url
stringlengths 34
127
| title
stringlengths 3
254
| download_url
stringlengths 71
74
| filepath
stringlengths 42
43
| content
stringlengths 0
2.75M
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa-present-simplepresent-continuous.html
|
Тест для 5 класса "Present Simple/Present Continuous"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/90/f035960bcade399b77499d122ef63353.docx
|
files/f035960bcade399b77499d122ef63353.docx
|
Сергеева Алина Александровна
МАОУ «Гимназия «Новоскул» г. Великий Новгород
Учитель английского языка
Тестовое задание для промежуточного контроля в 5 классе по теме
Present Simple/Present Continuous
1. I … in London.
a) live b) lives c) am living
2. My brother … tennis every Saturday.
a) play b) plays c) is playing
3. What is the noise? Jane is singing in the next room.
a) sing b)sings c)is singing
4. Linda … in Los Angeles.
a) live b) lives c) is living
5. My granny is in the kitchen. She … cakes.
a) cook b)cooks c) is cooking
6. Fred … English.
a) speak b) speaks c) is speaking
7. John and Jack … test now.
a) write b)is writing c) are writing
8. I usually … tea for breakfast.
a) drink b) drinks c) am drinking
9. Dan usually … his camera on all trips.
a) take b) takes c) is taking
10. …you drink tea for breakfast?
a) Do b) Does c)Are
Key: 1.b 2.b 3.c 4.b 5.c 6.b 7.c 8.a 9.b 10.a
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-po-angliyskomu-yaziku-klass-soglasovanie-vremen.html
|
Тест по английскому языку 9 класс "Согласование времен"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/27/36df1315f4515fb1e01483ae76b67f65.doc
|
files/36df1315f4515fb1e01483ae76b67f65.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/testi-dlya-klassa-appy-englis.html
|
Тесты для 3 класса "Happy English"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/71/a1b48e9d7cf8831d8f40d1cf58a0de09.doc
|
files/a1b48e9d7cf8831d8f40d1cf58a0de09.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-po-angliyskomu-yaziku-stepeni-sravneniya-prilagatelnih-klas.html
|
Тест по английскому языку "Степени сравнения прилагательных" 5 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/80/092ff7b249b24c77af0b461c6051a955.doc
|
files/092ff7b249b24c77af0b461c6051a955.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-alloeen-ili-den-vseh-svyatih.html
|
Внеклассное мероприятие «Halloween или День всех Святых»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/73/40f3a8ca7e0dd12048a39ea773cae869.docx
|
files/40f3a8ca7e0dd12048a39ea773cae869.docx
|
Внеклассное мероприятие «Halloween или День всех Святых»
Основными задачами мероприятия являются:
- формирование у учащихся положительного отношения к выполняемой деятельности и интереса к изучаемому языку, к культуре и традициям народа, говорящего на этом языке, приобретение элементарных страноведческих знаний
- воспитание нравственных качеств учащихся: терпимости и уважения друг к другу и к своей и иной культуре, чувства коллективизма,
- развитие у учащихся познавательных способностей, эмоциональной сферы, творческих способностей,
- расширение кругозора детей.
Украшение зала:
Паутина из веревок, воздушные шарики с нарисованными рожицами, тыква с вырезанными глазами и ртом, внутри фонарик.
Участники: учащиеся 4 классов, изучающие английский язык. Все участники делятся на три команды, придумывают своей команде названия.
Ход мероприятия:
Ведущий:
В конце октября дни становятся короче, а ночи – длиннее. Становится холодно и темно. Дуют сильные ветры. Листья опадают с деревьев. Год заканчивается и все замирает. Приходит зима с ее длинными, темными ночами.
Наступает время Хэллоуина. Хэллоуин – это большой праздник. Хэллоуин – это конец осени и начало зимы. Хэллоуин – канун дня всех святых.
Название этого праздника происходит от английского слова «hallow», что означает «святой». Он отмечается в Англии 31 октября.
В прошлом этот праздник был временем страха. Люди верили в злых духов, привидений и ведьм и сидели по домам. По преданию в Хэллоуин духи умерших, привидения, кикиморы и все ведьмы мира кружили в небе на своих метлах, нагоняя на людей страх.
(Четверо детей в костюмах ведьмы, привидения, водяного и кикиморы танцуют танец страхов под песню из мультфильма «Мы не мыши, мы не птахи».)
Ведущий:
Люди боялись за свое здоровье, жизнь и дома и пытались отпугнуть всякую нечисть, изображая на домах магические знаки или прибив подкову.
Сейчас большинство людей не верит в злых духов, а Хэллоуин из дня страха превратился в веселый праздник, костюмированный бал и маскарад.
Особенно популярен этот праздник среди детей. Они одевают костюмы пиратов, разбойников или ведьм и ходят из дома в дом. Когда дверь открывается, они рассказывают веселые стихотворения, заканчивающиеся криком «Trick or treat», что означает «Угощай или мы тебя проучим!» Конечно, все люди дают им конфеты, печенье, сладости или мелкие деньги. В противном случае дети могут подшутить над жадными хозяевами, громко постучав в дверь и убежав, или нарисуют забавную рожицу на окне.
( На сцену выбегает группа детей в костюмах чертиков и рассказывают стихи)
Ghosts and witches!
Gather here!
Hallowing is coming
Can you hear!
What's this howling?
Is it true or am I dreaming?
Ghosts and witches dance around.
Switch and creak – the scary sound!
Bats and rats and witches' cats,
Skeletons in bowler hats,
Don't be scared!
It's Halloween – spirits can be seen!
Ведущий:
Любимым обычаем Хэллоуина является изготовление фонаря Джека.
Светильник Джека (англ. Jack-o'-lantern) — один из основных атрибутов праздника Хэллоуин. Большая тыква вычищается, затем в ней вырезают глаза, нос и рот, внутрь вставляется свеча. Дети ходят по домам с этим фонарем и пугают своих друзей.( сегодня часто используется электрическая подсветка).
Впервые «светильники Джека» появились в Великобритании, но первоначально для их изготовления использовали брюкву или репу. Считалось, что подобный плод, оставленный в День всех святых около дома, будет отгонять от него злых духов. Когда традиция празднования Хэллоуина распространилась в США, светильники стали делаться из тыкв, более доступных и дешёвых.
Впервые создание тыкв-светильников в Северной Америке было зафиксировано еще в 1837 году; тогда этот ритуал, проводившийся во время сбора урожая, не имел никакого отношения к Хэллоуину вплоть до второй половины XIX столетия.
По легенде Джек был хитрым человеком, обманувшим ангела и черта. За обман оба наказали Джека, заставив вечно скитаться по свету, освещая свой путь таким фонарем.
На вечеринки в честь Хэллоуина все гости приходят в костюмах. Дети садятся в круг, выключают свет и пугают друг друга, рассказывая страшные истории о ведьмах и призраках.
(Входят девочки в костюме ведьмы и кикиморы.)
Ведьма: привет ребята! Что это вы здесь делаете?
Ведущий: Отмечаем праздник Хэллоуин.
Кикимора: А! Значит день всех святых! А где же подарки и сладости?
Ведьма: Подарки здесь, в моем мешке. А угощение заслужить надо. Ответите на мои вопросы – отдам!
(Вопросы ведьмы)
Как зовут самого известного английского мальчика-волшебника? (Гарри Поттер)
Когда отмечают День всех святых в Англии? (31 октября)
Как звали девочку, попавшую в Страну чудес? (Алиса)
Кто автор серии книг о Гарри Потере? (Дж. Роулинг)
Как называется дом, где живет английская королева? (Букингемский дворец)
Какую часть Великобритании называют «Изумрудный остров»? (Ирландию)
Назовите автора книг «Алиса в стране чудес» и «Алиса в зазеркалье»? (Льюис Кэрролл)
Кто написал сказку о Маугли? (Р. Киплинг)
Как называют шотландский народный инструмент, состоящий из сумки и трубок? (Волынка)
Назовите автора сказки о Вини-Пухе. (А. Милн)
Как называется одежда в виде юбки, которую носят мужчины в Шотландии? (килт)
Кикимора: А подарки отдавать не хочется! Проведу-ка я еще свои кикиморские конкурсы.
Игры и конкурсы:
Мешок Бабы-Яяги. Отгадать, какой предмет находится в мешке Бабы-Яги, задав всего 5 вопросов типа «Мягкое, Съедобное, Железное?»
Заклинание ведьмы. Произнести скороговорку на английском языке. Побеждает тот, кто сделает это быстрее и без запинок (на доске)
Whenever the weather is cold.
Whenever the weather is hot.
We'll whether the weather,
whatever the weather,
whether we like it or not.
А эта игра называется “Bobbing for apples” Чья команда быстрее вытащит яблоки из воды без помощи рук?
Чья команда один за другим быстрее пронесет яйцо в ложке?
Ведьма: Ох и наигрались, отдохнуть нужно! (Стук в дверь). Кого там несет?
(Выходит мальчик в костюме водяного.)
Водяной: Приветствую Вас! Вам тут что-то очень весело
Кикимора: А ты кто?
Под песенку из мультфильма «Летучий корабль» Водяной танцует танец и поет.
Ведьма: А поиграть тебе неохота?
Водяной: Да кому же играть-то неохота. Охота! Давайте поиграем в мою игру.
Игра с Водяным «Нос».
Нарисовать портрет Водяного без носа. Повесить на доску, вызвать по одному участнику от каждой команды, завязать ему глаза, дать нос из пластилина. Участники должны приделать нос Водяному. Побеждает тот, кто сделает это точнее.
Подводятся итоги, команда, получившая большее количество баллов получает право зажечь фонарь Джека.
Ведьма: Молодцы, ребята. А теперь я хочу подарить вам подарочки за то, что вы пришли на наш праздник.
(Все дети получают конфеты из мешка ведьмы, танцуют под музыку.)
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-po-angliyskomu-yaziku-prepositions-of-time-and-place.html
|
Тест по английскому языку "Prepositions of Time and Place"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/91/e42d465fa1cf20a0916c58dc0fcfd6dc.docx
|
files/e42d465fa1cf20a0916c58dc0fcfd6dc.docx
|
Тест по английскому языку "Prepositions of Time and Place"
К каждому вопросу даны несколько вариантов ответа. Выберите тот, который считаете правильным.
Начало формы
1. Please visit me ..... Sunday.
in
at
on
2. Michaela is going skiing ..... New Year.
in
at
on
3. My train leaves ..... 18.40 from Platform 1.
in
at
on
4. My parents bought their house ..... 1967.
in
at
on
5. Write your name ..... the top of the page.
in
at
on
6. Susanne is ..... a meeting.
in
at
on
7. Mr Smith's office is ..... the second floor.
in
at
on
8. There are lots of managers ..... my company.
in
at
on
9. I visited the museum ..... Monday.
in
at
on
10. Mary isn't available ..... the moment.
in
at
on
11. I work ..... the city centre.
in
at
on
12. David bought his car ..... 1998.
in
at
on
13. We're moving house ..... two months.
in
at
on
14. My birthday is ..... March.
in
at
on
15. Mary is going to the theatre ..... Friday.
in
at
on
16. Dieter went to the cinema ..... Monday.
in
at
on
17. I start work ..... 8.30 every morning.
in
at
on
18. Turn left ..... the end of the street.
in
at
on
19. I started work this morning ..... 8am.
in
at
on
20. The television is ..... the living room.
in
at
on
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-uroka-angliyskogo-yazika-po-teme-izobreteniya-klass.html
|
Сценарий урока английского языка по теме "Изобретения" 11 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/81/d0c4e6fb3ac5e2e4fbd4ad1987980d6f.doc
|
files/d0c4e6fb3ac5e2e4fbd4ad1987980d6f.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa-read-and-translate-te-tet-anser-e-uestions.html
|
Тест для 10 класса "Read and translate the text. Answer he questions"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/87/a0ca7ea95b21871f951ce2855be31e23.doc
|
files/a0ca7ea95b21871f951ce2855be31e23.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa-uestions-in-present-simple.html
|
Тест для 6 класса "Questions in Present Simple"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/87/b90bae4a90f517b4b4ff9b9b5a4f13c7.docx
|
files/b90bae4a90f517b4b4ff9b9b5a4f13c7.docx
|
Test - Questions in Present Simple (общие, специальные, альтернативные и разделительные вопросы)
Exercise 1. Ask questions (общие) to the following sentences:
1 like to swim in summer.
She lives in Italy.
They often go to the shop with me.
We speak French well.
He is a student.
Exercise 2. Ask questions (разделительные) to the following sentences:
We must come to school in time, ... ?
You can call me in the evening, ... ?
They don't want to do their homework, ... ?
She usually helps her mother on Sunday, ... ?
He likes to travel very much,... ?
My little sister can't cook,... ?
We are busy today,... ?
Exercise 3. Ask questions (специальные) to the following sentences:
I get up at 10 o'clock in summer (when).
He does his homework every day (what).
They don't sleep at night (why).
She likes reading books (who).
We spend every summer on the Black sea (where).
Our teacher knows several foreign languages (who).
Our family lives in a three-room flat (where).
Exercise 4. Translate into English:
Ты читаешь любовные романы или детективы?
Как тебя зовут?
Где ты проводишь лето?
Кто живёт в этом доме?
Когда она помогает маме?
Почему ты грустный?
Что ты обычно завтракаешь?
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/elektrichniy-strum-v-napivprovidnikah.html
|
Електричний струм в напівпровідниках
|
https://doc4web.ru/uploads/files/241/c20f7c4bcdcd50a44082c6daf8ba3b5b.docx
|
files/c20f7c4bcdcd50a44082c6daf8ba3b5b.docx
|
Тема:
Електричний струм в напівпровідниках.
Питання:
1. Порівняльна характеристика провідників, діелектриків та напівпровідників.
2. Залежність провідності речовин від температури, наявності домішок та освітленості.
3. Власна і домішкова провідність напівпровідників.
Заняття:
Д/з §21.1 – 21.3.
1. Електропровідність речовин характеризується наявністю великої кількості вільних зарядів та їх рухливістю.
В провідниках є величезна кількість вільних зарядів немає, які мають хорошу рухливість.
В діелектриках немає (майже) вільних зарядів.
В напівпровідниках при звичайних умовах вільних зарядів, а при нагріванні, опроміненні, наявності домішок з’являється велика кількість вільних зарядів і вони стають провідниками. До них належать елементи IV групи таблиці Мєндєлєєва германій, кремній, селен, а також сполуки з елементів ІІІ групи і елементами V групи і ряд інших.
мал. 21.1
Метали Напівпровідники Діелектрики
2. Провідність речовин залежить від температури наявності домішок та освітленості, так як ці фактори впливають на кількість вільних зарядів та їх рухливість.
При нагріванні провідників І роду кількість вільних зарядів практично не міняється, а їх рухливість погіршується, що приводить до погіршення провідності. Наявність домішок також погіршує провідність. Освітленість практично впливає на провідність.
При нагріванні діелектриків появляється незначна кількість вільних зарядів, тому провідність трохи покращується. При сильнішому нагріванні діелектрик швидше руйнується (плавиться, горить) ніж в ньому появиться достатньо велика кількість вільних зарядів. Наявність домішок також незначно покращує провідність. Освітленість майже не міняє.
В напівпровідниках нагрівання, опромінення і наявність домішок різко збільшує кількість вільних зарядів і тому провідність значно покращується.
3. Розрізняють власну і домішкову провідність напівпровідників.
Якщо напівпровідник нагріти або опромінити, то електрони почнуть відриватись від своїх атомів, а на їх місці виникне дірка (фактично позитивний іон), якій приписують позитивний заряд. Таким чином в напівпровіднику відбувається генерація (утворення) пар зарядів “електрон – дірка”, яких є однакова кількість.
Провідність, створена власними носіями заряду, називається власною. Якщо електрон попадає в дірку, то відбувається рекомбінація, тобто зникнення пари зарядів.
мал. 21.2
Якщо в напівпровідник германій добавити елемент V групи таблиці Мєндєлєєва миш’як, то чотирма своїми електронами він зв’яжеться з чотирма атомами германію, а п’ятий електрон лишившись без зв’язку відірветься і стане вільним. Тобто носіями заряду будуть негативні вільні електрони. Такий напівпровідник називається п-типу (від слова негатив), а домішки – донорними.
Якщо в напівпровідник германій добавити елемент ІІІ групи, наприклад індій, то трьома своїми електронами він зв’язується з трьома атомами германію, а для зв’язку з четвертим атомом позичає електрон у якогось атома германія. На тому місці лишається позитивна дірка.
Такий напівпровідник називається р-типу (від слова позитив), а домішки акцепторними.
Провідність створена зарядами домішок називається домішковою.
мал. 21.3; 21.4.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-po-angliyskomu-yaziku-te-progress-test.html
|
Тест по английскому языку "The Progress Test"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/24/38f4c6e474ba65438159e1e26634710c.doc
|
files/38f4c6e474ba65438159e1e26634710c.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-po-angliyskomu-yaziku-mnozhestvennoe-chislo-suschestvitelni.html
|
Тест по английскому языку "Множественное число существительных" 3 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/19/a9742ba6cedf6703c8fbc65dedd1ffc5.doc
|
files/a9742ba6cedf6703c8fbc65dedd1ffc5.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-po-angliyskomu-yaziku-dlya-klassa7.html
|
Тест по английскому языку для 11 класса
|
https://doc4web.ru/uploads/files/92/ca8ea3e8c6d1397fecbfb1f44c46100b.docx
|
files/ca8ea3e8c6d1397fecbfb1f44c46100b.docx
|
TEST
11th form. Choose the right word(historical, lay, bring, illegible, inflammable, eminent, economical, classical, channel, save, lie, rent, consequential, eligible, stationary, imminent, historic, spare, take, economic, consistent, stationery, non-flammable, classic)
1. The cottage ____________________ for $1,200 a month.
2. He demonstrated a _______________________ ability to impress the critics.
3. The doctors said his condition was __________________ .
4. There may have been the odd light shower just ______________________ the dust.
5. She could not ________________ herself to mention it.
6. A member of Parliament cannot, without vacation of his seat, be __________________ for any other place.
7. Babies' clothes should be _____________________________.
8.We can assume that ______________________ physics was founded by Newton.
9. We were honored to have such an ___________________ speaker at our graduation.
10.. Solar power may provide a more___________________solution.
11. They were in ____________________ danger of being swept away.
12. Your decision about this is __________________________ and will affect several people's lives.
13. He bought a range of _____________________.
14. The government spokesman was often ________________________ with the truth.
15. The solution_______________________ in a return to traditional values.
16. I had all the ______________________ symptoms of flu.
17. She had never been able to __________________ much from her salary.
18. The study of linguistic change over time in language or in a particular language or language family, sometimes including the reconstruction of unattested forms of earlier stages of a languageis a _____________________ linguistics.
19. His handwriting is totally _____________________.
20. The nurse _______________ my blood pressure.
21. I’m sure you can ______________ me a moment.
22. A theatrical entertainment presented at night in a ______________, usually outdoor setting, using recorded sound, lighting, and other effects to relate the history of the place.
23. Mediums claim that they can________________ the dead, allowing spirits to enter their bodies and communicate through them.
CONFUSING WORDS .THE KEY
11th form. Choose the right word(historical, lay, bring, illegible, inflammable, eminent, economical, classical, channel, save, lie, rent, consequential, eligible, stationary, imminent, historic, spare, take, economic, consistent, stationery, non-flammable, classic)
1. The cottage rents for $1,200 a month.
2. He demonstrated a consistent ability to impress the critics.
3. The doctors said his condition was stationary .
4. There may have been the odd light shower just to lay the dust.
5. She could not bring herself to mention it.
6. A member of Parliament cannot, without vacation of his seat, be eligible for any other place.
7. Babies' clothes should be non-flammable.
8.We can assume that classical physics was founded by Newton.
9. We were honored to have such an eminent speaker at our graduation.
10.. Solar power may provide a more economic solution.
11. They were in imminent danger of being swept away.
12. Your decision about this is consequential and will affect several people's lives.
13. He bought a range of stationery.
14. The government spokesman was often economical with the truth.
15. The solution lies in a return to traditional values.
16. I had all the classic symptoms of flu.
17. She had never been able to save much from her salary.
18. The study of linguistic change over time in language or in a particular language or language family, sometimes including the reconstruction of unattested forms of earlier stages of a languageis a historical linguistics.
19. His handwriting is totally illegible.
20. The nurse takes my blood pressure.
21. I’m sure you can spare me a moment.
22. A theatrical entertainment presented at night in a historic, usually outdoor setting, using recorded sound, lighting, and other effects to relate the history of the place.
23. Mediums claim that they can channel the dead, allowing spirits to enter their bodies and communicate through them.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-po-angliyskomu-yaziku-dlya-klassa.html
|
Тест по английскому языку для 7 класса
|
https://doc4web.ru/uploads/files/33/89c1ae3d4d1d230abf881d8342eddfb1.doc
|
files/89c1ae3d4d1d230abf881d8342eddfb1.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/teme-in-te-orld-of-fantasy-klass.html
|
Theme: In the world of fantasy 4 Класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/14/1da68ccb5ad80d53463ed6fa8e45dcd6.doc
|
files/1da68ccb5ad80d53463ed6fa8e45dcd6.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/temi-dlya-ustnoy-chasti-gia-po-angliyskomu-yaziku.html
|
Темы для устной части ГИА по английскому языку
|
https://doc4web.ru/uploads/files/34/1042031fbbc93d59b1477a8eff9b8b9f.docx
|
files/1042031fbbc93d59b1477a8eff9b8b9f.docx
|
Темы для устной части ГИА по английскому языку
The place where you live.
Seasons of the year (how the weather changes every season, which season is your favorite, what you enjoy doing in different seasons and why).
Your favorite writer.
Plans for the next weekend.
Your weekdays (which weekday is the busiest, how long it takes you to do homework, if you have enough time for your friends).
Your best friend.
Internet (how much time you spend surfing the Net, if the internet helps you to do homework, if you like the idea to contact with other people through the Internet).
Your meals.
Your school life.
Your family.
Your favorite holiday.
The role of mass media in our life.
The pollution of the environment.
The role of English language in modern world.
The problems of young people
The kind of career you are interested in.
Healthy lifestyle.
Cinema.
Sport in people’s life.
The role of technology in present day life.
The role of computer in our life.
Pocket money.
Living in a big city.
Musical festival.
Your favorite music.
Mobile phones.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-teme-funkcionirovanie-poslovic-i-pogovorok-v-nemeckom-ya.html
|
Урок по теме: "Функционирование пословиц и поговорок в немецком языке, отражающих межличностные отношения"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/13/f3e7c233dae1a91139d2d399742e44a0.doc
|
files/f3e7c233dae1a91139d2d399742e44a0.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-dlya-klassa-underline-te-correct-ord.html
|
Тест для 5 класса "Underline the correct word"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/86/b9dd168c7182b99d5c3c95e4cd5e3eb8.doc
|
files/b9dd168c7182b99d5c3c95e4cd5e3eb8.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-konkurs-angliysko.html
|
Внеклассное мероприятие по английскому языку «Конкурс английской песенки»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/20/28becc10850764fc411d688327ea3033.doc
|
files/28becc10850764fc411d688327ea3033.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-na-temu-present-simple-past-simple.html
|
Тест на тему «Present simple, Past Simple»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/29/a43c643a1cc0bbb5e5089962f2f8b1d7.docx
|
files/a43c643a1cc0bbb5e5089962f2f8b1d7.docx
|
Школа № 613 Учитель Миронова Н.А.
Спецификация проверочной работы.
Предмет
Класс
Автор учебника
Цель
Сроки
Время
Английский
язык
5
Афанасьева, Михеева “English” 5 класс для школ с углубленным изучением английского языка
Контроль уровня сформированности грамматических умений в употреблении страдательного залога в настоящем (Present Simple) и
прошедшем (Past Simple) времени.
Февраль-март
45
минут
№
задания
Обозначение
задания
в работе
Проверяемые элементы
содержания и виды деятельности
Коды
элементов
содержания
Уровень
сложности
Тип задания
Макс. балл за задание
Примерное время выполнения задания
1вариант
1 задание
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Понятие глагола-связки. Образование и употребление глаголов в Present, Past пассивном залогe.
5.2.6
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
2
задание
1
2
3
4
5
Изменение глагола в активном залоге на
глагол в страдательном залоге.
5.2.6
Б
Б
Б
Б
Б
1
1
1
1
1
3
3
3
3
3
3
задание
1
2
3
4
5
Коммуникативные типы предложений:
вопросительные, отрицательные, побудительные и порядок слов в них.
5.1.1
Б
Б
Б
Б
Б
1
1
1
1
1
3
3
3
3
3
№
задания
Обозначение
задания
в работе
Проверяемые элементы
содержания и виды деятельности
Коды
элементов
содержания
Уровень
сложности
Тип задания
Макс. балл за задание
Примерное время выполнения задания
2 вариант
1 задание
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Понятие глагола-связки. Образование и употребление глаголов в Present, Past пассивном залогe.
5.2.6
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
2
задание
1
2
3
4
5
Изменение глагола в активном залоге на
глагол в страдательном залоге.
5.2.6
Б
Б
Б
Б
Б
1
1
1
1
1
3
3
3
3
3
3
задание
1
2
3
4
5
Коммуникативные типы предложений:
вопросительные, отрицательные, побудительные и порядок слов в них.
5.1.1
Б
Б
Б
Б
Б
1
1
1
1
1
3
3
3
3
3
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-na-temu-o-different-te-orld-is.html
|
Тест на тему "HOW DIFFERENT THE WORLD IS"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/26/668a03d2a896da04e649e91fdf1d2512.doc
|
files/668a03d2a896da04e649e91fdf1d2512.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-na-temu-revision-tests.html
|
Тест на тему "Revision tests"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/33/146e31000245bf618a279ef9afc8f8e5.docx
|
files/146e31000245bf618a279ef9afc8f8e5.docx
|
Revision tests.
You have summer holidays. I think you have a lot of fun. Do you have free time? It seems to me, yes you do .
Would you like to check yourself? Let’s do it with me, your English teacher.
WEEK 1
Task1 .Phonetic drill.Find a pair.
Nut, sit, tree, car, people, meat, side, who, say, four, book, much, noise,
Fine, flower, cold, dark, letter, English, name, song, well, piano, judge.
Цветок ,имя, место ,люди ,песня, фортепьяно, шум, мясо, машина,
сторона, oрех, кто, хороший, темный, письмо, книга, хорошо, судья,
Холодный, английский, много, говорить, четыре, дерево.
Ex. Nut-орех.
Task 2.Reading. Read Rosie’s e-mail. What are the people doing?
Answer the questions.Ответь на вопросы и определи соответствуют или нет данные утверждения
Hi, Linda,
Thanks for your email. How are you? I’m doing my homework.
How boring!
All the family are here and are busy too. Mum’s in the living room.
She’s making some phone calls. Dad’s working in the garden.
It’s hard work. My little brother ,Tom is helping him. He’s planting some flowers .My sister, Zoe, is having a good time though.
She’s playing games with her friend.
What are you doing? Any plans for Sunday? Write back soon.
Love,
Rosie
True or false.
1.Rosie is reading a book. 5.Her sister is playing with friends.
2.Mother is making some calls. 6.Rosie likes doing her homework.
3.Father is watering in the garden.
4.Tom is planting flowers.
Task 3. Grammar. Check yourself .Вставь нужную форму глагола, подбери русский перевод.
To have
I , you have we have
He, she has you, they have
1…Laura got a camera? No, she ….got. а. У моей мамы есть зонтик от солнца.
2.Laura and Steve ….skateboards. в.У кошек есть корзина.
3. Paul …..a bike and a camera. с.Есть ли у Лоры камера? Нет.
4.My mother …a sunshade. е.Стив и Лора имеют скейт.
5.The cats …a busket. к.У Паши есть велосипед и камера.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-kvn-dlya-klassa-v.html
|
Внеклассное мероприятие по английскому языку КВН для 4 класса "Веселые и любознательные"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/58/bf6a6586adb2253e15814a6bb001ba3e.doc
|
files/bf6a6586adb2253e15814a6bb001ba3e.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-teme-poeziya-roberta-bernsa.html
|
Внеклассное мероприятие по теме "Поэзия Роберта Бернса"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/81/2992f25016f14da813ce4483dbd4ce22.doc
|
files/2992f25016f14da813ce4483dbd4ce22.doc
| null |
https://doc4web.ru/astronomiya-/evkalipt-kulyastiy-eucalyptus-globulus-l-.html
|
Евкаліпт кулястий Eucalyptus globulus L 2
|
https://doc4web.ru/uploads/files/219/97e50fe7f5b769a97090ef56e2675504.docx
|
files/97e50fe7f5b769a97090ef56e2675504.docx
|
Назва реферату: Евкаліпт кулястий — Eucalyptus globulus L
Розділ: Біологія
Евкаліпт кулястий — Eucalyptus globulus L
Листки евкаліпта кулястого містять летку олію (0,7—2 %), основною складовою частиною якої е терпен цінеол, що має окислювальну і бактерицидну дію, терпени (пінен), альдегіди і сесквітерпенові спирти (міртенол, глобулол), смолисті речовини бальзамічної природи, дубильні речовини, фітонциди.
Діють як expectorans, secretolyticum, desinficiens, bacteriostaticum, advulnans, antispasmodicum, hemostypticum, tonicum.
Застосовують у вигляді відвару: 2 столові ложки подрібнених листків заливають 1 склянкою води, кип'ятять 5 хв., охолоджують. П'ють по 1 столовій ложці 3 рази протягом доби. У великих дозах можуть зумовити подразнення слизової оболонки органів травлення і спричинити блювання, загальну слабкість, судоми. Цим відваром промивають гнійні рани і рани, які погано гояться, спринцюють піхву, полощуть горло при хронічному тонзиліті, роблять інгаляції при простудних хворобах.
Препарати: листки евкаліпта (Folium Eucalypti), в упаковці по 100 г; брикети розміром 120Х65Х 10 мм, розділені на 10 частин — доз;
настойка евкаліпта (Tinctura Eucalypti), у флаконах місткістю 25 мл. Призначають по 15—ЗО та 10—15 крапель на 1 склянку теплої води для полоскань горла й порожнини рота;
евкаліптова олія (Oleum Eucalypti) містить 60 % цінеолу пінена. Для полоскань та інгаляцій при запальних захворюваннях
верхніх дихальних шляхів призначають по 15—20 крапель на 1 склянку теплої води. Входить до складу пектусину (Pectusinum) —див. М'ята перцева, дія інгаляційна;
інгакамф (Inhacamph), інгаліпт (Inhalyptum). Рекомендують при тонзиліті, фарингіті, ларингіті, афтозному і виразковому стоматитах (3—4 рази протягом доби; препарат тримати в роті, перед тим ретельно прополоскавши ротову порожнину теплою перевареною водою). Протипоказаний при чутливості до сульфаніламідів і летких олій. Евкаліптова олія входить до складу мазі «Ефкамон» («Efcamonum»), яку застосовують при м'язовому, артритичному і невралгічному болю. Мазь втирають у шкіру по 2—3 г 2—3 рази протягом доби;
аерозоль камфомен (Aerosolum Camphomenum), у скляному балоні. Склад: евкаліптова, камфорна і рицинова олії (по 0,61 г), 1 % спиртовий розчин фурациліну (2 мл), оливкова олія (до 10 мл). При захворюваннях верхніх дихальних шляхів, переважно гострому риніті і фарингіті, інгаляції проводять 3^4 рази протягом доби після їди. Протипоказаний дітям віком до 5 років і тим, хто працює в умовах з підвищеною запиленістю повітря;
хлорофіліпт (Chlorophylliptum) —суміш хлорофілів А і В. Застосовують при захворюваннях, зумовлених антибіотикостійкими штамами стафілококів — післяпологовому, післяопераційному сепсисі, пневмонії, перитоніті, опіковій хворобі, фаринго-, ларинготрахеїті, ентериті, коліті, для обробки ран і виразок, що погано гояться, ерозій шийки матки, для санації носіїв стафілококів. Препарати можуть зумовлювати алергію;
спиртовий розчин хлорофіліпту 1 % (ol. spirituosa chlorophyllipti), в упаковці по 100 та 200 мл. Для визначення реакції організму на препарат хворому дають випити 25 крапель хлорофіліпту, розчиненого в 1 столовій ложці води. При схильності до алергії через 6—8 год будуть спостерігатись набрякання губ, слизової оболонки горла. Якщо явища алергії не виникають, препарат призначають усередину при пневмонії, опіковій хворобі, носійстві стафілококів, фаринго-, ларинготрахеїті, ентероколіті стафілококового походження, а також з метою запобігання післяопераційним ускладненням: по 25 крапель у 1 столовій ложці води 3 рази протягом доби за 40 хв до їди. При наявності стафілококів у кишечнику ставлять клізму (через добу). Розчин для клізм — 20 мл 1 % спиртового розчину хлорофіліпту на 1 л перевареної води. Курс лікування — 10 клізм. Для обробки опікових поверхонь, трофічних виразок 1 % розчин додають до 0,25 % розчину новокаїну у співвідношенні 1:5. Для спринцювання піхви 1 столову ложку 1 % розчину хлорофіліпту беруть на 1 л води. Готують ex tempore;
розчин хлорофіліпту 0,25 % (Sol. Chlorophyllipti 0,25 %), у ампулах по 2 мл. Вміст ампули розчиняють у 38 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду і повільно вводять (після одержання результатів проби на алергію) по 40 мл 4 рази на добу внутрішньовенне протягом 4—5 діб. Призначають при септичних станах, опіковій хворобі, пневмонії тощо. У разі перитоніту, емпієми 0,25 % розчин вводять внутрішньопорожнинно через дренажну трубку з 0,25 % розчином новокаїну у співвідношенні 1:20;
розчин хлорофіліпту в олії 2% (Sol. Chlorophyllipti 'oleosa 2 %), у флаконах місткістю 50 мл. Змочені розчином стерильні серветки вводять у піхву з метою лікування ерозій шийки матки.
М'ята перцева (холодна) — Mentha piperitae L.
Листки м'яти перцевої містять летку олію (2,4—2,75 %), переважно 1-ментол (50 %), ментон (25 %), а також 1-ментон, d-феландрен, а-, 0-пінен, лимонен, депентен, цінеол, сабінен, пулегон, дубильні речовини (6—12 %), тритерпени (урсулову, олеанову кислоти), флавоноїди (діосметин, гесперидин), каротин, бетаїн, мінеральні солі, ензими.
Діють як analgeticum, antisepticum, stomachicum, carminativum, aromaticum, antineuralgicum, cholagogum, cholereticum, spasmolyticum, analgeticdm.
Застосовують у вигляді відвару (напару): 1 столову ложку листків заливають 2 склянками окропу, настоюють 10 хв. П'ють 2-^3 рази протягом доби по 1 столовій ложці при здутті, недостатній ферментації, нудоті у вагітних. Зовнішньо використовують при сверблячих висипаннях. Має стероїдний ефект. При сверблячому дерматозі, нейродерміті, хронічній екземі, а також трофічних виразках і ранах, що погано гояться, рекомендують мазь «Пропоцеум» (Unguentum Propoceum), яка містить прополіс.
Препарати: листки м'яти холодної (Folium Menthae piperitae), в упаковці по 100 г;
настойка м'яти холодної (Tinctura Menthae piperilae), у флаконах місткістю 10, 15 та 25 мл. Призначають по 10—15 крапель за один раз для збудження і поліпшення травлення, а також як вітрогінний і потогінний засіб і щоб зменшити нудоту. Діє жовчогінно. Як дезинфікуючий засіб застосовують при гнійному бронхіті, бронхоекта-тичній хворобі. Сприяє розширенню вінцевих судин при стенокардії. У поєднанні з препаратами барвінку малого знижує артеріальний тиск;
м'ятна олія (Oleum Menthae). Для поліпшення смаку і санації осередків інфекції;
бороментол (Boromentholum), мазь. Склад: ментол (0,5 частини), борна кислота (5). Антисептичний і болезаспокійливий засіб для змащування шкіри при свербінні, невралгії, для обробки слизової оболонки носа при нежиті;
меновазин (Menovasinum), у флаконах місткістю 40 мл. Склад: ментол (2,5 г), новокаїн (1 г), анестезин (1 г), етиловий спирт (до 100 мл). Для втирання в шкіру при невралгії, міалгії, артралгії і при дерматозах. При передозуванні можливі запаморочення, загальна слабкість, зниження артеріального тиску;
валідол (Validolum)—розчин ментолу в ментоловому ефірі ізовалеріанової кислоти. Таблетки по 0,06 г в упаковці по 10 шт. і рідина у флаконах місткістю 5 мл. Призначають по 4—6 крапель на грудочці цукру при стенокардії, неврозах, істерії, а також як протиблювотний засіб при "повітряній і морській хворобах;
пектусин (Pectusinum), таблетки в упаковці по 10 шт. Склад: ментол (0,004 г), евкаліптова олія (0,0005 г), тальк (0,03 г), цукор (0,75 г). Призначають по 1 таблетці під язик при запальних процесах верхніх дихальних шляхів;
краплі «Евкатол» (Guttae «Eucatolum»), у флаконах місткістю 40 мл. Склад: ментол (0,25 г), настойка евкаліпта (50 мл), етиловий спирт 90 % (до 100 мл). Призначають по 5—10 крапель на склянку перевареної води для полоскання горла при захворюваннях верхніх дихальних шляхів;
оліметин (Ohmetinum), капсули по 1 г в упаковці по 12 шт. Склад-, олія м'яти перцевої (0,017 г), очищена терпентинова олія (0,0341 г), олія кореневища аїру тростинного (0,025 г), оливкова олія (0,9205 г), очищена сірка (0,0034 г). Призначають по 2 капсули 3—5 разів протягом доби після їди при сечокам'яній і жовчнокам'яшй хворобах;
свічки «А н есте зол» (Suppositona «Anaesthesolum»). Склад: анестезин (0,1 г), дерматол (0,04 г), цинку окис (0,02 г), ментол (0,04 г), жирова основа (2,7 г). При геморої 1—2 свічки вводять у пряму кишку;
зубні краплі. Склад: ментол і тимол (по 0,06 г), фенілсалі-цилат (0,75 г), гліцерин (2,5 г), етиловий спирт 96 % (25 г);
м'ятна вода (Aqua Menthae). Для поліпшення смаку і полоскання ротової порожнини.
У разі підвищеної чутливості до ментолу не можна користуватись зубною пастою, кремом, які його містять, оскільки це може зумовити появу кропив'янки, почервоніння шкіри, головний біль. Треба бути також дуже обережним при використанні олії для обробки шкіри немовлят. У великих дозах вона може спричинити блювання, атаксію, а інколи внаслідок дії на центральну нервову систему — прискорення частоти дихання, судоми і навіть смерть від паралічу центру дихання.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/dosvid-chlenstva-grecii-u-es.html
|
Досвід членства Греції у ЄС
|
https://doc4web.ru/uploads/files/234/e3f1f3d3a3478b07cd17ea4d3289657e.docx
|
files/e3f1f3d3a3478b07cd17ea4d3289657e.docx
|
ДОСВІД ЧЛЕНСТВА ГРЕЦІЇ У ЄС
Курсова робота
З міжнародних відносин
1. Вступ
В роботі подані кількісні аспекти оцінювання результатів вступу Греції у ЄС, вплив на рівень добробуту та торгівлю цієї країни і сформульовані засоби, за допомогою яких можна передбачити вплив вступу у ЄС інших країн-кандитатів. Обґрунтовані статичні та динамічні аспекти впливу вступу Греції у ЄС. Обчислення статичних впливів показало, що мало місце створення «чистого» торгівельного обороту сумою у 1,6 мільярдів доларів, що становило близько 44% від річного ВВП Греції до її вступу у ЄС. Було також досліджено, що 86% від валового торгівельного обороту становить внутрішня торгівля, в той час, як 84% від сукупної диверсифікації торгівлі є диверсифікація зовнішньої торгівлі, такі результати відповідають положенням теорії митного союзу. Аналіз динамічних впливів продемонстрував, що вступ Греції у ЄС спричинив плутанину у різноманітних галузях економіки. Як показало це дослідження, вступ Греції у ЄС мав благотворний вплив приблизно на дві третини галузей економіки. Однак, в загальному, показники інтеграційного процесу, які були отримані, приблизно дорівнюють одиниці, а це означає, що динамічний вплив вступу Греції у ЄС був мінімальним.
З економічної точки зору, вступ Греції в ЄС у 1981 році був історичною подією. Вперше митний союз був створений розвиненими країнами із високим рівнем доходу та країною із середнім рівнем доходу, такою, як Греція.
У літературі є чимало спроб кількісно та якісно обчислити економічні наслідки вступу Греції в ЄС. У 1991 році Пламмер [Plummer] дослідив статичний вплив вступу, використовуючи ex-post модель росту імпорту (Вердурн [Verdoorn] та ван Бохов [van Bochove]: 1972) для визначення торговельного обороту та диверсифікації торгівлі, після вступу Греції у ЄС. Він виявив, що торговельний оборот Греції мав позитивну динаміку завдяки виробництву сільськогосподарської продукції, в той час, як диверсифікація торгівлі була спричинена в більшості випадків виробництвом промислових товарів та напівфабрикатів. А у 1988 році Джіанітіс [Giannitis], досліджуючи «частку реального споживання», виявив, що вступ Греції призвів до суттєвої диверсифікації торгівлі сільськогосподарськими товарами із третіх країн до кран ЄС, збільшуючи водночас частку імпорту сільськогосподарських та промислових товарів із ЄС. Ці наслідки автор пояснює проведенням Європейським Союзом Спільної Сільськогосподарської політики (ССП) та зменшенням впливу протекціоністських заходів на продукти споживання. Катос [Katos] (1982), навпаки, проаналізував всі можливі наслідки впливу економічної інтеграції Португалії, Іспанії та Греції у ЄС на добробут цих країн враховуючи динамічні впливи на зміну відносної ефективності, до якої призвело, згідно моделі ex ante, посилення іноземної конкуренції у 1970 та 1973 роках. Він дійшов висновку, що динамічні впливи інтеграції цих трьох країн із ЄС гранично малим, в той час, як вступ Греції до ЄС може і зовсім не мати ніякого впливу на сукупний ВВП ЄС. Однак, він дослідив, що вступ Греції може спричинити збільшення сільськогосподарського ВВП ЄС до 3.1 %, але зменшення промислового ВВП до 0.41 %. Пізнішими є праці Маттаса [Mattas] та Цоувелекаса [Tzouvelekas] (1999), які вважають, що вступ Греції у ЄС має як позитивний, так і негативний вплив на економіку цієї країни. Вони також виявили, що найвагомішими перевагами є бюджетні трансфери, в основному завдяки ССП, що позитивно відобразилось на доходах фермерів. З іншого боку, вони дослідили, що на торговельний баланс негативний вплив мали лібералізація торгівлі, суттєве зростання цін на сільськогосподарську продукцію та внутрішній тиск інфляції.
Метою цієї роботи є кількісний аналіз впливів торгівлі та рівня добробуту Греції на її вступ у ЄС та обґрунтування засобів визначення впливу вступу країн-кандидатів у ЄС. Досвід Греції у її інтеграції у ЄС може полегшити шлях вступу у Союз нових країн-кандидатів із такими несхожими із ЄС типами економіки, як і у Греції. У даній праці вивчаються як статичні, так і динамічні впливи. Статичні впливи вступу аналізуються за допомогою ex-post моделі, в той час, як всі можливі динамічні впливи (зміни відносної ефективності, спричинені зростанням конкуренції та ефект масштабу) на обсяги виробництва Співдружності після вступу Греції у ЄС, вивчаються за допомогою моделі ex-ante. Структура цієї праці є наступною: у другому розділі наведена методологія аналізу статичних впливів інтеграції і використаних даних та кількісне визначення торговельного обороту і торговельної диверсифікації відхилень, спричинених вступом Греції у ЄС. У третьому розділі наведені обчислення динамічних наслідків вступу Греції у ЄС. У четвертому розділі подані висновки.
2. Статичні впливи вступу Греції у ЄС
Теорія митних союзів – за умови, що країни є невеликими, існування досконалої конкуренції, повної зайнятості населення, фактору досконалої мобільності, зростаючої кривої пропозиції, та спадаючої кривої попиту – передбачає, що зменшення внутрішніх тарифів, яке супроводжується створенням митного союзу, призведе до зниження ціни вітчизняного ринку, після чого відбуватиметься збільшення споживання (ефект споживання) та зменшення кількості вітчизняних продуктів, що оферуються (ефект виробництва). Результатом скорочення внутрішнього виробництва буде збільшення обсягів імпорту із країн-партнерів та зменшення обсягів імпорту із країн, які не є партнерами, і це за умови еластичної пропозиції як країн-партнерів, так і країн, які не є партнерами. У цьому випадку слід очікувати, що зниження ціни на внутрішньому ринку буде супроводжуватися зменшенням частки вітчизняних товарів у загальному споживанні, збільшенням частки імпорту із країн-партнерів та зменшенням частки країн, що не є партнерами.
На основі вищенаведених даних, та на основі визначення квот внутрішнього постачання, квот імпорту із країн, що не є членами ЄС та квот імпорту із країн-партнерів у реальному споживанні до і після створення митного союзу, за умови, що квоти до-інтеграційного періоду залишилися незмінними, можна зробити висновок про торговельний оборот та торговельні диверсифікації, розглядаючи відмінності між до-інтеграційним та після-інтеграційним періодами.
Таблиця 1. Структура торговельних квот
Зміни квот
Внутрішні
квоти
Квоти країн-партнерів
Квоти країн,
що не є партнерами
1. Сумарний торговельний оборот (зовнішній/внутрішній)
–
+
+
2. Внутрішній торговельний оборот та диверсифікація зовнішньої торгівлі
–
+
–
3. Зовнішній торговельний оборот та диверсифікація внутрішньої торгівлі
–
–
+
4. Ерозія сумарного торговельного обороту (зовнішнього/внутрішнього)
+
–
–
5. Диверсифікація внутрішньої торгівлі та ерозія внутрішньої торгівлі
+
–
+
6. Диверсифікація зовнішньої торгівлі та ерозія внутрішньої торгівлі
+
+
–
Джерело: [Труман: 1969, ст. 205, Труман: 1975, ст. 5]
Обчислення торговельних квот у кожному випадку здійснювалось наступним чином:
Попит на вітчизняну продукцію:
Dd = Q – X
Попит на імпорт із країн-партнерів:
DE.U. = ME.U.
Попит на імпорт із країн, які не є членами Союзу:
DTC = MTC
«Реальне» споживання:
C = Q-X+ME.U.+MTC
Частка «реального» споживання вітчизняної продукції:
DS = Dd / C
Частка «реального» споживання імпорту із країн-партнерів:
ECS = ME.U./ C
Частка «реального» споживання імпорту із країн, що не є членами Союзу:
TCS = MTC / C
де Q – це внутрішнє валове виробництво, X характеризує обсяги експорту, а MEC, MTC, відповідно, – обсяги імпорту із країн-партнерів та із країн, які не є членами Союзу. Кожного року показники квот додаються, і будь-які зміни, що відбулися між будь-якими двома роками, дорівнюють нулю.
Отже, існує шість випадків можливих схем трьох торговельних квот, які вважаються наслідками економічної інтеграції, і всі вони подані у таблиці 1.
Термін «торговельний оборот» вживається у тому випадку, де спостерігається скорочення внутрішньої квоти. Проблема такого скорочення може постати як перед країною-партнером, так і перед країною, що не є членом Союзу. Це може бути у разі сумарного торговельного обороту (внутрішнього плюс зовнішнього). Другим випадком є ситуація, коли зменшення внутрішньої торговельної квоти супроводжується зменшенням частки країн, що не є членами Союзу, в той час, коли квота країн-партнерів збільшується. Це є саме той випадок, коли зміна схеми квот відбувається згідно традиційної теорії митного союзу. Третім випадком є такий, коли зменшення внутрішньої квоти та квоти країн-партнерів супроводжується збільшенням торговельної квоти країн, які не є членами Союзу.
Термін «торговельний оборот» вживається і у тому випадку, коли внутрішня торговельна квота збільшується за рахунок як країн, що є членами Союзу, так і країн, що не є членами Союзу і супроводжується збільшенням квоти даної країни (4-ий випадок) чи за рахунок країн-партнерів (5-ий випадок), чи за рахунок лише країн, що не є членами Союзу (6-ий випадок).
Згідно статичного варіанту аналізу часткової рівноваги митних союзів, скорочення внутрішніх тарифів призведе до скорочення внутрішнього виробництва лише тоді, коли відбуватиметься зниження ціни внутрішнього ринку. Якщо не буде зниження вітчизняної ціни, то не зміниться і торговельний оборот, хоча можливо існуватиме диверсифікація зовнішньої торгівлі (випадок 2 та 6). Обсяг торговельного обороту та диверсифікація торгівлі для певного товару залежить від того, наскільки високим є тариф та відповідні коефіцієнти еластичності пропозиції та попиту. Чим нижчим є початковий рівень імпорту із третіх країн, тим меншою буде диверсифікація торгівлі. Якщо б криві внутрішньої пропозиції та пропозиції країн-партнерів були нееластичними по відношенню до ціни досконалого ринку, то не було б ні змін торговельного обороту, ні диверсифікації торгівлі. Більш того, якщо криві надлишкової пропозиції постачання країн, які не є членами Союзу були б еластичними, то не виникло б змін у торговельному обороті.
Якщо, крім зменшення внутрішніх тарифів, відбулося зменшення тарифів, що накладаються на імпорт із країн, які не є членами Союзу, то це називатиметься ceretis paribus, тобто збільшення торгівельного обороту та зменшення торговельної диверсифікації, що може призвести до збільшення квоти країн, які не є членами Союзу (випадки 1 та 3). З іншого боку, збільшення тарифів, що накладаються на імпорт може спричинити підвищення ціни внутрішнього ринку та збільшення обсягів національного виробництва (випадки 4 та 6). Найчастіше зустрічається 6-ий випадок, дещо рідше – 4-ий та 5-ий. Зміна рівня протекціоністського впливу на певний товар може призвести до 4-го випадку (Труман: 1975, с. 6–7).
Слід відзначити, що при такому підході потрібно враховувати і зростання економіки. Тобто необхідно зробити припущення, що зростання матиме нейтральний вплив на усі ці три квоти, а це означає, що еластичність кожної квоти в залежності від збільшення доходів дорівнюватиме нулю.
Цей метод безпосередньо визначає зміни торговельного обороту: зміни, що відбулися у виробництві та споживанні внаслідок економічної інтеграції, досліджуються разом. За період створення anti-monde, також можна зустріти деякі невідповідності, що вже є звичною проблемою. Також слід мати на увазі, що у висновках, зроблених стосовно торговельного обороту, систематичні зміни внутрішньої торговельної квоти, спричинені внутрішнім тиском попиту та структурними змінами, крім тих, які викликані інтеграцією, були недостатньо детально вивчені (Вердурн-Бохов: 1972, с. 346).
Для того, щоб вирішити цю проблему, у регресійний аналіз був включений показник виміру тиску внутрішнього попиту як однин із ендогенних чинників зміни квот (іншими незалежними змінними були змінні виміру циклічного руху квот та часові напрямки).
Цей метод може безпосередньо застосовуватись для того, щоб обчислити торговельні квоти певної країни у до-інтеграційний період та у після-інтеграційний та вивчити їх зміни згідно аналізу, поданого вище. Однак, цей підхід вимагає здійснення деяких припущень – як то відсутність інтеграції та відсутність будь-яких чинників, що могли б систематично змінювати схему розподілу торговельних квот.
При дослідженні цієї проблеми слід враховувати три фактори, що впливають на розподіл торговельних квот.
Циклічні зміни квот після проходження певного часу.
Загальний напрямок розподілу квот між деякими галузями.
Рівень тиску внутрішнього попиту.
Вплив циклічних змін можна нейтралізувати, якщо брати середнє значення квот за перед-інтеграційний період та за після-інтеграційний період, а не за кожен рік окремо. Однак, цей метод має і свої недоліки – він не враховує загальні напрямки розподілу квот до і після інтеграції. Якщо, наприклад, у період до інтеграції внутрішня квота мала тенденцію збільшуватись за рахунок квот країн-партнерів, та країн, які не є партнерами, а у післяінтеграційний період все стало навпаки, то вивчаючи середнє значення квот у доінтеграційний та післяінтеграційний періоди, можна побачити, що вони залишилися незмінними.
Другий фактор, що може спричинити похибки при обґрунтуванні висновків щодо змін розподілу квот, стосується припущень, згідно яких, за відсутності інтеграції, схема трьох основних квот залишиться незмінною. За відсутності інтеграції, внутрішні квоти видатків на реальне споживання можуть зменшитись, тоді, як квоти країн-партнерів та квоти країн, що не є членами Союзу, можуть збільшитись. Таким чином, наше припущення стосовно напрямку розподілу квот, якщо такий існує реально, призведе до завищеної оцінки торговельного обороту.
І, нарешті, було зроблено припущення, що рівень внутрішнього тиску попиту певної країни залишиться незмінним. Якщо у певній країні відбувається зміна виробничої спроможності, чи змінюється внутрішній попит, то відбувається і зміна у розподілі квот, а це не можна пояснити інтеграцією.
Для того, щоб перевірити, чи існують визначені напрямки розподілу часток, ми дослідили статистичну значимість змін, що відбулися в середньому у розподілі квот за два даних періоди. Якщо різниця між середніми показниками зміни торговельних квот за цих два періоди статистично не дорівнює нулю, то ми приймемо гіпотезу про те, що визначеного напрямку розподілу квот не існує, чи про те, що у напрямку розподілу квот відбулися зміни (пізніше буде пояснено, яким чином цих два випадки можна буде відрізняти один від другого).
Третє припущення означає, що тиск внутрішнього попиту не повинен спричинити будь-які структурні зміни, що можуть вплинути на вітчизняну торговельну квоту, частки країн-партнерів та країн, які не є партнерами, у «реальному» споживанні.
Для того, щоб перевірити, чи тиск внутрішнього попиту залишиться незмінним у до-інтеграційний та після-інтеграційний період, у кожній галузі відбувалася наступна процедура: зміна тиску внутрішнього попиту може бути викликана такими факторами, як пропозиція чи попит, або і тим і тим. Тому при перевірці потрібно враховувати ці два фактори. Для визначення тиску внутрішнього попиту, було б доцільно використовувати співвідношення всього «реального» споживання (C = Q – X + M) до ВВП. Зміни фактору попиту будуть відображені на «реальному» споживанні, а зміни фактору пропозиції будуть вимірюватись показником ВВП.
Для того, щоб визначити структурні зміни тиску внутрішнього попиту, була застосована регресійна модель, куди були включені внутрішні частки кожної галузі, і на період з 1976 – 1980 та 1981 – 1986 було використано співвідношення (С/ВВП), а для того, щоб визначити структурну стабільність коефіцієнтів, у яких використані статистичні показники F, був використаний тест Чоу [Chow] (див. також Цоуніс: 1999).
Статистичний показник F ми обчислили за допомогою формули:
(2)
де RSS є залишковою сумою квадратних чисел із такої регресії:
(3)
t – період з 1976 по 1980 рр., а RSS2 є залишковою сумою квадратів чисел із рівняння (3) на період t=1976 – 1986. RSSR є залишковою сумою квадратів чисел із рівняння (3) на період t=1976 – 1986; k=2; n1=5, a n2=6.
Перед формулою (2) слід зробити F-розподіл із відхиленням на 2, 7. Результати цього тесту подані у таблиці 2.
Таблиця 2. Тест Чоу на структурну стабільність тиску попиту
Сектор1
Статистичний показник F2
Сектор
Статистичний показник F
100*
2.206
354
1.516
311
1.990
355
4.480
313
1.839
356
1.452
314
4.130
361
5.866
321
6.276
362
2.251
322
2.737
369
1.118
323*
0.584
371
3.772
324
2.228
372
3.337
331
1.801
381
1.432
332
9.284
382
6.016
341
0.347
383
3.158
342*
1.780
384
5.324
351
1.095
385
0.517
352
1.756
390
0.470
353*
7.582
1. Опис цих галузей поданий у Додатку.
2. Експерименти проводились із показниками тиску внутрішнього попиту інших країн-кандидатів: рівняння (3) було складене для обчислення відношення «реального» споживання певної галузі промисловості до ВВП та для напів-лорарифмічної форми обох співвідношень (Сt/ВВПt) та (Сt/ВВПt) щоб передбачити всі можливі нелінійності. На основі коефіціенту визначення та статистичного показника t коефіціенту b, було складене рівняння (2). Однак, у галузях економіки, позначених у таблиці зірочкою, співвідношення між «реальним» споживанням даної галузі та його ВВП обчислене краще, ніж співвідношення між сукупним «реальним» споживанням до сукупного ВВП, а статистичний показник цих галузей економіки відповідає коефіцієнтам регресії DSit = ai = bi (Cit/ВВПt), згідно теста Чоу.
Із статистичних таблиць F-розподілу ми бачимо, що F2,70.01=9.55. Таким чином, ми дійшли висновку, що в жодній із галузей економіки не відбувалося ніяких структурних змін і тиск внутрішнього попиту залишився незмінним протягом 1976 – 1986рр.
Як було вже сказано, для того, щоб усунути циклічні коливання квот, ми взяли середні показники за до-інтеграційний та після-інтеграційний періоди. Статистична значимість цих двох значень була перевірена засобом t-тесту.
У випадку існування загальних напрямків зміни торговельної квоти певної галузі економіки, застосування вищевказаного методу не дасть нам вірних результатів. Як вже зазначалося вище, існує два випадки, у яких можна чітко побачити напрямки:
Може існувати загальний напрямок (збільшення чи зменшення) квот як у до-інтеграційний, так і у після-інтеграційний період;
Може бути один напрямок (збільшення чи зменшення) квот у до-інтеграційний період, і зовсім протилежний напрямок у після-інтеграційний період.
Застосування середніх показників квот у обох випадках не дасть нам вірних результатів, тому що у першому випадку ми побачимо структурний розрив у після-інтеграційний період, чого не відбулося, а у другому випадку ми не побачимо структурного розриву, який мав місце, оскільки середні показники за цих два періоди можуть бути майже рівними.
Таблиця 3. Схема впливу зміни квоти видатків на «реальне споживання»
ГАЛУЗЬ ЕКОНОМІКИ
ЗНАК ЗМІНИ КВОТИ
ВІТЧИЗНЯНА
ПАРТНЕРИ ЄС
КРАЇНИ, ЯКІ НЕ Є ЧЛЕНАМИ ЄС
100
–
+
+
311
–
+
–
313
–
+
+
314
–
+
0
321
–
+
+
322
–
+
+
323
–
–
+
324
–
+
+
331
–
+
+
332
–
+
+
341
–
+
+
342
+
+
–
351
–
–
+
352
–
–
+
353
–
+
+
354
–
–
+
355
–
+
–
356
–
+
+
361
–
+
+
362
–
+
+
369
–
+
+
371
–
+
–
372
–
+
–
381
–
+
–
382
–
+
–
383
–
+
–
384
+
+
–
385
–
+
–
390
+
–
–
Для того, щоб вирішити проблему напрямків руху торговельних квот, були обчислені середні значення змін квот протягом даних двох періодів, а статистичний показник t був використаний для того, щоб визначити статистичну значимість цих двох значень за два даних періоди.
Якщо у певній галузі економіки спостерігатиметься перший випадок, то очікується, що структурний розрив станеться тільки тоді, якщо різниця між середніми показниками зміни квот за два даних періоди не буде статистично дорівнювати нулю. Середні показники зміни квот матимуть такий же знак.
Сумарні обсяги торговельного обороту (зовнішнього та внутрішнього) спостерігалися у 12 галузях (випадок 1 таблиці 1). Це стосується таких галузей економіки, як виробництво напоїв (313), текстильної (321), виробництво предметів одягу (322), взуття (324), деревообробна (356), виробництво меблів (332), паперової продукції (341), нафтопереробна (353), виробництво пластмасових виробів (356), керамічних та фарфорових виробів (361), виробів зі скла (362) та різноманітної неметалевої мінеральної продукції (369).
У чотирьох галузях економіки спостерігались зміни зовнішнього торговельного обороту зовнішнє торгове утворення та внутрішня торгова диверсифікація (випадок 3 із таблиці 1). Це стосується таких галузей, як виробництво шкіряних виробів (323), промислової хімії (351), інших видів хімії (352) та різноманітних продуктів нафтопереробної та вугільної промисловостей (354).
У трьох випадках скорочення торгівлі, дані про такі дві галузі економіки, як друк та видавництво (342) і транспортне обладнання (384), у яких внутрішня квота та квота країн-партнерів зростала за рахунок країн, які не є партнерами (випадок 6 таблиці 1), є правдоподібними, як зазначалося вище, в той час, як дані про третю галузь економіки можуть бути змінені внаслідок зміни рівня ефективного протекціонізму (як це сталося у 390-му випадку). Однак, такий результат може бути викликаний просто природою самої галузі економіки, яка є залишковою, а тому – гетерогенною.
І, нарешті, слід звернути увагу на 314-ий сектор, виробництво тютюнових виробів, де квота країн, що не є членами Союзу залишилася незмінною, в той час, як частка країн-партнерів зросла за рахунок квоти внутрішнього виробництва.
Використовуючи показники зміни трьох квот та рівня «реального» споживання у пост-інтеграційний період, можна обчислити сукупний торговельний оборот (внутрішній та зовнішній) – ці визначення взяті із таблиці 1, сукупну торговельну диверсифікацію (зовнішню та внутрішню) та сукупну торговельну ерозію (зовнішню та внутрішню).
Табл. 4 показує вплив ефекту заміщення між трьома джерелами постачання – продукції вітчизняного виробництва, імпорту з країн-членів ЄС та імпорту від країн, які не є членами ЄС – на «реальне» споживання в доларах (ціни та валютні курси 1980 р.).
Ефект «заміщення» показує важливість впливів, які пояснюються інтеграцією, виходячи із припущення, що єдиною причиною зміни квот є створення митного союзу. Це обчислюється шляхом множення показника «реального» споживання у пост-інтеграційний період на коефіціент зміни відповідних квот протягом до- та після-інтеграційних періодів: С81-86 (S81-86 – S76-80).
Отже, загальний обсяг торговельного обороту склав біля 2.4 мільярдів доларів, торговельна диверсифікація – біля 400 мільйонів доларів, торговельна ерозія – біля 300 мільйонів доларів; «чистий» торговельний оборот (ефект заміщення), становив, таким чином, 1.6 мільярдів доларів (тобто 4.427 % ВВП на 1980 – у 1980 ВВП досягав 36,766,498,000 доларів США, або біля 20.789 % середньої кількості торговельних потоків того ж року – середня кількість торгових потоків = (сума експорту + сума імпорту) / 2 ) - ).
Більшість усього торговельного обороту становив внутрішній торговельний оборот (86% загального обсягу торговельного обороту), тоді як більшість торговельної диверсифікації становила зовнішня торговельна диверсифікація (84 % загального обсягу торговельної диверсифікації), що є нормальним результатом і відповідає теорії митного союзу.
Таблиця 4. Кількісне визначення торговельного обороту та диверсифікації торгівлі
ISIC
ТОРГОВЕЛЬНИЙ
ОБОРОТ
ТОРГОВЕЛЬНА
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ
ТОРГОВЕЛЬНА
ЕРОЗІЯ
внутрішній
зовнішній
внутрішня
зовнішня
внутрішня
зовнішня
100
795445702
197319864
311
85929150
3736050
313
7024701
8429641
314
9796756
321
220362268
7598699
322
71499356
7606314
323
11487980
3473110
324
12865363
7602260
331
5357793
26301894
332
8241434
2392674
341
17012934
11341956
342
1514727
351
46378393
37945958
352
74659527
17498327
353
12309246
46159672
354
53460657
8161932
355
12870126
4756351
356
17100990
9500550
361
3644438
2939063
362
11276816
10525028
369
18748002
852182
371
469306737
74817016
372
41683947
7204633
381
19376780
11072446
382
106634485
28709284
383
71987768
9162080
384
307741981
385
10829099
9342752
390
2179352
4358704
сума
2029303891
327236490
67079327
346120476
2179352
313615412
Торговельний
оборот
Торговельна
диверсифікація
Торговельна
ерозія
2356540381
413199803
315794764
«Чистий» торговельний оборот1: 1627545814
1. «Чистий» торговельний оборот дорівнює сукупному торговельному оборот за мінусом торговельної диверсифікації та торговельної ерозії.
3. Динамічні ефекти вступу Греції в ЄС
У другій частині досліджувались статичні ефекти, тобто зміни в цінах, які відбулись за умов інтеграції. У даному розділі буде зроблено спробу вивчити динамічні ефекти вступу Греції в ЄС. Динамічні ефекти пов’язані: зі змінами в рівні конкуренції та ступені монопольної влади, з експлуатацією економічно ефективних галузей, використанням зовнішніх економічно ефективних галузей, із вдосконаленням рівня технологічних змін, зі збільшенням інвестицій та можливим зменшенням інвестиційних ризиків і врахуванням фактору невизначеності. Інші ефекти, що не можуть бути легко класифіковані за цими двома категоріями ефектів, зокрема, такі, як усунення перешкод для здійснення зарубіжних поставок, відмова від деяких національних політик захисту малих підприємств і більш широкі технологічні контакти (див. Цуніс (1999, С. 246–249) Огляд ефектів економічної інтеграції.)
У даній частині роботи буде зроблено спробу вивчити лише один аспект динамічних ефектів: зміни у відносній ефективності, спричиненій посиленням конкуренції та віддачі галузевих економік. З цією метою буде використовуватися модель ex-ante, що базується на даних попереднього року до вступу у ЄС.
3.1. Модель
Щоб дослідити динамічні ефекти економічної інтеграції в кожній галузі регіону, який потенційно інтегруватиметься, «нормальна» продукція кожної галузі регіону у випадку інтегрування порівнюється з «нормальною» продукцією кожної галузі кожної окремої країни за відсутності інтеграції (Сакам ото: 1969, С. 284). «Нормальна» продукція є показником регіонального доходу, ємності ринку та рівня ефективності галузі в умовах загальної ефективності економіки (Венері: 1960, С.630, UN: 1963, С. 3—6). «Нормальна» продукція для економіки в цілому і для різних галузей окремої країни є:
(4)
(5 де T, j та I означають: j -- усі галузі економіки, взяті разом, T – країна і I – галузь відповідно. Змінні V, Y, P і D характеризують чистий дохід на душу населення, чисельність населення і відносний рівень ефективності, тобто ефективність галузі в умовах загальної ефективності економіки (формальне визначення змінних буде подано пізніше у цьому розділі); А є стала величина і a, b, c є змінними. Отже, ai -- це еластичність доданої вартості у галузі I, b – це еластичність населення у галузі I і c – це еластичність доданої вартості галузі I щодо відносного ступеня ефективності даної галузі. Змінна додана вартість використовувалась, тому що вона вважалася більш зручним засобом, ніж валовий обсяг виробництва для визначення відносної важливості промисловості як щодо інших галузей промисловості, так і в контексті національної економіки взагалі. Однак дослідження проводилося з використанням валового обсягу виробництва як залежної змінної. Виявилося, що adj R2 та статистична впливовість незалежних змінних були нижчими.
Припустимо тепер, що регіон R складається із двох блоків: дев’яти країн ЄС і Греції, дохід на душу населення YEU = (Ej Yj Pj) / (Ej Pj); J = 1,….,9 та YGR і населення PEU = Ej Pj; J = 1,…., 9 і PGR відповідно.
Рівняння (4) і (5) репрезентує взаємозв’язок, у якому – подано дохід, населення і відносну ефективність – можливо визначити «нормальний» продукт різних галузей. Тому ми можемо визнати інтеграцію двох регіонів настільки вигідною, відповідно до критерію Парето, наскільки « положення ... в якому регіональний продукт принаймі однієї із галузей є більшим від суми (кількості) відповідної продукції двох країн (регіонів), і де регіональний продукт решти галузей не менший, ніж сума продукції двох країн (регіонів)» (Сакам ото, С. – 285). Відповідно, якщо простежено, що інтеграція у деяких галузях сприяла більшому виробітку продукції, але в той же час кількість продукції решти галузей є меншою, то ніякій критиці не може піддаватися загальний ефект інтеграції по всіх галузях.
Стосовно зазначеного вище, «нормальні» рівняння щодо кожного блоку, у нашому випадку щодо E.U. – 9 і Греції, яка відноситься до галузі економіки I , будуть такими:
(6)
(7)
Припустимо тепер, що Греція інтегрується в ЄС. Дохід на душу населення десяти країн буде YR = (Ej Yj Pj) / (Ej Pj); J = 1,…,10, а населення регіону – PR = EjPj ; J = 1,…10. «Нормальним» рівнянням для кожної галузі регіону I буде:
(8)
Відповідно до цього, інтеграція буде вигідною для галузі i , якщо ViR > . ViEU + ViGR і буде невигідною, якщо ViR < ViEU + ViGR. У свою чергу «індекс інтеграції» визначатиметься як:
(9)
Для кожної галузі i. Якщо I > 1, то інтеграція є вигідною для галузі I, а якщо I < 1, то інтеграція є невигідною для галузі I. Зауважимо тим не менше, що «індекс інтеграції» вказує лише, чи інтеграція є вигідною чи ні для певної галузі, але жодні висновки не можуть робитися щодо всіх галузей, взятих разом, навіть якщо у деяких із них Ii є більшим одиниці, а в інших – меншим. Крім того, треба зауважити, що аналіз може застосовуватися у випадку, коли «нормальні» рівняння є апроксимацією фактичної продукції галузі певної країни, що розглядається. В іншому випадку результати будуть схильні до переоцінки або недооцінки.
3.2. Методика оцінки
Для визначення «нормальної» продукції, як подано у рівняннях (6), (7), (8), спочатку потрібно визначити коефіцієнти aj, bj,cj. Це можна зробити, розвязавши рівняння (4) і (5) із застосуванням двох логарифмів. Розв’язання рівняння (4) є необхідним для обчислення змінної Dij.
VTj* -- це загальна сумарна (валова) додана вартість за цінами виробника для економіки J у 1980 в країнах ЄС; J = 1,…,9, Y – дохід на душу населення на 1980 р. для економіки J у країнах ЄС в еквівалентах купівельної спроможності (PPP), Pj – загальна кількість економічно активного населення J у 1980р. Змінна Dij – це відносна ефективність галузі I економіки J, і вона обчислюється як Dij = Rij/ Ej, де змінна ефективності Ej економіки J визначена як показник завищених вартостей VTj, тобто Ej = VTj* VTj* (зірочка означає фактичну вартість), а Rij – це змінна ефективності галузі I економіки J, визначена як показник (коефіцієнт) фактичних завищених вартостей Vij, тобто Rij = Vij*/ Vij.
Пояснювальна властивість незалежних змінних є дуже високою, що можна побачити з високих коефіцієнтів (adjR2); для усіх галузей вони перевищують 0.95.
Коефіцієнти доходу можуть бути визначені швидше еластичністю зростання аніж еластичністю доходу, оскільки довготермінові, із зростаючим доходом співвідношення факторів виробництва, як і потреб, міняються. Аналогічно, коефіцієнти еластичності населення – це еластичність ринкового розміру, вони відбивають впливи зростання на ємність ринку.
Змінна відносної ефективності була введена в модель, щоб відтворити впливи змін у відносній ефективності галузі на його обсяг виробництва. Цікаво відзначити, що введення змінної відносної ефективності залишило незмінними значення коефіцієнтів регресії двох інших ендогенних змінних і також сталих величин рівняння (5), але це підвищило значення їх статистичних показників (t). Отже, це можна вважати поправкою у рівнянні (5), тобто ця змінна використана для збільшення стабільності оцінок та визначення частини невідомих залежних змінних, оскільки значення t для всіх галузей високі.
Її визначений коефіцієнт може трактуватися як еластичність відносної ефективності обсягу виробництва, що показує впливи змін ефективності (в процентах) галузі відносно загальної ефективності економіки (в процентах) на зміни обсягу виробництва (в процентах), інші змінні залишаються без змін.
Змінна (показник) населення була найбільш статистично важливою змінною ( вона для всіх галузей є відмінною від 0 на 1% рівня важливості). З’ясовано, що для таких галузей, як: тютюнова (314), продукція деревообробної промисловості та виробництва меблів (331, 332), паперова (341), хімічна (351, 352), виробництво пластикової продукції (356), обробка скла та неметалічних мінералів (361, 369), виробництво металопродукції і машин (381, 382, 383) – еластичність чисельності населення наближається до одиниці, що показує постійну залежність змін у продукції галузей, спричинену змінами в кількості населення, зайнятого у цих галузях.
Сільське господарство (100), харчові продукти і напої (311, 313), друк і видавництво (342), професійне і наукове обладнання (385) – у цих галузях еластичність населення менша від одиниці, що означає, що зростання виробництва у цих галузях не йде в ногу зі зростанням розмірів ринку. Такий результат може видатись несподіаним для галузей 342 і 385, можна було сподіватися на посилення еластичності населення хоча б в одному з цих галузей. Тим не менше, таких же результатів було досягнуто в 1979р.: галузь 342 мала еластичність населення 0.677, галузь 385 – 0.858, обидва суттєво відрізнялися від 0 на 1% рівня значимості.
З іншого боку, такі галузі, як текстильна, одяг і взуття (322, 323, 324), продукти нафтопереробки (353), гумова продукція (355), кераміка (361), залізо, сталь та інші метали (371, 372) і транспортне обладнання (384) мають еластичність населення більшу, ніж одиниця. Ці галузі отримуватимуть прибутки від збільшення ємності самого ринку (інші незалежні змінні залишаються без змін), що матиме місце за умов інтеграції двох регіонів.
Щодо еластичності фактору зростання доходу, то еластичність негативного зростання мають такі галузі, як сільське господарство (100), текстильна галузь (321), виробництво одягу (322), шкіряних виробів (323), взуття (324) і керамічного посуду. Це свідчить про те, що зменшується міра впливу сільського господарства і текстильної галузі в зростанні економіки регіону. Також може означати , що в Європейському Союзі явище економічного зростання тісно пов’язане із зростанням галузей важкої промисловості. Значення еластичності зростання вказує на зміни в економічній структурі регіону, що досліджується. Найвища еластичність зростання – у галузі професійного і наукового обладнання (385), тоді як інші галузі з високою еластичністю зростання – це друк і видавництво (342), виробничі хімікати (351), залізо і сталь (371) і машинобудування (381, 382, 383). Усі коефіцієнти зростання статистично відмінні від 0, принаймі на 5% рівня важливості, крім коефіцієнтів галузей 314, 322,324 і 372, що мають 10% рівня.
3.3. Результати
У таблиці 5 «індекс інтеграції» обчислено з рівняння (9); також подана «нормальна» продукція для кожної галузі з дев’яти країн ЄС і Греції до інтеграції та ЄС-10 – за умов інтеграції.
Таблиця 5. Динамічні ефекти інтеграції.
ISIC
Індекс інтеграції
Vis ЄС-9
Vir ЄС-10
Vih Греція
Dir
ЄС-10
Dis
ЄС-9
Dir/Dis
100
1.02162
50,024,202,101
55,563,304,206
4,363,245,489
1.436
1.390
1.03337
311
1.02008
67,227,494,294
69,376,498,976
783,347,673
2.048
1.999
1.02480
313
1.00481
15,172,703,067
15,433,654,756
187,032,885
1.444
1.442
1.00171
314
0.99807
7,986,723,389
8,078,529,076
107,407,225
1.216
1.231
0.98826
321
1.00274
20,618,576,261
21,489,066,961
811,812,045
0.757
0.761
0.99409
322
0.99927
12,229,799,131
12,617,033,477
396,496,977
0.693
0.704
0.98453
323
1.00738
2,463,500,236
2,565,347,146
83,063,407
0.576
0.590
0.97663
324
1.01100
4,351,405,437
4,491,537,327
91,274,690
0.531
0.549
0.96667
331
0.99861
8,226,311,517
8,408,718,004
194,145,579
1.008
1.007
1.00107
332
1.00174
10,074,212,574
10,213,360,282
121,410,894
1.190
1.169
1.01801
341
1.00128
11,869,377,507
11,986,196,491
101,502,952
1.042
1.032
1.00958
342
0.99826
19,457,690,330
19,600,894,476
177,461,117
1.663
1.620
1.02609
351
1.00198
27,003,537,844
27,206,658,642
149,258,617
1.207
1.181
1.02147
352
1.00007
19,869,618,031
20,123,645,724
252,569,251
1.111
1.121
0.99182
353
0.99554
18,330,686,116
18,379,991,273
131,679,773
0.394
0.406
0.97099
354
1.00634
1,757,662,829
1,800,141,075
31,145,681
3.239
3.148
1.02877
355
0.99157
5,790,908,404
5,798,612,962
56,979,726
0.528
0.544
0.97156
356
1.00156
11,320,080,035
11,514,548,669
176,511,133
1.097
1.094
1.00224
361
0.99911
3,380,453,027
3,431,704,963
54,325,464
0.647
0.672
0.96290
362
1.00228
5,593,861,595
5,643,965,396
37,247,273
1.146
1.147
0.99920
369
0.99883
17,337,032,461
17,707,020,338
390,687,954
1.112
1.111
1.00069
371
1.00256
30,286,561,204
30,525,917,990
161,488,344
0.423
0.427
0.98955
372
1.00538
7,608,153,627
7,825,463,120
175,459,741
0.451
0.455
0.99058
381
0.99993
32,256,826,466
32,669,302,155
414,657,347
1.132
1.120
1.01106
382
1.01300
67,609,657,553
68,617,256,671
127,233,052
1.483
1.442
1.02849
383
1.00384
49,365,032,606
49,810,501,269
254,858,113
0.901
0.894
1.00758
384
0.98286
29,629,075,484
29,521,036,212
406,887,478
0.571
0.577
0.98917
385
1.00698
9,778,476,281
9,854,233,487
7,442,649
1.853
1.779
1.04168
390
1.00487
5,954,196,108
6,040,739,692
57,239,120
1.580
1.552
1.01778
Визначено, що інтеграція не буде прибутковою для галузей, якщо індекси галузевої (по галузях) інтеграції не є вищими одиниці: виявляється, що у 19 галузях Ii > 1 і в 10 галузях Ii< 1. Тому ніякого загального твердження про користь інтеграції для Греції не може бути. Можна лише досліджувати, чи буде інтеграція корисною для кожної галузі зокрема. Дослідження першої колонки табл. 5 показує, що інтеграція буде корисною для галузей: 100, 311, 382, 324, 323, 385, 354, 372, 390, 313, 383, 321, 371. 362. 351, 332, 356, 431, 352, тоді як для решти галузей вона не буде корисною. Найвищий індекс спостерігається в сільському господарстві, також високі значення індексу в галузях харчової промисловості (311), машинобудування, крім електротехнічного (382), виробництва взуття (виключаючи гуму чи пластик) (324) та шкіряних виробів (323). Варто зазначити, що хоча всі індекси інтеграції коливаються між 0.98 і 1.02, більшість із них наближаються до одиниці, – це свідчить про те, що інтеграція Греції – малої країни – в ЄС не матиме якогось драматичного впливу на загальний обсяг продукту регіону.
Хоча, як зазначалось вище, не у всіх галузях інтеграційні індекси вищі одиниці, і тому не можна говорити про зростання чи спад добробуту (робилася спроба обчислити індекси інтеграції для усіх галузей, додаючи їх «нормальну» продукцію). Індекс інтеграції для всіх галузей мав значення 1.00586; це означає, що інтеграція Греції в ЄС збільшила продукцію регіону на гранично малу величину. Більше того, табл. 5 показує відносну ефективність в ЄС з і без інтеграції Греції, а в третій колонці подано коефіцієнт відносної ефективності в ЄС з Грецією і без Греції для кожної галузі.
Індекс відносної ефективності показує становище відносної ефективності галузі в рамках загальної ефективності економіки. Таким чином, значення показника Dir / Dis , більше від одиниці говорить про те, що галузь покращила своє становище відносно іншої галузі за умов інтеграції Греції в ЄС. Значення показників відносної ефективності коливається від 0.96 до 1.04. Вступ Греції в ЄС на гранично малу величину поліпшив становище 16 галузей, тоді як погіршив – 13.
4. Висновки
Важко дати загальну оцінку наслідкам вступу Греції в ЄС, тому що деякі з них не можуть бути обраховані (зміни правової структури, захисні обмеження економічної політики, які Грецький уряд може чи не може втілити) та інші ефекти, що важко оцінити (порівняльний стан грецької продукції на міжнародному ринку).
У цій статті робиться спроба вивчити статичний і один із динамічних аспектів (зміни у відносній ефективності ) вступу Греції до ЄС.
Для вивчення статичних ефектів було використано методику часток (залишків) у наявному споживанні. Припустимо, що єдиною причиною залишку у квотах внутрішнього продукту, імпорту від членів та не членів ЄС у наявному споживанні є формування митного союзу, тобто був отриманий «чистий» торговельний оборот на суму біля 1.6 мільярдів доларів (близько 4.427% валового внутрішнього продукту, виробленого в 1980р.). 86% торговельного обороту становив внутрішній торговельний оборот, тоді як 84% загальної торговельної диверсифікації – зовнішня торговельна диверсифікація.
В останньому розділі статті, де досліджувалися динамічні ефекти вступу Греції в ЄС пов’язані з відносною ефективністю, використовувалася модель ex-ante. Результати застосування цієї моделі щодо вступу Греції в ЄС показують, що вступ в ЄС мав змішані наслідки в різних галузях регіону. Інтеграція є вигідною для двох третин досліджуваних галузей. Взагалі індекси інтеграції наближалися до одиниці, показуючи, що динамічні ефекти вступу Греції в ЄС мінімальні; цього можна було очікувати, оскільки Греція є малою країною порівняно з усією системою Європейського Союзу.
Додаток. Перелік і класифікація галузей.
Галузь, код
Класифікація продукту галузей
100
Сільськогосподарська продукція
311
Харчова продукція
313
Напої
314
Тютюнові вироби
321
Текстильна продукція
322
Одяг, крім взуття
323
Шкіряні вироби
324
Взуття, крім гумового
331
Вироби деревообробної прмисловості, крім меблів
332
Меблі, крім металічних
341
Паперова продукція
342
Друк і видавництво
351
Промислові хімікати
352
Інші хімікати
353
Продукти нафтопереробки
354
Нафта і кам’яне вугілля
355
Гумові вироби
356
Пластмасові вироби
361
Гончарні вироби, фарфор, кераміка
362
Скляні вироби
369
Інші неметалічні мінеральні продукти
371
Залізо сталь
372
Не залізні металопродукти
381
Збірні металічні вироби
382
Машинобудування, крім електричного
383
Електричне машинобудування
384
Транспортне устаткування
385
Професійне, наукове обладнання
390
Інші промислові вироби
Література
Chenery, H.B., (1960), «Patterns of Industrial Growth», American Economic Review, 50:624–654.
Giannitsis, T., (1988), Accession to the EEC and Effects on Industry and Trade, Athens: Foundation for Mediterranean Studies.
Katos, A.V., (1982), «Portugal, Spain and Greece: On the Dynamic Effects of Joining the EEC», Journal of Economic Studies, 7:87–98.
Mattas, K.–Tzouvelekas,V., (1999), «The Impact of EU Membership: Lessons from the Greek Experience», Economia Internazionale, 52:173–181.
Officer, C.H., (1976), «The Purchasing Power Parity Theory of Exchange Rates: A Review Article», IMF Staff Papers, 23:1–60.
Plummer, M.G., (1991), «Ex-Post Empirical Estimates of the Second Enlargement: The Case of Greece», Weltwirtschaftliches Archiv, 127:171–181.
Polychronopoulos, G., (1994), «The Society of Services and New Development Prospects of Greece into the European Union and Balcan Region», International Conference «Greece: Prospects for Mondernisation», LSE and Univ. of Athens, 17–19 November 1994, London.
Sakamoto, T., (1969), «Industrial Development and Integration of Underdeveloped Countries», Journal of Common Market Studies, 73:283–304.
Siskos, E., (1998), Black Sea Economic Cooperation: Problems and Prospects, Athens:Papazissis Publishers. (in Greek)
Truman, E.M., (1969), «The European Economic Community: Trade Creation and Trade Diversion», Yale Economic Essays, 9:201–257.
Truman, E.M., (1975), «The Effects of European Economic Integration on the Production and Trade of Manufactured Products», in BALASSA, B.,(eds), European Economic Integration, Amsterdam: North Holland, pp.3–39.
Tsounis, N., (1998), (eds), Accession to the EU, Tariff Protection and Trade: the Case of Bulgaria, Hungary and the Czech Republic, Athens: Papazissis Publishers.
Tsounis, N., (1999), «The Static Effects of the Single Market Programme on Greek Manufacture», Economia Internazionale, 52:245–271.
Verdoorn, P.S.–Van Bochove, C.A., (1972), «Measuring Integration Effects: A Survey», European Economic Review, 3:337–349.
|
https://doc4web.ru/arhitektura-/zdaniya-i-sooruzheniya.html
|
Здания и сооружения
|
https://doc4web.ru/uploads/files/247/ebc75c737e0e424e05f03547258512c6.docx
|
files/ebc75c737e0e424e05f03547258512c6.docx
|
Исходные данные к курсовой работе.
Город, в котором будет проводиться строительство- Владимир
Температура внутреннего воздуха tв=18С°
Материал стена кирпичная стена, отштукатуренная с внутренней стороны.
Высота этажа-2,5 м.
Междуэтажные и чердачные перекрытия - из крупноразмерного железобетонного
настила
Кровля плоская из железобетонных плит по строительным балкам с техническим
чердаком.
Глубина пола в подвале- 2,5 м.
Толщина пола в подвале- 0,1 м.
Расстояние от низа конструкции пола в подвале до подошвы фундамента- 0,4 м.
Фундамент – ленточный.
Расчетная среднесуточная температура воздуха в помещении, примыкающим к наружным фундаментам = 15 С°
1.Характеристики климатического района строительства и проектируемого здания
Влажностная зона- нормальная.
Средняя температура наиболее холодной пятидневки = -28 С°
Средняя температура наиболее холодных суток = -38 С°
Абсолютно минимальная температура = -28 С°
Средняя температура отопительного периода = -3,5 С°
Продолжительность отопительного периода – 231 день.
Средняя температура самого жаркого месяца- июль =11,9 С°
Скорость ветра 3,4 м/с.
Структура и характер грунта- пески средней крупности, средней плотности
Уровень грунтовых вод- 2,8 м.
Глубина промерзания грунтов – 1,4 м.
Тип квартир
Кол-во квартир
Площадь м²
В секции
В доме
В квартире
В доме
В квартире
В доме
Трехкомнатная
1
1
45,08
45,08
73,69
73,69
Трехкомнатная
1
1
45,08
45,08
75,17
75,17
Трехкомнатная
2
2
45,08
90,16
73,90
147,8
Всего
4
180,32
296,6
Средняя квартира
45,08
74,16
Характеристика проектируемого здания
Проектируемое двух этажное здание имеет 4 квартиры. На первом этаже 2 квартиры и на втором тоже 2 квартиры, но разные по общей площади.
Для оценки обьемно-планировочных решений зданий применяют коэффициенты, характеризующие рациональность планировочных решений квартир- К1 и объемно планировочных решений зданий - К2.
Коэффициент К1 –плоскостной архитектурно-планировочный показатель и рассчитывается по формуле:
К1=Аж/Ао=180,32/296,6=0,61
Где Аж – жилая площадь в доме, м²
Ао – общая площадь в доме, м²
Коэффициент К2 – объемный показатель, определяющий объем здания, приходящий на единицу его функциональной площади. Для жилых зданий в качестве функциональной площади используется жилая площадь и рассчитывается так:
К2=Vз/Аж=1356,5/180,32=7,5
Где Vз – строительный объем надземной части здания, м³
В жилых зданиях коэффициенты К2 и К1 должны находиться в следующих пределах: К1=0,54:0,64 и К2=4,5:10, следовательно, проектируемое здание, его архитектурно-планировочное решение отвечает предъявленным требованиям.
Строительные конструкции.
Конструктивная схема с поперечно несущими стенами.
Фундаменты -ленточные из бетона В 7.5 вариант сборные по ГОСТ 15580-85 и ГОСТ 13579-78.
Стены наружные – из эффективного керамического кирпича М 75 по ГОСТ 530-80
Стены внутренние – из силикатного полнотелого кирпича М 100 по ГОСТ 379-79
Перекрытия – сборные железобетонные панели по серии 1.141.1 выпуск 60.63,63.Типоразмеров 6
Перегородки – в жилых комнатах гипсобетонные плиты по ГОСТ 6428-83, вариант гипсокартонные на деревянном каркасе по серии 1.131.9-24 выпуск2.
Санузлы – из полнотелого кирпича по ГОСТ 530=80.
Лестница – сборные железобетонные ступени по ГОСТ 8717.1-84 типоразмеров 1
Крыша – с холодным чердаком и не организованным стоком воды.
Кровля – волнистые асбестоцементные листы по ГОСТ 204.30-84
Двери наружные – по серии 1.136.5-19 остекленные и щитовые,типоразмеров 2.
Двери внутренние – щитовой конструкции по серии 1.136.10,типоразмеров 4.
Встроенное оборудование – шкафы и антресоли по серии 1.172.5-6, типоразмеров3.
Полы – линолиум, керамическая плитка, бетонные.
Отделка наружная – облицовка пустотелым красным лицевым кирпичом по ГОСТ 7484-78, вариант штукатурка, органоселикатная окраска.
Отделка внутренняя – обои в жилых комнатах и передних, масляная окраска на кухни и санузлах.
Инженерное оборудование.
Водопровод – хозяйственно-питьевой от наружной сети, напор у основания стояков 11.9 м.
Канализация – хозяйственно-бытовая в наружную сеть.
Отопление – поквартирное от котлов КЧМ-2, работающих на твердом топливе, с нагревательными приборами- конвекторами КН-20, температура теплоносителя 95-70 С°
Вентиляция – естественная
Горячее водоснабжение – от колонок на твердом топливе.
Газоснабжение – от газовых балконных установок сжижоного газа, к кухонным плитам.
Электроснабжение – от внешней сети, напряжение 220-380 В.
Освещение – лампами накаливания.
Устройство связи – радиотрансляция, телефикация.
Оборудование кухонь и санузлов – газовые плиты, унитазы, ванны, умывальники, мойки, водогрейные колонки на твердом топливе.
2.Теплотехнический расчет наружных стен.
При расчете наружных стен необходимо не только подобрать ограждение, отвечающее теплотехническим требованиям, но и учесть его экономичность. Для этого в курсовой работе производиться теплотехнический расчет стен 2-х вариантов: кирпичной стены и 3-х слойная стена из железобетонных панелей с утеплителем из минеральных плит.
При расчете наружных стен определяют их сопротивление теплопередачи.Сопротивление теплопередаче Rо ограждающих конструкций принимают равным экономически оптимальному сопротивлению, но менее требуемого R отр по санитарно- гигиеническим нормам.
