url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/biologiya/komar-vidomiy-i-nevidomiy0.html | Комар відомий і невідомий | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/5fe006a8e70adceec2228268800d7fcd.ppt | files/5fe006a8e70adceec2228268800d7fcd.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kontrolna-robota.html | "Контрольна робота" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/22bf33b20dbd8d98308681e75b00fe88.pptx | files/22bf33b20dbd8d98308681e75b00fe88.pptx | Контрольна робота
1.Ділянка цитоплазми, в якій розташований спадковий матеріал прокаріотів, має назву: а)гіалоплазма б)пелікула в)нуклеоїд 2.Механізм транспорту речовин через мембрани: а)піноцитоз б)цитоз в)фагоцитоз 3.Основна структурна одиниця комплексу Гольджі: а)диктіосома б)акросома в)лізосома
1.Ділянка цитоплазми, в якій розташований спадковий матеріал прокаріотів, має назву:
а)гіалоплазма
б)пелікула
в)нуклеоїд
2.Механізм транспорту речовин через мембрани називається:
а)піноцитоз
б)цитоз
в)фагоцитоз
3. Щільні структури, які складаються з комплексів РНК з білками, хроматину і гранул, мають назву:
а) ядерця
б) хроматин
в) рибосоми
4. Речовина, що заповнює внутрішній простір хлоропласта називається:
а) пластида
б) матрикс
в) строма
5.Основна структурна одиниця комплексу Гольджі:
а)диктіосома
б)акросома
в)лізосома
6. Зовнішня мембрана мітохондрії гладенька, а внутрішня утворює…
а) хлоропласти
б) трипаносоми
в) кристи
Виберіть декілька правильних відповідей:
7. До функцій плазматичної мембрани належать:
а) Забезпечення обміну речовин з навколишнім середовищем;
б) збереження спадкової інформації;
в) утворення рибосом;
г) захисна функція.
8. Внутрішнє середовище ядра складається з:
а) ядерних пор;
б) мікрониток і мікротрубочок;
в) ядерного соку і ядерецьж
г) ниток хроматину;
д) хромосом.
9. На мембранах незернистої ендоплазматичної сітки синтезуються:
а) білки;
б) ліпіди;
в) рибосоми;
г) гормони;
д) вуглеводи.
10. У внутрішньому просторі мітохондрій (матриксі) містяться молекули:
а) ДНК
б) води
в) іРНК
г) тРНК
д) гідроген пероксиду.
Доповніть речення:
11. Внутрішній вміст клітини, крім ядра, називається…
12. Усі клітини сформовані системою біологічних….
13. Основна функція клітинної стінки -…
14. Ниткоподібні структури ядра -….
15. Тривалість існування однієї пероксисоми ….
16. Установіть відповідність між складовими ядра та їх властивостями:
А)Щільні структури,які складаються з комплексів РНК; 1)ядерний матрикс
Б)Внутрішнє середовище ядра 2)хроматин
В)За будовою та властивостями нагадує цитоплазму 3)ядерний сік
Г)Ниткоподібні структури 4)ядерця
Д)Порожнисті циліндричні структури
Дайте розгорнуту відповідь на питання:
1 варіант:
Охарактеризуйте лізосоми та мітохондрії.
2 варіант:
Охарактеризуйте пероксисоми та пластиди.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/konkurs-kolosok.html | Конкурс "Колосок" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/3cddeaa992564f79236deb884ba38dd3.pptx | files/3cddeaa992564f79236deb884ba38dd3.pptx | 2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/medichna-biologiya.html | Медична біологія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/898136ab1e66ac5e056c578d07701303.ppt | files/898136ab1e66ac5e056c578d07701303.ppt | Pneumocystis carinii
Histoplasma capsulatum
Candidiasis
Cryptosporidium (intestinal epithelium)
Cryptococcus neoformans (nervous system)
gp 160, gp 120, p 17
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/linzi4.html | Лінзи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/2e9b33b630f3161f94f41f4096860817.ppt | files/2e9b33b630f3161f94f41f4096860817.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lui-paster.html | Луї Пастер | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/83403001609ecad0d82683558f4cfb52.ppt | files/83403001609ecad0d82683558f4cfb52.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/gribi.html | гриби | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/ad91ed02f26128ceb0cbd5cc34089436.ppt | files/ad91ed02f26128ceb0cbd5cc34089436.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/legendi-pro-vesnyani-kviti1.html | Легенди про весняні квіти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/3f331211fe97cc764372a739e8606d41.pptx | files/3f331211fe97cc764372a739e8606d41.pptx |
Легенди про весняні квіти
Підготувала вчитель
початкових класів
Кремінської обласної спеціальної загальноосвітньої школи – інтернату
Дубограй Олена Станіславівна
2011 рік
Квітень
Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.
І хоч, може буде влітку
Більше квітів запашних,
Та для нас найперша квітка
Наймиліша від усіх.
Завжди ми її помітим,
З лісу в дім принесемо.
І тому цей місяць Квітнем
По заслузі ми звемо.
Н. Забіла
Вже перші квіти розцвіли,
Такі прекрасні й ніжні!
Із снів холодних, зимових
Збудилися привітні.
Мать – і - мачуха
З появою на землі цієї квітки пов'язана легенда, не обійшлося тут без любові і ревнощів.
Одна зла жінка задумала погубити доньку свого чоловіка, бо не хотіла, щоб він ходив зустрічатися з нею і своєю колишньою дружиною. Заманила вона її до обриву і зіштовхнула з нього. Тим часом мати, виявивши пропажу дівчинки, кинулася її шукати, але спізнилася, була дівчинка вже без душі. Кинулася вона на мачуху і, зчепившись, полетіли вони на дно яру. А на наступний день покрило схили його рослина, листя якого з одного боку були м'які, а з іншого боку жорсткі, і височіли над ними маленькі жовті квіти, що нагадували світле волосся дівчинки.
Підсніжник
Російська легенда стверджує, що одного разу стара Зима зі своїми супутниками Морозом і Вітром вирішила не пускати на землю Весну. Але сміливий Пролісок випростався, розправив пелюстки і попросив захисту у Сонця. Сонце помітило Пролісок, зігріло землю і відкрило дорогу Весні.
Підсніжник
А ще одна легенда розповідає, що плакала Снігуронька, проводжала матінку Зиму. Йшла сумна, за нею стали всі тужити. Там, де йшла і плакала, торкаючи лози, виросли підсніжники - снігуроньки сльози.
Землю промінь зігріва,
Тане сніг, струмок співа,
І краси чудові діти,
Зір наш ваблять дивні квіти.
Ось, підсніжники, дивись,
Поміж снігу розбрелись.
Вже їм холод не страшний,
Ні хуга, ні вітровій.
Їх уже не налякати -
Вже спішить весна крилата!
Пролісок
Ще земля в зимових шатах білих,
Та з-під снігу, майже непомітний,
Виглянув зненацька, серцю милий,
Соромливий пролісок блакитний.
За українською легендою, синьооку дівчину Катерину татари везли на чужину, і там, де сльози красуні падали на землю, виросли квіти Проліски, такі ж сині, як її очі.
Пролісок
Ця історія сталася зимою. Жила собі дуже красива пані на ім’я Сніжинка і була в неї дочка - Квітка. Мати дуже її любила. І мати з дочкою ніколи не зустрічалися, бо Сніжинка одразу ж після зими летіла на Північ, додому, а її донька там могла замерзнути. Тому донечка цвіла весною і красувалася влітку. І не могли вони жити разом, бо мати б розтанула від сонячного тепла. Вони досі не бачилися. Навесні та влітку всі втішали маленьку квіточку – і звірі, і інші квітки. У Сніжинки було не менше горе, її теж втішали інші сніжинки. Так і спливав час: сумували і Сніжинка, і Квіточка.
Якось до землі, де жила Квіточка, прилетіла добра Чарівниця. Побачила вона Квіточку і запитала, чому та сумує. Квіточка розповіла своє горе. Чарівниця подумала і каже: «Он воно як! Але я можу зменшити твоє горе. Ти станеш квіткою-проліском і цвісти будеш тільки-но прийде весна. Тоді буде зима уходити, і твоя мати також. Я точно знаю, що вона буде тут. Ви будете зустрічатися раз на рік», - посміхнулася Чарівниця.
Так з'явилася квітка Пролісок.
Крокус (шафран)
Недарма ці квіти називають "дітьми веселки": за однією з легенд, вони з'явилися на світ в той день, коли в небі після холодного весняного дощу зустрілися сонце і веселка, що наповнили пелюстки крокусів силою і забарвлення їх в яскраві кольори.
За давньогрецькою легендою, виникнення шафрану відбулося наступним чином. Юнак на ім'я Крок вправлявся з вісником Олімпійських богів Гермесом в метанні диска. Під час змагання диск випадково влучив у Крока, і юнак загинув. З його крові, що пролилася на землю, виросла квітка крокус (шафран).
Згідно з іншою версією, Крокус був закоханий в німфу і вони ніколи не розлучалися. Коли богам набридло спостерігати за ними, вони перетворили німфу в кущ, а юнака - в прекрасну рослину, яка згодом стало називатися шафраном.
Примула (первоцвіт)
Одна легенда про походження примули розповідає. На одному з прекрасних лугів жила білява принцеса - ельф, яка закохалася в гарного хлопця, а він її чомусь не помічав. У відчаї принцеса попросила чарівницю, щоб вона допомогла їй зробити так, щоб молодий хлопець відповів їй взаємністю. І чарівниця перетворила принцесу в примулу - квітку, яка першою розпускається навесні, і пройти повз неї абсолютно неможливо. З тієї пори сільська молодь ходить милуватися на ці квіти ледь зійде сніг.
Стародавні слов'яни вважали, що лісова примула - це ключі, якими природа відкриває повесні дорогу всьому зеленому царству.
Медунка
Давня слов'янська легенда говорить: "... Якщо отоп’єшь нектар з двадцяти рожевих і двадцяти фіолетових квіток медунки, то серце твоє стане здоровим і добрим, а помисли - чистими ..."
Ряст
Українська наукова назва рясту - проліска дволиста: це дволиста рослина з шестипелюстковими блакитними квітками, зібраними у китички. В корені ряст має цибулинку.
За давнім звичаєм українців, коли вперше навесні побачиш ряст, треба зірвати його, кинути під ноги, потоптати, примовляючи: "Топчу, топчу ряст, Бог здоров'я дасть", або "Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!» Це означає просити в Бога життя і здоров’я.
Нарцис
Прекрасний юнак відклонив любов німфи Ехо. За це він був покараний: побачивши у воді власне відображення, закохався в нього. Охоплений невгамовною закоханістю до себе, він помер, а на згадку про нього залишилася гарна, запашна квітка, віночок якого так і хилиться донизу, як би бажаючи ще раз помилуватися собою в воді.
Тюльпан
Довгий час існувало повір'я про те, що бутон жовтого тюльпана містить в собі сильну енергію і той, хто зможе відкрити його стане щасливим. Однак, не було такої людини, яка б виявилася здатною відкрити цей ніжний бутон, що тримався на тонкій зеленій ніжці і обдувався вітрами гірського схилу.
Але одного разу на цей схил прийшла погуляти мати з маленьким сином. Хлопчик вперше побачив красиву квітку і побіг до неї, бажаючи розгледіти дивовижну і прекрасну рослину ближче. Коли хлопчик підійшов до тюльпану, його обличчя осяяла посмішка, а по схилу рознеслася луна, яка повторювала дзвінкий дитячий сміх. Тюльпан розкрився назустріч щирій посмішці, дитячий сміх зробив те, чого не могла зробити ніяка земна сила.
Гіацинт
Одного разу біля берегів Голландії затонув в шторм генуезький корабель. Уламки його прибило до берега. А через кілька тижнів діти, що гралися на піщаній мілині, помітили майже біля самого краю прибою небачену ніколи квітку: листя її було схоже на листя тюльпана, а стебло було суцільно усіяне безліччю красивих квіточок, схожих на маленькі лілії. Квіти незвично пахли, і ніхто не міг пояснити, звідки тут з'явилося таке дивовижне чудо.
Кульбаба
Кульбаба - символ весняного тепла. Квітка кульбаби народилася на світ цікавою й допитливою. Вона прокинулася навесні, подивилася навколо й помітила вгорі прекрасне, велике та яскраве сонце. Сонце глянуло на неї, залоскотало своїми тендітними, теплими промінчиками - і квітка враз стала жовтою. Кульбаба так полюбила сонечко, що вже не могла відвести від нього палкого погляду.
І відтоді, тільки-но зійде сонце на сході, кульбаба дивиться на схід, підніметься сонце вгору - і кульбаба піднімає голівку, сонце сідає на заході - й очі кульбаби дивляться на захід. І так протягом усього життя, доки не постаріє кульбаба та не стане сивою.
За кульбабою можна визначати час. У сонячну погоду кошики кульбаби відкриваються о 6 годині ранку і закриваються о 3 годині дня. У негоду квітки не розкриваються зовсім.
Існує чимало легенд про походження конвалії.
Українська легенда розповідає про те, що квітка виросла там, де впали сльози дівчини, яка чекала нареченого з далекого походу. В інших легендах розповідається про те, що конвалія постала з розірваного намиста Білосніжки, що це ліхтарики гномів. Давньоруська легенда пов'язує появу конвалії з морською царівною Волховою. Сльози царівни зажуреною тим, що юнак Садко віддав своє серце земній дівчині Любаві, падали на землю, проросли прекрасною і ніжною квіткою - символом чистоти, любові і смутку.
Конвалія
Назвіть перші весняні квіти.
Весна, весна! Листям зелена, Квітками рясна, Усміхнена, весела, голосна. Б. Лепкий |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klas-ssavci1.html | Клас Ссавці | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/0e923a1c77fa6b46c038b54a07fe90c4.pptx | files/0e923a1c77fa6b46c038b54a07fe90c4.pptx | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/legendi-pro-vesnyani-kviti2.html | легенди про весняні квіти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/2bb62e7cebe33c8d37e15b77031ac962.ppt | files/2bb62e7cebe33c8d37e15b77031ac962.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/komar.html | Комар | https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/f945c087f7ebd721ca06228c56a5a6de.ppt | files/f945c087f7ebd721ca06228c56a5a6de.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/konvaliya-travneva.html | "Конвалія травнева" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/5385f6ef48c254a5b4694bc6f72bd62e.pptx | files/5385f6ef48c254a5b4694bc6f72bd62e.pptx | Конвалія травнева
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Ruscaceae
Рід: Конвалія (Convallaria)
Вид: Конвалія трав
Українська легенда розповідає про те, що квітка виросла там, де впали сльози дівчини, яка чекала нареченого з далекого походу. На Русі цю квітку пов'язують з іменами Садка, Любави та Волхови. Конвалія - це нібито сльози царівни, пролиті нею, коли її розлюбив відважний купець. В інших легендах розповідається про те, що конвалія постала з розірваного намиста Білосніжки, що це ліхтарики гномів. Існує легенда, в якій розповідається не тільки про квітки, а й про червоні ягоди цієї рослини: юнак на ім'я Конвалія так гірко плакав за Весною, яка покинула його, що сльози перетворилися на білі квіточки, а кров серця забарвила ягоди.
Ботанічні характеристики
Конвалія — однодольна багаторічна трав'яниста рослина з родини лілійних. Кореневище довге, горизонтальне з підземними пагонами і тонкими придатковими коренями. Від нього відходять два прикореневих листки і тонка стрілка з китицею білих пахучих квіток. Плід — малонасінна червона ягода. Цвіте періодично, через 2—3 роки, у травні.
Насіння конвалії - майже кулясті . Ягоди на рослинні зберігаються дуже довго . Розмноження і вегетативне , і насінням .
Конвалія травнева
дуже невибаглива і зовсім непогано почуває себе в півтіні . Наприклад , її дуже добре розміщувати під чагарниками або плодовими деревами . Але при сильному затіненні не цвіте , а тільки вегетативно розмножується . Ця рослина досить посухостійка , але при недоліку вологи дрібніє . На одному місці його можна вирощувати до 10 років .
Ця рослина трапляється майже по всій Україні , але в степовій зоні - рідко . Вона росте на родючих грунтах , у широколистяних та мішаних лісах , на лісових галявинах і схилах , заплавах річок .
Занесення в Червону книгу України
Незважаючи на те , що в промислових цілях рослину майже не заготовляють , в лісах його стає з кожним роком менше .Тому його і занесли до Червоної книги . Але він може чудово рости і розмножуватися в саду .
Чому потребує охорони :
Для того щоб з насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина , необхідно 7 - 8 років . Вона дуже цінна лікарська рослина , яку з давна використовували проти недугів . Квітки конвалій знаходять також широке застосування в парфумерній промисловості . Потрібно відзначити , що конвалія належить до отруйних рослин .Були випадки отруєння худоби . Тому слід бути уважним з цими букетиками чарівних квітів .
Конвалія
Оксана Вишневська
Розкажи чому трави сумні
Хто конвалію взимку посватав
І чому в білий цвіт по весні
Убирається в квіти багато
Ніби сльози росинки на ній
Білий іній на білому цвіті
І чи варто лишатись сумній
У весільнім такім оксамиті |
https://svitppt.com.ua/biologiya/konyugaciya.html | Кон"югація | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/f5d1efed29babea6647ed4be598a1dc8.ppt | files/f5d1efed29babea6647ed4be598a1dc8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kombinativna-minlivist.html | Комбінативна мінливість | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/0a597a3b321ad25cbadd26ecf9fc0a80.ppt | files/0a597a3b321ad25cbadd26ecf9fc0a80.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/medichni-chinniki-psihichnogo-zdorovya-aspekti-medichnoi-etiki-i-deontologii-psihogigiena-i-psihoprofilaktika-strategii-ohoroni-psihichnogo-zdorovya.html | Медичні чинники психічного здоров’я. Аспекти медичної етики і деонтології. Психогігієна і психопрофілактика. Стратегії охорони психічного здоров’я | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/04a61846b5720d885f17baaf14608c76.ppt | files/04a61846b5720d885f17baaf14608c76.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klas-odnodolni-rodini-zlakovi-lileyni-abo-cibulevi.html | Клас Однодольні. Родини злакові, лілейні або цибулеві | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/72b5ba163d702304c054908b4485cb7a.pptx | files/72b5ba163d702304c054908b4485cb7a.pptx | Клас однодольні
Родини злакові, лілейні або цибулеві
Виконала учениця
7-А класу ХЗОШ № 76
Малік Тетяна
Близько 11 тис. видів рослин із родини Злакові поширені на всіх континентах. Переважна більшість -це одно-, дво- та багаторічні трав'янисті рослини; у тропіках відомі й здерев'янілі форми. Багато видів злаків людина вирощує як зернові, кормові, технічні та декоративні рослини.
Родина Злакові
Злакові - це багаторічні, зрідка одно- чи дворічні рослини. їхні підземні пагони можуть видозмінюватися на кореневище. Деякі представники (наприклад, бамбук) мають здерев'яніле стебло. Розпізнати більшість злакових можна за характерною будовою їхнього стебла, яке називають соломиною. (На такому стеблі можна роздивитися потовщені вузли та звужені міжвузля.
Стеблам злаків притаманний вставний ріст. Зазвичай міжвузля у злакових порожнисті, але у кукурудзи та цукрової тростини вони заповнені основною тканиною, в клітинах якої запаса- ються поживні речовини. \
Листки прості, сидячі, видовжені, з паралельним жилкуванням, розміщені почергово.
Коренева система мичкувата.
Характеристика родини Злакові
Квітки злаків дрібні, малопомітні зібрані в колоски, які утворюють суцвіття складний колос (наприклад, у жита, пшениці, ячменю, пирію), волоть (у рису, проса, вівса, суцвіття тичинкових квіток кукурудзи) або початок (наприклад, суцвіття маточкових квіток кукурудзи).
Кожен колосок складається з однієї-двох або багатьох (до 20) двостатевих чи одностатевих квіток.
Оцвітина проста, складається з двох квіткових лусок та двох плівочок.
Зазвичай є три тичинки та одна маточка. Серед злаків відомі як самозапильні (наприклад, ячмінь, пшениця, рис), так і вітрозапильні (жито, кукурудза) види.
Плід -зернівка з великим, багатим на крохмаль та білки ендоспермом.
Найвідоміші серед злаків різноманітні зернові культури (наприклад, пшениця, жито, ячмінь, овес, рис, кукурудза). З їхніх плодів - зернівок - виготовляють хлібні та макаронні вироби, крупи. Зерно є кормом для худоби. У серцевині стебел цукрової тростини, яку вирощують у багатьох тропічних країнах, міститься до 20 % цукру.
Яке господарське значення злакових?
Зернові культури: кукурудза (1), просо (2), пшениця (3), жито (4), овес (5), рис (6)
Бамбук, що зростає в тропічних та субтропічних краях, використовують як будівельний матеріал, із нього виготовляють меблі та декоративні вироби.
Бамбук
Самая высокая и удивительная трава в мире. Бамбук относится к семейству злаков, он близкий родственник пшеницы, овса, кукурузы и других злаковых культур. Растение бамбук широко распространено в мире, главным образом в тропиках и субтропиках, но встречается и высоко в горах, где может выдерживать понижение температуры до -20 градусов С. Растение бамбук насчитывает 1500 видов. В странах СНГ встречается несколько дикорастущих видов бамбука (на Курильских островах и на Сахалине), около 20 видов этого растения культивируется на Черноморском побережье.
Стебель-ствол бамбука напоминает солому злаков, состоит из узлов и междоузлий. Рост осуществляется за счёт междоузлий. Интересно, что зачатки узлов заложены в почке роста бамбука. В зависимости от вида бамбуки бывают травянистыми и древовидными. Толщина ствола бамбука тоже различная: от 2-3 до 30 сантиметров в диаметре. Стебель бамбука способен ветвиться, что делает эту траву похожей на дерево. Вначале роста ткани стебля мягкие (молодые ростки бамбука используются в пищу), через 2-3 года стебель отвердевает и становится очень прочным и твёрдым (твёрже древесины дуба).
При благоприятных условиях бамбук растёт очень быстро и может достигать 30 метров в высоту. Скорость роста бамбука может быть до 1 м в сутки. Максимальной высоты бамбуки достигают за 1,5-2 месяца, после чего их рост прекращается. Из всех известных видов бамбука только один считается ядовитым – бамбук тростниковый.
Бамбук
Відомо близько 5 тис. сортів пшениці. Розрізняють озиму та яру форми пшениці. Яру пшеницю висівають навесні, а наприкінці літа вже збирають урожай. Вона менш холодостійка порівняно з озимою, яку висівають восени (зазвичай у вересні). До настання зими озима пшениця проростає і загартовується. Це дає їй змогу пережити зимовий період і рано навесні відновити ріст. Найбільш зимостійкі сорти можуть витримувати морози до -20 °С. Використовуючи значні весняні запаси вологи у ґрунті, озима пшениця швидко росте після танення снігу й дає більші врожаї порівняно з ярою. Українські вчені створили сорти пшениці, здатні давати 100 ц і більше високоякісного зерна з 1 га посівів.
Пшениця
Екзотична пампасова трава, або кортадерія Селло (Cortaderia selloana). Окрім висоти (до трьох метрів), стрункості і уміння триматися купчасто, вона вражає своїми напрочуд потужними і красивими шовковистими мітелками, які ще і кольору можуть бути різного. Імпозантній кортадерії важко відмовити в праві встати посеред газону або квіткового бордюру. Ось тільки, щоб виростити її в нашій смузі, треба бути власником ділянки з особливим мікрокліматом, приблизно таким, на якому і черешня росте і плодоносить і деякі абрикоси, і виноград.
Пампасова трава, чи кортадерія Селло (Cortaderia selloana)
Звичайний в усіх районах середньої смуги, росте по берегах водоймищ, трав'яним болотам і ін. Велика, небагато грубувата багаторічна водно-болотяна кореневищна рослина. Кореневище товсте, повзуче. Стебло 2-3 м заввишки. Листя зазвичай 20 мм шириною сірувато-зелені. Утворює потужні чагарники. Суцвіття темно-коричневе, бархатисте, до 35 мм в діаметрі і до 15 см завдовжки. Цвіте в червні-липні. Відростає так само, як і рогіз вузьколистний, коли стає зовсім тепло. Легко розмножити відрізками кореневища.
Рогіз широколистий (Typha latifolia)
Жарким степом пахло від бордюру, обрамленого "травою шовковою" - ковилою щонайтоншою(Stipa tenuissima), на жаль, недостатньо зимостійким у нас. Але види ковили, якими його можна замінити, існують і їх не так вже мало.
Ковила щонайтонша (Stipa tenuissima)
Родина Лілійні або Цибулеві
Усім вам добре відомі яскраві квітки тюльпанів, лілій, конвалії (мал. 188, 189). До родини Лілійні належить понад 1300 видів, поширених у Східній та Середній Азії, Європі та Північній Америці.
Лілійні переважно комахозапильні багаторічні трав'янисті рослини
Їм притаманні двостатеві квітки. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається переважно з шести вільних або більш-менш зрослих зазвичай яскраво забарвлених листочків. Здебільшого у квітці є шість тичинок та одна маточка .
Квітки лілійних поодинокі (наприклад, тюльпани) або зібрані в суцвіття (наприклад, китиця конвалії). Плід -коробочка (тюльпани, лілії) або ягода (конвалія).
Значна кількість видів лілійних уведена в культуру як декоративні (наприклад, гіацинт, тюльпан, лілія) та лікарські (конвалія, пізньоцвіт) рослини.
Які характерні ознаки представників родини Лілійні?
Пагони лілійних видозмінені на кореневища чи цибулини. Багато видів зростає у жарких та посушливих степах, пустелях та напівпустелях, має нетривалий (один-три місяці) період розвитку.
