url
stringlengths
34
301
title
stringlengths
0
255
download_url
stringlengths
0
77
filepath
stringlengths
6
43
text
stringlengths
0
104k
https://svitppt.com.ua/chitannya/vesnyankizaklichki.html
Веснянки,заклички
https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/473697add62ea1af2e18c32cf6b2be71.ppt
files/473697add62ea1af2e18c32cf6b2be71.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/faktori-yaki-vplivayut-na-stan-vodnogo-obektu.html
Фактори, які впливають на стан водного об’єкту
https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/23bc757d0c708ab620f80c12140b7447.ppt
files/23bc757d0c708ab620f80c12140b7447.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekonomno-zhiti-sebe-i-krainu-zbagatiti0.html
Економно жити – себе і країну збагатити
https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/0d2a2107d0f2760596a25ceff824f7bc.ppt
files/0d2a2107d0f2760596a25ceff824f7bc.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/gds.html
ГДС
https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/2ff4e92cd8d1722eebd6cde64602feaa.ppt
files/2ff4e92cd8d1722eebd6cde64602feaa.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/eroziyniy-indeks-runtiv.html
ЕРОЗІЙНИЙ ІНДЕКС ҐРУНТІВ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/04da20836469740ef4363654feafb4d7.ppt
files/04da20836469740ef4363654feafb4d7.ppt
Click to edit Master title style Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level Click to edit Master title style Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level Yuriy Posudin Environmental Monitoring with Fundamentals of Metrology Lecture 14b SOIL EROSION INDEX L S
https://svitppt.com.ua/ekologiya/geoekologiya.html
Геоекологія
https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/cf38764e3166de1077a1784fc879b88d.ppt
files/cf38764e3166de1077a1784fc879b88d.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/fenomen-zhittya-zdorovya-yavische-lyudskogo-zhittyayogo-neobhidna-y-osnovna-harakteristika0.html
Феномен життя. Здоров'я – явище людського життя,його необхідна й основна характеристика
https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/829e2f540d735d7f91d07660763e2585.ppt
files/829e2f540d735d7f91d07660763e2585.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekonomichni-aspekti-virobnictva-biodizelyu-v-ukraini.html
ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА БІОДИЗЕЛЮ В УКРАЇНІ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/6ead37882b60204c58b21333178762ec.ppt
files/6ead37882b60204c58b21333178762ec.ppt
Click to edit Master title style Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level 630 388 710 21 15,5 22,7 300 251 313 2740 1447   3895 2597   1150 220 420 132 250 128   0,08 0,084[1] 0,005 0,012 0,147   0,35 / 0,31 0,05 0,3 0,65 / 0,57 0,05 0,6 0,5 / 0,44 0,2 0,3 0,8 / 0,70 0,2 0,6   27 102 440 0 225 530 692 632 111 101 803 733 2740 1447   3895 2597   1150 220 420 132 250 128   0,08 0,084[1] 0,005 0,012 0,147   0,35 / 0,31 0,05 0,3 0,65 / 0,57 0,05 0,6 0,5 / 0,44 0,2 0,3 0,8 / 0,70 0,2 0,6   27 102 440 0 225 530 692 632 111 101 803 733
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekologiya-vpliv-lyudini-na-prirodu.html
"Екологія. Вплив людини на природу"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/75ba72b8d01fc8fe16b6aa7f4cc2a787.ppt
files/75ba72b8d01fc8fe16b6aa7f4cc2a787.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/faktori-yaki-viznachayut-prizemnu-koncentraciyu-zabrudnennya.html
Фактори, які визначають приземну концентрацію забруднення
https://svitppt.com.ua/uploads/files/20/cfaa50cd8602dcdc5dee08c92839030f.ppt
files/cfaa50cd8602dcdc5dee08c92839030f.ppt
3 Vmax 7/5.6 13/5.1 16/6 26/6.2 5/5.4 13/6.3 12/5.8 8/4.7 4,0 6.2 3 Vmax 14/5.9 15/4.4 13/3.4 10/3.7 5/3.6 12/4.3 15/4.4 16/4.7 12 0 20 0.216 25 0.5 0.550 15.00 0.50 20 0.216 150 0.775 21.16 1.16 20 5.270 25 300 327 15.00 11.28 20 5.270 150 465 21.16 17.30 100 0.216 25 0.5 0.550 15.00 0.50 100 0.216 150 0.775 21.16 0.69 100 5.270 25 300 327 15.00 1.64 100 5.270 150 465 21.16 6.57 250 0.216 25 0.5 0.550 15.00 0.50 250 0.216 150 0.775 21.16 0.50 250 5.270 25 300 327 15.00 1.22 250 5.270 150 465 21.16 4.46 2 1 3   1)
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalni-ekologichni-problemi-suchasnosti-ta-shlyahi-ih-podolannya.html
Глобальні екологічні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/88230a307236623abe0676e84f3ad9ba.ppt
files/88230a307236623abe0676e84f3ad9ba.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalni-nebezpeki-lyudstva.html
"Глобальні небезпеки людства"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/54/2a4520bbd19380e848fa1148c26eefda.ppt
files/2a4520bbd19380e848fa1148c26eefda.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/environmental-problems-in-te-orld.html
Environmental problems in the world
https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/9a72d2fe054fe02a5427546003fd82fd.ppt
files/9a72d2fe054fe02a5427546003fd82fd.ppt
CONTENTS TYPES OF PROBLEMS Pollution Littering Greenhouse Effect & Global Warming Deforestation SOLUTIONS Stop deforestation Use close cycle systems of production Install special filters at plants and factories Use the alternative energy of sun, wind water Introduce harsher punishments to polluting industries Raise public awareness about endangered species. Create more protected national parks. Introduce harsher punishments for illegal hunting. 1. What does your family do with empty bottles? take them to a recycling bin return them to the supermarket throw them in the rubbish bin 2. When you buy some items at the supermarket, you take a plastic carrier bag reuse an old plastic carrier bag use your own bag 3. How often do you choose products which contain recycled materials? always never sometimes 4. If you were asked to contribute to Save the Animals project, you would give generously ive a small amount refuse to give anything 5. A local beach has been polluted with oil. You donate money for the clean-up project do nothing volunteer to help 6. You eat a chocolate bar in the street. What do you do with the wrapper? drop it on the pavement put it in a litter bin save it for recycling 8. When you clean your teeth, you turn the tap only when you need water leave the tap running until you have finished Only use one glass of water 1. A 3 B 2 C 0 2. A 0 B 2 C 3 3. A 3 B 0 C 2 4. A 3 B 2 C 0 5. A 2 B 0 C 3 6. A 0 B 2 C 3 7. A 0 B 3 C 2 8. A 2 B 0 C 3 Always take rubbish to a recycling bin. Try to purchase products which contain recycled materials. Use your own bag when buying something in supermarket. Volunteer to help with some environment-saving project. Saving energy
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekologiya-yak-nauka.html
Екологія як наука
https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/c19914ef8beb4b08708afe5429d1857c.ppt
files/c19914ef8beb4b08708afe5429d1857c.ppt
Cliquez et modifiez le titre Cliquez pour modifier les styles du texte du masque Deuxième niveau Troisième niveau Quatrième niveau Cinquième niveau I II III IV V + + + 25-100 700-900 2000 600 1200 800-1000 200-300 3000
https://svitppt.com.ua/ekologiya/forsayt-dlya-rozbudovi-zelenoi-ekonomiki-ta-zelenogo-zrostannya-v-umov.html
Форсайт для розбудови зеленої економіки та зеленого зростання в умовах сучасної Україні
https://svitppt.com.ua/uploads/files/52/5c47b73c675ecb2668f83f94bde49700.ppt
files/5c47b73c675ecb2668f83f94bde49700.ppt
2 1 4 3
https://svitppt.com.ua/ekologiya/gigiena-vodi-ta-vodopostachannya-sanitarni-vimogi-do-vodi-scho-vikoristovuetsya-v-parfumerno-kosmetichniy-galuzi-ta-farmacii.html
ГІГІЄНА ВОДИ ТА ВОДОПОСТАЧАННЯ. САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО ВОДИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ПАРФУМЕРНО- КОСМЕТИЧНІЙ ГАЛУЗІ ТА ФАРМАЦІЇ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/fb286c29ad80e039e6469f36270ea870.ppt
files/fb286c29ad80e039e6469f36270ea870.ppt
21 21-183 71,5-107 4-183 - 12-92 1-92 0,5-92 7-75 12-60 7-32 4-45 - 1 2 3 4 5 1 0,2 (0,5)* 2 2 0,1 2 3 0,01 2 4 0,01 2 5 0,01 2 6 0,1 3 7 45,0 3 8 1,5 3 1 0,1 2 0,06 2 0,01 2 0,002 2 2 0,0001 ** 1 4,0 - 2 3,0 - 1 2 - 2 0,5 (1,5)*** - 3 20 (35) - 4 2 - 5 6,5-8,6 - 6 1000 (1500) - 7 7 (10) - 8 250 (500) 4 9 250 (350) 4 10 1,0 3 11 0,1 3 12 0,3 3 13 0,0003 4 80-100 100-125 120-150 150-200 200-250 250-400 50-75 75-100 250-300 15 125-180 15-20 30-60  
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalizaciya-ta-ii-negativniy-vpliv.html
"Глобалізація та її негативний вплив"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/f6b3626260fea12c375bb73827b84a12.ppt
files/f6b3626260fea12c375bb73827b84a12.ppt
LOGO LOGO 1 2 3 1 2 3 4 7 077, 677 8 924, 255 14 264, 580 126,1 159,8 -52,2 -119,6 2 568, 333 2 650, 000 3 355, 833 103,2 126,6 -6,4 -53,2 290 791,7 302 733,3 407, 475 104,1 134,6 -8,2 -69,2 1 495, 157 1 583, 688 2 352, 410 105,9 148,5 -11,8 -97 1 417,6 1 425,1 1 958,8 100,5 137,5 -1 -75 102,6 96,6 +2,6 -3,4 +1,3 -1,7 101,4 112,6 +1,4 +12,6 +0,7 +6,3 101,6 97,5 +1,6 -2,5 +0,8 -1,25 103,5 70,27 +3,5 -29,75 +1,75 -14,87 131,5 96,5 +31,5 -3,5 +15,7 -1,75
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalni-problemi.html
"Глобальні проблеми"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/46/dc68ba4eb03c9a5356892711de8a1a45.ppt
files/dc68ba4eb03c9a5356892711de8a1a45.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalni-problemi-ekologii-harakteristika-seredovischa-prozhivannya-lyudini0.html
Глобальні проблеми екології. Характеристика середовища проживання людини.
https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/02e863d8d4f7b66d1d825c79e676b44c.ppt
files/02e863d8d4f7b66d1d825c79e676b44c.ppt
1
https://svitppt.com.ua/ekologiya/grunt-ta-zdorovya-ekologichni-problemi-ta-sanitarna-ohorona-gruntu0.html
Грунт та здоров'я. Екологічні проблеми та санітарна охорона грунту.
https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/89b2d8e2cc1c2f9b250c649412305bc3.ppt
files/89b2d8e2cc1c2f9b250c649412305bc3.ppt
0,001-0,0001 0,1-0,001 0,01-0,001 1,0-0,01 50000-1000000 1000-50000 11 - 100 1 - 10 0 11 - 100 1 - 10 0 10 - 30 5 - 10
https://svitppt.com.ua/ekologiya/energozberezhennya0.html
Енергозбереження
https://svitppt.com.ua/uploads/files/22/49bbfe7f381c9db8d6b27c9e1668116c.ppt
files/49bbfe7f381c9db8d6b27c9e1668116c.ppt
1 2 3 5 4 1 2 3 4 128 300,0 451.50 1300 1100,0 500,00 1827 365,4 77,95 - 100 - 3255 1865,4 1029,45 0,0326 0,0187 0,0103
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekosistemologiya.html
Екосистемологія
https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/28a2c27e861737b8352c6865968ebe1e.ppt
files/28a2c27e861737b8352c6865968ebe1e.ppt
1 2 3 4 5 F 1 F 2 F 3 F 4 F 1 F 2 F 3 F 4 < > < > 0
https://svitppt.com.ua/ekologiya/karpatskiy-biosferniy-zapovidnik2.html
Карпатський біосферний заповідник
https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/f1883008c170f8c32729e39d85a09544.ppsx
files/f1883008c170f8c32729e39d85a09544.ppsx
null
https://svitppt.com.ua/ekologiya/international-union-for-conservation-of-nature.html
International Union for Conservation of Nature
https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/8b6324cdc0a92aa9cc0c23da0e848a67.ppt
files/8b6324cdc0a92aa9cc0c23da0e848a67.ppt
International Union for Conservation of Nature
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalne-poteplinnya-scho-za-nim-krietsya.html
Глобальне потепління: що за ним криється
https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/5efae3f0ba5a6ec5840a4a4e30b16580.ppt
files/5efae3f0ba5a6ec5840a4a4e30b16580.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalni-naslidki-posuhi-r-dlya-ukraini-ta-globalnih-rinkiv-poglyad-fa.html
Глобальні наслідки посухи 2012 р. для України та глобальних ринків: погляд FAPRI
https://svitppt.com.ua/uploads/files/40/db831e4207246c52ecef9e1dba9f403b.ppt
files/db831e4207246c52ecef9e1dba9f403b.ppt
Click to edit Master title style Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level Click to edit Master title style Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level Click to edit Master title style Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level Click to edit Master title style Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level Click to edit Master title style Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level 2011/12 2012/13 1110,1 -38,8 323,7 284,2 -39,5 66,1 56,9 -9,2 695,0 653,0 -42 101,1 64,0 -37,1 54,4 61,8 7,4 The world wheat price was $144.9 per mt in 2003/04, and it is projected to decrease in 2004/05 to $140.8 per mt with the recovery in area and production, particularly in the EU-15, Eastern European, and FSU countries. The average annual growth rate of the wheat price is 0.24%. The stocks-to-use ratio was 21.5% in 2003/04, and it is projected to continue its downward trend though at a slower pace, reaching 18.7% in 2013/14. Drought and dry conditions reduced the EU-15 wheat harvest in 2003/04 to 91 mmt. A recovery of 11.7 mmt is projected in 2004/05 with the aid of a lower set-aside rate. Production in the EU-15 reaches 107.2 mmt in 2013/14. Although Argentine producers partly switch to soybeans in 2004/05, production resumes later and reaches 20.9 mmt in 2013/14. Canadian production is projected to reach 30.7 mmt in 2013/14, with Australian production at 28.3 mmt in 2013/14. Driven by strong consumption demand, coupled with recent drought in India and decreased area in China, global rice stocks in 2003 dropped to their lowest levels in 20 years. The stocks-to-use ratio was at a record low of 20.1%. Consequently, international rice prices broke the $200 mark in 2003 after three years of weakness. Over the baseline, the rice stocks-to-use ratio remains low, and the international (Thai) price trends upward, reaching $326 per mt by 2013. Still recovering from recent drought in India, world rice area gains 3.0 mha in 2004. Over the next decade, global rice area grows only slightly, at 0.3% annually, ranging between 153 mha to 155 mha. Thus, yield growth is expected to be the main source of the growth in rice output over the same period. The world rice yield improves an average of 1.0% annually over the baseline as a result of continued development and adoption of higher-yielding varieties. In 2003/04, large releases of stocks increased supply much more than demand, causing a drop in the corn price. In 2004/05, stocks are released at a lower rate, putting pressure on the supply despite increasing production. Thus, the corn price increases in 2004/05 by 1.6% to $105.2 per mt. The stocks-to-use ratio was 10.5% in 2003/04; it decreases to 8.8% in 2013/14. World oilseed prices climbed strongly in 2003/04 as demand grew faster than supply. All oilseed prices are expected to fall significantly next year under the pressure of record supplies. Another price decline is expected for the 2005/06 season. Oilseed prices recover slightly after that before settling on a declining path for the remainder of the outlook period as production expansion outpaces demand growth. In the long run, prices are expected to keep their established relationships. World soybean production reaches 273 mmt by 2013/14, an increase of 37% over the current year. In 2009/10, Brazil overtakes the U.S. as the largest soybean producer in the world. At the end of the outlook period it holds a 35% share. The U.S share drops to 30%. World soybean production becomes even more concentrated: the top three producer countries increase their production share from 82% to 85%.
