Split (1)

train · ~201k rows (showing the first 88.1k)

url stringlengths 34 127	title stringlengths 3 254	download_url stringlengths 71 74	filepath stringlengths 42 43	content stringlengths 0 2.75M ⌀
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-po-angliyskomu-yaziku-moy-rodnoy-kray-n.html	Внеклассное мероприятие по английскому языку "Мой родной край. Нижнекамск - город моей мечты."	https://doc4web.ru/uploads/files/80/bb77f732c8626afd43dd28730a8c91ca.docx	files/bb77f732c8626afd43dd28730a8c91ca.docx	Муниципальное общеобразовательное учреждение «Нижнекамская общеобразовательная школа №7» города Нижнекамска Республики Татарстан Внеклассное мероприятие по английскому языку «Мой родной край» (Нижнекамск - город моей мечты) Подготовили: Фассахова Роза Габбасовна, учитель английского языка, Нурмухаметова Эльвира Ирековна, учитель английского языка Нижнекамск – город моей мечты Воспитание гражданина и патриота, который знает и любит свою Родину, является очень актуальной задачей сегодня. Большое значение для формирования, расширения и углубления представлений о родном крае, воспитания любви к родному краю имеет применение в учебно-воспитательном процессе местного краеведческого материала. Мы должны знать, что каждый человек – часть своего народа, что у каждого человека есть своя Родина. Национальная культура входит в наше сознание вместе с генами родителей, с культурой других народов. Душа народа едина, но она проявляется по-разному в разных видах искусства: в песне, танцах, сказках, легендах. Чувство Родины начинается с отношения к членам семьи, к самым близким людям. Это корни, которые связывают его с родным домом. Цели: 1.Рассмотрение исторической преемственности поколений; 2.Сохранение и развитие национальной культуры; 3.Воспитание бережного отношения к историческому и культурному наследию родного края. Много есть городов на просторах необъятной, чудной земли. Но лишь ты, Нижнекамск, сердцу дорог, я тебе объясняюсь в любви! Nizhnekamsk is the town of my dream. The young generation should know how to keep and develop the national culture, its values. We understand that every person has his own motherland. Our motherland is Russia. Welcome to Russia. Russia is the largest country in the world. It is also the eighth most populous nation with 143 million people. The Russian federation comprises 83 federal subjects. One of them is Tatarstan. The republic of Tatarstan is a federal subject of Russia located in the Volga Federal District. Its capital is the city of Kazan, which is one of Russia’s largest and most prosperous cities. The unofficial motto of Tatarstan is: Bez buldirabiz! (We can!) Tatarstan is one of the largest socio-economic, scientific and political centers of the Volga Region. It is located at the center of the Russian Federation. The capital of Tatarstan is Kazan. Kazan is one of the oldest and most beautiful cities in the Volga region. The historical places of Kazan The republic has a huge water resource. The Volga system is of great importance to Russia and Tatarstan. The Volga, the Kama are the longest rivers. The cities situated on the banks of the Kama are: Naberezhnye Chelny, Nizhnekamsk, etc. Nizhnekamsk is one of the most beautiful and cleanest towns in Russia. It is considered to be the most comfortable town. It is famous all over the world because it is one of the top centers of oil treatment industry. The largest industrial enterprises are “ Nizhnekamskneftekhim”, “Nizhnekamskshina”. Nizhnekamsk is not large. It is very multinational. There are many interesting festivals and holidays. The most popular Tatar national holiday is Sabantuy. Every year thousands of people gather to celebrate this holiday. They take part in different games, sing songs, dance and relax. Sabantuy is a symbol of Tatarstan There are many interesting places to visit in Nizhnekamsk. They are: museums, theatres, cinemas, beautiful parks and amusement centers. Lemaev Square Our town museum The most popular place is the Red Key with its legend. All people love this place and come here to celebrate wedding days or relax among the trees with view to the river Kama. The legend about this place. The most wonderful sight is the Red Key or Holy Spring. It is situated not far from town to the south of the Kama river. One legend says that the Muslim Imam Dauhit came there to ask the lord for a place to build a town. Also it is believed that there was a stone with Arabian inscription. It was in the 17th century. Another legend is connected with Merchants Staheevs. They bought the property Holy Spring in 1882. The icon of Prelate Nikolay Chudotvorets is told to be found here. The Staheevs began to build the summer residence on high bank of the river Kama. The houses were surrounded with gardens, greenhouses, fountains. A.R.Metshin is the Mayor of Nizhnekamsk. He is very popular among the people. We respect him. He tries to decide all problems which are connected with our town, its inhabitants, with ecological problems. We are proud of our town. It is young, clean, green and modern. We are happy people because we were born, we live in this wonderful town where live our friends, parents, teachers. We love our town. And we hope our life will be better and happier in Nizhnekamsk! Список использованной литературы: 1. Иванова Л.Ф., Сабирова Д.Р., Гарипова Ж.Н. “Welcome to Tatarstan”.Казань: ТАИ, 2007.-103с. 2. Архипова Л.И., Архипов В.И. “Zakamje is our native land”. Наб.Челны: ИНПО, 2006.-88с. Использованные интернет - ресурсы: 1. Официальный сервер Республики Татарстан- www. tatar.ru 2. Официальный сайт г. Нижнекамск- www. my-nk.ru
https://doc4web.ru/astronomiya-/masa-linii-koordinati-centra-vagi-ploskoi-krivoi-ta-figuri.html	Маса лінії Координати центра ваги плоскої кривої та фігури	https://doc4web.ru/uploads/files/222/60c7c3f3db9e8626ae3c01e2c68a2a9e.docx	files/60c7c3f3db9e8626ae3c01e2c68a2a9e.docx	Пошукова робота на тему: Маса лінії. Координати центра ваги плоскої кривої та фігури Приклади застосування означеного інтеграла до розв’язування простих задач механіки, фізики та інших областей. Деякі застосування в економіці. План Маса плоскої лінії Статичні моменти і центр ваги Обчислення моментів інерції Обчислення роботи Деякі задачі прикладного характеру 1. Застосування інтегрального числення у фізиці, механіці, техніці 1.1. Маса плоскої лінії У класичній механіці матеріальні тіла часто зображують як просторову область , що заповнена без прогалин речовиною. Якщо відома маса тіла і об’єм тієї області , яку вона заповнює, то відношення маси до називається середньою густиною . Часто доводиться мати справу з тілами, в яких густина в околі різних точок різна. Тоді густина буде функцією точки , що належить області , тобто . Якщо розглянути нескінченно малу область , що оточує точку , об’єм якої дорівнює , маса – , то . Звідки . У випадку, коли є функцією лише однієї змінної, наприклад , а (саме цей випадок тут і розглядатиметься), то , (10.13) де . Якщо розглядати матеріальну плоску криву з лінійною густиною розподілу мас то маса елементарного кусочка кривої буде звідки одержимо формулу для обчислення маси кривої (10.14) 1.2. Статичні моменти і центр ваги Визначення. Статичним моментом матеріальної точки маси відносно осі (площини) називається добуток маси точки на її відстань від осі (площини) :. Про статичний момент відносно осі говорять лише тоді, коли система матеріальних точок (неперервна або дискретна) є плоскою, тобто знаходиться в одній і тій самій площині, що й вісь. Якщо ж система матеріальних точок не належить одній площині, то мова може йти лише про статичний момент відносно площини. Для системи матеріальних точок мас статичний момент відносно осі (площини) визначається сумою , де – відстані зі знаком ”+” або “-” залежно від того, де знаходяться точки (для точок, що лежать з одного боку від осі (площини) береться, наприклад, знак “+”, тоді для точок, що лежать з іншого боку, знак “-”). Нехай у прямокутній системі координат задана неперервна плоска система матеріальних точок (лінія ) або плоска фігура . Густина (лінійна для лінії, поверхнева для фігури) є функцією однієї змінної, наприклад , тобто Виділивши на лінії елемент дуги, віддалений від осі на відстань (від осі на відстань ) знайдемо елементарні статичні моменти відносно осей і : Отже, (10.15) Якщо центр ваги має координати , Звідси (10.16) Розглянемо тепер питання про знаходження центра ваги плоскої фігури, густина маси якої Рис.10.11 . Якщо центр ваги фігури (рис. 10.11) знаходиться в точці , а маса фігури , то згідно з формулами (10.16) , для знаходження і потрібно знати статичні моменти і масу фігури. Виділимо на осі елемент і побудуємо смужку, паралельну осі . Її довжина дорівнює Оскільки густина є функцією лише , то по всій довжині смужки густину можна вважати сталою, саму смужку – прямокутником (бо – нескінченно мала величина, а тому центр ваги смужки знаходитиметься в точці з координатами ). Маса смужки . Отже, Знехтувавши нескінченно малою вищого порядку, одержимо Остаточно маємо (10.17) (10.18) Тепер, користуючись формулами (10.16), легко записати координати центра ваги фігури. Можна знайти і статичні моменти деяких тіл, якщо вдасться виразити густину у функції однієї змінної. Із формул (10.15) і (10.16) при , одержимо де – довжина дуги, Помноживши останні дві рівності на , матимемо У правій частині цих формул маємо величину поверхні обертання кривої навколо осі, що її перетинає, а в лівій – добуток довжини дуги на довжину кола, описаного з центром ваги кривої, тобто (твердження відоме як перша теорема Гюльдіна). Ця теорема дозволяє знайти площу поверхні обертання кривої, центр ваги якої відомий, навколо осі, що її не перетинає. Наприклад, коло радіуса , обертаючись навколо осі, що знаходиться в площині кола на відстані від центра кола, утворює поверхню, яка називається тором. Центром ваги кола є його центр. Отже, , а довжина кола, описаного центром ваги . Отже, поверхня тора Розглядаючи формули (10.16) і (10.18), аналогічно одержимо при де - площа фігури, що обертається навколо осі, яка її не перетинає, а - об’єм тіла обертання, тобто остання рівність може бути записана як (друга теорема Гюльдіна). Для прикладу розглянемо паралелограм зі сторонами і кутом між ними. Нехай вісь обертання походить через вершину паралелограма перпендикулярно до сторони . Легко перевірити , що об’єм тіла обертання 1.3. Обчислення моментів інерції 1. Момент інерції плоскої кривої. Момент інерції системи матеріальних точок на площині з масами відносно точки визначається так: де Нехай деяка крива задана рівнянням представляє собою матеріальну лінію з лінійною густиною Розіб’ємо лінію на частин довжини де і на кожній частині дуги візьмемо довільну точку з абсцисою . Ордината цієї точки буде Тоді маси цих частин будуть Наближено момент інерції лінії відносно точки буде обчислюватися за формулою Якщо функція та її похідна неперервні на , то при дана сума має границю і ця границя, що виражає визначений інтеграл, і визначає момент інерції матеріальної лінії відносно початку координат: (10.19) Аналогічно визначаються моменти інерції лінії відносно координатних осей і : (10.20) (10.21) 2. Момент інерції тонкого однорідного стрижня. Розглянемо тонкий однорідний стрижень довжини і обчислимо момент інерції відносно його кінця. Розмістимо стрижень на осі . Тоді момент інерції відносно точки обчислимо за формулою (11.19) Якщо маса стрижня то і (10.22) Можна, наприклад, обчислити момент інерції стрижня відносно його середини 3. Момент інерції кола радіуса відносно центра. Оскільки всі точки кола знаходяться на однаковій віддалі від центра, а його маса то момент інерції кола буде (10.23) 4. Момент інерції круга та циліндра. Розглянемо однорідний круг радіуса і масоюРозіб’ємо його на кілець і розглянемо одне із них, внутрішній радіус якого а зовнішній (рис.10.12). Маса цього кільця з точністю до нескінченно малих вищого порядку відносно буде Момент інерції цієї маси відносно центра дорівнює наближено Рис.10.12 Момент інерції всього круга буде дорівнювати сумі моментів інерції всіх кілець і наближено становитиме Перейшовши до границі при одержимо момент інерції круга відносно центра: Оскільки отримаємо (10.24) Очевидно, що момент інерції круглого циліндра, радіус основи якого і маса , відносно його осі виражається формулою (10.24). 1.4. Обчислення роботи Нехай матеріальна точка рухається вздовж прямої під дією сили причому сила співпадає з напрямком руху. Потрібно знайти роботу, що виконує сила при переміщенні точки У випадку, коли сила постійна за величиною на всьому шляху, то робота, яку виконує ця сила дорівнює добутку сили на переміщення. Припустимо, що сила ( величина її) неперервно змінюється в залежності від положення матеріальної точки, тобто Приклад 1. Резервуар, що має форму півсфери радіуса наповнений водою (рис.10.13). Яку роботу необхідно виконати, щоб викачати з нього воду? Виділимо на деякій висоті елементарний об’єм. Об’єм виділеного елемента - це об’єм циліндра, висота якого а в основі коло радіуса , тобто Для знаходження запишемо рівняння сфери В горизонтальному перетині утворюється коло звідки Тоді Рис.10.13 Висота, на яку необхідно підняти елементарний об’єм рідини, дорівнює Тоді Інтегруючи останню рівність, одержимо Приклад 2. Знайти денний виробіток за робочий день тривалістю 8 годин, якщо продуктивність праці на протязі дня змінюється за емпіричною формулою де час (год), розмірність продуктивності (одиниця продукції/год), розмірність часу (год). Ця формула дійсно відображає реальний процес роботи (рис.10.14): продуктивність спочатку росте, досягаючи максимуму в середині робочого дня при год, а потім падає. Р о з в ‘ я з о к. Вважаючи, що продуктивність змінюється на протязі дня неперервно, денний виробіток можна виразити означеним інтегралом: де множник, що має розмірність одиниці продукції. Рис. 10.14 Якщо би на протязі всього дня робота велася ритмічно і з максимальною продуктивністю то денний виробіток складав би або приблизно на 21% більше. Рисунок 10.14 ілюструє розв’язок задачі: денний виробіток чисельно дорівнює площі криволінійної трапеції, обмеженої зверху кривою друга крива показує ріст випуску продукції з часом (графік первісної відповідає правій осі ординат ). Значення год відповідає точці перегину кривої в першій половині робочого дня інтенсивність виробітку продукції вища, ніж у другій. Штрихпунктирна пряма відповідає випуску продукції з рівномірною продуктивністю
https://doc4web.ru/astronomiya-/finansuvannya-ta-kredituvannya-zed-pidpriemstva.html	Фінансування та кредитування ЗЕД підприємства	https://doc4web.ru/uploads/files/234/84c87b4abd3853534561da9ed3c419ca.docx	files/84c87b4abd3853534561da9ed3c419ca.docx	Тема . Фінансування та кредитування ЗЕД підприємства. План. Міжнародний рух капіталів. Міжнародні кредитні відносини. А) функції міжнародного кредиту; Б) головні принципи мінародного кредиту; В) класифікація міжнародного кредиту; Г) поняття фірмового комерційного кредиту і банківського кредиту; Д) поняття брокрского кредиту. Міжнародні фінансово-кредитні організації. Список рекомендованої літератури: Кузнецова Н.В. Регулювання зовнішньо-економічної діяльності в Україні. – К.: СПЛАЙН,1998. Кредісова А.І. Управління зовнішньо-економічною діяльністю. – К.: 1997. – С.382-388 Мінілексикон: експорт капіталу, міжнародний кредит, фірмовий кредит, банківський кредит. Міжнародний рух капіталів. Вивіз (експорт) капіталу Одноразова міграція капіталу з однієї країни в іншу з метою здобуття зиску Експорт підприємницького капіталу Довгострокові закордонні інвестиції у вигляді створення фірм, дочірних компаній, спільних підприємств Експорт позикового капіталу Пільговий кредит Звичайний закордонний кредит Портфельні інвестиції Міжнародна економічна допомога Надання капіталу в грошовій і товарній формі суб‘єктами ЗЕД на умовах безоплатності (безвідшкодованості) Цілі вивозу капіталу Прагнення контролювати діяльність підприємства, контролювати частину місцевого ринку. Отримання підприємницького капіталу Отримання відсотків за позичковий капітал Прагнення на довгий період забезпечити задоволення економічних, політичних та інших інтересів території тієї чи іншої країни Міжнародні кредитні відносини. Міжнародний кредит Це форма руху позичкового капіталу у сфері МЕВ, пов‘язана з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення терміновості та сплати процентів Об‘єктивна основа Інтернаціоналізація виробництва і капіталу Інтерсифікація МЕЗ Функції міжнародного кредиту: * забезпечує перерозподіл фінансових і матеріальних ресурсів між країнами; * підсилює тимчасово вільні грошові кошти в одних країнах на фінансування капіталовкладень в інших; * прискорює процес реалізації у світовому масштабі розсуваючи тим межі розширеного відтворення. Принципи міжнародного кредиту поверненість терміновість платність гарантованість Класифікація кредитів. № Ознака Форма Означення 1. За цільовим призначеням А) прив‘язані кредити; Б) фінансові * Комерційні *Інвестиційні Це кредити, які мають цільовий характер, закріплений у кредитній угоді Кредити для закупівлі певних товарів або для оплати певних послуг Кредити для будівництва чи створення конкретних об‘єктів 2. За загьними джерелами А) внутрішні кредити; Б) іноземні (зовнішні) В) змішані Кредити, які надаються національними суб‘єктами для здійснення ЗЕД національним же суб‘єктом Кредити, які надаються іноземними кредиторами національними позичальникам для здійснення ЗЕД Кредити, як внутрішнього так і зовнішнього походження 3. За кредиторами А) приватні Б) урядові (державні) В) кредити міжнародних фінансових організацій Г) змішані Кредити, яі надаються приватними фізичними та юридичними особами Кредити, які надаються урядовими установами від імені держави Кредити, які надаються під одну програмурізними кредиторами 4. За формою кредитування А) товарні Б) валютні (грошові) Кредити,які надаються у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежному грошовій чи товарній формі Кредити у національній або гіпоземній валюті 5. За формою забезпеченя А)забезпечений Б) бланковий Кредит, забезпечений нерухомістю, товарами, цінними паперами, цінностями як заставою Міжнародний кредит, який надається під зобов‘язання боржника вчасно його погасити. Основним документом є соло - вексель 6. За терміном дії А)короткострокові Б) довгострокові Кредити терміном до 1 року використовуються в міжнародній торгівлі товарами (надання послуг) Кредити на термін зверх 5-7 років для фінансування інвестицій 7. За призначенням А) комерційні Б) фінансові В) проміжкові пов‘язані із зовнішньою торгівлею та послугами кредити пов‘язані із будівництвом інвестиційних об‘єктів, придбаннім цінних паперів та інше призначені для обслуговування змішаних форм вивозу капіталів, товарів і послуг 8. За валютою А) міжнародні кредити, що надаються у валюті країни – позичальника країни кредитора. Б) міжнародні кредити, що надаються у валюті третьої країни; В) міжнародні кредити, що надаються у “міжнародній обліковій валютнійодиниці, що грунтується на валютному “кошику” (СРД, ЕПЮ) Це позика, що надається фірмою, звичайно експортером однієї країни імпортеру іншої країни у вигляді відстрочки платежу Вексельний кредит Кредит за відкритими рахунками Фірмовий кредит Банківський кредит Експортний кредит Кредит, що нандається банком країни – експортера, банкові країни – імпортера длдя кредитування поставок машин, обладнання та інших інвестиційних товарів Фінансовий кредит Дозволяє закуповувати товари на будь-якому ринку на максимально-вигідних умовах Міжнародні фінансово-кредитні організації. МВФ Міжурядова валютно-кредитна організація діяльність якої направлена сприйняття розвитку МЕВ. Заснована у 1945 році на основі бретон-вудстоцької конференції Функції - вироблення правил регулювання валютних ресурсів і контролю за їх виконанням - надання державним членам кредитів для имірювання платіжних балансів та підтримки національних валют Багатостороннє агенство гарантування інвестицій Міжнародна фінансова корпорація Світовий банк реконструкції та розвитку Міжнародна асоціація розвитку Світовий банк
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-v-klasse-po-teme-puteshestvie-i-transport.html	урок в 6 классе по теме «Путешествие и транспорт»	https://doc4web.ru/uploads/files/91/7fca30cde244c7277ae8fe974f2a0b6f.doc	files/7fca30cde244c7277ae8fe974f2a0b6f.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/cili-ta-diysni-tipi-movi-turbo-paskal.html	Цілі та дійсні типи мови Турбо Паскаль	https://doc4web.ru/uploads/files/233/01a3ddbd68784db438145b2930dc8b95.docx	files/01a3ddbd68784db438145b2930dc8b95.docx	Реферат на тему: Цілі та дійсні типи мови Турбо Паскаль Базовий тип цілих integer утворено цілими, які займають 2 байти в знаковому поданні. Тепер уже зрозуміло, чому їх діапазон від -32768 до 32767. Крім цього типу, в мові Турбо Паскаль є ще кілька типів для подання цілих. Укажемо їх імена, спосіб (знаковий/беззнаковий) та розміри подання в байтах, а також їх діапазони. Тип Byte – беззнакові в 1 байті, 0..255. Тип Shortint – знакові в 1 байті, -128..127. Тип Word – беззнакові в 2 байтах, 0..65535. Тип Longint – знакові в 4 байтах, -2147483648..2147483647. Для всіх цих типів означено всі операції, що й для типу Integer. Числа базового типу Real займають 6 байтів. 1 біт зайнятий знаком числа, 39 – дробовою частиною, 8 – порядком. Нескладно підрахувати, що діапазон додатних чисел – від 2-126 2.9 10-39 до (2-2-39) 2127 1038. Значення типу Single займають 4 байти (дробова частина – 23 біти, порядок – 8). Діапазон додатних значень – від 2-126 до (2-2-23) 2127 1038. Значення типу Double займають 8 байтів (дробова частина – 52 біти, порядок – 11). Відзначимо, що з урахуванням особливостей архітектури сучасних комп'ютерів краще користуватися цим типом, ніж типом real [Григ]. Діапазон додатних значень – від 2-1022 10-315 до (2-2-52) 21023 10315. Значення типу Extended займають 10 байтів (дробова частина – 64 біти, порядок – 15). Діапазон додатних значень – від 2-16382 10-4931 до  2 216383 104932. Відзначимо, що в процесорі комп'ютера числа обробляються саме в поданні типу Extended. При записі в регістри процесора числа з інших типів перетворюються в цей. Отже, цей тип має найбільший серед дійсних типів діапазон та найвищу точність подання дійсних чисел. Значення типу Comp (скорочене compound – складений) займають 8 байтів. Ці значення є дійсними поданнями цілих чисел від -263 до +263-1. До них застосовні операції дійсних, а не цілих типів. І останнє зауваження. Кількість байтів, які займаються значеннями будь-якого типу, можна дізнатися, викликавши функцію SIZEOF. Наприклад, із виклику sizeof(Longint) повертається 4, із виклику sizeof(Word) – 2.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-po-teme-parliamentary-democracy.html	Урок английского языка в 10 классе по теме: Parliamentary Democracy. How Does It Work? УМК “English 10 – 11”авторов В.П. Кузовлева	https://doc4web.ru/uploads/files/21/a4d79476b3df69f716a80ca941925d88.doc	files/a4d79476b3df69f716a80ca941925d88.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-stepeni-sravneniya-prilagate.html	Урок по английскому языку в 4 классе "СТЕПЕНИ СРАВНЕНИЯ ПРИЛАГАТЕЛЬНЫХ"	https://doc4web.ru/uploads/files/25/c681489213f49cf3835157180ef1fcd7.doc	files/c681489213f49cf3835157180ef1fcd7.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/formirovanie-imidzha-predpriyatiya-.html	Формирование имиджа предприятия 3	https://doc4web.ru/uploads/files/237/a55848d2ef8ebe978489c59f6495216c.docx	files/a55848d2ef8ebe978489c59f6495216c.docx	30 Формирование имиджа предприятия Введение В условиях рыночных отношений главным и определяющим фактором экономического благополучия фирмы становится рынок, точнее покупатель ее продукции и услуг. Внешняя среда является очень подвижной, изменчивой. Здесь и изменения в политической и социальной обстановке, и потрясения на мировых рынках, и скачки валютных курсов, колебания ставок по кредитам и многое другое. В конечном счете все разнообразие внешних воздействий находит свое концентрированное выражение в позиции общества в целом и покупателей в частности как членов этого общества, по отношению к фирме. В этих условиях для фирмы жизненно важно не только учитывать внешние условия, но и иметь вполне определенную ориентацию на формирование благоприятного внешнего и внутреннего имиджа, проводить постоянную целенаправленную работу с общественностью и покупателями, возведенную в принцип деятельности фирм. В связи с этим тема работы, касающаяся формирования имиджа предприятия (организации) является весьма актуальной. Целью работы является разработка проекта формирования имиджа предприятия (организации). В качестве объекта исследований в работе выступает производственное предприятие «Шатура». Предмет исследований – имидж компании. Основными задачами работы являются: изучение теоретических аспектов процесса формирования имиджа предприятия; анализ имиджа объекта исследования и разработка методики повышения имиджа предприятия; определение социально-экономической эффективности проекта формирования имиджа. 1. Имидж предприятия (организации) и принципы его формирования в современных условиях 1.1 Понятие имиджа и его роль в деятельности предприятия (организации) Имидж - это образ организации, существующий в сознании людей. Можно даже сказать, что у любой организации существует имидж вне зависимости от того, кто над ним работает и работают ли над ним вообще. В случае отпускания вопроса имиджа на самотек он сложится у потребителей стихийно, и нет никакой гарантии, что он будет адекватным и благоприятным для фирмы. Поэтому реально можно выбирать только между управляемым и неуправляемым имиджем. И формирование благоприятного имиджа для организации - процесс более выгодный и менее трудоемкий, чем исправление спонтанно сформировавшегося неблагоприятного образа. Формирование образа, своеобразного "лица" организации - дело не только специалистов в этой области (маркетологов, рекламистов, специалистов в области паблик рилейшинз). Имидж организации формируется не только направленными на это акциями и мероприятиями. Качество производимых товаров и оказываемых работ или услуг, отношение персонала к своему работодателю, клиентуре и собственной деятельности имеет значение для имиджа не менее важное, чем реклама и презентации. Благоприятный образ-имидж должен быть адекватным, оригинальным, пластичным и иметь точный адрес. Быть адекватным - значит соответствовать реально существующему образу или специфике фирмы. Быть оригинальным - значит отличаться от образов других фирм (товаров), особенно однотипных. Быть пластичным - значит не устаревать, не выходить из моды, изменяясь, казаться неизменным. Иметь точный адрес - значит быть привлекательным для определенной целевой аудитории, т.е. для настоящих и потенциальных заказчиков. Приступая к созданию имиджа, необходимо выяснить, во-первых, род деятельности фирмы в настоящее время и в перспективе; во-вторых, чем товары (услуги) фирмы отличаются от товаров (услуг) конкурентов. Задачами формирования имиджа являются: повышение престижа фирмы, так как разработка фирменного стиля свидетельствует о внимании фирмы не только к вопросам производства; повышение эффективности рекламы и различных мероприятий по продвижению товара; облегчение введения на рынок новых товаров (услуг), так как фирме со сложившимся имиджем вывести товар на рынок легче; повышение конкурентоспособности фирмы, так как в условиях равного товара конкуренция ведется на уровне имиджей фирм. Образ фирмы, который существует в сознании сотрудников - это ее внутренний имидж. Образ фирмы в сознании клиентов, конкурентов, партнеров, то есть людей, не входящих в число сотрудников, - это внешний имидж фирмы. Большинство руководителей в России считает, что для успешной работы компании достаточно ответить на простые вопросы: «Что?», «Как?» и «Для кого?». Многие преуспевающие в настоящее время бизнесмены точно знают ответы на эти три классических маркетинговых вопроса. Вопрос «Зачем?» или «Во имя чего?» кажется лишним. В ответ на этот вопрос часто можно услышать, что это метафизика, и бизнес существует только для того, чтобы приносить прибыль, делать деньги. По мнению американских исследователей Т.Питерса и Р.Уотермена, компании, которые сформулировали для себя лишь финансовые цели, как правило, не достигают финансовых результатов, каких достигают компании с более широким диапазоном ценностных установок. Конкретнее этот более широкий диапазон ценностей можно определить как идеологию компании, ее внутренний и внешний имидж. Имидж - не точное и однозначное отражение достоинств и характеристик предприятия, а спроектированный специалистами образ, в основе которого лежат и реальные, объективные черты и, кроме того, черты, привнесенные для формирования соответствующего образа. Имидж должен быть адекватен реально существующему образу и быть адресован конкретной группе потребителей, при этом оставаясь пластичным и динамичным. Не следует забывать, что при практически идентичных качествах продукции разных производителей, конкурентная борьба ведется не столько между видами продукции, сколько между их имиджами. Продукция и предприятие, не обладающие своим имиджем или имеющие плохой имидж, не может рассчитывать на успех на рынке. Умело разработанный и последовательно внедряемый в сознание потребителей положительный имидж, подкрепленный качеством продукции и уровнем сервиса, позволяет предприятию занять ведущее место на рынке. Значимость позитивного имиджа сегодня резко возрастает в силу разных причин, и, прежде всего, из-за неуклонного повышения влияния коммуникативных потоков на жизнь каждого человека. Эту ситуацию образно выразил Ф. Дейвис: "Ты можешь быть каким угодно умным, честным и профессиональным, но значимым для общества ты станешь только тогда, когда сможешь подать тебя соответствующим образом". Имидж – это набор значений и впечатлений, благодаря которым любой объект становится известным и благодаря которым люди определенным образом описывают его, запоминают его и начинают относиться к нему определенным образом. Представления, на основе которых формируется имидж, всегда субъективные, эмоционально окрашенные и подверженные изменениям и вариациям. 1.2 Формирование имиджа предприятия Образ фирмы, который существует в сознании сотрудников - это ее внутренний имидж. Образ фирмы в сознании клиентов, конкурентов, партнеров, то есть людей, не входящих в число сотрудников, - это внешний имидж фирмы. Формироваться имидж начинает сразу же, как только фирма выходит на рынок. Однако в абсолютном большинстве случаев у руководителей нет ни времени, ни сил, ни денег, чтобы отслеживать возникающий образ и целенаправленно его корректировать в желательном направлении. В этом случае имидж складывается стихийно. Чаще всего стихийный имидж имеет как положительные черты, так и отрицательные, из-за чего об одной и той же фирме мы порой слышим противоположные мнения. Как только руководство фирмы задается вопросами: какие мы? чем отличаемся от конкурентов? какими средствами можем привлечь другие группы потребителей? - можно говорить о начале специального формирования имиджа. Этот процесс включает в себя несколько этапов: сначала необходимо зафиксировать уже сформировавшийся имидж. Для этого используют различные методы диагностики, в том числе опрос, анкетирование, наблюдение, фокус-группы. На следующем этапе выявляют плюсы и минусы сложившегося имиджа. Исходя из задач, положительными чертами имиджа являются те, которые способствуют их решению, а отрицательными - те, которые мешают решать поставленные задачи. Очередной этап работы с имиджем предполагает определение мер нейтрализации отрицательных черт и усиления воздействия положительных. На этом этапе составляется программа работы с имиджем, которая в последствии и реализуется. Образ фирмы появляется в сознании потребителей под воздействием различных контактов с фирмой: как непосредственного общения с сотрудниками, так и знакомства с рекламной продукцией или посещения выставок, презентаций. Очень крупные организации стремятся добиться единообразия во внешнем виде, в поведении и стиле общения сотрудников контактной зоны. Цель, которая преследуется - максимально нивелировать индивидуальные особенности сотрудников и направить внимание потребителя на организацию, с которой он взаимодействует. Рекламные послания несут, как правило, прямое и опосредованное сообщение. Скрытая информация может транслироваться через символику изображений и цвета. Работа с имиджем - это достаточно кропотливая и тонкая работа, затрагивающая многие уровни, процессы и людей в организации, но в условиях конкуренции без этого не обойтись. Поэтому искусственное создание имиджа лучше доверить профессионалам высокой квалификации. Имидж только частично "принадлежит" фирме - в виде визуальной атрибутики фирменного стиля, другая его часть создается средствами паблик рилейшнз и живет в массовом сознании потребителя. Если фирма не позаботится о создании нужного имиджа, потребители могут обойтись собственным воображением и прийти к своему варианту имиджа, который не всегда будет выигрышным для фирмы. На следующем рисунке представлены основные этапы формирования имиджа. Рис.1.1 – Основные этапы формирования имиджа предприятия Ниже приведены основные средства формирования имиджа. Таблица 1.1 Основные средства формирования имиджа предприятия (организации) № Наименование средства Характеристика 1. Визуальные средства Дизайнерские приемы формирования имиджа, включающие создание упаковки, оформление витрин, офисов, выставок, разработку макетов объявлений. Оригинал-макеты могут быть различными, но один элемент (деталь), постоянно присутствующий во всех позициях, делает целую серию макетов узнаваемыми. Важную роль играет также цвет. Вербальные (словесные) средства - специально подобранная стилистика, ориентированная на нужды потребителя 2. Рекламные средства Использование в каждом конкретном случае рекламных средств, способствующих формированию благоприятного отношения 3. Мероприятия паблик рилейшнз (PR-мероприятий) Продуманные, спланированные, постоянные усилия по установлению и укреплению взаимопонимания между предприятием и общественностью. Это выставки, презентации, пресс-конференции, спонсорские мероприятия, работа со СМИ. При проведении PR-мероприятий необходимо, чтобы специфика фирмы соответствовала специфике проводимого мероприятия. Немаловажно отношение целевых групп к проводимым PR-акциям, масштаб аудитории спонсируемой акции 4. Фирменный стиль Фирменный стиль - это совокупность художественно-текстовых и технических составляющих, которые обеспечивают зрительное и смысловое единство продукции и деятельности фирмы, исходящей от нее информации, внутреннего и внешнего оформления. Понятие "фирменный стиль" содержит в себе две составляющие: внешний образ и характер поведения на рынке. Внешний образ - создается единым стилевым оформлением товарного знака, логотипа, деловой документации, фирменного блока, фирменной цветовой гаммы, фирменной вывески, фирменной одежды, рекламных объявлений, буклетов, дизайна офиса и т.п. Характер поведения на рынке определяется взаимоотношениями фирмы и ее представителей с партнерами, заказчиками, поставщиками, банками, конкурентами. Характер поведения на рынке отличается особым стилем при проведении рекламных кампаний и мероприятий по стимулированию сбыта, а также работой с общественностью, наличием корпоративного духа и корпоративной культуры Существуют следующие ключевые моменты любого плана по созданию эффективного, всестороннего имиджа. 1. Закладка фундамента. 2. Внешний имидж – складывается из общественного мнения о кампании, формируется рекламной кампанией, качеством продукции, связями со средствами массовой информации и общественной работой: • качество продукта; • реклама; • общественная деятельность; • связи со средствами массовой информации; • связи с инвесторами; • отношение персонала к работе и его внешний вид. 3. Внутренний имидж - атмосфера внутри компании, позитивное и негативное отношение сотрудников к руководителям и политике компании (преданность сотрудника своей фирме): • финансовое планирование; • кадровая политика компании; • ориентация и тренинги сотрудников; • программа поощрения сотрудников. 4. Неосязаемый имидж - ответная реакция покупателя на осязаемое, на обслуживание и отношение к нему сотрудников компании: • покупательское «Я»; • самоимидж покупателя. Некоторые из элементов плана достаточно очевидны — например, осязаемый имидж компании или товара название, девиз и знак. Однако не менее важны другие факторы, которые часто упускаются из виду. К примеру, разработка философии компании Философия и девиз, который рождается из нее, служат основой построения плана формирования имиджа. Закладка фундамента имиджа - определение ценностей, целей, принципов и философии, на которых будет покоиться все здание плана. Без поддержки прочными балками, закрепленными в надежном фундаменте, план обречен на неудачу. Без фундамента все остальное не имеет смысла. В следующей таблице представлена характеристика основных элементов «фундамента» имиджа. Таблица 1.2 Основные элементы формирования имиджа предприятия (организации) № Основной элемент Характеристика 1. Моральные принципы Принципы – это устоявшиеся в организации правила; это краеугольный камень фундамента, однако именно их наиболее часто упускают из виду. Когда принципы предприятия четко сформулированы, оно чувствует некую завершенность. Меняется жизнь, но принципы остаются теми же. Например: полная честность в отношениях с клиентом; прозрачность финансов для государственных налоговых органов; забота прежде всего о качестве продукции и др. 2. Положение о цели создания компании Положение о цели определяет обязанности. Оно ориентирует предприятие на выполнение обещанных услуг, на выполнение определенной задачи или поручения. Положение о цели - внутренняя движущая сила компании. Например: желание прочно закрепиться на своём сегменте рынка, упрочить связи с постоянными клиентами; стремление к совершенствованию ассортимента и разнообразия предоставляемых услуг; изучать вкусы потребителей и следовать им 3. Личная и деловая философия Руководству необходимо разработать корпоративную философию, исходя из первых двух элементов фундамента - принципов и положения о целях создания компании 4. Стандарты поведения и внешнего вида Письменное изложение принятых в компании стандартов - последний кирпич в фундаменте имиджа. Стандарты определяют действия, отвечающие философии, целям и принципам предприятия. Стандарты - инструменты в руках сотрудников предприятия, которыми они поддерживают имидж компании в глазах общества Пренебрежение этими составляющими означает только одно - неизбежное крушение. Если предприятие действительно заинтересовано построить положительный имидж бизнеса, оно должны осознать свойства строительных материалов, используемых при закладке фундамента, развить их, использовать и хранить им верность, хотя можно со временем их несколько модифицировать. 1.3 Формирование внутреннего имиджа предприятия и его взаимосвязь с мотивацией трудовой деятельности Внешний имидж компании — это то, как ее воспринимает общество, средства массовой информации и инвесторы. А внутренний имидж - отношение к компании ее персонала и руководителей. Внутренний имидж также влияет на восприятие компании обществом. При разработке имидж-программ внутренние, связанные с персоналом компании аспекты делового имиджа часто упускаются из виду. Традиционные программы сосредоточены исключительно на внешних и визуальных аспектах имиджа. Неосязаемые аспекты имиджа - отношение персонала к работе и его эмоциональный настрой - влияют на репутацию компании так же, как и более осязаемые, видимые элементы имиджа. Именно сотрудники фирмы представляют ее перед покупателем, создают важнейшую эмоциональную связь компании с клиентами. Программы по созданию внутреннего имиджа укрепляют моральный настрой сотрудников и их преданность компании. К программам, влияющим на внутренний имидж, относятся: кадровая политика компании; ориентация и тренинги сотрудников; программы их поощрения. Кадровая политика компании включает в себя следующее: уровень заработной платы, полномочия сотрудника в той или иной должности, возможность продвижения по служебной лестнице, премии и внутренние коммуникации. Ориентация и тренинг персонала — ключевое звено создания у сотрудников представления о компании и ее стандартах. Тренинги дают персоналу знания и мотивацию, необходимые для представления компании перед покупателями. Ориентация и тренинги персонала определяют, насколько эффективно сотрудники установят эмоциональные связи сначала с компанией, а потом с покупателями, насколько компетентно и профессионально они будут выполнять свои обязанности. И, наконец, программы поощрения сотрудников. Затраты на этот самый эффективный способ создания высокой мотивации и морального настроя окупают себя с лихвой. Эти программы затрагивают основную эмоциональную потребность человека - стремление к ощущению своей значимости и потребность в одобрении со стороны окружающих. Деловой имидж, прежде всего - это восприятие обществом данной организации. Его можно улучшить путем проведения занятий с сотрудниками, направленных на повышение уровня обслуживания покупателей, на создание высоких стандартов работы персонала. Внутренний имидж, имидж компании в глазах ее сотрудников, - наиболее недооцениваемая часть формулы делового имиджа. В то время как позитивный внешний имидж в глазах общества дает предприятию право быть услышанным, именно внутренний имидж определяет, есть ли у него что сказать покупателю. Внутренний имидж труднее поддается корректировке, но он значительно более важен для репутации компании и ее успешной деятельности, чем внешний. Преданность сотрудников своей компании и энтузиазм по отношению к обслуживанию покупателей - сердцевина внутреннего имиджа. Рассмотрим основные составляющие внутреннего имиджа предприятия. 1. Преданность сотрудников Командный дух и моральный настрой работников определяют, станет ли компания, имеющая большие планы и талантливых сотрудников, известной на весь мир или она оставит в истории лишь легкий след. 2. Представление о компании Ни одна потребность сотрудника не имеет такого значения для поднятия морального настроя и укрепления преданности компании, как желание работников быть в курсе деятельности своей компании. Одной из основных обязанностей руководства должно стать постоянное ознакомление сотрудников с концепцией развития компании. 3. Потребность в уважении Современные компании, в которых работают лучшие менеджеры, стараются удовлетворить и другое стремление своих сотрудников: потребность в уважении. Руководители должны по меньшей мере избегать столкновений с сотрудниками. В условиях конфронтации очень быстро исчезают как уважение, так и моральный настрой коллектива. 4. Потребность в двусторонней связи Одна из самых сильных потребностей сотрудников компаний - необходимость в усовершенствованной системе внутренней корпоративной связи. Когда подчиненные вовлечены в двустороннюю связь, когда их постоянно ставят в известность о происходящем в компании, они чувствуют, что их ценят и им доверяют. А это, в свою очередь, рождает позитивное отношение сотрудников к компании. Отлаженная корпоративная связь значит больше, чем просто распределение постоянного потока информации. Она также включает в себя изучение менеджерами мнений сотрудников и личный контакт с ними. 5. Потребность в творческой работе Потребность сотрудников в творчестве и возможность внести личный вклад в дело компании, тесно связаны со стремлением к устойчивой двусторонней связи. Нам всем кажется, что мы обладаем уникальными талантами, что мы особенны и не похожи на других. Когда мы получаем шанс проявить свои творческие способности в работе, мы чувствуем свою значимость для компании. Никому не удастся сохранить высокий моральный настрой, если он ощущает себя маленьким винтиком корпоративной махины. Если руководство даст возможность сотрудникам сделать хотя бы небольшой вклад в общее дело, их моральный настрой значительно повысится. И наоборот, если руководители отделов считают, что хорошие идеи рождаются только в их головах, мотивация к работе и настроение служащих опускаются ниже нулевой отметки. 6. Потребность в высокой оценке окружающими Для того чтобы выразить свое одобрение подчиненным и коллегам, руководителю не стоит придумывать грандиозные мероприятия, реализация которых отнимет у него массу времени. Самое простое и самое ценное, что он может сделать, - послать коллеге записку со словами похвалы и высокой оценки. Для того, чтобы поднять моральный настрой сотрудников и добиться успеха в своей деятельности, можно попробовать каждый день уделять десять минут тому, чтобы написать несколько слов поддержки одному из подчиненных. 7. Потребность в признании и награде Потребность в признании и награде родственна стремлению работников к высокой оценке со стороны окружающих. Признание заслуг работника - это высокая оценка его вклада в общее дело в присутствии коллег. Похвала сотрудника на глазах его сослуживцев приносит двойную пользу, ибо эффект ее воздействия удваивается. Очень умно поступает та организация, которая понимает потребность своих работников в поощрении. Совсем не обязательно, чтобы награда была дорогой и заумной. Это может быть внеплановый выходной, подарок, букет цветов, билеты на спортивное соревнование или даже приглашение на вечеринку в офисе. Внимание к сотрудникам возвращается сторицей преданностью работников компании, удовлетворению от своей работы, а стало быть, и повышению в их глазах имиджа и престижа компании. Никто не может принести большую пользу корпоративному имиджу компании, чем сотрудники, которые гордятся своей работой. 8. Потребность в росте и продвижении Снизить текучесть кадров или повысить мотивацию к работе сотрудников помогает отнюдь не высокий уровень зарплаты. Все дело заключается в удовлетворении эмоциональных потребностей работников. Когда свои сотрудники считают, что их обходят, приглашая менеджеров со стороны, моральный настрой коллектива неизбежно падает. Работники чувствуют, что как бы хорошо они ни работали, они никогда не смогут продвинуться по службе. Это не значит, что не нужно определять, соответствует ли некий сотрудник вышестоящей должности. Возможности карьерного роста работников имеют отношение скорее к общей корпоративной философии компании, а не к какой-то отдельной ситуации. Дело в том, что компания, которая использует политику продвижения своих сотрудников и ценит их заслуги, получает взамен преданного, высоко мотивированного, продуктивного работника и низкую текучесть кадров, что предопределяет ее финансовые успехи. 2. Формирование имиджа ОАО МК «Шатура» 2.1 Характеристика предприятия и его положения во внешней среде Производственное мебельное объединение «Шатура» начинает свою историю с июля 1961 года, когда была выпущена первая партия шкафов для платья в одном из действующих цехов мебельной фабрики № 2. Со дня своего основания «Шатура» зарекомендовала себя как крупнейший в России производитель корпусной мебели и продукции для мебельной промышленности – древесностружечной плиты, ламинированной плиты, текстурированной бумаги и высококачественных плёнок. После преобразования компании в акционерное общество в «Шатуре» совместно с крупнейшими зарубежными консалтинговыми фирмами были проведены глубокие исследования, по результатам которых был выработан и претворен в жизнь план комплексной реорганизации предприятия, включавший в себя техническое переоснащение производства, полное обновление ассортимента выпускаемой продукции и коренная реорганизация бизнес-процессов. Сегодня ОАО «Мебельная компания "Шатура"» является флагманом российской мебельной промышленности с годовым объемом продаж более 100 млн. долларов и долей рынка российских производителей мебели порядка 11%. В компании насчитывается более 200 фирменных магазинов в 67 регионах. Они давно стали у россиян синонимом высокого качества и надежности, стильного дизайна, высоких стандартов обслуживания и доступности для массового потребителя. Сегодня главной целью мебельной компании «Шатура» является становление ее как компании мирового уровня, способной конкурировать с ведущими мебельными компаниями мира не только на российском, но и на зарубежных рынках. До 2003 года мебельная компания «Шатура» представляла собой географически нераспределенную структуру с управляющим центром на базе производственных площадей в городе Шатура Московской области. Однако постепенно сложившаяся структура перестала удовлетворять целям и задачам компании и соответствовать требованиям рынка. В результате проведенных структурных изменений в мебельной компании «Шатура» в настоящий момент существуют 3 основных подразделения (рис.2.1) Рис.2.1 – Организационная структура мебельного комбината «Шатура» Производственная компания «Шатура». Основана в 1961 году. Является историческим ядром предприятия и производит основной объем выпускаемой "Шатурой" продукции. Производственная компания «Европейская мебельная компания» (ЕМК). Расположена в г. Балаково Саратовской обл. Вошла в состав компании весной 2003 года в результате покупки «Шатурой» активов ЕМК. Торговая компания «Шатура». Была создана путем выделения из состава «Шатуры» коммерческой службы и является основным звеном, обеспечивающим дистрибуцию продукции, выпускаемой на производственных площадках. Мебельный комбинат «Шатура» имеет большую, разветвленную организационную структуру. Ее лучше рассматривать в разрезе трех основных подразделений (рис.2.1). В настоящее время на предприятии работает более 3500 человек. Средняя заработная плата сотрудников ОАО МК «Шатура» в 2002 году составила 7670 руб. (без учета заработной платы контрактников), что на 18,1% превышает аналогичный показатель прошлого года и на 73% выше среднемесячной зарплаты по России в 2002 году (по данным Госкомстата РФ). На оказание благотворительной помощи детским образовательным учреждениям, организациям здравоохранения, культовым учреждениям (храмам, церквям и т.п.), пенсионерам Шатурского района и другим лицам, а также на развитие социальных проектов мебельная компания "Шатура" направила более 15 млн. рублей. Объем продаж мебельной компании «Шатура» сторонним организациям в 2003 году составил 3670 млн. руб. с НДС, что на 16,2% выше показателя прошлого года. Чистая прибыль компании снизилась с 439,7 млн. руб. в 2002 году до 296 млн. руб. в 2003 году, что объясняется сопровождением большого объема затрат инвестиционного характера, понесенных компанией в отчетном году. По расчетным оценкам, «Шатура» поставляет на российский рынок около 12% от всей производимой в стране мебели (табл.2.1). Таблица 2.1 Крупнейшие производители корпусной мебели в России № Наименование производителя Объем продаж, млн. руб. 2002 г. % 2003 г. % 1 2 3 4 5 6 1. ОАО МК «Шатура» 3075 11 3670 12 2. ЗАО «Сомовская мебельная фабрика» 2012 7,2 1943 6,9 3. ОАО «Волгоградмебель» 2460 8,8 2534 9,0 Окончание табл.2.1 1 2 3 4 5 6 4. ОАО «Севзапмебель» 2096 7,5 2027 7,2 5. ОАО «Сходня Мебель» 1789 6,4 1746 6,2 Всего 10560 40,9 11630 41,3 Если проследить динамику изменения объемов продаж ООО МК «Шатура» за несколько лет, то можно увидеть, что производство и продажа корпусной мебели данной компанией непрерывно увеличивается (рис.2.2). Рис.2.2 – Динамика объема продаж ОАО МК «Шатура» Из рисунка видим, что темп роста объема продаж компании в 2003 году значительно увеличился. Это связано с тем, что в рамках процедуры банкротства «Шатура» приобрела ЗАО «Европейская Мебельная Компания» (г. Балаково, Саратовская обл.), которое является одним из самых современных и мощных мебельных предприятий России. В 2003 году была введена в эксплуатацию и начала работу первая очередь новейшего завода ДСП, заканчивается строительство второй очереди. После ввода в эксплуатацию в 2004 году всего комплекса стоимостью около 45 млн. USD «Шатура» увеличит производство ДСП более чем в два раза, полностью обеспечив себя основным конструкционным материалом высочайшего качества, которое подтверждено международными лабораториями. В 2003 году активно развивала свою деятельность торговая компания «Шатура» - бизнес-единица в рамках единого юридического лица ОАО МК «Шатура», созданная в конце 2002 года на базе коммерческой службы предприятия. По данным маркетингового исследования, проведенного независимым маркетинговым агентством, в настоящее время «Шатура» является самым известным брэндом на мебельном рынке России. В 2003 году компания активно проводила работы по совершенствованию своей торговой сети. В настоящее время под маркой «Шатура» работает более 300 фирменных магазинов во всех регионах РФ; по общему обороту фирменных магазинов, «Шатура» является лидером дистрибуции мебельного рынка России. В отчетном году «Шатура» разработала новый формат фирменного магазина. В настоящее время ведутся последние приготовления к открытию пилотной торговой точки; после запуска пилотного проекта его опыт будет изучен и распространен на торговую сеть по всей России. Целью настоящей работы является проектирование имиджа предприятия. Практика проходила на одном из региональных оптовых складов компании – РТП №4 (региональное торговое представительство № 4). Структура его представлена на рисунке 2.3. Рис.2.3 – Структура регионального торгового представительства Для данного структурного подразделения и будем проектировать формирование имиджа. В таблице 2.2 представлены общеэкономические показатели деятельности ОАО «Шатура» в динамике по годам: 2001 – 2003гг. Таблица 2.2 Система общеэкономических кадровых показателей в ОАО «Шатура» № Наименование показателя Ед. изм. Динамика по годам 2001 2002 2003 1 2 3 4 5 6 Общеэкономические показатели 1. Объем продаж млн. руб. 2950 3075 3670 2. Величина основных фондов млн. руб. 3250 3560 4910 3. Удельный вес основных фондов непроизводственного назначения % 35,6 32,4 33,8 4. Производительность труда млн. руб. 0,9649 0,965 1,0309 5. Прибыль млн. руб. 380,5 439,7 296 6. Удельный вес фонда потребления в прибыли % 32 31,2 30,6 Кадровые показатели 7. Численность персонала, всего в том числе по категориям: чел. 3057 3186 3560 - Руководители 35 37 42 - Специалисты 458 470 534 - Рабочие 1953 2042 2272 - Служащие 611 637 712 8. Текучесть кадров чел. 132 127 116 9. Образовательный состав персонала: чел. - неполное среднее 8 7 5 - общее среднее 27 29 30 - средне специальное 1681 1784 1994 - незаконченное высшее 127 134 138 - высшее 1214 1232 1393 10. Возрастной состав персонала: чел. - до 18 лет 24 25 24 - 18-25 лет 611 637 712 - 26-36 лет 1198 1249 1400 - 37-50 лет 917 955 1068 - свыше 50 лет 305 318 356 11. Средний возраст работающих лет 35,6 35,4 35,7 12. Структура персонала по полу: % - женщин 56,5 55,4 52,3 - мужчин 43,5 44,6 47,7 13. Распределение персонала по стажу: чел. - до 1 года 122 96 125 - 1-3 года 459 510 516 - 3-5 лет 1712 1561 1816 - 5-10 лет 703 733 854 - более 10 лет 61 287 249 14. Уровень профессиональной подготовки (для руководителей и специалистов) % Окончание табл.2.2 1 2 3 4 5 6 - высшее образование 85 87 89 - среднее специальное 11 12 9,5 - практики 4 1 1,5 Показатели, характеризующие мотивацию трудовой деятельности 15. Фонд заработной платы млн. руб. 18,678 20,008 27,305 16. Средняя заработная плата на одного работника тыс. руб. 6,11 6,28 7,67 17. Затраты на обучение персонала, повышение квалификации (в месяц) тыс. руб. 611,4 637,2 712,0 18. Затраты на осуществление льгот для персонала (в месяц) тыс. руб. 10088,1 10513,8 11748 19. Количество прогулов на одного работника час. 1,8 1,6 1,55 Миссия ОАО МК «Шатура»: наилучшим образом удовлетворять потребности покупателей в России и странах ближнего зарубежья в высококачественной мебели для дома и офиса. Цель деятельности компании – получение максимальной прибыли от производственной деятельности и наиболее полное удовлетворение работников предприятия в профессиональном и личностном развитии. В составе организационной структуры управления мебельного комбината «Шатура» создан комплекс по управлению персоналом. Однако, на региональном оптовом складе ОАО «Шатура» в Новосибирске службы управления персоналом, или какого-либо специалиста по управлению персоналом нет. Основные функции по управлению персоналом регионального территориального подразделения выполняются службой управления персоналом из центрального офиса в Москве. Некоторые функции возложены на начальника оптового склада. В следующей таблице представлены основные социально-экономические показатели деятельности РТП №4. Таблица 2.3 Основные социально-экономические показатели деятельности РТП №4 № Показатель 2002 г. 2003г. Отклонение, % 1 2 3 4 5 Окончание табл.2.3 1 2 3 4 5 1. Объем продаж, млн. руб. 360 505 140,3 2. Производительность труда, млн. руб./ чел. 20 20,2 101 3. Прибыль, млн. руб. 51,42 72,14 140,3 4. Удельный вес фонда потребления в прибыли, % 32 31,2 97,5 5. Численность персонала, чел. 18 25 138,9 6. Фонд заработной платы, млн. руб. 1,8 2,9 161,1 7. Средняя заработная плата на одного работника, тыс. руб. 8,33 9,6 115,2 8. Затраты на обучение персонала, повышение квалификации (в месяц), тыс. руб. 0 0 - 9. Затраты на осуществление льгот для персонала (в месяц), тыс. руб. 15,5 22,4 144,5 Анализ показателей, представленных в таблице, позволяет сделать следующие выводы. Объем продаж регионального торгового представительства ОАО «Шатура» в Новосибирске увеличился за 2002-2003 гг., при этом темп роста продаж значительно превышает темп роста аналогичного показателя по всему мебельному комбинату. Те же темпы роста показывает увеличение прибыли регионального оптового склада. Также необходимо отметить значительное увеличение численности персонала, фонда заработной платы и затрат на осуществление льгот для персонала. Однако совершенно отсутствовали затраты на обучение персонала. 2.2 Диагностика имиджа ОАО МК «Шатура» и его территориального торгового представительства в Новосибирске Мебельный комбинат «Шатура» является крупнейшим предприятием России, лидером среди производителей на отечественном мебельном рынке. Это говорит о высоком сложившимся имидже данного предприятия. В то же время он не одинаков в различных регионах России. Причина этому – в следующей таблице. Таким образом, основные характеристики системы управления компании показывают, что компания сильно диверсифицирована по рынкам, отсюда – слабая централизация и ее управляемость, а, следовательно, управляемость имиджа. Таблица 2.4 Характеристики системы управления ОАО «Шатура» Стратегия Структура Барьеры организационной культуры Альтернативные решения Диверсификация по рынку Дивизиональная Иерархичность Функционализм Единоначалие Создание центров прибыли Четкое стратегическое планирование Измерение эффективности Одним из важнейших средств трудовой мотивации является система материального стимулирования. В центральном производстве в г. Шатура эта система, безусловно, очень хорошо организована. А вот в территориальных подразделениях, таких как, например, региональный оптовый склад в Новосибирске, эта система из всех средств материального стимулирования включает только выплату заработной платы и премий, исключая все остальные. Это негативно сказывается на моральном настрое работников регионального представительства, а значит на имидже всего предприятия в данном регионе. Поэтому альтернативным решением является создание центра распределения прибыли в каждом территориальном подразделении. Таким образом, все это говорит о неодинаково высоком имидже предприятия «Шатура» в России. Сравним основные составляющие имиджа центрального структурного подразделения и регионального торгового представительства в Новосибирске (регионального оптового склада). Таблица 2.5 Анализ основных составляющих имиджа ОАО «Шатура» Элемент Центральное подразделение РТП №4 (г. Новосибирск) 1 2 3 Внешний имидж Окончание табл.2.5 1 2 3 Визуальные средства Одинаково эффективно разработаны для всех подразделений. На уровне международных стандартов разработана упаковка, существует единый товарный знак, логотип, единый стиль оформления офиса, магазинов. Торговый знак: соединение двух букв «Ш» в виде столярного замка. Буквы «Ш» контрастных цветов (желтый и черный) символизируют единство противоположностей, точность, надежность. Простое и ясное очертание шрифта направлено на широкий круг покупателей. Три цвета логотипа означают: желтый – цвет солнца, энергии, стремления к изменениям; черный – цвет надежности, прочности; белый – символ чистоты и ясности. Упаковка: каждый элемент упаковывается в трехслойный гофрокартон, отдельные детали прокладываются бумагой, углы в коробках дополнительно усиливаются. Зеркала и стекла перевозятся в жесткой упаковке Рекламные средства Единый стиль оформления и подачи рекламы, рекламных материалов Мероприятия паблик рилейшнз (PR-мероприятий) Выставки, презентации, пресс-конференции, спонсорские мероприятия, работа со СМИ осуществляются из центра, поэтому по стилю одинаковы – в центральном подразделении и региональных представительствах Фирменный стиль Это единый фирменный стиль (оформление), полная экспозиция мебели, единый уровень цен и единое сервисное обслуживание. Центр эффективно контролирует работу магазинов «Шатура Мебель» и гарантирует уровень обслуживания на высоком уровне. Внутренний имидж Моральные принципы Высокие Недостаточно высокие Положение о цели создания компании Глубокое осознание цели компании работниками и собственной сопричастности ее достижения Осознанное восприятие цели компании работниками, но не собственной сопричастности ее достижения Личная и деловая философия Существует формально и неформально Существует больше на формальном уровне, чем на неформальном Стандарты поведения и внешнего вида Разработаны и соблюдаются всеми работниками Соблюдаются в основном на поверхностном уровне (только в рамках единой униформы складских работников) Кадровая политика Ориентирована на эффективную мотивацию трудовой деятельности Слабо выражена, поверхностная Ориентация и тренинг сотрудников Проводится Не проводится Программа поощрения Разработана и эффективно применяется Применяется недостаточно эффективно Сравнение двух систем формирования имиджа одного и того же предприятия показало, что система управления в ОАО «Шатура» построена все же недостаточно эффективно, так как основное внимание в ней уделено центральному производственному подразделению, при этом в некоторых торговых представительствах работа по управлению персоналом требует совершенствования. Из таблицы 2.5 видим, что основным источником формирования неодинаково высокого имиджа мебельного комбината «Шатура» являются недостатки формирования внутреннего имиджа среди работников территориальных торговых представительств. Поэтому для ликвидации этого отклонения необходимо разработать ряд мероприятий по формированию внутреннего имиджа для территориальных подразделений ОАО МК «Шатура». 2.3 Формирование внутреннего имиджа территориального торгового представительства Проект формирования внутреннего имиджа территориального торгового представительства ОАО МК «Шатура» состоит из трех этапов. 1 этап. Определение целевой аудитории. Целевая аудитория регионального оптового склада: частные предприниматели и мелкие розничные торговые организации, имеющие салоны-магазины. 2 этап. Определение концепции имиджа. Концепцию имиджа необходимо взять у центрального структурного подразделения (табл.2.5). Для формирования соответствующего настроя сотрудников регионального торгового представительства можно рекомендовать следующие мероприятия (табл.2.6). Таблица 2.6 Мероприятия по закреплению основных составляющих внутреннего имиджа у работников оптового склада № Основная составляющая Мероприятие 1. Преданность сотрудников 2. Представление о компании Постоянное ознакомление сотрудников с концепцией развития компании 3. Потребность в уважении Недопущение конфронтации сотрудников, конфликтов 4. Потребность в двусторонней связи Создание эффективной системы двусторонней связи с сотрудниками 5. Потребность в творческой работе Внесение творческих элементов в процесс труда 6. Потребность в высокой оценке окружающими Публичные выражения благодарности, одобрения, похвала 7. Потребность в признании и награде Совершенствование системы морального и материального стимулирования 8. Потребность в росте и продвижении Управление развитием персонала, карьерой каждого сотрудника 3 этап. Внедрение и закрепление имиджа. Данные мероприятия позволят повысить уровень делового имиджа предприятия и его территориальных подразделений. Его также можно улучшить путем проведения занятий с сотрудниками, направленных на повышение уровня обслуживания покупателей, на создание высоких стандартов работы персонала. 3. Социально-экономическая эффективность проекта формирования внутреннего имиджа предприятия В результате реализации проекта формирования внутреннего имиджа предприятия будет получен определенный социально-экономический эффект. Социальная эффективность проектов проявляется в возможности достижения позитивных, а также избежания отрицательных с социальной точки зрения изменений в организации. Экономическая и социальная эффективность имеют принципиальную взаимосвязь: с одной стороны, социальную эффективность в виде стимулов для персонала можно обеспечить только тогда, когда существование организации является надежным, и она получает прибыль, позволяющую предоставить эти стимулы; с другой стороны, экономической эффективности можно добиться только в том случае, если сотрудники предоставят в распоряжение организации свою рабочую силу, что они обычно бывают готовы сделать только при наличии определенного уровня социальной эффективности. В следующей таблице представлена характеристика основных социально-экономических результатов, которые будут получены после реализации проекта формирования внутреннего имиджа организации. Таблица 3.1 Характеристика социально-экономических результатов реализации проекта формирования внутреннего имиджа организации Область формирования Социальный результат Показатели социальной эффективности Экономический результат 1 2 3 4 1. Развитие персонала Повышение содержательности труда Увеличение удельного веса работников, владеющих смежными профессиями Рост производительности труда Обеспечение согласованности целей работников и администрации при управлении карьерой Снижение уровня текучести Окончание табл.3.1 1 2 3 4 2. Мотивация поведения персонала Обеспечение связи между результативностью труда и вознаграждением Повышение удельного веса работников, выражающих удовлетворение системой вознаграждения Рост производительности труда Обеспечение возможностей личного развития работников Повышение удельного веса работников, выражающих удовлетворение трудом Формирование чувства причастности Повышение удельного веса работников, выражающих удовлетворение условиями для самовыражения 3. Социальное развитие Повышение разнообразия удовлетворенных потребностей персонала Повышение удельного веса работников, выражающих удовлетворение социально-психологическим климатом Рост производительности труда Формирование благоприятного социально-психологического климата Обеспечение механизма обратной связи с потребителями и обществом Улучшение условий домашнего быта Как видим, улучшение социальных показателей основным экономическим эффектом для организации в целом имеет рост производительности труда. Предположим, что в результате реализации проекта формирования внутреннего имиджа предприятия рост производительности труда составит 120%. На основании этого прогноза можно определить и ряд других показателей (табл.3.2). Таблица 3.2 Показатель До реализации проекта После реализации проекта Отклонение, % 1 2 3 4 1. Объем продаж, тыс. руб. 505000 605000 119,8 2. Среднегодовая численность персонала, чел. 25 25 100 3. Производительность труда, тыс. руб. 20200 24200 119,8 4. Размер фонда оплаты труда, тыс. руб. 2900 2900 100 5. Среднегодовая зарплата работника, тыс. руб. 9,6 9,6 100 6. Социальные выплаты и льготы, тыс. руб. в мес. 22,4 32,4 144,64 7. Средства материального стимулирования, тыс. руб. 264 274 103,8 8. Прибыль, тыс. руб. 72142,86 86428,57 119,8 11. Коэффициент опережения темпов роста производительности труда над темпами роста зарплаты 1,19 13. Эффективность использования средств материального стимулирования 0,052 0,054 103,8 14. Эффективность мотивации по прибыли 0,365 0,369 101,1 Таким образом, рост социальных и экономических показателей от реализации проекта формирования внутреннего имиджа предприятия (территориального подразделения) показывает, что он является эффективным как в экономическом, так и социальном плане. Заключение Формирование имиджа предприятия, его репутации в глазах его работников, общества и потребителей – задача, разрешить которую в одночасье не представляется возможным. Создание имиджа предприятия это продуманный и хорошо организованный процесс, на его решение требуются затраты денежных, людских ресурсов, определенное время на исследование потребителей. Наиболее важными в данном случае является информация о психологических установках и метапрограммах потребителей, исследования подобного плана являются наиболее сложными и в плане трудоемкости и являются очень дорогими. Этап непосредственно создания имиджа требует как соответствующих специалистов, так и времени на трансформацию сознания потребителей, изменение их отношения к предприятию, создания у них яркого образа компании. Все это обойдется предприятию колоссальными затратами всех типов ресурсов, но на эту гору нужно еще не только взобраться, еще сложнее на ней удержаться. Достигнув уважения в обществе, компания будет вынуждена поддерживать свой имидж. Однако усилия предприятия не пропадут даром, все, что вложено в формирование положительного имиджа принесет не только достойную прибыль, но создаст хороший фундамент для дальнейшего роста. В настоящей работе был проведен анализ имиджа действующего предприятия и разработаны рекомендации по его повышению. Анализ проводился на примере ОАО МК «Шатура», занимающимся производством мебели. В процессе выполнения работы были изучены теоретические аспекты формирования имиджа предприятия, а также разработан проект формирования имиджа для территориального торгового представительства данной организации. Библиографический список Алешина И. Корпоративный имидж // Маркетинг. - 1998. - №1. - С.50 – 54. Беляцкий Н.П. и др. Управление персоналом: Уч. пос. / Беляцкий Н.П., Велесько С.Е., Ройш П. – Мн.: Интерпрессервис; Экоперспектива, 2002. Блинов А.О., Василевская О.В. Искусство управления персоналом: Учеб. пос. – М.: ГЕЛАН, 2001. Блинов А. Роль внутреннего имиджа корпорации // Маркетинг. 1999. №4. Джи Б. Имидж фирмы: планирование, формирование, продвижение – М.: «Центр», 1999. Егоршин А.П. Управление персоналом – Н. Новгород: НИМБ, 1997. Зайцев Г.Г., Файбушевич С.И. Управление кадрами на предприятии: персональный менеджмент. - СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского университета экономики и финансов, 1992. Самыгин С.И., Столяренко Л.Д. Менеджмент персонала. - М.: Зевс, 1997. Санталайнен Т., Воутилайнен Э. и др. Управление по результатам. – М.: Издательская группа «Прогресс»,1993. Система работы с кадрами управления. Под ред. Шаховой В.А. – М.: Мысль,1984. Скопылатов И.А., Ефремов О.Ю. Управление персоналом. – СПб.: Изд-во Смольного ун-та, 2000. Цыпкин Ю.А. Управление персоналом: Учеб. для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-na-temu-olidays.html	Урок для 9 класса на тему "Holidays"	https://doc4web.ru/uploads/files/29/e887ce81da971ae2059aeee35287d62e.doc	files/e887ce81da971ae2059aeee35287d62e.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-political-systems-of-te-orld.html	Урок английского языка в 10 классе «Political systems of the world»	https://doc4web.ru/uploads/files/87/3bfee701228119c45ccb85ac57daba3b.docx	files/3bfee701228119c45ccb85ac57daba3b.docx	Урок английского языка в 10 классе Тема «Political systems of the world» Подготовила учитель английского языка Миронова Е.А. Цели урока: активизация тематической лексики УМК 10 класса в устной речи учащихся в диалогической и монологической форме в процессе развития иноязычной коммуникативной компетенции школьников; углубление знаний учащихся о политическом устройстве англоязычных стран и России. Задачи урока: Совершенствование речевого умения (монологическая и диалогическая речь). Развитие навыков работы в группах. Развитие способности к формулированию выводов на основе прочитанного. Языковой материал: to represent, a representative, representative, an assent, majority, to determine, to revise, to delay, to examine, to vote, to draft, to sign, to rule, to oppose, ceremonial, to challenge, to approve, the legislative branch, the executive branch, a bill, a parliament, the House of Commons, the House of Lords, the Official Opposition, the Shadow Cabinet, a minister, a department, a constitution, a prime minister, to coordinate, to control, a law, a politician. Оснащение: проектор, флаги США, России, Великобритании, портреты лидеров, карточки. План урока Организационный момент Цель: создание условия для успешного повторения и изучения нового материала, создание ситуации успеха для каждого учащегося. - Good morning, children. - Tell me, please, who is on duty today? - What date is it today? - What is the weather like today? - Who is absent? Сообщение темы и цели урока. Well, boys and girls, we have spoken a lot about English-speaking countries and their political systems. And our today’s English lesson isn’t going to be an exception. We’ll try to deepen your knowledge of the problem under discussion and this will also help you to improve your English. So I want you all to take an active part. Imagine that we are participants in a conference about the political systems of different countries. You will be divided into three groups. The first group will be politicians from the Russian Federation. The second group will be politicians from the USA. The third one will be politicians from the United Kingdom. Фонетическая и речевая зарядка First, however, let us practice pronouncing some of the terms needed in the right way. Card1 English-speaking countries. Political system parliament parliamentary democracy monarchy constitutional monarchy power branches of power legislative executive judicial president presidential republic the Supreme court the government the Prime minister the Congress the House of Lords the House of Commons to elect to vote to appoint to rule a bill a law to delay to pass to challenge to approve (Хоровая работа с классом. Лексика для фонетической отработки отображена в карточке 1) 3. Повторение и обобщение учебного материала All political systems have the same parts. Bat there are many other kinds of differences. Now well make them clear. Choose a representative from your group. He must go to the blackboard and complete the right information in the table. По одному представителю от каждой группы заполняют колонку о своей стране, используя предложенные части политического устройства. The parts of the political systems the United Kingdom the USA Russian federation Head of state The monarch The President The President Executive branch The government The President and the Cabinet The Federal Government Parts of the Executive branch The cabinet; Non – Cabinet Ministers the Cabinet the Cabinet of Ministers Legislative branch Parliament Congress The Federal Assembly Parts of the Legislative branch The House of commons; the House of Lords The house of representatives; The Senate The Federation council; the Duma. Во время работы трех учеников у доски, со всеми остальными организуется работа по повторению политических терминов. Для этого используются слайды, на которых есть определение термина, нужно ответить какой это термин. Try to guess the political terms using their definitions. The head of the state in the United Kingdom. / the monarch/ The head of the executive branch in the USA. /the President/ The head of government in Russia. /the Chairman/ The executive branch in the United Kingdom. /The government/ The legislative branch in the USA. /Congress/ The legislative branch in Russia. /the Federal Assembly/ The head of the government in the United Kingdom./the Prime Minister/ Развитие навыков монологической речи All right. Let us see how you‘ve completed the information in the table. Представитель каждой группы рассказывает о политическом устройстве своей страны в соответствии с тем как заполнил предложенную ранее таблицу. Другие учащиеся могут дополнять информацию при возникновении каких-либо трудностей. 5. Развитие навыков работы в группах. Now, my dear politicians, you‘ll read some statements about the political systems in different countries and you should decide whether they are true or false. You should work in groups. Card 2 true false 1. Officially the head of the state in Great Britain is a king. 2. The members of the House of Lords are not elected by the population 3.The monarchy in Britain enjoys unlimited power in the country 4. The President of the USA is the head of the legislative branch. 5.The President in the USA has the power to sigh bills. 6.The Senate controls the President’s power. 7.The President of the Russian Federation is elected directly by people. 8.The State Duma appoints the Chairman of the Federal Government in Russia 9.The federal Government is made up of Ministers Keys: 1-false; 2-true; 3-false; 4-false; 5- true; 6- true; 7- true; 8-false; 9-true. Объяснение домашнего задания. Teacher: At home you’ll repeat the modal verbs ‘shall’ and ‘should’, vocabulary from the unit 2, prepare for testing. Do the crossword and answer the question: Which institution exercises the power of the people in Great Britain? A group of the most important ministers. Non – elected members of Parliament. Persons who are responsible for the government policies. The number of seats the leading party has. The party that challenges the official policy. The head of state in Britain now. The name the chambers of Parliament are called. q o u h p e o l p e u c o m m o n s a r i a s e b d n j i i s i o t n s r i e t i o t e t n r y s Заключительный этап урока. Оценки. Teacher: We revised all the information about the political systems of different countries. What emotions do you feel after the lesson? Positive emotions. Negative emotions. -surprise -irritation -happiness -boredom -joy -sadness -success -unsatisfaction -admiration -anxiety -proud -fear I feel …… Because I ….. - …..was /not/ bored. -…...worked hard. -……answered properly. -……was active and impassioned. -…..received a reward/ a good /bad/ mark.
https://doc4web.ru/astronomiya-/bakterialni-ta-ne-bakterialni-harchovi-otruennya.html	Бактеріальні та не бактеріальні харчові отруєння	https://doc4web.ru/uploads/files/236/8314f34cd76cc1dd621131cdabdc0801.docx	files/8314f34cd76cc1dd621131cdabdc0801.docx	“Бактеріальні та не бактеріальні харчові отруєння” Для систематизації харчових отруєнь був розроблений ряд класифікаційних схем, з яких найбільш обґрунтованою і повною є класифікація, запропонована К. С. Петровським, а саме на харчові отруєння мікробної і немікробної природи і невстановленої етіології. У свою чергу перші містять у собі токсикоінфекції, інтоксикації і мікотоксикози, а другі – гострі і хронічні немікробні отруєння. ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ПРИРОДИ Серед бактеріальних харчових отруєнь найбільше поширення у всіх країнах світу мають токсикоінфекції. Сама назва показує двоїстий характер даних патологічних станів, що обумовлюються, з одного боку, масованим проникненням в організм збудників інфекції, а з іншого боку – комплексом клінічних явищ, типових для інтоксикації. Етіологія цих отруєнь найбільше часто буває зв'язана з деякими представниками сальмонел. При проведенні спеціальних досліджень було встановлено, що основну роль у патогенезі токсикоінфекції має надходження в шлунково-кишковий тракт живих мікробів, причому продукти, навіть рясно засіяні сальмонелами, після ретельної термічної обробки не викликають захворювань. Передача в основному здійснюється через інфіковані харчові продукти. У багатьох випадках зараження відбувається при вживанні в їжу м'яса хворих тварин чи бацилоносіїв, у яких бактеріємія була спровокована важкою травмою, голодуванням, сильним стомленням і т.д. Іншим шляхом є посмертне зараження тварин, обумовлене недотриманням правил забою худоби й оброблення гаси, коли вміст кишечнику попадає на її поверхню. Профілактика токсикоінфекцій вимагає встановлення строгого ветеринарно-санітарного контролю на тваринницьких фермах і бойнях і дотримання загальних гігієнічних правил на підприємствах суспільного харчування. До заходів щодо попередження масивного розмноження мікроорганізмів у харчових продуктах відносять достатнє охолодження і швидку реалізацію готових виробів, що виключає затримку їх у теплих приміщеннях кухні. Особливим видом бактеріальних харчових отруєнь є токсикози – захворювання, обумовлені на противагу токсикоінфекціям проникненням в організм не живих мікробів, а тільки їхніх токсинів. До цих отруєнь відносяться стафілококові інтоксикації, викликувані деякими штамами білого і золотавого стафілококів, основними джерелами яких можуть служити молочна худоба і людина. У першому випадку причиною, як правило, є вживання в їжу молока корів, хворих маститами, у другому інфікування обумовлюється різними гнійними поразками шкіри й ангінами. У цьому відношенні необхідно завжди пам'ятати, що маленький гнійничок на руці в кухаря може стати причиною великого спалаху харчових отруєнь. Часто ці інтоксикації зв'язують зі споживанням молочних чи продуктів виробів з них, зокрема морозива й особливо заварного крему, причому останній служить як би нагромаджувачем токсинів. Клінічна картина отруєнь стафілококовим токсином характеризується коротким інкубаційним періодом – у середньому 2–4 ч, по закінченні якого в потерпілих з'являються нудота, блювота, різкі болі в підложечній області і понос. Температура звичайно не підвищується, а іноді навіть відзначається її зниження. Видужання ж, незважаючи на зовнішню вагу захворювання, звичайно настає протягом першої доби. У виді того що стафілококовий ентеротоксин є теплотривким і витримує 30-хвилинне кип'ятіння, то основою профілактичних заходів є високий рівень санітарного благоустрою харчових підприємств, що усуває небезпеку бактеріального осемінення устаткування, продуктів і готових виробів. Одним з найбільш важких харчових отруєнь є ботулізм, випадки якого реєструються у всіх країнах світу. Доведено, що це дуже небезпечне захворювання викликається токсином анаеробної бацили довгострокового мешканця ґрунту. По своїй біологічній активності він перевершує усі відомі токсини інших мікробів. По клінічній картині ботулізм являє собою своєрідне захворювання з нервово-паралітичним синдромом бульбарного характеру. Після інкубаційного періоду, у середньому рівного 12 – 24 ч (але іноді подовжується до декількох доби), розвиваються типові нервово-рухові і секреторні розлади. До ранніх симптомів інтоксикації звичайно відносяться явища офтальмоплегії у виді розширення зіниць, диплопії, відсутності реакції на світло й ін. Надалі може відзначатися параліч м'язів м'якого неба, мови, ковтки і гортані, що розбудовує мову, акти ковтання і жування. Продовжуючи 4 – 8 днів, захворювання відрізняється високою летальністю (до 67%), причому смертельний результат буває зв'язаний із зупинкою дихальної чи серцевої діяльності. Застосовувана в даний час специфічна сироваткова терапія при раннім її застосуванні знижує летальність приблизно до 13%. Мікотоксикози До мікробних харчових отруєнь відносяться і так називані мікотоксикози, що являють собою захворювання, обумовлені продуктами життєдіяльності мікроскопічних грибів. Класичним прикладом даної групи отруєнь служить ерготизм, викликуваний споживанням деяких продуктів рослинного походження, заражених мікотоксином ріжка. Найчастіше цей мікроскопічний гриб уражає жито, рідше – пшеницю і ячмінь, причому отрутним його початком є група алкалоїдів (ерготамин, ергометрин, ергобазин і ін.), стійких до нагрівання і зберігає свою токсичність при випічці хліба. Клінічно ерготизм може виявлятися в гострій, конвульсивній формі, супроводжуваної тонічними судорогами різних м'язових груп і летальності, що досить дає високий відсоток. При більш тривалому споживанні хліба, що містить меншу кількість ріжка, може розвиватися підгостре отруєння, що характеризується поразкою судинно-нервового апарата, порушенням кровообігу і можливим розвитком гангрени. Основним профілактичним заходом щодо попередження ерготизма служить очищення посівного зерна від ріжка, причому її зміст у борошні не повинне перевищувати 0,05%. До числа харчових отруєнь, викликуваних мікроскопічними грибами, варто віднести і групу фузаріотоксикозів, зокрема аліментарно-токсичну алейкію. Це важке захворювання виникає при вживанні зерна перезимованих на корені злаків, інтенсивно заражених грибами з роду фузаріум. В основі даного патологічного стану лежить ураження центральної нервової системи, що обумовлює порушення трофіки тканин і різкий розлад діяльності органів кровотворення. У результаті в потерпілих розвивається гноблення гемопоеза з наступної алейкією і вираженою анемією. Зовнішніми ознаками захворювання можуть служити некротическая (септична) ангіна й інші важкі ускладнення, обумовлені ареактивностью організму. Дуже велика увага органів охорони здоров'я звернена у даний час афлатоксикозам, які викликаються специфічними токсинами, що володіють найсильнішим гепатотропним і канцерогенним впливом. ГОСТРІ ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ НЕМІКРОБНОЇ ПРИРОДИ По своїй етіології немікробне отруєння дуже різноманітні, причому схематично їх можна розділити на інтоксикації продуктами, отрутними по своїй природі і тимчасово здобувають токсичні властивості, а також отрутними домішками. Звертаючи до першої підгрупи, необхідно насамперед зупинитися на отрутних грибах, тому що захворювання, викликувані ними, займають важливе місце серед немікробних харчових отруєнь. З всіх отрутних грибів найбільш небезпечним, безсумнівно, є бліда поганка, до складу якої входять сильнодіючі токсичні речовини – аманітогемолізин і аманітотоксин. Про грізні наслідки, зв'язаних з випадковим її вживанням у їжу, свідчить хоча б той факт, що смертність при даних отруєннях досягає 50% і більш. Клінічна картина цього отруєння звичайно має холероподібну форму, коли після інкубаційного періоду, що дорівнює в середньому 10 – 12 ч, у потерпілих відзначаються жорстокі болі в животі, частий стілець, неприборкана блювота, зневоднювання організму, жовтяниця, анурія і коматозний стан. Найбільше часто отруєння блідою поганкою спостерігаються серед дітей, чому сприяє та обставина, що вона є смертельно небезпечним двійником таких їстівних грибів, як печериці і сироїжки. На другому місці по токсичності – найбільш ранні весняні гриби, отрутним початком яких служить гельвелова кислота, що володіє гемолітичним і гепатотропним ефектом. Через 8-10 год посля вживання в потерпілих з'являються тривала блювота, сильні болі в животі, адінамія, судороги і надалі розвивається жовтяниця, причому летальність може досягати 30%. Варто підкреслити, що гельвеловая кислота легко розчинна у воді. Якщо проварити гриби протягом 15 хв і потім злити відвар, то вони стають придатними в їжу. Для безпеки необхідно піддавати такій же обробці і дуже схожі на них неотруйні гриби – зморшки. На третьому місці по отруйності стоять мухомори, у яких містяться мускарин, мікоатропин і інші токсини, що викликають отруєння з перевагою нервових симптомів (слинотеча, блювота, понос, звуження зіниць, галюцинації, марення, судороги і коматозний стан). Смертність при цих отруєннях звичайно не перевищує 2 – 3%. З заходів щодо профілактики грибних інтоксикацій необхідно насамперед указати на широке ознайомлення населення з основними видами їстівних і отрутних грибів. При цьому гриби, що заготовлюються, повинні сортуватися по видах і піддаватися експертизі досвідченого фахівця. Разом з тим забороняється їхній продаж у суміші, а тільки строго по окремих видах, без зміни зовнішніх відмітних ознак. До гострих немікробних інтоксикацій відносяться також отруєння гіркими ядрами деяких кісточкових плодів (мигдаль, абрикоси), у складі яких міститься глюкозид амігдалин, відщеплюючий при гідролізі синильну кислоту. До цієї групи можна прилічити отруєння, викликувані токсальбуміном фазіном, що міститься в сирій білій квасолі і легко руйнується при варінні. Використана література: Гігієна. Підручник. – К., 1999. Санітарія та гігієна. – М., 2000. Медична енциклопедія. – М., 1989.