Требуемое (минимально допустимое) сопротивление теплопередачи ограждающих конструкций определяют по формуле:
R отр = (tв- tн) / ( tв-τв)* Rв* n
R отр = (18+28)/6*0,133*1=1,02
Где tв – расчетная температура внутреннего воздуха, принимается 18 С°
tн – расчетная зимняя температура наружного воздуха, принимается по СниПу [3]
(tв-τв) = ∆tн – нормативный температурный перепад между температурой внутреннего воздуха и температурой внутренней поверхности ограждающей конструкции, С°; нормируется в зависимости от функционального назначения помещений СниП[5] (для стен жилых домов ∆tн <=6 С°)
Rв – сопротивление теплопередачи внутренней поверхности ограждения зависит от рельефа его внутренней поверхности; для гладких поверхностей стен Rв=0,133
n - коэффициент, принимаемый в зависимости от положения наружной поверхности ограждающей конструкции по отношению к наружному воздуху; по СниП [5] n=1
Расчетную температуру наружного воздуха tн принимают с учетом тепловой инерции Д ограждающих конструкций по СниП [3].При расчете ограждений сначала задаются величиной тепловой инерции Д.По ней выбирают расчетную температуру наружного воздуха tн и рассчитывают требуемое сопротивление теплопередачи R отр.
В курсовом проекте расчеты проводятся при Д>7 (массивные конструкции), при этом расчетная зимняя температура наружного воздуха принимается как средняя температура наиболее холодной пятидневки : tн= -28 С°
В данной работе необходимо сделать расчет для двух стен: 1.кирпичная стена и 2. трех слойная из железобетонных панелей с утеплителем из минераловатных плит. Что бы в дальнейшем можно было выбрать более эффективный вариант.
Определение экономичного сопротивления теплопередаче:
Rо эк = √ Wо* Цо / Е* λ* Цм
Где Цо – стоимость тепла 1 Гкал в руб.
Wо – теплопотери за отопительный период, Гкал.
Е – коэффициент эффективности капитальных вложений; Е=0,15
λ - коэффициент теплопроводности материала стен, ккал/(м.ч.град)
Цм – стоимость материала, руб./м 3
Для кирпичной стены
Для железобетонной с минеральным утеплителем
Цо= 298,15 руб./Гкал
Wо= 0,25 Гкал.
Е= 0,15
λ = 0,81 ккал/(м.ч. град)
Цм = 1600 руб./ м 3
Rо эк =√0,25*298,15/0,15*
0,81*1600=0,383
Цо= 298,15 руб./Гкал
Wо= 0,25 Гкал.
Е= 0,15
λ = 0,7 ккал/(м.ч. град)
Цм = 2000 руб./ м 3
Rо эк =√0,25*298,15/0,15*
0,7*2000=0,354
Wо = (tв- tн.ср) * N * r * z * d /106
Wо = (18+3,5) * 231 * 24 * 1,4 * 1,5 /106 = 0,25
Где tв – температура внутреннего воздуха, tв = 18 С°
tн.ср – средняя температура отопительного периода, tн.ср = -3,5 С°
N –отопительный период в течении года, N = 231 день
z – отопительный период в течение суток, z =24 часа.
r - коэффициент неучтенных теплопотерь за счет инфильтрации воздуха через не плотности оконных переплетов, стыков, утоненных стен за отопительными приборами и др.; r = 1.4
d -коэффициент, учитывающий единовременные и текущие затраты при устройстве и эксплуатации готовых сооружений средств отопления, теплосетей и др.;d = 1.5
Для выбора сопротивления Rо соблюдается условие : если Rо эк > Rотр
то Rо = Rо эк ; если Rо эк < Rотр ,то Rо = Rотр .При полученных расчетах для обоих видов стен Rо эк < Rотр , следовательно , Rо = Rотр=1,02
Толщина стен определяется по формуле:
δ=[Ro – (Rв + Rн + δ1/λ1 + δ2/λ2)]λ
Где Rн =1 / αн - сопротивление теплопередачи наружной поверхности ограждения, м 2.ч. град/ккал; зависит от местоположения ограждения, для стен и покрытий северных районов Rн=0,05
δ 1,2 – толщина слоя, м
λ 1,2 - коэффициент теплопроводности материала слоя.
Для кирпичной стены
Для железобетонной с минераловатной плитой
Ro=1,02
Rв=0,133
Rн=0,05
δ1=0,02 м δ2=х м
λ1=0,65
λ=0,8141
δ=[1,02-(0,133+0,5+
0,02/0,65)]*0,8141=0,652
Ro=1,02
Rв=0,133
Rн=0,05
δ1=0,03 м δ2=х м
λ1=0,9
λ=0,75
δ=[1,02-(0,133+0,5+
0,03/0,9)]*0,75=0,605
Округляя до стандартного размера штучных изделий, толщина кирпичной стены: δ=0,625 м.=2,5 кирпича.
Расчет действительной величены тепловой инерции Д ограждающий конструкций:
Д=∑Ri*Si
Где Si – коэффициент теплоусвоения слоя материала, по СниП (5)
Ri – термическое сопротивление отдельного слоя ограждения определяется по формуле:
Ri= δi / λi
Для кирпичной стены
Для железобетонной с минераватной плитой
S1=10,7
Sштукатурки1=11,16
R1=0,652/0,81=0,805
Rштукатурки1=0,02/0,65=0,0308
Д1=0,3080*11,16+0,805*10,7=9,04
S2=17,98
Sштукатурки2=11,16
R2=0,605/0,9=0,672
Rштукатурки2=0,03/0,75=0,04
Д2=0,04*11,16+0,672*17,98=12,53
Изначальная величина Д>7 была выбрана верно, следовательно и значение tн имеет правильное значение.
Расчет фактического сопротивления теплопередаче:
Ro=Rв+δ1/λ1+δ2/λ2+Rн
Для кирпичной стены
Для железобетонной с минераловатной плитой
Ro=0,133+0,02/0,65+0,652/0,8141
+0,05=1,02
Ro=0,133+2*(0,03/0,9)+0,605/0,75
+0,05=1,65
При этом полученные результаты соответствуют требованию: Rо >= Rотр
Расчет приведенных затрат (руб./м² стены)
Пi = С io +Е*Кi
Где С io – текущие затраты на отопление, руб./м² стены в год.
Кi – единовременные затраты (стоимость стены по вариантам), руб./м²
i - номер варианта ограждающей конструкции (i=1,2)
С io= Woi* Цо/ Roi
С io=0,25*298,15/1,02=73,08 руб./м² в год
Кi = δi + Цмi
Для кирпичной стены
Для железобетонной с минеральной плитой
С o1=73,08
Е=0,15
К1=δ1+Цм=0,652*1600=1043 руб./м²
П1=73,08+0,15*1043=229,56 руб./м²
стены
Сo2=73,08
Е=0,15
К2=δ2+Цм=0,605*2000=1210 руб./м²
П1=73,08+0,15*1210=254,58 руб./м²
стены
Сравнив полученные результаты, можно сделать вывод, что строительство дома с кирпичными стенами дешевле, чем из трех слойной железобетонной панели с минераловатной плитой,т.к. П1=229,56 руб./м² стены<П2=254,58 руб./м² стены, т.е. приведенные затраты руб./м² кирпичной стены являются минимальными.
Расчет коэффициента теплопередачи (Вт/м² град Сº) ограждающих конструкций:
К=1/Rо=1/1,02=0,980
3.Расчет фундамента
При определении глубины заложения фундамент в соответствии со СниП 2.02.01-83 (4 ) учитывают следующие основные факторы: влияние климата(глубину промерзания грунтов), инженерно-геологические, гидрологические и конструктивные особенности.
Расчетную глубину сезонного промерзания определяют по формуле:
df = d1=kn*dfn=0.5*1.44=0.72
Где kn – коэффициент влияния теплового режима здания, принимаемый для наружных фундаментов отапливаемых сооружений; СниП(4) kn=0,5
dfn – нормативная глубина промерзания определяется по карте глубины промерзания dfn=1,44
Глубину заложения внутренних фундаментов отапливаемых зданий принимают без учета промерзания, но не менее 0,5 м.
Влияние геологии и гидрологии строительной площадки на глубину заложения фундамента d2 определяется по СНиП (4).Определяется величина df+2, которая сравнивается с dw (уровнем грунтовых вод), и исходя из полученного соотношения назначается глубина заложения фундамента d2.
d2=0.72+2=2.72
Затеи определяется влияние конструктивного характера на глубину заложения фундамента d3. Величина d3 определяется как сумма значений глубины (db) и толщины (hcf) пола в подвале и толщины слоя грунта от подошвы фундамента до низа конструкции пола в подвале (hs).
d3= db+hcf+hs=2.5+0.1+0.4=3 м.
При окончательном назначении глубины заложения фундамента d принимают равным максимальному значения из величин:d1=0.72 м; d2=0.27 м; d3=3 м. Следовательно d3=max=3 м.
Далее определяется площадь подошвы фундамента:
А=Fν/Ro-γ*d
Где Fν – расчетная нагрузка, приложенная к обрезу фундамента кН/м.
Ro – расчетное сопротивление грунта основания, СниП (4); Ro=400 кПа
γср – средний удельный вес фундамента и грунта на его уступах. Обычно принимается при наличии подвала равным от16 до 19 кПа/м³ ; γср=18кПа/м³
Для определения расчетной нагрузки, приложенной к обрезу фундамента, необходимо рассчитать постоянные и временные нагрузки.Нормативные нагрузки определяются по СниП (2) в соответствии с конструктивным решением здания.
С учетом постоянных и временных нагрузок определяются нагрузки на фундамент наружной стены на уровне планировочной отметки грунта (по обрезу фундамента). Для этого предварительно на плане этажа здания выделяется грузовая площадь, которая определяется следующими контурами: расстояние между осями оконных проемов вдоль здания и половиной расстояния в чистоте между стенами поперек здания. Грузовая площадь Аг равна произведению длин сторон полученного четырехугольника.(Масштаб данного проекта – М: 1см=3 м.)
Аг=1,1*3*0,7*3=6,93
Эту грузовую площадь принимают постоянной, пренебрегая ее уменьшением на первом этаже за счет увеличения ширины наружных и внутренних стен.
Постоянные нормативные нагрузки
Наименование нагрузки
Величина нагрузки
От веса покрытия
1,5
От веса чердачного перекрытия с утеплителем
3,8
От веса междуэтажного перекрытия
3,6
От веса перегородки
1,0
От веса карниза
2,0
От веса 1м. Кирпичной кладки
18
Временные нормативные нагрузки
Наименование нагрузки
Величина нагрузки
Снеговая на 1 м² горизонтальной проекции кровли
1,5
На 1 м² проекции чердачного перекрытия
0,7
На 1 м² проекции междуэтажного перекрытия
2,0
φn1-коэффициент сочетания, применяется при количестве перекрытий 2 и более.Для квартир жилых зданий он определяется по формуле:
φn1=0,3+0,6/ √n=0.3+0.6/ √2=0.725
Где n- общее число перекрытий, от которых рассчитываются нагрузки фундамента.
Расчет постоянных нагрузок
Наименование нагрузки
Расчет нагрузки
Величина нагрузки
Вес покрытия
Нормат.нагрузка*Аг
1,5*6,93=10,39
Вес чердачного перекрытия
Нормат.нагрузка*Аг
3,8*6,93=26,33
Вес n междуэтажных перекрытий
Нормат.нагрузка*Аг*n
3,6*6,93*3=74,84
Вес перегородок на n этажах
Нормат.нагрузка*Аг*n
1,0*6,93*3=24,4
Вес карниза и стены выше чердачного перекрытия
(Норм.нагрузка на карниз+толщина стены*пролет*норм нагр. Кирпич.кладки)*расстояние между осями оконных проемов
2,0*0,625*10,8*18
*3,3=801,9
Вес цоколя и стены 1-ого этажа за вычетом веса оконных проемов на длине, равной расстоянию между осями оконных проемов
Толщина стены 1-ого этажа*(высота цоколя и 1-го эт.*расстояние между осями оконных проемов высота оконного проема*длина оконного проема)*норм.нагрузка кирпичной кладки
0,625*(4*3,3-1,5*
1,5)*18=123,19
Вес стены со 2-ого этажа и выше за вычетом веса оконных проемов
Толщина стены*(высота этажа*расстояние между осями оконных проемов высота оконного проема*длина оконного проема)*кол-во этажей*норм.нагрузка кирпичной кладки
0,625(3*3,3-1,5
*1,52*18=170,75
Итого постоянная нагрузка
1232,34
Расчет временных нагрузок:
Наименование нагрузки
Расчет нагрузки
Величина нагрузки
Снеговая нагрузка
Нормат.нагрузка*Аг
1,5*6,93=10,39
На чердачное перекрытие
Нормат.нагрузка*Аг
0,7*6,93=4,85
На n междуэтажных перекрытий с учетом коэф-та φn1
Нормат.нагрузка*Аг*n* φn1
2*6,93*3*0,725
=30,145
Итого временная нагрузка
45,38
Далее все нагрузки суммируются, и определятся расчетная нагрузка на 1м наружной стены. Для этого нужно общую нагрузку (временную+постоянную) разделить на расстояние между осями оконных проемов вдоль здания.
Fv=1232,34+45,38/3=425,91
После определения расчетной нагрузки можно произвести расчет площади подошвы фундамента:
А=425,91/400-18*3=1,23 м²
Определив площадь подошвы фундамента, получаем требуемую ширину подошвы фундамента: для ленточного фундамента b=А/1м=1,23.
Поперечное сечение расчетного фундамента
4.Расчет технико-экономических показателей проекта
Оновными технико-экономическими показателями проектов жилых домов приняты:
1 .показатели сметной стоимости строительства
2. объемно-планировочные показатели
3. показатели затрат труда и расхода материалов
4. показатели, характеризующие степень унификации сборных эл-тов.
5. годовые эксплуатационные затраты.
Средняя рыночная стоимость 1 м жилья в городе Владимир-9375 руб.≈300$
Технико-экономические показатели
Наименование
Ед. измерения
Значение показателя
Показатели сметной стоимости строительства
Стоимость самого здания
$
88980
1. на 1 квартиру
22248
2.на 1 м² жилой площади
493
3.на 1 м² полезной площади
300
4. на 1 м³ здания
66
Объемно-планировочные показатели
Общий строительный объем здания
м³
1356,5
1. на 1 м² жилой площади (К2)
7,5
2. на 1 квартиру
18,3
Объем типового этажа на 1м² жил.площади по этажу
м³
4,29
Отношение жилой площади к полезной (К1)
м²/ м²
0,61
Средняя жилая площадь на 1 квартиру
м²
45,08
Средняя полезная площадь на 1 квартиру
м²
74,16
3
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/dolzhnostnoe-lico-po-administrativnomu-pravu-rossii.html
|
Должностное лицо по административному праву России
|
https://doc4web.ru/uploads/files/225/b1bef18b6e85ee87437ce4b5bf7268c1.docx
|
files/b1bef18b6e85ee87437ce4b5bf7268c1.docx
|
Омский Юридический Институт МВД РФ
Кафедра административного права
Р е ф е р а т
по административному праву
Тема:
Должностное лицо по административному праву россии
Выполнил: курсант I курса Омского Юридического Института МВД РФ:
рядовой милиции Зайцев С.В. (группа 102).
Омск – 99
В ходе данной работы были использованы и будут изложены по вопросам темы точки зрения таких ученых-администативистов, как Д.Н. Бахраха, А.П. Коренева, А.П. Алехина, Ю.М. Козлова, Н.Г. Александрова, А.С. Телегина, А.И. Щербака, В.И. Ремнева, а также тексты КоАП, уголовного кодекса и некоторых других законов. Во многих моментах при формулировке определений и приведении примеров эти авторы имеют лишь небольшие отличия, но на наш взгляд, у каждого из этих ученых есть важные элементы, необходимые для изложения темы реферата.
Актуальность темы исследования: обусловлена рядом причин. Объективные процессы происходящие в жизни российского государства и общества требуют разработки многих положений отечественного правоведения. Одной из таких проблем является исследование правового статуса должностного лица. Разработка проблемы института государственной службы и государственных служащих в юридической литературе имеет богатую традицию, однако теоретических работ, посвященных комплексному изучению особенностей правового статуса должностного лица практически нет. Вместе с тем в действующем законодательстве имеется немало нерешенных вопросов, связанных с установлением, правовым оформлением и регулированием государственно-служебных отношений, что естественно оказывает отрицательное воздействие на практику деятельности, в частности, должностных лиц ОВД.
Служба в ОВД является разновидностью государственной службы. Ей присущи все основные черты государственной службы, однако она имеет и свои особенности, обусловленные характером задач и функций, осуществляемых ОВД, их должностными лицами.
Исследования особенностей правового статуса должностных лиц этой системы органов имеет теоретическую и практическую значимость для совершенствования действующего законодательства и практики его применения.
ДОЛЖНОСТНОЕ ЛИЦО
Должность - понятие, которое определяет круг служебных обязанностей, права и пределы ответственности государственного служащего, требования к его профессионально-квалификационной подготовке. Она отображает содержание выполняемой служащим работы, определяет его правовое положение.
В Российском законодательстве нет единого определения понятия должностное лицо. Определение должностного лица, данное в уголовном законодательстве (ст. 285 УК РФ), не имеет универсального характера. Оно распространяется лишь на деяния, предусмотренные главой 30 УК РФ "Преступления против государственной власти, интересов государственной службы и службы в органах местного самоуправления:
Должностное лицо в статьях настоящей главы признаются лица, постоянно, временно или по специальному полномочию, осуществляющие функции представителя власти либо выполняющие организационно-распорядительные, административно-хозяйственные функции в государственных органах, органах местного самоуправления, государственных и муниципальных учреждениях, а также в вооруженных силах Российской Федерации, других войсках и воинских формированиях Российской Федерации.
Это определение трудно признать удачным, потому что такие признаки, как «представитель власти», административно-хозяйственные обязанности», «организационно-распорядительная деятельность», через которые раскрываются данные понятие, сами недостаточно четко определены.
В данном вопросе важным будет отметить уточнение Пленума Верховного Суда СССР от 30 марта 1990 г.:
а) к представителям власти относятся работники государственных органов и учреждений, наделенные правом в пределах своей компетенции предъявлять требования, а также принимать решения, обязательные для исполнения гражданами или предприятиями, учреждениями, организациями независимо от их ведомственной принадлежности и подчиненности (народные депутаты, председатели, их заместители и члены исполнительных комитетов Советов народных депутатов, судьи, прокуроры, следователи, арбитры, работники милиции, государственные инспекторы и контролеры, лесничие и др.);
б) под организационно-распорядительными обязанностями следует понимать функции по осуществлению руководства трудовым коллективом, участком работы, производственной деятельностью отдельных работников (подбор и расстановка кадров, планирование работы, организация труда подчиненных, поддержание трудовой дисциплины и т.п.). Такие функции, в частности, осуществляют руководители министерств, ведомств, государственных, кооперативных, общественных предприятий, учреждений, организаций и их заместители, руководители структурных подразделений (начальники цехов, заведующие отделами, лабораториями, кафедрами, их заместители и т.п.), руководители участков работ (мастера, прорабы, бригадиры);
в) под административно-хозяйственными обязанностями следует понимать полномочия по управлению или распоряжению государственным, кооперативным или общественным имуществом: установление порядка его хранения, переработки, реализации, обеспечение контроля за этими операциями, организация бытового обслуживания населения и т.д. Такими полномочиями в том или ином объеме обладают начальники планово-хозяйственных, снабженческих, финансовых отделов и служб и их заместители, заведующие складами, магазинами, мастерскими, ателье, ведомственные ревизоры и контролеры, заготовители и др.
3. Наряду с лицами, выполняющими постоянно или временно властные функции либо организационно-распорядительные или административно-хозяйственные обязанности в силу занимаемой должности, субъектом должностного преступления в соответствии с законом могут быть также лица, которые выполняют указанные обязанности в порядке осуществления возложенных на них правомочными на то органами или должностными лицами специальных полномочий (общественные контролеры и ревизоры, члены добровольных народных дружин, члены товарищеских судов, руководители зарегистрированных в установленном порядке самодеятельных туристских и экскурсионных групп, тренеры спортивных обществ и команд и др.).
4. Не являются субъектом должностного преступления те работники государственных, кооперативных и общественных организаций, предприятий, учреждений, которые выполняют сугубо профессиональные или технические обязанности. Если наряду с осуществлением этих обязанностей на данного работника в установленном порядке возложено и исполнение организационно-распорядительных и административно-хозяйственных функций, то в случае их нарушения он может нести ответственность за должностное преступление (например, врач - за злоупотребление полномочиями, связанными с выдачей листков нетрудоспособности или с участием в работе ВТЭК, призывных комиссий; преподаватель - за нарушение обязанностей, возложенных на него как на члена квалификационной или экзаменационной комиссии; учитель или воспитатель - за неисполнение возложенных на них обязанностей по обеспечению порядка и безопасности во время проведения внеклассных мероприятий или занятий).
5. Заключение договора между работником и администрацией о полной материальной ответственности за сохранность вверенных ценностей само по себе не может служить основанием для признания этого работника субъектом должностного преступления. Для этого необходимо также, чтобы наряду с обязанностями по непосредственному хранению имущества материально ответственное лицо выполняло также функции по управлению или распоряжению им (организация доставки товаров, распределение их по другим снабженческим точкам и т.п.).
6. Судам следует иметь в виду, что в случаях, когда действия должностного лица, связанные с нарушением своих служебных полномочий, были совершены в целях предупреждения вредных последствий, более значительных, чем фактически причиненный вред, когда этого нельзя было сделать другими средствами, такие действия в соответствии с законодательством о крайней необходимости не могут быть признаны преступными.
7. Суды должны иметь в виду, что лицо, временно исполняющее обязанности по определенной должности или осуществляющее специальные полномочия, может быть признано субъектом должностного преступления при условии, если указанные обязанности или полномочия возложены на данное лицо в установленном законом порядке.
В зависимости от характера полномочий, определяющих роль государственных служащих в осуществлении государственно-властных функций, они делятся на должностных лиц и оперативный состав.
В законе Об основах государственной службы подобная классификация отсутствует, хотя она имеет принципиальное и прежде всего практическое значение. В частности, понятие должностного лица, о котором в Законе и не упоминается является одним из ключевых, поскольку они признаются специальными субъектами различных отраслей права, в том числе многих правонарушений.
А между тем до сих пор термин "должностное лицо" официально употребляется не в качестве общего, а специального понятия, часто отражающего наличие противоречий в законодательстве. Так, в УК РФ 1996 года оно трактуется, во-первых, применительно к статьям главы 30 "Преступления против государственной власти, интересов государственной службы и службы в органах местного самоуправления"; во-вторых, в смысле, не во всем совпадающим с положением Закона об основах государственной службы. В частности, под лицами, занимающими государственные должности понимаются лишь лица, занимающие должности, устанавливаемые конституцией и законами РФ, конституциями и уставами ее субъектов, для непосредственного исполнения полномочий государственных органов.
Однако понятие должностного лица не сводится к руководителям. Руководители, хотя и являются ведущей частью, но все же есть разновидность должностных лиц, к которым относятся и иные категории государственных служащих. Например, их заместители и др.
Должностные лица совершают юридические действия властного характера, связанные с управлением людьми, но наделяются для этого разными по объему и характеру полномочиями. Наиболее широкими властными полномочиями обладают руководители государственных органов и организаций. Руководители принимают решение по различным вопросам из деятельности, а также меры поощрения и дисциплинарной ответственности к подчиненным им работникам.
Среди должностных лиц особый статус занимают представители административной власти. Это должностные лица, имеющие право предъявлять юридически властные требования (давать предписания, указания) и применять меры административного воздействия к органам и лицам, не находящимся в их подчинении (например, главные санитарные врачи, работники милиции и др.).
Оперативный состав (функциональные работники) - это государственные служащие, выполняющие работу, непосредственно определяемую задачами данного органа, в качестве специалистов. Сюда входят специалисты государственных органов, наделенные полномочиями в сфере осуществления государственно-властных функций, но не имеющие права совершать служебные юридически-властные акты в качестве средства управления людьми. Полномочия этой группы служащих позволяют им успешно выполнять работу, которая связана с подготовкой решений, проработкой вопросов, требующих специальных знаний, опыта. К ним относятся экономисты, юрисконсульты и др.
К должностным лицам по рассматриваемому признаку относятся государственные служащие, замещающие высшие, главные, ведущие, старшие государственные служащие, а также руководители предприятий, учреждений, организаций и др.; к оперативному составу - младшие государственные должности (референты 1, 2 и 3 класса) и т.д.
Оперативный состав, если учитывать дух закона, также можно отнести к должностным лицам, их разновидности. Но в силу своего статуса они не наделены полномочиями совершать действия, направленные на достижение юридических последствий, властным образом влиять на поведение других лиц. Поэтому выделение их в отдельную группу является одновременно условным и обоснованным.
Оперативный состав служебного аппарата необходимо отличать от аналогичных категорий служащих, к нему не относящихся (врачей, преподавателей, и др.). Отдельные служащие этой категории уполномочены на основе специальных знаний совершать действия, влекущие юридические последствия (например, врачи, поскольку они имеют право выдавать листки нетрудоспособности, в установленных случаях рецепты на бесплатное получение лекарств). Действия таких служащих, влекущие юридические последствия, имеют значение не только для их оценки с точки зрения юридической ответственности, но и оказывают управляющее воздействие на общественные отношения.
Вспомогательный состав - государственные служащие, служебная деятельность которых не предполагает совершения действий, влекущих юридические последствия, влияющих на содержание решений данного органа. Их обязанности и права определяются задачами обеспечения служебной деятельности должностных лиц, оперативного состава путем создания условий, необходимых для выполнения ими служебных функций (технические секретари и т.д.). В обязанности служащих данной группы может входить совершение действий, имеющих юридическое значение. Например, регистрация поступающих жалоб, ибо со дня совершения этого действия исчисляется срок рассмотрения жалобы.
Особую группу должностных лиц составляют граждане, не состоящие на государственной службе, но уполномоченные совершить действия, влекущие юридические последствия. Согласно Основам законодательства РФ о нотариате, нотариальной деятельностью может заниматься гражданин РФ, получивший на ее осуществление лицензию. При осуществлении нотариальных действий нотариусы обладают равными правами независимо от того, работают ли они в государственной нотариальной конторе или занимаются частной практикой. Обязательным для последних является то, что они должны быть членами нотариальной палаты.
Применительно к статьям Особой части КоАП РСФСР к должностным лицам исходя из обобщенной практики органов, рассматривающих дела об административных правонарушениях, следует относить служащих государственных органов, предприятий, учреждений и организаций, имеющих право совершать в пределах своей компетенции властные организационно-распорядительные действия, влекущие юридически значимые последствия (например, право издавать правовые акты, давать обязательные указания, распоряжаться кредитами, совершать регистрационные действия, нанимать и увольнять работников, применять меры поощрения и дисциплинарного воздействия).
Причисляя к должностным лицам государственных служащих, интересно будет рассмотреть классификацию основанную на ч.3 ст.2 Федерального закона «Об основах государственной службы РФ»:
Государственная служба включает в себя:
федеральная государственная служба, находящаяся в ведении Российской Федерации;
государственная служба субъектов РФ, находящаяся в их ведении.
В свою очередь федеральная государственная служба подразделяется на гражданскую и милитаризованную, гражданская состоит из общей и специальной. О милитаризованной гос. службе в законе ничего не сказано, однако практически нет сомнений, что, например, офицер милиции, таможенный инспектор или командир воинской части.
Существует классификация в зависимости от вида государственной власти, в органах которой замещают должности государственные служащие, их можно различать на работающих в:
представительных органах;
судебных органах;
органах исполнительной власти;
иных органах (президентуре, Центральной избирательной комиссии, прокуратуре и т.д.).
Государственные должности государственной службы подразделяются на следующие группы:
высшие государственные должности государственной службы (5-я группа);
главные государственные должности государственной службы (4-я группа);
ведущие государственные должности государственной службы (3-я группа);
старшие государственные должности государственной службы (2-я группа);
младшие государственные должности государственной службы (1-я группа);
Под государственной службой в законе понимается профессиональная деятельность лиц, замещающих государственные должности категорий «Б» и «В», по обеспечению исполнения полномочий государственных органов. Деятельность служащих государственных предприятий, учреждений (даже таких, как начальник железной дороги, ректор вуза, главный врач больницы, не говоря уже о библиотекарях, врачах и т.д.) теперь официально не считается государственной службой. Следуя закону, эту деятельность следует называть службой в государственных организациях, а ее субъектов – служащими государственных организаций. Поэтому государственных служащих также необходимо относить к должностным лицам.
В федеральном законе от 28 августа 1995 года "Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации" появились термины "должностное лицо местного самоуправления" и "выборное должностное лицо местного самоуправления":
должностное лицо местного самоуправления - выборное либо работающее по контракту (трудовому договору) лицо, выполняющее организационно-распорядительные функции в органах местного самоуправления и не относящееся к категории государственных служащих;
выборное должностное лицо местного самоуправления - должностное лицо, избранное населением непосредственно или представительным органом местного самоуправления из своего состава, наделенное согласно уставу муниципального образования полномочиями на решение вопросов местного значения.
Примером выборного должностного лица местного самоуправления может служить статья 16 этого же федерального закона.
1. Уставом муниципального образования могут быть предусмотрены должность главы муниципального образования - выборного должностного лица, возглавляющего деятельность по осуществлению местного самоуправления на территории муниципального образования, а также должности иных выборных должностных лиц местного самоуправления.
3. Глава муниципального образования и иные выборные должностные лица местного самоуправления наделяются собственной компетенцией по решению вопросов местного значения в соответствии с уставом муниципального образования.
В науке трудового права понятие "должностное лицо" разрабатывал Н.Г. Александров. В широком смысле к должностным лицам он относил тех, кто на каком-либо правовом основании исполнял функции государственной, общественной либо кооперативной организации. Далее, по признаку состояния в трудовых правоотношениях он выделял: ответственных руководителей и исполнителей.
На основе изучения специальной литературы исследуется вопрос о роли, признаках и видах должностных лиц государства, обосновываются принципы, лежащие в основе правового статуса этих субъектов, рассматриваются предпосылки формирования, содержания и особенностей правового статуса должностного лица.
В государственном управлении правовой статус должностных лиц объективно проявляется в единстве статистических и динамических начал. В первом случае имеется ввиду характер потенциальных юридических возможностей должностных лиц (функций, полномочий, ответственности), еще не реализованных в правоотношениях.
Во втором случае подразумевается процесс реализации должностным лицом этого состояния в правоотношениях (должностные действия, их последствия, отражающие его правовую деятельность). Определяющим элементом компетенции должностного лица являются функции.
Анализ законодательства показывает, что только должностные лица осуществляют организационно-распорядительные функции по реализации компетенции соответствующих органов. Для осуществления данных функций должностные лица наделяются государством необходимым объемом юридических властных полномочий, в том числе на издание актов управления, обеспечения их реализации путем применения мер убеждения и принудительных мер. У лиц и организаций, в отношении которых должностным лицом совершены служебные юридические действия, возникают правовые последствия в виде обязанностей поступать так, как того требуют властные предписания, либо появляется право отстаивать свой интерес, требовать пересмотра распорядительных действий должностного лица в административном и судебном порядке.
Можно квалифицировать должностных лиц:
1) по объему служебных полномочий:
на должностных лиц, полномочия которых имеют внутриорганизационный характер;
должностные лица, полномочия которых имеют публичный характер (представители власти, правоохранительных органов).
2) по признаку исполняемой роли в осуществлении управленческих функций на:
руководителей
специалистов, уполномоченных совершать действия, влекущие правовые последствия для других субъектов права.
Смирнов В.К. считает признаком должностного лица обладание распорядительно-дисциплинарной властью. Должностное лицо имеет следующие признаки:
обязанность организовывать процесс производства, создавать нормальные условия труда, обеспечить контроль над мерой труда и потребления, а также надлежащую трудовую дисциплину;
полномочия по утверждению локальных норм;
наличие ответственности за исполнение своих обязанностей.
Административно-правовой статус должностных лиц не является неизменным, он укрепляется вместе с развитием государства, одновременно с совершенствованием правового регулирования общественных отношений.
В заключение я хочу привести свое определение понятия «должностного лица», за основу которого я взял определение данное в ч.1 ст.164 УК Украины в редакции от 11 июля 1995 г.
Должностные лица - это лица, постоянно или временно осуществляющие функции представителей власти, а также занимающие постоянно или временно на предприятиях, в учреждениях или организациях, независимо от форм собственности, должности, связанные с исполнением организационно-распорядительных или административно-хозяйственных обязанностей или исполняющие такие обязанности по специальным полномочиям и влекущие юридически значимые действия, влекущие правовые последствия для других субъектов права и несущего повышенную ответственность за необеспечение выполнения установленных для него правил.
Очень важным моментом в данном определении будет являться часть, говорящая о независимости от форм собственности, так как во всех ранее приводимых формулировках во внимание принимались лишь государственные и общественные организации, учреждения и предприятия.
литература:
Административное право Российской Федерации. А.П Алехин., Ю.М. Козлов. М. "Зерцало" 1996.
Социальный механизм юридической ответственности должностных лиц. А.И. Щербак. Киев. Наукова Думка. 1986.
Правовая ответственность должностных лиц аппарата государственного управления. А.И. Щербак. Киев. Наукова Думка. 1980.
Ответственность граждан и должностных лиц за административные правонарушения. А.С. Телегин. М. 1994.
Учебник «Административное право России». Д.Н. Бахрах. М. 1996.
Сборник нормативных актов об административной ответственности граждан и должностных лиц. М. 1971.
Административное право России. А.П. Коренев. М. 1996.
Правовые отношения в социалистическом обществе. Александров Н.Г. М. 1959.
Правовой статус должностных лиц в системе ОВД. Куртяк И.В. М. 1985.
1
15
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-te-usa.html
|
Test “The USA”
|
https://doc4web.ru/uploads/files/20/000e0f0212b7151f08627c6b44a6e680.doc
|
files/000e0f0212b7151f08627c6b44a6e680.doc
| null |
https://doc4web.ru/arhitektura-/v-rige-suschestvuet-muzeya.html
|
В Риге существует 44 музея
|
https://doc4web.ru/uploads/files/251/6ceb0fe71a522c862d7ca597a21ed561.docx
|
files/6ceb0fe71a522c862d7ca597a21ed561.docx
|
В Риге существует 44 музея. Новые открываются постоянно, у нас уже есть музей истории бокса, музей “Латтелекома” и даже музей рижского водоснабжения.
В ансамбле Рижского Домского собора расположен старейший музей Латвии и Балтии – ныне Музей истории Риги и мореходства. Он был основан в 1773 году на основе частной коллекции врача Николауса фон Химзеля, это один из старейших музеев Европы..
В настоящее время в музее хранится до 500000 музейных материалов, связанных с историей, культурой и бытом Риги, а также ценная коллекция по истории латвийского мореходства.
Пять залов постоянной экспозиции музея посвящены территории низа Даугавы с lX века до нашей эры по Xll века и истории Риги с Xll по Xll века. Они знакомят с возникновением города, превращением его в важный центр ганзейской торговли. Здесь представлены как исторические свидетельства обнаруженные во время археологических, так и веками хранившиеся у рижан. В их числе украшения и оружие древних латышей рижские корабли, статуя Большого Кристапа (Святого Христофора). Чеканенные в Риге монеты, уникальная коллекция мер и весов, изделия цеховых мастеров, выдающиеся образцы средневекового искусства.
Два зала экспозиции посвящены истории латвийского мореходства с древних времён по наши дни. Здесь много моделей и рисунков кораблей, навигационные инструменты.
Государственный Художественный Музей
Коллекции этого хранилища произведений изобразительного исскуства Латвии охватывает период с середины XVIII века по 1945 год. Наряду с произведениями латышских авторов имеются обширная коллекция произведений балтонемецких художников, а также крупнейшее в Балтии собрание произведений русских художников (XVI-XXвв.).
Здание возведено в 1903-05 гг. архитектор и первый директор музея – Вильгельм Нейман.
Целенаправленное собирание произведений латышских художников осуществлялось в 20-30 гг.когда директором музея был выдающийся латышский живописец профессор Вилхелм Пурвитис.
На первом этаже представлена экспозиция живописи Балтии (сер.XVIII в. - сер. XIX в.) и выставка лучших работ русского искусства картин Николая Реиха.
На втором отображено становление и развитие латышского профессионального искусства с сер.XIX в. По 1945 г.
В выставочном зале музея ежегодно проводится до 10 выставок – персональные выставки видных современных художников Латвии, выставки классиков латышского искусства, тематические, концептуальные выставки, показы произведений зарубежных художников.
Латвийский Военный Музей
Музей находится у входа в Старую Ригу – некогда здесь были городские ворота, охраняемые.
Пороховой башней. Башня Стала музеем в 1919 году, когда в ней разместился основанный в 1916 году Музей латышских стрелков.
Военный музей возобновал свою деятельность в 1990 году.
Первый этаж отведен под коллекцию оружия – здесь представлены мечи, боевые топоры, пики и другое боевое снаряжение. Постоянная экспозиция посвящена латышским стрелкам времен 1-ой мировой войны – они в течении двух лет удерживали линии фронта вдоль Даугавы. Зал освободительных говорит о тех временах, когда после провозглашения Латвии независимой в 1918 году страну приходилось освобождать от чужих армий.
Один из башенных залов рассказывает о периоде 2-ой мировой войны.
Постоянные экспозиции: «Латышские воины в первой мировой войне 1914-1918», «Создание Латвийского государства и Освободительные бои 1918-1920», «Латвийская армия и военный флот 1919-1940», «Латвия и вторая мировая война», «Путь на баррикады 1945-1991».
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/prichastie-klass1.html
|
Причастие, 7 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/80/4dbdbdac80b5e52bd916dbe248909638.doc
|
files/4dbdbdac80b5e52bd916dbe248909638.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vnutrishkolniy-kontrol-proverochnaya-rabota-po-angliyskomu-yazi4.html
|
Внутришкольный контроль. Проверочная работа по английскому языку за 1 полугодие. 8 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/81/b324dc02fd3bed6b432da9390f85bd6f.doc
|
files/b324dc02fd3bed6b432da9390f85bd6f.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-na-temu-coose-te-rigt-tense.html
|
Тест на тему «Choose the right tense»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/33/5066ef88d840704b515448904c52291a.docx
|
files/5066ef88d840704b515448904c52291a.docx
|
Тест на тему «Choose the right tense»
1. … she (belong) to this family?
a) Does … belong; b) Is … belonging.
2. I am thirsty. I (want) something to drink.
a) am wanting; b) want
3. I (feel) hungry. Let’s go somewhere to eat.
a) am feeling; b) feel.
4. It (rain) hard today, and the children (stay) at home all time.
a) rains; are staying; b) is raining; are staying.
5. … you (believe) in miracles?
a) Are … believing; b) Do … believe.
6. Do you see who (sit) in the room?
a) is sitting; b) sits
7. I used to drink tea, but today I (prefer) coffee.
a) prefer; b) am preferring.
8. He (think) about his old parents. Don’t bother him.
a) thinks; b) is thinking.
9. … you (see) that lady over there?
a) Do … see; b) Are … seeing.
10. Who is that gentleman? What he (want)?
a) does … want; b) is … wanting
11. I can’t understand why he (be) so rude.
a) is being; b) is.
12. “... you (mind) my smoking?”- I (not/mind) it a bit.
a) Do … mind; don’t mind; b) Are … minding; am not minding.
13. Do you know who (own) this house?
a) is owning; b) owns
Present Perfect or Past Simple?
1. Gemma can’t find her keys. She (lose) them.
a) has lost; b) lost
2. The police (arrest) two men in connection with the robbery.
a) arrested; b) have arrested
3. A. Christie (write) more than seventy novels.
a) wrote; b) has written
4. I (watch) this film when I was a child.
a) watched; b) have watched
5. I (work) very hard this term. I need a rest.
a) worked; b) have worked
6. I (not / enjoy) this film. It was boring.
a) didn’t enjoy; b) have not enjoyed
7. “When … it (begin) snowing?” – “About an hour ago.”
a) has begun; b) did … begin
8. “... you (pass) your exams?” – “Not yet.”
a) Have … passed; b) Did… pass
9. … you (drive) a car before? You are nervous.
a) Did drive; b) Have driven
10. She (not / see) mom this morning. What about you?
a) didn’t see; b) hasn’t seen
11. I (talk) to him yesterday but we (not / talk) today.
a) talked; haven’t talked; b) haven’t talked; didn’t talk
12. “… she (finish) her report?” – “I’m sure, she (do) it.
a) Did… finish; did; b) Has … finished; has done
13. “How long … they (know) each other? – “I am not sure, I know.”
a) have … known; b) did … know
Present Progressive or Present Perfect Progressive?
1. You look tired. … you (work) all day?
a) Are … working; b) Have … been working
2. ”How long … you (learn) Russian?” – “I still (learn) it.”
a) have … been learning; am … learning; b) are learning; have been … learning
3. “... it (snow)?” – “Come up to the window and see.”
a) Has… been snowing; b) Is … snowing.
4. “How long … we (fly)?” – “For three hours already.”
a) have … been flying; b) are … flying
5. I (look) for you since morning. Where have you been?
a) have been looking; b) am looking
6. Hurry up! They (wait) for us.
a) have been waiting b) are waiting
7. My blouse is not clean. I (paint) the photo frame.
a) am painting b) have been painting.
8. What language … they (speak)? Listen.
a) are … speaking; b) have … been speaking
9. “... you (wait) long, Jane?” – “Actually, not very long.”
a) Have … been waiting b) Are waiting
10. “What … they do?” – “They (draw).”
a) are … doing; are drawing; b) have… been doing; have been drawing
11. You look upset. What … you (think) about?
a) are … thinking; b) have been thinking
12. She (talk) on the phone for half an hour already.
a) has been talking; b) is talking
13. What … you (do) since Monday?
a) have … been doing; b) are … doing
D. Present Perfect or Present Perfect Progressive?
1. How long … you (read) this book?
Have … been reading; b) have … read
2. “Is it still raining?” – “No, it (stop).”
has been stopping; b) has stopped
3. How long ... you (teach) English?
a) have … been teaching; b) have taught
4. “Are you in touch with them?” - “They (not / phone) me yet, since we met on Monday.”
a) have not been phoning; b) have not phoned
5. You shouldn’t go out, because it (rain) all day.
a) has been raining; b) has rained
6. We (not / been) to the south for ages.
a) have not been being; b) haven’t been
7. His house is rather old. How long … he (live) there.
a) has … lived; b) has … been living
8. Jack gave up smoking. He (not / smoke) for a year.
a) hasn’t smoked; b) hasn’t been smoking
9. “... you ever (swim) in the ocean?” – “Never.”
a) Have … swum; b) Have … been swimming
10. I (read) the book you gave me but my sister (not / finish) it yet.
a) have read; hasn’t finished; b) have read; haven’t been finishing
11. You work at school. How long … you (work) there?
a) have … been working; b) have worked
12. How long … you (have) your English lessons?
a) have … had; b) have … been having
13. ”Mom (bring) some oranges today. Where are they?”
a) has been bringing; b) has brought
KEYS: A. 1-a) 2-b) 3-b) 4-a) 5-b) 6-a) 7-a) 8-b) 9-a) 10-a) 11-b) 12-a) 13-b)
B. 1-a) 2-b) 3-b) 4-a) 5-b) 6-a) 7-b) 8-a) 9-b) 10-b) 11-a) 12-b) 13-a)
C. 1-b) 2-a) 3-b) 4-a) 5-a) 6-b) 7-b) 8-a) 9-a) 10-a) 11-a) 12-a) 13-a)
В. 1-a) 2-b) 3-a) 4- b) 5-a) 6-b) 7-b) 8-b) 9-a) 10-a) 11a) 12-a) 13-b)
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/do-pitannya-klasifikacii-staniv-i-haraktekteristik-elementiv-u-m.html
|
До питання класифікації станів і характектеристик елементів у моделі маркетингової системи медич
|
https://doc4web.ru/uploads/files/242/c1ea32c6e64eed48da2d916ae7e718b4.docx
|
files/c1ea32c6e64eed48da2d916ae7e718b4.docx
|
До питання класифікації станів і характеристик елементів у моделі маркетингової системи медичних послуг
Владимирський обласний фонд обов'язкового медичного страхування
Історія становлення і розвитку Міжнародної класифікації хвороб (МКБ) [International Classification of Diseases -ICD]- є деякою мірою метод формалізації визначених якісних станів організму людини.
У конкретній нозології МКБ описується визначений комплекс, зібрані конкретні характеристики (епідеміологія, етіологія, патогенез і ін.), стану (якості) людського організму від генома до індивідуального рівня.
Індивідуум (пацієнт) у системі надання медичних послуг (надання медичної допомоги) може бути описаний поряд з іншими характеристиками і конкретним формалізованим станом відповідно до МКБ.
Правомірно припустити, що кожному конкретному стану пацієнта, що визначає потребу в медичній послузі або їхньому комплексі, апріорно відповідають конкретні, порию однозначні, стану інших елементів маркетингової системи, прямо або побічно співвіднесених з цим станом.
Таким чином, відкривається шлях до побудови сімейства класифікаторів по кожнім можливому елементі маркетингової системи, пошуку і установленню відповідності між співпричетними складовими цих класифікаторів. Група класифікаційних елементів, об'єднаних конкретним станом конкретного пацієнта, являє собою об'єктивний опис (своєрідну модель) однозначної відповідності попиту та пропозицій у маркетинговій системі медичних послуг. Чим більше оптимальних відповідностей між параметрами різних класифікаторів, тим приближена маркетингова модель до свого оптимуму.
Практика підтверджує з одного боку, конструювання нових груп класифікаторів. Одним з таких прикладів може служити побудова International Classification of Impairments? Disabilities and Handicaps - Міжнародного Класифікатора Ушкоджень, Непрацездатності, і Обмежень (ICIDH) [1]. З іншого боку - дослідниками і практиками охорони здоров'я забезпечується побудова систем, що інтегрують по тим чи іншим ознакам елементи різних класифікаторів у визначені групи. Наочним прикладом, останнього твердження бути діюча система Діагностичних Родинних Груп (ARG).
Діагностичних родинні, економічно^-медико-економічні, ARG і інші групи, прийняті у світовій практиці охорони здоров'я, виявляють собою приклад сполучення визначених характеристик (нозологічних, економічних, технологічних) у системі попиту та пропозицій медичних послуг
В останні роки у вітчизняній охороні здоров'я широкий спектр наукових досліджень і розробок присвячений побудові класифікаторів простих медичних послуг.
Активна діяльність науковців і фахівців органів охорони здоров'я по розробці і впровадженню галузевих стандартів, що регламентують діяльність в області зміцнення здоров'я населення, деякою мірою, спирається на одержання і використання класифікаторів системи комплексної стандартизації медичних послуг (СКС МУ) [2].
При можливому наданні медичної допомоги, що відповідає з конкретної нозології, обраної з класифікатора, повинний відповідати (відповідає) визначений набір простих медичних послуг, вибір яких можливий з існуючих і розроблювальних у даний час класифікаторів.
У свою чергу на основі відповідної нозології і набору медичних послуг може бути сформований (формується) стандарт обсягу медичної допомоги.
Лікарська спеціальність (її кваліфікаційна складова) також однозначно повинна відповідати (відповідає) всім іншим елементам і характеристикам, що описують конкретний стан пацієнта і конкретних дій, спрямовані на зміну або корекцію даного стану.
Таким чином, спектр усіх можливих лікарських спеціальностей може бути представлений у виді відповідного класифікатора, з якого при необхідності вибирається та спеціальність і її кваліфікаційна категорія, що у більшому ступені відповідає визначеному стану пацієнта (нозологія з МКБ), набору медичних послуг (із класифікатора послуг), медичному стандарту (із класифікатора стандартів обсягом медичної допомоги), конкретним цілям і очікуваним результатам.
Аналогічно відповідно до конкретного стану пацієнта (діагнозом) формується комплекс адекватних медичних технологій. Так, згідно наказу Мінздраву Росії від 31.07.2000 р. № 299 введений у дію галузевий стандарт "Технології виконання простих медичних послуг. Загальні вимоги" (ОСТ ТПМУ № 91500.01.0004-2000)
Випливаючи подібній логіці, з наборів всіх інших елементів системи надання медичних послуг (істотних і несуттєвих) можливий вибір однозначних, оптимально співвіднесених між собою. Такі оптимальні відповідності знаходяться (установлюються) крім інших між вартісними характеристиками медичної послуги і параметрами лікарської праці, деонтологічними сутностями, ступенем ефективності, одиницями нормування праці, критеріями якості і т.д.
При нереалізованих діях по наданню медичної допомоги, на рівні пропозицій (проектування) медичної допомоги, у рамках лікарських пропозицій і планів дій, можливо визначене розмаїтість, безліч варіантів відповідності елементів, що складають систему в її конкретному стані. Абсолютна більшість, логічно сконструйованих апріорно можливих і обґрунтованих моделей співвідношень елементів системи маркетингу медичних послуг - мають право на конкретну реалізацію.
По завершенню надання медичної допомоги (завершене надання медичних послуг, удоволений попит) відповідність усіх задіяних елементів системи виявляється однозначно детермінованих і в цьому змісті відповідає одному з безлічі до того можливих ("планових") варіантів.
Набір подібних реалізованих, якісно однозначних і оптимально ефективних моделей взаємини всіх складових елементів системи, у принципі, дозволяє класифікувати ці моделі по визначеним заздалегідь обговореним ознакам.
Таким чином, відповідно до конкретних класифікаторів кожного з елементів системи можливо однозначне представлення характеристики кожного елемента окремо і всієї системи в цілому. Необхідно ще раз підкреслити, что стани і характеристики елементів системи будуть об'єктивно однозначні (обумовлені прикладним значенням станів, технологій і результатів) і, як видно, можуть бути формалізовані обкреслені відповідно до конкретних приватних класифікаторів.
Приміром, беручи за основу і розглядаючи всі можливі стани пацієнта по МКБ, а також стани і відповідне сполучення всіх інших елементів системи, у принципі, представляється можливим побудова класифікаційного ряду станів системи в цілому ("класифікатор класифікаторів").
Умовно такий класифікатор можна було б назвати Класифікатором Станів Маркетингової Медичної Системи (КС ММС).
Використовуючи наявні і конструюючи відсутні класифікатори всіх можливих елементів, що складають маркетингову систему медичних послуг, використовуючи новітні інформаційні комп'ютерні технології, представляється можливим у кожнім конкретному випадку досліджувати, знайти і зафіксувати конкретні стани оптимальної відповідності всіх елементів, при яких досягається відповідна мета системи при найвищий ступені ефективності, і на підставі таких складових вичленувати однорангові з метою побудови структури КС ММС.
Отримана й описана раніше [3,4] модель маркетингової (ліберальної) системи медичних послуг методологічно допомагає вичленувати абсолютно можливе і достатнє число елементів системи, на рівні яких забезпечується побудова відповідних класифікаторів. Крім того, у моделі розкритий закономірний зв'язок всіх елементів системи, а отже і визначене однозначно пряма або опосередкована відповідність складових параметрів класифікаторів цих елементів.
Маркетингова система медичних послуг описується двома принциповими рівнями (у моделі цей умовний підрозділ на двох півсфер - верхню і нижню):
рівень потреби медичних послуг і лікарських пропозицій медичної допомоги,
рівень попиту медичних процедур і лікарських дій (технологій) по задоволенню цього попиту пацієнта.
Перший рівень у принципі дозволяє вичленувати всі можливі відповідності елементів маркетингової системи. Іншими словами, забезпечує побудова можливих співвідношень параметрів класифікаторів, вибравши з ряду их параметри, що відповідають визначеним умовам і оптимальні тим або іншим цілям. На цьому рівні реалізується прогнозуюче задачі системи, що дозволяють у принципі (теоретично) зняти виниклі потреби відповідними пропозиціями.
На рівні попиту медичних процедур і лікарських дій забезпечується системи технологій. Зрозуміло, що при вдоволеному попиті всі складові реалізованої технології медичної допомоги виявляються однозначними. Відповідність цих "" параметрів класифікаційних рядів, що відбулися, системи одному з передбачуваних відповідностей елементів першого рівня (потреб і пропозицій).
Найвищий ступінь наближення відповідності параметрів класифікаторів елементів системи при вдоволеному попиті до заздалегідь оптимально розглянутої відповідності елементів системи в період лікарських пропозицій - є ніщо інше, як характеристика якості наданих медичних послуг.
Висновок
Запропонований методологічний підхід з використанням моделі маркетингової системи медичних послуг дозволяє комплексно і системно представити місця класифікаторів різних елементів системи охорони здоров'я, розкрити можлива і реалізована відповідність складових параметрів цих класифікаторів, з метою прогнозування і забезпечення найвищого ступеня задоволення медичних потреб.
Література
1. Bickenbach, J., Chatterji, S., Badley, E. and Ustun, T. (1999) Models of Disablement, Universalism, and the International Classification of Impairments, Disabilities and Handicaps. Social Science and Medicine 00, 1-15.
2. Стародубов В.И. із співавт. Основні положення концепції стандартизації медичних послуг. / Економіка охорони здоров'я, № 10/22, - 1997. - с.5.
3. Тогунов И.А. Модель маркетингової системи медичних послуг (маркетингова формалізована сутність ліберальної системи охорони здоров'я). / Ексклюзивний маркетинг - № 5 - 1999, - с.47-83.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/testovaya-rabota-po-angliyskomu-yaziku-dlya-klassa.html
|
Тестовая работа по английскому языку для 4 класса
|
https://doc4web.ru/uploads/files/19/f2d98f70d79ece8560d61adcf1898ded.docx
|
files/f2d98f70d79ece8560d61adcf1898ded.docx
|
FORM 4 TEST YOURSELF (Unit 1)
Ответь на вопрос к рисункам 1-4: “What’s the weather like?”
1. 2. 3. 4.
__________________ ________________ ______________ ____________
Выбери подходящее словосочетание для каждого предложения:
In winter a lot of children like to fly a kite / to play snowballs.
When the weather is fine, we can have a picnic in the forest / watch TV at home.
Summer is the best (лучший) season to dive and swim / to toboggan and ski.
When it’s cold and rainy I like to ride my bike /play computer games.
Вставь вместо пропусков слова из рамки:
dive summer sunny cloudy fly
- Do you like autumn?
- No, I don’t like it because it’s rainy and ________ (1). But I like _______ (2) very much.
- Why?
- It’s ________ (3)and hot . I can run and jump all day. My friends and I like to ______ (4) kites and ______ (5).
Расставь слова, чтобы получилось предложение:
1) spring, can, a lot of, In, we, flowers, see. _________________________________________________________________
2) you, do, in, summer, What, like, to do? _________________________________________________________________
3) Pupils, read, at, and, will, write, school. _________________________________________________________________
4) his, friends, make, Will, next, a snowman, winter? _________________________________________________________________
5) won’t, They, tomorrow,skate. _______________________________________
5. Вставь в письмо слова вместо рисунков:
October 10th
Dear Bess,
Thank you for your letter.
It’s autumn now. The weather is rainy. It’s cold and windy. I can’t say I like it.
My favourite seasons are summer and winter. In winter, when it’s (1)______
I can play(2)________ or (3)_________.
In summer it’s (5)______ and (6)______.
We (7)_______ and (8)_____ .
Write me back,
Mary
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/melisa-likarska-melissa-officinalis.html
|
Меліса лікарська Melissa officinalis
|
https://doc4web.ru/uploads/files/231/46eba4f990b99d6e4b7a07cee0aa5f8e.docx
|
files/46eba4f990b99d6e4b7a07cee0aa5f8e.docx
|
МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА —Melissa officinalis L.
Російська назва — мелисса лекарственная
Родина губоцвіті — Labiatae
Багаторічна трав'яниста рослина. У дикому стані росте в Середземноморському регіоні. На Україні рослина дуже популярна як серед знавців народної медицини, так і серед пасічників, оскільки меліса — чудовий медонос. Квітучі стебла її без шкоди для бджіл застосовують проти варіотозу. Висівають мелісу на городах та грядках. Вирощують її і як технічну культуру в окремих господарствах для одержання ароматичної олії. Це сонцелюбна і вологолюбна рослина. Росте на одному місці не більше 2 років, далі засихає. Насіння яскраво-чорне, дрібне, легке, розноситься вітром на чималі відстані. Рослина здатна до значного самовисіву. Стебло чотиригранне, гіллясте, високе. Іноді досягає висоти 1 м і більше. Рослина запашна, листки зморщені, велико-зубчасті, черешкові. Квітки білуваті або рожеві, з червоною плямою. Починає цвісти в середині червня і цвіте до глибокої осені (аж до приморозків). Листки при подрібненні (свіжі і висушені) пахнуть цитриною.
Сировина. З лікувальною метою використовують листки і квітконосні стебла, які зрізують під час цвітіння рослини. Сонячного літа з частими дощами збір трави меліси лікарської проводять іноді 2—3 рази протягом сезону.
Рослину висушують у теплих добре провітрюваних приміщеннях і зберігають у щільній тарі.
Хімічний склад. У сировині виявлено дубильні речовини (близько 5%), смоли, кавову, олеанову та урсолову - кислоти, аскорбінову кислоту (140—150 мг/100 г) летку олію (близько 0,33 %), яка містить цитраль, гераніол, цитронелаль. Рослина вивчається. До офіци-нальних лікувальних засобів препарати меліси не занесено, окрім лет-кої олії.
Застосування. Препарати меліси лікарської, як і м'яти, материнки, чебрецю, здавна використовуються при лікуванні численних недуг народною медициною. Хоч батьківщиною меліси е Середземномор'я, рос-лина дуже популярна серед українського народу як «універсальний» засіб лікування («помічна трава»).
Ми застосовуємо препарати меліси при лікуванні захворювань травного каналу, печінки, панкреатиту, цукрового діабету, запальних процесів сечостатевої системи, зокрема при сечокам'яній хворобі, уретриті, простатиті, циститі, у суміші з вересом звичайним, цмином пісковим, медункою лікарською, веронікою лікарською, приймочками кукурудзи, коренями алтеї лікарської, родовика лікарського та бруньками тополі чорної.
Рослину використовуємо при анацидному та гіпоацидному гастриті. Вона виявляє легку потогінну, вітрогінну та проносну дію. Припиняє нудоту і блювання, діє протисудомно, заспокоює нервому систему, поліпшує сон, має анестезуючі властвості. На цій основі передбачено її застосування як зовнішнього засобу (для примочок до фурункулів, карбункулів, саден, забитих місць, ран, полегшення болю у суглобах, при поліартриті, спондиліті, радикуліті, невралгії лицьового нерва та ін.)„ Препарати меліси лікарської, як і глоду колючого, мають значні анти-алергічні властивості, їх ми застосовуємо успішно при гастриті і хронічному бронхіті, коклюші, трахеїті, пневмонії, серцевому неврозі, екстрасистолії, ядусі, дисменореї, ревматичному болю у суглобах, безсонні, мігрені, при значному нервовому виснаженні, стресових станах, перед тяжкими операціями. Вони заспокоюють нервову систему, поліпшують сон, сприятливо впливають на діяльність серцево-судинної системи.
Готують відвар з листків і квітконосних стебел меліси лікарської. Беруть 1 столову ложку добре подрібненої рослини, кип’ятять 1 хв. і настоюють 10 хв. Склянку відвару випивають за 4 рази протягом доби, до їди.
Офіцинальний лікувальний засіб — мелісова олія — вживається всередину по 10—15 крапель при захворюваннях дихальних і сечових шляхів, суглобовому ревматизмі, для заспокоєння нервової системи, поліпшення сну і самопочуття після перенесених тяжких травм та операцій.
При нервовому перезбудженні добрий ефект дає застосування препаратів, виготовлених з меліси лікарської у суміші з коренями валеріани лікарської та синюхи блакитної. Беруть по 1 столовій ложці зазначених вище рослин, заливають 1 склянкою води, кип'ятять 10 х» і настоюють 4 год. П'ють по 2 столові ложки 3 рази протягом доби і четвертий раз — перед сном.
Ми готуємо настойку листків і квітконосних стебел меліси лікарської на 40 % спирті у співвідношенні 1 : 3. Настоюємо 2 тижні. Хворі вживають по ЗО крапель 3 рази протягом доби на ложці води і четвертий раз — перед сном. Настойка меліси лікарської входить у запропоновану нами композицію (опис подається в окремому розділі) для комплексного лікування хворих з алергічними реакціями, профілактики алергічних і стресових станів організму та усунення спазмів судин мозку, жовчного міхура, спастичного коліту, для нормалізації ритму серця (при екстрасистолії, тахікардії, пароксизмальній тахікардії), лі" кування вегето-судинної дистонії, гіпертонічної хвороби.
На підставі особистих багаторічних клінічних спостережень ми твердо переконались у тому, що в наш надто квапливий час, коли так часто у людей виникають психічне і розумове перенапруження, стресові стани, застосування препаратів з суміші меліси лікарської, синюхи блакитної, собачої кропиви серцевої, вересу звичайного, глоду колючого, материнки звичайної, хмелю звичайного дають позитивний профілактичний та лікувальний ефект. Готують суміш у співвідношенні названих рослин 3:3:3:2:2:2:3. Беруть 4 столові ложки суміші, заливають 2 склянками окропу, настоюють 4 год. і п'ють по 50—70 мл З рази протягом доби за 30 хв. до їди і четвертий раз — перед сном.
ПОДОРОЖНИК ВЕЛИКИЙ —Plantago major L.
Російська назва — подорожник большой
Родина подорожникові — Plantaginaceae
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10—60 см з коротким кореневищем і розеткою прикореневих листків. Стебло безлисте, тонко-борознисте, голе або ледь опушене. Листки яйцеподібні або еліптичні, з 3—7 жилками, цілокраї, голі, з клиноподібною основою. Суцвіття довгоциліндричне, колосоподібне, розріджене при основі. Росте подо« рожник великий на сонячних галявинах, луках, узліссях, узбіччях шляхів. Цвіте в травні — липні. Поширений по всій території СРСР, крім Крайньої Півночі.
Сировина. Для лікувальних потреб збирають листки і насіння рослини. Листки зрізують, коли подорожник цвіте, а насіння збирають восени. Сушать листки в теплих добре провітрюваних приміщеннях.
Розстилають їх, як і листки підбілу звичайного, тонким шаром, щоб вони при тривалому висушуванні не уражалися цвіллю, не потемніли і не втратили лікувальних властивостей.
Хімічний склад. Листки подорожника великого містять близько 20% пектинових речовин, насіння—близько 40%. У рослині виявлено органічні кислоти (бензойну, саліцилову та ін.), оксикоричні кислоти (хлорогенову та коричну), флавоноїди, сапоніни, каротин, аскорбінову кислоту, вітамін U, іридоїдні глікозиди (аукубін та каталпол), дубильні речовини, сліди алкалоїдів, ситостерин. У насінні, окрім того, знайдено жирні олії (близько 20 %), значну кількість слизу (близько 44 %), сапоніни, пектинові сполуки.
Застосування. Препарати подорожника великого мають відхаркуі вальну, обволікальну, антисклеротичну, антисептичну та кровоспинну дію. Вони сприяють гоєнню ран, поліпшують секрецію шлункового соку і тому широко застосовуються в науковій і народній медицині, зокрема при зниженій секреторній діяльності шлунка, для лікування свіжих
1 задавнених ран (свіжим соком подорожника великого). Листками подорожника великого лікують захворювання верхніх дихальних шляхів простудного походження, запалення сечового міхура, зупиняють кровохаркання, маткові і шлункові кровотечі.
Для лікування шлункових, маткових кровотеч, а також кровотеч при геморої готують суміш листків подорожника великого з коренями калгану, родовика лікарського, медунки лікарської, алтеї лікарської, листками кропиви дводомної, плодів шипшини коричної у співвідношенні 2 І 2:2:2: 1.
Беруть 2 столові ложки цієї суміші, заливають 2 склянками води, кип'ятять на малому огні 10 хв, додають 1 столову ложку коренів алтеї лікарської, настоюють 4 год. Вживають по 100 мл 5 разів протягом доби за ЗО хв до їди.
Для лікування захворювань дихальних шляхів простудного походження використовують листки подорожника великого разом з квітками бузини чорної, листками підбілу звичайного, травою материнки звичайної, бруньками тополі чорної у співвідношенні 2:1:2:1:1. Беруть
2 столові ложки суміші, заливають склянкою води, кип'ятять 10 хв і настоюють 10 хв.
Приймають по 100 мл 3 рази протягом доби за ЗО хв до їди.
Медична промисловість випускає такі препарати подорожника:
1. Плантаглюцид. Полісахаридний препарат, виготовлений з водно* го екстракту листків подорожника, у формі гранул. Застосовують для лікування хронічного гіпоацидного гастриту, виразкової хвороби з нормальною та зниженою секрецією. Вживають всередину по '/а—1 чайній ложці 3 рази протягом доби за ЗО хв до їди. Курс лікування — близько 1 міс.
2. Сік подорожника. Суміш рівних об'ємів соку свіжих листків подорожника великого і подорожника блошиного, консервованого спиртом і натрію мета бісульфітом (0,15%). Застосовують при анацидному
гастриті ta хронічному коліті: по 1 столовій ложці 3 рази протягом доби. Лікування тривале (близько 1 міс). При необхідності його повторюють 2—3 рази протягом року.
СУХОЦВІТ БАГНОВИЙ-Gnaphalium uliginosum L.
Російська назва — сушеница топяная
Родина айстрові (складноцвіті) — Asteraceae (Compositae) Сухоцвіт багновий — однорічна трав'яниста рослина заввишки Іи— 25 см з розпростерто-галузистим стеблом, яке густо устелене сірувато-повстистим опушенням. Листки чергові, короткочерешкові, цілокраї, сірувато-повстисті. Суцвіття — дрібні кошики, скупчені по 2—4 в пучках на кінцях гілочок, у пазухах верхніх листків. Цвіте рослина з червня по жовтень, Поширений сухоцвіт багновий на вогких луках,
польових долинах, заплавах, низьких берегах річок, вологих узліссях. Росте у Білорусії. Ленінградській, Московській, Рязанській областях, в Сибіру, в лісовій і лісостеповій зоні середньої смуги Європейської частини СРСР.
Сировина. Збирають усю рослину під час її найінтенсивнішого цвітіння. Сушать у теплих, добре провітрюваних приміщеннях.
Хімічний склад. Хоч рослину використовують і в науковій медицині, її дію вивчено Іде недостатньо. В траві сухоцвіту багнового виявлено дубильні речовини (близько 4%), летку олію, смоли (близько 16%), каротин (близько ЗО мг/100 г), флавоноїди, фітостерини, аскорбінову кислоту, сліди тіаміну, алкалоїд гнафалш, який має властивості розширювати кровоносні судини.
Застосування. Препарати сухоцвіту багнового розширюють судини, мають гіпотензивні властивості, уповільнюють серцевий ритм, прискорюють зсідання крові. Виявлено також ранозагоювальні і антибактеріальні властивості рослини. Використовують препарати сухоцвіту багнового для лікування початкових стадій гіпертонічної хвороби, стенокардії, тахікардії, гіперацидного гастриту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, для усунення нервових розладів та безсоння. Готують такий настій рослини. Беруть 1 столову ложку подрібненого сухоцвіту багнового, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 10 хв. П'ють по 100 мл 3 рази на добу за ЗО хв до їди і четвертий раз — перед сном. /
Значно кращий ефект дає застосування сухоцвіту багнового в суміші з квітками глоду колючого, травою собачої кропиви серцевої, вересу звичайного, меліси лікарської, листками омели білої. На І л окропу беруть по 1 столовій ложці кожної рослини і настоюють 8 год. Препарат вживають так само, як і попередній настій.
При нервовому виснаженні, безсонні, стресових та алергічних станах застосовують настій суміші сухоцвіту багнового з коренем валеріа* ни лікарської, травою чебрецю звичайного, вересу звичайного, меліси лікарської, глухої кропиви серцевої, квітками глоду колючого у співвідношенні 2:2:1:2:3:3:2. Беруть 5 столових ложок суміші, заливають 1 л окропу, настоюють 12 год. Вживають по 2 столові ложки 4 рази протягом доби за ЗО хв до їди.
Ми застосовуємо настойку сухоцвіту багнового як зовнішній засіб для лікування трофічних виразок. Беремо 100 г свіжих березових бруньок та 100 г сухоцвіту багнового і заливаємо 1 л соняшникової олії. Настоюємо 3 тижні. Потім настойку фільтруємо і рекомендуємо 2 рази на день змазувати нею трофічні виразки. Цією ж настойкою ми до-сить успішно лікуємо ерозію шийки матки. Тампоном, добре змоченим настойкою, щоденно змазуємо шийку матки. Внаслідок цього через 8—15 діб загоюються навіть застарілі ерозії.
Добрі наслідки при цьому дає відвар сухоцвіту багнового у поєднанні з бруньками тополі чорної. Беруть по 1 столовій ложці названих компонентів на 1 склянку води, кип'ятять 10 хв, додають 1 столову
ложку кореня алтеї лікарської, настоюють 4 год і фільтрують. Цим відваром 2 рази на добу (ранком і перед сном) проводять спринцювання піхви.
Для лікування трихомонадного кольпіту ми користуємось такою випробуваною і надійною композицією. Беремо по 1 столовій ложці сухоцвіту багнового, бруньок тополі чорної, коренів родовика лікарського, заливаємо 2 склянками води, кип'ятимо на малому вогні 10 хв і настоюємо 10 хв. Відвар фільтруємо і використовуємо, як і попередню композицію.
Готуємо ще такий відвар. Беремо по 1 столовій ложці коренів перстачу прямостоячого, бруньок тополі чорної, родовика лікарського, гравілату міського, цикорію дикого на 3 склянки води, кип'ятимо 10 хв. Застосовуємо для спринцювання при трихомонадному кольпіті, білях та для лікування ерозії шийки матки. Курс лікування — 7—15 діб. Цей же відвар використовуємо як примочки до трофічних виразок, пролежнів, забитих місць, набряклих суглобів.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/merezha-internet.html
|
Мережа Інтернет
|
https://doc4web.ru/uploads/files/229/48495dfb3d8f397c7d1b872d7ddf9a9c.docx
|
files/48495dfb3d8f397c7d1b872d7ddf9a9c.docx
|
Мережа Інтернет
Internet-це глобальна інформаційна мережа,яка обєднує велику кількість регіональних мереж і водночас мільйони комп’ютерів в усіх кінцях планети з метою обміну даними та доступу до інформацвйних та технологічних ресурсів.
Internet-забеспечує доступ до декількох інформаційних технологій,серед яких найваждивіші такі
-електронна пошта e-mail
-універсальна система доступу до гіпертекстової інформації на Web-серверах у системі World Wide Web(WWW)
-система передавання текстових і прогромних файлів FTR
-система підтримки груп новин UseNet newsgroups та органіції телеконференцій.
-система передавання текстових файлів Gopher тощо.
Робота електронної пошти грунтується на принципі що будь який текст набраний на клавіатурі можна передати на сусідній компютер чи на компютер розміщений на іншому континанті якщо компютери ці зєднані між собою.Для цього треба скористатися будь якою програмою що підтримує електронний звязок.Mail MsMail MS Internet Expiorer Netscape Navigator Eudora тощо.
Вхід у поштові програми в системах колективного доступу захищенй паролем який треба зберігати в таємниці оскільки послуги в Internet зазвичай платні а також для захисту інформації.
Поштові системи фірми Microsoft мають подібні основні меню, що значно полегшує роботу з ними. Принципи роботи такі. Запустивши програму і відкривши нові файли, можна в основному вікні написати лист, відповідні поля заповнити адресою адресата, адресами, кому висилати копії, а також темою листа. Щоб відправити лист, треба натиснути на кнопку Send (Відправити). На панелях інструментів є кнопки для редагування тексту і роботи з файлами, а також кнопки для задання таких параметрів
приєднання до листа ще одного файла (Attachment);
підтвердження про отримання листа адресатом;
підтвердження факту прочитання листа адресатом;
перевірки граматики;
підвищення чи пониження категорії важливості листа;
вибору адреси з бази даних;
отримання довідки про програму тощо;
Увійшовши в поштову систему, потрібно оглянути рядок статусу, де зазначено, чи вам надійшов лист. Для прочитання листа треба натиснути на кнопку Open (Відкрити) і вибрати потрібний файл зі списку.
Листи для відсилання можна готувати заздалегідь на будь-якому комп’ютері і відправляти їх прямо з дискети, отримані листи можна зберігати в особистому каталозі, на дискеті або вилучати. Текст листа пишуть англійською мовою, українською, якщо є певність у тому, що адресат зможе його прочитати (тобто має потрібний декодер) або транслітерацією, якщо такої певності немає (наприклад, якщо лист відсилають за кордон). Лист повинен бути коротким, а додаткову інформацію (текст, графіку, музику) додають до листа як окремий файл (attachment). Поштова адреса має, наприклад, такий вигляд :
natalka @ polynet.lviv.ua,
де polynet.lviv.ua - це адреса сервера, яким користується Наталка. Перше слово означає організацію (тут Державний університет «Львівська політехніка»). З назви випливає, що сервер розміщений у Львові. Останні два символи у назві описують країну : ua - Ukraine, uk - United Kingdom, ca - Canada тощо.
Обмін інформацією між користувачами через мережу Internet називається телеконференцією (режимом роботи з групами новин, службою новин, режимом UseNet). Для цього комп’ютер повинен мати прямий контакт (on-line) з сервером новин і відповідне програмне забезпечення: програму Trumpet News Reader або Netscape Navigator або MS Internet Explorer тощо. За допомогою телеконференцій можна швидко отримати повідомлення на задану тему або відіслати інформацію іншим учасникам. Наприклад, у конференції UA.BISNESS можна ознайомитися з діловими пропозиціями українських підприємців або опублікувати свою пропозицію, а в конференції PVT.LVIV.MUSIC - ознайомитися з новинами музичного життя Львова чи поза його межами тощо. Щоб увійти в режим новин, треба виконати команду News- з’явиться вікно для роботи з групами новин. Знаючи адресу сервера новин (News Host), можна приєднатися до нього. Якщо відшукати в меню програми команду для доступу до груп новин (GROUP, SHOW тощо) і виконати її то можна отримувати назви всіх груп на цьому сервері. Назви груп будуть у нижній або лівій половині екрана. Вони складаються зі слів чи їхніх скорочень розмежованих крапками. Перше слово є стандартне. Воно несе інформацію про тематику групи наприклад
аlt суперечки дискусії
biz бізнес
comp компютерна тематика
k 12 шкільна освіта
rek хобі
relkom російськомовні групи
soc соціальна тематика
news організації що підтримують службу новин тощо
Другі і треті слова уточнюють тематику новин конференцвї
books книжки
food їжа
humor гумор
gob робота
sport спорт
test тести
tv телебачення тощо
Підписку subscribe на групу новин роблять так вибирають потрібну групу і натискають на клавішу вводу - назва групу буде у верхній половині екрана або позначена . Можна відразу підписатися на декілька груп. Потрібну статтю з групи вибирають таким же чином виокремлюють групу і натискають на клавішу вводу- зявляється список статей групи. З нього вибирають одну і знову натискають на клавішу вводу- на екрані відобразиться текст. Його можна записати на свій диск SAVE переслати поштою FORWARD висловити свою думку і розмістити її у файлі на сервері для загального доступу POST відповісти персонально авторові ARTICLE тощо.
INTERNET
Internet – це глобальна інформаційна мережа, яка об’єднує велику кількість регіональних мереж і водночас мільйони комп’ютерів в усіх кінцях планети з метою обміну даними та доступу до інформаційних і технологічних ресурсів.
Internet забезпечує доступ до декількох інформаціїних технологій, серед яких :
– електронна пошта e-mail;
– універсальна система доступу до гіпертекстової інформації Web-серверах у системі Word Wide Web(WWW);
– система передавання текстових і програмних файлів FTP;
– система підтримки груп новин UseNet newsgroups тощо.
Робота електронної пошти грунтується на тому, що будь-який текст, набраний з клавіатури, можна передати на інший комп’ютер. Поштові системи фірми Microsoft мають подібн меню. Запустивши програму, набравши лист, натискаємо на кнопку Відправити. Для прочитання листа, який надійшов вам необхідно натиснути на кнопку Відкрити.
Ще одним застосуванням Internet є FTP-технологія, яка призначена для пересилання файлів між FTP-серверами. Для доступу до цих файлів потрібно знати їхні повні адреси:
<назва сервера>/<повний шлях до файлу>/<назва файлу на сервері>
Останніми роками інтенсивно розвивиється нова технологія WWW-технологія, вона забезпечує роботу з гіпертекстом –спосіб ієрархічної організації інформації, яка може бути на одному чи багатьох серверах, зв’язок між якими забезпечують гіпертекстові посилання в системі HTTP-протоколу; гіпертекстовими посиланнями – короткий підкреслений і виокремлений іншим кольором текст у документі, клацнувши на який мишею, отримують доступ до іншого файлу чи документу.
Документи відшукуються за адресою:
<тип інф. простору>://<назва сервера>/<назва каталогу>/ <назва підкаталогу>/<назва файлу>
Для зручної роботи користувача є спеціальні програми перегляду файлів – броузери, їхня функція полягає в доставці на комп’ютер користувача файлу, замовленого за його адресою.
Гіпертекстову технологію застосовують для подання інформації у WWW-просторі, зокрема для роботи з Web-документами.
Щоб встановити гіперппосилання необхідно:
Визначити об'єкти (який буде гіперпосиланням і на який буде гіперпосилання) Для визначення об’єкта,що буде гіперпосиланням треба виділити об’єкт (текст, окремий символ або графічний об’єкт крім таблиці, хіба її елементи) автофігури, текст. Рисунок вибирається, клацнувщи один раз мишкою. Після вибору об’єкта гіперпосилання викликаємо команду вставка, гиперпосилка. Відкривається діалогове вікно , уякому є 2 віконечка:
Перше для вводу URL- адреси або шляху до файла , на який буде здійснюватися перехід при гіперпосиланні (той файл, який відкрився подвійним клацанням мишки)
Друге для вибору об’єкта у файлі вказаного в першому віконечку, до якого буде здійснено перехід (цей об’єкт буде у верхній частині вікна, відкритого за гіперпосиланням файла, буде у верхній частині екрану)
Об’єктом переходу у файлі є закладка. Вибрати файл, а також об’єкт у вибраному фійлі, можна використовуючи обзор, яка відкриває стандартне діалогове вікно відкриття файла або список доступних у документі закладок.
Спосіб адресацій може бути абсолютним або відносним, що визначається прапорцем.
Абсолютна адресація - це URL, або повний шлях до файла (в мережі - і мережевий шлях)
Відносна адреса - це шлях до файла відносно того файла, в якому є гіперпосилання. При переміщенні файла, що містить гіперпосилання, абсолютні адреси будуть діяти до того часу, поки не зміниться розміщення файлів цілей (на які спрямовані гіперпосилання).
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-te-united-kingdom-of-great-britain-and-nortern-ireland.html
|
Тест "The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/20/ddfaabb327f1661c49844d105be3e631.doc
|
files/ddfaabb327f1661c49844d105be3e631.doc
| null |
https://doc4web.ru/astronomiya-/organoleptichni-metodichni-priyomi-kontrolyu.html
|
Органолептичні методичні прийоми контролю
|
https://doc4web.ru/uploads/files/250/f025fe4bd7fa0907e62296b85f6910ed.docx
|
files/f025fe4bd7fa0907e62296b85f6910ed.docx
|
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
Органолептичні методичні прийоми
Органолептичні методичні прийоми фінансово-господарського контролю використовують при перевірці фактичного стану об'єктів контролю. Найважливішим з них є інвентаризація (від лат. іпуепіагіит — опис).
Основні завдання інвентаризації полягають в установленні фактичного стану і наявності основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів у касах, на рахунках у банках, розрахунково-кредитних операцій, а також обсягів незавершеного виробництва підприємства. Інвентаризацією здійснюють контроль збереження матеріальних цінностей, коштів, виявляють предмети, які втратили свою первинну якість, вироби застарілих фасонів і моделей, а також наднормативні і невикористані матеріали, інвентар і обладнання, машини та інші об'єкти основних засобів. Одночасно під час інвентаризації перевіряють додержання правил і умов зберігання матеріальних цінностей і коштів, а також правил утримання і експлуатації машин, устаткування, інструментів, спецодягу, інвентаря та ін. Методичний прийом інвентаризації використовується для контролю достовірності даних бухгалтерського обліку, звітності і балансу підприємства, зокрема, наявності і вартості товарно-матеріальних цінностей, коштів у касах, на розрахунковому та інших рахунках в установах банків; реальності обліку коштів у дорозі, дебіторів і кредиторів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резерву наступних витрат, фондів та інших коштів, відображених на статтях балансу.
У процесі інвентаризації використовуються контрольно-аудиторські процедури, які дають змогу перевіряти матеріальні цінності і кошти у натурі переліченням, зважуванням, перемірюванням, а кошти у розрахунках — взаємним звірянням сум з іншими підприємствами і окремими особами, які є платниками підприємства або одержувача коштів від нього. Результати інвентаризації оформляють типовими формами документів, затвердженими статистичними органами або спеціалізованою документацією, затвердженою міністерствами і відомствами в установленому порядку. До такої документації відносять: інвентаризаційний опис устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, незавершеного будівництва, цінностей і документів суворої звітності; інвентаризаційний ярлик; акти інвентаризації товарів відвантажених, матеріалів і товарів, що перебувають у дорозі, незакінчених ремонтів основних засобів, наявності готівки, розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами;
порівняльна відомість та ін. Документи, які відображають результати інвентаризації, є доказом фактичного стану цінностей на певну дату, підтвердженого підписами членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних осіб, тому при перевірці до цих документів ставляться вимоги, аналогічні до первинної документації, яка застосовується в обліку господарських операцій, нормативних актів про документи і документооборот у бухгалтерському обліку.
Отже, інвентаризація — органолептичний методичний прийом контролю фактичною стану підконтрольних об'єктів, здійснюваний з метою забезпечення збереження цінностей і раціонального використання їх у фінансово-господарській діяльності.
Інвентаризація у внутрішньому аудиті фінансово-господарської діяльності, яка здійснюється бухгалтерією та іншими підрозділами підприємства, є не тільки методичним прийомом, а й формою оперативного контролю збереження матеріальних цінностей і коштів. Організація і методика проведення її здійснюються відповідно до Основних положень з інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків.
За часом проведення інвентаризації поділяють на планові і позапланові. Планові — передбачаються планом поточного контролю збереження цінностей.
Позапланові — провадяться в строки, не передбачені планом, в разі зміни матеріально відповідальних осіб, у зв'язку із стихійним лихом, у випадку викрадення цінностей, коли необхідно терміново і раптово перевірити наявність і стан певної групи цінностей.
Особливим видом планових інвентаризацій є перманентні, які провадяться на підприємстві безперервно за спеціальним графіком із метою запобігання недолікам і псуванню цінностей, безгосподарності.
Залежно від повноти охоплення перевіркою цінностей інвентаризації бувають повні і вибіркові (часткові).
Повна інвентаризація — це перевірка всіх засобів підприємства і джерел утворення їх перед складанням річного звіту, у процесі комплексного аудиту і в деяких інших випадках. Щодо товарно-матеріальних цінностей, то повна інвентаризація охоплює всю номенклатуру матеріалів, товарів, інвентаря.
Вибіркова (часткова) інвентаризація — це перевірка певної частини засобів або окремих груп і видів товарів, матеріалів. Вибіркові інвентаризації провадять на базах і складах і:і кількісно-сортовим обліком товарно-матеріальних цінностей, у міжінвентаризаційний період. При цьому перевіряють найбільш цінні, що користуються підвищеним попитом, товари, а також наднормативні запаси і матеріали, які тривалий час, зберігають на складах без руху. В разі виявлення порушені. у збереженні цінностей або нестач провадять позачергову повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Одночасно з інвентаризацією перевіряють дані бухгалтерського обліку цінностей, уточнюють залишки товарно-матеріальних цінностей на день інвентаризації зустрічною перевіркою документів з метою виявлення тих матеріалів, що надійшли, але не оприбутковані або відпущені і не списані у видаток. При проведенні інвентаризації додержують принципу раптовості, плани і графіки інвентаризації не підлягають розголошенню.
Обов'язковим є проведення інвентаризації в строки, встановлені нормативними документами про бухгалтерські звіти і баланси, в разі зміни матеріально відповідальних осіб, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей після пожежі або стихійного лиха (повінь, землетрус та ін.), переоцінки основних засобів і товарно-матеріальних цінностей, продажу об'єктів основних засобів кооперативним та іншим підприємствам. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язкове у випадку зміни бригадира, вибуття з колективу більш як половини членів, а також на вимогу одного або кількох членів.
При підготовці чергової інвентаризації враховують час і результати проведення попередньої, заповнення нормативу запасів, а в торгових підприємствах — і повноту здавання виторгу в касу або установу банку. Насамперед проводять інвентаризації у матеріально відповідальних осіб, знову прийнятих, а також при збільшенні наднормативних запасів цінностей, наявності сигналів про порушення правил приймання, відпуску, відвантаження і реалізації товарів тощо.
Організація інвентаризації і контроль за її проведенням на підприємстві покладаються на керівника і головного бухгалтера. Крім того, головний бухгалтер зобов'язаний своєчасно відображувати результати інвентаризації цінностей у бухгалтерському обліку.
На підприємствах створюють центральні постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника підприємства або його заступника (голова комісії), головного бухгалтера, керівників структурних підрозділів (служб), представників громадськості.
Для проведення інвентаризації цінностей утворюють робочі інвентаризаційні комісії, до яких включають представника адміністрації підприємства (голова), а також спеціалістів — товарознавців, інженерів, технологів, механіків, виконавців робіт, економістів, бухгалтерів та ін. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб того самого працівника два рази підряд. У міжінвентаризаційний період вибіркові і перманентні інвентаризації здійснюються за розпорядженням керівника підприємства інвентаризаційними групами, сформованими із працівників, які добре знають товарно-матеріальні цінності, облік і звітність.
Інвентаризаційна комісія має право залучати працівників підприємства для перемірювання, переважування матеріалів, виявляти разом із бухгалтерією результати інвентаризації, вносити пропозиції щодо поліпшення зберігання,
відпуску, обліку цінностей. Комісія відповідає за своєчасне та якісне проведення інвентаризації, оформлення документації.
Інвентаризаційну комісію призначає керівник підприємства письмовим розпорядженням. Голові інвентаризаційної комісії вручають контрольний пломбір. Виконання розпоряджень про проведення інвентаризації контролюють у спеціальному журналі.
При бригадній матеріальній відповідальності інвентаризацію провадять за обов'язковою участю бригадира або його заступника і членів бригади, які працюють у момент інвентаризації.
Інвентаризацію здійснюють на місцях знаходження цінностей, а також за матеріально відповідальними особами.
На підприємствах із великим обсягом робіт, пов'язаних з інвентаризацією, створюють кілька робочих інвентаризаційних комісій, які працюють під безпосереднім керівництвом центральної інвентаризаційної комісії. У складі однієї робочої інвентаризаційної комісії можна створювати кілька підкомісій. Вони перевіряють цінності, матеріальна відповідальність за які покладена на одну особу або бригаду. Голова робочої комісії організовує роботу підкомісій, забезпечує правильне проведення інвентаризації на всіх об'єктах, які закріплені наказом керівника за комісією. За підсумками інвентаризаційних описів, складених підкомісіями, голова робочої комісії з матеріально відповідальними особами (бригадирами) складає зведений акт про наявність товарно-матеріальних цінностей.
У ряді випадків інвентаризацію цінностей провадять за відсутності матеріально відповідальної особи, а також після стихійного лиха, крадіжок та пограбувань. При цьому до складу комісії включають представника органу місцевого самоврядування або представника сторонньої організації, спеціально на це уповноваженого. Інвентаризацію цінностей провадять за умови обов'язкової участі всіх членів інвентаризаційної комісії.
Інвентаризацію матеріалів, товарів і тари здійснюють переліченням, перемірюванням, переважуванням у порядку розташування цінностей послідовно за місцями збереження. На складах, базах і холодильниках можна вносити запаси до інвентаризаційних описів цінностей за специфікаціями,трафаретами, маркуванням на тарі. При цьому провадять вибіркову контрольну перевірку не менш як 10 % нерозпа-кованих місць. Якщо є розбіжності, повністю перевіряють фактичну наявність цінностей.
Проведення інвентаризації залежить від організаційних заходів на місцях збереження цінностей. Матеріально відповідальні особи на кожний вид цінностей складають товарні ярлики, партіонні карти, де зазначають найменування, позначення одиниці, показники якісної характеристики товарів (артикул, розмір, сорт, зріст), ціну, кількість. Ярлики, кипні карти розташовують на видному місці (стелажах, кипах, тарі), де знаходяться матеріали. Для перевірки достовірності записів у кипних картах голова інвентаризаційної комісії одержує у товарному відділі бази картотеки кипних карт, які звіряють із примірниками складу. Після перевірки правильності складання ярликів і кипних карт, а також фактичної наявності матеріалів їхні дані записують у інвентарні описи типової форми.
Описи підписують усі члени інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальні особи. У кінці опису матеріально відповідальні особи дають розписку, якою підтверджують, що комісією перевірено цінності в їх присутності, претензій до комісії немає, а вказані в описі цінності ними прийняті на відповідальне зберігання. На цінності, які не належать підприємству, але перебувають на його зберіганні, складають окремі описи.
Інвентаризацію матеріальних цінностей, коштів і бланків суворої звітності провадять, як правило, раптово, а основних засобів, незавершеного капітального будівництва, незакінченого виробництва продукції, розрахунків та інших об'єктів контролю — станом на перше число місяця.
Якість інвентаризації перевіряє центральна інвентаризаційна комісія за участю членів робочої інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальної особи після закінчення інвентаризації, але обов'язково до відкриття складу, комори, секції, де перевіряли цінності. Перевірці підлягають цінні і підвищеного попиту товари, а також ті, які тривалий час знаходяться без руху, перевищують норму запасу. В разі виявлення значних розбіжностей між даними інвентаризаційного опису і контрольної перевірки провадять повторну інвентаризацію у новому складі робочої інвентаризаційної комісії.Результати контрольних перевірок якості інвентаризацій оформляють актом типової форми і заносять у бухгалтерії до спеціальної книги.
Роботу інвентаризаційної комісії оформляють протоколом, де відображують результати інвентаризації, стан складського господарства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей. В разі наявності невикористаних і зіпсованих товарно-матеріальних цінностей у протоколі зазначають час завезення їх, назву постачальника, стан цінностей, причину зниження якості. Такі цінності відображують окремо в інвентаризаційних описах. Аналогічно відображують зіпсовані цінності, зазначають причини псування і винних у цьому осіб.
Висновки щодо результатів інвентаризації цінностей і пропозиції щодо усунення виявлених недоліків, заліку нестач і лишків за пересортуванням, а також списання нестач у межах норм природного убутку комісія формулює й обґрунтовує в протоколі. Після закінчення інвентаризації робоча комісія всю документацію і протокол передає центральній постійно діючій комісії.
При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей використовують ЕОМ, які дають змогу скоротити строки проведення її, поліпшити якість, знизити трудомісткість робіт.
Для прискорення інвентаризації обчислювальний центр складає машинограму — інвентаризаційний опис, де вказують номер складу, код, позначення одиниці і ціну товару. Інвентаризаційна комісія записує у відомість фактичну наявність цінностей. Після введення в ЕОМ фактичних і облікових залишків товарно-матеріальних цінностей автоматизовано видаються машинограми — порівняльні відомості і відомості результатів — нестач одних товарів та лишків інших.
