к доске и располагают буквы правильно, за каждый правильный ответ ученик получает смайлик)  -Молодцы, а теперь давайте все вместе произнесем алфавит.  -Хорошо. Оказывается вы очень хорошо знаете алфавит, и мы с вами можем двигаться дальше.  4. Актуализация знаний.  -Сейчас я буду показывать вам картинки с животными, которых мы изучили на прошлом уроке, а вы должны называть их по-английски.  Собака  Хомяк Попугай Кошка - кто сможет назвать сколько на картинке кошек, собачек, попугаев, хомяков? -Кто сможет посчитать от 1 до 10 по-английски?  -А теперь давайте хором.  -Молодцы ребята. Вы выполнили все задания Teddy и теперь наконец-то мы можем узнать, какие новые слова он нам принес. А наш сказочный герой будет наблюдать за тем, как мы с вами работаем.  5. Изучение нового материала.  -Итак, посмотрите на доску, кто знает, что это за слова?  -Это слова ВОЛК, МЕДВЕДЬ И ЛИСА, КОРОВА, ОВЦА, ЛОШАДЬ .  -Давайте все вместе произнесем их.  -Молодцы. Ну а теперь давайте поиграем в игру «Внимательные глазки».  -Я буду показывать вам картинки, а вы будете мне называть слова. Сначала первый ряд отвечает, второй ряд им не подсказывает, а мы с Teddy посмотрим, какой ряд лучше запомнил новые слова.  6. Физминутка.  7. Закрепление изученного материала.  - Молодцы, Teddy очень доволен вашей работой и предлагает вам выучить стишки про новых и старых животных.  Собака.  Очень длинный поводок  У моей собаки, dog.  Поводок в руке держу,  А ее не нахожу.  В пруд без спроса окунулась  И довольная вернулась.  В лесу.  Собирать для печки хворост  Я отправился в лес, forest,  Ни ружья не взял, ни пуль —  Не боюсь я волка, wolf.  Я ничуть не оробею,  Повстречав медведя, bear.  Захочу, схвачу за хвост  Рыжую лисицу, fox.  Только то, что я не трус,  Позабыл соседский гусь.  Встал он грозно на пути.  Как теперь мне в лес пройти?  Овечка  Не пущу гулять за речку  Sheep, пугливую овечку.  Рядом рыщет серый волк.  Он зубами щелк да щелк.  На ферме Что за шум что за гам У меня на ферме, farm? Отчего корова, cow Молоко давать не стала? А в конюшне лошадь, horse, Весь просыпала овес? (время на заучивание 3 минуты)  Несколько учащихся выходят к доске и рассказывают стишки  - Молодцы ребята, Teddy сказал мне, что приготовил 5 конвертов. Ну-ка загляните в них.  - Давайте же посмотрим что в них. Ребята достают картинки и называют животных. 8. Cегодня мы знакомимся с новой буквой – Ll, давайте пропишем ее и запишем слова, начинающиеся с этой буквы – lemon, lion, lamp, lollipop. 9. Работа с рабочей тетрадью – P.34 Ex.1, 2,5. 10. Рефлексия.  -Молодцы ребята, вы справились со всеми заданиями, и Teddy приготовил для вас солнышко.  -Скажите, сколько на нем лучиков? (10)  -Как по-английски 10?  -А какого цвета солнышко? (желтого)  -Как по-английски желтый? (yellow)  -Каждый лучик соответствует заданию, выполненному на уроке.  -Скажите, какие задания мы сегодня выполняли, что нового вы сегодня узнали.  9. Домашнее задание.  Учить новые слова, повторить пройденные слова и буквы, названия животных, числа от 1 до 10, цвета.  10. Оценивание.  -А теперь посчитайте, сколько у кого фишек. Teddy хочет поблагодарить вас за то, что вы очень помогли ему сегодня и показали, какие вы все умные. Он желает вам успехов в дальнейшей учебе. Урок закончен. До свидания!
https://doc4web.ru/astronomiya-/ekologichna-situaciya-na-tes-ges-aes.html
Екологічна ситуація на ТЕС ГЕС АЕС
https://doc4web.ru/uploads/files/218/20f9092523afed132240130d272c95c1.docx
files/20f9092523afed132240130d272c95c1.docx
РЕФЕРАТ Тема: Альтернативні джерела електроенергії. Екологічна ситуація на ТЕС, ГЕС, АЕС План Вступ 1. Застосування ядерної енергії. 2. Ядерний реактор. 3. Перспективи розвитку ядерної енергетики. Висновок ЗАСТОСУВАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ. Застосовувати ядерну енергію для її перетворення в електричну вперше почали в нашій країні в 1954 р. у м.Обнінську було введено в експлуатацію атомну електростанцію АЕС потужністю 5000 кВт. Енергія, що виділялася в ядерному реакторі, використовувалася для перетворення води в пару, яка потім обертала з’єднану з генератором турбіну. За таким самим принципом діють введені в експлуатацію за два минулі десятиліття Нововоронезька, Ленінградська, Курська, Коломська та інші АЕС. Реактори цих станцій мають потужність 500-1000 МВт. Ядерній енергетиці, як і багатьом іншим галузям промисловості, властиві шкідливі або небезпечні фактори впливу на навколишнє середовище. Потенційно найнебезпечнішими є радіоактивне забруднення. Складні проблеми виникають у зв’язку з потребою захоронення радіоактивних відходів і демонтажем атомних станцій, які відпрацювали свій строк. А строк їх служби близько 20 років. Після цього відновлення станції неможливе у зв’язку з багаторічним впливом радіації на матеріали конструкцій. АЕС проектують з урахуванням максимальної безпеки персоналу станції і населення. Досвід експлуатації АЕС в усьому світі показує, що біосфера надійно захищає від радіаційного впливу підприємств ядерної енергетики при нормальному режимі експлуатації. Проте вибух четвертого реактора на Чорнобильській АЕС показав, що ризик зруйнування активної зони реактора внаслідок помилок персоналу і прорахунків у конструкції реакторів залишається реальністю. Тому вживаються найсуворіші заходи, щоб зменшити цей ризик. Ядерні реактори встановлюють на атомних підводних човнах і криголамах. ЯДЕРНИЙ РЕАКТОР. Для задоволення щорічної потреби в паливі АЕС потужністю 1 ГВт потрібно 1,4 т природного урану, для добування кого треба переробити 2...3 га землі. ТЕС аналогічної потужності потребує 2...3 мільйони тон вугілля і переробку 80 га грунту. Жоден з видів випромінювання, що виникають безпосередньо в активній зоні реактора, не може проникнути поза межі захисної зони. Якби радіаційна безпека АЕС зумовлювалась тільки активною зоною, можна було б з упевненістю твердити, що атомні реактори абсолютно безпечні і нешкідливі. Однак в активній зоні реактора утворюються радіоактивні гази і аерозолі, радіоактивний пил у приміщеннях, де працюють прискорювачі, радіоактивні речовини, що потрапляють у теплоносій воду, або виникають внаслідок його опромінювання. І це викликає тривогу. Вчені підрахували втрати для здоров’я людей на всіх стадіях обох енергетичних циклів ТЕС і АЕС, починаючи від добування вугілля і урану, транспортування їх і під час самого процесу виробництва енергії, включаючи викиди всіх видів у навколишнє середовище, утилізацію і захоронення відходів. Виявилось, що виробіток за рік одного гіговата потужності на АЕС обходиться людству приблизним скороченням тривалості його життя на 16 людино-років, а для випадку ТЕС ця цифра 8 200 разів більша. Наведені підрахунки зроблені без урахування аварій, які можуть статися на АЕС. Чорнобильська трагедія довела всьому світу, що при недбалому ставленні до експлуатації реакторів ці цифри можуть докорінно змінитися. За даними до 1990 року на ТЕС повинно бути відведено 2,5 млрд. Гкал тепла. Якщо реалізувати це за допомогою прямоточних систем охолодження, то потреби у воді становитимуть 390 км³ на рік. Вода в європейській частині країни нагріється більш як на 5оС. У недалекому майбутньому на охолодження конденсаторів ТЕС і АЕС буде потрібно понад 4 тис. км³ води на рік. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ. У наш час у світі працює близько 370 енергетичних реакторів. Передбачається, що до 2000 року атомна енергетика забезпечуватиме понад 20% загального виробництва електроенергії в світі. Тепер діє 16 АЕС з 45 реакторами загальною потужністю 34,4 млн. кВт. У 1988 р. вони виробили 215 млрд. кВт · год електроенергії, що становить 12,7% від її загальної кількості, одержаної в цьому році. Продовжується будівництво атомних енергоблоків ще на 15 майданчиках. Планується довести в 1990 р. виробіток електроенергії на АЕС до 390 млрд. кВт · год. Здійснюється комплекс заходів щодо підвищення безпеки діючих і проектованих АЕС. Вищими стали вимоги щодо місць розміщення АЕС. У зв’язку з переглядом вимог до розміщення АЕС припинено проектування і будівництво станцій в Азербайджані, Грузії, Криму, Краснодарському краї, другої черги Вірменської АЕС, а також атомних ТЕЦ в Мінську і Одесі. Список літератури: Г.Я.Мякишев, Б.Б.Буховцев. “Фізика” підручник для 11 класу середньої школи. Київ “Радянська школа”, 1991. В.Д.Шарко “Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики” Київ “Радянська школа”, 1990.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa-enoy-englis.html
Тест для 5 класса «Enjoy English»
https://doc4web.ru/uploads/files/32/0e7d05d7ddb4faf09053fae03a602850.docx
files/0e7d05d7ddb4faf09053fae03a602850.docx
Тест для 5 класса «Enjoy English» I. Insert the prepositions 1.Our school will be responsible …  the social and educational programme. 2,Russian students will stay … the partner family. 3. The boys run in the classroom … the break. 4,Barbara invited Russian students … Britain. 5.She proposes that they come… 15-20 days … April. 6. I celebrated my birthday … the 15th … October. 7. My morning meals consists …. porridge and eggs. 8. Would you like to join … Drama club? 9. I skate with my friends … the skating rink. 10. When will you leave … London? – In three days I ‘l be there. II. Add the tag endings: 1. It was a wonderful game, …? 2. Paul and John don't need any help, … ? 3. We could go there together, … ? 4. You like detective stories, … ? III. Open the brackets making right sentences. 1. Mother (to cook) a very tasty dinner yesterday. 2. Tomorrow Nick (not to go) to school. 3. Look! My friends (to play) football. 4, Kate (not to write) letters every now. IV. Choose the correct variant: Let's … a picnic at the weekend. a) make b) arrange c) play d) stay I'd like to invite a … of students to visit us. a) invitation b) programme c) partner d) group Our … football team went abroad last week. a) local b) foreign c) social d) responsible 4. The headmaster …. us about an invitation letter. a) told b) said c) spoke d) talked 5. I liked this party. It was a wonderful…. with dances and songs. a) description b) invitation c) suggestion d)celebration 6. The kids … the New Year tree now. a) not decorating b) don’t decorate c) are decorate d) are decorating 7. Susan … putting the presents at the foot of the bed. a) are b) is c) am d) aren’t 8. What … you going to buy? a) is b) am c) was d) are 9. I… my parents very much when I was on holiday. a) stayed b) missed c) spent d) suggested 10. –I am going to Spain- Have a nice …! a) times b) congratulations c) luck d) trip V. Complete 3 sentences, what these people are going to do at the week-ends: 1. I….. 2. My friends … 3. My mum …
https://doc4web.ru/astronomiya-/kazahsstan.html
Казахсстан
https://doc4web.ru/uploads/files/251/7dc40b96f4ddf99db6749d4f74d26987.docx
files/7dc40b96f4ddf99db6749d4f74d26987.docx
1 План ВСТУП Загальна характеристика країни. Економіко-географічне районування. Корисні копалини. Демографічні умови і населення. Транспортна інфраструктура. Промисловість. Паливно-енергетичний комплекс. Видобувний комплекс. Машинобудування. Виробництво товарів народного споживання. Сільське господарство. Вплив економічної кризи перехідного періоду на продуктивні сили Казахстану. Зовнішньоекономічні зв'язки. Література. ВСТУП. Казахстан є колишньою республікою СРСР, і також як в Україні його продуктивні сили мають дві економічні оцінки: в умовах планово-централізованої економіки (до 91 р.), в умовах ринкового реформування (1992-1996 р.). Оцінка й аналіз продуктивних сил у перехідний період ускладнені з кількох причин: процес ще далеко не закінчений, об'єктивний економічний рівень показників ще не сформований і буде значно змінюватися; на сьогоднішній стан економіки Казахстану, як і України, впливають у більшій мірі суб'єктивні чинники ніж об'єктивні: несформованість ефективних власників підприємств; відсутність грамотних керівників підприємств ( державних і нещодавно приватизованих), що припускають грубі помилки в управлінні підприємствами ; помилки в державному регулюванні економіки. Результатом об'єктивних і суб'єктивних причин сучасної економічної кризи в Казахстані є недовикористання продуктивних сил, що були створені до 1988-1989 р. Не повне навантаження або навіть припинення роботи частини підприємств означає один із двох варіантів: підприємство не вписалося в нові ринкові умови внаслідок того, що його продукція дійсно не має об'єктивного попиту і ринкового визнання. підприємство неефективно управляється і не вписується в ті конкурентні умови, що диктує ринок. Але при більш фаховому управлінні підприємство може працювати і робити конкурентноспроможну продукцію. У першому випадку збиткове підприємство не варто відносити до продуктивних сил, у другому - варто. Точного поділу: яка частина зменшення виробництва якими викликана причинами не може зробити зараз ніхто, тим більше офіційна статистика. На це питання відповість час. Для даної ж роботи прийнятий наступний підхід до оцінки продуктивних сил Казахстану. Дано розгорнутий аналіз продуктивних сил, сформованих і діючих реально до 1987-1989 років (максимальні обсяги виробництва для всіх республік СРСР). Принцип оцінки продуктивних сил по їхньому максимальному прояві в 1988 - 1989 р. Використаний у даній роботі. У спеціальному розділі в кінці роботи показані результати економічного спаду і пропорції зниження реальних виробництв у тому числі по основних видах продукції. Практично, це дає оцінку реального використання потенціалу Казахстану 1988 - 1989 років. Іншими словами, у роботі реалізований принцип опису фактичного потенціалу 1988-1989 р. і оцінки ступеня його зниження в результаті економічної кризи. 1. Загальна характеристика країни. Казахстан займає величезну (2717 тис.кв.км) територію: від передгір'я Південного Уралу до гір Тянь-Шаню, від Каспійського Моря до рівнин Західного Сибіру. На сході Казахстан граничить із Китайською Народною Республікою, на півдні - із Киргизією, Узбекистаном і Туркменією, на півночі і заході - із Росією. Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь - біля 2 тис. км, із заходу на схід - біля 3 тис. км. Природа Казахстану дуже контрастна : зелені оазиси змінюються морем пісків ; низовини, що лежать на десятки метрів нижче рівня моря, -- гірськими вершинами висотою до 7 тис. м. Коли на півночі республіки ще стоять морози, на півдні вже цвітуть сади і ведуться посівні роботи . Територія з півночі широко відкрита холодному арктичному повітрю, що безперешкодно проникає до хребтів Тянь-Шаню . Клімат різко континентальний . Казахстан має великі масиви плодородних земель ; у загальній площі сільськогосподарських угідь колишнього СРСР частка Казахстану складала 33% ( у тому числі рілля - 16%, сіножаті - 15%, пасовища -54% ). У Казахстані розвідані і використовуються родовища кольорових, чорних і рідкісних металів, вугілля і нафти, нерудної сировини. По запасах свинцю, хрому, срібла, вольфраму, ванадія і баритів Казахстан займав перше місце в СРСР, а по запасах міді, фосфоритів, молібдена й азбесту - друге. Серед країн СНД Казахстан займає перше місце по виробництву свинцю і жовтого фосфору, друге - по випуску міді і цинку, третє - по видобутку вугілля, залізної руди, виробітку електроенергії, виробництву сірчаної кислоти. Деякі галузі легкої і харчової промисловості: шерстяна, шкіряна, м'ясна, круп'яна і соляна мали в 80-х роках загальносоюзне значення. Казахстан являє собою достатньо розвинуту економічно і велику по території державу. Казахстан займає територію 2717 тис.кв.км, що включає різноманітні природно-географічні зони. 90% території має рівнинний характер і природну зональність від лісостепової зони на півночі до пустельної на півдні. На території Казахстану є шість природних заповідників, що охороняють і вивчають декілька типів природних зон країни: степову, сухостепову, напівпустельну, пустельну і гірську. Адміністративний поділ поданий 17 областями, що мають різноманітну щільність заселення, ступінь економічного розвитку, галузеву спеціалізацію (табл. 1). Таблиця 1. Адміністративно-територіальний поділ Область Площа, тис.км Населеннятис.жит. Число міст Число СМТ Центр Актюбінська 299,8 573 7 3 Актюбінськ Алма-Атинська 104,7 1526 5 6 Алма-Ата Східно-Казахстанська 97,3 857 6 15 Усть-Каменогорськ Гур’ївська 278,6 539 4 24 Гур'єв Джамбульська 144,6 821 4 11 Джамбул Карагандинська 398,8 1610 9 33 Караганда Кзил-Ординська 227,0 516 3 6 Кзил-Орда Кокчетавська 78,1 596 4 6 Кокчетав Кустанайська 114,6 911 4 12 Кустанай Павлодарська 127,5 724 3 12 Павлодар Півнісно-Казахстанська 44,3 554 4 1 Петропавловськ Семипалатинська 179,6 724 3 9 Семипалатинськ Талди-Курганська 118,5 633 5 10 Талди-Курган Тургайська 111,8 234 3 1 Àркалик Уральська 151,2 531 3 3 Уральск Цілиноградська 124,6 776 5 13 Цілиноград Чимкентська 116,3 1345 8 7 Чимкент Населення складає біля 17 млн. Чоловік, із них 52% - міське (у 1940 році - усього 30%, у 1913 - 10%). Динаміка росту населення і його структури показана в табл.2. Таблиця 2. Чисельність населення Чисельність населення, млн.чол. % до всьго населення Частка міського Частка сільського 1913 5,6 9,7 90,3 1926 6,0 8,6 91,4 1940 6,1 29,8 70,2 1959 9,3 43,8 56,2 1970 13,0 50,8 49,7 1980 13,5 52,0 48,0 1991 16,8 52,3 47,7 Казахстан пройшов прискорений шлях розвитку: від напівфеодалізму 19с. до розвинутих суспільних відносин соціалістичного типу в складі СРСР і сьогоднішнього їхнього реформування на ринкових основах в умовах політичної незалежності і державності. По об'ємних показниках економічного виробництва Казахстан у складі СРСР займав третє місце після Росії й України. Промислове виробництво Казахстану за 40 повоєнних років збільшилося в 35 разів. 74% промисловості Казахстану складають підприємства важкої індустрії, у тому числі - електроенергетики, хімічної, машинобудування. До 1988 - 1990 р. Казахстан підійшов будучи частиною загальносоюзного народногосподарського комплексу, широко зв'язаним з іншими республіками великими обсягями взаємних поставок. Казахстан одержував метал з Уралу, нафтопродукти з Татарії, Башкирії, Західного Сибіру, із Північного Кавказу, ліс і лісоматеріали з Західного і Східного Сибіру, машини й устаткування з Центру Європейської Частини, Прибалтики, Білорусії, з України й Уралу, а також багато товарів народного споживання. У свою чергу Казахстан поставляв в інші райони кольорові метали, залізну, хромову і нікелеву руди, мінеральні добрива, зерно, м'ясо, шерсть, шкіри й інше. 2. Економіко-географічне районування. Західний Казахстан має розвинутий нафто- і газо-хімічний (В Гур’ївській обл.) і хіміко-металургійний (в Актюбінскій обл.) промислові комплекси. Це єдиний у Казахстані район нафтовидобувної, нафтопереробної і газової промисловості, важливий район гірничодобувної, хімічної промисловості, чорної металургії, головний район рибної промисловості. Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві (у південній частині) і зерновому виробництві (пшениця, просо) у північній частині району. Північний Казахстан - головна зернова база, важливий тваринницький район із спеціалізацією на молочно-м'ясному скотарстві в північній частині і вівчарстві - у південній. Розвинуті гірничо-видобувна промисловість (видобуток залізної руди, вугілля, кольорових і рідкісних металів, бокситів, азбесту), чорна металургія, алюмінієва, хімічна промисловість, машинобудування. Центральний Казахстан - найважливіший район важкої індустрії з переважанням вугільної промисловості, чорної і кольорової металургії, хімії і машинобудування. Сільське господарство включає пасовищне тваринництво, а в північній частині - зернове виробництво. Південний Казахстан - головний район поливного землеробства і виробництва рису, технічних культур, садівництва, баштанництва, овочівництва, вівчарства і мясо- молочного скотарства. Розвинуто хімічну індустрію (Джамбульська і Чимкентска обл.) на базі фосфоритів Каратау (виробництво добрив), кольорова металургія (видобуток руди і виплавка свинцю), машинобудування, промисловість будматеріалів. Головний у республіці район легкої (вовняний, шкіряно-взуттєвий) і харчової (цукрової, макаронної, кондитерскої) промисловості. Східний Казахстан - важливий район кольорової металургії й енергетики. Розвинуто приладобудування, виробництво гірничорудного і металургійного устаткування, лісова промисловість. Велике значення має харчова промисловість (м'ясна і маслоробна). Основна галузь сільського господарства - мясо-шерстяне вівчарство. 