https://doc4web.ru/astronomiya-/formi-vlasnosti.html	Форми власності	https://doc4web.ru/uploads/files/243/b25e5135399c2949e4b4079e9f2445cb.docx	files/b25e5135399c2949e4b4079e9f2445cb.docx	РЕФЕРАТ З ”Економічної теорії ” Форми власності ПЛАН: ВСТУП. 1.Необхiднiсть, мета та шляхи реформування вiдносин власностi в Українi; 2.Роздержавлення та приватизацiя,як засiб реформування вiдносин власностi. ВИСНОВОК. ВСТУП. Головний засiб за допомогою якого можна поступово повернутися до нормального життя,-це радикальнi змiни вiдносин власностi та формування в нашiй економiчнiй системi незалежної фiгури приватного власника-людини, яка б працювала для забеспечення власних iнтересiв через задоволення потреб суспiльства. Без врахування вiдносин власностi не можна глибоко з'ясувати суть любого економiчного явища. НЕОБХIДНIСТЬ,МЕТА ТА ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ВIДНОСИН ВЛАСНОСТI В УКРАIНI. Соцiально-економiчною основою функцiонування економiчної системи є вiдносини власностi. Вони виникають мiж людьми з приводу привласнення матерiальних i духовних благ. Власнiсть не iснує без виробництва,як i виробництво неможливе без власностi i тут вiдбувається проникнення одного в iнше. Основними функцiями вiдносин власностi є визначення цiльової спрямованостi виробництва;характеру розподiлу обмiну i споживання його результатiв i доходiв;формування суспiльної форми працi;реалiзацiї i узгодження системи економiчних iнтересiв рiзних господарських суб'єктiв; визначення всього суспiльного устрою виробництва соцiальної iєрархiї, становища людини в суспiльствi,системи iї соцiальних i моральних цiнностей. Для того,щоб продовжити вивчення проблеми власностi,треба,насамперед дати вiдповiдi на питання про те,а чому саме власностi придiляється така велика увага,чому вона вважається економiчною основою процесiв,що вiдбуваються в сферi матерiального життя суспiльства. Кожна людина,кожний учасник виробництва керується в своїй дiяльностi власними уявленнями про те,що йому треба робити,своїми iнтересами, потребами. Останнi являють собою основу рушiйних сил матерiального виробництва. Саме завдяки цим силам економiка або розвивається, рухається в напрямку до бiльших обсягiв виробництва,вищої якостi,або перебуває в станi стагнацiї. I саме вiдносини власностi врештi-решт визначають рiвень зацiкавленностi суб'єктiв економiчного життя. Не залишається непомiченою необхiднiсть у реформуваннi вiдносин власностi на Українi в зв'язку з iї переходом до ринкової економiки. Тобто виникла потреба докоринної змiни вiдносин власностi. В одному ж i тому суспiльствi iснує багатоформеннiсть власностi;в кожнiй країнi iснує своя структура вiдносин власностi i це цiлком вiрно. В Українi потрiбно було створити такi форми i структуру власностi якi б забезпечували ринковi умови господарювання на противагу,пануючiй ранiше в СРСР,адмiнiстративно - команднiй структурi,що основувалася на суцiльному одержавленнi власностi. За тих часiв вважалося,що соцiалiстична власнiсть виступає в двох основних формах-державнiй i колгоспно-кооперативнiй,де роль провiдної форми надавалася державнiй,а друга мала "влитися"в першу. Державна власнiсть охоплює значну частину майна ? держава виступає могутнiм власником,що продовжує утримувати в своїх руках всi основнi пiдойми економiчного життя. Це безпосередньо означало, що реальним суб'єктом привласнення поступово ставала держава. Одержавлення ж процесiв привласнення неминуче вело до одержавлення процесу управлiння: управляв той,хто мав у своєму розпорядженнi ресурси. Треба визнати,що власнiсть,яку ми називали суспiльною,нiколи такою не була. Формально вона,згiдно з Конституцiєю,належала юнародовi, а за характером розпорядження,використання була державно-партiйною. Реальним же власником засобiв виробництва виступає пануючий партiйно-бюрократичний клас,що вико- ристовував iї,перш за все,у власних iнтересах. Так роками не розв'язувалися проблеми пiдвищення життєвого рiвня людей,задоволення їх потреб,що проголошувалось як головна мета функцiонування соцiалiстичної економiки. Одержавлення власностi,що здiйснювалося в нашiй країнi,не мало наукового пiдгрунтя i суперечило потребам суспiльного розвитку. Соцiальнi перетворення в Українi за часiв СРСР грунтувалися на помилкових та догматичних уявленнях про суть суспiльної власностi. Як раз те,що ця власнiсть має лише одну(дер- жавну) форму реалiзацiї,суперечить загальним законам економiчного розвитку. Об'єктивною необхiднiстю є iснування рiзноманiтних форм господарювання, а отже i форм привласнення. Сучасна система власностi характеризується не унiфiкацiєю,а ускладненням структури,багатоманiтнiстю форм власностi i господарювання. Ось як характеризує вiдносини власностi економiчна енциклопедiя. "Власнiсть-акт iсторично змiнних об'єктивних вiдносин мiж людьми в процесi виробництва,розподiлу,обмiну,споживання,що характеризують привласнення засобiв виробництва та предметiв споживання. У будь-якому суспiльствi вiдносинам власностi на засоби виробництва належить провiдна роль,зумовлена тим, що основу економiчного життя суспiльства утворює процес виробництва, який вiдбувається у визначенiй iсторичнiй формi,неможливий без вiдповiдних матерiальних факторiв."1 1. Економiчна енциклопедiя.-Т.3.-С.570. Вiдносини власностi в нашiй країнi мають бути докорiнно перебудованi. Принципово нових рис вони набувають у зв'язку з розвитком сучасної технологiчної революцiї та становленням постiндустрiальної структури виробництва. Економiчна наука виходить з того,що основою вiдносин власностi є власнiсть на засоби виробництва. Власнiсть же на засоби виробництва показує, який в суспiльствi соцiально-економiчний спосiб. За умов демократизацiї економiки i формування ринку вiдбуваються змiни у вiдносинах власностi. Цi змiни грунтуються на прийнятих Верховною Радою України законах "Про власнiсть", "Про приватизацiю майна державних пiдприємств","Про приватизацiю невеликих державних пiдприємств (малу приватизацiю)", "Про приватизацiйнi папери". Цi закони передбачають конкретнi заходи для здiйснення переходу вiд монополiї держави на привласнення засобiв i результатiв виробництва,а також на управлiння ним до рiзноманiтних форм власностi,передусiм йдеться про широке роздержавлення власностi i приватизацiю пiдприємств. РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ ТА ПРИВАТИЗАЦIЯ,ЯК ЗАСIБ РЕФОРМУВАННЯ ВIДНОСИН ВЛАСНОСТI. Як вже було зазначено,в нашiй краiнї в ходi вiдносин власностi змiнюється характер державної власностi,вона починає функцiонувати в умовах ринку,а отже в умовах конкуренцiї. Ринкова система предявляє до економiчної дiяльностi держави доволi жорсткi вимоги. В жоднiй країнi ще не вдавалося їх реалiзувати. Отже,Україна в умовах ринку. Головним шляхом перетворення вiдносин власностi стало роздержавлення. Воно є загальносвiтовою тенденцiєю. Досвiд, накопичений розвинутими країнами,свiдчить,що роздержавлення не тотожнє виходу держави з економiки. Проблема роздержавлення особливо актуальна для країн,якi здiйснюють перехiд вiд тотального одержавлення до ринку. Роздержавлення-це перетворення державних пiдприємств у такi,що заснованi на iнших (недержавних) формах власностi. Воно означає iстотне скорочення державного сектора економiки i масш- табiв державного втручання в економiку. Роздержавлення-це загальноекономiчний процес. Форми i методи роздержавлення. роздержавлення в межах державної власностi поза межами державної власностi демонополiзацiя децентралiзацiя новi види державної власностi(мунiципальна, комунальна) форми приватизацiї: продаж (аукцiон,конкурс тощо), безплатне передавання,пiльгова приватизацiя. оренда з правом наступного викупу створення спiльних i змiшаних пiдприємств дерегуляцiя державних пiд- приємств (розукруплення, спрощення взаємовiдносин з державою,менш жорсткий контроль з боку держави) ровиток кооперативної та колективної власностi на основi державної власностi комерцiалiзацiя державних пiдприємств акцiонування за участю державних пiдприємств оренда,договiрнi,контрактнi вiдносини,франчайзинг трастовi компанiї, довiрча власнiсть концесiя корпоратизацiя державних пiдприємств пiдвищення конкурентоспроможностi, мобiльностi,гнучкостi, ефективностi та самостiйностi державних пiдприємств розвиток конкурентного сере- довища,поява недержавних форм власностi та суб'єктiв господа- рювання,пiдвищення ефективнос- тi всiєї економiчної системи МЕТА МЕТА Зi свiтового досвiду бачимо,що досить гарно i суттєво продемонстрували себе такi чотири способи роздержавлення. 1) Приватизацiя власностi. Зауважемо,що приватизацiя не обов'язково повинна здiйснюватись стовiдсодково,влучно,коли за державою залишається частина акцiонерного капiталу вiд належавших їй пiдприємств. 2) Лiбералiзацiя ринкiв. В цьому випадку державне пiдприємство втрачає владу над ринком,який перетворюється з монопольного на конкурентний. 3) Оздоровлення державного сектора. Тобто,поступова лiквiдацiя неринкової сфери. Ї 4) Утворення змiшаних пiдприємств. Для стимуляцiї їх виникнення та розширення сфери дiяльностi використовують пiльгове оподаткування, особливий режим кредитування. На практицi можливi комбiнацiї рiзних способiв роздержавлення та головними вважаються приватизацiя та лiбералiзацiя. Роздержавлення i приватизацiя дають можливiсть створити нову структуру власностi таку,яка складає економiчну базу ринкової економiки. Пiд приватизацiєю розумiють створення нових недержавних форм власностi зокрема перехiд власностi в iндивiдуальне i колективне володiння. Та не слiд стверджувати, що державна власнiсть лiквiдується,зникае повнiстю. У свiтi немає жодної країни де б держава не була власником. В процесi приватизацiї значна частина державного майна буде вилучена з державної власностi. Способами приватизацiї є продаж державного майна на аукцiонi та за конкурсом, купiвля-продаж часток держави i капiталу пiдприємств за конкурсом та на аукцiонi,викуп майна трудових колективiв, перетворення державних пiдприємств в акцiонернi товариства з приватним володiнням акцiй i т.д. Iснуе таке поняття, як комерцiалiзацiя-це шлях,яким здiйснюється роздержавлення. Комер- цiалiзацiя державних пiдприємств означає позбавлення невластивих державi функцiй господарської дiяльностi i перетворення їх у самостiйнi господарськi одиницi,якi беруть повну вiдповiдальнiсть за результати господарської дiяльностi. Приватизацiя державних пiдприємств має вирiшальне значення для рiзних форм власностi. За останнi роки питома вага державної власностi на Українi iстотно зменшилася,як в основних фондах,так i у валовому суспiльному продуктi. Водночас держава визначила цiлий ряд об'єктiв, якi приватизацiї не пiдлягають. Це унiкальнi природнi об'єкти (лiси,парки, водоймища), вони мають загальнонацiональне значення. Також не приватизується єдина транспортна система,майно органiв управлiння,державної влади i правопорядку,золотий i валютний фонд i т.д. Всенародним надбанням є земля. Однiєю з найважливiших переваг приватизацii є протиiнфляцiйний ефект. Споживач надає перевагу акцiї,а не товару. Акцiї завжди можна обмiняти на грошi,а товарне завжди. Перемикання грошових доходiв на здобуття акцiй знижує попит на ринках товарiв та послуг,що є досить важливим в iнфляцiйних ситуацiях. Починати процес роздержавлення треба з найбiльш ефективно працюючих пiдприємств немонополiзованих галузей - торговлi, постачання, будiвництва, сiльського господарства, легкої, харчової, лiсової промисловостi. Причому першими необхiдно перевести в приватне володiння невеликi магазини, ремонтнi майстернi, перукарнi, кафе тощо. Необхiдно активно формувати iнфраструктуру ринку-систему органiзацiй,що забезпечували б взаємодiю та ефективне функцiонування товаровиробникiв. Не можна забувати i про створення системи соцiальних гарантiй для тих громадян, хто не зумiє потрапити до сфери вiльного пiдприємництва або програє у конкурентнiй боротьбi. Руйнування старої економiчної системи б'є , в першу чергу, по найслабкiших соцiальних групах-пенсiонерах, iнвалiдах, студентах, дiтях, iнтелiгенцiї. Ринок - це жорстка система вiдносин, i без захисту з боку держави їм не вижити в нових умовах. Проблема власностi дуже складна,неоднозначна,вимагає вирiшення цiлого комплексу питань. Разом з тим вона посiдає центральне мiсце в економiчнiй реформi i визначає швидкiсть їi проведення. Умови приватизацiї. Для того,щоб приватизацiя вiдбувалася з успiхом,необхiднiстю є виконання таких умов. ПЕРША УМОВА-iснування суб'єктiв державної власностi, тобто установ, якi за законом мають право на продаж чи купiвлю акцiй державних пiдприємств. ДРУГА УМОВА-iснування розвинутої ринкової iнфраструктури. ТРЕТЯ УМОВА-достатня ємнiсть фiнансових ринкiв, якi повиннi "обпрацювати" багато акцiй тих пiдприємств,що приватизуються. ЧЕТВЕРТА УМОВА-розподiл власностi, яка приватизується. П'ЯТА УМОВА-оптимальний розподiл повноважень мiж центральними i мiсцевими органами державної влади. ШОСТА УМОВА-створення правової основи приватизацiї. У проведеннi приватизацiї беруть участь окремi органи,фiзичнi та юридичнi особи. Це -суб'єкти приватизацiї, а також рiзного роду продавцi та покупцi державного майна i посередники. Державнi органи приватизацiї включають Фонд державного майна України та його регiональнi вiддiлення i представництва. Цей Фонд розробляє приватизацiї на поточний рiк i прогноз на перспективу та здiйснює органiзацiю i контроль за приватизацiєю. Вiн пiдзвiтний Верховнiй Радi України. Вперше в Українi така програма була зроблена на 1992 рiк i дано прогноз до 1995 року. Про передбаченi тут масштаби приватизацiї свiдчать данi про розподiл основних виробничих фондiв за формами власностi (1992 рiк-фактично,1993, 1994,1995 роки-прогноз,%): У державнiй власностi 96 85 66 54 } 2 У недержавнiй власностi 4 15 34 46 Наведенi данi характеризують глобальнi змiни у вiдносинах власностi, що вiдбуваються за сучасних умов в нашiй країнi. Найвищими темпами здiйснювалося роздержавлення шляхом продажу акцiй вiдкритих акцiонерних товариств. Так, на 1995 рiк їх чисельнiсть,порiвняно з 1993 роком,зросла в 13,6 раза. 3 Така форма приватизацiї,як i в попереднi роки,в сьогоднiшнiх умовах стає основною. Саме ця форма органiзацiї господарства стає логiчним продовженням орендних вiдносин. Її виникнення пояснюється i тим,що з поширенням акцiй в економiку вносяться елементи розвинутого ринку. Крiм того,акцiонерна власнiсть створює певнi суперечностi мiж iнтересами власникiв-акцiонерiв i працюючих, що є стимулом саморозвитку. Разом з тим,свiтова практика показує, що акцiонернi товариства ефективно працюють лише в тому випадку,якщо вони створенi з майновою вiдповiдальнiстю членiв i функцiонують у ринковому середовищi з великою питомою вагою iнших форм власностi. 2. Ю.В.Нiколенко,"Основи економiчної теорiї"-книгаI.-С.70. 3. Ю.В.Нiколенко,"Основи економiчної теорiї"-книгаI.-С.73. З цiєї точки зору велике значення має те,як поширюються акцiї. Їх слiд продавати, за думкою багатьох економiстiв, переважно за грошi населення, а не за фонди пiдприємств. Коли акцiонерами стають не стiльки приватнi особи, скiльки державнi пiдприємства, навiть вiдомства, то приватизацiя фактично не вiдбувається. Але практика свiдчить про те, що на перших етапах акцiонування наших пiдприємств контрольний пакет акцiй (кiлькiсть акцiй, що дає змогу контролювати роботу пiдприємства,його кошти, визначати економiчну полiтику) зберiгається за державою. Рядовi ж робiтники володiють у даному випадку практично символiчною часткою акцiонерного капiталу, i тому дуже швидко в них губиться заiнтересованiсть у пiдвищеннi ефективностi виробництва та при- бутковостi фiрми. Необхiдно також розробити й механiзм отримання акцiй робiтниками, що поступають на роботу вже пiсля перетворення пiдприємства на акцiонерне товариство. Процес роздержавлення та приватизацiї призводить до зрощення орендних форм господарювання з акцiонерними. За думкою провiдних спецiалiстiв та керiвникiв пiдприємств,саме поєднання орендної та акцiонерної форм господарювання стане визначальним у становленнi ринкової економiки. На початок 1990 ро- ку в нашiй країнi близько 300 пiдприємств проводило свою дiяльнiсть з притягненням елементiв акцiонерних форм господарювання. Перехiд на оренду, в свою чергу, прискорює процес перетворення державних пiдприємств в акцiонернi товариства. Це пiдтверджує й досвiд країн Схiдної Европи. Найбiльш перспективним напрямом активiзацiї пiдприємницької дiяльностi, створення умов для конкуренцiї вважається тут розвиток акцiонерних форм господарювання. Перетворення пiдприємств в акцiонернi товариства повинно допомогти подоланню знеособлення та монополiзацiї власностi,подоланню бюджетного дефiциту,низької ефективностi господарювання,марнотратства та поганої якостi продукцiї - всього того, чим дискредитувала себе протягом десятирiч державна власнiсть. Процес приватизацiї стає однiєю з головних потреб радикалiзацiї економiчної реформи, важливим засобом оздоровлення економiки. На даний перiод в недержавнiй власностi створюється до половини, а то i бiльше,валового внутрiшнього продукту. Процес приватизацiї буде продовжуватись i надалi. Та необхiдно навести порядок, бо приватизацiя перетворюється на так звану "прихватизацiю",а це викликає незадоволення людей,тому необхiдно вдосконалювати юридичну основу i чiтко витримувати прийнятi норми. В умовах сучасної ринкової економiки приватизацiя державної власностi не є самометою або втiленням iдеологiчних симпатiй чи антипатiй. Здiйснюючи приватизацiю,держава прагне умiстити свою дiяльнiсть в окресленi ринком межi, добиваючись високої ефективностi ринкового господарства. ВИСНОВОК. Не слiд ототожнювати роздержавлення власностi з приватизацiєю. Процес роздержавлення як комплекс заходiв, спрямованих на усунення монополiї держави на власнiсть,формування конкурентного ринкового середовища, вiдбувається як у ме жах державної власностi, так i поза ними. Приватизацiя є радикальною складовою процесу роздержавлення, сутнiсть ячкої полягає у змiнi державної форми власностi на рiзновиди приватної. Зазначенi процеси -дуже необхiднi заходи,рiшучiсть i послiдовнiсть в проведеннi яких, зрештою, призведуть до трансформацiї перехiдної економiки в змiшану економiку стабiльного соцiального орiєнтованого суспiльства. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛIТЕРАТУРИ: 1. С. В. Мочерний;"Основи економiчної теорiї".;Київ 1997. 2. Ю. В. Нiколенко;"Основи економiчної теорiї".;Київ "Либiдь" 1998. 3. Г. Н. Климко,В.П.Нестеренко;"Основи економiчної теорiї".;Київ "Вища школа"- "Знання" 1997. 4. А. Я. Лившиц,И.Н.Никулина;"Введение в рыночную экономику".; Москва "Высшая школа" 1994. 5. О. Ф. Бичкова,Ю.В.Мушинський;"Форми власностi сьогоднi".;Київ "Знання" 1992. 6. Конспект.
https://doc4web.ru/astronomiya-/bankivska-sistema-ukraini-v-rinkoviy-ekonomici.html	Банківська система Україні в ринковій економіці	https://doc4web.ru/uploads/files/223/9cc3df63d6d2e2da96156ef0406fc632.docx	files/9cc3df63d6d2e2da96156ef0406fc632.docx	Розглянемо структуру та функції банківської системи в економіці ринкового типу. В такій економіці кредитно-банківська система представлена великим набором банків та пов'язаних з ними різноманітних кредитно-фінансових установ. В організаційному аспекті банківська система є сукупністю взаємопов'язаних та взаємодіючих банків, кожний з яких виконує функції, які випливають з його призначення. Розрізняють емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні банки, різні фінансові компанії (пенсійні, соціальні, інноваційні). В сукупності всі ці фінансово-кредитні установи утворюють банківську кредитну систему. Банківська система в Україні має дворівневу побудову: на першому рівні — Національний банк України, на другому — комерційні банки. Провідне місце в банківській системі належить Національному банку України (НБУ). Він покликаний провадити єдину політику в сфері грошового обігу, зміцнення національної грошової одиниці — гривні. Національному банку України надано монопольне право на випуск грошей (емісію). Він виконує роль емісійного центру. Банк зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали, у тому числі золото, валютні запаси. Національний банк України обслуговує державний борг країни, дає дозвіл на створення (реєстрацію) комерційних банків. Зміст діяльності Національного банку України проявляється в його функціях, основних напрямах функціонування. Для виконання завдань, покладених на цей орган державного управління спеціальної компетенції, Статутом передбачені такі функції: а) брати участь у розробці основних напрямів і тенденцій економічного й соціального розвитку народного господарства України, державного бюджету України, прогнозу грошових доходів і витрат населення; б) розробляти основні напрями єдиної грошово-кредитної політики, відповідно до яких здійснюється регулювання грошового обігу в Україні; в) концентрувати кредитні ресурси, створені за рахунок коштів статутного та інших фондів, залишків коштів державного бюджету, коштів на депозитних рахунках, коштів в обігу та в міжбанківських розрахунках, а також переданих за плату Ощадним банком коштів, які формуються за рахунок вкладів населення; г) продавати й купувати на договірних засадах кредитні ресурси; д) утворювати фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи держави за рахунок частини залучених банками ресурсів і депозитів, визначати розміри формування цього фонду; е) організовувати і проводити інкасацію, перевезення грошових знаків та інших цінностей; ж) проводити єдину кредитну політику в державі, встановлювати правила розрахунків і ведення касових операцій, порядок ведення обліку й звітності у банках, визначати розмір плати за залучені з інших банків ресурси, виходячи із загальної процентної політики; з) здійснювати регулювання рівня банківських процентних ставок; й) організовувати касове виконання державного бюджету; к) зосереджувати на рахунках у своїх установах валютні кошти валютного фонду Кабінету Міністрів України, брати участь у розробці зведеного валютного плану, забезпечувати проведення єдиної валютної політики в державі; л) здійснювати обслуговування державного боргу, виконувати операції, пов'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою процентів по них; м) давати дозвіл на утворення комерційних банків за участю іноземних юридичних осіб та іноземних громадян, реєструвати комерційні банки і встановлювати для них економічні нормативи тощо. Разом із тим Національному банку надаються такі права, що зумовлені його специфікою: встановлювати для комерційних банків та їх філій обсяг і форми звітності інформаційних матеріалів, необхідних для прогнозування і планування з метою здійснення Єдиної державної політики в області грошового обігу, кредитування, розрахунків, цінних паперів і валютних операцій; встановлювати за узгодженням з комерційними банками, які здійснюють касове обслуговування підприємств, організацій, ліміт залишку грошей в операційній касі, визначати вид національних грошових знаків, їх номінал, встановлювати визначальні ознаки і порядок платіжності, систему захисту; одержувати в іноземних і міжнародних банках та в інших фінансово-кредитних організаціях кредити, розміщувати позики, здійснювати операції в іноземній валюті; давати дозвіл організаціям України залучати кредити з-за кордону в межах загального ліміту зовнішньої заборгованості держави, який встановлюється Верховною Радою України; визначати ціни й тарифи на надані Національним банком і його установами послуги, якщо вони не встановлені законодавством України; утворювати у своєму підпорядкуванні підприємства і бути пайовиком або акціонером підприємств, необхідних для виконання завдань Національного банку, в тому числі щодо виготовлення паперових грошей, виробництва необхідного для цієї мети паперу, виготовлення монет та інші права. Правове становище Національного банку України, його особливе правове регулювання зумовлює виконання специфічних для нього банківських операцій. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк виконує такі операції: - видає комерційним банкам кредити на строк за домовленістю з позичальниками; - провадить рахунки банків-кореспондентів і здійснює розрахункове касове обслуговування комерційних банків та інших кредитних установ; - купує та продає цінні папери, що випускаються державою; - видає кредити банкам під заставу векселів і цінних паперів; - здійснює емісію приватизаційних паперів; - виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного та іншого державного майна України; - купує і продає іноземну валюту і платіжні документи в іноземній валюті; - проводить операції з резервними фондами грошових знаків; - здійснює інші операції відповідно до своїх функцій, передбачених законодавством. Емісійний банк (центральний банк) – має монопольне право виписку білетів (грошових знаків, банкнот). Основним його завданням є проведення державної політики в сфері грошового обігу, кредиту, регулювання діяльності всієї банківської системи. Цей банк завжди націоналізований і його діяльність знаходиться під контролем держави. Тому його називають державним або центральним банком. Інвестиційні банки – спеціалізуються на фінансуванні та довгостроковому кредитуванні різних підприємств і цілих галузей. Розрізняють фінансові інвестиції, здійснювані шляхом купівлі банком цінних паперів, а також реальні інвестиції, що здійснюються шляхом вкладання капіталу в промисловість, будівництво та інші. Іпотечні банки – спеціалізуються по наданню довгострокових позик під заставу нерухомості. Інноваційні банки (або фонди) – здійснюють кредитування (в основному пов'язані з деяким ризиком) на всіх етапах інноваційного процесу створення і впровадження різних наукових розробок. Ощадбанки – є простими фінансово-кредитними установами для заохочення вільних грошових коштів населення, включаючи операції з цінними паперами. Комерційні банки – найбільш універсальний тип банків, що займаються широким колом операцій, в тому числі надання кредитів промисловим, торговим та іншим підприємствам переважно за рахунок грошових коштів у вигляді депозитних вкладів. Такі банки здійснюють також різноманітні комерційні послуги та операції. Звичайно, вони не є державними. Комерційні банки – основна ланка кредитної системи країни, яка включає в себе кредитні установи, які здійснюють різні банківські операції для своїх клієнтів на базі комерційного розрахунку. Для цього вони використовують не тільки свій власний капітал, але й залучений фінансовий капітал у вигляді вкладень, депозитів міжбанківських кредитів та інших джерел. При цьому залучені кошти, як правило, значно перевищують обсяги власного капіталу комерційних банків. На початку своєї діяльності комерційні банки створювалися переважно як галузеві. Так, в Україні були створені Укрлегбанк, Укрбудбанк, Укрмонтажспецбанк, Укрміжвузбанк, Енергобанк, Поштбанк та інші. Ці банки повинні були сприяти вирішенню перш за все проблем всередині галузі, прискоренню темпів НТП на підприємствах галузі, збільшенню об'єктів виробництва та підвищенню якості випущеної продукції. Галузеві міністерства та підпорядковані їм підприємства створенням своїх банків намагалися мобілізувати як найбільше грошових коштів на розвиток галузі та стати незалежними від кредитної та фінансової політики, яка провадилась державою через так звані спеціалізовані банки – Промбудбанк, Агропромбанк, Житлсоцбанк. Поступово статус комерційних отримали державні спеціалізовані банки. Так, на базі республіканського Житлсоцбанку був організований Укрсоцбанк, Агропромбанку – АПБ "Україна" АТ, Промбудбанку – ПІБ. Таке роздержавлення вказаних банків привело до створення в банківській системі України нерівних умов для діяльності банків, зробивши важким становище новостворених. Адже колишні державні спеціалізовані банки були забезпечені приміщеннями, офісною технікою, транспортними засобами, кадрами, мали велику і солідну клієнтуру. Їм і тепер надається значна допомога з боку держави і НБУ. Новостворені комерційні банки такої бази не мали. Більш правильним за колишніми державними банками було б залишити статус державних спеціалізованих банків, через які направлялась би державна кредитна і фінансова (політика) підтримка пріоритетним напрямкам розвитку економіки. Так в більшості країн така підтримка надається розвиткові сільського господарства, науки, державним підприємствам, житловому будівництву та іншим. В умовах ринкової економіки суттєві зміни пройшли в банківському контролі. Якщо раніше банки відігравали роль державних контролерів за діяльністю суб'єктів господарювання, то в наш час цей контроль здійснюється на партнерських відносинах між банками та їх клієнтами. Правда, в окремих випадках держава накладає на банки контроль за окремими господарськими операціями їх клієнтів. Наприклад, за повнотою здачі в банк виручки готівковими грошима та виконанням касової дисципліни. Комерційні банки класифікуються за рядом ознак. В залежності від форми власності вони підрозділяються на приватні і державні. Зараз в Україні державними комерційними банками є лише Ексімбанк (експортно-імпортний банк) та Ощадбанк. По формі організації серед приватних банків переважають акціонерні у вигляді товариств відкритого або закритого типу. Верховна Рада України останніми змінами і доповненнями в Закон "Про банки і банківську діяльність" заборонила комерційним банкам виступати у формі АТ закритого типу і всім існуючим останнім треба перереєструватись в АТ відкритого типу. Комерційні банки в залежності виконуваних операцій 6увають універсальними і спеціалізованими. Зараз на Україні всі комерційні банки прагнуть бути універсальними, хоча далеко не всі вони виконують весь спектр банківських операцій. Спеціалізованих банків поки що немає. Правда, окремі банки почали створювати спеціалізовані філіали (інвестиційні, депозитні та інші). В залежності від території діяльності комерційні банки поділяються на міжнародні, республіканські та регіональні. Міжнародні банки утворюються за участю іноземного капіталу і можуть мати відділення (філіали) в інших країнах. На Україні вони тільки починають зароджуватися. Перший – Український Міжнародний банк та інші. Їх створення не підтримується НБУ через завалювання ключових порцій, до яких відноситься банківська справа, що являє собою велику небезпеку для нашої економіки, що перебуває в стані глибокої економічної кризи, що супроводжується інфляцією. В подальшому, коли економічна ситуація в країні нормалізується, не буде перешкод в створенні міжнародних банків, а також у відкритті відділень, філіалів та представництв іноземних комерційних банків. Адже іноземні інвестиції в економіку України швидше будуть здійснюватись через банки, з якими іноземні інвестори звикли працювати і яким вони довіряють. До республіканських комерційних банків відноситься Промінвестбанк України, Укрсоцбанк, Ексімбанк України та Ощадбанк України, які мають розгалужену мережу відділень та філіалів по всій території України. Вони тісно пов'язані з усіма органами державної влади та Правліннями банків. До статусу республіканських наближаються і деякі нові комерційні банки (Градобанк, Приватбанк, АППБ "Аваль", "Укрінбанк"), які виникли разом з початком розвитку ринкової економіки в країні. Свої філіали починають відкривати також багато інших банків. Звичайно, це буде сприяти росту конкуренції в банківській сфері, але в результаті цього покращиться якість та збільшиться кількість банківських послуг, тощо. Комерційні банки — це автономні, незалежні комерційні підприємства. З одного боку, вони утворюються для задоволення інтересів власників банку (акціонерів або індивідуальних) і суспільних інтересів клієнтури — юридичних і фізичних осіб, що обслуговуються банком. А з іншого боку, комерційні бланки — це підприємства особливого типу, які організують та здійснюють рух позичкового капіталу для забезпечення отримання прибутку власниками банку. Будучи важливою ланкою банківської системи держави, комерційні банки концентрують основну частину кредитних ресурсів і здійснюють широкий діапазон банківських операцій та фінансових послуг для юридичних і фізичних осіб. Комерційні банки є юридичними особами. Вони економічно самостійні і повністю незалежні від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю, а також щодо вимог і вказівок, що не відповідають чинному законодавству. Як будь-яка юридична особа,банки мають свої ознаки. 1. Володіння майном на правах власності або на правах повного господарського відання, наявність статутного фонду, який відображується на самостійному балансі банку. Статутний фонд комерційного банку формується за рахунок власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників банку у грошовій формі. Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит і під заставу, а також збільшувати статутний фонд для покриття збитків. Розмір статутного фонду банку визначається засновниками, але не може бути меншим за розмір, встановлений НБУ. Законодавством визначено мінімальний розмір статутного фонду банку в сумі, еквівалентній 1 млн ЕКЮ. 2. Наявність усіх прав юридичної особи: організаційна єдність, участь у господарських відносинах, самостійна відповідальність, а також обов'язкове зазначення в статуті банку, що банк є юридичною особою. 3. Комерційні банки здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку: пропонують на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян шляхом виконання банківських операцій і надання різних банківських послуг. За надання послуг клієнти сплачують винагороду, за рахунок якої утворюється прибуток банку. Комерційні банки виступають суб'єктами ринкової економіки, вони діють одночасно на механізмах саморегуляції і самоуправління, працюють в умовах ризику. Як важливий сектор економіки комерційні банки постачають у народне господарство додаткові грошові ресурси. Діяльність банків не обмежується акумуляцією і розміщенням коштів підприємств, організацій і населення. Вони сприяють нагромадженню капіталу, не лише активно втручаючись в усі сфери господарського життя, але й безпосередньо беруть участь у функціонуванні капіталу або здійснюючи контроль над ним. Завдяки банкам діє механізм розподілу і перерозподілу капіталу за сферами й галузями виробництва, який значною мірою забезпечує розвиток народного господарства залежно від об'єктивних потреб виробництва. Фінансуючи додаткові потреби підприємств промисловості, транспорту, сільського господарства, банки уможливлюють утворення прогресивної відтвореної структури народного господарства. Комерційним банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі, страхування. Законодавством обмежена можливість комерційного банку мати у власності нерухомість. Виняткове значення має закріплення на законодавчому рівні розмежування відповідальності держави та комерційних банків. Банки не відповідають по зобов'язаннях держави, а держава не відповідає по зобов'язаннях банків, крім випадків, коли сторони беруть на себе таку відповідальність (ст. 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Закон передбачає також можливість створення комерційними банками спілок, асоціацій та інших об'єднань для координації своєї діяльності і захисту своїх інтересів. Комерційні банки, будучи юридичними особами і здійснюючи господарську діяльність, як правило, не повинні виконувати адміністративні повноваження. Однак, згідно з правилами НБУ, на комерційні банки покладається обов'язок перевіряти додержання підприємствами, організаціями порядку ведення касових операцій, а також контроль за валютними операціями резидентів і нерезидентів, здійснюваних через уповноважені банки. Роль комерційних банків зумовлена виконуваними основними функціями: 1. Мобілізація тимчасово вільних коштів і перетворення їх у капітал. 2. Кредитування підприємств, держави і населення. 3. Здійснення розрахунків і платежів у господарстві. 4. Випуск кредитних грошей. 5. Емісійно-засновницька діяльність, що здійснюється шляхом випуску і розміщення цінних паперів. 6. Консультування, надання економічної та фінансової інформації. Останнім часом у сфері діяльності комерційних банків спостерігаються тенденції розширення їх функцій з метою універсалізації роботи, підвищення ефективності банківської діяльності та одержання прибутків. Комерційні банки можна класифікувати за різними критеріями, основними з яких є функціональна і клієнтські ознаки. За функціональною спеціалізацією розрізняють банки реконструкції та розвитку, інвестиційні, ощадні, іпотечні, трастові, емісійні, зовнішньоторгові. За формою власності — державні, кооперативні, приватні, змішані. За приналежністю статутного фонду й способу його формування — пайові та акціонерні банки. Пайові банки утворюються за рахунок пайових внесків засновників (пайовиків) у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Акціонерні банки в Україні створюються закритого або відкритого типу. Акціонерний банк — це такий вид комерційного банку, що створюється у формі акціонерного товариства. Порядок створення і діяльності акціонерних банків визначається Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондову біржу» та ін. Акціонерний банк — це кредитна установа, що являє собою об'єднання на підставі угоди коштів фізичних і юридичних осіб (у тому числі іноземних) з метою спільної господарської діяльності та одержання прибутку. Статутний капітал акціонерного банку формується лише за рахунок власних коштів акціонерів. Частка кожного акціонера не повинна перевищувати 35 відсотків статутного фонду банку. Основний капітал акціонерного банку формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та юридичним особам, а потім збільшується за рахунок капіталізації прибутку й випуску нових акцій. Статутний фонд акціонерного банку утворюється з основним капіталом, поділеним на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Розмір статутного фонду визначається акціонерами банку, але не може бути меншим за розмір, встановлений НБУ. Акціонерний банк реєструється НБУ у місячний термін з дня подачі передбачених законодавством документів. Акціонерний банк діє на підставі установчого договору та статуту. В статуті фіксуються цілі діяльності акціонерного банку, розмір та порядок утворення фондів, склад і компетенція органів та обов'язково такі відомості: види акцій, що випускаються, номінальна вартість акції, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій. Акціонерний банк є юридичною особою, виступає власником свого майна, має повну господарську самостійність у питаннях вибору форм управління, використання прибутку, несе відповідальність за зобов'язаннями тільки своїм майном, а акціонери відповідають за зобов'язання банку лише в межах належних їм акцій. Акціонерний банк може мати філії і представництва на території України та за кордоном, але за письмовою згодою НБУ. За територіальною ознакою розрізняють банки: міжнародні, загальнонаціональні, регіональні та міжрегіональні, що обслуговують декілька регіонів країни. За видами здійснюваних операцій комерційні банки бувають універсальні та спеціалізовані. Універсальні банки здійснюють широке коло банківських операцій і надають різноманітні послуги, перелік яких намагаються розширяти. Сучасні комерційні банки здатні виконувати понад 200 різних видів банківських операцій і послуг. Спеціалізовані банки здійснюють деякі банківські операції, які тісно пов'язані з особливостями господарської діяльності підприємств, специфікою виробництва і збуту продукції тощо (промислові, сільськогосподарські, будівельні, торгові, біржові, ощадні та ін.) . За масштабом діяльності розрізняють крупні, середні та дрібні банки. Однак діюче законодавство не містить конкретних критеріїв щодо віднесення банків до тієї чи іншої групи. Відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про іноземні інвестиції» на території України можуть діяти банки, статутний фонд який сформований за рахунок українських юридичних і фізичних осіб; банки за участю іноземного капіталу (спільні банки); іноземні банки, статутний фонд яких формується за рахунок коштів нерезидентів — іноземних юридичних і фізичних осіб. Отже, для ефективного функціонування і розвитку банківської системи необхідна подальша структуризація і спеціалізація комерційних банків, розвиток різних видів банківських установ, що сприятиме розширенню діапазону банківських операцій і фінансових послуг і забезпечить вдосконалення кредитно-фінансового механізму в країні. Порядок створення і діяльність комерційних банків регламентується Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарчі товариства", "Про цінні папери і фондові біржі", "Про підприємництво", "Про іноземні інвестиції" та інші, а також Тимчасове положення про порядок створення, реєстрацію комерційних банків та здійснення нагляду за їх діяльністю, затвердженим Правлінням НБУ 17 липня 1992 року, з значними змінами і доповненнями у нього на протязі останніх років. Комерційні банки не мають права здійснювати операції на некомерційних засадах. Не повинні використовуватися кошти підприємств, які зберігаються на рахунках у банку, на безвідплатній основі. Підприємствам мають сплачуватися відсотки за такі кошти. Комерційна банківська діяльність несумісна з безоплатним виконанням кредитними установами багатьох банківських операцій. За всі операції (ведення рахунків клієнтів, здійснення розрахункових операцій за їхнім дорученням, фінансування капітальних вкладень, касове виконання державного бюджету, надання консультаційних послуг з відкриття рахунків, застосування правил кредитування, касове обслуговування підприємств і установ тощо) банк має отримувати відповідну плату. В умовах комерціалізації банківської діяльності кредитні ресурси мають розміщуватися з найбільшою вигодою для банку і позико-одержувачів при дотриманні загальнодержавних інтересів. Кошти, що акумулюються банками, повинні спрямовуватися у першу чергу на здійснення ефективних проектів, які забезпечують розвиток пріоритетних галузей і сфер економіки, прискорення науково-технічного прогресу, нарощування виробництва товарів народного споживання і послуг, вирішення інших соціальне важливих завдань. Перехід до ринкових відносин багато в чому залежить від ліквідації монополізму в банківській системі. У зв'язку з цим в системі комерційних банків діють не лише спеціалізовані банки. В останні роки в Україні виникли галузеві комерційні банки, а також комерційні банки громадських організацій, акціонерних товариств тощо. Станом на 1 січня 1998 р. в Україні налічувалося 227 банків, валютних бірж та фінансово-кредитних установ НБУ, з них 2 державних банки, 184 акціонерних товариства, в тому числі 133 — відкритих і 51 — закритий, а також 41 товариство з обмеженою відповідальністю. Серед зареєстрованих банків 22 створено за участю іноземного капіталу, в тому числі 6 повністю з іноземним капіталом. Розвиток комерційних банків стримується такими чинниками: недостатнє законодавче забезпечення банківської діяльності; багато підприємств впродовж тривалого періоду не виконують своїх зобов'язань щодо повернення кредитів, що обмежує кредитні ресурси комерційних банків; відсутність у деяких банків належних статутних фондів, що не гарантує безпеки коштів їхніх вкладників. Діяльність комерційних банків має деякі особливості. Ці банки можуть бути учасниками організації спільних виробничих підприємств у формі консорціумів та акціонерних товариств. Розвиток ринкових відносин розширює сферу діяльності банків. Важливе місце в їхній діяльності займають довірчі (трастові), а також лізингові та факторингові операції. Маючи гарантію отримання стабільного доходу, клієнти банку передають йому право управління своїм майном. У цьому й полягає сутність трастових операцій. Лізингові операції полягають у наданні довгострокової оренди машин, устаткування. Засоби праці купує банк і здає їх в оренду (це нагадує своєрідний кредит на придбання устаткування). Факторингові операції передбачають, що банку надається право на вилучення дебіторської заборгованості клієнтів. За це банк отримує комісійні. ЛІТЕРАТУРА Закон України від 20 березня 1991 р. «Про банки й банківську діяльність» Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 25 (зі змінами і доповненнями). Агарков М. М. Основы банковского права: Курс лекций. — М.: Изд-во «БЕК», 1994. Банковская система России: Настольная книга банкира /Л. И. Абалкин, Г. А. Аболихина, М. Г. Азибеков и др. — М.: Компания «Дека», 1995. - Кн. 1. Банковское дело: Справочное пособие. — М.: Экономика, 1994. Банковское право США /А. М. Поллард, Ж. Г. Пассейн, К. X. Эл-лис. — М.: Прогресс, 1992. Вступ до банківської справи /Відп. ред. М. I. Савлук. — К.: Лібра, 1998. Гавалда К., Стуфле Ж. Банковское право. — М.: Финанстатинформ, 1996. Гурвич И. С. Очерки советского банковского права. — Л.: Изд-во Ле-нингр. ун-та, 1959. Ефимова Л. Г. Банковское право: Учебное и практическое пособие. — М.: БЕК, 1994. Костюченко О.А. Банківське право. — К.: МАУП, 1998. Саниев М. С. Банковская система в условиях рыночной экономики. — Алма-Ата, 1991. Олейник О.М. Основы банковского права. — М.: Юрист, 1997.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-po-teme-appy-birtday.html	Урок английского языка в 3 классе по теме "Happy Birthday"	https://doc4web.ru/uploads/files/70/e5b54f4d853805c6133ac6143381bf77.docx	files/e5b54f4d853805c6133ac6143381bf77.docx	Урок английского языка по теме “Happy Birthday” в 3 классе Урок учителя английского языка МБОУ СОШ № 1 г. Владимира Косаревой Елены Николаевны Тема урока: Happy Birthday Тип урока: Обобщение знаний по теме “День Рождение”. Урок-викторина. Цель: Развитие коммуникативной компетенции на английском языке по теме “Birthday ” у учащихся 3 класса. Совершенствование навыков монологической речи в рамках темы. Интеграция русских реалий с английским языком. Учебные задачи урока: направленные на достижение личностных результатов: формирование учебно-познавательного интереса к способам решения новой задачи; направленные на достижение метапредметных результатов: в сотрудничестве с учителем ставить учебные задачи; в сотрудничестве с одноклассниками решать учебные задачи; развивать самооценку и взаимооценку учащихся; направленные на достижение предметных результатов: актуализировать узученный материал по теме и употребить в речи; строить сообщение в устной форме. Оснащение урока и материалы: - карточки дней недели - пазл (распечатанная фотография Аллы Пугачевой, разрезанная на 7 частей, каждая часть которой упакована в отдельный конверт - распечатка приглашения (для домашнего задания) - видеоматериал (песня «месяцы», песня «с днем рождения») Конфеты в упаковке разного цвета (для рефлексии) На доске: - кроссворд (и картинки слов для него) - стихотворение - опорные фразы для игры «снежный ком» и для монологического высказывания - домашнее задание Технологическая карта урока. Этапы Деятельность учителя Деятельность учащихся Формирование УУД Мотивация 1. Приветствует учащихся. Задает вопрос «Как дела» 2.Говорит учащимся, что сегодня у одной знаменитой певицы сегодня день рождения, и предлагает поздравить ее, однако сначала необходимо отгадать кто это, выполняя различные задания по ходу урока. По мере успешного выполнения заданий учащиеся будут получать подсказки (части пазла) 1. Приветствуют учителя. Отвечают на заданный вопрос 2. С помощью учителя формулируют учебные задачи. Личностные УУД: положительное отношение к уроку и изучению английского языка, готовность принять учебные задачи, участие в планировании урока; формирование мотивации учебной деятельности и учебно-познавательного интереса к решению новых учебных задач. Познавательные УУД: постановка и формулирование проблемы, самостоятельное создание алгоритмов деятельности при решении проблем творческого и поискового характера; установление причинно-следственных связей. Коммуникативные УУД планирование учебного сотрудничества с учителем и сверстниками – определение цели, функций участников, способов взаимодействия; Языковая разминка 1. Прежде чем приступить к выполнению заданий, предлагает вспомнить дни недели. На доске стихотворение: Today is ________ Today is________ All day long All day long Yesterday was_____ Tomorrow will be__ Oh, What fun! Oh, what fun! 1. Учащиеся крепят на доску с помощью магнита недостающие дни недели (написанные на карточках) на доску. Сначала вместе с учителем, потом самостоятельно читают стихотворение несколько раз Регулятивные: контроль в форме сличения способа действия и его результата с заданным эталоном с целью обнаружения отклонений и отличий от эталона; коррекция – внесение необходимых дополнений и корректив в план и способ действия в случае расхождения эталона, реального действия и его продукта; Познавательные: синтез как составление целого из частей, в том числе самостоятельно достраивая, восполняя недостающие компоненты; Актуализация знаний по теме «Birthday» 1. Предлагает отгадать кроссворд по теме урока. На доске: b_ _ _ _i_ _ _r_ _ _ _ _ _ _ _ _t _ _ _ _ _ _ h d_ _ _ _a_ _ _ _ y_ На доске также, в качестве подсказки, наклеены картинки со словами, которые необходимо отгадать (вразнобой) 2. Предлагает вспомнить названия месяцев, просмотрев видеоролик с песней Calendar Song (by Boney M). Названия месяцев необходимы для выполнения следующего задания. 3. Предлагает сыграть в игру «Снежный ком» по образцу (на доске): Kirill’s birthday is in April. And my birthday is in May. (Каждый последующий ученик повторяет когда дни рождения у его одноклассников, в конце говорит в каком месяце его собственный день рождения). 4. Учитель делит класс на две команды, каждой команде достается конверт, в котором части текста, напечатанные на отдельных карточках; предлагает совместно со своей группой выстроить части так, чтобы получился связный, логически-правильный текст. (Текст по теме урока). Когда тексты готовы, учитель предлагает каждой группе послушать текст противоположной команды и выполнить задание по услышанному (на доске предложения по тексту, некоторые утверждения верны, некоторые нет, необходимо установить true/false). 5. Предлагает составить небольшое монологическое высказывание о своем дне рождении по опорным предложениям на доске. (My name is … . My birthday is in… . We… (play games, eat sweets and cakes, sing songs, dance etc.) on my birthday. I have … for my birthday. I like my birthday. 6. Учитель по ходу урока дает необходимые методические рекомендации по выполнению заданий (что-то на русском языке, что-то на английском; зависит от уровня детей). 1. Учащиеся по очереди вписывают слова в кроссворд и зачитывают вслух слова, которые вписали. 2. Слушают песню, повторяя месяцы. 3. Стараются запомнить информацию и воспроизвести ее безошибочно. 4. Работают в группах, читают отдельные части текста, выстраивают единый смысловой текст. Зачитывают текст вслух для противоположной команды 2 раза. После прослушивания группа (которая слушала) выполняет задания на доске (True/False). 5. Составляют монологическое высказывание. Личностные УУД: развитие умения сотрудничать; развитие взаимооценки и самооценки; Регулятивные: целеполагание как постановка учебной задачи на основе соотнесения того, что уже известно и усвоено учащимся, и того, что еще неизвестно; контроль в форме сличения способа действия и его результата с заданным эталоном с целью обнаружения отклонений и отличий от эталона; коррекция – внесение необходимых дополнений и корректив в план и способ действия в случае расхождения эталона, реального действия и его продукта; волевая саморегуляция как способность к мобилизации сил и энергии; способность к волевому усилию - к выбору в ситуации мотивационного конфликта и к преодолению препятствий. Познавательные: поиск и выделение необходимой информации; применение методов информационного поиска; осознанное и произвольное построение речевого высказывания в устной и письменной форме; выбор наиболее эффективных способов решения задач в зависимости от конкретных условий; смысловое чтение как осмысление цели чтения и выбор вида чтения в зависимости от цели; извлечение необходимой информации из прослушанных текстов; определение основной и второстепенной информации; свободная ориентация и восприятие текстов; установление причинно-следственных связей. Коммуникативные: построение монологического высказывания; планирование учебного сотрудничества с учителем и сверстниками – определение цели, функций участников, способов взаимодействия; постановка вопросов – инициативное сотрудничество в поиске и сборе информации; управление поведением партнера – контроль, коррекция, оценка действий партнера. Подведение итогов. Рефлексия 1. Предлагает вскрыть конверты с частями пазла, которые набрали учащиеся во время викторины и, объединившись, собрать картинку-пазл. 2. Учитель предлагает вспомнить песню “Happy Birthday” и спеть ее еще раз ( с опорой на видео) в честь певицы. 3. Спрашивает, понравилась ли такая форма работы и предлагает выбрать себе конфету красного или синего цвета в качестве оценки урока (красная - понравилось, синяя – не понравилось); прокомментировать свой выбор. 4. Учитель ставит отметки за работу на уроке. 1. Учащиеся вскрывают конверты, складывают пазл и вслух произносят имя певицы, зашифрованной вначале урока. 2. Учащиеся поют песню “Happy Birthday”. 3. Учащиеся выбирают конфету и комментируют, что им понравилось на уроке, что не очень понравилось, были ли какие-нибудь трудности при выполнении заданий и т.п. Регулятивные: Сохранять учебную задачу до конца урока, оценивать свои действия; синтез как составление целого из частей, в том числе самостоятельно достраивая, восполняя недостающие компоненты; установление причинно-следственных связей; выдвижение гипотез и их обоснование; Коммуникативные: умение участвовать в коллективном обсуждении проблем, интегрироваться в группу сверстников и строить продуктивное взаимодействие и сотрудничество со сверстниками. Личностные: становление учащимися связи между целью учебной деятельности и ее мотивом, и тем, что побуждает деятельность, ради чего она осуществляется; обеспечение значимости решения учебных задач, увязывая их с реальными жизненными целями и ситуациями. Домашнее задание Предлагает оформить приглашение на свой день рождение для своего друга/подруги. Записывают задание в дневник. Примечание: после каждого выполненного задания (кроссворд, игра «снежный ком», работа с текстами и составление монологического высказывания) учащимся выдаются части пазла в конвертах. В заданиях (кроссворд и снежный ком) по одной подсказке на весь класс. В задании с текстами – по одной подсказке каждой команде. За монологическое высказывание – каждому, кто составил это высказывание. Количество частей пазла зависит от количества заданий и от собственного выбора учителя. Все части, так или иначе, учащиеся собирают в «общую копилку», чтобы совместно решить поставленную задачу. Краткий самоанализ урока: Урок проводился 15 апреля (в этот день было как раз день рождение известной российской эстрадной певицы Аллы Пугачевой). Это и стало той «изюминкой», которая подходила к теме урока. Поскольку тема была пройдена, оставалось только осуществить контроль над усвоением данной темы, я выбрала урок-викторину. Обычно детям нравится нестандартные уроки с использованием картинок, музыки, загадок, ИКТ и т.п. (что и было представлено в данном уроке). Урок проводился в 3 «А» классе (группа 12 человек). По факту присутствовало 10 человек. УМК, по которому занимается этот класс, это Rainbow English (Афанасьева, Михеева). Группа среднего уровня, неплохо усваивает материал по программе. В классе есть 3 учащихся, которые плохо усваивают материал. Однако на данном уроке, они показали хорошую работу, активно участвовали в выполнении заданий (наравне с другими учащимися). В целом, урок прошел хорошо, продуктивно, учащиеся хорошо справлялись с поставленными задачами. Цель урока и поставленные задачи выполнены.
https://doc4web.ru/astronomiya-/diskretniy-logarifm.html	Дискретний логарифм	https://doc4web.ru/uploads/files/248/3069636e48abf9d4ee401eb5c8812f99.docx	files/3069636e48abf9d4ee401eb5c8812f99.docx	Реферат на тему: Дискретний логарифм Проблема обчислення дискретного логарифма є не лише цікавою, а й вкрай корисною для систем захисту інформації. Ефективний алгоритм знаходження дискретного логарифму значною мірою знизив би безпеку систем ідентифікації користувача та схеми обміну ключей. Означення. Нехай G – скінченна циклічна група порядка n. Нехай g – генератор G та b G. Дискретним логарифмом числа b за основою g називається таке число x (0 x n - 1), що gx = b та позначається x = loggb. Проблема дискретного логарифму. Нехай p – просте число, g – генератор множини Zp, y  Zp. Знайти таке значення x (0  x  p - 2), що gx  y (mod p). Число x називається дискретним логарифмом числа y за основою g та модулем p. Узагальнена проблема дискретного логарифму. Нехай G – скінченна циклічна група порядка n, g – її генератор, b G. Необхідно знайти таке число x (0 x n - 1), що gx = b. Розширенням узагальненої проблеми може стати задача розв’язку рівняння gx = b, коли знято умову циклічності групи G, а також умову того, що g – генератор G (в такому випадку рівняння може і не мати розв’язку). Приклад. g = 3 є генератором Z7: 31 = 3, 32 = 2, 33 = 6, 34 = 4, 35 = 5, 36 = 1. log34 = 4 (mod 7), тому що розв’язком рівняння 3x = 4 буде x = 4. Теорема. Нехай а – генератор скінченної циклічної групи G порядка n. Якщо існує алгоритм, який обчислює дискретний логарифм за основою а, то цей алгоритм може також обчислити дискретний логарифм за будь-якою основою b, яка є генератором G. Доведення. Нехай k  G, x = logak, y = logbk, z = logab. Тоді ax = by = (az)y, звідки x = zy mod n. Підставимо в останню рівність замість змінних логарифмічні вирази: logak =(logab) (logbk) mod n або logbk =(logak) (logab)-1 mod n. З останньої рівності випливає справедливість теореми. Примітивний алгоритм Для знаходження loggb (g – генератор G порядка n, b G) будемо обчислювати значення g, g2, g3, g4, ... поки не отримаємо b. Часова оцінка алгоритму – O(n). Якщо n – велике число, то час обчислення логарифму є достатньо великим і тому алгоритм є неефективним. Алгоритм великого та малого кроку Першим детермінованим алгоритмом для обчислення дискретного логарифму був алгоритм великого та малого кроку, запропонований Шанком (Shank) [1]. Для обчислення loggb в групі Zn необхідно зробити наступні кроки: 1. Обчислити a = ; 2. Побудувати список L1 = 1, ga, g2a, ..., g (за модулем n); 3. Побудувати список L2 = b, bg, bg2, ..., bga - 1 (за модулем n); 4. Знайти число z, яке зустрілося в L1 та L2. Тоді z = bgk = gla для деяких k та l. Звідси b = gla - k = gx; x = la - k. Два питання постає при дослідженні роботи наведеного алгоритму: 1. Чи завжди знайдеться число, яке буде присутнім в обох списках? 2. Як ефективно знайти значення z? Запишемо x = sa + t для деяких s, t таких що 0  s, t < a. Тоді b = gx = gsa + t. Домножимо рівність на ga - t, отримаємо: bga - t = gs(a + 1). Значення зліва обов’язково зустрінеться в L2, а справа – в L1. Відсортуємо отримані списки L1 та L2 за час O(a * log a). За лінійний час проглядаємо списки зліва направо порівнюючи їх голови: якщо вони рівні, то значення z знайдене, якщо ні – то видалити менше число і продовжити перевірку. Приклад. Розв’язати рівняння: 2x  11 (mod 13). a =  = 4; L1: 1, 24  3, 28  9, 212  1, 216  3; L2: 11, 11 * 2  9, 11 * 22  5, 11 * 23  10; Число 9 зустрілося в обох списках. 11 * 2  28, 11  27, звідки x = 7. Відповідь: x = 7. Інший підхід до реалізації алгоритму великого та малого кроку можна отримати якщо рівність b = gsa + t (a = , 0  s, t < a) переписати у вигляді b * (g-a)s = gt. Обчислимо g-a та складемо таблицю значень gt, 0  t < a. Далі починаємо знаходити значення b * (g-a)s, s = 0, 1, … перевіряючи їх наявність у таблиці gt. Як тільки знаходяться такі s та t, алгоритм зупиняється. Приклад. Обчислити log23 в групі Z19* . 3 = 2x = 2sa+1, 3 * (2-a)s = 2t. Складемо таблицю 2t, 0  t <  = 5: t 0 1 2 3 4 2t 1 2 4 8 16 2-1  10 (mod 19), оскільки 2 * 10  1 (mod 19). Тоді 3 * (2-5)s (mod 19)  3 * (105)s (mod 19)  3 * 3s (mod 19) Обчислюємо 3 * 3s, s = 0, 1, … : s 0 1 2 3 * 3s 3 9 8 Значення 8, яке отримали при s = 2, присутнє в таблиці 2t, 0  t < 5. Звідси 3 * (2-5)2 = 23 або 3 = (25)2 * 23 = 252+3 = 213. Відповідь: 3 = 213, тобто log23 = 13. Алгоритм Полард - ро Нехай G – циклічна група з порядком n (n – просте). Розіб’ємо елементи групи G на три підмножини S1, S2 та S3, які мають приблизно однакову потужність. При цьому необхідне виконання умови: 1 S2. Визначимо послідовність елементів xi наступним чином: x0 = 1, xi+1 = , i 0 (1) Ця послідовність у свою чергу утворить дві послідовності ci та di , що задовольняють умові xi = та визначаються наступним чином: с0 = 0, сi+1 = , i 0 (2) та d0 = 0, di+1 = , i 0 (3) Алгоритм буде працювати циклічно шукаючи таке знчення i, для якого xi = x2i. Для таких значень будуть мати місце рівність = або = . Логарифмуючи останню рівність за основою a, матимемо: (di - d2i) logab (c2i - ci) mod n Якщо di  d2i (mod n), то це рівняння може бути ефективно розв’язано для обчислення logab. Алгоритм Вхід: генератор a циклічної групи G з порядком n та елемент b G. Вихід: дискретний логарифм x = logab. 1. x0 1, c0 0, d0 0. 2. for i = 1, 2, ... do 2.1. За значеннями xi-1, ci-1, di-1 та x2i-2, c2i-2, d2i-2 обчислити значення xi, ci, di та x2i, c2i, d2i використовуючи формули (1), (2), (3). 2.2. if (xi = x2i) then r (di - d2i) mod n; if (r = 0) then return (FALSE); // розв’язку не знайдено x  r -1 (ci - c2i) mod n. return (x). Якщо алгоритм завершується невдачею (повертає FALSE), то можна запустити його вибравши інші початкові значення c0, d0 з інтервалу [1; n - 1] та поклавши x0 = . Приклад. Обчислити log29 в групі Z19. Побудуємо наступну таблицю значень послідовностей xi, ci, di: i xi ai bi x2i a2i b2i 1 9 0 1 18 1 1 2 18 1 1 4 4 2 3 17 2 1 4 8 6 4 4 4 2 4 16 14 5 17 4 3 4 32 30 6 4 8 6 4 64 62 На 6 кроці отримали x6 = x12 . Підставивши їх значення, отримаємо: 28 96 = 264 * 962 або 28 – 64 = 962 – 6 , 2-56 = 956 Логарифмуємо рівність: -56 * log29 = 56 (mod 18), оскільки \|Z19\| = 18. Враховуючи що -56 (mod 18) 16, 56 (mod 18) 2, перепишемо рівність у вигляді 16 log29 = 2 (mod 18) або 8 * log29 = 1 (mod 9). log29 = 8-1 (mod 9) = 8. Відповідь: log29 = 8. Індексний алгоритм Алгоритм, базований на обчисленні індексів, є найпотужним при обчисленні дискретного логарифму. Необхідно побудувати відносно невелику підмножину S елементів групи G, яка називається множниковою основою. Ця підмножина повинна обиратися таким чином, щоб як можна більша частина елементів G могла бути представлена у вигляді добутку її елементів. При обчисленні значення logab (a – генератор G, b G) спочатку обчислюються значення логарифмів елементів з S (які заносяться в тимчасову базу даних), а потім на їх основі обчислюється логарифм числа b. Алгоритм Вхід: генератор a циклічної групи G порядка n та елемент b G. Вихід: дискретний логарифм x = logab. 1. Побудувати множину S – множникову основу. Нехай S = {p1, p2, …, pt}. В якості значень pi можна обрати, наприклад, i - те просте число. 2. Побудувати систему лінійних рівнянь, розв’язком якої будуть значення logapi. Для цього виконаємо наступні кроки: 2.1. Обрати деяке ціле k, 0 k n - 1 та обчислити ak . 2.2. Спробувати представити значення ak у вигляді добутку чисел з S: ak = , ci 0 Якщо така рівність знайдена, то записати рівняння: k = (mod n) 2.3. Повторювати кроки 2.1. та 2.2. поки не отримаємо t + c лінійних рівнянь. Невелике ціле число c (1  c  10) обирається таким чином, щоб складена система рівнянь мала єдиний розв’язок з великою ймовірністю (якщо скласти лише t рівнянь з t невідомими, то з великою ймовірністю два з цих рівнянь будуть залежними і тоді система буде мати більше одного розв’язку). 3. Розв’язати утворену систему рівнянь, отримати значення logapi, 1 i  t. 4. Обчислення logab. 4.1. Обрати деяке ціле k, 0 k n - 1 та обчислити b * ak . 4.2. Спробувати представити значення b * ak у вигляді добутку чисел з S: b * ak = , di 0 Якщо такого представлення знайти не вдається, виконати знову 4.1. Інакше прологарифмірувавши останню рівність, отримаємо: x = logab = ( - k) mod n Приклад. Обчислити log212 в групі Z19. 1. Нехай S = {2, 3, 5} – множникова основа. 2. Будуємо систему рівнянь для знаходження значень log2pi, де pi S. Оскільки множина S містить 3 елементи, то достатньо отримати 3 лінійно незалежні рівняння. k = 5: 25 (mod 19)  13 – не представимо у вигляді добутку чисел з S. k = 7: 27 (mod 19)  14 – не представимо у вигляді добутку чисел з S. k = 2: 22 (mod 19)  4 = 22. Перше рівняння: 2 = 2log22. k = 10: 210 (mod 19)  17 – не представимо у вигляді добутку чисел з S. k = 15: 215 (mod 19)  12 = 22 3. Друге рівняння: 15 = 2log22 + log23. k = 11: 211 (mod 19)  15 = 3 * 5. Третє рівняння: 11 = log23 + log25. 3. Система рівнянь за модулем 18 (порядок Z19* дорівнює 18) має вигляд: Її розв’язком буде: log22 = 1, log23 = 13, log25 = 16 4. Обчислення log212. k = 3: 12 * 23 (mod 19)  1 – не представимо у вигляді добутку чисел з S. k = 7: 12 * 27 (mod 19)  16 = 24. log212 + 7  4log22 (mod 18), log212  (4log22 – 7) (mod 18) = 15. Відповідь: log212 = 15. Алгоритм Поліга – Хелмана Алгоритм Поліга – Хелмана ефективно розв’язує задачу дискретного логарифма в групі G порядка n, якщо число n має лише малі прості дільники. Нехай g, h  G, \|G\| = ps, p – просте. Тоді значення x = loggh можна подати у вигляді: x = x0 + x1p + x2p2 + … + xs-1ps-1 Піднесемо рівняння h = gx до степеня ps-1: = = = * * * … * = , оскільки = 1 (g – генератор групи, ps – її порядок). Таким чином з рівності = знаходимо x0. Далі маючи значення x0, x1, …, xi-1 можна обчислити xi з рівняння = Приклад. Обчислити log37 в Z17. Необхідно розв’язати рівняння 3x = 7 в групі, порядок якої дорівнює 16 = 24. Представимо x у двійковій системі числення: x = x0 + 2x1 + 4x2 + 8x3. 1. Обчислення x0. Піднесемо рівняння 3x = 7 до степеня 23 = 8: = 78, = -1, * * = -1. Оскільки 316 (mod 17)  1, то останнє рівняння прийме вигляд = -1. Враховуючи що 38 (mod 17)  -1, маємо: = -1, x0 = 1. 2. Обчислення x1. Домножимо рівність = 7 на = 3-1 (mod 17) = 6, отримаємо: = 7 * 6 або = 8. Піднесемо рівняння до степеня 4: = 84, = -1, x1 = 1. 3. Обчислення x2. 1. D. Shanks. Class number, a theory of factorization and genera. In Proc. Symposium Pure Mathematics, vol.20, pp.415-440. American Mathematical Society, 1970.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-na-temu-do-you-ant-to-ave-fun.html	Урок для 7 класса на тему "Do you want to have fun?"	https://doc4web.ru/uploads/files/24/bf71c1a3b49b8050328b33a813ae1a69.doc	files/bf71c1a3b49b8050328b33a813ae1a69.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-na-temu-glagol-can-v-proshedshem-prostom-vremen.html	Урок для 6 класса на тему «Глагол can в прошедшем простом времени» (The verb «can» in Past Simple)»	https://doc4web.ru/uploads/files/31/80880f555f7b8434002a7a25f18cd7f5.doc	files/80880f555f7b8434002a7a25f18cd7f5.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/fizika-serednovichcha.html	Фізика середньовічча	https://doc4web.ru/uploads/files/243/1a286c3b76cc88abfb36a75c4fd20217.docx	files/1a286c3b76cc88abfb36a75c4fd20217.docx	ФІЗИКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 1. Соціокультурні особливості розвитку науки в епоху середньовіччя Внутрішні (непродуктивна рабська праця, презирство вільних громадян до праці, повстання рабів і т.д.) і зовнішні (навала варварів) причини призвели до розпаду Римської держави. Антична цивілізація загинула, багато культурних і наукових досягнень були втрачені. Організованою силою збереглася християнська церква, що зуміла швидко пристосуватися до змін, що вже відбулися. Становлення нового, феодального укладу багато в чому здійснювалося з опорою на християнство. Римська епоха мало що дала теоретичній науці, але вона лишила багатий досвід у військовій, технічній і адміністративній справі, що, на ряду з латинською грамотою, освоювався завойовниками. Поступово створювалися школи, коледжі, університети, що потрапили під вплив церкви. У монастирях виявилися зосередженими праці древніх авторів. Коледжі, монастирі й університети перетворювалися в центри нової західноєвропейської культури. У цей час на Ближньому Сході на основі ісламу було створено на Аравійському півострові сильна арабська держава, що швидко завоювала Іран, Єгипет, країни Середнього Сходу, південь Піринейського півострова. Оскільки основною задачею арабів було удосконалювання військової справи, збір данин і різноманітних податей, то виробництвом, торгівлею займалися представники корінних народів. І хоча арабська мова стала державною мовою, завойовники зберігали культуру завойованих народів. На арабську мову були переведені праці античних авторів. Стали створюватися університети в Кордове (755 р.), Багдаді (795 р.), Каїрі (972 р.). Для порівняння утворення університетів у Європі: у Монпельє (1180 р.) Вінченці (1205 р.), Ареццо (1215 р.), Падуї (1222 р.), Тулузі (1229 р.), Греноблі (1339 р.), Празі (1348 р.), Флоренції (1349 р.), Кракові (1368 р.). Важливо підкреслити, що вплив ісламу в арабських університетах був слабшим, ніж християнства в західно-європейських університетах. Таким чином, араби в VII- XI ст. були ланкою, що зв'язує східну і західну культуру. Багато праць античних авторів на латинську мову перекладалися з арабської мови. Той факт, що в якості мови культурного спілкування на Арабському Сході використовувалася жива розмовна мова, а не мертвий латинський (як у Європі), був важливим культурним чинником. Крім того, поширення серед арабів суфізму, що зобов'язував мусульман сповідати трьох обов'язкових догмата - віру в Аллаха, у його пророків і загробний суд, - давало більше свободи для вирішення проблем природознавства, завдяки чому на Арабському Сході могли розвиватися наукові уявлення, в основі яких лежало наукову спадщину античності. Почавшись з коментарів праць античних авторів (насамперед в галузі механіки й оптики), фізичні навчання набували самостійного виду. Найбільше значними фігурами серед арабських учених були Ібн Сіна, аль-Біруні і Ібн Рушд. 2.Основні фізичні цілі середньовіччя Аль-Біруні винайшов "конічний прилад", що дозволяв визначати густоту металів і інших речовин, причому з дуже високою точністю. Ібн Рушд, відомий у Європі під ім'ям Авероес, даний коментар до "Фізики" Аристотеля. У античній механіці проблеми розходження між кінематикою і динамікою не існувало. У античній механіці математичного формулювання швидкості руху не було, тому що саме уявлення про можливість кількісної оцінки якісної певності були відсутнє (Аристотель ці категорії вважав принципово різноманітними). Одні інтерпретатори Аристотеля думали, що рух треба розглядати лише як чисте переміщення. Ібн Рушд наполягав на необхідності описувати рух з урахуванням його причин, що викликали. У області фізичних навчань Ібн Сіни (980-1037), що у Європі називали Авіценою, пов'язані з проблемою руху кинутого тіла. По даній проблемі він розробив власну концепцію, суть якої полягає у визнанні того, що спонукуване одержує схильність від рушія. За Ібн Синою, існують три види схильностей: психічна (пов'язана з життям), природна і протиприродна (насильницька). Природна схильність властива вільно падаючим тілам. Протиприродна схильність (або прикладена сила) властива тілам, що протиприродно рухаються, причому її дія залежить об розміри ваги тіла, якому вона повідомлена. Ибн Сина стверджував, що протиприродна схильність відчувається як опір насильницькій спробі зупинити природний рух або перекласти один вид протиприродного руху в інший. Якщо насильницьке руху снаряда викликано діючій в пустоті силі, то воно повиннео силою, те воно повиннео зберігатися, не знищуючись і не припиняючись. Якщо ж сила існує в тілі, то вона повинна або залишатися в ньому, або зникнути. Але якщо вона залишається, то рух буде продовжуватися безупинно. Визнання дії залежності протиприродної схильності від розміру ваги тіла, якому вона повідомлена, було кроком до кількісної оцінки схильності. Аристотелевські уявлення про роль повітря в передачі руху, Ібн Синой були відкинені. Таким чином, Ібн Сина думав, що в тілі може бути тільки одна "схильність". Століттям пізніше аль-Баркат підтверджував можливість одночасного існування в одному тілі різних "схильностей" - при вільному падінні важкого тіла джерело природної схильності знаходиться в самому тілі і тому може безупинно діяти, поки тіло не досягне свого природного місця. У XIII столітті до аналізу даної проблеми звернувся Хома Аквінський, що заперечив можливість передачі тілу самостійної спроможності руху. У. Окхем проблему кинутого тіла зводив до чисто кінематичної задачі, знімаючи питання про джерело прямування, а Ж.Буридан, виявив протиріччя аристотельскього трактування проблеми, формує фізичне уявлення про залежність напору від швидкості переміщення і "кількості матерії", укладеного в тілі, що рухається, солідаризировавшись із концепцією Аль-Барката. Досягнення в галузі оптики епохи середньовіччя пов'язані насамперед з іменами Аль-Хайсама, відомого в Європі як Альхазен. Він створив капітальну працю "Скарб оптики", що зробив великий вплив на розвиток цієї галузі фізики. Він уперше дав анатомічний опис ока і розробив концепцію, відповідно до якого зір визивається променями, що приходять в око від об'єктів, а зображення формується усередині хрусталика колись, чим досягне оптичного нерва. Розглядаючи світло як потік частинок, Альхазен відбиток світла трактує як механічне явище. Установив, що нормаль до поверхні дзеркала, що падає й отраженный промені знаходяться в одній площині, він удосконалив формулювання закону відбитка. У Західній Європі оптичні дослідження починаються в XIII столітті. Р.Гросетет розробляє геометричну теорію походження райдуги як ефекту переломлення світла в краплях води і концепцію прямолінійного поширення світла і звука на основі уявлення їх як хвиль - відбиток світла розглядалося за аналогією з луною. Безсумнівним досягненням було і винахід у XIII столітті очок, але воно не грунтувалося на яких-небудь теоретичних розробках . До досягнень варто віднести і дослідження магнетизму П. де Марикура (Перегрина), що висловив думку про те, що стрілка компаса повертається не до Полярної зірки (як думали древні китайці), а до полюса. При оцінці результатів розвитку фізичних уявлень в епоху середньовіччя більшість істориків науки виходить із того, що за цей час у жодній з галузей фізики не було розроблено жодної послідовної фізичної теорії, ні ефективних экспериментных методів. Теоретичні побудови відрізнялися абстрактністю. Технічні досягнення не грунтувалися на теоретичних розробках, теорія і практика роз'єднані. Нова фізика існувала лише в потенції - в окремих, не завжди чітких догадках, ідеях. Але релігійні забобони (як християнства, так і ісламу) не дає можливості їм розкритися. Розумова діяльність залишається ще подчиненной релігійним догматам. У фізиці були відсутні розвиті кількісні оцінки. Проте розвиток ділового життя потребувало якісних розрахунків усе більше і більше. Феодальна система господарства виявляла ознаки розкладання. Нові економічні відношення, що зароджувалися, сприяли технічному прогресу головним чином за рахунок раціоналізації праці. Повільне, але поступовий розвиток техніки, що пришвидшується, і наукових запитів готував ґрунт для виникнення нової суспільно-економічної формації. Можна сказати. що наука розвивалася слідом за розвитком капіталізму, що зароджується, посилюючи свій вплив на цей процес.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-na-temu-horosho-li-ti-znaesh-pravila-povedeniya.html	Урок для 5 класса на тему «Хорошо ли ты знаешь правила поведения»	https://doc4web.ru/uploads/files/33/09ccc75e993cf67266793fa0a840b86f.docx	files/09ccc75e993cf67266793fa0a840b86f.docx	Урок английского языка в 5 классе по УМК "Enjoy English5-6" (авт. Биболетова М.З., Денисенко О.А., Трубанева Н.Н.) по теме "Хорошо ли ты знаешь правила поведения" . Тип учебного занятия - комплексное применение знаний и умений. Паукова Назия Наильевна учитель английского языка Чистопольского муниципального района, МБОУ «Татарско- Сарсазская средняя общеобразовательная школа Тема урока: Урок для 5 класса на тему «Хорошо ли ты знаешь правила поведения» Цели: 1) актуализация лексических и грамматических навыков; 2) развитие умений и навыков диалогической речи с I’m going to do smth.; 3) тренировка разделительных вопросов в устной и письменной речи; Воспитательная: 1) воспитание познавательного интереса к изучаемому предмету; 2 ) воспитать любовь к стране изучаемого языка. 3) прививать вежливые формы речевого этикета. Оборудования: книга, тетрадь, сигнальные карточки, транскрипционные карточки для фонетической зарядки, карточки для выполнения упражнения, ноутбук, проектор. Ход урока Организационный момент. - Good morning, girls and boys. I’m glad to see you. It’s time to say “Hello!” (Hello!) It’s time to say “Hello!” (Hello!) It’s time to say “Hello!” (Hello!) And start our lesson. How are you? - What date is it today? - Are you ready to start our work? - I'm glad to hear that you are ready. Let's start our lesson. Today we shall play, recite the poems and ask and answer different questions and continue our talk about tag – questions and the word combination ‘I’m going to do something”. Фонетическая зарядка. But first let’s practice the English sounds. I’ll show you the symbols of English sounds and combinations and you should pronounce this sound or this combination and name the words with it: [ I ] miss, family; [ i: ] teacher, read; [ ei ] arrange, invitation; [ ai ] invite, idea; [ u ] local, social; Thank you. Wonderful! - Let's play a new game. Be active and try to remember as many English words as you can. Игра «Назови рифму» Учитель называет слово, ученики должны подобрать рифму к этому слову. - Play. (Stay.) - Miss. (Kiss.) - Rice. (Nice.) - Band. (Hand.) - Make. (Shake.) - Would. (Could.) - Rest. (Best.) - Cake. (Make.) - Part. (Start.) - Crime. (Time.) Речевая разминка. - Now we’ll play a game and you will make up the word combinations with these words: Local Group Social To stay To arrange You should make up sentences with these word combinations. (Ученики составляют предложения используя словосочетания по теме.) Развитие умений и навыков диалогической речи. At the last lesson we’ve learnt a new structure “I’m going to do something”. What does it mean in Russian? Я собираюсь что-то делать. That’s right. Please make up sentences with this structure. For example, They are going to arrange a picnic. Please , who wants? … Now you must make up short dialogues using the structure “I’m going to do something” in your own questions and answers. You have three minutes to do this task. Физкультминутка. Clap, Clap, Clap your hands…… Актуализация разделительных вопросов. Look at the posters. There are some sentences on it. You can see the cards with tag endings on your desks. The task for you is to make up the tag-questions using these tag endings. Raise your cards if you know the answer the first question. 1. You are clever pupils, … ? aren’t you are you don’t you 2. You don’t like stories, … ? a) don’t you b) do you c) aren’t you 3. Marat won’t stay after lessons, …? a) will he b) will she c) won’t she 4. Peter Golovin is a headteacher, …? a) wasn’t he b) isn’t he c) doesn’t he 5. We study at the Local School, … ? a) didn’t we b) did we c) don’t we 6. My friends are pupils, …? a) aren’t they b) are they c) aren’t we Активизация письменной речи. I want you to look at the letter on your desks now. You can see some sentences there. The task for you is to complete these sentences. (Найти конец и записать предложение в тетрадь) It is an interesting programme, …? He will stay with his family, …? There is not a local school in this street, …? She is responsible for the tickets, …? They always arrange a school party, …? He can’t bring an invitation letter, …? I don’t go to the museum today,……? - I want you to look at the poster now. You can see some sentences there. The task for you is to complete these sentences. (Записать конец предложения) You are clever pupils, … ? a) aren’t you b) are you c) don’t you You don’t like stories, … ? a) don’t you b) do you c) aren’t you You helped the mother yesterday evening, … ? a) didn’t you b) do you c) aren’t you She writes the letter every week, … ? a) does she b) don’t she c) doesn’t she Marat won’t stay after lessons, … ? a) will he b) will she c) won’t she Mr. Wooding invited a group of students and teachers? a) didn’t he b) didn’t she c) did he Peter Golovin is headteacher, … ? a) wasn’t he b) isn’t he c) doesn’t he Peter Golovin and Paul Zimin are teachers, … ? a) aren’t they b) aren’t you c) are they Yesterday they arranged picnic, … ? a) do they b) did they c) didn’t they We study at the Local Scholl, … ? a) didn’t we b) did we c) don’t we In London we won’t stay in the hotel, …? a) will we b) won’t we c) will they You like detective stories, … ? a) does you b) doesn’t you c) don’t you My friends are pupils, … ? a) aren’t they b) are they c) aren’t we Ознакомление с правилами этикета - As you know it is important to be polite. Today we shall learn what people in Britain usually do in different situations and compare it with the Russian style of life. Let's read the sentences from the table of exercise 27, page 35 from your textbooks and translate if it is necessary. Share your ideas what-we usually do in Russia and fill in the table. Учитель привлекает внимание детей к таблице упр. 27, с. 35 из учебника и предлагает прочитать и сравнить правила поведения людей в различных ситуациях в Великобритании и России. В случае необходимости учитель может перевести некоторые словосочетания из таблицы. Упр 28 стр 35? Совершенствование навыков орфографии. I want you to look at the blackboard now. You can see some English words there. You must complete the words with the letters. (Вставить попущенные буквы .Работа у доски) р_ cni_ w_eke_d г_ spon_ible arr_n_e the_t_ е c_ inem_ so_ ia_ Gro_p par_ ne_ lo_al Ключи: picnic, weekend, responsible, arrange, theatre, cinema, social, group, partner, local. Игра «Ромашка». - Let’s have a rest! Ребята посмотрите в окно. На улице уже зима. По дороге в школу я увидела ромашку, которая еще не успела завять. Давайте узнаем, чего же она ждет? (На доске макет ромашки. На обратной стороне лепестков написаны прилагательные для повторения: clever, kind, beautiful, young, careful. Ученики по одному вырывают лепестки и читают, переводят слова. А посередине - слово «mother».) - My dear friends! Next week we will have “Mother’s Day”. I congratulate all mothers and you don’t forget to congratulate your mothers! (Стихотворение на плакате) Let always will be a Sun! Let always will be a Sky! Let always will be a Mother! Let always will be I! Подведение итогов. - Our lesson is over. Write down your homework ex. 9 p.37 . That’s all for today. I think it was interesting and useful for you. Good-bye, my dear friends! XII. Рефлексия. Teacher: Now everyone may say you like or didn’t like this lesson. Please, take the smile – happy or sad. (Ребята, посмотрите, пожалуйста, на листочки, которые лежат у вас на столе. Вы видите два символа: веселое лицо и грустное лицо. Если вам понравился урок, вы должны поместить веселое лицо на доске, если нет – грустное. Дети размещают на «клумбе» цветочки. Улыбающиеся смайлы - для тех, кто доволен своей работой на уроке и её результатами, грустные - для тех, чьё настроение ухудшилось или он не удовлетворён достигнутыми результатами.) Teacher: Now listen the song “ Manners”. Our lesson is over. Good-bye. Have a good day.
https://doc4web.ru/astronomiya-/fiziologiya-sudinnoi-sistemi.html	Фізіологія судинної системи	https://doc4web.ru/uploads/files/251/a5e79f6ec89d95e351512b27d63e7b16.docx	files/a5e79f6ec89d95e351512b27d63e7b16.docx	фізіологія судинної системи Кругообіг крові – безперервний рух крові по судинах. Серце виштовхує кров періодично. Швидкість руху крові залежить не тільки від різниці тисків, але й від ширини кровоносного русла. Хоч аорта є найширшою судиною, але вона одна в організмі і нею протікає вся кров, що виштовхується лівим шлуночком. Тому швидкість тут найбільша. У міру розгалуження артерій їх діаметр стає менший, проте загальна площа поперечного перерізу всіх артерій зростає і швидкість руху крові зменшується. Загальна ширина просвіту всіх капілярів у 500-800 разів більша за ширину аорти, отже швидкість кровотоку в капілярах у стільки ж разів повільніша порівняно з аортою. Вени у напрямі від капілярів зливаються, їх кількість і загальна площа поперечного перерізу зменшується, а швидкість руху крові порівняно з капілярами зростає. Кровотік окремого органа зумовлений рівнем його обміну. Він забезпечує постачання кисню та поживних речовин, звільнює тканини від кінцевих і деяких проміжних продуктів обміну. У стані спокою скелетні м'язи одержують лише 15-20 % крові з об'єму серцевого виштовху, тоді як печінка, нирки і головний мозок, - більше половини. Кількісне порівняння кровопостачання окремих органів одержують при визначенні кровотоку на 100г маси органа за 1хв. найменший кровотік у шкірі, м’язах, найбільший – ендокринних залозах, нирках, слинних залозах, у міокарді. У судинній системі є каротидний сипус і рефлексогенні зони. Їх значення велике. Внаслідок своєї еластичності стінки аорти скорчуються під час діастоли серця і забезпечують безперервний рух крові. Кров рухається судинами завдяки різниці тисків на початку і в кінці великого і малого кіл кровообігу. Венами кров переміщується до серця завдяки трьом головним чинникам: роботі серця, негативному тиску у грудній порожнині, скороченню м’язів (м'язковий насос). Механізм функціонування дихального насоса полягає втому, що під час вдиху в грудній порожнині тиск вдиху на 5-8 мм рт.ст. нижче атмосферного, і тому кров “присмоктується” у порожнисті вени. Наявність у венах клапанів забезпечує односторонній рух крові тільки в напрямку серця. Тиск крові неоднаковий у різних частинах кровоносної системи. Найвищий в аорті (120-130 мм рт. ст), а найнижчий – в кінці великого кола кровообігу в порожнистих венах. Згідно законів фізики рідина рухається від ділянки з вищим тиском до ділянки з нищим тиском. Використана література: Барна І.В. “Біологія”.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-vladimir-region-leksikogrammaticheski.html	Урок по английскому языку "Vladimir region. Лексико-грамматические упражнения"	https://doc4web.ru/uploads/files/19/babd32eab0e018e8062cc67bfa7ea8bb.docx	files/babd32eab0e018e8062cc67bfa7ea8bb.docx	In the heart of Russia If you go to the North-East of Moscow you will come to Vladimir region. The total area of the region is 29 000 square kilometers .It stretches for 170 kilometers from north to south and for 280 kilometers from east to west. The geographical position of the region is favorable due to the main lines and the highway connecting Moscow with the Ural region , Siberia and even the Far East. Vladimir region consists of 16 districts. The population is approximately 1,5 million people. Within the territory of the region there is a great number of small rivers, the longest one is the river Klyazma. The region is rich in lakes(there are more than 300 lakes there, some of them are identified of prehistoric period in Yuriev –Polsky district ).The climate is mild - continental ,we can define four clear seasons in the region-it’s not so cold in winter and it’s rather warm in summer. Vladimir region is one of the biggest industrial centers in Russia. Today it produces electronic equipment, chemical products, furniture and TV-sets, sweets and canned goods , footwear and clothes and other things. We’ve got a lot of plants and factories ,enterprises and joint ventures, developing business centers and economical exhibitions. Vladimir is also a sporting center. Plenty of stadiums and skating rinks, gyms and swimming pools are available at the city. The Regional Gymnastics school is famous all over the wall, the outstanding Russian athletes N.Andrianov, ,Y.Korolev, Y.Rezanov lived here. Speaking about cultural life we should mention two permanent theatres: the Puppet and the Drama ones, the latter is over 160 years old. The city is famous for its Chamber Choir, founded by Ed. Markin. The Vladimir landscape painting school is one of the best in the Russian Artist’s Professional Community, the works of M.Izotov, V.Yukin, K.Britov, B.Franzusov ,V.Kokurin are regularly displayed in European countries and well- known in the world. Vladimir is one of the largest tourist centers in Russia and in the world. It’s a part of the ”Golden Ring”. A great number of visitors come to Vladimir to enjoy its picturesque sights and admire the historical monuments, numerous churches, cathedrals which are the world famous. The “pearls” of the collection -: the Church of the Intercession on the Nerl, the Dmitrievsky Cathedral, the Assumption Cathedral, the Golden Gates-possess unique architectural landmarks. Vladimir is known by its surburbs, Suzdal is one of them. People living in Vladimir region are really proud of their native land. I. Answer the questions about the text: 1. What is the geographical position of Vladimir region? 2. Is the position of the region favorable? 3. What kind of climate can we name in Vladimir? 4. Vladimir is the developed industrial center, isn’t it? 5. Plenty of goods are produced in region today, aren’t they? 6. What sports facilities are available in the region? 7. Can you name the outstanding Vladimir athletes? 8. Is the city famous for its cultural or political life? 9. Do many visitors come to Vladimir to enjoy its sights and admire the history? 10. Are people living in Vladimir really proud of their native land? II. Translate the following phrases: 1. A great number of- 2. To be rich in- 3. Plenty of- 4. To be famous for- 5. Well-known- 6. Should mention- 7. To be displayed- 8. To be available- 9. To be known by- 10. To be proud of- III. Find English equivalents to the Russian word phrases: 1.Удобное расположение 7. Доисторический период 2.Оборудование для электроники 8.Товары народного потребления 3.Совместное предприятие 9. Выставка экономических товаров 4.Школа живописи 10.Постоянный театр 5.Спортивное оборудование 11. Выдающиеся спортсмены 6.Живописные виды 12.Жемчужина коллекции IV. Choose the correct synonym to the title: The History of the Vladimir region, The part of the Golden Ring, The pearls of the architectural collection, The best region in Russia In the center of Russia V. Rearrange the words to make a saying: Home, no , place ,like, is, there. Best , east, home ,or, west. Castle, my, is, home.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-po-teme-ti-viglyadish-potryasay.html	Урок английского языка в 3 классе по теме: «Ты выглядишь потрясающе! Описание человека по одежде»	https://doc4web.ru/uploads/files/89/a6f1f9b00bb0e852f838c44c40472057.docx	files/a6f1f9b00bb0e852f838c44c40472057.docx	Муниципальное автономное образовательное учреждение «Средняя общеобразовательная школа №5» Урок английского языка в 3 классе по теме: «Ты выглядишь потрясающе! Описание человека по одежде» (урок «обобщения» знаний по теме «Ты выглядишь потрясающе!») Автор: Онянова Надежда Афанасьевна учитель английского языка Березники, 2014г. План-конспект урока Класс:_3 класс___________________________________________________ Предмет, тема урока: английский язык, тема «Описание человека по его одежде» (урок «обобщения» знаний по теме « Ты выглядишь потрясающе!»)_________ Образовательная область: иностранный язык______________________________ Этап обучения по данной теме: завершающий_______________________ Цель урока: закрепление лексики, её __активизация в речи___________ Задачи урока: - обучающие: повторить лексику: произносить и различать в потоке речи , формирование умения обосновать выбор при составлении предложений ;_____________________________ - развивающие: формировать умение обучающихся подводить частные явления под общее правило, сопоставлять изученные ранее факты, расширять активный словарный запас обучающихся, пробуждать интерес к слову и развитие внимания к иностранной речи;_______________________________ - воспитательные: воспитывать в детях любовь к английскому языку, развивать навыки самоконтроля, внимания; формировать образованного, культурного человека._______________________________________________________ Тип урока: рефлексии_______________________________ Используемые приемы, методы, технологии обучения: словесные: ,беседа;_____________________________________ наглядные: иллюстрации, презентации;______________________________ практические: устные и письменные упражнения, задания поискового характера;______________________________________________________ технологии: личностно-ориентированная (Якиманская И. С.), здоровьесберегающие, игровые, ИКТ_______________________________ Используемые формы познавательной деятельности детей: фронтальная, индивидуальная, парная_,групповая__________________________________ Оборудование (демонстрационные, раздаточные материалы), основные источники информации: мультимедийное оборудование, презентации, Учебник «Millie3», рабочая тетрадь «Millie3», картинки____ Прогнозируемый результат (формируемые компетентности): коммуникативные компетентности, учебно-познавательные, личностные_____________________________________________________ Список используемой литературы: Учебник «Millie3»,автор С.И._Азарова и др.British _ Council,2012_________________________________________________ Рабочая тетрадь к учебнику «Millie3», автор:С.И.Азарова и др._ British _ Council,2012__________________________________ Сборник упражнений «Английский для детей»,авторы:Т.Г.Николенко,И.И. Кошманова, Москва,2012_________ «Английский для детей», автор: В.Скультэ, Москва, 2009___ План урока: 1. Организационный этап 2. Актуализация знаний. 3. Определение темы и цели урока 4. Основная часть. Упражнения для тренировки . 5.Физминутка. 6.Закрепление. 7. Рефлексия Ход урока № Деятельность учителя Деятельность учащихся 1 -Hello? Girls and boys! -How are you? Hello! 2 1 Look at the board. Translate Russian into English. I tall a word and you blow .Two pupils go to the board. Other children correct there. 2 ученика отвечают у доски, остальные слушают и исправляют ошибки. 3 Предлагаю поработать в парах Look at the desks .You see a pictures. Find out Проверка на доске. -Почему они лишние? -Назовите эти слова по английский Look at the board. These are boys. What are their names? You are known? I will describe their and you find a boy. -Какие слова вам помогли? -А зачем вам нужно знать эти слова на английском языке? -Назовите тему урока -Назовите цель урока Дети откладывают в сторону лишние картинки. Дети проверяют и оценивают свою работу в парах. Не относятся к одежде Ребята слушают описание и определяют имя каждого мальчика. Цвет и одежда Для общения с другими людьми. Описать кого-либо Описание человека Уметь описывать человека, используя лексику по теме «одежда» 4 -Open the books. Page 66. Exercise 2.Read. Describe. Дети открывают учебники и выполняют задание: читают и описывают гусениц. 5 6 1-Предлагаю поработать в группах. У каждого из вас на парте лежат конверты. Откройте их. Посмотрите и определитесь, в какой вы группе. -Даны предложения. Вам нужно их закончить, правильно подобрав предмет одежды. (Смотри приложение). Отвечайте по очереди. -Давайте проверим. 1-читает, 2-переводит. -Чья группа выполнила задание без ошибок? 2-Open exercise books page4 6 -Задание№1. Read and find -Давайте проверим Дети вскрывают конверты и рассаживаются по своим группам. ( Лето, зима, осень, весна) Дети читают предложение из презентации и дополняют его . Дети читают текст, переводят. Ребята оценивают свою работу Дети открывают тетради Дети читают и переводят. Определяют на картинку где Джек. 7 Рефлексия - С какими словами мы оперировали на уроке -Какое задание вам понравилось? -Какое вызывало трудность? -Домашнее задание: Activity book, page 47,exercise 2, 3. -Thanks for lesson .Good bay! Ответы детей Дети записывают в дневники задание. Good bay!