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalne-poteplinnya-scho-za-nim-krietsya-dlya-svitu.html
Глобальне потепління: що за ним криється для світу
https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/ec554b0454533db59a7a361671711253.ppt
files/ec554b0454533db59a7a361671711253.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/grunti-v-ridnomu-krai.html
Грунти в рідному краї
https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/f7588fba7f8ee40e9b8810cc5487273a.ppt
files/f7588fba7f8ee40e9b8810cc5487273a.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/kiivmoe-misto-i-meni-v-nomu-zhiti.html
Київ-моє місто і мені в ньому жити
https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/9f7a37ddb00e10a02d25884a5b783df0.ppt
files/9f7a37ddb00e10a02d25884a5b783df0.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/gigiena-gruntu.html
Гігієна грунту
https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/589f708c77de3391a5b975e0b3e732cf.ppt
files/589f708c77de3391a5b975e0b3e732cf.ppt
- 13 1-2 0,5-3,0 1-2 1,5-5,0 2-3 0,001-0,0001 0,1-0,001 0,01-0,001 1,0-0,01 50000-1000000 1000-50000 11 - 100 1 - 10 0 11 - 100 1 - 10 0 10 - 30 5 - 10 - - - - - - - 0,001-0,0001 0,1-0,001 0,01-0,001 1,0-0,01 50000-1000000 1000-50000 11 - 100 1 - 10 0 11 - 100 1 - 10 0
https://svitppt.com.ua/ekologiya/finansuvannya-regionalnoi-sistemi-upravlinnya-tverdimi-pobutovimi-vidh.html
ФІНАНСУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ГАЛУЗІ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/16d73d9b767fff2e95d6b5ffe8fa5c26.ppt
files/16d73d9b767fff2e95d6b5ffe8fa5c26.ppt
16 1953 16 - 12 - 12 - 12 - 12 1989 12 - 9 1992 9 - 22,5 542,5 120 20 42 350 30,5
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalne-poteplinnya-i-yogo-naslidki.html
ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ І ЙОГО НАСЛІДКИ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/d3cec240fd2950a55dbe9d35720f59f7.ppt
files/d3cec240fd2950a55dbe9d35720f59f7.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/holodilnik-mi-i-dovkillya-.html
ХОЛОДИЛЬНИК , МИ І ДОВКІЛЛЯ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/f3018200938036aaecb97ecb89201b0b.ppt
files/f3018200938036aaecb97ecb89201b0b.ppt
  http://serg-mns.narod.ru/Analit.htm http://www.nio-holod.com.ua/at_holod_02_2004.doc http://suslovsn.boom.ru/AXC.htm http://kpi.ua/maxnv/OPYSY_PROG/eaphv.pdf http://www.health-medix.com/articles/liki_ukr/2009-10-04/Sagaidak-Nikityuk.pdf http://www.uazakon.com/documents/date_4u/pg_iocsxo/pg2.htm  
https://svitppt.com.ua/ekologiya/klasifikaciya-ekochinnikiv.html
Класифікація екочинників
https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/d082e974e7688b5079d71c8cdd76e8ac.ppt
files/d082e974e7688b5079d71c8cdd76e8ac.ppt
10% 45% 45% Iz = I0 × e-lk F = Iz / I0
https://svitppt.com.ua/ekologiya/himichniy-sklad-atmosfernogo-povitrya-ta-yogo-gigienichne-znachennya-d.html
Хімічний склад атмосферного повітря та його гігієнічне значення. для людини
https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/e4ccc97bed367f2384464e3027d49d1f.ppt
files/e4ccc97bed367f2384464e3027d49d1f.ppt
3,4-4,7 15,4-16 79,2 0,03-0,04 20,7-20,9 78,97 N 60% 17% 13% 60% 27% 14% 9%
https://svitppt.com.ua/ekologiya/istoriya-incidentu-na-aes-davisbesse-ssha-z-vidmovoyu-sistemi-zhivilno.html
Історія інциденту на АЕС Davis-Besse (США) з відмовою системи живильної води 9 червня 1985р.
https://svitppt.com.ua/uploads/files/41/db9de0af7049b53fafcdc086737e15af.ppt
files/db9de0af7049b53fafcdc086737e15af.ppt
Back up
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekologichna-situaciya-v-ukraini1.html
"Екологічна ситуація в Україні"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/ba37fb3ba843c313a566b98c156fac57.ppt
files/ba37fb3ba843c313a566b98c156fac57.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekomerezhi.html
"Екомережі"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/88807c7dfbe0555234d6a47236402fec.ppt
files/88807c7dfbe0555234d6a47236402fec.ppt
1898 33307,6 1996 5344,2 1990 3766,2 2009 30872,8 1996 1675,7 1998 450,1 1923 2027 1979 2872 1923 44175 1968 2122 1990 10521 1973 240 2009 882,9 1998 1592,3 1968 20104 1984 2084,5 1999 42288,7 2001 2975,7 1961 3335,6 1973 14523
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalni-problemi-lyudstva13.html
"Глобальні проблеми людства"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/f604b90743a9c386c2502a715ada7b73.ppt
files/f604b90743a9c386c2502a715ada7b73.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalni-ekologichni-problemi.html
Глобальні екологічні проблеми
https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/298997a99f27883d062f00191c7c1ac3.ppt
files/298997a99f27883d062f00191c7c1ac3.ppt
+++ +++ +++ +++ + ++ ++ ++ - + + +++ ++++ +++ +++ +++ - ++ ++ ++++ - +++ ++ +++ - ++ + ++++ - +++ ++ ++++ - - + ++ - ++ + +++ image1.gif
https://svitppt.com.ua/ekologiya/holodilnik-mi-i-dovkillya.html
ХОЛОДИЛЬНИК , МИ І ДОВКІЛЛЯ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/2352e31ed72f56f6772502f81f3da5d2.ppt
files/2352e31ed72f56f6772502f81f3da5d2.ppt
  http://serg-mns.narod.ru/Analit.htm http://www.nio-holod.com.ua/at_holod_02_2004.doc http://suslovsn.boom.ru/AXC.htm http://kpi.ua/maxnv/OPYSY_PROG/eaphv.pdf http://www.health-medix.com/articles/liki_ukr/2009-10-04/Sagaidak-Nikityuk.pdf http://www.uazakon.com/documents/date_4u/pg_iocsxo/pg2.htm  
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekologichniy-populyaciyniy-ta-sistemniy-pidhodi-doslidzhennya-zhivogo.html
Екологічний, популяційний та системний підходи дослідження живого
https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/e90fff777b8b6578e21efe7b3b0c2202.ppt
files/e90fff777b8b6578e21efe7b3b0c2202.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/himiya-v-ekologii.html
Хімія в екології
https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/893c48b1fb4954bbd5b668addfb6a90d.ppt
files/893c48b1fb4954bbd5b668addfb6a90d.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekologiya.html
ЕКОЛОГІЯ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/3836804a16c91889f3d7c7024417ec06.ppt
files/3836804a16c91889f3d7c7024417ec06.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalni-problemi-lyudstva-gidrosfera.html
"Глобальні проблеми людства: Гідросфера"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/61/7b1e373b0aadf6d44ad15a87a4c41bf9.ppt
files/7b1e373b0aadf6d44ad15a87a4c41bf9.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/krugoobig-vodi-v-prirodi2.html
Кругообіг води в природі
https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/19a4fda4e0ad91fa0b377b99ad32d07a.ppt
files/19a4fda4e0ad91fa0b377b99ad32d07a.ppt
8% 15% 11% 13% 25% 35% 13% 8% 60% 36% 5% 26% 6% 1% * * * * * * * * * * 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
https://svitppt.com.ua/ekologiya/kompleksna-rekonstrukciya-sistemi-energozabezpechennya-mista-m-vugledar-z-vikoristannyam-vidnovlyuvalnih-energoresursiv-ta-vprovadzhennyam-kogeneracii.html
Комплексна реконструкція системи енергозабезпечення міста м. Вугледар з використанням відновлювальних енергоресурсів та впровадженням когенерації
https://svitppt.com.ua/uploads/files/24/14c9a56fce5383e218e2b8ca22730754.ppt
files/14c9a56fce5383e218e2b8ca22730754.ppt
Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level
https://svitppt.com.ua/ekologiya/klimatichni-diagrami.html
"Кліматичні діаграми"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/61/252d5864fa42b6fece8226f6b88113e5.ppt
files/252d5864fa42b6fece8226f6b88113e5.ppt
+30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 1703 +30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 +30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 1703 1408 43 712 685 +30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 1703 +30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 1408 43 +30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 +30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 712 +30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 1008 +30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 685 +30 +20 +10 0 -10 -20 250 200 150 100 50 0 247
https://svitppt.com.ua/ekologiya/lyudina-i-biosfera.html
Людина і біосфера
https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/4c5c0b8c8aea413aa2e6348feac2ed79.ppt
files/4c5c0b8c8aea413aa2e6348feac2ed79.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalna-ekologichna-problema-lyudstva.html
"Глобальна екологічна проблема людства"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/6fc317dd117ad0460c9600b642aeaa82.ppt
files/6fc317dd117ad0460c9600b642aeaa82.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalne-poteplinnya-scho-za-nim-krietsya2.html
"Глобальне потепління: що за ним криється"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/83e23aa6988979fc10ddad708c1d34cc.ppt
files/83e23aa6988979fc10ddad708c1d34cc.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/koncepciya-stiykogo-rozvitku.html
КОНЦЕПЦІЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/36/0d7319fb6b141ef7d8b8a5c30c910421.ppt
files/0d7319fb6b141ef7d8b8a5c30c910421.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekologiya-dnipropetrovskoi-oblasti.html
"Екологія Дніпропетровської області"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/123545290b62d968944b0cacfb851a35.ppt
files/123545290b62d968944b0cacfb851a35.ppt
Cliquez pour modifier le style du titre Cliquez pour modifier les styles du texte du masque Deuxième niveau Troisième niveau Quatrième niveau Cinquième niveau
https://svitppt.com.ua/ekologiya/lyudina-biosocialniy-vid.html
Людина - біосоціальний вид
https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/01059c38b8a6da83e841119940ca0f70.ppt
files/01059c38b8a6da83e841119940ca0f70.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/nadzvichayni-situacii-tehnogennogo-harakteru1.html
"Надзвичайні ситуації техногенного характеру"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/79bcfef6f84ade3789646e16584a7570.ppt
files/79bcfef6f84ade3789646e16584a7570.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/indikaciya-antropogennogo-zabrudnennya-rsarzhinka-za-dopomogoyu-makrof.html
Індикація антропогенного забруднення р.Саржинка за допомогою макрофітів
https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/43eebcb00313efd7a7f3a5b0dd350fb9.ppt
files/43eebcb00313efd7a7f3a5b0dd350fb9.ppt
+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 10 20 20 0 5 2 2 0 1 4 12 15 2 1 1000 1100 1100 90 950 100 0,5 105 45 17,0 3,3 1,2 0,1 0,08 0,0005
https://svitppt.com.ua/ekologiya/informaciyna-politika-ukraini-z-pitan-podolannya-naslidkiv-chornobilsk.html
Інформаційна політика України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Шляхи та механізми реалізації програм
https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/55ef328e5e2fc61d4fc1c99c8feca953.ppt
files/55ef328e5e2fc61d4fc1c99c8feca953.ppt
Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level
https://svitppt.com.ua/ekologiya/litosfera2.html
літосфера
https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/5a5b7315f6d476f43f078affb403a76b.ppt
files/5a5b7315f6d476f43f078affb403a76b.ppt
7% 93% 40% 40% 3% 12% 5% 100% 2 3,5 VI 3 V 1,5 IV 30 III 3 II 57 I 1,0 1,0 10 160 23 2,0 4,0 0,05 3,0 0,5 130 0,5 0,3 2,0 2,1 0,05 20 0,5 0,02 1,0 >100 25 0,7-0,8 0,001-0,0001 0,01-0,001 11-100 10-25 0,85-0,98 0,01-0,001 1-0,01 0,98-1 1 0 0 7 -7,5 5 -6,5 3 -4,5
https://svitppt.com.ua/ekologiya/nadzvichayni-situacii-prirodnogo-i-tehnogennogo-harakteru.html
"Надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/c9bdfa043e77ad4ffa162b58c808d6b4.ppt
files/c9bdfa043e77ad4ffa162b58c808d6b4.ppt
0,478 0,447 0,379 0,356 0,256 0,257 0,286 0,248 0,247 0,246 0,245 0,238 0,235 0,206 0,204 0,191 0,188 0,168 0,149 0,141 0,135 0,125 0,087 0,049 0,098 t = 293 0 C t = 267 0 C
https://svitppt.com.ua/ekologiya/lyudina-i-klimat1.html
Людина і клімат
https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/71368a0bef4d3c92f7f3e1d85279ad77.ppt
files/71368a0bef4d3c92f7f3e1d85279ad77.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/lyudina-hto-ti-na-zemli0.html
Людина, хто ти на Землі?
https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/c1fa2dbe3331c37849123d35bda7385f.ppt
files/c1fa2dbe3331c37849123d35bda7385f.ppt
. . . .