3. Корисні копалини. У Центральному Казахстані зосереджені значні родовища міді, свинцю, цинку, рідкісних металів, вугілля, залізна і марганцева руда. Знамените Джезказганске міднорудне родовище в цій республіці - перше по запасах у колишньому СРСР. Відомі також родовище міді - Коунрадске, Саякске, Бозшакульске. Карагандинський кам'яновугільний басейн - третій (після Донбасу і Кузбасу). Його коксівне вугілля використовується в металургії Казахстану й Уралу. Інший найбільший басейн, Екибастузский, володіє енергетичним вугіллям, що доступне для відкритої розробки і дешеве. На їхній базі створений Павлодар-Екибастузский паливно-енергетичний комплекс. Казахстанский Алтай відомий мідно-свинцево-цинковими рудами, родовищами золота, олова, рідкісних металів. Головні поліметалічні родовища - Леніногорске, Зиряновске і Білоусовске. Тургайский прогин - район значних запасів залізних руд. Особливо багаті Качарске, Соколовске, Сарбайске, Коржункульске родовище магнетитових руд. Відомі також родовище осадових бурих залізняків - Аятске, Лисаковске й інші. Більшість рудних тіл залягає на порівняно невеличкій глибині, що дозволяє вести видобуток відкритим способом. Руди Тургаю є сировинною базою чорної металургії Уралу. У Тургайскому прогині розвідано декілька родовищ алюмінієвої сировини - бокситів, найбільше значне з них - Аркаликске - має запаси першокласних руд. Приуральським районам Казахстану властива хромітова, мідна й азбестова мінералізация. Передуралья в районі Актюбінська знаменито своїми фосфоритами і високоякісними нікелевими рудами. На півдні Казахстану досить значні запаси фосфоритів. Тут же, у Миргалимсайскому, Байжансайскому і Ачисайскому родовищах, добуваються свинцево-цинкові руди. Прикаспійська западина і півострів Мангишлак - нафтогазоносна провінція. Відома своєю високою якістю ембінска нафта, нафтове Жетибайске і нафтогазове Узеньске родовище (Мангишлак). З Прикаспійською западиною пов'язані величезні запаси повареної і калійної солей. 4. Демографічні умови і населення. Протягом 20 сторіччя населення Казахстану збільшилося майже в 3 рази і підійшло до 15 мільйонного рубежу. Корінне населення (казахи) не складає більшості - усього 32%, росіяни - 42%, українці - 7%. Мешкають також татари, узбеки, білоруси, корейці. Ріст населення відбувався за рахунок природного приросту і великої притоки з інших республік у зв'язку з бурхливим розвитком промисловості й освоєнням цілинних і перелогових земель. Розміщення населення вкрай нерівномірно. Середня щільність 6 чоловік на кв. км. Найбільше заселена південна передгірна смуга, де в оазисах поливного землеробства щільність досягає місцями більш 100 чоловік на кв. км. Порівняно висока щільність і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі - до 20 і більше чоловік. Підвищена щільність населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Поряд із цим величезні простори пустеля і напівпустеля ще дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня щільність складає 1,4 - 1,8 чоловік на кв. км. Активна індустріалізація економіки Казахстану в 50 - 70 роки призвела до розвитку міст і збільшенню частки міського населення (до 52%). Вже до 1970 року було 16 міст із населенням понад 100 тис. чол., у тому числі два міста - Алма-Ата і Караганда понад 500 тис. жителів (776 і 541 тис. жителів). Значні центри індустрії виникнули в районах Центрального Казахстану - Караганда, Темиртау (179 тис.), Балхаш (78 тис.), Джезказган (68 тис.), на Мангишлак - Шевченко (75 тис.), у Північному Казахстані - Рудний (101 тис.), Єрмак, Аркалик, Екибастуз; у Південному Казахстані - Каратау, Кентау, Текели. Збільшилася чисельність населення й у старих містах: Алма-Аті, Чимкенті (265 тис.), Семипалатинську (251 тис.), Усть-Каміногірську (241 тис.), Павлодарі (208 тис.), Джамбулі (205 тис.), Актюбінську (159 тис.). Найбільше висока частка міського населення в промислово-розвинутих областях: Східно-Казахстанській, Джезказганскій, Карагандинській, Мангишлакскій. У той же час у Тургайскій, Кокчетавські областях, де природні умови сприятливі для сільського господарства, у містах живе тільки біля 1/3 населення. Міста сучасного Казахстану є насамперед значними промисловими, транспортними і культурними центрами з порівняно високою питомою вагою серед їхнього населення казахів. У 1985-1990 роках, що характеризуються максимальними обсягами виробництва в народному господарстві було зайнято 37% населення, у тому числі в промисловості 1,1 млн. чол., будівництві - 0,6 млн. чол., у сільському господарстві - 1 млн. чол., на транспорті і зв'язку - 0,6. Питома вага жінок серед зайнятих складає до 47%. Здобуток Казахстаном політичної незалежності і державності в 1991-1996 роках, криза перехідного процесу призвели до нових складних демографічних процесів: ріст безробіття, активний виїзд російських сімей у Росію, зниження загального рівня життя населення. Це знизило виробничий потенціал трудових ресурсів Казахстану. 5. Транспортна інфраструктура. Основу залізничної мережі республіки складають чотири меридіональні магістралі: Турксиб, Трансказахстанска (Петропавловськ - Караганда - Чу), Оренбург - Ташкент і Кунград - Бейнеу - Макат - Астрахань, а також три широтні: Транссібірска, Середньосибірська і південнно-Сибірска - із відгалуженнями. Експлуатаційна довжина залізниць, що проходять по території республіки, складає 14,24 тис. км, а їхній вантажообіг - 87% вантажообігу усіх видів транспорту. Протяжність автомобільних доріг республіки - 97,3 тис. км (у тому числі 71 тис. км із твердим покриттям). Сьогодні всі обласні міста Казахстану мають автомобільний зв'язок із усіма районними центрами. На північ від Алма-Ати ідуть дві найважливіші автомагістралі: убік Чиганака, що зв'язує її з центральними районами республіки; і на Семипалатинськ, із відгалуженнями на Талди-Курган, Панфілов і Текели, а також на Жангиз-Тобе - Усть-Каменогорськ. На південь від Алма-Ати йде автомагістраль Джамбул-Чимкент - Ташкент, від якої відгалужується асфальтована дорога до Кзил-Орди і Джусали. Третє місце в загальному вантажообігу Казахстану займає трубопровідний транспорт. Перший нафтопровід від промислу Доссор до порту Ракуши був введений в експлуатацію в 1915 році для перекачування Ембінскої нафти до Каспійському моря. У 30-х рр. із ростом нафтовидобутку був побудований магістральний нафтопровід Гур'їв-Орск протяжністю біля 900 км. Розробка нафтових родовищ Мангишлака сприяла будівництву нафтопроводів Узень - Макат - Куйбишев із відгалуженням на Гур'ївський нафтопереробний завод, а також Узень - Жетибай - Шевченко, по якому нафта подається в порт Актау. У 60-х рр. із пуском Павлодарского нафтопереробного заводу прокладений нафтопровід Омськ - Павлодар. Казахстан перетинають потужні газові магістралі Середня Азія - Центр і Бухара - Урал, від яких йдуть відгалуження в промислові центри західного і північного Казахстану. Південь республіки одержує газ по газопроводі Мубарек - Ташкент - Чимкент - Джамбул - Алма-Ата протяжністю 1317 км. Водяний транспорт не має великого значення в загальному обсязі вантажообігу. Судноплавними є ріки Іртиш і Урал, а також деякі ділянки на Ілі й Ішимі. Загальна довжина водяних шляхів республіки - біля 6 тис. км. Сама потужна водяна артерія - Іртиш: на його частку припадає 75 - 80 % вантажообігу річкового транспорту. Головний вантаж, який перевозиться по ріках,- мінерально-будівельні матеріали. Водяним шляхом транспортуються також зерно, руда, вугілля, ліс, нафтопродукти. З освоєнням багатств Мангишлаку значно виріс вантажообіг Каспійського моря: порти - Ераліев, Актау, Баутино. Промисловість. Казахстан має багатогалузеву промисловість. У 1985-1988 р. на душу населення добувалося залізної руди і вугілля більше, ніж у США й Англії; електроенергії більше, ніж в Італії і Франції; сірчаної кислоти більше, ніж у ФРН і Японії. Продукція експортувалася в 80 країн світу; в інші райони СРСР вивозилися залізна, хромітова і марганцева руди, кольорові метали, чавун, прокат, феросплави, вугілля, нафта, фосфоритна мука, бавовна-волокно, мита натуральна шерсть, зерно, м'ясо й інше. Індустріальний образ Казахстану наприкінці 80-х рр. визначався потужною енергетикою, кольоровою і чорною металургією, машинобудуванням, вугільною, нафтовою, хімічною, легкою і харчовою промисловістю. На території Казахстану сформувалися і розвиваються: Карагандинско-Темиртауский, Каратау-Джамбулский, Мангишлакский, Павлодарско-Екибастузский територіально-виробничі комплекси. У табл. 4 подані обсяги виробництва основних видів промислової продукції, що свідчать про широкий спектр виробництв, що склались у радянський час на території Казахстану. Таблиця 4. Виробництво основних видів промислової продукції. 1913 1950 1970 2000 Залізна руда, млн. т - - 18,8 Чавун, млн. т - - 2,5 Сталь, млн. т - 0,13 3,3 Прокат чорних металів, млн. т - 0,11 2,7 4,7 Вугілля, млн. т 0,1 17,4 67,3 130 Нафта (включаючи газовий конденсат), млн. т 0,12 1,1 16,0 26,6 Газ природний, млн. куб. м. - 7,4 2747 7900 Електроенергія, млн. кВт. 1,3 2617,2 37789 79100 Мінеральні добрива, тис. т - 22,3 2822 Сірчана кислота , тис. т - 58,2 1254 Металоріжучі верстати, шт. - 5 2436 Цемент, тис. т - 15,7 5991 Тканини , млн. м.кв. - 4,9 65,8 Тканини вовняні, млн. м.кв. 0,14 2,2 5,4 Взуття шкіряна, млн. пар 0,013 3,3 28,5 М'ясо, тис. т 109,6 568 723 Олія тварина, тис. т 2,3 22,3 43,7 76 Консерви, млн. шт - 92,6 329 Цукор-пісок, тис. т - 71,8 149 Риба тис. т 31,8 102,2 100,8 Паливно-енергетичний комплекс. Казахстан цілком забезпечує свої потреби в електроенергії й експортує її. Основними ресурсами для цього є вугілля і гідроенергія. Великі ГРЕС побудовані в Алма-Аті, Караганді, Петропавловську, Джамбулі, Чимкенті, Павлодарі. На ріці Іртиш працюють Усть-Каміногірска і Бухтарминска ГЕС, на ріці Ілі - Капчагайска ГЕС. Найбільша Ермаковска ГРЕС працює на дешевому вугіллі Екибастузского родовища. Важливий енергетичний вузол сформований на півдні, де працює Джамбулска ГРЕС потужністю 1,2 млн. квт. По видобутку вугілля Казахстан займав третє місце (після РСФСР і УРСР) у СРСР. Карагандинський вугільний басейн дає біля 50% усього видобутку вугілля. Різко зростає значення Екибастузского родовища, де вугілля добувається відкритим способом. Невеличкі родовища вугілля розробляють в інших районах, у тому числі Ленгерске на півдні Казахстану. У 80 км від Екибастуза розташований Майкубенский басейн бурого вугілля, яке використовується як енергетичне і технічне паливо. На території Казахстану відомо біля 400 родовищ кам'яного і бурого вугілля із прогнозованими запасами 162 млрд. т. Кам'яне вугілля є у Карагандинському і Екибастузскому басейнах, Куу-Чекинскому й іншим родовищам. Буре вугілля зосереджене в основному в Тургайскому і Майкубенскому басейнах. Нафтова промисловість зосереджена на заході Казахстану. Родовище нафти в Ембинскому районі розкидані на великому просторі в напівпустельній, слабозаселеній місцевості. Разом із нафтою добувається газ. Ембинска малосіркова нафта має високі технологічні властивості, особливо цінні мастила з цієї нафти. Значним нафтопереробним районом країни став півострів Мангишлак. Тут освоюються родовища Жетибай, Узень, Карамандибас і Теньга. У 2000 році Казахстан добув 27 млн. т нафти, що цілком забезпечує його власні потреби і створює експортний потенціал. Розвивається і нефтепереработка: Гур'ївський, Павлодарский і Чимкентский нафтопереробні заводи. Виробничий Комплекс Головна галузь промисловості республіки - кольорова металургія. У надрах рудного Алтаю в Східному Казахстані добуваються свинець, цинк, мідь, золото, срібло, тантал, а також: селен, телур, індій, сурма й інші метали. Одна тонна алтайської поліметалічної руди, як правило, містить у собі втроє більше компонентів, чим руди інших родовищ. У повоєнні роки на Алтаї був побудований Усть-Каміногірський свинцево-цинковий комбінат - одне із самих значних підприємств кольорової металургії в СРСР. З складної поліметалічної сировини тут витягаються 16 видів металів. Продукція Усть-Каміногірського комбінату стала еталоном якості, по чистоті металу вона відповідає кращим світовим стандартам. Кольорові метали з маркою цього комбінату експортуються в 20 країн світу. На Алтаї діють Леніногірский і Іртишський поліметалічні, Зиряновский свинцевий і Білогірський збагачувальний комбінати, а також Іртишський хіміко-металургійний завод. У 1965 році видав перші злитки металу найбільший у СРСР Усть-Каміногірський титано-магнієвий комбінат. Великі запасами кольорових металів розташовані в Центральному Казахстані. На березі оз. Балхаш збудований Коундарский рудник, збагачувальна фабрика і мідеплавильний завод, а в центрі Казахстану на базі унікального родовища мідних руд створений Джезказганский гірничо-металургійний комбінат. У Центральному Казахстані діють також великі підприємства по виробництву рідкісних металів - Акчатауский гірничо-збагачувальний комбінат. У Південному Казахстані працюють Ачисайский поліметалічний комбінат у Кентау і свинцевий завод у Чимкенті. Ця галузь розвивається й у північній частині республіки: у Тургайскому степу виявлені великі родовища бокситів, і на їхній базі в Павлодарі побудований алюмінієвий завод. Казахстан має розвинуту чорну металургію. Добуваються залізна, марганцева і хромітова руди; виплавляються чавун, сталь і різноманітні феросплави. Чорна металургія - одна з наймолодших галузей промисловості Казахстану. У 40-50-х роках вступили в дію Актюбінский завод феросплавів і Казахський металургійний завод у Темиртау; у Темиртау побудований Карагандинський металургійний завод. Металургійні заводи в Темиртау і рудні підприємства утворять Карагандинський металургійний комбінат. Ферросплавний завод побудований у місті Єрмак. Швидко розвивається залізорудна промисловість на базі Тургайского залізорудного басейну; працюють Соколовско-Сарбайский гірничо-збагачувальний комбінат, Лисаковский і Качарский гірничо-збагачувальні комбінати. Залізорудна промисловість забезпечує сировиною також чорну металургію Південного Уралу і Західного Сибіру. Основою для хімічної промисловості служить багата місцева сировина: фосфорити, поварена і калійна солі, нафтопродукти, що вміщують гази й відходи металургії. У Казахстані видобувається жовтий фосфор (88% його союзного випуску в 1989 році), подвійний суперфосфат, аммофос, сірчана кислота, карбід кальцію, синтетичний каучук, хромові сполуки, пластмаси, засоби для захисту рослин та інше. Особливо швидко росте випуск мінеральних добрив: до 8 млн. т рік. На півдні республіки, на базі фосфоритів Каратау, створений великий комплекс підприємств хімічної промисловості. Тут працює гірсько-хімічний комбінат по видобутку і збагаченню фосфоритів. У Джамбулі на цій сировині діють три хімічних підприємства, два з них роблять жовтий фосфор. Фосфорний завод у Чимкенті випускає продукції понад 30 найменування. На сировину Каратау працює й Актюбинский хімічний завод. На заводах кольорової металургії в Усть-Каміногірську, Леніногірску, Балхаші, Чимкенті за рахунок утилізації сірчистих газів, що відходять, налагоджений випуск сірчаної кислоти. Для використання побіжного газу і продуктів нафтопереробки в Західному Казахстані побудовані заводи пластмас у Шевченко і хімічний завод у Гур'їві: поліетилен і поліпропілен. Працюють Кустанайський завод хімічних волокон, заводи: гумовотехнічних виробів у Сарани, хромових з'єднань в Актюбінську і синтетичного каучуку в Темиртау. Машинобудування. Машинобудування Казахстану є третьою галуззю промисловості по обсягу продукції після кольорової металургії і харчової. До 1990 року галузь виробляла понад 2000 найменувань машин і устаткування: тракторне, сільськогосподарське, важке машинобудування, електротехнічна промисловість, приладобудування, будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування, збагачувальне і гірсько-шахтне устаткування, бурові верстати, ескаватори, що металоріжучі верстати, культиватори, точновимірювальні прилади та ін. У 1970-1990 р. відбувалися зміни в розміщенні галузі. Якщо раніш машинобудування розташовувалося в основному в районі, де добувалося й опрацьовувалася гірничорудна сировина, то тепер заводи машинобудування і металообробки розташовані майже у всіх областях. Значними центрами машинобудування стали Павлодар, де розташовані тракторний завод, Целіноград із заводом "Казахсільмаш" і "Целіноградсільмаш" , що виробляють противоерозійну техніку, Караганда, де на машинобудівному об'єднанні "Каргомаш" випускається устаткування для вугільних шахт. Виробництво товарів народного споживання. Казахстан має легку і харчову промисловість, орієнтовані на місцеві сировинні ресурси. Легка промисловість складається з трикотажної, сукняної і бавовнопрядильної фабрики в Алма-Аті, сукняний комбінат, взуттєва і панчішна фабрики в Семипалатинську, взуттєва і швейна фабрики в Кустанаї, шкіряні підприємства в Кзил-Орді і Джамбулі. Алма-атинський бавовняний, Кустанайський сукняний, Джамбулский шкіряно-взуттєвий комбінатами , панчішною і взуттєвою фабриками в Караганді, фабрики білизняного трикотажу в Джезказгані й Актюбінську, верхнього трикотажу - у Семипалатинську. До 1990 року Казахстан робив до 30 млн. пар шкіряного взуття, до 100 млн. пог. метрів тканини (із них до 10 % вовняних ). На базі розвинутого тваринництва створена розгалужена мережа підприємств м'ясної і молочної промисловості. По виробітку м'яса Казахстан поступався лише РСФСР і Україні. Найбільші підприємства цієї галузі - Семипалатинский, Петропавловський, Алма-Атинский, Уральський м'ясокомбінати. Для скорочення радіуса доставки худоби м'ясокомбінати розташовані рівномірно у всіх областях республіки. У свої кращі по обсягах виробництва 1988 -1990 років Казахстан переробляв до 43 кг. м'яса і субпродуктів на один жителя, робив у рік до 160 тис. тонн ковбасних виробів ( 9 кг на один жителя ). У основному в районах разведення великої рогатої худоби розміщаються численні молочні і маслосирозаводи. Особливо багато молочної продукції виробляється в Кустанайській, Північно-казахстанській, Східно-Казахстанскій, і Карагандинській областях. Підприємства мукомельно-круп'яної галузі розміщені в основному в містах, що знаходяться в районах оброблення зернових культур: Кустанаї, Целінограді, Семипалатинську, Алма-Аті й ін. Цукрова промисловість розвинута на півдні Казахстану, в областях бурякосіяння - Алма-Атинскій, Талди-Курганскій і Джамбулскій. У Алма-Атинскій і Чимкентскій областях, де розташовані основні масиви садів і виноградників, плодових і овочевих культур республіки, розвинуті плодоконсервна промисловість, працюють заводи первинного виноробства. 7.Сільське господарство. Казахстан виробляє майже усі види сільськогосподарської продукції :від зерна і м'яса до бавовни і лікарських трав. У складі СРСР Казахстан давав 1/4 загального виробництва пшениці, шерсті і каракулю. 45% загального обсягу продукції сільського господарства дає рослинництво, 55% - тваринництво. Посівні площі, тис. га 1913 1950 1970 2000 Вся посівна площа 4145,7 7854,3 31558,4 32010 Зернові культури У тому числі: пшениця... ...... ...... ...... .... рис...... ...... ...... ...... ...... .... просо... ...... ...... ...... ...... .... 3880,8 2507,1 25,3 455,2 6055,2 4024,0 29,8 464,7 22406,7 16592,0 90,6 711,3 22746 Технічні культури У тому числі: бавовник..................... цукровий буряк... ...... ...... соняшник ... ...... ...... 102,8 15,0 - 18,8 367,5 96,9 20,3 157,1 458,2 118,5 70,4 102,1 490 Картопля 41,5 140,6 190,4 Овочі 12,2 28,3 53,0 Кормові культури 88,2 1234,9 8409,9 8574 Навіть у неврожайні роки Казахстан практично цілком забезпечує себе зерном (виробляючи 0,7-0,9 тонн зерна на одного жителя) і має ресурси для його експорту. У північних районах Казахстану, у степовій і сухостеповій зонах із їхніми чорноземами і каштановими грунтами, зосереджений основний фонд орних земель. Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку тут богарного (неполивного) землеробства, обробленню зернових культур, особливо пшениці. До півдня степова і сухостепова зони поступово переходять у напівпустелю, а потім у пустелю. На півдні республіки переважають сіроземи, і на зрошуваних землях вирощують бавовну, рис, цукровий буряк, кукурудзу на зерно, овочі і баштанні культури, розводять сади і виноградники. Пасовищні угіддя розташовані головним чином у пустельних і напівпустельних районах. Раціональне використання пасовищ при достатньому їхньому обводнюванні створює умови для подальшого збільшення поголів'я овець, верблюдів і коней. На півдні, південному сході і сході пустині підходять до передгір'їв Тянь-Шаню, Джунгарского Алатау й Алтаю. На схилах гір розвивається садівництво, а гірські луки - прекрасні пасовища. Основні областя республіки, що виробляють зерно - Кустанайська, Тургайска, Кокчетавська, Целіноградска, Актюбінска, Уральська і Павлодарска, розташовані в межах степової і сухостепової зон. Зернові культури в цих областях дають більше половини продукції рослинництва. Усього ж тут виробляється 80% зерна. У Карагандинській і Семипалатинській областях, розташованих в основному в напівпустельній зоні, вирощуються зернові, кормові культури і картопля. На півдні Казахстану (Талди-Курганска, Алма-Атинска, Джамбулска, Чимкентска і Кзил-Ординска області), особливо в передгірних напівпустелях, де багато тепла і переважають родючі сіроземи на зрошуваних землях, крім пшениці вирощуются більш теплолюбні рис і кукурудза й особливо різноманітні технічні культури: бавовна, тютюн, цукровий буряк, південні овочі і фрукти, виноград. На більш холодному Алтаї, у його передгір'ях і міжгірях вирощуются в основному зернові (жито, овес, пшениця, гречка), соняшник, картопля, овочі. Казахстан був і залишається найбільшою тваринницькою базою. У кращі роки (1988-1990 р.) у республіці було 8 млн. голів великої рогатої худоби і 33 млн. голів овець, що складало відповідно 7,5 і 21% загального їхнього поголів'я в СРСР. Більше всієї великої рогатої худоби розводиться в Кустанайській, Целиноградскій, Кокчетавській, Північно-Казахстанскій, Павлодарскій областях. Найбільше поголів'я овець і кіз зосереджено в Семипалатинскій, Чимкентскій, Талди-Курганскій, Джамбулскій, Алма-Атинскій,Актюбинскій областях. Менш розвинуте скотарство в Мангишлакскій, Гурьевскій, Кзил-Ординскій, Джезказганскій областях. 8. Вплив економічної кризи на продуктивні сили Казахстану. Для Казахстану як і інших держав колишнього СРСР характерні однотипні для перехідного періоду (1992-2001 р.) кризові явища різкого катастрофічного спаду виробництва і порушення стабільності державної фінансової системи . Нові ринкові умови роботи підприємств в умовах неадекватного неринкової поведінки органів державного управління і директорату підприємств призвели до значного недовикористання потенційно можливих продуктивних сил. Результати цього пінь недовикористання продуктивного потенціалу Казахстану показані в таблиці 8.1. за 1991-1994 р. Таблиця 8.1. Рівень економічної кризи. Òåìï ñíèæåíèÿ, % 1992/1991 1993/1992 1994/1993 1994/1991 Валовий внутрішній продукт, % 87 87,1 75 57 Обсяг промислової продукції,% 86,2 85,2 71,5 52 Валова продукція сільського господарства, % 101 95 83 79 Капітальні вкладення, % 53 83 67 29 Грошові прибутки населення 670 1070 1110 990 Індекс споживчих цін 1610 1760 1980 5615 Роздрібний товарообіг 66,6 83 50,0 27,6 Поступово йде реформування відносин власності: у 1994 році в Казахстані приватизовано 4,2 тис. підприємств (із них 45% - підприємства торгівлі і сфери послуг), створено 967 акціонерних товариств. Число фермерських господарств до кінця 1994 року досягла 21 тис. із середнім розміром земельної ділянки в 346 га. Усього за ними закріплено 7285 тис. га землі. 64% усіх підприємств роздрібної торгівлі були до 1995 року недержавними, а в цілому по всім галузях недержавний сектор склав до 1995 року вже 60%. У 1995 році завершена приватизація житла. Слід зазначити, що в 1994 році в Казахстані проводилася збалансована політика державного регулювання. Про це говорить найнижчий серед країн СНД рівень податків у прибутках бюджету: податок на прибуток - 17% (в Україні - 27%), прибутковий податок - 8,4% (в Україні - 7%), ПДВ - 13% (в Україні – 20%), акцизи - 2,5% (в Україні - 3,3%). Позитивним було в 1994 році сальдо держбюджету (в Україні дефіцит склав п'яту частину прибутків держбюджету). 27% усіх підприємств були в 1994 році збиткові, у промисловості - 14% (202 підприємства). У 1994 році обсяг промислової продукції знизився в Казахстані на 25%, сільськогосподарської - на 17%. Фактичні розміри зниження виробництва по найважливіших видах продукції, що характеризують виробничий потенціал Казахстану, подані в таблиці 8.2. Таблиця 8.2. Зниження виробничого потенціалу Казахстану. 1990 1991 1994 Обсяг виробництва Обсяг виробництва Обсяг виробництва % ê 1993 г. Нафта (млн.т) 25,8 26,6 20,3 88 Газ (млрд. куб. м) 7,1 7,9 4,5 67 Вугілля (млн.т) 131 130 104 93 Електроенергія 80,7 79,1 86 Автомобільний бензин (млн.т) 4,9 75 Мазут (млн.т) 84 Прокат чорних металів (млн.т) 4,7 67 Мінеральні добрива (млн.т) 44 Цемент (млн.т) 51 Переробка м'яса (млн.т) 69 Суцільномолочна продукція (млн.т) 69 Мука (млн.т) 69 Тканини (млн.т) 57 Трикотажні вироби (млн.т) 67 Взуття 47 Зерно (млн.т) 12 16,4 76 М'ясо (млн.т) 0,7 0,8 1,0 80 Молоко 5,2 94 Велика рогата худоба (млн. голів) 4,2 79 Поголів'я овець (млн. голів) 16,2 69 Картопля (млн.т) 2 85 Зовнішньоекономічні зв'язки. Казахстан залишається державою економічно сильно пов'язаною з іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, шерсть, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії. 70% імпорту країни - продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту - кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, феросплави, мідь рафінована і мідні сплави, нікель, алюміній. Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо (у 1994 році воно склало 581 млн. доларів). Обсяг торгових операцій Казахстану з країнами ближнього зарубіжжя в 1994 році оцінюється в 10 трлн. рублів. Країна експортувала продукції і товарів на 3,8 трлн. рублів, при цьому біля 805 цих операцій здійснювалося з Росією. Частка його експорту в загальному обсязі по Співдружності склала 6%. Імпортовані Казахстаном продукція і товари складають 11% загального обсягу імпорту країн Співдружності. Головними партнерами по імпорті залишаються Росія (70%), Туркменістан (10%) і Узбекистан (9%). Імпорт багатьох видів продукції і товарів склав від 30 до 70% обсягу 1993 року. З Росії в Казахстан експортовано газу, вугілля, нафти і нафтопродуктів 40 - 50 % від обсягу 1993 року. Обсяг експортованого з Туркменістану газу залишився на рівні 1993 року, а з Узбекистану - скоротився на 40%. Ввіз у країну побутових холодильників і телевізорів зменшився на 75%, шкіряного взуття і бавовняних тканин - на 80% (в основному з Росії й Узбекистану). У той же час збільшився ввіз рослинної олії в 2,8 рази і цукру - у 1,2 рази, а постачання молока і молочних продуктів залишилася на рівні 1993 року. Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 17% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланд, Китай, США, Швейцарії, більш 15% імпорту - на Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки. Література: Народне господарство України в 1991 році: Стат. Щорічник. - К.:Техніка, 1992. - 468с. Народне господарство України в 1992 році: Стат. Щорічник. - К.:Техніка, 1993. - 464с. Плишевский Б. Про економічні зв'язки Росії з азіатськими державами СНД//Економіст, 1994, №10. Сизов А. Економіка Росії й інших країн СНД на початку 90-х рр.//Світова економіка і міжнародні відносини,1993, №7 Системні зміни на території колишнього СРСР //Світова економіка і міжнародні відносини, 1995, №5. Країни і народи: країни Азії, СРСР, Казахстан. -М.: Думка, 1985. Країни-члени СНД: Стат. щорічник. -М.,1992. Терещенко С. Казахстан: економіка, реформа, ринок. -М.:1993. Економіка співдружності незалежних держав: Стислий довідник. -М.:АТ "Фінстатинформ", 1993.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa2.html
Тест для 9 класса
https://doc4web.ru/uploads/files/90/48658578bfc2de532c0ee352eafc8264.docx
files/48658578bfc2de532c0ee352eafc8264.docx
Тест 9 класс I. Прочитайте текст и ответьте на вопросы. A young writer has just managed to publish his first book. He is very proud of his success and is boasting of it to everybody around. For more than half an hour he has been talking about his success to one of his friends who is also a writer. At last he thinks that his friend is not very much interested and apologizes saying "I am sorry to have taken so much of your time, it is so selfish of me." — "Never mind," answered his friend absent-mindedly. "You haven't taken my time at all. I've been thinking over the plot of my new novel." Вопросы: 1. Was the young writer modest? 2. Why wasn't his friend annoyed? II. Поставьте вопрос к подчеркнутому члену предложения. The traveller thought of a plan how to get warm. III. Раскройте скобки, употребив правильную глагольную форму. If you (1 — like) stories I (2 — tell) you a true story. It (3 — happen) to a friend of mine a year ago. While my friend Geoige (4 — to read) in bed two thieves (5 — climb) into his kitchen. After they (6 — enter) the house, they (7 — go) into the dining room. It (8 — be) very dark, so they (9 — turn) on a torch (фонарь). Suddenly they (10 — hear) a voice behind them. "What (11 — be) up?" someone (12 — call). The thieves (13 — drop) the torch and (14— run) away as fast as they (15 — can). Geoige (16 — hear) the noise and (17— come) downstairs quickly. He (18 — turn) on the light but couldn't sec anything. The thieves already (19 — go). But George's parrot Henry (20 – be) still there. "What (21 — be) up?" he (22 — call). "Nothing," George (23 – say) and (24 – smile). "If something (25— happen) I (26— let) you (27— know)." And George (28 — leave) the room. b) The relations between dolphins and human beings long (1 — surprise) people. These relations (2 — last) for thousands of years. Pictures of dolphins (3 — use) to decorate the coins of ancient Greeks. Sailors (4— consider) the presence of dolphins near ships to be good luck. Now dolphins (5 — train) and they (6 — take) part in performances that both children and grown-ups (7 — like). When you (8 — spend) your holiday on the Black Sea coast you (9 — can) see dolphins (10 — play) near the shore. They usually (11 — come) early in the morning and before sunset. They (12 — consider) to be our friends. No one ever (13 — see) a dolphin attack human beings. IV. Выберите правильный вариант. 1 ... since breakfast and I'm very tired. a) travel, b) am travelling, c) was travelling. d) have been travelling. 2. ... in my class likes him. a) All, b) All pupils, c) All the pupils, d) Everyone. 3. Jack left ... Paris last week. a) in, b) for, c) from, d) to. 4. Ted is good at football but Rick is ... . a) good, b) well, e) better, d) best. 5. Turn right... the end of the street. a) at, b) in, c) to, d) on. 6. He makes me .... a) laugh, b) to laugh, c) laughing, d) have laughed. 7. A young man asked if we ... students. a) are, b) were, c) have been, d) shall be. 8. It's crowded in here. There's ... to sit down. a) hardly, b) hardly any, c) hardly anything, d) hardly anywhere. 9. Next June my cousin ... from high school. a) graduate, b) graduated, c) will graduate, d) has graduated. 10. She made her husband ... the tree. a) to cut down, b) cut down, c) to have cut down, d) cutting down. 11. When I entered they ... to music. a) have listened, b) were listened, c) were listening, d) listen. 12. He is reported ... 400 dollars. a) to steal, b) to have stolen, e) to be stealing, d) to have been stolen. 13. I ... glasses since I was a child. a) wear, b) am wearing, c) have been wearing, d) was wearing. 14. They took a rest after they ... the yard. a) had cleaned up, b) were cleaning up, c) would clean up, d) have cleaned up. 15. There's nothing left for him but escape, ... ? a) is it, b) isn't, c) is there, d) isn't there. 16. You usually have dinner at home, ... ? a) do you, b) don't you, c) have you, d) haven't you. 17. The police haven't got ... information to catch the robber. a) some, b) enough, c) another, d) these. 18. I haven't heard ... you. a) anyone call, b) anyone to call, c) someone call, d) someone to call. 19. You ... work hard at your French if you want to pass the exam. a) can, b) may, c) must, d) might. 20. Do you like ... milk with your tea? a) few, b) some, c) many, d) a few. VI. Выберите правильный ответ. 1. What is the symbol of the Speaker's authority? a) the mace, b) the woolsack, c) the ribbon, d) the bell. 2. Who presides over the House of Lords? a) Prime Minister, b) Lord Chancellor, c) Lord Protector, d)the Speaker. 3. What's the name of the British flag? a) Star-Spangled Banner, b) Stripes and Stars, c) Union Jack, d) John Bull. 4. What London street is famous for shops? a) Oxford Street, b) Fleet Street, c) Lombard Street, d) Charing Cross Road. 5. What was J. Constable? a) a musician, b) a politician, c) a poet, d) a painter.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tema-uroka-dlya-klassa-ecology.html
Тема урока для 6 класса «Ecology»
https://doc4web.ru/uploads/files/26/dc091656dffc85d34dc80bbe629a6cc4.doc
files/dc091656dffc85d34dc80bbe629a6cc4.doc
null
https://doc4web.ru/astronomiya-/ekologichni-naslidki-viyskovih-diy-.html
Екологічні наслідки військових дій 2
https://doc4web.ru/uploads/files/223/51fd0e3a84f1a0a49ba335b31670e76b.docx
files/51fd0e3a84f1a0a49ba335b31670e76b.docx
Назва реферату: Екологічні наслідки військових дій Розділ: Екологія Екологічні наслідки військових дій ПЛАН 1. Вступ 2.Фактори впливу війн на природу 3. Надзвичайні ситуації воєнного часу. Джерела виникнення та види надзвичайних ситуацій 4. Екологічні наслідки військових дій на прикладі війни в Югославії 4.1. Вплив наслідків військового конфлікту на стан навколишнього природного середовища Югославії - атмосферне повітря; - водні ресурси; - грунти та земельні ресурси; - біорізномаїття; - здоров’я населення. 4.2. Вплив наслідків військового конфлікту в Югославії на стан міжнародної екологічної безпеки - атмосферне повітря; - водні ресурси; - грунти та земельні ресурси; - транскордонне забруднення 5. Висновок 6. Джерела Життя нерозривно пов’язане з природним середовищем. На ранніх етапах свого становлення людина, користуючись продуктами природи, не завдавала помітної шкоди природним ресурсам. Але з посиленням практичної діяльності, пов’язаної з винаходом знарядь праці, вплив її на природу неухильно зростав. В останні десятиліття ХХ століття у зв’язку із високими темпами науково-технічного прогресу, небувалим розширенням сфер матеріального виробництва він став особливо значним і великомасштабним. Неухильно зростає населення нашої планети, що потребує відповідного збільшення видобутку й виготовлення життєвих ресурсів для забезпечення його проживання. Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні й тривожні: порушуються природні угруповання й ландшафти, забруднюється атмосфера, морські акваторії і прісні водойми, руйнується грунтовий покрив, зменшуються лісові ресурси та чисельність видів рослин і тварин, хімічні сполуки, які циркулюють у біосфері, шкодять здоров’ю людини та всьому живому. Тож у стосунках з природою людство зіткнулося із серйозними і складними проблемами. Цілком очевидно, що вплив людини на природу нині значно перевищує здатність біосфери до саморегуляції і ставить загалом під загрозу можливість її існування як системи. Людина й суспільство повинні докорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів. У наш час людство спроможне виробляти достатню кількість сільськогосподарської й промислової продукції, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Досягнення науки й техніки відкривають не тільки можливості для задоволення потреб людини, але й створюють передумови для збереження і примноження ресурсів Землі. Людство в змозі істотно поліпшити умови, які склалися в біосфері планети. У розв’язанні цього завдання важливу роль відіграють екологічні освіта та виховання всього населення, особливо молоді, якій жити й працювати в новому тисячолітті. Якщо запитати людину з вулиці, коли війни стали впливати на природу, більшість людей назвуть XX століття, від сили вік XIX. Якби це було так! Історія воєн - це й історія знищення природи. ФАКТОРИ ВПЛИВУ ВІЙН НА ПРИРОДУ Опанувавши знаряддя праці, людина виділилась з усіх інших тварин. На жаль, у знаряддя праці із самого початку зарахували не тільки палку-копалку і швейну голку, але і сокиру - перший приклад подвійних технологій, і спис, що є тільки зброєю, тобто знаряддям не праці, а знищення. Ледь виділившись як особливий вид тварин, люди стали негайно конкурувати один з одним за кращу територію з чисто людським звірством, убиваючи усіх собі подібних. Утім, перші сотні тисяч років вони не були оригінальні, лише удосконаливши методи своїх чотириногих сусідів. При цьому міжплемінні, чи точніше міжстадні, війни були дуже екологічними - у цьому відношенні первісні люди були розумнішими сучасних і не рубали гілку, на яку збиралися сісти. Але поступово засоби виробництва удосконалювалися, і люди, переставши бути цілком залежними від багатств дикої природи, стали воювати не за кормові ресурси, а за території. У цей час природа й стала сильно страждати від людської діяльності. По-перше, люди стали зміцнювати свої поселення, а найпростішими фортифікаційними спорудженнями є рови, ловчі ями і засідки. Рови руйнували структуру ґрунту, порушували територіальні ділянки її мешканців; крім того, порушення цілості дерну викликало підвищену ерозію ґрунту. Нарешті, рови великої довжини могли порушити шляхи міграції деяких видів тварин. У ловчих ямах, заготовлених гинули тварини, особливо коли ці пастки знаходилися на лісових тропах. На територіях у сотні і тисячі квадратних кілометрів повністю знищувалася вся лісова екосистема. По-друге, люди стали використовувати природні об'єкти - у першу чергу ліси - як зброю. Найпростіший спосіб - це перетворити певну територію в пастку. Так, Юлій Фронтій, римський історик I століття описує, як чиїсь воїни підрубали дерева в цілому лісі і повалили їх, коли в ліс вступило римське військо. Незважаючи на примітивність цього методу, його застосовували і пізніше. Зараз дерева використовують не для поразки живої сили супротивника - є способи надійніші й ефективніші - а для затримки його в зоні поразки Інший спосіб - використання природних об'єктів у військових цілях - це використання їх для поразки супротивника. Найпростіші і розповсюджені способи - це отруєння джерел води і пожежі. Перший спосіб найбільш розповсюджений у силу своєї простоти й ефективності. Той же Юлій Фронтій пише, як Клісфен Синионський отруїв воду в джерелі, що харчувало обложені ним Криси. Те ж саме неодноразово робили і русичі й інші народи. Коли князь Василь Голіцин, фаворит царівни Софії Олексіївни, воював із кримськими татарами, ті забили падаллю усі джерела питної води. Ще один спосіб - пожежі - також нерідко застосовувався на війні. Особлива пристрасть до цього методу мали жителі степів: воно і зрозуміло - у степу вогонь швидко поширюється на величезні території, і навіть якщо ворог не загине у вогні, його погубить відсутність води, їжі і корму для худоби. Палили, звичайно, і ліси, але це менш ефективно з погляду поразки ворога, і звичайно застосовувалося в інших цілях. Ще одна причина - величезні поховання, що залишаються на місцях великих битв (наприклад, під час битви на Куликовому полі загинули 120 000 чоловік). При розкладанні величезного числа трупів утворюються отрути, що з дощами чи ґрунтовими водами попадають у водойми, отруюючи їх. Ці ж отрути гублять тварин і на місці поховання. Вони тим більше небезпечні, що їхня дія може початися як відразу, так і через багато років. Але все перераховане вище - це знищення природних об'єктів як засіб поразки чи наслідок битв (древніх епох). На війні природу й у першу чергу ліси цілеспрямовано знищують. Робиться це з тривіальною метою: позбавити супротивника укриттів і засобів до існування. Найбільш проста і зрозуміла перша мета - адже ліси за всіх часів служили надійним притулком для військ, у першу чергу для нечисленних загонів, що ведуть партизанську війну. Прикладом подібного відношення до природи може служити т.