Вони цвітуть та плодоносять навесні, після чого надземна частина відмирає, а цибулини чи кореневища залишаються у ґрунті до наступної весни. Листки прості, сидячі або черешкові, можуть утворювати прикореневу розетку.
Лілія лісова зазвичай зростає у лісах та чагарниках Карпат, Полісся та Лісостепу України. її вирощують як декоративну культуру, що приваблює нас красивими квітками та приємним ароматом. Створено кілька тисяч сортів цієї рослини. Сорти різняться за формою, розмірами та забарвленням квіток. Цікаво, що у деяких лілій у пазухах листків утворюються дрібні цибулинки. їх збирають і наприкінці
Лілія лісова
Родина Лілійні: лілія лісова (1), рястка зонтична (2), гадюча цибулька (3), проліски (4), гіацинт (5), купина (6)
Пагони лілійних видозмінені на кореневища чи цибулини. Багато видів зростає у жарких та посушливих степах, пустелях та напівпустелях, має нетривалий (один-три місяці) період розвитку. Вони цвітуть та плодоносять навесні, після чого надземна частина відмирає, а цибулини чи кореневища залишаються у ґрунті до наступної весни. Листки прості, сидячі або черешкові, можуть утворювати прикореневу розетку.
В Україні відомо вісім дикорослих видів тюльпанів. Тюльпани цвітуть з другої половини березня до середини травня. Більшість із них потребує охорони. Т
Тюльпани - це не тільки красиві декоративні рослини, а й одні з перших провісників весни. Буває, надворі стоять морози і лежить сніг, а вони пробивають мерзлий ґрунт, вселяючи тепло і радість у душі людей. Вже багато сторіч людина штучно вирощує тюльпани.
Нині відомо понад вісім тисяч сортів тюльпанів. Розмножують їх зазвичай цибулинами, а статеве розмноження застосовують лише для створення нових сортів.
Тюльпани
За своїми ознаками цибулеві нагадують лілійних. Це дво- чи багаторічні трав'янисті рослини. Рослини цієї родини утворюють підземні цибулини (іноді бульбоцибулини або кореневища) з характерним гострим смаком і різким запахом. Такий запах зумовлений фітонцидами -леткими оліями, що знищують хвороботворні бактерії та інших паразитів.
Проста оцвітина квіток цибулевих складена з шести вільних або частково зрослих листочків. У квітці є шість тичинок та одна маточка.
Квітки зібрані у суцвіття зонтик,
плід - коробочка.
Близько 750 видів цієї родини поширені в тих само частинах світу, що й лілійні. В Україні у природних умовах існує понад 40 видів цибулевих.
Які риси притаманні рослинам з родини Цибулеві?
Листки у часнику пласкі. Цибулина складається з 2-50 зубців, кожен з яких вкритий твердою шкіркою. Листки й цибулини багаті на вітаміни (особливо на вітамін С) та різноманітні мінеральні сполуки.
Часник
Відомо близько 400 видів цибулі, але найпоширенішою в культурі є цибуля городня. У дикорослому стані ця рослина не трапляється, її батьківщиною вважають Центральну Азію. Відомо понад тисячу сортів цибулі городньої, які за смаком поділяють на гострі, солодкі та напівсолодкі. Розмножують цибулинами і насінням. Зовні схожа на цибулю городню цибуля-батун. Але замість плодів у суцвітті в неї розвиваються крихітні цибулинки, за допомогою яких вона розмножується. Цибуля-батун не боїться морозів, тому її можна висадити один раз у три-чотири роки і щорічно споживати зелені надземні листки. Біля материнської цибулини утворюється багато дрібних дочірніх, тому пагони мають вигляд пучка.
Цибуля |
https://svitppt.com.ua/biologiya/medichna-genetika.html | Медична генетика | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/3d11befb9f661f596c0fb75e7ffecf53.pptx | files/3d11befb9f661f596c0fb75e7ffecf53.pptx | Медична генетика
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ
Вивчення спадкових захворювань і синдромів.
Вивчення ролі спадковості і середовища у виникненні не спадкових форм патології.
Розробка і вирішення нових медико-біологічних проблем: генної інженерії, що розробляє методи лікування спадкових хвороб шляхом трансгенезу (тобто, переносу генів нормального метаболізму в клітини хворих).
Медична генетика
Медична генетика— галузь медицини, наука, яка вивчає явища спадковості і мінливості у різних популяціях людей, особливості прояву та розвитку нормальних і патологічних ознак, залежність захворювань від генетичних або епігенетичних аномалій. Завданням медичної генетики є виявлення, вивчення, профілактика і лікування спадкових хвороб, розробка шляхів запобігання впливу негативних факторів середовища на спадковість людини.
Методи медичної генетики:
Генеалогічний.
Популяційно-статистичний.
Близнюковий.
Дерматогліфіки.
Цитогенетичний.
Дослідження статевого хроматину.
Дослідження амніотичної рідини.
Генеалогічний метод
Генеалогічний метод - ґрунтується на складанні та аналізі родовідних схем. За допомогою цього методу встановлюється тип спадкування ознаки чи хвороби в межах розглянутого роду, для складання родоводу необхідні відомості щонайменше про 3-4 покоління пробанда (обстежуваного хворого).
При складанні родоводу користують певними позначками:
Приклад родоводу
Y - щеплений рецесивний тип успадкування
Х - щеплений рецесивний тип успадкування
Популяційно-статистичний метод
Популяційно-статистичний метод - вивчає генетичну структуру популяцій, їх генофонд, фактори і закономірності, що обумовлюють його зберігання та зміну при зміні поколінь.
Близнюковий метод
Близнюковий метод - дозволяє вивчити значення спадковості і середовища у формуванні нормальних і патологічних ознак. Це порівняльне вивчення умов розвитку і навчання близнюків. Суть його полягає у співставленні особливостей їхнього розвитку та успішності у засвоєнні ними знань. Зважаючи на те, що монозиготні (однояйцеві) близнята мають однаковий генетичний код, різниця в їхньому розвитку і поведінці дає підставу для висновку про роль впливу певних факторів середовища, зокрема навчально-виховних, на розвиток психічних функцій.
Дерматогліфіка
Дерматогліфіка - вивчення шкірного малюнку кінцевих фаланг пальців рук, долоні, стоп. При хромосомних хворобах спостерігаєте відхилення показників дерматогліфіки від норми. Дерматогліфічні методи використовують у визначенні зиготності близнюків, для діагностування багатьох спадкових захворювань, а також в окремих випадках встановлення спірного батьківства.
Дослідження показали, що при хворобі Дауна, синдромах Клайнфельтера — Тернера відбуваються специфічні зміни не тільки візерунків пальців і долонь, але й характер основних згинальних борозен на шкірі долонь.
Цитогенетичний метод
Цитогенетичний метод - це методи визначення X і У статевого хроматину і дослідження хромосом для вивчення каріотипу. Вивчення хромосом проводиться в період поділу клітини на стадії метафази, коли хромосоми мають більш чітку структуру. В якої матеріалу використовують клітини кісткового мозку та ембріону /прямий метод/, клітини шкіри, лейкоцити крові /непрямий метод/. Вивчення каріотипу дозволяє точно встановити наявність хромосомної аномалії.
Види генетичного ризику:
1. До 5 % - низький.
2. Від 6 до 20 % - середній.
3. Більше 20 % - високий.
КЛАСИФІКАЦІЯ СПАДКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
I. Хромосомні хвороби.
Аномалії статевих хромосом.
С-м Клайнфельтера.
С-м Шерешевського-Тернера.
С-м трисомії-Х.
Аномалії аутосом.
С-м Дауна.
С-м Патау.
С-м Едвардса.
II. Генні хвороби.
Хвороби амінокислотного обміну (фенілкетонурія, гомоцистінурія, гістидінемія).
Спадкові дефекти обміну вуглеводів (галактоземія, фруктоземія, глікогенози, гіпо- і алактазія).
Порушення ліпідного обміну (ліпідози).
Порушення обміну мукополісахаридів (мукополісахаридози).
Спадкові захворювання і вади, а також генетична схильність до різних захворювань-актуальні медико-біологічні проблеми. Спадкові хвороби — захворювання, обумовлені порушеннями в процесах збереження, передачі та реалізації генетичної інформації. З розвитком генетики людини, у тому числі й генетики медичної, встановлена спадкова природа багатьох захворювань і синдромів.
Спадкові захворювання
Спадкові захворювання і вади, а також генетична схильність до різних захворювань-актуальні медико-біологічні проблеми.
Спадкові хвороби — захворювання, обумовлені порушеннями в процесах збереження, передачі та реалізації генетичної інформації. З розвитком генетики людини, у тому числі й генетики медичної, встановлена спадкова природа багатьох захворювань і синдромів.
Хвороба (синдром) Дауна-патологія 21 пари хромосоми
Зплощення профілю обличчя - 90%
Відсутність рефлексу Моро - 85%
М’язова гіпотонія - 80%
Косий розріз очних щілин - 80%
Надлишок шкіри на шиї - 80%
Підвищена рухливість суглобів - 80%
Диспластичний таз- 70%
Клинодактилія мізинця - 60%
Диспластичні вуха - 60%
Поперечна складка на долоні - 45%
Долоня дорослого чоловіка з синдромом Дауна
Синдром Патау ( трисомія 13 пари хромосом)
Черепно-лицеві дизморфії (мікроцефалія, тригоноцефалія, гіпотелоризм, розщелині губи і піднебіння, дефекти скальпу)
Вади кісток: флексорне положення кистей полідактилія, “стопи-гойдалки”
Аномалії ЦНС: голопрозенцефалія, аріненцефалія
ВВС: ДМШП, вади судин
Вади статевих органів: крипторхізм, подвоєння матки, гіпоспадія
Ураження органу зору: мікрофтальмія, колобома радужки, помутніння хрусталика, анофтальмія
Вісцеральні прояви: мікрокисти підшлункової, незавершений поворот кишківника, дивертикул Меккеля
Синдром Едварса(трисомія 18 пари хромосом)
Пренатальна гіпоплазія
Стигми дизембріогенезу: нависаюча потилиця, антимонголоїдний розріз очей, низько розташовані деформовані вушні раковини, мікрогенія, накладання пальців кисті, єдина пупкова артерія
3. Ураження опорно-рухового апарату -98%: стопи-гойдалки, аномалії ребер, шкірна синдактилія стопи, короткий та широкий 1-ий палець стопи
4. Вади серця - 90%
5. Аномалії ШКТ - 50%: дивертикул Меккеля, пілоростеноз, атрезія стравоходу, жовчних ходів, ануса, ектопія тканин підшлункової
6. Вади статевих органів - 20-25%: крипторхізм, гіпертрофія клітора, гіпоспадія
7. Аномалії ЦНС: гіпо- та аплазія мозолистого тіла, гіпоплазія мозочка
Мікротія, мікрогнатія, макростомія
Спрощена форма завитка і потовщений протизавиток
Монголоїдний і антимонголоїдний розріз очей
Дякую за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/iprp.html | Польові рослини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/217e289e181a85459c6842ba69308b9a.pptx | files/217e289e181a85459c6842ba69308b9a.pptx | Бацанова Лариса Володимирівна
Вчитель географії та природознавства
КЗ “Ірмінська обласна спеціальна загальноосвітня школа-інтрентат
Урок природознавства для 7 класу
Польові рослини
Я бачив, як пшеницю мили:
То щонакрайщеє зерно
У воду тільки плись,
Якраз пішло на дно,
Полова ж, навісна,
Пливе собі по хвилі.
(«Пшениця» Є.Гребінка)
На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Івана сина годувать.
(«Сон» Т.Г.Шевченко)
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
(«Прапор» О.Гончар)
Тема уроку
Польові рослини:
жито, пшениця
Польові рослини
зернові
технічні
кормові
Пшениця
Жито
Підсумок уроку
Я дізнався …
Я пригадав …
Я зрозумів …
Я запам'ятав …
Домашнє завдання
с. 143 – 149 опрацювати, відповідати на питання
вивчити 3 прислів'я, приказки про жито або пшеницю
Інтернет – ресурси:
http://kurspresent.ru/category/fon-dlja-prezentacii
www.wallpampers.ru
fotki.yandex.ru
http://www.liveinternet.ru/users/nata-leoni/ post 241419405
http://hallpic.ru/wallpapers/157594-kolos_pshenitsa _ priroda/
http://youtube.com/watch?v=ObaGY5zqxV4 - фізхвилинка
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/klas-plazuni-osoblivosti-budovi-i-zhittediyalnosti.html | Клас Плазуни. Особливості будови і життєдіяльності | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/5a8e41afb7d326a847704ec08061169b.pptx | files/5a8e41afb7d326a847704ec08061169b.pptx | Підготував вчитель Грищенко І.В.
2012 рік
Презентація до уроку «Клас Плазуни. Особливості будови і життєдіяльності»
Сьогодні ми познайомимся з представниками тваринного світу класу Плазуни
Нам потрібно : 1. Розкрити особливості будови,розмноження і поведінки цих тварин. 2. Дати відповідь на питання «Чому плазуни є першими справжніми наземними тваринами ?» 3. З´ясувати значення плазунів у природі та житті людини.
Сьогодні ми працюємо під девізом:
Міркуємо - швидко,
Відповідаємо – правильно,
Працюємо – плідно.
Що ми знаємо про земноводних?
Знаком «+» позначте у клітинах правильні твердження.
Земноводні у дорослому стані найчастіше живуть у воді.
Шийний та крижовий відділи хребта земноводних
мають по одному хребцю.
3. Личинки земноводних, хоча й мають зябра, дихають легенями.
4. У дорослих земноводних серце має при камери:
два передсердя і один шлуночок.
5. Температури тіла земноводних не залежить
від температури довкілля.
6. У земноводних добре розвинений мозочок.
7. У земноводних є сечовий міхур, не зв'язаний з сечоводами.
8. Оскільки земноводні - холоднокровні тварини,
восени їх активність підвищується.
9. На території України вкрай рідко зустрічається
плямиста саламандра.
Відповіді ( + ,+ , -, + , -, -, -, -, +)
КЛАС ПЛАЗУНИ- перші справжні наземні хордові тварини
Сучасних плазунів поділяють на 4 ряди
Ряд Лускаті
Ряд Черепахи
Ряд Крокодили
Ряд Першоящери
Середовище існування
Більшість живе на суші (ящірки, хамелеони, гекони, варани, сцинки, змії, черепахи)
Вторинноводні (крокодили, водні змії, черепахи)
Зовнішня будова
Голова, шия, тулуб, хвіст, 2 пари концівок з кігтями (або редуковані ). У черепах розвивається зовнішній скелет-панцир
Шкіра суха, без залоз , вкрита роговими лусками
Ящірки і змії
линяють
Скелет
У скелеті плазунів виділяють відділи:
Череп
Хребет
Ребра
Кінцівки (скелети передніх і задніх кінцівок (крім змій)
Шийний відділ
грудна клітка
Хвостовий відділ
Грудний відділ
поперековий відділ
крижовй відділ
Кровоносна система
Серце трикамерне є неповна перегородка в шлуночку
Мале коло кровообігу
Велике коло кровообігу
Травна система
Ротовий
отвір
Підшлункова залоза
печінка
стравохід
клоака
шлунок
кишечник
глотка
Живлення: а. хижаки б. рослиноїдні
Дихальна система
ніздрі
трахея
бронхи
Легені (тонкостінні,
комірчасті)
Видільна система така сама як і в земноводних, але виділяється менше води
Нервова система
передній мозок
(вкритий сірою
речовиною)
середній мозок
можочок
довгастий мозок
проміжний мозок
Органи чуття
Розмноження
У плазунів вперше зародок розвивається в середині яйця і забезпечений всім необхідним на перший час: і захистом , і живленням .
Значення
1. Скорочують чисельність шкідників сільского господарства;
2. Зміїний яд використовують у медицині;
3. Використовують у їжу (черепахи, змії);
4. Шкіру і панцирі використовують для виготовлення сумок, взуття, гудзиків, прикрас тощо;
5. Приносять шкоду для людини (укуси)
Плазуни виникли 240 млн. років потому. Вони зайняли землю, повітря і воду
Ознаки прогресивного розвитку класу Плазуни :
Ми з´ясували наступні факти :
Кінцівки плазунів пристосовані до руху наземлі (немає перетинок, є кігті).
Довгий хвіст допомагає бігати.
Шкіра суха ( без залоз), вкрита лусочками .
Очі мають повіки (є третя повіка).
Легені плазунів мають складну будову.
Шлуночок серця розділений неповною перегородкою, змішування венозної та артеріальної крові знижується.
Розвинений передній мозок допомагає виробляти умовні рефлекси.
Сильно розвинений можочок краще контролює тіло тварини в повітряному середовищі.
Яке середовище існування для плазунів є «рідною домівкою?»
Ряд Лускаті
Ряд Крокодили
Ряд Черепахи
Ряд Першоящери
Гатерія |
https://svitppt.com.ua/biologiya/metodi-selekcii.html | Методи селекції | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/aa345bf8d4dcec26c959221150d44263.pptx | files/aa345bf8d4dcec26c959221150d44263.pptx | Методи селекції
Підготувала
вчитель біології
Сидорівського НВК
Лагода Тетяна Сергіївна
Анотація
Дана презентація є супровідним навчльним матеріалом до одного з уроків біології у 11 класі. Розроблена та втілена на уроці біології в Сидорівському навчально-виховному комплексі. Структурована за планом уроку, ілюстрована, вона дає змогу учителю зацікавити учнів, спонукати їх до активної співпраці на занятті
Гібридизація – це процес одержання нащадків внаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів
Гібридизація
Внутрішньо-видова
Міжвидова
Споріднене схрещування
Неспоріднене схрещування
інбридинг
аутбридинг
Споріднене схрещування- це гібридизація організмів, які мають безпосередніх спільних предків
Неспоріднене схрещування- це гібридизація організмів, які не мають тісних споріднених зв’язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду
Гетерозис – явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних від неспорідненого схрещуваннямає підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами
Найчіткіше гетерозис проявляється в першому поколінні гібридів
Явище гетерозису у ротиків
Внаслідок явища гетерозису продуктивність кукурудзи на 20-25%
Віддалена гібридизація- схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів
Міжвидові гібриди:
Жито × пшениця > тритікале
Кобилиця × осел > мул
Білуга × стерлядь > бістер
Штучний мутагенез – це створений людиною процес виникнення мутацій
Штучний мутагенез використовують в селекції рослин та мікроорганізмів
Мутагени:
Iонізуюче випромінювання
Колхіцин
Понад 1920 сортів рослин створено за допомогою фізичного та хімічного мутагенезу
В Україні районовано 29 сортів озимої пшениці, створених на основі мутантних форм
Поліплоїдія – це тип мутацій, пов’язаних з кратним збільшенням кількості хромосом
Понад 30 років вирощують поліплоїдні гібриди цукрових буряків, жита, конюшини, соняшника, винограду тощо |
https://svitppt.com.ua/biologiya/medichna-i-biologichna-fizika.html | Медична і біологічна фізика. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/ec24cd4016138597cebb029f422ab496.ppt | files/ec24cd4016138597cebb029f422ab496.ppt |
Q
0
t
Qa (t)
Q
0
t
Qa (t)
Q
0
t
t
Q
0
Qa (t)
t1
t2
t3
V(t)
R(t)
0
t
t
Q
0
Qa (t)
t1
t2
t3
dR/dt
R3
R4
Rx
Xn
Ua
Ub
R3
R4
Rx
Xn
Ua
Ub
9
8
1
3
2
7
5
4
6
1
2
3
6
4
5
9
8
1
3
2
7
5
4
6
9
8
7
9
8
1
3
2
7
5
4
6
4
3
2
1
2,5
5
7,5
10 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ipssh.html | "ІПСШ" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/75c8259cee41f49ca1aadfbe2b039eaa.pptx | files/75c8259cee41f49ca1aadfbe2b039eaa.pptx | Підготувала учениця 9-А класу
КНЗ ХЕЛ
Соколовська Альона.
ІПСШ
ІПСШ
ІПСШ – це інфекції, які поширюються, головним чином, в результаті сексуальних контактів від людини до людини.
Існує більше 30 різних бактерій, вірусів і паразитів, які передаються статевим шляхом.
***
ІПСШ
Бактеріальні інфекціі
Вірусні інфекціі
Паразитарні організми
БАКТЕРІАЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ
Розповсюджені бактеріальні інфекції:
сифіліс
гонорея
хламідіоз
мікоплазмоз
венерична лімфогранулема
м'який шанкр
Це інфекції, збудниками яких є бактерії.
ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ
ВІРУСИ – живі організми неклітинної будови. Складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК чи РНК) та білкової оболонки. Зрідка включають в себе інші речовини – ферменти, ліпідні оболонки тощо.
Найпоширеніші вірусні інфекції:
ВІЛ
гепатит В
цитомегаловірус
контагіозний молюск
герпес
ІНШІ ТИПИ ІНФЕКЦІЙ:
Протозойні (трихомоніаз)
Грибкові (молочниця)
Паразитарні захворювання (фтиріаз, короста)
БОРОТЬБА з ІПСШ
Методи боротьби з інфекціями, який передбачені Всесвітньою організацією охорони здоров'я :
Правильне і систематичне використання чоловічих і жіночих презервативів.
Правильне застосування місцевих бактерицидних засобів
Періодичне обстеження за допомогою синдромних або лабораторної діагностики.
У разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) спеціалізоване лікування.
Статева стриманість.
Повідомлення статевих партнерів про хворобу.
Вакцинопрофілактика проти онкогенних вірусів гепатиту B і папіломавірусу людини.
Попри наявність усіх сучасних методів і засобів діагностики й лікування ІПСШ, хворі часом намагаються ввести в оману медичних працівників. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують. Це ускладнює боротьбу із хворобами.
Поведінка людей, які знають про своє захворювання, але приховують його і заражають інших людей, розцінюється як суспільно небезпечна. Статті Кримінального Кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за таку поведінку.
Щодо венеричних хвороб існує немало забобонів, які сприяють їх поширенню. Наприклад, деякі люди вважають, що заразитись ІПСШ можна тільки після настання певного віку. Проте зараження може статись у будь-якому віці. Заразитись можна й нестатевим шляхом — якщо користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах.
Сприйнятливість до зараження венеричними захворюванням підвищується у стані сп'яніння.
БОРОТЬБА з ІПСШ
КІНЕЦЬ |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kolishniy-rozkvit-paporotepodibnih.html | Колишній розквіт папоротеподібних | https://svitppt.com.ua/uploads/files/44/feba5363908adde7ca792002c8e172dd.ppt | files/feba5363908adde7ca792002c8e172dd.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/harakterni-oznaki-pokriviv-tila-tvarin-klasu-ssavci.html | Характерні ознаки покривів тіла тварин класу Ссавці | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/87e9c769f198a7f4dbc4c80626b8c70b.pptx | files/87e9c769f198a7f4dbc4c80626b8c70b.pptx | Характерні ознаки покривів тіла тварин класу Cсавці
Матеріали до уроків у 8 класі
Ссавці - клас теплокровних хребетних тварин, які характеризуються:
високим розвитком кори великих півкуль головного мозку;
наявністю молочних залоз, які виробляють молоко для вигодовування потомства;
наявністю на шкірі волосяного покриву та різних видів шкірних залоз.
Ссавці опанували усі середовища життя.
Характерні ознаки класу Cсавці
Тіло вкрите шкірою із шерстю. Шкіра двошарова, досить товста і міцна. Зовнішній її шар - епідерміс, під ним розташовується власне шкіра - дерма, а під нею - шар підшкірної жирової клітковини.
Волосяний покрив і підшкірний жир оберігають тіло від зайвої втрати тепла.
Покриви тіла Ссавців
Покриви беруть участь у процесах терморегуляції:
- шкірні кровоносні судини постійно змінюють діаметр у широких межах, завдяки чому регулюється тепловіддача;
- потові залози випаровують з поверхні шкіри секрет – піт, що також підвищує тепловіддачу.
Участь у терморегуляції
Епідерміс складається з двох шарів. Глибокий шар, представлений живими циліндричними або кубічними клітинами, відомий під назвою мальпігієвого або паросткового шару. Ближче до поверхні клітини плоскіші, в них з'являються включення кератогіаліну, який, поступово заповнюючи вміст клітини, веде до її рогового переродження і відмирання.
Характеристика епідермісу
Поверхнево розташовані клітини шкіри остаточно роговіють і поступово злущуються у вигляді дрібної «лупи» або цілими клаптями.
Зношення рогового шару епідермісу заповнюється постійним наростанням його за рахунок ділення клітин мальпігієвого шару. Таким чином, наша шкіра весь час відновлюється.
Характеристика епідермісу
У структурі волосся розрізняють:
- стовбур - частину, яка виступає над шкірою;
- корінь - частину, що сидить в шкірі.
Будова волосини
Стовбур складається з:
1. серцевини;
2. кіркового шару;
3. шкірки. Серцевина є пористою тканиною, між клітинами якої знаходиться повітря; саме ця частина волосини надає їй теплопровідності. Кірковий шар, навпаки, дуже щільний і додає волосині міцності. Тонка зовнішня шкірка захищає волосся від механічних і хімічних дій.
Будова волосини
Корінь волоса в своїй верхній частині має циліндричну форму і є прямим продовженням стовбура. У нижній частині корінь розширюється і закінчується колбоподібним потовщенням - волосяною цибулиною, яка, мов ковпачок, охоплює виріст кутису - волосяний сосочок. Кровоносні судини, що входять в цей сосочок, забезпечують життєдіяльність клітин цибулини волоса.
Будова волосини
Формування і наростання волосся відбувається за рахунок розмноження і видозміни клітин волосяних цибулин. Стовбур волоса є вже мертвим роговим утвором, нездатним до зростання і зміни форми.
Ріст волосся на шкірі
Епідерміс утворює численні похідні: нігті (примати), кігті (хижаки), копита (коні), роги (олені), луски. Видозміною волосся є вібриси - «вуса» (у кішок), щетина (у свині) і голки (у їжака і дикобраза).
