Parallel Datasets
Collection
3 items
•
Updated
Dataset Viewer
id
stringlengths 3
8
| url
stringlengths 31
795
| title
stringlengths 1
211
| text
stringlengths 12
350k
|
|---|---|---|---|
2332212
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD%20%D0%AE%D0%B5
|
Ван Юе
|
Ван Юе (王玥; 31 березня 1987) китайський шахіст, гросмейстер. 2004 року він став у Китаї 18-м гросмейстером, коли йому було 17 років. Найпершим серед китайських шахістів увійшов у ТОП-10 світового рейтингу ФІДЕ і посідав у цьому рейтингу найвище серед китайських шахістів місце. Його найвищим місцем у рейтингу до сьогодні є № 8 у травні 2010 року з рейтингом 2752. У серпні 2015 року його рекорд побив Дін Ліжень.
Його рейтинг на березень 2020 року — 2669 (69-те місце у світі, 7-ме у Китаї).
У серії Гран-прі ФІДЕ 2008-2010 йому достатньо було здобути в останньому турі перемогу над Теймуром Раджабовим, щоб разом з Левоном Ароняном кваліфікуватись на матчі претендентів у Казані, які визначали суперника чемпіона в матчі за звання чемпіона світу 2012; однак, Раджабов домігся нічиєї, яка дозволила йому завоювати останню путівку на той турнір.
Ван Юе грав за першою шахівницею збірної Китаю, яка виборола золоті нагороди на Олімпіаді 2014.
Раннє життя
Ван Юе народився у місті Тайюань (провінція Шаньсі), де навчився грати в шахи у чотири роки. Влітку щодня після вечері він дивився як люди грають у сянці на вулицях. Коли йому було 5 років, то за підтримки своїх батьків він почав здобувати шахову освіту в школі і домігся швидкого прогресу. Коли йому було 9 років Ван Юе увійшов до складу юнацької збірної й виграв Національний дитячий кубок Лі Ченчжи (李成智). У 12 років приєднався до національної команди і в 15 років вступив у міський клуб Тяньцзінь.
Кар'єра
Ван Юе станом на 2015 рік є вивчає соціальну комунікацію в в Тяньцзіні.
Починаючи з 2004 року є членом китайської олімпійської збірної з шахів, за яку також грають Ні Хуа, Бу Сянчжі, Ван Хао і Лі Чао.
У 2005 році він став наймолодшим чемпіоном Китаю серед чоловіків. Крім того, 2005 року виграв Національну юнацьку першість і Національний учнівський чемпіонат.
Ван взяв участь у кількох матчах збірної на найвищому рівні, зокрема проти США (2002), Росії (2004, 2006, 2007, 2008, 2009), Франції (2006) та Великої Британії (2007).
У лютому 2007 року виграв відкритий турнір Каппель-ла-Гранд за участю 93 гросмейстерів та 80 міжнародних майстрів (загалом 608 учасників), досягнувши своєї мети перетнути позначку 2700 рейтингу Ело (вперше серед китайських шахістів).
З березня по грудень 2008 року Ван Юе зіграв 85 ігор поспіль без поразок, одна із найдовших зафіксованих серій. Його безпрограшна серія почалася в другому турі Рейк'явік опен і закінчилися в 1 раунді третього турніру серії Гран-прі ФІДЕ 2008-2010. (див. .)
1999—2006: юніорські роки
1999 року Ван виграв Чемпіонат світу серед юнаків у категорії до 12 років, який відбувся в Орпезі (Іспанія).
У 2000 році посів друге місце на алогічному змагання, яке також відбулося а Орпезі, але вже в категорії до 14 років, після Олександра Арещенка. Того ж року в Артеку (Україна), і знову в 2002 році в Куала-Лумпурі (Малайзія) він виступав за китайську збірну на Всесвітній юнацькій шаховій олімпіаді до 16 років. 2000 року команда посіла 9-те місце, а Ван набрав 6.0/9 (+4 -1 =4) з перфоменсом 2430. У 2002 році команда виграла золото, і він також здобув на першій шахівниці індивідуальну золоту медаль завдяки приголомшливому результатові 8.5/10 (+7 -0 =3) з перфоменсом 2657. Його підтримав товариш по команді Чжао Цзюнь, який набрав 80 % на 2-й шахівниці.
У липні — серпні 2002 року, у другому матчі Китай — США в Шанхаї, Ван набрав 2.5/4 (+1 -0 =3), показавши перфоменс 2526. З Хікару Накамурою він зіграв одну партію в останньому турі, й та партія завершилася внічию, а всі інші три гри були проти Вінай Бата. Китай виграв з загальним результатом 20½–19½.
У квітні 2004 року Ван показав найвищий результат 9.0/11 на чоловічому командному чемпіонаті Китаю в Цзінані, і в грудні 2005 рок в Пекіні став чемпіоном Китаю з результатом 12,5/18. У серпні того ж року, в 2-му матчі Китай–Росія в Москві, Ван набрав 3.0/6 (+1 -1 =4) з перфоменсом 2670. Китай виграв матч 37.5–34.5. Після цього з 14 по 31 жовтня, коли Ван став майстром ФІДЕ, він взяв участь у своїй першій Олімпіаді в Кальвії (Майорка) і набрав там 8.0/12 (+5 -1 =6) на першій резервній шахівниці з перфоменсом 2621. Команда фінішувала на 24-му місці, а Ван показав 16-й результат на своїй шахівниці. На цих змаганнях він виконав останню гросмейстерську гросмейстерську норму і став наймолодшим гросмейстером Китаю. З 18 по 23 грудня взяв участь у меморіалі Тиграна Петросяна, який проходив у мережі Інтернет. Ігри починались о 12:00 місцевого часу в Парижі, 14:00 в Санкт-Петербурзі, 15:00 В Єревані і 19:00 в Пекіні. Кожна країна грала двічі проти кожної з трьох інших країн, загалом відбулось шість раундів. Застосовувався контроль часу Фішера (1 година 30 хвилин плюс доданих 15 хвилин після 40-го ходу; 30 секунд додаються після кожного ходу). Турнір проходив на майданчику ICC. Китай виграв у цьому турнірі. Доля їхнього останнього туру в матчі проти Росії висіла на волосині. Росіяни вели 2-1, але Ван Юе переміг Вадима Звягінцева, звівши внічию матч проти Росії й принісши перемогу загалом у турнірі. Підсумковий результат: Китай 14.0, Франція 13.0, Росія 13.0, Вірменія 8.0. За Китай грали: (середній рейтинг: 2590) Бу Сянчжі 2615, Ні Хуа 2611, Чжан Чжун 2596, Ван Юе 2536
У лютому 2005 року Ван набрав 5,5/9 на Аерофлот опен. У квітні він набрав 6.0/9 на Дубай опен. Його переможцем став 16-річний Ван Хао. У липні посів третє місце на тай-брейку з результатом 6.5/11 (+3 -1 =7) на 2-му Sanjin International Hotel GM Cup у рідному місті Тайюань. Пентала Харікрішна виграв той турнір з результатом 8,5/11, на очко випередивши Олександра Мотильо. У жовтні він також посів третє місце з результатом 6.5/9 на 5-му чемпіонаті Азії у Хайдарабаді (Індія). У листопаді прийшов п'ятим з результатом 8.5/13 на чемпіонаті світу серед юніорів у Стамбулі, і дійшов до другого раунду Кубка світу ФІДЕ, перемігши Карена Асряна, але в ньому програв Іллі Сміріну.
2006: перевищення позначки 2600 рейтингу Ело
У лютому Ван набрав 4.5/9 на Аерофлот опен. У червні на 37-й шаховій Олімпіаді в Турині, збірна, посіяна під 12-м номером, виграла срібло. Ван на четвертій шахівниці завершив турнір без жодної поразки з результатом 10.0/12 очок (8 перемог і 4 нічиї), і здобув золоту медаль на цій шахівниці, а також срібну медаль в загальному особистому заліку завдяки рейтинговому перфоменсу 2837 (найвищий показав Володимир Крамник з Росії).
On July 10–22 at the Taiyuan Scheveningen Event, the Chinese team won 36.5–35.5 against the foreign side with Wang scoring 6.5/12. From 28 July to 7 August, at the 4th Marx György Memorial (Category 15 av 2622 of July'06 ratings) in Paks, Hungary, Wang scored 5.0/10 (+1 −1 =8) and came joint third with Zoltán Almási. The tournament was won by Pendyala Harikrishna. From 10–20 August, at the 3rd Russia–China match in Erguna, Wang scored 5½/10 (+3 −2 =5) with a 2711 performance. China won the match 51½–48½.
On September 4–9 at the Trophée MULTICOMS China–France Match, he scored 4.0/6 with a performance rating of 2712, the highest in the competition. On 7 September, at the 7th Lausanne Young Masters, he came second after having lost to Maxime Vachier-Lagrave in the final rapidplay playoff. In October, he came sixth with 8.5/13 at the World Junior Championship in Yerevan.
На Азійських Іграх в Досі в грудні, національна збірна завоювала срібло, а Ван на другій шахівниці набрав 6.0/9 очок (+4 -1 =4) з перфоменсом 2647.
2007: долання позначки 2700
У лютому Ван посів друге місце з результатом 6.5/9 на Аерофлот опен у Москві. У березні виграв Кальві опен (6.0/7) у Франції та турнір Каппель-ла-Гранд, у якому взяло участь 87 гросмейстерів, 81 міжнародний майстер і 465 гравців з рейтингом ФІДЕ — на тай-брейку попереду п'яти шахістів, які також набрали 7.0/9 очок, і перформенсом 2784.
У квітні виграв відкритий чемпіонат Філіппін у Subic Bay Freeport Zone з результатом 7,0/9 очок. У липні 2007 року посів друге місце, набравши 5.0/8, на 4-му Sanjin Hotel Cup в Тайюані. У липні на 4-му змаганні Тайюань Схевенінген китайська команда програла 17-15 проти іноземної сторони; Вадим Звягінцев закінчив з найвищим показником 5.5/8, Ван Юе показав найкращий результат за китайську команду 5.0/8. 18 — 31 серпня в 4-му матчі Китай–Росія в Нижньому Новгороді Ван набрав 5.5/10 (+2 -1 =7) з перфоменсом 2714. Китай виграв матч загалом 52.5–47.5. 3 — 9 вересня в матчі Велика Британія — Китай у Ліверпулі, Ван набрав 4.0/6 (+2 -0 =4) з перфоменсом 2722. Китай виграв матч з рахунком 28-20.
На Кубкові світу ФІДЕ в Ханти-Мансійську, в листопаді, Ван переміг Олексія Придородного (1.5–0.5), Сергія Тівякова (2.5–1.5) і свого співвітчизника Бу Сянчжі (1.5–0.5), перед тим як у четвертому раунді поступився Іванові Чепарінову (0.5–1.5). У грудні Ван прийшов другим на тай-брейку на турнірі XVII категорії Сьюдад-де-Памплона (Magistral A) в Іспанії, набравши 4.0/7 (ТПР 2695). Переможцем став Франсіско Вальєхо.
2008: входження до ТОП-20 гравців
В січні, на 15-му командному чемпіонаті Азії у Вішакхапатнамі національна команда виграла золото, Ван набрав на свої шахівниці 4.5/7 очок (+3 -1 =3) з перфоменсом 2534. У лютому набрав 7.0/10 (+4 -0 =6) на Гібралтар опен, посівши 20-те місце з перфоменсом 2653. У березні Ван поділив перше місце на Рейк'явік опен, разом зі співвітчизником Ван Хао (який виграв на тай-брейку) і Ханнесом Стефанссоном.
У своєму дебюті на супер-турнірах на 1-му Гран-Прі ФІДЕ в Баку у квітні–травні 2008 року, він поділив перше місце з Вугаром Гашимовим і Магнусом Карлсеном, набравши 8.0/13 (+3 -0 =10) з перфоменсом 2806. Ван назвав «кошмарним стартом», коли його запланований на 18-те виліт з Пекіна було відкладено через погану погоду, і вдалося прибути в Азербайджан лише вдосвіта 21-го, тож шахіст пропустив церемонію відкриття, і йому ще треба було грати того дня чорними проти рейтингового фаворита Магнуса Карлсена.
У липні–серпні 2008 року, на 2-му Гран-Прі ФІДЕ в Сочі, він поділив третє місце з Гатою Камським, набравши 7.5/13 (+2 -0 =11; перфоменс 2765), позаду переможця Левона Ароняна і другого призера Теймура Раджабова. Його фотографію опублікував на своїй обкладинці журнал New in Chess за липень 2008 року. 20 — 30 серпня в Амстердамі Ван виграв турнір NH Chess, у якому грала команда «висхідні зірки» (Ван, Чепаринов, Каруана, Л'Амі, Стеллваген) проти команди «досвід» (Агдейстейн, Барєєв, Любоєвич, Корчной, Юсупов)— набравши 8,5/10 очок (+7 -0 =3; перфоменс 2892), не зазнавши жодної поразки. Як переможець цього турніру він отримав запрошення на турнір зі швидких шахів і шахів наосліп Амбер, який відбувся в березні в Ніцці, і відразу після того, як виграв усі свої перші шість ігор, його запросив Єрун Ван ден Берг у групу А турніру Вейк-ан-Зеє на січень 2009 року.
У вересні 2008 року Ван Юе виступив на 5-му матчі Росія–Китай в Нінбо, де набрав 3.0/5 (+1 -0 =4) з перфоменсом 2767. Крім нього до складу чоловічої команди входили Лі Чао, Ван Хао, Ні Хуа та Бу Сянчжі). Китай виграв матч з рахунком 26-24.
Взяв участь у 1-х Всесвітніх інтелектуальних іграх в Пекіні, які пройшли з 3 по 8 жовтня 2008 року. Того ж місяця у Халкідіках (Греція) зіграв за команду Економіст СГСЕУ-1 Саратов на 24-му Європейському клубному Кубку і набрав 3.0/5 (+1 -0 =4).
У листопаді 2008 року зіграв на першій шахівниці за збірну Китаю на 38-ій шаховій Олімпіаді в Дрездені (6.5/10 (+3 -0 =7), перфоменс 2773). Команда посіла 7-ме місце.
13-29 грудня 2008 року на 3-му Гран-Прі ФІДЕ в Елісті поділив 5-9-те місця з результатом 6.5/12 (+2 -2 =9).
2009
Станом на квітень 2009 Ван Юе як і раніше змагався в серії Гран-Прі ФІДЕ 2008—2009, яка була частиною циклу чемпіонату світу. Він брав у ній участь як один із чотирьох номінантів від президента ФІДЕ, разом з Петром Свідлером, Іваном Чепариновим та Етьєном Бакро.
16 січня — 1 лютого, Ван Юе, у своєму дебюті на турнірі Корус А, став другим китайським гравцем, який потрапив на цей турнір, після Чжан Чжуна в 2004 році. Це був турнір 19-ї категорії з середнім рейтингом учасників 2716. Він поділив на ньому 8-ме місце з результатом 6.0/13 (+2 -3 =8) і перфоменсом 2685. Всі його результативні партії були білими фігури, він програв Іванчукові, Адамсу і Раджабову, і переміг Морозевича і Карлсена. У 2-му раунді він схибив ходом 9.Na7?? у гострій грі проти Іванчука, яка рано відійшла від основних ліній відхиленого ферзевого гамбіту:
Юе–Іванчук 1. D4 Кf6 2. С4 е6 3. Кf3 D5 або 4. Bg5 для dxc4 5. Qa4+ Nbd7 6. Кс3 А6 7. Г3 Б5 8. Nxb5 З Rb8 9. На7?? Несподіваний позіх. 9… Rb4 білі, мабуть, пропустили цей хід. 10. Bxf6 gxf6 11. Qa5 Bb7 кінь на А7 тепер перебуває в пастці. 12. Bh3 Qb8 13. Qh5 Ke7?! 13…Rb6 було набагато безпечніше. 14. d5 Qxa7 14…Bxd5! 15.Qxd5! exd5 16.Кс6+ Kd6 17.Nxb8 Rxb8 дає чорним краще закінчення. 15. dxe6 fxe6 16. Bxe6! Прикриття чорного короля зруйноване і Ван вже практично досягнув рівності. 16… Kxe6 17. Qe8 Не+ Се7 18. Qxh8 Nf8 19. Вд8+ Плата Kd7 20. 0-0-0+? Це дозволяє чорному королю знайти безпеку, тоді як 20.Qg4+ давало добрі шанси на вічний шах або 20.Фf7! Фс5 21.Rd1+ Kc6 22.0-0! продовжило б гру. 20… Ke8 21. Qg4 Фс5 22. a3 Rxb2! Немає більше атаки на білих і чорні потрапляють у матову сітку. 23. Kxb2 Qxa3+ 24. Кб1 Qb3+ 25. Кра1 С3 0-1 білі здалися.
На 26-му Лінаресі (18 лютого — 8 Березня) відбувся дебют Ван Юе на цьому турнірі і він став першим китайським гравцем, який взяв у ньому участь. Він закінчив з результатом 6½ (+1 -2 =11), поділивши 5-7-ме місця з Раджабовим і Ароняном. Зазнав двох поразок, від Грищука і Ананда, та здобув перемогу над Карлсеном.
У 2009 році Ван також взяв участь у 18-му турнірі Амбер в Ніцці (Березень 14-26) вперше для себе і вдруге серед китайських шахістів (після Се Цзюнь у 1996 році), 5-му М-Тел Мастерс в Софії (12-23 травня) (Топалов, Карлсен, Іванчук, Ван Юе, Домінгес і Широв) першому для себе і другому для китайських гравців після Бу Сянчжі в 2008 році, 22-му Леон Рапід Леон 4-7 червня, 4 гравці в швидкі шахи, крім нього там виступили Іванчук, Морозевич, Карлсен; 20 хв + 10 с, у матчі Росія-Китай і Maotai Prince Cup China National Chess King & Queen Championships.
У вересні Ван виграв турнір Китайський король шахів, набравши 5.0/7 з перфоменсом 2797.