Позитивно зарекомендував себе також інший варіант автоматизації інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на ЕОМ, який полягає ось у чому. Матеріально відповідальні особи підготовляють товарно-матеріальні цінності до інвентаризації — групують їх за однорідністю, прикметами, що їх відрізняють, та місцями зберігання, уточнюють ціни, коди тощо. На кожному товарному ярлику, кипній карті та інших документах, які зберігають разом із товаром, матеріально відповідальна особа вказує (після перелічування, зважування) кількість товару і тари, ціну. Потім інвентаризаційна комісія за участю матеріально відповідальної особи перевіряє кількість та якість товару і тари в натурі, звіряє з даними товарного ярлика, кипними картами та іншими документами, складеними матеріально відповідальною особою. Якщо розбіжностей записів у цих документах інвентаризаційна комісія не виявила, то члени комісії підписують товарні ярлики, кипні карти і передають їх на обчислювальний центр для складання машинограм "Інвентаризаційний опис" і "Порівняльна відомість результатів інвентаризації товарів". Останню складають у разі виявлення розбіжностей між фактичною наявністю товарів і тари та даними бухгалтерського обліку. Машинограми, які видає ЕОМ, оформляють в установленому порядку відповідно до нормативних актів про документи і документооборот у бухгалтерському обліку і Методичних вказівок щодо впровадження і застосування державного стандарту "Надання юридичної сили документам на машинному носії і машинограмі, які створюють засобами обчислювальної техніки".
Використання ЕОМ під час інвентаризації матеріалів на складах, як показує практика, скорочує строки її на 3—4 дні, усуває ймовірність помилок у номенклатурних номерах; цінах та інших реквізитах, а також запобігає викривленню результатів інвентаризації.
Застосування у процесі інвентаризації дуаль-карт із графічними позначеннями вивільняє інвентаризаційну комісію від складання інвентаризаційних описів. При цьому дуаль-карту заповнюють на кожне найменування товару. У ній способом графічних позначень відображують фактичну наявність товару. За графічними позначеннями на обчислювальному центрі за допомогою зчитувальних пристроїв кількість товару за даними інвентаризації передають до інформаційного масиву для складання машинограми порівняльної відомості.
При використанні на підприємстві клавішних обчислювальних машин за даними інвентаризаційних ярликів на фактурних або бухгалтерських машинах складають інвентаризаційну відомість. Клавішні обчислювальні машини у процесі виконання контрольно-ревізійних процедур використовують для обчислення природних втрат за окремими найменуваннями матеріалів і загальної суми втрат. При цьому виявляють випадки попереднього списання матеріалів за рахунок природних втрат за нормами без встановлення фактичних втрат, тобто без проведення інвентаризації, що забороняється.
Центральна постійно діюча інвентаризаційна комісія підприємства розглядає результати інвентаризації, їх оформлення і регулювання, починаючи з перевірки правильності оформлення порівняльних відомостей. Свої висновки і пропозиції щодо результатів інвентаризації вона викладає у протоколі. Тут же зазначають причини нестач, втрат і лишків, визначають відповідальних осіб, дають пропозиції щодо регулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей ;і даними бухгалтерського обліку.
Нормативними актами про бухгалтерські звіти і баланси передбачено, що виявлені при інвентаризаціях розбіжності цінностей проти даних бухгалтерського обліку регулюють списанням природного убутку товарно-матеріальних цінностей, а у межах встановлених норм, за розпорядженням керівництва підприємства, — на витрати виробництва. Таке списання убутку можливе лише за умови виявлення нестачі під час інвентаризації. При цьому убуток цінностей у межах діючих норм визначають після заліку нестачі матеріалів лишками їх за пересортуванням.
Якщо після заліку пересортування все ще залишилась нестача цінностей, то норми природного убутку застосовують тільки до того найменування цінностей, з якого виявлено нестачу. Втрати і нестачі цінностей понад норми втрат відносять на винних осіб. Якщо нестачі і втрати є наслідком зловживань, то матеріали у п'ятиденний строк на винних осіб передають правоохоронним органам з поданням позову. Нестачі цінностей понад норму природного убутку і втрати від псування, якщо конкретних винуватців не встановлено, можуть бути списані керівниками підприємств за рахунок чистого прибутку.
Лишки цінностей, включаючи і сумові різниці при заліку нестач лишками при пересортуванні, оприбутковують у бухгалтерському обліку на рахунки товарно-матеріальних цінностей.
Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортування здійснюється тільки як виняток за той самий період, у тієї самої підзвітної особи щодо товарно-матеріальних цінностей одного найменування і в однакових кількостях. Про позиції про можливість взаємного заліку пересортування робочою інвентаризаційною комісією подають на розгляд постійно діючій центральній комісії. Сумову різницю, яка утворилася при взаємному заліку пересортування, тобто нестачу, не перекриту лишками за вартістю цінностей, відносять на винних осіб, а якщо таких не встановлено, — на чистий прибуток підприємства.
Протокол засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії затверджує керівник підприємства не пізніше ніж через 10 днів після закінчення інвентаризації. У цей самий строк вживають заходів щодо забезпечення збереження цінностей.
Результати інвентаризації відображують в обліку у тому періоді, в якому було завершено інвентаризацію.
Отже, інвентаризація як методичний прийом і форма поточного контролю забезпечує виявлення і запобігання нестачам і втратам матеріальних цінностей і коштів, а також сприяє збереженню їх.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-teme-forms-of-address.html
|
Урок по теме "Forms of Address"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/22/120d3cccd7953c1e841c7c3e3afde964.doc
|
files/120d3cccd7953c1e841c7c3e3afde964.doc
| null |
https://doc4web.ru/astrologiya-/rezultati-oge-po-pasportnim-dannim-oficialniy-sayt1.html
|
результаты огэ 2018 по паспортным данным официальный сайт
|
https://doc4web.ru/uploads/files/253/1c836f53a22572390c2a0053d66f7e45.docx
|
files/1c836f53a22572390c2a0053d66f7e45.docx
|
Официальный сайт ОГЭ
Check.oge.edu.ru
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-present-simple-and-present-continuous-tenses-dlya-klassa-um.html
|
Тест: Present simple and Present Continuous Tenses Для 5 класса (УМК «Английский в фокусе 5» Ваулина Ю.Е.)
|
https://doc4web.ru/uploads/files/22/89347596237d29b11ede51025e72f204.docx
|
files/89347596237d29b11ede51025e72f204.docx
|
Муниципальное Бюджетное Общеобразовательное Учреждение
Лицей № 76
г.о.Тольятти
Тест
Present simple and Present Continuous Tenses
Для 5 класса
(УМК «Английский в фокусе 5» Ваулина Ю.Е.)
Подготовила:
Учитель английского языка
Дяченко Т.В.
2014
Содержание:
Мини-тест состоит из 3 заданий:
1. Поставить глаголы в скобках в Present Simple или Present Continuous;
2. Поставить глаголы и существительные в правильной форме. Глаголы использовать в Present Continuous;
3. Поставить вопросы к выделенным словам.
Цель проверочной работы: проверка изученного материала,
проверка изученной лексики.
TEST
1. Put the verbs in brackets in the Present Simple or the Present Continuous.
1) Andy sometimes…comics. (to read)
2) We never…TV in the morning. (to watch)
3) Listen! Sandy…in the bathroom. (to sing)
4) My sister usually…in the kitchen. (to help)
5) My mother…breakfast now. (to make)
6) They often…the bathroom. (to clean)
7) Look! The boys…home. (to come)
8) Every day his grandfather…for a walk. (to go)
9) I …with my friend at the moment. (to chat)
10) Cats…mice. (to eat)
2. Put in the correct verb forms and the nouns into the gaps. Use Present Continuous.
1) in the lake? (Lisa/to swim)
2) your brother? (you/to help)
3) a museum? (he/to visit)
4) her T-shirt? (Doris/to wash)
5) home? (they/to run)
6) to the radio? (Henry/to listen)
7) the buckets? (the boys/to carry)
8) the string of the kite? (she/to hold)
9 )breakfast? (we/to make)
10) the computer? (Ron and Fred/to check)
3. Put questions to the words.
1) The cat likes milk.
2) The film is about space travel.
3) I go to the shopping center once a month.
4) The notebooks are on the table.
5) You know the test key.
6) Your mother cooks well.
7) We get up at 7 a.m. on Saturdays.
8) The granny reads fairy-tales to her grandchildren.
9) Your car is quite cheap.
10) The kids like this game because it’s new.
Keys
1. 1) reads
2) watch
3) is singing
4) helps
5) is making
6) clean
7) are coming
8) goes
9) am chatting
10) eat
2. 1) Is Liza swimming in the lake?
2) Are you helping your brother?
3) Is he visiting a museum?
4) Is Doris washing her T-shirt?
5) Are they running home?
6) Is Henry listening to the radio?
7) Are the boys carrying the buckets?
8) Is she holding the string of the kite?
9) Are we making breakfast?
10) Are Ron and Fred checking the computer?
3.1) What does the cat like?
2) What is the film about?
3) How often do I go to the shopping center?
4) Where are the notebooks?
5) Who knows the test key?
6) What does your mum do well?
7) When do we get up on Saturdays?
8) Whom does the granny read fairy tales to?
9) Whose car is cheap?
10) Why do the kids like this game?
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/konstituciyni-principi-pobudovi-i-diyalnosti-derzhavnih-organiv.html
|
Конституційні принципи побудови і діяльності державних органів
|
https://doc4web.ru/uploads/files/236/5b9105302dfd3f178afab6b73b033b3c.docx
|
files/5b9105302dfd3f178afab6b73b033b3c.docx
|
КОНСТИТУЦІЙНІ ПРИНЦИПИ
ПОБУДОВИ І ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ
ПЛАН
Вступ
Принцип поділу державної влади і виконавча влада.
Поняття та система державних органів виконавчої влади.
Організаційна діяльність державних органів.
Література.
ВСТУП
За Конституцією України державна влада реалізується за принципом її розподілу на виконавчу, законодавчу та судову гілки влади. Цей загальновизнаний у державотворчій практиці принцип став своєрідною альтернативою панування панування у нас у минулому тоталітаризму партійно-державної влади. Втілення в життя даного принципу обумовлює необхідність виявлення умов ефективного функціонування виконавчої влади, визначення конституційних засад її організації, функціонального і структурного впорядкування тощо. Ці питання набувають ключового значення в ході державно-правового розвтку країни, підготовки на основі нової Конституції України законодавчих актів, що розвивають і деталізують конституційні ідеї, положення і вимоги.
Адже саме сьогодні вихід нашого суспільства із системної кризи потребує організації виконавчої влади, яка б забезпечувала істотне підвищення дієвості та ефективності державного управління. Насамперед в тих сферах, де переважає державна власність, здійснюється правоохоронна діяльність держави.
Причому конкретний зміст державного управління в кожному конкретному випадку може розрізнятись в досить широких межах - від прямого оперативного управління владно-розпорядчими, тобто “командними”, засобами до використання сугубо стимулюючого впливу державно владних повноважень, наприклад по затвердженню економічних регуляторів і умов їх застосування, поширення договірних форм та інших важелів ринкової саморегуляції тощо.
З огляду на це, слід заперечити проти поширення окремих поглядів про якусь доцільність послаблення у звязку з ринковою трансформацією економіки управлінсько-регулятивної функції держави. В результаті чого державна влада могла б втратити важелі управління багатьма важливими процесами в суспільстві, виявилася б неспроможною здійснити необхідні економічні та політичні перетворення.
Такі погляди викликані обєктивно неминучим процесом руйнування тоталітарної системи за відсутності наукової концепції реформування державної влади у перехідний період, яка б відповідала б динамічним вимогам життя. Певне значення відіграли також недостатньо продумана оцінка як недоліків, так і обєктивно позитивних рис колишнього командно-адміністративного механізму управління, що породжувалось його ототожнюванням з тоталітарним режимом партійно-державного керівництва, а також неадекватністю реагування з боку керівництва держави на нагальні потреби реформування інститутів державного управління за умов збереження великої державної частки в економіці та реальної загрози криміналізації держави і суспільства.
Подолати існуючі недоліки сьогодні неможливо без наукового осмислення стратегічних і тактичних завдань подальшого розвитку виконавчої влади і державного управління, певних шляхів і засобів радикального удосконалення усіх основних складових його механізму і форм правового регулювання. Таке остислення є передумовою науково обґрунтуваного комплексного реформування державного управління як процесу здійснення виконавчої влади відповідно до потреб формування на засадах нової Конституції України демократичної правової держави. Як зазначено у виступі Президента України при поданні річного послання до Верховної Ради України 21 березня 1997 року, “комплексна адміністративна реформа повинна радикально змінити систему управління державою усіма сферами суспільного життя і перетворити її з гальма економічних та соціальних перетворень в один з визначальних чинників її прискорення”.
Конституційні принципи побудови і діяльності державних органів України, надзвичайно широке і складне питання. Тому для висвітлення усьго комплексу питань повязаних з розумінням поняття державих органів, способів здійснення їх повноважень та взаємодії, які притаманні для різних гілок влади, автор приділив значну увагу системі державних органів виконавчої влади.
1. ПРИНЦИП ПОДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ВИКОНАВЧА ВЛАДА
Виконавча влада посідає особливе місце серед гілок державної влади. Адже саме у процесі її реалізації відбувається реальне втілення в життя законів та інших нормативних актів держави, практичне застосування всіх важелів державного регулювання і управління важливими процесами суспільного розвитку.
Сам характер виконавчої влади, що зумовлений обєктивним її призначенням - виконанням законів та інших правових актів, підтверджує органічну єдність цієї влади зі змістом управлінської діяльності держави. Отже, виявлення органічного звязку виконавчої влади зі змістом державного управління є однією з вихідних передумов правильного розуміння суті самої державної влади.
Але конституційна модель організації виконавчої влади має ґрунтуватись не лише на визначенні її загального змісту, але й на певної умовності, штучності уявлення про самостійне, а тим більше - автономне буття власне виконавчої влади щодо інших гілок влади. Подібне уявлення слід вважати певним перебільшенням.
Нагадаємо, що у класичному варіанті теорії розподілу влади Монтескє говорив не стільки про змістовий поділ самої влади, скільки про: 1) політичний поділ праці по керівництву державою і 2) розподіленню владних повноважень між різними соціальними верствами. Державна влада як здатність держави приймати обовязкові рішення та домагатися їх виконання - явище цілісне. Воно інтегрує всі прояви політичної волі народу як єдиного джерела (суверена) влади в державі.
Розподіляється не сама влада, а механізм її здійснення. Він структурується за функціональною та субєктивною (інстуційною) ознаками. В першому випадку розподіл влади означає виділення основних функціональних видів діяльності держави - законотворення, правозастосування і правосуддя. В другому - означає організаційний устрій держави як сукупність різних видів державних органів - законодавчих, виконавчих і судових (і це тільки основні види) з притаманною їм компетенцією, тобто державно-владними повноваженнями.
Іншими словами, влада за змістом є єдиною, а принцип “розподілу влади” є лише теоретичним постулатом чи доктриною, яка дає змогу певним чином будувати державний механізм та організовувати його функціонування. Тому для належного конституювання виконавчо. влади не обовязково фіксувати в тексті Конституції власне вказаний принцип, а тим більше доповнювати його ознаками самостійності, автономності чи незалежності окремих - насамперед законодавчої чи виконавчої - влад. Натомість необхідно керуватись цим принципом при розробці та реалізації конституційної мооделі організації влади саме як методологячним орієнтиром, керівною установкою.
Зміст принципу “розподілу влади” доцільно тлумачити як константацію того факту, що державна влада реалізується через певні види державних органів. Між ними розподілені державно владні повноваження таким чином, що вони є самостійними у реалізації своєї компетенції у встановлених Конституцією межах, а суди - навіть незалежні при відправленні правосуддя і взаємодіють між собою за допомогою певних важелів взаємного стримування і противаг.
Тому закономірно, що приорітетним у змісті Конституції є чітке виділення не конкретних гілок влади, а конкретних її субєктів (інституцій) - державних органів та їх систем. Особливо якщо враховувати, що “класична” тріада гілок влади” - законодавчої, виконавчої і судової - не охоплює вичерпно всіх існуючих видів державних органів.
Адже доктрина “розподілу влади” базується на деяких узагальненнях, тобто типових функціях державної влади. Тоді як реальна система органів державної влади обумовлюється не тільки цим фактором, а й іншим - змістом більш конкретних функцій і завдань, що випливають із життєвих потреб організації державного та суспільного життя країни. З огляду на це, поряд із державними органами, які певним чином співпадають з “класичними” гілками влади, існують органи, що мають змішаний, перехідний або наскрізний характер - наприклад прокуратура.
Недоцільність структурування змісту Конституції щодо окремих гілок влади обґрунтовується ще й тим, що такий підхід ускладнив би розуміння і вирішення більш важливого, ніж фіксація відокремленості гілок влади, державного завдання, а саме - забезпечення плідної ефективної спів праці гілок влади. Мова йде про те, що принцип “розподілу влади” у найбільш поширеному розумінні, про яке сказано вище, має бути урівноважений принципом “єдності влади” або “взаємодії гілок влади”.
Нагадаємо, що, наприклад, Гегель критикував теорію розподілу влади Монтескє за те, що вона встановлює самостійність законодавчої, виконавчої та судової влади, а це призводить до взаємної ворожнечі між нами, підкоренню окремих влад іншими. Сама ж гегелівська інтерпритація розподілу влади ґрунтується на розгляді держави як єдиного цілого, де влади являють собою лише різні моменти даного цілого.
Зрозуміло , що забезпечення єдності влади, взаємодії її гілок, насамперед законодавчої та виконавчої (навіть за Монтескє судова влада у певному розумінні не є владою), є досить важливою функцією держави. Як і кожна функція, вона повинна мати належного носія. В сучасній державі інтегруючу функцію щодо гілок влади міг би найкраще виконувати глава держави - президент. Це наприклад закріплено у російській Конституції: Президент “забезпечує узгодження функціонування і взаємодії органів державної влади” (ст. 80).
До речі в одному з останніх проектів нової Конституції України (у редакції від 24 лютого 1996 року) також передбачалось, що “Президент України сприяє узгодженості у діяльності органів державної влади, їх взаємодії з органами місцевого самоврядування” (ст. 101). Однак в остаточному варіанті Конституції такого положення немає. Натомість передбачено здійснення інтегруючої функції Президентом України в межах його конституційного призначення чк “глави держави” (ст. 102 Конституції України).
Специфіка статусу Президента як глави держави полягає в тому, що вданому статусі окреме місце займають повноваження у сфері виконавчої влади (державного управління). Причому їх обсяг прямо залежить від існуючої в державі форми правління: цей обсяг більше у президентській республіці, менше - у парламентській республіці.
Але в будь якому випадку посаду Президента не можна цілком ототожнювати з якоюсь однією гілкою (зокрема виконавчою) державної влади. Адже постать Президента як глави держави має, так би мовити, наскрізне значення щодо гілок влади, характеризуючись у цьому розумінні певними інтегруючими, обєднуючими ознаками.
Разом з тим сам змістовий характер виконавчої влади пояснює природну, органічну поєднаність статусу Президента з функціями та повноваженнями саме даної гілки влади. Якщо бачити історичні витоки інституту глави держави в залишках монархічного правління, слушно нагадати застереження Монтескє про те, що “виконавча влада має бути в руках монарха, оскільки ця сторона управління, яка майже завжди вимагає дії швидкої, краще виконується одним, ніж багатьма”. Саме тому у літературі і практиці глава держави розглядається як носій виконавчої влади і найвищий представник держави у міжнародних зносинах.
Отже, Президент прибудь-якій формі державного правління має пряме відношення до виконавчої влади. Але відповідь на питання, яким же має бути конкретний правовий статус Президента щодо цієї гілки влади випливає з фактичних умов та особливостей державно-політичного розвитку країни, стану функціонування владних структур, політико-правових та соціальних очікувань різних верств суспільства від інституту президенства.
Адже на сучасному етапі вітчизняного державотворення народження даного інституту обумовлювалося обєктивними потребами перехідного періоду щодо зміцнення виконавчої влади. Саме тому введення поста Президента було викликано прагненням посилити вплив держави, її владних структур на процеси соціально-економічних та державно-правових перетоворень в нашій країні.
Між тим останнім часом стан функціонування виконавчої влади характеризується тим, що рівень її організуючого впливу на суспільні процеси не задовольняв потреби динамічного розвитку громадянського суспільства, енергійного формування соціально-економічного укладу та демократичної правової держави. За останні роки не вдалося досягти такого рівня організації виконавчої влади, коли б державні органи створили функціонально достатню і структурно не суперечливу систему. І це прозоро бачиться у недосконалому стані багатьох складових елементів механізму державного управління.
Подоланню такого становища у сфері державного управління має сприяти закріплення в новій Конституції ключових засад організації виконавчої влади на основі чіткого визначення функціональної ролі її основних носіїв. В новій Конституції досить складні питання визначення субєктів виконавчої влади вирішені на підставі чіткого уявлення про необхідність формування цілісної системи органів виконавчої влади як відносно самостійного виду органів державної влади.
2. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ.
Принцип “розподілу влади” як провідна політико-правова домінанта сучасного вітчизняного державотворення передбачає досить чітке розмежування саме на коституційному рівні відповідних видів державних органів та їх систем.
Поняття “система органів” має принаймі потрійне смислове навантаження. Воно, по-перше, фіксує відокремлення певної групи державних органів, що входять до конкретної системи, від усіх інших видів органів. По-друге, окреслює цілком визначений субєктивний склад даної системи. По-третє, підтверджує наявність у сукупності цих субєктів (державних органів) певних ознак, притаманних соціальним системам, зокрема таких, як єдність цільового призначення, функціональна самодостатність, ієрархічність внутрішньої організації, субординаційніть взаємозвязків між структурними ланками тощо.
З формуванням ефективно працюючої системи органів виконавчої влади, або інакше - органів державного управління, повязані великі надії. Вирішенню даного завдання має сприяти закріплена в Конституції модель організації виконавчої влади, яка спирається, зокрема, і на вищенаведені аспекти розуміння “системи органів” виконавчої влади.
Найбільш наочно реалізований перший аспект - відокремлення органів виконавчої влади від інших видів державних органів. Це досягнуто в тексті Конституції шляхом, по-перше, використання узагальнюючого для всіх органів держави терміну “органи державної влади” (ст. 5); по-друге, виділення серед останніх таких видів, як “органи законодавчої, виконавчої та судової влади” (ст. 6).
Стосовно другого аспекту системи органів виконавчої влади: в Конституції з одного боку, обґрунтовано обєднуються усі ієрархічні рівні державних органів (як вищий і центральні, так і місцеві) в одному розділі VI “Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади”, з іншого - досить повно врахована усі складність і специфічність відношення поста Президента до виконавчої гілки влади. А саме: за своїм реальним становищем Президент не уособлюється жодною гілкою влади, а виступає статусом глави держави із значними компетенційними преференціями (насамперед кодровими) щодо виконавчої влади. Іншими словами, Президент віднесений до виконавчої влади лише функціонально, тобто через певний обсяг свої повноважень. Але він не віднесений до неї стуктурно, тобто як окрема структурна ланка системи державних органів.
Неприйнятною слід вважати запропоноване деякими фахівцями встановлення так званої “подвійної” підпорядкованості Кабінету Міністрів - Президентові та парламенту. Це взагалі суперечить вимозі дотримання відносної самостійності законодавчої та виконавчої гілок влади. Та й досить небезпечно, що зявляється додаткова підстава для політичного протистояння у стосунках міх парламентом і главою держави.
У межах третього аспекту необхідно памятати що справжнє зміцнення цієї гілки влади, підвищення її ефективності неможливі без створення дієвої “вертикалі” виконавчої влади. Саме завдяки останній досягається належна реалізація владних рішень зверху донизу.
У змісті самої вертикалі державних органів першочергове значення посідає чітке визначення її найвищої структурної ланки, яка має виконувати в системі роль керуючого “центру”. Причому з точки зору науково-системної ідеології найкращі результати діяльності ієрархічно організованої системи можуть бути збезпечені за умови її моноцентричної, а не поліцентричної структурної побудови. Тобто за умови, коли всі структурні ланки системи підпорядковані керуючому впливу одного(а не з кількох) владно-організаційного центру.
Виходячи з встановленої Конституцією республіканської форми державного правління змішаного, президентсько-парламентського типу, яка закономірно повязана з так званим дуалізмом виконавчої влади, слід зазначити, що в основу управлінської вертикалі покладена модель своєрідного “складного центру”. Тобто такого, який складається з двох функціонально поєднаних субєктів - Президента і Кабінету Міністрів України.
Специфічність даної моделі в тому, що відношення цих субєктів до гілки виконавчої влади неоднакові. Якщо уряд входить до неї саме як окрема структурна ланка системи органів, то Президент, як вже зазначалося, лише функціонально - через певний обсяг своїх повноважень у сфері виконавчої влади.
Згідно з моделлю “складного центру” зрозуміло, що правовий статус уряду, який очолює Премєр-міністр, не може і не повинен мати якесь другорядне значення у сфері виконавчої влади. Навпаки, саме Кабінет Мністрів має бути вищою структурною ланкою державного управління, на яку покладається практичне здійснення усіх основних повноважень виконавчої влади. В тому числі і тих, які віднесені до відання Президента України, але не є виключно його одноособовими преференціями, скажімо, щодо кадрових призначень.
Відповідно до цього Конституція визначає Кабінет Міністрів як вищий державний орган в системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента (ст. 113).
В цілому ж в системі органів виконавчої влади виділяються структурні ланки трьох організаційно-правових рівнів:
вищий рівень - Кабінет Міністрів ( в функціональній взаємодії з Президентом);
центральний рівень - міністерства, державні комітети та інші підвідомчі Кабінету міністрів державні органи;
місцевий або територіальний рівень - на якому діють:
державні органи виконавчої влади загальної компетенції - Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації;
органи спеціальної - галузевої та функціональної - компетенції, котрі як безпосередньо підпорядковані центральним органам виконавчої влади, так і перебувають у підпорядкуванні водночас і центральному, і місцевому органу виконавчої влади.
3. Організаційна діяльність державних органів.
Сьогодні життя зумовлює нові вимоги до ефективності організації діяльності державних органів, які значно підвищені у звязку з реальними потребами найповнішого запровадження ідей та положень нової Конституції. Але ці вимоги часто, на жаль, не знаходять адекватного відтворення в офіційній політиці реформування багатьох державних структур та їх кадрового складу. Як наслідок, занадто повільно державні органи позбавляються вад минулого часу: ще зберігається бюрократизм, посилюється корумпованість певної частини посадових оіб, поглиблюється розрив між соціальними очікуваннями та реально низькою ефективністю їх діяльності.
Отже, існуюча система державних органів невідкладно потребує своєї всебічної раціоналізації, приведення чисельності працівників і витрат у відповідність з вимогами реального забезпечення належної ефективності їх діяльності.
З огляду на системну природу державних органів, їх удосконалення має ґрунтуватися на науково-системних поглядах і принципах. Зокрема, ключове значення має узгодженість дій по так званій “вертикалі” виконавчої влади. Вона має забезпечуватися не силою особової влади керівників, а шляхом більш чіткого розподілу та збалансування між структурними ланками функцій, повноважень та відповідальності, продуманої правової регламентації компетенції кожної ланки. Реформаторські заходи мають спрямовуватись на фактичні потреби відповідних керованих обєктів, а в широкому розумінні - на потреби економічного, політичного і соціального середовища, в інтересах якого, вони власне і функціонують. Зокрема, необхідне чітке визначення правового статусу та механізмів взаємодії державних органів, їх структурних підрозділів та посадових осіб, що потребує науково обґрунтованого встановлення їх завдань, компетенції, відповідальності, підпорядкованості та порядку організації роботи.
Тому більш конкретні питання компетенції державних органів, їх організації та порядку діяльності визначені (або мають бути визначені) в окремих законах. Причому слід враховувати, що найбільший ефект може бути досягнутий при врегулюванні правового положення всієї системи, а не тільки її складових.
Тому на найближчу перспективу слід передбачити значно вищий рівень кодифікації законодавства, що регулює діяльність державних органів. Зокрема назріла необхідність розробитти самостійний Кодекс організації державного управління, або інакше - Адміністративний кодекс України тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/dovedennya-i-sprostuvannya.html
|
Доведення і спростування
|
https://doc4web.ru/uploads/files/237/c6ebd1eb09df00da4e538e5d5dddfc37.docx
|
files/c6ebd1eb09df00da4e538e5d5dddfc37.docx
|
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”
САМОСТІЙНА РОБОТА
з курсу “Логіка”
на тему: “ДОВЕДЕННЯ І СПРОСТУВАПННЯ”
Виконала: студентка 1 курсу
ф-ту правничих наук
1 гр.
НЕДІЛЬКО О.
КИЇВ, 1997
П Л А Н
1. Поняття доведення.
2. Структура доведення (теза, аргумент, демонстрація).
3. Види доведення.
4. Спростування (тези, аргументи, демонстрації)
5. Правила доведення і спростування: помилки, що трапляються у доведеннях.
1. ПОНЯТТЯ ДОВЕДЕННЯ
Будь-яке судження, висловлене про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому для того, щоб воно було сприйняте як істинне, необхідно переконатися у його істинності. Або, навпаки, переконатися у його хибності і не сприймати як істинне (але про це буде далі).
В істинності деяких положень можна переконатися шляхом безпосереднього співставлення їх з дійснюстю, у процесі практичної діяльності. Але таким чином перевірити істинність того чи іншого положення можна далеко не завжди. Так, наприклад, істинність суджень про факти, що мали місце раніше, може бути встановлена і перевірена лише опосередковано, логічно, оскільки під час пізнання таких фактів, вони вже не існують в дійсності і тому не можуть бути сприйняті безпосередньо.
Доведення - це процес думки, що полягає в обгрунутуванні істинності якогось положення за допомогою інших положень, істинність яких установлена раніше.
Наприклад, якщо нам необхідно довести істинність судження про те, що “Ненавмисне вбивство є діяння суспільно небезпечне”, то ми наводимо два судження, істинність яких установлена раніше:
1) -який злочин є діяння суспільно небезпечне.
2) Ненавмисне вбивство є злочин.
І за правилами категоричного силогізму виводимо істинність доджуваного судження.
Доведення є умовивід. У наведеному прикладі воно представлене у вигляді одного умовиводу. У більшості ж випадків доведення є складними, і складаються з багатьох умовиводів.
Термвн “доведення” вживається у кілької значеннях:
1. Доведення - це факти, за допомогою яких обгрунтовується істинність того чи іншого положення.
2. Доведення - позначення джерел даних про факти, наприклад, літописи, оповіді очевидців, мемуари тощо.
3. Доведення - процес мислення, логічний процес обгрунтування істинності одного судження за допомогою інших суджень.
Саме у цьому значенні термін “доведення” вживається у формальній логіці. Вона вивчає доведення як процес мислення.
Не слід плутати такі поняття, як “доведення” і “судовий доказ”, якими користується сучасна юридична паука і практика.
Судовий доказ - це специфічна форма пізнання істини під час розслідування і розгляду кримінальних справ. Судовий доказ не зводиться до логічного доведення, поняття ці не тотожні. Судовий доказ - поняття ширше, ніж поняття “логічне доведення”.
Логічне доведення - це розумова діяльність, це розумовий процес обгрунтування однієї істини за допомогою інших істин. До того ж логічне доведення відбувається за допомогою однієї лише логіки. А судовий доказ користується не лише законами діалектики, а й підлягає під юридичні закони.
2. СТРУКТУРА ДОВЕДЕННЯ
Будь-яке доведення складається з 3-х частин:
1. Теза - положення, істинність якого необхідно довести.
2. Аргумент (основа) - судження, які наводяться для доведення тези.
3. Демонстрація - спосіб логічного зв’язку тези з основою.
І. Теза доказу.
Будь-який доказ припускає наявність положення (тези), яке необхідно довести. Якщо відсутня теза, то нічого й доводити. Теза може бути сформульована як на початку доказу, так і в будь-який інший його момент. У процесі доведення тезу можуть позначати словами “Ось моя теза”, “ось моя позиція”, “положення, яке я доводжу, полягає ось в чому” тощо; а можуть не позначати взагалі.
Часто доведення є складним; доводиться не одне, а кілька положень. У складному доказі слід розрізняти основну тезу, і підлеглі, часткові тези.
Основна теза - положення, якому підлягає обгрунтування ряду інших положень.
Часткова теза - положення, яке стає тезою лише тому, що за її допомоги доводиться основна теза. Часткова теза, будучи доведеною, сама стає потім аргументом для обгрунтування основної тези.
2. Аргументи
Довести тезу означає навести такі судження, які були б достатніми для обгрунтування істинності або хибності висунутої тези. Як аргумент для доказу тези може бути наведена всяка істинна думка, якщо тільки вона пов’язана з тезою, обгрунтовує її.
Основні види аргументів:
1. Факт - явище або подія, що мають місце в дійсності. Факт, який правильно відображений у судженні, служить аргументом у доказі.
Самі факти мовчать. Їх пояснюють люди. Той самий факт може пояснюватися по-різному. Для того, щоб факти були правильно пояснені, необхідно підходити до них діалектично, розглядати не ізольовано, а у взаємозв’язку.
Щоб факти виконували роль аргументів, необхідно брати не окремі факти, а всю сукупність фактів, що стосуються розглядуваного питання, без будь-якого вийнятку. Всяка односторонність у відборі й дослідженні фактів приводить до нерозуміння суті фактів, до їхнього викривлення.
2. Закони - наслідок тривалого процесу пізнання. До кожного нового положення, що є законом, висуваються особливі вимоги, воно має бути доведене як закон і залучене до активної перевірки практикою.
Закон науки - це особливого роду істини; вони відрізняються від інших знань як за змістом, так і за формою їх відкриття. Закони науки є відображенням законів об’єктивного світу. Вони виражають загальні, необхідні зв’язки, що повторюються між явищами.
Посилання на закон науки є важливим аргументом.
Юридичні закони - щоб факти стали аргументами, необхідно визначити їхнє юридичне значення, а для цього факти мають бути співставлені з нормою права.
3. Аксіоми - положення, які приймаються без доведення.
Істинність аксіом, що перебувають в основі доведення, не засвідчуються в кожному окремому випадку, тому що перевірка їхньої істинності проводилася раніше і їхня істинність підтверджується багатовіковою практикою людини.
У суспільних науках аксіоми як основа доказу майже не застосовуються. Вони широко використовуються у математиці, механіці та інших галузях природознавства.
4. Визначення понять - розкриває зміст поняття, містить ознаки, що виражають сутність предметів.Якщо висунуте положення неодмінно випливає із наведеного як аргумент визначеного поняття, то воно визнається доведенним.
Але аргументом може бути не всяке визначення. Щоб визначення могло бути використане для обгрунтування тези, воно має бути істинним, загальноприйнятим, утвердженим у науці. Оспорюване визначення, яке не визнається всіма, потребує уточнення, не може бути аргументом; таке визначення саме має бути доведене.
Також як аргументи доказу широко використовуються й іншу раніше доведені наукові положення, теорії, принципи тощо.
3. Демонстрація
Демонстрація - це не якесь окреме судження, наявне в доказі, окрім суджень, у яких виражені теза й аргументи, а спосіб зв’язку тези й аргументів доказу.
Теза й аргументи самі собою, поза логічним зв’язком одне з одним, ще не є доказ. Аргументи набувають певного значення для тези лише тоді, коли ми виводимо з них тезу. Процес виведення тези з аргументів і є демонстрація. Вона виражається завжди у формі умовиводів. Тому будь-який доказ є умовиводом. Але звідси не випливає, що доказ - якийсь вид умовиводів, не можна робити висновок про те, що доказ є нова, окрім понять, суджень і висновків, форма мислення.
Доказ - це засіб обгрунтування знання вже відомого, форма виправдання нової істини. У доказі ми йдемо від тези до аргументів, вибору аргументів передує знання того положення, для якого ми підшукуємо підстави. У процесі умовиводу наша увага зосереджується на запитанні про те, що випливає із цих засновків. у доказі ж головним для нас є запитання про те, чи дійсно це випливає.
Оскільки умовивід може бути як дедуктивним, так і індуктивним, то й доказ за способом логічного зв’язку тези й аргументів може відбуватися або у формі дедуктивного, або у формі індуктивного умовиводу.
3. ВИДИ ДОВЕДЕННЯ
За способом доведення докази розподіляються на прямі і непрямі.
1. Пряме доведення - доказ, у якому теза обгрунтовується безпосередньо аргументами.
Якщо для доказу тези наводяться аргументи, з яких безпосередньо випливає істинність (або хибність) цієї тези, то такий доказ є прямим.
2. Непряме доведення - доказ, у якому істинність тези обгрунтовується за допомогою доказу хибності антиттези.
Антитеза - судження, яке суперечить тезі.
До непрямого доведення вдаються у тих випадках, коли висунуту тезу не можна довести прямо, коли відсутні аргументи, що обгрунтовують тезу безпосередньо.
У непрямому доведенні істинності (або хибності) тези доходять за допомогою дослідження не самої тези, а іншого судження, що перебуває у певному відношенні до тези.
Непрямі докази
1) апагогічні 2) розподільні
1) В апагогічному непрямому доведенні істинності тези доходять завдяки доказу хибності антитези. Доведення відбувається так:
А - теза, яку необхідно довести (аргументи, що прямо обгрунтовують цю тезу відсутні);
не А - судження, що суперечить тезі (антитеза).
Припускаємо, що антитеза - істинна. Якщо буде встановлено, що виведені з антитези наслідки насправді не існують і їхнє існування взагалі немислиме (абсурдне) або вони суперечать раніше доведеним положенням, то цим буде доведена хибність антитези.
Довівши хибність антитези, переходимо, відповідно до вимоги закону виключеного третього, до істинності тези А.
Непряме апагогічне доведення називають ще приведенням до абсурду.
2) У розподільному непрямому доказі теза обгрунтовується шляхом виключення усіх членів розподільного судження (усіх предикатів), окрім одного, що є доказуваною тезою.
Будується розподільний непрямий доказ так.
Необхідно довести тезу S є Р1. Якщо відомо, що S може бути не тільки Р1, а й Р2 і Р3, і потім встановлюємо, що S не є ні Р2, ні Р3, то цим доказується положення про те, що S є Р1.
4. СПРОСТУВАННЯ
Доказ тісно пов’язаний із спростуванням. Досить часто доведення істинності висунутої тези спростовує якесь інше положення, яке вважається хибним.
Спростування - процес мислення, за допомогою якого доводиться хибність якогось положення або неспроможність доведення вцілому.
Спростування може бути спрямоване проти тези, проти аргументів або проти способу доведення. Відповідно до цього розрізняють такі способи спростування:
1) спростування тези
а) Теза може бути спростована за допомогою доведення істинності нової тези, яка суперечить спростовуваній.
Цей спосіб спростування грунтується на законі виключеного третього, за яким два протилежні судження не можуть бути одночасно істинними, одне з них обов’язково хибне.
б) Теза може бути спростована завдяки виведенню з неї наслідків, що суперечать дійсності, тобто приведенням тези до абсурду;
2) спростування аргументів
Спростування досить часто спрямоване безпосередньо не проти тези, а проти аргументів. Аргументи можуть бути спростовані різними способами.
а) Шляхом доведення хибності аргументів;
б) Встановлення того, що аргументи, за допомогою яких обгрунтовується висунута теза, є для тези недостатніми;
в) Встановлення того, що аргументи самі ще не є доведеними;
г) Встановлення того, що джерело фактів, за допомогою яких обгрунтовується висунута теза, є неякісне.
3) спростування зв’язку тези з аргументом
Суть цього способу спростування полягає у доведенні неспроможності демонстрації. Доказ відбувається завжди у формі того чи іншого умовиводу. Якщо встановлено, що теза доведена з порушенням правил умовиводу, у формі якого здійснювався доказ, то таке доведення вважається спростованим.
ПРАВИЛА ДОВЕДЕННЯ І СПРОСТУВАННЯ: ПОМИЛКИ, ЯКІ ТРАПЛЯЮТЬСЯ В ДОВЕДЕННЯХ
У процесі доведення і спростування необхідно дотримуватися правил стосовно тези, правил стосовно аргументів та правил стосовно демонстрації.
1) правила і помилки стосовно тези
а) Теза має бути читко і ясно сформульована.
Нечіткість формулювання тези може бути наслідком незнання або недостатнього знання того предмета, про який ідеться в тезі, або наслідком навмисного прагнення зробити тезу невизначеною, двозначною;
б) Теза протягом доказу і спростування має залишатися однією й тією ж.
Доводити завжди потрібно саме те положення, яке висунуте як теза, на якесь інше, хоч і схоже з тезою.
Порушення цього правила приводить до помилки, що дістала назву підміна тези.
Різновидами помилки підміни тези є такі помилки у доведенні, як:
1. Доведення до публіки. Полягає в тому, що замість обгрунтування тези звертаються до почуттів людей, намагаються викликати у них симпатію чи антипатію до того, про що йдеться. і таким чином примусити повірити в правильність висунутої тези або хибність спростовуваного положення.
2. Хто занадто багато доводить, той нічого не доводить.
Замість доведення істинності висунотої тези обгрунтовується інше положення настільки широке, що з нього безпосередньо не випливає істинність висунутої тези.
2) правила і помилки стосовно аргументів
а) Аргументи мають бути судженням істинним.
Порушення цього правила веде до таких логічних помилок:
1. Хибний аргумент або основна помилка. Для обгрунтування тези беруться хибні аргументи.
2. Передбачення підстави. Як підстава наводиться таке положення, яке, хоч і не є явно хибним, проте саме потребує доведення, тобто коли, доводячи тезу, користуються недоведеними аргументами.
б) Аргументи мають бути достатньою основою для тези.
Аргументи мають неодмінно обгрунтувати істинність тієї тези, на підтвердження якої вони висунуті.
Порушення цього правила веде до таких логічних помилок:
1. Не випливає.
Теза не випливає із аргументів, наведених для її підтвердження.
2. Від сказаного у відносному, умовному розумінні до сказаного безвідносно, абсолютному розумінні.
Якесь положення, правильне за певних умов, застосовується як аргумент за будь-яких умов. Різновидом цієї логічної помилки є: логічна помилка від сказаного в принципі до сказаного в усіх випадках без винятку. Тобто, положення, правильне в принципі, що характеризує загальний стан речей, поширюється на буь-який випадок, на кожен конкретний предмет.
в) Доведення не має заключатися в коло, тобто аргументи мають бути судженнями, істинність яких встановлена незалежно від тези.
Порушення цього правила веде до такої логічної помилки: коло в доведенні.
Суть помилки полягає в тому, що теза виводиться з аргументів, а аргументи в свою чергу виводяться з тези.
3) правила і помилки у доведенні, пов’язаному з демонстрацією
Демонстрацію здійснюється завжди у формі того чи іншого умовиводу. Тому, будуючи докази і спростування, необхідно дотримуватися правил умовиводів. Порушення якогось із правил умовиводу приводить до помилки у доказі. Найчастіше у доказах трапляються такі помилки, пов’язані із їхньою побудовою, як почетверіння термінів, поспішне узагальнення тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. К., 1997
2. Жеребкін В.Є. Логіка. Х., 1995
1
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/mentalnist-ukrainstva-politichniy-aspekt.html
|
Ментальність українства політичний аспект
|
https://doc4web.ru/uploads/files/223/75c909489d9039da0edfd08ca4806967.docx
|
files/75c909489d9039da0edfd08ca4806967.docx
|
Реферат на тему:
МЕНТАЛЬНІСТЬ УКРАЇНСТВА:
ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ
Вивчення політичного аспекту української ментальності має наочне значення з огляду на неординарність процесу державотворення в Україні. Український народ виступає єдиним джерелом політичної влади, здійснюючи через демократичну процедуру її леґітимацію. Властивості нашого національно-політичного менталітету детермінують врешті-решт напрямок та якість політичного процесу в Україні. Тож розглянемо деякі традиційні ознаки нашого політичного мислення, аби краще зрозуміти коріння теперішніх негараздів.
Як відомо, категорія «менталітет» належить до числа глобальних психологічних універсалій, яка завжди вбирає у якості обов'язкового компонента залишки досвіду попередніх генерацій певної нації. У цьому зв'язку розгляд політичних настанов традиційної української ментальності має пролити світло й на сучасні реалії нашої дійсності.
Численні дослідники майже одностайно наводять кілька базових взаємопов'язаних особливостей традиційного політичного менталітету українства, серед яких: екзистенціальний індивідуалізм, егоцентризм, інтроверсивність (спрямованість психіки на внутрішній світ), ескапізм (прагнення до ілюзорного мрійництва), консерватизм, кордоцентричність (від латин. cordis - серце), соціальний егалітаризм (прагнення до соціальної рівності), громадоцентризм, провінційність, загальна аполітичність, анархійність та ін.
Поява екзистенціального індивідуалізму, егоцентризму в українського селянства багато в чому спричиняється сприятливими кліматично-географічними умовами, які, на думку багатьох вчених, є одними з найкращих в світі для ведення індивідуального хліборобського господарства фермерського типу. Але якісні чорноземи роблять українські терени неабиякою спокусою і для іноземних загарбників, експансіоністські акції яких полегшувалися внаслідок відсутності (за винятком західної частини) природних гірських кордонів.
Іншим, глибинним джерелом індивідуалізму українського селянства є спільність української та індійської протокультури, яка обумовлює формування інтроверсивного типу особистості, схильного більше до індивідуальних форм співжиття. У подальшому, з прийняттям елліно-візантійської православної версії християнства, орієнтованої на екзистенціальний індивідуалізм «внутрішньої людини», інтроверсивний тип особи, що прагне до самозаглибленого спокою, лише збагачується новим релігійно-світоглядним сприйняттям дійсності.
Геополітична межовість України, яка знаходиться на стику двох цивілізацій - західної та східної і тому часто-густо ставала ареною зіткнення цих двох великих світів, - теж відіграла не останню роль в усталенні українського індивідуалізму. Постійна екзистенційна напруга в житті спонукала мирних українських хліборобів шукати підвалини власного існування у певній індивідуальній трансценденції буття, у прагненні втекти від здебільшого жахливої реальності у царину ескапізму.
Індивідуалізм українського менталітету отримав у працях дослідників найрізноманітніші епітети: «вибуялий» (В.Янів), «безмежний» (І.Мірчук), «самоізолюючий» (Д.Чижевський), «анархійний» (В.Липинський) тощо. Останній вираз найбільш влучно передає сутність українського індивідуалізму щодо можливостей утворення власної держави. В.Янів зазначає у цьому зв'язку: «Український індивідуалізм, який справді поєднує нас в певному смислі з індивідуалістичною Європою, але, перейшовши межі, веде нас над провалля анархізму» [1]. Гадаю, вся справа полягає у тому, що якраз не «перейшовши межі», а навпаки - «не дійшовши межі». Тобто індивідуалізм українця не «доростає» до громадського рівня та існує виключно у царині суто егоїстичних інтересів, на побутовому рівні.
У той час як індивідуалізм західноєвропейців, що ґрунтується на іншій світоглядно-релігійній (католицькій, протестантській) традиції, знаходить найяскравіше втілення у суспільно-політичних справах, коли громадяни реалізують та обстоюють власні природні права. Саме тому, на мій погляд, вірніше було б казати не про безмежний, а про обмежений лише побутовою сферою індивідуалізм українства. Про це свідчать характерні народні вирази: «моя хата скраю, нічого не знаю», «нижче трави, тихше води» та ін. У художній літературі мабуть якнайкраще українську нездатність сублімувати особисті інстинкти та нижчі емоції й інтереси у вищі, суспільні, демонструють персонажі М.В.Гоголя Коробочка та Собакевич, життя яких проходить і закінчується виключно в межах власного маєтку.
«Втеча» українців від суспільного життя до природи (відомий український антеїзм - любов до природи) є в певному сенсі втратою частини свого «я», пораженством, рисою ментальності, яка так чи інакше притаманна багатьом генераціям бездержавного українства, багатомільйонної нації, що протягом всієї історії мала лише фраґментарну державність, а відтак не знаходила можливостей для самореалізації. Численні невдачі українців у спробах створення власної національної держави завдали певної психологічної травми, яка успадковується прийдешніми поколіннями від минулих у вигляді непевності у своїх силах, байдужому ставленні до суспільно-політичних справ. Інтроверсивний індивідуалізм пересічного українця має за підсумок егоцентризм, який призводить до браку дисципліни, знецінення власних авторитетів, загалом до нездатності створити свою владу, а головне - утримати її, до утопічного гасла: «Україна без влади і без підвладних!» Тобто у кінцевому рахунку, на думку переважної більшості дослідників, саме індивідуалізм української ментальності виступає підоймою для виникнення загального анархізму, який детермінує державну неспроможність українства, його нездатність до iнтеграції.
Проте, своєрідний індивідуалізм традиційної української ментальності може виступати й важливою передумовою для позитивних зрушень. Наочне цінування особистості, котре виступає, безумовно, позитивним наслідком екзистенційного індивідуалізму української ментальності, дає підстави дослідникам висловлювати певний оптимізм щодо перспектив демократичної еволюції українства. Так, В.Янів зауважує: «...Питання виправлення (аетатистських настанов українського менталітету - I.П.) має йти менше по лінії послаблення українського індивідуалізму... як радше по лінії скріплювання дисципліни, розбудження бажання самопідпорядкування, визнати іншу індивідуальність, цінити чужу заслугу» [2].
В.Храмова вбачає в українському індивідуалізмі також певні позитиви, зазначаючи, що «індивідуалізм... є передумовою появи суб'єкта - особистості, котра інтеріоризуючи соціально-комунікативну базу, здатна до свідомої побудови громадянського суспільства в традиціях європейського шляху розвитку» [3]. Напевно, оцінюючи значення екзистенційного індивідуалізму українського менталітету щодо власного державотворення, варто уникати крайнощів. Істина, як завжди, знаходиться десь посередині поміж тезами «індивідуалізм - першопричина державної неспроможності українства» та «індивідуалізм - запорука майбутнього громадянського суспільства в Україні». У дійсності, як на мене, своєрідний український індивідуалізм може бути важливою передумовою для розбудови у незалежній Україні розгалуженого громадянського суспільства, заснованого на ліберальних принципах. Але для цього має здійснитися істотна трансформація змістовної суті самого індивідуалізму, який мусить вийти поза межі побутового рівня й охопити вищий, громадсько-політичний рівень стосунків.
Повертаючись до традиційної української ментальності, слід зазначити, що індивідуалістично налаштоване українство тяжіло не стільки до спілки (як, наприклад, росіяни), організаційного об'єднання, що функціонує на підвалинах єдиної мети; скільки до громадської спільноти, об'єднання більш емоційно-почуттєвого. Зазначені особливості політичного менталітету українців та росіян обумовлюють істотні розбіжності у державотворчому досвіді цих народів: бездержавне українство виявилося спроможним до створення невеликої громади, у той час як росіяни створили потужну гіпердержаву.
На мою думку, можна припустити, що для українця громада є у певному сенсі тією ж родиною, лише у іншій царині стосунків. Маючи індивідуалістські кордоцентричні настанови, українство репродукує взірці родинних взаємин у галузі суспільно-політичній через створення локальних громад, які функціонують на тотожних родинним засадах.
Загальна схильність українців до малих форм організації і самоуправління призводить націю до перманентних розколів та засвідчує невміння й небажання виробляти і реалізовувати глобальні політичні програми (як, наприклад, програму створення власної суверенної держави). «Групи типу спільнот, - слушно зауважує О.Кульчицький, - не вимагали і не розвивали активних настанов, навпаки, давали радше почин настановам рефлексивним, зверненим у власне нутро...» [4]. Тобто можна вести мову про те, що інтроверсивний індивідуалізм українців знаходить врешті-решт своє втілення у їхньому громадоцентризмі, у схильності лише до локальних форм політичного співжиття та співпраці.
Певна аморфність громади цілком узгоджувалася з індивідуалістичними засобами мислення пересічного українця, який входив у громадсько-політичні відносини за принципом достатньої необхідності. Громадська спільнота виступає як своєрідна форма політичної самореалізації українства за умов його бездержавного існування. У той же час, для утворення власної державності мікрорівень політичної свідомості (локальні, громадоцентристські настанови) має трансформуватися у макрорівень (спільну національно-державну свідомість). На заваді процесу трансформації вказаних рівнів свідомості в українському випадку ставав знов-таки екзистенціальний індивідуалізм, який детермінує типову обмеженість політичного мислення українського загалу.
Конкретне втілення егалітаристська налаштованість українського менталітету знаходить у феномені церковних братств, доступ до яких мав кожний індивід, не зважаючи на станову приналежність. Цю саму тенденцію можемо спостерігати згодом в ідеалі «Січового Братства» чи у запеклій боротьбі за збереження «козацьких вольностей». Про зміст боротьби козаків проти намагань російського абсолютизму позбавити їх звичних привілеїв влучно каже Т.Г.Шевченко, коли, зображуючи спільну долю трьох сотень замордованих козаків, захованих у братській могилі, пише:
Тут пана немає
Усі ми однако на волі жили,
Усі ми однако за волю лягли, -
Усі ми і встанем.
Щоправда, якщо говорити про масові психічні реагування пересічних українців на наступ московської монократії на їхні традиційні права і свободи, слід констатувати, що всенародного опору не було. До наведених у першому розділі причин варто додати головну - глибинно-ментальну. Справа у тому, що егалітаристські настанови політичного менталітету українства врешті-решт переважили його національно-визвольні прагнення. У свідомості більшості українського загалу егалітаризм (ідея рівності) переважав над розумінням необхідності відстоювання державної незалежності (гаранта національної свободи). Тобто традиційний український менталітет виявлявся схильним до визначення пріоритету ідеї рівності над ідеєю свободи. «Рівність замість свободи» - такий «обмін» для пересічного українця здавався якщо не цілком доречним, то і не занадто жахливим. Тим більше, що загальнонаціональні проблеми й інтереси для роз'єднаного та у масі своїй аполітичного українства дуже рідко усвідомлювалися як першочергові.
Цікаво, що подібний алгоритм мислення знайде власне продовження і у наступних генерацій українців. Тут слід згадати епізод з художнього фільму «Щорс», який відбиває типову манеру мислення українських селян у період національно-визвольних змагань 1917 - 1920 рр. «А хто нас завоює, того і будемо!» - говорить українська селянка червоноармійцям, коли ті захопили її домівку. З такими уявленнями базової маси населення дуже важко просувати вперед національну справу, адже за великим рахунком народ виявляє повну байдужість до загальнонаціонального аспекту боротьби. Натомість великої популярності набувають в Україні всілякі соціальні рухи, ідейна підойма яких у тій чи іншій мірі відповідає егалітаристським настановам національного менталітету.
І.Лисяк-Рудницький звертає у цьому контексті увагу на надзвичайну популярність у той час серед українців селянсько-анархійної течії, що її очолював відомий отаман Нестор Махно [5]. І дійсно, наочним є факт, що анархійний рух Н. Махна виступає чи не єдиним цілком українським масовим рухом, який виробляє актуальні саме для українства заклики. На жаль, гасло утворення національної держави у програмі Н.Махна було відсутнє, що з огляду на згадану логіку українських селян виглядає цілком закономірно. Проте, спостерігаємо чергове репродукування індивідуалістично-егалітаристських, консервативних, та як підсумок, анархійних настанов, які таким чином усталюються у політичному менталітеті колоніального українства. А це у свою чергу і детермінує поразку державницьких змагань українців на початку XX століття, тому що створення суверенної держави виявилося не загальнонародною справою, а метою та предметом діяльності нечисленної, розколотої української політичної еліти.
Розглядаючи інші глибинно-ментальні джерела анархійності українців, переважна більшість вчених майже одностайно називає жіночий первень української (слов'янської) психіки. Як вже зазначалося, ментальне ядро-підойма майбутнього українства формується у часи розвитку Трипільської культури (40000 - 15000 р. тому). Матріархальні традиції цього періоду знаходять подальше природне про- довження, визначаючи високе становище жінки в українському середовищі. Д.І.Дорошенко звертає увагу на конкретні історичні факти, які доволі яскраво підтверджують окреслену тенденцію: «По смерті Ігоря, вбитого деревлянами під час «полюддя», Ольга (його дружина - І.П.) якийсь час сама править державою. Вона являється прототипом пізніших гетьманш і полковниць козацької доби, які у відсутності своїх чоловіків правили краєм, видавали універсали і взагалі грали активну роль у політиці»6. О.Апанович, ніби розвиваючи спостереження Д.І.Дорошенка, підкреслює: «На покозаченій Україні жінка була рівноправною з чоловіком, навіть юридично. Чоловік ішов на Січ, на війну, а жінка - родоначальниця давала лад господарству й дітям, зберігала в часи лихоліття свою сім'ю, свій рід» [7].
Український фольклор дуже часто зображує ситуації, в яких жінка домінує над чоловіком, іноді навіть побиває його за «ледачість». Саме до жінки-матері звернена велика любов та пієтизм її дітей впродовж усього їхнього життя. Україна, земля-годувальниця, природно асоціюється у хліборобів-українців з найріднішою людиною, про що свідчать вирази: «Україна-мати», «Ненька-Україна». Характер українського патріотизму у цьому зв'язку визначається як відданість дітей матері. У релігійному житті жіночий первень виявляється у пріоритеті культу Богоматері над культом Христа-Богочоловіка.
Зовнішні прояви жіночого начала в українській психіці допомагають віднайти ключ до розуміння базових якостей національної ментальності. Напевне визначальним чинником виступає матріархальний характер української родини. Як правило, в українській сім'ї функцію виховання здійснює головним чином матір, котра постійно піклується про дітей та опікає їх. Маючи переважно жіноче виховання, дитина набуває типово жіночих рис характеру, серед яких детермінуючою є кордоцентрична емоційність.
Звідси й виникає в українському менталітеті превалювання почуттів над розумом, сентиментальність, надмірна вразливість, брак волі, впадання у крайнощі, непослідовність та ін.
Роль батька у виховному процесі звичайно обмежувалася в українців функцією покарання. Виступаючи дисциплінуючим вектором виховання, годувальник-батько сприймається дитиною значною мірою відчужено. Дитина мусить, скоряючись силі, слухатися, але внутрішньо протестує, прагне вирватися з-під батьківської влади. Постать батька асоціюється з владою, причому з владою як джерелом насильства. У дорослому віці людина на підсвідомому рівні репродукує негативні настанови, які сформувалися у дитинстві.
Тому влада для пересічного українця часто-густо тотожна насильству, якому можна підкорятися лише зі страху і аж ніяк не добровільно. Коли влада занепадає, нерідко наступає анархія, оскільки після смерті батька (влади) сини матері (України), керуючись егалітаристськими традиціями, намагаються не допустити один одного на звільнене місце. За українським звичаєм усі діти (сини й доньки) мають рівні права на батьківську спадщину, на відміну від російської традиції передавати всю землю старшому синові.
До факторів, що посилюють негативне сприйняття українством влади на макрорівні (тобто політичної влади), слід додати довготривале перебування у колоніальному становищі. Виявляючи власну неспроможність до суверенного державотворення, українська спільнота закономірно опинялася у залежності від більш згуртованих та потужних сусідів. На жаль, доводиться констатувати, що протягом усієї своєї історії розшматований український народ змушений був більше підкорятися іноземцям, аніж будувати власну державу. Тому для більшості поколінь українців державна влада сприймалася як щось чужинське, інородне.
Держава нерідко асоціювалася з національним та соціальним примусом. Звідси від генерації до генерації транслювався негативний стереотип у ставленні до державних справ взагалі.
Аетатистські настанови політичної ментальності українства, що виникають на підставі природної негації колоніальної влади, усталюються через відоме психічне явище перенесення, коли свідомий (чи підсвідомий) протест проти влади поневолювачів трансформується у перманентне відчуження українців від політичної влади взагалі. Сплюндрована ж національна свідомість переважної більшості сучасного українства ускладнює формування його загальної державницької свідомості.
ЛІТЕРАТУРА
1 Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал // Літопис червоної калини. - 1992. - № 6-7. - С. 7.
2 Там само. - С. 23.
3 Храмова В. До проблеми української ментальності // Українська душа. - К., 1992. - С. 31.
4 Кульчицький О. Світовідчування українця // Українська душа. - С. 54.
5 Лисяк-Рудницький І. Роля України в новітній історії // Історія філософії України. Хрестоматія. - К., 1993. - С. 521-541.
6 Дорошенко Д.І. Нарис історії України: В 2 т. - К.,1992. - Т.І. - С. 238.
7 Апанович О. Козацтво - ментальність українського народу // Сучасність. - 1995.- № 9. - С. 108.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/metafora-chinnik-rozkvitu-tvorchosti-starshoklasnikiv.html
|
Метафора - чинник розквіту творчості старшокласників
|
https://doc4web.ru/uploads/files/235/5cf0b4a0f1cc963aa1d596eddb114290.docx
|
files/5cf0b4a0f1cc963aa1d596eddb114290.docx
|
8
МЕТАФОРА - ЧИННИК РОЗВИТКУ
ТВОРЧОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ
Колись німецький поет Ф.Шіллер, зіставляючи два віки людини - юність і старість, писав, що “з тисячею гордих вітрил рушає у море юнак, - ветхим суденцем старим до берега править дідусь”. Творчі можливості віку молодості повинні бути розкриті психологією для того, щоб знайти оптимальні засоби їхньої діагностики та розвитку.
Вирішальне значення для розвитку творчості учнів мають уроки літератури. Зброя літератури - слово, її образи малюють словесно. Недаремно літературу називають “мистецтвом слова”. Ці образи будуть тим конкретнішими, чим яскравіше намалює їх у своїй уяві читач. Вітчизняна психологія і педагогіка мають у своєму розпорядженні різноманітні прийоми і способи для розвитку в учнів потреби в правильному і точному відтворенні художніх образів. Тут і робота над мовою письменника, і розкриття стилістичних, композиційних і ритмічних особливостей твору, і художній переказ, і словесне малювання, і правильно організоване виражене читання, яке вимагає від виконавця конкретизації запропонованих автором обставин, тобто найбільш точного і вірного відтворення художніх образів, картин і деталей твору. Проте самим дійовим і доступним засобом розвитку творчості учнів є метафора. Образне бачення і образне слово є за своїм характером метафоричним баченням. Діти-художники і художники-дорослі дуже часто не просто образно мислять, а мислять метафорично. Без сумніву, що метафора - один із важливих способів створення образу.
Звичайно, далеко не кожний образ є обов’язково метафора. Образно мислити можна і не вдаючись до метафори або до іншого типу переносного значення слова. Метафора є лише одна із різновидностей образу. Але різновидність дуже поширена і показова. Метафора, структура якої рунтується на порівнянні, на співставленні предметів і явищ, природньо є близькою до того, що носить пряму назву “порівняння”. Подібність з порівнянням дозволяє особливо наочно виявити своєрідність метафори. В художньому, образному порівнянні, як правило, один предмет або явище співставляється з іншим, дякуючи цьому виясняється суть першого явища, його своєрідність, посилюється враження від нього. За своєю суттю, порівняння містить в собі не два, а три елементи; те, що порівнюється (предмет порівняння), те, з чим порівнюється (загальна ознака). Проте межі образного значення в метафорі ширші, ніж в порівнянні, і вільніші. Те, що в порівнянні означено точно, в метафорі виявляється рухливим і більше зверненим до уяви читача. Метафора - це ніби загадка, яку читачу запропоновано розгадати. Якщо ця загадка занадто складна, то її розгадування може зашкодити процесу сприймання. Але якщо метафора являє собою для читача загадку посильну, неважку, але і не поверхову, ординарну, то вона заставляє активно працювати уяву, не вимагаючи в той же час умоспоглядальних зусиль, “розшифровки” тексту. Процес сприймання в такому випадку стає і радістю пізнання, і радістю відкриття. Сприймаючий відчуває себе близьким до творчості.
Можна було б сказати, що метафора є “образ образу”. Все характерне для образу в метафорі виявляється з особливою наочністю. Бо у будь-якому художньому образі за прямим, буквальним його значенням, завжди ніби просвічується глибинне, кінцеве значення. Дійсний смисл художнього образу “ніколи не замикається в його буквальному смислі” (Г. Винокур). В метафорі певні властивості образного вираження виступають з повною очевидністю. На прикладах використовування метафори в мистецтві порівняно легко зрозуміти структуру образу і прослідкувати можливі шляхи його створення, і побачити, що образ - елемент не готової мови, а художнього мислення. “Тільки цього не можна перейняти від іншого; це - ознака таланту, тому складати хороші метафори - означає підмічати подібність (Арістотель).
Метафоричний образ створюється не тільки письменником, але в значній мірі і читачем. Сприймання метафори залежить від здібностей учнів яскраво і образно бачити світ і співставляти різні явища залежно від досвіду, багатства їх фантазії. Співвідношення між художньою літературою і життям, яке вона відображає, носить не прямолінійний, а складний діалектичний характер. Більш помітно все це в поезії, у мистецтві віршованої мови. Помітніше тому, що “якщо звичайна, прозаїчна мова будується за тими ж законами, за якими будується будь-яка письмова мова, то віршована мова не має такої відповідності в мові практичній (слова філолога Б.Томашевського). Тому для даного дослідження ми вибрали саме поезію. Віршована мова здатна найсильніше, виразніше передавати ту правду, яку не здатні передати з тією ж силою ніяка інша мова і ніяке інше мистецтво. В умовності віршованої мови заключені, не лише її особливості, а й великі можливості. Вірші в більшій мірі, ніж проза, дозволяють ухилитися від усього звичного і загальноприйнятого.
У даному дослідженні ми використали твори Т.Шевченка, І.Франка, П.Тичини, Л.Костенко, О.Олеся і ін. Підбір художніх творів не випадковий. На прикладах сухого інформативного тексту важко розвивати творчість, живу яскраву уяву учнів. Метафоричні образи Л.Костенко здатні викликати в учнів найрізноманітніші уявлення, асоціації і почуття. В процесі естетичного сприймання авторського тексту образи служать головним об’єктом сприймання. Щоб виразне читання змогло мати певний вплив на учнів і дати їм естетичну насолоду, читаючий повинен правильно зрозуміти метафоричні образи і пов’язані з ними наміри автора. Візьмемо для прикладу вірш Л.Костенко “Гроза проходила десь поруч” (із збірки “Сад нетанучих скульптур”):
Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.
Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі.
Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.
Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.
Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.
Любов і захоплююче ставлення автора до грози (“були ми з нею тет-а-тет”) учні повинні не тільки правильно зрозуміти, а й з особливою силою виявити їх через особисте ставлення до змісту твору. Для цього кожний із учнів повинен конкретно уявити собі послідовність картин, намальованих автором і добре зрозуміти кожний образ зокрема. Наведемо деякі приклади. Учень К. (8 кл.) говорить: “На початку вірша поетеса малює образ грози, яка проходила десь поруч. Цей образ доповнюється словами: “Була то блискавка, то грім”. Л.Костенко говорить про літню грозу. Про це свідчать такі її слова: “Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін”, “Латаття ніжилось в озерах”. Літня гроза буває надто сильною, були страшні грозові розряди: “Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі”. Учениця Р. (8 кл.) доповнює сказане: “Хоч гроза погримувала грізно, але автор насолоджується чудовою музикою громових розкатів, розділяє з ним свої почуття “Були ми з нею тет-а-тет”.
Допомагаючи учням створювати яскраві, вражаючі бачення, ми турбувалися про те, щоб ці бачення були зв’язані між собою і являли єдину безперервну лінію. Станіславський, наприклад, вимагав, щоб розповідаючи про щось, виконавець не пробовкував слова тексту, а уважно слідкував за своїми баченнями, оскільки із них “... створюється ніби безперервна кінострічка, яка безупинно пропускається на екрані нашого внутрішнього бачення і керує нами поки ми говоримо”. Сильна і свіжа метафора розкриває учням справжнє “Я” поетеси, її особливе людське і поетичне зачарування природою.
Учениця Т. (9 кл.) говорить: “Дуже гарно поетеса малює картину неба під час грози “Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів. А хмари бігли і спотикалися об грім”. Відчуваю сильний вітер, який гонить небесні хмари і в них бачу різні істоти, природу бо хмаринки об’єднуються в різні комбінації. Люблю дивитися на такі хмаринки і уявляти різні образи”. Учениця не лише вникає в текст художнього образу, але й розширює його. З великою силою естетично переживає художню досконалість твору, багатство і красу рідної мови.
Висуваючи в якості основного критерію ступінь виразності вибраних деталей, а не їх кількість (на жаль, в школі ще має місце переконання, що тільки значна кількість деталей, порівнянь, метафор свідчать про багатство уяви учня, його творчі здібності), ми виховували в учнів прагнення шукати точну і все визначаючу деталь. Тому працюючи над текстом, ми вимагали, щоб учень не ганявся за великою кількістю порівнянь, метафор, епітетів, а турбувався про їх точність і виразність, задумувався над синонімами, над формами слів, вибирав із них ті, які повніше і правильніше відображають його думку, виражають його почуття. В словесній тканині зорові образи, як правило, даються нерозривно з слуховими, нюховими. Створюючи образ, засобами слова, учні, якщо справді перед ними жваво виникає картина, нерозривно відтворюють все разом: і те, що бачать, і те, що чують, і те, що відчувають. Ось як учениця К. (9 кл.) змалювала словом картину вечора за твором О.Олеся “Циган-вечір”: “Мені дуже подобається, як поет говорить про вечір. Ніби це жива людина: “В золотій смушевій шапці циган-вечір сходив з гір, ніс він ніченці-циганці з срібла кований набір”. Тут ознаки живого предмета переносяться на неживий. Тут те, що властиве лише людям. Ніченька-циганка вже його чекала: “У долині, у гаю, ніжним гребенем чесала чорну кісоньку свою”. Ці слова поета дають простір моїй уяві, моїм почуттям. Сильне хвилювання виникає в душі моїй при читанні цього вірша”. А учениця Н. (9 кл.) доповнює сказане: “Поет змальовує явища природи ніби вони живі. Але не може “ніченька кісоньку чесати, вечір шапку знімати, цілувати ніченьку”. О.Олесь максимально наближує явища природи до людини. Тому і справді в моїй уяві виникає така картина: вечір ніби парубок обіймає чорняву дівчину, цілує її, дарує подарунки, вечір - дуже вихована людина, бо він кланяється дівчині, знімає шапку”.
В одухотвореній метафорі ознаки живого предмета переносяться на неживий. Ось чому деякі учні не лише сьомих-восьмих класів, але й дев’ятих, читаючи цей твір, не зрозуміли його змісту. Так учень Р. (9кл.) говорить: “Якийсь набір фраз, який зовсім не зв’язаний між собою. Отже все це не викликає у мене ніяких думок”. Учень не “бачить”, не розуміє метафоричного образу. Щоб він “побачив” картину намальовану автором, він повинен не стрімголов “подивитись” і пройти мимо або по-діловому розібрати її, треба, щоб споглядальна картина викликала в учня естетичні переживання, збудила емоції, мобілізувала життєвий досвід. Поет правильно зауважує: “Хто це скаже? Хто це знає? І дає відповідь: “Тільки той, хто ходить в гай”, “Хто в огні, як я палає, хто закоханий украй”.
По суті, одухотворення - це закон, специфіка поетичного зображення дійсності, а не просто окремий прийом. В школі вчителі української літератури часто говорять про одухотворення при аналізі поетичних творів. Це наближає до учнів неживий світ. Предмети і явища світу, в такому випадку, стають зрозумілішими цікавішими для них. Бо ми знаємо, що для людини в мистецтві цікаво перш за все те, що прямо або непрямо зв’язано з нею самою.
На практиці доводиться чути, як учитель намагається зробити учневі приблизно такі вказівки: “Читайте бодро”, “Читайте весело”, “Посумуйте трошки разом з автором”, “Читайте з почуттям”. Подібна спроба механічно викликати те або інше почуття призводить до негативних результатів. Учні читають фальшиво, перекручують естетичну суть твору, не можуть передати свої “бачення”, душевні переживання. Сприймають твір як набір фраз, які не викликають ніяких думок.
Потенційно будь-яка метафора містить в собі “море простору”. І в цьому одне із джерел сили її художнього впливу. І.Франко пише: “Світ дрімає. Блідолиций місяць задрімав над ним”. В цьому вірші в метафоричному значенні виступають слова “світ дрімає”, “задрімав”. В чому їх переносний, глибокий смисл? У цьому образі учні відчувають відразу, ніби несвідомо, спокій. Але не автоматично, а в результаті швидкого включення їхньої уяви. Так будь-яка метафора робить учнів активними читачами, творцями; вона заставляє самостійно, по-своєму, власними очима “побачити” те, що малює поет. Проте читацька свобода в сприйманні метафори не означає свавілля. “Світ дрімає” може уявлятися учням більш або менш яскраво, конкретно, в більшій або меншій мірі піднесеним, легким і т.д. Так учень С. (8 кл.) говорить: “Світ дрімає. Блідолиций місяць задрімав над ним. Тихо спить втомлена земля. Лиш де-не-де часом трісне гілка, пробіжить сіренька мишка. Уві сні інколи глухо застогне дерево, мабуть, йому щось наснилося. Раптом між кронами дерев щось засвітилося. Це ранковий промінчик сонця, відірвавшись від могутнього світила залетів у ліс. День постукав у дубові лісові двері, а дзвінке цвірікання пташок радісно запитало: “Хто там?”
А учень В. (9 кл.) створив таку картину: “Світ дрімає. І весь люд спочиває. Та ось перші сонячні промені прорізали темряву і світ просипається, наповнюється духмяними ранніми пахощами квітів. Все пробуджується: і квіти, і трави, і звірі, і люди. Місяць теж прокинувся і тихенько спускається з неба”. Учні розуміють метафору, бачать в ній образ тоді, коли слідом за художником слова і в указаному ним напрямку підмічають подібність у явищах: самостійно придумують метафори: “Місяць прокинувся, спускається з неба”. У цих висловлюваннях учнів ніби заново відкриваються, зближуються один з одним, різні явища світу: світ дрімає і люди дрімають, сходить сонце, все навкруги пробуджується. Предмети і явища світу в метафорі приєднуються один до одного, а сам світ, дякуючи цьому сприймається учнями як внутрішньоєдиний, цільний.
Таким чином, метафора - це не просто стилістична фігура, це -світосприймання. Справжнє художнє світосприймання, бо воно кормить художню творчість. Метафоричне мислення - не тільки цільне мислення але й економне. Метафора, говорив академік А.Потебня, дає нам можливість “замінювати масу різноманітних думок відносно невеликими розумовими величинами”. А Юрій Олеша одного разу записав: “Сьогодні скорочено, в художніх образах я побачив у сні все своє життя”. Мислити образами, зокрема метафорами, - це означає мислити зжато, об’ємно і творчо.
АНОТАЦІЯ
Стаття демонструє, як метафори можуть ефективно використовуватися в розвитку творчості особистості. Показано яким чином сила метафор дозволяє досягти емоційного компоненту особистості, який надто добре захищений, щоб бути доступним іншим способами. Метафора - це не просто стилістична фігура, це - світосприймання яке годує творчість.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/meta-i-osnovni-principi-i-ob-ekti-standartizacii.html
|
Мета і основні принципи і об єкти стандартизації
|
https://doc4web.ru/uploads/files/253/3b617788a229037b9107f6aa855ac513.docx
|
files/3b617788a229037b9107f6aa855ac513.docx
|
Реферат на тему:
Мета і основні принципи і об’єкти стандартизації
Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги (далі - продукція), зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.
Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.
Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах:
забезпечення участі фізичних і юридичних осіб в розробленні стандартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено законодавством;
відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;
доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;
відповідності стандартів законодавству;
адаптації до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки;
пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;
дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;
участі у міжнародній (регіональній) стандартизації.
Суб'єктами стандартизації є:
центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;
рада стандартизації;
технічні комітети стандартизації;
інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації виконує такі основні функції:
забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації;
вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;
бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;
встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;
вживає заходів щодо виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;
співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;
формує програму робіт із стандартизації та координує її реалізацію;
приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;
організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO;
організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації може виконувати інші функції та повноваження згідно із законами України.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації вносить подання до Кабінету Міністрів України щодо делегування повноважень стосовно організації розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та зміни національних стандартів у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів центральному органу виконавчої влади в цій сфері діяльності.
Рада стандартизації (далі - Рада) є колегіальним консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України.
Персональний склад Ради та положення про неї затверджує Кабінет Міністрів України.
Основною метою діяльності Ради є налагодження взаємодії між виробниками, споживачами продукції та органами державної влади, узгодження інтересів у сфері стандартизації, сприяння розвитку стандартизації.
Рада формується на паритетних засадах із представників органів виконавчої влади, центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, суб'єктів господарювання, Національної академії наук України, галузевих академій наук та відповідних громадських організацій. Діяльність Ради грунтується на засадах відкритості та гласності.
Основною функцією Ради є вивчення, аналіз та розроблення пропозицій щодо вдосконалення діяльності у сфері стандартизації стосовно:
створення технічних комітетів стандартизації та визначення напрямів їх діяльності;
прийняття міжнародного, регіонального чи іншого стандарту як національного стандарту;
проведення експертиз проектів технічних регламентів та інших нормативних документів з питань технічного регулювання;
програм робіт із стандартизації.
Рада має право:
одержувати від органів виконавчої влади інформацію і матеріали з питань, що належать до її компетенції;
залучати в разі потреби у встановленому порядку до роботи в Раді спеціалістів органів виконавчої влади, науково-дослідних установ та організацій;
вносити пропозиції до відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до її відання.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації створює технічні комітети, на які покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.
Технічні комітети стандартизації формуються з урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. До роботи в технічних комітетах стандартизації залучаються на добровільних засадах уповноважені представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та їх об'єднань, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці і фахівці.
Організаційне забезпечення діяльності технічних комітетів здійснюють їх секретаріати.
Положення про технічні комітети затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації.
Технічні комітети стандартизації не можуть мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
Центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання та їх об'єднання, відповідні громадські організації мають право у відповідних сферах діяльності та в межах повноважень, установлених законом, з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і виконувати роботи із стандартизації, зокрема:
розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти їх дію, встановлювати правила їх розроблення, позначення та застосування;
подавати до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації пропозиції щодо створення технічних комітетів стандартизації та розроблення національних стандартів чи прийняття як національних стандартів міжнародних (регіональних) чи власних стандартів;
представляти Україну у відповідних міжнародних та регіональних спеціалізованих організаціях із стандартизації, виконувати зобов'язання, які передбачені відповідними положеннями цих організацій;
створювати і вести інформаційні фонди нормативно-правових актів та нормативних документів для забезпечення своєї діяльності та інформаційного обміну;
видавати і розповсюджувати власні стандарти, документи спеціалізованих міжнародних, регіональних організацій із стандартизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень цих організацій або відповідних договорів, а також делегувати ці повноваження іншим юридичним особам;
інформувати центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації про роботи із стандартизації за своїми напрямами.
Заінтересовані особи мають право брати участь у сфері стандартизації, розглядати проекти розроблюваних національних стандартів та надавати розробникам відповідні пропозиції та зауваження до них.
Міністерство оборони України, враховуючи особливості сфери оборони, визначає порядок застосування стандартів для забезпечення потреб оборони України відповідно до покладених на нього функцій.
Залежно від рівня суб'єкта стандартизації, який приймає чи схвалює стандарти, розрізняють:
національні стандарти, кодекси усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування;
стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандартизацією.
Стандарти повинні відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продукції або продукції залежно від місця її виготовлення.
Об'єкт стандартизації може бути об'єктом інтелектуальної чи промислової власності, якщо розробник стандарту в установленому законодавством порядку отримав дозвіл у власника прав на цей об'єкт.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації з урахуванням суспільної потреби у стандартах, державних пріоритетів, пропозицій технічних комітетів стандартизації та інших суб'єктів стандартизації щороку формує програму робіт із стандартизації (далі - програма), яка включає перелік національних стандартів, прийнятих до розроблення. Програма публікується один раз на шість місяців в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації та розміщується в інформаційних мережах.
Національні стандарти розробляються технічними комітетами стандартизації, а в разі їх відсутності - іншими суб'єктами стандартизації, що мають для цього відповідний науково-технічний потенціал.
Правила та порядок розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та припинення дії національних стандартів, які встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, повинні передбачати:
критерії врахування чи відхилення пропозицій щодо розроблення національних стандартів;
критерії визначення розробників національних стандартів;
визначення пріоритетів щодо застосування міжнародних (регіональних) стандартів;
механізм апеляції;
інформування заінтересованих сторін про стан робіт у сфері національної стандартизації. Строк розгляду проекту національного стандарту та подання відгуків не може бути меншим, ніж 60 днів від дня його опублікування;
ознайомлення за рівних умов з проектами національних стандартів усіх заінтересованих сторін.
Під час схвалення або прийняття національного стандарту центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації визначає дату надання стандарту чинності з урахуванням часу на виконання підготовчих заходів щодо його впровадження.
Перелік національних стандартів, схвалених та прийнятих протягом місяця, публікується наступного місяця в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.
Міжнародні (регіональні) стандарти запроваджуються як національні стандарти за умови їх прийняття центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації.
Прийняття міжнародного (регіонального) стандарту - це опублікування національного стандарту, що грунтується на відповідному міжнародному (регіональному) стандарті, чи підтвердження того, що міжнародний (регіональний) стандарт має той самий статус, що і національний стандарт, із зазначенням будь-яких відхилень від міжнародного (регіонального) стандарту.
Перевірку чинних національних стандартів на відповідність законодавству, інтересам держави, потребам споживачів, рівню розвитку науки і техніки, вимогам міжнародних (регіональних) стандартів здійснюють відповідні технічні комітети або інші суб'єкти стандартизації відповідно до цього Закону. Стандарти на продукцію перевіряються не рідше одного разу на п'ять років. За результатами перевірки відповідні технічні комітети або інші суб'єкти стандартизації подають пропозиції про перегляд, зміни чи скасування стандартів до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.
Перегляд, в результаті якого розроблюється новий національний стандарт або вносяться зміни до чинного стандарту, здійснюється у порядку, встановленому для розроблення стандартів.
Припинення дії національного стандарту здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації у разі припинення випуску продукції, регламентованої цим стандартом, а також у разі розроблення, схвалення або прийняття замість нього іншого стандарту за поданням відповідного технічного комітету стандартизації або іншого суб'єкта стандартизації відповідно до цього Закону.
Інформація про зміни, текст змін національних стандартів публікується в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації не пізніше, ніж за 90 днів до терміну надання їм чинності.
Стандарти застосовуються на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством.
Стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.
Застосування стандартів чи їх окремих положень стає обов'язковим:
для всіх суб'єктів господарювання, якщо це передбачено в технічних регламентах чи інших нормативно-правових актах;
для учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти;
для виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні;
для виробника чи постачальника, якщо його продукція сертифікована щодо дотримання вимог стандартів.
Міжнародні (регіональні) стандарти та стандарти інших країн, якщо їх вимоги не суперечать законодавству України, можуть бути застосовані в Україні в установленому порядку шляхом посилання на них у національних та інших стандартах.
Стандарти, застосовані під час виготовлення продукції, повинні зберігатися у виробника протягом 10 років після випуску останнього виробу даного виду продукції.
Технічні регламенти та інші нормативно-правові акти встановлюють обов'язкові вимоги щодо:
захисту життя, здоров'я та майна людини;
захисту тварин, рослин;
охорони довкілля;
безпеки продукції, процесів чи послуг;
запобігання введенню в оману стосовно призначення та безпеки продукції;
усунення загрози для національної безпеки.
У разі посилання на стандарти в технічних регламентах, інших нормативно-правових актах зазначається, чи є дотримання певних стандартів єдиним або тільки одним із шляхів виконання вимог цих документів. Виробник чи постачальник має довести, що продукція, вироблена без застосування цих стандартів, відповідає вимогам відповідних технічних регламентів або інших нормативно-правових актів.
У разі виникнення об'єктивних перешкод для застосування певних обов'язкових вимог національного стандарту виробник чи постачальник продукції зобов'язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Одночасно виробник може звернутися до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації з пропозиціями щодо скасування, позачергового перегляду та внесення відповідних змін до цього стандарту, або з обгрунтованим клопотанням про надання дозволу на тимчасовий випуск продукції з відхиленнями від зазначених обов'язкових вимог. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації вивчає обгрунтованість звернення виробника, проводить у разі потреби необхідні експертизи і за наявності підстав після погодження із відповідним центральним органом виконавчої влади, що здійснює контроль за дотриманням відповідних вимог національного стандарту, може надати такий дозвіл і встановити обмеження терміну його дії.
У разі виготовлення продукції на експорт, якщо угодою (контрактом) визначено інші вимоги, ніж ті, що встановлені технічними регламентами або іншими нормативно-правовими актами України, дозволяється застосовувати норми угоди (контракту), якщо вони не суперечать законодавству України в частині вимог до процесу виготовлення продукції, її зберігання та транспортування на території України.
Державний нагляд за дотриманням вимог технічних регламентів або інших нормативно-правових актів здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері стандартизації, несуть відповідальність згідно з законами України.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації має право встановлювати знак відповідності продукції національним стандартам.
Національний знак відповідності продукції національним стандартам - знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції всім вимогам стандартів, які поширюються на цю продукцію.
Опис та правила застосування національного знака відповідності продукції національним стандартам встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації.
Відповідність продукції національним стандартам добровільно підтверджується у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації.
Право власності на національні стандарти, кодекси усталеної практики, класифікатори та каталоги належить державі. Від імені держави права власника на ці документи здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації.
Право власності на інші стандарти, створені іншими суб'єктами стандартизації, належить тим суб'єктам, за кошти яких вони створені або яким воно передано в установленому законом порядку.
Національні стандарти, кодекси усталеної практики, класифікатори та каталоги видає, перевидає та розповсюджує центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації.
Видання і розповсюдження документів міжнародних (регіональних) організацій із стандартизації, членом яких є Україна, здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації та інші суб'єкти стандартизації на підставі положень цих організацій.
Забороняється повністю чи частково відтворювати, тиражувати і розповсюджувати як офіційні видання будь-які стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови або їх частини без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи, крім випадків, передбачених законом.
У разі відтворення чи розповсюдження стандарту, кодексу усталеної практики, технічних умов без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи суб'єкт стандартизації не несе відповідальності за невідповідність тексту розповсюджуваного документа його офіційному тексту чи за наслідки, спричинені застосуванням розповсюджуваного документа.
Суб'єкт стандартизації має право на відшкодування збитків, завданих йому несанкціонованим розповсюдженням стандарту, кодексу усталеної практики, технічних умов, відповідно до закону.
Порядок видання та розповсюдження технічних регламентів встановлюється законом.
Інформаційні послуги надаються шляхом опублікування офіційних текстів стандартів, інформаційних та довідкових видань, а також їх розповсюдження інформаційними мережами в ініціативному порядку та на замовлення.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації через національний інформаційний фонд нормативних документів та національний центр міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO забезпечує інформацією вітчизняних та іноземних користувачів.
Для інформаційного забезпечення користувачів центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує формування каталогу нормативних документів у сфері стандартизації на національному рівні, встановлює правила його створення та ведення.
Суб'єкт стандартизації, відповідальний за розроблення і схвалення стандартів, які можуть створити технічні бар'єри у торгівлі, надає відповідну інформацію центральному органу виконавчої влади у сфері стандартизації, який через міжнародну інформаційну мережу ISONET WTO надає цю інформацію користувачам у строки, встановлені кодексом усталеної практики стандартизації.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації відповідно до закону представляє інтереси України в міжнародних організаціях із стандартизації, вживає заходів щодо адаптації законодавства України у сфері стандартизації до законодавства Європейського Союзу, здійснює співробітництво в цій сфері з відповідними органами інших країн, приймає рішення про приєднання до міжнародних (регіональних) систем стандартизації, укладає договори про співробітництво та здійснення робіт у сфері стандартизації.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.
Роботи із стандартизації фінансуються замовниками цих робіт.
Джерелами фінансування є:
кошти Державного бюджету України;
кошти, передбачені на виконання програм і проектів;
кошти суб'єктів господарювання;
кредити банків;
інші кошти, передбачені законом.
Витрати підприємств, пов'язані з розробленням стандартів, відносяться до витрат на науково-технічне забезпечення їх господарської діяльності.
Витрати на роботи із стандартизації бюджетних установ та організацій відшкодовуються за рахунок коштів, передбачених на їх утримання.
Замовниками робіт із стандартизації за кошти Державного бюджету України є центральні органи виконавчої влади, на які законодавством покладено відповідальність за технічне регулювання у визначених сферах діяльності.
Замовлення робіт із стандартизації за кошти Державного бюджету України, в тому числі на державне оборонне замовлення, здійснюється без проведення торгів (конкурсів, тендерів).
Кошти, одержані від реалізації національних, регіональних і міжнародних стандартів, спрямовуються виключно на виконання робіт із стандартизації, розвиток науково-технічної бази.
Використана література
Закон України “Про стандартизацію”.
Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 31, ст. 145.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/metodichni-priyomi-vpravlyannya.html
|
Методичні прийоми вправляння
|
https://doc4web.ru/uploads/files/241/3f6e272a31a257ee80c896078294bda6.docx
|
files/3f6e272a31a257ee80c896078294bda6.docx
|
Методичні прийоми вправляння
До найважливіших методичних прийомів вправляння А.А.Тер-Ованесян відносить: вправляння з безпосередньою фізичною допомогою; вправляння в "обидва боки"; вправляння в уяві; вправляння за допомогою імітації рухів.
Вправляння з безпосередньою фізичною допомогою полягають у тому, що вчитель своєю мускульною силою допомагає учневі відтворити необхідну рухову дію. Це дає можливість:
• виконати недоступну (на початку навчання) вправу;
• створити уявлення про положення і рухи окремих частин тіла, про місце і час найбільших зусиль;
• вловити мускульні відчуття, що виникають при виконанні конкретної рухової дії;
• вселити учням впевненість у свої сили, боротися з почуттям страху;
• попередити виникнення помилок і виправити їх.
При наданні допомоги необхідно вибрати правильне місце відносно учня під час виконання ним рухового завдання, своєчасно надати допомогу (підштовхнути, підтримати, збільшити або зменшити швидкість чи амплітуду руху, надати рухові тіла правильний напрям) саме з таким зусиллям, якого бракує тому, хто виконує вправу.
Фізичну допомогу можна надавати лише тоді, коли учень без неї не в змозі виконати вправу, і належить припиняти її, як тільки виникає мінімальна можливість відтворювати рухову дію без допомоги.
Якщо цей метод застосовувати тривалий час, то він може завдати шкоди, тобто він позбавляє учня впевненості у власних силах. Зазвичай, 2—3— разове застосування дозволяє відчути правильну форму руху, місце акцентованих зусиль тощо.
Суть вправляння в "обидва боки" полягає в тому, що учень виконує рухову дію і в правий (зручний, свій) бік, і в лівий (незручний, "чужий") бік. На необхідність однакового розвитку у дітей "обох рук" вказував ще Платон.
Вивчаючи циклічні (біг з перепонами) і ациклічні (бокс, боротьба, спортивні ігри) вправи асиметричного характеру в обидва боки, маємо можливість вирішувати наступні завдання:
• прискорити процес засвоєння спортивної техніки і досягти вдосконалення рухів у "свій бік", завдяки індукції процесів збудження і гальмування в ЦНС;
• збільшити діапазон рухових можливостей в поєдинках, спортивних іграх, спортивній і художній гімнастиці, інших вправах;
• вловити мускульні відчуття, тому що під час виконання вправ у "чужий бік" виникають гостріші відчуття, які потім можна перенести на "свій бік";
• підвищити впевненість у своїх можливостях, особливо в спортивних іграх і поєдинках, де, діючи в незручному положенні, учень набуває впевненості в діях з використанням зручніших позицій;
• уникнути або виправити дефекти будови тіла, що виникають при заняттях однобічними фізичними вправами (веслування на каное, стрільба, фехтування та ін.);
• використовувати метод як активніші відпочинок.
