Datasets:

lang-uk

/

uk150m

like 1

Follow

Lang UK 13

04b43041bd2e2e4e43f1490a049f2279076af7ee

Вища гірнича школа Сен-Етьєну École nationale supérieure des mines de Saint-Étienne — французький університет, велика інженерна школа, заснована в 1816 році, у Сент-Етьєні. Серед цілей, які ставить перед собою університет, — підтримка розвитку своїх студентів і компаній за допомогою низки курсів і дослідницьких сфер, від початкової підготовки інженерів загального профілю ingénieurs civils des mines до викладання докторської дисертації; від наук про матеріали до мікроелектроніки, проходячи через технологічну техніку, механіку, навколишнє середовище, цивільне будівництво, фінанси, інформаційні технології та інженерію охорони здоров’я. Школа була заснована 2 серпня 1816 року за розпорядженням Людовика XVIII. Премія пуРква Премія пуРква — це «міжнародна премія за наукову грамотність дітей планети», яка щорічно присуджується Вищою національною школою шахт Сент-Етьєна та Французькою академією наук. Премія присуджується піонерам у впровадженні загальнонаукової освіти в шкільних програмах для дітей віком до 16 років. Він був започаткований у 2004 році з ініціативи Роберта Жерміне, директора école nationale supérieure des mines Сент-Етьєна, і отримав грошову нагороду в розмірі 80 000 євро. Відомі викладачі * Шарль Комб, видатний французький інженер і математик Знамениті випускники * Махамаду Іссуфу, нігерський політик Джерела Посилання * Офіційна сторінка університету

0cf389c8a7caccdf19745d02d41678f316a19d3a

Південний театр воєнних дій Російсько-української війни #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Південний театр воєнних дій російсько-української війни

15003d56e48115157ba714752862f39945cf5322

Оділ (ураган) Ураган «Оділ» () — найінтенсивніший тропічний циклон на півострові Нижня Каліфорнія під час супутникової ери. У вересні 2014 року ураган завдав великої шкоди, особливо в штаті Нижня Каліфорнія, материковій частині Мексики та південно-західній частині США. Спочатку Національний центр ураганів (NHC) прогнозував, що Оділ буде рухатися за західним напрямком і уникати суші. Відповідно, місцеві органи влади південно-західної Мексики спочатку опублікували незначні погодні сповіщення. Запобіжні заходи на півострові Нижня Каліфорнія почалися серйозно після того, як Оділ несподівано взяла прямий курс на півострів. Кілька муніципалітетів оголосили надзвичайний стан, відкривши 164 притулки загальною місткістю 30 000 осіб. Через непередбачувану загрозу Оділ приблизно 26 000 іноземних туристів опинилися на півострові на момент виходу на берег. На стадії розвитку сильні дощі та штормовий нагон завдали незначної шкоди узбережжю південно-західної Мексики де загинуло троє людей в Оахаці та Халіско. Найбільш значні штормові припливи відбулися на півострові Нижня Каліфорнія, де збитки склали 16,6 мільярда мексиканських доларів (1,25 мільярда доларів США). Відключення електроенергії викликані інтенсивними вітрами та дощем, які відключили електроенергію для 92% населення Південної Нижньої Каліфорнії. Також сталася сильна повінь, що спричинило вихід з берегів річок та масову евакуацію людей із небезпечних низин. Залишки урагану принесли на південний захід Сполучених Штатів дощі та не по сезону потужні грози. Загалом Оділ за все своє дев'ятиденне існування призвела до смерті 18 людей. Посилання * Hurricane Odile National Hurricane Center advisory archive * Hurricane Odile Weather Prediction Center advisory archive Оділ Оділ Примітки

01029e881b7a8889c46fb8e00e21f4645c1203d0

Ганім Ганім (, Ґанім) ізраїльське поселення і общинне поселення в районі Самарії (Шомрон), що входило до регіональної ради Шомрон, розташоване приблизно за 5 км на південний схід від міста Джанін. Поселення вперше було засноване Національною Профспілкою як поселення-нахаль під назвою «Ганім Бет» () у 1983 році. Назву поселення дістало на честь біблійного міста Ейн-Ґанім. Поселення евакуювали, а всі 77 будівель у ньому знесли 24 серпня 2005 року в рамках плану одностороннього розмежування. Територія населеного пункту залишається в зоні «C» (ізраїльський цивільний контроль та контроль безпеки), як і під'їзна дорога до нього (маршрут 6010) від перетину Гільбоа (пропускний пункт Джалама). Див. також * Кадім * Са-Нур * Хомеш Виноски

08f5dfe0dc6725d1bea7775830351bcc11f65ab3

Центр громадянських свобод Центр громадянських свобод (ЦГС) — українська правозахисна організація, заснована у 2007 році. Здійснює моніторинг та аналіз законопроєктів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо. Голова Центру громадянських свобод — правозахисниця Олександра Матвійчук, виконавчий директор — Олександра Романцова. У травні 2022 року організація нагороджена премією Democracy Award 2022, у жовтні 2022 — відзначена Нобелівською премією миру. Місія Центру громадянських свобод — працювати для становлення системи захисту прав людини, демократії та солідарності в Україні та регіоні ОБСЄ задля утвердження людської гідності. Історія * 2007 рік. Лідери правозахисних організацій з дев'яти пострадянських країн ухвалили рішення про створення транскордонного ресурсного центру підтримки у Києві. Так був заснований ЦГС. * 2008 рік. ЦГС організував низку міжнародних молодіжних правозахисних шкіл. * 2009 рік. Створена коаліція проти ненависті. Участь у міжнародній мережі «Суспільство і Армія». * 2010 рік. ЦГС став співорганізатором міжнародного комітету та польової місії з прав людини в Республіці Білорусь. * 2011 рік. Проведення міжнародної конференції та ухвалення Декларації міжнародної платформи «Громадянська солідарність». Створена коаліція для захисту фундаментальних свобод в Євразії. * 2012 рік. Інформаційна кампанія «Права людини поза грою» до Чемпіонату Європи з футболу в Україні. * 2013 рік. Створені OZON («ОЗОНу»), ініціатива «Євромайдан SOS». * 2014 рік. Участь у мобільних моніторингових групах у Криму та на Донбасі. Передача в Міжнародний кримінальний суд подання зі свідоцтвами про злочини проти людяності, вчинені режимом Януковича під час Євромайдану 2013—2014. Заснована щорічна волонтерська премія. Створення коаліції «Правозахисний порядок денний». * 2015 рік. Запуск кампанії «Let My People Go». З'явився формат правозахисних клубів і правозахисних вікендів у регіонах. ЦГС став автором ідеї документального фільму «Відторгнення», реалізованого спільно з UKRLIFE.TV. Вихід документального фільму «Євромайдан SOS. Право на гідність». Старт роботи групи сприяння російсько-українському правозахисному діалогу. * 2016 рік. Започаткована традиція щорічної Правозахисної Неконференції і Національної правозахисної премії. Розроблений VR-фільм про підвали, в яких утримують полонених на Донбасі. Проведення інформаційної кампанії «Заручники війни». ЦГС бореться за звільнення всіх полонених, що утримуються на окупованому Донбасі. Зокрема, напередодні зустрічі «Нормандської четвірки» у Мюнхені ініціювали міжнародну онлайн-акцію спрямовану на виконання пункту про звільнення полонених #FreeDonbasHostages. * 2017 рік. Створення Київської школи прав людини та демократії. Участь у розробці законопроєкту і запуск адвокаційної кампанії за гармонізацію українського кримінального кодексу з міжнародним кримінальним правом. Проведення адвокаційних акцій на захист жертв сексуального насильства під час війни спільно з проєктом Zero Impunity. Розроблена концепція «другої хвилі» судової реформи включно із впровадженням ефективного Суду присяжних в Україні. * 2018 рік. Запуск кампанії #SaveOlegSentsov. Петиція на сайті Білого дому — звернення до американського президента з вимогою зробити все для звільнення Олега Сенцова та всіх українських політичних в'язнів набрала 100 тисяч потрібних голосів. Розробка концепції другої хвилі судової реформи. Організація міжнародної конференції «Парламентарі за глобальні дії» у Києві. Волонтерська премія отримала нагороду у сфері волонтерського менеджменту — Volunteer Management Award в номінації «Промоція і популяризація волонтерства». * 2019 рік. Початок кампанії #PrisonersVoice. Створення національного круглого столу з релігійних свобод. Голова правління ЦГС Олександра Матвійчук потрапила в сотню найвпливовіших жінок України завдяки своїй правозахисній та громадській роботі. На шостий рік активної кампанії зі звільнення в'язнів Кремля нарешті розблокували процес обміну, що не могло статися без постійного тиску громадянського суспільства, а також — міжнародної адвокації на високому політичному рівні, в яких ЦГС узяв участь не тільки як правозахисна організація, але і як координатор міжнародної мережі. ЦГС запустив перший в Україні онлайн-інструмент для громадського контролю за розслідуваннями нападів та інших форм переслідування громадських активістів. * 2020 рік. ЦГС став ініціатором міжнародної акції солідарності #BelarusWatch. Розробка нової стратегії організації. Адвокаційна кампанія, до якої активно долучився ЦГС, принесла довгоочікуваний результат — призначення омбудсмена з захисту державної мови, створення Секретаріату і початок реальної роботи у цьому напрямку. Запуск чат-боту Fight Back — онлайн-інструменту для людей (або їхніх близьких), щодо яких вчинено злочини, із покроковим роз'ясненням конкретних дій. * 2021 рік. У червні 2021 року голову організації ЦГС обрано кандидаткою для висунення на обрання членом Комітету ООН проти катувань. За підтримки Міністерства закордонних справ, членів Парламенту, неурядових українських та міжнародних організацій Олександра Матвійчук провела публічну кампанію. Вперше із 2011 року секретаріат Civic Solidarity Platform перемістився на схід від Відня у регіоні ОБСЄ. Наступні два роки на Центр громадянських свобод покладено важливе завдання — координація роботи міжнародної платформи, яка об'єднує близько ста правозахисних організацій із різних країн Європи, Євразії та Північної Америки. Волонтерська премія 2021 Євромайдан SOS зібрала рекордну кількість номінантів за всі роки свого існування — 278. * 2022 рік. ЦГС долучився до глобальної ініціативи «Розірвати коло безкарності за воєнні злочини Росії» (стисла назва «Трибунал для Путіна»), яка була створена у відповідь на повномасштабну агресію РФ у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, в яких вбачаються ознаки злочинів за Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах країни, що стали об'єктом нападу. Ініціатива активно працює на міжнародному рівні, щоб використати чинні механізми  ООН, Ради Європи, ОБСЄ, ЄС та Міжнародного кримінального суду для зупинення злочинів і покарання винних. Напрямки діяльності * Група громадського спостереження OZON — ініціатива Центру громадянських свобод, яка здійснює громадський контроль за діяльністю правоохоронних органів, судів, місцевого самоврядування у різних регіонах України. Волонтерський рух стежить за забезпеченням свободи мирних зібрань та доброчесністю правосуддя. У межах ініціативи ЦГС створив механізм громадського контролю розслідування справ щодо тиску та переслідувань представників громадянського суспільства у Києві та регіонах. Завдяки програмі роботи з волонтерами та налагодженій системі стажувань, OZON постійно долучає до проєктів молодь, студентів й інших активних громадян. Волонтери беруть активну участь в організації подій та допомагають експертизою.. * Київська школа прав людини та демократії (КШПЛ та Д) — безплатна освітня платформа Центру громадянських свобод. Діяльність школи — це відкриті лекції, тренінги, дискусії, кінопокази, круглі столи та просвітницькі курси в Києві та інших містах. Школа надає чудові можливості почати правозахисну діяльність, дізнатися більше про права людини, або стати волонтером одного з проєктів ЦГС. Загалом від часу створення школи і до 2022 року учасниками тренінгів та заходів КШПЛ та Д стали понад 3 тисячі осіб з двох десятків країн світу. * '''Prisoner's Voice.''' Метою ініціативи є звільнення всіх українських політичних в'язнів у Росії, в Криму та на Донбасі. Одразу після затримання перших громадян України на Сході, а також у підконтрольному Росії Криму Центр громадянських свобод запустив міжнародні кампанії із захисту українських політв'язнів та цивільних заручників. У 2014 році ЦГС став ініціатором інформаційної кампанії #LetMyPeopleGo, метою якої стало висвітлення політичного переслідування українських громадян в Росії, Криму і на Донбасі. За час кампанії, до вимог звільнення всіх українських політв'язнів, ув'язнених у Росії та Криму, приєдналися тисячі людей по всій Європі, а також в США та інших країнах. У 2018 році, коли український кінорежисер і політв'язень Олег Сєнцов оголосив голодування, ЦГС запустив міжнародну ініціативу #SaveOlegSentsov. Акції з вимогою звільнення Сєнцова та всіх українських політв'язнів відбулися в десятках країн світу. У 2019 році після звільнення з в'язниці та повернення з Росії Олега Сєнцова, ініціативу перейменували на #PrisonersVoice. Метою ініціативи залишилося звільнення всіх українських політичних в'язнів у Росії, в Криму та на Донбасі. * Київський HUB прав людини сприяє розвитку правозахисних та громадських ініціатив. Розпочав свою роботу для підтримки актуальних і створення нових правозахисних, громадських ініціатив. Можливостями хабу користуються правозахисні та громадські організації, об'єднання, а також неформальні коаліції для проведення власних заходів. Під менторством ЦГС громадські організації мають змогу навчатися, консультуватися з організаційних питань, зокрема, з питань, які стосуються реєстрації громадських організацій, а також щодо підтримки в організації робочих зустрічей, стратегічних сесій та планування адвокаційних стратегій національного та міжнародного рівнів. * Євромайдан SOS — самоорганізована ініціатива, створена у відповідь на насильницький розгін мирної студентської демонстрації на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року для забезпечення правової та іншої допомоги переслідуваних учасників протесту по всій Україні. Ініціатива Євромайдан SOS активно документувала порушення прав людини під час протестних акцій, зіграла важливу роль у створенні адвокатської мережі допомоги незаконно переслідуваним активістам Євромайдану, а також координувала акції міжнародної солідарності на підтримку українських протестувальників у 2013—2014 роках. Із завершенням активного етапу протестів на Майдані ініціатива Євромайдан SOS почала моніторинг порушень прав людини у Криму і на Донбасі. Від початку російської агресії Євромайдан SOS відновив свою роботу і правозахисники почали фіксувати воєнні злочини, злочини проти людяності, порушення прав людини — тобто, будь-які дії, в яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду. * #BelarusWatch — глобальна кампанія солідарності, яка за допомогою волонтерів збирає та систематизує інформацію про порушення прав людини в Білорусі з початку мирних протестів у серпні 2020 року. Ініціатива об'єднує небайдужих людей із різних країн, також у межах кампанії проводяться акції та заходи на підтримку білоруського громадянського суспільства та окремих активістів, які постраждали від політичних репресій. * Правозахисний порядок денний — неформальна коаліція правозахисних організацій, які працюють для удосконалення законодавства відповідно до стандартів захисту прав людини. У центрі уваги платформи «Правозахисний порядок денний (ППД)» — реалізація реформ правоохоронних органів, Служби безпеки України, реформа судової системи, інституту Уповноваженого ВРУ з прав людини, імплементація норм міжнародного права в законодавство України. Йдеться про роботу над ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції), Римського статуту МКС, ухвалення законопроєкту про воєнних злочинців р.н. 2689. Учасники Платформи — Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект «Без кордонів», Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. * Захист правозахисників. Центр громадянських свобод спільно з Євромайдан SOS розробили інтерактивну мапу насильницьких викрадень правозахисників, активістів, журналістів та представників місцевого самоврядування * PROBONO.HELP. Євромайдан SOS спільно із PROBONO.BY (Білорусь) запустили контакт-центр, щоб допомогти всім, хто цього потребує, швидко знайти релевантну та актуальну інформацію щодо різних питань, які виникають. З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації була сформована Мапа ініціатив, яка акумулювалася  в чат-боті «Євромайдан SOS». Однак, для розширення можливостей комунікації з постраждалими, ЦГС об'єднав зусилля з колегами ROBONO.BY (Білорусь), які мали успішний досвід організації контакт-центру в Білорусі під час масових протестів 2020 року. Контакт-центрстворений для того, щоб люди, які потребують допомоги, могли швидко отримати потрібну інформацію або контакти. До PROBONO.HELP можуть звертатися усі: ** хто потребує допомоги та може її надати; ** хто перебуває у зоні бойових дій в Україні; ** хто вже перетнув кордон з Україною та наразі у безпеці; ** хто не знає, де знайти допомогу. Якщо людина в Україні, то PROBONO.HELPдопомагає знайти інформацію та сконтактувати з ініціативами, які займаються евакуацією в межах та за межі України, психологічною допомогою та консультацією, медичною допомогою та консультацією, юридичною допомогою, іншою допомогою. PROBONO.HELP допомагає людям, які виїхали за межі України знайти інформацію про ініціативи та фонди допомоги з питань транспорту, житла, їжі та речей першої потреби (одяг, засоби гігієни), медичної допомоги, психологічної допомоги. Цінності Цінності, задекларовані Центром: * повага до людської гідності * свобода і права людини * верховенство права * демократія * солідарність * незаангажованість * недискримінація Див. також * Нобелівські лауреати — вихідці з України Джерела

40df727046d2deb05a0f08764887f570444026f6

Володарі часу (значення) * Володарі часу - раса інопланетян з серіалу Доктор Хто * Володарі часу (мультфільм) * Володарі часу (роман)

5c2c85447334080b1ead39620588f30eea9679d7

Території, приєднані до Ізраїлю після Шестиденної війни #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Території, окуповані Ізраїлем

21e6cc8eca6a4b360af0a1ad79284c73896e9d51

Klameliidae Klameliidae — родина вимерлих ссавців юрського періоду, що належать до гобіконодонтів. Він містить лише два види: Ferganodon narynensis і Klamelia zhaopengi Примітки

14b0010a9620f0bf37a48bceac0b560328c357d2

Римашевський * Римашевський Віталій Анатолійович (біл. Віта́ль Анатольевіч Рымашэ́ўскі; 3 березня 1975, Бобруйськ) — білоруський політичний та громадський діяч. * Римашевський Володимир Францович (9 квітня 1938, село Підгір'я (Падгор'є) Могильовського району, тепер Могильовської області, Білорусь — ?) — латвійський радянський державний і комуністичний діяч.