https://svitppt.com.ua/ekologiya/nesi-dobro-u-svit-prirodi.html
Неси добро у світ природи
https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/5e416813c3acc93ba281ab3215814099.ppt
files/5e416813c3acc93ba281ab3215814099.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ohorona-prirodi.html
Охорона природи
https://svitppt.com.ua/uploads/files/10/55e370e5a9171cb317f9e909ae7e1623.ppt
files/55e370e5a9171cb317f9e909ae7e1623.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/mali-riki-ukraini-ta-ih-ekologichniy-stan.html
Малі ріки України та їх екологічний стан
https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/6fc8ac52e64fce1850fbadc775fd9a3f.ppt
files/6fc8ac52e64fce1850fbadc775fd9a3f.ppt
1 2 3 4 5 6 1 1 8
https://svitppt.com.ua/ekologiya/lyudina-i-biosfera-ohorona-biosferi1.html
"Людина і біосфера. Охорона біосфери"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/76e8230bffa9f9f8760670f4e6f976a6.ppt
files/76e8230bffa9f9f8760670f4e6f976a6.ppt
https://svitppt.com.ua/chitannya/zakriplennya-znan-pro-zvukove-znachennya-bukvi-a1.html
Закріплення знань про звукове значення букви «а»
https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/4efa4c89cedf7e9cbbb8f04c519166cc.ppt
files/4efa4c89cedf7e9cbbb8f04c519166cc.ppt
] [ ] [ ] [ ] [ ] [ ] [ ] [ ] [
https://svitppt.com.ua/ekologiya/metod-vihrovoi-kovariacii0.html
МЕТОД ВИХРОВОЇ КОВАРІАЦІЇ
https://svitppt.com.ua/uploads/files/19/fa68be580ed59e0299ea217b1c910fd4.ppt
files/fa68be580ed59e0299ea217b1c910fd4.ppt
Yuriy Posudin Environmental Monitoring with Fundamentals of Metrology Lecture 5 EDDY COVARIANCE mV ( 1 ) ( 2 ) ( 3 ) ( 4 ) An example of the daily Evapotranspiration measurements made at the South Valley (Shirk) site LI-7500 Open-Path Gas Analyzer Weather Station Eddy Covariance Measurement Eddy Covariance Network Eddy Covariance Network A schematic diagram of the air sampling system used to determine the CO2 and H2O mixing ratios for flux calculations.
https://svitppt.com.ua/ekologiya/mi-diti-planeti-zemlya.html
Ми - діти планети Земля
https://svitppt.com.ua/uploads/files/14/79ee4d7291c2e11e93ef2912123f15ec.ppt
files/79ee4d7291c2e11e93ef2912123f15ec.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalni-problemi-lyudstva3.html
Глобальні проблеми людства
https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/0a8a64088591b8d1a022feb9fe7b76c4.ppt
files/0a8a64088591b8d1a022feb9fe7b76c4.ppt
? ? ? ?
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ocinka-landshaftnoekologichnogo-profilyu-lisostepovoi-zoni-ukraini-z-vikoristannyam-suchasnih-indeksiv-ta-indikatoriv-msa-lccd-na-prikladi-vp-nubip-ukraini-velikosnitinske-ndg-im-ovmuzichenka.html
Оцінка ландшафтно-екологічного профілю Лісостепової зони України з використанням сучасних індексів та індикаторів (MSA, LCCD) (на прикладі ВП НУБіП України Великоснітинське НДГ ім. О.В.Музиченка)
https://svitppt.com.ua/uploads/files/12/eba58b7ac403739d9b385c52c9fa51eb.ppt
files/eba58b7ac403739d9b385c52c9fa51eb.ppt
1 2 3 4 5 6 7 21 19 18 18 21 20 20 20 29 MSA 23 26 21 16 18 21 16 21 12 8 9 10 11 1 2 3 4 5 21 19 18 18 21 20 20 20 29 MSA 23 26 21 16 18 21 16 21 12 8 9 10 11 2 3 5 6 7 21 19 18 18 21 20 20 20 29 MSA 23 26 21 16 18 21 16 21 12 8 9 10 7 7 8 21 19 18 18 21 20 20 20 29 MSA 23 26 21 16 18 21 16 21 12 9 10 11 12
https://svitppt.com.ua/ekologiya/leykoz-sibirka-hvoroba-layma1.html
“Лейкоз”, “Сибірка”, “Хвороба Лайма”
https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/35a7f42ae59d202bf16f74ddb88f905e.ppt
files/35a7f42ae59d202bf16f74ddb88f905e.ppt
DECODE study (Diabetes Epidemiology Collaborative Analyses Of Diagnostic in Europe) Apidra® Insulin Glulisine GLARGIN 16 41 60 34 70 54 21 69 63 HbA1C 1. DCCT Research Group. N Engl J Med. 1993;329:977-986; 2. Ohkubo Y, et al. Diabetes Res Clin Pract. 1995;28:103-117; 3. UKPDS Group 33. Lancet. 1998;352:837-853. Glu Thr Lys Thr Tyr Phe Phe Gly Arg Glu Gly Cys Val Leu Tyr Leu Ala Val Leu His Ser Gly Cys Leu His Gln Asn Val Phe B1 Asn Cys Tyr Asn Glu Leu Gln Tyr Leu Ser Cys Ile Ser Thr Cys Cys Gln Glu Val Gly A21 B30 Pro Ile Gly Ile Thr Ala Val Ala Ala Ile Thr Thr 18-24 18-24 16-20 16-20 5-8 20 4 - 6 Detemir5,6,7 13 - 20 4 - 8 Lente1 3 - 4 1 - 2 Insulin lispro/aspart1 3 - 44 1 - 23 Insulin glulisine 10 - 20 1- 4 Insulin NPL/lispro 75/258 16 - 20 1 - 4 Insulin aspart 70/309 <20 8 - 14 Ultralente1 24 Insulin glargine 1 13 - 16 5 - 7 NPH1 6 - 8 2 - 4 Regular human insulin1 1. Leahy JL. In Insulin Therapy. Leahy JL and Cefalu WT (Eds.) New York, NY: 2002:87-112; 2. Becker R, Frick A. HMR1964A-1009. CSR No. F2001CLN0373, Phase I Clinical Development. Frankfurt, Germany: Sanofi Aventis Pharma Deutschland GmbH; 2003; 3. Rave K, et al. Diabetes. 2004;53 (suppl 2):A143; 4. Burger F, et al. Diabetes. 2004;53 (suppl 2):A557; 5. Heinemann L, et al. Diabet Med. 1999;16:332-338; 6. Goldman-Levine and Lee. Ann Pharmacother. 2005 March, Volume 39. Published online. 18 Jan 2005, www.theannals.com, DOI 10.1345/aph.1E334; 7. Pieber TR, et al. Diabetes. 2002;51(suppl 2):A53; 8. Humalog® Mix75/25 USPI; 9. Feher MD, Bailey CJ. Br J Diabetes Vasc Dis. 2004;4:39-42. Introduction 06.00 10.00 14.00 18.00 22.00 02.00 06.00 800 700 600 500 400 300 200 100 06.00 10.00 14.00 18.00 22.00 02.00 06.00 800 700 600 500 400 300 200 100 06.00 10.00 14.00 18.00 22.00 02.00 06.00 800 700 600 500 400 300 200 100 1. Monnier L. Is postprandial glucose a neglected cardiovascular risk factor in type 2 diabetes? Eur J Clin Invest 2000;30(Suppl 2):3-11. < 7.8 7.8-11.0 >11.0 0.0 0.5 1.0 1.5 2.0 2.1 1.5 1.0 16 ± 1 641 ± 51 81 ± 9 156 ± 16 587 ± 50 100 ~ 11 0.9 ~ 27 ~18 - 46 Insulin detemir 783 ± 13 7.5 60 ± 3 86 ± 3 Insulin glargine 58 ± 22 0.9 101 ± 2 92 ± 6 Insulin aspart 66 ± 10 1.9 82 ± 3 84 ± 6 Insulin lispro 975 ± 173 2.9 207 ± 14 205 ± 20 B10 Asp 100 1 100 100 Human insulin Adapted from P. Kurtzhals, et al. Diabetes 2000;49:999. Glu Thr Lys Thr Tyr Phe Phe Gly Arg Glu Gly Cys Val Leu Tyr Leu Ala Val Leu His Ser Gly Cys Leu His Gln Asn Val Phe B1 Asn Cys Tyr Asn Glu Leu Gln Tyr Leu Ser Cys Ile Ser Thr Cys Cys Gln Glu Val Ile Gly A21 B28 B30 Asp Pro Asp (pmol/l) Heinemann L et al. Diabet Med 1996;13:683 1.0 2.0 3.0 4.0 5.0 6.0 * * 4,3 5,4 4,5 5,1 0 0.01 0.02 0.03 0.04 0.05 0.06 0.07 0.08 0.09 0.1 -72% 0 0.5 1 1.5 2 2.5 3 3.5 ** * * - p<0.5 ** -p<0.005 Colagiuri S., Heller S., Vaaler S., Wolffenbuttel BHR. et al. Poster presented at EASD, Glasgow, September 2001: P805. 0 10 20 30 40 50 60 70 06.00 09.00 12.00 15.00 18.00 21.00 24.00 03.00 06.00 Adapted from Polonsky et al. 1988 Frick AD, et al. Diabetes. 2004;53 (suppl 2):A124. N=18 0 120 240 360 480 600 1 2 3 4 5 6 Phase I: PK/PD (Study 1010) Insulin glulisine Insulin lispro Regular human insulin GIR (mg.kg-1.min-1) 60 0 Phase I: PK/PD 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 1004 1004 1004 1009 1012 1012 1008 1008 1011 1005 1006 1013 1009 1010 1017 1011 1006 * * Frick AD, et al. Glulisine Phase I PK meta-analysis, Module 5 Clinical (D120), Sanofi Aventis 2004. 500 600 700 800 900 1000 1100 1200 1300 1400 1500 1600 1700 1800 1900 2000 * * Phase I: PK/PD 1004 1004 1004 1009 1012 1012 1008 1008 1011 1005 1006 1013 1009 1010 1017 1011 1006 Frick AD, et al. Glulisine Phase I PK meta-analysis, Module 5 Clinical (D120), Sanofi Aventis 2004. £15 20 - 25 ³30 62 16 21 Overmann H, Heinemann L. Diabetes Res Clin Prac. 1999;43:137-142. Phase I: PK/PD 0 10 20 30 40 50 60 70 Phase III: Study 3004 (Pre- and Postmeal in Type I DM) 7 8 9 10 * * Garg S, et al. Diabetes. 2004;53 (suppl 2):A125. 126 144 162 180 Phase III: Study 3001 (Insulin Glulisine vs Insulin Lispro in Type 1 DM) 12 26 Insulin glulisine Insulin lispro 7.70 7.65 7.60 7.55 7.50 7.45 7.40 7.35 7.30 7.25 7.20 3001 Clinical Study Report (2003) section 7.2.1 0 10 20 30 40 50 60 Incidence (%) Phase III: Study 3002 (Insulin Glulisine vs RHI in Type 2 DM) Dailey G, et al. Diabetes Care. 2004;27(10):2363-2368. Dreyer M, et al. Diabetes. 2004;53 (suppl 2):A123. 0 10 20 30 40 50 60 70 80 Insulin glulisine Insulin lispro Phase III: Study 3001 (Insulin Glulisine vs Insulin Lispro in Type 1 DM) P=0.0001 Basal dose Prandial dose P=NS Insulin glulisine Insulin lispro HbA1C P=NS Total dose P=0.0123 Dreyer M, et al. Diabetes. 2004;53 (suppl 2):A123. Phase III: Study 3001 (Insulin Glulisine vs Insulin Lispro in Type 1 DM) -2.0 -1.5 -1.0 -0.5 0.0 0.5 1.0 1.5 2.0 (+1.01) (+1.82) (+0.12) (-1.07) (-0.81) 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 0.5 1.0 1.5 2.0 0 3 6 8 11 mg·Kg -1 ·min -1 mmol ·Kg -1 ·min -1 0.05 0.10 0.15 0.20 0.05 0.10 0.15 0.20 mU·Kg -1 ·min -1 mU·Kg -1 ·min -1 (N=24) Mean±SD 0 0 0 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 0 20 40 60 80 100 120 0 20 40 60 80 100 120 (N=24) Mean±SD p = 0.0776 0.03 0.01 p = 0.0067 0.76 0.32 p = 0.0009 4.40 2.27 p < 0.0001 6.34 2.98 P Janka, Diabetes Care 28: 254-259, 2005 30% 30% Chan J, Abrahamson MJ. Mayo Clin Proc. 2003;78:459-467. Introduction HbA1c HbA1c 72 108 144 180 216 4 6 8 10 12 (N=24) Mean±SD 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 0 4 8 12 16 20 24 0 17 33 50 67 84 100 HbA1c (%) Triple Therapy4 APOLLO6 LAPTOP2 T-T-T1 LANMET3 INITIATE7 INSIGHT5 Home P, et al. Diabetes Care 2004;27:1081-7. Russell-Jones D, et al. Clin Ther 2004;26:724-36. De Leeuw I, et al. Diabetes Obes Metab 2005;7:73-82. Pieber T, et al. Diabet Med 2005;22:850-7. Hermansen K, et al. Diabetologia 2004;47:622-9. Vague P, et al. Diabetes Care 2003;26:590-6. Standl E, et al. Diabetes Technol Ther 2004;6:579-88. Pieber T, et al. Diabetologia 2005;48(suppl 1):A92. Abstract 242. Hermansen K, et al. Diabetes Care 2006;29:1269-74. T1-basal bolus T2-Detemir T2- Detemir + Bolus Home Russell-Jones De Leeuw Pieber Hermansen Vague Standl Pieber Hermansen Study 1337 Study 1166 Study 1373 Haak Raslova * * * Thr Glu Lys Val Phe Asn Glu Leu Gln Tyr Leu Ser Cys Ile Ser Cys Cys Gln Glu Val Ile Gly Tyr Cys Asn Lys Pro Thr Tyr Phe Phe Arg Gly Glu Gly Cys Val Leu Tyr Leu Ala Val Leu His Ser Gly Cys Asn Gln Leu His B1 A21 A1 B29 Thr 8.55% 8.74% 8.52% 0.85% 0.82% 0.65% 7.75% 7.78% 7.94% HbA1c HbA1c 10 8 6 4 2 0 18% 39% 16% 50% * * * *p< 0.05 0 0.2 0.4 0.6 0.8 1 1.2 Kolendorf et al. Diabetologia 2004 6 .6 4.3 0 1 2 3 4 5 6 7 * 8.2 8.4 8.6 8.8 9 -2 2 6 10 14 18 22 26 HbA1c (%) HbA1c 0.0 5.0 10.0 15.0 20.0 12:00 4:00 8:00 12:00 4:00 8:00 12:00 25 20 15 10 5 0 06:00 08:00 10:00 12:00 14:00 16:00 18:00 20:00 22:00 00:00 02:00 04:00 06:00 25 20 15 10 5 0 06:00 08:00 10:00 12:00 14:00 16:00 18:00 20:00 22:00 00:00 02:00 04:00 06:00 Russell-Jones D et al. Clinical Therapeutics 26(5),2004: 724-736 HbA1c DCCT. Diabetes Care 1988;11:567-73 and Purnell et al. JAMA 1998;280:140-46 p = 0.024 -0.5 0 0.5 Russell-Jones D et al. Clinical Therapeutics 26(5),2004: 724-736 Bolli, et al. Diabetologia. 1999; 42:1151-1167. 1,0 0,6 0,3 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 0.9 1.0 12-13 13-14 14-15 15-16 16-17 17-18 18-19 19-20 20-21 21-22 22-23 23-00 00-01 01-02 02-03 03-04 04-05 05-06 06-07 07-08 08-09 09-10 10-11 11-12 G. Scheiner, B.A. Boyer. Diabetes Research and Clinical Practice:69 (1)2005;14 - 21 25-30 10-15 10-15 10-15 15-20 15-20 25-30 (40) 10-15 15-20 15-20 20-25 10-10 25-30 20-25 35-40 90 80 70 60 50 40 30 20 Turner RC et al. JAMA. 1999;281:2005-2012. 0 10 20 30 40 50 60 HbA 1c <7% (%) 0 3 6 9 12 15 0 2.5 5.0 7.5 10.0 1986 1990 1990 1998 1998 1995 1989 1984 1980 100% 98% 201 1977 - 1979 100% 97% 147 1975 - 1976 >99% 90% 1119 1959 - 1974 >99% 86% 900 > 99% 54% 128 67% 40% 10 1898 - 1915 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 0.9 1.0 12-13 13-14 14-15 15-16 16-17 17-18 18-19 19-20 20-21 21-22 22-23 23-00 00-01 01-02 02-03 03-04 04-05 05-06 06-07 07-08 08-09 09-10 10-11 11-12 G. Scheiner, B.A. Boyer. Diabetes Research and Clinical Practice:69 (1)2005;14 - 21 In recent years, analogues of human insulin have been designed with modified pharmacokinetic profiles in an attempt to better re-create the prandial and basal aspects of the physiological insulin profile. Rapid-acting analogues include insulin aspart (NovoRapid) and insulin lispro (Humalog). Basal insulin analogues have been more elusive to develop and hence are a newer addition to the therapeutic armamentarium. The desired properties are listed. Another reason why a new basal insulin analogue may be desirable concerns receptor interaction profiles. This is important because changes in the structure of the insulin molecule relative to human insulin may affect receptor interaction in unexpected ways. An increased residence time at the insulin receptor or an increased affinity for IGF-I receptors may increase the mitogenic potential of the analogue hormone; such pharmacological effects were associated with carcinogenicity in rodents with the prototype insulin analogue, Asp B10. Thus, concerns about the risk of cancer and retinopathy have been debated when insulin analogues have increased insulin receptor residence times or act as IGF-I receptor agonists, as is the case for insulin glargine. In the case of insulin detemir, the ratio of insulin receptor affinity to IGF-I receptor affinity is not increased relative to insulin receptor affinity, and this is reflected in a low mitogenic potency in a human cancer cell line. We spend most of our lives in the postprandial state. Therefore, the damage of postprandial glucose levels is the damage of diabetes. As this slide shows, the true fasting state exists only in the final 2 hours at the end of the night. 