При засвоєнні ациклічних фізичних вправ, в яких вирішальні рухи виконуються в один бік (метання, легкоатлетичні стрибки, стрільба, теніс та ін.), вправляння "в обидва боки" використовується епізодично.
Переваги, які віддають правому або лівому бокові тіла, не впливають на успішність навчання техніки, і в ряді видів спорту (фехтування, бокс, боротьба) лівобічність виступає навіть як перевага в поєдинках. У тих випадках, коли у вправі, що вивчається, активні дії необхідно виконувати в один бік (відштовхуватись, метати), необхідно учням з самого початку визначити "зручний" бік і навчатись, враховуючи цю обставину.
Вправляння в уяві (ідеомоторне вправляння, "прокручування" в думці, візуальне відтворення) полягає в тому, що учень не виконує вправу практично, а думає про неї, уявляє собі послідовність рухів, техніку окремих підсистем, або рухову дію загалом.
Один з варіантів цього методу — малювання фігурок, які зображають послідовність рухів цілісної рухової дії так, як це робиться в кінограмі. Дослідження показали, що ті учні, які правильніше малюють фігурки, виконують вправу точніше. Найвищого ефекту досягають при чергуванні малювання фігурок з наступним виконанням вправи. Початківці малюють за взірцем, досвідчені учні — з пам'яті.
Ефект, що досягається при цьому, ґрунтується на єдності фізичного і психічного в людині. Уява рухів викликає ті ж фізіологічні процеси, які характерні для їх реального виконання, але з меншою інтенсивністю. Цей методичний прийом дає можливість:
• швидше і досконаліше оволодіти спортивною технікою;
• впливати на розвиток рухових якостей, що проявляються в конкретній спортивній техніці;
• виправляти помилки в рухах;
• скорочувати час на практичне виконання рухів і, як наслідок, зменшувати навантаження на організм у навчально-тренувальних заняттях;
• розвивати здатність до зосередження уваги на виконання конкретної рухової дії;
• навчитися регулювати емоційний стан, оволодіти здатністю розслабляти м'язи;
• безпосередньо перед виконанням вправи відтворювати в пам'яті її образ і, тим самим, створити передумови для досягнення вищих результатів у вирішенні рухового завдання;
• зберегти досягнутий рівень засвоєння спортивної техніки під час вимушених перерв у практичних заняттях.
Широке використання вправляння в уяві на заняттях вважає доцільним А.А.Терованесян. Він рекомендує при використанні методичного прийому керуватись такими положеннями:
• прийом застосовується перед реальним виконанням вправи, в перервах між спробами, безпосередньо після закінчення вправи та між заняттями;
• перш, ніж його застосовувати, необхідно попередньо набути практичного досвіду реального відтворення рухової дії і навчитись чітко виражати словами те, що учень збирається уявити;
• на кожному занятті необхідно поєднувати реальне (практичне) виконання вправи з уявленням;
• при засвоєнні спортивних ігор та поєдинків необхідно безперервно уявляти можливі варіанти техніко-тактичних дій партнерів і суперників та формувати проект своїх дій у відповідь;
• більший ефект дає вправляння в уяві, якщо його супроводжувати проговорюванням;
• під час вправляння вчитель не повинен втручатися в дії учнів;
• тривалість одного сеансу не повинна перевищувати 2-3 хвилини. Триваліше вправляння викликає втому;
• протягом дня вправлятись можна 2-3 рази. В кожному занятті 8-Ю уявних повторень простих вправ і 1-2 рази — складних. Безпосередньо перед практичною спробою уявляти слід не більше двох-трьох разів;
• вправляючись в уяві, необхідно намагатись у кожному повторенні відтворювати техніку якомога чіткіше і детальніше;
• можна вправлятися з відкритими і закритими очима, усуваючи при цьому інші подразники;
• уявляти можна вправу загалом або окремі її частини;
• необхідно прагнути уявляти не тільки образ руху, але і ті відчуття, які його супроводжують;
• встановлено, що підсистеми спортивної техніки, які уявляються недосконало, — це ті місця, в яких при реальному виконанні допускаються помилки;
• деталі спортивної техніки, які важко засвоюються, повинні ставати предметом уяви найчастіше;
• для виправлення помилок рекомендують декілька разів уявити правильну структуру, потім рух з допущеною помилкою і знову — правильну форму;
• ознакою ефекту в результатах вправляння є збіг його тривалості з часом, необхідним для реального виконання даної дії;
• не варто вправлятись в уяві після важких фізичних і психічних навантажень.
Вправляння в імітації рухів полягає в наслідуванні спортивної техніки відносно до структури і умов дій. Це виконання ривка гімнастичної палиці замість штанги, метання без приладу, плавання на суші, бій з тінню та ін.
Імітація рухів дає можливість:
• створювати і закріплювати уявлення про спортивну техніку;
• розвивати групи м'язів, на які припадає найбільше навантаження;
• досягати автоматизації окремих підсистем спортивної техніки;
• відновлювати в пам'яті послідовність рухів.
Цей метод приносить користь лише в тих випадках, коли учень здатний точно відтворити техніку вправи, що вивчається, в усіх її деталях.
Метод використання слова
Важко переоцінити значення вправ, які виконуються за словесним описом. Тут вправи використовуються не тільки для фізичного розвитку, але й з освітньою метою, тобто для вдосконалення процесів свідомого керування рухами на основі придбаних знань.
Значну роль методу слова у фізичному вихованні відводить П.Ф.Лесгафт. Він з усією суворістю вимагав, щоб кожна вправа, яка дається учням, була перед цим пояснена, як її робити і з якою метою.
Всі заняття мають бути організовані "за коротким і точним роз'ясненням викладача, а не за наслідуванням: викладач, не показуючи рухів, описує і, по можливості, роз'яснює їх". "Усе, що вимагає серйозного свідомого засвоєння, повинно бути з'ясовано спочатку словом, і тільки потім доповнено і перевірено об'єктивним оглядом.
Наведене міркування не означає, що П.Ф.Лесгафт був проти демонстрації вправ взагалі. Мова йде про найдоцільніше використання наочності, яке виключає сліпе наслідування і не суперечить положенням принципу свідомості й активності.
Не погоджуючись з тією категоричністю, з якою П.Ф.Лесгафт рекомендує завжди і в усіх, без винятку, випадках починати навчання зі "слова", ми повинні визнати його визначальну роль у справі свідомого засвоєння фізичних вправ, а, отже, і самостійної роботи учнів.
За даними психологів (В.В.Клименко), яскраво і підкреслено (експресивно) виражені думки і почуття, правильні тон і інтонація додають додатково, до повідомлення близько 40% інформації. Емоційна яскравість у спілкуванні значною мірою забезпечує ефективність засвоєння інформації, підвищує розумову активність — учнів, спонукає їх до роздумів над діями, запропонованими учителем.
Емоційність у спілкуванні та експресивність викладу думок є важливим засобом формування мотивації навчання та формування образу рухових дій.
Розрізняють два шляхи підвищення емоційності та експресивності спілкування. Перший шлях ґрунтується на умінні підбирати і вживати слова, словосполучення, синтаксичні конструкції, котрі найточніше передають учням сенс тих чи інших процесів, що розгортаються на заняттях, створюють передумови для інтуїтивного мислення, збагачують наявні образи додатковою інформацією і формують нові, реальніші образи. Другий шлях передбачає використання інтонацій, міміки, жестикулювання (руки — це "очі людського тіла"), таких немовних засобів експресивності як паузи, відокремлене вимовляння слів, що підкреслюють думку і формулюють проблемну ситуацію.
У спілкуванні вчителя й учнів велике значення має гумор і дотепність, які допомагають активізувати увагу і створюють позитивне емоційне тло навчального заняття, а, отже, підвищують його ефективність.
Метод слова у процесі фізичного виховання дає вчителю можливість:
• встановити необхідні взаємостосунки з учнями;
• сформувати правильне уявлення учнів про техніку вправи, яку належить вивчити;
• організувати діяльність учнів і керувати ними;
• передавати необхідні знання і ставити завдання;
• активізувати творче ставлення учнів до навчально-виховного процесу;
• стимулювати розвиток інтелекту;
• вирішувати виховні завдання, регулювати поведінку та емоційний стан учнів;
• оцінювати якість виконання учнями завдань.
У процесі фізичного виховання використовуються загальнопедагогічні прийоми методу слова, зі своєрідним змістом і особливостями застосування.
1. Розповідь — лаконічна оповідна форма викладення інформації, що застосовується при ознайомленні учнів з вправою, організації ігрової діяльності учнів, повідомленні завдань уроку.
2. Опис використовується для ознайомлення з технікою вправ та тактичними діями при створенні уявлення про вправу або тактичні прийоми.
3. Пояснення служить прийомом передачі інформації про техніку виконання вправи. Пояснюючи, треба говорити не лише, як виконується вправа, але і чому треба робити так, а не інакше.
4. Супроводжуюче пояснення — це лаконічні коментарі і зауваження, якими супроводжують демонстрацію наочних посібників або хід виконання вправи учнями з метою спрямування і поглиблення сприймання.
5. Інструкції і вказівки даються для оперативної передачі інформації про допущені помилки та шляхи їх усунення, правила техніки безпеки, самострахування, виконання домашніх завдань, самоконтроль.
6. Бесіда служить формою вільного обміну думками з метою формування позитивного ставлення до навчання, поглиблення і розширення знань, виявлення інтересів і бажань учнів, визначення труднощів у самостійній роботі, оцінки виконаної роботи.
7. Розбір — це особлива форма бесіди, яка проводиться після виконання певних завдань окремих занять, або участі в змаганнях з метою підведення їх підсумків. Розбір, по можливості, повинен бути двостороннім. Односторонній розбір пригнічує активність дітей, але в окремих випадках теж допускається.
8. Словесні оцінки відіграють роль мовного схвалення або осуду діяльності учнів, і є прийомом корекції їх дій. Учителям-новаторам притаманне прагнення навчати дітей оціночних міркувань і дій, адже самостійною людину можна визнати лише тоді, коли вона сама може дати точну оцінку своєї діяльності.
9. Звіти і взаємопояснення використовуються для з'ясування думки учнів про якість виконаної вправи товаришем, розуміння її техніки, активізації розумової діяльності учнів.
10. Команда служить сигналом для спільних дій і використовується для швидкого виконання дій, одночасного їх закінчення, або зміни характеру діяльності.
11. Підрахунок допомагає визначати необхідний темп і ритм дій. Не варто зловживати підрахунком. Періодично учням необхідно створювати можливість для роботи в природному для них, індивідуальному темпі. Навчання учнів працювати тільки під заданий темп позбавляє їх можливості самостійно орієнтуватись у часі.
12. "Самопроговорювання", самонакази є формою використання зв'язків між словами і діями, коли мова безпосередньо включається в процес виконання вправ як фактор керування цим процесом. Вимовлені окремі фрази, слова-накази "сильніше", "вище", "тримати" та ін. сприяють підвищенню якості виконання рухових дій і функціональних проявів.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/metalurgiynokovalske-remeslo-u-volinskiy-zemli-knyazhoi-dobi.html
|
Металургійно-ковальське ремесло у Волинській землі княжої доби
|
https://doc4web.ru/uploads/files/226/73b27f02080eab44ec0e6a2a8ec2a073.docx
|
files/73b27f02080eab44ec0e6a2a8ec2a073.docx
|
Металургійно-ковальське ремесло у Волинській землі княжої доби
Серед ремесел регіону чи не найважливішими були залізоробне і ковальське, засвідчені знахідками болотяної руди, криці та різноманітних виробів. Їх розвитку сприяла наявність місцевої болотяної руди з великим, до 18-40 %, умістом заліза. Про це свідчать такі топоніми, як Руда, Рудники, Рудка Козинська та ін. Залізо отримували в сиродутних горнах, залишки яких виявлено в цілому ряді пам’яток регіону. Такий горн відкритий, зокрема, в Пересопниці на Рівненщині. Він був округлої форми діаметром 2-2, 5 м, куполоподібний, висотою 0,6 м, із трьома продухами. В горні і передгорновій ямі виявлено понад 50 кг залізного шлаку. Поруч був такий же горн із керамічними трубками-соплами [10, 126]. Подібна майстерня з поруйнованим горном і 20 кг шлаку відкрита нами в Городищі-2 біля Луцька [5, 91]. На особливу увагу серед майстерень заслуговує прямокутна землянка в Муравиці (Млинів Рівненської області). В її південно-східній стіні розміщалися три залізоплавильні горни. Вирізняються за формою два, розташовані один біля одного. Це були циліндричні камери діаметром 0, 26 м та висотою збереженої частини 0, 65 м від рівня дна. Продухи, по яких у горни нагніталося повітря, а після закінчення процесу витоплювання випускалися шлаки, були зроблені на рівні дна і, дещо понижуючись, виходили до спеціальних коритоподібних заглиблень розмірами 0,4 × 0,7 м та глибиною 0,15 м. Після закінчення процесу спеціальна перемичка, якою був частково перекритий продух, розбивалася і шлаки стікали у заглиблення [6, 333].
Залізо виплавлялося сиродутним способом, суть якого полягала в тому, що в горн завантажували шарами подрібнену руду й деревне вугілля, підпалювали і через глиняні трубки – сопла – надмухували сире повітря. В результаті горіння, утворений і нагрітий до високої температури окис вуглецю, піднімаючись, нагрівав лежачу вище руду та вугілля і вступав з ними у відповідну хімічну реакцію Fe2 O3 + 3 CO → 2 Fe + 3 CO2. При цьому окис заліза в руді відновлюється до металічної маси, а в цей час порода руди ошлаковується і відокремлюється від металу. Відновлення заліза з руди починається при температурі 400о, а при 700-800о виходить уже тістоподібна маса – криця. З неї шляхом цементації в муфелях – горщиках одержувалася і сталь. Про це свідчить нижня частина горщика з розплавленим металом на дні, який виявленого нами на городищі Вал в с. Городище – 2 [5, 186-187].
Добуте таким чином залізо проходило подальшу обробку проковкою, яка очищала крицю від домішок шлаку. Цей процес здійснювався в кузнях, відомих у низці поселень. На одному з них у Кам’янці Надбужній в Підляшші (Польща), відкрито кілька кузень. В одній розміром 4,25 × 5 м були залишки ковальського горна, вимощеного каменями, на якому нагрівалися криці перед проковкою. Тут знайдено три керамічних сопла, якими нагніталося в горн повітря. У іншій кузні, що являла собою заглиблену споруду, виявлено залишки двох ковальських горнів і вогнище, вимощене каменями, знайдено шматки залізного шлаку, недокований ножик, фрагмент серпа та горщик ХІІ ст. [11, 344-346]. Недоковане чересло трапилося нам у кузні в окольному місті Луцька.
Жителі Волинської землі користувалися значною кількістю залізних виробів. Колекція предметів із заліза, зібрана під час археологічних досліджень пам’яток Х – середини XIV ст., нараховує понад 70 найменувань і є цінним джерелом для технологічного і металографічного дослідження. Загалом вироби можна поділити на знаряддя праці, ремісничі інструменти, побутовий інвентар, зброю та предмети воїнського спорядження. Звичайно, всі категорії продукції місцевих ковалів охопити неможливо, а тому обмежимося найважливішими, на нашу думку, знахідками.
Знаряддя, пов’язані з сільським господарством, представляють наральники, лемеші, різаки-чересла, серпи і коси. Основним орним знаряддям були рала із залізними вузьколопастевими наральниками, виявленими на городищах у Володимирі-Волинському, Дорогичині [3, 35], в Підляшші (Польща), Городищі – 2 [5, 129]. Їх довжина 16 – 25 і ширина 7 – 14 см. Вони виготовлені з трикутної пластинки, один кут якої становить лезо, а два інші, загнуті до середини, утворюють втулку для насаджування на рало (рис. 1. 10.). Застосовувалися вони переважно в Х-ХІ ст. У Городищі біля Шепетівки на Хмельниччині знайдено 34 лемеші [2, 277], на решті пунктів – від 1 до 3.Леміш цілком подібний до наральника, але має широку клиноподібну лопасть і втулку для закріплення на дерев’яному плузі. Довжина знаряддя 23-25 см, найбільша ширина лопасті 14-15 см. На Волині знайдено і залізні чересла, зокрема у Городищі біля Шепетівки [2, 277], Луцьку, Любомлі [4, 132], Дорогобужі [8, 45] та ін. На вигляд це плоскі масивні пластини з ножеподібним наконечником загальною довжиною 40-45 см і шириною 5 – 7 см (рис. 1.1). Плуги особливо поширюються з ХІІ ст., що сприяло появі нових ковальських виробів. Це можна простежити в добре дослідженому Дорогобужі. Так, якщо в шарах Х-ХІ ст. тут не знайдено знарядь орного землеробства, то до ХІІ-ХІІІ ст. належать 1 наральник і 3 чересла. Ще яскравіше про це свідчать матеріали з городища ХІІ-ХІІІ ст. у с. Городище біля Шепетівки, серед яких були 34 наральники та 32 чересла.
Для жнив застосовувалися серпи. Найбільше їх – 405 – знайдено в Городищі біля Шепетівки [2, 277]. На решті поселень – від 2 до 15 екземплярів. Руські серпи розмірами і виглядом нагадують сучасні, але мали слабше вигнуте лезо (рис. 1.2). Для збирання несипких культур, зокрема ячменю та вівса, використовували коси-горбуші, найбільше яких – 209 – знайдено в Городищі біля Шепетівки [2, 277]. У набагато меншій кількості вони виявлені на інших пам’ятках Волині. Довжина кіс 35-45 см, ширина леза 4-5 см (рис. 1. 3-4).
Із ковальських інструментів на території Волині знайдено молоток, зубила, пробійники, терпуги. Молоток формою і розміром нагадує сучасні. Зубила двох типів трапилися в Городищі біля Шепетівки [2, 277]. Перший – це інструмент клиноподібної форми з гострим прямокутним лезом і втулкою для дерев’яної рукоятки та звуженим плоским обушком. Довжина його 14 см, ширина леза 4 см (рис. 1. 12). Таке зубило знайдене нами і в Луцьку. Стрижневі зубила, що належать до другого типу, знайдені в Данилові на Тернопільщині [9, 84]. Застосовувалися для рубання дроту, виготовлення цвяхів тощо. Конструктивно близьким до стрижневих зубил були пробійники, які використовувалися бля пробивання дірок в нагрітому металі. Вони знайдені у Городищі біля Луцька [5, 132] та Городищі біля Шепетівки [2, 277]. Довжина пробійника 11-14 см, діаметр – 0,6 см. У розрізі верхньої частини, що становить обушок, він квадратний, а на кінці круглий, загострений (рис. 1.9).
Для первісної заточки ножів, мечів, вістрів списів і стріл тощо застосовувалися терпуги з насічкою завдовжки 12-18 і завширшки 1-2 см. Вони знайдені в кількості 5 екземплярів у Городищі біля Шепетівки [2, 277].
Це щодо інструментів, пов’язаних із власне ковальським ремеслом. Разом з тим про його розвиток свідчать і універсальні знаряддя, до яких можна віднести ножі, ножиці, бритви, шила, голки.
Найчастішими знахідками цієї категорії є ножі. В найбільшій кількості – 1379 екземплярів – знайдені в Городищі поблизу Шепетівки [2, 277], 332 – в Дорогобужі [8, 70], кілька десятків – у Городищі біля Луцька [2, 139] та ін. Усі вони черенкові, а леза в перетині мають клиноподібну форму. Довжина леза коливається від 5 до 15 см, ширина – 0,8-2, 2 см. Перехід від леза до черенка виражений у вигляді уступа як з боку леза, так і спинки (рис. 2. 1-2). Ніж з кістяною ручкою знайдено в Городищі біля Луцька (рис. 2.15). Переважна більшість ножів існувала впродовж Х-ХІІІ ст.
До числа рідкісних належать бритви, знайдені нами у Володимирі-Волинському та Дорогобужі [8, 71]. Бритва має лезо з петлею на одному кінці, вільно закріплене на шарнірі в металевому футлярі завдовжки 10 і завширшки 2см, що має дві бокові стінки (рис. 2.3). Фіксуючого положення футляр не має, і лезо могло обертатися на 3600.
До універсальних знарядь можна зарахувати шарнірні ножиці, знайдені в Луцьку, Перемилі Волинської обл. [4, 134], Дорогобужі [8, 72] та ін. Вони складаються з двох лез з кільцевими навершями, з’єднаних шарніром. Довжина ножиць 14-16 см, ширина леза 0, 8-1 см (рис. 2. 7).
У Городищі – 2 біля Луцька [5, 134] та Дорогобужі на Рівненщині [2, 72] знайдено залізні шила довжиною 6-10 см, що вживалися для проколювання дірок та нанесення орнаменту на кістяних виробах, а також у шевській справі. Всі вони мають кругле в перетині вістря і квадратний черенок (рис. 1.5).
У Дорогобужі [2, 72] та Кам’янці Надбужній [11, 345] у ХІІ-ХІІІ ст. знайдено залізні голки, що нагадують сучасні. Їх довжина 5-7 см, круглі в перетині з поздовжнім вушком на розплющеному кінці.
До тих знахідок, що характеризують місцеве ковальське ремесло, належать і предмети господарського та домашнього інвентаря, представленого замками та ключами до них, кресалами, дужками й обручами до відер тощо.
Жителі Волинської землі, як і інших міст Русі, користувалися внутрішніми та зовнішніми навісними замками. Перший тип наявний дерев’яними замками-засувами, від яких залишилися лише ключі, знайдені в Городищі біля Шепетівки [2, 277], Городищі біля Луцька [5, 139] та ряді інших пам’яток. На вигляд – це залізний стрижень різної довжини, один кінець якого загнутий у формі кільця або петлі, а другий – у вигляді коліна різної конфігурації (рис. 2.8). Другий тип представлений залізними циліндричними висячими замками, виявленими в Городищі біля Шепетівки – 667 екземплярів [2, 277], Володимирі, Бересті та ін. [3, 40]. Вони складаються з двох розташованих паралельно і скріплених між собою циліндрів довжиною в середньому 5-6 см, діаметром більшого 2-3 см і меншого до 1 см (рис. 2.10). Усередині більшого циліндра містився механізм із зачепів. Малому циліндрові відповідає гладка, потоншена на кінці частина дужки, яка вільно входить у циліндр. На другій половині дужки наварені чотири сталеві пластинчасті пружини, розташовані вздовж осі дужки. Для запирання дужка застосовувалася одночасно обома кінцями, і пластинчасті пружини, зайшовши всередину циліндра і розпрямившись, упиралися в зачепи. Для відкривання замка слугували спеціальні ключі, які мали щілину, що відповідає формі дужки. Стиснувши сталеві пружини, ключ звільняв дужки від зачепів усередині циліндра і відпирав замок. Кожен з таких замків мав свої конструктивні таємниці – кількість і розміщення пружин на дужці, рисунок щілини для ключа в денці великого циліндра тощо. Відповідні елементи конструкції мали й самі ключі: прорізи на стрижні для замкових штифтів, малюнок зовнішнього і внутрішнього контура лопасті ключа (рис. 2.9) та ін. Замки цього типу виготовлялися у ХІІ-ХІІІ ст. і вони є свідченням високої майстерності волинських ковалів.
До ковальської продукції належать і залізні кресала, що слугували для висікання вогню. 26 кресал знайдено в Городищі біля Шепетівки [2, 277], по кілька – в Лужках, Чеканові в Підляшші [3, 38], Городищі біля Луцька [5, 140] та ін. За формою серед них виділяються однолезові калачеподібні (рис. 2.6) та дволезові прямокутні (рис. 2.5) й овальні, інколи з кільцем для підвішування (рис. 2.4). Калачеподібні побутували в Х-ХІ ст., а прямокутні й овальні – у ХІІ-XV ст.
Найбільш масовою категорією знахідок є цвяхи, які трапляються на багатьох пам’ятках, наприклад, у Дорогобужі, в межах Х-ХІІІ ст. їх зібрано понад 700 [8, 76]. Вони ковані, довжиною 6-10 см, у перетині квадратні або прямокутні з круглою або квадратною голівкою (рис. 2.14).
Певна частина предметів ковальського ремесла репрезентована побутовим інвентарем: шпильками, фібулами, пряжками, підківками тощо. Шпильки, призначені для спинання верхнього одягу, знайдені в ХІ-ХІV ст. у Листвині та Дорогобужі [8, 76]. В листвинських один кінець гострий, другий оформлений у вигляді півнячої голівки, а в дорогобузьких – нижній загострений, а верхній розплющений і закручений у спіраль.
Із чоловічим одягом пов’язуються знайдені на багатьох названих вище пунктах поясні пряжки різних типів. Серед них круглі діаметром 2,5-3 см з язичком (рис. 2.13), прямокутні (4 × 2, 5 см) з перемичкою, що розділяє пряжку поздовж чи впоперек, яка слугувала для насаджування язичка (рис. 3.9-10), з напівкруглою передньою частиною і прямокутним приймачем для пояса (рис. 2.11; 3.8), прямокутні чи квадратні з язичком на одній із сторін (рис. 2.12). Вони датуються Х-ХІІІ ст.
Отже, як спеціальні та універсальні інструменти, так і предмети побутового призначення, є вагомим свідченням ковальського ремесла на території Волинської землі в Х – першій половині ХІV ст. Чи не найяскравіше воно представлене в Дорогобужі. До речі, за кількістю знайдених залізних виробів (понад 1500) Дорогобуж поступається лише перед Городищем біля Шепетівки, де їх виявлено кілька тисяч. Проте на відміну від Городища в Дорогобужі простежується динаміка розвитку ремесла. В наборі залізних речей з Дорогобужа Х-ХІ ст. та ХІІ-ХІІІ ст. помітні істотні відмінності. Якщо до першого періоду належать 110 виробів 24 найменувань, то до наступного – 1140 речей 71 найменування [8, 65-70].
Залізоробне ремесло було добре розвинутим уже в Х-ХІ ст., але особливого розквіту досягло в ХІІ-ХІІІ ст. Для його характеристики важливим є вивчення технології виготовлення тих чи інших речей. Виключно сприятливою для цього є колекція знахідок у с. Городище поблизу Шепетівки. До речі, це єдина на Волині пам’ятка, матеріали з якої металографічно досліджувалися Г.О.Вознесенською. Для структурного аналізу було відібрано 506 знарядь праці і предметів озброєння [1, 82-127], які дають змогу говорити про рівень розвитку технології ковальського виробництва на всій Волинській землі княжої доби.
Важливими є результати вивчення виробництва жниварських знарядь праці – кіс та серпів. Серед вивчених 63 кіс суцільнозалізні клинки мали 19 (30 %), суцільносталеві – 12 (19 %), цементовані – 3 (5 %), клинки з наварним сталевим лезом – 29 (46 %). Що ж до серпів, то з досліджених 70 екзмплярів 33 (47 %) були суцільнозалізними, 22 (22 %) – суцільносталевими, 4 (6 %) – цементовані, 8 (11 %) – з наваркою сталевого леза і 3 (4%) – двошарові. Співвідношення технологічних схем жниварських знарядь показало, що найпростіші технологічні рішення – ковка суцільнозалізних та суцільносталевих виробів – більш характерні для серпів, у той час як наварювання сталевих лез переважало при виготовленні кіс: 46 % – у кіс і лише 1 % – у серпів [1, 101-111].
Для вивчення технології виробництва ремісничого реманенту також проаналізовано ряд характерних знахідок. Із деревообробних інструментів до уваги взято 35 сокир (рис. 1.11). Серед них виділяються 6 екземплярів з суцільнозалізним лезом, 16 – із суцільносталевим, 5 – із пакетного металу, 8 – зі зварною конструкцією лез. Усі сокири з наварним лезом були загартовані [1, 114-116].
Щодо тесел, представлених провушними (рис. 1.6) і втульчастими (рис. 1.8), то при їх виготовленні майстри застосували всі відомі технологічні прийоми: із 7 провушних 2 тесла – суцільнозалізні, 1 – суцільносталеве, 1 – із пакетного металу, 1 – із цементованим лезом, 2 – із наварним сталевим лезом [1, 116]. Що ж до свердел (рис. 1.7.), то із 13 екземплярів 7 було суцільнозалізними, 5 – суцільносталевими і 1 – із цементованим лезом. Загалом же суцільнозалізних інструментів – 24,6 %, суцільносталевих – 40 %, із пакетного металу – 13,8 %, з цементованим лезом – 3 % і зі сталевим наварним – 18,6 % [1, 116-118]. Ковальсько-слюсарні інструменти – молоток, пробійники та ін. – зроблені з заліза, а напильники – з високовуглецевої сталі. Досліджено 225 залізних ножів. Встановлено, що вони виготовлені з використанням шести технологічних схем: суцільнозалізні – 72 екземпляри (32 %), суцільносталеві – 69 (31 %), з наварним сталевим лезом – 66 (29,5%), ножі з пакетованого металу, отримані шляхом ковки із двох смужок – залізної і сталевої – 5 (2 %), нарешті, ножі з дамаскованим клинком і наварним сталевим лезом – 6 (2 %). Останні демонструють вивершене володіння технікою ковальського зварювання. Отже, більше половини клинків мають найпростішу технологію виготовлення, третя частина – виготовлена за найбільш прогресивною технологічною схемою. Частина інструментів має архаїчні прийоми: цементація, пакетування. Продукція відображає прогрес у динаміці технологічного розвитку ковальства.
Дослідження виробництва ножиць засвідчує, що більшість з них – 14 екземплярів – мають найпростішу технологію виготовлення лез: цілком з кричного заліза або сирцевої сталі. Найбільш прогресивна технологія – наварювання сталевих ріжучих лез – виявлена у двох екземплярах. Співвідношення схем виготовлення ножиць подібне до ножів. Так, найпростіша технологія – ковка ножиць цілком з кричного заліза або сирцевої сталі – 35 %, цементація лез – 15 %, наварка сталевих лез на залізну основу – 45 %. Решта (пакетований метал, двошаровий клинок) – поодинокі [1, 99-100].
Нарешті, звернемо увагу на технологію виробництва озброєння. При виготовленні клинка меча (рис. 3.5) використовувалася поверхнева цементація, а кінцева його обробка, виточка долів і заточка лез проводилася після цементації. В основу виготовлення меча був закладений принцип поєдання твердих сталевих лез, що забезпечували максимальну ефективність удару, з пластичністю залізної серцевини, що давало змогу клинкові гнутися, але не ламатися. В досліджених чотирьох шаблях (рис. 3.3) технологія була такою ж. Лише одна шабля мала високовуглецеве наварне лезо, а одна – викована з м’якого кричного заліза. Щодо вістрів списів, то в них простежено такі технологічні схеми: 1) суцільнозалізні, 2) суцільносталеві, 3) цементовані, 4) перо з пакетного металу – заліза або м’якої сталі (рис. 3.1-2). Списи з наварним сталевим лезом на Волині рідкісні. Що ж торкається вістрів стріл (рис. 3.4, 6), то в них не виявлено незвичних схем: здебільшого вони виковувалися з кричного заліза або м’якої сталі [1, 120-127]. Характеристика виготовлення різнопрофільних залізних виробів свідчить про складну технологію, якою володіли волинські майстри.
Високим рівнем виконання відзначається захисне обладнання воїна. Руські шоломи ІХ-Х ст. виготовлялися з окремих пластин, як, наприклад, екземпляр із с. Мокре на Рівненщині (рис. 4.3), а в ХІ-ХІV ст. – з одного залізного листа методом штамповки, як екземпляри з Луцька і Дорогобужа (рис. 4.1-2). Шоломи прикрашалися пластинками з кольорових металів. Наприклад, шолом, знайдений на дні Стиру в Луцьку, мав бронзову обтяжку, оздоблену насічкою у вигляді ромбів і квадратів [4, 139]. Шоломи з Володимира-Волинського обтягнуті позолоченим обручем. У залізного сфероконічного шолома з Дорогобужа лицьова сторона посилена пластиною і має дугоподібні вирізи для очей та об’ємний наносник, а на нижньому зрізі тулії – петлі для кріплення бармиці [8, 109-110]. Що ж до кольчуг, яких на Волині знайдено чи не найбільше в Україні, то вони вироблялися майстрами дуже високої кваліфікації. Дослідження засвідчує, що для виготовлення кольчуги використовували до 20 000 з’єднаних заклепками чи зваркою залізних кілець діаметром 10-12 мм із дроту товщиною 2-2, 5 мм (рис. 4.5).
Місцеві майстри вміли оздоблювати зброю і спорядження вершника кольоровими або благородними металами. Одним з найкращих зразків є меч із золотою інкрустацією з Садова Луцького району (рис. 3.7) і бойова сокира, оздоблена сріблом, із Луцька (рис. 3.11), а також шпора з Белза на Львівщині та стремено з Шумська на Тернопільщині [4, 138-139]. До речі, і Галицько-Волинський літопис відзначає, що на Волині були “… ковалі заліза, міді і срібла” [7, 843].
Навіть побіжний огляд виробів з чорних металів Волинської землі княжої доби свідчить про високий рівень розвитку металургійно-ковальського ремесла, яке базувалося на досвіді й технічних досягненнях слов’янських металургів – ковалів додержавного періоду.
Рис. 1. Знаряддя праці: 1 – Любомль; 2, 5, 8-10 – Городище-2; 3 – Зимне; 4 – Литовеж; 6 – Сонсядка; 7 – Луцьк; 11 – Дорогобуж; 12 – Городище біля Шепетівки
Рис. 2. Предмети побуту: 1, 4, 5 – Перемиль; 2, 7 – Луцьк; 3 – Дорогобуж; 6, 9, 12 – Дорогичин; 8, 10, 11 – Володимир; 13-15 – Городище-2
Рис. 3. Зброя та пряжки: 1 – Володимир; 2 – Перемиль; 3 – Городище біля Шепетівки; 5 – Дорогобуж; 7 – Садів; 8 – Луцьк; 9, 11 – Дорогичин; 4, 6, 10 – Городище-2
Рис. 4. Шоломи, кольчуга та шпори: 1 – Луцьк; 2 – Дорогобуж; 3 – Мокре; 4 – Городище-2;
5 – околиця Кременця; 6 – Пересопниця
Література
Вознесенська Г.О., Недопако Д.П., Панько С.В. Чорна металургія та металообробка населення східноєвропейського лісостепу за доби ранніх слов’ян і Київської Русі (друга половина І тис. – перша чверть ІІ тис.). – К., 1996. – 189 с.
Кучера М.П. Городище поблизу с. Городище на Волині // Археологія Української РСР. – К., 1975. – С. 276-277.
Кучинко М.М. Історично-культурний розвиток західного Побужжя ІХ-ХІV ст. – Луцьк, 1993. – 159 с.
Кучинко М.М. Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині. – Луцьк, 1994. – 208 с.
Кучинко М.М. Давньоруське городище Вал в Надстир’ї. – Луцьк, 1996. – 208 с.
Никольченко Ю.М. Работы Ровенского краеведческого музея // Археологические открытия 1974 г. – М., 1975. – С. 333.
Полное собрание русских летописей. Ипатиевская летопись. – М., 1962. – Т.2. – 938 стлб.
Прищепа Б.А., Нікольченко Ю.М. Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х – ХІІІ ст. – Рівне, 1996.– 246 с.
Раппопорт П.А. Данилов // Краткие сообщения Института археологии АН СССР. – 1971. – Вып. 125. – С. 82-86.
Терский – Шеломенцев В.С. Пересопница // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). – К., 1990. – С. 124-126.
Rauhut L. Sprawozdanie z badań wczesnośredniowiecznego ośrodka metalurgiczno-kowalskiego we wsi Kamionka Nadbużna, pow. Ostrów Mazowiecka // Wiadomości Archeologiczne. – 1956.– T. 23. – Z. 4. – S. 342-352.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/metodi-navchannya-v-sistemi-formuvannya-profesiynih-yakostey-mol.html
|
Методи навчання в системі формування професійних якостей молодого керівника школи
|
https://doc4web.ru/uploads/files/240/69e99b058ee63143c10bc32e27f55d4b.docx
|
files/69e99b058ee63143c10bc32e27f55d4b.docx
|
2
МЕТОДИ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МОЛОДОГО KЕPIBHИКА ШКОЛИ
Управління - це особлива функція, що виникає з самої природи процесу праці. Теорія управління створюється шляхом накопичення, узагальнення і корегування наявного досвіду. Зa останні роки демократичні методи управління стали домінувати над адміністративними, що відразу ж відобразилось на стилі керівництва і методах йoгo навчання. Швидкі зміни в економічному та політичному житті країни примушують кожного більш активно перебудовувати свою діяльність, швидко одержувати нові знання, уміння та навики.
За таких умов є очевидною необхідність змін і в навчанні керівників шкіл, особливо молодих. Поєднання традиційних в нашій практиці методів навчання із зарубіжним досвідом навчання керівників на конкретних ігрових ситуаціях досить результативне. Ці два різні підходи повинні здійснюватися комплексно і взаємозв’язано як в методологічному так і в методичному плані.
Проблему методів навчання в системі підготовки молодих керівників шкіл не можна розглядати ізольовано від загальнодидактичної концепції цих методів, яка розроблена в працях як вітчизняних так і зарубіжних дидактів (Л.Л.Момот, В.О.Онищук, Ю.К. Бабанський, М.А. Данилов, М.Н.Скаткін, Г.Х. Щукіна та інші). Це зумовлено перш за все тим, що методи навчання в будь-якій підсистемі освіти пoв’язaні з його метою, змістом, готовністю суб’єкта до навчання, наявністю дидактичних засобів, часу тощо. Стосовно підготовки молодих керівників в cиcтемі підвищення кваліфікації є ряд факторів, що впливають на вибір методів навчання: соціальні функції даної підсистеми освіти дорослих, її цілі та завдання; спрямованість процесу навчання на поновлення, розширення і поглиблення наявних теоретичних знань, що лежать в основі професійної діяльності; удосконалення професійних умінь, творчого підходу до управління школою, на поліпшення стилю і методів керівництва.
Звернемо увагу на методи навчання, які сприяють удосконаленню практичних умінь та навиків молодого керівника в галузі освіти. До цієї групи методів традиційно відносяться аналіз конкретних управлінських ситуацій імітація робочого дня директора школи, ділова гра (ігрове мoделювaння), poзpoбкa шкільної документації.
У педагогіці дорослих особливе поширення має метод аналізу конкретних ситуацій. Він допомагає набувати навиків мистецтва керівництва і використовується для всіх рівнів управління. Цей метод навчання розвиває у початкуючих керівників аналітичні здібності, виробляє уміння приймати управлінські рішення, застосовувати одержані знання.
Існує певна класифікація управлінських ситуацій з точки зору їх постановки та цільової спрямованості.
Ситуація-проблема. Це один з найбільш складних видів управлінських ситуацій. Конкретний приклад із практики управління викладається як існуюча проблема, яку треба вирішити. Часто вона конкретизується у вигляді питань для більш оперативної і цілеспрямованої роботи в процесі вирішення. Застосовується у тих випадках, коли виникає необхідність використання колективної думки для вирішення нових завдань у поєднанні з передачею досвіду слухачів, взаємному збагаченню.
Ситуація-ілюстрація - більш простий вид управлінської ситуації, з допомогою якого ілюструється певний спосіб вирішення управлінської проблеми - вирішення вже є, слухачами воно не обговорюється, але вони можуть запропонувати і свій варіант вирішення. Різновидністю попередньої ситуації є ситуація-вправа. Це теж конкретний випадок, але він так пояснюється викладачем, що слухачам необхідно знайти вирішення, зробивши для цього певну вправу. При цьому виробляються навики по складанню будь-якого документа чи проведення роэрахунків за зразком чи за аналогією.
Для перевірки знань, компетенції керівника використовують ситуації-оцінки.У цьому випадку пропонується одна із варіантів розв’язуванoї проблеми або альтернативні рішення, а слухачам пропонується дати оцінку, вибрати краще вирішення і обрунтувати свій вибір. Вирішення ситуації-оцінки вимагає мобілізації знань при виборі правильного варіанту і визнання його переваг перед іншими. Цінність методу полягає в тому, що тут виявляється рівень компетентності самих слухачів.
Дана класифікація не є однозначною, можна одну і ту ж ситуацію послідовно проробляти з допомогою різних методів: бесіди, дискусії, методом конфлікту, шляхом ігрового моделювання тощо. Залежно від змісту конкретної ситуації підготовка і організація занять можуть бути різними, вимагати більше часу, пошуку додаткової інформації. Але одне незаперечне: метод конкретних ситуацій дозволяє організувати сам процес вироблення управлінських рішень, що для навчання молодого керівника має більше значення, ніж його результат. Цей метод сприяє виробленню у керівника умінь відбору та аналізу найважливіших факторів, що становлять проблему, їх групування, актуалізує і мобілізує теоретичні знання, сприяє науковому обрунтуванню рішень, що приймаються.
Метод імітації робочого дня керівника - це відтворення ділового навантаження в звичайний робочий день директора школи. 0бов’язковою умовою є наявність документів, при допомозі яких слухачі знайомляться із станом справ у школі (звіти про успішність, відвідування, дані про вчителів, організаційні розпорядження, інструкції і т.д.). Слухачам - молодим керівникам шкіл - пропонуються варіанти проблеми відповідно до обставин, викладених в документах, але протягом визначеного часу. Вони повинні підготувати наказ по школі, скласти доповідні записки для міських чи районних відділів освіти, підготувати звіти, виступ на засідання педагогічної ради. Цей метод цінний тим, що слухачі ознайомлюються з різними видами інформації, формами її збору, вчаться ставити завдання, планувати, організовувати виконання, контролювати, оцінювати якість роботи підрозділів школи, тобто використовувати різноманітні функції управлінської діяльності.
Метод розробки шкільної документації найчастіше використовується на практичних заняттях, так як мета цього методу полягає у застосуванні теоретичних знань, одержаних при вивченні таких фундаментальних тем школознавства як теоретичні основи управління школою, планування, організація, контроль на практиці. Спираючись на знання, одержані на лекціях, враховуючи конкретні умови своєї школи, слухачі вчаться складати плани роботи школи, план вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду чи окремі їх розділи тощо. Молоді керівники шкіл осмислюють загальні вимоги до планування певної діяльності директора школи, а також і специфічні, що залежать від конкретних умов, в яких працює школа, набувають умінь планування, узагальнення, прогнозування.
Метод ділових ігр (ігрового моделювання) у вітчизняній та зару6іжній педагогіці дорослих називають по-різному, але найчастіше називаються терміни: метод програвання ролей, ситуаційно-рольові ігри, ділова, управлінська гра. Незалежно від назви вони повинні забезпечувати професійний ріст засобом їх тематичної спрямованості в зaлежності від контингенту тих, хто навчається, і розвивати навики управлінської поведінки ділового спілкування шляхом практичного програвання, імітації різних управлінських ситуацій. Ці два напрямки повинні бути взаємозв’язані і доповнювати один одного. Програвання тільки професійної діяльності, тобто імітація організаційних моделей виробничих ситуацій в чистому вигляді, без врахування управлінського, ділового спілкування можливе тільки при навчанні спеціалістів. А надмірна увага діловому спілкуванню і недооцінка професійної діяльності дають можливість навчити слухачів етики управління, але для сучасного керівника цього недостатньо, тому в методологічному аспекті такі односторонні ігри неповноцінні.
Ділові ігри, аналіз конкретних ситуацій в мініатюрі відтворюють позитивні і негативні сторони управління. Ці інтенсивні методи навчання мають багато спільного не тільки в своїй суті, але і в підготовці та проведенні занять. Ділова гра - це взаємно зв’язані конкретні ситуації, які впливають одна на одну. Результатом цих впливів є прийняті рішення, досягнення кінцевої мети гри.
Метод ігрового моделювання в системі формування управлінських умінь молодих керівників дає можливість накопичувати і поновлювати професійні знання, навики за рахунок узагальненого досвіду, реалізації наявного потенціалу; підвищує інтерес до навчання і спричиняє високу пізнавальну активність в плані синтезу психолого-педагогічних, соціально-педагогічних, правових, етичних, економічних та інших теоретичних знань; розвиває гнучкість професійного мислення, творчий підхід у прийнятті управлінських рішень, сприяє розширенню соціального світогляду слухачів, дозволяє з максимальною ефективністю використовувати знання і вміння колективу, який очолює початкуючий керівник. Забезпечення комплексного підходу при конструюванні ігрових процесів є головною методологічною передумовою, до якої треба прагнути в ідеалі. При цьому необхідно поруч з різноманітними практичними ситуаціями проробити вихідні теоретичні положення.
Підготовку керівників і спеціалістів за допомогою ділових ігр можна визначити як інтенсивне навчання. Методика проведення згаданих вище занять має такий вигляд:
Перше: постановка мети гри, проблеми, яку треба вирішити. Ці аспекти вимагають чіткого визначення, ретельного опрацювання.
Друге: вияснення контингенту слухачів, їх кількісного і якісного складу у відповідності з формою занять, місця його проведення.
Третє: визначення відповідності інформації методам її викладу, технічного забезпечення формі та меті заняття. Як правило, це методичні матеріали, дані, які підготовлені заздалегідь. Варто пам’ятати про необхідність вступного слова, коментаря ведучого в процесі проведення гри і по її закінченні.
Четверте: дотримання послідовності всіх етапів гри, мотивація теми, активізація слухачів, виділення груп і їх ролей. Після цього необхідно ще раз звернутись до проблеми, яка буде вирішуватися, з метою її глибшого обговорення, можливого розчленування на підпроблеми, регламентації окремих етапів з врахуванням раціонального розподілу часу, відведеного на гру.
П’яте: залучення на окремі етапи гри (підготовчий, безпосереднього проведення, заключний) спеціалістів з вирішуваної проблеми. По закінченні робиться резюме, оцінюється робота слухачів - молодих керівників, визначається рівень вирішення пpoблeми.
При підготовці і проведенні ділових ігр обов’язково слід виходити з того, щоб всі її учасники мали можливість підготуватись до проведення обговорення, а не тільки більш активні з них, здатні проводити дискусію.
Дослідження Ю.Д. Красовського показали, що в процесі ділових ігр у слухачів формуються риси економічного мислення, протистояння авторитарному стилю керівництва, удосконалення професійної діяльності та спілкування. Вияв ігрової культури вчений бачить в змістовій спрямованості (смисл, ціль, завдання), способі конструювання (реалізація певних психолого-педагогічних принципів), характері сюжету, методах проведення (режим проведення), в діапазоні взаємозв’язків об’єкта, що моделюється, часі, практичному використанні.
Аналіз методів ігрового моделювання при навчанні молодих керівників шкіл в системі післядипломної освіти показує, що однією з важливих проблем, яка вимагає негайної розробки, є складання і наукове обрунтування змісту конкретних ситуацій і ділових ігр, на матеріалі яких можна накопичувати, вивчати і узагальнювати досвід з інтелектуалізації управління, що є вихідним моментом в теорії управління.
ЛІТЕРАТУРА
1. Красовский Ю.Д. Мир деловой игры: Опыт обучения хозяйственных руководителей. - Киев, 1986.
2. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи вивчення в школі. - Київ, 1984.
3. Нагорская М.Н. Деловые игры и эффективность управления производством. - Киев, 1992.
4. Онищук О.В. Структура методів навчання. - Київ, 1979.
5. Петровская П.Д. Теоретические и методические проблемы социально-психологическото тренинга.- М., 1982.
6. Проблемы методов обучения в современной общеобразовательной школе // Под ред. Ю.К. Бабанского,- М., 1980.
7. Проблемы повышения профессиональной квалификации руководителей школ // Под ред. Е.М.Тонконогой. - М., 1987.
8. Тарасов В.Н. Персонал-технология: отбор и подготовка менеджеров. - Л., 1989.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-na-temu-vidovremennaya-sistema-angliyskogo-glagola.html
|
Тест на тему "Видовременная система английского глагола"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/75/5b8b1fdc7c0d1fec39e71b5527d567b8.doc
|
files/5b8b1fdc7c0d1fec39e71b5527d567b8.doc
| null |
https://doc4web.ru/astronomiya-/metod-upravlinskogo-obliku.html
|
Метод управлінського обліку
|
https://doc4web.ru/uploads/files/223/f48d603f48064e8db563ff2b2494c419.docx
|
files/f48d603f48064e8db563ff2b2494c419.docx
|
ВСТУП
В сучасний період у вітчизняному обліку відсутнє визначення методу управлінського обліку. Єдині визначання дано у підручнику Т.П. Карлової “Управлінський облік”: “Методом управлінського обліку, є сукупність різноманітних прийомів, способів, з допомогою яких відображається об’єкт управлінського обліку в інформаційній системі підприємства. “До основних елементів методу управлінського обліку автором віднесено: документацію, оцінку, групування і узагальнення, контрольні рахунки, нормування, планування і лімінування, контроль і аналіз.
Враховуючи, метод – це шлях до пізнання, теорія, наука, а основними об’єктами дослідження в управлінському обліку є затрати і доходи. Отже, методом управлінського обліку є сукупність традиційних методів планування і контроль, обліку, аналізу, нормування, прийняття управлінських рішень, що сприяють дослідженню поведінки затрат і доходів з метою управління ними тому специфіка методу управлінського обліку не у фіксації (відображення) величини затрат чи доходів, що характеризує фінансовий облік, а у дослідженні “поведінки” їх та впливу на них з метою оптимізації їх співвідношення. Крім того, в приведеній Карловою Т.П. сукупність елементів методу зведено воєдино частину прийомів бухгалтерського обліку та деякі функції управління. З методологічної точки зору – це не вірно. Управлінський облік не підміняє контроль, аналіз, планування, а шляхом забезпечення їх необхідного інформацією, координує їх ефективне функціонування. Тому слід було у приведеному переліку дане уточнення: планування собівартості, нормування виробничих затрат, аналіз собівартості.
Аналіз літературних джерел по досліджує мій проблемі привів до висновку. що метод управлінського обліку значно ширше поняття ніж лише методи обліку затрат і калькулювання собівартості продукції. На це, зокрема, вказує переважна більшість вітчизняних науковців: “При сучасному рівні розвитку ринкових відносин достатньо швидко здійснюється процес інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування і контроль в єдину систему отримання обробки інформації і прийняття рішень, систему, яка управляє підприємство, будучи зорієнтованою на досягнення не лише поточних цілей отримання прибутку, але й на глобальні стратегічні цілі.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
2.Методи калькування собівартості продукції на способи калькуляції. Система директ-носі акцентує увагу нер нерівшуться на зміні максимального доходу (суми покриття) по підприємству в цілому і деталізується по різноманітних виробах. В цілому і місткість суть аналітичного методу для цього необхідно, перш за все, розподілити затрати на постійні і змінні та розрахувати максимальний дохід по конкретним виробам. Суттєвими перевагами методу директ-ност. у порівнянні з попередніми є те, що:
максимальний дохід, отриманий з його допомогою, характеризує суму покриття по конкретним видам про-ї, що дає можливість відібрати вироби з найбільшого ректа більшістю та впроваджувати їх у виробництво;
сприяє спрощенню нормування, обліку та контролю за рахунок скорочення статей витрат;
покращує облік на контроль умовно-постійних (непрямих затрат, так як у звіті відображається окремою статтею, що наочно характеризує їх вплив на величину прибутку підприємства;
на основі даних обліку сум покриття можливо приймати різноманітні оперативні рішення по управлінню підприємства:
а) для досягнення ефективної політики цін;
б) для визначення меж, до яких можливо зменшувати ціни в залежності від різноманітних ринкових чинників;
в) з метою оптимізації асортименту випускаємої продукції;
г) при виборі альтернативних рішень: виробляти самим чи закуповувати запчастини, комплектуючі і інші;
д) для встановлення доцільності прийняття додаткового замовлення по цінах нижче звичайних;
є) для визначення оптимального розміру партії або серії товарів;
ж) з метою оптимального завантаження виробничих потужностей.
Основні критерії класифікації сучасних методів обліку і калькулювання собівартості прод. можливо класифікувати на основі двох критерій:
по ступеню нормування затрат;
по повноті відображення затрат;
По ступеню нормування розрізняють фактичні, нормально обґрунтовані і нормативні відображення системи поділяють на повні (включають всі затрати) і часткові (включають частину затрат).
Система обліку повних фактичних затрат характерна для традиційного бухгалтерського обліку та передбачає відображення абсолютно всіх затрат. В указаній системі затрат групуються по системах, центром відповідальності, готовим виробам. Непрямі затрати розподіляються за центром відповідальності і готовим виробом по заздалегідь вибраним базам і згідно встановлених коефіцієнтів. При цьому розподіл не залежить від ступеню використання виробничих потужностей, а визначається обсягом виробництва і його поділом (завжди умовним) на завершене і незавершене. Розподіл, накладних затрат також умовний, бо вибираючи базу ми наперед визначаємо і результат розподілу накладних затрат. Ставка накладних витрат може бути неоднаковою для різних видів продукції.
За базу розподілу часто використовують:
1.Прямі затрати праці (людино-год.);
2. Прямі затрати на робочу силу (заробітна плата);
3. Час роботи обладнання (машино-години);
4. Кількість виготовленої продукції. Подвійний запис приводить до фальсифікації результатів виробництва так як при цій системі дохід від виробництва і реалізацій залежить не від виробу, як такого, не від ринкового попиту на виріб, а від того, які дані зафіксовані в акті про величину незавершеного виробництва і які маніпуляції здійснювались з розподільчими коефіцієнтами.
Система обліку нормальних затрат є більш прогресивних у порівнянні з попередньою . В цій системі непрямі затрати не розподіляються, а обчислюються по заздалегідь встановленим ставкам (коефіцієнтам), значення яких або відповідає досягнутому у попередньому періоді рівно затрат, або обчислюється по формулі:
КНЗ =
де КНЗ – коефіцієнт непрямих затрат.
Позитивними ознаками цієї системи є те, що:
1)затрати пов’язані не з обсягом виробничих потужностей;
2)аналіз відхилення фактичних затрат від нормальних дозволяє потрапляти ефективність господарського процесу, при цьому реально уникнення необґрунтованих випадкових коливань собівартості.
Система обліку нормативних затрат дозволяє відображати ступінь використання ресурсів підпр. в процесі господарської діяльності, що в свою чергу значно полегшує прийняття управлінських рішень. При цьому загальні відхилення розкладаються на складові за рахунок різних чинників:
∆заг .+ ∆А+∆В+∆С;
де ∆заг. – загальні відхилення;
∆А – відхилення цін;
∆В – відхилення продуктивності праці;
∆С – відхилення використ. виробн. потужностей;
Система обліку нормативних затрат організовувались, перш за все, з метою технологічного контролю. Сучасні варіанти цієї системи мають широку сферу використання. Система обліку нормативних затрат передбачає виявлення неповної (обмеженої) собівартості, тобто собівартості без непрямих затрат.
Суть цієї системи дозволяється до того, що лише прямі затрати розподіляються між готовими виробами, непрямі цілком відносять на загальні фінансові результати того не звітного періоду, в якому вони вникли. Орієнтований на ринок підхід до обліку затрат сприяв формуванню нових варіантів обліку в економічно розвинутих країнах. Наприклад, в США був розроблений облік змінних затрат (coirekt cost accountind), в Європі облік покриття затрат, у Франції – marqe scere caut variacce, в ФРН - deckunqsbcitreiqs.
Так, на основі нових затрат виникли:
облік відносних індивіду-х затрат;
облік затрат по (факторам) чинниками виробництва;
функціональний облік затрат;
структурний облік затрат;
облік постійно розподіляємих затрат;
На основі часткових затрат виникли:
багатоступенський облік затрат;
облік відшкодувань граничних стандартних затрат;
облік відшкодування постійних затрат;
3. Розрахована частина завдання
згрупувати витрати за статтями калькуляції;
згрупувати витрати за статтями калькуляції;
Виділити такі основні статті:
а) прямі матеріальні штрафи;
б)прямі витрати на оплату праці;
в)інші прямі витрати;
г)загально виробничі витрати;
д)адміністративні витрати;
е)витрати на збут;
є)інші операційні витрати;
Результати групування витрат подати у вигляді таблиці 2.
3)Скласти фактичну калькуляцію витрат на виготовлення кальк. у стокерному, і складальному цехах (по загальній кількості виробів (на одиницю виробу) застосовують систему нових і змінних витрат.
Для проведення розподілу непрямих витрат за основу прийняти суму основної заробітної плати виробничих робітників.
Додаткові вихідні дані.
оподаткований прибуток за звітний період складає 1 тис. грн..;
вартість основних засобів столярного цеху 15 тис. грн..;
кількість одиниць виготовленої продукції скл. за звітний період 5 тис. грн..;
частка змінних витрат у складі:
загальновиробничих витрат – 30%;
адміністративних витрат – 20%;
витрати на збут –25%;
інших операційних витрат – 10%;
ТзОВ “Затишок” займається виготовленням і реалізацією меблів. Протягом звітного періоду підприємства виконало такі господарські операції:
Зміст операції
Сума грн.
1.Нараховано з/п робітникам:
столярного цеху;
складального цеху;
1420
1843
2. Нараховано доплату за не-во бум-ю:
столярного цеху;
складального цеху;
100
20
3. Нараховано відпускні (щорічна відпустка)
столярного цеху;
складального цеху;
200
100
4. Нараховано оплату за час відпустки у зв’язку з навчанням у вузі:
прац. столярного цеху;
100
5. Нараховано з/п нерівному персоналу:
столярного цеху;
складального цеху;
директорові, головному бухгалтерові ТзОВ:
прибиральниці офісу;
300
400
500
100
6. Нарахован премію з фонду економічного стимулюванні:
столярного цеху;
складального цеху;
головному бухгалтеру;
200
100
100
7. Нараховано податків на нарах. з/п
у пенс. фонд (1%)
соцстрах (1%);
фонд соц. заходів на випадок безробіття (1%);
фонд соц. страхування з тимчасової втрати працездатності (1,2%);
230,29
54,83
54,83
54,83
65,80
8.Відпущено:
а) в столярний цех:
ДСП;
дерев’яна дошка;
б) у складальний цех з столярного цеху вироби:
дверні замки;
дверні ручки;
фарба меблева;
клей меблевий;
лак меблевий;
тканина меблева.
60,83
17,00
700
570
319
100
2000
500
2000
9. Видано спецодяг працівникам склад. цеху:
400
10. Видано канцтовари головному бухгалтеру:
100
11.Оплачено МП “Міст” за транспортування:
-ДСП;
-дверних замків і ручок;
200
200
12.Сплачено за використану воду:
-цех столярний;
-цех складський;
100
80
13. Спожита електроенергія:
а) цех столярний:
тех. цілі;
освітлення;
б) цех складський:
тех. цілі;
освітлення;
в) офіс:
200
20
100
20
20
14. Залишки столярних відходів:
з цеху столярного;
з складського цеху;
200
180
15. Амортизація приміщень:
цеху столярного;
складського;
офісу;
474
767,5
500
16.Амортизація обладнання:
цех столярний;
цех складський;
500
500
17. Знос комп’ют. офісі.
100
18. Знос комп’ют. програм.
50
19.Придбано і передано в експлуатацію:
ксерокс;
кофе варку:
а) стол. цех;
б)склад. цех;
в) овіс;
-крісла офісні 10 шт. по 50 грн. за одне.
2000
50
50
50
50
20. Виконано гарантійний ремонт реаліз. меблів
562
21. Затверджено авансові зміни підзвітних осіб:
у столярн. цех;
у складс. цех;
-адмін.-господ. персоналу.
1000
50
200
22. Оплачено за телефонні переговори
100
23. Сплачено за сторожову охорону.
50
24.Оплачено за отримання сертифіката на вигот. офісних меблів.
100
25.Оплачено страх. внесок за страхування майна цехів.
200
26.Сплачену банку % за отриману грш. чек.
10
27.Сплачено банку % за отриманий кредит.
200
28.Сплачено за розробку і видання рекламного листа і проекту меблів.
50
29.Сплачено за розробку і виготовлення фірмових пакетів.
200
30.Витрати на презентацію нових ви-в.
587,5
31.Нараховано і сплачено податок з власників транспортних засобів.
100
32. Сплачено відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок виробничої аварії.
300
33.Витрати на упаковку готових меблів (матеріали)
405
34.Витрати на транспортування готової прод. МП “Міст” (паливо)
200
35.Витрати на проектування і користування нових виробів (з/п)
605
36.Витрати на виготовлення дослідного взірця:
заробітна плата;
матеріали;
200
200
37.Витрати на придбання нового станка.
1000
38.Витрати на ремонт осн. засобів стол. цеху (з/п)
250
39. Витрати на трансп. виробів з цеху в цех, в тому числі:
з/п;
амортизація;
паливо.
200
100
50
50
40. Оплачено працівникам столярного цеху за час вимушеного простою:
200
41.Сплачено штраф.
100
42. Витрати на утримання дитячого садка (матеріали)
400
43. Сплачено витрати матеріал. цінностей понад природні норми збитку (винних не встановлено)
50
44. Списано безнадійну дебіторську заборгованість:
100
Перелік господарських операцій:
ТзОВ “Затишок” за звітний період нараховуємо податки, але спочатку нам потрібно визначити зарплатну, яка дорівнює 3263+120+300+100+1300+400=5483 (грн..).
Податки у пенсійний фонд
5483 – 100%
х- 1%
У соц. страх – 54,83 грн.
У фонд соц. заходів на випадок безробіття – 54,83 (грн..).
У фонд соц. страхування з тимчасової втрати працездатності
5483 – 100%
х – 1,2%
Податки на нарах. зарплати = 54,83+54,83+54,83+65,8 = 230,29 (грн.)
Виконання роботи
Згруповуємо витрати за економічними елементами, та заносимо в табл. 1.
Табл.. 1.
№ п/п
Найменування економічних елементів (сатей кол-і)
Номер п-і витр. вих. дан.
Сума цін
1
2
3
4
1
Матеріальні витрати:
8а1
6083
8а2
1700
8б1
700
8б2
570
8б3
319
8б4
100
8б5
2000
8б6
500
8б7
2000
9
400
10
100
11,1
200
11,2
100
12,1
100
12,2
80
13,а
220
13,б
120
16,6
20
14,1
200
14,2
180
33
405
34
200
36,2
200
39,3
50
42
400
Всього
16187
2
Витрати на оплату праці
1.1
14.20
1.2
1843
1.3
100
2.1
20
2.2
200
3.1
100
4
100
5.1
300
5.2
400
5.3
500
5.4
100
6.1
200
6.2
100
6.3
100
35
605
56.1
200
38
250
39.1
100
40
200
Всього
6838
3
Відрахування на соціальні потреби
7,1
54,83
7,2
54,83
7,3
54,83
7,4
65,80
Всього
23029
4
Амортизація основних фондів
15,1
474
15,2
767,5
15,3
500
16,1
500
16,2
500
17
100
18
50
39,2
50
Всього
2941,5
5
Інші витрати
19,1
2000
19,2а
50
19,2б
50
19Б26
50
19,3
500
20
562
21,1
1000
21,2
50
21,3
200
22
100
23
50
24
100
25
200
26
10
27
200
28
50
29
200
30
587Б5
31
100
32
300
37
1000
41
100
43
50
44
100
Всього
76095
Разом
33806,29
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/-metodi-doslidzhennya-osnovni-napryamki.html
|
1998-09-29 - Методи дослiдження Основнi напрямки
|
https://doc4web.ru/uploads/files/247/ac3e4f731e0e88347e05ca510f72ed5f.docx
|
files/ac3e4f731e0e88347e05ca510f72ed5f.docx
|
База лекций и рефератов института КИМО www.kimo.non.ru
Методи педагогічних досліджень поділяються на 3 великі групи:
1) соціографічні методи (у нас вони називаються статистичні або соціологічні методи)
2) експериментальні методи.
Педагогічний експеримент має за завдання здіснення впливу людини на людину з метою її соціальної адаптації. Педагогічні експерименти умовно поділяється на дві групи: природні (або натуральні) експерименти і експерименти штучні (або організовані).
Природний експеримент складається в тому, що педагог залишає підопічних у їхньому середовищі, нічого не змінюючи, підбирає необхідні методи роботи і спостерігає на реакцію вихованців, на те, як вони сприймають його вплив в їх природному середовищі.
В умовах штучного експерименту педагог поділяє своїх вихованців на дві групи: групу контрольну та експериментальну. Група контрольна залишається в типових для себе умовах, а в групі експериментальній здійснюються заходи педагогічного впливу.
3) історичні методи (на Заході використовують інші поняття: методи історичного аналізу і методи порівняльного аналізу). Ці методи тісно пов'язані з історією педагогіки та порівняльною педагогікою.
Дослідник в першу чергу досліджує різноманітні джерела: архівні, монографічні (наукові) з обраної проблеми, потім конфронтує здобуті результати і на підставі цього результаті визначає, що є правдивим та фальсифікованим, і робить висновки про стан розвитку педагогічної науки в певну епоху.
(??)
Педагогічні дослідження специфічні тим, що вони вимагають від дослідника концептуально-(??) мислення та парадигмального підходу.
Парадигма – модель, зразок, згідно якій здійснюється певна діяльність.
Альтернативна педагогіка.
Альтернативна педагогіка – це або напрямок розвитку сучасної педагогічної думки, який є в багатьох відношеннях антиподом традиційній педагогіці.
З точки зору альтернативної педагогіки, вся педагогіка що існувала донедавна є тоталітарною, маніпуляційною, оскільки передбачала здійснення впливу людини на людину (маніпуляцією іншою людиною).
Прочитати Ж.-Ж. Руссо "Еміль або про виховання", щоб зрозуміти викладача.
Основні напрямки педагогіки:
1) йорданівська педагогіка. Виникла на межі 19-20 ст. в Кракові (названа на честь польського педагога Йордана). Це система патріотичного і фізичного виховання. Важливим постулатом йорданівської педагогіки є те, що для того, щоб людина могла виконувати свої суспільні обов'язки. вона повинна знаходитися в умовах, дуже близьких до спартанських, бути завжди готовим до боротьби.(??)
2) система Марії Монтесорі. Ця система здебільше торкається дошкільного виховання. Початком формування цієї системи можна назвати 1907 рік, коли у Римі було створено "Будинок дитини", де М.Монтесорі почала здійснювати свою діяльність.
Суть: максимальне використання в педагогічній діяльності принципу природи відповідності. Дитина повинна сама визначати напрямки свого розвитку, а викладач і вчитель повинен лише допомагати в цьому. Навчально-виховна діяльність здійснюється на основі реалізації творчих завдань, які дитина реалізує самостійно. Це мінімальне нав'язування педагогом своїх поглядів і установок.
3) вальдорфська педагогіка (або педагогіка циклічного розвитку). Пов'язана вона з ім'ям видатного німецького педагога Рудольфа Штайнера, який розробив її основні засади. Оформилася ця система в 1919 році, коли власник тютюнової компанії Вальдорф Асторіа замовив Штайнеру опрацювання авторської моделі навчального закладу, який мав бути відкритий при компанії Вальдорфа.
Суть цієї системи полягає в тому, що навчання і виховання здійснюється за циклічним принципом. На думку Штайнера, розвиток людини поділяється на цикли: фізичний цикл, емоційний цикл і інтелектуальний. Послідовність зміни цих циклів – 7 років.
4) антипедагогіка. Це напрямок альтернативної педагогік, який виник в 70-ті роки в ФРН. Одним з творців був Мендель. Це вкрай революційний напрямок. Її називають також педагогікою імпульсів, оскільки педагог не має права на вплив на дитину, а педагогічний процес будується на підставі імпульсів.
ТЕМА №3. Стан та перспективи розвитку системи освіти в Україні.
1991 рік – Закон "Про освіту". Найсуттєвіші зміни – 1993 рік.
Завдання молодшої школи – закласти основи наукового світогляду дитини і дати елементарні навички та знання з читання, рахування.
На семінар – ККЗ по трьом темам.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/informaciya-ta-informaciyni-procesi-.html
|
Інформація та інформаційні процеси 2
|
https://doc4web.ru/uploads/files/222/6ee78ca017d621bc8b7242db5057adcd.docx
|
files/6ee78ca017d621bc8b7242db5057adcd.docx
|
РЕФЕРАТ
на тему:
Інформація та інформаційні процеси
Інформація є фундаментальним науковим поняттям. Воно є первинним і не має строгого наукового визначення. Особливість цього поняття є його універсальність – воно використовується практично у всіх сферах людської діяльності: природничих науках, філософії, біології, економіці. Разом з тим фундаментальної природничо-наукової дисципліни, яка б займалась природою інформації, не існувало. Фізика, хімія, біологія вивчають властивості інформації, а не її природу. Конкретний смисл поняття “інформація” залежіть від того, в якому контексті воно використовується.
В останні роки інформатика почала формуватись як природничо-наукова дисципліна, однак вона не вийшла ще за межі прикладної технічної науки, тому також не ввела до цих пір строгого поняття інформації. В кращому випадку її розглядають як змістовну частину даних, яка інтерпретується людиною.
Однак наукове визначення інформації дається досить просто, якщо припустити, що інформація – це динамічний об’єкт, не існуючий в природі сам по собі, а той, що утворюється в результаті взаємодії даних та методів. Він існує стільки, скільки триває ця взаємодія, а весь інший час він перебуває у вигляді даних.
Отже, інформація – це продукт взаємодії даних та методів, який розглядається в контексті цієї взаємодії.
Наприклад, книга – це сховище даних. Вона призначена для одержання інформації візуально, шляхом читання. Якщо спробувати різні книжки навпомацки, також можна одержати інформації, хоча напевне не ту, яка передбачалась авторами. Даний приклад пояснює сутність контексту взаємодії даних та методів.
Контекстний метод опрацювання даних – це той метод, який призначений для обробки даних певного типу. Цей метод відомий як тому, хто створює дані, так і тому, хто їх використовує. Для графічних даних контекстним є метод спостереження. Для текстових даних контекстним є метод, оснований на зорові та знання мови тексту. Для даних, що подаються радіохвилями, контекстними є методи перетворення даних за допомогою радіо або телевізійного приймача.
Є свої особливості і для комп’ютерної інформації. Для даних, що подаються в числовій формі і зберігаються у вигляді сигналів, зареєстрованих на магнітних ( або інших) носіях, контекстними є методи апаратні та програмні методи обчислювальної техніки.
З визначення інформації випливає важлива властивість інформації – динамічність. Тобто, інформація існує досить нетривалий термін часу – рівно стільки, скільки триває взаємодія даних та методів під час її створення, споживання та перетворення. Як тільки це ця взаємодія завершується, ми знову маємо справу з даним, але поданими вже в іншій формі. В даному випадку ми маємо справу з інформаційним процесом. Такий процес являє собою цикл утворення інформації з даних і збереження її у вигляді нових даних. Інформація існує досить нетривалий термін часу, але інформаційний процес триває стільки, скільки існують носії інформації. Наприклад, вивчаючи старовинні надписи, вчені продовжують інформаційний процес, розпочатий багато років тому.
Особливість інформаційного процесу в обчислювальній техніці полягає у тому, що певні його етапи відбуваються автоматично, без участі людини. В ході цих етапів дані, подані у вигляді зареєстрованих сигналів. взаємодіють як з апаратними методами (комп’ютерами та іншим обладнанням), так і з програмними методами (комп’ютерними програмами). При цьому важливою особливістю комп’ютерних програм є їх двоїстість. З одного боку, вони ведуть себе як дані, а з іншого – як методи опрацювання даних.
Інформація складається з даних, які подаються у кодованому вигляді.
Дані – діалектична складова інформації. Вони являють собою зареєстровані сигнали. При цьому фізичний метод реєстрації може бути довільним: механічним, електричним, магнітним, оптичним, тощо. Відповідно до методу реєстрації дані можуть зберігатись і транспортуватись на носіях різних видів. Самим розповсюдженим видом носія, хоча і не самим економічним та надійним, є папір. В обчислювальній техніці в ролі носіїв інформації виступають різноманітні магнітні диски, стрічки, оптичні диски, тощо.
В ході виконання інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів. Опрацювання даних містить в собі багато операцій, серед яких можна виділити наступні:
збір даних – накопичення даних з метою забезпечення їх повноти для прийняття рішень;
формалізація даних – зведення даних, одержаних з різних джерел, до однакової форми;
фільтрація даних – відкидання “зайвих” даних, які не потрібні для прийняття рішення;
сортування даних – впорядкування даних за певною ознакою;
групування даних – об’єднання даних за певною ознакою з метою їх більш зручного використання;
архівація даних – організація збереження даних в зручній та легкодоступній формі, як правило, в більш економному форматі;
захист даних – комплекс заходів, направлених на запобігання втрати, модифікації або відтворення даних;
транспортування даних – прийом та передача даних між віддаленими учасниками інформаційного процесу;
перетворення даних – перевід даних з однієї форми або однієї структури до іншої.
Повний перелік операцій з даними набагато більший. Тому можна зробити висновок : опрацювання інформації має високу трудомісткість і тому її потрібно автоматизувати.
Для автоматизації опрацювання даних різних типів їх потрібно подати в єдиній формі. Для цього використовують кодування даних. Звичайна людська мова є прикладом кодування даних. Азбука Морзе, нотна грамота, малюнки є також прикладами систем кодування. Своя система існує і в обчислювальній техніці. Вона основана на використанні двійкової системи числення. Для подання інформації використовується дві цифри : 0 та 1. Ці цифри називаються війковими цифрами, або бітами. Таке подання є досить зручним. По-перше, одним бітом може бути виражене одно з двох понять : так (1) або ні (0).Один біт легко подати у вигляді сигналів різної фізичної природи : намагнічено (1) – не намагнічено (0); є струм (1) – немає струму (0); високий рівень напруги (1) – низький рівень напруги (0).
Двома бітами можна подати вже чотири стани, трьома – 8. Всього n бітами можливо подати 2n різних станів. Збільшуючи кількість розрядів на один, ми збільшуємо кількість можливих станів удвічі.
Біт є досить дрібною, а отже, і незручною одиницею виміру даних. Тому біти об’єднується у групи по 8 біт – байти. Два байти називаються машинним словом. Байти об’єднуються в кілобайти (1Кб = 1024 1000 байт), мегабайти
(1 Мб = 1024 1000 Кб 1000 000 байт), гігабайти , терабайти і т. д. Враховуючи сучасні можливості виготовлення носіїв інформації і об’єми даних, які потрібно зберігати, найбільш вживаними одиницями виміру даних є мегабайти та гігабайти.
Для кодування числової інформації групи з декількох байт. При цьому як правило, старший біт відповідає за знак числа: 0– сило додатне, 1 – число від’ємне. Так, для цілих чисел використовується два байти, для дійсних чисел - 10 байт. В такому випадку деяка кількість біт відводиться під мантису (тобто, значущі цифри числа), а інші – під порядок (разом за знаком).
Для кодування текстової інформації кожному символу ставиться у відповідність деяке ціле додатне число – його код. Так, одним байтом можна подати 256 різних символів. Цього достатньо для запису всіх символів англійського, російського (українського) алфавітів, цифр та спеціальних символів типу знаків арифметичних операцій, дужок, розділових знаків, тощо. Кодування символів визначається стандартом, яких на даний час існує досить багато. Це призвело до певних суперечностей – текст, поданий в одній кодовій таблиці, неправильно відтворювався в іншій. Для позбавлення цього недоліку в даний час використовується універсальна таблиця кодування UNICODE, яка основана на 16-бітному поданні символів. Цього достатньо для розміщення в одній кодовій таблиці символів більшості мов нашої планети.
Графічне зображення на екрані складається з дрібних точок, які називаються пікселами. Вони утворюють характерний візерунок, який називається растром. Для кодування графічної інформації використовується принцип декомпозиції. Його сутність полягає у тому, що будь-який колір подається у вигляді комбінації трьох основних кольорів: червоного, зеленого та блакитного. Якщо для кодування інтенсивностей кожної складової використовувати 8 біт (256 різних значень), то на кодування однієї точки екрану потрібно 24 розряди. При цьому така система забезпечує кодування близько 16,5 млн. кольорів. Такий режим подання графічного зображення називається повнокольоровим (True Color).
Всі дані зберігаються на зовнішньому носієві. Для одержання швидкого доступу до даних потрібно, щоб вони мали впорядковану структуру. В ролі такої структури використовується об’єкт змінної довжини, який називається файлом. Отже, файл – це послідовність довільної кількості байт, записаних на зовнішньому носієві даних, яка має ім’я. Тип даних визначає тип файлу.
Збереження файлів організовується в ієрархічній структурі, яка називається файловою системою. Для зручності роботи файли групуються в каталоги, які , в свою чергу, можуть містити інші каталоги. Вони являють собою іменовані сукупності файлів. На найвищому рівні ієрархії розташований кореневий каталог. Унікальність імені файлу полягає у тому, що повне ім’я файлу містить як власне його ім’я разом з маршрутом доступу до файлу. Маршрут завжди починається з логічного імені носія. Більш детально цей матеріал буде розглянутий пізніше.
До носіїв інформації відносяться накопичувачі – запам’ятовуючі пристрої, призначені для тривалого зберігання обсягів інформації. Носій, що є середовищем зберігання інформації, на зовнішній вигляд може бути дисковим або стрічковим. Інформація на дискових носіях зберігається в секторах (як правило, по 512 байт). На магнітних носіях сектори розташовуються вздовж концентричних кіл – доріжок. Якщо запис ведеться на кількох поверхнях носія, то сукупність доріжок з однаковими номерами називається циліндром. Сектори і доріжки утворюються під час форматування носія. Форматування виконує користувач за допомогою спеціальних програм-утилітів. Ніяка інформація користувача не може бути записана на неформатований носій.
Гнучкі носії для магнітних накопичувачів випускають у вигляді дискет, або флоппі-дисків. Власне носій – це плоский диск зі спеціальної плівки (майлара), що має достатню міцність і стабільність розмірів. Він покритий феромагнітним шаром і поміщений у захисний конверт (оболонка дискети). На 3,5-дюймовій дискеті є віконце із засувкою, під час відкривання якої будь-яка зміна інформації на дискеті стає неможливою.
Накопичувачі на жорстких магнітних дисках – це пристрій з незмінним носієм. Інформація записується не на один, а на набір дисків, що складається з кількох пластин, ідеально плоских і з відполірованим феромагнітним шаром. При цьому запис проводиться на обидві поверхні кожної пластини.
Отже, працює не одна, а група магнітних головок, складених в єдиний блок. Пакет дисків обертається безперервно і з великою частотою (до 7500, а в окремих випадках до 10 000 об/хв.), поки ПК ввімкнений, і тому механічний контакт головок і дисків недопустимий.
Накопичувачі випускають десятки фірм. Щоб забезпечити взаємозамінність пристроїв, розроблено стандарти на їхні габаритні й електричні характеристики, які визначають номенклатуру з’єднувальних провідників. Найпоширенішими є стандарти IDE, ATA i SCSI.
Існують ще такі накопичувачі інформації як компакт-диски (CD) – цифрова інформація відображається на пластиковому диску з покриттям у вигляді западин (невідбивних плям) та острівців, що відбивають світло. На відміну від вінчестера, доріжки якого мають вигляд концентричних кіл, компакт-диск має одну безперервну доріжку у формі спіралі.
Зчитування інформації з компакт-диска відбувається за допомогою лазерного променя. Потрапляючи на острівець, що відбиває світло, він відхиляється на фотодетектор, який інтерпретує це як двійкову одиницю. Промінь лазера, що потрапляє в западину, розсіюється і поглинається – фотодетектор фіксує двійковий нуль. Як відображальна використовується алюмінієва поверхня.
Деякі типи накопичувачів допускають багаторазовий перезапис даних на диску, в них використовують різні фізичні принципи запису і читання даних, різноманітні формати, типорозміри та ємності дискет.
Накопичувач DVD – пристрій для читання цифрових відеозаписів. Зовні він схожий на звичайний CD-ROM, однак відрізняється від нього тим, що на одному боці диска може бути записано до 4,7 Гбайт інформації, а на обох – 9,4 Гбайт. Однак дані диски є досить дорогими у використанні.
8
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/metali-ta-ih-vlastivosti.html
|
Метали та їх властивості
|
https://doc4web.ru/uploads/files/251/91bb8c0a5f9c3848d5737b87b92379e7.docx
|
files/91bb8c0a5f9c3848d5737b87b92379e7.docx
|
2005 р.
ВСТУП
Періодична система елементів.
Періодична система елементів уявляє собою класифікацію хімічних елементів у відповідності з періодичним законом, що встановлює періодичну зміну властивостей хімічних елементів із збільшенням їх атомної маси, пов”язану із збільшенням заряду ядра їх атомів, тому заряд ядра атому співпадає з порядковим номером елементу в періодичній системі і називається атомним номером елементу. Періодична система елементів оформлена у вигляді таблиці (періодична таблиця елементів), у горизонтальних рядках якої – періодах – відбувається поступова зміна властивостей елементів, а під час переходу від одного періоду до іншого – період повторення загальних властивостей; вертикальні стовбці – групи – об”єднують елементи із спільними властивостями.
Періодична система дозволяє без спеціальних досліджень дізнатись про властивості елементу тільки на підставі відомих властивостей сусідніх по групі або періоду елементів. Фізичні та хімічні властивості (агрегатний стан, твердість, колір, валентність, іонізація, стабільність, металічність або неметалічність і т.д.) можна передбачити для елементу на підставі періодичної таблиці.
Періодичний закон.
Два хіміки, російський вчений Д.І.Менделєєв та німецький вчений Л.Мейєр незалежно один від одного запропонували класифікацію елементів у вигляді сімей, в яких періодично повторюються подібні властивості, коли елементи розташовані в порядку збільшення атомної ваги. Обидва опубліковали свої таблиці (Менделєєв – в 1869 р., а Мейєр – в 1870 р.) і дали формулування нового відкритого періодичного закону. Впевненість Менделєєва у вірності періодичного закону була такою великою, що він не вагаючись виправив відомі значення атомної ваги на підставі відкритого закону. Він передбачив існування і досить точно описав властивості трьох нових, досі невідомих тоді елементів, котрі були відкриті через декілька років: галлія (1875), скандія (1879) і германію (1886).
Групи і підгрупи
При розташуванні періодів один під одним елементи розташовуються в колонках, створюючи групи, що нумеруються цифрами 0, I, II,..., VIII. Вбачається, що елементи всередині кожної групи проявляють подібні загальні властивості. Ще більшу подібність можна спостерігати в елементів у підгрупах (А і В), які створюються із елементів усіх груп, крім 0 і VIII. Підгрупа А називається головною, а В – побічною.Деякі сімейства мають назви, наприклад, лужні метали (група IA), лужноземельні метали (група IIA), галогени (група VIIA) і благородні гази (група 0). У групі VIII знаходяться перехідні метали: Fe, Co и Ni; Ru, Rh и Pd; Os, Ir и Pt. Знаходячись у середині довгих періодів, ці елементи більш подібні між собою, ніж з елементами, що стоять до і після них. У деяких випадках порядок збільшення атомної ваги (точніше атомних мас) порушується, наприклад, у парах теллур і йод, аргон і калій. Це порушення потрібне для збереження подібності елементів у підгрупах.
Метали і неметали
Діагональ від водню до радону примірно ділить всі елементи на метали і неметали, при цьому неметали знаходяться вище діагоналі. (до неметалів відносять 22 елементи - H, B, C, Si, N, P, As, O, S, Se, Te, галогени та інертні гази, до металів – всі інші елементи). Вздовж цієї лінії розташовуються елементи, котрі мають деякі властивості металів і неметалів. (металоїди). При розгляді властивостей по підгрупам зверху вниз спостерігається збільшення металічних властивостей і послаблення неметалічних властивостей.
Золото
ЗОЛОТО, Au (aurum) хімічний елемент IB підгрупи (Cu, Ag, Au) періодичної системи елементів, благородний метал. Золото широко використовується у монетній справі, крбуванні, ювелірних виробах, творах мистецтва і в умовах товарного виробництва виконує функцію загального цінового еквіваленту .
В природі, як звичайно, зустрічається у вільному стані (самородне золото). Відомо людству з давних давен і застосовується примаймні вже 6000 років. Золото легко оброблюється і з давніх пір цінується за красу і корозійну стійкість. У мінералах зустрічається тільки в сполуках з телуром або селеном, проте, дуже рідко (наприклад, телуріди - такі як кренерит (AuTe2 ) та сильваніт (AuAg)Te2). Золото часто супутнє мінералам срібла, міді та зрідка інших металів, золоті руди можуть вміщувати дорогоцінні метали платинової групи. Природне золото зустрічається у золотоносних пісках у вигляді тонких прожилок у кварці, але знаходили його і у вигляді великих самородків, до 82 кг. Морська вода також містить сліди золота, але, незважаючи на всі спроби, вилучення його з морської води комерційно не вигідно. За оцінками фахівців, загальна маса золота на Землі становить приблизно 110 000 т, що відповідає кубу з ребром біля 20 м.
Існує два типи родовищ золота – у розсипах і рудах. У золотоносних пісках в руслах струмків та річок легкі породи з часом вимиваються, і на дні залишаються зерна золота, які потім легко промити і профільтрувати. (Відомі пов”язані із знаходженням розсипів золота періоди масового захоплення пошуками золота – так звана “золота лихоманка”, наприклад, на Алясці в 1896 р.). В рудних жилах або в жилах золотоносного кварцю золото упроваджується в інший мінерал, який часто знаходиться глибоко під землею. Золотоносні руди добувають потужними екскаваторами, бурінням, вибуховими роботами, а золото виділяють і рафінують механічними або хімічними методами.
Великі родовища золота знаходяться в Південній Африці, на Алясці, в Канаді та Австралії. Для видобутку частіше застосовується розчин ціаніду натрію (NaCN), в якому золото розчиняеться в присутності кисню із утворенням комплексних аніонів [Au(CN)2]:
4Au + 8NaCN + O2 + 2H20 —> 4Na[Au(CN)2] + 4NaOH.
З отриманого розчину золото виділяють цинком:
2Na[Au(CN)2] + Zn —> Na2[Zn(CN)4] + 2Au.
Золото, що вивільнюється обробляють для відділення від нього цинку розбавленою сірчаною кислотою, промивають і обсушують. Подальша чистка золота від домішок (головним чином від срібла) здійснюється обробкою його горячою концентрованою сірчаною кислотою або шляхом електролізу.
Метод вилучення золота із руд за допомогою розчинів цианідів калію або натрію був розроблений в 1843 році російським інженером П.Р. Багратіоном. Цей метод, що належить до гідрометалургічним способам отримання металів, в теперішній час найбільш поширений в металургії золота.
ВИДОБУТОК ЗОЛОТА (у тонах)
Роки
1970
1980
1990
ПАР
1000
674
603
СРСР
202
262
280
США
54
30
300
Канада
73
51
170
Австралія
19
17
210
Китай
–
56
90
Загальносвітовий видобуток
1473
1219
2010
Застосування.
З давніх часів золото ішло на виготовлення прикрас та монет. Дорогоцінності, кубки та інші посудини, предмети церковного вжитку роблять із золота вже тисячі років. Так як золото м”який метал, для збільшення твердості його звичайно використовують у вигляді сплавів з іншими металами.
Склад сплаву визначається пробою (кількість часток золота із 1000) або в каратах (частка від 24), наприклад, 18 карат золота складає 18/24 маси сплаву. Покриття із золота (золочення) звичайно проводять при спільному осаджуванні із сріблом або міддю із ціанідних розчинів.
Воно дуже добре кується і пластичне; шляхом прокатки із нього можна отримати листочки завтовшки менше 0.0002 мм, а із 1 граму золота можна витягнути дріт довжиною 3.5 км.
Золоту фольгу (сусальне золото) виготовляють із листового золота у вигляді найтонших смужок (долі мкм), які високо цінуються за красу і стійкість до атмосферного впливу, їх використовують для архітектурних прикрас та тиснення на книгах.
Золото та його сполуки застосовуються у живописі, кераміці, фотографії, стоматології (зубне протезування) і як лікарські засоби. Наприклад, деякі сполуки золота застосовують при лікуванні ревматичних артритів, а штучний радіоактивний ізотоп 198Au – при радіотератії пухлин.
Завдяки дуже великій електричній провідності та високій корозійній стійкості золото застосовують для виготовлення транзисторів, випрямувачів та печатних плат.
.
Властивості
ВЛАСТИВОСТІ ЗОЛОТА
Атомный номер
79
Атомная маса
196,9666
Стабільный ізотоп (єдиний природній)
197
Число відомих штучних ізотопів (радіоактивных, штучних)
21
Вміст у земній корі, % (мас.)
410–7
Вміст у морскій воді, мг/л
<510–6
Температура плавлення, °С
1064
Температура кипіння, °С
2880
Щільність, г/см3
19,32
Электричний опір, Омм
2,3510–8
Степінь окислення
–1, 0, +1, +3, +5
Золото стоїть у кінці ІВ підгрупи періодичної системи елементів і проявляє степені окислення в основному +1, +3, зрідка –1, +5. Це світло-жовтий метал, зелений у прохідному світлі (в дуже тонкому шарі), один із найбільш важких, м”який та пластичний.
Золото – чудовий провідник тепла і електрики, самий благородний метал: на відміну від інших металів воно не реагує ні з киснем, ні з сіркою при будь-якій температурі, не взаємодіє із лугами та кислотами, розчиняється тільки в гарячій селеновій кислоті та царській горілці (суміш концентрованих соляної та азотної кислот) і реагує із розчинами галогенів та цианідів.
З металами легко утворює сплави, особливо з міддю, сріблом та металами платинової групи. Сплави забарвлені в різні кольори; сплави з міддю в золотих монетах та ювелірних виробах мають червоний або жовтий колір, сплави з нікелем, палладієм, платиною, сріблом та цинком, які також застосовуються для виготовлення дорогих ювелірних прикрас, мають білий колір. Золото легко взаємодіє із ртуттю, створюючи амальгами, які використовують для виділення золота при переробці руд.
Однією із особливостей, що вирізняє золото – гарне зчеплення його атомів між собою та із атомами інших металів. При відновленні розчинів сполук золота створюється колоїдне золото, при цьому його колір може змінюватися від червоного до пурпурового в залежності від розміру часток і присутності інших металів.
Сполучення.
Золото створює в основному сполуки із стенем окислення +1 та +3; наприклад, AuCl і AuCl3. При взаємодії золота із розчином NaCN в присутності кисню повітря в розчині створюється стабільна комплексна сполука Na[Au(CN)2]. Цю реакцію використовують для вилучення золота із руд; електролізом розчину Na[Au(CN)2] отримують також золоте гальванічне покриття.
При розчиненні золота в царській горілці створюється жовтий розчин, із якого можна виділити гарно розчинні у воді кристали тетрагідрату тетрахлороаурату (III) водню (тетрахлорзолота, або золотохлористоводнева кислота) H[AuCl4]4H2O.
Au + HNO3 + 3HCl —> AuCl3 + NO + 2H2O
Кислота створює солі, котрі, наприклад K[AuCl4], використовуються в фотографії, золоченні, в тому числі скла та фарфору, в отриманні золотих покрттів та рубінового скла. Ці сполуки реагують із тіолами, створюючи меркаптиди Au(I), що застосовуються як золота фарба і в медицині.
Відомі два ряди сполук золота, які відповідають степеням окислення +1 та +3. Так, золото створює два оксиди – оксид золота (I), або закис золота, - Au2O, - і оксид золота (III), або окис золота - Au2O3. Більш стійкими є сполуки, в яких золото має степень окислення +3.
При нагріванні будь-якої сполуки золота виділяється елементарне золото, всі метали також витискують золото із його сполук у розчині.