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-po-teme-vremena-goda-pogoda1.html	Урок английского языка в 4 классе по теме «Времена года. Погода»	https://doc4web.ru/uploads/files/26/07922739fe292fb799353713c38a1911.doc	files/07922739fe292fb799353713c38a1911.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/golod-r-r.html	Голод 1932-1933 р р	https://doc4web.ru/uploads/files/230/201806b5ebef0087ccb05a653aa3da9a.docx	files/201806b5ebef0087ccb05a653aa3da9a.docx	Рівненський обласний ліцей-інтернат РЕФЕРАТ на тему: “ГОЛОД 1932-1933 р.р.” ВИКОНАЛА: учениця 10-В класу Ковальчук Наталія ВИКЛАДАЧ: Мала Л.М. Рівне, 2002 Зміст (план) Епіграф. П.Тичина “Загупало в двері прикладом” Вступ. Причини голодомору …………………………………………………………1 Курс на індустіалізацію за рахунок села…………………………………………...1-2 “Хлібна проблема”……………………………………………………………………2 Початок I-ої п’ятирічки. Рік великого перелому………………………………….2-3 Наслідки колективізації. Початок голодомору..…………………………………..3-4 Хлібозаготівельні кампанії. “Чорна дошка”……………………………………….4-5 Експорт хліба за кордон……………………………………………………………….5 Відгуки в пресі про становище в Україні іноземна преса……………………………………………………………………5-6 преса української діаспори………………………………………………………..6 10.Кульмінація голоду. Свідчення очевидців………………………………………...6-7 11.Наслідки та численні втрати України після голоду………………………………... 7 12.Висновок. Цинізм Сталіна…………………………………………………………..7-8 13.Додатки…………………………………………………………………………………8 14.Список використаної літератури “Загупало в двері прикладом…” Загупало в двері прикладом, заграло, зашкрябало в шибку. Ану одчиняй, молодице, чого ти там криєшся в хаті. – Застукало серце, різнуло: ой горе! Це ж гості до мене. Та чим же я буду вітати – іще ж не вварився синочок… Біжить одмикає сінешні, гостям уклоняється низько. Гостей вона просить проходить – сама ж замикає за ними. Проходять солдати у хату: один з них писати сідає, Два інших стають коло печі, а два при рушницях на дверях. -Ну, як живеш, молодице? Показуй, що вариш-готуєш? – Стоїть молодиця – ні з місця – і тільки всміхається тихо. Горщок витягають із печі, в нім скрючені пальчики видно. Стоїть молодиця – ні з місця – і тільки всміхається чудно. Знаходять одрізані ноги, реберця, намочені в цебрі, І синю голівку під ситом, що вже почала протухати. Стоїть молодиця – ні з місця – і тільки всміхається страшно. -Ну, як же живеш, молодице? Чого ти мовчиш, не говориш? -Отак і живу я… - та й змовкла. Ой чий же це голос у неї? Хрипкий, а тремтючий, веселий. –Та так і живу, - проспівала.- Хіба ж то йому я не мати? Чи їсти, скажіть, не хотілось? Ви хочете їсти? – Сідайте. Між вами і я молодая. Повірите, люди їй-богу: - отак тільки тут полоснула – затріпалось зразу і стихло. Повірите, люди, - їй-богу… Отак і живу, - проспівала. – Отак удова молодая, - і раптом уся затрусилась, мов щось би вона пригадала. Очима так дико по хаті і кинулась вся до синочка, голівку вона йому гладить і ротика стулює міцно; заплакала б тяжко – не може, лиш б’ється об піл головою: Синочку, дитя моє любе! Ой що ж я з тобою зробила! – Солати підводять нещасну, її освіжають водою. А писар все пише, все пише – та сльози писать заважають. Павло Тичина, із збірки ”Вітер з України” Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, ніж голод 30-х років, історія України не знає. Його причини досі остаточно не з’ясовані. Одні вважають, що голод був спланований Сталіним та його спільниками заздалегідь, щоб винищити українське селянство, в якому вбачали оплот націоналізму та приватновласницької психології. Інші доводять, що це був наслідок безтямної політики добування коштів на індустріалізацію, коли доля селян просто не бралася до уваги. Очевидно одне – голод в Україні виник не внаслідок стихійного лиха, а був організований штучно. Протягом багатьох десятиліть у наших шкільних підручниках стверджувалося, що на початку 20-х років голод охопив лише район Поволжя. Саме так оголошувалося в той час і перед західним світом, звідки Ленін і його соратники просили продовольчої допомоги саме в названий регіон. Про те, що такий же голод охопив усю південну Україну, звідки масово вивозився хліб на північ і на експорт, Москва мовчала. Цю трагедію для України можна було вже передбачувати в 1925 році, коли XIV з'їзд більшовицької партії взяв курс на індустріалізацію. Вона мала здійснюватися за рахунок села, для чого і було ухвалено невідповідність цін на промислові та сільськогосподарські товари. За підрахунками радянських економістів через штучно встановлену різницю цін на товари промисловості й сільського господарства з метою викачувати гроші на розвиток індустрії, головним чином у Росії, українське селянство втрачало щорічно 300 мільйонів золотих довоєнних карбованців, що становило 20 карбованців на десятину посівної площі. Іншими словами: якщо український селянин до першої світової війни міг придбати якийсь промисловий виріб за 1 пуд збіжжя, то тепер мусів віддавати за те ж 4-5 пудів хліба. Швейцарська "Journal de Geneve" (23.02.1929p.)ось таким чином коментувала подорожні нотатки американського фермера Тома Кампбела, який знайомився з проблемами хліборобства в СРСР. "Поки українець бачить, що він працює "pour Ie гоі de Prusse", хазяїна з Кремля, поки лишки, що він продукує, конфіскуються або купуються по такій ціні, що не оправдовує зайве зусилля, поки навіть успіхові, що він мас, заздрять, поки придбання худоби для роботи автоматично його ставить в класу т.зв. "куркулів", — звичайно, він не йтиме до розвитку продукції, ніщо його до цього не підштовхує, навпаки, це все підрізує йому всі можливості". Комуністична влада не збиралася робити українського селянина вільним. Вона навіть у неврожайний 1928 рік змусила його продати перед жнивами торішні запаси за державними цінами, що прирікало наших хліборобів на голод. Але факт його Уряд УСРР визнав лише в листопаді, повідомляючи, що в Україні є 76 неврожайних районів з 732.000 селянських господарств (Пролетарська правда, 1928, 13 лист.). Про становище українських селян після неврожаю 1928 року засвідчує і лист із Ставропілля, опублікований у "Тризубі" (1929, 16-17 квітня), "Херсонських людей наїхало сюди до нас гибель, тут їмують багато коней, а то й так з семействами наїхали та зімуються тут. Котрий явиця сюди, то просто непохожий на чоловіка, а на якесь опудало. Росказують про своє життя, що така біда, що хоч живими закопуйся в землю; в кого була яка коняка, повозка, молотилка, упраж, килими, рядна все сюди до нас повивозили на продаж. Суша в Херсонські, Катеринославські та Тавричеські г.г. була така, що через пилюгу й світа не видко. Хліб зовсім не вродив, а здирства безперестані. У нас буцім вродилось, але все одно не стане, бо щодня їздять по хатах наші хлібозаготовителі — і дай, дай хоч трісни та дай; молоти не дозволяють, а мелене — висівати, "їж, мужло прокляте, з висівками". Оце недавно один дядько висказався на проти цього, то його зараз заарештовано, а він сказав їм: судіть мене, висилайте куди хочете, тільки не туди, де люди свободою не пользуються, такою, як оце ми в СССР. Хліб, який уродив тепер, влада забрала до чиста, і на насіння не лишила, а обіцяє видать нам якесь чистосортне; люде приїзжжі покупили собі тут потрохи хліба до дому для сімейства, пуда по два, по три, то пишуть, що в Знаменці у них відібрали той хліб; не дозволяє влада провозити нізвідки хліба і сама не дас голодающим, просто хоч пропадай. При тім єдинолічним хліборобам не дають хлібопашити, а заганяють силою в комуну, а в комуні хто пробуде та вирветця, то проклинає на чому світ стоїть того, хто цюю комуну та совітську вдасть видумав". Щодо допомоги голодуючим, — зазначав Голова ВУЦВКу Петровський у грудні 1928 року, — ми розраховували, що на цю мету треба асигнувати 67 млн.карб., проте нам врізали до 42 млн.карб., але й це хочуть тепер урізати й не додати ще 5 млн.карб., про які говорив тов.Порайко". Українська влада змушена була за таких умов бути співорганізатором голоду, свого народу, оскільки не могла сама затверджувати навіть свій бюджет. Тоді ж той же Петровський констатував, що з своїм 30-мільйонним населенням Україна за багатствами "майже дорівнює Франції, а бюджет її подібний до бюджету Московської губерніальної Ради — навіть 500 млн. не доходить" ("Комуніст", 1928 p.), важко сприймати це визнання найвищої посадової особи нібито "самостійної" УСРР, але й справді, виробляючи хліб, Україна залишалася без нього, прирікаючи своїх громадян на черговий голодомор. А він, Петровський, заспокоював себе й своїх соратників тим, що, мовляв, за "царизму таке лихо призводило до більшої смертності сільського населення". Оскільки промисловість “посадили” на бюджет, треба було вишукувати нові джерела бюджетних доходів. Керуючись в основному дерективами, Держплан розробив два варіанти п’ятирічки – відправий і оптимальний. У квітні 1929р. XVI конференція ВКП(б) схвалила оптимальний варіант, а через місяць, на V з’зді Рад він став законом. Проте цей закон залишився на папері. Перша п’ятирічка, яка почалася з жовтня 1928р., виконувалась за сумою щорічних планів, які не мали майже нічого спільного із затвердженим п’ятирічним планом. Справа у тому, що п’ятирічка ще у формі деректив ХV з’їзду ВКП(б) мала фундаментальний недолік: “ножиці цін”(розрив у цінах). Селяни не давали на це згоди і взимку 1927-1928 років практично припинили підвезення хліба на ринки. У країні спалахнула хлібозаготівельна криза. Виїхавши у січні 1928р. на хлібозаготівлі до Сибіру, Сталін у серії виступів перед партійними працівниками розгорнув програму з трьох пунктів: зажадати від куркулів негайної здачі всіх надлишків хліба за державними цінами, а на випадок відмови – застосувати надзвичайні заходи і конфіскувати надлишки; у найближчі 3-4 роки провести часткову колективізацію сільського господарства; услід за частковою провести суцільну колективізацію сільського господарства. Колгоспи були потрібні Сталіну, щоб подолати хлібозаготівельну кризу і одержати від села додаткові кошти на індустріалізацію. Рік великого перелому характеризувався остаточним відступом до політики воєнного комунізму. Початок форсованої колективізації збігся з практичною забороною торгівлі і введенням практики планових завдань щодо здавання державі хліба та інших сільськогосподарських продуктів з розкладкою плану по кожному селу, колективному або індивідуальному господарству. Проте розкладка виявилася ефективною тільки наступного року, коли кількість колгоспів зросла, а невиконання плану стало каратися розкуркуленням. З літа 1930р. поширилась практика твердих завдань щодо здачі всіх “лишків”. Повернення до непопулярного воєнного комунізму термінологічно маскувалося. Перша колгоспна весна 1930р. була обіцяючою. Україна одержала непоганий урожай. Було здано по 4,7 центнера з гектара – рекордний показник товарності за всі роки Радянської влади. Створювалися уявлення, що колгоспне село здатне забезпечити “стрибок” в індустріалізації. Селян результати першого року суцільної колективізації привели в шоковий стан. Хоч грізне слово “продрозкладка” не вживалося, в колгоспне село повертався напівзабутий побут десятирічної давнини. Ринок зникав. Гроші втрачали свою купівельну спроможність. Фонд отоварення заготівель був мізерний, а заробітки в громадському господарстві – злиденними. Щоб прогодуватися, треба було розраховувати в основному на присадибну ділянку. Проте кількість колгоспів зростала. Після березня 1930р. адміністративний тиск на одноосібників став вважатися перегином. Це не означає, що колективізація втратила примусовий характер. Господарювати індивідуально ставало дедалі важче: одноосібників розкуркулювали, обкладали “твердим завданням ” та високими податками, тоді як колгоспники одетжували податкові пільги. До кінця 1932р. на Україні колективізували майже 70% селянських господарств з охопленням понад 80% посівних площ. Не менш високого рівня колективізації досягнули в інших зернових районах. Колективізація супроводжувалася експропріацією заможного прошарку селянства і руйнування розвинутої системи сільськогосподарської кооперації. Продрозкладка вела до швидкого зростання кризових явищ. Найістотнішим проявом кризи, яка охопила молодий колгоспний лад, була цілковита незацікавленість селян у розвитку громадського господарства, їхнє пряме небажання працювати. Колективізація призвела до різкого падіння продуктивності сільського господарства. У 1930 р. валовий збір зерна в Україні становив 23 млн. т., у 1931р. – 18, у 1932 р. – 13. Цього ще цілком вистачало, щоб прогодувати населення республіки, однак союзний уряд продовжував встановлювати для України непомірні хлібозаготівельні плани. У 1931 р. республіканське керівництво звернулося до Москви з проханням знизити планові цифри. Сталін погодився на незначне зменшення плану, але це не могло врятувати ситуацію. Як наслідок, вже наприкінці 1931р. в Україні почався голод. Отже, природно, що насильницька колективізація, яка почалася масово з 1929 року, остаточно розвалила українське село й відкрила дорогу ще страшнішому голодомору 1932-1933 років. Він повинен був поставити нашого хлібороба не лише власне в Україні, але й на всіх українських етнічних територіях — у першу чергу на Кубані, Ставрополлі, Вороніжчині… Саме під приводом невиконання хлібозаготівель на Кубані Москва 14 грудня 1932 року заборонила українізацію там. А наступного дня ЦК ВКП(б), і РНК СРСР ухвалили постанову, підписану також Сталіним і Молотовим, про негайне призупинення українізації на Далекому Сході, в Центрально-Чорноземній області й Казахстані.Ось чому треба погодитися з словами американського дослідника Чемберлена, що «Радянський уряд послугувався голодом як засобом національної політики в безприкладних розмірах, щоб знищити тих, що ставили опір його політиці». (Цит. за: Тризуб, 1934). У серпні 1932р. було прийнято закон, який передбачав смертну кару за розкрадання колгоспного майна. Навіть за крадіжку жмені зерна можна було поплатитися життям. Незабаром з’вився закон про “боротьбу зі спекуляцією”, який передбачав ув’язнення в концтаборх від 5 до 10 років для тих селян, які, рятуючись від голоду, намагалися обміняти домашні речі на харчові продукти в містах. Купити продукти вони не могли, бо з 1928 р. продовольство в містах розподілилося за картками. Селяни опинилися в безвихідному становищі. Тим часом хлібозаготівельні плани зростали. У 1931р. українські селяни здали державі 39% валового збору зернових, у 1932р. – 55%. У жовтні 1932р. в республіку для нагляду за хлібозаготівельною кампанією прибула надзвичайна комісія на чолі з В.М. Молотовим. Діяльність її розпочалася з прийняттям постанов ЦК КП(б)У від 18 листопада і РНК УРСР від 20 листопада 1932р., майже ідентичних за змістом і під однаковою назвою – “Про заходи по посиленню хлібозаготівель”. Постановами передбачалося, що в артілях, де під час жнив допускали авансування колгоспників понад встановлену норму (15% від фактичного обмолоту), мають організувати повернення незаконно розданого хліба. Комісія діяла брутальними методами. “Для роботи” на селі були мобілізовані партійні активісти. До сіл входили регулярні війська і підрозділи ДПУ, які силою відбирали у селян останнє зерно. Партійні та радянські працівники, голови колгоспів, які робили спроби перешкодити насильству, за вказівкою Сталіна були репресовані. Комісія Молотова не приймала власних постанов, а діяла від імені партійно-державного керівництва республіки. Вводилася практика натуральних штрафів (м’ясом, картоплею та іншими продовольчими продуктами – на випадок відсутності запасів зерна) колгоспників та одноосібників-боржників по хлібозаготівлях. Ключовим серед репресивних заходів був дозвіл райвиконкомам перераховувати в хлібозаготівлю всі створені в колгоспах натуральні фонди – насіннєвий, продовольчий і фуражний. Села, які мали особливо велику заборгованість по хлібозаготівлях заносились на “чорну дошку”. Статут “чорної дошки” означав фактичну блокаду: селяни позбавлялися права на виїзд, і якщо в селі не було продовольчих запасів, люди гинули голодною смертю. Велике село Гаврилівка загинуло майже повністю. Лише з 15 грудня 1932р. було дозволено продавати гас, сірники та інші промтовари у селах, за винятком 82 районів 5 областей, які найбільше заборгували по хлібозаготівлях. До організації голоду доклали руку Л.М. Каганович, який прибув в Україну слідом за Молотовим, генеральний секретар ЦК КП(б)У С.В. Косіор, голова Раднаркому УСРР В.Я.Чубар. У січні 1933р. Сталін відрядив в Україну свого уповноваженого П.П. Постишева, який став другим секретарем ЦК КП(б)У, а фактично – диктатором України. За його вказівкою в селах були проведені обшуки і вилучене останнє зерно. У 1932-1933 роках, коли бракувало в Україні хліба, більшовицька влада не припиняла його експорту: його вивезено відповідно 1,72 і 1,68 мільйона тонн. Можна погодитись з тією думкою, що цей експорт практикувався не тільки для того, щоб придбати необхідні машини чи матеріали, а й з метою справити за кордоном враження про достатню кількість хліба в Радянському Союзі. Було відомо, що на початку 1930-х років Україні належала роль найбільшого постачальника зерна в Європі. Тому інформація про жахливий голод на її теренах викликала здивування у всіх країнах Заходу, серед яких була і Франція. І хоча французька преса присвячувала українській тематиці значно менше публікацій, аніж англійська чи німецька, — помилково було б вважати, що український чинник сприймався французами несерйозно. Громадськість цієї країни назагал відгукнулася зі співчуттям до українського народу, за винятком комуністів і тих, хто покладався на запевнення радянської пропаганди про щасливе життя народів СРСР. Французька преса, поінформована про трагедію України, переважно (крім органів, що визначали свою лінію за інструкціями з Москви) засуджувала радянський режим за нелюдський спосіб голодною смертю зламати опір селянства, яке відмовлялося прийняти колективізацію та національну дискримінацію. Під рубрикою “Голод на Україні” почали з’являтися статті з викриттям практики радянського геноциду. Журналістка С.Бертійон поставила собі за мету демаскувати кривавий режим совєтчини. С.Бертійон не тільки побачила сумну дійсність, а й правильно оцінила імперські наміри Москви. “Саме, щоб знищити всі ірредентні елементи, радянський уряд, у надії повністю винищити весь народ, який не має за собою жодної провини, крім прагнення до волі, планомірно організував жахливий голод...”, — писала вона. Подібно до Бертійон реагували й інші французькі друковані засоби масової інформації. Автор провінційної газети “Le Petit Marseillais” Робер де Боплян писав, що громадська думка стурбована відомостями про голод, який спустошує Україну, де переставали існувати цілі села. “Ясно, що цей голодомор значною мірою виник з бажання Совєтів, які намагаються таким способом покарати Україну за її тривалий національний опір. Історія України й червоного терору, який там лютує, належить до найсумніших за повоєнного часу...”. Природньо, що загибель мільйонів людей влада намагалася приховати. Засоби масової інформації мовчали. Радянський уряд відкинув пропозиції про допомогу з-за кордону, твердячи, що вигадки про голод навмисне поширюють вороги СРСР. Колишній прем’єр Франції Едуар Ерріо, який на той час подорожував по Радянському Союзу, заявив на цілий світ, що ніякого голоду в країні немає. Про це свідчать дві обсягові статті про голод 1932-1933 років у Радянській Україні, які опублікував паризький щоденник “L’ordre”. У матеріалі “Про те, що не скаже нам Е.Ерріо після повороту зі своєї тріумфальної подорожі” автор Шарль де ПереШаппюї іронічно висловлюється про візит французького дипломата, який міг на підставі побаченого заявити, що “французьку опінію зле поінформували щодо нужди українських селян”. Та й яку правду мав би розповісти Е.Ерріо, коли після так званих мандрівок до Радянського Союзу писав: “У нас іноді говорять про Україну, але ж це свого роду департамент Босс (одна з найбільших хлібних провінцій у Франції). Мене привезли в село, яке, як говорять, зазнало багато лиха. Я бачив там фруктові сади, бачив, як збирають хліб машинами. Бачив трудолюбиве населення, зовсім не злиденне, бачив гарних і здорових дітей. Коли спокійно оцінювати стан справ у СРСР, то слід заявити, що СРСР поступово стає державою, яка матиме таку саму міць, як США”. “Квітуче” життя настільки засліпило очі п.Ерріо, що той так і не встиг побачити, як вмирали з голоду цілі села. На жаль, повторювали вслід за ним казки про заможне життя в Україні і Ромен Ролан, Анрі Барбюс, Бернард Шоу... Кричала криком лише українська діаспора. Представник уряду УНР екзилі проф. Олександр Шульгин, змалювавши жахливу картину голоду в Україні, звертався з таким проханням по Хлібної комісії, яка була створена Лондонською економічною конференцією: "В час, коли дорадчий комітет має встановити кількість збіжжя, яке СРСР має вивезти за кордон, ми просимо вас во ім'я гуманності заперечувати проти будь-якого вивезення їстивних продуктів і особливо хліба з СРСР. Цей хліб по праву належить тим, хто його сіяв і хто нині вмирає з голоду -селянам України і Кубані. З свого боку ми рішуче протестуємо проти такого вивозу, який ми не можемо інакше кваліфікувати як злочинним". (Тризуб; 1933). Та світ лишався глухим. І вмирали мільйони українців. А 27 вересня 1933 року “Le Matin” опублікувала у передовій статті два листи про голодомор, передані до редакції колишнім петроградським професором І.Бузиною. Ось їхній зміст: “Перед 1 травня голодні йшли походом на місто, між ними злодії та бездомні, що вмирали на вулицях. Щоби не показати перед чужинцями нашої нужди, вантажні авта забирали їх силоміць і відвозили як скажених псів”; “щораз частіше трапляються випадки вбивства людей з голоду, буває, що декого заарештують на базарі за продаж людського м’яса”. Москва ж мовчала. Аж до 1987р. жодної згадки про голод 1933 р. у радянській історіографії і пресі не було. Апогею голод досяг узимку і навесні 1933р. Люди їли товчену кору дерев, солому, перемішану з гнилою перемерзлою капустою, котів, собак, щурів, потім перейшли на слимаків, жаб, кропиву і вмирали від тяжких шлункових захворювань. Були і численні випадки людожерства, деякі селяни, збожеволівши від голоду, вбивали і їли власних і чужих дітей. Вимирали цілі села, а пошуки і вилучення продовольства тривали. Голод охопив цілу Радянську Україну, а також Північний Кавказ, Крим, Курщину, нижнє Поволжя, Казахстан. Про це свідчать розповіді очевидців страшного голодомору, зокрема Індик Н.М. с с. Андріївка, Полтавської області: “Народ був настільки знесилений голодом, що деякі вимирали цілими сім’ями. А інші боролися за своє життя знаходили собі харчі. Влітку було легше: ягоди, яблука, абрикоси. Восени люди виходилив поле, шукали картоплю, яка залишилась після збору, корінці буряків, залишки качанів кукурудзи, навіть було таке, що люди розбивали кісточкі від вишень чи абрикос і виїдали середину цих кісточок, їли траву, навіть листя, м’які корінці з дерев, або гілочки. Звичайно, люди їли квасолю, кормовий буряк, який спочатку варили, а потім терли і робили млинці, також млинці робили з кукурудзяного борошна, вони були земного кольору, але смачні, також їли макуху-відходи від насіння. Страшніші випадки були коли люди їли живцем птахів, жуків, комах, черв’яків. Коли люди їли людей. Бабуся розповідала, що в їхньому селі жила сім’я Козубів, в них було 5 дітей, вони завжди бігали голодні, голі, босі, і, коли наймолодша дитина захворіла і була на грані смерті, то мати вирішила не ховати дитину, а залишити її щоб з’їсти. Звичайно, це жахливо, але факт.” Кількість померлих від голоду неможливо точно підрахувати. Різні дослідники називали цифри від 2,5 до 8 млн. жертв. За підрахунками Роберта Конквеста, автора книги про радянську колективізацію і голодомор “Жнива скорботи”, від голоду померло 5 млн. селян в Україні і ще 2 млн. за її межами. На початку 90-х років С. Кульчицький (Україна) і С. Максудов (США) спробували уточнити ці цифри на підставі щойно розсекречених матеріалів радянської демографічної статистики. За оцінкою Кульчицького, прямі втрати від голоду 1933р. в Україні коливаються в діапазоні від 3 до 3,5 млн.осіб, повні втрати (з урахуванням зниження народжуваності) – від 4,4 до 5 млн. На думку Максудова, від голоду померло 4 - 4,5 млн. осіб, повні втрати становили 5,5 - 6 млн. Дослідники дійшли висновку, що всі відомі людству випадки геноциду за своїми масштабами не йдуть ні в яке порівняння з тим, що скоїлося в Українській РСР на початку 30-х років. Голод 1933р. – найстахітливіший серед численних злочинів сталінщини. Сталін любив поєднувати драконівську політику з незначними пропагандистськи- ми поступками. Так, у 1934 р., коли йшла кампанія централізації, столицю України з Харкова було переведено до її традиційного центру — Києва. У 1936 р. Сталін повторив свій хід. Напередодні «Великої чистки» він дарував народові СРСР нову конституцію, що забезпечувала йому всі громадянські права, якими користувалися громадяни «буржуазних демократій». Він оголосив Верховну Раду, що складалася з палати Союзу та палати Національностей, найвищим органом державної влади. Він також підтвердив право республік на вихід із Союзу і збільшив їхню кількість із 4 до 11, поділивши Середньоазіатський і Кавказький регіони. Знаменитим зразком сталінського цинізму стала його фраза, сказана в апогеї страхіть 30-х років: «Жити стало краще, жити стало веселіше»… …У 1997 році у Франції вийшла “Чорна книга комунізму” (“Le Livre noir du communisme”, Ed.R.Laffont). Автори зосередили свою увагу на найважливішому “питанні без відповіді”: чому комуністи уникнули покарання за масові вбивства? На це запитання частково відповідає англійський публіцист П.Джонс: «Провина вмерла у комфортабельних ліжках чи живе у добре влаштованих пенсіонерах і навіть тих, хто при владі». Комуністи досконало оволоділи мистецтвом маскувати свої дії, змушувати критиків мовчати. І тому світ знає про сталінізм, хоч зачинателем масового терору, концентраційних таборів, етноцидів, геноцидів був В.Ленін. “Можна обдурювати деяких людей весь час, можна обдурювати всіх людей деякий час, але не можна обдурювати всіх людей весь час”. Цей крилатий вислів американського президента А.Лінкольна особливо актуальний, коли говоримо про голод 1932-1933 років в Україні. Адже правда, як пише французький публіцист у газеті “Таn”, все одно стає “явною, прилюдною тайною”, незважаючи на дезінформацію таких нерозумних “туристів”, як Е.Ерріо, У.Дюранті та інших. Д о д а т к и Додаток 1(малюнок до ст. ) Червоноармійці руйнйють церкву. Початок 30-х років. Додаток 2 (малюнок до ст. ) Станіслав Косіор і Микита Хрущов. 1927р. Список використаної літератури: 1. Жуковський А. Тогочасна франкомовна преса про голод на Україні 1932-1933 років//Сучасність. — 1983. — Ч.10. 2. Конквест Р. Жнива скорботи: Рад. колективізація і голодомор. — К., 1993. 3. Daily Mail. — 1997. — 19 december. 4. L’ordre. — 1933. — 10 september, 13 september. 5. Le Matin. — 1933. — 30 august, 04 october. 6. Le mond sliav. — 1933. — 9 september. 7. Le Petit Marseillais. — 1933. — 30 august 8. Сергійчук В. «Як нас морили голодом»; Бібліотека українця. – К., 1997 9. С. В. Кульчицький “Трагедія голоду 1933” ; т-во “Знання” ;К. 1989 10. С. В. Кульчицький, М. Котляр; “Довідник з історії України”; в-цтво “Україна” ; К.1996 11. В. Баран, Я.Грицак, О. Зайцев; “Історія України”; в-цтво “Світ”; Л.1996
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-make-a-meal-of-it.html	Урок английского языка в 4 классе «Make a meal of it»	https://doc4web.ru/uploads/files/19/f59998cb29500516f2bfc29e8b7eac5b.docx	files/f59998cb29500516f2bfc29e8b7eac5b.docx	Урок английского языка в 4 классе с учётом новых требований ФГОС Тема урока: «Make a meal of it» Продолжительность: 1 урок (45 минут). УМК: Быкова Н.И., Дули Д., Поспелова М.Д., Эванс В. "Английский в фокусе" учебник для 4 класса общеобразовательных учреждений, издательство "Просвещение", 2013. Школа: МБОУ СОШ №1, г. Бердск Цели урока: познакомить с новой лексикой по теме "Еда", повторить ЛЕ предыдущего урока, тренировать учащихся в употреблении «much, many, a lot», развивать умения аудирования, чтения, говорения и письма. Задачи урока: Обучающие: Повторить и обобщить лексику по теме "Еда". Тренировать в употреблении «much, many, a lot» Развитие навыков диалогической речи. Закрепление лексико-грамматических навыков по теме. Воспитательные: Воспитание познавательного интереса к предмету. Создание благоприятной для учащихся атмосферы урока. Формирование способности к взаимопомощи, сотрудничеству при работе как в паре, так и в группе. Развивающие: Развивать словарный запас по теме "Еда". Развитие логического мышления, памяти, воображения учащихся. Развитие интеллектуальной, эмоциональной и мотивационной сферы личности. Тип урока: комбинированный. Формы работы на уроке: фронтальная, групповая, индивидуальная. Виды речевой деятельности: говорение, аудирование, чтение и письмо. Межпредметные связи: история, математика. Оснащение урока: картинки по теме "Еда", классная доска, раздаточный материал, TV, ММ презентация, рабочая тетрадь к учебнику, CD к учебнику. Этапы урока Цель Содержание 1.Организационный момент Приветствие, подготовка учащихся к работе на уроке; обеспечение благоприятного микроклимата. T: Good morning, children! I’m glad to see you. How are you? Tell me, please, what date is it today? What day of the week is it today? What's the weather like today? 2.Мотивация (целеполагание) Путем взаимодействия учеников и учителя выйти на проблемный вопрос и формулирование темы и цели урока. T: Now look at the screen. Listen to the poem and then say what we are going to speak about today. (влючить TV, прослушать стихотворение) C: Food, drinks, fruit… T: Yes, you are right. Today we are going to speak about food. Our theme: “Make a meal of it”. (слайд 1) 3.Фонетическая зарядка T: Let’s train our tongue. Now I will read you Russian rhymes and you must finish them in English. (слайд 2,3) 4.Актуализация опорных знаний Актуализировать знания учеников, необходимые для открытия нового знания, проверка домашнего задания T: At last lesson we repeated the new phrases, the questions how many, how much and we took the reading rools of the letter “g”. Let’s repeat them. 5.Первичное восприятие и усвоение нового материала Организация усвоения детьми нового способа действий при решении задач с их проговарива-нием. T: Now we are ready to continue. Look at the blackboard. (показать на картинки и поочереди произнести их. Дети слушают, повторяют хором и индивидуально. После этого указать на слова, прикрепленные под картинками. T, T-C, T-P1P2P3). T: Complete the phrases in pairs. (слайд 4) T: Check yourself. Were you right?(слайд 5 эталон ответов) And now let’s learn some information about British money.(слайд 6) How much is a packet of biscuit? - £ 1.09 (рядом с картинкой прикрепит ценник) Ex. 1, p.46 (обучающиеся слушают CD, повторяют хором индивидуально, читают самостоятельно). Ex. 2, p.46 (слайд 7) Физминутка T: Let’s have a rest and we will do exercises. (слайды 8 -13, объяснить правило) Have we got many lemons? - Yes? We’ve got a lot of lemons/ No, we haven’t got many lemons. Ex.3, p.46(слайд 14, проверяют по слайду) Have we got much sugar? – No, we haven’t got much sugar. 6.Закрепление изученного материала Организация самостоятельного выполнения каждым обучающимся задания на написание новых слов; организация самопроверки своих решений по эталону; создание ситуации успеха для каждого; предоставление возможности выявления причин ошибок и их исправления. T: How much do you know about food around the world? Look at the pictures and name the food you know and the country where people eat this food.(слайды 15-16) Ex.2, p.48 Sing along. T:Now open your workbook, let’s do ex.1,2,3 p.24 – 25 (слайд 17 эталон ответов). Рассказать обучающимся о том, что такое синквейн, дать свой образец (слайды 18 – 19). 7.Домашнее задание Oбеспечение понимания учащимися целей, содержания, способов выполнения домашнего задания. T: You homework: repeat new words, write your synkvane with the help of my cards. 8.Подведение итогов Комментирование работы обучающихся, выставление оценок. T: Our lesson is coming to the end. You worked very hard. Let us sum up all together what new information we have learnt today? Your marks for the lesson…. Рефлексия Обобщение и выводы по учебной теме. T: I ask you fill in your cards about our lesson, please (слайд 20). Thank you for the lesson!
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-na-temu-lets-tink-of-te-future.html	Урок для 9 класса на тему “Let’s think of the future”	https://doc4web.ru/uploads/files/22/4fb92e73bd635faeffb0168242928119.doc	files/4fb92e73bd635faeffb0168242928119.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-prekrasnaya-shotlandiyascotland-te-beautiful.html	Урок для 6 класса «Прекрасная Шотландия»/«Scotland the beautiful»	https://doc4web.ru/uploads/files/25/105ff39044c26f1379a8928ff9bdac67.doc	files/105ff39044c26f1379a8928ff9bdac67.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urokekskursiya-na-temu-shotlandiya-klass.html	Урок-экскурсия на тему: "Шотландия" 7 класс	https://doc4web.ru/uploads/files/80/4af2eb9debc5c2611b79d9ec944b5e81.doc	files/4af2eb9debc5c2611b79d9ec944b5e81.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-po-teme-eda.html	Урок для 3 класса по теме: "Еда"	https://doc4web.ru/uploads/files/21/8f419b3bbee98aee8ee5efbb374f1031.docx	files/8f419b3bbee98aee8ee5efbb374f1031.docx	Петросян Лиана Артюшевна, преподаватель иностранных языков Тверской промышленно-экономический колледж г. Тверь Конспект урока английского языка в 3-м классе (по УМК Биболетовой М.З. "Enjoy English 3-й класс") Тема: Еда Цель урока: обучение диалогическому высказыванию; обобщение и систематизация знаний учащихся. Задачи: 1. Образовательные: познакомить с новыми лексическими единицами по теме «Еда» и повторить уже пройденные. Отработать чтение двух типов слогов и познакомить с третьим типом. Повторить и закрепить уже изученные фразы. 2. Развивающие: развивать умения и навыки монологической речи, чтение вслух. 3. Воспитательные: мотивировать детей на изучение иностранного языка как нового средства общения, способствовать расширению кругозора. Тип урока: комбинированный Методы обучения: словесный, наглядный, практический. Формы организации познавательной деятельности: общеклассная, парная, индивидуальная. Средства обучения: учебник Биболетовой М.З. «Enjoy English. 3 класс», рабочая тетрадь Биболетовой М.З. «Enjoy English. 3 класс», классная доска, раздаточный материал, магнитофон, MP3 запись песни «The more we get together» к УМК Биболетовой М.З. «Enjoy English. 3 класс». Ход урока Организационный момент. (2 - 4 мин) Good morning, children. Nice to see you. Sit down, please. The weather is fine, the sky is blue. Good morning children, I’m glad to see you. Sit down, please. Tell me how are you? Who is on duty today? What is the date today? What the day of the week is it today? Who is absent? Основная часть (30-35 мин) Для начала давайте немного распоемся. Сейчас я включу песню. Она называется «The more we get together». Слушаем два раза и на третий стараемся подпевать. Слова песни я вам уже положила на парты. The more we get together The more we get together, together, together, The more we get together, the merrier we'll be. For your friends are my friends, And my friends are your friends. The more we get together, the merrier we'll be. 1) And now, I would like you to do some exercises. The first exercise: Put the missing words. N_me, d_n_e, c_ _nt, s_ _o_l, l_z_, r_n Name, dance, count, school, lazy, run Then read these words and translate 2) The next exercise ( Следующее упражнение): «Змейка». Здесь спрятаны слова, которые мы проходили с вами на прошлом уроке. Вам нужно найти их, правильно прочитать и перевести. Find the word, read, underline and translate it. cfdcountimusicailmocatkmnoschoolqyxread cfdcountimusicailmocatkmnoschoolqyxread 3) Now let’s check your hometask. Open your workbooks, P.5 Ex.3. м нужно было дома ответить на вопросы ученика лесной школы. Давайте посмотрим,что у вас получилось. Будем работать в парах, один читает вопрос –другой читает свой ответ. Let’s begin. 4) Сегодня мы с вами начнем новую тему, но для начала посмотрите на доску ( Look at the blackboard). На доске висят разные картинки ( картинки с едой). Попробуйте глядя на них догадаться, о чем мы будем сегодня говорить. Правильно, о еде. А по-английски это Food. Repeat it after me «food». Today we shall speak English, speak about your favorite food. Сегодня мы с вами будем говорить о себе и своих друзьях по-английски, поговорим о том, что вы любите кушать. Open your books at page 9 ex.1. Мисс Чэттер купила продукты. Давайте послушаем, что же именно она купила. Мисс Чэттер называет продукт, я его называю еще раз, а потом вы хором повторяете за мной. Milk, bread,juice, cake, sweets, cheese,butter, ham,fish and eggs. Теперь давайте поиграем. Я называю название продукта по-русски, а вы ищете его на картинке и называете по-английски. Рыба, ветчина, сыр,пирожное, конфеты, яйца, молоко,хлеб, батон,сок. А еще у меня есть стишки, которые нужно закончить. Они начинаются по-русски, а продолжить их нужно по-английски. Используйте слова по нашей сегодняшней теме. Вкуснотища! …very good! Пищу называют ...food . Масло нужно всем ребятам. Масло по-английски …butter. Так и лезет ко мне в рот Этот вкусный бутерброд. Сверху …butter Снизу …bread Приходите на обед. Всегда ты сладкий ждешь сюрприз. Конфетки по-английски – …sweets. Это вовсе не каприз Сыр мы называем – …cheese. Молоко я пить привык Молоко иначе – …milk. Рыбу ловишь – не шумишь, Рыба по-английски – …fish. 5) Вы наверное немного устали. Давайте разомнемся. It’s time to have a rest. Stand up please. Hands up! Hands down! Hands on hips! Sit down! Hands up! To the sides! Bend left! Bend right! One, two, three! Hop! One, two, three! Stop! Stand still! 6) Молодцы. А сейчас мы научимся с вами задавать друг другу вопросы и узнаем, кто что любит есть. You can open your books at page 10. Первая рамочка сверху.Это подсказка для вас. Итак, если я хочу спросить любишь ли ты что-то, я говорю…Do you like…..и в конце называю что именно. Например, ты любишь конфеты? – По-английски это прозвучит так: Do you like sweets? А отвечаем мы так: если да,люблю,то Yes,I do. A если не люблю, то No, I don’t.Сейчас я задам свой вопрос: Do you like milk?. Отвечайте на него. А теперь попробуйте придумать свои вопросы и задайте их друг другу. Работаем в парах. 7) Давайте вспомним, сколько типов слогов мы уже прошли и какие это типы. (2 типа – открытый и закрытый). Правильно. Good. Но есть еще и третий тип. С ним мы сейчас и познакомимся. Open your books at P.10- вторая рамочка. a + r = [ a:] Рядом вы видите примеры. I read and you repeat it after me. All together. Park, farm, farmer, smart, car, dark, are. 8) The next exercise – ex.3 P.10. Прочитайте слова и скажите, как буква а читается в каждой строчке. А) закрытый слог Б) открытый слог В) третий тип 9) And the last exercise. Open your workbooks at page 6 ex.4. Из данных слов вам нужно составить предложения и записать их рядышком. Let’s begin. One by one. Сначала устно проговариваем,потом записываем. I can dance. We are pupils. Do you like music?I like red cars. Do they go to school. Заключительный этап (3-5 мин) Open your daybooks and write down your homework. Запишите домашнее задание. Рабочая тетрадь – упр. 1,2,3 стр.6 Учебник – упр. 4 стр.10 Слова из упр.1 на стр.9 записать в словарь, перевести и выучить. It’s time to finish our lesson. I’m pleased with your work. I’m happy to have such bright pupils! Thank you for the lesson. Подведение итогов урока и оценивание учеников. Stand up, please! Raise your head! Jump up high! Wave your hand! And say: “Goodbye!” Goodbye, children!
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-na-temu-razvitie-ustnoy-rechi-s.html	Урок английского языка в 3 классе на тему «Развитие устной речи с использованием мультфильма The City Mouse and the Country Mouse»	https://doc4web.ru/uploads/files/31/7941cccc70ef43f273264456e6f8e02f.doc	files/7941cccc70ef43f273264456e6f8e02f.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urokigra-po-angliyskomu-yaziku-puteshestvie-po-velikobritanii.html	Урок-игра по английскому языку– «Путешествие по Великобритании»	https://doc4web.ru/uploads/files/15/f90a8ba4e564f6c296c6332b3ad29de2.doc	files/f90a8ba4e564f6c296c6332b3ad29de2.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-means-of-communication.html	Урок английского языка в 8 классе «Means of Communication»	https://doc4web.ru/uploads/files/87/07ceefb92db2d155fe71ed0646dc9a4d.docx	files/07ceefb92db2d155fe71ed0646dc9a4d.docx	Урок английского языка в 8 классе «Means of Communication» Учебник: К. Кауфман, М. Кауфман «Happy English.ru» Цель урока: формирование коммуникативной компетенции обучающихся Задачи урока: развивать речевые умения; развивать умения обобщать, выделять главное, сопоставлять; развивать навыки самоконтроля; развивать навыки работы в сотрудничестве с другими людьми. Ход урока 1 Good morning, everybody! Look at the blackboard: there is no topic name of the lesson on it! But there are some texts (the texts are on the walls). Let’s work in groups and fill in the gaps. Use terms we have on the slide 1 (communication, information, means ) Students move from one text to another and complete them. 2 So, can you tell me what the topic of our lesson is. You are right. But do you understand what communication is? Choose the situation when there is a communication. Look at the slide 2 You swim in the river. You invite your friend to your birthday party. You drive your car. You play computer games. Ss: Means of communication Ss: There is communication when we invite a friend to a party. 3 OK. How do you act? What means of communication do we use in such a situation? And what about our grandparents? How did they act in such a situation? What did people of the ancient time to send a massage? Let’s learn more about it. Open your books at page 73. Ss: I phone my friend. The telephone is a means of communication. I use my computer. It is a means of communication. I go to my friend and speak to him. The language is a means of communication. Ss: They sent telegrams. They wrote letters. Ss: They sent birds with letters. Students read the text and find some more examples of means of communication. 4 Now , I want you to write down all examples of means of communication on our interactive board. Students do it one by one. Phone Computer Language Birds Letters Telegrams Fires Alphabets Books Flowers Hands Pictures Etc. 5 On our additional desks there are texts about some means of communication. Please, go to them and fill in the tables. Students fulfil this task in a group. Then they check up their work using a slide 3 6 So, we can see that there are a lot of means of communication. Answer the questions, please. What is the fastest means of communication? What is the most unusual? What is the most ancient? What is the most modern? What is your favourite? What is used more often nowadays? Students answer the questions. 7 At the end of our lesson, say what you have learnt about means of communication. Students make up sentences on the topic. 8 Your homework is to make to make a crossword puzzle about means of communication. Приложение Тексты для первого этапа урока: … is a process, in which people exchange information, news, ideas and feelings. In general, people can connect with each other with help of this process. An action, system or thing by which a result is achieved. For example, with help of car people can move. So, the car is ….of movement. … is facts provided or learned about something or someone. Тексты и таблица для пятого этапа урока (тексты взяты из рабочей тетради УМК) Means When was it invented Who invented it 1 2 3 4 5 6
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-po-teme-vitamini-zdoroviy-obraz.html	Урок английского языка в 7 классе по теме "Витамины. Здоровый образ жизни"	https://doc4web.ru/uploads/files/80/8c78fc989f2d27a22c73f5172946bc21.doc	files/8c78fc989f2d27a22c73f5172946bc21.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-moya-lyubimaya-eda.html	Урок английского языка в 6 классе "Моя любимая еда"	https://doc4web.ru/uploads/files/69/a62f49ba65cf9ecc8cc9de014c421ecf.doc	files/a62f49ba65cf9ecc8cc9de014c421ecf.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-skorogovorki.html	Урок по английскому языку "Скороговорки"	https://doc4web.ru/uploads/files/19/7653dc23058368d3ac6204b3e07459cd.doc	files/7653dc23058368d3ac6204b3e07459cd.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-sport-in-my-life.html	Урок для 8 класса «Sport in my life»	https://doc4web.ru/uploads/files/26/01b4d9b1b5725ce16443e90d098e61c5.doc	files/01b4d9b1b5725ce16443e90d098e61c5.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-po-teme-family-matters.html	Урок для 6 класса по теме: "Family matters"	https://doc4web.ru/uploads/files/14/11e8f46e6190e8b77c8e89cf09da5609.doc	files/11e8f46e6190e8b77c8e89cf09da5609.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urokkonferenciya-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-puteshestvie-po-.html	Урок-конференция по английскому языку в 8 классе «Путешествие по родному краю»	https://doc4web.ru/uploads/files/80/a94818a9a40e6fe6628bd596bd29f51f.doc	files/a94818a9a40e6fe6628bd596bd29f51f.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/diferencialne-chislennya-funkcii-oblast-viznachennya-elementarni.html	Диференціальне числення функції Область визначення Елементарні функції Означення функції	https://doc4web.ru/uploads/files/250/84bc00fc9ea8650b886ffa7762d8ff7c.docx	files/84bc00fc9ea8650b886ffa7762d8ff7c.docx	Реферат з дисципліни „Вища математика” Диференціальне числення Функції. Область визначення. Елементарні функції Означення функції План Область визначення. Способи задання функції. Рис. 1. Зауваження 1. Теорема 3 (п.2.2) стверджує існування визначеного інтеграла від Кусково-неперервної функції, яка має скінченне число точок розриву першого роду. Обчислення інтеграла від такої функції можна провести на основі властивостей інтеграла 40 і 130 (п. 2.3). На рис. 1 зображено графік Кусково-неперервної функції, заданої на відрізку [а;b] і 1. Знаходження загальних та середніх витрат за відомими маргінальними витратами. Якщо відома функція маргінальних витрат (нагадаємо, що маргінальні витрати MC(Q) - TC'(Q) - це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції"), то за допомогою інтегрування можна знайти функцію загальних витрат: Середні витрати AТС(Q) можна знайти за формулою Приклад 1. Функція маргінальних витрат має вигляд MC(Q) = 3Q2 - 48 Q + 202. Знайти функцію загальних витрат ТC(Q) і обчислити витрати у випадку виробництва 15 одиниць продукції, якщо витрати на виробництво 10 одиниць продукції становлять 670 грн. Розв'язування. Функцію витрат знаходимо інтегруванням: TC(Q) = (3Q2 - 48Q + 202) dQ = Q 3 - 24Q 2 + 202Q + С , де С - константа інтегрування, що знаходиться з умови ТС(10) = 670. Тому 670 = 103 – 24 - 102 + 202 ∙ 10 + С, звідки С = 50грн. Остаточно маємо TC(Q) = Q3 - 24Q2 + 202Q + 50. Стала інтегрування дорівнює сталим витратам, що відповідають обсягу виробництва Q = 0 , отже для функції загальних витрат С = ТС(0) = FC. Для Q = 15 ТС(15) = 153 – 24 · 152 + 202 ∙ 15 + 50 = 1055 (грн.). 2. Знаходження загального та середнього доходу за відомою функцією маргінального доходу. Якщо відома функція маргінального доходу MR(Q) = TR'(Q) (дохід від продажу додаткової одиниці продукції чи послуги), то функцію загального доходу можна знайти за формулою а середній дохід Приклад 2. Відома функція маргінального доходу MR(Q) = 250 - 0,3Q -. Знайти функціональну залежність загального доходу і середнього доходу від обсягу продукції і обчислити ці показники у випадку, коли обсяг продукції становить 20 одиниць. Розв'язування. Маємо: Легко бачити, що для Q = 0 TR(0) = 0 (дохід буде нульовим, коли продукція не виробляється). Отже, загальний дохід середній дохід = 20 – 0,15Q - . Знайдемо ці показники, коли обсяг продукції становить 20 одиниць. Маємо: , , . Таким чином, для рівня виробництва Q = 20 од. виробник матиме 237 грн. додаткового доходу за додаткову одиницю продукції, 4873 грн. загального доходу, що дає середній дохід 243,67 грн. за одиницю продукції. Приклад 3. Функція маргінального доходу деякої фірми MR(Q)= 50-0,02Q. Фірма хоче спрогнозувати додатковий загальний дохід, який вона отримає від збільшення щотижневого продажу продукції з 300 до 400 од. З рисунка бачимо, що для визначення додаткової величини доходу треба зінтегрувати функцію маргінального доходу на проміжку [300; 400] і знайти площу трапеції. Маємо: 3. Знаходження обсягу виробленої продукції. Нехай функція z-f(t) описує зміну продуктивності деякого виробництва з плином часу. Тоді обсяг продукції V, випущеної за проміжок часу [t1,t2] обчислюють за формулою Приклад 4. Визначити обсяг продукції (ум.од.), виробленої за третю годину робочого дня, якщо продуктивність праці характеризується функцією Розв'язування. Шуканий обсяг визначається за формулою . У даній задачі 4. Знаходження приросту капіталу (основних фондів). Якщо капітал розглядати як функцію часу K(t), а чисті інвестиції відповідно як f(t) (чисті інвестиції - це загальні капіталовкладення, які були зроблені за певний проміжок часу, за винятком інвестицій на відшкодування основних фондів, що виходять з ладу), то приріст капіталу період з моменту часу до можна знайти за формулою Приклад 5. Чисті інвестиції задано функцією f(t) = 7000. Визначити: а) приріст капіталу за три роки, б) термін часу (у роках), за який приріст капіталу складе 50000. Розв'язування. а) покладемо =0; =3. Тоді б) позначимо шукану тривалість часу через Т, тоді . Підставимо = 50000, f(t) = 7000. Маємо: 50000 = (року). 5. Надлишок (додатковий виграш) споживача. Важлива мета мікроекономічного аналізу - здійснити оцінку впливу цін на добробут споживача у тих випадках, коли деякі споживачі готові заплатити за товар вищу ціну, ніж ціна рівноваги. Споживачі при купівлі даного товару отримують певну чисту вигоду, яку називають надлишком споживача (виграшем споживача). Розглянемо криву попиту деякого товару. Нехай Р0 - рівноважна ціна, Q0 - кількість товару, що реалізується за цією ціною. Припустимо, що товар надходить на ринок невеликими партіями ΔQ. За першу партію товару споживач був би готовий заплатити ціну Р1, тоді як ринкова ціна дорівнює Р0. Загальні витрати споживача від придбання першої партії товару дорівнювали б площі прямокутника , (тобто ,тоді як його реальні витрати дорівнюють (тобто площі прямокутника ). Різниця двох площ є надлишком (чистою вигодою) споживача від купівлі першої партії товару. За другу партію товару споживач був би готовий заплатити ціну Р2, а сплачує знову Р0, тобто отримує чисту вигоду Ρ2·ΔQ – P0∙∆Q. З малюнка бачимо, що сума площ всіх прямокутників приблизно дорівнює визначеному інтегралу: f(Q1)∆Q+f(Q2)∆Q + ... + f(Qn) ∆Q = . Надлишок споживача (CS) - це різниця між гіпотетичними витратами споживачів, які могли би бути, і реальними витратами в умовах ринку, що дорівнюють : Надлишок споживачів є своєрідним мірилом добробуту споживачів, що утворюється на ринку окремого блага. Приклад 6. Знайти надлишок споживача, якщо крива попиту задай рівнянням , рівноважна кількість товару Q0 дорівнює 2. Розв'язування. Знайдемо рівноважну ціну: . Тепер використаємо формулу для знаходження надлишку споживача: 6. Аналіз нерівномірності у розподілі доходів серед населення за допомогою кривої Лоренця. Крива Лоренця показує залежність відсотка доходів від відсотка населення, що їх отримує. Якби розподіл доходів був рівномірним, графік функції йшов би по діагоналі квадрата. Тому чим більша площа заштрихованої лінзи, тим нерівномірніше розподілено прибутки у суспільстві. Площу фігури ОАВ між бісектрисою ОА і кривою Лоренця, віднесену до площі трикутника ОАС, називають коефіцієнтом Джинні, який характеризує ступінь нерівномірності у розподілі доходів серед населення. Приклад 7. За даними досліджень розподілу прибутків в одній країні, крива Лоренця може бути описана рівнянням , де х - частка населення, у - частка прибутків населення. Обчислити коефіцієнт Джинні. Розв'язування. Маємо , оскільки Зробимо у другому інтегралі заміну х = sin t , тоді dx = cos tdt і нові межі інтегрування . Отже, . Достатньо велике значення Κ вказує на істотну нерівномірність розподілу доходів серед населення.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-pochta-klass.html	Урок по английскому языку "Почта" 3 класс	https://doc4web.ru/uploads/files/20/6492c29cf67ba99ea666d87e86176abf.docx	files/6492c29cf67ba99ea666d87e86176abf.docx	Заполни пропуски пропущенными буквами. L_tter, p_n, p_nc_l, st_mp, p_per, p_stca_d, _ddr_ss, post_n. Переведи слова. Адрес, конверт, бумага, карандаш, почтовый ящик, марка, открытка, плакат, писать, получать, отсылать. Переведи следующие словосочетания. Мамина газета Дом деда Учительский стол Письмо почтальона Димина марка Вставь пропущенное слово. Give me my …., please (карандаш) I have a collection of …..(марок) I like to …. ….. (писать письма) I don’t know this … (улица) Give me …, please (бумага) 5.Составь из слов предложение The postman…. In/ many/ has got/ bag/ letters/ his 6.Подпиши конверт. Используй слова: From: …., и To: …
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-conflicts-and-yout.html	Урок по английскому языку в 9 классе «Conflicts and Youth»	https://doc4web.ru/uploads/files/80/4e0fa85038bdd5bae4fb1213d0a4d372.doc	files/4e0fa85038bdd5bae4fb1213d0a4d372.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/filipini.html	Філіпіни	https://doc4web.ru/uploads/files/238/43740b48824752a69c5fe8bc05e703ad.docx	files/43740b48824752a69c5fe8bc05e703ad.docx	Реферат на тему: Філіпіни Республіка Філіпіни, країна на архіпелазі в східній частині Тихого океану і заході Південно-Китайського моря; площа 300 тис. кв. км; столиця Маніла (на о. Лузой); рельєф: складається з 7 тис. островів, вулканічні гори проходять з півночі на південь, 50% території покрито лісами. Самими великими островами є Лузой 108172 кв. км і Мінданао 94227 кв. км, інші - Самар, Негрос, Палаван, Паней, Миндоро, Лейте, Цебу і група Сулу; глава держави й уряду Фідель Рамос з 1992; політична система - демократія, що розвивається; експорт: цукор, копра (найбільший виробник у світі), кокосова олія; деревина, концентрат міді, електроніка, одяг; населення 66647 тис. (1990) (малазійці 93%); мови: тагалог (філіппінська державна), англійська, іспанська; недавня історія: незалежність від США отримана в 1946. Президент Фердинанд Мазке був скинутий Рухом народної влади Корасон Акіно в 1986; з 1987 по 1990 було 7 спроб переворотів, але президент Акіно залишалася при владі до 1992. У 1991 сенат відмовив США в поновленні прав на оренду морської бази в затоці Сабік. Столица: Манила Климат: на Филиппинах 3 четко выраженных сезона: жаркий и сухой - с марта по май, в некоторых районах температура поднимается до 32 С, с июня по октябрь - сезон дождей, с ноября по февраль - бархатный сезон, температура колеблется от 22 до 28 С. Население: население Филиппин сосотавляет 78 млн.человек. Филиппинцы принадлежат к Малайской расе, есть выходцы из Испании, Китая, США и азиатских стран. Язык: национальный язык филиппинцев - Филипино, существует более 60 диалектов. Английский язык широко распространен. Время: опережает московское на 5 часов. Валюта: денежная единица Филиппин - филиппинское песо, 1 доллар США приблизительно равен 57 филиппинским песо. Во всех крупных учреждениях принимаются к оплате кредитные карты: Visa, MasterCard и American Express. Банки открыты с 9 часов утра до 3 часов дня с понедельника по пятницу без перерывов. Таможенное регулирование: беспошлинно может быть ввезено: спиртных напитков - 2 бутылки, сигарет - 400 шт, или сигар - 50 шт, или табака - 250 г, продуктов питания, предметов и вещей домашнего обихода - в пределах личных потребностей. Запрещен ввоз огнестрельного оружия, предметов, его иммитирующих, взрывчатых веществ, боеприпасов; написанных или напечатанных материалов антигосударственного или негуманного характера; материалов, фотографий, гравюр и др. изображений порнографического характера; любых наркотиков и их компонентов. Запрещен вывоз антиквариата, картин, изделий из золота, дерева, слоновой кости. Разрешен вывоз сигарет - 200 шт, или сигар - 50 шт, или табака - 500 г; спиртных напитков - 0,95 л. Религия: больше 80 % населения Филиппин - католики. Ислам, в основном, исповедуют жители острова Минданао. Развлечения: Филиппинцы известны по всему миру своей музыкальностью. В Маниле и Себу, и даже на целых островах, с утра до ночи не смолкает музыка. Фешенебельные ночные клубы, разнообразные дискотеки и диско-бары, а также открытые танцплощадки и пляжные вечеринки. Если Вы азартны, то будете приятно удивлены богатым выбором казино и игровых залов в большинстве основных туристических точек Филиппинского архипелага. На Филиппинах, как принято считать, лучший гольф в Азии. Гольф-клубы и курсы игры в гольф расположены в самых красивых местах Филиппин: в окружении озер, исторических памятников, вулканов или на тропических островах. Филиппины - это тропический архипелаг, состоящий из более чем 7000 небольших островов, омываемых теплыми водами Южно-Китайского моря и Тихого океана. Филиппинский архипелаг нанес на карту мира знаменитый португальский исследователь Фердинанд Магеллан. Позднее Филиппины были захвачены испанцами, которые боролись с Португалией за колонизацию мира. Архипелаг был назван Felipinas в честь короля Испании Филиппа II и включил в себя 7107 островов и островков, простирающихся на 1854 километров с севера на юг. Филиппины как бы стали окном в Новый Мир, простираясь от Китая на севере до Индонезийского архипелага на юге. Испанское господство продолжалось с XVI по XIX века. 12 июня 1898 г. Филиппины провозгласили свою независимость. Как только закончилось испанское господство, Филиппины попали под влияние США. Испания сдала Филиппины в аренду американцам за 20 миллионов долларов. Началась новая битва за независимость Филиппин. Война за независимость закончилась в 1905 г. В 1935 г. правительство Содружества приняло свою конституцию. С началом Второй мировой войны Филиппины были захвачены Японией. В 1945 г. американские военные силы освободили Филиппины, а 4 июля 1946 г. американский флаг был в последний раз поднят над Филиппинами - страна получила независимость. Что делает Филиппины специфичной страной, так это их традиционное гостеприимство, теплота и дружелюбное население. Филиппинцы - это, в основном, малайцы с примесью китайской, испанской, американской и арабской кровей. 80 % населения - католики, 15 % - мусульмане. Остальная часть населения - буддисты и представители разных ветвей христианской церкви. Страна состоит из трех основных географических групп: Luzon, Visayas и Mindano. Северная часть архипелага включает в себя самый большой остров - Luzon. Регион Visayan состоит из 6 000 островов, включая Panay, Leyte, Samar, Cebu и Bohol. Mindano второй по величине остров с прилегающими 400 маленькими островами. Столица Филиппин - Манила, расположенная на юго-востоке северного острова Luzon на берегу Манильской бухты. Столица состоит из 7 городов (Manila, Quezon City, Passay City, Caloocan City, Mandaluyong City, Makati City & Pasig City). Со всеми своими деловыми центрами, ресторанами, клубами, древними церквями, торговыми центрами и парками она занимает площадь 678 кв. км с. Население столицы - 10 миллионов человек. В то время как все филиппинцы говорят и понимают по-английски (это третья по величине англоговорящая страна в мире), приезжие в столицу со всех концов страны используют диалекты своей провинции. Насчитываются более 100 диалектов местного языка - Filipino. Многие филиппинцы неплохо говорят по-испански. В 45 минутах езды от Манилы находится хребет Тагайтай с видом "острова на озере на острове на озере". Можно посетить исторический остров Коррегиор, где сохранились развалины крепости времен Второй мировой войны. В ста километрах от Манилы находится город Пагсаньян - место знаменитого Пагсаньянского водопада и речных порогов. Интересен остров Себу с его очарованием небольшой колонии или остров Минданао, где переплелись исламская и христианская религии. Остров Себу находится в 578 км от Манилы. Себу - это вторые международные ворота Филиппин. Себу богат своей историей, будучи самым старым (основан в 1565 г.) городом Филиппин. Благодаря теплому климату в течение круглого года остров Себу славится своими отелями, готовыми принять туристов со всего мира. Для тех, кто любит красивые пляжи и активные виды спорта, советуем посетить остров Боракай с его первоклассными курортами. Боракай является продолжением северо-восточного побережья острова Панай. Длина острова - 7 км, ширина - 1 км. Главный пляж западного побережья протянулся на 3,5 км, во время отлива его ширина достигает 50 м. Добраться до острова Боракай можно на турбовинтовом самолете из Манилы.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-na-temu-my-luncbo.html	Урок для 9 класса на тему "My lunchbox"	https://doc4web.ru/uploads/files/26/ca1d45f4634bf9adbb7815cbabeeb66b.doc	files/ca1d45f4634bf9adbb7815cbabeeb66b.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-tipi-voprosov-v-angliyskom-yazike.html	Урок по английскому языку "Типы вопросов в английском языке"	https://doc4web.ru/uploads/files/19/cd8d1f82028eb33a61ebb57882ca807c.docx	files/cd8d1f82028eb33a61ebb57882ca807c.docx	Типы вопросов в английском языке. (Настоящее время) Общий «yes/no» question Специальный «Wh» question Альтернативный «or» question Нужен для уточнения или переспрашивания информации. Нужен для получения большей информации. Предлагает выбор из двух вариантов. начинается с глагола дается краткий ответ начинается со специального вопросительного слова дается полный ответ начинается с глагола имеет разделительную частицу or (или) дается полный ответ, с выбранным вариантом Вопросы к действию Do + подлежащее + V…? (I, We, You, They) Does + подлежащее + V…? (He, She, It) Do they run? Does she sleep? Вопрос. слово + Do + подлежащее + V…? (I, We, You, They) Вопрос. слово + Does + подлежащее + V…? (He, She, It) Where do they run? When does she sleep? Do + подлежащее + V… or..? (I, We, You, They) Does + подлежащее + V…or..? (He, She, It) Do they run or jump? Does she sleep or play? Вопросы к месту действия или признаку предмета. Am /Is/ Are + подлежащее…? Is he at home? Are you clever? Вопрос.слово + Am /Is/ Are + подлежащее + …? When is he at home? Why are you clever? Am /Is/ Are + подлежащее or …? Is he at home or at school? Are you clever or silly? Специальные слова: What? (Что? Какой?) Who? (Кто?) When? (Когда?) Where? (Где? Откуда?) Why? (Почему?) How? (Как?)