069214eca6db759dd9358884928e7eec4db11d8d

Автобан A27 (Німеччина) Федеральний автобан A27 (A27, ) — німецький автобан, що пролягає загальною довжиною 162 кілометри від Куксгафен як східна дотична повз Бремергафен і Бремен до розв'язки з A1. Звідси A27 веде повз Ахім і Ферден-ан-дер-Аллера до трикутника автомагістралі Walsrode, де він переходить у A7. Весь маршрут входить до мережі європейських доріг як Європейський маршрут 234. Завдяки з'єднанню з портами Бремен, Бремергафен і Куксгафен через цей маршрут обробляється велика кількість важких вантажів. Маршрут Автобан довжиною 162 км починається в Куксгафені в Нижній Саксонії. У Бремергафені він перетинає річку Гесте. Далі автомагістраль вдруге пролягає через землю Бремен і закінчується у Вальсроде. По всій довжині маршруту є перетини або зустрічі з наступними федеральними дорогами (відсортовані за номерами): * link=Автобан A1 (Німеччина) Гайлігенгафен — Саарбрюкен * link=Федеральна дорога 6 Бремергафен — Шепсталь * link=Автобан A7 (Німеччина) Фленсбург — Фюссен * link=Федеральна дорога 71 Бремергафен — Магдебург * link=Автобан A20 (Німеччина) Бад-Зегеберг — Грамцов * link=Федеральна дорога 73 Куксгафен — Гамбург * link=Автобан A281 (Німеччина) Бремен — Бремен * link=Федеральна дорога 74 Берне — Штаде * link=Федеральна дорога 209 Дракенбург — Шварценбек * link=Федеральна дорога 212 Бремергафен — Розв'язка А28 * link=Федеральна дорога 215 Раддесторф — Ротенбург * link=Федеральна дорога 474 A31 — A45 За винятком району Бремена, A 27 здебільшого пролягає через горбистий ландшафт. Історія Примітки

0716acc48d43d6373add0ce3be57de263c52d1b9

GJ 1214 b Планета GJ 1214 b в уявлені художника GJ 1214 b (Глизе 1214 b) - екзопланета, що обертається навколо червоного карлика . Знаходиться на відстані приблизно 40 світлових років від Землі. Екзопланета - надземля, її радіус у ~2.7 разів перевищує земний, а маса - приблизно у 8.2 разів. Густина - 1870 ± 400 кг/м3. В 2017 виявили, що це, ймовірно, планета-океан. Глизе 1214 b є найвірогіднішим кандидатом на цю класифікацію на даний момент. В її атмосфері були виявлені хмарі. Властивості Планета знаходиться від свого світила на відстані 0.014 а. о., але GJ 1214 випромінює в 350 разів менш світлу ніж Сонце. Один рік на неї триває 36 годин. Згідно з обчисленнями, її прискорення вільного падіння дорівнює 0.91 g. Температура планети була розрахована теоретично, і варіюється від 280 градусів за Цельсієм в разі нульового альбедо (абсолютно темної планети), до 120 ° С, якщо альбедо планети дорівнює альбедо Венери. Вік планетарної системи оцінюється в кілька мільярдів років, тому вчені припускають, що планета за цей час втратила велику кількість летючих компонентів і її нинішній стан не може бути первинним. Океан Виходячи із значення параметрів густини, маси та радіусу, було висловлено припущення, що Глизе 1214 b - планета-океан. Атмосфера планети складається з водяної пари з невеликою домішкою та водню, та температури дуже високі, тому вода там знаходиться в дуже екзотичних станах, що робить уявлення життя на планеті майже неможливим. На глибині більш 100 км, тиск настільки сильний, що вода не може існувати в рідкому стані, та перетворюється на незвичайний лід типу лід VII. Але 1 січня 2014 року стало відомо, що в результаті нових досліджень атмосфери планети, проведених з небувалою точністю, виявити сліди будь-яких молекулярних сполук - ні води, ні метану, ні азоту, ні чадного газу, ні вуглекислого газу, не вдалося, що ставить під сумнів теорію існування океану на Глизе 1214 b взагалі. Відкриття Планета була відкрита транзитним методом 16 грудня 2009 року в обсерваторії Уіпл, США.

1b417ec4cb8c5e4d4a31048e62cdd0354ed108bd

Катастрофа Ан-124 під Керманом Катастрофа Ан-124 під Керманом — авіаційна катастрофа, що сталася ​​15 листопада 1993 року. Вантажно-транспортний літак Ан-124-100 російської авіакомпанії «» (належав ) виконував чартерний міжконтинентальний рейс ATL-051 за маршрутом Ульяновськ—Москва—Прага—Дубай—Керман—Ташкент, але при заході на посадку в аеропорт із-за помилок екіпажу і авіадиспетчера літак врізався в склон гори Джоупар за 35 кілометрів від летовища. Загинули всі 17 людей, що знаходилися на його борту (14 членів екіпажу і 3 пасажири). ==Див. також== * Катастрофа Ан-124 під Гостомелем * Катастрофа Ан-124 під Турином

feaa17ff8ecaf87394f95fa4c9ad2ceceae916b1

Антонівський Антонівський, жіноча форма Антонівська — похідні прізвища та топоніми від латинського імені Антон. * Антонівський заказник — ландшафтний заказник місцевого значення * Антонівський скарб — скарб, знайдений у 1962 біля села Антонівки * Антонівський кряж — гірський хребет у Болгарії * Антонівський автомобільний міст — автомобільний міст у Херсонській області, Україна. * Антонівський залізничний міст — залізничний міст у Херсонській області, Україна. * Антонівська селищна рада * Антонівська волость Див. також * Антонінський * Антоновський

02bd4dffc0f2fe754de70a0f76afc746b3ca74be

Саморський собор Саморський кафедральний собор Ель-Сальвадор () — старовинний католицький храм у місті Самора, з 1889 року — національна пам'ятка Іспанії. Найдавніший і найменший з соборів автономної спільноти Кастилія і Леон. Він вважається одним із найкращих зразків іспанської романської архітектури. Історія Перша церква в Саморі під назвою Ель-Сальвадор («Святий Спаситель») була зведена за часів пізньої Римської імперії або Вестготського королівства. Місто і церква перебували в занепаді під час мусульманського панування. Тому на час відновлення кастильської влади церква не була придатна до служіння. З огляду на це Альфонсо VII, короля Кастилії, надав церкві Св. Томаса статус собору. Втім у 1139 році закладено фундамент нового собору на честь Ель-Сальвадора за часів єпископа Бернардо, але роботи йшли з перервами. Прискорення будівництво почалося з призначення саморський єпископом Естебана у 1151 році й завершено у 1174 року, коли храм було освячено. Втім роботи з оздоблення тривали за його наступника Гільєрмо. Монастир і дзвіниця датуються першою половиною XIII століття. Опис Будівля в романському стилі має план латинського хреста: центральний неф і два бокові нефи, короткий трансепт і три напівкруглі апсиди. На зміну останнім у XV ст. прийшли готичні. Трансепт перекрито циліндричним склепінням, проходи — зводним склепінням, а центральний неф — хрестовим склепінням у пізньому романському або протоготичному стилі. Над трансептом знаходиться купол-вежа (іспанською — симборіо) з 16-бічними вузькими і високими напівкруглими вікнами, розміщеними в чотирьох вежах та між ними. Вони підтримують два куполи: зовнішній — із дещо загостреною верхівкою — та внутрішній — напівкруглої форми. Над башточками розташовані невеликі куполи, також з колонами і тонкими вікнами й тимпанами з подібним декором. Завдяки зовнішньому, оригінальному масштабному оздобленню купол є одним із символів міста. На південному боці знаходиться багата скульптура «Дверний прохід єпископа» (). Він поділений на три вертикальні сектори, розділені глухими колонами та увінчані напівкруглими аркадами. У нижніх боках — люнети з романською скульптурою. Дзвіниця, заввишки 45 м, була побудована в XIII ст. в романському стилі. Примітні особливості інтер'єру включають хори, побудовані в 1512—1516 роках Жаном Брюссельським, вирізьблені не лише фігурами святих і відомих людей античності, але й сцени з сільського життя, а також ілюстраціями байок та приказок. Високе неокласичне ретабло XVIII століття роботи Вентури Родрігеса виготовлено з мармуру та бронзи. Головна каплиця має мармуровий стіл, а головний вівтар оточений двома кафедрами в стилі мудехар. У Каплиця Христових ран знаходиться праворуч від південного дверного отвору, тут є велика фігура Христа роботи Гаспара Бесерра. Собор містить численні гробниці, зокрема гробниця Градо в каплиці Сан-Хуана в східній частині. Кардинальська каплиця у східній частині має вівтар роботи Фернандо Гальего в готично-фламандському стилі. У клуатрі собору тепер розташовано музей, до якого можна потрапити через криті галереї. У зібраннях музею — колекція фламандських гобеленів тонкої роботи XV—XVII ст., що зображують сцени з Троянської війни, італійського походу Ганнібала, життя Тарквінія Гордого, етруського царя Риму. Інший скарб пізньої готики — дарохоронниця 1515 року. Примітки Джерела * Rivera de las Heras, José Ángel (2001). Por la catedral, iglesias y ermitas de la ciudad de Zamora. Ediciones Leonesas, S.A. (Edilesa). ISBN 84-8012-356-7. * Hernández Martín, Joaquín. Guía de arquitectura de Zamora. Desde los orígenes al siglo XXI. — 2nd. — Colegio Oficial de Arquitectos de León, 2005. — ISBN 84-607-9629-9.

16a0706ed6695bbc1dcbfe42a7d059c56284e52b

Поєднання та зустріч This Діаграма Гассе посета з 4 елементів: a, b, максимального елемента a b та мінімального елемента a b. У математиці, в області теорії порядку для підмножини частково впорядкованої множини розглядають операції: * поєднання () результатом є супремум (точна верхня межа) позначається * зустріч () результатом є інфімум (точна нижня межа) позначається В загальному випадку результати цих операцій можуть не існувати. Операції є дуальними одна до одної при зміні порядку на протилежний. * Посет, в якому для всіх пар елементів існує , називають join-напівґраткою (верхньою-напівґраткою). * Посет, в якому для всіх пар елементів існує , називають meet-напівґраткою (нижньою-напівґраткою). * Посет, в якому для всіх пар елементів існують обидві операції, називають ґраткою. Властивості Обидві операції є комутативними, асоціативними та ідемпотентними. Див. також * Двоїстість (теорія порядку) * Максимальні та мінімальні елементи * Верхня та нижня межа * Найбільший та найменший елемент * Супремум та Інфімум Джерела *

16f832b617950f6556c3f8b97027dcb576b462fe

Ausichicrinites zelenskyyi Ausichicrinites zelenskyyi (Морська лілія Зеленського) — єдиний вид викопного роду Ausichicrinites з підряду Comatulidina ряду Comatulida класу морських лілій. Назва роду вшановує Вільяма Осича, фахівця з викопних голкошкірих з Ортонського геологічного музею. Слово «crinites» традиційно використовують для позначення морських лілій. Виявлено науковцями Сілезького університету в Катовицях (Польща). Видова назва на честь Володимира Зеленського, президента України за мужність і відвагу, виявлені у захисті вільної України. Опис Відома лише за 1 зразком. Має певну схожість із представниками мезозойських Solanocrinitidae, але значну схожість із сучасною родиною Zygometridae з західної частини Тихого та східної частини Індійського океанів. Рот центральний. Тіло близько 2 дюймів у діаметрі. Мала 10 довгих і широких кінцівок з гострими кігтями, схожі на щупальця, щоб хапатися за морський ґрунт. Піннули (бічні гілки на кінцівках) від круглих до овальних у поперечному перерізі, без гребінчастих структур. Базальна частина редукована до вузьких променів, має цирри (чим кріпилася до ґрунту) у вигляді 15 неправильних стовпчиків, які розташовані у 2-3 рядки. Аборальний кінець центрального цирруса з чітким горбком у центрі. Скам'яніла тварина має ознаки старої травми. Тварина пережила напад, ймовірно, невдалу спробу поїдання хижаком. Вона втратила одну з кінцівок. Ausichicrinites zelenskyyi демонструє ознаки відростання пошкодженого органу, і це є першим прикладом регенерації, задокументованої у викопної морської лілії. Поширення Мешкала поблизу Африки 150 мільйонів років тому в Титонському ярусі. Рештки знайдено у геологічній формації Антало в Східній Ефіопії. Примітки Джерела * Mariusz A. Salamon, Sreepat Jain, Tomasz Brachaniec, Piotr Duda, Bartosz J. Płachno and Przemysław Gorzelak. Ausichicrinites zelenskyyi gen. et sp. nov., a first nearly complete feather star (Crinoidea) from the Upper Jurassic of Africa. The Royal Society. 2022 * Лілія Зеленського. На честь президента України назвали викопну тварину * Ancient Fossil Creature Named After Ukraine's President Zelensky

085599e7457631b2bcfff84b48cdae115f972efc

Лукреція Донаті Лукреція Донаті (1447, Флоренція — 1501, там же) — італійська аристократка, коханка Лоренцо Медічі. Ідентичність жінки в скульптурі Dama col mazzolino в музеї Барджелло у Флоренції можна приписати Лукреції Донаті. Також картина Сандро Боттічеллі «Стійкість» могла б бути іншим її зображенням. Біографія Лукреція була дочкою Манно Донаті та Катерини Барді, флорентійської жінки, яка була останнім нащадком свого родинного дерева. З 1461 року була коханкою Лоренцо Медічі, платонічне кохання, до моменту одруження Лоренцо з італійською дворянкою Кларіче Орсіні. У 1486 році Лоренцо у вірші «Коринто» згадував вірші, які він написав для неї, коли йому було 16 років. Лукреція вийшла заміж за флорентійського бізнесмена Нікколо Ардігеллі, який помер у вигнанні в 1496 році. Популярність культури Актриса Лаура Хеддок зіграла Лукрецію Донаті в телесеріалі «Демони Да Вінчі». У телесеріалі «Медічі» Лукрецію зіграла Алессандра Мастронарді. Список літератури Бібліографія * * Посилання

1ce972087e2f7fc316b1da35fa8ff48f1a430356

Zalambdalestes Zalambdalestes був евтерієвим ссавцем, швидше за все, не плацентарним через наявність надлобкової кістки, який жив під час верхньої крейди в Монголії. Реконструкція Заламбдалестес був стрибаючою твариною з довгою мордою, довгими зубами, маленьким мозком і великими очима. Його довжина становила близько 20 сантиметрів, а голова — лише 5 сантиметрів. У нього були сильні передні лапи та ще сильніші задні, спільні спеціалізації до сальтації, подібні до сучасних кроликів. Його раціон, ймовірно, складався в основному з комах, на яких він полював у лісових заростях, використовуючи гострі зчеплені зуби. На відміну від сучасних плацентарних ссавців, Zalambdalestes мав надлобкову кістку, тобто він, ймовірно, був обмежений репродуктивно так само, як і сучасні однопрохідні та сумчасті. Примітки

05159056cd2282c1c41dda977f134d80d2aa2de1

Arctostylopidae Arctostylopidae — вимерла родина плацентарних ссавців пізнього палеоцену Східної Азії та Північної Америки. Усі зразки арктостилопідів у Північній Америці були віднесені до роду Arctostilops. Це тварини з невизначеною спорідненістю з іншими групами, і вважалося, що вони можуть бути пов'язані з унгулятами. Спочатку вони вважалися північними родичами південноамериканських нотоунгулятів, зокрема Notostylopidae. Нещодавно інші палеонтологи припустили, що вони можуть бути нащадками азійських гризуноподібних. Цей зв’язок ґрунтується на подібності форми їхніх кісток передплесна (щиколотки). Зокрема, тарзали арктостилопідів дуже схожі на ранніх гліроїдів Rhombomylus. Примітки

0584cdbad7ec0533915b7f1b7323c422b221a1d8

Пустка під назвою мир Пустка під назвою мир ()  — науково-фантастичний роман, космічної опери Аркаді Мартіна. Є продовженням книги «Пам'ять під назвою Імперія» та другий роман із серії «Тейскалаан» (). Сюжет Через кілька місяців після подій книги «Пам'ять під назвою Імперія» інопланетні сили вбивають промислову колонію імперії Тейскалаанлі. Адмірал Найн Гібіскус, якому доручено протистояти загрозі, просить спеціаліста Міністерства інформації спробувати зв’язатися з незбагненним ворогом. Цим спеціалістом є Три Морські Трави (), нині старший чиновник Імперії, яка таємно перебирається на лінію фронту через станцію Лсел. Там вона переконує свого колишнього соратника і все ще номінального посла в Імперії, Махіта Дзмаре, супроводжувати її. Махіт користується шансом уникнути зростаючої небезпеки, що виникає через конфлікти між фракціями на Лселі, і отримує завдання від одного з лідерів Лсела спробувати продовжити війну Імперії з прибульцями. У флоті Nine Hibiscus дві жінки розробляють методи спілкування з інопланетянами та попутньо відновлюють їхні романтичні стосунки. За допомогою ад’ютанта Nine Hibiscus, Двадцятої Цикади, вони встановлюють лінію зв’язку з ворогом, який виявляється груповим розумом, та не розуміє особистості людей. Їхнє крихке перемир'я було майже зірвано, коли бунтівний підлеглий атакує зброєю масового знищення одну з рідних планет ворога. Але втручання Восьмого Антидота (), молодого спадкоємця імператора, у столицю, дозволяє Nine Hibiscus зупинити атаку. Теми в романі Продовжуючи теми з першої книги, «Пустка під назвою мир» торкається питань завоювання та колоніалізму, способи налагодження комунікації, а також особистого зв’язку з культурою та інституціями. The book also introduces new themes such as collective consciousness. Книга також відкриває нові теми, такі як колективна свідомість. Рецензії У своїй рецензії на BookPage Ноа Фрам порівнює як дебют Мартіна продемонстрував талант у створенні захоплюючої оповіді, поєднуючи гумор і неперевершений світогляд, з більш розумним тематичним дослідженням у Пустці під назвою Мир, де, за його словами, представлені «деякі з найрозумніших і найелегантнішії образів у сучасній науковій фантастиці». Сайт-агрегатор книжкових рецензій Book Marks оцінив Пустку як «Rave» на основі оглядів шести професійних публікацій. Примітки Джерела * Пустка під назвою мир oна tor.com

8a3c0cb6bfef9021dca6f37c67a68b31e6d2fde8

Нацвлішвілі * Паата Нацвлішвілі — віце-президент грузинського НОК. * Гія Нацвлішвілі — президент грузинського Національного олімпійського комітету. * Анна Нацвлішвілі — грузинський юрист і політик, член Державної конституційної комісії.

0e131df05538a81a8cf6d71f2a43ec5c8a1d6e0c

Фесик * Фесик Кирило Олександрович (нар. 3 жовтня 1986, Київ, УРСР) — голова Оболонської районної державної адміністрації, управлінець, правник та адвокат. * Фесик Олександр Андрійович (7 квітня 1926, село Рубанівка, тепер Великолепетиського району Херсонської області — ?) — український радянський діяч.