1. Monnier L. Is postprandial glucose a neglected cardiovascular risk factor in type 2 diabetes? Eur J Clin Invest 2000;30(Suppl 2):3-11. THIS SLIDE ANIMATES TO ALLOW EXPLANATION OF THE ENDPOINT IN ADVANCE OF THE NEXT SLIDE This slide shows two, not randomly, selected profiles used to explain the endpoint analysed (the endpoint is calculated as the area between the average interstitial glucose level as indicated by the horizontal line and the actual profile. The second profile shows, a more desirable profile with less fluctuations around the overall mean level References Russell-Jones D et al. Accepted for publication, Clinical Therapeutics A variety of insulin analogues with differing time courses of action are now available. The time to onset and duration of activity, and presence or absence of a peak of action affects clinical application. Rapid-acting analogues such as insulin glulisine counter prandial blood glucose excursions, whereas baseline glucose levels are controlled using long-acting analogues such as insulin glargine. ADDITIONAL INFORMATION Insulin glulisine has a rapid onset and peak of action that is ideal for postprandial glucose clearance. Perceived benefits associated with the use of premixed insulins, whether human or analogue, may be outweighed by limitations associated with their use. Successful premixed insulin preparations (basal plus prandial) would be patient-friendly treatments. Individual variability and unpredictable daily lifestyles, however, require that insulin levels be tailored to day-by-day patient needs. Patients encounter limits with human or analogue insulin premixes. Meta-analyses from multiple pharmacokinetic studies demonstrated consistent insulin glulisine absorption half-life across a variety of study subpopulations, including gender, ethnicity, healthy volunteers, age, obesity, impaired renal function, and T1 and T2 DM. Absorption half-life was similar regardless of insulin glulisine dose (0.1-0.3 U/kg). ADDITIONAL INFORMATION STUDY 1004 Healthy volunteers (comparison of three injection sites) 1005 Patients with T1 DM 1006 Patients with T2 DM 1008 patients with T1 DM (comparison of prandial dose timing) 1009 Healthy volunteers 1010 Healthy volunteers with obesity 1011 Non-diabetic patients with renal impairment 1012 Healthy volunteers 1013 Healthy volunteers 1017 Non-diabetic pediatrics Insulin clearance is consistent across a variety of study subpopulations, including gender, ethnicity, healthy volunteers, age, obesity, impaired renal function, and T1 and T2 DM. Insulin clearance was similar regardless of insulin glulisine dose (0.1-0.3 U/kg). ADDITIONAL INFORMATION STUDY 1004 Healthy volunteers (comparison of three injection sites) 1005 Patients with T1 DM 1006 Patients with T2 DM 1008 patients with T1 DM (comparison of prandial dose timing) 1009 Healthy volunteers 1010 Healthy volunteers with obesity 1011 Non-diabetic patients with renal impairment 1012 Healthy volunteers 1013 Healthy volunteers 1017 Non-diabetic pediatrics Pharmacokinetic data for insulin glulisine supported the rapid-acting profile of insulin glulisine (within the first 2 hours) compared with the short-acting profile regular human insulin in obese individuals. Regular human insulin absorption is adversely affected by thick subcutaneous fat layers in obese individuals (BMI range, 30 kg/m2 to 40 kg/m2). There was a significant positive correlation for insulin lispro and regular human insulin between skin thickness or BMI and Tmax, resulting in a shift to the right in their time-action profiles. No significant correlations were found for insulin glulisine. Insulin glulisine maintains its rapid acting properties in obese individuals. The time to 20% of total AUC and the AUC0-2h (representing the early glucose lowering activity) were respectively: Insulin glulisine: 114 min; 427 mg/dL Insulin lispro: 121 min; 354 mg/dL RHI: 150 min; 197 mg/dL Achieving tight glycaemic control requires good adherence to the prescribed regimen, however, survey data suggest that many patients are non-compliant. To compensate for the delay between subcutaneous injection and onset of action of regular human insulin, an injection time of 30 to 45 minutes prior to eating is recommended to patients. When asked, diabetiologiosts practicing intensive therapy recommend a mean injection time of 23 minutes prior to eating. In practice, most patients with diabetes only use a short interval (less than 15 min) between injection and mealtime. The availability of a rapid-acting insulin such as insulin glulisine, which is effective when given shortly before or soon after meals, is likely to give individuals a range of time to inject prandial insulin and achieve effective glycaemic control. ADDITIONAL INFORMATION Individuals with T1 DM were used in the study. The study included patients and diabetiologists who answered a questionnaire. In an additional study (Howey et al, 1995) using pharmacokinetic modelling, researchers estimate an optimal regular human insulin injection time of 64 minutes prior to a meal. The incidence of all, nocturnal, and severe symptomatic hypoglycaemia for the insulin glulisine and regular human insulin treated groups were similar. This was especially apparent during the latter 12 weeks of the study. Individuals receiving insulin glulisine had greater reductions in HbA1C, i.e. their blood glucose levels were consistently lower. The incidence and rates of hypoglycaemia remained similar for both treatment groups. Insulin glulisine Regular human Insulin All Symptomatic 215/416 (51.7%) 225/420 (53.6%) Nocturnal 89/416 (21.4%) 103/420 (24.5%) Severe 6/416 (1.4%) 5/420 (1.2%) Reductions of mean HbA1C in the groups treated with insulin glulisine and insulin lispro were not statistically different at weeks 12 and 26 The insulin doses were similar at baseline in both treatment groups At end point, the decrease in short-acting insulin doses was similar in both treatment groups (adjusted mean change of -1.07 IU in the insulin glulisine group and -0.81 IU in the lispro group) In contrast, the basal insulin dose remained essentially unchanged in insulin glulisine subjects (adjusted mean change + 0.12 IU) but increased in insulin lispro subjects (adjusted mean change + 1.82 IU) The difference between treatments was statistically significant (P=0.0001) As a consequence, the total daily insulin dose decreased in the insulin glulisine group (adjusted mean change of -0.86 IU) and increased in the insulin lispro group (adjusted mean change of +1.01 IU). The difference between treatments was statistically significant (P=0.0123) The black background insert shows insulin glulisine and insulin lispro reduced HbA1C levels by an equal amount (-0.14%), highlighting a possible clinical advantage of insulin glulisine (i.e. similar glycaemic control was achieved but with an overall lower insulin dose) Comparable incidences of symptomatic, nocturnal, and severe hypoglycaemia in groups treated with insulin glulisine and insulin lispro, indicating that insulin glulisine was well tolerated. ADDITIONAL INFORMATION Episodes/patient month Insulin glulisine Insulin lispro All 3.64 ± 4.49 3.48 ± 4.38 Nocturnal 0.55 ± 0.94 0.53 ± 0.84 Severe 0.03 ± 0.12 0.02 ± 0.12 Postprandial blood glucose levels with premeal insulin glulisine were significantly lower 2 hours after breakfast and dinner than with premeal regular human insulin or postmeal insulin glulisine. Postmeal insulin glulisine provided comparable glycaemic control to premeal regular human insulin. Statistical significance between groups is shown when P<0.0167. ADDITIONAL INFORMATION Number of rapid and short acting insulin injections at study endpoint: Premeal insulin glulisine 3.15 injections Postmeal insulin glulisine 3.13 injections Regular human insulin 3.03 injections DES THreo Miristic acid DES THreo Miristic acid DECODE study (Diabetes Epidemiology Collaborative Analyses Of Diagnostic in Europe) Apidra® Insulin Glulisine GLARGIN Ile Thr Ala Val Ala Ala Ile Thr Thr 20 4 - 6 Detemir5,6,7 13 - 20 4 - 8 Lente1 3 - 4 1 - 2 Insulin lispro/aspart1 3 - 44 1 - 23 Insulin glulisine 10 - 20 1- 4 Insulin NPL/lispro 75/258 16 - 20 1 - 4 Insulin aspart 70/309 <20 8 - 14 Ultralente1 24 Insulin glargine 1 13 - 16 5 - 7 NPH1 6 - 8 2 - 4 Regular human insulin1 1. Leahy JL. In Insulin Therapy. Leahy JL and Cefalu WT (Eds.) New York, NY: 2002:87-112; 2. Becker R, Frick A. HMR1964A-1009. CSR No. F2001CLN0373, Phase I Clinical Development. Frankfurt, Germany: Sanofi Aventis Pharma Deutschland GmbH; 2003; 3. Rave K, et al. Diabetes. 2004;53 (suppl 2):A143; 4. Burger F, et al. Diabetes. 2004;53 (suppl 2):A557; 5. Heinemann L, et al. Diabet Med. 1999;16:332-338; 6. Goldman-Levine and Lee. Ann Pharmacother. 2005 March, Volume 39. Published online. 18 Jan 2005, www.theannals.com, DOI 10.1345/aph.1E334; 7. Pieber TR, et al. Diabetes. 2002;51(suppl 2):A53; 8. Humalog® Mix75/25 USPI; 9. Feher MD, Bailey CJ. Br J Diabetes Vasc Dis. 2004;4:39-42. Introduction
https://svitppt.com.ua/ekologiya/lyudina-i-biosfera1.html
"Людина і біосфера"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/0af755e4fd185d8e2008d57cc7df5e01.ppt
files/0af755e4fd185d8e2008d57cc7df5e01.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/energetichne-zabrudnennya-dovkillya-zahist-dovkillya-vid-vplivu-shumu-vibracii-elektromagnitnogo-polya-ionizuyuchogo-viprominyuvannya.html
Енергетичне забруднення довкілля. Захист довкілля від впливу шуму, вібрації, електромагнітного поля, іонізуючого випромінювання
https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/f47a35f79b85baa9605d217c32937ccf.ppt
files/f47a35f79b85baa9605d217c32937ccf.ppt
I h P 1 f f = 1 = f = = = 1 2 2 1 2 3 4 5 6 7  
https://svitppt.com.ua/ekologiya/landshaftniy-dizayn-prishkilnoi-dilyanki.html
ландшафтний дизайн пришкільної ділянки
https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/ee2a946e771bc2df7db2cc139071e14c.ppt
files/ee2a946e771bc2df7db2cc139071e14c.ppt
www.themegallery.com Company Logo LOGO PowerPoint Template www.themegallery.com www.themegallery.com Company Logo Click to edit Master title style How do I incorporate my logo to a slide that will apply to all the other slides? On the [View] menu, point to [Master], and then click [Slide Master] or Notes Master. Change images to the one you like, then it will apply to all the other slides. www.themegallery.com Company Logo Contents Introduction Strategy Challenges Forward Conclusion 1 2 3 4 www.themegallery.com Company Logo Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to add text Click to edit title style 2Part Concept www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Your Text here Your Text here Your Text here Text in here Text in here Text in here www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Text Text Text Text Your Text here www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Your Text here Your Text here Your Text here Your Text here Your Text here Your Text here Title www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Add Your Text here Text 1 Text 2 Text 3 Text 4 www.themegallery.com Company Logo Text in here Text in here Click to edit title style Text in here www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Your Text here Your Text here Your Text here www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Text Text Text Text Text Text Text Add title text www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Your Text Your Text Your Text TEXT Your Text Your Text Your Text Text in here www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Your Text Your Text Your Text Your Text Your Text Click to add text Add text 1 Add text 2 Add text 3 Add text 4 Add text 5 Click to add text Add text 1 Add text 2 Add text 3 Add text 4 Add text 5 www.themegallery.com Company Logo Click to edit title Text Text Text Text Text Add Title www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Text 1 Text 2 Text 3 Text 4 Text 5 Add text 1 Add text 2 Add text 3 Add text 4 www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Text 1 Text 2 Text 3 www.themegallery.com Company Logo Chart Documents www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Text 1 Text 2 Text 3 Text 4 www.themegallery.com Company Logo Click to edit title style Text 1 Text 2 Text 3 Text 4 Text 6 Text 5 www.themegallery.com
https://svitppt.com.ua/ekologiya/normativnopravove-zakonodavstvo-v-galuzi-ohoroni-navkolishngo-seredovi.html
Нормативно-правове законодавство в галузі охорони навколишньго середовища та актуальні проблеми екологізації промислового сектору України
https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/41c28924623ea0209c0e13780c18f384.ppt
files/41c28924623ea0209c0e13780c18f384.ppt
Click to edit Master text styles Second level Third level Fourth level Fifth level 21 20 15 11 5
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekologichni-problemi-lisiv-ukraini.html
"Екологічні проблеми лісів України"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/c2447b28cbb02de76fcdb682ac8d680a.ppt
files/c2447b28cbb02de76fcdb682ac8d680a.ppt
                                                         
https://svitppt.com.ua/chitannya/bukva-kk-zakriplennya.html
Буква Кк. Закріплення
https://svitppt.com.ua/uploads/files/58/49dafe7848339fcd64776fceada24e97.ppt
files/49dafe7848339fcd64776fceada24e97.ppt
2
https://svitppt.com.ua/ekologiya/karantinni-vidi-buryaniv-poryadok-provedennya-obstezhen.html
Карантинні види бур’янів Порядок проведення обстежень.