ОЛОВО
Олово – один з небагатьох металів, відомих людині ще з доісторичних часів. Олово і мідь були відкриті раніше заліза, а їхній сплав, бронза, – це, очевидно, найперший «штучний» матеріал, перший матеріал, виготовлений людиною.
Результати археологічних розкопок дозволяють вважати, що ще за п'ять тисячоліть до нашої ери люди уміли виплавляти й чисте олово. Відомо, що древні єгиптяни олово для виробництва бронзи возили з Персії.
За назвою «трапові» цей метал описаний у давньоіндійській літературі. Латинська назва олова stannum походить від санскритського «ста», що означає «твердий».
Згадування про олово зустрічається й у Гомера. Майже за десять століть до нової ери фінікійці доставляли олов'яну руду з Британських островів, що називалися тоді Касситеридами. Звідси назва каситериту – найважливішого з мінералів олова; сполука його SnО2. Інший важливий мінерал – станин, або олов'яний колчедан: Cu2FeSn4. Інші 14 мінералів елементу № 50 зустрічаються набагато рідше і промислового значення не мають.
Між іншим, наші предки мали у своєму розпорядженні багатші олов'яні руди, ніж ми. Можна було виплавляти метал безпосередньо з руд, що знаходяться на поверхні Землі і збагачених у ході природних процесів вивітрювання і вимивання. У наш час таких руд уже немає. У сучасних умовах процес одержання олова багатоступінчастий і трудомісткий. Руди, з яких виплавляють олово тепер, складні за складом, окрім елемента № 50 (у виді окислу або сульфіду) у них звичайно присутні кремній, залізо, свинець, мідь, цинк, миш'як, алюміній, кальцій, вольфрам та інші елементи. Нинішні олов'яні руди рідко містять більше 1 % Sn. Це значить, що для одержання кілограму олова необхідно добути і переробити щонайменше центнер руди.
Як одержують олово з руд
Виробництво елементу № 50 з руд і розсипів завжди починається зі збагачення. Методи збагачення олов'яних руд досить різноманітні. Застосовують, зокрема, гравітаційний метод, заснований на розходженні густини основного і супутнього мінералів. При цьому не можна забувати, що супутні далеко не завжди бувають порожньою породою. Часто вони містять коштовні метали, наприклад вольфрам, титан, лантаноїди. У таких випадках з олов'яної руди намагаються витягти усі цінні компоненти.
Сполука отриманого олов'яного концентрату залежить від сировини й від того, яким способом цей концентрат одержували. Вміст олова в ньому коливається від 40 до 70 %. Концентрат направляють у печі для випалу (при 600– 700° С), де з нього віддаляються відносно леткі домішки миш'яку та сірки. А велику частину заліза, сурми, вісмуту і деяких інших металів уже після випалу виділяють соляною кислотою. Після того як це зроблено, залишається відокремити олово від кисню і кремнію. Тому остання стадія виробництва чорнового олова – плавка з вугіллям і флюсами у відбивних або електричних печах. З фізико-хімічної точки зору цей процес аналогічний доменному: вуглець «віднімає» в олова кисень, а флюси перетворюють двоокис кремнію в легкий у порівнянні з металом шлак.
У чорновому олові домішок ще досить багато: 5– 8 %. Щоб одержати метал сортових марок (96,5–99,9 % Sn), використовують вогневе або рідше електролітичне рафінування. А потрібне напівпровідниковій промисловості олово чистотою майже шість дев'яток – 99,99985 % Sn – одержують переважно методом зонної плавки.
Ще одне джерело
Для того, щоб одержати кілограм олова, не обов'язково переробляти центнер руди. Можна вчинити інакше: «обдерти» 2000 старих консервних банок.
Усього лише півграма олова приходиться на кожну банку. Але помножені на масштаби виробництва ці «півграми» перетворюються в десятки тонн… Частка «вторинного» олова в промисловості капіталістичних країн становить приблизно третину загального виробництва. У нашій країні працюють десятки промислових установок по регенерації олова.
Як же знімають олово з білої жерсті? Механічними способами зробити це майже неможливо, тому використовують розходження в хімічних властивостях заліза й олова. Найчастіше жерсть обробляють газоподібним хлором. Залізо під час відсутності вологи з ним не реагує. Олово ж з'єднується з хлором дуже легко. Утвориться паруюча рідина – хлорне олово SnCl4, що застосовують у хімічній і текстильній промисловості або відправляють у електролізер, щоб одержати там з нього металічне олово. І знову почнеться «круговерть»: цим оловом покриють сталеві аркуші, одержать білу жерсть. З неї зроблять банки, банки заповнять їжею й закриють. Потім їх розкриють, консерви з'їдять, банки викинуть. А потім вони (не всі, на жаль) знову потраплять на заводи «вторинного» олова.
Інші елементи роблять круговорот у природі за участю рослин, мікроорганізмів і т. д. Круговорот олова – справа рук людських.
Олово у сплавах
На консервні банки йде приблизно половина світового виробництва олова. Інша половина – у металургію, для одержання різних сплавів. Є безолов'яні бронзи, але немає «безмідних». Одна з головних причин – створення безолов'яних бронз – дефіцитність елементу № 50. Проте бронза, що містить олово, як і раніше залишається важливим матеріалом і для машинобудування, і для мистецтва.
Техніка бідує й в інших олов'яних сплавах. Їх, щоправда, майже не застосовують як конструкційні матеріали: вони недостатньо міцні і занадто дорогі. Зате в них є інші властивості, що дозволяють вирішувати важливі технічні задачі при порівняно невеликих витратах матеріалу.
Найчастіше олов'яні сплави застосовують як антифрикційні матеріали або припої. Перші дозволяють зберігати машини й механізми, зменшуючи втрати на тертя; другі з'єднують металеві деталі.
З усіх антифрикційних сплавів найкращими властивості мають олов'яні бабіти, у складі яких до 90 % олова. М'які і легкоплавкі свинцевоолов’яні припої добре змочують поверхню більшості металів, мають високу пластичність. Однак область їхнього застосування обмежується через недостатню механічну міцність самих припоїв.
Олово входить також до складу типографського сплаву гарту. Нарешті, сплави на основі олова дуже потрібні електротехніці. Найважливіший матеріал для електроконденсаторів – станіоль; це майже чисте олово, перетворене в тонкі аркуші (частка інших металів у станіолі не перевищує 5 %).
Між іншим, багато сплавів олова – справжні хімічні сполуки елемента № 50 з іншими металами. Сплавляючись, олово взаємодіє з кальцієм, магнієм, цирконієм, титаном, багатьма рідкоземельними елементами. Сполуки, що утворюються при цьому, відрізняються досить великою тугоплавкістю. Так, станід цирконію Zr3Sn2 плавиться лише при 1985° С. І «винна» тут не тільки тугоплавкість цирконію, але і характер сплаву, хімічний зв'язок між утворюючими його речовинами. Або інший приклад. Магній до числа тугоплавких металів не віднесеш, 651° С – далеко не рекордна температура плавлення. Олово плавиться при ще більш низькій температурі – 232° С. А їхній сплав – сполука Mg2Sn – має температуру плавлення 778° С.
Той факт, що елемент № 50 утворює досить численні сплави такого роду, змушує критично поставитися до твердження, що лише 7 % виробленого у світі олова витрачається у вигляді хімічних сполук. Певно, мова тут йде тільки про сполуки з неметалами.ї
Сполуки з неметалами
З цих речовин найбільше значення мають хлориди.
У тетрахлориді олова SnCl4 розчиняються йод, фосфор, сірка, багато органічних речовин. Тому і використовують його головним чином як досить специфічний розчинник. Дихлорид олова SnCl2 застосовують як протравлення при фарбуванні і як відновник при синтезі органічних барвників. Ті ж функції в текстильному виробництві ще в однієї сполуки елемента № 50– станату натрію Na2SnО3. Крім того, з його допомогою збільшують масу шовку.
Промисловість обмежено використовує й окисли олова. SnО застосовують для одержання рубінового скла, a SnО2 – білої глазурі. Золотаво-жовті кристали дисульфіду олова SnО нерідко називають сухозлітним золотом, яким «золотять» дерево, гіпс. Це, якщо можна так виразитися, «найантисучасніше» застосування сполук олова. А найсучасніше?
Якщо мати на увазі тільки сполуки олова, то це застосування станату барію BaSnО3 у радіотехніку як чудовий діелектрик. А один з ізотопів олова зіграв помітну роль при вивченні ефекту Месбауера – явища, завдяки якому був створений новий метод дослідження – гамма-резонансна спектроскопія. І це не єдиний випадок, коли древній метал послужив службу сучасній науці.
На прикладі сірого олова – однієї з модифікацій елемента № 50 – був виявлений зв'язок між властивостями і хімічною природою напівпровідникового матеріалу. І це, певно, єдине, за що сіре олово можна пом'янути добрим словом: шкоди воно принесло більше, ніж користі. Ми ще повернемося до цього різновиду елемента № 50 після розповіді про ще одну велику і важливу групу сполук олова.
Про оловоорганіку
Органічних сполук, до складу яких входить олово, відомо безліч. Перша з них отримана ще в 1852 р.
Спочатку речовини цього класу одержували лише одним способом – в обмінній реакції між неорганічними сполуками олова і реактивами Гриньяра. Ось приклад такої реакції:
SnCl4 + 4RMg SnR + 4MgCl2
(R тут – вуглеводневий радикал).
Вперше інтерес до оловоорганіки виник у роки першої світової війни. Майже всі органічні сполуки олова, отримані на той час, були токсичні. Як отруйні речовини ці сполуки не були використані, їх токсичністю для комах, цвілевих грибків, шкідливих мікробів скористалися пізніше. На основі ацетату трифенілолова (С6Н5)3SnООССН3 був створений ефективний препарат для боротьби з грибковими захворюваннями картоплі та цукрового буряка. У цього препарату виявилася ще одна корисна властивість: він стимулював ріст і розвиток рослин.
Для боротьби з грибками, що розвиваються в апаратах целюлозно-паперової промисловості, застосовують іншу речовину – гідроокис трибутилолова (C4H9)3SnOH. Це набагато підвищує продуктивність апаратури.
Чимало «професій» у дилауринату дибутилолова (С4H9)2Sn (ОСОС11Н23)2. Його використовують у ветеринарній практиці як засіб проти гельмінтів (глистів). Ця ж речовина широко застосовується у хімічній промисловості як стабілізатор полівінілхлориду й інших полімерних матеріалів і як каталізатор. Швидкість реакції утворення уретанів (мономери поліуретанових каучуків) у присутності такого каталізатора зростає в 37 тис. раз.
На основі оловоорганічних сполук створені ефективні інсектициди; оловоорганічне скло надійно захищає від рентгенівського опромінення, полімерними свинець- та оловоорганічними фарбами покривають підводні частини кораблів, щоб на них не наростали молюски.
Усе це сполуки чотирьохвалентного олова. Обмежені рамки реферату не дозволяють розповісти про багато інших корисних речовин цього класу.
Органічні сполуки двовалентного олова, напроти, нечисленні і практичне застосування поки майже не знаходять.
Про сіре олово
Морозною зимою 1916 р. партія олова була відправлена по залізниці з Далекого Сходу в європейську частину Росії. Але на місце прибули не сріблясто-білі зливки, а переважно дрібний сірий порошок.
За чотири роки до цього відбулася катастрофа з експедицією полярного дослідника Роберта Скотта. Експедиція, що направлялася до Південного полюса, залишилася без палива: воно витекло з залізних судин крізь шви, пропаяні оловом.
Приблизно в ті ж роки до відомого російського хіміка В. В. Марковникова звернулися з інтендантства з проханням пояснити, що відбувається з лудженими чайниками, якими постачали російську армію. Чайник, що принесли в лабораторію як наочний приклад, був покритий сірими плямами і наростами, що обсипалися навіть при легкому постукуванні рукою. Аналіз показав, що і пил, і нарости складалися тільки з олова, без будь-яких домішок. Що ж відбувалося з металом у всіх цих випадках?
Як і багато інших елементів, олово має трохи алотропічних модифікацій, кілька станів. (Слово «алотропія» перекладається з грецької як «інша властивість», «інший поворот»). При нормальній плюсовій температурі олово виглядає так, що ніхто не може засумніватися в приналежності його до класу металів. Білий метал, пластичний, ковкий. Кристали білого олова (його називають ще бета-оловом) тетрагональні. Довжина ребер елементарних кристалічних ґрат – 5,82 і 3,18 А. Але при температурі нижче 13,2° С «нормальний» стан олова інший. Ледь досягають цей температурний поріг, у кристалічній структурі олов'яного зливка починається перебудова. Біле олово перетворюється в порошкоподібне сіре, або альфа-олово, і чим нижче температура, тим більше швидкість цього перетворення. Максимуму вона досягає при мінус 39° С.
Кристали сірого олова кубічної конфігурації; розміри їхніх елементарних осередків більше – довжина ребра 6,49 А. Тому густина сірого олова помітно менша, ніж білого: 5,76 і 7,3 г/см3 відповідно.
Результат перетворення білого олова в сіре іноді називають «олов'яною чумою». Плями і нарости на армійських чайниках, вагони з олов'яним пилом, шви, що стали проникними для рідини – наслідки цієї «хвороби».
Чому зараз не трапляються подібні історії? Тільки по одній причині: олов'яну чуму навчилися «лікувати». З'ясована її фізико-хімічна природа, встановлено, як впливають на сприйнятливість металу до «чуми» ті або інші добавки. Виявилося, що алюміній і цинк сприяють цьому процесові, а вісмут, свинець і сурма, навпаки, протидіють йому.
Ще раз про дефіцит
Часто реферати про елементи закінчуються міркуваннями автора про майбутнє свого «героя». Як правило, малюється воно в рожевому світлі. Автор реферату про олово позбавлений цієї можливості: майбутнє олова – металу, безсумнівно, дуже корисного – неясно. Неясно тільки по одній причині.
Кілька років тому американське Гірське бюро опублікувало розрахунки, з яких випливало, що розвіданих запасів елемента № 50 вистачить світові якнайбільше на 35 років. Правда, уже після цього було знайдено кілька нових родовищ, у тому числі найбільше в Європі, розташоване на території Польщі. І проте дефіцит олова продовжує тривожити фахівців.
Тому, закінчуючи розповідь про елемент № 50, ми хочемо ще раз нагадати про необхідність заощаджувати і берегти олово.
Недостача цього металу хвилювала навіть класиків літератури. Пам’ятаєте в Андерсена? «Двадцять чотири солдатики були зовсім однакові, а двадцять п'ятий солдатик був одноногий. Його відливали останнім, і олова небагато не вистачило». Тепер олова не вистачає не небагато. Недарма навіть двоногі олов'яні солдатики стали рідкістю – частіше зустрічаються пластмасові. Але при всій повазі до полімерів замінити олово вони можуть далеко не завжди.
Додаткова інформація
ІЗОТОПИ. Олово – один із «багатоізотопних» елементів: природне олово складається з десяти ізотопів з масовими числами 112, 114–120, 122 і 124. Найпоширеніший з них 120Sn, на його частку приходиться близько 33 % усього земного олова. Майже в 100 разів менше олова-115 – найрідкіснішого ізотопу елемента № 50. Ще 19 ізотопів олова з масовими числами 106–111, 113, 121, 123, 125–134 отримані штучно. Час життя цих ізотопів далеко не однаковий. Так, олово-123 має період напіврозпаду 136 днів, а олово-132 всьго 2,2 хвилини.
ЧОМУ БРОНЗУ НАЗВАЛИ БРОНЗОЮ? Слово «бронза» майже однаково звучить на багатьох європейських мовах. Його походження пов'язують з назвою невеликого італійського порту на березі Адріатичного моря – Бриндизи. Саме через цей порт доставляли бронзу до Європи в старовину, і в Давньому Римі цей сплав називали «ес бриндиси» – мідь із Бриндизи.
НА ЧЕСТЬ ВИНАХІДНИКА. Латинське слово frictio означає «тертя». Звідси назва антифрикційних матеріалів, тобто матеріалів «проти тертя». Вони мало стираються, відрізняються м'якістю і тягучістю. Головне їхнє застосування – виготовлення підшипникових вкладишів. Перший антифрикційний сплав на основі олова і свинцю запропонував у 1839 р. інженер Бабіт. Звідси назва великої і дуже важливої групи антифрикційних сплавів – бабітів.
ЖЕРСТЬ ДЛЯ КОНСЕРВУВАННЯ. Спосіб тривалого збереження харчових продуктів консервуванням у банках з білої жерсті, покритої оловом, першим запропонував французький кухар Ф. Аппер у 1809 р.»
2
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/microsoft-ecel-interfeys-golovne-menyu-ecel.html
|
Microsoft Excel Інтерфейс головне меню Excel
|
https://doc4web.ru/uploads/files/252/8dd62f63c762287b03bb8f84c1936a52.docx
|
files/8dd62f63c762287b03bb8f84c1936a52.docx
|
Microsoft Excel. Інтерфейс, головне меню Excel
Вікно програми
Мал.1
Microsoft Excel – табличний процесор, програма для створення й обробки електронних таблиць. Ярлик Microsoft Excel частіше за все має вигляд на мал.1.
Microsoft Excel дозволяє працювати з таблицями в двох режимах:
Обычный – найбільш зручний для виконання більшості операцій.
Разметка страниц – зручний для остаточного форматування таблиці перед друкуванням. Межі поміж сторінками у цьому режимі відображаються синіми пунктирними лініями. Межі таблиці – суцільною синьою лінією, пересуваючи яку можна змінювати розмір таблиці.
Для переходу поміж режимами Обычный і Разметка страниц використовуються відповідні пункти у меню Вид.
Під панелями інструментів Microsoft Excel за звичаєм знаходиться рядок формул, а у нижній частині вікна рядок стану. Щоб вивести або забрати ці рядки слід у меню Вид вибирати відповідні пункти: Строка формул або Строка состояния.
Мал.2. Вікно Microsoft Excel
Робоча книга
Файл у Microsoft Excel називається робочою книгою. Робоча книга складається з робочих аркушів, імена яких (Лист1, Лист2, …) виведені на ярликах у нижній частині вікна робочої книги (мал.2). Натискаючи по ярликах, можна переходити від аркушу до аркушу усередині робочої книги. Для прокручування ярликів використовуються кнопки ліворуч горизонтальної координатної лінійки:
перехід до ярлику першого аркушу;
перехід до ярлику попереднього аркушу;
перехід до ярлику наступного аркушу;
перехід до ярлику останнього аркушу.
Робочий аркуш являє собою таблицю, що складається з 256 стовпців і 65536 рядків. Стовпці позначаються латинськими літерами, а рядки – цифрами. Кожне вічко таблиці має адресу, що складається з імені рядку й імені стовпця. Наприклад, якщо вічко знаходиться в стовпці F і рядку 7, то воно має адресу F7.
Виділення елементів таблиці
Одне з вічок таблиці завжди є активним, активне вічко виділяється рамкою. Щоб зробити вічко активним, потрібно клавішами керування курсором підвести рамку до цього вічка або натиснути на ньому мишею.
Для виділення декількох суміжних вічок необхідно установити покажчик миші на одному з вічок, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, розтягнути виділення на всю ділянку. Для виділення декількох несуміжних груп вічок слід виділити одну групу, натиснути клавішу Ctrl і, не відпускаючи її, виділити інші вічка.
Щоб виділити цілий стовпець або рядок таблиці, необхідно натиснути мишею на його імені. Для виділення декількох стовпців або рядків слід натиснути на імені першого стовпця або рядку і розтягнути виділення на всю ділянку.
Для виділення декількох аркушів необхідно натиснути Ctrl і, не відпускаючи її, натискати на ярликах аркушів.
Мал.3
Заповнення вічок
Для уведення даних у вічко необхідно зробити його активним і увести дані з клавіатури. Дані з'являться у вічку та у рядку редагування (мал.3). Для завершення уведення слід натиснути Enter або одну з клавіш керування курсором. Процес уведення даних закінчиться й активним буде сусіднє вічко.
Щоб відредагувати дані у вічку, необхідно:
зробити вічко активним і натиснути клавішу F2, або двічі натиснути у вічку мишею;
у вічку з'явиться текстовий курсор, який можна пересунути клавішами керування курсором у потрібне місце і відредагувати дані;
вийти з режиму редагування клавішею Enter.
Увага! Перед виконання будь-якої команди Microsoft Excel слід завершити роботу з вічком, тобто вийти з режиму уведення або редагування.
Скасування операцій
Для скасування останньої операції над даними необхідно в меню Правка вибрати команду Отменить … або натиснути кнопку . Якщо натиснути на стрільці поруч із цією кнопкою, то розкриється перелік операцій, виконаних у поточному сеансі. Натиснувши на імені однієї операції, можна скасувати її та усі операції виконані після неї.
Щоб повернути останню скасовану операцію, слід у меню Правка вибрати команду Повторить … або натиснути кнопку . Для перегляду переліку скасованих операцій слід натиснути на стрільці поруч із цією кнопкою.
Мал.4
Створення робочої книги
Для створення нової робочої книги у меню Файл вибрати команду Создать. У діалоговому вікні, що розкрилося, (мал.4) вибрати спочатку укладку, а потім шаблон, на основі якого буде створено робочу книгу; після чого натиснути кнопку OK. Звичайні робочі книги створюються на основі шаблону Книга. Для створення робочої книги на основі шаблону Книга можна натиснути кнопку .
Відкриття робочої книги
Мал.5Для відкриття існуючої робочої книги необхідно в меню Файл вибрати команду Открыть або натиснути кнопку , після чого розкриється діалогове вікно Открытие документа. У прихованому переліку Папка слід вибрати диск, на якому знаходиться потрібна робоча книга. У переліку, що розташований нижче вибрати (подвійним натисканням) папку з книгою і саму книгу.
За замовчанням у переліку виводяться тільки файли з книгами Microsoft Excel, які мають розширення xls і значки на мал.5. Для виводу інших типів файлів або усіх файлів необхідно вибрати відповідний тип у полі прихованого переліку Тип файлов.
Збереження робочої книги
Для збереження робочої книги необхідно викликати команду Сохранить меню Файл або натиснути кнопку . При першому збереженні з'являється діалогове вікно Сохранение документа. У прихованому переліку Папка слід вибрати диск, у переліку, що розташований нижче папку, в якій необхідно зберегти книгу. У полі прихованого переліку Тип файла – формат, в якому буде збережено книгу. У полі Имя файла потрібно увести ім'я книги й натиснути кнопку Сохранить.
При повторному збереженні діалогове вікно Сохранение документа не виводиться, книга автоматично зберігається в тому ж файлі. Щоб зберегти книгу під іншим ім'ям або в іншій папці, слід у меню Файл вибрати команду Сохранить как, після чого з'являється вікно Сохранение документа.
Закриття робочої книги
Для закриття книги необхідно вибрати в меню Файл команду Закрыть або натиснути кнопку вікна книги.
Завершення роботи з Microsoft Excel
Для завершення роботи з Microsoft Excel необхідно закрити вікно програми.
Робота з вікнами
Поділ вікон
Іноді необхідно одночасно переглядати різні частини великої таблиці. Для цього слід поділити вікно таблиці на підвікна одним із таких способів.
Установити покажчик миші на горизонтальній або вертикальній маркер поділу (мал.19) (він матиме вигляд двуспрямованої стрілки) і пересунути його в потрібне місце. Розміри підвікон можна змінювати, пересуваючи смуги поділу.
Виділити стовпець або рядок, по якому слід поділити вікно. Для поділу вікна на 4 частини необхідно виділити вічко, по якому потрібно виконати поділ. Потім у меню Окно вибрати команду Разделить. Вікно розділиться горизонтально по рядку над виділеним вічком і вертикально по стовпцю ліворуч від нього.
Мал.6Щоб скасувати поділ вікон, слід у меню Окно вибрати команду Снять разделение або двічі натиснути на лінії поділу.
Створення нового вікна
За допомогою команди Новое меню Окно можна створити додаткове вікно для активної робочої книги, щоб переглядати різні частини робочої книги одночасно. У цьому випадку в заголовку вікна після імені робочої книги, після двокрапки зазначається номер нового вікна. Наприклад, друге вікно робочої книги Отчет буде назване Отчет:2.
Мал.7Упорядкувати вікна робочої книги можна в такий спосіб. У меню Окно вибрати команду Распложить. У діалоговому вікні, що з'явилося, вибрати підхожий варіант (мал.20):
рядом – вікна займатимуть рівні частини екрану;
сверху вниз – упорядкування горизонтальними смугами;
слева направо – упорядкування вертикальними смугами;
каскадом – упорядкування каскадом.
Якщо установити прапорець только окна текущей книги, то розміщуватися будуть тільки вікна активного документа.
Для повернення до одновіконного зображення необхідно розгорнути активне вікно на весь екран, натиснувши по кнопці розгортання вікна.
Фіксація підвікон
Іноді потрібно зафіксувати одну частину таблиці. Наприклад, зафіксувати заголовок таблиці, щоб він завжди був присутній на екрані. Для фіксації тільки вертикальних або тільки горизонтальних заголовків необхідно:
щоб зафіксувати горизонтальні заголовки, виділити рядок нижче заголовків; щоб зафіксувати вертикальні заголовки, виділити стовпець праворуч від заголовків;
у меню Окно вибрати команду Закрепить области.
Для фіксації і вертикальних, і горизонтальних заголовків необхідно:
виділити вічко, по якому слід зафіксувати заголовки (усі рядки вище виділеного вічка і усі стовпці ліворуч від виділеного вічка будуть зафіксовані);
у меню Окно вибрати команду Закрепить области.
Якщо поділити вікно до фіксації підвікон, вони зафіксуються по їхньому поточному місцю, а не по активному вічку.
Скасовується фіксація вікон і підвікон командою Снять закрепление областей меню Окно.
Мал.8
Присвоєння імені вічку, інтервалу або формулі
При зверненні до вічка, інтервалу або формули замість адреси вічок можна використовувати привласнені їм імена. Щоб привласнити ім'я формулі необхідно:
у меню Вставка вибрати пункт Имя, а потім пункт Присвоить;
у полі Имя (мал.21) увести ім'я для формули;
у полі Формула увести формулу (вона повинна починатися зі знака рівняння);
натиснути кнопку Добавить, після чого ім'я формули з'являється в переліку;
для видалення імені з переліку слід виділити його і натиснути кнопку Удалить;
після уведення усіх імен натиснути ОК.
Щоб уставити формулу з власним ім’ям необхідно:
у меню Вставка вибрати пункт Имя, а потім пункт Вставить;
у переліку Имя вибрати ім'я формули і натиснути ОК.
Для присвоєння імені вічку або інтервалу необхідно:
виділити вічко, інтервал вічок або декілька несуміжних інтервалів, яким слід привласнити ім'я;
натиснути мишею в полі імені в лівій частині рядку формул;
набрати ім'я для вічка або інтервалу;
натиснути клавішу Enter.
Якщо натиснути на кнопці зі стрілкою поруч із полем імені, то з'явиться перелік власних імен вічок. При виборі імені з цього переліку буде виділений відповідний вічко або інтервал вічок.
Звичайно, якщо вічку або інтервалу привласнене ім'я, його можна використовувати на будь-якому іншому аркуші цієї ж книги. Можна також створювати імена, визначені тільки для поточного рівня робочого аркушу. Наприклад, щоб використовувати однакове ім'я на декількох різних аркушах однієї книги. Для цього необхідно:
у меню Вставка слід вибрати команду Имя, а потім команду Присвоить;
у полі Имя необхідно набрати спочатку ім'я робочого аркушу, за ним знак оклику, а потім потрібне ім'я, наприклад, Лист5!Баланс;
у полі Формула увести формулу або посилання (вона повинна починатися зі знака рівняння) і натиснути кнопку ОК.
При використанні того самого імені для того, щоб визначити ім'я на рівні аркушу і на рівні усієї книги, ім'я на рівні робочого аркушу буде перекривати загальне ім'я на тому аркуші, де воно визначено.
Створення приміток
Microsoft Excel дозволяє добавляти текстові примітки до вічок робочого аркушу. Це особливо корисно в однім із наступних випадків:
робочий аркуш використовується спільно декількома користувачами;
робочий аркуш великий і складний;
робочий аркуш містить формули, у котрих потім буде важко розібратися.
Після додавання примітки до вічка в її верхньому правом куту з'являється покажчик примітки (червоний трикутник). Для додавання текстової примітки необхідно:
виділити вічко, до якого додається примітка;
викликати команду Примечание меню Вставка;
у полі, що з’явилося увести примітку (розмір поля можна змінити, пересуваючи маркери розміру);
натиснути мишею за межами поля.
Мал.9Примітка буде приєднана до вічка і буде з’являтися при наведенні на нього покажчика миші. Для зміни тексту примітки слід виділити відповідне вічко та в меню Вставка вибрати пункт Изменить примечание. Також для цього зручно використовувати контекстне меню.
Щоб побачити одночасно усі примітки та працювати з ними, можна перейти в режим Примечания через відповідний пункт у меню Вид. При цьому з’являється панель Рецензирование (мал.22), що містить кнопки для роботи з примітками.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/mifi-starodavnosti-pro-pohodzhennya-svitu-i-lyudey-osoblivosti-m.html
|
Міфи стародавності про походження світу і людей Особливості міфологічнихих уявленнь про суспіль
|
https://doc4web.ru/uploads/files/252/b86c3c89e3c4add1e7c9a09f85917f51.docx
|
files/b86c3c89e3c4add1e7c9a09f85917f51.docx
|
2
1
Львівський державний університет ім. І.Франка
Реферат
МІФИ СТАРОДАВНОСТІ ПРО ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ. ОСОБЛИВОСТІ МІФОЛОГІЧНИХИХ УЯВЛЕННЬ ПРО СУСПІЛЬСТВО І ЛЮДИНУ.
Виконав: студент
Львів – 1998
Зміст:
1) Що таке міф? Походження міфу.
2) Основні тематичні цикли міфів і їхній зміст.
3) Особливості міфологічного уявлення.
Що таке міф? Походження міфу.
Що таке міфи? В повсякденному розумінні- це передусім античні, біблійні і інші старовинні 'казки' про створення світу і людини, оповідання про вчинки давніх богов і героїв Зевса, Апполона, Діоніса, Геракла, аргонавтах, що викрали 'золоте руно', Троянську війну і пригоди Одіссея.
Саме слово 'міф' має давньогрецьке походження і означає саме 'віддання', 'сказання'. Європейським народам аж до XVI-XVII ст. були відомі лише знамениті і досі грецькі і римські міфи, пізніше їм стало відомо про арабські, індіанські, германські, слов'янські, індійські сказання і їхні герої. З часом спочатку ученим, а потім і більш широкій публіці виявилися доступні міфи народів Австралії, Океанії, Африки. З'ясувалося, що в основі священних книг християн, мусульман, буддистів також лежать різноманітні, перероблені міфологічні виддання.
Що цікаво: виявилося, що на певній стадії історичного розвитку більш-менш розвинена міфологія існувала практично у всіх відомих науці народів, що деякі сюжети і оповідання в тій або іншій мірі повторюються в міфологічних циклах різних народів. Так постало питання про походження міфа. Сьогодні більшість учених схиляються до тієї думки, що секрет походження міфа слід шукати в тому, що міфологічне уявлення є найдавнішою формою розуміння і осмислення світу, розуміння природи, суспільства і людини.
Міф виник з потреби давніх людей в усвідомленні оточуючої його природної і соціальної стихії, суттєвості людини.
Про особливості цього засобу осмислення світу буде сказано нижче, після того, як ми розглянемо питання про зміст міфів.
2)Основні тематичні цикли міфів і їхній зміст.
Серед всієї безлічі міфичних оповідань прийнято виділяти декілька найважливіших циклів. Назвемо їх: космогонічні міфи - міфи про походження світу і всесвіту, антропогонічні міфи - міфи про походження людини і людського суспільства, міфи про культурні героїв - міфи про походження і вступ тих або інших культурних благ, есхатологічні міфи - міфи про 'кінець світу', кінець часів. Космогонічні міфи, як правило діляться на дві групи:
Міфи розвитку|міфи творіння|
В міфах розвитку походження міфів.В міфах творіння акцент робиться на Всесвіті пояснюється эволюційні твердження про те, що світ створенний перетворенням деякого безформеного первинногостану(вогню, води, повітря, землі) що передує світу і Всесвіту.
Дуже часто ці мотиви співіснують в одному міфі: докладний опис первинного стану завершується докладним оповіданням про обставини творіння Всесвіту.
Антропогонічні міфи є складником міфів космогонічних. Згідно багатьом міфам, людина створюєтся з самих різноманітних матеріалів: горіхів, дерева, пороху, глини. Найчастіше, творець створює спочатку чоловіка, потім жінку. Перша людина звичайно наділена даром безсмерття, але він втрачає його і стає у витоків смертного людства (такий біблійний Адам, вкусивший плодів з древа пізнання добра і зла). У деяких народів існувало твердження про походження людини від предка - тварини (мавпи, медведя, ворони, лебедя).
Міфи про культурних героїв розповідають про те, як людство оволодівало секретами ремесла, хліборобства, осілого життя, користування вогнем - інакше кажучи, як в його життя впроваджувалися ті або інші культурні блага. Самий знаменитий міф подібного роду - давньогрецьке сказання про Прометея, двоюрідного брата Зевса. Прометей (в дослівному перекладі - думаючий раніше', 'що передбачає') наділив разумом жалюгідних людей, навчив їх будувати будинки, кораблі, займатися ремеслами, носити одяг, писати і читати, розрізняти часи року, приносити жертви богам, гадати, впровадив державні начала і правила спільного життя. Прометей дав людині вогонь, за що і був покараний Зевсом: прикутий до гір Кавказу, він терпить страшні муки - орел виїдає йому печінкущодня що, зростає знов.
Есхатологічні міфи розповідають про долю людства, про пришесття 'кінця світу' і настання 'кінця часів'. Найбільше значення в культурно-історичному процесі зіграли есхатологічні подання, що сформулювалися в знаменитому біблійному 'Апокаліпсисі': гряде друге пришесття Христа - Він прийде не як жертва, а як Страшний Суддя, що виводить на Суд живих і мертвих. Настане 'кінець часів', і праведники будуть жити вічно, грішники ж вічно мучатись.
3) Особливості міфологічної свідомості.
Сказаного достатньо, щоб підтвердити що сформулювана вище думка: міфи виникли з настійної потреби людей пояснити походження, природу людей, влаштування світу, завбачити долю людства. Сам засіб пояснення має специфічний характер і докорінно відрізняється від наукової форми роз'яснення і аналізу світу. Які ж особливості відрізняють міфологічне уявлення? В міфі людина і суспільство не виділяють себе з навколишньої природної стихії: природа, суспільство і людина слиты в єдине ціле, нерозривне, єдине.
В міфі немає абстрактних понять, в ньому все - дуже конкретно, персоні фіковано,міфологічна свідомість мислить символами. Міф живе в своєму, особливому часі - часі 'першопочатку','першотворення', до якого неприкладні людські виміри течії часу,міф мислить образами, живе емоціями, йому незрозумілі докази розуму, він пояснює світ, виходячи не з знання, а з віри.
Яку же роль грали міфи і міфотворення в історії людського суспільства і людської культури? Вони по своєму пояснювали світ, природу, суспільство, людину. Вони в своєрідній, дуже конкретній формі встановлювали зв'язок між минулим,теперішнім і майбутнім людства, вони є каналом, по яким одна ґенерація передавала іншій накопичений досвід, знання, цінності, культурні блага.
Список використаної літератури:
1.Беленький М.С. О мифологии и философии Библии. – М.:Наука,1977
2. Введение в философию.-М.Политиздат,1990.-306 с.
3. Философский словарь. – М.:Политиздат,1987.-590с.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/istoriya-rozvitku-kombinatoriki-ta-deyaki-ii-zastosuvannya.html
|
Історія розвитку комбінаторики та деякі її застосування
|
https://doc4web.ru/uploads/files/251/45ce9f40a16614e6a8bc6f9ed1366844.docx
|
files/45ce9f40a16614e6a8bc6f9ed1366844.docx
|
Міністерство освіти і науки України
Рівненський державний міський колегіум
Науково-дослідницька робота:
„Історія розвитку комбінаторики та деякі її застосування”
Виконав
учень І курсу
групи „А”
Теличко Павло
Рівне-2004
Комбінаторика – важливий розділ математики, знання якого необхідно представникам різноманітних спеціальностей. З комбінаторними задачами доводиться мати справу фізикам, хімікам, біологам, лінгвістам, спеціалістам по кодам та ін. Комбінаторні методи лежать в основі рішення багатьох задач теорії ймовірностей та її застосувань.
Комбінаторика – гілка математики, що вивчає комбінації та перестановки предметів, - виникла в XVII ст. Довгий час здавалося, що комбінаторика лежить поза основної течії розвитку математики та її застосувань. Хід справ різко змінився після появи ЕВМ та пов’язаним з цим розквіту кінцевої математики. Зараз комбінаторні методи застосовуються в теорії випадкових процесів, статистиці, математичному програмуванні, обчислювальній математиці, плануванні експериментів і т.д. В математиці комбінаторика використовується при вивченні кінцевих геометрій, комбінаторної геометрії, представлень груп, неасоціативних алгебр і т.д.
Справи давнини ...
Кажуть, що дехто засумнівався в правах Ньютона на відкриття закону всесвітнього тяжіння, стверджуючи, що падіння яблук на землю спостерігалось з давніх давен. В цьому жарті є доля правди – до того, як та чи інша область знання формується в певну науку, вона спочатку проходить довготривалий період накопичення емпіричного матеріалу, потім розвивається у надрах іншої, більш загальної науки і тільки потім виділяється в самостійну гілку. А якщо їй пощастить, то з гілки вона перетвориться на великий ліс, що шумить.
Не є винятком і історія про загальні закони комбінування і утворення різних конфігурацій об’єктів, що отримала назву комбінаторики. З задачами, в яких приходиться вибирати ті чи інші предмети, розміщувати їх в певному порядку і відшуковувати серед різних розміщень найкращі, люди стикнулися ще в доісторичну епоху, обираючи найкращі розміщення мисливців під час полювання, воїнів під час битви, інструментів під час роботи. Певним чином розміщувалися прикраси на одязі, візерунки на кераміці. З ускладненням виробничих і суспільних відносин ширше приходилося користуватися загальними поняттями про порядок, ієрархію, групування. В тому ж напрямку діяв розвиток ремесел торгівлі.
Комбінаторні навички виявилися корисними і в години дозвілля. Не можна точно сказати, коли поряд із змаганнями по бігу, метанню диску, стрибках з’явились ігри, що потребували в першу чергу вміння розраховувати, складати плани і спростовувати плани противника. Про такі ігри англійський поет Уордсворд писав:
Не нужно вам владеть клинком,
Не ищем славы громкой.
Тот побеждает, кто знаком
С искусством мыслить тонким.
Серед предметів, покладених в піраміду, де 35 століть тому назад був похований єгипетський фараон Тутанхамон, знайшли розкреслену дощечку з трьома горизонталями і 10 вертикалями та фігурки для давньої гри „сенет”, про правила якої ми, можливо, ніколи не дізнаємось. Пізніше з’явились нарди, шашки й шахмати, а також їх різноманітні варіанти (китайські та японські шахмати, японські облавні шашки „го” і т.д.). в кожній з цих ігор доводилося розглядати різноманітні комбінації фігур, що мали здатність пересовуватись, та вигравав той, хто їх краще вивчив, знав переможні комбінації та вмів уникати програшів.
Звичайно, в цей період ще не було й здогаду про науку, що розглядає рішення комбінаторних задач, з кожною такою задачею доводилося справлятися по особливому.
Загадкова черепаха
Перша згадка про питання, близькі до комбінаторних, зустрічається в китайських рукописах, що відносяться до XII – XIII ст. до н.е. (точно датувати ці рукописи неможливо, тому що вони в 213 р. до н.е. імператор Цин Шихуан наказав спалити всі книги, тому до нас дійшли пізніше зроблені копії). В цих книгах писалося, що усе в світі являється поєднанням двох початків – чоловічого та жіночого, які автори позначали символами ------ та --- ---. В рукописи „Же-ким” („Книга перестановок”) показані різні з’єднання цих знаків по два і по три (рис. 1). Вісім малюнків з трьох рядів символів відображали землю, гори, воду, вітер, грозу, вогонь, хмари і небо (деякі малюнки мали інше значення). Сума перших 8 натуральних чисел (тобто число 36) втілювала в уяву давніх китайців весь світ.
------
--- ---
------
--- ---
------
--- ---
------
--- ---
------
------
--- ---
--- ---
------
------
--- ---
--- ---
------
------
------
------
--- ---
--- ---
--- ---
--- ---
k 'ien (небо)
tui (хмари)
li (вогонь)
chon (гроза)
sun (вітер)
k 'an (вода)
kon (гори)
k 'un (земля)
7
6
5
4
3
2
1
0
Пд.
Пд.Сх.
Сх.
Пн.Сх.
Пд.Зх.
Зх.
Пн.Зх.
Пн.
(Рис. 1)
По мірі заглиблення знань знадобилось виразити і інші елементи, що входять до складу світу за допомогою тих самих знаків ------ та --- ---. Були складені 64 фігури, що складалися з п’яти рядів рисочок. Треба вважати, що автор рукопису „Же-ким” помітив подвоєння числа малюнків при додаванні одного ряду символів. Це можна розглядати як перший загальний результат комбінаторики.
У рукописі „Же-ким” є і більш складні малюнки. Як стверджує подане в ній додаток, імператор Ію, котрий жив приблизно 4000 років тому назад, побачив на березі річки священну черепаху, на панцирі якої був зображений малюнок з білих і чорних кружків (рис. 2). Якщо замінити кожну фігуру відповідним числом, з’являється така таблиця:
4 9 2
3 5 7
8 1 6
(Рис. 2)
При додаванні чисел в кожному рядку, стовпчику та по діагоналі отримаємо одне і те саме число 15. При тому містичному поясненні, яке надавали числам давні китайці, відкриті таблиці з такими магічними властивостями справило невиправні враження. Рис. 2 назвали „ло-шу”, і почали вважати його магічним символом і використовувати при закляттях. Тому зараз будь-яку квадратну таблицю чисел з однаковими сумами по кожному рядку, стовпчику та по діагоналі називають магічним квадратом.
Комбінаторика в Древній Греції
Говорити з повною впевненістю про рівень знань древніх греків в області комбінаторики дуже важко, оскільки до нас дійшли далеко не все з їх наукових досягнень. В 391 р. н.е. натовп монахів зруйнував центр язичної науки – олександрійський Музеум - і спалив більшу частину зберігаємої там бібліотеки, що налічувала багато тисяч томів. Рештки бібліотеки зруйнувались на протязі ще трьох століть, а в 638 р. н.е. вона остаточно була зруйнована під час захоплення Олександрії військами арабського халіфа Омара. Більшість наукових книг назавжди загинули, і ми можемо лише здогадуватися про їх зміст по коротким переказам натякам в рукописах, що збереглися.
По цим натякам можна все ж таки судити, що певні уявлення про комбінаторику у грецьких вчених були. Філософ Ксенократ, що жив в ІV ст.. до. н.е. підраховував кількість складів. В ІІІ ст.. до н.е. стоїк Хрисипп вважав, що кількість тверджень, отримуваних з 10 аксіом, перевищує мільйон. На думку Геппарха, із стверджуючих аксіом можна скласти 103 049 сполучень, а додавши до них заперечні, 310 952. ми не знаємо який саме зміст надавали ці філософи своїм ствердженням і як вони отримували свої результати – числа, що наводив Геппарх дуже точні, щоб вважати їх результатом грубої оцінки, і в той же час їх не можна пояснити. Напевно, у грецьких вчених були якісь, невідомі нам, правила комбінаторних розрахунків, які скоріше всього були невірними.
Конкретні комбінаторні задачі, що торкалися перерахунку невеликих груп предметів, греки розв’язували без помилок. Аристотель описав без пропусків всі види правильних тричленних силогізмів, а його учень Аристоксен з Тарента перерахував різноманітні комбінації довгих і коротких складів у віршових розмірах. Математик Папп (ІV ст. н.е.) роздивлявся число пар і трійок, які можна отримати з трьох елементів, не забороняючи їх повторення.
Велику увагу грецькі вчені приділяли питанням, граничним між комбінаторикою та теорією чисел. Ще в VІ ст. до н.е. в школі філософа-ідеаліста і математика Піфагора виникло твердження, що світом правлять числа, а речі лише відображення чисел (можливо, ці ідеї виникли у Піфагора під впливом вавилонської культури). Тому, щоб пізнати світ, пафігорейці почали вивчати властивості натуральних чисел. Їхні досліди про парні і непарні числа, ділення чисел, простих і складених числах поклали основу теорії чисел (в науці буває, що невірні похідні основи дають поштовх до корисних досліджень). Як і китайці, піфагорейці надавали особливе значення числу 36 – воно було для них не тільки сумою перших 4 парних і перших 4 непарних чисел, але й сумою перших трьох кубів: 36 = 13 + 23 + 33. Символом бездоганності для піфагорейці вважали бездоганні числа, що дорівнювали сумі своїх дільників, наприклад, 6 = 1 + 2 + 3, 28 = 1 + 2 + 4 + 7 + 14, а символом дружби – дружні числа, кожне з яких дорівнює сумі дільників іншого числа (наприклад, 220 і 284). Пошук таких чисел потребував комбінаторної майстерності.
. . . .
. . . . . . .
. . . . . . . . .
. . . . . . . . . .
(Рис. 3)
В школі Піфагора була доведена знаменита теорема про сторони прямокутного трикутника. Це викликало інтерес до представлення чисел у вигляді суми двох квадратів, до квадратних чисел 1, 4, 9, 16 і т.д. Квадрати натуральних чисел відображались при цьому геометрично (рис. 3). Але піфагорейці розглядали і інші конфігурації крапок, такі, як зображені на рис. 4 і 5. Кожний трикутник на рис. 4 отримується з попереднього збільшенням довжини його сторони на 1. Підраховуючи кількість крапок у кожному трикутнику, отримуємо послідовність трикутних чисел 1, 3, 6, 10... Ці числа можна отримати, послідовно додаваючи натуральні числа: 1, 1 + 2, 1 + 2 + 3, 1 + 2 + 3 + 4 і т.д. Так само шестикутники на рис. 5 призводять до послідовності шестикутних чисел 1, 6, 15 ... отриманій при послідовному додаванні арифметичної прогресії 1 + 5 + 9 + ...
Рис. 4
В подальшому такі суми вдалося виразити за допомогою біноміальних коефіцієнтів Сkn, що відіграють важливу роль в комбінаториці.
Перехід від площини до простору дав можливість будувати ще більш складні числа. Наприклад з трикутників можна скласти піраміди. Підраховуючи кількість крапок в таких пірамідах, прийшли до пірамідальних чисел 1, 4, 10, 20, ..., що були сумами ряду 1 + 3 + 6 + 10 + ..., складеного з натуральних чисел. Проте подальше узагальнення потребували введення багатомірних просторів, що лежало за рамками можливостей давньогрецької математики.
Вчення про фігурні числа приваблювало до себе математиків на протязі багатьох століть. Ними багато займався французький вчений П’єр Ферма, що жив у XVІІ ст.. Він довів, наприклад, що будь-яке натуральне число є чи трикутне чи сума 2 чи 3 трикутних чисел, квадратне чи сума 2, 3, 4 чи 5 п’ятикутних і т.д. Як і багато інших отриманих ним результатів, він лише сформулював це твердження в листі до Блеза Паска ля (юрист по основній професії, Ферма займався математикою лише у години дозвілля). Часткові випадки цієї теореми довели Ейлер та Лагранж, а взагалі доведення було дано в 1815 р. французьким математиком О. Коші.
Одночасно з комбінаторикою чисел грецькі вчені займались і окремими питаннями геометричної комбінаторики – правильними і напівправильними многогранниками, складанням фігур з 14 частин особливим методом розрізаного квадрата і т.д. Останньому питанню була присвячена робота Архімеда „Стомахіон”.
Рис.5
Містики, астрологи, кабалісти
З ІІ ст. до н.е. починається спочатку поступовий, а потім все більш швидкий занепад науки в елліністичних країнах, що відображав загальну кризу рабовласницької общини. Багато тогочасних робіт були присвячені містичним тлумаченням чисел в дусі піфагорейців (наприклад, „Арифметична теологія” неопіфагорейця Никомаха, що жив у І – ІІ ст. до н.е.). великий розвиток отримали різноманітні числові вірування та тлумачення, пов’язані із заміною букв, що відповідали числам (греки позначали числа за допомогою букв – перші 9 букв алфавіту позначали числа від 1 до 9, наступні за ними – від 10 до 90, а останні 9 букв – від 100 до 900). Були „вчені”, яких називали кабалістами, які піддавали такому „аналізу” слова Біблії та інших священних книг і робили на основі своїх винаходів пророцтва про майбутнє світу.
У часи богословських спорів, що почалися після перемоги християнства, намагалися отримати з імен єретиків число 666 – адже по Апокаліпсису це було „тваринне число”, символ анти християнства. Такі спроби робились і пізніше – лютерани намагались вивести число 666 з імені римського папи, а католики – з імені Мартіна Лютера. У романі „Війна і мир” Л. М. Толстой описує, як П’єр Безухов намагався вивести це число з імені Наполеона Бонапарта. Такого роду досліди при всій своїй без результативності давали поштовх до майбутнього розвитку комбінаторики.
Наряду з кабалістами і містиками комбінаторикою в ці темні століття занепаду науки займались астрологи. Їх цікавило питання про рух планет і їх „вплив” на долі людей. Особливе значення надавали вони порядку планет – зустрічі планет одному знаку Зодіаку. Астролог Бен Езра у 1140 році розрахував кількість суміщень семи планет по дві, по три і т. д. Він знав, що число суміщень планет по дві дорівнює числу їх суміщень по п’ять, а число суміщень по три дорівнює дорівнює числу суміщень по чотири. Якщо позначити ці твердження сучасними символами, то отримаємо рівності С27 = С57 і С37= С47 (через Сkn визначають число суміщень з n різних предметів по k).
В остаточному вигляді формулу для числа суміщень отримав математик Леві бен Гершон (початок XIV ст.), довівши, що
Ckn= n (n - 1)… (n – k + 1) (1)
Проте його робота, написана на мало досяжному для багатьох вчених древньоєврейській мові, залишилась майже непоміченою – знову формулу (1) вивів на початку XVII ст. французький математик П. Ерігон.
Комбінаторика і схоластики
Своєрідною комбінаторикою займались і логіки. Продовжуючи досліди Аристотеля, вони класифікували поняття і логічні судження. В ІІІ ст. н.е. сирієць Порфирій для класифікації понять склав особливу схему, яка отримала назву „дерево Порфирія”. На вершині цього дерева містилось найширше за об’ємом поняття, вузли дерева відповідали різним роз’ясненням поняття, а лінії між вузлами відображали підлеглість понять одне одному. Схожі дерева зараз широко використовуються додатках комбінаторики до різноманітних питань.
Один із засновників медицини, Гален, в ІІ ст. н.е. займався класифікацією силогізмів, що складалися з чотирьох частин. Римський філософ і математик Боецій (V – VІ ст. н.е.) знайшов число пар, які можна скласти з п’яти категорій модальності, беручи їх як в затверджу вальній, так і в заперечній формі і ставлячи або на місце умови, або на місце слідства. Він також класифікував умовні силогізми.
Велику увагу класифікації видів суджень приділяла схоластична наука (взагалі в схоластиці химерно переплітались богуславські „вишуканості” з вивченням проблем, прилягаючих до комбінаторики, математичній логіці, теорії множин та іншим сучасним областям математики – великими затоками схоластичних дослідів були засновники теорії множин Бернард Больцано і Георг Кантор). Сперечаючись про взаємовідносини членів пресвятої трійці, про спів підлеглість ангелів, архангелів, херувимів та серафимів, схоласти були вимушені розглядати різні відношення порядку та ієрархії – достатньо згадати найскладнішу архітектуру стародавнього світу, яку описав Данте у „Божественній комедії” з її колами пекла і різними областями раю.
Схоласт Раймонд Люллій створив у ХІІІ ст. машину, що складалася з декількох кіл, на які було нанесено основні предикати, суб’єкти, атрибути та інші поняття схоластичної логіки. Повертаючи ці кола, він отримував різні суміщення понять і сподівався отримати з їх допомогою істину.
Комбінаторика в країнах Сходу
В VIII ст. н.е. почався розквіт арабської науки. Араби переклали багато творів грецьких учених, вивчили їх, а потім просунулись вперед по областях, мало звертавших увагу греків, - в науці про рішення рівнянь (саме слово „алгебра” – арабського походження), теорії та практиці обчислень та ін. Вирішуючи питання про знаходження коренів з будь-якого степеня, арабські алгебраїсти вивели формулу для степені суми двох чисел, яка відома під невірною історичною назвою „біном Ньютона”. Напевно цю формулу знав поет і математик Омар Хайям (ХІ – ХІІ ст. н.е.). у будь-якому випадку вже і ХІІІ ст. таку формулу друкує в своїх творах Насир ад-Дин ат-Туси, а в XV ст. вона була ретельно досліджена Гияседдином ал-Каші.
Судячи по деяких європейських джерелах, східним до арабських оригіналів, для пошуків коефіцієнтів цієї формули брали число 10001 и зводили його до 2-го, 3-го, ......, 9-го степеня. Виходила таблиця в якій жирним шрифтом були виділені коефіцієнти бінома Ньютона.
1000900360084012601260084003600090001
100080028005600700056002800080001
10007002100350035002100070001
1000600150020001500060001
100050010001000050001
10004000600040001
1000300030001
100020001
10001
Якщо опустити в цій таблиці зайві нулі, то вийде трикутна таблиця біноміальних коефіцієнтів. Арабські вчені знали основну властивість цієї таблиці, що виражається формулою
Ckn = Ckn–1 + Ck-1n-1
Одночасно з арабами вирахуванням біноміальних коефіцієнтів займались китайські математики. Вони склали до ХІІІ ст. н.е. таблицю таких чисел до n = 8, наведену в книзі алгебраїста Чжу Ши-дзе „Ямшове дзеркало”. Присутні здогади, що І Сінь в VIII ст. н.е. вирахував кількість різних розміщень фігур у грі, що нагадувала шахи.
Цікавились суміщеннями і в Індії. Ще в ІІ ст. до н.е. індійці знали числа Сkn і той факт, що сума C0n + C1n + … + Cnn дорівнювала 2n. А в ХІІ ст. індійський математик Бхаскара написав книгу „Лілаваті”, в якій серед інших питань математики вивчає і проблеми комбінаторики. Він пише про застосування перестановок до підрахунку варіацій у віршоскладанні, різних розміщень в архітектурі та ін. Він також дає правила для пошуку числа перестановок та суміщень декількох предметів, при чому розглядає і випадок, коли в цих перестановках є елементи, що повторюються.
Liber Abaci
На початку ХІІ ст. Східна Європа почала пробуджуватися після багатовікової духовної сплячки. Розвиток торгівлі зі Сходом призвів до проникнення у Європу арабської науки. Найбільш сміливі та охочі європейці пробиралися в Іспанію, що знаходилася під владою арабів, та знайомились там не тільки з твореннями грецьких вчених, але й з досягненнями арабської та індійської наукової думки – алгеброю та десятинною системою числення.
В арабських навчальних закладах отримав освіту і Леонардо – син видатного купця, що торгував у Алжирі. У своїй книзі „Liber Abaci”, що вийшла у 1202 р., Леонардо, котрий отримав прізвисько Фібоначчі, привів в систему арифметику арабів, деякі відомості з геометрії Евкліда і додав до них результати своїх досліджень. Праця Фебоначчі містила і нові комбінаторні задачі, наприклад про пошук найменшої кількості гир, за допомогою яких можна отримати будь-яку цілу вагу від 1 до 40 фунтів. Розглядав Леонардо і пошук цілих рішень рівнянь. В подальшому аналогічні задачі призвели до пошуку кількості натуральних рішень систем рівнянь і нерівностей, які можуть розглядатися як одна з глав комбінаторики.
Проте головною заслугою Леонардо перед комбінаторикою було те, що він сформулював і розв’язав задачу про кроликів. З часів грецьких математиків були відомі дві послідовності, кожний член яких отримувався за певних умов з попередніх – арифметична і геометрична прогресії. В задачі Леонардо з’явилась нова послідовність, члени якої були пов’язані один з одним відношенням un = un-1 + un-2. це була перша в історії науки формула, в якій наступний член виражався через два попередніх. Подібні формули отримали назву рекурентних (від лат. recurrere – повертатись). Метод рекурентних формул виявився одним із найпотужніших для рішення комбінаторних задач.
Гра в кості
Значний поштовх до розвитку комбінаторики дали азартні ігри, які існували ще в глибоку давнину, але отримали особливе розповсюдження після хрестових походів. Найбільшу популярність отримала гра в кості – два чи три кубики з нанесеними на них очками кидали на стіл, і вигравав той, хто отримував більшу кількість очок. В кості грали повсюди, виграючи та програючи в них золото, замки, дорогоцінні камені та коней. Атос – один з героїв „Трьох мушкетерів” – зумів грати навіть на свого слугу Гримо. Постанови церковних соборів містили досить суворі заборони цієї гри. Мусульманські вчені писали про гру в нарди, в якій пересування шашок визначалося кидком костей: „Як же ганебно для мудрого стати рабом двох камінців до такої міри, що він віддає свої досягнення та свою землю в їх руки, і вони наказують йому і забороняють, а він підкоряється їх керівництву більше, ніж підкоряється верблюд, коли його веде маленька дівчинка”.
Але ніщо не допомагало, і вбудь-якому місті можна було спостерігати картину, описану в „Божественній комедії” Данте:
Когда кончается игра в три кости,
То проигравший снова их берет,
И мечет их один в унылой злости;
Другого провожает весь народ…
Не дивлячись на давнину ігор, в яких застосовувались кості (археологічні розкопки показали, що гральні кості були знайомі ще етрускам і жителям Мохенджо-Даро), вони довго не піддавались математичному дослідженню. Але гравці, що без перестану тренувались і киданні костей, помітили, що деякі суми очок випадають часто, а інші – рідко. Намагаючись зрозуміти у чому справа, склали таблиці, що показували, скількома способами можна отримати те чи інше число очок. Спочатку допускалась помилка – підраховували лиш кількість різних суміщень костей, що давали дану суму. Наприклад, при киданні двох костей сума 6 отримувалася з поєднань (1, 5) , (2, 4), (3, 3), а сума 7 – з поєднань (1, 6), (2, 5), (3, 4). Так як в обох випадках отримується три різних поєднання з даною сумою, то можна зробити помилкове твердження, що сума очок 6, 7 і 8 (що також отримується з трьох поєднань костей) повинні випадати однаково часто. Але це суперечить досвіду – 7 очок випадає частіше. Справа в тому, що при киданні двох костей поєднання (3, 3) може бути отримане єдиним шляхом, а поєднання (3, 4) – двома шляхами. Цим пояснюється часте випадання суми 7.
Таким чином, виявилось, що потрібно враховувати не тільки поєднання очок, але і їх порядок.
Більш складними виявились відповідні досліди для трьох костей. Тут при врахуванні порядку костей виявляється 216 різних комбінацій, а без порядку – 56.
Цими питаннями займались такі видатні італьянські математики XVI ст., як Д. Кардано, Н. Тарталья та ін. Більш повніше дослідив його в XVII ст. Галілео Галілей, але його рукопис залишався неопублікованим до 1718 р.
Гравець і вчення
Одним з найазартніших гравців в кості у XVII ст. був шевальє де Маре, котрий без перестану знаходив нові види змагань. Наприклад, він запропонував, що буде кидати чотири кості і буде брати виграш лише у випадку, коли хоча б одна з них відкриється на шести. Проте скоро його партнери відмовились від такої гри – шевальє частіше вигравав, ніж програвав. Тоді де Маре придумав інший варіант – він кидав декілька раз пару костей і забирав виграш в тому випадку, якщо хоча б раз випадали дві шестірки. Треба було лише визначити, скільки потрібно зробити кидків, щоб гра була йому така ж вигідна, як і перша. Шевальє вирішив, що треба кидати 24 рази. Адже при чотирьох кидках однієї кості шестірка випадала більш ніж у половині випадків, а так як друга кость дає шість варіантів випадання, то й треба помножити 4 на 6.
Роздуми здавалися незаперечними, але досвід не підтвердив надій де Маре – тепер він став частіше програвати, ніж вигравати. В повному нерозумінні він звернувся до двох великих математиків Франції XVII ст. – Блезу Паскалю та П’єру Ферма. Розбираючись в цій та інших задачах, поставлених перед ними де Маре, вони сформулювали і довели перші теореми комбінаторики та теорії ймовірностей.
Нова гілка математика
Роботи Паскаля і Ферма дали поштовх для народження двох нових гілок математичної науки – комбінаторики і теорії ймовірностей. Якщо до них комбінаторні проблеми лише торкалися в загальних роботах по астрології, логіці і математиці, а більшою частиною відносились до області математичних розваг, то вже у 1666 р. Готтфрід Вільгельм Лейбніц публікує „Дисертацію про комбінаторне мистецтво”, в котрій вперше з’являється сам термін „комбінаторика”. Титульний лист книги двадцятирічного автора, котрий мав учений степінь бакалавра... юриспруденції, обіцяв додатки до всіх областей науки і новий підхід до логіки винаходження, а тематика введення могла суперничати по своїй широті з програмою, яку, як свідчить Льюіс Керрол, намітив Плотник для бесід з устрицями. Проте, про королів та капусту там не йшлося, але проголошувалось відношення теорії до замків, органів, силогізмів, змішанню кольорів та віршобудуванні, логіки, геометрії, воєнного мистецтва, юриспруденції, граматики, медицини та теології.
Але про цю дисертацію можна сказати те ж, що Еммануїл Кант сказав про роботи Лейбніца: „Знаменитий Лейбніц володів багатьма дійсними знаннями, котрими він збагатив науки, але ще більш грандіозними були його замисли, виконання котрих весь світ з захопленням чекав від нього”. Дисертація Лейбніца мала стати лише початком великої роботи, про яку він часто згадував у своїх листах і друкованих працях та для котрої робив у своїх записних книжках спеціальні помітки. З них видно, що Лейбніц планував для комбінаторики все нові й нові додатки: до кодування і декодування, ігор, статистики, теорії спостережень. Він вважав, що комбінаторика повинна займатись однаковим і різним, схожим і несхожим, абсолютним і відносним розміщенням, в той час як звичайна математика займається великим і малим, одниною і множиною, цілим і частиною. Іншими словами, під поняттям комбінаторики Лейбніц розумів приблизно те, що ми тепер називаємо дискретною математикою. До області комбінаторики Лейбніц відносив і „універсальну характеристику” – математику суджень, тобто прообраз теперішньої математичної логіки.
Проекти Лейбніца здавалися нездійсненними тогочасним математикам, але тепер, після створення ЕВМ, багато планів Лейбніца почали втілюватися у життя, а дискретна математика виросла у своєму значенні настільки, що почала суперничати з класичним математичним аналізом.
В 1713 р. була опублікована книга „Мистецтво припущень” Якоба Бернуллі, в якій вказувались формули для числа розміщень з n елементів по k, виводились вираження для степеневих сум та ін. Чудові досягнення в області комбінаторики належать одному з найбільших математиків XVIII ст., Леонарду Ейлеру, швейцарцю, що прожив майже все життя в Росії, де він був членом Петербурзької академії наук. Основна частина наукової роботи Ейлера присвячена математичному аналізу, в якому він проклав нові шляхи, створив цілий ряд нових областей і закінчив досліди інших областей. Але у Ейлера вистачало часу думати і про задачі, які, здавалося б, не заслуговували його уваги, - про те, чи можна обійти мости в Кенігсберзі (нині Калінінграді) так, щоб не побувати двічі на одному і тому самому мості, чи можна поставити 36 офіцерів з 6 різних полків так, щоб у кожній шерензі і у кожній колоні було по одному офіцеру кожного військового звання з полку, скількома способами можна розбити число на частини і т.д. Але, дивна справа, робота про мости виявилась так званим зерном, з якого потім виросли топологія і теорія графів, задача про офіцерів виявилась зараз пов’язаною з плануванням експериментів, а методи, що використовувалися при розв’язуванні задачі про розбиття чисел, після довгого та важкого шляху розвитку перетворилась в науку про інтегральні перетворення, що використовується для розв’язання рівнянь математичної фізики.
Після робіт Паскаля і Ферма, Лейбніца і Ейлера можна було вже говорити про комбінаторику, як про окрему, самостійну гілку математики, тісно пов’язану з іншими областями науки, такими, як теорія ймовірностей., вчення про ряди та ін. В кінці XVIII ст. німецький учений Гінденбург та його учні зробили спробу побудувати загальну теорію комбінаторного аналізу. Проте вона не отримала успіху – в той час ще не було накопичено достатньої кількості важливих і цікавих задач, які могли б дати необхідний фундамент для такої теорії.
В ХІХ ст. в ході досліджень по комбінаториці стали помічатися зв’язки цієї теорії з визначеннями кінцевими геометріями, групами, математичної логіки і т.д.
Шифри та анаграми
Не тільки азартні ігри спонукали математиків до комбінаторних роздумів. Ще з давніх давен дипломати, що прагнули до таємних переписів, винаходили все більш складні шифри, а секретні служби інших держав намагалися ці шифри розгадати. Одним з найпростіших шифрів була „тарабарська грамота”, в якій літери замінювались іншими за певними правилами. Проте такі шифри легко розгадувалися за характерними поєднаннями літер. Тому почали застосовувати шифри, які були основані на комбінаторних методах, наприклад, на різних перестановках літер, заміна літер з використанням ключових слів та ін.
Для кодування та розшифровки залучались математики. Ще в кінці XVI ст. розшифровкою переписів між ворогами французького короля Генріха ІІІ та іспанцями займався один із творців сучасної алгебри Франсуа Вієт. А в Англії XVII ст. монархічні заколотники дивувались швидкості, з якою Кромвель проникав у їх замисли. Монархісти вважали шифри, якими вони користувались при переписі, нерозшифрованими, і вважали, що ключі до них були видані кимсь з учасників заколоту. І лише після падіння республіки та царювання Карла ІІ вони дізналися, що всі їх шифри розгадував один з найкращих англійських математиків того часу, професор Оксфордського університету Уолліс, котрий володів винятковими комбінаторними можливостями. Він назвав себе засновником нової науки „криптографії”.
Шифрами користувались не тільки дипломати і заколотники, але й самі вчені. До XVII ст. майже не існувало наукових журналів. Вчені дізнавалися про досягнення своїх колег з книг або приватних листів. Це створювало великі труднощі при опублікуванні нових результатів – адже друкування книг займало роки, а написати про свої відкриття приватним листом було ризиковано – хтось міг присвоїти досягнення, і потім довелося б доводити, що це він не сам вигадав, а дізнався з отриманого листа. Тому часто виникали суперечки на тему переваг. Ще в кінці XVII ст. йшли довгі суперечки на тему пріоритетів між Ньютоном та Лейбніцом (про те, хто першим відкрив диференціальне та інтегральне числення), Ньютоном та Гуком (хто першим сформулював закон всесвітнього тяжіння) та ін.
А давнину Архімеду доводилося застосовувати хитрощі. Коли деякі олександрійські вчені присвоювали собі його результати, про які дізнавались з отриманих від нього листів, він писав їм ще одного листа. Лист складався з формул для обчислень об’ємів та площ різних фігур і тіл. Олександрійці знову казали, що ці формули вони давно знають і нічого нового Архімед їм не повідомив. Але тут виявлялось, що усі ці формули були невірними!
Для того, щоб забезпечити пріоритет і не допустити передчасного розголосу отриманих результатів, вчені в короткій формі формулювали суть відкриття, а потім переставляли в ній літери і відправляли листа з переставленими літерами своїм колегам. Такі тексти з переставленими літерами називаються анаграми. Наприклад слово „Москва” та „смоква” – анаграми. Коли ж друкувалась книга з детальним викладенням результатів, в ній давалася і розшифровка анаграми.
Проте не завжди анаграми дозволяли зберегти все у таємниці. Коли Гюйгенс відкрив перший супутник Сатурна та визначив його порядок обертання навколо планети, він виклав своє відкриття в анаграмі і відправив її своїм колегам. Проте вже згадуваний вище Уолліс, отримав цю анаграму, розгадав її, після чого склав свою анаграму та відправив її Гюйгенсу. Коли вчені обмінювалися розгадками анаграми, то вийшло так, немов Уолліс ще до Гюйгенса зробив те ж саме відкриття. Потім Уолліс зізнався, що пожартував із Гейгенсом, щоб довести безкорисність анаграм у справі таємності. Проте, хоча Гейгенс і сам був великим любителем і знавцем комбінаторики, він не оцінив жарту і розізлився.
Ієрогліфи та клинопис
Навички в розгадці складних шифрів допомогли ученим, коли археологи почали відкопувати камені та черепи з таємними знаками – письменністю, що замовкла декілька тисячоліть тому. Одним з найкращих успіхів у розшифровці було читання французьким філологом Жаном Франсуа Шампольним ієрогліфів, якими писали єгиптяни ще до того, як виникла наука у древніх греків.
У Шампольна були попередники – шведський археолог Д. Окерблад та англійський фізик т. Юнг, які розшифровували єгипетські тексти за допомогою комбінаторного аналізу. В їхніх руках були „білінгви” – написи, які були зроблені одночасно на єгипетській та грецькій мовах. Порівнюючи обидва тексти та помічаючи повторність груп знаків, Окерблад упізнав деякі знаки так званого демотичного письма – пізньої стадії розвитку єгипетського письма. А творець хвильової оптики Томас Юнг полюбляв відпочити від роздумів на фізичні теми і займався то каліграфією, то складанням алфавітів іноземних мов, то... танцями на слабо натягнутому канаті, - на думку Юнга все, що могла зробити одна людина, могла повторити інша. У 1814 р. він взяв з собою на канікули древньоєгипетський папірус і спробував прочитати його. Не маючи потрібної філологічної підготовки, шляхом комбінаторного він отримав цікаві результати, а потім спробував прочитати ієрогліфи. Деяких успіхів він досяг і тут, але далося в знаки недостатнє знання мов – він шукав ієрогліфи не тільки для приголосних, але й для голосних літер, а в єгипетській мові голосні опускаються. Лише Шампольну, котрий поєднав незаурядний комбінаторний дар з глибокими знаннями філології, вдалося прочитати ієрогліфи.
Складність задачі, що постала перед Шампольном, доповнювалась незнанням мови написів та змісту знаків. Проте, виділивши знаки, які на грецькій мові означали імена царів, Шампольна помітив, що деякі знаки в іменах фараонів Птоломея та Клеопатри співпадають. Так були знайдені звучання ієрогліфів, що означали літери „л” та „п” (до цього місця дійшов і Юнг). А потім Шампольн прочитав імена римських імператорів Тиберія та Трояна, давніх фараонів Рамсеса та Тутмеса – ключ до читання ієрогліфів, втрачений декілька тисячоліть тому, був знову отриманий.
Це було торжеством комбінаторного методу у читанні забутих писемностей, заснованого на спостереженні за текстом, на співставленні повторюванні комбінацій слів та граматичних форм в поєднанні з уявою.
Ще тісніше пов’язана з комбінаторикою розшифровка клинописів. Історикам вдалося вияснити, що ці надписи було зроблено в епоху Ахеменідів, що правили в Ірані два з половиною тисячоліття тому назад. Були зроблені і припущення про мову надписів. А потім комбінаторний аналіз тексту виявив часте повторення певної групи знаків з семи знаків. Інколи ця група повторювалася двічі підряд з невеликими змінами. І датський вчений Мюнтер вирішив, що ця група означає слово „цар”, а повторення двічі – „цар царів”. Але дізнатись про звучання цих звуків Мюнтер не зумів. Це зробив молодий німецький учитель Гротефенд. Любитель різноманітних головоломок та таємного письма, одного дня він посперечався, що розшифрує клинопис. Аналізуючи поєднання звуків біля титулів „цар” та „цар царів”, Гротефенд побачив, що деякі з них зустрічаються у різних позиціях. Звідси було зроблено висновок, що це ім’я царя, яке в іншій позиції означає „син царя такого-то”. Це дозволило упізнати групу символів і для слова „син”. В одному місці після цієї групи знаків не стояло слово „царя”. Значить, вирішив Гротефенд, цар, про якого тут йдеться, не був сином царя – це був сам засновник династії Дарій, син Гістаспа. А так як Дарій був батьком Ксеркса, то у Гротефенда в руках були звукові значення для знаків, що входили в імена „Гістасп”, „Дарій”, „Ксеркс” – початок розшифровки клинопису розпочався.
Комбінаторика дозволила прочитати і крито-мікенське лінійне письмо. Перші надійні основи розшифровки цієї писемності заклала Аліса Д. Кобер, яка захистила у 1932 р. докторську дисертацію по математиці у Колумбійському університеті. Поряд з дослідженнями по чистій математиці вона багато сил приділяла розшифровці давніх писемностей. Вивчивши знаки критського письма, Аліса встановила, що це письмо складається зі складів. Далі вона помітила, що в текстах, котрі вона досліджує деякі слова зустрічаються у трьох різних формах, які відрізняються одна від одної декількома останніми знаками. А далі вона почала складати „лінгвістичні рівняння” для складів, що дозволили їй знайти склади з однаковими приголосними, але з різними голосними, і однаковими голосними, і різними приголосними. В результаті Кобер отримала координатну сітку, в якій замість осей координат стояли номери голосних і приголосних літер. У цієї сітки був лише один недолік – ніхто не знав, які саме голосні та приголосні формують цю систему координат.
Лише через два роки після смерті дослідниці молодий англійський архітектор Майкл Вентріс, розширюючи її координатну сітку, спробував вгадати значення деяких голосних – число голосних менше числа приголосних, і розбір краще починати з них. Одна із спроб закінчилася вдало – текст заговорив на мові, досить нагадувавши грецьку. Але це не була класична грецька мова „Іліади” та „Одіссея”, а грецька мова більш ранньої епохи. Вентрису допоміг завершити розшифровку видатний знавець ранньої грецької мови Чедвік. Використовуючи імена царів та списки географічних назв, дослідники розшифровували один склад за іншим. А потім почалася швидка розшифровка – три десятки знаків отримали своє значення. Це був повний тріумф комбінаторного підходу, що був заснований наступним методом, сформульованим Вентрисом: „при спробі дешифрувати документи на незнайомій мові, що були написані невідомим листом, перший крок складається в отриманні тих фактів, які самі даються в руки при розгляді наявних документів. Суть другого кроку у тому, що дослідник шляхом ретельного аналізу і логічної дедукції виявляє, які висновки можна зробити з цих основних фактів”.
При розшифровці буквеної писемності виявляється дуже важливим розділення знаків, що означають голосні літери, від знаків, що означають приголосні. І тут на допомогу приходить комбінаторика. Радянський учений В. В. Шеворошкін заснував метод, що був оснований на комбінаторному порівнянні частоти різних поєднань пар знаків. Добре відомо, що у мовах голосні та приголосні літери певним образом чергуються одна з одною. Це дозволяє розділити усі знаки на дві групи так, що, як правило, знаки однієї групи межуються в тексті зі знаками іншої групи. Тоді знаки, що входять в меншу групу, будуть означати голосні, а ті що входять в іншу групу, - приголосні. Цей метод дав досліднику ключ до читання карійських написів.
Комбінаторика в біології
Складність будови біологічних систем, їх строга ієрархічність, взаємо поєднання окремих процесів в цілому організмі роблять біологію підходящим полем для прикладення комбінаторних методів. Радянський біолог А. А. Любищєв припускав навіть, що схожість рослин та морозних візерунків на вікнах не випадково – в обох випадках проявляються певні закони комбінування частин в одне ціле.
Коли біологи почали вивчати передачу генетичної інформації у бактерій, то помітили, що в процесі цієї передачі хромосоми переходять від однієї бактерії до другої не цілком. Вони надіялися, вивчаючи частини, що перейшли, визначити порядок розміщення генів у хромосомі. Тут їх чекала невдача – карти хромосом, складені в різних лабораторіях, були несхожими одна на одну. Проте детально порівнявши отримані карти, французькі учені Жакоб та Вальмон помітили їх комбінаторну схожість. Виявилося, що всі ці карти були частинами одного кільця – хромосоми бактерій виявлялись згорнутими у кільця, які перед переходом у іншу бактерію розриваються, після чого до одного кінця прикріплюється фактор, що перетягує хромосому з однієї бактерії до іншої. А так як розірватися кільце могло у будь-якому місці, а фактор міг прикріпитися до будь-якого кінця, то й виникало багато різних карт, котрі заплутували картину.
Однією з найбільш складних загадок в біології ХХ ст. була будова „ниток життя” – молекул білка і нуклеїнових кислот. Виявилося, що молекули білка – це об’єднання декількох довгих ланцюгів, що складалися з 20 амінокислот.
Щоб розгадати структуру хоча б одного ланцюга, його відділяють від інших і піддають дії ферментів, що розривають ланцюг на строго визначені частини. Ці частини вже можна піддати хімічному аналізу, та дізнатись про порядок розташування амінокислот. Далі виникає питання про збірку всього ланцюга з виключених частин. Для цього беруть ті ж молекули білка і піддають їх дії інших ферментів. Тоді вони розпадаються на інші частини, будова яких також піддається вивченню. Шляхом вивчення перекриттів окремих частин вдається вияснити порядок розташування амінокислот у всьому ланцюзі. Звичайно, такий комбінаторний аналіз потребує залучення потужної техніки. Поєднуючи комбінаторні розгляди з вивченням рентгенівських знімків, вченим вдалося розгадати будову багатьох білків, в тому числі гемоглобіну, інсуліну та ін.
Найбільшим досягненням комбінаторного підходу до проявів життя можна вважати розшифровку будови дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), зроблену в Кембриджі Ф. Криком та Дж. Уотсоном у 1953 р.. було відомо, що ДНК грає важливу роль в наслідуванні властивостей організмів. Це залучало до її вивчення багатьох дослідників.
Хімічний пасьянс
Небагато знайдеться днів в історії науки, які можна порівняти по своєму значенню з 17 лютим 1869 р. у цей день з хаосу хімічних елементів, кожен з яких мав свої властивості, виникла таблиця – був відкритий періодичний закон. Це відкриття було зроблено Дмитром Івановичем Мендєлєєвим, професором Петербурзького університету. Готуючи курс лекцій по загальній хімії, він задумався над порядком, в якому потрібно було розповідати про елементи.
Ще до Мендєлєєва вчені помітили схожість хімічних властивостей деяких елементів. Англійський хімік Ньюлендс у 1804 р. навіть спробував об’єднати елементи в трійки. Проте тоді було відомо досить мало елементів, а Ньоюлендс не ризикнув зробити припущення про деяких елементів. Тому до його трійки потрапили і зовсім не схожі елементи, що викликало у одного опонента прискіпливе питання, чи не намагався автор розташувати елементи по алфавіту і чи не була при цьому помічена будь яка закономірність.
І все ж Мендєлєєв спробував піти забороненим шляхом, групуючи схожі елементи один з одним. Він зробив і наступний, найскладніший крок, спробував розмістити в правильному порядку і групи. Як писав пізніше сам Дмитро Іванович: „шукати щось, хоча б гриби, чи якусь залежність, не можна інакше, як дивлячись та пробуючи”. Для того щоб „дивитися і пробувати”, він почав підбирати, написавши на окремих картках назви елементів з їхніми атомними масами та властивостями даного елемента, схожі елементи та атомні маси.
Розкладуючи свій хімічний пасьянс, великий вчений після напружених роздумів, знайшов правильне розміщення елементів. Кажуть, що кінцевий вигляд таблиці постав перед ним у сні, коли, стомлений неперервними роздумами над нею, він приліг відпочити. Дивно, що ця праця, котра мала невраховані наслідки для розвитку хімії та фізики, була зроблена Мендєлєєвим за один день – зранку 17 лютого 1869 р. він ще не починав розкладати свій пасьянс, а до вечора того ж дня таблиця була написана.
Не тільки у відкритті періодичної системи елементів виявилась корисною комбінаторика. Як відомо серед обмежених об’єднань зустрічаються і ізомери, тобто об’єднання, котрі мають один і той самий склад, але різну будову. Комбінаторика дала можливість перерахувати усі ізомери даного складу.
У фізиці комбінаторика виявляється необхідною при вивчені властивостей кристалів, опису моделі феромагнетизму та ін.
Комбінаторика епохи комп’ютерів
Ми вже згадували, що зараз на наших очах змінюється співвідношення дискретної та класичної математики. На протязі двох з половиною століть основну роль у вивчені природи грав математичний аналіз – диференціальне та інтегральне числення, диференціальні рівняння математичної фізики, варіаційне числення та ін. Процеси, що мали автоматичну природу, замінювались неперервними, щоб можна було застосовувати до них розвинений апарат математики неперервного. Дискретна математика була Попелюшкою, краса якої затьмарювалась блиском впливових та сильних сестер.
Положення справ змінилося після того, як були створені ЕВМ. Тепер такі абстрактні образи математики, як математична логіка, загальна алгебра, формальні граматики, стали прикладними – для складання алгоритмічних мов, на яких пишуть програми для машин, потрібні спеціалісти саме з цих областей математики. Важливу роль почали відігравати різноманітні схеми, дослідження сітківок та їх властивості. Додатки до економіки поставили перед математиками нові типи проблем, що відносяться до математичного програмування та до цілочисельного програмування (якщо при рішенні задачі виявиться, що най економніше буде грузити по 3,5 автомашини, то рішення доведеться переглянути).
В цю епоху дискретної математики змінилась і роль давньої області дискретної математики – комбінаторики. З області, що цікавила більшу частину авторів задач та знаходила основні застосування в кодуванні і розшифровці давні писемностей, вона перетворилася на область, що знаходилась на магістральному шляху розвитку науки. За допомогою ЕВМ стало можливим робити перебори, що раніше потребували сотень і тисяч років.
Література:
Н. Я. Віленкін - „Популярная комбинаторика”
2
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/intelektualnist-testi-intelektu-intelektualni-igri.html
|
Інтелектуальність Тести інтелекту інтелектуальні ігри
|
https://doc4web.ru/uploads/files/234/05c5d75ac60e2c1ec4cf50b5ebee99d4.docx
|
files/05c5d75ac60e2c1ec4cf50b5ebee99d4.docx
|
З предмету основи психології на тему:
“Інтелектуальність. Тести інтелекту, інтелектуальні ігри.”
ПЛАН
1. Історія дослідження інтелекту та сучасна інтерпретація цього поняття
2. Інтелектуальні властивості особистості.
3. Тести інтелекту. Коефіцієнт інтелекту.
1. Слова інтелект, та інтелектуальність часто зустрічаються як на сторінках книг та журналів, так і в розмовній мові, при чому зміст, який вкладають в ці поняття буває різним. Задовго до нашої ери одні індивіди сприймалися розумнішими ніж інші. У Стародавньому Єгипті для того, щоб розпочати навчання мистецтву жерця, потрібно було витримати певну систему випробувань. Спочатку кандидат проходив співбесіду, під час якої з’ясовувалося його біографічні дані, рівень досвідченості, а також зовнішність, вміння вести розмову. Потім йшла перевірка вміння працювати, слухати та мовчати, випробування вогнем, водою, страхом тощо. Ці жорстокі випробування доповнювалися погрозою смерті для тих, хто не був впевнений в своїх здібностях до навчання та здатності витримати негаразди. Кожному кандидату пропонували ще раз добре поміркувати і вирішити, з якого боку зачиняти за собою двері до храму: знадвору чи зсередини. Згадують, що Піфагор – знаменитий вчений стародавності, успішно пройшов цю систему випробувань і коли повернувшись до Греції заснував школу, вступити до якої можна було пройшовши серію різноманітних випробувань, схожих на ті, що він витримав у свій час сам. Джерела свідчать, що Піфагор високо оцінював роль інтелектуальних здібностей, стверджуючи, що “не з кожного дерева можна виточити Меркурія”, і тому велике значення надавав діагностиці цих здібностей. Для цього кандидату пропонували досить складну математичну задачу. Якщо він розв’язував задачу-питання про його прийом вирішувалося відразу. Проте у більшості випадків задачу кандидату розв’язувати не вдавалося, після чого невдаху заводили до зали, де, згідно з правилами випробувань, учні безжально висміювали його.
У 1884році англійський вчений Гальтон під час роботи Лондонської виставки пропонував відвідувачам серію тестів. Гальтон був переконаний, що представники певних сімей фізично та інтелектуально вищі за інших людей, а також у тому, що жінки у цьому відношенні програють чоловікам. На його велике здивування пройшовши ці тести видатні діячі науки не відрізнялися від звичайних людей. Більше того, йому довелося констатувати, що у жінок багато показників виявилися кращими, ніж у чоловіків. Далі хотілося б відзначити французьких психологів Альфреда Біне і Теодора Сімона, які на початку ХХ століття розробили перший психометричний тест інтелекту. Він був сконструйований з метою виявлення розумово неповноцінних дітей, непридатних до навчання у звичайній школі. На думку визначних вчених, людина, яка має інтелект – це та, яка “правильно оцінює, розуміє та роздумує” та завдяки своєму “здоровому глузду” та “ініціативності” може “пристосовуватися до обставин життя”.
Схожі погляди висловлював Девід Векслер відомий американський вчений, який у 1939 році створив першу школу інтелекту для дорослих. Він вважав, що інтелект – це глобальна здатність розумно діяти, раціонально мислити та вміти зарадити собі за будь-яких життєвих обставин. Проте було б серйозним перебільшенням стверджувати, що серед психологів існує одностайність думок ,щодо сутності інтелекту.
Виділяють такі основні підходи до його визначення :
Інтелект – це узагальнена здатність до навчання
Інтелект – це здатність до абстрактного мислення
Інтелект - це те, що забезпечує ефективність адаптації ,поведінку у складних умовах.
Інтелект - це те , що вимірюється тестами інтелекту.
Терстоун спробував виділити основні частини загального інтелекту, які він назвав первинними розумовими потенціалами. До них належить:
Здатність до підрахунків, тобто здатність оперувати числами та виконувати арифметичні дії;
Вербальну (словесну) гнучкість, тобто легкість, з якою людина може пояснювати свою думку;
Вербальне сприйняття, тобто здатність розуміти усну і письмову мову;
Просторову орієнтацію, тобто здатність уявити собі різноманітні предмети в просторі;
Пам’ять ;
Здатність до розмірковування ;
Швидкість прийняття;
На думку відомого автора тестів інтелекту Кеттела, при народженні кожен з нас має так званий потенційний інтелект.
Потенційний інтелект – це сукупність природжених здібностей, які використовує індивід для вирішення проблем адаптації до навколишнього середовища.
2. Чи не найяскравішим доказом особистісної зумовленості мислення та інтелекту є поняття інтелектуальної активності особистості. Йдеться про активність особистості в пошуку, постановці й роз'язуванні інтелектуальних задач. Як зазначає Д.Б.Богоявленська, розглядаючи проблему інтелектуальної активності можна дивуватися чомусь незвичайному, неочікуваному, і тоді сама ситуація стимулює наш інтелект.
Інтелектуальна активність – це нестимульоване ззовні продовження мислення. Інтелектуальна активність є особистісною власністю, власністю цілісної особистості, яка не зводиться ні до загальних розумових здібностей, ні до мотиваційних факторів розумової діяльності.
Метод “Кривого поля” Д.В.Богоявленська визначила три рівні інтелектуальної активності – стимульно-продуктивний, евристичний, креативний.
Стимульно-продуктивний, або пасивний, рівень має місце тоді, коли людина досить старанно працюючи, залишається в межах заданого або знайденого способу дії. Йдеться не про відсутність розумової діяльності взагалі, а про брак внутрішнього джерела її стимуляції – пізнавального інтересу.
Другий рівень – еврестичний. Тут люди вже виявляють певною мірою інтелектуальну активність, не стимульовону зовнішніми факторами, шукають нові засоби. Однак еврист схильний виявити тільки емпіричні закономірності, які дають змогу вирішувати поставленні ззовні задачі, на відміну від креативів (третій рівень), для яких емпірична закономірність стає не формальним засобом, а самостійною проблемою.Якісна особливість креативів – самостійна, не стимульована ззовні постановка проблеми.
Отже, стимульно-продуктивний рівень відповідає прийняттю і продуктивному вирішенню задач, однак у межах уже поставлених проблем. Еврестичний рівень відповідає відкриттю нових закономірностей емпіричним шляхом. Креативний рівень відповідає теоритичним відкриттям, коли вчений будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему.
Рівень інтеликтуальної активності, ініціативи є досить стійкими особистісним утворенням дорослих, виявляється у різноманітних експерементальних умовах і пов’язаний з глибинною мотиваційною структурою особистості.
3. На сьогоднішній день розроблено досить багато тестів для оцінки інкелекту, найбільше використання з яких мають школи Векслера та тест Стенфорд – Бінне. Щоб здійснювати оцінку інтелекту , здебільшого використовують два субтести – вербальний та невербальний. В одному пропонують задачі , що потребують дій за допомогою слів. В іншому субтесті потрібно виконувати завдання, практично не пов’язані із семантичними діями. Загальна оцінка визначається сумою оцінок вербального та невербального субтестів і називається “коефіцієтном інтелекту”, скорочено IQ. Таким чином , коефіцієнт інтелекту – це кількісний показник рівня інтелектуального розвитку, який визначається за допомогою тестів інтелекту. Тести інтелекту створюються у цілком конкретних соціальних умовах, тому у них відображаються соціальні норми та цінності, а також стандарти поведінки та мислення, притаманні певній культурі, а це, у свою чергу, обмежує сферу їх застосування.
Багато психологів стверджують, що інтелект розкривається, в основному, до 20-річного віку, причому в різні його періоди – порізному. За даними школи відомого швейцарського психолога Ж.Піаже інтелектуальний розвиток людського індивіда до 6 років здійснюється більше, ніж на третину, до 8 років – наполовину і до 12 років – на ¾.
Проте факт зниження інтелекту з віком, який формально зареєстрований у багатьох психологічних дослідженнях за допомогою тестів інтелекту, не є однозначно доведеним, адже у зрілому віці найбільш суттєвими характеристиками інтелектуальної поведінки є :
Адаптованість до повсякденного життя;
Соціальна компетентність (розуміння людей та їхніх дій);
Розвинені вербальні здібності;
Вміння вирішувати нові задачі.
Ці ж особливості здебільшого не беруться до уваги, а отже, не реєструються у найбільш поширених тестах інтелекту.
Отже, усі генетично обумовлені характеристики інтелекту проходять через сито соціального відбору і більша їх частина залишається “за бортом”, адже виявляється і розвивається в основному те, для чого існують відповідні умови, те, що стимулюється і підтримується.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/mihaylo-grushevskiy-yakoi-ukraini-mi-hochemo.html
|
Михайло Грушевський якої України ми хочемо
|
https://doc4web.ru/uploads/files/225/3eb3a5ea5a4c2b82d9435b439974e76e.docx
|
files/3eb3a5ea5a4c2b82d9435b439974e76e.docx
|
Михайло Грушевський: якої України ми хочемо?
Михайло Грушевський — не просто символ української державності, він у критичному 1917-му став абсолютним втіленням української національної і державницької ідеї. Голова Української Центральної Ради, перший Президент УНР, людина виняткового інтелекту і працездатності, рівного якій по значенню й авторитету в Україні початку ХХ століття не було. Саме йому — кабінетному ученому, філософу, історику, теоретику літератури і мистецтва, письменнику, етнографу, довелося взяти на свої плечі вирішення практично усіх питань, пов’язаних із зародженням та існуванням Української Народної Республіки.