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-primernie-igri-po-formirovaniyu-leksi.html	Урок по английскому языку. Примерные игры по формированию лексики по теме "Цвета"	https://doc4web.ru/uploads/files/19/7e76ffef1f6e90ea8d2ce2aa738ea988.docx	files/7e76ffef1f6e90ea8d2ce2aa738ea988.docx	Различные виды игр по формированию лексики по теме «Цвета» (2 класс) Read and colour. The apple is green. The ball is red. The plane is blue. Match! Two green pears. Six black cats. One yellow lemon. Two red apples. Three grey cats. Three yellow bananas. Who is Kate? Sam has got a yellow body, two green arms and two blue legs. Her head is pink. Jane has got a yellow body, two green legs and two red arms. Her head is white. Who is Kate? ______________ ______________ ______________ Kate Crosswords. 1 8 2 3 4 5 6 7 3 7 5 1 6 2 8 4 The key: I like red. Little tables. b r e a d g r e e n s t o n e c r o w n l e m o n Хлеб Зеленый Камень Корона Лимон «Шерлок Холмс» (поиск словарных слов) r e d t b r o w n b j c y b k q n p a l g t w l e l t v z a r u t u e r m z y c e l o e q t p i n k e j k w o a k t p e n b j m x w u i p g r y e l l o w j w r h o r q c u h o f e o r a n g e i p g y e p h t u w t q z e f a v i o l e t j q “Happy warm” (Закрасить кружки в заданном порядке) Rebuses. + = ? 1 2 3 4 1 2 3 4 ,,, + ,= ? , + = ? 1 2 3 4 ,, + , , + ,,,= ? Merry painter. Make new colours and colour the picture. Green & red blue & yellow Black& white yellow & red blue & red red & white 1 2 3 4 5 6 1 4 6 5 3 2
https://doc4web.ru/astronomiya-/enciklopediya-dlya-detey-vsemirnaya-istoriya-g-1.html	Энциклопедия для детей. Всемирная история 1996г. 2	https://doc4web.ru/uploads/files/221/a224ec21b15101fa0fc7884d44932551.docx	files/a224ec21b15101fa0fc7884d44932551.docx	ДРЕВНИЙ ВОСТОК Первый урок истории в шестом классе. Учитель рассказывает о Древнем Востоке; он говорит о жестокости царей и бесправии рабов, о классовой борьбе и восстаниях угнетённых. Пройдёт какое-то время, и в памяти школьников твёрдо останется одно: на Древнем Востоке жили рабы и рабовладельцы, угнетаемые и угнетатели, и в этом смысле древневосточное общество ничем не отличалось от других, более поздних. Оно просто было не таким развитым, как общества Древней Греции, Рима или средневековой Европы, более отсталым. А раз отсталым — значит, и не таким интересным. Если у вас осталось именно такое представление об истории Древнего Востока, то оно очень однобокое и неполное. Конечно, повезло тем, кто живёт в больших городах и может пойти в хороший музей. Первые залы таких музеев всегда посвящены Древнему Востоку: ведь именно в этих краях начиналась история человечества. Как таинственно выглядят специально затемнённые залы, какие необычные каменные фигуры выступают из стен! Кажется, что мы входим в царство тайн и древней мудрости. Мы разглядываем красивые колдовские амулеты в форме жуков и птиц, изготовленные искусными резчиками по камню, глиняные таблички, испещрённые клинописью... Если родители расскажут ребятам о древних странах и населявших их народах, то память об этом посещении музея останется надолго. Запомнятся названия стран и государств, существовавших на Востоке в древности: Египет, Сирия, Финикия, Иудея, Хеттское царство, Урарту, Ассирия, Шумер и Вавилония, Элам, Персия, Индия и Китай. Таблички на музейных экспонатах скажут внимательному посетителю, что древневосточная история началась примерно с 3000 г. до н. э., когда возникли первые государства в долинах Нила и Евфрата, и продолжалась в Передней Азии и Египте вплоть до македонского завоевания в IV в. до н. э. (см. ст. «Филипп II и Александр Македонский»), а в Индии и Китае — до III—V вв. н. э., когда начали складываться феодальные отношения. Но и эти представления об истории Древнего Востока неполные. Школьный учебник показывает одну её сторону, полутёмный музейный зал — другую, но в цельную, законченную картину эти половинки не складываются. Мир Древнего Востока остаётся чужим и непонятным, с какой бы стороны мы на него ни смотрели. Мы любим видеть в истории движение, развитие, наблюдать за действиями ярких, выдающихся личностей; здесь же все цари и правители как бы на одно лицо, жизнь течёт неизменно из века в век, почти лишённая переломов, взлётов и падений. Время от времени история даже возвращается к уже давно пройденному; похоже, что она движется по раз и навсегда проложенному круговому пути. Историки часто говорят о «застойности» и «отсталости» древневосточных обществ. Но история — это не гонки «Формулы-1», когда ты сидишь на трибуне с банкой кока-колы в руках, а мимо с грохотом, дымом и рёвом проносятся пёстро разукрашенные страны и народы. Если мы ищем в истории только развлечение, то можно сравнивать её и с автогонками, и с компьютерной игрой, в которой всегда есть выигравший и проигравший. Но если мы хотим понять своих далёких предков, освоить то наследство, которое мы от них получили, лучше сразу отказаться от деления народов на передовые и отсталые, победителей и побеждённых. К тому же и вопрос о победителях в гонке Запад — Восток ещё далеко не решён. На протяжении первых 14 веков нашей эры мировой центр без всяких сомнений находился не в Европе, а в Китае; до XIII—XIV вв. вряд ли уступала в развитии европейским странам и Индия. А ведь и Индия, и Китай уже имели к этому времени за спиной трёхтысячелетнюю историю. Значит, «застойность» древневосточных обществ не помешала им долгое время сохранять экономическое, техническое и культурное превосходство над «передовыми» европейскими народами? Самое простое объяснение особенностей истории Древнего Востока найдено давно: греки и римляне были более талантливы, чем народы Египта и Вавилонии, поэтому они стремились к новому, развивались, а на Древнем Востоке привыкли довольствоваться уже достигнутым, известным. Но это неправда. Шумеры и египтяне были одарены от природы не менее, чем греки. Чтобы убедиться в этом, достаточно взглянуть на великие пирамиды, сохранившиеся намного лучше греческих построек. А ведь греческие храмы моложе пирамид на два тысячелетия! Древние архитекторы, владевшие лишь четырьмя арифметическими действиями и опиравшиеся исключительно на опыт и чутьё, умели возводить сложнейшие конструкции, которым может позавидовать любой современный инженер. А с не- 42 иссякаемой фантазией создателей древних восточных мифов и сказаний не может сравниться вся изобретательность современных писателей и кинорежиссёров. Не забудем, что именно в древневосточных странах были придуманы и разработаны все основные виды письменности, и греки позднее лишь заимствовали и усовершенствовали самую удачную из этих разновидностей — финикийское письмо. Народы, первыми в истории создавшие мощные государства и роскошные храмы, книги и оросительные каналы, заслуживают и интереса, и уважения со стороны потомков. Особенность же их заключалась в том, что все свои творческие силы, всю свою природную одарённость они расходовали не столько на изобретение чего-то нового, сколько на поддержание сложившихся, от века установленных порядков. Представим себе, сколько сил нужно было потратить на то, чтобы просто сохранить невредимыми первые небольшие очаги высокой культуры земледелия и государственности. Стихийные бедствия, неурожаи, набеги полудиких и жадных до добычи соседей — всё это угрожало загасить едва теплящиеся огоньки новых культур, возникавших в долинах больших рек примерно с 3000 г. до н. э. А сколько таких «огоньков» было раз и навсегда погашено? Точное их число мы вряд ли когда-нибудь узнаем. Вспомним, что большинство древневосточных государств располагалось в тех краях, где и сейчас ураганы, наводнения и землетрясения каждый год уносят тысячи человеческих жизней. В наши дни на помощь пострадавшим народам приходят соседи и всё международное сообщество. Пять тысяч лет назад от соседей ничего хорошего в таких случаях ждать не приходилось, и лучше было готовиться к чёрным дням заранее. Выживали только самые осторожные, предусмотри- тельные и организованные — те, кто собирал все запасы продовольствия в одном безопасном месте, беспрекословно повиновался своим вождям, следовал установленным обычаям. Народы Древнего Востока жили с постоянным чувством тревоги и страха перед завтрашним днём, поэтому их любимым занятием было гадание о будущем (греки и римляне унаследовали страсть к гаданию от египтян и сирийцев). Гадали на всём: на костях и внутренностях принесённых в жертву животных, на специальных картах, внимательно разглядывали направление полёта птичьих стай, расположение светил на небе. Гадали все: грозный ассирийский царь Ассархаддон и правители древних городов на реке Хуанхэ, финикийские жрецы ужасного бога Ваала и знатные иранцы-заговорщики, намеревавшиеся сместить с трона царя-самозванца. Напряжённый интерес к тому, что будет завтра, к тому, что должно случиться, показывает, что жизнь на Древнем Востоке вовсе не была спокойной и неизменной. Никто не был уверен в том, что это «завтра» вообще наступит; чтобы встретить завтрашний день, уже сегодня нужно было приложить немало усилий и ловкости. Мы пока ещё плохо представляем себе, какие изменения происходили в душе человека, оставившего бродячую жизнь охотника и собирателя даров дикой природы и связавшего свою жизнь с клочком земли, кормившим его и семью. Охотник легко ускользал от воздействия враждебных сил природы — ему достаточно было сменить место охоты или стоянки, чтобы оказаться недосягаемым для злых духов, в существование которых он твёрдо верил. Земледелец, как бы прикованный к своему полю, оросительному каналу и амбару с зерном, чувствовал себя беззащитным перед всеми силами мира, о которых он не знал, добры они или злы. Сегодня солнце давало земле тепло, а завтра оно же Табличка одного из объединителей Египта — царя Нармера. Посвящена победе Южного Египта над Северным. Слева — лицевая сторона, справа — оборотная сторона таблички. 43 выжигало молодые посевы; речная вода сегодня несла почве жизнь, а завтра выходила из берегов, заливала селения и убивала людей. Жителям речных долин открылся огромный мир сил природы; они не могли теперь ускользнуть от этих сил, следовательно, приходилось учиться управлять ими. Шумеры, египтяне, арии и ханьцы (древние китайцы) приложили огромные усилия, чтобы разобраться в бескрайнем и непостижимом для человека мире: они представили эти силы в обличии богов, дали богам имена, определили характер каждого из божеств, составили тексты молитв и заклинаний, взываний к богам. Не следует относиться к этой деятельности древних иронически: ведь переход к оседлому земледелию вынудил их «открыться» навстречу миру, и мир обрушился на них с такой силой, что люди просто вынуждены были как-то организовать свои новые впечатления, иначе они просто не вынесли бы их давления. Древневосточный человек был обречён жить в мире, пронизанном магией и колдовством, но магия не была для него просто способом исполнения его личных или коллективных желаний — желания получить хороший урожай или выгодно жениться. Магия как бы представляла собой ширму, заграждение между человеком, оказавшимся под прицелом таинственных сил, и самими этими силами. Магическую броню человек носил на себе всю жизнь, а подчас не снимал её и после смерти. С подобными представлениями прямо связан сложнейший похоронный обряд древних египтян. Особенно плотные «магические доспехи» носили на себе люди, от которых зависели жизнь и процветание народов и племён, — цари и жрецы. Египетские фараоны, например, помимо всем известного тронного имени имели ещё и тайное имя, тщательно скрываемое от посторонних; сохранение этой тайны было залогом жизненной силы и здоровья царя. Согласно представлениям древних шумеров, боги принимали жертвы и молитвы лишь от особым образом очищенных людей, поэтому местные жрецы специальными составами выводили все волосы на голове и теле. Похожие воззрения существовали и у индийских брахманов; их жизнь определялась большим количеством запретов и ограничений. Им нельзя было совершать действия, считавшиеся «нечистыми». Но в магическую броню облекались не только цари и жрецы — её несли на себе целые народы. Роль такой защиты играли сложные и развитые представления о богах и силах, управляющих миром. Они дали народам Древнего Востока прекрасный шанс противостоять натиску кочевников, зарившихся на богатства оседлого земледельческого населения. Дело в том, что кочевники, время от времени захватывавшие обширные территории речных долин, попадали под сильнейшее религиозное и культурное влияние местных народов. Полудикий семит или воин племени чжоу вполне ощущал всё величие мира магических представлений древних шумеров или иньцев; хотя формально он и был победителем, ему приходилось искать своё маленькое место в этом извечно существовавшем мире, приноравливаться к нему. Мощная культура древнейших земледельческих центров «перемалывала» всё новые и новые группы воинственных пришельцев; это было особенно заметно в Междуречье и Древнем Китае — здесь кочевники вливались в состав оседлых земледельческих обществ практически постоянно. Культура на Древнем Востоке была не роскошью, не средством заполнения досуга, а средством выживания, борьбы с враждебным, смертельно опасным миром. Человек не хотел чувствовать себя пылинкой на ветру — он стремился наполнить всё окружающее знаками своего существования, как бы «отметиться» в этой жизни. Отсюда, наверное, и проистекала у древних людей тяга к строительству грандиозных сооружений: пирамид, высеченных в скалах храмов, гигантских статуй фараонов, многометровых барельефов с надписями. Искусственный мир пло- 44 тин, храмов и возделанных полей, созданный человеком, должен был полностью заменить собой мир гор, степей и бурных рек, созданный богами... Мы начинаем понимать, насколько несправедливы представления о какой-то неподвижности, отсталости древневосточных обществ. Вся жизнь человека, родившегося в Египте или Шумере, Индии или Китае, с первого до последнего дня проходила в борьбе. Это была борьба с непогодой, кочевниками, неподатливым кремнём и обсидианом, но чаще всего — с собственными страхами и неуверенностью в завтрашнем дне. Скученная жизнь в городах, муравьиный труд на небольших участках земли, боязнь наказания со стороны любого мелкого чиновника — всё это порождало в людях особую, болезненную нервозность; она находила выход как в диких и странных религиозных обрядах, так и в безумстве народных восстаний, когда толпы рабов и бедняков разрушали древние гробницы, уничтожали мумии давно умерших царей и вельмож, разбивали сосуды с благовониями, разрывали пурпурные ткани... Умение подавить свои неосознанные страхи, не дать им вырваться на волю свойственно лишь цивилизованному человеку. Чтобы овладеть этим искусством, потребовалось несколько тысячелетий. Какого ещё «прогресса» или «развития» мы вправе требовать от народов Древнего Востока, удивительно быстро освоивших все премудрости общественной жизни? Может показаться, что у древневосточных народов был безотказный инструмент воздействия на среду, в которой они жили, — это государство. Государство нагоняло страху на соседей-кочевников, прокладывало каналы, строило храмы и приносило жертвы богам, собирало урожай с полей и раздавало его людям в виде пайков. Действительно, государство и его правитель в большинстве древневосточных стран обожествлялись и превозносились. Те блага, которые боги давали людям далеко не каждый день, царь давал своим подданным ежедневно; он был воплощением щедрости и справедливости. Следует ли удивляться, что царь почитался выше многих богов и ему воздавались подобающие богу почести? Всё дело здесь, однако, в том, что государство на Древнем Востоке вовсе не было таким грозным и могущественным, каким оно хотело казаться. Если деспот способен отрубить голову любому, то это вовсе не значит, что государство, которым он управляет, — сильное и крепкое. Вполне может быть и наоборот: жестокие наказания возмещают неспособность царя по-настоящему управлять своими подданными. Именно так обстояло дело и в Египте, и в Шумере, и в Индии, и в Китае (в последних двух странах по крайней мере до образования ранних империй в конце I тыс. до н. э.). Царская власть не «пронизывала» всю толщу населения сверху донизу. Она была сильна в больших городах, в близких к столице районах, но весьма слаба в глубинке, в поместьях вельмож и богатых храмов. Значительная часть населения речных долин продолжала жить первобытным образом: большими родами или сельскими общинами, сохранявшими власть выборных общинных старост и право самоуправления в деревенских делах. Над этими нижними этажами общественной жизни надстраивались особые, очень тесные связи деревенских жителей с местной знатью, нередко не повиновавшейся царю. Эти связи тоже по существу были позднепервобытными; они сохранились во всех странах Древнего Востока с очень древних времён. Государство вынуждено было считаться с существованием подобных отношений; оно использовало их в своих интересах (в меру сил), но подчинить себе не могло. Сфинкс. Это значит, что любое древневосточное государство как бы складывалось из «кубиков», элементов, которые сами по себе не были государственными; «кубики» эти возникли намного раньше, чем в долинах Нила и Евфрата сложились первые государства. Искусный строитель мог построить из этих элементов весьма причудливое сооружение, но чем выше и сложнее оно становилось, тем больше был риск, что здание в конце концов рухнет. Был лишь один способ повысить устойчивость этой государственной конструкции — увеличить её массу, заставить верхние этажи с удвоенной силой давить на нижние. Собственно, это историки и называют вос- 45 точным деспотизмом, имея в виду неограниченную власть царя над подданными. Но увеличивать давление беспредельно тоже было нельзя: всё начинало трещать по швам, и грандиозное здание с грохотом рушилось, понемногу восстанавливаясь через пару веков. Здесь немалое удивление вызывают две вещи. Во-первых, все народы Древнего Востока после короткого периода проб и ошибок поразительно быстро нашли наилучшие способы выстраивать пирамиду власти так, чтобы она не обрушивалась или обрушивалась как можно реже. Во-вторых — и это самое удивительное, — эти шаткие конструкции, возведённые на очень неустойчивом фундаменте, работали, и по большей части работали прекрасно! Государство действительно распределяло среди населения продукты питания, следило за состоянием оросительной системы, организовывало дальние военные походы и делало ещё множество полезных и просто необходимых дел. Трудно даже представить себе, сколько сил, ума, опыта и чутья требовало поддержание государственной машины в рабочем состоянии в таких неблагоприятных условиях. Древневосточные правители действительно были подобны богам — из ничего, из хаоса, из первобытных форм организации труда и власти они умудрялись создавать на диво отлаженный и без сбоев работающий механизм. Это давалось дорогой ценой: вавилонский царь Хаммурапи, например, лично вникал во все мельчайшие дела своего обширного государства. Прокладка оросительного канала, насаждение плодового сада — ничто не ускользало от его внимания. Такого же прилежания царь требовал и от своих чиновников. В Китае умелые и опытные чиновники ценились выше, чем родовитые аристократы. Может показаться, что почтение, выказываемое на Древнем Востоке администраторам и правителям, было лишь разновидностью угодничества и лести. Однако это не так, или не совсем так. В глазах своих современников писец и жрец были творцами нового, очеловеченного мира, жить в котором было неизмеримо уютнее, чем в первобытном мире диких, враждебных человеку пространств. Люди Древнего Востока умели находить особую красоту в созидательной деятельности; символом же этого созидания для них было нанесение письменных знаков на папирус или глину. «...Заставлю я тебя полюбить писания более, чем свою мать, и да покажу красоту их перед тобой, ведь она больше красоты должности всякой, и не было подобной ей в земле этой», — наставляет своего сына египетский писец времён Среднего Царства. Подумаем же с благодарностью о людях, которых мы видим в странных, застывших позах на изображениях каменных барельефов. Теперь они уже не кажутся нам такими непонятными и далёкими. Мы видели, как они трудились над миром, в котором им довелось жить, как они пытались сделать его более близким и доступным. Благодаря этому и сами они становятся близкими нам. Теперь мы снова можем открыть учебник и войти в музейный зал... ШУМЕР Начало шумерской истории содержит в себе много тайн. Историки и археологи потратили немало сил, стараясь разгадать их. Сейчас мы знаем, как выглядели шумеры, в каких богов они верили, как вели хозяйство, воспитывали детей. Археологи ходят по улицам древних шумерских городов, восстанавливают расположение домов и храмов. Однако загадок меньше не становится. По мере накопления знаний возникают новые вопросы. И главный из них — откуда пришли шумеры, где их родина? Страна Шумер получила своё название от народа, поселившегося около 3000 г. до н. э. в низовьях реки Евфрат, неподалёку от впадения её в Персидский залив. Евфрат разделяется здесь на многочисленные протоки-рукава, которые то сливаются, то расходятся вновь. Берега реки низкие, поэтому Евфрат часто меняет свой путь к морю. При этом старое русло превращается постепенно в болото. Глинистые холмы, расположенные поодаль от реки, сильно выжжены солнцем. Жара, тяжёлые испарения от болот, тучи мошкары заставляли людей держаться подальше от этих мест. Низовья Евфрата долгое время не привлекали внимания земледельцев и скотоводов Передней Азии. Небольшие деревни располагались довольно далеко от воды, так как Евфрат разливается летом очень бурно и неожиданно, и наводнения всегда были здесь очень опасны (память о великих потопах сохранилась в шумерских преданиях). В бескрайние тростниковые заросли люди старались не заходить, хотя под ними скрывались очень плодородные земли. Они образовались из ила, оседавшего во время наводнений. Но в те времена обработка этих земель была ещё людям не под силу. Они умели снимать урожаи только с небольших открытых участков, напоминавших своими размерами скорее огороды, а не поля. Всё изменилось, когда в стране рек и болот появились новые, энергичные хозяева — шумеры. Вот здесь-то и начинаются загадки. Мы не знаем, откуда они пришли в низовья Евфрата. В шумерских легендах упомянуты только высокие горы на их забытой родине, путь по морю, приведший их к устью Евфрата, и остров в море, который шумеры считали не только своей древней родиной, но и 46 прародиной всех людей вообще. Известно, что речь идёт об острове, который в древности называли Дильмун, а сейчас — Бахрейн. На Бахрейне, однако, нет высоких гор, поэтому историки постарались проверить, есть ли правда в этих преданиях, и на протяжении многих лет вели на Бахрейне раскопки. Оказалось, что в древности на острове были шумерские поселения и кладбища — значит, шумеры жили здесь довольно долго. К сожалению, эти находки относятся к тому же времени, когда шумеры жили уже и в Междуречье. Может быть, на Бахрейне найдены просто небольшие торговые городки, связанные с главными городами на Евфрате? Шумеры сильно отличались от окружавших их народов — и прежде всего своим языком. В наши дни учёные умеют читать шумерские тексты, уже составлены многотомные словари шумерского языка. Для этого потребовалось много десятилетий упорного труда, и учёные не раз ошибались. Постепенно стало ясно, что древнешумерский язык не похож ни на один из древних и современных языков. Поэтому мы не можем сказать, с какими народами древности шумеры «состояли в родстве», хотя учёные пытались подыскать им «родню» и на Кавказе, и в Гималаях, и на Памире. Всю правду об их далёкой родине мы вряд ли когда-нибудь узнаем. Лучше посмотрим, как повели себя шумеры в незнакомом для них месте, среди тростниковых зарослей и болот. Кроме плодородных, но ещё не освоенных земель новая родина шумеров могла похвастаться только большим количеством глины и тростника. Ни высоких деревьев, ни пригодного для строительства камня, ни руд, из которых можно выплавлять металлы, здесь не было. Шумеры научились строить дома из глиняных кирпичей; крыши этих домов настилались из тростника. Такой дом нужно было каждый год подправлять, подмазывая стены глиной, чтобы он не разваливался. Заброшенные дома постепенно превращались в бесформенные холмы, т.к. кирпичи были сделаны из необожжённой глины. Шумеры часто оставляли свои дома, когда Евфрат менял русло, и поселение оказывалось далеко от берега. Глины повсюду было много, и за пару лет шумеры успевали «слепить» новый посёлок на берегу кормившей их реки. Для ловли рыбы и речных путешествий шумеры использовали плетённые из тростника небольшие круглые лодки, обмазывая их снаружи смолой. Обилие глины, из которой делали дома и посуду, предметы утвари и детские игрушки, подсказало шумерам мысль о том, чтобы писать на глиняных табличках. Писец работал так: из сырой глины изготавливалась небольшая плоская табличка, на которую острой палочкой наносились письмена. На вязкой глине трудно проводить линии одинаковой толщины, поэтому они получались похожими на треугольники или клинышки. Историки называют шумерское письмо «клинописью». Не очень нужные записи потом можно было стереть, а таблички с важными документами обжигали на огне, и они становились твёрдыми, как камень. Самые ранние записи принадлежат храмовым чиновникам — они должны были считать, сколько зерна, масла и мяса произведено в хозяйстве, сколько выдано работникам на пропитание, сколько осталось в распоряжении храма. Археологи научились складывать даже разбитые таблички и читать написанное на них. Обладая плодородными землями, шумеры со временем поняли, какие высокие урожаи можно получать, если осушить болота и провести воду к сухим участкам. Орошение полей в Междуречье было сложным делом. Когда по каналам поступало слишком много воды, она просачивалась под землю и соединялась с подземными грунтовыми водами, а они в Междуречье солёные. В результате снова соль вместе с водой выносилась на поверхность полей, и они быстро портились; пшеница на таких землях вообще не росла, да и рожь с ячменём давали невысокие урожаи. В конце концов засолённые поля просто забрасывали или же пасли на них овец. Шумеры далеко не сразу научились определять, сколько воды нужно для правильного полива полей: излишек или недостаток влаги были одинаково плохи. Разумнее всего в этих условиях было бы руководить орошением полей из одного места, а не доверять каждому крестьянину прорывать оросительные канавы, как ему вздумается. Сосуд. Серебро и медь. Шумер. 2400 г. до н. э. Развешивание хлеба. 47 Кольцо. Золото, эмаль. Шумер. 2400 г. до н. э. Один из самых ярких примеров кровопролитных столкновений между шумерскими номами даёт нам история отношений между номами (см. ст. «Древний Египет») Лагаш и Умма. До 2400 г. до н. э. ном Лагаш из-за своего географического положения в стороне от главных протоков Евфрата находился как бы «на отшибе» от главных событий шумерской истории. С XXIV в. до н. э. накопившие силы правители Лагаша вступают в борьбу с соседними номами; пугали Лагаша оспаривают власть над всем Шумером, традиционно принадлежащую Уру, У руку и Кишу. Проводя эту честолюбивую политику, пугали Лагаша, однако, не упускают из вида и граничащие с Лагашем земли соседних номов. Главным соперником Лагаша становится рас положенный неподалёку ном Умма. Войны с Уммой начались из-за участка плодородных земель, который ещё в древние времена был поделён между обоими номами беспристрастным судом кишского правителя. Ополчение Лагаша возглавлял талантливый воин и политик, которого звали Эанатум. Киш выступил на стороне Уммы. Несмотря на это, Эанатум одержал полную победу. Битва с Уммой была настолько кровопролитной, что в своей победной надписи Эанатум упомянул тысячи убитых вражеских воинов. Обычно военные столкновения между шумерскими номами заканчивались гибелью нескольких десятков человек с обеих сторон. Победа над Уммой стала первым звеном в цепи успехов Эанатума. Присоединив к Лагашу спорные пограничные земли, он продолжил свои походы и одержал победы над большинством своих соперников. Всё же ему не удалось добиться установления своей власти над северными землями Шумера и некоторыми номами на Евфрате. Однако борьба с Уммой была не закончена. После смерти Эанатума Умма отказалась выплачивать дань победителям и снова захватила спорные земли на границе. Около 2360 г. до н. э. преемники Эанатума вновь разбили войска Уммы, назначив в этот ном верного им правителя. Укрепление военной мощи дорого обошлось Лагашу. Необходимость содержать большое количество воинов истощала хозяйственные возможности нома. Этим воспользовался новый правитель побеждённой Уммы Лагаль-загеси (возглавлял Умму примерно с 2336 г. до н. э.). Он разрушил все постройки, возведённые Лагашем на спорных пограничных землях, и попытался захватить весь вражеский ном. Это, однако, не удалось — правитель Лагаша Уруинимгина смог отсидеться за стенами своей столицы. Нетрудно заметить, что такие столкновения могли продолжаться десятилетиями, не принося никаких определённых результатов и разоряя тысячи людей. Конец этим междоусобицам положил царь Саргон Древний, объединивший весь Шумер незадолго до 2300 г. до н. э. Шумеры разливают вино. Такими центрами управления сельским хозяйством, а значит, и всей жизнью людей, в Шумере стали храмы. В крупных храмовых хозяйствах было много жрецов, которые специально занимались измерением земельных участков, организовывали прокладку каналов, вели счёт собранному урожаю. Именно храм управлял жизнью соседних городов и деревень, собирал с населения подати, раздавал еду в голодные годы. Историки называют объединяющихся вокруг храма людей храмовой общиной. Почему же всеми этими делами занимался не царь, как это было в Египте? Дело в том, что Шумер на протяжении семи веков своей истории не представлял собой единого государства: области страны были отделены друг от друга протоками Евфрата и болотами, а также особенностями развития. Центром каждой области был сильный и богатый город, возникший вокруг храма, посвящённого местному богу. Самыми известными из шумерских городов были Ур, Урук, Ниппур, Киш, Лагаш, Умма. Всего же таких самостоятельных городов и областей было несколько десятков. Управляли городом и областью жрецы главного городского храма; верховный жрец чаще всего носил титул «эн» или «энси». Меньше всего с храмом был связан командир городского ополчения, называвшийся «лугаль». Однако и лугали часто происходили из жреческих семей. На протяжении долгого времени власть жрецов была в Шумере намного сильнее власти военных вождей. Особое положение жрецов в Шумере подкреплялось хитро продуманной организацией храмового хозяйства. Сначала у храмов не было своей земли. Каждая деревня просто выделяла «богу» особый участок поля. Его обрабатывали все крестьяне вместе, а собранный с этого участка урожай деревенская община отдавала храму. Постепенно храмы забрали у общин эти земли и стали вести на них своё собственное хозяйство. Появились и зависимые от них люди, которые работали на храмовых полях за продуктовый паёк. Рабов в Шумере поначалу было ещё немного, и их труд не играл большой роли в хозяйстве. В Шумере очень рано была разрешена законом купля и продажа земли. Пользуясь этим, храмы всё время увеличивали свои владения; всё больше становилось безземельных крестьян, вынужденных батрачить на храмовых полях. Часть полей храм сдавал в аренду. Любой человек мог взять участок земли и вести на нём хозяйство, отдавая жрецам часть урожая. Получалось, что каждый крестьянин мог рассчитывать на помощь от храма: бедняку храм обеспечивал кусок хлеба, малоземельному крестьянину — возможность обработать 48 дополнительный клочок земли, а крепкому хозяину аренда давала возможность расширить производство и часть урожая продавать на рынке. Поэтому все крестьяне в Шумере крепко держались за храмы и часто вставали на сторону жрецов во время их ссор с лугалями, а позже — с царями. А столкновения между храмами и лугалями происходили в Шумере всё чаще. Лугали стремились завоевать соседние города, объединить страну и объявить себя царями. Для этого им нужно было превратить городское войско в свою собственную дружину, послушную всем приказам предводителя. Однако у лугаля не было средств, чтобы содержать такое войско, поэтому он начинал торговаться с храмами и просил у них землю для раздачи её своим воинам. Взамен лугаль, по-видимому, обещал жрецам покорение городов-соперников и богатые подарки из военной добычи. Иногда лугалю удавалось получить доступ к храмовым землям, и тогда начинался бессовестный грабёж храмового имущества: лугаль сгонял с полей крестьян, сажал вместо них своих воинов, отменял раздачи продуктов населению, передавал храмовую землю по наследству своим сыновьям. Что же изменилось в шумерских городах после перехода власти к военным вождям? Ответ на этот вопрос даёт история Лагаша. Около 2400 г. до н. э. власть в этом городе захватил лугаль Эанатум. Используя богатства городских храмов, он вёл успешные войны с соседними городами и заставил их признать господство Лагаша. При этом гибли тысячи людей; соперники нередко разрушали плотины на Евфрате и затопляли поля и селения друг друга. Победы, одержанные такой ценой, радовали далеко не всё население. В Лагаше начались мятежи, и один из преемников Эанатума, Уруинимгина, вынужден был вернуть храмам их земли и восстановить многие из древних обычаев. Но было уже поздно. Лагаш настолько ослаб из-за внутренних раздоров, что в борьбе за спорные земли был разгромлен своим вечным соперником — соседним городом Умма. Ни один из шумерских лугалей не был достаточно силён, чтобы объединить страну под своей властью. Незадолго до 2300 г. до н. э. беспорядки в шумерских городах и войны между городами приобретают особенно разрушительный характер. Но семь веков шумерской истории принесли не только разрушения и междоусобицы. Шумеры создали богатую и сложную культуру, которая стала образцом для подражания на всей территории Междуречья. Шумерской клинописью пользовались впоследствии многие народы, приспособившие её к своим языкам. Шумеры были наделены очень сильным религиозным чувством. Их представления о богах, начале мира, человеческой судьбе отразились во многих восточных религиях. Многие шумерские предания переняли древние евреи, и позднее они были записаны в Библии. Шумеры проявляли удивительную тягу к научному знанию о мире: до греков они были лучшими математиками и астрономами древности. Чиновник. Гипс и ляпис-лазурь. Шумер. 2500 г. до н. э. Примерно в 2200 г. до н. э. Шумеро-Аккадское царство распалось под ударами кочевников-кутиев. Кутии были изгнаны из страны лишь через сто лет. Новая династия, объединившая под своей властью Междуречье, происходила из города Ур; историки называют её «III династия Ура». Наиболее видными её представителями были два первых царя — Ур-Намму (2112—2094 гг. до н. э.) и его сын Шульги (2093—2046 гг. до н. э.). Эти правители пытались воссоздать царство Саргона Древнего во всём его блеске, вычеркнуть из памяти людей картины его распада и векового господства кутиев над страной. Для этого были составлены так называемые «Царские списки», перечислявшие всех царей, правивших шумерами с незапамятных времён. Составители списка называли имена царей таким образом, что складывалось представление о том, что Междуречье с самого начала своей истории было единым царством; на самом же деле это было далеко не так. Ур-Намму и Шульги приняли все титулы Саргона и его преемников, стремились раздвинуть границы державы до прежних пределов. Цари Ура продолжали политику Саргона и во внутренних делах страны. Они взяли под контроль храмовые хозяйства и попытались утвердить свою верховную собственность над всеми полями Междуречья, причём добились гораздо большего успеха, чем Саргон и его сыновья. III династия Ура довела государственную централизацию до крайних пределов, по существу превратив немалую часть населения страны в рабов. Правители Ура чрезмерно уповали на мощь своей державы, которая на самом деле была довольно призрачна. Они ввязались в длительную борьбу с соседним Эламом, оставив собственную страну беззащитной перед нападением аморейских кочевых племён. Одного-двух ударов кочевников по государству III династии Ура с его усложнённой системой управления оказалось достаточно, чтобы около 2000 г. до н. э. Шумеро-Аккадское царство исчезло с политической карты Междуречья. 49 Знания, накопленные предками, передавались мальчикам и юношам в многочисленных храмовых школах. Здесь учили читать клинопись, вести хозяйственные записи, наблюдать звёздное небо, точно определять площади земельных участков. Шумеры высоко ценили мудрость, которая, по их мнению, была сосредоточена в ушах человека; поэтому многие изображения людей отличались у них большими оттопыренными ушами. Мы лучше поймём характер шумеров, оценим их любовь к знанию, если сравним эти изображения с портретами, например, ассирийских царей, воинственных и безжалостных. Шумерские правители нередко повелевали запечатлеть себя в особой «позе строителя» — с чертежом здания, разложенным на коленях, с небольшим ведёрком сырой глины, поставленным у ног. Этот народ больше любил строить, чем воевать, и образ созидателя, по мнению шумеров, больше подходил правителю, чем облик воина. Может быть, поэтому шумерам так и не удалось создать единое царство. Человек, который смог это сделать, оказался не шумером, а аккадцем. Звали его Саргон, хотя скорее всего это не имя, а один из титулов, принятых им после победы над своими соперниками. Аккадцы тоже жили в Междуречье, к северу от шумеров. Изначально они были кочевниками-скотоводами, позже обратились к земледелию и поддерживали с шумерами тесные отношения. Воспользовавшись распрями между лугалями, Саргон укрепился сначала на севере Шумера, за несколько лет создал сильную армию, вооружил её дальнобойными луками (шумерские воины пользовались в битве только мечом и копьём), а вскоре захватил и юг страны. Саргон не принял ни одного из почётных шумерских титулов и не выбрал ни один из древних шумерских городов своей столицей. Он стал именовать себя царём Шумера и Аккада и построил новую столицу — город Аккад. Саргон установил контроль над всеми храмовыми хозяйствами, но взамен он постоянно давал храмам богатые дары. Саргон создал большое количество чиновничьих должностей, и многие из людей, которые кормились возле храмов, перешли на царскую службу. Шумерская знать не раз поднимала мятежи против власти Саргона (позднее названного Древним) и его наследников, но сыновья Саргона, Римуш и Маништушу, уничтожили недовольных, попросту вырезав наиболее могущественные роды знати. Возникло мощное Шумеро-Аккадское царство, просуществовавшее около ста лет, примерно с 2300-х по 2200-е гг. до н. э. Наивысшего подъёма оно достигло при внуке Саргона, Нарам-Сине (2236—2200 гг. до н. э.). Нарам-Син чувствовал себя настолько уверенно, что попытался обожествить личность царя и править страной самостоятельно, без опоры на храмы. После возникновения Шумеро-Аккадского царства шумеры начали постепенно смешиваться с аккадцами и другими степными народами; одновременно шумерская культура широко распространилась в Междуречье и на много веков пережила создавший её народ. Шумеры на боевой колеснице. ВАВИЛОН Среди городов Древнего Востока Вавилон был, пожалуй, самым почитаемым. Само название города — Баб-Илу («Ворота Бога») — говорило о его святости, об особом покровительстве богов. Верховному вавилонскому богу Мардуку поклонялись многие народы, даже не подвластные Вавилону, его храмы и жрецы получали богатые дары от соседних царей. Вавилон не был одним из древнейших городов Междуречья — шумерские города Ур, Урук, Эреду и другие были примерно на тысячу лет старше. Дважды Вавилон становился столицей могущественной державы. Первое его усиление охватывает период примерно с 1800 до 1700 г. до н. э. Историки называют его «старовавилонским». Второй период подъёма после крушения Ассирийской державы также продолжался около столетия (626—539 гг. до н. э.). Эти годы принято обозначать как время существования «нововавилонского» царства. Небольшое поселение на месте будущего Вавилона существовало, вероятно, ещё во времена шумеров. Городом Вавилон стал после захвата Междуречья кочевниками-амореями около 2000 г. до н. э. Амореи победили Шумеро-Аккадское царство и широко расселились по его территории. Одним из их опорных городов и стал Вавилон. Город располагался в очень удобном месте — там, где сближаются реки Евфрат и Тигр и от главного русла Евфрата начинают отделяться многочисленные протоки. Положение Вавилона было очень благоприятным для занятия торговлей, но амореи вряд ли думали об этом. Захват Междуречья нарушил сложившиеся связи, дороги стали опасными, каналы мелели и зарастали. На лишённых полива полях кочевники пасли овец. 50 Ворота богини Иштар. 7. Границы Вавилонского царства при Хаммурапи (1792- 1750 гг. до н. э.). 2. Территория Ассирийской державы в середине VII в. до н. э. 3. Основные направления завоевательных походов ассирийских царей. Но запустение оказалось недолговременным. Крупные царские хозяйства распались. Больше никто не гнал сельских жителей на полевые работы, не собирал весь урожай в царские амбары, не вёл долговых записей на глиняных табличках. Крестьяне работали теперь на небольших клочках земли, которые были их собственностью. Хозяева сами решали, что им выращивать — ячмень или финиковые пальмы, и сами распоряжались урожаем. С приходом амореев в Междуречье стало больше коров и овец. Сельские жители смогли удобрять поля навозом и пахать на быках, а не рыхлить землю вручную. Перестали существовать и царские ремесленные мастерские: ведь уже никто не заботился о подвозе древесины, металлов, пряжи и драгоценных камней... Зато появилось много мелких мастерских. Раздробление огромных хозяйственных объединений на мелкие привело к тому, что после налаживания торговых связей, восстановления каналов и орошения заброшенных полей в стране начался невиданный подъём. Государство не подавляло активность крестьян и ремесленников и не отбирало основную часть произведённых ими продуктов или изделий. Возникает множество рынков, на которых можно было продать или купить рыбу, финики, зерно, ткани и другие товары, нанять умелого работника. Появляются излишки продуктов и изделий. Их скупают и продают за пределами страны богатые торговцы-тамкары. Обратно они привозят в основном рабов: в Междуречье стало не хватать рабочей силы. К 1800 г. до н. э. Междуречье оправилось от последствий разорения и превратилось в цветущий, заботливо ухоженный сад. Новые способы ведения хозяйства способствовали укреплению новых центров, таких, как Вавилон, потому что старые города с трудом приспосабливались к хозяйственной независимости ремесленников и крестьян. Первые правители небольшого Вавилонского царства вели осторожную политику. Они заключали союзы с сильными соседними государствами — Ларсой, Исином, Мари — и при этом точно выбирали наиболее выгодного партнёра. Таким образом первые пять вавилонских царей смогли значительно расширить свои владения, но вровень со своими союзниками Вавилон пока не встал. Положение меняется при шестом царе Вавилона — Хаммурапи, одном из величайших политиков древности. Он правил Вавилоном с 1792 по 1750 г. до н. э. Взойдя на трон небольшого царства, расположенного в среднем течении Евфрата, Хаммурапи закончил свои дни повелителем огромного по тогдашним меркам государства, включавшего в себя основную часть Междуречья. Продуманная система политических союзов помогла ему разгромить противников; причём нередко — чужими руками. В конце концов вавилонский царь расправился и со своим главным союзником, царём северного государства Мари, которого звали Зимри-Лим. После объединения страны Хаммурапи пришлось решать очень сложные задачи. Чтобы его владения опять не распались на отдельные области, власть царя должна быть сильной. С другой сто- 52 Храм Этеменанки 1 — мост через Евфрат; 2 — Нухар; 3 — Этеменанки; 4 — Священные ворота. роны, Хаммурапи не мог отбирать у крестьян землю, вновь создавать крупные царские хозяйства, собирать ремесленников в царские мастерские. Такие действия привели бы к быстрому упадку страны — люди успели привыкнуть к самостоятельности, относительной свободе, к доходам от рыночной торговли. Мудрый Хаммурапи нашёл приёмы, позволяющие царю управлять деятельностью подданных. Он стал автором самого известного на Древнем Востоке сборника законов, названного историками «Кодексом Хаммурапи». В 1901 г. французские археологи обнаружили во время раскопок в Сузах, столице древнего Элама, большой каменный столб с изображением царя Хаммурапи и текстом 247 его законов, написанным клинописью. Из этих законов в основном и стало известно о жизни Вавилонии и о том, как Хаммурапи управлял страной. Хаммурапи не стал создавать царские поместья, отбирая землю у крестьян. Он воспользовался участками, которые общины выделяли ему как царю. На эти земли Хаммурапи посылал своих людей — воинов и так называемых «мушкену». Мушкену считались приближёнными царя и получали от него землю, скот и зерно, необходимые для ведения хозяйства. Кража имущества у мушкену каралась строже, чем кража у простого крестьянина. Так царь мог влиять на жизнь сельских общин через верных ему и зависимых от него людей. Пришлось царю заниматься и крестьянскими долгами. Раньше крестьяне платили налоги в основном зерном, маслом, шерстью. Хаммурапи начал взимать налоги серебром. Однако далеко не все крестьяне продавали продукты на рынках. Многим приходилось брать серебро в долг у тамкаров за дополнительную плату. Тем, кто был не в состоянии 53 расплатиться с долгами, приходилось отдавать в рабство кого-нибудь из родственников. Хаммурапи несколько раз отменял все накопившиеся в стране долги, ограничил долговое рабство тремя годами, но справиться с проблемой долгов ему так и не удалось. Не мудрено, ведь среди тамкаров были не только торговцы, но и сборщики налогов, и хранители царской казны. Во введении к законам Хаммурапи говорит: «...Мардук направил меня, чтобы справедливо руководить людьми и дать стране счастье, тогда я вложил в уста страны истину и справедливость и улучшил положение людей». Напомним, что Мардук был самым почитаемым богом Вавилона. Царь, таким образом, пытается примирить интересы разных людей — тамкаров, мушкену, воинов, простых общинников, опираясь на волю верховного божества. Мардук, по словам Хаммурапи, не просто награждает покорных и наказывает ослушников — бог даёт людям свод правил, устанавливающих справедливость в их взаимоотношениях друг с другом. Но — через царя!.. Хаммурапи так и не удалось создать крепкое государство. Уже при правлении его сына, Самсуилуны, Вавилония потерпела ряд тяжёлых поражений от своих соседей, и её владения сократились. Началась полоса неудач. В 1595 г. до н. э. старовавилонское царство было уничтожено вторгшимися хеттами и касситами, которые потом правили Междуречьем около 400 лет (см. ст. «Хеттское царство»). Но Хаммурапи всё же добился большего, чем его предшественники или цари соседних стран. Он первым из правителей древности соразмерил с силой Вавилонская школа. царя силу закона и признал за подданными право самим заботиться о своей жизни. Наконец, Хаммурапи предложил народу образ бога, устанавливающего согласие между людьми. Начиная с правления Хаммурапи Вавилон около 1200 лет был культурным и научным центром Передней Азии. Многие достижения древних вавилонян вошли в современный быт: вслед за вавилонскими жрецами мы делим год на двенадцать месяцев, час — на минуты и секунды, а круг — на триста шестьдесят градусов. Благодаря трудолюбивым вавилонским писцам мы знаем содержание шумерских преданий. Причём отдельные рассказы сведены ими в большие циклы, а их содержание умело приспособлено к современности. Научная и культурная жизнь Вавилона оказалась мало зависимой от перемен в его политической судьбе. Менялись цари и завоеватели, а в Вавилоне так же почитали Мардука, собирали библиотеки и обучали в специальных школах молодых писцов. В 689 г. до н. э. Вавилон в наказание за постоянные мятежи был полностью разрушен по приказу ассирийского царя Синаххериба (см. ст. «Ассирия»). Через некоторое время город был отстроен вновь и обрёл невиданный прежде блеск. Вершины своего расцвета он достигает при вавилонском царе Навуходоносоре II (605—562 гг. до н. э.). Вместо узких кривых улочек были проложены прямые длинные улицы протяжённостью до 5 км, которые использовались для торжественных процессий; они делили город на правильные кварталы. Было воздвигнуто великолепное святилище — семиступенчатый, похожий на пирамиду храм высотой 91 м. Такие сооружения в Междуречье называли «зиккурат». Восхищение современников вызывали и две мощные оборонительные стены Вавилона: каждая 6—7 м толщиной. Главный вход в город был через великолепно украшенные ворота, посвящённые богине Иштар. На них царь Навуходоносор II написал: «Я строил Вавилон, прекраснейший из городов... У порога его ворот поставил я огромных быков и змеев с ногами, чего не придумал до меня ещё ни один царь». Некоторые из рельефных изображений диковинных животных на воротах Иштар археологами найдены и восстановлены; по замыслу царя, они должны были отпугивать от города врагов. К семи чудесам света причисляли в древности и созданные по приказу вавилонских царей «висячие сады», в которых деревья как бы взбирались под самое небо. Такой эффект достигался благодаря тому, что они были посажены на специально выстроенных террасах, примыкающих к царскому дворцу. По-видимому, уход за деревьями требовал больших хлопот, но правителей Вавилона это не смущало. Своей цели они добились — люди были поражены... Впечатление, которое производил Вавилон, было столь сильным, что даже через 130 лет после создания этих великолепных зданий греческий историк Геродот писал о нём как о «славнейшем и 54 самом могущественном» городе в Междуречье. Около 600 г. до н. э. в Вавилоне жило не меньше 200 000 человек — это был огромный по тем временам город. Но в 539 г. до н. э. красивейший город почти без сопротивления сдался иранскому царю Киру (см. ст. «Древний Иран»). И дело было не в том, что иранцы казались хитроумным вавилонским купцам лучшими хозяевами, чем собственные цари. Вавилон мог позволить себе не мериться силой с царями; ему и без того суждена была слава в веках. ДРЕВНИЙ ЕГИПЕТ Это случилось 10 тысяч лет назад или чуть раньше... Небольшой отряд охотников, пришедших из Сахары, тогда ещё цветущей равнины, подошёл к краю плоскогорья, за которым открылась новая, неведомая страна. Охотники за антилопами, знакомые лишь с небольшими, пересыхающими летом речками родных степей, такого чуда не видели ещё никогда! Широкая, полноводная река величественно несла мимо них мутные воды; откуда и куда — не знал никто. Не нарушая молчания, люди долго смотрели на реку, охваченные священным трепетом и желанием пасть на колени перед могущественным властелином этих мест. Охотники даже не решились спуститься вниз, к самой воде, около которой кишели ядовитые змеи. Берега реки на сотни метров были заболочены и поросли густым тростником. На отмелях отдыхали бегемоты и крокодилы. Охотники ушли, но им, а впоследствии и их потомкам пришлось вернуться к заманчивым и пугающим берегам. Дичи в высыхающих степях Сахары становилось всё меньше, стычки между охотничьими племенами делались всё более ожесточёнными и кровавыми. Потерпевшие поражение, оттеснённые из привычной степи племена оседали на незнакомых им берегах большой реки. Население долины Нила складывалось постепенно из небольших, «просачивающихся» сюда групп, среди которых были люди с разным цветом кожи — оливково-жёлтым, коричневатым или совсем тёмным. Первые поселения, обнаруженные археологами на берегах Нила, относятся к довольно позднему времени — VI—IV тыс. до н. э. Располагались они на высоких участках речной долины, далеко от воды — люди боялись наводнений. Плодородную почву «нижних полей» они ещё не умели правильно обрабатывать, хотя самые простые приёмы ухода за культурными растениями были им уже известны. Поселенцы (их позже стали называть египтянами) сохранили ласковое и почтительное отношение к могучему потоку. Нил был для них живым существом; в молитвах и песнях они обращались к нему как к отцу. А отец в представлении древних — это тот, кто даёт еду, заботится о своих детях. Конечно, египтянам приходилось самим добывать пропитание, но отец Нил давал им самое главное — плодородные земли своих берегов и воду для их орошения. Тёмная земля в долине Нила настолько отличалась от каменистой и глинистой почвы соседних плоскогорий, что египтяне называли свою страну «Кемет» — «Чёрная». Необыкновенную землю принесла сама река, миллиметр за миллиметром укладывая плодородный слой на каменное основание берегов. Вода в Ниле мутная, потому что содержит много мельчайших частичек разного происхождения — есть в ней и крупинки горных пород, подхваченные рекой там, где она течёт по каменистому ложу, и остатки растений, принесённые притоками из прибрежных тропических лесов. Когда в начале лета в Восточной Африке, где находится исток Нила, начинают таять горные снега, уровень воды в реке повышается и начинается разлив. Нил замедляет своё и без того спокойное течение и затопляет низкие берега, превращая их на несколько месяцев в настоящие болота. В стоячей воде взвешенные частицы постепенно оседают вниз, и, когда река возвращается в русло, берега оказываются покрытыми новым слоем плодородного ила. В южных областях Египта подъём воды начинается в середине июля, а выше всего — на 8—10 м над обычным Ювелирные изделия и украшения египтян. Боевая египетская колесница. 55 Хозяйственные работы египтян. Фрагмент росписи древней гробницы. Мы можем только догадываться о том, какую большую роль в формировании египетской культуры и государства сыграл ранний период египетской истории — время с 4000 по 3000 г. до н. э. и период Раннего Царства (3000— 2800 гг. до н. э.). До нас дошло всего несколько каменных табличек (их называют «палетками») с изображениями первых фараонов, поражающих своих врагов. Большое количество титулов и должностей, упоминаемых в древнейших египетских надписях, говорит о том, что египтяне искали наилучший способ организации государства. Уже к началу периода Древнего Царства (2800 г. до н. э.) набор титулов становится очень устойчивым. Удачно объединились в эту раннюю эпоху и культуры семитов — выходцев из Азии — и африканского населения. Сами египтяне с глубочайшим уважением относились к первым, ранним векам своей истории. Их воображение населяло эти времена великими мудрецами и могущественными царями. * Даже под властью фараонов ном продолжал оставаться главной составной частью египетского общества и государства. Номархи нередко строили себе гробницы, не уступавшие по роскоши царским, держали собственные вооружённые отряды. Номарх мог свободно распоряжаться полями своего нома — увеличивать запашку в трудные годы, свозить урожай в свои собственные амбары, выдавать его населению в виде пайков. Только отдельные, особо важные отрасли производства, такие, как скотоводство, были поставлены под прямой надзор чиновников фараона. В таких случаях номарх должен был только обеспечить царским людям нормальные условия труда, не вмешиваясь в их дела. Большая часть населения нома видела своего настоящего хозяина и кормильца не в фараоне, а в номархе. В случае восстаний и мятежей против центральной власти номовая знать могла твёрдо рассчитывать на поддержку многих простых людей. * Египетская культура была привлекательной для многих народов Древнего Востока. Очень сильным было египетское влияние в Нубии, африканской стране, расположенной выше по течению Нила. Были времена, когда храмы, посвящённые египетским богам, в изобилии появлялись в Сирии и Финикии. Сильное воздействие египетская религия, по-видимому, оказала на древних евреев. Но египтянам, несмотря на обширные завоевания, так и не удалось создать огромную державу, империю, включавшую в себя множество стран и народов. Дело здесь, наверное, в том, что египтяне привыкли «складывать» своё государство из номов — небольших областей, связанных друг с другом Нилом и общими хозяйственными интересами. Играть другими «кубиками» египтяне попросту не умели, поэтому мощное культурное влияние Египта на Переднюю Азию так и не привело к её присоединению на длительный срок к державе фараонов. * Принц Рахотеп и принцесса Нофрет. 2600 г. до н. э. уровнем! — вода поднимается в августе — сентябре и держится высоко до середины ноября. Во время разлива вода прибывает медленно, уровень её повышается на несколько сантиметров в день, так что люди успевают уйти, прихватив имущество и скот. Главная трудность при обработке самых плодородных затопляемых «нижних полей» связана с тем, что после спада воды влага распределяется неравномерно — высоко расположенные участки теряют её слишком быстро, прибрежные же поля, наоборот, заболачиваются, потому что вода стоит на них почти круглый год. И египтяне придумали очень простое устройство, позволявшее регулировать количество воды на полях по своему усмотрению. Почти так же, как дети, строящие весной на ручейках земляные запруды, египтяне начали возводить на заливных берегах реки стенки из плотно сбитой земли, обмазанные глиной, чтобы сквозь них не просачивалась вода. С высоты птичьего полёта долина Нила становилась похожа на расчерченный в клеточку тетрадный лист. Во время разлива вода попадала в «клеточки»-бассейны, и люди могли ею распоряжаться по необходимости — надолго задержать на высоких местах или, наоборот, пробив земляную стенку, спустить лишнюю воду. Постепенно отдельные сооружения связались в длинные цепочки, протянувшиеся вдоль Нила на десятки километров. Для поддержания этой сложной системы люди создали центры управления цепочками запруд — первые египетские города. Каждый город объединял вокруг себя небольшую область, которую греки, позднее завоевавшие Египет, называли «ном», а её правителя —«номарх». Правители отдавали приказания о подготовке полей к посеву, возведении новых земляных стен-плотин и прокладке отводящих лишнюю воду каналов, следили за тем, чтобы весь урожай с полей свозился в городские амбары, а зерно в течение года более или менее поровну раздавалось всему населению. Номархи жестоко боролись друг с другом за верховную власть над всей страной, разоряя города соседей, угоняя их скот и обращая в рабство таких же египтян, как они сами. Ко времени образования 56 Кухонные принадлежности египтян. Древнеегипетское военное судно (Древнее царство). единого египетского царства (около 3000 г. до н. э.) таких номов насчитывалось примерно сорок. Египтяне редко готовили себе еду сами — чаще всего они относили полученное зерно в специальные «столовые», в которых кормились вся деревня или несколько соседних деревень. Эти «столовые» тоже находились под надзором номархов или самого царя, которого называли «фараон». Специальный чиновник следил за тем, чтобы повара не воровали продукты, поровну раздавали похлёбку, кашу и пиво, он же собирал с крестьян налоги и разбирал их дела в суде. Египтяне были трудолюбивыми земледельцами и получали на своих богатых землях самые высокие в древнем мире урожаи, хотя орудия, которыми они работали, почти не отличались от тех, что применяли другие народы Древнего Востока. Изобилие зерна в стране позволило освободить часть людей от работы на земле и использовать их как строителей или солдат. О том, как и что египтяне строили, мы расскажем позже, а пока посмотрим, как и зачем они воевали. Фараон, который чаще всего стоял во главе египетского войска, старался воевать быстро, чтобы уже через несколько месяцев вернуться домой, в столицу. Армия состояла из двух частей: небольшого отряда специально обученных и хорошо подготовленных солдат и большого ополчения из крестьян, набранных в войско всего на несколько месяцев и временно освобождённых от полевых работ. Вражеские крепости египтяне не умели брать приступом, поэтому они их осаждали, на что уходило много времени. Связанные эфиоп и сириец — символ подвластных Египту народов. Нередко египетское войско возвращалось домой после трёх-четырёхмесячного похода, захватив лишь одну-две небольшие крепости. Крупные сражения случались редко — полководцы берегли солдат, которых они называли «стадом Бога». Рисковать не хотели ни египтяне, ни их противники: нубийцы на юге, правители небольших сирийских и палестинских городов и хеттские цари на севере. Очень редко победа в войне приводила к захвату чужого царства, потому что управлять им было трудно и хлопотно. Фараоны предпочитали посадить на трон в чужой стране верного Египту правителя, а если он становился непокорным — заменить его другим, которого до поры до времени держали при дворе почётным заложником. Главной целью войны была военная добыча — рабы, скот, редкие породы дерева, слоновая кость, золото, драгоценные камни. После удачного похода фараоны возвращались с грудами богатств; многое доставалось и простым воинам. Солдат мог пригнать 3—5 рабов и либо выгодно продать их на невольничьем рынке, либо использовать в своём хозяйстве. Жажда военной добычи была, однако, не единственной причиной, заставлявшей фараонов отправляться с войском в чужие края. Дело в том, что Египет не имел хорошей древесины для строительства кораблей, рудников для 57 Казалось, сама природа позаботилась о том, чтобы превратить долину Нила в неприступную крепость. С запада и востока доступ в Египет был надёжно защищён Ливийской и Аравийской пустынями; на юге египтяне ещё в древние времена преградили путь врагам по Нилу, выстроив несколько мощных крепостей в южном Слоновьем номе. Самым уязвимым местом в обороне страны был север — низовья в месте впадения Нила в Средиземное море были открыты для завоевателей. Когда власть фараонов в стране была сильна, именно здесь египтяне держали основную часть своего флота и сухопутной армии. Но во время восстаний против царской власти оборона северных рубежей резко ослаблялась, и азиаты-кочевники могли беспрепятственно проникать в Египет. В такие моменты «все азиаты становились подобны египтянам, а египтяне — подобны чужеземцам, выкинутым на дорогу», как выразился Ипусер, свидетель одного из таких набегов кочевников. Около 1750 г. до н. э. нашествие кочевников-гиксо'сов, пришедших с севера, завершилось завоеванием Египта. У гиксосов было бронзовое оружие и колесничное войско — этого оказалось достаточно для захвата ослабленной внутренними распрями страны. Несмотря на своё военное превосходство над египтянами, гиксосы не смогли установить прочную власть над всей долиной Нила. Южные номы Египта лишь на словах признавали главенство гиксосских царей, накапливая силы для борьбы против них. Гиксосы быстро поняли, что им не под силу управлять завоёванной страной — их было слишком мало, и их опыт степной жизни очень мало подходил к новым условиям. Поэтому гиксосы начали перенимать египетскую систему управления, верования и обряды. Правители гиксосов короновались короной фараонов, принимали египетский царский титул, приближали к себе египетских вельмож. Одновременно гиксосы поощряли переселение родственных им кочевников с Синайского полуострова в Египет, надеясь создать дополнительную опору своей власти. Но все попытки гиксосов укрепиться в Египте оказались напрасными. Последние гиксосские фараоны жили, запершись в своей столице-крепости Аварис, построенной в низовьях Нила. Борьбу за освобождение Египта от чужеземцев возглавили правители Фив, основавшие восемнадцатую династию фараонов, наиболее блестящую династию в истории страны. В 1580 г. до н. э. последние отряды гиксосов были изгнаны из приморских областей Египта. Египетская легенда рассказывает о том, что побеждённым гиксосам был предложен выбор: покинуть Египет свободными или остаться в нём рабами. Гиксосы предпочли второе — такова была притягательная сила египетской культуры, под влиянием которой они жили в течение 170 лет. Жрецы были окружены в Древнем Египте всеобщим почитанием. Египтяне очень часто задумывались о том, что ждёт человека после кончины; у них были сложные представления о жизни после смерти, о воскресении людей, исполнивших все необходимые обряды при жизни и похороненных должным образом. Считалось, что жрецы обладают всеми необходимыми знаниями о мире, обеспечивающими людям вечную жизнь; наиболее важные из этих знаний были ещё в глубокой древности записаны в «Книге мёртвых», которая была священна для египтян. Только жрецы хранили в своей памяти тексты заклинаний и молитв, обращаемых к богам, дарившим людям тепло и свет, воду и урожай. Помимо магических знаний жрецы обладали навыками возведения сложных архитектурных сооружений, умели следить за движением светил на небосводе, вычислять площади земельных участков, занимались врачеванием. Как правило, фараоны и жрецы конфликтовали редко; их отношения по большей части были хорошо налажены. Жрецы прославляли царей, а фараоны освобождали храмовые хозяйства от налогов и отработок на государство. Противоречия впервые возникли тогда, когда Египет начал активные военные действия в Передней Азии в эпоху Нового Царства (с 1580 г. до н. э.). Храмы требовали свою долю добычи различных металлов и даже камня, необходимого для строительства храмов и дворцов. Чем совершеннее становились египетские постройки и инструменты ремесленников, тем больше страна зависела от ввоза нужных материалов из чужих краёв. Широкое применение меди потребовало постоянного присутствия египетских военных отрядов на Синайском полуострове, где находились самые богатые медные рудники. Из Леванта же вывозили ценные породы деревьев. Ещё сложнее стало положение Египта, когда около 1500 г. до н. э. стала широко применяться бронза — сплав меди и олова. Оружие, изготовленное из бронзы, было намного лучше медного, и армия, вооружённая бронзовыми мечами, стрелами и копьями с бронзовыми наконечниками, имела большое превосходство над противником. Медь египтяне могли достать, а вот оловянных рудников поблизости не было, и знаменитым фараонам эпохи Нового Царства (1580— 1085 гг. до н. э.) Тутмосу III и Рамсесу II приходилось вести длительные и тяжёлые войны в Сирии и Палестине вплоть до реки Евфрат, чтобы поставить под египетский контроль главные торговые пути, по которым перевозили олово (см. ст. «Хеттское царство»). В отдельных случаях египтяне покупали необходимые им продукты и материалы, но чаще всего они стремились получить нужное силой. Огромные богатства, накопленные фараонами, позволили египтянам строить так много, величественно и красиво, как не умел ни один народ на Древнем Востоке. Стройкой руководил специально обученный жрец-архитектор, умевший производить довольно сложные математические расчёты. Имена самых знаменитых архитекторов дошли до нашего времени. Рабочих-строителей, возглавляемых чиновниками-бригадирами, было не так уж много, и они выполняли самую сложную работу — окончательную обработку больших каменных блоков, их шлифовку и укладку. Делалось это настолько тщательно, что даже сейчас, спустя четыре с лишним тысячи лет, между многими каменными блоками невозможно вставить тонкое лезвие бритвы — так плотно они уложены. От точности при обработке и укладке камней зависело очень многое, ведь египтяне не скрепляли камни специальным строительным раствором, а просто клали их один на другой, как делают дети, строящие башню из деревянных кубиков. Прочность и устойчивость здания зависели от того, насколько хорошо «кубики» прилегают друг к другу. Самые простые работы — перетаскивание тяжестей, грубое обтёсывание камней, прокладка дорог к месту стройки — доставались согнанным из ближних деревень крестьянам. Начальники заботились, чтобы они не сидели сложа руки даже во время разлива Нила, когда работы на полях не было. Труд рабов на стройках использовали редко. Хотя рабов в Египте всегда было немало, до эпохи Нового Царства они занимались в основном домашним хозяйством: пекли, стирали, убирали комнаты, сторожили дом хозяев, ткали холсты, ухаживали за домашней птицей. 58 Свободных египтян чиновники фараона соединяли в «рабочие отряды», состоящие из нескольких десятков человек. Они выполняли множество разных заданий: всего за год человек мог поменять несколько занятий, таких, как обработка полей, рытьё каналов, прокладка дорог, строительство зданий. В эпоху Древнего Царства (2800—2250 гг. до н. э.) рабочими отрядами управлял фараон через своих чиновников, и даже знатные люди вынуждены были обращаться к фараону с просьбой выделить им работников для обработки земли. Во времена Среднего Царства (2050—1750 гг. до н. э.) вельможи уже обзавелись собственными зависимыми людьми и распоряжались ими по своему усмотрению. Самые крупные храмы и пирамиды строились десятилетиями. Храм, не достроенный одним царём, завершал его преемник на троне, а вот пирамида иногда оставалась незавершённой. Пирамиды — это гробницы фараонов; гроб с телом царя, превращённым мастерами в нетленную мумию, устанавливался в потайном помещении внутри пирамиды; входы в погребальную комнату и в саму пирамиду закладывались камнями. Фараон начинал строить для себя пирамиду с пер- добычи — ведь они снабжали войско фараона и людьми, и скотом, и зерном. В то же время «новые люди», выходцы из низов египетского общества, служившие в армии, были не согласны с таким разделом и претендовали на большую часть захваченного. Столкновение было, по-видимому, таким острым, что около 1500 г. до н. э. при царице Хатшепсут Египет был даже вынужден на время прекратить походы в Сирию и Палестину. Выход был позднее найден в усиленном ограблении завоёванных стран: захваченных рабов, скота и зерна должно было хватить на всех. С 1400 по 1200 г. до н. э. неподалёку от Фив были построены самые роскошные египетские храмы Карнак и Луксор; их строительство должно было символизировать восстановление союза между царской властью и жрецами. * Пирамида Джосера. 59 1. Завоевательные походы египетских фараонов. 2. Территория Египетского царства около 1500 г. до н. э. 3. Оазис. вых дней своего правления, но не каждый успевал её закончить. Самые высокие (их называют «Великими») пирамиды возведены в эпоху Древнего Царства неподалёку от города Мемфис, тогдашней столицы Египта, фараонами Хуфу (греки называли его Хеопс) и Хафра (Хефрен). Высота первой из них в древности составляла 146,7 м, второй — 143,5 м. Образцы вооружения египтян. Вершины их довольно сильно пострадали от времени, и сейчас обе пирамиды на несколько метров ниже. При строительстве таких огромных сооружений египетским архитекторам приходилось решать сложные технические задачи. Пирамида Хуфу, к примеру, сложена из 2 300 000 каменных блоков, каждый из которых весит около двух с половиной тонн. Общий вес пирамиды — 6,5 или 7 млн. т — следовало рассчитать так, чтобы давление на внутренние помещения (галереи, погребальные камеры, святилища) распределялось равномерно и пирамида не обрушилась внутрь от собственной тяжести. Восхищение самих египтян и их соседей Великими пирамидами было настолько огромно, что их считали одним из семи чудес света. Зачем же египтяне строили своим царям гигантские гробницы? Чтобы понять это, необходимо хотя бы немного знать о богах Древнего Египта и о религиозных представлениях его жителей. Мы привыкли говорить о человеческой «душе»; египтяне же считали, что таких душ у человека несколько, и вечная жизнь после земной смерти даруется богами тем людям, за душами которых хорошо ухаживают священники-жрецы. Гробница рассматривалась как пристанище одной из таких душ, которую египтяне называли «Ка» (двойник умершего человека). Поэтому цари и вельможи ещё при жизни не жалели золота, серебра, драгоценных камней, чёрного и эбенового дерева, слоновой кости для того, чтобы сделать будущий дом своего «Ка» красивым и приятным. К сожалению, большинство гробниц 60 Тутанхамон с женой. Золотая маска фараона Тутанхамона. 1562-1352 гг. до н. э. ограблено ворами и разбойниками ещё в далёкой древности. До нас дошли лишь отдельные, случайно сохранившиеся и наверняка не самые богатые захоронения. Широкую известность получила открытая археологами гробница Тутанхамона, молодого царя, умершего в девятнадцатилетнем возрасте. В Египте почиталось множество богов. Некоторые из них были очень древними и походили больше на животных, чем на людей. Их изображения имеют собачьи головы, рога или другие признаки зверей. Поэтому во многих городах обожествляли животных — кошек, быков, крокодилов — и содержали их в специальных помещениях, прудах или стойлах. Оскорбление животных наказывалось смертью, ибо наносился ущерб богам, которых они олицетворяли. В каждом номе были свои боги (иногда мало известные за его пределами), но существовали и общеегипетские божества, храмы которых строились по всей стране: Гор, Ра, Осирис, Исида и другие. Наиболее могущественным считали бога самого влиятельного нома. Когда после распада Древнего Царства столица страны была перенесена из Мемфиса в Фивы, верховным божеством стал считаться фиванский Амон-Ра. Известно ещё, что фараон Эхнатон попытался запретить поклонение всем богам, кроме бога солнечного диска по имени Атон. Но привязанность египтян к старым богам оказалась сильнее страха перед грозным царём. Попытка Эхнатона не удалась, и его преемники постарались стереть даже память о нём. Египтяне связывали мифы о богах с явлениями природы, сменой времён года, разливами Нила. Когда начинали дуть жаркие ветры из пустыни, жители Египта говорили о том, что коварный бог пустыни, Сет, убил своего брата Осириса и теперь безраздельно господствует в мире. По представлениям египтян, слёзы богини Исиды, оплакивающей своего мужа Осириса, вызывали разливы Нила. Начало всхода посевов считалось воскресением Осириса, которого спас его сын Гор. Всё это стало известно, когда в первой трети XIX в. француз Шампольон расшифровал египетские иероглифы, и учёные смогли прочитать надписи в пирамидах и «Книгу мёртвых» с описанием подземного Царства мёртвых. Некоторые из мифов были записаны на папирусе — египетском предшественнике бумаги, изготовлявшемся сложным способом из растения папирус — и сохранились до наших дней. Долгое время египтянам удавалось охранять долину Нила от чужеземных вторжений. За первые две тысячи лет египетской истории страна всего один раз была завоёвана кочевыми племенами гиксосов около 1750 г. до н. э. (см. ст. «Военное дело Древнего Востока»). Меньше чем через 200 лет завоевателей изгнали, и Египет вступил в эпоху длительного расцвета. Однако соседние страны развивались всё же быстрее Египта, который с трудом усваивал новое из-за приверженности своим традициям, и в I тыс. до н. э. страну в нильской долине завоевали сначала ассирийцы, потом — иранцы, греки и, наконец, римляне. Но и под чужой властью египтяне ещё долго сохраняли свою неповторимую культуру, воспоминания о великом прошлом своей родины. 61 ХЕТТСКОЕ ЦАРСТВО До начала XX в. учёные почти ничего не знали о хеттах. «Хетеяне» (в русском переводе) кратко упоминались в Библии. В египетских и ассирийских надписях встречается упоминание о «стране Хета» или «Хатти». Из египетских источников можно понять, что в 1300 г. до н. э. хетты воевали с Египтом за господство над Сирией и Палестиной (см. ст. «Древний Египет»). Борьба эта закончилась, так сказать, «вничью» — значит, хетты оказались достойными соперниками и не уступили мощной египетской державе ни на поле брани, ни в искусстве дипломатии. Начавшиеся в конце XIX в. раскопки в центральных районах Малой Азии (современная Турция) показали, что центр Хеттского царства со столицей Хаттуса располагался именно здесь. Археологи нашли сотни глиняных плиток, покрытых письменами. Значки на многих плитках оказались знакомы учёным — это была аккадская клинопись, хетты переняли её у жителей Междуречья. Прочесть их, однако, не удалось — надписи были составлены на неизвестном (хеттском) языке. Расшифровать их смог в 1915 г. чешский языковед Бедржих Грозный. Он доказал, что хеттский язык родствен славянским, германским, романским языкам, составляющим индоевропейскую языковую семью. Достаточно сравнить хеттские слова «ватар», «далугашти», «небиш» с их русскими аналогами «вода», «долгота» (т. е. длина), «небо». Это открытие стало научной сенсацией. Получалось, что хетты стояли особняком на Древнем Востоке, ведь здесь говорили на языках афро-азиатской семьи, похожих на современные арабский и еврейский. Из глубины веков начали проступать своеобразные очертания мира, в котором жили хетты. Обычаи и установления, свойственные индоевропейским народам, хетты соединили с заимствованными у своих соседей-соперников — ассирийцев, вавилонян, египтян и хурритов. Остаётся пока неясно, откуда хетты пришли в Малую Азию — с запада, с Балканского полуострова, или же с востока, через горные перевалы Кавказа. Заселённые хеттами земли сильно отличались от обширных речных долин Нила, Тигра и Евфрата. Это были небольшие равнины в горах и предгорьях Малой Азии, отделённые друг от друга горными кряжами и ущельями, бурными, но маловодными речками. Во многих районах Хеттского царства разведение скота оказывалось выгоднее, чем земледелие. Не зря хетты слыли на Востоке прекрасными коневодами; их колесничное войско представляло собой грозную силу. Присматривать за многочисленными отдалёнными горными долинами цари доверяли своим родичам или вельможам. Таким образом, Хеттское царство складывалось из мелких полусамостоятельных княжеств. Время от времени некоторые из них отпадали, но грозные правители Хаттусы находили способы вновь подчинить их своей власти. На первый взгляд, Хеттское царство казалось слабее своих соседей; историки даже пишут, что оно было «рыхлым», слабо организованным. Однако государство хеттов прекрасно выдерживало военные столкновения с сильными соперниками. За четыре с половиной века своей истории (1650— 1200 гг. до н. э.) оно не проиграло ни одного противоборства; лишь в последний период существования державы (1265—1200 гг. до н. э.) хетты уступили мощной Ассирии часть своей территории. А вот далеко не полный перечень крупных военно-политических успехов хеттов. В 1595 г. до н. э. царь Мурсили I захватывает и разрушает Вавилон, приобретая огромную добычу. Примерно в 1400 г. до н. э. другой хеттский царь, Суппилулиума I, разгромив сильное царство Митанни, устанавливает свой контроль над верхним Евфратом и Северной Сирией. Наконец, в 1312 г. до н. э. (по другим данным, в 1286 г. до н. э.) хеттский царь Муваталли, возглавлявший тридцатитысячное войско, возле сирийского города Кадеш заманил в ловушку египетского фараона Рамсеса II с большим военным отрядом. Почти все египтяне были уничтожены; спасся только фараон с небольшой охраной (см. ст. «Военное дело Древнего Востока»). Успешно отби- Хеттский воин. Хеттская боевая колесница. 62 Жрецы напутствуют новобранцев. вались хетты от соседних полудиких народов, вроде касков, наседавших на их границы. В чём же секрет силы Хеттского царства? Узнать «военную тайну» можно, приглядевшись к устройству хеттского общества и государства. Благодаря наличию в Малой Азии рудных месторождений и лесов хетты имели в достатке металлы и древесину, в отличие от государств, располагавшихся в долинах больших рек. Хетты отказались от посредничества ассирийских и вавилонских купцов и пользовались благами природы самостоятельно. Поэтому хеттские цари не стремились захватывать ключевые торговые дороги и города, как это делали правители Египта, Ассирии или Вавилона. У хеттов всё было своё. Они планировали военные походы более свободно, не тратя времени на овладение морским портом, таможенной заставой или важным бродом через реку. Хеттские цари наносили тщательно подготовленные удары по обширным территориям, охватывая со всех сторон пункты, оказывавшие наибольшее сопротивление. Именно так была завоёвана большая часть Сирии при Суппилулиуме I. Важную роль играло и то, что Хеттское царство не имело природных границ — крупных рек, горных цепей, труднопроходимых пустынь. Окружённое в той или иной степени зависимыми от него княжествами, оно надёжно чувствовало себя за этим достаточно широким «рыхлым» поясом. Хетты не хуже своих соседей умели собирать силы в кулак, когда намеревались нанести удар по врагу; только пальцы в этом кулаке складывались иначе, не так, как в Египте или Вавилоне. Вот как наставлял своего преемника на троне хеттский царь Мурсили: «Общайся только с придворными! От Основные занятия хеттов были связаны с сельским хозяйством. В хеттских надписях и документах встречается немало слов, имеющих отношение к крестьянскому труду: ферма, овчарня, свинарник, козий загон, стойло, молотильный ток, дровяной сарай, фруктовый сад, луг, пасека, зернохранилище, мельница, водоотвод, плуг, лопата, телега, сбруя. Историки подсчитали, что только для прокорма населения хеттской столицы Хаттусы нужно было обрабатывать ежегодно не менее 160 000 га пашни. А Хаттуса была не единственным крупным городом в Хеттском царстве... Торговля играла сравнительно небольшую роль в жизни простого земледельца-хетта, зато её роль в жизни Хеттского царства была очень велика. Ещё с III тыс. до н. э. земли Малой Азии привлекали к себе внимание торговцев из Сирии, Шумера и Аккада. Обилие скота, руд металлов, простых и дешёвых ремесленных изделий, а также рабов, захватываемых в междоусобных войнах, побуждало приезжих купцов основывать в Малой Азии свои поселения-колонии и жить в них безвыездно по нескольку лет. Но хеттские правители также извлекали выгоды из этой торговли. За право торговать в своих землях они взимали с иноземных купцов немалые пошлины. При участии сирийских и вавилонских торговцев в Хеттском царстве развивались товарные отношения и денежное обращение, из-за чего быстро росло имущественное неравенство. Постепенно хетты взяли в свои руки торговлю с другими странами, вытеснив чужеземных купцов из собственных земель. На вывоз некоторых товаров, например железа, вообще был наложен строгий запрет. Документы рассказывают нам о нескольких попытках тайного вывоза железа из страны, которым воспрепятствовала бдительная пограничная стража хеттов. Несмотря на то, что по территории Хеттского царства, особенно по его восточной части, проходило множество караванных торговых путей, его жители зависели от ввоза сырья и готовых изделий намного меньше, чем египтяне или вавилоняне: в стране было достаточно древесины, много скота и зерна. К тому же природа богато одарила землю хеттов железными рудами, что и составило их преимущество в борьбе с Египтом и Вавилоном. 63 горожан и крестьян царю нечего ожидать. Им нельзя верить, а общение с ничтожными лишь порождает опасность». В аналогичном обращении египетского фараона Ахтоя смысл иной: «Не делай различия между сыном знатного человека и простолюдином. Приближай к себе человека за дела его...» Конечно, Ахтой не был «демократом». Просто он знал, что главная угроза трону исходит от непокорных египетских вельмож. Мурсили же твёрдо рассчитывал на верность хеттской знати. Почему? Дело в том, что отношения между царём и «благородными» людьми у хеттов носили иной характер, нежели в Египте или Вавилоне. В отличие от других стран Древнего Востока, знатные хетты не считались рабами царя, как остальное население. Похоже, у хеттов сохранилось присущее индоевропейским народам представление о «благородстве» как о врождённом качестве; оно не зависело ни от степени близости к царю, ни от занимаемой должности. «Чистыми», т.е. свободными, хетты признавались, если не несли отработочной (луццы) или продуктовой (саххан) повинности. Они объединялись в собрание воинов — «панкус», от мнения которого зависел выбор нового монарха из числа представителей царского рода. Одним словом, царь не оказывал давления на знать, бывшую надёжной опорой трона. Не случайно другой царь, Хаттусили I, когда ему понадобилось изменить решение о назначении наследника престола, обратился именно к панкусу. Таким образом, хеттский способ «складывания пальцев в кулак» был более эффективным, чем у остальных народов. Чёткое, простое устройство общества, единство интересов царского рода и свободных хеттов делали этот кулак весьма грозным. Хетты не всегда оказывали на своих соседей длительное давление, но при случае умели наносить им короткие удары сокрушающей силы. Особенности организации хеттского общества выделяют его среди современных ему государств. Некоторые историки даже считают его «феодальным». Наверное, это преувеличение. Хетты переняли от культур Малой Азии и Междуречья очень многое: письменность, религиозные верования и мифы, законы, обычаи. Даже своё имя они заимствовали от хаттов — более древнего народа, населявшего центральные области полуострова Малая Азия до возникновения здесь Хеттского царства. В древневосточной истории хетты сыграли заметную роль, сумев отвоевать себе место под солнцем. Казалось, что мир уже поделён между державами древности, но ни одной из них опоздавшие к дележу хетты не уступили. Их царство почти бесследно исчезло примерно в 1200 г. до н. э. Хетты умели противостоять могущественным государствам. А вот перед мощной волной стихийного нашествия десятков племён и народов с Балканского полуострова они оказались бессильны. Она, можно сказать, накрыла Хеттское царство с головой. После разгрома столицы страны, Хаттусы, сила, объединявшая мелкие княжества, перестала существовать. Великие царства древности уходили в небытие по-разному: одни раскалывались с грохотом, другие умирали после долгой, тяжёлой болезни. Хеттское же царство растворилось в воздухе подобно неясному видению... ФИНИКИЯ Едва греческий корабль причалил в гавани города Тир и матросы начали переносить на берег амфоры с вином и оливковым маслом, как их глазам открылась странная картина. Торговая пристань была заполнена народом. Под мелодичные звуки флейт несколько десятков человек легко подпрыгивали вверх, стараясь следовать музыкальному ритму. Потом вдруг, как по сигналу, все они бросились на землю и начали перекатываться с боку на бок. Греков взяла оторопь, хотя они уже много слышали о странных обычаях финикийцев. Ходили рассказы о том, что ханаанейцы — так называли жителей Финикии — поклоняются кровожадным богам, приносят им в жертву собственных детей, сжигают живьём пленников, захваченных во время войн и пиратских набегов. Старый грек объяснил своим товарищам, что финикийцы молятся на пристани одному из своих главных богов — Мелькарту. Опомнившись, матросы снова засновали по деревянным мосткам с корабля на берег и обратно: если останавливаться возле каждой диковины в чужеземных странах, дохода от торговых путешествий не получишь... Греки, можно сказать, не любили финикийцев. Дикими им казались многие финикийские верования и обычаи. Финикийские торговцы были прижимисты, да и слишком часто сталкивались лицом к лицу финикийские и греческие пираты и купцы. Тем не менее греки переняли от финикийцев очень многое, в частности любовь к дальним морским путешествиям, полным опасностей и приключений. Финикийцы первыми достигли Геркулесовых столпов (так в древности называли пролив Гибралтар) и рассказали грекам о землях на берегах великого океана. Финикийцы стали учителями греков в непростом искусстве торговли. Переимчивые греки усваивали язык своих более опытных партнёров. Известно, что в древнегреческом языке слова «золото», «вино», «одежда», «покрывало», «полотно», «нож», «меч», «сукно» имеют финикийские корни. У финикийцев греки заимствовали и алфавитное письмо, изменив его и приспособив к своему языку. 64 Именно купцы финикийских городов — Библа, Тира и Сидона — отказались от применения иероглифов и клинописи при ведении деловых записей и изобрели более удобную для запоминания и чтения разновидность письма. В финикийском алфавите каждый значок-буква передавал определённый звук, и написанные слова действительно можно было читать, а не расшифровывать как сложные иероглифические рисунки, обозначающие то слог, то целое слово. Изобретённое финикийцами алфавитное письмо впоследствии широко распространилось по свету, и сейчас большинство народов мира пользуется алфавитами, происходящими от первого — финикийского. Варварские обычаи странным образом сочетались у финикийцев с высокой культурой торговли, письменности, ремесла. Вероятно, этот народ казался загадочным уже людям древности, а не только современным историкам. Внимательный взгляд на географическую карту Древнего Востока поможет нам пролить свет на некоторые тёмные места финикийской истории. Библ, Тир и Сидон располагались на побережье Средиземного моря, на территории современного Ливана. Здесь сходились торговые пути Передней Азии. По узкой полоске между скалами и морем, по дороге, буквально нависавшей над водой, в III— II тыс. до н. э. шли бесконечные караваны. Они двигались с севера на юг, в Египет и Палестину и в обратном направлении. Время от времени там появлялись военные отряды египтян, хеттов и ассирийцев, грабившие финикийские торговые караваны. Существовали и морские торговые пути, проложенные финикийцами. Их гавани были единственными удобными морскими портами в Восточном Средиземноморье, и к ним сходились нити и морской торговли, и морского разбоя. Одним словом, финикийцы жили как бы в коридоре, в то время как другие народы Передней Азии занимали каждый свою комнату. Финикийский корабль. 1. Главные города финикийцев. 2. Владения финикийцев в Передней Азии. 3. Берега, захваченные и колонизированные финикийцами. 4. Финикийские колонии. 5. Важнейшие морские торговые пути финикийцев. 65 Финикийские купцы. "Крылатые духи". Рельеф, слоновая кость. 750 г. до н. э. Финикийцы — авторы многих новшеств в мореходном деле. Скорее всего, именно они изобрели таран — заострённый выступ в носовой подводной части корабля, позволяющий пробивать борт вражеского судна. Финикийские корабелы первыми начали строить парусные торговые суда большой грузоподъёмности (до 250 т груза) и с хорошей остойчивостью. Наверное, финикийцы могли бы строить и более крупные корабли, но для них требовались специально оборудованные, углублённые гавани, которых в тогдашнем Средиземноморье ещё не было. Свои экспедиции финикийцы совершали чаще всего в глубокой тайне, чтобы о них не прознали торговцы-конкуренты. Когда греки начали понемногу вытеснять финикийцев из давно обжитых ими районов Средиземного моря, отважные финикийские моряки попытались отыскать далёкие новые земли, в которых они чувствовали бы себя полновластными хозяевами. В 450 г. до н. э. их корабль достиг юго-западной оконечности современной Англии — полуострова Корнуолл. Здесь финикийцы начали разрабатывать оловянные рудники. Отвага финикийских мореходов поражала воображение современников. Жажда наживы и любопытство побуждали моряков Тира и Сидона к дальним и опасным плаваниям в Атлантике. Примерно в 600 г. до н. э. египетский фараон приказал финикийским морякам обогнуть Африку по морю. Греческий историк Геродот рассказывает об этом путешествии: «Финикияне вышли из Красного моря и затем поплыли по Южному. Осенью они приставали к берегу и, в какое бы место Ливии ни попадали. Финикийцы постоянно испытывали давление со стороны более сильных и воинственных соседей, и создать собственное крепкое государство им так и не удалось. До 1000 г. до н. э. господствующее положение в Финикии занимали египтяне. Они вывозили отсюда ценную древесину, необходимую для постройки кораблей. После ослабления Египта, примерно с 900 г. до н. э., Финикию начинают прибирать к рукам ассирийские цари. За сто лет мирной передышки (1000—900 гг. до н. э.) финикийцам удалось многое: царь Тира Хирам объединил под своей властью все прибрежные земли, значительно расширил островок, на котором располагался Тир, присыпав к нему землю со стороны материка, построил новые храмы Мелькарта и верховной богини Астарты, а в храм бога Ваала пожертвовал золотую колонну. Обычно же каждый из крупных финикийских городов выступал как центр небольшого самостоятельного царства. Власть царей была слабой, её ограничивали советы городских старейшин. Более того, правители финикийских городов именовали себя «царями» только перед своими подданными. В дипломатической переписке ни египтяне, ни хетты не называли «царями» правителей Библа, Тира и Сидона. После захвата Финикии ассирийцами местным жителям пришлось навсегда отказаться от далеко идущих политических планов и сосредоточиться на выгодах морской и сухопутной торговли. Финикийцы умели извлекать выгоды из жизни в «проходном дворе» Передней Азии. Технические новшества, ремесленные приёмы они осваивали быстро. Уже к 1500 г. до н. э. в Библе научились окрашивать шерстяные ткани в очень красивый пурпурный цвет. Эти ткани сразу же вошли в моду и пользовались огромным спросом — купить их могли только очень богатые люди. Раскопки древних финикийских городов открыли взглядам археологов груды пустых раковин, оставшихся после получения краски: судя по количеству отходов, можно догадываться о размахе производства и богатстве финикийских торговцев тканями. Краситель добывался из морских моллюсков, и секретов его производства финикийцы не открывали никому. Высоко ценились в древности и прекрасные изделия финикийских ремесленников из бронзы и серебра, а позднее — знаменитое стекло из Сидона, секреты изготовления которого уже в средние века перешли к венецианцам. Привычка получать большие барыши при достаточно свободной жизни под властью слабых местных правителей побуждала финикийских торговцев ускользать от нажима египетских и ассирийских царей. Спасти свою жизнь и имущество можно было, переселившись в одну из торговых колоний, основанных финикийцами на африканском (Утика и Карфаген) и европейском побережьях Средиземного моря, на атлантическом побережье современной Испании (город Гадес). Существовали финикийские колонии и на островах Кипр, Мальта, Сардиния и Сицилия. Греки начали создавать замор- 66 ские колонии позже финикийцев и, как правило, не селились в освоенных теми местах. Только Сицилия показалась грекам лакомым куском, и они оттеснили потомков переселенцев из Тира к западной оконечности острова. Финикийцы первыми протянули через Средиземное море нити торговых связей, соткав из них потом частую сеть. Они определили времена года, удобные для дальних плаваний, разведали укромные, защищённые от ветров бухты и устроили удобные гавани. Корабли из Тира с носами, украшенными деревянными лошадиными головами, в течение долгого времени натягивали нити, связывавшие Египет и Сицилию, Кипр и Иберию, как в древности назывался Пиренейский полуостров. Но сделать следующий шаг и сплотить, подобно грекам, все средиземноморские земли в единое культурное пространство финикийцы так и не смогли. Для этого у них, по-видимому, не оказалось достаточно прочной государственной и политической основы. К тому же финикийское общество как бы раздвоилось: верхи легко перенимали высокую культуру Египта и Вавилона, а простой народ упорно держался за древние обычаи и предрассудки. Финикийцы на протяжении своей долгой истории (Библ существовал уже во второй половине III тыс. до н. э.) пытались соединить несоединимое: они желали оставаться господами в мире золота, драгоценных сосудов, пурпурных тканей и при этом стремились за горизонт, за Геркулесовы столпы — туда, где нет ни деспотов, ни рабов. всюду обрабатывали землю («Ливией» Геродот называет всю Африку)... а после сбора урожая плыли дальше. Через два года на третий финикияне обогнули Геракловы столпы (т.е. прошли пролив Гибралтар) и прибыли в Египет». Но дальние походы вокруг Африки финикийцы совершали не только по приказанию фараонов — иногда они отправлялись в такие странствия на свой страх и риск. Около 100 г. до н. э. среди живших в Египте греков ходили не вполне достоверные слухи о том, что обломки корабля с украшавшей его нос лошадиной головой (значит — судна финикийцев) были найдены каким-то путешественником на восточном побережье Африки. Если эти рассказы были правдивы, следовательно, финикийцы попали в эти места, обогнув Африку с запада. & Наверное, Средиземное море казалось финикийцам тесным и потому, что отношения между финикийскими городами и их европейскими и африканскими колониями были довольно сложными, а иногда и враждебными. Интересы Тира, Сидона и Библа, с одной стороны, и Карфагена, Утики и Гадеса — с другой, совпадали далеко не во всём и не всегда. К тому же колонии нередко основывались беглецами, проигравшими борьбу за власть в родном городе. Но, несмотря ни на что, отношения между финикийскими городами и их колониями оставались достаточно тесными; ведь боги, которым молилось население колоний, продолжали «жить» в прежних местах в горах Ливана в своих древних храмах. Эти связи были намного сильнее, чем интерес финикийских колонистов к своим африканским и европейским соседям: финикийцы в колониях чаще всего не вступали в контакты с местным населением, как, например, поступали греки, а ограничивались лишь меновой торговлей. * ИУДЕЯ И ИУДЕЙСКИЕ ВОЙНЫ В конце XIII в. до н. э. Палестина стала землёй обетованной для еврейских племён, вытесненных из Верхней Месопотамии вместе с другими семитскими племенами амореев-сутиев. Кочевым племенам, пришедшим из пустыни, Палестина действительно могла показаться райским уголком, хотя на самом деле это страна контрастов. Здесь есть и пустыни, и плодородные долины, и нагорья, и болота, и горы со снежными вершинами. Земля Ханаан (так древние евреи называли Палестину), в которую бог Яхве повелел идти Аврааму, легендарному предку всех еврейских, арамейских и арабских племён, оказалась оживлённым перекрёстком. Через неё проходили важные торговые пути, соединявшие цивилизации древности. Стремление получить выгоды, связанные с возможностью контролировать торговлю огромного региона, сталкивало державы Древнего Востока в стремлении установить господство над Палестиной. Она была постоянным полем сражений, по её тропам шло непрекращающееся движение не только торговых караванов, но и войск враждующих сторон. На определённом этапе развития еврейского народа это обстоятельство предопределило многое в его исторической судьбе. История древнееврейского народа нашла отражение в Библии — уникальном своде мифолого-религиозных преданий и трактатов, исторических хроник и романтических повестей. Но восстановить, как развивались события во время появления еврейских племён в Палестине, по текстам Библии невозможно. Согласно Библии, прежде чем прийти в Палестину, израильтяне, потомки внука Авраама, Иакова (его второе имя — Израиль), обосно- 67 вались в Египте. Там они попали в рабство. Стенания угнетённого народа услышал Бог Яхве и призвал Моисея, еврея из «колена» (племени) Левия, вывести народ израильский из Египта. На Синайской горе Яхве явился Моисею и дал ему десять заповедей — запретов и повелений, регулирующих поведение человека перед Богом. Между народом Израиля и Богом был заключён договор — «завет». Народ обещал исполнять волю Бога, за что Яхве даровал ему землю Ханаан. Нарушение «завета» грозило жестокими карами, вплоть до полного истребления народа. Моисею не было суждено ступить на землю Ханаана. Предводителем еврейских племён, появившихся в Палестине, Библия называет Иисуса Навина. Библейский рассказ о пребывании евреев в Египте и исходе из него учёные считают мифом, не подтверждаемым историческими источниками. Моисей и Иисус Навин — такие же, очевидно, мифические герои, как и богатырь Самсон, побивший, как рассказано в Библии, вражеское войско одной ослиной челюстью. Утверждение еврейских племён в Палестине проходило в жестокой и длительной борьбе с древнейшими обитателями этой земли ханаанеями — семитами, говорившими на языке, близком еврейскому. Одновременно евреям приходилось отбиваться от наступающих из пустыни кочевников. Подчинить своему влиянию древнюю Палестину пытались хетты и Египет. Опасность сплотила еврейские племена и ускорила процесс превращения союза племён в государство. В XIII в. до н. э. в Палестину вторглись филистимляне, участники переселения «народов моря» — разнообразных по происхождению племён, уничтоживших могущественную Хеттскую державу и заставивших Египет защищаться от их натиска. Таким образом, земля Ханаан на некоторое время избавилась от тягостного внимания соседних великих держав, что и позволило создать в Палестине довольно сильное государство Израиль. Время его существования — самая любимая для еврейского народа страница его истории, его золотой век. 12 «колен» Израиля объединились для борьбы против филистимлян, сумевших закрепиться на плодородной прибрежной полосе Палестины. Своим царём израильтяне избрали Саула из «колена» Вениамина (около 1030 г. до н. э.). Саул одержал ряд побед над филистимлянами и изгнал их из большей части Палестины. Но затем начались неудачи, вызванные претензиями на власть со стороны честолюбивого и умного Давида из племени Иуды. Когда Саул и его сыновья погибли в битве с филистимлянами, царём был избран зять Саула Давид (1004 г. до н. э.). Он изгнал завоевателей из страны, подчинил последние независимые ханаанские города-государства и в 995 г. до н. э. взял их неприступный, расположенный на скале город Иерусалим. Этот город стал столицей его государства, границы которого значительно расширились. Давид контролировал теперь всю торговлю между Египтом и Междуречьем. При нём Иерусалим стал не только политическим, но и религиозным центром Израиля. Сюда был перевезён Ковчег Завета, священный ларец, в котором, по представлениям евреев, незримо пребывала магическая сила их сурового Яхве, ставшего верховным божеством еврейского пантеона. Библия рассказывает, что у Давида было многочисленное и сварливое потомство, с которым старый царь никак не мог справиться. Уже при его жизни при дворе начались интриги и борьба за власть. После смерти Давида его младший сын Соломон, убив брата и его приверженцев, в 965 г. до н. э. стал царём Израиля. Соломон оказался энергичным правителем и ловким дипломатом. Получив в наследство богатое и сильное государство, он приумножил его мощь. Соломон заключил союз с Египтом и Финикией, установил контроль над Акобским заливом в Красном море, построил там гавань и вместе с финикийцами занялся морской торговлей. По всей стране возводились мощные крепости, а в Иерусалиме с помощью финикийских архитекторов и ремесленников были построены царский дворец и храм Бога Яхве. Грандиозное для небольшой страны строительство, многочисленное чиновничество и наёмное войско требовали больших средств. При Соломоне в царстве Израиль вводятся единая налоговая система, десятина и трудовые повинности. Племя Иуды, откуда происходили Давид и Соломон, получило ряд привилегий, что вызвало недовольство других племён. К тому же Египет, не желавший усиления государства Израиль, начал оказывать помощь всем его противникам. В 925 г. до н. э. после смерти Соломона единое государство Израиль распадается на два независимых и постоянно враждующих друг с другом царства: южное — Иудею и северное — сохранившее название Израиль. Распад страны совпал с наступлением на Палестину соседних крупных держав, которое закончилось катастрофой для еврейского народа. В 722 г. до н. э. ассирийский царь Саргон II захватил столицу нового Израиля Самарию, разорил город и увёл в Ассирию значительную часть населения государства. Израильское царство навсегда сошло с исторической арены, а уведённые в плен без следа растворились среди населения Ассирийской державы. Евреи. Исход из Египта. 68 Стена плача. Иудея осталась в стороне от ассирийского нашествия и сохранила свою независимость. В VII в. до н. э. Ассирия начинает слабеть, и в Иудейском царстве появляется надежда на восстановление былого могущества. Но по следам Ассирии пошли сначала Египет, а затем Вавилония. В 586 г. до н. э. нововавилонский царь Навуходоносор II взял столицу Иудеи Иерусалим, разрушил храм бога Яхве и значительную часть населения увёл в Вавилонию. Так началось знаменитое «вавилонское» пленение. Иудеи, переселённые в Вавилонию, не утратили своей национальности, как это случилось с уведёнными в Ассирию израильтянами, прежде всего потому, что изгнание не было долгим. Уже в 538 г. до н. э. иранский царь Кир II после взятия им Вавилона разрешил иудеям вернуться на родину. Бедствия, обрушившиеся на Израиль и Иудею, привели к мучительной и трагической переоценке ценностей. Большая роль в этом принадлежала так называемым «пророкам», возглавившим новое религиозно-политическое движение сначала в Палестине, а затем и среди переселённых в Вавилонию иудеев в течение VI—V вв. до н. э. В своих проповедях они предсказывали судьбу народа, обличали неправду и зло, выступали против неправедного богатства и угнетения народа. Пророки призывали еврейский народ признать Бога Яхве единственным Богом, творцом, избравшим еврейский народ, чтобы он возвестил миру истину. Все беды они объясняли тем, что евреи нарушили «завет», заключённый Моисеем с Богом Яхве. Только строгое соблюдение заповедей, данных Богом Моисею, могло, по их утверждениям, спасти еврейский народ и возродить былую славу Израиля. Культ Бога Яхве становится для иудеев символом национального единства, а восстановление национальной самостоятельности неразрывно связывается с восстановлением храма Яхве в Иерусалиме. Поэтому после того, как Кир II разрешил евреям вернуться на родину, священники иерусалимского храма стали высшей религиозной и политической властью Иудеи. Вся последующая история еврейского народа — это бесконечная ожесточённая борьба за независимость. После завоевания Иранской державы Александром Македонским Иудея вошла в состав его государства, а затем попеременно становилась добычей то птолемеевского Египта, то правителей державы Селевкидов. Внутренняя жизнь Иудеи III—II вв. до н. э. отличалась большим напряжением. Находясь под управлением эллинов, она подвергалась сильному влиянию греческой культуры. Различные слои общества Иудеи относились к этому по-разному. Остро стоял вопрос о том, должен ли еврейский народ сохранять свою обособленность, строго соблюдая «завет», или стать открытым для восприятия эллинизма. В 167 г. до н. э. селевкидский царь Антиох IV под угрозой смертной казни запретил выполнять законы Яхве. Это послужило толчком к началу Маккавейской войны (167—142 гг. до н. э.). Борьбу возглавили Маттатия из священнического рода Хасмонеев и его сыновья. Война, получившая Пророки. 70 название по прозвищу одного из его сыновей, Иуды Маккавея, закончилась обретением независимости. Под властью правителей из династии Хасмонеев (142—76 гг. до н. э.), казалось, возродилось сильное государство Давида. Хасмонеи включили в состав государства всю Палестину, и оно стало приобретать черты эллинистической монархии. Победа укрепила в иудеях веру в действенность договора с Яхве, в их «избранность». Но изменения в экономической и политической жизни общества требовали и реальных нововведений, которые открыли бы возможности для диалога с окружающим миром. Однако время, отпущенное Иудее для свободного развития своей культуры и государственности, истекло. В 63 г. до н. э. на территорию Палестины вторгся римский полководец Помпей. После трёхмесячной осады он взял Иерусалим, и Палестина стала римской провинцией. Некоторое время Иудея сохраняла номинальное самоуправление, а потом окончательно превратилась в римскую провинцию с прокуратором во главе. Вхождение в состав Римской империи не изменило характера борьбы между различными группировками внутри Иудеи, а лишь обострило её. Высшее духовенство и крупные землевладельцы составили «партию» саддукеев, выступавшую за сотрудничество с римскими властями и против чересчур мелочного соблюдения «завета». Их непримиримые противники фарисеи требовали строгого исполнения воли Бога, но недостаточно последовательно боролись с римлянами (поэтому слово «фарисей» стало синонимом лицемера). В среде простого люда Иудеи в это время получает широкое распространение вера в скорое пришествие избавителя, мессии, посланника Бога Яхве, который спасёт народ от гнёта чужеземцев и установит царство правды на земле. Наиболее яростными и последовательными защитниками этих идей были зелоты и ессеи, сыгравшие большую роль в возникновении христианства. Зелотов римляне называли «сикариями» (убийцами), т.к. те использовали террористические методы борьбы. Непрекращающаяся борьба между этими религиозно-политическими группировками, неудачные попытки восстаний подвели Иудею к трагическому взрыву — Иудейской войне (66— 70 гг. н. э.). В 66 г. н. э. в городе Цезарее произошло столкновение между эллинизированной частью населения, поддержанной прокуратором Гесием Флором, и сторонниками «завета». В ответ на это римский гарнизон в Иерусалиме был перебит, и восстание охватило всю Иудею. Император Нерон направил против восставших войска под командованием Тита Флавия Веспасиана (см. ст. «Римские императорские династии»). Римлян встретило ожесточённое сопротивление, но многие из фарисеев, принявших участие в восстании, испугались его размаха и перешли на сторону Рима. Среди них был военачальник Иосиф Флавий, написавший впоследствии «Историю Иудейской войны». Он происходил из знатной еврейской семьи, принадлежавшей к влиятельному иерусалимскому жречеству. Потерпев ряд по- Казнь восставших зелотов. 71 ражений, Иосиф Флавий сдался в плен римлянам и помогал им в покорении Иудеи. В 70 г. сын Веспасиана Тит с огромной армией осадил Иерусалим. Жители города защищались с необыкновенным мужеством. С потрясающей силой описана трагедия города в истории Иосифа Флавия. Люди, истощённые голодом и болезнями, умирали прямо на улицах. Когда город сдался, Тит приказал сровнять его с землёй. Иерусалимский храм был разрушен, и иудеям под страхом смертной казни запретили входить в город. Оставшееся в живых население было продано в рабство. В течение 60 лет стоял в разрушенном Иерусалиме прославившийся своей жестокостью Десятый римский легион. Император Адриан во время поездки по восточным провинциям пришёл к мысли решить проблему Палестины путём насильственной ассимиляции иудеев. В 131 г. он основал в Иерусалиме колонию Элия Капитолина, а на месте разрушенного храма хотел построить святилище Юпитера Капитолийского. Осквернение святого места подняло в 132 г. иудеев на новое восстание. Во главе его стоял Симон Бар-Кохба («Сын звезды»). Он освободил на короткий срок Иерусалим и большую часть Палестины и объявил себя царём Израиля. Адриан послал против повстанцев своего полководца Юлия Севера, который снова занял Палестину и в 136 г. захватил последнюю крепость восставших — Бетар. В Бетаре погиб Бар-Кохба, а оставшиеся в живых были проданы в рабство или бежали из страны, которая подверглась беспощадному опустошению. Вторая Иудейская война довершила процесс рассеивания евреев по всему свету. Уже вавилонское пленение положило начало так называемой диаспоре — рассеиванию. В иранский и эллинистический периоды вынужденное изгнание превратилось в добровольную эмиграцию. Большие еврейские колонии существовали в Вавилоне, в Египте на острове Элефантина и в Александрии, в Риме тоже была довольно значительная по численности еврейская община. После восстания Бар-Кохбы диаспора охватила Грецию, Македонию, Киренаику. Греческий географ Страбон писал: «Евреи населяют почти все города, и в мире нелегко найти место, где бы не жили представители этого племени». Религиозное и национальное чувства, обострённые трагической судьбой их родины, связывали евреев диаспоры крепкими узами и не давали раствориться среди народов, к которым забрасывала их судьба. Штурм крепости. 