зв. зелений півмісяць - території, що простираються від дельти Нілу через Палестину і Месопотамію до Індії, а також Балканський півострів. Звичайно, ліси там знищувалися не тільки під час воєн, але й у мирний час у господарських цілях. Однак під час усіх воєн вирубувалися ліси як основа економіки країни. У результаті зараз ці землі перетворилися у своїй більшості в пустелі. Лише в наші роки ліси на цих територіях почали відновлюватися (прикладом подібних робіт може служити Ізраїль, на території якого колись були величезні ліси, що цілком покривали гори, і сильно порубані асирійцями і практично цілком вирубані римлянами). Узагалі треба визнати, що в римлян був великий досвід по знищенню природи. Після розгрому Карфагена вони засипали сіллю всі родючі землі в його околицях, зробивши їх непридатними не тільки для землеробства, але і для росту більшості видів рослин, що з урахуванням близькості Сахари, та й просто жаркого клімату з невеликою кількістю опадів, веде до спустошування земель (що ми і бачимо зараз в околицях Тунісу). Наступний фактор впливу воєн на природу - переміщення значних мас людей, спорядження й озброєння. Особливо це стало виявлятися лише в XX столітті, коли ноги мільйонів солдат, колеса й особливо гусениці десятків тисяч машин стали стирати в пил землю, а їхні шуми і відходи забруднювати місцевість на багато кілометрів навколо (причому ще і на широкому фронті, тобто фактично суцільною смугою). Але й у стародавності проходження особливо великої армії, не залишалося для природи непомітним. Геродот пише, що армія Ксеркса, прийшовши в Грецію, досуха випивала ріки й озера, і це у країні, що і так нерідко страждає від нестачі води. Перська армія привела величезну кількість худоби, яка витоптувала і поїдала усю зелень, що особливо шкідливо в горах. І все-таки найбільший збиток природі був нанесений у війнах XX століття, що цілком природно. Дві найважливіших обставини, що визначили це - нові могутні снаряди і двигуни. Спочатку про снаряди. По-перше, силу нових снарядів визначило те, що нові типи вибухових речовин давали вибухи набагато більшої потужності, чим чорний порох - могутніше раз у 20, або і більше. По-друге, змінилися гармати - вони стали посилати снаряди під набагато більшими кутами, так що снаряди і падали на землю під великим кутом ,і глибоко проникали в ґрунт. По-третє, головним у прогресі артилерії стало збільшення дальності стрільби. Далекобійність знарядь збільшилася настільки, що вони стали вести стрільбу за обрій, по невидимій цілі. Укупі з неминучим збільшенням розсіювання снарядів це привело до стрільби не по цілях, а по площах. У зв'язку зі зміною бойових порядків військ на зміну розривним бомбам гладкоствольних знарядь прийшли шрапнель і гранати (і артилерійські, і ручні, і гвинтівкові і т.д.). Та й звичайні фугаси дають багато осколків - це ще один вражаючий фактор, що уражає як ворога, так і природу. До артилерійських знарядь додалася й авіація: бомби теж мають велике розсіювання і проникають глибоко в ґрунт, навіть глибше, ніж снаряди такої ж ваги. При цьому заряд бомб набагато більше, ніж в артснарядах. Крім руйнування ґрунтів і знищення тварин безпосередньо вибухами й осколками снарядів (у широкому змісті цього слова), нові боєприпаси викликають лісові і степові пожежі. До усього цього необхідно додати такі види забруднень, як акустичне; хімічне забруднення, як продуктами вибуху (а усі без винятку сучасні вибухові речовини дають при згорянні, тобто при вибуху, велику кількість отрутних газів) і пороховими газами (які також є вибуховими речовинами), так і продуктами горіння, викликаного вибухами. Інший клас негативних впливів на навколишнє середовище пов'язаний із застосуванням двигунів. Перші двигуни - ними були парові машини - не наносили особливого збитку, якщо, звичайно, не вважати величезну кількість сажі, що викидається ними. Але наприкінці XIX століття на зміну їм прийшли турбіни і двигуни внутрішнього згоряння, що працюють на нафті. Перші військові двигуни взагалі і нафтові зокрема з'явилися на флоті. І якщо шкода від парових машин, обмежувалась кіптявою так викинутими в море шлаками, що спокійно лежать на дні, то нафтові двигуни не тільки не зменшили кіптяву, але і зробили її більш шкідливою. На суші шкода від моторів у принципі обмежилась лише вихлопами та невеликими (у порівнянні з морем) плямами залитої бензонефтепродуктами землі. Перераховані вище забруднення не є специфічно військовими, це характерно для всіх суден. Але головною особливістю військових кораблів зокрема, і війни на морі взагалі, є загибель суден. І якщо дерев'яні кораблі вітрильної епохи, йдучи на дно, залишали після себе на поверхні лише кілька центнерів (чи тонн, що не занадто відрізняється по наслідках) друзок і спокійно гнили на дні, даючи їжу молюскам, то нові кораблі залишають величезні плями нафти на поверхні і труять придонну фауну масою отруйних синтетичних речовин. Тільки за час Другої Світової війни було потоплено більш 10 тис. кораблів і судів. Велика їхня частина мала нафтове опалення. До цього треба додати ще і те, що як у мирний так і у воєнний час величезні танкери возять по морю нафту і нафтопродукти. І якщо в мирний час їм грозить невелика небезпека, ніж іншим кораблям, то у воєнний час їх топлять у першу чергу, тому що без пального сама грізна техніка перетворюється в металобрухт. Танкери - сама головна мета усіх видів зброї на морі в Другій Світовий війні. На додаток до цього війна на морі має ще одну специфічну небезпеку для всього живого, пов'язану з особливостями водного середовища. Будь-яка сучасна війна використовує силу вибуху різних речовин. Їхнє основне завдання – надання великої швидкості снарядам (від ракет і артснарядів до їхніх осколків і куль) чи створення вибухової хвилі. Але на суші останній вражаючий фактор є, загалом, другорядним, тому що вибухова хвиля в повітрі, не настільки вже сильна через малу щільність повітря, а по-друге через те, що вона швидко загасає. Зате у воді ударна хвиля володіє нищівною силою. Страшним варварством вважається промисел риби за допомогою динаміту. В усіх цивілізованих країнах це вважається браконьєрством і заборонено, і малорозвиненим країнам, у яких подібний промисел широко розповсюджений, дуже дістається від екологів з більш благополучних країн. Але якщо варварством вважається вибух однієї шашки в кілька десятків грам, то як назвати десятки і сотні тисяч боєприпасів, що вибухають у воді, із зарядом сотні і тисячі кілограм більш могутніх вибухових речовин ? Хіба що злочином проти всього живого... У XX столітті усі види озброєнь розвивалися. З'явилися також і нові: танки, авіація, ракети. І хоча їхня сила була непомірно вище, ніж у старих видів, вони також уражали за раз одного чи кілька людей. Найбільш істотним в розвитку озброєнь у XX столітті є те, що з'явилися якісно нові види озброєнь - ті, що називаються зброєю масової поразки. Це хімічна, бактеріологічна й атомна зброя. Про вплив їхнього бойового застосування можна і не говорити - їх наслідки зрозумілі і так. Кількість випробувань хімічної й атомної зброї не йде ні в яке порівняння з кількістю фактів їхнього бойового застосування. Так, атомна зброя застосовувалася лише двічі, а іспитів було більш 2100. Тільки в СРСР їх було проведено близько 740. І на іспитах підривали заряди набагато більшої потужності. Так, на Новій Землі була висаджена воднева бомба потужністю 50 МЕГАТОНН !!! На 400 кілометрів навколо все живе - знищено. При виробництві хімічної й особливо атомної зброї виходить безліч шкідливих і небезпечних речовин, що важко утилізувати і зберігати, та й то вони нерідко не утилізуються і не зберігаються, а просто викидаються. Якщо врахувати, що багато хімічних речовин не розпадаються сотнями років, а радіоактивні - сотні тисяч, мільйони і навіть мільярди років - то стає зрозумілим, що військова промисловість закладає міну уповільненої дії під генофонд людства. Виробництво будь-яких виробів вимагає витрат яких-небудь ресурсів, що, природно, беруться з запасів природи. Зброя не є виключенням, до того ж вона, як правило, дуже складна і вимагає безліч усіляких видів сировини. Про природозберігаючі технології військові взагалі не занадто піклуються, а під час війни тим більше - діє формула якнайбільше, якнайдешевше і якнайшвидше. При такому підході не має сенсу навіть говорити про охорону природи і її багатств. Прикладом такого підходу може служити, наприклад, бальса, що широко використовувалася в Другій Світовій війні в авіабудуванні. Якщо до війни на неї натикалися на кожному кроці, то після війни в лісах вона стала рідкістю. І таких прикладів можна привести безліч... Якщо раніше основою усіх воєн служила фізична поразка військ (хоча для цього застосовувалися екологічні методи), то в другій половині 20 століття основою стратегії і тактики воюючих країн з'явилося свідоме руйнування природи на території супротивника - «екоцид». І тут США перші на всій планеті. Розпочавши війну у В'єтнамі, США використовувало його територію як полігон для іспиту зброї масової поразки і нової тактики ведення війни. Найбільш руйнівними для навколишнього середовища Індокитаю стали наступні прийоми і методи: 1. Масоване безупинне бомбардування. Під час війни на В'єтнам було скинуто більш 21.000.000 авіабомб і випущено більш 230 млн. снарядів загальною вагою 15 млн. т. 2. Різноманітне використання важкої гусеничної техніки – так званих «Римських плугів» якими вирізали 300 метрові лісосмуги уздовж головних доріг. 3. Розсіювання гербіцидів і інших хімікатів для знищення лісів і с/г посівів. За 10 років їх використали 72,4 млн. літрів. По суті, це була перша повномасштабна хімічна війна. Під час війни на Балканському півострові країнами НАТО були випробувані нові боєприпаси зі збідненим ураном. Це вкрай негативно позначилося на природі Югославії. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ВОЄННОГО ЧАСУ. ДЖЕРЕЛА ВИНИКНЕННЯ ТА ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. Війна завжди була для людей одним із найбільших лих на протязі всієї історії. Вона знищувала значні людські і матеріальні ресурси, приводила за собою інші лиха, гальмувала розвиток людства. З кожним роком сила зброї ставала все сильнішою і сильнішою, а наслідки її використання все жахливішими. Зараз, на рубежі тисячоліть, людство має ядерну зброю, яка може знищити все живе на планеті. Звісно першим і самим небезпечним джерелом є зброя. На даний час ми можемо виділити такі види зброї: зброя масового ураження, яка в свою чергу розділяється на а)ядерну, б)хімічну, в)біологічну. Вся ця зброя веде до масового ураження населення на великих територіях, а при ядерному ударі і до значних руйнацій. звичайна зброя, яка застосовується при локальних і широкомасштабних бойових діях. Розрізняють багато видів звичайної зброї, але вся вона застосовується для знищення людей та матеріальних об’єктів. Наприклад, при застосуванні системи залпового вогню на площі близько 13 га будуть знищені всі споруди і майже 82% живої сили ворога. засоби радіоелектронної боротьби, які не ведуть до знищення споруд, але надзвичайно шкідливі для людини. Іншим джерелом небезпеки є надзвичайна антисанітарна обстановка під час ведення бойових дій. Перш за все це велика кількість трупів, які не завжди можна поховати (наприклад у містах ведення інтенсивних бойових дій), по-друге порушується нормальна робота комунальних служб міст, що призводить до погіршення якості води, перебоїв каналізаційної системи і т.п. Також завжди спостерігається зріст популяції гризунів і інших тварин, які завжди є переносниками хвороб. Також відчувається недостатнє медичне обслуговування, нестача медичних препаратів (більшість іде на фронт). Отже створюється сприятлива ситуація для виникнення епідемій, особливо в теплі місяці. Також багато людей можуть потерпати від звичайних хвороб які не зможуть ефективно лікуватися в умовах воєнного часу. Третьою складовою є складна екологічна та техногенна обстановка. Треба враховувати, що сучасна війна не обходиться без значних руйнувань, які самі по собі являють загрозу життю людини і зазвичай супроводжуються пожежами. Але ще більшу небезпеку несуть в собі підприємства, які й за мирних умов були джерелом небезпеки і шкідливих викидів. Хімічні підприємства, АЕС, нафтопереробні заводи у разі їх часткового або повного руйнування викличуть техногенну катастрофу і будуть становити значну небезпеку для життєдіяльності людей у районі розташування. В сучасних умовах при виникненні широкомасштабної війни не викликає сумнівів використання зброї масового ураження і перш за все ядерної зброї. Ядерна зброя має декілька факторів ураження: світловий удар, тепловий удар, ударна хвиля та променеве ураження. Кожен з них становить велику небезпеку для життя і здоров’я людини. Світловий удар приводить до сліпоти, загорання одежі і предметів навколишньої обстановки, тепловий доповнює цей ефект. Ударна хвиля руйнує будівлі і споруди, а послідуюче радіоактивне ураження робить перебування на зараженій території небезпечним для здоров’я та життя. Ядерний удар характеризується великим радіусом дії (120 км для бомби середньої потужності), великими втратами серед людей (90% в радіусі 100 км) і ще більшою кількістю опромінених. Після нього територія непридатна для проживання, а виникаючі пожежі розносять за вітром радіоактивні елементи. Звісно, при ураженні проводяться евакуаційні заходи. Проводяться роботи по розбору завалів і локалізації та тушіння ядерних пожеж. Район ураження локалізується і очеплюється для запобігання розповсюдження радіоактивного забруднення. Також можливе широке використання хімічної зброї, в основному газів і отруйних речовин для зараження водних ресурсів. Хімічні бойові речовини уражають слизові оболонки людей, очі та відкриті ділянки шкіри і маючи в основному нервово-паралітичну дію приводять до їх смерті. При невиконанні заходів індивідуального захисту можливий великий процент втрат людей. Також слід зауважити, що строк дії цих речовин досить довгий і вони уражають тварин та рослини. Так при застосуванні бойового газу SD-12 залишається тільки випалена земля і пусті споруди. Окремо стоять отруйні речовини, якими забруднюють джерела води, як важливі стратегічні об’єкти. При такому диверсійному акті великі міста можуть залишитися без достатньої кількості водних ресурсів. Потрібно швидко ліквідувати загрозу для життя людей, локалізувати і очистити зони забруднення води, не допустити розповсюдження отруєння на великі території. Ще складніше ліквідувати наслідки дії біологічної зброї. Звичайно, біологічна зброя застосовується в вигляді штамів різних хвороботворних бактерій, за часту генетично змінених, які прищеплюються гризунам, комахам, рослинам для викликання епідемій і ураження живої сили противника і підриву його тилів. Ознаки біологічної атаки виявити зразу складно. Тому важливо проводити попереджуючий контроль, а при перших ознаках біологічної атаки оголошується карантин і всі сили кидаються на виявлення збудників хвороби та їх переносників. Проводиться дезинфекція місць зараження, дератизація, відлов бродячих тварин, похоронення трупів. Можливе отруєння водних ресурсів бактеріями. В такому разі повинне бути забезпечене постачання незараженою водою з зовнішнього периметру. Складність заключається в тому, що наслідки біоатак можуть накластися на епідемії воєнного часу. При використанні звичайних видів зброї відбуваються значні руйнування оточуючого середовища та загибель великої кількості людей. При бомбардуванні і веденні бойових дій сучасною зброєю виникають пожежі, які представляють значну загрозу життю та здоров’ю людей, особливо при застосуванні спеціальних запальних боєприпасів з напалмом та іншими горючими речовинами. Необхідно зразу ж після нанесення удару виявити, локалізувати та погасити пожежі до того, як ті завдали шкоди майну, людям і оточуючому середовищу. Особливу увагу слід приділяти техногенним катастрофам які можуть виникнути від руйнування у ході бойових дій екологічно небезпечних об’єктів. Наприклад: бойові дії йдуть поблизу міста. Для послаблення обороноздатності міста противних знищує ГЕС. Наслідки катастрофічні – затоплені багато районів, перервані комунікації, знищені або в непрацездатному стані багато підприємств, відсутня електрична енергія і звісно, значні людські жертви. Іншим прикладом може стати знищення під час бомбардування великого хімічного підприємства з виробництва небезпечних для людей хімічних речовин (тієї ж хімічної зброї). Можна тільки уявити до яких жертв це приведе. Ще більш не передбачуваними будуть наслідки удару по АЕС. Треба взяти до уваги, що противник завжди намагатиметься знищити або захопити важливі стратегічні об’єкти, як то електростанції, великі промислові підприємства і т.п. Варто сказати, що першочерговим завданням для військ є недопущення цього, але війна є війна. і тому необхідно мінімізувати наслідки будь-яких таких ситуацій. Особливою статтею слід виділити загрозу виникнення епідемій у зв’язку з антисанітарними умовами. Як було сказано вище. не завжди є можливість поховати останки загиблих під час воєнних дій, що приводить до значного зростання ризику спалаху інфекційних захворювань. До того ж бродячі тварини, гризуни та комахи які мають контакт з тілами можуть стати переносниками інфекцій. В умовах війни та неможливості дотримуватися правил гігієни спостерігається розквіт вошів, блох та інших паразитів, які є переносниками такої небезпечної інфекції як тиф, чесотка і т.п. Також вода та продукти можуть бути заражені різними бактеріями у зв’язку з попаданям у них тіл та продуктів життєдіяльності зі збудниками інфекцій. Особливо небезпечною ситуація стає в теплі пори року, коли всі мікроорганізми розмножуються надзвичайно швидко. З вищенаведеного випливають такі висновки: в період війни небезпека для життя і здоров’я людини значно підвищується, незалежно чи в тилу чи на фронті сучасне тилове забезпечення включає в себе цілу низку заходів, які необхідно виконувати в повному об’ємі для досягнення максимальної безпеки для людини, оточуючого середовища мінімізація наслідків екстремальних ситуацій, описаних вище, залежить від злагоджених дій військ та цивільного населення. Але основним являється те, що краще не доходити до війн! ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ НА ПРИКЛАДІ ВІЙНИ В ЮГОСЛАВІЇ Стан навколишнього середовища та сучасна геополітична ситуація в світі змушують приділяти дедалі більшу увагу проблемі вивчення екологічних наслідків воєнних конфліктів. У ході воєнних дій (операція «Союзницька сила»), що тривали 79 діб, літаки НАТО здійснили, за різними оцінками, від 31 тис. до 60 тис. бойових вильотів. В авіаударах було використано близько 10 тис. ракет і більш ніж 79 тис. т бомб, включаючи понад 35000 заборонених міжнародними конвенціями касетних і графітових бомб. Сотні ракет були випущені у відповідь засобами ППО Югославії. За експертними оцінками, НАТО використало в Югославії від 30 до 100 т збідненого урану. Тисячі тонн вибухових речовин, які НАТОвські літаки скинули на Югославію, у тротиловому еквіваленті дорівнюють кільком Хіросимам. Уряд Югославії оцінює збиток, завданий НАТО країні, в 100 млрд дол. США. Довкіллю держави, за оцінкою Інституту навколишнього середовища Югославії, завдано збитку, який оцінюється у 3 млрд дол. США. Ці дані наводить спеціальна дослідницька комісія, що акумулювала інформацію з усіх районів Югославії (за винятком Косово). При цьому використовувалася власна методика оцінки збитку, оскільки подібної стандартизованої методології поки що не існує. У даному розділі здійснена спроба дослідження впливу воєнного конфлікту в Югославії, що тривав близько 2,5 місяців, на екологію регіону. Проведено аналіз існуючих літературних джерел і звітів роботи Регіонального екологічного центру для країн Центральної і Східної Європи (РЕЦ), а також міжнародної гуманітарної місії «Фокус» за участю Росії, Греції, Швейцарії та Австрії. Вплив наслідків військового конфлікту на стан навколишнього природного середовища Югославії Всього на території Югославії зруйновано 995 об’єктів (з них 20 заводів і фабрик, що використовували у виробництві сильнодіючі хімічні речовини), багато складів із пальним і хімікатами, електростанцій, зокрема: нафтохімічний завод «Петрохімія», завод по виробництву азотних добрив і нафтопереробний завод у Панчево; нафтопереробний завод у Нові Саді; фабрика хімічних речовин у Стремчице; сховище ракетного пального в Липовіце; підприємство по виробництву хлоридів у Бариче; хімічний комбінат в Обреноваце. У кожному з них знаходилося від 10 до 50 тис. т продуктів виробництва. Часткова або повна їхня руйнація в результаті авіаударів призвела до масових викидів токсикантів широкого спектра, а також до масштабних і тривалих пожеж, що супроводжували ці руйнації, наслідком яких стали колосальне забруднення і порушення грунтового покрову, забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, порушення біопопуляцій і шляхів їхньої міграції, а також руйнація озонового шару. Атмосферне повітря Удари по югославських підприємствах нафтопромислового, хімічного і вугільного комплексів супроводжувалися залповими викидами сотень тонн сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу. Великомасштабні пожежі були постійними джерелами забруднення на території Югославії, що призвело до викиду в атмосферу стійких органічних забруднювачів – діоксинів, фуранів, етиленхлориду, вінілхлориду, хлоринів і фенолів, бенз-a-пірену, сполук свинцю і ртуті, що мають високі канцерогенні та мутагенні властивості. Забруднення атмосфери поширилося на величезні території та викликало тривале забруднення грунту, сільськогосподарських і лісових угідь. Так, у Панчево стався викид понад 