Як і більшість українських соціалістів, Грушевський дивився на Україну як на країну насамперед селянську. Для нього поняття українства і селянства були майже синонімами. Він вважав, що в Україні інша база соціальної революції, ніж в Росії чи на Заході, що вона пішла іншими шляхами і з іншого боку підійшла до розв’язання соціальних проблем, а отже, соціальна і політична роль селянства буде визначальною в Україні дуже довго, а може, і завжди. І поскільки «перед цими будучими поколіннями селянства лежить велика місія репрезентувати Українську Народну Республіку, Велику Україну перед світом — єдину поки що державу трудящого люду, що має послужити взірцем, школою для інших демократій світу, які будуть посилати колись своїх дітей до неї — вчитись, жити, працювати і керувати державою з участю трудящого люду», то найперше завдання української держави полягає в тому, аби забезпечити обов’язкове навчання селянських дітей, повсюдне впровадження аґрономічних шкіл, а публіцистика, література, аґітація живим словом повинні підняти в селянства почуття самоповаги, виховати справжніх «господарів землі».
Грушевський вважав, що завдання провідників українства полягає в тому, щоб гасити, нейтралізувати всяку обопільну ворожнечу, робити все для розвитку різноманітних культур в Україні, не загострювати відносин ґвалтівною українізацією, але й не поступатися принципом української державності і становищем української мови як мови державної.
Грушевський, висуваючи «ґрандіозні завдання» перед Україною, тут же застерігає, що «ми відкидаємо поліційно-бюрократичний устрій і хочемо оперти наше правління на широких основах самоврядування, залишаючи адміністрації міністерські тільки функції загального контролю, координування й заповнювання тих прогалин, які можуть виявитися в діяльності органів самоврядування. Впливи бюрократії таким чином будуть дуже обмежені». Тобто Грушевський, сам того не відаючи, на самому початку існування держави обмежив її можливості як інструменту оподаткування, перерозподілу соціальних благ і виконавця соціальних програм. Така позиція мала би призвести і, звісно, призвела до повсюдної анархії, виникнення різноманітних «незалежних республік», врешті-решт — до некерованого хаосу в новоствореній державі.
Грушевський не відкидав повністю роль армії, але вважав нормальною формою охорони держави всенародну міліцію. На армію він дивився як на явище перехідне, тимчасове, яке в будь-яку мить буде готове перейти від армійської до міліцейської системи. Утримання постійної армії він вважав «марнуванням часу», стверджував, що треба все зробити, щоб в якомога коротший час втиснути всю «технічну підготовку, доведену до рівня сучасних вимог, а потім усе далі здійснювати через учбові збори, організовані в різні пори року так, щоб вони найменше відтягали живі сили краю від продуктивної праці» 24.
Велику увагу у своїх працях приділяв Грушевський майбутньому територіальному устрою України. Будучи переконаним федералістом, Грушевський думав над тим, яка модель територіального устрою дасть найкращі можливості для справжнього демократичного самоврядування. Він вважав, що існуючий поділ на повіти та губернії не придатний для такого завдання. Повіт — замала одиниця, щоб в її рамках можна організувати ширшу самодіяльність громадянства у всіх сферах життя, а губернія — надто механічне і штучне утворення, надто велике, яке фактично розпадається на окремі частини, органічно не пов’язані одна з одною. Грушевський вважав, що оптимальним варіантом може бути утворення округів з населенням приблизно до мільйона чоловік, спроможних організувати «справу санітарну, і шляхів, і сільськогосподарську, і земельну, і промислову, і культурну. У своїм районі вона буде спроможна організувати і сіть середніх шкіл, і якісь вищі школи, добрий музей і порядний театр — все те, чого звичайне повітове місто своїми засобами зробити неспроможне». Такий територіальний устрій дасть можливість кожній окрузі посилати до Всенародних зборів України не менше десяти депутатів, таким чином стануть можливими і пропорційні вибори, і партійне групування. З іншого боку, оскільки округа достатньо невелика, то всі її частини будуть пов’язані і між собою, і з своїм центром, всі громадські, політичні й культурні сили будуть на виду й на обрахунку, і все суспільне будівництво відбуватиметься за активної участі й під контролем громадянства. Грушевський запропонував план такого устрою, виходячи з уже усталеного на той час економічного і культурного районування, а також з історичних обставин і історичних назв, нехтувати які він вважав справою небезпечною, поскільки вони складалися «не капризом дипломатів чи урядовців, а виростали з умов географічних, природних — ці умови не змінюються так легко» 25.
Грушевський, як засвідчує цей документ, не боявся небезпеки місцевої ідентичності, навпаки, він вважав, що самоусвідомлення усіх гілок українства як нащадків історичних українських племен деревлян, полян, сіверців, волинян тощо, розмаїття культур і дух місцевого патріотизму дадуть могутній імпульс для розвитку цих реґіонів.
Він вважав себе переконаним федералістом, цілковито в дусі соціалістичної ідеології, яку сповідував. Він рішуче відкидав будь-які звинувачення в сепаратизмі і націоналізмі, але вважав, що майбутня українська держава повинна будуватися на основі домінуючого українського національного елемента 26.
Грушевський і його соратники мислили ґлобальними масштабами. Будучи переконаними соціалістами, вони брали, як бачимо, відповідальність не лише за Україну, а й за долю усієї колишньої російської імперії, всіх її народів. 21–28 вересня 1917 р., виконуючи квітневу постанову Українського Народного Конґресу про встановлення зв’язків з народами Росії, що домагалися, як і український народ, перебудови Росії на федеративних засадах, Центральна Рада провела у Києві так званий «З’їзд народів». У ньому взяли участь представники татарів, грузинів, латвійців, литовців, євреїв, білорусів, естонців, молдаванів, бурятів, донських козаків, а також представник Тимчасового уряду.
На з’їзді відзначалося, що ідея федералізму глибоко запала в громадянство численних націй Росії і що з ґрунту федералізму колишні в’язні російської тюрми народів могли зійти лише в бік цілковитої самостійності. Спеціальною постановою з’їзд висловився за докорінну перебудову російської держави на принципах децентралізації, федеративного устрою, демократизму, визнання рівності прав усіх народів, а у тих випадках, коли національності, як, наприклад, євреї, розпорошені по всій державі, за надання їм екстериторіально-персональної автономії. З’їзд також висловився за рівноправність усіх мов, скликання крайових Установчих зборів на демократичних принципах.
З’їзд також обрав Раду Народів, якій було доручено керувати спільною боротьбою всіх народів за «храм волі народів» — російську федерацію. Головою Ради було призначено Михайла Грушевського. Федералістичні традиції в українській політичній думці того часу виявилися досить живучими і стійкими. Українським соціалістам довелося пройти довгий і трагічний шлях розчарувань, аби позбутися своїх ілюзій стосовно можливості жити самостійним і демократичним життям у рамках однієї російської держави. Вони переоцінили інтернаціоналістські тенденції соціалістичної ідеології і недооцінили живучість та аґресивність російського національного міфу щодо України. З’їзд Народів ніяких наслідків не мав і не міг мати, російські радикально настроєні політики швидко просувалися до прийняття ідеї централізованої російської держави, і в цьому пункті не було практично ніякої різниці між ленінською проповіддю «зближення і злиття націй» та гаслом «єдиної і неділимої» білого генерала Денікіна.
Все ж Грушевський зробить ще одну відчайдушну спробу після жовтневого перевороту у Петроґраді.
У ІІІ Універсалі Центральної Ради, написаному ним особисто, проголошувалося: «Не відділяючись від Республики Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб вся Російська Республика стала федерацією рівних і вільних народів» 27. Центральна Рада не виступила проти більшовицького уряду, але й не визнала його офіційно як представницький уряд Росії, врешті, для такого визнання й не було ніяких підстав, якщо виходити з твердої федералістської позиції Центральної Ради і її голови.
6 грудня Генеральний Секретаріат звернувся до Ради Народних Комісарів і до крайових комітетів, які репрезентували різні реґіони Росії з нотою, в якій пропонувалося вжити негайних заходів по створенню соціалістичного уряду Росії на такій платформі:
«Заключення загального демократичного миру та скликання в своїм часі Всеросійських Установчих Зборів. У разі вашої згоди Генеральний Секретаріят просить не відмовити і негайно повідомити безпосереднім проводом, до якого реченця ваші представники могли б прибути до Києва для участи в нараді, яка скликається Генеральним Секретаріятом з вище вказаною ціллю» 28.
З цієї пропозиції УНР також нічого не вийшло, поскільки Росія на той час уже стояла на порозі громадянської війни, поділена на різні ворожі табори, сповнені смертельної ненависті один до одного. Українська Центральна Рада для реалізації свого мрійницького проекту об’єднати те, що за своєю суттю не піддавалося до об’єднання, практично не мала прихильників у Росії. Усе, чого вона домоглася, це накликала на себе гнів ленінських червоних ґвардійців.
Відповідь Леніна — ультиматум (19 грудня), а через шість днів група більшовиків створює «Народний секретаріат УНР» в Харкові та отримує військову допомогу «старшого брата». Через місяць більшовики уже в Києві. Врешті беззахисна Україна змушена була, укладаючи мирну угоду з Центральними державами, просити їхньої допомоги проти більшовицької інвазії.
Втім держава, створена Четвертим Універсалом, була уже на першій своїй стадії приречена, поскільки цей Універсал відстоював есерівську позицію щодо аґрарної реформи, а це унеможливило виконання Берестейської угоди щодо продажу хліба німцям. Закономірно, що німці, які мали реальну військову силу в Україні, шляхом гетьманського перевороту перебрали на себе владу політичну. Пізніше сам Грушевский ще раз поставить свої соціалістичні ідеали вище державності. У 1920 р., коли російськомовні більшовики боролись проти Директорії УНР на чолі з Петлюрою, він написав листа секретарю ЦК КП(б)У Косіору з наївним проханням до більшовиків України передати владу українським партіям, які стояли на радянській платформі 29.
Сьогодні, з відстані часу, приглядаючись до ідейно-теоретичної спадщини М. С. Грушевського, можна тільки подивуватися, як змогли більшовицькі «теоретики» настільки викривити погляди і зміст діяльності цього безумовно переконаного соціаліста-демократа, великого гуманіста, що надовго саме його ім’я стало символом «українського буржуазного націоналізму» і контрреволюційності.
«Провина» Грушевського була в одному — він надто серйозно поставився до ідеї української держави в рамках федеративної Росії, надто щиро вірив в інтернаціоналізм російських політиків, вирізнявся від більшовицьких лідерів надто гуманістичними поглядами на роль і місце держави, іншими словами, він занадто серйозно поставився до ідей соціалістичного інтернаціоналізму.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-za-i-chetvert-dlya-klassa-umk-biboletova-mz-enoy-englis.html
|
Тест за I четверть для 7 класса УМК Биболетова М.З. Enjoy English
|
https://doc4web.ru/uploads/files/36/62bedae7ca75029593413dc5c9e0acf2.docx
|
files/62bedae7ca75029593413dc5c9e0acf2.docx
|
Акулова Марина Геннадьевна
Progress Check
Fill in the mind map with the means of communication. Write 5 items.
means of communication
Write dates and numbers in words.
1. 1,879
2. 345
3. 1983
4. 2003
5. 7,251
Make up adjectives using -ive, -ful, -ly, -an, -al.
Russia, friend, talk, help, music.
Choose the correct answer.
They didn’t understand (each other/ one another).
Did you enjoy (to travel/travel/ travelling)?
Would you mind (closing/ to close/ close) the window?
Can I (speak/ speaking/ to speak) to Paul?
Classmates helped (each other/ one another) in that difficult situation.
Make sentences using the following words.
along / like/ with/ your/ get/ I/ to/ friends.
you/ responsible/ for/ are/ what?
he/ usually/ the/ where/ jog/ morning/ does/ in?
Russia/ the/ A. Sakharov/ youngest/ in/ 1953/ became/ academician/ in.
in/ telephone/ in/ the/ opened/ Moscow/ first/ exchange/ 1882.
VI. Translate from Russian into English.
1. Когда я рискую, я всегда выигрываю.
2. Это один шанс на миллион.
3. Мне везло, но у моих друзей не было шанса.
4. В следующем году я буду участвовать в разных соревнованиях.
5. Джон недавно проиграл в соревновании, но теперь он не упустит свой шанс.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/te-united-states-of-america-geograpical-position.html
|
THE UNITED STATES OF AMERICA – GEOGRAPHICAL POSITION
|
https://doc4web.ru/uploads/files/15/7d332faa1572cb4081f4dcecf06c0e4c.docx
|
files/7d332faa1572cb4081f4dcecf06c0e4c.docx
|
THE UNITED STATES OF AMERICA – GEOGRAPHICAL POSITION
The United States is a varied land — of forests, deserts, mountains, high flat lands and fertile plains. Almost every kind of climate may be found, but the country lies mostly in the temperate zone. The continental United States stretches 4,500 kilometers from the Atlantic Ocean in the east to the Pacific Ocean in the west. It borders on Canada in the north, and reaches south to Mexico and the Gulf of Mexico. A fast railroad train, traveling 96 kilometers an hour, takes more than 45 hours to cross the country.
A jet plane crosses the continental United States from east to west in about five hours. Taking off from an Atlantic coast airport, the plane is soon flying over the gentle slopes of the Appalachian Mountains. Then, for hundreds of kilometers it crosses the fertile fields of the farm belt of the great Middle West. To the north, on clear days, passengers may see the five Great Lakes located between the United States and Canada. Continuing into the west, the plane flies over vast prairies and rough cattle-grazing country. Soon the snow-topped Rocky Mountains appear in the distance. After crossing these high ranges, the plane can almost glide down into the rich valleys of California and, finally, to a landing not far from the beaches of the Pacific Ocean.
Including the states of Alaska and Hawaii, the United States covers an area of 9 million square kilometers. Alaska borders on north-western Canada. Hawaii lies in the Pacific 3,200 kilometers from the mainland. Alaska is the largest in area of the 50 states, and Texas, in the southern part of the country, is second in size. Texas alone is larger than France, and Alaska is twice as big as Texas.
From the Appalachian Mountains in the east to the Rocky Mountains in the west, the centre of the country is drained by the Mississippi and Missouri Rivers and their branches These rivers form a 19,000-kilometer system of waterways that are connected to the Great Lakes in the north by a canal.
Other important rivers are the Yukon in Alaska; the Rio Grande, which forms part of the United States — Mexico border; the Columbia, which rises in western Canada and continues in the United States west of the Rocky Mountains; and the Colorado, which begins in the Rocky Mountains and flows south-west. Other well-known rivers include the Hudson, which meets the Atlantic Ocean at New York City; the Potomac, bordering the national capital at Washington; and the Ohio, which flows west from the Appalachian Mountains to meet the Mississippi.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tipichnie-oshibki-izuchayuschih-angliyskiy-yazik.html
|
Типичные ошибки изучающих английский язык
|
https://doc4web.ru/uploads/files/81/227ed42eef6c17c3f8886e48259340de.docx
|
files/227ed42eef6c17c3f8886e48259340de.docx
|
Типичные ошибки изучающих английский язык
Prepositions
Wrong
Correct
Translation
Notes
I'll come about May 20th
I'll come around May 20th
Я приеду примерно 20 мая
Your call in the embassy
Your call to the embassy
Ваш звонок в посольство
In this moment
At the moment
Сейчас, в настоящее время
Accuse for theft
Accuse of theft
Обвинять в краже
Consist from sand
Consist of sand
Состоять из песка
Covered by snow
Covered with snow
Покрытый снегом
Cure (die) from an illness
Cure (die) of an illness
Вылечить (умереть) от болезни
Depend from him
Depend on him
Зависеть от него
I spend much time for my work
I spend much time on my work
Я трачу много времени на работу
I am going to England for learning English
I am going to England to learn English
Я еду в Англию изучать английский
They played football under the rain
They played football in the rain
Они играли в футбол под дождем
I bought a book at 5 dollars
I bought a book for 5 dollars
Я купил книгу за 5 долларов
"For" is used with an actual sum
I cannot buy it for such a price
I cannot buy it at such a price
Я не могу купить это за такую цену
"At" is used if no sum is given
I have other cars except this
I have other cars besides this
Кроме этой, у меня есть и другие машины
He has been ill from last Friday
He has been ill since last Friday
Он болен с прошлой пятницы
I will start doing it after a week
I will start doing it in a week
Я займусь этим через неделю
No preposition in English
Там, где предлогов нет в английском, но должны быть в русском
Wrong
Correct
Translation
To call at his number
To call his number
Позвонить по его номеру
Enter into a room
Enter a room
Войти в комнату
Leave from England
Leave England
Уехать из Англии
No preposition in Russian
Там, где предлоги должны быть в английском, но нет в русском языке
Wrong
Correct
Translation
Many bytes information
Many bytes of information
Много байт информации
Graduate a school
Graduate from a school
Закончить школу
He came and asked my book
He came and asked for my book
Он пришел и попросил мою книгу
She explained me the matter
She explained the matter to me
Она объяснила мне, в чем дело
They were listening music
They were listening to the music
Они слушали музыку
He has not replied me yet
He has not replied to me yet
Он мне еще не ответил
They are searching money
They are searching for money
Они ищут деньги
Think a number
Think of a number
Задумай число
I will wait you
I will wait for you
Я подожду тебя
Articles
Артикли
Wrong
Correct
Translation
Half glass of milk
Half a glass of milk
Полстакана молока
I play piano
I play the piano
Я играю на пианино
I will go to theater
I will go to the theater
Я пойду в театр
Pronouns
Wrong
Correct
Translation
Notes
After it I will leave
After that I will leave
После этого я уйду
Аny your help
Any help from you
Любая твоя помощь
I'm not so rich how I wish
I'm not as rich as I wish
Я не так богат, как хотел бы
I have a brother which studies at school
I have a brother who studies at school
У меня есть брат, который учится в школе
I know all what he said
I know everything (that) he said
Я знаю все, что он сказал
Who of the two guys is taller?
Which of the two guys is taller?
Кто из этих двух парней выше?
You can pick any of these TWO books
You can pick either of these TWO books
Можешь выбрать любую из двух книг
Use "either" if there are only two objects
Both of them did not go swimming
Neither of them went swimming
Они оба не пошли плавать
"Both" changes to "neither" in a negative sentence
John has not come also
John has not come either
Джон тоже не пришел
"Also" changes to "either" in a negative sentence
How do you call this in English?
What do you call this in English?
Как это называется по-английски?
Verb tenses
Временные формы глаголов
Wrong
Correct
Translation
I'll like to eat
I'd like to eat
Я бы поел
Did you went to school yesterday?
Did you go to school yesterday?
Ты вчера ходил в школу?
He asked me what I am doing
He asked me what I was doing
Он спросил, что я делаю
She said that she will come tomorrow
She said that she would come tomorrow
Она сказала, что придет завтра
The train left before I arrived
The train had left before I arrived
Поезд уехал, прежде чем я пришел
I will see you when I will come back
I will see you when I come back
Я увижу тебя, когда вернусь
I am in this school two years
I have been in this school for two years
Я учусь в этой школе два года
I would wish to know Sanskrit better
I wish (that) I knew Sanskrit better
Я бы хотел лучше знать санскрит
Verbs in indefinite form
Глаголы неопределенной формы
Wrong
Correct
Translation
He thinks to go to England
He thinks of going to England
Он думает поехать в Англию
She insisted to go to London
She insisted on going to London
Она настаивала на том, чтобы поехать в Лондон
The rain prevented me to go
The rain prevented me from going
Дождь не дал мне уйти
She is used to get up early
She is used to getting up early
Она привыкла рано вставать
Have you finished to speak?
Have you finished speaking?
Вы закончили говорить?
This movie is worth to see
This movie is worth seeing
Этот фильм стоит посмотреть
It's no use to cry
It's no use crying
Нечего плакать
Word order
Порядок слов
Wrong
Correct
Translation
Notes
An old fridge there is in the room
There is an old fridge in the room
В комнате есть старый холодильник
A lying on the floor mattress
A mattress lying on the floor
Лежащий на полу матрац
Put there my things
Put my things there
Положи туда мои вещи
Use new details for proper work
To ensure proper work, use new parts
Для лучшей работы используйте новые детали
The guests will be tomorrow here
The guests will be here tomorrow
Гости будут завтра здесь
The adverb of place must come first
Is the room enough large?
Is the room large enough?
Комната достаточно большая?
The ordered goods have not arrived
The goods ordered have not arrived
Заказанные товары не прибыли
The two first chapters
The first two chapters
Две первых главы
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-uroka-angliyskogo-yazika-v-klasse-e-speak-different-lan.html
|
Сценарий урока английского языка в 3 классе "We speak different languages"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/19/0fca16ea04d9858b090a855902499018.doc
|
files/0fca16ea04d9858b090a855902499018.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-uroka-angliyskogo-yazika-po-teme-prekrasniy-mir-klass.html
|
Сценарий урока английского языка по теме "Прекрасный мир" 7 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/81/7af9c0565b6dd7612397fce0310d5dca.docx
|
files/7af9c0565b6dd7612397fce0310d5dca.docx
|
Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение
Гимназия № 2
г. Асино Томской области
Конспект урока по английскому языку
в 7 классе
«Прекрасный мир»
подготовила
учитель английского языка
Сурикова Людмила Григорьевна
г. Асино
It’s a Beautiful World
(О.В. Афанасьева, И.В. Михеева English 7, unit 5)
Основной целью урока является формирование коммуникативных умений и речевых навыков, обеспечивающих устно-речевое общение в рамках заданной ситуации.
Задачи:
Формирование уважения к культуре страны изучаемого языка;
Развитие умений у учащихся воспринимать иноязычный текст как источник информации;
Активизация тематической лексики в устной речи школьников в диалогической и монологической форме;
Приобретение лингвострановедческих знаний;
Развитие способностей к поисковой деятельности.
Оборудование: компьютер, проектор, экран, раздаточный материал, презентация.
Ход урока
Warming up
T. Good afternoon, boys and girls! How are you? Fine?
Have you ever been abroad? Never? I’m sure that everybody wants to visit English-speaking countries. Today at the lesson you have got a chance to visit one of the countries and the most famous and beautiful city in the world. To begin with try to guess what city we are going to visit. (Слайд № 3)
Students: - Maybe, it is England and its capital.
T. You are right. (№ 4)
Today we shall admire some wonderful places of London.
Why would you like to go to London? (Слайд № 5)
Who would you like to go there with? (Слайд № 6)
Pre-reading
T. Before reading the text, try to guess, what kind of information you will get about:
English people,
English weather,
Geographical position,
London Parks.
While-reading
Read the text and do the exercises.
Vocabulary work: word-formation.
Match each word with a suffix. How do their meanings change? (Слайд № 7)
old -er
visit -ous
fame -ist
speak - or
small - ing
play -est
tour -est
Post- reading
Match the two halves. (cards, work in pairs)
1. London is famous for…
2. Hyde Park is…
3. Hyde Park has…
4. People are allowed…
5. There is…
6. You can swim…
7. Speaker’s Corner …
A) a royal park since 1536.
B) in the Serpentine.
C) Hyde Park, Regent’s Park, St James’s Park.
D) a lake in the middle of the park.
E) 146 hectares of parkland.
F) is visited by people who want to tell other people about their political opinions.
G) to walk, to sit and to lie on the grass.
3. Answer the questions (слайд 8-19)
What London parks do you know?
What is Hyde Park famous for?
When was Hyde Park founded?
Where is the Serpentine?
What is the oldest and smallest park in London?
What do people do in the parks?
In summer people can visit an open-air theatre and enjoy a play by Shakespeare in Hyde Park, can’t they?
Where is London Zoo located?
4. Make up a question. (Cards)
How/ London /are / parks/ / called?
What /people /do/ do/ there?
Where/ located / is/ London Zoo/?
What/ for /Hyde Park/ famous / is?
When founded /was/ Hyde Park?
Where / Serpentine/ is/ the?
Regent's Park /in the south-west /or north-west /of /is/ London?
What /the oldest /London /and smallest /park in / is?
What / famous /St James׳s Park /for/ is?
6. Creative task.
T. Would you like to visit London Parks? What do you know about them? Please, look at them, name them and say a few words. Work in pairs. Imagine you are two friends, an English student and a Russian student. Have a talk about the parks using the role cards. I’ll give you two minutes to get ready. (Cards)
STUDENT A
You are a Russian student. Ask your English friend to tell you about London Parks.
STUDENT B
You are an English student who is going to take your Russian friend to Hyde Park. Tell him as much as you know about it.
Student A
Student B
Greet your English friend
Greet your Russian friend
Ask about your plans for today.
Say you have a great opportunity to go to Hyde Park.
Ask about history of Hyde Park.
Say about it.
Ask about the Serpentine
Tell where the lake is located.
Ask about London parks.
Name them.
Show admiration.
Speak about Speaker’s Corner.
Say you are eager to go.
Ask your friend to hurry.
Reflection
Thank you very much. I am pleased with your work today. You’ve worked hard and deserved good marks. Did you enjoy London Parks? I hope it was interesting and useful, wasn’t it? At our next lessons we shall visit some other places of London. And now the lesson is over. Thank you. Goodbye.
Home-task:
Make up a dialogue about London Parks.
Приложение.
Text. London Parks
London is very rich in parks and gardens. Visitors of London are often surprised at London parks. These parks are still called the “Royal Parks”, they are open to the public and everywhere there are seats, deck-chairs to sit on. Hyde Park is a royal park since 1536. It was a part of the forest where the kings hunted for wild animals. Hyde Park has 146 hectares of parkland. Tourists are allowed to walk, to sit and to lie on the grass. The Serpentine is a lake in the middle of the park. Hyde Park is famous for its Speaker’s Corner, where people go to tell other people about their political opinions. Regent's Park is in the north-west of London. It is the home of London Zoo. There are more than six thousand animals and birds in the Zoo. In summer one can visit an open-air theatre and enjoy a play by Shakespeare. There are also children's playgrounds and tennis courts. Children like playing tennis there. St. James’s Park, Green Park, Hyde Park and Kensington Gardens are linked together. St. James׳s Park is the oldest and the smallest of the royal parks. It is very beautiful with trees and flower beds. It is near Buckingham Palace. There is a lake in St. James׳s Park which is famous for its water-birds. The pelicans were given to St. James’s Park by a Russian ambassador. Hundreds of people who work in the offices nearby come to this park to rest and eat their lunch.
Make up a question.
How/ London /are / parks/ / called?
What /people /do/ do/ there?
Where/ located / is/ London Zoo/?
What/ for /Hyde Park/ famous / is?
When founded /was/ Hyde Park?
Where / Serpentine/ is/ the?
Regent's Park /in the south-west /or north-west /of /is/ London?
What /the oldest /London /and smallest /park in / is?
What / famous /St James׳s Park /for/ is?
Использованные материалы и Интернет-ресурсы
www.en.wikipedia.org
www.royalparks.org.uk
www.images.yandex.ru
www.citizendia.org
www.academic.ru
www.londontown.com
www.viewlondon.co.uk
Афанасьева О. В., Михеева И.В. Английский язык. 7 класс Дрофа, 2007
600 тем по английскому языку.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/interpretator-mulisp.html
|
Інтерпретатор muLisp
|
https://doc4web.ru/uploads/files/224/fb75b662d45e087dc30ba718541268b5.docx
|
files/fb75b662d45e087dc30ba718541268b5.docx
|
Реферат на тему:
Інтерпретатор muLisp
1. Примітивні об’єкти даних
Примітивними об’єктами даних є символи, числа та конси. muLisp має безліч функцій розпізнання, порівняння, комбінування та обробки цих об’єктів. Це дозволяє конструювати будь-які складні об’єкти даних. Як було сказано раніше, muLisp має два типи даних: атоми та списки. Атоми поділяються на символи та числа. Списки є підмножиною об’єктів, які мають більш загальну структуру — бінарне дерево. Вони створені за допомогою консів.
Кожний об’єкт даних конкретного типу складається із фіксованої кількості елементів - вказівників. Ці елементи можуть вказувати на інші об’єкти даних. Множина усіх об’єктів даних утворює зв’язану мережу вказівників, яка називається область даних MuLisp.
Символ є об’єктом даних, з яким пов’язано 4 атрибути, кожен з яких є вказівником на:
— PRINT - ім’я. Це унікальний рядок ASCII символів, за допомогою якого система ідентифікує символ при операціях введення-виведення. PRINT - ім’я не може бути змінене. Імена обмежені за розміром: вони повинні мати не більше ніж 65536 символів. Жодні два символи не можуть мати однакових PRINT -імен. Коли PRINT - ім’я генерується або читається, спрацьовує алгоритм хешування, який визначає існування атома з таким іменем. Якщо такий атом існує, то саме він і використовується, інакше – утворюється новий атом з новим PRINT - ім’ям.
— поточне значення. Значенням символа може бути будь-який об’єкт даних, який зберігається в комірці пам’яті. Якщо в середовищі Ліспу ввести PRINT-ім‘я символу, то на виході буде його значення. Поточне значення доступно як CAR - елемент символа.
— список властивостей. Містить значення властивостей символа, проіндексованих за ключем. Його форма має вигляд: (ім’я1 значення1 ім’я2 значення2 ... ім’яN значенняN). При ініціалізації системи список властивостей є порожнім (дорівнює NIL). Його можна змінити за допомогою функцій властивостей та прапорців. Доступний як CDR - елемент символа.
— визначення функції. При створенні символу в muLisp цей атрибут дорівнює “функція невизначена”. Визначення функції складається або за шаблонами машинної мови, або на D-коді. Значення цього атрибута можна отримати в результаті виконання функції флагів (GETD символ).
SYMBOLP є функція, яка розпізнає символ. Вона повертає Т, якщо аргумент є символом і NIL в протилежному випадку.
$ (SYMBOLP ‘XYZ) $ (SYMBOLP 41)
T NIL
$ (SYMBOLP ‘(q w)) $ (SYMBOLP ‘())
NIL T
В Коммон Ліспі (файл common.lsp) визначені функції SYMBOL-VALUE, яка повертає значення символа, та SYMBOL-PLIST, яка повертає весь список властивостей символа.
(DEFUN SYMBOL-VALUE (SYM) (DEFUN SYMBOL-PLIST (SYM)
((SYMBOLP SYM) (CAR SYM) ) ) ((SYMBOLP SYM) (CDR SYM) ) )
Узагальненою функцією присвоєння є SETF, яка визначена в common.lsp. Вона заносить данні в комірку пам’яті символа: (SETF <комірка пам’яті> <значення>). Через функцію SETF можна представити описані раніше функції SET та SETQ.
(SETQ x y) це (SETF x y)
(SET x y) це (SETF (SYMBOL-VALUE x) y)
Проміжки, дужки, коми, одинарні та подвійні лапки, крапка, крапка з комою відіграють спеціальну роль в Ліспі. Одинарним Escape-символом є \. Багатократним Еscape-символом є |. Спеціальні літери можуть використовуватися у PRINT-іменах символів, але для цього перед ними треба ставити \, або весь рядок брати в |. Вирази |q w e| та |sym(bol| є символами. Для використання літер \ та | в символах необхідно ставити перед ними \. Якщо виводиться на екран символ, який містить спеціальні літери, то він виводиться з багатократним escape-символом. Програмна змінна *PRINT-ESCAPE* булевського типу відповідає за виведення escape-символів. Якщо вона дорівнює NIL, то escape-символи на екран не виводяться. Подвійні лапки “ грають роль літери |. Розглянемо приклади (спочатку *PRINT-ESCAPE*=T):
$ (SETQ |sym(bol| 3) $ (SETQ a |q w e|) $ s\a $ s\\a
$ |sym(bol| $ a sa |s\\a||
3 |q w e|
$ (SETQ *PRINT-ESCAPE* NIL) $ (SETQ a |q w e|) $ (SETQ “s\\a” 2)
$ s\\a $ a $ |s\\a|
s\a q w e 2
Число є іншим примітивним об’єктом. Воно може бути цілим або дробовим. Ціле число вводиться як послідовність цифр, перед якою може стояти знак мінус. За внутрішнім поданням цілі числа діляться на малі цілі (до 65536) та великі цілі. Оскільки значенням числа завжди є саме число, то немає необхідності перед ним ставити апостроф. Чотири атрибути характеризують число як об’єкт даних:
— елемент тотожності. Це є вказівник на саме число. Він доступний як CAR-елемент числа.
— знак. Він містить один з наступних символів, які характеризують тип числа:
додатне від’ємне $ (CDR 5.6) $ (CAR 5.6)
мале NIL T MACRO 5.6
велике LAMBDA NLAMBDA $ (CDR 1212) $ (CDR -121212)
дробове MACRO SPECIAL NIL NLAMBDA
Значення атрибута знака доступне як CDR-елемент числа.
— довжина. Якщо число є малим цілим, то цей атрибут містить значення цілого. Якщо число — велике ціле, то елемент ‘довжина’ містить довжину слова вектора числа. Якщо число дробове — елемент містить вказівник на його чисельник, який обов’язково повинен бути цілим (додатним або від’ємним).
— вектор. Якщо число мале ціле, то значення атрибута є вказівником на інше мале ціле (хеш-з’єднувач). Якщо число велике ціле, то це поле містить вказівник на найменший значущий байт. Якщо число дробове — елемент містить вказівник на його знаменник, який повинен бути додатним цілим числом.
Функція порівняння EQL може використовуватися для порівняння чисел. Але більш загальною функцією для порівняння множини чисел є рівність:
$ (EQL -3 4) $ (EQL 4 4) $ (= 2 2 2) $ (= 2 2 3 2)
NIL T T NIL
Дробові числа можуть подаватися у десятковому вигляді та з дробовою рискою. Внутрішня змінна *PRINT-POINT* відповідає за тип виведення дробових чисел. Якщо вона дорівнює NIL, то всі дробові числа подаються на виведення з дробовою рискою. Якщо *PRINT-POINT* = n, то дробові числа виводяться з n знаками після десяткової коми. При введенні дробового числа воно автоматично скорочується.
$ ѕ $ 3/9 $ 5/1 $ 12/9
3/4 1/3 5 4/3
Внутрішня змінна *PRINT-BASE* відповідає за основу системи числення, в якій обробляються числа. Якщо значення цієї змінної є цілим та перебуває в інтервалі від 2 до 32, то такою і буде основа системи числення, інакше muLisp працює в десятковій системі числення.
$ (SETQ ten 10) $ (SETQ *PRINT-BASE* 2) $ 234
$ (SETQ *PRINT-BASE* 16) $ ten 11101010
$ ten 1010
0A
Функцією, яка розпізнає цілі числа, є INTEGERP. Вона повертає Т, якщо її аргумент є цілим числом та NIL інакше. Функція NUMBERP розпізнає число.
$ (INTEGERP 100) $ (INTEGERP 3.5)
T NIL
$ (NUMBERP 3.5) $ (NUMBERP 4/5)
T T
Число в подвійних лапках завжди є символом:
$ (SYMBOLP “23”) $ (NUMBERP “23”)
T NIL
Символи та числа є атомами. Наступні вирази повертають істину:
(ATOM 3.5), (ATOM “23”), (ATOM ‘APPLE).
Конс є примітивним об’єктом, який вказує на будь-які два інші об’єкти даних. Він не є атомом. Назва конс пішла від функції конструктора CONS. Кожен конс склада- ється з CAR- та CDR- елементів. Конс часто називають точковою парою. Якщо X і Y об’єкти даних, то вираз (X . Y) є консом, CAR-елемент якого є X, а CDR-елемент – Y.
$ (SETQ A (cons X Y)) $ (CAR A) $ (CDR A) $ (CDR ‘(R . S))
$ A X Y S
(X . Y)
За допомогою точкового подання можна показати структуру будь-якого об’єкту. Список (x1 x2 x3) є ланцюгом консів, які зв’язані за допомогою CDR- елементів. Його CAR- елементи вказують на елементи списку. CDR- елемент останнього конса вказує на NIL. Вказаний список можна подати у вигляді (x1 . (x2 . (x3 . NIL))). Функція READ читання виразу розпізнає як точкове подання виразу, так і спискове. Функція виведення PRINT виводить об’єкти в списковому поданні.
$ (SETQ a ‘(q . (w . nil)) $ a $ (CONSP ‘(q . w)) $ (CONSP (q w))
(q w) (q w) T T
Функція (CONSP obj) розпізнає конси. Список не є примітивним об’єктом, а є ланцюгом консів. Отже, результатом застосування функції CONSP до списку буде Т.
2. Керування пам’яттю
Динамічне автоматичне керування пам’яттю надає велику кількість переваг інтерпретатору muLisp. Немає необхідності власноручно програмісту розподіляти пам’ять під задачу, яка буде виконуватися. Пам’ять, яка не буде використовуватися програмою, доступна для створення нових структур даних.
При ініціалізації muLisp обчислюється розмір доступної пам’яті, яка потім розбивається на 4 області:
– область атомів (64К), яка забезпечує пам’ять для 4 елементів-вказівників, необхідних для кожного символа та числа.
– область векторів (128К), яка забезпечує пам’ять для кожного тіла PRINT-імені символа (64К) та числового двійкового вектора кожного числа (64К).
– область вказівників (256К), яка забезпечує пам’ять під 2 елементи-вказівники, необхідні для кожного cons-а та під D-код, необхідний для визначення функції. Оскільки cons є основною структурою даних Ліспу, область вказівників є найбільшою серед інших.
– область стеку (64К), яка забезпечує пам’ять для контрольного стеку та змінного стеку. Ці два стеки розташовані на протилежних кінцях області стеків.
Таким чином для роботи інтерпретатора muLisp необхідно 512К плюс пам’ять під DOS.
3. Збір сміття
MuLisp має алгоритм збору сміття з двома переглядами (помітка та чистка). Під час першого перегляду пам’яті помічаються усі активні об’єкти даних, доступ до яких забезпечується внаслідок зчеплення за допомогою елементів-вказівників, починаючи з елементів списку значень та властивостей усіх символів системи, або зі стеку змінних, або D-коду. Символи з автоматичним посиланням, які не мають властивостей та поточних визначень функцій, не помічаються. Такі символи автоматично видаляються зі списку під час другого перегляду.
У процесі другого перегляду збору сміття усі помічені об’єкти даних ущільнюються та збираються в одному з кінців відповідної області даних. Це дозволяє зберегти залишки областей даних для створення нових об’єктів.
3.4. Перерозподіл областей даних
Після збирання сміття одній або декільком з чотирьох областей даних може бракувати вільної пам’яті для того, щоб програми мали змогу продовжити виконання, незважаючи на те, що інші області даних мають достатню кількість вільної пам’яті. Якщо виникає така ситуація, то здійснюється перерозподіл областей даних шляхом ділення областей, додання пам’яті, якої не вистачає, одній або декільком областям. Але обмеження на розміри для кожної області даних, які описувались вище, мають бути дотриманими.
Отже, muLISP може реагувати на зміни вимог програм до розміру областей даних.
Хоча збір сміття та перерозподіл областей даних відбуваються автоматично, їхня поява не проходить непомітно для користувача, оскільки вони викликають коротку паузув роботі програм.
Точна сума часу для збирання сміття й перерозподілу залежить від кількості даних в системі. Збір сміття звичайно займає менше секунди. Точно так же, менше секунди звичайно відбувається й перерозподіл областей даних. В дійсності, це не повинно турбувати користувача, але при розробці систем реального часу, що використовують muLISP, це питання необхідно розглядати.
Явище, відоме як "thrashing" виникає в тому разі, коли система змушена витрачати непередбачену кількість часу на збір сміття для дуже маленького повернення області даних. Ознакою "thrashing" є значне зростання часу виконання даної задачі. Дана проблема може бути вирішена шляхом збільшення розміру пам’яті ЕОМ (до 512К) і (або) модификації програми з метою зменшення її вимог до пам’яті.
5. Пакети переривань
Пакети переривань muLISP викликаються регулювальником переривань та регулювальником затримки помилок. Коли переривання виникає, то після повідомлення про переривання чи про помилку на екран дисплея видається підказка у вигляді опцій:
Continue, Break, Abort, Top-level, Restart, System?
Потім система очікує, допоки користувач обере одну з опцій шляхом вказання її імені (С,В,А,Т,R чи S відповідно).
Відзначимо, що опції перераховані в порядку посилення їхньої дії.
- Continue (продовжити): повертає керування програмі, що викликала переривання. Якщо причиною переривання була команда переривання, послана з клавіатури, то виконання продовжується, ніби переривання не було.
Якщо переривання відбулося в результаті затримки помилки, величина, передана при перериванні регулювальником помилок, повертається як значення помилкової функції;
- Break (зупинка): тимчасово призупиняє виконання програми й виходить на наступний нижній рівень циклу "read-eval-print" ("читання-обчислення-друк"). Це дозволяє користувачеві перевірити або (і) змінити поточне середовище muLISP перед продовженням виконання програми. Для виходу з зупинки й відновлення роботи програми наберіть ( RETURN ) після знаку долара;
- Abort (переривання): перериває виконання програми, присвоює формальним параметрам, розміщеним в стеку змінних, початкові значення й повертає керування на поточний рівень циклу "read-eval-print". Визначення функцій, значення властивостей та глобальних змінних залишаються незмінними;
- Тop-level (верхній рівень): перериває виконання програми, присвоює початкові значення формальним параметрам, розташованим в стеку змінних, висвічує на консоль поточні вхідні й вихідні дані (CIS та COS) й повертає керування верхньому рівневі циклу "read-eval-print". Визначення функцій, значення властивостей та глобальних змінних залишаються незмінними;
- Restart (повторний старт): закриває всі відкриті файли, відмовляється від поточного середовища muLISP та ініціює нову систему muLISP. Всі зв’язки між змінними, функції та значення властивостей в поточному середовищі muLISP руйнуються;
- Sуstem (система): закриває всі відкриті файли, завершує виконання muLISP та повертає керування керівній ОС.
6. Система переривань з консолі
У будь-який час у ході виконання програми ініційована користувачем система переривань з консолі може зупинити виконання програми й поверне керування на консоль.
Переривання з консолі ініціюється шляхом натиснення клавіші <ESC> на клавіатурі консолі. Якщо на клавіатурі немає клавіші <ESC>, то символ переривання може бути зґенеровано шляхом натиснення клавіші лівої дужки ([) з одночасним натисненням клавіші <CTRL>.
Якщо ж і так не виходить, то символ для генерації переривань з консолі може бути змінений шляхом модифікації Default Readtable основної сторінки muLISP.
При виникненні переривання з консолі на екрані консолі висвічується повідомлення:
Console Interrupt Break: NIL
За ним на наступному рядку з’являється підказка у вигляді опцій переривання. Користувач може потім вирішити, як продовжити роботу.
Якщо з деяких причин немає відповіді на переривання з клавіатури, можливо здійснити переривання в системі шляхом переключення ЕОМ (хоча це завжди небажано).
7. Повідомлення про помилки
В даному розділі приводяться повідомлення про помилки в системі muLISP,а також опції, що є в розпорядженні користувача при появі помилок.
Коли muLISP виявляє помилковий стан, викликається функція BREAK. BREAK видає відповідне повідомлення про помилку, призупиняє виконання програми та забезпечує користувачеві опції продовження роботи на вибір.
Нижче в алфавітному порядку наведено повідомлення про помилки muLISP:
- DISK FULL (диск повний) : означає, що пам’яті для розміщення даних, записаних на дисковому файлі, бракує. Виконання програми припиняється, й виникає переривання за помилкою. Оскільки файл залишається відкритим, є можливість стерти й інші файли на всій дискеті (за допомогою функції EXETUTE ) та продовжити запис до файлу;
- END-OF-FILE (кінець файлу): означає, що здійснена спроба зчитати дані за межами кінця вхідного файлу ( CIF ) або з його порожніх місць.
Відразу за повідомленням "end-of-file" висвічується ім’я CIF у вигляді списку типу: "drive:name.type";
- FILE NOT FOUND (файл не знайдено) : означає, що вихідний та (або) SYS-файл, вказаний у командах ОС, що ініціюють muLISP, не знайдено, або SYS-файл невірної версії. SYS-файл може бути завантажений тільки під керуванням тієї версії muLISP, що використовується для зберігання файлу.
Вихідні та SYS-файли, крім того, можуть бути завантажені в muLISP з використанням команд RDS та LOAD відповідно. Коли одна з цих команд завершується, а файл не знайдено, замість повідомлення "file not found" команда повертає ознаку NIL;
- INSUFFICIENT ARGUMENTS (брак аргументів) : означає, що функція, яка потребує щонайменше один аргумент, викликається без аргументів. Функціями, які можуть викликати цей тип помилки, є: MAX, MIN, -, /, ADD1, SUB1, LCM, ABS, SIGNUM, NUMERATOR, DENOMINATOR, FLOOR, CEILING, TRUNCATE, ROUND, MJD, REM, DIVIDE, LOGNOT, BITLENGTH та SHIFT;
- INSUFFICIENT MEMORY, ABORTING (брак пам’яті, переривання): означає, що має місце нестача пам’яті для завантаження й функціонування середовища muLISP. Робота muLISP призупиняється, керування повертається до керівної ОС.
Відзначимо, що середовище muLISP, що зберігається в SYS-файлі, може бути завантажене до ЕОМ, що має менший об’єм пам’яті, ніж ЕОМ, на якій це середовище було створене. Помилка за браком пам’яті виникає тільки тоді, коли ЕОМ, на якій SYS-файл був завантажений, не володіє достатнім об’ємом пам’яті для розміщення середосища muLISP. Єдиний шлях завантаження SYS-файлів - це отримання більшого об’єму пам’яті для ЕОМ.
- MEMORY FULL (пам’ять заповнена) : означає, що пам’яті для продовження виконання програм muLISP не вистачає. Виконання програм призупиняється, виникає переривання за помилкою.
Дійсно, система керування пам’яттю забезпечує достатньою кількістю пам’яті кожну область даних для повного задоволення потреб програм muLISP. Якщо потреба в об’ємі пам’яті для розміщення об’єктів даних перевищує всі наявні ресурси, виникає ця помилка. Разом з повідомленням про помилку висвічується статистика в наступній формі:
GC: nnnn aaaa/aaaa vvvv/vvvv pppp/pppp ssss/ssss tttt/tttt
Шістнадцяткові цифри, що йдуть за "GC:", показують розмір пам’яті, що залищилася в кожній з основних 4-х областей даних. Отже, може бути визначена область даних, пов’язана з помилкою;
- NONINTEGER ARGUMENT (нецілий аргумент) : означає, що функція, яка потребує цілі аргументи, викликана з нецілим аргументом. Функції, для яких ця помилка може зустрітися, це: LOGAND, LOGIOR, LOGXOR, LOGNOT, SHIFT та BITLENGTH;
- NONINTEGER ARGUMENT (нечисловий аргумент) : означає, що функція, яка потребує числові аргументи, викликана з нечисловим аргументом. Така помилка може виникнути для наступних функцій: =, /=, <, >, <=, >=, MAX, MIN, +, -, *, /, ADD1, SUB1, INCQ, DECQ, GCD, LCM, ABC, SIGNUM, NUMERATOR, DENOMINATOR, FLOOR, CEILING, TRUNCATE, ROUND, MOD, REM та DIVIDE;
- NONSYMBOLIC ARGUMЕNT (несимвольний аргумент) : означає, що функція, яка потребує символьні аргументи, викликана з несимвольним аргументом. До таких функцій відносяться: SET, SETQ, PSETQ, POP, PUSH, INCQ та DECQ;
- SYNTAX ERROR (синтаксична помилка) : означає, що функція READ зустріла або зайві праві дужки, або неточність у точковому зображенні, наприклад, (A.) чи (AB.CD). Оскільки переривання за даною помилкою енерується макросом правих дужок або ком, воно може бути модифіковане користувачем-проектувальником;
- UNDEFINED FUNCTION (невизначена функція) : означає, що здійснено спробу використання символа, що не має означення функції. Загальними діями при появі цієї помилки є: вибір опції BREAK, означення невизначеного символа та продовження вихідної програми за допомогою команди: ( RETURN ( EVAL BREAK ))
- ZERO DIVIDE (ділення на 0) : означає, що була викликана функція ділення з нульовим дільником. Такими функціями можуть бути: /, FLOOR, CEILING, TRUNCATE, ROUND, MOD, REM та DIVIDE.
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/istoriya-rozvitku-klimativ-planeti.html
|
Історія розвитку кліматів планети
|
https://doc4web.ru/uploads/files/226/92832a53f84ebce3cffe121471de3726.docx
|
files/92832a53f84ebce3cffe121471de3726.docx
|
Реферат на тему:
Історія розвитку кліматів планети
Детальне вивчення клімату показує, що він, як і все в природі, весь час міняється клімат не може не змінюватись так як не можуть залишатись незмінними в часі фактори його формування. Для нього характерні коливання як в історичний час, так і в далекому геологічному минулому. Про те яким був клімат Землі в її далекому минулому, можливо судити тільки по непрямим даним. Вивчення особливостей залягання гірських порід, викопних решток тварин і рослин, похованих та сучасних ґрунтів, характер яких залежить від клімату минулого показує, що там, де зараз поверхня землі вкрита багаторічною кригою, колись шуміли тропічні ліси, а там, де тепер панує жаркий клімат, земну поверхню вкривали льодовики. Під льодовими відкладами арктичних островів знаходять скам’янілі листя і плоди хлібного дерева, яке росте лише в тропічних країнах. На основі скам’янілих решток рослин, знайдених біля південного полюса, встановлено, що в Антарктиді 40-50 млн. років тому росли папороть, лаври, які тепер зустрічаються лише в субтропіках. В середині минулого століття вчені відкрили сліди минулих зледенінь, які відбувалися мільйони років тому в Північній Америці, в Південній Африці, Австралії та Індії. 30 млн. років тому на Україні росли віялові і перисті пальми, мирти і магнолії. В Сибіру вздовж річок росли кипариси і волоські горіхи.
Отже, під зміною клімату розуміють спрямовано-прогресуюче його поліпшення або погіршення, в ході якого відбувається закономірна зміна метеорологічного режиму.
2.1. Клімати Землі на ранній стадії її формування
Геологічні дані показують, що зміни клімату в минулому Землі були дуже глибокими. Це легко зрозуміти, так як ці зміни охоплювали сотні мільйонів років. Протягом цього часу докорінно змінювалось положення на Землі: розміщення суходолу і моря, орфографія, розподілення океанічних течій, вулканічна діяльність, склад атмосфери тощо. З іншого боку могли змінюватись і космічні впливи на Землю.
Розглядаючи органічні і неорганічні викопні рештки як ознаки кліматів минулого, виходять з положення, що в минулому існувала така ж залежність флори і фауни, вивітрювання і ґрунтоутворення та ін. від клімату, які існують і тепер.
Відносно кліматів на ранній стадії формування Землі, особливо архейської ери, чітких уявлень немає, бо появлялись вони в умовах більш щільної атмосфери, яка вміщувала багато парів води, СО2, Н3СН4, позбавленої кисню, і при майже повній відсутності кисню.
Шари докембрію вивчені в окремих місцях. Знайдені рештки організмів віком 3,8 млрд. років. Вапнякові утворення синьо-зелених водоростей, за залягають пластами на дні морському, утворились на мілководді тодішніх морів і створювали рифи. Наявні також перші червоноколірні товщі зола листів, стрічкоподібні мергелі з річного і сезонного шаруватіста органічних решток мало через сильну метаморфізацію порід, а також в результаті слабкого розвитку органічного життя знайдені також морено подібні відклади (тиліти).
Але це є свідченням того, що довготривалі та істотні зміни в залежній атмосфері завершились різким посиленням ролі сонячної радіації у всіх земних процесах. З’явилась неоднорідність у всьому географічному розподілу кліматичних умов – поєднання жарки і відносно прохолодних, вологих і посушливих областей. Бо виявлення, наприклад, значних і потужних товщ морських відкладів і коралових рифів в середніх широтах свідчить про існування більш теплого клімату, що існував у цих широтах в давню епоху розвитку Землі, яка охоплює 6/7 геологічної історії.
2.2. Зародження зональності клімату в кембрії
З викопних свідоцтв клімату цього періоду найбільш широко представлені морські відклади нижнього кембрію, що відповідають періоду великих морських трансгресій, коли більша частина сучасних матеріалів була вкрита теплими морями з багатою фауною. На основі фаціального аналізу припускають, що для морів Сибіру в ранньому кембрії, наприклад, температура води не опускалася нижче +25°С. В середньому ж кембрії спостерігались значні скорочення морських басейнів, що продовжувалось і на початку пізнього кембрію. Очевидно, що в середньому і пізньому кембрії відбувалась більш суттєва, ніж в ранньому кембрії кліматична диференціація, що призвела до утворення біогеографічних пропозицій.
Клімат пізнього палеозою був ізотермічним. Широтна зональність з тропічними і кореальними (південними і північними) областями тільки почала позначатись.
Широке розповсюдження вапняків і доломітів, червоноколірні пісковики і сланці, а також поклади кам’яної солі та гіпсів є цінними індикаторами того, що кембрійському періоду притаманна сукупність теплих і вологих, а також жарких і посушливих кліматичних областей. На клімат цього періоду також припадають одні з головних аридних фаз.
3.3. Клімати фанерозою
Клімати цього періоду характеризуються широкою різноманітністю, що є наслідком їх докорінних змін. Коливання кліматів палеозойської ери відбувались на фоні значно високих температур повітря аж до кам’яновугільного періоду.
Як вже зазначалося вище клімат кембрію поєднував у собі чергування теплих і вологих та жарких і посушливих кліматичних областей. В ордовіцькому періоді клімат продовжував залишатись жарким з невеличкими термічними відмінностями і значними контрастами зволоження, викопними свідченнями що є значні товщі вапняків і доломітів, а також залишки теплолюбивої фауни і морських водоростей. В силурійський період великі площі займали теплі вологі області, але разом з цим існували райони з аридним кліматом. Сприятливі для життя кліматичні умови були причиною широкого розповсюдження і різноманіття тваринного і рослинного світу. Різке посилення континентальності і посушливості клімату на великих материках відбулося після каледонсього орогенезу на стику силура і девона. Аридізації піддалися значні простори землі. На кінець девону клімат пом’якшав, посилились риси океанічності. Різноманіття кліматичних умов на початку періоду поступово завершилось вирівнюванням контрастів клімату у верхньодевонський час. Все це супроводжувалося значними коливаннями зволоження і відбувалося на фоні різкого збільшення площі суходолу в першій і океанічності в другій половині девона. З викопних залишків, що підтверджують знайдені поклади солі і гіпсів, пісковиків і вапняків, доломітів і відомі промислові поклади кам’яного вугілля (Китай, Шпіцберген) з залишками теплолюбивої флори і рослинності помірного поясу. Разом з цим присутні валунні льодовикові відклади. Термічні контрасти кам’яновугільного періоду незначні: вологі і теплі області займали великі площі земної кулі. Між ними – вузька, локалізована посушлива зона. На кінець цього періоду значна частина суходолу була охоплена зледенінням. Відомі найбільші поклади кам’яного вугілля цього періоду з багаточисельними рештками рослинності різного видового і морфологічного складу. Місцями добре виражена сезонність наслойень (річні кільця росту утворення великих гірських систем (герцинський орогенез) та різке збільшення площі суходолу пермського періоду, супроводжувалось загальним посиленням аридності клімату. Разом з цим простежуються багаточисельні ознаки зональності клімату, подібної попередньому періоду. 30 км зорієнтовані з північного заходу на південний схід (в північній півкулі).
Зміни клімату мезозойської ери були також пов’язані головним чином з коливаннями вологості і проявлялись в чергуванні аридних і гумідних фаз. Головні аридні фази припадають на тріас, пізню юру – ранню крейду, кінець крейди – першу половину палеогену, навіть середній міоцил кайнозойської ери. Великими ж гумідними фазами мезозою була ранньоюрська. Все це супроводжувалося розширенням зони помірного клімату, але до полярних областей, про що свідчать знайдені органічні рештки велетенських плазунів.
Атмосфера Землі з кожною геологічною епохою змінювала свій склад – зменшувався вміст водяної пари і СО2, збільшувалась відносна роль кисню. У зв’язку з цим змінювався її “парниковий ефект”, посилювались термічні контрасти між полюсами і екватором, що сприяло розвитку між широтної циркуляції атмосфери. В ранньому палеоліті кайнозойської ери переважає теплий і вологий клімат з північною межею субтропіків до 55-60° пн. ш. З другої половини олігоцену наступає прогресивне похолодання з різким поширенням континентальності клімату, що охопило високі широти обох півкуль з найбільшим проявом в приполярних областях, де склалися спочатку помірний, а потім арктичний типи кліматів, з перебігом часу посилювалась сезонність клімату, скорочувалась загальна кількість атмосферних опадів. В анторопогені похолодання посилилось. Неодноразові коливання темперу три і вологості призвели до чергування льодовикових і міжльодовикових епох в високих широтах і пмовіальних і ксеротермічних кліматів в низьких широтах. В голоцені відбувається від ступання льодовиків з помірних широт в полярні. Спостерігається загальне потепління клімату помірних і високих широт при значних коливаннях температури і зволоження. Та в цілому голоцен – холодний період в історії Землі.
З другої ж половини ХІХ століття намітився новий, досить крутий поворот в кліматичних умов – почалось сучасне потепління клімату.
Отже, в далекому минулому на різних ділянках земної кулі холодні клімати змінювалися жаркими, сухі – вологими внаслідок впливу різноманітних факторів. І ці зміни клімату мають місце і в історичний час, аж до сьогодення.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-uroka-angliyskogo-yazika-v-klasse-elcome-to-london.html
|
Сценарий урока английского языка в 6 классе «Welcome to London!»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/32/76995516c8a354dc9155aaa00bfabf28.docx
|
files/76995516c8a354dc9155aaa00bfabf28.docx
|
Сценарий урока английского языка в 6 классе
«Welcome to London!»
Цели урока: продолжать знакомство с достопримечательностями Лондона;
развитие навыков просмотрового и изучающего чтения;
тренировка навыков выразительного чтения стихотворения наизусть;
закрепление речевого образца «I have been to».
Практические: активизация монологической и диалогической речи учащихся; практика учащихся в чтении и аудировании с извлечением основной информации;
Развивающие: развитие видов речевой деятельности: чтения, говорения, аудирования; формирование интереса и повышение мотивации учащихся к изучению иностранного языка;
Воспитательные: развитие коммуникативных навыков и умений, развитие умения работать в команде
Оборудование:
Компьютер; проектор; интерактивная доска;.
ХОД УРОКА.
Организационный момент.
Good morning , boys and girls!
-I’m glad to see you! How are you? What date is it today? What day of the week today?
Teacher 1:
Have you ever been to London? Today we have an unusual lesson. We will not only read, write, speak and listen. Today we are going to travel. Do you like travelling?( открываю проектор и читаю слова) Who can translate these words? …..Our trip will be virtual. Before we start our trip let`s train our tongues
Фонетическая зарядка.
(Little girl)-хором и индивидуально Клара, Юра, Сабина, Бегимай)
Thank you! You are smart. And now Let’s start
We are going to visit London here and now!
(пока летим в самолете Игорь , Данил,Рома и Гоша рассказывают диалог)
Когда прилетели нас встречает гид-Асия и предлагает экскурсию по достопримечательностям Лондона (музей Мадам Тюссо-Полина гид, МОМИ-Ира гид, Парки-Нателла гид, Роял парк-самира гид, Хайд парк-Лейла гид, Сеинт Джеймс парк-максим гид)
Развитие навыков аудирования.
Teacher: Do you like these places? Now I will check how attentively you listened our guides. Read the statements and decide if they are true or false.
(выполняют упражнение на стр.10) , затем проверяем.
OK. I see you listened our guides very attentively. You are smart
Физминутка
Развитие навыков устной речи.
Teacher 2:
Well, I see you are ready. first let’s read the words correctly. Our next task is to match the pictures and the places. (слайд ) (соединяют стрелками на доске)
1). Westminster Abbey
2). Big Ben
3). The Houses of Parliament
4). Buckingham Palace
5). The Tower of London
OK Thank you. Well, I see you are ready come back at home
Teacher 2:
Now I offer you a team work. What do you tell your friends about LondoN?
Now let`s work as guides We have four groups and we are going to have a team work. Let`s see how good you are in team work.. (предлагаю поделиться на группы и сесть за компьютеры, где они должны составить свои собственные мини-проекты про достопримечательности Лондона и рассказать о них)
Заключительный этап урока.
Teacher 1:
Our trip is over. I hope you enjoyed the lesson. Everybody worked very good. So you all get “5”. It is not easy to work in a group, but I think you can do it rather well. Our assistants are ready to say which team wins.
I wish you success and good luck!
Развитие навыков ознакомительного чтения.(дополнительный материал)
Teacher 1:
There are a lot of museums in London. They are very different. Read the brochure about London museums. What are the places in the text? Skim the text during 3 minutes.
The British Museum
One of the great museums in the world. There are famous exhibitions from ancient Egypt, Rome, Greece and other parts of the world.
Open: 10a.m. – 5p.m. (Monday – Saturday) and 2.30 p.m. – 6p.m. (Sunday).
Great Russel Street (Tube: Holborn)
Free entrance.
The National Gallery
This has one of the really great collection of paintings in the world. Don`t miss it!
Open: 10 a.m. – 6 p.m. (Monday – Saturday) and 2 p.m. – 6 p.m. (Sunday)
Trafalgar Square (Tube: Charing Cross). Free Entrance.
The Science museum
Thre are over 10,000 things to see in this fantastic museum. Take a virtual rocket ride around the solar system!
Open: 10 a.m. – 6 p.m. (Monday – Saturday) and 11 a.m. – 8 p.m. (Sunday)
Exhibition Road (Tube: South Kensington). Free Entrance.
The National History Museum
The museum is in a beautiful old building and has interactive exhibitions. See “live” dinosaurs and learn about animal and plant life on our planet!
Open: 10 a.m. – 6 p.m. (Monday – Saturday) and 12 a.m. – 6 p.m. (Sunday).
Cromwell Road (Tube: South Kensington). Free entrance
These people are in London. Find places for them to visit.
Dan is interested in famous people.
____________________________ (Madam Tussaud`s)
Martin likes paintings but he doesn`t like
modern art.
____________________________ ( The National Gallery)
Laura is interested in Ancient Egypt.
_____________________________ (The British Museum)
Paul likes to take a ride around the solar system.
_____________________________ ( The Science Museum)
Billy loves animals and nature.
______________________________(The Natural History Museum)
(Приложение 1)
It is the famous clock. It is real bell. You can hear its deep tone on the BBC. People say that it is a face of London.
P1: I think it is Big Ben.
T: You are right. Let’s see this place.
It’s the home of the British royal family in London. Outside the palace we can watch a colorful ceremony of the Changing of the Guard.
P2: I think it is Buckingham Palace.
T: You are right.
The buildings in which the British parliament sits.
P3: This is the Houses of Parliament.
T: You are right.
It is the best-known bridge. It was built in 1897. This bridge is across the Thames.
P4: It is the Tower Bridge.
T: You are right.
It is fine cathedral in central London. It was built by Sir Christopher Wren.
P5: It is St. Paul’s Cathedral.
T: You are right
It is a large gothic church. It was built in the 11th century. Almost all kings and queens have been crowned there. Many famous British people buried there.
P6: It is Westminster Abbey.
T: You are right.
girls
boys
1 introduce yourself
2 tongue twister
3 pictures and places
4 asking the way
5 guides
6 quiz
7 find places to visit
8 spell the words
9 unjumble the letter
total
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tvorcheskaya-rabota-zvyozdi-sporta-kubani-klass.html
|
Творческая работа "Звёзды спорта Кубани" 9 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/80/c653f20326a60ca34316098fb924b7fb.doc
|
files/c653f20326a60ca34316098fb924b7fb.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/samostoyatelnaya-rabota-po-teme-test-yourself-dlya-klassa-umk-an.html
|
Самостоятельная работа по теме “Test Yourself ” для 2 класса (УМК «Английский с удовольствием» Биболетовой М.З. и др.)
|
https://doc4web.ru/uploads/files/16/b1d995e2b1a2cdf221a2215e4caf83ca.doc
|
files/b1d995e2b1a2cdf221a2215e4caf83ca.doc
| null |
https://doc4web.ru/astronomiya-/komandi-menyu-microsoft-ord.html
|
Команди меню Microsoft Word
|
https://doc4web.ru/uploads/files/241/32fe2aa5d1334bebe560a32aa770621e.docx
|
files/32fe2aa5d1334bebe560a32aa770621e.docx
|
Реферат на тему:
Команди меню Microsoft Word
Команди меню «Файл»
Команди меню «Файл» дозволяють розмістити та поновити формули в документі, а також завершити роботу з редактором формул.
Ці команди доступні тільки у тому випадку, якщо редактор формул був запущений як окреме застосування або після виділення формули була вибрана команда «Правка | Объект Формула | Открыть».
Команда
Дія
«Обновить»
Поновлення формули в документі без закриття вікна редактора формул
«Выход и возврат в документ»
Закриття всіх вікон редактора формул, завершення роботи з ним та поновлення формули в документі (якщо до неї були внесені зміни)
Команди меню «Правка»
Меню «Правка» містить команди, призначені для зміни формул. За допомогою цих команд можна переміщати або копіювати елементи формул, використовуючи буфер обміну.
Команда
Дія
«Отменить»
Відміна останньої виконаної дії. Якщо останньою операцією була відміна, то вибір цієї команди приводить до відбудови скасованої дії. Якщо відміна операції неможлива, команда у меню стає недоступною
«Вырезать»
Видалення виділених елементів формули із занесенням їх до буферу обміну. Попередній уміст буферу обміну губиться та не відбудовується навіть після вибору команди «Отменить удаление в буфер»
«Копировать»
Копіювання виділених елементів формули до буферу обміну. Попередній уміст буферу обміну губиться та не відбудовується навіть після вибору команди «Отменить копирование в буфер»
«Вставить»
Вставка умісту буферу обміну в формулу в позицію курсору або замість виділеного фрагменту. Якщо буфер обміну містить щось, крім формули, на екрані зявиться повідомлення про помилку
«Удалить»
Видалення виділених елементів формули без занесення до буферу обміну. Уміст буферу обміну не змінюється при виконанні цієї команди
«Выделить все»
Виділення всієї формули, в тому числі її елементів, що знаходяться за межами вікна
Команди меню «Вид»
Меню «Вид» містить команди, які визначають вигляд вікна редактора формул та вигляд формул, що розташовані в ньому.
Команди зміни масштабу («100%», «200%», «400%» та «Масштаб») доступні лише у тому випадку, якщо редактор формул був запущений як окреме застосування або після виділення формули була вибрана команда «Правка | Объект Формула | Открыть».
Команда
Дія
«100%»
Відображення формули в поточному вікні такого розміру, який вона буде мати в документі або при виведенні на друк
«200%»
Відображення формули у два рази більше звичайного розміру. Команда не впливає на розмір формули в документі
«400%»
Відображення формули в чотири рази більше звичайного розміру. Корисна при прогляданні дрібних символів або при точному регулюванні інтервалів та розмірів. Команда не впливає на розмір формули в документі
«Масштаб»
Управління відображенням формули в поточному вікні
«Панель инструментов»
Відображення або приховування панелі інструментів редактора формул
«Обновить»
Поновлення формули у поточному вікні зі збереженням поточного масштабу. Корисна для приведення екрана в порядок
«Показать все»
Включення та виключення відображення деяких спеціальних символів на екрані, в тому числі символів табуляції та пропусків
Команди меню «Формат»
Меню «Формат» призначено для контролю за розташуванням формули та її елементів. Перші пять команд відповідають за горизонтальне вирівнювання елементів у купках та матрицях. Для використання команд вирівнювання курсор або виділений фрагмент повинен розташовуватись у купці або матриці. Для вирівнювання стовпців матриці служить команда «Матрица».
Примітка. Купкою називають розташовані по вертикалі одна під одною формули або елементи формул. Утворити купку можна встановивши курсор у кінці поля та натиснувши клавішу ENTER. При цьому нижче поточного поля відкривається ще одне. Після заповнення нового поля натисніть клавішу ENTER знову і так далі до формування купки потрібного розміру.
Команда
Дія
«По левому краю»
Переміщення рядків по горизонталі для їх вирівнювання по крайньому лівому символу
«По центру»
Переміщення рядків по горизонталі для вирівнювання їх центрів
«По правому краю»
Переміщення рядків по горизонталі для їх вирівнювання по крайньому правому символу
«Выровнять по =»
Переміщення рядків по горизонталі для їх вирівнювання по знакам = та іншим знакам рівності або нерівності з розташуванням їх один під одним
«Выровнять по ,»
Переміщення рядків по горизонталі з розташуванням десяткових ком в них одна під одною
«Матрица»
Дозволяє змінити утворену матрицю. Для використання цієї команди слід або розташувати курсор усередині цієї матриці, або виділити її. Після цього треба дати відповіді у вікні діалогу такому самому, що і при утворенні матриці
«Интервал»
Дозволяє визначити розташування елементів формули
Команди меню «Стиль»
Кожна з команд меню «Стиль» служить для присвоєння визначеного стилю або шрифту виділеній групі символів у формулі або для контролю за присвоєнням стилів та шрифтів кожному символу, що вводиться. Будь-який стиль або шрифт можна застосовувати напрямки, використовуючи команду «Другой», або перевизначити вбудований стиль, використовуючи команду «Определить».
Команда
Дія
«Математический»
В більшості випадків слід використовувати саме цей стиль тому, що в ньому розрізняються функції та змінні, а їх форматування виконується по-різному
«Текст»
Вибір цього стилю полегшує введення звичайного тексту в формулу. В цьому стилі замість інтервалів, що автоматично вставляються, для вставки пропусків використовується клавіша ПРОПУСК
«Функция»
Ця команда служить для присвоєння послідовності символів стилю «Функция», якщо редактор формул не розпізнав імені цієї функції
«Переменная»
Ця команда служить для присвоєння послідовності символів стилю «Переменная», якщо редактор формул розпізнав помилково цю послідовність як імя функції
«Греческий»
Символам нижнього регістру присвоюється стиль L.C. Greek, а верхнього регістру — U.C. Greek
«Матрица-вектор»
Цей стиль присвоюється обєктам типу матриця-вектор
«Другой»
Дозволяє присвоїти форматування символів або шрифт напрямки
«Определить»
Дозволяє визначити стилі для використання їх у формулах
Команди меню «Размер»
Кожна з команд меню «Размер» дозволяє присвоїти визначений тип розміру або виділеній групі символів, або символам, які будуть введені потім.
Команда
Дія
«Обычный»
Присвоєння звичайного розміру символам
«Крупный индекс»
Присвоєння розміру крупного індексу
«Мелкий индекс»
Присвоєння розміру дрібного індексу
«Крупный символ»
Присвоєння розміру крупного символу
«Мелкий символ»
Присвоєння розміру дрібного символу
«Другой»
Дозволяє присвоїти конкретний розмір символам
«Определить»
Дозволяє змінити визначення перших пяти розмірів, перерахованих у меню
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/klostridialna-anaerobna-infekciya.html
|
Клостридіальна анаеробна інфекція
|
https://doc4web.ru/uploads/files/234/9bc7e5f478ed90101fca7277d1869a8d.docx
|
files/9bc7e5f478ed90101fca7277d1869a8d.docx
|
КЛОСТРИДІАЛЬНА (СПОРОТВОРЧА) АНАЕРОБНА ІНФЕКЦІЯ
Анаеробна клостридіальна інфекція, найчастіше відома під синонімом "газова гангрена", належить, як і специфічна анаеробна інфекція—правець, до ранової токсикоінфекції. Вона звичайно супроводжує вогнепальні травми. У роки Великої Вітчизняної війни вона спостерігалась порівняно рідко — у 0,5—1 % поранених (хоч у попередні війни була майже епідемічною; ще в роки першої світової війни ускладнення такі реєстрували у 5—13 % поранених). Але, хоч і відносно рідко, газова гангрена спостерігається і в мирний час, особливо при залізничних, а також автомобільних травмах, побутових та вуличних ножових пораненнях, що проникають у кишечник тощо. Вона іноді спостерігається і після операцій (ампутація ніг у зв'язку з гангреною, операції на травному каналі, зокрема на товстій та прямій кишках, після абортів, особливо кримінальних, і навіть після ін'єкцій. Збудниками цієї інфекції є анаеробні клостридії, насамперед Cl.perfringens — газотворчий клостридій, Cl.vedematiens — клост-ридій набряку, Cl.hystolyticum — клостридій, що розплавляє тканини, та СІ.vibrio septicum — септичний вібріон. Інші мікроорганізми (клостридії) не відіграють самостійної ролі у виникненні захворювання.
Анаеробна мікрофлора живе в товстій кишці тварин і людини, звідки потрапляє (з фекаліями, при загибелі тварин та людей) в навколишнє середовище — в землю, повітря, де може довго зберігатися, особливо в формі спор.
Особливо багаті на клостридії удобрені фекаліями тварин та людини (органічними добривами) присадибні ділянки, городи, сади, смуги впродовж залізничних доріг тощо.
В цих грунтах навіть на значній глибині (до 1 м) виявляють клостридій. Цим пояснюється те, що в роки війни анаеробна інфекція частіше спостерігається в період оборонних боїв, коли війська перебувають довго на одному місці, яке забруднюється фекаліями. Cl.perfringens міститься в травному каналі 25—30 % здорових людей в і сечостатевій системі багатьох дорослих жінок. Він виявляється у багатьох неінфікованих хворих, що лікуються в шпиталях/на шкірі — до 44 % (H.M.Sommers, 1980), а також у сечостатевих шляхах жінок. У такому разі з'являється ризик щодо розвитку у них за відповідних умов газової гангрени. Та все ж невелике поширення клостридіїв є визначальним у розвитку інфекції.
Головним у патогенезі останньої є сприятливі умови, в які потрапляють клостридії чи їх спори, а саме: наявність у рані неаерованих кишень та змертвілих тканин, особливо м'язів, підвищена чутливість організму до збудників цієї інфекції внаслідок багатьох причин — порушення загального кровообігу, обміну речовин (цукровий діабет, гіповітаміноз, гі-попротеїнемія тощо), анемії, охолодження, зниження імунітету тощо. Про це засвідчує той факт, що контамінація, наприклад, залізничних, як правило, відкритих травм реєструється у всіх випадках, але інфекція розвивається, як правило, лише у 1 % потерпілих. Треба особливо відзначити роль запізнілої хірургічної обробки рани у патогенезі анаеробної інфекції.
Вона найчастіше ускладнює рани рук та живота, рідше — грудей та ще рідше — піиї й голови (завдяки добрій васкуляризації останніх). Частота ускладнення анаеробною інфекцією ніг та сідниць пояснюється як наявністю у цих ділянках тіла великих м'язових масивів (з високим вмістом глікогену та білка), так і найбільшою забрудненістю їх клостридіями через близькість до анального отвору та сечостатевих органів.
Особливо небезпечні рани ніг та рук, які ускладнені переломом кісток чи пошкодженням магістральних судин (та перев'язкою їх), оскільки фрагменти зламаних кісток призводять до пошкодження м'язів та змертвіння тканин, а поранення судин зумовлює ішемію тканин та їх некроз. У разі вогнепальних ран роль пошкодження кісток (перелому) у виникненні анаеробної інфекції в рані особливо демонстративна (при переломах ця інфекція спостерігається в кілька разів частіше, ніж за їх відсутності). Анаеробна інфекція частіше розвивається в сліпих ранах, особливо осколкових, оскільки з осколками заносяться земля, шматки одягу та інші носії імплантаційної інфекції, а також більшою мірою некротизуються тканини. Потрапляючи із землею, кальцій та силіцій також сприяють розвитку інфекції.
Анаеробна інфекція зумовлюється головним чином асоціацією анаеробних клостридіїв, рідше — монокультурою. Найчастіше зустрічається асоціація газотворчого Cl.perfnngens, який виділяється у 56—100 % хворих, та набрякового Cl.vedematiens (у 15—50 % хворих), рідше — трьох клостридіїв (А.Н. Львов, О.А. Доліна, 1964; W.A. Altemeir, 1995). Найрідше зустрічається Cl.hystolyticum. Поряд із анаеробними клостридіями та неспоротворчими анаеробами в асоціації нерідко зустрічаються збудники гнійної (банальної) гострої інфекції.
Класифікація. Клінічне розмаїття варіантів анаеробної інфекції заважає створенню загальноприйнятої єдиної класифікації її. Існує багато термінів для її назви: газова інфекція, газова гангрена, анаеробна гангрена, гострий злоякісний набряк, бронзова бешиха, біла бешиха та ін. Найчастіше користуються термінами "анаеробна інфекція" та "газова гангрена".
Існують численні, головним чином клінічні, класифікації цієї інфекції. Серед них найбільш уживаною є класифікація, запропонована М. Weinberg і Seguin (1918), згідно з якою виділяються 5 форм інфекції (на основі двох головних властивостей клостридіїв — газотворення та набряку): 1) емфізематозна (класична);
2) набрякова (токсична); 3) змішана;
4) гнильна; 5) флегмонозна.
Близьку до цієї класифікацію, але дещо спрощену, нещодавно запропонував О.М. Беркутов, який виділяє З форми: 1) газова; 2) газово-набрякова; 3) гнійно-гнильна.
Ще M.I. Пирогов розрізняв глибоку, субфасціальну форму, що є головною, та поверхневу, епіфасціаль-ну (близько 6 %). Цей поділ зберігається і досі.
Глибокими (за класифікацією О.М. Беркутова) є газова та газово-набрякова форми, тоді як гнійно-гнильна належить до поверхневої. Багато іноземних вчених називають глибокі форми анаеробним міонекрозом.
За клінічним перебігом анаеробну інфекцію поділяють на блискавичну та такі, що швидко й повільно поширюються.
Повні класифікаційні характеристики форм анаеробної інфекції повинні віддзеркалювати як клінічні, так і патологоанатомічні особливості захворювання.
Патологічна анатомія. Потрапляючи у відповідні для розвитку умови, анаеробні клостридії починають розмножуватись у рані (спори проростають у вегетативні форми), виділяють дуже сильні токсини (некротоксин, гемолізин і ін.) та ферменти-токсини (лецитиназу, або L-токсин, гіалуроні-дазу, колагеназу, протеази).
Токсини і ферменти, спричинюючи лізис клітинних мембран (у тому числі й еритроцитів), підвищують проникність клітин і судин, зумовлюють набряк тканин і некроз їх, прокладаючи дорогу мікробам, які заселюють змертвілі тканини і розмножуються там. Інфекція уражує м'язи, сполучну тканину, судини та нерви. Точно не встановлено, що уражується первинно — м'язи (міонекроз) чи судини (тромбоз, наслідком якого є міонекроз).
В уражених тканинах унаслідок утилізації глікогену та інших вуглеводів, що піддаються ферментації, накопичується молочна кислота та гази — метан, водень, СО2 а у разі приєднання гнильної інфекції — також аміак, сірководень. Тканини стають набряклими. Набряк швидко поширюється в центральному (проксимальному) напрямку, спричинюючи збліднення шкіри. Нерідко на ній утворюються пухирі з серозно-геморагічним вмістом (внаслідок різкого підвищення проникності судин та накопичення під епідермісом транссудату). Для об'єктивної реєстрації набряку в роки Великої Вітчизняної війни було запропоновано накладання на ногу вище від рани нитки, яка за прогресування набряку занурювалась у глиб шкіри. Газ у тканинах та їх набряк спостерігаються завжди, але в різних варіантах — превалює газотворення (монокультура Cl.perfrin-gens) або набряк (асоціація Cl.perfrin-gens з Cl.vedematiens). У рані та за нею домінує некротичний процес, тоді як запально-реактивні клітинні реакції не виражені.
У судинах (венах та артеріях) тканин навколо осередку інфекції (рани) розвиваються стаз та тромбоз (як наслідок набряку та дії токсинів), які супроводжуються міонекрозом, крововиливами в тканини та гемолізом. Останні обумовлюють появу на шкірі багряно-синіх та коричневих плям ланд-картного типу. Сама рана стає сірою, виділення з неї мізерні, серозно-геморагічні або темно-бурі, смердючі, м'язи тьмяні, випинаються в рану. Лише при гнійно-гнильних епі-фасціальних формах помітні запальні реакції у вигляді лейкоцитарної інфільтрації в тканинах навколо осередку інфекції (рани).
За наявності в асоціації чи превалювання Cl.hystolyt.icum всі тканини розплавляються, перетворюються на рідку суміш, оточену шкірою.
Клінічний перебіг. Ознаки та симптоми. Захворювання у переважної кількості хворих спостерігається при пораненнях ніг (стегна, гомілки), розвивається головним чином у перший тиждень після поранення, у більшості випадків — у перші 3 доби, частіше ще до розвитку гнійної інфекції. Переконання, що наявність останньої уже виключає можливість розвитку анаеробної інфекції, хибне. Що менший інкубаційних період, то тяжчий перебіг захворювання.
Першими місцевими ознаками є відчуття тупого розпираючого болю в рані, відчуття тиску пов'язки, якщо рана локалізується на нозі чи руці, зменшення ексудації в рані та зміна кольору рани з червоно-рожевого на сірий, поява набряку навколишніх тканин, зокрема проксимальніше від рани. Загальні явища в ранній період — це відчуття слабкості, стурбованість, збудження (пізніше депресія), значна тахікардія, що не відповідає температурі тіла. Частіше температура субфебрильна, рідше — феб-рильна. Місцеві зміни мають фазний перебіг, прогресуючи від початкових ознак — обмеженої газової флегмони (рання фаза) через газову флегмону до гангрени.
У разі запізнілої медичної допомоги — несвоєчасного виконання хірургічного втручання, зокрема хірургічної обробки рани чи ампутації, або взагалі у разі неконтрольованого перебігу захворювання поширення некротичних змін веде до інвазії мікроорганізмів у кровообіг, розвитку анаеробного сепсису та смерті хворого.
У стадії анаеробної флегмони, як обмеженої, так і ще більшою мірою поширеної, рана стає сіро-брудною, сухою (при газовій) чи вологішою (при газово-некротичній формі), з малою кількістю серозно-геморагічного чи каламутного смердючого ексудату. М'язи в рані втрачають блиск, стають сірими, або геморагічними, нипинаються в рану. Навколо рани тканини набряклі. Внаслідок стискання набряком судин шкіра далеко за межами осередку стає блідою, на ії поверхні помітні синюваті смуги вен. При пальпації набряклих тканин навколо рани відчувається крепітація.
За поширення інфекції в тканинах розвиваються міонекроз, некроз м'язів (окремих чи груп) та гангрена. Некроз м'язів та судин призводить до крововиливів, розкладання гемоглобіну та появи на поверхні шкіри уражених зон кінцівок чи тіла пухирів та розсіяних плям (ландкарт-ного типу) багрово-синього та буро-жовтуватого (бронзового), інколи жовтувато-зеленуватого кольору ("цвітіння синця"). Через це зміни кольору шкіри називають "забарвленням осіннього лісу".
У разі переважної локалізації анаеробної інфекції на ногах міонекроз швидко поширюється, спричинює тромбоз магістральних артерій та гангрену ноги чи, рідко, ніг. На артеріях ноги зникає пульс (периферійне від рани), нога стає холодною, темно-синьою чи навіть чорно-синьою.
Рана при гангрені стає темно-брудною, некротичною, смердючою. Загальний стан хворого, що значно порушується вже в стадії флегмони (емоційне пригнічення, субфебрильна температура тіла, тахікардія, втрата апетиту, сухість слизової оболонки, язика та наліт тощо), при розвитку поширеної флегмони, а особливо міонекро-зу та гангрени, різко погіршується. Підвищується температура тіла до фебрильних цифр (38—40 °С), спостерігається виражена інтоксикація (відсутність апетиту, депресія, жов-тяничність склер, сухий обкладений сірим нальотом язик, диспепсичні явища, тахікардія, низкий артеріальний тиск, лейкоцитоз, низький діурез, прогресуюча анемія, пасивність).
Розвиток сепсису характеризується поглибленням загальних явищ інтоксикації та розвитком токсичного шоку.
Клінічний перебіг захворювання може бути блискавичним, мати швидкий чи повільний перебіг, а за тяжкістю — дуже тяжким, тяжким та середнього ступеня тяжкості.
У переважній кількості випадків анаеробна інфекція має перебіг тяжкої міонекротичної форми. Лише у невеликої кількості хворих інфекція обмежується ураженням лише над-фасціальних (епіфасціальних) м'яких тканин, власне сполучної тканини (підшкірної основи, судин, поверхневої фасції), тобто розвитком анаеробної флегмони чи, за термінологією деяких західних авторів, — анаеробним целюлітом (з газоутворенням чи без нього). Ця форма, на відміну від міонєкротичних форм з притаманним їм головним чином некротичним процесом, перебігає з чіткими ознаками також запального процесу — лейкоцитарною інфільтрацією тканин навколо осередку з явищами фагоцитозу. Перебіг такої форми інфекції значно легший, а прогноз для хворих сприятливий.
Діагностика анаеробної інфекції грунтується, головним чином, на клінічних проявах захворювання — місцевих ознаках та загальних, системних порушеннях. Місцеві ознаки—це зміна вигляду самої рани, набряк тканин навколо неї та за її межами, зокрема проксимальніше від неї, якщо йдеться про головну локалізацію інфекції — кінцівки, особливо ноги, крепітація в тканинах навколо осередку, мізерні смердючі виділення з рани буро-брудного кольору (за відсутності в асоціації гнильних мікроорганізмів запах виділень неприємний, нагадуює запах квашеної капусти чи несвіжого сиру). Нерідко м'язи випинають із рани, мають вигляд вареного м'яса або темно-геморагічний колір, на шкірі з'являються багрово-синюшні та "бронзові" плями ландкартного типу та пухирі. В тканинах на рентгенограмі помітний газ (чарунчаста ніздрювата структура клітковини та скупчення газу в м'язах; іноді — у вигляді ялинки).
Різка інтоксикація, що рано обумовлює загальні розлади — наростаючу декомпенсацію серцево-судинної системи та внутрішніх органів, прогресуюча анемія доповнюють клініку захворювання.
Мікробіологічне дослідження виділень з рани та некротичних тканин дає змогу поставити орієнтовний діагноз (наявність великих товстих із заокругленими кінцями грампозитивних паличок (Cl.perfringens) та паличок у формі коми (за присутності СІ. vibrio septicum), а чисту культуру можна одержати лише через 2 доби, тобто пізно. Тому лікувальна тактика грунтується на клінічних ознаках та симптомах. Визначення ферментів гіалуро-нідази і лецитинази для діагностики — як показників життєдіяльності Cl.perfringens та Cl.vibrio septicum — не одержали поширення через складність дослідження і непрямий характер цих чинників.
Лікування анаеробної клостридіаль-ної інфекції здійснюється хірургічним та консервативними методами. Вирішальна роль у лікувальному комплексі належить своєчасному хірургічному видаленню некротичних тканин у межах здорових. Це досягається широким розрізуванням м'яких тканин до здорових, як на поверхні, так і в глиб, і видаленням усіх змертвілих тканин, насамперед м'язів. При флегмоні або ізольованому некрозі частини м'язів зі збереженням пульсу в дистальній частині ноги чи руки це можливо ще без ампутації ноги чи руки, при гангрені зі зникненням пульсу на периферії кінцівки — лише шляхом ампутації останньої набагато проксимальніше від уражених тканин (при гангрені гомілки — ампутація стегна в її верхній, рідше — середній третинах), часто з додатковим розрізуванням впродовж кукси фасції стегна. Ампутації виконують шляхом перерізування тканин на одному рівні, тобто це гільотинні, а не конусоподібні чи пластичні ампутації. Рани не зашивають. У них уводять дренаж і перманентне зрошують окислювачами (розчином перекису водню чи калію перманганату).
Велике значення для лікування хворих з анаеробною інфекцією має застосування гіпербаричної оксигенації в спеціальних камерах (барокамерах), яка була введена Brummelcamp та Вогета (1961).
Проте гіпербарична оксигенація (лікування в камерах з підвищеним тиском кисню) не може замінити хірургічне втручання, вона ефективна лише в поєднанні з останнім — широким розкриттям осередку та видаленням мертвих тканин таким самим шляхом, як ампутація.
При анаеробній інфекції з локалізацією за межами ніг чи рук широкими розрізами відсепаровують у зоні ураження шкіру і вирізують до здорових тканин некротизовані м'язи, після чого рану зрошують окислювачами, залишаючи її відкритою. Після цього хворому проводять гіпербаричну ок-сигенацію в спеціальній камері.
Оперативне втручання поєднують із введенням по 500 000 — 1 000 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі через кожні 4 год або синтетичних пені
цилінів та дезінтоксикаційних розчинів (полівінілпіролідон), білкових препаратів (альбуміну та протеїну), а також свіжої крові чи нативної плазми.
З інших засобів важливими є кортикостероїди, інгібітори протеолізу, антикоагулянти, серцево-судинні препарати тощо. Лікування треба проводити на тлі калорійного (супермета-болічного) харчування з високим вмістом вітамінів як ентеральним (у тому числі зондовим), так і, переважно, парентеральним шляхом. Летальність при анаеробній інфекції велика — 20—50 % і більше. Треба пам'ятати, що ця інфекція здатна реци-дивувати. Пізні рецидиви спостерігаються при травмі чи операції з видаленням сторонніх тіл. Тому за перебігом процесу треба пильно стежити до повного його затихання, особливо до загоювання рани.
Одужують хворі поволі. Вони потребують реабілітації в санаторно-курортних умовах.
Профілактика. Вирішальним чинником профілактики анаеробної гангрени є своєчасна рання хірургічна обробка рани, виконана технічно правильно (з широким розкриттям рани і вирізуванням травмованих тканин).
Хворим з ранами, в яких після операції (або ще до неї) може розвинутися анаеробна інфекція, призначають профілактичну терапію препаратами групи пеніциліну.
Досвід воєн, зокрема другої світової, засвідчує, що анаеробна інфекція розвивається головним чином при запізнілій чи недоброякісній первинній хірургічній обробці рани. Всі інші чинники, такі, як відсутність чи погана іммобілізація переломів, шок, кровотеча тощо, хоч і сприяють розвитку анаеробної інфекції, але порівняно з первинною хірургічною обробкою мають другорядне значення.
Сироваткова профілактична вакцинація проти анаеробних клостридіїв (трьох) себе не виправдала, як і лікування захворювання протигангренозними сироватками, хоч в роки війни та деякий час і по війні проводилась і пропагувалась деякими хірургами.
Більше того, ця профілактика та терапія давала багато ускладнень анафілактичним шоком. Зараз профілактика та лікування протигангренозними сироватками не застосовується.
Профілактика анаеробної інфекції при хірургічному лікуванні ран, у тому числі й післяопераційних, де вегетує анаеробна мікрофлора, повинна передбачати достатню аерацію тканин (залишення у деяких випадках ран без первинного закриття, дренування та промивання окислювачами, призначення антибіотиків, зокрема бензилпеніциліну натрієвої солі тощо).
Для запобігання внутрішньогоспі-тальному поширенню анаеробної інфекції' такі хворі повинні бути ізольованими від інших хворих, насамперед з хірургічними ранами.
Медичний персонал, який контактує з цими хворими, повинен особливо суворо дотримувати правил асептики та особистої гігієни. Лікарі та медсестри, що роблять хворому операцію чи перев'язку, повинні після закінчення процедури змінювати халати та рукавички і старанно мити та дезінфікувати руки.
Просочені рановими виділеннями пов'язки та дренажі повинні збиратись у окремий посуд та спалюватись. Білизну хворого та халати лікарів і медсестер збирають окремо від іншої білизни, направляють у окремій тарі в дезінфекційні камери, де після замочування в розчині натрію гідрокарбонату їх дезінфікують. Транспортні шини також дезінфікують у парових камерах при температурі 110—120 °С. Інструменти (після їх замочування в 1 % розчині натрію гідрокарбонату та миття) стерилізують окремо в сухожарових стерилізаторах.