Похідні шкіри
Будова того або іншого додатка епідермісу знаходиться в прямій залежності від умов існування і способу життя звірів. Так, у звірів, що лазять, пальці мають гострі заломлені кігті. У видів, які риють нори, кігті тупі та сплощені. У великих ссавців, які швидко бігають, розвиваються копита.
Похідні шкіри
Потові залози трубчасті, глибинні частини їх мають вид клубка. Вони відкриваються безпосередньо на поверхні шкіри або у волосяну сумку. Продуктом виділення цих залоз є піт, що складається в основному з води, в якій розчинені сечовина і солі. Функція: охолодження тіла шляхом випаровування.
Шкірні залози: потові
Сальні залози мають гроноподібну будову і відкриваються у лійку волосяної сумки. Жироподібний секрет цих залоз змащує волосся і поверхневий шар епідермісу.
Виділення цих залоз забезпечує незмочуваність шерсті водних тварин.
Шкірні залози: сальні
Пахучі залози – це видозмінені потові або сальні залози, а іноді їхня комбінація. Місця їх розміщення на тілі різноманітні.
Шкірні залози: пахучі
Секрет пахучих залоз відіграє велику роль у житті ссавців. Вони слугують засобом внутрішньо-видового спілкування: тварини мітять межі зайнятих ними ділянок, знаходять своїх дитинчат, а також мають велике значення в шлюбній поведінці.
Шкірні залози: пахучі
Специфічними органами є молочні залози, що в процесі еволюції утворилися із простих трубчастих потових залоз. Основна і досить важлива їхня функція - це вигодовування малят молоком. Звідси і назва класу – ссавці – від дієслова “ссати”.
У однопрохідних ссавців вони зберігають трубчасту будову і відкриваються назовні у волосяну сумку. У сумчастих і плацентарних вони мають гроноподібну будову і протоки їх відкриваються на сосках.
Молочні залози
Покриви тіла Ссавців – це візитна картка, за якою тварину зустрічають, а вже як проводжають : заслуга самої тварини. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/medikogenetichne-konsultuvannya3.html | Медико-генетичне консультування | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/31c2b550d7299cad3e43c1cff4d4600a.pptx | files/31c2b550d7299cad3e43c1cff4d4600a.pptx | Презентація на тему: «Біорізноманіття Рослин»
Виконав учень 10-А класу
РОМАХ ВЛАДИСЛАВ
Рослини
Рослини – клітинні еукаріотичні організми, які здатні до автотрофного живлення та ведуть здебільшого прикріплений спосіб життя.
Розміри рослин дуже різні: від одноклітинних мікроскопічних (більшість одноклітинних водоростей) до багатоклітинних гігантських дерев завтовшки 10-12 м (баобаб) і висотою 100- 155 м (секвойя).
Молекулярний рівень організації рослин
Неорганічними речовинами, які в найбільшій кількості використовуються рослинами, є вода, мінеральні солі, кисень, вуглекислий газ.
Найпоширенішою в рослинному світі групою органічних речовин є вуглеводи: у процесі фотосинтезу утворюється глюкоза, до складу клітинних оболонок входить целюлоза, про запас відкладається крохмаль.
Жири є запасними речовинами, мають важливе значення в побудові клітинних оболонок та обміні речовин клітини.
Білки беруть участь у побудові нових клітин, впливають на швидкість хімічних реакцій, регулюють процеси обміну речовин.
Нуклеїновим кислотам належить провідна роль у зберіганні спадкової інформації та передачі її нащадкам.
Особливості будови рослин
Клітинний рівень організації рослин
Головною характерною рисою рослин є їхня здатність до фотосинтезу, через що для них властиві пластиди (хлоро-, хромо- і лейкопласти).
Оскільки рослини ведуть нерухомий спосіб життя та мають великі розміри, їхні оболонки мають бути особливо міцними, тому їхня клітинна стінка побудована з целюлози.
У рослинних клітин – великі вакуолі, оскільки беруть участь у здійсненні багатьох функцій організму: запасання речовин, зберігання продуктів виділення, регуляція вмісту води у цитоплазмі тощо.
Тканинний рівень організації рослин
В багатоклітинних рослин можуть бути такі тканини, як твірні, покривні, механічні, провідні, основні.
Органний рівень
Рослини, на відміну від тварин, утворюють нові органи упродовж усього життя.
Органи вищих рослин і поділяються на вегетативні та генеративні.
Вегетативні органи – органи, які виконують основні життєві функції. Такими органами у вищих рослин є корінь та пагін.
Генеративні органи – органи, які виконують функцію формування зачатків нового покоління, їх захисту та розселення. Прикладом таких органів є шишка з насінням у сосни чи ялини, квітка, насінина й плід у таких квіткових рослин, як вишня чи яблуня.
Надорганізмові рівні організації життя
Популяційно-видовий рівень організації життя представлений в природі величезною різноманітністю видів і їх популяцій.
Біогеоценотичний рівень організації життя представлений різноманітністю природних і культурних біогеоценозів у всіх середовищах життя.
Біосферний рівень організації життя представлений вищою, глобальною формою організації біосистем — біосферою
Порівняльна характеристика
Поділ на відділи
Узагальнення
1. Подібність у будові і процесах життєдіяльності рослин, тварин, грибів, бактерій свідчить про єдність живої природи, спільність походження всіх живих організмів, їх спорідненість.
2. Відмінність у будові і процесах життєдіяльності — це результат пристосування живих організмів до різних умов середовища.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/kolirchastina-nashogo-zhittya.html | Колір-частина нашого життя | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/3a3b7954d79e03ea13a4ccb4e9b8c755.pptx | files/3a3b7954d79e03ea13a4ccb4e9b8c755.pptx | Колір – невід'ємна частина нашого життя
Наше життя досить яскраве і кольорове. Нас оточують різнобарвні предмети. А навіщо? Як це впливає на організм, на здоров’я, на спийняття інформації?
Наш мозок, вважають вчені, сприймає колір точно так само, як шлунок їжу. І так само, як нам іноді хочеться якоїсь конкретної їжі, так і наше тіло часом потребує конкретного кольору.
Мені забажалося розібратися у значенні кольорів для процесів життя людини.
Актуальність теми
Історія вивчення впливу кольорів на людину
В далекій давнині люди помітили, що колір має потужну дію на людину. Кольором лікували в Єгипті, Китаї, Індії, Персії. Індійські цілителі вважали, що 7 основних кольорів веселки безпосередньо пов'язані з певними органами людини.
У Римі використовували кольоротерапію. У посуду з водою клали дорогоцінні й напівкоштовні камені, а потім прописували пити цю воду. Після багатьох експериментів були обрані кольори, які найбільш яскраво впливають на фізіологію і психологію людини.
Більшість людей мають свій улюблений колір. Одним подобається небесно-блакитний, бо він підкреслює їхні очі, а іншим зелений, бо він має заспокійливу дію. У будь-якому випадку, колір може багато що сказати про людей з якими ми спілкуємося, вчимося, дружимо.
Вчені за багато років практики з’ясували, що вибір кольору кожним із нас відображає нерідко спрямованість на певну діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості. Причому, на думку психологів мова кольорів універсальна, вона діє незалежно від релігії та національності.
Історія вивчення впливу кольорів на людину
Зараз кольоротерапія стала вельми популярним методом оздоровлення. З її допомогою можна скорегувати розлади і душі, і тіла. Дія кольоротерапії заснована на тому, що кожна з біологічно активних зон організму реагує на один з кольорів.
На сучасному етапі життя багато відхилень функцій організму лікують нетрадиційними методами, кольоротерапія належить до цього списку.
Кольоротерапія сьогодні
Кольоротерапія сьогодні
Вченими експериментально було підтверджено, що колір здатний гармонізувати всі основні системи людського організму. Наприклад, після тригодинного перебування в червоній кімнаті хворий, що страждав мовчазним психозом, повеселішав, став посміхатися і попросив їсти.
Зелене та синє опромінення призводило до зниження тиску, зниження частоти серцевих скорочень.
Кольорова вода
Кольорові ванни
Кольорова їжа
Кольоровий одяг
Кольоропунктура - це вплив забарвлених променів на меридіани людського тіла.
Методи Кольоротерапії
Червоний колір
Червоний колір володіє енергією і натиском, підштовхуючи до великих справ. Червоний – колір сильних людей, він уособлює наполегливість і волю, бадьорість і веселощі. Якщо ви збуджені або, навпаки, швидко втомлюєтеся, постійно хочете спати, спробуйте прикрасити кімнату, в якій працюєте, чимсь червоним. Болить голова, покладіть холодний намочений водою червоний рушник.
Болить горло, рекомендується надіти червоний шарф. А при висипаннях на тілі (кір, скарлатина, вітрянка) червоний використовується для того, щоб збільшити швидкість цих висипань, полегшивши і прискоривши тим самим перебіг інфекції.
Жовтий колір – це колір душевного розвитку, він додає бадьорості, стимулює розумові процеси. Він найбільш сприятливий для більшої швидкості зорового сприйняття, стійкості та гостроти зору.
Хочете встигати в школі - вирішуйте задачки з жовтими ручками і лінійками, а вірші вчіть на жовтому листку паперу.
ЖОВТий колір
Для тих, хто багато спілкується з людьми, синій колір може з'явитися чудовою ширмою. Синій колір заспокоює, розслаблює і відкриває дорогу творчим думкам, вільним від впливу ззовні. Синій викликає відчуття комфорту і спокою, знімає напругу, знижує артеріальний тиск, заспокоює дихання.
СИНІй КОЛІР
Колір та характер
Психологи на підставі ставлення людини до певного кольору можуть багато сказати про її характер, уподобання, склад розуму, психіки і навіть стан здоров'я. Рожевим кольорам віддають перевагу люди, які все життя перебувають у світі мрій, казок і чудес, в основному близький жінкам.
Блакитний колір полюбляють мандрівники, вчені, релігійні діячі. Темно-блакитний – колір артистів.
Коричневий – колір продуманих рішень. Отже, характер людини можна визначити не тільки з її поведінки, а й за улюбленими кольорами.
Ось їхні уподобання:
- Машина Маша полюбляє сині кольори.
- Сперкач Ліза надає перевагу фіолетовим.
- Йожиков Макс, як і властиво багатьом чоловікам, полюбляє сірі відтінки.
- Яковлеву Віталіку подобається білий (хоча у білому я його бачу рідко).
- Шенцева Лера по можливості одягається в оранжеві кольори.
- Савчук Коля - мій «коричневий» друг.
- Ющенко Деніз має улюблений червоний колір.
- Ремська Даша має у шафі багато зеленого кольору.
- Чешко Артем – наш чорний «хлопчик-мізинчик».
- Постоловський Ярик надає перевагу сірим «мишиним» відтінкам.
Я, Самсонюк Женя (автор роботи) не розумію, як можна жити без жовтого?
Кольори моїх друзів
Існує ряд нескладних способів оздоровлення кольором, які кожен з нас може використовувати в повсякденному житті. Які ж є способи "насичення свого організму" певним кольором?
- По-перше, носити одяг улюбленого кольору.
- По-друге, використовувати певну колірну гаму в інтер'єрі, підібрати колір стін, шпалер, штор, абажурів настільних ламп і торшерів, килимів, покривал, підлоги.
- По-третє, носити прикраси або використовувати цілющі властивості мінералів і дорогоцінних каменів з урахуванням їх кольору.
- По-четверте, вживати в їжу продукти певного кольору.
- По-п’яте, подумки насичувати себе необхідним кольором за допомогою медитації або просто довго і пильно розглядати "носій" необхідного кольору.
висновки
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klas-ssavci-zagalni-osoblivosti.html | Клас Ссавці. Загальні особливості | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/27b2899c8d07ad75cb10fcf168a76cbc.pptx | files/27b2899c8d07ad75cb10fcf168a76cbc.pptx | Клас Ссавці. Загальні особливості.
Вчитель біології Світова Т.О.
ЗОШ І-ІІІ ст.№2 смт Піщанка
« Клас Ссавці. Загальна характеристика класу»
План уроку :
1 Загальна характеристика класу.
2 Середовище існування
3 Зовнішня будова, покриви.
4 Системи органів
Форма тіла
Плазуни
Птахи
Ссавці
Розміри тіла ссавців
Передні кінцівки хребетних
Хвости ссавців
Покриви хребетних
Покриви і забарвлення ссавців
Органи чуття
ВІБРИСИ -
спеціалізоване волосся ссавців, зазвичай залучене до реалізації відчуття дотику
Шерсть -
- епідерміс
- дерма
- підшкірна жирова
клітковина
- волосяна цибулина
Епідерміс Дерма Підшкірна жирова клітковина
- Похідними епідермісу є: волосся, кігті (нігті), копита, шкірні залози, рогові луски.
Видозмінене волосся — голки — властиві деяким видам (їжаки, дикобрази), служать для захисту.
потові залози сальні залози, коріння волосся
- містить запаси жиру — джерела поживних речовин, води, термоізолятора.
Шерсть у ссавців
МУСКУС -
– речовини для приваблювання протилежної статі, мічення своєї території, в деяких видів для відлякування.
Зуби
Опорно – рухова система безхребетних
Опорно – рухова система хребетних
Скелет ссавця
Слухові кісточки:
Молоточок, коваделко, стремінце
взаємодія материнського
організму із зародком
здійснюється крізь плаценту
Чому ссавці теплокровні?
«Встав пропущені слова»
Народжуються……. , дитят вигодовують ………
Є…….., ………….., ………… і ………….. залози.
Є шерсть, яка ………….., залежно від …………
Є органи чуття - ………….
Є ……. …………хребців, …………кінцівок, …………….. відділ.
Є 3 …………. кісточки.
Теплокровні, тому що …….. не ………
Зуби ………….. за функціями
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/klitinna-teoriya1.html | "Клітинна теорія" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/c8190e44faba6ec20c26261086fb7249.ppt | files/c8190e44faba6ec20c26261086fb7249.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kviti0.html | Квіти! | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/8a86b2a2b90732b59cf445c14ea2f90e.ppt | files/8a86b2a2b90732b59cf445c14ea2f90e.ppt | Cliquez pour modifier le style du titre
Cliquez pour modifier les styles du texte du masque
Deuxième niveau
Troisième niveau
Quatrième niveau
Cinquième niveau |
https://svitppt.com.ua/biologiya/medonosni-roslini.html | Медоносні рослини | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/70ce8c767d694e930c537e40b7bf5890.pptx | files/70ce8c767d694e930c537e40b7bf5890.pptx | Медоносні рослини
Соняшник
Соняшник — чудова медоносна рослина. З 1 га його посівів під час цвітіння бджоли збирають до 40 кг меду. При цьому значно поліпшується запилення квіток, що підвищує врожай
Акація
Акація одна з найкращих, високопродуктивних, але примхливих ранньолітніх медоносів, що дає продуктивний взяток. Є дані, що одне дерево у віці 10—30 років дає до 8 кг меду. Мед з неї один з кращих, він білий, прозорий, має ніжний аромат.
Малина
Малина — прекрасний медонос, дає багато нектару. За період цвітіння з 1 га бджоли можуть зібрати 50-100 кг меду. Крім нектару, бджоли збирають і пилок. Особливістю малини як медоносу є те, що вона має тривалий період цвітіння Малиновий мед світлий, часто білий, з досить приємним смаком і ароматом, він дуже гарний для зимової годівлі бджіл.
Липа
Квітучу липу відвідують понад 70 видів комах. Бджоли беруть з одного дорослого дерева меду стільки, як із гектара гречки. У сприятливі роки бджолина сім’я може зібрати з кожного дорослого дерева липи дрібнолистої до 5 кг меду за добу. За сезон сім’я збирає до 50 кг. Але частіше взяток обмежується 20 кг.
Клен
Клен звичайний високопродуктивний весняний медонос і пилконос. Цвіте у квітні — травні. Поширений майже по всій Україні. Мед з клена звичайного світлий, запашний, приємний на смак.
Гречка
Гречка — цінна медоносна рослина. З 1 га посіву гречки забезпечує в середньому збір 40 — 60 кг меду, а за сприятливих погодних умов 90 — 100 кг. Одночасно з медозбором бджоли запилюють квітки гречки і різко підвищують її врожайність.
Цілющі властивості меду
МЕД - найуніверсальніший лікарський засіб, який широко застосовується в народній медицині.Він чудовий натуральний продукт,до його складу входять вітаміни.Мед-ефективний заспокійливий засіб ,що сприятливо впливає на нервову систему.Він володіє бактерицидною дією, покращує обмін речовин,, дієпротизапально,
антиалергійно і тонізуюче. Мед нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту, стимулює функції внутрішніх органів, попереджує склероз,покращує живлення шкіри, нормалізує сон, стимулює захисні сили організму, активізує розумову діяльність, підвищує імунітет. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/hromosomibudova-hromosomkariotip.html | Хромосоми.Будова Хромосом.Каріотип | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/58905fea0aa086bb76a1bd1a05059651.pptx | files/58905fea0aa086bb76a1bd1a05059651.pptx | Хромосоми.Будова Хромосом.Каріотип людини
Хромосома — це велика молекулярна структура, де міститься близько 90 % ДНК клітини. Всі хромосоми містять дуже довгий безперервний полімеризований ланцюг ДНК (єдину ДНК-молекулу), що містить гени, регуляторні елементи та проміжнінуклеотидні послідовності.
Хромосоми можуть перебувати в двох структурно-функціональних станах: в конденсованому (спіралізованому) та деконденсованому (деспіралезованому). В інтерфазі хромосоми живої клітини невидимі, спостерігати можна лише гранулихроматину, бо в цей період хромосоми частково або повністю деконденсовані. Це є їхнім робочим станом, бо в більш дифузномухроматині активніші процеси синтезу. Під час мітотичного поділу клітини, коли відбувається конденсація хроматину, хромосоми добре помітні.
Хроматином називають комплекс ДНК та білків. До складу хроматину входять два типи білків—гістонові та негістонові.
Будова Хромосоми
Хроматида
Хроматида (від грец. Chroma - колір, фарба і eidos - вид) - структурний елемент хромосоми, що формується в інтерфазі ядра клітини в результаті подвоєння (реплікації) хромосоми.
Центромера
Центромера - ділянка хромосоми, що характеризується специфічною послідовністю нуклеотидів і структурою. Центромера відіграє важливу роль в процесі розподілу клітинного ядра і в контролі експресії генів.
Центромера бере участь у з'єднанні сестринських хроматид, формуванні кінетохора, кон'югації гомологічних хромосом і залучена в контроль експресії генів.
Каріотип
Каріотип - сукупність ознак хромосомного набору, характерна для кожного біологічного виду. До таких ознак відносяться число, розмір і форма хромосом, положення на хромосомах первинної перетяжки (центромери), наявність вторинних перетяжок, чергування гетерохроматиновых і эухроматиновых ділянок та ін. Каріотип служить "паспортом" виду, що надійно відрізняє його від каріотипів інших видів.
Набір хромосом (праворуч) і систематизований жіночий каріотип 46 XX (ліворуч). Одержано методом спектрального каріотипування.
При вивченні каріотипу, яке проводять на стадії метафази клітинного циклу, використовують мікрофотографування, спеціальні способи забарвлення хромосом та інші методи. Результати представляють у виді каріограмми (систематизоване розташування хромосом, вирізаних з мікрофотографії) або ідіограми - схематичного зображення хромосом, розташованих в ряд у міру убування їх довжини. Порівняльний аналіз каріотипів використовують в каріосистематиці для визначення шляхів еволюції каріотипів, з'ясування походження домашніх тварин і культурних рослин, для виявлення хромосомних аномалій, що ведуть до спадкових хвороб, і т. д.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/medikogenetichne-konsultuvannya2.html | МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/0b0b55b6d6bbbd9d5e7c3678283fe310.ppt | files/0b0b55b6d6bbbd9d5e7c3678283fe310.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/luskokrili1.html | Лускокрилі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/85ea7f62d115813e8303338c82bae627.pptx | files/85ea7f62d115813e8303338c82bae627.pptx | Будова черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків
Лабораторна робота №8
„Порівняння та визначення черепашок молюсків”.
Мета роботи :
навчитися визначати молюсків за їх черепашками.
Завдання
познайомитися з особливостями будови черепашок черевоногих та двостулкових молюсків; продовжити формування вмінь обгрунтовувати, порівнювати, аналізувати, публічно виступати.
Матеріал й устаткування
колекція черепашок черевоногих та двостулкових молюсків, лупа, лінійка, карточки для визначення молюсків.
Пояснення. Черепашки молюсків
Молюски – безхребетні тварини з м’яким несегментованим тілом, яке в багатьох випадках захищене черепашкою.
Вони освоїли практично всі місця існування – морські та прісні водойми, суходіл. Переважно молюски вільноживучі організми, але зустрічаються і паразитичні форми.
Більшість молюсків повільно повзає чи веде прикріплений образ життя, але деякі види можуть швидко плавати.
Серед молюсків є невеликі види, які не перебільшують декілька сантиметрів, але є й великі за розмірами (наприклад, тридакна може досягати в довжину до 1,5метрів). Подивіться, будь ласка, відео, на якому можна побачити, як виглядає тридакна.
Відомо біля 130 тис. видів молюсків, на Україні зустрічається біля 800. Серед них є рослиноїдні, хижаки, види-фільтратори та ін. Пропоную вам подивитися відео про молюсків – мешканців моря.
Залозисті клітини мантії в більшості молюсків виділяють назовні захисну черепашку. Зовні черепашка вкрита тонким шаром роговидної органічної речовини (білок конхолін).
Основна маса черепашки складається з вуглекислого кальцію, який утворює середній та внутрішній шари. Середній шар – фарфороподібний – утворений пластинками з вуглекислого кальцію, які розташовані перпендикулярно до поверхні черепашки. Внутрішній перламутровий шар утворений розташованими в декілька шарів вапняними пластинками, між якими лежать шари органічної речовини. В цих структурах відбувається переломлення променів, внаслідок чого перламутр блищіть та переливається різними кольорами.
Ріст черепашки молюска йде наростаючими кільцями, подібно до рослин, і по кільцям можливо порахувати вік молюска. Кожне кільце на черепашці свідчить про рік життя молюска, а товщина кільця залежить від температури води.
В будові черепашки черевоногих молюсків виділяють завиток, який утворений верхніми оборотами черепашки, устя – останній оборот. Верхня частина закінчується верхівкою. Стінки внутрішньої поверхні оборотів черепашки, які зрослися, утворюють центровий стовпчик. В деяких черепашок верхня частина утворює плече, яке може бути круглої, кутової чи пологої форми. В верхній частині може бути присутня пришовна площадка. Найбільш широка середня частина називається периферією. Краї устя називаються зовнішньою та внутрішньою губою, біля внутрішньої губи може бути пупок – заглиблення, через яке видно черевну частину першого обороту черепашки. Устя в більшості видів прикрито кришечкою, яка має конічну чи округлу форму. А в деяких видів у вигляді коми. Більшість черепашок закручено вправо. Якщо подивитись на черепашку з боку устя, то в правозакручених воно розташовано з правого боку, в лівозакручених – з лівого. Забарвлення може бути однотонним, плямистим, смугастим чи складним, візерунчатим.
Завдання№1
Замалюйте і опишіть черепашку черевоногого молюска.
Двостулкові молюски –двобічносиметричні , тіло їх знаходиться в черепашці, яка складається з лівої (верхньої) та правої (нижньої) стулки. Більш-менш випуклий бугорок на верхній частині спинної поверхні стулки називається верхівкою. В рівносторонніх черепашок вона знаходиться посередині, в нерівносторонніх зміщена. В ряду видів ( гребінці) по боках верхівки є пласкі трикутникові вирости, які називають вушками. Стулки з’єднані еластичним ліга ментом, який розташований на спинній поверхні позаду верхівки. Замок черепашки, який є в більшості молюсків цього класу, представлений зубами та виїмками. Деякі двостулкові молюски мають черепашку зі стулками, які відрізняються за розмірами, формою чи забарвленням. Більшість двостулкових молюсків має овальну чи трикутникоподібну форму. Загальне забарвлення переважно однотонне, плямисте, з різноманітними лініями. Тонкі чи широкі радіальні лінії називають променями, концентричні – смугами. Вони можуть бути хвилястими, з розгалуженнями, створювати візерунки.
В головоногих молюсків черепашка редукована або представляє собою конічну трубку, пряму чи зігнуту. Розповсюдженими мешканцями прибережної зони є мідії, які мають клиновидну черепашку з темним забарвленням. В річках, озерах легко знайти перлівниць, які мають велику черепашку з пластинчатими боковими зубцями. Кардіуми живуть в Чорному, Каспійському, Аральському та Балтійському морях. До морських двостулкових молюсків відносяться донакси, маленькі, округло-трикутної форми, два види яких мешкають в Чорному морі. Типовими представниками пісчаного грунту, в який вони звичайно закопуються, є живці, які мають тонкостінні, вузькі витягнуті черепашки. Біля прісних водойм часто зустрічається равлик чагарниковий, в якого спірально закручена черепашка різних відтінків.
Завдання 2
1. Ознайомтесь з особливостями будови черепашок черевоногих та двостулкових молюсків.
2. Розгляньте молюсків (живі екземпляри чи запропоновані малюнки або колекцію черепашок).
Черепашки молюсків.1- перлівниця,2- кардіуми, 3- мідія, 4- котушка, 5- равлик чагарниковий, 6- морський гребінець, 7- зебрина.
Черепашки молюсків. 1- живець, 2- живородок, 3- донакс, 4- бітум, 5- верша.