1000 т вінілхлоридмономеру. Його концентрація у повітрі поблизу нафтохімічного заводу перевищувала максимально допустимий рівень у 10 600 разів. У результаті значних пожеж утворилася хмара довжиною близько 20 км, шириною близько 1,5 км і висотою до 3 км, що фіксувалася протягом 10 днів. Концентрація сажі і хлорвуглеводів перевищувала допустимі рівні в 8-10 разів. Збільшилися концентрації окису азоту – 10 мг/м3, а також фосгену – 2 частини на мільйон. Обсяг продуктів неповного згоряння нафти та її похідних в атмосфері перевищив 1000 млн м3 [44]. Через 2 місяці після бомбардувань хімічні дослідження повітря показали збільшення токсичних речовин: парів ртуті – до 0,5 мг/м3, амонію – 49 мг/м3, бензолу 0,19-0,3 мг/м3. Коли горіли нафтопереробні заводи в Панчево і Нові Сад, бензопіриновий стовп піднісся на висоту 3 тис. метрів. У повітрі зафіксовані такі речовини: вуглеводень – концентрація у 10 зразках становила від 5 до 220 мг/м3, бензин – від 5 до 158 мг/м3, толуол у 4 зразках – від 5 до 30 мг/м3, гексан – 28 мг/м3, ацетон 22 мг/м3. Після бомбардувань Приштіни (нафтосховище «Драгодані») концентрація вуглеводнів досягала 10 мг/м3, бензину – 5 мг/м3, бензолу – 0,2 мг/м3, толуолу близько 10 мг/м3, концентрація паливних парів 1,54-4,3 мг/м3. Воєнні дії завдали значної шкоди озоновому шару. Відомо, що руйнація озонового шару відбувається через вплив ультрафіолетової радіації, космічних променів, деяких газів: сполук азоту, хлору і брому, фторхлорвуглеводнів (фреонів). Свій внесок у цей процес додає реактивна авіація, що викидає в атмосферу сполуки азоту і сірки. Під час воєнних дій у Югославії авіація НАТО робила по 400-500 літако-вильотів щодня. Ніде і ніколи до цього інтенсивність польотів у верхніх шарах атмосфери не була настільки високою. Крім того, дії авіації супроводжувалися численними пожежами, зокрема на нафтопереробних і хімічних заводах. У результаті викидів авіації, а також пожежі створюються хімічні сполуки, які руйнують озоновий шар. Водні ресурси На нафтопереробному заводі в Панчево стався викид в Дунай понад 1400 т етилендихлориду (ethylene dichloride), майже 1 тис. т 33% соляної кислоти, близько 3 тис. т 40% гідроокису натрію, десятки тонн хлорного розчину. Було заборонено виловлювання риби нижче за течією від Панчево. У пробах води фіксувалися: аміак – 154 мг/л, амоній – 0,8 мг/л, сечовина – 0,3 мг/л. При бомбардуванні нафтопереробного заводу в Нові Саді у води Дунаю було скинуто понад 100 т аміаку. Концентрація нафтопродуктів у воді на різних ділянках досягала 37-198,24 мг/л замість максимально допустимих 10 мг/л. А в колекторному каналі поблизу Нові Сад зафіксована концентрація вуглеводнів до 9 мг/л. Внаслідок зруйнування значної кількості нафтохімічних та інших промислових об’єктів на території Югославії зафіксовано забруднення поверхневих і підземних вод, спричинених аварійними викидами екологічно шкідливих технологічних матеріалів. Небезпечні екотоксикологічні, токсикологічні та канцерогенні речовини (вінілхлоридмономери, хлор, окиси хлору, аміак, окиси азоту, нафта і нафтопродукти, діоксини, дихлоретан, ртуть, поліциклічні ароматичні вуглеводні, поліхлорировані біфенили та інші продукти вторинних і некерованих хімічних реакцій) опинилися в річках країни. З водами Дунаю токсиканти можуть досягти Румунії, Болгарії, України та Чорного моря. Наслідки цього забруднення матимуть тривалий і далеко не локальний характер, оскільки йдеться про канцерогенні, мутагенні й тератогенні речовини. Забруднення, що спричинює зниження якості питної води, загрожує екосистемам водойм. Екологи констатують багатократне збільшення у воді вмісту цинку, міді, хрому, свинцю, кадмію та інших отруйних речовин. Концентрація хімічних компонентів перевищує гранично допустиму в десятки разів. Підземні води забезпечують 90% потреб Сербії, тому потенційне їхнє забруднення є дуже небезпечним, а самоочищення обмеженим, забруднювачі ж легко можуть досягти рівня підземних вод. На думку відомого югославського вченого Момира Коматина, автора 12 книжок і понад 260 наукових есе про грунтові води Югославії, одним із екологічно небезпечних наслідків бомбардувань об’єктів нафтохімічної індустрії є значне забруднення грунтових вод Сербії, що сполучені з Чорним морем. Грунти та земельні ресурси Результати проведених досліджень екологічного стану Союзної Республіки Югославії показали, що найбільш значні забруднення зафіксовані в районах, що зазнали масованих авіаударів – промислові зони Белграда, Нові-Сада, Крагуєваца, Ніша, Панчево, Чачака, Кралєво, Валєво, Приштіни, Вранє, Крушумлії, Косовсько-Митровіци, Крушеваца, Кули, Гнилане, Сремсько-Митровіци. Панчево. На нафтохімічному підприємстві «Petrochimical» розлилося близько 8 т ртуті, площа забрудненої поверхні – 20 тис. м2, об’єм забрудненого грунту – 4 тис. м3. Наявність ртуті в грунті ускладнилася присутністю етандихлориду. Змішування цих речовин, особливо при підвищеній температурі (пожежі), призводить до створення високотоксичних ртутних сполучень (Cl-CH2-CH2-Hg-CH2-CH2-Cl) і Hg(С2Н2). Ці сполуки більш інтенсивно випаровуються і можуть полімеризуватися в грунті у вигляді структури типу Cl-CH2-Ch2-[Hg-CH2-CH2]n-Cl, що накопичуються у високій концентрації в грунті і можуть просочитися в грунтові води. Там же було зареєстроване підвищення концентрації свинцю (до 19-43,5 мг/кг). У зразках грунту поблизу зруйнованих цехів концентрація нафтопродуктів досягла 64,5 мг/кг; двоокису етилену – до 16 мг/кг; нафти – 0,06 мг/кг; міді – 0,3 мг/кг; цинку – від 1,0 мг/кг до 2,3 мг/кг. Глибина забруднення – до 0,2 м (орієнтований об’єм забрудненого грунту – до 40 тис. м3). Лише нафтою і нафтопродуктами забруднена поверхня грунту на площі 16 тис. м2. На підприємстві по виробництву добрив було розлито і згоріло до 150 т сирої нафти. Забруднена ділянка – до 3 тис. м2, об’єм особливо забрудненого грунту – до 1 тис. м3. На нафтоочисному заводі розлито 80 тис. тонн нафти та нафтопродуктів. За оцінками експертів, майже 80% від загального обсягу згоріло і 20% потрапило в грунт (бензин, дизель, мазут, сира нафта тощо). Об’єм забрудненого грунту становить 40 тис. м3. Ніш. При зруйнуванні трансформаторної станції розлилося майже 10 т нафти, об’єм забрудненого грунту складає 1 тис. м3. Кралєво. У результаті бомбардувань нафтосховищ розлито і згоріло до 515 т нафтопродуктів. Забруднено нафтопродуктами майже 10 тис. м2 (на глибині до 0,2 м), об’єм сильно забруднених грунтів досягає 2 тис. м3. Нові Сад. На нафтопереробному заводі відбувся викид 75 тис. т нафти, при цьому згоріло до 90 % від загальної маси. Забруднено майже 40 тис. м3 грунту. У районі нафтопереробного заводу забруднено 1700 тис. м2, сильно забруднено – до 200 тис. м2 (у деяких зразках грунту концентрація вуглеводів до 7,2-14 мг/кг, піралену – 4,9 мг/кг, етиленгліколю до 16,3 мг/кг. Вміст цинку у всіх досліджуваних зразках перевищував 1 мг/кг. Приштіна. У результаті зруйнування нафтосховища «Драгодані» об’єм забрудненого грунту становить 40 тис. м3. Сомбор. Забруднена ділянка досягла 5 тис. м2, найбільше забруднення – до 1500 м2, глибина забруднення 8-15 см, об’єм забрудненого нафтопродуктами грунту – 100 м3. Смедерово. Відбувся викид з частковим вигоранням 25 тис. т нафти, площа забрудненого грунту – 3 тис. м2, глибина проникнення 4-12 см, об’єм – 300 м3. Селище Великі Грлжені. У селищі (50 км від Белграда) була розташована одна з найзначніших на Балканах теплостанцій. Унаслідок її руйнації 153 т нафти було розлито і згоріло. У результаті конфлікту на території Югославії зазнали значного забруднення хімічними речовинами принаймні 2,5 млн га сільськогосподарських угідь та інших територій [12, 40]. Крім того, в пожежах, викликаних бомбардуваннями НАТО, на всій території Югославії згоріло понад 250 га лісу. Внаслідок військових дій кілька тисяч гектарів орної землі механічно ушкоджені. Зруйнований верхній родючий шар грунту деградує. У результаті бомбардувань і артобстрілів виникли глибокі кратери в гумусному шарі. Відповідно до оцінок, бомба вагою 240 кг створює кратер діаметром 8 м і глибиною до 4 м. У кратері й у безпосередній близькості від нього грунт стає непридатний для сільськогосподарських робіт. Природна регенерація грунту відбувається дуже повільно. За 100 років гумусний шар грунту нарощується тільки на 0,5-2 см. Для відновлення родючого шару товщиною 20 см необхідно 1500-7400 років. Біорізномаїття Війна негативно вплинула і на стан тваринного та рослинного світу країни. Югославія має територію 102173 км2 і різноманітний пейзаж, багатий тваринний та рослинний світ, що охоплює весь європейський біом (біотичне співтовариство, яке є великою регіональною або субконтинентальною системою, характеризується яким-небудь основним типом рослинності, іншими особливостями ландшафту) – або 5 з 12 біомів, існуючих на Землі. На території Югославії знаходяться 51,16% європейського різновиду риб і 67,61% різновидів ссавців. Понад 10% території Югославії – це природні території, що перебувають під охороною: 9 національних і 20 регіональних парків, 122 природних заказника. Практично всі вони постраждали від бомбових ударів і отруєння грунту, води і повітря різноманітними хімікатами, що спричинило деградацію популяцій тварин і рослин. Порушено природні міграційні шляхи. За прогнозами фахівців, у забрудненому Дунаї загине 30-40% ікринок риби. Нині неможливо точно оцінити наслідки для екосистем і біорізномаїття, проте, очевидно, що воєнні дії значно збільшили ризик зникнення численних різновидів тварин і рослинного світу. Здоров’я населення Пожежі, що утворилися під час бомбардування хімічних об’єктів та нафтопереробних заводів, супроводжувалися викидами в повітря значної кількості продуктів горіння, токсичність яких у кілька разів перевищує токсичність самих продуктів хімічних виробництв. Так, токсичність діоксину у кілька разів перевищує токсичність бойових отруйних речовин, цианідів, стрихніну та кураре. Проте основною властивістю цих сполук є їхня здатність накопичуватися у навколишньому середовищі та живих організмах. Діоксини навіть у малих концентраціях завдають шкоди імунній системі організму. В більш високих концентраціях вони викликають мутагенний, ембріотоксичний, тератогенний ефекти, негативно впливаючи на генофонд населення, тваринний та рослинний світ. Бенз-a-пірен, який утворюється при низькотемпературних процесах горіння нафтопродуктів, є сильним канцерогеном. Поверхневі та підземні води забруднені нафтою, вінілхлоридмономерами, дихлоретаном, кислотами, важкими металами, ПБФ. Одного літра ПБФ досить для забруднення одного мільярда літрів води. Всі ці забруднювачі безсумнівно стануть важливою складовою подальших біогеохімічних циклів із непередбаченими наслідками. Тому недооцінювати потенційний збиток довкіллю та здоров’ю населення, спричинений забрудненням цими продуктами, неприпустимо. Особливої уваги заслуговує оцінка впливу на довкілля Югославії використаного НАТО озброєння зі збідненим ураном. Проведені експертні дослідження показали, що військами НАТО в Югославії було використано від 30 до 100 т збідненого урану. Уран – найдешевший з важких металів і, мабуть, найефективніший, з військової точки зору: спалахуючи, він пропалює танкову броню, пробиває перекриття будівель, випалює злітні смуги аеродромів. Практично до 70% усієї маси збідненого урану, що знаходиться в снаряді, вигорає і перетворюється під час вибуху на аерозоль радіотоксичних окислів урану (U3O8, UO2) із частками від 0,5 до 5 мкм, які можуть переноситися вітром на відстань до кількох сотень кілометрів. Частки цього пилу, які під час дихання, з водою або їжею потрапляють усередину живого організму, є радіаційно і токсично небезпечними. У середньому 33% виникаючого аерозолю розчинні у воді. Допустима концентрація нерозчинного урану, що вдихається, значно нижча ніж розчинного, тому що розчинний уран досить швидко виводиться з організму із сечею, а нерозчинні частки залишаються в тканинах протягом тривалого часу. Збіднений уран, накопичуючись у легенях, печінці й нирках, спричиняє виникнення ракових захворювань, різноманітні ураження внутрішніх органів, а також зміни в наступних поколіннях на генетичному рівні. Радіоактивність збідненого урану може викликати ракові захворювання через роки після ураження організму, хімічна ж токсичність виявляється досить швидко, вже через кілька тижнів або місяців після ураження. Нирки є найвразливішим органом людини, внаслідок чого людина хворіє на ацидоз (знижена збуджуваність, дезорієнтація, підвищена втома), або алколозис (підвищена збуджуваність, довільні судороги, знервованість). Таким чином, перед цивільним населенням постає значний ризик внаслідок забруднення територій, де війська НАТО використовували боєприпаси зі збідненим ураном. Так, ретроспективне дослідження 1425 уражених осіб віком від 19 до 50 років виявило високий процент випадків захворювання раком крові, легенів, кісток, мозку, шлунку, печінки, спостерігалися дефекти народження, невиношування плоду. Діоксид урану фіксувався у тканинах пацієнтів навіть через 8 років після конфлікту в Іраку. Пентагон приховує інформацію про радіологічну і хімічну небезпеку зброї зі збідненим ураном, не зважаючи на дуже серйозну загрозу. Відповідно до повідомлень на конференції, що відбулася у грудні 1998 р. у Багдаді, понад 5% немовлят, народжених у групі 1425 досліджуваних пацієнтів, учасників бойових дій, народилися з уродженими аномаліями, а понад 2% – мертвонародженими. Значно частіше почали зустрічатися випадки викиднів і пухлинних захворювань на півдні Іраку. Надзвичайно високий відсоток народжуваності дітей з дефектами в сімействах ветеранів Війни Затоки. При обстеженні 251 сімейств ветеранів у Міссісіпі [49] майже 67% їхніх дітей, народжених після війни, мають серйозні дефекти (відсутність очей, вух, пальці, що зрослися, хвороби крові тощо). В усьому Іраку (особливо у південній його частині) зафіксовано шестиразове підвищення онкологічних захворювань [46]. І це при тому, що щільність населення в іракських пустелях – два чоловіки на квадратний кілометр, а в Центральній Європі – до 200 тобто для Югославії існує ймовірність збільшення кількості онкологічних захворювань порівняно з Іраком. Британські й американські учасники війни у Перській затоці також постраждали в результаті використання снарядів зі збідненим ураном: у багатьох із них також були виявлені різноманітні форми раку. У травневому (1999) номері американського медичного часопису (Сlinic and Diagnostic Laboratory Immunology, by American Society of Microbiology) наведено результати трирічних досліджень білків крові американських ветеранів 1991 р. Більш як у половини з них було знайдено незвичайні ділянки ДНК у 22-й хромосомі. У жодного з досліджуваних чоловіків – не ветеранів того ж віку цих нових ділянок не знайдено. Ці дані – перший етіологічний (встановлюючий причинно-наслідковий зв’язок) доказ якогось невідомого досі ураження, пов’язаного з генотоксичним впливом збідненого урану, що істотно підтверджує колишні епідеміологічні (по поширенню синдрому) дослідження. Вплив наслідків військового конфлікту в Югославії на стан міжнародної екологічної безпеки Ніколи ще до цього в історії воєнних конфліктів не застосовувалися такі масовані бомбардування промислових і хімічних об’єктів, як це спостерігалося в Югославії. Атмосферне повітря Цілком очевидно, що наслідки воєнних дій у Югославії не обмежуються її державними кордонами. Як повідомили грецькі фахівці, НАТОвські бомби забруднили атмосферу семи країн. Зафіксовано підвищення рівня токсичних речовин в атмосфері Греції, Албанії, Македонії, Італії, Австрії, Угорщини. Хмари, що переносять забруднювачі, було зафіксовано над Бухарестом і навіть у Фінляндії. Екологи відзначають, що хмари бензопірину і сажі вже спостерігалися над значною частиною Болгарії, Румунії, Сербії, в кількох районах Західної України, Білорусі, Польщі та Прибалтики, а в північній Греції та Македонії забруднення повітря діоксином перевищувало допустимі рівні у 15-20 разів. Концентрації діоксинів і фуранів, ПБФ у північній частині Греції протягом 6-10 квітня 1999 р. становили 10-25 пг/м3 (найвищою вона була 8 квітня), і 18-20 квітня – 12-20 пг/м3, що пов’язано з операцією «Союзницька сила». Споживання їжі з діоксином призводить до генетичних відхилень мозку, інших спадкових захворювань. У повіті Тіміш (Румунія), що на заході країни, вміст двоокису сірки, азотної й аміачної кислот у повітрі перевищував допустимі норми у 10 разів. У повітряному басейні Болгарії не зареєстровано істотних відхилень від норм. Болгарія має спільний кордон з Югославією, але не з Косово, отже, проблема біженців не виникала. І лише географічне розташування країни (нижня течія Дунаю), роза вітрів, що превалює (Болгарія знаходиться на навітряній стороні), можуть призвести до несприятливих екологічних наслідків. У повітрі Македонії виявлено підвищення радіоактивності у 8 разів (у порівнянні зі звичайними концентраціями). Але ці величини визнано в межах допустимого максимуму за стандартами Європейського Союзу. На відміну від ядерних вибухів, які одразу завдають масові ураження та збитки, використання зброї зі збідненим ураном призводить до довгострокового негативного впливу на людину і навколишнє середовище. Але офіційний представник міжнародних миротворчих сил КФОР, відповідаючи на запитання про використання союзниками збідненого урану, сказав: «Ми не маємо права публікувати інформацію щодо того, коли і де було застосовано бомби зі збідненим ураном». Все це означає, що життя людини й інших живих істот на величезному просторі Південної Європи тривалий час знаходитиметься під загрозою (період піврозпаду збідненого урану – 4,5 млрд років). Оскільки північно-західні вітри найбільше властиві для регіону Югославії, то забруднення збідненим ураном можуть зазнати Угорщина, Німеччина, Хорватія, Боснія, Албанія, Македонія і Греція. Після початку бомбардувань Югославії літаками НАТО радіація в повітряному просторі Македонії збільшилася у вісім разів. Зокрема, за повідомленнями Державного інституту захисту здоров’я країни, вміст урану в повітрі над Скоп’є досяг майже 2 мілібекерелей на кубометр. Македонські вчені передали проби і дані досліджень вмісту урану в повітрі колегам з Національного центру по радіобіології й радіаційному захисту Болгарії. Софійські фахівці також підтвердили підвищений вміст урану в цих пробах, хоча сьогодні загальний гамма-фон у їхній країні перебуває в допустимих межах. Водні ресурси Забруднення річок у Югославії негативно вплинуло на стан екологічних систем сусідніх країн, що знаходяться в низов’ях їхньої течії. Найбільш небезпечні екологічні наслідки можуть бути зафіксовані в Румунії, Болгарії та Україні – країнах, що розташовані нижче за течією Дунаю. Румунські екологи вважають, що екологія Дунаю перебуває в критичному стані через натовські бомбардування Югославії. На ділянці Дунаю від Молдови Веке до Залізних Воріт-1 вміст важких металів і фенолу у воді зріс удвічі, цинку – у 55 разів. У водах Дунаю нафта фіксувалася в допустимих концентраціях, фенол часто перевищував допустимі концентрації, важкі метали (мідь, хром, кадмій) вдвічі перевищили максимально допустимі концентрації. Забруднення вод, що впадають у Чорне, Егейське та Адріатичне моря, може призвести до їхнього загального забруднення. Улови італійських рибалок із початку бомбардувань Югославії зменшилися на 70%. Завдана їм шкода така велика, що уряд Італії був змушений терміново виділити компенсацію рибній галузі країни у розмірі 40 млн дол. США. Внаслідок того, що в Македонії знайшли притулок понад 250 тис. біженців з Косово, основною загрозою для водних ресурсів країни стали стічні води з їхніх таборів. За час біженської кризи кількість стічних вод з таборів досягла 663900 м3. Більшість таборів для біженців розміщено у захисній зоні карстового гідроресурсу Рашче. Рашче є джерельною частиною Жеденського підземного басейну, що оцінюється приблизно у 3270 х 106 м3 води. Це джерело питної води має неоціненне значення для міста Скоп’є та навколишніх населених пунктів, що загострювало і без того напружену ситуацію. Величезна кількість біженців, що оселилися в Албанії, мала значні проблеми з водою. Недостатнє очищення стічних вод, а іноді і його повна відсутність у таборах біженців виявилися ще однією загрозою здоров’ю населення й екології. Грунти та земельні ресурси Екологічні наслідки бомбардувань НАТО по території Югославії завдали всьому Балканському регіону й прилеглим країнам непоправних економічних збитків на найближчі 15-20 років. Вважається, що вже найближчим часом постане необхідність ретельного контролю сільськогосподарських