https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/16bdcea3a281f983cb576977a1a5d9c6.ppt
files/16bdcea3a281f983cb576977a1a5d9c6.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekskursiya-do-kiivskoi-meteorologichnoi-stancii1.html
Екскурсія до Київської метеорологічної станції
https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/908111ff0b8d43870a366181f086a2d0.pptx
files/908111ff0b8d43870a366181f086a2d0.pptx
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekomerezhi1.html
екомережі
https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/22469eaaa441823c1a1f3946560bbce7.pptx
files/22469eaaa441823c1a1f3946560bbce7.pptx
https://svitppt.com.ua/ekologiya/gigiena-gruntu1.html
гігієна грунту
https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/2e3e0ab789e3abec23c896dba975fdaf.pptx
files/2e3e0ab789e3abec23c896dba975fdaf.pptx
https://svitppt.com.ua/ekologiya/gigiena-profilaktichnih-zakladiv.html
Гігієна профілактичних закладів
https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/95d009f0f58125aded356d4f1ef63777.pptx
files/95d009f0f58125aded356d4f1ef63777.pptx
Виробничий травматизм та його профілактика Виробничий травматизм – явище, що характеризується сукупністю виробничих травм. До травматизму на виробництві належать: • нещасні випадки; • професійні захворювання; • професійні отруєння. Нещасний випадок – раптовий вплив на людину небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або наступила смерть. Травма це порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу небезпечних факторів. Розподіл травм за ступенем тяжкості: легкі, тяжкі та смертельні. Травми (від характеру дії)•. • механічні (забиття, переломи, порізи); • термічні (опіки, обмороження, сонячні удари); • хімічні (гострі отруєння, опіки кислотами, лугами); • електричні (електричні удари, електричні травми); • променеві (опіки, ушкодження тканин, кровотворних органів); • нервово-психічні (переляк, шок); • комбіновані. Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання посадових обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час: • перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні; • приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни; • проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на транспорті сторонньої організації згідно з договором (розпорядження роботодавця); • використання власного транспорту в інтересах підприємства за дорученням роботодавця; • провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий; • ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; • надання підприємством шефської допомоги; • перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, якщо причина НВ пов'язана з виконанням потерпілим посадових обов'язків або з дією на нього виробничого фактора чи середовища; • прямування працівника до об'єкта обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця. За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові. Наслідком нещасного випадку може бути: переведення потерпілого на легшу роботу; одужання потерпілого; встановлення потерпілому інвалідності смерть потерпілого. причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні. До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та безпеки праці. Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні. гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих чинників. Це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря; теплоізоляція конструкцій та технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають впливу на працюючих небезпечних виробничих чинників. До них належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокувальних засобів;  Дякую за увагу!
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalnaya-problema-presnoy-vodi.html
"Глобальная проблема пресной воды"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/c638d8908820f01c6969696bad233f77.pptx
files/c638d8908820f01c6969696bad233f77.pptx
Глобальная проблема пресной воды Сделали ученицы 10-Б класса: Безкровная Татьяна и Новохатько Татьяна  Пресная вода становится глобальной проблемой и весомым фактором международных отношений. Пресная вода буквально на наших глазах становится глобальной проблемой жизнеобеспечения человечества и всё более весомым фактором современных международных отношений. Благодаря всеобщей распространённости и самому непосредственному влиянию на здоровье и жизнь людей вода упорно овладевает всё более пристальным вниманием философов, поскольку является универсальной мировоззренческой, междисциплинарной, комплексной основой природного и социального бытия рода Homo Sapiens. Загадку воды пытаются сформулировать и исследовать разрозненными усилиями геологи, физики, химики, медики, а также антропологи, психологи, социологи, экономисты, политологи, экологи и этологи. В оздоровительно-целебных свойствах пресной воды учёные увидели контуры естественного и потому безопасного аналога фармакологических препаратов и физиотерапевтических процедур, а в нарастающей химической и энергетической загрязнённости - предельно близкую опасность для всего живого на нашей планете. Нехватка пресной воды станет наиболее острой проблемой человечества в предстоящем десятилетии. К таким выводам пришел главный научный советник британского правительства Джон Беддингтон. Беддингтон полагает, что доступность воды станет проблемой номер один из тех, которые придется решать международному сообществу. Сельское хозяйство самым тесным образом связано с этой проблемой, но нехватка воды будет доминировать в предстоящие 10 лет. Рост населения, урбанизация и климатические изменения - все эти факторы создадут огромные проблемы для человечества. В этой связи исследования в области климатических изменений должны стать приоритетными для всего мира. ЗА ВНИМАНИЕ!
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekologiya-pokrovskogo.html
Екологія Покровського
https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/839fa220929f995d947ed86352af8d2b.pptx
files/839fa220929f995d947ed86352af8d2b.pptx
Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації Покровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області Відділ освіти Покровська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2 Сучасний екологічний стан та екологічні проблеми Покровщини Поверхневі води Крім цього в річці є: Висновок: Ґрунти Порушення земель під впливом ерозії та засоленості Викликає занепокоєння незадовільний санітарний стан вивезення сміття. Хвороби, які по’вязані з екологією Кроки влади щодо покращення екології селища Наша участь у вирішенні екологічних проблем:
https://svitppt.com.ua/ekologiya/limituyuchi-ekologichni-faktori.html
"Лімітуючі екологічні фактори"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/e2b2d9112156b086a5704811a2643809.pptx
files/e2b2d9112156b086a5704811a2643809.pptx
Лімітуючі екологічні фактори. Закон лімітуючого фактора Юстус фон Лібіх (1803-1873) Закон лімітуючого фактора (закон мінімуму Лібіха) – для організму або популяції, які перебувають у стабільному стані, найбільш значущим є екологічний фактор, що перебуває на своїй мінімальній межі. Збільшення дози цього фактора веде до швидкої зміни стану біологічних систем. Лібіх використовував бочку для ілюстрації закону. Зараз вона називається Бочка Лібіха. Так само як об'єм бочки виготовленої з нерівних дощечок обмежений найменшою дощечкою, так і ріст рослини обмежений поживною речовиною, що є присутня в найменшій кількості. Віктор Ернест Шелфорд (1877-1968) Закон толерантності Шелфорда – принцип екології, згідно з яким лімітуючим фактором, що визначає процвітання організму, може бути як мінімум, так і максимум екологічного впливу; діапазон між крайніми значеннями і визначає ступінь толерантності організму до даного фактора.
https://svitppt.com.ua/ekologiya/lisostep-na-teritorii-ukraini.html
"Лісостеп на території України"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/69a306ec111e95ba173290b75840fd10.pptx
files/69a306ec111e95ba173290b75840fd10.pptx
Лісостеп на території України На південь від Українського Полісся лежить лісостепова зона, або Лісостеп, що простягається майже на 1100 км від Передкарпаття на заході до Середньоруської височини на сході. Вона охоплює всю центральну частину території України завширшки в середньому 110 км. Межа між лісостеповою і степовою зонами проходить по лінії Котовськ (біля кордону з Молдовою) — Первомайськ — Кіровоград — Кременчук — Красноград — Чугуїв — державний кордон України з Російською Федерацією. Лісостеп займає близько 34% території України. Це друга за площею (після Степу) природно-географічна зона. Вона має високопродуктивні сільськогосподарські угіддя, високу розораність земель, значну лісистість, обмежену площу природних сіножатей і пасовищ. Оскільки лісостепова фізико-географічна зона розташована між Поліссям і Степом, то в її північній частині відчувається більший вплив природних компонентів, типових для зони лісів, а на півдні посилюється вплив чинників, властивих степовій зоні. Загалом природно-географічні умови Лісостепу є найсприятливішими для життя і діяльності людей.У Лісостепу знаходяться великі площі високопродуктивних чорноземів типових з значним вмістом гумусу (2-6,5%). Український Лісостеп — важливий район вирощування цукрових буряків та озимої пшениці У межах лісостепової зони України на значних площах виходять на поверхню чи залягають близько до неї кристалічні породи Українського щита. Велика територія Лівобережного Лісостепу розміщена в межах Дніпровсько-Донецької западини, виповненої осадовими породами, в яких виявлено поклади нафти і природного горючого газу, кам'яної солі. На Правобережжі знаходиться Дніпровський буровугільний басейн, пов'язаний з осадовим чохлом Українського щита. З Українським щитом пов'язані також родовища залізних руд Кременчуцького району. Джерелом нагромадження заліза у відкладах Українського щита були продукти руйнування архейських гранітів і магматичних порід за тривалу геологічну історію. На півночі Львівщини і південному заході Волинської області є родовища кам'яного вугілля (Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн). Український Лісостеп багатий на вапняки (Тернопільщина, Хмельниччина, Вінниччина), мергелі. Є великі поклади високоякісних пісків, каолінів, твердих кристалічних порід та інших мінерально-сировинних ресурсів. У Лісостепу України багато височинних територій: Подільська, Волинська, Придніпровська і Середньоруська височини. Між Придніпровською низовиною і Середньо-руською височиною знаходиться підвищена Полтавська рівнина. Височинам властиві платоподібні поверхні, горбогірний рельєф деяких з них (Розточчя, Опілля, Товтри) подекуди нагадує низькогір'я. Окраїнні частини височин і Полтавської рівнини мають розчленований рельєф і добре розвинуту яружно-балкову мережу. Серед низовинних територій є лише велика Придніпровська низовина, яка займає більшу частину Лівобережного Лісостепу. Вона характеризується рівнинним, слабо-похиленим у бік Дніпра, рельєфом. У межах Лісостепу простежуються деякі кліматичні відмінності з північного заходу на схід і південний схід. Так, пересічна річна температура повітря у Львові, розміщеному на заході лісостепової зони, становить +7,4°С, в Полтаві +6,8, у Харкові +6,7°С. Як бачимо, пересічна річна температура повітря в східному напрямі поступово знижується. Досить помітними є також зміни цього показника між північними і південними частинами зони. У східних районах випадає значно менше опадів (близько 450 мм), ніж у західних (до 750 мм). Вегетаційний період триває 200-210 днів. Із заходу на схід зменшується густота річкової сітки. Пересічний багаторічний річковий стік у межах лісостепової зони скорочується як у південному, так і в східному напрямах. У більш зволожених західній і центральній частинах Лісостепу поширені опідзолені (часто оглеєні) ґрунти, опідзолені та деградовані чорноземи, у східних лісостепових районах — чорноземи типові на лесових породах. Опідзолені ґрунти трапляються на невеликих площах. Загалом рівень родючості ґрунтів найвищий у середній і східній частинах Лісостепу. Залісненість західної території Лісостепу вища, ніж центральної та східної, і досягає 15%. На крайньому заході та на обмежених площах у Подніпров'ї (на ділянці від Києва до Черкас), а також у долинах річок Псел і Ворскла переважає сосна, у центральній частині — граб, а на Лівобережжі — дуб. У південних і східних районах Лісостепу поширені полезахисні лісові смуги. Основна частина Лісостепу (понад 75%) зайнята сільськогосподарськими угіддями, насамперед орними землями з дуже високою природною родючістю ґрунтів. Тваринний світ лісостепової зони має перехідний мішаний характер, оскільки в ній трапляються представники лісів, степів і водно-болотного середовища. З-поміж земноводних і плазунів водяться: ропуха, деревна жаба, тритони, болотна черепаха, вуж, гадюка звичайна, ящірки. Серед лісових птахів — дятли, голуби, зозуля, сови, шуліки чорний і рудий, сокіл-балабан, великий горобійник, синиці, зяблик та ін.; степових — куріпка, жайворонки, дрохви, вівсянка та ін. З ссавців у Лісостепу поширені: дика свиня, борсук, кажани, ховрахи, їжак, миші і полівки, заєць, козуля, лисиця Важливого значення для Лісостепу набуває розвиток природоохоронної справи, насамперед на великому за площею Лівобережжі, де природних заповідників і національних природних парків немає, хоч в їх створенні і функціонуванні є крайня потреба. Це стосується також Правобережного Лісостепу, де, крім невеликого за площею Канівського заповідника, інші об'єкти такого рівня також відсутні. Лісостеповій зоні України властиві істотні територіальні відмінності, зумовлені різною висотою поверхні окремих територій над рівнем моря, помітною відмінністю клімату, ґрунтів, рослинності, причому як між південними і північними, так і між східними і західними її частинами. У зв'язку з цим лісостепову зону України поділяють на чотири провінції: Західноукраїнську (Західноукраїнський Лісостеп), Дністровсько-Дніпровську (Дністровсько-Дніпровський Лісостеп), Лівобережно-Дніпровську (Лівобережно-Дніпровський Лісостеп) і Середньоруську (Середньоруський Лісостеп).