Ван дебютував на 2-му Pearl Spring (Категорія 21) в Нанкіні. Посів на ньому третє місце серед шести гравців з результатом 4.5/10 (перфоменс 2735); турнір виграв Магнус Карлсен.
На Кубкові світу ФІДЕ в Ханти-Мансійську, в листопаді, Ван був посіяний десятим і переміг Миколу Кабанова (2: 0) і Бориса Савченка (2.5–1.5), після чого поступився Етьєнові Бакро (1.5–3.5) у третьому раунді плей-оф. Його програш був примітний тим, що йому і його землякові Лі Чао зарахували поразку у відповідних іграх плей-оф через запізнення, коли вони курили за межами турнірного залу і запізнилися кожен на дві хвилини на другу гру плей-оф, а це призводить до автоматичної дискваліфікації згідно з правилами ФІДЕ.
2010: входження в Топ 10 гравців
У січні 2010 року Ван Юе став першим серед китайських гравців, який увійшов у першу десятку рейтингу ФІДЕ. З 9 по 25 травня взяв участь у останньому Гран-Прі ФІДЕ в Астрахані, але не зміг відібратися на матчі претендентів на першість світу з шахів 2012.
Виграв 11-й світовий університетський шаховий турнір, який проходив в Цюриху у вересні 2010 року.
2015
У липні 2015 року Ван Юе виграв 6-й турнір в Хайнань (Данчжоу) з результатом 7/9 і перфоменсом 2887.
У жовтні він зіграв за російську команду «Сибір», яка виграла Клубний кубок Європи в Скоп'є. Наступного місяця одноосібно посів перше місце на 5-му чемпіонаті Китаю зі швидких шахів.
Китайська шахова ліга
Ван Юе грає за шаховий клуб Тяньцзінь у Китайській шаховій лізі (CCL).
Стиль гри
Його описують як дуже технічного, послідовного і надійного гравця. Віддає перевагу грі в ендшпілі, де прагне повільно перемолоти своїх суперників маючи невелику перевагу. У лютому 2009 року, після закінчення Вейк-ан-Зеє, Теймур Раджабов сказав в інтерв'є: «[Ван Юе] не дозволяє своїм опонентам розвинути контргру і він застосовує стиль „удушення“ дуже ефективно.» Ван Юе казав, що його кумиром дитинства був Хосе Рауль Капабланка, і якось заявив, що Крамник вплинув на його стиль гри, вразивши 13-річного хлопчика своєю перемогою над Каспаровим у лондонському матчі 2000 року. Шаховий коментатор Міг Грінгард дав йому прізвисько «Панда».
Дебюти
Ван Юе зазвичай грає 1.d4 білими, а чорними грає Сицилійський захист, Берлінський початок або Російську партію проти e4, і Слов'янський захист проти d4.
Зміни рейтингу
Примітки
Посилання
Wang Yue at Sina Sports News (in Chinese)
Wang Yue at the China Chess League
Wang, Yue at the ACP Tour
FIDE Grand Prix Profile
Elo Rating Table
Baku Grand Prix (May 2008) Interview with GM Wang Yue
Wang Yue's May 2008 Blog Report on Baku Grand Prix
Photo report of 2008 NH Chess Tournament won by Wang Yue
Учасники шахових олімпіад
Шахові гросмейстери
Китайські шахісти
Уродженці Тайюаня
Срібні призери Азійських ігор
Шахісти на Азійських іграх 2006
Шахісти на Азійських іграх 2010
Спортсмени Тайюаня
Медалісти літньої Універсіади 2011
|
2507044
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/TRAF1
|
TRAF1
|
TRAF1 – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 9-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 416 амінокислот, а молекулярна маса — 46 164.
Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів.
Задіяний у таких біологічних процесах, як апоптоз, альтернативний сплайсинг.
Література
Примітки
Див. також
Хромосома 9
Некатегоризовані білки
|
4280031
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE%20%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8F%20%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0
|
Дацко Олеся Ігорівна
|
Дацко Олеся Ігорівна
Олеся Ігорівна Дацко (26 листопада 1977 року у Львові) — українська науковиця у галузі економічної безпеки, креативної економіки та культурної політики, громадська діячка, докторка економічних наук.
Біографія
Народилася у Львові у 1977 році. Вищу освіту здобула на товарознавчо-комерційному факультеті Львівської комерційної академії в 2000 році. З 2001 року працює у Львівській національній академії мистецтв, з 2004 року — на кафедрі менеджменту мистецтва.
Наукова діяльність
У 2010 році в Інституті регіональних досліджень НАН України під науковим керівництвом д.е.н., професорки Надії Мікули захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю «Розвиток продуктивних сил та регіональна економіка» на тему «Організаційно-економічне забезпечення формування міжрегіональних кластерів народних текстильних промислів».
У 2011 році у Львівській комерційній академії Укоопспілки під науковим керівництвом к.т.н., доцента Івана Галика захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук з товарознавства на тему «Використання натуральних барвників для розширення асортименту та підвищення якості текстильних матеріалів».
У 2014 році отримала наукове звання доцента. У 2015 році закінчила докторантуру Національного інституту стратегічних досліджень.
У 2021 році у Львівському торговельно-економічному університеті під науковим керівництвом д.е.н., професора Анатолія Мокія захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю «Економіка та управління національним господарством» на тему «Забезпечення економічної безпеки України: соціально-гуманітарний вимір». 29 червня 2021 року Міністерство освіти і науки України наказом № 735 затвердило рішення спеціалізованої вченої ради про присудження Олесі Дацко наукового ступеня доктора економічних наук.
Є авторкою більше ста наукових і науково-методичних публікацій, статей та монографій.
Громадська діяльність
Є членкинею таких громадських організацій як «Народна дія Львів», «Центр суспільних інновацій», «Обнова», «Реформи разом» та благодійного фонду «Ми - єдина родина».
Членкіня Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації з 2015 по 2021 роки. Була членкинею комісії культури, національностей та релігій, внутрішньої та інформаційної політики, е-управління та е-демократії, проблемних забудов. З 2015 по 2019 роки була заступницею голови ради.
Секретарка Науково-методичної підкомісії зі спеціальності «Менеджмент соціокультурної діяльності» сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України з 2019 року.
Посилання
Біографія на сайті ЛНАМ .
Профіль в Google Scholar .
Примітки
Уродженці Львова
Українські економістки
Випускники Львівського торговельно-економічного університету
Доктори економічних наук України
|
1765661
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D1%89%D1%83%20%28%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC%2C%201982%29
|
Продавець дощу (фільм, 1982)
|
Продавець дощу (фільм, 1982)
«Продавець дощу» — американський телевізійний фільм 1982 року.
Сюжет
Дія фільму відбувається у 1920-і роки в охопленому посухою сільському містечку на заході Америки. Незаміжня Ліззі Каррі, живе разом з батьком і двома братами. Їхня ферма нудиться від руйнівної посухи, коли з'являється шахрай на ім'я Старбак, який обіцяє за 100 доларів викликати дощ .
У ролях
Посилання
Фільми США 1982
Телефільми 1982
Фільми англійською мовою
Фільми-драми США
Телефільми США
Фільми Джона Франкенгаймера
|
15002507
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Gmina%20Troszyn
|
Gmina Troszyn
|
Gmina Troszyn
Gmina Troszyn is a rural gmina (administrative district) in Ostrołęka County, Masovian Voivodeship, in east-central Poland. Its seat is the village of Troszyn, which lies approximately east of Ostrołęka and north-east of Warsaw.
The gmina covers an area of , and as of 2006 its total population is 4,880 (4,945 in 2011).
Villages
Gmina Troszyn contains the villages and settlements of Aleksandrowo, Borowce, Budne, Choromany, Chrostowo, Chrzczony, Dąbek, Dzbenin, Grucele, Janochy, Kamionowo, Kleczkowo, Kurpie Dworskie, Kurpie Szlacheckie, Łątczyn Szlachecki, Łątczyn Włościański, Mieczki-Abramy, Mieczki-Poziemaki, Mieczki-Ziemaki, Milewo Wielkie, Milewo-Łosie, Milewo-Tosie, Ojcewo, Opęchowo, Puchały, Rabędy, Radgoszcz, Repki, Rostki, Sawały, Siemiątkowo, Stare Janki, Troszyn, Trzaski, Wysocarz, Zamość, Zapieczne, Zawady, Żmijewo-Zagroby, Żmijówek Włościański, Żmijówek-Mans and Żyźniewo.
Neighbouring gminas
Gmina Troszyn is bordered by the gminas of Czerwin, Miastkowo, Rzekuń and Śniadowo.
References
Polish official population figures 2006
Troszyn
Ostrołęka County
|
60213805
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Charlotte%20Wells
|
Charlotte Wells
|
Charlotte Wells (born 13 June 1987) is a Scottish director, writer, and producer. She is known for her feature film debut Aftersun (2022), which premiered in 2022 during Critics' Week at Cannes Film Festival, receiving 121 nominations and 33 awards, including Gotham and British Independent Film Awards. Wells has worked on numerous other films, such as Blue Christmas (2017), and her films have been screened at festivals all around the globe.
Early life and education
Wells was born in Edinburgh. She attended secondary school at the independent George Heriot's School. Wells did not live with her father, who passed away when she was sixteen years old. However, she remembers him as a very involved parent, despite the living situation. The father-daughter dynamic was a frequent topic of conversation after her first feature-film debut Aftersun, a film about a father and daughter.
Wells was interested in film from a young age, but did not initially pursue it. She graduated with a Bachelor of Arts in Classics from King's College London and then a Master of Arts from Oxford University. She went into finance and rediscovered film through helping Callum Just, a school friend, run Digital Orchard, a post-production and DIT agency. She used this experience to apply to New York University's joint business and film graduate program with the intention of becoming a producer. She completed a dual Master of Fine Arts and Master of Business Administration at Tisch School of the Arts and the Stern School.
While at NYU, Wells created three short films: Tuesday (2015), about a sixteen-year-old learning to cope with a big loss, featuring Megan McGill, which earned Wells the Best Writer Nominee at BAFTA Scotland New Talent Awards 2016; Laps (2016), about a normal weekday, until the main character is sexually assaulted on the New York subway, featuring Thea Brooks, which earned Wells Special Jury Recognition at the SXSW Short Film Awards and Special Jury Award for Editing at Sundance 2017; and Blue Christmas (2017), about a debt collector who goes to work instead of seeing his wife on Christmas Eve to avoid her worsening psychosis, featuring Jamie Robson and Michelle Duncan.
Career
Before starting her career in the film industry as a producer, Wells helped run Digital Orchard, a company specialising in film, finishing images, developing film and digital imaging. Wells was a fellow at the 2020 Sundance Institute Screenwriters and Directors Labs with her feature film debut Aftersun, which premiered at the 2022 Cannes Film Festival to critical acclaim. The film is a drama starring Paul Mescal and Frankie Corio. She received many accolades as a breakthrough director and appeared on numerous year-end lists. Aftersun received an Academy Award nomination for Paul Mescal's performance.
Aftersun
Aftersun is a coming-of-age drama which tells the story of a young woman, Sophie, recalling a holiday she took with her father, Calum (Paul Mescal), 20 years prior, for Calum's 31st birthday. The 11-year-old Sophie (Frankie Corio) does not spend a lot of time with her father, who does not live with her and her mother anymore. The time they spend on this holiday is very precious to them. Calum takes Sophie on a trip to a Turkish budget resort, where Calum struggles with feelings of depression. The adult Sophie is trying to remember her father by looking back on this holiday, and piece together the memories she has with the help of the videos she and her father took on vacation.
The film is shot on 35mm film and partly by the actors themselves on a MiniDV camera. This camera is used for many of the scenes with Sophie during the holiday, including playing with friends at the resort and spending time with her father. The 35mm footage is spread throughout the film to intimately depict the father-daughter dynamic from Sophie's perspective. Calum is shown to be struggling with depression, while Sophie struggles with living apart from her father. Adult Sophie is, as she was when she was young, slowly figuring out who her father was as a person, not just as a father.
The subject matter of the film sparked conversation regarding Charlotte Wells' personal life. Well's father died when she was sixteen and she lived apart from her father, though she did not feel that he was uninvolved with her upbringing. The father-daughter dynamic was not something that Wells was initially trying to uncover in her film, but rather something that came during the film's making. The first goal was to show how a relationship can shift over time. Aftersun received 121 nominations, including a nomination for best actor at the 2023 Academy Awards for Paul Mescal's performance. The film was named the Best Directorial Debut of 2022 by the National Board of Review.
Filmography
Accolades
References
External links
1987 births
Alumni of King's College London
Alumni of the University of Oxford
British LGBT film directors
Directors Guild of America Award winners
Film people from Edinburgh
Living people
New York University Stern School of Business alumni
Outstanding Debut by a British Writer, Director or Producer BAFTA Award winners
People educated at George Heriot's School
Scottish LGBT screenwriters
Scottish women film directors
Tisch School of the Arts alumni
|
2884844
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%88%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%86%D1%96
|
Пшечиці
|
Пшечиці — село в Польщі, у гміні Меженциці Бендзинського повіту Сілезького воєводства.
Населення — (2011).
У 1975-1998 роках село належало до Катовицького воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
.
Села Бендзинського повіту
|
532681
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%82%20%28%D0%90%D1%80%D1%86%D0%B0%D1%85%29
|
Тигранакерт (Арцах)
|
Тигранакерт (Арцах)
Тигранакерт — одне з чотирьох древньовірменських міст, заснованих Тиграном II в I столітті до н. е., що носили його ім'я. Розташовувався в провінції Арцах Великої Вірменії. За твердженнями вірменських археологів, які не мають незалежного підтвердження, руїни цього міста знаходяться в околицях сучасного Агдаму, в Агдамському районі Азербайджану. На місці стародавнього міста збереглися кургани, кам'яні статуї, видовбані в скелях культові споруди, церкви. Американські газети порівняли виявлення Тигранакерта з відкриттям Трої.
Історія
Згідно з істориками К. Галачяном, Л. Р. Багдасаряном і Р. Г. Ананікяном, «Тигранакерт — найдавніше місто Карабаху, яке довго існувало і грало певну роль в історії краю». Існування міста Тигранакерт в Арцасі згадувалося також істориком VII століття Себеосом.
У 2005 році на території поблизу Агдам в результаті розкопок було виявлено поселення дохристиянської епохи. Як з'ясувалося, це один зі зведених царем Тиграном Великим міст.
Зокрема, на місці ранньохристиянської базиліки в Тигранакерті було виявлено напис вірменською мовою, яка являє собою маленький диск діаметром близько 8 см, що знаходився на вимощеній плитами підлозі церкви, побудованої в VI–VIII століттях. Напис говорить: «Я Вач(е) слуга Г(оспода) Б(ог)а». На думку археологів, це одна з рідкісних церков, що має вхід і з північного, і з південного, і з західного боку. Церква діяла до IX століття, коли «через збиток, що завдали іновірці або внаслідок землетрусів, вона перестала діяти».
Місто складалося з 3 частин: у верхній частині знаходилися палаци, потім — центральний квартал, а в нижній частині знаходився Акрополь: все це разом мало вигляд трикутника.
Розкопки міста ведуться Арцаською археологічною експедицією Інституту археології та етнографії НАН Вірменії під керівництвом доктора історичних наук Гамлета Петросяна. У грудні 2008 року на засіданні уряду Нагірно-Карабаської Республіки було ухвалено рішення оголосити Тигранакерт державним заповідником.
Див. також
Туризм у Азербайджані
Примітки
Джерела
Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabakh, by Samvel Karapetyan — 2001—229 p.
Archaeological Research in Tigranakert (Artsakh) // AIEA Newsletter, International Association for Armenian Studies, # 42. 2008, p. 31-38
L'ange d'Artsakh: les monuments d'architecture arménienne du Haut-Karabakh, by Boris Baratov — 1992—207 p.
Видео о раскопках в Тигранакерте
Посилання
Арцаський Тигранакерт — символ перемоги
Tigranakert of Artsakh
«The-traces-of-Tigranakert-The-city-Of-Tigran-The-king-of-Armenia» на wikimapia.org
Тигранакерт
Архітектура Вірменії
Археологічні пам'ятки Вірменії
Зниклі міста
Аскеранський район
|
5128692
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/Cantieri%20navali%20Tosi%20di%20Taranto
|
Cantieri navali Tosi di Taranto
|
Cantieri navali Tosi di Taranto
«Кантьєрі Навалі Тосі ді Таранто» — італійська суднобудівна компанія, яка розташовувалася у Таранто. Компанія була заснована у 1914 році машинобудівною компанією Franco Tosi & C. Між Першою та Другою світовими війнами вона спеціалізувалась на будівництві підводних човнів. Компанія ніколи не оговталася від катастрофічних наслідків Другої світової війни, і стала одним з перших придбань новоствореної фінансової холдингової компанії Fincantieri 29 грудня 1959 року. Верф закрила 31 грудня 1990 року.
Відомі кораблі та судна, побудовані «Кантьєрі Навалі Тосі ді Таранто»
Див. також
Boston Navy Yard
Рубін (конструкторське бюро)
William Denny and Brothers
Chantiers et Ateliers Augustin Normand
OTO Melara
Посилання
I CANTIERI NAVALI TOSI DI TARANTO, LE ORIGINI E L'EVOLUZIONE
Taranto, spettacolare varo nell'area degli ex cantieri Tosi
Література
Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-544-8.
Таранто
Суднобудівні підприємства Італії
|
571984
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%8E%20%28%D0%A1%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B0%29
|
Рю (Сомма)
|
Рю (Сомма)
Рю — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Сомма. Населення — .
Муніципалітет розташований на відстані близько 165 км на північ від Парижа, 65 км на північний захід від Ам'єна.