72 Император Тит и писатель Иосиф Флавий во время осады Иерусалима.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-meropriyatie-hellouin.html	Внеклассное мероприятие «Хэллоуин»	https://doc4web.ru/uploads/files/92/b58e0fd4155f01ef979a43a84059d845.doc	files/b58e0fd4155f01ef979a43a84059d845.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/groshovi-reformi-ih-sut-spryamuvannya.html	Грошові реформи їх суть спрямування	https://doc4web.ru/uploads/files/251/f7072a8ecff88e1382ee23bd669df40f.docx	files/f7072a8ecff88e1382ee23bd669df40f.docx	Контрольна робота з курсу “Політекономія” Грошові реформи, їх суть, спрямування. Відповідь: Грошова реформа — це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо. Є два основних методи проведення грошових реформ: метод блокування банківських рахунків на заздалегідь визначений строк або навіть на невизначений час. Це дає змогу уряду мати свободу дій і відповідні кошти, які повертаються власникам лише тоді, коли виробництво пройде стадію нормалізації і розпочне зростати; метод списання готівки та коштів населення на банківських рахунках та одночасної заміни їх на нову грошову одиницю за єдиним або ж диференційованим співвідношенням. Напівреформа 1960 р., якою було проведено конфіскаційний обмін грошей. Це проявилося у конфіскації доходів народу (до 50 %), девальвації карбованця, що приховувалося зміною масштабу цін і зменшенням золотого вмісту карбованця. Водночас половинчатість реформи 1965 р. дала змогу деяким господарникам формувати фіктивну рентабельність, через яку вдавалося отримувати кошти на утворення часто незароблених фондів матеріального заохочення, що в кінцевому рахунку не тільки не дало можливості досягти бажаної мети реформи, а й поклало початок руйнуванню економіки та зародженню загальної кризи тогочасної системи. Отже, тогочасний обмін 10 старих карбованців на 1 новий не підвищив його купівельну силу, а просто перетворив у звичайний карбованець з його обмеженою купівельною здатністю. Сталінська реформа 1947р. включала чотири компоненти: деноміналізацію старих грошей, їх обмін у пропорції 10:1 на нові; відповідне коригування граничного рівня роздрібних цін; пільговий обмін вкладів в ощадкасах; скасування карткової системи та ліквідацію подвійної системи торгівлі, суть якої полягала в діяльності звичайних магазинів та «комісійних», де товари продавалися без обмежень, але за підвищеними цінами. Головне завдання реформи — вилучити значну масу грошей з обігу. При таких збереженнях держава вигравала двояко з одного боку, можна було просто нехтувати офіційними особистими збереженнями і надати їм пільговий режим, а з іншого — населення мало зрозуміти, що ощадкаса — надійне сховище збереження готівкових грошей. Пільговий обмін заощаджень сприяв швидкому зростанню вкладів населення. Успішною «сталінська» реформа стала ще й тому що в той час роздрібний товарооборот суворо контролювався Центром. Грошова реформа 1922-1924 рр. викликана двома причинами: по-перше, величезними втратами у першій світовій і громадянській війнах; по-друге, потребою подолати руйнівні наслідки безгрошового обігу часів «воєнного комунізму» та експериментів впровадження прямого продуктообміну. Одним з перших позитивних моментів запровадження в обіг червонця став випуск облігацій хлібної позики. Перебуваючи у вільному обігу, вони виконували функцію досить стійкої й авторитетної грошової одиниці, яка була забезпечена державними фондами хліба. На такій же основі оберталися золоті й срібні сертифікати, які були різновидом паперових грошей, забезпечених відповідним запасом благородних металів, їх ще називали товарними грошима. Серед найважливіших передумов цієї реформи були: швидкий розвиток вільної торгівлі (приватної, державної, кооперативної); досягнення активного зовнішньоекономічного балансу (позитивне сальдо досягло 300 млн золотих карбованців); здійснення реформи цін, що допомогло нагромадити певні запаси товарів, а на ринку встановити рівновагу попиту й пропонування. При цьому червінець вводився в обіг не декретом, а в процесі витіснення знецінених «радзнаків». На відміну від них червінець на 25 % забезпечувався золотом, короткостроковими зобов'язаннями й одержав міжнародну підтримку. Тому емісія червінців не могла проводитися довільно; йому доводилося боротися із золотими монетами царської чеканки. Отже, реформа ставила за мету зробити гроші точним вимірювачем затрат і результатів суспільного виробництва, з тим щоб вони забезпечували постійне стимулювання економічних інтересів товаровиробників, користувалися довірою, виконували всі свої функції і були захищені від знецінення. Щоб зупинити знецінення грошової одиниці, уряд наприкінці 1922р. розпочав паралельне впровадження в грошовий обіг банкнот, які за золотим паритетом відповідали курсу: 1 крб. = 1 фунту стерлінгів. Червонець був конвертованою валютою, безпосередньо обмінювався на золото та інші валюти. Однак як стабільна грошова одиниця він проіснував лише до 1925р. Волюнтаристські дії керівництва країною щодо проведення індустріалізації, орієнтованої на важку та оборонну промисловість, підірвали ринкову рівновагу і вже на кінець 1927 р. фінансово-кредитну систему довели до розвалу. Зараз також розширюється самостійність та самофінансування державних підприємств, стрімко розвивається приватний сектор та кооперація, законодавче допущена вільна діяльність іноземного капіталу. Водночас наявні й принципові відмінності: а) реформи 20-х років мали справу з знеціненням рубля, нині ж подібна ситуація лише започатковується; б) індекс інфляційного процесу в 20 —50% абсолютно не зрівняний з неконтрольованим піднесенням цін у 1921— 1923 рр.; в) у той час не існувало ні значних трудових збережень, які потрібно було захистити, ні нагромаджень тіньової економіки, які слід було вилучити. Отже, за певної подібності становища спосіб та методи проведення «ленінської» реформи не можуть бути прийнятними сьогодні. Прихильники грошової реформи в Україні посилаються на високу ефективність реформи 1947 р. в ФРН. Вона полягала втому, що тогочасна незабезпечена маса грошей, що сягала 400% від необхідної кількості, була вилучена з обігу й обміняна за курсом 100 рейхсмарок = 6,5 нових марок. Отже, це була грошова реформа конфіскаційного типу. Що стосується України, то інфляція вже в першій половині 1991 р. понад 30 млн чоловік поставила за межу бідності, а в 1993 р. в такому становищі опинилося понад 90% населення. Тому грошову реформу було проведено з позицій захисту інтересів та нагромаджень населення, вона супроводжувалася диверсифікацією народного господарства, введенням в обіг української грошової одиниці, митниці та розширенням взаємовигідних стосунків з усіма країнами світу. Хто може обмежувати потенційні права власника? а) держава; б) власник; в) держава і власник; г) ні держава, ні власник. Відповідь: а 3. Фактурна ціна – це… а) ціна купівлі-продажу при визначених умовах постачання; б) ціна, встановлена для визначення гатунку чи якості основного товару. Відповідь: б 4. Попит – це… Відповідь: Попит – це потреба в певному товарі, що зебезпечена грошима. 5. Підприємство виготовило 50 тис. магнітофонів за рік. Собівартість одного магнітофона 90 грн., а магнітофони реалізуються за ціною 150 грн. Визначити як зміниться прибуток підприємства при умові збільшення собівартості на 15% ? Відповідь: При собівартості магнітофона 90 грн., прибуток підприємства за 1 магнітофон становить 60 грн. А загальний прибуток за 50 тис. магнітофонів дорівнює 3 млн. грн. Якщо собівартість збільшиться на 15%, то в грошовому вигляді собівартість дорівнює 103,50 грн. за один магнітофон. Отже, прибуток за один магнітофон дорівнює 46,50 грн. А загальний прибуток за 50 тис. магнітофонів дорівнює 2 млн. 325 тис. грн. Він зменшиться на 675 тис. грн.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-na-temu-anglogovoryaschie-strani-klass.html	Урок на тему "Англо-говорящие страны" 5 класс	https://doc4web.ru/uploads/files/78/f822845f43ae5a2fe5fc1b6bb9bef2a8.docx	files/f822845f43ae5a2fe5fc1b6bb9bef2a8.docx	МБОУ гимназия 12 города Липецка Урок «Англо-говорящие страны» в 5 классе подготовила учитель английского языка Суслова Людмила Владимировна гЛипецк 2014 Технологическая карта урока Предмет: английский язык Класс 5 Автор УМК: И.Н.Верещагина, О.В.Афанасьева, Москва "Просвещение" Тема урока: «Англо-говорящие страны» Тип урока: урок освоения новых знаний Учитель: Суслова Людмила Владимировна Представление о результатах: Личностные: формирование осознанного, уважительного и доброжелательного отношения к другому человеку, его мнению, мировоззрению, культуре; готовности и способности вести диалог с другими людьми и достигать в нем взаимопонимания освоение социальных норм, правил поведения, толерантное отношение к проявлениям другой культуры формирование коммуникативной компетентности в общении и сотрудничестве со сверстниками и взрослыми, в межкультурной и межэтнической коммуникации Метапредметные: формирование навыков работы в малых группах развитие умения взаимодействовать с окружающими развитие умений смыслового чтения, развитие умения выбирать необходимую информацию (поисковое чтение), расширение общего лингвистического кругозора, усвоение содержания текста, поиск запрашиваемой информации умение организовывать сотрудничество и совместную деятельность с учителем и со сверстниками, взаимодействовать и находить общие способы работы, умение работать в группе, находить общее решение, слушать партнера умение адекватно и осознанно использовать речевые средства в соответствии с задачей коммуникации, умение планировать свое речевое поведение Предметные: развивать умения систематизировать новые знания и на их основе составлять собственное монологическое высказывание. Планируемый результат Предметные умения УУД Читать аутентичные тексты с полным пониманием содержания прочитанного, уметь находить запрашиваемую информацию. Развитие навыков аудирования. Формирование произносительных навыков на основе работы с изученными ЛЕ по теме "Англо-говорящие страны". Расширение словарного запаса по теме "Англо-говорящие страны". Личностные: оценивание усваиваемого содержания, исходя из социальных и личностных ценностей. Регулятивные: осуществление регулятивных действий самонаблюдения, самоконтроля, самооценки в процессе коммуникативной деятельности на иностранном языке. Познавательные: поиск и выделение информации, освоение ознакомительного, поискового чтения; Коммуникативные: формулировка собственного мнения и позиции, умение задавать вопросы; инициативное сотрудничество в поиске и сборе информации. Межпредметные связи Формы работы Ресурсы География Индивидуальная, групповая, фронтальная . Учебник Рабочие листы Компьютерная презентация лексического материала Ход урока: Этап урока Деятельность учителя Деятельность ученика Организационный момент, формирование установки на восприятие учебного материала Проверяет готовность учащихся к уроку, приветствует учащихся, создает эмоциональный настрой. Good morning. Nice to meet you. How are you? I hope you are well today. What date is it today? Who is absent today? Приветствуют учителя, отвечают на вопросы. Речевая зарядка Учитель проводит речевую зарядку с помощью стихотворения: Look at the blackboard. You can see the poem. Read and translate it. Up, down, up, down, Which is way To London town? Where? Where? Up in the air, Close your eyes – And you are there. Учащиеся читают и переводят стихотворение. Целеполагание и мотивация Учитель мотивирует познавательную деятельность учащихся, задает вопросы, направляя учащихся к формулированию темы урока: T: Children, look at the screen. There are some words that are hidden. The letters are mixed. Can you guess what these words are? n-a-d-a-c - (Canada) a-a-u-i-s-a-t-r-l - (Australia) m-c-i-r-a-e-a - (America) a-r-e-g-i-t r-b-a-n-i-r-t - (Great Britain) You are right. And what language do people speak in these countries? You are quite right. They speak English. Guess the theme of our lesson then. The theme is “ENGLISH – SPEAKING COUNTRIES”. Учащиеся отгадывают названия стран, отвечают на вопрос учителя,формулируют тему урока. Проверка домашнего задания Учитель проверяет знание слов предыдущего урока, предлагая выполнить задание на интерактивной доске. 1. Look at the board. What can you see on the screen? Repeat these words after me together. Russian and English words are mixed. Find the pair of these words. Look at the board and check. Учащиеся повторяют слова за учителем. Соединяют слово и перевод. Затем сверяют свои ответы с ответами на экране. Актуализация знаний 1.Учитель предлагает вспомнить названия изученных стран и их столиц. (Вопросы на экране) Let's remember the names of some countries and their capitals. 2. Учитель раздает карточки с заданием "Заполни недостающую информацию". Пример на экране. Read the information and complete the sentences. Учащиеся отвечают на вопросы, отрабатывают произносительные навыки. Учащиеся выполняют задание по аналогии с образцом на экране. Физкультминутка Первичное усвоение новых знаний. Работа с текстом 1.Учитель предлагает прочесть новый диалог, но прежде снимает лексические трудности. Look at text on page 96. We are going to read the dialogue "English-speaking countries" and work with it. But first let's learn some new words. 2. Учитель предлагает прочесть текст по ролям и ответить на вопрос перед текстом. Read the text and say why Helen is much interested in the English language. Put the answer down into the Worksheet. Учащиеся повторяют вслед за учителем новые выражения, знакомятся с новой лексикой. Учащиеся читают диалог, отвечают на вопрос, используя текст и заносят информацию в соответствующую колонку рабочего листа. Первичная проверка понимания. Учитель предлагает детям заполнить фактической информацией из текста колонки рабочего листа. Have a look at your Worksheets. What information is it necessary to find? Put it down into the columns and then check it up with the screen version. Учащиеся работают с текстом в парах, заполняют колонки. Затем осуществляют самопроверку. Первичное закрепление. Учитель предлагает учащимся ответить на вопросы после текста с целью проверки понимания прочитанного. That's good. And now let's answer the questions after the text and see how well you've understood the text. Учащиеся читают и самостоятельно отвечают на вопросы с опорой на текст. Информация о домашнем задании Учитель предлагает детям кратко пересказать содержание диалога, используя заполненный рабочий лист в качестве плана. At home you are to retell the dialogue using your Worksheets as a plan. Записывают домашнее задание. Рефлексия деятельности на уроке, выставление оценок Подводит итоги, спрашивает, выполнили ли мы задачи урока, чему научились, что получилось хорошо и в чем были затруднения. Did we learn the English-speaking countries? What was difficult? Did you like our lesson? Высказывают свое мнение о том, что происходило на уроке, говорят о том, что получилось или нет. Список использованной литературы 1. Верещагина О.В, Михеева И.Н. Английский язык. Москва»Просвещение», 2010. 2. Верещагина О.В., Михеева И.Н. Рабочая тетрадь. Москва»Просвещение», 2010. Использованные материалы и Интернет-ресурсы 1. УМК Афанасьевой О.В., Михеевой И.В.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urokkonferenciya-na-angliyskom-yazike-people-e-admire-famous-rus.html	Урок-конференция на английском языке "People We Admire. Famous Russians" 8 класс	https://doc4web.ru/uploads/files/80/6c6e9cb3bf15ef3012e27dc750ef3ea9.doc	files/6c6e9cb3bf15ef3012e27dc750ef3ea9.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-my-family.html	Урок по английскому языку в 5 классе "My family"	https://doc4web.ru/uploads/files/67/50830c288622ce2ee482d59853b5775f.docx	files/50830c288622ce2ee482d59853b5775f.docx	МБОУ Екатериновская cош Разработка урока по английскому языку в 5 классе по учебнику М.З. Биболетовой «Английский с удовольствием» Учитель английского языка БЕДИРХАНОВА М.Б. 2014 – 2015 учебный год Урок по теме « Моя семья» Цель урока: обучение коммуникативному чтению и закрепление лексических навыков по теме «Семья, черты характера, профессии» . Задачи урока. Развивающие задачи: 2. Развитие памяти, речи и внимания; Воспитательные задачи: 1. Воспитание чувства любви и уважения к членам своей семьи и к одноклассникам. Учебные задачи: 1. Закрепление и развитие лексических навыков на уровне свободного высказывания в виде монологической и диалогической речи. 2. Развитие умения читать с нахождением конкретной информации в тексте и понимать речь учителя и одноклассников. Оборудование: компьютер; мультимедийный проектор, интерактивная доска Оснащение урока: Презентации «Моя семья», « Моя вторая семья» , листы с текстами, значки со смайликами План урока 1. Приветствие. Сообщение цели урока, темы. II. Основная часть урока 1. Фонетическая зарядка. Работа с лексикой и прилагательными (слайды). 2. Чтение с нахождением нужной информации. Заполнить таблицу. 3. Развитие устной монологической речи. Учащиеся рассказывают о своей семье, используя презентацию. Рассказывают стихотворение “Our family comes from around the world” 4. Развитие устной диалогической речи. Диалоги учащихся 5. Развитие навыков аудирования. Загадки о семье. 6. Отработка и закрепление лексики по теме «Профессии» Работа по слайдам. 7.Объяснение домашнего задания и подведение итогов урока. Ход урока 1. Приветствие. Сообщение цели урока, темы. T: Good morning, children! Cl: – Good morning! Good morning! Good morning to you! Good morning dear teacher! We are glad to see you. T: I am glad to see you too. Sit down, please. Today we have unusual lesson because we are going to travel by train. We won’t travel around the world. We’ll travel to the land of your knowledge. So let’s begin. На доске слово the land of knowledge [ ]- страна знаний II. Основная часть урока T: The first station is “Words”. Read the words together, find the odd word and underline it. 1. Station “Words” Task: Find the odd word (интерактивная доска) 1. sociable, caring, responsible, bad, friendly, obedient; 2. naughty, smart , cruel, rude, unfriendly, lazy; 3. nurse, driver, lawyer, rubber, worker, farmer, librarian; 4. dancing, collecting stamps, singing, taking photo, going to school, drawing. 2. Station “Adjectives” Task: Match the synonyms (интерактивная доска) sociable creative strong smart intelligent happy merry talkative cruel athletic clever rude Task: Match the antonyms. noisy false polite ugly true lazy attractive unlucky hardworking quiet lucky rude Teacher: Make up 3 groups, please. Read the text, find the necessary information and fill in the table. You have 3-5 minutes. 3. Station “Reading” Variant 1. My family My name is Pete. I am twelve years old. I am a pupil. I like playing chess and dancing. I live in England with my mother, father and a younger sister. My mother is a teacher of English. Her name is Jane. She knows three languages and she reads, writes and speaks them very well. She works at school and she likes her work very much. She likes listening to music and collecting books. My father is a driver. His name is Henry. He works from morning till late at night. He likes repairing cars. My younger sister is four years old. Her name is Ann. She goes to the kindergarten and likes playing with her dolls. Task: Read the text, find the necessary information and fill in the table. A boy A mother A father A younger sister Name Age Occupation/job Hobby Variant 2. My family My name is Masha. I am ten years old. I am a pupil in the fifth form. I like drawing and singing. I live in Russia with my mother, father and a cat. I have neither a sister nor a brother. My mother’s name is Olga. She is thirty-two. She is an office worker and works in a bank. She usually goes to work at 9 o’clock. She is at the bank from 10 a.m. till 5 p.m. My Mum likes reading and going to the theatre. My father is an engineer. His name is Vladimir. He is thirty-six. He likes collecting stamps and coins. I help him to collect stamps too. My cat’s name is Pushok. It is three months. It is funny and naughty and I like playing with it very much. Pushok likes to run, jump and play with a small ball. Task: Read the text, find the necessary information and fill in the table. A girl A mother A father A cat Name Age Occupation/job Hobby Variant 3. My family My name is Tom. I am eleven. I am from America. My hobby is swimming. I go to a small swimming –pool twice a week. I have a mother, a father and an elder brother. My Mum’s name is Mary. She is a housewife. She likes cooking. She cooks tasty dishes. Sometimes I help her when she makes cakes and she helps me to do my homework. My Dad’s name is Mike. He is a doctor. He likes his work very much. When he has free time he likes watching TV and reading newspapers. My elder brother’s name is Jack. He is sixteen. He is a student. My elder brother likes music and he plays the guitar. He is going to be a musician. Task: Read the text, find the necessary information and fill in the table. A boy A mother A father An elder brother Name Age Occupation/job Hobby Учащиеся делятся на три группы, и каждая группа получает свой текст. Они читают текст 3-5 минут, заполняя при этом таблицу. Затем одна группа читает данные о членах семьи в таблице, а другие слушают информацию и отвечают на вопросы учителя об этой семье. 4. Station “Family” T: Let us speak about you and your family. Учащиеся рассказывают о своей семье, используя презентацию. Презентация “My family” Писарева Мария This is my family. We are typical Russian family. We are close and we get on well with each other. I have got a grandmother, a grandfather, a mother, a father and an elder brother. My brother’s name is Maxim. He is a pupil in the 10th form. He is sociable, curious and has a good sense of humour. His hobby is playing computer games. He likes playing football and tennis. We get on well with each other. These are my granny and grandpa. They are caring and loving. I like to talk and play with my grandparents. They are cool. I love them very much. My mother’s name is Yevgenia. She is my best friend. She is kind, hospitable and creative. She works at school. My mummy helps me to do my homework. I also help her about the house. My father’s name is Gennady. He is a farmer. He is polite, responsible and funny. I like to play with my dad. I like to dance and sing. I often take part in different competitions and my family helps me to win them. I love my family very much. Презентация “My family” Игорь Сидоренко Our family is not large. There are four of us: my mother, my father, my sister and me. My mother’s name is Elena. She is a headteacher of kindergarten. She is kind, sociable and attractive. She likes reading books. My father’s name is Igor. He is a farmer. He is responsible, friendly and curious. My father and I like playing snowballs and tobogganing in winter. I help him to work in the garden and he helps me to collect planes and ships. My elder sister’s name is Christina. She is a student. She is serious and hardworking. When she is at home, she helps me to do my homework. I have got a grandfather and a grandmother. They live next to us. I visit them every day. My granny is a teacher, grandpa is a pensioner. They are loving and very kind. At the weekends all the members of my family like to watch TV in the evening. Sometimes we go to a concert in Rostov-on-Don. I think my family is close and caring. I love my family. Презентация « My second family» Elena Yakimenko I want to tell you about my second family. It is my class. There are 15 of us: 7 girls and 8 boys. I think our class is friendly and sociable. We help each other to do homework. We like doing sports, dancing and singing. Many of my classmates take part in different sport and cultural competitions. We like to arrange picnics and parties together. Sometimes our boys tease us, but they are not rude. I think we’ll get along well for ever. I love my classmates. Teacher: What kind of family are you? Учащиеся хором рассказывают в стиле рэп стихотворение «Our Family Comes from Around the World», упражнение 15 стр. 46. 5. Station “Correspondent” Учащийся выступает в роли корреспондента и задает вопросы классу. (упр. 3 стр. 41 , упр.6 стр.42-43) 1. Hello! My name is Nikita. I am from “Delovoi Mius” May I ask you a few questions? 1. What foreign languages do you speak? 2. What are your hobbies? 3. Do you play any musical instruments? 4. Have you got a close friend? 2. Hello! My name is Nastya. I am a correspondent of “Ekaterinovskie vedomosty” Could you answer some of my questions about your family? 1.What would you say your family is like? 2. What do your parents do? 3. What are your main characteristics? 4. Have you got any brothers or sisters? 5. Do you get on well with them? 6. Station “Riddles” T: Now I’ll read you some riddles. You must listen to me attentively and guess them. 1. Who is your mother’s mother to you? 2. Who is your father’s sister to you? 3. Who is your mother’s brother to you? 4. Your father’s father is your grandfather. Your mother’s mother is your grandmother. Who are your sister’s mother and father to you? 5. Who is your mother’s daughter to you? 6. Who is your father’s son to you? 7. He is your parents’ son. He is 5 years younger than you. Who is this? 7. Station “Professions” (интерактивная доска) T: Last lesson we introduced with the words that mean professions. Let’s remember them. Repeat after me, please. Now match the pictures and the words. Учащиеся соотносят слова и картинки по теме «Профессия». 8. Station “Home task” Ex. 11 p. 45- to learn by heart the words, ex. 11 p. 22 -workbook III. Заключение. Подведение итогов урока. Thank you very much for your good work. Your marks … Теперь ребята, вы будете ставить мне оценку за урок. Выбираем смайлики и приносим ко мне на стол. Если урок понравился, приносим смайлик с улыбкой. Если не понравился, приносим сердитого смайлика.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-na-temu-if-you-feel-like-singing.html	Урок на тему "If you feel like singing"	https://doc4web.ru/uploads/files/25/673d9aa5300f3938532f992fec21ee45.doc	files/673d9aa5300f3938532f992fec21ee45.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-kvn-englis-is-fun.html	Урок – КВН «English is fun!»	https://doc4web.ru/uploads/files/45/f620872ea9183ad22a83289a4c0f8106.doc	files/f620872ea9183ad22a83289a4c0f8106.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-po-teme-vremena-goda-pogoda.html	Урок английского языка в 3 классе по теме «Времена года. Погода»	https://doc4web.ru/uploads/files/10/67ac14c203b6b3c42b79e3eaeb603493.doc	files/67ac14c203b6b3c42b79e3eaeb603493.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-angliyskogo-yazika-v-klasse-po-teme-uznayom-bolshe-drug-o-d.html	Урок английского языка в 5 классе по теме «Узнаём больше друг о друге»	https://doc4web.ru/uploads/files/91/f0608b908820152719c7b9f1fbd4d9e9.doc	files/f0608b908820152719c7b9f1fbd4d9e9.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/vneklassnoe-zanyatie-po-angliyskomu-yaziku-zov-dzhungley-klass.html	Внеклассное занятие по английскому языку "Зов джунглей" 3 класс	https://doc4web.ru/uploads/files/46/befe8c8f7997758b6367dc79839d6702.docx	files/befe8c8f7997758b6367dc79839d6702.docx	Внеклассное занятие: «Зов джунглей» Цели урока: Обобщение изученного материала. Совершенствование навыков аудирования. Тренировка лексико-грамматических навыков. Оборудование: «бананы», «кости», картинки, игрушки, карточки с заданиями. Ход урока Организационный момент Good afternoon, children! Today we have a special lesson. It`s a game “Jungle Call”. Today you will recite poems, ask and answer questions and solve riddles. I hope the lesson will be interesting for you and you will enjoy it. And now let`s start our lesson. I want you to divide into two groups. One group is “The Beasts of Prey” and the second group is “The Beasts of Grass”. “The Beasts of Prey” will have bones for good answers and doing tasks and “The Beasts of Grass” will have bananas. Well, teams, you have some time to choose the captain and decide how to present your team. Проведение конкурсов Конкурс 1. «Визитка» Команды рассказывают о себе и представляют своих капитанов. Пример. We are “The Beasts of Prey”. We are very quick, smart and energetic. In our team we have such animals as a wolf – Pasha, a fox - , a crocodile - , a tiger - , a bear- , a lion - , a dog - , a cat - . Our captain is brave and strong Lion- . We are “The Beasts of Grass”. We are very quick, smart, good, kind and brave. In our team we have such animals as a monkey - , an elephant- , a parrot- , a rabbit - , a hare - , a duck - , a cockerel - , a hen - , a pig - , a cow- . Our captain is brave and strong a Parrot - . За лучшую визитку команда получает банан (для «Травоядных») или кость (для «Хищников»). Конкурс 2. «Загадки» Учитель вывешивает на доске картинки различных сказочных персонажей и зачитывает рассказы. Ученики должны угадать, кого описывает учитель. Если команды не дает правильного ответа, право ответить получает команда соперников. За каждую разгаданную загадку команда получает кость или банан. Загадки She is nice and smart. She can count well. She is kind. This girl has a friend. Her friend is a dog. (Malvina.) This man is not kind. He is angry. He has a lot of dolls. He lives in the theatre. (Karabas-Barabas.) She is kind. This girl has no mother. She is nice. She is not angry. She is pretty. She lives in a poor house. (Cinderella.) He is very brave. He is not very smart. This boy has a lot of friends. He is nice. He has a long nose. (Buratino.) Конкурс 3 «Фонетика» Прочитайте слова в транскрипции. [ tri: ], [plein ], [ sta:], [ kwi:n], [ fa:m], [blu: ], [ boks], [faiv],[ spu:n], [ bo:l] Конкурс 4 «Чтение» Проверяется техника чтения на время (1 минута). Два ученика от каждой команды получают листок со словами. Ученикам дается минута на подготовку, а затем по команде учителя начинает читать первый ученик, у другого листок забирается, возвращается после чтения первого ученика. Подсчитывается количество слов, прочитанных за одну минуту. За неправильно прочитанное слово балл снимается. Выигрывает тот ученик и его команда набравший наибольший балл. Его команда получает кость или банан. She, egg, bus, star, queen, name, sit, yes, mug, park, stone, jump, farm, plate, nose, big, bell, sun, lake, they, pen, strong, king, brave, cunning, farmer, duck, friend, pupil, with, you, fly, rabbit, face, nice, funny, music, rule, crocodile, box, clock, swim, go, forest, seven, tennis, lazy, Pete, black, see. Конкурс 5. «Один - много» Учитель вывешивает картинки с изображениями животных, игрушек, людей или предметов. Задание для детей: написать, что они видят на картинках, а затем поставить данное существительное во множественном числе. Dog-dogs, fox –foxes, frog – frogs, box – boxes, pen – pens, cat – cats, book – books, egg – eggs, cake –cakes. Конкурс 6. «Актер» Children, I know you like to read fairy-tales. Now you can tell us about your favourite character. But you can`t use your tongue to do it. You can show us what your fairy-tale character can or can`t do. Ученики из команд-соперниц по очереди должны изобразить какого-либо сказочного персонажа. Задача другой команды – узнать персонажа. За каждого угаданного героя команда получает кость или банан. Конкурс 7 «Чтецов» Каждая команда выставляет своих участников, которые должны рассказать разные стихотворения. В каждой паре из команд-соперниц выбирается лучший чтец, который приносит кость (банан) своей команде. Стихотворения I`ve got a dog, His name is Jack. His head is white, His nose is black. I take him out Every day. Such fun we have! We run and play. Such clever tricks My dog can do. I love my dog, He loves me too. I like dogs. All dogs: Big dogs and small dogs, Glad dogs and sad dogs. But I like best On land or sea The one, who wags His tail at me. I love my cat. It`s warm and fat. My cat is grey, It likes to play. I like little pussy. Her coat is so warm, And if I don`t hurt her She`ll do me no harm. This is a cat, a cat, a cat, It`s sits on the mat, on the mat, on the mat. These are cats, cats, cats, They sit on the mats, on the mats, on the mats. This is a bear, a bear, a bear, It sits on the chair, on the chair. These are bears, bears, bears, They sit on the chairs, on the chairs. The cow eats grass, And the grass is green, But the milk of the cow is white. If the grass were white, Would the milk be green? I must ask my dad tonight. I found a cow! How? I found a bear I found a bear! Where? I found a hen! When? I found a bear, I found a hen, I found a cow, Wow! Can you hop like a rabbit? Can you jump like a frog? Can you walk like a duck? Can you run like a dog? Can you fly like a bird? Can you swim like a fish? And be still like a good child, As still as you wish? Конкурс-слов 8 «Крестики-нолики» На доске нарисован большой квадрат, разделенный на 16 квадратов: 4 ряда по 4 квадрата. В каждый квадрат магнитиком прикрепляют картинку изображением внутрь. Одна команда – «Крестики», а другая «Нолики». По очереди из каждой команды дети подходят к доске, переворачивают картинку и называют слово. Если ученик называет картинку правильно, то ее снимает, а учитель рисует крестик или нолик. Если предмет назван неверно, картинка возвращается на прежнее место. Выигрывает команда, набравшая наибольшее количество крестиков или ноликов. Конкурс 9 «Грамматика» Найди и исправь ошибку. Ann and Mike is pupils. We English are. I have five book. They has two stars. What is your names? I see one dog. Pete run in the park. Конкурс 10 - Кроссворд Животные A S H E T C O W E L E P H A N T P B R O O T D I L I O N R D O G A R G Y S I N E N D A L E P O R 2. Цвета r e d a j l a y d b b r o e k s g r e y l r f g r e e n m l c a o k i g a t b v l p c w b l u e n n b o i k n [ g z j n g y w n i f q c w h i t e o k P p u r p l e u d w n Подведение итогов занятия. Подсчитывается количество костей и бананов, полученных командами, и определяется команда-победительница
https://doc4web.ru/astronomiya-/fenomen-konformizmu-v-maliy-socialniy-grupi-vpliv-bilshosti-na-m.html	Феномен конформізму в малій соціальній групі Вплив більшості на малу соціальну групу	https://doc4web.ru/uploads/files/221/b63541081938c7c4df6b8e855dbcc616.docx	files/b63541081938c7c4df6b8e855dbcc616.docx	ТЕМА. ФЕНОМЕН КОНФОРМІЗМУ В МАЛІЙ СОЦІАЛЬНІЙ ГРУПІ. ВПЛИВ БІЛЬШОСТІ НА МАЛУ СОЦІАЛЬНУ ГРУПУ. Термін “конформізм” означає робити подібним, відповідним, пристосовуватися, погоджуватися. У загальному плані конформізм визначається як пасивне, пристосовницьке прийняття групових стандартів у поведінці, безапеляційне визначення існуючих порядків, норми і правил, безмовне схиляння перед авторитетами. У визначенні конформізм мале означати три різні хоч зовні подібні між собою явища: вираз відсутності у людини власних поглядів, переконань, слабкість характеру, пристосування; вплив однаковості у поведінці, згоди особистості з поглядами, нормами, ціннісними орієнтаціями більшості оточуючих людей; результат тиску групових норм на індивіда, який внаслідок цього тиску починає діяти, думати, відчувати подібно до інших членів групи. Конформна поведінка – це ситуативна поведінка індивіда в умовах конкретного групового тиску (впливу). Комфортність можна визначити як особливість чи властивість індивіда, яка виявляється в його схильності піддаватися реальному чи уявному тискові групи. Ця поступливість знаходить свій вияв у зміні його поглядів та поведінки відповідно до точки зору більшості. Є два типи конформної поведінки: внутрішнє і зовнішнє підпорядкування індивіда групі. Зовнішнє підпорядкування виявляється у свідомому пристосуванні до думки групи, яке супроводжується гострим внутрішнім конфліктом, і у свідомому пристосуванні до думки групи без яскраво вираженого внутрішнього конфлікту. Внутрішнє підпорядкування полягає в тому, що частина індивідів сприймає думку групи як свою власну і підтримує її не тільки в конкретній ситуації, а й за її межами. Йдеться, як про бездумне прийняття думки групи через вироблення власної логіки пояснення здійсненого вибору. Є три рівні конформної поведінки людини: підпорядкування (вплив групи має зовнішній характер, тривалість конформної поведінки обмежується конкретною ситуацією); ідентифікація (існує в двох формах; людина може повністю чи частково уподібнювати себе іншим членам групи, або ж учасники взаємодії очікують один від одного певної поведінки, намагаючись виправдати ці взаємні очікування); інтерналізація (пов’язана із цінностями особистості); в такій ситуації поведінка людини є відносно незалежною від зовнішніх впливів, тому що думки чи точки зору інших об’єднані у систему цінностей самої людини. Конформізм розглядається також як функція трьох різновидів впливу. По-перше, це інформаційна конформність щодо групи, коли точка зору групи вважається адекватним відображенням дійсності. По-друге, нормативна конформність щодо групи, коли людина зацікавлена одержати оцінку групи. По-третє, нормативна конформність щодо експериментатора. Вона виникає тоді, коли інтереси піддослідного спрямовані головним чином на оцінку його не групою, а експериментатором. Узагальнюючи різні точки зору на природу конформної поведінки можна виокремити групу головних чинників, які її викликають. Конформна поведінка виникає тільки у разі конфлікту (реального чи уявного) між індивідом та групою. Конформна поведінка виникає тільки в ситуації тиску (впливу групи). При цьому важливим є те, що цей тиск здійснюється не як пряма погроза, а саме як психологічна: через оцінки, спільну думку, образливий жарт). Важливими чинниками конформної поведінки є групові. До них належить розмір групи, її структура, міра згуртованості. На конформну поведінку впливають індивідуальні та особистісні характеристики членів групи. Конформності протистоїть протистоїть конформізм, тобто повне заперечення якоїсь згоди, нехтуванням будь-якими нормами та цінностями. Нонконформізм як прагнення будь-що заперечувати точку зору більшості, чинити завжди протилежно її є не альтернативою конформності, а одним з її виявів, та проявом негативізму, та невмотивованої поведінки індивіда, і виявляється у незгоді, запереченні певних вимог, очікувань, норм соціального оточення.
https://doc4web.ru/astronomiya-/fauna-karpat-ptahi.html	Фауна Карпат птахи	https://doc4web.ru/uploads/files/247/cc0f9f6042fb66bddb8dba0b0f8efe50.docx	files/cc0f9f6042fb66bddb8dba0b0f8efe50.docx	Реферат з біології Фауна Карпат: птахи Беркут. Глухар Рябчик Тетерук ТВАРИННИЙ СВІТ Багатий і різноманітний тваринний світ Карпат. Лише фауна хребетних налічує 435 видів. Склад її надзвичайно строкатий. Ядро фауни становлять види мезофільних західних і середньоєвропейських широколистих лісів - олень благородний, козуля, черепаха болотна, вугор європейський. Дуже поширені представники Середземномор'я (саламандра плямиста, жаба зелена), мешканці хвойних лісів Східної Європи і сибірської тайги (глухар, тетерев). Зустрічаються елементи степової, пептичної, і альпійської (бурозубка альпійська, полівка снігова, тритон альпійський) фауни. Чимало тут і карпатських ендеміків (білка карпатська, тритон карпатський). Тепер у Карпатах акліматизуються нові види: ондатра, єнотовидний собака, палія американська, омуль байкальський та ін. Багато зоогеографів виділяють Українські Карпати в самостійний зоогеографічний Карпатський округ. У Карпатах широко представлені всі основні класи тварин: ссавці (мамалофауна), птахи (орнітофауна), плазуни (герпетофауна), земноводні (амфібії), риби (іхтіофауна), комахи (ентомофауна). Розміщення тварин у Карпатах складне і мозаїчне. Більшість карпатських звірів - ведмідь бурий, олень, козуля, свиня дика, рись, білка карпатська, кіт лісовий, горностай, куниця лісова, соні та ін., багато видів амфібій, птахів і риб - мають широкий діапазон поширення. Вони заселяють територію від передгірних рівнин висотою в 200 м до зони субальпійських чагарників висотою 1600 і навіть 1850 м. Обмежене вертикальне поширення мають землерийки, білозубки, більшість рукокрилих, тхір степовий, видра, норка, ховрахи, хом'як, ондатра. Високо в гори вони не піднімаються. Типових високогірних видів лише два - бурозубка альпійська і полівка снігова, що мешкають на висотах 1650-2000 м. ПТАХИ В Українських Карпатах налічується 281 вид птахів - 80% орнітофауни України. Переважають лісові види - дятли, синиці, дрозди, галки, зяблики, щиглики, рябчики, вальдшнепи, яструби, орли, сови. Різноманітні також птахи культурних ландшафтів. Степові і альпійські елементи представлені слабо. Більша частина птахів (127 видів) гніздяться, 60 живуть осіло, 48- перелітні, 38- залітні, 8- зимуючі. Поширені птахи нерівномірно. Найбільш багатий і різноманітний світ птахів у передгірній зоні і в долинах річок біля населених пунктів. Промислових птахів мало. БЕРКУТ (Aquila chrysaetos) Це великий (до 85-90 см і масою від 3-х до 6.5 кг), енергійний, рухливий птах. Таксономічно вважається типовим орлом. Має довгі та відносно вузькі крила, потужні лапи з гострими кігтями. Самки помітно більші за самців, але мають однакове темно-буре забарвлення. Задня частина голови та шиї забарвлені у рудуватий колір. Молоді особини мають світлий хвіст з темною смугою. Для виду характерна суттєва морфологічна мінливість в залежності від регіону походження. Вид поширений у Євразії (від лісотундри до Кавказу), Північно-Західній Африці, Північній Америці. В Україні зустрічається в Карпатах, в Білорусі за даними 1986 р (В.Алешка), відмічена пара птахів у Вітебському районі. Однак, за останнє десятиліття жодної гніздової пари не знайдено в Могильовській, Гроднинській, Мінській областях. Покинув цей птах і територію Прип'ятського заповідника. Оселяються беркути звичайно в великих лісових масивах, на островах в заболочених місцевостях. В Карпатах беркути гніздяться у важкодоступних місцинах у горах. Гнізда беркутів можуть сягати діаметра 3-х і висоти 2-х метрів. Зручні гнізда використовуються птахами багато років підряд, якщо вони не відчувають загрози або негативного впливу оточуючого середовища. Кожна пара може мати кілька запасних гнізд в межах кормових угідь. В гнізді звичайно 1-2 яйця біло-кремового кольору (з'являються в квітні). Насиджування триває півтора місяці. Перші 30 днів після вилуплення орлята вкриті білим пухом. Протягом наступного місяця їх тіло поступово вкривається пір'ям. Молоді птахи набувають здатності літати вже в 75-80 денному віці, але перебувають під опікою батьків протягом року до наступного періоду розмноження. Від року до періоду статевого дозрівання молодь активно кочує. Дорослі сформовані пари осілі. Беркут - типово моногамний птах. Пари формуються на все життя. В природі беркути живляться крупними та середніми за розмірами ссавцями - дикими козенятами та поросятами, зайцями. З птахів полює за глухарями, тетеруками, рідше за різноманітними водоплаваючими. Беркут шукає здобич здалеку і йде на ціль з великої віддалі прямо, розвиваючи величезну швидкість. Набравши спочатку темп на махах крил, він переходить на падаюче ковзання з притиснутими кінцями крил; в цей момент в нього розгорнуте лише передпліччя. З свистом розсікаючи повітря, він стрімко летить на ціль, абсолютно прямо. В цей момент він майже непомітний, оскільки площа його фігури в цей момент, якщо дивитися спереду, робиться мінімальною. Доганяючи жертву, він виходить з піке, ловлячи її кігтями. Беркут охороняється повсюдно. В Україні вимагає особливої уваги та охорони, занесений до Червоної Книги України, а також в реєстр МСОП. Глухар (Tetrao urogallus) Місця проживання Глухар - характерний мешканець хвойних лісів, причому все його життя дуже тісно зв'язане із хвойними. Хвоя служить йому основним джерелом корму в зимовий час, ягідники, що ростуть під покривом хвойних, особливо - чорничники відіграють велику роль у харчуванні влітку. Перевагу глухарі надають лісам з різноманітною екологічною обстановкою, таким, де є галявини, гарі, вирубки, болота. Глухар - осілий птах, і рідко переміщається більш, ніж на 30 кілометрів, а багато птахів проводять усе своє життя, не залишаючи ділянки радіусом 3 - 4 кілометри. Улітку глухарі літають дуже мало, більше вони пересуваються пішки, але якщо злітають, те нерідко летять над лісом, вище вершин дерев, тому що їхні великі розміри дозволяють їм не боятися хижаків. Самці-глухарі важать 4-5 кг (рідко 5,5 кг) і по-справжньому красиві. Чорна голова з бородою, червоні набряклі брови, зелений з металевим відтінком зоб, сіро-струминкова шия, коричневі крила і величезний чорний хвіст - такий зовнішній вигляд старого самця. Глухарка майже вдвічі менше самця, важить близько 2 - 2,5 кг, має скромне захисне буровато-охристе вбрання з чорними плямками. Біологія розмноження Глухар - типовий полігам із груповим характером токування. Розмноження глухарів - один з найцікавіших періодів у його житті. Вже в лютому-березні в глухарів починається шлюбне пожвавлення, коли самці починають демонструвати різні елементи свого ритуалу. Це може відбуватися в будь-якому місці, самці розвертають хвіст і розходжують один перед другим, залишаючи на снігу характерні ланцюжки слідів зі звивистими лініями від кінчиків напіврозкритих крил - "креслення". З початку квітня, коли в лісі починає танути сніг, уся токова активність глухарів зосереджена вже в дуже визначених, традиційних місцях - на токовищах, що, як правило, присвячені до прозорих спілих сосників, звичайно по краях великих верхових боліт, і дуже постійні протягом багатьох років і навіть десятиліть. На токовищах самці мають постійні ділянки, на яких вони виконують свою незвичайну пісню. У розпал співу сюди злітаються і самки. Самці починають співати на деревах, але в розпал періоду токування, коли з'являються самки, вони спускаються на землю, де і відбувається спарювання. Не всі самці, що прилетіли на токовище, співають, деякі, звичайно дворічного віку, відсиджуються мовчки. Прилітають на токовище самці з настанням темряви, а співають з ранку, перед світанком. Пісня складається з двох частин - "текання", що складається із серії тихих щигликів, і "точіння" - також тихих, чутних не далі 200 метрів, глухих скреготливих звуків, що тривають 2 - 3 секунди. Під час другої половини пісні завжди обережний глухар перестає реагувати на зовнішні звуки, що і лягло в основу його назви. Коли встає сонце, спів поступово затихає, і самці по черзі летять, щоб повернутися на наступний вечір. У середньому токовища нараховують 5 - 7 півнів. Закінчується період токування звичайно в першій декаді травня, але найбільше інтенсивне воно в другій половині квітня. У цей ж період самки починають будувати гнізда і відкладати яйця. Гнізда розташовані на землі і звичайно біля країв токовищ. Кладка містить, у середньому, 7-9 яєць палевого кольору з численними дрібними темними плямами. Насиджування починається перед відкладанням останнього яйця, звичайно це відбувається на початку травня. Режим і щільність насиджування дуже індивідуальні і сильно варіюють, тому в різних самок насиджування триває від 23 до 30 днів. Пташенята глухаря ростуть дуже швидко. У першу чергу в них розвиваються махові пера, і у віці 4 -5 діб вони починають перепурхувати, а через тиждень уже можуть злітати на висоту до одного метра. Самки водять виводки в укритих місцях, найчастіше - у ялинниках по окраїнах верхових боліт, вирубок або гарів. Терморегуляція маленьких пташенят дуже недосконала, самки їх часто гріють. Дуже небезпечні для маленьких глухарят затяжні дощі і холодна погода на початку червня. У такий час мало комах, пташенята голодують і мерзнуть. Самки бувають змушені їх постійно гріти, але пташенята при цьому недоїдають. У подібну погоду їх гине особливо багато. Дуже небезпечно для глухарят у цей час і занепокоєння. Розляканий виводок розлітається, і якщо злякані пташенята швидко не зберуться знову навколо їхньої самки, що підкликає, то вони можуть дуже незабаром змерзнути. З віку трьох тижнів цей небезпечний період уже закінчується, і надалі смертність глухарят невисока. З 80-го дня починається розпад виводків, коли поступово ідуть молоді самці. Самки залишаються з матір'ю аж до глибокої осені, а потім поєднуються з іншими такими ж виводками, утворити зграї самок, що тримаються окремо від самців, і з'єднуються з ними тільки узимку. Самці проводять літо, забираючись в найглухіші непролазні куточки лісу, що заросли хвощами, папоротями й осоками, де вони линяють. Літають вони в цей час дуже погано, тому що багато махових пер змінюються одночасно. На наступний рік самки вже здатні розмножуватися, самці ж приступають до розмноження лише на третьому році життя. Зимовий період Зима для глухарів - відносно спокійний сезон. Місця їх зимового проживання виявляються прив'язані до ділянок хвойного лісу, оскільки хвоя є їм основним зимовим кормом. Глухарі поїдають хвою не з будь-якого дерева, а надають перевагу хворим0 і пригніченим деревам з поганим ростом. Самцю щодня треба близько 500 гр, а самці - близько 300 гр. хвої. Як і інші види тетерячих птахів, у зимові морози глухарі ночують у підсніжних камерах. Пірнувши під сніг, вони можуть пройти кілька метрів під снігом, перш ніж виберуть зручне місце для того, щоб улаштуватися на нічліг. Якщо температура повітря вище 0 С, то вони ночують прямо на снігу, найчастіше під лапами ялин, або в кронах ялин і сосон. Небезпека для популяції глухарів настає, коли настають зимові відлиги і періоди ожеледі, тоді птахи гинуть від намокання оперення, або через неможливість вибратися з-під снігу. Узимку глухарі активно годуються рано вранці і пізно ввечері, а удень відпочивають. На півночі ареалу вони можуть у сильні морози залишатися під снігом кілька днів, перечікуючи холодний період. РЯБЧИК Порівняно невеликий птах, масою 400-450 г. Оперення на спині сіре з темними поперечними смугами, інколи рудуватого відтінку. Горло в самця чорне, в самки білувате, на животі пір'я бурого кольору з світлим краєм, на голові пір'я довші та стирчать, на хвості чорна смуга шириною 1-3 см. Широко поширений по всій лісовій зоні, за винятком Камчатки. Живе в мішаних лісах, надаючи перевагу ялинково-вільшаним насадженням і молодим лісам з добре розвиненим підліском. Літом і восени харчується горобиною, малиною, аґрусом, брусницею. Взимку їсть бруньки та насіння вільхи, берези, навесні та на початку літа - минулорічне насіння листяних дерев. В безсніжний період ковтає невеликі камінці, котрі потрібні для кращого подрібнення грубої твердої їжі в шлунку. На відміну від інших тетеревоподібних, рябчики моногамні: з осені вони об'єднуються в постійні пари. Шлюбний період починається в квітні, коли розкриваються бруньки на вербі та вільсі, наприкінці квітня самка відкладає в влаштоване на землі гніздо яйця (6-12 шт.) і висиджує їх 18-20 днів. Пташенята вилуплюються в кінці травня - на початку червня. До кінця серпня молоді рябчики по розмірах та оперенню мало чим відрізняються від дорослих. Молоді рябчики часто гинуть в холодні дощові весни, багато молодих птахів знищують хижаки. Тетерук (Lyrurus tetrix) Чи не найвідоміший представник сімейства тетерячих птахів. Самці відрізняються синювато-чорним фарбуванням оперення, на якій різко виділяються білі дзеркала на крилах і біле підхвістя. Самки сірувато-коричневі, строкаті, також з білими дзеркалами на крилах. Ці птахи середніх розмірів, маса самців у середньому 1,2-1,4 кг, самок - менше 1 кг. Тетерів населяє степову і лісостепову зони Євразії від Британських островів на сході до Сіхоте-Аліню. Це напівосілий птах, місцями робить незначні сезонні кочівлі, більш регулярні в гірських районах. В деякі роки спостерігаються масові переселення тетеревів, зв'язані, як видно, з неврожаєм кормів. Тетерук - мешканець узлісь лісів і лісостепу. У гніздовий час він віддає перевагу березовим лісам, що чергуються з хлібними полями, осичняки і липняки по сусідству з великими вирубками і гарами, лісові узлісся і рідке дрібнолісся з обов'язковою присутністю ягідників і сухих місць, необхідних для пристрою гнізд, глухих високостовбурних лісів уникає. На півдні ареалу під впливом оранки степів і зменшення лісів ареал його скорочується, на півночі ж завдяки вирубці лісів займана територія поступово розширюється. Осілість у тетерука помітно менша, ніж у інших тетерячих. Якщо умови існування сприятливі, то велика частина птахів живе протягом усього на життя порівняно невеликій території, розміри якої перевищують звичайно 10 кв.км. Однак у випадку неврожаю зимових кормів (березових сережок) або круп, надмірному збільшенні чисельності в якому-небудь районі, тетеруки здатні робити масові переміщення, що часом приймають характер сезонних міграцій. Шлюбне пожвавлення в самців починається задовго до того, як на сонці з'являться перші проталини. Своєрідна, що нагадує булькіт води, що переливається, пісня тетерука, так зване бурмотання, буває чутна вже з початку березня. Однак дійсне токування самців починається пізніше - у другій половині квітня - початку травня, коли з відкритих місць уже зійде сніг. Тетеряче токовище розташовується на відкритому місці, на верхівкових болотах, на вирубках, але особливо часто на сінокісних лугах, жовтих від торішньої трави. На півночі тетеруки токують навіть на льоді озер. Кількість самців на току залежить від загальної чисельності птахів у даному районі і може коливатися від декількох особин до декількох десятків птахів. Зараз повсюдно переважають токовища, де токують 5-12 самців, і помітно почастішали випадки, коли тетеруки токують поодинці. У розпал шлюбної активності самці токують з винятковим азартом, і гарне токовище, що клекоче, як киплячий казан, можна знайти на слух за кілька кілометрів. Самці з'являються на токовище в повній темряві, незадовго до світанку, і відразу ж починають токування, розподіляючи по своїх ділянках. Кожний токуючий самець має на токовищі свою визначену ділянку, що він активно охороняє. У розпал току на границях ділянок раз у раз відбуваються сутички між сусідніми самцями. Токуючий тетерук витягає шию і голову паралельно землі, широко розкриває хвіст, злегка відставляє крила, і в такій позі дрібними кроками пересувається по ділянці, виконуючи раз за разом свою пісню. Цілком розкритий хвіст стоїть вертикально або навіть закидається на спину. Час від часу самець випрямляється, вивертає груди і видає голосне шипляче чуфиркання. Самки з'являються на світанку і спочатку літають по окраїнах токовища, видаючи закличні звуки, а потім направляються в центр токовища до обраних ними самців. З появою самок інтенсивність токування різко підсилюється, а з їхнім зникненням поступово загасає. Токуючі тетеруки не втрачають своєї пильності ні на секунду, і підібратися до токовища на близьку відстань надзвичайно складно. Самки влаштовують гнізда поблизу токовища. У кладці здебільшого 7-9 яєць, хоча знаходили і великі кладки на 13 яєць. Термін висиджування складає 23-25 днів. Виводки спочатку тримаються в густій траві по окраїнах лугів у лісових узлісь, а потім, коли пташенята досить підростуть, перебираються на ягідники. Пізньою осінню відбувається формування зграй, що бувають як змішаними, так і що складаються або з самців, або з самок. Зимові зграї тетеруків можуть нараховувати по кілька сотень птахів, причому така зграя проводить усю зиму в межах невеликої території. Тетеруки не дуже морозостійкі, навіть при помірних морозах -20°С, проводять під снігом 23 години на добу. У таких ситуаціях у птахів буває тільки одна годівля - зранку. Вийшовши з підсніжних камер, тетеруки летять до найближчих беріз, потім швидко набивають там свої зоби і знову зариваються під сніг. Тетерук - рослиноїдний птах; тваринні корми споживаються пташенятами в ранньому віці, у дорослих вони мають невелике значення. Набір кормів значний: у кормовому раціоні є 80 видів рослин і 30 видів тварин. Особливо різноманітний він у весняно-літній період. У цей час у найбільшій кількості поїдаються листи, бутони, квіти, насіння багатьох трав'янистих і чагарникових рослин. Узимку птахи вживають переважно бруньки, сережки берези, вільхи, верби, осики, ягоди ялівця, а також шишечки соснової "озимини". Пташенята в перший тиждень харчуються майже винятково тваринами: павуками, жуками, гусеницями, клопами, цикадами, комарами, мухами і т.д., а пізніше переходять на рослинні корми. У природі в тетерука досить багато ворогів, серед яких особливої уваги заслуговує яструб-тетеревятник і лисиця. Узимку ланцюжки лисячих слідів тягнуться, як правило, тими місцями, де особливо охоче ночують тетеруки. Однак основний вплив на чисельність птахів робить погода того часу, коли відбувається масове вилуплення пташенят. Останнім часом чисельність тетеревів випробувала сильне скорочення під дією різного роду антропогенних факторів. Особливо згубними для птахів виявилися гранульовані добрива й інша с/г хімія, а також лінії електропередач. Усе це привело до того, що з промислового виду тетерев перетворився в порівняно нечисленного птаха, полювання на якого заборонена у всіх районах.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urokkonferenciya-dlya-klassa-po-teme-puteshestvie-v-angloyazichn.html	Урок-конференция для 9 класса по теме: "Путешествие в англоязычные страны"	https://doc4web.ru/uploads/files/18/9da870ae56bed46ad73b2be0916d6d5a.doc	files/9da870ae56bed46ad73b2be0916d6d5a.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-na-temu-puteshestvie-v-soedi.html	урок по английскому языку в 6 классе на тему: "Путешествие в Соединенное Королевство"	https://doc4web.ru/uploads/files/86/35a01404424083ff3feba0a0c4eee113.docx	files/35a01404424083ff3feba0a0c4eee113.docx	Открытый урок по английскому языку в 6 классе на тему: "Путешествие в Соединенное Королевство" Учитель: Коблова З.Э. 2015 г. Коблова Залина Эдуардовна МБОУ «СОШ №2 ст. Архонская» учитель английского языка План-конспект урока: «Путешествие в Соединенное Королевство» Класс: шестой УМК: «Enjoy English-6» (авторы М.З. Биболетова, Н.Н. Трубанева) ) Цели урока. Образовательная: совершенствовать навыки устной речи, аудирования по теме; развивать навыки чтения; активизировать учащихся в говорении по теме; проконтролировать усвоение грамматического материала. Развивающая: развитие познавательного интереса учащихся, развитие умения извлекать информацию из текста; развитие мышления и воображения; развивать мышление, память, воображение; развивать интеллектуальную сферу личности учащихся; расширять кругозор и общую культуру учащихся. Воспитательная: воспитывать чувство уважения к англоязычной культуре. Коммуникативные и учебные задачи: рассказывать о Соединенном Королевстве, с опорой на план и информацию из прочитанных текстов и фильма; называть страны, входящие в состав Соединенного Королевства. Оснащение урока: компьютер, мультимедийный проектор, аудиозаписи; раздаточный материал (карточки с заданиями). № Этап урока Средства обучения 1 Организационный момент. (приветствие, введение в сюжет урока). Good morning students! Do you like travelling? – Yes, I do. Do you want to travel today? – Yes, we do. Let’s guess the country we are going to travel to. The oldest known name of this country is Albion. It is an island state. It is situated on the north-west of Europe. What country is it? – It is the UK. Let’s take your seats in the airplane. Fasten belts, please. Have a nice trip. Close your eyes. Let’s fly. Open your eyes. You are at the airport. I am you guide. Nice to meet you students. What is your name? Where are you from? What languages do you speak? What is your hobby? ets. Welcome to the UK. Звучит британская музыка 2 Фонетическая разминка. What language we are going to speak in the UK? – English. Let’s train our phonetic skills. [‘juərəp] [ju:,naitid ‘kiŋdəm] [‘iŋglənd] [‘skotlənd] [weilz] [,no:ðn ‘aiələnd] [‘edinbərə] [‘ka:dif] [,bel’fa:st] [temz] [,no:θ ‘si:] [ət’læntik ‘ouʃn] 2 слайд - транскрипция 3 Просмотр фильма о Британии. (5 мин) Be ready to answer the questions. Видеофильм "A Window on Britain" 4 Проверка понимания услышанного текста. Answer the questions:' - What does the UK consist of? - How many people live in GB? - What are the main cities? - Where does the Prime Minister live? - Who is the Head of the country? - Where does the Queen live? - What is Liverpool famous for? - Where do British people come on holidays? - What is Stonehenge? 5 Работа с учебником. Ex. 61 P. 89 Заполнить пробелы словами из активной лексики урока. учебник 6 Физминутка. "What is the way to London town?" 7 Развитие страноведческих и лексических навыков по теме Флаги и символы». Every country in the UK has it’s own symbol and flag. What country does this flag belong to? How do people call this flag? (the Union Jack) 6-15 слайды – флаги, гербы и символы 8 Развитие навыков чтения. Let’s read and learn some interesting information about the UK. Read and translate. Раздаточный материал с текстом 9 Развитие навыков монологической речи – рассказ о Соединенном Королевстве. - What else do you know about the UK? (монологи учащихся) Тексты и речевые клише 10 Заключительный этап урока. Заполнение таблицы. What presents would you buy for you and your relatives? I would buy ……for my mother/sister/brother/friend. Раздаточный материал 11 Работа с интерактивной доской. Игра-викторина. Лондон. Компьютерное приложение к учебнику. 12 Домашнее задание Найти информацию о СК. Ответить на полученные вопросы. Раздаточный материал 13 Рефлексия. Просмотр видеоролика "The Sounds of GB" 3
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-na-temu-food-and-ealt.html	Урок на тему "Food and Health" УМК “Enjoy English. “5 - 6 классы	https://doc4web.ru/uploads/files/24/b914a6085d2fece3eff026a7ea99a855.doc	files/b914a6085d2fece3eff026a7ea99a855.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-na-temu-good-ealt-is-above-ealt.html	Урок на тему «Good health is above wealth»	https://doc4web.ru/uploads/files/23/d0c30c10e8dacc981886238907941cbb.doc	files/d0c30c10e8dacc981886238907941cbb.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-razvitie-navika-i-umeniya-rabotat-s-l.html	Урок по английскому языку "Развитие навыка и умения работать с ЛЕ по теме «MY FAMILY».Совершенствование умений работы со структурой I have got. She has got. Have you got"	https://doc4web.ru/uploads/files/19/87df095ecb46aabbd88a610ca10e581f.docx	files/87df095ecb46aabbd88a610ca10e581f.docx	Шафигуллина Эльмира Дамировна МБОУ СОШ № 1 им. Максимова Н. М. г. Нижнекамск Учитель английского языка Тема урока: Развитие навыка и умения работать с ЛЕ по теме «MY FAMILY».Совершенствование умений работы со структурой I have got. She has got. Have you got. Цели: Образовательные: формировать умение вести диалог-распрос на английском языке с использованием фраз: What is your name? – My name is…How old are you?- I am 8. Составлять короткие монологические выказывания. Учить понимать выражения классного обихода в речи учителя. (Stand up, please. Sit down, please. Thank you. Let’s play). Закрепить изученные буквы A, B, C,D и их порядок в алфавите. Изучить букву Ee. Местоимения he, she.Счёт от 1 до 10. Познакомить с названиями членов семьи. Развивающие: развивать умение самостоятельно конструировать простейшие предложения по модели . ? Воспитательные: мотивировать детей на изучение иностранного языка как нового средства общения, способствовать расширению кругозора. Тип урока: урок применения знаний, навыков и умений. Формы организации познавательной деятельности: общеклассная, индивидуальная, парная. Средства обучения: учебник Enjoy English-2, , электронная презентация в Power Point. Ход урока I.Организационный момент. -Good morning, Good morning Good morning to you. Good morning, Good morning We are glad to see you. -Good morning, boys and girls! I’m glad to see you too. Sit down, please. - Today is the 7th of March. Today is Thursday. Who is absent today? 2. Фонетическая зарядка: Разминка языка(up and down, right and left, tube and smile) Скороговорка (Why do you cry, Willy? Why do you cry? Why Willy? Why Willy? Why Willy? Why ? 3.Речевая зарядка Давайте начнем наш урок с повторения пройденного материала. Давайте вспомним как мы знакомимся друг с другом. Какой вопрос мы задаем? (What is your name?) Правильно, давайте познакомимся еще раз: - My name is Elmira Damirovna. And what is your name? - My name is. . . . . Учитель знакомиться с каждым учащимся. Итак мы познакомились друг с другом. Давайте узнаем сколько каждому из нас лет. Для этого все вместе посчитаем от 1 до 10: (хором) Узнайте в парах сколько лет вашему соседу по парте. - How old are you? (- I am. .) Учитель выборочно спрашивает несколько учеников. А теперь ответьте на мой вопрос: - How old are you? - I am. . . 4. Сообщение темы урока. Now , Let’s play .Ребята на ваших столах лежат листочки. Откройте их и посмотрите нет ли на них каких-нибудь букв? У кого есть выходим к доске и составляем слово. (f, a , m, i, l, y) Дети соединяют буквы и читают слово «family». Today we are going to speak about family.Сегодня мы с вами продолжим разговаривать про семью. 5. Основная часть (электронная презентация в Power Point.)Repeat after me. Ребята, для того чтобы правильно называть некоторых членов семьи по-английски .Послушайте внимательно как я произношу : a mother, a father. В этих словах вы услышали звук [ð ]. Давайте правильно научимся произносить эти слова, и потренируемся в произношении этого звука. При произношении этого звука- мы язычок ложим между зубками, губки немножко растягиваем, и произносим этот звук. Вы конечно же обратили внимание ,что во многих словах есть это буквосочетание th, которое может читаться : [ ð ] [ θ ] Эти два звука даются одним и тем же буквосочетанием th. Обычно, если это буквосочетание стоит в середине слова (между двумя гласными), то возникает звук [ ð ](звонкий): without [wi´ðaut ] И, если оно стоит в начале или конце слова, то возникает звук [ θ ](глухой): thanks [ θænks ], faith [ feiθ ] Look at the blackboard and read the words one by one. Посмотрите на доску и прочитайте слова по одному. All together. Все вместе. Мама - a mother Папа - a father Бабушка - a grandmother Дедушка - a grandfather Сестра - a sister Дочь - a daughter Брат - a brother Сын - a son 6. Физкультминутка Hands up, clap, clap. Hands down, clap, clap. Turn yourself around and Then you clap, clap. Bend left clap, clap Bend right clap, clap Turn yourself around and Then you clap, clap. 7. Отработка лексики и закрепление речевого образца: Если мы хотим сказать, что у нас кто-то есть мы говорим: “I have got a mother”, “I have got a father”. Или «She has got a sister». «He has got a brother». В каком случае употребляется Have got? В каком Has got?(…) I We have got You They She He has got It You have got a sister. She has got a brother. Have you got a sister? Has she got a brother? Yes, I have. No, I have not. Yes, she has. No, she has not. Как задаем вопрос? Как отвечаем?? К доске выходит….и задает вам вопросы. Вы отвечаете. 8.Подведение итогов урока: Ответьте на мои вопросы: - Что нового вы сегодня узнали? - Что мы сегодня повторяли? - Какая была тема урока? - Понравился ли вам наш сегодняшний урок? А сейчас, я прошу вас открыть ваши ежедневники и записать домашнее задание наследующий урок написать 3 предложения по данной схеме. На этом наш урок закончен. Please, stand up. The lesson is over. - Good bye, children! - Good bye, teacher!
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urokigra-volshebniy-labirint-dlya-klassa.html	Урок-игра «Волшебный лабиринт» для 7класса	https://doc4web.ru/uploads/files/13/0f551a0808ac81f1bd6a633415d617b1.docx	files/0f551a0808ac81f1bd6a633415d617b1.docx	Муниципальное Казенное Образовательное Учреждение "Уйская средняя школа имени А.И.Тихонова" Методическое объединение учителей иностранных языков Английский язык Урок-игра «Волшебный лабиринт» для 7класса Подготовили: учителя английского языка АйбулатоваРШ Шадиева СБ I квалификационной категории с.Уйское 2014 г. Цель: 1.Повторение изученного материала по теме «ЗОЖ». 2.Закрепление лексических и орфографических навыков. 3.Тренировка грамматических навыков. Оборудование: карта лабиринта с этапами, алфавит, вопросник с вариантами ответов, картинки, карточки с заданиями, звездочки-ключи, призы. Ход урока: -Good morning, children. I am glad to see you. Are you OK? Are you ready to start? It’s time to say”Hello!” (Hello!”) It’s time to say ”Hello!” (Hello!”) It’s time to say ”Hello!” (Hello!”) And start our lesson. It’s time to start our game ”A mystery labyrinth”. Look at this labyrinth, today at the lesson you should come over all the tasks and go through it,OK? An angry magician decided to test if you knew English well. So he changed our classroom into a labyrinth. There are two teams of you. A team with the most scores will get a prize. Good luck to you! -The 1- st competition “Guess the word”. Показывается картинка с изображением предмета. Участники должны записать эти слова, а из первых букв угаданных слов составить словосочетание, которое и будет первым ключом. Отгадавшая команда получает звездочку. (Зашифрованные слова:bicycle, orange, doctor, yogurt, car, apple, read, eat.) A key: (body care). -The 2ndcompetition “Friendly numbers”. Учитель быстро поднимает карточки с цифрами. Дети записывают их и расшифровывают слова. Каждая цифра соответствует букве алфавита. 19 20 15 13 1 3 8 1 3 8 5 (A key:Stomachache). -The 3-d competition”Crazy questions”. Из трех вариантов ответов нужно выбрать правильный и записать соответствующую букву. Таким образом, дети зарабатывают еще один ключ. How do we call “the front of the neck”? -head (n) -chest(g) -throat (h) An organ in the mouth used for tasting, swallowing or speaking? -lip(a) -tongue (e) -tooth (o) A feeling of being hurt. -pain (a) -joy(y) -laugh (i) To force air from lungs with a sudden, sharp sound. To have lunch(m) To cough(l) To play chess(h) The right food keeps you… -well(t) Ill (k) -funny (p) Never…to keep fit. -laugh (f) -smoke (h) -eat (v) A key word:( health.) -The 4-th competition”Change the words”. Расставить в правильном порядке. Команда, выполнившая первой и правильно, получает звездочку. 1. wealth, is, Good, health, above. 2. healthy, Eat, keep,fit, to, food. 3.be, Take, a, cool, shower,healthy, to. -The 5-th competition ”The longest word”. Из данных на карточках букв за 2 мин. составить слово. Команда- обладатель самого длинного слова получает звездочку. -Children, our time is up. I am glad you have gone through the mystery labyrinth and won the prize. My congratulations! Good-bye, my friends. При подготовке материала источники не были использованы
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-na-temu-i-ant-to-atc-cartoons.html	Урок на тему "I want to watch cartoons!"	https://doc4web.ru/uploads/files/22/e341c4bbcf481d515dcda69f436f3ce4.docx	files/e341c4bbcf481d515dcda69f436f3ce4.docx	Садыкова Лилия Мубаракзяновна Учитель английского языка Муниципальное автономное общеобразовательное учреждение «Базарно-Матакская средняя общеобразовательная школа» Алькеевского муниципального района Республики Татарстан Интернет ресурсы: http://www.english-cartoons.com/ мультфильм «Little bear» http://mega-mult.ru мультфильм «Muzzy in Gondoland» http://go.mail.ru/ советские мультфильмы на английском языке http://antigorod.com самый первый мультик I want to watch cartoons! I The teacher: - Hello, everybody! How are you? Today I want to speak to you about my hobby. I like to watch cartoons. (опрос учащихся, учителей) -And now, you see, we have divided you into two teams. Let’s make a competition. But at first I want you to guess my favorite cartoon. So, listen to me. This cartoon is about a little bee, about its adventures; we get to know everything about the nature, animals and insects. The children: - “ The bee Maya”. -Yes, you are right. Do you know any other cartoons? (Соревнование между командами) -Winnie the Pooh -Mickie Mouse -Karlson -Tom and Jerry -Cinderella -Peter Pan -Alice in Wonderland -Jungle Maugly -Ice Age -Shrek -The Golden fish -Sleeping Beauty -Aladdin -Snow White and the seven Dwarfs -Leopold Cat -Moidodir, etc. II The teacher: -Very good. There are a lot of them. Now let’s guess the cartoons: 1) He is old. He is very kind. He helps everybody when somebody is ill. (Doctor Aibolit) 2) He is fat. He is short. He likes jam. He can fly.(Karlson) 3) He is fat too. He is short. He likes to eat honey. He can sing songs. (Winnie the Pooh) 4) She is a very nice girl, but she wears bad, dirty and old clothes, because she has a strict stepmother. She does everything at home: cleans the rooms, washes-up, washes the floor. (Cinderella) III The teacher: -Good, excellent. So look at these pictures. (Winnie the Pooh, Karlson and Doctor Aibolit) What can you tell about these heroes? (Учащиеся рассказывают) IV The teacher: - Do you know what cartoon is the first one in the world? -… - If you don’t, let’s watch it. It’s called “Humorous phases of funny faces”. It was made in 1906 in the USA. (watching the cartoon) The teacher: What can you say? What do you think? What can you say about the colors? … So, you, see, these cartoons are very primitive. Did you like it? … V The teacher: - And now let’s watch a cartoon about a little bear. But at first the new words: Magician, disappear, magic, it’s gone, close your eyes, owl. (повторение хором, перевод) (watching the portion of the cartoon “Little bear”) The teacher: - So, what about this cartoon? Did you like it? What can you say about the heroes? Who are they? Tell me, please, about the colours. -… VI The teacher: -If you want to learn more words, want to practice your English, you can watch educational cartoons. For example, this one. Please, be attentive, I’ll ask some questions. (watching the portion of the cartoon “Muzzy in Gondorlands”) Questions: What is this cartoon about? What seasons do you know? How many months are there in the year? Days of week? VII The teacher: -Do you know that our Russian cartoons are very popular in Britain and the USA? What do you think what cartoons are popular in England and America? Of course, they are translated into English. (опрос). And now let’s watch them. But then you will tell me the titles. (watching the cartoons) - Crocodile Gena -Prostokvashino -Karlson -Winnie the Pooh The teacher: -As you see, cartoons are very nice, funny and colourful. As for me, I enjoy them. And now let’s try to make our cartoon. I’ll give you these papers where you can read the text as the heroes of the cartoon “Winnie the Pooh”. Winnie: Now I really look like a cloud! Winnie and Piglet: Where we go with a Piglet Is a big-big secret!!! Winnie: Please, blow the balloon! Piglet: Aha! Psh-psh-psh-psh Winnie: psh-psh-psh Winnie: Let me go! Piglet: Aha! Winnie: Is it good? Piglet: Yes! Winnie: Whom do I look like? Piglet: A bear who is flying with a balloon. Winnie: But don’t I look like a cloud? Piglet: Not very! Winnie: OK. May be from here I look like a cloud. Bz bz bz bz Winnie: Piglet! Piglet: What? Winnie: I think, the bees are suspecting something wrong. Piglet: What are they suspecting? Winnie: I don’t know. But they behave themselves very fishy. Piglet: May be they think, that you want to take their honey… Winnie: Piglet, it seems to me, they don’t believe that I’m a cloud. Piglet: What to do? Winnie: Open the umbrella and go to and through. I will sing a song. And you look at me and say: “ It’s going to rain” Piglet: It’s going to rain. It’s going to rain. It’s going to rain. Winnie: I’m a cloud, cloud, cloud. I’m not a bear. Piglet! Piglet: What? Winnie: Oh, I have understood, they are not right bees. And may be they make wrong honey. I’ll go down. Piglet: It’s going to rain. But how? Winnie: I haven’t thought about it yet. Piglet: It’s going to rain… Winnie: Piglet! Piglet: What? Winnie: Have you got a gun at home? Piglet: Yes, I have. Winnie: Go and bring it. Be quick! In the blue, blue sky There is an order, That’s why all the clouds Sing songs merrily. Oh, Piglet! Piglet: I’m here! Winnie: Shoot!!! Piglet: puh!!! Winnie: Where are you shooting? Piglet: I’m shooting bees, of course. Winnie: Not the bees! You must shoot the balloon!!! Piglet: The balloon?!? But if I shoot the balloon, it will be spoiled! Winnie: If you don’t shoot, I will be spoiled! Piglet: puh!!! Winnie: oh,oh,oh!!! _____________________________________________________________________ VIII The teacher: - And now let’s guess the music of the cartoons. The teacher: -So our game-lesson has come to its end. Please, watch cartoons instead of playing useless computer games!
https://doc4web.ru/astronomiya-/groshovokreditna-politika-nbu-.html	Грошово-кредитна політика НБУ 2	https://doc4web.ru/uploads/files/230/4d74f2c3db7ddbabe633b4eb29fc458f.docx	files/4d74f2c3db7ddbabe633b4eb29fc458f.docx	ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА НБУ Як і для всіх центральних банків світу, основною функцією Національного банку України є підтримання стабільності національної валюти, на що і була спрямована його діяльність. Діяльність Національного банку яскраво підтверджує добре відомі у світі істини коли працюють інструменти грошово-кредитної політики, то і грошова система функціонує нормально і вартість національних грошей стабілізується як на внутрішньому ринку через зниження темпів інфляції, так і на зовнішньому через укріплення її обмінного курсу. Період стрімкого падіння вартості національних грошей України добре відомий це болісні роки з кінці 1991 до першої половини 1994, коли інфляція стрімко підвищилась з 240% в 1991р. до 2100% в 1992р. і перетворилась на гіперінфляцію в 1993р. 10255% на рік. В цей період вплив Національного банку України на стан грошового ринку та його стабільність був майже непомітний інструменти грошової політики не працювали. Ситуація визначалась надзвичайно значними обсягами кредитних емісій, в якій здійснювались за Постановами Верховної Ради Украхни, Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України. Так в 1992 році кредитна емісія склала нечувану за тих часів суму в 1 трлн. крб., яка була спрямована на забезпечення заліків взаємозаборгованості підприємств, поповнення їх обігових коштів, для сільськогосподарських підприємств та по інших напрямках. В 1993 році обсяги кредитної емісії збільшились в 30 разів і становили біля 30 трлн. крб., 70% з яких через різні канали було спрямовано на фінансування агропромислового комплексу. Саме ці велечезні за обсягами кредитні емісії є головною причиною гіперінфляції 1993 року, поглиблення фінансової кризи, з якої ми не можемо вийти до цього часу, та значного обезцінення вартості національних грошей. Додатковим фактором зниження вартості національної валюти було те, що емісійні кредити в той час надавались за пільговими процентними ставками, які були значно нижче інфляції. І тільки після трагічного досвіду 1992-1993рр. обсяги кредитних емісій за рішеннями найвищих державних органів почали зменшуватись. Це дозволило Національному банку України розпочати запровадження нармальної системи регулювання грошового ринку через систему відповідних інструментів, і таким чином стабілізувати як грошово-кредитний ринок, інфляцію та вартість національних грошей. Поступово для регулювання стану гршово-кредитного ринку Національним банком України були запроваджені чи почали використовуватись в нормальному режимі наступні інструменти грошової політики: Облікова ставка Національного банку, як базова ціна національної валюти, та заходи по регулюванню рівня процентних ставок банківської системи; Обовязков резервування залучених коштів комерційних банків; Операції по підтриманню ліквідності комерційних банків через кредитні аукціони, ломбардне кредицування та операції РЕПО; Запровадження в обіг нового фінансового інструменту державних цінних паперів та операцій з ними на грошово-кредитному ринку; Операції на валютному ринку по підтриманню курсу національної валюти. На сьогодні можна сказати, що Національний банк України володіє всіма методами та інструментами по забезпеченню регулювання грошово-кредитного ринку. Процентна політика Національного банку України почала запроваджуватись як інструмент регулювання грошового ринку фактично з 1994 року. До цього періоду за 3 роки облікова ставка змінювалась лише три рази в період високої інфляції та гіперінфляції вона адміністративно в номінальному виразі була підвищена з 80% в 1992 році до 100% та 240% в 1993 році, але через значну кількість пільгових кредитів фактична облікова ставка по кредитах Національного банку України становила лише 83%. Тобто навіть в період гіперінфляції реальний рівень встановленої облікової ставки по відношенню до інфляції був значно нижчим через що вартість національної валюти фактично планомірно підривалась. Активна процентна політика Національного банку, яка забезпечує реальну вартість національної валюти почала проводитись з 1994, коли номінальний рівень облікової ставки змінювався у відповідності до коливань інфляції 5 разів від 140% до 300% річних. Це дозволило вперше вийти на позитивний реальний її рівень по відношенню до інфляції, хоч коливання і номінальної, і реальної ставки через значні поштовхи інфляції були досить значними (від +20 до -50 процентних пунктів в місячному обчисленні). В 1995 році такі відхилення зменшились до +6 та -8 процентних пунктів, які спостерігались лише в квітні та вересні під час найбільш значних змін динаміки інфляції. А в 1996 році вони зменшились в середньому до 3-х процентних пунктів. А це свідчить про забезпечення Національним банком України нормальної ринкової вартості національної валюти на внутрішньому ринку та створння адекватних загальноекономічній ситуації умов здійснення кредитної діяльності комерційних банків та субєктів господарювання. Необхідно відмітити досягнення належної відповідності рівня процентних ставок за кредитами комерційних банків рівню облікової ставки Національного банку. В перші девять місяців 1996 року це було наслідком дії встановленого ще в 1995 році порядку, згідно якого відповідно зміна облікової ставки Національного банку України комерційні банки були збовязані здійснювати обовязкове коригування процентних ставок за своїми кредитами на кратність зміни облікової ставки. В умовах значного зниження та стабілізації рівня інфляції з травня 1996 року, а також прогнозів її низького рівня до кінця року, вже не передбачалось значних змін облікової ставки Національного банку України. Виходячи з цього стало недоцільним і збереження в подальшому жорсткого механізму коригування процентних ставок. Таким чином при поступовому зниженні темпів інфляції та облікової ставки Національного банку забезпечувалось відповідне стабільне зменшення рівня процентних ставок комерційних банків та здешевлення кредитів. Політика у сфері обовязкового резервування залучених коштів комерційних банків була спрямована на стабілізацію стану з ліквідністю комерційних банків та поступове зниження їх надлишкової ліквідності, яка в умовах значних кредитних емісій перетворилась на загрозу вибухового зростання грошової маси та дестабілізацію стану на грошово-кредитному ринку. Саме тому рівень обовязкового резервування в 1994 році було збільшено з 10% до 15%. Проте норма обовязкового резервування як важливий інструмент Національний банк України використовував у повній мірі для вирішення економічних проблем та стабілізації грошово-кредитного ринку. Так, з метою прискорення залучення в обіг коштів, куплених на цільових кредитних аукціонах Національного банку, в 1995 році тимчасово використовувалась 100%-на норма резервування на тимчасово вільні кошти придбані на цих аукціонах. Це стимулювало комерційні банки швидше пускати в обіг придбані кошти з метою фінансування пріоритетних народногосподарських обєктів. З кінця 1995р. Почалася практика обовязкового резервування валютних депозитів. В умовах, що склалися, це є важливим фактором стабілізації як валютного, так і всього грошового ринку. На початку 1997р. Загальна норма обовязкового резервування була знижена з 15% до 11%, що свідчить про стабілізацію грошово-кредитного ринку та додаткове стимулювання кредитнної активності комерційних банків. Надання кредитів комерційним банкам для підтримання їх поточної ліквідності до 1994 року відбувалось переважно опосередковано через надання за рішенням законодавчих та виконавчих органів централізованих цільових кредитів безпосередньо клієнтам (підприємствам та організаціям). Ці кредити переважно потрапляли неплатоспроможним клієнтам, які підтримувались державою, і в значній мірі не поверталися. Це ускладнювало стан з ліквідністю комерційних банків і вимагало нових емісійних кредитів. Порочне коло надання з самого початку ризикованих емісійних кредитів неблагонадійним клієнтам було розірване із запровадженням кредитних аукціонів в 1994 році, через які ліквідність потрапляла в комерційні банки і надалі в народне господарство на здоровій основі, та з повною відмовою в 1995р. від надання Національним банком України кредитів субєктам господарювання. Національний банк України припинив також виділення ресурсів комерційним банкам для кредитування на пільгових умовах, тобто під пільгову процентну ставку. В цих умовах кредитна підтримка підприємств почала здійснюватись через поширення практики проведення цільових кредитних аукціонів по продажу кредитів комерційним банкам для кредитування підприємств, що потребують державної кредитної підтримки. Однією з головних змін у застосуванні інструментів кредитування Національного банку в 1996 році, яка повинна мати довготермінові наслідки, є поширення використання таких нових для України, але широко застосовуваних у світі інструментів як ломбардне кредитування комерційних банків під заставу державних цінних паперів та угод РЕПО. Можливість запровадження цих інструментів виникла лише в умовах створення і розвитку ринку державних цінних паперів. Емісійні кредити Національного банку, які мають відверто інфляційний характер, були основним джерелом покриття дефіциту Державного бюджету. А якщо врахувати значний обсяг кредитів, наданих Уряду, то звідси витікає висновок про основну причину інфляції в економіці України, якою є емісійне фінансування дефіциту Державного бюджету України. В 1995 році вперше з моменту існування незалежної Ураїни Уряд спільно з Національним банком України розпочали створення фондового ринку державних цінних паперів. Використання державних цінних паперів дозволяє залучати до фінансування дефіциту Державного бюджету неемісійні кошти, значно знижуючи інфляційний тиск дефіциту бюджету на економіку. Державні цінні папери поступово повинні зайняти одне з провідних місць в регулюванні грошово-кредитного ринку. В 1996 році проведено 283 аукціони з первинного розміщення облігацій (у 1995 році їх було лише 28) на загальну суму 3062,9 млн.грн. (у 1995 році 30,4 трлн.крб. або 304 млн.гривень.). За обсягами цінних паперів, що розміщуються і знаходяться в обігу, державні боргові зобовязання на ринку України займають домінуюче положення і найбільш привабливим фінансовим інструментом для вкладання коштів юридичними та фізичними особами, в тому числі нерезидентами. З використанням цього інструмента стало можливим на новій якісній основі відродити кредитні відносини. Облігації використовуються як застава для вчасного повернення коштів. Зроблені перші кроки на шляху введення в дію механізмів формування фонду страхування депозитів фізичних осіб, який утворюється за рахунок обовязкового придбання облігацій комерційними банками. ГОТІВКОВИЙ ОБІГ Тенденції розвитку готівкового обігу віддзеркалюють економічні процеси, що відбуваються в Україні. Слід відзначити, що ситуація на ринку операцій з готівкою за останні роки розвивалася вкрай нерівномірно і характеризувалася нестабільністю. В період нарощування інфляційних процесів (1992-1993 роки) готівка в обігу виросла у 394 рази. Результатом цього було безпрецендентне зростання нулів на банкнотах, у той час як реальні доходи населення фантастично впали (майже на 50 відсотків). З початком впровадження стабілізаційних заходів і падінням темпів інфляції, зростання готівки в обігу значно уповільнилося. З 1994 року у готівковому обігу намітилися позитивні тенденції: зниження темпів зростання готівки в обігу внаслідок проведення виваженої грошово-кредитної політики; стабільне і відчутне зниження рівня осідання грошей в обігу з 28,3% у 1992 році до 3,7% у 1996 році, а в січні поточного року навіть мало місце вилучення грошей з обігу. Проте рівень готівки в загальній грошовій масі залишається досить високим до 43 відсотків на кінець 1996 року, що повязано з кризою неплатежів і ухиленням субєктів господарювання від безготівкових розрахунків через банківську систему. Національний банк України протягом усього періоду своєчасно і в повному обсязі забезпечував установи банків готівкою для потреб народного господарства та для здійснення розрахунків по заробітній платі, пенсіях, інших платежах, що є однією з основних функцій. Затримок виплат заробітної плати або інших готівкових платежів з причини відсутності готівки в установах банків за останні роки не зафіксовано. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ГОТІВКОВОГО ОБІГУ (млн.грн.) період емісія темпи зростання до попереднього періоду, % % осідання індекс інфляції, % питома вага го-тівки у грошовій масі (на кінець періоду) 1992 4.9 28.3 2100 19.2 1993 123.0 2510.2 24.7 10256 26.5 1994 663.2 539.2 14.7 501 24.7 1995 1808.5 272.7 8.6 282 37.9 1996 1384.2 76.5 3.7 139.7 43.2 Суттєво впливає на динаміку та тенденції готівкового обігу постійне зростання обсягів заборгованості заробітної плати працівникам підприємств і бюджетних організацій. Складна ситуація із затримками виплати заробітної плати викликана не недостатньою кількістю готівки в обігу, а хронічною відсутністю коштів на розрахункових рахунках підприємств та організацій. З метою певного обмеження сфери готівкового обігу Національним банком України проводиться постійна робота по створенню необхідної нормативної бази. За останні роки було розроблено і введено в дію ряд основних нормативних документів, що регламентують готівковий обіг. ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА Забезпечення стабільності національних грошей та їх реальної ціни неможливе без відповідної валютної політики. Тому на початку 1993 року Уряд прийняв Декрет “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, в якому визначив Національний бванк України, як головний валютний орган держави. Основно складовою частиною валютної політики є впровадження механізму регулювання платіжного балансу України, що є одним з найважливіших макроекономічних аспектів діяльності НБУ. Для визначення стратегії проведення валютної та грошово-кредитної політики, реформування зовнішнього сектору економіки Національний банк України розробляє також прогноз платіжного балансу, що використовується і як основа для переговорів з міжнародними організаціями про надання країні фінансової допомоги та визначенні тиску обслуговування зовнішнього боргу на національну економіку. Протягом 1993-1996 року Національним банком України було здійснено цілий ряд заходів по забезпеченню поступової лібералізації і децентралізації валютного ринку України, що сприяло, насамперед, уникненню різких коливань курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, переходу до реальних цін, забезпеченню стабільних умов функціонування валютного ринку України. Адміністративна фіксація в Україні валютного курсу, що тривала з серпня 1993 до жовтня 1994 року, призвела до зниження ефективності експорту з оплатою в іноземній валюті і збільшення частки бартерних операцій, зменшення надходжень валюти на внутрішній ринок, зростання зовнішнього боргу, зниження обсягу виробництва на імпортозалежних підприємствах, “втечі” капіталів за кордон. Відповідно до Указу Президента України “Про вдосконалення валютного регулювання” з 31 жовтня 1994 року офіційний курс українського карбованця почав визначатись на підставі відновлених торгів на Українській міжбанківській валютній біржі. Водночас було розформовано тендерний комітет, який виконував продаж частини заробленої резидентами валюти за завищеним валютним курсом карбованця з метою оплати контрактів “критичного імпорту”. Відновлення торгів на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) відкрило Національному банку можливість встановлювати реальний курс українського карбованця відносно іноземних валют, що позитивно вплинуло, як на економічне становище в Україні, так і на її відносини з іншими державами. Обсяги торгів на валютній біржі постійно зростають. З метою розширення біржової мережі були відкриті філії УМВБ у Харкові, Дніпропетровську, Донецьку та Львові, запрацювала Кримська міжбанківська валютна біржа. Уповноваженим банкам було надано дозвіл приймати заявки клієнтів на купівлю іноземної валюти для здійснення проліцензованих Нацбанком валютних операцій, повязаних із рухом капіталу. З лютого-березня 1995 року уповноваженим банкам надано право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України операції купівлі-продажу доларів США, німецьких марок, російських та білоруських рублів, які підлягають вільному продажу. З метою подальшої децентралізації валютного ринку Національним банком України з травня 1995 року дозволено здійснювати обовязковий продаж валютних надходжень та вільних валютних коштів резидентів України, як через Українську міжбанківську валютну біржу, так і безпосередньо через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України в межах ліміту відкритої валютної позиції та скасовано обовязковий викуп до Офіційного валютного резерву Національного банку України 10 відсотків валютних надходжень від субєктів господарської діяльності. З вересня 1995 року уповноваженим банкам надано дозвіл купувати безготівкову іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку під реалізацію готівки в обмінних пунктах та навпаки з дотриманням ліміту відкритої валютної позиції. З 1 серпня 1995 року припинено використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу на території нашої держави. Одним із головним індикаторів ефективності проведення валютної політики є курс національної грошової одиниці. Як і у попередньому році, протягом 1996 року спостерігалося значне зростання реального рівня обмінного курсу гривні. При інфляції 39,7%, протягом року обмінний курс гривні був девальвований всього на 5,4% при 72% в 1995 році. Таким чином, реальне зростання обміного курсу за 1996 рік становить більше 32%. Валові міжнародні резерви Національного банку України протягом останніх років постійно зростали. Тільки за минулий рік вони збільшились на 70%. Для поглиблення інтеграції в світову економічну систему та з метою покращення умов діяльності іноземних інвесторів, Ноціональним банком України в 1996 році здійснено ряд заходів по досягненню режиму конвертованості національної грошової одиниці за поточними операціями. Так, для створення умов для приєднання України до статті VIII Статуту МВФ, що означає офіційне міжнародне визнання гривні конвертованою валютою за поточними операціями, розроблено ряд нових нормативних документів, які поступово лібералізують порядок проходження платежів в іноземній валюті. З метою покращення умов для здійснення інвестиційної діяльності іноземних інвесторів в Україні було ввдосконалено порядок відкриття іноземними інвесторами рахунків у грошовій одиниці України та іноземній валюті (у тому числі тимчасових), а також відкриття резидентами та нерезидентами рахунків при здійсненні ними спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи. ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ Здійснення подальшої лібералізації валютного ринку України та зняття валютних обмежень, зокрема, на операції, повязані з рухом капіталу, доступом нерезидентів на валютний ринок України тощо, потребує посилення контролю за суворим дотриманням субєктами зовнішньо-економічної діяльності валютного законодавства України, заходів, передбачених в Указах Президента України, Кабінету Міністрів України та Національного банку щодо децентралізації і лібералізації валютного ринку. Національним банком України за період 1992-1996 року проводилась робота, направлена на врегулювання та забезпечення контролю за зовнішньоекономічними операціями субєктів господарської діяльності, що повязані з валютними операціями, використанням іноземної валюти на території України, виконанням комерційними банками та підприємствами і організаціями різних форм власності валютного законодавства. Приділялася значна увага ліцензуванню та контролю за отриманням та використанням резидентами кредитів з-за меж України. За 1993-96 р.р. проліцензовано та отримано резидентами України 75 кредитів на загальну суму 1 млрд. 390 млн.дол. США. В той же час, дуже ретельно вивчалися можливості здійснення резидентами України інвестицій за кордон. Індивідуальних ліцензій на проведення таких інвестицій надано на суму 34.4 млн.дол. США. Велика увага приділялася ліцензуванню комерційних банків України на право роботи з валютними цінностями. За станом на 01.01.97р. таких банків на Україні 113. Постійно здійснювався контроль за дотриманням вказаними банками вимог чинного валютного законодавства, а при виявленні порушень до них застосовувались штрафні санкції. На постійному контролі знаходяться питання повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, виконання підприємствами та організаціями законодавчо-встановлених строків розрахунків. Тільки за 1996р. Нараховано пені за такі порушення 48.9 млн.грн. Приймалися необхідні заходи до впорядкування готівкового та безготівкового обігу іноземної валюти на території України. Особлива увага приділялася цьому питанню в період грошової реформи. Були прийняті деякі заходи по попередженню та припиненню спроб окремих комерційних структур провести спекулятивні операції, спрямовані на підрив курсу національної валюти (розірвано агентські угоди та анульовані дозволи на право здійснення валютообмінних операцій 71 юридичній особі, відкликано відповідні пункти ліцензії у 4 банківських установ). БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД Безумовно, індикатором економічного розвитку країни є стан банківської системи. У державі, яка переживає загальну фінансову кризу, насамперед комерційні банки потрапляютьу скрутне фінансове становище. Враховуючи кризове становище банківської системи України, в яке вона потрапила внаслідок гіперінфляції 1993 року, Національний банк України на початку 1994 року вжив невідкладних заходів для фінансового оздоровлення комерційних банків та відновлення їхньої ліквідності й платоспроможності. Національний банк як центральний банк держави постійно здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків. Для сприяння підвищення рівня їхньої ліквідності та надійності Національний банк України не раз підвищував вимоги щодо збільшення статутного фонду комерційних банків. Станом на 1 січня 1997р. В Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ значиться 229 банків, в тому числі два державні (Ощадбанк України і Укрексімбанк) та 14 банків за участю іноземного капіталу. Протягом 1992-1996 років з цієї книги було виключено 32 комерційних банків. Фактично в Україні функціонують 188 банків та 2284 філії комерційних банків. До основних чинників, що заважають розвитку банківської системи України в цілому, належать: незадовільний стан економіки держави в цілому, спад виробництва, неплатоспроможність значної більшості підприємств. Банківський сектор не може ефективно функціонувати в умоваг стагнації інших сфер економіки. Негативно позначилося на стані банківської системи те, що протягом 1994-1996 років відповідно до Указів Президента України та Постанов Кабінету Міністрів України Правлінням Національного банку України прийнято 13 постанов щодо встановлення індивідуальних економічних нормативів для комерційних банків; недосконалість, а в окремих випадках відсутність законодавчої бази, що регулює банківську діяльність, зокрема законодавчо не врегульовано питання захисту вкладів населення. На даний час розмір депозитів фізичних осіб, які залишились у банках, що ліквідовуються, визнані банкрутами або прийняті рішення про припинення їх діяльності, становить 166 млн.грн.; затримка з створенням системи страхування від можливих втрат за позиками комерційних банків. На сьогоднішній день такий страховий фонд створено, але сформований він лише на 5,2%; відсутність в комерційних банках підготовлених кадрів; занадто ризикова кредитна політика керівників банків з метою отримання високих прибутків; недостатність власного капіталу, який є ключовим фактором надійності і конкурентноздатності банківської системи в ринковій економіці. Саме банки, статутні фонди яких повністю формуються в грошовій формі, несуть найбільші втрати від знецінення національної валюти. Так, в період масового створення нових комерційних банків (1992-1993 роки) сумарний статутний капітал банківської системи України номінально зріс майже в 350 разів, тоді як в доларовому обчисленні (за ринковим курсом) за цих два роки він фактично зменшився: з 42 млн.дол. на початок 1992 року до 36,5 млн.дол. на кінець 1993 року, при цьому на кінець 1992 року він становив 75 млн.дол. Лише в кінці 1994 року цей показник досяг рівня початку 1993 року, а за останні два роки статутні фонди комерційних банків в доларовому обчисленні зросли в 5,5 рази. Як свідчать наведені дані, на період найбільшої інфляції припадає значна втрата банківського капіталу і поступове його відновлення та значний приріст по мірі стабілізації національної валюти. Адекватно проходили процеси наростання кризи платоспроможності банківської ситеми з поступовим відновленням і зміцненням її загальної ліквідності; несвоєчасність повернення позик у звязку з погіршенням платоспроможності позичальників і, в наслідок цього, збільшення розмірів пролонгованої та простроченої кредитної заборгованості, різке зростання безнадійної до повернення кредитної заборгованості. Крім того, за період 1995-1996 років Національним банком України відповідно до розпорядження Президента України та на енергоносії було надано на цільових аукціонах кредитів на суму 66 млн.грн. і всі вони були пролонговані. Із загальної суми кредитів, проданих Національним банком України на цільових кредитних аукціонах в 1995 році комерційним банками для наступного кредитування ними санаційних програм відповідно до Указу Президента України від 09.03.95р. № 194\95 у розмірі 110 млн.грн. строком на один рік, майже половина не погашені у встановлені строки і пролонговано ще на 1 рік. Аналогічна ситуація з поверненням кредитів, проданих комерційним банкам для забезпечення розрахунків за енергоносії та для кредитування підприємств Держвуглепрому. Без вжиття кардинальних заходів по виправленню ситуації з поверненням кредитів посилюється загроза втрати ліквідності банківською системою України в цілому; значне погіршення ліквідності в банківській системі України, що ставить під загрозу забезпечення гарантії клієнтам комерційних банків здійснювати своєчасно розрахунки за їх дорученням та по виконанню інших зобовязань банків; відсутність законодавчої бази та розуміння незалежними аудиторськими організаціями необхідності налагодження ефективної спільної роботи щодо здійснення нагляду за діяльністю комерційних банків. Національний банк України постійно звертає увагу на зазначену проблему і неодноразово виходив з відповідними пропозиціями до владних структур. З метою підтримки стабілізації і поступового нарощування темпів виробництва при стриманні інфляційних процесів, впровадження ринкових механізмів на грошово-кредитному ринку, реструктуризації банківської системи та вдосконалення взаємовідносин між Національним банком України та комерційними банками, які мають грунтуватися переважно на економічній основі, розроблено проект Концепції реформування та розвитку банківської системи України. Вона передбачає вдосконалення структури і функцій Національного банку України, впорядкування діяльності комерційних банків, створення небанківських фінансових установ тощо. МІЖБАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ Важливу роль у здійсненні вважливих перетворень у банківській системі відіграло запровадження нового порядку міжбанківських розрахунків, початком якого стала розроблена у кінці 1992 року Концепція електронного грошового обігу в Україні. Першочерговим її завданням визначалось створення та впровадження системи електронних міжбанківських розрахунків, а в подальшому системи масових електронних розрахунків. Нині цю ідею вже втілено у життя створена національна платіжна система. Поступові кроки від запровадження нового порядку міжбанківських розрахунків через кореспондентські рахунки комерційних банків, створення та функціонування з червня 1993 року Центрально розрахункової палати, Центра міждержавних розрахунків та Національної платіжної ради наблизили до основної мети запровадження з 3 січня 1994 року Система електронних платежів (СЕП). Вже третій рік працює СЕП, що дало змогу досягти світового рівня обробки інформації у сфері міжбанківських розрахунків, значно підвищити надійність, обмежити ризик обігу фальшивих грошей та скоротити до мінімуму термін проходження платежів. Ця система виключає необхідність паперової технології та дозволяє за лічені години проводити розрахунки як між окремими банками, так і в народному господарстві в цілому. Скорочення терміну проходження платежів надало умови для зменшення готівки в обігу, дало змогу банкам еффективніше використовувати свої ресурси, клієнтам свої кошти, а Національний банк України отримав інструмент контролю та регулювання грошового обігу. Інформація, яка проходить через СЕП, надійно захищена від несанкціонованого втручання, має багаторівневий захист, що постійно вдосконалюється і розвивається. Сьогодні можна констатувати, що за ступенем захисту наша система є кращою серед подібних у країнах СНД, а унікальність програмного забезпечення ставить її на одне з перших місць у Європі. СЕП постійно вдосконалюється і основні зміни, що сталися останнім часом такі: перехід до функціонування в мультівалютному режимі; створення прямого інтерфейсу СЕП з іншими світовими платіжними системами, зокрема, SWIFT, з метою передачі платіжних документів за її допомогою через “шлюзові” банки в SWIFT та навпаки; подальший розвиток моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку і створення віртуальних банківських регіонів, що дає банкам можливість управління роботою своїх філій і спільними грошовими ресурсами філій у межах України; впровадження нового управління додаткових засобів захисту інформації типу “електронний підпис” за технологією ланцюгового перехресного закриття інформації; створення механізму “шлюзових “ банків СЕП, що дозволяє підключати до неї банки країн СНД з власною платіжною системою з метою прозорого пересування платежів між українськими банками і банками країн СНД; уніфікація методична стандартизація інтерфейсу СЕП з внутрішньобанківськими платіжними системами та системами внутрішньої автоматизації банківської діяльності, зокрема, з системами “клієнт-банк”. Ще одним напрямком є автоматизація ринку облігацій внутрішньої державної позики, що є одним з найбільш ліквідних сегментів фондового ринку. В результаті цих робіт вперше в Україні почав функціонувати ринок цінних паперів в електронній формі. З метою скорочення готівкового обігу національної валюти Національним банком України разом з комерційними банками прийнято рішення про запровадження в практику безготівкових розрахунків фізичних осіб пластикових карток. Фахівцями ЗАТ “УКРКАРТ” та Національного банку України розроблено проект Національної системи розрахунків з урахуванням міжнародного досвіду, накопиченого у декількох існуючих європейських системах. Існуюча система міжбанківських розрахунків на поточний час задовільняє потреби української економіки. Але з урахуванням перспектив пожвавлення економічної активності в країні та зростаючих вимог учасників розрахунків до рівня безпеки і якості обслуговування виникла необхідність створення нового покоління і виведення платіжної системи на нову концептуальну, технологічну, технічну і програмну основи. Національним банком України розробляється проект нового покоління платіжної системи. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ Виконання регулюючих та наглядових функцій центрального банку потребує відповідного інформаційного забезпечення. Протягом 1993 1996 років Національним банком України створена інформаційна система, яка базується на чотирьох макроекономічних системах даних статистиці реального сектора економіки, державних фінансів, платіжного балансу, грошово-кредитній і банківській статистиці. Розробка двох останніх з цих систем законодавчо закріплена за Національним банком. Реалізація Національним банком України заходів, передбачених Державною програмою переходу України на міжнародну систему обліку і статистики та Концепцією побудови банківської статистики і статистики банківського балансу, забезпечила створення системи звітності, дані якої вже сьогодні по багатьох параметрах відповідають міжнародним стандартам, що дало змогу починаючи з липня 1996 року розпочати публікацію монетарних показників та показників платіжного балансу України в збірнику МВФ “Міжнародна фінансова статистика”. “Міжнародна фінансова статистика” International Financial Statistics (IFS) є щомісячним періодичним виданням Міжнародного валютного фонду (видається англійською мовою), в якому надаються статистичні дані про більшість з країн-членів МВФ. Крім міжнародних організацій та донорів, це видання широко використовується на фінансових ринках, а також потенційними іноземними інвесторами. Проте повний перехід на міжнародні статистичні стандарти залежатиме від успішної реалізації програми реформування бухгалтерського обліку та звітності банків, яка передбачає перехід банківської системи на новий план рахунків з січня 1998 року. З метою проведення виваженої курсової політики та забезпечення стабілізаційного впливу на функціонування зовнішнього сектора економіки Національний банк складає та аналізує платіжний баланс країни. Розроблена спеціалізована система банківської звітності для його складання, а також методика аналізу, яка фактично акумулює всю наявну інформацію із зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі з руху капіталів за кожною країною та валютою в розрізі операцій платіжного балансу. МІЖНАРОДНІ ЗВЯЗКИ Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та фінансово-кредитними організаціями. Національний банк України тісно співробітничає з Міжнародним валютним фондом, Всесвітнім банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Банком міжнародних розрахунків у Базелі, Центральними банками Німеччини, Нідерландів, Австрії, Великобританії, Франції, Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Фінляндії, США, а також провідними комерційними банками Західної Європи та США з питань монетарної політики, організації банківського нагляду, банківської статистики, впровадження прийнятих у міжнародній практиці системи розрахунків, складання платіжного балансу тощо. Нині Національний банк України має кореспондентські відносини більш як з 30 зарубіжними банками.