Завдання 3
Заповнити таблицю : « Зовнішня будова мушлі молюска»
Домашнє завдання
Опрацювати параграф
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/luskokrili.html | Лускокрилі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/d2eeda6ad69cbe18ba4ca10d1bb5e2eb.pptx | files/d2eeda6ad69cbe18ba4ca10d1bb5e2eb.pptx | ЛУСКОКРИЛІ
Лускокрилі або Метелики - ряд комах з повним перетворенням.
Достовірні викопні рештки відомі з Юрського періоду. В даний час налічується більш ніж 160 тисяч видів.
Лускокрилі
Метелики поширені на всіх континентах, за винятком Антарктиди.
Наука, що вивчає метеликів, називається лепідоптерологія.
Тіло лускокрилих видовжене, на якому найбільше помітні крила, вкриті лусками і волосками.
Лускокрилі
Голова несе пару антен, які мають різноманітну будову: ниткуваті, булавчасті, веретенисті, пильчасті, гребінчасті та інші.
Лускокрилі
Для більшості видів характерний ротовий апарат сисного типу з хоботком, утвореним подовженими лопатями нижньої щелепи.
Лускокрилі
По боках голови знаходяться фасеткові очі, часто добре розвинені. До грудей кріпляться ноги ходильного типу. У деяких видів перша пара ніг недорозвинена і не виконує функції ходіння.
Лускокрилі
Луски містять пігменти різного кольору, що дозволяють їм утворювати малюнок, іноді досить складний. Розрізняють такі елементи візерунку як крапки, штрихи, стрічки, перепаски, прості або очкуваті плями тощо.
Лускокрилі
Черевце метеликів видовжене, у самиць часто потовщене. Складається з десяти сегментів, останні 2 сегменти у самців і 3 у самиць перетворені на зовнішні статеві органи.
Лускокрилі
Життєвий цикл лускокрилих проходить з повним перетворенням через чотири стадії: яйце, личинка, лялечка імаго.
Лускокрилі
Личинки лускокрилих - гусені. Більша їх частина - фітофаги, тобто живляться рослинами. Але серед них трапляються і інші види живлення, наприклад:
- кератофагія - живлення волосяним покривом - міль;
- ксилофагія - живлення деревиною - скловидки;
- хижацтво та деякі інші.
Лускокрилі
Лялечка - це стадія спокою лускокрилих, під час якої проходить структурна перебудова тварини.
Лялечка є нерухомою (лише декілька останніх сегментів черевця рухливі). Деякі види лускокрилих зимують на цій стадії.
Лускокрилі
Із лялечки виходить доросла комаха - імаго. Ця форма є статевозрілою, тобто здатною до розмноження. В перші хвилини комаха ще не здатна літати. В цей час крила розпрямляються під тиском гемолімфи, яка заповнює судини, та тверднуть. Також відбувається остаточне набуття забарвлення.
Лускокрилі
Лускокрилі
літаючі
квіти |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kurinnya3.html | "Куріння" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/6a3ec448d77d5bdefb2135ad6e608a6a.ppt | files/6a3ec448d77d5bdefb2135ad6e608a6a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lekciyainfekciya-osoblivonebezpechni-infekcii-osnovni-polozhennya.html | Лекція11Інфекція. Особливо-небезпечні інфекції (основні положення) | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/133fde8a2d3ba889ad1ae79bf90481fb.ppt | files/133fde8a2d3ba889ad1ae79bf90481fb.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/ipfirp.html | Кімнатні рослини в озелененні інтер’єрів шкіл | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/8f72c79a437f15e50ae15255d933c531.pptx | files/8f72c79a437f15e50ae15255d933c531.pptx | Виконала учениця 9 класу
Новоолександрівської загальноосвітньої школи
I-III ступенів
Запорізької області
Запорізького району
Рєпка Анна Романівна
Кімнатні рослини в озелененні інтер’єрів шкіл
Актуальність теми дослідження
Навчальне середовище, на відміну від загального, є штучним, сформованим людиною для досягнення мети навчально-виховного процесу. У системі заходів поліпшення умов праці велике значення має підбір оздоровчої флори, яка сприяє нормалізації складу повітря, зняттю нервово-емоційної та зорової втоми, естетичному оформленню інтер'єру. Кімнатні рослини у приміщеннях покращують мікроклімат, виділяють леткі речовини (фітонциди), які згубно діють на хвороботворні мікроорганізми.
розгляд актуальних теоретичних і практичних питань, що стосуються дослідження біологічних особливостей декоративних рослин в умовах інтер’єрів
визначення межі чутливості до факторів зовнішнього середовища
Мета та задачі роботи
Для реалізації поставленої мети в роботі виконано такі завдання
- виконано огляд літературних джерел та матеріалів досліджень
- досліджено ростові процеси декоративних кімнатних рослин
- проведено обробку одержаних даних та результатів із використанням методики статистичного аналізу
В нашій школі налічується близько 6 видів пеларгонії:
Пеларгонія рожева (Pelargonium roseum )
Пеларгонія запашна (Pelargonium graveolens,
Пеларгонія ароматна (Pelargonium odorantissimum )
пеларгонія кучерява (Pelargonium crispum)
Пеларгонія голівчата (Pelargonium capitatum At. )
Пеларгонія томентосум (Pelargonium tomentosum ).
Гібіскус (китайська троянда). Вічнозелений кущ або невелике деревце. Невибаглива рослина. Квітує майже на протязі цілого року. Помірно світлолюбива рослина. Для формування красивої крони необхідна обрізка.
Основний асортимент квітів в класних кімнатах:
Кала. Трав’яниста рослина з укороченим стеблом. Декоративність забезпечує крупна листоподібна оцвітина білого кольору. Невибаглива рослина, але не виносить низьких температур. Для кращого цвітіння потрібна регулярно видаляти паростки, що утворюються біля основи рослини.
Цикламен. Трав’яниста рослина з потовщеними коренями. Квіти на довгих квітконіжках, рожевого кольору. Невибаглива рослина, але погано розмножується. Поливати цикламен бажано м’якою водою. Пожовкле листя і квітконоси потрібно обов’язково видаляти.
Бегонія. Трав’яниста рослина вологолюбна. Має красиве декоративне листя. Не любить частих перепадів температур. Вирощувати бажано в місцях куди не потрапляє пряме сонячне проміння.
Хлорофітум. Трав’янистий багаторічник з потовщеними коренями і прикореневим листям. В період активної вегетації бажано обприскувати листя. Пересаджувати рослину потрібно кожного року.
Цисус (декоративний виноград). Відносно невибаглива рослина, але не любить різких перепадів температур та протягів. Може рости і на світлі і в затінку. Використовується для вертикального озеленення, потребує опори.
Сенполія (Фіалка). Трав’яниста рослина з укороченим стеблом. Квітує близько 9 місяців на рік. Не можна цю рослину обприскувати. Добре росте при штучному освітленні. Поливати фіалку потрібно у піддон теплою водою. Вирощувати можна в грунтових посадках.
Циперус.Трав’янистий багаторічник до 1,5 м висотою; листя зібране в лутовку. Квітки дрібні. Дуже вологолюбна рослина. Краще поливати через піддон.
Під час вибору рослин для класної кімнати треба враховувати що:
комфортне навчальне середовище забезпечує оптимальну динаміку працездатності, гарне самопочуття та збереження здоров'я суб'єктів навчального процесу
запах рослин не може бути сильним, відволікаючим;
рослини не повинні спричиняти алергічну реакцію;
рослини не мають закривати проходи, затемняти вікна чи світильники
навчальний процес спричинює великий тиск на організм і психічну сферу дитини тому за неправильного організування навчального середовища та навчальної діяльності такі навантаження утруднюють її розвиток і шкодять здоров'ю. Запобігти цьому допомагають різноманітні аспекти гармонізації та взаємовпливів довкілля і людини в навчально-виховному процесі.
ВИСНОВКИ
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kozha1.html | кожа | https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/a1bab5ce225b63346c2ffaa984999584.pptx | files/a1bab5ce225b63346c2ffaa984999584.pptx | правила роботи в групі
Активна участь в роботі.
Доброзичливість.
Довіра.
Відкритість.
Відвертість.
Кожна думка має право на існування.
Слухати уважно, не перебивати.
Мати хороший настрій.
Тема: Почуття та емоції. Вияв почуттів. Способи висловлювання почуттів. Співпереживання і співчуття
Цілі уроку:
- розглянути почуття та емоції, способи вияву почуттів, розглянути співпереживання й співчуття як вияв почуттів;
- розвивати вміння пояснювати взаємозв’язок почуттів і здоров’я;
- виховувати бажання підтримувати позитивний настрій, людяність, гуманізм, доброту.
Очікувані результати: учні:
розрізнятимуть почуття та емоції;
описуватимуть знаки невербального прояву почуттів;
розрізнятимуть «Я-повідомлення» і «Ти – повідомлення»;
демонструватимуть здатність ставити себе на місце іншого, уявляти, що він думає і відчуває;
ЕМОЦІЇ – це миттєві реакції організму на подію, людину чи тварину
Почуття – це стійкі переживання, пов’язані зі ставленням до інших людей
Емоції чи почуття
Мама насварила тебе за твій поганий вчинок, то це не означає, що вона тебе не любить чи ставиться вороже.
Ви любите свого собаку. Він погриз ваше взуття, ви розсердилися, але любов до вашого улюбленця залишить.
3. Вам не зателефонував друг, ви образилися, але дружба не зникла.
ЯКІ БУВАЮТЬ ПОЧУТТЯ
Словесний
Мімічний
Руховий
Комплексний
Встановити відповідність
1. Радісний
2. Спокійний
3. Здивований
4. Винний
5. Сердитий
Спокійний Винний Радісний Здивований Сердитий
Способи вираження почуттів
Практичне Завдання: Гра «Передай маску» Повернутися до сусіда та зобразити на обличчі почуття:
Радість
Сум
Захоплення
Гнів
Здивування
(можна використовувати звуки, жести)
Як правильно висловлювати свої почуття
« Ти – повідомлення»
«Я - повідомлення»
Ситуація 1. Сашко взяв у Андрійка книжку і не повертає, хоча той не раз йому нагадував. Що робити Андрієві?
Ситуація 2. До Лесі перед контрольною сідає Оксана, щоб списати. Минулого разу Леся через це не виконала останній приклад. Як їй сказати про це?
Ситуація 3. Сергійка весь клас дражнить Вовком, бо раніше звали просто Сірим. Йому це не подобається. Як сказати про це?
Розіграйте та обговоріть задані ситуації, використовуючи «Я – повідомлення»
На будь – яке “ти – повідомлення” співрозмовник або ображається, або реагує зустрічним звинуваченням.
Також варто остерігатись «кентаврів», речень, які розпочинаються із займенників (местоимения) першої особи, а закінчуються докорем чи звинуваченням. Це все одно що “ти – повідомлення”.
Наприклад: Мені не подобається, коли ти так невиховано себе поводиш!
Ти - повідомлення
Співпереживання – це вміння поставити себе на місце іншого, зрозуміти і відчути те, що й він. Співчуття – це вираження підтримки іншій людині за важких для неї обставин.
Очікувані результати: учні:
розрізнятимуть почуття та емоції;
описуватимуть знаки невербального прояву почуттів;
розрізнятимуть «Я-повідомлення» і «Ти – повідомлення»;
демонструватимуть здатність ставити себе на місце іншого, уявляти, що він думає і відчуває;
У людини є _________ та __________
емоції почуття.
Миттєві реакції організму на подію, людину чи тварину – це ________________
емоції
Стійкі переживання, пов’язані зі ставленням до іншої людини, предмета чи явища – це _____________
почуття
Радість, задоволення, любов – це ____________________почуття.
позитивні
До негативних почуттів можна віднести : ______, ________, _________,________
злість, страх, горе, ворожнечу
Почуття та емоції ми виражаємо ________, ___________, _________
словами, мімікою, жестами
Для вираження своїх почуттів краще використовувати «______- повідомлення»
Я
Вміння поставити себе на місце іншого, зрозуміти і відчути те, що й він – це_________
співпереживання
Вираження підтримки іншій людині за важких для неї обставин – це ________
співчуття
Вставити пропущені слова
«Сьогодні на уроці я дізнався …………»
«Після цього уроку я знатиму, ( що таке….), ( як….), та (вмітиму….)»
«Знання, отримані на сьогоднішньому уроці, допоможуть мені…….»
Продовжити речення
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 13 підручника.
2. Намалювати малюнок «Співчуття я уявляю таким….»
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/mikroibvolog.html | Мікроібволог | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/32e6dd13706c018d45a5ad4dec09f3b5.ppt | files/32e6dd13706c018d45a5ad4dec09f3b5.ppt | null |
https://svitppt.com.ua/biologiya/listok-zovnishnya-budova-listka.html | Листок. Зовнішня будова листка | https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/7a9ca248278800e9cb419c96e91bcacc.pptx | files/7a9ca248278800e9cb419c96e91bcacc.pptx | Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Пролунав уже дзвінок,
Починаємо урок.
Повернімося обличчям до гостей –
Привітно скажем: „Добрий день!“
Девіз уроку:
«Не бійся відповідати: неправильна відповідь — теж відповідь, адже це свідчить про те, що ти думаєш».
Тема:
Листок. Зовнішня будова листка
освітня: вивчити будову листка, ознайомити з різноманітністю простих і складних листків, розміщенням їх на стеблі, жилкуванням, звернути увагу на різноманітність форм і країв листкової пластинки.
розвиваюча: розвивати допитливість учнів, навики роботи з додатковою літературою, мережею інтернет, вміння робити висновки та узагальнення, розвивати мову, пам’ять, мислення, уяву, інтерес до сучасної біологічної науки, розвиток почуття відповідальності за свої дії;
виховна: виховувати охайність, почуття гармонії, естетичне виховання, розуміння того, що природа прекрасна в усіх її проявах і її необхідно охороняти; сприяти формуванню наукового пізнання світу.
Мета:
Будова листка
Черешкові листки
Вишня солодка
Персик кримський
Липа серцевидна
Береза бородавчаста
Смородина чорна
Сидячі листки
Пшениця тверда
Кукурудза солодка
Алоє деревовидне
Форма листкової пластинки
Край листкової пластинки
Прості листки
Клен звичайний
Черешня солодка
Липа серцевидна
Береза
карликова
Дуб черешковий
Лимон звичайний
Смородина звичайна
Виноград
Складні листки
Акація жовта
Горобина
Листок троянди
Гіркокаштан звичайний
Троянда червона
Конюшина лугова
Акація біла
Сочевиця
Суниця лісова
Жилкування листка
Дугове
Дихотомічне
Сітчасте, паралельне та дугове
Сітчасте жилкування
Слива солодка
Черешня солодка
Дуб черешковий
Клен гостролистковий
Вороняче око
Паралельне жилкування
Овес довгий
Кукурудза звичайна
Просо Миронівське
Ячмінь звичайний
Дугове жилкування
Конвалія травнева
Подорожник лікарський
Тюльпан розовий
Листкорозміщення
Супротивне
Почергове або спіральне
Кільчасте або мутовчасте
Супротивне
Калина червона
Бузок звичайний
М'ята перцева
Почергове або спіральне
Черешня солодка
Шипшина звичайна
Яблуня зимова
Пшениця тверда
Черемха звичайна
Кільчасте або мутовчасте
Олеандр звичайний
Елодея Канадська
Вороняче око
Лабораторна робота
Липа серцевидна
Подорожник лікарський
Гіркокаштан звичайний
Кукурудза звичайна
Лабораторна робота
Пшениця тверда
Шипшина звичайна
Конвалія травнева
Бузок звичайний
Калір-канда
Росичка
Непентеси
Венерина мухоловка
Фікус Крішни
Баньян
Закінчити речення:
Сьогодні на уроці ми вивчили…
Я дізналась, що листки бувають…
Мені було цікаво дізнатись, що…
Я вважаю…
Про листок я дізнався…
Жилкування листків є…
Домашнє завдання:
1.Опрацювати §18.
2.Виконати відповідні сторінки в зошиті .
3.Скласти опорні схеми.
4.Провести спостереження: яких кімнатних рослин у вас вдома більше ― з простими чи складними листками; паралельним, дуговим чи сітчастим жилкуванням? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/konkurs-oglyad-galereya-kimnatnih-roslin.html | Конкурс – огляд “ Галерея кімнатних рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/2d8dd930e08acade79f915882b40f95a.pptx | files/2d8dd930e08acade79f915882b40f95a.pptx |
Конкурс – огляд
“ Галерея кімнатних рослин “
Квіти з давніх часів супроводжують і прикрашають життя та побут людини. Доглядаючи за кімнатними квітами, ми відпочиваємо, отримуємо задоволення від роботи і просто задоволення і насолоду.
Буквально на наших очах із квіткового насіння з'являється спочатку паросток, а потім він перетворюється в дорослу, сильну, гарну рослину. І головне воно живе, чує та відчуває нас, реагує на наш настрій і навіть самопочуття.
Квіткарство виховує в учнів почуття любові до природи та відповідальність за інші живі істоти. Завдяки цьому заняттю діти отримують душевне задоволення, бо розуміють світ навколо себе краще.
А так квітнуть наші кабінети та класи, за якими діти доглядають та милують чарівним розмаїттям квітів.
Озеленення школи радує око розмаїттям форм, поєднанням кольорів і відтінків, вміло підібраною композицією ароматів.
Серед квітучих шкільних рослин є такі: хлорофітум (Chlorophytum), філодендрон (Philodendron), дифенбахія (Dieffenbachia), нефролепіс (Nephrolepis), сансев'єрія (Sansevieria), кислиця, оксаліс (Oxalis), кордиліна (Cordylina)
Примула(Primula), зигокактус (Schlumbergera), колеус (Coleus), зантедехія (Zantedeschia), бересклет (Euonymus), алое (Aloe), товстянка(Crasulla)
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/komahi.html | Комахи. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/12/c64508dcacb38c4450a05f397590fe14.ppt | files/c64508dcacb38c4450a05f397590fe14.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/integraciya-klitin-mizhklitinni-spoluchennya.html | ІНТЕГРАЦІЯ КЛІТИН. МІЖКЛІТИННІ СПОЛУЧЕННЯ. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/55dcf673ff3f0feaf539330cebd26c7a.ppt | files/55dcf673ff3f0feaf539330cebd26c7a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klitinna-teoriya.html | Клітинна теорія | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/bb9606d2ca09d58004bba6ab907c4133.ppt | files/bb9606d2ca09d58004bba6ab907c4133.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/hromosoma.html | Хромосома | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/62fb2197c65851752c4aa50d118e31b5.pptx | files/62fb2197c65851752c4aa50d118e31b5.pptx | Хромосома!?
Хромосома
Хромосома - це велика молекулярна структура, де міститься близько 90 % ДНК клітини.
Всі хромосоми містять дуже довгий безперервний полімеризований ланцюг ДНК (єдину ДНК-молекулу), що містить гени, регуляторні елементи та проміжні нуклеотидні послідовності.
Слово «хромосома» походить від грецьких слів «хрома» - колір та «сома» - тіло.
Хроматин
Хромосоми еукаріот складаються з лінійної макромолекули ДНК, що намотана на специфічні білки-гістони, формуючи матеріал під назвою «хроматин».
Хроматином називають комплекс ДНК та білків. До складу хроматину входять два типи білків - гістонові та негістонові.
ДНП
Найменшими структурними компонентами хромосом є нуклеопротеїдні фібрили, їх видно винятково в електронний мікроскоп. Хромосомні нуклеопротеїди - ДНП (дезоксирибонуклеопротеїди) — складаються з ДНК і білків (переважно гістонів).
Нуклеосоми
Молекули гістонів утворюють групи - нуклеосоми. Кожна нуклеосома містить в собі 8 білкових молекул. Розмір нуклеосоми приблизно 8 нм. З кожною нуклеосомою пов'язана ділянка ДНК, що спірально обплітає нуклеосому ззовні. В такій ділянці ДНК знаходиться 140 нуклеотидів загальною довжиною 50 нм, але завдяки спіралізаціі довжина скорочується в 5 разів.
В хроматині близько 87 - 90 % довжини ДНК зв'язано з нуклеосомами.
Хромонеми, хроматиди
Фібрили ДНП попарно закручуються, утворюючи хромонеми, які входять до комплексів вищого порядку, також спірально закручених напівхроматид.
Пара напівхроматид утворює хроматиду, а пара хроматид - хромосому.
хромонеми
Гетерохроматичні ділянки
Ті ділянки хромосоми, які інтенсивно сприймають барвники, називають гетерохроматичними (складаються з гетерохроматину); вони навіть в інтерфазі залишаються компактними і видимі в світловий мікроскоп.
Гетерохроматин виконує переважно структурну функцію. Він перебуває в інтенсивно конденсованому (спіралізованому) стані і займає одні й ті самі ділянки в гомологічних хромосомах, утворює ділянки, які прилягають до центромери.
Хромомери
В плечах хромосом видно товстіші та інтенсивніше забарвлені ділянки - хромомери, які чергуються із міжхромомерними нитками. Внаслідок цього хромосома може нагадувати низку нерівномірно нанизаного намиста.
Правило постійності числа хромосом
Кількість хромосом та характерні особливості їхньої будови - видова ознака. Це є правилом постійності числа хромосом.
Кількість хромосом не залежить від висоти організації, а також не завжди вказує на філогенетичну спорідненість: одне й те саме число може траплятись у дуже далеких форм, а в близьких видів - дуже відрізнятися.
В представників одного виду число хромосом в ядрах всіх клітин постійне.
Таким чином, хромосоми – нуклеопротеїдні структури в ядрі еукаріотичної клітини, які стають легко помітними в певних фазах клітинного циклу.
Хромосоми являють собою високий ступінь конденсації хроматину, постійно присутнього в клітинному ядрі.
Основу хромосоми становить лінійна (не замкнута в кільце) макромолекула ДНК.
У хромосомах зосереджена велика частина спадкової інформації.
Хромосома!? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lekciya.html | Лекція | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/e7a9ad5dbe6548a601cde708efc76d01.ppt | files/e7a9ad5dbe6548a601cde708efc76d01.ppt | Th17
Intestinal immune response to enteric antigens.
Laroux F S et al. Physiology 2001;16:272-277 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/molochni-produkti.html | "Молочні продукти" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/b002dcd378ef6d0c2133ae6914356da5.ppt | files/b002dcd378ef6d0c2133ae6914356da5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/menstruacii-zaplidnennya.html | Менструації. Запліднення | https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/299ce257cf73db50ac4bd08ca0f706aa.ppt | files/299ce257cf73db50ac4bd08ca0f706aa.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/legendi-himernogo-krayu.html | "Легенди химерного краю" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/55/7e778302feb69ac66f431947e4f98790.ppt | files/7e778302feb69ac66f431947e4f98790.ppt | Mad Heads
Flëur
Fight For Future
Mad Heads
Flëur
Fight For Future
Mad Heads
Flëur
Fight For Future
Mad Heads
Flëur
Fight For Future
Mad Heads
Flëur
Fight For Future |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klas-komahi-zagalna-harakteristka-budova-ta-zhittediyalnist.html | Клас Комахи. Загальна характеристка, будова та життєдіяльність | https://svitppt.com.ua/uploads/files/53/9b989ed893982641dbd759599f5785f2.ppt | files/9b989ed893982641dbd759599f5785f2.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/himichniy-sklad-biomembran.html | Хімічний склад біомембран | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/fa17eb8f964dafacb6f2ab71b49e4ef8.ppt | files/fa17eb8f964dafacb6f2ab71b49e4ef8.ppt |
Transverse asymmetry important for properties such as membrane transport, hormone effect, and immunological reactions
Proteins
Mark Bretscher showed that N-terminus of glycophorin (an integral membrane protein in erythrocyte) is extracellular whereas C-terminus is intracellular
Transverse asymmetry of lipids
In most cell membranes, the composition of the outer monolayer is quite different from that of the inner monolayer
The Plasma Membrane:
2. Structure:
C. Use of Detergents:
a. Non-ionic detergents solubilize membranes and membrane proteins without denaturing proteins
b. Ionic detergents solubilize membranes and denature proteins
Glycocalyx
Many integral membrane proteins have carbohydrate groups attached to their exterior domains
This carbohydrate, together with carbohydrate attached to phospholipid molecules, forms the glycocalyx
Functions
Cell adhesion
Cell recognition
Figure 9.10 Phospholipids are arranged asymmetrically in most membranes, including the human erythrocyte membrane, as shown here. Values are mole percentages. (After Rothman and Lenard, 1977. Science 194:1744.)
Lipid Flippases
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/hvoyni1.html | "Хвойні" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/f460600c8719863fe285fb50a4888e44.pptx | files/f460600c8719863fe285fb50a4888e44.pptx | Хвойні. Різноманітність. Значення в природі і житті людини.
До хвойних належать:
•Араукарієві (представник — араукарія)
•Головчато-тисові
•Кипарисові (кипарис, туя, ялівець, секвоя)
•Соснові (сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр)
•Подокарпові
•Сціадо-пітисові
•Тисові (тис ягідний)
Сосни завжди тягнуться до неба. Якщо подивитися на гілки дерева, то видно, що голочки сосни спрямовані вгору або трохи в сторони. Соснові голочки довгі, якщо їх помацати, то трохи колять пальці, але ніколи не поранять.
Соснові гілки часто називають сосновими лапами - вони схожі на розкинуті руки.
Сосни - це дуже гарні й душевні дерева. Здавна вважається, що сосна живить людей внутрішньою енергією, допомагає позбутися від депресій і недуг. Треба просто постояти поруч з сосною, подивитися вгору, на дерево.
Сосна - дерево - довгожитель, середній вік сосни - 600 років. Для будівництва використовують уже дорослі столітні сосни.
Деревина сосни використовується в різних галузях як основний матеріал - для будівництва будинків, судів, меблів. Сосна цінується щільністю, повітропроникністю, довговічністю.
Сосна має цілющі властивості. При застуді дуже корисно дихати ароматом соснового дерева. До того ж сосновий аромат знезаражує повітря.