продуктів, вироблених не тільки в Югославії, але й у сусідніх країнах. У результаті забруднення атмосфери і «кислотних дощів» тільки в Румунії (повіт Тіміш) завдано збитків зерновим і овочевим культурам, фруктовим садам на площі понад 30 тис. га. На початку червня 1999 р. над територією Угорщини на Національний парк Хортобад несправний НАТОвський літак-заправник злив 43 т пального. Для Македонії основною ідентифікованою загрозою є порушення грунтів таборами біженців. Внаслідок Косовської кризи Республіка Македонія на своїй території розмістила понад 250 тис. біженців з Косово, хоча за своїми можливостями спроможна була влаштувати лише 20 тис. Македонія під час кризи у Косово перевищила свої можливості майже у 12,5 раза. Біженці у країні становили понад 12,5% від населення держави, яке дорівнює близько 2 млн чоловік. Для прийому біженців у Македонії було споруджено табори: Блаце, Стенковец, Радуша, Бояне, Непроштено, Сенокос і Чегране, загальною площею 98,1 га. Існування таборів для біженців мали опосередкований вплив на довкілля країни. Оскільки Албанія має дуже мало сільськогосподарських угідь, одним із основних чинників негативного впливу Косовського конфлікту було будівництво таборів біженців на орних землях. У результаті сотні гектарів грунту виведені зі сфери господарської діяльності. Значний приплив біженців завдав відчутних збитків територіям, що охороняються, у західній частині Албанії вздовж Адріатичного узбережжя. Контроль трансграничного забруднення практично не здійснювався, оскільки відсутні сучасні засоби виміру. Табори біженців завдали шкоди родючим грунтам, національним паркам, заповідним територіям. Транскордонне забруднення На відміну від аерозольної міграції токсинів, існує ще так звана інверсійна міграція. При масштабних і тривалих пожежах стовп гарячого повітря проникає в стратосферу. Затиснута між двома холодними шарами повітря парогазова суміш може тривалий час переміщуватися і заздалегідь передбачити, в якому місці земної кулі відбудеться її осідання на грунт, практично неможливо. Ще один серйозний наслідок війни в Югославії – це зменшення вмісту озону в атмосфері на 8-10% порівняно з 1998 р. Кількісний аналіз даних супутника Earth Probe/TOMS показав, що з початку квітня 1999 р. над районом Косово з’явилося утворення, що умовно називають озоновою «міні-дірою». За супутниковими даними, у цьому районі у 1998 р. ніяких ознак такого утворення не було. Озонова діра, за спостереженнями спеціалістів, переміщується, в основному, на схід, але її переміщення в інших напрямках також допускається. Тому розглянуте екологічно небезпечне явище може загрожувати всім країнам Північної півкулі. Наведені дані свідчать про те, що екологічною «жертвою» дій блоку НАТО стала не тільки Югославія, але і ряд суміжно-прилеглих країн. Географічне розташування цих країн визначило ступінь їхнього водного, повітряного і грунтового забруднення. Небезпечну, більшою чи меншою мірою, екологічну ситуацію, що створилася, можна пом’якшити лише при негайному проведенні санації та похованні зібраних токсикантів. Інакше наслідки війни матимуть тривалий згубний вплив як на людей, так і на навколишнє середовище. На жаль, існуюча нині інформація, необхідна для проведення детального аналізу загроз та оцінок ризиків, на які наражається населення, що мешкає на забруднених територіях внаслідок бомбардувань Югославії, є неповною, суперечливою і, можливо, однобічною. Проте, проведений аналіз щодо ведення військових дій та результатів їхнього впливу на екологію Югославії та сусідніх з нею держав дозволив зробити деякі висновки. Нанесення бомбових ударів по екологічно небезпечних об’єктах Югославії державами НАТО супроводжувалося порушенням положень Концепції про вплив на навколишнє середовище 1977 р., а також цілої низки інших міжнародних конвенцій і міжнародних декларацій, які обмежують завдання збитків довкіллю внаслідок військових дій (Всесвітня хартія природи 1982 р., Стокгольмська декларація щодо охорони навколишнього середовища 1972 р., Конвенція про Всесвітній спадок 1972 р., Додатковий протокол І до Женевської конвенції 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних військових конфліктів). Застосування будь-якого типу зброї (навіть тієї, що не має чітко вираженої «екологічної» спрямованості) може призвести до руйнації екології регіону, де відбувається конфлікт. Цілеспрямоване бомбардування екологічно небезпечних об’єктів, у наслідок яких були знищені промислові зони Белграда, Нові-Сада, Крагуєваца, Ніша, Панчево, Чачака, Кралєво, Валєво, Приштіни, Вранє, Крушумлії, Косовсько-Митровіци, Крушеваца, Кули, Гнилане, Сремсько-Митровіци та інших міст, і зростаючі при цьому масштаби ураження довкілля призводить до того, що локальні воєнні дії переходять у фазу масштабної екологічної війни. Екологічні катастрофи воєнного характеру мають негативні наслідки не тільки для країни, на яку напали, а також для країн, що не беруть участі у конфлікті, і нарешті, для самого агресора. Очевидно, що нині гостро постала необхідність розробки окремого положення в Концепції екологічної безпеки України, яка є складовою національної безпеки. В ній необхідно визначити способи та форми взаємовідносин держав при розв’язанні конфліктних ситуацій, зокрема у випадку застосування зброї. При цьому захист природного середовища існування, як військового об’єкта, має стати важливим завданням для Збройних сил України. ВИСНОВОК З найдавніших часів війни негативно впливали на навколишній світ і на нас самих. В міру розвитку людського суспільства і технічного прогресу війни ставали усе більш запеклими, і все більше впливали на природу. Спочатку втрати природи в силу малих можливостей людини були невеликі, але поступово вони стали спочатку помітними, а потім і катастрофічними. В міру розвитку суспільства армії росли - від декількох озброєних кийками первісних мисливців до багатомільйонних армій XX століття, і найбільш здорові чоловіки гинули чи ставали каліками, а потомство давали чоловіки хворі, що не годились для війни. Супутниками війни є епідемії, що не є корисними для здоров'я кожної людини окремо і всього людства в цілому. З усього вищесказаного можна виділити кілька поколінь воєн. Війни першого покоління, не дивлячись на примітивність використовуваних озброєнь, способів їхньої підготовки і ведення, уже були засобом здійснення політики панівних класів. Знищення людини людиною носило характер природної необхідності. Більше двох тисяч років людство існувало на ідеї Геракліта про те, що війна - творець, початок усіх речей, а Аристотель вважав війну нормальним засобом для придбання власності. Очевидно ці доводи і були покладені в основу того, що війни придбали регулярну стійку функцію народного життя, хоча важко погодитися з подібними доводами як щодо історичних часів, так і в наш час. Форми і способи ведення воєн другого покоління були обумовлені результатом розвитку матеріального виробництва, появою пороху і гладкоствольної зброї. Нарізна стрілецька зброя і нарізна артилерія, що володіють великою дальністю, скорострільністю і точністю привели до появи воєн третього покоління (до 1 світової війни включно). Прийняття на озброєння автоматичної зброї, танків, бойових літаків, поява нових могутніх транспортних засобів і технічних засобів зв'язку вплинули на становлення і подальший розвиток воєн четвертого покоління, що не припиняються і зараз. Концепція воєн цього покоління, основою якої є дії сухопутних військ, вже існує майже 80 років. Продовженням науково - технічної революції останніх 40 - 50 років у військовій справі стала ракетно-ядерна зброя, що є базою воєн п'ятого покоління, які за винятком атомного бомбардування двох міст Японії наприкінці Другої Світової війни в 1945 році, на щастя, ще не виникали. Сучасний світ складний, багатогранний та суперечливий. В той же час він об’єктивно стає все більш взаємозалежним, все більш цілісним: інтенсивно проходить інтернаціоналізація діяльності, росте потяг до різностороннього співробітництва, розширюється інтерес до наукових і культурних цінностей різних країн і народів. Тепер зрозуміло, що безпека кожного народу невід’ємна від безпеки всього людства. Все це вимагає нового політичного мислення, конструктивних підходів до вирішення проблем міжнародного миру і безпеки, активного будівництва нових міжнародних відносин. Наша планета, яка стала настільки неспокійною і вразливою у військовому відношенні, представляє собою єдине вогнище цивілізації, зокрема в найближчих окраїнах Всесвіту. Зберегти цю цивілізацію, забезпечити можливості її подальшого розвитку – важке, але невідкладне завдання, яке випало на долю нинішнього покоління. Воно не може залишити сучасну людину байдужою до подій, які відбуваються в світі, залучаючи у свій кругообіг все більше людей на всіх континентах Землі. Збереження миру, зміцнення принципів рівноправного міжнародного співробітництва – основа успішного вирішення екологічної проблеми, яка тісно пов’язана з багатьма глобальними проблемами у розвитку людської цивілізації, і в першу чергу з проблемою війни і миру. ДЖЕРЕЛА А.А.Герасимчук „Основи екології”, Київ, 1999 Н.Л. Магура „Біологія навколишнього середовища”, „Громада”, 2001 Г.О.Білявський, Р.С.Фурдуй „Основи екологічних знань”, Либідь, 1997 4. “Гражданская оборона», Москва 1989г., учебное пособие для офицеров запаса 5. Кириленко В.И. «Подготовка офицеров запаса», Москва 1988г. Балканы: как только ветер переменится – пойдут кислотные дожди 14.06.99, http://www.battery.ru/search.phtml. 6. Белград: лидеры НАТО обрекли детей Югославии на вечные болезни, 12.10.99, http://www.battery.ru/search.phtml. 7. Белград: Югославия намерена добиваться компенсации, 16.06.99, http://www.battery.ru/search.phtml. 8. Брюссель: натовские бомбардировки нанесли окружающей среде Югославии ущерб, оцениваемый в 3 млрд долларов, 14.10.99, http://www.battery.ru/search.phtml. 9. Бухарест: «кислотные дожди»,02.06.99, http://www.battery.ru/search.phtml. 10. Бухарест: экология Дуная находится в критическом состоянии в результате бомбардировок Югославии, 12.05.99, http://www.battery.ru/search.phtml. 11. Шарий Володимир. Висновки з балканської війни // Міжнародна безпека. – 1999. – № 1, жовтень, http://www.niss.gov.ua/Tasko/018.htm. 12. Документи Посольства Республіки Македонії в м. Києві. 13. Документи Посольства Союзної Республіки Югославія в м. Києві.
https://doc4web.ru/astronomiya-/diagnostika-transformatornogo-obladnannya.html
Діагностика трансформаторного обладнання
https://doc4web.ru/uploads/files/248/7a5e2198a39a070df728b7aa60e2ed89.docx
files/7a5e2198a39a070df728b7aa60e2ed89.docx
9 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ Донецький національний технічний університет Електрообладнання Кафедра ЕПМ Наукова робота “Діагностика трансформаторного обладнання” Донецьк 2001 РЕФЕРАТ Пояснювальна записка до наукової роботи: 22 сторінки, 2 рисунки, 2 таблиці. Об’єктом дослідження є існуючі технічні та методологічні аспекти діагностики та визначення технічного стану трансформаторного електрообладнання, здебільшого силових трансформаторів. Розглянуто методи, які вже використовуються досить давно, а також нові, нещодавно включені у відповідні нормативні документи, наприклад, тепловізійний контроль та хроматографічний аналіз розчинених у трансформаторному маслі газів. Подано короткий порівняльний аналіз розглянутих засобів й методів діагностики, визначено позитивні якості й недоліки кожного. Наведено приклади реального практичного застосування. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, ТРАНСФОРМАТОР, ДІАГНОСТИКА, ТЕХНІЧНИЙ СТАН, НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ, ТРАНСФОРМАТОРНЕ МАСЛО, ТЕПЛОВІЗІЙНИЙ КОНТРОЛЬ ЗМІСТ 1 Загальні аспекти та принципи діагностики електрообладнання… 4 2 Засоби проведення діагностики трансформаторного обладнання 7 2.1 Хроматографічний аналіз розчинених газів у маслі (ХАРГ) 7 2.2 Застосування оптичної каламутності масла для оцінки ста-ну високовольтних герметичних вводів трансформатора... 9 2.3 Оцінка стану паперової їзоляції обмоток по наявності фуранових сполучень у маслі……………………………. 10 2.4 Оцінка ступеня старіння ізоляції обмоток силових транс-форматорів по вимірюванню ступеня полімерізації…….. 12 2.5 Оцінювання розвитку іонізаційних процесів в ізоляції силових трансформаторів методом вимірювання частко-вих розрядів………………………………………………… 15 2.6 Діагностика дефектів енергообладнання за допомогою ультразвукових локаторів…………………………………. 17 2.7 Тепловізійний контроль трансформаторного обладнання 18 3 Висновки………………………………………………………….. 19 Перелік використаної літератури…………………………………. 20 Додаток А…………………………………………………………... 21 Додаток В…………………………………………………………... 22 1 ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ ТА ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ Останнім часом стає актуальним проведення комплексного дослідження трансформаторного обладнання (ТО) з метою оцінювання його технічного стану, при плануванні строків ремонту, можливості подальшої експлуатації. Усі ці аспекти були викладені в матеріалах семінару “Сучасні рішення в проектуванні, будівництві і експлуатаціі електричних мереж”, який пройшов у листопаді 1999 року на ВВЦ у Москві. При діагностиці трансформаторного обладнання важливим є опис можливих дефектів у системі високоінформативних показників. Використання неінформативних показників виявляється не тільки не корисним, викликаючи необгрунтовані витрати на їх вимірювання, але й знижує ефективність самого процесу діагностики, що приводить до прийняття помилкових рішень під час оцінювання технічного стану. Один з головних принципів технічної діагностики – діагностична цінність ознаки, що визначається інформацією, яка вноситься ознакою в систему станів (діагнозів). У зв’язку з цим вірне формування множини ознак та їх сукупностей є основою для визначення технічного стану обладнання та прийняття рішень про його подальшу експлуатацію. Сьогодні технічний стан силових трансформаторів оцінюється великою кількістю нормованих параметрів. При цьому сутність принципу контроля технічного стану полягає в перевіренні відповідності ознак вимогам діючого нормативного документу [3]. Однак просте використання всієї інформації, що надходить при оцінюванні технічного стану трансформаторів, може призводити до непорозумінь, оскільки рівень інформації, яка отримується під час вимірювання того чи іншого параметра, нерідко вважають більш високим, ніж це є в реальності. Згідно з теорією інформації, один з найбільш об’єктивних показників, що дозволяють чисельно оцінити корисність (інформатив-ність) отриманої ознаки – діагностична цінність. При наявності статистичних даних цей показник являє собою чисельну оцінку інформації про стан обладнання, яка входить до інтервалу значень параметра, що вимірюється. Треба окремо відзначити, що під час аналізу діагностичної цінності тієї чи іншої ознаки принципово важливе значення мають такі аспекти: чи є показник, що контролюється, функцією фізико-хімічного стану ізоляції або він відстежує супутні зміни при розвитку процесів, які призводять до пошкоджень; наявність точної монотонності безперервного коливання величини вимірюємого параметра в часі при розвитку дефекта, який ним характеризується; наявність значних відмінностей між значеннями виміряного показника й рівнем розвитку процесу. Виконання чи невиконання даних умов визначає вид діагностичної цінності (наявність детермінованої або випадкової діагностичної цінності) у тих ознак, які використовуються. Таблиця 1.1 - Види діагностичної цінності методів контролю Метод контролю Аналізуємий процес Вид діагностичної цінності 1 2 3 Хроматографічний аналіз газів, розчинених у маслі Перегрів струмоведучих з’єднань і елементів конструкції внутрішньої ізоляції, електричний розряд у маслі Супутній показник фізико-хімічного розпаду ізоляції. Монотонність зміни у часі при розвитку процеса. Детер-мінована діагностична цінність. Вимірювання ступеня полімерізації паперової ізоляції Знос паперової ізоляції Функція фізико-хімічного розпаду ізоляції. Монотонність зміни у часі при розвитку процеса. Детермінована діагностична цінність. Вимірювання вмісту фуранових сполучень у маслі Старіння паперової ізоляції Супутній показник фізико-хімічного розпаду ізоляції. Відсутність монотонності і значних відмін зміни вмісту від строку експлуатації й ступеня зносу ізоляції. Випадкова діагностична цінність. Вимірювання каламутності масла Колоїдно-дісперсні процеси у високо-вольтних герметичних вводах Функія фізико-хімічного стану колоїдно-дисперсної системи. Монотонність у часі при розвитку процеса. Детермінована діагностична цінність. Вимірювання поверхневого натягу Старіння масла Функція полярності рідини. Монотонність у часі при розвитку процеса. Детермінована діагностична цінність. ІЧ-спектрометрія Старіння масла Супутній показник наявносіті продуктів старіння масла. Монотонність у часі при розвитку процеса. Детермінована діагностична цінність. Тепловізійний контроль Локальні зони перегріву Супутній показник теплового стану трансформатора і струмоведучих частин. Монотонність у часі при розвитку процеса. Детермінована діагностична цінність. Вимірювання часткових розрядів Іонізаційні процеси в ізоляції Супутній показник фізико-хімічного розпаду ізоляції. Відсутність монотонності зміни у часі при розвитку процеса. Випадкова діагностична цінність. 1 2 3 Вимірювання опору короткого замикання Деформація обмоток Супутній показник зміни геометрії обмоток. Монотонність у часі при розвитку процеса. Детермінована діагностична цінність. Метод низьковольтних імпульсів Деформація обмоток Супутній показник зміни геометрії обмоток. Монотонність у часі при розвитку процеса. Детермінована діагностична цінність. Визначення зусиль прессовки обмоток транс-форматора по частоті особистих коливань систе-ми прессовки при зовніш-ній імпульсній механічній дії Розпресовка обмоток Супутній показник ступеня прессовки обмоток. Монотонність у часі при розвитку процеса. Детермінована діагностична цінність. У таблиці 1.1 наведено оцінку виду діагностичної цінності методів контролю процесів, які призводять до пошкоджень трансформатора. Треба відзначити, що ознаки з випадковою діагностичною цінністю, яка визначається відсутністю монотонності зміни значень при розвитку процесу, що ними контролюється, не можуть бути використані для прийняття рішень про стан обладнання, а тільки в деяких випадках можуть свідчити про необхідність більш детального дослідження. 2 ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ТРАНСФОРМАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ Шостим виданням документу [3], що видано у 1998 році, разом з традиційними випробуваннями, які позитивно зарекомендували себе за багато років, уведені нові, зокрема, хроматографічний аналіз розчинених газів у маслі, оцінка стану паперової ізоляції обмоток по наявності фуранових сполучень у маслі, по ступеню полімерізації, а також відносно не новий засіб тепловізійного контролю електрообладнання. 