https://doc4web.ru/astronomiya-/hamerion-vuzkolistiy-hvilivnik-zvichayniy-hvosch-poloviy.html	Хамеріон вузьколистий хвилівник звичайний хвощ польовий	https://doc4web.ru/uploads/files/242/e4637d504afd7683986829a357055b27.docx	files/e4637d504afd7683986829a357055b27.docx	Реферат на тему: ХАМЕРІОН ВУЗЬКОЛИСТИЙ, ХВИЛІВНИК ЗВИЧАЙНИЙ, ХВОЩ ПОЛЬОВИЙ ХАМЕРІОН ВУЗЬКОЛИСТИЙ (Хаменерій) (дикий льонок, драмуха, затильник, іван-трава, ценцелія, іван-чай, кипрей, плакун, розсівач, сісільник, хаменерiй вузьколистий) Chamerion angustifolium Багаторiчна трав'яниста рослина родини онагрових. Стебло прямостояче, до 200 см заввишки, круглясте, просте або розгалужене, голе, густо облистнене. Листки черговi, сидячi, цiлiснi, видовженi, iнколи округлi, по краю - дрібнозалозистозарубчасті або цiлокраї, зверху - темно-зеленi, зiсподу - сизо-зеленi. Квiтки двостатевi, у кiнцевих багатоквiткових гронах, до 40 см завдовжки; пелюстки розхiднi, пурпурово-червонi, рiдко блiдо-рожевi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - стручкоподібна коробочка. Росте в сухих пiщаних мiсцях, у свiтлих лiсах, на залізних насипах. Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву у перiод цвiтiння рослини. Листя мiстить вуглеводи, органiчнi кислоти, флавоноїди (кемферол, кверцетин, мiрицитин), дубильнi речовини, алкалоїди, вiтамiни, мiнеральнi речовини (солi залiза, мiдi, марганцю, нiкелю, бору, молiбдену, селену). У стеблах є алкалоїди, дубильнi речовини. У квiтках - алкалоїди, вiтамiни, антоцiани. Галеновi препарати хамерiону проявляють знеболюючу активнiсть, мають протипухлинну, протизапальну, загальностимулюючу, жовчогiнну дiю. Призначаютьгаленові препарати хаменерію всередину при виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, пухлинах, бронхiтах, гепатитах, холециститах, захворюваннях нирок i селезiнки, для покращення розумової дiяльностi, при стенокардiї, анемiї, нудотi, блюванні. Внутрiшньо - настiй трави хаменерію (15 г трави на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день перед їдою. Зовнiшньо - настiй трави хамененрію (1:10) служить для примочок, компресiв i полоскань, зокрема для примочок при виразках шкiри. Висушене i ферментоване листя хамерiону використовують як замiнник iндiйського чаю. По смаковим якостям не поступається вiдомим сортам чаю. ХВИЛІВНИК ЗВИЧАЙНИЙ (вовчі яблука, філинник, форкош олмо) Aristolochia clematitis Багаторічна трав'яниста ясно-зелена гола, з наприємним запахом рослина родини хвилівникових. Стебло просте, гранчасто-борозенчасте, до 100 см заввишки, часто звивисте. Листки довгочерешкові, яйцевидно-нирковидні, тупі або на верхівці виїмчасті, з шорсткими цілісними краями, зверху ясно-зелені, зісподу - блідіше, розташовані двома рядами. Квітки двостатеві, неправильні, жовтуваті, здебільшого по 3 - 5 у пазухах листків на коротких ніжках або майже сидячі. Цвіте у травні - червні. Плід - шести гнізда грушовидна повисла коробочка. Хвилівник звичайний росте майже по всій території України по лісах, особливо по заплавах, серед чагарників, по балках, у садах. Для виготовлення галунових препаратів використовують траву і коріння рослини. Траву збирають в період цвітіння рослини, а коріння - восени, після достигання насіння. Коріння хвилівника містить алкалоїди магнофлорин і аристолохін, ситостерин, багатоядерні ароматичні сполуки: аристолохієві кислоти та деякі невідомі кислоти. У траві хвилівника міститься алкалоїд аристолохін, аристолохієва кислота, феніл карбонові кислоти, флавоноїди, ефірні олії та інші. Експериментальними дослідженнями встановлено, що галенові препарати хвилівника стимулюють роботу серця, розширюють кровоносні судини, збуджують дихання, виявляють відхаркувальну й сечогінну дії, посилюють менструації. Науково підтверджено, що галенові препарати хвилівника проявляють гранулюючу, епітелізуючу й протимікробну дію. Галенові препарати хвилівника мають болезаспокійливу й протисверблячу властивості. Особливо ефективним є зовнішнє застосування хвилівника. Відвари з коріння або трави рослини для промивання ран від укусів отруйних гадюк. Застосовують зовнішньо для промивання ран, внаслідок укусів отруйних гадюк і комах, для компресів при нашкірних висипах, сверблячці й запрілостях шкіри, фурункулах, гнійних ранах, абсцесах, пароніхіях, остеоміеліті, виразках та екземах. Галенові препарати хвилівника ефективні при ерозіях шийки матки. Для гоєння ран з успіхом використовують і розтерте свіже листя рослини. Всередину галенові препарати хвилівника приймають при гіпертонічній хворобі, подагрі та захворюваннях суставів, водянці, хронічному кашлі, туберкульозі легень, простудних захворюваннях, атонії шлунка, епілепсії, підвищеній збудливості, флебітах, тромбофлебітах, розширенні вен, геморої, аменореї та ерозії шийки матки. Внутрішньо - настій трави або відвар коріння (1 ч ложка сировини на 300 мл окропу, настояти 2 години, процідити). Пити по 1 ст ложці тричі на день до їди; настоянку (5 г трави разом з корінням настояти на 200 мл горілки, настоювати 10 днів, процідити). Пити по 20 крапель тричі на день до їди. Суміш трави хвилівника, рути і коріння півонії - по 50 г, листя м'яти, меліси, трави звіробою, золототисячника, корінь валеріани та шишки шмелю - по 30 г, змішати, 2 ст ложки суміші відварити 10 хв в 500 мл води - пити по 10 мл тричі на день при епілепсії. Зовнішньо - відвар (1 ч ложка коріння або 2 ст ложки трави на 200 мл окропу, варити 30 хв) для компресів та промивань (спринцювань) при ерозії шийки матки. Користуватись хвилівником треба обережно не перевищуючи допустимих доз тому, що рослина належить до отруйних (може викликати геморагічний нефрит, гастроентерит, менорагії, а при вагітності можуть спричинити аборт). ХВОЩ ПОЛЬОВИЙ (драбулець, гречка мишача, драбинка, лускавець, падиволос, прiстка, пряска, скрип, скрипiй, скрипей, смерiчка польова, сосонка польова, суховершок,тiничка, чорноголов, яличка) Equisetum arvense Багаторiчна трав'яниста рослина родини хвощових, заввишки до 40 см. Має бурувато-чорне кореневище, у вузлах якого утворюються кулястi бульбочки. Стебло двох типiв: весняне - спороносне i лiтнє - безплідне. Росте як бур'ян на полях, луках, у садах. Для виготовлення галенових препаратiв траву збирають у червнi - серпнi. Трава хвоща польового мiстить кремнiєву кислоту, флавоноїди (еквiзетрин, iзокверцитин, лютеолiн, кемпферол), алкалоїди, сапонiни, дубильнi речовини, вiтамiни, органiчнi кислоти. Препарати хвоща польового виявляють багатобічну терапевтичну дію: сечогiнну, ремiнералiзуючу активність (утримує в сечi рівновагу мiж колоїдами та кристалоїдами i тим самим запобiгає утворенню сечових каменiв), протизапальну, кровоспинну. Завдяки великій кількості силікатів у хвощі він викликає активну проліферацію сполучної тканинт, стимулює процеси петрифікації туберкульозних вогнищ, особливо у легеневій та нирковій тканинах. Галенові препарати хвоща польового застосовують при набряках, кровотечах, атеросклерозi, діатезі, жовчнокам'янiй хворобi, циститi, ревматизмi, iшiасi, цукровому дiабетi, злоякiсних пухлинах шлунково-кишкового тракту, отруєннi свинцем, дизентерiї. Стимулює функцiю кори наднирникiв (при Аддiсоновiй хворобi). Мiсцево галенові препарати хвоща польового застосовують для полоскань при стоматитi, тонзилiтi, озенi, спринцювань пiхви при бiлях; примочок при хворобах шкiри (лишай, екзема), гнiйних ранах. Внутрiшньо - вiдвар трави (20 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятити 10 хв), пити по 50 мл тричі на день. Рiдкий екстракт хвоща приймати по 1/2 ч ложки тричі на день. Свiжий сік хвоща - по 1 ст ложцi тричі на день. 20 г сухої трави залити 200 мл окропу, настояти 30 хв і процідити. Приймати по 50 мл тричі на день після їди при діатезі. Зовнiшньо - вiдвар трави хвоща польового (1:10) служить для примочок, компресiв.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-moy-drug-i-ego-semya-lichnie.html	Урок по английскому языку в 4 классе «Мой друг и его семья. Личные местоимения»	https://doc4web.ru/uploads/files/26/1f019d01d94416267948eccfeef017f8.doc	files/1f019d01d94416267948eccfeef017f8.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/groshovokreditna-sistema-ukraini.html	Грошово-кредитна система України	https://doc4web.ru/uploads/files/242/70e0326f7ab2a3166d388f46583a7b1a.docx	files/70e0326f7ab2a3166d388f46583a7b1a.docx	2 РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Грошово – кредитна система України Головною ланкою кредитної системи є банки. Сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозвязку становлять банківську систему – складову частину кредитної системи. В Україні склалася дворівнева банківська система. Першим її рівнем є Національний Банк України (НБУ), другим – банки та банківські установи. Національний Банк України – державний банк країни, який разом із своїми філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи. Національний Банк України утворений згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність” від 30 березня 1991 року. Як на Центральний банк, на нього згідно з законом, було покладено такі основні функції: емісія грошей та організація їх обігу; кредитор останьої надії для комерційних банків; організація розрахунків між банками; обслуговування державного боргу країни; проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку; видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою; контроль за діяльністю комерційних банків. Національний банк підзвітний Верховній Раді України. Йому належить виключне право випуску готівкових грошей в обіг та їх вилучення з обігу, тобто виконання функцій резервної системи. В звязку з цим НБУ: визначає порядок ведення касових операцій у народному господарстві; організовує виготовлення банкнот і металевих грошей; встановлює правила перевезення, зберігання та інкасації готівкових грошей; забезпечує створення резервних фондів банкнот та металевих грошей; визначає прикмети та порядок плати грошових знаків, також порядок обліку пошкоджених банкнот і монет та їх знищення. На Центральний банк покладається регулювання грошового обігу в країні, в звязку з чим він з певною періодичністю готує для уряду аналіз стану та свої пропозиції з цього питання. Для регулювання діяльності комерційних банків Національний Банк України визначає для них такі економічні нормативи: мінімальний розмір статутного фонду; граничне співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою його активів; показники ліквідності балансу. Визначаються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобовязаннями банку з урахуванням терміну їх погашення, а також можливості реалізації активів. розмір обовязкових резервів, що розміщуються в Національному банку; максимальний розмір ризику на одного позичальника. Визначається в процентному відношенні до загальної суми власних коштів банку. В розрахунок ризику включається вся сума вкладень і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, доручення та інші зобовязання. Максимальні розміри валютного, процентного та курсового ризиків. Являють собою максимальну суму незбалансованості різних видів активів і пасивів за їх валютною і процентною структурою. Центральний банк здійснює контроль за дотриманням комерційними банками банківського законодавства. У разі систематичного недотримання комерційними банками цього законодавства Центральний банк може: ставити перед засновниками комерційного банку питання про здійснення заходів з фінансового оздоровлення банку (збільшенню власних коштів, зміні структури активів тощо), про організацію чи ліквідацію банку; застосовувати санкцію у вигляді стягнення грошового штрафу в розмірі додаткового доходу, одержаного внаслідок неправомірних дій банку; підвищувати норми обовязкових резервів; призначати тимчасову адміністрацію для управління банком на термін, необхідний для його фінансового оздоровлення; відкликати ліцензію на здійснення банківських операцій. Центральний банк створює і організовує діяльність Державної скарбниці, забезпечує зберігання резервних фондів грошових знаків, дорогоцінних металів і золотих запасів; представляю інтереси України у зносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міжнародне співробітництво передбачене на рівні центральних банків. Структур Національного банку України становить центральний апарат та його функціональні органи (Центральна розрахункова палата, через яку проходять всі міжбанківські платежі, Центр міждержавних розрахунків, Центральне сховище тощо); Кримське республіканське, обласні управління і розрахункові центри при них, регіональні відділення і розрахунково-касові центри в містах і районах; низка організацій при Національному банку. Державні фінансові органи Органи, що разом із Центральним банком виконують регулюючі функції у сфері фінансів. Найголовнішим серед них є Міністерство фінансів, яке займається питаннями планування та виконання державного бюджету і бюджетним фінансуванням; Державне казначейство яке займається збором державних доходів і їх витратою згідно з державним бюджетом. Комерційні банки На початок 1995 року в Україні було зареєстровано 228 банків (1891 банківська установа). Мало це чи багато? Порівняно з США, де діють тисячі фінансових посередників, звичайно, мало; порівняно з Японією, де діють лише 26 банків, - навіть багато. Відповідь залежить від фінансового стану банків та розвитку всієї системи в цілому. Японські банки мають великі обсяги капіталів та сотні філій по всій країні. Слід зазначити, що багато банків на початок 1995 року мали невеликі капітали. Так, з усіх діючих близько 60 банків мали капітал, що дорівнював вартості середньої київської трикімнатної квартири. В той же час існували банки з вагомим капіталом та розгалуженою мережею філій. Наприклад „Україна” (535 філій), Промінвестбанк України (400 філій), Укрсоцбанк (116 філій). В Україні кредитна система перебуває в стадії перебудови відповідно до потреб ринкової економіки.
https://doc4web.ru/astronomiya-/harakteristika-roslin-zhivokist-likarskiy-zhovtec-bagatokvitkovi.html	Характеристика рослин живокіст лікарський жовтець багатоквітковий	https://doc4web.ru/uploads/files/233/e730e9b6867af92dcb50d0c8a96fea81.docx	files/e730e9b6867af92dcb50d0c8a96fea81.docx	Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: ЖИВОКІСТ ЛІКАРСЬКИЙ ЖОВТЕЦЬ БАГАТОКВІТКОВИЙ ЖИВОКІСТ ЛІКАРСЬКИЙ (білопузник, гав'яз, гав'язь, живакість, живикіст, жиловник, лизень воловий, окопник, язик воловий) Symphytum officinale Багаторiчна трав'яниста шорсткощетиниста рослина родини шорстколистих. Має коротке кореневище. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки, розгалужене, внизу - гранчасте, вгорi - крилате вiд збiжного листя. Листки черговi, знизу, вкритi сiткою жилок; приземнi й нижнi стебловi листки - з черешками, яйцеподібно-ланцетнi, решта стеблових листкiв - сидячi, гострi, ланцетнi. Квiтки правильнi, пониклi, зiбранi завiйками на верхiвцi стебла; вiночок фiалковий або брудно-пурпуровий. Цвiте у червнi - вереснi. Плід сухий, розпадається на 4 горiшки. Росте по берегах рiчок, вологих луках, у вiльшняках. Для виготовлення лiкарських форм заготовляють коріння рослини восени. Корiння мiстить алкалоїди (лазiокарпiн, алантоїн, циноглосин), глiкозиди, цукри, холiн, ефiрну олiю, дубильнi i слизистi речовини. Галеновi препарати живокосту, мають протизапальнi, обволікувальні, протипухлиннi, протимiкробнi властивостi. Застосовують при кашлi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, хворобах нирок i печiнки, переломi кiсток, пухлинах, виразках, гнiйних ранах. Внутрiшньо - вiдвар корiння живокосту (10 г подрiбненого корiння залити 200 мл окропу, варити 10 хв) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Настоянку коріння живокосту (10 г сировини залити 50 мл 70% розчину спирту) приймати по 30 крапель 4 рази на день. Зовнiшньо - вiдвар корiння (10 г сировини залити 200 мл окропу, варити 10 хв) використовувати для полоскання, примочок, обробки ран i виразок, трiщині куточкiв рота Накладають компреси на мiсця переломів для швидшого їх зростання кісток. Настоянку коріння (1:10, на 50% розчині спирту, настоювати у темному і холодному місці 25 днів) втирати у болючі місця тіла при ревматизмі, подагрі, артриті, міозиті). ЖОВТЕЦЬ БАГАТОКВІТКОВИЙ Ranunculus polyanthemus Багаторiчна трав'яниста рiдкоопушена рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розгалужене, до 80 см заввишки. Листки округло-серцеподібнi, глибокорозсiченi, у верхнiй частинi - зубчастi частки; прикореневi - на довгих черешках, верхнi стебловi - сидячi. Квiтки двостатевi, одиничнi, на кiнцях галузок. Плід - сiм'янка. Росте на трав'янистих схилах, узлiссях, та в чагарниках. Для виготовлення лiкарських препаратiв траву заготовляють пiд час цвiтiння. Трава жовтцю мiстить алкалоїди, кумарини, флавоноїди, органiчнi кислоти, вiтамiни. Галеновi препарати жовтцю мають протимiкробнi, болетамувальнi, послаблюючi, тонiзуючi властивостi. В народній медицині водний настій свіжої трави використовують всередину як тонізуючий і послаблюючий засіб, при жовтяниці й грижі. Застосовують препарати жовтцю всередину при захворюваннях печінки, жовчного мiхура, запорах. Мiсцево - при ревматизмi, подагрi, гнiйних ранах, виразках. Внутрiшньо - настiй свiжої або сухої трави (1:10) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - сік свiжої трави втирають у суглоби при ревматизмi й подагрi, використовують для лiкування ран i фурункулiв.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-tema-poeticheskaya-gostinaya-ya-ne-po.html	Урок по английскому языку Тема : "Поэтическая гостиная «Я не поэт, я только учусь!»"	https://doc4web.ru/uploads/files/19/c5d8369b18e12ab199fee4d0f461b11d.doc	files/c5d8369b18e12ab199fee4d0f461b11d.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/harakteristika-planet-luna.html	Характеристика планет Луна	https://doc4web.ru/uploads/files/235/d53d2180891656e12dc03d09a509d738.docx	files/d53d2180891656e12dc03d09a509d738.docx	Министерство образования и науки Федеральное Агентство Российской Федерации Реферат на тему: Луна Выполнил: Ковальчук В.Ю. ЭиУ 224 Проверил: Тепляков Ю.Н. 2008 Аннотация Луна - естественный спутник Земли и самый яркий объект на ночном небе. Эта планета все больше привлекает землян возможностью использовать ее уникальные условия и ресурсы. Узнаем о её пользе и значении в жизни людей о происхождении, истории, движении, и т.д. 2 Содержание Введение…………………………………………………………………………...4 Глава 1. История Луны Мифологическая история Луны…………………………………………..6 Происхождение Луны……………………………………………………...7 Глава 2. Характеристики Луны 2.1. Либрация Луны ………………………………………………………………9 2.2. Форма Луны ………………………………………………………………..10 2.3. Движение Луны ……………………………………………………………11 2.4. Фазы Луны………………………………………………………………….13 2.5. Поверхность Луны………………………………………………………….15 2.6. Рельеф лунной поверхности………………………………………………..17 2.7. Лунный грунт………………………………………………………….…….19 2.8. Лунные кратеры………………………………………………………......…20 Глава 3. Затмения 3.1. Лунные затмения…………………………………………………...……….23 3.2. Солнечные затмения………………………………………………………..25 Глава 4. Интересные сведения о Луне 4.1. Магнетизм Луны……………………………………………………...……..27 4.2. Влияние Луны на приливы и отливы…………………………………...…27 Заключение……………………………………………………………………….29 3 Введение Луна́ (лат. Luna) — единственный естественный спутник Земли. Это второй по яркости объект на земном небосводе после Солнца и пятый по величине естественный спутник в Солнечной системе. Также, является первым (и на 2008-й год единственным) внеземным объектом, на котором побывал человек. Луна - естественный спутник Земли и самый яркий объект на ночном небе. На Луне нет привычной для нас атмосферы, нет рек и озер, растительности и живых организмов. Сила тяжести на Луне в шесть раз меньше, чем на Земле. День и ночь с перепадами температур до 300 градусов длятся по две недели. И, тем не менее, Луна все больше привлекает землян возможностью использовать ее уникальные условия и ресурсы. Добыча природных запасов на Земле затрудняется с каждым годом. По прогнозам ученых в ближайшем будущем человечество вступит в сложный период. Земная среда обитания исчерпает свои ресурсы, поэтому уже сейчас необходимо начинать осваивать ресурсы других планет и спутников. Луна, как ближайшее к нам небесное тело станет первым объектом для внеземного промышленного производства. Создание лунной базы, а затем и сети баз, планируется уже в ближайшие десятилетия. Из лунных пород можно извлекать кислород, водород, железо, алюминий, титан, кремний и другие полезные элементы. Лунный грунт является прекрасным сырьем для получения различных строительных материалов, а также для добычи изотопа гелий-3, который способен обеспечить электростанции Земли безопасным и экологически чистым ядерным горючим. Луна будет использоваться для уникальных научных исследований и наблюдений. Изучая лунную поверхность ученые могут "заглянуть" в очень древний период нашей собственной планеты, поскольку особенности развития Луны обеспечили 4 сохранность рельефа поверхности в течение миллиардов лет. Притяжение Луны Солнцем в 2,2 раза сильнее, чем Землей, так что, строго говоря, следовало бы рассматривать движение Луны вокруг Солнца и возмущения этого движения Землей. Однако, поскольку исследователя интересует движение Луны, каким оно видно с Земли, гравитационная теория, которую разрабатывали многие крупнейшие ученые, начиная с И. Ньютона, рассматривает движение Луны именно вокруг Земли. В 20 веке пользуются теорией американского математика Дж. Хилла, на основе которой американский астроном Э. Браун вычислил (1919 г.) математически, ряды и составил таблицы, содержащие широту, долготу и параллакс Луны. Аргументом служит время. 5 Глава 1. История Луны. 1.1.Мифологическая история Луны. Луна в римской мифологии является богиней ночного света. Луна имела несколько святилищ, одно вместе с богом солнца. В египетской мифологии богиня луны – Тефнут и ее сестра Шу – одно из воплощений солнечного начала, были близнецами. В индоевропейской и балтийской мифологии широко распространен мотив ухаживания месяца за солнцем и их свадьбы: после свадьбы месяц покидает солнце, за что ему мстит бог-громовержец и разрубает месяц пополам. В другой мифологии месяц, живший на небе вместе со своей женой-солнцем, пошел на землю посмотреть, как живут люди. На земле за месяцем погналась Хоседэм (злое женское мифологическое существо). Месяц, торопливо возвращающийся к солнцу, только наполовину успело войти в его чум. Солнце схватило его за одну половину, а Хоседэм за другую и начали тянуть его в разные стороны, пока не разорвали пополам. Солнце пыталось потом оживить месяц, оставшийся без левой половины и тем самым без сердца, пробовало сделать ему сердце из угля, качало его в колыбели (шаманский способ воскрешения человека), но все было тщетно. Тогда солнце повелело месяцу, чтобы он светил ночью оставшейся у него половиной Известны также мифы о происхождении луны из частей тела (чаще всего из левого и правого глаза). У большинства народов мира есть особые Лунные мифы, объясняющие возникновение пятен на луне, чаще всего тем, что там находится особый человек («лунный человек» или «лунная женщина»). Божеству луны многие народы придают особое значение, считая, что оно дает необходимые элементы для всего живого. [5] 6 1.2.Происхождение Луны. Происхождение Луны окончательно еще не установлено. Наиболее разработаны три разные гипотезы. В конце XIX в. Дж. Дарвин выдвинул гипотезу, согласно которой Луна и Земля первоначально составляли одну общую расплавленную массу, скорость вращения которой увеличивалась по мере ее остывания и сжатия; в результате эта масса разорвалась на две части: большую - Землю и меньшую - Луну. Эта гипотеза объясняет малую плотность Луны, образованной из внешних слоев первоначальной массы. Однако она встречает серьезные возражения с точки зрения механизма подобного процесса; кроме того, между породами земной оболочки и лунными породами есть существенные геохимические различия. Гипотеза захвата, разработанная немецким ученым К. Вейцзеккером, шведским ученым Х. Альфвеном и американским ученым Г. Юри, предполагает, что Луна первоначально была малой планетой, которая при прохождении вблизи Земли в результате воздействия тяготения последней превратилась в спутник Земли. Вероятность такого события весьма мала, и, кроме того, в этом случае следовало бы ожидать большего различия земных и лунных пород. Согласно третьей гипотезе, разрабатывавшейся советскими учеными - О. Ю. Шмидтом и его последователями в середине XX века, Луна и Земля образовались одновременно путем объединения и уплотнения большого роя мелких частиц. Но Луна в целом имеет меньшую плотность, чем Земля, поэтому вещество протопланетного облака должно было разделиться с концентрацией тяжелых элементов в Земле. В связи с этим возникло предположение, что первой начала формироваться Земля, окруженная мощной атмосферой, обогащенной относительно летучими силикатами; при последующем охлаждении вещество этой атмосферы сконденсировалось в кольцо планетезималей, из которых и образовалась Луна. Последняя гипотеза [1 ] 7 на современном уровне знаний (70-е годы 20 века) представляется наиболее предпочтительной. Не так давно возникла четвертая теория, которая и принята сейчас как наиболее правдоподобная. Это гипотеза гигантского столкновения. Основная идея состоит в том, что, когда планеты, которые мы видим теперь, только еще формировались, некое небесное тело величиной с Марс с огромной силой врезалось в молодую Землю под скользящим углом. При этом более легкие вещества наружных слоев Земли должны были бы оторваться от нее и разлететься в пространстве, образовав вокруг Земли кольцо из обломков, в то время как ядро Земли, состоящее из железа, сохранилось бы в целости. В конце концов, это кольцо из обломков слиплось, образовав Луну. Теория гигантского столкновения объясняет, почему Земля содержит большое количество железа, а на Луне его почти нет. Кроме того, из вещества, которое должно было превратиться в Луну, в результате этого столкновения выделилось много различных газов – в частности кислород. [1] 8 Глава 2. Характеристики Луны. 2.1. Либрация Луны Либрация луны (от лат. libratio - качание, колебание), видимые периодические маятникообразные колебания Луны около её центра, вследствие которых для земного наблюдателя пятна на диске Луны перемещаются в небольших пределах то в ту, то в др. сторону (рис. 1). Рис1. Перемещение пятен на диске Луны вследствие либрации [ 3 ] 9 2.2. Форма Луны. В некоторые дни Луна совсем не видна на небе. В другие дни она имеет вид узкого серпа, полукруга и полного круга. Луна подобно Земле является темным, непрозрачным круглым телом. Форма Луны очень близка к шару с радиусом 1737 км, что равно 0,2724 экваториального радиуса Земли. Площадь поверхности Луны составляет 3,8 * 107 км2, а объем 2,2 *10 25 см 3. Более детальное определение фигуры Луны затруднено тем, что на Луне, из-за отсутствия океанов, нет явно выраженной уровненной поверхности по отношению, к которой можно было бы определить высоты и глубины; кроме того, поскольку Луна повернута к Земле одной стороной, измерять с Земли радиусы точек поверхности видимого полушария Луны (кроме точек на самом краю лунною диска) представляется возможным лишь на основании слабого стереоскопического эффекта, обусловленного либрацией. Изучение либрации позволило оценить разность главных полуосей эллипсоида Луны. Полярная ось меньше экваториальной, направленной в сторону Земли, примерно на 700 м и меньше экваториальной оси, перпендикулярной направлению на Землю, на 400 м. Таким образом, Луна под влиянием приливных сил, немного вытянута в сторону Земли. Масса Луны точнее всего определяется из наблюдений её искусственных спутников. Она в 81 раз меньше массы земли. Средняя плотность Луны равна 3,34 г. см3 (0.61 средней плотности Земли). [ 3] 10 2.3. Движение луны. В движение Луны различают четыре лунных месяца. 29, 53059 суток - СИНОДИЧЕСКИЙ (от слова synodion-встреча). 27, 55455 суток - АНОМАЛИТИЧЕСКИЙ ( угловое расстояние Луны от её перигея называли аномалией). 27, 32166 суток - СИДЕРИЧЕСКИЙ (siderium- звездный) 27, 21222 суток - ДРАКОНИЧЕСКИЙ (узлы орбиты обозначают значком похожими на дракона). Видимое движение Луны на фоне звезд есть следствие действительного движения Луны вокруг Земли. Луна в течение звездного месяца перемещается среди звезд всегда в одну и ту же сторону – с запада на восток, или прямым движением. Видимый путь Луны на небе – не замыкающаяся кривая, постоянно меняющая свое положение среди звезд зодиакальных созвездий. Видимое движение Луны сопровождается непрерывным изменением ее внешнего вида, характеризуемого фазой Луны (Фаза Ф равна отношению наибольшей ширины освещенной части d` лунного диска к его диаметру d). Луна движется вокруг Земли со средней скоростью 1,02 км/сек по приблизительно эллиптической орбите в том же направлении, в котором движется подавляющее большинство других тел Солнечной системы, то есть против часовой стрелки, сели смотреть на орбиту Луны со стороны Северного полюса мира. Большая полуось орбиты Луны, равная среднему расстоянию между центрами Земли и Луны, составляет 384 400 км (приблизительно 60 земных радиусов). Вследствие эллиптичности орбиты и возмущений расстояние до Луны колеблется между 356 400 и 406 800 км. Период обращения Луны вокруг Земли, так называемый сидерический (звездный) месяц равен 27,32166 суток, но подвержен небольшим колебаниям и очень малому вековому сокращению. Движение Луны вокруг Земли очень сложно, и его изучение составляет одну из труднейших задач [8 ] 11 небесной механики. Эллиптическое движение представляет собой лишь грубое приближение, на него накладываются многие возмущения, обусловленные притяжением Солнца, планет и сплюснутостью Земли. Главнейшие из этих возмущений, или неравенств, были открыты из наблюдений задолго до теоретического вывода их из закона всемирного тяготения. Притяжение Луны Солнцем в 2,2 раза сильнее, чем Землей, так что, строго говоря, следовало бы рассматривать движение Луны вокруг Солнца и возмущения этого движения Землей. Однако, поскольку исследователя интересует движение Луны, каким оно видно с Земли, гравитационная теория, которую разрабатывали многие крупнейшие ученые, начиная с И. Ньютона, рассматривает движение Луны именно вокруг Земли. В 20 веке пользуются теорией американского математика Дж. Хилла, на основе, которой американский астроном Э. Браун вычислил (1919) математические, ряды и составил таблицы, содержащие широту, долготу и параллакс Луны. Аргументом служит время. Плоскость орбиты Луны подверженна небольшим колебаниям. Точки пересечения орбиты с эклиптикой, называются восходящим и нисходящим узлами, имеют неравномерное попятное движение и совершают полный оборот по эклиптике за 6794 суток (около 18 лет), вследствие чего Луна возвращается к одному и тому же узлу через интервал времени - так называемый драконический месяц, - более короткий, чем сидерический и в среднем равный 27.21222 суток, с этим месяцем связана периодичность солнечных и лунных затмений. Луна вращается вокруг оси, наклоненной к плоскости эклиптики под углом 88°28', с периодом, точно равным сидерическому месяцу, вследствие чего она повернута к Земле всегда одной и той же стороной. Такое совпадение периодов осевого вращения и орбитального обращения не случайно, а вызвано трением приливов, которое Земля производила в твердой или некогда жидкой оболочке Луны. [8] 12 2.4.Фазы Луны. Не будучи самосветящейся, Луна видна только в той части, куда падают солнечные лучи, либо лучи, отраженные Землей. Этим объясняются фазы Луны. Каждый месяц Луна, двигаясь по орбите, проходит между Землей и Солнцем и обращена к нам темной стороной, в это время происходит новолуние. Через 1 - 2 дня после этого на западной части неба появляется узкий яркий серп молодой Луны. Остальная часть лунного диска бывает в это время слабо освещена Землей, повернутой к Луне своим дневным полушарием. Через 7 суток Луна отходит от Солнца на 900, наступает первая четверть, когда освещена ровно половина диска Луны и терминатор, то есть линия раздела светлой и темной стороны, становится прямой - диаметром лунного диска. В последующие дни терминатор становится выпуклым, вид [8,9] 13 Луны приближается к светлому кругу и через 14 - 15 суток наступает полнолуние. На 22-е сутки наблюдается последняя четверть. Угловое расстояние Луны от солнца уменьшается, она опять становится серпом и через 29.5 суток вновь наступает новолуние. Промежуток между двумя последовательными новолуниями называется синодическим месяцем, имеющем среднюю продолжительность 29.5 суток. Синодический месяц больше сидерического, так как Земля за это время проходит примерно 113 своей орбиты и Луна, чтобы вновь пройти между Землей и Солнцем, должна пройти дополнительно еще 113 часть своей орбиты, на что тратится немногим более 2 суток. Если новолуние происходит вблизи одного из узлов лунной орбиты, происходит солнечное затмение, а полнолуние близ узла сопровождается лунным затмением. Легко наблюдаемая система фаз Луны послужила основой для ряда календарных систем. Урожайная Луна. Каждую осень в северном полушарии наступает полнолуние, ближайшее ко дню осеннего равноденствия, 23 сентября, и известное в народе под названием «урожайная луна». Несколько дней подряд Луна восходит почти в одно и то же время каждый вечер, как раз на закате Солнца. Так что когда день кончается, фермеры имеют возможность продолжать уборочные работы при свете Луны – потому и называли это время днями «урожайной луны». Когда Луна стоит низко над горизонтом, она кажется больше, но это всего лишь зрительная иллюзия. [2] 14 2.5. Поверхность Луны. Обратная сторона луны Атмосферы на Луне нет. Небо над Луной всегда черное, даже среди дня, потому что для рассеивания солнечного света и образования голубого неба, как на Земле, необходим воздух, который там отсутствует. Звуковые волны в вакууме не распространяются, так что на Луне царит полная тишина. Погоды тоже нет; дождь, реки и лед не формируют лунного ландшафта, как это происходит на нашей планете. В дневное время температура лунной поверхности под прямыми лучами Солнца поднимается значительно выше точки кипения воды. Чтобы защититься от невыносимой жары, люди, прибывшие на Луну для проведения исследований, носят специальные космические костюмы, внутри которых находится воздух и поддерживается привычные для человека физические параметры. А по ночам температура на Луне падает до 1500 ниже точки замерзания воды. Астрономические наблюдения указывают на пористый характер лунного поверхностного материала. Образцы доставленного на Землю лунного грунта похожи по составу на земные породы. Моря сложены из базальтов, континенты из анортозитов (силикатная порода, обогащенная окислами алюминия). Встречается особый тип пород, обогащенных калием и редкоземельными элементами. Возраст лунных изверженных горных пород очень велик, их кристаллизация происходила четыре миллиарда лет назад, наиболее древние образцы имеют возраст 4,5 миллиарда лет. [2] 15 Поверхность Луны довольно темная, ее альбедо равно 0.073, то есть она отражает в среднем лишь 7.3 % световых лучей Солнца. Визуальная звездная величина полной Луны на среднем расстоянии равна - 12.7; она посылает в полнолуние на Землю в 465 000 раз меньше света, чем Солнце. В зависимости от фаз, это количество света уменьшается гораздо быстрее, чем площадь освещенной части Луны, так что когда Луна находится в четверти, и мы видим половину ее диска светлой, она посылает нам не 50 %, а лишь 8 % света от полной Луны. Луна вращается относительно Солнца с периодом, равным синодическому месяцу, поэтому день на Луне длится почти 1.5 сутки и столько же продолжается ночь. Не будучи защищена атмосферой, поверхность Луны нагревается днем до + 1100С, а ночью остывает до –1200С, однако, как показали радионаблюдения, эти огромные колебания температуры проникают вглубь лишь на несколько дециметров вследствие чрезвычайно слабой теплопроводности поверхностных слоев. По той же причине и во время полных лунных затмений нагретая поверхность быстро охлаждается, хотя некоторые места дольше сохраняют тепло, вероятно, вследствие большой теплоемкости (так называемые «горячие пятна»). Даже невооруженным глазом на Луне видны неправильные протяженные темноватые пятна, которые были приняты за моря; название сохранилось, хотя и было установлено, что эти образования ничего общего с земными морями не имеют. Телескопические наблюдения, которым положил начало в 1610 Г. Галилей, позволили обнаружить гористое строение поверхности Луны. Выяснилось, что моря – это равнины более темного оттенка, чем другие области, иногда называемые континентальными (или материковыми), изобилующие горами, большинство которых имеет кольцеобразную форму (кратеры). Обширные светлые участки лунной поверхности, называемые материками, занимают около 60% видимого с Земли диска. Это неровные, гористые районы. Остальные 40% поверхности – [2] 16 моря, ровные гладкие области. Материки пересечены горными хребтами. Они расположены главным образом вдоль «побережий» морей. Наибольшая высота лунных гор достигает 9 км. По многолетним наблюдениям были составлены подробные карты Луны. На видимой с Земли стороне низменности залиты темной лавой; на обратной стороне этого не произошло, за исключением отдельных участков. Пояс морей продолжается на обратной стороне талассоидами. Несколько небольших темных областей (подобных обычным морям), найденных на обратной стороне, расположены в центре талассоидов. 2.6.Рельеф лунной поверхности. Уже со времен Галилея началось составление карты Луны. Первые подробные карты лунной поверхности составил выдающийся польский астроном Я. Гевелий (1611-1687) и опубликовал их в 1647 г. в сочинении «Селенографии» или «Описание Луны». В 1651 году итальянский астроном ДЖ Риччиоли (1598-1671) тоже опубликовал карту Луны, составленную им совместно с итальянским физиком Ф. Гримальди. (1618-1663). Именно на этой карте впервые округлые низменности названы морями, которые сохранили свои названия до наших дней: Море Спокойствия, Море Ясности, Море Опасности, Море Дождей, Море Облаков и т.д. Их размеры от 200 до 1100 км в поперечнике. «Моря» – низменности, в которых нет ни капли воды. Дно их темное и сравнительно ровное. Поверхность морей сложена и покрыта темным веществом, в том числе застывшей лавой, некогда изверженной из лунных недр. Самая большая низменность, протяженностью 2000 км названа Океаном Бурь. Поверхность морей имеет складки и холмы, а также небольшие остроконечные и округлые возвышенности, представляющие собой вершины невысоких гор, залитых затвердевшей [4] 17 впоследствии лавой. Характерные по своим очертаниям краевые зоны морей названы заливами, а небольшие изолированные темные низменности – озерами. Моря и озера занимают около 40% всей видимой с Земли поверхности Луны, и подавляющее их большинство расположено в северном ее полушарии. Остальная (60%) часть лунного полушария представляет собой материк, покрытый как отдельными горами, так и горными цепями и хребтами. Большинство горных хребтов тянется вдоль окраины морей и носит земные названия, предложенные Я. Гевелием. Так, Море Дождей ограничено с северо-востока Альпами, с востока – Кавказом, с юго-востока – Апеннинами, а с юга – Карпатами. Некоторые горные цепи названы именами ученых: горы Даламбера, горы Лейбница, и т.д. Высота гор различна, отдельные горные вершины – пики – поднимаются до 9 км. Горные склоны изрезаны многочисленными ущельями и трещинами, а между горами тянутся длинные долины. Форма лунных гор – это большей частью круглая гора с котловиной посередине. Но котловина не всегда пуста, не всегда оказывается кратером новейшим: в середине его иногда возвышается еще целая гора и опять с углублением, которое оказывается кратером более новым, но редко, редко действующим с краснеющей внутри, на самом дне его, лавой. Много на луне и плоскогорий с крутыми склонами, широких и узких трещин в коре протяженностью в несколько десятков и даже сотен километров. Лунный рельеф лучше изучать при косом его освещении солнечными лучами, в особенности недалеко от терминатора, отделяющее дневное полушарие Луны от ночного, т.е. вблизи него тени даже от невысоких гор очень длинные и легко заметны. [4] 18 2.7. Лунный грунт. Всюду, где совершали посадки космические аппараты, Луна покрыта так называемым реголитом. Это разнозернистый обломочно-пылевой слой толщиной от нескольких метров до нескольких десятков метров. Он возник в результате дробления, перемешивания и спекания лунных пород при падениях метеоритов и микрометеоритов. Вследствие воздействия солнечного ветра реголит насыщен нейтральными газами. Среди обломков реголита найдены частицы метеоритного вещества. По радиоизотопам было установлено, что некоторые обломки на поверхности реголита находились на одном и том же месте десятки и сотни миллионов лет. Среди образцов, доставленных на Землю, встречаются породы двух типов: вулканические (лавы) и породы, возникшие за счет раздробления и расплавления лунных образований при падениях метеоритов. Основная масса вулканических пород сходна с земными базальтами. По-видимому, такими породами сложены все лунные моря. Кроме того, в лунном грунте встречаются обломки иных пород, сходных с земными и так называемым KREEP - порода, обогащенная калием, редкоземельными элементами и фосфором. Очевидно, эти породы представляют собой обломки вещества лунных материков. “Луна-20” и “Аполлон-16”, совершившие посадки на лунных материках, привезли оттуда породы типа анортозитов. Все типы пород образовались в результате длительной эволюции в недрах Луны. По ряду признаков лунные породы отличаются от земных: в них очень мало воды, мало калия, натрия и других летучих элементов, в некоторых образцах очень много титана и железа. Возраст этих пород, определяемый по соотношениям радиоактивных элементов, равен 3 - 4.5 млрд. лет, что соответствует древнейшим периодам развития Земли. [4] 19 2.8.Лунные кратеры Поверхность Луны можно разделить на два типа: очень старая гористая местность (лунный материк) и относительно гладкие и более молодые лунные моря. Лунные моря, которые составляют приблизительно 16 % всей поверхности Луны, — это огромные кратеры, возникшие в результате столкновений с небесными телами, которые были позже затоплены жидкой лавой. Большая часть поверхности покрыта реголитом. Лунные моря, под которыми лунными спутниками обнаружены более плотные, тяжёлые породы, сконцентрированы на обращённой к Земле стороне из-за влияния гравитационного момента при формировании Луны. Очень интересно в течении часа проследить в телескоп за тем, как вблизи терминатора на ночной стороне загораются светлые точки – это вершины валов лунных кратеров. Постепенно из тьмы выплывает светлая подкова – часть кратерного вала, но дно кратера еще погружено в полный мрак, наконец обрисовывается весь кратер. При этом хорошо видно, что, чем меньше кратеры, тем их больше. Они часто расположены цепочками и даже «сидят» друг на друге. Позднейшие кратеры, как уже было сказано, образовались на ваннах более старых кратеров. В центре кратеров видна горка, в действительности это группа гор. Кратерные стены обрываются террасами круто внутрь. Дно кратеров лежит ниже окружающей местности. Горные районы лунной поверхности почти полностью покрыты множеством кратеров, в меньшем числе они имеются и в морях. Размеры кратеров от 1 м до 250 км. В Море Дождей четко выделяются крупные кратеры Архимед (d=73 км), Аристотель (d=51 км), Автолик (d=36 км), а в горных районах, в середине лунного диски - целые цепочки крупных кратеров, в том числе Птолемей (d=146 км), Альфонс (d=124 км) и Арзахель (d=32 км). [2] 20 Многие крупные и средние по размерам кратеры окружены пологими валами (кольцевыми горами) и имеют ровное дно. Другие имеют форму воронок, какие образуются при взрывах. Мелкие кратеры в общем покрывают всю лунную поверхность и даже дно и валы более крупных кратеров. Многие мелкие кратеры (диаметром до 10-15 км) образованы взрывами материальных тел, сталкивавшихся с Луной. Более крупные кратеры, в особенности с центральными горками, имеют вулканическое происхождение, что подтверждается фотографией кратера Коперник, полученной с высоты 25 км одним из искусственных спутников луны, дно которого носит явные признаки вулканизма. Рассмотрим поподробнее происхождение кратеров. Большинство кратеров на обращённой к нам стороне названо по имени знаменитых людей в истории науки, таких как Тихо Браге, Коперник и Птолемей. Детали рельефа на обратной стороне имеют более современные названия типа Аполлон, Гагарин и Королёв. На обратной стороне Луны расположена огромная впадина (бассейн) диаметром 2250 км и глубиной 12 км — это самый большой бассейн, появившийся в результате столкновения, в Солнечной системе, и Море Восточное в западной части видимой стороны (его можно видеть с Земли; на изображении слева — в центре), который является отличным примером многокольцевого кратера. Большая часть кратеров обязана своим происхождением ударам мелких метеоритиков. Метеорит при ударе о Луну не встречает противодействия атмосферы. Не меняя скорости, он ударяется о грунт и взрывается. Если скорость соударения 16 км/с, то средняя скорость во время проникновения в грунт 8 км/с. Даже полуторакилометровый астероид затормозится менее чем за полсекунды. Естественно, что происходит взрыв необычайной силы и появляется кратер. Кратер образуется частично под воздействием газа, [1,2] 21 возникшего при испарении метеорита и грунтовых пород, а частично под воздействием образующейся в грунте ударной волны. Ударная волна возникает, когда внезапно освободившая энергия распространяется в среде со сверхзвуковой скоростью. Возникшие при этом силы выбрасывают часть грунта, расположенного выше точки взрыва далеко от места соударения, но главным образом кратер образуется при мгновенном смещении горных пород во всех направлениях от точки взрыва. Энергия столь велика, что далеко превосходит энергию химических связей в породах и при распространении в них ударной волны породы становятся пластичными. Они сминаются, изгибаются и выдавливаются вверх и в стороны, образуя углубления и в большую часть вала. Например, Море Дождей было образовано именно таким образом. [2] 22 Глава 4. Интересные сведения о Луне. 4.1. Влияние Луны на приливы и отливы Гравитационные силы между Землёй и Луной вызывают некоторые интересные эффекты. Наиболее известный из них — морские приливы и отливы. Гравитационное притяжение Луны более сильное на той стороне Земли, которая повёрнута к Луне, и более слабое на противоположной стороне. Поэтому поверхность Земли, и особенно океаны, вытягиваются по направлению к Луне. Если бы мы взглянули на Землю со стороны, мы увидели бы две выпуклости, и обе они направлены в сторону Луны, но находятся на противоположных сторонах Земли. Этот эффект намного более силён в океанской воде, чем в твёрдой коре, так что выпуклость воды больше. А так как Земля вращается намного быстрее, чем Луна перемещается по своей орбите, перемещение выпуклостей вокруг Земли один раз за день даёт две высших точки прилива. 4.2.Магнетизм Луны. Очень интересные сведения имеются на тему: магнитное поле луны, ее магнетизм. Магнитометры, установленные на луне обнаружу 2 типа лунных магнитных полей: постоянные поля, порожденные "ископаемым" магнетизмом лунного вещества, и переменные поля, вызванные электрическими токами, возбуждаемыми в недрах Луны. Эти магнитные измерения дали нам уникальную информацию об истории и современном состоянии Луны. Источник "ископаемого" магнетизма неизвестен и указывает на существование некоторой необычайной эпохи в истории Луны. Переменные поля возбуждаются в Луне изменениями магнитного поля, связанного с "солнечным ветром" - потоками заряженных частиц, испускаемых солнцем. Хотя напряженность постоянных полей, измеренных [7 ] 27 на Луне, составляет менее 1% напряженности магнитного поля Земли, лунные поля оказались гораздо сильнее, чем предполагалось на основе измерений, проводимых ранее советскими аппаратами и американскими. Приборы, доставленные на поверхность Луны "Аполлонами", засвидетельствовали то, что постоянные поля на Луне меняются от точки к точке, но не укладываются в картину глобального дипольного поля, аналогичного земному. Это говорит о том, что обнаруженные поля вызваны местными источниками. Более того, большая напряженность полей указывает, что источники приобрели намагниченность во внешних полях, гораздо более сильных, чем существующее не Луне в настоящее время. Когда-то в прошлом луна либо сама обладала сильным магнитным полем, либо находилась в области сильного поля. Переменные поля, порождаемые электрическими токами, текущими в недрах Луны, связаны со всей Луной, а не с какими-либо ее отдельными районами. Эти поля быстро растут и убывают в соответствии с изменениями солнечного ветра. Свойства индуцированных лунных полей зависят от проводимости лунных полей недр, а последняя, в свою очередь, тесно связано с температурой вещества. Поэтому магнитометр может быть использован как косвенный "термометр сопротивления" для определения внутренней температуры Луны. [ 7] 28 Глава 3. Затмения 3.1. Лунные затмения. Покрытия светил Луной. При движении вокруг Земли Луна проходит перед более далекими светилами и своим диском может их заслонить. Это явление носит общее название покрытий светил Луной. Определение точных моментов начала и конца покрытий имеет большое значение для изучения движения Луны и формы ее диска. Чаще всего происходят покрытия звезд, реже случаются покрытия планет. Земля отбрасывает в пространстве длинную тень, загораживая свет Солнца. Когда Луна попадает в тень Земли, происходит лунное затмение. Если бы во время лунного затмения мы находились на Луне, то увидели бы, что Земля проходит перед Солнцем, закрывая его. Нередко при этом Луна остается слабо видимой, светясь тусклым красноватым светом. Так как Луна движется с запада на восток, то первым входит в земную тень левый край Луны. На нем появляется ущерб, который постепенно увеличивается, и видимый диск Луны принимает форму серпа. Если Луна полностью войдет в земную тень, то произойдет полное затмение Луны, если в тени окажется только часть Луны, то затмение будет частным. Полное лунное затмение может продолжаться до 1 часа 44 минут. Полному или частному лунному затмению предшествует (и завершает их) полутеневое лунное затмение, когда Луна проходит сквозь земную полутень. Лунные затмения могут происходить только во время полнолуний. В отличие от солнечных, лунные затмения можно наблюдать с любого места на Земле, где Луна находится над горизонтом. Из-за того, что Луна, обращаясь вокруг Земли, бывает иногда на одной линии Земля- Луна- Солнце, возникают солнечные или лунные затмения- интереснейшие и эффектные явления природы, вызывавшие страх в прошлые [ 8,6] 23 века, так как люди не понимали, что происходит. Им казалось, что какой- то невидимый черный дракон пожирает Солнце и люди могут остаться в вечном мраке. Солнечные затмения бывают только в новолуние, когда Луна проходит не ниже и не выше, а как раз по солнечному диску и, словно гигантская заслонка, загораживает собой солнечный диск, «перекрывая Солнцу путь». Но затмения в разных местах видны по- разному, в одних Солнце закрывается полностью- полное затмение, в других частично- неполное затмение. Суть явления заключается в том, что Земля и Луна, освещенные Солнцем, отбрасывают концы теней(сходящиеся) и концы тени(расходящиеся) . Когда Луна попадает на одну линию с Солнцем и Землей и находится между ними, лунная тень движется по Земле с запада на восток. Диаметр полной лунной тени не превышает 250 км, поэтому одновременно затмение Солнца видно лишь на малом участке Земли. Там, где на Землю падает полутень Луны, наблюдается неполное затмение Солнца. Расстояние между Солнцем и Землёй не всегда одинаково: зимой в северном полушарии Земли ближе к Солнцу, а летом дальше. Луна обращаясь вокруг Земли, тоже проходит на разные расстояния- то ближе, то дальше от неё. В случае, когда Луна отстает дальше от Земли и загородить полностью диск Солнца не может, наблюдатели видят вокруг черной Луны сверкающий края солнечного диска- происходит красивейшее кольцеобразное затмение Солнца. Когда у древних наблюдателей записи затмений накопились за несколько столетий, они заметили, что затмение повторяются через каждые 18 лет и 11 с третью суток. Этот срок египтяне назвали «саросом», что значит «повторение». Однако для определения, где будет видно затмение, необходимо, конечно же, произвести более сложные вычисления. В полнолуние Луна иногда попадает в земную тень полностью или частично, и мы видим, соответственно полное или частичное затмение Луны. Луна намного меньше Земли, поэтому затмение продолжается до 1ч. 40мин. При этом даже при полном лунном затмении Луна остаётся видимой, [8 ] 24 но окрашивается в багровый цвет, что вызывает неприятные ощущения. Вообще, лунные затмения- довольно редкое явление природы. Казалось бы, что лунные затмения должны наблюдаться ежемесячно- в каждое полнолуние. Но так в действительности не бывает. Луна проскальзывает либо под земной тенью, либо над ней, и в новолуние тень Луны обычно проносится мимо Земли, и тогда затмения тоже не получаются. Поэтому затмения не так уж часты. Полные Лунные Затмения 1995 – 2005 гг. Дата Продолжительность 4 апреля 1 ч 24 мин 1996 27 сентября 1 ч 12 мин 1997 16 сентября 1 ч 6 мин 2000 21 января 1 ч 16 мин 2000 16 июля 1 ч 2001 9 января 30 мин 2003 16 мая 26 мин 2004 4 мая 38 мин 2004 28 октября 40 мин 3.2.Солнечные затмения. Солнце в 400 раз больше Луны и приблизительно в 400 раз дальше от нас, чем Луна. Благодаря этому случайному совпадению, размеры Солнца и Луны, как мы видим их на небе, кажутся нам почти одинаковыми. Вследствие этого Луна может полностью закрыть от нас Солнце, если, двигаясь по своей орбите, она окажется в точности между Солнцем и Землей. Когда Земля, Луна и Солнце оказываются точно на одной прямой, наступает полное солнечное затмение. Каждый месяц, в новолуние, Луна [5 ] 25 проходит в пространстве между Солнцем и Землей, но выстраивание точно на одной прямой, которое необходимо для солнечного затмения, происходит не так часто. И даже когда это случается, на поверхности Земли есть лишь длинная, узкая область, откуда можно наблюдать полное солнечное затмение. Полоса солнечного затмения никогда не бывает шире 264 км, но в длину может тянуться на тысячи километров. Полное солнечное затмение может наблюдаться в одном месте Земли не более восьми минут. Полное солнечное затмение – зрелище настолько драматичное, что некоторые люди готовы пересечь половину земного шара специально, чтобы его увидеть. Начинается солнечное затмение с того, что передний край Луны слегка накрывает солнечный диск. Выглядит это так, словно от Солнца откусили кусочек. В это время наблюдается лишь частичное затмение Солнца. При некоторых солнечных затмениях сияющее кольцо Солнца остается видимым вокруг всего темного диска Луны. Дело в том, что расстояния между Землей и Солнцем и между Землей и Луной, хотя и в небольших пределах, но все же меняются. Если Луна чуть дальше от Земли, чем в среднем, ее угловой размер становится меньше, а если Земля чуть ближе к Солнцу, чем в среднем, угловой размер Солнца немного увеличивается. И если все это случается в то время, когда должно наблюдается полное солнечное затмение, Луна оказывается достаточно большой, чтобы целиком закрыть Солнце. При солнечном кольцеобразном затмении небо остается светлым и солнечная корона не видна. Затмения солнца могут происходить только во время новолуния. [5 ] 26 Заключение Так на протяжении многих веков собирались по крупицам научные знания о Луне. С древнейших времен Луна привлекала к себе внимание человека. Неудивительно, что с Луной связано множество легенд и суеверий. Захватывающее зрелище открывается тому, кто наблюдает Луну в телескоп. Невооруженному глазу на светлом лунном диске видны лишь темные пятна, сочетание которых напоминает какие-то странные фигуры. Но то, что возникает в поле зрения телескопа намного неожиданнее и интереснее. Луна, безусловно, оказывает определенное влияние на Землю и, видимо, на людей, о чем любят предупреждать астрологи. Но они сильно преувеличивают воздействие этого влияния и значение лунных фаз. Наблюдаемое движение Луны сопровождается непрерывным изменением внешнего вида. Время от времени Солнце, Земля и Луна располагаются на одной прямой. И если при этом Луна окажется между Землей и Солнцем, то она заслонит собой дневное светило и в тех местах земной поверхности, по которым пробежит лунная тень, будет наблюдаться солнечное затмение. В полнолуние Луна, оказавшись в стороне неба, может войти в конус земной тени. Тогда на всем земном полушарии, обращенном к Луне, будет наблюдаться лунное затмение. Итак, Луна – самое близкое к нам небесное тело расстояние до него равно почти 10 земным кругосветным путешествиям; многие люди в течение свой жизни проделывают более длинный путь. 29 Список использованных источников 1.Кононович Э.В., Мороз В.И. «Общий курс астрономии», Издательство УРСС 2004 г 2. Коротцев О.Н. «Астрономия», Издательство «Азбука-Классика», Санкт-Петербург, 2003 г. http://ru.wikipedia.org/wiki http://www.krugosvet.ru http://www.sai.msu.su/ng/solar/earth/moon http://epizodsspace.testpilot.ru/bibl http://lunnoe.info/ http://galspace.spb.ru http://n-t.ru/tp/it/chl/htm http://www.websib.ru/noos/metod/astronom/System/Sol_Sistem3/Lyna.htm
https://doc4web.ru/astronomiya-/harakteristika-roslin-geran-velikokorenevischna-geran-robertova-.html	Характеристика рослин герань великокореневищна герань робертова гикавка сива гінкго дволопат	https://doc4web.ru/uploads/files/235/c1af9e78edb7d2be88b1b182809da8e8.docx	files/c1af9e78edb7d2be88b1b182809da8e8.docx	Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: ГЕРАНЬ ВЕЛИКОКОРЕНЕВИЩНА ГЕРАНЬ РОБЕРТОВА ГИКАВКА СИВА ГІНКГО ДВОЛОПАТЕВЕ ГЕРАНЬ ВЕЛИКОКОРЕНЕВИЩНА (бобовиння, вовчиця, горішина, герань звичайна, горішник, горішина, дубрівка, любисток польовий, стопа вовча) Geranium macrorrhizum Трав'яниста, багаторiчна рослина родини геранiєвих. Має товсте здерев'янiле кореневище. Стебло розгалужене, до 50 см заввишки. Листки ниркоподібнi або округлi, пальчастороздiльнi, з широко надрiзаними сегментами. Квiтки правильнi, двостатевi, п'ятипелюстковi, рожево-фiолетовi, криваво-червонi або блiдо-рожевi, одиничнi, на довгих квiтконіжках. Цвiте у червнi - липнi. Плід - коробочка, розпадається на 5 однонасiнних часток. Росте на кам'янистих мiсцях у передгiр'ях та гiрському поясi Карпат. Для лiкарських потреб використовують свiже листя i кореневище. Листя заготовляють пiд час цвiтiння, зрiзують усю надземну частину рослини. Одночасно викопують кореневище. Рослина мiстить флавоноїди, ефiрну олiю, борнеол, геранiол, карвакрол, цимол, вiтамiни, мiнеральнi та дубильнi речовини. Галеновi препарати геранi мають в'яжучi, гiпотензивнi, седативнi, протисудомнi властивостi. Застосовують при гiпертонiчнiй хворобi, епiлепсiї, проносах, безсонні. Внутрiшньо - настоянку з свiжих листкiв (3 ст ложки на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 5 днiв у темному мiсцi) приймати по 20 крапель у столову ложку води ранком i ввечері. Зовнiшньо - холодний настiй із свiжого кореневища (2 ч ложки подрiбненої сировини настоювати у 200 мл холодної води 10 годин) служить для компресiв. ГЕРАНЬ РОБЕРТОВА (вонячка, в'юнок, журавельник смердючий, носики журавлині) Geranium robertianum Герань Роберта Однорiчна трав'яниста рослина родини геранiєвих. Стебло прямостояче, розгалужене, як листки. Листки глибокоперисто-розсiченi, п'ятичерешкові. Квiтки правильнi, двостатевi. Пелюст-ки рожево-червонi, часто з бiлими смужками. Цвiте у червнi - ве-реснi. Плід - сухий, розпадається на 5 однонасiнних часток. Росте в мiшаних лiсах, серед кущiв. Для лiкарських потреб заготовляють траву i кореневище пiд час цвiтiння. Трава мiстить вiтамiни, смоли, гiркоти, дубильнi, слизистi та мiнеральнi речовини. Галеновi препарати мають в'яжучу, протизапальну дiю. В народній медицині галенові препарати герані використовують при розладах шлунково-кишкового тракта і проносах, артритиах. Зовнішньо - для ванн при епілепсії, паралічі лицьового нерва і болях у попереку, для компресів при катаракті, запальних процесах шкіри та варикозному розширенні вен. Застосовують препарати герані при запальних процесах шлунково-кишкового тракту. Вiдвар кореневища п'ють при злоякiсних пухлинах. Внутрiшньо - настiй трави (1 ч ложка сировини на 200 мл холодної води, довести до кипiння, настоювати 2 г) пити по 1 ст ложцi через кожнi 2 години. 10 г трави залити 200 мл окропу, на-стояти 8 год, охолодити, пити по ковтками на протязі дня. ГИКАВКА СИВА Berteroa incana Дворiчна сiрувато-зелена вiд волоскiв рослина родини хрестоцвiтних. Стебло розгалужене. Листки черговi, ланцетнi, цiлокраї, сидячi. Квiтки двостатевi, правильнi, бiлi, зібрані в довгі грона. Цвiте у травнi - листопадi. Плід - стручечок. Росте як бур'ян уздовж дорiг, на полях, бiля жител. Для лiкарських потреб заготовляють квiтки i траву. Рослина мiстить алкалоїди, флавоноїди, вiтамiни, макро- та мiкроелементи, кумарини. Препарати гикавки мають кровоспину, протисудомну, анаболiчну дiю. Застосовують при маткових кровотечах, мiгренi, спазмофілії, проносах, при кахексiї. Внутрiшньо - настiй квiток (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi кожнi 2 год. ГІНКГО ДВОЛОПАТЕВЕ Ginkgo biloba Листопадне голонасiнне дводомне дерево родини гiнкгових. Листки шкiрястi, вiялоподiбнi. Чоловiчi квiтки сережкоподібнi, з численними тичинками; жiночi - на довгих нiжках, якi закiнчуються насiнним зачатком. Цвiте у травнi. Плід - насiння, кiсточкоподібне, схоже на жовту сливу, з м'ясистою оболонкою. Культивується як декоративна рослина. Для лiкарських потреб заготовляють листя i плоди. Листя - протягом усього вегетацiйного перiоду. Пiсля перших заморозкiв збирають опалi плоди, ядро вiдокремлюють вiд м'ясистої оболонки, промивають i сушать. Листя мiстить флавоноїди (бiлобетин, гiнкгетин, кемпферол, кверцетин), терпени, аментофлавон, нонакозан, гексаконазол, катехiни, ситостерини, жирна та ефiрна олiя, органiчнi кислоти, фiтостерол, смоли, аспарагiн, ксилан. Галеновi препарати з листя гiнкго мають, судинорозширювальну, гiпохолестеринемiчну, спазмолiтичну, бактераостатичну дiю. Застосовують при спазмах периферичних судин (ендартерiїт, хвороба Рейно), бронхiальнiй астмi, для покращення мозкового кровообiгу, при артерiосклеротичнiй ангiопатiї. Свіжим насiнням гінкго лiкують злоякiсні пухлини. Внутрiшньо - вiдвар листя (15 г сухого листя на 200 мл окропу, варити 5 хв, настоювати 30 хв) пити по 50 мл тричі на день. Настоянку листя (1:5; на 70 % розчинi спирту настоювати 12 днiв), приймати по 30 крапель тричі на день. Іншу настоянку (250 г свіжого листя пропустити через м'ясорубку і залити 1 л горілки, настоювати 15 днів в темному холодному місці) приймати по 1 ст. ложці тричі на день перед їдою при порушенні мозкового кровообігу. Сире насiння (косточки) по 5 косточок тричі на день.