Операційну та перев'язочну, в якій проводять операції чи перев'язки, треба ретельно прибирати після виконаних маніпуляцій (мити підлогу, стіни дезінфікуючими розчинами, провітрювати, опромінювати бактерицидними лампами). У палаті щодня прибирають і миють підлогу, а після закінчення лікування хворого в ній проводять повну дезінфекцію ліжок, меблів, стін, повітря.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-festivalya-pesni-na-angliyskom-yazike-detskoe-evroviden.html
|
Сценарий фестиваля песни на английском языке «Детское Евровидение в Глебовской средней школе (4,6,7,8,10,11 классы)
|
https://doc4web.ru/uploads/files/1/572579747b5c519a88611703d134da27.doc
|
files/572579747b5c519a88611703d134da27.doc
| null |
https://doc4web.ru/astronomiya-/mir-bitovih-veschey-i-chelovek-v-nyom.html
|
Мир бытовых вещей и человек в нём
|
https://doc4web.ru/uploads/files/243/873d746da4792471b6f0460cf765a05c.docx
|
files/873d746da4792471b6f0460cf765a05c.docx
|
РЕФЕРАТ
по дисциплине: «Антропология»
на тему: «Мир бытовых вещей и человек в нём»
Содержание
Введение
1.Вещь старинная
2.Автоматика как модель всей техники
3.Псевдофункциональность: "штуковина"
4.Метафункциональность: робот
5.Таимая вещь: ревность
Заключение
Список литературы
Введение
Прежде, чем углубляться в рассуждения и анализ такого понятия, как "вещь" и отношения к ней в определённый период времени (автор в данной работе коснётся периода постмодернизма), было бы логичным рассмотреть характеристику этого периода в целом и понять, каковы причины того или иного отношения к вещи, какие настроения бытовали в общественном сознании людей в наши дни, и из нитей какого рода процессов, влияющих на это сознание, сплетается это сложное понятие.
Данная работа ставит перед собой задачу выявить характер отношений типа "человек-вещь" в контексте современности. Что же касается довольно противоречивого так называемого пост-постмодерна, который начался в 90х годах XX века - нужно отметить, что он по праву в данной теме будет выделен обособленно, так как примерно с этого времени роль повседневной вещи постепенно начинает выходить за рамки чисто функциональной. Повышенное внимание к вещи обусловлено ещё и тем, что теперь под влиянием различных факторов, которые будут рассмотрены автором позже, вещь начинает рассматриваться как определённая форма межличностного взаимодействия, происходит некий поиск новых смыслов в вещи как таковой. Можно предположить, что отношения в системе человек-вещь в современном мире способны проецироваться в систему "человек-человек", речь идёт о вещественном, потребительском, так сказать, неэмоциональном отношении человека к человеку. С другой стороны, именно эмоциональная сторона души человеческой, а так же множество вещей, близких по утилитарной функции, требуют внесения системы человеческих отношений в систему "человек-вещь", то есть персонализации, одушевления отдельной вещи, наличия её художественного образа с целью выбора подходящей конкретной личности.
Таким образом, мы можем наблюдать в наше время удивительный процесс слияния живого и неживого, взаимопроникновение плодов технического прогресса и тонкости личностного индивидуального мира с целью создания единого целостного социально-культурного пространства. Ведь в рассмотрении этой системы традиционным считается антропологический подход, который, в свою очередь, не является абсолютно верным и точным, ставя в центр человека в качестве потребителя или создателя, выполняющего роль субъекта. Он же является и объектом, попадая под влияние жизненной среды, созданной из вещей, выбранных им. Не только человек моделирует среду, но и среда выступает в качестве активного фактора, который, в свою очередь, изменяет человека, способствует формированию того или иного типа личности. Получается, что вещь, выступая в качестве отдельно взятого элемента культуры, по своей природе дуалистична. В ней гармонично сочетается материальное и духовное, и это самое духовное начало оказывает на человека культуроформирующее воздействие, в зависимости от принадлежности вещи той или иной личности, с устоявшимися взглядами на жизнь и атмосферу, которую эта личность создаёт, наполняя пространство выбранными вещами. Необходимо отметить также, что та область знания, где человек выступает в качестве объекта, ещё полностью не изучена, соответственно, остаются открытыми многие вопросы, именно поэтому специалистам различных областей ещё есть над чем работать.
Вещь в период пост-постмодерна обрела новые смыслы: вещь - как отражение статуса личности в обществе, отношение к окружающим людям и в целом к обществу. Вещь может рассматриваться также и как регулятор настроения и эмоционального состояния, не только за счёт цвета, но и собственной формы. Именно поэтому выбранная тема является острой и актуальной в реальном времени.
1. Вещь старинная
Существует целая категория вещей, которые нельзя отнести к вышеперечисленным, ни по свойствам, ни по функциям. Эти вещи старинные, уникальные, фольклорные. Нельзя ни коснуться их в контексте современности, сейчас, когда люди выкупают их на аукционах за баснословные средства. Они относятся к вещам иного порядка, они призваны хранить память, ностальгию, а иной раз и указывать на статус человека в обществе. Но, тем не менее, такие вещи тоже включаются в современную цивилизацию, имеют возможность наряду со всеми иными демонстрировать в обществе свою дуалистичную сущность. Как пишет Бодрийар в своей книге "Системы вещей" (Изд. "Москва",1995 год, с.61): "Функциональность старинных вещей становится историчностью в вещах старинных, отнюдь не прекращая при этом нести функцию знака". Старинная вещь становится мифологичной, она отсылает в прошлое и не будет использована по её непосредственной утилитарной функции (не считая, пожалуй, часов - это отдельная категория по Бодрийяру, да и не только). Такая вещь призвана означать свою функцию, но при этом она не декоративна. С помощью своей первоначальной функции в дальнейшем ей обозначается время. Время в понятии его отдельных знаков и символов. Такая вещь в любой период времени переживается иначе человеком. Именно в этом и состоит польза в практическом смысле бесполезной вещи. Такая вещь заключает в себе прошлое, на уровне воображаемого такой процесс способствует как бы устранению времени. Вещи старинные Бодрийяр называет мифологическими. Вещь функциональная обладает эффективностью, вещь мифологическая - завершённостью. Утилитаризированная современная вещь не обладает прожитым бытиём. Можно связать жизнь вещей с человеческой жизнью (человек - не тот, кто живёт сейчас, он тот, кто уже жил). Движение из настоящего вглубь времени, чем более старинны вещи, тем они сильнее отсылают человека к первоначалам, к природе, к "божественности". Люди начинают по-особенному относиться к старинным вещам ещё и потому, что вещь сообщает человеку, что когда-то она принадлежала некому знаменитому и могущественному человеку. Мифические вещи, на взгляд автора, снова возвращаются в настоящем времени в наш обиход. Был такой промежуток времени в XX веке (налаживалось массовое производство вещей, на фоне технического прогресса появляется понятие "дизайн"), когда они забывались и были востребованы только отдельными личностями.
Сейчас же мода на классику превосходит все ожидания, такие вещи и их системы способны указать на статус человека в обществе. Что же касается вещей, стилизованных под старинные, по мнению автора, - в принципе, эффект получается сходный. Отпечаток времени они также в себе несут за счёт их стилистических особенностей, копирования и различной комбинации элементов того или иного стиля. Безусловно, такая вещь проигрывает подлинной по смыслу, но имитация своё назначение в отражении времени на подсознательном уровне всё-таки выполняет. Подлинные мифологические единицы актуальны для культурной психологии и социологии: происходит передача информации от неживого носителя смыслов (которым может также выступать и музейная вещь, к примеру) к живому (не просто отдельному человеку, но и целому поколению людей). М.М.Бахтин замечал: " чтобы вещную среду, воздействующую на личность, заставить заговорить, то есть раскрыть в ней потенциальное слово и тон, превратить её в смысловой комплект мыслящей, говорящей и поступающей (в том числе и творящей ) личности". (Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества.- М. 1986. - С.387.)
В рамках частного быта мифологические вещи образуют приватную, так сказать, сферу. Человек относится к ним, как относится к предкам, он просит у них защиты от времени, как у заступников.
Отличие функционального предмета от мифологического заключается в небытийности первого: он реален, он здесь и сейчас. Поэтому он скуден, невзирая на его качество, цену, престижность. Мифологический же предмет максимально значим, но минимально функционален. В житейской обстановке эти две категории вещей способны уживаться в единой системе и являться взаимодополняющими, несмотря на внутреннюю противоположность. Дуальность вещей создаёт помимо синхронии и диахронии дополнительную реальность - анахронию.
2. Автоматика как модель всей техники
Автоматика заключает в себе понятие торжествующего механицизма и мифологический идеал современной вещи. Поэтому автоматика воспринимается как модель всей техники.
Функционирование техники становится менее простым, ставится в зависимость от электроэнергии, черпаемой из внешнего источника, то есть технически здесь имеет место усложнение, которое представляется как знак прогресса и современности. Это можно проиллюстрировать простым примером из книги Ж. Симондона (цит. соч., с.26): с устранением заводить автомобиль механическим путём при помощи рукоятки функционирование усложняется от энергии от внешнего, по отношению к аккумулятору, источника.
Таким образом, получается, что мерилом совершенства той или иной машины является прямая пропорциональность её автоматизации.
Но пока вещь автоматизирована не полностью (чисто с практической точки зрения), её структура открыта для переделки, изменения, в, то время как автоматизированная вещь превращается в технически совершенную и закрытую. Казалось бы, автоматизированная вещь приобретает смысл функционального излишества, превращающего потребителя в бездеятельного зрителя. Но это не совсем верно: современные технологии развеивают миф о прекрасной мечте полностью автоматизированной вещи, они оставляют место для некой неопределённости, что делает такого рода вещь - машину, восприимчивой к вмешательству извне. Этот процент открытости и предполагает наличие человека, возможность его вмешательства в её механизм, так как такого рода объекты созданы человеком и для него.
Поскольку вещь как продукт технического прогресса работает "сама", человек в своём сознании способен воспринимать её как самодеятельный индивид.
Такие чувства порой превосходят всяческие ожидания. В качестве примера можно рассмотреть автомобиль: в своей функции транспортного средства, он всё с большей силой проецирует на себя образ человека. Это проявляется в эргономичность форм, очертаний, внутреннего устройства. Что же касается другого вида вещи, вещи как сложного технического механизма, здесь имеет место сверхструктурная функция, на изделие проецируются уже не жесты, потребности человека, а самостоятельность его сознания, его способность контроля и индивидуальность. На сегодняшний день, избавившись от излишних человеческих значений, вещь берёт элементы своей новой мифологии в своём собственном техническом существовании (на вещь проецируется сознание). Но путь развития автоматизации по-прежнему предполагает наличие человека, его формальной сущности и бессознательных желаний.
Делая же вещи многофункциональными и автоматизированными, человек демонстрирует свою значимость в техническом обществе, значение универсальной чудо-вещи. В этом плане автоматизация и персонализация не противоречат друг другу. Получается что "автоматика - мечта о персонализации, осуществляемая на уровне вещи" (Бодрийяр Системы вещей М.1995 год, С.94.)
В этой же главе необходимо рассмотреть обособленно такую вещь как компьютер, так как именно он является вещью, относительно недавно появившейся в жизни людей, но занимающей в ней одно из главных мест.
Хакеры разделяют чувственное и рассудочное начало, плоть и машину. Управление машиной гораздо более масштабно, чем управление живым существом. Благодаря моделирующим возможностям машины такое управление сообщает человеку чувство власти, собственного превосходства над машиной (вещью). Мир вещи в таком случае воспринимается человеком более совершенным, чем мир живой. Культура хакеров - это культура не - чувственности. Введение технических категорий в жизнь общества и в его культуру - в частности с использованием микроэлектроники - можно проследить путём изучения языка повседневной жизни: "Я сильно загружен", например (фраза явно взята из области машин). Данный процесс, описанный Гансом Фрайером ещё в 60х годах XX века, усилен возрастающим внедрением компьютерной техники в жизнь современного человека.
Человек воспринимает техническую вещь как разумную машину, так как она способна на выполнение ряда интеллектуальных операций, таким образом, призывая человека в диалоге с собой исполнять роль также разумной машины. И именно здесь личность сталкивается с проблемами довольно серьёзными в тех областях, где они не могут разрешаться по подобию техники. Эти проблемы возникают в сфере межличностных отношений: супружество (выбор партнёра в браке), рождение человека (искусственное оплодотворение). По мнению Козловски, "техническое мышление с его расчётом оптимальных величин достижения цели и параметров окружающей среды делает невозможным экзистенциальное решение".
Расчёт теоретический, поиск необходимого решения по образцу компьютера должны избавить от жизненного выбора и обязательств. Также этот перенос общения с вещью на отношения людей приводит к опасным иллюзиям власти над людьми, впрочем, как и однозначность компьютерных операций могут сомнительным образом повлиять на сферу межличностных отношений.
Однако рассматриваемая вещь может оказать и полезное действие на развитие культуры. Она может предоставлять нам информацию о шаблонности в повседневной жизни и работе, освободить человеческое время именно для человеческих отношений.
3. Псевдофункциональность: "штуковина"
Каждая вещь такого рода обладает способностью выполнять функцию, но если у иных вещей функция чётко определена, то "штуковина" остаётся неопределённым членом функциональной парадигмы, имеющая при этом свойство некой безымянности (не понятно, для чего служит). "Штуковина" - такая вещь, которая оторвана от своей функции, в ней скрыт как будто только психологический образ воображаемой функциональности.
Рассуждая о том, что же такое эта "штуковина", об отношении человека к ней, можно придти к выводу, что огромное множество вещей попадают под это понятие. Необходимо отметить, что чем больше появляется таких бытовых мелочей, тем огромнее проявляется дефицит понятий, язык отстаёт от обновляющихся структур. Допустим, "машина" как понятие укоренилась в качестве термина, называющего вполне конкретную вещь, «штуковина" же включает в себя всё то, что по причине своей специфической специализации не поддаётся никакому наименованию, уходя в сферу мифа. Получается, что в цивилизации, где множество безымянных вещей, человек становится менее устойчив к мифологии, чем в цивилизации, где все вещи знакомы, и каждая носит своё имя. По словам Ж.Фридмана, мы живём в мире "воскресных водителей" - людей, которые никогда не заглядывали в мотор своей машины и для которых в функционировании вещи заключена не только функция, но и тайна. "Машина" и "штуковина" взаимно исключают друг друга, ибо представляют собой понятия разнопорядковые. "Машина"- форма совершенная, а "штуковина" - форма вырожденная. Человеческое восприятие "штуковины" таково, что она бессильна в плане реальности, зато всесильна в воображаемом.
Предположим, какая-нибудь машинка для извлечения косточек из фруктов или приспособление для сушки шляп и зонтиков, к примеру, может быть, и не абсолютно практичны, зато они целиком и полностью соответствуют вере человека в то, что на каждую возникающую потребность находится возможность механизации, что любая (!) трудность может быть преодолена с помощью какого-то определённого приспособления, вполне рационального, но для чего предназначенного - в сущности неважно. Для такой вещи - весь мир - объект оперирования. В этом есть миф "штуковины" и её тайна. Погружая человека в мечту о функциональности, одновременно эта мифология мистифицирует и вещь, погружая её внутрь психики человека. Человек устроен следующим образом: он спокойнее воспринимает вторжение вещей в мир межличностных отношений, зато менее восприимчив к абсурдному вторжению человеческих факторов в техническую революцию. Сегодня у многих людей бытовая сфера ещё разделена на эти три сектора: стенка, автомобиль и магнитофон умудряются существовать в быту одной семьи, являясь абсолютно различными по как способу своего воображаемого существа, так и по способу технического.
Не важно, как бы ни функционировала вещь, человек переживает это, как своё функционирование, он проецирует себя в неё, даже если она является абсурдной как в случае со "штуковиной". Тогда при таком раскладе имеется у человека одна формула, немного комическая "это может пригодиться", несмотря на то, что вещь, как правило, служит для чего-то определённого, но получается в итоге и ни для чего, и для всего сразу, чтобы потом "могла пригодиться".
4. Метафункциональность: робот
Постепенно с развитием технических возможностей, медленно, но очень уверенно входят в обиход человека роботы. Являющиеся сверхвещью, созданные фантастикой, они способны к выполнению любой работы без контроля человека над этим процессом. Человечество, казалось бы, только и стремится к созданию умных машин. Теперь человеку можно забыть об уборке квартиры, к примеру, роботизированная техника сама способна придти в движение и сама может остановиться. Предначертанный путь бесконечного совершенствования своей функции, вплоть до полной автоматизации не столько воплощает путь создания будущей техники человеком, сколько обусловлен его психологией.
По мнению Бодрийяра, такой миф о роботе вбирает в себя все пути бессознательного в мире вещей. Робот выступает в качестве завершения воображаемого в форме функциональности. Своим металлическим корпусом, своими механизированными движениями он является знаком человека, но в техническом воплощении, а имея плавные, сходные с человеческими, движения, он вызывает, скорее, страх. Человек же, воспринимает его как символ функционализированного и персонализированного мира, то есть символом, который воплощает предельную силу человека, но не тождество с ним. В результате новейших технологий и невероятной работы учёных, робот становится функциональным двойником человека, но, уподобляясь ему, он всё равно остаётся вещью, то есть рабом.
Он может обладать многими достоинствами, кроме одного, отличающего человека от роботов - гендера. В результате, сексуальность порабощена, от неё остаётся лишь множественная функциональность, воплощаемая в похожей на человека вещи, способной покорить весь мир, но покорной человеку. Он испытывает чувство гордости за эту вещь, созданную им. Итак, тенденция человека совершенствовать любую вещь до состояния робота приводит к удовлетворению своей бессознательной психологической функции. На данном этапе эволюция робота может считаться законченной, так как эта вещь по отношению к живому существу человеческой личности закрепилась в своей человекообразности и собственной функциональной абстрактности.
Одновременно это означает и конец активной сексуальности, ибо она, переносясь на робота, становится в нём пассивна, обезврежена. Мир научной фантастики, получивший развитие в 80-90х годах прошлого века, - мир бесполый. Робот - это раб, а мотив раба всегда связывается с мотивом бунта. В научно-фантастических произведениях нередко происходит восстание роботов. Это касается не только литературы, но и кино: бунт роботов можно наглядно пронаблюдать в одном из бюджетных и очень раскрученном фильме: "Звёздные войны. Эпизод второй. Атака клонов». Робот добр и коварен, пока он в оковах и под контролем человека, но зол, будучи сильнее этого контроля. Именно поэтому человек с полным основанием боится той мощи, которую он заключил в свой образ. Человек оказывается во власти своей собственной психики, встречая на своём пути двойника, наделённого его, человеческой, энергией, а из преданий известно, что возникновение двойника порождает смерть. Возможны, как правило, два сюжетных исхода: либо человек находит способ обуздать силу робота, или заключённый в роботе силы разрушают сами себя. Мотив саморазрушения вытекает из его бунта. К этому великому научно-фантастическому сюжету- самоубийству или убийству вещи - приводит такое модное представление, именуемое "хэппенинг" (буквально означает "событие"), который можно охарактеризовать как сеанс разрушения и уничтожения вещей, ритуально обоснованное сожжение, в рамках которого вся перенасыщенная цивилизация празднует свою гибель и полнейший декаданс.
5. Таимая вещь: ревность
На фоне множества возможностей выбора той или иной вещи, не уступающих друг другу по ни по каким показателям, страсть к вещам порой выливается в чистую ревность, которую хозяина вещи удовлетворяет та ценность, которую эта вещь могла иметь для других и которой он их лишает. Таким комплексом ревности может регулироваться и обычный рефлекс собственника. Механизм работает по схеме, заставляющей утаивать красоту, а потом наслаждаться ей в одиночестве.
Таимая вещь, по Бодрийяру, обретает особую ценность уже от того, что её таят, объективная ценность может быть не великой. Человек никому не даёт свою машину, свой "Паркер", к примеру, так как для него эти вещи нарциссически эквивалентны его "я". В образе вещи ревнивец таит собственное либидо, пытаясь спрятать и защитить его. Таким образом, в коллекционерстве разряжается страх смерти. То, что коллекционерство есть игра со смертью и в некотором смысле сильнее самой смерти, можно наблюдать в забавной истории Тристана Бернара. Один человек коллекционировал своих сыновей законных и незаконных, от разных браков, приёмного и найденного. Как-то раз он собрал их на пир, и тут один из его друзей отметил, что не хватает сына рождённого посмертно. Тогда коллекционер, повинуясь своей страсти, зачал нового ребёнка с женой и покончил жизнь самоубийством.
Коллекционер - не какой-то обособленный, свойственный лишь для нашего времени тип личности человека, они существовали, наверно, всегда, но в контексте современности нужно отметить их самих и их отношение к вещи, или к вещам.
Заключение
На данный момент ни одна вещь не предлагается потребителю в виде одного типа - это и есть одно из отличий, характеризующих наше время. В нашем индустриальном обществе человеку "априори" даётся право выбирать как знак формальной свободы личности. Там, где вещь существует в едином варианте - это знак дефицита, предшествующего обществу потребления. Для современного общества данная стадия может иметь место только как временная. Поскольку покупатель имеет широкий спектр возможностей, то он не просто выбирает и приобретает нечто необходимое, но и имеет возможность личностно вовлекаться в нечто трансцендентное вещи. У людей нет возможности не делать выбора, покупать вещь только ради её утилитарного применения. Наша свобода выбора заставляет нас волей-неволей вступать в систему культуры.
Однако, выбор этот лишь кажущийся: человек переживает его как свободу, но меньше ощущает, что ему навязывается с помощью рекламы, то, что "модно", а что - нет. В итоге получается, что общество навязывает личности свою власть. Покупая ту или иную вещь, человек утверждает свою личность, но даже самим фактом своего выбора он связывает свою судьбу с экономическим строем в целом.
Приумножая число вещей, общество переносит на них способность выбора. Понятие персонализации имеет смысл более обширный, чем рекламный приём внушения, это идеологическое понятие всего общества в целом, которое через инструмент - персонализацию - нацелена на интеграцию вещи.
Вещь внедрилась в душу человека и приобрела там фиксированную устойчивость. Потребители со времён промышленной революции никак не дойдут до равенства с вещами.
В данной работе автор попытался раскрыть взаимоотношения человека и вещи в современном мире. Сделать это было бы не так просто, если бы не были выделены некоторые фундаментальные категории вещей, в рамках которых уже и рассматривались взаимодействия и отношение человека к вещи и, наоборот, то, как вещь способна влиять на человека. Безусловно, этот анализ на выявление характера отношений можно еще, достаточно долго продолжать, в рамках же этого реферата рассмотрена лишь часть основных категорий вещей, характерных исключительно для современного мира. Ещё этот период относится к постмодернизму, но выделяется отдельно как пост-постмодерн ввиду своих специфических особенностей. Вещи, которыми владеет человек, приближают потребителя к бесконечной свободе обладания другими вещами, но эта ситуация не предполагает никакого выхода, поскольку именно им и питается абстрактная недостижимость модели. По сути, модель - идея, внутрисистемная трансцендентность, способная к бесконечному прогрессу, убегая вперёд, отождествляется в систему и становится неуловимой. Нет шанса, что модель превратиться в серию, не будет заменена при этом иной моделью. Взаимоотношение человека с вещью и влияние вещи на человека автор попытался продемонстрировать на конкретных примерах, но опираясь на литературные источники.
Список литературы
1. Бодрийяр Ж. Системы вещей. Москва. 1995 г.
2. Козловски П. Культура постмодерна.
3. Рахманкулова Д.В. Автореферат «Вещь как мера культуры человека». Нижний Новгород. 2005 г.
2
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/istoriya-rozvitku-korporacii-microsoft.html
|
Історія розвитку корпорації Microsoft
|
https://doc4web.ru/uploads/files/218/069623cd6f8c87040a59fde3b23088f7.docx
|
files/069623cd6f8c87040a59fde3b23088f7.docx
|
Коломийський коледж комп’ютерних наук
Реферат
на тему:
“Історія розвитку корпорації Microsoft”
Коломия - 2001
Вільям Генрі Гейтс III народився в 1955 році в Сіетлі в родині юриста і шкільної вчительки. Доля помістила Білла в престижну приватну школу, де відкрилася його схильність до математики і відповідні неабиякі здібності. Там же відбулося знайомство з Полом Аленом - і той , і іншої захоплювалися фантастикою .Трохи пізніше в місцевому обчислювальному центрі утворився дитячий кружок , у який негайно записалися Підлога і Білл.
Інтерес до програмування спричинив за собою тенденцію до систематичного прогулювання шкільних уроків - весь вільний час (а часто і невільне) хлопці щедрою рукою відправляли в пащу обчислювальних машин .
Перейшовши у восьмий клас , Білл уперше приступив до заробляння грошей шляхом створення програм для своєї першої alma mater . Тобто не те що зовсім грошей ... праця оплачувалася машинним часом , що , у свою чергу , використовувалося для нових розробок ...
Останній клас містер Гейтс акуратно прогуляв , тому що до того моменту улаштувався програмістом в аерокосмічну корпорацію TRW і одержував 20 тисяч доларів щорічно.
Якось заволодівши журналом Popular Elerctonics , Гейтс і Аллен вивудили відтіля статті про настільний комп'ютер Altair , створений на основі Іntеl'івського процесора 8080. Машина комплектувалася 4-ма кілобайтами пам'яті , а її виробник , компанія MITS , бажала придбати мову програмування, що дозволила б фахівцям працювати на "Альтаірі".
Хитруни Піл і Білл негайно зв'язалися з MITS і повідали, що на даний момент мають відмінну версію мови Бейсік, якого, скажемо відверто, у них не було й у спомині. Однак, крім хитрості, Білл і Пол мали в розпорядженні три тижні, після яких повинний був відбутися очний контакт із представниками MITS. Залишалася дрібниця - скласти сам інтерпретатор. А через три тижні літак уже ніс друзів, назустріч успіху.
Спочатку справи у фірми йшли не дуже. Гейтс, Аллен і їхні соратники працювали цілодобово, але не мали в розпорядженні сил і засобів для створення скільки-небудь геніального продукту. Можливостей (а може бути, і таланта) у той час діставало на всякі подробиці: приміром, були внесені удосконалення в Бейсик. Компанія не могла дозволити собі найм менеджера по збуту продукції; цим займалася мати Білла, пропонуючи програми Microsoft таким величезним корпораціям, як IBM і AT&T. 1977.
Липень. Microsoft починає продаж своєї другої мови програмування - FORTRAN. 1978. 11 квітня. Початок продажів третьої мови програмування COBOL-80 для мікропроцесорних систем 8080, Z-80 і 8085.
Жовтень. Фірми Radio Shack і Apple купують у Microsoft ліцензію на Бейсік. 1979.
4 квітня. BASIC 8080 першим із програмних продуктів отримав премію ICP у мільйон доларів. Ця нагорода, вручена Полу, стає першою нагородою Microsoft. 18 червня. Microsoft представляє BASIC для комп'ютерних систем на мікропроцесорі 8086. Це перша резидентна мова високого рівня, що з'явивилася для 16-бітних машин. З цього моменту починається широке поширення даного процесора.
Усе це добре, однак дійсне сходження на Еверест почалося, коли в надрах International Business Machines дозріло рішення всерйоз зайнятися виробництвом персональних комп'ютерів. У 1980 році IBM запропонувало Microsoft почати розробку базової операційної системи для усіх випущених нею PC. До того моменту в Microsoft працювало вже 39 чоловік - компанія розробляла і поставляла IBM мови програмування, але необхідної ОС у Біла не виявилося. Йому довелося порекомендувати IBM звернутися до суперника Microsoft, фірми Digital Research, що вже мала у своєму розпорядженні досить популярну систему CP /M, встановлену на багатьох 8-розрядних комп'ютерах. Свідомо посприявши успіху конкурента, Гейтс відразу виправився: керівництву IBM була направлена ціла дисертація про необхідність переходу на більш могутній 16-розрядний процесор 8080 від Intel. Текст виявився переконливим, унаслідок чого CP /M була відкинута, і з Digital Research уклали договір на розробку нової операційної системи (утім, деякі достовірні джерела стверджують, що IBM вже мала у своєму розпорядженні процесор 8085А, цілком 16-рязрядний, за винятком 8-рязрядної шини даних; де правда, судити не беремося.)
У Microsoft з'явився час, щоб випередити DR, і фірма не упустила ні секунди. Тим більше, що доля була більш ніж поблажлива: Пол Аллен установив контакт із маленькою компанією Seattle Compute Products, що мала потрібну операційну систему, але елементарно ще не встигла оптимізувати її до моменту появи IBM PC, "реліз" якого повинен був відбутися через місяць. До придбання розробки Seattle Computer, 86-DOS, Microsoft запросила на роботу Тіма Паттерсона, її творця. Гейтс і компанія активно доводили до розуму викуплену в Seattle Computer ОС, працюючи по 25 годин на добу. Другий раз поталанило, коли вдалося загітувати IBM укласти контракт із Microsoft на постачання нової операціонної системи.
Умови контракту, що менеджери вивчають тепер як приклад класичної помилки, були виконані. Відповідно до нього, IBM узяла на себе видатки на виробництво системи і пообіцяла продавати комп'ютери тільки з PC-DOS (перша версія MS-DOS), перераховуючи при цьому Microsoft відсотки з кожної проданої машини.
1975. 25 червня. Microsoft стає приватною корпорацією, керівництво якої беруть на себе Білл Гейтс, голова правління, і Пол Аллен, виконавчий віце-президент. 2 серпня. IBM представляє свій ПК, у якому використовується 16-бітна операційна система Microsoft - MS-DOS 1.0, а також BASIC, COBOL, Pascal і інші програмні продукти Microsoft Inc.
1982. 1 квітня. Відкрито перше представництво по збуту і маркетингу в Європі, а також перше іноземне відділення компанії - у Великобританії.
27 квітня. Microsoft повідомляє про BW-BASIC, продукт для підтримки графіки, що дає більше можливостей для роботи разом з Microsoft BASIC.
Листопад. Швидко росте кількість інсталяцій MS-DOS - за перші 16 місяців ліцензію в Microsoft на цю 16-розрядну операційну систему купили 50 виробників комп'ютерів.
Залежність Microsoft від однієї тільки IBM суперечила волелюбному духу Гейтса. Наступне напрямок патронам великий лист був присвячений доцільності продажу MS-DOS по ліцензії іншим виробникам комп'ютерів. "Поширення MS-DOS допоможе бороти з впливом головного конкурента, Apple Computer" - IBM здалася перед цим аргументом. Але це було ще не усе.
З початку вісімдесятих років виробництво комп'ютерів на Заході починає рости, можна сказати в геометричній прогресії. IBM поки зберігало лідерство, однак, уже не могла вважатися монополістом: була утворена і почала активно розвиватися Compaq, ринок PC привернув увагу Hewlet-Packard, Texas Instruments. Але представляється малоймовірним, що ці фірми змогли б вдало конкурувати з IBM. Вловивши актуальність моменту, Білл призвав деяких ведучих виробників PC ( Наприклад, Compaq ) створювати продукцію, розраховану на повну сумісність з машинами IBM - для того, щоб будь-яка програма, написана для IBM, могла бути використана на цих комп'ютерах. Дарунок переконання Гейтса привів до того, що MS-DOS стали скуповувати оптом і вроздріб, ледве не встаючи за нею в чергу - на 80 % усіх ПК була встановлена саме MS-DOS, завдяки чому і виникло поняття "IBM-сумісність". Успішне просування MS-DOS стало першим кроком Microsoft до монополії.
Зрозумівши, до яких результатів привів договір з Microsoft, керівництво IBM спробувало домогтися перегляду умов угоди. Але оскільки для цього були підстави тільки морального порядку, спроби ні до чого не привели.
Початок 1983 року було ознаменовано випуском персонального комп'ютера Lisa від Apple, на якому - не дуже, щоправда, успішно - використовувався графічний інтерфейс. Нестабільність роботи і висока ціна "Лайзы" визначили її неуспіх серед користувачів , зате створений у 1984 році з урахуванням наробітків проекту Lisa комп'ютер Macintosh розійшовся "тиражем" більш 100 тисяч екземплярів за перший же рік продажів. Успіхом Apple негайно скористалася Microsoft - її перші продук- ти з графічним інтерфейсом, Word і Excel, були розроблені саме для Macintosh.
Над графічною оболонкою Lisa і PC адепти Dos просто сміялися, називаючи її WIMP-інтерфейсом (window, Icons, Mice, Pointers, wimp у перекладі - "занудотний"). Папки і довгі імена файлів, що є нині невід'ємною частиною Windows, також ведуть своє походження з комп'ютерів від Apple, що лише в 1990-м року догадалася подати на Microsoft у суд, обвинувачуючи ту в "плагіаті". 1983. Квітень. У Microsoft створено засіб уведення, що уміщається в руці, у комп'ютер Microsoft Mouse, що має дуже низьку ціну. 23 вересня. Microsoft представляє публіці Microsoft Word - текстовий редактор для MS-DOS. 10 вересня. Microsoft анонсує Windows, розширення операційної системи для MS-DOS, що представляє собою универ- сальне операційне середовище для графічних прикладних програм. Програма Windows була показана на виставці COMDEX за підтримкою 23 виробників комп'ютерної техніки і декількох великих постачальників прикладного програмного забезпечення.
Засновано підрозділ Microsoft Press, що займається випуском книг. 1984. Січень. Microsoft займає лідируюче місце серед виробників програмних продуктів для комп'ютерів Apple Macin- tosh. Apple повідомляє про використання BASIC і Multiplan для своїх комп'ютерів на презентації PC Macintosh.
Квітень. У Microsoft створюється новий підрозділ - Hardware and Peripherals, для розширення продажів на ринку комп'ютерної техніки, що використовує програмні продукти Microsoft. Травень. Відбувається передача інструментарію для розвитку Windows виробникам комп'ютерної техніки і незалежних продавців програмного забезпечення. У цьому місяці Microsoft також представляє на ринку ПО Project, програму для розміщення і розподілу ресурсів.
Липень. Продовжує збільшуватися число інсталяцій MS-DOS - ліцензію придбало вже 200 виробників комп'ютерної техніки.
Август. IBM випускає остаточну версію IBM PC AT із системним програмним забезпеченням Microsoft - MS-DOS 3.0, MS-DOS 3.1 і XENIX. Корпорація Microsoft повідомляє про продажі графічної програми для бізнесу Chart.
Жовтень. Microsoft створює і починає продажу програм File і Word для PC Macintosh.
Користувачам Windows 1.0, нарешті, представляється можливість працювати одночасно з декількома програмами і вільно переключатися між ними. Правда, перекриття вікон не допускається, що різко знижує зручність середовища. До того ж, для Windows 1.0 пишеться досить таки мало програм, у підсумку вона не одержала поширення на ринку.
1986. 13 березня. Акції Microsoft надходять у відкритий продаж і починають продаватися по 21 долару за акцію, але до кінця дня їхня вартість зростає до 28 доларів. Початкова пропозиція акцій піднялося до 61 мільйона доларів. 18 квітня. Асоціація постачальників програмного забезпечення присуджує щорічні премії "Кращі програмні продукти" по категоріях "Краща програма для бізнесу" і "Самий продуктивний продукт" Microsoft Excel для PC Macintosh, по категоріях "Краще технічне досягнення", "Кращий користувацький інтерфейс" і "Кращий продукт року" - Microsoft Windows.
1987. Квітень. Microsoft і IBM повідомляють про угоду на розробку операційної системи OS/2.
8 вересня. Виходить перша прикладна програма Microsoft на компакт-диску - Bookshelf.
6 жовтня. Корпорація повідомляє про нову версію Excel для Windows.
1988. 23 травня. Продано мільйонну копію Microsoft Mouse. 31 травня. З'являється операційна система OS/2, версія 1.1 з Presentation Manager.
Листопад. Міжнародні продажі досягають 48 % від усіх продажів програмного забезпечення Microsoft. Excel for Windows 2.0 - перша електронна таблиця з графічним інтерфейсом для IBM-сумісного ПК - задумувався ка програма, за допомогою якої Microsoft розраховувала потіснити лідера на ринку електронних таблиць, пакет LOTUS. Правда, Excel був досить вимогливий до ресурсів, а для його використання були потрібні власні драйвера пристроїв, що трохи знижувало конкурентноздатність продукту.
1987. 9 грудня. Відбувся релиз Windows 2.0. На відміну від попередніх версій з мозаїчною системою розміщення вікон, тут реалізована система вікон, що перекриваються. Крім того використовуються достоїнства захищеного режиму процесора 80826, що дозволяє програмам перебороти обмеження обсягу основної пам'яті DOS у 640 Кбайт. У червні 1988 року виходить версія 2.1, перейменована в Windows 286. Також 9 жовтня 1987 р. була випущена Windows 386 - редакція Windows 2.0, оптимізована для новітнього процесора від Intel; у ній закладений фундамент більшості майбутніх функцій Windows 3.0.
Операційно система OS/2 починалася як спільна розробка IBM і Microsoft (хоча велику частину роботи повинна була виконати Microsoft ). Вона була задумана як заміна DOS. Уже тоді було зрозуміло, що DOS, з її обмеженнями по пам'яті і по можливостях файлової системи, не зможе скористатися обчислювальною потужністю комп'ютерів, що з'являються. OS/2 була добре продуманою системою. Вона повинна була підтримувати багатозадачність, віртуальну пам'ять, графічний користувацький інтерфейс, віртуальну машину для виконання DOS-додатків.
Перші версії OS/2 не зробили значного впливу на ринок. Версія OS/2 1.0, випущена в 1987 році, володіла більшістю технічних властивостей, необхідних для багатозадачної ОС. Однак у ній був відсутній менеджер графічного передставлення (presentation manager, PM ), а також драйвера для багатьох популярних принтерів і інших пристроїв. Версія OS/2 1.1, що з'явилося в 1989 році, містила рудиментарну версію РМ, що, нарешті, уможливлювала використання графічних додатків у декількох вікнах. Випущена в 1990 році версія 1.2 мала поліпшений РМ, хоча він і не випливав обще- прийнятим концепціям графічного інтерфейсу. З'явилися драйвера для більшості принтерів і інших периферійних пристроїв.
Але дискредитація OS/2 уже відбулася. Версія 1.2 не стала набагато краще попередніх і усе ще висувала значні вимоги до апаратури. Крім того, багато популярних DOS-додатків виявилися для користувачів OS/2 недоступними, а ті, що були доступні, не могли взаємодіяти із середовищем OS/2, залишаючись з перевіреною DOS. Багато користувачів вирішили перейти на нову платформу Windows 3.0 чи почекати, поки з'явитися що-небудь принципово краще.
Труднощі OS/2 змушують Microsoft продовжити роботу над Windows, а IBM по колишньому веде розробку OS/2. Через деякий час представники IBM висловлюють невдоволення тим, що Microsoft переносить акцент на розробку Windows. Після появи Windows 3.0, коли за рік було продано 3 мільйони екземплярів системи ( тоді як з моменту завершення розробки в 1987 році удалося продати лише 300 тисяч пакетів OS/2. ), шляхи двох корпорацій остаточно розходяться. Сам Гейтс, відмітаючи всі обвинувачення, що як не мають основ, скромно говорить, що вся справа в тім, що " Microsoft сильно змінила світ ".
У червні 1988 року фірма Digital Research випускає DR-DOS, що, на думку преси, перевершує MS-DOS завдяки більш могутнім утилітам. Однак подальшому розвитку ОС перешкодила необхідність внесення змін для забезпечення сумісності з Windows, і DR-DOS так ніколи і не завоювала значної частки ринку, померши в 94-му.
1990. 13 березня. Корпорація повідомляє про нарахування 100 % дивідендів по акціях. Акціонери довідаються про те, що одержують одну до- полнительную акцію на кожну акцію, придбану до 26 березня 1990 р. 2 квітня. З'являється російська версія MS-DOS - перший програмний продукт, локалізований для радянського ринку. Число іншомовних версій MS-DOS досягло 13.22 травня. Корпорація повідомляє про вихід Windows версії 3.0.25 липня. На святкуванні 15-річчя компанії оголошено про річний доход у 1 мільярд 18 мільйонів доларів. Microsoft стає першою компанією постачальником програмного забезпечення, обсяг продажів якої перевищив 1 мільярд доларів у рік. Число співробітників Microsoft на той час складало 5975 чоловік. 17 вересня. Оголошено про початок програми по маркетингу Windows - найбільшої маркетингової програми одного продукту за 15-літню історію Microsoft.
Коли вийшла Windows 3.0, багато хто погодився з тим, що ця система, що мала графічний інтерфейс і могла працювати в багатозадачному режимі, дійсно виглядає більш дружелюбною і зрозумілий для користувача. Удосконалення, орієнтовані на програмістів, привели до вибуху активності на ринку ПО для Windows. Стабільність ОС залишає бажати кращого, але Windows 3.0 стає домінуючому продуктом на ринку завдяки попередній установці на нових комп'ютерах і широкій підтримці з боку незалежних постачальників апаратних засобів і програмного забезпечення. Завзяте прагнення Microsoft зробити Windows працездатною ОС нарешті приносить плоди. Після появи на ринку Windows 3.0, що робить комп'ютер цілком доступним для непрофесіонала, Apple подала в суд на Microsoft, обвинувачуючи її в порушенні авторських прав.
Над Windows, не відриваючись від дисплеїв, близько 10 років працював майже весь колектив фірми. І ті, хто не витримував скаженого ритму, звільнялися. У 1986 році Гейтс розстався навіть з Полом Алленом, що через тривале комп’ютерне опромінення і перевтому занедужав раком крові. На щастя, Полу вдалося побороти смертельну недугу. Довідавшись, що кращий друг уже ніколи не зможе працювати в повну силу, Гейтс зважився викликати його на розмову, у результаті якого Аллен був змушений залишити фірму, продавши Біллові свої акції, щоправда, по дуже вигідній ціні.
1991. 9 січня. У Microsoft анонсована програма Excel для Windows, OS/2 і Macintosh одночасно.
1993. 1 січня. Microsoft відзначає 10-літній ювілей текстового процесора Microsoft Word, що у 1983 році з'явився для MS- DOS, у 1984 р. - для Macintosh і в 1989 р. - для Windows. За даними Dataquest Inc., у світі нараховується більш десяти мільйонів користувачів Word. 22 березня.
30 березня. Microsoft представляє операційну систему MS-DOS версії 6.0, що включає інтегровану утиліту ущільнення даних DoubleSpace.
14 квітня. Число зареєстрованих користувачів Microsoft Windows перевищує 25 мільйонів: Windows стає самої популярний у світі графічною операційною системою. На виставці Windows World в Атланті офіційно оголошено про вихід Microsoft Windows NT. 8 листопада. Вихід Microsoft Windows for Workgroups 3.11. 6 грудня. У щорічному рейтингу журнал "Fortune" називає Microsoft "Самою інноваційною компанією в США" ("1993 Most Innovative Company Operating in the U.S.A.").
7 грудня. Вихід перших програмних продуктів Microsoft, орієнтованих винятково для дітей, - Creative Writer і Fine Artist.
Для роботи першої версії Windows NT, 3.1, споконвічно орієнтованої на на аудиторію вимогливих користувачів і ринок серверів, потрібно ПК високого класу; крім того, продукт не вільний від шорсткостей. Однак Windows NT добре прийнята розроблювачами завдяки її підвищеній защищености, стабільності і розвитому API-інтерфейсу Win32, що спрощує складання могутніх програм. Проект починався як OS/2 3.0, але в підсумку продукт був цілком перероблений.
За допомогою Windows NT Microsoft зробила неможливе - потіснила на ринку мережевих операційних систем 15-річного монстра Novell. У 96-му році Microsoft вдалося продати більше копій Windows NT Server, чим Novell - копій NetWare 3.x і 4.x. У цьому бліцкригу Microsoft використовувала проти Novell усі види зброї, винайдені самою Novell, включаючи фірмове навчання. Саме Novell уперше застосувала фірмове навчання як метод просування своєї продукції, перші авторизовані навчальні центри і сертифіковані фахівці Novell з'явилися в 1986 році. Microsoft і не стала придумувати нічого кращого, а відразу після випуску Windows NT прийнялася ударними темпами створювати аналогічну мережу навчання. Усього за три роки вдалося підготувати 100 тис. сертифікованих професіоналів по продуктах Microsoft, у тому числі і по Windows NT. Бажаний результат був досягнутий.
1994. 1 лютого. У Росії почата сертифікація фахівців із програмних продуктів Microsoft. 28 червня. Microsoft купує компанію SOFTIMAGE Inc., що є ведучим розробником засобів двох- і трьохвимірниї комп'ютерної анімації і візуалізації.
8 вересня. Оголошено офіційну назву нової версії Windows, відомої під кодовою назвою "Чикаго", - Microsoft Windows 95.
14 листопада. Початок нової рекламної компанії Microsoft, що проходить під гаслом "Wher do you want to go today?"
Невеликий сейсмічний поштовх, що сильно похитнув позиції Microsoft, стався в березні 1994 року. З'явилася Linux 1.0, нова багатокористувацька операційна система сімейства UNIX, що зародилася як аматорський проект. Її поява послужила початком руху за відкритість ОС, зміни в які можуть вносити всі бажаючі, сприяючи удосконалюванню основного продукту. Нові програми можуть бути швидко перенесені в середовище Linux, часто до того, як вони стають доступними в середовищі Windows. Те ж саме стосується і підтримки нових апаратних засобів. Linux до останнього часу не користувалася великим успіхом у широкої публіки, але викликала безсумнівний інтерес (Компанія Netscape навіть розглядала питання про інтеграцію Linux і Netscape, щоб кинути виклик Windows NT.)
Що стосується останнього часу... усього за кілька місяців Linux перетворилася з "інструмента хакерів" у платформу, популярність якої за даними International Data Corp., росте на 200 % ( !!! ) у рік. У березні фірма Corel повідомила, що було скачано більш 1 мільйона копій її безкоштовної програми WordPerfect8 для Linux. Недавно два найбільших виробники персональних комп'ютерів, Dell і IBM, уперше заявили про те, що будуть пропонувати споживачам машини з операційною системою Linux, що є прапором антигейтівського руху за "freeware".
1995. 8 травня. Microsoft Mail визнана найбільш розповсюдженою системою електронної пошти - в усьому світі нараховується 7 мільйонів користувачів.
Червень. Вихід Visual FoxPro 3.0.
14 червня. Операційна система Windows 95 запущена у виробництво.
24 серпня. Початок продажів Windows 95.
19 вересня. Початок виробництва Microsoft BackOffice версії 1.5 - першого інтегрованого серверного програмного обеспе- чения. 27 листопада. Випущений Internet Explorer 2.0.
14 грудня. Microsoft і MBC анонсують спільну всесвітню цілодобову інформаційну мережу кабельного телебачення - MSNBC Cable і інтерактивну електронну службу - MSNBC Online.
Після численних затримок і беспрецендентної для програмного продукту рекламного галасу вийшов Windows 95. Піддавшись загальному ажіотажу, у чергах за нею стояли навіть люди, що не мали комп'ютера. "Windows 95 - сама дружня користувачу версія Windows, для інсталяції якої не потрібно попередньо встановлювати DOS!" У Windows 95 значно удосконалений інтерфейс, мається вбудований набір протоколів TCP/IP, утиліта Dial-Up Networking і допускається використання довгих імен файлів.
24 листопада Гейтс закінчує роботу над книгою "Дорога в майбутнє”, вона тиражується в кількості більше півтора мільйона екземплярів і практично миттєво стає бестселером номер один в Америці. Переведена на двадцять мов.
1996. Січень. Продано 25 мільйонів копій Windows 95. Щомісяця на цю операційну систему переходить 2 мільйони користувачів. 12 березня. Microsoft анонсує технології Active. 12 березня. America Online і Microsoft укладають стратегічну угоду про партнерство - AOL інтегрує Місrоsоft Internet Explorer як стандартну програму для перегляду Web для 5 мільйонів своїх користувачів.
25 березня. Число обонентов мережі MSN (The Microsoft Network) досягає 1 мільйона.
2 квітня. Виходить Microsoft Exchange Server - перший інтегрований сервер обміну повідомленнями і груповою роботою. 9 квітня. Digital, MCI і Microsoft створюють альянс для інтегрованого рішення для підприємств компанії розширюють співробітництво і створюють рішення для організації интрамереж, обміну повідомленнями і групової роботи, що буде поставляти MCI.
16 квітня. Microsoft повідомляє про вихід системи керування базами даних Microsoft SQL Server 6.5 з вбудованою підтримкою інтернет, можливістю тиражування в різнорідних середовищах і новій архітектурі динамічного блокування.
30 травня. Початок поширення бета-версії Microsoft Explorer 3.0.
4 червня. Microsoft анонсує "Normandy" - нову платформу для комерційних Internet-служб. Це перше рішення, призначене безпосередньо для постачальників послуг Internet і комерційних Web-вузлів.
11 червня. Microsoft купує компанію eShop Inc., що є ведучим постачальником технологій для електронної комерції в Internet.
13 червня. На брифінгу для користувачів і провідних комп'ютерних компаній світу в Сан-Хосе (шт. Каліфорнія, США) Білл Гейтс оголосив стратегію Microsoft в галузі intranet. Продемонстровано широкий спектр новітніх продуктів і технологій, що готуються до випуску, - Microsoft Office 97 з інтегрованими Web-технологіями, сервер каталогів Dirctory Server, інтегрований з Internet і intranet, Windows NT Server 4.0, нова платформа Normandy для комерційних Internet-служб.
17 червня. Початок бета-тестування Microsoft SNA Server 3.0.
26 червня. Виходить бета-версія проксі-сервера Microsoft на базі Windows NT, під кодовою назвою "Katapult".
15 липня. Починає працювати цілодобова інформаційна мережа кабельного телебачення - MSNBC Cable.
15 липня. Microsoft починає широке поширення бета-версії своєї нової мови програмування Visual Java++.
31 липня Microsoft випускає Windows NT 4.0, істотно поліпшену в порівнянні з версією 3.51: з'явився користувацький інтерфейс Windows 95, розширені функції для роботи з апаратними пристроями і численні вбудовані серверні процеси, такі, як WEB-сервер Internet Information Server. Спочатку частка цієї ОС, призначеної для заміни Unix, на корпоративному ринку США балу невелика, але згодом вона різко зросте, і Windows NT стає платформою для інтрамереж і загальнодоступних вузлів Інтернету.
Жовтень 1996. Корпорація Microsoft випускає OEM Service Release 2 (OSR2) for Windows 95, що призначенна для виготовлювачів ПК, що встановлюють цю ОС на нових машинах. У ній виправлені помилки і удосконалені багато убудованих функцій і панелі керування Windows 95. Деякі "нововведення" Windows 98 з'явилися в OSR2, у тому числі файлова система FAT32, що забезпечує більш ефективне використання простору на твердому диску, і поліпшена утиліта Dial-Up Networking. До складу OSR2 увійшов Internet Explorer 3.3 - перший вдалий браузер фірми Microsoft.
1997. 23 вересня. Перша бета-версія Windows NT 5.0 представлена на конференції програмістів. Фундаментальна нова версія забезпечить сумісність з апаратними засобами наступного покоління, а також буде володіти усовершенствоваными функціями адміністративного керування і захисту даних. Дата випуску - січень 1997 р.
25 червня. Корпорація Microsoft випускає Windows 98 - останню версію Windows на базі старого ядра. Система Windows 98 інтегрована з браузером Internet Explorer 4.0 і сумісна з багатьма новими апаратними стандартами - від USB до специфікації керування ACPI.
Ситуація c Windows 98 нагадує ситуацію з Windows 3.11. Частина користувачів вважає, що Windows 98 - це Windows 95, але з установленим Internet Explorer 4.0, і дійсно, зовнішніх відмінностей між ними дуже мало. Різниця лежить всередині, під шаром "косметики". Це, у першу чергу, поліпшений механізм керування оперативною пам'яттю,. частково запозичений з Windows NT, поліпшені засоби керування Windows і багато чого іншого.
Але це як і раніше ОС із сімейства Windows 3.x/9x, в основі якої лежить ядро, розроблене в 1988-1989 роках для проекту Windows /386 3.0 (що ввійшов у Windows 3.0). У цьому легко переконатися, заглянувши у файли, що поставляються в складі комплекту для розроблювача драйверів під Windows 98 (Win98 DDK - Device Driver Kit). Заголовні файли, що містять описи структур даних, використовуваних ядром Windows, і файли зі зразками коду насичені повідомленнями: "написаний у 1988 році", "написаний у 1988 році, цілком переписаний у 1988 році, виправлений у 1989 році", і їм подібним.
Windows 98 - останній продукт Microsoft, побудований на старому ядрі. У новій системі, Windows 2000, используеися програмний код Windows NT.
У 1998 році Microsoft випускає Office 98 для Macintosh - як розширення раніше випущеного пакета Office 97. Іронія долі - користувачі Мас'ов "сидять" на софте від Microsoft.
Новітня історія Microsoft багата хвилюючими подіями. У січні 99-го року випущена Encarta Africana, чергова мультимедійна енциклопедія, цього разу присвячена життю народів Африки. У лютому відкривається перший онлайновый магазин Microsoft, а в березні надходить у продаж нова книга Білла Гейтса "Бізнес зі швидкістю думки", основна ідея якої добре відбита в назві. 18 березня для вільного скачувануя стає доступний MSIE 5.0; за перший тиждень програму скачали більш 5 мільйонів разів.
Закінчуючи історію Microsoft, не можна не згадати про останні голосні подіях. Мін'юст США (за підтримкою таких монстрів, як International Business Machines Corp., Netscape, Novell, Oracle і Sun) 22 жовтня 1988 року оголосили про початок розслідування діяльності Microsoft у зв'язку з порушенням останньої "указу про згоду" 1995 р. фактом включення у свою операційну систему Windows власного web-браузера "Internet Explorer". Як вважає головний прокурор Дженет Рино (Janet Reno), Microsoft "незаконно користається перевагами, що дає монополія на Windows, щоб захищати і розширювати цю монополію й обмежувати вибір споживачів". Варто відзначити, однак, що міністерство юстиції переслідує Microsoft не за порушення антитрестівського законодавства, а за порушення раніше заключеної угоди, підписаної в ході розслідування його діяльності в 1994 р. У захист своєї компанії Гейтс написав у "Уолл Стрит Джорнел" (Wall Street Journal) від 5 листопада 98 року, що "американське антитрестівське законодавство існує не для придушення конкурентів, а для надання споживачам можливості широкого вибору товарів і послуг за справедливими цінами". Більш того, "подальше удосконалення Windows, щоб програма могла підтримувати стандарти Інтернет, - це не прикраса; це критично важливо для збереження конкурентоспроможності Windows. Сказати Mіcrosoft, що він не має право удосконалити Windows, значить сказати нам, що ми не маємо права брати участь у конкурентній боротьбі".
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-igri-po-angliyskomu-yaziku-zasedanie-shkolnogo-soveta-p.html
|
Сценарий игры по английскому языку «Заседание школьного Совета по распределению пожертвований на улучшение работы школы»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/25/ae9f6be22f6bb5d300a65df6f9ec371d.doc
|
files/ae9f6be22f6bb5d300a65df6f9ec371d.doc
| null |
https://doc4web.ru/astronomiya-/koloradskiy-zhuk.html
|
Колорадський жук
|
https://doc4web.ru/uploads/files/240/b0816df1c74729b8bcb6ee86fb043e1d.docx
|
files/b0816df1c74729b8bcb6ee86fb043e1d.docx
|
Реферат з біології
Колорадський жук
Ворог №1
Раніше нікому не відомий картопляний листоїд, який жив на диких видах пасльонових рослин у США та Мексиці, після введення в культуру картоплі перейшов на цей вид і у 1859 році повністю знищив насадження її в штаті Колорадо, за що і отримав назву колорадський жук. Починаючи з 70-х років позаминулого століття, колорадського жука неодноразово завозили з продовольчими культурами в різні країни Європи, але там його успішно ліквідували. Під час першої світової війни шкідника завезли у Францію, і до 1922 року він розмножився настільки, що знищити його було неможливо. У 1935 році жук активно поширився по всій Європі. На території Радянського Союзу його вперше виявили у 1949 році у Львівській області.
В межах України колорадський жук залишається найнебезпечнішим шкідником картоплі та помідорів
Якщо створюються сприятливі умови, то за одне літо самка жука може дати три покоління, що становитиме 80 мільйонів особин, які здатні знищити 100 тисяч кущів картоплі на площі 2 гектари. За даними осінніх ґрунтових розкопок чисельність колорадського жука становить 3 особини на метр квадратний, що значно вище багаторічних значень. Тому на весні-влітку цього року очікується висока чисельність та шкодочинність жука.
Для боротьби з шкідниками такого класу, наприклад колорадського жука треба знати про умови життя цих "шкідників". Як і людина може жити тільки при певних температурних умовах, так і будь-який організм може жити тільки теж при певних температурних умовах.
Наприкінці минулого століття біологія досягла таких вершин, що людина вже починає втручатися у “святая святих” всього живого. З лабораторій біотехнологічних компаній на сільськогосподарські угіддя вийшли створені без застосування класичних селекційних методів генетично модифіковані пшениця, кукурудза, рапс, картопля, соя, рис, тютюн...
На початок 2002 року трансгенні культури вирощували вже понад п’ять мільйонів фермерів, здебільшого у США, Аргентині, Канаді, Китаї. Водночас є країни, які всіляко протистоять проникненню на свої території подібних рослинних форм. Велика Британія не дозволяє, наприклад, комерційне використання ГМ-рослин, більшість країн-членів ЄС та Японія забороняють експортувати до себе продукти, виготовленні з таких рослин.
Кілька років тому і в Україну потрапила генетично модифікована картопля. Повідомлялось, що через токсини, що їх виробляє сама рослина, її не поїдає колорадський жук. I відразу в колах науковців і аграріїв виникла дискусія щодо доцільності поширення “новинки” на наші лани.
Можна сказати, не буде перебільшенням, що Україна пережила заокеанську трансгенну навалу. Скориставшись відсутністю в нашій державі законодавства про біобезпеку при створенні, випробуванні та використанні генетично модифікованих організмів, заїжджі й доморощені комерсанти розгорнули вирощування на полях господарств п’яти областей насіння картоплі, змодифікованої за допомогою генної інженерії. Докладалися відчайдушні зусилля ,щоб пропхнути таку картоплю до Державного реєстру районованих та перспективних сортів. Це означало б, що такій картоплі офіційно відкрито дорогу в масове виробництво.
Колорадський картопляний жук, комаха сімейства листоїдів та інших галенових рослин. Розповсюджений широко, жовтий, смугастий, завдовшки 9-10 мм; крильця яскраво-рожеві. Харчується листям.
Багаторічна боротьба людей із ним позитивних результатів не принесла. Колорадський жук із кожним роком набуває такого імунітету стійкості і такого ступеня, що застосування проти нього різних ОТРУТ справа малоефективна. Відомо, що при обробці картопляного поля отрутами, колорадський жук почуває себе краще, ніж людина, яка виконує цю роботу. Отрута пропікає до картопляної бульби, яка стає небезпечним продуктом харчування. Людина, яка обробляє картопляне поле отрутою, і вдихає пари цієї отрути, отримує значний ступінь отруєння, що негативно відбивається на її здоров’ї. Звідси з’являються і різні хвороби, аж до ракових.
Картопляні ділянки зараз доводиться обробляти як мінімум 2 рази, бувають випадки – 3 і більше разів. За короткий час між обробками з інтенсивним вдиханням пару отрути і протягом кількох десятків років людина стає інвалідом.
Земля, яка знаходиться під посадженою картоплею, насичується отрутою, а коли цю картоплю садити на одному і тому ж місці по кілька років, то ці ділянки стають небезпечними зонами для присутності на них людей. Тому потрібно на цих ділянках оголошувати надзвичайний стан, і вони підлягають обробці спеціальними препаратами, або зніманню шару землі з вивезенням у спеціальні місця. Відомі випадки, коли після обробки картопляного поля отрутою, люди повертаються додому вже хворими, навіть гинули прямо на полі. На цих ділянках землі, які підлягали багаторазовій обробці отрутою і кілька років, небезпечно сіяти навіть зернові.
У нашу державу напередодні, коли з’являються ці комахи, завозять із усього світу стільки отрути, що її вистачить для отруєння всього населення України, тільки не колорадського жука. Багато хто розмірковує, може, і правильно, що коли б всі, що мають ділянки землі з посадженою картоплею, водночас обробляли свої ділянки отрутою, то можливо колорадський жук зник би назавжди з української землі. Віриться, але з великим трудом. Пропоную вивчити положення справ із цим "чудом" у тій місцевості, звідки він з’явився, як він проживає там, яка там проводиться з ним боротьба, а може, його там уже немає.
Люди втомились, вони чекають захисту від наших вчених. Для МНС колорадський жук – теж має визначитися як глобальна надзвичайна ситуація. Чекаємо захисту від неї і сподіваємося на участь у цьому МНС.
Як боротися з колорадським жуком?
Його личинки загинуть, якщо злегка обпилити картоплю цементом або гіпсом;
Якщо картоплю обприснути розчином сечовини (100 г на 10 л води), то від цього загине більшість личинок жука, а рослини одержать позакореневе підживлення;
Ще для боротьби з колорадським жуком спробуйте застосувати відвар із конопель. Для цього візьміть 100 г свіжих рослин у фазі цвітіння, подрібніть, залийте 2 л води і кип’ятіть 5-10 хв. Отриманий концентрований відвар
(200 г) розведіть у 10 л води і обробіть ним картоплю. Жуки повинні від цього загинути, а запах коноплі відстрашуватиме нових жуків;
А для того, щоб полегшити собі збирання жуків і личинок, у лівій руці тримайте миску, у правій - кімнатний віничок. Трохи нахиляючи кущ, над посудом, легко постукуйте по кущу - жуки і личинки сипатимуться, як град. Звичайно цей шкідник пасеться на верхівках картоплиння. Щоб жуки не вилізли з миски, на дно насипте трохи попелу;
Спробуйте вигнати з городу жука за допомогою настою з коріння оману. Візьміть 150 г подрібненого коріння, кип’ятіть у 10 л води і настоюйте протягом доби. Картоплю обприскуйте у суху погоду;
Можна “потоваришувати” картоплю з квасолею. Садіть вперемішку рядок картоплі, рядок квасолі (не виткої, а кущової). Ростуть ці дві культури, не заважаючи одна одній. А жукові таке сусідство не до смаку. Подрібнене бадилля після збору врожаю перекопайте як зелене добриво, бо воно є багате на азот;
Між картоплею добре садити горох. У ньому і тільки у ньому живе і розмножується корисна комаха богомол. Як справжній хижак нападає він на свою жертву, а нею може бути і личинка, і дорослий колорадський жук. Богомол навіть може наздоганяти жуків на льоту;
Пахучий тютюн настільки приваблює колорадського жука, що заради нього, стаючи своєрідним наркоманом, жук залишає картоплю, томати. баклажани, перець. Наївшись пахучого тютюну, личинки шкідника гинуть при перших заморозках.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/samostoyatelnaya-rabota-po-teme-test-yourself-klass.html
|
Самостоятельная работа по теме "Test yourself" 6 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/4/03242b00415bac627da6da9378ad976e.docx
|
files/03242b00415bac627da6da9378ad976e.docx
|
МБОУ Средняя общеобразовательная школа №28 г. Северодвинска
Самостоятельная работа по теме
“Test yourself”
для 6 класса
(УМК «Английский с удовольствием» Биболетовой М.З. и др.)
Подготовила:
Учитель английского языка
Шлипакова Наталья Борисовна
2014
СОДЕРЖАНИЕ:
Самостоятельная работа состоит из 6 заданий:
Задания на проверку употребления изученных времен.
Задания на проверку употребления изученных времен с вариантами ответов.
Задание на проверку умения задавать 5 типов вопросов.
Задание на проверку умения задавать разделительный вопрос.
Задание на проверку умения отвечать на общий вопрос.
Задание на проверку умения употреблять предлоги.
Цель проверочной работы: проверка изученного грамматического материала, проверка изученной лексики по теме
Form 6. Grammar Test.
Put in verbs in the correct form.
We (go) to the cinema next week.
They (play) tennis 2 days ago.
She (read) books every day.
Look! The cat (drink) milk now.
He (do) already his test.
Choose the correct verb.
The town (is, was, were) founded in 1368.
They (will, are, have) already (buy, buying, bought) presents for all their relatives.
What (is, has, does) your sister (doing, done, do) at the moment?
Look! She (is liking, likes, like) our pudding.
In a month I (am, will be, have been) in France.
Write your questions.
We will go to France in 2 days. (общий)
He usually drinks coffee with milk. (альтернативный)
She has already written her poem. (специальный)
The dog is sleeping now. (разделительный)
They bought a new car yesterday. (к подлежащему)
Add the tag endings.
He invited his friends to his place, … ?
Alice has won a funny prize in the show, …?
The brothers don’t get along with their parents, …?
The city is famous for its museums, …?
We will not go to the picnic, …?
Answer the questions.
Can you swim? Yes,
Must we go to school? Yes,
Did he play tennis yesterday? No,
Are you sleeping now? No,
Does my mother like tea? Yes,
Put in the necessary prepositions.
He spent a lot … time translating the articles.
The young mother takes care … her baby.
Linda is responsible … the cultural programme.
Westminster Abbey was founded … St Peter.
The town is rich … parks and museums.
Are you tired … the work?
Her niece is fond … horse racing.
The palace is famous … its history.
Keys.
Will go, played, reads, are drinking, has done.
Was, have bought, is doing, likes, will be.
Will we go to France in 2 days?
Does he usually drink coffee with milk or with lemon?
What has she already written?
The dog is sleeping now, isn’t it?
Who bought a new car yesterday?
Didn’t he, hasn’t she, do they, isn’t it, will we.
Yes, I can. Yes, we must. No, he didn’t. No, I am not. Yes, she does.
Of, of, for, by, of, of, of, for.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/samostoyatelnaya-rabota-po-teme-test-yourself-klass-biboletovoy-.html
|
Самостоятельная работа по теме "Test Yourself" 5 класс (Биболетовой М.З.)
|
https://doc4web.ru/uploads/files/4/355f847a9067196898265359e5af9e64.docx
|
files/355f847a9067196898265359e5af9e64.docx
|
МБОУ Средняя общеобразовательная школа №28 г. Северодвинска
Самостоятельная работа по теме
“Test Yourself ”
для 5 класса
(УМК «Английский с удовольствием» Биболетовой М.З. и др.)
Подготовила:
Учитель английского языка
Шлипакова Наталья Борисовна
2014
СОДЕРЖАНИЕ:
Самостоятельная работа состоит из 4 заданий:
Задание на проверку умения находить и исправлять ошибки.
Задания на проверку умения задавать все типы вопросов к предложению.
Задание на проверку грамматики (времена английского языка).
Задание на проверку грамматики (множественное число существительных).
Цель проверочной работы: проверка изученного грамматического материала, проверка изученной лексики по теме
Test Yourself.
Grammar.
Исправьте ошибки.
1. Does we play tennis?
2. Does he likes Music and Art?
3. What he like?
4. They read books, don’t we?
5. Who does read books?
Задайте 5 типов вопросов.
He watches TV every day.
Выбери правильный вариант.
I (like/likes) coffee.
He (play/plays) computer games.
Do/does she go to school?
I do not/does not swim every day.
It don’t/doesn’t eat meat.
Образуйте мн. число.
A book –
A glass –
A man –
A wife –
A potato –
A city –
A tooth –
Запиши словосочетания в прит. падеже.
The cat of my friend
The book of my sister
The pens of the boys
The disk of the girls
Keys.
Исправьте ошибки.
1. Do we play tennis?
2. Does he like Music and Art?
3. What does he like?
4. They read books, don’t they?
5. Who read books?
Задайте 5 типов вопросов.
Does he watch TV every day?
Does he watch TV or video every day?
What does he watch every day?
He watches TV every day, doesn’t he?
Who watches TV every day.
Выбери правильный вариант.
I (like/likes) coffee.
He (play/plays) computer games.
Do/does she go to school?
I do not/does not swim every day.
It don’t/doesn’t eat meat.
Образуйте мн. число.
A book – books
A glass – glasses
A man – men
A wife – wives
A potato – potatoes
A city – cities
A tooth – teeth
Запиши словосочетания в прит. падеже.
my friend’s cat
my sister’s book
the boys’ pens
the girls’ disk
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/knyazivstvo-andorra.html
|
Князівство Андорра
|
https://doc4web.ru/uploads/files/234/3946af4330728cdd0bf87497d3331384.docx
|
files/3946af4330728cdd0bf87497d3331384.docx
|
1.Географічна характеристика.
Князівство Андорра розташовано досить високо над рівнем моря в районі Східних Піренеїв, між Францією й Іспанією. Площа 465 км2 (за іншими даними ООН, 453 км2). Населення 65 тис. чіл. (1998), говорить на каталанскій мові., а також французькій і іспанській мовах. По віросповіданню - головним чином католики. Ландшафт представляє улоговину з гір з похилими схилами і гостроверхими вершинами, розсічену долинами верхнього і середнього плину р. Валира (басейн р. Ебро) і її припливів, а частково також р. Арьєж (басейн р. Гаронни). Найнижча точка - Риу-Валіра (Riu Valira) - 849 метрів над рівнем моря, найвища точка - Кома-Педроса (Coma Pedrosa) - на висоті 2946 метрів над рівнем моря. Літо у високогір'ях холодних і сухе, хоча в долинах достатно тепло, зими холодні і сніжні, але, як правило, дуже сонячні. Ландшафт і клімат являють собою ідеальне сполучення для катання на лижах.Що є причиною припливу туристів
Столиця Андорри - Андорра-ла-Велла (Andorra La Vella); країна поділяється на сім адміністративних округів. Природні ресурси країни представлені гідроенергетикою, мінеральними водами, лісом і залізною рудою. Андорра не має власного міжнародного аеропорту: Барселона знаходиться усього в 3 годинник їзди, відмінні дороги зв'язують Андорру з Іспанією і Францією.
2.Історична характеристика.
Походження Андорри губиться в нетрях історії. Імовірно, це було одне з буферних держав, створених Карлом Великим для захисту християнської Франції від арабів. За традицією Карла Великого вважають засновником держави, а його син Людовик Благочестивий подарував жителям Андорри Велику Хартію волі (Маgna Carta). Перше згадування в джерелах про Андорру відноситься до 805. У середні століття територія Андори була феодальним володінням в основному графів де Фуа і єпископів Урхельских. Своєрідну форму «незалежності» країна одержала в результаті виниклих у 13 в. розбратів між останніми , котрі в 1278 підписали договір («Акт-пареаж»). Відповідно до цього договору, над Андоррою встановлювався подвійний сюзеренітет графів Фуа і єпископів. Цей договір діє дотепер. Спадкоємці єпископа і понині є співправителями, а права графів Фуа перейшли спочатку до короля Наварри, потім до короля Франції, а пізніше – до її президента. Під час Французької революції Андорра стала незалежною, тому що новий уряд Франції скасував усі колишні акти, але в 1806 при Наполеонові андорці звернулися до нього з петицією про відновлення Акт-пареажа. Наполеон погодився, помітивши, що «Андорра – політичний курйоз, якому необхідно зберегти», і проголосив її конституційною республікою. У 1866 в Андоррі була введена конституція, у 1867 - трохи обмежена влада єпископа в області внутрішнього життя громад. Однак у житті і звичаях народу Андорри дотепер збереглися пережитки дофеодальних і феодальних відносин (общинна власність на землю, звичайне право, залишки кровних відносин і т.д.).У країні існують два опозиційні політичні угруповання - "група молодих" (т.зв. Андоррський національний союз) і "група старих".Хоча насправді Андорра стала незалежною в 1278 році. Співправителями цієї країни є французький президент і іспанський єпископ Урхельский, але вони зовсім не втручаються в справи цієї країни.
3.Структура економіки.
Андорра є незалежною європейською державою, парламент якої обирається шляхом демократичних виборів; титулярний уряд на місцях представляють чиновники, називані "жезлоносцями" (vergeurs). Однопалатний законодавчий орган - Загальна рада (Consell General) складається з 24 членів, що обираються кожні чотири роки. Половина з них вибирається безпосередньо в округах, інша половина - через голосування по національному виборчому листу. За рекомендацією Загальної ради співправителі призначають керуючого (Cap de Govern) - прем'єр-міністра, останній же, у свою чергу, призначає кабінет міністрів.
Законодавча система заснована на французькому і іспанському цивільних кодексах і на незалежному судовому праві по конституції 1993 року. Андорра є цілком пільговою в плані законодавства територією, однак юридичні процеси на рівні вищих судових інстанцій можуть виявитися досить складними. Судові функції в Андоррі здійснюють: один із двох бальї (французький і єпископський), апеляційний суддя, вищий суд і церковний суд єпископа; діє також трибунал по кримінальних справах. Оскар Рибас Рейг, що очолював уряд Андорри в 1990–1994, провів у країні політичну реформу, що увінчалася прийняттям у 1993 новій конституції. З тих пір у політичному житті Андорри помітну роль грають Національне демократичне об'єднання, до якого належить Рибас Рейг, і Ліберальний союз. Жодна з цих партій не має чіткої ідеологічної програми. У листопаді 1994 Рибас Рейг пішов у відставку після того, як висунуті їм проекти оподатковування і розвитку інфраструктури викликали широке невдоволення населення. Уряд очолив Марко Форне Молне, лідер Ліберального союзу. Ця партія одержала 18 з 28 місць у Генеральній раді на виборах у лютому 1997.
Сільське господарство представлене тваринництвом, головним чином пасовищне вівчарство. Загальне поголів'я худоби – білш ніж 30 тис. Обробляється близько 4% території країни. У долинах і по нижніх ділянках схилів вирощуються ячмінь, жито, картопля, виноград, тютюн. Підсобні промисли - вирубка лісу і випал деревного вугілля. Є підприємства харчової промисловості, кустарне виробництво сувенірів, предметів побуту. У м. Эскальдес - єдина ГЕС потужністю 26,5 Мвт (1 Мвт = 1000 Квт). Значна галузь економіки - обслуговування іноземних туристів, число яких досягає більш 1 млн. люд. у рік. Шосейною дорогою Андорра зв'язана з Францією й Іспанією. З Андорри вивозять вовну, сир, деревне вугілля. Хоча в країні є багаті запаси заліза і свинцю, їхні родовища погано освоєні, оскільки велика вартість транспортних витрат. Лише в декількох місцях ведеться видобуток залізної і свинцевої руд і мармуру. Серед місцевих галузей господарства виділяються настриг і прядіння вовни, вирощування і переробка тютюну, різні кустарні промисли. Безмитна зовнішня торгівля створює можливості для фінансових операцій іноземних фірм. В Андорі нараховується 9 банків. У обігу французький франк і іспанська песета. Поштова унія з Францією й Іспанією. У Піренеях поширена контрабанда. Перед Другою світовою війною основним предметом контрабанди був тютюн. В даний час у цю сферу втягнуті також побутова електроніка, спиртні напої й інші товари, звичайно оподатковувані високими податками. Наприклад, автомобілі купують у Франції, реєструють в Андоррі і з вигодою продають в Іспанії. Процвітаюча економіка Андорри - на 100% приватновласницька й обслуговуваєма на місцевому рівні. Її нерегульована банківська система одна із самих надійних у світі. Об'єктивна наступна характеристика: процвітаюча, суперкомп'ютеризована, енергійна, розсудлива і цілком орієнтована на своїх клієнтів. Деякі найбагатші люди світу стали віддавати перевагу банкам Андорри, а не знаменитим аналогічним організаціям Швейцарії.
Історично сільське господарство Андорри через незначну площу, придатної для оброблення землі, спеціалізується на розведенні овець, свиней і великої рогатої худоби. У наш час скотарство і ферми як і раніше зберігають важливе значення в економіці країни поряд з тютюновим виробництвом, але туризм став, безумовно, домінуючою галуззю, що забезпечує не менш 80% ВВП. Основним магнітом, що притягає туристів, є відсутність податків або ПДВ, хоча відносні переваги Андорри в порівнянні з Францією або Іспанією вже починають зникати, оскільки обидві країни почали процес лібералізації своїх ринків.
ВВП із розрахунку на душу населення складає 20 000 доларів, що ближче до нижньої границі середнього показника по європейських країнах. Однак з обліком мінімальних урядових витрат і практично відсутністю податків Андорра є цілком перспективною країною. Виробництво (здебільшого зв'язане з тютюновою промисловістю) і зростаючий сектор фінансових послуг складають по 5% ВВП кожний. Більшість товарів є імпортними, що приводить до явного структурного дефіциту торговельного балансу. Темпи росту коливаються досить сильно: економіка Андорри залежить від стану справ у сусідніх державах. В даний момент економіка знаходиться в гарному стані, темпи росту оцінюються приблизно в 5% або навіть більше.
Андорра не має власної офіційної валюти, у країні мають ходіння самі різні валюти. Найбільше часто використовуються французький франк і іспанська песета, національні рахунки ведуться в іспанських песетах. Обмінний курс складає приблизно 189 494 іспанських песет (ESP) за 1 долар США.
В Андоррі не існує оподатковування компаній або приватних осіб, за винятком скромної щорічної плати за реєстрацію, деяких муніципальних податків і податків на угоди з майном. Немає якого-небудь спеціального законодавства у відношенні офшорних осіб, не існує також і трастів (законодавство Андорри є винятково цивільним). Проблемою для офшорних компаній є той факт, що Андорра наполягає на тому, щоб дві третини компаній знаходилися у власності громадян цієї країни , чи досить довго проживаючих тут резидентів. Хоча для повсякденної роботи номінальні призначення цілком можуть допомогти обійти цю вимогу, проте, з погляду законодавства таке положення справ - це реалії. Таким чином, офшорний бізнес Андорри обмежується досить багатими приватними особами.
У якості "кращого будинку для грошей" Андорру важко перевершити. Банки є більш ніж надійними, при цьому в країні не існує валютного контролю або контролю над капіталом. Номерні банківські рахунки відомі тільки вам, вашому банкіру і Господу Богу. Тверде законодавство щодо можливостей відмивання грошей перешкоджає кримінальній діяльності - за винятком запобігання сплати податків, що в Андоррі не розглядається як злочин.
Контроль над імміграцією здійснюється проживанням і дозволом на роботу
Для стимулювання імміграції приватних осіб, що мають досить великий приватний капітал (найчастіше це особи пенсійного віку) уряд пропонує дозвіл на пасивне проживання, плата за яке є аж ніяк не маленькою. З іншого боку, дозвіл на довгострокове проживання видається тільки тим особам, що мають дозвіл на роботу і число яких контролюється визначеними квотами. Існує можливість обійти дані положення, завівши собі номінальну компанію, що досить дорого. Крім того, уряд здійснює твердий контроль за їх діяльністю, і найменший натяк на сумнівну діяльність (або конкуренція з громадянами) приведе до швидкого виселення з країни.
Бізнес і умови його ведення в Андоррі досить ліберальні. У країні не існує податку з корпоративного прибутку, хоча передбачаються скромні щорічні виплати і внески .Законодавство доволі вільне, у країні не існує валютного контролю або контролю над капіталом. Добре розвита мережа телекомунікацій, можливий Інтернет-хостінг.
Незважаючи на існування визначених видів промислової і комерційної діяльності, зокрема це стосується туризму, найбільш розвитим можна назвати банківський сектор, особливо приватний банківський сектор, що користується всіма перевагами, наданими йому строгим законодавством що стосується банківської таємності. Що стосується інших видів фінансових послуг, то вони не настільки розвиті, хоча уряд і намагається оживити сектор страхування.
Адміністрація Андорри не має формальних схем стимулювання інвестицій за винятком деякої фінансової підтримки для розвитку туристичного бізнесу. Іноземні інвестиції у фінансову область строго обмежені , а іноземна участь у вітчизняному бізнесі (на противагу оффшорній діяльності) обмежено мінімальною кількістю акцій у підприємствах більшості галузей.
Зовнішня торгівля країни 1995 та 1998 роках (млрд $)
1995
1998
Експорт
0,047
0,058
Імпорт
1,000
1,077
Склад експорту: невеликі об’єми табаку , вівса , ячменя , пшениці , овочів , вівець
Географія експорту: Франція 34 % , Іспанія 58 %
Склад імпорту: споживчі товари
Географія імпорту: Іспанія 48 % , Франція 35 % , Америка 2,3 %
4.Участь Андорри в міжнародних відносинах.
Андорра була прийнята в ООН у 1993. Вона скасувала податки на імпорт товарів із країн Європейського союзу, але сама не вступила в цю організацію. Андорра є членом Митного союзу Європейського співтовариства (EU Customs Union) і розглядається як член ЄС при торгівлі промисловими товарами і як не член ЄС при торгівлі сільськогосподарською продукцією. Таким чином, вона застосовує загальний зовнішній тариф ЄС для несільськогосподарської продукції.
5.Висновок.
Андорці не платять майже ніяких податків, що залучило в цю країну безліч іноземних громадян. Витрати на функціонування держави невеликі. В Андоррі в обігу французька й іспанська валюти, національної грошової системи немає. Податки на фінансові організації, опалення, імпорт і прибуток від туристичного бізнесу складають більшу частину державних доходів. Князівство Андорра є ідеальним місцем для керівництва і контролю офшорними компаніями. Банки пропонують широкий вибір професійних і конфіденційних послуг з дотриманням конфіденційності відповідно до положень андоррського законодавства. В Андоррі можуть бути засновані як місцеві торговельні компанії, так інвестиційні холдингові компанії і компанії, що займаються міжнародною торгівлею.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-teme-olidays-klass.html
|
Урок по теме "Holidays" 5 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/44/6123eb07f816721ac0240617f3ac08fd.docx
|
files/6123eb07f816721ac0240617f3ac08fd.docx
|
Класс: 5
Тема: Holidays.
Дата: 08.04.2014
Цель: ознакомить с новыми ЛЕ, формировать навыки чтения и говорения, развивать коммуникативные умения учеников, воспитывать уважение к культуре других стран.
Оборудование: тетрадь, учебник, карточки с заданиями, мультимедийная презентация.
ХОД УРОКА
30 мин
I. Greeting.
Good morning, children! I am very glad to see you. How are you?
II. Aim.
By the end of the lesson you’ll be able to know about such holidays as St. Valentine’s Day and Easter.
III. Warming up.
Divide the sentences into two columns:
Christmas Halloween
People decorate the tree with toys.
This holiday is celebrated on the 31st of October.
Children put on funny costumes of witches and ghosts.
Children go from house to house and ask for treats.
Children make a lantern of pumpkin.
People give presents to each other.
This holiday is celebrated on the 25th of December.
IV. Checking homework.
1) Ex.1, p.172
Pupils read the text about holidays in Britain.
When is it celebrated?
What do people do on this day?
What are the symbols of the holiday?
2) Ex.5, p.171
Use the correct prepositions.
V. Conclusion. Marks.
30 мин
I. New Vocabulary.
St. Valentine’s Day
Match the words to form word combinations:
to send roses
beautiful Valentine’s cards
romantic cards
pretty love
to prepare an invitation
to talk a party
to give about Saint Valentine’s Day
to get chocolates
to make roses
to buy Valentine cards
to write presents
to put a letter box for Valentine’s cards
Easter
New
Active: Easter egg, basket, bring, the Easter Bunny, hide, egg hunt, pick up
Passive: paint, suddenly, run out, pile, come from
Revision: festival, call, light, decorate with, wear, clothes, new, sing songs, dance, give, each other, present, send cards, come, enjoy, find the way out of maze, eat, delicious food, sweets, lots of, take part in sack race, have fun, listen to, make friends, would like to, interesting, exciting, thrilling, funny
III. Vocabulary Practice.
Translate the words into English and translate the poem.
1. Розы are red,
Violets are синие,
Honey is сладкий
And so are you.
Правильный восстановленный вариант стихотворения:
Roses are red,
Violets are blue,
Honey is sweet
And so are you.
2. Mummy loves кофе,
Daddy loves чай,
I люблю my teacher
And my teacher loves меня.
Правильный восстановленный вариант стихотворения:
Mummy loves coffee,
Daddy loves tea,
I love my teacher
And my teacher loves me.
3. Мальчики are silly,
Девочки are smart,
I love you
With all my сердцем.
Правильный восстановленный вариант стихотворения:
Boys are silly,
Girls are smart,
I love you
With all my heart.
4. The birds won’t петь,
The звезды won’t shine,
If you won’t be
My Валентином!
Правильный восстановленный вариант стихотворения:
The birds won’t sing,
The stars won’t shine,
If you won’t be
My Valentine!
5. Valentine’s день
Is a чудный day
To make “I love тебя”
Easy to сказать.
Правильный восстановленный вариант стихотворения:
Valentine’s day
Is a lovely day
To make “I love you”
Easy to say.
Presentation.
Easter “Legend of Easter Bunny”
True or False.
30 мин
I. Reading.
Ex.2, p.174
II. Post-Reading Activities.
Ex.3, p.175
III. Listening.
Complete the sentences:
1) I buy Easter ____ for my friends.
2) Sarah and her father bought ___ and _____.
3) They have got school ____ at Easter.
4) Sarah’s mother bought ______.
5) Sarah and her brother ___ eggs for Easter.
6) They got to ____ in the morning on Easter Sunday.
7) They have an Easter ___ ___ on Easter Sunday.
8) They sometimes go ____.
III. Conclusion. What have you learned today?
Homework. Ex.1, p.179; Ex.2, p.180
1. Розы are red,
Violets are синие,
Honey is сладкий
And so are you.
2. Mummy loves кофе,
Daddy loves чай,
I люблю my teacher
And my teacher loves меня.
3. Мальчики are silly,
Девочки are smart,
I love you
With all my сердцем.
4. The birds won’t петь,
The звезды won’t shine,
If you won’t be
My Валентином!
5. Valentine’s день
Is a чудный day
To make “I love тебя”
Easy to сказать.
1. Розы are red,
Violets are синие,
Honey is сладкий
And so are you.
2. Mummy loves кофе,
Daddy loves чай,
I люблю my teacher
And my teacher loves меня.
3. Мальчики are silly,
Девочки are smart,
I love you
With all my сердцем.
4. The birds won’t петь,
The звезды won’t shine,
If you won’t be
My Валентином!
5. Valentine’s день
Is a чудный day
To make “I love тебя”
Easy to сказать.
1. Розы are red,
Violets are синие,
Honey is сладкий
And so are you.
2. Mummy loves кофе,
Daddy loves чай,
I люблю my teacher
And my teacher loves меня.
3. Мальчики are silly,
Девочки are smart,
I love you
With all my сердцем.
4. The birds won’t петь,
The звезды won’t shine,
If you won’t be
My Валентином!
5. Valentine’s день
Is a чудный day
To make “I love тебя”
Easy to сказать.
1. Розы are red,
Violets are синие,
Honey is сладкий
And so are you.
2. Mummy loves кофе,
Daddy loves чай,
I люблю my teacher
And my teacher loves меня.
3. Мальчики are silly,
Девочки are smart,
I love you
With all my сердцем.
4. The birds won’t петь,
The звезды won’t shine,
If you won’t be
My Валентином!
5. Valentine’s день
Is a чудный day
To make “I love тебя”
Easy to сказать.
Complete the sentences:
1) I buy Easter ____ for my friends.
2) Sarah and her father bought ___ and _____.
3) They have got school ____ at Easter.
4) Sarah’s mother bought ______.
5) Sarah and her brother ___ eggs for Easter.
6) They got to ____ in the morning on Easter Sunday.
7) They have an Easter ___ ___ on Easter Sunday.
8) They sometimes go ____.
Complete the sentences:
1) I buy Easter ____ for my friends.
2) Sarah and her father bought ___ and _____.
3) They have got school ____ at Easter.
4) Sarah’s mother bought ______.
5) Sarah and her brother ___ eggs for Easter.
6) They got to ____ in the morning on Easter Sunday.
7) They have an Easter ___ ___ on Easter Sunday.
8) They sometimes go ____.
Complete the sentences:
1) I buy Easter ____ for my friends.
2) Sarah and her father bought ___ and _____.
3) They have got school ____ at Easter.
4) Sarah’s mother bought ______.
5) Sarah and her brother ___ eggs for Easter.
6) They got to ____ in the morning on Easter Sunday.
7) They have an Easter ___ ___ on Easter Sunday.
8) They sometimes go ____.
Complete the sentences:
1) I buy Easter ____ for my friends.
2) Sarah and her father bought ___ and _____.
3) They have got school ____ at Easter.
4) Sarah’s mother bought ______.
5) Sarah and her brother ___ eggs for Easter.
6) They got to ____ in the morning on Easter Sunday.
7) They have an Easter ___ ___ on Easter Sunday.
8) They sometimes go ____.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tvorcheskie-zadaniya-po-angliyskomu-yaziku-klass1.html
|
Творческие задания по английскому языку 2 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/47/022bd15a40ac2f8f1ca36037909633fc.doc
|
files/022bd15a40ac2f8f1ca36037909633fc.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-past-simple-klass.html
|
Урок по английскому языку "Past Simple" 4 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/19/b2770982ab99354dc20c25c18ddfa6dc.docx
|
files/b2770982ab99354dc20c25c18ddfa6dc.docx
|
1. Give the second form of the verbs.
to meet- to play- to open-
to go- to say- to read-
to be- to write- to see-
to take- to like- to give-
to live- to count- to look-
to get- to bring- to tell-
2. Give the first form of the verbs.
took- did- loved-
were- wrote- said-
lived- skied- looked-
answered- had- came-
gave- was- saw-
danced- skated- wanted-
3. Write the forms of the verbs.
take
do
were
came
have
make
began
get
lost
play
bought
meet
read
told
say
went
4. Say where you and your family were. Use the table.
Yesterday
Yesterday afternoon
Last year
Three days ago
A week ago
Last Sunday
I
my mother
we
my sister ( brother)
my father
was
were
at home
at school
at the library
at the cinema
at work
at the theatre
at the club
5. Answer the questions.
a) 1. Where were you at 7 p.m. yesterday?
2. Where were you in summer?
3. Was your father at home in the afternoon yesterday?
4. Where was your mother yesterday?
5. Were you at home at this time yesterday?
6. Where were you born?
b) 1. Did your parents learn English when they were schoolchildren?
2. When did you begin to learn English?
3. What did you do on Sunday?
4. When did you do your homework yesterday?
5. Where did you spend your last summer holidays?
6. What was the weather like last summer?
7. When did your parents get married?
6. Translate words in brackets into English.
1. (Неделю назад) we wrote a dictation in English.
2. (Недавно) the children went to the cinema.
3. The boys played football in the yard (вчера).
4. (Прошлое воскресенье) went to the village to see our grandmother.
5. ( Давно) my grandparents lived in the town of Minsk.
7. Put the verbs in brackets into the Past Simple Tense.
1. He (to come) to school after the first lesson yesterday.
2. The weather (to be) cold last week.
3. When I (to be) a little girl I (to spend) summer in the village.
4. Why did you (to return) so late home yesterday?
5. I (to get) two good marks in English two days ago.
6. The children did not (to study) English two days ago.
7. Where (to be) you at three o’clock p.m. yesterday? I (to be) at home.
8. Make questions to the sentences.
1. Mike went to England a month ago.
a) Who? b) Where? c) When?
2. The boys played games out of doors last Sunday.
a) Who? b) Where? c) When? D) What?
3. The children stayed at the seaside for two weeks a year ago.
a) Who? b) Where? c) When? D) How long?