https://svitppt.com.ua/ekologiya/kislotni-doschi.html
"Кислотні дощі"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/c79cf7f60edaca4ce0212a7e169681f3.pptx
files/c79cf7f60edaca4ce0212a7e169681f3.pptx
Екологічна проблема людства: Кислотні дощі Учениці 7(11)-Б класу Жукової Євгенії У нове тисячоріччя людство вступає в умовах екологічної кризи. Ще з початку XX століття три глобальні екологічні проблеми: руйнування озонового шару Землі, що прогресує; потепління її клімату та кислотні дощі — зробили цілком реальною погрозу самознищення людства.  Кисло́тний дощі — усі види метеорологічних опадів: дощ, сніг, град, туман, дощ зі снігом, — кислотність яких вища від нормальної. Головна причина кислотних опадів – надходження сполук сірки і азоту в атмосферу. Кислотні опади завдають шкоди будівлям, пам'ятникам і металевим конструкціям, викликають загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем. Кислотний дощ утворюється в результаті реакції між водою і такими забруднюючими речовинами, як діоксид сірки і різних оксидів азоту. Ці речовини викидаються в атмосферу автомобільним транспортом, у результаті діяльності металургійних підприємств і електростанцій, а також при спалюванні вугілля і деревини. Вони перетворюються в розчини кислот: сірчаної, сірчистої, азотистої й азотної. Потім, разом із снігом чи дощем, вони випадають на землю. У водяних екосистемах кислотні опади викликають загибель риб та інших водяних мешканців. Підкислення води рік і озер серйозно впливає і на сухопутних тварин. Разом із загибеллю озер стає очевидною і деградація лісів.  Кислоти порушують захисний восковий покрив листів, роблячи рослини уразливішими для комах, грибів і інших патогенних мікроорганізмів.  Якщо руйнується лісова екосистема, починається ерозія ґрунту, засмічення водоймищ, повінь і погіршення запасів води стають катастрофічними. У результаті закислення в ґрунті відбувається розчинення живильних речовин, життєво необхідних рослинам.  Використовуючи такі рослини в їжу, людина також одержує разом з ними підвищену дозу важких металів. Важкі метали, що знаходяться в природних водах, негативно впливають на нирки, печінку, центральну нервову систему, викликаючи різні онкологічні захворювання. Генетичні наслідки отруєння важкими металами можуть проявитися через 20 років і не тільки в тих, хто вживає брудну воду, але й у нащадків.   Кислотні дощі роз'їдають метали, фарби, синтетичні з'єднання, руйнують архітектурні пам'ятники. Багато скульптур і будинки в Римі, Венеції й інших містах, пам'ятники зодчества, такі, як Акрополь в Афінах, Кельнський собор та інші, за кілька останніх десятиліть одержали значно більші ушкодження, чим за весь попередій час. Найхарактерніші кислотні дощі для індустріальних країн з високорозвиненою енергетикою. Проте більшість людей залишається байдужими до проблеми кислотних дощів. Дякую за увагу!
https://svitppt.com.ua/ekologiya/nashomu-seli-ekologichna-katastrofa.html
В нашому селі екологічна катастрофа?...
https://svitppt.com.ua/uploads/files/15/d827f604158abb9d3cfdbdbd58e19fc3.ppt
files/d827f604158abb9d3cfdbdbd58e19fc3.ppt
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ochischennya-ta-kontrol-vodi.html
очищення та контроль води
https://svitppt.com.ua/uploads/files/33/50ebbe340463e402a0f5a186307a5e64.ppt
files/50ebbe340463e402a0f5a186307a5e64.ppt
1 2 3 4 5 20-35 7-14 2-3 1000- 1800 Fe2+Fe3+ SO2-4 Cl- Cu
https://svitppt.com.ua/ekologiya/kamyane-vugillya5.html
"Кам*яне вугілля"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/671a8fa0156e525967dc7cfa1375cf74.pptx
files/671a8fa0156e525967dc7cfa1375cf74.pptx
Кам'яне Вугілля. Його характеристики та застосування . Вугілля – тверда горюча копалина , яка утворилася багато мільйонів років тому в надрах планети внаслідок розкладу величезних рослинних мас. Вугілля утворюється в умовах, коли гниючий рослинний матеріал накопичується швидше, ніж відбувається його бактеріальне розкладання. Ідеальна обстановка для цього створюється в болотах. На певній стадії процесу виділяються в ході нього кислоти запобігають подальшу діяльність бактерій. Так виникає торф - вихідний продукт для утворення вугілля. Потім відбувається його відкладання під іншими наносами, торф відчуває стиснення і, втрачаючи воду і гази, перетворюється у вугілля. Хімічний склад кам'яного вугілля : 55-95% вуглецю 5-15% кисню 1,5-5,7% водню 0-1,5% азоту 0,5-4% сірка 45-2% леткі речовини 4-14% вода 2-45% зола Міжнародна назва вуглецю походить від лат. сarbo («вугілля») Фізичні характеристики За будовою вугілля кам'яне, є дрібно подрібненим графітом. Основними характеристиками, які визначають якість кам'яного вугілля є: вологість, теплота згоряння, вміст сірки, зольність і вихід летких речовин. При спалюванні вугілля утворюється зола Питома теплота згоряння кам'яного вугілля - 30-36 МДж / кг Видобуток кам'яного вугілля Кам'яне вугілля залягає у вигляді пластів різної потужності. Глибина залягання вугілля - від поверхневого до 2000-2500 м і глибше. Відкритий спосіб (кар'єрний) Закритий спосіб (шахтний) Видобуток кам'яного вугілля у світі : Продукти переробки кам'яного вугілля
https://svitppt.com.ua/ekologiya/koloobig-rechovin-u-prirodi4.html
Колообіг речовин у природі
https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/3f35fecfb7dabf1668699c374c91f6e1.pptx
files/3f35fecfb7dabf1668699c374c91f6e1.pptx
Колообіг речовин у природі Біогеохімічний кругообіг На відміну від енергії, котра використовувалася організмом, перетворюється в тепло і втрачається для екосистеми, речовини циркулюють у біосфері, що і називається біогеохімічними круговоротами. З 90 елементів, що зустрічаються в природі, близько 40 потрібні живим організмам.  Найбільш важливі для них і потрібні у великих кількостях: вуглець,водень, кисень, азот. Кругообіг елементів і речовин здійснюються за рахунок саморегулюючихся процесів, в яких беруть участь всі складові екосистем. Ці процеси є безвідходними. Кругообіг води Випаровування з водних просторів створює атмосферну вологу. Волога конденсується у формі хмар, охолоджування хмар викликає опади у вигляді дощу і снігу, які поглинаються ґрунтом або стікають в моря і океани. На колообіг води на поверхні Землі витрачається близько третини всієї сонячної енергії, що поступає до Землі. Кругообіг речовин в біосфері  Кругообіг вуглецю Самий інтенсивний біогеохімічний цикл - кругообіг вуглецю. У природі вуглець існує в двох основних формах - в карбонатах (вапняках) та вуглекислому газі. Вміст останнього в 50 разів більше, ніж в атмосфері. Вуглець бере участь в утворенні вуглеводів, жирів, білків і нуклеїнових кислот. Основна маса акумульована в карбонатах на дні океану,у кристалічних породах кам'яному вугіллі та нафті і бере участь в великому циклі кругообігу. Основна ланка великого кругообігу вуглецю - взаємозв'язок процесівфотосинтезу і аеробного дихання. У малому циклі кругообігу бере участь вуглець, що міститься в рослинних тканинах та тканинах тварин.  Кругообіг кисню У кількісному відношенні головною складовою живої матерії є кисень, кругообіг якого ускладнений його здатністю вступати в різні хімічні реакції, головним чином реакції окислення. У результаті виникає безліч локальних циклів, що відбуваються між атмосферою, гідросферою і літосферою. Певною мірою кругообіг кисню нагадує зворотний кругообіг вуглекислого газу. У основному він відбувається між атмосферою та живими організмами. Кисень, що міститься в атмосфері і в поверхневих мінералах  (осадові кальцити, залізні руди), має биогенное походження і повиннен розглядатися як продукт фотосинтезу. Цей процес протилежний процесу споживання кисню при диханні, який супроводжується руйнуванням органічних молекул, взаємодією кисню з воднем  (відщепленим від субстрата) та утворенням води. Кругообіг азоту Кругообіг азоту - один із самих складних, але водночас самих ідеальних кругообігів. Незважаючи на те, що азот складає близько 80% атмосферного повітря, в більшості випадків він не може бути безпосередньо використаний рослинами, так вони не засвоюють газоподібний азот. Найбільш активні споживачі азоту - бактерії на кореневій системі рослин сімейства бобових. Кожному виду цих рослин притаманні свої особливі бактерії, які перетворюють азот в нітрати.  Кругообіг фосфору Запаси фосфору, доступні живим істотам, повністю сконцентровані в літосфері. Основні джерела неорганічного фосфора - виверження вулканів або осадові породи. У земній корі вміст фосфору не перевищує 1%, що лімітує продуктивність екосистем. З пород земної кори неорганічний фосфор залучається в циркуляцію континентальними водами. Він поглинається рослинами, котрі при його участі синтезують різні органічні сполуки і таким чином включаються в трофічні ланцюги. Потім органічні фосфати разом з трупами, відходами та виділеннями живих істот повертаються в землю, де знову піддаються впливу мікроорганізмів і перетворюються в мінеральні форми, які використовуються зеленими рослинами. Кругообіг сірки Біля однієї третини сполук сірки і 99% діоксиду сірки – антропогенного походження. В атмосфері протікають реакції, що призводять до кислотних опадів: 2SO2 + O2 2SO3 SO3 + H2O H2SO4 З природних джерел сірка потрапляє до атмосфери у вигляді сірководню,діоксиду сірки і часток сульфатних солей. Висновок Кругообіг— основна властивість, характерна риса біосфери. Повторюваний процес взаємопов'язаного перетворення, переміщення речовин у природі, який має циклічний характер, відбувається за обов'язкової участі живих організмів і часто порушується людською діяльністю. Тому для того, щоб не порушити кругообіг речовин, баланс у природі людина повинна зменшити свій вплив на навколишнє середовище, таким чином забезпечивши щасливе існування всього живого на Землі.
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalne-poteplinnya1.html
Глобальне потепління
https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/a9658642b90a0f75b293f27a95a396f7.pptx
files/a9658642b90a0f75b293f27a95a396f7.pptx
Тварини які можуть постраждати внаслідок глобального потепління Глобальне потепління призводить до вимушеної міграції тварин і зникнення деяких видів через скорочення їх ареалів. Зміни клімату також являються причиною танення льодів в полярних областях земної кулі, позбавляючи звичних умов життя тварин Арктики та Антарктики. Глобальні зміни клімату можуть сприяти проникненню в Арктику бактерій і вірусів, до яких у білих ведмедів немає імунітету. Цілком ймовірно, що білі ведмеді за останні кілька століть вже переживали періоди потепління. Однак цього разу ситуація посилюється тим, що природне середовище проживання цього хижака руйнує людина. Чисельність імператорських пінгвінів в Антарктиді до кінця 2100 року може скоротитись з трьох тисяч до 500-600 пар через танення антарктичних льодів. Великі панди — єдині представники родини ведмежих, які харчуються виключно рослинною їжею. Як правило, в день панда з'їдає близько 30 кілограмів бамбука — основи її раціону. В останні роки екологи стали помічати, що панди в деяких районах Китаю почали переходити на інші джерела їжі через вирубку лісів. Приміром, в 2010 році жителі провінції Сичуань помітили, що панди стали забиратись в свинарники і відбирати у свиней частково обгризені кістки. Адаптація американського зайця-біляка, хутро якого на зиму стає білим, може з часом втратити сенс, оскільки сніг у зв'язку з кліматичними змінами сходитиме раніше, і тварини перестануть зливатись з ландшафтом. За останні 40 років в Кордильєрах, куди птахи прилітають на гніздування, потепління клімату призвело до зсуву сезонних ритмів екосистеми. Сніг сходить раніше, в результаті квіти, які зазвичай «чекали» прильоту колібрі, відцвітають до того, як птахи виростять пташенят. Глобальне потепління може призвести до порушень життєво важливих процесів у рукокрилих, таких, як сон, пошук їжі і збереження вологи в тілі, але, ймовірно, позитивно вплине на процес розмноження. Близько чверті всіх видів земноводних і плазунів, які населяють США, знаходяться під загрозою вимирання. Захисники природи звернулись з проханням до Служби рибальства і диких тварин США про термінове включення до Червоної книги 53 видів жаб, черепах, саламандр і ящірок, яким загрожують хвороби, втрата місць проживання, зміни клімату, заселені ззовні хижаки і забруднення навколишнього середовища. Прісноводні крокодили можуть сильно постраждати від глобального потепління, оскільки підвищення температури води призводить до зменшення тривалості занурень, необхідних рептиліям для полювання, відпочинку та захисту від ворогів. Бураміс малий, який мешкає виключно в горах на південному сході Австралії та чисельність якого на сьогоднішній день становить не більше 2,6 тисячі особин, може повністю зникнути до 2020 року через глобальне потепління. Дякую за увагу!!! Підготувала: студентка гр. Б 2-1 Сидоренко Анна Олександрівна
https://svitppt.com.ua/ekologiya/kategoriya-optimizaciya-kriterii-ta-prioriteti-landshaftnoekologichnoi.html
"Категорія «оптимізація». Критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/42/40f2d235f27388a3298ba9b2218f1cff.pptx
files/40f2d235f27388a3298ba9b2218f1cff.pptx
Категорія «оптимізація». Критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території Категорія «оптимізація» Головним завданням територіально-екологічної оптимізації є виважене поєднання виробничих, природо відновних і соціальних функцій геосистем в інтересах досягнення належних просторово-екологічних умов життєді­яльності населення. Оптимально організована територія має бути: -висо­копродуктивною; -мало конфліктною; -естетично привабливою; -екологічно надійною; -стабільною. Категорія «оптимізація» Під територіально-екологічною оптимізацією розуміють підтримання екологічної рівноваги в регіоні з допомогою раціонального співвідношення перетворених і збережених ландшафтів, органічного поєднання виробничих, соціальних і екологічних функцій господарських систем, створення належних просторових умов життєді­яльності населення. У кожному конкретному регіоні це співвідношення має свої певні еколого-соціально-економічні показники, досягнення яких є цілеспрямованою перспективою розвитку. Цілеспрямовані наукові розробки схем оптимальної організації тери­торії розпочались в Європі з 60-х років у лоні ландшафтно-екологічних досліджень. Це були «ландшафтні плани» в Німеччині, ландшафтно-екологічні плани» в Чехословаччині, «територіальні комплексні схеми охорони природи» в Радянському Союзі. Ними обґрунтовувалось оптимальне розміщення різних функціональних зон, оптимальна локалізація різних угідь, схеми охорони природи як обов'язкові при плануванні соціально-економічного розвитку адміністративних районів, областей. Критерії та пріоритети ладшафтно-екологічної оптимізації території Ландшафтно-екологічна оптимізація спирається на положення кон­цепції узгодженого розвитку, які передбачають: орієнтацію виробництва на місцеву сировинно-ресурсну базу; запровадження завершених енерговиробничих циклів, орієнтованих на виробництво повноцінної готової продукції; максимальне використання і відродження традиційних видів при­родокористування; оптимізацію структури землекористування; створення умов просторової комфортної життєдіяльності населення; Критерії та пріоритети ладшафтно-екологічної оптимізації території Ландшафтно-екологічна оптимізація території є одним з напрямків територіально-екологічної оптимізації. Її досягнення передбачає визна­чення і реалізацію ландшафтно-екологічних пріоритетів. Серед них: природоохоронний, антропоекологічний, виробничий, естетичний, рек­реаційний тощо. Ієрархія цілей оптимізації Функції першого порядку: - природоохоронна; - антропоекологічна; Функції другого порядку – це функції, що мають найвищий природний потенціал. Функції третього порядку – це функції, які сприяють виконанню функцій другого порядку. Ієрархія цілей оптимізації Першим етапом оптимізації є визначення ландшафтно-екологічних пріоритетів розвитку регіону. Необхідно прорангувати види функцій у порядку їхньої значущості для даного регіону з урахуванням сучасної еколого-географічної ситуації в ньому, специфіки його господарської ролі в масштабах країни та природної ролі в природних територіальних комплексах вищих рангів. За умов глобальної екологічної кризи найвищим пріоритетом будь-якого регіону є анропоекологічні функції зі створення комфортних і гігієнічно стабільних умов середовища життєдіяльності людей та природоохоронні - зі збереження біорізноманіття. Ієрархія цілей оптимізації Пріоритет другого порядку слід визначити за функцією, відповідно до якої геосистема має найвищий природний потенціал. За однаково спри­ятливих природних умов для виконання декількох функцій пріоритет віддається тій з них, яка пов'язана з меншим екологічним ризиком або надто важлива з екологічної точки зору. Визначення пріоритетності функцій є основою розробки регіональної екологічної політики, зокрема обґрунтування схем функціонального зонування регіону. Ієрархія цілей оптимізації Оптимізація ландшафтно-екологічної організації території є наступ­ним кроком оптимізації геосистем. Вона зводиться до обґрунтування такої територіальної диференціації угідь, за якої максимально повно реа­лізується природний потенціал геосистем, виключаються конфліктні ситуації між її функціональним використанням і природними особливос­тями, забезпечується естетична привабливість ландшафту. Задоволення цих вимог - складна ландшафтно-екологічна проблема, яка здебільшого реалізується на певних територіях - природних націо­нальних парків, регіональних ландшафтних парків, адміністративно-територіальних одиниць нижчих рангів. Оптимальне співвідношення природних і господарських угідь Визначаючи природоохоронну функцію як пріоритетну, для будь-якого регіону під час ландшафтно-екологічної організації території першочер­говим завданням є встановлення оптимального співвідношення між при­родними і господарсько-освоєними територіями. О. Молчанов визначив, що мінімальна лісистість територій степової зони має бути 10 %, лісостепової зони - у межах 15-20 %, зон мішаних і широколистих лісів - 25-45 %, гірських територій - не менше 50 %. Оптимальне співвідношення природних і господарських угідь Етапи ландшафтно-екологічної оптимізації Перший етап: Необ­хідно відвести під заліснення і залуження орні землі з крутизною схилів від трьох до семи і більше градусів. Другий етап: Надати статусу складових перспективної екомережі полезахисним лісосмугам, ділянками витоку річок, водно-болотним масивам, землям під ярами, пісками, кам'янистими розсипами, водою, а також луками, сіножатями, пасовищами, лісами. Третій етап: Сформувати цілісну національну екомережу із запровадженням певних режимів і докорінною зміною структури природокористування в зв'язку з природоохоронною та іншими пріоритетними функціями регіонів - антропоекологічною, агрогосподарською і рекреаційною. Природо-ресурсні показники збалансованого розвитку України Природо-ресурсні показники збалансованого розвитку України Природо-ресурсні показники збалансованого розвитку України Природо-ресурсні показники збалансованого розвитку України Висновки Оптимальна ландшафтно-екологічна організація території є невід'ємною складовою і завершальним етапом збалансованого природокористування. Вона базується на рангуванні пріоритетних критеріїв розвитку регіону з урахуванням його природно-ресурсного потенціалу, ролі і місця в територіальному поділі праці. Оптимальна ландшафтно-екологічна організація території України передбачає істотні зміни структури землекористування за рахунок скорочення малопродуктивних і деградованих земель орного клину і переведення їх під заліснення і залуження. Це сприятиме зростанню частки екологічно стабільних угідь під природною рослинністю.