0c902a589a824181bfbee5d0984e5248a3ad9fe7

Micromomyidae Micromomyidae — родина вимерлих плезіадоподібних ссавців, яка включає деяких із найдавніших відомих пан-приматів. Родина включає п'ять родів, які жили з епохи палеоцену до епохи раннього еоцену. Мікромоміїди вперше з'явилися в літописі скам'янілостей між 61,7 і 56,8 мільйонами років тому з роду Micromomys. Усі екземпляри, крім одного, були виявлені в сучасній внутрішній Північній Америці, точніше у Вайомінгу, Альберті та Саскачевані, а один немаркований еоценовий вид знайдений у Шаньдуні, Китай. Як і інші відомі Plesiadapiformes, виявляється, що мікромоміїди були маленькими комахоїдними, що жили на деревах. Вважається, що вони є одними з найменших у своєму ряду, з оцінками для деяких видів приблизно 10–40 г. Примітки

70d82621ee67f88ec03e55ac489eb4f1951c6e58

Speaker of the Irish House of Commons #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Список спікерів Палати громад парламенту Ірландії

0db6df17920481fe548cd7f9009b9f9e001fc0a7

Simplicidentata Simplicidentata — група ссавців, яка включає ряд Rodentia (мишоподібних гризунів) та їхніх найближчих вимерлих родичів. Термін історично використовувався як альтернатива Rodentia. Однак Simplicidentata тепер визначається як охоплюючи всіх членів Glires, які мають більш недавнього спільного предка з нинішніми мишоподібними, ніж із живими зайцеподібними. Згідно з цим визначенням, втрата другої пари верхніх різців є синапоморфною (спільною похідною) ознакою Simplicidentata. Втрата другого верхнього премоляра (P2) також вважається синапоморфною для Simplicidentata, але примітивний Sinomylus дійсно має P2. Це значення Simplicidentata було введено Chuankui Li та його колегами в 1987 році, які класифікували Simplicidentata як надряд, що включає Rodentia та вимерлі Mixodontia, на відміну від надряду Duplicidentata (включаючи Lagomorpha та вимерлі Mimotonida). У своїй книзі «Класифікація ссавців» 1997 року Малькольм К. Маккенна та Сьюзен К. Белл класифікували Simplicidentata як мірряд у великому ряді Anagalida. Рішення Маккенни та Белли використовувати Simplicidentata було розкритиковане рецензентом Фредеріком С. Салаєм, який вважав за краще просто помістити Mixodontia в Rodentia, що залишило б Simplicidentata непотрібним. У «Початку епохи ссавців» (2006) Кеннет Роуз визнав мірряд Simplicidentata, включаючи Mixodontia, Rodentia та рід Sinomylus (не розміщений ні в одному порядку), в межах надряду Anagalida. Примітки Джерела *Landry, S.O., Jr. 1999. A proposal for a new classification and nomenclature for the Glires (Lagomorpha and Rodentia). Mitteilungen aus dem Museum für Naturkunde in Berlin, Zoologische Reihe 75(2):283–316. *McKenna, M.C. and Bell, S.K. 1997. Classification of Mammals: Above the species level. New York: Columbia University Press, 631 pp. *McKenna, M.C. and Meng, J. 2001. A primitive relative of rodents from the Chinese Paleocene. Journal of Vertebrate Paleontology 21(3):565–572. *Meng, J. and Wyss, A.R. 1994. Enamel microstructure of Tribosphenomys (Mammalia, Glires): Character analysis and systematic implications. Journal of Mammalian Evolution 2(3):185–203. *Meng, J. and Wyss, A.R. 2001. The morphology of Tribosphenomys (Rodentiaformes, Mammalia): phylogenetic implications for basal Glires. Journal of Mammalian Evolution 8(1):1–71. *Meng, J., Hu, Y. and Li, C. 2003. The osteology of Rhombomylus (Mammalia, Glires): implications for phylogeny and evolution of Glires. Bulletin of the American Museum of Natural History, 275:1–247. *Meng, J., Kraatz, B.P., Wang, Y., Ni, X., Gebo, D.L. and Beard, K.C. 2009. A new species of Gomphos (Glires, Mammalia) from the Eocene of the Erlian Basin, Nei Mongol, China. American Museum Novitates 3670:1–11. *Rose, K.D. 2006. The Beginning of the Age of Mammals. Baltimore: The Johns Hopkins University Press, 428 pp. *Szalay, F.S. 1999. Classification of Mammals: Above the Species Level (subscription required). Journal of Vertebrate Paleontology 19(1):191–195.

198c13d6d045543d1e493a4b8405454b610201a3

Автобан A49 (Німеччина) Федеральний автобан A49 (A49, )  — німецька федеральна автострада, що проходить через північний Гессен. Вона з’єднує Кассель із Швальм-Едером, де закінчується в Швальмштадті. Будується продовження до Гемюндена з підключенням до A5. Маршрут A49 на північний схід від Шарфенштейна. A49 відгалужується від A7 на розв'язці Кассель-Мітте і використовується як міський автобан у районі міст Кассель, де він перетинає Фульду та Баунаталь. Поки він продовжується, він перетинає територію муніципалітетів Едермюнде, Гуденсберг, Фріцлар, Ваберн, Боркен, Нойенталь і Швальмштадт у районі Швальм-Едер. На цьому маршруті є, серед іншого, віадуки через річки Емс, Едер і Швальм, причому останній двічі перемостили. Історія Примітки

033ef158b3575498bc0d9a89f020c7d7b61d3478

Аксіома Мартіна Аксіома Мартіна — аксіома в теорії множин введена Дональдом Мартіном і Робертом Соловеєм, що не залежить від аксіоматики Цермело — Френкеля. Вона стверджує, що всі кардинали менші за кардинал континууму, ведуть себе подібно до . Аксіома Для кардинала 𝛋 Для P частково впорядкованої множини, в якій виконується умова зліченності ланцюгів та D — сімейства щільних множин в P таких, що |D | ≤ 𝛋, в P існує загальний фільтр F: такий фільтр, що F ∩ d є не порожньою множиною для кожної d із D. Частковим випадком, а саме є лема Расьової — Сікорського. Узагальнення Узагальненнями цієї аксіоми є аксіома правильного форсінгу (PFA) та максимум Мартіна (MM). Джерела *

4bf32ab86559433a327e00d6a5dd0effc0a1fcb0

Покатилов * Стас Покатилов, Стас Олександрович Покатилов (рос. Стас Александрович Покатилов, нар. 8 грудня 1992, Уральськ, Казахстан) — казахський футболіст, воротар клубу «Кайрат». * Покатилов Петро Павлович (1902(1902), місто Херсон — 1950) — радянський державний і комуністичний діяч.

138fe34493dfefa6d7ca85b96386e5140750bfde

Автобан A59 (Німеччина) Федеральний автобан A59 (A59, )  – автобан у Північному Рейні-Вестфалія складається з трьох переривчастих ділянок. Найпівнічніша проходить від нижньої течії Нижнього Рейну безпосередньо на межі міста між Дінслакеном і Дуйсбургом паралельно Рейну як міська автомагістраль із півночі на південь через Дуйсбург. Ще один відрізок дороги веде з півдня від Дюссельдорфа до Леверкузена. Нарешті, A59 з'єднує Кельн з Бонн-Бойлем, на розв'язці Бонн-Ост вона вливається в B42 на правому березі Рейну, який був розроблений як жовта автомагістраль до Бад-Гоннефа. Маршрут A42. Автобан перетинає газопровід від колишнього металургійного заводу, тепер Ландшафтний парк Дуйсбург-Північ. Історія Примітки

098573b1440a9c15d8b7d96f666472731d1d0675

The S.L.P. The S.L.P. — сольний музичний проект Серджіо Піццорно, гітариста та автора пісень рок-гурту Kasabian. Назва походить від ініціалів його повного імені Серджіо Лоренцо Піццорно. У його дебютному синглі «Favourites» брала участь реперка Little Simz. Він був випущений 14 травня 2019 року, дебютувавши в програмі Future Sounds на BBC Radio 1 з Енні Мак. Другий сингл, «Nobody Else», був випущений 20 червня 2019 року, а також дебютував на BBC Radio 1 Future Sounds з Енні Мак У той же час було оголошено про тур Великобританією та Європою, включаючи два концерти в EartH у Лондоні та концерти в Італії, Німеччині та Нідерландах Піццорно задумав проект в той час поки Kasabian перебував на річній перерві, коли він виявив, що хоче дослідити «крайні сторони своєї особистості» як «віддушину, щоб зберегти свій розум». Він сам записав і продюсував 11-трековий альбом на своїй студії в Лестері. Випущений 30 серпня 2019 року, він також включає співпрацю зі Slowthai. Трек «Favourites» виник з почуття стурбованості через фальшивість того, як люди представляють себе в соціальних мережах, в епоху, коли, як він сказав Енні Мак, «більшість людей прикидаються кимось іншим через свою онлайн-персону». Відео, опубліковане наприкінці травня 2019 року та рекламоване MTV, DIY, NME та іншими, було знято дизайнером Айтором Трупом за допомогою нової техніки зміни часу, розробленої Трупом. Дискографія Студійні альбоми * The S.L.P. (2019) № 7 у чарті альбомів Великобританії Сингли * «Favourites» за участю Little Simz (2019) * «Nobody Else» (2019) * «The Youngest Gary» (2019) * «((trance))» (2019) Посилання

daa0502f4037a1650218bf767d6a733cffe1b281

Рімас Якелайтіс Рімас Якелайтіс () - литовський бігун, член марафонської команди Шрі Чинмоя. Зноски

3ac09704aa91c6fd3e5d39a1328c55422c6a2716

Медоу-Лейк (провінціальний парк) Провінціальний парк Медоу-Лейк — національний парк в канадській тайзі вздовж річок Уотерхен і Колд в канадській провінції Саскачеван. Парк був заснований 10 березня 1959 року і є найбільшим провінційним парком у Саскачевані, включаючи в себе понад 20 озер. Назва парку походить від прилеглих озера та однойменного міста Медоу-Лейк, які розташовані приблизно за 40 км на південний схід від найближчого входу до парку. Протяжність парку становить близько 113 кілометрів від озера Колд-Лейк на кордоні Саскачевана та Альберти на заході до східного берега озера Уотерхен-Лейк на сході, а площа близько 1600 квадратних кілометрів. У парку є бейсбольні майданчики, тенісні корти, міні-гольф. Є можливість орендувати будиночки, човни та екіпірування. Серед занять особливо популярні кемпінг, походи, риболовля, плавання, а взимку - катання на снігоходах, підлідна риболовля та лижні гонки . Територія парку включає близько 800 таборних містечок. Бореальна стежка міні міні міні Бореальна стежка офіційно відкрита у червні 2011 року і є єдиною цілорічною туристичною стежкою в системі провінційних парків Саскачевана на цей момент. Вона проходить скрізь канадську тайгу північного Саскачевана, вздовж русел рік Колд і Уотерхен, тобто майже по всій довжині парку з кількома відгалуженнями, а східна частина стежки знаходиться недалеко від озера Грейг. У маршрут входять такі місця, як озеро Пірс, озеро Лак-де-Іль, озеро Пейтахіган, озера Мастус, озеро де Балінхард та озеро Містохай. Сама стежка добре обставлена вказівниками майже за кожен кілометр. Її довжина складає 135 кілометрів . Флора і фауна Провінційний парк Медоу-Лейк розташований у канадській тайзі . У парку ростуть осика, береза, сосна та ялина. У лісі водяться гагари, пелікани, білоголові орлани, чорні ведмеді, бобри, койоти, вовки, лосі та інші тварини цього регіону. В озерах водиться така риба, як судак, північна щука та озерна форель . Примітки

57554a2df51be88897872b52f9fd46599f4af0c6

Seroherpeton Seroherpeton — це вимерлий рід емболомерів, відомий із пізньої пермської формації Sunjiagou Північного Китаю. Це наймолодший відомий емболомер. Він відомий частковим черепом, що складається з частин верхньої щелепи, ектоптеригоїда, крилоподібної кістки та квадрата. Примітки

4f9e9c921e44a9e79420da918ef3d5c6642b273e

Eogyrinidae Eogyrinidae — вимерла родина великих довготілих чотириногих, що жили в річках пізнього карбонового періоду. ==Галерея Примітки ==

371f7176b442097fc4d3dc9f899ab39c20bb09b8

Загальний фільтр Загальний фільтр — в теорії множин, вид фільтра, який використовується в техніці форсінга для доведення незалежності тверджень в аксіоматичних теоріях множин. Першу версію форсінга використав Пол Коен для доведення незалежності континум гіпотези від ZFC. Використаємо, що: :Підмножина E частково впорядкованої множини (P, ≤) називається щільною, якщо: : Визначення: :Тоді, якщо D є сімейством щільних підмножин P, фільтр F в P називається D-загальним, якщо: :. Див. також * Лема Расьової — Сікорського * Аксіома Мартіна Джерела *

077c8fa72862877675ea58de14cfae460c2741ad

Уміркований та щирий Уміркований та щирий — це твір Володимира Винниченка виданий вперше у 1907 році, який за об'ємом нагадує оповідання. Зміст Твір складений у формі листа адресований жінці, автор якого потрапив до в'язниці через неприємний інцидент. Головний герой Самжаренко, запроторений за ґрати оповідач, зіткнувся навмисно зі старим знайомим Недоторканим, — щирим українцем, затятим і агресивним патріотом. У процесі спільної мандрівки, яка зав'язалась випадково, головні герої сідають на потяг і рушають додому. В результаті не переломних суперечок, викликаних Недоторканим, варта арештовує їх. Підґрунтям до написання твору стала проблематика соціальних типів, викликаних на початку 20-того ст., українців поміркованих, себто налаштованих підтримувати все українське, проте уникаючи зайвих конфліктів, та щирих, які усіляко намагаються проявити власну українськість, утвердитись, інколи через тиск на інших або провокації. Головна річ покладається на те, що відомо українцям і по нині, це комплекс меншовартості, який компенсується різкими виявами власної національної ідентичності, через шароварщину, надумані міфи уславлення й надмірний патріотизм. Іншим боком монети є ті, хто не здатний боротися за власне культурне надбання, право на визначення, і намагаюся проявляються соціальну кволість, чим буквально поступаються домінантним культурам. В. Винниченко намагається висвітлити перед читачами проблематику, щодо ставлення перед «національним питанням» у формі гіперболізації, сатири, доведення до абсурду, крізь принцип сартівського «проєктування змін», коли тенденція, якою можливо насправді не існує, дещо перебільшується і вгадується, завдяки чому читач мусить надати власну ствердну відповідь прочитаному. Посилання Твір представлений в бібліотеці чтиво Примітки

3f34339e9fd95cadbeca6a22d2e6124c13c02607

Calligenethlon Calligenethlon — вимерлий рід рептіліоморфів емболомери з пізнього карбону в Джоггінсі, Нова Шотландія. Це єдиний остаточно ідентифікований емболомер із скам’янілих скель Джоггінса. Примітки

0ab78ad516e3d9520b6d0d8a0126519b5b59c0d4

Юзефівська сільська рада (Чоповицький район) #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯЙосипівська сільська рада (Малинський район)

bd410e4d71374739d75b5f8cd653a615a678ea62

Собор преподобних отців Києво-Печерських, в Ближніх печерах спочиваючих #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Києво-Печерські святі

ea6a1d4d004402968895acf66a295e8c3846dc9e

Звинувачення Гарві Вайнштейна в сексуальному домаганні #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Звинувачення Гарві Вайнштайна