9. Write a letter to your friend about your last visit to the Zoo\ cinema. Write about these things:
when you went there;
who you went with;
what you saw;
how long you were there.
10. Make the questions to the answers.
a) A: … …
B: I went to the library yesterday.
A: … …
B: I too the book “Two Captains” by Kaverin.
b) A: … …
B: We played on the yard last Sunday.
A: … …
B: The weather was nice.
A: … …
B: We played hockey and snowballs.
11. Say it in English.
1. А: Ты ходила вчера в кино?
В: Нет, не ходила. Вчера я ходила в театр.
А: Твоя сестра ходила с тобой?
В: Да, она тоже ходила.
2. Ты навестила свою бабушку в прошлое воскресенье? Ты не навестила свою бабушку в прошлое воскресенье? Моя сестра навестила нашу бабушку в прошлое воскресенье.
Я не навестила бабушку в прошлое воскресенье.
3. Мы были в театре неделю назад. Вы были в театре неделю назад? Я не был в театре неделю назад. Он был в театре неделю назад. Разве они не были в театре неделю назад?
Они были в театре неделю назад.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/tvorcheskiy-proekt-rozhdestvo-v-angloyazichnih-stranah.html
|
Творческий проект «Рождество в англоязычных странах»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/31/0cd7c77b4b966bf31b08f2aa38c80bc4.docx
|
files/0cd7c77b4b966bf31b08f2aa38c80bc4.docx
|
Christmas
Творческий проект «Рождество в англоязычных странах».
Учебные предметы: английский язык, музыка, история, хореография.
Участники: учащиеся 6 х и 7 х классов.
По продолжительности: долгосрочный.
По деятельности учащихся: творческий, ролевой.
По содержанию: межпредметный.
По характеру контактов: групповой.
Цель: изучить историю возникновения и обычаи проведения праздника в
США и заложить собственные традиции.
Задача: создать продукт программы праздника – программы праздника
для Недели иностранных языков в средней школе, составленная в
соответствии с традициями англоязычных стран.
Ход проекта:
1 этап – организационный.
Беседа о праздниках в англоязычных странах.
Сбор материала (библиотека, «Интернет», беседа с церковными служащими, музыкальная школа).
Анализ собранной информации.
Корректирование материала. (совместно с учителем)
2 этап – основной.
Разработка сценария и распределение ролей.
Индивидуальная подготовка.
Репетиции с привлечением специалистов.
3 этап – презентация.
Драматизация, мини спектакль.
Оборудование:
Символы Рождества: украшенная елка, рождественский венок, «ангелочки» и пр.; аудиозаписи рождественских и новогодних песен; для театра «теней»: ширма из белой ткани, лампа.
( На сцену, украшенную в новогоднем стиле, выходят ведущие)
1st speaker:
Girls and boys, come out to play.
The moon is shining bright as day.
Leave your supper and leave your sleep,
And come with your playfellows into the street.
2nd speaker:
Come with a whoop, and come with a call,
Come with a good will, or come not at all.
Come, let us dance on the open green,
And she who holds longest shall be our queen.
(Исполняется песня “We wish you a Merry Christmas”.)
We wish you a Merry Christmas
We wish you a Merry Christmas
We wish you a Merry Christmas
And a Happy New Year.
Good tidings to you wherever you are
Good tidings for Christmas and a Happy New Year.
( Выходят дети одетые в вязаные шапочки, варежки, в шарфиках и с колокольчиками в руках.)
First Participant:
Christmas is coming!
The goose is getting fat.
Please to put a penny
In the old man’s hat.
Please to put a penny
In the old man’s hat.
Second Participant:
If you have no penny,
A ha’penny will do.
If you have no ha’penny,
Then God bless you.
If you have no ha’penny,
Then God bless you.
(Исполняется песня “White Christmas”.)
I’m dreaming of a white Christmas
Just like the ones I used to know,
Where the tree tops glisten,
And children listen
To hear sleigh bells in the snow.
I’m dreaming of a white Christmas
With every Christmas card I write.
May your days be merry and bright,
And may all your Christmases be white!
( На сцену, украшенную в Рождественском стиле, выходят 2 ведущих.)
1 ведущий:
Recently Russian people have begun to celebrate religious holidays again. The most important religious holidays are Christmas and Easter. In Russia Christmas is celebrated on January 7, and in Europe and in the USA, on December 25.
2 ведущий:
Недавно россияне снова начали справлять религиозные праздники. Самые важные религиозные праздники - это Рождество и Пасха. В России Рождество справляют 7 января, а в Европе и США – 25 декабря.
1 ведущий:
Why?
( Из зрительного зала, в танце под медленную музыку со свечами, выходят дети в костюмах монахов. В это время на сцене устанавливается ширма для театра теней. Ведущие в роли монахов подходят к столу, который находится у сцены в углу, ставят свечи и открывают книгу. Из-за ширмы выходит «ангел» и исполняет песню.)
Тихая ночь. Дивная ночь.
Дремлет всё, лишь не спит
В благоговении святая чета:
Чудным Младенцем полны их сердца.
Радость в душе их горит.
Радость в душе их горит.
( Включается свет за ширмой и начинается действие в театре теней. И одновременно идёт комментарии 1 ведущего- монаха.)
1 монах:
The angel Gabriel is telling Mary something very important. He is telling her she will be the mother of God’s Son ! Mary is very excited! She is happy because she will be the mother of the Saviour. She will name the baby Jesus.
2 монах:
Ангел Гавриил говорит Марии что-то очень важное. Он говорит ей, что она будет матерью Сына Бога. Мария очень взволнована! Она счастлива, потому что будет матерью Спасителя. Она назовёт младенца Иисусом.
( На сцене выключается свет. Действие театра приостанавливается. Появляется 2 «ангел» и поёт.)
Тихая ночь. Дивная ночь.
Глас с небес возвестил:
«Радуйтесь, ныне родился Христос,
Мир и спасение Он всем нам принёс,
Свыше вас свет посетил!
Свыше вас свет посетил!»
( Включается свет за ширмой и начинается 2 действие в театре теней. Комментирует действие 3 монах.)
3 монах:
This is Mary’s baby. Do you remember his name? It is Jesus! He is God’s Son, but he was born in a barn where sheep and donkeys live. He was a great king in heaven before he came down to earth as a baby.
1 монах:
Это – ребёнок Марии. Ты помнишь Его имя? Это – Иисус! Он – Сын Божий, но Он был рождён в сарае для скота, где жили овцы и ослы. Он был великим царём на небесах, прежде чем появился на земле как младенец.
( Выключается свет за ширмой, появляется 2 «ангел» и исполняет песню “What Child is this?”)
What child is this
Who lay to rest
On Mary’s lap asleeping.
Whom angels sing their anthems sweet
While shepherds watch are keeping?
This, this is Christ the King!
Whom shepherds guard and angels sing.
Haste, haste to bring him, Lord.
The babe, the son of Mary.
So bring him incense, gold and myrrh
Come peasant, King, to owe him.
The King of Kings salvation brings
Let loving hearts enthrone him.
Raise, raise the song on high!
The Virgin sings her lullaby
Joy, joy for Christ is born
The babe, the son of Mary.
( Включается свет и начинается 3 действие театра. Ведущий комментирует.)
2 монах:
Here is the baby Jesus and his mother, Mary. Some wise men from far away have come with presents for Jesus. They saw a star that led them to Jesus. They know Jesus will be very great and important. That is why they are bringing him gifts. The angel had told them that Jesus is the Saviour.
3 монах:
Вот младенец Иисус и Его мать – Мария. Несколько мудрых людей пришли издалека с подарками для Иисуса. Они увидели звезду, которая и привела их к Иисусу. Они знают, как велик и славен будет Иисус. Вот почему они приносят Ему дары. Ангел сказал им, что Иисус – это Спаситель.
( Выключается свет за ширмой. Появляются 3 «ангела» и поют песню “Silent Night”.В это время убирается ширма и во время исполнения 3 куплета в зрительный зал выходят 2 ребёнка в костюмах ангелов, поздравляют с Рождеством гостей и дарят бумажных ангелочков.)
Silent night. Holy night.
All is calm, all is bright,
Round yon Virgin Mother and Child,
Holy Infant so tender and mild,
Sleep in heavenly peace,
Sleep in heavenly peace.
Silent night. Holy night.
Shepherds quake at the sight.
Glories stream from heaven afar,
Heavenly hosts sing Halleluia;
Christ the Savior is born,
Christ the Savior is born.
Silent night. Holy night.
Son of God, love’s pure light.
Radiant beams from Thy holy face,
With the dawn of redeeming grace,
Jesus, Lord, at Thy birth,
Jesus, Lord, at Thy birth.
( Ведущие в костюмах монахов уходят и выходят первые чтецы.)
2 ведущий:
Christmas is the most important and merry festival of the year. Most families decorate their houses and put a Christmas tree. There are a lot of traditions connected with Christmas. But the most important one is the giving of presents.
1 ведущий:
Рождество – самый важный и радостный праздник в году. Большинство семей украшают свои дома и устанавливают Рождественскую ёлку. Есть много традиций, связанных с Рождеством. Но самая важная традиция – вручение подарков.
( Звучит запись шума ветра)
The Wind:
Little snowflakes, come and play,
I have nothing to do today.
1 Snowflake:
Christmas’ Day, happy day.
We are all glad and very gay!
We all dance, and sing, and say:
“Welcome! Welcome! Christmas’ Day!”
2 Snowflake:
Hear the sledges with the bells-
Silver bells!
3 Snowflake:
What a world of merriment their melody foretells!
How they tinkle, tinkle, tinkle..
4 Snowflake:
In the icy air of night!
While the stars that over sprinkle
All the heavens seem to twinkle
With a crystalling delight...
1 Snowflake:
The snow is falling;
The north wind is blowing;
The ground is white
All day and all night.
2 Snowflake:
Here we come! Oh, what fun!
We are dancing and floating in the sun.
( Звучит музыка. Снежинки танцуют.)
The Wind:
Come on, snowflakes, come with me.
There are many things to see.
( Снежинки и ветер убегают.)
Ведущий:
But where is Santa Claus? Come here, please.
( Участники спектакля зовут Санта Клауса. Исполняется песня “Jingle bells”.)
Dashing through the snow, in a one-horse open sleigh,
O’er the fields we go, laughing all the way.
Bells on bobtail ring, making spirits bright,
What fun it is to ride and sing a sleighing song tonight!
Jingle bells, jingle bells, jingle all the way.
Oh! What fun it is to ride in a one-horse open sleigh!
Jingle bells, jingle bells, jingle all the way.
Oh! What fun it is to ride in a one-horse open sleigh!
Santa Claus:
Happy Christmas, dear friends! I’m glad to see you.
New Year:
I am the little New Year, ho, ho!
Here I come jumping over the snow,
Shaking my bells with a merry din –
So open your doors and let me in!
Ice Princess:
Singing, dancing merrily
Round the Christmas’ tree.
Merrily, merrily
Round the Christmas’ tree.
Happy Christmas, my friends,
Happy Christmas Day today!
Santa Claus:
New things to learn!
New Year:
New friends to meet!
Ice Princess:
New songs to sing!
Santa Claus:
New books to read!
New Year:
New things to see!
Ice Princess:
New things to hear!
Santa Claus, New Year, Ice Princess:
New things to do in this glad New Year!
Santa Claus:
Our dear friends, please, do join in and let’s enjoy the spell!
( Все участники спектакля берутся за руки и поют “Auld Lang Syne”)
Should auld acquaintance be forgot,
And never brought to mind?
Should auld acquaintance be forgot,
And days of auld lang syne?
For auld lang syne, my dear,
For auld lang syne.
We’ll take a cup o’kindness yet
For auld lang syne.
Santa Claus:
Dear girls and boys! I enjoyed your party. Now it’s my turn to do something and I know what to do. I’ve got presents for you. I hope you will like my presents.
( Санта Клаус и его помощники вручают подарки. Праздник заканчивается конкурсами, песнями и танцами вокруг елки.)
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-itogovogo-zanyatiya-our-little-friends-po-angliyskomu-y.html
|
Сценарий итогового занятия "Our little friends" по английскому языку
|
https://doc4web.ru/uploads/files/20/91b8174ed8517e9ab736be185a5b8f7f.doc
|
files/91b8174ed8517e9ab736be185a5b8f7f.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-vizit-v-britaniyu.html
|
Урок английского языка в 7 классе «Визит в Британию»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/29/ac61d4225e8daab86a38c7d3da2db1af.docx
|
files/ac61d4225e8daab86a38c7d3da2db1af.docx
|
Ивановская средняя общеобразовательная школа
Урок английского языка
в 7 классе
«Визит в Британию»
Автор
учитель английского языка
Сергеева Г.Н.
2011
Цель - совершенствование умений и навыков учащихся в диалогической и монологической речи.
Задачи:
1 Учить рассказывать о себе, об интересных местах Великобритании.
2 Воспитывать интерес учащихся к культуре Великобритании.
3 Развивать внимание, память учащихся.
Оборудование: презентация «Великобритания», презентация «Что посетить в Британии», экземпляр кроссворда для каждого учащегося, анкеты – индивидуальное задание для 2 учеников, бейджики для 2 учеников.
План.
1 Начало урока.
2 Фонетическая зарядка. Назовите звуки.
[ ε: ] [ʤ ] [ ʧ ] [ә] [ θ ] [ŋ ] [ ∫ ] [ æ ] [ð]
3 The title of our class is “Visiting friends ”
Some pupils will visit Britain. Now they should fill in a form. (cм. Приложение)
Some British pupils will come to us. Let’s meet them.
Речевая зарядка в форме ролевой игры «Гости из Британии»
Два ученика приехали из Британии, нужно познакомиться с ними, расспросить их.
Возможные вопросы:
1 What is your name?
My name is John Barker.
I am Helen Brown.
2 How old are you?
I am 13 years old.
I am 12.
3 Where do you live?
I live in London.
I live in London too.
4 What can you tell us about your family?
I have a mother, a father and a brother.
My family is not big: my mum, my dad, my sister and me.
5 What are your interests?
I like playing football. I love sport.
At school I like biology. My hobbies are music and dancing.
4 We have read and spoken about Britain. Let’s tell our guests what we know about the country.
Сообщения детей сопровождаются презентацией «Великобритания»
The most famous building of London is the Tower. It was a fortress, a palace, a prison. The kings and queens lived in it. Now the Tower is a museum. Only ravens live in it. Many tourists come to see the Tower. Слайд 3
White Tower is situated in the Tower. It is the biggest building in it. White Tower is high and beautiful. Kings of England held their Court in White Tower. Слайд 4
You can visit Buckingham Palace in London. It is situated in the centre of the city. It is big and wonderful. The Queen lives there. Tourists can visit some rooms in Buckingham Palace. Слайд 5
We can see The Houses of Parliament in London. The British Parliament has got two houses: The House of Commons and the House of Lords. Tourists can come and listen to debates. Слайд 6
When you visit the Houses of Parliament, you can see Big Ben. It is the highest tower of this building. Big Ben has got a famous clock. The tower doesn’t look very big, but the minute hand of the clock is as big as a double-decker bus. Слайд 7
Trafalgar Square is situated in the centre of London. There is the monument to Admiral Nelson in Trafalgar Square. There are many shops in it, you can buy souvenirs in Trafalgar Square. Слайд 8
One of the most beautiful parks in London is Hyde Park. You can walk on the grass and see a lot of trees and flowers there. The park has got a lake. Children like to come to Hyde Park and feed birds. Слайд 9
5 Учитель: I would like to tell you something about Britain too.
Аудирование.
The British Museum is one of the most famous museums in the world. Many tourists visit the museum every day. There are a lot of interesting things in it: coins, stones, books. Many people work in the museum. And six cats work in the museum too. They catch mice and rats. Слайд 10
6 Для тех ребят, которые поедут в Британию английские друзья приготовили такую программу.
Дети смотрят презентацию «Что посетить в Британии», слушают комментарии учителя и «гостей из Британии».
1 Trafalgar Square. The monument to Admiral Nelson. Слайд 2
2 Covent Garden is the most famous theatre. Слайд 3
3 Lloyds Bank. Слайд 4
4 The British Museum. Слайд 5
5 Shops in London. Слайд 6
6 Iton is the most famous school in Britain. Слайд 7
7 St. James Park is the oldest park in London. Слайд 8
После презентации учащиеся рассказывают о том, что есть в Британии интересного, используя опорную таблицу. Слайд 9
Несколько предложений учащиеся записывают в тетрадь.
7 В Британии много интересных мест, но кроме того страна интересна своими людьми. Давайте разгадаем кроссворд и узнаем имя одного известного во всем мире человека.
1 Тема нашего урока (visiting)
2 The Tower in the Houses of Parliament. (Big Ben)
3 The hobby of Helen Brown. (music)
4 John Barker likes playing it. (football)
5 Monument on Trafalgar Square (Nelson)
6 кем был человек, памятник которому стоит на Tрафальгарской площади (admiral)
7 самый известный музей в Лондоне (British)
8 площадь с памятником Нельсону (Trafalgar)
По вертикали получается имя Виктория.
Виктория – это имя, пожалуй, самой известной королевы Британии. О ней мы будем говорить подробно позднее.
8 Домашнее задание – подготовить сообщение об одной из достопримечательностей Британии.
9 Рефлексия
Напишите,
а) что вам было интересно узнать сегодня
б) английские слова, которые вы сегодня хорошо запомнили.
10 Подведение итогов урока.
Список литературы:
Колодяжная Л. Познакомьтесь:Великобритания. –Москва:Айрис пресс,2001
Ощепкова В.В., Шустилова И.И. О Британии в кратце. – Москва:Просвещение,1993
Приложение
Your form
Name
Date of birth
Place of birth
Address
Family
Occupation
Interests
Language(s)
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-teme-izgotovlenie-medalonov-iz-solenogo-testa-ko-dnyu-sv.html
|
Урок по теме: "Изготовление медальонов из соленого теста ко Дню Святого Патрика"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/17/74be7bef7650096195162a85e7b7ef09.doc
|
files/74be7bef7650096195162a85e7b7ef09.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/testovie-zadaniya-po-angliyskomu-yaziku-dlya-uchaschihsya-h-klas.html
|
Тестовые задания по английскому языку для учащихся 4-х классов
|
https://doc4web.ru/uploads/files/20/5ca395db269c5f2a6f1b8942d24e9db2.doc
|
files/5ca395db269c5f2a6f1b8942d24e9db2.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/testovie-zadaniya-po-angliyskomu-yaziku-k-uchebniku-klassa-bibol.html
|
Тестовые задания по английскому языку к учебнику 6 класса Биболетовой М.З. Unit I Sections 1-3
|
https://doc4web.ru/uploads/files/12/81763c9e69e35a0108e1faf4c063c8e3.docx
|
files/81763c9e69e35a0108e1faf4c063c8e3.docx
|
МБОУ Лукояновская СОШ №1
Г.Лукоянов
Тестовые задания по английскому языку к учебнику 6 класса Биболетовой М.З. Unit I Sections 1-3
Разработано учителем английского языка Гусевой Т.В.
Variant I
I. Match the words.
Ride a cycling trip
Swim in a hotel
Take part in nature
Make a horse
Stay in the ocean
Explore a fire
II. Read the text and fill in the words : explore, insects, dunes, sides, high.
The Sahara Desert.
The Sahara Desert is situated in Nothern Africa.There are orange-yellow …1… everywhere.Some dunes are very….2. and some are very long. It`s hard to get up one of the dunes and go down on the other ….3. . There is almost no water in the Sahara Desert. But some kinds of animals, birds and …4… live there. Today tourists from different countries visit the desert and …5 it`s nature.
III. Use the Present Perfect or the Past Simple Tense.
1. - (1.you/ever/be) in Spain?
-Yes, I(2……). It`s a beautiful country.
-When (3.you/go) there?
-I (4.go) there last summer.
2. -(5.you/repair) your bike yet?
-Yes, I(6.do) it yesterday.
IV. Use the where necessary.
1. My pen friend lives in…. USA.
2…. Russia is situated in …Europe.
3. ……Russian Federation is one of thelargest countries in the world.
4. There is Nelson column in the centre of …Trafalgar square.
5. My school is in ….Kirova Street.
Variant II
I. Match the words.
Go museums
Take local food
Visit souvenires
Taste friends
Buy sightseeing
Call picter
II. Read the text and fill in the words : wonderful, is situated, height, tourists, explore.
Mount Everest
Mount Everest is the highest mountain in the world . It`s …1…. is 8,848 m. It …2… on the border between Nepal and Tibet, China. Although it is very difficult and dangerous many …3…try to climb and …4… the top of it. They can watch…5..views of the mountain from here.
III. Use the Present Perfect or the Past Simple Tense.
1.-(1.you/ever/been)in Britain?
-No, I (…2..), but my sister (go) there during her last holidays.
-What (3.she/do) there ?
-She 4.(visit) her friend in London.
2.-(your/mother/ ever/ ride ) a bike?
-Yes, she(take) part in a cycling trip last summer.
IV. Use the where necessary.
1.China is situated in …Asia.
2.The capital of the country is….. Beijing.
3.Tourists from …Europe and …USA come there every year.
4…. Red Square in …Moscow is a famous sight.
5. My friend lives in …Gorky Street.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/test-to-unit-.html
|
TEST TO Unit 6
|
https://doc4web.ru/uploads/files/66/574c8b1925fc80f0d89db7b3576efb6a.doc
|
files/574c8b1925fc80f0d89db7b3576efb6a.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/testovie-zadaniya-po-grammatike-i-leksike-dlya-podgotovki-k-ege-.html
|
Тестовые задания по грамматике и лексике для подготовки к ЕГЭ по английскому языку, 11 класс
|
https://doc4web.ru/uploads/files/78/818c89648bbb6ac297a2b058bc0b013f.doc
|
files/818c89648bbb6ac297a2b058bc0b013f.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/samostoyatelnaya-rabota-po-teme-vremena-angliyskogo-yazika-klass.html
|
Самостоятельная работа по теме "Времена английского языка" 6 класс (Биболетовой М.З.)
|
https://doc4web.ru/uploads/files/4/4d713dcf640fd65855f19ebb92f6215a.docx
|
files/4d713dcf640fd65855f19ebb92f6215a.docx
|
МБОУ Средняя общеобразовательная школа №28 г. Северодвинска
Самостоятельная работа по теме
“Времена английского языка”
для 6 класса
(УМК «Английский с удовольствием» Биболетовой М.З. и др.)
Подготовила:
Учитель английского языка
Шлипакова Наталья Борисовна
2014
СОДЕРЖАНИЕ:
Самостоятельная работа состоит из 4 заданий:
Задание на проверку употребления Past Simple.
Задания на проверку употребления изученных времен.
Задание на проверку умения задавать 5 типов вопросов.
Задание на проверку умения находить и исправлять ошибки.
Цель проверочной работы: проверка изученного грамматического материала, проверка изученной лексики по теме
Form 6.
Test.
Write down the text in Past Simple.
On Monday we have five lessons. The first lesson is Russian. At this lesson we write a dictation and do some exercises. Nick goes to the blackboard. He answers well and gets “five”. After the second lesson I go to the canteen. I eat a sandwich and drink a cup of tea. I do not drink milk. After school I go to the library and then I go home.
Translate into English.
Мы смотрели телевизор вчера.
Он будет играть в футбол на следующей неделе.
Они пишут диктант сейчас.
Я обычно пью чай с лимоном.
Она не читает сейчас.
Он не ходил в парк 2 дня назад.
Мы не плаваем каждый день.
Они не будут писать тест завтра.
Write down the questions.
Kate is cooking dinner now. (общий)
I played computer yesterday. (альтернативный)
He will eat ice-cream tomorrow. (специальный)
She cleans teeth every day. (разделительный)
You spent last summer in Moscow. (к подлежащему)
Correct mistakes.
He are sleeping now.
I plays football every day.
Did she went to school yesterday?
We watch TV tomorrow.
We not danced yesterday.
Who does plays tennis every day?
Where he is sleeping?
She reads every day, is not we?
Keys.
On Monday we had five lessons. The first lesson was Russian. At this lesson we wrote a dictation and did some exercises. Nick went to the blackboard. He answered well and got “five”. After the second lesson I went to the canteen. I ate a sandwich and drank a cup of tea. I did not drink milk. After school I went to the library and then I went home.
We watched TV yesterday.
He will play football next week.
They are writing a dictation now.
I usually drink tea with lemon.
She isn’t reading now.
He didn’t go to the park 2 days ago.
We don’t swim every day.
They won’t write a test tomorrow.
Is Kate cooking dinner now?
Did I play computer or football yesterday?
When will he eat ice-cream?
She cleans teeth every day, doesn’t she?
Who spent last summer in Moscow?
He is sleeping now.
I play football every day.
Did she go to school yesterday?
We will watch TV tomorrow.
We did not dance yesterday.
Who plays tennis every day?
Where is he sleeping?
She reads every day, doesn’t she?
|
https://doc4web.ru/astronomiya-/metodologichne-znachennya-modelyuvannya-u-naukovomu-piznanni.html
|
Методологічне значення моделювання у науковому пізнанні
|
https://doc4web.ru/uploads/files/251/3aa162fea2f693902cc68fcf6d1aa9e2.docx
|
files/3aa162fea2f693902cc68fcf6d1aa9e2.docx
|
Київський Університет імені Тараса Шевченка
Кафедра філософії та методології науки
РЕФЕРАТ:
Назва теми:
" МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МОДЕЛЮВАННЯ У НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ"
Аспіранта (пошукувача)
факультету кібернетики
Цебро Олександра Валерійовича
КИЇВ - 1999
ВСТУП
МОДЕЛІ ТА ПРОЦЕС МОДЕЛЮВАННЯ
ПОНЯТТЯ МОДЕЛІ
ТИПИ МОДЕЛЕЙ
ПРОЦЕСИ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
РОЛЬ МОДЕЛЕЙ В НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Першим застосуванням методу моделювання можна вважати вже часи бронзової доби, адже чи не тоді для того, щоб відлити деякий металічний виріб потрібно було зробити форму на основі зразку - моделі.
Друге пов’язане з матеріальними зразками виробів або будов, які використовувались при розв’язуванні архітектурно - будівельних і технічних задач ( наприклад, в матеріальній культурі античного світу). Датувати цей період не виявляється можливим, але вже в "Своді механіки" Філона Візантійського (2 ст. до н.е) моделі в цьому сенсі згадується, як предмет загальновідомий: "...необхідно мати також і метод, за допомогою якого за малою моделлю можна зробити достовірний витвір, що точно передає співвідношення відповідних частин." (1, ст.157)
Аналогічно висловлюється і Витрувій (1 ст. до н. е): "Адже не все можливо зробити одним і тим же способом, але одні речі зроблені за зразком невеликої моделі, діють однаково і в більшому розмірі, а для інших не може бути моделі, але їх будують самі по собі, деякі ж такі, що на моделі вони задаються імовірними, але збільшеними, розвалюються, як видно з наступного. Свердлом можна свердлити отвори в півдюйму, в дюйм і в півтора, якщо ж таким способом ми захотіли б зробити отвір в пядь, то це б було неможливим, а про отвори в півфуту або більше і не мріємо. Таким же чином по деяким моделям спостерігаємо, що виконуване в малих розмірах невиконуване тим же способом в великих." (2, ст.214)
Витоками третьої лінії розвитку можна вважати побудови античної філософії та науки, головним чином уявні, але такі, що правильно відображали деякі риси і властивості реального світу. Досить яскравими прикладами даного етапу є припущення Архімеда (3 ст. до н.е) про властивості рідини та модель планетних рухів Пталомея (2 ст.)
Архімед зробив наступні припущення про властивості рідини: "Припустимо, що рідина має таку природу, що з її частинок, що знаходяться на одному рівні і прилягають одна до одної, менш зтиснуті виштовхуються більш зтиснутими і що кожна з частинок зтискується рідиною, що знаходиться над нею, якщо тільки така рідина не знаходиться в деякій посудині і здавлюється ще чимось іншим" (3, ст.328)
В світлі сучасних поглядів очевидно, що вихідний тезис Архімеду є уявною моделлю, що характеризує властивості рідини.
Не розглядаючи модель Пталомея, що неодноразово аналізувалася в історико - астрологічних дослідженнях. (4, ст.124) Зауважимо, що:
по-перше: побудова Пталомея має лише феноменологічний характер, його не цікавлять фізичні реалії, а лише метод достовірного опису.
по-друге: модель Пталомея цілком базується на даних спостережень.
Отже модель Архімеда може розглядатися як витік наступних теоретичних (аналітичних) моделей, а система Пталомея є прототипом функціональних ідентифіційованих моделей, що описують властивості деякого об’єкта подібно "чорному ящику".
З точки зору розвитку моделювання епоха італійського Відродження внесла в цей процес і свій внесок, адже саме в той час розпочалося і застосування масштабних матеріальних моделей в архітектурно - будівельній практиці та в інженерній справі.
На протязі наступних столітть розвиток моделювання полягав головним чином в розширенні сфери їх впливу. Енергійна експансія науки в усі сфери наклало свій відбиток і на сферу модельних уявленнь та моделей. Модель, по-перше, все більше перетворювалася, в сучасному сенсі слова, в інструмент, що забезпечував застосування наукових даних високого рівня для рішення конкретних прикладних задач.
Зростаючий ³íòåpåñ ô³ëîñîô³¿ ³ ìåòîäîëî㳿 ï³çíàííÿ äî òåìè ìîäåëþâàнíÿ áóâ âèêëèêàíèé òèì çíà÷åííÿì, яке метод ìîäåëюâàíнÿ îòðèìàâ ó сучасній íàóö³, ³ îñîáëèâî â òàêèõ ¿¿ pîçä³ëàõ, ÿê ô³çèêà, õ³ì³ÿ, á³îëîã³ÿ, êіáåpíåòèêà, íå кажучи âæå ïðî áàãàòî òåõí³÷íèõ íàóê.
20 століття принесло для розвитку моделювання нове, але одночасно поставило перед ним серйозні випробовування. З одного боку, кібернетика виявила нові можливості і перспективи цього методу в розкритті загальних закономірностей і структурних особливостей систем різної фізичної природи, що належать до різних рівней організації матерії, форм руху. З іншої ж сторони, теорія відносності і особливо, квантова механіка, показали на неабсолютний, відносний характер механічних моделей, на труднощі, пов’язані з моделюванням.
МОДЕЛІ ТА ПРОЦЕС МОДЕЛЮВАННЯ
ПОНЯТТЯ МОДЕЛІ
Ñëîâî "ìîäåëü" пішло â³ä ëàòèíñüêîãî ñëîâà "modelium", îçíà÷àº: ìіpà, îápàç, ñïîñ³á ³ ò. д. Éîãî початкове çíà÷åííÿ áóëî ïîâ'ÿçàíå ç будівельним ìèñòåöòâîì (що вже наводилося вище), ³ ìàéæå â óñ³õ єâpîïåéñьêèõ ìîâàõ âîíî застосовувалось äëÿ ïîçíà÷êè îápàçу àáî ïpîîápàçу, àáî ðå÷³, ñõîæî¿ â деÿêîìó â³äíîøåíí³ ç іншою ð³÷÷þ" (8, ñт.7). З точки зору áàãàòüîõ àâòîpіâ (8, 9), ìîäåëü âèêîðèñòîâóâàëàñÿ початково ÿê ³çîìîpôíа òåîpіÿ (ï³ñëÿ ñòâîðåííÿ Äåêàpòîì ³ Ôåpìà àíàë³òè÷íî¿ ãåîìåòpії під ìîäåëëþ ñòàëи розуміти òåîp³þ, яка âîëî䳺 ñòpóêòópíою ïîä³áí³ñòþ ïî â³äíîøåííþ äî іншої òåîp³¿. Äâ³ òàê³ òåîp³¿ íàçèâàþòüñÿ іçîìîpôíèìè, ÿêùî îäíà ç íèõ âèñòóïຠÿê ìîäåëü іншої, ³ íàвпаки).
Ç іншого боку, â òàêèõ íàóêàõ ïðî ïpèpîäу, ÿê àñòpîíîì³ÿ, ìåõàíіêà, ô³çèêà, õ³ì³ÿ, òåpì³í "ìîäåëü" ñòàâ застосовуватися äëÿ позначення òîãî, äî чого äàíà òåîpіÿ â³äíîñèòüñÿ àáî ìîæå â³äíîñèòèñü, òîãî, ùî âîíà îïèñóº. Â. À. Штîôô â³äçíà÷àº, ùî "òóò ç³ ñëîâîì "ìîäåëü" поâ'ÿçàí³ äâà áëèçüêèõ, àëå äåщо pізних ïîíÿòòÿ" (8, ñт.8). Ïіä ìîäåëлю â øèpîêîìу ñåíñ³ ðîçóì³þòü óÿâíî àáî ïpàêòè÷но створену ñòpóêòópó, що відтворює ÷àñòèíó ä³éñíîñò³ â сïpîùåíій ³ íàî÷íіé ôîpìі. Òàê³, çîêðåìà уявлення Àíàêñіìàíäpу ïðî Çåìëþ ÿê ïëîñêий öèë³íäð, кругом якого обертаються íàïîвíåíі âîãíåì ïîðîæí³ òpóáêè ç îòâорами. Ìîäåëü â öüîìó ñåíñ³ âèñ - òóïàє ÿê деяка іäåàëіçàöіÿ, зпрощення ä³éñíîñò³, õî÷à ñàì õàpàêòåp ³ ñòóï³íü óïpîùåíèÿ, âíîñèìûå ìîäåëëþ, ìîæóòü ç³ âpåìåíåì ì³íÿòèñÿ.  á³ëüø âóçüêîìó ñåíñ³ òåpìіí "ìîäåëü" застосовують òîä³, êîëè õî÷óòü відобразити деяку îáëàñòü ÿâèù ç äîïîìîãîþ іншої, á³ëüø âèâ÷åíî¿, яка ëåãøå ðîçó쳺òüñÿ. Òàê, ô³çèêè 18 ñòîð³÷÷ÿ íàìàãàëèñÿ зобразити îïòè÷í³ ³ еëåêòpè÷ні ÿâèùà за допомогою ìåõàíічних ("ïëàíåòàpíà ìîäåëü àòîìó" - áóäîâà àòîìó çîápàæàëàñя ÿê будова ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè).
Òàêèì чином, â öèõ äâîõ âèïàäêàõ ï³ä ìîäåëëþ ðîçó쳺òüñÿ àáî êîíêpåòíиé îápàç îá'ºêòó, ùî âèâ÷àºòüñÿ, â якому зображаються påàëüíі àáî передбачувані âëàñòèâîñò³, áóäîâà ³ ò. д., àáî інший îá'ºêò, що påàëüíî ³ñíóє одночасно ç тим, ùî âèâ÷àєòüñÿ ³ ñõîæèé ç íèì у â³äíîøåíí³ деяких певних âëàñòèâîñòåé àáî ñòpóêòópíèõ
îñîáливоñòåé. Â öüîìó сенсі ìîäåëü - íå òåîpіÿ, à òå, ùî îïèñóºòüñÿ äàíîþ òåîpією - ïpåäìåò äàíîї òåîpії.
 áàãàòüîõ äèñêóñ³ÿõ, ïðèñâÿ÷åíèõ ãíîñåîëîã³÷í³é pîëі ³ ìåòî - äîëîãі÷нîìó çíà÷åííþ ìîäåëювання, òåpìіí "ìîäåëювання" вживалося ÿê ñèíîí³ì ï³çíàííÿ, òåîpії, ã³ïîòåçè ³ ò.п. Íàïpèклад, ÷àñòî ìîäåëü вживається ÿê ñèíîí³ì òåîpії у âèïàäêó, êîëè òåîpіÿ ùå íåäîñòàòíüî pîpîáëåíà, â í³é ìàëî äåäóêòèâíèõ êðîê³â, áàãàòî ñïðîùåíü, нез’ясованостей (ô³çèêà: òåpìіí "ìîäåëü" ìîæå òóò вживатися äëÿ позначення попереднього зображення àáî âàp³àíòу ìàéáóòíьої òåîpії ïpè óìîâ³ çíà÷íèõ спрощень, çàïðîâàäæóваних ç ìåòîþ çàáåçïå÷åííÿ ïîøóêó øëÿõ³â, âåäó÷èõ äî ïîбудови á³ëüø òî÷íî¿ ³ досконалої òåîpії.
²íêîëè öåé òåpì³í вживають у ÿêîñò³ ñèíîí³ìу áóäü-ÿêî¿ кількісної òåîpії, ìàòåìàòè÷íîãî îïèñó.
Íåñïðîìîæí³ñòü òàêîãî формулювання ç ãíîñåîëîã³÷íî¿ точки çоpу, íà äóìêó Â. À. IIIòîôôà, â òîìó, "ùî òàêå слововживання íå âèêëèêຠæîäíèõ íîâèõ ãíîñåîëîã³÷íèõ ïpîáëåì, êîòð³ áóëè á ñïåöèô³÷íими äëÿ ìîäåëåé" (8, ñт.10).
²ñòîòíою ознакою, ùî â³äð³çíÿº ìîäåëü â³ä òåîpії (за ñëîâàìи ². Ò. Ôpîëîâà) (12, ñт.122) º íå рівень спрощення, íå ñòóï³íü àáñòpàêöії, а îòæå, íå ê³ëüê³ñòü öèõ äîñÿãíóòèõ àáñòpàêöій, à çàñ³á âиpàæåíнÿ öèõ àáñòpàêöіé, сïpîùåíèé ³відокремлений, õàpàêòåpíûé äëÿ ìîäåë³.
У ô³ëîñîôñüê³é ëèòåpàòópі, ïðèñâÿ÷åíій питанням ìîäåëþâàííÿ, пропонуються pіçíі визначення ìîäåë³. À. À. Çиíîâüåâ та ². ². Påâçèí äàюòü íàñòóïíе визначення: "Íåõàé X º деяка множина тверджень, ñï³ââ³äíîøåííÿ åëåìåíò³â, ùî îïèñóє співвідношення деяких ñêëàäíèõ îá'ºêò³â À. ³ Â. Íåõàé Y º деяка множина тверджень,îäåðæóâàíèõ øëÿõîì вивчення À ³ відмінних від твердження Õ. Íåõàé º деяка множина тверджень, ñòîñîâíо äî  ³ òàêîæ відмінних від Õ. ßêùî âèâîäèòüñÿ ç êîí’þíêöії Õ та Y за ïpàâèëàìи ëîã³êè, òо À º ìîäåëü Â, à  º îpèãіíàë ìîäåлі." (13, ñт.15) Òóò ìîäåëü - ëèøå засіб îòðèìàííÿ çíàíü, à íå ñàì³ çíàííÿ, íå ãíîñåîëîã³÷íèé îápàç, îòæå, ç розгліду âè - ïàäàþòü ³äåàëüí³ ìîäåë³ (уявні), òак як. ¯õ çíà÷åííÿ â ÿêîñò³ еëåìåíòіâ çíàííÿ påàëüíûõ îá'ºêò³â заперечувати íå ìîæíà. Визначення ². Ò. Ôpîëîâà: "Ìîäåëювання îçíà÷ຠìàòåp³àëüíå àáî óÿâíå імітування påàëüно ³ñíóþ÷î¿ ñèñòåìè øëÿõîì ñïåö³àëüíîãî êîíñòpóюâàíнÿ àíàëîã³â (ìîäåëåé), â яких виробляються ïpèíöèïи îpãàí³çàöії ³ ôóíêöіî - íуâàíнÿ ö³º¿ ñèñòåìè". (12, ñт.20) Òóò â îñíîâ³ думка, ùî ìîäåëü - засіб ï³çíàííÿ, ãîëîâíèé ¿¿ ïpèçíàê - відображення.
ͳìåöüêèé ô³ëîñîô Ôþñòíåê: "Äî ñóò³ ïîíÿòòÿ ìîäåë³ â³äíîñèòüñÿ òå, ùî â í³é ïpåäñòàâëåíî â³äíîøåííÿ ì³æ òpüîìà êîìïîíåíòàìè, ùî ìîäåëü ÿê òàêà ìîæå áóòè визначена у â³äíîøåíí³ îäíîãî певного оpèãіíàëу ³ певного "ñóá'ºêòó" (12, ñт.22). ³í розширює ïîíÿòòÿ ìîäåëü òèì, ùî ðîáèòü âèñíîâîê ïðî íåçàëåæí³ñòü ìîäåëüíîãî відношення â³ä éîãî ñïåö³àëüíîãî òåîpåòèêî-ï³çíàâàëüíîãî застосування.
Íà мій ïîãëÿä, íàéá³ëüø ïîâíå визначенння ïîíÿòòÿ "ìîäåëü" äàє Â. À. IIIòîôô â ñâî¿é êíèç³ "Ìîäåëювання ³ ô³ëîñîô³ÿ": "ϳä ìîäåëëþ ðîçó쳺òüñÿ òàêà óÿâíî представлювана àáî ìàòåp³àëüíî peàëіçуєма ñèñòåìà, êîòpà відображаючи àáî продуціюючи îá'ºêò дослідження, çäàòíà çàì³ùувати éîãî òàê, ùî ¿¿ âèâ÷åííÿ дає íàì íîâó інôîpìàö³þ ïðî öåй îá'ºêò". (8, ñт.22)
Модель в загальному понятті (узагальнена модель) є створений з ціллю отримання і (або) збереження інформації специфічний об’єкт (у формі уявного образу, опису знаковими засобами або матеріальної системи), що відображає властивості, характеристики і зв’язки об’єкту - оригіналу довільної природи, суттєві для задачі, що розв’язується суб’єктами.
Ïpè ïîäàëüøîìó розгляді ìîäåëåé ³ ïpîöåññу ìîäåëþâàííÿ бóäу âèõîäèòè ç òîãî, ùî çàãàëüíîþ âëàñòèâ³ñòþ âñ³õ ìîäåëåé º ¿õ ñïðîìîæí³ñòü òàê àáî ³íàêøå â³äîápàæàòи ä³éñí³ñòü.  çàëåæíîñò³ â³ä òîãî, ÿêèìè засобами, ïpè ÿêèõ óìîâàõ, ïî â³äíîøåííþ äî ÿêèõ îá'ºêò³â ï³çíàííÿ öÿ ¿õíÿ çàãàëüíà âëàñòèâ³ñòü påàëіçóєòьñÿ, âèíèêຠâåëèêий pіçíîвид ìîäåëåé, à ðàçîì ç íèì ³ ïpîáëåìà êëàñèô³êàö³¿ ìîäåëåé.
ТИПИ МОДЕЛЕЙ
В літературі присвяченій аспектам моделювання подані різні класифікаційні признаки за якими виділено різні типи моделей. Зупинимося на деяких з них.
Так, в (8, ст.23) вказно такі признаки:
спосіб побудови (форма моделі)
якісна специфіка (зміст моделі).
За способом побудови моделі бувають матеріальні та ідеальні. Зупинимося на групі матеріальних моделей. Не дивлячись на те, що ці моделі створені людиною, але вони суттєво об’єктивні. Їх призначення специфічне - відтворення структури, характеру, протікання, сутності досліджуваного процесу:
відобразити просторові властивості
відобразити динаміку досліджуваних процесів
відобразити залежності
відобразити зв’язки.
В цьому світлі матеріальні моделі поділяються на:
МОДЕЛІ
УЯВНІ
МАТЕРІАЛЬНІ
ОБРАЗНІ
(іконічні)
ЗМІШАНІ
(образно-знакові)
ЗНАКОВІ
(символічні)
ПРОСТІР-НО
ПОДІБНІ
ФІЗИЧ-НО ПОДІБНІ
МАТЕМА-ТИЧНО
ПОДІБНІ
- моделі, що подібні механіч-но, дина-мічно, кінема-тично і за інш. видами фізичної подібності оригіналу- гіпотетичні
- схеми
- моделі
- аналогові моделі
- моделі аналоги
- графи
Певним чином
-компоновки
- структур-ні моделі
- моделі ідеалізації
- карти
інтерпрітова-ні знакові системи
- просторові моделі
- цифрові машини
- структурні формули
- муляжі
- функціо-нальні кібернетич-ні пристрої
- креслення
- графіки
Матеріальні моделі нерозривно пов’язані з уявними (навіть, до того як, що небудь побудувати - спочатку теоретичне представлення, обгрунтування). Ці моделі залішаються уявними навіть в тому випадку, якщо вони втілені в будь-якій матеріальній формі.
Більшість цих моделей не претендують на матеріальне втілення. За формою вони можуть бути:
образні, побудовані з чуттєво наглядних елементів
знакові, в цих моделях елементи и властивості модельованих явищ виражені за допомогою певних знаків
змішані, такі що поєднують властивості двох вищеназваних.
Переваги даної класифікації в тому, що вона дає добру основу для аналізу двох основніх функцій моделі:
практичної (в якості інструменту і засобу наукового експерименту)
теоретичної (в якості специфічного образу дійсності, в якому містяться елементи логічного і чуттєвого, абстрактного і конкретного, загального і одиничного).
Інша класифікація є у Б.А.Глинського в книзі "Моделювання як метод наукового дослідження", де одночасно зі звичайним поділом моделей за спосбом реалізації, вони поділяються і за характером відтворення сторін оригіналу:
субстанціональні
структурні
функціональні
змішані.
А..Н.Кочергін (9) пропонує розглядати і такі класифікаційні признаки, як: природа модельованих явищ, ступінь точності, об’єм відображуваних властивостей та інш.
Далі зроблю стислий огляд питаннь пов’язаних безпосередньо з самим моделюванням.
ПРОЦЕСИ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
Філософський енцеклопедичний словник визначає термін моделювання, як: "Моделювання метод дослідження об’єктів пізнання на їх моделях; побудова і вивчення моделей реально існуючих предметів і явищ (органічних і неорганічних систем, інженерних пристроїв, різних процесів - фізичних, хімічних, біологічних, соціальних) і конструйованих об’єктів для визначення або покращення їх характеристик, раціоналізації способів їх побудови, управління і т.п." (10, ст.421)
Коротко згадаю про види моделювання.
Моделювання може бути:
предметним (дослідження об’єкту на моделі основних геометричних, фізичних динамічних, функціональних його характеристик)
фізичне (відтворення фізичних процесів)
предметно-математичне (дослідження фізичного процесу шляхом дослідного вивчення деяких явищ відмінної фізичної природи, але описуваних тими ж математичними співвідношеннями, що і модельований процес)
знакове (розрахункове моделювання, абстрактно-математичне).
РОЛЬ МОДЕЛЕЙ В НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ
Ціль та результати будь-якого наукового дослідження - здобути розуміння і контроль над деякою частинною Всесвіту, але це абсолютно неможливо без застосування певного рівня абстракції.
"Абстракція це заміна розглядуваної частини Всесвіту деякою її моделлю, моделлю подібної, але більш простої структури. Таким чином, побудова моделей формальних, або ідеальних ("уявних"), з одного боку, і моделей матеріальних з іншої, при необхідності займає центральне місце в процедурі будь-якого наукового дослідження.
Дослідник часто не усвідомлює методологічних основ процедури свого дослідження, та це і не є обов’язковим. Важливі наукові відкриття, особливо експериментального характеру, можуть робитися навіть тоді, коли експериментатор не розуміє, що хороший експеримент це хороша абстрація " (2, ст. 171)
Не всі наукові питання дозволяють застосування експериментального розв’язку проблеми. Як правило, питання досить абстрактні і загальні не піддаються безпосередній експериментальній перевірці. Їх слід декомпозувати на складові проблеми, що дозволяють переведення в експериментальні процедури.
На теоретичному рівні дослідження об’єкти дослідження це внутрішні визначальні зв’язки області явищ, тобто основні закони. Єдиним способом виразу таких об’єктів є математичні рівняння. Тому у будь-яких випадках ці рівняння можуть розглядатися як замінники об’єкта дослідження, тобто як ідеальні моделі. Отже будь-яке вивчення основних законів шляхом дослідження таких рівняннь вже є моделюванням. Але якщо рівняння, що виражають основні закони, дуже складні, можна відобразити їх окремі сторони шляхом більш простих співвідношень, що реалізуються, наприклад, в програмах.
Тоді ці співвідношення виступають як замісники рівняннь, тобто як моделі моделей (опосередковані моделі). Це і буде моделюванням в буквальному змісті слова.
Таким чином, в теоретичному дослідженні про моделювання можна говорити в двох значеннях: в прямому, коли основні закони вивчаються безпосередньо по їх замісникам рівнянням, і в опосередкованому, коли закони вивчаються не за рівняннями, а за їх замісниками.
Відносно ж математики, оскільки рівняння досліджувані в ній об’єкти, моделювання проводиться лише тоді, коли рівняння розглядається на замісниках.
Коли ж виникло поняття математичної моделі і яку роль моделі відіграють в сучасній математиці та кібернетиці?
На кінець 50-х років склалося і набуло поширення поняття математичної моделі, яке передбачає опис властивостей будь-якого об’єкту на мові математики з ціллю його подальшого дослідження (або розв’язку інших задач) також лише методами математики і (в тих випадках, де це доцільно) з використанням обчислювальної техніки.
Математичні методи і апарат широко використовувалися і раніше, але математичний апарат, наприклад, у формі теорії подібності або іншої математизованої теорії використовувався лише як засіб, що забезпечував адекватність моделей оригіналу.
Сама модель реалізується у формі деякої матеріальної системи чи процессу, які слід експериментально дослідити. Результати таких дослідженнь, тобто виміри модельних змінних і містять ту інформацію про об’єкт задля отримання якої і будувалась модель.
Використання математичної моделі в сучасному розумінні не пов’язане з матеріальною стороною процесу і не передбачає експерементальних процедур.
Об’єкт описаний мовою математики, представляється деякою математичною структурою (диференційованими або кінцево-різницевими рівняннями, передаточною функцією, графом і т.п.) з певними параметрами, а процес дослідження (розв’язок математичної моделі) полягає в застосуванні до цієї структури сукупності математичних перетворень у відповідності з деяким алгоритмом.
Результатом обчислень є нова інформація про досліджуваний об’єкт (відносно тих властивостей, які були математично описані). Можливості ж сучасної обчислювальної техніки та програмно-математичного забезпечення дозволяють досліджувати ці властивості при всеможливих варіаціях параметрів, оптимальні за тим чи іншим критерієм, і розв’язувати множину інших найрізноманітніших задач.
Таким чином, математичний апарат та обчислювальні процедури грають тут основну роль, вони є не лише способом адекватного опису об’єкту, але і єдиним засобом для виконання дослідження в цілому відображення в формі математичних операцій і процедур можливих та реальних процесів, що протікають в об’єкті. Подібний підхід є досить плідним і в силу абстрактності мови математики майже універсальним.
Слід сказати також декілька слів і про кібернетичне моделювання, адже кібернетика це ніщо інше як прикладна математика в більш широкому аспекті.
"ʳáåðíåòè÷íèé åòàï ó äîñë³äæåíí³ ñêëàäíèõ ñèñòåì знаменний ñóòòºâèì ïåðåòâîðåííÿì "ìîâè íàóêè", õàðàêòåðèçóºòüñÿ ìîæëèâ³ñòþ âèðàçó îñíîâíèõ îñîáëèâîñòåé öèõ ñèñòåì ó òåðì³íàõ òåî𳿠³íôîðìàö³¿ òà óïðàâë³ííÿ. Öå çðîáèëî äîñòóïíèì ¿õ ìàòåìàòè÷íèé àíàë³ç." (5, ñт.169)
ʳáåðíåòè÷íå ìîäåëþâàííÿ âèêîðèñòîâóºòüñÿ ³ ÿê çàãàëüíèé åâðèñòè÷íèé спосіб, ³ ÿê штучний îðãàí³çì, ³ ÿê ñèñòåìà-çàìінник, ³ ó äåìîíñòðàö³éí³é ôóíêö³¿. Âèêîðèñòàííÿ ê³áåðíåòè÷íî¿ òåî𳿠çâ'ÿçêó ³ óïðàâë³ííÿ äëÿ ïîáóäîâè ìîäåëåé â â³äïîâ³äíèõ îáëàñòÿõ ãðóíòóºòüñÿ íà ìàêñèìàëüí³é ñï³ëüíîñò³ ¿¿ çàêîí³â ³ ïðèíöèï³â: äëÿ îá'ºêò³â æèâî¿ ïðèðîäè, ñîö³àëüíèõ ñèñòåì ³ òåõí³÷íèõ ñèñòåì. (6,7).
IIIèpîêå âèêîðèñòàííÿ êіáåpíåòè÷нîãî ìîäåëювання äîçâîëÿº pозглядати öåé "ëîãіêî-ìåòîäîëîã³÷íèé" ôåíîìåí ÿê невід’ємний åëåìåíò "³íòåëåêòóàëüíîãî êë³ìàòó" сучасної íàóêè" (5, ñт.170).  çâ'ÿçêó з цим ãîâîpÿòь ïðî îñîáëèâèé "êіáåpíåòè÷ний ñòèëü ìèñëåííÿ", ïðî "êіáåpíåòèçàöію" íàóêîâîãî çíàííÿ. Ç ê³áåpíåòè÷нèì ìîäåëюванням поâ'ÿçóþòüñÿ ìîæëèâ³ напрямки pîñòу ïpîöåñіâ òåîpетиçàöії p³çнèõ íàóê, ï³äâèùåííÿ pіâíÿ òåîpåòè÷нèõ äîñë³äæåíü. Розглянемо деякі ïpèклади, що õàpàêòåpèçóþть âêëþ÷åííÿ êіáåpíåòè÷нèõ ³äåé â інші ïîíÿò³éí³ ñèñòåìè.
Àíàë³ç á³îëîã³÷íèõ ñèñòåì çа äîïîìîãîþ êіáåpíåòè÷нîãî ìîäåëювання çâè÷àéíî поâ'ÿçóþòü ç íåîáõ³äí³ñòþ ïîÿñíåííÿ деяких ìåõàíіçìіâ ¿õ ôóíêöіювання (ïåðåêîíàºìîñü â öüîìó íèæ÷å, розглядаючи ìîäåëювання ïñèõ³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè).  öüîìó âèïàäêó ñèñòåìà ê³áåpíåòè÷нèõ ïîíÿòü òà ïpèíöèïіâ âèÿâëÿºòüñÿ äæåðåëîì ã³ïîòåç â³äíîñíî áóäü-ÿêèõ ñàìîкерованих ñèñòåì, òак як іäå¿ çâ'ÿçê³â ³ óïpàâëіння âіpíі äëÿ ö³º¿ îáëàñò³ застосуваня ³äåé, íîâ³ êëàñè ôàêòîp³â.
Õàpàêòåpèçóючи ïpîöåñ êіáåpíåòè÷нîãî ìîäåëюâàíнÿ (5, ñт. 200), звертають óâàãу íà íàñòóïí³ îáñòàâèíè. Ìîäåëü, áóäó÷è àíàëîãîì досліджуваного ÿâèùà ніколи не ìîæå äîñÿãíóòè ñòóïåíþ ñêëàäíîñò³ îñòàííüîãî. Ïpè побудові ìîäåë³ звертаються äî â³äîìèх спрощеннь, ìåòà якиõ - намір відоápàçèòи íå âåñü îá'ºêò, à ç ìàêñèìàëüíîþ достаменністю îõàpаêòåpèçóâàòи деякиé éîãî "зpіç". Çàäà÷à ïîëÿãຠâ òîìó, ùîá øëÿõîì ââåäåííÿ pÿäу спрощóþ÷èõ äîïóùåíü âèä³ëèòè âàæëèâ³ äëÿ äîñë³äæåííÿ âëàñòèâîñò³. Ñòâîðþþ÷è ê³áåpíåòè÷ні ìîäåë³, âèä³ëÿþòü ³íôîpìàö³éíî-óïpàâëіíські âëàñòèâîñò³. Âñі ³íø³ ñòîpîíи öüîãî îá'ºêòó çàëèøàþòüñÿ ïîçà розглядом. Íà âàæëèâ³ñòü ïîøóê³â øëÿõ³â äîñë³äæåííÿ ñêëàäíèõ ñèñòåì ìåòîäîì íàêëàäàííÿ певних зпрощуючих передбачень âêàçóº P. Еøáі. " минулому, - â³äçíà÷ຠâ³í, - ñïîñòåð³ãàëàñÿ деяка зневага äî зпрощеннь... Îäíàê ìè, ті ùî çàéìàþòüñÿ äîñë³äæåííÿì ñêëàäíèõ ñèñòåì, íå ìîæåìî ñîá³ äîçâîëèòè òàêîї зневаги. Äîñë³äíèêè ñêëàäíèõ ñèñòåì ïîâèíí³ çàéìàòèñÿ зпрощеними ôîpìàìè, áî âñåîñÿæí³ äîñë³äæåííÿ áóâàþòü ÷àñòо зовсім íåìîæëèâ³".
Àíàëèçèpóючи ïpîöåñ застосування êіáåpíåòè÷нîãî ìîäåëювання â pіçíèõ ãàëóçÿõ çíàííÿ, ìîæíà ïîì³òèòè pîçøèpåнíя ñôåpè застосування êіáåpíåòè÷нèõ ìîäåëåé: âèêîðèñòàííÿ â íàóêàõ ïðî ìîçîê, â ñîö³îëî㳿, â ìèñòåöòâ³, â íèçö³ òåõí³÷íèõ íàóê. Çîêðåìà, â сучасній вимірювальній òåõí³ці çíàéøëè застосування іíôîpìàöійíі ìîäåë³. (6, ñт.172). Âèíèêëà íà ¿õí³é îñíîâ³ іíôîpìàöійна òåîpіÿ вимірювання та вимірювальних пристроїв - öå íîâèé ïіäpоçäіë сучасної ïpèêëàäíîї ìåòpîëîãії.
 çàäà÷àõ найpіçноманітніших êëàñ³â âèêîðèñòîâóºòüñÿ ïpèíöèï оберненого çâ'ÿçêу. Çîêðåìà Äåé÷ запропонував ìîäåëü ìîòèâàö³¿ ïîâåä³íêè, заñíîâàíó íà öüîìó ïpèíöèïі. Öÿ ìîäåëü äîçâîëèëà óòî÷íèòè äåÿê³ ìåõàí³çìè ïîâåä³íêè òâàðèííèõ. Íà дóìêó Äåé÷а (11, ñт.180), íàâ÷àííÿ тваринíîãî в ëàá³pèíòі ñêëàäàºòüñÿ íå ó виробленні pÿäó påàêöіé, à ó âñòàíîâëåíí³ ïîñë³äîâíîñò³ pÿäу ñóáö³ëåé, ÷åpгове äîñÿãíåííÿ яких ïpèâîäèòь äî îñòàòî÷íî¿ ìåòè - годівниці. Òóò ìຠì³ñöå íå íàâ÷àííÿ, à påãóëÿöіÿ âæå вивчених påàêöіé. Ùîá ïîÿñíèòè öå, Äåé÷ розробив ã³ïîòåòè÷íó ñõåìó, заñíîâàíó íà ìîòèâàöіéній ìîäåë³ ç оберненим çâ'ÿçêîì, ùî âèêîðèñòຠòàêîæ ïpèíöèïи çàãàëüíèõ ïpè÷èííиõ ôàêòîpіâ, ланцюгових påàêöèé ³ гальмівних çâ'ÿçê³â.
Âàæëèâ³ñòü ïpèíöèïу зворотнього çâ'ÿçêó у âèâ÷åíí³ ïpîáëåì á³îãåíîöåíîëîãії â³äçíà÷àþòü pÿä äîñë³äíèê³â.
При дослідженні розумової діяльності людини також досить широко застосовують метод моделювання. Хоча здавалось би, що для дослідження мозку важливі лише методи класичної фізіології вищої нервової діяльності, морфофізіології, електрофізіології, біохімії і т.д. Однак виникла проблема в нових методах, що розкривають діяльність мозку з одного боку - з точки зору закономірностей процесів управління і обробки інформації.
Спроби системного дослідження мозку не нові. Ще Н.М.Сеченов поставив задачу розкрити суть механізму діяльності мозку шляхом відшукання принципів, що закладені в основі цієї діяльності. Він відкрив один з принципів - принцип рефлексів.
І.П.Павлов досліджував принципи проблеми управління динамікою вищих нервових центрів, аналіза і синтеза поступаючих з зовні сигналів і показав, які особливості діяльності мозку прирізних станах останнього.
Як відмічає Н.Кочергін (9, ст.151), "для вивчення мозку як складної функціональної системи важливе значення набуває метод моделювання, який дозволяє розкрити структуру мозку, форму зв’язків нейронів і різних ділянок мозку між собою, принципи нейронної організації, закономірності обробки, передачі, зберігання і кодування інформації в мозку і т.д."
Використання ЕВМ в моделюванні діяльності мозку дозволяє відображати процеси в їх динаміці, але у цього методу в данному застосуванні є свої сильні та слабкі сторони. Поряд з загальними рисами, що істотні для мозку і моделючого його роботу пристрою, такими як:
матеріальність
закономірний характер всіх процесів
відображення
приналежність до класу самоорганізуючихся динамічних систем, в яких закладені:
принцип зворотнього зв’язку
б)структурно-функціональна аналогія
в)здатність накопичувати інформацію
є істотні відмінності, такі як:
моделюючому пристрою істотні лише низчі форми руху - фізічний, хімічний, а мозку крім того - соціальний і біологічний.
процес відображення в мозку людини проявляється в суб’єктивно-свідомому сприйнятті зовнішніх подразненнь. Мислення виникає в результаті взаємодії суб’єкту пізнання з об’єктом в умовах соціального середовища.
в мові машини та людини.
В літературі ( 9, 14) існує ряд підходів до вивчення розумової діяльності:
теорія автоматичного регулювання ( живі системи розглядаються в якості деякого ідеального об’єкта)
інформаційний. Його основні принципи:
а)виділення інформаційних зв’язків в системі
б)виділення сигналу з поміж шумів
в)імовірностний характер.
Успіхи, отримані при вивченні діяльності мозку в інформаційному аспекті на основі моделювання, на думку Н.М.Амосова, створили іллюзію, що проблема закономірностей функціонування мозку може бути вирішена лише за допомогою даного методу. Однак, він вважає, що будь-яка модель пов’язана зі спрощенням, зокрема:
не всі функції і специфічні властивості враховуються
відчуження від соціального нейродинамічного характера.
Таким чином, робимо висновок про критичне відношення до даного методу (неможна переоцінювати його можливості, але разом с тим, необхідно його широке застосування в даній області з врахуванням розумних обмежень).
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
В роботі було розглянуто основні аспекти методологічного значення моделювання у науковому пізнанні.
Витоки досліджуваної теми сягають своїм корінням бронзової доби - періоду який можемо вважати відправною точкою у вивченні моделей та процесу моделювання.
Подальша еволюція всіх проявів людської життєдіяльності та науки зокрема спричинили і розвиток моделювання, який на початковому етапі полягав в розширенні сфери його впливу. Модель та моделювання поступово перетворилися в інструмент, що забезпречував застосування наукових даних високого рівня для розв’язку конкретних прикладних задач. Це спричинило до виникнення особливої форми експериментального дослідження - модельного експерименту.
На відміну від звичайного експеримента, де засоби експеримента так чи інакше взаємодіють з об’єктом дослідження, тут взаємодії немає, оскільки експериментують не безпосередньо з об’єктом, а з його замісником. При цьому об’єкт замісник і експериментальна установка об’єднуються, зливаються в діючій моделі в єдине ціле. Модель входить в експеримент не лише заміщуючи об’єкт дослідження, вона може заміщувати і умови, в яких вивчається деякий об’єкт.
Якщо на початку своєї еволюції практика моделювання залежала від фізичної природи об’єкту, то подальший розвиток спричинив до її виходу за межі порівняно обмеженого кола механічних явищ і взагалі, відношення системи в межах форми руху матерії.
Виниклі математичні моделі, котрі відрізняються за своєю фізичною природою від модельованого об’єкту, дозволили подолати обмежені можливості фізичного моделювання. Моделювання перетворилося в метод пізнання поведінки об’єкта, предмета через аналіз вже відомих властивостей, що дозволяє отримати знання про ще невідомі властивості. Можливості ж сучасної обчислювальної техніки та програмно-математичного забезпечення дозволяють досліджувати ці властивості при всеможливих варіаціях параметрів, оптимальні за тим чи іншим критерієм, і розв’язувати множину інших найрізноманітніших задач.
Сучасний етап розвитку моделювання надав йому великого значення та втілив застосування моделей в різних розділах науки, зокрема фізиці, хімії, біології, кібернетиці, та багатьох інших.
ЛІТЕРАТУРА
1.Михайлов Б.П "Витрувій та Еллада. Основи античної теорії архітектури". М,1967
2.Витрувій Марк "Десять книг про архітектуру"/Пер. Ф.А.Петровського М.,1936 т.1, с.214
3.Архімед "Про плаваючі тіла" Твори/Пер.І.Н.Веселовського, М.,1962
4.Ідельсон Н.І "Етюди з історії небесної механіки"
5. Богомолов А.С. "Античная философия" М.: МГУ, 1985
6. Биp С. "Кибеpнетика и упpавление пpоизводством" М.: Наука, 1965
7. Девдоpиани А.С., Гpейсух В.С. "Pоль кібеpнетичних методів у вивченні пеpетворень пpиpодных комплексів" М.: Известия АН СССP, 1978
8. Штофф В.А. "Моделювання і філософія" М.: Наука, 1966
9. Кочеpгін А.Н. "Моделювання мислення" М.: Наука, 1969
10. "Експеpимент.Модель.Теоpія." М.- Беpлін: Наука, 1982
Фpолов І.Т. "Життя і пізнання. Про діалектику в сучасній біології" М.: Мысль, 1981
Фpолов І.Т. "Гнесеологічні проблеми моделювання" М:Наука,1961 рік
Батораєв К.Б. "Кібернетика та метод аналогій" М:Наука, 1965
Веденов А.А. "Моделювання елементів мислення" М.: Наука, 1988
13
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/sbornik-zagadki-o-zhivotnih-na-angliyskom-yazike.html
|
Сборник "Загадки о животных" (на английском языке)
|
https://doc4web.ru/uploads/files/78/448e26c768314a100881047616e4437c.doc
|
files/448e26c768314a100881047616e4437c.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-m-klasse-po-teme-at-scool.html
|
Урок английского языка в 6-м классе по теме "At School"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/71/5dcf5409c4c6149af570ac31de862d66.docx
|
files/5dcf5409c4c6149af570ac31de862d66.docx
|
Урок английского языка в 6-м классе по теме "At School" УМК О.В. Афанасьева, И.В. Михеева "English" (2-й год обучения)Дамдинова Надежда Николаевна, учитель английского языка
Цель урока: формирование компетенции в чтении, аудировании, устной речи.
Задачи: учебные: активизировать в речи введенную ранее лексику по теме, совершенствовать грамматические навыки (the Present Progressive Tense: утвердительные, отрицательные и вопросительные предложения), практиковать в монологической и диалогической речи, чтении;
развивающие: формировать познавательные умения, задавать вопросы и отвечать на них, развивать мыслительные навыки, логическое и образное мышление;
воспитательные: воспитывать любовь к родной школе, классу, чувство взаимопомощи, желания общаться на английском языке.
Тип урока: закрепление знаний по теме.
Оборудование: Smart-доска, аудиоприложение к УМК О.В. Афанасьева, И. В. Михеева “English” 2 год обучения, 6 класс, постер “Our classroom”,карточки со словами Am, Is, Are, Ving, V, Vs, магнитная доска, магниты, раздаточный материал (два уровня сложности), предметные картинки “Grammarway”.
Ход урока:
Приветствие, организационный момент.
Тема урока на доске полностью не прописана “At…”.
T: Do you want to know the topic of our lesson? Do the crossword.
Кроссворд на доске, такой же кроссворд имеет каждая пара на паре.
T: 1. We have lessons in it. (Classroom)
2. We seat on it. (Chair)
3. A clock has two … (Hands)
4. We have a lot of them in the garden. They are very beautiful. (Flower)
5. We read it. (Book)
6. We have a lot of them in the classroom (Plant)
Уч-ся работают в парах, разгадывая кроссворд. Получается слово “School”.
T: So the topic is “School”.
2. Фонетическая разминка
T: Let us brush our phonetics.
На доске – стихотворение:
I can tell you
All the day
Time to sleep
And time to play.
T: Listen and repeat. Who can recite the poem? Несколько учащихся декламирую стихотворение наизусть.
3. Речевая зарядка
T: We are in the classroom. Answer my questions about our classroom. And I want someone to describe it.
Один и уч-ся обдумывает описание классной комнаты, изображенной на постере.
Остальные – отвечают на вопросы учителя.
1. Our classroom big or small?
2. Is it light or dark?
3. How many windows do we have?
4. How many desks do we have?
5. What colour are they?
6. Where is the blackboard?
7. What colour is it?
8. Do you like our classroom?
4. Совершенствование навыков монологической речи – один из уч-ся описывает классную комнату, изображенную на постере.
5. Совершенствование грамматических навыков – The Present Progressive Tense.
T: What is the teacher in the picture doing?
P: He is writing on the blackboard
T: We use The Present Progressive Tense. How is it formed.
На доске размещены карточки со словами Am, Is, Are, Ving, V, Vs. Уч-ся конструирует формулу образования времени: Am, Is, Are, Ving. Учитель предлагает уч-ся картинку с изображением человека, выполняющего какое-то действие. Уч-ся строит предложение. Затем каждый из уч-ся строит подобные предложения по своей картинке. Для экономии времени картинки можно раздать перед уроком.
6. Совершенствование навыков аудирования.
T: And what are Mark, Alice and Willy doing? Listen and match.
Далее уч-ся слушают аудиозапись и составляют предложения о том, что дети делают. Упр.1, стр. 142. Зачитывают предложения вслух.
7. T: Now it’s time to have fun! To learn English is fun.
Уч-ся выполняют лексико-грамматическое упражнение на Smart-доске (Way Ahead, CD 3, 1В).
8. Совершенствование навыков чтения с извлечением нужной информации.
T: But where is Willy Barton? What is he doing? Let’s read the text about him.
Уч-ся читают текст вслух, затем отвечают на вопросы учителя. Упр. 3, стр. 143.
T: Where is Willy? Why? What is not he doing?
Now ask each other question about Willy.
Уч-ся в парах задают друг другу общие вопросы и отвечают на них.
P1: Is Willy Writing?
P2: No, he is not.9. Лексико-грамматическая игра с использованием Smart-доски. “Way Ahead” CD 3, 19B
10. Контроль усвоения The Present Progressive Tense – самостоятельная работа двух уровней сложности.
T: I know you know the Present Progressive Tense very well. Make sure/
Каротчка №1. 1 уровень сложности.
Make the right choice:
1. I (am, is, are) watching TV in my living room.
2. Kevin (am, is, are) sleeping.
3. (Am, is, are) she cooking in the kitchen? Yes she (am, is, are).
4. What (am, is, are) they reading? They (am, is, are) reading an English book/
5. My mother (am, is, are) playing the piano.
6. My friend and I (am, is, are) playing computer game now.
Карточка №2. 2 уровень сложности.
1. They (play) football in the dark.
2. … we (wash) the plates in the kitchen? Yes, we …
3. Mrs. Rogers (go) to the shop.
4. I (have) lunch with my family.
5. … he (take) a shower? No, he …
6. My sister and I (watch) TV.
11. Подведение итогов. Выставление оценок.
T: Thank you for cooperation. Good bye.
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-vo-klasse-at-do-you-kno-about-britis-tra.html
|
Урок английского языка во 8 классе «What do you know about British traditions? Christmas` symbols and traditions in Britain»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/90/0478307d3e5095dbcfbe21ae38acc22c.docx
|
files/0478307d3e5095dbcfbe21ae38acc22c.docx
|
МБОУ «СОШ №1 г.Юрьев-Польского»
Урок английского языка
во 8 классе
«What do you know about British traditions?
Christmas` symbols and traditions in Britain»
Учитель английского языка
II квалификационной категории
Тихонов Константин Николаевич
2013г.
УМК «English-8»
Предмет: Английский язык.
Авторы учебника: В.П. Кузовлев, Н.М. Лапа.
Класс: 8
Тип урока: Урок общеметодологической направленности
Тема: What do you know about British traditions? Christmas` symbols and traditions in Britain.
Цель: коммуникативно - речевое развитие учащихся через сообщение знаний о традициях празднования Рождества в Великобритании.
Задачи:
Речевая компетенция: развивать произносительные навыки диалогической речи, навыки аудирования и чтения с полным пониманием и письма.
Языковая компетенция: доводить до автоматизации употребление в речи лексических единиц по теме «Christmas».
Социокультурная компетенция: познакомить с традициями празднования Рождества в Великобритании.
Компенсаторная компетенция: развивать языковые догадки и воображения, творческое мышление, память.
Учебно-познавательная компетенция: развивать навыки работы с текстом, умение выделять основную информацию из прослушанного и прочитанного об основных рождественских традициях в Великобритании.
Познавательный аспект: познакомить учащихся с традициями и культурой страны изучаемого языка на основе праздника Christmas.
Развивающий аспект: развивать психические функции, связанных с речевой деятельностью (внимание, способность к анализу и синтезу, логическое мышление, способность к выявлению языковых закономерностей, языковая догадка, зрительная и слуховая память, фонематический слух).
Учебный аспект: овладевать всеми видами речевой деятельности: говорением, аудированием, чтением и письмом.
Воспитательный аспект: повышать интерес к изучению английского языка, воспитывать культуру языкового общения, уважительного отношения друг к другу, умение внимательно слушать собеседника.
Языковой материал: слова, речевые образцы, монологические и диалогические высказывания по теме «Christmas».
Оборудование: презентация, мультимедиа, рабочие листы, шары для рефлексии, видеофильм, песня
План урока:
1. Самоопределение к деятельности.
2. Актуализация знаний.
3. Постановка учебной проблемы.
4.«Открытие нового знания».
5. Первичное закрепление
6. Самостоятельная работа
7.Рефлексия деятельности
Ход урока.
1. Организационный момент. Эмоциональный настрой.
Учитель приходит на урок в незнакомый класс с хвойным деревом (сосна, ель) и мешком для новогодних подарков. Сам учитель одет в атрибуты Нового года и Рождества.
Т: Good morning boys and girls. My name is and today I will be your teacher of English. The motto of our lesson: we see, hear, speak, do and all will be OK! All together! (Девизом нашего урока будет: вижу (прикасаюсь к глазам), слышу (прикасаюсь к ушам), говорю (прикоснуться к губам), делаю (стукнуть кулачек о кулачок), получится (большой палей вверх)! И вместе!)
Надеюсь, что наш урок пройдет так же энергично и с таким же хорошим настроением.
2. Постановка учебной проблемы.
T: Children, today I have gone to you with some things. How do you think, why? What have I brought? ( Ребята, сегодня к вам на урок я пришла не с пустыми руками. Как вы думаете, почему? Какие предметы я принесла? (ответы учащихся о приближении Нового года и Рождества). Yes, you are right. We celebrate Christmas soon. (Действительно, приближается Рождество и Новый год. But why have I brought this thing? (Но почему я принесла вам именно этот предмет(указывает на ель)). Учащиеся отвечают, что существует традиция на Рождество и Новый год украшать ель.
3. Актуализация знаний.
T: And how do you understand the word «tradition»? Speak Russian.
Что вы понимаете под словом «традиция»? (ответы на русском языке). OK! Look, you have some work sheets on your desks. Please, write your name, form and this task on it.
Task № 1. Find the equivalents between English and Russian definitions of the word «tradition ».(Установите соответствие между русскими и английскими определениями понятия «традиция»). Задание № 1 выполняется индивидуально на рабочих листах (Work sheets).
English definitions
Russian definitions
1. A tradition is a day designated as having special significance for which individuals, a government, or a religious group have deemed that observance is warranted.
a) Тради́ция — набор представлений, обычаев, привычек и навыков практической деятельности, передаваемых из поколения в поколение, выступающих одним из регуляторов общественных отношений
2. A tradition is a ritual, belief or object passed down within a society, still maintained in the present, with origins in the past.
b) Традиция-то, что перешло от одного поколения к другому, что унаследовано от предшествующих поколений.
3. A tradition is that has passed from one generation to another that is inherited from previous generations.
c) Традиция -торжество, установленное в честь или в память кого-нибудь, чего-нибудь.
Ответ: 1с, 2a, 3b
T: Pupils, say me please, what definition is right for you? what definition is clear for you? what definition is wrong for you? ( Какое определение вы считаете наиболее полным? более понятным? Какое определение неверно? Ответ учащихся).
T: Boys and girls, look at the blackboard and pay your attention to our lesson`s plan. (Ребята, посмотрите на план нашего сегодняшнего урока).What is the problem of our lesson? What should we know about? (Какая проблема стоит перед нами сегодня на уроке? Что мы должны сегодня выяснить?)
План урока:
1. Meaning of traditions.
2. The main Christmas `symbols and traditions.
3. The letter to Santa Claus.
(Учащиеся должны сказать, что сегодня на уроке они должны выяснить основные символы и связанные с ними традиции Рождества, написать письмо Санта Клаусу.)
T: Yes, you are right. That`s why we begin to work at the problem of our lesson and I offer you to watch a film «Christmas in Britain». But at first, look at the blackboard. You see the questions. «What Christmas` symbols and traditions are spoken about? » Answer please after watching! (Учитель предлагает учащимся посмотреть фильм «Рождество в Британии». Но перед просмотром они получают задание, которое написано на классной доске «О каких рождественских символах и связанных с ними традициях рассказывается в фильме?»
Watching and listening of the film. (Просмотр фильма)
После просмотра учащиеся дают ответы на поставленный ранее вопрос.
(Символы Рождества, упомянутые в фильме: holy, Santa Clause,
4.«Открытие нового знания».
And pupils, don`t you forget! I have my magic bag! How do you think, what things are there here? ( Учитель показывает ученикам новогодний мешок и просит угадать, что лежит в этом мешке).
T: We can learn about it? But, please, make 4 work groups. And I need 2 assistants, tutors. They help you and me. ( Для дальнейшей работы учитель делит класс на 4 рабочих группы и выбирает 2 учащихся -тьюторов) .
Children, if you need help, show please this card «HELP». (У каждой группы есть сигнальные карточки «HELP». Если ученики испытывают затруднения, то они подают знак учителю)
T: Please, take (choose) something from my bag. (Учитель предлагает взять любой предмет из новогоднего мешка). Do you know, what is this? Please, use the vocabulary. Find this word. (Ученикам предлагается найти значения этих предметов (перевод) в англо-русских словарях).
Учащиеся-тьюторы получают карточку-задание
1. «What is the national English Christmas and New Year`s song? Use the Internet to find the answer » (Назовите национальную английскую рождественскую песню, используя Интернет-ресурсы.)
2. Read the text and make Web-word «Christmas` traditions».
Christmas traditions
T: Now, do the task № 3 in your work sheets. (Учащиеся работают в рабочих листах, где им необходимо найти описание традиции с тем предметом, что они достали из мешка.)
Task № 3. Read the text, find the tradition about thing you have.
«In the evening of the 24th of December children hang their Christmas stockings on their beds or put them under the Christmas tree. Father Christmas (Santa Clause) puts presents into them. A Christmas stocking is not a real stocking. It is big and beautifully decorated. (stockings — чулки, real — настоящий, beautifully — красиво).
On Christmas Eve people like to light candles. If there are children in the family, they often have Christmas crackers. When you pull a cracker it makes a bang and inside there is usually a Christmas hat, a small toy and a piece of paper with a joke on it. Christmas pudding was first made many, many years ago.
Now it is the highlight of Christmas dinner. Children often put holly on the pudding. Traditionally a coin is placed into the pudding. It brings good luck to a person who finds it. pudding — пудинг (сладкий пирог; рождественский пудинг бывает обычно с изюмом и цукатами) holly — остролист (вечнозеленое растение с заостренными листьями икрасными ягодками).
Before Christians people place the evergreen tree (Christmas tree) in their
homes. Children decorate the Christmas tree with tinsel, toys, shining balls and
flags. They place a shining star at the top of the Christmas tree.
tinsel — блестки или мишура
T: Are you ready? Let`s begin to check. (Учащиеся называют предмет и называют традицию). Во время ответов учитель организует перекрестный взаимоконтроль между группами на понимание текста.
5.Первичное закрепление
T: Say me please? And have we so Christmas` symbols and tradition in our country?
And what traditions are there in Russia? (Ученики называют схожие традиции в России.)
T: Look at the blackboard. You see a table. Do you agree with the information?
(На доске таблица сходства рождественских традиций в Англии и России, но та допущены ошибки. Задача учащихся -найти ошибки )
T: Dear, tutors. Please, read your task. (Ученики-тьюторы зачитывают классу задание и ответ на него).
T: You are right. This song is Jingle Bells. Have a rest. Let`s sing! (Ученики поют песню «Jingle Bells»)
T: Thank you very much! Excellent!
6. Самостоятельная работа
T: Boys and girls! Do you trust in wonders? Santa Clause? ( Учитель спрашивает учеников верят ли они в то, что Санта Клаус существует)
T: I trust! I trust that the dreams can be come true. And I offer you write a letter to Santa Clause. I am sure you do (consult) this task very creative. (Я уверена, вы справитесь с заданием, которое я вам предложила. Учащиеся пишут письмо Санта Клаусу. Задание дифференцировано.)
После того, как учащиеся справились с заданием, учитель предлагает собрать письма.
7.Рефлексия деятельности
Ребята, вот наш урок приблизился к своему логическому завершению. И мне мы очень хотелось знать, понравился вам урок или нет? Было ли вам сегодня интересно на уроке? У вас на столах лежат разноцветные шары. Пожалуйста, подумайте и поднимите: шар цветной стороной - если вам понравился наш сегодняшний урок, белой стороной - если нет. (учащиеся поднимают шары.) Спасибо! And now decorate our Christmas tree. (Ученики вешают шары на рождественское дерево).
Учитель возвращается к плану занятия. Ребята, скажите, какую проблему мы с вами решали сегодня на уроке? (Ответы учащихся.) Какие открытия сделали сегодня?
Если вы хотите узнать больше о традициях в Великобритании, об английском языке, прошу вас посетить мой личный сайт. (http://kateenglish.ucoz.ru/)
T: Your home task you see at the blackboard.1. Page 81, Ex.2 (read and translate the text) 2. Creative task: translation of the poem «It`s Christmas!»
T: You have done a great job today! Thank you very much! You marks are:…..
Помните! Вы можете стать умнее тремя путями: путём опыта- это самый горький путь, путём подражания -это самый лёгкий путь, путём размышления -это самый благородный путь. Удачи и успехов вам! Good luck! Merry Christmas!
|
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/sbornik-zadaniy-i-uprazhneniy-po-angliyskomu-yaziku-ti-znaesh-kr.html
|
Сборник заданий и упражнений по английскому языку "Ты знаешь край, в котором ты живешь?"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/78/d4e152270cfe51d5fa3672bf93e91003.doc
|
files/d4e152270cfe51d5fa3672bf93e91003.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/trudnosti-chteniya-angliyskih-slov.html
|
Трудности чтения английских слов
|
https://doc4web.ru/uploads/files/80/586d933de0f78921ab999f3fabf63637.doc
|
files/586d933de0f78921ab999f3fabf63637.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-vo-klasse-po-fgos-po-teme-sport-and-game.html
|
Урок английского языка во 2 классе по ФГОС по теме "Sport and games"
|
https://doc4web.ru/uploads/files/18/cd30a2650584d729d601bb28b39d8993.doc
|
files/cd30a2650584d729d601bb28b39d8993.doc
| null |
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-vo-klasse-po-teme-my-friend.html
|
Урок английского языка во 2 классе по теме: «My friend»
|
https://doc4web.ru/uploads/files/30/4c581b07d90e61de4ed8c67f41bb3fe8.docx
|
files/4c581b07d90e61de4ed8c67f41bb3fe8.docx
|
Урок английского языка во 2 классе по теме:
«My friend»
Рабочий урок закрепления изученного материала и знакомство с новым учебным материалом.
Форма урока – стандартный с элементами игр ( лексических, фонетических, грамматических), применение здоровьесберегающих технологий ( динамическая пауза, смена деятельности, игры)
Цели урока: Практическая : Научить учащихся говорить по теме : «My friend» и ознакомить с правилом образования множественного числа имен существительных в устной речи.
Воспитательная : Формирование условий для воспитания у учащихся интереса к иностранному языку и культуре; коммуникабельности и культуре общения; воспитание дружелюбия.
Образовательная : Развивать умения и навыки учащихся в монологической речи – учить рассказывать о друге, используя типовые фразы; развивать умения в аудировании.
Обучающая : Знакомство с новой буквой алфавита Ii и ее написанием; правило образования и употребления множественного числа имен существительных в английском языке; знакомство с новыми словами – children, they.
Задачи урока: 1. Совершенствование навыка говорения в устной речи по теме:
«My friend» и тренировка до уровня подготовленного монологического высказывания.
2.Формирование навыка говорения по теме: «Множественное число имен существительных» и тренировка до уровня предложения.
Оборудование урока:
Нетбуки, интерактивная доска; игрушка – любопытная обезьянка; карточки с цифрами; картинки животных; карточки с буквами алфавита; магнитофон; кассета с записью песни «My name is Helen»; картинки со словами для узнавания букв алфавита; «Письмо» о друге.
Домашнее задание:
1) учебник с. 18 у. 5 , «Рабочая тетрадь» с. 10 у. 1, 2, 3.
Ход урока:
I. Организационный этап урока.
Приветствия учителя и детей. Сообщение целей урока.
Teacher : Good morning, dear children.
Students : Good morning, teacher.
Teacher : Сегодня на уроке мы будем говорить о наших друзьях; познакомимся с новой буквой, а также узнаем как по –английски называть много предметов.
II. Основной этап урока.
а) Фонетическая зарядка.
Teacher: Начнем нашу фонетическую зарядку. Английские звуки отличаются от русских и надо уметь их произносить. Ребята, вы знаете, что такое оркестр? Правильно, музыканты играют на разных музыкальных инструментах одну мелодию, а зрители внимательно слушают. Сегодня мы станем с вами изображать музыкальные инструменты:
Фортепиано - [w]
Тромбон - [r]
Гитара – межзубный звук [з]
Скрипка – межзубный звук [с]
Барабан - [t, d]
А теперь послушаем, как звучит наш замечательный оркестр. Приготовились… Начинает фортепиано, вступает тромбон, гитара, скрипка, барабан, замечательный оркестр у нас получился.
Thank you, children.
б) Беседа с употреблением знакомых лексико – грамматических структур.
Teacher: Children. К нам в гости заглянула сегодня любопытная обезьянка по имени Sandy. Давайте поздороваемся с ней.
Students: Good morning
Обезьянка: Good morning, children.
Она очень хочет с вами познакомиться. Answer her questions, please. (перевод).
What's your name?
Where are you from?
How old are you?
Where do you live?
Do you have a mother… a father… a sister… a brother…?
( Дети отвечают на вопросы фронтально)
Думаю, что вы понравились нашей обезьянке. Вы очень хорошо отвечали на ее вопросы. Давайте споем для нашей новой знакомой песенку на английском языке.
Дети исполняют песню под музыку «My name is Helen»
Ребята, а давайте научим обезьянку петь песенку про себя. Как она будет петь? «My name is Sandy».
в) Знакомство с новым словом they и переход к объяснению нового материала – правила образования множественного числа.
Я тоже хочу задать обезьянке вопросы.
- Where do you live? I live in the Zoo.
- Do you have friends? I have many friends.
У обезьянки много друзей и все они живут … где? В зоопарке. Сейчас я скажу об этом по-английски: ^ They live in the Zoo. Do they live in the Zoo? Yes, they do. Do they live in the field? No, they don't.
Какое новое слово вы услышали? А что оно означает? Давайте научимся его говорить.
( фонетическая обработка слова they)
А теперь я поинтересуюсь, где живут другие животные, а вы мне отвечайте кратким ответом: Yes, they do/ No, they don't. (Повторяем несколько раз вслух)
Показываю картинку и задаю вопрос.
Bears – Do they live in the Zoo (field, forest, house, farm, river, garden)?
Elephants –
Cats –
Foxes –
Lions –
Tigers –
Pigs –
Когда мы употребим слово they – они? Когда необходимо назвать не одно существо или предмет, а несколько – five dogs, ten cats, four bears, three foxes.
Вы заметили, что в этих словах появляется дополнительный звук. Какой? Правильно, [s] или [z]. Англичане, называя несколько предметов, произносят в конце слова звук [z]. Но в тех случаях, когда трудно или неудобно, они заменяют его на [s] или на [iz] cats, elephants, foxes, boxes. А в русском языке? Парта – парты, стул – стулья, видите, как много звуков нужно в русском языке. У англичан гораздо проще.
г) Закрепление образования множественного числа в устной речи и упражнениях учебника.
Teacher: Сейчас я проверю – сумеете ли вы отличить один предмет и много.
Игра: Я буду называть один предмет – вы просто слушаете. Много – хлопните в ладоши.
A dog, dogs, a cat, cats, bears, sisters, a brother, a father, mothers, teacher, teachers, fathers, a pig, pigs, tigers.
А теперь вместе будем образовывать множественное число. Я называю один предмет, а вы добавляете нужный звук. Какой?
A cat – cats a dog - a bear - a mother - a father -
A camel - an owl - an elephant - a fox - a lion –
A tiger - a pig –
III. Музыкальная физкультминутка.
Зарядка: Let's stand up. Do exercises.
Hands up, hands down.
Hands on hips, sit down.
Stand up, bend left, bend right,
Hands on the sides.
Stand up. Hands in front of you,
1,2,3… 1,2,3
Hands up and wave as a tree.
Stand still.
Hands on the shoulders,
…on your knees
…on your toes
Stand up, please.
Shake your legs,
Shake your hands,
Turn around and сome back.
IV. Закрепление образования множественного числа в устной речи и упражнениях учебника.
А теперь еще раз вспомним правило, как назвать по- английски много предметов или людей, и выполним упражнение
-Работа с нетбуками.
a) Игра – считалка «One potato»
Дети встают на своих местах, руку зажимают в кулачок и держат перед собой. Начинают считалку. Как только считалка завершилась – ученик должен ответить на мой вопрос What's her name/his name? How old is she/he? Where is she/he from? Where does he/she live?
Sit down, please.
V. Pазвитие навыков монологической речи
a) Рассказ о друге Ребята, мы вспомнили сейчас, как нужно называть ее или его имя. Сколько ему/ей лет? Где живет? Откуда он или она?
В наш класс пришло письмо, хотите узнать, что в нем? Один сказочный герой рассказывает о своем друге. Послушайте этот рассказ. Сможете ли вы догадаться, кто написал это письмо? (читаю письмо)
Good morning, children. I have a friend. His name is Maliysh. He is from Sweden. (перевод). He is 5. He lives in the house?
Кто рассказал нам о своем друге?
А теперь, кто хочет рассказать о своем друге? ( Дети рассказывают о своих друзьях, оцениваю их старание)
VI. Знакомство с буквой Ii.
Сегодня мы познакомимся с новой буквой. Это буква Ii ( показываю карточку с буквой)
А теперь посмотрите на доску, как она пишется.
Давайте будем учиться ее писать. Откройте тетради или прописи, стр. 10. Пишем вместе букву Ii, большую и маленькую.
VII.Повторение алфавита.
Давайте вспомним и другие буквы. ( показываю карточки, дети называют буквы, ставлю их на доску или магнит доску.
Наши буквы разбрелись. Кто хочет расположить буквы в алфавитном порядке?
А теперь покажите согласные буквы, гласные.
VIII. Итог урока: подведение итогов; оценивание учащихся; домашнее задание.
1) учебник с. 18 у. 5 или «Прописи» с. 10 у. 1, 2, 3.
|
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.