Демографія
Розподіл населення за віком та статтю (2006):
Економіка
У 2010 році в муніципалітеті числилось 1303 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 3019,5 особи, медіана доходів виносила євро на одного особоспоживача
Сусідні муніципалітети
Галерея зображень
Посилання
Офіційний сайт
Рю на сайті французького Національного інституту географії
Див. також
Список муніципалітетів департаменту Сомма
Примітки
Муніципалітети департаменту Сомма
|
959148
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D1%81%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F
|
Християнська есхатологія
|
Християнська есхатологія — розділ есхатології (від — «кінцевий», «останній» + — «слово», «знання»), який відбиває погляди християн на питання про кінець світу і Другого Пришестя Христа. Християнська есхатологія, подібно есхатології юдаїзму, відкидає циклічність часу і проголошує кінець цього світу.
Поділи в есхатології
У християнстві есхатологію можна умовно розділити на загальну і приватну. Перша говорить про долю цього світу і про те, що чекає на нього в кінці. Приватна есхатологія вчить про посмертне буття кожної людини.
Найважливіші чинники
Величезну роль для християнської есхатології грає хіліазм і месіанізм. Більшість християнських конфесій вірить в ту чи іншу форму встановлення тисячолітнього царства, тобто міленаризм.
Очікування
Крім того всі християни перебувають в очікуванні другого пришестя Месії, явління якого і буде кінцем світу і встановлення царства Божого, тобто месіанізм.
У національній художній літературі
Сучасна християнська есхатологія в українській художній літературі представлена християнським письменником-богословом Василем Кредо, який створив християнсько-есхатологічний твір Вселенський суд (поетична трагедія).
Див. також
Реалізована есхатологія
Джерела
Есхатологія - Академічний тлумачний словник української мови
Посилання
Сайт про Православну есхатологію (рос.)
|
1218289
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C
|
Кукурузень
|
Кукурузень — село в Оргіївському районі Молдови. Адміністративний центр однойменної комуни, до складу якої також входить село Окніца-Резеші.
Населення
За даними перепису населення 2004 року у селі проживали осіб.
Національний склад населення села:
Примітки
Оргіївський район
Села Молдови
|
18143430
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Otorowo%2C%20Kuyavian-Pomeranian%20Voivodeship
|
Otorowo, Kuyavian-Pomeranian Voivodeship
|
Otorowo, Kuyavian-Pomeranian Voivodeship
Otorowo is a village in the administrative district of Gmina Solec Kujawski, within Bydgoszcz County, Kuyavian-Pomeranian Voivodeship, in north-central Poland. It lies west of Solec Kujawski, east of Bydgoszcz, and west of Toruń. It is located in the historic region of Kuyavia.
History
The earliest mention of the village comes from 1280, when it was part of Piast-ruled Poland.
During the German occupation (World War II), in October and November 1939, Otorowo was the site of large massacres of hundreds of Poles from Otorowo and other nearby villages, carried out by the German Einsatzkommando 16 as part of the Intelligenzaktion. In 1944, the Germans burned the bodies to cover up the crime.
References
Populated places on the Vistula
Villages in Bydgoszcz County
Sites of World War II massacres of Poles
Intelligenzaktion massacre locations
|
1237503
|
https://en.wikipedia.org/wiki/.ls
|
.ls
|
.ls is the Internet country code top-level domain (ccTLD) for Lesotho.
Second-level domains
Registration to .ls domains are provided through accredited registrars.
There are also registrations on third level as shown below.
History
The .ls domain was established and first delegated on 13 January 1993, with the National University of Lesotho as the sponsoring authority. Initially, Rhodes University acted as the registry and hosted the primary name server, a situation that continued until September 2012.
In April 2012, the sponsoring authority changed from the National University of Lesotho to the Lesotho Communications Authority, the national communications regulator, in line with the newly promulgated Communications Act (No. 4 of 2012). In January 2016, a non-profit company, the Lesotho Network Information Centre (LsNIC) was established to take over registry operations. Re-delegation of the zone was completed by IANA in March 2017.
External links
IANA .ls whois information
Lesotho Communications Authority
Country code top-level domains
Communications in Lesotho
sv:Toppdomän#L
|
4146882
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD%20%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4
|
Пенні Джонсон Джеральд
|
Пенні Джонсон Джеральд (. 14 березня 1961, Балтимор, Меріленд, США) — американська актриса.
Кар'єра
Пенні Джонсон почала свою кар'єру з епізодичних ролей у телесеріалах «Ті Джей Хукер» і «Блюз Хілл-стріт» на початку вісімдесятих років. Вона з'явилася в юридичному телесеріалі «Паперова тяганина» у 1984—1986 роках, а в 1986 році знімалася в мильній опері «Головний госпіталь».
Джонсон досягла популярності завдяки ролі в комедійному серіалі каналу HBO «Шоу Ларрі Сандерса», де знімалася з 1992 по 1998 рік, протягом усього періоду трансляції шоу. Пізніше вона знялася в серіалах «Швидка допомога» (1998—1999) і «Зоряний шлях: Глибокий космос 9» (1995—1999). Вона також з'явилася в «Шоу Косбі», «Коломбо», «Зоряний шлях: Наступне покоління», «Грейс у вогні», «Цілком таємно», «Практика», «Закон і порядок», «Морська поліція: Спецвідділ», «Кістки» і багатьох інших серіалах. Крім того вона з'явилася в декількох фільмах, серед яких «Перезмінка», «У пагорбів є очі 2», «На що здатна любов», «Моллі і Джина» та «Абсолютна влада».
З 2001 по 2004 рік Джонсон знімалася в серіалі «24 години», де виконувала роль Шеррі Палмер. У 2003 році вона зіграла роль Кондолізи Райс у телефільмі «Округ Колумбія, 11 вересня: Час кризи», про події 11 вересня 2001 року. Крім цього в наступні роки вона знялася в серіалах «Єва», «4400» і «Октоубер Роуд». У 2011 році вона приєдналася до акторського ансамблю серіалу «Касл» у ролі Вікторії Гейтс, нового капітана дільниці. Джонсон покинула шоу наприкінці сьомого сезону, бо продюсери вирішили звільнити її з метою скорочення бюджету.
Особисте життя
Пенні Джонсон народилася 1961 року в Балтіморі, штат Меріленд (США) і навчалася в Джульярдській школі в нью-йоркському Лінкольн-центрі. Вона вийшла заміж за джазового музиканта Греліна Джеральда в 1982 році, у них є спільна дочка.
Фільмографія
Примітки
Американські кіноакторки
Акторки XXI століття
Акторки XX століття
Акторки озвучування США
Американські телеакторки
Акторки за алфавітом
Персоналії за алфавітом
Уродженці Балтимора
Народились 1961
Народились 14 березня
|
2329605
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BE%20%D0%94%D0%B5%20%D0%A4%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%2C%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D1%80-%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%B0
|
Артуро Де Фанті, банкір-невдаха
|
Артуро Де Фанті, банкір-невдаха
{{Фільм
|українська назва = Артуро Де Фанті, банкір-невдаха
|оригінальна назва =
|зображення =Артуро Де Фанті, банкір-невдаха.jpg
|жанр = комедія
|режисер =Лучано Сальче
|сценарист =Лучано СальчеАвгусто КамінітоОттавіо Алессі
|Продюсер =
|Актори =Паоло ВілладжоКатрін СпаакАнна Марія РіццоліАнна Маццамауро
|оператор = Серджо Рубіні
|композитор =П'єро Піччоні
|художник =Еліо Мікелі
|кінокомпанія =Produzioni Atlas Consorziate
|країна =
|тривалість = 89 хв.
|рік = 1980
| ідентифікатор =0197800
}}
«Артуро Де Фанті, банкір-невдаха» — італійська кінокомедія режисера Лучано Сальче з Паоло Вілладжо, Катрін Спаак і Анною Марією Ріццолі в головних ролях, що вийшла 14 березня 1980 року.
Сюжет Артуро Де Фанті, службовець банку, потрапляє у центр курйозних збігів. Його покоївка, якій він заборгував великі гроші, в помсту вирішує оселитися у нього вдома.
Водночас коханець його дружини і його коханка випадково зустрічаються теж в його квартирі. На банк здійснюють наліт грабіжники, і він знову в центрі подій. Кожен день в житті Артуро'' трапляються нові події.
У ролях
Знімальна група
Примітки
Посилання
«Банкир-неудачник» на сайті KinoPoisk
Фільми Італії 1980
Кінокомедії 1980
Кінокомедії Італії
Фільми Лучано Сальче
Фільми італійською мовою
|
751464
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA
|
Монфранк
|
Монфранк — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Аверон. Населення — .
Муніципалітет розташований на відстані близько 560 км на південь від Парижа, 95 км на схід від Тулузи, 60 км на південь від Родеза.
Історія
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Південь-Піренеї. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія.
Демографія
Розподіл населення за віком та статтю (2006):
Економіка
У 2010 році у муніципалітеті числилось 60 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 126,0 особи, медіана доходів виносила євро на одного особоспоживача.
Сусідні муніципалітети
Посилання
Див. також
Список муніципалітетів департаменту Аверон
Примітки
Муніципалітети департаменту Аверон
|
14993443
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Gmina%20Ojrze%C5%84
|
Gmina Ojrzeń
|
Gmina Ojrzeń
Gmina Ojrzeń is a rural gmina (administrative district) in Ciechanów County, Masovian Voivodeship, in east-central Poland. Its seat is the village of Ojrzeń, which lies approximately south-west of Ciechanów and north-west of Warsaw.
The gmina covers an area of , and as of 2006 its total population is 4,393 (4,384 in 2013).
Villages
Gmina Ojrzeń contains the villages and settlements of Baraniec, Brodzięcin, Bronisławie, Dąbrowa, Gostomin, Grabówiec, Halinin, Kałki, Kicin, Kownaty-Borowe, Kraszewo, Łebki Wielkie, Lipówiec, Luberadz, Luberadzyk, Młock, Młock-Kopacze, Nowa Wieś, Obrąb, Ojrzeń, Osada-Wola, Przyrowa, Radziwie, Rzeszotko, Skarżynek, Trzpioły, Wojtkowa Wieś, Wola Wodzyńska, Zielona and Żochy.
Neighbouring gminas
Gmina Ojrzeń is bordered by the gminas of Ciechanów, Glinojeck, Sochocin and Sońsk.
References
Polish official population figures 2006
Ojrzen
Ciechanów County
|
4873029
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%B6%D1%83%D0%BB
|
Янжул
|
Янжул — українське прізвище.
Рід
Янжули — козацько-старшинський, а згодом також дворянський рід.
Персоналії
Янжул, Іван Іванович (1846—1914) — економіст, статистик, педагог.
Янжул Катерина Миколаївна (1855—1935) — письменниця.
Див. також
Янжулівка
Українські прізвища
|
1088436
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/7178%20%D0%86%D0%BA%D1%83%D0%BE%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE
|
7178 Ікуоокамото
|
7178 Ікуоокамото (7178 Ikuookamoto) — астероїд головного поясу, відкритий 11 листопада 1990 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,594.
Примітки
Див. також
Список астероїдів (7101-7200)
Посилання
http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs
Астрономічні об'єкти, відкриті 1990
Головний пояс астероїдів
|
1535470
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B3%D0%B0%20%28%D0%A2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%96%29
|
Чаттануга (Теннессі)
|
Чаттануга (Теннессі)
Чаттануга — місто в США, в окрузі Гамільтон штату Теннессі. Населення — осіб (2020).
Місто знамените в усьому світі завдяки пісні 1941 року .
Географія
Чаттануга розташована за координатами (35.066463, -85.247065). За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 374,38 км², з яких 355,22 км² — суходіл та 19,15 км² — водойми.
Клімат
Демографія
Перепис 2010
Згідно з переписом 2010 року, у місті мешкали особи в домогосподарствах у складі родин. Густота населення становила 448 осіб/км². Було 79607 помешкань (213/км²).
Расовий склад населення:
До двох чи більше рас належало 1,9 %. Частка іспаномовних становила 5,5 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 20,8 % — особи молодші 18 років, 64,5 % — особи у віці 18—64 років, 14,7 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 37,3 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 90,7 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 87,4 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив доларів США , а середній дохід на одну сім'ю — доларів . Медіана доходів становила долар для чоловіків та долари для жінок. За межею бідності перебувало 22,6 % осіб, у тому числі 34,9 % дітей у віці до 18 років та 12,8 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 23,1 %, виробництво — 12,2 %, роздрібна торгівля — 11,6 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 11,4 %.
Перепис 2000
За даними перепису 2000 року,
на території муніципалітету мешкало 155 554 людей, було 65 499 господарств та 39 626 сімей.
Густота населення становила 444,2 осіб/км2. Було 79607 житлових будинків.
З 65 499 господарств у 25,3 % проживали діти до 18 років; подружніх пар, що мешкали разом, було 39,2 %; садиб, у яких господиня не мала чоловіка — 17,3 %, а де господар був без сім'ї — 39,5.
Власники 33,5 % садиб мали вік, що перевищував 65 років, а в 26 % садиб принаймні одна людина була старшою за 65 років.
Кількість людей у середньому на садибу становила 2,26, а в середньому на родину 2,94.
У 2010 середній річний дохід на садибу становив 35 817 доларів США, а на родину — 43 314 доларів США.
Чоловіки мали дохід 36 109 доларів, жінки — 31 077 доларів.
Дохід на душу населення був 23 756 доларів.
Приблизно 14 % родин та 16,5 % населення жили за межею бідності.
Серед них осіб до 18 років було 27 %, і понад 65 років — 13,8 %.
Середній вік населення становив 38,1 років.
Відомі уродженці
Білл Брок (* 1930) — американський політик.
Ед Весткотт (1922—2019) — американський фотограф.
Ральфі Мей (1972—2017) — американський стендап-комік і актор.
Бессі Сміт (1894—1937) — одна з найвідоміших і найвпливовіших виконавиць блюзу 1920-30-х років.
Примітки
Церкви
В місті є декілька Українських Пятидесятницьких церков
Джерела
Міста Теннессі
Населені пункти округу Гамільтон (Теннессі)
Населені пункти над річкою Теннессі
Окружні центри Теннессі
Чаттануга (Теннессі)
Населені пункти США, засновані 1839
|
1773707
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Mercedes-Benz%20W124
|
Mercedes-Benz W124
|
Mercedes-Benz W124
The Mercedes-Benz W124 is a range of executive cars made by Daimler-Benz from 1984 to 1997. The range included numerous body configurations, and though collectively referred to as the W-124, official internal chassis designations varied by body style: saloon (W 124); estate (S 124); coupé (C 124); cabriolet (A 124); limousine (V 124); rolling chassis (F 124); and long-wheelbase rolling chassis (VF 124).
From 1993, the 124 series was officially marketed as the E-Class. The W 124 followed the 123 series from 1984 and was succeeded by the W 210 E-Class (saloons, estates, rolling chassis) after 1995, and the C 208 CLK-Class (coupés, and cabriolets) in 1997.
In North America, the W124 was launched in early November 1985 as a 1986 model and marketed through the 1995 model year. Series production began at the beginning of November 1984, with press presentation on Monday, 26 November 1984 in Seville, Spain, and customer deliveries and European market launch starting in January 1985.
History
The W124 was a mid-sized vehicle platform, which entered planning in the autumn of 1976 under development Hans Scherenberg. In July 1977, the W124 program officially began, with R&D commencing work under newly appointed Werner Breitschwerdt. In April 1978, decisions were made to base it on the Mercedes-Benz W201 model program. By April 1979, a package plan was completed for the program, laying out the guidelines of the project. During the winter of 1980–1981, the final exterior for the W124 program was completed, chosen as the leading proposal by design director Bruno Sacco, and approved by the board of management in early 1981. By mid-1982, the first prototypes reflective of the production design, were assembled and sent to testing. In March 1984, pilot production commenced and development of the sedan concluded with engineering sign-off.
Front suspension used a separate spring and damper with a rubber top mount. The rear suspension of the W124 featured the Mercedes multi-link axle introduced in 1982 with the Mercedes W201 and which is now standard on many modern cars. Estate cars (and optionally, saloons and coupés) had Citroën-like rear self-leveling suspension with suspension struts rather than shock absorbers, gas-filled suspension spheres to provide damping and an under bonnet pressurizing pump. Unlike the traditional Citroën application, the Mercedes suspension system had a fixed ride height and employed rear coil springs to maintain the static ride height when parked.
The W124 was the first Mercedes series to be fitted with the iconic 15-hole, flat-faced alloy wheels characteristic of Mercedes-Benz cars of the 1980s and 1990s. The alloy wheels were nicknamed 'Gullideckel' or manhole covers, because they resemble manhole or drainage covers in Germany, which are consistently round in shape with a series of 15- or 16-holes around the outer edge, often within a concentric ring. Gullideckel wheels in a variety of diameter and offset specifications were later incorporated into the facelift versions of the W126 S-Class, R107 SL and W201 190E series, and were also the 'non-option' wheel on the R129 SL-Class roadster.
Much of the 124's engineering and many of its features were advanced automotive technology at its introduction, incorporating innovations that have been adopted throughout the industry. It had one of the lowest coefficient of drag (Cd) of any vehicle of the time (0.28 for the 200/200D model for the European market with 185/65 R15 tires) due to its aerodynamic body, that included plastic molding for the undercarriage to streamline airflow beneath the car, reducing fuel consumption and wind noise. It had a single windscreen wiper that had an eccentric mechanism at its base that extended the wiper's reach to the top corners of the windscreen (more than if it had traveled in a simple arc). The saloon/sedan, coupés and convertibles had optional rear headrests that would fold down remotely to improve rearward visibility when required. This feature was not available for the T-model because of its specific layout (no space to store the retractable headrests), but the estate serially came with a "neighbour-friendly" rear door that was pulled in the shut-position silently and automatically by a sensor-controlled servomotor. This allowed the use of a tighter fitting rear gate, minimizing the cabin noise in the T-model - sometimes an area of concern for station wagons.