0eb54b02762e48af7fcad61db3fbf9c83e16a78c

Super Mario (серія)  — серія відеоігор 2D і 3D-платформерів, створена Nintendo, основним персонажем якої є вигаданий сантехнік Маріо. Також має альтернативну назву , чи просто . До серії входить понад 20 ігор, а також є основною частиною медіафраншизи Mario. Одна гра Super Mario була випущена для кожної гральної консолі Nintendo. Зазвичай, події відеоігор Super Mario розгортаються у вигаданому світі Грибного Королівствва, де персонажем гравця є Маріо. Інколи приєднується його брат, Луїджі й інші учасники складу медіафраншизи Mario. Більшість ігор серії є платформерами, у них персонаж бігає та стрибає через платформи та на ворогів. Вони мають прості сюжети, як правило, Маріо та Луїджі, рятують викрадену принцесу Піч від основного антагоніста, Боузера. Перша гра серії, Super Mario Bros., випущена на платформу Nintendo Entertainment System (NES) у 1985 році, встановила основні концепції та елементи ігрового процесу серії. До них входять численні бонуси та предмети, які надають персонажу особливі здібності, такі як метання вогняної кулі та зміна розміру. Серія Super Mario є частиною медіафраншизи Mario, яка включає інші відеоігрові серії, спінофи та медіаматеріали, такі як кіно, телебачення, друковані ЗМІ та товари, на кшталт фігурок тощо. Більше ніж 380 мільйонів копій ігор серії Super Mario були продані по всьому світу, що зробило її четвертою серед бестселерів відеоігрових франшиз після більшої Mario, серії головоломок Тетріс, серії відеоігор Pokémon і серії шутерів від першої особи Call of Duty. Розробка та історія 2D стиль (1985—1995) Оригінальні ігри Super Mario Bros Режисер Такаші Тедзука, продюсер Шіґеру Міямото та композитор Кодзі Кондо, фото 2015 року Super Mario Bros. — перший двовимірний платформер сайд-скроллер, у якому Маріо представлений як головний персонаж. Ця гра була випущена на платформу Nintendo Entertainment System (NES) у 1985 році. Вона була створена завдяки співпраці Шіґеру Міямото з Nintendo та Такаші Тедзуки як наступника аркадної гри Mario Bros. 1983 року, в якій було двоє персонажів: Маріо (як головний персонаж), який вперше з'явився в Donkey Kong як головний герой та її продовження. де він був фінальним босом і Луїджі, який вперше з'явився в Mario Bros. Super Mario Bros. став стандартом основних елементів медіафрашизи Mario, таких як Гумба, Купа Трупа, Боузер, Принцеса Піч та три посилення: Супергриб, що збільшує розмір персонажа та забезпечує додаткове життя, Вогняна квітка, що дозволяє персонажу кидати вогняні кулі як зброю, і супер зірка, надаючи тимчасову невразливість. Етимологія «Супер» у назві походить від інтеграції Супер-Гриба у гру. Брати Маріо та Луїджі повинні врятувати Принцесу Тоад/Піч від Боузера (також відомого як Король Купа) в Грибному Королівстві. Гра складається з восьми світів по чотири рівні в кожному, а всього 32 рівні. Хоча світи відрізняються за темами, четвертий рівень — це завжди фортеця чи замок, які закінчуються битвою проти Боузера (або одного з його прихильників, переодягнених під нього). Super Mario Bros. — одна з найбільш продаваних відеоігор усіх часів. Super Mario Bros. 2 в Японії є першим продовженням оригінальної Super Mario Bros. У ньому використовується рушій Super Mario Bros. із доповненнями у вигляді погоди, рухів персонажів і складніших рівнів, що в цілому створює набагато вищу складність. У грі дотримується того ж стилю просування рівня, що й у Super Mario Bros., з вісьмома початковими світами по чотири рівні в кожному. У той час це продовження не було випущено за межами Японії, оскільки Nintendo America не хотіла, щоб серія Super Mario була відома гравцям за межами Японії через неприємну складність. Він залишався недоступним для постійно розширюваного ринку американських програвачів відеоігор, ставши стилістично застарілим до того часу, коли японську гру Super Mario Bros. 2 можна було зрештою доставити до Америки. Пізніше, гра дебютувала за межами Японії в 1993 році як «Super Mario Bros.: The Lost Levels» у компіляції Super Mario All-Stars для Super Nintendo Entertainment System (SNES). У Super Mario Bros. 2 (Super Mario USA в Японії) Маріо та його напарники прагнуть перемогти злу жабу Варта в країні мрій Subcon. Базуючись на викинутому прототипі, гра спочатку була випущена як Yume Kōjō: Doki Doki Panic в Японії, і зрештою була перетворена на Маріо-гру для решти світу як Super Mario Bros. 2, перш ніж вийти в Японії як Super Mario USA у рамках Super Mario All-Stars. Одним із найбільш визначальних аспектів гри є чотири персонажі: не лише Маріо, але й Луїджі, Принцеса Піч і Тоад доступні для однокористувацьої гри, кожен із певними рухами персонажа: Луїджі стрибає вище, Принцеса може парити в повітрі протягом короткий проміжок часу, і Тоад є найшвидшим. Персонажі тут також можуть виривати предмети з землі, щоб кидати їх у ворогів. Це також перша гра Super Mario, у якій використовується лічильник життя, який дозволяє персонажам вдарити до чотирьох разів перед смертю. Super Mario Bros. 3 поділено на 8 тематичних світів, кожен із яких має 6–10 рівнів та кілька бонусних етапів, які показуються як локації на карті надземного світу. Ці місця не обов'язково розташовані в лінійному порядку, і гравцеві іноді дозволяється пропускати рівні або грати в гру не послідовно. Пройдені рівні не можна відтворити повторно. Передостанній рівень боса в кожному світі — це рівень із бічним прокручуванням на дирижаблі («Корабель приреченості») з битвою проти одного із семи . У грі з'явилася низка різноманітних бонусів, включно з польотом у виді єнота Маріо та єнот Луїджі або P-Wing, що дозволяє літати через увесь рівень. Боузер знову стає фінальним босом гри. Ігри Super Mario Land Super Mario Land — це перша гра для портативних гральних систем серії Super Mario, окрім гри Super Mario Bros., створеної для консолей Game & Watch, була випущена для Game Boy у 1989 році. Як і ігри Super Mario Bros., це платформер зі сайд-скроллінгом. Сюжет гри розказує як Маріо вирішується врятувати принцесу Дейзі від космонавта Татанги. У цій грі є такі предмети як Супергриб, СуперКвітка, яка дозволяє Маріо стріляти снарядами, Суперзірка та серця, які дають Маріо додаткове життя. Гра складається з дванадцяти рівнів, розділених на чотири світи. Досягнення вищого з двох виходів наприкінці кожного рівня активує мінігру, де гравець може спробувати отримати додаткові життя. Super Mario Land 2: 6 Golden Coins була випущена для портативної гральної системи Game Boy у 1992 році. У ньому представлено суперника Маріо, яким є Варіо. Він захопив замок Маріо під час подій у грі Super Mario Land і змушує Маріо зібрати шість золотих монет, щоб знову повернути свій замок. У той час як його попередник схожий на оригінальну Super Mario Bros., гра Super Mario Land 2 має більше спільного з Super Mario World, тому що вона показує мапу світу та дає можливість повертатися в межах рівнів. У грі є 32 рівні, розділені на кілька тематичних світів, кожен з яких має свого боса. У грі є три павер-апа: Супергриб, Вогняна квітка та Суперзірка. У грі також представлено павер-ап Морква, яке дає Маріо великі кролячі вуха, які дозволяють йому ковзати під час падіння протягом обмеженого часу. Історія цієї гри була продовжена в Wario Land: Super Mario Land 3, яка стала першою спіноф серією Wario Land. Ігри Super Mario World Super Mario World для Super Nintendo Entertainment System є найбільш продаваною грою на цій консолі Super Mario World було випущено для Super Nintendo Entertainment System і складається з дев'яти світів, які зображаються на мапі світу. Це прямий наступник ігор Super Mario Bros., які в Японії мають назву Super Mario Bros. 4. Проте, на відміну від Super Mario Bros. 3, де кожна карта світу є окремою, карта світу тут охоплює всю гру. Деякі з рівнів мають приховані альтернативні виходи, що ведуть до різних зон. Нові здібності включають обертовий стрибок і їздового Йоші, який може їсти ворогів і ковтати або випльовувати їх. Бонуси включають нове перо (англ. Cape Feather), яка дозволяє Маріо та Луїджі літати в накидці, і P-кулю, яка надуває персонажа гравця, щоб він міг ширяти. ''Super Mario World 2: Yoshi's Island'' вийшов для SNES у 1995 році. Щоб возз'єднати малюка Маріо з його братом Луїджі, якого викрав Камек, гравець керує Йоші як основним персонажем через 48 рівнів, несучи малюка Маріо. Йоші бігає та стрибає, щоб досягти кінця рівня, вирішуючи головоломки та збираючи предмети. У стилі, новому для серії, гра має естетику малюнків від руки. У грі представлені його характерні здібності пурхати, стрибати та виробляти яйця з проковтнутих ворогів. ''Yoshi's Island отримав «миттєве» та «всесвітнє визнання», згідно з IGN та агрегатором рецензій Metacritic, і було продано понад чотири мільйони копій. Характерні риси Йоші, встановлені в «Yoshi's Island», будуть відображатися в серії камео, спінофів і сиквелів. Джерела обговорювали, чи слід Super Mario World 2: Yoshi's Island, де гравець головним чином керує Йоші, що несе немовля Маріо, вважатися грою серії Super Mario, при цьому деякі джерела вважають, що це суто гра Yoshi. Міямото ствердно відповів, коли його запитали, чи є Yoshi's Island грою Super Mario, а Тезука пізніше додав:«Коли ця гра дебютувала, я хотів, щоб люди зрозуміли, що Йоші був частиною світу Маріо, і це було передано через назву чи ігровий процес. Для мене це частина серії Маріо, але сьогоднішні ігри Йоші? Вони змінилися з того походження, тож я думаю, що можна думати, що Йоші живе у своєму власному всесвіті. Ви можете думати про це окремо від світу Маріо». Впровадження 3D і відкритих світів (1996—2005) Super Mario 64 Super Mario 64 для Nintendo 64 (на фото) — це перша гра в 3D і відкритому світі На початку 1990-х років режисер і продюсер Сігеру Міямото задумав дизайн 3D Маріо під час розробки гри Star Fox (1993) для Super Nintendo Entertainment System (SNES). Він розглядав можливість використання чіпа Super FX для розробки гри Super Mario FX для SNES, з ігровим процесом, заснованим на «цілому світі в мініатюрі, як мініатюрні поїзди». Зрештою він переформулював ідею Nintendo 64 не через її значно більшу потужність, а тому, що її контролер має більше кнопок для ігрового процесу. Super Mario 64 розробляли приблизно три роки, один рік було витрачено на концепцію дизайну та приблизно два роки на виробництво. Розробка почалася 7 вересня 1994 року і завершилося 20 травня 1996 року. Super Mario 64 — це перша 3D-гра серії з відкритим світом, а також гра, яка вишла одночасно з домашньою консоллю Nintendo 64. Кожен рівень — це закрите середовище, де гравець може вільно досліджувати в усіх напрямках без обмежень у часі. Гравець збирає зірки сили з картин у замку Піч, щоб розблокувати наступні курси та зони. Аналоговий стік Nintendo 64 забезпечує широкий набір точних рухів у всіх напрямках. У грі представлені рухи, такі як удари руками, потрійний стрибок і використання Льотного Капелюха для польоту. Це перша гра серії Super Mario, в якій Чарльз Мартінет озвучує Маріо. Маріо знову повинен врятувати принцесу Піч від Боузера. Павер-апи у грі відрізняються від попередніх ігор, тепер це три різні капелюхи з тимчасовими підсилюваннями: крило, що дозволяє Маріо літати; металевий ковпак, що перетворює його на метал; і капелюх невидимості, що дозволяє йому проходити через перешкоди. Super Mario 64 вважається основоположником 3D-відеоігор. Рімейк гри під назвою Super Mario 64 DS був випущений для Nintendo DS у 2004 та 2005 роках, додавши Йоші, Луїджі та Варіо як ігрових персонажів, нові здібності, нові цілі, багатокористувацьку гру та мініігри. Super Mario Sunshine Super Mario Sunshine — це друга тривимірна гра серії Super Mario''. Вона була випущена у 2002 році для GameCube. У ньому Маріо та Піч їдуть на острів Дельфіно на відпочинок, коли з'являється двійник Маріо на ім'я Тіньовий Маріо та руйнує весь острів. Після чого, було проведено суд за звинуваченням Маріо у цьому. Він був визнаний винним та у якості покарання було вибране очистити острів за допомогою аксесуара для бризок води під назвою FLUDD. Super Mario Sunshine має багато схожих елементів ігрового процесу з попередником Super Mario 64, але вводить такі рухи, як обертання під час стрибків, і кілька інших дій за допомогою FLUDD. містить кілька незалежних рівнів, на які можна потрапити з центру Delfino Plaza. Маріо збирає спрайти блиску, виконуючи завдання на рівнях, які своєю чергою відкривають рівні у Delfino Plaza за допомогою здібностей і пов'язаних із сюжетом подій. Sunshine представляє останнього з восьми дітей Боузера, Боузера молодшого, як антагоніста. Йоші також знову з'являється для Маріо, щоб покататися на певних ділянках. Відродження 2D ігор і шлях орієнтування на 3D-ігри (2006—2019) Ігри New Super Mario Bros. Логотип серії New Super Mario Bros. Після того, як із 1995 року в серії не було випусків оригінальних 2D-ігор, New Super Mario Bros. було випущено на Nintendo DS у 2006 році. У ньому Маріо та Луїджі збираються врятувати принцесу Піч від Боузера молодшого. Геймплей двовимірний, але більшість персонажів і об'єктів є тривимірними на двовимірному фоні, що створює ефект 2,5D. У грі використовується мапа надземного світу, схожа на карту Super Mario Bros. Deluxe. Деякі рівні мають кілька виходів. Класичні бонуси (Супергриб, Вогняна квітка та Суперзірка) повертаються разом із Мегагрибом, Блакитною мушлею та Мінігрибом. New Super Mario Bros. Wii (2009) містить кооперативний режим для 4 гравців і нові бонуси: гриб-пропелер, крижана квітка та костюм пінгвіна. Усі персонажі можуть їздити верхи на Йоші. New Super Mario Bros. 2 була випущена в липні та серпні 2012 року для Nintendo 3DS. Гравець, як Маріо або Луїджі, намагається врятувати принцесу Піч від Боузера та Купалінгів, з другорядною метою гри зібрати мільйон монет. Задля досягнення цієї мети, було введено кілька елементів ігрового процесу, наприклад Золоту квітку, рідкісний варіант Вогняної квітки, яка перетворює предмети на монети. New Super Mario Bros. U для Wii U — продовження New Super Mario Bros. Wii була випущена у листопаді року. Він представляє як костюм білки-летяги, який дозволяє персонажам ковзати в повітрі, так і асиметричний ігровий процес, який дозволяє гравцеві, що тримає GamePad, впливати на оточення. У червні 2013 року New Super Luigi U було випущено як пакет завантажуваного вмісту (DLC) для гри, що містить коротші, але складніші рівні, де Луїджі головну роль грає замість свого брата. Згодом вона була випущена як окрема роздрібна гра 25 серпня в Північній Америці. Порт Nintendo Switch New Super Mario Bros. U Deluxe включає як основну гру, так і New Super Luigi U, а також нових ігрових персонажів Наббіта та Тоадетта. Ігри Super Mario Galaxy Міямото пояснив, що, коли він розробляв Super Mario 64 з Йошіакі Коїдзумі, вони зрозуміли, що назва буде більше орієнтована на «основного гравця», а не на звичайного гравця, який «захоплюється». Після Sunshine вони зосередилися на більш доступних казуальних іграх, що призвело до розробки Super Mario Galaxy з більш орієнтованими шляхами прогресу. Galaxy був запущений у 2007 році для Wii. Події відбуваються у відкритому космосі, де Маріо чи Луїджі подорожують між «галактиками», щоб збирати зірки влади, зароблені за виконання квестів або перемогу над ворогами. Він представив елементи керування рухом у серії. Кожна галактика містить кілька планет та інших космічних об'єктів, які гравець може дослідити. Фізична система гри надає кожному небесному об'єкту власну гравітаційну силу, що дозволяє персонажу об'їжджати округлі або неправильні планети, йдучи боком або догори ногами. Персонаж зазвичай здатний стрибати з одного незалежного об'єкта і падати на інший близький об'єкт. Хоча основний геймплей і фізика знаходяться в 3D, у грі є кілька моментів, де рухи персонажа обмежені двовимірною віссю. Після нової ігрової механіки з'являється кілька нових бонусів. Усі вони повертаються у сиквелі, Super Mario Galaxy 2, окрім посилень із Крижаною квіткою та Червоною зіркою. Galaxy 2 спочатку був розроблений як пакет розширення до Galaxy, але згодом він перетворився на власну гру, випущену 23 травня 2010 року. Він зберігає основні передумови свого попередника та включає його предмети та бонуси. Серед них Хмарна квітка, яка дозволяє Маріо або Луїджі створювати платформи в повітрі, і Скельний гриб, який перетворює персонажа на валун, що котиться. Персонаж також може їздити верхи на Йоші. Гра була випущена з широким схваленням критиків і отримала кращі відгуки, ніж її попередниця. Super Mario 3D Land і 3D World У двох іграх серії було зроблено спробу перевести ігровий процес 2D-ігор у 3D-середовище та спростити схему керування 3D-іграми шляхом включення більш лінійних рівнів. Super Mario 3D Land був випущений для Nintendo 3DS у листопаді та грудні 2011 року. Це перша оригінальна 3D-гра Super Mario на кишеньковій консолі, оскільки всі попередні кишенькові ігри були або 2D, або портом попередньої гри. Він також повернув кілька старіших функцій ігрового процесу, включаючи посилення Супер-Лист, яке востаннє бачили в Super Mario Bros. 3. Super Mario 3D World, продовження 3D Land, було випущено для Wii U 22 листопада 2013 року в Північній Америці та використовувало ту саму ігрову механіку, що і його попередник. Кооперативна багатокористувацька гра доступна для чотирьох гравців. У грі з'явилася можливість перетворювати персонажів на котів, здатних атакувати та підійматися на стіни, щоб досягати нових територій, а також створювати клони персонажів. Як і в Super Mario Bros. 2, у ньому, окрім Маріо та Луїджі, як ігрових персонажів є принцеса Піч і Тоад. Розаліну з Super Mario Galaxy також розблокують пізніше в грі. Міямото сказав, що «хоча це 3D-гра, вона трохи доступніша для всіх». Ігри Super Mario Maker Super Mario Maker — це інструмент для створення власних рівнів на основі ігрового процесу та стилю Super Mario Bros., Super Mario Bros. 3, Super Mario World і New Super Mario Bros. U, гра також дозволяє ділитися своїми творіннями в Інтернеті. Вона була випущена для Wii U у вересні 2015 року. На основі існуючих ігор було введено кілька ігрових механізмів, а існуючі також доступні для спільного використання по-новому. Версія гри для Nintendo 3DS під назвою Super Mario Maker for Nintendo 3DS була випущена в грудні 2016 року. У ньому є кілька нових попередньо встановлених рівнів, але немає обміну рівнями онлайн. Super Mario Maker 2 — це нова версія Super Mario Maker із багатьма новими предметами, темами та ворогами, конструктором світу, а також багатокористувацьким режимом онлайн. Гра вийшла 28 червня 2019 року для Nintendo Switch. Super Mario Run Super Mario Run —відеогра з бічним і автоматичним прокручуванням, випущена у грудні 2016 року на платформі iOS, а потім у березні 2017 року на Android. Це перша офіційна гра Super Mario, розроблена для мобільних пристроїв. Таким чином, вона має спрощене керування, яке дозволяє грати лише однією рукою. У цій грі персонаж біжить автоматично, а гравець контролює стрибки, щоб уникнути небезпеки. Це досягається шляхом натискання на сенсорний екран, які вбудовані у ці пристрої. Чим довше гравець торкається кнопки стрибка, тим вище стрибає персонаж. Ця гра також містить режим «Toad Rally», подібний до режиму «VS Boo» у Super Mario Bros. Deluxe, у якому гравці мають пройти рівень швидше, ніж керований комп'ютером Тоад. Успіх у цьому режимі дає гравцеві доступ до ігрових грошей, які можна витратити на налаштування карти Грибного королівства за допомогою механіки, подібної до FarmVille. Це перша гра серії, у якій можна грати як принцеса Дейзі. Повернення відкритого дослідження (2017–тепер) Super Mario Odyssey Після того, як до середини 2000-х років 3D-платформери «collectathon» з відкритим світом, такі як Super Mario 64, Banjo-Kazooie та Donkey Kong 64, стали менш поширеним. Наприклад, тривимірна пригодницька гра Banjo-Kazooie: Nuts & Bolts, випущена у 2008 явно висміює нудність збирання великої кількості жетонів . Однак до середини 2010-х 3D-платформери прагнули відтворити такий досвід, зокрема Yooka-Laylee та A Hat in Time. Super Mario Odyssey — це повернення до 3D-стилю «пісочниці» з відкритим світом із «більш відкритим дослідженням, як-от у Super Mario 64 і Super Mario Sunshine». Він був випущений у жовтні 2017 року для Nintendo Switch. Після того, як шапкою Маріо володіє дух на ім'я Кеппі, він отримує новий хід тимчасового «захоплення» ворогів і об'єктів, щоб використовувати їхні здібності. Як і в попередніх 3D-іграх із пісочницею, світи гри містять велику різноманітність цілей, які можна досягти в нелінійному порядку перед прогресом. У грі представлено багато різних королівств на додаток до Грибного Королівства, в якому зазвичай відбуваються пригоди Маріо, і це перша в серії, яка включає вокальну тематичну пісню «Jump Up, Super Star!» ''Bowser's Fury Bowser's Fury є частиною перевидання Super Mario 3D World у 2021 році на Nintendo Switch. Він реалізує тривимірний ігровий процес із відкритим світом у «відкритому світу» подібно до Odessey'', з якої включає багато елементів. Підтримуючи до двох гравців, Маріо об'єднується з Боузером-молодшим, щоб збирати котяче сяйво, щоб відновити маяки в країні під назвою Озеро Лапкет. Періодично гігантська інкарнація Боузера, відома як Лютий Боузер, прокидається, щоб принести темряву на землю та атакувати острів. Щоб перемогти його, Маріо повинен зібрати достатньо котячих сяйв, щоб розбудити гіга дзвіночок і використати його для боротьби з Боузером. Ремейки та ремастери Гра