https://svitppt.com.ua/ekologiya/fizika-ta-ekologiya-fizichni-osnovi-berezhlivogo-prirodokoristuvannya-.html
Фізика та екологія. Фізичні основи бережливого природокористування та збереження енергії
https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/b7bd495f1b24c4c8c344813394f4c28a.pptx
files/b7bd495f1b24c4c8c344813394f4c28a.pptx
  Фізика та екологія. Фізичні основи бережливого природокористування та збереження енергії.   Виконала: учениця 9-А класу КЗСОР СОГІ Охрименко Діана Владиславівна МЕТА ПРОЕКТА Визначити взаємозв’язки фізики та екології. Виявити фізичні основи бережливого природокористування та збереження енергії. Залучити однокласників до збереження навколишнього середовища. АКТУАЛЬНІСТЬ Можливість користуватися здобутками, що дали нам фізика й техніка, — це безперечний плюс. Але, на жаль, є й мінус. Отже, тема фізики та екології є актуальною на сьогоднішній день як і в межах України, так і на світовому рівні. ПОНЯТТЯ ЕКОЛОГІЇ Екологія  — розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідношень організмів з навколишнім середовищем, а також організацію і функціонування надорганізмових систем ЗВ*ЯЗКИ МІЖ ФІЗИКОЮ ТА ЕКОЛОГІЄЮ Частина екологічних проблем, що вивчаються фізикою, може бути виділена в окрему галузь екології - екологічну фізику.  ВИДИ ТА ТИПИ ЗАБРУДНЕННЯ Забруднення - один із лімітуючих факторів для людини. ПРИРОДНЄ ЗАБРУДНЕННЯ До природних джерел відносяться виверження попелу і газів вулканами, лісові і степові пожежі, насичені солями морські бризки і тумани, пил з еродованих ґрунтів і тонкий пісок пустель, рослинний пилок, мікроорганізми, виділення тварин, а також космічний пил АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ Найбільший “внесок” в забрудння навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні і хімічні заводи. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна схарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ Оптимальність у використанні природних ресурсів - це досягнення найкращого варіанта взаємовідносин суспільства з навколишнім середовищем. ФІЗИЧНІ ОСНОВИ БЕРЕЖЛИВОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У процесі життя і господарської діяльності збільшується використання людиною компонентів природи, унаслідок чого посилюється «тиск» на природне середовище МЕТОДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Збереження природи — це збереження людини. БЕРЕЖЛИВЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Раціональне природокористування - система використання природних ресурсів, яка характерна для інтенсивного господарства. АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА Сучасний розвиток техніки дозволяє використовувати й альтернативні джерела енергії, а саме ядерну енергію, енергії вітру й Сонця, енергію припливів і відпливів, геотермальну енергію Землі. ВИСНОВОК Збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі вже призвело до того, що середня температура планети підвищилася на 0,7 °С. Щоб зменшити кількість викидів і хоча б частково зберегти запаси корисних копалин, уряди країн підтримують використання альтернативних джерел енергії, а саме енергії Сонця й вітру, припливів і відпливів, ядерної та геотермальної енергій.
https://svitppt.com.ua/ekologiya/geoinformaciyne-zabezpechennya-monitoringu-zabrudnennya-atmosfernogo-povitrya-m-rivnogo.html
Геоінформаційне забезпечення моніторингу забруднення атмосферного повітря м. Рівного
https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/2e319e4a3d7172897ef479ffde6e6de7.pptx
files/2e319e4a3d7172897ef479ffde6e6de7.pptx
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Геоінформаційне забезпечення моніторингу забруднення атмосферного повітря м. Рівного Доповідач: ст. 5 курсу ГІСТ м 52 Козаченко Т.А. Рівне 2013 Мета та задачі роботи Розробка концепції створення та впровадження геоінформаційного забезпечення в моніторинг забруднення атмосферного повітря міста Рівного. Основні задачі: 1) вивчення законодавчих та нормативних актів, якими регламентуються питання забруднення атмосферного повітря; 2) дослідження процесу розробки геоінформаційних систем моніторингу забруднення атмосферного повітря; 3) аналіз структури та основних напрямків роботи комплексної хімлабораторії Рівненського обласного центру з гідрометеорології; 4) побудова структурної моделі раціонального управління комплексною хімлабораторією; 5) формування профільного набору геопросторових даних для моніторингу забруднення атмосферним повітрям. 2 Об’єкт та предмет дослідження Об’єктом дослідження є геоінформаційне забезпечення моніторингу забруднення атмосферного повітря міста. Предметом дослідження є формування профільного набору геопросторових даних для моніторингу забруднення атмосферного повітря. 3 Моніторинг забруднення атмосферного повітря Моніторинг атмосферного повітря – це система спостережень за станом атмосфери, його забрудненням і природними явищами, які відбуваються в ньому, а також оцінка і прогноз стану атмосферного повітря (контроль, аналіз, висновки). В Рівному за станом атмосферного повітря здійснює комплексна лабораторія спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища. 4 Моніторинг забруднення атмосферного повітря Об’єкти моніторингу : атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Суб’єктами, які здійснюють моніторинг атмосферного повітря, є: Мінприроди України, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України, їх органи на місцях (Рівненський ЦГМ), підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря. 5 Комплексна лабораторія спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища. Завдання: безперервне систематичне проведення спостережень за рівнем забруднення атмосферного повітря по м. Рівне. систематичне спостереження за кислотністю атмосферних опадів. оформлення результатів дослідження відповідними довідками, щорічниками, ведення журналів досліджень. забезпечення населення, засобів масової інформації, органів державного управління, галузей господарства інформацією про стан навколишнього природного середовища, попередження про високе та екстремально високе забруднення згідно діючих нормативних документів. 6 Комплексна лабораторія спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища. Функції: підтримка в робочому стані засобів вимірювальної техніки (ЗВТ); своєчасне пред’явлення ЗВТ на повірку, а в разі необхідності в ремонт; своєчасне придбання і впровадження нових нормативних документів в галузі науково-дослідних спостережень довкілля 7 Структура управління комплексною хімлабораторією за допомогою синтаксису мови UML 8 Відображення даних та їх потік 9 Діаграма аналізу даних забруднення атмосферного повітря м. Рівного 10 Структурна модель профільного набору геопросторових даних 11 Етапи виконання робіт по створенню ГІС моніторингу забруднення атмосферного повітря 12 Структура технічного завдання 13 Структура метаданих для метеорологічних характеристик Авіометеослужби 14 Рисунок 8 – Карта розробленого сайту 15 Представлення результатів в мережі Internet Ekostan-rivne.org.ua 16 Висновки Розглянуто загальні положення про необхідність створення та функціонування системи управління моніторингом атмосферного повітря, основні законодавчі та нормативні акти, якими регламентуються питання управління за комплексною лабораторією спостережень забруднення навколишнього природного середовища Представлено систему управління комплексною лабораторією спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища. Відображена логічна схема бази даних за допомогою діаграмі класів та розроблена концептуальна модель моніторингу забруднення АП за допомогою синтаксису мови моделювання IDEF0. Сформовано основні етапи створення геоінформаційної системи моніторингу забруднення атмосферного повітря міста Рівного. Представлено модель базового та профільного наборів Розроблено проект технічного завдання, яке визначає мету, вимоги й основні вихідні дані для розробки ГІС та розглянуто структуру метаданих. Розроблено інформаційний сайт « Моніторинг забруднення атмосферного повітря міста Рівного» 17 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ 18
https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekosistemi.html
Екосистеми
https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/fadc912a1a4ae30b77cb2bc5aa25c032.pptx
files/fadc912a1a4ae30b77cb2bc5aa25c032.pptx
Екосистеми Презентацію створив вчитель біології Березівської спецшколи Ковтун Ігор Миколайович Юджин Одум (1913—2000). Батько екосистемної екології. словник Екосистема Біоценоз Біотоп Біогеоценоз Ярусність Продуценти Консументи Редуценти Ланцюг живлення Трофічний рівень Трофічна сітка Презентацію створив вчитель біології Березівської спецшколи Ковтун Ігор Миколайович План Історія терміну Поняття екосистеми Будова екосистеми Механізми функціонування екосистеми Штучні екосистеми Історія терміну 1877 року Карл Мьобіус – ввів поняття «біоценоз». 1935 року Артур Тенслі – запропонував поняття «екосистема». 1944 року Володимир Сукачов – вводить поняття «біогеоценоз». Поняття екосистеми Екосисте́ма — головна функціональна одиниця в екології, єдиний природний комплекс, утворений живими організмами та середовищем існування, у якому живі та неживі компоненти пов'язані між собою обміном речовин, енергією та інформацією. Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу. Таким чином, екосистема це - біоценоз + його біотоп. Зверніть увагу на малюнок 29.6 на ст. 174 Завдання Знайдіть у тексті підручника визначення: біоценоз і біотоп(ст.171-172) Біогеоценоз і екосистема Між поняттями «екосистема» и «біогеоценоз» немає особливої різниці, біогеоценоз можливо вважати синонімом терміну екосистема. Але біогеоценози зазвичай вважаються окремим випадком екосистеми. Будова біоценозу Видова структура Просторова структура Екологічна структура Презентацію створив вчитель біології Березівської спецшколи Ковтун Ігор Миколайович Екологічна структура біоценозу Автотрофи Гетеротрофи Основні компоненти екосистеми Клімат, температура, вологість, освітлення; Неорганічні речовини; Органічні сполуки; Продуценти — організми, що створюють первинну продукцію; Консументи — гетеротрофи, що з'їдають інших організмів або великі частинки органічних речовин; Редуценти — гетеротрофи, в основному гриби і бактерії, які руйнують мертві органічні речовини. Презентацію створив вчитель біології Березівської спецшколи Ковтун Ігор Миколайович Біорізноманітність і стійкість екосистем Дощові ліси Амазонії та вологі екваторіальні ліси, являються місцями найбільшого біорізноманіття штучні екосистеми Поле  — типова штучна екосистема, нерозривно пов'язана з природньою  лукою Презентацію створив вчитель біології Березівської спецшколи Ковтун Ігор Миколайович Домашнє завдання Вивчити визначення: екосистема і біогеоценоз. Вміти наводити приклади біогеоценозів. Вивчити визначення: біотоп, біоценоз. Вміти наводити приклади хижаків і фітофагів нашого лісу. Назвіть штучні екосистеми.