The estate cars (chassis designation S124) came in 5 or 7-seat models, the 7-seater having a rear-facing bench seat that folded flush luggage compartment cover and an optional (in the US until 1994) retractable cargo net. To provide a flat loading floor with the seat folded down, the T-model's rear seat squab was mounted about higher than in saloons, robbing rear seat passengers of some head room. The S124 estate continued in production alongside the new W210 until the S210 estate launched more than a year later. A two-door coupé version was also built, with the chassis designation C124.
The E 320, E 220, and E 200 cabriolets ceased production in 1997. Indian assembly (in a joint-venture with Telco called Mercedes-Benz India) began in March 1995. Offered with five-cylinder diesel engines built by Mercedes' Indian partner Bajaj Tempo, the W124 was replaced there in December 1997.
Models
The pre-facelift models from 1985 to 1993 used the model designations: 200/200 T (carburettor), 200 E/200 TE (originally intended for Italian market due to Italy's tax rates on cars larger than 2 liters; available in Germany since September 1988), 200 CE, 230 E/230 TE, 230 CE, 260 E (saloon only), 300 E/TE, 300 CE, 300 E-24/300 CE-24/300 TE-24 valve, 400 E (not in the UK), & 500 E (LHD only in the UK). Diesel models consisted of the following designations; the 200 D/200 TD (not in the UK), 250 D/250 TD and the 300 D/300 TD. Facelift models produced from 1993 to 1996 used the following model designations: E 200, E 220, E 280, E 320, E 420 (not in the UK) & E 500 (LHD only in the UK). Both saloon and estate versions of the facelifted model carried the same model designation on their boot lid, i.e. the T was no longer used for estate versions. In the UK post-facelift diesels were E 250 Diesel (saloon only) and E 300 Diesel (saloon & estate) models. The W124 was also offered as a long wheelbase saloon targeted for taxi companies, but the more luxury equipped version was also used as a limousine.
The table gives preproduction to end of production as per Daimler. Daimler lists November 1984 as the start of production for the series but also lists 1985 as part of preproduction for any specific early model. No regular deliveries occurred in 1984.
Dimensions and weight
Gallery (Pre-facelift)
Gallery (Post-facelift)
500 E
Mercedes-Benz sold a high performance version of the W124, the 500 E, created in close cooperation with and assembled by Porsche. It used the 5.0 L 32-valve V8 M119 Engine based on the engine from the 500 SL (R129) roadster. Porsche engineered the suspension and chassis design with a performance bias. Mercedes entered an agreement with Porsche to assemble the vehicles at their plant in Zuffenhausen, as the automaker was in crisis, and its factory capacity was underutilized.
Porsche also constructed the chassis for the 400 E, which was in essence identical to the 500 E's chassis.
Masterpiece
In some countries, the final batch of W124 was sold as the limited edition Masterpiece in 1995. Following the impending release of its successor, the Mercedes-Benz W210, the remaining units of W124 were fitted with additional accessories found in stock models such as walnut wood steering wheel (optional), airbag for front passenger, walnut center console glove box, electric rear blind and rear seat side window sunshade (optional). There were also 4 unique pieces of accessories fitted to Masterpieces which were not available to any other W124 around the world – gear knob engraved with the word Masterpiece, stainless door sills engraved with Mercedes Benz, Masterpiece label on the right side of the boot and the new 6-hole light alloy wheels.
Engines
Build quality
The W124 gained a good reputation for reliability. In 1995 the diesel engined version topped the "upper middle class" category in a reliability survey of 4–6-year-old cars undertaken by the German Automobile Association (ADAC), with 11.8 recorded breakdowns per 1,000 vehicles for four-year-old cars and 21.6 for six-year-old ones: this compared with 14.6 breakdowns per 1,000 cars for four-year-old Audi 100s and 27.3 for six-year-old big Audis.
References
Notes
Bibliography
General
Workshop manuals
External links
Curbside Classic: Mercedes W124 (1985–1996 E-Class) The Best Car Of The Past Thirty Years – retrospective of the W124
http://www.w124.org French speaking club for all Mercedes W124 (1984–1996)
W124
W124
Cars introduced in 1984
1990s cars
Rear-wheel-drive vehicles
All-wheel-drive vehicles
Sedans
Station wagons
Coupés
Convertibles
Limousines
Cars discontinued in 1997
|
55228997
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Phospholipase%20A2%20group%20IVD
|
Phospholipase A2 group IVD
|
Phospholipase A2 group IVD is a protein that in humans is encoded by the PLA2G4D gene.
Function
The phospholipase A2 enzyme family, including PLA2G4D, catalyze the hydrolysis of glycerophospholipids at the sn-2 position and then liberate free fatty acids and lysophospholipids.
References
Further reading
|
30964
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD
|
Суверен
|
Суверен (від , — вищий, верховний) — суб'єкт суспільних відносин, якому належить необмежена в часі абсолютна влада в державі, носій верховної влади в межах певної території.
Історія появи терміну
Термін «суверен» з'явився в модерну епоху та пов'язаний з саме цим й пізнішим часом. Ввів у науковий обіг термін французький філософ Жан Боден у XVI столітті. Він вважав, що ключовою ознакою держави є її суверенітет як «абсолютна і постійна влада держави», а носієм цієї влади є суверен. За Боденом, суверен має право приймати та скасовувати закони, оголошувати війну і встановлювати мир, призначати вищих посадових осіб, здійснювати верховний суд, оподатковувати, милувати злочинців, карбувати гроші, встановлювати міри та ваги.
Сутність суверена у контексті суспільного договору досліджував Томас Гоббс, який постулював:
влада суверена встановлюється раз і назавжди, піддані не можуть змінити суверена;
суверен не є суб'єктом суспільного договору, тому його влада не обмежується жодними домовленостями;
виступ проти суверена розцінюється як порушення суспільного договору, вважається несправедливим і карається;
піддані не можуть осуджувати та карати суверена, оскільки вони самі несуть відповідальність за його дії;
суверен є суддею в питаннях, що стосуються збереження миру та захисту своїх підданих;
встановлює правила (закони), які забезпечують справедливий розподіл і збереження власності;
суверену належить судова влада і право вирішувати суперечки, право оголошувати війну та встановлювати мир, право вибору всіх радників, міністрів і посадових осіб, як цивільних, так і військових, право нагороджувати і карати, право встановлення почесних титулів і табелів про ранги;
усі ці права є неподільними і не можуть передаватися іншим.
Теоретиками суверенної влади були також Жан-Жак Руссо та Джон Ленгшо Остін, чиї праці завершують формування «класичної» доктрини суверенної влади.
Опис терміну
Суверен — не конкретний правитель, чия влада обмежена часом, законом чи іншими обставинами. Це абстрактна особа (інститут), за якою визнається необмежене право керувати державою. Легітимність суверена є його ключовою ознакою, що відрізняє його як носія верховної влади в державі від тирана, чия влада базується на насильстві. Легітимність може базуватися на природному праві, спадковому праві чи «божому праві королів», конституції чи міжнародному праві. Суверен є носієм найвищої влади, якому підпорядковується вся політикоправова система держави.
Суверен — найвища інстанція, якій належить останнє слово при прийнятті суспільно важливих рішень. Влада суверена є неподільною і необмеженою, вона не може розподілятися між декількома суб'єктами чи обмежуватися внутрішніми чи зовнішніми впливами. Розподіл влади у державі між законодавчими, виконавчими чи судовими інституціями не означає наявності декількох суверенів: в одній державі може бути тільки один суверен. Влада суверена поширюється тільки на територіальні спільноти — держави, а не на етноси чи народи, основою об'єднання яких є спільна культурна ідентичність. Тільки громадяни конкретної держави підпадають під владу суверена.
Сувереном може бути одна особа:
при монархії — монарх;
група осіб:
при аристократії — вищий клас (еліта);
при демократії — парламент;
або усі громадяни (нація).
Джерела
Політологічні терміни
Керівники
Влада
Нова історія
Жан Боден
Томас Гоббс
Жан-Жак Руссо
Джон Ленгшо Остін
|
1661537
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%8C
|
Хабль
|
Хабль (річка) — річка басейну Кубані.
Хабль (хутір) — населений пункт в Краснодарському краї.
|
24019952
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Weapon%20mount
|
Weapon mount
|
Weapon mount
A weapon mount is an assembly or mechanism used to hold a weapon (typically a gun) onto a platform in order for it to function at maximum capacity. Weapon mounts can be broken down into two categories: static mounts and non-static mounts.
Static mount
A static mount is a non-portable weapon support component either mounted directly to the ground, on a fortification, or as part of a vehicle.
Turret
A gun turret protects the crew or mechanism of a weapon and at the same time lets the weapon be aimed and fired in many directions.
A turret is a rotating weapon platform, strictly one that crosses the armour of whatever it is mounted on with a structure called a barbette (on ships) or basket (on tanks) and has a protective structure on top (gunhouse). If it has no gunhouse it is a barbette, if it has no barbette (i.e., it is mounted to the outside of the vehicle's armour) it is an installation.
Turrets are typically used to mount machine guns, autocannons or large-calibre guns. They may be manned or remotely controlled. A small turret, or sub-turret on a larger one, is called a cupola. The term cupola also describes rotating turrets that carry no weapons but instead are sighting devices, as in the case of tank commanders. A finial is an extremely small sub-turret or sub-sub-turret mounted on a cupola turret.
Typically the gun is fixed on its horizontal axis and rotated by turning the turret, with trunnions on the gun used to allow it to elevate. Alternatively, in an oscillating turret the entire upper section of the turret moves to elevate and depress the gun.
Casemate
A casemate is an armoured structure consisting of a static primary surface incorporating a limited-traverse gun mount: typically, this takes the form of either a gun mounted through a fixed armour plate (typically seen on tank destroyers and assault guns) or a mount consisting of a partial cylinder of armour "sandwiched" between plates at the top and bottom (as with the sponson guns of early tanks and the secondary armament of Dreadnought-era battleships).
Coaxial
A coaxial mount, pioneered on T1 Light Tank in late 1920s and widely adopted by late 1930s, is mounted beside or above the primary weapon and thus points in the same general direction as the main armament, relying on the host weapon's ability to traverse in order to change arc. The term coaxial is something of a misnomer as the arrangement is strictly speaking paraxial (i.e., parallel axes, as opposed to the same axis), though for ballistic purposes the axis is effectively the same in practical terms.
Nearly all main battle tanks and most infantry fighting vehicles have a coaxial machine gun mounted to fire along a parallel axis to the main gun. Coaxial weapons are usually aimed by use of the main gun control. It is usually used to engage infantry or other "soft" targets where use of shots from the main gun would be dangerous, ineffective or wasteful.
Some weapons such as the M40 recoilless rifle and the Mk 153 Shoulder-Launched Multipurpose Assault Weapon have a smaller caliber spotting rifle mounted in coaxial fashion to the barrel or launch tube. These weapons fire special cartridges designed to mimic the ballistic arc of the host weapon's ammunition, using tracer or point-detonating rounds so that a gunner can easily determine where a shot will land in order to place fire accurately. Due to the adoption of more advanced systems such as laser rangefinders, they are rarely used on modern weapons.
Ground mount
Fixed
A fixed mount is incapable of horizontal movement (traverse), though not necessarily incapable of vertical movement (elevation). The entire mounting must be moved in order to change direction of fire. Fully fixed mounts (no traverse or elevation) are most commonly found on aircraft, and most commonly direct the weapon forward, along the aircraft's vector of movement, so that a pilot can aim by pointing the nose of the aircraft at the target. Some aircraft designs used different concept of fixed mounts, as found in Schräge Musik or AC-47 Spooky. The Stridsvagn 103 is an unusual turretless main battle tank with a fixed main gun that is aimed using the tank's tracks and suspension.
Military aircraft also often used fixed mounts called hardpoints or weapon stations to attach disposable stores such as missiles, bombs and external fuel tanks: these devices mount a standardised set of locking lugs to which many different types of armament can be affixed.
Fixed traverse mounts capable of only elevation are common on larger self-propelled guns, as well being the mounting method used by virtually all railroad guns.
Pintle
A pintle mount is a swiveling mount that allows the gun to be freely traversed or elevated, while the base of the mount is still fixed keeping the whole system in one stable position: typically the mounting is either a rod on the underside of the gun (a pintle rod) that mates with a socket mechanism, or an intermediary cradle that mounts to the sides of the weapon's barrel or receiver. Due to the stability offered by the mount, the gun typically does not need a shoulder stock, with many modern examples using two-handed spade grips. It is most commonly found on armoured vehicles, improvised fighting vehicles such as technicals, side gun stations on WW2 and earlier-era bomber aircraft, and the door guns of armed transport helicopters. Early single-shot examples referred to as swivel guns were commonly mounted on the deck rails of naval vessels in the Age of Sail to deter boarders at close range.
Larger guns require a heavier mounting referred to as a pedestal, and even larger guns a turntable platform: a pedestal mount may be directly manipulated, but larger guns typically require the use of mechanical handwheels or hydraulic/electric actuator assistance for traversing and elevation adjustments. Very large mounts might also include seats for the crew fixed to the gun cradle or the floor of the turntable.
Unlike a turret, this type of mount typically has little or no armour protection, usually at most a frontal gun shield.
Remote weapon station/installation
This is a power-assisted mounting on the outside of whatever it is mounted on, usually bolted down to the surface and with only the control wires crossing the armour. Such mountings are typically used on armoured fighting vehicles for anti-personnel weapons to avoid exposing a crewmen to return fire, and on naval vessels for self-contained CIWS systems.
Swing arm
A swing mount is a fixed mount that allows a far greater and more flexible arc of fire than the simple pintle mount system. Utilising a system of one or two articulated arms the gunner can swing the weapon through a wide arc even though the gunner's position is fixed relative to the mount. These systems vary in complexity from a simple arm, to a double arm with the ability to lock the weapon in any firing position.
Non-static mount
A mobile mount is a weapon mount that is portable or can be transported around by infantry.
Carriage
Large weapons that cannot easily be lifted by infantry require a platform that can be moved around when mobility is needed. Wheels are typically used to allow maneuverability, although skids are sometimes preferred in cold climates where icy/snowy surfaces become problematic for wheels, and some particularly heavy guns have historically used unpowered tracks. Small carriages can be pushed/pulled by hands in the manner of a small cart or wheelbarrow, while larger ones require traction by animals or vehicles. Large weapons often use a deployable base to make them easier to transport and more stable in their firing position: split-trail mounts (where two long "trails" can be brought together to make a towing bar) and cruciform bases with two folding legs are examples.
"Pack howitzers" are a special case where the carriage can be completely dismantled and split into a series of loads for transport over rough terrain, typically by mules.
Baseplate
Typically used by infantry mortars, this is a flat plate mounted to the weapon directly or using a ball joint. The plate is usually square, rectangular or circular, and designed to spread out the weapon's recoil force to prevent it from being piledriven into the ground: it is often, though not always, used with a two-legged stand to elevate the barrel at a desired angle.
Monopod
A monopod has one leg and does not provide stability along the coordinate axis of motion. Monopods have the advantage of being light and compact although when used in firing mode it does not have enough stability to be used with large firearms. Monopods are typically used on short-barreled, precision-fire firearms. Many sniper rifles feature a monopod integrated into their stock, providing the effect of a tripod when it is combined with a frontal bipod.
Bipod
A bipod has two legs and provides stability along the left-to-right coordinate axis of motion.
The bipod permits the operator to rest the weapon on the ground, a low wall, or other object, reducing operator fatigue and permitting increased accuracy.
Bipods can be of fixed or adjustable length, and can either be an accessory mounted to the weapon or integral to it. Those of higher quality can be tilted and also have their tilting point close to the bore central axis, allowing the weapon to tilt left and right a small amount, allowing a quick horizontal sight picture on uneven ground and keeping the operator close to the ground.
Tripod
A tripod has three legs and provides stability along the left-to-right and fore-and-aft coordinate axis of motion. Tripods have the disadvantage of being heavy and bulky, but provide far superior stability and do not require the user to exert any force in order to keep the mount balanced. Tripods are typically used on support weapons such as heavy machine guns, repeating grenade launchers, recoilless rifles and large infantry anti-tank missiles systems such as BGM-71 TOW. These tripods are often much larger than the weapon itself and may have mechanical elevation and traverse controls for indirect fire.
The tripod permits the operator to rest the weapon on the ground and thus the gun feels lighter to the shooter and accuracy is increased.
Shooting saddle
A shooting saddle typically uses a tripod head but, instead of mounting the weapon directly to the tripod, the saddle is mounted to the tripod head and the rifle is cradled within the saddle. These saddles began to appear in the late 2000s as a solution to provide a stable shooting platform for snipers and marksmen who may need to take a shot from somewhere other than the prone position. Prior to their introduction, snipers had only shooting sticks or jury-rigged setups to use.
Fork rest/shooting sticks
Shooting sticks are portable weapon mounts used by field shooters, like hunters, snipers and metallic silhouette black-powder rifle shooters. They can be anything from purpose-built rests to constructions made from actual sticks, and have between one and three legs. They have existed since the days of early arquebusiers, when they would typically be a long thin stake with a U-shaped rest at the top, referred to as a fork rest.
On firearms, shooting sticks are commonly used on rifles to provide a forward rest and reduce motion. Shooting sticks permit the operator to rest the weapon on the ground, a low wall, or other object, reducing operator fatigue and permitting increased accuracy.
Underbarrel
This type of infantry weapon mount is used to mount a weapon beneath the barrel of a larger one, using either special mounting equipment or an accessory rail. This allows the user to have two weapons ready in hand and a simple change of grip is all that is needed to fire the accessory weapon. It is most commonly used to mount a single-shot grenade launcher to a rifle or a cut-down shotgun to breach doors.
Individual
Various forms of weapon mounts have existed for individual use, or experimented with for military trials to ease the handling of heavy weapons and reduce fatigue on the battlefield. An example is the affusto d'assalto (assault carriage) or "bari mount" that was devised by the 139° e 140° Reggimento Fanteria Brigata "Bari" in 1917 and used on the Villar Perosa aircraft submachine gun for walking fire tactics. This allowed the user not only to fire the spade grip weapon but also throw grenades at the same time during combat. The Bari mount was used in trench raids, and was integral to the doctrinal purpose of the so-called 'pistollettieri' sections who were effectively grenadier-submachine gunners.