Сосновий аромат дуже корисний для нервової системи, тому що ефірні масла сосни виділяють хвойних запах - він підвищує працездатність, заспокоює.
Сосни досить невибагливі і ростуть як на півночі, так і на півдні.
Факт 1. Більше 20% всіх дерев світу - сибірські модрини.
Факт 2. Хвоя модрини стоїть на першому місці серед наших хвойних за змістом вітаміну С.
Факт 3. Все, що зроблено з модрини - зроблено на століття. Наочні тому приклади:
Венеція, вибудувана на палях із сибірської модрини;
далекосхідні партизани в роки громадянської війни робили з модрини гармати.
Далеко не всім відомо, що сибірський кедр, або правильніше, кедрова сосна, досягає у висоту 35-40 метрів, а товщина стовбура цього дерева доходить до двох метрів. Добре розвинені кедри дають до п'ятдесяти і більше кілограмів чистих горіхів на рік, в яких міститься багато жиру.
У кедрової посуді довго не скисає молоко. У шафі з кедрових дощок не заводиться міль. Комарі та кліщі пущі вогню бояться ефіру, який виділяється цим деревом. З кедрових горіхів сибіряки вміють робити рослинні вершки, які майже в три рази поживніший коров'ячих, так як кедровий горіх містить 79 відсотків жиру. Кедровими горіхами, при їх вживанні, попереджається туберкульоз.
Хвойні рослини і чагарники - це дуже цікава і багата група декоративних рослин. Серед них є карликові рослини і чагарники, висота яких ніколи не перевищує одного метра, і є могутні дерева. Різноманітність форм крони та кольорів величезна, а відмінність у межах одного виду досить істотне. Тому ці рослини часто стають об'єктом захоплення. Вони знаходять широке застосування в будь-яких садах. З туй, модрин і тисів можна створювати живопліт, багато сортів ялівців можуть грати роль грунтопокривних рослин. Карликові форми є доповненням верескових садів, а також цінними рослинами для висадки в контейнери. Так як більшість з них вічнозелені рослини, вони є елементом, оживляючим зимовий пейзаж.
Уваги заслуговує також той факт, що за хвойними рослинами відносно легко доглядати, і вони рідко піддаються хворобам і шкідникам. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kletochniy-uroven-zhizni.html | Клеточный уровень жизни | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/1880e6a431950cb13b072883f7f386b0.ppt | files/1880e6a431950cb13b072883f7f386b0.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/leleka.html | ЛЕЛЕКА | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/d5883ef9118b21a3c47b5a1af68d3a4a.ppt | files/d5883ef9118b21a3c47b5a1af68d3a4a.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mozhlivosti-zastosuvannya-informaciynokomunikativnih-tehnologiy-na-urokah-biologii.html | "МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/b13ec19bddc911f0faa29487f3089d5e.ppt | files/b13ec19bddc911f0faa29487f3089d5e.ppt | 2010
2011
2010
2010
2009
2009 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/harakterni-oznaki-roslin.html | характерні ознаки рослин | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/241d3f91276d4b5927d0228bd6bcc1c1.ppt | files/241d3f91276d4b5927d0228bd6bcc1c1.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lipidi.html | ЛІПІДИ | https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/2f5bf9a6d577f53bba4937ce9eef65b0.pptx | files/2f5bf9a6d577f53bba4937ce9eef65b0.pptx | ЛІПІДИ
Ковтун І.М. БНРЦ
ПЛАН
1. Що таке ліпіди?
2. Жири.
3. Фосфоліпіди.
4. Функції ліпідів.
словник
Ліпіди – схожі на жир
Жири – група ліпідів
Віск – ліпід бджіл.
Ліпіди – органічні речовини з різною структурою але спільними властивостями:
А)…
Б)…
В)… (ст. 57)
В живих організмах є такі ліпіди: фосфоліпіди, жири, воски, стероїди.
Ліпіди виконують … функцію …(ст. 57)
Холестерин
Повторення
Яка енергетична цінність 1 грама ліпідів?
Чому кити не мерзнуть у холодній воді Арктики?
Чому листки не мокнуть під дощем?
Назвіть жіночий і чоловічий статеві гормони.
Домашнє завдання
Вивчити напам'ять назви функцій ліпідів – 6 балів.
Вивчити визначення: що таке ліпіди? + 3 бали.
Знайти в підручнику відповідь на запитання №3(ст. 57)
Використані інформаційні джерела
Підручник Тагліна О.В. Біологія. 10 клас – Х.: Ранок, 2010
Відкриті ресурси Інтернет
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/murahi.html | Мурахи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/5cfa050ccabc98c2d03ecf7636651987.pptx | files/5cfa050ccabc98c2d03ecf7636651987.pptx | Про мурах з мурашника
Мурахи – комахи з ряду перетинчастокрилих. Вони є суспільними комахами, що утворюють 3 касти: самки, самці і робочі особини. Самки і самці крилаті, робочі особини - безкрилі.
Вусики колінчасті, у самок і робочих особин вони 11-12-членикові, у самців - 12-13-члеників, у ряду видів 4 -, 6 - або 10-членикові.
Про мурах з мурашника
Чи знаєте ви, що мурашина купа, яку ви не раз бачили в лісі, зовсім не гніздо, а тільки його купол. Основна ж частина знаходиться в землі. Адже мурашник і мурашине гніздо не одне і те ж. У мурашнику живе вся сім’я, а гніздом називають будь-яке місце, де знайшли собі притулок комахи.
Мурашник
В одному мурашнику живе понад мільйон комах. Одна колонія мурашок за рік знищує до 250 кілограмів гусені. Робочі мурахи збирають нектар з квітів, забирають мед бджіл з вуликів. У пошуках води мурахи заглиблюються на глибину понад 10 метрів. Це вони роблять завдяки міцним гризучим верхнім щелепам.
Мурашник
Споруджують мурахи своє житло досить швидко – за два-три дні, найчастіше у хвойних насадженнях або поблизу них. Хвоя для мурах – немовби цегла для будівельника.
У мурашниках є своя охорона – мурахи-солдати. Вони мають велику голову і сильні щелепи, захищають свій мурашник. Коли робочі мурахи повертаються в мурашник, стукають своїми вусиками солдатів по голові і ті, упізнавши, пропускають їх.
Мурашник
Мурахи
Мурах називають "санітарами" лісу не дарма. П'яти мурашників на гектар лісу достатньо, щоб захистити дерева від комах-шкідників.
Немає такої комахи, яка була б в змозі протистояти численним загонам цих найсильніших істот. Адже мураха здатна утримувати вниз головою вантаж масою 500 мг.
Вогняні мурахи
Вогняні – це мурахи, що володіють сильним жалом і отрутою, чия дія схоже з опіком від полум'я (звідси і їх назва). Червона вогняна мураха поширена по всьому світу.
Відомі випадки укусу людини однією мурахою з тяжкими наслідками, анафілактичним шоком, аж до смертельного результату.
Часто мурашки ласують фруктами й медом. Їхня улюблена страва - це медяна роса. Робочі мурашки відшукують рослини, на яких є найбільше тлі, вони її „доять“: торкаються до тулуба і потирають його своїми антенами, щоб змусити комаху виділити краплю солодкої роси.
Садові мурахи
Мандруючі мурашки, живуть у гущавині тропічних лісів Південної Америки. Вони ведуть наземний спосіб життя і від решти мурах відрізняються тим, що постійно мігрують. Їхні колони пересуваються зі швидкістю близько 20 м/год.
Жандарми - це солдати, які тримаються по краях колонії під час „походу". Вони охороняють королеву і робітників, які несуть личинок і кокони.
Мандруючі мурашки
Ось в яку медову бочку перетворився маленький, темний мураха. Він так розбухнув, що зовсім не може рухатися. У посушливих районах живуть такі мурахи. Вони запасають медовий корм про запас. Правда, горщиків і посудин у них немає, і тому мурашки перетворюються в них самі.
Медові мурахи
Французькі вчені провели цікавий дослід: клали палаючу стеаринову свічку в мурашник. І немовби по тривозі вся колонія комах приступала до роботи: вони оточили вогнище пожежі і почали гасити вогонь, направляючи на нього струмені мурашиної кислоти, що міститься в особливих отруйних залозах. За одну хвилину мурахи загасили полум’я. Деякі занадто відважні мурашки мало не загинули, їх відтягували підоспілі «товариші».
Мурахи - пожежники
Дякуємо за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/karavaev.html | Караваєв | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/e37a98498ce4c1fba1bd1e3145e39e88.pptx | files/e37a98498ce4c1fba1bd1e3145e39e88.pptx | Володимир Опанасович
КАРАВАЄВ
У славній плеяді видатних діячів медицини видне місце займає один із засновників вітчизняної хірургії, талановитий клініцист, великий вчений Володимир Опанасович Караваєв. Він присвятив усе життя медицині, ввібравши кращі риси лікаря. Його по праву вважають достойним учнем М.І. Пирогова. В.О. Караваєв не лише розвинув ідеї свого вчителя, але й зробив вагомий внесок у різні галузі медицини. Його новаторства і по сьогодні залишаються актуальними.
Народився Володимир Опанасович 8 липня 1811 р. у старовинному російському містечку В’ятка у сім’ї заможного, багатодітного купця.
у 16 років закінчив В’ятську гімназію
Став вільним слухачем на медичному факультеті Казанського університету.
У 1831 р. молодий лікар був нагороджений срібною медаллю і одержав диплом лікаря 1-го розряду.
У липні 1834 р. В.О. Караваєв від’їжджає до Німеччини.
Під час перебування у Берліні в клініці Грефе вперше відбулася зустріч молодих хірургів В.О. Караваєва і М.І. Пирогова, які на довго стануть світочами не лише російської та української, але й європейської хірургії.
Хоча М.І. Пирогов і В.О. Караваєв майже ровесники, але перший був уже досвідченим хірургом. Це, однак, не завадило їх дружбі: протягом року вони разом проводили заняття на трупах, вивчали підручники з хірургії і займалися накладанням пов’язок.
Караваєв, згадуючи цей період життя, пізніше написав: «З перших же днів нашого знайомства Микола Іванович порадив мені залишитися у цій спеціальності та не шукати іншої. Я прислухався до поради і тепер, через півстоліття, скажу, що його порада була вдалою. За це я завжди був йому вдячний, і збережу це почуття до кінця свого життя»
Цікаво знати: Караваєв був настільки митецьким хірургом, що навіть Пирогов приходив до нього на операції «полюбоваться филигранным мастерством». Він оперував у багатьох хірургічних областях, особливо майстерно він видаляв катаракту, в основному безкоштовно. У відкриту їм амбулаторію на Подолі стікалися хворі з всіх кінців Росії. Невипадково тоді з'явилася приказка - «У Лаврі Богові помолитися і Караваєву поклонитися». Після смерті хірурга колишня вулиця Шулявська стала називатися Караваєвською (нині вулиця Л.Толстого).
у 1836 р. М.І. Пирогов запропонував В.О. Караваєву місце в своїй клініці. Володимир Опанасович із захопленням працює хірургом, бере участь у експериментальних дослідженнях.
Його дисертація «De phlebitide traumatica» («Травматичне запалення вен»), написана згідно з вимогами того часу латинською мовою, за яку Караваєву у травні 1838 р. після публічного диспуту присвоїли ступінь доктора медицини.
Звичайно працювати з М.І. Пироговим було цікаво й корисно, але Володимир Опанасович мріяв про самостійну роботу і вакантне місце.
Караваєв знаходився на утриманні батька, оскільки ніде, у тому числі у військово-сухопутному госпіталі та Маріїнській лікарні для бідних, грошової винагороди за службу не отримував.
Тому Володимир Опанасович хотів отримати місце у Кронштадський госпіталі , щоб не залежати матеріально від родини.
11 березня 1839 р. В.О. Караваєва було призначено у Кронштадський госпіталь ординатором. Його природний талант, наполеглива праця і рідкісна цілеспрямованість дали досить вагомі результати. За рік він виконав 113 операцій (у столичних клініках професори виконували по 15–30 операцій), розробив експерементальну методику пункції перикарда, успішно лікував цинготний випітний перикардит.
У поданні медичного комітету, підписаного І.Т. Спасським, зокрема, зазначалося, що призначення В.О. Караваєва, який душею відданий своїй справі, професором Університету Св. Володимира можна вважати надзвичайно цінним надбанням цього навчального закладу.
В.О. Караваєв при викладанні дисципліни «Оперативна хірургія» поєднував опис техніки операцій з клінікою, патологією і терапією.
Багато уваги приділяв Володимир Опанасович також обладнанню кафедри. У навчальній кімнаті клініки поряд із столами для лабораторних занять і роботи студентів із мікроскопами стояло 5 шаф з інструментами, муляжами та різноманітними препаратами.
Варто відзначити також важливу подію в особистому житті Володимира Опанасовича. Влітку 1845 р. він одружився на доньці почесного громадянина Москви О.Д. Лухманова — Ганні Олександрівні Лухмановій. Його сімейне життя склалося благополучно, вони виростили та виховали 4 дітей: 2 синів та 2 дочок, дали їм хорошу освіту.
Переломним для В.О. Караваєва і всієї медичної науки виявився 1847 р., оскільки 18 лютого у клініці Київського університету була проведена друга в Росії операція з використанням ефірного наркозу (першу в Петербурзі виконав М.І. Пирогов лише на 4 дні раніше).
Цікавий той факт, що у 1844 р. Караваєва як одного з кращих очних хірургів Росії направили у Крим для виконання операції з приводу катаракти колишньому міністру царського уряду князю Голіцину; складна операція пройшла успішно. У 1950-х роках з цією ж метою його запрошували в Санкт-Петербург до самої імператриці.
Значний внесок зробив Караваєв і в отоларингологію. Він запропонував кілька способів операцій пластичного відновлення дефектів носа, описав оригінальний спосіб випрямлення спинки носа шматком шкіри з лоба, розробив метод накладання швів при пластиці твердого і м’якого піднебіння.
Караваєв — перший хірург, який запропонував у доантисептичний період спосіб ампутації з утворенням шкіряних та шкіряно-м’язових кусків зі зменшеною масою м’язів. Йому також належить пріоритет у застосуванні піднадкісткової резекції. У своїх працях від підкреслював, що надкісниця, по суті, є тим матеріалом, з якого генерується кісткова тканина.
Широке застосування отримав розроблений Караваєвим оригінальний і радикальний спосіб лікування випадіння прямої кишки, який за ефективністю і простотою був набагато кращим, ніж той, що застосовувався на той час. Ця проста, безкровна операція робиться і зараз, але, на жаль, мало хто згадує, що вперше вона була введена у практику саме В.О. Караваєвим.
Наприкінці лютого 1892 р. В.О. Караваєв захворів на грип, який ускладнився запаленням легень. Знову нагадав про себе ревматизм, який періодично загострювався з 1857 р.
В.О. Караваєв помер 3 березня 1892 р., похований з великими почестями на Байковому цвинтарі. Заупокійну літургію і поховання здійснив Петро Лебединцев, протоієрей кафедрального собору Св. Володимира, який три десятиліття назад, у 1862 р., в Києві відспівував тіло Т.Г. Шевченка.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/kolivalniy-ruh-zvuk-infrazvuk-ta-ultrazvuk.html | Коливальний рух. Звук. Інфразвук та ультразвук | https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/62d28eb29b9d1cb0ea0d6b383b499428.pptx | files/62d28eb29b9d1cb0ea0d6b383b499428.pptx | Тема уроку: Коливальний рух. Звук.
Інфразвук та ультразвук
Мета уроку:
навчальна: розглянути будову органів слуху людини;
продовжувати формувати поняття інфразвуку та ультразвуку;
поглибити розуміння учнями фізичних понять, що
характеризують звук;
розвивальна: використовуючи знання з біології,
актуалізувати і розширити знання учнів про вплив звуків на
живі організми; розвивати інтелектуальні та творчі здібності,
мислення, пам’ять;
виховна: створити умови для розвитку пізнавального інтересу;
виховувати такі якості, як самостійність, сила волі, почуття
колективізму.
800 – 2000 Гц
60000 Гц
150000 Гц
200000 Гц
95 – 380 Гц
5000-8000Гц
1000-3000Гц
Гігієна слуху
1. Слухати дуже гучну музику.
2. При сильних, різких звуках тримати рота відкритим.
3. При сильному вітрі та мінусовій температурі ходити без головного убору.
4. Намагатися дістати сторонні предмети із вушного проходу самостійно.
Водоспад Вікторія
Ніагарський водоспад
Співаючі піски
Мемноський колос
Роберт Уильямс Вуд
(англ. Robert Williams Wood)
Інфразвук
Ультразвук
ШУМ
Блок – схема
Вимірюється шумомірами
Шум
одна із форм забруднення
навколишнього середовища
адаптація організмів
неможлива
це хаотична суміш тонів
скорочує життя на 8 – 12 років
правовий захист населення
( …державні закони України)
продуктивність розумової праці знижується на 60%
межі
допустимі 35 – 60 дБ ;
Для: 1) лікарень і санаторіїв = 35 дБ,
2) квартир і навчальних приміщень = 40 дБ,
3) стадіонів і вокзалів = 60 дБ.
больовий поріг 130 дБ
Дякуємо за урок.
Бажаємо всім здоров’я, натхнення, успіхів! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/metodi-vidnovlennya-krovoobigu-v-urazhenih-aterosklerozom-koronarnih-a.html | "Методи відновлення кровообігу в уражених атеросклерозом коронарних артеріях при ішемічній хворобі серця" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/e08fa5e9b7bcca421b4530b36741b0bf.pptx | files/e08fa5e9b7bcca421b4530b36741b0bf.pptx | Тема: Методи відновлення кровообігу в уражених атеросклерозом коронарних артеріях при ішемічній хворобі серця
Мета роботи:
з’ясувати причини та наслідки патологічного процесу в судинах,
показати перспективи реваскуляризації коронарних артерій, адже на сьогоднішній день існують проблеми адекватного лікування хворих з нестабільними формами ІХС.
Послідовність змін судини, що призводять до інфаркту міокарда.
Основні форми ІХС
Стенокардія
Стабільна
Нестабільна
Інфаркт Міокарда
Гострі форми ІХС
Напад стенокардії
Коронарографія – це рентгенконтрастний метод дослідження коронарних судин.
Коронарографія
Введення контрастної речовини в артерію
Аорта
Аорто-коронарне шунтування
Тромболізис
Стентування
Доставка по провіднику балона-катетера із стентом
Місце звуження, утворене атеросклеротичною бляшкою
Роздування балона із стентом(тиск 10-14 атм)
Відновлена прохідність коронарної артерії стентом
Дякую за увагу! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kompleksoutvorennya-v-biologichnih-sistemah-biogenni-elementi.html | Комплексоутворення в біологічних системах. Біогенні елементи. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/fcc246c78c716621aeaa4fed3d669957.ppt | files/fcc246c78c716621aeaa4fed3d669957.ppt | [Cu (NH3)4] SO4
K4[Fe(CN)6]
[Cu (NH3)4] SO4
[Cu (NH3)4] SO4
Me
O
O
O
O
C
C
Me
NH2
NH2
CH2
CH2
C
O
CH2
CH2
N
N
H2C
HOOC
COOH
CH2
Me
H2C
CH2
C
O
O
O
C
O
CH2
CH2
N
N
H2C
HOOC
COOH
CH2
Me
H2C
CH2
C
O
O
O
5
0,01
35
0,05
105
0,15
245
0,35
1050
1,5 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/molekulyarni-osnovi-spadkovosti.html | Молекулярні основи спадковості. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/184ac80322a2d48b85175c17e449973e.ppt | files/184ac80322a2d48b85175c17e449973e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kiaa.html | кыаа | https://svitppt.com.ua/uploads/files/66/b258bf670fc61b7fd3bf08a8486e4fdc.pptx | files/b258bf670fc61b7fd3bf08a8486e4fdc.pptx | Папороті поширені фактично по всій земній кулі, починаючи з пустинь і закінчуючи болотами, рисовими полями і солонуватими водоймами.
Папоротеподібні
Риніофіти ― вимерлий відділ;
Мохоподібні, Хвощеподібні, Плауноподібні ― травянисті рослини;
Папоротеподібні ― травянисті рослини помірних широт, та трапляються дерева у тропічних країнах
31.10.14
СПОРОФІТ ― рослина БЕЗстатевого покоління у рослин
СПОРОФІТ
Спорангій
Спорангій
орган в якому утворюються спори
СПОРОФІТ виростає із ЗИГОТИ
Зигота
Спора
Спора клітина нестатевого розмноження
Зигота ― клітина, яка утворюється
після запліднення яйцеклітини
ГАМЕТОФІТ ― рослина статевого покоління у рослин
Спора
ГАМЕТОФІТ
Антеридій
чоловічий огран статевого розмноження у рослин
Архегоній
жіночий огран статевого розмноження у рослин
Сперматозоїди
чоловічі статеві
клітини
Яйцеклітини
жіночіі статеві
клітини
Гаметофіит виростає із спори
Спора клітина нестатевого розмноження
Зигота ― клітина, яка утворюється
після запліднення яйцеклітини
Зигота
Найбільш різноманітні — у тропічних вологих лісах. Там вони представлені як деревовидними формами (до 25 метрів у висоту), так і трав’янистими епіфітними (які ростуть на стовбурах і гілках дерев).
У лісах і болотах помірних широт трав'янисті папороті іноді утворюють суцільні зарості. В Україні близько 55 видів папоротеподібних, які ростуть у вологих листяних та мішаних затінених лісах, розщілинах скель.
Терміни, що вивчатимуться
спорофіт
проросток
заросток
гаметофіт
антеридії та архегонії
сперматозоїди та яйцеклітини
соруси
запліднення
вайї
кореневище
спорангії
спори
Пригадайте які терміни вам відомі
Чоловіча папороть, або щитник
Зустріти цю багаторічну трав'янисту рослину можна у вологих і тінистих місцях, найчастіше під пологом лісу і по сирих ярах.
Папоротник має підземний пагін кореневище
з додатковими коренями; коротке стебло; великі перистоскладні листки, які називаються вайї.
Рослина папоротника, яку ми бачимо, це спорофіт тобто рослина нестатевого покоління. Це трав׳яниста рослина, яка складається з розвинутого кореня, стебла та листків. У щитника стебло повзуче, видозмінене на кореневище.
кореневище
вайї
. Листок папороті росте верхівкою, як стебло. Ріст продовжується протягом усього життя.
Листки великі, пірчасті і є видозміненими пагонами, тому що ростуть верхівкою. Листки відповідають стеблам. Називаються такі листки вайями (від гр. "байон" ─ "пальмова гілка"). Вони сплощені і мають черешок і пластинку.
Молоді листки папороті спірально закручені, наростають своєю верхівкою і можуть сягати значних розмірів.
Папоротник орляк
Навесні від кореневища відростають листки на довгих черешках.
. Листок папороті сполучає функції фотосинтезу і спороношення.
На нижній стороні листка розміщені спорангії, які зібрані разом у купки - соруси (від грец. "сорос" - "купа")
Спорангії розміщуються різними способами на нижній поверхні листків. Вони зазвичай зібрані в кучки, які називаються сорусами. Соруси покриті виростами листка покривальцями ― індузіями, які можуть зморщуватись при достиганні спорангіїв.
соруси
Соруси. В них містяться спорангії в яких дозрівають спори
соруси
Дозрілі спори висипаються і проростають у гаметофіт — невеликий пластинкоподібний заросток із ризоїдами, який живе самостійно та здатний до фотосинтезу
Заросток ― рослина статевого покоління
До ґрунту заросток прикріплений ризоїдами.
Заросток
На нижньому боці заростка в чоловічих статевих органах антеридіях утворюються статеві клітини сперматозоїди
Заросток ― гаметофіт рослина статевого покоління.
Вона містить статеві органи розмноження антеридії та архегонії
запліднення відбувається в краплі води
В жіночих статевих органах розмноження розвиваються яйцеклітини.
Запліднення
Після запліднення із зиготи розвивається особина нестатевого покоління проросток.
Спочатку вона отримує поживні речовини від заростка, а коли той відмирає, починає живитися самостійно.
І виростає особина нестатевого покоління спорофіт
За наявності вологи відбувається запліднення тобто злиття сперматозоїда з яйцеклітиною
Дозрілі спори щитника чоловічого висипаються із спорангія і проростають на поверхні ґрунту у невеличкий (близько 1 см) заросток. Заросток папороті і є статевим поколінням, або гаметофітом. На ньому формуються чоловічі та жіночі статеві органи (архегоній та антеридій). Гамети, які в них утворюються (яйцеклітини та сперматозоїди), зливаються. Важливим моментом для запліднення є обов'язкова наявність води. Із зиготи формується зародок. Певний час зародок живе на заростку, поки не сформує своє коріння та пагін і не перейде до самостійного фотосинтезу.
Особливості розмноження
Застосуйте свої знання
особина нестатевого покоління спорофіт
Поясніть, що зображено на малюнках
соруси
Соруси. В них містяться спорангії в яких дозрівають спори
Дозрілі спори висипаються і проростають у гаметофіт заросток
2
3
3
рослина статевого покоління заросток
6
7
особина нестатевого покоління проросток.
1
Поясніть значення термінів
терміни
значення термінів
спорофіт
Рослина нестатевого покоління наякій розташовані органи спороутворення
гаметофіт
соруси
Купки на нижній стороні листка папоротей в яких зібрані спорангії
заросток
Рослина статевого покоління у на якій знаходяться статеві органи
проросток
Рослина нестатевого покоління, яка утворилася на заростку із зиготи
Рослина статевого покоління на якій розташовані статеві органи рослин
Що відображено на малюнку?