система рік Оригінальні ігри Super Mario All-Stars (+ Super Mario World) SNES 1993/1994 роки Super Mario Bros.'Super Mario Bros.: The Lost Levels Super Mario Bros. 2 Super Mario Bros. 3 Super Mario World Super Mario Bros. Deluxe Game Boy Color 1999 рік Super Mario Bros.Super Mario Bros.: The Lost Levels Super Mario Advance Game Boy Advance 2001/2002 роки Super Mario Bros. 2Mario Bros. Super Mario World: Super Mario Advance 2 Game Boy Advance 2001 рік Super Mario WorldMario Bros. Острів Йоші: Super Mario Advance 3 Game Boy Advance 2002 рік Super Mario World 2: Yoshi's IslandMario Bros. Super Mario Advance 4: Super Mario Bros. 3 Game Boy Advance 2003/2004 Super Mario Bros. 3Mario Bros. Super Mario 64 DS Nintendo DS 2004/2005 Super Mario 64 New Super Mario Bros. U Deluxe Nintendo Switch 2019 рік New Super Mario Bros. UNew Super Luigi U Super Mario 3D All-Stars Nintendo Switch 2020 рік Super Mario 64Super Mario SunshineSuper Mario Galaxy Super Mario 3D World + Bowser's Fury Nintendo Switch 2021 рік Super Mario 3D World Музика Значна частина оригінальної музики та звукових ефектів Super Mario Bros. стала знаковою для серії та включена в сучасні ігри. Оригінальна тема Super Mario Bros., створена Кодзі Кондо, стала однією з найвідоміших тем відеоігор у всьому світі. Super Mario Galaxy, випущена у 2007 році, стала першою грою в серії Super Mario, яка містить оркестровану музику, яка повернеться в її продовженні та інших наступних іграх, таких як Super Mario 3D World. Загальні елементи Мета гри — проходити рівні, перемагаючи ворогів, збираючи предмети та вирішуючи головоломки, не вмираючи. Використання посилення є невіддільною частиною серії. У серії є частини, що містять як двовимірний, так і тривимірний геймплей. У двовимірних іграх персонаж гравця (зазвичай Маріо) стрибає на платформи та ворогів, уникаючи їхніх атак і рухаючись праворуч від екрана, що прокручується. Рівні 2D ігор Super Mario мають цілі з одним виходом, які потрібно досягти протягом певного часу та привести до наступного рівня. Super Mario Bros. 3 представив надземний світ, карту нелінійних рівнів, яка розгалужується відповідно до вибору гравця. Super Mario World представив рівні з кількома виходами. Тривимірні частини серії мали два піджанри: ігри з відкритим світом, засновані на дослідженні світу, і більш лінійні 3D-ігри із заздалегідь визначеним шляхом. Рівні в іграх з відкритим світом, 64, Sunshine і Odyssey, дозволяють гравцеві вільно досліджувати численні замкнуті середовища, рухаючись на 360 градусів. По ходу гри стає доступним більше середовищ. Лінійні 3D-ігри, Galaxy, Galaxy 2, 3D Land і 3D World, мають більше фіксованих ракурсів і заздалегідь визначений шлях до однієї мети. Блоки Більшість предметів у серії Super Mario'' з'являються з блоків предметів під час удару, що виникло в Super Mario Bros. і збереглося протягом усієї серії, де персонаж розбиває блок, щоб отримати монети або бонуси. Варіанти включають ті, які невидимі, поки не вдарили, диспенсери порад, створюють інший блок, переміщуються, заморожені, залежать від перемикача, стрибають тощо. Пропелерний блок дозволяє персонажу обертатися в повітрі та повільно опускатися, а Золотий блок генерує монети під час бігу. Один блок є одиницею вимірювання в дизайні рівнів Super Mario. Трансформація квінтесенцією павер-апів». Грибні бонуси з'являються майже в кожній грі Super Mario. Найбільш знаковим з них є Супергриб. Супергриб збільшує розмір персонажа, перетворюючи його на «Супер» варіант, і дозволяє йому розбивати певні блоки. Після удару ворога персонаж повертається до свого меншого розміру, а не втрачає життя. Коли персонаж перебуває в «Супер» формі, більшість блоків, які містять Супергриб, натомість пропонують більш потужне посилення, наприклад Вогняну квітку. Супергриб зовні схожий на Amanita muscaria, з ніжкою кольору слонової кістки під найчастіше червоно-білою (спочатку червоно-помаранчевою) плямистою шапкою. Створений випадково, Шигеру Міямото заявив в інтерв'ю, що бета-тести Super Mario Bros. показали, що Маріо занадто високий, тому команда розробників застосувала гриби, щоб виростити та зменшити Маріо. Отруйний гриб, вперше представлений у японській грі Super Mario Bros. 2, — це гриб, який завдає шкоди при дотику. Міні-гриб — це маленький блакитний гриб, який повторюється в серії New Super Mario Bros., який зменшує персонажа до мініатюрних розмірів, дозволяючи їм отримувати доступ до певних областей і труб, стрибати вище, парити в повітрі, відбиватися від ворогів, не завдаючи їм шкоди, перебігати поверхня води, а в New Super Mario Bros. U бігти по стінах. Мегагриб, представлений у New Super Mario Bros. і далі з'являється в New Super Mario Bros. 2 і 3D World, перетворює персонажа на високого, невразливого гіганта, який знищує ворогів і довкілля, пробігаючи крізь них. Він має оранжево-жовту шапку з червоними плямами, як у Super Mario Bros. Супер-Гриб, але з надутою шапкою. Super Mario 64 DS містить предмет під простою назвою «Гриб», який надає ті самі здібності, що й Мега Гриб. В іграх Galaxy Гриб-Бджола дає Маріо або Луїджі костюм Бджоли, Гриб-Пружинка поміщає його всередину металевої котушки, а Гриб-Бу перетворює його на привида. З'явилися й інші види трансформації. Форма Йоші з Крилами доступна у World і 64 DS, а Крилатий Маріо — у 64 та 64 DS. Йоші також може перетворюватися на автомобіль, гелікоптер, потяг, підводний човен і крота на у ''Yoshi's Island. Трансформація в сріблясту металеву форму доступна для Маріо у 64, Варіо в 64 DS і Луїджі в New Super Mario Bros. 2, у якій Золотий Маріо та Срібний Луїджі мають сили, засновані на монетах. Примарної невідчутності можуть досягти Маріо в 64, Луїджі в 64 DS і обидва брати в іграх Galaxy. Трансформація повітряної кулі доступна для Маріо та Луїджі в World і Маріо в 64 DS, для рожевого малюка Йоші в New Super Mario Bros. U та всім персонажам гравців у Maker 2''. Квіти-снаряди перетворюють персонажа на форму зі здібностями до стрільби, а політ і непереможність доступні за допомогою різних трансформацій. Кілька ігор показали здатність проєцирувати волю персонажа гравця на іншого персонажа, часто проявляючись у головному уборі. Трансформації персонажа гравця з префіксами Танукі, Зайчик, Білка чи Лисиця представлені вухами відповідних тварин, що з'являються на голові персонажа, і вони можуть ковзати або літати рівнями, так само як і варіанти персонажів Cape і Flying. Військовий капелюх Маріо в шести золотих монетах вказує на форму Вогняного Маріо. У 64 є капелюхи бонусів, які перетворюють Маріо на Маріо Крила, Маріо Металю або Маріо Зникнення. 64 DS дозволяє персонажу гравця надягати капелюхи Маріо, Луїджі та Варіо, які поміщають їх у тіло відповідного персонажа. У 3D-світі є подвійна вишня, яка створює дублікати тіл персонажа гравця, яким гравець керує одночасно. Mystery Mushroom у Maker надає «костюм», який показує зовнішність і голос одного з багатьох персонажів із різних франшиз, фактично дозволяючи Маріо стати цим персонажем. Подібним чином у Maker 2 є бонус Triforce, який перетворює персонажа гравця на Лінка з The Legend of Zelda . Новий Super Mario Bros. U Deluxe містить Суперкорону, яка поміщає Тоадетту в тіло Пічетт, гуманоїда, схожого на Піч. В «Одіссеї» помітно фігурує Каппі, капелюшний дух, який може подумки вселятися в капелюхи. За допомогою Cappy свідомість Маріо може заволодіти іншими персонажами та об'єктами, керуючи їхніми тілами. Додаткові життя У більшості ігор персонажі гравців можуть отримати додаткові життя. Гриб 1-Up був представлений у Super Mario Bros., а термін 1-up згодом використовувався в інших серіях відеоігор для позначення додаткових життів. У монохроматичних Super Mario Land і Super Mario Land 2 замість різноколірного гриба цей бонус зображено у вигляді серця. Super Mario World представив 3-Up Moon. 1-Ups також можна заробити, зібравши певну кількість монет або граючи в мініігри. Снаряди Квіткові бонуси дозволяють персонажу гравця стріляти снарядами. Вогняна квітка, представлена в Super Mario Bros., перетворює персонажа на вогняного, який може кидати стрибучі вогняні кулі (англ. fireball) у ворогів. Galaxy — перша 3D-гра серії, у якій є Вогняна квітка. У Land and Maker 2 Superball — це м'яч, що стрибає, отриманий із Super Flower, за допомогою якого персонаж може перемагати ворогів і збирати монети. Крижана Квітка перетворює персонажа на варіант Крижаної Квітки, який може стріляти кульками льоду як снаряди, подібні до снарядів Вогняної Квітки; вони заморожують ворогів у брилах льоду, які можна використовувати як платформи або кидати як снаряди, як це видно в New Super Mario Bros. Wii і New Super Mario Bros. U У Galaxy, Ice Flower перетворює Маріо або Луїджі на лід і дозволяє йому ходити по лаві або воді протягом обмеженого часу, заморожуючи поверхню. Востаннє була додана Золота квітка у New Super Mario Bros. 2, вона дозволяє Маріо або Луїджі перетворювати цеглини на монети та заробляти бонусні монети за перемогу над ворогами. Снаряди Купи служать основним снарядом у серії, яка представлена з оригінальної гри. Персонаж може кидати їх на перемогу над ворогами, збирати монети і активувати функції блоків. Для Йоші доступні бонуси, щоб дихати вогнем у World, ''Yoshi's Island і 64 DS, дихати морозним повітрям і випльовувати насіння в Yoshi's Island, випльовувати ворогів у World іграх і випльовувати сік у Sunshine''. Інші бонуси дозволяють персонажу кидати бомби, бумеранги, бейсбольні м'ячі та стріляти ядрами. В Odessey, Маріо може володіти персонажами, деякі з яких можуть запускати різні снаряди. Геймплей Flying shoot 'em up також з'являється в серії. Маріо пілотує озброєний біплан Sky Pop і підводний човен Marine Pop у Land. Автомобіль-клоун Купа, літак Боузера та Купалінгів, іноді може стріляти вогняними кулями в Maker. Непереможність Непереможність — це ефект, який вперше з'явився в трьох іграх Super Mario Bros., де його надає «Starman», антропоморфна миготлива зірка. Зірку також назвали «Супер зіркою» у двох іграх Super Mario World, а також іграх New Super Mario Bros. і «Веселковою зіркою» у двох іграх Super Mario Galaxy. Зібрання зірки робить персонажа тимчасово непереможним, здатним протистояти будь-якій шкоді. Використання предмета супроводжується характерною музичною доріжкою, яка постійно з'являється в більшості ігор. Під впливом Зірки персонаж гравця мерехтить різноманітними кольорами, а в деяких іграх рухається зі збільшеною швидкістю та покращеною здатністю стрибати. Бувши непереможним, персонаж перемагає будь-якого ворога після контакту з ним, але є виняток. Якщо персонаж гравця впаде у прірву він все одно втратить життя. У ''Super Mario World 2: Yoshi's Island зірка дає зазвичай нерухомому немовляті Маріо здатність бігати, а також ставати непереможним. У Super Mario 64 і 64 DS непереможність забезпечується, коли персонаж стає металевим або нематеріальним. Мегагриб забезпечує тимчасову непереможність із додаванням гігантських розмірів і руйнування середовища (див. Трансформація). Предмети колекціонування Дизайн рівнів Super Mario традиційно включає багато розподілених монет як головоломки та нагороди. Більшість ігор Super Mario дають гравцеві додаткове життя, якщо зібрати певну кількість золотих монет, зазвичай 50 або 100. Існує кілька варіантів монет, як-от срібні монети, монети-дракони, монети-зірки тощо. У 64, Sunshine, Galaxy і Galaxy 2'' монети поповнюють здоров'я (і повітря, коли персонаж знаходиться під водою). У 64 і Sunshine збір 100 монет на рівні призводить до Power Star або Shine Sprite відповідно. У цій грі також є етапи, на яких нагороджується Power Star за збір восьми червоних монет на рівні, вартістю дві звичайні монети кожен. У 64 році синя монета коштує п'ять звичайних монет. У Sunshine сині монети діють як побічний квест, коли їх приносять до банку Дельфіно, і за кожні десять внесених синіх монет Маріо отримає спрайт блиску. У серії Galaxy після завершення кожної гри відкриваються етапи, на яких Маріо або Луїджі можуть зібрати 100 фіолетових монет, щоб отримати зірку Power. У Galaxy 2 їх також можна використовувати, щоб нагодувати голодних персонажів «Luma», які можуть перетворитися або на предмет, або на іншу планету. Ігри часто містять інші жетони, які можна знайти на рівнях, щоб просуватись у надземному світі, найчастіше з візуальним мотивом зірки. Зазвичай вони розташовані в місцях, які важко знайти або дістатися, або нагороджуються за виконання трюків або цілі, поставлені NPC. Серед них Power Stars в іграх Super Mario 64 і Super Mario Galaxy, Shine Sprites в Super Mario Sunshine і ''Bowser's Fury, Star Coins в серії New Super Mario Bros. і Super Mario 3D Land, Green Stars в іграх Galaxy і Super Mario 3D World та Power Moons у Super Mario Odyssey. У Super Mario Land 2 є шість жетонів золотих монет, які потрібно зібрати, щоб закінчити гру. Підсилювальні костюми Кілька костюмів працюють як бонуси, багато з яких засновані на тваринах. Дебютувавши в Super Mario Bros. 3'', костюм єнота (забезпечений суперлистком) і костюм Танукі надають персонажу хвіст, який діє як пропелер польоту. Крім того, костюм Танукі дозволяє персонажу спонтанно перетворитися на непереможну статую протягом приблизно п'яти секунд. У Super Mario 3D Land знову з'являється костюм єнота, який супроводжується сріблястою варіацією під назвою «Статуйний лист». У Super Mario Bros. 3 є костюм Hammer Bros., який дозволяє Маріо та Луїджі кидати молоти як снаряди, щоб перемагати ворогів на відстані, імітуючи однойменного ворога. Коли персонаж одягнений у костюм і прихиляється, він невразливий для атак вогню. У Super Mario 3D Land є «костюм бумеранга», який забезпечує снаряди бумерангів на великі відстані. Інші костюми тварин включають костюм жаби, костюм пінгвіна, костюм кішки та костюм бджоли. Ігрові персонажі У серії часто є можливість грати за інших персонажів, крім Маріо, зазвичай Луїджі. Попередні ігри пропонували альтернативний багатокористувацький режим, у якому другий гравець контролює Луїджі у свій хід. За Луїджі часто може грати лише один гравець за секунду, складніша ітерація базової гри, наприклад у The Lost Levels, Galaxy 2, New Super Luigi U та особливі світи в 3D Land ; вони мають меншу силу тяжіння та зменшене тертя для Луїджі. Пізніші ігри дозволяють одночасно грати чотирьома гравцями. Інші ігрові персонажі, окрім Маріо та Луїджі, включають Тоада, Принцесу Піч, Йоші, Варіо, Розаліну, Аватари Міі, Тоадетт, Наббіта, Дейзі та Боузера молодшого. Персонажі іноді відрізняються спеціальними здібностями. Super Mario Maker (не враховуючи Super Mario Maker 2) містить костюми, які зображують набагато більше персонажів. Варп труби та варп гармати Варп труба — поширений спосіб транспортування, який використовується в багатьох іграх серії Mario. Варп труби найчастіше зелені, але також з'являються в інших кольорах (у ранніх іграх були срібні труби, у нових іграх з'явилися червоні, зелені, сині та жовті труби), і вони мають багато застосувань у серії. Варп труби також можуть містити ворогів, як правило, рослини-піраньї, і іноді запускати гравця в повітря (найчастіше зустрічається в серії New Super Mario Bros.). У ранніх іграх Маріо, таких як Super Mario Bros., спеціальні, добре приховані зони, відомі як Варп зони, містять канали, які дозволяють гравцям пропускати кілька світів (кілька рівнів) одночасно. У серії New Super Mario Bros. гармати варпу в формі труби працюють так само як варп зони попередніх ігор, і їх відкривають, знаходячи секретні виходи на рівнях. Гармати з'являються в більшості 3D-ігор серії, починаючи з Super Mario 64. Персонаж використовує гармату, стрибаючи у ствол, прицілюючись і стріляючи у віддалену ціль. Це дозволяє персонажу просуватися через рівень або досягати недоступних областей. Їздові тварини та транспортні засоби Окрім автоматизованих об'єктів на рівнях, які можуть транспортувати персонажа гравця, з'явилися певні тварини та транспортні засоби, якими керує гравець. Динозавр, друг Маріо Йоші, з'являвся як скакун для персонажа гравця в кількох іграх Super Mario, починаючи з Super Mario World. В ''Yoshi's Island і 64 DS замість персонажа гравця, який просто їде на спині Йоші, Йоші є персонажем гравця. Йоші зазвичай має такі здібності, як поїдання ворогів, політ і дихання вогнем. Спочатку Міямото хотів, щоб Маріо міг покататися на динозаврі в Super Mario Bros., але це було неможливо через технічні обмеження системи.  Пучі — це собака з Yoshi's Island, на якій Йоші може їздити верхи. На плезіозаврах Доррі та Плессі можуть їздити персонажі гравців у 64 та 3D World'' відповідно. Також з'явилися різні транспортні засоби, якими може керувати персонаж гравця. Серед них чарівний килим у 2, летючі хмари в кількох двовимірних іграх, підводні човни в Land і ''Yoshi's Island, літак у Land, гелікоптер, потяг і танк з кротами в Yoshi's Island, автомобілі в Yoshi's Island і Maker 2, а також Літак Купи Клоуна в іграх Maker. Міні-ігри У багатьох іграх серії є мініігри, які доповнюють геймплей платформи, зазвичай пропонують шанс виграти додаткові життя або бонуси. У Super Mario Bros. 2 і 3D World є ігрові автомати. Super Mario Bros. 3 і ігри New Super Mario Bros. містять Дома Тоада, у яких проводяться дії, засновані на навичках і удачі, наприклад ігри в наперстки. Ігри Land включають мініігри кінцевого рівня для отримання додаткових життів. Режим битви у All-Stars-версії гри Super Mario Bros. 3 і серії Advance перероблює усі функційні версії Mario Bros. як мініігри.. Yoshi's Island дозволяє запускати міні-гру, якщо під час проходження рівня виконуються певні умови. 64 DS містить понад 30 міні-ігор, до яких можна отримати доступ незалежно від оригінального режиму гри. 3D World містить Luigi Bros., версію Mario Bros. із двома Луїгі, а версія Switch 3D World включає Bowser's Fury, 3D-платформер меншого розміру в одному закритому середовищі. Прияйняття Продажі Super Mario є однією з найбільш продаваних франшиз відеоігор, рік було продано понад одиниць по всьому світу. Перші сім ігор Super Mario (включно з першими трьома іграми Super Mario Bros., першими двома іграми Super Mario Land і Super Mario World) було продано одиниць до березня 1993 року. Оригінальний Super Mario Bros. двічі (у 2005 і 2007 роках) посів перше місце в списку 200 ігор свого часу Electronic Gaming Monthly і в списку 100 найкращих ігор за весь час за версією IGN. Super Mario Bros. популяризували відеоігри з бічною прокруткою та забезпечили основну концепцію та механізми, які збереглися протягом решти серії. Super Mario Bros. продалася у кількості 40,24 мільйона копій, що робить її бестселером у всій серії. Різні інші відеоігри серії були визнані найкращими в серії. Включені такі ігри, як Super Mario Bros. 3, Super Mario World і Super Mario 64. Серія Super Mario також добре продавалася на кишенькових консолях. Super Mario Land продано 18.14 мільйон копій і є четвертою найбільш продаваною грою для Game Boy. Його продовження, Super Mario Land 2: 6 Golden Coins, продано 11.18 мільйон копій, посівши шосте місце. New Super Mario Bros. для Nintendo DS продавався за 30,80 мільйонів одиниць, що робить її бестселером гри для консолі та найбільш продаваною портативною грою на цій гральній системі. Серед усіх ігор, які не постачалися в комплекті з консоллю, Super Mario Bros. 3 є четвертою найбільш продаваною грою, тоді як New Super Mario Bros.'' є п'ятою, Super Mario Land — одинадцятою, а Super Mario 64 — вісімнадцятою. У Великій Британії Super Mario Bros. є найвідомішим брендом відеоігор, визнаним 91 % дорослого населення Сполученого Королівства . Рецензії Серія «Super Mario» отримала величезне схвалення критиків та аудиторії. Серія була визнана найкращою ігровою франшизою IGN у 2006 році. У 1996 році Next Generation поставило серію на п'яте місце у своєму переліку «100 найкращих іграх усіх часів», також помістило Super Mario 64 під номер 1, хоча вказано правило, що серії ігор обмежуються одним записом. У 1999 році Next Generation поставила серію Mario на третє місце у своєму переліку «50 найкращих іграх усіх часів», прокоментувавши, що «Глибина ігрового дизайну ніколи не була рівною у 2D, і досі не зрівнялася з 3D-екшеном. Ігровий процес просто геніальний — Сігеру Міямото написав книгу про платформери». Щомісячник Electronic Gaming Monthly пояснює досконалість серії невтомною креативністю та інноваціями розробників, вказуючи, що «Серія Sonic the Hedgehog від Sega дуже мало змінилася у своїх чотирьох частинах на Genesis. Серія Маріо значно змінювалася з кожною новою грою». Оригінальний Super Mario Bros. двічі (у 2005 і 2007 роках) посів перше місце в списку 200 ігор свого часу Electronic Gaming Monthly і в списку 100 найкращих ігор за весь час за версією IGN. Super Mario Bros. популяризували відеоігри з бічною прокруткою та забезпечили основну концепцію та механізми, які збереглися протягом решти серії. Super Mario Bros. продалася у кількості 40,24 мільйона копій, що робить її бестселером у всій серії. Різні інші відеоігри серії були визнані найкращими в серії. Включені такі ігри, як Super Mario Bros. 3, Super Mario World і Super Mario 64. До Super Mario Odyssey гра Super Mario Galaxy протягом 10 років займала найкраще місце в рейтингу GameRankings. Див. також * ''Luigi's Mansion: Спіноф-серія * Captain Toad: Treasure Tracker: Спіноф-серія * Donkey Kong Country: Підсерія. * Super Princess Peach: Подібна гра на платформі Nintendo, ця роль змінює персонажів, які зазвичай використовуються в концепції серії. * Wario Land'' : Підсерія. Нотатки Примітки Посилання *