Another example is the Third Arm Weapon Interface System and REAPER weapon support system.
See also
Free gun
Firing port
Gun pod
References
External links
Reaper Weapon Support System
Army’s Steadicam Third Arm – An Independent Study
Army Research Lab Show Off Latest Prototype of the ‘Third Arm’
Steadicam Gun Revisited – Spade Gripped Firearm
Firearm components
|
2132893
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%96%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%83%20%28%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1%29
|
Чібуту (футбольний клуб)
|
Чібуту (футбольний клуб)
Футебол Клубе ді Чібуту або просто Чібуту — професіональний мозамбіцький футбольний клуб з міста Чібуту.
Історія клубу
Клуб було засновано в 1949 році. Зараз команда виступає у вищому дивізіоні чемпіонату Мозамбіку з футболу.
Стадіон
Зараз клуб проводить домашні матчі на стадіоні «Кампу ду Чібуту», який може вмістити до 2 000 вболівальників.
Склад команди
Примітки
Джерела
Сторінка клубу в соціальній мережі Facebook
Профіль клубу на сайті www.futaa.com
Профіль клубу на сайті soccerway.com
Профіль клубу на сайті transfermarkt.com
Профіль клубу на сайті zerozero.pt
Профіль клубу на сайті futebol365.pt
Футбольні клуби Мозамбіку
Футбольні клуби, засновані 1949
Провінція Газа
Засновані в Африці 1949
|
11136427
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Padina%2C%20Buz%C4%83u
|
Padina, Buzău
|
Padina, Buzău
Padina is a commune in Buzău County, Muntenia, Romania. It is composed of a single village, Padina. It formerly included Tătulești village, now depopulated.
The commune is located in the Bărăgan Plain, in the extreme southeast of the county, on the border with Brăila County and Ialomița County. It is crossed by the national road DN2C that connects Buzău with Slobozia; county road DJ203E branches off from here, connecting Padina with Rușețu.
Notes
Communes in Buzău County
Localities in Muntenia
|
508773
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%E2%80%94%20%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B0
|
Теорема Перрона — Фробеніуса
|
Теорема Перрона — Фробеніуса
Теорема Перрона — Фробеніуса — теорема, що описує деякі властивості спектру додатних та невід'ємних квадратних матриць. Названа на честь німецьких математиків (який довів її для додатного випадку) і Георга Фробеніуса. Результати теореми використовуються у теорії ймовірностей (при дослідженні властивостей ланцюгів Маркова зі скінченною кількістю станів), математичній економіці (зокрема при дослідженні моделі Леонтьєва) та ін.
Твердження для додатних матриць
Нехай A — деяка додатна квадратна матриця, тобто
Тоді виконуються такі твердження:
Матриця A має деяке дійсне додатне власне число r.
Всі інші власні числа матриці A (дійсні чи комплексні) за модулем менші від r.
Дане власне значення є простим коренем характеристичного рівняння.
Існує власний вектор, що відповідає r і має строго додатні координати
Серед власних векторів, що відповідають іншим власним значенням немає жодного зі строго додатними координатами.
Виконуються нерівності:
Результати цього твердження залишаються в силі, якщо замість додатних матриць розглядати примітивні матриці, тобто такі деяка степінь яких є додатною матрицею.
Невід'ємні нерозкладні матриці
Матриця A розмірності n з невід'ємними елементами називається розкладною якщо вона задовольняє такі еквівалентні умови:
Існує така підмножина що виконуються рівності:
Деякою перестановкою рядків і стовпців матрицю можна привести до вигляду:
де B і D — деякі квадратні матриці, 0 — нуль-матриця.
Якщо такої множини індексів S не існує (і матрицю не можна привести до вказаного виду), то матриця називається нерозкладною.
Іншими еквівалентними означеннями нерозкладних матриць є:
де I — одинична матриця.
Для будь-яких цілих чисел (i, j) таких що існує число що виконується:
Нехай введено орієнтований граф вершини якого відповідають рядкам і стовпцям матриці і від вершини i до вершини j дуга йде тоді і тільки тоді, коли Тоді матриця A є нерозкладною тоді і тільки тоді, коли відповідний граф є сильно зв'язаним.
Твердження для невід'ємних нерозкладних матриць
Нехай A — деяка невід'ємна нерозкладна матриця.
Тоді виконуються такі твердження:
Матриця A має деяке дійсне додатне власне число r.
Всі інші власні числа матриці A (дійсні чи комплексні) за модулем не більші від цього числа r.
Дане власне значення є простим коренем характеристичного рівняння.
Існує власний вектор, що відповідає r і має строго додатні координати
Серед власних векторів, що відповідають іншим власним значенням немає жодного із невід'ємними координатами.
Якщо r є одним із h власних значень рівних за модулем r то ці власні значення рівні усім кореням рівняння і відповідно кожне є простим коренем характеристичного рівняння.
Виконуються нерівності:
Невід'ємні розкладні матриці
У випадку розкладних матриць згадане в теоремі власне число теж існує, проте воно не обов'язково має бути алгебраїчно простим, а відповідний вектор(вектори) можуть не бути додатними але є невід'ємними.
Див. також
Стохастична матриця
Ланцюги Маркова
Література
Пономаренко О. І.,Перестюк М. О.,Бурим В. М. Основи математичної економіки. — К.: Інформтехніка, 1995.
Bapat R. B., Raghavan T. E. S. Nonnegative matrices and applications, Cambridge University Press, 1997, ISBN 0-521-57167-7
R.A. Horn and C.R. Johnson, Matrix Analysis, Cambridge University Press, 1990 (chapter 8).
A. Graham, Nonnegative Matrices and Applicable Topics in Linear Algebra, John Wiley&Sons, New York, 1987.
Henryk Minc, Nonnegative matrices, John Wiley&Sons, New York, 1988, ISBN 0-471-83966-3
C. Godsil and G. Royle, Algebraic Graph Theory, Springer, 2001 (chapter 8).
A. Berman and R. J. Plemmons, Nonnegative Matrices in the Mathematical Sciences, Academic Press, 1979. ISBN 0-12-092250-9
Лінійна алгебра
Перрона — Фробеніуса
1907 у науці
1912 у науці
|
13494885
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Gremi
|
Gremi
|
Gremi is a 16th-century architectural monument – the royal citadel and the Church of the Archangels – in Kakheti, Georgia. The complex is what has survived from the once flourishing town of Gremi and is located southwest of the present-day village of the same name in the Kvareli district, 115 kilometers east of Tbilisi, capital of Georgia.
History
Gremi was the capital of the Kingdom of Kakheti in the 16th and 17th centuries. Founded by Levan of Kakheti, it functioned as a lively trading town on the Silk Road and royal residence until being razed to the ground by the armies of Shah Abbas I of Persia in 1615. The town never regained its past prosperity and the kings of Kakheti transferred their capital to Telavi in the mid-17th century.
The town appears to have occupied the area of approximately 40 hectares and to have been composed of three principal parts – the Archangels’ Church complex, the royal residence and the commercial neighborhood. Systematic archaeological studies of the area guided by A. Mamulashvili and P. Zak’araia were carried out in 1939-1949 and 1963-1967, respectively. Since 2007, the monuments of Gremi have been proposed for inclusion into the UNESCO World Heritage Sites.
Architecture
The Archangels’ Church complex is located on a hill and composed of the Church of the Archangels Michael and Gabriel itself, a three-story castle, a bell tower and a wine cellar (marani). It is encircled by a wall secured by embrasures, turrets and towers. Remains of the secret tunnel leading to the Ints’obi River have also survived.
The Church of the Archangels was constructed at the behest of King Levan of Kakheti (r. 1520–1574) in 1565 and frescoed by 1577. It is a cruciform domed church built chiefly of stone. Its design marries traditional Georgian masonry with a local interpretation of the contemporary Iranian architectural taste. The building has three entrances, one facing west, one facing to the south, and the third facing to the north. The interior is crowned with a dome supported by the corners of the sanctuary and two basic piers. The façade is divided into three arched sections. The dome sits on an arcaded drum which is punctured by eight windows.
The bell-tower also houses a museum where several archaeological artifacts and the 16th-century cannon are displayed. The walls are adorned with a series of portraits of the kings of Kakheti by the modern Georgian painter Levan Chogoshvili (1985).
References
Rosen, Roger. Georgia: A Sovereign Country of the Caucasus. Odyssey Publications: Hong Kong, 1999.
External links
Georgian government site
UNESCO World Heritage Tentative Listing
Archaeological sites in Georgia (country)
Castles and forts in Georgia (country)
Churches in Georgia (country)
Former populated places in the Caucasus
Religious buildings and structures completed in 1577
16th-century Eastern Orthodox church buildings
Buildings and structures in Kakheti
World Heritage Tentative List
Tourist attractions in Kakheti
|
2154663
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Phloroglucinol
|
Phloroglucinol
|
Phloroglucinol is an organic compound with the formula C6H3(OH)3. It is a colorless solid. It is used in the synthesis of pharmaceuticals and explosives. Phloroglucinol is one of three isomeric benzenetriols. The other two isomers are hydroxyquinol (1,2,4-benzenetriol) and pyrogallol (1,2,3-benzenetriol). Phloroglucinol, and its benzenetriol isomers, are still defined as "phenols" according to the IUPAC official nomenclature rules of chemical compounds. Many such monophenolics are often termed polyphenols.
Synthesis and occurrence
In 1855, phloroglucinol was first prepared from phloretin by the Austrian chemist Heinrich Hlasiwetz (1825–1875).
A modern synthesis of phloroglucinol involves hydrolysis of benzene-1,3,5-triamine and its derivatives. Representative is the following route from trinitrobenzene.
The synthesis is noteworthy because ordinary aniline derivatives are unreactive toward hydroxide. Because the triaminobenzene also exists as its imine tautomer, it is susceptible to hydrolysis.
Reactions
Tautomerism and acid-base behavior
Phloroglucinol is a weak triprotic acid. The first two pKa's are 8.5 and 8.9.
As an enol, phloroglucinol in principle exists in equilibrium with keto tautomers. Evidence for this equilibrium is provided by the formation of the oxime:
C6H3(OH)3 + 3 NH2OH → (CH2)3(C=NOH)3 + 3 H2O
But it behaves also like a benzenetriol as the three hydroxyl groups can be methylated to give 1,3,5-trimethoxybenzene.
For the neutral compound, the keto tautomers are undetectable spectroscopically. Upon deprotonation, the keto tautomer predominates.
Other reactions
From water, phloroglucinol crystallizes as the dihydrate, which has a melting point of 116–117 °C, but the anhydrous form melts at a much higher temperature, at 218–220 °C. It does not boil intact, but it does sublime.
The Hoesch reaction allows the synthesis of 1-(2,4,6-Trihydroxyphenyl)ethanone from phloroglucinol.
Leptospermone can be synthesized from phloroglucinol by a reaction with isovaleroylnitrile in the presence of a zinc chloride catalyst.
Pentacarbon dioxide, described in 1988 by Günter Maier and others, can be obtained by pyrolysis of 1,3,5-cyclohexanetrione (phloroglucin).
Phloroglucinol readily forms 5-aminoresorcinol (aka Phloramine) in aqueous ammonia at low temperatures.
Reaction of phloroglucinol and phloretic acid gives 30% yield of phloretin.
Natural occurrences
Phloroglucinol is also generally found in the flavonoid ring A substitution pattern. Indeed, it was originally prepared from phloretin, a compound isolated from fruit trees, using potassium hydroxide. Additionally, the compound can be similarly prepared from glucosides, plant extracts and resins such as quercetin, catechin and phlobaphenes.
Phloroglucinols are secondary metabolites that occur naturally in certain plant species. It is also produced by brown algae and bacteria.
Acyl derivatives are present in the fronds of the coastal woodfern, Dryopteris arguta or in Dryopteris crassirhizoma. The anthelmintic activity of the root of Dryopteris filix-mas has been claimed to be due to flavaspidic acid, a phloroglucinol derivative.
Formylated phloroglucinol compounds (euglobals, macrocarpals and sideroxylonals) can be found in Eucalyptus species. Hyperforin and adhyperforin are two phloroglucinols found in St John's wort. Humulone is a phloroglucinol derivative with three isoprenoid side-chains. Two side-chains are prenyl groups and one is an isovaleryl group. Humulone is a bitter-tasting chemical compound found in the resin of mature hops (Humulus lupulus).
Brown algae, such as Ecklonia stolonifera, Eisenia bicyclis or species in the genus Zonaria, produce phloroglucinol and phloroglucinol derivatives. Brown algae also produce a type of tannins known as phlorotannins.
The bacterium Pseudomonas fluorescens produces phloroglucinol, phloroglucinol carboxylic acid and diacetylphloroglucinol.
Biosynthesis
In Pseudomonas fluorescens, biosynthesis of phloroglucinol is performed with a type III polyketide synthase. The synthesis begins with the condensation of three malonyl-CoAs. Then decarboxylation followed by the cyclization of the activated 3,5-diketoheptanedioate product leads to the formation of phloroglucinol.
The enzyme pyrogallol hydroxytransferase uses 1,2,3,5-tetrahydroxybenzene and 1,2,3-trihydroxybenzene (pyrogallol) to produce 1,3,5-trihydroxybenzene (phloroglucinol) and 1,2,3,5-tetrahydroxybenzene. It is found in the bacterium species Pelobacter acidigallici.
The enzyme phloroglucinol reductase uses dihydrophloroglucinol and NADP+ to produce phloroglucinol, NADPH, and H+. It is found in the bacterium species Eubacterium oxidoreducens.
The legume-root nodulating, microsymbiotic nitrogen-fixing bacterium species Bradyrhizobium japonicum is able to degrade catechin with formation of phloroglucinol carboxylic acid, further decarboxylated to phloroglucinol, which is dehydroxylated to resorcinol and hydroxyquinol.
Phloretin hydrolase uses phloretin and water to produce phloretate and phloroglucinol.
Health effects
In some countries and in veterinary medicine, phloroglucinol is used as a treatment for gallstones, spasmodic pain and other related gastrointestinal disorders
A 2018 review found insufficient evidence that phloroglucinol was effective for treating abdominal pain
A 2020 review found insufficient evidence that phloroglucinol was effective for treating pain caused by obstetric and gynecological conditions. A 2022 phase 3 study conducted in Italy on 364 patients indicated phloroglucinol and its derivative must be as effective as nonsteroidal anti-inflammatory drugs for the treatment of pain and spasms of biliary or urinary tracts.
Phloroglucinols acylated derivatives have a fatty acid synthase inhibitory activity.
ATC classification
It has the A03AX12 code in the A03AX Other drugs for functional bowel disorders section of the ATC code A03 Drugs for functional gastrointestinal disorders subgroup of the Anatomical Therapeutic Chemical Classification System. It also has the D02.755.684 code in the D02 Organic chemicals section of the Medical Subject Headings (MeSH) codes by the United States National Library of Medicine.
Applications
Phloroglucinol is mainly used as a coupling agent in printing. It links diazo dyes to give a fast black.
It is useful for the industrial synthesis of pharmaceuticals (Flopropione), Phloretin, and explosives (TATB (2,4,6-triamino-1,3,5-trinitrobenzene), trinitrophloroglucinol, 1,3,5-trinitrobenzene).
Phloroglucinolysis is an analytical technique to study condensed tannins by means of depolymerisation. The reaction makes use of phloroglucinol as nucleophile. Phlobaphenes formation (tannins condensation and precipitation) can be minimized in using strong nucleophiles, such as phloroglucinol, during pine tannins extraction.
Phloroglucinol is used in plant culture media. It demonstrates both cytokinin-like and auxin-like activity. Phloroglucinol increases shoot formation and somatic embryogenesis in several horticultural and grain crops. When added to rooting media together with auxin, phloroglucinol further stimulates rooting.
Use in tests
Phloroglucinol is a reagent of the Tollens' test for pentoses. This test relies on reaction of the furfural with phloroglucinol to produce a colored compound with high molar absorptivity.
A solution of hydrochloric acid and phloroglucinol is also used for the detection of lignin (Wiesner test). A brilliant red color develops, owing to the presence of coniferaldehyde groups in the lignin. A similar test can be performed with tolonium chloride.
It is also part of Gunzburg reagent, an alcoholic solution of phloroglucinol and vanillin, for the qualitative detection of free hydrochloric acid in gastric juice.
References
Triketones
|
2526493
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/LINGO4
|
LINGO4
|
LINGO4 – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на 1-й хромосомі. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 593 амінокислот, а молекулярна маса — 63 774.
Локалізований у мембрані.
Література
Примітки
Див. також
Хромосома 1
Некатегоризовані білки
|
67348666
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Minsk%20Spring
|
Minsk Spring
|
Minsk Spring
The "Minsk Spring" or "Belarusian Spring" was a series of mass street protests in 1996 and 1997 against the increasingly-authoritarian rule of President Alexander Lukashenko.
Background and causes
The protests were triggered by a constitutional referendum on amendments to the 1994 Constitution of Belarus. The referendum was called following a dispute between President Lukashenko and the elected parliament, the Thirteenth Supreme Council, over the president's proposal to amend the constitution to extend his term of office from five to seven years, create a second legislative chamber whose members would be appointed by the president, and limit the power of the Constitutional Court.
Officially, the public voted in favor of the amendments by a wide majority, although many countries, including European Union member states and the United States sharply criticized the conditions under which the referendum was held as "riddled with violations of democratic norms" and refused to recognize its results:
"The constitutional referendum occurred in a repressive political environment and with pervasive government control of the media. Through this control, the Government denied the voters access to the views of the opposition--including members of Parliament and of the Constitutional Court". The referendum resulted in the dissolution of the Supreme Council, which was replaced by a new, bicameral parliament. The president handpicked the members of the lower chamber and gained substantial influence over the upper chamber. The net result was the effective removal of all representatives of opposition parties from government.