1
спорофіт
2
3
4
5
кореневище
вайї
соруси
спорангії
6
7
8
сперматозоїди та яйцеклітини
9
архегонії
проросток
10
заросток
антеридії
Поясніть значення термінів
терміни
значення термінів
антеридій
Чоловічі статеві органи у рослин В них утворюються сперматозоїди
архегоній
вайї
листки в папоротника
спорангії
Органи в яких утворюються спори
спори
Мікроскопічні, одноклітинні зачатки рослинних організмів
Жіночі статеві органи у рослин В них утворюються яйцеклітини
А
Б
Г
В
Д
Установіть відповідність між позначеними зображеними на малюнках, та їх назвами.
1. Соруси; 2. Спорангії; 3. Проросток; 4. Спорофіт; 5. Заросток
4
1
2
3
5
Що відображено на малюнку?
1
спорофіт
2
3
4
5
кореневище
вайї
соруси
спорангії
8
7
9
архегонії
проросток
6
заросток
антеридії
Поясніть , що зображено на малюнках
1
спорофіт
2
спорангії
3
заросток
4
архегонії
5
антеридії
6
зигота
7
проросток
Колись папороті були володарями рослинного світу. У ті давні часи ці рослини мали вигляд гігантських дерев, що утворювали величезні ліси. Найбільший розквіт папороті мали в кам'яновугільний період.
Утворення кам'яного вугілля
Після відмирання стовбури дерев’янистих папоротей, хвощів та плавунів потрапляли у воду. Там їх заносило мулом та піском.
За умов нестачі кисню поступово формувалися потужні поклади кам’яного вугілля.
Відбиток литстка папортоника у вугільних пластах
Оригінальною за зовнішнім виглядом є папороть страусове перо, спороносні листки якої нагадують перо страуса. Це найбільш декоративний представник папоротей вітчизняної флори.
Нєфролєпіс ― папоротоник, невибаглива кімнатна рослина, що росте в теплих та вологих умовах Південно-Східної Азії.
На батьківщині листя можуть вирости до трьох метрів.
Це цікаво
Вчені довели, що він один із перших рослин, яка заселяє території, що постраждали від виверження вулканів: вже через чотири ― п'ять місяців ця рослина з'являється там, де вирувала лава. В подальшому, коли ці території заселяють дерева, нєфролєпіс зникає, бо не витримує затінення.
Особливою ознакою спорових рослин є залежність процесу запліднення від води. Вона є середовищем, по якому рухомі, сперматозоїди з джгутиками потрапляють до архегоніїв. Залежність процесу запліднення від води приводить до того, що поширення спорових рослин у цілому обмежене.
Їх розселення здійснюється за допомогою спор. Але спори дрібні, містять мало поживних речовин, мають незначну життєздатність.
Для проростання і подальшого розвитку рослин необхідний збіг багатьох сприятливих умов. Ріст гаметофіта і спорофіта повільний. Тому сучасні спорові рослини складають невеликий відсоток у загальній рослинній масі Землі.
Рослини кам'яновугільного періоду
В камяновугільний період (карбон) 360-286 мільонів років тому на планенті переважали низовини, покриті мілководними морями й болотами , притому, де нині заходяться помірні області Європи та Північної Америки, існували сприятливі умови для цілорічного розвитку рослин. Клімат цих областей був тропічним та субтропічним. Екватор в ті часи пересікав Аппалачи, проходив через Північну Європу та Україну. В той період швидкість утворення викопного палива була більша, ніж в інші, тому утворювались шари камяного вугілля.
Джерела
І.Ю. Костіков та інші Біологія: Підручник для 6-го класу загально освіт. навч. закл. — К.: Видавничий дім “Освіта”, 2014.
Біологія: Практичний довідник. 2-ге вид. зі змінами. — Харків: ФОП Співак В.Л., 2010. Волкова Т.І.
Біологія: Схеми і таблиці. ― Харків. ФОП Співак В.Л. 2010. Анатомия и морфология растений
Учеб. пособие для студентов биол. спец. пединтов
М., «Просвещение», 1978.
Рейн П. Шверт Р. Айхорн С.
Современная ботаника: В 2-х т.Т.1
Пер. С англ..— М.: Мир,1990.
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/kilchasti-chervi.html | Кільчасті черви | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/531c12ef283534c810e06f70790414b9.ppt | files/531c12ef283534c810e06f70790414b9.ppt | Haga clic para cambiar el estilo de título
Haga clic para modificar el estilo de texto del patrón
Segundo nivel
Tercer nivel
Cuarto nivel
Quinto nivel
???
1, 2, 3, 8, 9, 11
1, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12
5
6
4
1
3
2
??? |
https://svitppt.com.ua/biologiya/intelektualna-gra-dlya-uchniv-biologiya.html | ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА ДЛЯ УЧНІВ "БІОЛОГІЯ+" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/1b4fa303015c8fb9ec2a612cff9a1e66.ppt | files/1b4fa303015c8fb9ec2a612cff9a1e66.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/hvosche-ta-plaunopodibni.html | Хвоще- та плауноподібні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/36f7dea425c834f9f1285a89a0ad753e.ppt | files/36f7dea425c834f9f1285a89a0ad753e.ppt | http://pti.kiev.ua/uroki/uroki7/114-rozrobki-urokiv-do-temi-vishhi-sporovi-roslini-7.html
http://shkola.ua/ru/book/read/33/page127
1
2
3
4
5
6
7
8
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/kontrol-bioritmichnih-parametriv.html | КОнтроль біоритмічних параметрів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/723521b1726420dea3a76c0b5b9d3a2b.ppt | files/723521b1726420dea3a76c0b5b9d3a2b.ppt | (1)
;
;
;
,
JN5139 (ZigBee)
Micro SD
JN5139 (ZigBee)
GPS
SD card
X,Y,Z
USB -> PC
PQRST |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lelekopodibni.html | Лелекоподібні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/746399e4d6666fe03b6df51b2d0aece7.pptx | files/746399e4d6666fe03b6df51b2d0aece7.pptx |
Ряд Лелекоподібні
118 видів
Лелека білий
Лелека чорний
Сіра чапля
Марабу |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lisovi-meshkanci.html | Лісові мешканці | https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/daa5ce211595903e239abb3a6373c762.pptx | files/daa5ce211595903e239abb3a6373c762.pptx | лісові мешканці
Любий Друже !
Чи не хочеш ти завітати
у чарівний і загадковий
світ лісової природи ?
Ця мандрівка допоможе
тобі познайомитися з
лісовими мешканцями.
Біжить, рудувата, вона по землі
Із гілки на гілку стрибає,
Ладненько складає горішки в дуплі,
Очиці хитресенькі має,
Частуєш-приймає у лапки малі,
Кусає, як хтось нападає.
Ану ж бо, хто перший вгадає?
Білочка
Не ходжу я, а скакаю, бо нерівні ноги маю . Через поле навмання перегнав би я коня . Я страшенний боягуз, всіх на світі я боюсь. В полі, в лісі - навкруги, скрізь у мене вороги. Часом лізу я у шкоду, чи в капусту на городах, моркву, ріпу, буряки, відгадайте - хто такий?
заєць
Гостроносий і малий, сірий, тихий і незлий . Вдень ховається, вночі йде шукать собі харчі, весь із тонких голочок . Як він зветься ?
їЖАЧОК
Невсипущий, хитрий, сірий, голоднющий -ікла шкірить. Між кущами пропадає, пасовисько оглядає: чи не ходить там телятко, не телятко, так ягнятко, не ягнятко - хоч би гуска - хоч би що, аби закуска.
Вовк
Хоч я не молоток -По дереву вдаряю, Кожнісінький куток Обслідувать бажаю.
дятел
Зранку, вдень і в надвечіря Облітаю ліс уздовж і вшир я, Занесу своє яєчко У чуже якесь гніздечко . Легко всівшись на суку, Я роки лічу: ку-ку !
зозуля
У ночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі.
сова
любий друже
Ми сподіваємося , що ця
мандрівка була цікавою для
тебе і ти дізнався про щось
нове. До нової зустрічі ! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/luzhni-ta-kisli-gruntidobriva.html | Лужні та кислі грунти.Добрива | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/609fb360265c7268a350ecc1f0ae2f1e.pptx | files/609fb360265c7268a350ecc1f0ae2f1e.pptx | Лужні та кислотні грунти. Використання добрив за типом грутну
Підготувала
Охрименко Діана
ГРУНТ- родючий шар Землі.
Основні типи грунтів:
КИСЛОТНІСТЬ ГРУНТУ – це дуже важливий для успішного вирощування рослин показник. Він виражається величиною рН, вимірюється в одиницях від 0 до 14.
Кислотність визначається наявністю і співвідношенням в ґрунтовому розчині водневих (Н + ) гідроксильних (ОН-) іонів.
За рН ґрунту у межах 4-5,5 (кислі та слабокислі ґрунти) процеси засвоєння рослиною молібдену, кальцію, сірки та магнію уповільнюються і пригнічуються. Натомість краще починають засвоюватись алюміній, залізо та марганець, що переходять у кислому середовищі в легкодоступні форми. Результатом нестачі кальцію, сірки та магнію стає загибель рослин, навіть якщо на початку посіви виглядали цілком здоровими. Надлишок же алюмінію та заліза також є для рослини токсичним і призводить до порушення більшості метаболічних процесів, тому посіви можуть гинути ще й через цей фактор.
За рН ґрунту у межах 7,5-8,5 (лужні та сильнолужні ґрунти)утворюються нерозчинні гідроксиди більшості мікроелементів (мідь, цинк, залізо, марганець, бор, тощо), через що рослини нездатні засвоювати ці елементи. Дефіцит може вкрай негативно позначитися на процесах росту й розвитку, що призведе до досить значних втрат врожаю.
Уся норма більшості елементів засвоюється за показників рН ґрунту 6,5-7,0. Саме цей проміжок є оптимальним для повного засвоєння рослинами азоту, фосфору, калію, сірки, магнію та кальцію.
ДОБРИВА — наймогутніший засіб підвищення ефективності землеробської галузі. Добрива, за узагальненими даними, — це 40—50% приросту сільськогосподарської продукції, і це ж гарантія стабільності галузі.
ВИКОРИСТАННЯ ДОРИВ ЗА ТИПОМ ГРУНТУ:
На ґрунтах дерново-підзолистого типу, сірих лісових та вилужених чорноземах добре діють три основних елементи живлення,- N, P, K. На вказаних ґрунтах виявлена висока ефективність вапнування.
На звичайних та південних сіроземах особливо сильно впливає на врожай внесення фосфатів. Дія азоту за відсутності зрошення суттєво слабша, але в роки, багаті на опади, та в умовах зрошення значення азоту росте.
В зоні сіроземних ґрунтів при зрошуванні на бавовні найсильніша дія N.
На звичайних та південних чорноземах, каштанових та ін. рекомендується зазвичай обмежуватись рядковим внесенням P2O5 і K2O.
ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ ДЛЯ ГРУНТУ:
+
Підвищують врожайність
Підвищуються агротехнічні характеристики грунту
-
Грунт з часом виснажується
Затратність |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lishayniki1.html | Лишайники | https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/688da55e41c6277f6b56430f788ab3c2.pptx | files/688da55e41c6277f6b56430f788ab3c2.pptx | Лишайники
Будова лишайника
Загальна характеристика лишайників
Лишайники — це особливі організми, утворені в результаті симбіозу водорості й гриба, з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 тис. видів лишайників. Слань – тіло лишайника
Види лишайників
Накипні Листуваті Кущисті
Накипні лишайники
У кіркових, або накипних, лишайників слань має вигляд забарвленої кірочки або нальоту, що дуже щільно приростає до субстрату. Товщина кірочок різна — від ледве помітного накипу або порошкоподібного нальоту до 0,5 см, діаметр — від кількох міліметрів до 20—30 см. Накипні лишайники ростуть на поверхні грунтів, гірських порід, на корі дерев і кущів, оголеній деревині, що гниє. До цієї групи лишайників входить найбільше видів (близько 80 %), що трапляються в різних умовах.
Листуваті лишайники
Листуваті лишайники мають форму пластинок різного забарвлення, горизонтально розміщених на субстраті (пармелія, стінна золотянка). Пластинки, як правило, округлі, 10—20 см у діаметрі. Характерною особливістю листуватих лишайників є неоднакові забарвлення й будова верхньої і нижньої поверхонь слані. У більшості з них на нижній частині слані утворюються органи кріплення до субстрату — ризоїди, що складаються із зібраних у пучки гіфів. Вони ростуть на поверхні грунту, серед мохів. Листуваті лишайники порівняно з накипними є більш високоорганізованими формами.
Кущисті лишайники
У кущистих лишайників слань має стеблоподібну форму, прикріплюється до субстрату невеликими ділянками нижньої частини, а верхня частина розгалужена і піднята над поверхнею або звисає з дерев подібно до кошлатих грив — "бородаті лишайники". За рівнем організації кущисті лишайники є найвищим етапом розвитку слані. їхня слань буває різних розмірів: від кількох міліметрів до 30—50 см. Бородаті лишайники можуть досягати 7— 8 м (уснея). До кущистих лишайників належать цетрарія, алекторія, нейропогон, евернія та ін.
Розмноження лишайників
Розмножуються лишайники в основному вегетативно — частинами слані, які не є спеціалізованими "органами" вегетативного розмноження. Крім того, розмноження здійснюється ізидіями (виростами слані), а також соредіями (невеличкими утворами, що складаються з клітин водоростей, обплетених гіфами грибів). Соредії та ізидії — особливі "органи" розмноження лишайників (див. мал. 66, в) як комплексних організмів. Гриби і водорості, що входять до складу лишайника, також зберігають властиві їм способи розмноження. Соредії утворюються всередині слані в гонідіальному шарі листуватих та кущистих лишайників. Сформовані соредії виштовхуються із слані назовні, підхоплюються й розносяться вітром. За сприятливих умов вони проростають у нових місцях і утворюють нові лишайники. Соредіями розмножується близько 30 % лишайників.
Живлення лишайників
Живлення лишайників здійснюється за рахунок процесів фотосинтезу в клітинах водоростей. Синтезовані при цьому органічні речовини використовуються грибом. Дихання, поглинання води та мінеральних солей забезпечує грибний компонент (мікобіонт) слані лишайника. Активність процесів фотосинтезу, дихання, поглинання води та мінеральних солей залежить від освітленості, температури, вологості. Інтенсивність фотосинтезу у лишайників за оптимальних умов значно нижча, ніж у автотрофних рослин. Проте органічних речовин утворюється достатньо, щоб забезпечити нормальну життєдіяльність лишайників.
Значення лишайників
Лишайники широко використовує людина в своїй господарській діяльності. Насамперед вони є цінним кормом для північних оленів (ягель). Деякі з них використовує в їжу людина (цетрарія ісландська, умбілікарія їстівна). В їжу використовують також лишайники роду аспіцилія, відомі під назвою "манна небесна". З лишайників добувають спирт (цетрарія ісландська, деякі види кладоній), лакмус (леканора їстівна, рочела), фарби (охролехія, деякі види рочел), їх використовують як сировину для парфумерної промисловості (евернія сливова), в медицині для виготовлення ліків (цетрарія, леканора, лобарія).
Підготувала учениця 7 класу
Арбора Ірина |
https://svitppt.com.ua/biologiya/medikogenetichne-konsultuvannya4.html | Медико-генетичне консультування | https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/072facf821485740ce5fe004f151e888.pptx | files/072facf821485740ce5fe004f151e888.pptx |
Тема урока
Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування.
Сучасні методи молекулярної генетики.
Медико-генетичне консультування (МГК) - спеціалізований вид медичної допомоги населенню, спрямований на лікування та профілактику спадкових хвороб.
Необхідність МГК, якщо….
Двоюрідні брат та сестра
В родині є хворі діти
Пізня вагітність
Етапи проведення МГК
МГК проводиться в чотири етапи:
1) встановлення діагнозу;
2) складання прогнозу;
3) висновки або заключення;
4) порада сім'ї щодо профілактики народження хворої дитини.
Молекулярно-генетичний метод — використання біохімічних реакцій, з метою визначення структури генів, їх ідентифікації та локалізації, а також характеру мутацій.
Деякі групи методів молекулярно-генетичних досліджень
визначення наявності певних речовин (переважно ферментів та патологічних метаболітів) з метою діагностування спадкових хвороб. Наприклад, фенілкетонурія.
Генеалогічний метод (складання родоводів)
Символи генеалогії
Пробанд – чоловік-правша.
У нього є дві сестри правші та два брати лівші.
Мати правша.
Її брат і сестра правші.
Бабуся і дідусь по лінії матері правші.
Батько пробанда лівша.
У нього є брати і сестри.
Двоє братів і сестра лівші, інші – сестра і брат – правші.
Бабуся і дідусь по лінії батька правші.
Типи успадкування
Аутосомно-домінанатний
Ознака є в кожному поколінні
у обох статей.
Аутосомно-рецесивний
Ознака є не в кожному поколінні,
але у обох статей
Рецесивний, зчеплений з Х
Не в кожному поколінні та лише
у чоловіків
Метод дерматогліфіки
Дерматогліфіка – це вивчення рельєфу шкіри на :пальцях рук (дактилоскопія)
:долонях (пальмоскопія)
:підошвах (плантоскопія)
Долонний трирадіус (кут atd)
Норма величини кута – не більше 57 градусів
Величини кута atd при різних синдромах
Патау
Дауна
Шершевського-Тернера
Клайнфельтера
Цитогенетичний метод (дослідження хромосом). Нормальний каріотип людини
Зміна кількості хромосом
Зміна структури хромосоми
Визначення Х-хроматину
Тільце Барра в ядрі епітеліальної
клітини
Ядерний відросток нейтрофіла у
вигляді барабанної палички
у мазку крові людини.
це спіралізована одна з Х-хромосом
у жінок
Може мати два варіанти вигляду.
Жінка – ХХ
Чоловік - ХХY
Жінка – Х0
Чоловік -ХY
Жінка – ХХХ
Чоловік - ХХХY
Кількість Х-хроматину на 1 менше, ніж кількість Х-хромосом
Визначення Х-хроматину
Кількість Х-хроматину на 1 менше, ніж кількість Х-хромосом
Пробанд – чоловiк-дальтонiк. Його батьки нормально розрiзняють кольори. У дiдуся з боку матерi – дальтонiзм, бабуся здорова. У пробанда шестеро дiтей: з них три дочки та двоє синiв здоровi, а в одного хлопчика – дальтонiзм. У сiм’ї дружини пробанда нiколи не було випадкiв дальтонiзму. Складiть родовiд. Визначте ймовірність дальтонізму у наступної дитини, народження якої очікується.
Лікар-ендокринолог направив до медико-генетичної консультацiї пацiєнтку віком 16 рокiв. У неї низький зрiст, коротка шия з крилоподiбними складками, широкi плечi, вузький таз, недорозвиненi груднi залози, нормальний iнтелект. З анамнезу вiдомо, що в пацiєнтки аменорея (вiдсутнiсть менструацiй). На пiдставi цих ознак лiкар-генетик запiдозрив у хворої синдром Шерешевського–Тернера. Яким методом генетики людини можна уточнити дiагноз у пацiєнтки? Який результат пiдтвердить названий дiагноз?
До медико-генетичної консультацiї звернувся чоловiк з приводу безплiддя. В ядрах бiльшостi клiтин епiтелiю його слизової оболонки щоки було виявлено по одному тiльцю Барра. Про що свідчить данний результат?
До медико-генетичної консультацiї звернулися батьки новонародженого, в якого лікарі пiдозрюють синдром Дауна. Який експрес-метод генетики слiд застосувати, щоб уточнити дiагноз?
|
https://svitppt.com.ua/biologiya/klas-zemnovodni.html | Клас Земноводні | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/e69d946fb884382a9f5ef7ca2b67ceb8.pptx | files/e69d946fb884382a9f5ef7ca2b67ceb8.pptx | Клас: Земноводні (Амфібії)
Виконала: студентка 2-го курсу факультет біології, географії та екології Хабарова Яна
Земноводні - це в більшості чотириногі холоднокровні хребетні тварини, що мають стадію водної личинки, а в дорослому стані пов'язані як з водою, так і з наземним середовищем. Клас об'єднує близько 2600 видів.
Різноманіття Амфібій
Покриви тіла представлені шкірою, що складається з епідермісу і дерми. Вона тонка, має багате кровопостачання і велику кількість багатоклітинних залоз. Секрет залоз зволожує поверхню шкіри, чинить бактерицидну дію і може бути отруйною. Волога шкіра личинок і дорослих амфібій бере участь у диханні.
Покриви тіла
У дермі амфібій є пігментні клітини, що надають тілу земноводних певний колір : у мешканців помірних широт - зеленувато-буре протекційне забарвлення, у отруйних тропічних видів, навпаки, забарвлення яскраве, застережливе.
Забарвлення тіла
поперечно-смугастий дереволаз
малоазіатський тритон
гостроморда річниця
Тіло амфібій поділяється на голову, тулуб, хвіст (у хвостатих) і дві пари п'ятипалих кінцівок. Хвостаті мають витягнуте тіло з добре розвиненим хвостом, передні і задні кінцівки приблизно однакові. У безхвостих тіло масивне, укорочене, злегка сплощене в спинно-черевному напрямку. Задні ноги більші за передні.
Зовнішня будова Амфібій
Скелет земноводних, як і інших хребетних тварин, поділяється на:
скелет голови (череп)
осьовий скелет (хребетний стовп)
скелет парних кінцівок і їх поясів.
Скелет Амфібій
Кінцівки земноводних, як і кінцівки інших класів наземних хребетних тварин, представляють в схемі систему важелів, рухливо сполучених один з одним.
Скелет голови
Скелет голови (череп) має 2 відділи (мозковий і лицьовий), містить невелике число кісток, зчленовується з хребтом відносно рухливо.
1 - шийний хребець
2 - тулубові хребці
3 - крижовий хребець.
4 - уростиль
5 - тазовий пояс,
6 - вертлужна западина
Скелет тулуба (хребет)
Хребет у жаби складається з 4 відділів: шийного (1 хребець), тулубового (7), крижового (1) і хвостового. У безхвостих - 12 хвостових хребців зростаються в уростиль. Ребер немає або вони не доходять до грудини.
Скелет передніх кінцівок і плечового пояса
Плечовий пояс містить парні лопатки, ключиці, воронні кістки і непарну грудину. Грудина не сполучена з ребрами, тому плечовий пояс не прикріплений до осьового скелета. Скелет вільної передньої кінцівки : плечова кістка, кістки передпліччя і кисті.
1 - плечова кістка
3 - передпліччя
5 - променева кістка
7 - зап'ясток
8 – пяст’є
9 - фаланги пальців,
10 - лопатка
12 - вороняча кістка (коракоїд)
15 - ключиця
16 - грудина
I - зредукований перший палець
II - V - добре розвинені пальці
Скелет задніх кінцівок і тазового пояса
Тазовий пояс складається з парних клубових, сідничих і лобкових кісток. Клубові кістки приєднані до відростків крижового хребця, що надає тазовому поясу додаткову міцність. Скелет вільної задньої кінцівки : стегнова кістка, кістки гомілки і стопи.
1 - стегнова кістка
3 - гомілка
4 - велика гомілкова кістка,
5 - мала гомілкова кістка
6 - передплесно
9 - плесно
10 - фаланги пальців
11 - рудимент VI пальця
12 - клубова кістка,
13 - сіднича кістка
14 - лобковий хрящ
15 - вертлужна западина,
I - V - пальці
Мускулатура диференційована краще, чим у риб. Найбільш розвинені м'язи задніх кінцівок, голови, черевної стінки, ротової порожнини.
М'язова система
Травна система більш диференційована, ніж у риб. Є конічні зуби; добре розвинений язик; шлунок відособлений; товста кишка розширюється в клоаку. Добре розвинені печінка і підшлункова залоза.
Травна система
Живляться амфібії рухливими тваринами. Добувають їжу, захоплюючи її щелепами або липким довгим язиком. Заковтуванню допомагають очі, що всовуються в ротоглоткову порожнину і проштовхують їжу в стравохід. У стані заціпеніння земноводні здатні тривало голодувати.
Живлення Амфібій
Видільна система представлена парними тулубовими бруньками – компактнішими, ніж у риб. Сеча по сечоводах поступає в клоаку, потім в сечовий міхур, який періодично звільняється. Продукт обміну - сечовина.
Видільна система
Знаходячись у воді, земноводні виділяють велику кількість мало концентрованої сечі, оскільки втрата води легко компенсується її проникненням через шкіру. На суші втрата води економічніша - через стінки сечового міхура відбувається додаткове всмоктування води з сечі в кров, сеча стає більше концентрованою.
Видільна система
іспанський тритон
трав'яна жаба
Кровоносна система замкнута. Серце - трьохкамерне. З появою легенів сформувався малий круг кровообігу. Усі органи отримують змішану кров. Тільки мозок отримує артеріальну кров. Земноводні - холоднокровні тварини.
Кровоносна система
Органи дихання - легені - маленькі тонкостінні мішки. Додатково в диханні бере участь шкіра, слизова оболонка ротової порожнини. На малюнку показана схема вдиху-видиху жаби.
Дихальна система
легені різних амфібій
Нервова система поділяється на центральну і периферичну. Головний мозок складається з 5 відділів: передній мозок великий, поділений на дві півкулі. Мозочок розвинений слабо у зв'язку з одноманітними рухами.
Нервова система
Перехід в наземно-повітряне середовище викликав зміну в структурі органів чуттів. Орган слуху має два відділи - середнє і внутрішнє вухо. Очі мають повіки. Розвинені також органи нюху - ніздрі; органи дотику, смаку.
Органи чуття
виявлення і захоплення здобичі жабою
Земноводні - роздільностатеві тварини. Статеві залози парні. Сім'япроводи відкриваються в сечовід, яйцепроводи - в клоаку. Запліднення у безхвостих зовнішнє. Утворення зиготи і її розвиток відбувається у воді. Виражений статевий диморфізм, що проявляється в появі яскравого кольору самців в період розмноження.