36536033e43df9b3193039f6daa18b3b86715b62

Ініціатива змінити статтю 48 Конституції Румунії #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Конституційний референдум в Румунії 2018

2c8e3616fd3f93e753ceae9be0de3b14439086cf

Автобан A81 (Німеччина) Федеральний автобан A81 (A81, )  — автострада на південному заході Німеччини. Вона веде від A3 Вюрцбург-Кіст через Гайльбронн до Леонберга біля Штутгарта, а після спільної ділянки з A8 від Штутгарт-Вайхінген до Зінгена до швейцарського кордону біля Готтмадінгена. Довжина A81 проходить через федеральну землю Баден-Вюртемберг, лише кілька кілометрів на початку маршруту знаходяться в Баварії. Середня ділянка між Хайльбронном і A8 з розв’язкою Леонберга поблизу Штутгарта була завершена ще за часів нацизму, тоді як ділянки від Вюрцбурга до Хайльбронна та від Штутгарта до Зінгена по суті датуються 1970-ми роками. Наприкінці 1980-х років автобан нарешті подовжили на кілька кілометрів за Зінген до кордону зі Швейцарією. По всій своїй довжині A81 є частиною автошляху E 41 (Дортмунд–Альтдорф), у найпівденнішій частині між розв’язкою Хегау та кінцем автомагістралі біля Готтмадінгена також автошляху E 54. Ділянка на південь від Штутгарта пов’язана з сполучення з більшою територією Штутгарта в регіоні Боденського озера, також відомого як автострада Боденського озера. Іншим сленговим терміном для позначення автобану є Шпецле шосе. Маршрут A8 біля Зіндельфінгена. Історія Примітки

114556b281dade6d7a13bd53e9f2af940a875e75

Автобан A98 (Німеччина) Федеральний автобан A98 (A98, )  — німецька автомагістраль на крайньому півдні Баден-Вюртемберга, яка була завершена лише на чотирьох ділянках загальною довжиною 47 кілометрів. В даний час вона пролягає між розв'язкою автобану Вайль-ам-Рейн і Райнфельден-Схід, Мург і Гауенштайн, Вальдсхут-Тінген і Лаухрінген, а також між розв'язкою автобану Хегау і розв'язкою Штокках-Схід. Решта ділянок між Рейнфельденом і Тінгеном будуються або плануються, раніше заплановане продовження до A8 біля Іршенберга більше не здійснюється (спочатку запланована ділянка на південь від Кемптена була пронумерована як A980); ані сполучення в Гайслінген через швейцарську A50 у Глатфельдені у напрямку Вінтертура або до A51 до Цюриху. З іншого боку, підключення до французької автомагістралі A35 обговорюється як ідея ще одного мосту через Рейн і частини великої об’їзної дороги Базеля з прямим сполученням з Євроаеропортом, але це ще не на стадії планування. Маршрут Історія Примітки

aa5e26ccad65be7d855fd48c6e5ce8c99b0b8605

Національна асоціація "Все для Латвії!" - "Вітчизні і свободі/ДННЛ" #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Національне об'єднання (Латвія)

034d47d59ebc39d55c7730123d64b1b2f647f3f7

Етруський союз Етруський Союз - етруське державне утворення що, складалося з 12 автономних міст, таких як : # Вейї # Каїсра # Тархна # Велзна # Вульчі # Руселли # Клузій # Перузія # Ватлуна # Велатрій # Аррецій # Куртун І знаходилось на місці таких сучасних провінцій Італії як : Тоскана, Умбрія, Лаціо. Історія Вважається що перші союзні утворення були створені в VII стор. до н.е. і досягли максималної потужності в середині VI стор. до н.е. Союз був знищенний римською республікою в 300 роках до н.е. Відносини між Містами Етруські міста були автономними державами, але вони були пов’язані союзом та мали федеральне святилище у "Fanum Voltumnae". ( Всі несоюзні міста підчинялась іншим (союзним) містам, наприклад : Фалерія залежала від Вейй і так далі. ) Збори союзу відбувалися в храмі богині Вольтумни. На цих зборах вирішувалися спільні справи союзу, проводилися спільні релігійні свята та влаштовували ігри і змагання. Галерея Дв. Також * Етруски * Етрурія * Італія Примітки * Деніс Джордж - The Cities and Cemeteries of Etruria * Бонфанте Г.Л. - The Etruscan Language. An Introduction.

3ea4b747c26151229f97452a04891490c4e595d5

Bruktererpeton Bruktererpeton — вимерлий рід гефіростегідових рептіліоморф, відомий з пізнього карбону Рейн-Рурського округу, західна Німеччина. Вперше він був описаний і названий Юргеном А. Боєм і Клаусом Банделем у 1973 році, типовим видом є Bruktererpeton fiebigi. Недавні філогенетичні аналізи підтвердили, що Bruktererpeton є сестринським таксоном більш відомого роду Gephyrostegus. Примітки

0396904aaa3867a01f9440a6a1dcf1893dcf5e3f

Karpinskiosaurus Karpinskiosaurus — вимерлий рід сеймуріаморфів. Він включає два види: Karpinskiosaurus secundus і Karpinskiosaurus ultimus. Karpinskiosaurus secundus представлений двома екземплярами з довжиною черепа близько 75 мм. Усі екземпляри K. ultimus менші за K. secundus. Загальна довжина рептіліоморфа становила близько 50–75 см. Примітки

71e3486111cce942c12a6afdc50c8d0e1d178caa

Leptoropha Leptoropha — вимерлий рід водних сеймуріаморф, відомий із середньої пермі Росії. Примітки

03d0f8cade9ac761ffcdae7a153da2dd7fd8ce15

Аксіомна схема підстановки Образ множини визначної функції є множиною . Аксіомна схема підстановки — в теорії множин є схемою з аксіоматики Цермело-Френкеля. По суті, вона говорить, що образ множини деякої визначеної функції теж є множиною. ==ТвердженняНехай А - множина, і P(x,y) - предикат. Тоді якщо для кожного x існує єдиний y, такий що P(x,y) істинний, тоді існує множина всіх y, для яких знайдеться такий x ∈ A, що P(x,y) істинний. : Зв'язок з іншими аксіомами * Аксіома не потрібна для більшості доведень, її зазвичай не включають в системи теорії типів. * Аксіомна схема виділення не входить в ZF, оскільки виводиться із пізніше введеної аксіомної схеми підстановки та аксіоми порожньої множини. * Фон Нейман доказав, що дана аксіома слідує з аксіоми обмеження розміру Джерела == * *

113e17606e3ebd1af318f6a1d1fad2a15cee19c0

Герб Ульциня Герб Ульциня — офіційний герб міста Ульцинь, що знаходиться в Чорногорії. Опис Герб має форму щита та золоту кайму, на якому поєднані всі характерні для Ульциня символи: * Старе місто з кам'яним фундаментом на березі Адріатичного моря; * Символ сонця, розміщений над Старим містом; * Оливкова гілка з плодами; * Старий іллірійський човен із головою вовка. Примітки

1981bbe90eb45686a3706ea822290ef917b41dfb

Limnoscelidae Limnoscelidae — родина хижих діадектоморфів. Вони були б найбільшими наземними м'ясоїдними тваринами свого часу, інші великі м'ясоїдні тварини були водними або напівводними лабіринтодонтними земноводними. Самі Limnoscelidae, будучи близькими до предків амніот, були б добре пристосованими наземними тваринами, але все ще залежали від яєць анамніот і, можливо, мали стадію пуголовка. На відміну від більш розвинутих травоїдних діадектидів, зуби зберегли лабіринтодонтну складку емалі, були загостреними і трохи загнутими на кінчику. Таксономія Два види віднесені до єдиного роду родини. Limnoscelis (два види) — номінальний рід, для якого була створена родина. Обидва види були досить великими тваринами, здатними досягати 1,5 метра в дорослому віці. Колишні члени Limnostygis (один вид) колись вважався членом Limnoscelidae Робертом Л. Керроллом, але згідно з недавнім дослідженням він більше не вважається членом на основі відсутності даних. Відомо з одного часткового скелета. Він був помітно меншим за Limnoscelis, приблизно 40 см у довжину дорослої особини. Примітки

074b402fdeb22d30bc9ec713034ee551a6dbd423

Yanoconodon Yanoconodon — це монотипний рід вимерлих ранніх ссавців. Yanoconodon allini мешкав у мезозої у Китаї. Голотип скам'янілості Яноконодон був розкопаний в горах Янь приблизно за 300 кілометрів від Пекіна в Цяотоу в формації Хуацзіін (яку оригінальні автори вважали частиною формації Ісянь) провінції Хебей, і тому її вік невизначений. Цяотоу може співвідноситися з більш відомою формацією Ісянь ранньої крейди, і тому, ймовірно, датується приблизно 122 млн. років тому. Яноконодон був евтриконодонтом, групою, що складала більшість таксонів, колись класифікованих як «триконодонти», які жили за часів динозаврів. Це була екологічно різноманітна група, включаючи великі таксони, такі як Repenomamus, які могли їсти маленьких динозаврів, деревних Jeholodens, повітряних Volaticotherini і колючих Spinolestes. Вважається, що яноконодон є узагальненим наземним ссавцем, здатним до кількох форм пересування. Назва яноконодон утворена від гір Ян на півночі провінції Хебей поблизу місця, де був знайдений голотип і conodon означає «гострий зуб». Його видова назва, «алліні», походить від імені дослідника ссавців Едгара Алліна, який був відомим своїми дослідженнями середнього вуха ссавців. Опис Яноконодон був невеликим ссавцем, завдовжки ледве 13 сантиметрів. Він мав розпластану поставу, і хоча раніше вважалося напівводним, пряме дослідження його задньої частини черепа вказує на те, що Yanoconodon, ймовірно, був наземним ссавцем і має спільні риси з рийними, деревними та напівводними ссавцями. У янокодона були поперекові ребра, що не спостерігається у сучасних ссавців. У близькоспорідненого евтриконодонта Jeholodens відсутні ці поперекові ребра, і було припущено, що ця морфологічна відмінність пов’язана зі змінами в генах Hox, зокрема в групі Hox10. У мишей потрійна мутація, яка вибиває з ладу всі гени Hox10, призводить до наявності поперекових ребер, підтверджуючи теорію про те, що ці гени розвинули здатність пригнічувати морфологію поперекового відділу предків, яка спостерігалася в евтриконодонтів. Голотип яноконодона настільки добре зберігся, що вчені змогли дослідити крихітні кісточки середнього вуха. Вони представляють особливий інтерес через їх «перехідний» стан: яноконодон має принципово сучасні кістки середнього вуха, але вони все ще прикріплені до щелепи окостенілим хрящем Меккеля. Це властивість, збережена від ранніх ссавців, ілюструє перехід від базальної щелепи та вуха чотириногих до ссавців, у яких кістки середнього вуха повністю відокремлені від щелепи. Попри цю особливість, яноконодон є справжнім ссавцем. Вважається, що ця особливість зберігалася під час раннього розвитку ембріона, тоді як у більшості інших груп ссавців вона втрачена. Проміжну анатомію середнього вуха янокодона називають «розеттським каменем» еволюції середнього вуха ссавців. Примітки

00673622716f5bad00bb8f3bc0203a01a75a4f92

Volaticotherini Volaticotherini — клада евтриконодонтних ссавців мезозою. На додаток до типового роду Volaticotherium, він включає роди Argentoconodon, Ichthyoconodon і, можливо, Triconolestes. Оскільки більшість останків – це в основному зуби, їх діагностують насамперед за чітко вираженими корінними зубами. Однак залишки одного виду, Volaticotherium antiquum, показують, що принаймні деякі представники цієї клади були здатні планерувати. і Argentoconodon має схожі посткраніальні особливості, які також вказують на повітряне пересування. Отже, ця клада містить деякі з найдавніших відомих повітряних ссавців, поряд з різними планерними хараміїдами. Поширення Volaticotherini була відносно широко розповсюдженою і довгоживучою кладою, з проявами, відомими з тоарського періоду Південної Америки, оксфордського періоду Китаю та берріаського періоду Марокко. Присутність волатикотеринів у Гондвані є незвичайною, оскільки вони є одними з небагатьох відомих триконодонтів Гондвани (і, якщо їх поєднати з триконодонтидами, єдиними представниками групи в Гондвані), причому аргентоконодон зустрічався ще в ранній юрі в інших місцях, де панувала австралосфенідна фауна. Повітряна локомоція Один рід, Volaticotherium, має чіткі докази здатності до ковзання. Це був перший відкритий мезозойський ссавець, що планерує; він жив принаймні за 70 мільйонів років до появи перших летючих і планерних теріан. Зберігся великий, вкритий хутром патагіум, що тягнеться не тільки між кінцівками і хвостом, але й до пальців, «затискаючи» їх. Кінцівки були пропорційно довшими, ніж у інших мезозойських ссавців, що відповідало стандартам летючих і планерних ссавців, а стегнова кістка має унікальну спеціалізацію, що дозволяє нозі витягуватися вбік і залишатися стабільною під час ковзання. Хвіст дорсовентрально сплощений і підтверджує ознаки уропатагії принаймні в проксимальних відділах хребців. Аргентоконодон має схожі характеристики стегнової кістки, що свідчить про те, що він теж міг ковзати. Дієта Попри те, що корінні зуби волатикотерія є дуже незвичайними та, можливо, вказують на нетипові моделі прикусу, моляри Volaticotherini, як вважають, мали зсувний рух, як і в інших евтриконодонтів. У поєднанні з довгими іклами це вказує на те, що, як і їхні родичі, вони, ймовірно, були м'ясоїдними. Іхтіоконодони були досить великими за стандартами мезозойських ссавців і, ймовірно, були здатні боротися зі здобиччю хребетних. У дослідженні про харчування ссавців мезозою Argentoconodon відноситься до м’ясоїдних видів, а Volaticotherium – до комахоїдних. Цей самий результат отримано майже ідентично в апостериорному дослідженні, хоча Volaticotherium ближче до простору м'ясоїдних. Було відмічено, що більшість планерних ссавців є переважно травоїдними, що зробить Volaticotherini м'ясоїдних справді винятковим. Зокрема, самого Volaticotherium порівнюють з комахоїдними кажанами. Палеоекологія Volaticotherini, як це характерно для планерних тварин, були пристосовані до деревного способу життя. Ichthyoconodon, був знайдений з морських фацій і, отже, спочатку інтерпретований як водна тварина. Однак багато наземних ссавців збереглися у водному середовищі, тому незрозуміло, наскільки переконливими є ці докази щодо його життєвих звичок, хоча його зуби, здається, не зазнавали тривалого водного транспортування. Примітки

0efc7699a508cb4d24838f64f96a584f1831f720

Храм гусарів Храм гусарів Храм гусарів () — споруда в стилі класицизм у природному парку Ференберге, на вершині гори Клайнер-Аннінгер (, 496 м). Попри назву, не є релігійним об'єктом: слово «храм» характеризує радше архітектурну форму. Історія Першу, дерев'яну будівлю на цьому місці звів на замовлення князя Йоганна I фон Ліхтенштейна архітектор у 1809-1811 роках, але вже 1812 року її повністю зруйнувала буря. Кам'яну споруду під назвою «Храм військової слави» (), що збереглася донині, побудував 1813 року . Храм присвячено загиблим в Асперн-Есслінзькій битві. Всередині поховано п'ятьох солдатів, які брали в ній участь. За могилами, як і раніше, доглядають представники міста Медлінг. Нічне освітлення У 1999 році силами Медлінга проведено реновацію храму. Оскільки завдяки високому розташуванню його видно зі значної частини Віденського басейну, в рамках реновації компанія Wien Energie також установила нічне освітлення, яке використовує сонячну енергію. Посилання * Husarentempel (anninger.heim.at)

0bdacfe878c9460bbdd21ed54727aab5df7371cc

Автошлях B7 (Німеччина) Федеральний автошлях 7 (B7, )  — німецька федеральна дорога, веде від перехрестя Бюдеріх на федеральному автобані 52 до Рохліца біля Хемніца. Її протяжність близько 500 кілометрів. Спочатку західний кінець лінії був Лойт-Шваненхаус на голландському кордоні поблизу Венло. Маршрут Історія Примітки

035b035eb3abd34e6e2b9d25523b8a090a0a1c86

Автошлях B10 (Німеччина) Федеральний автошлях 10 (B10, )  — німецька федеральна дорога, проходить на південному заході Німеччини через три ділянками від муніципалітету Саар Еппельборн до Нового Ульма, де закінчується на A7. Маршрут Історія Примітки

82bd02280d17f0d44f36fd02691bc5ca30056cbb

Грамотеїно * Грамотеїно — селище міського типу, Біловський міський округ, Кемеровська область * Грамотеїно — присілок, Біловський міський округ, Кемеровська область