Protests and their suppression
The protests in the spring of 1996 started with commemoration of an anniversary of the Belarusian Democratic Republic on 24 March and peaked during the Chernobyl Way-96 on 26 April 1996, which became one of the largest rallies in the period between the anti-Soviet protests of 1991 and the 2020 Belarusian revolution. According to various estimates, between 60 and 100 thousand people took to the central avenue of Minsk.
Following the constitutional changes in November 1996, the Belarusian political system became increasingly authoritarian with the government seeking to curtail all political freedoms. The authorities did not sanction most of requested street demonstrations and then brutally dispersed "unsanctioned" ones. They began to apply a wide range of repressive measures against their participants – from brutal police force to fines and administrative arrests to expulsion of students and dismissal of employees on political grounds.
Arbitrary and violent arrests of demonstrators, without regard to age or infirmity, have become commonplace. In violation of the terms of both the Belarusian constitution and international instruments such as the International Covenant on Civil and Political Rights (ICCPR), to which Belarus is a state party, Lukashenka issued a draconian decree in March 1997, codified into law later that year, which severely limited the right to citizens to demonstrate, regulating the even the types of symbols, flags, and banners participants may use.
The protests resumed in the spring of 1997 with at least 10,000 demonstrators marching through central Minsk on 16 March.
Charter 97, a declaration calling for democracy in Belarus was published on the anniversary of the 1996 referendum.
Personalities of the Belarusian Spring
Zianon Pazniak
Vasil Bykaŭ
Pavel Sheremet
Vera Cerlukevič
See also
Belarusian democracy movement
1991 Belarusian protests
2010 Belarusian protests
2020 Belarusian protests
References
Further reading
"Праходзіць Менская вясна" (in Belarusian). Retrieved 2021-04-09.
Belarus: The Last European Dictatorship, by Andrew Wilson. New Edition. - New Haven and London: Yale University Press, 2021. -
Belarus: A Denationalized Nation (Postcommunist States and Nations), by David R. Marples. - harwood academic publishers, 1999. -
1996 protests
1997 protests
Belarusian opposition
Protests in Belarus
|
2045132
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%20%D0%9A%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0
|
Яндро Кінтана
|
Яндро Кінтана
Яндро Мігель Кінтана Рівальта (Морон, провінція Сьєго-де-Авіла) — кубинський борець вільного стилю, дворазовий срібний призер чемпіонатів світу, чотириразовий переможець Панамериканських чемпіонатів, дворазовий чемпіон Панамериканських ігор, переможець та дворазовий срібний призер Кубків світу, олімпійський чемпіон.
Біографія
Боротьбою почав займатися з 1988 року. Бронзовий призер чемпіонату світу 1999 року серед юніорів. Виступав за борцівський клуб «Cerro Pelado Cuba» з Гавани.
Виступи на Олімпіадах
Виступи на Чемпіонатах світу
Виступи на Панамериканських чемпіонатах
Виступи на Панамериканських іграх
Виступи на Кубках світу
Виступи на інших змаганнях
Посилання
Профіль на сайті wrestling.ncp.ru
http://www.sports-reference.com/olympics/athletes/qu/yandro-quintana-1.html
Олімпійські чемпіони з вільної боротьби
Кубинські борці вільного стилю
Кубинські олімпійські чемпіони
Чемпіони літніх Олімпійських ігор 2004
Борці вільного стилю на літніх Олімпійських іграх 2004
Борці вільного стилю на літніх Олімпійських іграх 2008
Спортсмени Гавани
Чемпіони Панамериканських ігор з вільної боротьби
Панамериканські чемпіони з вільної боротьби
Призери Панамериканських ігор 2007 року
|
1950302
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0
|
Гетьманівська сільська рада
|
Гетьманівська сільська рада — адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування в Шевченківському районі Харківської області. Адміністративний центр — село Гетьманівка.
Загальні відомості
Гетьманівська сільська рада утворена в 1920 році.
Територія ради: 83,8 км²
Населення ради: 1 148 осіб (станом на 2001 рік)
Населені пункти
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
с. Гетьманівка
с. Лелюківка
с. Малі Кринки
с. Мостове
с. Одрадне
с. Тетянівка
Колишні населені пункти
Бугаївка
Склад ради
Рада складалася з 14 депутатів та голови.
Голова ради: Гожа Владислав Леонідович
Секретар ради: Луганська Юлія Михайлівна
Керівний склад попередніх скликань
Примітка: таблиця складена за даними сайту Верховної Ради України
Депутати
За результатами місцевих виборів 2010 року депутатами ради стали:
За суб'єктами висування
За округами
Примітки та джерела
Адміністративний устрій Шевченківського району (Харківська область)
|
5053018
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D1%81%D0%B5%20%D0%901%20%28%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%29
|
Шосе А1 (Казахстан)
|
Шосе А1 (Казахстан)
Шосе А1 — національна автомобільна дорога в Казахстані, яка пролягає від Нур-Султана до Петропавловська загальною протяжністю 456 кілометрів. Є частиною європейського маршруту E125 та Азійської автомагістралі AH64.
Маршрут починається в Нур-Султані на розв'язці об'їзної дороги Нур-Султан, де продовжується на північний захід і зустрічається з початком шосе R6 і продовжується. Закінчується біля міста Щучинська на з'єднанні з трасою Р7. Починається на північ від Кокшетау біля траси А13 і закінчує свій маршрут у Петропавлівському.
Історія
Реконструкція ділянки Нур-Султан — Щучинськ почалася в 2006 році. Закінчилась через 3 роки, у 2009 році.
В 2013 році на ділянці Нур-Султан — Щучинськ була введена оплата.
У 2017 році завершилася реконструкція ділянки Кокшетау — Петропавлівськ.
Примітки
Дороги Казахстану
|
7239883
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Echinacea%20purpurea
|
Echinacea purpurea
|
Echinacea purpurea, the eastern purple coneflower, purple coneflower, hedgehog coneflower, or echinacea, is a North American species of flowering plant in the family Asteraceae. It is native to parts of eastern North America and present to some extent in the wild in much of the eastern, southeastern and midwestern United States as well as in the Canadian Province of Ontario. It is most common in the Ozarks and in the Mississippi/Ohio Valley. Its habitats include dry open woods, prairies and barrens.
Taxonomy
Echinacea is derived from Greek, meaning 'spiny one', in reference to the spiny sea urchins 'εχίνοι' which the ripe flower heads of species of this genus resemble. The epithet purpurea means 'reddish-purple'. Originally named Rudbeckia purpurea by Linnaeus in 1753 in Species plantarum 6, it was reclassified in 1794 by Conrad Moench, in a new genus named Echinacea purpurea (L.) Moench. In 1818, Thomas Nuttall describes a new variety that he named Rudbeckia purpurea var. serotina. Just two decades later, De Candolle raised him to the rank of species of the other genus Echinacea serotina (Nutt.) DC. (1836). In 2002, Binns et al. discovered a misapplication of the name Echinacea purpurea for the taxon correctly named Echinacea serotina in 1836. The authors proposed to retain the names not to cause confusion among gardeners and herbalists.
Other names include: Broad-leaved purple coneflower, Eastern Purple Coneflower, Hedgehog Coneflower, Echinacea.
Description
Echinacea purpurea is an herbaceous perennial up to tall by wide at maturity. Depending on the climate, it blooms throughout summer into autumn. Its cone-shaped flowering heads are usually, but not always, purple in the wild. Its individual flowers (florets) within the flower head are hermaphroditic, having both male and female organs in each flower. It is pollinated by butterflies and bees. The alternate leaves, borne by a petiole from 0 to 17 cm, are oval to lanceolate, 5-30 x 5-12 cm; the margin is tightened to toothed.
The inflorescence is a capitulum, 7 to 15 cm in diameter, formed by a prominent domed central protuberance consisting of multiple small yellow florets. These are surrounded by a ring of pink or purple ligulate florets. The tubular florets are hermaphrodite while the ligular florets are sterile. The involucral bracts are linear to lanceolate. The plant prefers well-drained soils in full sun. The fruit is an achene, sought after by birds.
Cultivation
Echinacea purpurea is grown as an ornamental plant in temperate regions. It is ideal for curbs, walkways or beds. The flowers can also go into the composition of fresh bouquets. Numerous cultivars have been developed for flower quality and plant form. The plant grows in sun or light shade. It thrives in either dry or moist soil and can tolerate drought once established. The cultivars 'Ruby Giant' and 'Elbrook' have gained the Royal Horticultural Society's Award of Garden Merit.
Propagation
Echinacea purpurea is propagated either vegetatively or from seeds. Useful vegetative techniques include division, root cuttings, and basal cuttings. Clumps can be divided, or broken into smaller bunches, which is normally done in the spring or autumn. Cuttings made from roots that are "pencil-sized" will develop into plants when started in late autumn or early winter. Cuttings of basal shoots in the spring may be rooted when treated with rooting hormones, such as IBA at 1000 ppm.
Seed germination occurs best with daily temperature fluctuations or after stratification, which help to end dormancy. Seeds may be started indoors in advance of the growing season or outdoors after the growing season has started.
Ecology
Many pollinators are attracted to E. purpurea. Bees that are attracted to the flowers include bumblebees, sweat bees, honey bees, the sunflower leafcutter bee, and the mining bee Andrena helianthiformis. Butterflies that visit include monarchs, swallowtail butterflies, and sulphur butterflies. Birds, particularly finches, eat the seeds and disperse them through their droppings.
Slugs and rabbits will also eat the foliage when young, or shortly after emerging in the spring. Additionally, roots can be damaged and eaten by gophers.
Chemistry
Echinacea purpurea contains alkamides, caffeic acid derivatives, polysaccharides, and glycoproteins. Nicotiflorin is the dominant flavonoid in E. purpurea, followed by the flavonoid rutin.
Traditional medicine
Native Americans used the plant as traditional medicine to treat many ailments.
References
purpurea
Flora of the United States
Butterfly food plants
Garden plants of North America
Medicinal plants of North America
Plants described in 1753
Taxa named by Carl Linnaeus
|
3288272
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BA%D0%B0%20%28%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%81%D1%83%D1%80%D1%96%29
|
Кагока (Міссурі)
|
Кагока (Міссурі)
Кагока — місто в США, в окрузі Кларк штату Міссурі. Населення — 1961 особа (2020).
Географія
Кагока розташована за координатами (40.423620, -91.718706). За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 4,13 км², з яких 4,05 км² — суходіл та 0,08 км² — водойми.
Демографія
Згідно з переписом 2010 року, у місті мешкало осіб у 883 домогосподарствах у складі 521 родини. Густота населення становила 503 особи/км². Було 1001 помешкання (242/км²).
Расовий склад населення:
До двох чи більше рас належало 0,8 %. Частка іспаномовних становила 0,7 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 23,7 % — особи молодші 18 років, 55,3 % — особи у віці 18—64 років, 21,0 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 39,9 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 86,9 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 85,5 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив доларів США , а середній дохід на одну сім'ю — долари . Медіана доходів становила доларів для чоловіків та доларів для жінок. За межею бідності перебувало 12,7 % осіб, у тому числі 16,5 % дітей у віці до 18 років та 8,6 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 918 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 23,6 %, виробництво — 22,7 %, роздрібна торгівля — 12,2 %, транспорт — 10,0 %.
Примітки
Джерела
Міста Міссурі
Населені пункти округу Кларк (Міссурі)
Окружні центри Міссурі
|
2867033
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D0%BE
|
Шево
|
Шево — село в Польщі, у гміні Любень-Куявський Влоцлавського повіту Куявсько-Поморського воєводства.
Населення — (2011).
У 1975-1998 роках село належало до Влоцлавського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
.
Села Влоцлавського повіту
|
2892875
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%28%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%29
|
Боровець (Конецький повіт)
|
Боровець (Конецький повіт)
Боровець — село в Польщі, у гміні Ґоварчув Конецького повіту Свентокшиського воєводства.
Населення — (2011).
У 1975-1998 роках село належало до Радомського воєводства.
Демографія
Демографічна структура на день 31 березня 2011 року:
Примітки
.
Села Конецького повіту
|
15607387
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Ch%C3%A2teaudouble%2C%20Dr%C3%B4me
|
Châteaudouble, Drôme
|
Châteaudouble, Drôme
Châteaudouble is a commune in the Drôme department in southeastern France. The engineer and sinologist Joseph Charignon was born in Châteaudouble.
Population
See also
Communes of the Drôme department
References
Communes of Drôme
|
94368
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/IC%201105
|
IC 1105
|
IC 1105 — галактика типу S0 (спіральна галактика) у сузір'ї Змія.
Цей об'єкт міститься в оригінальній редакції індексного каталогу.
Посилання
IC 1105 в оригінальному новому загальному каталозі
IC 1105 в оригінальному новому загальному каталозі
Перевірена інформація про IC 1105
IC 1105 в базі SIMBAD
IC 1105 в базі Vizier
IC 1105 в базі NASA Extragalactic Database
Бази даних про об'єкти NGC/IC
IC 1105
IC 1105
IC 1105
|
2202623
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Aerophagia
|
Aerophagia
|
Aerophagia (or aerophagy) is a condition of excessive air swallowing, which goes to the stomach instead of the lungs. Aerophagia may also refer to an unusual condition where the primary symptom is excessive flatus (farting), belching (burping) is not present, and the actual mechanism by which air enters the gut is obscure or unknown. Aerophagia in psychiatry is sometimes attributed to nervousness or anxiety.
Symptoms and signs
Causes
Aerophagia is associated with excessively chewing gum, smoking, drinking carbonated drinks, eating too quickly, as well as anxiety, high continuous positive airway pressure and wearing loose dentures. Aerophagia is also carried out deliberately as a voluntary action to increase the length and volume of a belch, as any air successfully swallowed serves to increase the partial pressure in the stomach and expand a burp. In people with cervical spinal blockages, inhaling can cause some air to enter the esophagus and stomach involuntarily.
Diagnosis
Aerophagia is diagnosed in 8.8% of cognitively delayed patients where the coordination between swallowing and respiration is impaired and not well-defined.
Aerophagia is a dangerous potential side effect of non-invasive ventilation (NIV), commonly used in treatments of respiratory problems and cardiovascular critical care or in surgery when a general anaesthetic is required. In the case of aerophagia during NIV, it is normally diagnosed by experienced medical specialists who check on patients intermittently during NIV use for any emergent problems. The diagnosis is based on the sound heard by listening through a stethoscope placed outside the abdominal cavity. Using this approach, the problem is sometimes detected later than when it develops, possibly also later than necessary. Belated detection or response to aerophagia may lead to gastric distension, which in turn could elevate the diaphragm or cause aspiration of the stomach contents into the lungs or pneumatic rupture of the esophagus due to extreme gastric insufflation.
See also
Gastric dilatation volvulus (GDV), stretched stomach
References
External links
Management of Belching, Hiccups, and Aerophagia
Gastrointestinal tract disorders
Symptoms and signs: Digestive system and abdomen
|
11695412
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Graveson
|
Graveson
|
Graveson is a commune in the Bouches-du-Rhône department in southern France.
Population
See also
Communes of the Bouches-du-Rhône department
References
Communes of Bouches-du-Rhône
Bouches-du-Rhône communes articles needing translation from French Wikipedia
|
690271
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B0%D0%BA
|
Пропіак
|
Пропіак — муніципалітет у Франції, у регіоні Овернь-Рона-Альпи, департамент Дром. Населення — .
Муніципалітет розташований на відстані близько 560 км на південний схід від Парижа, 170 км на південь від Ліона, 80 км на південь від Валанса.
Історія
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Рона-Альпи. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Овернь-Рона-Альпи.
Демографія
Розподіл населення за віком та статтю (2006):
Економіка
Сусідні муніципалітети
Посилання
Пропіак на сайті французького Національного інституту географії
Див. також
Список муніципалітетів департаменту Дром
Примітки
Муніципалітети департаменту Дром
|
3437289
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BD%20%28%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%20%D0%9B%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%96%D1%97%29
|
Антуан (герцог Лотарингії)
|
Антуан (герцог Лотарингії)
Антуан I Добрий (4 червня 1489 — 14 червня 1544) — герцог Лотарингії і Бара в 1508—1544 роках, граф Водемон (як Антуан III).
Життєпис
Походив з Другого Водемонського або Третього Лотаринзького дому. Третій син Рене II, герцога Лотарингії, та Філіппи Гельдернської. Народився 1489 року в Бар-ле-Дюк. На момент народження його старші брати вже померли, тому Антуан став спадкоємцем трону.
Виховувався при дворі французького короля Людовика XII, де затоваришував зі своїм кузеном герцогом Франциском Ангулемським.
У 1508 році помирає батько Антуана. Його мати спробувала запровадити власне регентство, проте Штати Лотарингії вирішили, що Антуан знаходиться в віці достатньому для самостійного панування. У 1509 році, доручивши управління герцогствами Лотарингія й Бар матері і Гуго дез Азару, єпископу Туля, Антуан I долучився до французької армії, що рушила до Італії в рамках війни Камбрейської ліги. Він брав участь в битві при Ан'яделло, де було завдано поразки Венеції.
Після смерті Людовика XII 1515 року королем став його друг Франциск Ангулемський. Герцог Лотарингії брав участь в його коронації, а потім разом з ним — в новому поході до Італії. Відзначився у битві при Мариньяно у вересні того ж року. Але згодом виушений був повернутися до Лотарингії. 1515 року оженився на представниці роду Бурбон-Монпансьє.
26 грудня 1523 Антуан I опублікував едикт, що забороняє лютеранські проповіді і продаж протестантської літератури. У 1524 році почалася Селянська війна в Німеччині. Спочатку повстання відбувалися на кордоні з Лотарингією, зокрема в Ельзасі. Втім невдовзі повстанці взяли Саверн і спробували захопити Сен-Дьє. У травні 1525 року повстали селяни сеньйорії Біч. Герцог у відповідь здійснив каральний похід, яким звільнив Саверн 17 травня, а 20 травня знищив повстанців поблизу Селести. Згодом Антуан I видав нові едикти проти протестантів.