Статева система
Розвиток супроводжується метаморфозом. З яйця виходить личинка (пуголовок), схожа на малька риб. За сприятливих умов у трав'яної жаби період метаморфоза завершується впродовж 35-40 діб. У разі недоліку тепла метаморфоз може розтягуватися на два роки. Для аксолотлей - личинок хвостатих земноводних амбістом характерна неотенія - здатність до статевого розмноження до кінця метаморфоза.
Розвиток Амфібій
Ряд: Безхвості
Ряд: Хвостаті
Озерна жаба
Закавказька жаба
Вогняна саламандра
Тритон звичайний
Клас Земноводні
Ряд: Безногі
Кільчаста червяга
Налічує близько 60 видів амфібій, що ведуть підземний спосіб життя. Форма тіла червоподібна, у багатьох видів - з кільцеподібними перетяжками. Кінцівки і їх пояси відсутні. Очі рудиментарні, шкіра багата залозами, що виділяють слиз. Живляться грунтовими безхребетними. Зустрічаються тільки в тропіках.
Ряд Безногі
Чорна червяга
Жовтополосий рибозмій
Налічує близько 280 видів. Вони характеризуються подовженим тілом з добре розвиненими головним, тулубовим і хвостовим відділами. На вигляд нагадують ящірок, але їх шкіра не має лусок. Запліднення у багатьох видів внутрішнє.
Ряд Хвостаті
Тритон звичайний
Вогняна саламандра
Налічує близько 2100 видів. Навесні в період розмноження заселяють невеликі, прогріті водойми. Влітку і восени мешкають поблизу водойм. Квакши живуть на деревах, утримуючись за допомогою присосок на пальцях. У жаб шкіра груба, виділяє отруйну рідину.
Ряд Безхвості
Очеретяні жаби
Червоноока квакша
Дякую за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lizosomi.html | Лізосоми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/19755d487091737d7e839d4aa4bf395c.pptx | files/19755d487091737d7e839d4aa4bf395c.pptx | Лізосоми
Підготувала учениця 10-Б класу
Олінська Дарія
Лізосома(від дав.-гр. λύσις — розчинення та sōma — тіло) — одномембранна органела, що містить гідролітичні ферменти(протеази, ліпази, амілази, нуклеази), і виконує функцію внутрішньоклітинного розщеплення макромолекул.
Лізосоми наявні здебільшого у тваринних клітинах.
Ілюстрація поліпептидної макромолекули
Лізосоми були відкриті бельгійським цитологом Крістіаном де Дювом в 1955 році.
Крістіан де Дюв - бельгійський цитолог та біохімік,
лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицині в 1974
«за відкриття, що стосуються структурної і функціональної
організації клітини», першовідкривач лізосом і пероксисом.
Лізосоми - це мембранні бульбашки величиною до 2 мкм. Усередині лізосом містяться гідролітичні ферменти, здатні переварювати білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти. Лізосоми утворюються з бульбашок, що відділяються від комплексу Гольджі, причому заздалегідь на шорсткому ендоплазматичному ретикулумі синтезуються гідролітичні ферменти.
Оскільки гідролітичні ферменти найкраще працюють за низьких значень pH, у лізосомах підтримується кисле середовище.
Білки лізосом синтезуються рибосомами на поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулуму, потім транспортуються до апарату Гольджі, де зазнають подальшої модифікації, після цього із транс сторони переходять в окремі везикули — первинні лізосоми.
(7) Транспортні везикули.
(8) Комплекс Гольджі.
Зливаючись з ендоцитозними бульбашками, лізосоми утворюють травну вакуоль (вторинна лізосома), де відбувається розщеплювання органічних речовин до складових їх мономерів. Останні через мембрану травної вакуолі поступають в цитоплазму клітини.
Інфузорія туфелька, яку «нагодували» синім барвником щоб побачити травні вакуолі .
Модель лізосоми
Лізосомальна мембрана
Мембрана лізосом характеризується високим рівнем глікозилювання білків, що входять до її складу.
Також в цих мембранах наявна велика кількість транспортних білків, що переносять кінцеві продукти розщеплення, такі як
амінокислоти та прості
цукри, у цитоплазму.
Лізосоми були вперше відкриті як окремий компартмент із набором особливих біохімічних характеристик завдяки методу фракціонування клітинних екстрактів. Тільки пізніше їх вдалось побачити за допомогою електронного мікросокопа. Лізосоми надзвичайно різноманітні за формою та функціями, проте їх можна відрізнити від інших органел використовуючи специфічні антитіла або гістохімічні методи. Використовуючи такі підходи лізосоми вдалось виявити у всіх еукаріотичних організмів.
У рослин функції лізосом виконують вакуолі, які зазвичай займають від 30 до 90 % об'єму клітини. Із лізосомами їх споріднює наявність гідролітичних ферментів, низькі значення pH вмісту, проте окрім травлення ці органели відіграють роль у багатьох процесах, і часто в одній клітині наявні вакуолі різного призначення.
Утворення
Травні ферменти, що містяться всередині лізосом, у своїй більшості синтезуються на рибосомах шорсткого ендоплазматичного ретикулуму, звідти транспортуються у везикулах до апарату Гольджі, де відсортовуються в окремі мембранні пухирці, що відшнуровоються від його транс-сторони. Натомість субстрати для перетравлення доставляються у лізосоми як мінімум трьома різними шляхами: від ендосом, автофагосм та фагосом.
Найкраще вивчений шлях деградації субстратів, що захоплюються клітиною у процесі ендоцитозу. Ці речовини у маленьких везикулах надходять до ранніх ендосом, що містять невелику кількість гідролітичних ферментів, які походять із апарату Гольджі. Ранні ендосоми перетворюються у пізні ендосоми із зниженим pH (близько 6) і більшою кількістю гідролаз, тут розпочинається травлення. Пізні ендосоми зливаються із лізосомами з утворенням ендолізосом, які після завершення травлення знову перетворюються у лізосоми. При цьому білки, характерні для ендосом, селективно збираються із мембран і транспортуються спеціальними везикулами до ендосом або мережі транс-Гольджі.
У випадку автофагії, до функцій якої належить знешкодження старих та несправних органел і забезпечення клітини поживними речовинами за умов голодування, субстрат призначений для розщеплення спершу оточується подвійною мембраною з утворенням автофагосоми. Пізніше ця везикула зливається із лізосомою, де і відбувається перетравлення.
Третій шлях характерний для клітин спеціалізованих на фагоцитозі великих частинок та мікроорганізмів. Фагосоми, що утворюються при цьому, мають таку ж долю як і автофагосоми.
Утворення лізосоми
У тваринних клітинах лізосоми пов'язані спільним циклом дозрівання із ендосомами. Пізні ендосоми містять матеріал захоплений мембраною в процесі ендоцитозу, а також новосинтезовані гідролітичні ферменти. Вони зливаються із лізосомами і формують структури, які називають ендолізосомами, останні зливаються між собою. Тільки після того, як в ендолізсомах перетравлюється більшість поглинутого матеріалу, вони стають невеликими сферичними і щільними, тобто перетворюються у «класичні» лізосоми, які знову можуть вступати в цикл зливаючись із ендосомами або ендолізосомами.
Компартменти ендоцитозного шляху
у клітині. Лізосома позначена буквою L.
Лізосоми також беруть участь в автофагії, що полягає у перетравленні власних компонентів клітини, і потрібна для руйнування старих або ушкоджених структур, а також тимчасового підтримання життєздатності клітини у разі голодування. Автофагія розпочинається із оточення певної органели чи ділянки цитозолю подвійною мембраною, з якою згодом зливається лізосома і перетравлює все, що було всередині. Утворені при цьому мономери виходять у цитоплазму, і можуть використовуватись для побудови нових органел. Таким чином клітина постійно оновлюється.
Функції лізосом:
Беруть участь у формуванні травних вакуоль
Перетравлення окремих частин клітини, цілих клітин або їхніх груп
Знищують дефектні органели, ушкоджені або мертві клітини
Лізосоми забезпечують процеси внутрішньоклітинного травлення
Лізосомні хвороби
У групу лізосомних хвороб входять 50 - 70 різних рідкісних генетичних захворювань, обумовлених відсутністю або недостатністю лізосомних ферментів, які беруть участь у розщепленні складних молекул. Через недостатність ферменту нерозщеплені продукти обміну речовин накопичуються в лізосомах , викликаючи збільшення клітин і органів і порушуючи їх функцію. У багатьох випадках нерозщеплені речовини накопичуються і в центральній нервовій системі , що призводить до наростання розумової відсталості. Для більшості лізосомних хворіб не існує лікування. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klischi.html | Кліщі | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/eeec73c3c254511aa5e7a16a4722ff91.ppt | files/eeec73c3c254511aa5e7a16a4722ff91.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/hronologichniy-vik.html | Хронологічний вік | https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/34a7783e86db6719d019fdf25d653c09.pptx | files/34a7783e86db6719d019fdf25d653c09.pptx | Хронологічний вік
Хронологічний вік - це період (у роках, місяцях, днях), прожитий від дня народження до певного відлічуваного моменту.
Біологічний вік
Біологічний вік - це сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, що відповідають віковим нормам для певної спільноти людей. Він залежить від індивідуального темпу росту, розвитку і старіння організму.
Різниця між хронологічним і біологічним віком на етапі дозрівання може сягати п'яти років, а на етапі старіння - до 20 років.
Періодизація індивідуального розвитку
Періодизація індивідуального розвитку ґрунтується на біологічних ознаках або соціальних принципах. До біологічних ознак належать зміни в рості, розвитку і старінні організму.
Періоди вікової періодизації
Соціальні принципи вікової періодизації визначають періоди навчання:
переддошкільний вік (до 3 років)
дошкільний (3-6 років)
шкільний вік (6-9 р.)
середній (10-14)
старший (15-17 років).
Верхня межа
Верхньою видовою межею для людини вважають 115-125 років. Якщо біологічний вік значно випереджає хронологічний, це свідчить про передчасне старіння. На біологічний вік людини впливають також соціально-економічні умови.
Найхарактерніші риси періодів розвитку
Новонародженість
Період новонародженості (1-10 днів). Народжуючись, дитина фізично відокремлюється від матері. Вступають в дію інші види фізіологічної регуляції поведінки, і багато фізіологічних систем починає функціонувати по-новому.
Криза новонародженості— проміжний період між утробним та позаутробним способом життя. Коли б поруч з новонародженою дитиною не було дорослої людини, то через кілька годин вона б загинула. Перехід до нового способу існування забезпечується тільки дорослим.
Основною характерною особливістю цього періоду життя дитини є харчування молозивом (перше молоко після пологів у жінки). На відміну від звичайного молока, молозиво містить в собі багато іммуноглобінів, які приймають участь в механізмах специфічного імунітету.
Грудний період
Грудний вік (10 днів - 1 рік). Початок цього вікового періоду пов'язаний з переходом до годування дитини звичайним молоком. В порівнянні з іншими періодами постутробного життя цей віковий період людини характеризується найбільшою інтенсивністю росту. Довжина тіла від народження до року збільшується приблизнго в 1,5 рази, а маса тіла - в 3 рази. З п'яти-шестимісячного віку починається прорізання молочних зубів.
Раннє дитинство
Період раннього дитинства (від 1 року до 4 років). На другому-третьому році життя закінчується прорізання молочних зубів, помітно знижуються темпи росту розмірів тіла.
Перше дитинство
Перше дитинство триває від 4 до 7 років включно. В даний час воно привертає пильну увагу фахівців у зв'язку з переходом до початку навчання в школі з 6 років. Біологічний вік в цей період оцінюють за кількома показниками (краще всього по їх сукупності).
Друге дитинство
Друге дитинство триває з 8 до 12 років, тобто відповідає шкільному віці і включенню дитини в соціальну
групу. Мислення дитини стає більш об’єктивним, що сприяє поглибленню його знань про речі, їх властивості і застосування. Початок статевого дозрівання означає закінчення дитинства і вступ дитини у юність.
Підлітковий вік
Підлітковим віком називають період з 12 до 16 років, коли прискорений фізичний розвиток дитини випереджає психологічний і соціальний. Починається період статевого дозрівання, збільшується збудливість центральної нервової системи. Ось чому підлітки стають більш дратівливими, образливими, нестриманими.
У цьому віці закладається багато рис характеру. Це найбільш вразлива і суперечлива пора в житті кожного з
нас. Перші пошуки сенсу життя і власної індивідуальності, перші спроби знайти себе і утвердитися в суспільстві дорослих - все це відбувається в період, коли дитинство вже майже закінчилося, а доросле життя ще не почалося.
Юнацький вік
Юнацький вік у хлопців триває з 17 до 21 року, у дівчат з 16 до 20 років. В цей період, в основному, завершується процес росту і формування організму. Більшість основних розмірів тіла досягають кінцевої величини.
Зрілий вік, 1-й період
Зрілий вік у чоловіків у 22 роки, у жінок - у 21 рік.
Перший період зрілого віку триває до 35 років. Це - найпродуктивніший період у житті людини, пора, коли розвиваються її здібності, можливості їхнього прояву в конкретній сфері діяльності. У цей період людина здебільшого створює сім'ю, народжує і виховує дітей.
Зрілий вік, 2-й період
Другий період зрілого віку - від 36 до 60 років у чоловіків і до 55 років у жінок. У цей відрізок часу життя людина намагається реалізувати себе в обраній професії. Протягом п'ятого десятиріччя відбуваються зміни, які визначають процес старіння. Водночас вмикаються і механізми, які забезпечують адаптацію організму до цих змін. Саме в цей період у жінок і чоловіків настає клімактеричний період - поступове згасання функції статевих залоз, дітородної здатності.
Похилий вік
Похилий вік починається з 61 року в чоловіків і з 56 років у жінок. Багато людей зберігають у цей період достатньо високу професійну працездатність.
Старечий вік
Старечий вік у чоловіків та жінок починається у 75 років. Старість - заключний етап онтогенезу, віковий період, що характеризується суттєвими структурними, функціональними і біохімічними змінами в організмі, які обмежують його пристосувальні можливості. Старіння - загальнобіологічна закономірність, притаманна всім живим організмам.
Довгожителі
Люди віком 100 і більше років – довгожителі. Їх на Землі відносно небагато.
Жа́нна Луї́за Кальма́н (21 лютого 1875 — †4 серпня 1997) — французька жінка з найдовшою підтвердженою тривалістю життя в історії людства; найстаріша людина світу в 1991—1997 рр. Прожила 122 роки та 164 дні (44724 дні).
Григо́рій Дми́трович Не́стор (15 березня 1891, село Монастир — † 15 грудня 2007, село Старий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області) — найстаріший українець, найстаріша людина світу 2007 р.
Прожив 116 років та 270 днів.
Етапи індивідуального розвитку організмів
Яка особливість будови сперматозоїда?
Онтогенез-( термін запровадив нім. вчений Геккель у 1866р.) індивідуальний розвиток організму
Починається з моменту запліднення яйцеклітини до природньої смерті або до припинення існування одноклітинного організму в результаті поділу.
В основі онтогенезу лежить процес реалізації генетичної інформації, закодованої в ДНК
Фермент сперматозоїда гіалуронідаза розчиняє захисні речовини яйцеклітини
Зигота – клітина, що утворилася внаслідок злиття чоловічої та жіночої статевих гамет
Зародок мій видесте очі Твоі; і до книги Твоей записані всі дні, для мене призначені, коли ні одного з них ще не було.
(Пс. 138, 16)
Стадія дробіння – триває 36 годин
Стадія бластули – одношаровий зародок( у людини називається бластоциста) Стадія гаструли – двошаровий зародок ( на цій стадії, вже на 5 день можна визначити стать майбутньої дитини)
З ектодерми, мезодерми, ентодерми відбувається формування органів та взаємодія систем зародка - органогенез
Яко Ти создал есі утроби моя, і сотворив мене у чреві матері моєї. ( Пс. 138, 13 )
І почув відповідь:
«Я посилав їх вам, але ви вбили їх у чреві жінок ваших»
Спитав хтось: «Господи, чому ти не посилаєш в нашу вимучену країну розумних і чесних державних діячів, добрих і мужніх захисників її»
Вакуумний аборт
Розчленування ембріону
Аборт, з введенням солі
Аборт, шляхом “кесеревої” операції
Той, хто буде людиною, вже людина. Тертулліан, III ст.
Постембріональний розвиток
Новонароджений
Грудний (до 12 місяців)
Ясельний (1-3 роки)
Дошкільний (3-7 років)
Шкільний (7-17 років)
Юнацький (17-20 років)
Дорослий (20-35 років)
Зрілий (35-55 років – жінки, 35-60 років – чоловіки)
Похилий (55-60-75 років)
Старечий(більш 75 років)
Періоди життя Гомера Сімса
А всіх Адамових днів було які жив, дев’ять сотень літ і тридцять літ. Тай помер він. ( 1 М. 5:5 )
Ділянка ДНК кодує вік людини максимум на 800 років
Які причини зменшення віку життя?
Сифіліс
Сифіліс - одне із самих заразних захворювань, переданих статевим шляхом, викликуване блідої трепонемою. Зараження відбувається статевим шляхом, а також вертикальним шляхом
(від матері до плоду). Дуже рідко зараження відбувається
побутовим шляхом, головним чином інфікуються маленькі діти, що мають тісний контакт із хворими батьками.
симптоми
Перші звичайно з'являються через 3-4 тижні після інфікування: твердий шанкер (невелика безболісна ерозія чи виразка на щільній основі), що розташовується на статевих органах, в області заднього проходу чи в роті, збільшення найближчих до шанкеру лімфатичних вузлів. Іноді відзначається підвищення температури. Через кілька тижнів може з'явитися висипка на різних ділянках тіла і слизових оболонок.
Якщо захворювання не лікувати, воно здобуває хронічний плин і може протікати багато років з поступовим розвитком важких поразок внутрішніх органів і нервової системи. Для сифілісу характерно хвилеподібний перебіг, коли періоди загострення змінюються мнимим благополуччям. Але й у цей період людина лишається заразною для навколишніх.
симптоми
Чим небезпечний сифіліс?
У первинному періоді твердий шанкер у чоловіків може ускладнитися баланітом, баланопоститом,
запальним фімозом, парафімозом.
У вторинному періоді може спостеріга-тися сифілітичне облисіння (на 3-5 місяці захворювання), поразка кіст, суглобів і окістя.
У третинному періоді відбувається необоротна деструктивна поразка внутрішніх органів (поразка м'якого і твердого неба, дужок, язика, ковтки з утворенням отворів, запалення кісті, окістя, остеоміеліти, гідрартрози й остеоартрози, поразка нервової системи, аорти, серця й інших органів).
Розрізняють наступні періоди сифілісу:
інкубаційний період - триває з моменту зараження до появи твердого шанкеру - 3-4 тижня (варіює від 10 до 80 днів). При застосуванні антибіотиків може подовжуватися.
Розрізняють наступні періоди сифілісу:
первинний період - характеризується появою твердого шанкеру чи первинної сифіломи на місці впровадження блідих трепонем. Твердий шанкер являє собою щільне, червоне, безболісне утворення з ерозією (поверхневою ранкою) на верхівці. Навколо твердого шанкеру запальних змін, як правило, не спостерігається. На центральній частині твердого шанкеру може утворюватися щільний наліт сірувато-жовтого кольору. Діаметр шанкеру складає 10-20 мм. Локалізується шанкер найбільше часто на статевих органах: у вінцевій борозні, на голівці статевого члена, внутрішньому і зовнішньому листках крайній плоті; рідше - на шкірі мошонки і лобка, на великих чи малих статевих губах. Також шанкер може зустрічатися поза статевими органами - найбільше часто червоній облямівці губ, сосках молочні залози, у горлі (на мигдалинах).
Розрізняють наступні періоди сифілісу:
вторинний період починається через 9-10 тижнів після зараження і триває від 3 до 5 років. Характеризується змінами шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів і центральної нервової системи. Основним проявом вторинного періоду є повторні висипання на шкірі і слизових (плями, папули, везикули і пустули), сифілітичне облисіння.
Розрізняють наступні періоди сифілісу:
третинний період спостерігається через кілька років після зараження. У третинному періоді уражається шкіра, слизові оболонки, кісти, суглоби, внутрішні органи з необоротними змінами. Характеризується появою інфекційних гранулем - скупчень кліток у різних тканинах. Гранулема в шкірі називається гумою. Ці елементи руйнуються, що приводить до необоротних змін. Наприклад, при руйнуванні гуми розташованої в м'якому чи твердому небі утвориться отвір (перфорація).
Діагностика сифілісу заснована на:
вивченні скарг хворого, моменту їхнього виникнення, можливих причин;
даних огляду;
лабораторних даних (мікроскопічне дослідження відокремлюваного твердого шанкеру, серологічна діагностика - пошук антитіл, вироблюваних організмом проти блідої трепонеми - мікрореакція преципітації і реакція Васермана й ін.).
Лікування сифілісу
Лікування сифілісу проводиться тільки після встановлення діагнозу і підтвердження його лабораторними методами дослідження. Основним видом лікування є антибактеріальна терапія. Бліда трепонема найбільш чуттєва до антибіотиків групи пеніциліну (пеніцилін, біцилін - 1, 3, 5 і ін.).
Лікування сифілісу
Також використовують при третинному сифілісі бийохинол. Небезпечно займатися самолікуванням сифілісу, тому що видужання визначається тільки лабораторними методами.
ФУНКЦІЯ ВИДІЛЕННЯ
Виділення-
процес видалення з організму речовин, що не беруть участі в процесах обміну й порушують гомеостаз.
Органи виділення
Легені
Нирки
Печінка
Шкіра
Шлунково-кишковий тракт
Нирки – Сеча –
Легені –
Шлунково-
кишковий тракт
Печінка –
Шкіра –
Органи виділення
Виводять воду, летючі речовини, пари алкоголю.
Вуглекислий газ .
Рештки хімусу.
Солі, жовчні кислоти, пігменти, ліки.
Виводять основна кількість води (1,5-2 л на добу), основну масу азотовмісних речовин, мінеральні речовини, ліки.
Продукти розпаду гемоглобіну
Чужорідні органічні сполуки.
–
Вода, мінеральні речовини.
Піт, шкірний жир,рогові луски
Будова сечовидільної системи
Сечовидільна система складається з нирок, сечовода, сечового міхура і сечовипускального каналу. У цій системі нирки відповідають, насамперед, за очищення крові й утворення сечі, а інші органи — за її видалення.
Сечовидільна система:
1 — нирка;
2 — сечовід;
3 — сечовий міхур;
4 — сечовипускальний канал;
5 — ниркові вена та артерія
Нирки — життєво важливий парний орган у хребетних тварин, зокрема людини. Основна його функція виведення продуктів життєдіяльності шляхом фільтрації крові. Також нирки беруть участь в регуляції водно-сольового балансу,кров'яного тиску, кровотворення, кальцієвому обміні та ін.
Загальний вигляд і будова нирки:
1 - загальний вигляд лівої нирки людини;
2 - наднирник;
3 - ворота нирки;
4 - ниркова артерія;
5 - ниркова вена;
6 - сечовід;
7 - розріз через нирку;
8 - ниркова лоханка;
9 - кіркова речовина нирки;
10 - мозкова речовина нирки.
Нирка вкрита щільною оболонкою.
Нирки
У нирці розрізняють внутрішній мозковий шар і зовнішній кірковий шар.
Складовими мозкового шару є так звані ниркові пірамідки, утворені сполучною тканиною, у якій містяться скупчення нефронів.
У нирці налічується 15–20 ниркових пірамідок.
Ниркова пірамідка
Нирки
Будова нирки:
1 — кірковий шар;
2 — мозковий шар;
3 — нефрони;
4 — ниркова миска;
5 — сечовід;
6 — ниркова пірамідка
Нефрон
Нефрони — це функціональні складові нирок, які відповідають за утворення сечі. Їх кількість у нирці сягає 1 млн, а їх загальна довжина — 100 км. Нефрон розташований так, що одна його частина розміщується в кірковому шарі, інша — у мозковому. Стінки нефронівутворені одним шаром епітелію. Навколо них розташовано безліч кровоносних судин. Кров проходить системою капілярів, які оточують нефрони, й до них з капілярів надходить вода й інші речовини,з яких складається сеча.
Будова нирки:
1 — кірковийшар;
2 — мозковий шар;
Нефрон
Будова нефрону:
1 — привідна артеріола;
2 — капілярний клубочок;
3 — відвідна артеріола;
4 — ниркова капсула;
5 — капіляри канальців;
6 — перший звивистий каналець;
7 — петля нефрону;
8 — другий звивистий каналець;
9 — збиральна трубка;
10 — венула
Сеча безперервно відтікає від нирок по сечоводах і збирається в сечовому міхурі.
Сечовий міхур вміщує 200–600 мл сечі. У місці її переходу в сечовипускальний канал розташований потужний сфінктер. Наповнюючись, сечовий міхур до певної межі розтягується.
Сечовий міхур(а) та внутрішня поверхня сечового міхура (б):
1 — сечовід;
2 — вивідний отвір сечоводу;
3 — сфінктер;
4 — сечовипускальний канал
На розтягування реагують рецепторні нейрони, закінчення яких містяться в його стінках. Ці нейрони передають нервові імпульси
в спинний мозок до центру сечовипускання. Від нього по ефекторним нейронам прямують сигнали, що спричиняють одночасне ско-
рочення гладеньких м’язів стінки сечового міхура і розслаблення сфінктера. Сеча потрапляє у сечовипускальний канал, а з нього видаляється назовні.
Сечовий міхур
Через нирки за 1 хв. проходить близько 1 л крові, а за 5–6 хв.— уся кров, що циркулює в організмі. За добу в дорослої людини виділяється 1,2–1,5 л сечі.