2.1 Хроматографічний аналіз розчинених газів у маслі (ХАРГ). Оцінювання стану та визначення характеру можливих дефектів по ХАРГ проводяться згідно з документом [5]. У Росії накопичено достатньо великий досвід ефективного застосування ХАРГ і сьогодні вже розроблена нова редакція “Методических указаний…”, яка базується на досвіді створення вже діючого документа, який оснований на результатах розкриття та виявлення дефектів біля 200 трансформаторів з використанням ХАРГ; на даних десятирічного позитивного застосування з обліком відгуків і пропозицій , отриманих від енергопідприємств; на працях “ВНИИЭ” по дослідженню трансформаторів за період від 1996 по 1998 роки (понад 200 одиниць трансформаторного обладнання, в тому числі високо-вольтні вводи), пошкоджуваності високовольтних вводів за даними заводу “Мосизолятор” і досвіді «Свердловэнерго». В новій редакції уточнено граничні концентрації газів, запропоновано методику визначення прогресуючого дефекта графічним засобом з використанням номограм, розроблено разом з заводом “Мосизолятор” розділ по діагностиці прогресуючих дефектів у високовольтних вводах трансформаторів за результатами ХАРГ. Треба відзначити, що при виявленні та оцінюванні розвитку за допомогою ХАРГ таких дефектів силових трансформаторів, як електричні розряди в маслі, перегріви в струмоведучих з’єднаннях і елементах конструкції остова, разом з ознаками, які мають незалежну детерміновану діагностичну цінність (концентрації водню, метану, етану, етилену й ацетилену), використовуються ознаки з умовною діагностичною цінністю (відношення концентрацій різних пар названих газів, швидкість зростання концентрації газів, відношення концентрацій оксиду й діоксиду вуглецю). У 1986 році ХАРГ був запропонований як контрольний метод для вводів і призначався головним чином для виявлення пошкоджень у масляному каналі вводів, залитих маслом марки Т-750. З 1988 року інтерпретація результатів ХАРГ і відбраковка вводів регламентується у відповідності з протиаварійним циркуляром Ц-06-88(э) “О мерах по повышению надёжности герметичных вводов 110-750 кВ”. Однак спроба зменшити ступінь ушкодження провідів, використовуючи ХАРГ, не призвела до суттєвого зменшеня їх відмов, але значно підвищила затрати труда на обслуговування й викликала ризик додаткового зниження надійності через частини відбирання масла та, відповідно, його підкачки. Зокрема, дані СКБ заводу “Мозизолятор”, “Пермьэнерго”, “Челябэнерго”, “Тюменьэнерго” та інших свідчать про те, що пошкодження вводів чинились при нормальних показниках ХАРГ, отриманих незадовго до аварії. При цьому дослідження фізико-хімічних процесів у герметичних вводах трансформаторів і досвід експлуатації вказують на те, що відбраковка вводів по вмісту водня й суми вуглецевих газів у відповідності з нормованими в циркулярі Ц-06-88(9) відверто необгрунтована. Разом з тим ті ж дослідження ізоляції, досвід експлуатації, результати розкривання вводів на заводі “Мосизолятор”, оцінювання діагностичної цінності ХАРГ з урахуванням результатів досліджень понад 600 вводів, виконаних “ВНИИЭ”, та дані діагностики, що отримані в “Свердловэнерго”, дозволяють стверджувати, що за допомогою ХАРГ у високовольтних герметичних вводах трансформаторів можна відшукати пошкодження контактних з’єднань, проявлення гострих країв деталей, послаблення контактного з’єднання верхньої контактної шпильки й локальні дефекти остова. При цьому використовуються дві основні діагностичні ознаки: концентрація ацетилену й сума вуглецеводневих газів. Однак при відкладенні осадів (продуктів оксидації масла або вимивання компонентів із конструктивних матеріалів) на внутрішній поверхні фарфору та остові, а також у випадку колоїдного старіння масла (появи та росту металомістких колоїдних часток) хроматографічні ознаки відсутні. Між тим, саме ці дефекти – одна з головних причин пошкоджень високовольтних герметичних вводів трансформаторів. Для оцінки їх розвитку у «ВНИИЭ» розроблено і застосовано метод вимірювань каламутності трансформаторного масла, який дозволяє судити про розвиток колоїдно-дісперсних процесів, що призводять до зниження електричної стійкості масляного каналу. 2.2 Застосування оптичної каламутності масла для оцінки стану високовольтних герметичних вводів трансформатора. Процес погіршення стану ізоляції високовольтних герметичних вводів трансформаторів під дією експлуатаційних факторів, як вказано в [6-8], пов’язаний з утворенням у трансформаторному маслі металомістких колоїдних часток, у першу чергу нафтенатів міді й заліза. Зростання концентрації й збільшення розмірів колоїдних часток в результаті процесу коагуляції, пов’язаний з наявністю в маслі кислот, смол і мил, призводить до виформовування зон підвищеної концентрації часток у місцях найбільшої напруженості електричного поля та активації процесу седиментації, який призводить до насичення відкладень на внутрішній поверхні нижної фарфорової кришки. При цьому найбільша роль у зниженні електричної стійкості масляного каналу належить часткам, що мають розміри понад 100 ангстрем. Розвиток методів контролю стану масляного каналу для виявлення дефектів герметичних високовольтних вводів на ранній стадії їх розвитку потребує вести пошук методів і засобів, основаних на дослідженні колоїдно-дисперсних процесів, що мають місце в трансформаторному маслі при експлуатації. Застосування оптичних методів, основаних на явищі розсіяння малими частками (Релеєвське розсіяння), є універсальним і ефективним засобом визначення стану колоїдно-дисперсних систем, який дозволяє визначати кількісні показники, що характеризують наявність колоїдних часток у досліджуваній рідині. За допомогою Релеєвського розсіяння, теорії технічної діагностики і аналізу статистичних даних вимірювань каламутності трансформаторного масла вводів у роботі [15] отримано чисельну оцінку діагностичної цінності використання даного показника. 2.3 Оцінка стану паперової ізоляції обмоток по наявності фуранових сполучень в маслі. Виявлення небезпечних деформацій, розпресовки обмоток та оцінка механічної стійкості виткової ізоляції в комплексі визначають стан основного елемента – обмотки. В зв’язку з цим посилюється можливість оцінки спрацьовування паперової ізоляції обмоток трансформатора. Для цього останнім часом в енергосистемах отримала розповсюдження методика оцінки стану паперової ізоляції по наявності фуранових сполучень у маслі. Відомо, що на старіння ізоляції впливають температура, час експлуатації, вологість, вміст кисню. Присутність ув ізоляційному маслі фурфурола, його похідних, монооксиду вуглецю є прямим наслідком розкладання ізоляції. При виділенні з масла фуранових сполучень застосовують рідиново-рідинову або твердофазну хроматографію й аналізують прямофазною або обернено-фазною високоефективною рідинною хроматографією, якою можна визначити згідно МЕК п’ять фуранових речовин: фурфурол (2-фурфурол), 5-гідроксиметілфурфурол, фурфуриловий спирт (2-фурфурилалкоголь), 2-ацетілфуран, метілфурфурол (5-метіл-2-фурфураль). Фурфурол можна також визначити спектрофотометрично у вигляді його кольорового комплексу з ацетіланіліном. Фуранові похідні визначають капілярною газовою хроматографією за допомогою head-space накопичувача. Також для визначення фуранових сполучень в трансформаторному маслі може бути застосовано метод високоефективної тонкошаровоі хроматографії (ВЕТШХ), де за допомогою використання різних рухомих фаз можна визначити як сумарну кількість фуранових речовин, так і окремо: фурфурол, оксиметілфурфурол та фурфуриловий спирт. Згідно полярності 80% фурфурола розчинюється в ізоляційному маслі, а гідроксиметілфурфурол адсорбується здебільшого на паперовій ізоляції, ніж переходить у масло.Таким чином, в маслі хроматографічним методом в основному визначається саме фурфурол. В зарубіжній літературі запропоновано вміст основних фуранових сполучень (фурфурола й гідроксиметілфурфурола), розчинених у маслі, оцінювати як сумарну кількість фуранових речовин – для цього введено термін “total furans”. Також деякі джерела демонструють, що застосування різновиду рідинної хроматографії в тонкому шарі при використанні хлористого метілену як рухомої фази, оцінку вмісту сумарних фуранових сполучень можна детектувати у вигляді однієї фракції, так як індекси утримання альдегідів, спиртів і гідроксиефірів при використанні запропонованої фази співпадають. При використанні еталонних розчинів фурфурола різної концентрації, які дозволяють скласти спеціальну шкалу, можна провести не тільки якісну, а й кількісну оцінку вмісту фуранових речовин у трансформаторному маслі. МЕК стандартизовано узагальнені дані меж визначення фуранових сполучень: - 0,05 мг/кг при використанні методик високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), виконаних на зарубіжних хроматографах високої якості; 0,1 мг/кг фурфурола можна визначити спектрофотометрично; 0,5 мг/кг фурфурола виявляються методом газової хроматографії (ГХ) із застосувуванням head-space накопичувача або методом ВЕТШХ; 5 мг/кг визначають речовини протилежної полярності: фурфуриловий спирт, гідроксиметілфурфурол, ацетілфуран. На нараді в Санкт-Петербурзі представники “ОРГРЭС”, “Ленэнерго”, АТ “ВНИИЭ” доповіли, що межа визначення фуранових сполучень складає 0,5 мг/кг. Усі роботи були виконані на обладнанні невисокого ступеню точності, так як підрозділи “Минтопэнерго” хроматографічним обладнанням імпортного виробництва не забезпечені. В експлуатації при оцінюванні остаточного ресурсу трансформаторів зручно користуватись визначенням місткості фуранових речовин. Статистичний огляд понад 500 трансформаторів по усій території Європи показав, що в ізоляційному маслі устаткування спостерігається концентрація фуранових речовин, здебільшого понад 1 мг/кг. Треба однак відзначити, що лабільні фуранові сполучення розкладаються під дією кислого середовища на продукти нефуранового ряду. При наявності в трансформаторі термосифонного фільтру фуранові продукти, що утворились, адсорбуються і розкладаються із-за кислого середовища на сілікогелі, а інформація про старіння ізоляції може надходити тільки після встановлення динамічної рівноваги між продуктами поглинання й виділенням сорбента. Тільки в цьому випадку процес розпаду паперової ізоляції може проявлятись в накопиченні фуранових сполучень у маслі, тому їх відсутність не свідчить про задовідльний стан паперової ізоляції. Найбільш ефективний показник оцінки зносу паперової ізоляції – ступінь полімерізації, яка характеризує в основному її механічну стійкість на розтягання й злам. 2.4 Оцінка ступеню старіння ізоляції обмоток силових трансформаторів по вимірюванню ступеня полімерізації. Шостим виданням РД 34.45-51.300-97 для оцінки стану паперової ізоляції обмоток силових трансформаторів передбачено вимірювання ступеню полімерізації її зразків. При цьому вказано, що ресурс папе-рової ізоляції обмоток вважається вичерпаним при зниженні ступеню полімерізації паперу до 250 одиниць. Для оцінки зносу паперової ізоляції ступінь полімерізації є досить об’єктивним показником. При цьому зниження ступеню полімерізації паперової ізоляції має монотонну залежність на протязі усього строку експлуатації, що зумовлює високу діагностичну цінність даного показника. Як відомо, теплове старіння паперу при відсутності інших зов-нішніх впливів практично не змінює її короткочасну електричну стій-кість. Проте в реальних умовах експлуатації водночас з нагрівом ізоляції вона підлягає також впливу механічних зусиль, особливо під час корот-ких замикань. Тому зниження механічної стійкості паперу в результаті теплового старіння завжди призводить до механічного ушкодження ізо-ляції та вже, як наслідок, до електричного пробою. Умови роботи виткової чи бар’єрної ізоляції, з точки зору три-ваючих у ній фізико-хімічних процесів, істотно розрізняються . Так, для бар’єрної ізоляції, температура якої не перевищує 90° С, найбільш ха-рактерним в процесі старіння є кислотний алкоголіз (гідроліз) під дією карбоксілмісткого сполучення, що утворюється під час окислення масла. Цей процес може бути підсилений зольними елементами, які містяться в паперовій ізоляції. Температура найбільш нагрітої точки виткової ізо-ляції в процесі експлуатації трансформатора може перевищувати 90° С і тоді істотно зростають процеси понадповільних молекулярних коливань полімеру, які підсилюють алкоголіз у аморфних і мезоморфних областях і призводять до деструкції в кристалічній частині целюлози за рахунок дифузії радикальних станів шляхом переносу їх на макромолекули сусід-нього полімерного кола, а також до реалізації дефектів у макро-молекулах, які викликані утворенням карбонильних і карбоксильних груп. За даними довідника “Трансформаторное масло” (під редакцією Шахновича) гранична температура розвитку деструктивного процесу, що визначається по точці перегину Арренісоуської залежності, складає 110° С. Таким чином, залежність вміщеного в трансформатор зразку це-люлозної ізоляції в відношенні досягнутого рівня деструкіції ізоляції не забезпечується в повній мірі, оскільки такі зразки, доступні для аналізу, розташовані в баку трансформатора в умовах, не відповідаючих най-більш нагрітій зоні. Різниця між бар’єрною та витковою ізодяцією у фізико-хімічних процесах старіння полягає також у істотно більшому впливі фізико-хімічних факторів на виткову ізоляцію внаслідок її більш розвинутої поверхні, меншій кількості компонентів, що інгибирують деструктивні процеси, істотно меншого ступеня полімерізації та механічної стійкості. У тому ж разі, морфологія целюлози в обох видах ізоляції, мабуть, однакова, оскільки в існуючих виробництвах індекс кристаличної древесної целюлози промислових разновидів розрізняється незначно й складає 732%. Для об’єктивного оцінювання стану ізоляції трансформатора необхідно проводити вимірювання ступеню полімерізації зразку виткової ізоляції. Взяття проби зразку може бути виконано на вимкненому трансформаторі як під час капітального ремонту, так і під час підливу масла крізь люки. З зовнішньої сторони обмотки вирізається зразок масою 3 – 5 грам,. Після чого чиниться підмотка ізоляції висушеною лакотканиною або папером. Зразок паперової ізоляції повинен бути взятим із найбільш нагрітого місця в одній із верхніх котушок. Дамо з цього приводу деякі пояснення. Керівництво по навантажувальній можливості трансформаторів МЕК пропонує наступну теоретичну модель: температура масла, що оточує обмотку, лінійно зростає по висоті обмотки від значення Тн навпроти верхньої частини обмотки; температура провідників обмотки зростає по її висоті також лінійно, слідуючи за температурою масла з перевищенням на постійну величину , яка визначається за тепловим потоком від обмотки в масло з урахуванням теплової провідності ізоляції обмотки; температура Тн дорівнює температурі, з якою масло приходить із охолоджувача; для верху обмотки, враховуючи додаткові втрати, наприклад, від віхорових втрат, МЕК визначає дещо підвищене значення температури провідників над маслом у вигляді , де коефіцієнт більший за одиницю; Така модель є дуже приблизною, але під час її реального застосування дає достатню точність. У «ВНИИЭ» розроблено більш детальну методику для оцінки ступеню старіння (полімерізації) ізоляції. Не приводячи усіх викладок, розглянемо тільки загальні висновки цієї роботи. По-перше, знос виткової ізоляції в процесі роботи трансформатора значно вищий, ніж бар’єрної. По-друге, масло в вертикальних каналах проти верхніх котушок обмоток має більш високу температуру плавлення, ніж верхні шари масла в трансформаторі. По-третє, для оцінки стану паперової ізоляції обмоток трансформатора необхідно проводити вимірювання ступеню полімерізації зразку виткової ізоляції, що береться з верхніх котушок обмотки. І останнє: зразки паперової ізоляції, закладені в верхньому шарі масла трансформатора, не є цінними з точки зору зносу виткової ізоляції обмоток. 2.5 Оцінювання розвитку іонізаційних процесів в ізоляції силових трансформаторів методом вимірювання часткових розрядів(ЧР). Для відшукання іонізаційних процесів в ізоляції силових транс- форматорів під час їх експлуатації останнім часом роблять спроби ви-користати метод ЧР для оцінки бездефектного стану при виготовленні трансформаторів , бо він має статистичний розподіл при розвитку дефектів у процесі їх експлуатації. Аналіз результатів вимірювання ЧР у режимі моніторінгу демонструє, що, на відміну від, наприклад, ХАРГ, концентрації яких зростають монотонно під час послідовного розвитку дефекта, який має відповідні ознаки, динаміка зростання величини уявного заряду ЧР такою монотонністю не володіє. Уривчатість у часі процесу часткових розрядів супроводжується значними відмінами значень їх інтенсивності. Також відомо, що ЧР, які з’являються в різних місцях по довжині обмотки трансформатора, призводять до різноманітних деструктивних значень величини уявного заряду внаслідок згасання сигналу при його проходженні по обмотці. Таким чином, наявність випадкової діагностичної цінності ознак, які отримуються при вимірюванні ЧР, стає на перешкоді нормованих граничних значень, а виміряні ЧР малої інтенсивності не можуть бути використані як ознака, об’єктивно демонструюча стан устаткування. Одним із перспективних напрямків розвитку застосування даного методу є безперервний контроль характеристик ЧР для індикації передпробивних процесів із метою вдосконалення захисту. Взагалі діагностика методом ЧР є ефективним засобом вияву не тільки ЧР ув ізоляційних конструкціях трансформатора, але й у будь-яких інших деталях, якщо в останніх мають місце процеси іскрування (поява короткозамкнених контурів, порушення в схемі заземлення, погані контакти та ін.). Разом з тим ідентифікація ЧР ув обладнанні супроводжується щонайменше двома проблемами: розрізнюванням із зовнішними перешкодами й виявленням джерел внутрішнього шуму. Вимір (ЧР) дозволяє одержати одну з найважливіших характеристик ізоляційних систем трансформаторів. При цьому ефект ЧР характеризується трьома показниками: хімічним, що проявляється в появі розчинених газів, електромагнітним і акустичним. Чутливість методу розчинених газів залежить від часу ЧР, що для контрольних вимірів звичайно велика, і чутливість методу при цьому висока. Однак при виникненні ЧР на початку (часи) чутливість мала, якщо ЧР не дуже великі. Для випадків, коли чутливість цього методу недостатня, повинні застосовуватися інші методи. Так, за допомогою вимірів у високочастотному діапазоні визначаються ЧР в зазорах і на поверхні ізоляційних конструкцій, коронний розряд з гострих крайок і кутів, іскровий і дуговий розряди між елементами конструкції трансформатора та ін. При цьому тільки даним методом можна визначити ЧР у внутрішніх замкнутих порожнинах трансформатора. Перешкоди при вимірюванні ЧР, що викликані наявністю значних внутрішніх та зовнішніх завад одного рівня з корисним сигналом, труднощі з інтерпретацією результатів вимірювань і визначення місця ЧР у значній мірі знижуються при використанні акустичних методів контролю ЧР. Дефектами, які виявляються акустичними датчиками, звичайно є слідуючі: обрив шин заземлення активної частини або електростатичних екранів; порушення кріплення екранів ввода трансформатора; порушення ізоляції пресуючих обмотку гвинтів, замикання активної частини на бак; - пошкодження контактів РПН, а також порушення з’єднань між частинами відбирача та інші. Тому розробка і впровадження акустичних датчиків є і зараз задачею досить актуальною. 2.6 Діагностика дефектів трансформаторного обладнання за допомогою ультразвукових локаторів. Діагностика за допомогою ультразвуку дозволяє виявити компоненти з порушеною ізоляцією в розподільному обладнанні та взагалі в обладнанні, що знаходиться під напругою, в тому числі трансформаторному. Ультразвукова технологія зручна для тестування устаткування на відкритих підстанціях та повітряних лініях електропередачі. Можлива також перевірка закритих пристроїв. Аналіз спектру ультразвукового сигналу дозволяє проводити відділення потрібного звуку від ультразвуку з загальної полоси шумів, яка містить звуки з інших джерел ув апаратурі. Ультразвук, вільно проникаючи крізь отвори, не може пройти крізь тверді тіла й поверхні. На трансформаторі слуховий отвір можна зробити, знявши, наприклад, болт заливки масла. При наявності іскріння або коронного розряду (на ізоляторах вводів тощо) оператор чує чіткий дзижчачий звук. Якщо апаратура закрита повністю, треба висвердлити в корпусі отвір діаметром чотири дюйми та встановити заглушку на нього, щоб знімати під час діагностування. Але застосування останнього способу для роботи з трансформаторами неможливе, власне це й є основний недолік – ультразвук в цьому випадку має обмежені рамки використання. Комбінація інфрачервоної та ультразвукової технології часто використовується під час перевірки високовольтного обладнання. Ультразвукова апаратура спроможна виявляти ушкодження ізоляторів на вводах у самому початку їх виникнення. Випадки перегріву отводів напруги трансформаторів важко виявити інфрачервоними приборами, оскільки температура корпусу трансформатора вища за температуру нещільного з’єднання. Приклад з практики: під час перевірки трансформатора потужністю 1500 кВА техніки малого підприємства “Диагност” (Росія) за допомогою приладу “Ультрапроб 2000” почули сильні звуки від іскріння та витоку струму в отворі напруги вторинної обмотки. Коли контакти було демонтовано, на них знайшли нарости графітного пилу й сліди іскріння. 