Розглядаючи імператора Священної Римської імперії Карла V Габсбурга як союзника у боротьбі з лютеранством, герцог перейшов до політики маневрування між імперією та Францією. З 1530 року дотримувався нейтралітету.
У 1538 році після смерті вуйка Карла II Егмонта, герцога Гельдерна, висунув претензії на його спадщину. Проте не досяг бажаного. З 1539 року став хворіти на подагру.
Завдяки дипломатії 1542 року відповідно до Нюрнберзького договору Лотарінзьке герцогство визнавалося незалежним від Священної Римської імперії. Помер 1544 року. Йому спадкував старший син Франциск.
Родина
Дружина — Рене, донька графа Жильбера де Монпансьє
Діти:
Франциск (1517—1545), герцог Лотарингії і Бара
Анна (1522—1568), дружина: 1) Рене де Шалона, принца Оранського; 2) Філіппа II де Кроя, герцога Арсхот
Ніколя (1524—1577), єпископ Меца, граф Водемон і герцог де Меркер
Жан (1526—1532)
Антуан (1528)
Єлизавета (1530)
Примітки
Джерела
Otto Graf von Looz-Corswarem: Anton der Gute. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, , стор. 316
Henry Bogdan, La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire, Perrin, 2005,
Carroll, Stuart (2009). Martyrs and Murderers: The Guise Family and the Making of Europe. Oxford University Press.
герцоги Лотарингії
Герцоги Бару
Учасники Італійських війн
Водемонський дім
|
4287982
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%A0%D1%83%D1%97%D1%81
|
Паула Руїс
|
Паула Руїс (1 січня 1999) — іспанська плавчиня, що спеціалізується в плаванні на відкритій воді. Учасниця Чемпіонату світу з водних видів спорту 2019, де на дистанції 10 кілометрів посіла 24-те місце.
Примітки
Народились 1999
Іспанські плавчині
|
5069995
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/Tennis%20in%20the%20Land
|
Tennis in the Land
|
Tennis in the Land - тенісний турнір туру WTA, який проводиться 3 2021 року на кортах Jacobs Pavilion у Клівленді, США. Належить до категорії WTA 250. Відбувається останнього тижня перед US Open, до 2019 року цього тижня відбувався Connecticut Open.
Фінали
Одиночний розряд
Парний розряд
Див. також
Cleveland Open
Winston-Salem Open
Примітки
Посилання
WTA profile
Official website
US Open Series
|
3478616
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%28U-17%29
|
Юнацька збірна Північних Маріанських островів з футболу (U-17)
|
Юнацька збірна Північних Маріанських островів з футболу (U-17) — національна футбольна збірна Північних Маріанських островів, що складається із гравців віком до 17 років. Керівництво командою здійснює Футбольна асоціація Північних Маріанських островів.
Головним континентальним турніром для команди є Юнацький кубок Азії, який розігрується серед команд з віковим обмеженням до 16 років, і за право участі у фінальній частині якого маріанська команда почала змгатися з 2014 року.
Оскільки країна не є членом ФІФА, то навіть вихід на континентальну першість і успішний виступ на ній не дозволить команді отримати путівку на Чемпіонат світу (U-17).
Посилання
Профіль команди на сайті футбольної асоціації країни.
Північні Маріанські острови
Збірна Північних Маріанських островів з футболу
|
5082592
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Priconodon
|
Priconodon
|
Priconodon (meaning "saw cone tooth") is an extinct genus of dinosaur (perhaps nodosaurid), known from its large teeth. Its remains have been found in the Aptian-Albian age Lower Cretaceous Arundel Formation of Muirkirk, Prince George's County, Maryland, USA and the Potomac Group, also located in Maryland.
History
O. C. Marsh named the genus for USNM 2135, a large worn tooth from what was then called the Potomac Formation. As ankylosaurians were by and large unknown at the time, he compared it to Diracodon (=Stegosaurus) teeth. It was not identified as an ankylosaurian until Walter Coombs assigned it to Nodosauridae in 1978.
In 1998 Kenneth Carpenter and James Kirkland, in a review of North American Lower Cretaceous ankylosaurs, considered it tentatively valid as an unusually large nodosaurid, larger than all those described before. Carpenter (2001) retained it as a valid nodosaurid, but did not employ it in his phylogenetic analysis. Vickaryous et al. (2004), in a review of armored dinosaurs, considered it to be dubious without comment. West and Tibert, however, followed this with a preliminary account of a morphometric study that found it to be a unique genus.
Material
Carpenter and Kirkland (1998) listed 12 additional teeth from the same area as the holotype tooth, and tentatively added a robust tibia (USNM 9154) to the genus. They found the lack of armor found in the Arundel to be peculiar, but noted that fossils are rare in that formation anyway.
Paleobiology
As a nodosaurid, Priconodon would have been a slow, armored, quadrupedal herbivore. It would have been a large nodosaurid, but since only teeth are definitely known for the genus, size estimation has not been done.
See also
Timeline of ankylosaur research
References
Ankylosaurs
Early Cretaceous dinosaurs of North America
Taxa named by Othniel Charles Marsh
Fossil taxa described in 1888
Paleontology in Maryland
Ornithischian genera
|
2773220
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Cornus%20sericea
|
Cornus sericea
|
Cornus sericea, the red osier or red-osier dogwood, is a species of flowering plant in the family Cornaceae, native to much of North America. It has sometimes been considered a synonym of the Asian species Cornus alba. Other names include red brush, red willow, redstem dogwood, redtwig dogwood, red-rood, American dogwood, creek dogwood, and western dogwood.
Description
It is a medium to tall deciduous shrub, growing tall and wide, spreading readily by underground stolons to form dense thickets. The branches and twigs are dark red, although wild plants may lack this coloration in shaded areas.
The leaves are opposite, long and broad, with an ovate to oblong shape and an entire margin; they are dark green above and glaucous below; fall color is commonly bright red to purple. Like all dogwoods, they have characteristic stringy white piths within the leaf stalks, which can be used for identification.
The flowers are wide, flat, umbel-like and dull white, in clusters 3–6 cm across.
The fruit is a globose white berry 5–9 mm in diameter.
Taxonomy
Subspecies
It is a variable species, with two subspecies commonly accepted:
Cornus sericea subsp. sericea – throughout the range of the species. Shoots and leaves hairless or finely pubescent; flower petals 2–3 mm.
Cornus sericea subsp. occidentalis (Torr. & A.Gray) Fosberg – western North America. Shoots and leaves densely pubescent; flower petals 3–4.5 mm.
Etymology
The Latin specific epithet sericea means "silky", referring to the texture of the leaves.
Distribution and habitat
It is native throughout boreal and temperate zones in northern and western North America from Alaska east to Newfoundland, south to Durango and Nuevo León in the west, and Illinois and Virginia in the east.
Cornus sericea L. has been recorded from counties Antrim and Londonderry in Northern Ireland.
In the wild, the species most commonly grows in areas of rich, poorly drained soils, such as riparian zones and wetlands, or in upland areas which receive more than of annual precipitation. More uncommonly, it may be found in drier zones albeit at lesser abundance. Red osier dogwood is tolerant of flooding and has been known to survive up to seven years of water above root crown level. It occurs from sea level to , but in many areas is most common above .
Ecology
Red osier dogwood provides food and cover for many species of mammals and birds. The stems and especially new shoots are browsed by moose, elk, bighorn sheep, mountain goats, beavers, and rabbits, while the fruits are an important autumn food source for bears, small mammals, and 47 different bird species. In winter, red osier dogwood is heavily browsed by ungulates; in some areas use exceeds availability and individuals which have not been browsed are rare. The shrub is also important for nesting habitat and cover for a great variety of animals.
Cornus sericea is shade tolerant but prefers intermediate to high light levels. It tolerates disturbance well, and appears early in both primary and secondary succession throughout its native range, but especially in floodplains and riparian zones. It thrives in fire-disturbed sites, sprouting from seeds or damaged shrubs.
Although its conservation status is overall secure, it is considered vulnerable in Iowa and critically imperiled in Kentucky and Virginia.
Cultivation
Cornus sericea is a popular ornamental shrub that is often planted for the red coloring of its twigs in the dormant season. The cultivars 'Bud's Yellow', 'Flaviramea' with lime green stems, and 'Hedgerows Gold' (variegated foliage) have gained the Royal Horticultural Society's Award of Garden Merit (confirmed in 2017).
Like most dogwood species native to North America, C. sericea can be parasitized by the dogwood sawfly, possibly leaving much of the plant devoid of leaves. A variety of pesticides are effective; however, hand-picking the larvae is also an option.
Uses
Cornus sericea is frequently used for waterway bank erosion protection and restoration in the United States and Canada. Its root system provides excellent soil retention, it is hardy and provides an attractive shrub even when bare in winter, and its ability to be reproduced by cuttings makes it a low-cost solution for large-scale plantings.
Some Plateau Indigenous tribes ate the berries to treat colds and to slow bleeding.
Known as čhaŋšáša in Lakota, the inner bark was also used by the Lakota and other Native Americans as "traditional tobacco", either by itself or in a mixture with other plant materials. Among the Algonquian peoples such as the Ojibwe, the smoking mixtures, known as kinnikinnick, blended the inner bark with tobacco, while more western tribes added it to the bearberry leaf to improve the taste.
The Ojibwe used red-osier dogwood bark as a dye by taking the inner bark and mixing it with other plants or minerals.
The withies, or osiers, are used in basketry.
Gallery
References
External links
Jepson Flora of California: Cornus sericea; subsp. sericea, subsp. occidentalis.
Cornus sericea ssp. sericea images at bioimages.vanderbilt.edu
NRCS: USDA Plants Profile: Cornus sericea
sericea
Plants used in traditional Native American medicine
Flora of Subarctic America
Flora of Eastern Canada
Flora of Western Canada
Flora of the Northwestern United States
Flora of the North-Central United States
Flora of the Northeastern United States
Flora of the Southwestern United States
Flora of the South-Central United States
Flora of the Southeastern United States
Flora of Northeastern Mexico
|
61592808
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Erica%20Adams
|
Erica Adams
|
Erica Adams (born July 16, 1969) is an American former professional tennis player.
Biography
Born in 1969, she is the daughter of basketball player Bunk Adams, who was a Pan American Games gold medalist with the national team. She played college tennis for Purdue University from 1988 and 1991, earning All-Big Ten honors on four occasions.
Adams joined the professional tour in 1992 and went on to reach a best singles ranking of 215 in the world, appearing in the qualifying draws for both Wimbledon and the US Open. She played in the main draw of the Quebec WTA Tour tournament in 1994 and won two ITF titles. As a doubles player she won a further four ITF tournaments.
ITF finals
Singles: 3 (2–1)
Doubles: 7 (4–3)
References
External links
1969 births
Living people
American female tennis players
Purdue Boilermakers women's tennis players
Tennis players from Ohio
20th-century American women
|
33955
|
https://en.wikipedia.org/wiki/WordNet
|
WordNet
|
WordNet is a lexical database of semantic relations between words that links words into semantic relations including synonyms, hyponyms, and meronyms. The synonyms are grouped into synsets with short definitions and usage examples. It can thus be seen as a combination and extension of a dictionary and thesaurus. While it is accessible to human users via a web browser, its primary use is in automatic text analysis and artificial intelligence applications. It was first created in the English language and the English WordNet database and software tools have been released under a BSD style license and are freely available for download from that WordNet website. There are now WordNets in more than 200 languages.
History and team members
WordNet was first created in 1985, in English only, in the Cognitive Science Laboratory of Princeton University under the direction of psychology professor George Armitage Miller. It was later directed by Christiane Fellbaum. The project was initially funded by the U.S. Office of Naval Research, and later also by other U.S. government agencies including the DARPA, the National Science Foundation, the Disruptive Technology Office (formerly the Advanced Research and Development Activity) and REFLEX. George Miller and Christiane Fellbaum received the 2006 Antonio Zampolli Prize for their work with WordNet.
The Global WordNet Association is a non-commercial organization that provides a platform for discussing, sharing and connecting WordNets for all languages in the world. Christiane Fellbaum and Piek Th.J.M. Vossen are its co-presidents.
Database contents
The database contains 155,327 words organized in 175,979 synsets for a total of 207,016 word-sense pairs; in compressed form, it is about 12 megabytes in size.
It includes the lexical categories nouns, verbs, adjectives and adverbs but ignores prepositions, determiners and other function words.
Words from the same lexical category that are roughly synonymous are grouped into synsets, which include simplex words as well as collocations like "eat out" and "car pool." The different senses of a polysemous word form are assigned to different synsets. A synset's meaning is further clarified with a short defining gloss and one or more usage examples. An example adjective synset is:
good, right, ripe – (most suitable or right for a particular purpose; "a good time to plant tomatoes"; "the right time to act"; "the time is ripe for great sociological changes")
All synsets are connected by means of semantic relations. These relations, which are not all shared by all lexical categories, include:
Nouns
hypernym: Y is a hypernym of X if every X is a (kind of) Y (canine is a hypernym of dog)
hyponym: Y is a hyponym of X if every Y is a (kind of) X (dog is a hyponym of canine)
coordinate term: Y is a coordinate term of X if X and Y share a hypernym (wolf is a coordinate term of dog, and dog is a coordinate term of wolf)
holonym: Y is a holonym of X if X is a part of Y (building is a holonym of window)
meronym: Y is a meronym of X if Y is a part of X (window is a meronym of building)
Verbs
hypernym: the verb Y is a hypernym of the verb X if the activity X is a (kind of) Y (to perceive is an hypernym of to listen)
troponym: the verb Y is a troponym of the verb X if the activity Y is doing X in some manner (to lisp is a troponym of to talk)
entailment: the verb Y is entailed by the verb X if by doing X you must be doing Y (to sleep is entailed by to snore)
coordinate term: the verb Y is a coordinate term of the verb X if X and Y share a hypernym (to lisp is a coordinate term of to yell, and to yell is a coordinate term of to lisp)
These semantic relations hold among all members of the linked synsets. Individual synset members (words) can also be connected with lexical relations. For example, (one sense of) the noun "director" is linked to (one sense of) the verb "direct" from which it is derived via a "morphosemantic" link.
The morphology functions of the software distributed with the database try to deduce the lemma or stem form of a word from the user's input. Irregular forms are stored in a list, and looking up "ate" will return "eat," for example.
Knowledge structure
Both nouns and verbs are organized into hierarchies, defined by hypernym or IS A relationships. For instance, one sense of the word dog is found following hypernym hierarchy; the words at the same level represent synset members. Each set of synonyms has a unique index.
dog, domestic dog, Canis familiaris
canine, canid
carnivore
placental, placental mammal, eutherian, eutherian mammal
mammal
vertebrate, craniate
chordate
animal, animate being, beast, brute, creature, fauna
...
At the top level, these hierarchies are organized into 25 beginner "trees" for nouns and 15 for verbs (called lexicographic files at a maintenance level). All are linked to a unique beginner synset, "entity".
Noun hierarchies are far deeper than verb hierarchies.
Adjectives are not organized into hierarchical trees. Instead, two "central" antonyms such as "hot" and "cold" form binary poles, while 'satellite' synonyms such as "steaming" and "chilly" connect to their respective poles via a "similarity" relations. The adjectives can be visualized in this way as "dumbbells" rather than as "trees".
Psycholinguistic aspects
The initial goal of the WordNet project was to build a lexical database that would be consistent with theories of human semantic memory developed in the late 1960s. Psychological experiments indicated that speakers organized their knowledge of concepts in an economic, hierarchical fashion. Retrieval time required to access conceptual knowledge seemed to be directly related to the number of hierarchies the speaker needed to "traverse" to access the knowledge. Thus, speakers could more quickly verify that canaries can sing because a canary is a songbird, but required slightly more time to verify that canaries can fly (where they had to access the concept "bird" on the superordinate level) and even more time to verify canaries have skin (requiring look-up across multiple levels of hyponymy, up to "animal").
While such psycholinguistic experiments and the underlying theories have been subject to criticism, some of WordNet's organization is consistent with experimental evidence. For example, anomic aphasia selectively affects speakers' ability to produce words from a specific semantic category, a WordNet hierarchy. Antonymous adjectives (WordNet's central adjectives in the dumbbell structure) are found to co-occur far more frequently than chance, a fact that has been found to hold for many languages.
As a lexical ontology
WordNet is sometimes called an ontology, a persistent claim that its creators do not make. The hypernym/hyponym relationships among the noun synsets can be interpreted as specialization relations among conceptual categories. In other words, WordNet can be interpreted and used as a lexical ontology in the computer science sense. However, such an ontology should be corrected before being used, because it contains hundreds of basic semantic inconsistencies; for example there are, (i) common specializations for exclusive categories and (ii) redundancies in the specialization hierarchy. Furthermore, transforming WordNet into a lexical ontology usable for knowledge representation should normally also involve (i) distinguishing the specialization relations into subtypeOf and instanceOf relations, and (ii) associating intuitive unique identifiers to each category. Although such corrections and transformations have been performed and documented as part of the integration of WordNet 1.7 into the cooperatively updatable knowledge base of WebKB-2, most projects claiming to reuse WordNet for knowledge-based applications (typically, knowledge-oriented information retrieval) simply reuse it directly.
WordNet has also been converted to a formal specification, by means of a hybrid bottom-up top-down methodology to automatically extract association relations from it and interpret these associations in terms of a set of conceptual relations, formally defined in the DOLCE foundational ontology.
In most works that claim to have integrated WordNet into ontologies, the content of WordNet has not simply been corrected when it seemed necessary; instead, it has been heavily reinterpreted and updated whenever suitable. This was the case when, for example, the top-level ontology of WordNet was restructured according to the OntoClean-based approach, or when it was used as a primary source for constructing the lower classes of the SENSUS ontology.