https://doc4web.ru/astronomiya-/masazh-pri-poshkodzhenni-m-yaziv.html	Масаж при пошкодженні м язів	https://doc4web.ru/uploads/files/235/5cd467aac61e931e80f4ea593a536b95.docx	files/5cd467aac61e931e80f4ea593a536b95.docx	Тема: „Масаж при пошкодженні м’язів” План реферату: Анатомо-фізіологічні особливості м’язів різних ділянок тіла. Загальні покази і протипокази до масажу. Методика масажу, включаючи окремі особливості методики. Пошкодження м’язів (мікротравми, розтяжки, надриви, розриви, забої) зустрічаються досить часто. Пошкодження може виникати при надмірному скороченні м’язів, при дуже сильній розтяжці м’язів в момент їхнього розслаблення. Крім того, до факторів, що викликають пошкодження м’язових волокнів відносять: загальне і місцеве охолодження організму, втому, перенесені захворювання і травми. Пошкодження м’язів може бути відкритим і закритим. Найбільш часто зустрічаються закриті пошкодження м’язів. Такі пошкодження є наслідком перенесення прямої або непрямої травми, значного напруження на фоні дегенеративно-дистрофічних процесів, які приводять до зменшення механічної ціпкості сухожильно-мязового апарату. Мікротравми виникають внаслідок багаторазового травмування однієї і тієї ж частини тіла. Вони можуть бути зумовлені перенапруженням м’язів, що веде за собою надриви одиноких м’язових волокнів. Завдання масажу покращити кровообіг, зменшити відтік, біль, надати відсмоктуючу дію, що веде до швидкого відновлення функції кінцівки. Методика масажу. Спочатку масують м’язи, що піддавались найбільшій нагрузці і місця прикріплення сухожиль. Проводимо масаж з використанням прийомів прогладжування, розтирання, неглибокого розминання. При мікротравматизації опорно-рухового апарату нижніх кінцівок спочатку масують колінний суглоб, потім гомілковоступневий і м’язи, що прилягають до суглобу. Якщо ступінь больового відчуття незначний, то з 1-шого дня можна робити прогладжування, розтирання, розминання кінчиками пальців пошкодженої ділянки. Закінчуючи масаж прогладжуванням всієї кінцівки час тривалості масажу 5-10 хв. Забої м’язів. Частіше бувають при падінні чи ударі і характеризуються в основному пошкодженням м’яких тканин і їх мілких судин, в результаті чого появляються крововиливи, площа яких може бути різною: від невеликих точкових до значних накопичень крові (гематом). Завдяки масажу надається знеболююча дія, поліпшується крово- і лімфовідтік в пошкодженій ділянці, прискорюється розсмоктування крововиливів, налагоджується дія організму. Методика масажу. До масажу приступають з 1-2 дня після травми. При наявності гематоми масаж не проводять, так як є можливість підсилити кровотечу. В такому випадку пункція з послідуючим накладанням гіпсової лангети і масаж здорових тканин. При відсутності гематоми спочатку проводять масаж здорових тканин, що сприяє посиленому відтоку крові і лімфи від пошкодженої ділянки. Використовують прийоми прогладжування, розтирання, розминання однією чи двома руками. Після цього масують місце пошкодження за допомогою прийомів прогладжування. При цьому треба враховувати ступінь больового відчуття. В наступні дні поряд з прогладжуванням проводиться неглибоке розминання. Прийоми рублення, поколочування повинні бути виключені. Час масажу 5-10 хв. Надриви м’язів. Виникають внаслідок сильної протидії, скорочення м’язу або надмірному розтягненні його в момент розслаблення. При цьому відчувається різкий біль, що супроводжується порушенням функції. Завдання масажу: покращити харчування м’язової тканини, прискорити регенерацію її елементів, надати обезболюючу і розсмоктуючи дію. Методика масажу: Спочатку проводять масаж проксимальних відділів, використовуючи прогладжування, розминання, розтирання. В місцях пошкодження роблять тільки прогладжування. Масаж не повинен супроводжувати больові відчуття. Якщо зроблена операція, то масують здорову кінцівку і відповідні сегменти хребетного стовпа, а також здорові тканини пошкодженої кінцівки. Після пункції гематоми місце пошкодження не масують, щоб не появилась кровотеча і не виник осифікуючий міозит. Час масажу 5-10 хв. Розрив м'язів. При повному розриві м'язів показана операція. При неповному розриві чи при достатній компенсації функції пошкодженого м’язу синергістами проводять консервативне лікування. Використовують іммобілізацію кінцівки, що забезпечує максимальне розслаблення пошкодженого м’язу на протязі 3 тижнів. Методика масажу. В післяопераційному періоді масажують сегменти хребетного стовпа (при пошкодженні м'язів верхньої кінцівки – шийно-грудний відділ, при пошкодженні м’язів нижньої кінцівки - поясницю) і здорову кінцівку. Після зняття гіпсової лангети масажують пошкоджену кінцівку, починаючи з проксимальних відділів. Час масажу 10-15 хв. курс 8-15 процедур. Використана література: А.Куничев В.И.Дубровский
https://doc4web.ru/astronomiya-/funkcii-filosofii-.html	Функції філософії 2	https://doc4web.ru/uploads/files/219/4e1ef98b2e33882f353315e3b80ddabb.docx	files/4e1ef98b2e33882f353315e3b80ddabb.docx	Функції філософії Функції філософії Основні функції філософії 2 Теоретико-пізнавальна функція 3 Пізнавальна функція 5 Оцінна функція 6 Використана література 6 “Який є світ у найзагальніших рисах» - питання, котрим ніяка наука, крім філософії, не займалася, не займається і не буде займатися” (Б. Рассел). Основні функції філософії На усьому шляху свого історично-соціального розвитку людина намагається знайти відповідь на найбільш спільні і глибокі питання: що являє собою навколишній світ і яке місце і призначення людини в цьому світі? Що лежить в основі всього існуючого: матеріальне або духовне? Чи підпорядкований світ яким-небудь законам? Чи може людина пізнати навколишній світ, що являє собою це пізнання? У чому сенс життя, її мета? Такі питання є світоглядними. Центральна світоглядна проблема - відношення мислення до буття, людини до світу, свідомості до матерії, духу до природи, ідеального і матеріального, що є первинним. У такий спосіб формується основне питання філософії, тому що через ставлення людини, його мислення, свідомості, духовній, психічній діяльності усвідомлюється місце людини у світі, його призначення, сенс існування. Хоча багато філософів не визнають питання про відношення мислення до буття основним питанням філософії, до нього зводяться інші питання, що дають у сукупності цілісну картину світу. Дати таку картину, уявити світ як ціле - світоглядна функція філософії. \|На відміну від інших наук філософія виключає подробиці, виділяючи тільки найбільше загальні властивості і зв'язку. Гносеологічна функція філософії складається у вивченні відношення “світ-людина”. Теорія пізнання розглядається як відношення об'єкта і суб'єкта пізнання, виявляється зв'язок почуттєвого і раціонального, досліджуються проблеми істини, формування переконань і інші гносеологічні питання. Кожна філософська концепція є поглядом на світ, являє собою метод пізнання. Філософія розробляючи загальні, обгрунтовані окремі і загальнонаукові методи пізнання - виконує тим самим методологічну функцію. Філософія узагальнюючи висновки спеціальних наук, обєднуючи їх на основі своїх філософій і методів пізнання - виконує інтеграційну функцію, розповсюджуючи її і на інші галузі духовної культури, включаючи політичні, правові, моральні, естетичні, релігійно-атеїстичні форми суспільної свідомості. Філософська система не тільки висуває й обгрунтовує теоретичні положення, але й інтепретує їх, дає оцінку, формує систему цінностей. У цьому полягає аксеологічна функція філософії. Піддаючи критичної оцінці те, що не відповідає філософській системі філософія виконує свою критичну функцію. Спілкування і передачу інформації здійснює комунікативна функція філософії. У такий спосіб очевидно, що філософія має в даний час чимало значимих функцій, проте можна виділити з них основні функції філософії: теоретико-пізнавальна функція ; пізнавальна функція; оцінна функція. Теоретико-пізнавальна функція Світогляд - це система узагальнених поглядів на світ, на місце в ньому людини і його відношення до цього світу, а також засновані на цих поглядах переконання, почуття, ідеали, що визначають життєву позицію людини, принципи поводження і ціннісні орієнтації. На ранніх стадіях розвитку суспільства в людей почав формуватися міфологічний світогляд. Це була перша спроба людини пояснити походження й устрій світу, поява людей, тварин, причини стихійних явищ, визначити своє місце. Міфи зв'язувалися з обрядами, звичаями, містили моральні норми і естетичні уявлення, сполучили реальність і фантазії, думки і почуття. У міфах людина не виділяла себе з природи. Пізніше, із розвитком товариства в людей початок формуватися релігійний світогляд. Він відрізнявся від міфічного вірою в існування надприродних сил і їхньої чільної ролі у світобудові і житті людей. Філософський світогляд орієнтується на раціональне пояснення світу. Загальні уявлення про природу, суспільство, людину є предметом теоретичного розгляду і логічного аналізу. Філософський світогляд успадкував від міфологічного і релігійного сукупність питань про походження світу, його будівлі, місці людини і т.п., але відрізнялося логічною упорядкованістю, систематизацією знань, характеризуючись прагненням теоретично обгрунтувати положення і принципи. Теоретико-пізнавальна функція здійснює синтез знань і створення єдиної картини світу, що відповідає визначеному рівню розвитку науки, культури й історичного досвіду. Кожна людина зштовхується з проблемами, обговорюваними у філософії. Як улаштований світ? Чи розвивається світ? Хто або що визначає ці закони розвитку? Яке місце займає закономірність, а яке - випадок? Положення людини у світі: смертний або безсмертний? Як може людина зрозуміти своє призначення. Які пізнавальні можливості людини? Що є істина і як її відрізнити від хиби? Морально-моральні проблеми: совість, відповідальність, справедливість, добро і зло. Ці питання поставлені самим життям. Те або інше питання визначає напрямок життєдіяльності людини. У чому сенс життя? Чи є він узагалі? Чи є у світу ціль? Чи веде будь-куди розвиток історії? Чи дійсно природою управляють якісь закони? Чи розділений світ на дух і матерію? Який засіб їхній співіснування? Що таке людина: частинка пилюки? Набір хімічних елементів? Духовний гігант? Або усе разом? Чи має значення, як ми живемо: праведно або немає? Чи є вища мудрість? Філософія покликана правильно вирішити ці питання, допомогти перетворити стихійно сформовані погляди в світорозумінні, що є необхідним у становленні особистості. Ці проблеми знайшли рішення задовго до філософії - у міфології, релігії й інших наук. По своєму змісту (В.Ф. Шаповалов, наприклад, вважає, що варто говорити скоріше про зміст філософії, а не про предмет) філософія є прагнення до всеохватності і єдності. Якщо інші науки роблять предметом вивчення якійсь окремий зріз реальності, то філософія намагається охопити всю реальність у її єдності. Для філософії характерно уявлення про те, що світ має внутрішню єдність, незважаючи на зовнішню розрізненість частин. Реальність світу як цілого - такий зміст філософії. Пізнавальна функція У всі історичні епохи філософія і наука йшли рука об руку, доповнюючи один одного. Багато ідеалів науки, такі як доказовість, систематичність, перевырюванысть висловлювань, були спочатку вироблені у філософії. У філософії, як і в науці, досліджують, як одні висловлення підтверджуються іншими. Але там, де наука роз'єднує (значення має тільки те, що ставиться в сфері даної науки), філософія об'єднує, для неї не характерно дистанціювання від якоїсь сфери буття людини. Йде, і ні на мить не зупиняється процес обміну ідеями між філософією і наукою, що породило прикордонні між наукою і філософією області знання (філософські питання фізики, математики, біології, соціології; наприклад, ідея відносності, несамостійності простору і часу, що спочатку обговорювався у філософії Лейбніцем, Махом, потім у математику Лобачевским, Пуанкаре, пізніше у фізику Ейнштейном). Ніколи раніше філософія не була настільки науково орієнтована, як зараз. З однієї сторони це - благо. Але з інший, неправильно зводити до наукової орієнтації філософії всі її переваги. Перші вчені були переконані в сумісності їхніх поглядів і релігії. Розгадуючи таємниці природи, вони намагалися розшифрувати «письмена Бога». Але з розвитком науки і ростом її суспільного впливу відбувається витіснення наукою всіх інших форм культури - релігії, філософії, мистецтва. (Про це написав И.С. Тургенєв свій роман «Батьки і діти»). Така настанова погрожує цілком витиснути з людських ставлень елементи гуманності, співчуття людей друг до друга. Безпосередньою метою науки є опис, пояснення і пророкування процесів і явищ дійсності, що складають предмет її вивчення, на основі законів що нею відкриваються. Філософія завжди в тієї або іншого ступеня виконував стосовно науки функції методології пізнання і світоглядної інтепретації її результатів. Філософію об'єднує з наукою також і прагнення до теоретичної форми побудови знання, до логічної доказовості своїх висновків. Європейська традиція, що сягає своїм корінням до античності, що високо цінувала єдність розуму і моральності, водночас міцно зв'язувала філософію з наукою. Ще грецькі мислителі надавали велике значення справжньому знанню і компетентності на відміну від менше наукового, а часом і просто легковагої думки. Таке розходження має принциповий характер для багатьох форм людської діяльності, у тому числі і для філософії. Так чим же є результати інтелектуальних зусиль філософів: надійним знанням або тільки думкою, свого роду грою розуму? Які гарантії істинності філософських узагальнень, обгрунтувань, прогнозів? Чи вправі філософія претендувати на статус науки або ж такі претензії необгрунтовані? Щоб відповісти на ці питання, слід звернутися до історії. Першу спробу обрисувати коло задач філософії, перед особою існуючих і тільки починаючих формуватися конкретних наук, у свій час почав Аристотель. На відміну від приватних наук, кожна з який зайнята дослідженням своєї області явищ, він визначив філософію як навчання про першопричини, першопринципах, самих загальних початках буття. Її теоретична міць представилася Аристотелеві несумірної з можливостями окремих наук і викликала його замилування. Він назвав цю галузь знання «пані наук», вважаючи що інші науки, як рабині, не можуть сказати їй проти жодного слова. У міркуваннях Аристотеля відбите характерна для його епохи різка розбіжність філософської думки і спеціальних дисциплін за рівнем їхньої теоретичної зрілості. Така ситуація зберігалася протягом багатьох сторіч. Підхід Аристотеля надійно затвердився у свідомості філософів титулами «королева наук» і «наука наук». У Древньої Греції філософія зародилася в якості всеосяжної науки - саме слово «філософія» означає «наука». Ця наука була спрямована на усе, що взагалі було здатне або здавалося спроможним стати об'єктом пізнання. Будучи спочатку єдиною і нероздільною наукою, філософія, при диференційованому стані окремих наук, ставала почасти органом, що з'єднує результати діяльності всіх інших наук і одне загальне пізнання, почасти провідником морального і релігійного життя. Ідеї, спочатку висунуті ще в античній філософії, лише в 17-18 сторіччях перетворилися в природньонауковий факт - можна говорити про визначені функції, що прогнозують, стосовно природознавства. У 19-20 сторіччях, на новому етапі розвитки знань, зазвучали протилежні судження про велич науки і неповноцінності філософії. У цей час виникнуло і набуло впливу філософський плин позитивізму, що поставив під сумнів пізнавальні можливості філософії, її науковість, одним словом переводячи «королеву наук» у «служниці». У позитивізмі був сформований висновок про те, що філософія це сурогат науки, що має право на існування в ті періоди, коли ще не склалося зріле наукове пізнання. На стадіях же розвитої науки пізнавальні претензії філософії об'являються неспроможними. Проголошується, що зріла наука - сама собі філософія, що саме їй посильно брати на себе й успішно вирішувати заплутані філософські питання, що збуджували розуми протягом сторіч. До всього іншому відмінністю філософського знання від інших є те, що філософія - єдина з наук пояснює що таке буття, яка його природа, співвідношення матеріального і духовного в буття. Подивимося, як наука і філософія взаємодіють між собою. Науково-філософський світогляд виконує пізнавальні функцій, родинні функціям науки. Поряд із такими важливими функціями як узагальнення, інтеграція, синтез усіляких знань, відкриття найбільше загальних закономірностей, зв'язків, взаємодій основних підсистем буття, про котрий уже йшла мова, теоретична масштабність, логічність філософського розуму дозволяють йому здійснювати також функції прогнозу, формування гіпотез про загальні принципи, тенденціях розвитки, а також первинних гіпотез про природу конкретних явищ, ще не пророблених спеціально-науковими методами. На основі загальних принципів раціонального розуміння філософська думка групує життєві, практичні спостереження різноманітних явищ, формує загальні припущення про їхню природу і можливі засоби пізнання. Використовуючи досвід розуміння, накопичений в інших областях пізнання, практики, вона створює філософські «ескізи» тих або інших природних або суспільних реалій, підготовлюючи їх наступну конкретно-наукову проробку. При цьому здійснюється умоглядне обмислення принципово припустимих, логічно і теоретично можливих варіантів. Таким чином філософія виконує функцію інтелектуальної розвідки, що також служить і для заповнення пізнавальних прогалин, що постійно виникають у зв'язку з неповним, різним ступенем вивченості тих або інших явищ, наявністю «білих плям» пізнавальної картини світу. Звичайно, у конкретному - науковому плані прогалина має бути заповнити спеціалістам - ученим іншої загальної системи світорозуміння. Філософія ж заповнює їхньою силою логічного мислення. Спеціалісти, що вивчають усілякі конкретні явища, потребують загальних, цілісних уявлень про світ, про принципи його устрої, загальні закономірності і т.д. Проте самі вони таких уявлень не виробляють - у конкретних науках використовується універсальний розумовий інструментарій (категорії, принципи, різноманітні методи пізнання), але вчені спеціально не займаються розробкою, систематизацією, осмисленням пізнавальних прийомів, засобів. Загальносвітоглядні і теоретико-пізнавальні підстави науки вивчаються, спрацьовуються і формуються в сфері філософії. Отже, філософія і наука досить сильно взаємозалежні, у них є багато спільного, але є й істотні розходження. Тому філософію не можна однозначно зараховувати до науки і навпаки не можна заперечити її науковість. Філософія - окрема форма пізнання, що має наукові основи, що виявляє себе в ті моменти й у тих областях наукового знання, коли теоретичний потенціал у цих областях або малий, або узагалі відсутніх. Оцінна функція Кожна наука вивчає своє коло проблем. Для цього виробляє власні поняття, що застосовуються в сувооро визначеній області для більш-менш обмеженого кола явищ. Проте, жодна з наук, крім філософії не займається спеціальним питанням, що таке «необхідність», «випадок», і т.д. хоча може використовувати їх у своїй області. Такі поняття є гранично широкими, загальними й універсальними. Вони відбивають загальні зв'язки, взаємодії й умови існування будь-яких речей і називаються категоріями. Основні задачі або проблеми стосуються з'ясовування відношень між людською свідомістю і зовнішнім світом, між мисленням і навколишнім нас буттям. Як правило, до філософії ставляться як, мабуть, до самої незрозумілої і відверненої з усіх наук, найбільше віддаленої від повсякденного життя. Але хоча багато людей і думають про неї як про не пов'язану зі звичайними інтересами і такою, що є за межами розуміння, майже усе з нас - чи віддаємо ми собі в цьому звіт або немає - мають якісь філософські погляди. Цікаво і те, що хоча більшість людей дуже слабко уявляє, що ж таке філософія, саме це слово достатньо часто зустрічається в їхніх розмовах. Іноді під філософією ми розуміємо відношення до визначеної діяльності. Знову ж, ми говоримо про філософський підхід до чого, коли маємо на увазі довгострокове, як би відсторонений розгляд деякої секундної проблеми. Коли хтось засмучується з приводу планів, що не здійснились, ми йому радимо ставитися до цього більш «філософськи». Тут ми хочемо сказати, що не варто переоцінювати значення сучасну момент, а постаратися розглядати ситуацію в перспективі. Ще одне значення ми вкладаємо в це слово, коли розуміємо під філософією спробу оцінити або розтлумачити те, що ж є або має сенс у житті. Взагалі говорячи, поза залежністю від різноманіття значень, вкладених у слова «філософія» і «філософський» у повсякденній мові, ми відчуваємо прагнення грузнути цей предмет із якимось видом гранично складної розумової роботи. «...Усі...області знання граничать в оточуючому нас просторі з невідомим. Коли людина входить у прикордонні області або заходить за них, вона потрапляє з науки в сферу умогляду. Її умоглядна діяльність - теж вид вивчення, і це крім усього іншого, є філософія.» (Б. Рассел). Трудність складається в тому, що філософію легше пояснити, займаючись нею, чим описуючи її з боку. Частково вона полягає у визначеному підході до розгляду питань, частково - у спробах вирішити деякі проблеми, що традиційно цікавлять тих, хто називає себе (або кого так називають інші) «філософами». Єдина річ, щодо якої філософи ніколи не могли домовитися та й навряд чи взагалі чи домовляться будь-коли узагалі - це те, з чого складається філософія. Люди, що серйозно займаються філософією, ставили перед собою різноманітні задачі. Одні намагалися пояснити й обгрунтувати визначені релігійні погляди, інші, займаючись наукою – прагнули показати значення і розкрити зміст різноманітних наукових відкриттів і теорій. Треті (Джон Локк, Маркс) використовували філософію, намагаючись змінити політичну організацію суспільства. Багатьох цікавило обгрунтування й обнародування якихось ідей, що, на їхню думку, могли б допомогти людству. Деякі ж не ставили перед собою настільки грандіозних цілей, а просто хотіли розібратися в особливостях світу, у якому живуть, і зрозуміти вірування, яких притримуються люди. Професії філософів також різноманітні як і їхні задачі. Деякі були викладачами, часто професорами університетів, що читали курси філософії. Інші були лідерами релігійних прямувань, багато хто були і зовсім звичайними ремісниками. Незалежно від переслідуваних цілей і конкретного роду занять усі філософи притримуються переконань, що украй важливим і необхідним є ретельне дослідження й аналіз наших поглядів, нашого обгрунтування їх. Філософу властиво підходити до визначених речей певним чином. Йому хочеться встановити, який зміст несуть наші фундаментальні ідеї і поняття, на якій підставі базується наше знання, яких варто притримуватися стандартів, щоб приходити до правильних висновків, які переконання необхідно відстоювати, і так далі. Філософ вважає, що міркування над такими питаннями призводить до більш глибокого розуміння людиною всесвіту, природи і людей. Використана література «Мудрість Заходу» Б. Рассел, Москва «Республіка» 1998. «Філософія» В.А. Канке, Москва «Логос» 1998. «Основи філософії» В.Ф. Шаповалов, Москва «Гранд» 1998. Філософія. Під ред. Л.Г. Кононовича, Г.И. Медведєва, Ростов-на-Дону «Фенікс» 1996. Большаков А. В. Основи філософії знань. М., Знання 1994. ч 10 1
https://doc4web.ru/astronomiya-/cinaii-sut-ta-proces-formuvannya-na-pidpriemstvah-osoblivosti-re.html	Ціна-її суть та процес формування на підприємствах Особливості регулювання ціни в перехідний пе	https://doc4web.ru/uploads/files/236/d7348aa04c1e1ec24bc1af6b583d052d.docx	files/d7348aa04c1e1ec24bc1af6b583d052d.docx	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ ( кафедра соціально-економічних наук) Спеціальність 7.050201 Допущено до захисту Шульпіна Н.В. «___»______2000р КУРСОВА РОБОТА З ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА На тему: « ЦІНА-ЇЇ СУТЬ ТА ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ.ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІНИ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ КРАЇНИ» Студентки 2 курсу 201 групи Салати Н.М. Науковий керівник Шульпіна Н.В. КДЛУ Київ-2000 ЦІНА- ЇЇ СУТЬ ТА ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ. ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІНИ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ КРАЇНИ. П л а н Вступ. Ціна як категорія ринкового господарювання. Система цін в Україні. Джерела інформації про ціни. Ціна за способом формування. Функції цінової системи. Система оптових цін, її вплив на підвищення ефективності виробництва. Ціноутворення на підприємстві. Основні принципи ціноутворення. Аналіз ціноутворюючих факторів. Процес ціноутворення на підприємствах України. Методики встановлення цін за географічною ознакою. Методи непрямого ціноутворення. Управління цінами. Вплив ціни на економічні процеси та відносини. Цінове регулювання економічних відносин. Проблеми переходу до ціноутворення ринкової економіки. Природна поведінка цін в перехідний період. Висновки та пропозиції. Список використовуваної літератури. Додатки. ВСТУП. Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами. Для того, щоб жити, треба споживати продукти харчування, мати одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони мають купівельну ціну, яку треба сплатити, щоб придбати такі товари. Так квартирна плата також є ціною за послугу, яку надає власник житла. Якщо людина наймається на роботу, то їй за послуги праці виплачують заробітну працю, яка є ціною такого товару як робоча сила. Ціною є проценти за кредит, орендна плата власнику землі. Сировинні матеріали, основні засоби виробництва також реалізуються за закупівельними цінами. Отже, на ринку товарів є безліч цін. Ще не так давно ціну визначали як грошове вираження вартості товару. А вартість, як відомо, - це втілена і уречевлена в товарі абстрактна праця, яка визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення будь- якої споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і середнього в цьому суспільстві рівня вмілості та продуктивності праці. Однак в практиці трапляються такі випадки, коли вартість одного товару ( тобто затрати суспільно необхідного часу ) перевищує вартість іншого , але ринкова ціна його менша. Це пояснюється співвідношенням попиту і пропозиції на товари. У нашому випадку ціна другого товару більш висока через те, що попит на нього перевищує пропозицію, а , отже, його ціна вища від вартості. Існують ще й інші фактори, не повязані з вартістю, але впливають на ціну товару. Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в тому випадку, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняється не вартістю, а іншими причинами. Тому потрібне більш універсальне визначення ціни : ціна - це грошова сума, яку одержують за конкретний товар. Величина ж грошової суми залежить від багатьох факторів, які будуть розглянуті в роботі. Таким чином, предметом її розгляду є одна з найголовніших категорій ринкового господарювання- ціна. Особливої уваги приділяється питанням ціноутворення на підпрємствах та впливу ціни на економічні процеси загалом. Ціллю даного дослідження є простеження всієї різноманітності методів встановлення цін та їх поведінку на перехідному етапі розвитку. ЦІНА ЯК КАТЕГОРІЯ РИНКОВОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ. 1.1 Система цін в Україні. Джерела інформації про ціни. Система цін організовує господарський процес таким чином, що кожен учасник сам вирішує вирішує, який вклад він хоче внести в економіку – з врахуванням того, що він може реалізувати ( продати ) свій вклад за ціну, яка влаштовуватиме його як покупця і, відповідно. З свого боку придбати товари та послуги, що пропонуються іншими. Ця система настільки природня для ринкової економіки, що зазвичай її розглядають як дещо, що не потребує доведень. В дійсності ж система цін є результатом тривалого розвитку, який поступово привів до сьогоднішніх ринкових реалій і весь час продовжує вдосконалюватись. 1.2 Ціна за способом формування. Систему цін прийнято класифікувати згідно визначених ознак. За характером обороту: - Оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям - Закупівельні, за якими реалізується сільськогосподарська продукція виробниками ( колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами та населенням ) державним та комерційним організаціям для послідуючої переробки. - Роздрібні, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій сітці населенню. На будівельну продукцію існує декілька різновидністей цін - кошторисна вартість – граничний розмір витрат на будівництво кожного конкретного обєкта. прейскурантна ціна – середня кошторисна вартість одиниці кінцевої продукції типового будівельного обєкту. Договірна ціна встановлюється при підписанні договору між замовником та підрядчиком. Ціни та тарифи на послуги населенню. Знижки в галузі обігу ( оптово- збутові, торгівельні ) Тарифи грузового та пасажирського транспорту – плата за переміщення вантажу та пасажирів. Яка береться транспортними організаціями з відправників вантажу чи пасажирів. За рівнем вільності від впливу держави при їх встановленні: Вільні, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції. Держава може домагатися зміни цих цін тільки за допомогою впливу на коньюктуру ринку. Регульовані, які складаються також під впливом попиту та пропозиції, але підлягають певному впливу з боку держави чи через безпоседнє обмеження їх росту або зниження, регламентацію рентабельності. Фіксовані, які встановлюються державними органами на попередньо визначене коло товарів. За способом фіксації: Контрактні, які встановлюються за згодою обох сторін згідно контракту. Трансфертні, які застосовуються при реалізації продукції між філіями або в межах однієї асоціації. Біржові, які використовуються при продажу товарів безпосередньо через біржі. Торгів, які обслуговують особливу форму торгівлі, коли декілька підрядчиків, що конкурують між собою, пропонують замовнику свої проекти на виконання певних робіт, з яких замовник на конкурсній основі обирає найбільш ефективний. За ступенем обгрунтованості: Базисні, які застосовуються в якості початкової ціни на подібну продукцію. Вони являють собою фіксовані в угодах чи прейскурантах ціни товарів з певними якісними характеристиками. Довідкові, які друкуються в каталогах, прейскурантах, журналах, газетах, довідниках, економічних оглядах. Вони використовуються спеціалістами в якості інформації для орієнтації при встановленні цін на аналогічну продукцію чи аналізі рівнів та співвідношень між цінами. Прейскурантні, які є видом так званої, довідкової ціни. Вони друкуються в прейскурантах фірм – виробників або продавців. Фактичні ціни угод. Які враховують застосування різноманітних знижок та надбавок щодо базової ціни. Споживача, яка визначає витрати споживача, які напряму повязані з придбанням товару та витратами, повязаними з його експлуатацією. По терміну дії ціни: Постійні, які не змінюють протягом сроку поставки продукції за даним контрактом чи договором Текучі , за якими здійснюється поставка продукції в даний період часу. Вони можуть змінюватися на протязі виконання одного контракту і повністю залежать від коньюктури ринку. Плинні, які встановлюються в торгових угодах на продукцію, яка зазвичай потребує тривалого сроку на виробництво. Вони враховують всі зміни у витратах виробництва, які відбуваються в період виготовлення виробів. Сезонні , які діють протягом визначеного періоду часу4. Ступінчасті, які передбачають ряд послідовно зменшених цін за попередньо визначеною шкалою. Складовою частиною системи ціноутворення є широко поширена система знижок з встановлених прейскурантних цін. Знижки застосовують фірми – виробники продукції та роздрібна торгівля. Знижки – це своєрідна відповідь на дії конкурентів, коли вони почмнають знижувати ціни. Знижки використовуються для залучення нових споживачів та зкорочення великих запасів. Всім підприємцям, хто вболіває за розширення масштабів своєї справи, слід привернути особливої уваги системі знижок. Для цього є цілий ряд причин. Знижка сама собою створює у покупця переконання і впевненість про те, що фірма – продавець ( відповідно прямий виробник ) йде саме йому на зустріч, що, звичайно, підкреслює значення покупця-споживача у власних переконаннях. У покупця складається враження, що фірма - продавець є безумовно солідною та стабільною організацією, оскільки вона може собі дозволити певне зниження цін. Спрвжню ж користь з всіх цих заходів отримує перш за все фірма – продавець через те, що вона прискорює товарорух та збільшує обєм продажу. Таким чином розрізняють слідуючі види знижок: За оплату товару готівкою ( загальна чи проста знижка ). Така форма платежу покращує фінансове положення виробника з точки зору готівкових грошей, оскільки зазвичай в практиці ринкових відносин сроки оплати рахунків за відгружену продукцію коливаються від 30 до 90 днів. В залежності від суми угоди такі знижки можуть складати від 3 до 6 %. Кількісна – зниження ціни за купівлю великих партій товару. Продаж і транспортування продукції такими партіями знижують збутові витрати виробника. Йому такі знижки вигідні, так як одночасно знижується і собівартість продукції по мірі збільшення обєму партії, що виробляється. Дилерська надається дилерам чи посередникам за послуги, повязані з просуванням продукції до кінцевого споживача. Слід відмітити, що такий вид знижок також досить важливий для виробника, оскільки просування товарів таким чином перекладається на плечі посередників. Спеціальна ( персоніфікована ) надається так званим обранцям . Це певна катерорія покупців, якими безпосередньо зацікавлені продавці. На мою думку, це також досить вдалий прийом, адже таким чином розвивають зацікавленість у пробних та елітних видах товарів. Сезонна надається покупцеві за купівлю несезонного товару або в період сезонного розпродажу. Слід нагадати також, що величина таких знижок доходить до 50- 80 %. - Бонусна надається постійним покупцям, якщо вони за певний період купляють попередньо обумовлену кількість товару. Вона може складати 7 – 8 % вартості обороту. Так, наприклад, представництво швейцарської фірми « Тісол « в Україні, яке має досить широку сітку спеціалізованих і відомих магазинів проводить акцію з надання бонусної знижки при пред’явленні товарних чеків своїх магазинів на суму понад 100 грн., за якими покупки здійснювалися в десятиденний термін. Однак, слід відмітити, що даний вид знижок може дозволити собі лише продавець елітних товарів. - Закрита робиться на продукцію, що виробляється в замкнених формуваннях, наприклад, у внутрішньофірмових поставках, внутрішні торгівлі економічних угрупувань, а також на товари, що поставляються за спеціальним міжуправлінською домовленістю Непомітна – форма додаткових безкоштовних послуг продаця покапцю. Наприклад, надання льготних кредитів. Такі знижки стимулюють купівлю оптових партій товарів. Інформація, необхідна для прийняття рішень щодо цін. Вирішуючи питання щодо ціни товару, фірма – виробник повинна зібрати всю достовірну інформацію. Проте не слід ототожнювати інформацію і дані. Рішення щодо цін фірма може приймати тільки всебічно вивчивши інформацію. Дані слугують лише вихідним матеріалом, аналізуючи який можна отримати якісні продукцію. Якщо фірма не проведе такого аналізу, вона буде мати лише набір фактів та цифр, які не тільки не допоможуть, а й ускладнять прийняття правильних рішень і відповідно орієнтацій. Дані слід збирати будучи впевненим, що вони слугуватимуть потенційним джерелом інформації. Тому керівництво фірми має визначитись, в яких напрямках збирати дані, за якими питаннями потрібна інформація. Як правило, компанії збирають інформацію за такими напрямками як ринок товару ( тип конкуренції ), галузь промисловості, урядова діяльність. Фірма – виробник потребує інформацію про конкурентів та конкуруючі товари, виробництво і затрати, відношення між виручкою від реалізації товару і прибутками, політику уряду в галузі підприємництава та податкову політику. Збираючи і опрацьовуючи інформацію стосовно цін, фірма має вивчити: Ринок, на якому продає свою продукцію; Всі потенційні можливості вироблюваного товару; Свою та суміжні галузі для виявлення існуючих і потенційних конкурентів; Рішення уряду. Для прийняття вірного і обумовленого рішення по цінам необхідно мати слідуючий перелік інформації Ринок і товар Сегменти ринку, в яких реалізується товар. Вимоги, які висуваються покупцями щодо товару. Географічне положення . Новизна товару. Ємкість ринку. Якість товару в порівнянні з товарами конкурентів. Головні конкуренти. Відповідність товарів по цінам. Перспективи росту обєму продаж Здатність задовольняти потреби покупця, в тому числі і перспективні Коньюктура ринку протягом 2 років. Необхідність модифікації. Конкуренція на ринку. Політика уряду. Конкуруючі товари в продажу. Вплив на ринок політики уряду. Доля ринку конкурентів. Вплив на окремі фірми. Можливість зміни цін. Фінансове положення конкурентів. Дії конкурентів, які можна передбачити у випадку зміни умов ринку. Офіційні дані про рибутки та збитки. Виробництво і витрати. Виручка від реалізації та прибуток. Обєми виробництва та складські запаси товарів у фірми на конкретну дату. Співвідношення між виручкою від продажу, прибутком і витратами по різним видам товарів Витрати, які відповідають даному рівню наявності складських запасів Вплив обємів виробництва на виручку від продажу та прибуток. Вплив на витрати зміни обємів виробництва і складських запасів. Питома вага прибутку в ціні одиниці товару фірми та його відмінність від аналогічного показника конкурентів Затрати, які мають безпосереднє відношення до прийняття рішень щодо цінових питань. Фірма повинна приймати всі міри для отримання вищезгаданої інформації. Якщо вона не зможе зібрати і проаналізувати інформацію, покладаючись на власні сили, необхідно звернутися до послуг підприємств, які спеціалізуються на аналітичних дослідженнях. СИСТЕМА ОПТОВИХ ЦІН ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА. В системі планових цін значної уваги приділяють оптовим цінам на продукцію промисловості, які мають вагомий вплив на рівень закупівельних цін в сільському господарстві, цін в будівництві та тарифів на грузові перевезення , а також роздрібні ціни на товари народного споживання та різних видів тарифів на виробничі, комунальні та побутові послуги. Оптові ціни на промислову продукцію поділяютьсяна оптові ціни підприємств, які складаються з собівартості та прибутку, тобто, іншими словами, цінами товаровиробника чи цінами реалізації продукції, та оптові ціни промисловості, які включають в себе збутову націнку постачальників. Розрізняють також оптові ціни промисловості єдині для всієї території країни та зональні, що встановлюються взалежності від величини транспортних витрат, обєктивної відмінності в витратах виробництва та використання продукції. Крім вищезгаданого поділу існує також поділ на тимчасові, разові, договірні. Такий поділ залежить від терміну дії цін, специфічних особливостей виробництва та попиту на продукцію. Особливим типом оптових цін є розрахункові ціни, що встановлюються в межах деяких галузей з ціллю забезпечення госпрозрахункових умов діяльності підприємствпри великих обєктивно зумовлених якимись іншими факторами в різницях, що яскраво виражені у витратах на виробництво продукції. За розрахунковими цінами підприємства реалізують вироблену ними продукцію відповідним організаціям, які в свою чергу реалізують її за встановленими прейскурантними цінами та договірними оптовими цінами. Слід також вівдмітити вагомість і важливість системи оптових цін. Так, наприклад, в 70-80 рр. Рівень оптових цін не відображував загальнонеобхідних витрат, що зувовлювало знвчне послаблення розрахункових відносин в багатьох промислових обєднаннях і на підприємствах. Безперечно, це негативно відобразилось на рості продуктивності праці, темпах науково-технічного прогресу, покращенні організації та стимулюванні виробництва, праці та управлінні. В результаті різко знижувались темпи росту ефективності виробництва. Тобто, як висновок до проведеного вище економічного аналізу можна сказати, що оптові ціни стимулюють виробництво високоякісної продукції. ПРОЦЕС ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.1 Основні принципи ціноутворення В кінцевому результаті ціна товару визначається ринком, на неї значно впливає відношення попиту та пропозиції і вона представляє собою компроміс між бажанням продавця і можливостями покупця. Проте, витоком формування продажної ціни є калькуляція. Незважаючи на докорінні зміни в системі ціноутворення через певну лібералізацію, калькуляційний метод формування цін залишається головним, оскільки ціна має забезпечувати покриття всі витрат і крім цього ще й отримання прибутку. Якщо розрахована калькуляційним методом ціна вища тієї, що склалася на ринку, слід шукати шляхи зниження витрат чи взагалі відмовитися від виробництва даного товару. Попередньо розраховуються дві ціни кожного товару, виробництво якого передбачається в наступному році: продажна, яка забезпечує виробнику нормальні умови відтворення і мінімальна, яка компенсує підприємству витрати при мінімальному прибутку. Якщо укладається контракт, здійснюється велике замовлення, то замовники мають право ознайомитися з калькуляціями виробника. Виробник в свою чергу може відмовитися від представлення калькуляційних звітів, замовник в такому випадку - від придбання товару, ціна якого видається йому явно завищеною. Крім калькуляційного застосовуються також і інші методи формування цін на вироби, що тільки починають випускатись: параметричний, що базується на залежності ціни від головного параметру виробу ( потужності, швидкодії, грузопідємності і т.п.); статистичний, основа якого – аналіз динамічного ряду цін аналогічних чи споріднених виробів. Але, слід відмітити, що при всіх умовах ціна повинна компенсувати витрати виробника, тому використання калькуляцій – просто необхідний процес в ціноутворенні. Іноді проектування цін на, так звані, елітні вироби доручають спеціалізованим консалтинговим фірмам, в обєктивності яких впевнені обидві сторони – як замовник так і виробник. Наприклад подібного роду роботи виконує американська фірма Rand Corporation. 2.2 Аналіз ціноутворюючих факторів. В умовах ринкової економіки ціна має величезне значення. Ціна визначає структуру і обєм виробництва, рух матеріальних потоків, розподіл товарної маси і з рештою рівень суспільства. Крім того, успіх комерційного підприємства визначають наступні складники: - науково обгрунтована цінова стратегія; - розумна цінова політика; - правильна методика встановлення цін. Ціна і цінова політика для підприємства - другий після товару важливий елемент маркетингової діяльності. Саме тому розробці цінової стратегії і цін приділяється максимум уваги з боку керівництва кожного підприємства, якщо за цілі було поставлено ефективно і довгостроково розвивати діяльність ринку. Адже кожен невірний чи недостатньо продуманий крок відразу відображається на динаміці продажу та рентабельності. Тож прийняття рішень в області цін має спиратись на багаточисельні фактори, найважливіші з яких: собівартість товару, його вартісна оцінка, що розраховується різними способами, очікувана реакція покупців та можливість її зміни, прямий вплив з боку держави на політику цін (див. додаток 1 ), Кожен, хто ступає на стежину підриємництва, має чітко розуміти, під пливом яких факторів формується ринкова ціна. Для вибору цінової політики фірма повинна виявити і проаналізувати всі ціноутворюючі фактори. Вони можуть бути як зовнішніми так і внутрішніми. Ціна на ринку набуває видозмін перш за все під впливом попиту та пропозиції. Попит є чи не найважливішою категорією ринкової економіки, оскільки саме він визначає ціну на різні товари, розподіляє сировину і готову продукцію. Взаємозв’язок між попитом на товар і факторами, що його визначають виражено в загальній функції попиту і може бути представлена у вигляді: Qdx = f ( Px , Py,… Pz , I , W , Tx , F , S , q ) Qdx – обєм попиту на товар х за одиницю часу. Px – ціна товару х. Py ,… Pz – ціни товарів – замінників та взаємодоповнюючих товарів. I – дохід покупця. W – рівень благоустрою. Tx – потреба покупця в товарі х. F – думки споживача стосовно перспектив покращення його благоустрою. S – серйозність потреби, задоволена даним товаром. q - кількість покупців. Обєм попиту – це та кількість товару, яку покупець хоче придбати при даних умовах на протязі певного відрізку часу. При зміні хоча б одного з перелічених факторів зміниться і обєм попиту на даний товар. Проте, припустимо, що в якийсь проміжок часу всі фактори, крім першого, в даному виразі незмінні і постійні, тоді обєм попиту реально буде залежати від зміни ціни. Таким чином здійснюється перехід від загальної функції попиту до функції попиту від ціни. Qdx = f ( Px ). Пояснення: Графічно залежність велечини попиту від цін може бути показана у вигляді кривої попиту СС. По осі ОХ відкладено обєми продажу Q деякого товару Х, по осі ОУ- ціни Р одиниці даного товару. Таким чином, крива попиту СС показує взаємодію між ціною Р і кількістю товару Q, яка буде придбана за даною ціною. При цьому, якщо змінюється ціна товару Рх, то при інших рівних умовах змінюється велечина попиту на нього. І рух йде по по кривій попиту. У випадку, коли змінюються інші фактори, змінюється і сам попит, а, відповідно, і положення його кривої. Крива попиту встановлює оберненопропорційну залежність між ціною товару і його кількістю. Дійсно, чим вища ціна, тим менше товарів за цією ціною буде придбано. Відповідно, як показує практика, збільшення кількості товару в продажу веде за собою зниження ціни на нього. У встановленні ринкової ціни не менш важливу роль відіграє пропозиція, тобто та кількість товару, яку продавці можуть і бажають запропонувати покупцеві в певний час і в конкретному місці. Крива пропозиції характеризує пропозицію товару прямопропорційною залежністю між Р і Q . Вона пояснює той факт, що чим вища ціна товару, тим більше його буде пропонуватися на ринку. Отже, підсумовуючи вищесказане, зрозуміло, що фірма- виробник через ціну товару отримує інформацію про, те якій мірі суспільство потребує його продукцію. Тому, якщо рівень ціни, що вже склався на ринку, компенсує витрати підприємства і забезпечує отримання бажаного прибутку, то це слугує найточнішим орієнтиром доцільності виробництва і відповідності попиту. Функція пропозиції показує взаємозалежність між пропозицією товару і факторами, що її визначають. Вона може бути представлена слідуючим виразом: Qsx = f ( Px , Py , … Pz , K , L , N , q ), де Qsx – обєм продукції товару х за одиницю часу, Px – ціна продукції товару х, Py…Pz –ціни на товари- конкуренти, K –рівень технології виробництва, L – державна політика в галузі оподаткування, N – плата за ресурси ( сировину, матеріали ), q – кількість продавців на ринку. Обєм пропозиції – це та кількість товару, яку продавець бажає продати за даних умов. Обєм пропозиції змінюється при зміні ціни. Графічно зміна обєму пропозиції виражається в рухові вздовж кривої. У випадку зміни інших факторів, що впливають на пропозицію, зміщується сама крива пропозиції ( ПП – П.П. ). Особливість вільного ринку в тому, що при певній кількості запропонованої продукції він начебто сам по собі намагається досягти рівноваги. Таким чином, при рівновазі попиту і пропозиції встановлюється ринкова рівноважна ціна в точці Р1. Відповідно, рівновага відображає компроміс між покупцем і продавцем, який реалізується на взаємоузгодженні при купівлі-продажу. Єдиною рівноважною ціною, яка може зберігатися, оскільки задовольняє зацікавленість як покупців так і продавців, є ціна, при якій обєм пропонованого товару дорівнює обєму товару, який потрібен на даний час (Qs = Qd). Конкурентна рівновага завжди знаходиться в точці перехрещення графіків попиту (СС) та пропозиції ( ПП ) і відповідає точці Е. Але, слід відмітити, що при аналізі попипу та пропозиції найбільшу зацікавленість являє собою не їх абсолютне значення, а зміна попиту та пропозиції у відповідь зміні товару чи якогось іншого параметру, що і є їх головним визначником. Тож якісно виміряти чутливість попиту та пропозиції до зміни факторів, що їх визначають, дозволяє еластичність. Еластичність- це міра реагування однієї змінної велечини на зміну іншої. Другими словами, еластичність – число, що вказує настільки відсотків зміниться одна змінна врезультаті іншої на 1%. Тобто це напряму означає, що підприємцю необхідна інформація, про те, настільки зміниться попит, якщо на нього будуть впливати інші фактори ( доходи, ціни на інші товари, податки і т.п. ). Тож слід акцентувати увагу на еластичності попиту від цін або ціновій еластичності, яка показує реакцію велечини попиту у відповідь на зміну цін і визначає на стільки відсотків зміниться велечина попиту при зміні ціни на 15. Вона визначає чутливість покупців до зміни цін з точки зору кількості товарів, які вони купують. Практично значення еластичності попиту має дуже велике значення. Так, наприклад, якщо маркетингова служба, підраховуючи еластичність попиту, визначила, що попит на товар нееластичний, (Е d> 1 ), то слід дати керівництву фірми рекомендацію про підвищення ціни. При цьому виручка матиме тенденцію до зростання. Якщо ж навпаки попит на товар нееластичний, то ціни краще не підвищувати. В даному випадку доцільніше розглянути можливість зменшення ціни. Виручка буде зростати за рахунок збільшення попиту на товар. Тому вплив цінової еластичності попиту на загальну виручку і реакцію покупців на зміну ціни можна показати в таблиці ( див. Додатки ). На мою думку, слід також відмітити ,що різні товари по різному реагують на зміну ціни. Так, наприклад, до товарів нееластичного попиту відносяться товари першої необхідності ( житло, електоенергія, хліб і т. п. ), товари, яким немає або майже немає заміни ( молоко, ліки ), товари відносно недорогі ( сіль, сирники ), товари, які покупець купляє зазвичай через відсутність вибору. Підприємців також цікавить еластичність попиту по відношенню не тільки до ціни, але й іншими змінними, наприклад, прибутком. Еластичність попиту може бути використана і для прийняття рішень в умовах зміни податкових ставок на прибуток. Якщо ставка підвищується, то підприємець, враховуючи еластичність попиту на свій товар, має прийняти рішення про підвищення ціни таким чином, щоб його фінансове становище не погіршилося. Проте, існує ще один своєрідний важель, який здатний вирівнювати положення і тимчасово згладжувати протиріччя иіж попитом та пропозицією. Це цінова і нецінова конкуренція. Цінова конкуренція – це вид конкурентної боротьби методом зміни цін на товари. В певній мірі вона впливає на рівень ціни. Фірми – продавці, слідуючи кривій попиту, знижують чи збільшують ціну. Тому ціною можна легко маневрувати під дією багатьох факторів. Проте, слід додати, що цінову конкуренцію може проводити не лише фірма, яка займає провідне місце на ринку, але й невелике підприємство, щоб вижити в умовах конкуренції. Тоді головною умовою успішної цінової конкуренції виступає постійне вдосконалення виробництва і зниження собівартості. В такій ситуації виграє лише підприємець, який має реальні шанси зниження витрат виробництва, оскільки механізм цінової конкуренції діє таким 1.4 чином, що фірма встановлює на свою продукцію ціни, нижчі ринкових. Відповідно, конкуренти, які не мають можливості слідувати за нею, не можуть втриматись на ринку. Вони залишають свої галузі, змінюючи орієнтацію, або взагалі розорюються. Проте знаходиться конкурент, який виведе свою фірму з скрутного становища, перенесе цінову війну і дочекається нового підвищення цін. В такому разі ясно, що цілей війни не досягнуто і доведеться або змиритись або знову почати зниження цін. Слід нагадати, що цінова конкуренція в кожному з випадків справа нелегка і в певній мірі призводить до хай навіть незначного, але все ж таки зубожіння. Таким чином на виграш може розраховувати лише фірма з стабільним положенням на ринку, з сильнішими позиціями ніж конкурент. Якщо ж конкуруючі фірми опиняються приблизно в однакових умовах, то цінова конкуренція не просто витратна, а й безцільна. Таким чином на виграш може розраховувати лише фірма з стабільним положенням на ринку, з сильнішими позиціями ніж конкурент. Якщо ж конкуруючі фірми опиняються приблизно в однакових умовах, то цінова конкуренція не просто, а й безцільна. Якщо економічна міць конкурентів приблизно однакова, маневрування цінами виправдане. Ця політика полягає в наданні найрізноманітніших знижок, встановлення цін на товари різної якості в близькому діапазоні. В результаті цього перш за все виграє покупець. При неціновій конкуренції роль ціни не зменшується, але на перший план висуваються унікальні якості товару, його технічна надійність та висока якість. З цих позицій саме вищезгадані фактори, а не зниження ціни дозволяє залучити нових покупців та підвищити конкурентоздатність товару. Великого впливу на рівень цін та їх динаміку справляє стан фінансово–кредитного середовища. При цьому безпосередній вплив на ціни складають зміни в купівельній спроможності грошової одиниці України. Згадаймо, в нормально функціонуючій економіці, коли гроші забезпечені золотим змістом, відношення між сумою цін товарів і кількістю грошей в обороті відносно стабільне. При відсутності такої умови в системі «кількість грошей – сума цін» починає змінюватися сама структури цін. Слідуючий важливий фактор, що в значній мірі впливає на ціни - споживачі. Кожен підприємець повинен бачити глибокий взаємозв’язок між ціною і її сприйняттям різними споживачами. Відносини між цінами і кількістю зроблених покупок за цими цінами можна пояснити двома причинами: 1) впливом законів попиту, пропозиції та цінової еластичності, 2) неоднаковою реакцією покупців різних сегментів ринку на ціну. Саме ці причини полягли в основу поділу всіх покупців за їхнім сприйняттям цін та орієнтації при виборі покупок на чотири групи: покупці, які виявляють велику зацікавленість при виборі покупки цінами, якістю, асортиментом пропонованих товарів. Це так звана група економічних покупців. покупці, які полюбляють створити собі образ товару, який вони хочуть мати. Це персоніфіковані покупці. покупці, які підтримують своїми покупками невеликі організації і роблять це по вже давно встановленій традиції. Це етичні покупці. покупці, які мало цікавляться цінами - апатичні покупці . Проте, найголовнішим фактором, що впливає на ціну, а значить, і на всю підриємницьку діяльність господарського субєкту є державне регулювання цін. Існують прямі міри, що здійснюються шляхом встановлення певного порядку ціноутворення та такі, що безпосередньо направлені на зміну коньюктури ринку, створення певного положення в області фінансів, валютних та податкових операцій, оплати праці. В США держава регулює 5 - 10 % цін, головним чином в галузях, де існує монополія ( сільське господарство, енергетика, зв’язок ). В Японії держава регулює біля 20% споживчих цін ( в тому числі такі важливі, як тарифи на електроенергію , газ, залізничні, вартість медичного обслуговування та освіти, ціни на рис, м’ясо, воду, молочні продукти ). В Швейцарії федеральне відомство з контролю за цінами в законодавчому порядку фіксує близько 50% обєму товарної продукції сільського господарства. Обмежене регулювання здійснюється на текстильні товари, одяг, іграшки, музичні інструменти та деякі інші товари. В дуже поодиноких випадках ( загроза війни, загроза загального підвищення цін ) можна напряму вплинути на ціни, тобто заморозити їх, як, наприклад, у Швеції. Проте, це має обов’язково бути передбаченим законодавством. Не слід також забувати про високий рівень монополізації вітчизняної промисловості. Для відвернення дій підприємств – монополістів, що направлені на приниження інтересів других підприємств та шкодять ефективному функціонуванню товарних ринків, держава ввела ренла регулювання цін на продукцію, яку вони випускають. Щодо підприємств – монополістів здійснюються слідуючі методи регулювання цін . встановлюється гранична ціна, це свого роду заморожнння ціни.Такий метод особливо важливий в умовах дефіциту товару. Проте, багато розвинутих країн у відношенні товарів першої необхідності та продуктів харчування давно відмовились від даного методу; встановлюється фіксована ціна; при підвищенні цін встановлюються граничні надбавки - коефіцієнти зміни цін; застосовуються граничні рівні рентабельності і розміри торгівельної знижки. На рішення питань щодо ціноутворення впливають учасники каналів товароруху від виробника до оптової та роздрібної торгівлі. Всі вони намагаються збільшити обєм реалізації та прибутку, встановити більший контроль за цінами. Таким чином, фірма–виробник впливає на ціну товару, використовуючи систему монопольного товароруху, зводячи до мініму продаж товарів безпосередньо через магазини, що зазвичай віддають перевагу торгівлі за зниженими цінами зметою привернення якомога більшої кількості покупців. Саме тому, виробнику набагато вигідніше відкривати власні магазини, де він сам може контролювати ціни. Звідси випливає, щоб досягти згоди всіх учасників каналу збуту зрішеннями стосовно цін, виробнику необхідно дотримуватися декількох немаловажливих умов: забезпечити відповідну частку прибутку кожному учаснику для покриття його витрат і отримання доходів; надати гарантій оптовій та роздрібній торгівлі в отриманні продукції за найнижчими цінами; запропонувати особливих пропозицій; надавати знижки зціни на визначений період; пропонувати безкоштовну частину з партії товару для стимулювання закупок оптової та роздрібної торгівлі. Тому, зважаючи перш за все на вищезгадані фактори, на рух цін найвагомішого впливу спричиняє динаміка ціни виробництва товару. Звідси випливає, що зростання ефективності праці, зниження витрат на предмети праці та сировину на одиницю продукції викликає зниження ціни і навпаки. Звичайно, можна припустити, що з прискоренням темпів науково–технічного прогресу відбудеться зниження ринкових цін. Проте, практика доводить , що що в розвинених країнах досягнення науково–технічного прогресу не призводить в ряді галузей до зниження вартості товарів. Це можна пояснити й тим, що дія інших факторів, таких як політика монополій та інфляція, виявляються набагато сильнішими. Однак, за більшим “кругом ” товарів вплив ціни виробництва на рівень роздрібних цін дуже сильний. Процес ціноутворення на підприємствах України. Використання короткострокової тактики ціноутворення не дає можливості управлінцям підтримувати надійну довгострокову рентабельність для вирішення проблем, повязаних з витратами, споживачами та конкурентами. Довгострокова рентабельність і становище між конкурентами потребують такої стратегії ціноутворення. Внесемо деякі уточнення щодо складання стратегії ціноутворення. Вона складається: внутрішньої структури витрат компанії по кожному продукту, групі продуктів чи споживачів; «споживацької чутливості» і того, як споживачі цінять унікальні якості продукції даної фірми; становище між конкурентами, за виключенням потенційної можливості і стратегії; Підсумувавши, можна сказати, що рентабельна політика ціноутворення потребує розуміння взаємодії трьох сил – витрат, споживаччів та конкурентів, - забезпечення водночас їх оптимального поєднання. Розуміння структури витрат. Можна сказати, що основною інформацією про витрати для потреб ціноутворення є відомості. Можна сказати, що основною інформацією про витрати для потреб ціноутворенняє відомості про те, яким чином змінюються витрати з зміною обєму продажу . Таким чином, розуміння структури витрат (чи є витрати простими або постійними при продажу додаткових обємів продукції) просто необхідне розуміння для встановлення рентабельного поєднання граничного рівня ціни та розмірів сегменту ринку. Тому, перш за все, при зміні ціни слід визначити дійсну природну вартість продукції, тобто, які саме витрати було зроблено, якщо товар купили і які, якщо товар так і не купили. То ж витрати, які не змінюються, не впливають на рентабельність ціноутворення. Звичайно, постійні витрати важливі, в першу чергу для визначення кінцевої рентабельності, але вони, разом з тим, не впливають на зміни рентабельності, повязані з підвищенням або пониженням цін. Керівники можуть встановити граничний рівень ціни продукції , визначивши дійсну вартість продажів. Про це можна довідатись, віднявши від ціни приросну змінну вартість. Звідси можна розрахувати точку беззбитковості при зміні обємів продажу. Таким чином: % зміни точки беззбитковості = зміни в ціні витрати – граничний рівень зміненої ціни Використовуючи цю формулу, можна одночасно згладити і конфлікти між відділами фінансів та збуту. Так, наприклад, якщо управлінець з відділу збуту хоче знизити ціну, щоб стимулювати продаж товарів, то за цією формулою він може визначити, наскільки слід збільшити обєм продужу, щоб досягти тих же рівнів у фінансових результатах.. Методики встановлення цін за географічною ознакою. Вищезгадані фактори враховують витрати, які виникають через необхідгість транспортування продукції. Так, залежно від розподілу обовязків з транспортування товарів і участі постачальників та споживачів у компенсації транспортних витрат проводиться так зване франкування цін. Це означає, що всі витрати з транспортування продукції до названого пункту входять у ціну товару. Існує 6 видів франко - цін: франко- склад постачальника ( витрати на виробництво продукції та маркетинг) франко-станція відправлення ( витрати на транспортування товарів на станцію відправлення) франко- вагон на станції відправлення ( витрати на завантаження і зберігання продукціїна станції відправлення) франко- вагон на станції призначення (транспортний тариф від станції відправлення до станції призначення) франко-станція призначення ( витрати на вивантаження і зберігання продукції на станції призначення) франко- склад спгоживача ( витрати на доставку продукції). Різновидами методик встановлення цін за географічною ознакою є їх розрахунок щодо якихось базових пунктів території, а також визначення зональних цін. Управління цінами на підприємстві. У маркетинговій діяльності фірм чи підпрємств розрахунок цін- це тільки перший крок до розвязання однієї з найважливіших проблем ринкової діяльності. Надалі ціна товарів та послуг регулюється відповідно до загальних змін цін фірми, змін коньюктури ринку тощо. Отже, управління цінами- це загальні правила, якими керується підприємство, приймаючи рішення відповідно до стратегії і тактики діяльності.У процнсі управління цінами можуть бути використані такі принципи. Політика поступового зниження цін. Вона характеризується відносно високими цінами під час виведення на ринок нового продукту. Далі, коли зростає конкуренція, ціни поступово знижуються. Є кілька передумов для використання такої цінової політики: наявність досить великої кількості потенційних покупців з високою купівельною спроможністю і гострою потребою в даному товарі компенсація високого рівня цін незначний ступінь привабливості продукту і високий рівень цін на нього для потенційних конкурентів обовязкова відповідальність високої ціни високій якості продукту. Основої перевагою такої політики є та проста істина, що цінизавжди легше зменшувати. Завдяки цьому продукт тривалий час зберігає свою ринкову привабливість, обсяги збуту. Основною проблемою тут є встановлення початкового рівня цін, який давав би вільну можливість поступового їх зниження Політика знімання вершків. Така політика використовується щодо товарів, які належать до категорії модних новинок. Вона характеризується максимально високими цінами під час виведення на ринок новинки. Передумовами її використання є готовність споживача купити новинку за найвищу ціну, нечутливість попиту, наявність відповідного цінового сигмента ринку, необізнаність покупців з реальними витратами виробника, а також мала ймовірність швидкої реакції конкурентів.Перевагами такої політики є можливість швидкого покриття витрат на виробництво і маркетинг, отримання відповідних прибутків, підвищення іміджу фірми як підприємства- новатора,а також уникнення небажаного ажіотажного попиту. Проте таке підприємство високим рівнем цін приваблює конкурентів, що може змусити його відмовитись від випуску даного продукту. Політика проникнення.Вона характеризує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення підприємства на нові ринки, створення достатнього попиту. Такі ціни можуть бути підвищені, наприклад ,за рахунок підвищення якості продукції.Головна передумова використання такої політики полягає у наявності необхідної кількості товарів, що робить можливим досягнення великих обсягів товарообороту, достатніх для проходження точки беззбитковості. Політика диференціювання цін. Це продаж свого того самого продукту різним покупцям за різними цінами. Така політика має два завдання: пристосуватись до умов різних ринків, де існують різні умови конкуренції, інтенсивність попиту, сприйняття ціни досягти виробничо-економічних чи логістичних переваг з погляду впливу на поведінку споживачів за рахунок продажу великих партій товару, вірогіднішого розподілу замовлень в часі Розрізняють кілька видів цінової диференціації: просторову 9 різні ціни в країні та за її межами) часову( сезонні знижки та надбавки) залежно від способу використання продукту ( паливо як сировина чи як пальне для двигунів) загрупами споживачів ( використання пільгових тарифів для літніх людей чи студентів) залежно від кількості ( знижки у разі купівлі цілих упаковок товару, а не одиничних екземплярів) У різних країнах до такої цінової політики ставляться неоднозначно. Подекуди її кваліфікують як цінову дискримінацію, що переслідується законом. Політика престижних цін.Це високі ціни на продукти справді високої якості.Такі продукти мусять постійно здобувати і підтримувати свою високу репутацію, отже, основна проблема- постійне підвищення якісних характеристик, його іміджу, збереження традицій хорошої фірми, незважаючи на будь- які конюктурні зміни. Політика традиційного ціноуворення.Вона полягає в орієнтації на ті традиції, які існують на ринку одо рівня цін на ту чи іншу продукцію. Політика шикування цін . ЇЇ використовують за продажу кількох категорій продукту або великого асортименту в рамках однієї категорії. Ціни слід вишиковувати так, аби їхній ряд був достатньо диференційований. Політика психологічно крмфортних цін.Така політика бере до уваги « внутрішню логіку» покупця, коли ціни встановлюються дещо нижчими за якусь « круглу» суму. Політика послідовного проходження по сегментах ринку.Застосовується у міру насичення якогось сегмента даним товаром. Тоді ціну знижують, а товар пропонують іншому сегменту, де більш висока еластичність. При аналізі та визначенні рівня цін підприємець має чітко уявляти загальну картину цін, яка характеризує взаємозв’язок і взаємовідносини різних видів цін. До системи цін включено різні елементи, які зазвичай розглядаються як окремі конкретні ціни так і попередньо визначені групи цін. Всі елементи системи цін тісно взаємопов’язані. Це наслідок єдиної методології формування витрат на виробництво і взаємозв’язок між всіма елементами ринкового механізму. ВПЛИВ ЦІНИ НА ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ВІДНОСИНИ Цінове регулювання економічних відносин. В будь-якому суспільстві цінове регулювання відіграє велику роль в системі розподільчих відносин. Від його характеру і дієвості залежить органічне поєднання інтересів товаровиробників і держави, мотивація праці, ефективність народно-господарського комплексу і матеріального добробуту громадян. Ось чому вдосконаленню цінового регулювання економічних відносин треба приділяти постійну увагу. Особливо у періоди кардинальних змін в економіці країни. В нашу економіку приходить ринок, філософія якого несумісна з директивним встановленням цін. Як форма суспіль – дерективних відносин він має свою ринкову концепцію ціноутворення, яка базується на відповідній методологічній основі – теорії вартості. Вона послідовно вдосконалювалася відповідно розвитку ринкових відносин. Серед перших довгий час панувала класична теорія трудової вартості. Потім послідовно з’явилися інші: витрат виробництва; факторів виробництва – праці, капіталу і землі; граничної корисності; граничної продуктивності; попиту і пропозиції. Проте, на мою думку, всі вони мають свої негативні моменти, однобічно і неповно пояснюють субстанцію ціни, мінові відносини товарів, джерела доходів. Я вважаю, що найбільший вплив на сучасне ринкове ціноутворення має неокласична теорія. Адже саме вона поєднує в собі теорії трудової вартості , граничної корисності , а також попиту і пропозиції. Суть її полягає в тому, що формування ринкових цін зумовлює взаємодія попиту та пропозиції. У свою чергу, зміна попиту відбувається під впливом витрат виробництва. Тобто, як наслідок це означає, що в краінах з розвинутими ринковими відносинами на перший план висунута не стільки теорія вартості, скільки теорія ціни. Звідси випливає, що тенденції руху цін у сучасному ринку зумовлені складним комплексом різних ціноутворюючих факторів. Наприклад, попит і пропозиція, продуктивність праці, ефективність виробництва, циклічність відтворення, стан грошового обігу, фінансів і платіжного балансу, наявність конкуруючих виробників і продавців, принципи державного регулювання тощо. У ринковій економіці кожен товаровиробник, власник товару сам визначає рівень ціни, виходячи з напрямів дії вищезгаданих чинників. При цьому, жорстка конкуренція змушує їх постійно вишукувати резерви для зниження витрат, а одержаний прибуток співвідносити перш за все з авнсовим капіталом. Тому відзначена таким чином норма прибутку під впливом дії конкуренції знижується до середньої по всіх галузях народногосподарського комплексу. Тобто ціна формується на основі концепції ціни виробництва за формулою: Ц - С + Е Ф , де Ц - ціна, С - собівартість, Е - середня норма прибутку, Ф - авансовий капітал. Віднесений до всього авансового капіталу прибуток виступає як регулятор виробництва та економічних відносин. Дана формула є загальною для всіх сфер матеріального виробництва. Стосовно ж окремих галузей, вона набуває конкретного вигляду. Це повязано з різним періодом обігу обортніх коштів : Ц – С + Е ( Оф + Ок К ) , де Оф – основний капітал, Ок- оборотній капітал, К - коефіцієнт періоду обігу оборотнього капіталу. Слід відзначити, що окремі економісти – аграрники, пропонуючи дану формулу для використанні в ціноутворенні на сільськогосподарську продукцію, завжди додають слова «включаючи вартість землі». Тобто, мова йде про те, щоб ввести до складу аграрного капіталу ціну землі. Звичайно, дана пропозиція безсумнівна. Проте, разом з тим , вона стосується не лише сільського господарства, а й інших галузей. Сюди можна віднести й ціну землі для просторового розміщення заводів, фабрик та інших обєктів. У країнах з розвинутою ринковою еконоиікою всі витрати на купівлю чи оренду землі в усіх сферах включаються у масу авансового капіталу і таким чином беруть участь у формуванні ціни виробництва, середньої норми прибутку. На мою думку, нашій державі, запроваджуючи ринкові відносини також слід було б звернутися до подібного заходу. Відомий факт, що планове і ринкове ціноутворення – антиподи. Тому перехід від одного до іншого, як свідчить аналіз практики посткомуністичних держав, виявився болісним, важким і заплутаним. Він не являє собою початку трансформації планової економіки в ринкову, як це було в нашій країні в січні 1992 р., а її вінцем, завершальним етапом. Тоді, не створивши відповідного конкурентного середовища і ринкової інфраструктури, Україна ввела вільні ціни і тарифи. Частка регульованих державою цін становила 17 %. Як наслідок, вслід за цією акцією розпочався обвальний ріст цін і тарифів. Так, лише в в 1992 р. ціни на промислову продукцію зросли в 27,8 рази, на сільськогосподарську - в 15,2 рази, що призвело до порушення цінового паритету в агропромисловому комплексі. Шалений ріст спостерігався на споживчому ринку. Більше того, спостегігаючи за розвитком реформ в Україні, слід визнати, що застосування заходів щодо обмеження, монопольне становище товаровиробників тільки посилилось. Переконливий доказ – зростання цін разом з зменшенням пропозиції товаоів. Обсяги виробництва підганялися до попиту, обмеженого через підвищення цін. Разом з тим, практика встановлення цін у поєднанні з падінням обсягів виробництва характеризує небажання вдаватися до заходів з підвищення ефективності виробництва, зниження його витратності і тому є проявом монопольної поведінки. На жаль, процес ціноутворення в Україні залишається неузгодженим набором окремих рішень адміністративних структур держави, які розробляються суто ситуативно, в разі загострення кризових явищ у господарстві або заради політичного зиску окремих владних осіб. Адже цінова політика держави – як загальне керівництво процесом ціноутворення – це перш за все розробка системи ресурсних нормативів, динаміка науково–технічного прогресу, направлена на освоєння досягнень, на помірні масштаби норми прибутку та на «цивілізовану « систему оподаткування. Слід додати, що Україна все ж досягла певних поступальних кроків в цій галузі. Так, наприклад, створено Державний комітет з контролю за цінами та ціноутворенням, який досить вдало справляється з своїми обовязками. Проблеми переходу до ціноутворення ринкової економіки. Ринкова економіка обєктивно вимагає впровадження вільних цін, тобто цін, які встановлюються не державою, а виникають обєктивно на ринку в умовах вільної конкуренції , з урахуванням спрвжньої вартості товару, співвідношення попиту і пропозиції на нього. Процес переходу до вільних цін досить тривалий і вимагає багато зусиль, передусім створення відповідних умов : ліквідації монополії приватної власності, роздержавлення і приватизації засобів виробництва, виникнення вільної конкуренції. Ігнорування цього неминуче призводить до цінової агресії на життєвий рівень населення. У 19992 році в Україні розпочалась так звана лібералізація цін без створення відповідних умов. Процес впровадження вільних цін нагадував спроби збудувати будинок починаючи не з фундаменту, а з даху. Крім того, відсутність вільної конкуренції, монополістичне становище багатьох державних підприємств дало їм право встановлювати високу, надмірну норму рентабельності, аж до 600 %. Деякі підприємства за рахунок зростання цін намагались залатати всі прорахунки в своєму господарстві. Іноді у собівартість продукції включали навіть витрати на будівництво обєктів соціального призначення. Шалене зростання цін призводило до спаду виробництва, зниження життєвого рівня населення. Нові ціни в ході лібералізації не стали вільними. Їх диктували монополістичні структури. Різниця лише в тому, що раніше цей процес контролювався державою, а пізніше все було віддано на відкуп керівникам підприємств. Отже, перехід до вільних цін передбачає насамперед створення умов для конкуренції. 3.3 Природна поведінка цін в перехідний період. Разові зміни цін на один чи кілька видів товарів ( продуктів, продукції ) стали, починаючи з 1990 року, досить частим явищем. У 1990 році закупівельні ціни на продукти харчування, кольорові метали, підвищена заробітна плата в окремих галузях. Найзначнішим було підвищення цін на нафту, газ, нафтопродукти. Такі явища спостерігалися і після цього, спостерігатимуться і в майбутньому. І нииі визнано наявність диспаритету цін на продукцію окремих галузей економіки, постає питання про неохідність збільшення у кілька разів заробітної плати тощо. Але до зміни однієї з цін необхідно знати, якими будуть результати - близькі і далекі - в економіці , зокрема у системі цін. Після разової ( імпульсної ) зміни однієї з цін економіка, зокрема система цін, увійде у перехідний процнс, природне походження якого і кінцевий результат необхідно знати заздалегідь. Відомо, що дії людей без врахування природних закономірностей ( і тим більше спрямованих проти них ) призводять до сумних результатів. Тому дослідження закономірностей перехідного процесу і розрахунок кінцевих результатів разового збурення в системі цін є актуальним і залишається таким у майбутньому. Для дослідження цих явищ пропонується використовувати модель міжгалузевого балансу виробництва товарів і послуг, яка є єдиною натуральною, такою, що відображає взаємозвязки галузей виробництва і споживання. У нашому дослідженні використана модель міжгалузевого балансу ( МГБ ) у чистому вигляді , без сконструйованих людиною додаткових рівнянь, які привносять субєктивне ставлення свого конструктора, ускладнюють модель, а , відповідно і знижують достовірність одержаних за нею оцінок. В ускладненому виді ця модель застосовувалася для розрахунку зростання цін або впливу інфляційного імпульсу, при цьому використовувався ряд додаткових рівнянь і нерівностей, що, однак, не додавало точності прогнозові. Наше дослідження виконується за умови, що явище має бути розглянутеу чистому вигляді, тобто за всіх інших рівних умов. У даному випадку вважаються незмінними фізичні обсяги виробництва і технологічні коефіцієнти у натуральному вираженні. Важливість використання моделі МГБ за звітним МГБ, складеним у вартісній формі, для дослідження поведінки цін забезпечується тим, що будь - який елемент матриці моделі може бути поданий як добуток кількості та відповідної ціни ( ьяк воно і є в дійсності ). Для дослідження формуємо квадратну матрицю, яка включатиме проміжне споживання, додану вартість і кінцеве використання ( без імпорту та експорту ). Після транспортування матриці у рядках одержимо всі складові вартості продукції галузей, а їх сума по рядку дасть обсяг виробленої у галузі продукції галузей, а їх сума по рядку дасть обсяг виробленої у галузі продукції. Далі наводяться результати розрахунків, виконаних для певних ситуацій, які відповідабть реальним випадкам і аналоги яких мали або можуть мати місце. Як базу для розрахунку прийнято звітній МГБ України за 1991 р., агрегований для простоти розуміння і зменшення обсягу розрахунків до розмірності 4х4. Результати дослідження одержані у двох випадках : а) віддалені ( кінцеві ) результати перехідного процесу; б) поточні. залежно від часу. Віддалені ( кінцеві) результати перехідного процесу одержуємо при розвязанні системи рівняяь, сформованої за даними звітного МГБ. Наводяться результати для кількох ситуацій. Ситуація 1.1 Ціна на споживану продукцію однієї з галузей збільшена разово у К разів для всіх галузей, що її споживають і залишається на цьому рівні до кінця перехідного процесу. Аналоги з життя - підвищення всіх цін у К разів. Ситуація 1.2 Ціна на один з елементів витрат в одній з галузей збільшена у К разів і зберігається далі на цьому підвищеному рівні. Аналог у практиці - підвищення зарплати ( оплати праці найманих працівників ) в одній з галузей. Кінцевий результат - підвищення усіх цін у К разів. Для цих двох ситуацій одержуємо однакові результати для будь - яких галузей і елементів цін, включаючи амортизаційні відрахування і всі складові чистої продукції. і елементів цін, включаючи амортизаційні відрахування і всі складові чистої продукції. На практиці в таких ситуаціях потрібно відповідно індексувати зарплату, основні та оборотні ( матеріальні та грошові ) фонди, амортизаційний фонд та ін., збільшувати масу засобів платежів. При цьому відповідно знизяться купівельна споможність національної грошової одиниці та її курс щодо стабільних іноземних валют. Проте купівельна спроможність населення збережеться або відновиться. В ізольованій або керованій внутрішніми і зовнішніми звязками системі перехідний процес завершився б зміною масштабу цін, якби дії людей відповідали їх природній поведінці. Ситуація 1.3 Вона характеризується втручанням людини, яка не враховує природньої поведінки цін або намагається обмежити природній хід процесу. Так, у нашій практиці були вжиті обмеження на індексацію зарплати, не індексувалися оборотні кошти, затримувалася індексація основних і матеріальних оборотніх засобів, були знижені норми амортизації основних фондів, не індексувався амортизаційний фонд і т.п. Подібна ситуація зімітована в моделі 1 ( див. Додатки ). Створюється враження, що досягнуто обмеження зростання цін: ціна виробленої продукції в галузях а-д зростає не в 4 рази . а відповідно в 2,83; 2,18; 2,29;і 2,36 рази. Проте при цьому виникають диспропорції : якщо у вихідній матриці фонд споживання і нагромадження ( г’-д’) дорівнює вартості продукції, що направляється на дані цілі ( г- д), то у кінцевій він уже на 8% менший, а за особистим споживанням навіть на 15%. Колишній обсяг продукції, виробленої для невиробничого споживання і нагромадження, не може бути викуплений , і виникає обєктивна необхідність у зниженні обсягів виробництва у всіх галузях. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ. Визначення рівня прибутку і рентабельності безпосередньо залежить від рівня витрат виробництва і ціни конкурентних товарів , що випускаються виробничими відділеннями чи фірмою вцілому. Нормативна норма прибутку встановлюється з врахуваням тієї норми прибутків, яку вище керівництво вважає за необхідне отримати для забезпечення подальшого розвитку фірми. Тому рівень цін визначають перш за все, виходячи з цілей досягнення певного спланованого рівня прибутку ( звідси і назва « цільове ціноутворення ). Слід додати, що цінова норма прибутку встановлюється на плановий період диференційовано за кожним товаром чи групою товарів, а скоріше всього за окремим підрозділом, який виступає центром прибутку. Проводження такої політики передбачає надання виробничим відділам і закордонним компаніям самостійності у встановленні цін, які зазвичай прирівнюються до рівня ринкових. Сам же метод даного ціноутворення часто використовується при укладанні угод із зовнішніми контрагентами та внутрішньофірмовими поставками. Але оскільки цей метод орієнтується на збереження самих цін протягом певного планового періоду, він слабо стимулює діяльність управлінців , які керують закордонними філіалами та дочірніми підприємствами. Тому деякі компанії вносять корективи до цільової норми прибутку, роблячи її рухомою в певних межах, щоб краще враховувати попит і умови конкуренції на зовнішньому ринку. Також даний метод використовується при визначенні розрахункових цін в поєднанні з методом рухомої ціни. Але, слід додати, що в цілях перерозподілу чи викачування прибутків використовуються не лише завищені ціни на товарні поставки, але й встановлюються високі ставки відрахувань за представленими патентами та ліцензцями , технічними послугами та ноу- хау. Тому, як вже наголошувалось в основній частині, потрібно проводити гнучку систему цін, яка спрямовується на встановлення в рамках фірми таких цін, що мають здатність призводити до мінімальних витрат виробництва, при чому не за кожним відокремленим підрозділом, а по підприємству вцілому. Проведення глобальної політики передбачає, що вище керівництво розробляє методологічні принципи побудови цін, визначає їх структуру і рівень як у відносинах з зовнішніми контрагентами , так і у внутрішньофірмових поставках. Гнучкість цінової політики в батьох аспектах визначається поєднанням в управлінні принципів централізації і децентралізації. На деяких підприємствах керівництво саме розробляє стандарти ціноутворення і єдині базиси цін на кожен виріб у загальних масштабах. Відхилення від них допускаються лише у ситуаціях, спричинених занадто жорсткою конкуренцією. В таких випадках гнучкість цін досягається за допомогою знижок відносно прейскурантної ціни. В залежності від цілей і стратегії, що розробляються у виробничому відділенні, визначаються основні напрямки цінової політики, а саме : орієнтація на забезпечення рентабельності виробництва, на рівень якості товару, на ринкові умови та конкуренцію, на збереження чи збільшення ринкової частки, на стабільність цін в наступному плановому періоді. Таким чином, звідси випливає, що ціна як економічна категорія відображає умови або економічні відносини реалізації товарів. Вона є груповим виразом вартості, оскільки відображає рівень господарювання. Крім того, рівень цін на підприємстві може носити як обліково- аналітичний характер так і стимулюючий, що в свою чергу відіграє немаловажливу роль. Адже, це є прямим сприянням пошуку резервів для зниження собівартості, зменшенню конкурентної боротьби за ринки збуту та переливу капіталу з однієї галузі в іншу. А це в свою чергу призводить до численних змін ( як в позитивну так і негативну сторону ) загального становища підприємства та його становища на ринку.На мою думку в наш час було б варто прилити більше уваги ціноутворенню на підприємствах. Адже зазвичай підприємство опиняється в скрутному становищі аналізуючи всі фактори ціноутворення та власні витрати при встановлення ціни. Все це наслідки багатьох причин, але найбільшої шкоди , на мою думку, завдає податкова система. Тож насамперед при аналізі проблем ціноутворення слід було б переглянути підгрунтя державного оподаткування і узгодити його з усіма причетними чинниками. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. 1. Бойчак І. М., Харів Н.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств.- Л.: Сполом, 1999. 2. Бороздин Ю.В. Ценообразование и потребительская стоимость продукции. - М. : Экономика, 1975 . Варга В.У. Деньги и цены. Мировая економика и международные отношения.-№ 12- 1992. Васильева Н.С., Козлова Л. И. Формирование цены в рыночных условиях. - М.: Бизнес, 1995. Волков О.И. Экономика предприятия . - М.: Инфра, 1999. Гальчінський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії.- К.: Вища школа, 1995. Горфинкель В.Я., Швандар В.А. Экономика предприятия.-М.: Юнити, 1998. Калиніченко І.В. Імпульсивні явища в економіці: природна поведінка цін. Економіка України.- № 11- 1998. Калита Н.С.,Спицына Т.Ю., Кожуховский К.Л., Цена и ценообразование . Состояние, проблемы, перспективы.- К.: Выща школа, 1988. Корниенко В.Т. Цена и народное потребление. - М.: Знание,1963. Медведев В.А. Закон стоимости и материальные стимулы производства. - М.: Экономика, 1968. Примак Т. О. Економіка підприємств.-К.: МАУП,1999. Чаянов А.В . Избранные труды.-М.: Финансы и статистика, 1991. Розбудова держави. -№ 7/8,1997. -№ 1/2,1998. ДОДАТКИ Таблиця 1. Вплив цінової еластичності на загальну виручку і реакцію покупців. Таблица 1велич-ина Еd визначе-ння еластич-ності попиту вплив на загальну виручку реакція покупців на якісне кількісне підвищення ціни зниження ціни зниження ціни підвищення ціни Ed>1 еластичний процентна зміна к-ті товару,що потребується перевищує процентну зміну ціни загальна виручка зменшується загальна виручка збільшується значно підвищуються обєми закупок. Попит зростає швидше ніж зменшується ціна значно знижують обєм покупок.попит знижується більш високими темпами Ed=1 одинична еластичність процентна зміна кількості товару, що потребується = процентній зміні ціни загальна виручка залишається незмінною загальна виручка залишається незмінною попит зростає темпами, якими падає ціна попит знижується темпами, якими зростає ціна Еd<1 нееластичний процентна зміна кількості товару, що потребується менша, ніж процентна зміна ціни загальна виручка збільшується загальна виручка зменшується темпи зростання попиту менші ніж темпи зниження ціни темпи зниження попиту менші темпів зростання ціни Таблиця 2. Аналіз економічної вартості. Таблица 2 етап 1 визначте ціну одиниці продукції чи процесу, який використовується в даний момент- умовна вартість етап 2 визначте аспекти своєї продукції чи послуг, які здатні заощаджувати на витратах чи збільшувати їх цінність відносно товарів, які випускалисяю Це позитивна диференцйована вартість етап 3 визначте всі попередні проблеми, витрати, повязані з переходом на випуск продукції етап 4 розрахуйте загальну ек. Вартість продукту, додаючи умовну і позитивну диференційовану вартість етап 5 визначте кінцеву продажну ціну. За винятком давно усталеної на ринку продукції ціни мають бути встановленими нижчими ніж за економічною вартістю. Ця різниця і є спонуканням зробити покупку. Таблиця 3. Способи впливу держави на ціни. Види цін роль держави форми державного впливу фіксовані державні ціни встановлює сама держава Державні прейскурантні ціни. « Заморожування» вільних ринкових цін. Фіксування монопольних цін регульовані державою держава встановлює правила для підприємства, а воно саме самостійно встановлює ціни 1. Встановлення граничного рівня цін. 2.Встановлення граничних надбавок до фіксованих цін прейскуранта. Встановлення граничного рівня разового підвищення ціню Державний контроль за монопольними цінами. Регулювання ринкових цін шляхом встановлення цін державними підприємствами. договірна ціна держава встановлює « правила гри на ринку, вводячи ряд заборон на нечесну конкуренцію 1.Заборона горизонтального фіксування цін. 2.Заборона вертикального фіксування цін Заборона цінової дискримінації. Заборона демпінгу заборона нечесної цінової реклами Таблиця 4 . Вихідна матриця початкового стану. Витрати продукції галузей Галузі а* б* в* г* д* вся прод. а 7.88 0.00 10.16 8.77 -7.46 19.35 б 1.74 21.26 19.44 47.82 19.97 110.23 в 14.93 55.38 224.32 84.51 63.42 442.56 г 1.67 28.19 115.44 0.0 0.0 145.30 д 3.35 5.35 63.74 0.0 0.0 72.44 а - паливна промисловість б- сільське господарство в - інші галузі матеріального виробництва г - особисте споживання д- суспільне невиробниче споживання а* б* в* г* д* вся прод. а 31.52 0.0 23.24 17.54 -17.60 54.70 б 6.96 46.40 44.47 95.64 47.11 240.58 в 59.72 120.86 513.11 169.02 149.60 1012.31 г 6.68 61.52 264.06 0.0 0.0 332.26 д 13.40 11.68 145.80 0.0 0.0 170.81 2 1
https://doc4web.ru/astronomiya-/habarnictvo-yak-vid-korupciynogo-diyannya.html	Хабарництво як вид корупційного діяння	https://doc4web.ru/uploads/files/240/8fb50368da91199560edacfcfe59e9d0.docx	files/8fb50368da91199560edacfcfe59e9d0.docx	Хабарництво як вид корупційного діяння Держава здійснює свої зовнішні та внутрішні функції через органи державного управління, ефективна діяльність яких є запорукою забезпечення потреб громадянського суспільства. У зв’язку з цим велику суспільну небезпеку становлять злочини у сфері службової діяльності. Серед них хабарництво є однією з найбільш небезпечних форм корисливого зловживання владою чи службовим становищем. Це негативне явище перебуває в антагоністичному протиріччі з певними критеріями, установками, соціальними та етнічними цінностями нашого суспільства. Хабарництво, особливо його кваліфіковані форми, підриває демократичні інститути нашої держави, їх авторитет, дезорганізує нормальну роботу органів влади і управління, дискредитує діяльність, негативно впливає на їх моральний стан і суспільство в цілому, загрожує процесам реформування економіки та становлення української державності. Зазначена проблема широко розглядалася і в минулому, але зі зміною державно-правових орієнтирів трансформувалися і форми боротьби з цим негативним явищем. Крім того, розкриття злочинів хабарництва ускладнене високою латентністю. Тільки незначний відсоток хабарницьких дій розкривається за взаємною вигодою сторін. По суті хабародавець “купує” певне право, у якому зацікавлений, а хабароодержувач отримує за це певну винагороду. Так, згідно зі статистичними даними, відсоток злочинів, пов’язаних з хабарництвом, становить в Україні тільки 5 % всіх корисливих злочинів. До судів направляється лише близько половини, а засуджується тільки 20–25 % з числа осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, причому до позбавлення волі – 50–60 % [1]. Хабарництво підриває авторитет державного апарату, породжує уявлення стосовно можливості досягнення бажаного шляхом підкупу службових (посадових) осіб. Для службових (посадових) осіб хабарництво є джерелом додаткового нетрудового доходу. В результаті грубо порушуються права і законні інтереси громадян, підриваються гарантії реалізації конституційних прав. Врешті, небезпечність хабарництва полягає і в тому, що воно нерідко поєднується з іншими злочинами, зокрема, з привласненням, розтратою або заволодінням майна через зловживання службовим становищем, владою, службовим підробленням [2, С. 66, 127-128] і т. ін. Суть хабарництва як антисоціального явища полягає в тому, що окремі недобросовісні службові (посадові) особи, які наділені державою чи громадськими організаціями певним обсягом владних повноважень для виконання покладених на них обов’язків, перетворюють свою посаду на джерело високого прибутку, на так звану “годівницю” за рахунок чужої власності. Тим самим порушується нормальна діяльність підприємств, установ, організацій, грубо зневажаються права та законні інтереси громадян. Практика свідчить, що у більшості випадків хабарі даються службовим (посадовим) особам для отримання в обхід закону чи встановленого порядку певних благ чи інших переваг (отримання житлової площі, вступ до престижного вищого учбового закладу, безпідставне просування по службі). Хабароодержувач надає зазначені та подібні блага, привілеї, безпосередньо створюючи об’єктивні умови для обмеження прав та законних інтересів інших громадян. Таким чином підриваються гарантії реалізації конституційних прав, зокрема, право на працю, відпочинок, пенсійне забезпечення, охорону життя та здоров’я, житло, освіту, які закріплені в Конституції України [3]. Хабародавець шляхом підкупу службової особи ставить себе ніби на місце законного власника певного права, домагається від отримувача хабара такого неправомірного рішення на свою користь, при якому інший громадянин позбавляється можливості реалізувати належне йому за законом право на отримання тих чи інших благ і привілеїв. Економічний аспект підвищеної суспільної небезпеки хабарництва полягає не тільки в тому, що у вигляді хабара передаються значні суми грошей (як державних так приватних осіб, громадських об’єднань), але й у створенні перепон для нормального функціонування підприємств, установ, організацій. Найвищу небезпеку в цьому відношенні представляє хабар, який одержують працівники правоохоронних органів, які відповідно до законодавства повинні вести боротьбу з розкраданнями. Закон охороняє правильне функціонування державного апарату, а також адміністрації підприємств, установ, організацій та громадських об’єднань на що посягає хабар. Звичайно, взятий сам по собі кожен окремий злочин, не здатний порушити нормальну діяльність органів влади, органів управління підприємств, установ, організацій, але перетворення цього явища на щоденну практику зводить нанівець всі демократичні перетворення в державі. За безпосередній об’єкт хабарництва виступає належна діяльність держапарату. Деякі науковці висувають тезу стосовно того, що об’єктом є також авторитет державного апарату [4]. З даним твердженням не можна погодитися, оскільки авторитет вважається категорією оціночною, і не може бути об’єктом злочину, хоча, безумовно, хабар принижує авторитет, знижує престиж державних структур. Предметом давання і одержання хабара, в широкому розумінні, є будь-яка вигода майнового характеру, у тому числі і майнові права та обов’язки. Перш за все, це предмети матеріального світу, що мають майнову та споживчу вартість і, відповідно, товарно-грошову форму: гроші, облігації та інші цінні папери (наприклад, лотерейний квиток, на який випав виграш, путівка до санаторію та ін.), промислові й продовольчі товари. Предметом хабара можуть виступати і різні послуги матеріального характеру – безкоштовний ремонт квартири, будівництво дачі. При цьому, у разі, коли як хабар передаються і приймаються предмети, вилучені з вільного користування (цивільного обігу), такі як вогнепальна нарізна зброя, наркотичні речовини, винні мають відповідати за сукупністю вчинених ними злочинів: за давання–одержання хабара і додатково – за незаконний збут і придбання вогнепальної зброї [2, ст. 262, с. 91–92] чи наркотичних речовин [2, ст. 308, с. 108–109]. Отже, поняття складів злочинів, які можливо об’єднати загальним поняттям хабара у будь-якому вигляді, передбачають його майновий характер. Чинне законодавство визначає предмет хабара таким чином: матеріальні блага, послуги, пільги або інші переваги, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості, а також одержання кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством. Послуги, пільги, переваги, які не мають матеріального змісту (похвальна характеристика чи виступ у пресі, надання престижної роботи і т. ін.), не можуть визнаватися предметом хабара. Одержання такого характеру послуг, пільг чи переваг може розцінюватися як інша (некорислива) зацікавленість при зловживанні владою чи службовим становищем і за наявності підстав кваліфікуються за відповідною частиною ст. 364 КК України. Суди по кожній справі про хабарництво зобов’язані також з’ясовувати причини та умови, що сприяли вчиненню цих злочинів. Об’єктами зазначених злочинів можуть виступати як службові особи, так і приватні. Питання щодо суб’єктів хабарництва є одним з найголовніших при кримінально-правовому аналізі. Про винуватість і мотиви хабарництва, характеристику особистості та інші обставини справи можна вести розмову тільки у разі, якщо згідно із законом встановлено суб’єкти хабарництва, зокрема хабароодержувач. Необхідно зважити на те, що хабарництво завжди вчиняється кількома особами і воно не може бути вчинене одноособово. У вчиненні хабарництва беруть участь принаймні двоє: той, хто бере, і той, хто дає хабара. У деяких випадках у хабарництві беруть участь і посередники (співучасники). Взаємовідносини між суб’єктами хабарництва – важливий доказовий факт, пов’язаний з мотивами злочину, іншими елементами складу злочину, які входять до предмету доказування. На характер цих взаємовідносин зазвичай вказує сама обстановка давання хабара. Важливо встановити, від кого виходила ініціатива щодо пропозиції хабара. Істотне значення для справи може мати встановлення лише одного факту знайомства хабародавця чи посередника (співучасника) з іншими учасниками злочину. Одержання хабара як окремий склад злочину передбачено ст. 368 КК України. Закон формулює ознаки даного складу злочину як одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використання наданої їй влади чи службового становища [5]. За своїми об’єктивними властивостями зазначений злочин виражається в одержанні хабара службовою особою у будь–якому вигляді матеріальної винагороди, одержання майнових вигод або користування послугами майнового характеру за вчинок, який вона мала або могла б зробити на користь хабародавця завдяки своєму службовому становищу. Під одержанням хабара слід розуміти реальне заволодіння цінностями, врученими службовій особі, а якщо йдеться про послуги матеріального характеру, то фактичне користування ними. Інакше кажучи, одержання хабара означає, що предмет хабара вручають особисто службовій особі або з її відома близькій чи знайомій людині. Предмет хабара може бути переслано поштою, внесено на особистий рахунок у банку. Він також може передаватися у більш завуальованій формі (наприклад, навмисний програш грошей в карти, передавання грошей, майна у вигляді подарунку, давання грошей у борг без подальшого повернення, продаж цінного майни за безцінь, і, навпаки, придбання майна, яке не становить цінності, за велику грошову суму) [2, ст. 368, с. 129]. Для кваліфікації злочину за ст. 368 КК України необхідно, щоб дія службової особи, за яку дається хабар, була (чи могла бути) вчинена з використанням зазначеною особою службового становища або наявної можливості, що з’являється з використанням останнього, чи повноважень давати вказівки і контролювати діяльність інших організацій. Одержання хабара вважають закінченим злочином з моменту одержання службовою особою незаконної винагороди (матеріальних цінностей або вигод) незалежно від того, чи були вчинені дії в інтересах хабародавця. Відповідальність за одержання хабара настає і тоді, коли службова особа, прийнявши матеріальну винагороду, відмовилася виконувати раніше визначені по службі дії або взагалі не мала наміру їх виконувати. При цьому також не має значення, чи одержала службова особа наперед всю обумовлену суму грошей, чи її частину, тому що вже початковий момент реального заволодіння цінностями утворює закінчений склад злочину. За одержання хабара слід кваліфікувати також одержання хабара службовою особою від підлеглих чи підконтрольних осіб за заступництво чи потурання, вирішення на їх користь питань, які входять до її компетенції [6]. Хабар може бути одержаний службовою особою за здійснення як правомірного, так і протиправного вчинку по службі. У випадку, якщо одержання хабара пов’язане зі здійсненням службовою особою протиправного вчинку, що створює самостійний склад злочину – зловживання владою або службовим становищем, службове підроблення [2, ст. 364, 366, с. 127–125], відповідальність настає не лише за одержання хабара, але й за супутній злочин. Попередня згода суб’єкта злочину (службової особи) на прийняття у майбутньому хабара, а також узгодження з нею предмету, розміру, умов передачі хабара утворює готування до цього злочину, яке виражаються у створенні умов для його подальшого вчинення [2, ч. 2 ст. 11, ст. 14, с. 5–6]. Необхідно зауважити, що закон не пов’язує наявність одержання хабара з його розміром, але через малозначність та незначну суспільну небезпеку подарунки, які скоріше можна вважати виявленням уваги, у вигляді пачки цигарок, плитки шоколаду, букету квітів не тягнуть за собою кримінального покарання, оскільки у судовій практиці такі подарунки не кваліфікуються за хабар. Хабар може бути одержаний службовою особою особисто з рук в руки, або через посередника. Причому одержання предмету хабара посередником, який діє за дорученням службової особи, для подальшої передачі їй, не утворює закінченого складу розглядуваного злочину, тому що у даному разі закон вимагає, щоб хабар був прийнятий виконавцем і знаходився в його володінні. При цьому для складу злочину немає різниці, чи мав хабароодержувач реальну можливість розпоряджатися одержаною винагородою на власний розсуд, чи виконав він, або ні в інтересах хабародавця певні дії (бездіяльність) з використанням службового становища. Як сказано вище, окрім звичайної мети – одержання грошей та інших цінностей (відкрита форма), прийняття хабара може носити й інші зовні завуальовані форми: подарунок, надання грошової позики без подальшого повернення боргу і т. ін. Отже, вирішальним для кримінальної відповідальності за даний злочин є не зовнішня форма одержання хабара, не спосіб її передачі, а сам факт отримання службовою особою певної майнової вигоди для вчинення ним в інтересах особи, що дає, будь–яких дій з використанням свого службового становища. За загальним правилом предмет хабара або його частина отримуються службовою особою до вчинення наперед обумовлених дій. В теорії кримінального права такий випадок називається хабаром - підкупом. Проте склад даного злочину наявний не тільки в тому випадку, якщо матеріальні цінності одержуються службовою особою після вчинення нею законних чи незаконних дій в інтересах того, хто дає, але й правомірних. Більше того, винагорода, яка прийнята службовою особою після вчинення навіть і правомірних дій може бути і наперед не обумовленою. Такі випадки в теорії кримінального права називаються хабарем-винагородою. Кримінальне законодавство не передбачає обов’язкового пом’якшення відповідальності за цей різновид одержання хабара. Відповідальність за статтею 368 КК України настає як за хабар-підкуп (коли хабар було отримано службовою особою до вчинення обумовленої дії), так і за хабар-винагороду (коли хабар передається такій особі після вчинення нею обумовлених дій, оскільки такими діями підривається авторитет демократичних інститутів держави, дезорганізується нормальна робота органів влади та управління, а також, коли вони негативно впливають на моральний стан суспільства) [7]. Одержання хабара вважається корисливим злочином, що вчиняється з прямим умислом: винна особа усвідомлює, що вона одержує матеріальну винагороду з порушенням публічно-правового характеру оплати своєї праці за вчинення дій (бездіяльності) в інтересах того, хто дає, з використанням свого службового становища і бажає прийняти предмет хабара, переслідуючи при цьому мету нетрудового збагачення. Однак для того, щоб констатувати наявність вини особи власне в одержанні хабара, розуміння цих факторів ще недостатньо. Судам слід мати на увазі, що об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 368 КК України, полягає в одержанні хабара в будь–якому вигляді. Оскільки виконання чи невиконання посадовою особою відповідних дій знаходиться за межами об’єктивної сторони цього злочину, відповідальність за одержання хабара настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій було одержано хабар, був чи не був до вчинення цих дій він обумовлений, виконала чи не виконала посадова особа обумовлене, збиралася чи ні вона зазначене виконувати [8]. Предметний зміст умислу винної особи в даному злочині носить більш складний характер. Одержання хабара неможливо об’єктивно відірвати від його давання і розглядати ізольовано поза їх органічним зв’язком один з одним. Предметний зміст умислу винного повинен охоплювати і усвідомлення того факту, що особа, яка вручає винагороду, сприймає даний факт власне як давання хабара. Якщо таке усвідомлення з боку громадянина, що передає матеріальні цінності службовій особі, відсутнє, то відсутня й об’єктивна сторона одержання хабара, хоча не виключається вчинення іншого службового злочину. При цьому умисел хабароодержувача також повинен містити усвідомлення того, що і хабародавець усвідомлює зазначені обставини, а також незаконний характер своїх діянь. З іншого боку, якщо до компетенції особи, яка одержала хабар, не входить повноваження на виконання дій чи утримання від них, тобто шляхом обману, то вони повинні кваліфікуватися не як одержання хабара, а як зловживання службовим становищем і шахрайство. У той самий час дії службової особи, яка, одержуючи гроші або інші цінності нібито для передавання іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, слід кваліфікувати не за ст. 368 КК України, а за відповідними частинами ст. 190 та 364 КК України як шахрайство та зловживання владою чи службовим становищем, а за наявністю для цього підстав – і за ст. 370 КК України (провокація хабара). Основна ознака, що відрізняє один злочин від іншого, – особливі властивості суб’єкту злочину, пов’язані з характером і змістом виконуваних нею функцій. Одержувати хабар може лише службова особа, тоді як суб’єктом іншого злочину може бути і особа, яку не наділено владними повноваженнями. Проблема боротьби з таким негативним суспільним явищем, як хабарництво, є особливо важливою і вимагає посиленої уваги як з боку законодавців, так і працівників правоохоронних органів. 1. Камлик М.І., Гега П.Т., Білецький В.О. Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлінській сферах економіки // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): Наук.–практ. журнал. – К., 2000. – № 1. – С.21. 2. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. – К. Юрінком Інтер, 2001. 3. Конституція України. – К., 1996. 4. Лопашенко Н.А. Экономическая преступность: понятие, социальная опасность, некоторые проблемы и пути их решения // Организованная преступность и коррупция. Исследования, обзоры, информация. – 2000. – № 2. 5. Про боротьбу з корупцією: Закон України // Юрид. вісн. – 2000. – № 14. – Ст. 14. – С. 20. 6. Юшко А. Правові аспекти ротації кадрів як один із шляхів запобігання корупції // Право України. – 1999. – № 7. – С.74–76. 7. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – К.: Атіка– Академія–Ельга–Н, 2001. – С. 555. 8. Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України, 7 жовт. 1994 р. № 12 // Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах. – К.: Юрінком Інтер,1999. – П. 4. – С. 641.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-v-klasse-na-temu-obichai-i-tradiciive.html	Урок по английскому языку в 6 классе на тему «Обычаи и традицииВеликобритании. Королевская семья»	https://doc4web.ru/uploads/files/90/c3fac3bbfc5f2a8fae43d9c71d6a3bdb.docx	files/c3fac3bbfc5f2a8fae43d9c71d6a3bdb.docx	МУНИЦИПАЛЬНОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ «ПЕРЕНСКАЯ СРЕДНЯЯ (ПОЛНАЯ) ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ШКОЛА» Урок по английскому языку в 6 классе на тему: «Обычаи и традицииВеликобритании. Королевская семья» Учитель английского языка: Деменкова Алла Юрьевна д. Перенка УРОК АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА В 6 КЛАССЕ ПО ТЕМЕ: «Обычаи и традиции Великобритании. Королевская семья» Цель урока: формирование навыков аудирования и поискового чтения. Задачи урока: образовательные (познавательные): познакомить учащихся с Британской королевской семьей; воспитательные: воспитывать у учащихся уважительное отношение к культуре и истории страны изучаемого зыка; развивающие: развивать у учащихся умения полно и точно понимать содержание прочитанного, умения извлекать необходимую информацию из текста,умения перевода, умения работать в группе; обучающие:учить детей работать с текстом с целью полного охвата содержания, работать со схемами-таблицами при повторении грамматических правил, осуществлять контроль понимания услышанного и прочитанного. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА Данный урок разработан для проведения в 6 классе с базовым уровнем изучения английского языка по учебнику О.В. Афанасьевой, И.В. Михеевой «English VI», а также может быть использован в работе по другим учебникам со сходной темой, элективных курсах по страноведению и факультативах. Данный урок предполагает использование универсальных средств ИКТ, поэтому на уроке необходимоаппаратное и программное обеспечение: персональный компьютер, экран и проектор. Актуальностьиспользования средств ИКТ: повышение мотивации изучения иностранного языка, повышение познавательной активности учеников. При подготовке урока использовались ресурсы сети Интернет. The Steps of the Lesson The beginning of the lesson. The organization moment.The dialogue of the teacher and the pupil on duty. Who is on duty today? I am. Who is absent? All are present? What was your home task? We were to review grammar rules, Past Simple Active, active words and phrases. Thanks a lot for your help! Now listen to the plan of the lesson: Grammar Rules: work with the tables. Auding of the text “The Queen of the UK”, the tasks to the text. Reading of the text “The Royal Family”, the tasks to the text. Grammar Rules. Let’s start working with your Grammar Tables. (The teacher gives the table “Past Simple Active”.) First of all I’d like to pay attention to the use of the verb “did” in negative and interrogative sentences. You are to use different forms of the verbs, regular and irregular forms. When you fulfil the sentences use your big table of the irregular verbs. It is very important to know these rules because you will have to use them doing your tasks while auding and reading the texts. Auding of the text “The Queen of the UK”. We’ll start working with your words. Take the list and be ready to listen to me. I’ll read them twice. Some of them you have known before, the others are new. (The teacher reads the words and works out them.) Vocabulary: heir - наследник childhood- детство attend - посещать was taught - обучалась Buckingham Palace – Букингемский дворец Windsor Castle – Виндзорский замок private tutors – частные преподаватели horse riding – верховая езда countryside – сельская местность junior officer – младший офицер was crowned – была коронована broadcastlive– транслироваться в прямом эфире monarch - монарх to pay tax – платить налоги I’d like to show you some pictures of the Queen. (The teacher uses the notebook showing the pictures.) Now be ready to listen to me. I’ll read the text twice and you’ll do the task. The task is: you should finish the sentences about the Queen. 1. The Queen of Great Britainis… (Elizabeth II). 2. The full name of the Queen is … (Elizabeth-Mary-Alexander Windsor). 3. She was born in Windsor … (on the 21 of April 1926). 4. She married Prince Philip Greek ... (in 1947). 5. Elizabeth was crowned and became Queen ... (in June 1953, in Westminster Abbey). 6. Queen Elizabeth has got … (four) children. 7. The heir to the throne is … (Charles). The pupils read the sentences one by one. At the end of the work the last pupil reads the whole story about the Queen. Reading of the text “The Royal Family”. Dear boys and girls! You have got a splendid opportunity to learn about the Family of the Queen. (The teacher shows the pictures of the Royal Family.) Your group will be divided into two small groups. Group 1 – The Queenand The Queen’s Relatives.. Group 2 – The Children of the Queen. Your tasks are: Find the information about your characters, answers the question. If there is some free time the pupils can ask their own questions. The Questions of the Groups: The Queen. Are Among Queen Elizabeth's many duties the regular visits she makes to foreign countries, and especially those of the Commonwealth? The Children of the Queen. Does Charles havethree children? The Queen’s Relatives. When did The Queen Mother, the widow of the late King George VI, celebrate her one hundred birthday? The End of the Lesson. The Reflection. The teacher discusses the work done at the lesson, gives the conclusion. The pupils could get some more information about the Queen and the Royal Family. The marks for the lesson. The home task: Every group should prepare the story about their character using additional information. Приложение 1. Past Simple + ? - I We You He She It They asked (went) Did I we you he she it they ask (go)? I We You He She It They did not ask (go) did not = didn’t Приложение 2. Queen Elizabeth II Elizabeth II is the Queen of Great Britain. She was born in Windsor on the 21 of April 1926. Her full name is Elizabeth-Mary-Alexander Windsor. Queen Elizabeth hasgot four children: Charles - the heir to the throne, Anne, Andrew and Edward. Princess Elizabeth had a traditional royal childhood she did not attend school but was taught at Buckingham Palace and Windsor Castle by private tutors. Elizabeth developed an early interest in art and sports, especially horse riding, which she enjoys to this day. The teenage years of Princess Elizabeth were during the Second World War. Like many London children, she spent most of the war in the countryside to escape the bombing at night. By the end of the war Elizabeth became a junior officer in the army, and knew the work of an army driver and a mechanic. In 1947she married Prince Philip Greek. When Elizabeth was 25 years old her father King George VI died.In June 1953, in Westminster Abbey, Elizabeth was crowned and became Queen. The coronation was broadcast live and millions of people were watching the coronation on television.Queen Elizabeth II became the monarch. The royal family now has to pay tax on the income and status. Buckingham Palace is open to the public and much of the worldnow knows details of their private lives. Приложение 3. Auding:Queen Elizabeth II Active Words: heir - наследник childhood- детство attend - посещать was taught - обучалась Buckingham Palace – Букингемский дворец Windsor Castle – Виндзорский замок private tutors – частные преподаватели horse riding – верховая езда countryside – сельская местность junior officer – младший офицер was crowned – была коронована broadcastlive– транслироваться в прямом эфире monarch - монарх to pay tax – платить налоги The task: 1. The Queen of Great Britain is … 2. The full name of the Queen is … 3. She was born in Windsor … 4. She married Prince Philip Greek ... 5. Elizabeth was crowned and became Queen ... 6. Queen Elizabeth has got … 7. The heir to the throne is … Приложение 4. The Royal Family At present the British royal family is headed by Queen ElizabethII. When the Queen was born her grandfather, King George V, was on the throne and her uncle was his heir. The death of her grandfather and the abdication of her uncle brought her father to the throne as King George VI. Among Queen Elizabeth's many duties are the regular visits she makes to foreign countries. The Queen has allowed the BBC to make a documentary film about the every day of the royal family. The annual Christmas broadcast made by the Queen on radio and television has become traditional and popular. The Queen's husband, Duke of Edinburgh, was born in 1926 and served in the Royal Navy. He is interested in industry, in the life of young people and in saving of wild animals. The Queen's heir is Prince Charles (born in 1949)has two children, Prince William and Prince Harry. The Queen's other children are Princess Anne (born in 1950), Prince Andrew (born in 1960) and Prince Edward (born in 1964). Anne, Princess Royal, in recent years is popular with the public. The Queen is the president of the Save Children Fund, the Chancellor of the University of London and carries out many public engagements now. Prince Andrew, Duke of York, served as a helicopter pilot in the Royal Navy. In 1986 he married Miss Sarah Ferguson and has two daughters. Prince Edward is keen on the theatre. This interest began while he was at university. He was in the Royal Marines. The Queen Mother celebrated her one hundred birthday in 2000 and died in 2002. The Queen's only sister, Princess Margaret, Countess of Snowdon, is well-known for her charity work. Vocabulary: throne - трон heir — наследник abdication — отречение duties\duty – обязанности \ обязанность foreign - зарубежный documentary – документальный фильм annual — годовой tomakeone'sbroadcast — выступатьврадиопередаче Duke - Герцог the Royal Navy — Королевскийфлот public - общественность helicopter – вертолет tobekeenon – бытьчем-то очень увлеченным charity - благотворительность Приложение 5. Reading: The Royal Family. Tasks. The Queen and Her Relatives. 1. By whom is the British royal family headed at present? 2. When was the Queen’s husband born? 3.What does he take a great interest in? 4. The Queen's only sister, Princess Margaret is well-known for her charity work, isn’t she? 5. What do you know about the Queen Mother? Reading: The Royal Family. Tasks. The Children of the Queen. When was Prince Charles born? How many children does he have? What are the names of other children of the Queen? Who served as a helicopter pilot in the Royal Navy? Is Prince Edward keen on the cinema? Приложение 6. Приложение 7. Приложение 8. Список литературы. Голицынский Ю. Б. Великобритания: Пособие по страноведению. – СПб.: КАРО, 2010. Дзюина Е. В. Игровые уроки по английскому языку. – М.: ВАКО, 2011. Дзюина Е. В. Нестандартные уроки по английскому языку. – М.: ВАКО, 2011. Занина Е. Л. Английский язык: Устные темы. – М.: ВАКО, 2010. Кисунько Е. И. Все устные темы по английскому языку. – М.: АЙРИС, 2011.