2.7 Тепловізійний контроль трансформаторного обладнання. Цей вид діагностики відносно не новий, хоч масове виробництво приладів тепловізійного контролю – тепловізорів - розвинулось досить недавно. Принцип роботи тепловізора оснований на здатності вловлювати інфрачервоне випромінювання від досліджуваних об’єктів і визначати температуру або перетворювати його у візуальну картину розподілення теплових полів на поверхні об’єктів. Отримана картина називається термограмою й може бути подана як кольоровою (додаток В), так і чорно-білою, або інвертованою. Оператор бачить термограму в видопошукачу або на моніторі комп’ютера та може визначити температуру в будь-якій точці об’єкта. На практиці іноді навіть невелика різниця в температурах на одному й тому ж об’єкті свідчить про недоліки (недостатній рівень масла у вводі трансформатора чи погано затягнутий контакт), які можуть серйозно зашкодити виробництву. В ”Мосэнерго” надбано досвід пошуку внутрішніх дефектів трансформаторів на основі даних ХАРГ та знайдення їх місця за допомогою тепловізорів. Результати тепловізійного обстеження трансформаторів на основі ХАРГ поділяються на три групи. До першої відносяться випадки, коли за допомогою тепловізора вдається знайти чітко помітні локальні нагріви на стінках баку трансформатора. Розкриття вказує, що стається це із-за пошкодження ізоляції шпилек, обриву шин заземлення та ряду інших причин. Друга група об’єднує результати обстеження випадків, коли навіть при діагностуванні по даним ХАРГ термічного дефекту високої температури (понад 700° С) не вдається знайти локальний нагрів на стінці баку трансформатора. Це пояснюється відсутністю проекції точки нагріву на стінку баку. На жаль, на сьогодні не існує методів однозначного визначення таких дефектів. Третя група – це дефекти, зумовлені конструктивними особливостями трансформаторів. Тепловізійне обстеження використовується для виявлення локальних нагрівів баків трансформаторів вже при появі газів, характерних для нагріву масла і ізоляції. Тим більш це обстеження необхідно при діагностуванні термічних пошкоджень по результатам ХАРГ. Тепловізійне обстеження трансформаторів ефективно доповнює діагностики ультразвуком та ХАРГ, а також традиційні методи електричних випробувань трансформаторів. 3 ВИСНОВКИ В першу чергу, як демонструє досвід, при безаварійній роботі трансформатора не слід розраховувати на обов’язковий ефект від проведення нетрадиційних або дорогих видів досліджень. Спочатку треба спиратись на існуючі норми і об’єми випробувань трансформаторів разом з поступовим, продуманим і зваженим їх вдосконаленням у процесі роботи. При цьому всі найбільш перевірені нетрадиційні та нові методи досліджень і випробувань увійшли в нові норми та об’єми їх проведень. Водночас, як свідчить досвід, розумне сумісне застосування різних технологій та засобів (як давно затверджених, так і нових) може приносити непогані результати. Прикладом можуть бути відомості про комплексні дослідження трансформаторів російського підприємства “Свердловэнерго”, наведені ув праці [14]. Частково ці дані наведено в таблиці 1 додатку А. Слід зазначити, що в обох описах випадків трансформатори було виведено в ремонт за результатами дослідження характеристик ЧР, а вже під час ремонту застосовувались інші види досліджень. Крім того, вважається доцільним розглянути питання вводу до учбової програми електротехнічних спеціальностей у вузах діагностику електротехнічного обладнання як окремий предмет, оскільки, як вже було зазначено, дуже важливим є питання визначення технічного стану обладнання на стадії розвитку дефектів, а на сьогоднішній день таких практичних вмінь студенти, на жаль, не мають, що ускладнює процес майбутнього становлення сучасного інженера-електрика. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ГОСТ 1167-85. Трансформаторы силовые. Общие технические условия. Издательство стандартов, 1986. РД 153-34.3-46.304-00. Положение об экспертной системе контроля и оценки состояния и условий эксплуатации силовых трансформаторов, шунтирующих реакторов, измерительных трансформаторов тока и напряжения. М., 2000. РД 34.45-51.300-97. Объём и нормы испытаний электрооборудования. Изд. 6-е. М.: ЭНАС, 1998. Нормы испытаний электрооборудования. М.: Атомиздат, 1978. РД 34.46.302-89. Методические указания по диагностике развиваю-щихся дефектов по результатам хроматографического анализа газов, растворенных в масле трансформаторного оборудования. М.: ЭНАС, 2000. РД 153-34.0-20.363-99. Основные положения методики инфракрасной диагностики электрооборудования и ВЛ. М., 2000. Поляков В.С. Применение тепловизионных приёмников для выявления дефектов высоковольтного электрооборудования. Л., 1990. Малов А.В., Снетков А.Ю. Тепловизионное обследование силовых трансформаторов. – Энергетик, 2000, №2 Петрищев Л.С., Осотов В.Н., Константинов А.Г. Диагностика силового электротехнического оборудования в Свердловэнерго. – Электрические станции, 1992, № 5. Изменение свойств трансформаторного масла Т-750 в высоковольтных герметичных вводах в процессе эксплуатации / Ванин Б.В., Львов Ю.Н., Писарева Н.А. и др. – Электрические станции, 1995, №3. Мамиконянц Л.Г. О работах по повышению надёжности высоковольтных вводов. – Энергетик, 1998, №11. Мамиконянц Л.Г. О повреждаемости герметичных вводов транс-форматоров. – Энергетик, 1996, №12. Аксенов Ю.П., Голубев А.В. Новые подходы к диагностике и ремонту силовых трансформаторов на подстанциях.- Приборы и системы. Управление, контроль, диагностика, 2001, №7. Аксенов Ю.П. Ремонт высоковольтного оборудования электростанций по результатам диагностики в эксплуатации и измерений при отключении. - Приборы и системы. Управление, контроль, диагностика, 2001, №1. Львов М.Ю. Применение оптической мутности масла для оценки состояния высоковольтных герметичных вводов трансформаторов. ДОДАТОК А Таблиця 1 – Трансформатор типу АОДЦТН 167000/500/200, зна-ходиться в експлуатації 28 років Трансформатор було виведено в ремонт для усунення дефектів. Після їх усунення уведений до експлуатації, активність ЧР після ліквідації була відсутня Фактичний стан при розробці Результат візуального контролю Дугові процеси між металевими части-нами вузлу верхньої ярмової балки Розрядів на бар’єрах не зайдено (вони не розбирались), точко-ві ефекти у місцях екранів вводу 500 кВ Порушення контак-тів в РПН у трьох вузлах зі значною ерозією Зона 1 Зона 2 Зона 3 Передбачувані дефекти за результатами локації ЧР Зони дефектів 1. Верхня частина баку, праворуч вводу 500 кВ 2. Середня частина баку під вводом 500 кВ 3. Середня частина баку під тризажим-ним вводом у районі РПН Можливі явища Іскріння (дуга) між металевими частинами Поверхневі розряди по бар’єрній ізоляції; ЧР в ізоляції Іскріння (дуга) між металевими частинами; явища двох видів; іскра, інтенсивна дуга Результати аналізу проб масла Вміст розчинених газів Значне перевищення граничних концентрацій по H2, CH4, CO, C2H6, C2H2 Ріст концентрації у 3 рази перевищує норму по H2, CH4, C2H2 Фуранові сполучення Відсутні Вміст вологи У нормі Результат контролю трансформатора при вимиканні за місяць до ремонту Дані контролю по роботі [3] Rіз норма, tg осн.із норма, Рхх норма, Zк норма, Uпр. масла норма, tg масла норма Аналіз ефективності різних видів діагностики Вимірювання характеристик ЧР на робочій напрузі Практично повний збіг зон, визначених локалізацією ЧР з фактичним пошкодженнями Аналіз проб масла Збіг даних газохроматографічного аналізу з фактом – наявність дугових процесів Вимірювання характеристик при вимиканні Вимірювання по роботі [3] не виявили дефектів Примітка до цієї таблиці. Rіз – опір основної ізлоляції; tg осн.із - тангенс кута діелектричних втрат в основній ізоляції; Рхх - потужність втрат у випробуванні холостого ходу; Zк - опір короткого замикання; Uпр. масла - пробивна напруга трансформаторного масла; tg масла - тангенс кута діелектричних втрат трансформаторного масла. Робота [3] – згідно переліку літератури. ДОДАТОК В а) б) Трансформатор: а) зовнішній вигляд; б) на екрані тепловізора.
https://doc4web.ru/astronomiya-/ekologiya-antropogenniy-vpliv-na-navkolishne-seredovische-.html
Екологія Антропогенний вплив на навколишнє середовище 2
https://doc4web.ru/uploads/files/238/693dc5a76def2b6b562d23862b3cee13.docx
files/693dc5a76def2b6b562d23862b3cee13.docx
Назва реферату: Екологія. Антропогенний вплив на навколишнє середовище Розділ: Екологія Екологія. Антропогенний вплив на навколишнє середовище У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії – період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою. Провідні вчені, мислителі і політичні діячі більшості країн світу докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього кризового стану. Природа, в якій вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Воше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу. Прийшов ваш час діяти. Вирішальну роль у здійсненні переорієнтації напрямів та характеру майбутнього розвитку суспільства і гармонізації відносин між людиною і природою відіграватиме сучасна молодь. Погіршення стану більшості екосистем біосфери, значне зменшення біопродуктивності і біорізноманіття, катастрофічне виснаження грунтів і мінеральних ресурсів при одночасному небаченому зростанні забруднення всіх геосфер пов’язані з інтенсивним зростанням населення Землі та розвитком науково-технічної революції протягом останніх 40-50 рр. До розвитку глобальної екологічної та соціально-економічної кризи, яка сьогодні загрожує існуванню нашої цивілізації призвели кілька “вибухів”: демографічний, промислово-енерготехнічний, вибух насильства над природою. Вчений Р.Маккамари припускав, що на початку ХХІ ст. населення планети щорічно збільшуватиметься на 100 млн., причому 90% з них – за рахунок країн, що розвиваються. У 1650 р. чисельність населення світу становила близько 500 млн. чоловік, протягом наступних 200 р. вона збільшилась вдвічі, і ще раз удвоє зросла уже всього за 80 наступних рр.; у 1975 р. кількість населення Землі досягла 4 млрд. чоловік. Протягом хвилини населення світу збільшується на 172 чол. Це означає, що кожного тижня до населення Землі додається 1,7 млн. людей – стільки, скільки мешкає сьогодні в таких містах України, як Запоріжжя, Вінниця, Житомир, разом узятих. Прогнозні оцінки показують, що у найближчому майбутньому чисельність населення продовжуватиме зростати » на 3 чол./сек., тобто » 90 млн. чол./різ. і досягне в 2000 р. 7-8 млрд. А до 2100 р. чисельність населення становитиме » 9-13 млрд. чол., хоча для всіх цих людей природних ресурсів і можливостей біосфери для підтримки життя буде вже абсолютно недостатньо. Навіть при 7-8 млрд. будуть мати місце масові вимирання від голоду й хвороб. На країни, що розвиваються, припадає 80% приросту населення, в розвинених країнах він не перевищуватиме і 1%. Добробут людей тісно пов’язаний зі збільшенням кількості населення, розвитком господарства й станом довкілля. Вченими підраховано, що сучасна біосфера Землі здатна підтримати нормальне функціонування і розвиток людства, кількість якого не перевищуватиме 4-5 млрд. чол., та ще й за умов оптимального розподілу національних прибутків, взаємодопомоги, взаємо підтримки, і взаєморозуміння націй, ефективного використання загальнолюдського інтелекту для забезпечення всіх людей планети, раціонального, природокористування і охорони довкілля. Нерегульоване примноження населення веде до зростання енерго- та промислового виробництва і як наслідок – зростання забруднень довкілля, утворення кислотних дощів, озонових дір, парникового ефекту, хвороби, зубожіння більшості населення. Сьогодні » 10 млн. дітей у світі недоїдають, а понад 200 млн. харчуються неповноцінно. За матеріалами ООН, близько 25 млн. чол. сьогодні не мають якісної питної води. Військова справа і виробництво зброї в розвинених країнах є найжадібнішим споживачем природних ресурсів і одним із найсерйозніших забруднювачів довкілля. Для задоволення своїх зростаючих потреб і збільшення комфортності існування людство розвинуло до незвичайно високого рівня енергетику, хімічну, нафтопереробну, металургійну, гірничо-видобувну, машинобудівну і легку промисловість, транспорт і засоби зв’язку. Близько 500 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу Землі 400 млн. т. оксидів вуглецю, понад 100 т. вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції, засоби авто- і автотранспорту щорічно спалюють понад 5 млрд. тон вугілля, нафти і більше трильйона кубометрів газу. А в природні водойми щорічно спускається близько 500 млрд. тон промислових і побутових стоків, у тому числі кілька млн. тонн нафти. Щорічно в промисловому виробництві утворюється 2100 млн. тонн твердих відходів, із них 338 млн. тонн потенційно небезпечні. Вчені стверджують, що у наступні 20-30 років через зміни в навколишньому середовищі, спричинені людською діяльністю, світ може втратити більше мільйона видів рослин і тварин. За даними ООН, близько 900 млн. чол. проживають у посушливих зонах нашої планети, землі яких зазнають негативного впливу явища опустелювання. Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватись пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і компромісів. Отже, як бачимо, такі явища, як опустелювання, деградація грутів, деградація біосфери і зменшення її біорізноманіття, збільшення кількості кислотних дощів, розвиток парникового ефекту та поява озонових дір у атмосфері, тобто глобальні негативні кліматичні й біологічні зміни розвиваються під впливом неконтрольованої, неузгодженої з законами життя природи антропогенної діяльності. Чим активніша ця діяльність, тим сильніша зворотна реакція Природи, яка відплачує людям за їх бездумне втручання у віками налагоджений ритм і режим життя біосфери. Яскравим прикладом можуть бути регіони великих міст промислових і енергетичних центрів, де за комфорт існування люди розплачуються хворобами, стресами, неповноцінними дітьми, скороченням тривалості життя. Величезна кількість отруйних речовин виноситься поверхневими і ґрунтовими водами в ріки, звідки – в моря й океани. До них додаються забруднювачі, що переносяться вітрами. У результаті в багатьох прибережних районах Європи, Азії, Америки, Африки за останні 20 років дуже погіршилися екологічні умови, зменшилась кількість риби, молюсків, планктону, птахів, збільшилась кількість захворювань людей, почастішали явища “червоних” припливів, “цвітіння” води, що приносить із собою загибель усього живого від нестачі кисню і створюють все більші “мертві зони”. Хижацький вилов риби у Світовому океані й внутрішніх морях протягом останніх 20 років призвів до катастрофічного зменшення рибних запасів в усьому світі, до повного зникнення деяких найбільш цінних видів риби. Дуже швидкими темпами деградують грунти в усьому світі. Як відомо, для утворення родючого грунту потрібні тисячі, а то й мільйони років. А сучасна людина здатна зруйнувати грунт за 1-2 роки. Щороку землі України втрачають близько 24 млн. тонн гумусу. Підприємства Мінхімпрому й Міндобрив скидають у ріки й водойми України щорічно » 50 млн. тонн агресивних речовин, що містять зокрема, фтор, фенол, формальдегід, пестициди. Величезну тривогу в світі викликає пере забруднення шкідливими газами атмосфери, що призвело до збільшення озонових дір і розвитку парникового ефекту на планеті. В результаті знищення лісів у Бразилії, США, Південній Азії, Карпатах, Альпах значно почастішали катастрофічні повені на ріках, що завдає людству чимраз більших збитків. Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її ресурсів, для підтримки існування життя на Землі, в тому числі й людини не існує. Їм лише здається, що вони існують в умовах достатньої кількості природних ресурсів. Насправді ж навіть при сучасній енергоозброєності й найпередовіших технологіях швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливість їх відтворення. Довкілля – природній капітал, без якого неможливий розвиток і задоволення потреб людини, створення комфортних умов для існування. Враховуючи той факт, що йде швидке скорочення всіх видів наявних ресурсів – лісів, грунтів, корисних копалин. чистої прісної води, повітря, риби, тварин тощо, вихід із критичної ситуації що склалася, може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самообмеження, ресурсозбереження й запровадження нових технологій природокористування, які не суперечать законам нормального функціонування екосистем біосфери. Пам’ятайте! Кожної години на нашій планеті: 1700 актів продуктивної землі стає пустелею; близько 2000 дітей помирає з голоду; 55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин; 1000 чоловік вмирають від отруєння водою; 2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі; 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають. Кожної хвилини: знищується більше 51 акра тропічних лісів; використовують близько 35000 барелів нафти; знищується 50 тонн родючого грунту через неправильне його використання; виділяється більше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу. Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями Рембрандта. Необхідні подальші величезні зусилля, щоб дії людини набули мудрості, неупередженості й обачності. Якщо ж в її поведінці, як і досі, переважатимуть роз’єднаність, антагонізм, жадібність, то зруйнуються найтонші механізми, що підтримують рівновагу сил природи, яка оточує нас. І тоді навряд чи в людини залишаться шанси вижити.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa-matc-te-antonyms.html
Тест для 7 класса "Match the antonyms"
https://doc4web.ru/uploads/files/87/947010bfe09f813b67b51b02c04bc2c6.docx
files/947010bfe09f813b67b51b02c04bc2c6.docx
Name______________Grade_______ Match the antonyms: silly polite kind lazy industrious cruel intelligent rude Match the synonyms: to lose to take part to improve to agree to participate to have the same opinion to miss to develop Write down the numerals: one hundred forty eight thousand five hundred and eleven________________ seven hundred fourteen thousand nine hundred sixty three________________ twenty one thousand three hundred and seventy __________________________ Translate into Russian: I’m older than my brother.____________________________________________________________ Your dog is bigger than my dog._______________________________________________________ She’s the tallest girl in our class.__________________________________________________ We always help each other.____________________________________________________________ Eifel Tower is one of the tallest towers in the world.________________________________ ______________________________________________________________________________________ 5.What means of communication do you use more often and why? (post, telephone, the Internet, sms) _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa-final-test.html
Тест для 4 класса "FINAL TEST"
https://doc4web.ru/uploads/files/90/2b2b4d2b8f2a708cdf642fe9bc140f79.docx
files/2b2b4d2b8f2a708cdf642fe9bc140f79.docx
Ф.И.О автора: Шкварюк Алена Александровна Место работы: МБОУ СОШ № 42 г. Ставрополя Должность: учитель английского языка FINAL TEST. 4TH FORM. 1. A thing pupils wear at school; a) dresses b) museum c) uniform d) Handicraft 2. A class where we can run, jump and ski; a) Handicraft b) Art c) Nature Study d) P.E. 3. A class where we can make things; a) Handicraft b) Art c) Nature Study d) P.E. 4. Look at ... What lessons have we got today? a) book b) timetable c) picture d) window 5. A place where we usually sit at desks and have classes; a) classroom b) class c) uniform d) schoolroom 6. A place where we keep books; a) blackboard b) bookdesk c) bookcase d) desk 7. A thing on the wall of the classroom we usually write on; a) desk b) blackboard c) picture d) window 8. The thing, at which pupils sit in class; a) floor b) chairs c) desk d) table 9. What is more ... for you, Maths or Handicraft? a) ruler b) easy c) difficult d) outdoors 10. ... summer I lived in the country. a) on b) in c) at d) with 11. But ... September I came back to Moscow. a) on b) in c) at d) with 12. I went to school ... the 1st of September. a) on b) in c) at d) with 13. I was in the classroom ... 8.30. a) on b) in c) at d) with 14. We clean our teeth ... the morning. a) on b) in c) at d) with 15. Pete gets up ... seven o'clock. a) on b) in c) at d) with 16. ... Sunday we shall go to the zoo. a) on b) in c) at d) with 17. He's got many problems with Maths, ... ? a) doesn't he b) isn't he c) hasn't he d) didn't he 18. They can't sing English songs, ... ? a) can't they b) can they c) do they d) did they 19. She never goes to school on Saturday, ...? a) doesn't she b) goes not she c) goes she d)does she 20. P.E. class isn't on Thursday, ...? a) is P.E b) is it c) isn't it d) doesnt' it 21. You count quickly, ...? a) can't you b) can you c) don't you d) did you 22. You are joining me on the sports ground, ...? a) are you b) don't you c) do you d) aren't you 23. We didn't meet on Sunday, ...? a) did we b) didn't we c) meetn't we d) can't we 24. They never play on the floor, ...? a) can't we d) don't we c) not we d) do we 25. There is no bookcase near the wall, ...? a) isn't they d) don't there c) is there d)don't there
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa-listening-compreension.html
Тест для 6 класса "Listening Comprehension"
https://doc4web.ru/uploads/files/87/967121e764681f0659587537546289f7.doc
files/967121e764681f0659587537546289f7.doc
null