Limitations
The most widely discussed limitation of WordNet (and related resources like ImageNet) is that some of the semantic relations are more suited to concrete concepts than to abstract concepts. For example, it is easy to create hyponyms/hypernym relationships to capture that a "conifer" is a type of "tree", a "tree" is a type of "plant", and a "plant" is a type of "organism", but it is difficult to classify emotions like "fear" or "happiness" into equally deep and well-defined hyponyms/hypernym relationships.
Many of the concepts in WordNet are specific to certain languages and the most accurate reported mapping between languages is 94%. Synonyms, hyponyms, meronyms, and antonyms occur in all languages with a WordNet so far, but other semantic relationships are language-specific. This limits the interoperability across languages. However, it also makes WordNet a resource for highlighting and studying the differences between languages, so it is not necessarily a limitation for all use cases.
WordNet does not include information about the etymology or the pronunciation of words and it contains only limited information about usage. WordNet aims to cover most everyday words and does not include much domain-specific terminology.
WordNet is the most commonly used computational lexicon of English for word-sense disambiguation (WSD), a task aimed at assigning the context-appropriate meanings (i.e. synset members) to words in a text. However, it has been argued that WordNet encodes sense distinctions that are too fine-grained. This issue prevents WSD systems from achieving a level of performance comparable to that of humans, who do not always agree when confronted with the task of selecting a sense from a dictionary that matches a word in a context. The granularity issue has been tackled by proposing clustering methods that automatically group together similar senses of the same word.
Offensive content
WordNet includes words that can be perceived as pejorative or offensive. The interpretation of a word can change over time and between social groups, so it is not always possible for WordNet to define a word as "pejorative" or "offensive" in isolation. Therefore, people using WordNet must apply their own methods to identify offensive or pejorative words.
However, this limitation is true of other lexical resources like dictionaries and thesauruses, which also contain pejorative and offensive words. Some dictionaries indicate words that are pejoratives, but do not include all the contexts in which words might be acceptable or offensive to different social groups. Therefore, people using dictionaries must apply their own methods to identify all offensive words.
Licensed vs. Open WordNets
Some wordnets were subsequently created for other languages. A 2012 survey lists the wordnets and their availability. In an effort to propagate the usage of WordNets, the Global WordNet community had been slowly re-licensing their WordNets to an open domain where researchers and developers can easily access and use WordNets as language resources to provide ontological and lexical knowledge in natural-language processing (NLP) tasks.
The Open Multilingual WordNet provides access to open licensed wordnets in a variety of languages, all linked to the Princeton Wordnet of English (PWN). The goal is to make it easy to use wordnets in multiple languages.
Applications
WordNet has been used for a number of purposes in information systems, including word-sense disambiguation, information retrieval, automatic text classification, automatic text summarization, machine translation and even automatic crossword puzzle generation.
A common use of WordNet is to determine the similarity between words. Various algorithms have been proposed, including measuring the distance among words and synsets in WordNet's graph structure, such as by counting the number of edges among synsets. The intuition is that the closer two words or synsets are, the closer their meaning. A number of WordNet-based word similarity algorithms are implemented in a Perl package called WordNet::Similarity, and in a Python package called NLTK. Other more sophisticated WordNet-based similarity techniques include ADW, whose implementation is available in Java. WordNet can also be used to inter-link other vocabularies.
Interfaces
Princeton maintains a list of related projects that includes links to some of the widely used application programming interfaces available for accessing WordNet using various programming languages and environments.
Related projects and extensions
WordNet is connected to several databases of the Semantic Web. WordNet is also commonly reused via mappings between the WordNet synsets and the categories from ontologies. Most often, only the top-level categories of WordNet are mapped.
Global WordNet Association
The Global WordNet Association (GWA) is a public and non-commercial organization that provides a platform for discussing, sharing and connecting wordnets for all languages in the world. The GWA also promotes the standardization of wordnets across languages, to ensure its uniformity in enumerating the synsets in human languages. The GWA keeps a list of wordnets developed around the world.
Other languages
Arabic WordNet: WordNet for Arabic language.
Arabic Ontology, a linguistic ontology that has the same structure as wordnet, and mapped to it.
The BalkaNet project has produced WordNets for six European languages (Bulgarian, Czech, Greek, Romanian, Turkish and Serbian). For this project, a freely available XML-based WordNet editor was developed. This editor – VisDic – is not in active development anymore, but is still used for the creation of various WordNets. Its successor, DEBVisDic, is client-server application and is currently used for the editing of several WordNets (Dutch in Cornetto project, Polish, Hungarian, several African languages, Chinese).
BulNet is a Bulgarian version of the WordNet developed at the Department of Computational Linguistics of the Institute for Bulgarian Language, Bulgarian Academy of Sciences.
CWN (Chinese Wordnet or 中文詞彙網路) supported by National Taiwan University.
The EuroWordNet project has produced WordNets for several European languages and linked them together; these are not freely available however. The Global Wordnet project attempts to coordinate the production and linking of "wordnets" for all languages. Oxford University Press, the publisher of the Oxford English Dictionary, has voiced plans to produce their own online competitor to WordNet.
FinnWordNet is a Finnish version of the WordNet where all entries of the original English WordNet were translated.
GermaNet is a German version of the WordNet developed by the University of Tübingen.
The IndoWordNet is a linked lexical knowledge base of wordnets of 18 scheduled languages of India viz., Assamese, Bangla, Bodo, Gujarati, Hindi, Kannada, Kashmiri, Konkani, Malayalam, Meitei (Manipuri), Marathi, Nepali, Odia, Punjabi, Sanskrit, Tamil, Telugu and Urdu.
JAWS (Just Another WordNet Subset), another French version of WordNet built using the Wiktionary and semantic spaces
WordNet Bahasa: WordNet for Malay and Indonesia language, developed by Nanyang University of Technology.
Malayalam WordNet, developed by Cochin University Of Science and Technology.
Multilingual Central Repository (MCR) integrates in the same EuroWordNet framework wordnets from Spanish, Catalan, Basque, Galician and Portuguese liked to English.
The MultiWordNet project, a multilingual WordNet aimed at producing an Italian WordNet strongly aligned with the Princeton WordNet.
OpenDutchWordNet, is a Dutch lexical semantic database.
OpenWN-PT is a Brazilian Portuguese version of the original WordNet freely available for download under CC-BY-SA license.
plWordNet is a Polish-language version of WordNet developed by Wrocław University of Technology.
PolNet is a Polish-language version of WordNet developed by Adam Mickiewicz University in Poznań (distributed under CC BY-NC-ND 3.0 license).
Projects such as BalkaNet and EuroWordNet made it feasible to create standalone wordnets linked to the original one. Two such projects were the Russian WordNet, patronized by Petersburg State University of Means of Communication and led by S.A. Yablonsky, and Russnet, by Saint Petersburg State University.
UWN is an automatically constructed multilingual lexical knowledge base extending WordNet to cover over a million words in many different languages.
WOLF (WordNet Libre du Français), a French version of WordNet.
Linked data
BabelNet, a very large multilingual semantic network with millions of concepts obtained by integrating WordNet and Wikipedia using an automatic mapping algorithm.
The SUMO ontology has a complete manual mapping between all of the WordNet synsets and all of SUMO (including its domain ontologies, when WordNet contains a word sense for a given SUMO term) which is browsable at, for example .
OpenCyc, an open ontology and knowledge base of everyday common sense knowledge, has 12,000 terms linked to WordNet synonym sets.
DOLCE, is the first module of the WonderWeb Foundational Ontologies Library (WFOL). This upper-ontology has been developed in light of rigorous ontological principles inspired by the philosophical tradition, with a clear orientation toward language and cognition. OntoWordNet is the result of an experimental alignment of WordNet's upper level with DOLCE. It is suggested that such alignment could lead to an "ontologically sweetened" WordNet, meant to be conceptually more rigorous, cognitively transparent, and efficiently exploitable in several applications.
DBpedia, a database of structured information, is linked to WordNet.
The eXtended WordNet is a project at the University of Texas at Dallas which aims to improve WordNet by semantically parsing the glosses, thus making the information contained in these definitions available for automatic knowledge processing systems. It is freely available under a license similar to WordNet's.
The GCIDE project produced a dictionary by combining a public domain Webster's Dictionary from 1913 with some WordNet definitions and material provided by volunteers. It was released under the copyleft license GPL.
ImageNet is an image database organized according to the WordNet hierarchy (currently only the nouns), in which each node of the hierarchy is depicted by millions of images. Currently, it has over 500 images per node on average.
BioWordnet, a biomedical extension of wordnet was abandoned due to issues about stability over versions.
WikiTax2WordNet, a mapping between WordNet synsets and Wikipedia categories.
WordNet++, a resource including over millions of semantic edges harvested from Wikipedia and connecting pairs of WordNet synsets.
SentiWordNet, a resource for supporting opinion mining applications obtained by tagging all the WordNet 3.0 synsets according to their estimated degrees of positivity, negativity, and neutrality.
ColorDict, is an Android application to mobiles phones that use Wordnet database and others, like Wikipedia.
UBY-LMF a database of 10 resources including WordNet.
Related projects
FrameNet is a lexical database that shares some similarities with, and refers to, WordNet.
Lexical markup framework (LMF) is an ISO standard specified within ISO/TC37 in order to define a common standardized framework for the construction of lexicons, including WordNet. The subset of LMF for Wordnet is called Wordnet-LMF. An instantiation has been made within the KYOTO project.
UNL Programme is a project under the auspices of UNO aimed to consolidate lexicosemantic data of many languages to be used in machine translation and information extraction systems.
Meaning Monkey is a free online dictionary based on the WordNet database.
Dictionary.video is a video dictionary focusing on pronunciations. It's text part is extended from WordNet.
Distributions
WordNet Database is distributed as a dictionary package (usually a single file) for the following software:
Babylon
GoldenDict
Lingoes
LexSemantic : Digital Platform for publishing reference works (dictionaries, encyclopedias, etc.). Includes WordnetPlus.
See also
Lexical Markup Framework
Machine-readable dictionary
Synonym Ring
Taxonomy
References
External links
Online English dictionaries
Lexical databases
Knowledge representation
Computational linguistics
Open data
Projects established in 1985
1985 establishments in New Jersey
Corpus linguistics
Free software programmed in Prolog
Software using the BSD license
|
4087665
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0
|
Соснівська селищна громада
|
Соснівська селищна громада — територіальна громада в Україні, в Рівненському районі Рівненської области. Адміністративний центр — селище Соснове.
Площа громади — 319,5 км², населення — осіб (2020).
Населені пункти
У складі громади 1 селище (Соснове) і 11 сіл:
Адамівка
Більчаки
Великі Селища
Вілля
Глибочок
Губків
Іванівка
Маринин
Мочулянка
Совпа
Хмелівка
Примітки
Посилання
Соснівська територіальна громада // Децентралізація дає можливості
засновані в Україні 2020
|
18458451
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Krasivaya%20Mecha
|
Krasivaya Mecha
|
Krasivaya Mecha is a river in Tula and Lipetsk oblasts in Russia. It is a right tributary of the Don, and is long, with a drainage basin of . The river freezes over in late November and is icebound until early April.
The town of Yefremov is along the Krasivaya Mecha River.
In his Sketches from a Hunter's Album, Russian writer Ivan Turgenev describes the area surrounding the river as the "Beautiful Lands," in reference to it being regarded as "one of the most beautiful regions in European Russia," according to the endnotes provided by Richard Freeborn for the English translation.
References
Rivers of Lipetsk Oblast
Rivers of Tula Oblast
|
4990981
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%202023%20%E2%80%94%20%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%84%D0%B5%D1%82%D0%B0%204x200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BC%20%28%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B8%29
|
Плавання на Чемпіонаті світу з водних видів спорту 2023 — естафета 4x200 метрів вільним стилем (чоловіки)
|
Плавання на Чемпіонаті світу з водних видів спорту 2023 — естафета 4x200 метрів вільним стилем (чоловіки)
Змагання з плавання в естафеті 4x200 метрів вільним стилем серед чоловіки на Чемпіонаті світу з водних видів спорту 2023 відбулися 28 липня 2023 року.
Рекорди
Перед початком змагань світовий рекорд і рекорд чемпіонатів світу були такими:
Результати
Попередні запливи
Попередні запливи розпочалися о 11:55 за місцевим часом.
Фінал
Фінал відбувся о 21:40 за місцевим часом..
Примітки
естафета 4x200 метрів вільним стилем (чоловіки)
|
477558
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B1%D0%B1%27%D1%8F%D0%BD%D0%BE
|
Нібб'яно
|
Нібб'яно — муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, провінція П'яченца.
Нібб'яно розташований на відстані близько 420 км на північний захід від Рима, 165 км на захід від Болоньї, 34 км на південний захід від П'яченци.
Населення — (2014).
Демографія
Сусідні муніципалітети
Боргоново-Валь-Тідоне
Каміната
Каневіно
Гольференцо
Пекорара
П'янелло-Валь-Тідоне
Руїно
Санта-Марія-делла-Верса
Вольпара
Цаваттарелло
Ціано-П'ячентіно
Див. також
Список муніципалітетів провінції П'яченца
Примітки
Муніципалітети провінції П'яченца
|
24496772
|
https://en.wikipedia.org/wiki/Boles%C5%82aw%20Wys%C5%82ouch
|
Bolesław Wysłouch
|
Bolesław Wysłouch (22 November 1855 – 13 September 1937) was a Polish nobleman, peasant advocate, a socialist, a senator and co-establisher of the original Polish Peasants Party.
Wysłouch was born in Polesia, in Socha, a village in the Grodno Governorate of the Russian Empire (present-day Belarus). He completed his education with a degree in chemical engineering at the Emperor's Petersburg Institute of Technology in Saint Petersburg. He became active in politics as a student, mainly through university societies. From 1881 he was affiliated with Lud Polski, a left-wing newspaper run by Bolesław Limanowski (as a result of which he was imprisoned in the Warsaw Citadel for three years).
In 1885 Wysłouch moved to Lviv, where together with his wife Maria he ran a monthly newspaper, Przegląd Społeczny until it was stopped by the Austrian officials in 1887. He then created Przyjaciel Ludu (People's Friend), a new left-wing newspaper which became popular with activists for peasant rights and which became the centre of the popular movement in the Austrian partition.
In 1894 Wysłouch created the Polish Democratic Society, and a year later he co-founded the People's Party (which since 1903 has been known as the Polish People's Party) in Galicia. He became a member of the party's Head Council, but in 1912 he left in order to establish a new entity called "PSL Union of the independent popular activists". The following year he moved to the Polish People's Party "Piast", where he stayed until 1923, after which he moved to the Polish People's Party "Wyzwolenie" with which he was involved until 1925. From then he was a member of the Labour Club until his political retirement in 1927. During the years 1922-1927 he served as a senator of the Second Polish Republic.
He was married to Maria Wysłouch, a political activist from Galicia. After her death in 1905 he married Bronisława Wysłouchowa, which later became a colonel in the Polish Armed Forces in the West as well as an inspector of the Women's Auxiliary Service.
He died in Lviv on 13 September 1937 and is buried at the Lychakiv Cemetery.
References
Bibliography
Brock, "Boleslaw Wyslouch: Founder of the Polish Peasant Party." Slavonic and East European Review, xxx (74), 1951.
Mazurek, Kraj a emigracja. Instytut Studiów Iberyjskich i Iberoamerykańskich, Warsaw, 2006.
Kudłaszyk, Wysłouch, Myśl społeczno-polityczna Bolesława Wysłoucha: 1855-1937. Wrocław, 1978.
Encyklopedia PWN, 2007.
See also
Wysłouch family
1855 births
1937 deaths
People from Drahichyn District
People from Kobrinsky Uyezd
Boleslaw
19th-century Polish nobility
Polish People's Party "Piast" politicians
Polish People's Party "Wyzwolenie" politicians
Senators of the Second Polish Republic (1922–1927)
Polish socialists
Saint Petersburg State Institute of Technology alumni
Emigrants from the Russian Empire to Austria-Hungary
Polish Austro-Hungarians
Burials at Lychakiv Cemetery
20th-century Polish nobility
|
2039092
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB%20%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
|
Міхал Вашинський
|
Міхал Вашинський (29 вересня 1904, Ковель, нині Волинська область, Україна) — 20 лютого 1965, Мадрид, Іспанія) — польський кінорежисер, редактор і сценарист.
Вашинський хворів на цукровий діабет. Помер він від серцевого нападу в Мадриді, похований на цвинтарі Фламініо Прима Порта в Римі, Італія.
Вибрана фільмографія
1932 — Сто метрів любові
1936 — Буде краще
1936 — Болек і Льолек
1937 — Знахар
1938 — Жінки над прірвою
1939 — Волоцюги
Примітки
Посилання
Станіслав Цалик «У пошуках Міхала Вашинського»
Michal Waszynski // IMDb
Уродженці Ковеля
Польські кінорежисери
Польські сценаристи
Польські євреї
Померли в Мадриді
|
947475
|
https://uk.wikipedia.org/wiki/World%20in%20My%20Eyes
|
World in My Eyes
|
World in My Eyes — це пісня гурту Depeche Mode, яку написав Мартін Ґор. Вона була виданая лейблом Mute Records як четвертий і останній сингл з альбому «Violator», у вересні 1990 року.
Місце у чартах
Посилання
Лірика
Сингл "World in My Eyes" у базі даних порталу Discogs.com
Інформація про сингл "World in My Eyes" на офіційному сайті Depeche Mode
Виноски
Сингли 1990
Пісні Depeche Mode
|
End of preview. Expand
in Data Studio
Ukrainian dump of the Wikipedia from June 20th 2024, plus equivalent articles from the English Wikipedia same date (turned out similar amount of tokens). Validation is reduced to <0.1% of the dataset for faster evaluation and avoiding losing valuable training data
v2 + spaces of different types and newlines replaced by a single normal space or newline.
v3, but removing stress marks such the ones in Олекса́ндр, as received feedback that they are unwanted
- Downloads last month
- 24
Size of downloaded dataset files:
5.37 GB
Size of the auto-converted Parquet files:
5.37 GB
Number of rows:
2,120,825