00ea798dd7eb966b8adeb5dfbd95cd31b28d1edb

Стрімкість У теорії відносності стрімкість (від англ. rapidity) використовується як міра релятивістської швидкості. Математично стрімкість можна визначити як гіперболічний кут між двома системами відліку, що рухаються одне відносно одної, де кожна система відліку це система координат простору та часу. Для одновимірного руху стрімкості є адитивними, тоді як швидкості повинні складатися за формулою додавання швидкостей. Для малих швидкостей стрімкість і швидкість пропорційні, але для більших швидкостей стрімкість набуває більших значень. Стрімкість світла, зокрема, нескінченна. Стрімкість , що відповідає швидкості , дорівнює , де c — швидкість світла, arth — ареатангенс (обернений гіперболічний тангенс). Для малих швидкостей, приблизно дорівнює . Оскільки в теорії відносності будь-яка швидкість обмежена інтервалом , співвідношення задовольняє . Область визначення ареатангенса це інтервал , а область значень це вся дійсна пряма; тобто інтервал відображається на . Історія У 1908 році Герман Мінковський показав, що перетворення Лоренца можна розглядати як гіперболічний поворот просторово-часових координат, причому кут цього повороту й називають стрімкістю. Таким чином, кожній стрімкості відповідає певне перетворення Лоренца. Цей кут представляє (у випадку одного просторового виміру) просту адитивну міру відносної швидкості двох систем відліку. Параметр стрімкості, як заміна швидкості, був введений у 1910 році Владіміром Варічаком та Е. Т. Віттакером. Параметр був названий стрімкістю (англ. rapidity) Альфредом Роббом (1911) , і цей термін почав використовуватися багатьма авторами, такими як Зільберштайн (1914), Морлі (1936) і Ріндлер (2001). Площа гіперболічного сектора Просторово-часова діаграма, що ілюструє стрімкість та швидкість, що їй відповідає. Стрімкість можна інтерпретувати як подвоєну площу гіперболічного сектора на діаграмі, що зображує одиничну гіперболу , і є нічим іншим як графіком залежності єдиної просторової координати від часу (приймаємо систему одиниць, де ). Відрізок з початку координат до кожної точки на гіперболі відповідає певній швидкості. Наприклад, відрізок з початку координат до точки відповідає нульовій швидкості, бо координата не змінюється протягом усього відрізку. Асимптоти ж є іншим крайнім випадком, коли швидкість досягає (у цьому випадку стрімкість буде нескінченна, бо площа відповідного гіперболічного сектора є нескінченна). Варто також зазначити, що коректність такої інтерпретації випливає з факту, що гіперболічний кут (чим за визначенням і є стрімкість) сектора гіперболи дорівнює подвоєній площі цього сектора. Альтернативно, можна розглядати гіперболу , асимптотами якої є осі координат. Така діаграма еквівалентна розглянутій вище, але є повернута на проти годинникової стрілки. Точка, що відповідає стрімкості на такій гіперболі, задаватиметься як . В одному просторовому вимірі Стрімкість виникає в лінійному представленні буста (перетворення) Лоренца у вигляді добутку матриці та вектора : . Матриця має вигляд , де та задовольняють , іншими словами лежить на одиничній гіперболі. Ці матриці утворюють невизначену ортогональну групу O(1,1) з одновимірною алгеброю Лі, заданою антидіагональною одиничною матрицею. Стрімкість є координатою в цій алгебрі Лі. Відповідна дія може бути відображена на діаграмі Мінковського. У формалізмі матричної експоненти матриця може бути виражена як , де це антидіагональна одинична матриця, домножена на , : Неважко показати, що : . Звідси отримуємо корисну адитивну властивість стрімкості: якщо , і це системи відліку, то : де позначає стрімкість системи відліку відносно системи відліку . Простота цієї формули помітно контрастує зі складністю відповідної формули додавання швидкостей. Фактор Лоренца виражається як : , тож, стрімкість неявно використовується як гіперболічний кут у виразах з перетворення Лоренца з та β. Можна зв'язати стрімкості з формулою додавання швидкостей : згадавши що : і таким чином : Власне прискорення (прискорення, яке «відчуває» об’єкт, що прискорюється) — це швидкість зміни стрімкості відносно власного часу (часу, що вимірюється самим об’єктом, який прискорюється). Таким чином, стрімкість об’єкта в цій системі відліку можна розглядати просто як швидкість цього об’єкта, яка була виміряна без урахування релятивістських ефектів системою інерціальної навігації з самого об’єкта, якби він прискорився від стану спокою в цій системі відліку до заданої швидкості. Часто зустрічається добуток і , що можна пояснити наступним : Показникові та логаритмічні співвідношення З наведених вище виразів маємо : і, таким чином : або явно : Коефіцієнт доплерівського зсуву, що відповідає стрімкості , становить . У більш ніж одному просторовому вимірі Релятивістська швидкість пов'язана зі стрімкістю деякого об'єкта через : де вектор заданий у декартових координатах у тривимірному підпросторі алгебри Лі групи Лоренца, заданої генераторами бусту (перетворення Лоренца) (за повною аналогією з одновимірним випадком , що обговорювався вище), а простір швидкостей представлено відкритою кулею з радіусом , оскільки . Останнє випливає з факту, що є максимальною можливою швидкістю в теорії відносності (в одиницях, де ). Загальна формула для композиції стрімкостей має вигляд : де позначає релятивістське додавання швидкостей, і є одиничним вектором у напрямку . Ця операція не є комутативною чи асоціативною. Стрімкості , кут між якими дорівнює , мають норму (звичайна евклідова довжина), що визначається гіперболічною теоремою косинусів, : Геометрія простору стрімкостей успадковується від гіперболічної геометрії простору швидкостей. Цю геометрію, у свою чергу, можна вивести із закону додавання релятивістських швидкостей. Стрімкість у двох вимірах, таким чином, може бути наочно візуалізована за допомогою диска Пуанкаре. Геодезичні лінії відповідають сталим прискоренням. Простір стрімкостей у трьох вимірах можна так само помістити в ізометрію за допомогою гіперболоїдної моделі (ізометричної до -диска Пуанкаре (або кулі)). Це описується геометрією простору Мінковського. Результатом композиції двох стрімкостей є не тільки нова стрімкість. Загальне перетворення є композицією обертання, параметризованого вектором , і перетворення, що відповідає стрімкості, наведеній вище, : де використовується фізичний запис для експоненціального відображення. Це наслідок правила комутації : де є генераторами обертання . Це пов'язано з явищем прецесії Томаса . У експериментальній фізиці елементарних частинок Енергія і модуль імпульсу частинки ненульової маси (спокою) визначаються як: : : З визначення : і таким чином з : : енергію та модуль імпульсу можна записати як: : : Отже, стрімкість можна обчислити за допомогою енергії та модуля імпульсу : Проте вчені у фізиці елементарних частинок часто використовують модифіковане визначення стрімкості відносно осі пучка : де – складова імпульсу вздовж осі пучка. Це стрімкість бусту (перетворення Лоренца) вздовж осі пучка, який переносить спостерігача з системи відліку, пов'язаною з лабораторією, в систему відліку, в якій частинка рухається лише перпендикулярно до пучка. Із цим пов'язана концепція псевдострімкості. Стрімкість відносно осі пучка також може бути виражена як : Див. також * Перетворення Лоренца * Псевдострімкість * Спеціальна теорія відносності * Алгебра Лі * Діаграма Мінковського Примітки та література * Varićak V (1910), (1912), (1924) See Vladimir Varićak#Publications * * * Borel E (1913) La théorie de la relativité et la cinématique, Comptes Rendus Acad Sci Paris 156 215-218; 157 703-705 * * Vladimir Karapetoff (1936)"Restricted relativity in terms of hyperbolic functions of rapidities", American Mathematical Monthly 43:70. * Frank Morley (1936) "When and Where", The Criterion, edited by T.S. Eliot, 15:200-2009. * Wolfgang Rindler (2001) Relativity: Special, General, and Cosmological, page 53, Oxford University Press. * Shaw, Ronald (1982) Linear Algebra and Group Representations, v. 1, page 229, Academic Press . * (see page 17 of e-link) * *

1080a0e7389e2404b54672aab327d72a9312260c

Брітані * Брітані Андерсон — ямайська легкоатлетка, що спеціалізується на бігу з бар'єрами, призерка чемпіонатів світу. * Брітані Ендрюс (англ. Brittany Andrews; нар. 13 серпня 1971 року, Мілуокі, Вісконсин, США) — американська порноакторка, продюсер і режисер. * Брітані Венгер — американська науковиця.

179fa630ef4402cc93694542fbd48f9fe444c0a1

Конус Сніппакер Крік Конус Сніппакер-Крік — шлаковий конус групи конусів річки Іскут-Унук на північному заході Британської Колумбії (Канада). Конус розташований біля західного схилу гори Сіндер. Останнього разу вулкан виверження вулкану відбувалося в епоху голоцену. Список літератури

3ea179e43ec96319225b0f1018fd8cd8f0bb64e4

Вершина Брумлоу Вершина Брумлоу (Brumlow Top) — гора на плато Баррінгтон-Топс у Мід-Коуст Консіл в Новому Південному Уельсі (Австралія). Вершина Брумлоу є найвищою точкою на півночі Нового Південного Уельсу. Його висота складає 1586 м. Навколишня територія вкрита субальпійськими лісами Сноу-Гам і високогірними болотами та входить до національного парку Баррінгтон-Топс. Примітки

09cc0f5d117422f502c147efe7fa27ec832afcdd

Річка Любка «Річка Любка» - загальнозоологічний заказник місцевого значення, розташований у Святошинському районі м. Києва. Заповіданий у жовтні 2002 року (рішення Київради від 24.10.02 р. №96/256). Загальна площа – 163 га. Опис Річка Любка є правою притокою ріки Ірпінь. Річка Любка свій початок бере в районі теперішнього селища Коцюбинське і впадає в Ірпінь за 45 км вище гирла. Довжина річки – 5 км, ширина русла – 2 м. У посушливі сезони річка пересихає. Заплава річки заболочена. Бездорожна, малолюдна зона заплави річки Любка обумовила збереження місцевого тваринного світу, який є типовим для південного Полісся. Наявність старих лісів надає особливої цінності обраній під заказник ділянці. Це обумовило збереження тут цілого комплексу безхребетних тварин, зокрема живородячої ящірки, ламкої веретільниці, гадюки звичайної, жаба трав’яної, ропухи сірої. Орнітофауна представлена щевриком лісовим, різними видами синиць, строкатою та малою мухоловками, дроздом-омелюхом, лісовим жайворонком, корольком, синьошийкою, жовною, середнім дятлом, білоспинним дятлом, зеленим дятлом. Найбільш цікавим надбанням заплави річки Любка слід вважати наявність декількох сімей бобрів. Галерея Примітки

161658306e111c7d92b9e2033b3063dd9b1da62c

Сивий Сивий — українське прізвище. * Сивий Микола Юрійович * Сивий Мирослав Якович * Сивий Олександр Анатолійович Див. також * Сиве волосся

119c6884326b1b4df4067985a611de33f081300a

Meiconodon Meiconodon — це вимерлий рід триконодонтів, який існував у Китаї на початку крейдяного періоду (аптський/альбський вік). Його описали Нао Кусухасі, Яомінг Ху, Юаньцін Ван, Сатоші Хірасава та Хіросіге Мацуока в 2009 році, а типовим видом є Meiconodon lii. Примітки

094b1eb289419b218868f3a7e47732324b26df3b

Zhangheotheriidae Zhangheotheriidae — це, можливо, парафілетична родина «симетродонтових» ссавців, яка наразі відома з ранньокрейдових відкладень у Китаї та Росії. Відомо п'ять родів: Anebodon, Kiyatherium, Maotherium, Origolestes, Zhangheotherium. Примітки

00600105d819b854c90ab3a918197e5e9843cc7b

Yaverlestes Yaverlestes gassoni — вимерлий ссавець, який відноситься до раннього крейдяного періоду, 130 мільйонів років тому. Це частина Вессексської формації з острова Вайт, Англія. Голотип BMNH M 54386 — це часткова щелепа, знайдена поблизу Яверленду. Назва роду, Yaverlestes, походить від Yaverland, місця його відкриття, і lestes, що грецьке означає злодій. Специфічний епітет «гассоні» — на честь Браяна Гассона, його першовідкривача. Примітки

2e7977119902ddc4362bc962a2e9b508273aa7b0

Abelodon Abelodon — вимерлий рід перамуридових ссавців із клади Zatheria, який жив у барремський період. Відомий за одним зубом, знайденим у формації Кум у Камеруні. Палеоекологія Абелодон жив поряд з різними архозаврами у формації Кум, такими як орнітоподним Ouranosaurus, тероподом Spinosaurus, і крокодилом Araripesuchus. Примітки

02c00f8de7b007c62374d08e07e1f1956edb6c50

Простріл албанський Простріл албанський (Pulsatílla albána) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду Простріл (Pulsatilla) родини Жовтцевих (Ranunculaceae). Ряд дослідників включають цей рід до складу роду Анемона (Anemone). Ботанічний опис Рослина 5—18 см заввишки, у стані плодоношення до 30 см заввишки. Кореневе листя з пластинкою 2,5—6 см завдовжки, в обрисі довгасті, двічі перисто-розсічені, з двічі перисто-роздільні сегменти, з 3—4 парами сегментів першого порядку і з сегментами другого порядку глибоко перисто-роздільні на невеликі ланцетоподібні або більшої частиною лінійні, переважно тупуваті, цілокраї або злегка надрізано-зубчасті часточки, особливо в молодому стані і притому головним чином знизу мохнато-волосисті, з'являються майже одночасно з квітками. Пелюстки покривала 1,5—3 см завдовжки, з лінійними, гоструватими, цільними або злегка надрізаними частками. Квітки дзвонові, з звуженою основою, нахилені або здебільшого пониклі; листочки оцвітини 18—25 мм довжиною, довгасто-еліптичні, з відігнутими назовні кінчиками, жовті, зовні густо притиснуто-шовковисто-волосисті. Тичинки коротші за листочки оцвітини на —¼ довжини останніх. Цвіте у травні — липні. Плодики з короткими, товстими остями 2—2,5 см завдовжки, догори прилегло волосистими, на верхівці голими. Вигляд описаний з гори Шах—Даг. Розповсюдження Територія колишнього СРСР : Азербайджан, Дагестан, Передкавказзя ; Азія : Іран (північний захід). Росте на лугах і скелях (головним чином вапняки, але також первозданні породи) в альпійській зоні, рідше в субальпійській та лісовій зонах. Примітки Література * Юзепчук С. В. Род 528. Простріл — Pulsatilla // Флора СССР: в 30 т. / гл. ред. В. Л. Комаров. — М. ; Л. : Видавництво АН СССР, 1937. — Т. 7 / ред. тома Б. К. Шишкін. — С. 304—305. — 792, XXVI с. — 5200 экз.

5fd5d74e9825cc365f8dbb2f655b479646c1d47c

Brancatherulum Brancatherulum — вимерлий рід ссавців пізньої юрського періоду із формації Тендагуру регіону Лінді в Танзанії. Його основу становить один беззубий зуб довжиною 21 мм. Він вважається або стебловим затеріаном, або дріолестіданом. Примітки

16feba9c18592a8b03dab16ada701d6fee9f9b06

Петрівка (Білокуракинська селищна громада) #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Петрівка (Лозно-Олександрівська селищна громада)

3cc00fa83d0ca2ef4b61dd7d16fcdc4af9a71b49

Буфан (значення) * Ма Буфан — був відомим мусульманином полководцем у Китаї в епоху Китайської республіки, керуючи провінцією Цинхай. * Буфан (補方, також буцзи кит. трад. 補 子, спр. 补 子, піньїнь: bŭzi, акад. буцзи) — знак розрізнення вищих і старших військових і цивільних чинів (мандаринів).

0dfd4abe6cc6bf6e49dbdcb9585fe5e627147924

Окрема гвардійська повітрянодесантна армія (СРСР) #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Повітрянодесантна армія#Окрема гвардійська Повітрянодесантна армія СРСР

37a52e59f299a07b59fe64772d93f9abf1de9d16

38-й гвардійський стрілецький корпус (СРСР) #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ 38-й гвардійський повітрянодесантний корпус (СРСР)

258a6bf73a0f10952e73d0654e2d51b5b7211456

Плетисті троянди Rosa 'American Pillar' .Репродукція картини American Pillar Rose, Hever Castle. Художник Ernest Arthur Rowe (1863-1922) Плетисті троянди - деякі види шипшин і сорти садових троянд, що мають відносно довгі пагони, що впливає на особливості їх використання в озелененні . Класифікація Плетисті троянди за сучасною класифікацією відносяться до наступних класів: Hybrid Multiflora, Hybrid Wichurana, Ayrshire, Boursalt, Large-Flowered Climber, деякі сорти Hybrid Musk, Lambertiana і Hybrid Kordesii. Також плетистими є так звані «клаймери» або «клаймбінги» (англ. Climbing) - сорти отримані в результаті ниркових мутацій (англ. Sport) троянд інших класів (Hybrid Tea і Climbing Grandiflora, Floribunda Floribunda, Tea & Climbing Tea, Moss & Climbing Moss, Hybrid China & Climbing Hybrid China, Bourbon & Climbing Bourbon. Оскільки «плетистість» — це тільки особливість зростання пагонів, офіційної класифікації трояндових троянд немає. Деякі автори умовно їх ділять на дрібноквіткові (сорти класів Hybrid Multiflora, Hybrid Wichurana) та великоквіткові (сорти Large-Flowered Climber та клаймери інших класів). За характером зростання їх прийнято ділити на три групи: кучеряві - висотою від 5 до 15 м, плетисті - від 3 до 5 м і напівплетисті - від 1,5 до 3 м. Використання Плетисті троянди займають одне з провідних місць при вертикальному озелененні, добре поєднуються з малими архітектурними формами, незамінні при створенні декоративних колон, пірамід, арок, шпалер, зеленого оформлення стін будівель, балконів, альтанок. Вирощують ці троянди у районах із відносно м'яким, теплим кліматом, де їх не потрібно вкривати на зиму. У середній смузі Росії практично всі сорти троянд плетистих вимагають зняття з опор і укриття на зиму . У Криму одним із найпопулярніших сортів плетистих троянд є 'Червоний Маяк' . Троянди, що в’ються можна садити як восени, так і навесні. Деякі садівники надають перевагу осінній посадці, оскільки вважається, що саджанці в цей період направляють свої сили саме на зміцнення і розвиток кореневої системи. Втім, завжди є небезпека не вгадати з часом приходу перших заморозків. Адже дуже важливо, щоб рослина змогла підготуватися до зими. Ті садівники, які хочуть дати трояндовому кущу можливість без поспіху звикнути до нових умов життя, садять його в кінці квітня або в травні. У цей період повернення холодів уже не страшне, ґрунт прогрівся і потрібний температурний режим (+10°С) установився. Весняні посадки повною мірою виправдані тим, що рослина зможе проявити свої якості, дати пагони, зацвісти і підготуватися до зими. Підготовку плетистих троянд до зими рекомендується розпочинати вже у серпні. Для цього вносять фосфорні та калійні добрива, які значно підвищують зимостійкість троянд. На початку осені на плетистих і високорослих трояндах роблять прищипку, це прискорює визрівання, одревення молодих пагонів. Після пригинання (до настання негативних температур) роблять укриття кущів повітряно-сухим способом. Примітки Література * Бумбеєва Л. І. Плетисті троянди. - М.: Видавничий Дім МСП, 2008. - С. 59. - 64 с. - . Посилання * * * *

09ffa943bf0ff2479865fc216d65a9f0adbb4521

Blood Moon (мініальбом) Blood Moon () — шостий мініальбом південнокорейського бой-бенду Oneus. Він був випущений RBW і розповсюджений Kakao Entertainment 9 листопада 2021 року. Мініальбом містить сім треків, включаючи головний сингл «Luna». Фізична копія мініальбому вийшла у трьох версіях - «Theater», «Blood», «Gray». Передумови і випуск Перед випуском мініальбому Oneus провели онлайн і офлайн концерт «Oneus Theatre: Blood Moon» у Сеулі з 6 по 7 листопада. 9 листопада гурт випустив свій шостий мініальбом Blood Moon з головним синглом «Luna». Критичний прийом Billboard описав «Luna» як «святкування класичних і сучасних звуків» шляхом «змішування традиційних інструментів із мрійливими синтезаторами», а NME так само описав «Luna» як «своєрідне повернення додому», балансуючи між старим і нове з «струнами каяґим, що дзижчать над треп-бітами, торкаючись синтвейву 80-х». 17 листопада гурт здобув свою першу перемогу в музичному шоу у своїй кар’єрі з піснею «Luna» на шоу Show Champion телеканалу MBC M. Рейтинги на кінець року Критик / журнал Список Трек Ранг Прим. Billboard 25 Best K-Pop Songs of 2021: Critics’ Picks «Luna» 4 NME 25 Best K-pop songs of 2021 «Luna» 25 Genius The Genius Community's 50 Best Songs of 2021 «Luna» 17 Трек-лист Чарти Альбом ====Тижневі чарти+ Позиції у чартах Blood Moon Чарт (2021) Найвища позиціяposition South Korean Albums (Gaon) 2 Місячні чарти+ Позиції у чартах Blood Moon Чарт (2021) Найвища позиція South Korean Albums (Gaon) 8 Результати на кінець року+ Позиції у чартах Blood Moon Чарт (2021) Найвища позиція South Korean Albums (Gaon) 64 Пісні Тижневі чарти +Позиції у чартах синглу «Luna» Чарт (2021) Найвища позиція Прим. Південна Корея (Gaon) 119 Історія релізу +Історія релізу різних форматів Blood Moon Регіон Дата Формат Лейбл Південна Корея 9 листопада 2021 Інші регіони Сертифікація та продажі Регіон Сертифікація Сертифіковано/Продажі Альбом Японія — 1,223 Південна Корея (KMCA) — 177,877 Примітки Посилання ==