https://svitppt.com.ua/ekologiya/globalne-poteplinnya3.html
"Глобальне потепління"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/99f29da34af242fe81347433c774a6a4.pptx
files/99f29da34af242fe81347433c774a6a4.pptx
Глобальне потепління Презентація на тему: Виконали учениці 11-а класу Підчищаліна Настасія Крамар Марина Джо Бастарді Вуглекислий газ «в буквальному сенсі не здатний викликати глобальне потепління». Глобальне потепління  Глобальне потепління — прогресуюче поступове підвищення температури поверхні Землі, що пов'язується з парниковим ефектом і призводить до зміни клімату у глобальних масштабах. Парниковий ефект Парниковий ефект - це процес, при якому поглинання і випромінювання інфрачервоних променів газами викликає нагрівання нижніх шарів атмосфери та поверхні планети. Основними парниковими газами є:  водяна пара (36-70%); вуглекислий газ (CO2) (9-26%);  метан (CH4) (4-9%); озон (3-7%). Річний розподіл викидів парникових газів за галузями Відходи  Сільське господарство Зміна в природокористуванні Виробництво Неконтрольовані викиди Промисловість  Інше спалювання палива Електрична та теплова енергія Транспорт  Парниковий ефект Близько трьох чвертей всіх антропогенних викидів парникових газів за останні 20 років стали результатом видобутку і спалювання викопного палива. Остання частина викидів викликана змінами у землекористуванні, в першу чергу вирубкою лісів.  Вплив людини З часів Промислової революції внаслідок діяльності людини в атмосфері збільшилась кількість парникових газів, що призвело до посилення радіаційного впливу від CO2, метану, тропосферного озону, фреонів та оксиду азоту (N2O). Сонячна активність і глобальне потепління Починаючи з 1978 року за допомогою супутників можна було точно вимірювати викиди сонячної радіації. Ці данні вказують на те, що з 1978 року викиди сонячної радіації не збільшились, таким чином потепління, яке відбувається протягом останніх 30 років, не пов'язано зі збільшенням сонячної енергії, що надходить на Землю. Наслідки глобальго потепління  Підвищення рівня моря Зменшення площі льодового покриву в Арктиці Затоплення прибережних районів Наслідки глобальго потепління Збільшення площі пустель Зменшення природних ареалів багатьох видів тварин Наслідки для України Глобальне потепління призведе до зниження рівня забезпеченості водними ресурсами, особливо південних районів України. Наслідки для України Зміна клімату в бік потепління призведе і до підвищення рівня Чорного і Азовського морів, що в свою чергу підсилить процеси розмиву берегів, затоплення, підтоплення та засолення ґрунтів у Причорномор’ї. Наслідки для України Цілком можливо, що в Україні з’являться пустелі ? Зміниться рослинність, в Україні з’являться субтропічні і тропічні види рослин. Несподівані факти про зміни клімату Яблука стануть солодшими Крим стане островом Несподівані факти про зміни клімату Глобальне потепління зробить світ більш пахучим Американські бабаки товстішатимуть Висновки Цілком можливо, що наслідки глобального потепління перебільшують, однак переважна більшість (97,3%) вчених и близько 60-70% населення погоджуються з тим, що парниковий ефект, який повязують з глобальним потеплінням, викликаний в основному діяльністю людини. Отже, це наша проблема, і вирішувати її повинні ми, якщо гордо вважаємо себе найрозумнішими на планеті Земля. Дякуємо за увагу!
https://svitppt.com.ua/ekologiya/himichna-promislovist-ukraini1.html
Хімічна промисловість України
https://svitppt.com.ua/uploads/files/38/81764295811c50165ab5e344e87d4ae5.pptx
files/81764295811c50165ab5e344e87d4ae5.pptx
Хімічна промисловість України Виконала: студентка 3 курсу, 2 групи, факультету ЕіСР, Мілінчук Анастасія Хімічна комплекс – це сукупність галузей, по виробництву різноманітних хімічних сполук, реагентів та переробки сировини. Хімічна промисловість — це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хімічних композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербіцидів, хімікатів для презервування продуктів харчової промисловості, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів для миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів. Карта хімічної промисловості України Зв’язок хімічної промисловості з іншими промисловими комплексами України. Екологічні проблеми хімічної промисловості України Приклади забруднення території України «Калійний завод» ВАТ «Оріана» м. Калуш Масляна пляма – акваторія Дніпра, м. Київ Приклади забруднення території України Старий цвинтар хімічного комбінату, м. Горлівка Стоки хімічного комбінату Карта забрудненості території України хімічною промисловістю Перспективи розвитку хімічної промисловості України Дякую за увагу!
https://svitppt.com.ua/ekologiya/klimaichni-zmini.html
"Клімаичні зміни"
https://svitppt.com.ua/uploads/files/43/164beca5e3aacab39088dc1988d44acb.pptx
files/164beca5e3aacab39088dc1988d44acb.pptx
зміни на Землі Кліматичні Зміна клімату Проблема зміни клімату сьогодні надзвичайно актуальна. Клімат на нашій планеті змінюється і змінюється досить швидко, що не заперечує вже жоден учений. Однак на порядку денному стоять побоювання, що до природних змін клімату додалося потепління, викликане діяльністю людини. Кліматичні зміни не означають просте підвищення температури. Під усталеним терміном «глобальна зміна клімату» розуміють перебудову всіх геосистем. Дані спостережень свідчать про підвищення рівня Світового океану, танення льодовиків і вічної мерзлоти, посилення нерівномірності випадання опадів, зміну режиму стоку річок та про інші глобальні зміни, пов’язані з нестійкістю клімату. Вони завдають значних економічних збитків, загрожують стабільному існуванню екосистем, а також здоров’ю та життю людей. Висновки вчених говорять про те, що кліматичні зміни, які зараз тривають, можуть у майбутньому привести до небезпечних наслідків. Глобальне потепління Факт глобального потепління вже не викликає сумнівів. Дані метеорологічних спостережень свідчать про те, що за останні 100 років середня температура поверхні Землі зросла на 0,74 º С, причому темпи її росту поступово збільшуються. За прогнозами Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) – найбільш авторитетної міжнародної організації в області клімату – в найближчі 20 років зростання температури складе в середньому 0,2 º С за десятиліття, а до кінця 21 століття температура Землі може підвищитися від 1,8 до 4,6 º С. Потепління чи похолодання? Часто в різних джерелах, в тому числі наукових та засобах масової інформації, можна почути про те, що насправді найближчим часом очікується не глобальне потепління, а глобальне похолодання. Як відомо, в минулому наша планета не раз переживала періоди похолодання і подальшого потепління, які пов’язані з багатовіковими природними циклічними процесами. Останній льодовиковий період був 10 000 років тому, зараз ми живемо в період між льодовиковими періодами. Природно, що через кілька тисяч років варто очікувати глобального похолодання. Ніколи ще середня температура планети не змінювалася з такою неймовірною швидкістю: 0,7 градуса за 100 років, з них 0,5 – за останні 50. А 11 з останніх 12 років були найбільш спекотними за весь інструментальний період метеорологічних спостережень. ПРИЧИНИ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН   Парниковий ефект Зміни в кліматичній системі Землі, які ми зараз спостерігаємо, вчені пов’язують з аномальним зростанням концентрації в атмосфері так званих «парникових газів» Ці гази затримують інфрачервоне випромінювання, яке випускає земна поверхня, створюючи тим самим «парниковий ефект». Явище парникового ефекту дозволяє підтримувати на поверхні Землі температуру, при якій можливі виникнення і розвиток життя. Якби парниковий ефект був відсутній, середня температура поверхні земної кулі була б значно нижчою, ніж вона є зараз. Однак при підвищенні концентрації парникових газів збільшується непроникність атмосфери для інфрачервоних променів, що призводить до підвищення температури Землі. Антропогенна теорія зміни клімату У 2007 році Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) – міжнародний орган, який об’єднує тисячі вчених із 130 країн світу – представила свій Четвертий оціночний звіт, в якому містяться узагальнені висновки про минулі і нинішні кліматичні зміни, їх вплив на природу і людину, а також про можливі заходи з протидії таким змінам. В цій Доповіді говориться, що з 90%-ною вірогідністю зміни клімату, які ми зараз спостерігаємо, пов’язані з діяльністю людини. Антропогенне походження сучасних кліматичних змін, зокрема, підтверджують палеокліматичні дослідження, основані на аналізі вмісту парникових газів в бульбашках повітря, що замерзли в льоді. Вони показують, що такої концентрації СО2 як зараз не було за останні 650 000 років (а за ці роки відбувалося не одне потепління нашої планети). Причому в порівнянні з доіндустріальною епохою (1750 рік) концентрація вуглекислого газу в атмосфері зросла на третину. Сучасні глобальні концентрації метану і оксиду азоту також істотно перевищили доіндустріальні значення. Зростання концентрації цих трьох основних парникових газів з середини 18 століття, на думку вчених, з дуже високим ступенем імовірності пов’язане з господарською діяльністю людини, в першу чергу – спалюванням вуглецевого викопного палива (тобто нафти, газу, вугілля тощо), промисловими процесами, а також знищенням лісів – природних поглиначів CO2 з атмосфери. Зміна частоти та інтесивності випадання опадів МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ Урагани в США, засуха в Австралії, аномально спекотне літо в Європі, катастрофічні зливи і повені на туманному Альбіоні – список можна продовжувати. Ось тільки деякі приклади наслідків кліматичних змін. Екстремальні природні явища б’ють всі рекорди практично у всіх регіонах світу. А природні катаклізми тягнуть за собою економічні наслідки. З кожним роком збиток від стихійних лих зростає. В цілому клімат на планеті стане більш вологим. Але кількість опадів не пошириться Землею рівномірно. В регіонах, які й так на сьогоднішній день отримують достатню кількість опадів, їх випадання стане інтенсивніше. А в регіонах з недостатнім зволоженням почастішають посушливі періоди. Протягом ХХ століття середній рівень моря підвищився на 0,1-0,2 м. За прогнозами вчених, за XXI століття підвищення рівня моря складе до 1 м. У цьому випадку найбільш уразливими виявляться прибережні території і невеликі острови. Такі держави як Нідерланди, Великобританія, а також малі острівні держави Океанії і Карибського басейну першими підпадуть під небезпеку затоплення. Крім цього почастішають високі припливи, посилиться ерозія берегової лінії. Підвищення рівня моря Підвиження рівня моря у США Здоров’я людини За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), додаткова смертність в європейських країнах від теплових хвиль в серпні 2003 року у Великобританії склала 2045 чоловік, у Франції – 14802, в Італії – 3134, в Португалії – 2099. . Кліматичні зміни, за прогнозами вчених, призведуть до підвищення ризиків для здоров’я людей, перш за все менш забезпечених верств населення. Так, скорочення виробництва продуктів харчування неминуче призведе до недоїдання і голоду. Аномально високі температури можуть призвести до загострення серцево-судинних, респіраторних та інших захворювань. Підвищення температури може призвести до зміни географічного поширення різних видів, які є переносниками захворювань. З підвищенням температури ареали теплолюбних тварин і комах будуть поширюватися на північ, в той час як люди, що населяють ці території, не будуть мати імунітету до нових захворювань Танення льодовиків.. Сучасне заледеніння Землі можна вважати одним з найбільш чутливих індикаторів глобальних змін, які відбуваються сьогодні. Супутникові дані показують, що, починаючи з 1960-х років, відбулося зменшення площі сніжного покриву приблизно на 10%. З 1950-х років в Північній півкулі площа морського льоду скоротилася майже на 10-15%, а товщина зменшилася на 40%. Товща Гімалайських льодів тане зі швидкістю 10-15 м на рік. При нинішній швидкості цих процесів дві третини льодовиків Китаю зникнуть до 2060 року, а до 2100 всі льодовики розтануть остаточно. Прискорене танення льодовиків створює ряд безпосередніх загроз людському розвитку. Для густонаселених гірських і передгірних територій особливу небезпеку становлять лавини, затоплення або, навпаки, зниження повноводності річок, а як наслідок – скорочення запасів прісної води. Презентацію Підготувала Учениця 11 класу Дорощук Соломія.
https://svitppt.com.ua/ekologiya/formuvannya-ekologichnoi-svidomosti-starshoklasnikiv-pid-chas-navchalnogo-procesu.html
Формування екологічної свідомості старшокласників під час навчального процесу
https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/09c53ece1c63aa018bc385654bce9bb9.pptx
files/09c53ece1c63aa018bc385654bce9bb9.pptx
Людина є єдиною істотою, яка може управляти і маніпулювати навколишнім середовищем, руйнувати або зберігати його ... Формування екологічної свідомості старшокласників під час навчального процесу "екологічна освіта" Поняття "екологічна освіта" на сучасному етапі характеризується як безперервний процес навчання, виховання, спрямований на формування загальної екологічної культури, екологічної відповідальності кожного жителя планети. Екологічна освіта переслідує такі цілі: Оволодіння учнями знаннями про живу природу, загальними методами її вивчення; Формування на базі знань і умінь науково обґрунтованої екологічної картини світу як компонента загальнолюдської культури; Підготовка екологічно грамотних учнів, знають екологічні закономірності, зв'язки між живими організмами і навколишньою природою, шляхи встановлення гармонійних відносин з усім живим як головною цінністю на Землі. задачи екологічної освіти : Пізнавальна (засвоєння основних наукових екологічних понять і фактів; розуміння цінності природи як джерела матеріальних та духовних сил суспільства і кожної людини); мотиваційна (розвиток потреби спілкування з природою; свідомого дотримання норм екологооріентірованної поведінки); діяльністна (активізація діяльності з охорони природного середовища, участь у пропаганді ідей охорони природи). Екологічна освіта в старшій школі Однопредметна модель передбачає вивчення екології в межах самостійного предмета- екології. Багатопредметна модель передбачає екологізацію змісту традиційних предметів як природничого, так і суспільно-гуманітарного напрямків. Екологічні питання співвідносяться з навчальним матеріалом і логікою вивчення окремих предметів, входять до навчальних програм. Змішана модель вважається більш перспективною. У цій моделі зміст екологічних знань розглядається з урахуванням особливостей традиційних навчальних предметів, а також в окремих курсах, які розробляються для кожного етапу навчання. Зміст предмета “ Екологія “ (5-11 кл.) 1) становлення екології, її основні поняття і методи; 2) біосфера - глобальна екосистема (глобальна екологія); 3) екосистеми біосфери, популяція та організм в екосистемі (біологічна екологія); 4) людина в екосистемі: (екологія людини); 5) людство в біосфері: (соціальна екологія). Екологізація шкільних дисциплін здійснюється двома взаємопов'язаними шляхами: органічним включенням у навчальні дисципліни екологічних знань і формуванням практичних умінь охорони навколишнього середовища, виділенням в навчальних програмах самостійних тем природоохоронного характеру. Найбільш поширений варіант екологізації загальноосвітніх предметів природничо-наукових дисциплін Задачі шкільного курса екології Оволодіння учнями знаннями про живу природу, загальними методами її вивчення; Формування на базі знань і умінь науково обґрунтованої екологічної картини світу як компонента загальнолюдської культури; Підготовка екологічно грамотних учнів, знають екологічні закономірності, зв'язки між живими організмами і навколишньою природою, шляхи встановлення гармонійних відносин з усім живим як головною цінністю на Землі. Задачі шкільного курса природничо-наукових дисциплін формування діалектико-матеріалістичних поглядів на природу і на взаємодію суспільства і природи; формування у школярів розуміння цілісності природи Землі, єдність її процесів, природного зв'язку і з нею людини, а також того, що будь-яка господарська діяльність людини і її поведінка в природі повинні бути злагодженими з її законами. оволодіння знаннями і уміннями, школярами, для раціонального використовування природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, оцінки природної і господарської обстановки в своїй місцевості, виховання норм і правил поведінки в природі. «екологічний потенціал» гуманітарних предметів