Сечовий міхур
І скорочення стінок сечового міхура, і розслаблення сфінктера є безумовними рефлексами. Проте вже в дитинстві в людини формується свідомий контроль сечовипускання. Центром сечовипускання починають керувати центри головного мозку. Тому людина може довільно регулювати стан сфінктера, який відкриває отвір сечового міхура.
У дітей сечовиділення відбувається 6–7 разів на добу, у дорослої людини — 4–6 разів.
Сечовий міхур
Сеча в нирках продукується безперервно. Цей процес відбувається у два етапи: спочатку утворюється первинна сеча, а потім — вторинна, або концентрована, сеча.
Сечовий міхур
Утворення первинної сечі. На відміну від звичайних капілярів, клубочкові капіляри пропускають рідину лише в одному напрямку — назовні. Чому?
Діаметр привідної артеріоли більший, ніж відвідної, тому в капілярах клубочка створюється високий тиск. Під тиском крізь стінки капілярів і ниркової капсули до її порожнини фільтрується рідина,подібна до плазми крові. У ній відсутні лише формені елементи крові й великі за розміром молекули білків, що не проходять крізь пори стінок капілярів клубочка. Цю рідину називають первинною сечею,а процес її утворення — фільтрацією. За добу в нирках утворюється 170–180 л первинної сечі.
Сечовий міхур
Капілярний клубочок
Утворення вторинної сечі. З ниркової капсули первинна сеча надходить до першого звивистого канальця. Тут починається реабсорбція — з первинної сечі до капілярів повертаються речовини, життєво необхідні організму. На відміну від фільтрації, реабсорбція деяких речовин відбувається зі значними витратами енергії: переміщення певних молекул й іонів з нефрону до капілярів потребує участі молекул- переносників . З першого канальця до капілярів повертається частина води, глюкоза, амінокислоти, з петлі нефрону — вода, іони Натрію, Хлору тощо.
Сечовий міхур
У нормі в сечі відсутні еритроцити, білки, амінокислоти, глюкоза.
Взагалі не повертається з первинної сечі до крові сечова кислота,ліки, іони важких металів, а частково — сечовина.
Аналіз сечі, який роблять у клініках, дає лікарю важливу інформацію і про роботу нирок, і про процеси обміну речовин, що протікають в інших органах.
Сечовий міхур
Захворювання сечовидільної системи
Цистит.
Пієлонефрит
Сечокам’яна хвороба:
Гломерулонефрит
Ниркова недостатність.
Способи лікування порушень гомеостатичної функції нирок
Гемодіалізом називають спосіб лікування ниркової недостатності:кров з організму хворого очищують від токсичних продуктів за допомогою штучної нирки.
В тяжких випалках застосовують інший метод лікування — пересадку нирки від донора.
Гемодіаліз:
1 — насос;
2 — трубочки з проникними мембранами;
3 — фізіологічний розчин;
4 — розчин, що містить відходи метаболізму
Органи
виділення
людини
Виділення – це процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин, надлишку води, солей, спрямований на підтримання сталості його внутрішнього середовища.
Виділення
Усі непотрібні та шкідливі для організму речовини виводяться назовні органами дихання, травлення, сечовиділення та шкірою. Ці органи утворюють систему виділення, але важливу роль у процесі виділення відіграє саме сечовидільна система.
Виділення
Через легені –до 15% - виділя-
ються CO2, пари Н2О, деякі леткі речовини (ефір, алкоголь).
Через шкіру – до 20% - виділяються CO2, мінеральні солі, солі важких металів, аміак.
Через кишечник - до 6% - кінцевих продуктів обміну, важких металів.
Через сечовидільну систему – до 60% - виділяється основна частина шкідливих речовин.
Виділення
Нирки – парні органи, що розміщені у верхній частині черевної порожнини по обидва боки від хребта, які продукують сечу.
Сечоводи – відходять від нирок і виводять з них сечу.
Сечовий міхур – резервуар сечі.
Сечовидільний канал – сечівник – виводить сечу назовні.
Будова видільної системи
Нирка
Ниркова артерія
Ниркова вена
Сечовід
Сечовий міхур
Сечовидільний канал
Будова видільної системи
Нирки мають форму квасолі, довжиною 10-12 см, шириною 5-6 см, масою 120-200 г. З внутрішнього боку нирки мають заглибини – ниркові ворота, через які входять артерія та нерви, а виходять вена, лімфатичні судини та сечовід.
Будова нирки
Корковий шар
Мозковий шар
Ниркова миска
Ниркова артерія
Ниркова вена
Будова нирки
Структурною та функціо-
нальною одиницею нирки є нефрон. Це грандіозна “хімічна лабораторія”. Їх кількість у кожній нирці майже по 1 млн. 80% нефронів знаходяться у корковій речовині, а решта у мозковій.
Будова нирки
Вхідна судина
Вихідна судина
Ниркова капсула
Капілярний клубочок
Нирковий каналець
Будова нефрона
Вхідна судина
Вихідна судина
Ниркова капсула
Капілярний клубочок
Нирковий каналець
Сітка капілярів
Ниркова вена
Ниркова артерія
Будова нефрона
У процесі утворення сечі виділяють два етапи:
- фільтрація;
реабсорбція.
У результаті фільтрації утворюється рідина, яку називають первинна сеча, а в результаті реабсорбції утворюється вторинна сеча.
Утворення сечі
Вихідна судина тонша за вхідну, тому у клубочку утворюється тиск. Із капілярного клубочка просочу- ється рідка частина плазми крові, у якій містяться як корисні так і шкідливі речовини.
Утворення первинної сечі
Велика кількість води.
Шкідливі продукти життєдіяльності: аміак, сечовина.
Глюкоза.
Амінокислоти.
Мінеральні солі.
Вітаміни.
Білки плазми та клітини крові.
Склад первинної сечі
Утворення вторинної сечі
Вторинна сеча утворюється в процесі реабсорбції. Відбувається це у звивистих канальцях, петлях та збиральних трубочках, які відходять від капсул. Назад в кров всмоктується велика частина води, амінокислоти та глюкоза.
До складу вторинної
сечі входять: вода,
солі, сечовина, аміак,
солі сечової кислоти,
тобто в сечі залишають-
ся шкідливі речовини та
надлишок води. Жовтий колір сечі
зумовлюють жовчні
пігменти.
Вторинна сеча
Первинна сеча
Вторинна сеча
Ознака
Кількість на добу
Вміст розчинених речовин
180 літрів
1,5 літра
Мінеральні солі, глюкоза, амінокислоти, вітаміни, шкідливі продукти обміну.
Надлишок мінеральних солей, шкідливі продукти обміну, надлишок глюкози.
Порівняння
первинної та вторинної сечі
Виділення
Що позначено на малюнку?
Виділення
Зробити позначення
Виділення
Закінчити речення
У виділенні з організму продуктів обміну беруть участь ________________
Структурною і функціональною одиницею нирки є ____________________
Результатом процесу фільтрації є утворення _____________________________
Вторинна сеча відрізняється від первинної _____________________________
Органи сечовидільної системи розташовані у ________________________
Шкіра людини
Шкіра
Шкіра – це зовнішній покрив тіла, який є бар`єром між внутрішнім і зовнішнім середовищем організму.
Функції шкіри
Захисна – бар`єр між зовнішнім і внутрішнім середовищем організму (захищає його від дії несприятливих зовнішніх факторів та механічних пошкоджень, перешкоджає проникненню в організм сторонніх тіл і речовин). |
https://svitppt.com.ua/biologiya/himerni-ta-transgeni-organizmi.html | Химерні та трансгені організми | https://svitppt.com.ua/uploads/files/36/7c92f4244201cc3b4cbe39538e1d6c43.pptx | files/7c92f4244201cc3b4cbe39538e1d6c43.pptx | ХИМЕРНІ ТА ТРАНСГЕННІ ОРГАНІЗМИ
Підготували
Учениці 11Б класу
Кунтиш Олександра
Козловська Вікторія
ХИМЕРНІ ОРГАНІЗМИ
Химерами називають організми або їх частини, що складаються з генетично різнорідних тканин. Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер (1907) для форм рослин, отриманих у результаті зрощення пасльону й томату. Надалі (1909) Е. Баур, вивчаючи пеларгонію ряболисту, з’ясував природу химер
РОЗРІЗНЯЮТЬ КІЛЬКА ТИПІВ ХИМЕРНИХ ОРГАНІЗМІВ:
Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій соматичних клітин. Компоненти химер можуть відрізнятися один від одного генами ядра, числом хромосом або генами пластид чи мітохондрій. Химерні організми досить часто використовуються в наукових дослідженнях.
Принцип одержання химер зводиться головним чином до виділення двох чи більшої кількості ранніх зародків та їхнього злиття. У тому випадку, коли в генотипі зародків, використаних для створення химери, є відмінності за рядом характеристик, удається простежити долю клітин обох видів. З допомогою химерних мишей було, наприклад, розв’язане питання про спосіб виникнення в ході розвитку багатоядерних клітин поперечносмугастих м’язів. Вивчення химерних тварин дозволило розв’язати чимало проблем, і в майбутньому завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість розв’язувати складні питання генетики й ембріології.
ТРАНСГЕННІ ОРГАНІЗМИ
Трансгенними називають рослини і тварин, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми. їх отримують, використовуючи методи генної інженерії. Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та в дослідженнях у галузі молекулярної біології.
Перші генетично модифіковані організми, одержані з допомогою методів молекулярної біології, з’явилися на світ лише у 80-х роках XX століття. Вчені зуміли змінити геном рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риби й навіть людини.
Перший трансгенний організм (миша) був одержаний Дж. Гордоном зі співробітниками 1980 р. На початку 90-х років у Китаї було проведено перше комерційне випробування генетично модифікованих сортів тютюну й томатів, стійких до вірусів. А 1994 р. в США вперше надійшли в торговельну мережу продуктів харчування плоди генетично змінених томатів зі скороченим строком дозрівання.
Широкомасштабне вивільнення в довкілля трансгенних організмів розпочалося 1996 р. Серед трансгенних організмів, що були створені, 98 % складали генетично модифіковані сільськогосподарські рослини. Серед трансгенних сільськогосподарських культур найбільші площі були під посівами сортів рослин, стійких до гербіцидів (71 %), хвороб і шкідників (22 %), гербіцидів і хвороб разом (7 %). 1999 р. у світовому масштабі посіви трансгенних сортів становили: сої — 54 %, кукурудзи — 28 %, бавовни й ріпаку — по 9 %, картоплі — 0,01 % від загальної площі під трансгенними рослинами. Крім зазначених культур на незначних площах вирощувалися генетично модифіковані сорти помідорів, гарбуза, тютюну, папайі, буряку, цикорію, льону. Вже створені й проходять випробування та процедуру реєстрації трансгенні сорти рису і пшениці.
Генетична модифікація надає живим організмам нових властивостей. Але, хоча такими продуктами нині харчується багато людей, минуло замало часу, аби наука повністю встановила їх вплив на наш організм. В Європі модифіковані рослини сої та кукурудзи для виготовлення харчових продуктів дозволено з 1997 p., а харчові ферменти, добавки, одержані в результаті генної інженерії, використовують понад двадцять років. У багатьох європейських країнах до законодавчих актів з харчових продуктів включені вимоги щодо безпечності генетично модифікованих продуктів.
Широкомасштабне вивільнення в довкілля генетично модифікованих сортів рослин різних таксономічних груп з різними генетичними конструкціями, що надають їм нових властивостей, поставило ряд питань, на які необхідно звернути увагу під час розбудови системи біобезпеки довкілля. Головними питаннями біобезпеки при цьому є можлива передача генів, убудованих у трансгенний організм, організмам навколишнього природного середовища, вплив трансгенних рослин, стійких до шкідників, на нецільові організми та порушення трофічних ланцюгів. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lis.html | Ліс | https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/a4efd72088cd8edb2c4bda71055b956e.ppt | files/a4efd72088cd8edb2c4bda71055b956e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/lipidi-uglevodi.html | липиды, углеводы | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/dea31beaf39e7525a1cbba389436ffa3.ppt | files/dea31beaf39e7525a1cbba389436ffa3.ppt | H2O
H2O
-10
GDP
GTP
+
ATP
P
P
cAMP
cAMP
R
R
C
C
4
R
R
C
2
ATP
ADP
P |
https://svitppt.com.ua/biologiya/koralovi-polipi.html | Коралові поліпи | https://svitppt.com.ua/uploads/files/9/480f19a7a4b11b5e2a7521fb79ad7391.ppt | files/480f19a7a4b11b5e2a7521fb79ad7391.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nadannya-pershoi-dopomogi-pri-utoplenni.html | "Надання першої допомоги при утопленні" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/19e842f83879ab2770399afefa2c7f30.ppt | files/19e842f83879ab2770399afefa2c7f30.ppt | Click to edit Master text styles
Second level
Third level
Fourth level
Fifth level |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mamonti.html | Мамонти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/d15928da3430554753324e5e086488aa.ppt | files/d15928da3430554753324e5e086488aa.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kopiya-riznomanitnist-ptahiv.html | Копия Різноманітність птахів | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/8595564111e1360531dc4bc040f72d28.ppt | files/8595564111e1360531dc4bc040f72d28.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mikroskopichna-budova-pechinki.html | Мікроскопічна будова печінки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/de2a1da32f725b0325c3f94c3bc55158.ppt | files/de2a1da32f725b0325c3f94c3bc55158.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mehanizmi-proniknennya-virusiv-u-klitini.html | "Механізми проникнення вірусів у клітини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/9a16345015a35e086b236a7049590627.ppt | files/9a16345015a35e086b236a7049590627.ppt | ERROR: type should be string, got "https://www.google.com.ua\ruk.wikipedia.org\rhttp://images.yandex.ua\r\r" |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nadklas-ribi.html | Надклас риби | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/191b0c79eb84562bda5af05fb2823883.ppt | files/191b0c79eb84562bda5af05fb2823883.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mikro.html | Мікро | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/acc960926df60b088311dec1c981d478.ppt | files/acc960926df60b088311dec1c981d478.ppt | Philllonthus decorus
Philllonthus quisquiliarius
Sit transit gloria mundi...
Uca tetragonon
Uca perplexa
Anthriscus nemorosa
Chaerophillum bulbosum
Chaerophillum maculatum
Dysaphys anthrisci
Dysaphys sp.
Dysaphys chaerophillina |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kurinnya0.html | Куріння | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/f6b62309c86edb8cae3e5b3a3d1c957f.ppt | files/f6b62309c86edb8cae3e5b3a3d1c957f.ppt | 34
29
5
8
15
14
1
29
20
9
30
24
5
25
20
5
132
107
25 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klas-pavukopodibni0.html | Клас ПавукоподібнІ… | https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/6dcc1de2f670b2d2bd5095eb15bc4bf5.ppt | files/6dcc1de2f670b2d2bd5095eb15bc4bf5.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kompleksoutvorennya-v-biologichnih-sistemah.html | Комплексоутворення в біологічних системах. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/22/f18ecda89cab38e914d8adc30a739ae5.ppt | files/f18ecda89cab38e914d8adc30a739ae5.ppt | Pt4+, Pb4+, Sn4+
8
6
+4
Fe3+, Cr3+, Al3+, Au3+
4
6
+3
Cu2+, Hg2+, Cd2+. Pb2+, Pt2+, Pd2+, Sn2+, Zn2+, Ni2+, Co2+, Fe2+, Ca2+, Sr2+, Ba2+
6
4
+2
Cu+, Ag+. Au+
3
2
+1
Me
O
O
O
O
C
C
Me
NH2
NH2
CH2
CH2
C
O
CH2
CH2
N
N
H2C
HOOC
COOH
CH2
Me
H2C
CH2
C
O
O
O
[Cu(NH3)2]+, [Ag(CN)2]-
[Zn(NH3)4]2+, [HgI4]2-
[Cu(NH3)4]2+,[PdCl4]2-
[Fe(CN)6]3-, [Co(NH3)4F2]0
[FeF6]3-, [Al(OH)6]3-
sp
sp3
dsp2
d2sp3
sp3d2
2
4
6 |
https://svitppt.com.ua/biologiya/membrana.html | "Мембрана" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/b458f9282b16c0fcfdc613615a819799.pptx | files/b458f9282b16c0fcfdc613615a819799.pptx | Мембрана
КЛІТИННА МЕМБРАНА (син.: цитоплазматична мембрана, плазматична мембрана, плазмолема, cytolemma, plasmаlemma) - мембрана, яка відокремлює цитоплазму клітини від навколишнього середовища або від оболонки клітини (у рослинних клітинах).
Товщина клітинної мембрани - 7-10 нм. Компоненти клітинної мембрани формуються в гранулярній ендоплазматичній сітці, потім модифікуються в комплексі Гольджі.
Плазматична мембрана складається з молекул білків і фосфоліпідів
Молекули фосфоліпідів розташовані в два ряди - гідрофобними кінцями всередину, гідрофільними голівками до внутрішнього і зовнішнього водного середовища.
В окремих місцях біслой (подвійний шар) фосфоліпідів наскрізь пронизаний білковими молекулами (інтегральні білки). Усередині таких білкових молекул є канали - пори, через які проходять водорозчинні речовини.
Інші білкові молекули пронизують біслой ліпідів наполовину з однією або з іншого боку (напівінтегральні білки). На поверхні мембран еукаріотичних клітин є періферичні білки.
Молекули ліпідів і білків утримуються завдяки гідрофільно-гідрофобним взаємодіям.
До складу плазматичної мембрани еукаріотичних клітин входять також полісахариди. Їх короткі, сильно розгалужені молекули пов'язані з білками, утворюючи глікопротеїни, або з ліпідами (гліколіпіди). Зміст полісахаридів в мембранах складає 2-10% по масі. Полісахаридний шар завтовшки 10-20 нм, що покриває згори плазмалему тваринних клітин, дістав назву глікокаликс. |
https://svitppt.com.ua/biologiya/koni.html | "Коні" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/dd05aa3d5920f7e22c2984aed62d84d4.pptx | files/dd05aa3d5920f7e22c2984aed62d84d4.pptx | Коні
Кінь — довгоногий ссавець з одним копитом на кожній нозі. Нині у світі існує понад 100 різних порід коней.
Біологічна класифікація Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Ссавці (Mammalia) Інфраклас: Плацентарні (Eutheria) Ряд: Непарнокопитні (Perissodactyla) Родина: Конячі (Equidae) Рід: Коні (Equus) Вид: Кінь домашній (E. caballus)
Породи коней
Крокові (Першерон, Арден, Російський ваговоз...);
Рисисті ( Французька рисиста, Стандартбредна рисиста, Орловська рисиста та призова);
Чвалові (Ангійська верхова, Арабська верхова, Ахал-Текинська верхова, Українська верхова...).
Всьго в світі існує більше двохсот порід коней.
Більшість травоїдних ссавців — парнокопитні, тобто на ногах у них по 2 чи 4 пальці з копитами. У коня ж на кожній нозі всього по одному пальцеві-копиту. Завдяки цій особливості, а також довгим і міцним ногам, коні — швидкі і невтомні бігуни. Вони ідеально пристосовані до життя на відкритих просторах, де нікуди заховатися від небезпеки.
ДИКІ КОНІ
Коні — стадні тварини, у природі вони живуть табунами по 10-20 особин. Кобили (самки коней) звичайно досягають зрілості у дво-трирічному віці і народжують по лошаті на рік. Колись табуни диких коней гасали степовими просторами Східної Європи і Центральної Азії. На них полювали вовки та інші хижаки, а також люди, які харчувалися кониною. Але близько 6000 років тому людина почала приручати коней.
БІГ КОНЯ
Кінь може рухатись кроком, риссю і галопом. Під час галопу всі чотири копита на мить відриваються від землі. Найшвидші скакові коні на коротких дистанціях біжать зі швидкістю 65 км/год.
КІНЬ ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО
Невдовзі поголів'я одомашнених коней почало збільшуватись, а диких — скорочуватись. Спочатку було три види диких коней, але на кінець XIX ст. зберігся тільки один — кінь Пржевальського, який живе у віддалених куточках Монголії. Зараз у зоопарках різних країн налічується понад 700 коней Пржевальського.
Зараз коней можна зустріти на всіх материках, крім Антарктиди. У багатьох країнах вони так і лишаються тягловими тваринами. У Північній Америці їх почали розводити з середини XIX ст., а австралійці і по сьогодні зберігають породу коней, виведену ще першими поселенцями. Крім того, коней сьогодні використовують у кінній поліції, під час церемоній, для занять спортом і туризмом чи просто їздять на них верхи задля задоволення. Але найбільшої популярності набули перегони і скачки. Більшість порід верхових коней — нащадки старовинних порід арабських скакунів.
«ПРОФЕСІЇ» КОНЯ
Господарське значення
Тварина, що зробила переворот у житті людей. Залишався основним транспортом і робочою силою до кінця XVIII — початку XIX століть.
Використовується для роботи, у кінному спорті, як продуктивна тварина, що дає м'ясо і молоко. Протягом тривалого часу відігравав значну роль у перевезеннях, рільництві та війні.
Дякуємо за увагу!!! |
https://svitppt.com.ua/biologiya/medunka.html | "Медунка" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/2a9cd302a468bf1017d530073ebcf0f8.ppt | files/2a9cd302a468bf1017d530073ebcf0f8.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/mehanichna-robota-v-sistemi-lyudina.html | Механічна робота в системі "Людина" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/a37c8acfc637571a0c767060e7c54701.ppt | files/a37c8acfc637571a0c767060e7c54701.ppt | 30 % |
https://svitppt.com.ua/biologiya/kviti2.html | Квіти | https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/04dd7f3ce71e129ff382cc6826be996e.ppt | files/04dd7f3ce71e129ff382cc6826be996e.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nadnirkova-zaloza.html | Надниркова залоза | https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/9e83f32e1b1154e3c4657d46a0eda2a4.ppt | files/9e83f32e1b1154e3c4657d46a0eda2a4.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/klitina-roslini.html | "Клітина Рослини" | https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/64efc20bab045ece8bcf1816bc3b2b1f.ppt | files/64efc20bab045ece8bcf1816bc3b2b1f.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/nashi-ptashki.html | Наші пташки | https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/cef75efe23a95fc1d2376e3042387386.ppt | files/cef75efe23a95fc1d2376e3042387386.ppt | |
https://svitppt.com.ua/biologiya/listki-v-bagatoh-derev-zalishilisya-tilki-na-verhivkah.html | листки в багатьох дерев залишилися тільки на верхівках. | https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/3e8a6f872dbd94f7c487cab4d5f5a389.pptx | files/3e8a6f872dbd94f7c487cab4d5f5a389.pptx | листки в багатьох дерев залишилися тільки на верхівках. Як пояснити це явище?
Чому говорять, що рослини "самі себе годують"?
Чому в лісі можна ходити, але тільки стежками?
Чому опад у лісі називають "ковдрою"?
Чим і чому відрізняються сосни однакового віку, що виросли на відкритому місці, у лісі й на болотистому місці?
Як змінюється рослинність нижнього ярусу, якщо вирубанню піддати всі рослини верхнього ярусу?
Поясніть причину частого заростання галявин у лісі бур'янистими рослинами.
Чому сіяні луги часто заростають бур'янистими рослинами, а природні трав'янисті співтовариства існують сторіччями?
У лісі панують листяні породи дерев, представлені усіма віковими станами, є старі тополі і є поновлення дуба. Що чекає в майбутньому такий ліс?
Чому говорять, що дуб любить рости в "шубі, але з відкритою головою"?
Що очікує дерева, якщо серед трав'янистих рослин у лісі з'явився торф'яний мохи?
До чого може привести повсюдне осушення природніх боліт?
Відповіді
1. Листки на верхівках дерев молодше, тому вони обпадають останніми.
2. У листах на світлі утворюються органічні речовини, крім того, мінеральні солі, узяті із ґрунту, вертаються у вигляді опаду.
3. Якщо в лісі витоптано ґрунт навколо стовбурів, то до кореня дерева перестає надходити кисень, вони починають "задихатися". У результаті дерева починають поступово гинути
4. Опад охороняє ґрунт, а виходить, і коріння, населення ґрунту, від перемерзання.
5. Сосна, що виросла на болоті, має пригноблений вигляд. Її коріння розповзалося в поверхні ґрунту, головний корінь часто відмирає. У болотистому ґрунті мало кисню, необхідного для дихання коренів, мало мінеральних солей через повільну мінералізацію відмерлих рослин, підвищена кислотність. Сосна - світлолюбна рослина, тому на відкритому місці вона широкі гілки, а в лісі її стовбур тягнеться до світла.
6. Рослинність зміниться: загинуть тіньолюбні й вологолюбні рослини, з'являться світлолюбні й засухостійкі рослини
7. Рознощиками насіння бур'янів є вітер, людина, тварини. Бур'яни, проростаючи, швидко витісняють інші, тому що можуть жити в будь-яких умовах: при недоліку вологи, світла. Їхні насіння довго зберігає схожість.
8. До складу сіяних лугів звичайно входять два - три компоненти, для росту й розвитку яких необхідні однакові умови. У результаті деякі з видів починають витісняти інші. Бур'янисті рослини можуть знаходити на такому лузі місця, на яких немає умов для життя культурних рослин, а в міру їх "випадання" займають усе більші площі. Культурний луг заростає бур'янистими рослинами.
9. Заміняється поступово дубняком.
10. Дуб боїться заморозку, тому краще росте в лісі, чим на відкритому місці. У той же час у тіні пологу лісу молодий дуб починає кущитися. Затінення повинне бути тільки з боків. Ці особливості росту дуба враховують лісівники при поновленні дубів.
11. Торф'яний мох викликає заболочування ґрунту, що приведе до витиснення трав'янистих рослин і відмиранню дерев .
12. Болота є резервуарами прісної води й джерелами, що живлять більші й малі ріки. Неконтрольоване осушення боліт може привести до обміління рік. |
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.