0d52ac545915d62d266d9389f85ec8f83359fd5f

Alef (мова програмування) Alef — мова системного програмування з підтримкою паралелізації. Стиль Alef називається Communicating Sequential Processes (комунікуючі послідовні процеси). Опис Alef був розроблений Філом Вінтерботтомом у Bell Labs як частина операційної системи Plan 9 і входив до її першого (1992) та другого (1995) видання. Крім того, існує реалізація Alef для операційної системи IRIX (Silicon Graphics, Inc.). Мова надає обробку помилок, управління процесами та синхронізацію примітивів; автоматичного складання сміття немає. Існує дві основні моделі синхронізації процесів: через загальні змінні або через передачу повідомлень. Крім того, Alef підтримує об'єктно-орієнтоване програмування через статичне успадкування та приховування інформації. Синтаксис мови дуже схожий на C (стандарт ANSI C), але програми на Alef відрізняються структурою та способом виконання. Так, Alef використовує препроцесор C, але моделі стека мов несумісні, тому об'єктні модулі мов неможливо використовувати один одного. Програма на Alef складається з одного або кількох процесів, кожен із яких у свою чергу містить одне або кілька завдань. Процеси — це заплановані потоки виконання програми, які можуть виконуватися паралельно. Завдання виконуються спільно — лише одне завдання кожного процесу виконується у кожний момент, інші блокуються. Перше завдання програми створюється автоматично при її запуску і починається функції main(); додаткові процеси та завдання створюються програмно та починаються у функціях, заданих при їх створенні. Усі існуючі реалізації мови використовують модель із загальною пам'яттю, хоча мова цього не вимагає. Для зупинення програми всі її процеси мають завершитись у явному вигляді. Потоки обмінюються інформацією через канали — типізовані засоби передачі, схожі на pipe. Оператор <-=передає результат виразу-правого операнда в канал-лівий операнд; оператор <-отримує повідомлення із каналу. Мова Alef підтримує чотири різновиди складних типів: union (аналогічно unionC), aggr (схоже на комбінацію struct і typedefC), adt (абстрактний тип даних) і tuple (кортеж — тип, елементи якого безіменні; зазвичай використовується об'єднання кількох елементів передачі їх через канал чи в/з функції). Alef надає два основних механізми обробки помилок. Команда check перевіряє задане затвердження та припиняє роботу програми, якщо воно неправильне. Команда raise збуджує виняток, а rescue перехоплює його і обробляє. Примітки Джерела * *

87df3a719934c999930da98e7e498d2b07e2f948

Веве (гора) Гора Веве — згаслий вулкан на острові Коломбангара на Соломонових островах. Висота гори складає 1768 м і є найвищою точкою острову. * Список Ультрас Океанії * Список островів за найвищою точкою Зовнішні посилання * «Гора Веве, Соломонові острови» на Peakbagger * "Mount Veve" на Mountain-forecast.com

0e63acfdf3b622206eb8b9a73fb82ad3d8d98ef7

Ша-У-Као Ша-У-Као (Ша-Ю-Као) — французька танцівниця, клоунесса і акробатка, що працювала в кабарі Мулен Руж наприкінці XIX століття. Біографія До вступу на роботу в Мулен Руж Ша-У-Као виступала як клоун у «Новому цирку» і танцювала в кабаре Оллера. Свій звучний псевдонім вона отримала в результаті злиття фрагментів слів «chahut» (назва непристойного танцю, популярного в середині XIX століття і що нагадував канкан) і «chaos» (з фр. - «Шум») та їх спотворенні на японський манер. Ша-У-Као була єдиною танцівницею в Мулен Ружі, про яку приємно відгукувався Валентин Безкістний. Ша-У-Као та Тулуз-Лотрек Познайомившись із французьким художником- постімпресіоністом Анрі де Тулуз-Лотреком, Ша-У-Као незабаром стала однією з його улюблених моделей. Художника захоплювала ця жінка, що наважилася вибрати класичну чоловічу професію клоуна і не боялася відкрито заявляти, що вона лесбійка . Вперше Тулуз-Лотрек зобразив Ша-У-Као в момент, коли клоунеса, обнявшись із подругою, танцювала вальс: на цьому полотні вона постає перед глядачем у звичайному одязі, без гриму. У наступні кілька місяців він виконав ще ряд етюдів з неї, зобразивши Ша-У-Као в цирковому костюмі — у шароварах до колін, у ліфі з пишними воланами та великому білому гострокінцевому ковпаку, прикрашеному жовтими стрічками. Серія кольорових літографій Тулуз-Лотрека «Вони», присвяченої головним чином повіям, також відкривається зображенням Ша-У-Као . Галерея Примітки Література *

0023d4d63a56887eb4d513d75e5d7d02ff5d7672

Патрік Герінг Патрік Герінг (, 12 лютого 1990, Цюрих) — швейцарський хокеїст, захисник клубу НЛ «ЦСК Лайонс». Гравець збірної команди Швейцарії. Ігрова кар'єра Хокейну кар'єру розпочав на батьківщині 2006 року виступами за команду «ГСК Лайонс». Наразі єдиною професійною командою у кар'єрі гравця лишається клуб НЛ «ЦСК Лайонс». Був гравцем юніорської та молодіжної збірної Швейцарії, у складі яких брав участь у 30 іграх. Гравець національної збірної Швейцарії. Нагороди та досягнення * Переможець Хокейної Ліги чемпіонів в складі «ЦСК Лайонс» — 2009. * Володар Кубка Вікторії в складі «ЦСК Лайонс» — 2009. * Чемпіон Швейцарії в складі «ЦСК Лайонс» — 2012, 2014, 2018. Статистика Клубні виступи Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф 2006–07 «ГСК Лайонс» НЛБ 4 1 0 1 4 — — — — — 2007–08 «ГСК Лайонс» НЛБ 35 2 13 15 8 3 1 0 1 0 2008–09 «ЦСК Лайонс» НЛА 47 0 5 5 10 4 0 0 0 2 2009–10 «ЦСК Лайонс» НЛА 43 0 6 6 8 7 0 0 0 2 2010–11 «ЦСК Лайонс» НЛА 50 2 6 8 10 5 0 0 0 2 2011–12 «ЦСК Лайонс» НЛА 47 3 15 18 20 15 0 0 0 8 2012–13 «ЦСК Лайонс» НЛА 50 6 19 25 26 12 0 6 6 2 2013–14 «ЦСК Лайонс» НЛА 49 2 10 12 6 16 0 4 4 27 2014–15 «ЦСК Лайонс» НЛА 25 3 5 8 15 18 2 7 9 6 2015–16 «ЦСК Лайонс» НЛА 50 3 8 11 20 4 0 1 1 2 2016–17 «ЦСК Лайонс» НЛА 50 7 17 24 18 6 1 4 5 4 2017–18 «ЦСК Лайонс» НЛА 44 7 26 33 4 18 3 6 9 6 2018–19 «ЦСК Лайонс» НЛА 37 2 7 9 4 — — — — — 2019–20 «ЦСК Лайонс» НЛА 50 1 18 19 16 — — — — — 2020–21 «ЦСК Лайонс» НЛА 52 8 19 27 18 9 0 0 0 25 2021–22 «ЦСК Лайонс» НЛА 51 9 12 21 6 18 0 3 3 2 Усього в НЛА 645 53 173 226 166 132 6 31 37 88 Збірна Рік Команда Турнір Місце 2007 Швейцарія ЮЧС18 6-е 6 0 0 0 4 2008 Швейцарія ЮЧС18 8-е 6 3 2 5 8 2008 Швейцарія МЧС 9-е 6 0 0 0 0 2009 Швейцарія МЧС-D1 11-е 5 0 0 0 2 2010 Швейцарія МЧС 4-е 7 0 5 5 2 2010 Швейцарія ЧС 5-е 1 0 0 0 0 2015 Швейцарія ЧС 8-е 8 0 0 0 2 2016 Швейцарія ЧС 11-е 7 0 1 1 4 2018 Швейцарія ОІ 10-е 4 0 2 2 0 Молодіжна збірна 30 3 7 10 16 Національна збірна 20 0 3 3 6 Примітки Посилання *

0ec363c4a207aa16a8c956850bc6875db05c7038

Клименко Олександр Васильович (детектив НАБУ) #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Клименко Олександр Васильович (керівник САП)

05d0caa0db9225a4edff6de8d3fdd192bb069968

Polydolopimorphia Polydolopimorphia — це вимерлий ряд метатерій, більш близький до сучасних сумчастих, ніж до інших вимерлих ссавців. Відомі з палеоцену-пліоцену Південної Америки та еоцену Антарктиди, вони були різноманітною групою протягом палеогену, заповнюючи багато ніш, перш ніж зменшитися та вимерти наприкінці неогену. Він поділяється на два підряди, Bonapartheriiformes і Polydolopiformes. Морфологія зубів припускає, що полідолопіморфії можуть належати до групи сумчастих, що гніздяться в Австралідельфії. Група містила всеїдні, фруктоїдні та рослиноїдні форми. Примітки

56610e39d2dd18fd00faad5be97bfa081de5e76f

Antarctodolops Antarctodolops — вимерлий рід полідолопіморфових метатерій. Мешкав на острові Сеймур в Антарктиді в еоцені. Було знайдено два види Antarctodolops dailyi і Antarctodolops mesetaense. Ці види були різних розмірів, причому A. mesetaense був більшим. Примітки

ab26b8dc02e93044c032c49ff3dd2d8344682ce2

Кучино (Чусовський міський округ) Кучино — село в Пермському краї Росії. Входить до Чусовського міського округу.

3cf3270e95a235c6c36117d3474ee37bf122e7c2

Синхронне плавання на літніх Олімпійських іграх 1984 Змагання з синхронного плавання на літніх Олімпійських іграх 1984 тривали з 6 до 12 серпня на . Це була перша поява цього виду спорту в програмі Олімпійських ігор. 50 спортсменок змагалися за 2 комплекти нагород: у змаганнях дуетів і груп. Колишня професійна плавчиня і кіноакторка студії MGM Естер Вільямс працювала коментаторкою. Медальний залік Соло Дуети Кенді КостіТрейсі Руїз Шерон ГембрукКеллі Крічка Саеко КімураМотойосі Мівако Таблиця медалей Примітки *

1b49e2b13587a25f56f0ce223924736980c46722

Анджей Виджга Анджей Виджга (* д/н — 144) — державний діяч, урядник Польського королівства. Життєпис Походив з польського шляхетського роду Виджг з Краківського воєводства. Ймовірно його батько або дід перебралися до Бельзької землі у 1380-х роках. Сам Анджей Виджга перебував на службі в Земовита IV, князя Плоцького і Белзького. Згідно О.Однороженко на його печатці також був присутній герб Гоздава. Можливо його мати або дружина належала до роду, що використовував цей герб. 1407 року призначено белзьким старостою (перебував на посаді до 1420 року). 1409 року отримав уряд полоцького хоружого (до 1438 року). З 1426 року передував одночасно на службі братів Тройдена II і Казимир II П'ястів. 1436 року призначено каштеляном Візни (до 1440 року). 1441 року стає полоцьким воєводою. Помер на посаді у 1444 році. Джерела * Однороженко О. А. Родова геральдика Руського королівства та Руських земель Корони Польської XIV—XVI ст.- Харків, 2009. — С. 176

0024f88a949a644264966ab813c6fe0bed5e9913

Княжевич Микола Антонович Микола Княжевич (31 січня 1871 — 4 березня 1950, Сент-Женев'єв-де-Буа) — генерал-майор Свити, останній таврійський губернатор. Онук Дмитра Княжевича. Біографія Православний. Зі спадкових дворян Таврійської губернії. Син таємного радника Антоніна Княжевича. Молодший брат Володимир — повітовий феодосійський предводитель дворянства. У 1891 році закінчив Олександрівський ліцей із золотою медаллю. Наступного року склав офіцерський іспит при 1-му військовому Павлівському училищі та був визначений корнетом у Лейб-гвардії Гусарський Його Величності полк. Чини: поручник (1896), штабс-ротмістр (1898), ротмістр (1902), флігель-ад'ютант (1904), полковник (1904), генерал-майор із зарахуванням до Світу (за відзначення, 1912). Протягом трьох із половиною років командував ескадроном лейб-гвардії Гусарського полку. У 1908—1912 роках командував Кримським кінним полком. З 9 жовтня 1912 року командував 2-ю бригадою 8-ї кавалерійської дивізії, з якою вступив у Першу світову війну . Був нагороджений Георгіївською зброєю 14 листопада 1914 призначений Таврійським губернатором, а 11 січня 1917 — Одеським градоначальником. Після Жовтневого перевороту на еміграції в Югославії. На початку 1920-х років жив із сім'єю в Угорщині. Потім переїхав до Франції, очолював об'єднання Кримського кінного полку. Останні роки життя провів у Російському домі в Сент-Женев'єв-де-Буа . Помер у 1950 році. Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа. Був одружений на Катерині Борисівні Обухової (1891—1954). Нагороди Костюмованому балу 1903 року у групі офіцерів лейб-гвардії Гусарського Його Величності полку * Орден Святого Станіслава 3 ст. (1901) * Орден Святої Анни 3 ст. (1904) * Орден Святого Володимира 4 ст. (1906) * Орден Святого Володимира 3 ст. (1909) з мечами (1914) * Орден Святої Анни 1 ст. з мечами (1915) * Орден Святого Станіслава 1 ст. з мечами (1915) * Орден Святого Володимира 2 ст. з мечами (1915) * Георгіївська зброя (ВП 09.03.1915) Пам'ять * У 1916—1952 роках на честь Миколи Княжевича називалася станція Яскрава Кримської залізниці. * Його ім'я носив бульвар у Євпаторії, нині вулиця Фрунзе. Джерела * Памятная книжка лицеистов. — СПб.: Типография МВД, 1911. — С. 127. * Российское зарубежье во Франции. 1919—2000. Архивная копия от 22 февраля 2014 на Wayback Machine / под общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — : Наука; Дом-музей Марины Цветаевой, 2008. * * Биография на сайте «Русская императорская армия» Архивная копия от 10 декабря 2011 на Wayback Machine

19dce185a4beac2bdc6b98dc86f948dce9aff242

Куріпка-шпороніг Куріпка-шпороніг (Galloperdix) — рід куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Представники цього роду мешкають на Індійському субконтиненті. Їх найближчими родичами є віялохвости з роду Polyplectron і червоноголові куріпки з монотипового роду Haematortyx. Види Виділяють три види: * Куріпка-шпороніг індійська (Galloperdix spadicea) * Куріпка-шпороніг сіроголова (Galloperdix lunulata) * Куріпка-шпороніг цейлонська (Galloperdix bicalcarata) Етимологія Наукова назва роду Galloperdix походить від сполучення наукових назв родів Курка (Gallus ) і Куріпка (Perdix ). Примітки

2cffaf12dc6e2d3175fcc5a8cfd589ccee254698

Автошлях B15 (Німеччина) Федеральний автошлях 15 (B15, )  — це федеральна дорога у Німеччині. Вона повністю розташована у Баварії, проходить майже ідеально в напрямку північ-південь і веде від A9 на захід від Гофа в долину Інн. Маршрут Історія Примітки

86b44c5a6de4d5c5eec9ab413a44c41580e958a0

Oklatheridium Oklatheridium — вимерлий рід дельтатероїдів. Представляє крейду США (колекції Монтани, Оклахоми, Техасу, Вайомінгу). Примітки

ab3c29332e4f099e8ff13525e68ae74c34958778

Macaca anderssoni Macaca anderssoni — доісторичний вид макак із плейстоцену Китаю. Він важив від 7,5 до 10,5 кілограмів. Примітки

492704fc4b7128c6d31986659617de85fa58f9a7

Macaca libyca Macaca libyca — доісторичний макак пізнього міоцену з Ваді-Натрун, Єгипет. Примітки

c999cbdccf34c408339132c2894356f0f9152fcd

Задача знаходження найближчого вектора #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Задачі_теорії_ґраток#Задача_знаходження_найближчого_вектору_(ЗНВ)

0ad7bc1cb4b23efc18a936e05bb2b9f9c2c533d5

Arcantiodelphys Arcantiodelphys — вимерлий рід базальних Metatheria, який існував у Франції в сеноманський період. Його вперше назвали Ромен Вулло, Еммануель Гербрант, Крістіан де Муізон і Дідьє Неродо в 2009 році, а типовим видом є Arcantiodelphys marchandi. Філогенез Кладограма за Vullo et al. (2009): Примітки

27ed8031559258fac94ad85dad6f57af0cbf3a08

Asiatheriidae Asiatheriidae — родина крейдяних метатерієвих підряду азіадельфієвих. Asiadelphia не мали помітного дистолатерального відростка на човноподібній кістці та мали більш тонку малогомілкову кістку. Жувальна ямка у цієї групи глибша, ніж у справжніх сумчастих. Примітки Джерела * Zofia Kielan-Jaworowska, Richard L. Cifelli, and Zhe-Xi Luo, Mammals from the Age of Dinosaurs: Origins, Evolution, and Structure (New York: Columbia University Press, 2004), 15, 451–452.

a36078ebc1b2e89c5ba5b88dc2845ec24f2484b5

Mimoperadectes Mimoperadectes — вимерлий рід дидельфіморфних сумчастих з еоцену Північної Америки. Художня реконструкція Примітки

28331d2518a5fcc3092a368571917d99190db8cd

Alphadontidae Alphadontidae — родина ссавців, що належить до клади Metatheria, групи ссавців, до якої входять сучасні сумчасті. Примітки

4ff80ee8c6254d8fa136ae03fdadd86946d053a2

Вулкан Заварицького Вулкан Заварицького — активний вулкан на острові Сімушир Великої Курильської гряди. Має у своєму складі 3 кальдери діаметром 10, 8, та 3 км відповідно. Наймолодша кальдера була сформована в епоху голоцену; всередині її знаходиться озеро вулканічного походження Бірюзове глибиною близько 70 м. У XX столітті вулкан Заварицького вивергався двічі. Перше виверження, як було встановлено по лавовим опадам, відбулося між 1916 та 1931 роками. Внаслідок цього у північній частині вулканічного озера утворився маленький острів. Друге виверження відбулося 1957 року, воно значно скоротило розміри озера. Завдяки цьому виверженню стало відомо, що фосфорити можуть утворюватися не тільки внаслідок хімічних процесів у морі, а й унаслідок вулканічної діяльності земної кори . На початок ХХІ сторіччя фіксується фумарольна та термальна активність. Названий на ім'я геолога та петрографа А. М. Заварицького . Примітки Посилання * Активні вулкани Курильських островів. Короткий опис * Zavaritzki Caldera (англ.) . Global Volcanism Program . Smithsonian Institution . * Дані склад родоначальних розплавів з автореферату дисертації П. Ю. Плечова «Множинність джерел острівних магм і динаміка їх взаємодії»

0c44bfab1845c4a777f83f81a26491a2bef9d83d

Убивство українських військовополонених в Оленівці #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Масове вбивство полонених в Оленівці

b93320719a0f394fda3d7c48a57e5422863d3c0c

Фіто (гора) Гора Фіто (Mauga Fito) — друга за висотою гора на острові Уполу в Самоа. Вона розташована у національному парку O Le Pupu-Puʿe в районі Атуа і має висоту 1149 м. Довгий час вважалося, що Фіто є найвищою точкою Уполу , але під час візиту Товариства охорони природи Самоа у 2022 році вона стала другою, лише на 10 метрів поступилася сусідній горі Вайваї . У 1978 році літак Cessna авіакомпанії South Pacific Island Airways впав у гору, загинули усі 11 людей на борту. Примітки