https://doc4web.ru/astronomiya-/from-te-istory-of-great-britain-te-magma-carta.html	From the history of Great Britain the Magma Carta	https://doc4web.ru/uploads/files/243/fb40483d063ddf71cd77144b029fe466.docx	files/fb40483d063ddf71cd77144b029fe466.docx	From the history of Great Britain: the Magma Carta Great Britain is a monarchy, but the power of the King or Queen is limited. The supreme authority of the country is Parliament, which consists of three etements-the Monarchy, the House of Lords and the House of Commons. The history of the British Parliament dates back to the 13th century, when in the face of demands by barons King John signed the Magna Carta (Great Charter). It secured feudal rights and established areas over which the King had no jurisdiction Even before William the Conqueror's invasion in 1066, the Saxon and Danish kings had a council of wise men or elders. It was then called Witan, from it we have the English word «wit». This body of men was very much like the feudal King's Council. The Norman kings called their council Parliament from the French word «parler» which means «to speak». After the death of Richard the Lion Hearted in 1199, his brother known in the history as John Lackland (landless) succeeded to the throne. King John was cruel and despotic, and the Church and barons took a decision to restrict the power of the King. On June 10, 1215 (it was in the times of Robin Hood) a table was set in the meadow, and King John signed the document in which he agreed to consult the Parliament from that time on. The Magna Carta is celebrated on every possible occasion. It has been interpreted throughout English history as the Charter of political and civil liberties. But there is a point of view that the Magna Carta did not help to alter and develop the Parliamentary Government of Great Britain. The rest of the 13th century saw the development of Parliament as a gathering of feudal barons and representatives of counties and towns summoned by the King. By the end of the century, it had adopted its basic make-up of Lords and Commons and had established the right to approve taxation. It also soon acquired the right to approve new laws. But it came only several centuries later that the merchants and squires (landowners) joined in the House of Commons and became a parliamentary power. As feudalism declined, the power of the Commons grew together with the new merchant and nonfeudal class.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-stihi-o-pogode.html	Урок по английскому языку "Стихи о погоде"	https://doc4web.ru/uploads/files/19/c5e87d7da2bb68d931df860369cfcc28.doc	files/c5e87d7da2bb68d931df860369cfcc28.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-po-angliyskomu-yaziku-summer-olidays-discussion.html	Урок по английскому языку "Summer Holidays: discussion"	https://doc4web.ru/uploads/files/19/fbefc7abf6cab3e42bbb1ffe2ea87663.doc	files/fbefc7abf6cab3e42bbb1ffe2ea87663.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/harakteristika-roslin-buzina-trav-yanista-buzina-chorna-buzok-zv.html	Характеристика рослин бузина трав яниста бузина чорна бузок звичайний буквиця лікарська	https://doc4web.ru/uploads/files/221/e54ff0723f08c5ec0ad97136082293c0.docx	files/e54ff0723f08c5ec0ad97136082293c0.docx	Реферат з біології на тему: Характеристика рослин: БУЗИНА ТРАВ'ЯНИСТА БУЗИНА ЧОРНА БУЗОК ЗВИЧАЙНИЙ БУКВИЦЯ ЛІКАРСЬКА БУЗИНА ТРАВ'ЯНИСТА (бузина смердюча) Sambucus ebulus Багаторiчна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене. Листки з ланцетними прилистками, супротивнi, непарноперистi. Квiтки двостатевi, правильнi, дрiбнi, зовнi рожевi, всерединi - бiлi, зiбранi щитоподібну волоть. Цвiте у червнi - липнi. Плід - чорна кiстянка, достигає у серпнi - вереснi. Росте на лiсових вирубках, берегах водоймів, засмiчених мiсцях. Усi частини рослини мають специфiчний одурманюючий запах. Ягоди, корiння, листя мiстять глiкозиди (амiгдалiн, самбуцинiгрин), валерiанова i оцтова кислоти, сапонiни, терпени, дубильнi речовини. Найбiльшу небезпеку становить амiгдалiн, оскільки при його розщепленнi утворюється синiльна кислота. Препарати бузини трав'янистої мають антимiкотичну, дiуретичну, протидiабетичну, антипсоріатичну дiю. У народнiй медицинi використовують при запальних процесах нирок, асцитi. Мiсцево - при рожистому запаленнi (ділянки шкіри рожистого запалення обкласти листям бузини. Настоянка коріння бузини трав'янистої (10 г висушеної сировини залити 500 мл горілки, настоювати у темному місці протягом 15 днів), обробляти пошкоджені псоріазом ділянки шкіри перед сном. Лікування проводять протягом 30 днів. Повторний курс лікування через 1 місяць. Безконтрольне лiкування може спричинити отруєння. Симптоми отруєння: головокружiння, головнi болi, нудота, блювання, проноси, задишка, порушення тканинного дихання, болi здавлення в дiлянцi серця, судоми. Лікування: промивання шлунка розчином калiю перманганату 0,05% з додаванням активованого вугiлля, вдихання амiлнiтриту, внутрiшньовенно вводять розчин нiтриту натрiю 2% - 10 мл, метиленового синього 1% - 10 мл, кислоти аскорбiнової 5% - 1 мл, натрiю тiосульфату 30% - 10мл внутрішньовенно, внутрiшньом'язово розчин барбамiлу 5% - 10 мл. БУЗИНА ЧОРНА (бзина, бозина, бозник, бугила, свирчовина) Sambucus nigra L. Бузина чёрная Гiллястий кущ родини жимолостевих. Пагони сiро-зеленi, з жовтуватими сочевичками та бiлою серцевиною. Листки супротивнi, непарноперистi, з гостропилчастими листочками. Квiтки дрiбнi, правильнi, двостатевi, кремово-бiлi, у щитоподінбих суцвiттях. Цвiте у травнi - червнi. Плід - чорно-фiолетова куляста кiстянка. Плоди достигають у серпнi - вереснi. Росте в Карпатських лiсах, по чагарниках, на скелях. Для лiкарських потреб заготовляють кору, квiтки, листя, плоди i корiння. Квiтки - пiд час цвiтiння (зрiзають суцвiття). Листя - також пiд час цвiтiння бузини. Плоди - коли досягли повної стиглостi. Корiння викопують пiсля дозрiвання плодiв. Квiтки бузини чорної мiстять глiкозиди (самбунiгрин, рутин), ефiрну олiю, слиз, дубильнi речовини, цукри, органiчнi кислоти, фiтостерин, холiн. Листки мають самбунiгрин, алкалоїди (сангвiнарин, коніїн), ефiрну олiю, аскорбiнову кислоту, каротин, смоли. У плодах є органiчнi кислоти, вiтамiни, барвники, цукор, самбуцин, хризантемiн, тирозин, дубильнi речовини. Кора містить ефiрну олiю, фiтостерин, холiн, органiчнi кислоти, цукри. Корiння багате на сапонiни, гiркi i дубильнi речовини. Галеновi препарати бузини чорної проявляють сечогiнну, протизапальну, потогiнну i послаблюючу дiю. Застосовують настiй квiток i листя при запальних процесах верхнiх дихальних шляхiв i захворюваннях нирок. Вiдвар корiння - при цукровому дiабетi, злоякiсних пухлинах. Свiжi ягоди - при ревматизмi, невралгiї, набряках. Внутрiшньо - настiй квiток або листя (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) пити теплим по 2 ст ложки 4 рази на день. Вiдвар кори бузини чорної (10 г подрiбненої кори на 200 мл окропу, варити 5 хв) приймати по 1ст ложцi тричі на день. Свiжi ягоди вживати по 1 ст ложцi тричі на день. БУЗОК ЗВИЧАЙНИЙ (оргона) Syringa vulgaris Листопадний кущ, родини маслинових. Листки цілокраї, супротивнi, яйцеподібнi. Квiтки двостатевi, з лiловим або бiлим трубчастим вiночком, зiбранi у волоть. Цвiте у травнi. Плід - коробочка. Вирощується як декоративна рослина. Для лiкарських потреб заготовляють квiтки i листя. Квiтки - на початку цвiтiння, звiльняючи їх вiд суцвiть. Листя - збирають пiд час цвiтiння. Квiтки бузку мiстять ефiрну олiю, глiкозиди (сирингiн, сирингопiкрин), фенол, фарнезол. Листя має сирингiн, гiркi речовини, вiтамiн С. Галеновi препарати проявляють потогiнну, протизапальну, протикашльову, бронхолітичну, болетамувальну, протиепілептичну дiю. Стимулюють апетит. Застосовують при бронхiтах, коклюшi, бронхiальнiй астмi, невралгiї, ревматизмi, виразцi шлунка. Внутрiшньо - настiй листя (1:20 настоювати 8 год), приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Настiй iз квiток (1:20 настоювати 5 годин), вживати по 2 ст ложки 4 рази на день при епiлепсiї. Настій бузку, трави деревiю i квiток пижма (2:2:1; 1 ст ложку сумiшi на 200 мл окропу, настоювати 10 год) пити по 1 ст ложцi настою тричі на день при простудних захворюваннях. Настоянку квiток бузку (1/2 склянки квiток на 200 мл горiлки, настоювати протягом 10 днiв) приймати по 30 крапель тричі на день при рев-матизмi. Зовнiшньо - настоянка квiток бузку (1:10; на 70% розчині спирту) служить для втирання в болючi мiсця тiла. Мазь (10 г порошку листя або бруньок бузку та 40 г вазелiну добре вимiшати) втирати в суглоби i м'язи при болях. БУКВИЦЯ ЛІКАРСЬКА (бабка, бетонка, буковиця, буковник, бук-трава, золотушник) Betonica officinalis L. Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтних. Стебло прямостояче, просте. Листки супротивнi, простi, видовжені яйцеподібнi, довгочерешковi, зарубчастi. Квiтки зигоморфнi, зiбранi в зближенi кiльця, що утворюють щiльне колосоподібні суцвiття. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - з 4 горiшкiв. Росте у лiсах, на галявинах, узлiссях, у чагарниках. Для лiкарських потреб заготовляють траву пiд час цвiтiння. Трава буквицi мiстить органiчнi кислоти, сапонiни, стахідрин, бетонiцин, холiн, дубильнi та мiнеральнi речовини, вiтамiни. Галеновi препарати буквицi лікарської проявляють болетамувальну, гiпотензивну, седативну, жовчогiнну, протикашльову, спазмолітичну дiю. Застосовують при гiпертонiї, виразковiй хворобi шлунка та дванадцятипалої кишки, гепатитi, холециститi, безсоннi, артриті, ревматизмi, подагрi. Мiсцево - при захворюваннях шкiри (фурункули), гнiйних ранах, варикозному розширенні вен з виразками, раку шкiри. Внутрiшньо - настiй трави буквиці лікарської (3 ст ложки сухої трави на 200 мл окропу, настояти 60 хв) приймати по 1 ст ложцi настою 4 рази на день. 5 г трави з квітками залити 200 мл окропу, додати 2 ст ложки портвейну, настояти 15 хв, пити тричі на день по 50 мл при артриті. Зовнiшньо - вiдвар трави буквиці лікарської (1:10) служить для примочок при варикозному розширенні вен з виразками для швидшого загоювання тривалонезаживаючих ран. Ванни з такого ж вiдвару - при пітливостi нiг. Припарки з вiдвару корiння (1:10) - при раку шкiри.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/razvitie-tvorcheskoy-aktivnosti-uchaschihsya-i-inostranniy-yazik.html	Развитие творческой активности учащихся и иностранный язык	https://doc4web.ru/uploads/files/13/9b535f5703bb7d1cd9b890a8666b7758.doc	files/9b535f5703bb7d1cd9b890a8666b7758.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/referat-frazeologicheskie-oboroti-v-zarubezhnoy-literature-sheks.html	Реферат "Фразеологические обороты в зарубежной литературе. Шекспиризмы"	https://doc4web.ru/uploads/files/81/3584bd77f3d35c0da5bab279d35b2004.doc	files/3584bd77f3d35c0da5bab279d35b2004.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-na-temu-te-princess-and-te-poet.html	Урок на тему "The Princess and the Poet"	https://doc4web.ru/uploads/files/23/137b2e517bab92ce35f5f33639051076.doc	files/137b2e517bab92ce35f5f33639051076.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/razrabotka-vneurochnogo-zanyatiya-v-klasse-po-teme-odezhda-cveta.html	Разработка внеурочного занятия в 1 классе по теме: Одежда. Цвета	https://doc4web.ru/uploads/files/40/39c26ffbad3c10c28119c691c21429b6.doc	files/39c26ffbad3c10c28119c691c21429b6.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/razrabotka-vneurochnogo-zanyatiya-v-klasse-po-teme-moe-lyubimoe-.html	Разработка внеурочного занятия в 1 классе по теме: Мое любимое животное	https://doc4web.ru/uploads/files/40/6c660c52c6a2a6f1d7929cca998f940e.doc	files/6c660c52c6a2a6f1d7929cca998f940e.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/razrabotka-zanyatiya-po-angliyskomu-yaziku-klass-zhivotnie-schyo.html	Разработка занятия по английскому языку 2 класс "Животные. Счёт от 1 до 10.Буква Bb"	https://doc4web.ru/uploads/files/20/ba556b498ca0d2bd058712fd987ae709.docx	files/ba556b498ca0d2bd058712fd987ae709.docx	Занятие № 3 (УМК М.З. Биболетовой Enjoy English) Тема: Животные. Счёт от 1 до 10.Буква Bb. Цели: Образовательные: закрепить умение знакомиться на английском языке с использованием фраз: Who are you? I am… Расширить возможности общения по ситуации знакомство с помощью фраз: How old are you? I am 8. Учить понимать выражения классного обихода в речи учителя (Stand up, please. Sit down, please. Thank you. Let’s play). Изучить букву Bb. Числительные от 1 до 10. Развивающие: развивать умение самостоятельно конструировать простейшие предложения. Воспитательные: мотивировать детей на изучение иностранного языка как нового средства общения. Тип занятия: комбинированный. Методы обучения: словесный, наглядный, практический. Формы организации познавательной деятельности: общеклассная, индивидуальная, парная. Межпредметные связи: русский язык, чтение, окружающий мир, физическая культура. Средства обучения: учебник Enjoy English, иллюстрации с изображением животных, электронная презентация Power Point. Ход занятия № этапа Основные этапы занятия Средства обучения Время в мин. 1 Приветствие. Учитель: Good afternoon. I’m glad to see you. Sit down, please. Лисичка: Hello, boys! Hello, girls! Учитель: Привет, Лисичка! Hello, our Fox. Лисичка: We are ready for the performance. Учитель: Мы готовы к представлению. Давайте вспомним, какие роли мы исполняем. What is your name? My name is… Повторить животных Who are you? – I am a lion. Слайд 1 Игрушка Слайд 2 5 2 Лисичка: We need 10 animals. Считаются картинки с изображением животных. Teacher: Лисичка предлагает посчитать вместе. Лисичка: Let’s count the children. First let’s count boys. Now let’s count girls. Teacher: Прошу всех получить карточки с номерами для выступления. Назовем номер по-английски. Лисичка: I will be a producer. I will name the actors. I am number 1…. Teacher: Лисичка, предлагает повторить наши номера ещё раз. Who is number one? P1: I am. Карточки с цифрами от 1 до 10 Слайд 3 цифры 5 3 Teacher: Open your text-books p. 7. Exercise 1, 2, 3. Учебники 5 4 Имитация беседы с Лисичкой. Teacher: Who are you? Лисичка: I am a fox. Teacher: What is your name, fox? Лисичка: My name is Betsy. Teacher: How old are you? Лисичка: I am 7. Ребята, работаем в парах, спросим у своих артистов, сколько им лет. Слайд 4 How old 5 5 Лисичка: (шепчет учителю что-то) Teacher: Ребята, Бетси говорит, что пришла пора для первого выступления артистов. Они должны сказать по 3 фразы о себе: I am a fox. My name is. Betsy I am 7. За каждое выступление нужно выставить оценку. Карточки на ваших столах. Оценку нужно назвать, объяснить, почему Вы ставите такую оценку. Учебник игрушки 5 6 Teacher: А сейчас пришла пора предоставить слово мистеру Рул, Мистеру Правило. Объяснение символами места глагола связки в предложении. Аналогия с русским языком, первое упоминание о маленьких словах – спутниках - артиклях. В тетрадях записывается число и объясняется написание буквы Bb и звука [b]. Рабочие тетради. Слайд 5 10 7 Teacher: Запись домашнего задания Рабочие тетради 3 8 Teacher: Вы все хорошо поработали. Оценки. Саморефлексия и рефлексивный анализ занятия самими учащимися. Спасибо! Пришло время прощаться. Stand up. The lesson is over. Good bye. 2 В ходе занятия выполняются физические разминки для снятия напряжения, минутки релаксации для отдыха детей. Hands up, hands down, Hands on hips, sit down. Hands to the sides. Bend left, bend right. One, two, three, hop, One, two, three, stop! Stand still 2) Touch, touch, and touch your ears, Touch your ears together. Touch, touch, and touch your cheeks, Touch your cheeks together. -При изучении алфавита: изобразить букву (нарисовать букву в воздухе головой или в паре с партнёром). -При изучении темы “My pet “ изобразить животное движением, мимикой, голосом, жестами.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-na-temu-sport-i-zdoroviy-obraz-zhizni-klass.html	Урок на тему «Спорт и здоровый образ жизни» 7 класс	https://doc4web.ru/uploads/files/78/9157299619c0a549883e2e2c22747f78.docx	files/9157299619c0a549883e2e2c22747f78.docx	Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «Арская средняя общеобразовательная школа № 2» Арского района Республики Татарстан Конспект урока по английскому языку в 7 классе (с использованием структур сингапурской методики обучения) «Спорт и здоровый образ жизни» подготовила учитель английского языка Фаттахова Лилия Ильясовна г. Арск 2014 Тема: Sport and healthy lifestyle. Цель урока: обобщение знаний, умений и навыков обучающихся по теме «Спорт». Задачи: Обучающие: • активизация лексических навыков и закрепление грамматических структур по теме; • закрепление монологических навыков; • использование лексико-грамматических навыков в ситуациях, приближенных к условиям общения; Развивающие • развитие лингвистических способностей (фонематический слух, языковая догадка, имитация); • развитие основных психических процессов, связанных с речевой деятельностью (речевого мышления, внимания, воображения), способность к общению; • развитие мотивации к дальнейшему овладению иноязычной культурой; • развитие коммуникативных навыков. Воспитательные • воспитывать толерантность; • способствовать созданию условий для сотрудничества и работы в команде. Вид урока: комбинированный. Тип урока: урок закрепления изученного учебного материала. Частные методы и приемы: парная работа, индивидуальная, групповая,коллективная. Оборудование: наглядность, раздаточный материал, проектор, экран, мультимедийная презентация, колонки, компьютер. Ход урока: I Начало урока 1. Организационный момент. Приветствие. Hello, boys and girls. I’m glad to see you. Let’s greet face partner, give “five”. Let’s greet shoulder partner, hug one another. Smile to each other and sit down. Today we are going to spend our lesson unusually. You will share ideas, interact, make groups. Please be polite and careful. I suppose everything will be OK. 2. Речевая разминка. Look at the screen and listen to music. Guess the topic of our lesson- what we are going to speak about. You should discuss it in your groups. You have 15 seconds. Don`t forget to show that you`ve finished the discussion. What is the topic of our lesson? …Do you agree with her? You are quite right. So we are going to speak about sport. If we want to be healthy, strong and beautiful we should go in for sports. As you know Olympic Games have taken place this year and we proved that we are the best! What do you think what is necessary to do sports? And why? Use only adjectives. Think! Discuss in groups using Round Robin. Pupils number 2, your task is to write down the answers. Let`s check. II Центральная часть 1. Актуализация лексических навыков - Look at the screen. Here are some extracts. Your task is to try to understand - why does each one of them do sports? Paul: For me, football is much more interesting than music or video- it definitely comes first. But I`m not just a football fan, I`m a player as well. I practice my skills every day in the garden or down in the fields. I train hard twice a week and on Sundays. I have been playing for nine years now, and I`d like to become a professional. Football is great and exciting. Natasha: I love figure skating more than anything. It was my elder sister who brought me to the skating rink. Now I skate four times a week and I never get bored of skating. Ice, music, dance – it`s like a fairy tale. I love skating. I`ve been very lucky – I`ve had a wonderful coach. I`d like to become a coach too. Steve: I`m from Quebec, home of the Montreal Canadians, the most successful professional hockey team. That`s why I`m fond of hockey. I`ve loved hockey since I was three years old. Though I`m not good at playing I know everything about hockey, teams and players. I enjoy watching the game. I`m sure that speed and changes on ice have made hockey the most popular game in the world. I hope to become a referee when I`m an adult. 2. Развитие навыков монологической речи -Your homework was to prepare a talk about our champions. (mix-pair -share) - Who is your sport hero? (Timed Pair Share) - Whom did your friend tell you about? – Why does he like him? 3. Развитие лингвистических способностей - Now, look there are four corners. They are: biathlon, hockey, curling and figure skating. . What of these games is the most interesting for you? Think. You should take your exercise book, a pencil and go to your corner. Please, write down your corner, think and write down the answer for the question. I’ll give you two minutes. Please, make a pair with the nearest person, give “five”. Share idea with your partner. 30 seconds. The pupil whose hair is darker will begin. The second one. (Двое из учащихся дают свое обоснование). Thank each other and say thank you it was interesting. Now, make a pair with the person from another corner and give “five”. Please, tell your partner why you have chosen this corner. 30 seconds. The pupil who has more buttens will begin. The second one. (Двое из учащихся выражают мнение собеседника). Praise each other, say thank you it was interesting. Children, everyone has its own opinion. I was very glad to hear them but what connects these corners? ( They are winter games). Why do we call them winter games?(ответы учащихся) 4. Совершенствование лексических навыков -There are papers on your tables. Your next task is to write words connecting with sport. (Jot Thoughts). Pupils 3 are to take 9 of them and put on the middle of the table…(Tic-Tac-Toe). III Завершающая часть 1. Постановка д.з.- упр. 14 стр.103 Which is your favourite sport? Are you good at it yourself? Why do you like it? 2. Оценивание учащихся. 3. Подведение итогов урока. Ребята, напишите, пожалуйста, на листочках 3 самых важных момента, которые я сегодня узнал, 2 момента, что было не понятно и 1 пожелание мне. - So I`d like to finish our lesson with the words- I believe that to stay healthy everybody should do sports. Sport takes an important place in our life. «You have a sound mind in a sound body» as the old Latin saying goes. «Good health is better than wealth», you know. It's true, I should say. -Our lesson is over. The bell has gone. Good bye, boys and girls. Список использованной литературы 1. Биболетова М.З., Трубанева Н.Н. Учебник англ.яз «Enjoy English - 4» для 7 кл. общеобраз.учрежд. при начале обучения со 2 класса. – Обнинск : Титул, 2010. – 160 с.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/scenariy-prazdnika-st-valentines-day-den-svyatogo-valentina-v-kl.html	Сценарий праздника St. Valentine’s Day «День Святого Валентина» в 5 – 7 класс	https://doc4web.ru/uploads/files/29/c69f331cdeed9ac7e16d2d1638b58fb7.doc	files/c69f331cdeed9ac7e16d2d1638b58fb7.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/razvitie-kriticheskogo-mishleniya-po-tekstu-virtual-reality-dang.html	Развитие критического мышления по тексту “Virtual Reality: Danger Ahead?” 8 класс	https://doc4web.ru/uploads/files/90/c8ce4c764fdd97902c26bb938eb327c3.doc	files/c8ce4c764fdd97902c26bb938eb327c3.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/reshenie-problemi-conflict-resolution-klass.html	Решение проблемы (Conflict resolution) 9 класс	https://doc4web.ru/uploads/files/80/a2ef9eab63a4ce90d6243802410bc1b2.doc	files/a2ef9eab63a4ce90d6243802410bc1b2.doc	null
https://doc4web.ru/astronomiya-/evolyuciya-vzaemozv-yazkiv-lyudini.html	Еволюція взаємозв язків людини	https://doc4web.ru/uploads/files/247/f55ed84dada30cb24760bfd6be41c872.docx	files/f55ed84dada30cb24760bfd6be41c872.docx	2 К А Б І Н Е Т М І Н І С Т Р І В У К Р А Ї Н И Національний Аграрний Університет К а ф е д р а е к о л о г і ї Р Е Ф Е Р А Т на тему: «Еволюція взаємозв’язків людини та довкілля» Виконала: студентка 2-го курсу агробіологічного факультету, гр. 2 Поліщук О. В. Прийняв: К и ї в 2 0 0 5 Зміст ЗМІСТ ВСТУП Історія формування навколишнього середовища. Перші люди; Зв’язок людини та природи; Залежність стану довкілля від діяльності людини; Залежність здоров'я людини від якості природного середовища. Урбанізація; Вплив діяльності людини на тваринний і рослинний світ ЗАКЛЮЧЕННЯ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Матеріали для даного реферату – це підібрані з літературних джерел, опублікованих у видавництвах або взяті взяті зі сторінок інтернету. Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство - лише незначна частина біосфери, а людина є лише одним із видів органічного життя - Homo sapiens (людина розумна). Розум виділив людину з тваринного світу і дав йому величезну могутність. Людина протягом століть прагнула не пристосуватися до природного середовища, а зробити його зручним для свого існування. Тепер ми усвідомили, що будь-яка діяльність людини впливає на навколишнє середовище, а погіршення стана біосфери небезпечно для всіх живих істот, у тому числі і для людини. Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я - це не тільки відсутність хвороб, але і фізичний, психічний і соціальний добробут людини. Здоров'я - це капітал, даний нам не тільки природою від народження, але і тими умовами, у яких ми живемо. За визначенням російського академіка-медика В. П. Казначеєва, екологія людини - комплексний міждисциплінарний науковий напрям, що досліджує закономірності взаємодії популяцій людей з навколишнім середовищем, проблеми розвитку народонаселення у процесі цієї взаємодії, проблеми цілеспрямованого керування збереженням та розвитком здоров'я населення, вдосконалення виду Homo sapiens. За сучасними уявленнями, екологія людини - це спільний науковий підрозділ соціоекології та медицини, що вивчає медико-6іологічні аспекти гармонізації взаємовідносин між суспільством та природою. 1.Історія формування навколишнього середовища. Перші люди Нашій планеті за різними підрахунками від 4,5 до 5 млрд. років. У масштабах Всесвіту цей час можна вважати миттю, але для нас, людей, що мешкають на цій планеті зараз, ці 5 млрд. років -це величезний проміжок часу, який навіть важко собі уявити, не кажучи вже про те, щоб зрозуміти його та сприйняти, як належне. Центральна зірка нашої системи, наше Сонце - це звичайний жовтий карлик, зірка дуже ординарна і нічим не примітна. Розташована вона далеко від центру нашої Галактики, і сторонній спостерігач не звернув би на неї ніякої уваги - просто ще одна зірка з мільярдів. Навколо цієї зірки утворилася система з 9 планет, які обертаються навколо неї з різною швидкістю та на різних орбітах. Ну то й що? В галактиці безліч зірок з планетарним оточенням ! Так, усе вірно, якби не одне маленьке ”але” - на одній з цих планет з’явилося життя. Звичайно, шлях розвитку життєвих форм від найпростіших молекул та клітин до сучасного біологічного різноманіття в живій природі був непростим та тернистим. Багато видів внаслідок еволюційного відбору були відкинуті природою та вимерли. Інші види продовжували успішно розвиватися, еволюціонувати та збільшуватися чисельно. В процесі еволюції у представників різних видів внаслідок пристосування до нестабільних умов довкілля змінювалася внутрішня будова, поведінка, з’являлися нові інстинкти та навички тощо. Протягом свого існування та розвитку різні живі організми взаємодіяли одне з одним. Якщо для існування цим організмам був потрібен один і той же природний ресурс, - вони об’єднувалися в групи та спільноти для користування цим ресурсом або конкурували одне з одним ... Відбувався процес поступового утворення біосфери у такому вигляді, який ми маємо на сьогоднішній день. Процес еволюції біосфери йшов дуже повільними темпами. Потрібні були десятки або навіть і сотні мільйонів років для того, щоб один вид змінився іншим. Інколи могло з’явитися відчуття, що еволюція зупинилася і біосфера Землі уже не змінюється - настільки повільними були ці зміни. Але приблизно 150 тис. років тому все змінилось: на планеті з’явилися давні люди, так звані неандертальці. Всю історію розвитку біосфери Землі можна розділити на 2 періоди: час, коли людини ще не існувало або людей було дуже мало, і час, коли людина гордовито здійняла свою голову і, уявивши себе незалежною від природи, заявила про своє існування. По аналогії з християнською релігією можна було б навіть створити відповідні позначення часу : “before human being (b.h)” (до появи людини) та “after human being (a.h) (після появи людини)”. Звичайно, це жарт, але у кожному жарті, як відомо, є краплина істини. У цьому випадку істина полягає у тому , що за останні 150-200 років свого існування людина перетворилась у найнебезпечнішу істоту, яка коли-небудь знаходила собі притулок на цій планеті. Колись людство було нечисельним і його негативний вплив на довкілля був мінімальним. Просто це був ще один вид тварин, схожих на мавп, але достатньо розумних, щоб виробляти з каміння та гілок примітивні знаряддя праці та полювання (інколи навіть на подібних собі). Але під час льодовикового періоду внаслідок природного відбору вижили найсильніші, найрозумніші та найсміливіші особини, які потім стали пращурами тих людей, яких ми бачимо сьогодні довколо себе. За тисячі років свого існування фізично людина майже зовсім не змінилася. Навіть природний добір та еволюція не змінили людину. Людство не змінювало себе, воно змінювало все НАВКОЛО СЕБЕ. Людина з’явилася на світ, як частина природи, і тому її існування повністю від природи і залежить. Усе, що ми їмо і п’ємо, у що вдягаємось і де живемо, бере свій початок у довколишньому середовищі, його природних ресурсах. Усі джерела отримання людиною необхідних їй матеріальних статків містяться в обєктах живої та неживої природи. Природні ресурси використовуються як засоби праці і являють собою основу усіх матеріальних багатств людини та комфортного середовища її існування. Прадавні люди усвідомлювали свою повну залежність від природи, розуміли свою беззахистність перед її стихіями і тому ставились до них з повагою. Недарма колись природу щанобливо називали “матінко-природа”, тим самим вважаючи себе покірним сином чи донькою цієї великої матері. Справедливість теорії еволюції Дарвіна У Всесвіті, по припущенню вчених, двісті п'ятдесят мільярдів галактик. У кожній галактиці біля трьохсот мільярдів зірок. Ця незбагненна людською свідомістю система систем функціонує по суворим законам буття. Наша планета Земля є лише малою частиною цієї системи. Але і вона побудована на основі тонко розрахованого балансу всіх її підсистем. Дарвін вважав, що вся розмаїтість живого виникає з неживої матерії випадковим шляхом і має предком одну живу істоту… Відповідно до теорії, спочатку утворилися одноклітинні організми, що, згодом, піддаючись деформації протягом сотень мільйонів років, перетворилися спочатку в безхребетних морських тварин, а потім- у риб. Через п'ять років після виходу книги про походження видів французький біолог Луї Пастер спростував теорію, висунуту Дарвіном. У результаті проведення безлічі досвідів учений зробив висновок: створити життя з неживої матерії неможливо. Не менш серйозним підводним каменем на шляху просування теорії еволюції, є складна будова клітини, пояснити яку низкою випадків у формуванні внутрішньоклітинних зв'язків просто неможливо. Деякі організми складаються усього лише з однієї клітини, але навіть вони мають дуже складну структуру і мають різні функції, необхідні для життя. Сучасні електронні мікроскопи показали її складну й упорядковану структуру. Клітина має механізми, що виробляють енергію, подібно електростанціям; продукує імунні гормони - системи по збору і впровадженню комплексів захисту організму і життя. Це цілі очисні лабораторії. Подібна складна система ніяк не моглавиникнути випадково. Структура молекули ДНК була відкрита в 1955 році двома американськими вченими, Д.Уотсоном і Ф.Лементом. Виявилося, що клітини живих істот мають куди більш складну структуру, чим уявлялося раніше. Нобелівський лауріат Ф.Лемент був змушений визнати неможливість випадкового утворення такої складної системи, як дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК). ДНК - це складна спіралеподібна молекула, що знаходиться в ядрі кожної клітинки; в ДНК зашифровані усі фізичні особливості організму. Шифр ДНК складається з чотирьох молекул. У цьому банку даних зібрані всі дані про організм. Якщо ж почати записувати дані, що містяться в ДНК, на папір, то ці записи перевершать по обсязі енциклопедію "Britannica" у сорок разів. І всі ці дані заховані усередині клітинки, розміри якої дорівнюють сотим часткам міліметра! Як могла виникнути настільки складна структура, як ДНК? Неможливо не визнати велич цього і подібного цьому творінь. А тому–неможливо не визнати і першооснову цих творінь-Самого Творця. Десятки років еволюціоністи працюють над створенням нових видів тварин. Вони піддають живі організми впливу радіації, але в результаті одержують лише хворі і неповноцінні особи. Незліченні досвіди, проведені на фруктових хробаках, показали, що мутація може бути руйнівною, а в ряді випадків навіть убиваючою, але ніяк не творчою. Отже, факти переконують нас, що тваринний світ має складну структуру, походження якої неможливо пояснити випадковістю, а Всесвіт є продуктом ідеального утвору. 2. Зв’язок людини та природи Існування людства завжди базувалось на безперервній взаємодії, постійному обміні речовин та енергії з навколишнім середовищем. 3 самого початку існування людей на Землі їхня життєдіяльність проходила у навколишньому середовищі, а здоров'я формувалось залежно від впливу природних факторів на організм. Внутрішнє середовище людини, в якому функціонують елементарні частини організму, що беруть участь в обміні речовин та енергії, і яке забезпечує нервові, гуморальні механізми регуляції та гомеостаз організму, тісно пов'язане з навколишнім середовищем. До навколишнього середовища людина пристосувалась у процесі еволюції і без нього жити не може з огляду на те, що воно є одним цілим з її внутрішнім середовищем. Навколишнє середовище забезпечує нормальну життєдіяльність організму людини, яка з початку періоду ембріонального розвитку до кінця життя контактує з компонентами цього середовища. До цих компонентів належать повітря, вода, грунт, харчові продукти тощо. Життєдіяльність організму перебуває у безперервному динамічному взаємозв'язку з дією цих факторів навколишнього середовища. При цьому згадана взаємодія не може перевищувати адаптаційних механізмів людини. На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю численні подразники з внутрішнього і навколишнього середовища. Вони викликають утворення безумовних і умовних рефлексів в організмі людини, і все це зустрічається, стикається, взаємодіє і, зрештою, систематизується, урівноважується і закінчується утворенням динамічної рівноваги. Вироблення умовних рефлексів є біологічним актом, який створює основу для правильного обміну речовин та енергії між організмом і навколишнім середовищем. Розвиваючи вчення про взаємозв'язок організму з навколишнім середовищем, яке його підтримує, І. П. Павлов твердив, що умовні і безумовні рефлекси є органом для постійного здійснення все досконалішої рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Організм людини може існувати лише при постійній взаємодії з природою і самовідновлюватись у результаті такої взаємодії. Навколишнє середовище, в якому живе людина, характеризується умовами, які сприяють нормальним фізіологічним функціям. Фактори навколишнього природного середовища ефективно впливають на здоров'я при їхній комплексній дії. Комплекс оздоровчих факторів природного середовища забезпечує нормальний ріст і розвиток людини. Людина не може жити без повітря, яке є одним з найважливіших елементів навколишнього середовища. Атмосферне повітря є постійним джерелом кисню, необхідного для оксидаційних процесів і збереження життя. Важливі й інші компоненти атмосферного повітря, зокрема вуглекислота. 3 другого боку, в атмосферне повітря поступають газоподібні продукти обміну речовин людини. Отже, в процесі еволюції між організмом людини і повітряним середовищем склалася певна рівновага. Таке значення мають температура повітря, його вологість, барометричний тиск, рух повітря, сонячна радіація, процеси теплообміну організму з навколишнім середовищем, кліматотворчі фактори тощо. Вода і харчові продукти також є компонентами навколишнього природного середовища, без яких неможливе життя людини. Ці компоненти входять до складу організму, вони є джерелом мінеральних речовин, вітамінів, білків, жирів, вуглеводів, що постійно беруть участь в обміні між організмом і навколишнім середовищем. Не менш важливим є значення грунту для організму людини. Він є джерелом мінеральних, органічних і органо-мінеральних речовин і унікальною лабораторією, в якій відбуваються процеси розкладу та синтезу органічних речовин, а також фотохімічні процеси. Грунт впливає на формування здоров'я людини, є основним фактором, що формує геохімічні провінції, від яких залежить хімічний комплекс організму. Грунт є також джерелом мінеральних речовин, необхідних для циклу обміну речовин, для росту рослин, які вживає людина і тварини. Отже, можна образно сказати, що людина - дитя природи і не може існувати поза нею. За словами М. Рильського, природа є вічним джерелом нашого життя і творчості. Як показують численні незаперечні факти, тривала ізоляція від природного середовища викликає не лише фізичні, а й психічні захворювання людей, не кажучи вже про падіння їхньої моральності. Тому можна вважати абсолютно нереальними і навіть шкідливими уявлення деяких футурологів про те, що в майбутньому, коли біосфера Землі буде остаточно зруйнована, людство створить якийсь штучний світ, у якому зможе безбідно існувати. Треба твердо уяснити, що єдиний шлях до виживання людства - це збереження природи нашої планети. Здоров'я людини, забезпечене її гомеостазом, може зберігатись і при деякій зміні параметрів факторів навколишнього середовища. Такий вплив викликає в організмі людини відповідні біологічні зміни, але завдяки процесам адаптації (пристосування) у здорової людини фактори навколишнього середовища до певних меж у кожного індивідуума дозволяють зберігати здоров'я. Людина при взаємодії з навколишнім середовищем реагує індивідуально за допомогою фізіологічних реакцій. Система саморегуляції внутрішнього середовища забезпечує швидку реакцію людини, підвищуючи стійкість організму. Саморегуляція здійснюється за допомогою нервової системи і біохімічних процесів, що є детекторною системою, яка ловить різкі зміни у навколишньому середовищі і подає сигнал про небезпеку. Коригуючі пристрої викликають відповідну реакцію організму, яка необхідна для подолання цієї небезпеки. Завдяки координаційній функції нервової системи організм реагує не лише на позитивні, але й на несприятливі фактори. Цей шкідливий вплив у переважчій більшості випадків є наслідком перетворення природного середовища на штучне. У силу загальних соматичних властивостей фізіологічного пристосування організм може адаптуватись, акліматизуватись або виробити імунітет до найрізноманітніших зовнішніх факторів. Усі люди здатні проявляти необхідну пластичність реакцій у відповідь на зміни зовнішніх умов. Це комплекс механізмів, які виробились у процесі еволюційного розвитку живих організмів і дозволяють їм зберегтись у природі, пристосовуючись до зміни умов навколишнього середовища. Адаптація допомагає підтримувати стійким внутрішнє середовище організму, коли параметри деяких факторів навколишнього середовища виходять за межі оптимальних. Адаптація залежить від сили дії факторів навколишнього середовища і від індивідуальної реактивності організму. Критерієм ступеня адаптації є збереження гомеостазу незалежно від тривалості дії фактора, до якого сформувалась адаптація. В умовах захворювання наступає компенсація, під якою слід розуміти боротьбу організму за гомеостаз, коли включаються додаткові захисні механізми, які протидіють виникненню і прогресуванню патологічного процесу. Якщо поступають сигнали про велику небезпеку і включених механізмів не вистачає, виникає картина стресових захворювань, характерних для нашої цивілізації. На фоні дії небезпечних факторів виникають такі захворювання, як коронарна хвороба, цукровий діабет, гормональні дисфункції тощо. Відтворюючи за науковим змістом стан людини з самого початку, тобто інтеграційну частину біосфери, яка еволюціонувала разом з усіма іншими компонентами. Своєю трудовою діяльністю людина змінює природу, мотивуя це перетворенням тваринних товариств, чиїм членом з'являється, і це перетворення чаще усього виникає незалежно від його волі. Швидкість перемін під впливом людини у товариствах тварин зростає з розвитком цивідізації. Людина не тільки змінює природу, але коїть це з великою швидкістю. Вивчая становище людини у біосфері, екологія повинна виходити з того факту, що людина завжди відноситься до природи як до чогось зовнішнього, змінюючи та використовуючи її, він залишається природною істотою. Тільки на основі створюванних природою умов, через те що матерія має свої власні закономірності, самі люди можуть реалізуватися при урахуванні ціх закономірностей. Тому екологія формулює основне питання так: чи шкодять змінювання у результаті діяльності людей невідновлюванним природним ресурсам, чи мають перевагу (превалірують) негативні ефекти виробництва над позитивними? 3. Залежність стану довкілля від діяльності людини Природа дала людині допитливий розум, вміння аналізувати, порівнювати та робити висновки. І чим більше людина отримувала знань про природу, її закони та механізми, тим могутнішою вона себе уявляла. Базуючись на отриманих знаннях та досвіді, людина будувала техногенне суспільство, техноцивілізацію, головною метою якої було і є безтурботне її життя у комфортному, повністю простосованому до її потреб оточенні. Тоді і почалося те , що потім буде гордовито назване “грандіозна технологічна революція”. Ніхто не заперечує, що технічний прогрес приносить багато користі людству. Опанована енергія розщепленого атомного ядра, людина літає у космос та на найближчі планети, знайдено ліки від хвороб, які колись вважалися невиліковними, людина керує річками та прогнозує погоду, будує міста-мегаполіси та руйнує гори. Людина живе довше, харчується краще, дихає кондиційонованим повітрям ... та невпинно збільшує свою чисельність. Звичайно, чим більше людей, тим більше одежі, харчів та ще багато чого їм потрібно. І не просто потрібно, а обовязково треба. Навіть у наших законах зазначено, що кожна людина має право на відповідний рівень життя та добробуту. Але, як нам відомо, нічого з нічого не виникає, усе звідкись береться а потім у щось трансформується. Такий закон природи. Отож запитання: “ Якщо людині потрібна їжа, залізо, дерево чи вугілля, то звідки це усе взяти ? З повітря ? ”. Відповідь проста і усім нам відома: “ У природи взяти, а де ж ще !”. Так було, є і буде завжди. Бо так вкарбовано в людській свідомості: людина-споживач, користувач та перетворювач. На початку нашого літочислення кількість населення Землі сягала 230 млн осіб. У 1900 р. вона становила вже 1,6 млрд. в 1950 р. досягала 2,5, в 1970р. - 3,6, в 1985р. - 4,8, наприкінці 1991 р. -6 млрд., а у першій половині ХХІ ст. за передбаченнями футорологів наблизиться до 12 млрд осіб. Отже, щорічно чисельність людей на Землі зростає, а природні ресурси, за допомогою яких можна забезпечити життя цього населення, підвищити його якість, катастрофічно зменшується - вичерпуються і руйнуються. Мабуть, багато хто ще памятає ті часи, коли в свідомість кожного мешканця 1/6 частини суші, кожного громадянина СРСР пропаганда насаджувала думку про те, що людина - це володар природи, який повинан піти і взяти від природи усе можливе. “..Ми не повинні чекати подарунків від природи. Піти і забрати у природи усе, що нам потрібно - ось наше завдання.” Коли на якійсь з річок починали будувати чергову ГЕС, тоді з’являлися гасла типу : “Всі на боротьбу з ...(назва річки)” чи “Приборкаємо непокірну стихію” . Це ж рівноцінно заклику: “Усі на боротьбу з природою” ! Людина - володар, споживач, але який споживач? Раціональний, розумний, дбайливий, накінець? Якщо ти розумний споживач, то ти не тільки будеш забирати щось, але й обовязково будеш це повертати, якось компенсувати витрачене, бо воно не бездонне. Старі люди знають, що ніколи не треба повністю вичерпувати колодязь. Требо залишити трохи води, і, з часом, колодязь знову стане повним. Природа працює за тим самим принципом. Але споживацька свідомість сильніша: требе відібрати у природи усе, не зважаючи на негативні наслідки такого природокористування. Треба забезпечити себе сьогодні, а про майбутнє подбають нащадки. Нема чого хвилюватися, бо ж природні ресурси невичерпні. Ось яка вона, людина сучасності: нераціональний та егоцентричний користувач, впевнений у нескінченності природних ресурсів. Але вже зараз доведено, що всі ресурси вичерпні, навіть ті, які колись такими не вважалися). Тому й годі сподіватися, що людина з такою свідомістю буде замислюватися над негативними екологічними наслідками своєї діяльності. В процесі природокористування людство щорічно переміщує на нашій планеті більше 4 трлн.т речовини, створює тисячі нових хімічних сполук, більшість з яких не включаєьтся в кругообіг речовин і накопичується в біосфері, забруднюючи її. Внаслідок промислової діяльності відбувається забруднення природного середовища, зменшується рівень сонячної радіації над великими географічними регіонами. Викиди промислових підприємств забруднюють грунт свинцем, сіркою, залізом, цинком, марганцем, хромом, ртуттю, міддю, натрієм, калієм, магнієм та багатьма іншими інгредієнтами і також стають причиною отруєння людей через рослинні і тваринні продукти харчування та воду. Небезпека радіаційного забруднення грунтів полягає в тому, що вплив цих забруднень на організм людини проявлятиметься протягом багатьох поколінь. Наслідком невідповідності між зростанням населення і обмеженістю природних ресурсів та життєвого простору нашої планети стає нестача харчових продуктів. Варіант міграції на нові землі практично вичерпав себе. У багатьох районах світу, особливо в економічно слабкорозвинених країнах з дуже швидким зростанням населення, виробництво продуктів харчування більше не в змозі задовольнити потребу населення, в результаті чого голодування стало постійним явищем. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, зараз у світі голодує близько 400 млн осіб і спостерігається тенденція до росту цієї цифри. Кожний рік у світі вмирає від голоду 30 млн дітей. Загальне якісне і кількісне недоїдання сприяє виникненню епідемій, гострих інфекційних захворювань, паразитарних захворювань, ще гостріше ви-никає проблема соціальних умов. На жаль, будь-яка діяльність людини так чи інакше пов’язана з забрудненням навколишнього середовища. Людство вже з початку свого існування поступово нарощувало свій антропогенний тиск на природу, а в останні 80 - 100 років цей тиск досяг максимуму. Суспільство вже досить довго балансує на межі екологічної катастрофи нечуваних масштабів, лише якимось дивом уникаючи останньої. Навколишнє середовище, а особливо його головний компонент - геологічне середовище (верхня частина літосфери, в межах якої формується мінеральна основа біосфери), інтенсивно змінюється. Техногенний тиск людини з часом все збільшується і набуває все ширшого просторового діапазону, від нижнього прошарку атмосфери до проникнення в літосферу на десятки кілометрів в глибину. Геологічне середовище виступає в ролі “депо” забруднюючих речовин, а його складові: грунти, породи зони аерації та мінерального живлення рослин, донні відклади, гірські породи, поверхневі та підземні води накопичують забруднюючі речовини у різних формах і з часом фіксують антропогенні зміни довкілля. Зростаючий техногенний тиск діяльності людини викликає неухильне погіршення екологічних параметрів довкілля. В першу чергу, це погіршення формується внаслідок щорічного надходження в атмосферу, поверхневі водойми, грунтові води, грунти повітряних викидів промислових підприємств та теплових електростанцій, стоків промислових вод. Потужним джерелом погіршення еколого-геохімічної обстановки є хімізація земель при сільськогосподарській діяльності, що зумовлює надходження нітритів і пестицидів навіть у підземні води. Значні зміни відбуваються під впливом площинних інженерних систем, якими є промислово-міські агломерації та територіально-виробничі комплекси. Масштабне порушення рівноваги верхнього шару порід літосфери відбувається під впливом гірничих робіт, промислової та міської забудови, надлишкового зарегулювання поверхневого стоку. Утворення водосховищ промислових вод призводить до накопиченням величезних водних мас, що, в свою чергу активізує розвиток таких екзогенних процесів, як зсуви, осідання і провали, підтоплення та ін. Таким чином, забруднення навколишнього середовища є результатом антропогенної діяльності людини і знаходиться в прямій залежності від розвитку певних галузей промисловості та сільського господарства країни. 4. Залежність здоров'я людини від якості природного середовища. Урбанізація Комплексним показником, що характеризує стан будь-якої людської популяції, є рівень здоров'я її представників. За сучасними уявленнями здоров'я - це природний стан організму, що характеризується його повною рівновагою з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін. Офіційне визначення здоров'я Всесвітньою організацією охорони здоров'я звучить так: ,,здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність захворювання або фізичних дефектів". На сьогодні абсолютно точно доведено безпосередню залежність здоров'я населення тієї чи іншої території від якості навколишнього середовища. Здоров'я віддзеркалює динамічну рівновагу між організмом і середовищем його існування. В організмі людини утворюється динамічний стереотип зі збереженням гомеостазу здорової людини, який виробився в процесі її еволюційного розвитку в умовах навколишнього середовища і підтримується завдяки нейрогуморальній і ендокринній регуляції. Закони, що управляють здоров'ям людини, є основою для розуміння процесів формування здоров'я. Вченими доведено, що до факторів, які впливають на рівень здоров'я людини, відносяться спосіб життя, генетичний фактор, фактори забруднення навколишнього середовища і медичні екологічні фактори. Гомеостазом вважають відносну динамічну постійність внутрішнього середовища і деяких фізіологічних функцій організму людини і тварин, що підтримується механізмами саморегуляції в умовах коливань внутрішніх і зовнішніх подразників. Розширюється і поглиблюється шкідливий вплив забруднення середовища на людей, тому що кількість міського населення на Землі швидко зростає, Специфічною рисою сучасної цивілізації став процес концентрації промисловості та населення у великих містах. Урбанізація охопила всю нашу планету. В останні десятиріччя цей процес різко активізувався - від 1950 р. кількість людей, що живуть у містах, збільшилась майже в три рази. У більш розвинених частинах світу населення міст майже подвоїлось, а в менш розвинених воно збільшилось у чотири рази. При збереженні нинішньої тенденції зростання чисельності населення міст у країнах, що розвиваються, може збільшитись до 2000 р. ще на 3/4 млрд осіб. За цей же період чисельність населення міст у промислово розвинених країнах світу збільшиться ще на 111 млн осіб. Вважають, що до 2000 р. чисельність міського населення в світі становитиме близько 4,5 млрд осіб. Очікують, що міське населення досягне 90 %, а сільське становитиме 10 %. Міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, в якому тисячоліттями проходило їхнє життя в стані рівноваги і стабільної біологічної цілості. Деградоване штучне міське середовище виявляє комплексну шкідливу дію на здоров'я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостатністю зелених насаджень тощо. Усі ці фактори малої інтенсивності протягом життя людини викликають хронічну, кумулятивну та синергічну дію, можуть спричинювати захворювання, зменшують фізичний розвиток дітей, скорочують тривалість життя людини, а також змінюють структуру захворюваності і смертності, Атмосферне повітря населених пунктів постійно забруднюється і за всіма параметрами докорінно відрізняється від повноцінного природного повітря, яке є чистим і стимулює біологічні процеси. У дітей, які проживають у районах міста з інтенсивно забрудненим повітрям, є зміни показників імунобіологічного статусу організму. У водіїв і пасажирів автобусів змінюються показники розумової та фізичної працездатності. Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є монооксид вуглецю. При вдиханні цього газу наступає швидка втомлюваність, головний біль, запаморочення, порушення сну, лабільність настрою, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної системи та інших систем організму. Оксид вуглецю утворює з гемоглобіном крові стійку сполуку - карбоксигемоглобін, який блокує транспорт кисню в організм. Доведена пряма кореляція між концентрацією бензпірену в повітрі і смертністю від раку легенів. Взагалі смертність від раку легенів серед мешканців міст вдвічі більша, ніж серед мешканців села. 3 тих елементів, які забруднюють повітря, виникненню раку легенів крім бензпірену сприяють молібден, арсен, цинк, ванадій і кадмій. У загазованих районах Чикаго від раку легень вмирає у 10 разів більше людей, ніж у віддалених передмістях. У відпрацьованих газах автомобілів постійно присутній також свинець, внаслідок чого у крові у водіїв і пасажирів знаходять його кіль-кість, шкідливу для здоров'я. Чим більше свинцю в повітрі, тим більше його в крові, і це веде до зниження активності ферментів, що беруть участь у насиченні крові киснем, і до порушення обмінних процесів в організмі. У містах швидко зростає кількість захворювань на кон'юнктивіт, екзему, фарингіт, ларингіт внаслідок забруднення атмосфери оксидом вуглецю, оксидами азоту, аміаком, вуглеводнями, сірчистим газом, формальдегідом, фторидами, аерозолями сірчаної кислоти, поверхнево-активними речовинами тощо, як1викликають отруєння, а, крім того, знижують імунобіологічні властивості організму. Оксиди азоту викликають подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і в тяжких випадках можуть призвести до смерті внаслідок набряку легенів. У Великобританії в результаті забруднення повітря сірчистим газом і оксидами азоту щорічно вмирає від бронхіту понад 30 тис, чоловік, Захворюваність на пневмонію, інфаркт міокарда, алергічні хвороби, зокрема бронхіальну астму, також пов'язана із забрудненням повітря. Кінець ХХ ст. ознаменувався тим, що внаслідок науково-технічної революції і урбанізації нашої планети навколишнє середовище неухильно погіршується в результаті антропогенної діяльності, яка піддає його щораз більшій дії фізичних, хімічних і біологічних навантажень. Люди вже не спроможні адаптуватися до цих швидких і глобальних змін. Крім того, постала проблема демографічного вибуху і обмеженості природних ресурсів та життєвого простору Земної кулі. Патологія неепідемічного профілю особливо характеризується ростом кількості випадків серцево-судинних і онкологічних захворювань, які є основними серед причин смертності, інвалідності і тимчасової непрацездатності населення. Негативний вплив факторів навколишнього середовища на організм людини може проявлятись у вигляді запалення, дистрофічних змін, алергічного стану, порушення у розвитку плоду і пошкодження спадкового апарату клітини, 70-80 % усіх випадків раку викликані дією хімічних канцерогенів. Вже тепер близько 4 % новонароджених відрізняється генетичними дефектами, які ведуть далі до виражених спадкових захворювань. Біологічний ефект забруднення повітря може бути місцевим і загальним. Місцева дія може спричинювати гострі захворювання дихальних шляхів і легенів. Загальна дія зводиться до того, що більшість цих речовин діє на процес обміну речовин. Часто перед загальною дією має місце місцева дія, тому загальна дія завжди повинна розглядатись у сукупності з місцевою дією. Можуть бути захворювання, які є характерними обмінними захворюваннями, але виникли внаслідок загальної дії повітряних забруднень. Вода також належить до найважливіших факторів навколишнього середовища. Вона є необхідною для життєдіяльності людини, і тому забруднення її є причиною багатьох захворювань. Хвороби, які викликаються бактеріологічним та хімічним забрудненням води, виникають внаслідок попадання у водойми промислових та сільськогосподарських стічних вод, а також нечистот населених місць. Найбільшу небезпеку розповсюдження захворювань водним шляхом представляють кишкові інфекційні захворювання, зокрема холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія, лептоспіроз, сибірська виразка, туберкульоз. За даними В003, 80 % всіх захворювань у країнах, що розвиваються, пов'язані з недоброякісною водою і порушенням санітарно-гігієнічних норм. Зараз у світі внаслідок захворювань, що передаються при споживанні забрудненої води, щоденно вмирає майже 25 тис, людей. Хімічне забруднення води ртуттю викликає хворобу мінімато з важким ураженням центральної нервової системи. Надлишок нітратів у питній воді викликає у грудних дітей синюшність, утруднене дихання, метгемоглобінемію. Внаслідок дії кадмію на організм виникає хвороба ітай-ітай. Доведено, що є прямий зв'язок між концентрацією нітратів і частотою раку шлунка, сечового міхура, нирок, тонкої кишки, стравоходу і печінки, Синтетичні мийні речовини відрізняються ще подразнюючою і алергізуючою дією на шкіру з виникненням дерматитів, порушенням обмінних процесів шкіри і цілого організму. Особливості вмісту різноманітних хімічних речовин у грунті дають змогу вивчити стан організму і зрозуміти суть захворювань. Забруднення грунту отрутохімікатами, мінеральними добривами, промисловими та господарсько-фекальними відходами призвело до того, що грунт став джерелом захворювань на туберкульоз, бруцельоз, паратифи та інші шлунково-кишкові захворювання, а також гельмінтозів. Пестициди і мінеральні добрива є причиною багатьох забруднень і отруєнь. Потрапляючи у питну воду і продукти харчування, вони спричинюють порушення діяльності центральної нервової, серцево-судинної та інших систем організму, аномалій новонароджених та зниження діяльності імунної системи. Вони можуть викликати ріст злоякісних пухлин та бути причиною зниження тривалості життя. В багатьох країнах збільшився до небезпечних концентрацій вміст у материнському молоці ряду токсичних хімічних речовин. Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. В результаті експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення людей при атомних вибухах у Хіросімі та в Нагасакі, а пізніше в Чорнобилі було доведено, що гостра біологічна дія радіації проявляється у вигляді променевої хвороби і здатна призвести до смерті. Хронічна радіаційна дія на людину десятками і сотнями бер щорічно протягом кількох років призводить також до променевої хвороби, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кровотворного кісткового мозку, пневмосклерозу. Згодом можуть виникати злоякісні пухлини та вроджені аномалії, які передаються спадково. Менші дози опромінювання (до 100 бер за період життя) дають віддалені наслідки. У промислово розвинених країнах кожна 4-6 людина захворює на рак, а у 6-10 % новонароджених спостерігаються генетичні порушення. Сучасна соціоекологічна криза, що супроводжується катастрофічним погіршенням якості життєвого середовища і відповідно до цього зниженням рівня здоров'я народонаселення Земної кулі, поставила під загрозу не лише подальший розвиток людської цивілізації, а й існування людства взагалі. 5. Вплив діяльності людини на тваринний і рослинний світ Флора нижчих і вищих видів рослин України нараховує понад 25000. За спектром основних життєвих форм всі види судинних рослин поділяються на дерева, кущі, напівкущі, багаторічні трав'янисті рослини, дворічні та однорічні. Флора судинних рослин України налічує понад 5 тис. видів, з них близько 250 видів офіційно визнані лікарськими в Україні, хоча майже 1100 видів флори України мають біологічно активні речовини, які мають лікувальні властивості, а їх сировина в світовій практиці використовується при виготовленні лікарських препаратів. Але тривале безконтрольне використання природних ресурсів багатьох цінних лікарських рослин, інтенсифікація господарського використання територій з наявністю лікарських рослин, несприятлива екологічна ситуація в зоні з високим ресурсним потенціалом після аварії на Чорнобильській АЕС спричинили кризовий стан ресурсів більшості дикорослих лікарських рослин. На сьогодні лікарські рослини ростуть на площі, що становить менше 10 відсотків території України. В Україні в цілому близько 85 відсотків лікарської рослинної сировини збирається в природних місцезростаннях видів лікарських рослин. З кожним роком збільшуються площі та різноманіття культивованих лікарських рослин, однак їх кількість, як правило, не перевищує 15 видів. Багато лікарських рослин неможливо вирощувати в культурі у зв'язку зі складністю агротехніки та рядом інших причин. Протягом останніх 10 - 15 років видовий склад лікарських рослин майже не змінився, водночас обсяг заготівлі як у цілому, так і по окремих видах суттєво зменшується кожні 3 - 5 років, оскільки зменшуються природні запаси цих рослин внаслідок інтенсивного господарського використання земель, на яких вони ростуть, та заготівлі їх сировини без урахування норм та правил збору, що, в свою чергу, веде до виснаження ресурсів лікарських рослин. При цьому попит фармацевтичної промисловості України на сировину дикорослих лікарських рослин залишається великим. Загальний обсяг лісокористування в Україні становить 14,4 млн. куб. метрів, у тому числі основного користування - 6,7 млн. куб. метрів, що задовольняє потреби народного господарства лише на 25 - 27 відсотків. У зв'язку з дефіцитом деревини щорічна потреба в її завезенні становить 30 млн. куб. метрів. Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності їх ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Так, у повоєнні роки допускалося перевищення розрахункової лісосіки в 1,5 - 2 рази, що спричинило зміну вікової структури лісів, збільшення частки похідних (до 13 відсотків) і менш продуктивних деревостанів. Сьогодні найбільшу площу займають молодняки (45,4 відсотка) і середньовікові насадження (37,7 відсотка), достигаючі і стиглі деревостани становлять відповідно лише 10,1 відсотка і 6,8 відсотка, що в 1,5 - 2 рази нижче оптимальних значень. Інтенсифікація проміжного користування в останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно можливих, а частка насаджень з низькими повнотами (0,6 - 0,3) досягає 24 відсотків. У зв'язку з цим під час рубок головного користування щороку недобирають 5 млн. куб. метрів деревини. Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і середовищно-формуючі функції лісових екосистем. Лише за останнє десятиріччя в Україні загинуло від промислових викидів 2,5 тис. гектарів лісових насаджень, радіаційного забруднення через аварію на Чорнобильській АЕС зазнали 3,5 млн. гектарів лісів, що потребує обмеження лісокористування, удосконалення системи протипожежної безпеки лісів. В середньому щороку виникає 3500 лісових пожеж на площі 4000 гектарів. Порушення природної стійкості лісів призводить до збільшення вразливості насаджень. На кінець 1996 року загальна площа осередків шкідників і хвороб лісу становила 396,1 тис. гектарів. Екстенсивне природокористування, нехтування екологічним обгрунтуванням у процесі розвитку агропромислового комплексу, зарегулювання стоку річок, осушення боліт, стихійний розвиток колективного садівництва та інші невпорядковані дії призвели до знищення майже 70 відсотків цінних природних комплексів і ландшафтів України. Площа природно-заповідного фонду України зростає повільними темпами і становить на сьогодні лише 2 млн. гектарів, або 3,4 відсотка території країни, що є недостатнім гарантом для забезпечення збереження і відтворення генофонду тварин і рослин та різноманіття природних екосистем, насамперед на лівобережжі лісостепової зони, Придніпров'ї та в степовій частині Криму, де під охорону взято лише 0,2 - 0,7 відсотка територій. Існуючі ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки через недостатнє фінансування, слабку матеріально-технічну та лабораторну базу нині не виконують функцій щодо збереження та відновлення рідкісних і типових видів флори і фауни. В умовах економічної та екологічної кризи при переході до ринкових відносин та різних форм власності без ефективних заходів з боку держави процес деградації генофонду флори і фауни, ценозів, екосистем та ландшафтів стане незворотним. На території України нині відомо близько 45 тис. видів тварин, серед яких - понад 700 видів хребетні, решта - безхребетні. Основними проблемами у галузі охорони і регулюванняи використання тваринного світу є його недостатня вивченість, відсутність достовірних даних щодо запасів промислових видів та обсягів їх добування, погіршення природних умов існування диких тварин через зростаючий антропогенний вплив та послаблення їх охорони від незаконного використання та знищення. Зараз до Червоної книги України занесено 382 види рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, тварин. Ведення мисливського господарства здійснюється переважно екстенсивним шляхом, що є наслідком скорочення обсягів штучного розведення та випуску в природу мисливської фауни, проведення біотехнічних заходів, послаблення охорони мисливських угідь. Недостатня увага приділяється оптимізації статево-вікової структури поголів'я мисливських парнокопитних тварин, поліпшення їх генофонду. Важливою складовою біоресурсів є запаси риби та інших водних тварин. Протягом останніх років на більшості водойм спостерігається тенденція до зниження загального вилову риби. Основними факторами, що стримують розвиток рибного господарства і негативно позначаються на процесах відтворення запасів риби та інших водних живих ресурсів, насамперед цінних їх видів, є забруднення водних об'єктів, необгрунтоване водоспоживання, порушення гідрологічного режиму, відсутність ефективних рибозахисних та рибопропускних пристроїв на гідротехнічних спорудах, послаблення державного контролю за виловом і реалізацією водних живих ресурсів. Заключення Природа і суспільство завжди знаходилися в єдності, в якій вони залишаться доти, поки будуть існувати Земля і Людина. І в цій взаємодії природи і суспільства навколишнє природне середовище як необхідна природна передумова і основа людської історії загалом ніколи не залишалося тільки лише пасивною стороною, що відчуває постійний вплив з боку суспільства. Вона завжди впливала і продовжує впливати певним чином на всі сторони людської діяльності, на самий процес суспільного життя, на соціальний прогрес взагалі, сповільнюючи або прискорюючи його, причому його роль в різних регіонах і в різні історичні епохи була різна. Соціальний прогрес мав місце в історії лише внаслідок того, що постійно відтворювалося екологічне середовище. І в наші дні інтереси забезпечення майбутнього роду людського змушують людей все більше рахуватися із законами функціонування і розвитку біосфери. Як зазначали К.Маркс і Ф.Енгельс, «історію можна розглядати з двох сторін, її можна розділити на історію природи і історію людей. Однак обидві ці сторони нерозривно пов’язані; доти, поки існують люди, історія природи і історія людей взаємно обумовлюють один одну.» Загалом можна виділити наступні етапи взаємодії природи і суспільства: 1. Доісторичний (доцивілізаційний), коли має місце неусвідомлена співпраця, а протистояння носить неантогоністичний характер; Історичний (цивілізаційний, сучасний). Для цього етапу характерні: наростання конфронтаційних, антагоністичних відносин між природою і суспільством; виробляюча діяльність, яка веде до знищення природного середовища мешкання, швидкої зміни природного ландшафту антропогенним, поступове усвідомлення згубності конфронтаційних відносин. 3. Постісторичний, постцивілізаційний (майбутній). Ще за часів античності і середньовіччя вплив суспільства на навколишнє середовище був вельми істотним, що приводило до локальних екологічних криз, внаслідок яких під пісками пустель виявлялися похованими руїни колись квітучих цивілізацій. Так, одною з причин загибелі держави майі, цієї видатної цивілізації, було виснаження земель через застосування підсічно-вогневої системи землеробства. Локальні (або регіональні) екологічні кризи, мали місце у всі епохи розвитку людського суспільства. Історії відомі досить великі екологічні лиха, зумовлені господарською діяльністю людини, і в ті далекі часи, коли густота населення в країнах, що зазнали цих бід, по нинішніх мірках, була нікчемно малою, а промисловості в її сучасному розумінні не було зовсім. Переможний хід раціоналістичного ставлення до природи, нещодавно ще так помітний в сучасному природознавстві і техніці, може обернутися безпрецедентним поневоленням людини. Адже людина, будучи істотою тілесною, також є природою, і його панування над природою означає і панування над людиною, спочатку над іншим, а потім і над самим собою. Використана література Крах теорії еволюції Дарвіна, Дарвінізм і матеріалізм, стаття. Сайт Islam.ru; Шандала М. Г., Звиняцковский Я. Й. Окружающая среда и здоровье населения, - К.: Наук, думка, 1988; Шицкова А. П., Новиков Ю. В. Гармония или трагедия? Научно- технический прогресс, природа, человек / Отв. Ред. 3. П. Казначеев. – М.: Наука, 1989; 4. Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища України за 1991р. - Київ, 1992; Михайлов А.М. Охрана окружающей среды по разработке месторождений открытым способом. - М., Недра, 1981; Екологія: Навч.-метод. посібник для самостійн. вивчення дисциплін /Дорогунцов С.І. та ін.: Київ. нац. екон. ун-т. - К., 1999. - 152с. Інформаційний бюллетень про стан екологічного середовища України за 1992 – 1993 роки. Київ – 1994 р., випуск 13.
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/razvitie-navikov-chteniya-v-starshih-klassah-na-osnove-ispolzova.html	Развитие навыков чтения в старших классах на основе использования аутентичных интернет-текстов	https://doc4web.ru/uploads/files/80/0f6ee60f9c6e1586933ff2bf3872622e.doc	files/0f6ee60f9c6e1586933ff2bf3872622e.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/rol-kluba-internacionalnoy-druzhbi-v-zhizni-sovremennoy-shkoli.html	Роль Клуба интернациональной дружбы в жизни современной школы	https://doc4web.ru/uploads/files/80/cbcff0a9e94621b8387bcfc5947a0325.doc	files/cbcff0a9e94621b8387bcfc5947a0325.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/razvitie-tvorcheskih-sposobnostey-na-urokah-angliyskogo-yazika-v.html	Развитие творческих способностей на уроках английского языка в начальной школе	https://doc4web.ru/uploads/files/20/979eb9914720efbccc78ec7c294864c4.doc	files/979eb9914720efbccc78ec7c294864c4.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/rozhdestvenskaya-viktorina-v-h-klassah.html	Рождественская викторина в 7-х классах	https://doc4web.ru/uploads/files/52/3d5d709fcfb9693c542a3177e9f53fdd.docx	files/3d5d709fcfb9693c542a3177e9f53fdd.docx	Рождественская викторина. Цели: Совершенствовать умения и навыки устной речи Расширение кругозора учащихся через лингвострановедческую информацию. Развивать навыки аудирования. Поддерживать интерес к изучению английского языка Основные задачи: Обучающие: - практика речевой деятельности (монологической и диалогической); - активизация лексики по теме; - формирование и развитие коммуникативных умений; - расширение словарного запаса. Развивающие: - развитие мышления, умения дать оценку, высказать своё мнение на английском языке; - интеллектуальное развитие; - развитие фантазии, воображения; - развивать умения и навыки чтения про себя с полным пониманием прочитанного. Социокультурные: - развитие образного мышления; - расширение кругозора. Воспитательные: - формирование уважения и интереса к изучению английского языка; - воспитание культуры общения; - формирование умения работать в парах, помогать друг другу. Мероприятие проводится в виде игры. Ход мероприятия Учитель: -Good afternoon, dear boys and girls. Today we’ll speak about two great winter holidays – New Year’s Day and Christmas. Let’s organize a competition and we’ll divide into teams. Before we start, please name your teams. The names should be connected with winter holidays. -And now we’ll warm up/ Listen to the riddles and answer the questions, 1.It’s time when it is snowing, when all the children do skating, skiing, make snowmen and play snowballs. (Winter) 2.We celebrate it on the first of January. (New Year). 3.He always comes in the night of New Year and brings presents to obedient boys and girls. (Santa Claus) 4.We decorate it when it is New Year with garlands, colourful balls and other toys. (Christmas Tree) Конкурс 1 - Christmas Quiz Учитель: -Well done. And now the first competition. The teams should answer the questions about Christmas. Конкурс 2 – Associations Учитель: -Good. And now we’ll speak about associations. You should remember as many as possible words connecting with the holidays of New Year and Christmas as you can. The team who can remember more words wins. На доске крупными буквами в центре написано слово Christmas. Участник из каждой команды подходит по очереди и называет слово, связанное с праздниками Новый Год и Рождество. Записывает слово вокруг слова Christmas. Жюри фиксирует правильные и неправильные ответы. В конце конкурса жюри объявляет результаты, их записывают в отдельную таблицу, которая висит на доске. Конкурс 3 – Decorating Christmas Tree Учитель: -So, we always have a lot of associations when we speak about New Year and Christmas. And of course we can’t imagine New Year and Christmas without Christmas Tree. Do you decorate Christmas Tree at home? На столах стоят 2 небольшие елки и коробка с украшениями. Представители от каждой команды по очереди подходят к коробке, вынимают предметы, называют его по-английски и вешают на елку. Если учащийся не может назвать предмет, он просит помощи у своей команды. Жюри учитывает ответы и объявляет результаты. Конкурс 4 – Congratulations Учитель: On holidays we usually congratulate our friends and family. But how do we do it? Do you now some congratulations in English? Now look at Christmas Tree once more. There are some cards on them. Let’s take these cards and read them to our guests. Участники команд по очереди снимают открытки, читают поздравления гостям, а переводчик (представители команд) говорят их по- русски. Happy Christmas! Конкурс 5 – Christmas Cards Учитель: -Well done. You know that on Christmas people congratulate each other and send Christmas cards. Have you sent Christmas cards? Let’ congratulate each other. Each team should make a card. Каждой команде выдается большой лист бумаги, карандаши, маркеры, клей и всевозможные новогодние картинки. Пока дети делают свои открытки, звучит музыка (песни о Рождестве на английском языке). Затем устраивается конкур, и жюри оценивает, какая открытка лучше. Заключение: Учитель: -Our holiday is over. Today we have spoken a lot about New Year and Christmas, congratulated each other, recited poems, decorated Christmas Trees and made cards. And now let’s sing a famous Christmas song “Jingle Bells” Happy New Year! Happy Christmas! I wish you Happy New Year! Best Wishes for a pleasant New Year! Merry Christmas and a happy New Year! With all good wishes for the New Year! We wish your days be filled with happiness and joy this year! New Year – New beginning! Lots of hugs and kisses for the New Year! New Year knocks at the doors! Happy New Year! Warmest wishes for the new year! May Christmas bring you all you are wishing and more! Season’s greetings and every good wish for the coming year! Wishing you every success for the New Year! Wishing you a Christmas filled with love and friendship. Best Wishes for a pleasant New Year!
https://doc4web.ru/astronomiya-/masi-i-rozmiri-zir.html	Маси і розміри зір	https://doc4web.ru/uploads/files/229/7e91614a1e6d8b76b6e62c02b95051c2.docx	files/7e91614a1e6d8b76b6e62c02b95051c2.docx	Реферат на тему: МАСИ І РОЗМІРИ ЗІР 1. Подвійні зорі. Маси зір. Як ми переконалися на прикладі Сонця, маса зорі е тією з найважливіших характеристик, від якої залежать фізичні умови в її надрах. Безпосереднє визначення маси можливе лише для подвійних зір. Подвійні зорі називаються візуально-подвійними, якщо їхню подвійність можна помітити під час безпосередніх спостережень у телескоп. Прикладом візуально-подвійної зорі, видимої навіть неозброєним оком, є £ Великої Ведмедиці, друга зоря від кінця «ручки» її «ковша». При нормальному зорі зовсім близько біля неї видно другу слабку зірочку, її помітили ще стародавні араби й назвали Алькор (Вершник). Яскравій зорі вони дали назву Міцар. Міцар і Алькор віддалені одна від одної на 1 Г. У бінокль таких зоряних пар можна знайти чимало. Системи з кількістю зір n 3 називаються кратними. Так, у бінокль видно, що г Ліри складається з двох однакових зір 4-ї зоряної величини, відстань між якими 3'. При спостереженні в телескоп Е Ліри — візуально-четверна зоря. Однак деякі зорі виявляються лише оптично-подвійними, тобто близькість таких двох зір е. результатом випадкової проекції їх на небо. Насправді в просторі вони далекі одна від одної. А якщо під час спостереження з'ясовується, що вони утворюють єдину систему і обертаються під дією взаємного притягання навколо спільного центра мас, то їх називають фізичними подвійними. Багато подвійних зір відкрив і вивчив відомий російський учений В. Я. Струве. Найкоротший відомий період обертання візуально-подвійних зір — кілька років. Вивчено пари, в яких період обертання становить десятки років, а пари з періодами в сотні років вивчать у майбутньому. Найближча до нас зоря Центавра є подвійною. Період обертання її складових (компонентів) — 70 років. Обидві зорі в цій парі за масою і температурою подібні до Сонця. Головна зоря звичайно не знаходиться у фокусі видимого еліпса, який описує супутник, бо ми бачимо його орбіту в проекції викривленою (мал. 73). Але знання геометрії дає змогу встановити справжню форму орбіти й виміряти її велику піввісь а в секундах дуги. Якщо відома відстань О до подвійної зорі в парсеках і велика піввісь орбіти зорі-супутника в секундах дуги дорівнює а", то в астрономічних одиницях вона дорівнюватиме: Aa.e. = a’’ x Dпк , або Аа.е. = оскільки Dпк = 1/р". Порівнюючи рух супутника зорі з рухом Землі навколо Сонця (для якої період обертання Тл = 1 рік, а велика піввісь орбіти — а.о.), за третім законом Кеплера можна записати: де m1, і m2— маси компонентів у парі зір, M© і М — маси Сонця й Землі, а Т — період обертання пари в роках. Нехтуючи масою Землі порівняно з масою Сонця, дістанемо суму мас зір, які становлять пару, у масах Сонця: m1 + m2 = A3 : T2 Щоб визначити масу кожної зорі, треба вивчити рух компонентів відносно навколишніх зір та обчислити їх відстані А1 і A2 від спільного центра мас. Тоді матимемо друге рівняння m1 + m2 = А2 : А1 і із системи двох рівнянь знайдемо обидві маси окремо. У телескоп подвійні зорі нерідко являють собою гарне видовище: головна зоря жовта або оранжева, а супутник білий або голубий. Якщо компоненти подвійної зорі при взаємному обертанні підходять близько один до одного, то навіть у найсильніший телескоп їх не можна бачити нарізно. В цьому разі подвійність можна виявити за спектром. Такі зорі називатимуться спектрально-подвійними. Через ефект Доплера лінії в спектрах зір зміщуватимуться в протилежні боки (коли одна зоря віддаляється від нас, інша наближається). Зміщення ліній змінюється з періодом, що дорівнює періоду обертання пари. Якщо яскравості й спектри зір, які становлять пару, подібні, то в спектрі подвійної зорі спостерігається періодично повторюване роздвоювання спектральних іній (мал. 74). Нехай компоненти займають положення A1, і B1, й А3 і В3, тоді один з них рухається до спостерігача, а другий — ід нього (мал. 74, І, III). У цьому разі спостерігається роздоєння спектральних ліній. У зорі, яка наближається, спектральної лінії зміщуються до синього кінця спектра, а в тієї, що віддаляється.— до червоного. Але якщо компоненти подвійної зо-Іі займають положення A2 і В2 чи А4 і В4 (мал. 74, II, IV), то Ібидва вони рухаються під прямим кутом до променя зору і роздвоєний спектральних ліній не буде. Якщо одна із зір світиться слабо, то буде видно лінії тільки фугої зорі, що періодично зміщуються. При взаємному обертанні компоненти спектрально-подвійної юрі можуть по черзі заступати один одного. Такі зорі називаються затемнено-подвійними або алголями, за назвою свого типового представника р Персея. Під час затемнень загальна яскравість пари, компонентів якої ми нарізно не бачимо, слабшатиме (положення В і D на мал. 75). Решту часу в проміжках між затемненнями вона майже стала (положення А і С) і тим довша, чим коротша тривалість затемнень і чим більший радіус орбіти. Якщо супутник великий, але сам дає мало світла, то сумарна яскравість системи зменшується зовсім ненабагато, коли яскрава зоря заступає супутник. Стародавні араби назвали р Персея Алголем (перекручене ель ґуль), що означає «диявол». Можливо, вони помітили його дивну поведінку: протягом 2 днів 11 год яскравість Алголя стала, потім за 5 год вона слабшає від 2,3 до 3,5 зоряної величини, далі за 5 год яскравість повертається до попереднього значення. Аналіз кривої зміни видимої зоряної величини у функції часу дає змогу визначити розміри і яскравість зір, розміри орбіти, її форму і нахил до променя зору, а також маси зір. Отже, затемнено-подвійні зорі, що спостерігаються також і як спектрально-подвійні, є найбільш грунтовно вивченими системами. На жаль, таких систем відомо ще порівняно мало. Періоди відомих спектрально-подвійних зір і алголів здебільшого короткі — близько кількох діб. Взагалі подвійність зір — дуже поширене явище. Статистика показує, що близько 30 % усіх зір, очевидно, подвійні. Визначені описаними методами маси зір розрізняються набагато менше, ніж їх світності: приблизно від 0,1 до 100 мас Сонця. Дуже великі маси зустрічаються надто рідко. Звичайно зорі мають масу, меншу від п'яти мас Сонця. Саме маса зір зумовлює їх існування і природу як особливого типу небесних тіл, для яких характерна висока температура надр (понад 107 К). Ядерні реакції перетворення водню в гелій, що відбуваються при такій температурі, у більшості зір є джерелом випромінюваної ними енергії. При меншій масі температура всередині небесних тіл не досягає тих значень, які необхідні для перебігу термоядерних реакцій. Еволюція хімічного складу речовини у Всесвіті відбувалася й відбувається нині головним чином завдяки зорям. Саме в їхніх надрах протікає необоротний процес синтезу більш важких хімічних елементів з водню. 2. Розміри зір. Густина їх речовини. Покажемо на простому прикладі, як можна порівняти розміри зір однакової температури, наприклад Сонця і Капелли (а Візничого). Ці зорі мають однакові спектри, колір і температуру, але світність Капелли в 120 раз перевищує світність Сонця. Оскільки при однаковій температурі яскравість одиниці поверхні зір теж однакова, то, значить, поверхня Капелли більша за поверхню Сонця в 120 раз, а діаметр і радіус її більші від сонячних у 11 раз. Визначити розміри інших зір дає змогу знання законів випромінювання. Так, у фізиці встановлено, що повна енергія, яка випромінюється за одиницю часу з 1 м2 поверхні нагрітого тіла, дорівнює: i = T4, де — коефіцієнт пропорційності, а Т — абсолютна температура '. Відносний лінійний діаметр зір, що мають відому температуру Т, знаходять за формулою де r - радіус зорі, і — випромінювання одиниці поверхні зорі, r , i, Т відносяться до Сонця, а L = 1. Звідсиу радіусах Сонця. 1 Закон Стефана — Больцмана встановили австрійські фізики Й. Стефан (експериментально) і Л. Больцман. Результати таких обчислень розмірів світил повністю підтвердилися, коли стало можливим вимірювати кутові діаметри зір за допомогою особливого оптичного приладу (зоряного інтерферометра) . Зорі дуже великої світності називаються надгігантами. Червоні надгіганти виявляються такими, самими й за розмірами (мал. 76). Бетельгейзе та Антарес у сотні разів більші від Сонця за діаметром. Більш віддалена від нас УУ Цефея має такі величезні розміри, що всередині її розмістилася б Сонячна система з орбітами планет до орбіти Юпітера включно! Проте маси надгігантів більші за масу Сонця лише в 30 — 40 раз. Тому навіть середня густина червоних надгігантів у тисячі разів менша за густину кімнатного повітря. При однаковій світності розміри зір тим менші, чим ці зорі гарячіші. Найменшими серед звичайних зір є червоні карлики, їхні маси й радіуси — десяті частки сонячних, а середня густина в 10—100 раз вища від густини води. Ще менші, ніж червоні, білі карлики, але це вже незвичайні зорі. У близького до нас і яскравого Сіріуса (у якого радіус приблизно вдвічі більший за сонячний) є супутник, що обертається навколо нього з періодом 50 років. Для цієї подвійної зорі відстань, орбіта і маса добре відомі. Обидві зорі білі, майже однаково гарячі. Отже, поверхні однакової площі випромінюють у цих зір однакову кількість енергії, але за світністю супутник у 10 000 раз слабший від Сіріуса. Значить, його радіус менший у = 100 раз, тобто він майже такий, як Земля. Тим часом маса в нього майже така, як у Сонця! Отже, білий карлик має величезну густину—близько 109 кг/м3. Існування газу такої густини пояснюється так: звичайно границею густини є розмір атомів, які становлять системи, що складаються з ядра та електронної оболонки. При дуже високій температурі в надрах зір і при повній іонізації атомів їхні ядра й електрони стають незалежними одні від одних. Від колосального тиску верхніх шарів це «кришиво» з атомів може бути стиснене значно сильніше, іж нейтральний газ. Теоретично допускається існування за деяких умов зір з густиною, що дорівнює густині атомних ядер. На прикладі білих карликів ми ще раз бачимо, як астрофізичні дослідження розширюють уявлення про будову речовини; оки що створити в лабораторії такі умови, як усередині зір, не можна. Тому астрономічні спостереження допомагають розвивати айважливіші фізичні уявлення. Наприклад, для фізики величезне значення має теорія відносності Ейнштейна. З неї випливає .ілька висновків, які можна перевірити за астрономічними даними. )дин з висновків теорії полягає в тому, що в дуже сильному полі яжіння світлові коливання мають уповільнюватися і лінії спектра міщуватися до червоного кінця, причому це зміщення тим більше. Іим сильніше поле тяжіння зорі. Червоне зміщення було виявлене І спектрі супутника Сіріуса. Воно спричинене дією сильного поля яжіння на його поверхні. Спостереження підтвердили цей та ряд нших висновків теорії відносності. Подібні приклади тісної взаємодії фізики й астрономії характерні для сучасної науки. Приклад розв'язування задачі
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/rolevaya-igra-kulturnoe-nasledie-kazani-glazami-uchastnikov-univ.html	Ролевая игра: «Культурное наследие Казани глазами участников Универсиады»	https://doc4web.ru/uploads/files/15/7fe5d9a0a168c472ec18c3f0195a7958.doc	files/7fe5d9a0a168c472ec18c3f0195a7958.doc	null
https://doc4web.ru/angliyskiy-yazik/urok-dlya-klassa-na-temu-v-gostyah-u-medvezhonka-billi-food.html	Урок для 3 класса на тему «В ГОСТЯХ У МЕДВЕЖОНКА БИЛЛИ (FOOD)»	https://doc4web.ru/uploads/files/24/4931d23e139e1ab4abf7e17c119c4331.doc	files/4931d23e139e1ab4abf7e17c119c4331.doc	null

Subsets and Splits

No community queries yet

The top public SQL queries from the community will appear here once available.